Організація і проведення етнографічних турів

Бутко, Оксана Миколаївна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7527

Title:	Організація і проведення етнографічних турів
Authors:	Старинець, Олена Анатоліївна Бутко, Оксана Миколаївна
Keywords:	ТУРИСТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО;ЕТНОГРАФІЧНИЙ ТУР;ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ;КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА
Issue Date:	Jun-2024
Abstract:	Звіт про кваліфікаційну роботу: 82 сторінок, 3 розділи, 6 рисунків, 14 таблиць, 3 додатки, 53 джерел. Обʼєктом дослідження є процес організації і проведення етнографічних турів. Предметом дослідження є процес організації і проведення етнографічних турів. Метою є аналіз організації і проведення етнографічних турів та розробка напрямів їх удосконалення. Методи дослідження: – спостереження; – порівняння; – узагальнення; – статистичний метод; – розрахунковий; – аналіз. Досліджено організацію і проведення етнографічних турів. Розглянуто практичні аспекти організації і проведення етнографічних турів на базі туристичного підприємства ТА «Імперія тур». Порекомендовано запропоновано шляхи удосконалення організації й проведення етнографічних турів на ТА «Імперія тур». Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені на практиці діяльності підприємств сфери гостинності України.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7527
Appears in Collections:	242 Туризм і рекреація (Туризм)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Бутко.pdf Restricted Access		1.41 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Бутко.pdf Restricted Access		798.01 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
_____________ Лариса ЧЕПУРДА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
першого (бакалаврського) рівня освіти
на тему: «Організація і проведення етнографічних турів»

Виконала студентка 4 курсу групи Т-21
спеціальності 242
«Туризм »
Оксана БУТКО
Керівник: к.філол.н., доц.,
Олена СТАРИНЕЦЬ
Рецензент:

Черкаси, 2025
2
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: другий (магістерський)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри_______(Лариса ЧЕПУРДА)
«___» _____________ 202_ року

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
______________________
1.Тема роботи ___________________________________________________
Керівник кваліфікаційної роботи ___________________________________.
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від
«___» _____________ 202__ року № _____________________
2. Строк подання студентом дипломного проекту _________________________
3. Вихідні дані до кваліфікаційної роботи_______________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити)________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень, плакатів)
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3
6. Консультанти розділів роботи
Розділ Прізвище, Підпис, дата
ініціали та посада
консультанта Завдання видав Завдання прийняв
1
2
3
4
5
6

7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 20___ року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів дипломного проекту Строк Примітка
виконання

Студент _____________ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник кваліфікаційної
роботи _____________ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
4
РЕФЕРАТ

Звіт про кваліфікаційну роботу: 82 сторінок, 3 розділи, 6 рисунків, 14
таблиць, 3 додатки, 53 джерел.
Обʼєктом дослідження є процес організації і проведення етнографічних
турів.
Предметом дослідження є процес організації і проведення етнографічних
турів.
Метою є аналіз організації і проведення етнографічних турів та розробка
напрямів їх удосконалення.
Методи дослідження:
– спостереження;
– порівняння;
– узагальнення;
– статистичний метод;
– розрахунковий;
– аналіз.
Досліджено організацію і проведення етнографічних турів. Розглянуто
практичні аспекти організації і проведення етнографічних турів на базі
туристичного підприємства ТА «Імперія тур». Порекомендовано запропоновано
шляхи удосконалення організації й проведення етнографічних турів на ТА
«Імперія тур».
Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені на практиці
діяльності підприємств сфери гостинності України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ТУРИСТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО,
ЕТНОГРАФІЧНИЙ ТУР, ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ КУЛЬТУРНА
СПАДЩИНА.

5
ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………. 6
Розділ 1 Теоретико-методологічні основи організації і проведення
етнографічних турів……………………………………………………… 9
1.1 Основні поняття та класифікація етнографічних турів. Історичні
аспекти розвитку етнографічного туризму…………………………….. 9
1.2 Методологія аналізу організації і проведення етнографічних турів.. 12
1.3 Методи оцінки організації та проведення етнографічних турів…… 14
Розділ 2 Практичні аспекти організації і проведення етнографічних
турів на туристичному підприємстві ТА «Імперія тур»………………. 21
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТА «Імперія тур»……. 21
2.2 Аналіз організації і проведення етнографічних турів на
туристичному підприємстві ТА «Імперія тур»………………………… 32
2.3 Оцінка ефективності організації і проведення етнографічних турів
ТА «Імперія тур»………………………………………………………… 36
Розділ 3 Шляхи удосконалення організації і проведення етнографічних
турів ТА «Імперія тур»………………………………………………….. 39
Висновки…………………………………………………………………. 66
Список використаних джерел…………………………………………… 69
Додатки…………………………………………………………………… 75

6
ВСТУП

Етнографічні тури дозволяють вивчати та зберігати культурну спадщину
певного народу чи регіону. Вони сприяють збереженню традицій, обрядів, мови
та інших аспектів культури, які можуть бути втрачені у зв’язку з глобалізацією
та іншими чинниками.
Організація та проведення етнографічних турів є актуальним завданням у
зв’язку із зростанням інтересу до культурної різноманітності та спадщини.
Туристам цікаво пізнавати нові культури, традиції та способи життя, що робить
етнографічні тури популярними формами туризму.
При цьому важливо враховувати етичні питання та дотримуватися
принципів культурного шанування, щоб не завдавати шкоди різним культурам.
Також слід забезпечити надійний захист конфіденційності та приватності
інформації про місцевих мешканців.
Отже, організація та проведення етнографічних турів є важливими для
збереження культурної спадщини та популяризації різноманітності культур у
сучасному світі.
Метою дослідження є аналіз організації і проведення етнографічних турів
та розробка напрямів їх удосконалення.
Завдання дослідження:
− розглянути теоретико-методологічні основи організації і проведення
етнографічних турів;
− описати організаційно-економічну характеристику ТА «Імперія тур»;
− провести аналіз організації і проведення етнографічних турів на
туристичному підприємстві ТА «Імперія тур»;
− виконати оцінку ефективності організації і проведення етнографічних
турів ТА «Імперія тур»;
− розробити шляхи удосконалення організації і проведення
етнографічних турів ТА «Імперія тур».
7
Об’єкт дослідження – процес організації і проведення етнографічних
турів.
Предмет дослідження – методи та засоби організації і проведення
етнографічних турів.
Інформаційною базою дослідження послужили матеріали Інтернет видань
про стан та розвиток туризму в Україні та м. Львові зокрема. Використані
матеріали періодичної преси. В процесі дослідження проаналізовані вітчизняні
та зарубіжні джерела, які висвітлюють питання формування та розвитку
етнографічного туризму.
Методи дослідження. Методи аналізу і синтезу використовувалися в
роботі для з’ясування стану розвитку етнографічного туризму; порівняльний та
статистичний методи, табличний і графічний методи використовувалися для
аналізу перспектив розвитку етнографічного туризму.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі
застосовано комплексний підхід до вирішення завдання позиціонування
етнографічного туризму на ринку туризму України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх
використання органами місцевої влади, українськими туристичними
підприємствами для посилення своїх конкурентних позицій на ринку
етнографічного туризму. Окрім цього, теоретичний матеріал і відповідні
висновки можуть бути використані при підготовці лекцій, семінарів, уроків,
присвячених туризму.

8
Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І
ПРОВЕДЕННЯ ЕТНОГРАФІЧНИХ ТУРІВ

1.1 Основні поняття та класифікація етнографічних турів. Історичні
аспекти розвитку етнографічного туризму

Етнографічний туризм сприяє популяризації різних регіонів України та
розширенню уявлень про культуру цих регіонів. Цей вид туризму включає
відвідування історичних, культурних та географічних пам’яток країни. Основна
мета подорожей – вивчення історичних спадщини, архітектури, мистецтва,
природних та етнічних особливостей, сучасного життя нації та інше. Туризм
грає важливу роль у формуванні власної ідентичності та збереженні традицій.
Для молоді особливо важливе усвідомлення історико-культурної спадщини
країни та гордості за неї.
Етнографічні тури відрізняються від звичайних туристичних подорожей
тим, що вони акцентують увагу на взаємодії з місцевими жителями, вивченні
їхніх традицій, культури та історії. Учасники етнографічних турів часто мають
можливість брати участь у різних обрядах, фестивалях та інших подіях, що
розкривають перед ними багатство та різноманітність світової культури.
Основною умовою розвитку етнографічного туризму є збереження та
просування культурної спадщини і традицій місцевих етнічних груп. Це
означає залучення туристів до вивчення місцевих звичаїв, ремесел, мови,
кулінарії та інших аспектів культури і життя етнічних груп, що допомагає
зберегти їх унікальність і сприяє розвитку місцевих спільнот.
Основною умовою розвитку етнографічного туризму є історичний та
культурний потенціал країни, рівень забезпечення доступу до нього, а також
побутові умови проживання туристів.
В Україні етнографічний туризм може розвиватися у кількох різновидах:
9
− фестивальний (фольклорний) туризм, туризм народних ремесел і
мистецтв,
− гастрономічний туризм (національної кухні),
− релігійний туризм,
− історико-культурний пізнавальний туризм,
− сільський туризм (туризм побуту етнічних груп), тощо [36Ошибка!
Источник ссылки не найден., c. 378].
Основними напрямами етнографічного туризму є:
− знайомство з місцевими культурами і традиціями – участь у народних
святах, обрядах, ритуалах, майстер-класах з народних ремесел тощо;
− відвідування етнографічних музеїв, сіл, культурних центрів, де можна
пізнати історію та культуру певного народу;
− екскурсії до історичних та археологічних пам’яток, національних
парків, де можна дізнатися більше про життя та традиції місцевих етнічних
груп;
− участь у гастрономічних турах, де можна спробувати традиційні страви
та напої національних кухонь.
Відвідування народних ярмарків, ярмарків ремесел та інших подій, де
презентуються різноманітні етнічні вироби та ремесла.
Основним принципом розвитку етнографічного туризму є стійкий
розвиток, який включає у себе підтримку місцевої культури, збереження
природних та культурних об’єктів і покращення якості життя місцевого
населення. Туризм, побудований на принципах стійкого розвитку, відіграє
важливу роль у забезпеченні зайнятості та економічному зростанні регіону, а
також у збереженні та впровадженні культурних об’єктів у соціально-
економічний розвиток [36Ошибка! Источник ссылки не найден., c. 378]
Види об’єктів етнографічного туризму [23Ошибка! Источник ссылки
не найден.]:
− народні ремесла – вироби з народного виготовлення, такі як
вишиванки, вишиті рушники, глиняний посуд, вибиті килими тощо;
10
− народне будівництво – традиційні селянські хати, церкви, млини,
стайні, стодоли тощо;
− фольклорні видовища – народні фольклорні групи, ярмарки, фестивалі,
традиційні танці та пісні;
− кулінарні традиції – кухня і страви конкретного регіону, страви
виготовлені за старовинними рецептами та з використанням місцевих
інгредієнтів;
− народний одяг – вишиванки, вишиті сорочки, сукні, чоловіче та жіноче
вбрання і аксесуари, ткацтво та вишивка;
− фольклорні розваги – народні ігри, розваги, ремесла, майстер-класи та
інші атракції, що покликані продемонструвати культурну спадщину та традиції
народу [16, c. 378].
Отже, етнографічного туризм є однією з гілок екскурсійного туризму і
має на меті ознайомлення туристів із історико-культурними пам’ятками тієї чи
іншої місцевості.
Статистика останніх років свідчить про збільшення інтересу до
етнографічного туризму по історико-культурних пам’ятках України. Це
пов’язано не в останню чергу з тим, що Україну стали краще знати в світі в
контексті її впевненого руху до Європи. Світ відокремив сприйняття України як
однієї з пострадянських країн від її північного сусіда, став цікавитись власне
історією та культурою України, тому туристичні потоки до України, в тому
числі і з метою ознайомлення з історико-культурними ресурсами, збільшились
в рази. Проте сучасна туристична галузь є недостатньо ефективною, і щоб
прискорити її розвиток, посилити міжнародні позиції та збільшити економічний
результат, потрібно зробити ряд зрушень. Підставами для досягнення таких
ефективних результатів в контексті реалізації туристичних стратегій розвитку
виступають такі фактори:
− досконале законодавство, спрямоване на заохочення бізнесової
діяльності в рамках постулатів сталого розвитку суспільства;
11
– відкритість економіки;
− впровадження новітніх технологій в бізнесові проекти;
− розвиток та модернізація інфраструктур;
− створення сприятливих умов для реалізації освітнього потенціалу
країн;
− високі стандарти безпеки та охорони здоров’я;
− захист навколишнього середовища, активна міжнародна діяльність в
контексті залучення міжнародної ділової спільноти та забезпечення високої
пропускної здатності країн Європи;
− розвиток мережі розваг та диверсифікація ланцюга туристичної
пропозиції.

1.2 Методологія аналізу організації і проведення етнографічних турів

Етнографічні тури є важливою складовою антропологічних досліджень,
оскільки вони дозволяють дослідникам отримати безпосередній досвід
вивчення культури та традицій інших народів. Для успішного проведення
етнографічних турів потрібно дотримуватися певної методології, яка включає в
себе наступні етапи:
1. Планування туру – перед початком подорожі необхідно детально
продумати маршрут, об’єкти вивчення, цілі дослідження, а також план роботи
на кожен день.
2. Підготовка – перед відправленням необхідно добре підготуватися до
подорожі, вивчивши літературу про культуру та традиції місця, що збираєтеся
відвідати.
3. Збір даних – під час туру необхідно активно збирати дані про культуру,
традиції, щоденне життя та способи виробництва місцевого населення. Це може
включати спостереження, інтерв’ю, фотографування та записи.
4. Аналіз даних – після закінчення туру необхідно систематизувати
12
зібрані дані, проаналізувати їх та зробити висновки про культуру та традиції
вивченого народу.
5. Публікація результатів – результати етнографічних турів можна
опублікувати у наукових журналах, книгах, в рамках конференцій або в інших
наукових виданнях.
Основою для створення туристичної послуги є короткий опис, який
включає в себе вимоги ринку, домовленості з клієнтом і можливості виконавця.
Керівництво туристичного підприємства затверджує процес розробки
послуги, організацію її надання і визначає відповідальність кожного учасника
проектування.
Проектування туристичної послуги здійснюється в послідовності:
1. Визначення цільової аудиторії – визначення, яку конкретну групу
людей потрібно залучити до туристичної послуги.
2. Аналіз попиту – вивчення потенційного попиту на послугу, включаючи
ринкові дослідження та конкурентний аналіз.
3. Розробка концепції – створення унікальної ідеї для туристичної
послуги, яка буде приваблювати і відрізнятися від інших.
4. Планування маршруту – розробка детального плану маршруту та
програми подорожі, включаючи визначення маршрутів, визначення точок
маршруту та розміщення.
5. Визначення вартості – визначення вартості турпакету, включаючи
витрати на транспорт, проживання, екскурсії та інші сервіси.
6. Продажі та маркетинг – розробка стратегії продажів та просування
туристичної послуги, включаючи рекламу та інші маркетингові заходи.
7. Реалізація послуги – проведення турів та забезпечення якісного
обслуговування клієнтів під час подорожі.
8. Збір відгуків – отримання відгуків від клієнтів про туристичні послуги
для подальшого вдосконалення.
Документація, яка деталізує вимоги до процесу обслуговування туристів,
повинна включати:
13
− опис послуг, які надаються туристам, включаючи перелік туристичних
пакетів, екскурсій, трансферів та інших послуг;
− інструкції та процедури для резервації послуг та прийому заявок від
туристів;
− вимоги до персоналу, який працює з туристами, включаючи навички та
знання, необхідні для успішного обслуговування клієнтів;
− інформацію про процедури та вимоги щодо виконання договорів із
туристами, включаючи виплату за послуги та відшкодування у випадку
скасування чи зміни умов;
− політику щодо розкриття інформації туристам, включаючи умови
конфіденційності та захисту особистих даних;
− інструкції щодо вирішення скарг та конфліктних ситуацій з туристами;
− вимоги до якості обслуговування туристів, включаючи стандарти
якості послуг, контроль якості та процедури оцінки задоволеності клієнтів.
Необхідно дотримуватися вимог діючих нормативних документів у
процесі обслуговування туристів. Результатом цього процесу є технологічні
документи, які включають технологічні карти, інструкції, правила, регламенти
та інше.
У документації по контролю якості повинні бути визначені способи та
організація контролю за процесом обслуговування туристів для забезпечення
відповідності його запланованим характеристикам.

