ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSУ 
ДЕРЖАВНИЙ STATE 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL 
УНІВЕРСИТЕТ  UNIVERSITУ 
 
 
 
Факультет 
гуманітарних технологій 
Кафедра дизайну 
 
Освітня програма   «Дизайн і візуальна культура» 
  
Спеціальність          022 Дизайн 
 
 
 
 
 
 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
на тему: «Дизайн метафоричних асоціативних карт для 
психотерапевтичних практик ментального здоров’я» 
 
 
Студент групи МДЗ-24          Л. О. Тарахтій 
              
Кандидат мистецтвознавства, доцент                 О. Д. Гладун 
 
 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри дизайну 
 
 Інна ЯКОВЕЦЬ 
 
      ____2025рік 
 
 
 
Черкаси 2025 
            Черкаський державний технологічний університет   
 
 
Кафедра дизайну 
Факультет гуманітарних технологій    
Спеціальність 022 Дизайн  
 
 
«ЗАТВЕРДЖУЮ» 
 
Завідувач кафедри дизайну 
  Інна ЯКОВЕЦЬ 
„  ”              2025р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
до кваліфікаційної випускної роботи магістра 
 
Тарахтій Леся Олегівна 
1.Тема роботи: «Дизайн метафоричних асоціативних карт для 
психотерапевтичних практик ментального здоров’я» 
затверджена наказом по університету від «_________»_____ р. №______ 
2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи      
3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження, 
психотерапевтичних практик ментального здоров’я. 
4.Зміст випускної роботи:  
ВСТУП. POЗДIЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. 1.1. 
Історіографія теми дослідження. 1.2. Аналіз проблемної ситуації в Україні та 
обґрунтування необхідності дизайну метафоричних асоціативних карт. 
1.3. Методи дослідження. Візуальні образи та метафори в психології. РОЗДІЛ 2. 
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ МЕТАФОРИЧНИХ АСОЦІАТИВНИХ 
КАРТ ЯК ПРАКТИК ДЛЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я. 2.1. Практики 
ментального здоров’я в контексті візуальної культури. 2.2. Специфіка 
проєктування метафоричних асоціативних карт. РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙН-
ПРОПОЗИЦІЯ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ. 3.1. Визнaчeння кoнцeпцiї за 
темою дослідження. 3.2. Оcнoвні кoнcтaнти, розробка візуальних образів. 3.3. 
Oбґpунтувaння вибopу кoлipнoї гaми тa шpифту. 3.4. Poзpoбкa макету. 
ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ. 
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини 
1590×2300 см. Додатки: 11 стор. формату А4. 
 
 
6.Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх 
стосуються 
 
  Підпис, дата 
Розділ Консультант завдання завдання 
видав прийняв 
Графічна частина    
Наукове дослідження    
Загальне керівництво    
Макет/відеопрезентація    
 
 
Дата видачі завдання_______________________________________________ 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів дипломного проекту Термін Примітк
з/п (роботу) виконання етапів 
проекту (роботи) а 
1. Затвердження теми роботи, керівника   
2. Робота з аналогами, збір інформації   
3. Заслуховування про виконання першого   
етапу роботи 
4. Звіт про перші два розділи   
магістерської роботи 
5. Затвердження ідеї дизайнерського   
рішення проекту та кінцевого варіанту 
плану 
6. Попередній захист випускної роботи 18.11.2025  
магістра 
7 Робота над макетом/відео презентацією 25.11.2025  
кваліфікаційної роботи 
8. Захист випускної роботи магістра 02.12.2025  
 
 
 
Керівник                                                                                           Ольга ГЛАДУН 
 
 
Завдання прийняв до виконання                                  Леся ТАРАХТІЙ 
 
 
ЗМІСТ  
 
ВСТУП………………………………………………………………………………  1 
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ  
1.1. Історіографія теми дослідження………………………………………………. 3 
1.2. Аналіз проблемної ситуації в Україні та обґрунтування необхідності 8 
дизайну метафоричних асоціативних карт ………………………………………. 
1. 3.  Методи дослідження. Візуальні образи та метафори в психології. ……… 14 
Висновки до першого розділу…………………………………………………… 18 
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ МЕТАФОРИЧНИХ  
АСОЦІАТИВНИХ КАРТ ЯК ПРАКТИК ДЛЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я 
2.1. Практики ментального здоров’я в контексті візуальної культури………….. 20 
2.2. Специфіка проєктування метафоричних асоціативних карт……………….. 26 
Висновки до другого розділу………………………………………………………. 36 
РОЗДІЛ ІІІ. ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЯ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ  
3.1. Визнaчeння кoнцeпцiї за темою дослідження ….……………………………. 38 
3.2. Оcнoвні кoнcтaнти, розробка візуальних образів……..…………………….. 44 
3.3. Oбґpунтувaння вибopу кoлipнoї гaми тa шpифту…….…….……………….. 47 
3.4. Poзpoбкa макету……………………………………………………………….. 50 
Висновки до третього розділу……………………………………………………… 52 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………. 54 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………... 56 
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………… 59 
 
 
  
 
1 
 
ВСТУП 
Актуальність роботи. Останні роки стали випробуванням для 
українського суспільства: повномасштабна війна, соціальна напруга, масова 
міграція, втрата близьких, руйнування інфраструктури, економічна 
нестабільність, інформаційні війни та емоційне вигорання. Ці чинники 
сформували глибоку суспільну травму, яка потребує як системного подолання, 
так і м’яких інструментів психологічної адаптації. У таких умовах зростає запит 
на засоби емоційної комунікації, самопізнання, внутрішньої стабілізації. Одним 
із таких засобів можуть стати метафоричні асоціативні карти (МАК) – візуальний 
інструмент, який залучає образи, метафори та естетичний досвід для 
терапевтичної, комунікативної та освітньої діяльності. 
 Мета роботи – виявити та проаналізувати специфіку дизайн-
проєктування метафоричних карт як ефективного інструменту для підтримки 
ментального здоров'я, а також запропонувати дизайн-проєкт колоди 
метафоричних асоціативних карт, спрямованих на психологічну підтримку 
різних верств населення, в тому числі тих, хто зазнав безпосередніх впливів  
війни. 
Об’єкт дослідження – метафоричні асоціативні карти як інструмент для 
відновлення ментального здоров'я. 
Предмет дослідження – дизайн метафоричних асоціативних карт для 
психотерапевтичних практик  ментального здоров'я. 
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: 
− зібрати та систематизувати історичні відомості теми дослідження; 
− актуалізувати проблемну ситуацію в Україні та обґрунтувати необхідність 
створення дизайну метафоричних асоціативних карт; 
− проаналізувати візуальні образи та метафори в психології; 
− окреслити практики ментального здоров’я в контексті візуальної культури; 
− визначити особливості проєктування метафоричних асоціативних карт як 
практик для ментального здоров’я; 
 
2 
 
розробити концепцію, візуальні образи, визначити оcнoвні кoнcтaнти, 
обґpунтувaти вибір кoлipнoї гaми тa шpифту власної проєктної пропозиції; 
Джерельною базою дослідження є наукові публікації з психології, 
дизайну, ергономіки, арт-терапії, а також практичні посібники та матеріали, 
зібрані автором з фондів бібліотек та ресурсів мережі Інтернет. 
Наукова новизна одержаних результатів: 
− теоретично обґрунтовано та практично застосовано концепцію дуальних 
метафоричних асоціативних карт як інноваційного інструменту для роботи 
з травматичним досвідом; 
− розроблено  комплекс спеціалізованих технік роботи з МАК, орієнтованих 
на унікальні психологічні потреби та специфіку травматичного досвіду 
військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб; 
− сформульовано рекомендації щодо створення колод метафоричних карт 
для цілеспрямованої психологічної підтримки людей, які пережили 
травматичний досвід внаслідок війни; 
− запропоновано комплексний підхід до проєктування метафоричних карт, 
що включає психологічний аналіз, візуальну розробку та технологічне 
обґрунтування. 
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження став 
комплексний науковий підхід. У роботі використовувався концептуальний, 
художньо-стилістичний методи дослідження. Культурологічний, 
мистецтвознавчий аналіз та анкетування цільової аудиторії було вжито для 
виявлення специфіки проєктування метафоричних асоціативних карт.  
Практичне значення роботи полягає у створенні та подальшому 
використанні отриманих результатів (запропонований дизайн-проєкт) різними 
групами людей для психотерапевничних практик ментального здоровя.  
Структура роботи. Кваліфікаційна робота магістра містить літературний 
огляд на 36 аркушах, дослідну частинку – на 20 аркушах й графічну частину, яку 
буде експоновано на форматі 2300 мм × 1590 мм.  
 
 
3 
 
РОЗДІЛ I  
 
ІСТОРІОГРАФІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 
 
1.1 Історіографія теми дослідження 
Метафоричні асоціативні карти (далі МАК), часто відомі як карти OH, 
проєктивні карти або терапевтичні карти. Ці колоди зазвичай складаються з 
зображень, символів або слів, які спеціально розроблені для виклику широкого 
спектру емоцій, думок та переживань. Важливою відмінністю МАК від 
інструментів для ворожіння, таких як Таро, є їхнє глибоке коріння в принципах 
арт-терапії та психотерапії. Вони відрізняються відсутністю фіксованих, 
заздалегідь визначених інтерпретацій, натомість акцентуючи увагу на 
суб'єктивному осмисленні користувачем [1]. 
Концепція метафоричних асоціативних карт зародилася у 1975 році зі 
створенням колоди «Oh» [Додаток А, рис. 1] канадським професором 
мистецтвознавства Елі Раманом. Спочатку Елі Раман хотів, щоб у кожного була 
можливість наблизитися до творчості художників. Він шукав спосіб поєднати 
мистецтво зі щоденним життям, зробити його доступним для всіх, навіть тих, у 
кого не було можливості відвідувати галереї. Раман, до того ж, був 
шанувальником покеру та надихнувся ідеєю створення кишенькових галерей. 
Тому він створив колоду карт з власними картинами розміром з гральні карти, 
фотографував та друкував їх, щоб глядачі могли тримати мистецтво в руках. 
Спочатку це був просто спосіб поширити мистецтво, але згодом виявилася їхня 
дивовижна властивість: ці зображення могли занурювати людину в її 
підсвідомість і запускали процес глибокої рефлексії. Тоді Елі Раман придумав 
нову ідею, яка полягала в тому, щоб це була гра в асоціації. Через гру можна було 
розвинути інтуїцію, дослідити себе, дізнатися про світосприйняття іншої 
людини, налагодити комунікацію.  Пізніше стало зрозуміло, картки мають 
потужний проєктний функціонал, тому що інтерпретуються кожною людиною 
по-різному. У 1980-х роках ідея Рамана зацікавила його друга, психотерапевта 
 
4 
 
Джо Шліхтера. Разом вони розробили правила та принципи використання цих 
карт як повноцінного психологічного інструменту [2], [4]. 
Переломним моментом став 1983 рік, коли карти потрапили в руки 
канадського психотерапевта Моріца Егетмейера. Моріц швидко усвідомив, що 
ці карти є потужним засобом для діагностичної та терапевтичної роботи з 
клієнтами. Він навіть назвав їх «змістом свого життя». Він придбав права на 
продаж карт «Oh» у Німеччині та Європі, що призвело до їхнього впровадження 
в Німеччині у 1985 році. Карти давали чудові результати в діагностичній та 
терапевтичній практиці, допомагали розкривати різні грані клієнтів та знаходити 
підхід до тих, з ким було складно вести комунікацію. Картами почали цікавитись 
психотерапевти з різних країн світу. З того часу метафоричні асоціативні карти 
«OН» були перекладені 17 мовами і розійшлися різними куточками планети.  
Фірма, заснована Егетмейером, досі спеціалізується на виданні асоціативних 
карт [3], [5]. 
Жанр «OH» значно розширився з роками завдяки внеску багатьох 
художників, які створювали нові колоди. Серед відомих прикладів: «Saga» 
(ілюстрації казкових сцен), «Ecco» (абстрактні картини), "Habitat" (дослідження 
взаємодії людини з природою) [Додаток А, рис. 2], «Persona» (портрети та 
абстрактні дизайни для соціальних взаємодій) [Додаток А, рис. 3], «Cope» 
(спеціально розроблена для роботи з травмою) та «1001» (на основі казок 
Шехеразади). В Україні МАК з'явилися близько десяти років тому і були з 
ентузіазмом прийняті як фахівцями в галузі психічного здоров'я, так і людьми, 
зацікавленими в самопізнанні [8].    
Протягом 1990-х і 2000-х років почалася активна спеціалізація карт, яка 
відійшла від універсальності «ОН». Успіх «ОН-карт» надихає інших фахівців на 
створення нових тематичних колод. З'явилася класична лінійка 
вузькоспрямованих колод, таких як Persona (для роботи з ідентичністю), TanDoo 
(для стосунків) і Cope (для роботи з травмою), що дозволило терапевтам більш 
точно обирати інструмент під конкертний запит клієнта, наприклад травма, 
стосунки, ресурси, самооцінка. У цей період закріпилися й основні методологічні 
 
5 
 
принципи МАК: відсутність фіксованих значень та опора на власні асоціації 
користувача.  
З 2010-х років і до сьогодні МАК переживають бум популярності та 
інтеграції. Вони вийшли за межі кабінетів психолога, ставши цінним 
інструментом у коучингу, педагогіці та сфері особистісного розвитку. Цей етап 
характеризується масовим створенням авторських колод на вузькі теми (гроші, 
тіло, призначення) та цифровізацією інструменту для онлайн-консультацій, що 
підтверджує, що МАК перетворилися на гнучкий та динамічний міст між 
творчістю та самопізнанням. Формуються навчальні школи та курси, які 
систематизують методики роботи з МАК, підвищуючи професійний рівень 
фахівців, які використовують цей інструмент [9]. 
Сучасні метафоричні асоціативні карти охоплюють безліч тем – від емоцій 
до професійного розвитку. Вони створені на перетині мистецтва і науки, часто 
завдяки співпраці психологів і художників. Незважаючи на свою важливу роль у 
психології, МАК швидко набули популярності у різних сферах застосування. Від 
першої колоди, створеної Елі Раманом, до різноманіття сучасних карт, МАК 
продовжують допомагати людям досліджувати власні переживання і знаходити 
нові рішення в житті. Цей інструмент демонструє, як творчість і психологія 
можуть гармонійно співіснувати, відкриваючи нові можливості для 
особистісного розвитку. 
Основною метою дизайну МАК є сприяння комунікації, самовираженню 
та дослідженню внутрішніх станів за допомогою невербального та візуального 
засобу. Метафоричні асоціативні карти принципово класифікуються як 
проєктивні методики. Це означає, що коли людині пропонуються неоднозначні 
стимули на картах, вона несвідомо приписує свої власні внутрішні почуття, 
думки та бажання своїм інтерпретаціям цих зображень. Основний принцип 
полягає в тому, що підсвідомість, не обмежена свідомою цензурою, може 
вільніше виражати себе через мову метафор. Це дозволяє обійти бар'єри 
логічного мислення, які часто перешкоджають прямому вербальному 
вираженню. Дослідження підкреслюють, що колоди МАК є невичерпними у 
 
6 
 
своєму терапевтичному потенціалі, оскільки різні люди, або навіть одна й та сама 
людина в різні періоди свого життя, інтерпретуватимуть неоднозначні 
зображення по-різному. Ця постійна реінтерпретація є прямим наслідком 
проєктивної природи карт [10]. 
Концептуальна основа асоціативних карт значною мірою черпає натхнення 
з гештальт-психології, яка підкреслює сприйняття, цілісне розуміння та 
принцип, що «ціле більше, ніж сума його частин». Аналітична психологія Карла 
Юнга, з її фокусом на глибинній психології, дослідженні несвідомих енергій, 
архетипів та самості, формує ще один наріжний камінь їхньої теоретичної 
основи. Вважається, що МАК допомагають виявити присутність архетипів, які 
впливають як на індивідуальне, так і на колективне підсвідоме [32].    
Робота Джозефа Кемпбелла про міфи та архетипи додатково впливає на 
застосування МАК, забезпечуючи багатий символічний контекст. Також 
згадуються елементи теорії емоцій ABC, центральної для раціонально-емоційної 
поведінкової терапії (РЕПТ) Елліса. Ця теорія стверджує, що емоції людини (С) 
в основному викликані її переконаннями (В) щодо активуючих подій (А). МАК 
можуть допомогти клієнтам отримати уявлення про ці основні переконання (В). 
Теорія проєкції та перенесення, що походить від «Теорії айсберга» Фрейда 
про несвідоме, є центральною для функціонування МАК. Люди проєктують 
минулі емоції та досвід на карти, тим самим розкриваючи свій істинний 
психологічний стан та зменшуючи опір терапевтичному дослідженню. 
Несвідоме глибоко впливає на думки та поведінку, МАК забезпечують засіб для 
дослідження цього інакше неспостережуваного підсвідомого, сприяючи 
глибшому зв'язку між свідомістю, передсвідомістю та несвідомістю. Широкі 
теоретичні основи МАК, що випливають з гештальт-, юнгіанських, РЕПТ- та 
психоаналітичних перспектив, вказують на те, що вони розроблені як 
універсальний інструмент, застосовний у різних терапевтичних школах. 
МАК забезпечують швидкий та візуальний доступ до значного обсягу 
інформації, що є вирішальним для глибокої діагностики та надання якісної 
роботи з клієнтом. Вони є інструментом у допомозі клієнтам прояснити та 
 
7 
 
актуалізувати їхні поточні переживання, потреби та незавершені внутрішні 
процеси. Крім того, МАК активно сприяють саморефлексії, підвищують 
самосвідомість та полегшують емоційну обробку, надаючи людям можливість 
отримати глибші прозріння у свій внутрішній світ. Їхня візуальна природа сприяє 
швидкості та загальній ефективності терапії, активно запускаючи внутрішні 
процеси самозцілення у клієнта. МАК можуть значно зменшити тривогу та стрес, 
пропонуючи візуальні символи, які допомагають людям досліджувати джерела 
їхнього занепокоєння, надаючи конкретний засіб для екстерналізації та обробки 
складних почуттів.  
Метафоричні асоціативні карти демонструють надзвичайну 
універсальність, ефективно використовуючись в індивідуальних, парних та 
групових терапевтичних контекстах. Широко використовуються психологами, 
психотерапевтами, коучами, педагогами, соціальними працівниками та арт-
терапевтами, які застосовують їх для діагностики, корекції та розвитку 
особистісних можливостей. Їхнє застосування охоплює різні встановлені 
психологічні методи, включаючи психодраму, гештальт-терапію, арт-терапію, 
транзакційний аналіз та психосинтез.   Конкретні сфери застосування 
включають: роботу з травмами та психосоматичними станами (такими як 
посттравматичний синдром та залежності), вирішення динаміки стосунків 
(батьки-діти, партнери та командна динаміка), покращення комунікативних 
навичок, сприяння саморозвитку, особистісному зростанню, допомогу у 
встановленні цілей та полегшення вирішення криз. Важливо, що МАК підходять 
для використання як з дорослими, так і з дітьми, адаптуючись до різних етапів 
розвитку та стилів спілкування [10].  
Дослідження за участю пацієнтів з раком молочної залози показали, що 
одноразова інтервенція з використанням карт OH призвела до статистично 
значущого зниження симптомів тривоги та депресії через 1 місяць після 
втручання. Крім того, вона значно покращила позитивні стилі подолання, 
причому це покращення зберігалося до 6 місяців. Однак важливо зазначити, що 
позитивний вплив на настрій не був стійким у довгостроковій перспективі, що, 
 
8 
 
можливо, пояснюється одноразовим характером втручання або природним 
зниженням симптомів з часом у досліджуваній популяції.    
Дослідження показують, що карти OH можуть ефективно підвищувати 
показники посттравматичного зростання у дітей, які перенесли переломи, 
покращувати їхні стилі подолання, зменшувати стресові розлади та депресію, 
сприяючи їхньому психологічному відновленню. МАК успішно застосовуються 
в психологічній реабілітації пацієнтів з раком молочної залози та в лікуванні 
постраждалих від травм після катастроф, таких як цунамі. Карти COPE, зокрема, 
були спеціально розроблені та довели свою ефективність для роботи з травмами. 
Більш широкі дослідження свідчать, що включення елементів графічного 
дизайну в інтервенції з психічного здоров'я може призвести до покращення 
результатів, особливо для пацієнтів, які страждають від тривоги та стресу [8]. 
 
1. 2. Аналіз проблемної ситуації в Україні та обґрунтування 
необхідності створення дизайну метафоричних карт 
Сучасна Україна перебуває в умовах багаторівневої кризи, де політичні, 
економічні, екологічні й гуманітарні фактори взаємодіють із психологічними 
аспектами життя населення. Війна призвела до значного травмування населення. 
Багато громадян втратили домівки, рідних, звичний спосіб життя. Порушено 
ідентичність: змінюються уявлення про майбутнє, сімейні ролі, суспільні 
цінності. Молодь, діти, ветерани, ВПО – найбільш вразливі категорії, що 
потребують психологічної підтримки не лише через традиційні канали, а й через 
інноваційні, інтуїтивно зрозумілі візуальні інструменти. 
В умовах тривалої військової та економічної кризи в Україні, потреба у 
психологічній допомозі зросла критично. Уже в перші роки конфлікту фахівці 
прогнозували, що кількість осіб, які потребуватимуть допомоги, сягне 1.5 
мільйона. Збройний конфлікт призвів до масових внутрішніх переміщень 
населення (ВПО) та збільшення кількості осіб, які перебували в зонах окупації 
чи бойових дій. Травматичні події, які часто трапляються в умовах війни, 
викликають стрес, що порушує когнітивну модель світу, структуру «Я», 
 
9 
 
афективну сферу та механізми, що керують процесами навчання. Наслідком є 
підвищений ризик розвитку посттравматичних стресових розладів (ПТСР) та 
інших психосоціальних порушень. Серед цивільного населення найбільш 
вразливими групами є жінки та діти.    
Актуальні статистичні дані, зібрані протягом 2022-2024 років, показують, 
що високі рівні тривоги залишаються незмінними лідерами серед психологічних 
проблем. Наприклад, за шкалою тривоги Бека, високий рівень тривоги станом на 
2024 рік спостерігається у 50% опитаних. Такий рівень психологічного 
напруження вимагає не лише розширення доступу до традиційної психотерапії, 
але й впровадження нових, швидких психокорекційних технологій, які отримали 
назву «психологічна хірургія», здатних давати необхідний результат у 
максимально короткі терміни [11], [18].    
Посттравматична ситуація та наслідки війни призвели до критичного 
погіршення стану ментального здоров’я населення України. За даними 
Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), після трьох років 
повномасштабної війни 68% українців відчули загальне погіршення стану 
здоров’я порівняно з довоєнним періодом (див. рис. 1. 1.). Цей показник є одним 
із найвищих серед країн, що пережили воєнні конфлікти останніх десятиліть.  
Причиною цьому є зокрема психологічні розлади: 46% людей скаржаться на 
психологічні проблеми (тривожність, стрес, безсоння тощо), а 41% – на 
симптоми психічних розладів (депресія, ПТСР, тривожні розлади). Інші 
дослідження підтверджують, що близько 9,6 млн українців опинилися у групі 
ризику чи вже мають психічні захворювання внаслідок війни. Особливо 
вразливими є ветерани та переселенці. Наприклад, ветерани повертаються з 
бойовими травмами та ПТСР, оскільки вони стикаються з посттравматичними 
розладами, тривожними станами та проблемами концентрації. Ці показники 
свідчать про критичну потребу у масштабних програмах психологічної 
підтримки, реабілітації військових і цивільних, а також у розвитку доступних 
інструментів психокорекції [12].  
 
10 
 
 
Рис. 1. 1. Статистика ВООЗ за 2024 рік 
 
У посттравматичному суспільстві традиційні способи спілкування часто 
виявляються недостатніми. Образ, як основа візуальної мови, здатен обійти 
раціональні бар’єри, дати доступ до несвідомого, увімкнути механізми 
саморефлексії. Метафоричні карти в цьому контексті виступають ефективним 
медіатором між внутрішнім світом особистості та зовнішньою реальністю. Вони 
дозволяють говорити вільно про емоції, які важко описати словами, працювати з 
психотравмами через асоціації, а не через пряме зіштовхнення з болючим 
досвідом. 
На даний момент спостерігається недостатність інструментів 
психологічної підтримки в Україні. Маючи сплеск потреби, українська система 
психічного здоров’я не завжди здатна оперативно забезпечити допомогу всім 
постраждалим. Існує брак спеціалізованих програм та ресурсів – особливо 
зосереджених на травматерапії й превентивній підтримці у важких обставинах. 
За словами керівників охорони здоров’я, з початком війни релевантність 
психологічної допомоги зростає ще більше, тому потрібні нові рішення. Однак 
обмежена кількість кваліфікованих психологів, зокрема, військових психологів і 
логістичні ускладнення, перебої з транспортом, нестача обладнання залишають 
багатьох уразливих груп без доступу до звичних терапевтичних послуг. У таких 
умовах особливо недостачею є візуально-асоціативні інструменти 
 
11 
 
самопідтримки – тобто методики, які можна застосувати без участі спеціаліста 
або в інтерактивній формі [13].   
Метафоричні асоціативні карти здатні заповнити цю прогалину, адже 
поєднують візуальний стимул і терапевтичну техніку. Цей інструмент може бути 
особливо корисним у кризових умовах, надаючи самопідтримку у віддаленому 
режимі. Насамперед, МАК працюють через символічне уявлення, що часто 
відчувається як безпечніше, ніж пряма вербалізація травм. Образний підхід 
дозволяє встановити контакт і увійти в проблематику особистості досить 
безпечно. По-друге, масовість та портативність карток роблять їх доступними 
для широкої аудиторії споживачів. Набір МАК легко розповсюджувати в 
громадах, освітніх та волонтерських центрах. Зрештою, світовий досвід свідчить, 
що у воєнних умовах інноваційні рішення є необхідними, а дизайн 
метафоричних карт є саме таким новаторським підходом до психологічної 
підтримки. Таким чином, враховуючи дефіцит традиційних ресурсів і зростаючі 
психосоціальні потреби, створення відповідного МАК-інструментарію 
видається доцільним і своєчасним. 
Метафоричні асоціативні карти – це набір зображень, створених з 
урахуванням символічних, культурних, естетичних і психологічних принципів. 
Їхня сила в універсальності метафори, яка працює незалежно від віку, статі, 
соціального статусу, освіти. 
Незважаючи на гостру потребу, значна частина українців стикається з 
серйозними бар'єрами для звернення по психологічну допомогу (зазначено в 
таблиці 1. 2.). Основними перешкодами є:    
• Стигма та самостійність. 29% опитаних не вважають свої проблеми 
достатніми для звернення, а 25% впевнені, що зможуть впоратися 
самостійно.    
• Фінансові та соціальні бар'єри. 23% переконані, що це дорого, і 22% 
вважають, що є ті, кому допомога потрібніша.    
Ці дані свідчать, що значна частина психологічної роботи має бути 
спрямована на подолання внутрішнього опору та самостигматизації. Оскільки 
 
12 
 
МАК є універсальним, недирективним проєктивним методом, який 
сприймається як арт-практика або гра, він може ефективно обійти бар'єр 
упередженості. Завдяки роботі з неусвідомленим, метафоричні асоціативні карти 
дозволяють клієнту самостійно витягнути проблему на рівень свідомості, тим 
самим підтверджуючи її значущість без прямого тиску терапевта. Ця властивість 
дозволяє знизити поріг доступу для тих, хто вважає себе достатньо сильним, щоб 
впоратися самостійно. Метафоричні карти можуть бути ефективно використані 
у психотерапії та арт-терапії, як інструмент для роботи з травмами, втратами, 
ПТСР, відновлення цілісності особистості [14].   
Військовий конфлікт та його наслідки вимагають створення 
спеціалізованих психологічних інструментів. МАК є інструментом, який 
допомагає знайти ресурс для зцілення застарілої психотравми. Однак, наукові 
дані вказують на обмеження. Для повного зцілення психологічної травми роботи 
тільки з МАК недостатньо, оскільки вона переважно працює на рівні свідомості 
та не задіює необхідну роботу з тілом (соматикою). Це обмеження висуває 
особливі вимоги до дизайну. Щоб візуальний стимул був інтегрований із 
тілесним досвідом, дизайн має включати образи, які провокують кінестетичні 
асоціації чи соматичні реакції, наприклад, зображення текстур, рухів, або 
елементів заземлення [14].     
Крім того, існує гострий дефіцит спеціалізованих МАК, адаптованих для 
роботи з військовослужбовцями – учасниками бойових дій, які враховують 
специфіку їхньої службово-бойової діяльності. Створення таких інструментів, 
що можуть, наприклад, використовувати метод маскотерапії чи метафору 
«Подорож героя», є критично важливим. Неадаптовані колоди несуть ризик 
ретравматизації. Відповідно, дизайн для цієї цільової аудиторії повинен 
використовувати візуальні образи, що забезпечують безпечний простір для 
прояву агресії, болю та ресурсної стійкості, будучи при цьому глибоко 
контекстуальним.    
 
 
 
13 
 
Проблемна ситуація Актуальні статистичні дані Функція МАК як 
(Україна, 2024) адаптованого інструменту 
Гострий дефіцит психологічної Високий рівень тривоги (50%). Прискорення терапії. 
допомоги Потреба в швидких Використання МАК як 
психокорекційних технологіях. «психологічної хірургії», що 
дозволяє отримувати результат 
у короткі терміни. 
Високі бар’єри для звернення 29% не вважають проблеми Зниження порогу доступу. 
(стигма / вартість) достатніми; 23% вважають МАК є універсальним 
дорого. проєктивним методом, який 
сприймається як нейтральний 
інструмент або гра. 
Необхідність роботи з ПТСР та Травматичні події порушують Артикуляція неусвідомленого.  
психотравмою когнітивну модель світу. Розкриття глибинних причин і 
Необхідність зцілення виведення неусвідомленого на 
застарілої психотравми. рівень свідомості через 
проєкцію. 
Специфіка цільової аудиторії Дефіцит адаптованих Контекстуальна адаптація. 
(військові / ВПО) інструментів для роботи з Створення цільового дизайну, 
учасниками бойових дій. що відповідає специфіці 
травматичного досвіду та 
використовує відповідну 
семіотику. 
Таблиця 1. 2. Проблемні ситуації в Україні станом на 2024 рік 
 
Дизайн таких карт повинен бути професійним і цілісним. Він має 
враховувати: 
• глибину образу (багатозначність, відкритість до інтерпретацій), 
• емоційну тональність (спектр – від підтримуючого до катартичного), 
• естетичну якість (візуальна привабливість, стильова єдність), 
• культурну адаптивність (врахування українського контексту: орнамент, 
фольклор, архетипи, кольорова палітра) [16]. 
На ринку присутні переважно іноземні зразки МАК, які не враховують 
українську ментальність, історію, символіку. У часі війни актуалізується потреба 
у візуальних інструментах, що відображають локальний досвід, травму, надію, 
культурну специфіку. Українське суспільство потребує образів, які будуть 
резонувати – ідентифікувати біль, трансформувати його в ресурс, з'єднувати з 
колективним досвідом виживання й гідності. Таким чином, постає завдання 
створення нових дизайнерських рішень – серій метафоричних карт, з 
урахуванням психологічного запиту та культурного коду українського 
суспільства. 
 
14 
 
В сфері освіти МАК передбачають розвиток емоційного інтелекту, 
критичного мислення, креативності; забезпечують військову та ветеранську 
підтримку: допомога у переосмисленні досвіду, зниження тривожності; 
використовуються у груповій роботі: фасилітація діалогу, згуртування, побудова 
довіри; із сучасних напрямів використання МАК у культурних проєктах, 
фіксація колективної пам’яті, художня рефлексія на травму та надію. 
Дизайн в умовах війни – це не лише про естетику, це про емпатію, опір, 
свідчення. Створення метафоричних карт є прикладом соціально 
відповідального дизайну, що спрямований на зцілення, солідарність та 
культурну трансформацію. Дизайнер має працювати не лише з формою, а й з 
сенсом, архетипом, емоцією. Завдання – створити візуальні образи, які не дають 
готової відповіді, а відкривають внутрішній простір для пошуку значення. 
Україна переживає період глибоких випробувань, що актуалізують 
потребу в нових засобах психологічної, емоційної та культурної підтримки. 
Метафоричні асоціативні карти, створені з урахуванням локального контексту, 
можуть стати важливим інструментом рефлексії, терапії та комунікації.  
Необхідність їх створення обумовлена запитом суспільства на безпечні, 
естетичні, глибокі образи, які допомагають витримувати, розуміти, 
трансформувати та будувати майбутнє. Дизайн у цьому випадку стає не лише 
фахом, а й формою служіння – мовою, якою можна говорити про те, що словами 
не висловити [17].   
 
1. 3. Методи дослідження. Візуальні образи та метафори в психології. 
У психології візуальні образи розглядаються як переживання, яке нагадує 
зорове сприйняття відсутнього об’єкта і є невід’ємною частиною пізнавальних 
процесів. Образне мислення, на відміну від виключно логічного, розширює 
можливості психічного пізнання за рахунок символізації й інтуїтивних асоціацій. 
Як зазначають психологи, психологічне пізнання було б обмеженим без 
застосування образів та метафор, адже воно передбачає не тільки логічне, але й 
образне, художнє, наочно-дійове мислення. 
 
15 
 
Розуміння метафори як психологічного феномену має глибоке коріння в 
античній філософській традиції. Вже Арістотель розрізняв «логос» – логічний, 
упорядкований порядок, та «ремос» – мовлення, риторичні фігури, трактуючи 
людину як істоту, здатну організовувати свою діяльність за допомогою 
метафоричних фігур, які уможливлюють співіснування феноменів космосу та 
соціуму. Це підкреслює, що метафора ніколи не була простою прикрасою 
мовлення, а є фундаментальним механізмом мислення. 
Метафори у психології виконують подвійну роль. У когнітивній парадигмі 
вони розглядаються як ключовий механізм структурування абстрактних понять 
через конкретні уявлення (згідно з концепцією К. Лакоффа та М. Джонсона), 
адже метафоричне мислення є одним із найважливіших інструментів людського 
пізнання. У гуманістичному та гештальт-підходах метафора використовується як 
терапевтичний інструмент для вираження підсвідомих переживань і розкриття 
внутрішнього досвіду. Зокрема, практика підтверджує, що метафора допомагає 
клієнтові поглянути на світ зсередини і безпечно змінювати реальність, надаючи 
їй новий зміст. Відомо, що МАК часто застосовуються у психотерапії, 
наприклад, гештальт-терапії, екзистенціально-гуманістичних підходах, як засіб 
діагностики та корекції, допомагаючи виявити приховані образи і ресурси 
клієнта. 
До методів дослідження образів та метафор належать такі підходи: 
Асоціативні техніки – наприклад, вільний асоціативний експеримент, у 
якому респондентам пропонують стимули (слова, зображення, карти) для 
викликання асоціацій. Такий метод дозволяє вивчати закономірності мислення 
та мотивації. На основі відповідей фахівець може діагностувати 
психосемантичні та мотиваційні структури особистості. 
Проєктивні методи – засновані на теорії проєкції, де особа відображає свої 
внутрішні переживання на неоднозначні стимульні зображення. Класичними 
прикладами є тест Роршаха та тематичний апперцептивний тест (ТАТ). 
Наприклад, при тесті Роршаха клієнту пропонують описати, що він бачить у 
абстрактних кляксах, і припускають, що відповіді відображають індивідуальні 
 
16 
 
риси особистості (характеристики, конфлікти). Метафоричні асоціативні карти є 
визнаною проєктивною методикою в психології, яка використовується для 
роботи зі свідомістю та підсвідомістю людини. Проєктивні методики 
ґрунтуються на механізмі психологічної проєкції, коли людина несвідомо 
проєктує свій внутрішній зміст, почуття, бажання, конфлікти, установки на 
зовнішній, нейтральний стимул. У випадку МАК цим стимулом є зображення на 
картках. Проєктивні методики зазвичай дають широкий спектр вільних 
відповідей і дозволяють неформалізовано дослідити внутрішні конфлікти й 
установки людини.  
Якісні методи – глибинні інтерв’ю, аналіз життєвих оповідань, 
семіотичний або контент-аналіз творів клієнта (малюнків, мрій, наративів) також 
використовуються для інтерпретації символіки та значущих образів. Ці методи 
допомагають виявити особистісні смисли та значення метафоричним елементам, 
які не завжди піддаються кількісній оцінці. 
Таким чином, у психотерапії та дослідженнях сполучення вербальних та 
візуальних образів надає можливість розкрити зміст внутрішнього досвіду 
людини. Згадані методики дозволяють працювати з метафорами на різних рівнях 
і надавати терапевтичному процесу багатогранний характер. 
У сучасній когнітивній психології метафора розглядається не лише як 
риторичний прийом, а як когнітивна модель, що дозволяє концептуалізувати 
абстрактні або складні поняття через більш конкретні домени. З цього погляду, 
метафора є семантичним фільтром, який задає певний спосіб бачення об'єкта. 
Цей фільтр сприяє типізації дійсності і має амбівалентний вплив на суспільну 
свідомість. У контексті метафоричних асоціативних карт здатність метафори 
задавати цей фільтр є ключовою, оскільки дозволяє одній і тій же візуальній 
формі викликати різні смислові фокуси у різних людей, артикулюючи їхні 
унікальні психологічні проблеми [19]. 
Аналіз візуальних метафор з погляду когнітивної методології є важливим 
і дискусійним напрямком у сучасній когнітивній лінгвістиці. Основою цього 
аналізу є Теорія Концептуальної Метафори (ТКМ) та її модифікації, які 
 
17 
 
досліджують, як зображення доменів візуальної метафори впливає на її 
когнітивну обробку у концептуальній мережі інтеграції. Когнітивна обробка 
неконвенційної візуальної метафори, так звані метафори-ф’южн, відбувається 
послідовно і вимагає складних розумових операцій. Дослідження Кевечеса та 
модифікована ТКМ визначають такі етапи обробки:    
1. Встановлення візуалізованих доменів, які виступають як Джерело (Source) 
та Ціль (Target) метафори. 
2. Визначення метонімічних зв'язків у референті та кореляті, що надають 
доступ до відповідних концептуальних доменів. 
3. Виявлення конвенційного компонента – концептуальних метафор 
«загального рівня». 
4. Виявлення нетрадиційних мапувань, які виходять за межі конвенційної 
концептуалізації. Це досягається через застосування когнітивних стратегій 
розширення, розробки та завершення. 
5. Виведення остаточного значення метафори на основі інтеграції 
конвенційних і неконвенційних відображень [19].       
З точки зору графічного дизайну, саме спосіб візуалізації доменів є 
критичним, оскільки він визначає послідовність когнітивних операцій. Для 
забезпечення терапевтичної глибини, дизайн повинен свідомо стимулювати 
активацію нетрадиційних мапувань. Це означає, що візуальний образ повинен 
бути достатньо амбівалентним, не мати закріплених стійких значень, і 
протистояти тенденції до однозначної конвенційної інтерпретації, яка 
характерна для комерційного чи переконуючого дизайну. Таким чином, якість 
графічного проєктування перетворюється на методологічний інструмент, який 
визначає ефективність психокорекції. Візуальні метафори, які є складними та 
відкритими для інтерпретації, роблять складні психологічні концепції більш 
доступними, полегшуючи процес терапевтичної взаємодії та стимулюючи 
рефлексію [20].       
Ефективність використання МАК підтверджена емпіричними даними. 
Було встановлено, що у процесі роботи з метафоричними асоціативними картами 
 
18 
 
самопочуття клієнтів покращується на 44%, активність – на 37%, а настрій 
підвищується на 54%. Ці дані свідчать про позитивний вплив МАК на психіку 
людини та її стабілізацію [21].    
Методологія аналізу ефективності вимагає комплексності, що має 
інтегрувати когнітивний аналіз концептуальної метафори та аналіз візуалізації 
доменів. У терапевтичній практиці застосовуються етапи, що включають вибір 
карт, інтерпретацію символів, залучення підсвідомості, рефлексію та інтеграцію. 
Дизайн МАК, таким чином, повинен бути спроєктований так, щоб максимально  
полегшити ці когнітивні та проєктивні операції, надаючи клієнту візуальний 
матеріал, який може бути інтерпретований як ресурсний, трансформаційний чи 
такий, що змінює установки.    
 
Висновки першого розділу 
Виявлено, що метафоричні асоціативні карти є проєктивним 
психологічним інструментом, який виник у 1975 році завдяки Елі Раману і був 
впроваджений у психотерапевтичну практику Джо Шліхтером та Моріцем 
Егетмейером.  
Доведено, що фективність карт ґрунтується на проєктивному механізмі, 
що дозволяє обходити свідомий опір і виражати внутрішній досвід через 
метафори, черпаючи теоретичне підґрунтя з гештальт-психології, юнгіанської 
психології та психоаналізу.  
Актуалізовано, що в умовах тривалої військової кризи в Україні 
спостерігається критичне зростання потреби у психологічній допомозі, про що 
свідчить високий рівень тривоги та значний ризик психічних розладів у 
населення, що потребує інноваційних, швидких методів психокорекції. 
Виявлено, що існуюча система має прогалини та стикається з бар'єрами, які 
ефективно долає проєктивна природа МАК, що сприймаються як безпечна арт-
практика. Отже, виникає гостра необхідність у створенні спеціалізованого 
дизайну українських МАК, які б враховували локальний культурний контекст, 
символіку та специфічні психотравматичні запити, особливо щодо 
 
19 
 
військовослужбовців та постраждалого цивільного населення, перетворюючи 
дизайн на інструмент соціально відповідального зцілення та рефлексії. 
Розглянуто, що у психології візуальні образи та метафори є 
фундаментальними когнітивними моделями, які дозволяють структурувати 
абстрактні поняття та виражати підсвідомий досвід, а метафора виступає як 
семантичний фільтр. Метафоричні асоціативні карти, як проєктивна методика, 
засновані на цьому принципі, дозволяючи клієнту проєктувати внутрішні 
конфлікти на неоднозначні візуальні стимули.  
Стверджується, що методологічно ефективність МАК прямо залежить від 
їхнього графічного дизайну, який має бути амбівалентним і спеціально 
стимулювати активацію нетрадиційних мапувань, згідно з Теорією 
концептуальної метафори, що забезпечує терапевтичну глибину та 
підтверджується емпіричними даними про значне покращення самопочуття 
клієнтів. 
  
 
20 
 
РОЗДІЛ ІІ 
 
 ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ МЕТАФОРИЧНИХ 
АСОЦІАТИВНИХ КАРТ ЯК ПРАКТИК ДЛЯ МЕНТАЛЬНОГО 
ЗДОРОВ’Я 
 
2.1. Практики ментального здоров’я в контексті візуальної культури 
Ментальне здоров'я людини є не просто абстрактним психологічним 
станом, а невід'ємною та органічною складовою її загального фізичного 
благополуччя. Цей фундаментальний принцип кидає виклик традиційному 
дуалістичному погляду на розум і тіло, підкреслюючи їхню глибоку 
взаємозалежність. Для глибокого розуміння цього зв'язку звертаємося до праці 
доктора Шила Раджа «Подолання травми та ПТСР». Книга «Подолання травми 
та ПТСР» визнана ключовим ресурсом, який прямо розглядає та пропонує 
рішення для подолання як фізичних, так і емоційних симптомів травми та 
посттравматичного стресового розладу (ПТСР) [22].     
Травматичні події, такі як катастрофи чи бойові дії, загрожують фізичній 
та емоційній безпеці людини, викликаючи природні реакції, що включають 
оніміння, розгубленість, страх, безпопомічність, жах або відразу. Хоча для 
деяких емоційні наслідки з часом можуть зменшуватися, для багатьох емоційний 
та психологічний тягар пережитої травматичної події продовжує заважати 
нормальному функціонуванню, погіршувати стосунки та руйнувати загальну 
якість життя. Важливо, що доктор Раджа підкреслює: травма може залишити не 
тільки емоційні шрами, але й фізичні рани, які потрібно залікувати. Це 
твердження прямо підтверджує, що травма не є виключно психологічним 
явищем, а має відчутний фізичний вимір, який потребує уваги. Таке 
формулювання вказує на глибокий, майже відчутний, вплив на цілісність або 
функціонування тіла, перетворюючи розуміння травми з суто психічного 
захворювання на системну проблему здоров'я, яка вимагає комплексного 
зцілення. 
 
21 
 
Робота Шила Раджа детально описує, як травма призводить до 
довгострокових негативних наслідків для здоров'я через два основні, 
взаємопов'язані шляхи: через нездорові механізми копінгу та через фактичні 
фізіологічні зміни в мозку та тілі.    
Шлях 1: Нездорові механізми копінгу та їхні фізичні наслідки. 
Особи, які пережили травму, часто використовують нездорові способи 
впоратися з негативними емоціями, наприклад, куріння, переїдання, надмірне 
вживання алкоголю чи наркотиків. Ця поведінка дає короткочасне полегшення, 
але призводить до серйозних довгострокових фізичних проблем, таких як 
ожиріння, хвороби серця та рак. Люди, що пережили травму, частіше мають 
хронічний біль, проблеми з травленням, диханням та інші скарги. Дослідження 
несприятливого дитячого досвіду (ACE) надає переконливі докази цього зв'язку. 
Вищий бал ACE, що вказує на більшу кількість несприятливих дитячих 
переживань, прямо корелює зі збільшенням ймовірності депресії, проблем з 
легенями (часто пов'язаних з курінням) та захворювань, що передаються 
статевим шляхом. Психологічний дистрес, що виникає внаслідок емоційного 
тягаря травми, може спонукати до дезадаптивної поведінки, яка потім 
безпосередньо шкодить тілу.  Раджа підсумовує цей шлях так: «Травматичні 
події → наслідки для психічного здоров'я → нездорові механізми копінгу → 
довгострокові наслідки для фізичного здоров'я». 
Шлях 2: Біологічні зміни в мозку та хімії тіла. 
Хронічний стрес від травми викликає прямі біологічні зміни в організмі. У 
людей, які пережили травму, ділянка мозку, що відповідає за емоції, є більш 
активною. Крім того, у них часто підвищений базовий рівень гормону стресу 
(кортизолу). Це свідчить про те, що система реагування на стрес постійно 
перебуває у стані підвищеної готовності. Ці зміни безпосередньо сприяють 
виникненню фізичних проблем, таких як підвищений кров'яний тиск і, як 
наслідок, проблеми з серцем та загальне погіршення здоров'я. Цей шлях 
демонструє, що травма буквально змінює роботу мозку та фізіологічну реакцію 
на стрес. Фізичні симптоми не є уявними, а кореняться у вимірюваних 
 
22 
 
біологічних змінах. Раджа підсумовує цей шлях так: «Травматичні події → зміни 
в хімії мозку та тіла → фізичні реакції → довгострокові наслідки для фізичного 
здоров'я» [22].  
Коли люди повторно переживають травматичні події, наприклад, через 
погані сни, тривожні спогади або флешбеки, вони часто відчувають інтенсивний 
емоційний та фізичний дистрес. Це негайні, вісцеральні демонстрації зв'язку між 
розумом і тілом. Конкретні приклади цих гострих фізичних реакцій включають 
прискорене серцебиття, неконтрольований плач, сильне відчуття тривоги, 
тремтіння, потовиділення, запаморочення та розлад шлунка. Ці прояви в 
реальному часі слугують прямим, беззаперечним доказом того, що психічний 
стан негайно перетворюється на фізіологічні реакції. Відчуття постійної тривоги 
або «на межі» є поширеним і виснажливим симптомом ПТСР, який значно 
впливає на фізичне здоров'я. Специфічні фізичні наслідки хронічної тривоги 
включають труднощі із засинанням або підтриманням сну, безсоння, підвищену 
м'язову напругу, постійно підвищений кров'яний тиск та потовиділення [23].   
Визнання зв'язку між розумом і тілом, як це підкреслюють такі експерти, 
як Шила Раджа, та рух за травма-інформовану допомогу, не тільки покращує 
лікування для тих, хто пережив травму, але й вказує на необхідність зміни 
парадигми в розумінні та наданні медичної допомоги загалом. Це свідчить про 
те, що випадок травми є потужним прикладом для більш точної та ефективної 
моделі охорони здоров'я, що сприяє справді цілісному благополуччю для всіх. 
Метафоричні асоціативні карти можуть бути ефективним допоміжним 
інструментом у роботі з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), 
оскільки вони дозволяють безпечно та опосередковано працювати з 
травматичним досвідом. МАК створюють символічний міст між свідомістю і 
травматичним матеріалом. Замість прямого вербального зіткнення з болючими 
спогадами, людина працює із зображенням, яке є лише метафорою її досвіду. Це 
дозволяє встановити безпечну дистанцію і знижує ризик ретравматизації. 
Травматичний досвід часто блокує мовленнєві центри, роблячи його 
невимовним. Візуальний образ є невербальною мовою, яка допомагає витягти 
 
23 
 
емоції та переживання на свідомий рівень, коли слова недоступні або 
викликають сильний опір. Робота з картами сприймається як гра або творчий 
процес, що знижує внутрішній опір та стигму, пов'язану зі зверненням до 
психолога. Це особливо важливо для військових або людей, які звикли тримати 
емоції в собі. Робота з послідовністю карт, наприклад, «травма — шлях — 
ресурс», допомагає структурувати хаотичний травматичний досвід, надаючи 
йому наративну форму, що є основою для подальшої інтеграції та зцілення. 
Оскільки МАК працюють із візуальними образами, вони стимулюють діяльність 
правого півкулі мозку, що відповідає за образи, емоції, інтуїцію. Це допомагає 
інтегрувати травматичний матеріал, який часто застрягає в неінтегрованому 
стані, оскільки травма порушує зв'язок між півкулями. Візуальні метафоричні 
образи допомагають виявити деструктивні переконання, наприклад, «Я в 
небезпеці», «Я винен», які сформувалися після травми. Працюючи з картою, 
людина може безпечно переосмислити ці установки та створити більш адаптивні  
[25], [26]. 
Одним із важливих етапів психологічної реабілітації є ресурсування. У 
контексті роботи з військовими та подолання наслідків травматичного досвіду, 
зокрема ПТСР, ресурсування виконує критичні функції підготовки, стабілізації 
та підтримки Я-концепції. Цей етап є необхідною умовою перед опрацюванням 
та переосмисленням безпосередньо травматичного матеріалу. Воно посилює 
стресостійкість, відновлює внутрішні сили та мотивацію до одужання, що 
входить до обов’язкових перших блоків реабілітаційної моделі (діагностика, 
психоедукація, ресурсування). Ресурсування тісно пов'язане з використанням 
метафоричних технік, які залучають уяву та візуальний образ. Метафоричні 
асоціативні карти можуть бути високодієвою практикою в реабілітації 
військових, що є одною з основних задач сучасних адаптованих колод МАК, 
оскільки вони дозволяють працювати з травматичним досвідом опосередковано, 
що часто знижує опір та захисні реакції, які виникають при прямому обговоренні. 
МАК допомагають швидко віднайти та закріпити внутрішні та зовнішні ресурси 
 
24 
 
(оптимізм, стимули, підтримку) у наочній формі, що сприяє стабілізації стану 
[29].     
Карти ефективно використовують принцип формування образу, що 
дозволяє військовим відчути зміни у своєму стані, наприклад, полегшення, за 
рахунок внутрішнього рішення та уяви, закріплюючи усвідомлення власної 
влади над своїми емоціями [23].     
До  найбільш дієвих практик з метафоричними асоціативними картами 
можна віднести шість: 
1. «Мій ресурсний портрет». 
Забезпечує активізацію внутрішніх ресурсів, усвідомлення своїх сильних 
сторін та джерел енергії. Як діяти: Сформулюйте запитання: «Що дає мені сили 
та енергію в цей період життя?». Витягніть одну карту відкрито (дивлячись на 
карти) або наосліп. Опишіть, що саме на цій карті (колір, фігура, об'єкт, дія) 
символізує ваш внутрішній ресурс. Дайте відповідь на запитання: «Як я можу 
використати цей ресурс або цю якість сьогодні/цього тижня?». 
2. «Лінія часу для досягнення мети». 
Візуалізація та структурування процесу досягнення певної мети, виявлення 
прихованих перешкод та ресурсу для фінального кроку. Як діяти: Чітко визначте 
свою мету, наприклад, «Я хочу змінити роботу». Витягніть три карти наосліп та 
розташуйте їх послідовно: Карта 1 (Початок): мій поточний стан, що потрібно 
зробити першим. Карта 2 (Процес): основні виклики та дії, які доведеться 
виконати. Карта 3 (Результат): ким я стану, досягнувши цієї мети. Порівняйте 
карти, щоб зрозуміти, чи є логічний зв'язок між «Початком» і «Результатом», та 
які емоції викликає «Процес». 
3. «Опрацювання емоційного блоку». 
Усвідомлення першопричини негативної емоції, ідентифікація прихованої 
потреби, що стоїть за цією емоцією, та її трансформація. Як діяти: Визначте 
емоцію, яка вас блокує (гнів, страх, провина). Витягніть одну карту відкрито, яка 
найкраще відображає цей негативний стан. Витягніть другу карту наосліп і 
задайте собі запитання: «Що насправді ховається за цією емоцією? Яка моя 
 
25 
 
справжня потреба/бажання?». Опишіть, як, задовольняючи потребу з Карти 2, ви 
можете змінити ставлення до образу з Карти 1. 
4. «Вибір шляху: За і Проти». 
Візуалізація та емоційне усвідомлення наслідків прийняття важливого 
рішення, допомога в об'єктивному зважуванні всіх «за» та «проти». Як діяти: 
Група/учасник озвучує конкретне рішення, щодо якого є сумніви (наприклад, 
«Чи варто мені переїжджати?»). Витягуються дві карти наосліп: Карта 1 (За): 
позитивні аспекти, ресурс чи користь, які принесе рішення. Карта 2 (Проти): 
потенційні виклики, страхи чи труднощі. Учасники (або вся група) по черзі 
обговорюють, що вони бачать на картах, які емоції вони викликають. Важливо 
не давати поради, а лише допомагати інтерпретувати образи. 
5. «Три позиції сприйняття проблеми». 
Розширення погляду на конфліктну ситуацію або проблему через перехід 
на позицію іншої людини та нейтрального спостерігача. Розвиток емпатії. Як 
діяти: Оберіть ситуацію, де є конфлікт або непорозуміння з іншою людиною. 
Витягніть три карти відкрито (за вибором), що символізують: Карта 1 (Я): моє 
бачення, мої почуття у цій ситуації. Карта 2 (Інша людина): як це бачить/відчуває 
інша сторона (спроба стати на її місце). Карта 3 (Спостерігач): нейтральна, 
об'єктивна оцінка ситуації збоку. Обговоріть, які нові емоції чи думки виникли 
при погляді на Карти 2 та 3. Як це змінює ваше ставлення до проблеми? [31].   
6. «Зворотний зв'язок у колі». 
Забезпечення глибокого, безоцінного та метафоричного зворотного зв'язку 
між учасниками групи, що посилює довіру та взаєморозуміння. Як діяти: 
Учасник А ділиться своєю історією, переживанням або запитом. Учасник Б, 
слухаючи, витягує одну карту наосліп. Учасник Б не дає поради, а використовує 
карту як метафору для своїх відчуттів чи асоціацій, які виникли під час розповіді 
А. (Наприклад: «Твоя історія викликала у мене образ цієї карти, вона про 
необхідність зупинитися і просто насолодитися моментом»). Учасник А слухає 
метафору і ділиться, як вона відгукнулася в ньому [31].   
 
 
26 
 
2. 2. Специфіка проєктування метафоричних асоціативних карт  
У центрі проєктування метафоричних асоціативних карт лежить метафора, 
як універсальна мова, що дозволяє говорити про складні, часто болісні теми 
м’яко, опосередковано, але водночас дуже точно. Метафоричні образи дають 
змогу обійти захисні бар’єри психіки, звертаючись не до логіки, а до інтуїції, 
емоцій та підсвідомого. Тому важливо, щоб візуальні рішення не були 
буквальними або нав’язливими – вони повинні залишати простір для 
інтерпретації, бути багатошаровими, водночас достатньо чіткими для виклику 
асоціації та досить відкритими, щоби кожен зміг побачити у них щось своє. 
Колоди метафоричних асоціативних карт дуже різноманітні й 
класифікуються за кількома основними ознаками тематикою та типом 
зображення. Універсальні (сюжетні) колоди підходять для роботи з будь-яким 
запитом від стосунків до пошуку цілей. Карти містять різноманітні життєві 
ситуації. Ці колоди включають найширший спектр зображень: люди, тварини, 
пейзажі, побутові ситуації, міфічні сцени. Їхня сила у багатозначності. Вони 
забезпечують глибоке проєктування, оскільки зображення часто нечіткі, 
сюрреалістичні або провокаційні, змушуючи клієнта додумувати деталі та 
вкладати власний зміст. 
Портретні спрямовані на роботу з ролями, ідентичністю, емоціями та 
внутрішніми частинами особистості. Зображують обличчя, людей у різних 
станах та ракурсах. Допомагають клієнту відокремити свої почуття від почуттів 
іншої людини. Наприклад, клієнт обирає карту, що символізує його партнера, та 
карту, що символізує його власну реакцію. 
Ресурсні використовуються для пошуку сил, натхнення, позитивних станів 
та підтримки. Зображують гарні пейзажі, світлі образи, символи надії та успіху. 
Мають на меті виведення клієнта з кризового стану, пошук внутрішньої опори, 
мотивації, боротьба з емоційним вигоранням та апатією. Часто 
використовуються наприкінці сесії для позитивного завершення. Їхня функція – 
не стільки діагностика, скільки емоційна підтримка. Навіть якщо обрано закриту 
карту, вона має викликати позитивний відгук.  
 
27 
 
Спеціалізовані або тематичні розроблені для вузьких, конкретних тем: 
гроші, стосунки, травма, цілі, жіночність/чоловічність. Зображення на них чітко 
відповідають обраній тематиці, уникаючи надмірної універсальності. Глибока, 
деталізована робота в конкретній області, де універсальна колода може бути 
недостатньо сфокусованою. Вони допомагають виявити специфічні установки та 
патерни поведінки.  
Кризові або тіньові призначені для опрацювання негативних переживань, 
страхів, внутрішніх конфліктів, травматичного досвіду та тіньових аспектів 
особистості. Зображення можуть бути напруженими або драматичними. 
Зображення часто є темними, напруженими або емоційно важкими. Візуальні 
образи в цій колоді часто представляють ті якості чи дії, які людина відкидає в 
собі або засуджує в інших. Робота з ними дозволяє прийняти ці якості як частину 
себе, знижуючи внутрішній конфлікт. Пропонують виведення на свідомий рівень 
пригніченого болю та негативних переживань. Це перший крок до зцілення 
травми та інтеграції «темних» частин свого «Я». Вимагають від фахівця високої 
кваліфікації та суворого дотримання принципів безпеки. Карти допомагають 
клієнту назвати свої найглибші страхи або образи, які він блокував. Ці колоди 
часто містять карти-дії або карти-перешкоди. 
Текстові та комбіновані колоди містять картки з текстом (словами, 
цитатами, запитаннями) або такі, що поєднують зображення та текст. 
Використовуються для посилення ефекту: карта-зображення викликає емоцію, 
карта-слово допомагає її назвати та структурувати (особливо корисно для 
коучингу). Для когнітивної роботи: стимулюють логічне мислення та пошук 
рішень. Класична комбінована колода «ОН» складається з двох наборів, які 
накладаються один на одного, створюючи 7744 унікальні комбінації сенсів. 
Візуальна мова метафоричних карт має бути водночас емоційно виразною 
та безпечною. Вкрай важливо уникати надмірної драматизації, травмуючих 
символів або агресивної стилістики. Особливо в умовах посттравматичного 
суспільства, де велика частина людей пережила втрати, війну, евакуацію, біль чи 
втрату дому. Зображення повинні бути чутливими до цього контексту: замість 
 
28 
 
прямого зображення руїни, наприклад, можна показати обгорілу гілку, яка 
пускає новий пагін, замість крилатих ракет – птахів з гострими клювами та 
крилами. Такі образи не провокують, а запрошують до внутрішнього діалогу, 
відкривають двері до трансформації. 
Композиція кожного образу будується за правилами графічного дизайну, 
де у центрі уваги – ключовий символ чи сюжет, оточений вторинними 
елементами, що узагальнюють контекст. Усі графічні роботи МАК мають згідно 
з основними складовими композиції об’єднувати простір, зображення та 
кольорову палітру. 
Символіка на картиках теж продумується заздалегідь. Зазвичай 
обираються універсальні мотиви (дорога, міст, деревo, водойма тощо), що 
відображають основні архетипові значення (розвиток, перехід, стабільність, 
потік почуттів). Декілька з загальновживаних архетипічних символів за 
дослідженнями Юнга представлено нижче [32].   
1. Мандала – символ цілісності, самості, духовної гармонії. 
Використовується в арт-терапії для самопізнання. 
2. Тінь – приховані, витіснені частини особистості, які можуть 
проявлятися в мистецтві через темні, хаотичні образи. 
3. Аніма (жіноче в чоловікові) та Анімус (чоловіче в жінці) – внутрішні 
аспекти протилежної статі, що впливають на взаємодію з людьми. 
4. Старий Мудрець та Велика Мати – символи глибокої інтуїції, 
духовного провідника та жіночої творчої сили. 
5. Герой – символ боротьби особистості за індивідуацію, зростання, 
перемогу над труднощами. 
6. Трикстер – символ хаосу, обману, несподіваних змін; у творчості 
може проявлятися через парадоксальні або іронічні образи. Цей архетип у 
міфології, фольклорі і релігії часто визначається як «демонічно-комічний дублер 
культурного героя, наділений рисами шахрая, бешкетника» - божество, дух, 
людина або антропоморфна тварина, що здійснює протиправні дії або, у всякому 
разі, не підпорядковується загальним правилам поведінки. 
 
29 
 
7. Дерево життя – символ розвитку, еволюції особистості, зв’язку між 
свідомістю та несвідомим. 
8. Вода – символ підсвідомості, емоцій, відродження. У мистецтві 
часто використовується для відображення глибоких переживань. Можна 
трактувати як материнство, щось, що оберігає, як в утробі матері.  
9. Змій – подвійний символ: мудрості та спокуси, перетворення та 
прихованих страхів. 
10. Лабіринт – символ пошуку сенсу, випробувань, проходження через 
складні життєві ситуації. 
Ще декілька додаткових архетипічних символів: 
11. Коло / Яйце – символ цілісності, материнства, зародження нового 
життя, безпеки та захисту. У терапії може виражати потребу в опіці або пошук 
гармонії. 
12. Будинок – символ особистості, внутрішнього світу. Кімнати можуть 
символізувати різні аспекти психіки, підвал – несвідоме, дах – духовність. 
13. Міст – символ переходу, змін, внутрішньої трансформації. 
14. Гора – символ прагнення до вищої мети, духовного розвитку, 
подолання перешкод. 
15. Ключ – символ розгадки, відкриття нових можливостей, відповіді на 
важливі питання. 
16. Вікно / Двері – символ вибору, нових перспектив, відкриття чогось 
нового у своєму житті. 
17. Полум’я / Свічка – символ духовного світла, натхнення, внутрішньої 
сили. 
18. Птахи – символ свободи, духу, інтуїції. Наприклад, орел – висока 
мудрість, сова – приховане знання. 
19. Спіраль – символ еволюції, розвитку, руху в глибини несвідомого. 
20. Корабель – символ подорожі через життєві труднощі, пошуку нового 
шляху 
 
30 
 
21. Трикутник – символ гармонії, рівноваги, трьох аспектів буття (тіло, 
розум, душа), а також руху вперед. Перевернутий трикутник може символізувати 
нестабільність або підсвідомі страхи. 
22. Квадрат – символ стабільності, порядку, структури, логіки. Часто 
асоціюється із землею та матеріальним світом. 
23. Хрест – символ з'єднання протилежностей, гармонії духу та матерії, 
страждання та трансформації. 
24. Спіраль – символ розвитку, циклічності життя, переходу на новий 
рівень. Може відображати як позитивний рух, так і занурення в несвідоме. 
25. Зірка – символ надії, духовного світла, керівництва. П’ятикутна зірка 
може означати людину, шестикутна – баланс протилежностей. 
26. Очі – символ усвідомлення, інтуїції, зв’язку з внутрішнім світом. 
Третє око – символ духовного прозріння. В протилежному значенні надмірний 
контроль/самоконтроль. 
27. Дзеркало – символ самопізнання, відображення справжнього «Я», а 
також ілюзій. 
28. Лев – символ сили, влади, сміливості, а також сонячної енергії. 
29. Кінь – символ свободи, життєвої енергії, несвідомих імпульсів. Білий 
кінь – позитивні аспекти психіки, чорний – темні, приховані сторони 
особистості. 
30. Метелик – символ трансформації, відродження, переходу з одного 
стану в інший. 
31. Риба – символ несвідомого, інтуїції, духовного пошуку. 
32. Місяць – символ підсвідомого, жіночої енергії, циклічності та змін. 
Молодий місяць – початок, повний – зрілість, спадний – завершення циклу. 
33. Сонце – символ життєвої сили, усвідомленості, енергії та 
самореалізації. 
34. Дерево – символ зв’язку між свідомим (гілки), підсвідомим (стовбур) 
і несвідомим (коріння). Дерево життя – символ духовного розвитку. 
 
31 
 
35. Змія, що кусає свій хвіст (Уроборос) – символ вічності, циклічного 
характеру життя, перетворення, або самопоїдання. 
36. Печера – символ несвідомого, занурення в себе, пошуку прихованих 
істин. 
37. Дракон – символ внутрішньої сили, але також страхів і викликів, які 
необхідно подолати. 
38. Веселка – символ примирення протилежностей, надії, позитивних 
змін. 
39. Вовк – символ інстинктивної мудрості, внутрішньої сили, але також 
може означати самотність чи відчуженість. 
40. Руки – символ зв’язку, творення, взаємодії, допомоги.  
В Україні та світі вже є професійно розроблені колоди МАК на різну 
тематику – про життєві ситуації, почуття та цінності. Наприклад, існують 
тематичні добірки карт «Про гроші», «Про любов», «Зцілення внутрішньої 
дитини» тощо, які психологи використовують для роботи з відповідними 
запитами клієнтів. Багато колод поєднують візуальні образи з підписами, що 
задають напрям інтерпретації. Існують і універсальні асоціативні карти без 
тексту, призначені для самостійної роботи чи проведення групових сесій. 
Ефективність дизайну забезпечується також відповідністю сюжетів 
культурному фону клієнтів та чистотою технічного виконання, звертаючи увагу 
на високу якість друку, яскраві, але не перенасичені кольори. У результаті 
продумані МАК сприяють розширенню усвідомлення, глибшому самопізнанню 
і зниженню психологічного навантаження за рахунок ігрового, безпечного 
способу вираження внутрішнього світу. Культурна адаптація є однією з 
ключових особливостей. Карти, створені для українського користувача, повинні 
враховувати специфіку національного архетипу, ментальності, традиційної 
символіки. Вишиванка, тризуб, піч, калина, рушник, степ, дим, вітер, земля – усе 
це може слугувати базою для створення візуального лексикону, зрозумілого та 
значущого для локального глядача. У той же час важливо зберігати 
 
32 
 
універсальність – образи повинні працювати і на рівні індивідуальної психіки, і 
як колективні символи [33],  [34]. 
Графічний дизайн у контексті МАК є не просто естетичною складовою, а 
функціональним інструментом, що впливає на когнітивні процеси та емоційний 
стан людини. Візуальні елементи, такі як форми, кольори та композиція, 
сприяють глибшому осмисленню клієнтами своїх емоцій, полегшуючи 
терапевтичну взаємодію. 
Особливе значення має психологія кольору. Людський мозок схильний 
шукати відповідники кольорам через асоціації та емоції, які вони викликають. 
Дослідження показують, що колір може бути вирішальним елементом для 
впізнаваності та формування зв'язку. При розробці дизайну МАК необхідно 
враховувати як художні, так і психологічні аспекти. Колірна гама карток повинна 
відповідати емоційному тлу: теплі тони (червоний, жовтий) можуть 
стимулювати енергію та активність, холодні (синій, зелений) – викликати спокій 
і відчуття захищеності. Естетика також важлива – зображення мають бути 
достатньо деталізованими, щоб викликати асоціації, але не перевантажувати 
користувача. У дизайні МАК колір використовується для створення візуального 
ефекту і встановлення ієрархії. Для ресурсних колод можуть використовуватися 
теплі, насичені кольори , які формують позитивний образ себе, тоді як для роботи 
з травмою можуть бути ефективними контрастні або приглушені гами, що 
символізують напругу або внутрішню роботу.  
У комерційному дизайні візуальна ієрархія традиційно використовується 
для швидкого скерування уваги споживача до найбільш значущих елементів. 
Цей підхід відповідає Закону Хіка, який стверджує, що чим більше вибір, тим 
довше час прийняття рішення. Однак у проєктуванні МАК ціль протилежна: 
необхідно уповільнити процес інтерпретації, щоб забезпечити глибину 
рефлексії. Тому візуальна ієрархія – використання масштабу, контрасту, глибини 
– використовується не для спрощення вибору, а для створення візуальної 
подорожі всередині карти. Навмисне масштабування може вести клієнта від 
очевидного елемента (поверхневої проблеми) до менш значущого (прихованого 
 
33 
 
ресурсу), стимулюючи багатошарову інтерпретацію. Це вимагає створення 
складних, неконвенційних візуальних метафор-ф’южн [35].       
Принципи Гештальта, включаючи баланс та цілісність, також відіграють 
важливу роль. Незважаючи на змістову амбівалентність та складність метафори, 
композиційна рівновага елементів забезпечує загальний візуальний баланс, 
запобігаючи когнітивному дисонансу і створюючи підсвідоме відчуття 
упорядкованості, що є важливим під час роботи з травматичними станами.    
Для забезпечення максимальної проєктивності, карти повинні залишатися 
асоціативними, тобто бути зображеннями, розміром з гральні карти, без 
закріплених стійких значень і інтерпретацій. Дизайнер має створювати образи, 
здатні активувати як конвенційні, так і неконвенційні смислові 
відображення.   Змістове наповнення має відповідати типології та конкретним 
запитам, наприклад, стосунки, фінансові питання, зцілення внутрішньої дитини, 
пошук ресурсів чи трансформація стану. Ключовим елементом є амбівалентність 
образу. Успішний дизайн МАК дозволяє одній і тій же карті бути сприйнятою як 
образ проблеми (цільовий домен) і як образ рішення або ресурсу (джерело 
метафори). Така багатозначність сприяє створенню відповідної обстановки для 
справжнього, глибокого контакту клієнта з його внутрішніми 
переживаннями.  Віддається перевага абстракції чи природним пейзажам, щоб 
не викликати додаткової тривоги. Кожне зображення має стимулювати 
позитивну рефлексію. Як підкреслюють фахівці, «метафора служить не тільки 
позначенню, але й мисленню», тобто допомагає людині переосмислити досвід у 
безпечному символічному просторі [35].      
Метафоричні карти є практичним, часто використовуваним інструментом, 
тому якість їх поліграфічного виконання має безпосередній терапевтичний 
вплив, виходячи за межі стандартної естетики. Фізична якість карти додає 
тактильний канал сприйняття, який посилює сенсорну інтеграцію та частково 
компенсує критичну нестачу роботи з тілом у суто вербальних методиках.   Вибір 
поліграфічних матеріалів стає частиною терапевтичного дизайну. 
Рекомендується використовувати дизайнерський папір, всі види ламінації, що 
 
34 
 
впливають на тактильні відчуття, а також нанесення цифрового вибіркового лаку 
або фольги. Наприклад, використання матової ламінації може підкреслити 
«важкість» або «глибину» карти, що зображає травму, тоді як глянцевий 
вибірковий лак може виділити символи ресурсу, що підсвідомо асоціюються зі 
«світлом» чи «проривом».  Дизайн МАК має бути функціональним та безпечним. 
Картки випускаються у стандартному форматі, зазвичай 7×10 см, для зручного 
тримання в руці і легкого тасування. Упаковка набору та інструкція повинні бути 
чіткими і доступними. З точки зору безпеки, варто уникати надто травматичних 
чи кривавих образів. Необхідно також забезпечити якісну комплектацію, 
включаючи виготовлення міцної упаковки та детальної інструкції із 
застосування. Всі особливості дизайну МАК зведено в таблиці 2. 1. 
 
Психологічний Когнітивна мета Принципи дизайну Дизайнерська 
механізм (Терапевтична реалізація МАК 
задача) 
Когнітивна інтеграція Стимулювання Контраст та візуальна Створення високого 
та мапування нетрадиційних вага контрасту між 
асоціацій. Подолання доменом «проблема» 
конвенційної та «ресурс» у межах 
концептуалізації. однієї карти для 
виділення смислових 
фокусів. 
Проєкція та рефлексія Артикуляція Колірна психологія та Вибір кольорової гами, 
неусвідомлених амбівалентність що викликає широкий 
проблем. Формування спектр асоціацій. 
емоційного зв'язку. Використання складної 
композиції, що 
допускає множинні 
інтерпретації. 
Зниження Запобігання Баланс та принципи Композиційна 
когнітивного дистресу перевантаженню. Гештальта рівновага елементів, 
Забезпечення незважаючи на їхню 
візуального балансу. змістову складність.  
Кінестетична Інтеграція візуального Тактильний дизайн Використання 
активація  досвіду з соматичними вибіркового лаку або 
відчуттями. тиснення для 
виділення текстурних 
деталей.  
Таблиця 2. 1. Методивирішення психологічних механізмів шляхом дизайну 
метафоричних асоціативних карт 
 
 
35 
 
Проєктування метафоричних асоціативних карт як інструментів для 
підтримки ментального здоров’я потребує тонкого балансу між естетикою, 
психологічною безпекою та глибиною образного змісту. Це не лише мистецький 
процес створення візуальних зображень, а перш за все акт глибокого розуміння 
людських емоцій, культурного контексту та психічної вразливості людини. 
Кожна карта має потенціал торкнутися внутрішнього світу людини, активувати 
пам’ять, реакцію або асоціацію, яка слугуватиме поштовхом до діалогу, роздумів 
чи зцілення. Проєктування таких карт має включати в себе не лише художників, 
а й психологів, арт-терапевтів, педагогів, щоб гарантувати, що кожна карта 
відповідає етичним та терапевтичним стандартам. У процесі розробки доцільно 
проводити тестування – показувати ескізи представникам цільової аудиторії, 
збирати відгуки, коригувати образи відповідно до зворотного зв’язку. Це 
дозволяє виявити потенційно тригерні елементи або, навпаки, посилити ті 
образи, які викликають відгук, довіру, тепло, надію. 
Ще однією особливістю є створення сценаріїв використання карт. Вони 
повинні не просто існувати як набір зображень, а бути включені в контекст 
практик – індивідуальної чи групової терапії, занять з дітьми, освітніх тренінгів 
чи волонтерських зустрічей. Тому дизайнери працюють не лише над візуалом, а 
й над інструкцією, методичними рекомендаціями, які дають змогу застосовувати 
карти цілісно, без шкоди, з глибокою повагою до психоемоційного стану 
людини. 
Ефективність роботи з картами залежить від правильного формулювання 
питань, які слугують провідником у процесі самопізнання. Саме тому інструкція 
до МАК із описом різних технік і груп питань має ключове значення: вона 
визначає напрямок і глибину роботи. Розділяють три групи питань: питання 
спрямовані на розуміння візуального ряду карт; питання, які допомагають 
пов'язати опис карти з життям людини; питання, що допомагають знайи рішення. 
До першої групи можна віднести такі питання: «Що або кого ви бачите на 
карті?», «Яка дія там відбувається?», «Що ви відчуваєте, дивлячись на карту?». 
Переходячи до другої групи питань потрібно уявити, що ви художник і на 
 
36 
 
обраній карті могли б щось домалювати, перемалювати, прибрати, додати. Коли 
в людини виникає цілісна картинка, можна запитати: «Що це вам нагадує, на що 
це може бути схоже у вашому житті?», «Які відповіді на ці питання можуть бути 
пов'язані з вашим реальним життям?». Третя завершальна група питань 
підводить до відповіді, вирішення: «Що вам підказала ця карта?», «Яку порада, 
рекомендацію дає вам картка?», «Чому вас навчає герой цієї карти?», «Як це 
допоможе вам вирішити ваше питання/проблему у вашій ситуації?», «Яким буде 
ваш перший крок у ухваленні рішення?». 
 
Висновки до другого розділу 
Виявлено системний зв'язок між травмою (ПТСР) та фізичним здоров'ям, 
обґрунтований на дослідженнях, зокрема, Шила Раджа, де травматичні події 
спричиняють довгострокові негативні наслідки як через дезадаптивні механізми 
копінгу, так і через прямі біологічні зміни в організмі. 
Доведено ефективність метафоричних асоціативних карт як допоміжного 
невербального інструменту в роботі з ПТСР, оскільки їхня проєктивна природа 
дозволяє безпечно та опосередковано опрацьовувати травматичний матеріал, 
знижуючи ризик ретравматизації та сприяючи інтеграції травматичного досвіду 
через активацію правої півкулі мозку. Також, систематизовано дієві 
психокорекційні практики, такі як «Мій ресурсний портрет», «Лінія часу», 
«Опрацювання емоційного блоку», що є необхідною теоретичною базою для 
створення спеціалізованої колоди. 
Сформульовано ключові принципи та критерії дизайн-проєктування МАК, 
які забезпечують їхню терапевтичну функціональність: амбівалентність та 
багатошаровість сюжету, використання архетипічної Юнгіанської та культурно-
адаптованої символіки з врахування українського контексту, а також психологія 
кольору та візуальна ієрархія, що має уповільнювати інтерпретацію, а не 
спрощувати її. Якість тактильного дизайну з використанням вибіркового лаку, 
тиснення є не лише естетикою, а й функціональним елементом терапії, що додає 
кінестетичний канал сприйняття, посилює сенсорну інтеграцію та підсвідомо 
створює відчуття упорядкованості (Гештальт-принципи). 
 
37 
 
РОЗДІЛ ІІІ 
 
ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЯ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ 
 
3.1. Визнaчeння кoнцeпцiї за темою дослідження 
Колода «Внутрішня мандрівка» – це універсальна сюжетна колода, 
спроєктована як безпечний візуальний міст для налагодження контакту з 
внутрішнім світом, емоціями та травматичним досвідом. Вона фокусується на 
темі подорожі, трансформації, пошуку ресурсу та відновлення цілісності 
особистості. Зображення колоди включають людей різних вікових категорій та 
портрети з різними емоціями, тварин, пейзажів та побутових предметів. Саме це 
дає змогу охопити більше актуальних тем та розглядати їх в декількох площинах 
одночасно. Важливо запропонувати користувачу якомога більше варіацій карт 
для широкого вибору асоціацій. 
Метафоричні карти «Внутрішня мандрівка» призначені для психологічної 
підтримки дітей-переселенців, які постраждали внаслідок війни (для роботи з 
втратою, зміною середовища, страхами та ідентичністю), а також учасників 
бойових дій, ветеранів (для опосередкованої роботи з бойовою травмою, 
агресією, почуттям провини, пошуком місця у цивільному житті) та цивільних 
різних вікових груп (для роботи з наслідками війни, ПТСР, тривожними 
розладами, кризами, внутрішніми конфліктами та пошуком життєвої опори). 
Вони мають на меті дати безпечний простір для вербалізації травматичного 
досвіду, сприяти емоційному розвантаженню, допомогти дітям та дорослим 
знайти внутрішні ресурси та надію, покращити комунікацію з оточуючими та 
психологами. Карти працюють через асоціацію, гру, метафору, дозволяючи 
дітям та дорослим, що мають труднощі у вираженні своїх емоцій та переживань  
відкрито, висловитись про складне простою мовою образів [37].   
Колода поділена на чотири умовні тематики по основним запитам: війна, 
стосунки, кар’єра, особисте життя, кожна з яких репрезентує окремі емоційні 
площини, з якими людина стикається в зовнішній та внутрішній реальності. 
 
38 
 
Такий розподіл дозволяє точніше працювати з тематикою під час психологічної 
практики, групової чи індивідуальної роботи, або у родинному середовищі. 
Тематика «Війна» висвітлює емоції, пов’язані з травматичним досвідом: 
страх, небезпека, біженство, але також стійкість, надія, допомога, порятунок. А 
також гостре реагування на стрес (ГРС), симптоми ПТСР, відчуття провини 
вцілілого, зневіра, втрата контролю, агресія, спроби адаптації, пошук ресурсів. 
«Стосунки» розкриває теми довіри, дружби, зради, підтримки, ізоляції, 
спілкування та порозуміння. Також конфлікти та їхнє вирішення, залежність та 
співзалежність, встановлення особистих кордонів, самотність, зв'язки дитина-
батьки, рольові моделі у сім'ї, пошук партнера, завершення стосунків. 
«Кар’єра» – у дитячому контексті це мрії про майбутнє, профорієнтація, 
страх перед вибором, сумніви у власних здібностях, мотивація до навчання, 
конкуренція, пошук покликання. У дорослому контексті це ідеї самореалізації, 
відчуття цінності власної праці, прагнення бути кимось важливим, відчуття 
компетентності. 
«Життя» – широка тематика, що включає буденність, ритуали, зміни, 
адаптацію, втрати і нові початки, кризи дорослішання, екзистенційні питання 
про сенс життя, внутрішні конфлікти, баланс між роботою та особистим життям, 
цінності та світогляд, проблеми самоідентифікації, усвідомлення власної 
життєвої історії. 
Візуальний стиль  метафоричних асоціативних карт м'який, без надмірної 
деталізації та гіперреалізму. Такий підхід забезпечує психологічну безпеку та 
знижує ризик ретравматизації, оскільки спрощені образи легше сприймаються і 
не викликають прямого гострого відгуку. Стилізована ілюстрація з 
використанням яскравої кольорової палітри з глибокими відтінками синього, 
фіолетового, помаранчевого та жовтого. Композиція характеризується 
плавними, органічними лініями, що створюють відчуття безпеки, спокою та 
гармонії та з багатошаровими елементами, що створюють глибину. Це сприяє 
м'якому зануренню в несвідоме і полегшує процес прийняття складних або 
конфліктних образів. Об'єкти та фігури спрощені, але виразні, з чіткими 
 
39 
 
силуетами. Присутня ледь помітна зерниста текстура шуму, яка додає 
вінтажного вигляду або нагадує друковану графіку. Стиль передає мрійливу, 
таємничу та часто метафоричну атмосферу з елементами сюрреалізму або 
символізму.  
Людські фігури стилізовані, що дозволяє користувачеві легше проєктувати 
на них свій власний досвід, адже вони не мають чіткої індивідуальності. 
Різноманіття віку, статі, емоційних станів та соціальних ролей забезпечує високу 
універсальність та проєктивну ідентифікацію [Додаток Б, рис. 1]. Чим більше 
образів «Я» може віднайти клієнт на картах, тим легше йому проєціювати свої 
внутрішні конфлікти, почуття чи ресурси на зображення. Це допомагає обійти 
логічний захист і персоналізувати терапевтичну роботу. Також, колода містить 
зображення різних тварин, що дозволяє визначати архетипи людини по теорії 
Юнга. Використання образів тварин, що несуть сильне архетипове 
навантаження, наприклад, Лев як сила, Вовк як інстинкти, Дракон як внутрішні 
страхи [Додаток Б, рис. 2], Лисиця як хитрість, Сова як мудрість, дозволяє 
клієнту обійти власні свідомі захисти та швидко звернутися до колективного 
несвідомого. Архетипи допомагають символізувати внутрішні якості, ролі або 
тіньові аспекти, які важко визначити через людські образи. Зображення 
природних ландшафтів (море, ліс, гори, світанок) є універсальними ресурсами та 
символізують цілісність, відновлення та безперервність життя [Додаток Б, рис. 
3]. Вони знижують рівень тривоги, створюють безпечний контейнер для емоцій 
та сприяють заземленню і пошуку внутрішньої опори. Зображення звичних 
побутових об'єктів (ключі, двері, книга, годинник, посуд, маяк) слугують 
точками опори для асоціацій та часто виступають як символи змін, рішень чи 
прихованих можливостей у житті клієнта [Додаток Б, рис. 4]. Вони роблять 
роботу з несвідомим більш конкретною та допомагають перекласти абстрактні 
внутрішні стани на доступні дії (наприклад, ключ – рішення, двері – новий етап). 
Окрему концептуальну категорію складають дуальні карти – ілюстрації з 
ідентичною композицією, але з протилежною емоційною тональністю. 
Концепція використання дуальних карт у метафоричних асоціативних картах має 
 
40 
 
глибоке психотерапевтичне значення, оскільки вона прямо апелює до дуальності 
досвіду та механізмів когнітивної інтеграції. Використання подвійних карт є 
потужним інструментом для роботи з амбівалентністю (одночасним 
переживанням протилежних почуттів) та поляризацією в психіці клієнта. Дві 
карти візуально представляють два протилежні полюси проблеми (наприклад, 
«Проблема» та «Ресурс», «Травма» та «Зцілення», «Страх» та «Стійкість»). Це 
допомагає клієнту не лише побачити, а й відчути, що протилежні стани можуть 
існувати в одному контексті, сприяючи їхній інтеграції. Карти прямо показують, 
що, незважаючи на ідентичний зовнішній вигляд сюжету, його внутрішній, 
емоційний зміст може бути змінений. Це є потужним мотиватором і підтверджує, 
що трансформація можлива навіть у найбільш незмінних ситуаціях. Одною із 
методик роботи з дуальними картами є створення «Містка переходу». Клієнта 
просять описати шлях або дії, які необхідно здійснити, щоб перейти з емоційного 
стану «темної» карти до стану «світлої» карти. Це миттєво переводить фокус 
роботи з аналізу проблеми на планування конкретних кроків та пошук 
внутрішніх ресурсів. 
Наприклад, на одній з таких дуальних карт зображено море під час шторму 
[Додаток Б, рис. 5], де високі хвилі б’ються об високу вежу, яка палає полум’ям. 
Над вежою видно закрите око та густі хмари. Шторм тут символізує внутрішню 
нестабільність, хаос або невизначеність, а закрите око – самотність, 
відсторонення, небажання звернути увагу на проблему, внутрішню кризу. На 
дуальній карті зображено море під час штилю, без хвиль [Додаток Б, рис. 6]. 
Вежа вже не горить, а око вгорі відкрите та від нього в різні боки світить світло. 
Метафоричним значенням тихого моря є спокій, зосередженість, відкритого ока 
– пробудження, усвідомлення, інтуіція, внутрішнє бачення. Загальне символічне 
значення вежі на обох картах – це місце яке захищає або навпаки запирає 
всередині. Вежа як фортеця символізує місце, де людина ховається від 
зовнішнього світу, як найвища точка, вежа символізує прагнення до висот, 
амбіції, а також може вказувати на потребу в самотності для глибокої рефлексії, 
погляду на ситуацію згори. 
 
41 
 
Ще одним додатковим атрибутом колоди є картки з питаннями та фразами, 
які спонукають людину заглибитись в свої внутрішні переживання. Концепція 
використання текстових карток разом із колодою МАК є потужним 
інструментом для структуризації терапевтичного процесу та подолання бар'єрів 
у клієнта. Це допомагає, коли людина не може чітко сформулювати запит або 
відчуває лексичні труднощі для опису свого внутрішнього стану. Картка-
питальник діє як «компас», що скеровує увагу клієнта до суті проблеми, коли він 
загубився. Наприклад картки з такими питаннями: «Яким буде мій день?», 
«Яким є мій внутрішній ресурс?», «Що зображено на цій карті?», «Що допоможе 
мені зробити перший крок?», «Що я хочу залишити в минулому?», «Як виглядає 
моя мрія сьогодні?» [Додаток Б, рис. 7]. Допомогають клієнту сформулювати 
запит або поглибити рефлексію щодо вже витягнутої МАК-карти. Навіть якщо 
клієнт обирає питання навмання, його відповідь на це питання, спроєктована на 
зображення, часто виводить на справжню проблематику. Картка-емоція діє як 
емоційний ідентифікатор, допомагаючи клієнту назвати свої почуття. Допомога 
клієнту назвати та вербалізувати складні чи змішані емоції, пов'язані із 
зображенням МАК або ситуацією. Багато людей мають труднощі з 
ідентифікацією та називанням емоцій. Готові картки нормалізують та 
спрощують цей процес. Колода може містити такі емоції: «Впевненість», 
«Тривога», «Стійкість», «Роздратування», «Провина», «Усвідомлення» [Додаток 
Б, рис. 8]. 
Для тематики «Війна» можна використовувати метафори, що 
відображають як травматичний досвід, так і стійкість. Для страху та небезпеки 
підійдуть образи будинку або розбитого дзеркала [Додаток Б, рис. 9], що 
символізують ізоляцію та втрату цілісності. Для відчуття втрати можна 
зобразити опустіле гніздо або засохле дерево. Водночас, для висвітлення 
стійкості та надії ідеальними будуть метафори маяка в бурю, що вказує шлях, 
паростка, що проростає крізь асфальт [Додаток Б, рис. 10], який символізує 
незламність, або протянутої руки як символу допомоги та порятунку. Образ 
світла в кінці тунелю також може бути використаний для позначення виходу зі 
 
42 
 
складної ситуації. Натомість пряме зображення елементів бойових дій – ракет, 
зброї, гранат, дронів, крові – категорично заборонено з психологічних міркувань. 
Прямі образи війни миттєво повертають клієнта (ветерана, ВПО) у стан бойової 
готовності або застигання, блокуючи доступ до рефлексії та інтеграції досвіду. 
Вони викликають флешбеки, а не метафоричну роботу. 
У тематиці «Стосунки» важливо розкрити взаємодію з іншими. Довіру, 
дружбу та підтримку можна передати через образи мостів, що з'єднують людей, 
затишного гнізда, що символізує безпечний простір спілкування, або 
відображення в очах, що показує взаєморозуміння. Метафора спільної 
парасольки чудово передає підтримку та спільність. Натомість, для тем зради, 
ізоляції та непорозуміння підійдуть образи стіни між людьми або зачинених 
дверей, що символізують бар'єри, а також незрозумілих пазлів, які не можуть 
скластися. 
Для «Кар'єри» в дитячому контексті, що охоплює мрії та самореалізацію, 
можна використати метафори квітки, що розпускається, як символу розкриття 
потенціалу. Образи сходів в небо або шляху на вершину гори [Додаток Б, рис. 
11] чудово передадуть прагнення до досягнень. Зоряне небо або компас можуть 
символізувати вибір власного шляху. Для відчуття цінності праці та 
компетентності підійдуть образи майстерні або інструментів, що показують 
процес створення, або світла, що йде від рук, що підкреслює творчість та 
важливий внесок. У роботі з дорослими клієнтами тема кар'єри включає не лише 
досягнення, але й виклики, пов'язані з відповідальністю, конкуренцією, 
професійною ідентичністю та вигоранням. Маска або обличчя у дзеркалі, 
уніформа, різні професійні інструменти слугують метафорами до роботи над 
самооцінкою в професії, відповідністю ролі та відчуттям автентичності у роботі. 
Міст через прірву, човен, що відпливає від берега [Додаток Б, рис. 12]. або кокон 
символізують перехідний період, сміливість залишити старе, адаптацію до нових 
умов та готовність до кардинальних змін. 
Тематика «Життя» є широкою і включає буденність, зміни та адаптацію. 
Для буденності та ритуалів можна зобразити спільне заняття хобі, наприклад, 
 
43 
 
вишивання хрестиком, що символізує стабільність та спокій, родинні традиції . 
Зміни та адаптацію можна передати через метафори хамелеона, що змінює колір, 
моста, що перебудовується, або річки, що змінює русло. Для втрат і нових 
початків підійдуть образи нового паростка, згасаючої та нової свічки, або 
насіння, що проростає, символізуючи циклічність життя та відродження. 
 
3.2 Оcнoвні кoнcтaнти, розробка візуальних образів 
Мета роботи над МАК –  створити потужний терапевтичний інструмент 
для роботи з дітьми-переселенцями, військовими та цивільними, що 
постраждали від наслідків війни. Це вимагає вкрай уважного підходу до 
візуального наповнення карт. Основні константи колоди спрямовані 
забезпечувати безпеку, глибину проєкції та пошук внутрішнього ресурсу. 
Колода створює різноманіття вибору включаючи 40 карт з зображеннями за 
різними тематиками, а також 20 карт з емоціями та 20 карт з питаннями. До 
упаковки колоди «Внутрішня мандрівка» входить інструкція з описами чітких 
дій для використання різних методик в роботі з метафоричними картами. Ці 
методики поділяються на індивідуальні, групові та для роботи з психологом, 
спрямовані на діагностику та опрацювання актуального психоемоційного стану, 
глибинне опрацювання травматичного досвіду війни, зниження рівня 
тривожності та страху, пошук внутрішнього ресурсу та шляху, гармонізацію 
стосунків, дослідження перешкод та травматичного досвіду, а також планування 
майбутніх змін і цілей [36].  
Колода «Внутрішня мандрівка» характеризується полісемантичністю 
(багатозначністю). Зображення має викликати різні асоціації у різних людей. 
Наприклад, образ башні для когось буде символом стійкості та захисту, а для 
когось – самотності й ізоляції. Для цього важливо було уникати занадто 
очевидних, буквальних зображень. Карти повинні бути емоційно насиченими, 
але залишати простір для власної інтерпретації клієнтом. У колоді досягнуто 
приблизно рівна кількість карт, які ілюструють складні емоції або ситуації, і 
карт, які дають відчуття надії, захисту, сили та ресурсу.  
 
44 
 
Візуальний стиль символічний та глибоко емоційний, але не надто 
реалістичний. Стилізація є ключовою, оскільки вона перетворює травмуючий 
досвід на метафору, з якою клієнту безпечніше взаємодіяти. Чіткий графічний 
стиль і використання текстури зернистості додають глибини та створюють 
відчуття взаємодії з чимось архетипічним і позачасовим. Контраст кольорів 
символізує протистояння (світло та темрява, надія тавідчай), але також дає 
відчуття насиченості емоцій. Світлі, теплі тони (сонце, вогонь, лампада) 
використовуються для ресурсних карт, а темні, холодні (хмари, руїни, море) – 
для відображення проблем, страхів, руйнування. Навіть на картах, що 
зображують скрутну ситуацію, наявність променя або форми теплого кольору є 
обов'язковою константою – вона вказує на можливість виходу і внутрішнього 
світла. 
Колода «Внутрішня мандрівка»  включає пейзажі, побутові речі, тварин, 
як символів архетипічної сили або страху і карти з людьми. Оскільки колода 
містить зображення людей, дітей, емоцій, важливо мати достатню кількість карт 
з гендерно нейтральними або універсальними фігурами, щоб клієнт міг 
проєктувати себе незалежно від статі. Саме тому присутні картки з дівчатами, 
хлопцями, жінками, чоловіками, людьми похилого віку та дітьми. До того ж 
зовнішність людей різна, маючи як слов’янські ознаки так і ознаки інших 
національностей, що дозволять клієнту легко проєктувати себе на фігуру на 
карті, незалежно від статі, віку чи культурного походження. Емоції їх також різні 
та охоплюють широкий спектр переживань. Поряд із образами людей також 
зображено і безформні темні силуети [Додаток Б, рис. 13], що не прив’язані до 
зовнішності та статі. Вони забезпечують універсальність інтерпретації, а також 
створюють відчуття загадковості або емоцію невизначеності. Ще одною 
важливою групою є зображення тварин, що несуть в собі безліч архетипів та 
мають несвідомі глибинні метафори. Навіть побутові речі чи пейзажі зображені 
так, щоб викликати сильний емоційний відгук, а не просто бути ілюстрацією. 
Окремою категорією є зображення традиційних символів на деякій групі 
карт, що відповідають на питання ідентичності, таких як Дерево Життя, калина, 
 
45 
 
польові квіти, лелека [Додаток Б, рис. 14] підкріплене використанням 
традиційної орнаментики на деяких картах [Додаток Б, рис. 15], що дозволяє 
використовувати архетипічні образи української культури для пошуку 
глибинного ресурсу та зв'язку з корінням, контейнування страхів та тривоги, 
відновлення ідентичності та національного зв'язку. Використання Дерева Життя 
як символу роду, циклічності та неперервності, калини як символу стійкості, 
краси України та традиційної орнаментики як елементу захисту та генетичної 
пам'яті допомагає відновити порушену травмою національну та культурну 
ідентичність і дає відчуття приналежності та сталості. Чіткі лінії, елементи 
народного етнічного орнаменту робить зображення трохи відстороненим від 
реалістичності, перетворюючи його на символ. Це робить колоду «Внутрішня 
мандрівка» культурно адаптованою для українського користувача. Карти 
враховують специфіку національного архетипу, ментальності, традиційної 
символіки [32], [34]. 
Колода збалансована за тематикою, що охоплює як проблемні аспекти 
(розруха, втрати, емоції), так і ресурсні аспекти (мир, відновлення, відносини, 
шлях). Образи розрухи та втрат повинні бути присутні для контейнування болю. 
Це можуть бути руїни, обірвані зв’язки, темні хмари, порожні місця. Проте 
зображення уникають буквальних зображень війни, таких як кров, зброя, 
зосереджуючись на емоційному наслідку, наприклад самотність у руїнах. Карти-
ресурси є критично важливими. Вони включають символи стійкості (маяк,  
башня серед хвиль), світла (ліхтар, сонце, світанок) та захисту (коріння дерева, 
фортеця, відкриті долоні). Ці образи активізують внутрішню життєстійкість.  
Зображення, що символізують єдність, мир та відновлення довіри, є ключовими 
для роботи з військовими та ВПО. Це обійми, спільне тримання символу миру 
(голуба), міст через річку, спільна дорога. Для роботи з дітьми-переселенцями 
необхідні карти, що відображають вразливість і безпеку. Метафори великої 
захисної фігури (мати або бабуся, батько, сестра, брат), сльози як дощ, що 
живить, та елементи казкових персонажів допоможуть опрацювати почуття 
беззахисності та страху у дітей. 
 
46 
 
3.3 Oбґpунтувaння вибopу кoлipнoї гaми тa шpифту 
Колір є не просто естетичним елементом метафоричних асоціативних карт, 
а потужним психологічним інструментом, що впливає на глибину та характер 
клієнтської роботи. Психологи враховують колір поряд із формою, розміром та 
розташуванням зображення. Кольоротерапія  виходить з припущення, що 
вибрані кольори впливають не тільки на людину, яка їх носить або бачить, але й 
на оточуючих, оскільки вони утворюють певне енергетичне поле. Кольори 
можуть багато розповісти про особистість і використовуються для корекції 
психоемоційного стану та створення потрібного враження. Варто зазначити, що 
класичне розуміння семантики кольору в графічному дизайні не завжди 
відповідає особливому, глибинному значенню кольору, який розглядається в 
психології та психотерапії [39].     
Важливим діагностичним показником є здатність людини надавати 
перевагу лише 1-3 кольорам. Саме тому за основу було взято чотири кольори, дві 
пари яких контрастні за колом Іттена. Колірна палітра працює на різних рівнях. 
Кольорові карти мають широку гаму живих контрастних сплесків, що 
символізують ресурс і фантазію. Колірна гама колоди включає жовті, 
помаранчеві, сині та фіолетові кольори. Теплі тони використовуються для 
відображення ресурсу, надії, енергії та дії, акцентуючи на можливості виходу зі 
стагнації. Холодні тони символізують глибину, спокій, інтуїцію та 
трансформацію, застосовуючись для зображення внутрішньої роботи та 
підсвідомих процесів.  
Помаранчевий – це колір радості, оптимізму та енергії. Він є символом 
здоров'я, творчості, внутрішньої рівноваги та мудрості. Його дія схожа на 
червоний, але без агресії – він має м'яку силу. Цей колір варто використовувати, 
щоб позбутися сумних думок та спонукати себе до активних дій. 
Жовтий асоціюється з теплом, позитивом та чистою радістю. Це колір 
свідомості, енергійності та надії. Він стимулює мозок до творчості, добре 
впливає на пам'ять та підвищує самооцінку, виражає прагнення до 
самовдосконалення. Жовтий вибирають енергійні та творчо розвинені люди. 
 
47 
 
Однак, як і з червоним, з ним треба бути обережним, оскільки його надлишок 
може викликати перезбудження та дратівливість. 
Синій – це холодний, але заспокійливий колір. Він асоціюється з вірністю, 
повним спокоєм, зібраністю та організованістю, мрійливістю, але також з сумом. 
Може створювати ефект глибокої серйозності теми. Він діє як заспокійливе, 
допомагаючи людині зосередитися і сприяючи прийняттю правильних рішень. 
Синій протилежний червоному за впливом: він уповільнює фізіологічні процеси, 
такі як тиск, ритм дихання, пульс, і є кольором самозаглиблення. 
Фіолетовий, як поєднання синього і червоного, часто є символом мрій, 
фантазій, містичних знань і духовного зростання. Він асоціюється зі смиренням 
та прагненням повної свободи. Вплив на організм подвійний: уповільнюється 
дихання і пульс, але зростає працездатність серця і кровоносних судин. 
Білий колір уособлює чистоту, гармонію, повну свободу та довершеність. 
Він асоціюється зі святістю, невинністю, миром та істиною. Білий допомагає 
подолати стрес і заспокоїти нервову систему. Чорний колір протилежний білому 
і вбирає в себе усі кольори. Він асоціюється з загадковістю, таємничістю та 
страхом, а також може символізувати працелюбність, негативізм та 
ірраціоналізм. 
Використання глибоких, насичених, приглушених, темних відтінків 
створює відчуття інтимності, таємниці та глибини. Темні кольори підсвідомо 
асоціюються з несвідомим, ніччю, підводним світом – місцями, де приховані 
глибинні знання та травми. Це стимулює артикуляцію неусвідомленого, 
викликаючи тихі, інтроспективні асоціації та сприяючи роботі з тіньовими 
аспектами особистості. Навпаки, чисті, насичені, світлі та яскраві кольори є 
прямими активаторами ресурсних станів. Вони асоціюються з енергією, радістю, 
надією, виходом з ситуації та осяянням. Використання яскравих кольорів 
допомагає швидко мобілізувати внутрішні сили, переключити фокус уваги 
клієнта з проблеми на потенційне рішення та підсилити позитивні афекти, 
необхідні для завершення терапевтичної сесії. 
 
48 
 
Улюблений колір може багато розповісти про характер та емоційний склад 
людини. Якщо клієнт регулярно вибирає карти з домінуванням, наприклад, 
помаранчевого, це може свідчити про його оптимізм або про потребу у цих 
якостях. Вибір чорного або приглушених тонів може вказувати на таємничість, 
заглиблення або ж наявність страху та негативних емоцій, які потребують 
опрацювання [39].   
На відміну від логічних методів, МАК працюють через метафору. Колір 
допомагає обійти раціональний бар'єр: клієнт не аналізує зображення логічно, а 
емоційно реагує на колірну палітру, яка виводить на поверхню його внутрішній 
стан, тривожність або наявні ресурси. Наприклад, якщо клієнт описує тривогу у 
відповідь на яскраво-червону карту, це є прямим підтвердженням 
психологічного впливу кольору. При створенні та використанні МАК, колірна 
палітра обирається не випадково. Вона є свідомим інструментом для 
провокування потрібної емоційної реакції, діагностики внутрішнього стану 
клієнта через його колірні вподобання, надання зображенню певної енергетики, 
що допомагає у процесі терапії. 
У дизайн оформленні упаковки зокрема назва колоди карт «Внутрішня 
мандрівка» та на картках з питаннями та емоціями використано шрифт Qanelas. 
Для допоміжногоінформативного тексту на упаковці використано шрифт Fixel. 
Шрифт Qanelas був створений дизайнером Радоміром Тінковим, 
болгарським дизайнером, який розробив цю гарнітуру та випустив її через 
власну шрифтову студію Radomir Tinkov Foundry у 2015 році. Qanelas – це 
сучасний геометричний гротеск sans-serif з гуманістичними елементами. Він 
вирізняється чіткою, мінімалістичною та функціональною естетикою. Має 
відкриті апертури та помітну різницю між схожими символами, що забезпечує 
високу читабельність навіть при малих розмірах. Сучасний, нейтральний, але 
водночас витончений і універсальний. Він не відволікає увагу, дозволяючи 
змісту бути головним. На упаковці шрифт виконує роль ідентифікації та 
створення першого враження. Чіткість літер забезпечує легке зчитування назви 
колоди та імені автора навіть на невеликих елементах упаковки або в онлайн-
 
49 
 
каталогах. Оскільки метафоричні карти покладаються на емоційну реакцію, 
шрифт повинен бути максимально нейтральним. Qanelas не має зайвих 
декоративних елементів, що дозволяє клієнту повністю зосередитися на 
формулюванні питання, а не на його графічному оформленні [40].   
Шрифт Fixel – це спільний проєкт української ІТ-компанії MacPaw та 
української шрифтової студії «АльфаБраво». Шрифт був представлений у 
листопаді 2022 року, натхненний характерами та зовнішністю котів компанії – 
Фікселя та Хувера. Fixel є безкоштовним для комерційного та некомерційного 
використання. Fixel є варіативним, універсальним та гуманістичним гротеском 
sans-serif з сучасним характером. Поєднує чіткість і функціональність гротеску з 
м'якими, дружніми та грайливими рисами. Fixel ідеально підходить для 
психологічних інструментів, оскільки поєднує високу функціональність та 
емоційну м'якість. Версія Fixel Text спеціально розроблена для великих обсягів 
тексту. Її відкриті форми, чіткі пропорції та добре збалансовані інтервали 
гарантують легке зчитування питань і інструкцій, що є критичним для 
фокусування уваги клієнта. Хоча шрифт і має характер, він залишається 
достатньо нейтральним, щоб не конкурувати з кольорами та зображеннями на 
метафоричних картах. Він виконує свою функцію передачі інформації, не 
перевантажуючи клієнта. 
 
3. 4. Виготовлення макета 
Виготовлення метафоричних карт, особливо таких багатофункціональних 
і чутливих, як ті, що призначені для психологічної підтримки дітей-переселенців, 
вимагає ретельного підходу до кожного технологічного етапу. Від вибору 
матеріалів до друку та фінального оформлення, кожен крок має забезпечувати 
довговічність, безпеку та відповідність психологічним цілям. 
Основою карт є папір або картон. Для забезпечення довговічності та 
приємних тактильних відчуттів ідеально підходить щільний картон з покриттям. 
Оптимальна щільність використана у розробці макету карток 300 г/м², що 
запобігає згинанню та зносу при частому використанні. Матове покриття 
 
50 
 
зменшує відблиски, що можуть відволікати від зображення, і є менш схильним 
до появи відбитків пальців. Екологічність матеріалів також є важливим 
аспектом, особливо для дитячої аудиторії, тому перевагу надано сертифікованим 
і безпечним для здоров'я матеріалам. Для забезпечення високої якості зображень 
та яскравості кольорів використано офсетний друк. Ця технологія дозволяє 
відтворити дрібні деталі, забезпечити рівномірність заливки кольору та широку 
колірну гаму. Упаковка для колоди карт повинна бути міцною та зручною для 
зберігання і транспортування. Вона виготовлена з якісного картону щільністю 
400 г/м².  
У контексті метафоричних карт для роботи переважно з дітьми 
ергономічне обґрунтування концепції має вирішальне значення, адже карти – це 
не просто зображення, а інструмент психологічної роботи, який має бути 
зручним, безпечним і максимально сприяти терапевтичному процесу. Тут 
розглядаються як фізичні, так і когнітивні аспекти ергономіки. Фізична 
ергономіка зосереджується на матеріальних властивостях карт та їх зручності 
для дитячих рук. Карти мають оптимальний розмір, що дозволяє дитині зручно 
тримати їх у руці, маніпулювати ними, розкладати на поверхні. Занадто великі 
карти можуть бути незручними для маленьких рук, а занадто малі – легко 
губитися або створювати напругу для очей. Заокруглені кути карт не лише 
збільшують довговічність, а й роблять карти безпечнішими, запобігаючи порізам 
та подряпинам. Розмір карток становить 70х120 мм, що відхиляється від 
найбільш популярного розміру метафоричних карт 70х100 мм. Колода 
«Внітрішня мандрівка» характеризується більш витягнутим форматом карток, 
що візуально робить їх витонченими та акуратними, а також забезпечує зручніше 
тримання в руці. На більшому форматі є можливість промалювати важливі деталі 
зображень з більшою точністю. Картки з питаннями та емоціями мають розмір 
35х120 мм. До упаковки входить також інструкція з основними рекомендаціями 
та техніками використання колоди, розміром 105х120 мм [Додаток Б, рис. 15].  
Упаковка розрахована на зберігання карток з метафорами та карток з 
питаннями, емоціями окремо, тому передбачає два відділи всередині. Розмір 
 
51 
 
упаковки відповідно становить 110х125 мм [Додаток Б, рис. 16]. Конструкція 
упаковки має з’ємну кришку, що зручніше у багаторазовому використанні. На 
передній стороні пакування зображено стежку серед гір, захід сонця та великий 
компас, що вказує дорогу, на якому замість сторін зображено різні аспекти 
особистісного вибору людини – матеріальні статки, родина, стосунки, 
саморозвиток. Великими підсвіченими ззаду літерами напис назви колоди 
«Внутрішня мандрівка» та зазначення, що це метафоричні асоціативні карти. На 
задній стороні упаковки назва колоди, коротка історія даної колоди, способи 
призначення, склад, штрих-код та посилання на соціальні мережі, де можна 
придбати колоду або звернутись до психолога-консультанта. 
Когнітивна ергономіка стосується того, як дитина сприймає, обробляє та 
інтерпретує інформацію, представлену на картах. Яскраві кольорові ілюстрації з 
деталями та стилізованими персонажами стимулюють зорову активність, 
привертають увагу, викликають позитивні емоції та спрощують асоціативне 
мислення, особливо для дітей. Спрощена стилізація зображень акцентує увагу на 
глибинній метафорі, дозволяючи працювати з важкими емоціями, не 
перевантажуючи психіку дитини зайвими деталями. Цей підхід сприяє глибокій 
інтроспекції та допомагає уникнути ретравматизації, надаючи більш 
абстрактний, безпечний простір для вираження складних почуттів. 
 
Висновки до третього розділу 
Сформульовано та реалізовано новаторську концепцію колоди МАК 
«Внутрішня мандрівка», яка є універсальною сюжетною колодою 
спеціалізованого призначення. Вона сфокусована на темах подорожі, 
трансформації та пошуку ресурсу, адаптована для цільових груп: дітей-
переселенців, учасників бойових дій та цивільних, що постраждали внаслідок 
війни.  
Теоретично обґрунтовано та практично впроваджено унікальний елемент 
колоди – дуальні карти. Цей винахід, що не має аналогів, передбачає створення 
пар ілюстрацій з ідентичною композицією, але протилежною емоційною 
 
52 
 
тональністю («Проблема» та «Ресурс», «Шторм» та «Штиль»). Доведено, що це 
є потужним психотерапевтичним інструментом для роботи з амбівалентністю, 
когнітивною інтеграцією та плануванням «Містка переходу» від травматичного 
стану до стану зцілення. 
Розроблено цілісну систему дизайну, що забезпечує психологічну безпеку 
та функціональність. Візуальний стиль є м'яким, стилізованим, з використанням 
плавних ліній та сюрреалістичних елементів, що знижує ризик ретравматизації 
та сприяє м'якому зануренню в несвідоме. Колірна палітра використовується як 
психологічний інструмент, де теплі тони символізують ресурс та дію, а холодні 
– інтуїцію та трансформацію. Введено культурну адаптацію через використання 
традиційної української символіки для відновлення порушеної національної та 
культурної ідентичності. 
Обґрунтовано ергономіку та комплектацію колоди, що відповідає 
потребам цільової аудиторії. Визначено оптимальний розмір карток та 
заокруглені кути для зручності використання, особливо дітьми. Розроблено 
додаткові текстові картки, які слугують компасом для структурування 
терапевтичного процесу та подолання лексичних труднощів при вербалізації 
емоцій. Вибрано читабельні шрифти, які є чіткими та нейтральними, які не 
конкурують із візуальним образом.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
53 
 
ВИСНОВКИ 
 
У ході виконання роботи було здійснено комплексний аналіз особливостей 
дизайну метафоричних асоціативних карт та розроблено концепцію, 
призначених для психологічної підтримки дітей-переселенців, які постраждали 
внаслідок війни. Проведене дослідження та створення дизайн-проєкту 
підтверджують потенційну ефективність та значущість таких психологічних 
інструментів для ментального здоров'я. 
1. Історичне дослідження показало, що метафоричні асоціативні карти 
виникли з появою колоди «Oh» Елі Рамана першочергово як «кишенькові 
галереї», але згодом стали психологічним інструментом. МАК стають 
проєктивною методикою без фіксованих тлумачень, що об'єднує принципи 
гештальт-психології та аналітичної психології. 
2. Оскільки внаслідок війни критичне погіршення ментального здоров'я в 
Україні вимагає швидких психокорекційних технологій, МАК обґрунтовані як 
необхідний інструмент, оскільки вони знижують стигму та опір, обходять 
раціональні бар'єри при роботі з травмою через асоціації. Сучасні колоди 
заповнюють дефіцит інструментів, адаптованих до українського культурного 
коду та травматичного досвіду. 
3. Доведено, що МАК базуються на проєктивній методиці, яка 
використовує психологічну проєкцію для виведення несвідомого змісту, 
минаючи свідому цензуру. Метафора розглядається як когнітивна модель, яка 
структурує абстрактні поняття. Образи повинні бути амбівалентними 
(багатозначними) та когнітивно збалансованими для терапевтичної 
ефективності. 
4. Розглянуто, що візуальна культура є ефективною мовою комунікації для 
роботи з травмою, оскільки образ забезпечує швидкий доступ до несвідомого. 
МАК –  це соціально відповідальний дизайн, що активно сприяє саморефлексії 
та довів емпіричну ефективність, наприклад, покращення настрою на 54%, 
пропонуючи швидку діагностику та інструмент зцілення. 
 
54 
 
5. Стверджується, що проєктування МАК вимагає полісемантичності 
(образи мають бути відкритими для множинних інтерпретацій «проблема» і 
«ресурс»), когнітивного балансу елементів за принципами Гештальта, 
соматичної інтеграції (включення образів, що провокують кінестетичні асоціації 
для зв'язку з тілесними відчуттями. 
6. Розроблено дизайн-проєкт колоди «Внутрішня мандрівка» для 
психологічної підтримки дітей-пересенців, військових, ветеранів та цивільних 
постраждалих внаслідок війни. Інноваційними концепціями колоди стало 
використання дуальних карт та карт з питаннями, емоціями. Також колода є 
універсальною для легкої проєкції та включають збалансовану кількість карт 
складних емоцій і ресурсних карт. Вибір колірної гами проєкту ґрунтується на 
сихології кольору та принципах колірної гармонії. Використано контраст між 
теплими та холодними кольорами для підкреслення амбівалентності метафор та 
візуального розмежування проблемних і ресурсних доменів. Шрифт обрано з 
урахуванням оптимального контрасту з фоном для забезпечення високої 
читабельності та психологічного комфорту. 
7. Практичним підтвердженням результатів дослідження постає дизайн-
проєкт метафоричних асоціативних карт «Внутрішня мандрівка» – колода з 80 
карт (40 зображень, 20 емоцій, 20 питань), що включає інструкцію для 
індивідуальних та групових методик, спрямованих на опрацювання травми та 
пошук ресурсу, укомплектовано в зручну упаковку з відділами для окремих типів 
карт.  
 
 
 
 
 
  
 
55 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Ткач Р. Історія та види метафоричних асоціативних карт / Р. Ткач // 
Психолог. – 2014. – № 13-14. – c. 10–15. 
2. Історія виникнення метафоричних асоціативних карт [Електронний 
ресурс] // Metaphoriko. – Режим доступу: https://metaphoriko.com/istoriya-
vynyknennya-metaforychnyh-asocziatyvnyh-kart/. 
3. Що таке метафоричні асоціативні карти (МАК)? [Електронний ресурс] // 
Друкарня New Media. – Режим доступу: https://newmedia.ua/printed-products-
uk/shcho-take-metaforychni-asotsiatyvni-karty/. 
4. Раман Е. Картки OH / Е. Раман. – Видавництво OH, 2005. – с. 88.  
5. Кіршке В. Полуниці за вікном Асоціативні карти для комунікації і 
творчості / В. Кіршке. – Видавництво OH, 1998. – с. 136. 
6. Метафоричні карти «Personita» / [Електронний ресурс] / Режим доступу: 
https://soulbooks.com.ua/ua/p230589565-metaforicheskie-
kartypersonita.html?srsltid=AfmBOoo3KzcECs 
KFcxviDd6qyJmNOFP2hb7HODAraxqrAjkG3SP3GXe 
7. Метафоричні карти «Habitat» / [Електронний ресурс] / Режим доступу: 
https://soulbooks.com.ua/ua/p230637871-metaforicheskie-karty 
habitat.html?srsltid=AfmBOoof9VR2XW7qtWSlS6Jl5DylmjeOl_NBV1lhKF5IA
2h0g0rHzOy5 
8. Айалон О. Карти «COPE»: подолання травматичного досвіду / О. Айалон. 
– Норд-Вест, 2010. – с. 48. 
9. Попова Г. В. Метафоричні асоціативні карти як інструмент психологічного 
консультування / Г. В. Попова, Н. Е. Мілорадова // Науковий вісник 
Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. – 2015. – 
Вип. 1 (2). – c. 62–67. 
10. Скленарова Г. Метафоричні карти в роботі з травмою / Г. Скленарова. – 
Київ : Психологічний інструментарій, 2020. – с.  98–150. 
 
56 
 
11. Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під 
час війни : звіт за результатами соціологічного дослідження [Електронний 
ресурс] / Gradus Research. – Київ, 2023. – Режим доступу: 
https://gradus.app/documents/334/Gradus_Mental_Health_Report.pdf. 
12. Оперативна оцінка спектра послуг у сфері психічного здоров’я та 
психосоціальної підтримки в Україні : звіт ВООЗ [Електронний ресурс] / 
World Health Organization. – Київ, 2023. – Режим доступу: 
https://data.who.int/countries/804. 
13. Бобрик М. І. Психологічні і медичні проблеми, спричинені дистресом 
війни, у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / М. І. 
Бобрик // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2024. – № 3. – с. 
17–22.  
14. Андрейчук І. В. Особливості застосування імерсивних технологій у 
процесі психологічної реабілітації учасників бойових дій : кваліфікаційна 
робота : спец. 053 «Психологія» / І. В. Андрейчук ; наук. керівник О. Я. Шаюк 
; Західноукраїнський нац. ун-т. – Тернопіль : ЗУНУ, 2024. – с. 88. 
15. Трибун Арттерапія та метафоричні карти: для дітей ВПО проводять 
психологічні майстер-класи у Дніпрі / [Електронний ресурс] // Режим 
доступу/: https://tribun.com.ua/uk/103167-artterapija-ta-metaforichni-karti-dlja-
ditej-vpo-provodjat-psixologichni-majster-klasi-u-dnipri 
16. Шебанова В. Метафоричні асоціативні карти в роботі психолога // збірник 
наукових праць «Проблеми сучасної психології». — Харків. — 2020. — с. 
289–307. 
17. Марченко О. Аналіз помилкових поглядів щодо метафоричних 
асоціативних карт як інструменту психологічної допомоги // Психологія: 
реальність і перспективи №14». — Брест. — 2020. — с. 150–159. 
18. Блінов О. А. Метафоричні асоціативні карти як сучасний метод 
психологічної хірургії / Актуальні проблеми соціології, психології, 
педагогіки: зб. наук. пр. Київського Національного університету ім. Тараса 
Шевченка. — Київ. — 2016. — С. 6–11. 
 
57 
 
19. Лакофф Дж. Метафори, якими ми живемо / Дж. Лакофф, М. Джонсон ; 
пер. з англ. – Львів : Літопис, 2019. – с. 272.  
20. Фабрічева М. Метафоричні асоціативні карти, як можливість читати 
несвідоме. — Київ — 2014. — с. 50–95. 
21. Губеладзе І. Використання метафоричних асоціативних карт для 
опрацювання стосунків власності. — Київ — 2021. — с. 48–57. 
22. Шела Раджа. Подолання травми та ПТСР. — Київ. — вид-во «Науковий 
світ». — 2021. — с. 29–55. 
23. Романчук О. Психотравма та її зцілення / О. Романчук. – Львів : Свічадо, 
2022. – с. 368 
24. Тараріна О. Практикум з арт-терапії: скриня психолога / О. Тараріна. – 
Київ : Астарта, 2019. – с. 240. 
25. Борисова О.О. Техніки ресурсування в процесі психологічної реабілітації 
учасників/учасниць бойових дій // Вчені записки ТНУ імені В. І. 
Вернадського. Серія: Психологія. — Одеса. — 2023. — с. 4–14. 
26. Борисова О. О. Психоедукаційні моделі в процесі психореабілітації 
учасників бойових дій: поняття та функції, приклад // Науковий вісник 
Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. — Ужгород.  
— 2023. — Вип. №3. — с. 7–12.  
27. Борисова О. О. Психореабілітація учасників/учасниць бойових дій як 
психологічна допомога другого рівня в Україні // Наукові записки. Серія: 
Психологія. — Київ.  — 2024. — Вип. №1. — с. 9–17.  
28. Борисова О. О. Ведення першої бесіди психолога з 
учасниками/учасницями бойових // ГАБІТУС. — Київ. — 2023. — Вип. №55. 
— с. 39–44. 
29. Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання / Дж. Герман ; 
пер. з англ. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. – с. 416. 
30. Кокун О. М. Психологічна робота з військовослужбовцями – учасниками 
АТО на етапі відновлення : метод. посіб. / О. М. Кокун, І. О. Пішко, Н. С. 
Лозінська. – Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2019. – с. 282.  
 
58 
 
31. Себастьян Юнґер. ПЛЕМ’Я. Про повернення з війни і належність до 
спільноти. — Київ. — вид-во «Наш Формат». — 2023. — с. 12–34. 
32. Юнг К. Г. Архетипи і колективне несвідоме / К. Г. Юнг ; пер. з нім. – Львів 
: Астролябія, 2013. – с. 588–597. 
33. Войтович В. М. Українська міфологія / В. М. Войтович. – Київ : Либідь, 
2002. – с. 664. 
34. Дмитренко М. К. Словник символів української культури / М. К. 
Дмитренко. – Київ : Міленіум, 2005. – с. 112, 232. 235. 
35. Арнхейм Р. Мистецтво і візуальне сприйняття. Психологія творчого ока / 
Р. Арнхейм ; пер. з англ. – Київ : ArtHuss, 2020. – с. 488  
36. Вознесенська О. Л. Арт-терапія в роботі з дітьми та їхніми батьками : 
навч.-метод. посіб. / О. Л. Вознесенська, Л. В. Мова. – Київ : ВПЦ «Київський 
університет», 2018. – с. 160. 
37. Кац Г. Метафоричні карти: керівництво для психолога / Г. Кац, Е. 
Мукамель. – Київ : Генеза, 2018. – с. 124–140. 
38. Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі 
/ В. Франкл ; пер. з англ. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – с. 160.  
39. Бреслав Г. Е. Психологія кольору / Г. Е. Бреслав. – Київ : Центр учбової 
літератури, 2019. – с. 230–280. 
40. Шпікерманн Е. Про шрифт / Е. Шпікерманн ; пер. з англ. – Київ : ArtHuss, 
2016. – с. 192 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
59 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
 
Рис. А. 1. Метафоричні карти «ОН» 
 
Рис. А. 2. Метафоричні карти «Habitat» 
 
Рис. А. 3. Метафоричні карти «Personita» 
 
60 
 
Додаток Б 
  
  
Рис. Б. 1. Людські фігури на картах 
 
61 
 
   
Рис. Б. 2. Лев, вовк, дракон – архетипічний образ 
 
  
Рис. Б. 3. Зображення пейзажів на картах (гори, моря) 
 
62 
 
  
Рис. Б. 4. Побутові речі на картах (посуд, пензлик) 
 
 
Рис. Б. 5. Дуальна карта – негативна 
 
 
63 
 
 
Рис. Б. 6. Дуальна карта – позитивна 
 
   
Рис. Б. 7. Картки з питаннями 
 
 
64 
 
   
Рис. Б. 7. Картки з ресурсними словами та емоціями 
 
 
Рис. Б. 8. Пролісок – символ відродження та розквіту 
 
65 
 
 
  
Рис. Б. 9. Дуальні карти з образом будинку 
 
  
Рис. Б. 10. Карти-символи підйому 
 
66 
 
  
Рис. Б. 11. Дуальні карти з кораблем 
 
   
Рис. Б. 12. Силуетні образи на картах 
 
67 
 
  
Рис. Б. 13. Національні українські символи  – Дерево Життя, лелека 
 
  
 
68 
 
  
Рис. Б. 14. Українська орнаментика на картах 
 
 
  
Рис. Б. 15. Путівник-інструкція до колоди МАК 
 
69 
 
 
Рис. Б. 16. Дизайн упаковки