1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7478
Назва: «Управління конкурентоспроможністю суб’єкта підприємницької діяльності (на матеріалах ФОП Найденко О.Г., м. Олександрія, Кіровоградська обл.)»
Автори: Пріхно, Ірина Миколаїівна
Черства, Дар'я Миколаївна
Ключові слова: КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ;УПРАВЛІННЯ;СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ;ПРИБУТКОВІСТЬ
Дата публікації: чер-2023
Короткий огляд (реферат): Кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «Управління конкурентоспроможністю суб’єкта підприємницької діяльності (на матеріалах ФОП Найденко О.Г., м. Олександрія, Кіровоградська обл.)» Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 97 сторінок, 15 таблиць, 13 рисунків, список літератури з 61 найменування. Об’єкт дослідження: є процес управління конкурентоспроможністю ФОП Найденко О.Г., м. Олександрія, Кіровоградська обл. Предмет дослідження: теоретичні і методичні підходи до управління конкурентоспроможністю суб'єкта господарювання. Мета бакалаврської роботи полягає в удосконаленні існуючої системи управління доходами як фактору забезпечення конкурентної переваги підприємства з урахуванням сучасних теоретичних та практичних напрацювань в цій галузі. Методи дослідження: логічного узагальнення, описовий, порівняльний, системний підхід, абсолютних, відносних та середніх величин. За результатами дослідження розроблено та економічно обґрунтовано заходи щодо удосконалення процесу управління конкурентоспроможністю ФОП Найденко О.Г., спираючись на проведений аналіз даного суб'єкта господарювання, аналіз законодавчого поля, в якому він працює. А саме – впровадження на підприємстві механізму прогнозування доходів з використанням ковзних середніх. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ФОП Найденко О.Г., так як їх впровадження є економічно вигідним. Ключові слова: КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, УПРАВЛІННЯ, СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ПРИБУТКОВІСТЬ.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7478
Розташовується у зібраннях:076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Черства Б 076 2023.pdf
  Restricted Access		1.31 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
на тему: «Управління конкурентоспроможністю суб’єкта 
підприємницької діяльності (на матеріалах ФОП Найденко 
О.Г., м. Олександрія, Кіровоградська обл.)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав (ла): здобувач (ка) 4 курсу, групи ЕП-194 
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність» 
___________Черства Д.М.________________ 
(прізвище та ініціали) 
______________________ 
 Керівник _________Пріхно І.М.___________ 
(прізвище та ініціали) 
 Рецензент ___________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 року 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: бакалавр 
Спеціальність: 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри                                  
економіки та управління 
_______ Руслан МАНН 
“____” ____________ 2023 р. 
 
З А В Д А Н Н Я 
на випускну роботу здобувачу вищої освіти 
Черствій Дар’ї Миколаївні 
(прізвище, ім’я та по батькові) 
1. Тема роботи Управління конкурентоспроможністю суб’єкта підприємницької 
діяльності (на матеріалах ФОП Найденко О.Г., м. Олександрія, Кіровоградська 
обл.) 
 
Керівник роботи Пріхно Ірина Миколаївна, д.е.н., професор 
                              (прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
 
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 06.03.2023 р. № 51/04_ 
 
2. Строк подання здобувачем роботи  31.05.2023 р. 
 
3. Вихідні дані до роботи  фінансові документи ФОП Найденко О.Г. за  
2019-2021 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела; офіційний  
сайт підприємства, статутні документи підприємства 
 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) Розділ 1. Теоретичні і методичні аспекти управління 
конкурентоспроможністю суб'єкта господарювання. Розділ 2. Аналіз діяльності 
ФОП Найденко О.Г. Розділ 3. Підходи до підвищення конкурентоспроможності 
суб'єкта господарювання (на матеріалах ФОП Найденко О.Г.) 
 
 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
показники діяльності ФОП Найденко О.Г. у динаміці за досліджуваний  
період; напрями підвищення конкурентоспроможності та прибутковості 
діяльності ФОП Найденко О.Г.  
 
 
 
 
 
6. Консультанти розділів роботи 
 
Розділ Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Пріхно І.М., д.е.н., проф.   
2 Пріхно І.М., д.е.н., проф.   
3 Пріхно І.М., д.е.н., проф.   
 
7. Дата видачі завдання 
____________________________________________________ 
 
                               
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Назва етапів кваліфікаційної  Строк виконання 
Примітки 
з/п роботи бакалавра етапів роботи 
1.  Підбір літератури, її вивчення і обробка. 
Укладання бібліографії по основним 11.02.2023 виконано 
джерелам 
2.  Укладання плану (змісту) випускної роботи 
25.02.2023 виконано 
і погодження його з керівником 
3.  Розробка і подання на перевірку першого 
04.03.2023 виконано 
розділу 
4.  Збір, систематизація та аналіз практичних 
18.03.2023 виконано 
матеріалів 
5.  Розробка і подання другого розділу 29.04.2023 виконано 
6.  Розробка і подання третього розділу 02.04.2023 виконано 
7.  Погодження з керівником висновків і 
10.04.2023 виконано 
пропозицій 
8.  Переробка (доопрацювання) випускної 
роботи у відповідності з зауваженнями і 16.04.2023 виконано 
подання її на кафедру 
9.  Нормоконтроль 25.04.2023 виконано 
10.  Збір документів (відгук, рецензія) 10.05.2023 виконано 
11.  Подача на підпис до завідувача кафедри 15.05.2023 виконано 
12.  Розробка тез доповіді для захисту 24.05.2023 виконано 
 
 
 
Здобувач (ка) вищої освіти __________________   _____           Черства Д.М._ 
  ______________________                    (підпис)               (прізвище та ініціали)    
        
Керівник роботи ____________________                _______    Пріхно І.М.____ 
                                                                                          (підпис)                                             (прізвище та ініціали)
4 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційної роботи бакалавра 
на тему: 
«Управління конкурентоспроможністю суб’єкта підприємницької діяльності 
(на матеріалах ФОП Найденко О.Г., м. Олександрія, Кіровоградська обл.)» 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 97 сторінок, 15 таблиць, 
13 рисунків, список літератури з 61 найменування.  
 
Об’єкт дослідження: є процес управління конкурентоспроможністю ФОП 
Найденко О.Г., м. Олександрія, Кіровоградська обл.  
 
Предмет дослідження: теоретичні і методичні підходи до управління 
конкурентоспроможністю суб'єкта господарювання.  
 
Мета бакалаврської роботи полягає в удосконаленні існуючої системи 
управління доходами як фактору забезпечення конкурентної переваги 
підприємства з урахуванням сучасних теоретичних та практичних 
напрацювань в цій галузі.  
 
Методи дослідження: логічного узагальнення, описовий, порівняльний, 
системний підхід, абсолютних, відносних та середніх величин.  
 
За результатами дослідження розроблено та економічно обґрунтовано 
заходи щодо удосконалення процесу управління конкурентоспроможністю 
ФОП Найденко О.Г., спираючись на проведений аналіз даного суб'єкта 
господарювання, аналіз законодавчого поля, в якому він працює. А саме – 
впровадження на підприємстві механізму прогнозування доходів з 
використанням ковзних середніх.  
 
Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності 
ФОП Найденко О.Г., так як їх впровадження є економічно вигідним.  
 
Ключові слова: КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, УПРАВЛІННЯ, 
СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ПРИБУТКОВІСТЬ. 
 
 
 
 
 
5 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП.................................................................................................................. 6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ  
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТА ПРИБУТКОВІСТЮ СУБ'ЄКТА  
ГОСПОДАРЮВАННЯ…………….………………………………………….. 10 
1.1. Економічна сутність доходів підприємства як ключового показника  
підвищення конкурентоспроможності суб'єкта господарювання................. 10 
1.2. Методи і механізми управління конкурентоспроможністю  
та прибутковістю суб'єктів господарювання……….……............................... 28 
1.3. Сучасні наукові погляди на результативність управління  
конкурентоспроможністю та доходами суб'єктів  
господарювання…………………....................................................................... 37 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ  
 
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ФОП НАЙДЕНКО О.Г…………........ 43 
2.1. Загальна характеристика ФОП Найденко О.Г………............................... 43 
2.2. Аналіз формування доходності ФОП Найденко О.Г…..…………….…. 52 
2.3. Аналіз динаміки сплати та структури податкових платежів ФОП  
Найденко О.Г……….......……………………………………………………… 56 
РОЗДІЛ 3. ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ  
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ПРИБУТКОВОСТІ ФОП  
Найденко О.Г.….................................................................................................. 62 
3.1. Шляхи вдосконалення управління доходами суб'єкта господарювання  
як індикатора підвищення конкурентоспроможності…………..................... 62 
3.2. Вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю  
суб'єкта господарювання…………………………………..………………….. 82 
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 88 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………....................................... 91 
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 98 
 
 
 
6 
 
ВСТУП 
 
Сучасний етап розвитку ринкової економіки та перманентний кризовий 
стан потребують від підприємств розробки та запровадження раціонального і 
економічно обґрунтованого підходу до планування всіх складових 
виробничо-господарської діяльності, обґрунтування доцільної фінансової, 
соціальної та виробничої політики та аналізу й оцінки на цьому підґрунті 
отриманих результатів. Слід констатувати, господарювання представників 
ділового середовища України сьогодні відбувається в доволі складних 
умовах, які мають характерні ознаки фінансово-економічної та суспільно-
політичної кризи і тому існує постійна потреба в створенні внутрішніх 
механізмів гарантованого отримання коштів у вигляді прибутку, які 
дозволять вистояти підприємству та забезпечити нормальні умови праці і 
життя всім працівникам у його кадровому складі. А для цього керівництво та 
вищий менеджмент мають розробити ґрунтовні методи і підходи, 
використання яких дозволить оптимізувати потоки грошових коштів, які 
отримує суб'єкт господарювання від своєї виробничо-господарської 
діяльності.  
Функціонування суб'єкта господарювання та забезпечення принципів 
його конкурентоспроможності засновані на безперервному кругообігу 
грошових коштів, тобто процесі, який починається з моменту вкладання 
коштів у виробництво (попередні витрати, пов’язані з собівартістю) та 
закінчується також цим же процесом вкладання коштів, отриманих після 
продажу виготовленої продукції або наданих послуг у новий віток 
виробництва (похідні витрати, які мають бути більшими за розміром 
попередніх, щоб здійснювався процес розширеного відтворення). Від того, 
наскільки ефективно використовуються кошти на кожному з етапів їх 
кругообігу суб'єкт господарювання буде залежати конкурентоспроможність 
підприємства на ринку та кінцеві результати його виробничо-господарської 
 
 
7 
 
діяльності. Саме тому обрана для дослідження тематика є надто актуальною 
для українських підприємств. 
Аналіз думок вітчизняних науковців-економістів дозволив здійснити 
узагальнення змісту процедур управління прибутковістю та 
конкурентоспроможністю суб'єкта господарювання і окреслити, що це 
процес ухвалення обґрунтованих управлінських рішень по всіх напрямах 
виробничо-господарської діяльності, які неможливо здійснити без 
відповідних процедур формування, розподілу і використання прибутку, 
отриманого за результатами діяльності. При цьому моделювання процесів 
управління конкурентоспроможністю суб'єкта господарювання може 
представляти собою один з трьох видів процедур: відкрите (розімкнене), 
замкнуте (управління із зворотним зв'язком) та адаптивне, зміст кожного з 
яких декілька відрізняється. Від того, який саме вид моделювання буде 
обрано керівництвом буде залежати й вибір необхідного портфелю 
інструментарію управління, методи досягнення кінцевих цілей та кінцевий 
результат. Крім того керівництво суб'єктів господарювання має чітко 
розуміти, що конкурентоспроможність формує підґрунтя для зростання 
доходів від виробничо-господарської діяльності, що забезпечують широкі 
можливості для вирішення нагальних й доволі важливих соціальних, 
економічних, політичних, демографічних проблем території розташування 
підприємства в межах його соціальної відповідальності.  
За сучасних умов розвитку економіки, фінансові результатами від 
операційної діяльності підприємства виступають одним з головних оцінних 
показників конкурентоспроможності суб'єкта господарювання, являються 
джерелом стабільності його функціонування і матеріального добробуту його 
працівників. Значимість ефективності управління в даній сфері, проблеми 
пошуку резервів підвищення доходності та прибутковості підприємницької 
діяльності для підприємств сьогодні виступають умовою виживання. Отже, 
забезпечення достатніх за обсягами та інтенсивністю потоків грошових 
 
 
8 
 
надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й збутової 
діяльності суб'єкта господарювання, своєчасне виконання фінансових 
зобов'язань перед державою, працівниками, банками, постачальниками та 
іншими стейкхолдерами, формування доходів і прибутку є найважливішою 
складовою діяльності сучасного українського суб'єкта господарювання і тому 
обрана тема дослідження є доволі актуальною. 
Питання прибутковості та конкурентоспроможності завжди мають 
високий рівень інтересу серед науковців-економістів. Так, проблемам 
управління доходами підприємства присвячені праці таких українських 
вчених, як: О. Бандурка, Н. Власова, В. Гриньова, О. Князєва, Г. Крамаренко, 
В. Ніколаєва, П. Орлов, В. Ровенська, О. Смолянська, В. Чумак. Кожний з 
перелічених авторів додав значний вклад в теорію прибутку та 
конкурентоспроможності на рівні підприємницької діяльності, разом із тим 
залишаються дискусійними і вимагають додаткового вивчення питання 
досягнення умов прибутковості сучасними українськими суб'єктами 
господарювання, що функціонують в складних кризових умовах.  
Отже, з огляду на зазначене, метою даної роботи є удосконаленні 
існуючої системи управління доходами як фактору забезпечення 
конкурентної переваги підприємства з урахуванням сучасних теоретичних та 
практичних напрацювань в цій галузі. 
Предметом дослідження є теоретичні і методичні підходи до 
управління конкурентоспроможністю суб'єкт господарювання. 
Об’єктом дослідження є процес управління конкурентоспроможністю 
ФОП Найденко О.Г., м. Олександрія, Кіровоградська обл. 
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність постановки та 
розв’язання наступних задач: 
дослідити економічну сутність доходів підприємства як результату 
підвищення конкурентоспроможності суб'єкта господарювання;  
висвітлити методи і механізми управління конкурентоспроможності 
 
 
9 
 
суб'єкта господарювання; 
провести огляд нормативно-правової бази та спеціальної економічної 
літератури з питань управління доходами та прибутковістю суб'єкта 
господарювання; 
проаналізувати основні показників діяльності ФОП Найденко О.Г.; 
провести аналіз механізму управління конкурентоспроможністю та 
доходами суб'єкта господарювання;  
розробити пропозиції щодо вдосконалення управління 
конкурентоспроможністю та доходами суб'єкта господарювання;  
визначити напрями підвищення ефективності управління 
підприємством.  
При написанні роботи використано методи логічного узагальнення, 
описовий, порівняльний, системний підхід, абсолютних, відносних та 
середніх величин.  
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-
правові акти, що регулюють діяльність суб'єктів господарювання в Україні, 
фінансова звітність досліджуваного суб'єкта господарювання. Використано 
дані статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів, 
наукову, методичну та довідкову літературу, монографічні видання та статті 
вітчизняних і зарубіжних учених, офіційні ресурси Інтернет.  
Практична цінність роботи полягає у розробленні підходів щодо 
удосконалення системи управління конкурентоспроможністю суб'єкта 
господарювання. 
 
 
 
10 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ 
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ТА ПРИБУТКОВІСТЮ СУБ'ЄКТА 
ГОСПОДАРЮВАННЯ 
 
 
1.1. Економічна сутність доходів підприємства як ключового 
показника підвищення конкурентоспроможності суб'єкта 
господарювання 
 
Конкурентоспроможність підприємців в Україні за часів війни 
залежить від багатьох факторів, які впливають на економічну ситуацію в 
країні. Першим і одним з головних факторів є зміна економічної ситуації в 
країні через війну. Конфлікт призвів до зниження виробництва, віддалення 
від ринків збуту, складності в пересуванні, транспортуванні та доставці 
товарів, що впливає на зниження обсягів виробництва та продажу. Складна 
ситуація в економіці супроводжується зниженням валютного курсу 
національної валюти, що додатково підвищує вартість імпортованих товарів 
та послуг. Другим фактором є невизначеність майбутньої політичної та 
економічної ситуації в країні. Це може вплинути на рішення іноземних 
інвесторів про вкладення коштів в Україну та на загальну інвестиційну 
клімат в країні. Третім фактором виступає рівень конкуренції на ринку. У 
складних економічних умовах конкуренція може зменшуватися, але на 
відновлення економіки можуть впливати якісні та інноваційні продукти, що 
можуть підвищити конкурентоспроможність підприємців. Четвертим 
фактором виступає рівень підтримки підприємницької діяльності на 
державному рівні. Українська держава введе ряд спеціальних заходів, які 
надають допомогу малому та середньому бізнесу. Держава надає фінансову 
підтримку, знижує податкове навантаження, створює сприятливі умови для 
 
 
11 
 
кадрового забезпечення діяльності. 
Разом з тим досягти конкурентоспроможних позицій для суб’єктів 
підприємницької діяльності за сьогоднішніх умов господарювання можливо 
спираючись перш за все на внутрішні потенційні можливості та умови для 
розвитку. У цьому контексті слід акцентувати увагу на чотирьох основних 
складових, приділення уваги кожній з яких дозволить посилити позиції 
підприємця на ринку, а отже і підвищити шанси на його виживання у надто 
складних умовах сьогодення (Додаток А).  
Першою внутрішньою умовою досягнення конкурентоспроможності є 
вдалий вибір сфери діяльності, попит на продукцію або послуги якої є 
стабільним у часі та не носить сезонного або іншого характеру. Ця умова 
дозволяє підприємству здійснювати розширене виробництво та постійно його 
модернізувати, щоб збільшити прибуток та розширити власне виробництво. 
Важливо тут переглянути можливість здійснювати діяльність в межах 
соціального підприємництва та/або виконувати принципи соціальної 
відповідальності. 
Другою внутрішньою умовою досягнення конкурентоспроможності є 
вибір технології виготовлення товарів, яка дозволить досягти найбільшої 
якості і користі для споживача, що стане підґрунтям для зростання обсягів 
виробництва та підвищення прибутковості діяльності. Такі позитивні 
тенденції нададуть підприємцю реальні можливості для постійного процесу 
техніко-технологічного вдосконалення технології виробництва. 
Третьою внутрішньою умовою досягнення конкурентоспроможності є 
людський капітал суб'єкта підприємницької діяльності та можливості його 
нагромадження у часі. Від того, наскільки персонал є компетентним, 
мотивованим і спрямованим на досягнення високої якості продукції і послуг, 
збільшення попиту на продукцію та підвищення прибутковості діяльності 
підприємства буде залежати реальні шанси на зростання 
конкурентоспроможності бізнесу на регіональному та національному ринках. 
 
 
12 
 
У цьому контексті дуже важливо забезпечити гідний рівень оплати праці, 
безперервний процес професійного та особистісного розвитку працівників, 
розвитку їх талантів та створити здоровий морально-психологічний клімат в 
колективі.  
Четвертою внутрішньою умовою досягнення конкурентоспроможності 
є достатні обсяги інвестування грошових коштів у розвиток підприємства і 
всіх його складових – від матеріально-технічної бази і до професійного 
розвитку персоналу. Джерелом даних інвестицій можуть виступати як власні, 
так і залучені кошти. Головне, щоб вони спрямовувалися не на просте, а на 
розширене відтворення. 
Основним джерелом існування та забезпечення можливостей для 
стратегічного розвитку суб'єкта господарювання, підвищення його 
конкурентоспроможності, виступає дохід або виручка від реалізації 
продукту, який воно виготовляє. Тобто дохід виступає основою 
відшкодування витрат, необхідних для виробництва і подальшої реалізації 
продукції, утворення і формування резерву фінансових коштів, наявність 
яких гарантують підприємству можливості для розвитку та успішного 
функціонування у оперативному та стратегічному періодах. За сучасних умов 
будь-яким інструментам управління доходністю в підприємницькій 
діяльності приділяється суттєва увага провідних фахівців та керівництва 
підприємства, так як саме від його вирішення будуть залежати шанси на 
конкурентоспроможне існування підприємства. Це може бути пояснено тим, 
що від величини прибутку залежить не лише погашення виробничо-
господарських поточних витрат і можливості на цьому підґрунті формування 
прибутку, а й своєчасність та повний обсяг виплат заробітної плати та 
податкових платежів, можливості погашення взятих банківських кредитів, 
що в кінцевому рахунку визначає кінцеві фінансові результати діяльності 
підприємства [1; 5; 22]. 
Різні науковці трактують зміст економічної категорії «дохід» з різних 
 
 
13 
 
точок зору. Так, В. Гаврилюк під доходом розглядає «очікувану властивість 
об'єкту, яка є мотивом створення, виробництва, володіння, використання 
цього об'єкту» [17, с. 63]. Тобто можемо зауважити, що це трактування 
натякає на змістовну поєднаність зі змістом терміну «оцінка», який у 
фінансовій теорії розглядається як «процес визначення ціни фінансового 
контракту», документальне підтвердження фінансових зобов'язань. 
Л. Мартюшева розглядає дохід як виручку від реалізації продукції, 
тобто «суму коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану 
продукцію протягом конкретного часу» [45, с. 45]. При цьому автор акцентує 
увагу на тому, що саме виручка від реалізації виступає головним джерелом 
фінансових коштів підприємства і тому є основою його перспективного 
інноваційного зростання. Крім того, виручка від реалізації продукції є 
категорією, яка виражає фінансові відносини підприємства між 
постачальниками сировини, виробниками і кінцевими споживачами товару. 
Ф. Бутинець розглядає зміст економічної категорії «доходи» як 
«збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або 
зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал 
суб’єкта господарювання (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків 
засновників)» [13, с. 53]. О. Терещенко під доходом підприємства розглядає 
«економічний показник, який на сучасному етапі є уособленням 
ефективності роботи підприємства» [42, с. 36]. В. Шелудько під валовим 
доходом підприємства розглядає «загальну сума доходу від усіх видів 
діяльності, отриманого протягом певного періоду в грошовій, матеріальній 
або нематеріальній формах як на території України, її континентальному 
шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами» [50, 
с. 49]. Таким чином можна зробити висновок, що дохід будь-якого суб’єкта 
господарювання виступає ключовим чинником ведення виробничо-
господарської діяльності, забезпечення умов для підвищення інноваційного 
рівня та набуття конкурентоспроможності.  
 
