1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7525
Title: Проєкт автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для перевезення поліграфічної продукції в Кіровоградській області
Authors: Тарандушка, Людмила Анатоліївна
Антоненко, Дмитро Борисович
Issue Date: 2025
Abstract: В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для перевезення поліграфічної продукції в Кіровоградській області. В ході виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розраховано виробничу програму, виконано проект планування виробничого корпусу, проект планування агрегатної дільниці та системи її освітлення, спроектовано генеральний план АТП, в конструкторській частині було спроектовано та описано роботу струбцини для використання в ремонтних цілях на агрегатній дільниці. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 63 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7525
Appears in Collections:274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Антоненко.pdf
  Restricted Access		1.72 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, професор     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «_» __________________20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Проєкт автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для 
перевезення поліграфічної продукції в Кіровоградській області» 
 
 
 
                  
 
Керівник роботи: 
професор, д.т.н.                                                _____________Л.А. Тарандушка 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. АВ-13                              
спеціальності 274 – Автомобільний  
транспорт                                                      _______________Д.Б. Антоненко 
                                                                                                                         (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
2025  
 
РЕФЕРАТ 
 
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування 
автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для перевезення поліграфічної 
продукції в Кіровоградській області. В ході виконання кваліфікаційної роботи 
бакалавра було розраховано виробничу програму, виконано проект планування 
виробничого корпусу, проект планування агрегатної дільниці та системи її 
освітлення, спроектовано генеральний план АТП, в конструкторській частині 
було спроектовано та описано роботу струбцини для використання в ремонтних 
цілях на агрегатній дільниці. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 63 
стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, 
переліку джерел посилання та додатків. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 2 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Зміст 
 
РЕФЕРАТ ...................................................................................................................... 2 
ВСТУП .......................................................................................................................... 5 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ............................... 8 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства 8 
1.2. Вибір та обґрунтування вихідних даних кваліфікаційної роботи ............. 15 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА ..................................................................................................... 17 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної 
періодичності ТО і ресурсного пробігу ............................................................... 17 
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних впливів ... 18 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ........................................................... 18 
2.2.2 Кількість технічних впливів за рік .............................................................. 19 
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ............................. 22 
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ...... 23 
2.3 Планування виробничого корпусу ................................................................. 24 
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО та діагностування автомобілів ........ 24 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і  ремонту 
рухомого складу ..................................................................................................... 26 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ................................................................................ 27 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту .......................................................... 30 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу . 30 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства31 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між 
виробничими зонами, дільницями і відділеннями ............................................. 31 
2.3.8. Розрахунок кількості працівників .............................................................. 32 
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ....................................................................... 34 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень ......................................................... 35 
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень ................................................. 36 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 3 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ........................... 38 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ......................................... 38 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу .............. 39 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства .................... 40 
2.3.16 Планування стін і колон для виробничого корпусу ................................ 40 
2.4 Планування агрегатної дільниці ..................................................................... 43 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні ............................... 43 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ...................................................................... 46 
3.1 Принцип роботи пристрою ............................................................................. 46 
3.2 Розрахунок гвинта ............................................................................................ 47 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .......................... 50 
4.1 Розрахунок штучного освітлення ................................................................... 50 
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 55 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ............................................................................ 56 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 4 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ВСТУП 
 
Транспорт є однією з ключових галузей економіки, виконуючи роль 
своєрідної кровоносної системи в складному організмі держави. У процесі 
становлення ринкових відносин найбільш динамічно розвивається автомобільний 
транспорт. Соціально-економічні реформи останніх років призвели до значних 
структурних змін у цій галузі. Зміна системи економічних зв’язків та розвиток 
внутрішніх і міжнародних ринків поставили перед автомобільним транспортом 
нові завдання та відкрили великі можливості. Процеси демократизації суспільства 
та лібералізації економіки об'єктивно сприяють розкриттю потенціалу 
автомобільного транспорту, який за умов централізованої планової економіки 
використовувався лише обмежено. В умовах ринкових відносин автомобільний 
транспорт перетворюється на одну з найбільш швидко розвиваючихся галузей 
транспортного комплексу та національної економіки в цілому. Автомобіль стає 
основним засобом переміщення населення. Масова автомобілізація вже здійснює 
значний вплив на розвиток територій і населених пунктів, торгівлю, споживання, 
підприємництво і на спосіб життя багатьох громадян. 
Сфера застосування автомобільного транспорту дуже широка. Він виконує 
основну частину коротких внутрішніх перевезень, доставляючи вантажі та 
розвозячи їх до споживачів. Більше 97% всіх ліцензованих суб’єктів транспортної 
діяльності зосереджено в автомобільному транспорті. В цій сфері зараз працює 
близько півмільйона господарюючих суб'єктів, і їх діяльність відбувається в 
умовах високої конкуренції. У низці секторів автомобільному транспорту немає 
альтернативи. Це стосується таких сфер, як забезпечення різноманітної торгівлі, 
перевезення дорогоцінних і термінових вантажів на короткі та середні відстані, 
транспортне забезпечення виробничої логістики та малого бізнесу. Ці сектори є 
пріоритетними для економічної політики розвитку. 
Серед основних проблем автотранспорту варто відзначити швидкий ріст 
числа легкових автомобілів (на 8-10% щорічно), особливо в великих містах. Це 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 5 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
призводить до посилення негативного впливу на навколишнє середовище, 
ускладнення проблем безпеки дорожнього руху та зниження пропускної здатності 
доріг. Як і в розвинених країнах, для вирішення цих проблем і пов’язаних із ними 
завдань необхідно спрямовувати систему цілей модернізації автотранспортної 
підсистеми. Зрозуміло, що в сучасних умовах не все, що характерно для 
закордонного автотранспорту, може бути використано, зокрема в частині 
інвестиційної політики. Однак правові аспекти регулювання діяльності 
автотранспортної підгалузі повинні бути першочергово враховані. Динаміка 
зростання автомобільного парку одна з найвищих у світі, але цей процес 
супроводжується суттєвим відставанням вітчизняних транспортних засобів за 
споживчими та екологічними показниками. Також існує значне відставання в 
розвитку дорожньої інфраструктури. У вантажному автотранспорті досі є значна 
частка застарілих моделей (понад 50%), строк експлуатації яких перевищує 10 
років. 
У майбутньому можна очікувати підвищення конкурентоспроможності 
автоперевізників на внутрішньому ринку завдяки підвищенню ефективності 
роботи автотранспорту, поліпшенню якості транспортних послуг і кращому 
використанню даних моніторингу попиту споживачів. В найближчі 5-8 років 
прогнозується зниження собівартості перевезень на 10-12%. Це також призведе до 
зменшення фінансових затримок і витрат на матеріально-технічні ресурси, 
необхідні для експлуатації і модернізації рухомого складу. Це сприятиме 
вирішенню проблем підприємців, які надають автопослуги, при виході на ринок і 
виконанні державних стандартів якості. Автомобілізація країни стимулюється 
інвестиціями з боку населення та бізнесу, які щорічно вкладають до 4 мільярдів 
доларів у нові автомобілі. 
Отже, ефективність розвитку автотранспорту безпосередньо впливає на 
ефективність та темпи економічних реформ. Підтримка розвитку цієї галузі є 
важливою для економічного прогресу та структурних змін. 
Кваліфікаційна робота бакалавра розробляється на основі найбільш 
перспективних напрямків розвитку машинобудування, агропромислового 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 6 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
комплексу, автомобільного транспорту та інших галузей народного господарства, 
пов’язаних з ними. При цьому активно використовуються передові досягнення 
науки та розробляються прогресивні конструкції спеціального обладнання та 
технологічних процесів експлуатації. Також передбачаються всі необхідні заходи 
для забезпечення охорони праці та захисту навколишнього середовища, а також 
застосовуються сучасні методи техніко-економічного аналізу, що забезпечують 
обґрунтований вибір організаційних і технічних рішень на всіх етапах. 
Техніко-організаційне обґрунтування включає визначення виробничої 
структури автогосподарства, основних етапів технологічного процесу технічного 
обслуговування та поточних ремонтів, встановлення режиму роботи підприємства 
та розрахунок річних фондів часу. 
Економічне обґрунтування інженерних розробок у рамках організаційного 
розділу передбачає визначення капіталовкладень та загальної вартості основних 
виробничих фондів підприємства, оцінку економічної ефективності 
конструкторських розробок, а також доцільність запропонованих інженерних 
рішень і технологічних процесів при обслуговуванні автомобільної техніки. 
Основною метою виконання кваліфікаційної роботи бакалавра є 
систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань, а також розвиток 
практичних навичок у вирішенні конкретних завдань щодо обслуговування та 
ремонту автомобільної техніки, агрегатів та двигунів на автотранспортних 
підприємствах і станціях технічного обслуговування. Робота виконана на рівні 
вимог сучасної науки та техніки, вона охоплює актуальні практичні завдання 
щодо покращення умов експлуатації та ремонту рухомого складу, впровадження 
прогресивних форм і методів обслуговування техніки для забезпечення виконання 
законодавства України щодо дорожнього руху. 
 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 7 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ 
 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного 
підприємства 
 
На підставі завдання на дипломний проект, проектоване АТП входить до 
складу підприємства яке займається виготовленням друкованої поліграфічної 
продукції. 
Проаналізувавши весь асортимент подібних підприємств було виявлено, що 
в Кіровоградській області та місті Кропивницький є потужні виробництва  
друкованої поліграфічної продукції і представляє широкий вибір послуг. 
1. Друкарня «Успіх-Принт» займає найвищі шаблі в сфері поліграфічних 
послуг вже більше 10 років. На сьогоднішній день друкарня виробляє всі види 
друкарської продукції: 
- візитки, плакати, лістовки, а також все що потрібне для оформлення 
бізнесу; 
- каталоги, буклети, брошури – для просування товарів клієнта;  
- етикетку, упаковку, друк на пакетах – для оформлення товару;  
- рекламу на баннерах, оракалі ( клейкій плевці з нанесенням 
зображення) 
-  для зовнішнього і інтерьерного оформлення торгових підприємств.  
Всі замовлення друкарня повного циклу «Успех Принт» виконує на власному 
виробництві, що дозволяє витримати термін друку від 1 до 3 днів. 
2. ТОВ Віртус РВК «Virtus» - рекламно-виробнича компанія, виробник офісної 
та шкільної продукції. 
Приймаємо замовлення та виготовляє таку продукцію: 
• Повнокольоровий і ч/б друк 
• Широкоформатний друк 
• Палітурні роботи 
  • Тиснення 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 8 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
• Конгрев 
• Вирубка 
• Друк книжок, брошур, буклетів малими тиражами. 
3. ТОВ КОД -компанія зареєстрована в державних органах (код 13742074), 
компанії — 34 роки. В своїй діяльності Підприємство керується Законами 
України “Про підприємства в Україні”, “Про власність” ,“Про 
підприємництво”, Статутом, наказами та розпорядженнями Генерального 
директора Засновника, цим Статутом та іншим діючим законодавством 
України. 
Підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності, за виконання 
взятих на  себе обов’язків по укладених договорах, перед держбюджетом та 
банками, а також перед своїми партнерами по зобов’язаннях. Підприємство, в 
порядку встановленому законодавством України, може виконувати всі права 
та нести обов’язки, які не заборонені законодавством України, відповідають 
цілям, передбаченим Статутом. 
Місцезнаходження Підприємства: Україна, м. Кропивницький , вул. 
Архангельська, 88,  центральний офіс 
Основним видом діяльності Підприємства є високоякісне газетно- журнальне 
виробництво, виготовлення бланкової продукції та упаковок для та бачної та 
харчової промисловості. 
Географічні дані: Кіровоградська область розташована на Правобережжі 
України на межиріччі Дніпра та Південного Бугу, в центральній частині України. 
На півночі України межує з Черкаською (протяжність кордонів - 381 км), на 
північному сході - з Полтавською (60 км), на сході й південному сході - з 
Дніпропетровською (230 км), на півдні - з Миколаївською (379 км), на південному 
заході - з Одеською (54 км), на заході - з Вінницькою (48 км) областями. 
Площа області складає 24,6 тис. км2, що становить 4,1 % території держави. 
За площею посідає 15-те місце серед областей України. 
Кіровоградська область входить до Центральноукраїнського економічного 
району і за структурою економіки є аграрно-індустріальною. Сприятливими 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 9 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
факторами географічного розташування області є безпосереднє сусідство з 
розвинутими в промисловому відношенні Придніпров'ям і Донбасом, наявність 
густої мережі транзитних залізниць та автомагістралей, газопроводів та 
нафтопроводів, вихід до Дніпра. 
Клімат Кіровоградської області помірно-континентальний. Територією 
області з південного заходу на північний схід проходить смуга високого 
атмосферного тиску, на півночі від якої переважають вологі повітряні маси, що їх 
приносять західні вітри з Атлантичного океану, на півдні - континентальні 
повітряні маси. Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле, сухе. Середньорічна 
температура повітря в області становить 7,7-8,4 °C тепла. Найхолоднішими були 
1985 та 1987 роки з середньорічною температурою повітря 5,6-6,4 °C, а 
найтеплішими 1967, 1975 та 1989 роки - 9,6 - 10,3 °C. 
З метою здійснення підприємницької діяльності, виходячи із завдання на 
кваліфікаційну роботу бакалавра, є потреба в проєктуванні автотранспортного 
підприємства, до складу якого повинно входити 40 автомобілів для перевезення 
поліграфічної продукції в межах Кіровоградської області. 
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства а також 
максимального зменшення затрат на обслуговування та інших витрат на 
утримання АТП доцільно знижувати різномарочність рухомого складу. 
Тому для перевезення поліграфічної продукції в Кіровоградській області 
проаналізуємо декілька автомобілів-аналогів, які б забезпечили перевезення тих 
об’ємів продукції які виробляють підприємства. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 10 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Технічна характеристика автомобіля ЗАЗ-11055 Таврія Пікап 
 
 
 
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля ЗАЗ-11055 Таврія Пікап 
 
Основні параметри автомобіля ЗАЗ-11055 Таврія Пікап показані у таблиці 1.2. 
 
Таблиця 1.1 – Таблиця основних параметрів ЗАЗ-11055 
   
№ Назва параметра Параметр 
п/п 
1 2 3 
1. Вид автомобіля (Вантажний) 
2. Компоновочна схема 4х2 
Максимальна маса вантажу,що 
3. 450 
перевозиться, mв, кг. 
4. Споряджена маса, m0, кг. 1230 
5. Повна маса, mа, кг. 1680 
6. Максимальна швидкість Vmax, 136 
км/год 
Двигун (карбюраторний, 
8. Бензиновий, 
дизельний,інжекторний) карбюраторний 
9. Робочий об'єм, Vë, л 1,2 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 11 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Закінчення таблиці 1.1 
 Наявність обмежувача частоти  
10. обертання колінчастого вала двигуна Так 
(так, ні) 
Максимальна потужність двигуна, 
11. 43 
Nmax, кВт 
 Частота обертання колінчастого вала,  
12. двигуна при максимальній потужності, 5300 
nmax, об/хв. 
 
 
Рисунок 1.2 - Автомобіль ЗАЗ-11055 Таврія Пікап 
 
Технічна характеристика автомобіля Volkswagen LT 35 
 
 
 
 
Рисунок. 1.3 – Габаритні розміри автомобіля Volkswagen LT 35 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 12 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Таблиця 1.2 – Таблиця основних параметрів Volkswagen LT 35 
   
№ п/п Назва параметра Параметр 
1 2 3 
1. Вид автомобіля (Вантажний) 
2. Компоновочна схема 4х2 
Максимальна маса вантажу,що 
3. 1583 
перевозиться, mв, кг. 
4. Споряджена маса, m0, кг. 1850 
5. Повна маса, mа, кг. 3500 
6. Максимальна швидкість Vmax, км/год 115 
Двигун (карбюраторний, 
7. Дизель 
дизельний,інжекторний) 
8. Робочий об'єм, Vë, л 2,5 
 Наявність обмежувача частоти  
9. обертання колінчастого вала двигуна Так 
(так, ні) 
Максимальна потужність двигуна, 
10. 62 
Nmax, кВт 
 Частота обертання колінчастого вала,  
11. двигуна при максимальній потужності, 4500 
nmax, об/хв. 
Максимальний крутний момент,Ме max, 
12. 200 
н.м. 
 Частота обертання колінчастого вала  
13. двигуна при максимальному крутному 1900 
моменті, nм, об/хв. 
Фрекційне, сухе, одно дискове, с 
14. Зчеплення 
гідравлічним приводом 
Механічна, трьох валова, з 
15. Коробка передач 
синхронізатором на всіх передачах 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 13 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Закінчення таблиці 1.2 
 
16. Головна передача Гіпоїдна 
Передаточні числа коробки передач: 
17. 4,5 
перша, Uк1 
18. друга, Uк2 2,8 
19. третя, Uк3 1,95 
20. четверта, U4 1,0 
21. п’ята, U5 0,849 
22. Задня Uз 3,7 
23. головної передачі, Uо 5,2 
24. Розмір шин 185/70 R 16 
25. Габаритна висота, м. 2350 
26. База, L, м 3000 
27. Колія передніх коліс, В, м. 1625 
 
Рисунок. 1.4 –Автомобіль Volkswagen LT 35 
 
Проаналізувавши дані автомобілі обираємо Volkswagen LT 35 так як він має 
необхідну вантажопідйомність. Оснащений дизельним двигуном с турбонадувом, 
а отже має достатню потужність і відносно невелику витрату палива. Автомобіль 
надійний і не потребує великих затрат на обслуговування та має більшу місткість. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 14 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
1.2. Вибір та обґрунтування вихідних даних кваліфікаційної роботи 
 
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 40 вантажних 
автомобілів Volkswagen LT 35, малої вантажопідйомності. 
Виходячи з дорожнього покриття в Кіровоградської області, а саме 
асфальтобетон та типу рельєфу місцевості – рівний тип, обираємо категорію 
експлуатації ІІІ [1]. 
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними 
температурами й  кліматом. Місто Кропивницький знаходиться в помірному 
кліматичному районі. 
Середньодобовий пробіг рухомого складу залежить від кількості пунктів 
доставки продукції підприємства, а саме відстані до кожної точки збуту і 
повернення автомобіля назад у парк. 
Пункти доставки продукції знаходяться в межах всієї Кіровоградської 
області та в межах міста Кіровоград. 
За межами міста: 
1. м.Знамянка. вул. Незалежності, 6 – 42 км. 
2. м.Помічна,, просп.Шевченка, 63 – 87 км. 
3. м.Новоукраїнка, вул.Костромська,17 – 69 км. 
4. м. Новомиргород, вул. Соборна, 30б – 65 км. 
5. м. Бобринець, вул. Трипільська, 59 – 53 км. 
6. м. Світловодськ, вулШевченка, 3 – 123 км. 
7. м. Мала Виска, вул. Громова, 37, - 61 км. 
8.  м. Олександрія, вул. Героїв небесної сотні, 37 – 78 км. 
9.  м.Вільшанка, вул.Б.Хмельницького, 33. – 140 км.  
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 15 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Отже середньодобовий пробіг одного автомобіля складає 180 км. 
Вибрані та обґрунтовані вихідні дані зводимо до таблиці 1.4. 
Таблиця 1.3 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра 
№ п/п Показник Значення 
1 Число рухомого складу 40 
2 Середньо добовий пробіг автомобіля, км 180 
3 Нормативний ресурсний пробіг 175000 
автомобіля, км 
4 нормативна періодичність ТО-1, км 4000 
5 нормативна періодичність ТО-2, км 16000 
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,8 
експлуатації 
7 Коефіцієнт, що вра- ховує модифікацію 1,0 
рухомого складу 
8 Коефіцієнт, що враховує природно- 1,0 
кліматичну зону 
9 Кліматичний район помірний 
10 Кількість робочих днів підприємства 251 
11 Дільниця що проектується агрегатна 
12 Марка автомобіля Volkswagen LT 35 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 16 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної 
періодичності ТО і ресурсного пробігу 
 
Корегування норм пробігу до КР і періодичність ТО. 
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами: 
-періодичність проведення ТО-1, км: 
 
' (H )
                                             L = L  K  K ,
ТО−1 ТО−1 1 3  (2.1) 
де: 
(H )
LТО−1  – нормативна періодичність ТО-1, км. 
 
��′
ТО−1 = 4000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 = 3200 км, 
 
' (H )
L = L  K  K ,
ТО−2 ТО−2 1 3                                        (2.2) 
 
де (H )LТО−2  – нормативна періодичність ТО-2, км. 
 
��′
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 = 12800км, 
Пробіг до КР: 
 
(H )
L = L  K  K  K ;
рес рес 1 2 3                                (2.3) 
 
��рес = 175000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 ⋅ 1 = 140000км; 
 
де (H )
Lpес  – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 17 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних впливів 
 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл 
 
Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається 
відношенням циклового пробігу до пробігу даного впливу. Так як цикловий 
пробіг Lц прийнятий рівним пробігом автомобіля до капітального ремонту 
 
Lц = Lкр = 140000 =140000 км 
 
то кількість капітального ремонту одного автомобіля за цикл буде рівним 
одиниці. В розрахунку прийнято, що при пробігу рівному Lкр чергове останнє 
за цикл ТО-2 не проводиться і автомобіль направляється в капітальний 
ремонт. Крім того враховується, що в ТО-2 входить обслуговування ТО-
1, яке виконується одночасно з ТО-2. Тому в даному розрахунку кількість 
ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2. 
Періодичність виконання ЩО прийнята рівному середньодобовому 
пробігу. 
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховуються за 
формулами: 
-кількість КР: 
 
��ц 175000
��КР = = = 1,25;                                     (2.4) 
��рес 140000
 
де Nк - кількість КР за цикл; 
��ц- цикловий пробіг автомобіля , км; 
��рес- пробіг до КР, км. 
Кількість ЩО за цикл:  
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 18 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
��рес 140000
���� = = = 778;                                    (2.5) 
ℓ��д 180
 
де NЩO - кількість ЩО за цикл. 
 cд  - середньодобовий пробіг. 
Кількість ТО-2 за цикл: 
 
��рес 140000
��2 = − ���� = − 1 = 10;                   (2.6) 
��ТО−2 12800
 
де N2  - кількість ТО-2 за цикл; 
L
ТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км. 
Кількість ТО-1 за цикл: 
 
��рес 140000
��1 = − (���� + ��2) = − (1 + 10) = 35;                    (2.7) 
��ТО−1 3200
 
де N1  - кількість ТО-1 за цикл; 
LТО−1  – періодичність виконання ТО-1 за цикл; 
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1. 
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл 
Умовне N  N N N
КР 1  2  ЩO  
позначення 
Кількість 1 35 10 778 
 
2.2.2 Кількість технічних впливів за рік 
 
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу 
програму в основному розраховують на рік, тому для визначення кількості ТО за 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 19 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
рік необхідно зробити відповідний перерахунок одержаних значень:N1, N2, Nщо за 
цикл використовуючи при цьому коефіцієнт переходу від циклу до року – ηр. 
Річна кількість ЩО (Nщор), ТО-1 (N1р), ТО-2 (N2р) на один автомобіль і весь 
парк автомобілів (ΣNщор, ΣN1р, ΣN2р) вираховується за формулами: 
N = N 
ЩОР ЩО Р                                            (2.8) 
 
∑��ЩОР = ��ЩОР ⋅ ��і                                   (2.9) 
 
N = N 
1Р 1 Р …                                             (2.10) 
 
∑��1Р = ��1Р ⋅ ��і                                         (2.11) 
 
N = N 
2Р 2 Р                                                  (2.12) 
 
∑��2Р = ��2Р ⋅ ��і                                       (2.13) 
 
де:  
Аі – інвентарна кількість автомобілів. 
Р – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл, 
тобто:  
L
 = Р (2.14) 
Р
L .  
рес
 
Річний пробіг автомобіля: 
L = Д  l 
Р роб сд Т                                            (2.15) 
де:  
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік; 
Т – коефіцієнт технічної готовності  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 20 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання 
автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується. Тому при 
розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не коефіцієнт 
випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл: 
 
1
 =
T d Д (2.16) 
1+ L ( TOiПO + КР  
)
cд
1000 L
КР
де:  
Lcд  - середньодобовий пробіг автомобіля. 
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні 
та в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [2]; 
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному 
підприємстві [2]. 
 
1
���� = = 0,935 
0,3 15
1 + 180( + )
1000 140000
 
��Р = 251 ⋅ 180 ⋅ 0,935 = 42243 км 
 
42243
��Р= = 0,3 
140000
 
��ЩОР = 778 ⋅ 0,3 = 233 
 
∑��ЩОР = 233 ⋅ 40 = 9320 
 
��1Р = 35 ⋅ 0,3 = 10 
 
∑��1Р = 10 ⋅ 40 = 400 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 21 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
��2Р = 10 ⋅ 0,3 = 3 
 
∑��2Р = 3 ⋅ 40 = 120 
 
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2. 
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь 
парк 
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по 
автомобіль  всьому АТП 
NЩОР  N1Р  N N
2Р  ЩОР  N1Р  N2Р  
233 10 3 9320 400 120 
 
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП 
 
Відповідно до Положення, діагностування як окремий вид обслуговування не 
планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт ТО 
й ПР. При цьому, залежно від методу організації, діагностування автомобілів 
може проводитися на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в 
цьому випадку число діагностичних впливів визначається для наступного 
розрахунку постів діагностування і його організації. На АТП відповідно до 
Положення передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2. 
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного стану 
агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1 
передбачається для автомобілів при ТО-1, після ТО-2 ( по вузлах і системам, що 
забезпечують безпека руху, для перевірки якості робіт і заключних регулювань) і 
при ПР ( по вузлах, що забезпечують безпека руху). Кількість автомобілів, 
діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм проектування, 
приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2 
призначене для визначення потужнісних і економічних показників автомобіля, а 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 22 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з періодичністю ТО-2 і в 
окремих випадках при ПР. Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при 
ПР, прийнято дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. 
Кількість діагностувань Д-1 на весь парк за рік , розраховують за формулою: 
 
∑ ��Д1Р = 1,1 ∑ ��1Р + ∑ ��2Р = 1,1 ⋅ 400 + 120 = 560          (2.17) 
 
де N Д1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік. 
Кількість впливів з діагностування Д2 на весь парк за рік: 
 
∑ ��Д2Р = 1,2 ∑ ��2Р = 1,2 ⋅ 120 = 144                           (2.18) 
 
де N Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік. 
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, що пройшли 
діагностування при ПР. 
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 під час виконання ПР, 
приймають в розмірі 20 % від річної програми ТО-2. 
 
20
∑ ��Д ПРР = ∑ ��Д2Р ⋅ = 144 ⋅ 0,2 = 29                               (2.19) 
2 100
 
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів 
 
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації 
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа 
постів і ліній ТО. 
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова виробнича 
програма Niд визначається за формулою: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 23 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 N
N = iР ,
iд
Д                                                           (2.20) 
роб .Рi
де: 
 NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо; 
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або 
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [2]. 
 
9320
��ЩОД = = 37 
251
 
400
��ТО−1Д = = 2 
251
 
120
��ТО−2Д = = 1 
251
 
560
��Д1Д = = 2 
251
 
144
��Д2Д = = 1 
251
 
2.3 Планування виробничого корпусу 
 
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО та діагностування автомобілів 
 
Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або на 
універсальних постах) є добова виробнича програма по кожному виду 
обслуговування однотипних автомобілів. Застосування потокової організації 
обслуговування при ЩО стає доцільним при NЩОд =100, де обслуговуються 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 24 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
однотипні автомобілі, Так як розрахована добова програма менша то приймаємо 
метод обслуговування на універсальних постах. 
Діагностування Д-1 залежно від добової програми й методу проведення ТО- 1 
може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д- 1) або 
разом з ТО-1. 
ТО-1 проводиться на універсальних постах, отже діагностування Д-1 
доцільно організувати на окремому виділеному пості, місце розташування якого 
забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон. 
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки 
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу: 
 
t = tн K K , люд.год  
                                       ЩO ЩO 4 M                                     (2.21)
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [2]. 
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного 
рухомого складу,  а відповідно і розмір АТП [2]. 
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок 
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75). 
 
��Щ�� = 0,3 ⋅ 1 ⋅ 0,5 = 0,15 люд. год
 
 
Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого 
складу проектованого АТП визначається: 
 
t = t н
і і K2 K4 , люд.год
                                   (2.22) 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2]. 
��ТО−1 = 3 ⋅ 1,0 ⋅ 1,35 = 4,05 люд. год 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 25 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
��ТО−2 = 12 ⋅ 1,0 ⋅ 1,35 = 16,2 люд. год 
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км 
корегується таким чином: 
 
t н
ПР = tПР K1 K2 K3 K4 K5 , люд.год
                                  (2.23) 
 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2]. 
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов 
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його 
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість 
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого 
складу [2]. 
��ПР = 2,0 ⋅ 1,0 ⋅ 1,0 ⋅ 1,0 ⋅ 1,35 ⋅ 1,0 = 2,7 люд. год 
 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і  
ремонту рухомого складу 
 
 
Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год. [2]. 
 
ТЩО.Р = ∑��ЩО.Р ⋅ ��ЩО = 9320 ⋅ 0,15 = 1398 люд.год.                     (2.24) 
 
Т1.Р = ∑��1.Р ⋅ ��ТО−1 = 400 ⋅ 4,05 = 1620 люд.год.                      (2.25) 
 
Т2.Р = ∑��2.Р ⋅ ��ТО−2 = 120 ⋅ 16,2 = 1944 люд.год.                    (2.26) 
 
Тд−1.Р = ∑��д−1.Р ⋅ ��д−1 = 560 ⋅ 0,5 = 280 люд.год.                      (2.27) 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 26 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Тд−2.Р = ∑��д−2.Р ⋅ ��д−2 = 144 ⋅ 1,3 = 187 люд.год.                       (2.28) 
 
����⋅��і⋅��пр 42243⋅40⋅2,7
ТПР.Р = = = 4562 люд.год.                (2.29) 
1000 1000
 
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год: 
 
ТСО.Р = 2Аі ⋅ КСО ⋅ ��2 = 2 ⋅ 40 ⋅ 0,2 ⋅ 16,2 = 259 люд.год.                (2.30) 
 
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2). 
Аі – інвентарна кількість приведених автомобілів кожної групи ТЗ. 
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на 
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон 
обслуговування. 
 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР 
 
При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається 
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається 
кількість постів і потокових ліній, визначаються річні трудомісткості робіт ТО. 
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи 
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР - 
частково під час роботи більшості автомобілів на лініях. 
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 
зміни, зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством 
України (40 годин в тиждень). 
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння 
такту поста  з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що 
весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для 
ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового методу 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 27 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати для 
проведення ТО універсальні пости. 
Ритм виробництва [2]: 
 
60 T
R = см Сcм
i ,                                                  (2.31) 
N i.д
 
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година; 
Ссм – число змін; 
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО. 
Такт поста i-й зони: 
60 ⋅ 8 ⋅ 1
��ЩО = = 13 
37
 
60 ⋅ 8 ⋅ 1
��ТО−1 = = 240 
2
 
60 ⋅ 8 ⋅ 1
��ТО−2 = = 480 
1
Такт поста i-ї зони: 
 
60  t
 i =
i + tПЕР
РП ,                                                  (2.32) 
 
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на 
посту, люд.год.; 
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його 
на пост і з'їзд з поста, (1-3хв.); 
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2]. 
60 ⋅ 0,15
��ЩО = + 1,2 = 5,7 
2
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 28 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
60 ⋅ 4,28
��ТО−1 = + 1,2 = 122,7 
32
 
60 ⋅ 16,2
��ТО−2 = + 1,2 = 487,2 
4
 
Так як ЩО  2RЩО ,  ТО−1  3RТО−1 ,  ТО−2  4RТО−2 , то необхідно проектувати для 
проведення ТО універсальні пости. 
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається: 
 
T
X = i.P K н
i                                           (2.33) 
Д рп  п  tcм  Р К вик
 
де Ti.P  - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах, 
люд.год. 
K н  - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2]. 
Д рп  - кількість робочих днів поста за рік [2]. 
n – кількіть змін роботи на добу [2]. 
tсм  - тривалість зміни [2]. 
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2]. 
K вик  - коефіциєнт використання робочого часу поста (для середніх умов 
праці 0,8-0,85). 
 
1398 ⋅ 1,25
��ЩО = = 0,98 ≈ 1 
251 ⋅ 1 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 0,85
 
1620 ⋅ 1,25
��ТО−1 = = 1,01 ≈ 1 
251 ⋅ 1 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 0,8
 
1944 ⋅ 1,25
��ТО−2 = = 1,01 ≈ 1 
251 ⋅ 1 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 0,8
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 29 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту 
 
Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах. 
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою [2]: 
 
T 
X = ПР
i                                            (2.34) 
Д рп  п  tcм  Р п
 
де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год. 
КП – коефіцієнт, що враховує частку робіт ПР, виконуваних на постах; 
 - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости 
(=1,2…1,5); 
Д рп – число робочих днів в році постів ПР; 
tсм  – тривалість робочої зміни, година; 
n – число змін; 
Р – число робітників на посту; 
п – коефіцієнт використовування робочого часу поста (п=0,75…0,9) 
 
4562 ⋅ 1,2
��ПР = ≈ 1 
251 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 3 ⋅ 0,8
 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого 
складу 
 
 
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу: 
 
�� = ТЩО.Р + Т1.Р + Т2.Р + ТСО.Р + ТПР.Р 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 30 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
= 1398 + 1620 + 1944 + 259 + 4562 = 9991                    (2.35) 
 
де TЩО .Р , T1.Р – розраховані річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці 
види обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год; 
T2.Р , TСО.Р ., TПР.Р  – річні об'єми робіт ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і 
робіт ПР відповідно, люд.год . 
 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню 
підприємства 
 
Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в 
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:   
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах 
згідно таблиці 2.3. 
Таблиця 2.3.- Приблизний розподіл робіт з самообслуговування по АТП 
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год. 
шення, год. шення, 
% % 
Електротех 2730 4,0 437 
25,0 Жестяницькі 
нічні 
Механічні 10,0 1093 Медницькі 1,0 110 
Слюсарні 16,0 3631 Трубопровідні 22,0 2405 
219 Ремонтно- 16,0 1750 
Ковальські 2,0 будівельні і 
деревообробні 
Зварюваль 437 100 9991 
4,0 Всього 
ні 
 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства 
між виробничими зонами, дільницями і відділеннями 
 
Об'єми робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП, виходячи 
з технологічних і організаційних ознак. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 31 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 Об'єми робіт ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах або 
потокових лініях відповідних зон. 
Технічні впливи з ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони 
(80% від загального об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які 
виконуються на ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічною, 
акумуляторною, шиномонтажною і дільницями [3]. 
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2. 
Роботи з ПР виконуються на постах або дільницях зони ПР. 
Об'єми робіт всіх технічних дій за видами технічних впливів 
розподіляються відповідно до нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). 
Роботи по самообслуговуванню можуть виконуватися як на основних ділянках по 
ТО і ПР РС, так і на спеціальній ділянці відділу головного механіка (ВГМ). 
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах матимуть наступні 
значення (див. табл. 2.4). 
Таблиця 2.4. - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах 
Структурний підрозділ люд.год. 
- зона ЩО: 1398 
- зона ТО-1: 1620 
- зона ТО-2: 1944 
- зона ПР: 4562 
 
2.3.8. Розрахунок кількості працівників 
 
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається 
технологічно необхідна кількість Рт і штатна кількість Рш працівників.  
Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці і зони. Технологічно 
необхідна кількість працівників [3]. 
 
РТ =Тi.Р ФМ ,                                                        (2.37) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 32 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.; 
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год. 
Штатна кількість працівників 
 
РШ = Т i.Р ФР ,                                                   (2.38) 
 
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих 
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год. 
 
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників 
Виробничий Річний фонд Дільниці Річний 
підрозділ робітника, фонд 
год. робітника, 
год. 
1860 Аккумуляторн 1820 
Зона ЩО 
а 
1840 Ремонт 1840 
приладів 
Зона ТО-1 
системи 
живлення 
1840 Шиноремонтн 1820 
Зона ТО-2, СО 
а 
1840 Ковальсько- 1820 
Пости ПР 
мідницька 
Дільниці:  Зварювальна 1820 
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820 
Агрегатна 1840 Кузовна  1840 
Слюсарно- 1840 1610 
Малярна 
механічна 
Електротехнічна 1840 Столярна 1610 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 33 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих працівників 
Назва зон і дільниць Прийнята кількість Річний Кількість 
технологічно фонд часу штатних 
необхідних штатного робітників, 
робітників, Рт робітника, Рш 
усього по змінах Фр, год 
1 2 3 
Зони технічного обслуговування і поточного ремонту 
Зона ЩО 1398 0,68 1 1 -  1860 0,75 1 
Зона ТО-1 1620 0,78 1 1 - - 1840 0,88 1 
Зона Д-2 187 0,09   - - 1840 0,1  
Зона Д-1 280 0,14 1 1 - - 1840 0,15 1 
Зона ТО-2 1944 0,94 - - 1840 1,05 
Зона ПР (пости) 4562 3,07 1 1 -  1840 2,9 3 
Разом: 9991 - 4 4 - - - - 6 
Виробничі дільниці 
Агрегатна 1026,36 0,5 1 1 - - 1840 0,56 1 
Електротехнічна 285,1 0,14 1 1 - - 1840 0,15 1 
Акумуляторна 57,02 0,03 1 1 - - 1820 0,03 1 
По системі живлення 228,08 0,11 1 1 - - 1840 0,12 1 
Шиномонтажний 171,06 0,08 1 1 - - 1820 0,1 1 
Мідницька 114,04 0,06 1 1 - - 1820 0,06 1 
Зварювальна 114,04 0,06 1 1 - - 1820 0,06 1 
Ковально- ресорна 171,06 0,08 1 1 - - 1820 0,1 1 
Слюсарно-механічна 627,22 0,3 1 1 - - 1840 0,34 1 
Столярна 228,08 0,11 1 1 - - 1610 0,14 1 
Арматурно- кузовна 171,06 0,08 1 1 - - 1840 0,1 1 
Малярська 285,1 0,14 1 1 - - 1610 0,18 1 
Разом: 3478,22 - 12 12 - - - - 12 
Усього: 11131 - 16 16 - - - - 16 
 
2.3.9 Розрахунок площ приміщень 
 
Площі зон ТО і ремонту 
Площі зон при обслуговуванні та ремонті ТЗ на тупикових постах 
 
FЗ = faXП КП ,                                                        (2.39) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 34 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
Річний обсяг 
робіт в зоні або 
на дільниці, 
люд.-год. 
Розрахована кількість 
технологічно 
необхідних 
робітників, Рт 
Розрахо- 
ване 
Прийняте 
 
 
де fа–площа, яку займає автомобіль з а габаритними розмірами, м2; 
ХП – кількість постів, розміщених в зоні; 
КП – коефіцієнт густини розстановки [2]. 
 
��ЗЩО = 10,51 ⋅ 1 ⋅ 3 = 32,1 м2 
 
��ТО−1 = 10,51 ⋅ 2 ⋅ 4 = 85,6 м2 
 
�� 2 
ТО−2 = 10,51 ⋅ 2 ⋅ 4 = 85,6 м
 
�� = 10,51 ⋅ 2 ⋅ 4 = 85,6 м2 
ЗПР
 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень 
 
Площі дільниць розраховують за площею приміщення, займаної 
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування. 
Площа агрегатної дільниці: 
 
Fy = f 
обКП                                                      (2.40) 
 
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами 
устаткування, м2; 
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [2]. 
 
���� = 25,89 ⋅ 4 = 103,56 м2 
 
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 35 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
FД = f '
р + f p  (n−1)                                           (2.41) 
 
Де fр  - питома площа на першого робітника [2]. 
f ’
р  – питома площа на кожного наступного робітника [2]. 
n – кількість робітників. 
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць 
Площа, м2 
Агрегатна 1 22 25,89 4 103,56 104 105 
Електротехнічна 1 15 8,2 3 24,6 25 33 
Акумуляторна 1 21 5,5 4 21,5 22 23 
По ремонту 1 14 2,04 4 8,16 8 14 
системи 
живлення 
Шиномонтажна 1 30 7,05 4 28,2 29 29 
Мідницька 1 15 7,04 3 22,21 23 29 
Зварювальна 1 15 6 4 24 24 30 
Ковально- 1 21 12,36 5 61,8 62 62 
ресорна 
Слюсарно- 1 18 9 3 27 27 34 
механічна 
Столярна 1 42 13,2 5 66 66 66 
Оббивна 1 30 6,5 4 26 26 27 
Жерстяна 1 15 6 4 24 24 24 
Вулканізаційна 1 18 9 3 27 27 34 
 
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень 
 
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг 
[4]: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 36 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
Дільниця, відділення 
К-ть працівників в 
найбільш навантажену 
зміну, чол 
Розрахункова площа по 
кількості працівників, м2 
Площа устаткування в 
плані, м2 
Коефіцієнт густини 
розстановки 
устаткування 
Розрахункова площа по 
устаткуванню, м2 
Прийнята 
Прийнята після 
планування 
 
Lp  Au  f num
Fск = K pc K p K різ                             (2.42) 
10 6
 
де L p  - річний пробіг автомобіля. 
Au  - кількість автомобілів. 
f 2
num  - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м , [3] 
K pc  - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу. 
K p  - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів. 
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу. 
Склад запасних частин [4]: 
 
42243⋅40⋅2,4
��ск = ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 25 м2 
106
 
Склад агрегатів [4]: 
 
42243⋅40⋅12
��ск = ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 22,71 м2 
106
 
Склад матеріалів [4]: 
 
42243⋅40⋅4
��ск = ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57м2 
106
 
Склад шин [4]: 
 
42243⋅40⋅4
��ск = ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57 м2 
106
 
Склад мастильних матеріалів [4]: 
42243⋅40⋅4
�� 2 
ск = ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57 м
106
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 37 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
Склад лакофарбових матеріалів [4]: 
 
42243⋅40⋅4
��ск = ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57м2 
106
 
Склад хімікатів [4]: 
 
42243⋅40⋅4
�� = ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57 м2 
ск 106
 
Склад інструментів [4]: 
 
42243⋅40⋅1,4
��ск = ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 2,65 м2 
106
 
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів: 
 
�� 2 
ск = 0,25(25 + 22,71) = 11,92 м
 
∑ ����к = 25 + 22,71 + 7,57 + 7,57 + 7,57 + 7,57 + 7,57 + 2,65 + 20,8 =
109,07 м2 
 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень 
 
Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому 
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо. 
 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу 
 
Fзб = fа  Азб Кп                                                     (2.43) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 38 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
де Fзб  - зона зберігання рухомого складу; 
fа  - площа, яку займає автомобіль у плані, м2. 
Азб  - кількість місць зберігання. 
Кп  - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0). 
 
��зб = 10,5 ⋅ 40 ⋅ 3 = 1260 м2 
 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу 
 
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його 
загальну площу для подальшого планування і викреслювання [4]. 
 
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo )                 (2.44) 
 
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК); 
F1, F
2
2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м ; 
F  – загальна площа складів,м2
ск ; 
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано); 
Fо – площа зон очікування,м2. 
 
60  t
F = і
Оі + tn                                                   (2.45) 
Р
 
де t і  - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт. 
Р – кількість штатних працівників на дільниці. 
 
��ГВК = 1,1 ⋅ (32,1 + 85,6 + 85,6 + 85,6 + 510 + 
+109,07 + 14 + 85) = 1092,6 м2 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 39 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства 
 
Необхідна площа ділянки визначається за формулою [4]: 
 
10 −2  (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.50) 
k
     з                                          
 
де Fділ – необхідна площа ділянки, га; 
FГВК   - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2; 
 Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2; 
Fзб  - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2; 
 k3   - щільність забудови території, %. 
 
10−2 ⋅ (1431,3 + 14 + 1260)
��діл = = 0,6 га 
45
 
2.3.16 Планування стін і колон для виробничого корпусу 
 
Нормативними документами розробки планувального рішення виробничого 
корпусу підприємства служать СНіП П-89-80, ВСН 01-89 та ОНТП-01-91. Метою 
планування є вирішення питань використання та раціонального компонування та 
взаємного розташування виробничих зон та дільниць виробничого корпусу; 
розміщення робочих та допоміжних постів, автомобіле-місць, технологічного 
обладнання та організаційного оснащення. 
Планування виробничого корпусу автопідприємства, склад приміщень та 
площа основного виробничого корпусу, за умови одноповерхової блокованої 
забудови, визначається за підсумками технологічного розрахунку та складається 
з об'ємно-планувального рішення будівлі підприємства, планувань ділянок, 
постів, складів, адміністративно-побутових, допоміжних та технічних приміщень. 
габаритні розміри і конфігурація будівлі автотранспортного підприємства 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 40 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
визначається планувальним рішенням виробничої його частини та її 
взаємозв'язком з адміністративно-побутовим корпусом. Останній може 
примикати до виробничого корпусу, поєднуватися з ним теплим переходом або 
розташовуватися окремо. Розміри адміністративно-побутового та виробничого 
корпусів визначаються, виходячи з розрахункової площі та співвідношення сторін 
від 1:1 до 1:3. 
Об'ємно-планувальне рішення будівлі виробничого корпусу складається з 
його планування та об'ємної конструкції. Найважливішою вимогою до 
конструкції будівлі є можливість його будівництва індустріальним методом, 
тобто. шляхом складання з типових будівельних елементів (колон, балок, ферм, 
плит перекриттів, стінових панелей і т.д.). Це значно знижує вартість та терміни 
будівництва. Планування будівлі підприємства автосервісу необхідно починати з 
визначення його розмірів (довжина L і ширина) і сіток колон. На кресленні 
наносяться габаритні розміри будівлі, сіток колон, висоти приміщення, рівня 
підлоги та прилеглої території. 
Застосування типових будівельних елементів забезпечується 
використанням уніфікованих сіток колон. У сучасному будівництві застосовують 
сітки колон: 6×6 м, 9×6 м, 12×6 м, 18×6 м, 24×6 м, 12×12 м, 18×12 м, 24×12 м і т.ін. 
При плануванні виробничого будинку підприємства площі приміщень можуть 
відрізнятися від розрахункових: приміщень площею до 100 м2, допустиме 
відхилення 20%; а для приміщень понад 100 м2 та загалом по корпусу – 10 %. Для 
виробничих будівель автотранспортних підприємств рекомендується 
застосовувати залізобетонні колони з розмірами у перерізі 400×400 мм, 500×500 
мм та 500×600 мм в залежності від їх прольоту, кроку та висоти приміщення. 
Доцільно використовувати збірні залізобетонні конструкції покриттів: балки 
прольотом 12 м; будівельні ферми – 18, 24, 30м; великопанельні залізобетонні та 
керамзитобетонні плити покриттів – 3×6 м та 1,5×6 м [5]. 
Для стін будівель застосовуються бетонні та залізобетонні панелі з 
утеплювачем завтовшки 25 см, висотою 0,8; 1,2; 1,8 м та шириною 6 м. За 
відсутності таких панелей слід застосовувати цегляну кладку. Товщина цегляних 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 41 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
стін, залежно від кліматичних умов, дорівнює 38; 51 або 64 см. Внутрішні 
перегородки можуть бути цегляними або гіпсовими, товщиною 10 та 12,5 см, а 
також із металевої сітки. Перегородки, як правило, встановлюються за колонами 
[5]. 
У виробничо-складських приміщеннях застосовуються однопільні двері, 
шириною 1 м, та двопільні двері, шириною 1,5 та 2 м,. Висота їх 2,4 м. Якщо через 
отвір двері проходить монорейка, то висота її збільшується. Розміри віконних 
прорізів повинні бути кратними за висотою 500 мм, а по ширині – 1000 мм (в 
окремих випадках ширина віконного отвору може бути 1500 мм. 
Висота виробничих приміщень за наявності в них підвісних підйомно-
транспортних пристроїв та підйомників для легкових автомобілів має бути не 
менше 4,8 м. 
У виробничому корпусі розміри прорізів воріт необхідно приймати (ширина 
на висоту) 3×3 м, 4×3 м, 4×4 м. Число зовнішніх воріт приміщенні визначається 
числом постів ТО та ТР і має бути: при числі постів до 10 - не менше 1; від 11 до 
25 – не менше 2; від 26 до 50 – щонайменше 3. 
Усі виробничі приміщення, крім складів, повинні мати природне освітлення 
(бічне або верхнє) [5]. 
Планувальні рішення, що приймаються, повинні забезпечувати гнучкість 
технологічних процесів та максимальну завантаженість виробничих площ, тобто. 
дозволяти, залежно від виробничої необхідності, виконувати різні види робіт, 
роблячи швидкий демонтаж-монтаж обладнання на цих площах, або обладнання 
має бути встановлене так, щоб воно не заважало, при необхідності, виконання 
робіт іншого роду. 
Приміщення спеціалізованих дільниць, що виконують цехові роботи, 
розміщують по периметру будівлі біля зон та постів, з якими вони технологічно 
пов'язані.  
У виробничих зонах ТО, Д і ПР схематично зображуються автомобіле-місця 
та обладнання (оглядові канави, підйомники, конвеєри, діагностичні стенди, кран-
балки тощо). Умовні зображення елементів будівлі та на планах корпусу беруться 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 42 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
з креслярської документації. Для виявлення об'ємної конструкції будівлі на 
кресленні даються його поперечні розрізи, розрізи його елементів, фасад. 
 
2.4 Планування агрегатної дільниці 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні 
 
Кількість основного обладнання визначають за ступенем його 
використання. Якщо воно використовується протягом зміни, то його визначають 
за трудомісткістю, а якщо періодично – то за табелем обладнання [5]. 
Таблиця 2.8 - Технологічне обладнання для агрегатної дільниці 
Найменування Тип, Коротка Кількість Загальна Місце 
устаткування модель характеристика площа, м2 встановлення 
  (№ поста) 
Установка для D37825 Для миття різних 1 1,2 2 
миття деталей деталей двигуна 
двигуна та інших 
агрегатів 
автомобіля, 
інструменту 
2.0х0.6 м 
Стенд для  Устаткування 1 2,96 6 
розбирання і для оснащення 
ЦКБ-Р207 
регулювання дільниць по 
зчеплення ремонту 
автомобілів з агрегатів 
дизельним автомобілів 
двигуном 2,087х1,42 м 
Стенд для Р640 0,850х0,650 1 0,55 6 
розбирання, 
збирання 
редукторів 
Шліфувальний 3162 Призначений для 1 7,84  10 
верстат шліфовки валів 
та інших 
поверхонь 
3,320х2,360 м. 
Верстат токарний 16К62 2,785х1,165 м. 1 3,24 11 
Верстат 2А150 1,55х0,97 м. 1 1,5 11 
вертикально-
сверлильний 
Стенд для Р-238д 1,06х0,93 м. 1 0,99 7 
випробування 
двигунів 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 43 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Закінчення таблиці 2.8 
Стенд для СР1800 1,28х1,16 м. 1 1,5 4 
розбирання і 
збирання КП 
Стенд для 25А 2,550х0,925 1 1,18 4 
випробування КП 
  
Верстак Ф-40СК 1,570х0,78 1 1,22 1 
слюсарний з 
лещатами 
Стелаж  ---------- Для зберігання 3 0,98×3= 10 
різного 2,94 
інструменту та 
деталей 
1,96х0,5 м. 
Ящик для відходів Власне 0,5х0,77 2 0,385×2= 11 
виконанн 0,77 
я 
Всього - - 15 25,89 - 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 44 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
   
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 45 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 
 
3.1 Принцип роботи пристрою 
 
Основні деталі струбцини (рис. 3.1)  — скоба 2, втулка 3 і натискний гвинт 
2. Втулка з'єднана із скобою розклепуванням. Гвинт переміщується у втулці по 
різьбі. Обертають гвинт рукояткою 4. На нижньому кінці гвинта розклепуванням 
закріплено кільце 5. На складальному кресленні містяться головний вигляд і 
вигляд зверху. Головний вигляд виконано з місцевим розрізом на деталі 1 і 
повними розрізами деталей 3 і 5. Щоб форма скоби була більш зрозумілою, на 
кресленні виконано винесений переріз. Фігура перерізу симетрична, тому її не 
позначено. Зображення на складальному кресленні дають уявлення про будову 
виробу та форму всіх деталей, з яких його складено. Скоба 1 є головною деталлю 
струбцини. Форма скоби дала назву цій деталі. У її верхній частині виконано 
циліндричний отвір під втулку 3. З обох боків вертикальної частини скоби 
вибрано прямокутні пази, заокруглені на кінцях. Це зробле но для зменшення маси 
деталі. Усередині скоби на її нижній частині міститься опорний циліндричний 
виступ, до якого притискується поверхня закріплюваного предмета. Гвинт 2 
складається з трьох циліндрів. У циліндричній головці гвинта виконано 
наскрізний отвір під рукоятку 4. Циліндричний кінець гвинта розклепано, що 
забезпечує нерухомість з'єднання з кільцем 5. Робоча поверхня гвинта має різьбу 
М16, по якій гвинт переміщується у втулці 3. Втулка 3 зовні обмежена двома 
циліндричними поверхнями, усередині має різьбу М16. Рукоятка 4 являє собою 
циліндричний стержень із зрізами біля торців конічними фасками. Кільце 5 має 
циліндричну форму. Усередині кільця знято конічну фаску. Струбцина не має 
стандартних деталей. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 46 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
Рисунок 3.1 - Струбцина 
 
 
3.2 Розрахунок гвинта 
 
Гвинти повинні задовольняти кільком умовам: 
- міцність на стиск з урахуванням стійкості [6]: 
 
4кF
 =   
d 23 (1−
2)                                         (3.1) 
 
де F – задане зовнішнє навантаження; 
d3 – внутрішній діаметр різьби гвинта; 
k – коефіцієнт, що враховує скручування тіла гвинта моментом в 
небезпечному перерізі (k=2.3); 
φ – коефіцієнт зменшення основного допустимого напруження, обраний з 
таблиці значень для попередньо заданої гнучкості λ=90, φ=0.54; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 47 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
  - допустиме напруження; 

 = T
S  
де: 
σT – межа текучості матеріала гвинта; для сталі 65Г загартована: σT=1200 
МПа, 
S – коєфіцієнт запаса міцності для гвинтів струбцин S=2…3. 
 
 =1200/2 = 600 (МПа) 
 
Знайдемо внутрішній діаметр різьби гвинта [6]: 
  
4кF 4 2,3 10000
d = = =15,3 (мм)                       (3.2) 
1
  (1− 2 ) 3,14 600 0,54
 
 Зносостійкість робочих поверхонь витків різьби (обмеження питомого 
тиску) 
 
F
Fуд =  Fуд 
d2hz                                               (3.3) 
Звідки: 
 
F
d2 =
 n H Fуд                                               (3.4) 
 
де: 
F – задане зовнішнє навантаження; 
d2 – средній діаметр витків різьби; 
h – висота витка профіля різьби; 
z – число витків різьби; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 48 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
H
 H =
d2  - коефіцієнт висоти гайки  H  =1,2; 
 
h
 n = = 0,5
p  - коефіцієнт висоти різьби; 
 
P – крок різьби; 
Fуд  - допустимий питомий тиск, що залежить від матеріалів пари тертя і 
обраний за таблицею значень допустимих питомих тисків; 
Fуд  =5…7 Н/мм2 - для сталі по безоловянистій бронзі. 
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо [6]: 
 
10000
d  (мм) 
2 = =15,74
3,14 0,5 1,2 6
 
За розрахованим значенням діаметрів d1 і d2 вибираю найближчу стандартну 
метричну різьбу М16. 
 
   
   
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 49 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 
 
4.1 Розрахунок штучного освітлення 
  
Залежно від джерела світла освітлення буває: природним, штучним та 
поєднаним. 
Залежно від конструктивного рішення, природне освітлення поділяється на 
бічне, верхнє та комбіноване. Штучне освітлення буває загальним — коли 
світильники розміщуються у верхній частині приміщення, та комбінованим — 
коли до загального освітлення додається місцеве. У комбінованій системі загальне 
освітлення повинно становити не менше ніж 10 % і забезпечувати освітленість не 
нижче 200 лк при використанні газорозрядних ламп або 75 лк при лампах 
розжарювання. Застосування лише місцевого освітлення не допускається. [7]. 
Штучне освітлення за функціональним призначенням поділяється на такі 
види: робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове та еритемне. Робоче 
освітлення створює нормативну освітленість на робочих місцях. Аварійне 
освітлення, що становить не менше 5 % від рівня робочого, забезпечується для 
безперервності роботи у випадках, коли припинення освітлення може спричинити 
серйозні наслідки. Евакуаційне освітлення гарантує мінімум 0,5 лк на рівні 
підлоги по основних шляхах проходу та встановлюється в приміщеннях з 
чисельністю понад 50 осіб для безпечної евакуації. Охоронне і чергове освітлення 
призначені для забезпечення охорони та чергування в неробочий час як у 
приміщеннях, так і на територіях. Еритемне освітлення використовується для 
відновлення дефіциту сонячного світла. 
У світлотехнічних установках на підприємствах застосовують лампи 
розжарювання і газорозрядні джерела світла. 
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Нитка накалу 
під дією електричного струму нагрівається до високої температури та випромінює 
потік променистої енергії. Лампи розжарювання мають низьку вартість, зручні в 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 50 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
експлуатації, у них відсутня пульсація світлового потоку, але мають ряд недоліків: 
малу світловіддачу 7-20 лм/Вт; переважання  у спектрі жовтих та червоних 
випромінювань; малий термін служби (до 2000 год); великий нагрівання (до 140 
оС), що робить їх пожежонебезпечними [7]. 
Газорозрядні лампи мають низку переваг перед лампами розжарювання. 
Світлова віддача їх досягає 135 лм/Вт, термін служби – до 10000 год., температура 
поверхні під час роботи 30-60 оС, є можливість отримання світла будь-якої 
частини спектра. Недоліки газорозрядних ламп: складність включення до мережі, 
пов'язана з необхідністю застосування спеціальних пускових пристроїв; тривалий 
період розгорання; залежність від світловіддачі, від температури навколишнього 
повітря; наявності радіоперешкод; значна пульсація світлового потоку, що веде до 
появи стробоскопічного ефекту. 
Зменшення пульсації здійснюється: включенням у різні фази мережі 
змінного струму трьох ламп у світильнику; застосуванням дволампових 
світильників із штучним зрушенням фаз; живленням струмом підвищеної частоти. 
Світильник – це світловий прилад, що складається з джерел світла та 
освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура служить для перерозподілу 
світлового потоку таким чином, щоб його основна частина падала на задану 
поверхню, забезпечуючи захист очей людини від сліпучої яскравості джерела 
світла; оберігає джерело світла від впливу середовища [7]. 
Розрахунок оптимального освітлення складається з визначення кількості 
ламп загального освітлення та їх потужності. Велике значення на рівномірність 
освітлення має відстань між світильниками (Z) і висота їх підвіски (h). 
Якщо біля стіни приміщення перебувають робочі місця, то при розрахунку 
треба враховувати, що перший ряд світильників повинен розташовуватися від 
стіни на відстані, рівному 1/3Z, в інших випадках – 1/2Z. 
Довжина виробничої агрегатної L = 11,645 м, ширина В = 8,950 м, висота 
приміщення H= 3,5 м. 
Визначення кількості світильників типу «У» - універсал, необхідних для 
даного приміщення. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 51 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Знаходимо відстань між центрами світильників [7]: 
 
Z =H 1,8=3.51,8= 6,3 м                                     (4.1) 
 
Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих 
місць у стіни приймаємо [7]:  
1 1
a = Z = 6,3 = 2,1 м                                (4.2) 
3 3
 
Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у 
протилежних стін (по ширині приміщення) [7]: 
 
C1 = b − 2 a = 8,95− 2 2,1= 4,75м                                (4.3) 
 
Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між 
крайніми рядами агрегатної дільниці по ширині приміщення [7]: 
 
C1 4.75
n1 = −1= −1 0                                             (4.4) 
Z 6.3
 
n1 = 0  
 
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині агрегатної дільниці [7]: 
 
n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2                                          (4.5) 
 
Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників по довжині 
агрегатної дільниці: 
 
C2 = L − 2 a =11,645− 2 2,1= 7,445  м                             (4.6) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 52 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між 
крайніми рядами (по довжині приміщення) [7]: 
 
C 7.445
n2 =
2 −1= −1= 0.18 1                                      (4.7) 
Z 6.3
 
Визначаємо загальну кількість рядів світильників по довжині агрегатної 
дільниці: 
 
n = n2 + 2 =1+ 2 = 3                                          (4.8) 
 
Отже, в агрегатній дільниці світильники загального освітлення повинні 
розташовуватися по довжині в 3 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 6 
світильників. 
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього 
приміщення [7]: 
 
W = L b W1 R  
 
де  W1 – питома потужність Вт/м2; 
R – коефіцієнт, що враховує запиленість  
 
W =11,6458.9510.81.3 =1463Вт                                       (4.9) 
 
Визначаємо необхідну потужність кожної лампи: 
W 1463
Wл = = = 244 Вт                                     (4.10) 
6 6
 
Отже, для одержання необхідної освітленості агрегатної дільниці 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 53 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
(відповідно до норм) необхідно встановити 6 світильників з потужністю лампи 
300 Вт. Для цього обираю дволампові світильники ОРК-240 з габаритними 
розмірами 1270х180х115 мм. Розташування світильників нарис.4.1. 
 
 
Рисунок 4.1 - Система освітлення агрегатної дільниці 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 54 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
У межах випускної бакалаврської роботи було здійснено технічний розрахунок 
автотранспортного підприємства на 40 автомобілів, розташованого в 
Кіровоградській області. Розрахунок охоплював визначення кількості необхідних 
технічних обслуговувань за видами робіт, обчислення чисельності персоналу, а 
також розрахунок площ виробничих дільниць, зон і приміщень. На основі 
проведених розрахунків було спроєктовано виробничий корпус загальною 
площею 1114 м² і розроблено генеральний план підприємства на площі 0,6 га. 
У конструкторській частині проєкту було розроблено струбцину для 
ремонтних робіт на агрегатній дільниці — представлено її складальне креслення 
та специфікацію, а також описано принцип дії. Виконано розрахунок гвинта 
струбцини з урахуванням забезпечення оптимального зусилля фіксації. 
Крім того, було проведено розрахунок освітлення в агрегатній дільниці 
автотранспортного підприємства, що гарантує належні умови праці та високу 
якість виконання ремонтних робіт. 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 55 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 
 
1. https://uk.wikipedia.org/wiki - дата звернення 05.04.23. 
2. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 
для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 
274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання  [Електронний ресурс] 
/[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти і 
науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.  
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков, В.П. 
Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с. 
4. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з 
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 
39 с. 
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних підприємств 
: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с. 
6. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин : 
пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. – 560 
с. 
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: 
організація і  управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 56 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А – Виробничий корпус 
Додаток Б – Планування агрегатної дільниці 
 
 
Додаток В – Генеральний план 
 
 
 
 
Додаток Г – Струбцина 
 
 
Додаток Д – Система освітлення агрегатної дільниці