ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7460| Title: | Технологічна схема та апаратурне оформлення виробництва амонійної селітри продуктивністю по готовому продукту 2700 т на добу. Стадія синтезу |
| Authors: | Тетяна, Солодовнік Рудовол, Володимир |
| Keywords: | виробництво амонійної селітри |
| Issue Date: | Jun-2021 |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7460 |
| Appears in Collections: | 161 Хімічні технології та інженерія (Хімічні технології та інженерія) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Рудовол В. ХТ-74 ск.pdf Restricted Access | 2.47 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ВОДООЧИЩЕННЯ
Реєстраційний №________ На правах рукопису
УДК _____________
«Допущено до захисту»
Завідувач кафедри ХТВ ЧДТУ
___________________________
«___» ______________2021р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему
Технологічна схема та апаратурне оформлення виробництва
амонійної селітри продуктивністю по готовому продукту 2700 т на
добу. Стадія синтезу
за спеціальністю 161 «Хімічні технології та інженерія»
Науковий керівник: Виконав здобувач вищої освіти:
к.х.н., доцент 4 курсу
Тетяна СОЛОДОВНІК Володимир РУДОВОЛ
_________________________________
_____________________________
2021
ВСТУП
Проблема зберігання навколишнього середовища в теперішній час
концентрує на себе увагу досліджувачів всього світу. Стрімкий ріст
народонаселення, збільшення площі зрошувального рільництва, а також
урбанізація та індустріалізація призвели до небувалого використання водних
ресурсів. Наряду з цим в зв'язку з розвитком нових галузей промисловості
зросла небезпека забруднення водоймищ стічними водами, в яких містяться
токсичні речовини, і які не піддаються біохімічному окислюванню, а саме
синтетичні органічні сполуки. Суттєвим чинником забруднення водоймищ є
все зростаюче використання в сільському господарстві отруйних хімікатів та
хімічних добрив. Зростаюче використання азот- та фосфоровмісних добрив,
частина яких неминуче змивається з полів та надходить у водні джерела,
призводить до додаткового забруднення. Окрім того, біогенні елементи, які
надходять в водоймища, можуть визвати прискорений зріст водоростей, які в
процесі відмирання, в свою чергу сприяють забрудненню водоймищ.
В теперішній час для захисту водоймищ від забруднення стічними
водами, розроблені та ефективно використовуються механічні, хімічні,
біохімічні та фізико-хімічні засоби очистки.
Загальне визнання отримали методи біохімічної очистки стічних вод
від органічних забруднювачів з використанням активного мулу чи біоплівки.
Їх використання дозволяє знизити вміст органічних сполук в стічних водах
на 95%. Однак промислові стічні води після їх очистки по самій сучасній
технології все ж можуть бути джерелами антропогенного впливу на
водоймища. Це обумовлює необхідність розробки та запровадження
різноманітних методів доочистки стічних вод. До найбільш ефективних з них
належать фізико-хімічні (фільтрування, коагулювання, адсорбція, озонування
та інше) та біологічні методи. В системі існуючих комплексів очисних
споруд з біологічних методів найбільш широке розповсюдження для
доочистки господарчо-побутових та промислових стічних вод отримали
біологічні ставки, біофільтри та поля фільтрації. Виникаючі в них процеси
біологічного самоочищення здійснюються внаслідок життєдіяльності усіх
груп організмів.
Найбільш важливі компоненти в системах біологічної доочистки –
бактерії та водорості. Процеси бактеріального біосинтезу поряд з
фотосинтезом водоростей є загальними біологічними процесами, які
забезпечують доочистку побутових та різноманітних промислових стічних
вод в біологічних ставках. Великий розвиток водоростей в біологічних
ставках здійснює вилучання біогенних елементів, головним чином азоту та
фосфору, запобігаючи тим самим процес евтрофікації відкритих водоймищ.
Для охорони водоймищ від забруднення шкідливими органічними
речовинами, які знаходяться у промислових стічних водах, важливе значення
мають введення в виробництво раціональної технології, а також зменшення
кількості стічних вод та застосування водообігу, локальна та
загальнозаводська очистка цих вод, установа для них межі вмісту шкідливих
речовин, нормування гранично-допустимої концентрації у водоймах (ГДК).
Органічні речовини, які знаходяться у стічних водах, можуть
здійснювати токсичну дію на теплокровні організми. Багато з цих речовин
призводять до загибелі риб та їх кормових ресурсів у водоймах, погіршують
смак та запах води та м'яса риб, знищують мікрофлору на очисних спорудах
каналізації і в водоймах, тим самим погіршуючи біологічну очистку стічних
вод і гальмуючи процеси самоочищення водойм. У ряді випадків ці речовини
змінюють санітарний режим водоймищ внаслідок вторинного забруднення,
осаджуючись на дні і піддаються анаеробним процесам, та спричиняють
токсичну дію на бентозні організми – кормові ресурси риб, які живуть на дні
водоймищ.
Лист
5
Зм. № докум. Підпис Дата
Лист
Багато шкідливих органічних речовин неповністю окислюються на
спорудах біологічної очистки стічних вод, довго зберігають стабільність у
воді та можуть здійснювати токсичну дію на живі організми.
Викид у водоймища великої кількості органічних речовин спричиняє
швидкий ріст не тільки водоростей, але й різноманітних грибків, які,
осаджуючись в місцях застою води, розкладаються, знижають вміст кисню у
водоймищі, викликаючи загибель гідробіонтів, придають неприємний запах
та смак воді. За допомогою мікроорганізмів можна розкладати не тільки
органічні забруднення, які містяться в стічних водах, але й вилучати фосфор.
Здатність багатьох мікроорганізмів поглинати з'єднання фосфору при деяких
умовах в надлишковій кількості, щоб переробляти їх при несприятливих
умовах середовища, має назву фосфатна перекомпенсація. Дякуючи
здатності бактерій до збільшеного поглинання фосфору, фосфати при
біологічній елімінації фосфору разом з надлишковою біомасою можуть
відводитись з стічної води.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
6
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОБРАНОГО СПОСОБУ
ВИРОБНИЦТВА І ТЕХНОЛОГІЇ
Для вибору процесів і методів очищення стічних вод від різних
домішок та визначення послідовності їх вилучення, їх поділено на групи.
В основу принципу групування та технологічних прийомів для
вилучення полютантів із води, Л.А. Кульський поклав форму знаходження їх
у воді, поняття про їх фазовий стан в воді. Цей стан характеризується
дисперсністю речовини і визначає закономірність, яким підкорюються
процеси, що протікають в водному середовищі [6].
Запропонований принцип дозволяє об'єднати в декілька груп різні за
хімічними і фізичними характеристикам полютантів технічних та стічних
вод. Далі науково обґрунтувати технологічні прийоми водоочищення .
Вихідні його положення можна сформулювати так:
- фазово-дисперсний стан домішок води обумовлює їх поведінку в
процесі обробки води;
- кожному фазово-дисперсному стану домішок відповідає сукупність
методів, що дозволяють досягти потрібних якісних показників води із зміною
цього стану або без його зміни.
На основі цього всі полютанти були класифіковані по групам з
характерним для кожної групи набором методів водоочищення.
До першої групи відносяться грубодисперсні речовини та бактерії, які
належать до гетерогенних систем з розміром часток > 10-5 см.
До другої групи домішок відносять колоїдні речовини та віруси, які
належать до гетерогенних систем з розміром часток 10-5 – 10-6 см.
До третьої групи домішок відносять молекулярні розчини (розчинені
гази, органічні речовини), які належать до гомогенних систем з розміром
часток 10-6 –10-7 см.
До четвертої групи домішок відносять електроліти (кислоти, основи,
солі), що належать до гомогенних систем з розміром часток < 10-7 см.
У стічній воді присутні такі групи домішок: перша група, а саме,
грубодисперсні речовини; друга група, а саме колі-бактерії; третя група
домішок, а саме органічні речовини біологічного та хімічного походження,
що характеризуються показниками ХПК та БПКпов; четверта група домішок,
а саме розчини солей, що характеризуються сухим залишком. З даної стічної
води видаляється перша, друга та третя групи домішок.
Для видалення грубодисперсних речовин першої групи домішок,
проводять такі процеси:
механічне безреагентне розділення під дією гравітаційних та
відцентрових сил;
адсорбція на різних сорбентах;
флотація суспензій і емульсій.
Для видалення колі-бактерій другої групи домішок, проводять наступні
процеси:
окислення хлором, озоном та іншими окисниками;
віруліцидний вплив.
Для видалення органічних домішок третьої групи, проводяться
наступні процеси:
окислення хлором, озоном та іншими окисниками;
адсорбція на активованому вугіллі та інших сорбентах та
матеріалах;
екстракція органічними розчинниками;
біохімічне розкладання.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
7
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Для видалення грубодисперсних речовин використовуються такі
методи: відстоювання, коагуляція, флотація, фільтрування. Я обираю метод
відстоювання як найбільш простий і ефективний метод. Ступінь очищення
таким методом становить 50-70%.
Оскільки вміст завислих речовин у стічних водах становить 320 мг/дм3 і
у стічних водах присутні пісок, абразивні домішки, велике забруднення
(сміття), волокнисті речовини, тому для очищення від них стічних вод я
приймаю такі методи: механічне очищення на решітках, відстоювання в
горизонтальних піскоуловлювачах з коловим рухом води та первинних
радіальних відстійниках.
Використання механічних решіток дозволяє видаляти із стічних вод
дерев’яні і пластмасові предмети, гуму, поліетилен, скло, картон, волокнисті
речовини, які, зрештою, вивозяться на мулові поля.
Горизонтальні піскоуловлювачі з коловим рухом води
використовуються при продуктивності 1400-64000 м3/добу, що відповідає
даним дипломного проекту.
Як первинні відстійники я використовую радіальні, продуктивність
яких становить ≥ 20000 м3/добу.
Для видалення колі-бактерій із стічних вод використовуються такі
методи: хлорування, озонування, обробка води перманганатом калію,
ультрафіолетовими проміннями та інші. Я вибираю метод хлорування,
оскільки він найбільш доступний, відносно недорогий і ефективний за
рахунок високого окислювального потенціалу.
Для видалення органічних домішок, що характеризуються такими
показниками, як БПКповн та ХПК, використовуються такі методи: адсорбція,
екстракція, аеробний метод та інші. Я вибираю аеробний метод як єдиний
метод, що дозволяє видаляти із стічних вод органічні домішки, який
відноситься до біологічних методів очищення.
Для видалення органічних домішок я використовую аеротенк, оскільки
він використовується при БПКповн стічних вод 200 мг/дм3 і наявності в стічних
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
8
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
водах речовин, що повільно окислюються. Ці умови повністю відповідають
складу стічних вод, що надходять на очищення. Активний мул із стічних вод
видаляється у вторинних радіальних відстійниках. Для доочищення стічних
вод використовують триступеневі біологічні ставки, які дозволяють
зменшити вміст органічних речовин до БПКповн = 15 мг/дм3.
Ефективність очищення промислових стічних вод різними методами
наведена в табл. 1.1
Таблиця 1.1 − Ефективність очищення промислових стічних вод
Ефективність очищення, %
Методи очищення За завислими За БСК
речовинами
Механічні 50 − 90 30 − 35
Хімічні 80 − 90 0 − 40
Фізико-хімічні 90 50 − 75
Біологічні 95 90 − 95
Вибір того чи іншого методу очищення промислових стічних вод
обумовлюється їх кількісною і якісною характеристикою та місцевими
умовами, з врахуванням: якості води, ефективності її очищення, надійності,
техніко-економічних міркувань, можливості автоматизації процесу,
механізації робіт. В усіх випадках слід вибирати найбільш прості в
експлуатації та економічні процеси очищення стічних вод, які дозволяють
видобувати цінні речовини та використовувати очищені стічні води для
технічного водопостачання 7.
ЛЛиситст
ККББРР2222.Х.ХТТсскк8844.6.688.0.000.0.000.П.ПЗЗ
10
ЗмЗм. . ЛЛиситст №№ д одкоукмум. . ППідіпдипси с ДДатата 9
а
2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИЙНЯТОГО МЕТОДУ ВИРОБНИЦТВА.
ХІМІЗМ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І ОБГРУНТУВАННЯ НОРМ
ТЕХНОЛОГІЧНИХ РЕЖИМІВ
2.1 Характеристика прийнятого методу виробництва
Кожний з описаних методів в першому пункті має свої переваги та
недоліки. Із таблиці 1.1 видно що найбільш ефективний метод очищення є
біологічний. Тому для очищення змішаних та виробничих стічних вод , які по
своєму хімічному складу близькі до господарчо-побутових вибираємо
механічне очищення на решітках, пісковловлювачах, первинних
відстійниках, біологічне − в аеротенку та вторинних відстійниках,
доочищення в біоставах та хлорування.
Характеристика промислових стічних вод представлено в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 − Характеристика промислових стічних вод
Значення показників з
допустимим
Показники стічної води
відхиленням, мг/дм3
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
11
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
рН 6
Завислі речовини:
-грубодисперсні 200
- колоїдні 150
Сухий залишок 4000
ХСК 350
БСК 160
Колі –індекс (од./дм3) 106
Характеристика води яка пройшла очищення на очисних спорудах
Представлено в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 − Характеристика води, яка пройшла очищення на очисних
спорудах
Значення показників з
допустимим
Показники стічної води
відхиленням, мг/дм3
рН 6,6
Завислі речовини: 50,0
Сухий залишок 4000
ХСК 20
БСК 15
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
12
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Колі –індекс (од./дм3) 102
Аеротенки
Аеротенками називають споруди, в яких в умовах безперервної
штучної аерації здійснюється біологічна очистка стічних вод за допомогою
вільно плаваючого активного мулу – біоценозу мікроорганізмів, головну роль
в якому відіграють бактерії. Зовнішній вид активного мулу нагадує дрібні
пластівці гідроксиду заліза чи алюмінію з кольором від світло-коричневого
до темно коричневого і навіть чорного. Розміри пластівців коливаються від
ледь помітних оком до 2 - 3 мм, а іноді й більше.
Аеротенки з нерівномірно розосередженим впуском
В аеротенках з нерівномірно розосередженим впуском стічних вод у деякій
мірі поєднуються переваги аеротенків-витиснювачів, які забезпечують
високу якість очистки стічних вод, з перевагами аеротенків-змішувачів, які
працюють при постійних навантаженнях на активний мул.