1.3 Методи оцінки організації та проведення етнографічних турів

Розробка маршрутів – це процес планування та створення оптимальних
шляхів для подорожі від одного пункту до іншого. Розробка маршрутів включає
в себе визначення точних напрямків, виділення доріг та транспортних засобів,
врахування пробок і часу подорожі. Розробка маршрутів може бути корисною
для подорожуючих, туристів, де важливо ефективно планувати переміщення.
14
Не існує чітких вказівок з розробки туристичних маршрутів у
нормативній документації. Якщо мова йде про створення комерційного
маршруту для туристів, який включає пересування автомобілем, водним
транспортом, літаком чи поїздом, тоді планування, розробка та впровадження
маршруту залежить від туроператора, який бере участь у його створенні та
залежить від різноманітних факторів.
Проектування туру здійснюване туристичним підприємством передбачає
створення найкращого маршруту для подорожі, включаючи визначення цікавих
місць, культурних пам’яток, ресторанів та готелів. Також необхідно
враховувати бюджет туристів, їхні побажання та інші індивідуальні потреби.
Далі потрібно скласти короткий опис «туристичної подорожі» зважаючи
на потреби та фінансові можливості населення, види та форми туризму, а також
наявні рекреаційні ресурси в конкретному районі.
Розроблена програма обслуговування включає:
− бронювання готелів або інших місць проживання;
− бронювання транспорту (літаків, поїздів, автобусів тощо);
− організація екскурсій та відвідування туристичних пам’яток;
− підбір та рекомендації щодо ресторанів та інших місць харчування;
− надання інформації про культурні події та розважальні заходи у місці
призначення;
− допомога у вирішенні питань щодо віз та необхідних документів для
подорожі;
− надання контактів місцевих екскурсоводів або гідів, які можуть
надати додаткову інформацію та підтримку;
− підтримка та консультації у будь-який час під час подорожі, у разі
виникнення проблем або непередбачених ситуацій.
Вибір маршруту здійснюється, виходячи з його логічності. Логічність
маршруту залежить від дотримання низки умов у ході планування й організації
подорожі. Серед різних умов або факторів, що визначають, на скільки
логічний туристський маршрут можна виділити такі:
15
− географічні умови – рельєф, клімат, природні пам’ятки;
− культурні та історичні об’єкти – пам’ятки архітектури, музеї,
пам’ятники;
− відстань та доступність – відстань між пунктами маршруту, зручність
транспортних маршрутів;
− економічні аспекти – вартість подорожі, можливість знаходити дешеві
або економні варіанти.
Свідоме узгодження вмісту туристичного маршруту залежить від того,
наскільки обґрунтовано в програму включені основні елементи туризму, такі як
відпочинок, оздоровлення, пізнання тощо, відповідно до умов. Навіть на
спеціалізованих маршрутах необхідно враховувати різноманітні заняття для
туристів, які можуть здатися не дуже функціональними на перший погляд.
Багатогранність маршруту має поєднуватися з його функціональністю,
орієнтуючись на різні види туризму, форми заходів та категорії туристів, щоб
максимально використати природні та культурно-історичні ресурси та
забезпечити споживачеві те, що він очікує від туристичної подорожі.
Основні критерії вибору району подорожі для туристичних маршрутів
розглянемо на рис. 1.1.
Основні критерії вибору району подорожі для
етнографічних маршрутів
Наявність зручних Наявність Наявність мережі
шляхів підї’зду до рекреаційних ресурсів зручних видів
місць перебування і цільових об’єктів транспорту
відвідування
Наявність обладнаних Близькість до місця
місць відпочинку, мешкання туристів
харчування

Рис. 1.1. Основні критерії вибору району подорожі для туристичних маршрутів
[2351, c. 31]
16
Планування маршруту повинно включати поетапне збільшення
навантаження на туристів, які проходять його. Поступове зростання відстаней і
ускладнення перешкод для пішоходів, а також збільшення обсягу інформації та
позитивних вражень для автобусних турів допоможуть привернути і
задовольнити більше туристів. Це сприятиме розширенню аудиторії, які
цікавляться маршрутом, і зробить проходження ним приємнішим для більшості
учасників [29, c. 18].
Організація рекреаційно-оздоровчого походу передбачає врахування
статі, віку та стану здоров’я учасників, а також обмеження фізичних
навантажень. Маршрут походу повинен бути зручним, щоб уникнути надмірної
стомленості учасників. Кінець дня має викликати відчуття легкої приємної
втоми і задоволення від фізичної роботи.
Район походу повинен мати зручні шляхи під’їзду, лісові або польові
дороги для руху пішки або на велосипеді. Важливо також мати зручні пункти
початку та закінчення подорожі, а також широку мережу доріг та стежок для
досягнення ключових об’єктів маршруту і місць відпочинку учасників.
Рекомендується, щоб район походу забезпечував учасникам
максимальний комфорт. З точки зору охорони довкілля і забезпечення
учасників безпечним і приємним відпочинком, краще вибирати райони походів,
де є спеціально обладнані місця для ночівлі і відпочинку.
Такі табори зазвичай розташовані в живописних місцях з доступом до
джерел чистої води, що робить їх ідеальними для рекреації. Тому, обрання
району походу слід здійснювати з урахуванням наявності спеціально
обладнаних місць для ночівлі та відпочинку туристів і джерел чистої води для
готування їжі [53, c. 31].
Кількість точок проживання туристів грає важливу роль на маршруті. На
лінійних маршрутах з транспортним пересуванням, де є занадто багато
туристичних закладів і дуже мало часу на їх відвідування, деякі туристи можуть
відчувати роздратування від постійних переїздів і змін розміщення.
17
Для тих, хто шукає спокійний відпочинок, такий маршрут може здатися
нелогічним. Крім того, коротке перебування у місцях також ускладнює
економічну та організаційну сторону для організаторів подорожей. Логічність
маршруту також залежить від однотипності розміщення та обслуговування
туристів. Стандартизація туристських маршрутів іноді ускладнюється
наявністю різних установ різного комфорту та будівництва, що вимагає
ретельного планування.
Однією з важливих складових створення логічно та психологічно
обґрунтованого маршруту є забезпечення туристичним групам на спортивних
маршрутах кращих умов у кінцевих туристичних базах та готелях заздалегідь.
Після складання та схвалення маршруту починається процес об’єднання
різноманітних послуг та товарів у єдиний тур.
Існують два основні типи турів: пекідж-тур, який включає повний
комплекс послуг, і ексклюзив-тур, який дозволяє вибрати окремі послуги за
бажанням [4851, c. 19].
Основним завданням діяльності туроператора є створення туру,
підкріпленого відповідною програмою обслуговування. Цей комплекс послуг і
є основним туристським продуктом туроператора, що випускається на ринок.
Проектування туристського продукту – процес перетворення його задуму
в реальний продукт, корисний для споживача, технічно і комерційно доцільний
для туроператора. Це передбачає в першу чергу організацію взаємодії
туроператора з партнерами і постачальниками.
З одного боку, туроператор проводить вивчення, пошук і вибір партнерів
і постачальників для розробки (збуту) конкурентоспроможного туру,
максимально відповідає потребам потенційних туристів, з іншого – організує з
ними ефективну взаємодію.
Слід уточнити, що під партнерами маються на увазі інші туристські
підприємства (як вітчизняні, так і зарубіжні), які беруть участь в повному або
частковому формуванні (просуванні, реалізації) туристичного продукту
18
туроператора, постачальники – виробники первинних (базових) туристських
послуг, що включаються в тур.
До них, зокрема, відносяться транспортні компанії, засоби розміщення,
підприємства харчування, екскурсійні, культурно-розважальні та інші
організації. Пошук партнерів і постачальників здійснюється на основі аналізу
інформації з Інтернету, довідників, рекламних матеріалів.
Перші поїздки за кордон викликають у багатьох туристів переконання,
що головне – це перетнути кордон і пройти митний контроль. Проте
очевидність таких формальностей не виключає важливості виконання
санітарно-епідеміологічних правил, особливо при відвідуванні тропічних країн
із великою кількістю небезпечних хвороб. Дотримання медико-санітарних норм
допоможе уникнути неприємностей під час подорожі, а також важливо
дотримуватися правил перевезення різних предметів через кордон, включаючи
іноземну валюту, цінності та страхування.
Поміж інших менш відомих широкій публіці умов та правил
міжнародного туризму, які передбачені законодавством для забезпечення
державної та суспільної безпеки і захисту туристів і навколишнього
середовища, необхідно також розглядати впорядкованість міжнародної
туристичної діяльності згідно зі світовою практикою. Це включає ліцензування
міжнародної туристичної діяльності, сертифікацію турпродукту на безпеку
послуг, обмеження екологічно незахищених територій для відвідувачів, а також
визначення умов в’їзду і перебування іноземних громадян у країні.
Таким чином, туристичні формальності – це обов’язкові кроки або
процедури, які туристи повинні виконати для в’їзду в іншу країну. Це може
включати отримання візи, реєстрацію в готелі, оформлення страховки,
вакцинацію тощо. Такі формальності зазвичай визначаються законодавством
країни-приймача і можуть варіюватись залежно від країни та типу туристичної
подорожі. Від них залежить можливість в’їзду в країну та зручність подорожі
для туристів.
У цьому випадку не можна говорити про те, що виконання туристичних
19
формальностей – це безцільне виконання деяких надмірних та зайвих процедур,
які не мають суттєвого значення.
Деякі з них є необхідними для самого туриста, такі як отримання
закордонного паспорту, проходження прикордонного та митного контролю, а
також оформлення щеплення від «жовтої лихорадки» при поїздці до тропічних
країн.
Для подорожі за кордон необхідно мати закордонний паспорт, який
можна отримати в місцевому відділенні поліції, та відповідну візу, яку видає
консульська влада країни призначення. Також важливо мати ксерокопії
документів і наявність необхідних документів для підтвердження цілей поїздки
та імміграційні правила країни призначення.
При подорожуванні залізницею через кілька країн потрібно мати не
тільки туристичну візу країни призначення, але й транзитні візи для країн, через
які проходить маршрут.
Якщо іноземний громадянин часто подорожує до іншої країни у зв’язку з
роботою, йому може бути видана багаторазова віза. Назад віза дозволяє в’їзд
лише один раз. Її може отримати особа, яка має одноразову візу і повинна
виїхати за кордон з якої-небудь причини, але планує повернутися назад
протягом строку одноразової візи.
При перетині кордону кожному туристу треба пройти митний контроль,
заповнивши митну декларацію, вказавши кошти і цінності, які перевозяться
через кордон. Всі інші формальності відносяться до туристичних фірм, які
повинні виконувати всі вимоги для здійснення бізнесу у галузі міжнародного
туризму.
Наприклад, отримання ліцензії на туристичну діяльність і сертифікату
відповідності для створення тур продукту, дотримання вимог угоди між
турфірмою і туристом, правильне оформлення туристичної путівки та додатків
до неї (програми обслуговування на маршруті, ваучерів на обслуговування,
інформаційного листа про фактори ризику та рекомендованих правил
поведінки під час поїздки) та інші обов’язки.
20
Важливу роль відіграють також зустрічі і контакти з представниками
вітчизняних та зарубіжних підприємств туристської індустрії на виставках,
ярмарках, презентаціях. Вибираючи партнерів і постачальників, туроператору
доцільно керуватися такими принципами:
− орієнтація не на тимчасові вигоди, а на довгострокову співпрацю;
− співпраця повинна бути взаємовигідною для обох сторін і мати
перспективи розвитку;
− партнер повинен володіти діловою репутацією та досвідом надання
туристських послуг на конкретному ринку або на ринках, близьких до нього за
своїми характеристиками;
− послуги, що надаються партнером, повинні повністю відповідати тим
критеріям якості, які пред’являють до них цільові споживачі;
− послуги, що надаються різними виробниками, повинні відповідати
одному рівню і стандарту обслуговування, а також сприйматися споживачами
як подібні і взаємодоповнюючі один одного.
Пошук і відбір партнерів і постачальників завершується укладенням з
ними відповідних договорів і угод про співпрацю, на основі яких туроператор
купує або бронює надання тих чи інших послуг, передбачених туром.
Після того як туроператор визначив коло своїх партнерів і постачальників
для реалізації задуму туру, він здійснює комплектацію туру з послуг
постачальників. Залежно від цільової спрямованості та призначення
туристський продукт може включати в себе послуги з перевезення, розміщення,
харчування та програмні. Обов’язковими при цьому відповідно до вимог
Закону України «Про туризм» є послуги з перевезення і розміщення туристів.
Послуги з перевезення (транспортного обслуговування в рамках туру)
можна розділити на три основні типи: доставка туристів від місця їх
проживання до місця призначення і назад; трансфер (надання транспортних
засобів для забезпечення зустрічей-проводів туристів); транспортне
забезпечення програмних послуг туру. Конкретний зміст послуг з перевезення,
а також визначення класу та умов їх надання залежать від цілей, програму туру.
21
Послуги розміщення припускають забезпечення умов проживання
туристів у різних за типом, рівнем комфорту і місцем розташування готелях та
інших засобах розміщення (пансіонати, мотелі, кемпінги і т. д.) залежно від
цільового призначення туру, кількості його учасників, тривалості перебування,
а також в повної відповідності за рівнем і якістю інших послуг, які формують
тур.
Послуги харчування, зазвичай включаються в тур, визначаються
кількістю прийомів їжі протягом одного дня обслуговування: сніданок –
одноразове харчування; напівпансіон – дворазове харчування, зазвичай
включає сніданок і обід або сніданок і вечеря; повний пансіон – триразове
харчування, яке складається зі сніданку, обіду і вечері.
Специфікою харчування в етнографічних турах є те, що туристи під час
подорожі можуть спробувати традиційну кухню. На приклад: етнографічний
тур в Закарпаття де однією з традиційних страв є бограч. Проживати туристи
можуть у традиційному житлу вивчаючи побут і звичаї, традиції.

22
Розділ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ
ЕТНОГРАФІЧНИХ ТУРІВ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТА «Імперія тур»

ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» працює на туристичному ринку України з 2019 року.
ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» – це багатопрофільна туристична компанія, яка займає
чільне місце на ринку туристичних послуг Черкаської області.
ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» знаходиться за адресою Черкаська обл., Черкаський
р-н, с. Червона Слобода, вул. Рибальська, 35.
ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» працює за такими напрямами:
– виїзний туризм;
– спецтури (етнографічні, релігійні, лікувальні, ділові (бізнес), подійні,
травневі, корпоративні);
– в’їзний туризм (відпочинок та екскурсійні програми по Україні,
організація конференцій).
До основних послуг ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» слід віднести:
− тури за кордон,
− тури по Україні,
− корпоративні тури.
До додаткових послуг, які надає досліджуване підприємство, належать:
− тематичні та спецтури (травневі тури, тури на трійцю),
− бронювання готелів,
− візове супроводження.
Співпрацюючи з великими і надійними іноземними та вітчизняними
партнерами, ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» завжди прагне надати сервіс максимально
високого рівня по прийнятних і доступних цінах, завжди ставлячи в основу,
насамперед, інтереси клієнтів. Наразі ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» має позитивний
23
імідж на ринку туристичних послуг. За час роботи створений динамічний
колектив, що здатний адаптуватися до ситуації на ринку туристичних послуг.
Основний принцип роботи ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» – індивідуальний підхід
до кожного клієнта. Будь-яка людина, що звернулася ТА «ІМПЕРІЯ ТУР»,
може одержати вичерпну інформацію та кваліфіковану допомогу. ТА
«ІМПЕРІЯ ТУР» розробляє унікальні маршрути, бронює готелі, замовляє
транcфери, у разі потреби забезпечує перекладачами та гідами, надає візову
підтримку і допомогу в оформленні закордонних паспортів, а також для
бажаючих допомагає придбати квитки в театри, музеї, на виставки і шоу.
ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» пропонує різноманітний асортимент програм за
наступними напрямками: Польща, Греція, Кіпр, Ізраїль, Чехія, Португалія,
Австрія, Франція, Угорщина, Болгарія, Чорногорія. Велика увага приділяється
турам вихідного дня по Україні. Партнерами ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» є тільки
кращі і перевірені світові туроператори. Кожний турист для ТА «ІМПЕРІЯ
ТУР»» – єдиний, і компанія прикладає всі зусилля, щоб побачити його у числі
постійних клієнтів, для яких пропонується гнучка система знижок.
Організаційна структура управління ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» приведена на
рис. 2.1 являється лінійно-функціональною.

Директор
Головний Відділ Відділ по Заступник
бухгалтер маркетингу та роботі з директора
інформації клієнтами
Менеджер з Менеджери
маркетингу та по роботі з
Системний
реклами клієнтами
адміністратор

Рис. 2.1. Організаційна структура управління ТА «ІМПЕРІЯ ТУР»

24
Переваги лінійно-функціональної структури управління:
− передбачає чітке розмежування функцій та повноважень між
підрозділами, що робить процес управління більш прозорим та ефективним;
− кожен підрозділ відповідає за свою конкретну функцію, що дозволяє
краще регулювати та контролювати виробничі процеси;
− завдяки чітко визначеним лініям підпорядкування та комунікації,
управління в структурі може швидше реагувати на зміни та вирішувати
проблеми.
Недоліки лінійно-функціональної структури управління:
− через велику кількість рівнів підпорядкування може виникати затримки
в ухваленні рішень та виконанні робіт;
− через жорстке розмежування функцій може бути складніше
забезпечити ефективну комунікацію між підрозділами;
− в разі змін у зовнішньому середовищі чи внутрішніх процесах,
структура може бути неспроможною адаптуватися швидко та ефективно.
У ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» працює 12 кваліфікованих працівників, віком 18-
30 років. Всі менеджери вільно володіють англійською мовою. Щорічно
відбувається атестація працівників.
Аналіз розподілу функцій управління всередині підприємства проведемо
у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Аналіз розподілу функцій управління всередині підприємства
№ з/п Назва посадової Основні функції посадової особи, Кількість
особи, підрозділу підрозділу підприємства працівників
підприємства підрозділу
1 Директор розробка стратегічних планів і цілей 1
компанії; організація та координація
роботи підрозділів компанії; забезпечення
ефективного фінансового управління і
контролю; укладання угод з партнерами та
клієнтами; ведення переговорів з
постачальниками та іншими
стейкхолдерами; моніторинг конкурентної
ситуації і розробка стратегій збільшення
конкурентоспроможності компанії;
25
Продовження табл. 2.1
№ з/п Назва посадової Основні функції посадової особи, Кількість
особи, підрозділу підрозділу підприємства працівників
підприємства підрозділу
забезпечення дотримання
внутрішніх стандартів та
нормативів у сфері туризму;
вирішення конфліктних ситуацій і
проблемних питань в компанії;
видання необхідних документів і
звітів про діяльність компанії;
розвиток бізнес-партнерства та
збільшення обсягів продажів
туристичних послуг.
2 Головний бухгалтер складання бухгалтерської, 1
податкової та статистичної звітності
та забезпечення своєчасного її
надання до компетентних органів;
ведення фінансової документації та
бухгалтерського обліку
підприємства.
3 Заступник директора організація роботи підприємства та 1
контроль за її виконанням;
сприяння розвитку комерційної
діяльності підприємства;
організація та прийняття участі у
виставках; організація найму
персоналу; організація навчання
персоналу та підвищення
кваліфікації; виконання
розпоряджень та наказів директора.
4 Менеджер з здійснення управління та 1
маркетингу та маркетингової діяльності
реклами підприємства, а саме: розробка
стратегічних та оперативних
маркетингових цілей,
маркетингових кампаній,
дослідження ринку, написання
рекламних текстів та контенту для
сайту, організація реклами в
друкованих засобах масової
інформації.
5 Системний Налагодження та підтримка 2
адміністратор працездатності комп’ютерної
техніки офісу,
Підтримка сайту ТА «ІМПЕРІЯ
ТУР»

26
Продовження табл. 2.1
№ з/п Назва посадової Основні функції посадової особи, Кількість
особи, підрозділу підрозділу підприємства працівників
підприємства підрозділу
6 Менеджери по роботі формування бази клієнтів; 6
з клієнтами здійснення консультування клієнтів
та продаж туристичних послуг;
ведення туристичної документації
тощо.

Склад і структура персоналу ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» представлений у таблиці
2.2.

Таблиця 2.2 – Аналіз структури працівників ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» за 2021-
2023 рр.
Відхилення
2021 2022 2023
Показники 2023-2021 рр.
осіб % осіб % осіб % +- %
Середньооблікова
кількість штатних 14 100,00 12 100 12 100 -2 -14,29
працівників, всього:
Управлінський персонал
14 100,00 12 100 12 100 -2 -14,29
всього
- в т.ч. керівники 2 14,29 2 16,67 2 16,67 0 0,00
- спеціалісти 6 42,86 4 33,33 4 33,33 -2 -33,33
- службовці 6 42,86 6 50 6 50 0 0,00

Середньооблікова кількість штатних працівників в 2022-2023 рр.
становила 12 осіб. Кількість керівників – 2 особи, спеціалістів – 4 особи,
службовців – 6 осіб. Порівняно з 2021 р. обсяг штатних працівників зменшився
на 2 особи.
Аналіз процесу управління персоналом проведемо у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 – Рух трудових ресурсів
Показники 2021 2022 2023 Відхилення
± %
Середньооблікова кількість штатних
14 12 12 -2 -14,29
працівників
27
Продовження табл.2.3
Показники 2021 2022 2023 Відхилення
± %
Кількість прийнятих штатних працівників: 1 1 1 0 0,00
Кількість звільнених штатних працівників,
3 1 1 -2 -66,67
всього в т.ч.
- із причини змін в організації
виробництва і праці (реорганізація,
- - - -
скорочення кількості або штату
працівників
- із причин плинності кадрів (за власним
бажанням, за угодою сторін, порушення 3 1 1 -5 -83,33
трудової дисципліни, тощо)
Облікова кількість штатних працівників на
12 12 12 0 0,00
кінець звітного періоду
Коефіцієнт загального обороту 0,29 0,089 0,089 -0,1967 -68,85
Коефіцієнт обороту по прийому 0,071 0,044 0,044 -0,0274 -38,40
Коефіцієнт обороту по вибуттю 0,25 0,044 0,044 -0,206 -82,40
Коефіцієнт плинності кадрів 0,21 0,044 0,044 -0,1703 -79,47
Коефіцієнт відновлення працівників 0,71 1 1 0,29 40,85
Коефіцієнт постійності кадрів 1 1 1 0 0,00

Отже, середньооблікова кількість штатних працівників турагенства в
2021 році становила 14 осіб, в 2023 році це теж було 12 осіб. Кількість
прийнятих штатних працівників в 2021 році – 1 особа, в 2023 році теж було
прийнято 1 особу, таку ж кількість осіб і було звільнено в 2023 році, що
свідчить про незначний рух кадрів.
Ефективність використання основних засобів має вирішальне значення
для оцінки продуктивності та прибутковості підприємства. Він вимірює,
наскільки добре компанія використовує свої ресурси, такі як машини,
обладнання та майно, для отримання прибутку
Ефективність використання основних засобів – це показник, який
вимірює, наскільки результативно використовуються матеріальні активи
підприємства для забезпечення продуктивності та прибутковості бізнесу. Цей
показник може бути розрахований як співвідношення між виручкою від
продажу товарів і послуг та вартістю основних засобів, або як співвідношення
між вартістю виробничих активів та валовим прибутком (табл. 2.4).

28
Таблиця 2.4 – Показники ефективності використання основних засобів
№ Показники Відхилення 2023-
з/п 2022 2023 2022 рр.
(+ -) %
1. Чистий дохід від реалізації 944 144 1 469 157 525 013 55,61
продукції (товарів, робіт, послуг)
2. Середньорічна вартість основних 551759 504 088 -47 671 -8,64
виробничих засобів
3. Середньооблікова кількість 12 12 0 0,00
штатних працівників
1 Фондовіддача 1,71 2,91 1 70,32
2 Фондомісткість 0,58 0,34 0 -41,29
3 Фондоозброєність 45979,92 42007,33 -3 973 -8,64

На основі отриманих даних бачимо, що в ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» достатньо
ефективно використовуються основні засобі, так як обсяг фондовіддачі у 2023
р. сягає 2,91 грн, а фондоозброєність становить 42007,3 тис. грн.
Аналіз основних економічних показників діяльності ТА «ІМПЕРІЯ ТУР»
проведемо у табл. 2.5.
Таблиця 2.5 – Аналіз основних економічних показників діяльності ТА
«ІМПЕРІЯ ТУР»
№ Роки Відхилення
пп Одиниці
Найменування показника
виміру абсолютне, відносне,
2022 2023
± %
1. Чистий дохід від
реалізації продукції тис. грн. 944 144 1 469 157 525 013 55,61
(товарів, робіт, послуг)
2. Середньооблікова
кількість штатних осіб 12 12 0 0,00
працівників
3. Середньорічна вартість
основних виробничих тис. грн. 551759 504 088 -47 671 -8,64
засобів
4. Фонд оплати праці
тис. грн. 1728 1872 144,00 8,33
штатних працівників
5. Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, тис. грн. 993 821 1 452 665 458 844 46,17
послуг)
6. Валовий прибуток
тис. грн. -49 677 16 492 66 169 -133,20
(збиток)

29
Продовження табл. 2.5
№ Роки Відхилення
пп Одиниці
Найменування показника
виміру абсолютне, відносне,
2022 2023
± %
7. Інші операційні доходи тис. грн. 251 140 875 977 624 837 248,80
8.
Адміністративні витрати тис. грн. 19 559 24 849 5 290 27,05
9.
Інші операційні витрати тис. грн. 34 684 49 313 14 629 42,18
10.
Витрати на збут тис. грн. 83 948 94 807 10 859 12,94
11. Повні витрати на
виробництво і реалізацію тис. грн. 1 132 012 1 621 634 489 622 43,25
продукції
12. Фінансовий результат від
операційної діяльності, тис. грн. 63 272 723 500 660 228 1043,48
прибуток (збиток)
13. Чистий прибуток (збиток) тис. грн. -21 845 639 722 661 567 -3028,46

Дані таблиці 2.5 свідчать, що чистий дохід від реалізації послуг ТА
«ІМПЕРІЯ ТУР» мав тенденцію до збільшення в 2023 році майже в 1,5 рази в
порівняні з 2022 роком. Середньооблікова чисельність штатних працівників
протягом аналізованого періоду не змінювалася. Фонд оплати праці штатних
працівників мав тенденцію до збільшення в 2023 році в порівняні з 2022 роком
на 8,33%, що свідчить про підвищення заробітної плати для працівників.
Середньорічна вартість основних засобів за залишковою вартістю ТА
«ІМПЕРІЯ ТУР» протягом 2022-2023 рр. зменшилася на 47 671 тис. грн.. Отже,
можна зробити висновок, що ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» має прибуткову діяльність.
Фінансові індикатори – це важливі показники та коефіцієнти, які
вказують на фінансове становище та результативність організації. Ці показники
включають коефіцієнти ліквідності, прибутковості, ефективності, фінансової
стійкості та ринкової оцінки.
Шляхом аналізу цих даних, зацікавлені сторони можуть оцінити, як
ефективно організація управляє своїми фінансами та які стратегічні рішення
вона приймає для майбутнього розвитку та стійкості. Саме тому для аналізу
фінансового стану туристичного підприємства ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» було
використано даний метод розрахунку.
30
Показники оцінки фінансового стану ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» розрахуємо у
табл. 2.6.

Таблиця 2.6 – Показники оцінки фінансового стану ТА «ІМПЕРІЯ ТУР»
Показники Норматив Абсолютне Відносне
Попередній Звітний відхил-ня відхил-ня
період період (+-) (%)

Показники ліквідності
1. Коефіцієнт абсолютної 0,25 – 0,35
0,12 0,08 -0,04 -33,33
ліквідності (Кал)
2. Коефіцієнт проміжної 0,7 – 0,8
4,58 4,12 -0,46 -10,04
(швидкої) ліквідності (Кпрл)
3. Коефіцієнт поточної лікві- 1,0 – 2,0
дності (загальний коефіцієнт 6,21 5,92 -0,29 -4,67
покриття) (Кпл)
4. Коефіцієнт незалежної > 0,5
(забезпеченої) ліквідності 4,58 4,12 -0,46 -10,04
(Кзл)
Показники рентабельності

1. Чиста рентабельність > 0
6,37 49,81 43,44 -
продажів (Рп)
2.Рентабельність власного > 0
3,86 32,07 28,21 -
капіталу (Рвк)

Проведені розрахунки у табл. 2.6 свідчать, що діяльність ТА «ІМПЕРІЯ
ТУР» являється достатньо ліквідною та рентабельною. Слід визначити, що
рівень рентабельності реалізації послуг турагенства у 2023 році зріс аж на
43,44%, а його капіталу – на 28,21%.

2.2 Аналіз організації і проведення етнографічних турів на туристичному
підприємстві ТА «Імперія тур»

Етнографічні тури в ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» мають свої особливості, які
роблять їх особливо цікавими та пам’ятними для учасників. Ось деякі з них:
31
1. Підбір маршруту. Етнографічні тури в ТА «Імперія тур» включають в
себе візити до традиційних сіл, міст та населених пунктів, де можна
познайомитися з місцевою культурою, традиціями та звичаями.
2. Кваліфіковані гіди. Тури проводяться досвідченими гідами, які мають
глибокі знання про місцеву культуру та історію. Вони допомагають учасникам
краще зрозуміти та оцінити цінність етнографічного досвіду.
3. Унікальні можливості. Етнографічні тури в ТА «Імперія тур» часто
включають в себе унікальні можливості, такі як відвідування традиційних свят,
проживання в автентичних місцевих господарствах та участь у майстер-класах
з народного ремісництва.
4. Комерційний підхід. ТА «Імперія тур» має комерційний підхід до
проведення етнографічних турів, що дозволяє співвіднести якість послуг з їх
вартістю. Учасники можуть розраховувати на комфортне перебування та якісне
обслуговування протягом усього туру.
5. Загальна ідея проведення етнографічних турів у ТА «Імперія тур»
полягає в тому, щоб дати учасникам можливість побачити світ з іншого кута
зору, пізнати нові культури та традиції і залишити поїздку з незабутніми
враженнями.
Структура етнографічних турів в ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» виглядає
наступним чином:
1. Етнографічні тури по Україні:
− тур до селища місцевих мешканців у Карпатах, де можна ознайомитися
з їхнім побутом, традиціями та культурою;
− екскурсія в українське село, де можна взяти участь у майстер-класах з
народних ремесел та спробувати національні страви;
− тематичний тур до музеїв та етнографічних комплексів, де представлені
українські традиції, звичаї та ремесла;
2. Етнографічні тури закордоном:
– етнічні поселення у Східній Європі: відвідання угорських, словацьких
та румунських селищ, де збереглися традиції та культура місцевих народів;
32
− тур до етнічних міноритетів у Китаї та Японії, де можна познайомитися
з їхніми традиціями та звичаями;
− візит до індіанських резервацій у Північній Америці для вивчення
традицій, мистецтва та культури індіанських племен.
Оскільки ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» надає послуги етнічного туризму у двох
напрямках (в’їзний та виїзний туризм), то необхідно провести АВС-аналіз як
міжнародних турів, так і турів по Україні, які були надані туристам у 2023 році.
Для проведення АВС-аналізу необхідно перш за все визначити частку
кожної туристичної послуги у загальному обороті наданих послуг. На другому
етапі необхідно визначити частку кожної товарної групи в обороті
підприємства та розмістити їх в порядку зменшення. На третьому етапі
необхідно розрахувати частку в обсязі товарообігу накопичувальним підсумком
і визначити групу А (50%), В (30%) та С (20%).
Як показує практика, співвідношення 20/80 не є абсолютним і
універсальним. Часто воно трансформується в 15/85 або 30/70, в залежності від
галузі, в якій працює підприємство, та від параметрів аналізу. Більш того, сума
вхідних в співвідношення величин не обов’язково повинна дорівнювати 100
відсоткам. Як наслідок, співвідношення може приймати вигляд 10/70 або 50/95.
Для ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» ми пропонуємо наступні пропорції. Група А –
дуже важливі послуги, приносять 50% результату, вони завжди повинні бути в
наявності у підприємства. Ці послуги потребують детального планування,
постійного обліку та контролю (застосування для ідентифікації RFІD-
технологій тощо).
Група В – послуги середньої важливості, приносять 30% результату,
мають помірні обсяги продажу, доповнюють асортимент підприємства,
дозволяють привернути нових клієнтів. Облік і контроль на тому ж рівні, що й
за товарами групи А, але можливі деякі пропуски.
Група С – найменш важливі послуги; приносять 20% результату; мають
незначні обсяги продажу. Це претенденти на виключення з асортименту чи
продукти-новинки; до їх замовлення необхідно підходити з обережністю,
33
встановлювати незначну націнку, організовувати заходи зі стимулювання
збуту. Якщо ж товари не переходять в іншу групу після акції, то необхідно їх
позбутися.
До рішення про розширення чи ротацію асортименту потрібно підходити
з обережністю, бо послуги, що займають незначну частку в обороті, можуть
приносити в той же час певний прибуток.
Результати проведеного АВС-аналізу подані в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 – Результати АВС-аналізу турів міжнародного етнічного туризму
ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» за 2023 рік, тис. грн.
Частка
Частка у
у
№ Оборот обороті наданих % у
Асортиментна загальном Груп
з/ Країна , тис. послуг з група
група у обороті а
п грн накопичувальни х
наданих
м результатом
послуг
1 Туреччина 501,2 22,8 22,8 Перші А
2 Єгипет 402,6 18,3 41,1 50% A
3 Польща 521 23,7 64,7 В
Ще
4 Міжнародний Німеччина 150,8 6,8 71,6 30% В
туризм
5 Швеція 51,9 2,4 73,9 С
Решта
6 Чехія 325,9 14,8 88,7 С
20%
7 Інші 248,1 11,3 100,0 С
Всього 2201,5 100,0

Отже, до групи А відносяться такі асортиментні групи, як: Туреччина та
Єгипет. За ними потрібно ретельно стежити, підтримувати рекламними акціями
та заходами. По них потрібно ретельно відслідковувати конкурентне
середовище і коливання попиту. Група А складає 50% у загальній частці
доходів підприємства.
До групи В відносимо Польщу та Німеччину. Туристичні послуги цієї
групи приносять невеликий прибуток, але необдумане підвищення їх ціни може
призвести тільки до погіршення. Тому по туристичних послугах цієї групи
необхідне додаткове стимулювання продажу менеджерами.
До групи С ввійшли Швеція, Чехія та інші країни. Перед тим, як ці
34
туристичні послуги будуть вилучені з асортименту підприємства, необхідно
проаналізувати, яку роль вони відіграють. Причиною того, що ці послуги
зайняли позицію саме у групі С, є їх ціна, проте причиною може бути те, що
клієнти просто не мали достатньої інформації про них. Тому потрібно
детальніше інформувати клієнтів саме по цим послугах, запустити рекламу в
ЗМІ та Інтернеті.
Для отримання повної картини потрібно дослідити також тури
внутрішнього етнічного туризму. Результати подані в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 – Результати АВС-аналізу турів внутрішнього етнічного туризму
ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» за 2023 рік, тис. грн.
Частка Частка у
у обороті
№ Оборо загально наданих % у
Асортиментна Гру
з/ Країна т, тис. му послуг з груп
група па
п грн обороті накопичуваль ах
наданих ним
послуг результатом
Пам’ятками
1 550,2 28,2 28,2 Пер А
Одещини
ші
Стежками
2 469,5 24,1 52,3 50% A
Закарпаття
3 Львів 332,9 17,1 69,3 В
Ще
Внутрішній
4 Умань 201,5 10,3 79,7 30% В
туризм
Шацькі пам’ятки
5 185,6 9,5 89,2 Решт С
культури
а
6 Бердянськ 115,8 5,9 95,1 С
20%
7 Інші 95 4,9 100,0 С
Всього 1950,5 100,0

Отже, до групи А відносяться такі асортиментні групи, як: Пам’ятки
Одещини та Стежками Закарпаття. У групу В відносимо Львів та Умань. До
групи С ввійшли Шацькі пам’ятки культури, Бердянськ та інші.

2.3 Оцінка ефективності організації і проведення етнографічних турів ТА
«Імперія тур»
35

Оцінка ефективності організації та проведення етнографічних турів
передбачає оцінку різних факторів, таких як якість екскурсоводів, глибина
культурного занурення учасників, точність і достовірність поширеної
інформації та загальна задоволеність учасників.
Збираючи відгуки учасників, досліджуючи вплив екскурсії на їхнє
розуміння місцевої культури та оцінюючи успішність досягнення цілей туру,
організатори можуть визначити ефективність своїх зусиль у забезпеченні
змістовного та збагачуючого етнографічного досвіду для учасників.
Оцінку ефективності організації і проведення етнографічних турів ТА
«Імперія тур» виконаємо за допомогою простеження динаміки виїзного та
в’їзного туризму ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» та окремо етнографічних турів.
Динаміка виїзного туризму за цілями відвідувань наведена у табл. 2.9.

Таблиця 2.9 – Динаміка виїзного туризму за цілями відвідування ТА «ІМПЕРІЯ
ТУР» за 2021–2023 рр., осіб
Зміна 2023-2021 рр.
№
Показник 2021 2022 р. 2023 р.
з/п абсолютна відносна
+/- %
Кількість обслугованих у т. ч. за
1 3894 2596 1993 -1901 -48,82
цілями відвідування:
2 службова, ділова, бізнес, навчання 301,5 201 190 -111,5 -36,98
3 дозвілля, відпочинок 3057 2038 1490 -1567 -51,26
4 лікування 123 82 88 -35 -28,46
5 спортивно-оздоровчий туризм 180 120 70 -110 -61,11
6 етнографічний туризм 198 132 140 -58 -29,29
7 інші 35 23 15 -20 -57,14

Найбільша кількість обслугованих туристів (у 2021 р. – 3057 осіб, 2022 р.
– 1490 осіб, у 2023 р. – 2038 осіб) надають перевагу туризму, метою якого є
дозвілля та відпочинок (77%).
Це пов’язано з туристичним продуктом ТА «ІМПЕРІЯ ТУР», що
орієнтований переважно на саме такий тип відпочинку. Обсяги етнографічного
36
туризму за кордон в досліджуваній компанії у 2023 році зменшилися на 48,82%,
що вказує на погіршення ефективності проведення даних турів.
Динаміка в’їзного туризму за цілями відвідування наведена у табл. 2.10.

Таблиця 2.10 – Динаміка та структура в’їзного туризму за цілями відвідування
ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» за 2021-2023 рр.
Зміна 2023-2021 рр.
Показник 2021 2022 2023
абсолютна +/- відносна %
Кількість обслугованих у т. ч. за 143 95 78 -65 -45,45
цілями відвідування:
службова, ділова, бізнес, навчання 11 7 18 7 63,64
дозвілля, відпочинок 45 30 23 -22 -48,89
Зміна 2023-2021 рр.
Показники 2021 2022 2023
абсолютна +/- відносна %
лікування 2 1 0 -2 -100,00
спортивно-оздоровчий туризм 78 52 19 -59 -75,64
етнографічний туризм 3 2 11 8 266,67
інші 5 3 7 2 40,00

Як бачимо в структурі в’їзного туризму найбільша кількість
обслугованих туристів спостерігалась у 2021 р. – 143 особи. Туристи найбільше
надавали перевагу туризму, метою якого є дозвілля та відпочинок. З початком
політичної кризи, а за нею і воєнними діями кількість іноземних туристів, що
приїжджають відпочивати скоротилася, натомість зросли ділові поїздки.
Кількість етнографічних турів в агентстві у 2023 році порівняно з 2021 роком
зменшилося на 45,45%.
Динаміка загальної кількості туристів в етнографічних турах ТА
«ІМПЕРІЯ ТУР» за складом наведена у табл. 2.11.

Таблиця 2.11 – Динаміка загальної кількості туристів в етнографічних турах за
складом за 2021–2023 рр.
37
Зміна 2023-2021 рр
Показник 2021 2022 2023
абсолютна +/- відносна %
Кількість туристів, у т. ч 201 134 154 -47 -23,38
В групах 122 81 89 -33 -27,05
Індивідуалів 80 53 65 -15 -18,75

З табл. 2.11 видно, що переважна кількість туристів в етнографічних
турах подорожує в групах. Це пояснюється нижчими цінами на групові тури.
Так, в 2023 р. їх частка від загальної кількості обслугованих туристів склала
64,8%, а подорожуючих індивідуально – 35,2%. Взагалі, обсяги туристів в
етнографічних турах у 2023 р. зменшилися на 23,38%. Це пов’язано з складним
політично-економічною ситуацією в Україні.
Організація етнографічних турів виявилася досить популярною серед
туристів, що цікавляться культурою та традиціями різних народів. Зростання
попиту на цей вид туризму свідчить про успішність організаційної роботи.
Важливим аспектом ефективності є якість сервісу, наданий туристам під час
подорожі. Наявність професійних гідів, комфортного транспорту та затишного
проживання сприяли задоволенню клієнтів.: Успішне проведення
етнографічних турів вимагає ефективної співпраці з представниками місцевих
громад. Позитивна взаємодія з місцевими жителями дозволяє збагатити
турпрограму автентичними досвідами та емоціями. Важливим аспектом є
налагодженість маркетингових стратегій та просування туристичних продуктів.
Успішна рекламна кампанія може значно підвищити обіг через залучання нових
клієнтів.
Загальною відповіддю може бути те, що організація та проведення
етнографічних турів були ефективними та успішними завдяки правильно
спрямованій стратегії, якій вдалося задовольнити потреби туристів та
забезпечити їм незабутні враження від подорожі.

38
Розділ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ
ЕТНОГРАФІЧНИХ ТУРІВ ТА «ІМПЕРІЯ ТУР»

Для удосконалення організації і проведення етнографічних турів ТА
«ІМПЕРІЯ ТУР» пропонуємо розширити свою діяльність та створювати
етнографічні тури за гастрономічним напрямком.
Деякі дослідники також виділяють еногастрономічний туризм.
Наприклад, Д.І. Басюк розглядає його як нову філософію подорожей,
спрямовану на пошук нових смаків та автентичних кулінарних традицій. В
цьому варіанті гастрономічного туризму характерні страви та вина регіону
виступають як провідники до культури та цінностей географічної області, які
були збережені впродовж багатьох поколінь [3, с. 121]. Етногастрономічний
туризм може бути розглянутий як форма тематичного туризму, який поєднує в
собі культурні, промислові, екологічні та соціальні аспекти. Він дозволяє
вивчати унікальні технології приготування страв та напоїв, а також традиції їх
споживання [3, с. 121].
Під гастрономічним туризмом розуміють також:
− відвідування ресторанів та кулінарних закладів з метою пробування
місцевих страв та кулінарних шедеврів;
− участь у кулінарних майстер-класах та кулінарних екскурсіях;
− ознайомлення з традиціями та культурою готування в різних країнах;
− відвідування фермерських ринків та місцевих продуктових магазинів
для закупівлі місцевих продуктів і інгредієнтів;
− дегустація вин, сирів, оливкової олії та інших місцевих продуктів;
− відвідування фестивалів та ярмарків, присвячених гастрономічним
традиціям різних країн [16].
Гастрономічний туризм як послуга – це форма туризму, яка спрямована
на вивчення і споживання місцевої кулінарії та страв, що відрізняються від
традиційних страв урбаністичних районів. Гастрономічний туризм надає
39
можливість туристам не тільки поласувати місцевими стравами, а й дізнатися
більше про місцеву культуру, традиції та історію через приготування та
споживання їжі. Такий вид туризму може включати екскурсії до місцевих
ринків, ресторанів, фермерських господарств або майстер-класи з приготування
страв. Гастрономічний туризм дозволяє подорожуючим насолоджуватися
новими смаками і ароматами, а також підтримувати місцевих виробників та
ресторани, сприяючи розвитку місцевої економіки.
Гастрономічний тур – подорож, під час якої гурмани мають можливість
спробувати найкращі страви та напої у різних ресторанах, кафе, пекарнях та
інших закладах гастрономічної сфери. Під час гастрономічного туру учасники
можуть насолоджуватися стравами місцевої кухні, вибірковими винами та
іншими напоями, а також вчаться новим способам готування та вивчають
культуру кулінарії країни чи регіону, який вони відвідують. Гастрономічні тури
стають все популярнішими серед любителів вишуканих страв та
гастрономічних вражень [13, с. 100].
Ціль гастрономічних турів – ознайомлення з культурою, традиціями і
кулінарними особливостями різних країн через спробу місцевих страв, напоїв і
продуктів, а також відвідання місцевих ринків, ресторанів, ферм, тощо. Такі
тури можуть бути також спрямовані на вивчення нових кулінарних технік,
рецептів і інгредієнтів, а також на спілкування з місцевими професіоналами
гастрономії [16].
До унікальних відмінних рис гастрономічного туризму слід віднести
наступні:
− індивідуалізація. Гастрономічний туризм дозволяє подорожуючим
насолоджуватися індивідуальними смаками та культурним досвідом, що
відрізняється від звичайного туризму;
− локальна аутентичність. Гастрономічний туризм дозволяє відкрити
унікальні страви та кулінарні традиції місцевого народу, що допомагає
збагатити та поглибити культурний досвід;
40
− взаємодія з місцевими жителями. Під час гастрономічних подорожей
туристи можуть спілкуватися з місцевими кухарями, фермерами та жителями,
що дозволяє поглибити розуміння місцевої культури та традицій;
− екологічність. Гастрономічний туризм сприяє розвитку місцевої
економіки та збереженню природних ресурсів шляхом підтримки місцевих
сільських господарств та сталих методів вирощування їжі;
− розвиток кулінарних навичок. Гастрономічний туризм надає
можливість вивчати нові рецепти та традиції приготування, що дозволяє
розширити кулінарні вміння та знання.
Гастрономічний туризм є спеціальним видом туризму який має ряд
особливостей. По-перше, це екскурсійні тури, які містять у собі дегустацію
блюд і напоїв. У поїздці туристові розкажуть про місцеву кухню, про
особливості вина, сирів, поєднання продуктів, що дає унікальну можливість
продегустувати вино або продукт, про які тільки що розповідали;
продемонструють технологію виробництва. Таким чином, турист зможе
довідатися про всі нюанси їх виробництва в певній країні, тому що в кожній
нації і навіть регіоні існують свої традиції. Друга особливість – спеціалізовані
поїздки, у яких проводиться навчання дегустації або приготування різних блюд.
Протягом усієї поїздки професійний кухар, що супроводжує туристів у
подорожі, сам вибирає продукти, проектує меню, дає майстер-класи по
приготуванню національних блюд. Завдяки своїй специфіці гастрономічні тури
не продаються в масовому порядку. Не кожний відважиться поїхати у Францію
тільки для того, щоб насолодитися жаб’ячими лапками. Однак це не заважає
багатьом країнам залучати до себе туристів досить оригінальними способами.
Об’єктами гастрономічного туризму є:
− ресторани та кав’ярні, які славляться своєю кухнею та стравами.
− фермерські ринки та продуктові базари, де можна скуштувати місцеві
продукти.
− виноробні та пивоварні для любителів алкогольних напоїв;
41
− гастрономічні фестивалі та ярмарки, де можна познайомитися з
традиційною кухнею різних регіонів.
− кулінарні майстер-класи та екскурсії, де можна навчитися готувати
місцеві страви.
− історичні кулінарні тури, які дозволяють познайомитися з культурою та
традиціями їжі певного регіону [24, с. 16].
Потенційними споживачами гастрономічних турів можуть бути:
− туристи, яким набрид звичайний туризм;
− ті, хто хоче внести різноманітність в свій раціон;
− гурмани;
− ті, чия робота пов’язана з приготуванням і вживанням їжі;
− представники туристичних компаній, зацікавлені в організації власних
гастрономічних турів.
За даними Міжнародної асоціації гастрономічного туризму, дохід,
отриманий від гастрономічного туризму, становить до 30% від загального
доходу туристичної галузі. Прогнозується, що цей показник буде зростати на 7-
12% щороку. Більшість туристів (понад 88%) вважають гастрономію ключовим
елементом для створення враження про туристичні місця. 79% туристів
вибирають маршрут, орієнтуючись на календар гастрономічних подій та
місцеву кухню. Кожен третій турист обирає національну кухню як мотив для
подорожі, а витрати на харчування становлять близько 30% від загальних
витрат на поїздку, а в разі гастрономічного туру ця сума може сягати до 50%
[48].
Серед переваг гастрономічного туризму називають такі:
1. Пізнавальний характер – Гастрономічний туризм дозволяє пізнати
культуру, традиції та історію країни через її кухню і страви.
2. Неповторність – Кожна країна має свою власну кухню і страви, які
важко або неможливо знайти в інших країнах. Цей аспект робить
гастрономічний туризм унікальним і неповторним.
42
3. Можливість спілкування – Під час кулінарних майстер-класів,
дегустацій та ресторанних поїздок туристи мають можливість спілкуватися з
місцевими жителями та пізнавати їхню культуру.
4. Смакові враження – Гастрономічний туризм дозволяє насолоджуватися
новими смаками, стравами та напоями, які відкривають для туристів нові
гастрономічні горизонти.
5. Розваги та відпочинок – Подорожуючи за метою відвідування
ресторанів, кулінарних фестивалів та винних магазинів, туристи мають
можливість розважитися та насолодитися відпочинком [6, с. 114].
За версією World Food Travel Association [46] нині можна виділити
12 категорій гастрономічного туризму:
1. Винний туризм.
2. Сировинний туризм.
3. Туризм місцевої кухні.
4. Етнічний туризм.
5. Туризм фермерських ринків.
6. Туризм ресторанів та кулінарних майстерень.
7. Туризм фестивалів їжі та напоїв.
8. Туризм кулінарних шкіл та майстер-класів.
9. Медичний туризм за допомогою харчування.
10. Туризм з використанням продуктів веганської або вегетаріанської
кухні.
11. Туризм з використанням місцевих традиційних напоїв і спиртних
напоїв.
12. Туризм з використанням спеціальних кулінарних туров або екскурсій.
Узагальнено кажучи, всі гастрономічні тури можна розділити на міські і
сільські, або «зелені». Суттєва відмінність полягає в тому, що у сільських турах
туристи хочуть скуштувати екологічно чистий продукт, вирощений без
хімічних добрив. Наприклад, у «зелених» турах запропоновано збір дикорослих
ягід у лісі, овочі й фрукти на фермах, полювання на трюфелі, або екскурсії до
43
виноробних місць. Ці тури цікаві не тільки кулінарним аспектом, але й тим, що
дозволяють пізнати життя місцевих жителів через їжу та продукти, вивчити їхні
традиції, звичаї й інші аспекти, які можуть бути незрозумілими для
представників іншої культури.
Міські гастрономічні тури, навпаки, передбачають відвідування
ресторанів національної кухні, кондитерських фабрик, цехів, де виробляють
ковбаси та іншу продукцію з можливістю дегустації. Особливими видами
міських турів є ресторанний і освітній тури. Освітні тури дозволяють отримати
практичні навички у готуванні національних та екзотичних страв. Більшість
шкіл пропонує дворічні програми для професіоналів: кухарів, сомельє, бариста
[28, c. 79]. Однак є й такі, що запропонують максимально насичену програму
тривалістю в кілька тижнів. Звичайно, якщо дозволяють час і кошти, період
навчання може бути збільшений. Тут розцінки залежать від числа учасників і
тривалості занять. Також особливою популярністю користуються так звані
монотури або тури, присвячені одному продукту.
У сфері інтересів туриста може перебувати вино, сир, пиво або якесь
конкретне блюдо в різних місцевостях. Як правило, у таких турах люди
відвідують різні регіони країни і там дегустують той продукт, який їх цікавить.
Причому, і способи приготування, і склад блюда (якщо мова йде про блюдо)
можуть разюче відрізнятися. Наприклад, іспанську паелью в різних містах
регіону Валенсія роблять і з додаванням м’яса кролика, і з додаванням курки. Є
спеціальний рецепт паельї з морепродуктів, у яку замість рису додаються
макаронні вироби.
Винні гастрономічні тури включають екскурсії виноградниками,
допомогу виноробам і дегустацію вин. Самі популярні регіони це, звичайно ж,
Франція та Італія. Менш відомі із цієї точки зору Німеччина, Іспанія,
Швейцарія, США. Китай, ПАР, Чилі та Аргентина. Самі затребувані винні
регіони у Франції – Бордо та Ельзас, в Італії – Тоскана та П’ємонт.
Добре, якщо гастрономічний тур можна поєднати з іншими видами
відпочинку. Напрямком «зеленого» туризму є екологічний тур. Екологічний тур
44
– це тур, що включає відвідування екологічно чистих господарств і виробництв,
знайомство з екологічно чистими, органічними (їх ще називають біо)
продуктами і їх виробництвом. Найбільш популярні європейські напрямки:
Фінляндія, Швеція, Австрія, Німеччина, Франція, Італія.
У кожному разі відпочинок у сільській місцевості буде розміреним і
спокійним. Виходячи з видів і достатку гастрономічних і дегустаційних турів
можна зробити висновок, що карта гастрономічного мандрівника практично
нічим не обмежена, тому що кожна країна може запропонувати щось своє в
цьому виді туризму, адже в кожного етносу кухня так само неповторна, як і
його характер.
Зарубіжний досвід організації гастрономічного туризму розглянемо на
прикладі Парижа, Сінгапура та Пекіна.
Париж є візитною карткою Франції, і на сьогодні неможливо уявити цю
країну з іншою столицею. Оскільки місто має такий сильний бренд, кожен мріє
побувати в ньому, навіть не розуміючи, чому саме на цьому місті зупиняється
його вибір. Найбільшою популярністю користуються тури, які передбачають
відвідування таких об’єктів гастрономічного туризму як ресторани, музеї,
присвячені певному продукту харчової промисловості або сільського
господарства, а також підприємства, ферми та інші місця національно-
культурної значущості. Важливо відзначити, що на об’єктах, орієнтованих на
гастрономічних туристів, сервіс повинен бути організований у дусі
національного колориту.
Особливістю гастрономічного туризму Парижу є проведення майстер-
класів з приготування сиру, з приготування виноградних равликів.
Майстер-клас з приготування домашнього сиру проводять майстри-
професіонали, які навчать гостей готувати домашній сир та дадуть відповідь на
всі питання, які їх цікавлять. Після проведення майстер-класу гостям дають
спробувати сир, та при бажанні придбати його.
Майстер-клас з приготування виноградних равликів показує весь процес
їх приготування, що дійсно цікаво, адже равлики для українців не мають
45
харчової цінності і є екзотикою Під час майстер-класу всіх бажаючих гостей
навчать готувати равлика, пасту з масла та ароматних трав, покажуть, як
заповнювати раковину м’ясом равлики і свіжим маслом ручної вижимки і
запікати їх.
В Парижі є велика кількість ресторанів, що відзначені мішленівською
зіркою якості. Париж знаходиться на другому місці у світі за їх кількістю після
Токіо.
Ресторани в Парижі повсюди, навіть у Ейфелевій вежі розміщено два
ресторани і один бар, головною родзинкою яких є панорамні види, що
відкриваються з вікон цих закладів. Ресторан 58 Tour Eiffel розміщується на
першому поверсі (рівні) вежі, а на другому поверсі вежі знаходиться ресторан
Le Jules Verne (в який досить складно потрапити через особливості бронювання
столиків, а також через те, що часто всі місця зарезервовано на декілька місяців
вперед), на третьому поверсі вежі знаходиться бар Champagne Bar. Для підйому
до ресторану не потрібно стояти в загальній черзі – квиток на ліфт купується в
окремій касі . Відвідувачі стають в окрему чергу, через 10-20 хвилин
потрапляють в ліфт і піднімаються в ресторан.
Однією з найбільш привабливих туристичних міст світу є Сінгапур.
Сінгапур є одним з найдинамічніших міст не тільки в економічному розвитку,
але й в туризмі. Так, протягом 1964-2022 рр. кількість іноземних туристів, що
відвідали Сінгапур зросла з 90 тис. до 17,4 млн. осіб. Основна частина
іноземних туристів, які відвідують Сінгапур приїздять не лише відпочити серед
мальовничих ландшафтів і відвідати історичні пам’ятки культури, але й
вивчати культуру через призму гастрономічного туризму. Сьогодні за звання
гастрономічної столиці Азії змагаються Сінгапур та Пекін. Сінгапур є раєм для
гурманів, адже кухня азійського тигра являє собою суміш китайських,
індійських, малайських та європейських кулінарних стилів [20, с. 102]. Вуличні
торговці та шеф-кухарі престижних ресторанів Сінгапуру готують
найрізноманітніші страви, які подаються і на звичайному вуличному прилавку і
в п’ятизірковому ресторані.
46
Лоточники з вуличною їжею – це приголомшливий досвід, який
неодмінно має бути включений до списку «must visit» кожного гурмана. У
Сінгапурі такі майданчики буквально заставлені невеликими кіосками, де
продають надзвичайно смачні та недорогі страви. Тут можна зустріти аромати
екзотичних спецій і національних продуктів з усієї Південно-Східної Азії.
Традиційними стравами Сінгапуру є лакша – кокосовий суп на основі каррі з
товстою рисовою локшиною. Проте найкраще відчути гастрономічні традиції
Сінгапуру скориставщись відомим гастрономічним туром «Makansutra Food
Safari».
Популярними центрами гастрономічного туризму Сінгапуру є Hawker
Centre, де можна спробувати будь-які сінгапурські страви за мінімальною
ціною. Тут на свіжому повітрі представлені сотні кіосків зі свіжою їжею.
Значною популярністю серед туристів та сінгапурців користується Smith Street,
яка після закінчення робочого дня перетворюється на офіс китайської та
малайської кухонь. Також досить відома в гастрономічному вимірі серед
туристів вулиця Food Street і набережна Clarke Quay [20, с. 102].
В гастрономічному житті Сінгапуру переважає китайська кухня. На
вулицях міста серед страв китайської кухні найбільшою. популярністю
користуються: свіжі краби, курка з рисом, китайські пельмені, солодкий
кокосовий джем. Також тут представлена індійська кухня. Основними стравами
індійської кухні є голова риби в гострому гарячому соусі карі, індійські
коржики, м’ясо мариноване в суміші йогурту зі спеціями. Малайська кухня
Сінгапуру відрізняється використанням трав та спецій, а також соусами з
кокоса та пастою з земляного горіха. Тут відомі такі страви малайської кухні:
рис зі смаженими шматочками риби, ніжні маленькі шашлички на бамбукових
паличках.
Перанаканська кухня представляє собою суміш китайської, малайської та
індонезійської кухонь, для неї характерне поєднання великої кількості
ароматних трав та спецій. Популярними стравами перенаканської кухня є:
47
курчата, риба загорнута в бананове листя, імбирний чай з молоком, кава, пиво
Tiger Beer, холодний лимонний чай, коктейлі на основі джина.
Щороку весною в Сінгапурі проходить гастрономічний фестиваль Savour,
на якому на 20 тис. кв. м розташовуються більше ніж 150 ресторанів з усього
світу. Особливістю фестивалю є доступність їжі для усіх містян. Вартість
квитка починається від 20 дол.
Осінню в Сінгапурі проходить гастрономічне свято The Great Food.
Територію на якій проводиться свято розділяють на п’ять основних зон:
1. Star Chef Arena, де гостей чекає понад 50 страв від найвідоміших
«зіркових» кухарів, спеціальні майстер-класи, збірник рецептів та зустріч з
улюбленим кухарем;
2. Heritage Lane – зона змішаних культур, а саме, страви іспанської,
французької, ісландської, італійської, тайської, мексиканської та інших кухонь;
3. Rolling ‘Sweet Times – зона десертів Південно-Східної Азії, де готують
понад 300 популярних десертів;
4. Feast of Kings – четверта зона, присвячена королівській кухні різних
країн;
5. Connoisseur Collection, в якій беруть участь найбільш затребувані шеф-
кухарі світу та представлять гостям свої ексклюзивні авторські
страви [20, с. 103].
Крім того, в Сінгапурі проходить Світовий гастрономічний саміт, який
збирає найкращих шеф-поварів. Тому, Сінгапур поправу можна назвати
центром гастрономічного туризму в Південно-Східній Азії.
В Пекіні представлені практично всі кулінарні стилі та течії, але
основною є кантонська кухня, кулінарні традиції якої є традиційними для
більшості місцевого населення. В кантонській кухні прийнято зберігати
первинний смак та текстуру продуктів, тому в ній немає занадто насичених,
гострих чи притомних соусів та приправ. Для страв кантонської кухні
характерні свіжі продукти, різні форматів приготування страв. Основними
ключовими компонентами кантонської кухні є рис та локшина, з якими
48
комбінують різні бульйони, соуси, рибні і м’ясні страви. В кантонській кухні
використовується такі інгредієнти, як сіль, цукор, оцет, соєвий соус, рисове
вино, зелену цибулю, кукурудзяний крохмаль, кунжутне масло. Також до страв
дають імбир, перець чилі, мелений чорний перець, аніс та декілька інших
спецій в невеликих кількостях [20, с. 105].
В Пекіні обов’язково необхідно скуштувати такі страви: сиу мей
(китайське барбекю), ананасові булочки, дімсам, яєчні тарталетки, тістечка
дружини, фальшивий суп з акулячих плавців, яєчні вафлі, пут чай ко (рисовий
пудинг), рибні тефтелі, білий цукровий пиріг, смажений тофу, солодкий суп з
червоних бобів, локшина з рисовим відваром, пудинг з тофу, тонгуен (рисові
дамплінги), манговий пудинг, суп з грибів і груші, десерт з дуріана, чай з
молоком.
Щороку осінню тут проходить грандіозний гастрономічний фестиваль,
також в цей же період проходить щорічний пивний фестиваль Beertopia, де
можна дегустувати сотні видів пива з різних країн світу, а також різноманітні
закуски і страви. Найкращі ресторани Пекіну, відмічені зірками Michelin: Lung
King Heen, SushiShikon, Wan Chai, Tim Ho Wan, тощо.
Туристичні оператори пропонують гастрономічний тур по ресторанах
готелю Four Seasons, в якому знаходяться відразу два ресторани з трьома
зірками Michelin. Один з французькою кухнею, а інший Lung King Heen –
зразок консервативних кантонських кулінарних традицій. Відомими стравами
які подають в цьому ресторані є качка «по-пекінськи», смажений краба в соусі
чилі, доповнений смаженим часником.
Таким чином, Пекін по праву можна назвати гастрономічною столицею
Азії, яку відвідують тисячі туристів з метою не лише споглядати красу
пейзажів, архітектури та азійської культури, а й все більшої популярності
набуває гастрономічний туризм – пізнання культури через національні страви.
З метою визначення ефективних засобів проведення гастрономічних турів
у Північному Причорномор’ї нами було розроблено анкету для того, щоб
отримати інформацію щодо обізнаності респондентів про гастрономічний
49
туризм. Анкетування було проведено шляхом інтернет-опитувань з охватом
аудиторії України, Польщі та Болгарії.
Онлайн-опитування – це відмінний спосіб зібрати інформацію
користувачів продукцією чи послуг підприємства.
При формуванні випадкової вибірки кожен з елементів генеральної
сукупності має однакову ймовірність потрапити до вибірки. Тобто і результати
такого дослідження будуть з певним ступенем достовірності характеризувати
всю генеральну сукупність.
Оскільки необхідно провести анкетування респондентів з різних зрізів
соціуму, то для цього необхідно використовувати можливості мережі Інтернет:
− Соціальну мережу (Facebook);
− Онлайн-форму Google для створення і заповнення анкети.
Висока ефективність методу проведення опитувань в Інтернеті пов’язана
з тим, що завдяки своїм комунікативним властивостям, він максимально
«зближує» анкетованих та інтерв’юера. Крім того, Інтернет дозволяє істотно
знизити час, що витрачається на проходження анкети по ланцюжку «інтерв’юер
– анкетований – заповнена анкета – введення анкети в базу даних – аналіз
анкети – представлення результатів у графічному вигляді» за декілька хвилин.
До числа відмінних особливостей проведення опитувань з використанням
Інтернету також відноситься їх невисока вартість, автоматизація процесу
опитування та аналізу отриманих результатів, можливість зосередження
опитування на цільової аудиторії.
В результаті взяло участь в опитуванні 105 респондентів. Кількість
повністю заповнених анкет складає 100 штук, що в середньому складає 95% від
вибірки і вказує на достовірність проведення даного опитування.
В ході анкетування було отримано таку інформацію. На питання «Як
часто ви подорожуєте?» 30% респондентів відповіли, що подорожують
переважно раз на півроку. Значна частка респондентів подорожують раз на рік
(29%). Проте, 11% опитаних взагалі не подорожують.
50
На питання «Як часто ви відвідуєте гастрономічні заходи?» 38%
респондентів відповіли, що не відвідувала такі заходи ніколи, 32% – відвідують
гастрономічні заходи раз на півроку, 30% – раз на рік.
На питання анкети «Які гастрономічні заходи Ви відвідували?»
відповідали ті респонденти, які хоч раз відвідували гастрономічні заходи.
Відповіді на це питання були різноманітні, але найпоширенішими виявилися
заходами: були відвідування ресторану, потім дегустації, на третьому місці –
тематичні фестивалі пива, вина, сиру, шоколаду, вуличної їжі, ярмарки меду.
Слід відмітити, що більшість опитаних не змогли згадати конкретних назв цих
заходів. Це в певній мірі свідчить про прогалини у маркетингових заходів з
боку організаторів івент-подій.
На питання «Який вид гастрономічного туризму Вам подобається
найбільше?» респонденти відповіли так: більшості (45%) подобається
ресторанний тур, 29% віддають перевагу ярмаркам чи виставкам, ще 26%
вибирають комбіновані тури.
Відповіді на питання «Які гастрономічні заходи для Вас цікаві?» були
доволі очікуваним – найбільше респондентів цікавлять відвідування ресторану
(31%), гастрономічні ярмарки (23%), майстер-класи (17%) і відвідування
підприємств, заводів (13%). Найменш популярними були гастрономічні
маршрути (10%) та продовольчі заходи (6%).
На питання «Що Вам найбільш цікаве у гастрономічному туризмі?»
відповіли так: 29% – процес дегустації, 17% – скуштувати щось нове, 15% –
цікавить пізнання місцевої культури, 12% – цікаво буде взяти участь у
приготуванні. Найменше цікавить респондентів пізнання рецептури – 6%. Для
решти (20%), всі вище вказані варіанти є цікавими. Тобто, як бачимо, українці
прагнуть спробувати нову для себе їжу, а також не проти і самими взяти участь
у її приготуванні.
На питання «Що Ви найбільше хотіли б скуштувати під час
гастрономічних турів?» 36% опитуваних відповіли, що хочуть скуштувати
м’ясні страви (рис. 3.1).
51

Рисунок 3.1 – Смакові переваги респондентів

Відповіді на питання «Які заклади харчування Вас цікавлять найбільше?»
свідчать, що більшість українців не готова відвідувати ресторани високого
рівня та вибирати здорову їжу (рис. 4.2).
Здорову їжу
19%
фаст-фуд
30%
Кафе
11%
дорогі
Ресторани ресторани
середнього 15%
сегменту
25%
Рисунок 3.2 – Переваги респондентів по вартості та корисності їжі

Питання «Де Ви отримуєте інформацію про гастрономічні заходи? (три
найбільш популярні))» важливе, щоб зрозуміти, де і звідки респонденти
отримують інформацію про гастрономічні заходи. Як виявилось, найкращими
джерелами є соціальні мережі (49 згадувань), друзі (48 згадувань), батьки та
52
Інтернет (по 34 згадування). Слід відмітити, що досить мала кількість згадувань
про телебачення.
Наступне питання звучить так «Напишіть 5 українських місць (міста,
фестивалі, ресторани, підприємства тощо), які Ви хотіли б відвідати?».
Найчастіше респонденти називали не фестивалі чи виставки, а міста. Так,
найпопулярнішими були Київ, Ужгород, Львів, Полтава, Одеса, Івано-
Франківськ.
На питання «Кухні яких країн світу Вам найбільше до вподоби?»
респонденти також відповіли доволі традиційно. Найбільше згадувалася
італійська та японська кухні (понад 60 раз), що цілком логічно, оскільки
сьогодні в Україні різноманітні піцерії та суші-бари представлені більше, ніж
заклади традиційної української кухні. Українська кухня розмістилася на третій
позиції (55 згадувань). Далі йдуть французька, американська, китайська,
грузинськ кухні.
Заключне питання звучало так «Що Вам найбільше заважає
подорожувати?». Воно стосувалось не тільки гастрономічного туризму, а
загалом подорожей. Відповіді розподілилися наступним чином (рис. 4.3). Як
бачимо, основною перешкодою до подорожей є брак грошей.

брак компанії брак знань про
3% гастрономічні
заходи
1%
брак
брак часу організаційних
33% моментів
2%
брак фінансів
61%

Рисунок 3.3 – Перешкоди для подорожей
53
Результати проведеного дослідження можуть бути актуальними для
туристичних компаній, при формуванні гастрономічних турів по місту Києву.
Гастрономічний туризм включає в себе такі види:
− ресторанний тур – подорож, яка складається з відвідування
найвідоміших та найбільш популярних ресторанів, які відрізняються високою
якістю, ексклюзивністю кухні, національним спрямуванням;
− тур сільською місцевістю – тимчасове перебування туристів у сільській
місцевості з метою дегустації її кухні та продуктів, що виробляють у даному
регіоні. Може також включати в себе деякі сільськогосподарські роботи;
− тур з метою відвідування гастрономічної виставки, ярмарки, шоу;
− освітній тур, метою якого є навчання в спеціальних закладах
кулінарного профілю, відвідування курсів та майстер-класів;
− комбінований тур – поєднує риси кількох попередніх турів [36, с. 564].
Під час гастрономічних турів турист може:
− відвідати ресторани національної кухні;
− взяти участь у кулінарних фестивалях;
− ознайомитися з історією та рецептурою національної кухні відповідно
до сезонів;
− взяти участь у приготуванні національних страв [16].
Часто виділяють види гастрономічного туризму за напрямом подорожі,
адже у багатьох країнах світу є події, які присвячені окремим продуктам або
стравам, як, наприклад, масляниця в країнах СНГ, фестиваль пива Октоберфест
у Німеччині та гастродипломатія як особлива форма організації
дипломатичного прийняття всіх рівнів та розроблення меню з урахуванням
кулінарних та національних особливостей різних народів, прийому гостей.
Отже, можна поєднувати у подорожі етнотур та гастрономічний тур. Це
дозволяє туристам дізнатися більше про культуру їжі та готування в
конкретному регіоні, спробувати нові смаки та насолодитися унікальними
стравами.
54
Побудуємо модель туристичної дестинації гастрономічного ринку
(рис. 3.4).

П родукти Кадри Технології

Суб’єкти ринку гастрономічного туризму

Організація
гастрономічного туризму

Управління туристичною
дестинацією

Продукція Методи
просування
Рисунок 3.4 – Модель туристичної дестинації гастяр ономічного туризму [власна
розробка]

Вхідними потоками моделі туристичної дестинації гастрономічного
туризму є продукти гастрономічного туризму (гастрономічний тур), кадри
(персонал туристичних підприємств, закладів ресторанного типу, підприємств
харчової промисловості), технології (технологічні процеси створення продуктів
ринку гастрономічного туризму, наприклад останнім часом набула
популярності молекулярна кухня).
До суб’єктів ринку гастрономічного туризму відносяться підприємства та
організації, що надають послуги харчування, це можуть бути як кафе і
ресторани, що безпосередньо готують гастрономічні продукти, так і заводи та
фабрики, що виробляють напої, або продукти харчування.
На виході моделі туристичної дестинації гастрономічного туризму
55
отримуємо продукцію (страви, напої), методи просування гастрономічного
туризму (просування місцевих господарств та виробників продовольчих товарів
є невід’ємною частиною будь-якого гастрономічного туру). Для просування
гастрономічного туру використовуються стандартні методи просування:
рекламна кампанія, стимулювання збуту, персональні продажі; зв’язки з
громадськістю.
Просування гастрономічного туризму на ринку може сприяти тому, що в
таких пропозицій з’явиться, може, і невеликий, але стійкий попит, що приведе
до зниження цін, тому що суттєвий недолік цього виду туризму – фінансова
сторона. З іншого боку, за досвідом багатьох туристів, що хоч раз побували в
гастрономічних турах, національна кухня нікого не залишає байдужим. Тому
більшість з них починає самостійне освоєння всіх тонкощів приготування тих
блюд, що сподобалися. А враховуючи, що географія кулінарних «родзинок»
необмежена, популярність таких турів буде рости.
На основі результатів проведеного опитування та власних досліджень
пропонуємо для ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» створити гастрономічний тур по Львову,
який має етнографічне спрямування. Проведемо SWOT-аналіз конкурентних
позицій м. Львів на ринку вітчизняного туризму для виявлення найсильніших
та найслабших факторів його розвитку (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – SWOT-аналіз конкурентних позицій м. Львів на ринку
гастрономічного туризму
Сильні сторони Слабкі сторони
1. Давня унікальна історична і 1. Популяризація України в інших регіонах і
культурна спадщина м. Львів континентах, в тому числі української кухні
2.Сприятливе геополітичне положення 2. Розвиток внутрішнього туризму.
м. Львів 3. Розвиток людських ресурсів.
3. Високий транспортний потенціал 4. Покращення рівня туристичного
(знаходиться на перетині транспортних обслуговування.
коридорів) 5. Удосконалення державної туристичної політики.
4. Наявність туристичної 6. Впровадження економіко-правових механізмів
інфраструктури (готелів, ресторанів). успішного ведення туристичного бізнесу.
5. Можливості для розвитку всіх видів 7. Інвестиційні механізми розвитку туристичної
туризму. інфраструктури.

56
Продовження табл.3.1
Сильні сторони Слабкі сторони
6. Зростання конкуренції туристичних 8. Покращання екологічної ситуації в місті.
операторів. 9. Розроблення нових видів турів.
10. Зниження цін на тури.
Слабкі сторони Загрози
1. Низька якість туристичних послуг 1. Нестабільна політична ситуація (події, пов’язані
(нестабільність сервісу). з анексією Криму та бойові дії в України
2. Застаріла туристична відлякують значну частину туристів, деякі країни
інфраструктура, що не відповідає внесли Україну в червоний список і не
європейським стандартам якості. рекомендують своїм громадянам її відвідувати).
3. Незадовільний стан транспортної 2. Техногенні катастрофи, забруднення повітря.
інфраструктури міста, низька якість 3. Можливе підвищення цін на тури.
послуг з перевезення, погані 6. Розвиток туризму в близько розташованих
дороги,пробки. країнах (наприклад у Варшаві).
4. Відсутність загальнодержавної
інформаційної туристичної системи
5. Відсутність туристичного бренду
України.

SWOT-аналіз розвитку туризму у м. Львів вказує на внутрішні сильні та
слабкі фактори, а також на зовнішні можливості та загрози, які впливатимуть
на його розвиток. Так, сильними сторонами розвитку туризму у місті Львів є
його давня унікальна історична та культурна спадщина, сприятливе
геополітичне положення, транспортний потенціал, наявність туристичної
інфраструктури (готелів, ресторанів), можливості для розвитку всіх видів
туризму, не тільки гастрономічного.
Слабкими сторонами туризму міста Львів є низька якість туристичних
послуг, невідповідність туристичної інфраструктури, європейським стандартам
якості, незадовільний стан транспортної інфраструктури тощо.
До основних можливостей туризму у місті Львів слід виокремити,
популяризацію України в інших регіонах і континентах (після Євро 2012, про
Україну почула Європа. Анексія Криму та конфлікт з рф, зробили Україну
відомою у всьому світі.
Позитивним є те що ці події підштовхнули владу до просування бренду
України), розвиток внутрішнього туризму, покращення рівня туристичного
57
обслуговування, покращання екологічної ситуації в місті, розроблення нових
видів турів, зниження цін на гастрономічні тури.
Звичайно найбільшою загрозою розвитку туризму у місті Львів є
нестабільна політична ситуація (події, пов’язані з бойовими діями відлякують
значну частину туристів, деякі країни внесли Україну в червоний список і не
рекомендують своїм громадянам її відвідувати), негативно можуть також
впливати техногенні катастрофи, забруднення повітря, можливе підвищення
цін на тури та розвиток туризму в близько розташованих країнах (наприклад у
Варшаві).
Далі проаналізуємо конкурентні позиції ринку туризму у місті Львів по
відношенню до інших міст-конкурентів. Для цього було проведено опитування
серед працівників туристичних компаній, які надають послуги з туризму з
метою оцінки діяльності зазначених фірм на ринках туризму міст Києва, Львова
та Полтави. Оцінка проводилась з використанням бальної шкали оцінок (від 1
до 10 – максимальна оцінка).
Результати експертного опитування були занесені в таблиці (Додаток С).
За середнім значенням факторів конкурентоздатності міст будуємо
«багатогранник конкурентоздатності» для кожного міста.
Визначимо показник рівня конкурентоздатності Києва щодо міст-
конкурентів як відношення площ «багатогранника конкурентоздатності» даного
міста до площі «багатогранника конкурентоздатності».
S Львів (6,9*6,0) + (6,0*6,8) + (6,8*6,3) + (6,3*6,9)=168,51
S Київ (7,7*4,0) + (4,0*5,3) + (5,3*7,5) + (7,5*7,7) =149,5
Проведемо оцінку показників = 168,51/149,5=1,13
S Київ (7,7*4,0) + (4,0*5,3) + (5,3*7,5) + (7,5*7,7) =149,5
S Полтава (6,7*4,5) + (4,5*5,5) + (5,5*6,3) + (6,3*6,7) 131,76
Проведемо оцінку показників = 149,5/131,76=1,13
В табл. 3.3 було зведено дані по факторам конкурентоздатності міста
Львів та міст-конкурентів.

58
Таблиця 3.3 – Аналіз конкурентоздатності по балах [складено автором]
Фактори конкурентоздатності Бальна оцінка фірм
підприємства Львів Київ Полтава
1 2 3 4
1. Продукт
Якість 7 9 8
Престиж послуги 5 8 6
Дата 9 9 9
Термін дії 9 9 8
Унікальність 5 6 6
Результативність 5 6 5
Надійність 8 7 6
Сума балів 48 54 47
Середній бал 6,9 7,7 6,7
2. Ціна
Прейскурантна 7 4 5
Відсоток знижки із ціни 7 3 4
Строк платежу 6 5 5
Умови кредиту 4 4 4
Сума балів 24 16 18
Середній бал 6,0 4,0 4,5
3. Канали збуту
Ступінь охоплення ринку 6 2 7
Прямі канали 8 4 5
Непрямі канали 8 4 5
Наявність філій 7 7 5
Форми збуту:
турагенти 7 8 6
туроператори 5 7 5
Сума балів 41 32 33
Середній бал 6,8 5,3 5,5
4. Просування продуктів на ринку
Реклама 5 8 7
Індивідуальний продаж 9 7 6
Піар-акції 7 7 6
Згадування в ЗМІ 4 8 6
Сума балів 25 30 25
Середній бал 6,3 7,5 6,3
РАЗОМ СУМА БАЛІВ 138 132 123

Таким чином, Львів в 1,13 рази має більший показник
конкурентоспроможності, ніж Київ, а Київ в 1,13 разів має більш високий
показник конкурентоспроможності, ніж Полтава.
Львів має найкращі показники за характеристиками ціною туристичного
продукту, та каналами збуту – 6,0 та 6,8 відповідно. Натомість гірші показники
59
Львів має за такими показниками як продукт та просування продукту на ринку
– 6,9 та 6,3 відповідно. Тому з метою покращення цих складових
конкурентоздатності Львову на ринку туризму, необхідно розробити відповідні
заходи.
На основі результатів проведеного опитування та власних досліджень
складемо гастрономічний тур по Львову.
Основна ідея туру розкрити переваги та таємниці гастрономічних надбань
Львову.
Загальна характеристика туру:
− за мотивацією – культурно-пізнавальний;
− за організаційними засадами – пекідж-тур;
− за формою організації – організований;
− за сезонністю – сезонний;
− за терміном подорожування – середньостроковий;
− за класом обслуговуванням – люкс-апартамент, люкс;
− за набором послуг – напівпансіон;
− тип маршруту – комбінований (радіальний, кільцевий)
− засоби долання маршруту – пішохідні, транспортні засоби ;
− види транспорту, що використовуються під час подорожі – наземні:
автобусний.
До нового маршруту включено такі об’єкти:
− кафе «Теплий п’єц»;
− паб «Христофор»;
− заклад «Наливки зі Львова»;
− ресторан «Музей Сала».
Спочатку ми відвідаємо кафе «Теплий п’єц», де можна скуштувати
банош, палюшки, домашні пироги та узвар. Це не тільки кав’ярня-музей
кахельних п’єців, але й місце з чудовим інтер’єром та смачною їжею.
Після цього, під час переходів між ресторанами і дегустаціями, ми будемо
60
мати можливість побачити Латинський собор, пам’ятник Адаму Міцкевичу,
готель «Жорж», комплекс Бернардинського монастиря з Костелом святого
Андрія, Глинянську браму, Єврейський квартал, Міський арсенал та такі
ресторани, як «Пструг, хліб і вино», «М’ясо та справедливість», «Кумпель»,
«Реберню» і багато інших.
Потім ми відвідаємо паб «Христофор», знаменитий серед подорожуючих
з різних країн. Основна спеціалізація цього місця – різновиди крафтового пива,
але ми відкриємо його з іншого боку. Ми звернемо увагу на три власноруч
зроблені настоянки, які супроводжуються закусками, такими як курячі
сердечка, смажений сир, гриби та ін.
Наступним місцем у нашому маршруті буде популярний заклад «Наливки
зі Львова», який славиться своїми алкогольними напоями. Вони пропонують
асортимент близько 35 різновидів настоянок. Тут ви зможете спробувати кожну
з них та придбати улюблену для себе.
Останні мандрівку завершимо відвідуванням ресторану «Музей Сала», де
вас чекають 14 різновидів українського сала, чорний хліб, квашений огірок і на
десерт – фірмова настоянка «салогонка» і цукерки «сало в шоколаді». У цьому
арт-музеї також можна побачити виставку сучасного мистецтва, присвячену
салу, і насолодитись переглядом найбільшого у світі серця з сала.
Під час екскурсії ви дізнаєтесь значення галицьких слів, таких як
«смаколик», «прецель», «гальба», «кілі шок», «шпалер», «зупка». Екскурсовод
розповість про різні гастрономічні фестивалі, що відбуваються у Львові
протягом року. Тож, на вас чекає захоплююча мандрівка історичною частиною
Львова у супроводі цікавого гіда та смачні дегустації в чотирьох закладах.
Схема маршруту 3-денного туру «Гастрономічна подорож по Львову»:
День 1
08:15
Приїзд у Львів. Зустріч групи з представником турфірми на залізничному
вокзалі м. Львів.
9:00
61
Приїзд у готель «Оптіма 3***». Розміщення туристів.
09:30
Сніданок у готелі.
10:30
Зустріч з гідом у готелі, збір групи на екскурсію «Оглядова екскурсія
м. Львів».
14:00
Обід у кафе «Теплий п’єц» в місті.
16:30
Майстер клас з приготування кави у ресторані «Реберню».
18:00
Вечеря та вечір акустичної музики у ресторані «Музей Сала».
21:00
Повернення до готелю.
21:20
Вільний час для вечірньої прогулянки містом. Нічліг.
День 2
08:00
Сніданок у готелі.
9:00
Зустріч з гідом у холі готелю. Збір групи на екскурсію до пабу
«Христофор».
09:30
Майстер-клас по приготуванню українського обіду у
пабі «Христофор».
13:00
Обід у ресторані «Наливки зі Львова».
14:00
Майстер-клас приготування наливки у ресторані «Наливки зі Львова».
16:00
62
Кава-брейк для туристів в ресторані «Реберню».
17:00
Повернення до готелю.
18:00
Вечеря у ресторані «Реберню».
19:00
Акустичний вечір каверів на поп, рок, інді хіти з молодіжним гуртом
«Happiness Street».
21:30
Повернення до готелю. Нічліг.
День 3
08:00
Сніданок в ресторані готелю.
08:45 – виселення з готелю.
09:10 – трансфер до з/д вокзалу.
Самостійне відправлення поїздом № 102 з Львова у Київ в 09:53.
Оскільки туристичний продукт найчастіше виступає у формі повного
пакета туристичних послуг, розрахованого на групу туристів, то розрахунок
його вартості має ряд специфічних факторів: вартість проживання, харчування,
витрати на транспортування (авіа, залізничний, автобусний квиток), трансфер,
страховку, поїздку керівника групи, витрати на екскурсії, комісійну винагороду
турагентів, митний збір тощо.
Розрахунок загальної вартості туру (табл. 4.4) здійснюється спочатку за
основною діяльністю, тобто згідно з пакетом послуг на групу туристів у цілому,
а вже потім встановлюється вартість у розрахунку на одного туриста і
встановлюється ціна послуг за основний набір послуг, передбачених
туристичною путівкою (ваучером).
Об’єктивною необхідністю під час вивчення студентами дисципліни
«Маркетинг туризму» є розгляд і аналіз рівноважного цінового оптимуму між
63
пропозиціями туристичної компанії та потенційними туристами вибраного
туристичного напряму.
Даний вид аналізу, як правило, здійснюють компанії з проведення
маркетингових досліджень та для розробки оптимального туру для сучасного
ринку.
Сутність таких досліджень полягає в тому, що під час продажу
туристичними компаніями продуктів (турів) у суб’єкта господарської
діяльності роздрібної компанії обов’язково є прямий постачальник туристичних
пакетів – туристична компанія оптовик, або туроператор. У кожного
туроператора або компаніє існує власна ціна на певні послуги, та за певним
рівнем обслуговування.
Розрахунок загальної вартості туру передбачає додавання всіх витрат,
пов’язаних з транспортом, проживанням, харчуванням, діяльністю та будь-
якими іншими витратами, пов’язаними з поїздкою.
Це може змінюватись залежно від місця призначення, тривалості та
бажаного рівня розкоші.
Вартість основних послуг, таких як проживання, харчування та
страхування може змінюватися у зв’язку з ростом чи падінням курсу долару,
зростанням цін.

Таблиця 3.4 – Розрахунок загальної вартості туру
№п/п Назва статті Вартість за Кількість Загальна вартість
одиницю (дн .)
у.о . гр н у.о . гр н
1 Вартість проживання від
умов розміщення
2-місний номер (напів 29,3 594 3 88 2376
люкс)
4-місний номер (люкс) 4 0 81 0 3 12 0 32 40
2 Вартість харчування
Сніданок
Обід
Вечеря
3 Трансфер 3 0 81 0 1 30 81 0
4 Екскурсійна програма
64
Продовження табл.3.4.
4.1 Кафе «Теплий п’єц» 1 27 1 1 27
4.2 Ресторан «Реберню» 1 27 1 1 27
4.3 Паб «Христофор» 1 27 1 1 27
4.4 Ресторан «Наливки зі 2 54 1 2 54
Львова»
4.5 Ресторан «Музей Сала» 10 270 1 10 270
5 Страхування 6 162 1 6 162
Собівартість туру напівлюкс 139 3753
Собівартість туру люкс 171 4617
Прибуток туроператора 13,9 375,3
(10%) напівлюкс
Прибуток туроператора 17,1 461,7
(10%) люкс
Загальна вартість 152,9 4128,3
напівлюкс
Загальна вартість люкс 188,1 5078,7

Отже, загальна вартість туру «Гастрономічна подорож по Львову» на 3
дні становитиме 5078,7 грн, що підтверджує що даний тур розрахований на
людей з середнім ступенем доходу та буде ефективним для проведення в ТА
«ІМПЕРІЯ ТУР».
65
ВИСНОВКИ

Етнографічний туризм виступає одним із засобів інформування громадян
про інші регіони України та нівеляції стереотипів. Етнографічний туризм
включає відвідання історичних, культурних або географічних визначних місць
України. Основна мета даних мандрівок – ознайомлення з пам’ятками історії,
архітектури, мистецтва; природними та етнічними особливостями; сучасним
життям народу і т. п. Туризм відіграє важливу роль в осмисленні власної
ідентичності, у відродженні локальних традицій. Для молоді особливо
важливим є усвідомлення історико-культурного значення здобутків власної
країни, гордості за неї.
ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» працює на туристичному ринку України з
2019 року. ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» – це багатопрофільна туристична компанія, яка
займає чільне місце на ринку туристичних послуг Черкаської області.
Етнографічні тури в ТА «Імперія тур» включають в себе візити до
традиційних сіл, міст та населених пунктів, де можна познайомитися з
місцевою культурою, традиціями та звичаями.
Тури проводяться досвідченими гідами, які мають глибокі знання про
місцеву культуру та історію. Вони допомогають учасникам краще зрозуміти та
оцінити цінність етнографічного досвіду.
Етнографічні тури в ТА «Імперія тур» часто включають в себе унікальні
можливості, такі як відвідування традиційних свят, проживання в автентичних
місцевих господарствах та участь у майстер-класах з народного
ремесленництва.
ТА «Імперія тур» має комерційний підхід до проведення етнографічних
турів, що дозволяє співвіднести якість послуг з їх вартістю. Учасники можуть
розраховувати на комфортне перебування та якісне обслуговування протягом
усього туру.
66
Загальна ідея проведення етнографічних турів у ТА «Імперія тур» полягає
в тому, щоб дати учасникам можливість побачити світ з іншого кута зору,
пізнати нові культури та традиції і залишити поїздку з незабутніми
враженнями.
Структура етнографічних турів в ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» виглядає
наступним чином:
− тур до селища місцевих мешканців у Карпатах, де можна ознайомитися
з їхнім побутом, традиціями та культурою;
− екскурсія в українське село, де можна взяти участь у майстер-класах з
народних ремесел та спробувати національні страви;
− тематичний тур до музеїв та етнографічних комплексів, де представлені
українські традиції, звичаї та ремесла;
− етнічні поселення у Східній Європі: відвідання угорських, словацьких
та румунських селищ, де збереглися традиції та культура місцевих народів;
− тур до етнічних міноритетів у Китаї та Японії, де можна познайомитися
з їхніми традиціями та звичаями;
− візит до індіанських резервацій у Північній Америці для вивчення
традицій, мистецтва та культури індіанських племен.
Оцінку ефективності організації і проведення етнографічних турів
ТА «Імперія тур» виконаємо за допомогою простеження динаміки виїзного та
в’їзного туризму ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» та окремо етнографічних турів.
Найбільша кількість обслугованих туристів (у 2023 р. – 1490 осіб, у 2023
р. – 2038 осіб) надають перевагу туризму, метою якого є дозвілля та відпочинок
(77%). Це пов’язано з туристичним продуктом ТА «ІМПЕРІЯ ТУР», що
орієнтований переважно на саме такий тип відпочинку. Обсяги етнографічного
туризму за кордон в досліджуваній компанії у 2023 році зросли на 6,1%, що
вказує на підвищення ефективності проведення даних турів.
Як бачимо в структурі в’їзного туризму найбільша кількість
обслугованих туристів спостерігалась у 2022 р. – 95 осіб. Туристи найбільше
надавали перевагу туризму, метою якого є дозвілля та відпочинок. З початком
67
політичної кризи, а за нею і воєнними діями кількість іноземних туристів, що
приїжджають відпочивати скоротилася, натомість зросли ділові поїздки.
Кількість етнографічних турів в агентстві у 2023 році порівняно з 2022 роком
зросло в 4,5 рази.
Для удосконалення організації і проведення етнографічних турів
ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» пропонуємо розширити свою діяльність та створювати
етнографічні тури за гастрономічним напрямком.
На основі результатів проведеного опитування та власних досліджень
пропонуємо для ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» створити гастрономічний тур по Львову,
який має етнографічне спрямування.
SWOT-аналіз розвитку туризму у м. Львів вказує на внутрішні сильні та
слабкі фактори, а також на зовнішні можливості та загрози, які впливатимуть на
його розвиток. Так, сильними сторонами розвитку туризму у місті Львів є його
давня унікальна історична та культурна спадщина, сприятливе геополітичне
положення, транспортний потенціал, наявність туристичної інфраструктури
(готелів, ресторанів), можливості для розвитку всіх видів туризму, не тільки
гастрономічного.
Слабкими сторонами туризму міста Львів є низька якість туристичних
послуг, невідповідність туристичної інфраструктури, європейським стандартам
якості, незадовільний стан транспортної інфраструктури тощо.
Основна ідея туру розкрити переваги та таємниці гастрономічних надбань
Львову.

68
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про культурну спадщину : Закон України № 1805-III від 7 червня
2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
2. Про музеї та музейну справу : Закон України № 249/95-ВР від
29.06.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25. – Ст. 191.
3. Про туризм : Закон України № 324/95-ВР від 15.09.1995 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241.
4. Про затвердження Положення про Державний реєстр національного
культурного надбання : Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1992
№ 466 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws
/show/616-2011-%D0%BF
5. Про затвердження Положення про Міністерство культури України :
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495 // Офіційний
вісник України. – 2014. – № 81. – Ст. 2285.
6. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_089.
7. Антоненко В. С. Культурна спадщина як історико-культурний та
науково-пізнавальний ресурс туризму: проблемні питання / В. С. Антоненко,
І. П. Крупа // Географія та туризм. – 2012. – № 8. – С. 37–44.
8. Архітектурна та культурна спадщина історичних міст країн
Центрально-Східної Європи : кол. монографія / за ред. Р. Димчика, І. Кривошеї,
Н. Моравця та ін. – Умань-ПознаньЧенстохова : ФОП Жовтий О. О., 2016. –
286 с.
9. Бадяк В. Нормативно-правова охорона культурної спадщини /
В. Бадяк // Вісник Львівської національної академії мистецтв. – 2016. – № 28. –
С. 331–358.
10. Бакуменко В. Д. Виявлення комплексу проблем державного
управління процесами європейської та євроатлантичної інтеграції України,
69
розробка пропозицій щодо вдосконалення системи державного управління
цими процесами : наук.-дослід. роб. / В. Д. Бакуменко, Д. О. Безносенко. – К. :
НАДУ ; Центр навчання і досліджень з європейської та євроатлантичної
інтеграції України. – 41 с.
11. Баланюк Ю. С. Політико-правові механізми формування і збереження
об’єктів нерухомої культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні : автореферат
дис. канд. політ. наук : 23.00.03 / Ю. С. Баланюк. – Чернівці, ЧНУ, 2016. – 23 с.
12. Бойко-Бойчук О. В. Механізми державного управління: узагальнена
модель [Електронний ресурс] / О. В. Бойко-Бойчук. – Режим доступу :
concept.at.ua/load/0-0-0-34-20.
13. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з додат.,
допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2007. – 1736 с.
14. В’їзний туризм : навчальний посібник / авторський колектив :
П. Ф. Коваль, Н. О. Алєшугіна, Г. П. Андрєєва та ін. – Ніжин, В. В. Лук’яненко,
2010. – 304 с.
15. Галямар В. О. Перспективи розвитку інноваційної діяльності в сфері
гостинності на засадах кластерного підходу [Електронний ресурс] /
В. О. Галямар. – Режим доступу : http://conf.htei.org.ua/wpcontent/uploads/
2015/11/Galyamar.pdf.
16. Гевель К. М. Збереження культурної спадщини у посткомуністичних
країнах Євросоюзу / К. М. Гевель // Актуальні проблеми державного
управління. – 2010. – С. 74–77.
17. Гевель К. М. Проблеми та перспективи державного управління
сферою збереження та охорони історико-культурної спадщини в Україні
[Електронний ресурс] / К. М. Гевель. –– Режим доступу :
http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2009-02/09gkmksu.pdf
18. Гонтаржевська Л. І. Ринок туристичних послуг в Україні : навчальний
посібник / Л. І. Гонтаржевська. – Донецьк : Східний видавничий дім, 2008. –
180 с.
70
19. Грига В. Проблеми охорони культурної спадщини на Буковині /
В. Грига // Сторінка молодого дослідника. – 2012. – № 1. – С. 218–225.
20. Гринь О. В. Державна система охорони культурної спадщини сучасної
України: центральні органи влади / О. В. Гринь // Праці Центру
пам’яткознавста. – 2011. – № 20. – С. 27–32.
21. Дрогомирецька М. І. Стратегічні напрями розвитку туристичного
іміджу України / М. І. Дрогомирецька // Економічні науки. Cер. Облік і
фінанси. – 2013. – Вип. 10(3). – С. 220–225.
22. Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства :
підручник / М. С. Зарицький. – К. : Політехніка ; Фірма Періодика, 2004. – 128
с.
23. Захарова І. В. Основи інформаційно-аналітичної діяльності /
І. В. Захарова, Л. Я. Філіпова. – К. : ЦУЛ, 2013. – 336 с.
24. Здіорук С. І. Культурна політика України: національна модель у
європейському контексті : аналіт. доп. / С. І. Здіорук, О. М. Литвиненко, О. П.
Розумна ; за ред. С. І. Здіорука. – К. : НІСД, 2012. – 64 с.
25. Карпенко О. В. Функціонально-технологічні механізми інформаційно-
аналітичного забезпечення органів державного управління : дис. … канд. наук з
держ. управління : 25.00.02 / О. В. Карпенко. – К. : НАДУ, 2010. – 240 с.
26. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні :
навчальний посібник / В. Ф. Кифяк. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2003. – 300 с.
27. Кифяк О. В. Маркетинг у музейній справі: теоретико-прикладні
аспекти / О. В. Кифяк, М. М. Руденко // Економічні науки. – 2010. –
Випуск 2 (19).
28. Коваль Р. А. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності
органів влади : автореф. дис. … канд. наук : 25.00.02 / Р. А. Коваль. –
Запоріжжя, Класичний приватний університет, 2008. – 24 с.
29. Ковальчук Є. Музей у сучасному світі: розробка наукової концепції
[Електронний ресурс] / Є. Ковальчук. – Режим доступу : http://volyn-kray-
mus.at.ua/publ/muzej_u_suchasnomu_sviti_rozrobka_naukovoji_koncepciji/1-1-0-62
71
30. Кот С. І. Про стан збереження культурної спадщини України :
інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань «Стан,
проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» 18 квітня
2018 р. / С. І. Кот. – К. : Інститут історії НАН України, 2018. – 42 с.
31. Кравченко О. М. Теоретичні підходи до визначення поняття
«механізм державного управління» [Електронний ресурс] / О. М. Кравченко //
Державне управління: удосконалення та розвиток: електрон. наук. фах. вид. –
2009. – № 3. – Режим доступу : http://www.dy.nayka.com.ua
/index.php?operation=1&iid=56
32. Країна як бренд. Національний бренд «Україна» [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/book/StrPryor/9/30.pdf.
33. Культурна спадщина України : бібліогр. покажч. / уклад. В. В. Степко,
Г. О. Стешенко, Т. В. Улятовська, А. А. Чернявська ; Київ. нац. ун-т культури і
мистецтв. – К., 2012. – 140 с.
34. Лелеченко А. П. Узгодження та збалансованість фінансово-
інвестиційних заходів по забезпеченню сфери охорони історико-культурної
спадщини та пам’яток архітектури на рівні регіону / А. П. Лелеченко,
В. В. Мещеряков // Економіка та держава : міжнар. наук.-практ. журн. – 2014. –
№ 9. – С. 93–97.
35. Лесик О. В. Замки та монастирі України / О. В. Лесик. – 3-е вид. – Л. :
Світ, 2013. – 173 с.
36. Лобузін І. В. Оцифрування історико-культурної спадщини :
технологія та управління / І. В. Лобузін // Реєстрація, зберігання і обробка
даних. – 2012. – Т. 14, № 3. – С. 104–114.
37. Мадей А. С. Питання охорони історико-культурної спадщини України
в сучасній періодиці / А. С. Мадей / Наукові записки Інституту журналістики. –
2014. – 56. – С. 305–310.
38. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. /
В. Я. Малиновський. – Вид. 2-ге, доп. та переробл. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
72
39. Мальська М. П. Туристичний бізнес: теорія та практика : навчальний
посібник / М. П. Мальська, , В. В. Худо. – К. : Центр учбової літератури, 2007. –
424 с.
40. Матлай Л. С. Історико-культурна спадщина України у
цивілізаційному діалозі / Л. С. Матлай // Hist. and Cultural Studies. – 2014. – № 1.
– С. 45–48.
41. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні / О.
Мацюк. – Л. : Світ, 2005. – 192 с.
42. Машталір В. В. «Мистецький арсенал» – національний культурно-
мистецький та музейний комплекс / В. В. Машталір // Вісник
Дніпропетровського університету. Сер. ІФНІТ, 2014. ‒ Випуск 22. –
С. 128‒135.
43. Мещеряков В. В. Взаємодія органів публічної влади та громадськості
у сфері охорони історико-культурної спадщини та пам’яток архітектури на
рівні регіону / В. В. Мещеряков // Державно-управлінські студії. – 2017. – № 2.
44. Мещеряков В. В. Сучасні підходи до вдосконалення механізмів
державного регулювання зі збереження та популяризації історико-культурної
спадщини та пам’яток архітектури / В. В. Мещеряков // Державне управління:
удосконалення та розвиток. – 2015. – № 9. – С. 1–6.
45. Мещеряков В. В. Механізми державного регулювання у сфері
охорони історико-культурної спадщини та пам’яток архітектури в регіонах
автореферат дис. … канд. наук : 25.00.02 / В. В. Мещеряков. – К. : НАДУ, 2016.
– 23 с.
46. Міжнародний імідж України: міфи і реалії [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://razumkov.org.ua/additional/analitical
_report_NSP3_ukr.pdf
47. Нестеренко О. В. Методологія використання сучасних інформаційних
технологій в інформаційно-аналітичних системах органів державної влади / О.
В. Нестеренко // Реєстрація, зберігання і обробка даних. – 2004. – № 1. – С. 62–
74.
73
48. Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство : навчальний посібник /
Є. В. Панкова. – К. : Альтерпрес, 2003. – 352 с.
49. Пересадько В. А. Програма регіонального картографування природної
та історико-культурної спадщини / В. А. Пересадько, Ю. І. Прасул, К. В.
Шпурік, О. В. Шпурік // Проблеми безперервної географічної освіти і
картографії. – 2011. – Вип. 14. – С. 74–77.
50. Петранівський В. Л. Туристичне краєзнавство : навч. посіб. /
В. Л. Петранівський, М. Й. Рутинський ; за ред. проф. Ф. Д. Заставного. – К. :
Знання, 2006. – 576 с.
51. Писаревський І. М. Планування та організація туристських
маршрутів: підручник / І. М. Писаревський, М. В. Тонкошкур ; Харк. нац. акад.
міськ госп-ва. – Х. : ХНАМГ, 2012. – 304 с.
52. Проблеми збереження історико-культурної спадщини Києва / авт. кол.
В. О. Горбик (відповідальний редактор), В. М. Даниленко, Г. Г. Денисенко, Т. І.
Катаргіна, О. Н. Кубальський. – К. : Інститут історії України НАН України,
2009. – 258 с.
53. Туризм на Харківщині. Природно-рекреаційні ресурси та
історикокультурний потенціал регіону : бібліогр. путівник / Упр. культури і
туризму Харк. облдержадмін., Харк. обл. універс. наук. б-ка ; уклад.
Г. М. Єрофєєва. – Х., 2008. – 203 с.

74

ДОДАТКИ

75
Додаток А
Баланс ТА «ІМПЕРІЯ ТУР» на 01.01.2024
Актив Код На початок На кінець
рядка звітного періоду звітного
періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000 4863 6838
первісна вартість 1001 6010 9076
накопичена амортизація 1002 1147 2238
Незавершені капітальні інвестиції 1005 74 2893
Основні засоби 1010 551759 504088
первісна вартість 1011 736449 766878
знос 1012 184690 262790
Інвестиційна нерухомість 1015 - -
Первісна вартість інвестиційної нерухомості 1016 - -
Знос інвестиційної нерухомості 1017 - -
Довгострокові біологічні активи 1020 34971 42782
Первісна вартість довгострокових біологічних активів 1021 34971 42782
Накопичена амортизація довгострокових біологічних
1022
активів - -
Довгострокові фінансові інвестиції: - -
які обліковуються за методом участі в капіталі інших
- -
підприємств 1030
інші фінансові інвестиції 1035 - -
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 14 -
Відстрочені податкові активи 1045 - -
Гудвіл 1050 - -
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 - -
Залишок коштів у централізованих страхових резервних
1065
фондах - -
Інші необоротні активи 1090 415656 480058
Усього за розділом I 1095 1007337 1036659
II. Оборотні активи
Запаси 1100 299031 584600
Виробничі запаси 1101 11951 32147
Незавершене виробництво 1102 104205 164711
Готова продукція 1103 182491 387092
Товари 1104 384 650
Поточні біологічні активи 1110 74584 127792
Депозити перестрахування 1115 - -
Векселі одержані 1120 - -
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи,
1125
послуги 396993 580455
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами
1130 540 4175
76
з бюджетом 1135 4582 242
у тому числі з податку на прибуток 1136 - -
Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих
1140
доходів 15 -
Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх
1145
розрахунків - -
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 331769 569954
Поточні фінансові інвестиції 1160 - -
Гроші та їх еквіваленти 1165 21203 26288
Готівка 1166 2 35
Рахунки в банках 1167 21201 26288
Витрати майбутніх періодів 1170 223 51
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 - -
у тому числі в:
1181
резервах довгострокових зобов’язань - -
резервах збитків або резервах належних виплат 1182 - -
резервах незароблених премій 1183 - -
інших страхових резервах 1184 - -
Інші оборотні активи 1190 4607 29468
Усього за розділом II 1195 1133547 1923025
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи
1200
вибуття 661 -
Баланс 1300 2 141 545 2 959 684
Пасив Код На початок На кінець
рядка звітного періоду звітного
періоду
1 2 3 4
I. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 1688 1688
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 - -
Капітал у дооцінках 1405 199 193 155 347
Додатковий капітал 1410 - 134 664 -134 964
Емісійний дохід 1411 - -
Накопичені курсові різниці 1412 - -
Резервний капітал 1415 - -
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 1 572 394 2 255 960
Неоплачений капітал 1425 (-) ( -)
Вилучений капітал 1430 (-) ( -)
Інші резерви 1435 - -
Усього за розділом I 1495 1638394 2255960
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов’язання 1500 - -
Пенсійні зобов’язання 1505 - -
Довгострокові кредити банків 1510 24 140 11 889
Інші довгострокові зобов’язання 1515 296 705 344 995
77
Довгострокові забезпечення 1520 - -
Довгострокові забезпечення витрат персоналу - -
Цільове фінансування 1525 - -
Благодійна допомога 1526 - -
Страхові резерви 1530 - -
у тому числі:
резерв довгострокових зобов’язань 1531
- -
резерв збитків або резерв належних витрат 1532 - -
резерв незароблених премій 1533 - -
інші страхові резерви 1534 - -
Інвестиційні контракти 1535 - -
Призовий фонд 1540 - -
Резерв на виплату джек-поту 1545 - -
Усього за розділом II 1595 320 845 356 884
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків 1600 - -
Векселі видані 1605 - -
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов’язаннями
1610 137 997 139 198
товари, роботи, послуги 1615 28 690 80 871
розрахунками з бюджетом 1620 3 971 28 043
у тому числі з податку на прибуток 1621 - -
розрахунками зі страхування 1625 675 662
розрахунками з оплати праці 1630 2 066 2 331
Поточна кредиторська заборгованість за одержаними
1635
авансами 541 64 805
Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з
1640
учасниками - -
Поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх
1645
рахунків - -
Поточна кредиторська заборгованість за страховою
1650
діяльністю - -
Поточні забезпечення 1660 3 794 7 413
Доходи майбутніх періодів 1665 - -
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 - -
Інші поточні зобов’язання 1690 4 655 1 446
Усього за розділом IІІ 1695 182 389 324 769
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами,
утримуваними для продажу, та групами вибуття 1700
- -
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного
фонду 1800
- -
Баланс 1900 2 141 545 2 959 684

Додаток Б
І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

78
Стаття Код За звітний період За аналогічний
рядка період
попереднього
року
1 2 3 4
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, 2000 1 469 157 944 144
послуг)
Чисті зароблені страхові премії 2010 - -
Премії підписані, валова сума 2011 - -
Премії, передані у перестрахування 2012 - -
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013 - -
Зміна частки пере страховиків у резерві незароблених 2014 - -
премій

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, 2050 (1 452 665) ( 993 821 )
послуг)
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070 - -
Валовий: 2090 16 492 -
прибуток
збиток 2095 ( -) ( 49 677 )
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових 2105 - -
зобов’язань
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110 - -
зміна інших страхових резервів, валова сума 2111 - -
зміна частки перестраховиків в інших страхових 2112 - -
резервах
Інші операційні доходи 2120 875 977 251 140
у тому числі: 2121 - -
дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за
справедливою вартістю
Дохід від первісного визнання біологічних активів і 2122 21 736 21 532
сільськогосподарської продукції
Дохід від використання коштів, вивільнених від 2123 - -
оподаткування
Адміністративні витрати 2130 ( 24 849) ( 19 559 )
Витрати на збут 2150 ( 94 807) ( 83 948 )
Інші операційні витрати 2180 ( 49 313) ( 34 684 )
у тому числі: 2181 - -
витрати від зміни вартості активів, які оцінюються за
справедливою вартістю
витрати від первісного визнання біологічних активів і 2182 18 738 24 217
сільськогосподарської продукції
Фінансовий результат від операційної діяльності: 2190 723 500 63 272
прибуток
збиток 2195 ( -) (- )
Дохід від участі в капіталі 2200 - -
Інші фінансові доходи 2220 347 214
Інші доходи 2240 - -
у тому числі: 2241 - -
дохід від благодійної допомоги
Фінансові витрати 2250 (84 125) ( 85 331 )
79
Втрати від участі в капіталі 2255 ( -) (- )
Інші витрати 2270 ( -) ( - )
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні 2275 - -
статті
Фінансовий результат до оподаткування: 2290 639 722 -
прибуток
збиток 2295 ( - ) ( 21 845 )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 - -
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після 2305 - -
оподаткування
Чистий фінансовий результат: 2350 639 722 -
прибуток
збиток 2355 ( -) ( 21 845 )

II. СУКУПНИЙ ДОХІД
Стаття Код За звітний період За аналогічний
рядка період
попереднього
року
1 2 3 4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 - (1 143)
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405 - -
Накопичені курсові різниці 2410 - -
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та
2415
спільних підприємств - -
Інший сукупний дохід 2445 - -
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 - (1 143)
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним
2455
доходом - -
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 - (1 143)
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 639 722 (22 988)

III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Назва статті Код За звітний період За аналогічний
рядка період
попереднього
року
1 2 3 4
Матеріальні затрати 2500 633 986 510 588
Витрати на оплату праці 2505 97 376 86 042
Відрахування на соціальні заходи 2510 17 981 16 625
Амортизація 2515 262 790 184 689
Інші операційні витрати 2520 430 606 317 181
Разом 2550 1 442 739 1 115 125

ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
80

Назва статті Код За звітний період За аналогічний
рядка період
попереднього
року
1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 2600 -- -
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 - -
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 - -
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну
2615
просту акцію - -
Дивіденди на одну просту акцію 2650 - -

Додаток С
Таблиця 3.2 – Профіль діяльності міст-конкурентів [складено автором]

Львів Полтава Київ
Показники оцінка, в балах оцінка, в балах оцінка, в балах
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Частка ринку
2. Кількість турів
3. Темп росту
4. Обсяги продажу
5. Кількість фірм

на ринку
6. Розвиток

інфраструктури
7. Ширина

асортименту
8. Ціна туру
9. Адаптивність

каналів збуту
10. Рівень
задоволеності
клієнтів

Продовження табл.3.2
11. Додаткові

послуги
12. Система
81
бронювання
13. Рекламні

заходи
14. Якість

обслуговування
15. Транспортна

доступність
16. Стимулювання

збуту
17. Забезпеченість

персоналом
18. Імідж міста
Разом балів: 113 78 109

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets