ChSTU repository

 
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASSY 
ДЕРЖАВНИЙ STATE 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL 
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY 
 
 
Факультет гуманітарних технологій  
Кафедра дизайну 
 
Освітня програма  – «Дизайн середовища»  
Спеціальність 022 – Дизайн  
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему: «Дизайн-проєкт інтер'єрів центру соціальної та фізичної 
реабілітації «Перспектива» 
 
 
 
 
 
Студентка групи ДЗ-02              Кривко Л.Ю. 
 
Керівник к. мист., доцент  кафедри дизайну   Чугай Н. М. 
 
                 
 
 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри дизайну 
 
____________І. О. Яковець 
 
___   _______2024  рік 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2024 
2 
 
                 Черкаський державний технологічний університет  
    
Кафедра дизайну 
Факультет гуманітарних технологій  
Спеціальність 022 - Дизайн   
 
 
 
         «ЗАТВЕРДЖУЮ»  
 
    Завідувач кафедри дизайну  
         І.О. Яковець 
«____» _________  2024  р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
 
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
                              Кривко     Любові    Юріївні                            . 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
1. Тема роботи  Дизайн-проєкт інтер'єрів центру соціальної та 
фізичної реабілітації "Перспектива" 
затверджена наказом по університету від « »    р. №    
 
2. Термін здачі студентом закінченої роботи  04.06.2024р. 
 
3. Вихідні дані: Генеральний план м. Черкаси.  
 
4. Зміст кваліфікаційної роботи         
1. Вступ; 2. Розділ 1. Передпроєктні дослідження; 3. Розділ 2. 
Архітектурно-конструктивні рішення; 4. Розділ 3. Дизайн-проєкт комплексу 
реабілітації; 5. Висновок; 6. Список використаних джерел; 7. Додатки.  
 
5. Перелік графічного матеріалу: подача на плакаті формату 1590×2300 
мм 
1. Генеральний план території; 2.Експлікації; 3.Загальний план об’єкту; 
4. Перспективні зображення проєкту; 5 .Фотофіксація.  
3 
 
6. Консультанти  з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх 
стосується 
Підпис, дата 
Розділ Консультант завдання завдання 
видав прийняв 
Графічна          Чугай Н.М.   
частина 
Пояснювальна          Чугай Н.М.   
записка 
Робота в        Луговський О.Ф.   
матеріалі (макет) 
Технічний        Демессіе М.К.   
консультант 
 
Календарний план 
 
Термін 
№На зва етапів дипломного проєкту      
виконання етапів 
з/п (роботи) Примітка 
проєкту (роботи) 
1Затвердження теми роботи, керівника. 13.02.2024  
1. 
2Робота з аналогами, збір інформації. Лютий 2024  
2. 
3Заслуховування про виконання Березень 2024  
3. першого етапу роботи. 
4Звіт про перші два розділи Квітень 2024  
4. бакалаврської роботи. 
5Затвердження ідеї дизайнерського Травень 2024  
5. рішення проєкту  
6Попередній захист кваліфікаційної      16.05.24  
6. роботи  
  7. Робота над макетом Травень 2024  
 
8Захист випускної роботи бакалавра   04.06.2024  
8. 
 
7. Дата видачі завдання 
 
Керівник                              
(підпис) 
Завдання прийняв до виконання        
4 
 
 
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП…………………………………. ……………………….………… 5 
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПОСТАВЛЕНОЇ ПРОБЛЕМИ, ПЕРЕДПРОЄКТНІ 8 
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТОТИПІВ ЗА ТЕМОЮ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ 
РОБОТИ…………………………………………………………………….. 
1.1 Виявлення соціально-значущих функцій та властивостей центру 8 
реабілітації……………………………………………………………..…… 
1.2. Структурні складові та відповідність предметно-просторовому 10 
оточенню на прикладі прототипу…………………………..………………     
1.3. Обґрунтування естетичного рівня інтер’єрів та екстер’єрів 13 
комплексу в контексті сучасних тенденцій розвитку дизайну…………... 
Висновки до першого розділу……………………………………………  14 
РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНЕ РІШЕННЯ  16 
КОМПЛЕКСІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ 
 2.1. Характеристика ландшафтного дизайну відкритих зон, 16 
архітектурна прив’язка, план …………..………………………………….. 
 2.2. Суть благоустрою комплексів реабілітації. Малі архітектурні 18 
форми ………………………………………………………………………. 
 2.3. Аналіз нормативних документів ...……………………………….…. 21 
Висновки до другого розділу……………………………………………… 29 
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙН-ПРОЄКТ КОМПЛЕКСУ СОЦІАЛЬНОЇ ТА 31 
ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ «ПЕРСПЕКТИВА»   
3.1. Центр соціальної та фізичної реабілітації людей з інвалідністю 31 
«Перспектива». Концептуальне вирішення дизайн-проєкту…………….  
3.2. Структурні складові та відповідність предметно-просторовому  
оточенню……………………………………………………………………. 32 
3.3.  Рішення оздоблення екстер’єру та благоустрій території …………. 42 
Висновки до третього розділу……………………………………………... 44 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 46 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… 47 
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 49 
 
 
  
5 
 
 
ВСТУП 
 
Тема дипломної кваліфікаційної роботи бакалавра – "Дизайн-проєкт 
комплексу соціальної та фізичної реабілітації «Перспектива». 
Актуальність теми "Дизайн-проєкт комплексу соціальної та фізичної 
реабілітації людей з інвалідністю «Перспектива»" є актуальною через 
зростаючу потребу у комплексних та всесторонніх рішеннях для поліпшення 
якості життя людей з інвалідністю. Це стосується не лише фізичного 
відновлення після травм чи хвороб, але й соціальної адаптації. Сучасне 
суспільство стикається з викликами пов'язаними зі старінням населення, 
збільшенням випадків хронічних та вроджених захворювань, необхідністю 
інтеграції людей з особливими потребами, та великою кількістю травмованих 
фізично та психічно воєнних, у час повномасштабного вторгнення росії. 
Відповідно, зростає запит в об'єктах, які можуть надавати всебічне 
оздоровлення, включаючи в себе як фізичні, психологічні так і соціальні 
аспекти відновлення. Проєктування комплексу «Перспектива» передбачається 
у місті Черкаси, по вулиці Олени Теліги 15/1. Обрана територія представляє 
собою пустир з нерівним ландшафтом, площею 20 000 кв.м. Замовниками було 
поставлене завдання розробити дизайн-проєкт комплексу та  розмістити на 
ділянці: одноповерхову будівлю центру реабілітації, що буде об’єднаний з 
корпусом готелю для проживання людей, які цього потребують; окремий 
адміністративний корпус для завідуючих комплексом; закритий манеж 
об’єднаний з конюшнями, оскільки комплекс включає в себе іпотерапію 
(застосування коней для реабілітації); відкриті манежі для занять на конях, а 
саме великий та два маленькі; корпуси господарчого двору для зберігання 
необхідного зерна/сіна та відходів життєдіяльність коней; будівлю кафетерію 
для годування відвідувачів комплексу та тих хто проживає у готелі; амфітеатр 
з сидячими місцями та невеликою площею для проведення заходів; дві великі 
6 
 
левади для вільного випасу коней; благоустрій усієї території з 
облаштуванням місць для сидіння, відпочинку та споглядання за заняттями. 
Метою роботи є розробка проєкту благоустрою комплексу реабілітації у 
м. Черкаси шляхом створення сучасного функціонального наповнення, яке 
органічно інтегрується у простір міста та сприяє розвитку інфраструктури. 
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання 
дослідження: 
• Аналіз потреб цільової аудиторії: Вивчення потреб людей, які 
потребують реабілітації, для забезпечення їх фізичного та 
психологічного комфорту. 
• Дослідження сучасних реабілітаційних центрів: аналіз існуючих рішень 
у галузі реабілітації для з'ясування найкращих практик та інноваційних 
підходів. 
• Розробка концептуального дизайну: створення інноваційного дизайну, 
що включає архітектурні, інтер'єрні та ландшафтні рішення, які 
сприяють реабілітації. 
• Розробка функціональної схеми комплексу: організація простору таким 
чином, щоб він відповідав усім потребам користувачів, забезпечуючи 
легкий доступ до всіх служб. 
• Впровадження принципів сталого розвитку: інтеграція 
енергоефективних технологій і використання екологічних матеріалів 
для створення здорового середовища. 
• Забезпечення адаптивності дизайну до змінних потреб реабілітантів, 
включаючи використання модульних елементів та різноманітних 
терапевтичних зон. 
Основні проблеми, які потрібно вирішити у рамках даної теми, 
включають: 
• Необхідність створення доступного середовища для людей з 
обмеженими можливостями. 
7 
 
• Забезпечення інтеграції різних видів реабілітаційних послуг в одному 
місці. 
• Розробка дизайну, який сприяє ефективній реабілітації та водночас є 
комфортним і мотивуючим для користувачів. 
• Необхідність створення адаптивного середовища, яке може змінюватися 
залежно від потреб користувачів. 
• Інтеграція новітніх технологій для підвищення якості та ефективності 
реабілітаційних процесів. 
Цей підхід вимагає глибокого розуміння того, як фізичне середовище 
впливає на людину, і як його можна оптимізувати для підтримки різних 
аспектів реабілітації. Таким чином, проєкт "Перспектива" ставить перед собою 
завдання не просто створити функціональний простір, але й втілити 
середовище, яке сприяє загальному благополуччю, спілкуванню та соціальній 
інтеграції його користувачів. Для досягнення цих цілей, проєкт передбачає 
тісну співпрацю з медичними фахівцями, психологами, соціальними 
працівниками та експертами з ергономіки, щоб забезпечити комплексний 
підхід до реабілітації. Також важливим аспектом є врахування індивідуальних 
потреб кожної людини, для чого передбачається можливість адаптації 
просторів і послуг. Проєкт "Перспектива" має стати місцем, де кожен елемент 
середовища спроєктований з метою підтримки і стимулювання розвитку та 
відновлення людей, надаючи їм можливість не тільки фізично оговтатися, але 
й соціально адаптуватися та психологічно відновитися.  
Структура та обсяг роботи: Кваліфікаційна робота складається з 
графічної частини, пояснювальної записки та роботи в матеріалі. 
Пояснювальна записка складається з вступу, 3 розділів, списку використаних 
джерел, (11 позицій), додатків (9 ілюстрації на 5 аркушах). Обсяг основної 
частини становить 46 сторінок.  Графічна частина складається з графічних 
листів, на яких розміщені плани, перспективні види, експлікації, креслення 
об’єктів тощо (Додаток Б, рис. Б1). 
  
8 
 
РОЗДІЛ 1 
АНАЛІЗ ПОСТАВЛЕНОЇ ПРОБЛЕМИ, ПЕРЕДПРОЄКТНІ 
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТОТИПІВ ЗА ТЕМОЮ  
КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ 
 
1.1 Виявлення соціально-значущих функцій та властивостей 
центру реабілітації  
Для ефективної реалізації дизайн-проєкту комплексу реабілітації, 
особливо який включає іпотерапію (терапію з використанням коней) та 
акватерапію (водну терапію), для людей з інвалідністю та ветеранів з 
фізичними та психічними травмами, необхідно визначити ключові соціально-
значущі функції та властивості такого центру. 
1.  Інтеграція і соціалізація: центр реабілітації повинен сприяти 
соціалізації користувачів, надаючи їм можливості для спілкування та взаємодії 
в безпечному та підтримуючому середовищі. Це особливо важливо для 
ветеранів та людей з інвалідністю, які можуть відчувати соціальну ізоляцію. 
2.  Психологічна підтримка: надання комплексних психологічних послуг, 
включаючи індивідуальну та групову терапію, для допомоги у вирішенні 
емоційних та психічних проблем, з якими стикаються користувачі. 
3.     Фізичне відновлення: розробка індивідуалізованих програм фізичної 
реабілітації, включаючи іпотерапію та акватерапію, для підвищення 
мобільності, покращення фізичного стану та зміцнення м'язів. 
4. Професійна реабілітація: створення програм для професійної 
адаптації та навчання, які дозволяють користувачам розвивати нові навички 
або адаптувати існуючі для повернення на ринок праці. 
5.    Доступність та універсальний дизайн: забезпечення, щоб усі частини 
центру були доступні для людей з різними ступенями мобільності, включаючи 
безбар'єрний доступ до всіх зон, зокрема до басейнів для акватерапії та до 
місць іпотерапії. 
 
9 
 
Властивості центру 
1. Безпека та комфорт: створення безпечного та комфортного 
середовища, що враховує фізичні, психічні та емоційні потреби 
користувачів. 
2. Терапевтичне середовище: дизайн центру повинен сприяти 
терапевтичному впливу, включаючи використання природних 
елементів, як от вода і зелені зони, для заспокоєння та релаксації. 
Особлива увага має бути приділена створенню спокійного та 
збалансованого середовища, що сприяє медитативним станам і 
душевній рівновазі. 
3. Індивідуальний підхід: проектування гнучких і модульних просторів, 
які можуть адаптуватися до індивідуальних потреб кожного 
користувача, забезпечуючи персоналізовані програми реабілітації. 
4. Інтеграція з природою: використання принципів біофілічного 
дизайну для створення зв'язку з природним середовищем, зокрема 
через ландшафтний дизайн, вікна з видом на природу та зони 
відпочинку на відкритому повітрі. 
5. Технологічна інтеграція: впровадження передових технологій для 
моніторингу стану здоров'я, управління реабілітаційними 
програмами та спілкування між пацієнтами та медичним 
персоналом, щоб забезпечити неперервну підтримку та контроль за 
прогресом. 
6. Мультисенсорні досвіди: розробка просторів, які стимулюють різні 
почуття — зорові, слухові, тактильні, для створення комплексного 
терапевтичного досвіду. Це може включати, наприклад, звукотерапію 
у воді під час акватерапії або сенсорні сади на території центру. 
Втілення цих соціально значущих аспектів у проектуванні 
реабілітаційного комплексу "Перспектива" забезпечить створення не лише 
функціонального, а й емоційно багатого середовища, що сприятиме 
комплексному відновленню та поліпшенню якості життя людей з обмеженими 
10 
 
можливостями та ветеранів із фізичними та психічними ушкодженнями. 
Державний реабілітаційний центр [1] "Всеукраїнський центр комплексної 
реабілітації для осіб з інвалідністю" пропонує всеохоплюючу програму 
реабілітації, яка включає соціальну, фізичну, психологічну, професійну (у 
специфічних областях) реабілітацію з медичним супроводом. Центр надає не 
лише реабілітаційні послуги, але й освіту за професіями такими як перукар, 
бджоляр, вишивальник, взуттєвий майстер, оператор комп’ютерного введення, 
офісний асистент, автомеханік, швачка. Всеукраїнський центр комплексної 
реабілітації для людей з особливими потребами було створено на основі наказу 
Міністерства праці та соціальної політики України від 23.07.2001 №309, згідно 
з Указом Президента України від 23.05.2001 №335 «Про Всеукраїнський центр 
професійної реабілітації інвалідів» і в рамках Національної програми 
професійної реабілітації та зайнятості людей з обмеженими фізичними 
можливостями. Центр є провідним державним закладом, зосередженим на 
професійній реабілітації інвалідів, вдосконаленні кваліфікації фахівців цієї 
сфери, розробці та впровадженні передових методик і технологій реабілітації. 
Інституція володіє сучасною навчально-методичною та матеріально-
технічною базою, забезпечує реабілітаційний процес для інвалідів різних 
категорій та захворювань, дотримуючись принципів універсального доступу. 
Серед випускників Центру численні паралімпійці, чемпіони світу, успішні 
підприємці, майстри народної творчості України, видатні громадські 
активісти, яскраві та обдаровані особистості [4].  
 
 
1.2. Структурні складові та відповідність предметно-просторовому 
оточенню на прикладі прототипу. 
Прототипом для проєкту було обрано: Державну реабілітаційну 
установу «Всеукраїнський центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю», 
що розташована в урочищі «Туровча лісова-2», с. Лютіж, Вишгородський 
район, Київська область [1]. 
11 
 
Структурними складовими комплексу є: 
• кімната охоронця, що розташована власне біля входу на територію 
комплексу; 
• власне корпус центру реабілітації з кімнатами для занять, 
басейнами та спортивними кімнатами із спеціальними тренажерами 
[1] (Додаток А, рис. А1) 
• багатоповерховий корпус для проживання постояльців; 
• корпус для занять з набуття професій за фахом для осіб з 
інвалідністю, які є в програмі установи; 
• адміністративний корпус; 
• будівля столової, для харчування постояльців та персоналу; 
• альтанки та бесідки для відвідувачів комплексу; 
• вільна територія для прогулянок на свіжому повітрі, з доріжками та 
лавками; 
• довгі конструкції з накриттям, що надбудовані над доріжками до 
основних корпусів, щоб вберегтися від опадів під час пересування 
від готелю до їдальні наприклад (Додаток А, рис. А2, А3) 
• невелика каплиця для відвідувачів комплексу (Додаток А, рис. А4); 
• територія організована для занять по бджолярству, з вуликами; 
• літній амфітеатр з місцями для сидіння; 
• відкритий спортивний майданчик; 
• будівля з актовою залою для проведення заходів (Додаток А, рис. 
А5, А6). 
Медичний сектор є одним з основних відділів реабілітації. Метою 
медичної реабілітації є стабілізація або покращення реабілітаційного 
потенціалу, фізичного та психічного стану людей з інвалідністю, що сприяє 
підвищенню академічної успішності, інтересу до навчання та майбутньої 
кар'єри [3]. 
12 
 
Медична реабілітація включає моніторинг стану пацієнтів медичним 
персоналом, застосування фізіотерапевтичних процедур, лікувальної 
гімнастики, водолікування, гідрокінезотерапії, масажу та ароматерапії. 
Основні напрямки медичної реабілітації у центрі включають: 
1) Фізіотерапія [7] (гальванотерапія, лікувальний електрофорез, 
короткоімпульсна електротерапія, діадинамічна терапія, ампліпульстерапія, 
електростимуляція), радіочастотна терапія (дарсонваль, магнітотерапія), 
світлолікування, ультразвукова терапія, ароматерапія та інгаляції. 
2) Водолікування. Ефективність цього методу виявляється у 
використанні традиційних чотирикамерних ванн та душів Шарко [9]. 
3) Лікувальна фізкультура у воді. Водні вправи застосовуються для 
відновлення рухових функцій при різних захворюваннях, виконуються під 
керівництвом фізіотерапевта. Заняття проводяться як індивідуально, так і в 
групах. 
4) Фізична терапія (кінезіотерапія) для пацієнтів із середніми та тяжкими 
ушкодженнями. Включає заходи для відновлення або компенсації втрачених 
адаптаційних здібностей, покращення функціонального статусу, 
психоемоційної стабільності за допомогою різноманітних інтерактивних 
методів (ергономічні велосипеди, бігові доріжки, скандинавські стінки, 
гантелі, ерготерапія, активні ігри на свіжому повітрі, дозована ходьба). 
5) Лікувальний масаж. 
6) Ароматерапія. Основна мета ароматерапії в центрі полягає у 
профілактиці та лікуванні різноманітних захворювань за допомогою ефірних 
масел [8]. 
7) Заходи соціальної реабілітації у Центрі проводяться згідно з 
індивідуальними реабілітаційними програмами (ІРП) та «Соціальними 
нормативами у сфері професійної реабілітації інвалідів». 
Форми соціальної реабілітації включають: 
-    Індивідуальна робота: особистісне консультування, бесіди. 
-    Групова робота: освітні лекції, колективні обговорення, дискусії. 
13 
 
- Соціокультурна реабілітація: організація тематичних вечорів, 
спортивних змагань, екскурсій, виставок, концертів, кінопереглядів. 
8) Психологічна реабілітація включає психологічне тестування з метою 
виявлення та вирішення перешкод для соціальної адаптації, надання 
психологічних консультацій для вирішення особистісних конфліктів, групові 
заняття спрямовані на розвиток комунікативних навичок, самооцінки, 
самопізнання, самоконтролю, креативності, а також управління стресовими 
ситуаціями [7]. 
 
 
1.3. Обґрунтування естетичного рівня інтер’єрів та екстер’єрів 
комплексу в контексті сучасних тенденцій розвитку дизайну. 
Територія повністю відповідає встановленим стандартам, розташована у 
лісовій місцевості, подалі від шосе, у спокійній зоні з чистим повітрям, що 
створює ідеальні умови для зведення санаторного типу комплексу. Природне 
середовище є ключовим елементом для реабілітації, адже швидкі ритми 
міського життя, скупчення людей та їхнє ігнорування можуть підтримувати 
стрес у людей з обмеженнями. Хоча комплекс побудований не за останніми 
дизайнерськими тенденціями, він все одно створює атмосферу, що сприяє 
відновленню: основний будинок облицьований деревом, приміщення для 
лікувальної фізкультури та басейн оснащені сучасними тренажерами. 
Інтер'єри спального корпусу потребують поліпшення, адже вони 
облаштовані згідно з застарілими стандартами СРСР, що забезпечують лише 
основні життєві потреби без естетичного задоволення [1]  (Додаток А, рис. А7, 
А8). Кімнати оснащені ліжком, робочим столом з комп'ютером, а також 
власним санвузлом, адаптованим для людей з особливими потребами. Мала 
площа кімнати, вузький коридор з лавкою та дзеркалом, все виконано у 
неяскравій кольоровій гамі. Однак, у кожній кімнаті є велике вікно з красивими 
занавісками, з яких відкривається чудовий краєвид на природу, а опалення 
забезпечує комфортну температуру взимку та влітку. Інтер'єри зон відпочинку 
14 
 
та навчання витримані у стилі 90-х, зі старими жалюзі, які накопичують пил, і 
підлоговими покриттями неприємного кольору, загалом виглядаючи застаріло. 
Екстер'єр комплексу простий та скромний, задовольняє основні потреби, 
але не вражає зовнішнім виглядом. Проте, густе деревне насадження, 
переважно хвойні, насичує повітря корисними фітонцидами, створює 
атмосферу занурення в природу та відчуття віддаленості від міського життя, 
що є критично важливим для багатьох травмованих та осіб з обмеженнями. 
 
Висновки до першого розділу 
У першому розділі дипломної роботи проаналізовано поставлену 
проблему реабілітації осіб з інвалідністю та ветеранів, з акцентом на 
важливість комплексного підходу, який охоплює не лише фізичне, але й 
соціальне та психологічне відновлення. Визначено ключові соціально-значущі 
функції та властивості центру реабілітації, зокрема, інтеграцію та 
соціалізацію, психологічну підтримку, фізичне відновлення, професійну 
реабілітацію, доступність та універсальний дизайн. 
Аналіз структурних складових на прикладі прототипу вказує на 
необхідність інтегрованих просторових рішень, які сприяють різним видам 
реабілітаційних активностей. Важливо, щоб ці складові відповідали 
функціональним та естетичним потребам користувачів, сприяючи їх 
всебічному відновленню. 
Обгрунтування естетичного рівня інтер'єрів і екстер'єрів комплексу в 
контексті сучасних тенденцій дизайну вказує на необхідність створення 
сприятливого, мотивуючого та естетично приємного середовища для 
реабілітації. Сучасні дизайнерські рішення мають відігравати ключову роль у 
створенні середовища, яке підтримує. 
Висновки до першого розділу підкреслюють важливість розробки 
дизайн-проєкту комплексу "Перспектива" як відповіді на зростаючі соціальні 
виклики. Розглядаючи комплексне відновлення, зосередження на соціально-
значущих функціях, таких як інтеграція, психологічна підтримка, фізичне 
15 
 
відновлення, професійна адаптація та універсальний дизайн, виявляється 
ключовим. Аналіз структурних складових прототипу демонструє необхідність 
об'єднання функціональних зон для забезпечення ефективної реабілітації. 
Обґрунтування естетичного рівня інтер'єрів та екстер'єрів у контексті 
сучасних тенденцій розвитку дизайну вказує на необхідність створення 
привабливого та стимулюючого середовища, яке сприятиме покращенню 
якості життя користувачів. Ефективне втілення цих ідей у дизайн-проєкті 
вимагає інтеграції передових технологій та гнучкого підходу до проектування, 
забезпечуючи адаптацію до індивідуальних потреб користувачів. 
У підсумку, розділ підкреслює важливість створення комплексу 
реабілітації, який би не тільки відповідав фізичним потребам, але й 
забезпечував психологічну підтримку та соціальну інтеграцію, втілюючи 
принципи сталого та інклюзивного дизайну. Також розділ встановлює основу 
для глибокого розуміння необхідності розробки комплексу реабілітації, який 
відповідатиме широкому спектру потреб користувачів, що поєднує в собі 
функціональність, доступність, комфорт та естетичну привабливість.  
 
 
 
 
 
 
 
  
16 
 
РОЗДІЛ 2 
АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНЕ РІШЕННЯ  
КОМПЛЕКСІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ 
 
 2.1. Характеристика ландшафтного дизайну відкритих зон, 
архітектурна прив’язка, план. 
Архітектурно-конструктивне рішення комплексів реабілітації вимагає 
інтеграції різноманітних аспектів, що включають архітектурне планування, 
ландшафтний дизайн та функціональну ефективність. 
Характеристика ландшафтного дизайну відкритих зон: ландшафтний 
дизайн відкритих зон відіграє ключову роль у реабілітаційних комплексах, 
оскільки природне середовище має значний вплив на відновлення та 
загальний добробут пацієнтів. Відкриті зони повинні включати зелені 
насадження, терапевтичні сади, зони для медитації та активного відпочинку. 
Простори повинні бути спроєктовані таким чином [2], щоб вони були 
легкодоступними для всіх користувачів, включаючи осіб з обмеженими 
можливостями. Важливими елементами є безпечні пішохідні доріжки, 
відпочинкові зони з лавками, а також водні елементи, такі як фонтани чи 
невеликі ставки, що сприяють релаксації та відпочинку. 
Архітектурна прив’язка:  прив’язка комплексу реабілітації має 
забезпечити логічне та ефективне розташування всіх будівель та споруд 
відповідно до їх функцій і взаємозв'язків [4]. Необхідно враховувати такі 
аспекти, як освітлення, вентиляція, орієнтація будівель щодо сторін світу, 
доступність та евакуаційні шляхи. Архітектурна прив’язка має сприяти 
створенню безпечного та стимулюючого середовища для реабілітації, 
інтегруючи при цьому споруди з навколишнім ландшафтом. 
План комплексу реабілітації повинен відображати цілісний підхід до 
організації простору, забезпечуючи ефективну інтеграцію всіх 
функціональних зон. Це включає розміщення лікувальних корпусів, корпусів 
17 
 
