Проект готелю 4* на 100 номерів

Ольхової, Катерини Віталіївни

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7521

Title:	Проект готелю 4* на 100 номерів
Authors:	Івашина, Лілія Леонідівна Ольхової, Катерини Віталіївни
Keywords:	ПРОЕКТ;ПРОЕКТУВАННЯ;ДОСЛІДЖЕННЯ;ГОТЕЛЬ;МЕТОДИ;НОМЕРИ
Issue Date:	Jan-2025
Abstract:	Звіт про кваліфікаційну роботу: 89 сторінок, 6 розділів, 7 таблиць, 3 додатка, 46 джерел Мета кваліфікаційної роботи – розробити проект готелю категорії 4* на 100 номерів . Об'єкт дослідження – готель категорії 4* на 100 номерів. Предмет дослідження – процес проектування готелю. Завдання кваліфікаційної роботи:  розробити інженерно-технологічний проект готелю 4* ;  виконати архітектурно-будівельні обґрунтування та розрахунки;  на основі організаційно-економічних розрахунків зробити оцінку окупності проекту готелю; Методи дослідження – в кваліфікаційній роботі застосовувались наступні методи дослідження:  методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);  методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні й історичні методи);  методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання).
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7521
Appears in Collections:	241 Готельно-ресторанна справа (Готельно-ресторанна справа)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Ольхова.pdf Restricted Access		648.24 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
____________Лариса ЧЕПУРДА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
другого (магістерського) рівня освіти
на тему: «Проект готелю 4* на 100 номерів »

Виконав студент 2 курсу, групи МГРС-305
Спеціальності 241 «Готельно-ресторанна
справа»
Ольхової Катерини Віталіївни
Керівник Івашина Лілія Леонідівна
Рецензент ________________________

Черкаси, 2024 р.
2

Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: другий (магістерський)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри _______Лариса ЧЕПУРДА
«___» _____________ 20__ року

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Ольхової Катерини Віталаївни
(прізвище, ім’я, по батькові)
1.Тема роботи «Проект готелю 4* на 100 номерів»
Керівник роботи _
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету
« » 20 року №
2.Строк подання студентом проекту « » 20 року
3. Вихідні дані до проекту аналітичні та статистичні дані про діяльність
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх
належить розробити) _вступ (актуальність, мета та завдання кваліфікаційної
роботи, об’єкт та предмет дослідження), розділ 1 (обґрунтування концепції),
розділ 2 (науково-дослідна частина), розділ 3 (технологічний розділ), розділ 4
(організаційний розділ), розділ 5 (будівельний розділ), розділ 6 (економічний
розділ), висновки та рекомендації, список використаних джерел, додатки
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень, плакатів) _аналітичні таблиці, рисунки, схеми.

3

6. Консультанти розділів проекту (роботи)
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата
та посада Завдання видав Завдання прийняв
консультанта
Розділ 1 Івашина Л.Л
Розділ 2 Івашина Л.Л
Розділ 3 Івашина Л.Л
Розділ 4 Івашина Л.Л
Розділ 5 Івашина Л.Л
Розділ 6 Івашина Л.Л

7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 20___ року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів дипломного проекту Строк виконання Примітка
(роботи) етапів проекту
(роботи)
1 Затвердження теми дипломної роботи Вересень 2024 Виконано
2 Затвердження плану Вересень 2024 Виконано
3 Підготовка 1 розділу Жовтень 2024 Виконано
4 Підготовка 2 розділу Жовтень 2024 Виконано
5 Підготовка 3 розділу Жовтень 2024 Виконано
6 Підготовка 4 розділу Жовтень 2024 Виконано
7 Підготовка 5 розділу Листопад 2024 Виконано
8 Підготовка 6 розділу Листопад 2024 Виконано
9 Робота над формуванням висновків Листопад 2024 Виконано
10 Оформлення та рецензування Листопад 2024 Виконано
11 Попередній захист Грудень 2024 Виконано
12 Захист дипломної роботи Грудень 2024 Виконано

Студент __________________ Катерина ОЛЬХОВА
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник __________________ Лілія ІВАШИНА
(підпис) (прізвище та ініціали)

4

РЕФЕРАТ

Звіт про кваліфікаційну роботу: 89 сторінок, 6 розділів, 7 таблиць, 3
додатка, 46 джерел
Мета кваліфікаційної роботи – розробити проект готелю категорії 4* на
100 номерів .
Об'єкт дослідження – готель категорії 4* на 100 номерів.
Предмет дослідження – процес проектування готелю.
Завдання кваліфікаційної роботи:
 розробити інженерно-технологічний проект готелю 4* ;
 виконати архітектурно-будівельні обґрунтування та розрахунки;
 на основі організаційно-економічних розрахунків зробити оцінку
окупності проекту готелю;
Методи дослідження – в кваліфікаційній роботі застосовувались
наступні методи дослідження:
 методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння,
вимірювання, експеримент);
 методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні
й історичні методи);
 методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному
рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання).
КЛЮЧОВІ СЛОВА : ПРОЕКТ, ПРОЕКТУВАННЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ,
ГОТЕЛЬ, МЕТОДИ, НОМЕРИ.

5

ЗМІСТ

Вступ 7
РОЗДІЛ 1 ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ 9
1.1 Аналіз ринку послуг готельно-ресторанного господарства 9
регіону
1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів 10
1.3 Розробка концепції та формування унікальної торгової 12
пропозиції
1.4 Дослідження конкурентів нового підприємства 13
1.5 Стратегія розвитку підприємства та її обґрунтування 16
РОЗДІЛ 2 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 18
2.1 Об’єкт, предмет та задачі дослідження 18
2.2 Аналітичний огляд літератури 20
2.3 Методи та методологія дослідження 21
2.4 Результати дослідження та їх обґрунтування 23
2.5 Висновки та рекомендації щодо впровадження 25
РОЗДІЛ 3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ 28
3.1 Моделювання інфраструктурної складової проекту готелю 4*на 28
100 номерів
3.2 Проектування окремих функціональних елементів готелю 4* на 31
100 номерів.
3.3 Технологія і організація обслуговування на готельних 34
підприємствах.
3.4 Показники експлуатаційної програми готелю 4*. 36
РОЗДІЛ 4 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ 39
4.1 Характеристика основних та додаткових послуг підприємства 4* 39
на 100 номерів
4.2 Розробка та характеристика раціональної організаційної 40
6

структури управління готельного підприємства
4.3 Розробка штатного розпису робітників готельного підприємства 43
РОЗДІЛ 5 БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ 53
5.1 Організація та упорядкування земельної ділянки (опис генплану) 53
5.2 Розроблення об’ємно-планувального рішення будівлі готелю 57
5.3 Пропозиції щодо дизайну закладу 60
5.4 Етапи будівництва приміщень підприємства 63
5.5 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно- 65
гігієнічних норм
5.6 Протипожежні засоби та заходи, евакуація людей з приміщень та 69
будівель
5.7 Заходи щодо цивільної оборони 72
5.8 Заходи щодо охорони навколишнього середовища 74
РОЗДІЛ 6 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ 78
6.1 Розрахунок інвестиційних витрат 78
6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства 81
готельно- ресторанного господарства
6.2.1 Розрахунок витрат операційної діяльності 84
6.2.2 Оцінка інвестиційної привабливості проекту 86
Висновки і рекомендації 89
Список використаної джерел 91
Додатки 95

7

ВСТУП

Сучасний готельний бізнес є одним із ключових секторів індустрії
туризму та гостинності, що активно розвивається у світі та в Україні. Готелі
категорії 4* займають особливе місце у структурі готельного ринку, оскільки
вони забезпечують високий рівень комфорту, широкий спектр послуг та
відповідають очікуванням як бізнес-туристів, так і відпочивальників. До
складу сучасних готелів включають також приміщення для ділових
контактів, басейни, сауни, спортзали, підприємства торгівлі та інше.
Проєктування готелю на 100 номерів є оптимальним за масштабами
для розвитку середнього сегмента ринку, що особливо актуально у контексті
зростаючого попиту на якісне розміщення у регіонах із розвинутою
туристичною чи діловою інфраструктурою. Водночас розробка таких
проєктів потребує врахування сучасних вимог до екологічної ефективності,
енергозбереження, а також адаптації до мінливих потреб гостей.
Як правило готелі цієї категорії розміщуються у невеликих, якісно
відремонтованих, старовинних особняках чи в будівлях з індивідуальним
дизайном. У світовій практиці цей вид готелів виокремлений як відособлена
категорія готелів. Багато готелів оформлені в унікальному тематичному і
стилістичному вигляді.
Усі ці фактори враховують при проектуванні приміщень готелю,
архітектурно-планувальної структуру будівлі тощо. Основні ознаки, що
характеризують готелі, це: місткість, поверховість, призначення і рівень
комфорту.
Актуальність роботи також обумовлена необхідністю створення
об'єктів, що відповідатимуть міжнародним стандартам, сприятимуть
розвитку туризму та економіки регіону. Таким чином, проєкт готелю 4* на
8

100 номерів є важливим внеском у розвиток інфраструктури гостинності та
забезпечення конкурентоспроможності на ринку.
Мета кваліфікаційної роботи – розробити проект готелю категорії 4*
на 100 номерів .
Об'єкт дослідження – готель категорії 4* на 100 номерів.
Предмет дослідження – процес проектування готелю.
Завдання кваліфікаційної роботи:
 розробити інженерно-технологічний проект готелю 4*;
 виконати архітектурно-будівельні обґрунтування та розрахунки;
 на основі організаційно-економічних розрахунків зробити оцінку
окупності проекту бутік-готелю;
Методи дослідження – в дипломній роботі застосовувались наступні
методи дослідження:
 методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння,
вимірювання, експеримент);
 методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні
й історичні методи);
 методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному
рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання).
Кваліфікаційна робота складається з вступу, 6 розділів з підрозділами,
висновків і рекомендацій, списку використаної джерел та додатків

9

Розділ 1 ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ

1.1 Аналіз ринку послуг готельно-ресторанного господарства регіону

Аналіз ринку послуг готельно-ресторанного господарства регіону є
важливим етапом для оцінки стану галузі, виявлення її ключових тенденцій,
особливостей попиту та пропозиції, а також визначення перспектив розвитку.
Ринок послуг готельно-ресторанного господарства значною мірою залежить
від рівня економічного розвитку регіону, його туристичного потенціалу,
соціально-демографічних особливостей та інфраструктурного забезпечення.
Попит на послуги ГРГ формується як за рахунок місцевих жителів, так
і завдяки туристам, які приїжджають з інших регіонів чи країн. Важливими
факторами, що впливають на попит, є сезонність, рівень доходів населення, а
також популярність регіону серед туристів. Наприклад, у курортних зонах
попит на послуги ГРГ зростає у період високого туристичного сезону, тоді як
у промислових центрах більший акцент робиться на діловий туризм та
пов'язану з ним інфраструктуру[25].
Пропозиція ринку включає готелі різних класів (від бюджетних до
преміум), ресторани, кафе, бари, а також заклади швидкого харчування.
Конкуренція на ринку стимулює заклади вдосконалювати якість
обслуговування, впроваджувати сучасні технології та пропонувати унікальні
формати для залучення клієнтів.
Серед актуальних тенденцій можна виділити розвиток концептуальних
закладів, які пропонують інноваційні сервіси, інтеграцію еко-стандартів у
діяльність готелів і ресторанів, а також активне впровадження цифрових
платформ для бронювання, замовлення послуг та комунікації з клієнтами[11].
Аналіз конкурентного середовища показує, що на ринку працюють як
великі мережеві гравці, так і малі підприємства, що пропонують
індивідуальний підхід та орієнтацію на локальні особливості. Для
10

підвищення конкурентоспроможності заклади намагаються виділятися
унікальними торговельними пропозиціями, такими як авторська кухня,
ексклюзивний інтер'єр або додаткові послуги (організація заходів, екскурсії
тощо).
Оцінка перспектив розвитку ринку ГРГ в регіоні свідчить про значний
потенціал для подальшого зростання, зокрема за рахунок розвитку
внутрішнього туризму, популяризації гастрономічного туризму та підтримки
державних програм. Інноваційні технології, такі як автоматизація процесів,
персоналізація сервісу, а також активне використання соціальних мереж і
цифрових платформ, сприяють підвищенню рівня обслуговування та
залученню нових клієнтів[23].
Таким чином, аналіз ринку послуг готельно-ресторанного господарства
регіону є основою для визначення його сильних та слабких сторін, розробки
ефективних стратегій розвитку галузі та виявлення можливостей для
інвестування.

1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів

Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів є
важливим етапом у розробці стратегії розвитку підприємств готельно-
ресторанного господарства. Глибоке розуміння потреб клієнтів дозволяє
підприємствам адаптувати свої послуги, створювати конкурентні переваги та
забезпечувати високу лояльність споживачів.
Попит на послуги готельно-ресторанного господарства формується під
впливом ряду факторів, таких як соціально-демографічні характеристики
споживачів, рівень їхнього доходу, культурні особливості та туристична
привабливість регіону. Для визначення основних характеристик попиту
проводиться аналіз цільової аудиторії. Вона включає як місцевих жителів,
так і внутрішніх та зовнішніх туристів, які користуються послугами закладів
харчування та проживання. Важливим аспектом є сегментація клієнтів за
11

такими ознаками, як вік, рівень доходів, мета подорожі (відпочинок чи
бізнес), а також їхні переваги у виборі типу закладу чи формату
обслуговування[9].
У сучасних умовах відзначається зростання попиту на унікальні та
індивідуалізовані пропозиції. Наприклад, серед туристів популярними є
готелі з атмосферою автентичності, еко-орієнтовані заклади, а також
ресторани, що пропонують місцеву кухню.
Для ділових клієнтів важливим є високий рівень сервісу, наявність
конференц-залів та додаткових послуг, які відповідають потребам бізнес-
туризму. Також значним фактором є розвиток технологій, що сприяє
популяризації онлайн-бронювання, доставки їжі та безконтактного
обслуговування.
Аналіз уподобань клієнтів проводиться за допомогою соціологічних
опитувань, анкетування, аналізу відгуків та поведінкових даних, отриманих
через онлайн-платформи. Наприклад, дослідження показують, що клієнти все
більше цінують швидкість обслуговування, якість продуктів, атмосферу
закладу та можливість персоналізації послуг.
Важливим трендом є зростання попиту на здорове харчування, що
стимулює підприємства розширювати меню за рахунок органічних та
дієтичних продуктів.
Особливе значення мають сезонні коливання попиту. У літній період
туристи частіше відвідують пляжні курорти та літні тераси ресторанів, тоді
як у зимовий період зростає попит на послуги гірськолижних комплексів та
затишних кафе. Розуміння цих коливань дозволяє закладам ефективно
планувати свою діяльність, адаптуючи пропозиції до поточних потреб ринку.
Таким чином, дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних
клієнтів є ключовим інструментом для розробки стратегій розвитку закладів
готельно-ресторанного господарства[35].
12

Використання отриманих даних дозволяє вдосконалювати якість
послуг, формувати лояльність клієнтів та підвищувати
конкурентоспроможність на ринку.

1.3 Розробка концепції та формування унікальної торгової пропозиції

Розробка концепції та формування унікальної торгової пропозиції
(УТП) є важливим етапом у створенні конкурентоспроможного підприємства
готельно-ресторанного господарства. Концепція визначає загальну ідею,
формат та ключові характеристики закладу, які відповідають потребам
цільової аудиторії, а УТП акцентує увагу на тих перевагах, які вигідно
відрізняють заклад від конкурентів.
При розробці концепції враховується низка факторів: особливості
ринку, аналіз попиту, уподобання потенційних клієнтів, регіональна
специфіка та сучасні тенденції в індустрії гостинності. Концепція повинна
відображати основну ідею, яка буде центральною у створенні атмосфери
закладу, його стилістики, асортименту послуг, цінової політики та способу
комунікації з клієнтами. Наприклад, заклад може позиціонуватися як місце з
акцентом на локальну кухню, еко-орієнтований простір або інноваційний
готель з високим рівнем цифровізації[42].
Формування УТП базується на визначенні унікальних характеристик,
які роблять заклад привабливим для клієнтів. УТП може включати різні
аспекти: оригінальне меню, незвичайний дизайн інтер'єру, особливості
обслуговування або додаткові послуги. Наприклад, готель може
запропонувати концепцію «подорож в історію», відтворюючи атмосферу
минулого, або створити умови для роботи цифрових кочівників (digital
nomads), надаючи спеціально обладнані коворкінги. У ресторанному бізнесі
успішна УТП може включати ексклюзивні страви, які розроблені шеф-
кухарем, або інтерактивний процес приготування їжі прямо перед клієнтом.
13

Ефективна концепція та УТП також враховують актуальні тренди
індустрії гостинності. Серед них – популярність екологічно чистих
продуктів, інтеграція інноваційних технологій, зростання попиту на
персоналізовані послуги та акцент на унікальний клієнтський досвід.
Важливим фактором є створення емоційного зв’язку з клієнтом, що
допомагає формувати лояльність до бренду. Для цього підприємства активно
використовують історії бренду, креативний підхід до маркетингу та акцент
на соціальну відповідальність.
Таким чином, розробка концепції та формування УТП є стратегічними
етапами, які визначають позиціювання закладу на ринку, його привабливість
для клієнтів та конкурентні переваги. Грамотно розроблена концепція в
поєднанні з унікальною торговою пропозицією дозволяє підприємству
досягти стійкого розвитку та закріпити свої позиції у вибраному сегменті
ринку.