 
14 
 
Валові витрати підприємства представляють собою суму будь-яких 
витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які було 
здійснено під час певних операцій виробничо-господарської діяльності у 
вигляді компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які купуються або 
виготовляються суб’єктом господарювання для їх подальшого використання 
у власній діяльності [2-4; 43, с. 48]. 
Таким чином, дохід є виручкою підприємства від реалізації продукції, 
надання послуг та виконання конкретних робіт без врахування податку на 
додану вартість та акцизного збору. При цьому відповідно до нормативних 
документів дохід класифікується за такими групами: 
дохід від реалізації; 
інші операційні доходи; 
дохід від участі в капіталі; 
інші фінансові доходи; 
інші доходи; 
надзвичайні доходи [27, с. 33; 48]. 
Доход від реалізації продукції, робіт, послуг відбиває загальний доход 
(виторг) від реалізації і складається з алгебраїчної суми вартості: 
товарної продукції; 
товарних послуг; 
нетоварних послуг структурних підрозділів, що не відносяться до 
промислової діяльності; 
продукції комбінату харчування; 
будівельних матеріалів і надання будівельних послуг [26, с.24].  
Склад доходів суб’єкта господарювання, що відносяться до відповідної 
групи встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт 
про фінансові результати» (табл. 1.1). Доход від реалізації продукції відбиває 
загальний доход (виторг) від реалізації і до цієї суми не додаються розміри 
наданих знижок, повернення проданих товарів і податків із продажу [6-9; 31]. 
 
 
15 
 
Таблиця 1.1 – Класифікація доходів за видами діяльності 
Вид діяльності Доходи  
Основна діяльність  
Доходи від 
доходи від реалізації продукції, товарів,  
реалізації 
виконаних робіт, наданих послуг 
Операційна Інша діяльність 
діяльність Інші доходи від реалізації іноземної валюти, від 
операційні реалізації інших необоротних активів, від 
доходи оперативної курсової різниці, одержані штрафи, 
пені, неустойки тощо 
Доходи від доходи від інвестицій в асоційовані або спільні 
участі в підприємства, які обліковуються за методом 
капіталі участі в капіталі 
Фінансова 
дивіденди, відсотки по кредитах отриманих, 
діяльність 
Фінансові облігаціях випущених, фінансовій оренди, крім 
доходи тих, що обліковуються за методом участі в 
капіталі 
доходи від реалізації фінансових інвестицій, 
Інвестиційна необоротних активів, майнових комплексів, 
Інші доходи 
діяльність списання необоротних активів, втрати від не 
операційних курсових різниць тощо  
Надзвичайна діяльність 
 Доходи від Відшкодування збитків від надзвичайних подій 
надзвичайних (платежі від страхових компаній) тощо 
подій  
 
До складу інших операційних доходів суб'єкта господарювання 
входять: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших 
оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних предметів та ін.); доходи 
від операційної оренди активів (майна); доходи від операційної курсової 
різниці по операціях в іноземній валюті; суми отриманих штрафів, пені, 
неустойок і інших санкцій за порушення господарських договорів, що 
визнані чи боржником по який отримані рішення суду, арбітражного суду 
про їхнє стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, по 
якій минув термін задавнення позову; відшкодування раніше списаних 
активів (надходження боргів, списаних у якості безнадійних); суми 
отриманих грантів і субсидій; інших доходів від діяльності [32-34]. 
До складу доходу від участі в капіталі включається доход від 
 
 
16 
 
інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні чи спільні підприємства, облік 
яких ведеться по методу участі в капіталі [10; 21; 24]. До інших фінансових 
доходів суб’єкта господарювання відносяться доходи, що виникають у ході 
фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди від підприємств, що 
не є асоційованими, дочірніми і спільними; відсотки по облігаціях і інших 
цінних паперах; інші доходи від фінансової діяльності [74]. 
До складу інших доходів суб'єкта господарювання включаються: доход 
від реалізації фінансових інвестицій; доход від реалізації необоротних 
активів; доход від реалізації майнових комплексів; доход від не операційної 
курсової різниці; доход від безоплатно отриманих активів; інші доходи, що 
виникають у процесі звичайної діяльності, але не зв'язані з операційною 
діяльністю суб'єкта господарювання [28-31]. 
Надзвичайні доходи – це доходи, що виникли внаслідок надзвичайних 
подій (стихійних лих, пожеж, військових дій, техногенних аварій і т.п.). До 
них відносяться: відшкодування втрат від надзвичайних подій, включаючи 
відшкодування витрат на попередження втрат від стихійних лих і 
техногенних аварій; доходи від інших чи подій операцій, що відповідають 
визначенню надзвичайних подій [23; 44]. 
Процеси виробничо-господарської діяльності суб'єктів господарювання 
супроводжуються безперервним кругообігом грошових ресурсів, що 
виступає основною умовою забезпечення життєздатності підприємства. 
Реалізується даний кругообіг шляхом вкладання отриманих від реалізації 
коштів знову у виробництво та модернізацію з метою виготовлення нових 
товарів і отримання виручки від їх продажу [18; 45]. Критерієм ефективності 
виробничо-господарської діяльності підприємства при цьому являється 
збільшення в одиницю часу швидкості кругообігу коштів. 
Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування 
оперативних витрат, що пішли на виробництво й збут продукту, своєчасне 
виконання фінансових зобов'язань перед власними працівниками, 
 
 
17 
 
постачальниками сировини, державою, банками та іншими суб'єктами 
господарювання, представляє собою механізм забезпечення прибутковості, 
який виступає найважливішою складовою успішної діяльності підприємства. 
Розвиток ринкових відносин та активізація фінансового ринку обґрунтували 
доцільність уведення в класифікацію грошових надходжень доходу від 
позареалізаційних операцій. За умов, коли суб’єкт господарювання майже не 
має доходів від цінних паперів, крім державних облігацій, які мають 
незначну питому вагу в загальних обсягах грошових надходжень, саме даний 
вид доходів є визначальним для виживання підприємства. 
На практиці доходи від позареалізаційних надходжень формувались за 
рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленого у звітному році, 
списаної раніше дебіторської заборгованості, яка на підставі доведених 
фактів вважалася безнадійною, проте яку вдалося погасити у звітному 
періоді. Разом із тим, за умов прогресування ринкової економіки, що сприяла 
суттєвому розвитку фінансового ринку та активізації інвестиційної 
активності суб'єктів господарювання, стало доцільним ввести до класифікації 
грошових надходжень нову складову «Доходи від фінансово-інвестиційної 
діяльності», відокремивши їх від «Доходів від позареалізаційних операцій» 
[16; 25, с. 153]. Облік та управління даною складовою є одним з найбільш 
важливих етапів при забезпеченні достатніх темпів зростання доходності та 
прибутковості підприємства. 
Зміни в умовах функціонування суб'єктів господарювання через 
ринкові зрушення потребує розробки та запровадження необхідної 
інфраструктури та її подальшого розвитку. За таких умов значна кількість 
підприємств до складу видів діяльності, якими вони займаються додала 
фінансово-інвестиційну складову, що виражається в купівлі і продажі цінних 
паперів, укладанні тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізингу, 
валютних та інших операціях, які реалізуються з метою отримання 
додаткових доходів. Проте навіть перелічені операції не є остаточними, так 
 
 
18 
 
як сьогодні виникають нові види операцій з цифровими формами грошових 
одиниць, що також має бути враховано в обліку фінансових результатів. 
За сучасних умов регіональної економіки постійний кругообіг коштів 
як в межах окремого підприємства, так і в масштабах економіки в цілому є 
об’єктивною умовою прискорення темпів соціально-економічного розвитку 
конкретної території та країни в цілому. Складовою цього кругообігу 
виступають грошові надходження, обіг яких відображає відносини між 
учасниками процесу виробництва, розподілу й споживання грошових коштів, 
а тому має конкретні й доволі дієві важелі впливу на хід та результати 
виробничо-господарської діяльності підприємства. Тому управління 
грошовими надходженнями виступає складовою системи фінансового 
управління підприємства і при цьому являється визначальною умовою 
досягнення ефективності та конкурентоспроможності діяльності [11; 12; 49]. 
Процедура надходження коштів на розрахункові рахунки підприємства 
являє собою динамічний процес, що характеризує особливості, ритмічність 
та інтенсивність надходження певних сум коштів або їх еквівалентів на 
рахунках підприємства, що стало можливим в результаті здійснення його 
виробничо-господарської та невиробничої діяльності. Грошові надходження 
використовуються для фінансування поточних зобов'язань та операційних 
потреб суб'єкта господарювання і включають до свого складу кошти у касі та 
кошти на банківських рахунках підприємства. До еквівалентів грошових 
коштів відносяться короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути 
швидко і вільно конвертованими у грошовий вимір і мають незначний ризик 
зміни вартості. До них належать цінні папери зі строком погашення до трьох 
місяців (казначейські векселі, депозитні сертифікати) [38, с. 25; 56]. 
Дохід являється основним джерелом формування власних фінансових 
коштів підприємства, розмір яких визначає стабільність та маневреність його 
діяльності у часі. При цьому дохід формується в результаті діяльності 
підприємства за трьома основними напрямами: основний, інвестиційний та 
 
 
19 
 
фінансовий [51, с. 60; 55]. У цьому контексті розглядаються такі теоретичні 
твердження як базові постулати: 
1. Дохід від основної діяльності підприємства представляє собою 
виручку від реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг). 
2. Виручка від інвестиційної діяльності представляє собою фінансовий 
результат від продажу необоротних активів, реалізації цінних паперів. 
3. Виручка від фінансової діяльності включає до свого складу 
грошовий результат від розміщення серед інвесторів облігацій та акцій 
підприємства [52, с. 45; 57]. 
При цьому доходи поділяють за видами діяльності, через здійснення 
яких вони виникають (рис. 1.1) [45, с. 45; 47]. 
 
ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВА 
Відрахування з Доход від звичайної Доход від надзвичайної 
доходу діяльності діяльності 
ПДВ Доход від Доход від Інші Інші 
операційної участі в фінансові доходи 
діяльності капіталі доходи 
Акцизний збір 
Чистий доход (виручка) від Інші операційні доходи 
реалізації продукції (товарів, 
робіт, послуг) 
Інші 
відрахування 
 
Рис. 1.1 Схема формування доходу (виручки) підприємства 
 
З метою оперативного обліку доходи підприємства залежно від їх 
характеру, джерел отримання і напрямів діяльності класифікуються на: 
 
 
20 
 
доходи від звичайних видів діяльності; операційні доходи та позареалізаційні 
доходи [14; 15; 35-37]. До складу доходів від звичайної діяльності 
підприємства відносяться виручка від продажу продукції і товарів та 
надходження, пов’язані з виконанням робіт, наданням послуг замовникам. До 
складу операційних доходів входять надходження, пов’язані з наданням за 
плату в тимчасове користування активів організації; надходження, пов’язані з 
наданням за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові 
зразки й інші види інтелектуальної власності; надходження від участі в 
статутному капіталі інших організацій; прибуток, отримана організацією від 
спільної діяльності; надходження від продажу основних засобів та інших 
активів, відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), продукції, 
товарів; відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а 
також відсотки за використання банком грошових коштів, що знаходяться на 
рахунку організації в цьому банку [53-55]. 
До складу позареалізаційних доходів економісти відносять штрафи, 
пені, неустойки за порушення договірних зобов’язань; активи, отримані 
безоплатно, у тому числі за договором дарування; надходження щодо 
відшкодування заподіяних збитків організації; прибутки минулих періодів, 
виявлені у звітному році; суми кредиторської і дебіторської заборгованості, 
за якими минув строк позовної давності; курсові різниці; сума дооцінки 
активів; інші позареалізаційні доходи [18-20; 41]. 
Надзвичайними доходами вважаються надходження, що виникають у 
наслідок надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, 
пожежі, аварії, націоналізації і т.п.): страхове відшкодування, вартість 
матеріальних цінностей, що залишилися від списання не придатних до 
відновлення і подальшого використання активів, і т. п. 
Законодавчо закріплено два методи відображення виручки від 
реалізації продукції: метод нарахувань, який визначає виручку за 
відвантаженням товарів (виконання робіт, надання послуг) та пред’явленням 
 
 
21 
 
контрагенту розрахункових документів; касовий метод, відповідно до якого 
виручка визначається за фактом оплати товарів і послуг [35, с. 46]. 
При використанні першого методу в якості моменту реалізації 
продукції та утворення на цій основі виручки вважається дата відвантаження, 
тобто конкретний момент надходження грошових коштів підприємству за 
відвантажену продукцію не є фактором визначення виручки. В основі цього 
методу лежить юридичний принцип переходу прав власності на товар новому 
власнику. Водночас, за умови несвоєчасної оплати споживачем за поставлену 
продукцію, неспроможності самого платника або банку, що його обслуговує, 
підприємство може мати серйозні фінансові проблеми, результатом яких 
можуть стати неплатежі за податками та податковим зобов’язанням, зрив 
розрахунків з підприємствами-суміжниками, виникнення ланцюжка 
неплатежів. Для того, щоб уникнути можливих негативних наслідків 
неплатежів, підприємству надано право самостійно та завчасно утворювати 
резерв по сумнівним боргам. Його величина визначається фінансистами 
підприємства на основі аналізу складу, структури, розміру і динаміки 
неплатежів за звітний період. Резерв по сумнівним боргами є додатковим 
джерелом фінансування поточних зобов’язань [39; 40]. 
Отже, перший метод обліку виручки широко застосовується у 
економічно розвинених країнах світу, де наявність універсальних фондових і 
грошових ринків у значній мірі страхує товаровиробників від неплатежів та 
мінімізує їх фінансовий ризик. В Україні виручку з відвантаження 
розраховують також більшість підприємств, однак з метою оподаткування 
вони можуть застосовувати у своїй обліковій політиці метод визначення 
виручки по оплаті [24; 36]. 
Другий метод – визначення виручки по моменту фактичного 
надходження коштів на розрахункові рахунки підприємства – можуть 
використовувати малі підприємства [33, с. 48]. Моментом створення виручки 
для цілей оподаткування вважається дата надходження коштів безпосередньо 
 
 
22 
 
на рахунки підприємства. Такий порядок обліку виручки дозволяє робити 
своєчасні розрахунки з бюджетом і позабюджетними фондами, так як 
нараховані податки і платежі гарантовано підкріплені реальними коштами. 
При авансових розрахунках за відвантажену продукцію загальний розмір 
грошових коштів не співпадає з фактичною реалізацією, тому що гроші 
надійшли на основі передоплати, а продукція може бути не тільки не 
відвантаженою, а й навіть ще не виготовленою. 
Підприємство має самостійно обрати один з двох варіантів методів 
визначення виручки для чого має проаналізувати свої переваги і ризики від 
кожного методу. Враховуючи той факт, що виручка є важливим показником 
ефективності виробничо-господарської діяльності, а також вона виступає 
безпосереднім джерелом формування централізованих і децентралізованих 
фінансових ресурсів підприємства, питанню вибору методу обліку є доволі 
важливим [27].  
Момент реалізації продукції або послуг та надходження виручки на 
грошові рахунки підприємства є заключним у одному колі кругообігу коштів 
підприємства, під час якого товарна вартість знову перетворюється на 
грошову. Отримана підприємством виручка може бути використаною на цілі 
задоволення різних потреб. По-перше, вона спрямовується на формування 
фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це 
досягається шляхом спрямування підприємствами частини свого прибутку до 
державного або регіонального бюджету через податки. По-друге, прибуток є 
джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і 
використовується ними для збереження та подальшого розвитку 
господарської діяльності [25, с. 49]. 
Враховуючи важливість наявності доходу (виручки) у складі грошових 
надходжень, необхідно звертати увагу на фактори його зростання. На розмір 
виручки від реалізації товарної продукції впливають її асортимент, якість, 
прогресивність та неповторність, рівень цін на продукцію, що у комплексі 
 
 
23 
 
формує попит на неї у споживачів. Так, збільшення випуску товарної 
продукції підвищеної якості веде до зростання обсягу виручки, оскільки 
продукція кращої якості буде мати більший попит серед споживачів навіть за 
збільшеними цінами.  
При цьому слід зрозуміти, що досить суттєвим фактором, який впливає 
на тенденції зміни обсягу виручки від продажу товарної продукції, є ціна. 
Вищі ціни сприяють збільшенню виручки, і навпаки, за умови наявності 
стабільного попиту на товар. Водночас слід дотримуватися того правила, що 
ціни на товари мають бути економічно обґрунтованими й забезпечувати 
підприємство прибутком, що дозволить вносити до бюджету податки та 
формувати внутрішньо корпоративні фонди. Крім того, ціни мають 
стимулювати виробництво тієї продукції, яка на даний момент є необхідною 
суспільству, стимулювати підприємства до випуску інноваційних видів 
продукції. Одночасно ціни не повинні негативно впливати на зацікавленість 
споживача в придбанні більш нових, досконалих виробів. З цією метою під 
час ціноутворення має враховуватись попит та пропозиція на товари. 
Інструментами ціноутворення виступають собівартість, прибуток, 
акцизний збір, податок на додану вартість, націнки і надбавки торгово-
постачальницьких підприємств. Граничним нижчим розміром ціни виступає 
собівартість продукції або послуг, вищим – спроможність та готовність 
купити товар за такою ціною споживачем. При цьому слід розуміти, що 
застосування економічно обґрунтованих цін на продукцію дозволить 
управляти обсягом виручки від продажу продукції, робіт і послуг, що 
дозволить створити можливості для розвитку підприємства [54]. 
Планування виручки від продажу продукції на наступний період часу 
здійснюється, виходячи з обсягу реалізованої продукції та діючих цін без 
урахування акцизів та податку на додану вартість. Розрахунок розміру 
виручки, яку планується отримати від продажу продукції здійснюється, як 
правило, методом прямого рахунку. Сутність методу полягає в тому, що сума 
 
 
24 
 
виручки від продажу товарної продукції розраховується перемноженням 
кількості виробів, які плануються реалізувати в плановому періоді, по кожній 
номенклатурній позиції, на прийняті до розрахунку ціни реалізації продукції. 
При розрахунку обсягу продажу продукції необхідно враховувати таке. 
Обсяг продажів у запланованому році, як правило, не збігається з випуском 
товарної продукції за цей же період. Це пов'язано з тим, що частина 
виробленої товарної продукції в запланованому періоді залишається 
нереалізованою у вигляді залишків на складі та відвантаженою на кінець 
року, а частина продукції, випущеної у звітному році, залишається не 
реалізованою на початок запланованого року й буде віднесеною до обсягу 
реалізації в плановому періоді. При цьому розмір вхідних залишків включає: 
залишки готової продукції на складі; залишки товарів відвантажених, строк 
сплати яких не настав; залишки товарів відвантажених, не оплачених 
покупцями в строк; товари на відповідальному зберіганні у покупців. Розмір 
же залишків на кінець запланованого року складається із залишків готової 
продукції на складі та залишків товарів відвантажених споживачу, термін 
сплати яких ще не настав. 
Визначення обсягів вхідних і вихідних залишків товарної продукції 
доцільно проводити у такому порядку. Вихідні залишки товарів на складі 
визначаються шляхом коригування фактичних залишків готової продукції на 
останню дату (перед початком складання фінансового плану) складання 
бухгалтерського балансу (наприклад, на 1 жовтня) з урахуванням можливих 
змін їх величини до кінця року. Сума залишків продукції на складі для 
підприємств з несезонним характером виробництва на початок та кінець 
запланованого періоду приймається в розмірі нормативу власних обігових 
активів по готовій продукції на відповідний період. 
Залишки відвантажених товарів, термін сплати яких не ще настав як на 
початок, так і на кінець запланованого періоду, розраховуються на підставі 
нормативних строків документообігу, виходячи з середньої тривалості 
 
 
25 
 
пробігу платіжних документів постачальника до покупця й назад, з 
урахуванням оформлення їх у банку та величини середньоденного 
відвантаження товарів. Розмір залишків товарів відвантажених, але не 
сплачених у строк покупцями, а також залишків товарів на відповідальному 
збереженні в покупців на початок запланованого року визначається, 
виходячи з їх величини за попередні два-три роки [13, с. 57]. 
Усі складові величини обсягу продажу продукції для вирахування 
виручки оцінюються в таких цінах: залишки на початок запланованого року – 
в діючих цінах періоду, попереднього запланованому; товарна продукція 
запланованого періоду і залишки нереалізованої продукції – в цінах 
планового періоду. З урахуванням вищевикладеного обсяг виручки від 
продажу продукції можна розрахувати шляхом: 
В = О1 + Т1 – О2,     (1.1) 
де  В – виручка від продажу продукції в запланованому періоді;  
О1 – вартість залишків готової продукції на початок запланованого 
періоду;  
Т1 – товарна продукція запланованого періоду;  
О2 – вартість залишків товарної продукції на кінець запланованого року. 
 
Планування обсягу реалізації і надходження виручки від реалізації 
фінансова служба підприємства здійснює з залученням відповідної 
інформації, якою володіють інші функціональні підрозділи – планово-
економічний відділ, відділ збуту, бухгалтерія. 
Валовий прибуток – це різниця між виручкою та виробничими 
витратами. Це поняття включає прибуток і невиробничі (адміністративні, 
комерційні) витрати: 
ВП = ЧД – СП,     (1.2) 
де ВП – валовий прибуток;  
ЧД – чистий дохід (виручка);  
 
 
26 
 
СП – собівартість реалізованої продукції. 
 
ВП = ВД – ЗВ,     (1.3) 
де ВД – валовий дохід;  
ЗВ – змінні витрати. 
 
Маржинальний прибуток (маржинальний дохід) – обсяг виручки від 
продажу продукції за мінусом змінних витрат. Отже, це валовий прибуток, 
коли калькування ведеться тільки за змінними витратами. Валова маржа, або 
маржинальний прибуток, розраховується як різниця між обсягами 
реалізованої продукції і обсягами змінних витрат: 
ВМ = РП – ЗВ,     (1.4) 
де ВМ – валова маржа;  
РП – обсяг реалізованої продукції;  
ЗВ – обсяг змінних витрат. 
 
Операційний прибуток – це чистий прибуток підприємства, який 
дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат [8, с. 38]. 
Обчислюється операційний прибуток фірми відніманням від валового 
прибутку суми операційних витрат: 
ОП = ВП – ОВ,     (1.5) 
де ОП – операційний прибуток; 
ВП – валовий прибуток; 
ОВ – операційні витрати. 
 
Головним показником прибутковості діяльності підприємства виступає 
чистий прибуток, тобто прибуток після сплати податків. Чистий прибуток – 
це валовий прибуток за мінусом обов’язкових платежів (податок на майно, 
рентні платежі, плата за землю, податок на транспортні засоби, отримані 
 
 
27 
 
дивіденди, податок на прибуток). Прибуток, що залишається в 
розпорядженні підприємства дорівнює скоригованому або чистому прибутку. 
ЧП = ФР –  ПП,      (1.6) 
де  ЧП – чистий прибуток; 
ФР – фінансовий результат від операційної діяльності; 
ПП – податкові платежі. 
 
Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У 
розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап – це розподіл 
загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й 
підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою 
частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і 
підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і 
потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової 
політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток 
економіки в цілому. 
Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і 
підприємством складаються під впливом кількох важливих чинників. Істотне 
значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів 
господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються 
за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках 
оподаткування, у порядку надання податкових пільг. 
Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в 
розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому 
етапі на підприємстві з метою втілення у життя стратегічних цілей можуть 
створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування 
відповідних витрат. 
 
 
 
 
28 
 
1.2. Методи і механізми управління конкурентоспроможністю та 
прибутковістю суб'єктів господарювання 
 
Сучасний етап розвитку регіональної та національної економіки 
вимагає від суб'єктів господарювання України раціонального і економічно 
обґрунтованого підходу до ґрунтовного планування своєї діяльності, до 
визначення стратегії збільшення доходів підприємства, аналізу і оцінки 
отриманих рівнів конкурентоспроможності. При цьому, незалежно від 
спрямованості діяльності підприємства, головною складовою стратегічної 
фінансової політики суб'єктів господарювання має бути політика 
максимізації дохідності та прибутковості. 
Формування оптимального доходу суб'єктів господарювання у 
розмірах, необхідних для покриття його поточних витрат, сплати податків і 
отримання прибутку, що дає змогу забезпечити розширене відтворення, є 
необхідною умовою успішного з економічного та соціального боків 
функціонування будь-якого суб'єкта господарювання. Розгляд сучасних 
напрямів економічної теорії та її практичної реалізації у господарській 
діяльності дає змогу виокремити важливі характеристики доходу, що 
притаманні йому у реальних економічних відносинах суб'єктів 
господарювання, а саме: 
дохід підприємства представляє собою економічний результат від його 
виробничо-господарської діяльності за певний період часу, що 
ідентифікується з метою визначення чистого прибутку за цей же період; 
процедури формування доходу характеризують процес отримання 
підприємством конкретних економічних вигід, спрямованих на збільшення 
власного капіталу та підвищення конкурентоспроможності; 
доход підприємства є результатом використання ним у виробничо-
господарській діяльності конкретних факторів виробництва; 
доход характеризує конкретний рівень підприємницької активності 
 
 
29 
 
суб'єкта господарювання в умовах ризику та невизначеності; 
рівень доходу підприємства формується з урахуванням конкретного 
рівня конкурентних переваг, заснованих на його інноваційній активності; 
процес формування доходу підприємства відбувається у тісному зв'язку 
з його досягнутим конкурентним станом на певному сегменті ринку товарів 
та послуг [9, с. 76; 58-60]. 
Особливості формування доходу визначаються безпосередньо 
характером виробничо-господарської діяльності. Розглядаючи механізм 
формування загального доходу підприємств, необхідно відзначити, що він 
містить в собі декілька видів доходів, різних за своєю сутністю та порядком 
утворення. Серед них специфіку торговельної діяльності характеризує 
здебільшого дохід від реалізації товарів і надання населенню або 
організаціям переліку платних послуг. При цьому можливі джерела 
отримання доходу підприємством наведено на рис. 1.2. 
Основою стратегічного управління доходами підприємства є розробка 
стратегії його розвитку на перспективу. Це поняття сформульовано таким 
чином: «Стратегія збільшення розмірів доходів становить генеральний план 
підприємства, що визначає пріоритетні напрями їх формування і розподілу у 
визначеному стратегічному періоді та способи забезпечення найбільш 
ефективного досягнення поставлених цілей» [7]. Основу стратегічного 
управління доходами підприємства становить розроблення стратегії їх 
розвитку, яку пропонується послідовно здійснювати за такими етапами: 
аналіз доходів у часі; аналіз зовнішнього й внутрішнього середовища 
формування доходів; визначення системи стратегічних цілей розвитку 
доходів; вибір стратегій їхнього розвитку; оцінка обраних стратегій; вибір 
інструментів реалізації обраних стратегій розвитку доходів. 
Основу стратегічного аналізу становить визначення факторів 
зовнішнього та внутрішнього середовища, що за будь-яких умов 
господарювання здійснюють найбільший вплив на процедури формування 
 
 
30 
 
доходів підприємства. Всі наявні фактори впливу доцільно згрупувати так. 
 
  
Рис. 1.2 Джерела отримання доходів підприємством 
 
Так, фактори зовнішнього середовища пропонується поділяти на такі 
групи: загальноекономічні; соціальні; ринкові; інші зовнішні фактори. 
Фактори внутрішнього середовища доцільно групувати на: фактори 
загального характеру, що визначають специфіку діяльності підприємства; 
фактори, що характеризують виробничий потенціал підприємства; фактори, 
що характеризують фінансовий стан підприємства; фактори, що 
характеризують персонал підприємства. У межах кожної групи підприємство 
 
 
31 
 
на поточний період має самостійно обрати та обґрунтувати ті основні 
чинники, що здійснюють найбільший вплив на формування його доходів з 
метою розробки заходів по зростанню доходності [49, с. 77]. 
Процес вибору стратегій розвитку доходів має базуватись на 
попередній розробці певних стратегічних альтернатив, що дають змогу 
підприємству досягти визначених цілей з урахуванням обмежень, які 
визначаються зовнішніми та внутрішніми факторами. Для цього 
пропонується типізувати стратегії за їх рівнями, характером впливу на 
перспективним розвиток підприємства, етапами стратегічного періоду тощо.  
Систематизація основних цілей стратегічного розвитку підприємств, 
визначення пріоритетності економічних цілей, дозволило трактувати основну 
мету управління фінансовими результатами як забезпечення необхідного їх 
розміру на кожному етапі формування. При цьому, під необхідним 
розуміється такий їх розмір, який дає змогу здійснювати поточні розрахунки 
підприємства, зберігаючи стабільний рівень платоспроможності, і, в 
остаточному підсумку, отримати чистий прибуток у розмірі, що відповідає 
загальним цілям розвитку підприємства [46]. 
Оптимізація розмірів доходів підприємств передбачає ефективне 
використання такого інструменту управління ними як планування, для 
здійснення якого фахівці підприємства мають користуватися такими 
показниками, як: 
а) сума валового доходу підприємства загалом, в т.ч.: 
сума комерційного доходу; 
сума інших операційних доходів; 
сума доходів від інвестиційної діяльності; 
сума доходів від фінансової діяльності; 
б) сума чистого доходу підприємства; 
в) сума маржинального доходу підприємства. 
Аналіз наявних підходів до планування доходів підприємства дозволив 
 
 
32 
 
систематизувати такі методи та конкретизувати для кожного з них умови 
використання, що в загальному вигляді подано у табл. 1.2 [47; 61]. 
 
Таблиця 1.2 – Рекомендації щодо умов застосування окремих методів 
планування доходів на підприємствах 
Назва методів Види доходів, що Умови застосування окремих 
планування доходів плануються цим методом методів планування 
Окремі види доходів, що 
входять до інших Наявність необхідної первинної 
1. Метод прямого 
операційних, інформації, що має бути покладена в 
розрахунку 
інвестиційних і основу розрахунків 
фінансових доходів 
2. Економіко- Використовується як допоміжний і 
Всі види доходів 
статистичний метод лише на короткий плановий період 
3. Метод розрахунків На підприємствах із стабільною 
на основі середнього структурою товарообігу і 
Комерційний дохід 
рівня торговельної визначеною в узагальнюючих 
надбавки показниках ціновою політикою 
Для підприємств з відносно вузьким 
4. Метод техніко- товарно-груповим асортиментом, 
економічних Комерційний дохід які мають сталі господарські зв'язки 
розрахунків з партнерами і працюють на основі 
довгострокових контрактів з ними 
5. Нормативний На всіх підприємствах 
Валовий або чистий дохід 
метод 
6. Метод розрахунків 
За сприятливими зовнішніми 
на основі цільового Валовий або чистий дохід 
умовами господарської діяльності 
прибутку 
На великих підприємствах за умов 
7. Економіко- Валовий, чистий або 
високої кваліфікації виконавців і 
математичний метод маржинальний дохід 
наявності необхідної інформації 
 
При цьому слід зауважити, що основним економічним важелем 
стратегічного управління комерційним доходом підприємства є розроблена 
ним цінова політика. Цінова політика підприємства становить складову 
частину маркетингової, соціально-економічної та фінансової його стратегії, 
та полягає у встановленні принципів та методів формування системи 
диференційованих рівнів прибутку від реалізованого товару, надбавок або 
 
 
33 
 
комісійних винагород за надані послуги у довгостроковому періоді, 
спрямованих на вирішення загальних цілей його економічного й 
перспективного інноваційного розвитку. Тобто головною умовою при 
плануванні розміру ціни має стати можливість здійснення розширеного 
відтворення діяльності підприємства. 
Отже, з метою підвищення результативності діяльності підприємства та 
досягнення цілей його стратегічного розвитку вже у найближчій перспективі, 
виникає потреба у ґрунтовній розробці стратегії управління підприємством, 
що спрямована на вдосконалення механізму формування та використання 
доходів. Управління доходами спрямоване на створення економічних умов, 
що забезпечують відшкодування постійних витрат підприємства, покриття 
змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної і 
своєчасної сплати всіх видів податків, обов'язкових платежів та забезпечення 
отримання цільового прибутку. 
Сучасний етап розвитку економіки країни вимагає від суб'єктів 
господарювання України раціонального і економічно обґрунтованого підходу 
до планування своєї виробничо-господарської діяльності, до визначення 
стратегії фінансової і виробничої політики, ґрунтовного аналізу й оцінки 
отриманих результатів. 
Процес отримання доходів, тобто виручки від реалізації продукції 
(робіт послуг), свідчить про те, що продукція підприємства знайшла на ринку 
свого споживача, що вона відповідає вимогам попиту ринку за ціною, якістю, 
обсягами та іншими технічними, функціональними характеристиками та 
властивостями, які підтверджують конкурентоспроможність підприємства. 
Дохідність підприємства характеризує ту частину виручки, що 
залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну 
діяльність підприємства. Іншими словами доходність визначається 
перевищенням розмірів коштів, що надійшли на рахунки підприємства після 
продажу товарів і послуг, над розмірами витрат, які було здійснено на їх 
 
 
34 
 
виготовлення. У цьому разі прибуток виражає мету підприємницької 
діяльності і виступає основним показником результативності або 
ефективності виробничо-господарської та збутово-комерційної діяльності 
підприємства [39, с. 173-174]. 
Тобто прибуток виступає основним джерелом фінансування всіх 
складових розвитку підприємства, джерелом удосконалення його 
матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування та 
інноваційного оновлення. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, 
щоб забезпечити зростання прибутку або, принаймні, стабілізацію його на 
певному рівні протягом визначеного періоду часу, не допустити збутку. 
Залежно від процедур формування та розподілу виокремлюють кілька 
видів прибутку. Насамперед, розрізняють загальний прибуток і прибуток, 
отриманий після оподаткування. Загальний прибуток – це весь прибуток 
підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та 
розподілу. Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально 
поступає в розпорядження підприємства, має назву чистий прибуток і 
виступає основним результуючим показником діяльності підприємства. 
Як підтверджує досвід зарубіжних країн, загальновживаними є поняття 
валового, маржинального та операційного прибутку, які впливають на 
результати діяльності підприємства. Валовий прибуток – це різниця між 
виручкою та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною 
калькулюванням за неповним розміром витрат). Це поняття містить власне 
прибуток і так звані невиробничі витрати адміністративного характеру. 
Операційний прибуток в економічній літературі часто називають 
чистим прибутком, який дорівнює валовому прибутку за мінусом 
невиробничих витрат. Маржинальний прибуток характеризує обсяг виручки 
від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Він містить власне 
прибуток і постійні витрати. Отже, такий прибуток за величиною буде 
дорівнювати валовому прибутку, за умови, що калькулювання буде 
 
 
35 
 
здійснюватися лише за складовими змінних витрат. 
Вітчизняні економісти вважають, що дохід або виручка від реалізації 
продукції і надання послуг має бути визначеними як загальний дохід 
(виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг (виручка від 
реалізації продукції), тобто без вирахування наданих знижок, повернення 
проданих товарів та податки з продажу (податку на додану вартість, 
акцизного збору тощо) [39, с. 175]. 
Основними чинниками, які впливають на розмір виручки від реалізації 
продукції, є обсяг виробництва продукції, її асортимент, якість, ритмічність 
роботи підприємства та ін. Податок на додану вартість відображає собою 
суму податку на додану вартість, включену до суми доходу (виручки) від 
реалізації продукції. Крім того, платники акцизного збору відображають 
суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації продукції у 
вигляді акцизного збору. Інші вирахування з доходу відображають надані 
знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з 
доходу. Прибуток – це частина чистого доходу, що залишається 
підприємству після відшкодування всіх витрат, пов'язаних із виробництвом, 
реалізацією продукції та іншими видами діяльності. 
В ринкових умовах прибуток виступає основним джерелом усіх 
фінансових ресурсів підприємства. Величина прибутку характеризує 
фінансові результати роботи підприємства та визначає його фінансовий стан. 
При цьому розрізняють такі види прибутку, як: валовий, операційний, 
прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток. Узагальнюючий, 
кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності 
його господарської діяльності, тобто загальним обсягом одержаного 
прибутку та в розрахунку на одиницю витрачених ресурсів [45, с. 95]. 
Прибуток та відносний показник прибутку (рентабельність) являються 
основними показниками та критеріями ефективності роботи підприємства, 
характеризують інтенсивність та результативність процесів господарювання. 
 
 
36 
 
Конкурентоспроможність діяльності підприємства багато в чому залежить 
саме від того, якою мірою забезпечено результат фінансової віддачи ресурсів 
та наскільки досягається рівень прибутковості діяльності підприємства в 
процесі формування витрат його діяльності. При цьому досить важливо 
здійснювати моніторинг співвідношення витрат і доходів, щоб вчасно бачити 
тенденції, що спостерігаються з ефективністю виробничо-господарською 
діяльністю. Для того, щоб зробити ґрунтовний висновок, отриманий або 
очікуваний розмір прибутку доцільно порівнювати з витратами або активами, 
які забезпечують підприємницьку діяльність, визначати рентабельність. 
Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які 
саме прибуток і ресурси (витрати) використовувалися у розрахунках. Так, 
розрізняють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу), рентабельність 
продукції і рентабельність господарської діяльності. Рентабельність 
інвестованих коштів при цьому може бути розрахованою як значенням 
рентабельності активів, рентабельності власного капіталу або рентабельності 
акціонерного капіталу. Вибір конкретного показника буде залежати від 
потреб у аналітиці та очікуваних висновках менеджерів підприємства. 
Більш глибоке та ґрунтовне вивчення питань забезпечення достатніх 
розмірів дохідності підприємства має полягати в комплексному підході до 
оцінки найбільш впливових факторів та чинників на розміри прибутку 
підприємства, розробці механізму моделювання прибутковості його 
діяльності з використанням сучасних методів та технологій. Теоретико-
методологічною базою дослідження має стати сучасна економічна теорія, 
дослідження українських та зарубіжних вчених з проблем формування різних 
показників доходності підприємства, нормативно-законодавчі акти з питань 
формування та розподілу прибутку підприємства. 
 