для проживання, адміністративних будівель, зон для фізичної активності та 
відпочинку. Планування має враховувати потреби користувачів у легкому 
доступі до всіх сервісів, забезпечуючи також приватність і тишу в зонах 
відпочинку. Важливим є включення спеціалізованих зон для іпотерапії та 
акватерапії, які мають бути інтегровані з природним ландшафтом і обладнані 
відповідно до медичних та терапевтичних вимог. 
План комплексу повинен також враховувати потребу в зонах для 
спілкування та соціалізації, а також в тихих місцях для релаксації та 
самотності. Організація зовнішнього простору має сприяти різним видам 
діяльності, від активного дозвілля до спокійного відпочинку, з можливістю 
для контакту з природою та водними елементами. 
Загалом, архітектурно-конструктивне рішення комплексів реабілітації 
повинно бути гнучким, щоб адаптуватися до різноманітних потреб 
користувачів [9], водночас відповідаючи вимогам сталого розвитку та 
взаємодії з навколишнім середовищем. Таке планування сприятиме не лише 
фізичному відновленню пацієнтів, але й їхньому психологічному та 
емоційному благополуччю. Також важливим аспектом є забезпечення 
ефективного зв'язку між внутрішніми та зовнішніми просторами. Відкриті 
зони повинні гармонійно переходити в інтер'єри, створюючи єдиний 
візуальний та функціональний континуум. Використання великих вікон та 
скляних перегород може допомогти створити відчуття простору та 
забезпечити природне освітлення. 
З планувальної точки зору, основна увага має бути зосереджена на 
ергономічності та зручності користування. Простори повинні бути розміщені 
таким чином, щоб мінімізувати переміщення між ключовими зонами, як от 
між житловими приміщеннями, зонами лікування та відпочинку. Кожен 
аспект планування має сприяти створенню здорового та цілющого 
середовища, яке відповідає як медичним, так і емоційним потребам. 
18 
 
У підсумку, архітектурно-конструктивне рішення для комплексів 
реабілітації вимагає комплексного підходу, який об'єднує архітектурні, 
функціональні та естетичні аспекти для створення оптимального середовища 
для відновлення та реабілітації. 
 
2.2. Суть благоустрою комплексів реабілітації. Малі архітектурні 
форми 
Суть благоустрою комплексів реабілітації полягає у створенні 
збалансованого та гармонійного середовища, яке сприяє оздоровленню та 
реабілітації користувачів. Основні аспекти благоустрою включають наступні 
елементи: 
1) Зелені зони та ландшафтний дизайн: організація паркових зон, садів, 
терапевтичних ландшафтів з різноманітними рослинами, які стимулюють 
сенсорні відчуття і допомагають знижувати стрес. Це включає створення 
безпечних і доступних місць для прогулянок, зон для відпочинку та активного 
дозвілля. 
2) Водні елементи: включення в дизайн невеликих водойм, фонтанів або 
струмків може мати заспокійливий вплив, покращувати мікроклімат та 
створювати приємну атмосферу для релаксації. 
3) Освітлення: продумана система зовнішнього освітлення забезпечує 
безпеку в темний час доби, створює затишну атмосферу і може акцентувати 
певні ландшафтні чи архітектурні елементи. 
4) Пішохідні доріжки та доступність: чітко організовані, безпечні і зручні 
доріжки з твердим покриттям, які забезпечують легкий доступ до всіх зон 
комплексу, включаючи осіб з обмеженими можливостями. 
5) Спортивні та ігрові майданчики: облаштування спеціалізованих зон 
для фізичних вправ та спорту допомагає підтримувати фізичну активність та 
здоров'я користувачів. 
19 
 
6) Зони для іпотерапії та акватерапії: Спеціальні майданчики для занять 
іпотерапією та обладнані басейни для акватерапії повинні бути інтегровані у 
загальний план комплексу, забезпечуючи легкий доступ і комфортне 
використання. 
7) Малі архітектурні форми: перголи, альтанки, бесідки, лавки, малі 
мостики або скульптури не тільки виконують декоративну функцію, але й 
створюють комфортні умови для відпочинку пацієнтів у зовнішньому 
просторі. Всі елементи благоустрою та малі архітектурні форми повинні бути 
спроєктовані з урахуванням легкості обслуговування, стійкості до погодних 
умов та високої довговічності. Також важливо забезпечити гнучкість та 
можливість адаптації простору до змінних потреб користувачів і програм 
реабілітації.  
Малі архітектурні форми (МАФ) [10]  – це невеликі будівлі або споруди, 
які виконують декоративні, функціональні або санітарно-гігієнічні функції в 
міському чи парковому середовищі. Вони відіграють важливу роль у 
формуванні привабливості та комфорту реабілітаційних комплексів, 
забезпечуючи не лише естетичне задоволення, але й практичність у 
використанні простору. 
Типи малих архітектурних форм: 
1) Альтанки та бесідки: використовуються для відпочинку, медитації, 
соціалізації, захищають від негоди та сонця. Ці структури надають тінь, 
створюють затишні куточки для відпочинку та релаксації, дозволяють 
користувачам насолоджуватися природою незалежно від погодних умов. 
Вони можуть бути використані для занять на свіжому повітрі або як місце для 
соціалізації. 
2) Лавки та сидіння: розташовуються у парках і на променадах, 
дозволяють відпочивати та насолоджуватися природою. Ці елементи 
сприяють створенню комфортних умов для спілкування та відпочинку 
20 
 
пацієнтів, пропонуючи місця для розмов або спокійного самотнього 
відпочинку. 
3) Скульптури та арт-об'єкти: служать елементами декору, викликають 
емоційну реакцію, можуть мати тематичне значення. Мистецькі елементи 
додають естетичну цінність та можуть відігравати роль у стимулюванні 
ментальної активності та підтримці позитивного настрою. Вони також можуть 
служити орієнтирами або елементами, що визначають місце. 
4) Дитячі ігрові майданчики: сприяють активному відпочинку дітей, 
важливі для сімейного відпочинку в комплексі. 
5) Фонтани та водойми: створюють приємний мікроклімат, візуально 
привабливі, мають заспокійливу дію. Вода служить як засіб для релаксації. 
Малі водойми можуть бути також використані для акватерапії або просто як 
красивий елемент ландшафту. 
6) Перголи та арки: забезпечують тінь, підтримують рослини, формують 
прогулянкові шляхи та переходи. 
7) Декоративні огорожі та паркани: відгороджують приватні зони, 
можуть виконувати декоративну функцію. 
8) Освітлення, інформаційні стенди та вказівники: забезпечують 
навігацію по території, інформують відвідувачів. Нічне освітлення має бути 
безпечним і комфортним, забезпечувати легке орієнтування на території 
комплексу та створювати приємну атмосферу в темний час доби. 
Роль малих архітектурних форм у реабілітаційних комплексах -  
естетичне оформлення. МАФ підвищують естетичну привабливість території, 
допомагають гармонійно інтегрувати комплекс у навколишній ландшафт. 
Функціональність - вони можуть виконувати певні практичні функції, 
такі як відпочинок, захист, соціалізацію, та активні заняття. 
Психологічний комфорт [11]  - МАФ сприяють створенню затишної 
атмосфери, яка позитивно впливає на психоемоційний стан. Малі архітектурні 
форми служать для покращення загальної атмосфери комплексу, зробивши 
21 
 
його більш привітним і комфортним для користувачів, сприяючи їхньому 
відновленню та поліпшенню якості життя. 
Благоустрій комплексів реабілітації повинен спрямямувати на створенні 
інтегрованого, функціонального та естетично привабливого простору, який 
сприяє не лише фізичному відновленню, але й ментальному релаксу. 
Інфраструктура комплексу повинна сприяти взаємодії, надаючи місця для 
соціальних зустрічей та індивідуального спокою, підтримуючи цілісний 
підхід до реабілітації. Ефективний благоустрій має враховувати психологічні 
аспекти, створюючи середовище, яке допомагає знижувати анксіозність, 
підвищувати настрій та стимулювати позитивні емоції. Використання 
елементів біофілічного дизайну, таких як інтеграція з природою, допомагає 
створити відчуття спокою та з'єднання з навколишнім світом.  
У підсумку, благоустрій комплексу реабілітації має стати втіленням 
прагнення до створення середовища, що сприяє всебічному відновленню 
людини, поєднуючи в собі функціональність, комфорт, безпеку та естетичну 
привабливість. 
 