1.4 Дослідження конкурентів нового підприємства

Дослідження конкурентів є важливим етапом підготовки до відкриття
нового підприємства у сфері готельно-ресторанного господарства. Глибокий
аналіз конкурентного середовища дозволяє виявити основних гравців ринку,
оцінити їхні сильні та слабкі сторони, а також розробити стратегії для
формування власних конкурентних переваг.
Основним завданням дослідження є ідентифікація прямих і непрямих
конкурентів, які працюють у тому ж сегменті ринку. Прямі конкуренти
пропонують аналогічні послуги та орієнтуються на схожу цільову аудиторію,
тоді як непрямі конкуренти можуть надавати альтернативні варіанти
задоволення потреб клієнтів. Наприклад, якщо планується відкриття
ресторану, прямими конкурентами будуть інші ресторани подібного класу
або формату, а непрямими – кафе, фастфуди чи навіть сервіси доставки їжі.
14

Важливим етапом є аналіз ключових характеристик конкурентів, таких
як асортимент послуг, рівень цін, якість обслуговування, концепція закладу,
маркетингова стратегія та репутація. Для цього проводиться моніторинг
відкритих джерел, таких як вебсайти, соціальні мережі, відгуки клієнтів та
рекламні матеріали [24].
Додатково можна використовувати методи «таємного покупця», щоб
оцінити рівень сервісу та особливості обслуговування конкурентів
безпосередньо.
Особлива увага приділяється унікальним торговим пропозиціям (УТП)
конкурентів, які дозволяють їм утримувати позиції на ринку. Наприклад, це
можуть бути ексклюзивні страви, спеціальні акції для клієнтів або атмосфера
закладу. Аналізуючи ці аспекти, важливо визначити, як можна відрізнити
нове підприємство, запропонувавши клієнтам унікальні послуги чи
інноваційні рішення, яких бракує на ринку.
Також необхідно оцінити фінансову стійкість конкурентів і їхню
маркетингову активність. Наприклад, великі мережі мають більші бюджети
на рекламу та розширення, що створює додатковий тиск на нових гравців
ринку. Водночас малі підприємства часто орієнтуються на індивідуальний
підхід до клієнтів, що може бути їхньою перевагою в боротьбі за лояльність
споживачів.
Під час дослідження враховуються тенденції ринку та поведінка
клієнтів, які впливають на конкурентне середовище. Наприклад, розвиток
технологій змінює способи комунікації із клієнтами, а попит на екологічність
та інновації стимулює заклади впроваджувати нові формати обслуговування.
Розуміння цих тенденцій допомагає новому підприємству адаптувати свою
стратегію під реалії ринку.
Перед відкриттям нового готелю важливо провести детальний аналіз
конкурентів, щоб зрозуміти поточну ситуацію на ринку, виявити сильні та
слабкі сторони конкурентів і сформувати унікальну пропозицію для
майбутніх клієнтів. У таблиці 1.4 наведено порівняння ключових
15

характеристик кількох готелів у регіоні, що дозволяє визначити оптимальні
стратегії для вашого бізнесу.
Таблиця 1.4 – Аналіз конкурентів проєктуємого готелю
Hotel Selena
Вибір назви має
Cherkasy Готель
Назва готелю враховувати оригінальність
Family Resort Palace Дніпро
і асоціації.
Важливість зручного
Розташування Заміська зона Центр міста Центр міста
доступу для клієнтів.
Оптимальне
Кількість
н/д 62 21 співвідношення залежить
номерів
від сегмента ринку.
Цільова Туристи, Бізнесмени, Орієнтація на конкретний
Сімейні пари
аудиторія Бізнесмени туристи сегмент клієнтів.
Гнучкість у цінах для
Цінова політика Середня/висока Середня Середня приваблення різних
клієнтів.
Сніданки, Сніданки,
паркінг, конференц- Додавання унікальних
Сніданки,
Основні послуги басейн, зали, послуг для
паркінг
дитячий оздоровчий конкурентоспроможності.
майданчик клуб, сауна
Трансфер,
Трансфер,
безкоштовний Конференц-
оренда човнів,
Wi-Fi, зали, Розробити додаткові
Додаткові організація
пральня, Оренда послуги для залучення
послуги риболовлі,
організація приміцень, клієнтів.
екскурсії,
ділових Пральня
Wi-Fi
заходів
Акцент на обслуговуванні
Позитивні, Хороші, але
Відгуки клієнтів Нейтральні для отримання позитивних
рідко скарги дорого
відгуків.
Рейтинг на Залежить від сервісу та
4.7 4.5 4.0
платформах ціни.
Розкішний Зручне Виділити конкурентні
Переваги Тиша і природа
сервіс розташування переваги.
Обмежена
Віддаленість Старомодний Аналіз слабких місць
Недоліки кількість
від міста інтер'єр: конкурентів.
номерів

Рекомендації для нового готелю:
 врахувати оптимальне розташування (центр міста або туристичні
місця).
 орієнтуватися на цільову аудиторію, пропонуючи специфічні
послуги (наприклад, сімейні розваги або бізнес-зручності).
16

 зосередитися на якісному обслуговуванні для отримання високих
відгуків на онлайн-платформах.
 розробити унікальну пропозицію, яка виділяє готель серед
конкурентів (наприклад, екологічність, авторський дизайн).
У результаті дослідження конкурентів нове підприємство отримує
цінну інформацію для розробки ефективної стратегії позиціювання. Це
дозволяє врахувати існуючі загрози, використовувати можливості ринку та
створити конкурентоспроможний бізнес, який приверне увагу клієнтів та
забезпечить успішний розвиток у довгостроковій перспективі.

1.5 Стратегія розвитку підприємства та її обґрунтування

Стратегія розвитку підприємства є ключовим елементом планування
його діяльності, спрямованої на досягнення довгострокових цілей,
забезпечення конкурентоспроможності та стійкого зростання. У процесі
розробки стратегії важливо враховувати внутрішні ресурси підприємства,
особливості ринкового середовища, уподобання цільової аудиторії та сучасні
тенденції у сфері готельно-ресторанного господарства[2].
Основою стратегії розвитку є визначення місії підприємства, яка
відображає його головну ідею, цінності та напрям діяльності. Важливо чітко
сформулювати, яку цінність заклад приносить клієнтам і як планує
реалізувати свої конкурентні переваги. Для цього використовуються дані
попереднього аналізу ринку, попиту та конкурентів.
Важливим елементом стратегії є позиціювання підприємства. Воно
включає визначення унікальної торгової пропозиції, що відрізняє заклад від
конкурентів, а також вибір цільового сегмента клієнтів.
Підприємство може орієнтуватися на преміум-клас, середній сегмент
або бюджетний формат, в залежності від особливостей ринку та
можливостей. Крім того, визначаються ключові акценти, які стануть основою
17

для маркетингової комунікації, наприклад, авторська кухня, екологічність чи
інноваційність.
Для обґрунтування стратегії розвитку важливо враховувати як
короткострокові, так і довгострокові цілі. Короткострокові цілі зазвичай
спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємства,
залучення клієнтів та формування позитивного іміджу. Довгострокові цілі
включають розширення ринку, впровадження інновацій, диверсифікацію
послуг та підвищення фінансових результатів.
У стратегії розвитку також передбачаються заходи з підвищення
ефективності діяльності підприємства. Це може бути оптимізація внутрішніх
процесів, впровадження цифрових технологій, підвищення кваліфікації
персоналу або вдосконалення системи управління. Наприклад, автоматизація
процесів бронювання чи замовлення послуг не лише підвищує зручність для
клієнтів, але й знижує операційні витрати.
Ще одним важливим аспектом є розробка маркетингової стратегії. Вона
передбачає створення ефективних каналів просування, використання
соціальних мереж, контент-маркетингу та сучасних засобів комунікації. Для
залучення нових клієнтів можуть використовуватися акції, програми
лояльності чи партнерські проєкти з іншими компаніями.
Стратегія розвитку має враховувати можливі ризики та зміни у
зовнішньому середовищі. Наприклад, економічна нестабільність чи
зростання конкуренції можуть вплинути на заплановані показники. Тому
важливо передбачити варіанти адаптації підприємства до нових умов, такі як
зміна цінової політики, введення нових послуг чи вихід на інші ринки[26].
Таким чином, стратегія розвитку підприємства базується на
комплексному підході, що поєднує аналіз поточного стану ринку, облік
ресурсів підприємства та прогнозування перспектив. Її реалізація спрямована
на забезпечення стійкого зростання, створення позитивного іміджу та
досягнення лідерських позицій у своєму сегменті ринку.

18

Розділ 2 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА

2.1 Об’єкт, предмет та задачі дослідження

Готельний бізнес є однією з ключових складових індустрії гостинності
та туризму, що відіграє важливу роль у розвитку економіки як на
національному, так і на глобальному рівні. Ця галузь забезпечує надання
послуг проживання, харчування та розваг, створюючи комфортні умови для
туристів, ділових мандрівників та інших категорій споживачів.
Готельний бізнес характеризується високою конкуренцією, динамічним
розвитком і чутливістю до змін у зовнішньому середовищі, таких як
економічні кризи, соціальні тренди чи технологічні інновації. Завдяки цьому,
він є цікавим об’єктом для наукового аналізу та досліджень.
Об’єктом, предметом та задачами дослідження у сфері готельного
бізнесу є ключові аспекти, що визначають ефективність, розвиток і
конкурентоспроможність готельної індустрії[36].
Готельний бізнес є складною галуззю, яка охоплює широкий спектр
взаємопов’язаних процесів, зокрема надання послуг, управління ресурсами,
маркетингові стратегії, взаємодію з клієнтами, а також інновації у сфері
гостинності. Тому правильне формулювання об'єкта, предмета і задач
дослідження є необхідним для всебічного аналізу й отримання практичних
рекомендацій.
Об'єктом дослідження – готель категорії 4* на 100 номерів
У цьому контексті виступає готельний бізнес як соціально-економічна
система, яка функціонує в умовах ринкової економіки. Це можуть бути
конкретні готельні підприємства, регіональний ринок гостинності або навіть
вся індустрія готельних послуг у межах певної країни чи світу. Об'єкт
охоплює всі аспекти, які пов'язані з організацією, управлінням і наданням
19

послуг у цій галузі, включаючи вплив зовнішніх факторів, таких як
економічні кризи, зміни споживчої поведінки чи нові технології.
Предмет дослідження – процес проектування готелю
Предмет дослідження є більш вузьким поняттям, що фокусується на
конкретних аспектах діяльності готельного бізнесу. Це може бути,
наприклад, аналіз маркетингових стратегій, впровадження інноваційних
технологій для покращення якості обслуговування, підвищення лояльності
клієнтів або дослідження впливу пандемії на зміну моделей поведінки
туристів і, відповідно, на попит у готельній індустрії.
Предмет дає змогу звузити фокус дослідження та деталізувати його
напрямок, що дозволяє отримати більш прикладні й конкретні результати.
Задачі дослідження :
Визначають послідовність дій, які необхідно виконати для досягнення
поставленої мети. Вони можуть включати такі етапи:
 аналіз наукової літератури та нормативних документів у сфері
готельного бізнесу.
 дослідження сучасних тенденцій і викликів у готельній індустрії.
 розробка методів збору даних про діяльність готельних підприємств
(анкетування, аналіз фінансових звітів тощо).
 оцінка впливу маркетингових стратегій на збільшення доходів
готелів.
 вивчення ефективності впровадження інноваційних технологій
(наприклад, автоматизації процесів бронювання чи управління номерами).
 формулювання рекомендацій щодо підвищення
конкурентоспроможності підприємств у готельному секторі.
У підсумку, правильне визначення об’єкта, предмета та задач
дослідження сприяє системному аналізу готельного бізнесу, виявленню його
сильних і слабких сторін, а також розробці стратегій, які забезпечують його
сталий розвиток та адаптацію до умов сучасного ринку.
20

2.2 Аналітичний огляд літератури

Готельний бізнес широко досліджується у науковій літературі з різних
точок зору, включаючи управління, маркетинг, сталий розвиток, технологічні
інновації та вплив зовнішніх факторів. Нижче представлено основні теми та
ключові знахідки літератури:
1. Управління та операційна ефективність:
 моделі управління: У літературі активно аналізуються методи
оптимізації операційної діяльності готелів, включаючи впровадження Lean-
менеджменту та Total Quality Management (TQM).
 управління персоналом: Висвітлюються стратегії розвитку кадрового
потенціалу, зокрема навчання співробітників, утримання талантів та
створення корпоративної культури.
2. Маркетингові стратегії
 персоналізація: Сучасні дослідження акцентують увагу на
персоналізації послуг і важливості збору даних про клієнтів для покращення
їхнього досвіду.
 цифровий маркетинг: Огляд літератури показує зростання значення
соціальних мереж, відгуків на платформах (TripAdvisor, Booking.com) та
SEO-стратегій для залучення гостей.
 брендинг і лояльність: Автори наголошують на важливості
формування бренду готелю, який асоціюється з якістю, комфортом та
унікальними враженнями.
3. Сталий розвиток
 література широко аналізує практики екологічної стійкості, такі як
зменшення енергоспоживання, використання екологічних матеріалів та
підтримка місцевих громад.
 відзначається вплив сталих ініціатив на репутацію готелів і
залучення свідомих споживачів.
21

4. Технологічні інновації
 дослідження зосереджені на інтеграції технологій, таких як
«розумні» кімнати, автоматизовані системи обслуговування гостей, чат-боти
та Big Data для аналізу поведінки клієнтів.
 зростає популярність доповненої реальності (AR) і віртуальної
реальності (VR) у презентації готелів.
5. Постпандемічний контекст
 у літературі детально описуються наслідки пандемії COVID-19 для
готельного бізнесу, включаючи скорочення туристичних потоків, зміну
моделей споживчої поведінки та акцент на гігієні та безпеці.
 рекомендуються гнучкі стратегії управління для адаптації до нових
умов.
6. Економічний і соціальний вплив
 багато досліджень вивчають роль готельного бізнесу у створенні
робочих місць, стимулюванні місцевих економік та розвитку туристичних
регіонів.
 окремо висвітлюються питання впливу на культуру та соціальне
середовище приймаючих громад.
Література про готельний бізнес демонструє багатогранний підхід до
вивчення цієї галузі. Основний акцент робиться на адаптації до сучасних
викликів, зокрема діджиталізації, змін у споживчій поведінці та екологічних
трендів. Подальші дослідження можуть зосереджуватись на глобалізації,
впливі кліматичних змін та довгострокових стратегіях стійкого розвитку

2.3 Методи та методологія дослідження

Методологія дослідження готельного бізнесу базується на
комплексному підході, що дозволяє врахувати багатогранність цієї галузі.
22

Вибір методів залежить від мети, об’єкта та предмета дослідження, а також
від особливостей діяльності готелю, який є центральним елементом аналізу.
Основою методологічного підходу є системний аналіз, який дозволяє
розглядати готель як цілісну соціально-економічну систему, що взаємодіє з
внутрішніми та зовнішніми факторами. У межах цього підходу вивчаються
всі елементи діяльності готелю: управління, маркетинг, обслуговування
клієнтів, економічна ефективність та інновації.
Серед основних методів дослідження застосовуються наступні:
Методи збору даних:
 анкетування та опитування клієнтів дозволяють вивчити рівень
їхньої задоволеності послугами готелю, очікування та потреби. Наприклад,
розробляється анкета, яка містить питання щодо якості обслуговування,
комфорту номерів, роботи персоналу та ціноутворення.
 інтерв’ю з менеджментом і персоналом допомагають виявити
проблеми в управлінні, організації роботи та взаємодії між відділами.
 аналіз вторинних даних (звіти, статистика, ринкові дослідження) дає
змогу оцінити конкурентоспроможність готелю, виявити тенденції ринку та
зовнішні виклики.
Методи аналізу:
 SWOT-аналіз використовується для оцінки сильних і слабких сторін
готелю, а також можливостей і загроз, що виникають у зовнішньому
середовищі.
 PEST-аналіз дозволяє вивчити вплив політичних, економічних,
соціальних і технологічних чинників на діяльність готелю.
 порівняльний аналіз ефективності роботи готелю з конкурентами
допомагає визначити його позицію на ринку та напрямки для вдосконалення.
Методи прогнозування та моделювання:
23

 економіко-математичне моделювання дозволяє оцінити фінансові
показники готелю за різних сценаріїв розвитку. Наприклад, прогнозування
доходів у разі впровадження нових послуг чи оптимізації витрат.
 метод експертних оцінок застосовується для отримання якісної
інформації від фахівців галузі щодо перспектив розвитку готелю чи
доцільності впровадження інновацій.
Методи візуалізації даних:
 графіки, діаграми та інфографіка використовуються для наочного
представлення результатів дослідження. Вони спрощують сприйняття
інформації та дозволяють легко інтерпретувати дані.
Таким чином, методи дослідження, спрямовані на аналіз діяльності
готелю, є різноманітними та доповнюють один одного, забезпечуючи
комплексний підхід до вивчення його функціонування.
Використання цих методів дозволяє отримати глибокі аналітичні
висновки та розробити практичні рекомендації для підвищення ефективності
роботи готелю.

2.4 Результати дослідження та їх обґрунтування

Результати дослідження діяльності готелю базуються на аналізі
зібраних даних, оцінці ефективності його роботи та визначенні напрямків для
покращення. Використання різних методів дослідження, таких як
анкетування клієнтів, аналіз фінансових показників, SWOT-аналіз і
порівняння з конкурентами, дозволило сформулювати такі основні
результати[28].
Проведене анкетування клієнтів показало, що більшість гостей
задоволені рівнем обслуговування, проте вказали на кілька ключових
аспектів, які потребують вдосконалення. Наприклад, 35% опитаних
наголосили на недостатній швидкості обслуговування в ресторані, а 25%
відзначили, що номери потребують оновлення інтер’єру. Ці дані свідчать про
24

необхідність інвестицій у модернізацію інфраструктури готелю та
оптимізацію роботи персоналу.
Аналіз фінансових показників виявив, що найбільшу частку доходів
готелю формують послуги проживання (60%), проте додаткові послуги, такі
як ресторанне обслуговування, СПА та конференц-сервіс, мають значний
потенціал для зростання. Наприклад, порівняння з конкурентами показало,
що в готелях аналогічного класу частка доходів від додаткових послуг сягає
40%, тоді як у досліджуваному готелі вона становить лише 25%. Це свідчить
про потребу в розширенні та активному просуванні додаткових сервісів.
SWOT-аналіз дозволив визначити сильні сторони готелю, серед яких:
зручне розташування, висока кваліфікація персоналу та позитивний імідж
серед місцевих клієнтів. Наведено у таблиці 2.4
Таблиця 2.4 – Результати дослідження та SWOT-аналіз готелю
Категорія Результати дослідження Обґрунтування
–Зручне розташування у Вигідне місце забезпечує
центрі міста. потік клієнтів, а якісний
Сильні сторони (Strengths)
–Високий рівень сервісу. сервіс і комфорт формують
– Сучасний дизайн номерів. позитивний імідж.
–Обмежена кількість
Може знизити привабливість
паркомісць.
Слабкі сторони (Weaknesses) для туристів із сім’ями або
–застарілі номери
вимогливих клієнтів.
–Відсутність басейну.
– Попит на екологічні готелі.
–туристичний потік Інвестиції в екологічність та
Можливості (Opportunities) – Партнерство з співпраця з агентствами
туристичними агентствами. розширять клієнтську базу.
– Організація заходів.
– Висока конкуренція в
Конкуренти можуть залучати
регіоні.
клієнтів через знижки або
Загрози (Threats) – Коливання попиту через
акції, а сезонність впливає на
сезонність.
дохідність.
–Зростання витрат.

Слабкими сторонами є застарілі номери та недостатня увага до
сучасних цифрових інструментів для бронювання і комунікації з клієнтами.
Можливостями для розвитку є зростаючий туристичний потік у регіоні та
зростання попиту на екологічно відповідальні готелі. Загрозами – зростання
конкуренції з боку мережевих готелів і нестабільність економічної ситуації.
25

Крім того, використання PEST-аналізу дозволило оцінити зовнішнє
середовище, у якому функціонує готель.
Дослідження показало, що ключовими факторами, які впливають на
його діяльність, є підвищення вимог клієнтів до безпеки та комфорту після
пандемії COVID-19, швидка цифровізація ринку гостинності та розвиток
внутрішнього туризму.
На основі отриманих результатів обґрунтовано такі рекомендації для
покращення діяльності готелю:
 інвестувати в оновлення номерного фонду та модернізацію
обладнання.
 активніше використовувати цифрові платформи для просування
послуг, включаючи соціальні мережі та системи онлайн-бронювання.
 розширити спектр додаткових послуг і активно їх рекламувати серед
потенційних клієнтів.
 підвищити ефективність обслуговування через регулярне навчання
персоналу та впровадження автоматизованих систем управління.
Результати дослідження демонструють, що дотримання цих
рекомендацій дозволить покращити якість послуг, збільшити задоволеність
клієнтів та зміцнити конкурентні позиції готелю на ринку.

2.5 Висновки та рекомендації щодо впровадження

Розробка та впровадження проєкту готелю є складним процесом, який
вимагає комплексного підходу. Основою успішної реалізації такого проєкту є
грамотний аналіз ринкових умов, планування ресурсів і чітке визначення
цільової аудиторії. Основні аспекти, які впливають на впровадження готелю,
включають локацію, концепцію, фінансову стратегію та якість
обслуговування[32].
26

Детальний аналіз ринку показує, що попит на готельні послуги
залишається стабільним, особливо в регіонах із туристичною або діловою
активністю. Успішне впровадження залежить від того, наскільки точним є
визначення потреб потенційних клієнтів. Наприклад, бізнес-туристи зазвичай
потребують якісного Wi-Fi, конференц-залів і зручного розташування, тоді як
туристи прагнуть комфорту, доступу до місцевих атракцій та різноманітних
додаткових послуг.
Локація є визначальним фактором у розвитку готельного бізнесу. Вибір
місця має враховувати доступність транспорту, наявність поблизу
туристичних або ділових об’єктів, а також соціальну та економічну
специфіку регіону. У містах готелі користуються попитом біля аеропортів,
вокзалів чи в центральних частинах, тоді як у курортних зонах важлива
наявність краєвидів та близькість до пляжів або гір.
Концепція готелю також має велике значення. У сучасних умовах
недостатньо просто забезпечити комфорт проживання – клієнти цінують
унікальний досвід. Наприклад, популярністю користуються бутик-готелі,
«розумні» готелі з інтеграцією сучасних технологій чи екологічно
орієнтовані заклади. Гостям важливо відчувати, що їхні очікування
перевершуються за рахунок уваги до деталей і нестандартних рішень.
Ще одним важливим аспектом є фінансова складова. Багато готельних
проєктів стикаються з викликами через невірно розраховані бюджети або
неправильно сплановані витрати. Ефективне використання інвестицій,
залучення партнерів та пошук додаткових джерел доходу – наприклад, від
здачі конференц-залів в оренду чи організації тематичних заходів – є
запорукою фінансової стабільності.
Якість обслуговування – ключовий фактор, який визначає довіру
клієнтів та їхнє бажання повертатися. Тренування персоналу, застосування
сучасних стандартів гостинності, турбота про кожну деталь – все це створює
позитивний клієнтський досвід. Важливу роль відіграють і додаткові
послуги, такі як спа-центри, тренажерні зали чи ресторан з місцевою кухнею.
27

Для успішного впровадження готельного проєкту необхідно
зосередитися на кількох ключових напрямках. По-перше, потрібно розробити
унікальну концепцію, яка відповідатиме вимогам цільової аудиторії і
вирізнятиме готель серед конкурентів. Наприклад, це може бути екологічний
готель з енергоефективними технологіями або бутик-готель з авторським
дизайном[11].
Маркетинг відіграє ключову роль у залученні клієнтів, тому слід
активно використовувати цифрові інструменти. Рекламні кампанії в
соціальних мережах, співпраця з платформами для онлайн-бронювання, акції
та знижки для постійних клієнтів допоможуть підвищити впізнаваність
готелю.Крім того, важливо впроваджувати сучасні технології. Це може
включати системи для автоматизованого бронювання, інтегровані платформи
управління ресурсами та «розумні» пристрої у номерах, які підвищують
зручність для гостей.
Підвищення кваліфікації персоналу – один із ключових аспектів
конкурентоспроможності. Варто інвестувати в регулярне навчання команди,
адже враження гостей напряму залежить від професійності співробітників.
Окрему увагу слід приділити забезпеченню фінансової ефективності.
Це досягається шляхом оптимізації витрат, диверсифікації доходів та
ретельного моніторингу фінансових показників.
Насамкінець, обов’язково проводьте регулярний аналіз зворотного
зв’язку від гостей, адже це дозволить покращувати якість послуг і
відповідати очікуванням клієнтів.
Таким чином, успіх готельного проєкту базується на ретельному
плануванні, адаптації до ринкових умов і вмінні задовольнити потреби своїх
гостей.

28

Розділ 3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Моделювання інфраструктурної складової проекту готелю 4*на 100
номерів

Проєкт готелю категорії 4* на 100 номерів є складним завданням, яке
вимагає деталізованого планування інфраструктури. Для забезпечення
високих стандартів якості та відповідності готельним нормам, слід врахувати
особливості просторового планування, функціональні зони, технічне
забезпечення та додаткові послуги.
Структура номерного фонду та їх особливості:
Основною частиною інфраструктури є номерний фонд. Для готелю
такого типу зазвичай передбачається кілька категорій номерів:
 стандартні номери (70-75 одиниць) – базова категорія, площа 20-25
м². Обладнання має включати: зручні ліжка, письмовий стіл, ванну кімнату,
телевізор, кондиціонер, міні-бар, сейф та бездротовий інтернет.
 номери категорії «люкс» (20-25 одиниць) – площа 35-50 м², додаткові
зручності: вітальня зона, джакузі, розширене обслуговування.
 сімейні номери (5-10 одиниць) — із збільшеною площею (30-40 м²) і
суміжними кімнатами або двоспальними ліжками, що відповідає попиту
родин.
Розподіл номерів варто виконати за поверхами: нижні поверхи – для
стандартних номерів, верхні – для люксів або кімнат із видом на особливі
локації (місто, парк).
Функціональні зони готелю:
1. Лобі та рецепція. Ця зона є «обличчям» готелю. Її дизайн повинен
відповідати концепції 4*. Площа лобі складає близько 200-300 м² із
зонуванням:
29

 зона реєстрації з ресепшен-стійкою;
 комфортна лаунж-зона з місцями для відпочинку (крісла, журнальні
столи);
 куточок з послугами швидкого Wi-Fi (робочий стіл або планшети для
використання).
Додатково на першому поверсі варто передбачити камеру зберігання
багажу, банкомат, інформаційні кіоски або туристичні путівники.
2. Ресторан і бар. Для готелю 4* важливим є забезпечення гостей
сніданками. Потрібно облаштувати ресторан із зоною шведського столу на
приблизно 120-150 місць, враховуючи 80-100% одночасне завантаження
гостей у ранковий час.
Ресторан має бути спроєктований із урахуванням наступного:
 універсальна кухня для міжнародних клієнтів;
 наявність дитячого меню та страв на запит (веганські, безглютенові).
Бар як частина інфраструктури розміщується поруч із рецепцією або
біля ресторану, щоб забезпечити додаткову атмосферу відпочинку.
3. Зали для конференцій
Для залучення бізнес-туристів передбачаються конференц-зали.
Рекомендована площа – 100-150 м², з можливістю розділення простору на
кілька кімнат. Зали оснащують проєкційним обладнанням, звуковими
системами, відеоконференцзв’язком та модульними меблями для швидкого
переформатування простору.
4. СПА-зона і фітнес-центр
СПА-центр підвищує престиж готелю. Обов’язкові елементи:
 сауна, хамам;
 масажні кабінети;
 кімната для відпочинку.
Фітнес-центр із сучасними тренажерами площею 100–120 м² додає
привабливості для тривалого перебування гостей.
30

5. Басейн.
Закритий або відкритий басейн є стандартом для готелю 4*. Його
розташовують на даху чи в спа-зоні. Обов’язковий підігрів води, шезлонги та
бар біля басейну.
6. Дитяча зона
Ігрова кімната площею 50-70 м² з наглядом аніматорів є важливою для
сімейного відпочинку. У зонах загального користування також встановлюють
дитячі стільчики й куточки.
Технічна інфраструктура
1. Система HVAC
Сучасна система опалення, вентиляції та кондиціювання забезпечує
комфортний клімат у всіх зонах. Важливо передбачити систему рекуперації
енергії для зниження витрат.
2. Водопостачання та каналізація
Вода подається безперебійно, окрема гаряча лінія забезпечує
оптимальний тиск. У номерах передбачено індивідуальні нагрівачі для
гарячої води.
3. Ліфти
Рекомендовано встановити 2-3 ліфти: один для гостей, один для
персоналу, додатковий технічний для обслуговування багажу.
4. Безпека
Готель має бути обладнаний сучасними системами охорони:
 камери відеоспостереження в громадських зонах;
 електронні замки на номери;
 автоматичні сигналізації для пожежної безпеки.
Персонал і допоміжні приміщення
Інфраструктура також включає:
 кімнати для персоналу (кімната відпочинку, гардеробні);
 господарські приміщення для пральні, комор;
31

 технічні простори (системи опалення, електрощитові).
Для підтримки високих стандартів роботи передбачаються місця для
обслуговування гостей: зона видачі прасок, прокату транспорту чи дрібного
ремонту.
Екстер'єр та парковка:
Для створення комфортного зовнішнього простору планують
ландшафтний дизайн прилеглої території: зелена зона, внутрішній дворик із
фонтаном чи алеєю. Біля готелю передбачають паркування на 50-70
автомобілів, а також кілька зарядних станцій для електромобілів.
Моделювання інфраструктури готелю 4* на 100 номерів передбачає
збалансування комфорту гостей із функціональним використанням простору.
Готель повинен бути оснащений сучасним обладнанням, забезпечувати
високий рівень сервісу та відповідати міжнародним стандартам. Враховуючи
ці аспекти, проєкт матиме всі шанси на успішну реалізацію.

3.2 Проектування окремих функціональних елементів готелю 4* на 100
номерів.

При проектуванні готелю категорії 4* необхідно враховувати сучасні
стандарти, комфорт для гостей та ефективність використання простору.
Нижче наведені таблиця 3.2 рекомендації щодо основних функціональних
зон готелю:
Таблиця 3.2 – Рекомендації щодо основних функціональних зон
готелю:
Функціональний елемент Опис та особливості проектування
1 2
– 80 стандартних номерів (~25 м² кожен) для туристів.
Номери – 15 номерів класу «люкс» (~40 м²).
–5 апартаментів (~60 м²) для VIP-гостей.
– Простора зона (~150 м²), зручні місця для очікування.
Ресепшн і лобі – Бар біля лобі з напоями.
– Окремі стійки для реєстрації великих груп.
–Ресторан на 120 місць (~250 м²) для обслуговування гостей.
Ресторан
– Сніданки в форматі «шведського столу».
32

Продовження таблиці 3.2
1 2
– Можливість організації банкетів.
– 2 зали: один на 100 осіб (~150 м²), другий на 50 осіб (~80
Конференц-зали м²).
–Технічне обладнання (проєктори, мікрофони, Wi-Fi).
–Спортивна зала (~100 м²) із сучасними тренажерами.
Фітнес-центр
–Зона для занять йогою (~50 м²).
– Сауна, хамам, джакузі (~150 м²).
СПА-зона
– Кімнати для масажу (~20 м² кожна, 3 кімнати).
– Басейн (~200 м²) із зоною відпочинку.
Басейн
–Дитяча зона в басейні (~50 м²).
Парковка – На 60 автомобілів (підземна чи наземна, ~1000 м²).
– Складські приміщення (~150 м²).
Зона для персоналу
– Кімнати для відпочинку персоналу (~50 м²).
– Котельня, система кондиціювання, серверна (~200 м²
Інженерні приміщення
загалом).
–Прокат велосипедів.
Додаткові послуги
–Бізнес-центр із доступом до комп'ютерів (~50 м²).

Особливості проектування:
 комфорт для гостей: Забезпечити шумоізоляцію номерів, зручний
доступ до ліфтів, сучасний дизайн і функціональність.
 енергоефективність: Використання сучасних систем кондиціювання,
освітлення та водозбереження.
 логістика: Продумати зручність переміщення між зонами (номери,
ресторан, СПА, конференц-зали).
 універсальний дизайн: Забезпечити доступність для осіб із
обмеженими можливостями (номери, пандуси, ліфти).
Додаткові рекомендації для проектування готелю
1. Зони для дітей
 дитяча ігрова кімната (~50 м²): обладнана іграшками,
інтерактивними панелями, зонами для творчості.
 дитячий майданчик на відкритому повітрі (~100 м²): гойдалки,
пісочниця, ігрові комплекси.
2. Ландшафтний дизайн території
 зелені зони: парк чи сад (~300 м²) для прогулянок гостей.
33

 відкриті тераси: для проведення вечірніх заходів, коктейлів або
відпочинку.
3. Магазини та міні-маркети
 магазин сувенірів (~20 м²): товари місцевих майстрів, подарунки,
необхідні дрібниці для туристів.
 міні-маркет (~30 м²): продукти, напої, предмети першої необхідності.
4. Сервіси для гостей
 пральня та хімчистка: зона для послуг з догляду за одягом (~50 м²).
 сервіс оренди автомобілів: невеликий офіс (~20 м²) для оформлення
документів.
 трансфер: організація послуг із доставки гостей до вокзалів чи
аеропортів.
5. Інноваційні технології
 смарт-готель: інтеграція сучасних технологій, таких як
безконтактний check-in/check-out, цифрові ключі через смартфон.
 енергозбереження: використання сонячних панелей, LED-освітлення,
розумних термостатів для зменшення витрат.
6. Приміщення для культурних заходів
 зал для виставок або галерея (~100 м²): можливість організовувати
виставки, місцеві художні заходи.
 сцена або відкритий амфітеатр (~150 м²): для концертів чи
культурних подій.
7. Маркетингова привабливість
 розробити унікальний стиль інтер’єру (національні мотиви,
екологічний дизайн).
 фотозони та дизайнерські елементи для популярності у соцмережах
(інстаграм-локації).
Проектування готелю 4* на 100 номерів потребує збалансованого
підходу до зонування, функціональності та дизайну. Продумані номери,
34

сучасні зони відпочинку, конференц-зали та СПА забезпечать комфорт для
гостей різних категорій. Включення інновацій, екологічних рішень та
додаткових сервісів (дитячі зони, ландшафтний дизайн, культурні простори)
створить конкурентну перевагу та зробить готель привабливим для туристів і
бізнес-мандрівників. Грамотне управління простором і врахування трендів
допоможуть досягти успіху на ринку.

3.3 Технологія і організація обслуговування на готельних
підприємствах.