 
 
 
 
37 
 
1.3. Сучасні наукові погляди на результативність управління 
конкурентоспроможністю та доходами суб'єктів господарювання 
 
Правові основи здійснення фінансово-економічних розрахунків 
суб'єктів господарювання базуються на конституційних нормах. Конституція 
України є важливим джерелом фінансового права і окреслює правовий 
простір, в якому здійснюється розвиток підприємництва в країні. 
Конституцією України регламентується право громадян на здійснення будь-
якого виду підприємницької діяльності, який не заборонено законом. 
Водночас, на підґрунті створення розвинутої та прогресивної нормативно-
правової бази держава забезпечує розвиток конкуренції в підприємницькій 
діяльності, здійснює кредитне, антимонопольне, бюджетне та податкове 
регулювання, захищає права споживачів, контролює якість і безпеку 
продукції і всіх видів послуг та робіт, сприяє діяльності громадських 
організацій споживачів [41]. Господарський кодекс України встановлює 
відповідно до Конституції України правові основи виробничо-господарської 
діяльності суб'єктів господарювання, що базуються на різноманітності 
суб'єктів господарювання різних форм власності. 
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання 
ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на 
цій основі створити реальні можливості для підвищення ефективності 
виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції 
України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі 
України, сприяти гармонізації її з іншими країнами світу. 
Господарський Кодекс визначає основні засади господарювання в 
Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі 
організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами 
господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками 
суспільних відносин у сфері господарювання. Такими учасниками 
 
 
38 
 
виступають суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та 
органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а 
також громадяни, громадські та інші організації, які виступають 
засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них 
організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. 
Під господарською діяльністю у Господарському Кодексі України 
розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного 
виробництва, яку спрямовано на виготовлення та реалізацію продукції, 
виконання робіт чи надання послуг, що у результаті мають цінову 
визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення 
економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є 
підприємництвом, а суб'єкти підприємництва являються підприємцями, 
тобто основними гравцями. Господарська діяльність може бути реалізованою 
і без мети одержання прибутку, у цьому разі підприємство виступає в ролі 
некомерційної організації і має на меті інші цілі, наприклад, просвітництво 
або культурне збагачення населення [2]. 
Здійснюючи свою господарську діяльність, підприємства керуються 
нормативно-правовими документами, які її безпосередньо регламентують. 
Зокрема основними такими документами являються – статут підприємства, 
Закон України «Про господарські товариства», Закон України «Про 
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Закон України «Про 
оподаткування прибутку підприємств». 
Основним документом на підставі якого суб'єкти господарювання 
здійснюють діяльність є статут, який затверджується установчими зборами 
засновників. В ньому зазначаються: мета та предмет діяльності; юридичний 
статус підприємства; права та обов’язки учасників; статутний фонд та 
порядок внесення змін до нього; порядок розподілу прибутків та покриття 
витрат; органи управління підприємством, їх права та обов’язки; форми 
обліку та звітності [51, с. 21]. Статут являється головним документом в 
 
 
39 
 
діяльності будь-якого підприємства і його твердження та вимоги не можуть 
бути порушеними жодним чином. 
Закон України «Про господарські товариства» визначає поняття і види 
господарських товариств, правила їх створення, основи діяльності, а також 
права і обов'язки їх учасників та засновників [51, с. 21; 56; 57]. Закон України 
«Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначає засади 
регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання 
фінансової звітності в Україні відповідно до П(с)БО. Закон дозволяє при 
формуванні власних розмірів фінансових ресурсів суб'єктами 
господарювання використовувати кошти від продажу цінних паперів. Ці 
операції також є врегульованими Законом України «Про цінні папери та 
фондовий ринок».  
Отримання доходів створює основу для самофінансування 
підприємства за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат 
підприємства з коштів, отриманих з реалізації товарів та інших видів 
діяльності, виконання зобов’язань перед бюджетом на утворення чистого 
прибутку. Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію 
підприємства з питань управління матеріальними ресурсами та витратами, 
персоналом підприємства і оплатою його праці, інвестиційною, 
інноваційною, податковою, дивідендною політиками підприємства [51, с. 26]. 
Водночас можливості підприємства щодо успішного ведення 
виробничо-комерційних операцій та отримання від цього доходів залежать 
від ефективності організації техніко-технологічних процесів, ступеня 
використання наявного ресурсного потенціалу, економічної доцільності та 
раціональності здійснених витрат тощо.  
Отже, доход являється економічною категорією, яка характеризує 
загальну суму коштів, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства 
як результат виробничо-господарської діяльності за певний період і яка за 
вирахуванням податків, може бути використана на споживання та 
 
 
40 
 
інвестування на власний розсуд керівництва. В науковій літературі можемо 
бачити різні підходи щодо визначення сутності поняття «доходи». Для 
більшого розуміння сутності доходів від операційної діяльності, 
проаналізуємо думки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, наведених 
у різних літературних джерелах (табл. 1.3). 
 
Таблиця 1.3 – Аналіз сутності поняття дохід 
Автор Визначення 
Отриманий продукт, що розподіляється на споживання, заощадження і 
Аранчій В.І. виплату податків 
Виручка підприємства від реалізації продукції, надання послуг та 
Бланк І.А. виконання робіт без врахування податку на додану вартість та акцизний 
збір 
Найважливіший економічний показник роботи підприємств, фірм і 
інших організацій, що відображає їхні фінансові надходження від всіх 
видів діяльності 
Надходження економічної вигоди протягом звітного періоду, який 
Бутинець Ф.Ф. 
виникає у процесі звичайної діяльності підприємства, коли ці 
надходження сприяють збільшенню власного капіталу, окрім 
збільшення, яке пов'язане з внесками акціонерів, то його називають 
прибутком, коли зменшенню – збитком 
Грошові надходження юридичним і фізичним особам за господарську та 
Воловець Я.В. інші види діяльності, що становлять залишок між грошовою виручкою і 
матеріальними витратами, які пов’язані з відповідною діяльністю 
Доход характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за 
Гриньова В.М., 
певний період і, за вирахуванням податків, може бути використовувана 
Корда В.О. 
на споживання та інвестування 
Під доходом розуміють фінансовий показник, що визначається як 
Ушакова Н.М. різниця між виручкою, отриманою від підприємницької діяльності, та 
матеріальними і прирівняними до них витратами 
Доходом підприємства є збільшення економічних вигід у результаті 
Подольська В.О.,  надходження коштів і матеріальних цінностей, а також погашення 
Яріш О.В. зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу підприємства й 
фонду оплати праці його працівників 
Виражена у вартісній формі вартість додаткового продукту, який являє 
Савицька Г.В. 
собою основну складову доходу 
Під доходами розуміють збільшення економічних вигод у вигляді 
Терещенко О.О. надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до 
зростання власного  капіталу 
Ніколаєва В.П. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг  
Надходження на підприємство, яке порівнюється з витратами і в складі 
Шваб Л.І. цього доходу може бути часткою прибутку (а якщо витрати 
перевищують доходи – то збитком) 
 
 
 
41 
 
Як видно з наведених визначень, автори по різному підходять до 
визначення сутності доходів. Проте в усіх визначеннях зустрічається 
визначення матеріальної основи доходів – «грошові надходження», 
«виручка» і механізму визначення – вирахування з виручки непрямих 
податків і зборів.  
В більшості випадків поняття «доходи» трактується як виручка від 
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без врахування податку на 
додану вартість та акцизний збір. В підручниках бухгалтерського обліку 
поняття «доходи» розглядається як збільшення економічних вигід і т.д. З 
проведеного дослідження сутності доходів можна зробити висновок, що таке 
поняття, як дохід, широко застосовується як у загальному, економічному 
розумінні, так і на побутовому рівні. Можна говорити про національний 
дохід держави, дохід окремого громадянина, доходність підприємства тощо. 
Разом з тим зміст доходу є неоднозначним. Досить часто цим поняттям 
визначають загальну суму грошових надходжень підприємства від реалізації 
продукції, виконаних робіт та наданих послуг. 
Разом з тим під доходом розуміють фінансовий показник, що 
визначається як різниця між виручкою, отриманою від підприємницької 
діяльності, та матеріальними і прирівняними до них витратами. Таке 
визначення доходу підпадає під загальнодержавне, макроекономічне 
тлумачення, але для окремого підприємства воно може бути суперечливим. 
Це пов’язано із тим, що в даному визначенні заробітна плата розглядається 
виключно як елемент доходу, а не як різновид витрат.  
При цьому на підприємстві заробітну плату можна досліджувати з 
різних боків, при цьому погляд буде залежати від форми власності, умов 
діяльності та результатів виробничо-господарської діяльності. В якості 
доходу заробітна плата розглядається тоді, коли вона виплачується основним 
працівникам, які є власниками підприємства. Це стосується в основному 
підприємств індивідуальної та колективної форми власності. В якості витрат 
 
 
42 
 
заробітна плата розглядається за умови, що вона виплачується найманим 
працівникам (приватні, спільні, державні підприємства та ін.). Таке 
тлумачення доходу та заробітної плати, як його безпосередньої складової, є 
невдалим, так як економічна сутність заробітної плати не може змінюватись 
залежно від форми власності. З практичного погляду показник «дохід» 
визначається тим, що він характеризує загальну суму коштів, що надходить 
на підприємство за певний період і за вирахуванням податків, може бути 
використана на споживання та інвестування. 
Отже, дохід є виручкою підприємства від реалізації продукції, надання 
послуг та виконання робіт без врахування податку на додану вартість та 
акцизний збір. Отримана підприємством виручка може бути використана для 
задоволення потреб інноваційного й перспективного розвитку, соціального 
забезпечення та соціальної відповідальності. По-перше, вона спрямовується 
на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних 
видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку у 
вигляді податків до державного бюджету. По-друге, прибуток є джерелом 
формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується 
ними для забезпечення господарської діяльності. 
Основна мета управління доходами підприємства полягає у 
забезпеченні зростання їх суми і розміру, а також передбачає ефективний 
розподіл за напрямками економічного розвитку. Згідно з визначеною метою 
об’єктом управління виступають як процедури формування доходу 
підприємства, так і його безпосередній розподіл. Саме тому керівництво 
підприємства має створювати та використовувати всі можливі умови для 
перманентного процесу підвищення рівня доходності та прибутковості 
виробничо-господарської діяльності підприємства. 
 
 
43 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ 
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ФОП НАЙДЕНКО О.Г. 
 
 
2.1. Загальна характеристика ФОП Найденко О.Г. 
 
ФОП Найденко О.Г. є юридичною особою від дня його державної 
реєстрації. Майно підприємства складається з основних засобів та обігових 
цінностей, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі. 
ФОП Найденко О.Г. має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та 
інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою. Прибуток 
ФОП Найденко О.Г. утворюється з надходжень від господарської діяльності 
після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату 
праці. З прибутку ФОП Найденко О.Г. вносяться передбачені законодавством 
України податки та інші платежі до бюджету. За рішенням загальних зборів 
підприємство створює два фонди – резервний (страховий) та фонд оплати 
дивідендів. Фонд оплати дивідендів створюється за рахунок чистого 
прибутку підприємства. Кошти з фонду сплачуються пропорційно до 
загальної вартості належних їм акцій.  
Питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за 
участю власника. При цьому також гарантуються безпечні та нешкідливі 
умови праці. Процедури ліквідації і реорганізації можуть бути проведеними з 
дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника. 
Підприємство може бути ліквідовано у випадку визнання його банкротом. 
Для більш детального загального економічного аналізу розрахуємо 
основні показники діяльності ФОП Найденко О.Г. за три останні роки його 
діяльності. Отриманий результат надасть можливість відповісти на такі 
питання: яка простежується динаміка в розвитку підприємства по основним 
 
 
44 
 
показникам, яка ефективність роботи підприємства тощо (табл. 2.1). 
 
Таблиця 2.1 – Техніко-економічна характеристика ФОП Найденко О.Г. 
Відхилення Відхилення 
Показники 2019 р. 2020 р. 2020 р. від 2021 р. 2021 р. від 
2019 р. 2020 р. 
1 2 3 4 5 6 
Дохід (виручка) від 
реалізації продукції 
5095,9 6997,5 +1901,60 6365,1 -632,40 
(товарів, робіт, послуг), 
тис. грн. 
Податок на додану 
82,2 388,4 +306,20 369,5 -18,90 
вартість, тис. грн. 
Чистий дохід (виручка) від 
реалізації продукції 
5013,7 6609,1 +1595,40 5995,6 -613,50 
(товарів, робіт, послуг), 
тис. грн. 
Собівартість реалізованої 
продукції (товарів, робіт, 4576,1 6010,3 +1434,20 6759,5 +749,20 
послуг), тис. грн. 
Валовий прибуток/збиток, 
437,6 598,8 +161,20 (763,9) -1362,7 
тис. грн. 
Інші операційні доходи, 
464,5 196,0 -268,50 300,8 +104,80 
тис. грн. 
Адміністративні витрати, 
673,6 913,8 +240,20 900,7 -13,10 
тис. грн. 
Інші операційні витрати 
621,9 339,3 -282,60 894,7 555,40 
тис. грн. 
Фінансові результати від 
операційної діяльності, (393,4) (458,3) -64,90 (2258,5) -1800,20 
тис. грн. 
Чистий прибуток / збиток, 
70,3 71,4 +1,10 (2853,3) +2924,7 
тис. грн. 
Рентабельність продажу, % 1,38 1,02 -0,36 - -1,02 
Рентабельність основної 
1,54 1,19 -0,35 - -1,19 
діяльності, % 
Середньорічна вартість 
виробничих засобів, 11566,6 10974,1 -592,50 10063,3 -910,80 
тис. грн. 
Фондовіддача, % 43,35 60,22 +16,88 59,58 -0,65 
Середньорічна вартість 
оборотних засобів, 3325,9 4316,5 +990,60 4463,4 +146,90 
тис. грн. 
 
 
45 
 
 
Продовження табл. 2.1 
1 2 3 4 5 6 
Матеріальні затрати, 
2051,00 2324,2 +273,20 2648,7 +324,50 
тис. грн. 
Матеріаломісткість 
44,82 38,67 -6,15 39,18 +0,51 
виробництва, % 
Фонд оплати праці, 
803,6 1220,4 +416,80 1479,9 +259,50 
тис. грн. 
Середньооблікова 
38 46 +8 44 -2 
чисельність ПВП, осіб 
Середньорічна оплата 
праці одного працівника, 122,32 126,53 +4,21 133,63 +7,1 
тис. грн./рік 
Продуктивність праці, 
134,1 152,12 +18,02 144,66 -7,46 
тис. грн./осіб 
 
Аналізуючи показники техніко-економічного стану на кінець 2019 р. 
слід зробити висновок, що виручка від реалізації продукції складала 
5095,9 тис. грн. Після вирахування платежів до бюджету чистий доход від 
реалізації продукції склав 5013,7 тис. грн. Собівартість реалізованої 
продукції в 2019 р. становила 4576,1 тис. грн., валовий прибуток – 
437,6 тис. грн. У результаті вирахування адміністративних витрат, витрат на 
збут, інших операційних витрат фінансовий результат від операційної 
діяльності було отримано збиток у сумі 393,4 тис. грн. В цілому за 2019 р. 
чистий прибуток було отримано в сумі 70,3 тис. грн. 
У 2020 р. виручка від реалізації продукції складала 6997,5 тис. грн., що 
на 1901,6 тис. грн. більше, ніж в 2019 р. Після вирахування платежів до 
бюджету чистий доход від реалізації продукції склав 6609,1 тис. грн., що на 
1595,4 тис. грн. більше проти 2019 р. 
Собівартість реалізованої продукції в 2020 р. становила 6010,3 тис. грн. 
(на 1434,2 тис. грн. більше відповідного періоду попереднього року). Таким 
чином, валовий прибуток склав 598,8 тис. грн. Значення даного показника 
збільшилось проти кінця 2019 р. на 161,2 тис. грн. Фінансовий результат від 
операційної діяльності в 2020 р. є збитком у сумі 458,3 тис. грн. У цілому за 
 
 
46 
 
2020 р. фінансові результати від звичайної діяльності відобразилися у 
прибутку в сумі 71,4 тис. грн. 
У 2021 р. виручка від реалізації продукції склала 6365,1 тис. грн., що на 
632,4 тис. грн. менше, ніж у 2020 р. Після вирахування платежів до бюджету 
чистий доход від реалізації продукції склав 5995,6 тис. грн. Це на 
613,5 тис. грн. менше відповідного періоду попереднього року. Собівартість 
продукції склала 6759,5 тис. грн., що на 749,2 тис. грн. більше, ніж у 
попередньому періоді. Валовий збиток у 2021 р. становив 763,9 тис. грн. Інші 
операційні доходи збільшилися відносно 2020 р. і склали 300,8 тис. грн. 
За вирахуванням адміністративних витрат, витрат на збут, інших 
операційних витрат фінансовий результат від операційної діяльності було 
отримано збиток в сумі 2258,5 тис. грн., що на 1800,2 тис. грн. більше, ніж 
розмір збитку у 2019 р. Динаміка виручки і собівартості зображена на 
рис. 2.1. 
 
8000
6997,5 6759,5
7000 6365,1
6010,3
6000 5095,9
4576,1
5000
4000
3000
2000
1000
0
2019 2020 2021
Роки
Виручка від реалізації Собівартість реалізації
 
Рис. 2.1 Співвідношення виручки та собівартості ФОП Найденко О.Г. 
за 2019-2021 рр. 
 
На рис. 2.2 представлено тенденції зміни показників ефективності 
діяльності ФОП Найденко О.Г. протягом 2019-2021 рр. 
 
 
Тис. грн.
47 
 
 
70,00% 60,22% 59,58%
60,00%
44,82%
50,00% 43,35%
38,67% 39,18%
40,00%
30,00%
1,38% 1,53%
20,00%
1,02% 1,18%
10,00%
0% 0%
0,00%
Рис. 2.2 Динаміка зміни показників ефективності діяльності 
ФОП Найденко О.Г. за 2019-2021 рр. 
 
Можна сміливо стверджувати, що підприємство почало неефективно 
використовувати свої ресурси. Якщо ж порівняти фінансовий результат 
2021 р. з результатом минулого року, то можна судити про погіршення 
фінансового стану підприємства.  
Перспективність розвитку підприємства ФОП Найденко О.Г. 
насамперед залежить від цільової структуризації його капіталу. Аналіз 
динаміки та складу активу та пасиву балансу ФОП Найденко О.Г. за 2019-
2021 рр. наведено в табл. 2.2-2.5. 
За результатами заповнення табл. 2.2-2.3 отримали ряд характеристик, 
які визначають фінансово-майновий стан підприємства. В 2019 р. загальний 
обсяг активів на початок року склав 15549,5 тис. грн. Найбільшу питому вагу 
в них займають необоротні активи: 78,58%, або 12218,9 тис. грн. У них 
найбільшу частку займають основні засоби, що свідчить про орієнтацію 
підприємства на розширення основної діяльності. 
 
 
 
Рентабельність 
продажу
Рентабельність 
виробництва
Фондовіддача
Матеріаломісткість 
виробництва
48 
 
Таблиця 2.2 – Аналіз структури активу балансу ФОП Найденко О.Г.  
за 2019-2020 рр. 
Абсолютні Питома вага, 
Зміни 
величини, тис. грн. % 
у % до 
Актив в абс. 
на на на на у пит. у % на зміни 
вели-
2019 р. 2020 р. 2019 р. 2020 р. вазі 2019 р. підсумку 
чинах 
балансу 
I. Необоротні 
12218,9 11618,8 78,58 72,89 -600,1 -5,69 -4,91 -153,71 
активи 
II. Оборотні 
3325,9 4316,5 21,39 27,08 +990,6 +5,69 +29,78 +253,74 
активи, у т. ч. 
   запаси 819,9 1177,3 5,27 7,39 +357,4 +2,12 +43,59 +91,55 
   векселі 
16,3 13,1 0,1 0,08 -3,2 -0,02 -19,63 -0,82 
одержані 
   дебіторська 
заборгованість 
1897,0 2663,8 12,2 16,71 +766,8 +4,51 +40,42 +196,41 
за товари, робо-
ти, послуги 
   дебіторська 
заборгованість 
189,8 313,1 1,22 1,96 +123,3 +0,74 +64,96 +31,58 
за розрахун-
ками та інша 
   грошові 
кошти та їх 402,9 149,2 2,59 0,94 -253,7 -1,65 -62,97 -64,98 
еквіваленти 
III. Витрати 
майбутніх 4,70 4,6 0,03 0,03 -0,1 0 -2,13 -0,03 
періодів 
Баланс 15549,5 15939,9 100,0 100,0 +390,4 0 +2,51 +100,0 
 
Серед оборотних активів доля яких 21,39% найбільшу частку становить 
стаття «дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (12,2% до 
підсумку оборотних активів), стаття «запаси» має частку 5,27%. У 2020 р. 
загальний обсяг активів на початок року склав 15939,9 тис. грн., що більше за 
2019 р. на 390,4 тис. грн. (або 2,51%). Найбільшу питому вагу в них займають 
необоротні активи: 72,89%, що на 600,1 тис. грн. менше ніж в 2019 р. В них 
найбільшу частку займають основні засоби. 
Доля оборотних активів збільшилась в 2020 р. до 27,08% за рахунок 
збільшення статті «дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» до 
16,71% (або на 40,42% порівняно із 2019 р.), стаття «запаси» має частку 
 
 
49 
 
7,39% (або на 43,59% більше ніж у 2019 р.). 
У 2021 р. порівняно з 2020 р., загальний обсяг активів на початок року 
склав 14982,4 тис. грн., що на 6,01% менше попереднього року (або 
957,5 тис. грн.). Найбільшу питому вагу в них займають необоротні активи: 
70,19%, або 10515,4 тис. грн., величина необоротних активів зменшилась у 
2021 р. на 9,5% (або 1103,4 тис. грн.). 
 
Таблиця 2.3 – Аналіз структури активу балансу ФОП Найденко О.Г. 
за 2020-2021 рр. 
Абсолютні Питома вага, 
Зміни 
величини, тис. грн. % 
у % до 
Актив 
на на на на в абс. у пит. у % на зміни 
2020 р. 2021 р. 2020 р. 2021 р. величинах вазі 2020 р. підсумку 
балансу 
I. Необоротні 
11618,8 10515,4 72,89 70,19 -1103,4 -2,70 -9,50 +115,24 
активи 
II. Оборотні 
4316,5 4463,4 27,08 29,79 +146,9 +2,71 +3,40 -15,34 
активи, у т. ч. 
   запаси 1177,3 2044,5 7,39 13,65 +867,2 +6,26 +73,66 -90,57 
   векселі 
13,1 13,1 0,08 0,09 0 +0,01 0 0 
одержані 
   дебіторська 
заборгованість 
2663,8 2039,7 16,71 13,61 -624,1 -3,1 -23,43 +65,18 
за товари, робо-
ти, послуги 
   дебіторська 
заборгованість 
313,1 268,7 1,96 1,79 -44,40 -0,17 -14,18 +4,64 
за розрахун-
ками та інша 
   грошові 
кошти та їх 149,2 97,4 0,94 0,65 -51,80 -0,29 -34,72 +5,41 
еквіваленти 
III. Витрати 
майбутніх 4,6 3,6 0,03 0,02 -1,0 -0,01 -21,74 +0,1 
періодів 
Баланс 15939,9 14982,4 100,0 100,0 -957,50 0 -6,01 +100,0 
 
Серед оборотних активів збільшилась частка запасів (з 7,39% до 
13,65% до підсумку балансу) проте абсолютний показник збільшився з 
1177,3 тис. грн. в 2020 р. до 2044,5 тис. грн. (або на 73,66%) в 2021 р. 
 
 
50 
 
Графічно динаміку структурних змін оборотних активів підприємства 
зображено на рис. 2.3. 
 
2019 р. 2020 р. 
  
  
 
2021 р. 
 
 
Рис. 2.3 Структурні зміні оборотних активів ФОП Найденко О.Г.  
за 2019-2021 рр. 
 
У 2021 р. відбулося збільшення суми оборотних активів на 
146,90 тис. грн. При цьому збільшення відбулося за рахунок росту запасів 
готової продукції в 2021 р. до 1261,1 тис. грн. (майже в 2,67 рази порівняно із 
 
 
51 
 
2020 р.) на складі, що має негативні наслідки оскільки продукт має 
обмежений термін придатності (рис. 2.4). 
 
100%
90%
222,5
80% 472,2
70% 1261,1
60% 170,2 готова продукція
114,2
50% незавершене виробництво
40% виробничі запаси
134,6
30%
427,2 590,9
20%
648,8
10%
0%
2019 2020 2021
Роки
Рис. 2.4 Динаміка зміни структури запасів ФОП Найденко О.Г.  
за 2019-2021 рр.  
 
Показники, протягом періоду, що аналізується, за розмірами не 
залишаються сталими. Запаси продукції поступово починають 
збільшуватися, що є не досить обнадійливою тенденцією. У підприємства 
зменшується показник дебіторської заборгованості. Також зменшилася 
частка грошових коштів. Якщо постане питання про повернення боргових 
зобов’язань, то підприємство буде не в змозі розрахуватися одразу. 
Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку зміні 
всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити 
висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси або 
які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи 
навпаки.  
 
 
52 
 
2.2. Аналіз формування доходності ФОП Найденко О.Г 
 
Оцінка структури пасиву балансу підприємства наведена в табл. 2.4-
2.5.  
 
Таблиця 2.4 – Аналіз структури пасиву балансу ФОП Найденко О.Г. 
за 2019-2020 рр. 
Абсолютні 
Питома вага, % Зміни 
величини, тис. грн. 
у % до 
Пасив 
на на на на в абс. у пит. у % на зміни 
2019 р. 2020 р. 2019 р. 2020 р. величинах вазі 2019 р. підсумку 
балансу 
I. Власний 
15077,4 15148,8 96,96 95,04 +71,4 -1,92 +0,47 +18,29 
капітал 
II. Забезпечен-
ня наступних 
4,9 0 0,03 0 -4,9 -0,03 -100,0 -1,26 
витрат і 
платежів 
IV. Поточні 
зобов'язання, 292,2 356,3 1,88 2,24 +64,1 +0,36 +21,94 +16,42 
у т. ч. 
короткострок
ові кредити 0 0,1 0 0 +0,1 0 - +0,03 
банків 
кредиторська 
заборгованість 
161,4 221,2 1,04 1,39 +59,80 +0,35 +37,05 +15,32 
за товари, ро-
боти, послуги 
поточні 
зобов’язання 
130,8 135,0 0,84 0,85 +4,20 +0,01 +3,21 +1,08 
за розрахун-
ками та інші 
V. Доходи 
майбутніх 175,0 434,8 1,13 2,73 +259,8 +1,6 +148,46 +66,55 
періодів 
Баланс 15549,5 15939,9 100,0 100,0 +390,4 0 +2,51 +100,0 
 
У складі пасиву в 2020 р. порівняно з 2019 р. найбільшу частку 
займають власний капітал (95,04%), поточні зобов'язання (2,24%), що 
 
 
53 
 
пов’язано з зобов’язаннями по розрахункам. Відбулося збільшення власного 
капіталу в абсолютному значенні на 71,4 тис. грн. (або на 0,47%) з 15077,4 
тис. грн. до 15148,8 тис. грн. Частка поточних зобов’язань підприємства 
збільшилась за рахунок статті «кредиторська заборгованість за товари, 
роботи, послуги» до 1,39% в 2020 р. 
 
Таблиця 2.5 – Аналіз структури пасиву балансу ФОП Найденко О.Г. 
за 2020-2021 рр. 
Абсолютні Питома вага, 
Зміни 
величини % 
у % до 
Пасив 
на на на на в абс. у пит. у % на зміни 
2020 р. 2021 р. 2020 р. 2021 р. величинах вазі 2020 р. підсумку 
балансу 
I. Власний 
15148,8 12835,5 95,04 85,67 -2313,3 -9,37 -15,27 +241,6 
капітал 
II. Забезпече-
ння наступ-
0, 0,5 0 0 +0,5 0 - -0,05 
них витрат і 
платежів 
IV. Поточні 
зобов'язання, 356,3 922,7 2,24 6,16 +566,4 +3,92 +158,97 -59,15 
у т. ч. 
короткострок
+89900,
ові кредити 0,1 90,0 0 0,6 +89,9 +0,60 -9,39 
0 
банків 
кредиторська 
заборговані-
сть за товари, 221,2 592,5 1,39 3,95 +371,3 +2,56 +167,86 -38,78 
роботи, 
послуги 
поточні 
зобов’язання 
135,0 240,2 0,85 1,6 +105,2 +0,75 +77,93 -10,99 
за розрахун-
ками та інші 
V. Доходи 
майбутніх 434,8 1223,7 2,73 8,17 +788,9 +5,44 +181,44 -82,39 
періодів 
Баланс 15939,9 14982,4 100,0 100,0 -957,5 0 -6,01 +100,0 
 
Для аналізу і оцінки рівня та динаміки фінансових результатів об’єкту 
дослідження використаємо інформацію табл. 2.6. 
 
 
54 
 
Таблиця 2.6 – Аналіз формування прибутку в умовах ФОП Найденко О.Г. 
за 2019-2021 рр., тис. грн. 
2019 р. 2020 р. 2021 р. Зміни 2021 р. від 2021 р. у % до 
Показники у % до у % до у % до 
сума сума сума 2019 р. 2020 р. 2019 р. 2020 р. 
виручки виручки виручки 
Дохід 
(виручка) від 
5095,9 100,0 6997,5 100,0 6365,1 100,0 1901,6 -632,4 137,32 90,962 
реалізації 
продукції 
Податок на 
додану 82,2 1,61 388,4 5,55 369,5 5,81 306,2 -18,9 472,51 95,134 
вартість 
Чистий дохід 
(виручка) від 
5013,7 98,39 6609,1 94,45 5995,6 94,19 1595,4 -613,5 131,82 90,717 
реалізації 
продукції 
Собівартість 
реалізованої 4576,1 89,8 6010,3 85,89 6759,5 106,2 1434,2 749,2 131,34 112,47 
продукції 
Валовий 
437,6 8,59 598,8 8,56 -763,9  161,2 -1363 136,84 -127,6 
прибуток 
Інші опера-
464,5 9,12 196,0 2,8 300,8 4,73 -268,5 104,8 42,196 153,47 
ційні доходи 
Адміністрати
673,6 13,22 913,8 13,06 900,7 14,15 240,2 -13,1 135,66 98,566 
вні витрати 
Інші опера-
621,9 12,2 339,3 4,85 894,7 14,06 -282,6 555,4 54,559 263,69 
ційні витрати 
Фінансові 
результати від 
-393,4 -7,72 -458,3 -6,55 -2258,5 -35,48 -64,9 -1800 116,5 492,8 
операційної 
діяльності 
Фінансові 
результати від 
звичайної 70,3 1,38 71,4 1,02 -2853,3 -44,83 1,1 -2925 101,56 -3996 
діяльності до 
оподаткування 
Фінансові 
результати від 
70,3 1,38 71,4 1,02 -2853,3 -44,83 1,1 -2925 101,56 -3996 
звичайної 
діяльності 
Чистий 
70,3 1,38 71,4 1,02 -2853,3 -44,83 1,1 -2925 101,56 -3996 
прибуток 
 
В складі пасиву в 2021 р. порівняно з 2020 р. найбільшу частку 
займають власний капітал (85,67%) і поточні зобов'язання (6,16%), що 
пов’язано з зобов’язаннями по розрахункам. Відбулося зменшення власного 
капіталу в абсолютному значенні на 2313,3 тис. грн. (або 15,27%) з 
15148,8 тис. грн. до 12835,5 тис. грн. Частка поточних зобов’язань 
підприємства збільшилась за рахунок статті «кредиторська заборгованість за 
 
 
55 
 
товари, роботи, послуги» до 3,95% в 2021 р. з 1,39% в 2020 р. 
Дані табл. 2.6 показують, що у 2019 р. підприємством отримано 
70,30 тис. грн. чистого прибутку, що в відсотках до виручки підприємства 
дорівнює 1,37%. На формування чистого прибутку підприємства ФОП 
Найденко О.Г. в 2019 р. вплинув високий негативний результат операційної 
діяльності 393,40 тис. грн. збитку. У 2021 р. підприємством отримано 71,40 
тис. грн. чистого прибутку, що в відсотках до виручки підприємства 
дорівнює 1,02%, порівняно із 2019 р. розмір чистого прибутку збільшився на 
1,1 тис. грн., на що вплинуло збільшення обсягів реалізації. На формування 
чистого прибутку підприємства в 2020 р. вплинув збиток операційної 
діяльності 458,30 тис. грн. 
За останні три роки аналізовано періоду сума збитку виросла в 
порівнянні із 2019 р., так в 2021 р. підприємство отримало збитків 
2853,30 тис. грн. або 44,82% в складі виручки (це найбільший відносний 
показник за період трьох років). У той же час відносно 2020 р. спостерігаємо 
зростання суми прибутку на 48,3 тис. грн. або 34,81%. 
Суттєвішим є збільшення собівартості продукції підприємства, 
собівартість виробленої продукції (послуг) становить 6759,5 тис. грн., а 
вартість реалізації 6365,1 тис. грн. 
Отже підприємство понесло збитків одразу ж на етапі виробництво-
реалізація в сумі 394,3 тис. грн. Для запобігання цього необхідно 
переглянути калькуляцію, і сформувати нову ціну на товар (послугу). 
Причинами таких змін зважаючи на зменшення обсягів реалізації до 
1149,8 тис. грн. можуть бути цінова політика постачальників, оскільки частка 
собівартості в складі виручки зросла в 2021 р. 
Протягом трьох років доходи підприємства сформовані за рахунок 
доходів, отриманих у результаті операційної діяльності. Основну частку в їх 
загальній сумі займає виручка від реалізації (у 2019 р. – 98,39%, у 2020 р. – 
94,45%, у 2021 р. – 94,19%), хоча порівняно з 2019 р. вона скоротилася на 
 
 
56 
 
9,29%. Відзначаємо значну питому вагу інших операційних доходів, 
особливо у 2021 р., що пояснюється реалізацією оборотних активів 
підприємства. Відмічаємо також тенденцію до зменшення загальної суми 
доходів за рахунок скорочення, в першу чергу, обсягів виробничої діяльності 
та виручки від реалізації (в 2019 р. доходи дорівнювали 5095,90 тис. грн., в 
2020 р. – 6997,50 тис. грн., в 2021 р. – 6365,10 тис. грн.). Розрахунки свідчать 
також, що у звітному році проти 2019 та 2020 рр. суми та частки інших 
операційних доходів дорівнюють до 4,73% в складі доходів.  
У загальній сумі витрат підприємства найбільшу питому вагу займає 
собівартість реалізованої продукції, яка в 2019 р. дорівнює 89,80%, в 2020 р. 
– 85,89%, в 2021 р. – 106,20%. Негативним є також збільшення суми й 
питомої ваги адміністративних витрат з 13,22 в 2019 р. до 14,15% в 2021 р. в 
загальному обсязі витрат, про що вже зазначалося раніше. Це може бути 
наслідком підвищення рівня оплати праці адміністративно-управлінського 
персоналу, збільшення витрат на службові відрядження, зв’язок тощо. Інші 
операційні витрати збільшилися до 894,7 тис. грн., а їх частка в 2021 р. 
становить 14,06%. Сума податку на додану вартість знизилася в 2021 р. на 
18,9 тис. грн. порівняно із 2020 р., що пов’язано із зменшенням виручки від 
реалізації. 
Проведений аналіз свідчить про незадовільний стан фінансово-
господарської діяльності підприємства, що потребує від керівництва 
кардинальних кроків з фінансового оздоровлення. 
 
 
2.3. Аналіз динаміки сплати та структури податкових платежів 
ФОП Найденко О.Г 
 
В табл. 2.7 наведено інформацію про обсяг податкових платежів ФОП 
Найденко О.Г. за 2019-2021 рр. 
 
 
57 
 
Таблиця 2.7 – Обсяг податкових платежів ФОП Найденко О.Г. 
за період 2019-2021 рр. 
Відхилення 
2020 р. 2021 р. 
Показники 2019 р. 2020 р. 2021 р. 
від від 
2019 р. 2020 р. 
Податок на прибуток, тис. грн. - - - - - 
Податок на додану вартість, 
82,2 388,4 369,5 +306,2 -18,9 
тис. грн. 
Мито, тис. грн. 0,31 3,0 4,0 +2,69 +1,0 
Відрахування на соціальні 
303,30 438,70 547,30 +244,0 +108,6 
заходи, тис.  грн. 
Комунальний податок, 
6,8 6,8 6,8 0 0 
тис. грн. 
Разом 392,61 836,9 927,6 +444,29 +90,7 
 
Як свідчать дані табл. 2.7, податок на прибуток підприємство не 
виплачує, так як протягом періоду, що аналізується отримувало збитки. 
Так як підприємство використовує працю найманих робітників, воно 
відраховує певні суми з фонду оплати праці, так як кожен працюючий, якщо 
він пов’язаний трудовими відносинами з підприємствами, є платником 
податків. Здійснимо аналіз відрахувань ФОП Найденко О.Г. за 2019-2021 рр. 
в спеціальні фонди, в тому числі в Пенсійний фонд (табл. 2.8). 
 
Таблиця 2.8 – Обсяг відрахувань в цільові фонди в загальному обсягу фонду 
оплати праці ФОП Найденко О.Г. за період 2019-2021 рр. 
Відхилення 
Роки 2021 р. у % до 
Показники 2021 р. від 
2019 2020 2021 2019 р. 2020 р. 2019 р. 2020 р. 
Витрати на 
оплату праці, 803,60 1220,40 1479,90 676,30 259,50 184,16 121,26 
тис. грн. 
Відрахування 
на соціальні 
303,30 438,70 547,30 244,0 108,60 180,45 124,75 
заходи, 
тис. грн. 
 
 
 
58 
 
Аналіз структури відрахувань в спеціальні фонди в загальній сумі 
податкових платежів ФОП Найденко О.Г. свідчить, що перше місце по 
вагомості займають відрахування в Пенсійний фонд, друге та третє місце 
займають соціальне страхування на випадок безробіття та прибутковий 
податок з громадян, та останнє місце належить відрахуванню на соціальне 
страхування від нещасних випадків та комунальному податку. Це свідчить 
про те, що держава повинна більш уваги приділяти страхуванню громадян. 
Сума мита у 2019 р. складає 0,31 тис. грн., у 2020-2021 рр. – 3 тис. грн. 
та 4 тис. грн. відповідно, що в динаміці складає 196% та 133%. На рис. 2.5 
наведено динаміку мита ФОП Найденко О.Г. за 2017-2020 рр. 
 
 
4
4
3,5 3
3
Тис. грн.2,5
2
1
1,5
1 0,31
0,5
0
2017 2018 2019 2020
Роки
 
Рис. 2.5 Динаміка мита ФОП Найденко О.Г. за 2017-2020 рр. 
 
Аналіз динаміки мита ФОП Найденко О.Г. за 2017-2020 рр. дає 
підстави дійти висновку, що сума мита значно зростала у 2019 та 2020 рр., 
що свідчить про активізацію зовнішньоекономічної діяльності підприємства, 
яке співпрацює з країнами колишнього СНД. Проте мито складає незначну 
частку в структурі непрямих податків на ФОП Найденко О.Г. 
Найбільш вагомим в структурі відрахувань до бюджету є податок на 
 
 
59 
 
додану вартість, але підприємство намагається зменшувати суму податкового 
зобов’язання за рахунок реалізації товарів, звільнених від оподаткування 
ПДВ, та товарів іноземного походження, виготовлених з вітчизняної 
давальницької сировини. 
Далі проаналізуємо, як здійснюються відрахування податку на додану 
вартість ФОП Найденко О.Г. Суми податку, що підлягають виплатам до 
бюджету, відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між 
загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли в зв’язку з будь-яким 
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою 
податкового кредиту звітного періоду: 
 ПДВ = ПЗ – ПК, (2.1) 
де ПДВ – сума податку, що підлягає сплаті до бюджету чи відшкодуванню з 
бюджету, тис. грн.; 
     ПЗ – сума податкових зобов’язань, тис. грн.; 
     ПК – сума податкового кредиту, тис. грн. 
 
Аналізуючи динаміку податкового зобов`язання та податкового 
кредиту по ПДВ ФОП Найденко О.Г. за 2019-2021 рр. слід відмітити, що 
сума податкових зобов’язань значно перевищує податковий кредит по ПДВ. 
Отже, загальна сума сплати податку на додану вартість на ФОП Найденко 
О.Г. у 2019 р. складає 82,2 тис. грн., тобто 21% від загального обсягу 
податкових надходжень підприємства, у 2020 р. – 388,4 тис. грн. (46,4%), у 
2021 р. – 369,5 тис. грн. (39,8%). Аналіз обсягу податкових відрахувань 
податку на додану вартість в загальній сумі податкових платежів ФОП 
Найденко О.Г. свідчить, що його питома вага є значною, але не перевищує 
обсяг відрахувань на соціальні заходи. 
Податок на додаткову вартість характеризується кількома суттєвими 
перевагами. Незважаючи на те, що він являє собою, по суті, різновид акцизу, 
це універсальний фінансовий інструмент. Так, ПДВ дає можливість 
 
 
60 
 
регулювання фонду заробітної плати і ціни. Ставши домінуючим у світовій 
системі податків на споживання, ПДВ зберігає і деякі негативні риси, 
пов’язані з можливістю відхилення від його сплати. Тому в системі ПДВ 
виняткове значення має зроблений і вичерпний бухгалтерський облік, 
реєстрація всіх ділових операцій. 
Так, в Україні період становлення податку на додану вартість ставить 
чимало питань, пов’язаних з обліком і реєстрацією платників, визначенням 
критеріїв оподатковування запасів товарно-матеріальних цінностей, засобів 
виробництва, продукції за договірними цінами і проданої в кредит. 
Аналіз структури податкових відрахувань ФОП Найденко О.Г. показав, 
що в структурі податкових платежів підприємства значну долю податкових 
відрахувань складають прямі податки, що є досить позитивним моментом в 
діяльності підприємства. 
Продовжуючи аналіз даного питання необхідно провести розрахунок 
ефективності податкової політики об’єкту дослідження. Оцінка ефективності 
податкової політики ФОП Найденко О.Г. складається з розрахунку 
коефіцієнту податкоємності реалізації і коефіцієнту ефективності 
оподаткування. Коефіцієнт податкоємності реалізації розраховується так: 
П
Кпр = , (2.2) 
ЧД
де П – загальна сума податків, тис. грн.; 
     ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, 
послуг), тис. грн. 
 
Коефіцієнти податкоємності реалізації ФОП Найденко О.Г. складають: 
Кпр2019 = 392,61 / 5013,7 = 0,078; 
Кпр2020 = 836,9 / 6609,1 = 0,127; 
Кпр2021 = 927,6 / 5995,6 = 0,155. 
Аналіз значення коефіцієнту податкоємності свідчить про негативні 
 
 
61 
 
зміні, тобто про збільшення податкового тягаря підприємства майже вдвічі в 
2021 р. порівняно з 2019 р.  
Коефіцієнт ефективності оподаткування розраховується за формулою: 
ЧП
 Кеф = , (2.3) 
П
де ЧП – чистий прибуток, тис. грн.; 
     П – загальна сума податків, тис. грн. 
 
Коефіцієнти ефективності оподаткування ФОП Найденко О.Г. 
складають: 
Кеф2019 = 70,3 / 392,61 = 0,179; 
Кеф2020 = 71,4 / 836,9 = 0,085; 
Кеф2021 = -2853,3 / 927,6 = -3,076. 
 
Аналіз коефіцієнту ефективності оподаткування ФОП Найденко О.Г. 
свідчить про зменшення ефективності оподаткування на підприємстві в 
2020 р. порівняно з 2019 р., а також про повну відсутність ефективної 
системи оподаткування в 2021 р. 
Таким чином, розраховані коефіцієнти оцінки ефективності податкової 
політики свідчать про збільшення податкового навантаження на підприємстві 
протягом періоду, що аналізується, а також про відсутність ефективного 
оподаткування. Визначивши обсяги сплати податкових платежів 
підприємством ФОП Найденко О.Г. можна дійти висновку, що не всі грошові 
кошти сплачуються своєчасно мають місце ухилення, тобто податкова 
політика ФОП Найденко О.Г. є не досить ефективною. Тому необхідно 
прийняти відповідні заходи щодо розробки нової податкової політики та 
оптимізації системи оподаткування досліджуваного підприємства. 
 
 
62 
 
РОЗДІЛ 3 
ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА 
ПРИБУТКОВОСТІ ФОП Найденко О.Г. 
 
 
3.1. Шляхи вдосконалення управління доходами суб'єкта 
господарювання як індикатора підвищення конкурентоспроможності 
 
В умовах економічної кризи спостерігаються економічні явища, що 
негативно впливають на стан доходів підприємства, через що відбувається 
зниження економічної активності, посилення конкурентної боротьби за 
споживача та інвестора, звуження доступу до фінансових ресурсів тощо. 
Крім того, постійно відбувається суттєве скорочення фінансових 
можливостей суб’єктів господарювання до інноваційного зростання. 
Зокрема, різко обмежується доступ до джерел фінансових та інвестиційних 
ресурсів. Відтак, на рівні підприємства загострюється проблема забезпечення 
своєчасних грошових надходжень за вироблені товари, роботи і послуги, а 
також підтримки належної фінансової безпеки.  
Отже, актуалізується проблематика та завдання організації 
ефективного функціонування системи управління доходами суб'єкта 
господарювання незалежно від сфери та виду діяльності. Особливо актуальна 
ця проблема для підприємств різних галузей промисловості, оскільки 
виробництво продукції відбувається через певні технологічні цикли, 
операційне «проходження» яких потребує суттєвих витрат часу. 
Оскільки від моменту інвестування у виробництво до моменту 
отримання доходу від реалізації виготовленого товару минає доволі багато 
часу, звуження доступу до фінансових ресурсів для промислового 
підприємства є особливо болючим. Задля уникнення стану 
неплатоспроможності керівники та менеджери промислового підприємства 
 
 
63 
 
мають на постійній основі розробляти та вживати заходів, спрямованих на 
підтримку належного рівня дохідності.  
Вирішити вказане завдання можна лише в межах підтримки високої 
ефективності системи управління доходами (з можливістю своєчасної 
ідентифікації відповідних загроз та внесення коректив). Управління 
доходами як цілісна система вимагає створення відповідного організаційно-
економічного механізму, за допомогою якого власник, керівні органи або 
безпосередньо керівник здійснює позитивний вплив на діяльність фінансових 
служб та розрахункових центрів щодо забезпечення належної дохідності від 
всіх видів діяльності підприємства. В той же час в економічній літературі 
бракує наукових праць з питань управління доходами підприємства в умовах 
кризи, визначення особливостей застосування інструментів, що дозволяють 
збільшити дохідність та зменшити витратність виробництва без погіршення 
якісних характеристик вироблених економічних благ.  
Необхідність впровадження управління доходами в умовах соціально-
економічної кризи викликана, насамперед, ускладненням конкурентного 
середовища. З одного боку, постачальники висувають більш жорсткі умови 
відносно продажу матеріалів, прагнуть отримати попередню оплату, 
скорочують можливості отримання поставок у кредит. З іншого боку, 
покупці та споживачі прагнуть отримати більш вигідні умови придбання 
товарів, намагаються отримати розстрочку або відстрочку платежів, а також 
можливості отримання пільг або знижок. Виявлення переваг та недоліків 
запровадження новітніх інструментів системи управління доходами на 
підприємствах, їхня оцінка, покликані допомогти керівництву вищого рангу 
у прийнятті обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності 
запровадження цієї системи.  
В умовах ринку діяльність будь-якого підприємства має здійснюватися 
за принципом самофінансування й саморозвитку. Це припускає, що 
головною метою фінансово-господарської діяльності будь-якої комерційної 
 
 
64 
 
організації має стати отримання прибутку. В свою чергу, прибуток 
визначається як різниця між отриманим доходом та витратами, що було 
здійснено під час виробництва. В широкому розумінні дохід підприємства 
представляє собою суму грошових надходжень від реалізації виготовлених 
товарів, робіт, послуг. Валовий доход від реалізації товарів характеризується 
конкретним розміром та рівнем.  
Рівень валового доходу розраховується як відношення суми валового 
доходу (у тому числі доходу від реалізації) до загальної суми оборотного 
капіталу (обсягу товарообігу) та виражається у відсотках [8, с.20]. Дохід 
можна класифікувати за різними ознаками [4, с.82]:  
залежно від виду діяльності – дохід від основної діяльності, дохід від 
інвестиційної діяльності, дохід від супутньої діяльності та ін., 
залежно від планового періоду надходжень – плановий дохід, позаплановий 
дохід; 
залежно від економічного змісту – активний дохід, пасивний дохід.  
Управління доходами підприємства включає в себе такі структурні 
елементи, рис. 3.1: планування виручки та вартості виручки у поточному та 
перспективному періодах; планування розподілу валових доходів відповідно 
до цілей, поставлених перед підприємством; аналіз відхилень від планових 
показників, виявлення факторів що зумовили відхилення, та розробка заходів 
по виправленню ситуації в більш сприятливий бік, контроль за виконанням 
намічених до реалізації заходів [3, с. 46].  
При цьому необхідно зауважити, що ключовою ланкою в усій схемі 
управління доходами є аналіз. Аналіз дозволяє виявляти фактори, які 
сприяють підвищенню доходів підприємства, і ті з них, що навпаки, 
знижують результативність діяльності підприємства. Результати такого 
аналізу можуть бути використаними як для подальшої розробки заходів щодо 
коригування ситуації, так і для майбутнього планування доходів 
підприємства і їх розподілу. 
 
 
65 
 
 
Алгоритм процедур управління доходами підприємства 
 
 
Планування виручки та вартості виручки у поточному та 
 перспективному періодах 
 
Планування розподілу валових доходів відповідно до 
 цілей, поставлених перед підприємством 
 
Аналіз відхилень від планових показників, виявлення 
 факторів що зумовили відхилення 
 
Розробка заходів по виправленню ситуації в більш 
 сприятливий бік, контроль за виконанням намічених до 
реалізації заходів 
 
Контроль за виконанням намічених до реалізації заходів 
 
Рис. 3.1 Алгоритм процедур управління доходами підприємства як 
індикатором його конкурентоспроможності 
 
В контексті управління доходами найбільшого значення набувають два 
види доходів [5]: валовий доход по загальній його сумі та валовий доход, що 
залишається в розпорядженні підприємства. Другий показник визначається 
загальною сумою доходу від реалізації товару за мінусом податків й інших 
обов’язкових платежів, що стягують за рахунок валового доходу. Саме ці 
показники найчастіше оцінюються в системі фінансового аналізу діяльності 
підприємства. У процесі аналізу валового доходу встановлюється ступінь 
відповідності фактичних та очікуваних у майбутньому значень показників 
плановим, виконання плану по валових доходах. Визначається динаміка 
валового доходу, причини його росту або зниження. У зв’язку з тим Л. Шваб 
вказує на наявність розбіжностей у формуванні цін на товари, що 
поставляють із різних джерел, тому доцільно організувати облік валових 
доходів залежно від того, по яких каналах надходить товар на підприємство 
для його наступної реалізації споживачам [8, с.42].  
 
 
66 
 
Наступним етапом аналізу валового доходу є аналіз по місяцях, 
кварталам, декадам, в розрізі підвідомчих підрозділів, у порівнянні з 
досягненнями конкурентів. Завершується аналіз валових доходів 
розрахунком втрачених можливостей зростання доходності підприємства у 
перспективному плані та розробкою відповідних заходів, спрямованих на 
зростання рентабельності продукції. При цьому зростання рентабельності 
буде свідчити про те, що грошові кошти, які отримує підприємство у вигляді 
своїх доходів, знаходять все більш раціональне застосування в різних 
управлінських аспектах: зростанні розміру оборотних коштів, збільшенні і 
модернізації основних фондів, підвищенні матеріального стимулювання 
працівників з тим, щоб набути конкретних можливостей для постійних 
тенденцій зростання продуктивності праці тощо.  
Однак, з іншої сторони, ефективність використання доходів 
визначається і покращанням фінансового стану підприємства, коли отримані 
доходи так розподіляються між статтями активів, щоб забезпечувати 
підприємству нормальну ліквідність, достатню платоспроможність та високу 
стійкість фінансового стану. Крім величини доходів для нормального 
забезпечення життєдіяльності підприємства має велике значення стабільність 
даного показника у часі.  
Якщо підприємство отримує доходи нерегулярно, то в певні відрізки 
часу воно відчуває фінансові труднощі, тому що суттєву частину витрат йому 
необхідно нести постійно незалежно від того, чи функціонує виробництво в 
даний момент, чи ні. За таких умов стабільними вважають доходи 
підприємства, які відрізняються відносною сталістю протягом тривалого 
періоду часу, і внаслідок цього, можуть легко прогнозуватися на 
перспективу, що демонструє підвищення рівня конкурентоспроможності.  
Динамічність зовнішнього середовища функціонування підприємств 
зумовлює необхідність вирішення ряду актуальних питань щодо оптимізації 
обсягів виробництва та збуту, зниження собівартості виробництва та 
 
 
67 
 
підвищення їх конкурентоспроможності. Загострення конкуренції на ринку, 
обмеженість джерел надходження якісної сировини при доступних цінах є 
чинниками суттєвого зростання розміру собівартості реалізованої продукції, 
що актуалізує проблематику дослідження щодо підвищення ефективності 
забезпечення ресурсами господарської діяльності підприємств.  
На основі результатів проведеної діагностики рівня забезпечення 
діяльності підприємства необхідними для проведення виробничо-
господарської діяльності ресурсами слід відзначити підвищений рівень 
диспропорцій між складовими елементами фінансового портфеля 
підприємства, що спричинено інерційністю розробки та нераціональною 
політикою фінансового управління взагалі та управління доходами зокрема.  
Дохід промислового підприємства можна сприймати не лише як гроші 
(грошовий потік), але також і як результат застосування капіталу, і як 
джерело утворення капіталу. Саме тому отриманий підприємством дохід 
збільшує вартість його оборотного капіталу і тим самим збільшує його 
конкурентоспроможність, стійкість та вартість на ринку. Забезпеченість 
промислового підприємства оборотним капіталом у достатньому обсязі є 
умовою нормального функціонування як виробничого, так і комерційно-
збутового секторів діяльності підприємства.  
Для промислових підприємств, які в процесі господарської діяльності 
отримують оборотні активи, як правило, від цілого ряду постачальників та 
відвантажують продукцію цілому ряду споживачів, дуже важливо розробити 
та впровадити науково обґрунтовану систему управління доходністю. 
Підприємства, які прагнуть підвищити продуктивність, результативність, 
дохідність та рентабельність власної діяльності, мають створити ефективну 
систему управління фінансуванням оборотного капіталу шляхом залучення 
та максимально повного використання сучасних фінансових інструментів [7, 
с. 56]. Важливо також чітко розуміти можливості використання отриманого 
після оподаткування прибутку, результативність кожного з напрямів 
 
 
68 
 
вкладання коштів, рис. 3.2. 
 
Рис. 3.2 Напрями використання прибутку після оподаткування підприємства 
 
Процес управління доходами можна представити як вміння фахівців 
підприємства здійснювати ефективне фінансове ресурсозбереження. Мета 
такого управління виходить зі стратегічних цілей діяльності підприємства і 
спрямована на максимальне забезпечення потреб у розвитку підприємства 
власними вільними фінансовими ресурсами. Тому перспективними 
напрямами фінансового удосконалення має стати створення системи 
управління доходами підприємства. Необхідність розробки системи 
управління доходами в умовах кризи викликана, насамперед, ускладненням 
конкурентного середовища на ринку присутності підприємства. З одного 
боку, постачальники висувають більш жорсткі умови продажу матеріалів, 
прагнуть завчасно отримати передоплату, скорочують можливості отримання 
сировини та комплектних матеріалів у кредит. З іншого боку, споживачі 
очікують отримання пільг, бонусів та знижок. За таких умов впровадження 
системи управління доходами має дозволити керівництву та топ-
менеджменту підприємства зробити вірний вибір у прийнятті обґрунтованих 
управлінських рішень щодо доцільності здійснення тих чи інших заходів 
фінансового менеджменту. Дохід промислового підприємства можна 
сприймати не лише як безперервний потік грошей, але і як результат 
 
 
69 
 
застосування капіталу та його безпосереднє джерело. Водночас для цього 
мають бути використаними всі наявні умови – від ресурсних і до ринкових. 
Основною умовою виведення досліджуваного підприємства ФОП 
Найденко О.Г. з кризового стану має стати забезпечення позитивного 
чистого грошового потоку протягом не менше, ніж дванадцять місяців. Проте 
на практиці можливості істотного збільшення обсягу власних фінансових 
ресурсів в умовах кризового стану діяльності підприємства є обмеженими. 
Тому основним напрямом забезпечення можливостей щодо досягнення точки 
фінансової рівноваги підприємством в кризових умовах має стати скорочення 
обсягів споживання фінансових ресурсів на короткий проміжок часу. Перелік 
заходів з покращення фінансового становища є індивідуальним для кожного 
підприємства та залежить від сфери в якій ведеться бізнес, груп продукції, 
кон’юнктури ринку, регіональної інфраструктури, системи управління 
підприємством, структури витрат на виробництво і управління, техніко-
технологічних особливостей та інших факторів. При цьому фінансисти 
мають чітко дотримуватися схеми формування чистого прибутку та для 
кожної його складової знаходити заходи, спроможні скоротити витратну і 
збільшити доходну частини, відповідно до рис. 3.3. 
Деталізація показників антикризового плану має бути реалізованою 
через систему бюджетування, яка визначає короткострокові завдання в межах 
виробленої стратегії. Запровадження процедур бюджетування дозволить 
узгодити дії та інтереси менеджменту та безпосередніх працівників 
підприємства під час виконання їх посадових обов’язків. Дуже важливим 
аспектом бюджетування є той факт, що воно змушує економістів 
обґрунтовувати конкретні плани і дає змогу усвідомити витрати, 
безпосередньо пов'язані з їх виконанням. Важливою умовою також має бути 
прорахунок кожного прийнятого рішення та його переведення у грошову 
форму як на етапі реалізації витрат, так і на етапі отримання доходів. За 
умови, що при прогнозуванні буде становлено, що рівень доходів буде не 
 
 
70 
 
нижчим, ніж здійсненні витрати, лише на такому підґрунті доцільно 
реалізовувати прийняте рішення. У противному випадку розмір збитків 
підприємства лише збільшиться. 
 
 
 
 
Рис. 3.3 Алгоритм формування чистого прибутку підприємства 
 
У процесі складання бюджету менеджер має змогу порівняти витрати і 
вигоди альтернативних напрямів дій, визначити найефективніший спосіб 
використання ресурсів. Оскільки бюджети відображають у грошовій формі 
майбутні плановані види діяльності, вони одночасно стають базою для 
оцінки результативності роботи менеджерів та фінансистів підприємства, 
рис. 3.4. Порівняння фактичних результатів із запланованими дає змогу 
 
 
71 
 
визначити ефективність і результативність всіх видів діяльності 
підприємства. Крім того, бюджети мотивують працівників підприємства на 
досягнення поставленої мети при умові, що вони брали участь у розробці 
бюджетів і зацікавлені в досягненні встановлених показників. 
 
 
Рис. 3.4 Бюджетування діяльності підприємства з метою отримання умов 
прибутковості та доходності підприємницької діяльності 
 
Водночас слід враховувати той факт, що антикризові заходи мають 
реалізовуватись систематично, протягом всього періоду існування 
підприємства, так як достеменно невідомо в який момент часу спрацює той 
чи інший фактор ризику. Підприємство має керуватись у своїй діяльності 
стратегічним планом, мати розроблені бізнес-плани по кожному напряму 
діяльності, як фактичному, так і прогнозованому, а на їх підставі плани 
модернізації обладнання, план професійного розвитку та графік інвестування 
у людський капітал, план-графік маркетингових заходів тощо. А 
 
 
72 
 
фінансування цих заходів має проводитись на підставі діючої на 
підприємстві системи бюджетування. 
При розробці бюджету витрат ФОП Найденко О.Г. орієнтується на 
поточні ціни звітного року, що є неприпустимим у сучасних умовах 
господарювання. Світова економічна криза, підвищення цін на сировину і 
енергоносії і, як наслідок, підвищені масштаби фінансової кризи в Україні, 
спричинили ситуацію, коли ціни на всі види сировини та пального 
неконтрольовано зростають щомісяця на кілька відсотків до попереднього 
рівня. Отже, ФОП Найденко О.Г. доцільно враховувати прогнозні темпи 
інфляції і коригувати поточні ціни на цю величину. Звісно, такі розрахунки 
носитимуть лише приблизний характер, але водночас істотно підвищать 
точність прогнозованих сум доходу. При складанні бюджетів на наступний 
рік фахівці ФОП Найденко О.Г. враховують лише наявні ділові зв’язки, при 
цьому практично ігнорується такий фактор, як завоювання нової частки 
ринку. Водночас, як засвідчили результати дослідження, відділ маркетингу 
постійно працює над завоюванням нових ринків збуту, навіть за межами 
Кіровоградської області. Таким чином, існує неузгодженість процесу 
бюджетування окремих напрямів діяльності і маркетингової політики 
підприємства в цілому.  
Для усунення зазначеного недоліку доцільно запропонувати відділу 
маркетингу складати план орієнтовних масштабів закупок на нових ринках 
збуту, надавати цю інформацію у планово-фінансовий відділ і далі по 
ланцюжку бюджетного процесу. До того ж, керівництво ФОП Найденко О.Г. 
практично ігнорує сучасні економіко-математичні методи прогнозування, 
використання яких дозволило б істотно підвищити достовірність прогнозних 
розрахунків. Це, зокрема, стосується динаміки таких показників, як обсяги 
продаж по кожному з видів продукції та по підприємству в цілому, частки 
нових споживачів та замовників у загальному обсязі замовлень тощо.  
Для покращення роботи підприємства за зазначеним напрямком можна 
 
 
73 
 
запропонувати використовувати у процесі прогнозування метод 
екстраполяції трендів, сутність якого полягає у вивченні динаміки певного 
явища або процесу за останні роки і перенесення виявлених тенденцій цієї 
динаміки на наступний за звітним період. Слід зазначити, що застосування 
методу екстраполяції трендів є коректним лише для сталих явищ, тобто 
таких, що в цілому не змінюють заданої траєкторії розвитку досліджуваних 
подій. Для ФОП Найденко О.Г. такими напрямами діяльності є динаміка 
збільшення частки покупців на регіональному ринку, обсяги продаж по 
деяких видах продукції. 
В теорії розрізняють формальну і прогнозну екстраполяції трендів. 
Формальна екстраполяція ґрунтується на припущенні про збереження в 
майбутньому реальних тенденцій розвитку об’єкта прогнозування. Під час 
прогнозних екстраполяцій фактичний розвиток подій пов’язується з 
гіпотезами про динаміку досліджуваного процесу з урахуванням його 
фізичної і логічної суті. Основу екстраполяційних методів прогнозування 
становлять вивчення часових рядів, які являють собою впорядковані по часу 
вимірювання тих або інших характеристик досліджуваного об’єкта. 
Перший спосіб ґрунтується на припущенні, що прогнозний показник 
змінюється прямо пропорційно часу. Саме тому для визначення прогнозних 
значень показника Y будується залежність у такому вигляді: 
Yt = a + b * t,     (3.1) 
де t – порядковий номер періоду. 
 
Параметри рівняння регресії (a, b) знаходять через використання 
методу найменших квадратів. Підставивши в рівняння (3.1) необхідне 
значення t, розраховують необхідний прогноз. Суть методу найменших 
квадратів полягає в пошуку параметрів моделі тренда, який мінімізує 
відхилення від точок початкового часового ряду. 
В основу другого методу закладено припущення, що економічним 
 
 
74 
 
процесам притаманна певна специфіка. Вони відрізняються, по-перше, 
взаємозалежністю, по друге визначеною інерційністю. Останнє свідчить про 
те, що значення будь-якого показника в момент t визначено залежить від 
стану цього показника в попередніх періодах, тобто його значення в 
попередніх періодах має розглядатися як факторна ознака. Рівняння 
регресійної залежності в загальній формі має вигляд: 
Yt = A0 + A1 * Yt-1 + A2 * Yt-2 + ... + Ak * Yt-k,  (3.2) 
де Yt – прогнозне значення показника Y в момент t;  
Yt-1 – значення показника Y в момент t-1; 
Ak – k-й коефіцієнт регресії. 
 
Доволі точні прогнозні значення можна отримати вже при k=1. На 
практиці також доволі часто використовують модифікацію наведеного 
рівняння, ввівши до його складу в якості фактора період t. У цьому разі 
рівняння регресії матиме вигляд: 
Yt = A0 + A1 Yt-1 + A2t.    (3.3) 
 
Коефіцієнти регресії цього рівняння можна знайти методом найменших 
квадратів.  
Друга ситуація, тобто наявність просторової сукупності, 
використовується тоді, коли значення показника є відсутніми, або його 
значення визначається впливом деяких факторів.  
Третя ситуація, тобто існування просторово-часової сукупності, може 
спостерігатися тоді, коли: 
ряди динаміки недостатні по своїй довжині для побудови статистично 
значимих прогнозів; 
фахівець, який проводить аналітичну діагностику,  має намір врахувати 
в прогнозі вплив факторів, які розрізняються за економічною природою, і 
їхні динаміки. Вихідними даними у цьому разі слугують матриці показників, 
 
 
75 
 
кожна з яких являє собою значення тих самих показників за різні періоди або 
за різні послідовні дати. 
Розглянемо прогнозування першим способом на прикладі 
прогнозування обсягу продаж на підприємстві ФОП Найденко О.Г. Для 
коректного прогнозу необхідно визначати значення обсягу продаж 
підприємства ФОП Найденко О.Г. в натуральному і грошовому виразах, а 
також зрозуміти, як воно може змінюватися залежно від умов внутрішнього і 
зовнішнього середовища. Для розрахунку прогнозу використаємо дані по 
виручці від реалізації продукції за 2024 р. 
Для розрахунку потрібно за допомогою методів найменших квадратів 
знайти параметри рівняння регресії a, b. Процедура знаходження прямої, для 
якої буде мінімальна сума квадратів відстаней між точками, що описують 
дані, та самою прямою називається методом найменших квадратів. Кутовий 
коефіцієнт або коефіцієнт нахилу b прямої регресії можна знайти таким 
чином: 
n
 (Xk − X ) * (Yk −Y )
b = k=1 ,    (3.4) 
n
 (Xk − X )2
k=1
 
Вільний коефіцієнт рівняння регресії (a) знайдемо за формулою, 
підставивши у рівняння регресії значення коефіцієнта b та середні значення 
величини X та Y: 
a = X − b * X ,     (3.5) 
де X – середні величини. 
 
Ці коефіцієнти можна розрахувати також, використавши відповідні 
статистичні функції у пакеті Microsoft Excel: для вільного коефіцієнта a-
INTERCEPT, кутового коефіцієнта b-SLOPE. Коефіцієнт a = 165,2, b = 3,79. 
Рівняння регресії матиме вигляд: 
у = 165,2 + 3,79х. 
 
 
76 
 
Підставивши в рівняння значення х номери наступних періодів можна 
отримати прогноз на наступні періоди (табл. 3.1). Лінійне рівняння не завжди 
точно відображає економічні тенденції. 
 
Таблиця 3.1 – Фактичні та прогнозні показники обсягу продажу продукції 
ФОП Найденко О.Г. 
№ Факт, обсяг продаж за Прогноз обсягу продажу за 
Місяць Тренд 
періоду 2021 р., тис. грн. 2024 р., тис. грн. 
132,3 169,0 
Січень  1 125,5 
132,4 169,2 
Лютий  2 128,0 
132,5 169,3 
Березень  3 129,5 
132,6 169,4 
Квітень  4 131,2 
132,8 169,6 
Травень  5 133,6 
132,9 169,8 
Червень  6 132,7 
133,0 169,9 
Липень  7 140,0 
133,1 170,0 
Серпень  8 138,8 
133,2 170,2 
Вересень  9 138,3 
133,4 170,4 
Жовтень  10 142,5 
133,5 170,5 
Листопад  11 143,9 
133,6 170,6 
Грудень  12 176,1 
2037,9 
Всього - 1660,1 - 
 
По мірі насичення ринку темпи зростання продаж зменшуються. 
Розглянемо альтернативний варіант прогнозу з використанням ковзних 
середніх. Модель ковзних середніх застосовують для нестаціонарних або 
стаціонарних даних. Модель ковзного середнього можна описати: 
Yt = (Yt + Yt-1 + ... + Yt-k+1) / k,    (3.6) 
де Yt – значення в попередній період; 
    Yt-1  – значення в наступний період; 
    k – прийнятий період фільтра ковзного середнього. 
 
Під час використання цього методу прогноз будь-якого періоду являє 
собою отримання показника середнього декількох результатів досліджень 
 
 
77 
 
часового ряду. Розрахунки за допомогою цього методу є доволі простими і 
відображають зміни основних показників попереднього періоду. Деколи цей 
метод є ефективнішим, ніж методи, що ґрунтуються на довготривалих 
дослідженнях. 
Для нашого прикладу прогноз за допомогою ковзного середнього буде 
мати вигляд, наведений у табл. 3.2. 
 
Таблиця 3.2 – Прогнозування обсягу продаж за допомогою методу ковзних 
середніх ФОП Найденко О.Г. 
№ Факт, обсяг Прогнозований обсяг продаж, через модель 
Місяць 
періоду продаж, тис. грн. ковзних середніх 2024 р. 
Січень  1  
125,5 
Лютий  2 129,7 
128,0 
Березень  3 123,6 
129,5 
Квітень  4 133,3 
131,2 
Травень  5 130,3 
133,6 
Червень  6 133,2 
132,7 
Липень  7 136,5 
140,0 
Серпень  8 140,2 
138,8 
Вересень  9 139,3 
138,3 
Жовтень  10 141,0 
142,5 
Листопад  11 148,1 
143,9 
Грудень  12 171,5 
176,1 
 
Графічно це можна представити у вигляді динаміки, 
продемонстрованій на рис. 3.5. 
Під час розроблення моделі прогнозування припускають, що ситуація в 
майбутньому не буде значно відрізнятися від теперішньої. Вважається, що 
всі важливі фактори, або враховані в моделі прогнозування, або не будуть 
змінюватися протягом певного періоду часу, в якому вона 
використовуватиметься. Точність і ефективність побудованої моделі 
прогнозу будуть безпосередньо залежати від правильності підбору даних. 
 
 
78 
 
Використовуючи модель, варто пам’ятати про існування факторів, що 
свідомо або несвідомо не включені в неї, які мають істотний вплив на стан 
підприємства в майбутньому. 
 
200
180
160
140
120
Фактичний обсяг продажу
100
Прогнозний обсяг продажу
80
60
40
20
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
місяці
 
Рис. 3.5 Прогнозована динаміка обсягів продаж за допомогою методу 
ковзних середніх  
 
Розробка бюджетів відповідними підрозділами ФОП Найденко О.Г. 
носить характер додаткового навантаження для окремих працівників. До того 
ж ця робота збігається у часі зі складанням річних звітів, що також знижує 
ефективність бюджетування. Зазначені факти впливають негативним чином 
як на якість бюджетів, так і на оперативність роботи над ними.  
Для нейтралізації цих недоліків слід, по-перше, запровадити на 
підприємстві систему преміювання працівників, що задіяні у бюджетному 
процесі. При цьому слід врахувати такі особливості: 
преміювання працівників здійснюватиметься за наслідками, тобто 
шляхом порівняння складених бюджетів і фактичних процесів, що можливе 
тільки після закінчення прогнозного періоду. Отже, існуватиме часовий лаг 
між виконаною роботою і преміюванням персоналу; 
для системи преміювання виключне значення має ступінь участі 
 
 
тис. грн.
79 
 
конкретного працівника у бюджетному процесі, отже необхідно розв’язати 
цю проблему ще на стадії виконання бюджетних робіт. Відповідальність за 
це може бути покладена на керівників відповідних підрозділів, водночас це 
повинно бути зафіксовано документально, оскільки є предметом подальших 
фінансових розрахунків підприємства з персоналом. 
Для усунення такого недоліку, як збігання у часі процесів складання 
бюджетів і річних фінансових звітів, можна запропоновувати здійснення 
бюджетоутворюючих робіт у дві стадії: 
на першому етапі (як правило, ІІІ квартал року) складаються бюджети, 
що носять попередній характер і можуть у подальшому коригуватись; 
на другому етапі (кінець ІV кварталу) бюджети ще раз переглядають, 
вносять за необхідності необхідні корективи та затверджують. 
Окрім вищеперерахованих недоліків, при розробці бюджетів ФОП 
Найденко О.Г. особливу увагу слід звернути на практичну реалізацію 
принципу гнучкості. Є декілька методів, спрямованих на підвищення 
гнучкості планування, за допомогою яких можна враховувати відхилення від 
планових показників, а в окремих випадках такі відхилення навіть 
заохочуються, якщо це дає можливість зекономити кошти. До таких методів 
відносять: використання додаткових бюджетів; розробку декількох варіантів; 
метод змінних витрат бюджетів. 
Складання додаткових бюджетів здійснюється для коригування і 
обґрунтування бюджетів, які встановлюють ліміти на витрати, наприклад, 
бюджет капітальних витрат підрозділу підприємства. Якщо цей бюджет 
недостатній для здійснення технічного проєкту, то необхідно розробити 
коригуючі бюджети для забезпечення виконання планового завдання. 
Необхідність розробки декількох варіантів бюджетів зумовлена 
нестабільністю зовнішнього середовища або невизначеністю внутрішніх 
факторів, наприклад, зміна попиту на продукцію, завершення робіт з 
реконструкції виробництв, освоєння нових видів продукції. Наявність 
 
 
80 
 
декількох варіантів бюджетів дає змогу підрозділам швидко 
пристосовуватися до змін. 
Метод змінних витрат бюджетів широко застосовується у зарубіжній 
практиці. Він враховує дію операційного важеля у внутрішньофірмовому 
плануванні. Сутність методу полягає в тому, що розробляються таблиці 
змінних витрат бюджету, які показують управлінцям рівень дійсних витрат 
при зміні обсягів продажу і виробництва. Такі бюджети дають змогу 
здійснювати динамічне коригування планових показників. 
Аналіз поточного плану доходів та витрат підприємства на 2024 р. 
наведено в табл. 3.3. План з надходження коштів у 2024 р. підприємством 
було не виконано на 68,2% внаслідок отримання 528,0 тис. грн. виручки від 
реалізації продукції. 
Слід відмітити зменшення майже всіх планових показників в тому 
числі і витрат. Незважаючи на значне зменшення обсягу реалізації продукції, 
собівартість зменшилась лише на 25,2%. Відмітимо, що валовий прибуток 
підприємства зменшився відносно плану на 424%. Негативним показником є 
збільшення адміністративних витрат на 7,5%. Чистий прибуток підприємства 
відносно планового показники зменшився на 1183%, що є свідченням 
неефективної господарської діяльності підприємства. Позапланове зростання 
інших витрат пов'язане зі збільшенням розміру сумнівних боргів та втрат від 
знецінення запасів. 
Таким чином, порівнюючи планові та фактичні дані, можна встановити 
недоліки управління фінансами підприємства, причини зниження 
ефективності діяльності підприємства та можливі шляхи їх усунення. 
Одним з основних фінансових планів є план грошових коштів (кеш-
фло), що складається на рік, півроку або квартал з помісячною розбивкою. 
Фінансове планування здійснюється з врахуванням недовиконання плану по 
доходам у 2021 р., тобто враховуючи можливу несприятливу ринкову 
кон'юнктуру у 2021 р.  
 
 
81 
 
Таблиця 3.3 – Аналіз поточного плану доходів і витрат підприємства ФОП 
Найденко О.Г. у 2021 р., тис. грн. 
% вико-
Показники План  Факт  
нання 
Доход від реалізації продукції  1660,0 528,0 -68,2 
Податок на додану вартість 277,0 88,0 -68,2 
Чистий доход (виручка) від реалізації  1383,0 440,0 -68,2 
Собівартість реалізованої продукції  1234,0 923,0 -25,2 
Валовий: 
прибуток 149,0  -424 
збиток  -483  
Інші операційні доходи 11,0 1,0 -9,1 
Адміністративні витрати 40,0 43,0 7,5 
Витрати на збут    
Інші операційні витрати 39,0 35,0 -10,3 
Фінансові результати від операційної діяльності: 
81,0  -1131 
прибуток 
збиток  -835,0  
Інші доходи 42,0 546,0 1200,0 
Інші витрати 20,0 821,0 4005,0 
Фінансові результати від звичайної діяльності до 
оподаткування: 103,0  -911 
  прибуток 
  збиток  -835,0  
Податок на прибуток від звичайної діяльності 20,6 57,0 177,0 
Фінансові результати від звичайної діяльності: 
82,4  -1183,0 
   прибуток 
   збиток  -892,0  
Чистий: 
82,4  -1183,0 
   прибуток 
   збиток  -892,0  
 
План надходження та витрачання грошових коштів розробляється на 
підприємстві у такій послідовності: 
на першому етапі прогнозується надходження та витрачання грошових 
коштів за операційною діяльністю підприємства, так як ряд показників цього 
плану служить вихідною передумовою розробки інших складових його 
частин; 
 
 
82 
 
на другому етапі розробляються планові показники надходження та 
витрачання грошових коштів за інвестиційною діяльністю підприємства (з 
врахуванням чистого грошового потоку за операційною його діяльністю); 
на третьому етапі розраховуються планові показники надходження та 
витрачання грошових за фінансовою діяльністю підприємства, яка покликана 
забезпечити джерела зовнішнього фінансування операційної та інвестиційної 
його діяльності у попередньому періоді; 
на четвертому етапі прогнозуються валовий та чистий грошовий 
потоки, а також динаміка залишків грошових коштів по підприємству в 
цілому. 
 
 
3.2. Вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю 
суб'єкта господарювання 
 
Функціонування організації в умовах мінливого зовнішнього оточення 
зумовлює постійні зміни у її структурі. У західному менеджменті існує 
концепція, згідно з якою основними причинами, які зумовлюють 
необхідність коригування організаційної структури підприємства, є: 
надмірна централізація управлінських рішень; 
процедурне ускладнення прийняття простих рішень, що сповільнює 
вирішення більшості організаційних проблем; 
втрата відповідальності через обмеження повноважень; 
порушення організаційної комунікації; 
велика кількість суперечливих управлінських рішень; 
втрата співробітниками ентузіазму. 
У взаємодії із зовнішнім середовищем підприємство, для якого дані 
прояви є характерними, неадекватно реагує на вимоги ринку, втрачає 
клієнтів, через що сповільнюється цикл «товар-гроші-товар». У результаті 
 
 
83 
 
поступово відбувається падіння імідж підприємства. У персоналу 
підприємства з'являється страх перед звільненням; послаблюється ініціатива 
знизу; працівників вірять у неспроможність якісно виконувати свою роботу, 
вони ж орієнтуються тільки на особисті інтереси. Отже, зміни організаційної 
структури управління слід здійснювати за умови, що вони забезпечать 
досягнення організацією цілей, підвищать ефективність управління нею. 
Залежно від завдань, які вирішує фірма (проблема виживання чи 
проблеми зростання), основними показниками поліпшення управління є: 
зниження загальних витрат і витрат на управління; 
зростання прибутку; 
розширення частки ринку; 
прискорення техніко-економічного розвитку; 
підвищення оперативності та більша гнучкість у взаємодії із зовнішнім 
середовищем тощо. 
Однак організаційні зміни, незважаючи на причини, що їх зумовили, 
мають розширювати межі повноважень менеджерів нижчих рівнів 
управління, сприяти їх самостійності у вирішенні виробничо-господарських 
завдань, що зумовить залучення більшої кількості працівників фірми до 
управління, зростання їх ділової активності, посилюватиме їх прагнення до 
саморозвитку, оволодіння сучасними технологіями, в тому числі 
інформаційними. 
Організаційні зміни часто зумовлені необхідністю подолання криз, які 
виникають на певних стадіях розвитку фірми. Можна запропонувати декілька 
рекомендацій для розроблення стратегії організаційних змін. 
1. Організаційна структура має забезпечувати високу ефективність 
роботи всієї компанії. Структуру управління можна порівняти з коробкою 
передач, яка перетворює всі види роботи на швидкість, тобто на ефективність 
підприємства. Чим простіший цей механізм, тим ефективнішою є організація, 
тобто тим рідше треба змінювати швидкість і напрями окремих видів 
 
 
84 
 
діяльності, щоб змусити їх функціонувати з максимальною вигодою для 
бізнесу. Менеджери повинні працювати як підприємці, а не як чиновники, і 
їх робота має передусім оцінюватися за ефективністю компанії, а не за 
стандартами адміністративного мистецтва чи професійної компетентності. 
Отже, організаційна структура повинна унеможливлювати прийняття 
неправильних рішень, сприяти бажанню і можливостям працювати на 
майбутнє, а не користуватися досягненнями минулого. 
2. Структура організації повинна мати мінімальну кількість рівнів 
управління і формувати найкоротший ієрархічний ланцюг. Кожен 
додатковий рівень управління ускладнює розроблення загального напряму і 
досягнення взаєморозуміння, спотворює розуміння глобальних цілей і 
перешкоджає концентрації уваги. Кожна нова ланка створює нові проблемні 
ситуації, додаткові джерела витрат. 
3. Організаційна структура має сприяти підготовці наступного 
покоління топ-менеджерів. Іншими словами, молоді менеджери зобов'язані 
нести відповідальність за самостійну роботу, щоб набути досвіду. Але робота 
повинна бути посильною, щоб у разі їхніх невдач не опинилися під загрозою 
благополуччя компанії чи існування бізнесу загалом. У великій компанії слід 
передбачити декілька посад для потенційних топ-менеджерів. Це дасть змогу 
вибрати майбутніх керівників вищого рівня тільки на основі раціонального 
принципу відбору і перевіряти їх за єдино правильним критерієм – діловими 
якостями. 
Кожне підприємство в процесі розвитку змушене шукати нові 
організаційні форми свого існування, оскільки змінюються його цілі, 
масштаби діяльності, умови господарювання. Організаційні зміни 
спрямовуються на поліпшення функціонування елементів організаційної 
структури через встановлення більш оптимальної в нових умовах системи 
взаємозв'язків лінійних і штабних підрозділів, вдосконалення розподілу 
функцій між ними. Це дає змогу формувати структури, що відповідають 
 
 
85 
 
сучасним умовам господарської діяльності і забезпечують ефективне 
функціонування і розвиток підприємства. 
З цією метою на підприємстві ФОП Найденко О.Г. пропонуємо 
спростити організаційну структуру, за рахунок об’єднання відділу 
маркетингу та відділу збуту в один структурний підрозділ. 
Спрощена організаційна структура ФОП Найденко О.Г. наведена на 
рис. 3.6. 
Загальні збори засновників 
Ревізійна комісія Рада директорів  
Відділ маркетингу та збуту 
Відділ кадрів 
Відділ охорони праці Головний інженер 
Бухгалтерія 
Механік Начальник виробництва 
 
Рис. 3.6 Пропонована структура управління ФОП Найденко О.Г.   
 
Об’єднання даних відділів в один структурний підрозділ дозволить 
скоротити витрати на утримання окремого відділу. Проведемо дослідження 
витрат на утримання даних відділів до зміни та після запропонованих 
заходів, табл. 3.4. 
Отже, результати табл. 3.4 свідчать, що річні витрати на утримання 
єдиного відділу становлять 784,8 тис. грн., а витрати на утримання двох 
окремих відділів складають 851,5 тис. грн., тобто на 66,7 тис. грн. (851,5 – 
784,8). Також слід відмітити, що із впровадженням єдиного відділу середня 
 
 
86 
 
заробітна плата працівників збільшиться. Отже, економія річних витрат 
підприємства із запровадженням даного заходу складе 66,7 тис. грн. 
 
Таблиця 3.4 – Витрати на утримання відділів до та після змін 
До зміни Після зміни 
Показники відділ відділ маркетингу  
відділ збуту 
маркетингу та збуту 
1. Начальник відділу, осіб 1 1 1 
2. Кількість працівників, осіб 4 5 7 
3. Річний фонд заробітної плати 
408,0 426,0 772,8 
відділу, тис. грн. 
4. Середня тижнева заробітна 
8500 8500 9600 
плата працівника, грн. 
5. Офісні витрати, тис. грн./рік 8,0 9,5 12,0 
Всього витрат 416,0 435,5 784,8 
Загальна вартість витрат 851,5 784,8 
 
Отже, за результатами третього розділу роботи можна зробити такі 
висновки: В третьому розділі випускної роботи розглянуто прогнозування на 
прикладі прогнозування обсягу продаж на підприємстві ФОП Найденко О.Г. 
Для коректного прогнозу визначено значення обсягу продаж підприємства 
ФОП Найденко О.Г. в натуральному і грошовому виразах, а також з’ясовано, 
як він може змінюватися залежно від умов внутрішнього і зовнішнього 
середовища. 
Також розглянуто альтернативний варіант прогнозу з використанням 
ковзних середніх. Під час використання цього методу прогноз будь-якого 
періоду являє собою отримання показника середнього декількох результатів 
досліджень часового ряду. Розрахунки за допомогою цього методу є доволі 
простими і відображають зміни основних показників попереднього періоду. 
Дотримання вищенаведених рекомендацій бюджетування забезпечує у часі й 
у просторі організацію виконання планових завдань підприємства по цехах, 
дільницях, операціях і тим самим реалізує принципи інтегрованості, 
реальності, повноти й економічності. На підприємстві ФОП Найденко О.Г. 
запропоновано спростити організаційну структуру, за рахунок об’єднання 
 
 
87 
 
відділу маркетингу та відділу збуту в один структурний підрозділ. Із 
впровадженням єдиного відділу середня заробітна плата працівників 
збільшиться з 8500 грн. до 9600 грн., а економія річних витрат підприємства 
із запровадженням даного заходу складе 66,7 тис. грн.  
Отже, запропоновані заходи на підприємстві ФОП Найденко О.Г. 
дадуть можливість більш ефективно управляти фінансовими активами та 
коштами, підвищити прибутковість та конкурентоспроможність, збільшити 
обсяг виробництва і реалізації продукції, в кінцевому підсумку покращити 
фінансові результати господарської діяльності. 
 
 
 
88 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
Конкунентоспроможність виступає фактором виживання суб'єкта 
господарювання на ринку. Визначити її позитивну динаміку можливо на 
основі показника доходу суб'єкта господарювання. Дохід від реалізації 
продукції і послуг – це грошові кошти, отримані за поставлену покупцям 
продукцію або надані послуги. Розмір доходу підприємства залежить багатьох 
факторів, основними з яких виступають обсяг реалізованої продукції, що 
пов'язаний з попитом на продукцію та рівнем ціни, асортимент, якість і 
сортність, рівень цін. Своєчасність і повнота надходжень виручки від 
реалізації продукції сприяє стабільній життєдіяльності та стабільному 
фінансовому стану об'єкта господарювання. Прямий вплив на розмір виручки 
здійснює обсяг реалізованої продукції, який залежить від обсягу виробництва 
товарної продукції, та рівень відпускних цін, який, у свою чергу, залежить від 
якості, дефіцитності та споживчих властивостей продукції або наданих послуг. 
При цьому отриманий підприємством дохід після сплати всіх обов’язкових 
податків може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. 
Важливою умовою успішного функціонування підприємства при цьому має 
стати забезпечення вимог та умов розширеного відтворення, при якому кошти 
мають з однаковою інтенсивністю спрямовуватися на техніко-технологічний 
та людський розвиток діяльності. При цьому керівництво підприємства має 
розуміти і пам’ятати, що інвестиції у людський капітал, не зважаючи на 
пролонгований у часі та відтермінований рівень їх економічної окупності, 
приносять у десять разів більшу віддачу з одиниці вкладених коштів, ніж всі 
інші інвестиції. Тому доцільно спрямовувати зароблені на реалізації продукції 
кошти у професійний і особистісний розвиток працівників, розвиток у них 
талантів, спроможних підвищити рівень конкурентоспроможності 
підприємства на ринку. 
 
 
89 
 
Крім того, отримання доходів створює тверду основу для 
самофінансування підприємства за умови, що їх розмір виявиться достатнім 
для покриття витрат підприємства з реалізації товарів та інших видів 
діяльності, виконання зобов'язань перед бюджетом та утворення чистого 
прибутку. І за великим рахунком, розмір отриманих підприємством доходів 
визначає спроможність підприємства реалізувати на практиці проголошену 
керівництвом стратегію його розвитку, що буде визначати і можливості по 
підвищенню якості стратегічного менеджменту підприємства з питань 
управління матеріальними ресурсами та витратами, персоналом підприємства 
і оплатою його праці, податковою, інвестиційною, дивідендною політикою 
підприємства. 
Другий розділ роботи, здійсненний в якості фінансового аналізу 
діяльності підприємства ФОП Найденко О.Г., надав можливість зробити 
висновки щодо наявності суттєвих ускладнень у фінансовому стані діяльності 
підприємства, що з'явилися через відсутність прибутковості його виробничо-
господарської діяльності. 
В третьому розділі роботи розглянуто прогнозування на прикладі 
прогнозування обсягу продаж на підприємстві ФОП Найденко О.Г.. Для 
коректного прогнозу визначено значення обсягу продаж підприємства ФОП 
Найденко О.Г. в натуральному і грошовому виразах, а також з’ясовано, як він 
може змінюватися залежно від умов внутрішнього і зовнішнього середовища. 
Також розглянуто альтернативний варіант прогнозу з використанням ковзних 
середніх. Під час використання цього методу прогноз будь-якого періоду 
являє собою отримання показника середнього декількох результатів 
досліджень часового ряду. Розрахунки за допомогою цього методу є доволі 
простими і відображають зміни основних показників попереднього періоду. 
Дотримання вищенаведених рекомендацій бюджетування забезпечує у часі й у 
просторі організацію виконання планових завдань підприємства по цехах, 
дільницях, операціях і тим самим реалізує принципи інтегрованості, 
 
 
90 
 
реальності, повноти й економічності. 
На підприємстві ФОП Найденко О.Г. запропоновано спростити 
організаційну структуру, за рахунок об’єднання відділу маркетингу та відділу 
збуту в один структурний підрозділ. Із впровадженням єдиного відділу 
середня тижнева заробітна плата працівників збільшиться, а економія річних 
витрат підприємства із запровадженням даного заходу складе 66,7 тис. грн. 
Отже, запропоновані заходи на підприємстві ФОП Найденко О.Г. дадуть 
можливість більш ефективно управляти фінансовими активами та коштами, 
підвищити прибутковість та конкурентоспроможність, збільшити обсяг 
виробництва і реалізації продукції, в кінцевому підсумку покращити фінансові 
результати господарської діяльності. 
 
 
91 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Баришевська І.В., Зайченко Н.В., Гріщенко І.В. Управління доходами 
конкурентоспроможністю підприємств та напрями їх вдосконалення. 
Економічний форум. 2019. №1. С. 113-117. 
2. Баценко Л.М., Галенін Р.В., Євченко В.О., Паливода В.І. Модель 
формування інвестиційного прибутку підприємства. Вісник ХНАУ. Серія: 
Економічні науки. 2018. № 1. С. 132-138. 
3. Берляк Г.В., Пиріжок С.Є. Особливості формування, обліку та розподілу 
прибутку інноваційного підприємства. Проблеми теорії та методології 
бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. 2020. Вип. 3. С. 9-13. 
4. Бірюченко С. Механізм ефективного формування доходу персоналу 
підприємства. Agricultural and resource economics: international scientific e-
journal. 2019. Vol. 5, № 4. С. 66-78.  
5. Брагіна О.С., Бугенко С.І., Павлусь М.Г. Конкурентоспроможність 
підприємства та шляхи її підвищення. Бізнес Інформ. 2021. №10. С. 261-
266. 
6. Брик Г., Ціцька Н., Поверляк Т. Витрати, доходи і фінансові результати як 
об’єкти облікової політики підприємства. Вісник Львівського 
національного аграрного університету. Серія: Економіка АПК. 2018. 
№25. С. 70-74. 
7. Вареник В.М., Борулько Б.С. Удосконалення процесу управління 
формуванням доходів підприємств комунальної власності. Східна 
Європа: економіка, бізнес та управління. 2020. Вип. 1. С. 100-105. 
8. Воськало Н.М., Воськало В.І. Обліково-податкові аспекти розкриття 
інформації про доходи підприємства. Причорноморські економічні студії. 
2020. Вип. 51. С. 195-200. 
 
 
92 
 
9. Гаврилко Т.О., Прокопенко Н.В. Якісні інноваційні рішення як умова 
прибуткової діяльності підприємств в конкурентному середовищі. 
Причорноморські економічні студії. 2020. Вип. 49. С. 151-157. 
10. Гайдаржийська О.М., Бондаренко О.М., Івченко М.Ю. Порядок 
формування і використання прибутку підприємства в бухгалтерському 
обліку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 
Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. 
Вип. 21(1). С. 38-41. 
11. Глушенкова А.А., Ромашов І.М. Управління конкурентоспроможністю 
підприємства. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2020. № 4. С. 53-57. 
12. Гречко А.В., Мельнікова О.М. Управління процесом формування 
конкурентоспроможності з метою підвищення ефективності діяльності 
підприємства. Підприємництво та інновації. 2016. Вип. 2. С. 100-107. 
13. Гуріна Н.В. Формування облікової політики підприємства щодо витрат і 
доходів. Бізнес Інформ. 2019. № 8. С. 194-199. 
14. Джеджула В.В., Єпіфанова І.Ю., Гуменюк В.С. Прибутковість 
підприємств машинобудівної промисловості України як показник 
ефективності їх функціонування. Modern economics. 2021. №25. С. 58-63. 
15. Дробишева О.О., Бучакчійська Ю.М. Управління прибутком 
підприємства в умовах кризи. Вісник Дніпропетровського науково-
дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. 
Економічні науки. 2019. Вип. 1. С. 21-26. 
16. Дуляба Н.І., Зілінська І.Б. Удосконалення цінової політики підприємства 
– стратегічна альтернатива збільшення його доходів. Науковий вісник 
НЛТУ України. 2018. Вип. 23.1. С. 269-274. 
17. Закаблук Г.О. Прогнозування доходів та витрат машинобудівного 
підприємства на основі методу Хольта-Уінтерса. Економіка та держава. 
2018. № 6. С. 51-55. 
 
 
93 
 
18. Захожай В.Б., Казак О.О. Методика аналізу структурних зрушень 
інвестиційних доходів машинобудівних підприємств. Бізнес Інформ. 
2019. № 8. С. 102-107. 
19. Зубко Л., Ігнатенко О. Планування прибутку у системі менеджменту як 
напрям удосконалення фінансової діяльності підприємства. Вісник 
Київського інституту бізнесу та технологій. 2017. № 1. С. 28-35. 
20. Ізмайлова К.В. Вплив нематеріальних активів, інтелектуальної складової 
їх власності, технічних засобів ІТ підприємства на темпи зростання 
чистого доходу. Будівельне виробництво. 2016. №61(2). С. 30-36. 
21. Коваленко Д.І., Ситниченко Х.І. Новітні методологічні підходи до 
побудови системи управління доходами промислового підприємства в 
умовах кризи. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: 
Економічні науки. 2017. № 4. С. 25-31. 
22. Костюнік О.В., Слободянюк Л.В. Деякі методичні питання обліку та 
аналізу витрат, доходів і рентабельності у світлі опрацювання фінансової 
стратегії авіаційного підприємства. Науковий вісник Херсонського 
державного ун-ту. Сер.: Економічні науки. 2017. Вип. 23(3). С. 139-143. 
23. Котова С.О. Аналітичні можливості показників дохідності в оцінці 
ефективності управління формуванням прибутку на 
сільськогосподарських підприємствах. Зб. наук. праць Таврійського 
державного агротехнол. ун-ту (економічні науки). 2018. №1. С. 155-160. 
24. Крушинська А.В.Економічне обґрунтування сценаріїв підвищення 
прибутковості та інвестиційної привабливості підприємства на основі 
використання операційного важеля. Університетські наукові записки. 
2020. № 2. С. 77-89. 
25. Кубіній Н.Ю., Данайканич О.В., Кубіній В.В. Методичні аспекти аналізу 
конкурентоспроможності підприємства. Науковий вісник Ужгородського 
університету. Серія: Економіка. 2020. Вип. 1. С. 97-102. 
26. Купира М.І., Шейко Ю.О., Климчук О.А. Імперативи нарощення 
 
 
94 
 
прибутку в умовах асиметричного розвитку підприємства. Східна Європа: 
економіка, бізнес та управління. 2020. Вип. 4. С. 58-62. 
27. Лугівська О.П., Лугівська Л.А. Методичні засади оптимізації доходів і 
витрат підприємства для забезпечення результативності бізнесу. 
Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: 
Економічні науки. 2016. № 2. С. 41-50. 
28. Макаренко А.П., Кутова М.В. Аудит доходів від реалізації продукції як 
дієвий засіб підвищення ефективності діяльності підприємства. 
Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 2. С. 18-23. 
29. Мардус Н.Ю., Єлізарова Х.П. Особливості обліку доходів і витрат 
підприємства: проблеми та шляхи вдосконалення. Вісник Одеського 
національного ун-ту. Серія: Економіка. 2015. Т. 20, Вип. 4. С. 251-255. 
30. Марченко В.М., Прус К.В. Вплив асиметричності інформації на 
конкурентоспроможність діяльності підприємства. Підприємництво та 
інновації. 2017. Вип. 3. С. 72-77. 
31. Меліхова Т.О., Чакалова Н.С., Мисливка К.А. Удосконалення обліку 
доходів від реалізації товарів, як інструмент ефективного управління 
підприємством. Ефективна економіка. 2019. №2. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_2_28. 
32. Мордань Є.Ю., Малиш Д.О., Рябуха А.Ю. Теоретичні основи системи 
управління прибутком підприємства. Інфраструктура ринку. 2020. 
Вип. 40. С. 384-391. 
33. Муковіз В.С., Оснач Т.В. Особливості обліку доходів операційної 
діяльності будівельного підприємства. Формування ринкових відносин в 
Україні. 2017. №5. С. 97-103. 
34. Нагорна І.В., Морозов О.І. Резерви підвищення ефективності управління 
доходами підприємства. Ефективна економіка. 2019. №11. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_11_42. 
 
 
95 
 
35. Назарова Г.Б. Основні принципи формування доходів і витрат 
підприємств з метою визначення об’єкта оподаткування податком на 
прибуток. Незалежний аудитор. 2019. № 2. С. 55-64. 
36. Назарова Г.Б. Основні принципи формування доходів і витрат 
підприємств з метою визначення об’єкта оподаткування податком на 
прибуток. Незалежний аудитор. 2017. № 2. С. 15-21. 
37. Назарова Г.Б. Основні принципи формування доходів підприємств з 
метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Наукові 
праці Кіровоградського національного технічного ун-ту. Економічні 
науки. 2018. Вип. 20(1). С. 259-268. 
38. Ніколаєва В.П., Громова О.Є. Ризики в процесі формування доходів від 
операційної діяльності на підприємствах легкої промисловості. 
Економіка. Фінанси. Право. 2015. №3. С. 3-6. 
39. Осадча Г.Г., Пушкарьова М.В. Облік доходів у системі управління 
підприємством. Формування ринкових відносин в Україні. 2016. №6. С. 71-
75. 
40. Панченко М.О., Трубаєва А.О. Стратегічні підходи до управління 
конкурентоспроможністю підприємства. Економіка. Фінанси. Право. 
2020. № 5(1). С. 37-40. 
41. Панчук І.П. Гармонізація бухгалтерського та податкового обліку при 
формуванні звітної інформації про доходи та витрати фінансової 
діяльності підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2019. № 3. С. 373-
378. 
42. Пенякова Г.Л. Роль податку на прибуток підприємств у формуванні 
доходів бюджету. Формування ринкових відносин в Україні. 2015. №5. 
С. 21-25. 
43. Півторак М.В., Музиченко О.М. Методи прогнозування чистого прибутку 
підприємства. Економіка та держава. 2021. №1. С. 124-129. 
 
 
96 
 
44. Полятикіна Л.І., Бур’ян Н.Ю. Формування та облік доходів і витрат 
підприємства. Науковий вісник Ужгородського національного ун-ту. 
Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2020. 
Вип. 33(2). С. 36-39. 
45. Потриваєва Н.В., Кореновська Т.О. Нормативно-правові особливості 
облікового забезпечення витрат та доходів діяльності підприємств. Вісник 
аграрної науки Причорномор'я. 2016. Вип. 1. С. 9-18. 
46. Прилуцький А.М., Герасимчук В.Г. Диверсифікація підприємницької 
діяльності як інструмент зростання прибутковості підприємства. 
Економіка. Фінанси. Право. 2019. № 11(2). С. 17-20. 
47. Райко Д.В., Подрез О.І. Прогнозування доходу промислових підприємств 
від проведення капіталізації виробництва. Вісник Кременчуцького 
національного ун-ту імені М. Остроградського. 2019. Вип. 6. С. 25-34. 
48. Савіцький А.В. Розробка експортоорієнтованої стратегії розвитку в 
управлінні прибутковою діяльністю промислових підприємств. Вісник 
Хмельницького національного ун-ту. Економічні науки. 2021. №4. С. 175-
179. 
49. Сіренко К.Ю. Формування та розподіл прибутку підприємства. Науковий 
вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки. 2021. 
№2. С. 171-185. 
50. Татар М.С., Ванярха Г.М. Облік і аудит доходів і витрат підприємств в 
умовах глобальних викликів. Часопис економічних реформ. 2020. № 4. 
С. 67-75. 
51. Ткаченко Т.П., Тульчинська С.О., Бойчук Д.В. Управління 
конкурентоспроможністю підприємства. Ефективна економіка. 2018. №3. 
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_3_51. 
52. Тупчій А.Ф. Аналіз залежності доходу та прибутку підприємств готельно-
ресторанного бізнесу від надання послуг. Адаптивне управління: теорія і 
 
 
97 
 
практика. Економіка. 2018. Вип. 5. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/admthp_2018_5_20. 
53. Уштик Н.М. Формування функції маржинального доходу підприємства. 
Моделювання та інформаційні системи в економіці. 2017. № 94. С. 47-57. 
54. Фролова Н.Б. Оцінка міжнародної конкурентоспроможності системи 
оподаткування прибутку підприємств України. Економіка і 
прогнозування. 2021. № 1. С. 145-159. 
55. Чуй І.Р., Власюк Н.І., Журбич К.М. Аналіз фіскального потенціалу 
доходно-прибуткових податків в Україні та зарубіжних країнах. 
Підприємництво і торгівля. 2019. Вип. 24. С. 137-145. 
56. Шастун С.В. Стратегія формування доходів у загальній ієрархії стратегій 
підприємств. Вісник Житомирського державного технологічного 
університету. Серія: Економічні науки. 2022. № 1. С. 159-164. 
57. Шепута М.М., Теплінський Г.В. Проблеми плинності кадрів на 
підприємстві та оцінка рівня недоотримання доходів. Економіка. Фінанси. 
Право. 2018. № 3(2). С. 37-40. 
58. Шацька З.Я., Горбач С.В. Шляхи підвищення прибутковості вітчизняних 
підприємств в умовах пандемії COVID-19. Формування ринкових відносин 
в Україні. 2021. №11. С. 71-76. 
59. Шкварук Д.Г., Мазур В.Г. Управління персоналом підприємства як 
напрям підвищення прибутку. Інфраструктура ринку. 2020. Вип. 40. 
С. 324-327. 
60. Яценко В.М. Чистий дохід та прибуток підприємства: тлумачення, 
формування та розподіл. Зб. наук. праць Черкаського державного 
технологічного ун-ту. Серія: Економічні науки. 2019. Вип. 30(1). С. 12-15. 
61. Яценко О.В. Принципи та методи управління доходами підприємств 
малого та середнього бізнесу. Часопис економічних реформ. 2016. №2. 
С. 55-63. 
 
 
98 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
99 
 
 ДОДАТОК А 
 
 
Рис. А.1. Класифікація конкурентоспроможності за певними ознаками 
 
 
Рис. А.2. Фактори, що впливають на рівень конкурентоспроможності суб'єкта 
господарювання