 
2.3. Аналіз нормативних документів. 
Оскільки планування землекористування – це  насамперед творчий 
процес, часто використовуються такі поняття, як інтуїція, здоровий глузд і 
накопичений досвід [2]. Водночас необхідно враховувати об'єктивні умови та 
закони, які визначають основні принципи формування міського середовища. 
Отже, під оптимізацією містобудівних рішень слід розуміти спробу досягти 
оптимального рішення, враховуючи всі умови проектної задачі та оптимізуючи 
параметри і обмеження. Архітектурні рішення, що розглядаються як спосіб 
організації простору для покращення якості життя мешканців, потребують 
відповідної емоційної, естетичної, практичної, технічної, економічної та 
екологічної оптимізації з урахуванням постійного моніторингу для 
22 
 
збереження цілісності та єдності середовища. Архітектурна оптимізація - це 
процес пошуку рішення архітектурної проблеми, яке задовольняє як цілі, так і 
умови архітектурної проблеми. Метою оптимізації архітектурних рішень є 
досягнення екстремальних (максимальних або мінімальних) значень певних 
показників, відомих як критерії оптимізації, які використовуються для 
вимірювання якості спроектованої системи. Під терміном оптимізація 
архітектурно-урбаністичних процесів мається на увазі вибір найефективніших 
стратегій для структурування архітектурного ландшафту міст. Значущість 
методів оптимізації для міських архітектурних концепцій полягає в їх 
спроможності служити як теоретична підвалина для дизайну, що дозволяє 
реалізовувати ефективні рішення для повсякденного життя. Ці методи беруть 
до уваги економічні, художньо-композиційні, екологічні та практичні атрибути 
архітектурного середовища, включаючи конструкційні аспекти, а також 
системні, регіональні, національні фактори з огляду на екологічний підхід. 
Ціль оптимізації архітектурно-урбаністичних проектів – це усвідомлене 
всеохоплююче прогнозування та керування впровадженням архітектурно-
урбаністичних ініціатив. Для реалізації цієї мети необхідні навички 
здійснення безперервного моніторингу, оцінки та аналізу вивченого об'єкта. 
Після аналізу проектні рішення потребують аналізу альтернативних сценаріїв 
розвитку об'єкта в наявних умовах, включно з прогнозуванням майбутніх змін, 
з використанням математичних та графічних методів аналізу. Основні 
напрямки оптимізації архітектурно-містобудівного розвитку міста включають: 
- тренди та прогнози соціально-економічного розвитку міста, зокрема 
розвиток ключових міських осередків і відповідно динаміку населення в 
залежності від інвестицій у різні області міста; 
- ресурсну спроможність території; 
- придатність території для певного типу урбаністичного розвитку, яка 
визначається в результаті всебічного оцінювання міських зон та зонування 
згідно з можливостями розвитку; 
23 
 
- принципи виваженого розташування елементів залежно від характеру 
формування процесів. Розподіл населення та центрів притягання стає базою 
для визначення інтенсивності зв'язків між компонентами міста. Методи 
оптимізації конкретного проектного рішення зумовлені унікальними 
особливостями та ресурсним потенціалом його території. 
Основні чинники, які визначають: 
- економічні – визначені роллю міста у економічній структурі регіону, 
країни; 
- внутрішні економічні ресурси; 
- швидкість розвитку містоутворюючої бази; 
- соціально-демографічні – визначені величиною, швидкістю зростання, 
розподілом, віковою структурою та складом населення; 
- природно-ресурсний потенціал території – включає природні ресурси, 
стан планування та забудови, освоєність території, минулі інвестиції у 
забудову, інженерні мережі, благоустрій; 
- архітектурно-планувальні: формуються структурою плану та 
урбаністичною композицією; 
- розташування ключових елементів, що визначають структуру 
функціональних і композиційних зв'язків. 
Творчі методи оптимізації – це підходи, які відкривають нові 
можливості, створюють оригінальні продукти, які мають значення для 
суспільства: створення нових форм, відкриття нових оптимальних 
закономірностей у науці, створення творів мистецтва, літератури та інше. В 
основі творчості лежить генерація новизни у вигляді концепцій. 
Процес розпочинається з прогнозування потреб. Інформація про 
потенційні потреби представляє собою набір гіпотез, які можуть бути 
результатом. 
Один із ключових етапів проектування полягає у пошуку архітектурних 
рішень. Після уточнення завдання проектування, тобто з'ясування цілей і 
24 
 
аналізу вхідних даних, потрібно розробити ідею розв'язання задачі у вигляді 
принципової схеми або ескізу всієї споруди. Враховуючи це, розглянемо деякі 
з творчих методів оптимізації прийняття архітектурно-містобудівних рішень: 
- метод застосування аналогів; 
- метод колективного підходу; 
- метод інверсії. 
Фактори, що впливають на оптимізацію проектних рішень громадських 
споруд. Громадські споруди та їх комплекси - це штучне середовище, у якому 
протікає один або кілька пов'язаних процесів суспільної життєдіяльності 
людей. Це обмежений будівельними конструкціями простір, призначений для 
короткочасного або тривалого проведення в ньому людей і захисту їх від 
впливів природних факторів. Будь-який архітектурний твір повинен 
відповідати своєму призначенню, ставленню суспільства до цього процесу, 
який вимагає певних умов для його проведення, а також технічним і 
естетичним принципам його рішення. Тому оптимізація прийняття рішень 
громадських будинків і споруд має бути заснована на комплексному обліку 
наступних чинників: соціальних, містобудівних, природно-кліматичних, 
національно-побутових, конструктивних, фізико-технічних, економічних, 
архітектурно-виразних. Основою об'ємно-планувального рішення 
громадських споруд є функціональне призначення. Єдність функціонального 
змісту і архітектурної форми, входження оптимальних параметрів будівлі та її 
художнього вираження – це основні завдання архітектурної композиції [3]. 
Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Будівельні норми 
(НД) - по нормуванню, в яких встановлені загальні принципи, правила, норми, 
характеристики, що стосуються визначених об'єктів нормування в галузі 
будівництва. Нормативні документи поділяються на такі види 
 
25 
 
 
ДСТУ [2]  - встановлюють організаційно-методичні та загально-технічні 
вимоги до об'єктів будівництва і промислової продукції будівельного 
призначення. ДБН - розробляються на продукцію, процеси та послуги в галузі 
містобудування /вишукування, проектування, територіальна діяльність, 
зведення, реконструкція і реставрація об'єктів будівництва, планування і 
забудова населених пунктів і територій, а також в галузі організації, технології, 
управління і економіки будівництва. ВБН - розробляються при відсутності 
ДБН або при необхідності встановлення вимог, що перевищують / доповнюють 
вимоги ДБН. РБН - містять регіональні правила забудови населених пунктів і 
територій.  
Найважливішими в нашому випадку є вимоги ДБН - державних 
будівельних норм:  
- організаційно-методичні норми, правила і стандарти; 
- проектування; 
- склад, порядок розроблення, погодження проектної документації;  
26 
 
- планування та забудова населених пунктів і територій; 
- технічні норми, правила і стандарти;  
- загальнотехнічні вимоги до життєвого середовища та продукції 
будівельного призначення;  
- захист від пожежі. Пожежна безпека;  
- основні вимоги до будівель і споруд  
- основи проектування конструкцій  
- основи та фундаменти будинків. 
Основний документ, що визначає права та обов'язки власників землі, - 
Земельний кодекс України (далі - Кодекс). Згідно зі ст. 79 Кодексу,  
земельна ділянка визначається як частина земної поверхні з конкретним 
розташуванням, межами та закріпленими за нею правами. Власник має 
можливість управління цим володінням за своїм бажанням (згідно з 
положеннями Цивільного кодексу України), проте він зобов'язаний слідувати 
цільовому призначенню цієї ділянки. Він може побудувати на ній житловий 
будинок і різні господарські споруди, але не має права зводити комерційні 
об'єкти. Відповідно до Цивільного кодексу, поняття "садиба" охоплює житлові 
будівлі, господарсько-побутові споруди, наземні та підземні комунікації, 
мережі, а також багаторічні насадження (дерева, кущі). Перед початком 
проектування необхідно провести аналіз ділянки. Крім того, рекомендується 
до покупки землі оцінити можливість розміщення на ній всіх потрібних 
споруд. Надалі, у процесі планування, потрібно розділити територію на 
функціональні зони для розміщення відповідних споруд. Загальні норми 
будівництва нових та реконструкції старих садиб регулюються Законом 
України «Про забудову та планування територій». Додатково, місцеві органи 
влади встановлюють свої правила забудови, де регламентуються ліміти щодо 
максимальних розмірів житлових будинків, загальної площі забудови, висоти 
огорож, благоустрою території тощо. Архітектурно-будівельні стандарти, що 
стосуються мінімально дозволених відстаней між будівлями та іншими 
об'єктами на ділянці, а також між окремими об'єктами інфраструктури 
27 
 
населеного пункту, визначені в державних будівельних нормах ДБН 360-92 
«Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень». 
Основні архітектурні, санітарні та протипожежні вимоги, що стосуються 
будівництва житлових будинків до трьох поверхів і розміщення господарських 
та побутових споруд на ділянці, також представлені в ДБН 79-92 «Житлові 
будинки для індивідуальних забудовників України». Основним аспектом є 
вибір місця для будівництва на ділянці. Хоча немає законодавчих вимог щодо 
місця зведення житлового будинку на певній частині ділянки, існує 
рекомендація будувати його якомога ближче до огорожі з вуличного боку, що 
сприяє якісному облаштуванню зони для відпочинку у задньому дворі та 
зменшенню витрат. Важливо також зважати на встановлені відстані від 
червоної лінії, яка визначає межу існуючої або планованої вулиці. Згідно з ДБН 
360-92, житловий будинок має розміщуватися на відстані не менше ніж 6 м від 
основних магістралей та вулиць і не менше ніж 3 м від другорядних вулиць та 
провулків. Також відстань від межі ділянки до будинку повинна бути не менше 
3 м, але рекомендується додавати ще 2-3 м для додаткового простору. Якщо 
немає можливості "відсунути" будинок далі, то ганок краще розташувати з 
боку двору. Між огорожею і житловим будинком доцільно висадити зелені 
насадження, що значно захистять будинок від вуличного пилу і шуму. Важливо 
також врахувати і ширину будинку по фронту вулиці, що вздовж основного 
паркану визначається планувальною структурою місцевості. Знайти відповідні 
нормативи можна у місцевому управлінні архітектури. Ще одне важливе 
правило - дотримання необхідних відстаней між житловими будівлями на 
сусідніх ділянках. Тут ключову роль відіграють протипожежні вимоги. В ДБН 
79-92 всі будівлі класифіковані за ступенем вогнестійкості в залежності від 
матеріалу, що застосовується для зведення несучих та огороджуючих 
конструкцій. Так, котеджі з цегли, різних кам'яних і пінобетонних блоків, а 
також залізобетону відносять до I та II категорій. Якщо ж у таких будинках 
застосовані дерев'яні конструкції (наприклад як перекриття або крокви), то їх 
відносять до III категорії. Конструкції з деревини та каркасні споруди 
28 
 
класифікуються як IV категорія вогнестійкості [2]. Мінімальна дистанція між 
об'єктами першої та другої категорій становить 6 метрів, для третьої категорії 
— 8 метрів, а для четвертої — 15 метрів. Розміщення господарських та 
побутових об'єктів може бути здійснено на розсуд власника, оптимально — на 
деякій відстані від огорожі. Зазвичай, споруди як лазні чи сараї розміщують на 
задній частині ділянки. Вважається раціональним розташувати такі будівлі 
таким чином, щоб вони захищали будинок від вітру. Відстані між такими 
господарськими спорудами в межах одного маєтку законодавчо не 
регламентуються, і вимоги щодо протипожежних зазорів відсутні. Проте, в 
таких випадках діють санітарні правила. За ДБН 79-92, відстань від вікон 
житлового будинку до напівзаглибленого вуличного погребу має становити не 
менше 7 метрів, а до приміщень для утримання худоби — не менше 15 метрів. 
Зазвичай, забезпечити дотримання цієї норми на обмеженій площі ділянки 
складно або неможливо. Тому дозволяється зводити такі споруди з 
максимальною площею до 50 м², прибудовані до одно- або двоповерхових 
будинків. При цьому важливо, щоб житлові кімнати та кухні були ізольовані 
від них щонайменше трьома підсобними або загальними приміщеннями. Під 
час благоустрою ділянки багато власників дотримуються необхідних норм 
лише в межах свого паркану, висаджуючи вздовж нього дерева і кущі. Для 
таких територій існують певні правила, серед яких основним є, що ширина 
дороги уздовж ділянки має бути не менше 3,5 метра для односмугових доріг і 
7 метрів для двосмугових. Ці обмеження не можна порушувати за рахунок 
будь-яких споруд чи насаджень, що критично для безпеки руху та доступу 
спецслужб (пожежна, швидка допомога, аварійні служби тощо). Також 
важливо враховувати ці норми при проектуванні в'їзду на ділянку, 
забезпечуючи доступ пожежної техніки до будівлі і можливість дістатися 
пожежникам до будь-якого приміщення. За ДБН 360-92 мінімальна ширина 
проїзду до будівлі повинна складати 3,4 метри, у цій зоні заборонено 
розміщення огорож, повітряних ліній та дерев. Ніщо не має перешкоджати 
проїзду. Зростає популярність вбудовування гаражів на перший поверх 
29 
 
житлових будинків. Важливо, щоб відкриті ворота гаража не блокували 
пішохідний прохід або рух транспорту по вулиці. При плануванні необхідно 
забезпечити, щоб відстань від входу в гараж до вікон сусідніх житлових 
будинків була не менше 10 метрів. Також важливо, щоб проїзд до гаража не 
перетинав пішохідну доріжку від воріт до дверей будинку. Пішохідні доріжки 
на ділянці повинні забезпечувати безперешкодний доступ до усіх будівель 
незалежно від погоди та не затримувати воду на поверхні, що важливо для 
безпеки пересування [4].  
Таким чином, аналіз нормативно-правових актів, що стосуються 
індивідуального житлового будівництва, показує детально розроблену систему 
цих документів, яка регламентує та регулює будівельну індустрію, 
встановлюючи правила використання будматеріалів, методи будівництва та 
планування забудов, сіл, міст і всієї країни в цілому. Тим не менш, виникають 
невідповідності між цими документами і місцевою владою, іноді вони не 
мають юридичної сили. 
Висновки до другого розділу 
Управління процесом розробки та зведення індивідуальних житлових 
будинків, а також взаємодії між архітектором та клієнтом, керується 
встановленими державними стандартами та директивами. Першочергове 
завдання Міністерства регіонального розвитку України полягає в забезпеченні 
повної нормативно-правової бази для дизайну та зведення житлових 
просторів. Кожен проект повинен забезпечувати дотримання будівельних 
стандартів, а також експлуатаційну безпеку та надійність спроектованих 
об'єктів. Слідування усім встановленим правилам під час планування 
будівництва не лише юридично обов'язкове, але й гарантує комфортне та 
безпечне майбутнє проживання. 
Архітектурно-конструктивні рішення акцентують на важливості 
злагодженої взаємодії між архітектурним проектуванням, пейзажним 
дизайном та ефективністю використання простору, що сприяє створенню 
гармонійного середовища для оздоровлення. Пейзажний дизайн відіграє 
30 
 
ключову роль у проектуванні реабілітаційних комплексів, оскільки значно 
впливає на процеси відновлення та підвищує якість життя завдяки 
впровадженню зелених насаджень, лікувальних садів і водних об'єктів, що 
стимулюють релаксацію та відпочинок. Архітектурне позиціонування 
підкреслює значення продуманого розміщення будівель і споруд у 
відповідності до їх функціонального призначення, що забезпечує оптимальне 
використання простору. Планування комплексу включає інтегрований підхід 
до організації простору, що дозволяє ефективно розміщувати лікувальні 
корпуси, житлові зони та зони для активного відпочинку. Гнучкість та стійкість 
архітектурного проектування важливі для адаптації до різних потреб 
користувачів, при цьому відповідаючи критеріям сталого розвитку та 
гармонійної інтеграції з природним середовищем. 
Ці висновки підкреслюють важливість усебічного підходу в 
проектуванні реабілітаційних комплексів, що не тільки сприяють фізичному 
одужанню, але й створюють оптимальні умови для психологічного та 
емоційного благополуччя користувачів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31 
 
РОЗДІЛ 3 
 ДИЗАЙН-ПРОЄКТ КОМПЛЕКСУ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ФІЗИЧНОЇ 
РЕАБІЛІТАЦІЇ «ПЕРСПЕКТИВА» 
 
3.1. Центр соціальної та фізичної реабілітації людей з інвалідністю 
«Перспектива». Концептуальне вирішення дизайн-проєкту 
Концептуальне вирішення дизайн-проєкту реабілітаційного центру 
"Перспектива" базується на створенні комплексу, що інтегрується в природне 
оточення та відповідає комплексним потребам своїх користувачів. Цей проект 
знаходиться на перехресті соціальної значущості та дизайнерської інновації, 
пропонуючи унікальне середовище для реабілітації та відновлення осіб з 
інвалідністю. 
Первинною метою дизайну є створення простору, який не тільки 
задовольняє базові потреби доступності та функціональності, але й сприяє 
емоційному та фізичному відновленню через злиття з природним 
середовищем. Завдяки розташуванню на околицях міста Черкаси, поруч з 
зеленими насадженнями, проект набуває характеру усамітненого притулку, 
ідеально підходящого для глибокої реабілітації. 
В архітектурному плані, комплекс проектується як відкрите, просторе 
місце з легким доступом до кожного з його об’єктів. Основні елементи 
розміщуються з основним опором на функціональну зручність та естетичну 
привабливість. 
Дизайн місць загального користування зосереджується на забезпеченні 
спокою та релаксації. Відпочинкові зони, включно з кафе та амфітеатром, 
розроблені так, щоб максимізувати візуальний і фізичний контакт з природою, 
дозволяючи відвідувачам насолоджуватися зовнішнім простором і пейзажем. 
Концептуально, дизайн підкреслює інклюзивність і доступність, 
пропонуючи адаптовані простори, що враховують особливі потреби 
користувачів з обмеженими можливостями. Сучасні технологічні рішення 
32 
 
відображають зобов'язання проекту щодо сталого розвитку та 
енергоефективності. 
Таким чином, дизайн-проект "Перспектива" втілює в собі баланс між 
природою та архітектурою, між приватністю та спільнотою, між традиційними 
методами реабілітації та інноваційними підходами до дизайну, створюючи 
оптимальне середовище для всебічного відновлення своїх користувачів. 
 
 
 3.2. Структурні складові та відповідність предметно-просторовому 
оточенню.   
Територія на якій заплановане розташування комплексу знаходиться на 
околиці міста Черкаси, неподалік від дитячої міської лікарні, житлових 
комплексів з багатоповерхівками та у віддаленні від головної дороги. Велика 
кількість зелених насаджень та рельєфний ландшафт дають змогу гармонійно 
вписати простір, що буде задовольняти потреби жителів міста. Територія 
комплексу буде облаштована на кшталт парку (рис. 1), тому відвідувачами 
можуть бути не лише люди з потребою у фізичній та соціальній реабілітації, а 
й ті хто потребує релаксації та відпочинку в оточені природи та тварин, 
 
Рис. 3.1. План території комплексу 
33 
 
де вони зможуть розслабитися та поспостерігати за випасом коней та навіть 
отримати задоволення від їзди на них по території парку та в спеціально 
відведених зонах, таких як відкриті та закритий манежі. Обширна територія 
площею 20 000 кв.м буде відгороджена високим парканом, для забезпечення 
приватності відвідувачам та мешканцям центру реабілітації.  
Елементи та будови, що будуть розташовані на території: 
1) власне корпус центру соціальної та фізичної реабілітації з елементами 
водолікування; 
2) готель з 20 кімнатами облаштованими для інклюзивних людей 
(прибудований до центру) для мешкання пацієнтів; 
3) адміністративний корпус з чотирма кабінетами та конференц залою 
(рис.2, 3); 
4) парковка біля адміністративного корпусу для робітників; 
5) парковка для відвідувачів; 
6) дитячий майданчик; 
7) літній амфітеатр на невеликій площі, з місцями для сидіння; 
8) двоповерхове кафе з літником, для годування мешканців готелю та 
відвідувачів парку; 
9) дві левади для вільного випасу коней; 
10) відкритий манеж для занять з конями; 
11) дві «бочки» (круглий загін з парканом) для занять з конями під 
відкритим небом; 
12) будівля для розміщення та догляду за конями (стійла, душові, 
складові і тд,); 
13) закритий манеж для занять з конями (прибудований до конюшень) на 
даху якого розміщуються сонячні панелі для продуктивної енергоефективності 
(рис. 4); 
14) господарчий двір (дві будівлі) – для збереження сіна та зерна, а також 
органічних відходів життєдіяльності тварин; 
15) парковка біля господарчого двору для працівників; 
34 
 
16) заїзд для великогабаритних машин до господарчого двору; 
17) велика кількість лавок та пергол на території комплексу для 
відпочинку та споглядання за природою. 
 
 
Рис. 3.2. Ескізний малюнок адміністративного корпусу. 
 
Рис. 3.3. Адміністративний корпус, вид ввечері.  
35 
 
 
Рис. 3.4. Ескізний малюнок будівлі з конюшнею та закритим манежем. 
На територію буде два входи для відвідувачів та два заїзди для машин 
(один для легкових, а інший для великогабаритних транспортних засобів). 
Зайшовши на територію через основний вхід, по вулиці Олени Теліги, бачимо 
власне корпус центру реабілітації (далі Центр) з прибудованим корпусом 
готелю (рис.5). Центр – одноповерховий, вхід облаштований ергономічним 
пандусом з правильним та зручним кутом нахилу (4,5% або ж 2,5 °). 
Пройшовши через широкі двостулкові скляні двері – потрапляємо в широкий 
хол з ресепшеном та вестибюль з дверима, що ведуть до: басейнів для 
акватерапії та роздягальнь, кімнат для занять, кімнат для лікувальної 
фізкультури з новітніми тренажерами, масажних кабінетів, кабінетів медичної 
сестри та персоналу, вбиральнь та проходу в готельний корпус. Зовнішній вхід 
до готельного корпусу також облаштований пандусом (кут нахилу при схилі 
8% 4.57°). 
36 
 
 
 
Рис. 3.5. План реабілітаційного центру 
 
 
Рис. 3.6. Готельне крило корпусу реабілітації. 
37 
 
Двоповерховий спальний корпус облаштований десятьма житловими 
кімнатами на кожному (рис. 6).  Перший поверх облаштований для мешканців, 
що мають вади опорно-рухового механізму, для їх більшої зручності.  
Кожен номер має власний санвузол, передпокій та спальню (одномісна / 
двомісна) з ліжком, робочим столом, шафою та технікою. Сходи, що ведуть на 
другий поверх корпусу – широкі та облаштовані електропідіймачем для людей, 
що користуються візочком/палицею. З холу другого поверху можна вийти на 
терасу, а також на літник, що розташований на даху центру. Літник (рис. 7) - 
облаштований лавками з перголами, озелененням та елементами освітлення, 
що дозволять приємно провести час у вечері, з чашечкою чаю під відкритим 
небом не виходячи з готелю.  
 
 
Рис. 3.7. Літник, що розташований на даху корпусу.  
 
Одна з головних задач при створенні проєкту було інтегрування 
іпотерапії в концепт фізичної та соціальної реабілітації, що і стало основою 
від якої відштовхувалося проєктування комплексу (рис. 8). 
 
38 
 
  
Рис. 3.8. План будівлі з конюшнями, закритим манежем та двокорпусний 
господарчий двір. 
 
Необхідні зони для уможливлення роботи з такими великими тваринами 
як коні: будівля з обладнаними місткими та просторими одномісними стійлами 
на 20 голів (рис.9) , та приміщення для гігієни коней (суха чистка та душ), зони 
збереження сіна та зерна, а також органічних відходів, відкриті та закритий 
манежі (рис. 10),  левади для вільного випасу коней у теплий період року. 
На даху закритого манежу було вирішено розмістити сонячні панелі, для 
забезпечення комплексу електроенергією. На сьогодні, принцип позитивної 
енергоефективності є невід’ємним фактором під час проєктування . 
39 
 
 
Рис. 3.9. Стійла, що розташовані у конюшні.  
 
Рисунок 10. План закритого манежу/конюшень та господарчого двору 
 
Кафе на території комплексу (рис. 11, 12, 13), служить місцем для 
прийняття сніданку, обіду та вечері мешканцями номерів готелю, а також має 
роль кав’ярні, в яку можуть завітати відвідувачі паркової зони на чашечку кави 
та десерт. Ззовні кафе є літник (рис. 14). На першому поверсі облаштовані 
санвузли, також є сходи що ведуть на другий поверх, обладнані 
електропідіймачем.  Площа кафе та окремо зала на другому поверсі, 
дозволяють проводити заходи з видачою їжі: свята, весілля, корпоративи, 
тощо.  
40 
 
 
 
Рис. 3.11. План кафе на території комплексу. 
 
 
 
Рис. 3.12. Зовнішній вигляд кафе на території. 
41 
 
 
Рис. 3.13. Зовнішній вигляд кафе на території. 
 
 
 
Рис. 3.14. Літник кафе. 
42 
 
 3.3. Рішення оздоблення екстер’єру та благоустрій території  
Усі будівлі комплексу, що розташовані на території виконані в стилі 
Контемпорарі, з використанням природних якісних матеріалів, чітких ліній, 
загальної не перевантаженості виду, єдиної кольорової гами. Дерев’яні 
елементи (рейки, плити та балки) додають природності загальній композиції. 
Теплий білий колір стін «облегшує» масив будівлі. Усі доріжки, алеї та площі 
вкриті широкоформатною безшовною плиткою, для комфортного пересування 
всіх відвідувачів комплексу. Газони займають більшу площу території, можна 
роззутися та походити босоніж, або навіть влаштувати пікнік на землі, що 
сприятиме хорошому настрою. 
За бажанням замовника, для озеленення території було обрано в 
більшості своїй – вічнозелені та хвойні рослини, для облегшення догляду за 
територією, а саме виключення сезонного прибирання листя восени. Таке 
рішення є практичним та менш трудомістким. Було обрано такі види рослин: 
1) Тис ягідний (Taxus baccata) - популярний через свою здатність 
витримувати стрижку і формування, що ідеально підходить для живоплотів і 
солітерних посадок. 
2) Ялівець (Juniperus spp.) - існує багато видів ялівців, що різняться 
формою і розміром, від низькорослих кущів до великих дерев, стійких до 
сухості і морозу. 
3) Кипарисовик (Chamaecyparis spp.) - включає різноманітні види, відомі 
своєю атрактивною формою і текстурою хвої, чудово підходять для створення 
структурних акцентів у ландшафті. 
4) Сосна (Pinus spp.) - має багато декоративних видів, які відрізняються 
формою крони і розміром. Вони добре витримують холод і часто 
використовуються в паркових зонах. 
5) Ялівець (Juniperus communis) - витривалий і маловимогливий до умов 
вирощування, чудово підходить для низьких живоплотів або як покривна 
рослина. 
43 
 
6) Рододендрон (Rhododendron spp.) - популярний вічнозелений кущ, 
відомий своїми яскравими весняними квітками. 
7) Бересклет форчуна (Euonymus fortunei) - кущова форма, часто 
використовується для покриття землі або як вертикальне озеленення, має 
різнокольорове листя. 
8) Скіммія (Skimmia japonica) - маленький кущ з ароматними квітками і 
декоративними ягодами, ідеальний для тінистих місць. 
9) Лавр благородний (Laurus nobilis) - може вирощуватися як 
декоративне дерево або кущ, відомий своїми ароматними листям. 
10) Буксус (Buxus spp.) - популярний для формування живоплотів та 
інших декоративних форм у саду, має густе листя та може бути обрізаний для 
створення чітких ліній. 
11) Туя західна (Thuja occidentalis) - часто використовується у парковому 
ландшафтному дизайні через свою адаптованість до різних типів ґрунту та 
здатність витримувати обрізку, формуючи густі живоплоти або декоративні 
дерева. 
12) Ялина біла (Abies concolor) - має м'які, приємні на дотик голки і 
здатна витримувати міські умови, такі як забруднене повітря та засолення 
ґрунту взимку. 
13) Ялина Нордмана (Abies nordmanniana) - відома своїми густими, 
блискучими зеленими голками і симетричною формою. Вона добре 
адаптується до різних типів ґрунту і стійка до забруднення. 
14) Ялина Фразера (Abies fraseri) - має компактний ріст і підходить для 
менших просторів. Її голки мають приємний аромат, і вона добре витримує 
холодні температури [6]. 
Ці рослини можуть слугувати як фоном, так і акцентами в парковому 
дизайні, сприяючи створенню різноманітних, естетично привабливих і 
функціональних зон для відпочинку та реабілітації. Ці види не тільки 
забезпечують зелений колір протягом усього року, але й відрізняються 
44 
 
відносно низькими вимогами до догляду, що робить їх ідеальними для 
використання в паркових ландшафтах [6]. 
Зрозумілим є, що енергозабезпечення усього комплексу вимагатиме 
великих витрат, тому замовниками було вирішено облаштувати сонячні панелі 
на даху закритого манежу. Вдале місце на правильній сонячній стороні у 
поєднанні з пологим скатом даху, дало змогу підвищити свою 
енергоефективність та можливість окупити витрати на електроенергію за 
кілька років.  
Сучасний вигляд комплексу, його інтеграційне начиння та 
екологічність, прекрасно вписується у простір європейського міста. Вписані 
елементи чудово поєднуються між собою, підтримують одне одного стилем, 
що буде закликати все більше любителів природи, тварин та внутрішнього 
спокою який зараз так необхідний. Орієнтація на підтримку усього населення 
без виключення, допомога тим хто цього найбільше потребує - підвищує 
загальний рівень гуманності країни, та підтверджує вектор розвитку України 
від «країни, що розвиваються» до країни з перехідною економікою.  
Висновки до третього розділу. 
У цьому розділі було детально описано структуру та елементи дизайну 
реабілітаційного центру "Перспектива". Основною перевагою центру є його 
розташування на околиці міста Черкаси, що забезпечує тихе середовище і 
доступ до природи, критично важливі для реабілітації пацієнтів. 
Територія центру запланована таким чином, що створює відчуття 
відкритого простору та візуальної привабливості, використовуючи зелені 
насадження та різноманітність ландшафтних рішень. Це включає літній 
амфітеатр, манежі для занять з конями, а також спеціально облаштовані зони 
для релаксації та відпочинку відвідувачів. 
Особливу увагу приділено інклюзивності об'єкту, що проявляється у 
доступності всіх приміщень і територій для людей з різними ступенями 
мобільності. Спальні корпуси облаштовані з урахуванням потреб людей з 
особливими потребами, забезпечуючи їм зручність і безпеку. 
45 
 
Проєкт також передбачає застосування сучасних енергоефективних 
технологій, зокрема, використання сонячних панелей на даху закритого 
манежу, що не лише знижує експлуатаційні витрати, але й сприяє сталому 
розвитку центру. 
Загалом, дизайн проєкту відображає глибоке розуміння потреб цільової 
аудиторії центру, інтегруючи різноманітні функціональні зони таким чином, 
щоб забезпечити їх доступність, комфорт та безпеку. Це створює оптимальне 
середовище для реабілітації та відновлення людей з інвалідністю та ветеранів, 
сприяючи їх повноцінному поверненню до активного соціального життя. 
Таким чином, дизайн-проєкт "Перспектива" є втіленням комплексного підходу 
до реабілітації, де кожен елемент спроєктований з урахуванням потреб 
користувачів, їхньої зручності та безпеки. Цей проєкт не просто відповідає 
базовим потребам, а створює умови для повноцінного життя та соціальної 
інтеграції осіб з особливими потребами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
46 
 
ВИСНОВКИ 
 
Під час роботи на дипломним проєктом було вирішено ряд питань та 
засвоєно норми щодо обраної теми. Розроблено «Дизайн-проєкт комплексу 
соціальної та фізичної реабілітації «Перспектива».  
Проєкт комплексу "Перспектива" успішно інтегрується з природним 
ландшафтом, що сприяє реабілітації та відновленню користувачів. Зелені 
насадження та терапевтичні елементи природи відіграють ключову роль у 
створенні сприятливого середовища для реабілітації.  
Забезпечення фнкціональності та доступності: комплекс розроблений з 
урахуванням потреб користувачів з обмеженими можливостями, забезпечуючи 
безбар'єрний доступ до всіх зон і послуг. Важливу роль відіграє універсальний 
дизайн, який забезпечує зручність та безпеку.  
Соціальна та психологічна підтримка надає можливості для соціальної 
адаптації та інтеграції, а також включає комплексні психологічні та 
реабілітаційні програми, спрямовані на повноцінне відновлення 
індивідуальних користувачів. Сталість та екологічність у впровадженні 
енергоефективних технологій, таких як сонячні панелі, сприяє сталому 
розвитку та зниженню витрат на утримання комплексу, а також мінімізує вплив 
на довкілля. Естетична привабливість, функціональність та архітектурний 
дизайн комплексу поєднує в собі естетичну привабливість і практичність, 
створюючи мотивуюче середовище для користувачів і сприяючи їхньому 
емоційному благополуччю.  
Ця кваліфікаційна робота демонструє глибоке розуміння потреб цільової 
аудиторії і реалізує передові підходи в архітектурі та дизайні середовища для 
реабілітації, виходячи з найкращих практик і сучасних досліджень у галузі. 
 
 
 
 
47 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з 
інвалідністю.  URL: https://vcpri.com.ua/ 
2. Ю. С. Велігоцька. Конспект лекцій з курсу «Методи оптимізації 
архітектурно-містобудівельних рішень» (для студентів 6 курсу спеціальностей 
7.06010202 і 8.06010202 «Містобудування») / Ю. С. Велігоцька; Харків. нац. 
ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків : ХНУМГ, 2015. – 58 с. 
https://core.ac.uk/download/pdf/33756939.pdf 
3. Нормативно - правове забезпечення однородинного будівництва в 
містах. URL: https://repositary.knuba.edu.ua/server/api/core/bitstreams/0825fbf0-
7d7e-4bab-a04d-66da9fc81c18/content 
4.  Центр комплексної реабілітації для дітей. .  URL: 
http://www.dergkompleks.mk.ua/ 
5. Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. 
збірник / Відпов. ред. М.М. Дьомін. – К., КНУБА, 2015. – Вип. 38. – 520 с. 
Українською та російською мовами. URL: 
https://sites.google.com/site/bimteamprogect/home/rubriki/proektuvannj/normativn
idokume ntivgaluzibudivnictva. 
6. Ландшафт. Вічнозелені садові рослини. URL: 
https://landshaft.org.ua/vichnozeleni-sadovi-roslyny 
7. Центр соціальної та фізичної реабілітації та адаптації максімум. 
URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/21832087/ 
8. ЗАКОН УКРАЇНИ про реабілітацію у сфері охорони здоров’я. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text 
9. Реабілітація дітей. URL: 
https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/reabilitaciya-ditej/perelik-reabilitacijnih-ustanov 
 
48 
 
10. Державна реабілітаційна установа для осіб з інвалідністю. URL: 
https://ukrainska-gromada.gov.ua/community/derzhavna-reabilitaczijna-ustanova-
dlya-osib-z-invalidnistyu.html 
11.  Реабілітація дітей з інвалідністю. 
URL:https://www.msp.gov.ua/content/reabilitaciya-ditey-z-invalidnistyu-
vnaslidok-dityachogo-cerebralnogo-paralichu.html 
 
  
49 
 
ДОДАТКИ 
 
Додаток А 
 
 
Рис. А.1. Корпус центру реабілітації з кімнатами для занять. 
 
 
Рис. А.2. Довгі конструкції з накриттям, що надбудовані над доріжками до 
основних корпусів. 
50 
 
 
Рис. А.3. Довгі конструкції з накриттям, що надбудовані над доріжками до 
основних корпусів. 
 
 
Рис. А.4. Каплиця на території комплексу.  
51 
 
 
 Рис. А.5. Будівля з актовою залою для проведення заходів. 
 
 
Рис. А.6. Будівля з актовою залою для проведення заходів.  
 
 
 
52 
 
 
Рис. А.7. Інтер’єр кімнати для проживання мешканців комплексу.  
 
 
Рис. А.8. Інтер’єр кімнати для проживання мешканців комплексу 
  
53 
 
Додаток Б 
 
 
Рис.Б.1. Графічна частина кваліфікаційної роботи.