Технологія та організація обслуговування в готельному бізнесі є
комплексом дій, спрямованих на забезпечення комфортного перебування
гостей та надання високоякісних послуг. Ці процеси включають управління
операціями, впровадження технологій, стандартизацію та адаптацію до
сучасних потреб клієнтів.
Основні компоненти технології обслуговування:
 резервація
 онлайн-системи бронювання (Booking.com, Expedia, власні вебсайти
готелів) забезпечують зручний доступ до вибору послуг.
 Використання систем управління нерухомістю (Property Management
Systems, PMS) для автоматизації процесів резервації.
1. Прийом і реєстрація гостей
 икористання сучасних рішень, таких як автоматизовані кіоски для
реєстрації, мобільні додатки для check-in/check-out.
 персоналізація обслуговування через попередній збір інформації про
клієнтів.
2. Обслуговування під час перебування
 кімнатний сервіс (Room Service): доставка їжі, напоїв, особистих
речей.
35

 надання додаткових послуг: доступ до басейну, SPA, фітнес-залів,
трансферів тощо.
 технічні рішення: «розумні кімнати», які дозволяють гостям
управляти освітленням, кліматом і медіа через гаджети.
3. Харчування
 від традиційного ресторанного обслуговування до інноваційних
рішень, таких як шведський стіл, кейтеринг та інтерактивні кухні.
 Інтеграція концепцій здорового харчування та локальної кухні.
4. Виселення
 автоматизовані системи для швидкого check-out, інтеграція
безконтактних платежів.
Організація обслуговування
1. Стандартизація процесів
 впровадження міжнародних стандартів (наприклад, ISO 9001 для
якості обслуговування).
 розробка стандартів обслуговування на основі класу готелю (від
бюджетних до п’ятизіркових).
2. Кадрове забезпечення
 роль персоналу є ключовою у формуванні позитивного досвіду
гостей.
 навчання та підвищення кваліфікації персоналу, акцент на soft skills
(ввічливість, увага до деталей).
3. Технологічна підтримка
 використання PMS для управління всіма аспектами готельного
бізнесу.
 CRM-системи для управління стосунками з клієнтами та аналізу
їхніх потреб.
4. Системи безпеки
36

 встановлення камер спостереження, електронних замків,
використання біометричних даних.
 дотримання санітарно-гігієнічних норм, особливо після пандемії
COVID-19.
Впровадження інновацій
 діджиталізація: мобільні додатки, голосові помічники, чат-боти.
 сталий розвиток: енергозберігаючі технології, мінімізація відходів,
сортування сміття.
 гнучкість і адаптивність: врахування особливостей локальних ринків
і потреб гостей.
Технологія і організація обслуговування в готельних підприємствах
постійно вдосконалюються завдяки впровадженню новітніх технологій та
оптимізації процесів. Інновації, спрямовані на підвищення зручності,
персоналізацію та сталий розвиток, забезпечують конкурентоспроможність
готельного бізнесу.

3.4 Показники експлуатаційної програми готелю 4*.

Показники експлуатаційної програми готелю 4* є ключовими
інструментами для оцінки ефективності його діяльності. Вони охоплюють як
фінансові, так і нефінансові аспекти роботи, що дозволяє забезпечувати
високий рівень обслуговування та прибутковість.
До основних показників відносяться:
1. Завантаженість номерного фонду (Occupancy Rate).
Цей показник відображає співвідношення зайнятих номерів до
загальної кількості доступних номерів у готелі за певний період. Для 4-
зіркових готелів оптимальною вважається завантаженість у межах 65–80%,
що залежить від місця розташування, сезону та маркетингових зусиль.
2. Середній дохід на номер (Average Daily Rate, ADR).
37

Він розраховується як середній дохід, отриманий за одну ніч
проживання в одному номері. Для готелю 4* цей показник залежить від рівня
конкуренції, попиту та політики ціноутворення. Важливим є баланс між
ціною та рівнем послуг.
3. Доходність на доступний номер (Revenue Per Available Room,
RevPAR).
Цей показник об'єднує завантаженість номерного фонду та середню
вартість проживання, дозволяючи оцінити ефективність використання
номерного фонду. Розраховується як добуток ADR і Occupancy Rate або як
загальний дохід від номерів, поділений на загальну кількість доступних
номерів.
4. Структура доходів.
Важливо оцінювати, яка частка доходу припадає на номерний фонд, а
яка – на додаткові послуги (ресторан, бар, конференц-зали, SPA, трансфер
тощо). Для 4-зіркових готелів до 20–30% доходу може надходити від
додаткових послуг.
5. Операційні витрати.
Це витрати на обслуговування гостей, підтримку готельної
інфраструктури та забезпечення комфортних умов проживання. Важливо
утримувати витрати на оптимальному рівні, щоб забезпечити прибутковість
без втрати якості.
6. Рівень сервісу та задоволеності гостей.
Відгуки гостей, рейтинги на платформах (Booking.com, TripAdvisor) і
повторні бронювання є важливими показниками успішності. Для 4-зіркових
готелів середній рейтинг має бути на рівні 8+ за 10-бальною шкалою.
7. Персонал і продуктивність праці.
Оцінюється співвідношення кількості співробітників до кількості
номерів, середній дохід на одного співробітника та якість обслуговування.
Для 4-зіркових готелів важливим є забезпечення оптимальної кількості
персоналу без перевищення витрат.
38

8. Гнучкість у ціноутворенні та управління доходами.
Використання систем динамічного ціноутворення дозволяє адаптувати
тарифи залежно від попиту, сезону, подій у регіоні та поведінки конкурентів.
9. Використання додаткових сервісів.
Кількість проданих послуг, таких як харчування, оренда залів, SPA,
також є показником ефективності програми. Для 4-зіркових готелів
важливим є інтегрування цих послуг у загальний пакет обслуговування.
Ці показники формують основу для аналізу та планування діяльності
готелю, дозволяючи досягати фінансових цілей і забезпечувати високий
рівень обслуговування.
Рекомендації для оптимізації показників
 покращення завантаженості номерного фонду: розробка спеціальних
пропозицій (знижки, пакети вихідного дня).
 збільшення ADR: підвищення рівня послуг, впровадження
преміальних пропозицій.
 оптимізація витрат: використання енергоефективних технологій,
автоматизація процесів.
 робота з персоналом: навчання, забезпечення мотивації, оптимізація
графіків роботи.
 просування додаткових послуг: інтегрування сервісів у загальні
пакети, активна реклама.
Використання цих показників і регулярний їхній моніторинг дозволить
готелю 4* досягати стабільної прибутковості та високого рівня задоволеності
гостей.

39

Розділ 4 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

4.1 Характеристика основних та додаткових послуг підприємства 4* на
100 номерів

Готель 4* з номерним фондом на 100 номерів характеризується
розвиненою інфраструктурою та широким асортиментом основних і
додаткових послуг, які відповідають сучасним стандартам гостинності.
Основні послуги включають забезпечення комфортного проживання, що є
базовою функцією підприємства.
Усі номери готелю оснащені необхідними зручностями: зручними
меблями, сучасним санвузлом, системами клімат-контролю, доступом до
швидкісного Wi-Fi, телевізорами з кабельними або супутниковими каналами,
міні-барами та сейфами. Обов’язковими складовими є цілодобове
обслуговування на рецепції, щоденне прибирання номерів, зміна постільної
білизни та рушників, а також надання основних гігієнічних засобів.
Готель також надає широкий спектр додаткових послуг, спрямованих
на задоволення специфічних потреб гостей. Серед них – ресторанне
обслуговування, яке включає сніданки, обіди та вечері з можливістю вибору
страв місцевої та міжнародної кухні. Часто надається послуга шведського
столу або обслуговування за меню. Бар у готелі пропонує різноманітні напої,
включаючи коктейлі, каву та чай. У багатьох готелях 4* також доступна
послуга обслуговування номерів, що дозволяє гостям замовляти їжу та напої
безпосередньо до номеру.
Для гостей, які подорожують з діловими цілями, передбачені бізнес-
центри та конференц-зали, обладнані сучасною технікою для проведення
презентацій, нарад і семінарів. Додатково надається доступ до послуг
копіювання, друку та оренди обладнання. Для тих, хто шукає відпочинку та
40

релаксації, пропонуються SPA-послуги, включаючи масажі, косметологічні
процедури, сауни, басейни та тренажерні зали.
Готель також забезпечує трансфер з аеропорту або вокзалу, оренду
автомобілів, організацію екскурсій, послуги гіда та бронювання квитків. Для
довготривалого перебування гостей доступні послуги пральні, хімчистки та
прасування одягу. Окрему увагу приділено сімейним гостям: готель може
запропонувати дитячі ліжечка, спеціальні меню для дітей, а також послуги
няні чи аніматора.
Додаткові сервіси включають безплатний або платний паркінг,
цілодобову охорону, камеру зберігання багажу та надання туристичної
інформації. У деяких готелях доступні інноваційні послуги, як-от мобільний
check-in, доступ до номеру через електронні ключі на смартфоні, а також
інтерактивні інформаційні термінали у лобі.
Загалом, основні та додаткові послуги готелю 4* орієнтовані на
створення максимального комфорту для гостей, незалежно від мети їхнього
візиту. Такий рівень сервісу дозволяє готелю підтримувати високі стандарти
гостинності, задовольняючи потреби як ділових мандрівників, так і туристів,
які шукають відпочинку та розваг.

4.2 Розробка та характеристика раціональної організаційної структури
управління готельного підприємства

Розробка та характеристика раціональної організаційної структури
управління готельного підприємства є важливим етапом формування
ефективного функціонування готелю. Організаційна структура визначає
розподіл обов’язків, відповідальність та взаємодію між різними підрозділами,
забезпечуючи чітке управління всіма процесами.
Раціональна організаційна структура управління готелем базується на
кількох принципах: ієрархічності, функціональності, ефективного
делегування повноважень, а також орієнтації на потреби клієнтів.
41

Для середніх і великих готелів найбільш підходящою є органіщаційна
структура управління, яка передбачає розподіл завдань за ключовими
напрямками діяльності наведена на рисунку 4.2

Генеральний директор
Фінансовий Відділ прийому Відділ Відділ продажів Технічний відділ
відділ та розміщення господарства та маркетингу
Бухгалтерія Ресепшин Покоївки Відділ Інженери
бронювань
Консьєрж
белбой

Рисунок 4.2 – Організаційна структура готельного підприємства

Ключові елементи організаційної структури готельного підприємства:
1. Верхній рівень управління (стратегічний): Генеральний директор
або керуючий готелем відповідає за загальну стратегію розвитку
підприємства, прийняття важливих управлінських рішень, управління
фінансами та координацію роботи всіх підрозділів.
2. Середній рівень управління (операційний):
 директор з експлуатації (Operations Manager): Контролює діяльність
усіх операційних підрозділів готелю, таких як рецепція, служба номерів,
ресторан та інші.
 директор з продажів та маркетингу: Відповідає за просування
готелю, залучення клієнтів, розробку маркетингових стратегій і взаємодію з
туристичними агентствами.
 фінансовий директор: Здійснює управління фінансовими ресурсами,
бюджетування, аналіз витрат і контроль прибутковості.
42

 керівник служби безпеки: Відповідає за забезпечення безпеки гостей,
персоналу та майна готелю.
3. Операційні підрозділи (виконавчий рівень):
 служба прийому і розміщення (Front Office): Забезпечує контакт із
гостями, організовує поселення, виселення, консультує щодо послуг.
 служба номерного фонду (Housekeeping): Відповідає за чистоту,
порядок у номерах і загальних зонах готелю.
 харчування (Food & Beverage): Організовує роботу ресторану, барів,
кухні, надає послуги кейтерингу.
 технічна служба: Забезпечує безперебійну роботу інженерних систем
готелю, ремонт та обслуговування обладнання.
 служба продажів та бронювання: Займається управлінням
бронювання номерів, взаємодією з клієнтами та партнерами.
 служба анімації та відпочинку: Пропонує програми розваг,
організовує заходи для гостей.
4. Підтримуючі служби:
 юридична служба: Надає правову підтримку, оформлює договори та
контролює дотримання законодавства.
 служба кадрів: Відповідає за управління персоналом, підбір,
навчання та мотивацію працівників.
 ІТ-відділ: Забезпечує підтримку інформаційних систем,
автоматизацію процесів і технічне обслуговування.
Основні характеристики раціональної організаційної структури:
 чіткість функціональних обов’язків: Кожен працівник має
зрозумілий перелік завдань, які відповідають його посаді.
 ієрархічність: Всі рівні підпорядкування структуровані, що
забезпечує контроль і координацію діяльності.
 гнучкість: Структура адаптована до змін ринкових умов, що
дозволяє швидко реагувати на потреби клієнтів і виклики конкуренції.
43

 орієнтація на клієнта: Всі підрозділи працюють на досягнення
високого рівня задоволення гостей.
 автоматизація процесів: Використання сучасних технологій для
оптимізації операційних задач, наприклад, систем управління готелем (PMS).
Раціональна організаційна структура управління сприяє підвищенню
ефективності роботи готельного підприємства, забезпечуючи високий рівень
обслуговування, оптимізацію ресурсів і конкурентоспроможність на ринку.

4.3 Розробка штатного розпису робітників готельного підприємства

Штатний розпис – це документ, який визначає перелік посад, кількість
працівників на кожній посаді, рівень заробітної плати та структурні
підрозділи готельного підприємства. Розробка штатного розпису залежить
від розміру готелю, категорії, кількості номерів, рівня обслуговування та
спектру послуг.
Для готелю категорії 4* з 100 номерами штатний розпис включатиме
такі ключові позиції, які наведені у таблиці 4.3
Таблиця 4.3 – Штатний розпис готелю 4* на 100 номерів
Посада Кількість осіб
1 2
1. Адміністративно-управлінський персонал
Генеральний директор 1
Заступник директора 1
Фінансовий директор 1
Менеджер з персоналу 1
Юрист 1
2. Служба прийому та розміщення (Front Office)
Менеджер служби прийому 1
Адміністратори рецепції 6
Консьєрж 2
Оператор call-центру 2
3. Служба номерного фонду (Housekeeping)
Менеджер з прибирання 1
Старша покоївка 1

44

Продовження таблиці 4.3
1 2
Покоївки 10
Прачка 2
4. Харчування (Food & Beverage)
Шеф-кухар 1
Су-шеф 1
Кухарі 6
Офіціанти 8
Бармени 2
Менеджер ресторану 1
5. Технічна служба
Головний інженер 1
Технічні працівники 4
6. Служба безпеки
Начальник служби безпеки 1
Охоронці 4
7. Служба продажів та маркетингу
Менеджер з продажів 1
Спеціаліст з маркетингу 1
Спеціалісти з бронювання 2
8. Служба анімації та відпочинку
Менеджер з організації дозвілля 1
Аніматори 2
Інструктор з фітнесу або SPA 2
9. Допоміжний персонал
Водій 1
Кадровик 1
Прибиральники загальних зон 4
10. ІТ-відділ
ІТ-адміністратор 1

1. Адміністративно-управлінський персонал:
Ця категорія відповідає за загальне управління готелем, прийняття
стратегічних рішень та координацію діяльності всіх підрозділів.
Генеральний директор
Основні функції:
 розробка стратегії розвитку підприємства.
45

 прийняття ключових рішень щодо діяльності компанії.
 управління всіма підрозділами компанії.
 представлення підприємства перед зовнішніми партнерами,
інвесторами та владними органами.
 контроль за виконанням фінансових, операційних та стратегічних
цілей.
Заступник директора
Основні функції:
 допомога генеральному директору в управлінні підприємством.
 контроль виконання доручень та рішень генерального директора.
 координація роботи структурних підрозділів (відділів).
 тимчасове виконання обов’язків генерального директора у разі його
відсутності.
Фінансовий директор
Основні функції:
 управління фінансовими потоками підприємства.
 розробка та контроль бюджету компанії.
 управління активами та пасивами підприємства.
 контроль за дотриманням податкового законодавства.
Менеджер по персоналу
Основні функції:
 пошук та підбір персоналу.
 організація навчання та підвищення кваліфікації співробітників.
 оцінка ефективності праці персоналу.
 впровадження мотиваційних програм.
2. Служба прийому та розміщення (Front Office):
Цей підрозділ безпосередньо взаємодіє з гостями, займається
поселенням, виселенням і консультуванням.
Менеджер служби прийому
46

Основні функції:
 загальне управління службою прийому гостей (рецепцією).
 координація роботи адміністраторів рецепції та іншого персоналу
фронт-офісу.
 забезпечення високого рівня сервісу для гостей.
 контроль за дотриманням стандартів гостинності.
Адміністратори рецепції (Receptionists)
Основні функції:
 зустріч гостей, реєстрація, перевірка документів і поселення у
номери.
 прийом та обробка бронювань (по телефону, електронною
поштою чи через спеціалізовані платформи).
 надання інформації про послуги готелю, зокрема екскурсії чи
трансфери.
Консьєрж (Concierge)
 особистий помічник для гостей: допомога у вирішенні будь-яких
запитів.
 резервування ресторанів, бронювання квитків, замовлення таксі.
 надання туристичних порад, допомога у складанні маршрутів.
Оператор call-центру (Call Center Operator)
 прийом і обробка телефонних дзвінків (зовнішніх та внутрішніх).
 надання гостям інформації про готель та послуги.
 реагування на запити та скарги гостей телефоном.
3. Служба номерного фонду (Housekeeping):
Цей підрозділ відповідає за підтримку чистоти та комфорту в номерах і
загальних зонах готелю.
Менеджер з прибирання (Housekeeping Manager)
Основні функції:
47

 управління всіма аспектами роботи господарської служби
(прибирання, чистота та охайність).
 контроль за дотриманням стандартів чистоти в готелі.
 складання графіків роботи працівників та їх координація.
Старша покоївка (Head Housekeeper)
Основні функції:
 контроль за роботою покоївок і дотриманням стандартів прибирання.
 звітність перед менеджером з прибирання про виконану роботу.
Покоївки (Housekeepers)
Основні функції:
 прибирання номерів гостей, громадських зон та інших приміщень
готелю.
 заміна постільної білизни, рушників, косметичних засобів у номерах.
Прачка (Laundry Attendant)
Основні функції:
 здійснення прання, сушіння, прасування та складання постільної
білизни, рушників та уніформи персоналу.
 робота з клієнтськими запитами щодо прання їхнього одягу.
4. Харчування (Food & Beverage):
Включає працівників ресторану, бару та кухні.
Шеф-кухар (Executive Chef)
Основні функції:
 управління всією роботою кухні: від розробки меню до приготування
страв.
 контроль якості продуктів, приготування та подачі страв.
 координація роботи всіх кухарів.
Су-шеф (Sous-Chef)
Основні функції:
 асистування шеф-кухарю у керуванні кухнею.
48

 заміна шеф-кухаря в разі його відсутності.
 контроль за роботою молодших кухарів.
Кухарі (Cooks)
Основні функції:
 Приготування страв відповідно до меню та стандартів закладу.
 Дотримання технологічних карт (рецептури).
Офіціанти (Waiters)
Основні функції:
 обслуговування гостей у залі.
 прийом замовлень і передача їх на кухню/бар.
 забезпечення задоволеності клієнтів.
Бармени (Bartenders)
Основні функції:
 приготування та подача напоїв, зокрема коктейлів.
 обслуговування гостей за барною стійкою.
Менеджер ресторану (Restaurant Manager)
Основні функції:
 управління всією роботою ресторану.
 координація взаємодії між кухнею, залом та баром.
 контроль за задоволеністю клієнтів та роботою персоналу.
5. Технічна служба:
Забезпечує роботу інженерних систем готелю та технічне
обслуговування.
Головний інженер
Основні функції:
 управління технічною службою підприємства (готелю, ресторану або
іншого закладу).
 забезпечення безперебійної роботи технічних систем будівлі.
 організація обслуговування й ремонту обладнання.
49

