ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7531| Title: | Проєкт автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення квітів в Київській області |
| Authors: | Солтус , Анатолій Петрович Назаров, Торгул |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 74 сторінках і 5 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2025. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проєктування автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення фруктів у Вінницькій області. В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проєкту» описано призначення проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок підкатного домкрату. В розділі охорони праці розроблено схему системи пожежної сигналізації. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7531 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Назаров Т.pdf Restricted Access | 1.88 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2025 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для
перевезення квітів в Київській області»
Керівник роботи:
д.т.н., професор ______________ А.П. Солтус_
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-93
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ Т. Назаров
(підпис) (Ініціали, прізвище)
2025
РЕФЕРАТ
студента факультету електронних технологій, автотранспорту
та машинобудування
Назарова Торгула
«Проєкт автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення
квітів в Київській області»
Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 74
сторінках і 5 листів графічної частини.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2025.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проєктування
автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення фруктів у
Вінницькій області.
В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проєкту» описано призначення
проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов
експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок підкатного домкрату.
В розділі охорони праці розроблено схему системи пожежної сигналізації.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3
ЗМІСТ
Вступ ......................................................................................................................... 6
1 Техніко–економічне обґрунтування роботи ...................................................... 7
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства ................................................................................................................ 7
1.2 Аналіз клімату і місцевості ...................................................................... 9
1.3 Аналіз вихідних даних проекту ................................................................. 12
2 Технологічний розрахунок автотранспортного підприємства ...................... 13
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві .................................. 13
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл .................................................. 14
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................... 16
2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню
автомобілів ............................................................................................................. 17
2.2 Планування виробничого корпусу ............................................................ 18
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів .. 18
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу
................................................................................................................................. 21
2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР .............................................. 22
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ................................................. 24
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу...................................................................................................................... 25
2.2.6 Розрахунок чисельності виробничих робітників .............................. 25
2.2.7 Розрахунок площ виробничих дільниць ............................................ 26
2.2.8 Розрахунок площ приміщень .............................................................. 28
2.2.9 Розрахунок площ складських приміщень .......................................... 28
2.2.10 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ................................ 31
2.2.11 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ..... 31
2.2.12 Генеральне планування автотранспортного підприємства ........... 33
2.2.13 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ........................ 33
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 4
2.3 Розробка технологічного процесу технічного обслуговування ............. 34
2.3.1 Розробка функціональної схеми технологічного процесу ТО-2 ... 34
2.3.2 Правила техніки безпеки ТО-2 ......................................................... 35
3 Конструкторська розробка ................................................................................ 37
3.1 Аналіз існуючих конструкцій .................................................................... 37
3.2 Опис і принцип дії прототипу .................................................................... 39
3.3 Розрахунок приводу .................................................................................... 40
4 Охорона праці й навколишнього середовища ................................................. 44
4.1 Технологічне планування виробничих зон і земельних ділянок ........... 44
4.2 Шкідливі та небезпечні фактори у зонах ПР, ТО та дільницях ............. 46
4.3 Заходи з техніки безпеки у зонах та дільницях ....................................... 46
4.4 Промислова санітарія ................................................................................. 48
4.5 Протипожежні заходи ................................................................................. 51
4.6 Освітлення дільниці .................................................................................... 53
4.7 Мікроклімат ................................................................................................. 53
4.8 Електрична безпека ..................................................................................... 55
4.9 Модернізація системи пожежної сигналізації .......................................... 55
Висновки ................................................................................................................ 62
Перелік джерел посилання ................................................................................... 63
Додатки ................................................................................................................... 68
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5
ВСТУП
При перевезені вантажу автомобільним транспортом використовують
рухомий склад (РС): автомобілі, автопоїзди, які повинні знаходитись в справному
технічному стані, відповідати нормам, обумовленим правилами технічної
експлуатації, що характеризує його працездатність.
Працездатність ТЗ оцінюється сукупністю техніко-експлуатаційних якостей:
динамічністю, стійкістю, економічністю, надійністю, керованістю, довговічністю
та ін. Кожен ТЗ виражається конкретними показниками. Щоб працездатність АТЗ
в процесі експлуатації була на необхідному рівні. Значення цих показників
тривалий час повинні не змінюватися, в порівнянні з їх первісними величинами.
Однак технічний стан ТЗ у процесі тривалої експлуатації змінюється
внаслідок зношування деталей, механізмів, поломок, інших несправностей, що
приводить до погіршення техніко-експлуатаційних якостей АТЗ.
Зміна якостей ТЗ зі збільшенням пробігу може відбуватися у результаті
недотримання правил технічного обслуговування або технічної експлуатації ТЗ.
Для зменшення інтенсивності зношування деталей, механізмів та запобігання
несправностей ТЗ, для підтримання його в належному технічному стані необхідне
своєчасне, високоякісне виконання технічного обслуговування.
Головною метою даної кваліфікаційної роботи бакалавра є проведення
технічного розрахунку АТП на 100 автомобілів для перевезення квітів в Київській
області, який включає в себе:
- визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
РС автомобільного транспорту АТП;
- розрахунок об’ємів робіт за їх видами;
- розрахунок кількості виробничого персоналу, площ приміщень основного і
допоміжного виробництва;
- визначення характеристики споруд, будівель, проєктування генерального
плану АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6
1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Головним завданням АТП є повне, своєчасне та якісне задоволення потреб
населення та народного господарства в перевезеннях при мінімальних
матеріальних витратах та трудових ресурсах.
Вирішення цього завдання вимагає переважного розвитку АТЗ загального
користування, зміцнення матеріально-технічної бази, підвищення вантажообігу та
концентрації ТЗ на великих АТП, поліпшення технічного обслуговування (ТО) і
ремонту рухомого складу (РС).
Завданням роботи є проектування АТП на 100 ТЗ для перевезення квітів в
Київській області.
Київська область є одним із ключових центрів квіткового бізнесу в Україні. У
регіоні активно працюють численні оптові бази, тепличні господарства та
імпортери, які потребують регулярної та якісної доставки квітів до роздрібних
точок, салонів та клієнтів по всій країні.
Багато квіткових компаній стикаються з проблемами у транспортуванні
продукції, оскільки не мають власного парку рефрижераторів або не можуть
забезпечити належні умови перевезення. Створення автотранспортного
підприємства з сучасним обладнанням дозволить заповнити цю нішу.
У Київській області працюють численні компанії, що займаються оптовим
продажем квітів. Наприклад:
Ukraflora — пропонує широкий асортимент живих та зрізаних квітів з
доставкою по Києву та Україні.
Камелія — мережа квіткових магазинів з власним виробництвом, що
пропонує квіти оптом для бізнесу.
GoldenFlora — інтернет-магазин, що забезпечує доставку свіжих квітів оптом
та в роздріб по Києву та Україні.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 7
ProFlowers.ua — компанія з понад 20-річним досвідом на ринку, що пропонує
оптовий продаж квітів з доставкою по Києву та області.
Floriste Opt — надійний постачальник квітів оптом з 2018 року, що працює з
любов'ю до кожного бутона.
Rai Flora — виробник високоякісних квітів, що спеціалізується на
вирощуванні тюльпанів, півоній, гортензій та гвоздик.
Створення автотранспортного підприємства дозволить не лише задовольнити
потреби місцевих компаній, але й вийти на нові ринки, пропонуючи послуги з
перевезення квітів по всій Україні. Це відкриває додаткові можливості для
зростання та розвитку бізнесу.
Згідно Правил перевезення швидкопсувних вантажів (Стаття 5 Статуту)
Затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 9 грудня
2002 p. N 873.
Квіти приймаються до перевезення в картонних або пластикових ящиках з
вентиляційними отворами. Для збереження форми — квіти часто фіксують у
спеціальні касети або пінопластові форми. Між коробками розташовують
амортизуючі прокладки або роздільники.
Ідеальна температура для транспортуванні більшості квітів — від +5°C до
+12°C, бажано підтримувати вологість 60–80% для запобігання висиханню також
квіти необхідно захищати від прямих сонячних променів.
Тому при перевезенні квітів на далекі відстані використовують
рефрижераторні автомобілі.
Для забезпечення безперебійної роботи АТП, а також максимального
зниження затрат на обслуговування та інших витрат на утримання АТП доцільно
знижувати різномарочність РС. Тому, для перевезення квітів проаналізуємо
декілька автомобілів аналогів, які б забезпечили перевезення необхідних об’ємів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 8
1.2 Аналіз клімату і місцевості
Київська область розташована у помірно-континентальній кліматичній зоні,
що характеризується чіткою зміною пір року, відносно м’якою зимою та теплим
літом. Рельєф Київської області здебільшого рівнинний, подекуди горбистий. Це
спрощує будівництво логістичних комплексів. Щільна мережа автомобільних
доріг (включно з трасами М06, М05, Н01) забезпечує швидке сполучення з
Києвом, інші регіони.
Зима помірно м’яка. Середня температура найхолоднішого місяця (січня)від -
4˚ до -6˚С. Літо тепле, сонячне. Середня температура найтеплішого місяця (липня)
- 18˚С.
Опади 500—550 мм в рік, головним чином літом (в теплий період — 375—
400 мм). Кількість годин сонячного світіння до 1850 в рік. Термін вегітаційного
періоду біля 180—200 днів.
На території району відсутні значні водойми. В центральній частині області
протікає річка Дніпро.
1.3 Вибір моделі базового автомобіля для парку АТП
Hyundai HD 120
Hyundai HD 120 встановлює стандарти у 8-тонному класі ТЗ. Створений за
стандартами якості, надійності. Всередині Hyundai HD 120 розташовані
комфортні сидіння, що індивідуально налаштовуються, ергономічну панель
приладів, що дозволяє не втомлюючись керувати ТЗ протягом робочого дня.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9
Рисунок 1.1 – Зображення фургона Hyundai HD 120
Таблиця 1.1 - Технічна характеристика Hyundai HD-120
Параметр Значення
Модель шасі Hyundai HD120 Extra Long
Колісна база (мм) 4 895
Габарити шасі (Д×Ш×В, мм) 8 620 × 2 400 × 2 505
Кліренс (мм) 210
Снаряжена маса (кг) 5100
Повна маса (кг) 11990
Вантажопідйомність (кг) 6900
Двигун D6GA, дизельний, 6-циліндровий, об’єм 6
606 см³, стандарт Euro 4
Трансмісія 5-ступенева механічна
Привід Задній
Підвіска Ресорна
Гальмівна система Гідропневматична, барабанні гальма
Розмір шин 8.25 R16-16PR
Мінімальний радіус повороту (м) 7,3
Температурний режим фургона (°C) Від +10 до -10
Габарити фургона (Д×Ш×В, мм) 6 200 × 2 400 × 2 350
Товщина стінок фургона (мм) 50
Матеріал обшивки фургона Внутрішня, підлога — оцинкований лист;
зовнішня — плакований метал;
Холодильна установка H-THERMO HT-600 (24V)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 10
Mercedes Atego 1725
Mercedes Atego 1725 є найпопулярнішою моделлю в рамках світового
автомобільного ринку, що представлена модельним рядом вантажівок, які
здійснюють перевезення великих вантажів на великі відстані.
Вона використовує двигун Євро-6, систему відпрацьованих газів, безліч
нововведень в конструкцію шасі. Нова кабіна зробила його новим лідером серед
середньотоннажних вантажівок.
Для проектованого АТП за базовий автомобіль обираємо ТЗ моделі Mercedes
Atego 1725. Основні параметри обраного автомобіля наведено в табл. 1.2.
Рисунок 1.3 − Автомобіль Mercedes Atego 1725
Таблиця 1.2 − Технічні характеристики автомобіля Mercedes Atego 1725
№
п/п Назва параметра Значення
параметра
1 Вид автомобіля вантажний
2 Компонувальна схема 4х2
3 Максимальна маса вантажу, що перевозиться mв, кг 7500
4 Споряджена маса, m0, кг 6000
5 Повна маса mа, кг 13500
6 Двигун (карбюраторний, дизельний,інжекторний) Дизель (Е5)
7 Робочий об'єм V, л 6,4
8 Максимальна потужність двигуна Nmax, к. с. 231
9 Максимальний крутний момент Меmax, Нм 850
10 Габаритна висота Н, мм 2662
11 База, L, мм 4160
12 Колія передніх коліс В, мм 1965
13 Витрата палива, л/100км 18
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11
1.3 Аналіз вихідних даних проєкту
При проектуванні АТП здійснюємо вибір, обґрунтування вихідних даних:
− автомобілі середньої вантажопідйомності, кількість автомобілів на АТП –
100 шт.;
− кількість робочих змін – 1;
− кількість робочих днів на рік складає 302 днів, ЩО − один раз на добу;
− середньодобовий пробіг автомобіля складає 260 км;
− категорія умов експлуатації – ІІІ, тип дорожнього покриття – Д3 – дороги
з асфальтобетонних матеріалів, рельєф місцевості – Р5 – гірський (понад 2000 м),
помірно континентальний клімат;
− спосіб зберігання автомобілів − відкритий.
− категорія умов експлуатації − ІІІ, так як експлуатуються автомобільні
дороги з цементобетоном, асфальтобетоном, брущаткою по рівнинному та
слабопагорбовому рельєфу.
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до табл. 1.3.
Таблиця 1.3 − Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 100
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км/год 260
3 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 300000
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Кліматичний район помірно-
континентальний
7 Кількість робочих днів підприємства 302
8 Дільниця, що проєктується ТО-2
9 Марка автомобіля Mercedes Atego
1725
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 12
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві
Технологічний розрахунок АТП включає:
− вибір та обґрунтування методів організації виробництва, розрахунок
об’ємів робіт за їх видами;
− визначення виробничої програми з технічного обслуговування (ТО) та
ремонту рухомого складу (РС) автомобільного транспорту (АТ) АТП за
нормативами профілактичного обслуговування;
− розрахунок кількості працівників, технологічного обладнання, площ
приміщень допоміжного та основного виробництва;
− визначення характеристик споруд, будівель та генерального плану АТП.
Коригування періодичності ТО, пробігу до КР:
L' = L( H )
ТО−1 ТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)
L' = L( H )
ТО−2 ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)
L L( H )
рес = рес ⋅ K1 ⋅ K2 ⋅ K3 ; (2.3)
де Lн
i − нормативна періодичність ТО-1, ТО-2 для IІІ категорії умов
експлуатації, км.; Lн
k − нормативний пробіг до КР, тис. км.;
К1, К2, К3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації та
кліматичні умови [1, Дод. Е].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13
L'
ТО−1 = 4000 ⋅ 0,8 ⋅1 = 3200км.,
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,8 ⋅1 = 12800км.,
Lрес = 300000 ⋅ 0,8 ⋅1 ⋅1,1 = 264000км.
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл
Кількість технічних впливів на ТЗ визначається відношенням циклового
пробігу Lц до виду впливу. Розрахунковий цикловий пробіг відповідає ресурсному
(Lрес=Lц=264000 км). Кількість списань за цикл дорівнює 1. ТО-1 при цьому за
цикл не включає ТО-2. Періодичність ЩО відповідає середньодобовому пробігу.
Визначаємо ТО-1, ТО-2 на один АТЗ за цикл:
- число ТО-2:
L
N рес 264000
= = ≈ 21
2 (2.4)
L 12800
ТО−2
- число ТО-1 на цикл:
L
N рес 264000
= − N = − 21 ≈ 62;
1 2 (2.5)
L 3200
ТО−1
де LТО−1 – періодичність виконання ТО-1; Lрес − ресурсний пробіг, км.
- кількість ЩО на цикл:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14
L
рес 264000
N = = = 1015;
ЩO (2.6)
L 260
cд
де Lk – скорегований пробіг до КР, км; Lcд – середньодобовий пробіг АТЗ.
Результати розрахунків наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 − Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне позначення N1 N2 NЩO
Кількість 62 21 1015
Коефіцієнт технічної готовності:
1 1
α = = = 0,89
T d 0,4 (2.7)
1 + L TOiПO 1 + 260
cд 1000 1000
де dтоіпр – тривалість простою ТО та ПР в АТП, дні/1000 км. [1, с.43, дод. Ж].
Розрахунок річного пробігу автомобіля:
L = Д ⋅ l ⋅ α = 302 ⋅ 260 ⋅ 0,89 = 69883км.,
Р роб сд Т (2.8)
де Дроб.д - кількість днів роботи АТП в рік, дні.
Коефіцієнт переходу від циклу до року:
L 69883
η = Р = = 0,26
Р (2.9)
L 264000
рес
Розрахунок річної кількості ТО на один автомобіль за рік:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15
N = N ⋅η = 21 ⋅ 0,26 = 5
2 Р 2 Р (2.10)
N = N ⋅η = 62 ⋅ 0,26 = 16
1Р 1 Р (2.11)
N = N ⋅η = 1015 ⋅ 0,26 = 274
ЩОР ЩО Р (2.12)
Кількість ТО на всі ТЗ за рік:
∑ N2 Р = N2 Р ⋅ ACП = 5 ⋅100 = 500
(2.13)
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП = 16 ⋅100 = 1600
(2.14)
∑ N = N ⋅ A = 274 ⋅100 = 27400
ЩОР ЩОР CП (2.15)
Результати розрахунків наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 − Кількість технічних впливів на один ТЗ та на всі ТЗ
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2 Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
274 16 5 27400 1600 500
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Діагностування РС буде входити в обсяг робіт ТО, ПР. Діагностування Д-1
АТЗ буде проводитися на постах, поєднано з ТО-1.
Д1 призначено для визначення технічного стану систем ТЗ, агрегатів, вузлів,
що забезпечують безпеку руху. Д1 виконується при ТО-1, ТО-2 (забезпечує
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16
безпеку руху) та при ПР (по вузлах, що забезпечують безпеку руху). Кількість
АТЗ згідно статистичних даних та норм проектування приймаємо 10% від ТО-1 за
рік.
Д2 призначено для визначення економічних, потужнісних показників АТЗ.
Д2 проводиться з періодичністю ТО-2, в інших випадках при ПР. Кількість ТЗ, що
направляються на Д2 при ПР 20% від річної програми ТО-2.
Розрахунок числа діагностичних впливів:
∑ N = 1,1∑ N + ∑ N = 1,1 ⋅1600 + 500 = 2260
Д 1Р 1Р 2 Р (2.16)
де ∑ N Д1Р - кількість діагностувань Д1 на всі ТЗ за рік.
∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N2 Р = 1,2 ⋅ 500 = 600 (2.17)
де ∑ N Д 2Р - кількість Д2 на всі ТЗ за рік; 1,1 та 1,2 – коефіцієнти, що
враховують кількість ТЗ, що діагностуються при ПР.
Кількість ТЗ, що направляються на Д2 (20% від річної програми ТО-2):
20
∑ N Д ПР Р = ∑ N Д 2 Р ⋅ = 600 ⋅ 0,2 = 120
2 100 (2.18)
2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню автомобілів
Критерієм вибору методу організації ТО є добова виробнича програма. Вона
служить вихідним показником при визначенні числа ліній ТО та постів.
По видах ТО та діагностуванню добова виробнича програма визначається за
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 17
формулою:
∑ N
N iР
iд = ,
Д (2.19)
роб .Рi
де Дроб.Рi – річна кількість робочих днів зони, призначеної для ТО, діагностування
автомобілів; ΣNiР – річна програма ТО чи діагностування окремо ( ∑ NЩOp , ∑ N1 p ,
∑ N 2 p );.
27400
N = = 91
ЩО Д
302
1600
N = = 5
ТО−1 Д
302
500
N = = 2
ТО−2 Д
302
2260
N = = 7
Д 1 Д
302
600
N = = 2
Д 2 Д
302
2.2 Планування виробничого корпусу
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 18
Потокова організація обслуговування при ЩО є доцільною при NЩОд=100,
при обслуговуванні однотипних АТЗ, ТО-1 при N1д=12 АТЗ, ТО-2 при N2д=5. При
меншій добовій програмі використовуємо універсальні пости.
Д-1 в залежності від добової програми, методу проведення ТО-1
організовується разом з ТО-1, або на окремих постах.
Розрахункову трудомісткість tЩО визначаємо зо формулою:
н
tЩO = tЩO ⋅K 4 ⋅KM , люд.год (2.20)
де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1];
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного РС
та розмір АТП [1];
КМ=1–М/100=0,35...0,75 – коефіцієнт, який враховує зниження
трудомісткості за рахунок механізації робіт ЩО.
t н
ЩO = tЩO ⋅K 4 ⋅KM = 0,75 ⋅1,19 ⋅0,5 = 0,45люд.год
Нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2 для ТЗ проектованого АТП
визначається за формулою:
t = t н
ТО−1 і ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.21)
t н
ТО−2 = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год
де tн
i - нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд. год. [1].
tТО−1 = 5,7 ⋅1,0 ⋅1,19 = 6,78люд.год
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 19
tТО−2 = 21,6 ⋅1,0 ⋅1,19 = 25,7люд.год
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту визначається за
формулою, люд.год/1000км:
t
н
ПР = tПР ⋅K1 ⋅K 2 ⋅K3 ⋅K 4 ⋅K5 , люд.год (2.22)
де t н
ПР – нормативна трудомісткість ПР, люд. год. [1]; К1, К2, К3, К4, К5 –
коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації РС, модифікацію РС,
природно-кліматичні умови експлуатації РС, кількість одиниць технологічно
сумісного рухомого складу, способу зберігання РС [1].
tПР = 5 ⋅1,2 ⋅1,0 ⋅0,9 ⋅1,19 ⋅1,0 = 6,43люд.год
Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1 з ТО-1:
t1+д−1 =1,1⋅ tТО−1 =1,1⋅6,78 = 7,46люд.год (2.23)
Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2:
tд−2 = (0,1...0,2) ⋅ tТО−2 = 0,2 ⋅25,7 = 5,14люд.год (2.24)
Трудомісткість СО:
t δ 20
СО = ⋅ tТО−2 = ⋅25,7 = 5,14люд.год (2.25)
100 100
де δ – частка робіт СО від трудомісткості ТО-2, 20%.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 20
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу
Розрахунок річних обсягів робіт ЩО:
ТЩО.Р = ∑NЩО.Р ⋅ tЩО = 27400 ⋅0,45 =12330 люд. год. (2.26)
Розрахунок річних обсягів робіт ТО-1 з Д-1:
ТТО−1.Р = ∑N1.Р ⋅ t1+д−1 + (0,1∑N1Р +∑N 2 Р )tд1 =
=1600 ⋅7,46 + (0,1⋅1600 + 500)⋅0,25 ⋅6,78 =13057люд. год. (2.27)
Розрахунок річних обсягів робіт ТО-2:
Т2.Р = ∑N2.Р ⋅ tТО−2 = 500 ⋅25,7 =12852 люд. год. (2.28)
Розрахунок річних обсягів робіт Д-2:
Тд−2.Р = ∑Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 600 ⋅5,14 = 3084люд. год. (2.29)
Розрахунок річних обсягів робіт ПР:
L ⋅ A
Т = p nр ⋅ tпр 69883 ⋅100 ⋅6,43
ПР.Р = = 44907 люд. год. (2.30)
1000 1000
Об'єм робіт сезонного обслуговування (СО) за рік в цілому по парку:
ТСО .Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ tТО−2 = 2 ⋅100 ⋅0,2 ⋅25,7 =1028люд. год. (2.31)
де Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 21
КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2.
Річні трудомісткості ТО, які виконуються на потокових лініях, повинні
уточнюватися після розрахунку відповідних зон обслуговування.
2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР
При розрахунку ТО, ПР визначаємо кількість потокових ліній та постів,
режим роботи зони, обираємо метод обслуговування.
«Режим роботи ТО, ПР приймаємо залежно від режиму роботи АТЗ. Роботи
ЩО, ТО-1 виконуються в міжзмінний час ТО-2, ПР під час роботи АТЗ на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 зміни, зони
ПР в 2…3 зміни» [1].
«Вибір методу ТО виконуємо шляхом порівняння такту поста τ з ритмом
виробництва R. Якщо такт поста рівний або більше 3R для ТО-1, 2R для ЩО, 4R
для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо умова
не виконується для проведення ТО проектуються універсальні пости» [1].
Ритм виробництва визначається за формулою:
R 60 ⋅Tзм ⋅Сзм
i = , (2.32)
Ni.д
де Тзм=8 год. – тривалість зміни;
Сзм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному виду ТО.
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 5хв.
91
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 96 хв.
5
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 22
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО 2 = = 240 хв.
− 2
Розрахунок такту зони обслуговування:
60 ⋅ t
τ = ЩО
ЩО + (1...3) 60 ⋅0,45
= + 2 = 6 (2.33)
Р3 6
τ 60 ⋅ tТО−1 (1...3) 60 ⋅6,78
ТО−1 = + = + 3 = 60хв. (2.34)
Р3 7
τ 60 ⋅ tТО−2
ТО−2 = + (1...3) 60 ⋅25,7
= + 3 = 223 (2.35)
Р3 7
де Рз – кількість робітників, що працюють одночасно;
ti – трудомісткість робіт з обслуговування, що виконуються на даній зоні
обслуговування, люд.-год;
tз=1...3 хв. – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці
його на пост і з'їзді з посту.
Кількість постів ЩО:
τ
X ЩО 6
ЩО = = ≈ 2 (2.36)
RЩО ⋅ηЩО 5 ⋅0,85
Кількість постів ТО-1 з Д-1:
X τ
= ТО−1 60
ТО−1 = ≈1 (2.37)
RТО−1 ⋅ηТО−1 96 ⋅0,85
Кількість постів для ТО-2:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23
X τТО−2 223
ТО−2 = = ≈1 (2.38)
RТО−2 ⋅ηТО−2 240 ⋅0,85
де η=0,85÷0,95 – коефіцієнт використання робочого часу посту.
Кількість постів Д-2 визначається:
T ⋅К
X Д 2 р н 3084 ⋅1,4
Д 2 = = ≈1 (2.39)
Д рп ⋅п ⋅ tзм ⋅Р ⋅ηі 302 ⋅8 ⋅1⋅2 ⋅0,85
де Тд.р - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.; Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2];
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2];
tзм - тривалість зміни; n – кількість змін роботи на добу [2];
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
Кількість постів для виконання робіт Д2 приймаємо - 1.
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Розрахунок кількості постів ПР:
X TПР ⋅ϕ 44907 ⋅1,4
пр = = = 4,37 ≈ 5 (2.40)
Д рп ⋅Т зм ⋅Сcм ⋅Рпр ⋅ηпр 302 ⋅8 ⋅1⋅7 ⋅0,85
де Тзм – тривалість зміни, год.;
ТПРп - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год.;
Дроб.р – кількість днів роботи зони ПР в рік;
РПР – кількість робітників на посту, люд.; С – кількість змін;
φ=1,2÷1,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження ТЗ у зону
ПР;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 24
ηпр=0,85...0,90 – коефіцієнт використання робочого часу посту.
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
T =ТЩО +Т1+ Д −1Р +Т2.Р +Тд−2. р +ТПР.Р +TСО.Р = (2.41)
=12330 +13057 +12852 + 3084 + 44907 +1028 = 87259люд.− год.
де TЩО.Р , T1 Д −1Р – річні об'єми робіт ЩО, ТО-1 з Д-1, люд.год;
T2.Р , Tд−2.Р TСО.Р , TПР.Р – річні об'єми робіт ТО-2, Д-2, СО та ПР, люд. год.
2.2.6 Розрахунок чисельності виробничих робітників
Кількість робітників визначають за показником річного фонду часу робочого
місця:
Т
Рт = ір , (2.42)
Фм
де Тір – річний обсяг робіт за зоною ПР, ТО або дільницею, люд.-год.;
Фм – річний фонд часу робочого місця, Фм=2070 год.
Річний фонд робочого часу робітника зони чи дільниці:
Т
Рш = ір , (2.43)
Фр
де Фр – річний фонд робочого часу штатного робітника.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 25
Результати розрахунків наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята
кількість Кількість
технологічно
№ Назва зон і дільниць по змінах Річний
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 ЩО 12330 5,96 6 6 1860 6,63 7
2 Зона ТО-1 13057 6,31 7 7 1840 7,10 7
3 Зона ТО-2 12852 6,21 7 7 1840 6,98 7
4 Д-2 3084 1,49 2 2 1840 1,68 2
5 Зона ПР (пости) 13472 6,51 7 5 2 1840 7,32 8
6 Всього 54796 29 27 2 31
Виробничі дільниці
7 Агрегатні 5843 2,82 - 1840 3,18
8 Ремонт приладів 3 3 4
систем живлення 325 0,16 - 1820 0,18
9 Слюсарно-механічні 6493 3,14 4 4 - 1840 3,53 4
10 Електротехнічні 649 0,31 1 1 1840 0,35 1
11 Акумуляторні 1299 0,63 1 1 - 1820 0,71 1
12 Шиномонтажні 325 0,16 1820 0,18
1 1 - 1
13 Вулканізаційні 1948 0,94 1820 1,07
14 Ковальсько-ресорні 649 0,31 1820 0,36
15 Мідницькі 649 0,31 1 1 - 1820 0,36 1
16 Жерстяницькі 487 0,24 1840 0,26
17 Зварювальні 1623 0,78 1 1 - 1820 0,89 1
18 Оббивні 1948 0,94 1 1 - 1820 1,07 2
19 Фарбувальні 5843 2,82 3 3 1820 3,21 4
Разом 32463 16 16 19
Всього 87259 45 50
2.2.7 Розрахунок площ виробничих дільниць
Площі дільниць можуть розраховуватись декількома методами: за площею
обладнання; за питомою площею на одного робітника.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 26
Річний обсяг
робіт в зоні або на
дільниці, люд.-
год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.
Якщо на виробничій дільниці передбачається пост для ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ.
Площа виробничої дільниці за показником питомої площі розраховується за
формулою [4]:
Fді = f p1 + f p2 (Pm −1), (2.44)
де Рт – число робітників у найбільшій зміні; fp1 – питома площа на І
працівника; fp2 – питома площа на наступних робітників.
Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости для ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ в плані:
����ді = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) + �������� (2.45)
Розрахунок площ виробничих дільниць наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Розрахунок площ виробничих дільниць ТО та ПР
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 3 22 14 50 25,89 4 103,56 105
2 Ремонт приладів систем живлення 1 14 8 14 2,04 4 8,16 14
3 Слюсарно-механічна 4 18 12 54 12,00 4 48 54
4 Електротехнічна 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,50 4 22 22
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 6,94 4 27,76 28
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 8,20 4 32,8 32
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 21 12,36 4 49,44 50
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 28
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,02 4 16,08 18
11 Зварювальна 1 15 9 15 4,08 4 16,32 16
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 27
К-ть працівників
Питома площа на першого
працівника, м2
Питома площа на
наступних робітників, м2
Розрахункове значення, м2
Площа устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята
Закінчення таблиці 2.2
12 Оббивна 1 18 5 37 5,20 4 20,8 50
13 Малярна 3 24 18 60 15,0 4,0 60 60
Всього 350 507
2.2.8 Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО, ПР визначаємо за формулою:
FЗ = fa XК П (2.46)
де X – кількість постів;
fa – площа, яку займає автомобіль у плані, fa=2,486х7,715=19,2 м2;
Кп=4...5 – при двосторонньому розташуванні постів та потоковому методі
обслуговування; Кп=6...7 – при однобічному розташуванні постів.
F =19,2 ⋅4 ⋅2 =153,6 м2
ЩО
FТО−1 =19,2 ⋅4 ⋅1= 76,8 м2
FТО−2 =19,2 ⋅4 ⋅1= 76,8 м2
FД 2 =19,2 ⋅4 ⋅1= 76,8 м2
FПР =19,2 ⋅4 ⋅5 = 384 м2
2.2.9 Розрахунок площ складських приміщень
Площу складських приміщень виконуємо за показником питомих норм на
пробіг. Згідно [4] площі складів розраховуються за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 28
Lp ⋅ Au ⋅ f
F пит
ск.і = 6 ⋅K рс ⋅K10 p ⋅K різ , (2.47)
де Крс – коефіцієнт, що враховує тип РС, Крс=1,25; fпит – питома площа складу
на 1 млн. км. пробігу; Кр – коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ, Кр=1,2; Кріз –
коефіцієнт, що враховує різноманітність РС, Кріз=1,0.
Значення коефіцієнтів Кпс, Кр, Кріз визначають згідно [4].
Склад запасних частин:
F 69883 ⋅100 ⋅4
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 33 м2
10
Склад агрегатів:
F 69883 ⋅100 ⋅6
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 50 м2
10
Склад матеріалів:
F 69883 ⋅100 ⋅3,25
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 27 м2
10
Склад шин:
F 69883 ⋅100 ⋅3 2
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 25 м
10
Склад мастильних матеріалів:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 29
F 69883 ⋅100 ⋅4
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 33 м2
10
Склад лакофарбових матеріалів:
F 69883 ⋅100 ⋅1,25
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1=10 м2
10
Склад хімікатів:
F 69883 ⋅100 ⋅1,25
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1=10 м2
10
Склад інструментів:
F 69883 ⋅100 ⋅0,3
= ⋅1⋅1,19 ⋅1= 2 м2
ск 106
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин та агрегатів
Fск = 0,2(33+ 50) =17 м2
∑Fcк = 33+ 50 + 27 + 25+ 33+10 +10 + 2 +17 = 207 м2
Результати розрахунків наведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 – Розрахунок площ складських приміщень
№ Норм. значення площі Розрахункове
п\п Назва складу складських приміщень, значення
м2/1млн.км. площі, м2
1 Запасних частин 4 33
2 Агрегатів 6 50
3 Матеріалів 3,25 27
4 Шин 3 25
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 30
Закінчення таблиці 2.3
5 Мастильних матеріалів 4 33
6 Лакофарбових матеріалів 1,25 10
7 Хімікатів 1,25 10
8 Інструментів 0,3 2
9 Проміжний (дільниця комплектації) 17
Всього 207
Кількість місць зберігання приймаємо:
Азб = А���� = 100 автомобілів (2.48)
де Аи – облікова кількість автомобілів на АТП.
2.2.10 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Визначаємо площу зони зберігання автомобілів:
����зб = �������� ∙ Азб ∙ �������� = 19,2 ∙ 100 ∙ 3 = 5760 м2 (2.50)
де fa – площа, яку займає АТЗ у плані; Азб – число місць зберігання;
Кп=2,5÷3,0 – коефіцієнт щільності розміщення автомобілемісць зберігання.
2.2.11 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин головного виробничого корпусу (ГВК)
необхідно визначити його загальну площу для подальшого планування і
викреслювання.
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1+ Д1 + F2 + FД1 + Fпр + Fд + Fск + Fдоп + Fo ) (2.51)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 31
де FЩО – площа зони ЩО, м2;
Fо – площа зон очікування, м2;
F1+Д1, F2, FД2, FПР, Fд − відповідно площі зон ТО-1+Д-1, ТО-2, Д2, ПР,
дільниць, м2;
Fск – загальна площа складів, м2.
F 60 ⋅ tі
Оі = + tn (2.52)
Р
де tі − нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
F 60 ⋅ tТО−1 t 60 ⋅6,78
ОТО−1 = + n = + 2 =104м2,
Р 4
де tn = 2 .
F 60 ⋅ t
= ТО−2 60 ⋅25,7
ОТО−2 + tn = + 2 = 388 м2.
Р 4
F 60 ⋅ t 60 ⋅6,43
О ПР =
ПР + t 2
Р n = + 2 = 98 м .
4
F 2
О Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅6,78 = 2 м . (2.53)
FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅25,7 = 6 м2. (2.54)
F0 =104 + 388+100 + 6 = 598 м2.
FГВК =1,1⋅ (153,6 + 76,8+ 76,8+ 384 + 76,8+ 507 + 207 +14 + 598) =1080 м2 .
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 32
2.2.12 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки:
10−2 ⋅ (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.55)
k з
де Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2; FГВК - площа забудови
виробничо-складськими приміщеннями, Fділ – необхідна площа ділянки, га; м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання РС, м2; k3 - щільність забудови
території, %.
−2
F 10 ⋅ (1080 +14 + 5760)
діл = =1,52га .
45
2.2.13 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
«Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд виготовляють
на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони уніфіковані,
мають квадратний, прямокутний або двогілчастий переріз» [1].
«При проєктуванні будівель, споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти» [1].
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400 та висотою 7,4 м.
«Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної, або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини). Роздільні перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм [1].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 33
«Розробляючи виробничі будівлі АТП доцільно використовувати збірні
залізобетонні попередньо напружені конструкції покриття: балки, прольотом
12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м» [1].
«Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Приймаємо 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600 мм, за шириною
1000 мм» [1].
2.3 Розробка технологічного процесу технічного обслуговування
2.3.1 Розробка функціональної схеми технологічного процесу ТО-2
ТО-2 являє собою комплекс робіт щодо ТО для підтримки АТЗ в технічно
справному стані, виявлення, попередження відмов та несправностей, зниження
інтенсивності зношення деталей, вузлів та механізмів шляхом проведення
встановленого комплексу робіт:
- кріпильно-регулювальних;
- контрольних оглядових і діагностичних;
- електротехнічних;
- мастильно-очисних;
- арматурних і інших видів робіт.
ТО-2 подібне призначення як у ТО-1, однак проводиться в більшому об’ємі, з
проведенням перевірки параметрів роботоздатності ТЗ (не тільки в цілях виявлення
несправностей, але й для визначення ресурсу пробігу без проведення ПР в ході
подальшої експлуатації ТЗ), а також усунення виявлених несправностей ТЗ шляхом
заміни несправних легкодоступних деталей, вузлів. Заміна деталей, вузлів не
вважається обслуговуванням - цей процес називається супутнім ремонтом. На нього
відводиться допоміжна трудоємкість, збільшується кількість необхідних працівників
на його проведення. Для проведення об’єму робіт ТЗ, в день проведення ТО-2,
знімаються з експлуатації на лінії терміном до однієї доби. За цей час ТЗ повинен
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 34
бути підготовлений за технічним станом так, щоб гарантувалась надійна,
безаварійна робота на лінії, без постановки на ПР до наступного ТО-2.
Функціональну схему процесу ТО-2 наведено на рис. 2.1.
Рисунок 2.1 − Функціональна схема процесу ТО-2
2.3.2 Правила техніки безпеки ТО-2
Перед початком роботи
1 Одягнути, навести лад у спецодязі. Застебнути, заправити одяг.
2 Підготувати робоче місце до безпечної роботи: звільнити проходи,
прибрати сторонні предмети. Впевнитись, що робоче місце освітлене. Напруга
переносних ламп не повинна перевищувати 12 В.
3 Якщо виявлено несправність інструмента, обладнання, пристроїв і
електрообладнання, необхідно повідомити майстра і не приступати до роботи.
4 Робочий інструмент, пристрої потрібно розташувати у безпечному,
зручному порядку для виконання робіт, перевірити їх справність.
5 ТЗ, які необхідно обслуговувати, повинні пройти комплекс робіт, який
передбачено ЩО.
Під час роботи
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 35
6 Під час установки ТЗ на пост необхідно вимкнути запалювання та покласти
під колеса башмаки.
7 Всі роботи із ТО виконувати на непрацюючому двигуні, за винятком
перевірки, регулювання електрообладнання, системи живлення, промивання
систем мащення.
8 Під час виконання робіт необхідно застосувати інструмент, який
передбачений технологічними картами.
9 Послаблені болти, гайки підкручувати у два прийоми: попередньо та
остаточно. Ключ накладати на гайку повністю. Працювати ключами потрібно
повільно, без ривків.
10 Забороняється обертати ключ кругом, оскільки можливий зрив: ударяти
по ключу під час відкручування, закручування заржавівших закручених болтів,
гайок.
11 Під час закручування різьбових з’єднань з обмеженим кутом обертання
рукоятки необхідно користуватися ключем із тріскачкою.
12 Ржаві гайки необхідно обстукати молотком, змочити різьбу гасом. а вже
потім відкручувати гайки. Гайки із збитими краями замінити.
13 Зашплінтовані гайки болтів потрібно розщіплювати плоскогубцями.
Після закінчення роботи
14. Вимкнути обладнання, навести порядок на робочому місці. Зібрати
інструменти, пристрої, скласти у відведене місце.
15. Повідомити майстра про недоліки, виявлені під час роботи.
16. Зняти, повісити спецодяг у шафу. Помити руки, обличчя теплою водою із
милом чи прийняти душ.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 36
3 КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА
3.1 Аналіз існуючих конструкцій
Пристрій відноситься до автомобільних пересувних візків з важелем і
платформою для підняття коробки передач, роздавальних коробок, редукторів і
інших підвісних деталей автомобілів. Призначено для використання на
автотранспортних підприємствах на постах, технічного обслуговування а також
поточного ремонту автомобілів.
Порівняльний аналіз виявлених аналогів.
Домкрат ручний з гідравлічним підйомним механізмом
1 − стойка; 2 – вантажопідйомний орган; 3 – рама; 4 – плунжерний насос;
5 – рукоятка управління; 6 – шток силового циліндра
Рисунок 3.1 – Домкрат ручний з гідравлічним підйомним механізмом
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 37
Домкрат складається з рами 3 з поворотними колесами, пов’язаного за
допомогою канату з штоком силового циліндра 6, плунжерного насоса 4, корпус
якого жорстко пов'язаний з рамою 3 візка.
Плунжер великого діаметру розташований усередині циліндра, закріпленого
на корпусі, а плунжер меншого діаметру, що являється циліндром, для плунжера
меншого діаметру, кожен з плунжерів підпружинений індивідуальною пружиною,
що спирається на корпус насоса.
З нижнього боку корпусу співвісно з плунжерами знаходиться нерухома вісь.
На осі шарнірного встановлений поворотний кронштейн з провушинами для
кріплення рукоятки управління. Рукоятка управління шарнірно сполучена з
провушинами поворотного кронштейна горизонтально розташованої осі і
рукоятки, що впливає при натиску, на п’ятку плунжера насоса.
На поворотному кронштейні в пазу укріплений рухомий шкворень з
шарнірно насадженими на нього двома тягами, кожна з яких шарнірно сполучена
з кронштейнами і жорстко пов’язаними з осями і поворотами колеса. Осі
кронштейна поворотних коліс встановлені в рамі на підшипниках.
Домкрат ручний вантажопідйомний
1 – фіксатор; 2 – опорна стойка; 3 – рама; 4 – двоплечий важіль;
5 – вантажний пристрій; 6 – штовхачі
Рисунок 3.2 – Домкрат ручний вантажопідйомний
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 38
Цей домкрат, відрізняється тим, що з метою поліпшення зручності
експлуатації, він забезпечений додатковим двоплечим важелем, шарнірно
закріпленим в нижній частині стойки, одне плече якого виконане у вигляді педалі,
а інше – з упором для взаємодії з шарнірною ланкою, шарнірно закріпленою
середньою частиною на рамі, при цьому основний двоплечий важіль забезпечений
фіксатором положення, а його середня частина шарнірно закріплена на рамі.
3.2 Опис і принцип дії прототипу
Домкрат складається з рами до якої прикріплено 4 колеса, 2 з яких
обертаються навколо своєї осі, що дозволяє легко підводити її до місця роботи.
Підйомний механізм складається з підйомного важеля, який кріпиться до рами за
допомогою осі, 2 регульованих важелі, які здатні регулювати платформу в
горизонтальній площині. Платформа, за допомогою болтових зєднань сполучена з
підхватами різної форми. Кріплення платформи здійснюється пальцями з
підйомним важелем. Щоб полегшити роботу на платформі присутній
регулювальний болт, здатний регулювати її у вертикальній площині. Сам привід
представлений як гідроциліндр з ручним насосом, закріплений на рамі.
Таблиця 3.1 – Технічні характеристики домкрата
Тип візка Пересувний, гідравлічний зі
змінними підхватами
Вантажопідйомність, кг 2000
Привід Одноплунжерний насос з
ручним приводом
Максимальне зусилля на рукоятці насоса, кг 14
Кількість рідини, що заливається в систему, л 2,5
Вага, кг 68
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 39
3.3 Розрахунок приводу
Для даного стенду в якості силового пристрою згідно з прототипом вибраний
гідравлічний привід, що складається з силового гідроциліндра сполученого
шлангом з ручним гідронасосом.
Вибір гідроциліндра
Гідроциліндр є простим гідродвигуном, який застосовується в якості
виконавчого механізму гідроприводу.
Для стенду вибраний поршневий гідроциліндр односторонньої дії. У
гідроциліндрі односторонньої дії, рух вихідної ланки під дією потоку робочої
рідини здійснюється тільки в одному напрямі. Рух у зворотному напрямі
відбувається під дією зовнішньої сили.
Поршневий гідроциліндр односторонньої дії згідно з рис. 3.1 складається з
вихідної ланки, якою є поршень 5 з штоком 3, що переміщаються відносно
корпусу 1. Робоча камера утворена внутрішньою поверхнею корпусу і поршнем.
Герметичність забезпечуватися ущільненням 2;4.
1 – корпус; 2, 4 – ущільнення; 3 – шток; 5 – поршень
Рисунок 3.3 – Гідроциліндр
Визначення габаритних розмірів гідроциліндра.
Габаритні розміри гідроциліндра вибираються згідно з умови компонування,
тиску в гідросистемі, зусилля, що розвиваються штоком.
Тиск в гідросистемі Р=1 МПа, сила штоку F=30000 Н.
Розміри гідроциліндра (рис. 3.1) приймаємо:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 40
D=63 мм; d=40 мм; D1=83 мм; d1=М22х1,5; d2=25 мм; b=16 мм; rmax=32 мм;
lmin=32 мм.
Вибраний хід штока l рівний 140 мм.
Визначення дійсного тиску робочої рідини в гідроприводі P, МПа:
����′ = 4 ∙ ����ш/���� ∙ ����2.
���� = 4 ∙ 30000 ∙ 632 = 9,62 = 10 МПа.
3,14
Визначення витрати робочої рідини для гідроциліндра при подачі робочої
рідини в поршневу порожнину ����1, (л/хв.):
����1 = 4,71 ∙ ���� 2
���� ∙ ���� /��������,
де �������� - швидкість поршня по прототипу, ��������= 0,0012 м/с;
�������� - обємний коефіцієнт корисної дії; ��������=1 для гідроциліндрів з ущільненням.
6,32
����1 = 4,71 ∙ 0,0012 ∙ 1 = 0,224 л/хв.
Розрахунок ручного насоса
Принцип дії ручного гідронасоса.
Згідно з рис. 3.1, при гойданні рукоятки 2 вліво плунжер 3 робочого насоса
пересовується вправо і в порожнині циліндра 4 виникає розрідження. Оскільки
резервуар робочої рідини пов'язаний з атмосферою, тиск рідини в ньому долає
силу стискування пружини всмоктую чого клапана 5 і рідина поступатиме в
порожнину циліндра 4. При подальшому гойданні рукоятки вправо плунжер 3
переміщається вліво і створює підвищений тиск який відкриває нагнітальний
клапан 4 і рідина поступає в робочу порожнину гідроциліндра згідно з малюнком.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 41
Поворотними рухами рукоятки перекачують в під поршневий простір
гідроциліндра рідину, що приводить в рух силовий шток. Для повернення штока в
початкове положення, відкривають перепускний клапан 7. Прикладаючи на шток
зовнішнє навантаження, рідина з гідроциліндра перетікатиме в резервуар 1.
Регулювання прикладання зовнішньої сили здійснюється зміною прохідного
перерізу отвору перепускного клапана.
Розрахунок ручного гідронасоса
Зусилля на плунжері ����пл , Н:
2
����пл = ����′ ∙ (���� ∙ ���� ),
4
де d – діаметр плунжера, d=10 мм.
2
����пл = 24 ∙ �3,14 ∙ 10 � = 1884 Н.
4
Зусилля на рукоятці ����Р, Н, необхідне для створення на плунжері зусилля ����пл:
�������� = (����ш ∙ ����2 ∙ ����)/(����2 ∙ ��������) ∙ ����,
де D – діаметр поршня гідроциліндра, мм;
�������� – робоче плече рукоятки, ��������=500…800 мм. Прийнято ��������=600 мм;
���� - коротке плече рукоятки ����=0,05 м.
���� - коефіцієнт корисної дії гідронасоса ����=0,8
���� = 75000∙102∙0,05∙600
���� 2 ∙ 0,8 = 75,59 Н.
63 ∙600
Зусилля �������� повинно бути не більшим 400 Н. Зусилля виконується.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42
Розрахунок пальця шарнірного з’єднання важеля і штока гідроциліндра на
зріз.
Початкові дані: Діаметр пальця d=25мм.
Товщина кронштейна ����2=16 мм.
Товщина стінок провушин ����1=12 мм.
Допустима напруга зрізу [����], МПа
[����]=0,25∙ ����.
Матеріал пальця Сталь 45 поліпшена ГОСТ 1050-88 ����=650 МПа, твердість
поверхні і серцевини 248НВ:
[����] = 0.25 ∙ 650 = 162.5 МПа.
Умова міцності пальця по напрузі зрізу ���� , МПа:
���� = ����ш/(����) ∙ ����2 ∙ ����,
4
де і – число площин зрізу.
3.14
[����] = 30000/( 5 ) ∙ 25 ∙ 2 = 34 Н/мм
162,5>34 – умова виконується
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 43
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Технологічне планування виробничих зон і земельних ділянок
Монтаж обладнання, організація робітників здійснюється у відповідності із
БНіП 8.01.08.-88. Всі вимоги БНіП до ділянок виконані. Підлога дільниць
задовольняє вимоги БНіП "Норми проектування підлог", не загоряється, має малу
теплопровідність.
Висота приміщення над рівнем підлоги 5,5 м, вільна площа на одну людину,
не зайняту обладнанням, дорівнює 10 м. Стіни, стеля, внутрішні конструкції
приміщень, загорожа мають звукопоглинаюче облицювання, які пофарбовані в
світлі тони із використанням титанових білил.
Кольорове оформлення приміщення, обладнання виконано з урахуванням
коефіцієнта відбиття (не більше 0,4) та згідно "Наказу по проектуванню
промислових підприємств" - БНіП 181-70 Держбуду України.
Внутрішнє обладнання дільниць повинно виключати можливість появи
пилюки. Приміщення своєчасно очищається від горючого сміття, відходів
виробництва. Постійно утримується в чистоті. Термін очищення встановлюється
згідно вимог ПТЕ та технологічних регламентів.
Забороняється виконувати перепланування приміщень без попереднього
розроблення проекту та погодження з місцевими органами державного
пожежного нагляду.
Забороняється зменшувати кількість евакуаційних виходів, знижувати
вогнестійкість будівельних конструкцій, порушуючи вимоги будівельних норм та
правил (далі - ДБН).
Технологічне планування земельних ділянок, плани розстановки постів, зон,
зберігання технологічного обладнання та виробничого інвентарю, автомобіле-
місць, підйомно-транспортного та іншого устаткування являється технічною
документацією АТП, за якою монтується, розставляється устаткування.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 44
Найповніше вимоги до планувальних рішень зон ПР, ТО та Д викладено у
ОНТП-01-91 [11] та СНиП 2.09.02-85 [12].
Технологічне планування АТП виконується з врахуванням наступних
положень:
− розстановка технологічного устаткування, оснастки повинна виконуватися
відповідно схем технологічного процесу та з дотриманням нормативних відстаней
між обладнанням та елементами будинку;
− планування зон необхідно виконувати на основі відомості прийнятого
устаткування, даних, що отримані при розрахунку площ місць;
− при розстановці устаткування, обладнання слід забезпечити вільні шляхи
транспортування;
− робочі зони не повинні перетинатися з шляхами руху АТЗ;
− на плануванні вказуються габаритні розміри зон, будівельні вісі, відстані
між ними, прив'язки оснащення та устаткування до будівельних вісей, робочі
місця, елементів конструкцій корпусу, споживачі води та стиснутого повітря,
електроенергії та ін.;
− технологічне обладнання, оснащення на плані позначається позиціями,
перелік яких наведено в специфікації над штампом;
− технологічне устаткування, обладнання зображується в масштабі умовним
контуром, в якому вказується номер згідно специфікації до креслення.
На шляхах евакуації повинно утримуватись в справному стані робоче та
аварійне освітлення. Необхідно встановити покажчики виходів згідно державних
стандартів.
На входах у АТП виробничого, складського призначення повинні бути в
наявності таблички з позначенням категорії пожежної і вибухопожежної
небезпеки згідно НАПБ Б.03.002.-2007 «Норми визначення категорій будинків,
приміщень та зовнішніх установ за пожежною та вибухопожежною небезпекою»
та класу зони згідно ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок.
Електрообладнання».
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 45
У виробничих і допоміжних приміщеннях забороняється:
− захаращувати шляхи евакуації, сходові клітки матеріалами, обладнанням
та іншими предметами;
− прибирати приміщення із використанням ЛЗР та ГР;
− залишати ввімкненими в електромережу установки, апарати після
закінчення роботи, якщо цього не потребує технологія виробництва, залишати без
нагляду електронагрівальні прилади;
− відігрівати заморожені водяні труби паяльними лампами та іншими
засобами із використанням відкритого вогню;
− оббивати стіни приміщень тканинами, горючими оздоблювальними
матеріалами, що не просочені вогнезахисними речовинами;
− використовувати венткамери, горища, електрощитові, технічні поверхи як
виробничі приміщення АТП, а також для зберігання матеріалів і обладнання;
− виконувати в приміщеннях, на обладнанні роботи, які не передбачені
технологією виробництва.
4.2 Шкідливі та небезпечні фактори у зонах ПР, ТО та дільницях
При виконанні ТО, розбірно-складальних робіт джерелами небезпеки є
переміщення АТЗ, електричний струм, рухомі частини устаткування, шум,
несправність інструмента, вібрація, підвищена або занижена температура,
порушення технологічної дисципліни.
Основними джерелами небезпеки є мастило, паливо.
4.3 Заходи з техніки безпеки у зонах та дільницях
Загальні вимоги безпеки до робочих місць повинні відповідати ГОСТ
12.2.061. Зони з небезпечним виробничим чинником повинні бути захищені
відповідно вимог ГОСТ 23407 і ГОСТ 12.2.062, знаки безпеки згідно
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 46
ГОСТ 12.4.026. Засоби індивідуального захисту робітників повинні відповідати
ГОСТ 12.4.011-89.
Продуктивність праці при виконанні ремонтних робіт залежить від умов
праці робітників, організації робочого місця.
Пневматичний інструмент повинен відповідати ДСТУ 12.2.010-95, мати
справні робочі органи, шланги. Слюсарю по ремонту АТЗ повинні видавати
комбіновані бавовняний костюм та рукавиці. При роботі на верстаті слюсар
повинен користуватися окулярами. При роботі з електроінструментом потрібно
додержуватись міри електробезпечності.
Електричне устаткування потрібно заземлити. Місця розливу палива, мастил
потрібно усунути піском чи засипанням тирси. Потім пісок чи тирсу усувають у
безпечні місця. Не можна класти замочені паливом деталі на станок. При
виконанні робіт слюсарю необхідно уникати потрапляння палива на шкіру або
всередину організму. Паливо, що потрапило на шкіру, необхідно змити.
По закінченню роботи слюсар АТП повинен вимити руки, шию, лице. Щоб
уникнути потрапляння палива на шкіру, деталі необхідно вимити пензлями чи
волосяною щіткою. Під час мийки одягається фартух.
Для захисту шкіри від дії мастила, палива використовуються спеціальні
пасти, які легко змиваються водою. Виконуючи роботи на постах ТО АТЗ, слюсар
по паливній апаратурі повинен вішати на кермо табличку з написом: “Двигун не
запускати – працюють люди!”. АТЗ необхідно зафіксувати гальмом та вмиканням
першої передачі в коробці передач. Також необхідно виключити запалювання,
покласти під колеса не менше двох упорів.
Пост регулювання приладів системи живлення при працюючому двигуні
повинен необхідно обладнати шланговим чи дистанційним підсосом
відпрацьованих газів.
ТО та ремонт приладів системи живлення виконують у цеху АТП. Роботи із
зачищенням деталей перед луженням, паянням необхідно виконувати на робочих
місцях з місцевою вентиляцією. Паливні баки, тару з-під пальних рідин перед
ремонтом потрібноно промити гарячою водою, каустичною содою, пропарити
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 47
паром, просушити гарячим повітрям. Пайка чи зварювання виконується при
відкритих пробках. При роботі з етиловим бензином необхідно бути охайним та
не припускати його розбризкування.
Для усунення пролитого бензину застосовують дихлорамин чи хлорну ванну.
Для промивання очей застосовують 2%-ий розчин питної соди. При влученні
бензину на шкіру її промивають теплою водою з милом. Шкіру очищають від
виробничих забруднень кавтоловою маззю. Для попередження захворювання
шкіри рекомендується користуватися захисними, профілактичними засобами.
Перед прийняттям їжі необхідно старанно мити руки з милом. Для підтримки
нормальних умов у дільницях АТП використовують природну або місцеву
механічну вентиляцію. Ручки ударного інструменту виготовляють прямими,
овальними, із сухого дерева в’язких або твердих порід. Ударну поверхню
необхідно робити злегка опуклою. Вона не повинна мати задирок, тріщин.
Інструмент, яким користуються, виготовляють із інструментальної сталі.
4.4 Промислова санітарія
4.4.1 Вентиляція
Стан повітря на АТП повинен відповідати ДСТУ 12.1.005-88.
Для забезпечення потрібних умов праці виробничі зони АТП повинні бути
обладнанні припливно-витяжкою вентиляцією відповідно СНиП 2.04.05-91.
Всі помешкання АТП повинні бути обладнанні квартирками, фрамугами для
природного провітрювання, за винятком підземних гаражів. У приміщеннях для
зберігання запасних частин, агрегатів, шин передбачається природна вентиляція.
В приміщеннях зон ПР, ТО видалення повітря із системи вентиляції слід
передбачити із нижньої та верхньої зон оглядових канав. Подачу припливного
повітря слід передбачити в оглядові канави та робочу зону, а також в тунелі
оглядових канав, приямки траншей.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 48
Повітря, що містить горючі відходи, повинно підлягати очищенню до
надходження у вентилятори. Викиди в атмосферу із вентиляції слід
розташовувати від приймальних пристроїв на відстані не менше 6 м по вертикалі
або 10 м по горизонту.
4.4.2 Водопостачання і каналізація
АТП повинно бути обладнано виробничим і господарчо-питним
водопостачанням, фекальною та виробничою каналізацією відповідно до СНиП
2.04.01-85. АТП підключається до міської каналізаційної системи. Стічні води від
миття ТЗ та підлоги в АТП, які мають гарячі, завислі речовини, перед змиттям в
каналізацію очищаються в місцевих очисних установках. Осади та зібрані
нафтопродукти із очисних споруд видаляються в міру їх накопичення.
4.4.3 Опалення
Для підтримки нормальної температури в холодний час року виробничі
помешкання АТП повинні бути обладнані системою парового опалення. В якості
теплоносія систем опалення АТП застосовується перегріта вода до температури
150 0С. З метою зберігання тепла всі двері АТП мають пристосування для
замикання, у воротах передбачені теплові завіси.
4.4.4 Боротьба з шумом та вібрацією
Боротьба з шумом поділяється на методи та засоби колективного та
індивідуального захисту.
До колективних методів захисту АТП відносяться:
- зниження шуму в джерелі його виникнення є найбільш дієвим способом
боротьби з шумом. Для цього створюються малошумні механічні передачі,
розроблені способи зниження шуму у вентиляторах, підшипниках.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49
- зниження шуму звукоізоляцією, звукопоглинанням та акустичною
обробкою приміщення АТП.
По способу передачі вібрації поділяються на загальні, локальні та
комбіновані. Вібрація погіршує здорове сприйняття, уважність, якість, визиває
втому, головну біль.
Зменшити вібрацію можливо:
− динамічним гасінням вібрації за рахунок зменшення жорсткості системи,
введенням в систему додаткових мас;
− шляхом зменшення чи усунення збуджувальних сил;
− шляхом зниження вібрації за рахунок сили тертя демпферного пристрою;
− віброізоляцією – введенням в систему додаткового зв’язку з метою
послаблення вібрації робочому місцю або суміжному елементу конструкції.
Для індивідуального захисту від вібрації використовуються підметки, взуття
з амортизуючою підошвою, наколінники, прокладки, пояси, нагрудники, рукавиці
з вібропоглинаючими пружинами, спеціальні костюми.
4.4.5 Спецодяг
«Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним
взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.00-
3.01-98» [8].
Засоби індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття, гумові рукавички,
респіратори, рукавиці, протигази, захисні окуляри тощо) повинні відповідати
характеру та умовам роботи, забезпечувати безпеку праці та закріплюватися за
кожним робітником. Підбір засобів індивідуального захисту проводять
індивідуально для кожного робітника.
Всі робітники зони ПР, ТО повинні забезпечуватися бавовняно-паперовим
одягом у теплий період року, а в холодну пору спецодягом з брезенту.
Зварювальник обов’язково повинен отримати рукавиці, кожані черевики, які
зроблені з брезенту або з азбестової тканини, щиток з світофільтрами або очки
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 50
для захисту очей від дії яскравих променів зварювального полум’я. Працівник, що
допомагає зварювальнику повинен мати захисні очки. При зварюванні латуні,
цинку, міді, свинцю зварювальник повинен користуватися протигазом для
запобігання вдиханню виділяючих парів та окислів. Всі працівники, працюючи у
шкідливих для здоров’я умовах, перед роботою в обідню перерву повинні
випивати по одному стакану яблуневого соку, молока або кефіру, щоб запобігти
попаданню шкідливих речовин до слизової оболонки шлунку.
До протигазів і респіраторів видають інструкції з користування, паспорти на
газові фільтри, аерозолі, в яких відмічається найменування пестициду та
тривалість їх роботи, тощо.
Спецодяг необхідно зберігати окремо від особистого одягу робітників.
Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту працівника
підлягають очищенню, знезараженню, знешкодженню чи сушінню.
Прання, хімічне очищення, знезараження, знешкодження, ремонт спецодягу
необхідно проводити централізовано. Не дозволяється брати одяг додому для
ремонту та прання.
«Працівникам, зайнятим на роботах по очищенню деталей або виробів від
іржі, фарби, бруду, видаються засоби індивідуального захисту згідно з ГОСТ
12.4.011-89, ГОСТ 12.4.013-85Е, ГОСТ 12.068-79» [8].
4.5 Протипожежні заходи
«Визначаємо категорію пожежонебезпеки на ділянці згідно НАПБ А.03.002.-
2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установ за
вибухопожежною та пожежною небезпекою» та класу зони за ДНАОП 0.00-1.32-
01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання». Наше приміщення
відноситься до категорії "В" - виробництво, де в оберті знаходяться негорючі
речовини та матеріали в холодному стані. Ступінь вогнестійкості приміщення - 1:
усі конструктивні елементи будівлі – негорючі» [8].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 51
На території виробничого корпусу важливе значення має організація
протипожежних заходів, використання в пожежних місцях знаків безпеки, планів
евакуації.
У виробничих, адміністративних приміщеннях АТП забороняється:
− загороджувати прохід у місце, де розташований пожежний кран та засоби
первинного пожежогасіння;
− тримати у цеху легкозаймисті, пальні рідини не більше змінної
потрібності;
− користуватися відкритим вогнем.
У виробничому корпусі повинні бути вивішені плани евакуації працівників
та ТЗ із приміщень поблизу евакуаційних виходів, таблички з номерами телефонів
пожежної команди. У виробничому корпусі повинно бути не менше двох
евакуаційних виходів. Двері у виходах відкриваються у прямому напрямі виходу з
будівлі. Ширина шляхів евакуації повинна бути 1,5 м, дверей 1 м.
На АТП для пожежної охорони постійно проводяться заняття, інструктаж з
пожежно-технічного мінімуму. На території також передбачено водоймище.
Палити дозволяється тільки в місцях для паління, устаткованих урнами,
резервуарами з водою та відповідними табличками. В інших місцях необхідно
вивісити оголошення: “НЕ Палити!” чи “Палити заборонено!”.
Для боротьби з пожежею використовуються металеві скрині з піском,
пожежний щит, вогнегасники, блискавковідвід. У дільницях та зонах виробничого
корпусу передбачені вогнегасники типу ВП-5, ВВ-8.
Застосування засобів захисту робітників повинно забезпечувати:
− зниження вмісту небезпечних, шкідливих виробничих факторів у робочій
зоні до допустимих рівнів санітарних норм у штатному режимі та у випадках
виникнення аварій;
− видалення шкідливих, небезпечних виробничих факторів, що притаманні
прийнятій технології та умовам роботи із робочої зони;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 52
− послаблення впливу шкідливих факторів виробничого середовища (шуму,
вібрації, теплового випромінювання, тощо) на організм робітників.
4.6 Освітлення дільниці
«У відповідності з ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення"
відносять до ІІІ розряду зорової роботи, високої точності, підрозряду "в". Норма
освітленості для такого приміщення на робочому місті 300 Лк, найбільш
оптимальна освітленість для роботи з документами – 400 Лк, для роботи з
монітором – 200 Лк. Природне світло може потрапляти на дільницю лише за
допомогою вікон, площа яких становить 5...15% від загальної площі дільниці, то
доля в освітленні приміщення не перевищує 20...35% загального світлового
потоку. Збільшувати площу вікон не технологічно, так як це - основне джерело
пилу і вологи, які потрапляють на дільницю» [8].
Основну частину освітлення дільниці становлять штучні джерела освітлення
- люмінесцентні лампи денного світла.
Для дільниці використовуються світильники ЛД-2х80 (потужність лампи ЛБ-
80 Вт; габаритні розміри світильника - 1540x270x210 мм). Рекомендована
яскравість в полі зору операторів повинна знаходитися в межах 1:5-1:10.
4.7 Мікроклімат
На організм людини, роботу обладнання впливає відносна вологість повітря.
При відносній вологості повітря більше 75...80 % падає опір ізоляції, збільшується
інтенсивність збоїв елементів електрики, змінюються робочі характеристики
елементів електричного обладнання. Швидкість руху повітря також впливає на
функціональну діяльність працівника. Велике значення на самопочуття та
здоров'я працівників, на роботу обладнання має запилюваність повітряного
середовища.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 53
«ГОСТ 12.1.005-88 “Мікроклімат. Загальні вимоги” та ДСН 3.3.6.042-99
встановлюють оптимальні і допустимі мікрокліматичні умові та санітарні норми
мікроклімату виробничих приміщень. Особливо сильно впливають на мікроклімат
джерела тепла, що знаходяться в приміщенні. Мікрокліматичні параметри
впливають на функціональну діяльність людини її здоров'я та на надійність
роботи обладнання» [8].
Наявність на дільницях АТП відкритих резервуарів з технічною водою може
привести до підвищення відносної вологості повітря. Щоб цього уникнути, на
дільницях використовується витяжна вентиляція, що призначена для виведення
нагрітого чи забрудненого вологого повітря.
«Допустимі мікрокліматичні параметри можна викликати швидко
нормалізуючи зміни функціонального, теплового стану організму та
навантаження реакції терморегуляції, що не перевищують фізіологічні
можливості, які не впливають на стан здоров'я, але викликають дискомфорт,
погіршення самопочуття та зниження працездатності» [8].
Згідно ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88 фізична робота на дільницях
відноситься до категорії IIб - робота середньої важкості.
Норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря на
ділянці з обладнанням для даної категорії роботи наведено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1 − Порівняльні дані мікроклімату
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 54
4.8 Електрична безпека
Міри електричної безпеки на ділянках полягають в наступному:
− ізоляція відкритих електричних частин устаткування;
− застосування методів захисту електричного обладнання від пробою
заземлення або автоматичного відключення;
− обов'язкове проходження працівниками, які працюють на дільниці техніки
безпеки по роботі з електрообладнанням до 1000 В;
− огородження енергонесучих частин обладнання, застосування знаків, що
попереджують про напругу;
− ремонт, монтаж, огляд обладнання дозволяється тільки при виключеній
напрузі;
− винесення, огородження силових ключів в окремій шафі;
− наявність загального вимикача напруги на дільниці;
− не допускається вологе прибирання приміщення при включеному
електрообладнанні;
− не допускається робота зіпсованого обладнання;
− не допускається робота при короткому замиканні обмотки;
− наявність гумових килимів при роботі в безпосередній близькості від
електронесучих частин.
4.9 Модернізація системи пожежної сигналізації
Основна задача встановлення охоронно-пожежної сигналізації – це захист
АТП від небажаного проникнення та виникнення загорання.
Встановлення охоронно-пожежної сигналізації необхідне для здачі АТП в
експлуатацію. При встановленні даних систем діє багато обмежень, зумовлених
певними нормативними актами: наприклад, обмеження на моделі встановлюваних
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 55
датчиків та обладнання. Також регламентується кількість встановлюваних
датчиків та місця їх розташування у приміщенні.
Інформація зі всіх розташованих датчиків надходить в єдиний
диспетчерський пульт. Якщо спрацює один з них, на екрані диспетчера з’явиться
детальний план приміщення з наданням точного місця датчика, що спрацював, а
також його тип. Якщо місце спрацювання було встановлене під охорону, то
автоматично пройде сигнал на пульт позавідомчої охорони. Залежно від того,
який датчик спрацював, пожежний чи охоронний, вже співробітники позавідомчої
охорони приймають рішення про виклик пожежної охорони або оперативної
групи охорони.
Охоронні та пожежні датчики мають кілька станів – «тривога», «охорона»,
«обрив лінії», «не під охороною». Для чіткої реалізації таких станів необхідно
використовувати сучасне спеціалізоване обладнання – контролери охоронно-
пожежної сигналізації. Їх інтеграція з системою автоматизації дозволить вести
постійний контроль з диспетчерського пульта будівлі, а також своєчасно
отримувати дані про нештатні ситуації, і в деякій мірі, приймати рішення для їх
ліквідації. Наприклад, у випадку спрацювання пожежної сигналізації, система
автоматизації виключить вентиляцію, щоб потоком повітря не сприяти загоранню,
відключить подачу електрики у вказану зону, автоматично включить систему
оповіщення та сигналізації, проаналізувавши ситуацію, через систему
оповіщення, повідомить про шляхи евакуації персоналу та включить автономну
систему пожежогасіння.
Якщо пожежа виникла, то її розвиток є нерівномірним. Спочатку
інтенсивність горіння невелика, але потім вона зростає і наступає лавиноподібний
процес. Тому, чим раніше виявлена пожежа, тим менше збитки від неї.
Протипожежний захист будинків, споруд, людей, які в них перебувають
зокрема досягається застосуванням установок автоматичної пожежної
сигналізації.
Відповідно до ДБН В.2.5-56-2010 під «установкою пожежної сигналізації»
розуміється сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті, що
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 56
захищається, для виявлення пожежі, оброблення, подавання в заданому вигляді
повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та (чи)
подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та
технічних обладнань.
При визначенні об'єктів, які підлягають обладнанню установками
автоматичної пожежної сигналізації необхідно керуватися в першу чергу
Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню
автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.
Цей перелік узагальнює вимоги щодо оснащення пожежною автоматикою
будівель, споруд та приміщень, які найбільш поширені в різних галузях
господарства незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Крім зазначеного переліку слід також керуватися вимогами відповідних
будівельних норм, галузевими (відомчими) переліками та іншими нормативами
документами з цього питання, затвердженими в установленому порядку після
узгодження з Державним департаментом пожежної безпеки МНС України.
Система пожежної сигналізації складається з пожежних сповіщувачів
(пристроїв для формування сигналу про пожежу), які включені у сигнальну лінію
(шлейф), приймально-контрольного приладу, ліній зв'язку.
Пожежні сповіщувачі перетворюють прояви пожежі (тепло, світло полум'я,
дим) в електричний сигнал, який по лініях зв'язку надходить до контрольно-
приймального приладу. Контрольно-приймальний прилад здійснює приймання
інформації від пожежних сповіщувачів, виробляє сигнал про виникнення пожежі
чи несправності, передає цей сигнал та видає команди на інші пристрої
(наприклад, включає автоматичні установки пожежогасіння чи димовидалення).
В залежності від проявів процесу горіння сповіщувачі можуть бути:
− теплові, які реагують на певне значення температури та (чи) швидкість її
наростання;
− димові, які реагують на аерозольні продукти горіння;
− світлові, які реагують на електромагнітне випромінювання полум'я.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 57
Серед багатого різноманіття сучасних сповіщувачів пропонується
використати сучасний пожежний сповіщувач ІПД-3.1. Принцип роботи
сповіщувача ІПД-3.1 заснований на порівнянні електричного сигналу,
пропорційного оптичної щільності навколишнього середовища, із граничним
значенням, зформованим схемою сповіщувача. З появою диму в оптичній камері
імпульси інфрачервоного випромінювання, відбиваючись від димових часток,
попадають на фотоприймач, посилений сигнал якого рівняється із граничним
рівнем, і, якщо перевищення над порогом повторюється п'ять разів підряд, схема
реєструє стан "Пожежа". При цьому схема виробляє сигнал, що надходить на
вихідний ключ, що зменшує вихідний опір сповіщувача, що є сигналом
спрацьовування для приймально-контрольного приладу.
Призначені для виявлення в закритих приміщеннях різних будинків і
споруджень загорянь, що супроводжуються появою диму й передачі сигналу
"ПОЖЕЖА" приймально-контрольним приладам. Сповіщувачі розраховані на
безперервну цілодобову роботу разом із приладами приймально-контрольними
(ППК) типу "Веселка", серії "Сигнал", "ВЭРС", "Граніт", "Лігард" і ін.
Рисунок 4.1 − Сповіщувач пожежний димовий оптико-електронний ІПД-3.1М
Технічні характеристики:
− чутливість (дБ) – 0,05...0,2;
− діапазон напруги живлення (В) – 10...30;
− струм у черговому режимі (мА) – 0,045;
− струм у режимі "Тривога" (мА) – 6...36;
− спосіб підключення – 2-х провідне;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 58
− стан контактів – немає;
− діапазон робочих температур (град.) – -30...+55;
− габарити (мм) – ∅100х48.
Вибір пожежних сповіщувачів здійснюється в залежності від характерних
приміщень, виробництв, технологічних процесів відповідно ДБН В.2.5-56-2010.
В даний час розвивається тенденція заміни теплових сповіщувачів на димові
з метою зниження інерційності їх спрацювання.
Наведений додаток не визначає галузь використання автоматичних
пожежних сповіщувачів, яка встановлюється відповідними будівельними
нормами, нормами технологічного проектування і відомчими переліками.
При виборі димових сповіщувачів не рекомендується використовувати
радіоізотопні сповіщувачі в приміщеннях з довготривалим перебуванням людей
(лікарні, санаторії та інші оздоровчі заклади), жилих приміщеннях готелів і
гуртожитків. Забороняється встановлення радіоізотопних сповіщувачів в
житлових будинках і дитячих закладах.
Сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та
пожежної сигналізації виводять, за наявності технічної можливості, на пульти
централізованого спостереження пожежної охорони.
В якості охоронно-пожежного пульту контролю й керування в приміщенні
експериментального відділу пропонується використати пульт С-2000.
Рисунок 4.2 − Пульт контролю й керування охоронно-пожежний С-2000
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 59
Технічні характеристики:
− кількість підключених пристроїв − до 127;
− кількість шлейфів сигналізації, які можуть бути об'єднані в розділи - до
512;
− кількість паролів − до 511;
− кількість керованих в автоматичному режимі релейних виходів − до 255;
− обсяг буфера подій − 1023 повідомлень;
− довжина лінії інтерфейсу RS-485 − до 4000 м;
− довжина лінії інтерфейсу RS-232 для зв'язку із принтером − до 20 м;
− напруга живлення − від 10,2 до 28,4 В;
− типовий струм споживання в черговому режимі становить:
− при напрузі живлення 12 В − 50 мА;
− при напрузі живлення 24 В − 25 мА;
− клавіатура - 16 клавіш із підсвічуванням;
− індикатор - ЖК із підсвічуванням, 16 символів;
− робочий діапазон температур − від +1 до +40 °С;
− габаритні розміри − 146 х 105 х 35 мм.
Основні функції ПКП С-2000:
− контроль до 127 приладів, підключених до пульта по інтерфейсі RS-485;
− відображення на ЖКИ, зберігання в енергонезалежному буфері всіх
подій, що відбуваються в системі, і печатка їхньому принтері з послідовним
інтерфейсом RS-232;
− сигналізація тривог на убудованому звуковому сигналізаторі;
− керування узяттям/зняттям і контроль стану шлейфів сигналізації з
пульта;
− програмування конфігураційних параметрів приладів, печатка
конфігурації на принтері, настроювання адрес приладів і адресних пристроїв;
− обмеження доступу до функцій керування й програмування за допомогою
паролів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 60
Функції доступні після конфігурування:
− об'єднання шлейфів у розділи;
− відображення текстових назв розділів і імен користувачів у протоколі
подій. Довжина рядків - до 16 символів;
− керування узяттям/зняттям і контроль стану розділів з пульта й клавіатур
"С2000-С", пультів "С2000-КС" і приладів "С2000-4";
− розмежування повноважень керування на основі системи паролів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 61
ВИСНОВКИ
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства на 100 автомобілів для перевезення квітів у
Київській області.
В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проєкту» описано призначення
проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов
експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок підкатного домкрату.
В розділі охорони праці розроблено схему системи пожежної сигналізації.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 62
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 274
«Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.:
Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України,
Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник /О. Д. Марков,
В. П. Матейчик, В. П. Волков. – Харків: ХНАДУ, 2021 – 508 с.
3. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник /В.М.
Дембіцький, В.І., Павлюк, В.М. Придюк – Луцьк: Луцький НТУ, 2018. – 473 с.
4. Марков О.Д. Обслуговування клієнтів автосервісу / О. Д. Марков,
Н. В. Веретельникова. – К.: Каравела, 2015. – 260 с.
5. Технологічне проєктування автотранспортних підприємств: навч. посіб.
/за ред. проф. С. І. Андрусенко. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів.
Технологія: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 478 с.
7. Бабіч Б.С., Лушик В.В. Технічне обслуговування й ремонт металевих
кузовів автомобілів: Підручник для учнів проф.-техн. закладів освіти. – К.:
Либідь, 2001. – 460 с.
8. ДБН Б.2.2.12.2019 «Планування та забудова територій».
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 63
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування ТО-2
Додаток В – Генеральний план
Додаток Г – Домкрат підкатний
Додаток Д – Специфікація «Домкрат підкатний»
Додаток Ж – Схема системи пожежної сигналізації
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3