Аеротенки з нерівномірно розосередженим впуском стічних вод
являють собою дво- або чотирикоридорні аеротенки з поздовжніми лотками
стічної води, впуск якої здійснюється через регульовані затвори-водозливи,
що розміщуються на відстані не менше ширини коридору. Аеротенки з
нерівномірно розосередженим впуском стічних вод рекомендується
застосовувати на станціях біологічної очистки міських стічних вод з
БПКповн більше 150 мг/л і продуктивністю більше 25 тис. м3/добу,
аеротенки з нерівномірно розосередженим впуском стічних вод пропускною
спроможністю 25- 400 тис. м3/добу.
Розміри типових аеротенків з нерівномірно розосередженим впуском
стічних вод представлено в табл. 2.3.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
13
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.3 – Розміри типових аеротенків з нерівномірно
розосередженим впуском стічних вод
Не дивлячись на зазначені вище переваги, аеротенки з нерівномірно
розосередженим впуском стічних вод мають один суттєвий недолік – низькі
швидкості окислення забруднень, які по всій довжині споруди пропорційні
БПКповн очищених стічних вод. Підвищення швидкості окислення забруднень
в них можливе, якщо БПКповн очищуваних стічних вод, як в аеротенках
витиснювачах, буде поступово знижуватись по довжині аеротенка до 15 мг/л.
Це дозволить на 30 % збільшити середню швидкість окислення забруднень і,
як наслідок, приблизно на 40 % зменшити об’єм аеротенків.
Аеротенки-відстійники
Аеротенки-відстійники - це комбіновані споруди, що включають у себе
зону аерації й зону розділення мулової суміші (відстійну зону). Обидві зони
зв’язані між собою отворами, вікнами, щілинами тощо, які забезпечують
надходження мулової суміші із зони аерації у відстійну зону і повернення
активного мулу із відстійної зони в зону аерації без застосування примусової
циркуляції. Прикладом такої споруди є аеротенк-відстійник «Оксиконтакт»,
розроблений французькою фірмою «Дегремон» (рис. 2.1).
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
14
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
1 – подача стічних вод; 2 – випуск очищених стічних вод; 3 – зони
освітлення; 4 – випуск надлишкового активного мулу; 5 - повітропровід
Рисунок 2.1 – Аеротенк-відстійник «Оксиконтакт»
Надлишковий активний мул відводиться з нижньої частини зони
відстоювання через мулопроводи, розташовані на певній відстані один від
одного. Для подачі повітря в зону аерації застосовуються аератори типу
«Вібрейр», які монтуються в зоні аерації таким чином, щоб викликати
подвійний спіралеподібний рух мулової суміші. Глибина аеротенка-
відстійника «Оксиконтакт» становить біля 4 м, довжина складає 15 – 70 м у
залежності від необхідної пропускної спроможності. Прикладом такої
споруди є аеротенк-відстійник «Рібер» (ФРН) із центральною зоною аерації
та периферійною зоною відстоювання. Взаємне розміщення перегородок у
споруді зумовлює інтенсивну циркуляцію між зонами аерації та
відстоювання, що забезпечує не тільки повернення активного мулу в зону
аерації, але й постачання зони відстоювання киснем, розчиненим у суміші,
що виходить із зони аерації.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
15
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Аеротенк-відстійник «Рібер» представлено на рисунку 2.2
1 – очищена вода; 2 – зона відстоювання; 3 – розділювальна
перегородка; 4 – зона аерації; 5 – привід аератора; 6 – турбінний аератор; 7 –
збірний лоток; 8 – напівзанурена дошка; 9 – трубопровід для видалення
плаваючих речовин; 10 – зона дегазації; 11 – подача стічних вод; 12 – труба;
13 – кільцева перегородка; 14 – мулова труба.
Рисунок 2.2 –Аеротенк-відстійник «Рібер»
Перший вітчизняний аеротенк-відстійник являв собою однокоридорний
аеротенк-змішувач, розділений на зони аерації та відстоювання поздовжньою
перегородкою, що не доходить до дна. Мулова суміш надходить із зони
аерації у відстійну зону через щілину між дном аеротенка та перегородкою.
Через цю ж щілину активний мул повинен самовільно під дією сили тяжіння
повертатися в зону аерації. Однак через невдале конструктивне рішення
нормальна циркуляція активного мулу між зонами відстоювання й аерації
порушувалась, він залягав і загнивав у зоні відстоювання. здійснюється
розосереджено через випуски по всій довжині зони аерації. Аеротенк-
відстійник з ерліфтною циркуляцією активного мулу представлено на
рисунку 2.3
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
16
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
1 – пневматичний аератор; 2 – видалення надлишкового активного
мулу; 3 – зона аерації; 4 – подача стічної води; 5 – перегородка; 6 – ерліфт
для циркуляції мулу; 7 – відведення очищеної води; 8 – зона відстоювання;
9 – муловий бункер; 10 – впускна щілина
Рисунок 2.3 – Аеротенк-відстійник з ерліфтною циркуляцією активного
мулу
Аеротенк-витиснювач
Аэротенки-витиснювачі являють собою залізобетонні резервуари
прямокутної форми в плані. Аеротенки складаються із секцій, причому
кожна з них ділиться поздовжніми перегородками, що не доходять до однієї з
торцевих стін, на 2, 3 і 4 коридори. Таке розташування перегородок дозволяє
здійснити зигзагоподібний рух рідини послідовно по всіх коридорах
аеротенка.
З торців в аеротенках влаштовуються два аеровані канали освітлених стічних
вод, що надходять із первинних відстійників: так звані верхній канал – зі
сторони первинних відстійників, і нижній канал - зі сторони вторинних
відстійників. Ці канали з’єднані між собою перепускним коридором, що
дозволяє впускати освітлені стічні води з будь-якої сторони аеротенка. З
нижньої сторони аеротенка передбачений аерований канал, куди з останнього
по ходу руху рідини коридору кожної секції аеротенка надходить суміш
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
17
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
очищених стічних вод з активним мулом. З цього каналу мулова суміш
спрямовується у вторинні відстійники. Схема коридорних аеротенків-
витиснювачів представлена на рисунку 2.4
Аерований канал рециркуляційного активного мулу влаштовується з
верхньої сторони аеротенка – у трикоридорних і з нижньої сторони – у дво- і
чотирикоридорних аеротенках.
:
1 - верхній розподільний канал освітлених (у первинних відстійниках)
стічних вод; 2 - нижній канал освітлених стічних вод; 3 - канал активного
мулу; 4 - розподільний канал вторинних відстійників; 5 - з’єднувальний
(перепускний) канал.
Рисунок 2.4 – Схема коридорних аеротенків-витиснювачів
, а освітлені стічні води - на початок наступних коридорів аеротенка.
Розміри типових аеротенків-витиснювачів представлено в таблиці 2.4
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
18
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.4 – Розміри типових аеротенків-витиснювачів
Коридорні аеротенки звичайно обладнуються пневматичною системою
аерації. Повітря диспергується за допомогою фільтр-тросів, вкладених у
бетонних каналах, що влаштовуються в дні аеротенка вздовж поздовжньої
стінки його коридору. У регенераторах зазвичай влаштовується більша
кількість фільтросних каналів. Так, наприклад, у чотирикоридорному
аеротенку з 50 %-ою регенерацією в регенераторі (коридори I і II) вкладають
по три, а у власне аеротенку (коридори III і IV) - по два ряди фільтр-тросних
каналів.
здійснювати 25-75 %-у регенерацію активного мулу з кроком зміни
об’єму 6,25%.
Якщо відстійні споруди мають прямокутну форму в плані
(горизонтальні відстійники), то може влаштовуватись єдиний блок
аеротенків з первинними та вторинними відстійниками, в якому до мінімуму
зведена довжина комунікацій, що зв’язують ці споруди. Розроблені типові
проекти таких блоків ємностей пропускною здатністю 100, 200, 400, 700,
1400, 2700,4200, 7000, 10000, 17000 і 25000 м3/добу.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
19
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Аеротенк-змішувач.
Розміри типових аеротенків-змішувачів представлено в таблиці 2.5
Таблиця 2.5 – Розміри типових аеротенків-змішувачів
1 - регенератор; 2 - аеротенки;3 - розподільні канали активного мулу; 4
- розподільні канали освітлених (у первинних відстійниках) стічних вод; 5 -
збірні лотки очищеної води; 6 - вхідні отвори активного мулу; 7- підвідний
канал від первинних відстійників; 8 - розподільний канал освітленої води; 9 –
впуск освітленої води в аеротенк; 10 - нижній канал активного мулу; 11 -
збірний канал очищеної води; 12 - відвідний канал
Рисунок 2.5 – Схема трикоридорного аеротенка-змішувача
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
20
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
На рисунку 2.5 наведена схема трикоридорного аеротенка-змішувача з
регенератором активного мулу.
.
2.1 Хімізм та теоретичні основи і обґрунтування норм технологічних
режимів.
Для того, щоб відбувався процес біохімічного окиснення органічних
речовин, які містяться в стічних водах, смороду повинні потрапити в середину
клітин мікроорганізмів. до поверхні клітин речовини надходять за рахунок
конвективної та молекулярної дифузії, а усередину клітин - дифузією через
напівпроникливі цитоплазматичні мембрани, що виникає внаслідок різниці
концентрацій речовин у клітині і поза нею. Однак більша частина речовини
потрапляє усередину клітин за допомогою специфічного білка-переносника.
Розчинний комплекс речовина-переносник, що утворився дифундує через
мембрану в клітину, де він розпадається, і білок-переносник включається в
новий цикл переносу.
Основну роль у процесі очищення стічних вод відіграють процеси
перетворення речовини, що протікають усередині клітин мікроорганізмів. Ці
процеси закінчуються окисненням речовини з виділенням енергії і синтезом
нових речовин із витратою енергії.
Ферменти (або ензими) являють собою складні білкові сполуки з
молекулярною масою, що досягає сотень тисяч і мільйонів.. Каталітичною
активністю володіє кофермент, а білковий носій збільшує його активність.
Особливістю ферментів є те, що кожний із них взаємодіє тільки з певною
хімічною сполукою і каталізує одне з багатьох перетворень, яким піддається
дана хімічна сполука. при зміні складу і концентрації речовин потребуються
ферменти іншого складу.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
21
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таким чином, кожну реакцію каталізує один відповідний фермент. При
цьому продукт однієї реакції служить субстратом для наступної. Все це є
істотною відмінністю ферментного каталізатора.
Швидкість хімічних реакцій визначається активністю ферментів, що
залежить від температури, рН і присутності в стічній воді різних речовин
До числа речовин (активаторів), які підвищують активність ферментів,
відносяться багато вітамінів і катіонів Са2+, Mg2+, Mn2+. Клітини кожного виду
мікробів мають певний набір ферментів. Деякі з них незалежно від субстрату
постійно присутні в клітинах мікроорганізмів. Якщо в стічних водах
знаходиться декілька речовин, то процес окислювання буде залежати від вмісту
і структури всіх розчинених органічних речовин. Усередині клітини хімічні
сполуки піддаються різним анаболічним і катаболічним перетворенням.
Анаболичні перетворення приводять до синтезу нових клітинних компонентів, а
катаболітичні є джерелами необхідної для клітини енергії. сумарні реакції
біохімічного окиснення в анаеробних умовах схематично можна представити в
наступному вигляді:
CxHyOz + (x+y/4 + z/3 + 3/4)O2 xCO2 + (y-3)/2H2O + NH3 + H, (2.14)
CxHyOz + NH3 + O2 C3H7NO2 + CO2 + H, (2.15)
Реакція (2.14) показує характер окиснення речовини для задоволення
енергетичних потреб клітини, реакція (2.15) − для синтезу клітинної речовини.
Витрати кисню на ці реакції складають БСКполн стічної води. Якщо процес
окиснення проводити довше, то починається перетворення клітинної речовини:
C5H7NO2 + 5О4 5СО4 + NH3 + H2O + H, (2.16)
NH3 + O2 HNO
2 + O2HNO3, (2.17)
де CxHyOz - всі органічні речовини стічних вод;
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
22
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
C5H7NO2 - середнє співвідношення основних елементів у клітинній речовині
бактерій;
H - енергія.
Загальні витрати кисню на чотири реакції приблизно вдвічі більше, ніж
(2.14) і (2.15). Універсальним переносником енергії в клітині є
аденозінтрифосфорна кислота (АТФ), що утвориться в ході реакції приєднання
залишку фосфорної кислоти до молекули аденозіндифосфорної кислоти (АДФ):
АДФ + Н3РО
4 АТФ + Н2О, (2.18)
Мікроорганізми здатні окиснювати багато органічних речовин, але для
цього потрібний різний час адоптації. Так, одно-, двох- і трьохатомні спирти, а
також вторинні спирти добре окиснюються, а третинні спирти окиснюються з
невеликою швидкістю. Різною швидкістю окиснення володіють хлорпохідні
органічні сполуки, а нітросполуки погано окиснюються. Наявність
функціональних груп збільшує здатність до біологічної руйнації сполучень у
такій послідовності: −СН3, −ООССН3, −СНО, −СН2ОН, −СНОН, −СООН, −СN,
−NH2, −OHCOOH, SO3H.
Наявність подвійного зв'язку в деяких випадках полегшує біологічне
розмноження сполучень. З збільшенням молекулярної маси речовини швидкість
біологічного окиснення зменшується. Поверхнево-активні речовини
окиснюються з різною швидкістю. Біологічно «жорсткі» ПАР −
трудноокиснюємі», а «м'які» − легкоокиснюємі. Таким чином, не всі речовини
окиснюються з однаковою швидкістю.
Встановлено, що речовини, що знаходяться в стічних водах у колоїдному
або мілкодисперсійному стані, окиснюються з меншою швидкістю, чим
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
23
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
речовини, розчинені у воді. Спочатку в стічних водах із суміші речовин у першу
чергу окиснюються ті речовини, що краще засвоюються мікроорганізмами.
У залежності від швидкості виділяють декілька фаз росту мікроорганізмів.
Фаза I - пристосування (лаг-фаза), коли клітини збільшуються в розмірах, але
їхнє число не зростає. Фаза II - експоненціального росту, коли клітини діляться з
максимальною швидкістю. Фаза III - уповільнення росту; у ній спостерігається
виснаження живильних речовин. Фаза IV - фаза стаціонарного росту; чисельність
мікроорганізмів залишається незмінною. Фаза V - відмирання.
Питома швидкість росту специфічна для кожного виду мікроорганізмів і
середовища. Залежність її від концентрації субстрату визначається рівнянням Моно:
= макс [S] / (Kм + [S]). (2.19)
Константа Км завжди більше 0, тому дріб менше одиниці і макс не може бути
досягнута. Тільки при S Км питома швидкість близька макс.
Для наближення розрахунків приріст біомаси (Пр) можна визначити по формулі
Пр = К(ХСК - БСКполн). (2.20)
Коефіцієнт К, що характеризує якість мулу, для ПСР визначається
експериментально
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
24
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
3 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ, СИРОВИНИ, ДОПОМІЖНИХ
МАТЕРІАЛІВ , ЕНЕРГЕТИЧНИХ НОСІЇВ
Готовою продукцією є очищена стічна вода.
Хлорована очищена стічна вода після 13-разового початкового
розбавлення на розсіючому випуску та 10-разового основного розбавлення
водою р. Дніпро повинна відповідати в контрольному створі (500м нижче по
течії від розсіючого випуску) вимогам “Санітарних правил та норм охорони
поверхневих вод від забруднення”, “Загальному переліку гранично-
допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно безпечним рівням впливу
(ОБРВ) шкідливих речовин для води рибногосподарських водойм та
проектно гранично-допустимого викиду речовин (ГДВ), які надходять до
Кременчуцького водоймища із стічними водами підприємств та житлового
масиву міста Черкаси після очистки на біологічних очисних спорудах
Черкаського ПАТ "Азот". Показники очищеної стічної води зображено в
таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Показники очищеної стічної води.
№ Найменування показника, одиниця Джерело
Значення показника
п/п виміру інформації
1 2 3 4
Масова концентрація залишкового
1 1,5
3 Проект
хлору, мг/дм , не менше ніж
0 300.
2 Температура, С за фактом
3 Водневий показник, рН 6,5-8,5 Р18-00-
Масова концентрація амоній-іонів, НВК
4 15
мг/дм3, не більше ніж
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
25
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
5 Масова концентрація нітрит-іонів, 1,8
мг/дм3, не більше ніж
Продовження таблиці 3.1
1 2 3 4
Масова концентрація нітрат-іонів,
6 56,2
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація сульфат- Проект
7 402,4
іонів, мг/дм3, не більше ніж 300.
Масова концентрація фосфатів, Р18-00-
8 3,5
мг/дм3, не більше ніж НВК
Масова концентрація хлоридів,
9 171,1
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація завислих
10 15
речовин, мг/дм3, не більше ніж Правила
Масова концентрація біохімічного від
11 споживання кисню(БСК ), мг/дм3 15 25.03.1999р
5
О2, не більше ніж
Масова концентрація розчинного
12 кисню літом (взимку), мг/дм3, не 14(6)
менше ніж
Проект
Масова концентрація БСК , мг/дм3
п
13 не нормується 300.
О2
Р18-00-
Масова концентрація міді, мг/дм3,
14 0,042 НВК
не більше ніж
Масова концентрація цинку,
15 0,035
мг/дм3, не більше ніж
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
26
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Масова концентрація нікелю,
16 0,018
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація хрому
17 трьохвалентного, мг/дм3, не 0,0092
більше ніж
Продовження таблиці 3.1
1 2 3 4
Масова концентрація хрому
18 шестивалентного, мг/дм3, не не нормується
Проект
більше ніж
300.
Масова концентрація заліза
19 0,053 Р18-00-
загального, мг/дм3, не більше ніж
НВК
Масова концентрація кадмію,
20 0,012
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація хімічного Правила
21 споживання кисню (ХСК), мг/дм3 80 від
О, не більше ніж 25.03.1999р
Масова концентрація сухого
22 1000
залишку, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація карбаміду, Проект
23 не нормується
мг/дм3 300.
Масова концентрація капро- Р18-00-
24 не нормується
лактаму, мг/дм3 НВК
Масова концентрація нафтопро-
25 0,65
дуктів (вуглеводнів), мг/дм3, не
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
27
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
більше ніж
Масова концентрація аніонних
26 поверхнево-активних речовин 0,68
(АПАР), мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація сірководню
27 0,05
і сульфідів, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація формаль-
28 0,01
дегіду, мг/дм3, не більше ніж
Кінець таблиці 3.1
1 2 3 4
Масова концентрація летких з
29 паром фенолів, мг/дм3, не більше 0,01
ніж Проект 300.
30 Запах за фактом Р18-00-
НВК
31 Колір за фактом
32 Плаваючі домішки, жирові плями за фактом
33 Колі-індекс, од/дм3, не більше ніж 10000
СанПиН
Індекс колі-фагів, БОУ/дм3, не
34 1000 №4630-88
більше ніж
Сировиною даного виробництва є забруднені стічні води, які скла-
даються з господарчо-побутових і стічних вод міста Черкаси та промислових
підприємств, що перекачуються каналізаційними головними насосними
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
28
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
станціями ГНС № 1, ГНС № 2 м. Черкаси та насосною станцією № 4-А ВАТ
„Азот”.
Головна насосна станція №1 ( ГНС № 1) подає стічні води Південно-
Західного району міста та його підприємств –АТЗТ “Черкаський шовковий
комбінат”, ВАТ “ФАРМ”, ТОВ “Завод Строймашина”, ДП ”Черкаська ТЕЦ”,
Черкаська продовольча компанія, та інші на очисні споруди ПАТ „Азот”.
Головна насосна станція № 2 (ГНС № 2) призначена для подачі стічних
вод східної частини міста та його підприємств – машинобудівний завод ВАТ
”Темп”, Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад”, ЗАТ „Ліггетт - Дукат
Україна”, ЗАТ „Юрія”, Черкаська філія сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю ім. Шевченка та інші на очисні споруди ВАТ
„Азот”.
Каналізаційна насосна станція № 4-А ВАТ “Азот” призначена для
подачі господарчо-побутових, промислових та дощових стічних вод від ВАТ
“Азот” та від очисних споруд дощової каналізації ПАТ “Азот”.
Характеристику стічних вод зображено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Характеристика стічних вод
Міждержавний, Показники,
державний чи що регла-
галузевий Показники обов’язкові для ментуються
Назва
стандарт, тех- перевірки (назва одиниця з допус-
сировини
нічні умови, вимірювання) тимими
регламент або відхилення
методика ми
Водний показник, рН 6,5-9,0
1 Стічні Проект 300.
води, що Р23-00-НВК(П) Масова концентрація амоній- 25
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
29
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
перекачу табл.№5 іонів, мг/дм3, не більше ніж
ються
Масова концентрація нітрит-іонів,
насосною 0,5
мг/дм3, не більше ніж
станцією
Масова концентрація нітрат-іонів,
ГНС №1 2,5
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація сульфат-
200
іонів, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація фосфатів,
3
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація хлоридів,
125
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація завислих
речовин, мг/дм3, не більше ніж 140
Продовження таблиці 3.2
1 2 3 4
Масова концентрація БСКп, мг/дм3
193
О2, не більше ніж
Масова концентрація міді, мг/дм3, не
0,03
більше ніж
Масова концентрація цинку, мг/дм3,
0,2
не більше ніж
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
30
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Масова концентрація нікелю, мг/дм3,
0,013
не більше ніж
Масова концентрація хрому
трьохвалентного, мг/дм3, не більше 0,05
ніж
Масова концентрація хрому
шестивалентного, мг/дм3, не більше 0,05
ніж
Масова концентрація заліза
1
загального, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація кадмію,
0,02
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація ХСК, мг/дм3
275
О, не більше ніж
Масова концентрація сухого
1245
залишку, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація карбаміду,
80
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація
нафтопродуктів (вуглеводнів), 1
мг/дм3, не більше ніж
Продовження таблиці 3.2
1 2 3 4
Масова концентрація АПАР, мг/дм3,
1
не більше ніж
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
31
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Масова концентрація сірководню і
1
сульфідів, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація
формальдегідів, мг/дм3, не більше 0,1
ніж
Масова концентрація летких
0,013
фенолів, мг/дм3, не більше ніж
2 Стічні Проект 300. Водний показник, рН 6,5-9,0
води, що
Р23-00- Масова концентрація амоній-іонів,
перека- 25
НВК(П) мг/дм3, не більше ніж
чуються
табл.№5
Масова концентрація нітрит-іонів,
насосною 0,5
мг/дм3, не більше ніж
станцією
ГНС №2 Масова концентрація нітрат-іонів,
2,5
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація фосфатів,
100
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація фосфатів,
6,5
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація хлоридів,
100
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація завислих
180
речовин, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація БСКп, мг/дм3
244
О2, не більше ніж
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
32
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 3.2
1 2 3 4
Масова концентрація міді, мг/дм3, не
0,037
більше ніж
Масова концентрація цинку, мг/дм3,
0,1
не більше ніж
Масова концентрація нікелю, мг/дм3,
0,013
не більше ніж
Масова концентрація хрому
трьохвалентного, мг/дм3, не більше 0,068
ніж
Масова концентрація хрому
шестивалентного, мг/дм3, не більше 0,068
ніж
Масова концентрація заліза
1
загального, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація кадмію,
0,02
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація ХСК, мг/дм3О,
349
не більше ніж
Масова концентрація сухого
219
залишку, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація карбаміду,
80
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація 1
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
33
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
нафтопродуктів (вуглеводнів),
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація АПАР, мг/дм3,
1
не більше ніж
Продовження таблиці 3.2
1 2 3 4
Масова концентрація сірководню і
1
сульфідів, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація
формальдегіду, мг/дм3, не більше 0,1
ніж
Масова концентрація летких
0,013
фенолів, мг/дм3, не більше ніж
3 Пожежно- Регламент Тиск, МПа (кгс/см2) 0,3-0,45
технічна цеху
(3,0-4,5)
вода ОПСВ№40
Молярна концентрація лужності
за фактом
загальної, ммоль/дм3
Молярна концентрація жорсткості,
за фактом
ммоль/дм3
Молярна концентрація солей, мг/дм3
за фактом
Молярна концентрація хлоридів,
за фактом
мг/дм3
4 Стічні Проект 300. Температура, 0С 6-30
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
34
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
води на Р23-00- Водний показник, рН 6,5-9,0
вході НВК(П)
Масова концентрація амоній-іонів,
очисних табл..№5 34
мг/дм3, не більше ніж
споруд
Масова концентрація нітрит-іонів,
1,6
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація нітрат-іонів,
6,8
мг/дм3, не більше ніж
Продовження таблиці 3.2
1 2 3 4
Масова концентрація сульфат-іонів,
402,4
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація фосфатів,
9,6
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація хлоридів,
171,1
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація завислих
299
речовин, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація БСКп, мг/дм3
150
О2, не більше ніж
Масова концентрація міді, мг/дм3, не
0,209
більше ніж
Масова концентрація цинку, мг/дм3,
0,116
не більше ніж
Масова концентрація нікелю, мг/дм3,
0,036
не більше ніж
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
35
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Масова концентрація хрому трьох-
0,046
валентного, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація хрому шести- не нор-
валентного, мг/дм3, не більше ніж мується
Масова концентрація заліза
3,5
загального, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація кадмію, мг/дм3,
0,1
не більше ніж
Масова концентрація ХСК, мг/дм3О,
не більше ніж 398
Кінець таблиці 3.2
1 2 3 4
Масова концентрація сухого
1000
залишку, мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація карбаміду,
80
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація капролактаму,
25
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація нафтопродуктів
2,7
(вуглеводнів), мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація АПАР, мг/дм3,
3,4
не більше ніж
Масова концентрація сірководню і
1
сульфідів, мг/дм3, не більше ніж
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
36
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Масова концентрація формальдегіду,
25
мг/дм3, не більше ніж
Масова концентрація летких фенолів,
0,02
мг/дм3, не більше ніж
Колі – індекс, од/дм3 Не
нормується
Запах за фактом
Колір за фактом
В якості допоміжних матеріалів і енергоресурсів використовують хлор,
кислоту соляну, вапно будівельне негашене, сіль кухонну, купорос залізний
технічний, натрій їдкий технічний та інші реагенти, а також природний газ,
електроенергію. Їх характеристику наведено у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Характеристика допоміжних матеріалів і енергоресурсів.
Найменування
Найменування показників
допоміжних
матеріалів та та одиниця вимірювання
енергоресурсів
1 Хлор рідкий Масова частка хлору, не менше ніж 99,6 %
Тиск, не менше ніж (0,45 ± 0,15) МПа ((4,5 ±1,5)
2 Природний газ
кгс/см2)
3 Кислота соляна Масова частка соляної кислоти від 15 % до 30 %
4 Вапно будівельне Масова частка активних оксиду ка-льцію та
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
37
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
негашене оксиду магнію з добав-ками, не менше ніж 55 %
5 Купорос залізний Масова частка закисного сірчанокислого заліза,
технічний не менше ніж 47 %
Масова частка нерозчинного залишку, не більше
ніж 1 %
Масова частка натрію хлористого, не менше ніж
6 Сіль кухонна
97 %
7 Натр їдкий Масова частка гідроксиду натрію, не менше ніж
технічний 98,5 %
8 Натрію тіосільфат Маркування х 4
кристалічний
Масова частка вологи від 5 % до 60 %. Масова
9 Катіоніт КУ-2-8 частка робочої фракції, не менше ніж 94 %.
Ефективний розмір зерен від 0,35 мм до 0,60 мм
10 Пожежно-технічна Тиск від 0,3 МПа до 0,45 МПа (від 3,0 кгс/см2 до
вода 4,5 кгс/см2)
11 Електроенергія КВт·год
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
38
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ВИРОБНИЦТВА
Технологічну схему очищення стічних вод зображено на рисунку 4.1.
Насосами подачі стічної води 19 стічна вода подається на механічні
грабельні решітки, де відбувається попередня очистка стічних вод від
великих забруднень та волокнистих речовин.
Зняті з решіток забруднення скидаються на стрічковий транспортер і
надходять в контейнер 2. Повні контейнери із забрудненнями (сміттям)
вивозяться на мулові поля 15.
Регулювання подачі стічних вод на решітки та відключення їх на
ремонт проводиться шиберами, які установлено на підвідних і відвідних
каналах решіток.
Стічна вода після вивільнення від грубих домішок на решітках
підвідним каналом самопливом надходить на пісковловлювачі з коловим
рухом води 3, де проходить осадження піску, що знаходиться в ній.
Мінеральні частинки (пісок) через щілинний отвір лотка сповзають в нижню
конічну частину пісковловлювача, а стічна вода по відвідному каналу
направляється на наступну очистку в первинні радіальні відстійники 4 через
розподільну камеру переключення.
Вивантаження накопиченого піску із пісковловлювачів 3 на піскові
майданчики 14 здійснюється за допомогою гідроелеватора, де як робоча
рідина до гідроелеватора подається технічна вода з тиском, не менш ніж 0,4
МПа (4 кгс/см2). Регулювання подачі стічних вод на пісковловлювач та
відключення її на ремонт здійснюється шиберами, які установлені на
підвідних та відвідних каналах пісковловлювачів.
Стічні води після пісковловлювачів 3 та надлишковий активний мул із
вторинних відстійників 7, пройшовши розподільну камеру, поступають в
первинні радіальні відстійники 4.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
39
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Осілий у первинному відстійнику сирий осад, після примусового
згортання мулоскребком до центрального мулового приямку, під дією гідро-
статичного тиску стовпа рідини по трубопроводу самопливом направляється
в приймальну камеру мулової насосної станції. Із відстійників осад
перекачується насосами сирого осаду 20.
Жирова плівка та плаваючі речовини видаляються з поверхні рідини
напівзануреною дошкою під кутом до осі обертаючої ферми відстійника, та
потрапляючи в плаваючий бункер, поступають по трубопроводу в
приймальну камеру насосної станції.
Ферма первинного відстійника вмикається в роботу перед
вивантаженням сирого осаду за 1 год до початку вивантаження. Ферма одним
кінцем обпирається в центрі відстійника, а другим – на двоколісний візок,
який рухається по рейці. Рух ферми виконується за допомогою
електродвигуна через редуктор. Після закінчення вивантаження сирого осаду
ферма зупиняється. Закінчення вивантаження осаду визначається візуально
по вологості вивантаженого сирого осаду (масова частка води 93 % - 98 %,
осад має консистенцію густої сметани), а при відпрацьованому режимі - за
часом.
Освітлена вода збирається в круговий периферійний збірний лоток
відстійника і по трубопроводу самопливом поступає на біологічну очистку
стічних вод в аеротенк-витискувач з регенератором 6.
Освітлена стічна вода після первинних відстійників 4 поступає в
загальний канал стічних вод аеротенка-витискувача з регенератором 6, звідки
за допомогою шиберів направляється в розподільний лоток кожної секції
трикоридорного аеротенка-витискувача.
Розподілення стічних вод по довжині коридору секції аеротенку
здійснюється по всій довжині аеротенку і регулюється за допомогою
шиберів. Освітлена стічна вода в другому (чи третьому – в залежності від
схеми очищення) коридорі змішується з активним мулом, поступаючим з
першого коридора - регенератора. Мулова суміш із аеротенку відводиться
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
40
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
через водозлив третього коридору в загальний канал мулової суміші і по
трубопроводах направляється на вторинні радіальні відстійники 7, а очищена
вода відводиться через водозливи в периферійний збірний лоток 8 і по
загальному магістральному каналу, пройшовши водовимірювальну споруду,
направляється в біологічний ставок 16.
Ерліфтна камера – прямокутний резервуар із установленим ерліфтом
складається із повітророзподільного пристрою, до якого підводиться
стиснене повітря із насосно-повітродувної станції і трубопроводу, по якому
відводиться повітро-мулова суміш активного мулу в регенератори аеротенку.
Очищені стічні води із біоставу по збірному лотоку поступають в
контактні резервуари 9 або в аванкамеру насосної станції біоставу.
Хлораторна 17 із складом хлору призначена для отримання хлорної води, яка
використовується для знезаражування очищених стічних вод. Контактні
резервуари 9 призначені для знезаражування хлорною водою очищених
стічних вод, що пройшли доочистку в біологічному ставку.
Сирий осад із мулової насосної станції та ущільнений надлишковий
мул із насосно-повітродувної станції поступає через розподільну камеру в
метантенк 11. Завантаження осаду в метантенк та його вивантаження
виконується одночасно. Осад подається у верхню зону метантенку, а
вивантажується із конічної частини днища або із трьох горизонтів по висоті
метантенку. Газ, який виділяється з метантенку, потрапляє в газовий кіоск,
обладнаний гідрозачинниками. Газ потрапляє в загальний газопровід, а потім
в газгольдер або в котельню 18. З метантенків зброджений осад з масовою
часткою вологи не більше ніж 95 % направляється на мулові майданчики 13
або в насосну станцію промивання осаду. Зброджений осад, вивантажений з
метантенків, направляється для підсушки (обезводнення) на мулові поля 15.
Мулові поля складаються із спланованих та обвалованих дільниць землі
(карт).
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
41
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
0.0 - сміття; 0.2 - пісок; 0.5 - зброджений активний мул; 0.6 - сирий осад; 0.7
циркулюючий активний мул; 0.8 - надлишковий активний мул; 0.9 -
зневоднений осад; 1.0 - стічні води; 1.6 - біологічно очищені стічні води; 1.7 -
хлорована вода; 1.9 - хлорна вода; 2.9 - пара; 3.1 - повітря свіже; 4.9 - гази
бродіння
1 - механічні грабельні решітки; 2 - контейнер; 3 - пісковловлювач з коловим
рухом води; 4 - первинний радіальний відстійник; 5 - вентилятор для свіжого
повітря; 6 – аеротенк-витискувач з регенератором; 7 - вторинний радіальний
відстійник; 8 - збірний лоток; 9 - контактний резервуар; 10 - радіальний
мулоущільнювач; 11 - метантенк; 12 - інжектор; 13 - муловий майданчик; 14 -
пісковий майданчик; 15 - мулові поля; 16 - біологічний ставок; 17 -
хлораторна; 18 - ТЕЦ; 19 - насос подачі стічної води; 20 - насос для
перекачування сирого осаду; 21 - насос для перекачування надлишкового
активного мулу; 22 - насос подачі хлорної води; 23 - насос для перекачування
хлорованої води; 24 - насос для перекачування зневодненого осаду; 25 - насос
для перекачування зневодненого активного мулу
Рисунок 4.1 – Технологічна схема очищення стічних вод
5 МАТЕРІАЛЬНІ РОЗРАХУНКИ
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
42
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
5.1 Розрахунок матеріального балансу
5.1.1 Розрахунок матеріального балансу грабельних решіток
Добові витрати відкидів, що знімаються з решітки, визначаються за
формулою:
a Nпр
W , (5.1)
365 1000
де a відкиди, що припадають на одну людину на рік, дм3/добу;
N пр - приведене населення по завислим речовинам.
Приймаю: a = 8 дм3/добу [11, с. 47],
N пр = 278600 людей.
8 278600
Тоді W 6,11 м3/добу.
365 1000
Кількість стічної води, що виходить із грабельних решіток, становить:
Qвих 110000 – 6,11 = 109993,89 м3/добу.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
43
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Отримані дані зводжу у таблицю 5.1
Таблиця 5.1 – Матеріальний баланс грабельних решіток
Надходження Витрати
Статті м3/добу % об. Статті м3/добу % об.
1 Стічна 110000 100 1 Очищена
вода, що стічна вода, що 109993,89 99,994
надходить у йде на
грабельні пісковловлювачі
решітки,
в тому числі 2 Сміття на
6,11 0,006
тверді мулові поля
6,11 0,006
відходи
Усього: 110000 100 Усього: 110000 100
5.1.2 Розрахунок матеріального балансу горизонтальних
пісковловлювачів з коловим рухом води
Об’єм піску, який затримується пісковловлювачами за добу,
визначається за формулою:
Р Nпр
Wос , (5.2)
1000
де P - пісок, що припадає на одну людину за добу, дм3/(люд.·добу).
Приймаю: P = 0,02 дм3/(люд.·добу) [10, с. 224].
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
44
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
0,02 278600
W 5,57 м3
ос /добу.
1000
Приймаю піскову пульпу 1:20, тоді кількість промивної технічної води
становить:
Wпром.тех 5,57 20 111,4 м3/добу.
Кількість піскової пульпи буде:
W 3
піск.пульп 5,57 111,4 116,97 м /добу.
Кількість стічної води, що виходить із пісковловлювачів, і надходить у
первинні радіальні відстійники, становить:
Q 3
пер.рад.від. (109993,89 111,4) 116,97 109988,32 м /добу.
Отримані дані зводжу у таблицю 5.2.
Таблиця 5.2 – Матеріальний баланс горизонтальних пісковловлювачів з
коловим рухом води
Надходження Витрати
Статті м3/добу % об. Статті м3/добу % об.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
45
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
1 Стічна вода 1 Піскова
з грабельних пульпа,
116,97 0,106
решіток 109993,89 99,899
в тому числі
- вода
111,4 0,101
- пісок
5,57 0,005
2 Технічна
2 Очищена
вода для
стічна вода,
утворення
що надходить 109988,32 99,894
пульпи
на первинні
111,4 0,101 радіальні
відстійники
Усього: 110105,29 100 Усього: 110105,29 100
5.1.3 Розрахунок матеріального балансу первинних радіальних
відстійників
Кількість осаду, що утворюється в процесі відстоювання в первинних
радіальних відстійниках, визначається за формулою:
b заг Q
Wос , (5.3)
(100 - P) 1000 1000 N
де bзаг - концентрація завислих речовин у стічній воді до відстоювання,
г/м3;
Q - кількість стічної води, що надходить у первинні радіальні
відстійники, м3/добу;
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
46
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
- ступінь очищення у первинних радіальних відстійниках, %;
P - вологість осаду, який видаляється із первинних відстійників
самопливом, %;
N - кількість відстійників;
- густина осаду, т/ м3.
Ступінь очищення в первинних радіальних відстійниках становить
ε = 50 % [11, с. 66]; кількість завислих речовин, що виходять із первинних
радіальних відстійників, становить b ' = 150 мг/дм3 [22, с. 34].
Тоді концентрація завислих речовин, що надходять у первинні
радіальні відстійники, становить:
bзаг = 150 + (150·0,5) = 225 мг/дм3 або 225 г/м3.
Приймаю: P = 95 %,
= 1 т/ м3,
N = 3 [11, с. 67].
Тоді
225 109988,32 50
Wос 82,49 м3/добу.
(100 95) 1000 1000 3 1
Кількість стічної води, що піде в аеротенки, становить:
Q 3
аер 109988,32 82,49 109905,83 м /добу.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
47
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Отримані дані зводжу у таблицю 5.3.
Таблиця 5.3 – Матеріальний баланс первинних радіальних відстійників
Надходження Витрати
Статті м3/добу % об. Статті м3/добу % об.
1 Стічна вода 109988,32 100 1 Очищена 109905,83 99,925
після стічна вода,
пісковловлювачів що йде на
аеротенк
2 Осад 82,49 0,075
Усього: 109988,32 100 Усього: 109988,32 100
5.1.4 Розрахунок матеріального балансу аеротенка – змішувача
Втрати циркулюючого активного мулу визначаються за формулою:
qц Qсер , (5.4)
де - частка циркулюючого активного мулу від розрахункових витрат
стічних вод;
Qсер - середні витрати стічних вод за добу за час аерації, м3/добу.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
48
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Оскільки аерація в аеротенку відбувається 12 годин, тобто пів – доби,
то для розрахунків беру середні витрати води, що становлять:
109905,83
Q 3
сер 54952,92 м /добу,
2
qц 0,6 54952,92 32971,75 м3/добу.
Витрати надлишкового активного мулу визначаються за формулою:
Пр Qсер
qн , (5.5)
С
де Пр - приріст мулу, г/ м3;
C - концентрація активного мулу, г/ м3.
179,7 54952,92
q 3
н 3291,68 м /добу.
3000
Кількість активного мулу, що виходить з аеротенка, визначається за
формулою:
qa qц qн , (5.6)
qa 32971,75 3291,68 36263,43 м3/добу.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
49
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Циркулюючий активний мул постійно надходить із вторинного
радіального відстійника в аеротенк, попередньо проходячи регенерацію в
регенераторі аеротенка.
Кількість повітря, яке подається в аеротенк за добу, становить:
Dзаг 17539,124 420938,4 м3/добу.
Повітря містить 21 % кисню (О2), який використовується
мікроорганізмами, що становить:
D'заг 420938,4 0,21 88397,1 м3/добу.
Тоді, кількість повітря, яке виходить з аеротенка, становить:
D''
заг = 420938,4 – 88397,1 = 332541,3 м3/добу.
Кількість стічних вод, які надходять на вторинні радіальні відстійники,
становить:
Qвт.р..в. (109905,83 32971,75 420938,4) 332541,3 231274,68 м3/добу.
Отримані дані зводжу в таблицю 5.4.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
50
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.4 – Матеріальний баланс аеротенка – змішувача
Надходження Витрати
Статті м3/добу % об. Статті м3/добу % об.
1 Стічні води, 1 Стічні води,
що надходять що надходять
109905,83 19,49
в аеротенк на вторинні 231274,68 41,02
радіальні
відстійники,
в тому числі
активний мул
36263,43 6,43
2 Циркулюю
чий активний
мул 32971,75 5,85
2 Повітря
3 Повітря
420938,4 74,66 332541,3 58,98
Усього: 563815,98 100 Усього: 563815,98 100
5.1.5 Розрахунок матеріального балансу вторинних радіальних
відстійників
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
51
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Згідно регламенту очисних споруд кількість активного мулу у стічних
водах, що надходять на вторинні радіальні відстійники, становить не більше
20 мг/дм3.
20 мг активного мулу – 1 дм3 стічної води
x мг активного мулу – 1000 дм3 (м3) стічної води
x = 20·1000 = 20000 мг активного мулу
20000 мг активного мулу - 1 м3 стічної води
x мг активного мулу – 231274,68 м3 стічної води
x = 231274,68·20000 = 4625493600 мг або 4625493,6 г або 4625,494 кг
активного мулу.
Обʼєм активного мулу у стічній воді визначається за формулою:
m
V а.м.
а.м. , (5.7)
а.м.
де а.м. - густина активного мулу, кг/ м3.
Приймаю: 3
а.м. = 1001 кг/ м [10, с. 233].
Тоді
4625,494
Vа.м. 4,621 м3/добу.
1001
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
52
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Кількість очищеної стічної води, що надходить на біологічні ставки,
становить:
Q 3
біол. см. = 231274,68 – 36263,43 = 195011,25 м /добу.
Отримані дані зводжу у таблицю 5.5.
Таблиця 5.5 – Матеріальний баланс вторинних радіальних відстійників
Надходження Витрати
Статті м3/добу % об. Статті м3/добу % об.
1 Стічні води 231274,68 100 1 Очищена 195011,25 84,32
після стічна вода,
аеротенка, що йде на
біологічні
в тому числі
ставки,
активний мул
в тому числі
36263,43 15,68
активний мул
4,621 0,002
2 Циркулюю
чий і
надлишковий
активний мул
36263,43 15,68
Усього: 231274,68 100 Усього: 231274,68 100
5.1.6 Розрахунок матеріального балансу радіальних мулоущільнювачів
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
53
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Максимальний годинний приплив надлишкового активного мулу, який
надходить у радіальні мулоущільнювачі, визначається за формулою:
П
q макс Q
макс , (5.8)
24 C
де Пмакс - максимальний приріст активного мулу, мг/ дм3;
Q - розрахункові витрати стічних вод, м3/добу;
C - концентрація надлишкового активного мулу, мг/ дм3.
Максимальний приріст активного мулу визначається за формулою:
Пмакс 1,3 Пр 1,3 0,8 b / 0,3 La , (5.9)
де Пр - приріст активного мулу, мг/ дм3;
b / - кількість завислих речовин, що надходять із первинних
радіальних відстійників в аеротенк, мг/ дм3;
La - БСКповн стічних вод, що надходять в аеротенк, мг/ дм3.
Приймаю: b / = 150 мг/ дм3,
La = 199 мг/ дм3 [3].
Тоді
Пмакс 1,3 0,8 150 0,3 199 233,61 мг/ дм3.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
54
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Приймаю: C = 4000 мг/ дм3 [2, табл. 36, с. 234], тоді
233,6154952,92
q 3
макс 133,72 м /год
24 4000
або q 3
макс 133,72 24 3209,28 м /добу.
Розрахункові витрати ущільненого мулу визначаються за формулою:
100 P
qущ q 1
макс , (5.10)
100 - P2
де Р1 – вологість мулу, який надходить на ущільнення, %;
Р2 – вологість ущільненого мулу, %.
Радіальні мулоущільнювачі забезпечують ущільнення осаду до 98 %, а
якість мулу в них не погіршується за рахунок тривалості збереження.
Приймаю: Р1 = 99,6 % [1, с. 106],
Р2 = 98 % [2, табл. 36, с. 234].
100 99,6
q ущ 133,72 26,74 м3/год
100 - 98
або q ущ 26,74 24 641,76 м3/добу.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
55
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Максимальний об’єм рідини, що відділяється в процесі ущільнення,
визначається за формулою:
P P
q 1 2
p qмакс , (5.11)
100 P2
99,6 98
q p 133,72 106,98 м3/год
100 98
або q p 106,98 24 2567,52 м3/добу.
Отримані дані зводжу у таблицю 5.6.
Таблиця 5.6 – Матеріальний баланс радіальних мулоущільнювачів
Надходження Витрати
Статті м3/добу % об. Статті м3/добу % об.
1 Максимальний 3209,28 100 1 Ущільнений 641,76 20
приплив
мул
надлишкового
активного мулу
у радіальні
мулоущільню
вачі
2 Максимальний 2567,52 80
обʼєм рідини, що
відділяється в
процесі
ущільнення
осаду
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
56
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Усього: 3209,28 100 Усього: 3209,28 100
5.1.7 Розрахунок матеріального балансу метантенка
Згідно розрахунку метантенка, витрати сирого осаду із первинних
радіальних відстійників становлять V = 113,3 м3
ос /добу, а витрати
ущільненого надлишкового активного мулу із радіальних мулоущільнювачів
становлять Vмул = 475,6 м3/добу. Після зародження осаду у мезофільних
умовах (t = 30 – 350 С), він виходить з метантенку з вологістю 98,5 %.
Отримані дані зводжу у таблицю 5.7.
Таблиця 5.7 – Матеріальний баланс метантенка
Надходження Витрати
Статті м3/добу % об. Статті м3/добу % об.
1 Сирий осад із 113,3 19,24 1 Зброджений 588,9 100
первинних осад,
радіальних
в тому числі
відстійників
волога
580,1 98,5
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
57
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
2 Ущільнений
активний мул
475,6 80,76
Із радіальних
мулоущільнювачів
Усього: 588,9 100 Усього: 588,9 100
5.1.8 Розрахунок матеріального балансу мулових майданчиків
Зброджений осад після метантенка зневоднюється на муловому
майданчику. Приймаю муловий майданчик на природній основі з дренажем.
Осад наливається на карти мулового майданчика періодично, шарами
0,2 – 0,3 м [8, с. 106]. Під час висушування волога частково (32 %)
випаровується з поверхні осаду, а частково (68 %) фільтрується крізь грунт у
дренаж [7, с. 534], за рахунок чого досягається висока швидкість зневоднення
осаду, а його вологість зменшується до 80 % [7, с. 537], що дозволяє його
перевозити до місця використання.
Обʼєм підсушеного осаду (вологість 80 %) за добу визначається за
формулою:
100 Р
Wп.ос М м , (5.12)
100 Рп.ос
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
58
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
де М - кількість збродженого осаду, м3/добу; Pм - вологість осаду,
що виходить із метантенку, %;
Pп.ос - вологість підсушеного осаду, %.
100 98,5
Wп.ос 588,9 44,17 м3/добу.
100 80
Кількість мулової води, що видаляється на муловому майданчику,
становить:
588,9 44,17 544,73 м3/добу.
Кількість мулової води, що випаровується на муловому майданчику,
визначається із співвідношення:
544,73 м3 мулової води – 100 %
Vвип.м.в м3 мулової води – 32 %
544,73 32
V 3
вип.м.в 174,31 м /добу.
100
Кількість мулової води, що фільтрується крізь грунт у дренаж,
становить:
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
59
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
544,73 68
Vвід.м.в 370,42 м3/добу.
100
Отримані дані зводжу у таблицю 5.8.
Таблиця 5.8 – Матеріальний баланс мулових майданчиків
Надходження Витрати
%
Статті м3/добу % об. Статті м3/добу
об.
1 Зброджений 588,9 100 1 Підсушений осад, 44,17 7,5
осад із
в тому числі
метантенка,
волога
в тому числі 35,34 6,0
волога
580,1 98,5
2 Видалена мулова вода, 544,73 92,5
в тому числі
випаровуванням
фільтруванням
крізь грунт у 174,31 29,6
дренаж 370,42 62,9
Усього: 588,9 100 Усього: 588,9 100
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
60
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
6 РОЗРАХУНОК ОСНОВНОГО АПАРАТА
Основним апаратом технологічної схеми очищення стічних вод на
стадії аеробного очищення води є аеротенк – змішувач. На очищення
надходять промислові стічні води.
Об’єм аеротенка – змішувача визначається за формулою:
Lа,вир
Wаз Q t Q
, (6.1)
де Q – витрати стічних вод, м3/год;
t – тривалість аерації (окиснення) виробничих стічних вод, год;
Lа, вир. – початкова БСКповн виробничих стічних вод, мг/дм3;
ε – швидкість окиснення виробничих стічних вод, мг/(дм3·год).
Приймаю: L 3
а, вир. = 199 мг/дм [22, с. 59],
ε = 29 мг/(дм3·год) [10, табл. 42, с. 238].
109905,83 199
Wаз 31424 м3.
24 29
Обʼєм регенератора визначається за формулою:
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
62
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Wp t p Q, (6.2)
де t p - тривалість регенерації циркулюючого активного мулу, год;
- частка витрат циркулюючого мулу від розрахункових витрат
стічних вод, яка визначається за формулою:
aаер
, (6.3)
а рег ааер
де aаер - доза мулу в аеротенкі, г/ дм3;
а 3
рег - доза мулу в регенераторі, г/ дм .
Приймаю: aаер = 1,2 г/ дм3,
а рег = 3,0 г/ дм3 [22, с. 58].
1,2
0,7 .
3,0 1,2
Тривалість регенерації визначається за формулою:
t p t ta , (6.4)
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
63
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
де t - тривалість аерації (окиснення) стічних вод, год;
t a - тривалість аерації стічних вод і циркулюючого мулу у власне
аеротенку, год.
Тривалість аерації у власне аеротенку визначається за формулою:
L L
t a t
a , год, (6.5)
де Lt - кінцева БСКповн стічних вод на виході із аеротенка, мг/ дм3.
Приймаю: Lt = 70 мг/ дм3 [22, с. 63].
Тоді
199 70
ta 4,45 год.
29
Тривалість аерації (окиснення) стічних вод становить:
199
t 6,86 год,
29
t p 6,86 4,45 2,41 год,
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
64
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Wp 2,410,7 4579,41 7726 м3,
що становить 25 % згідно відношення:
31424 м3 – 100 %
7726 м3 – x %
7726 100
x 25 %.
31424
Це задовольняє вимогам, оскільки обʼєм регенератора повинен
знаходитися в межах 25 % - 50 % від загального об’єму аеротенка [22].
Обʼєм власне аеротенку визначається за формулою:
Wa Wаз Wp , (6.6)
Wa 31424 7726 23698 м3.
Приймаю чотирикоридорні аеротенки (n = 4), оскільки відношення
W:Wp = 31424:7726 = 4 [11, с. 79]. Один коридор аеротенка відводиться під
регенератор. Приймаю аеротенки А – 4 – 9 – 4,4 (5,0) за типовим проектом
902 – 2 – 180 з шириною коридора В = 9,0 м і робочою глибиною 4,4 м [11,
табл. 5.17, с. 77]. Довжину секції приймаю L = 108 м [22, с. 15].
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
65
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Площа одного коридора визначається за формулою:
F B L, (6.7)
F 9 108 972 м2.
Перевіряю правильність визначення періоду аерації (окиснення) за
муловим індексом і навантаженням на активний мул.
Муловий індекс визначається за формулою:
1000 R мул
I мул , м3/г, (6.8)
а R мул 1
де Rмул – ступінь рециркуляції активного мулу в системі аеротенк –
вторинний відстійник;
а – доза мулу в аеротенку, г/ дм3.
Приймаю: Rмул = 0,6 [23, табл. 5.1, с. 38].
1000 0,6
I 125 см3
мул /г,
3,0 0,6 1
що задовольняє вимогам, а саме I мул ≤ 130 см3/г [22, с. 61].
Навантаження на активний мул визначається за формулою:
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
66
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
24 L L
qмул
a t , (6.9)
a 1- s t
24 199 70 мгБСК
qмул 215 ,
3,0 1- 0,36,86 г добу
що задовольняє вимогам, оскільки навантаження на активний мул
повинно знаходитися в межах:
100 ≤ qмул ≤ 600 [23, табл. 5.2, с. 40],
а саме
100 ≤ qмул = 215 ≤ 600.
Загальні витрати повітря визначаються за формулою:
D 3
заг Dпит Q, м /год, (6.10)
де Dпит - питомі витрати повітря, м3/м3;
Q - витрати стічних вод, м3/год.
Питомі витрати повітря визначаються за формулою:
z La L
Dпит t , м3/м3, (6.11)
k1 k2 n1 n2 c p c
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
67
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
де z - питомі витрати кисню, мг О2/мг знятого БСКповн;
k - коефіцієнт, який враховує тип аератора;
1
k - коефіцієнт, який враховує глибину занурення аератора;
2
n - коефіцієнт, який враховує температуру стічної води;
1
n - коефіцієнт, який враховує відношення швидкості перенесення
2
кисню у муловій суміші до швидкості перенесення його у чистій воді;
c p - розчинність кисню повітря у воді, мг/ дм3;
c - середня концентрація кисню в аеротенку, мг/ дм3.
Коефіцієнт, який враховує температуру стічної води, визначається за
формулою:
n1 1 0,02 t
сер 20 , (6.12)
де tсер - середньомісячна температура стічної води за літній період, 0 С.
Приймаю: tсер = 220 С [22, с.34].
n1 1 0,02 22 201,04.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
68
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Розчинність кисню повітря у воді визначається за формулою:
h
10,3
c p c 2
Т , (6.13)
10,3
де c - розчинність кисню повітря у воді в залежності від температури і
Т
тиску, мг/ дм3;
h - глибина занурення, м.
Приймаю: c = 8,83 мг/ дм3 при t = 220
сер С і Р = 0,1 МПа [11, табл. 3.2, с. 27],
Т
h = 4,4 м [1, табл. 3.2, с. 27].
Тоді
4,4
10,3
c 8,83 2
p 10,72 мг/ дм3.
10,3
Приймаю: c = 2 мг/дм3 [22, с. 58],
z = 0,9 мг/ мг [10, с. 238].
Для визначення коефіцієнтів k1 , k2 , n2 необхідно визначити
відношення f / F , в якому f - площа зони аерації, м2; F - площа аеротенка,
м2, що визначається за формулою:
W
F , (6.14)
H
де H - робоча висота аеротенка, м.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
69
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Робоча висота аеротенка складається з робочої глибини і висоти від
рівня води до борта, яка складає 0,6 м [23, табл. 5.2, с. 41].
Тоді
H 4,4 0,6 5 м,
31424
F 6285 м2.
5
Площа зони аерації визначається за формулою:
f 0,3 F , (6.15)
де 0,3 – просвіти між пузирчастими аераторами.
Тоді
f 0,3 6285 1885,5 м2,
f 1885,5
0,3.
F 6285
f
Приймаю: k1 = 1,89 при 0,3 [10, табл. 43, с. 239],
F
2,92 2,52
k2 2,52 0,4 2,68 [10, табл. 44, с. 239],
5 4
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
70
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
f
n = 0,66 при 0,3 [10, табл. 45, с. 239].
2
F
Тоді
0,9 199 70
Dпит 3,83 м3/м3,
1,89 2,68 1,04 0,66 10,72 2
Dзаг 3,83 4579,4117539,1 м3/год.
Інтенсивність аерації визначається за формулою:
Dпит H м3
I , , (6.16)
t м 2 год
3,83 4,4 м3
I 2,46 .
6,86 м 2 год
Приріст активного мулу визначається за формулою:
Пр 0,8 b / 0,3 La , (6.17)
де b/ - кількість завислих речовин у стічній воді, що надходить у
аеротенк, мг/дм3.
Приймаю: b/ = 150 мг/дм3 [22. с. 59].
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
71
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Пр 0,8 150 0,3 199 179,7 мг/дм3 або 179.7 г/м3.
Приймаю кількість труб у коридорах аеротенка:
в першому – 3;
в другому – 3;
в третьому – 3;
в четвертому – 2 [23, табл. 5.2.4, с. 43].
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
72
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
7 АВТОМАТИЗАЦІЯ І КОНТРОЛЬ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ
ВИРОБНИЦТВА
7.1 Вибір та обґрунтування системи приладів та засобів автоматизації
Система автоматизації будується, як правило, на базі приладів та
засобів, які випускаються серійно. При цьому необхідно прагнути до
застосування однотипних та переважно уніфікованих систем, що
характеризуються простотою поєднання, взаємозамінністю і зручністю
компонування на щитах управління. Використання однотипної апаратури дає
змогу спростити експлуатацію, монтаж, наладку та ремонт апаратури.
Кількість приладів, апаратура управління і сигналізації, що
встановлюється на оперативних щитах і пультах, повинна бути обмежена:
надлишок апаратури ускладнює експлуатацію, відволікає увагу
обслуговуючого персоналу від спостереження за основними параметрами,
що визначають хід технологічного процесу. Прилади і засоби автоматизації
допоміжного призначення доцільно розміщувати на окремих щитах поблизу
технологічного обладнання.
Вибір засобів автоматизації за видом допоміжної енергії, що
використовується (електричної, пневматичної, гідравлічної) визначається
пожежо - та вибухонебезпечністю процесу, що автоматизується,
агресивністю навколишнього середовища, вимогами до швидкості дії
автоматики, відстанню передачі сигналів інформації та управління тощо.
Хімічні виробництва характеризуються пожежо - та вибухонебез-
печністю, тому для них має перевагу пневматична система.
Управління технологічними процесами на базі пневматичних засобів
автоматизації знайшло широке застосування в багатьох галузях
промисловості, завдяки великим функціональним можливостям, простоті
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
73
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
конструкції, безпеці та високій надійності в експлуатації. Пневмоавтоматика
застосовується як самостійно, так і в поєднанні з електричними або
комбінованими приладами.
Основними недоліками пневмоавтоматичних систем є: запізнення і
обмежена дальність передачі сигналів (не більше 300 м), а також підвищенні
вимоги до осушення та очищення стислого повітря.
В електричних системах використовується електроенергія. В
первинному приладі результат вимірювання перетвориться в силу або
напругу постійного електричного струму або напругу змінного електричного
струму, величини яких пропорційні результату вимірювання.
Вибір засобів автоматизації на вигляд допоміжної енергії (електричної,
пневматичної або гідравлічної), що використовується, визначається умовами
пожежо- і вибухонебезпеки об'єкту, що автоматизується, агресивності
навколишнього середовища, вимогами до швидкості дії засобів автоматики.
Для хімічних виробництв, що є в більшості випадків вибухо- і
пожежонебезпечними, перевагу має система пневмоавтоматики або
комбінована схема приладів автоматики.
При виборі системи автоматизації (електричної, пневматичної або
комбінованої) вибір зупинився на комбінованій системі, так як вона є
універсальною, щодо швидкості реагування та попередження відхилення
параметрів від норми.
Управління технологічними процесами на базі комбінованих засобів
автоматизації знайшло широке застосування в багатьох галузях:
промисловості. При цьому така схема автоматики застосовується як
самостійно (для повільно спливаючих процесів), так і в поєднанні з
електричними або комбінованими приладами (для швидкоплинних процесів).
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
74
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
7.2 Визначення об’єму автоматизації
Таблиця 7.1 – Об’єм автоматизації процесу очищення стічної води
Наймену- Контро- Частота Норми та Контрольні Відповідаль
вання стадії технічні прилади ні за вико-
люємий та спосіб
процесу, показник нанням
параметр контрол
місця вимі- и
ю
рювань
параметрів
1 2 3 4 5 6
Насосна Електронний
станція
Рівень,м 1,1- індикатор
рівня ЭИУ-2 0-
Кожну 3,5
100%
годину,
Машиніст
Стоки в запис в Датчик ДПГ
приймальні журнал 5276
й камері рн 6,5-8,5
Перетворювач
рн261
Відкачка
стічних вод
з приймаль- Кожну
ної камери Тиск, годину, Манометр
0,3-0,5 Машиніст
насосної МПа запис в ЭКИ-1У
станції на журнал
очисні
споруди
Стічні во- Об’ємні Дифманометр Апаратник
ди,що по- витрати , Кожну ДМ3557 очистки
ступають на м3/го- годину,
3750 стічних вод
запис в Вторинний
механічні дину
журнал прилад ДС-1-0-
решітки
1
Мулова Об’ємні Кожну Діафрагма Машиніст
суміш на витрати , годину,
9712,89 ДБ2,5-800 газодувних
виході із м3/го- запис в
секції дину журнал Дифманометр машин
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
75
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
аеротенку ДМ3557
Вторинний
прилад
ДСІ-0,5
Повітря на Об’ємні Кожну Дифманометр
аерацію в витрати , годину, Апаратник
секції м3/ запис в 30674,66 ДМ3557, Вто-
ринний прилад стічних вод
аеротенку журнал
годину КСД2-054
Кінець таблиці 7.1
1 2 3 4 5 6
Дифманометр
Очищені Кожну
Об’ємні
стоки із годину, ДМЕ-1М, Оператор на
витрати , 5737,88
вторинних 3 запис в Вторинний метантенках
м /годину
відстійників журнал прилад КСУ2-
003
Кожну
Сирий осад в Тиск, Машиніст
годину, Манометр
розподільну 0,6 насосної
запис в ЕКМ IY
камеру МПа установки
журнал
Перекачка
Кожну
нейтралі- Тиск, Машиніст
годину, Манометр
зованих 0,15 насосної
запис в ЕКМ IY
стічних вод в МПа установки
журнал
р. Дніпро
Прийом
очищених
стоків в Кожну
Сельсинний
аванкамеру годину, Оператор
Рівень, м 2-4 перетворювач
насосної запис в хлораторної
ШК-7.5М
станції журнал
біологічних
ставків
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
76
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Масова Кожну
Хлор-газ в доля годину, Газоаналізатор Оператор
0,003
трубопроводі хлору, запис в ФКГ-3М хлораторної
мг/дм3 журнал
Включення Масова
Кожну
аварійної кон-
годину, Газоаналізатор Оператор
вентиляції в центрація 0,001
запис в хлораторної
складі з хлору, ФКГ-3М
3 журнал
хлором мг/м
7.3 Схема роботи приладів автоматизації
7.3.1 Блок вимірювання рівня на насосній станції стічних вод
Для контролю за рівнем стічної води на насосній станції в колекторі
встановлено електронний індикатор рівня ЭИУ-2 0-100%, який формує
уніфікований електричний сигнал. Рівень сигналу залежить від рівня води в
колекторі. Утворений сигнал далі передається на вторинний прилад МТМ
900, який перетворює уніфікований сигнал в інформацію на табло
вторинного приладу.
7.3.2 Блок вимірювання рН стоків в приймальній камері
Для контролю за рівнем рН стічної води в приймальній камері
встановлено датчик ДПГ 5276 з перетворювачем рН261. Утворений
уніфікований електричний сигнал передається на вторинний прилад
M4NS/M4YS, який перетворює уніфікований сигнал в інформацію на табло
вторинного приладу.
7.3.3 Блок вимірювання тиску в колекторі відкачки стічних вод
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
77
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Для контролю за рівнем тиску в колекторі відкачки стічних вод
встановлено датчик манометр ЭКИ-1У, який формує уніфікований
електричний сигнал. Утворений сигнал далі передається на вторинний
прилад МТМ 900, який перетворює уніфікований сигнал в інформацію на
табло вторинного приладу.
7.3.4 Блок вимірювання витрат стічних вод, що поступають на
механічні решітки стадії біологічного очищення
Для контролю за витратами стічних вод, що поступають на механічні
решітки стадії біологічного очищення на колекторі встановлено
Дифманометр ДМ3557 з вторинним приладом ДС-1-0-1, який перетворює
уніфікований сигнал в інформацію на табло.
7.3.5 Блок вимірювання витрат повітря, що подається на аерацію в
секцію аеротенка.
Для контролю за витратами повітря на повітропроводі встановлено
діафрагму ДБ2,5-800 з дифманометром ДМ3537. На вторинний прилад ДСI-
0,5 поступає уніфікований електричний сигнал, який перетворюється в
інформацію на табло.
7.3.6 Блок вимірювання витрат стічних вод, що виходять із вторинних
відстійників
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
78
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Для контролю за витратами стічних вод, що виходять із вторинних
відстійників на колекторі встановлено дифманометр ДМ23573 із вторинним
приладом КСД2-054, який перетворює уніфікований сигнал в інформацію на табло.
7.3.7 Блок вимірювання тиску на колекторі перекачки нейтралізованих
стічних вод в р. Дніпро
Для контролю за тиском на колекторі перекачки нейтралізованих
стічних вод в р. Дніпро встановлено Манометр ЕКМ IY, який фіксує на табло
рівень тиску.
7.3.8 Блок контролю за рівнем стоків в аванкамері насосної станції
біологічних ставків
Для контролю за рівнем стоків в аванкамері насосної станції
біологічних ставків встановлено сельсинний перетворювач ШК-7.5, який
формує уніфікований електричний сигнал. Рівень сигналу залежить від рівня
води в колекторі. Утворений сигнал далі передається на вторинний прилад
МТМ 900, який перетворює уніфікований сигнал в інформацію на табло
вторинного приладу.
7.3.9 Блок вимірювання загазованості хлораторної
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
79
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
8.АНАЛІТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА
Аналітичний контроль виробництва зображено в таблиці 8.1
Таблиця 8.1 – Аналітичний контроль виробництва
Найменування
Норми
стадії, проце- Параметр
Частота і технологічного
су, місце замі- контролю, Методи
вид режиму і
ру, параметру, одиниці вимі- контролю
контролю допустимі
або місця від- рювання
відхилення
бору проби
1.Камера ви-
Масова
пуску ущіль- Гравіметричний
частка 97,3
неного над- На вимогу метод
вологи % не (±1,9)
лишкового ак- вимірювання
більше
тивного мулу
Титриметрич-
Молярна
ний метод вимі-
концентрація 1 раз на 40±20
рювання межі
лужності добу (±1,2)
3 вимірювання
моль/дм
20-5000 мг/дм3
Масова кон-
центрація Титриметрич-
азоту 1 раз на 280 ний метод
амонійного, добу (±33,6) вимірювання
мг/дм3 не
2.Камера
більше
завантаження
Масова час- Гравіметричний
сирого осаду в 1 раз на 98
тка вологи, метод
метантенк добу (±1,9)
% не більше вимірювання
Гравіметричний
Масова час- 1 раз на
не норм. метод
тка золи, % добу
вимірювання
Молярна
Титриметричний
концентрація
метод вимірю-
летких жир- 1 раз на 20
вання межі
них кислот, добу (±2,4)
вимірювання 0-
ммоль/дм3 не
20 ммоль/дм3
більше
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
80
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 8.1
1 2 3 4 5
Потенціомет-
Значення рН,
1 раз на 7,0 ричний метод
од. рН не
добу (±0,05) вимірювання
менше
ЭВ-74
Яйця 1 раз на 10 Видовий Інструментальний
гельмінтів днів склад метод вимірювання
3.Камера Титриметрич-ний
Молярна
вивантаження метод вимі-
концентрація 1 раз на 50-80
збродженого рювання межі
лужності добу (±2,4)
осаду 3 вимірювання 20-
моль/дм
5000 мг/дм3
Масова кон-
центрація Титриметричний
1 раз на 500-900
азоту амоній- метод
добу (±108)
ного, мг/дм3 вимірювання
не більше
Масова час-
1 раз на 95
тка вологи, Гравіметричний
добу (±1,9)
% не більше метод
Масова час- 1 раз на вимірювання
Не норм.
тка золи, % добу
Значення рН, 1 раз на 6,5-8,5 Потенціометричний
од. рН не добу (±0,05) метод вимірювання
менше ЭВ-74
Яйця 1 раз на 10 Видовий Інструментальний
гельмінтів днів склад метод вимірювання
4.Трубопровід Об’ємна час- 1 раз на 34 Хроматографічний
метантенкового тка вуглеки- тиждень (±1) метод вимірюван-
газу в газовому слого газу, % ня, межі вимірю-
кіоску не більше вання: 20-30 %
Об’ємна час- 1 раз на 3 Хроматографічний
тка водню, % тиждень (±0,1) метод вимірюван-
не більше ня, межі вимірю-
вання: 0,1-7 %
Об’ємна час- 1 раз на 60 Хроматографічний
тка метану, % тиждень (±1,2) метод вимірювання
не менше
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
81
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Кінець таблиці 8.1
1 2 3 4 5
Хроматографічний
Об’ємна час-
1 раз на 5 метод вимірюван-
тка кисню,
тиждень (±0,2) ня, межі вимірю-
% не більше
вання: 0,3-7 %
Об’ємна
1 раз на Розрахунковий
частка азоту, 3
тиждень метод
% не більше
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
82
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
9 ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА
Очістни споруди характеризуються газовими, рідкими та твердими
видходами
Осад який утворюється при очистці стічних вод утилізуется шляхом
зневоднення та переробки у метантенках. Технологічні схеми обробки і
наступного органічного осаду і надлишкового мулу включають, як правило,
наступні стадії – попереднє ущільнення, зневоднення, термічну сушку (
спалювання ). Перед зневодненням органічні осади можна зброджувати або
стабілізувати, а також кондиціювати термореагентною обробкою.
Перероблений мул використовують в якості добрива , попередньо піддаваясь
обробці, гарантуючи наступне їх гниття, а також гибель патогенних
мікроорганізмів і яєць гельмінтів.
Наряду з перевагами добрива на основі осадів стічних вод і активного
мулу, слід враховувати і можливі негативні наслідки його застосування,
пов’язані з наявністю в них шкідливих отрут, хімікатів, солей важких металів
і т.д.
.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
8435
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
11 ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ
11.1 Дослідження ринку та забезпечення випуску продукції
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне
середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних
потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил
користування водними ресурсами, раціонального їх використання та
екологічно спрямованого захисту.
При скиданні стічної води, яка не пройшла очищення та обробку на
очисних спорудах, спостерігається перевищення гранично-допустимих
концентрацій різноманітних забруднюючих речовин. Це, по-перше,
позначається на здоров'ї населення; по-друге завдає шкоду водній флорі,
фауні; і взагалі може викликати несприятливі явища у біосфері в цілому.
Великого значення набуває в цьому випадку вирішення проблеми
утилізації відходів виробництва, які є цінною промисловою сировиною.
В дипломній роботі розглянуто використання аеробного метода
біохімічного очищення стічних вод.
Існуюча проектна потужність очисних споруд достатня для очищення
всіх міських стічних вод та стічних вод промислового вузлу
м. Черкаси. Міські стічні води, які подаються на очищення разом з
промисловими стоками відіграють значну роль у підтримці високої
ефективності роботи аеротенків.
Очисні споруди забезпечені необхідною робочою силою. На
даному виробництві працюють робітники, що мешкають у місті Черкаси та
с.м.т Червона слобода. Виробництво забезпечено фахівцями відповідної
кваліфікації. Виробництво має два види транспорту -це автомагістраль
та річковий транспорт, які з`єднують його з містом.
ЛЛиисстт
ККББРР2222.Х.ХТТсскк8844.6.688.0.000.0.000.П.ПЗЗ Лист
ЗЗмм. . ЛЛиисстт №№ д дооккуумм. . ППідідппиисс ДДааттаа КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ 1 0919
100
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
11.2 Маркетинг-план
У Законі «Про охорону навколишнього природного середовища» та
«Водному кодексі України» законодавчо забезпечено, як науково
обґрунтоване використання вод, так і їх охорону від забруднення, засмічення
та вичерпання. Нормування якості води в нашій державі здійснюється за
відповідними правилами та нормативними актами.
За рахунок збільшення потужності очисних споруд, створення
підприємств із замкненим циклом водокористування, розробкою та
впровадженням локальних очисних споруд можливе скорочення обсягів
скидів забруднень у р. Дніпро та Кременчуцьке водосховище.
Це є дуже важливим фактором, оскільки 30 млн. населення України
використовують воду р. Дніпро, як питну. Отже, від того наскільки
ефективним буде очищення стічних вод залежить і якість питної води в
Україні. Окрім того, з кожним роком ростуть вимоги і до води, що
використовується в промисловості.
Зростання водокористування призводить до збільшення кількості
стічних вод. Об`єм води, що скидається у водоймища складає приблизно 2%
від середньорічного стоку. Скидання в середньому 1м3 неочищених або
стічних вод робить непридатними до використання 10 50 м3 води
поверхневих джерел. Тому запобігання забрудненню водойм та очищення
стічних вод набуває в теперішній час важливого значення для всього людства
. Але скорочення кількості стічних вод та їх повторне використання не
дозволяє цілком вирішити проблему запобігання забруднення водойм.
При прямоточному водопостачанні і в системах зворотного
водопостачання, важливим залишається процес очищення стічних вод, що
утворюються в процесі технологічних процесів.
Забрудненні стічні води змінюють хімічний режим водоймища і
негативно впливають на механічний склад і розподіл ґрунтів в них. Зміни,
що проходять у водоймищі впливають один на другий негативно.
11.3 Виробничий план підприємства
11.3.1 Вибір методу виробництва та режиму роботи очисних споруд
Промислові стічні води забруднені відходами різних промислових
виробництв м.Черкаси і тому за своїм складом і вмістом дуже відрізняються.
Але є одна риса яка їх об`єднує- вони всі містять небезпечні, шкідливі
речовини. Стічні води, що надходять на очисні споруди містять завислі
речовини, неорганічні солі, азот амонійних солей, нітрити, нітрати, хлориди,
сульфати, важкі метали, нафтопродукти та інші органічні сполуки.
На деяких підприємствах, особливо тих, які мають гальванічні
виробництва промислові стічні води частково проходять попереднє
очищення, тому що вони не можуть бути направлені на очищення на
біологічно очисні споруди без попереднього очищення тому, що вони
мають низькі значення БСК та високі значення ХСК.
Хімічні речовини, нафтопродукти, солі важких металів, дихлоретан,
капролактам, нітрати, нітрити та інші сполуки пригнічують життєдіяльність
мікроорганізмів на біологічних очисних спорудах, а це в свою чергу
погіршує якість очищення води..
Робота аеротанків у значній ступені залежить від вмісту в стічній воді
господарсько-побутових стічних вод міста Черкаси, які мають високий вміст
органічних сполук, високе значення коефіцієнту БСК по відношенню до
ХСК. Це створює умови для оптимальної роботи аеротенків, і взагалі
очисних споруд. Фекальні та господарські стічні води містять крім
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
102
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
мінеральних домішок, біологічні, тобто різні бактерії, в тому числі
хвороботворні, тому вони потенційно небезпечні. До них відносяться стічні
води від столових, лазень, туалетних кімнат, душів, а також стічної води, яка
утворились в результаті миття приміщень, обладнання, тощо.
Крім того стічні води, що утворюються в результаті насичення їх
різними газами, атмосферним пилом, а при стіканні змивають з дахів, доріг,
різних територій містять пил, сміття, бензин та інші забруднення, тобто
містять більше мінеральних домішок. Але не можна сказати, що вони менш
небезпечні, ніж промислові та господарські і фекальні стічні води.
Кількість стічних вод, що надходять на очисні споруди , практично,
постійна і складає приблизно 58-60 тис. м3/добу.
Додаткова кількість побутових міських стічних вод складає від 150
до 170 тис.м3/добу і є достатньою для оптимальної роботи аеротенків на
біологічних очисних споруд.
Очисні споруди розташовані з уклоном тому, усі стічні води, що
перекачуються насосними станціями на очисні споруди проходять всі етапи
очищення самопливом. Це найбільш економічно доцільніший та вигідний
процес транспортування стічних вод по території очисних споруд.
В процесі надходження на очисні споруди вони проходять решітки,
пісковловлювачі, первинні радіальні відстійники, аеротенки, вторинні
радіальні відстійники, біологічні пруди, контактні ємності, насосні станції
біологічних ставків, хлораторні, контрольні пруди і викидаються у
р. Дніпро. Режим роботи очисних споруд безперервний.
Потужність 110000 м3/добу є максимальною потужністю і дозволяє
переробити промислові води міста Черкаси та стічні води усіх промислових
підприємств. Вся стічна вода надходить в загальний міський колектор.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
103
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
11.3.2 Фонд часу роботи машин і обладнання
Для визначення фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, Fк, дійсний Fд та ефективний фонд Fеф часу роботи.
Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:
Fк = 36524 = 8760 годин, (11.1)
Дійсний фонд дорівнює часу роботи обладнання в залежності від
встановленого режиму виробництва:
Fд = 365·пр = 36524 = 8760 годин, (11.2)
де пр - кількість роботи обладнання на добу, дорівнює 24 години.
Для безперервного режиму:
Fд = Fк, (11.3)
Ефективний фонд часу роботи обладнання дорівнює дійсному фонду за
винятком зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час:
11.3.3 Розрахунок і побудова графіку ППР обладнання
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
104
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Система ППР (планово-попереджувальний ремонт) обладнання
підприємства включає поточний, капітальний та міжремонтне
обслуговування. В загальній кількості ремонтів в міжремонтному циклі -
один з яких є капітальним:
Ак = 1, (11.4)
Кількість поточних ремонтів:
Ап =( t / tп ) - Ак = 8280/1944 - 1 = 3, (11.5)
де Ак - кількість капітальних ремонтів;
Ап - кількість поточних ремонтів у міжремонтному циклі;
t - тривалість міжремонтного циклу, год;
tп -тривалість міжремонтного періоду відповідно поточного ремонту,
год. Річний графік ППР надано в таблиці 11.1
Таблиця 11.1- Річний графік планово-попереджувального ремонту
обладнання цеху на 2019 рік, в годинах
Найме- Нормативи часу Дата Річна
нування безпер. роботи остан-. Умовні позначення трива-
між ремонту
лість
Облад- Ремонтами (чис.) нього 1кв 2кв 3кв 4кв
Нання І зупинка(знам). Ремонту Місяці зупинок
По «К» По «П» 1,2, 4,5,6 7,8, 10,11, год.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
105
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
3 9 12
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Решітки 1000/100 2000/50 04.02П К П П П 250
Дробарки 900/50 3000/24 04.02П К П П П 122
Гідроеле- 8280/480 1944/168 06.02.К П К П П 984
ватори
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Насоси 9000/200 3000/24 02.02.П П П К П 272
Муло- 8300/400 2000/32 04.02.П П П К П 496
скреби
Муловідс 7000/300 3000/30 04.02.П П П П К 390
моктувачі
Повітре 8300/450 1940/170 06.02.П П П П К 960
дувки
Ерліфт 15000/100 4000/50 04.02.П П П П К 250
Хлоратор 11000/200 3000/50 06.02.П П К П П 350
Вакуум- 8000/480 2000/170 04.01.П П К П П 990
фільтр
Інжектор 10000/50 3000/20 04.02.К П К П П 116
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
106
Зм. Л1ис1т.3 .4 №Ро дзоркуамх. унокП ідвпиирс обДантиач о ї потужності
Розрахунок виробничо ї потужності проводиться за формулою:
N = Q·n·Fеф m,, (11.6)
де Q - продуктивність насосної станції, м3/год;
n - кількість метантенків (в перерахунку на норми витрат води);
Fеф - ефективний фонд роботи метантенків;
m –кількість циклів за одиницю часу.
Ефективний фонд часу роботи визначається за формулою:
Fеф = Fд - Fрем, (11.7)
де Fд - дійсний фонд роботи обладнання, дорівнює 8760 годин;
Fрем - тривалість капітального ремонту, дорівнює 480 годин.
Визначаємо тривалість ремонтів на рік.
За системою ППР аеротенки, практично, не зупиняються на ремонтні
роботи. Метантенки, а точніше насоси метантенків, зупиняються у три роки
один раз на поточний ремонт і 11 раз по 8 годин на технічний огляд.
Таким чином, час на ремонти за рік складає:
Трем.=(60 1 +11 8)/ 3=49 годин.
За формулою (11.7) визначаємо ефективний фонд часу роботи
метантенку:
Fеф = 8760 – 480 -49 = 8210 год.
За формулою (3.6) визначаємо виробничу потужність насосу:
N = 110000 82101/ 24 = 37629166,67 м3/рік = 9583 м3/год.
11.3.5 Розрахунок вартості основних фондів
Результати розрахунків вартості будівель, споруд наведені в таблицях
11.2 та 11.3.
Таблиця 11.2 - Розрахунки вартості будівель
Найменування Загальна ціна, % Сума амортизації,
будівель грн. амортизації грн.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
107
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Будівлі:
- основні 4050000 5 202500
- допоміжні 2125000 5 106250
Разом 6175000 -- 308750
Таблиця 11.3 - Розрахунок вартості споруд
Найменування Кіль- Ціна за одиницю / % Сума
кість загальна, грн. амортизації амортизації,
грн.
Пісковловлювач 4 5250/21000 5 1050
Первинні 2 17000/34000 5 700
відстійники
Аеротенк 2 20750/41500 5 2075
Вторинні 4 19250/77000 5 3850
відстійники
Мулоущільнювач 1 15500 5 775
Метантенк 1 30000 5 1500
Разом - 219000 -- 10950
Результати розрахунків вартості обладнання представлено в таблиці 11.4.
11.4 Штати і фонд заробітної плати персоналу
11.4.1 Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньосписочний робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи циклу і тривалості робочої зміни .
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
108
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
109
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 11.4 - Розрахунок вартості обладнання
Найменування Кіль- Ціна за 10% вит. Загальна % Сума
обладнання кість один./заг. на мон- вартість. амор. амор.
Ціна, грн таж, грн
1 2 3 4 5 6 7
Решітка 3 2000/6000 600 6600 15 900
Дробарка 2 1000/2000 200 2200 15 300
Гідроелеватор 4 700/2800 280 3080 15 420
Мулоскреб 6 1100/6600 660 7260 15 990
Муловідсмок- 1 1250 125 1375 15 187,5
тувач
Інжектор 1 1370 137 1507 15 205,5
Насос 6 1050/6300 630 6930 15 945
Вакуум-фільтр 4 2200/8800 880 9680 15 1320
Транспортер 3 1300/3900 390 4290 15 585
Загальна ціна, 39020 42922 5853
грн.
Для безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною баланс
робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1 Календарний фонд - 365 днів.
2 Вихідні дні - 91 день.
3 Дійсний фонд часу роботи - 274 дні.
4 Неявка на роботу:
а) відпустка - 24 дні;
б) хвороба (сер.) - 7 днів;
в) виконання держобов’язків - 1 день.
Разом невиходів - 32 дні.
Ефективний фонд робочого часу одного робітника - 242 дні. Кожен
робітник за змінообіг (16 днів) працює 12 днів по 8 годин і має 4 вихідні дні.
Тоді загальна кількість вихідних днів: (365/16)·4 = 91 день .
11.4.2 Визначення кількості працюючих
Для визначення чисельності робітників використовують норми
виробітку або норми обслуговування обладнання та апаратури. При
безперервній роботі цеху кількість днів роботи цеху за рік становить 365
днів, баланс часу роботи одного робітника - 242 дні. Тоді коефіцієнт
переходу від явочної до облікової кількості робітників становить:
365 / 242 = 1,55.
Різниця між обліковою та явочною кількістю робітників становить
додаткову кількість для підміни в графіку змінності роботи та зміни при
неявці в зв’язку з хворобою, відпусткою, тощо Графік змінності роботи
бригад наведено в таблиці 11.5.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
110
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 11.5 - Графік змінності роботи бригад
Дні місяця
Години 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
I 0-8 А А А А Б Б Б Б В В В В Г Г Г Г
II 8-16 В Г Г Г Г А А А А Б Б Б Б В В В
III 16-24 Б Б В В В В Г Г Г Г А А А А Б Б
Відпочинок Г В Б Б А Г В В Б А Г Г В Б А А
А, Б, В, Г - бригади.
За таблицею визначаємо число робочих днів Кроб = 12, вихідних Квих = 4.
11.4.3 Розрахунок фонду зарплати робітників
Розрахунок фонду заробітної плати робітників проводять на основі
діючих тарифних умов, та фонду робочого часу.
Чисельність працюючих за зміну:
Рзм =Т / С = 9 / 3 = 3 люд., (11.8)
де Т - число працюючих на місяць, чол;
С - кількість змін на добу, дорівнює 3.
Робітник - апаратник 4 розряду.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
111
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Тарифний фонд заробітної плати - це добуток денної тарифної ставки
на явочну кількість робітників, кількість днів роботи виробництва за рік:
Зт = Тдн·Рзм·Тв = 6,93242 = 5009,4 (11.9)
де Тдн - денна тарифна ставка за 4 розряд, дорівнює 6,9 грн;
Тв - кількість днів роботи одного робітника за рік.
Доплата за роботу в нічний час (з 2200 до 6 годин) становить 4,7% від
тарифного фонду заробітної плати:
Дн = Зт·0,047 = 5009,40,047 = 235 грн. (11.10)
Доплата за роботу в святкові дні:
Дсв = Рзм·Тдн·Всв.д = 313,86 = 248,4,
(11.11)
де Всв.д - кількість святкових днів.
Сума премій:
Зпр = Зт·(Ппр/100) = 5009,420/100 = 1001,88 грн.,
(11.12)
де Ппр - процент премій, дорівнює 20%.
Основний фонд заробітної плати:
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
112
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Зосн=Зт+ Дсв+ Дн+Зпр=5009,4+235+248,4+1001,88 =6494,68 грн. (11.13)
Додаткова оплата включає оплату відпустки:
Двід = Зосн (Вдн.від / Тв) = 6494,68 (24 / 242) = 644 грн., (11.14)
де Вдн.від - відпустка, дорівнює 24 дні.
Річний фонд заробітної плати робітників:
Зр = Зосн + Двід.= 6494,68 + 644 = 7138,68 грн., (11.15)
Розрахунок чисельності робітників та фонду їх заробітної плати
наведений в таблиці 11.6.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
113
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 11.6 - Розрахунок чисельності робітників та фонду їх
заробітної лати, в гривнях
Перелік Тари Кіл. Кіл. Чис. Тариф Тариф Допла- Основ Опла-
професій фний змін робіт. прац. ставка фонд та до фонд та
роз- у на з/п основ. з/п відпу-
ряд зміні добу з/п сток
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Машиніс 4 3 4 12 7,0 60328 6029,0 26357 2613,8
т
Оператор 4 3 4 12 6,9 60037,6 5942,5 25980 2576,5
Апаратник 4 3 4 9 6,9 65028,2 4456,8 19485 1932,4
Слюсар- 5 3 3 9 7,2 55681,6 4650,6 20332 2016
ремонтник
Слюсар 4 3 2 6 6,9 60018,2 2970,6 12989,4 1288
аварійн.
Слюсар 4 3 2 6 7,0 60164 3014,8 13148,8 1304
КВПта А
Лаборант 4 3 3 9 6,9 4728,2 4456,8 19485 1932,4
Електрик 4 3 1 3 6,9 5009,4 1485,3 6494,7 644
Кладовщ. 1 5,7 4879,4 374,9 1754,3 173,9
Прибирал 2 5,7 4758,8 688,6 3447,4 341,9
Разом 25 149473,2 14822,9
11.4.4 Штати і фонд заробітної плати керівників та службовців
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
114
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
В склад персоналу керівників та службовців цеху очисних споруд
входять 6 робітників ІТП. Заробітна плата їм нараховується згідно з норм
посадових окладів. Розрахунок надано в таблиці 11.7.
Таблиця 11.7 - Розрахунок штату і фонду зарплати в гривнах
Кіль- Посадовий Річний Додаткова
Посади кість оклад фонд зарплата Разом
зарплати
1 2 3 4 5 6
Начальник 1 8000 8760 2868 10868
очисної станції
Заступник 1 6020 6216 1616 7638
начальника цеху
Механік 1 5360 5256 1521 6881
Енергетик 1 5320 5668 1462,9 6782,9
Економіст 1 5200 5380 1434,4 6434,4
Бухгалтер 1 5000 5066 1304 6304
Разом 6 36346 3206,4 44908,3
11.5 Розрахунок собівартості продукції
11.5.1 Річна потребі в сировині, паливі та енергії
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
115
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Розрахунки виконуються відповідно до встановлених норм витрат
сировини, матеріалів, палива, енергії та обсягу виробництва і наведені в
таблиці 11.8.Таблиця 11.8 - Розрахунок потреби в сировині, паливі та енергії
Перелік Одини- Стандарт на Норми Обсяг Витрати
сировини, ця сировину витрат на очистки за рік
палива та виміру 1 тис. м3 стічних
енергії очищеної вод,
води тис. м3/рік
1 2 3 4 5 6
Хлор рідкий Т ГОСТ 6718-93 0,003 78680 236,04
Сірнокисле Т ГОСТ 4148-78 0,0185 78680 1455,58
залізо
Кислота Т ГОСТ 1382-69 0,00144 78680 113,30
соляна
Вапно Т ГОСТ 9179-77 0,042 78680 3304,56
Натрій сірко- Кг ГОСТ 244-76 0,02 78680 1573,6
ватисто кислий
Сіль кухонна Т ГОСТ13830-84 0,0015 78680 118,02
Натр їдкий кг ГОСТ 2263-70 0,04 78680 3147,2
Катіоніт кг ГОСТ20298-74 0,008 78680 629,44
КУ-2-8
Природний Тм3 0,035 78680 2753,8
газ
Електроенерг. т кВт 0,84 78680 66091,2
год
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
116
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 11.9 - Розрахунок вартості сировини
Перелік Одиниця Витрата Ціна за Сума, грн
сировини виміру сировини за рік одиницю, грн.
1 2 3 4 5
Хлор рідкий т 236,04 590 139263,6
Сірнокисле залізо т 1455,58 104 151380,32
Кислота соляна т 113,30 125 14162,5
Вапно т 3304,56 240 793094,4
Натр кг 1573,60 1,33 2092,89
сірковатисто
кислий
Сіль кухонна т 118,02 44 5792,88
Натр їдкий кг 3147,2 0,73 2297,46
Катіоніт КУ-2-8 кг 629,44 7,94 4997,75
Природний газ тм3 2753,8 274,16 754981,8
Разом -- 1867463,3
Потреба в електроенергії для освітлення:
Еосв = Т·S·а·К·1,02·1,05/1000, (11.16)
де Т - період штучного освітлення в год.;
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
117
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
S - площа, освітлення, м2;
а - потужність світильників на 1 м2 поверхні, кВт;
К - коефіцієнт горіння світильників (0,8);
1,02 - коефіцієнт, який враховує втрати в мережах;
1,05 - коефіцієнт чергового освітлення.
Еосв. = 3000100000100,81,021,05/1000 == 3213000 кВт год
Таблиця 11.10 - Розрахунок вартості електроенергії
Електроенергія силова Електроенергія для освітлення
Вироб- Потреба Ціна Сума, Потреба Ціна Сума,
ництво кВт год 1кВтгод грн. кВт год 1кВтгод, грн.
на 1 тис. грн
1 2 3 4 5 6 7
Основні 66091200 0,198 1308605,7 3213000 0,198 636174
11.5.2 Розрахунки вартості обладнання та амортизаційних відрахувань
Розрахунки амортизації виконуються лише від вартості будівель,
споруд та обладнання, які відносяться до основного виробництва.
Таблиця 11.11 - Вартість будівель, споруд, обладнання
Найменування Кількість Вартість, % Сума
грн. амортизації амортизації, грн
1 2 3 4 5
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
118
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Будівлі
Основні 7 4050000 5 202500
Допоміжні 10 2125000 5 106250
Споруди 15 219000 5 10950
Обладнання 30 39020 15 5853
РАЗОМ 6433020 325553
11.5.3 Кошторис цехових витрат
Витрати очисної станції надано в таблиці 11.12
Таблиця 11.12 - Витрати очисної станції
№ Статті витрат Сума, Примітка
грн.
1 2 3 4
1 Зарплата робітників по 164296 з таблиці 3.6
обслуговуванню технологічного
процесу
2 Зарплата керівництва та службовців 35552 з таблиці 3.7
3 Утримання виробничих будівель та 319700 5-7% від їх вартості
споруд
4 Відрахування на соціальне 7993,9 4% від фонду
страхування зарплати
5. Витрати на охорону праці (шкідливі 19984,8 10% від зарплати
умови) усіх робітників
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
119
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
6. Поточний ремонт виробничих 123500 2-3% від їх вартості
будівель
7. Амортизація виробничих будівель 308750 з таблиці 3.11
8. Зношування малоцінного 97978 10-15% від суми
швидкозношуваного інвентарю, витрат по статтям 1-7
витрати на досліди
Разом 1077754,7
11.5.4 Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання
Таблиця 11.13 - Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№ Статті витрати Сума, грн Примітки
1 2 3 4
1. Утримання і витрати по експлуатації
виробничого обладнання, апаратури і
транспорту.
а)зарплата робітників по нагляду і 100536,2 згідно з табл. 3.6
обслуговуванню обладнання
б) нарахування на соціальне 4021,45 4% від фонду
страхування та інші нарахування на зарплати
зарплату
Разом по статті 1 104557,65 --
2. Поточний ремонт обладнання і
транспортних засобів.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
120
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
а)зарплата робітників по ремонту 36625,4 згідно з табл. 3.6
обладнання
б) нарахування на зарплату 1465 4% від зарплати
в) послуги (РМУ), зап. деталі, 1170,6 3% від вартості
допоміжні матеріали обладнання
Разом по статті 2 39261 --
3. Амортизація виробничого обладнання 5853 15% від вартості
обладнання
Разом по статті 1 -3 149671,65 --
4. Відшкодування зношування 2993,43 2-5% від
інструментів, інвентарю статті 1-3
Разом за кошторисом 152665
11.5.5 Калькуляція собівартості продукції
Розрахунки витрат на очищення стічної води виконують на увесь обсяг
очищеної води по статтям калькуляції, наведеним в таблиці 11.14.
Таблиця 11.14 - Собівартість очищення стічної води
Статті калькуляції Одиниці Витрати на рік
виміру Кількість Сума, грн.
1 2 3 4
1. Напівфабрикати і сировина т 1112481,5
2. Природний газ м3 2753800 754981,1
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
121
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
3.Електроенергія силова кВт год 66091200 1308605,7
4. Електроенергія для освітлення КВт год 3213000 636174
5. Основна заробітна плата грн. 181819,3
6. Додаткова зарплата грн. -- 18029,3
7. Витрати на охорону праці грн -- 19984,8
8.Відрахування на соціальне грн -- 7993,9
страхування
9. Вартість будівель та споруд грн. -- 6394000
10. Вартість обладнання грн -- 39020
11. Амортизація будівель та споруд грн -- 319700
12. Амортизація обладнання грн. -- 5853
13. Поточний ремонт обладнання та грн -- 39261
транспортних засобів
14. Послуги транспортування грн. -- 19800
15. Позавиробничі витрати (спец. одяг грн. -- 3104,8
та харчування)
16. Відшкодування зношування грн. -- 100972
інструментів, інвентарю, досліди
Повна собівартість грн. -- 10961781
Таблиця 11.15 - Собівартість очищеної стічної води
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
122
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
№ Показники Сума, грн.
1 2 3
1. Вартість будівель і споруд 6394000
2. Вартість обладнання 39020
3. Заробітна плата робітників 181819,3
4. Нарахування на зарплату 18029,3
5. Амортизація будівель і споруд 319700
6. Амортизація обладнання 5853
7. Електроенергія 1944779,7
8. Відрахування на соціальне страхування 7993,9
9. Витрати на охорону праці 19984,8
10. Поточний ремонт обладнання 39261
11. Річна собівартість очищеної води 10961781
12. Собівартість 1м3 води 0,14
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
123
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра було розробити технологічну
схему та апаратурне оформлення станції очистки промислових стічних вод
продуктивністю 110000 м 3 на добу. Стадія аеробного очищення.
Під час роботи над кваліфікаційною роботою бакалавра були розглянуті
різні методи очищення промислових стічних вод. Обрано оптимальні
параметри проведення процесу очищення. Розроблено технологічну схему та
апаратурне оформлення очищення промислових стічних вод. Спроектовано
автоматизовану систему. В ході роботи над кваліфікаційною роботою бакалавра
були розглянуті питання екологічної безпеки та доцільності використання даної
технологічної схеми.
Я пропоную розмістити площадку з очисними спорудами за межею міста,
нижче по течії річки Дніпро на 25 км, та з-підвітряного боку для домінуючих
вітрів в теплий період року, на відстані 17 км від міста Черкаси. Це забезпечує
підвід на очисну станцію трубопроводів питної води, природного газу та її
електрозабезпечення. На очисну станцію проведені автомобільні дороги, по
яких підвозять необхідні реагенти та обладнання , а також вивозять відходи, які
утворились в результаті очищення стічної води.
Не дуже велика відстань від міста та сіл забезпечує очисну станцію
необхідною робочою силою.
Площадка очисних споруд повинна мати природний нахил, що
забезпечить самопливний рух стічної води по очисним спорудам. Очисна
станція буде розташована на території, яка не затоплюється паводковими
водами, але має низький рівень ґрунтових вод. Ґрунти площадки мають
властивість добре всмоктувати вологу, що забезпечує будівництво піскових та
мулових полів на природній основі, що з економічної точки зору дуже вигідно.
Лист
КБР22.ХТск84.68.00.00.ПЗ
124
Зм. Лист № докум. Підпис Дата