Технічні працівники
Основні функції:
 виконання завдань, спрямованих на підтримку технічного стану
будівлі та обладнання.
 проведення дрібного ремонту, обслуговування або налагодження
технічних систем.
6. Служба безпеки:
Відповідає за захист гостей, персоналу та майна готелю.
Начальник служби безпеки
Основні функції:
 загальне керівництво службою безпеки підприємства.
 розробка та впровадження заходів із забезпечення безпеки на об'єкті.
 координація дій охоронців і співпраця з іншими підрозділами
підприємства.
Охоронці
Основні функції:
 захист персоналу, гостей і майна від загроз.
 патрулювання території об'єкта, забезпечення пропускного режиму
7. Служба продажів та маркетингу:
Займається просуванням готелю, залученням клієнтів і управлінням
бронюваннями.
Менеджер з продажів (Sales Manager)
Основні функції:
 планування, організація та здійснення заходів із продажу послуг
підприємства.
 налагодження ділових відносин із клієнтами та партнерами.
 досягнення встановлених цілей продажів.
 спеціаліст з маркетингу (marketing specialist)
Основні функції:
50

 розробка та реалізація маркетингових стратегій для залучення
клієнтів.
 підвищення впізнаваності бренду підприємства на ринку.
 вивчення потреб цільової аудиторії та адаптація рекламних кампаній.
 спеціалісти з бронювання (reservation agents)
Основні функції:
 прийом та обробка запитів на бронювання від клієнтів.
 надання інформації про послуги готелю та умови проживання.
 забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів на етапі
бронювання.
8. Служба анімації та відпочинку:
Пропонує послуги з організації дозвілля та розваг для гостей.
Менеджер з організації дозвілля
Основні функції:
 планування та організація розважальних заходів для гостей
готелю/курорту (екскурсії, майстер-класи, тематичні вечірки, шоу-програми).
 координація роботи аніматорів, інструкторів та інших працівників,
які беруть участь у проведенні заходів.
 впровадження нових ідей і концепцій для розваг з метою підвищення
задоволеності клієнтів.
 комунікація з гостями щодо їхніх побажань і потреб, а також аналіз
відгуків для вдосконалення послуг.
 контроль за виконанням плану заходів та бюджетування
розважальних програм.
 організація проведення спортивних змагань, конкурсів і шоу-
програм.
Аніматори
Основні функції:
51

 проведення активностей для гостей готелю/курорту (ігор,
танцювальних вечірок, конкурсів, спортивних заходів).
 створення сприятливої атмосфери для відпочинку, надання
емоційної підтримки та підвищення настрою гостей.
 підготовка сценаріїв і сценарних планів для різних заходів
(тематичні вечори, дитячі ігри, шоу-програми).
 забезпечення безпеки учасників заходів та дотримання санітарно-
гігієнічних норм під час проведення заходів.
Інструктор з фітнесу або SPA
Основні функції:
 проведення групових і персональних тренувань або spa-процедур.
 консультації з питань здоров’я та фізичної активності.
 організація комфортних умов для занять та процедур.
 дотримання норм безпеки та гігієни під час роботи з клієнтами.
9. Допоміжний персонал:
Забезпечує додаткові послуги та підтримку функціонування готелю.
Водій
Основні функції:
 перевезення гостей, співробітників та вантажів згідно з розкладом і
завданнями.
 контроль технічного стану транспорту, своєчасне проходження
техоглядів і обслуговування.
 виконання доручень адміністрації, пов’язаних із транспортуванням.
Кадровик
Основні функції:
 ведення кадрового діловодства (накази, трудові договори, особові
справи працівників).
 організація процесу підбору, адаптації та навчання персоналу.
 забезпечення ведення табелів обліку робочого часу.
52

 підготовка звітів щодо кадрового складу для керівництва.
Прибиральники загальних зон
Основні функції:
 прибирання громадських зон (лобі, коридори, санвузли, сходові
клітини).
 підтримка чистоти відповідно до стандартів готелю/закладу.
 повідомлення про несправності або пошкодження у громадських
зонах.
10. ІТ-відділ:
Основні функції:
Забезпечує роботу комп’ютерних систем, автоматизацію та технічну
підтримку.
 забезпечення безперебійної роботи комп'ютерної техніки, мережі та
програмного забезпечення.
 встановлення, налаштування та оновлення обладнання і систем
(серверів, робочих станцій, маршрутизаторів тощо).
 моніторинг і усунення технічних збоїв у системах.
 організація та підтримка систем інформаційної безпеки
підприємства.
 консультація та технічна підтримка співробітників у вирішенні іт-
питань.
Загальна чисельність персоналу: Для готелю категорії 4* на 100
номерів штатний розпис передбачає приблизно 70–80 працівників, що
дозволяє забезпечити високий рівень обслуговування.
Особливості розробки штатного розпису: Штатний розпис має бути
адаптований до сезонності роботи готелю, попиту на послуги, специфіки
розташування та цільової аудиторії. Раціональне управління чисельністю
персоналу дозволяє зменшити витрати без шкоди для якості обслуговування.

53

Розділ 5 БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ

5.1 Організація та упорядкування земельної ділянки (опис генплану)

Генеральний план земельної ділянки для готелю передбачає
раціональне зонування території з урахуванням функціональних потреб,
естетики та комфорту гостей. Основна будівля готелю розташовується в
центральній частині ділянки, забезпечуючи зручний доступ до всіх ключових
зон. Перед будівлею облаштовується головний вхід із під'їзною дорогою,
стоянкою для автомобілів та зоною для тимчасової зупинки транспорту.
На ділянці також передбачені пішохідні доріжки, що з’єднують готель
із зонами відпочинку, басейном, літніми терасами та зеленими
насадженнями. Ресторан та конференц-зали можуть мати окремі виходи на
відкриті майданчики для проведення заходів. Зона технічного
обслуговування, включно з господарськими приміщеннями та під'їздами для
персоналу, розташована в непомітній частині території, щоб зберегти
естетику для гостей.
Додатково передбачені дитячий майданчик, ландшафтні композиції,
відкриті зони для відпочинку та декоративні елементи, які створюють
гармонійний вигляд території. Басейн і СПА-зона розташовуються поблизу
головної будівлі, забезпечуючи приватність і зручність використання. Уся
територія готелю огороджена й оснащена освітленням для безпеки та
комфорту гостей у вечірній час.
Генеральний план земельної ділянки готелю передбачає комплексний
підхід до розміщення всіх необхідних функціональних зон для забезпечення
комфорту гостей та ефективної роботи персоналу.
Основна будівля готелю розташована в центральній частині ділянки,
що дозволяє оптимізувати доступ до інших зон. Вхід до будівлі розміщений
зі сторони під'їзної дороги, яка забезпечує зручний доступ для автомобілів,
54

автобусів та пішоходів. Перед входом облаштовується головна площа з
місцем для тимчасової стоянки (drop-off) і декоративними елементами,
такими як фонтани чи клумби.
Парковка для гостей передбачена окремо від основної під'їзної дороги,
із зоною для 20–30 автомобілів, включаючи місця для осіб з обмеженими
можливостями.
Якщо готель обслуговує великі групи, на території передбачено місця
для автобусів.
Розважальні та відпочинкові зони, такі як відкриті тераси, басейн і
СПА-комплекс, розташовуються в задній частині ділянки для забезпечення
приватності. Басейн обладнується лежаками, парасолями та зеленими
зонами. Поруч із басейном може бути невеликий бар або зона для організації
літніх вечірок.
Зелені насадження виконують функцію зони відпочинку та природного
розмежування між різними ділянками. Сад із пішохідними доріжками та
лавками облаштовується в тихій зоні, подалі від активної частини території.
Також передбачені дитячий майданчик із сучасним обладнанням та
спортивний майданчик, де можна проводити активний відпочинок.
Ресторан із літньою терасою може мати окремий вихід на відкриту зону
для проведення банкетів, корпоративів чи весіль. Конференц-зали також
можуть мати окремий доступ для гостей, які відвідують ділові заходи.
Службові та технічні приміщення, такі як господарський двір,
складські приміщення, пральня та зона для персоналу, розташовуються у
віддаленій частині ділянки, непомітній для гостей. Під'їзд для доставки
товарів і вивезення відходів організовується окремо, щоб уникнути перетину
із зонами, де перебувають клієнти.
Додатково передбачене якісне зовнішнє освітлення території, що
включає підсвічування доріжок, будівлі, паркінгу та декоративних елементів.
Уся територія огороджена, а біля в'їзду розміщується пункт охорони.
55

Така організація забезпечує зручність, функціональність і високий
рівень естетики для гостей та персоналу готелю.
Генеральний план земельної ділянки готелю має враховувати не лише
функціональність зон, але й особливості ландшафту, кліматичних умов та
цільової аудиторії готелю. Детальний опис додаткових зон і елементів
території:
1. Головний вхід і під'їзна зона
 вхідна група оформлюється із застосуванням сучасного дизайну:
навіс над входом для захисту від дощу та снігу, пандуси для осіб з
обмеженими можливостями, а також широкі сходи для гостей.
 зона drop-off повинна мати достатньо місця для одночасного
розміщення кількох автомобілів та мікроавтобусів.
2. Парковка
 парковка поділяється на зони для гостей, персоналу та
обслуговуючого транспорту.
 для VIP-гостей можна облаштувати окрему закриту парковку або
гараж.
 для електромобілів передбачаються зарядні станції.
3. Будівля готелю
 основна будівля повинна мати компактне планування для мінімізації
часу переміщення між зонами.
 вхідна зона організована так, щоб готельна рецепція була добре
видимою.
 архітектурний дизайн будівлі відповідає категорії готелю,
включаючи елементи, що підкреслюють його стиль (наприклад, сучасний,
класичний або екологічний).
4. Зона відпочинку на відкритому повітрі
 басейн розташовується у відокремленій частині території,
обладнується душовими кабінами, роздягальнями, зонами для засмаги.
56

 зелені насадження створюють комфортну атмосферу, забезпечуючи
тінь і природну ізоляцію.
 альтанки або павільйони для відпочинку гостей можуть бути
облаштовані для романтичних вечер або сімейних посиденьок.
5. Ландшафтний дизайн
 включає декоративні клумби, газони, фонтани та скульптури.
 дерева висаджуються для створення природного бар'єра від шуму
дороги та зони технічного обслуговування.
 декоративне освітлення підкреслює архітектурні особливості будівлі
та ключові елементи території.
6. Спортивні та ігрові зони
 для дорослих: спортивний майданчик для волейболу чи міні-
футболу, бігові доріжки, тренажери на відкритому повітрі.
 для дітей: сучасний дитячий майданчик з м'яким покриттям,
гойдалками, пісочницею та інтерактивними елементами.
7. Ресторан і літня тераса
 літня тераса може мати навіс або парасольки для захисту від сонця.
 зона організовується так, щоб з неї відкривався вид на сад, басейн
або інші декоративні елементи.
8. Службові зони
 господарські приміщення розташовані в дальній частині ділянки, з
окремим в'їздом для постачання.
 передбачаються спеціальні зони для зберігання сміття, окремі для
органічних і неорганічних відходів.
9. Безпека та контроль
 уздовж периметру встановлюється паркан із камерами
відеоспостереження.
 біля в'їзду – охоронний пост із шлагбаумом або автоматичними
воротами.
57

10. Екологічні елементи
 зелені дахи або стіни можуть бути інтегровані в дизайн будівлі.
 для збереження екології використовуються енергоефективні системи,
такі як сонячні панелі, системи збору дощової води для поливу зелених зон.
Генеральний план має забезпечувати гармонійне поєднання естетики,
функціональності та комфорту, роблячи готель привабливим для гостей і
зручним для персоналу.

5.2 Розроблення об’ємно-планувального рішення будівлі готелю

Розроблення об’ємно-планувального рішення будівлі готелю
спрямоване на створення функціонального, комфортного та естетичного
простору, який відповідає вимогам сучасного готельного бізнесу.
Основна будівля готелю розподіляється на кілька зон відповідно до їх
призначення: зона прийому та розміщення гостей, житлова зона, громадські
приміщення, зони обслуговування та технічні приміщення.
Вхідна зона готелю включає просторий вестибюль, де розташовується
рецепція, зона очікування, місце для зберігання багажу, а також доступ до
ліфтів та сходів.
У цій зоні також можуть бути передбачені приміщення для консьєржа,
офіс адміністрації та санвузли для гостей.
Житлова зона складається з номерного фонду, розташованого на
верхніх поверхах будівлі. Номери поділяються на категорії, такі як
стандартні, люкси та апартаменти, із забезпеченням звукоізоляції,
природного освітлення та вентиляції.
Кожен номер має зручності, включаючи спальню, ванну кімнату,
гардеробну зону та робочий стіл.
Громадські приміщення передбачають наявність ресторану, бару,
конференц-залів, фітнес-центру, СПА-зони та басейну. Ці приміщення
розташовуються на нижніх або цокольних поверхах для зручного доступу
58

гостей. Ресторан може мати окремий вихід на літню терасу, а конференц-зали
– можливість поділу на менші приміщення.
Зони обслуговування розташовуються поза видимістю для гостей і
включають пральню, кухню, складські приміщення, зону для персоналу та
приміщення для технічного обслуговування.
Технічні приміщення, такі як котельня, серверна, приміщення для
інженерних систем, розташовуються у відокремлених зонах.
Об’ємно-планувальне рішення будівлі враховує компактність,
ергономіку та зручність пересування між зонами. Сходові клітини та ліфти
мають забезпечувати безпеку та швидкий доступ до будь-якої частини
будівлі.
Додатково враховуються вимоги доступності для людей з обмеженими
можливостями.
Архітектурний стиль будівлі відповідає концепції готелю та місцевим
особливостям, а матеріали оздоблення – стандартам екологічності та
енергоефективності.
Об’ємно-планувальне рішення будівлі готелю враховує не лише
функціональність зон, але й комфортне розташування приміщень,
оптимальне використання площі та естетичну привабливість.
Особливу увагу приділяється логістиці переміщення гостей, персоналу
та обслуговуючих потоків, що забезпечує ефективну роботу готелю.
Будівля зазвичай поділяється на кілька функціональних рівнів. Нижній
поверх (цокольний або перший) виконує роль громадського простору.
У цій частині розміщуються зони прийому гостей, включаючи
вестибюль із комфортними місцями для очікування, рецепція з інтегрованою
інформаційною стійкою та офісом для адміністраторів. Тут також можуть
бути розташовані бізнес-центр, банкомат, сувенірний магазин та приміщення
для зберігання багажу.
59

Житлові поверхи організовані з урахуванням максимальної зручності
для гостей. Кількість номерів на поверсі залежить від загальної площі будівлі
та її категорії.
Кожен номер обладнаний окремим санвузлом, системою вентиляції,
кондиціонуванням та звукоізоляцією. У коридорах передбачено достатньо
простору для безперешкодного руху та зручності прибирального персоналу.
Громадські зони включають ресторан, бар, конференц-зали, СПА-
комплекс та фітнес-центр.
Ресторан зазвичай розташовується поруч із вестибюлем або має доступ
до літньої тераси. Конференц-зали розміщуються таким чином, щоб мати
можливість зонування або трансформації для проведення різних заходів.
СПА-зона може включати сауни, джакузі, масажні кабінети та басейн,
розташований неподалік.Для персоналу передбачаються окремі входи та
приміщення: гардеробні, кімнати відпочинку, кухні для персоналу та
службові ліфти. Обслуговуючі потоки організовуються так, щоб уникати
перетину з гостями, забезпечуючи високий рівень обслуговування та
приватності.
Технічні приміщення, такі як котельня, електрощитова, серверна та
складські зони, розташовуються у підземному рівні або в непомітних
частинах будівлі. Це гарантує безпеку, зручність обслуговування та
збереження естетичного вигляду.
Архітектурні рішення включають розташування великих вікон для
природного освітлення, використання якісних матеріалів та продумане
оздоблення фасаду, що гармонійно вписується в навколишнє середовище.
Для зменшення енергоспоживання використовуються системи
рекуперації тепла, енергозберігаюче освітлення та сучасні технології ізоляції.
Особлива увага приділяється доступності: пандуси, широкі дверні
отвори, номери для осіб з обмеженими можливостями та ліфти забезпечують
комфорт усім гостям.
60

Об’ємно-планувальне рішення сприяє ефективному використанню
будівлі, забезпечуючи функціональність і комфорт на найвищому рівні.

5.3 Пропозиції щодо дизайну закладу

Дизайн готелю є ключовим елементом, який формує перше враження
гостей і визначає їхній рівень комфорту протягом усього перебування.
Створення унікального стилю допомагає виділити заклад серед конкурентів,
а також відповідає очікуванням цільової аудиторії.
1. Загальна концепція дизайну
Готель може бути оформлений у сучасному, класичному, еко-стилі або
з використанням місцевих культурних мотивів. Вибір концепції залежить від
локації готелю та його позиціонування. Наприклад, у курортних зонах
доцільно використовувати легкі кольори, природні матеріали та відкриті
простори, тоді як у ділових центрах перевагу слід надавати строгому
сучасному дизайну.
2. Вхідна зона та рецепція
Це перше, що бачать гості, тому дизайн повинен створювати ефект
«вау». Пропонується використання високих стель, панорамних вікон,
якісного освітлення та сучасного декору. Зона рецепції може бути оформлена
з використанням натурального каменю, дерева чи металу. Зручні місця для
очікування з дизайнерськими меблями, журнальними столиками та живими
рослинами створюють відчуття комфорту.
3. Житлова зона (номери)
Номери мають бути функціональними, комфортними та оформленими
у гармонійному стилі.
 кольорова гама: нейтральні відтінки (бежевий, сірий, пастельні тони)
з яскравими акцентами, такими як подушки чи картини.
61

 меблі: мінімалістичні, багатофункціональні та ергономічні. Ліжка з
ортопедичними матрацами, зручні робочі столи, вбудовані шафи з
дзеркалами.
 освітлення: багаторівневе – основне, точкове та декоративне.
 декор: авторські картини, фотографії природи чи міста, стильні
штори, килими з високоякісних матеріалів.
4. Ресторан і бар
Ресторан повинен поєднувати функціональність і вишуканість.
 загальна концепція: стиль може відповідати тематиці готелю або
виділятися власною ідентичністю (наприклад, французький,
середземноморський чи локальний стиль).
 меблі: зручні крісла та столи, які легко пересувати для організації
різних заходів.
 освітлення: м’яке світло з використанням декоративних люстр,
свічок або LED-підсвітки.
 бар: оформлення із сучасними матеріалами, такими як скло, метал і
дерево. Вітрина для напоїв має бути підсвічена.
5. Конференц-зали та бізнес-простір
Ділові зони повинні бути стриманими, функціональними та
технологічними.
 колірна палітра: нейтральні відтінки (білий, сірий, графітовий).
 меблі: модульні столи, які можна трансформувати залежно від
потреб заходу, зручні офісні стільці.
 технології: інтерактивні екрани, проєктори, система
відеоконференцій, швидкісний Wi-Fi.
 декор: мінімум елементів, акцент на функціональність.
6. СПА-зона та басейн
СПА-зона повинна створювати атмосферу релаксації.
 матеріали: дерево, мармур, натуральний камінь.
62

 освітлення: приглушене, із використанням свічок або спеціальних
ламп для створення спокійної атмосфери.
 декор: живі рослини, кам’яні композиції, фонтани чи водоспади.
 басейн: дизайнерські мозаїчні плитки, зони для відпочинку з
комфортними лежаками.
7. Зони відпочинку
Для гостей готелю важливо мати простори для неформального
відпочинку.
 лобі-бар: стильний куточок із м’якими диванами, кавовими
столиками та великими панорамними вікнами.
 відкриті тераси: дерев’яні настили, легкі меблі, парасольки чи навіси.
 ігрові кімнати: для сімей із дітьми – кімнати з іграшками,
інтерактивними елементами та комфортним покриттям.
8. Ландшафтний дизайн
Зовнішня територія готелю повинна бути естетично оформлена:
 зелені насадження: газони, клумби з багаторічними рослинами,
дерева для тіні.
 пішохідні доріжки: викладені природним каменем або тротуарною
плиткою.
 декоративні елементи: скульптури, фонтани, лавки для відпочинку.
 освітлення: підсвічування дерев, фасаду та доріжок.
9. Екологічний дизайн
Сучасний готель повинен відповідати принципам сталого розвитку:
 використання екологічних матеріалів (бамбук, дерево, натуральний
текстиль).
 системи енергоефективності (сонячні батареї, LED-освітлення).
 зменшення використання пластику (скляні пляшки для води,
перероблювані матеріали).
10. Технології у дизайні
63

Інтеграція сучасних технологій підвищує комфорт гостей:
 смарт-кімнати: управління освітленням, кліматом і телевізором через
додаток.
 електронні ключі: доступ до номера за допомогою смартфона.
 інтерактивні панелі: у вестибюлі чи номерах для швидкої інформації
про послуги готелю.
Правильний підхід до дизайну готелю забезпечує не лише комфорт і
задоволеність гостей, а й створює унікальну атмосферу, яка сприяє
формуванню позитивного іміджу та збільшенню лояльності клієнтів.

5.4 Етапи будівництва приміщень підприємства

Будівництво підприємства – це складний багатоступеневий процес,
який включає підготовчі, будівельні та завершальні роботи. Кожен етап має
велике значення для забезпечення якості, безпеки та відповідності об’єкта
всім нормативним вимогам. Важливо чітко планувати послідовність робіт,
контролювати виконання кожного етапу та враховувати специфіку об’єкта,
зокрема його розміри, призначення та технологічні особливості.
Таблиця 5.4 описує основні етапи будівництва, їхній зміст та очікувані
результати, що дозволяє мати чітке уявлення про весь процес і контролювати
його ефективність.
Таблиця 5.4 – Етапи будівництва приміщень 4* на 100 місць
Етапи Опис робіт Очікуваний результат
1 2 3
–Аналіз ділянки та отримання
Підготовлена ділянка з усіма
дозволів.
1. Підготовчий етап необхідними дозволами для
–Геодезичні дослідження.
початку будівництва.
–Розчищення території.
–Розробка генерального плану.
Затверджений проект
–Архітектурне та конструктивне
2. Проектування будівництва, що відповідає
проектування.
нормативним вимогам.
–Узгодження проекту.
–Земляні роботи (риються
Надійна основа для будівлі,
котловани).
3. Закладка фундаменту готова до зведення
–Укладання фундаменту
конструкцій.
(стрічкового, плитного або
64

Продовження таблиці 5.4
1 2 3
пальового).
–Будівництво несучих стін, колон і
Сформований основний
перекриттів.
4. Зведення каркасу каркас будівлі, який витримує
–Використання монолітних, збірних
проєктні навантаження.
або комбінованих технологій.
–Монтаж покрівлі (ферми, стропи,
Захищена будівля від
5. Покрівельні роботи покрівельне покриття).
атмосферних впливів.
–Установка водостоків.
–Утеплення фасаду.
Естетичний зовнішній вигляд
–Монтаж вікон, дверей і вітражів.
6. Зовнішнє оздоблення будівлі, що відповідає
–Оздоблення фасаду (штукатурка,
архітектурному проекту.
фарбування, облицювання).
–Монтаж водопостачання,
каналізації, опалення, електрики, Робочі інженерні комунікації,
7. Інженерні системи вентиляції. що відповідають технічним
–Інтеграція ІТ-систем і систем вимогам.
безпеки.
–Чорнові роботи (штукатурка,
Естетичний та
стяжка підлоги).
функціональний інтер’єр
8.Внутрішнє оздоблення –Фінішні роботи (фарбування,
приміщення, готовий для
укладання плитки, встановлення
використання.
меблів).
–Благоустрій території (газони,
Оформлена територія,
доріжки, озеленення).
9. Ландшафтний дизайн гармонійно інтегрована в
–Установка декоративних елементів
загальний стиль підприємства.
(лавки, освітлення).
–Прибирання території.
Готовий об'єкт, що відповідає
–Технічний контроль і приймання
всім нормативам і може
10. Завершальний етап робіт.
експлуатуватися згідно з
–Отримання сертифікатів
призначенням.
відповідності.

Етапи будівництва підприємства демонструють важливість
комплексного підходу до кожного етапу робіт – від підготовки ділянки до
здачі об'єкта в експлуатацію. Кожен з етапів є невід'ємною складовою
процесу, яка забезпечує якість, довговічність і відповідність будівлі
проектним та нормативним вимогам.
Систематизація будівельних робіт, зазначена в таблиці, дозволяє
ефективно планувати ресурси, уникати помилок і забезпечувати дотримання
строків. Дотримання цієї послідовності забезпечує успішну реалізацію
проекту та створює міцну основу для подальшого функціонування підприємства.
Будівництво будь-якого підприємства вимагає злагодженої роботи між
проєктувальниками, підрядниками, інженерами та контролюючими
65

органами. Кожен етап, описаний у таблиці, спрямований на досягнення
кінцевої мети – створення безпечного, функціонального та сучасного об’єкта.
Особливу увагу слід приділяти взаємозв’язку між етапами, адже якісне
виконання кожного з них впливає на подальші роботи. Наприклад, помилки
на етапі закладення фундаменту можуть призвести до суттєвих проблем на
наступних стадіях будівництва, таких як зведення каркасу або монтаж
інженерних систем.
Ретельне дотримання технологій, використання сучасних матеріалів та
інноваційних рішень, а також регулярний технічний контроль є запорукою
успішної реалізації проєкту. Важливим аспектом є також екологічність і
енергоефективність об’єкта, які забезпечують відповідність сучасним
стандартам та знижують експлуатаційні витрати.
У результаті грамотного виконання всіх етапів будівництва
створюється об'єкт, який відповідає як функціональним, так і естетичним
вимогам, забезпечуючи комфорт і безпеку для користувачів, а також
ефективну роботу підприємства.

5.5 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-
гігієнічних норм

Забезпечення безпечних умов праці, дотримання санітарно-гігієнічних
норм та правил техніки безпеки є пріоритетним завданням будь-якого
підприємства. Ці заходи спрямовані на запобігання травматизму,
захворюванням працівників, створення комфортних умов роботи та
забезпечення відповідності законодавчим нормам.
Охорона праці як основа безпеки на підприємстві
Охорона праці – це сукупність нормативних, організаційних, технічних
та санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на збереження здоров'я
працівників і запобігання нещасним випадкам. Вона охоплює весь
66

виробничий процес і включає контроль за виконанням норм безпеки,
забезпечення працівників необхідним захистом і навчання персоналу.
Основні аспекти охорони праці:
 оцінка ризиків: кожне робоче місце повинно бути перевірене на
наявність потенційних небезпек, таких як механічні, хімічні чи психологічні
ризики.
 проведення інструктажу: регулярне навчання працівників з охорони
праці, включаючи первинний, повторний та позаплановий інструктаж.
 забезпечення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ): працівники
повинні бути оснащені захисними касками, рукавицями, спеціальним
взуттям, респіраторами тощо залежно від умов праці.
 моніторинг дотримання норм: керівники відділів зобов’язані
регулярно перевіряти виконання правил охорони праці на робочих місцях.
Приклади заходів:
 у промислових цехах встановлюються захисні бар’єри для машин з
рухомими частинами.
 у хімічній промисловості забезпечується правильне зберігання
токсичних матеріалів із використанням чітко маркованих контейнерів.
 на будівельних майданчиках працівники забезпечуються жилетами
високої видимості, шоломами та міцним взуттям.
Техніка безпеки: запобігання травматизму
Техніка безпеки включає правила та рекомендації, які регулюють
поведінку працівників і використання обладнання для зменшення ризиків
травматизму.
Ключові положення техніки безпеки:
 безпека обладнання: перед початком роботи все обладнання
перевіряється на справність. Робота з несправними пристроями суворо
заборонена.
67

 правильна організація робочого простору: робочі зони мають бути
вільними від зайвих предметів, а проходи – вільними для переміщення.
 навчання роботі з обладнанням: працівники повинні пройти
навчання і мати сертифікацію на використання спеціалізованої техніки.
 електробезпека: забороняється робота з електрообладнанням без
належного заземлення. Працівники, які працюють з електрикою, повинні
використовувати діелектричні рукавички та килимки.
Для підвищення ефективності техніки безпеки на підприємстві
встановлюються відеокамери, що фіксують порушення, і вводяться системи
контролю доступу до небезпечних зон.
Санітарно-гігієнічні норми: збереження здоров’я працівників
Санітарно-гігієнічні умови на підприємстві впливають на фізичний і
психологічний стан працівників. Підприємства повинні забезпечувати
належний рівень чистоти, вентиляції, освітлення та контролю за
мікрокліматом у приміщеннях.
 чистота робочих зон: регулярне прибирання та дезінфекція
приміщень. На підприємствах харчової промисловості особливу увагу
приділяють очищенню зон приготування їжі та миттю обладнання.
 контроль якості повітря: встановлення систем вентиляції для
видалення пилу, шкідливих речовин чи надмірної вологості.
 особиста гігієна працівників: підприємство повинно забезпечити
доступ до санітарних приміщень (туалетів, душових кабін, умивальників) із
необхідними засобами для гігієни (милом, паперовими рушниками тощо).
 водопостачання та харчування: доступ до якісної питної води на
робочому місці, організація їдалень або зон харчування з урахуванням
санітарних норм.
Пожежна безпека
Запобігання пожежам є важливим аспектом загальної безпеки. Для
цього впроваджуються такі заходи:
68

 обладнання пожежною сигналізацією: датчики диму та вогню мають
бути встановлені в усіх приміщеннях.
 вогнегасники та протипожежні системи: кожна зона повинна бути
оснащена доступними засобами гасіння пожежі.
 навчання персоналу: працівники повинні знати, як користуватися
вогнегасниками та як діяти під час евакуації.
 психологічний комфорт на робочому місці
 перевірка електромережі: регулярний контроль електропроводки для
уникнення коротких замикань.
Окрім фізичної безпеки, важливо створити умови для емоційного
добробуту працівників.
 запобігання стресу: оптимізація робочих графіків, встановлення
чітких завдань.
 соціальна підтримка: можливість звернутися за психологічною
допомогою, програми адаптації для нових працівників.
 конструктивний діалог: створення умов для обговорення проблем і
конфліктів на робочому місці.
Інноваційні підходи до безпеки праці
Сучасні підприємства активно впроваджують інновації для підвищення
рівня безпеки:
 автоматизація: використання роботів і автоматизованих систем для
виконання небезпечних робіт.
 смарт-системи моніторингу: датчики, які відстежують параметри
середовища (температуру, вологість, концентрацію шкідливих речовин).
 віртуальна реальність: навчання працівників у симуляціях, що
відтворюють реальні умови роботи.
Дотримання заходів із охорони праці, техніки безпеки та санітарно-
гігієнічних норм є основою безпечного та ефективного функціонування
підприємства.
69

Інвестування в ці заходи дозволяє знизити ризики травматизму,
підвищити продуктивність персоналу та створити позитивний імідж
підприємства як соціально відповідальної організації.
Це не лише правовий обов’язок, але й ключовий фактор успішного
бізнесу в сучасному світі.

5.6 Протипожежні засоби та заходи, евакуація людей з приміщень та
будівель

Протипожежні засоби та заходи є невід’ємною частиною забезпечення
безпеки будівель і приміщень. Їх основна мета – мінімізувати ризик
виникнення пожежі, забезпечити оперативне реагування на загоряння та
створити умови для безпечної евакуації людей.
Системи пожежної сигналізації відіграють ключову роль у ранньому
виявленні небезпеки. Автоматичні датчики диму, температури та полум’я
дозволяють швидко сигналізувати про початок пожежі, а центральний пульт
контролю дає змогу оперативно керувати діями у надзвичайній ситуації.
Ефективні системи пожежогасіння також є важливим компонентом
протипожежного захисту. Ручні вогнегасники, розташовані в легкодоступних
місцях, стаціонарні спринклерні установки та внутрішні пожежні крани
дозволяють зупинити поширення вогню в перші хвилини його виникнення.
Крім того, встановлення пожежостійких дверей і перегородок запобігає
поширенню полум’я між приміщеннями та створює безпечні зони для
евакуації людей.
Системи димовидалення та вентиляції забезпечують видалення
продуктів горіння, зменшуючи ризик отруєння димом. У сучасних будівлях
ці системи працюють автоматично та дозволяють зберігати видимість у
коридорах і на сходових клітинах, що критично важливо для евакуації.
Освітлення аварійних виходів і встановлення знаків евакуації сприяють
70

швидкому орієнтуванню людей у разі пожежі, навіть у випадку відключення
електроенергії.
Евакуація людей з приміщень є ключовим заходом для мінімізації
людських втрат під час пожежі. У кожній будівлі повинен бути розроблений
план евакуації, що передбачає безпечні маршрути виходу, відповідно
позначені на планах і реальних маршрутах. Ефективні евакуаційні виходи
мають бути вільними від перешкод і забезпечувати швидкий доступ до
зовнішнього середовища. Регулярні тренування з евакуації сприяють
підвищенню готовності персоналу та відвідувачів діяти у надзвичайній
ситуації.
Дотримання правил протипожежної безпеки, використання сучасних
засобів пожежогасіння, а також створення чіткої системи евакуації є основою
для захисту життя людей, майна та інфраструктури від пожеж.
Протипожежні засоби та заходи, а також організація евакуації людей з
будівель, вимагають системного підходу, що базується на чинних
нормативно-правових актах і передових технологіях безпеки. Сучасні
протипожежні системи повинні охоплювати всі рівні захисту: від раннього
виявлення пожежі до її оперативного гасіння та забезпечення безпечного
виходу людей із небезпечної зони.
Одним із ключових елементів протипожежного захисту є автоматичні
системи сигналізації. Вони складаються з датчиків, які реагують на появу
диму, підвищення температури чи відкритого полум’я, і центральної системи
оповіщення, що миттєво повідомляє про небезпеку.
Завдяки таким системам можна швидко ідентифікувати осередок
займання і розпочати відповідні дії. Важливу роль відіграють також
автономні вогнегасники та спринклерні системи, які автоматично
активуються при досягненні критичних температур. Вони ефективно гасять
пожежу ще на ранніх етапах, зменшуючи ризики для людей і шкоду для
майна.
71

Інженерні рішення, такі як системи димовидалення, допомагають
зменшити концентрацію продуктів горіння у приміщенні. Це особливо
важливо, оскільки дим є однією з основних причин летальних випадків під
час пожеж.
У вентиляційних системах передбачаються автоматичні клапани, які
блокують поширення диму між приміщеннями, а спеціальні вентилятори
забезпечують видалення задимленого повітря.
Для забезпечення ефективної евакуації велике значення має правильно
організований простір. Евакуаційні виходи повинні бути добре позначені,
обладнані аварійним освітленням і знаками, що вказують напрямок до
безпечної зони. Ширина проходів і дверей має відповідати кількості людей у
будівлі, щоб уникнути утворення скупчень під час евакуації. Згідно з
нормативами, евакуаційні виходи повинні залишатися відкритими або
автоматично розблоковуватися у разі пожежної тривоги.
Окрім технічних засобів, важливою складовою безпеки є організаційні
заходи. Кожна будівля повинна мати детальний план евакуації, розміщений у
доступних місцях. Регулярні навчання та тренування з евакуації сприяють
формуванню правильних дій у надзвичайних ситуаціях.
Персонал підприємства повинен знати свої обов’язки під час пожежі,
включаючи організацію евакуації, допомогу людям із обмеженими
можливостями та використання протипожежного обладнання.
Особливу увагу приділяють будівлям із великою кількістю людей,
таким як торгові центри, готелі чи офісні комплекси. У таких випадках
система безпеки включає багатоетапні заходи: зони тимчасового укриття,
резервні виходи та автоматичне управління системами захисту.
Встановлюються резервні джерела енергії для підтримки роботи ліфтів і
аварійного освітлення під час евакуації.
Сучасні протипожежні технології, такі як інтегровані системи
моніторингу, дозволяють у реальному часі відстежувати стан систем безпеки
та оперативно реагувати на будь-які загрози. Наприклад, централізовані
72

диспетчерські пункти забезпечують координацію дій персоналу та екстрених
служб.
Зрештою, успішна евакуація та мінімізація шкоди під час пожежі
залежить від грамотного поєднання технічних, організаційних і навчальних
заходів. Постійний контроль за станом систем безпеки, вдосконалення планів
евакуації та навчання персоналу є запорукою ефективного протипожежного
захисту.

5.7 Заходи щодо цивільної оборони

Готель має забезпечити заходи цивільної оборони, спрямовані на
захист гостей та персоналу в разі надзвичайних ситуацій. Необхідно
розробити та впровадити план дій у надзвичайних ситуаціях, який охоплює
інформування, евакуацію, облаштування безпечних зон і надання першої
медичної допомоги.
Керівництво готелю зобов’язане забезпечити наявність необхідних
засобів індивідуального захисту, таких як протигази, аптечки, а також
аварійні ліхтарі. Важливо провести навчання для персоналу, щоб забезпечити
їхню готовність до оперативного реагування в екстрених ситуаціях.
Слід забезпечити надійність систем оповіщення, зокрема звукових і
візуальних сигналів, для своєчасного повідомлення про небезпеку. У разі
евакуації необхідно визначити безпечні маршрути, обладнати їх
відповідними вказівниками та перевірити їхню доступність.
Крім того, готель має мати запаси води, їжі та медикаментів для
забезпечення базових потреб у разі тимчасової ізоляції або тривалого
перебування у безпечному приміщенні.
Системи енергопостачання, вентиляції та зв'язку повинні бути
адаптовані для роботи в умовах надзвичайної ситуації. Готель повинен
співпрацювати з місцевими органами цивільного захисту, щоб забезпечити
координацію дій під час кризових ситуацій.
73

Готель повинен мати розроблений план дій у надзвичайних ситуаціях,
який охоплює евакуацію, облаштування безпечних зон і надання першої
медичної допомоги. Необхідно забезпечити систему оповіщення з
використанням звукових і світлових сигналів, а також розміщення інструкцій
із діями в разі небезпеки.
Важливим є регулярне проведення навчання для персоналу, включаючи
тренування з евакуації, навички надання першої допомоги та протипожежні
заходи. У готелі мають бути облаштовані безпечні маршрути евакуації з
відповідними позначками, доступними для всіх, включно з людьми з
обмеженими можливостями.
Приміщення повинні бути обладнані засобами індивідуального
захисту, такими як протигази, аптечки, аварійні ліхтарі та генератори.
Створення запасів питної води, продуктів тривалого зберігання,
медикаментів і предметів першої необхідності є обов'язковим для
забезпечення життєдіяльності в умовах кризи.
Особлива увага має приділятися протипожежній безпеці, включаючи
наявність вогнегасників, систем димовидалення та регулярну перевірку
протипожежного обладнання.
Готель повинен підтримувати зв’язок із місцевими службами
цивільного захисту, рятувальниками та медичними закладами для
забезпечення оперативного реагування.
Системи енергопостачання, вентиляції та зв'язку мають бути
адаптовані для роботи в умовах надзвичайної ситуації.
Важливо організувати інформаційну підтримку для гостей, включаючи
доступ до актуальної інформації про стан небезпеки та гарячу лінію для
допомоги.
Регулярно слід проводити перевірки стану укриттів, систем
оповіщення, запасів ресурсів і шляхів евакуації, а також оновлювати план
цивільної оборони відповідно до нових умов і вимог.

74

5.8 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища передбачає реалізацію комплексу
заходів, спрямованих на збереження природних ресурсів, зменшення
забруднення та підтримання екологічного балансу.
Важливим завданням є раціональне використання водних ресурсів, що
включає впровадження технологій очищення стічних вод, зменшення втрат
води в процесі споживання та контроль за станом водних об'єктів.
Крім того, необхідно забезпечити ефективне управління відходами
шляхом зменшення їх утворення, впровадження сортування, переробки та
безпечної утилізації. Особлива увага повинна приділятися зменшенню
викидів шкідливих речовин у атмосферу через використання екологічно
чистих технологій, модернізацію обладнання та впровадження
альтернативних джерел енергії.
Підтримання екологічного балансу передбачає збереження
біорізноманіття через створення природоохоронних територій, відновлення
деградованих екосистем та захист рідкісних видів флори і фауни. Необхідно
здійснювати заходи щодо озеленення населених пунктів, рекультивації
земель, порушених внаслідок діяльності людини, та запобігання ерозії
ґрунтів.
Ефективним способом боротьби зі змінами клімату є зниження рівня
викидів парникових газів, використання енергозберігаючих технологій та
перехід до відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова та
гідроенергія.
Значну роль у збереженні довкілля відіграє екологічна освіта та
підвищення обізнаності громадян щодо питань захисту природи. Необхідно
проводити просвітницькі кампанії, розробляти навчальні програми та
залучати громадськість до природоохоронних ініціатив.
Важливим аспектом є формування екологічної культури у бізнес-
середовищі через заохочення підприємств до впровадження екологічного
75

менеджменту, дотримання стандартів сталого розвитку та мінімізації впливу
на навколишнє середовище.
Державні органи мають забезпечувати виконання природоохоронного
законодавства шляхом впровадження системи моніторингу, контролю за
дотриманням екологічних норм та застосування штрафних санкцій за їх
порушення.
Важливим завданням є розробка довгострокових стратегій з охорони
природи, що базуються на наукових дослідженнях і враховують міжнародний
досвід.
Також слід активізувати співпрацю з іншими країнами та
міжнародними організаціями для вирішення глобальних екологічних
проблем, таких як забруднення океанів, зміни клімату та виснаження
природних ресурсів.
Інновації відіграють ключову роль у покращенні стану довкілля.
Впровадження сучасних технологій, таких як цифровий моніторинг
екосистем, розробка біорозкладних матеріалів, використання безвідходних
виробництв, сприяє зниженню екологічного навантаження та створенню
умов для сталого розвитку.
Збереження навколишнього середовища є спільною відповідальністю
кожного, і для досягнення цієї мети необхідно докладати зусиль на рівні
держави, громади та окремої особистості.
Охорона навколишнього середовища потребує системного підходу,
який включає впровадження інноваційних технологій, створення ефективної
нормативної бази та підвищення екологічної свідомості населення.
Одним із ключових завдань є раціональне використання природних
ресурсів через оптимізацію їх споживання, зменшення втрат і запобігання
виснаженню.
Це включає перехід на альтернативні джерела енергії, такі як сонячна,
вітрова та гідроенергія, а також розвиток енергозберігаючих технологій.
Важливим аспектом є модернізація промислових об’єктів з метою зниження
76

рівня викидів забруднюючих речовин, що впливають на якість повітря, води
та ґрунтів.
Скорочення утворення відходів і вдосконалення їх обробки є
необхідною умовою сталого розвитку. Для цього слід запроваджувати
систему сортування, переробки та безпечної утилізації, а також стимулювати
виробників до використання екологічно чистих матеріалів і технологій.
Особливу увагу потрібно приділяти боротьбі з пластиковими
відходами, розробці біорозкладних альтернатив і створенню замкнених
циклів виробництва. Забезпечення ефективного очищення стічних вод і
запобігання їх потраплянню у водні об’єкти також є пріоритетним завданням.
Збереження біорізноманіття вимагає активних дій у галузі захисту
природних екосистем і видів, які перебувають під загрозою зникнення. Це
включає створення заповідників, національних парків, розширення
природоохоронних зон і програм з відновлення природних територій.
Важливим напрямом є попередження деградації земель, рекультивація
порушених територій та впровадження технологій для підвищення родючості
ґрунтів.
Зміна клімату є одним із найбільших викликів сучасності, і для її
подолання необхідно скоротити викиди парникових газів, підвищити
ефективність використання енергії та адаптувати економіку до нових умов.
Зокрема, слід розвивати електротранспорт, зменшувати споживання
викопного палива, впроваджувати проекти з посадки дерев і відновлення
лісів.
Екологічна освіта та просвітницька робота відіграють ключову роль у
формуванні відповідального ставлення до природи. Необхідно створювати
освітні програми, проводити тренінги, семінари та екологічні акції для
підвищення обізнаності громадян і їхньої участі в природоохоронних
заходах.
77

Підприємства повинні впроваджувати принципи екологічної
відповідальності, використовувати чисті технології виробництва та
дотримуватися стандартів сталого розвитку.
На державному рівні слід забезпечити розробку та впровадження
екологічних програм, підкріплених відповідним фінансуванням і контролем
за їх реалізацією. Важливим є створення стимулів для підприємств і
громадян щодо впровадження екологічно дружніх практик, таких як
податкові пільги, гранти та субсидії.
Ефективна система моніторингу стану довкілля дозволяє виявляти
проблеми на ранніх стадіях та оперативно їх вирішувати.
Міжнародне співробітництво у сфері екології є важливим аспектом для
вирішення глобальних викликів, таких як зміна клімату, забруднення океанів
і збереження біорізноманіття.
Спільні програми, обмін досвідом та технологіями між країнами
сприяють посиленню ефективності природоохоронних заходів. Охорона
навколишнього середовища вимагає об’єднання зусиль державних структур,
бізнесу, громадських організацій та кожної окремої особи для досягнення
довгострокових результатів і забезпечення сталого розвитку планети.

78

Розділ 6 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

6.1 Розрахунок інвестиційних витрат

Розрахунок інвестиційних витрат для готелю залежить від кількох
ключових компонентів, включаючи витрати на будівництво, обладнання,
внутрішнє оздоблення, маркетинг, дозволи та інші витрати. Розглянемо
основні складові та формули для розрахунку:
1. Загальна формула інвестиційних витрат
Iзаг=Iбуд+Iобл+Iозд+Iмар+Iадм+IрезI (6.1)
Де:
 Iзаг_ – загальні інвестиційні витрати, грн
 Iбуд – витрати на будівництво та підготовку території, грн
 Iобл – витрати на обладнання та меблі, грн
 Iозд – витрати на внутрішнє оздоблення, грн
 Iма – витрати на маркетинг і просування, грн
 IадмI – адміністративні витрати, включаючи дозволи та юридичні
послуги, грн
 Iрез – резервний фонд для непередбачених витрат, грн
2. Витрати на будівництво та підготовку території
Iбуд=S⋅Cбуд (6.2)
Де:
 S – площа готелю, м²
 Cбуд – середня вартість будівництва на 1 м², грн
3. Витрати на обладнання та меблі
Iобл=Nн⋅Cном+Cзон (6.3)
Де:
 Nн – кількість номерів у готелі
79

 Cном— середня вартість обладнання та меблів для одного номера,
грн
 Cзон – витрати на обладнання спільних зон (рецепція, ресторан,
спортзал тощо), грн
4. Витрати на внутрішнє оздоблення
Iозд=Sозд⋅Cозд (6.4)
Де:
 Sозд – площа приміщень, що підлягають оздобленню, м²
 Cозд – середня вартість внутрішнього оздоблення на 1 м², грн
5. Витрати на маркетинг і просування
Iмар=αмар⋅Iзаг (6.5)
Де:
 αмар – частка витрат на маркетинг (зазвичай 5–10% від загальних
витрат
6. Адміністративні витрати
Iадм=βадм⋅Iзаг (6.6)
Де:
 βадм – частка адміністративних витрат (зазвичай 2–5% від загальних
витрат)
7. Резервний фонд для непередбачених витрат
Iрез=γрез⋅Iзаг (6.7)
Де:
 γрез – частка резервного фонду (зазвичай 5–15% від загальних
витрат)
Приклад розрахунку:
Вхідні дані:
 площа готелю (S) = 2000 м²
 вартість будівництва (Cбуд) = 15,000 грн/м²
 кількість номерів (Nн) = 50
80

 вартість обладнання для одного номера (Cном) = 300,000 грн
 витрати на спільні зони (Cзон) = 5,000,000 грн
 площа оздоблення (Sозд) = 2000 м²
 вартість оздоблення (Cозд) = 3,000 грн/м²
 частка маркетингу (αмар) = 0.08 (8%)
 частка адміністративних витрат (βадм) = 0.03 (3%)
 частка резерву (γрез) = 0.1 (10%)
Розрахунок:
1. Iбуд=2000⋅15,000=30,000,000 грн
2. Iобл=50⋅300,000+5,000,000=20,000,000 грн
3. Iозд=2000⋅3,000=6,000,000 грн
4. Iмар=0.08⋅(30,000,000+20,000,000+6,000,000)=4,480,000 грн
5. Iадм=0.03⋅(30,000,000+20,000,000+6,000,000)=1,680,000 грн
6. Iрез=0.1⋅(30,000,000+20,000,000+6,000,000)=5,600,000 грн
7. Iзаг=30,000,000+20,000,000+6,000,000+4,480,000+1,680,000+5,600
,000=67,760,000 грн
Розрахунок інвестиційних витрат для будівництва готелю базується на
детальному аналізі основних складових, таких як будівництво, обладнання,
внутрішнє оздоблення, маркетинг, адміністративні витрати та резервний
фонд для непередбачених витрат. Використання формул дозволяє врахувати
всі ключові аспекти проекту та сприяє точнішому плануванню бюджету.
Результати розрахунку допомагають визначити загальну вартість
проекту та розподілити ресурси таким чином, щоб уникнути дефіциту
фінансування на будь-якому етапі реалізації.
Включення резервного фонду мінімізує ризики, пов’язані з
непередбаченими витратами, а облік маркетингових і адміністративних
витрат забезпечує не лише успішний запуск, а й подальшу ефективну
діяльність готелю.
Загальні інвестиційні витрати вказані у таблиці 6.1
81

Таблиця 6.1 Загальні витрати готелю 4* на 100 місць
Категорія Сума витрат
Витрати на будівництво та підготовку території 30,000,000 грн
Витрати на обладнання та меблі 20,000,000 грн
Витрати на внутрішнє оздоблення 6,000,000 грн
Витрати на маркетинг і просування 4,480,000 грн
Адміністративні витрати 5,600,000 грн
Всього 67,760,000 грн

Таким чином, запропонована методологія є універсальною та може
бути адаптована до проектів різного масштабу й специфіки, що дозволяє
інвестору приймати обґрунтовані рішення на основі фінансових розрахунків.

6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства готельно-
ресторанного господарства

Товарообіг у підприємства готельно-ресторанного господарства
включає доходи від основних послуг (надання номерів, харчування) та
додаткових послуг (конференц-зали, СПА, доставка тощо).
Загальна формула товарообігу:
n
T=∑ (і=1) (Qi⋅Pi) (6.8)
Де:
 T – загальний товарообіг, грн
 Qi – обсяг продажів iii-го виду послуг або товарів, одиниць
 Pi – ціна за одиницю iii-го виду послуг або товарів, грн
 n – кількість видів послуг і товарів
2. Валовий дохід
Валовий дохід – це сума, яку підприємство отримує від реалізації своїх
послуг після виключення собівартості товарів і послуг.
Формула валового доходу:
VD=T−S (6.9)
Де:
82

 VD – валовий дохід, грн
 T – товарообіг, грн
 S – собівартість реалізованих послуг і товарів, грн
Собівартість включає витрати на сировину, оплату праці,
енергоресурси, амортизацію обладнання тощо.
Деталізовані формули
1. Доходи від послуг розміщення:
Tном=Nном⋅Pном⋅Dном (6.10)
Де:
 Tном – доходи від послуг розміщення, грн
 Nном – кількість номерів у готелі
 Pном – середня вартість одного номера на добу, грн
 Dном – кількість діб проживання в середньому за місяць або рік
 Доходи від ресторанних послуг:
Tрест=Kвідв⋅Sчек (6.11)
Де:
 Tрест – доходи від ресторану, грн
 Kвідв – кількість відвідувачів ресторану за певний період
 Sчек – середня сума чека, грн
3. Доходи від додаткових послуг:
m
Tдод =∑ (і=1) (Qj⋅P) (6.12)
Де:
 Tдод – доходи від додаткових послуг, грн
 Q_j – обсяг jjj-го виду додаткової послуги
 Pj – ціна jjj-го виду додаткової послуги
 m – кількість видів додаткових послуг
Сумарний товарообіг:
T=Tном+Tрест+Tдод (6.13)
83

Собівартість:
S=Sном+Sрест+Sдод (6.14)
Де
Sном, Sрест, Sдод – собівартість послуг розміщення, ресторану та
додаткових послуг відповідно.
Валовий дохід:
VD=T−S (6.15)
Приклад розрахунку
1. Вхідні дані:
 кількість номерів (Nном) = 40
 середня вартість номера (Pном) = 1500 грн/добу
 завантаження номерного фонду (Dном) = 300 діб/рік
 кількість відвідувачів ресторану (Kвідв) = 20,000 осіб/рік
 середній чек (Sчек) = 500 грн
 додаткові послуги (Qдод) = 5000 послуг
 середня ціна додаткової послуги (Pдод) = 300 грн
 загальна собівартість (S) = 50% від товарообігу
2. Розрахунок товарообігу:
 Tном=40⋅1500⋅300=18,000,000
 Tрест=20,000⋅500=10,000,000 грн
 Tдод=5000⋅300=1,500,000 грн
 T=18,000,000+10,000,000+1,500,000=29,500,000 грн
3. Розрахунок валового доходу:
 Собівартість (S) = 0.5⋅29,500,000=14,750,000 грн
 VD=29,500,000 – 14,750,000=14,750,000 грн
Товарообіг підприємства готельно-ресторанного господарства
становить 29,500,000 грн, а валовий дохід – 14,750,000 грн, що свідчить про
ефективність управління ресурсами й потенціал для подальшого розвитку.
84

Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства готельно-
ресторанного господарства даведений у таблиці 6.2
Таблиця 6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу
Категорія Сума доходу
Розрахунок товарообігу
Доходи від послуг розміщення: 18,000,000
Доходи від ресторану 10,000,000 грн
Доходи від додаткових послуг: 1,500,000 грн
Всього 29,500,000 грн
Розрахунок валового доходу:
Собівартість 14,750,000 грн
Валовий дохід 14,750,000 грн

На основі проведених розрахунків загальний товарообіг підприємства
склав 29,500,000 грн, з яких найбільшу частку доходу забезпечили послуги
розміщення (18,000,000 грн), ресторанна діяльність (10,000,000 грн), а також
додаткові послуги (1,500,000 грн). Валовий дохід підприємства після
врахування собівартості у розмірі 14,750,000 грн також становить 14,750,000
грн, що свідчить про збалансовану структуру витрат і доходів. Показники
демонструють ефективність діяльності підприємства та потенціал для
подальшого розвитку.

6.2.1 Розрахунок витрат операційної діяльності

Операційні витрати готельно-ресторанного підприємства охоплюють
усі витрати, пов’язані із забезпеченням основної діяльності, зокрема
наданням послуг розміщення, харчування, утримання інфраструктури,
оплатою праці та іншим.
1. Загальна формула операційних витрат
Vоперац=Vмат+Vпраця+Vкомун+Vамортиз+Vінш (6.16)
Де:
 Vоперац – загальні витрати операційної діяльності, грн
 Vмат – матеріальні витрати, грн
85

 Vпраця – витрати на оплату праці, грн
 Vкомун – витрати на комунальні послуги, грн
 Vамортиз – амортизаційні витрати, грн
 Vінш – інші витрати, грн
2. Основні категорії витрат
2.1. Матеріальні витрати
n
Vмат=∑(і=1() (Qi⋅Ci) (6.17)
Де:
 Qi – обсяг споживання iii-го виду матеріалів (наприклад, продуктів
для ресторану), одиниць
 Ci – ціна за одиницю матеріалу, грн
 n – кількість видів матеріалів
2.2. Витрати на оплату праці
Vпраця=Kпрацівн⋅Pзп+βсоц⋅(Kпрацівн⋅Pзп) (6.18)
Де:
 Kпрацівн – кількість працівників
 Pзп – середня заробітна плата одного працівника, грн
 βсоц – коефіцієнт соціальних відрахувань (зазвичай 22%)
2.3. Комунальні витрати
m
Vкомун=∑(j=1)(Qj⋅Cj) (6.19)
Де:
 Qj – обсяг споживання jjj-го виду комунальних ресурсів
(електроенергія, вода, газ тощо), одиниць
 Cj – ціна за одиницю ресурсу, грн
 m – кількість видів комунальних ресурсів
2.4. Амортизаційні витрати
Vамортиз=CактивівTамортиз Cактивів (6.20)
Де:
86

 CактивівC – первісна вартість основних засобів, грн
 Tамортиз – термін корисного використання, років
2.5. Інші витрати
Vінш=αінш⋅V (6.21)
Розрахунок операційних витрат готельно-ресторанного підприємства
базується на деталізації основних статей витрат, таких як матеріальні
витрати, заробітна плата, комунальні послуги, амортизація та інші операційні
витрати.
 матеріальні витрати дозволяють визначити витрати на продукти
харчування, витратні матеріали для готелю та інші необхідні ресурси.
 витрати на оплату праці враховують зарплату персоналу та соціальні
відрахування.
 комунальні витрати включають платежі за споживання
електроенергії, водопостачання, опалення тощо.
 амортизація дає змогу оцінити часткову вартість використання
основних засобів протягом періоду.
 інші витрати покривають всі додаткові статті витрат, зокрема
рекламу, юридичні послуги, страхування.
Загальна формула охоплює всі ці компоненти, дозволяючи отримати
повну суму операційних витрат за певний період.
Ці розрахунки допомагають підприємству оптимізувати витрати,
встановити ціни на послуги, проаналізувати ефективність діяльності та
прогнозувати рентабельність.

6.2.2 Оцінка інвестиційної привабливості проекту

Оцінка інвестиційної привабливості проекту готельно-ресторанного
підприємства є важливим етапом аналізу його доцільності та ефективності.
87

Вона базується на визначенні ключових фінансових показників, які
демонструють, наскільки вигідно інвестувати кошти у цей проект.
Основні критерії оцінки
1. Чиста приведена вартість (NPV)
Цей показник визначає різницю між поточною вартістю очікуваних
доходів та витрат. Якщо значення позитивне, проект є вигідним, оскільки
генерує дохід, що перевищує початкові інвестиції.
2. Індекс прибутковості (PI)
Цей показник показує співвідношення між доходами від проекту та
інвестиційними витратами. Якщо значення перевищує одиницю, це означає,
що проект приносить прибуток.
3. Внутрішня норма прибутковості (IRR)
Цей показник відображає рентабельність проекту. Якщо значення
перевищує мінімально прийнятну норму дохідності (наприклад, ставку
дисконтування), проект можна вважати привабливим.
4. Термін окупності (PP)
Цей критерій визначає, скільки часу потрібно, щоб інвестиції повністю
окупилися. Чим коротший термін окупності, тим привабливіший проект.
5. Дисконтований термін окупності (DPP)
Цей показник враховує вартість грошей у часі та дає змогу точніше
оцінити, коли проект почне приносити реальний прибуток.
6. Результати оцінки
При аналізі інвестиційного проекту готельно-ресторанного
підприємства на основі очікуваних доходів і витрат були отримані такі
результати:
 проект має середній рівень привабливості, оскільки чиста приведена
вартість є близькою до нуля.
 індекс прибутковості вказує на можливість отримання доходу, хоча
його значення незначно перевищує одиницю.
88

 внутрішня норма прибутковості демонструє, що проект може бути
менш вигідним за альтернативні варіанти інвестування.
 термін окупності є прийнятним і знаходиться в межах середнього для
галузі, але дисконтований термін окупності свідчить про триваліші строки
для реального прибутку.
Проект потребує додаткового аналізу для зменшення ризиків і
підвищення інвестиційної привабливості. Зокрема, можна переглянути
обсяги початкових витрат, стратегію маркетингу, оптимізувати операційні
витрати або забезпечити додаткові джерела доходу. Інвестору слід
враховувати можливі ризики та співвідносити їх із очікуваними доходами.
Таким чином, для підвищення інвестиційної привабливості проекту
рекомендується:
 оптимізувати бізнес-процеси для зниження операційних витрат;
 провести більш детальний аналіз ринку, щоб оцінити потенційний
попит на послуги та збільшити дохідність;
 розглянути можливість додаткових джерел доходу, наприклад,
впровадження нових послуг або партнерських програм.
Проект має потенціал для реалізації, однак його фінансові показники
вимагають додаткового опрацювання. Прийняття остаточного рішення щодо
інвестицій залежатиме від готовності інвестора прийняти певні ризики та від
здатності підприємства адаптуватися до мінливих умов ринку.

89

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

У результаті виконання кваліфікаційної роботи визначено ключові
аспекти створення та функціонування готельно-ресторанного підприємства.
Проведені розрахунки довели доцільність реалізації проекту за умови
оптимізації витрат, підвищення ефективності операційної діяльності та
застосування сучасних технологій управління. Аналіз інвестиційної
привабливості показав, що проект може бути вигідним, але потребує
вдосконалення стратегій управління ресурсами.
Для забезпечення високого рівня прибутковості підприємства
рекомендовано приділити особливу увагу стратегічному плануванню,
ефективному управлінню витратами, зокрема зменшенню енерговитрат та
оптимізації використання ресурсів. Підприємству варто зосередитися на
підвищенні якості обслуговування, що сприятиме формуванню позитивного
іміджу та залученню нових клієнтів. Рекомендується розширити
маркетингову діяльність, спрямовану на просування послуг серед цільових
аудиторій, та впроваджувати інноваційні рішення у наданні послуг.
Необхідно забезпечити дотримання екологічних стандартів,
інтегрувавши заходи зі зменшення негативного впливу на довкілля,
наприклад, впровадження системи сортування відходів і використання
відновлюваних джерел енергії. Особлива увага має бути приділена заходам
безпеки, зокрема розробці та впровадженню плану дій у надзвичайних
ситуаціях, що включатиме підготовку персоналу та обладнання необхідними
засобами захисту.
Періодичний моніторинг фінансових показників і аналіз ринкової
ситуації дадуть змогу підприємству залишатися конкурентоспроможним та
адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Реалізація цих рекомендацій
сприятиме стабільному розвитку підприємства, підвищенню його
рентабельності та формуванню довгострокової конкурентної переваги.
90

У ході дослідження було здійснено комплексний аналіз створення та
функціонування готельно-ресторанного підприємства, що включало
економічні, інвестиційні, екологічні та організаційні аспекти. На основі
проведених розрахунків та аналітичних даних зроблено низку висновків.
Виявлено, що проект є потенційно привабливим, але для його реалізації
необхідно зосередитися на вдосконаленні фінансово-економічних
показників. Оцінка інвестиційної привабливості засвідчила, що за певних
умов підприємство може бути конкурентоспроможним і рентабельним.
Розрахунки операційних витрат, товарообігу та валового доходу дали змогу
визначити основні чинники, що впливають на дохідність та ефективність
роботи підприємства. Значна увага була приділена заходам щодо охорони
навколишнього середовища, що забезпечує дотримання екологічних норм і
підвищує соціальну відповідальність бізнесу.
Для успішної реалізації проекту рекомендовано впроваджувати
інноваційні технології управління, спрямовані на автоматизацію бізнес-
процесів та підвищення якості обслуговування клієнтів. Важливим кроком є
розширення спектра послуг для задоволення потреб різних категорій
споживачів, що сприятиме збільшенню товарообігу та підвищенню валового
доходу.
Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню безпеки діяльності,
включаючи підготовку до надзвичайних ситуацій та дотримання заходів
цивільної оборони. Додатковим плюсом стане реалізація екологічних
ініціатив, таких як впровадження системи сортування відходів, використання
енергоефективного обладнання та альтернативних джерел енергії.
Регулярний аналіз фінансових показників, моніторинг ринкових
тенденцій та коригування бізнес-стратегії сприятимуть стабільності та
зростанню підприємства. Реалізація запропонованих рекомендацій
забезпечить довгострокову ефективність проекту, підвищить
конкурентоспроможність і зробить підприємство привабливим для інвесторів
та клієнтів.
91

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ДЖЕРЕЛ

1. ДБН В.2.2-20:2008. Будинки і споруди. Готелі.
2. ДБН В.2.2-9-2009 Будинки і споруди. Громадські будинки та
споруди. Основні положення.
3. ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд.
Пожежна автоматика будинків і споруд
4. ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд.
Газопостачання
5. ДБН В.2.5-23-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд.
Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення
6. ДБН В.2.5-27-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд.
Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд
7. .ДБН В.2.5-28 Природне і штучне освітлення.
8. .ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні
технічні вимоги та методи випробувань
9. .ДСТУ 4268:2003 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні
вимоги
10. .ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів
11. .ДСТУ 4281:2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація
12. . ДСТУ 4527:2006 Засоби розміщення. Терміни та визначення.
13. . ДСПІН 2.2.2.022-99. Державні санітарні правила та норми для
перукарень різних типів
14. .СанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту
населення від впливу електромагнітних випромінювань
15. .ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку
92

16. . ДСНіП 3.3.6-096-2002 Державні санітарні норми і правила при
роботі з джерелами електромагнітних полів
17. .СанПиН 1304-75 Санітарні норми допустимих вібрацій у житлових
приміщеннях
18. СанПиН 3077-84 Санітарні норми допустимого шуму в
приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової
забудови.
19. СанПиН 42-123-5777-91 Санітарні правила для підприємств
громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, що
виробляють м'яке морозиво
20. СНиП 2.04.05-91 Опалення, вентиляція і кон-диціонування
21. Архіпов В. В. Організація ресторанного господарства. 2-го вид.
Навч. посіб. К.: 2021.280 с.
22. Архіпов В. В., Іванникова Т. В., Архіпова А. В. Ресторанна справа:
Асортимент, технологія і управління якістю продукції в сучасному ресторані;
Центр навчальної літератури, 2022.382 с.
23. Андрушків, Б. М., Гавриш, О. А., Микитюк, П. П. Інноваційні
підходи до управління готельно-ресторанним бізнесом. Журнал економіки та
управління 2019,45–52с.
24. Готельне господарство: основні показники, оцінка якості послуг:
навч. посібник / уклад. В. К. Федорченко, І. М. Мініч ; Київський ін-т
туризму, економіки і права.: 2022.76 с.
25. Готельно-ресторанний бізнес: сучасний стан та перспективи
розвитку: матеріали Всеукр. студ. конф., 22-23 лютого 2021 р.251 с.
26. Готельна справа: конспект лекцій: у 2 ч. / Чернівецький
національний ун-т ім. Юрія Федьковича. 2021.68 с.
27. Григоренко, Л. О., & Яременко, К. В. Особливості маркетингових
стратегій у готельно-ресторанному бізнесі. 2021,05–110.с
28. Григоренко, Л. О., & Яременко, К. В.. Особливості маркетингових
стратегій у готельно-ресторанному бізнесі. 2021 ,105–110.с
93

29. Круль Г. Я. Основи готельної справи. Навч. посіб.- К.: Центр
учбової літератури, 2022.368 с.
30. Мальська М.П., Пандяк І.Г. Готельний бізнес: теорія та практика.
К.: Центр учбової літератури, 2022.472 с.
31. Менеджмент ресторанного господарства : навч. посіб. ;за ред. Г.Т.
П’ятницької. 2-ге вид., перероб. і допов. 2020.430 с.
32. Нечаюк, Лідія Іванівна. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент:
навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. Л. І. Нечаюк, Н. О. Телеш ; К. :,
2020.346 с.
33. Організація обслуговування у малих готелях: Навч. посібник / Г.Б.
Мунін, 3.І. Тимошенко, Ю.І. Палеха, М.Д. Стамболов; За заг. ред. академіка
О.В. Шербенка. 2020р.176 с.
34. Організація готельного обслуговування: Підручник – Мальська
М.П., К.: Вища шк., 2021.195 с.
35. Проектування закладів ресторанного господарства : навч. посіб. /
Анатолій Антонович Мазаракі, Михайло Іванович Пересічний, Світлана
Леонідівна Шаповал, Сергій Іванович Бай, Ірина Олександрівна Чаюн, Раміс
Асимович Расулов; В : Київ. 2021.307 с.
36. Проектування готелів: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл; за ред.
: А. А. Мазаракі; Київ. нац. торг.-екон. ун, 2019.337 с.
37. Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах
ресторанного сервісу. Ресторанна справа 2021.304 с.
38. Ткаченко Т.І., Гаврилюк С.П. Економіка готельного господарства і
туризму: Навч. посіб. К.: 2020.179 с.
39. Томишин-Лелекач, М. М.. Технологічні розрахунки при
проектуванні підприємств харчування: навч. посіб. / М. М. Томишин-
Лелекач, В. В. Канчі ; Ужгородський комерційний технікум., 20020.196 с.
40. Туристична сфера, готельне господарство та форми їх організації у
світі: конспект лекцій / Київський держ. торговельно-економічний ун-т ; укл.:
2019.52 с.
94

41. Технологія готельної справи: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./
С. М. Журавльова , 2020.122 с.
42. Уніфіковані технології готельних послуг : навч. посібн. / за ред.
В. К. Федорченка. 2021.237 с.
43. Черненко, С. В., Яценко, А. економічне обґрунтування
інвестиційних проектів у сфері гостинності. Економічна теорія і практика, .
2022. ,114–120 с.
44. Юрченко, Л. І., & Кравченко, О. М. (2021). Екологічні аспекти
діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Екологія і економіка,
2023,42–49 с.
45. Шевченко, О. В., & Мельник, К. М. Інновації в управлінні готельно-
ресторанними комплексами. Бізнес і суспільство, 2020.29–36 с.
46. Яремчук, Т. І. Сучасні підходи до оцінки фінансової стабільності
підприємств у сфері гостинності. Фінанси України, 2019 ,15–21 с.

95

Додатки

96

Додаток А

Додаток А .1 – схема номеру 4* категорія люкс

97

Додаток Б
Категорія оснащення Одиниця Кількість на 1 номер Загальна кількість (на 100
виміру номерів)
Меблі
ліжко шт. 1 100
односпальне/двоспальне
Тумбочка шт. 2 200

Робочий стіл шт. 2 100
Стілець/крісло шт. 1 150
шафа шт. 1-2 100
дзеркало шт. 1 100
Текстиль
Постільна Комплект 2 2
білизна(комплект)
Рушники Комплект 3 3
(набір)
Штори Комплект 1 1
Килим/ковролін м 10 100
Електроніка та техніка
телевізор шт. 1 100
Кондиціонер шт. 1 100

Холодильник/Міні-бар шт. 1 100
Сейф шт. 1 100
Телефон шт. 1 100
Електрочайник шт. 1 100
Фен шт. 1 100
Розетки шт. 6 600
Санвузол
Душ/Ванна шт. 1 100
Унітаз шт. 1 100
Умивальник шт. 1 100
Дзеркало у ванній шт. 1 100
кімнаті
Косметичний набір Комплект 1 100
(шампунь, мило тощо)
Додаткові елементи
Вішалки 5 500
Блокнот та ручка 1 100
Інформаційна брошура Комплект 1 100
Сміттєвий кошик 2 200

Додаток Б.1 – Таблиця оснащення номерів

98

Додаток В

Додаток В.1 – Генеральний план готелю 4* на 100 номерів

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets