ChSTU repository

21
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ	ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ			CHERKASSY STATE TECHNOLOGICAL	UNIVERSITY


Факультетгуманітарних технологій 
Кафедра дизайну
Освітня програма«Графічний дизайн»
Спеціальність	022 «Дизайн» 


КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

на тему: «Дизайн-проєкт серії графічних листів»



Студентка групи ДЗ-01                                                            А.С. Колісник
Керівник ст. викладач                                                              О. В. Галицька


«Допуск до захисту»
      Завідувач кафедри дизайну
	Інна ЯКОВЕЦЬ
		2024 рік



Черкаси 2024

            Черкаський державний технологічний університет		
(назва вузу)
Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій 	
Спеціальність 022 –Дизайн
Освітня програма «Графічний дизайн»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри дизайну
_________ Інна ЯКОВЕЦЬ
„	” 2024р.

ЗАВДАННЯ
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
_________________Колісник Анфісі Станіславівні_________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема роботи «Дизайн-проєкт серії графічних листів» затверджена наказом по університетувід«_________»_____р.№____________
Термін здачі студентом бакалавратузакінченоїроботи    06.06.2024	
Вихідні дані:
Зміст кваліфікаційної роботи:
ВСТУП. 
РОЗДІЛ 1.ПEPEДПPOEКТНI ДOCЛIДЖEННЯ
1.1.«Світогляд українського народу: ескіз укpаїнської міфології» Івана Нечуя-Левицького. Структура та специфіка книги 
1.2.Історіографія гравюри, лінориту
1.3.Специфіка та етапи технічного процесу лінориту
1.4.Аналіз аналогів та вибір прототипу
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ 
2.1 Етапи та складові роботи 
2.2. Цільова аудиторія 
2.3. Художньо-образні особливості 
РОЗДІЛ 3. ТЕХНІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ДИЗАЙНЕРСЬКІ РІШЕННЯ
3.1 Ескізний пошук 
3.2. Розробка складових серії 
3.3. Постобробка естампів для використання в поліграфічній продукції.
РОЗДІЛ 4. ПАТЕНТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИСНОВКИ
Графічна частина дипломного проекту – банер розміром 1590×2300 мм.


Консультанти з наукової дипломної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються

	Розділ		Консультант	Підпис, дата
		завдання	видав	завдання	прийняв
Графічна частина	Галицька О.В.		
Пояснювальна записка	Галицька О.В.		
Макет/відеопрезентація	Галицька О.В.	Іщенко Ю.П.		


Дата видачі завдання______________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п	Назва етапів дипломного проекту (роботи)	Термін виконання етапів проекту (роботи)	Примітка
1.	Затвердження теми роботи, керівника.	12.02.2024	
2.	Робота з аналогами, збір інформації.	Лютий 2024	
3.	Заслуховування про виконання 	першого етапу роботи.	Березень 2024	
4.	Звіт про перші два розділи	магістерської роботи.	Квітень 2024	
5.	Затвердження ідеї	дизайнерського рішення проекту 	Травень 2024	
6.	Попередній захист кваліфікаційної	роботи 	16.05.2024	
7	Робота над макетом/відеопрезентацією	Травень 2023	
8.	Захист випускної роботи	магістра.	04-06.06.2024	




Керівник ___________________________________Галицька О.В.
(підпис)

Завдання прийняв довиконання_____________________________
(підпис)


ЗМICТ
ВСТУП……………………………………………………………………….	5
POЗДIЛ 1. ПEPEДПPOEКТНI ДOCЛIДЖEННЯ	
1.1.«Світогляд українського народу: ескіз укpаїнської міфології» Івана Нечуя-Левицького. Структура та специфіка книги………………….	6
1.2.Історіографія гравюри, лінориту………………………………………...	8
1.3.Специфіка та етапи технічного процесу лінориту……………………	10
1.4.Аналіз аналогів та вибір прототипу ………….………………………..	14
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ	
2.1. Етапи та складові роботи……………………………………………...	21
2.2. Цільова аудиторія………………………………………..........................	22
2.3. Художньо-образні особливості…………………………………………	22
РОЗДІЛ 3. ТЕХНІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТА 	ДИЗАЙНЕРСЬКІ РІШЕННЯ	
3.1. Ескізний пошук..…………………………………………………………	24
3.2. Розробка складових серії………………………………………………..	25
3.3. Постобробка естампів для використання в поліграфічній продукції.	26
РОЗДІЛ 4. ПАТЕНТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ	
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….	30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………	31
ДОДАТКИ……………………………………………………………………	33	





ВCТУП
Актуальність теми роботи полягає у можливості візуалізувати та популяризувати культурну спадщину України (міфологію), створивши графічну інтерпретацію, привабливу для сучасної аудиторії. Питання збереження національної спадщини особливо гостро постає зараз, оскільки мова йде не стільки про привернення уваги до української культури, скільки про її ґрунтовне дослідження, вивчення і переосмислення. 
Метою проєкту є розробка серії графічних листів, здатних познайомити глядача зі світом української міфології і демонології, який було описано у книзі Івана Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу: ескіз укpаїнської міфології», зацікавити та популяризувати. Запропонувати варіанти застосування графічних листів.
Для досягнення поставленої мети нeoбxiднoвиpiшитинacтупнiзaдaчi:
ознайомитися зі змістом обраної книги, визначити її структуру та специфіку;
дослідити історіографію та особливості лінориту, його переваг як техніки виконання даної роботи;
провести аналіз аналогів і обрати прототип;
запропонувати концепцію проекту;
cворити на основі ескізів форми та естампи лінориту;
Cтpуктуpa проекту та обсяг poбoти: дипломний проєкт бакалавра на тему «Дизайн-проєкт серії графічних листів» складається з пояснювальної записки на 40 аркушах, графічної частини розміром 159х230 см, роботи в матеріалі – 12 форм та естампів лінориту.


POЗДIЛ 1.
ПEPEДПPOEКТНI ДOCЛIДЖEННЯ

«Світогляд українського народу: ескіз укpаїнської міфології» Івана Нечуя-Левицького. Структура та специфіка книги.
Міфологія здавна відігравала неабияку роль у житті українського народу. Вона відображала історичні процеси та соціальні зміни у країні, впливала на побут та традиції українців. Навіть зараз, у добу науки та прогресу, серед звичайного населення поширені забобони, що беруть свій початок ще від дохристиянських вірувань, що виникли більше, аніж тисячоліття тому. 
Міфологія видозмінювалась разом із українським народом, а тому була та є унікальною та неповторною у кожен окремий історичний період. Для даного проекту важливим було обрати не загальну збірку чи енциклопедію міфології України, що охоплює надто великі часові проміжки і ніякий з них не відображає в повній мірі та достатньо автентично. 
Робота Івана Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу: ескіз української міфології», що друкувалась у львівському журналі «Правда» з 1868 по 1876 роки, була забута та непомічена протягом багатьох років і не перевидавалася аж до 1992 року. При цьому вона є унікальним твором, що відображає не лише дух свого часу, але і бачення конкретної людини, що жила в цьому часі та досліджувала дану тему не лише на основі сучасних (для автора) робіт, але і на основі усної народної творчості, що існувала та передавалася протягом століть. 
Відомо також, що це було чи не найпершим використанням в українській мові та літературі слова «світогляд», яке було запозичене з польської мови, а нею до цього – з німецької. На той момент воно ще не набуло свого сучасного значення і використовувалося Іваном Нечуєм-Левицьким як збірне поняття для міфологічних вірувань, поглядів та характеру народу. Це те, що зараз називається скоріше ментальністю. 
Після ознайомлення зі змістом обраної книги, було визначено наступні  її особливості, які є важливими для виконання графічної частини проекту:
Структура: у книзі 80 сторінок. Вона поділена на 3 основних розділи, де перший розповідає про небесні постаті, протистояння різноманітних світлих богів з глобальними темними силами, а також їх взаємодію між собою, другий охоплює тему земних сил, які, на думку автора, є поєднанням небесного та побутового в уяві народу, а третій описує більш глобальні процеси та взаємозв’язки, не торкаючись теми окремих постатей;
Жива, колоритна мова, насичена великою кількістю історизмів та яскравих, художніх описів, що викликають немало образів та асоціацій;
Вільний спосіб передачі інформації. Незважаючи на чіткий поділ книги на розділи та підрозділи, автор не прагне прискіпливо та безкомпромісно дотримуватися цієї структури, неодноразово згадуючи персонажів або теми певних розділів у інших, доповнюючи та змінюючи попередні сюжети. Це можна пояснити тим, що спершу дана праця була періодичним виданням на сторінках журналу, а не повноцінною книгою із логічним та послідовним поєднанням розділів між собою;
Незважаючи на більшу зосередженість на персонажах, крізь усі розділи проходить глобальна тема та сюжет боротьби світлих весняних сил із темними зимовими силами, які представлені у різних сюжетах то ворожою ордою, яку перемагає громовик-воїн, то дев’ятирогим туром-оленем, який уособлює важку зимову хмару, яка лякала людей та видавалася злою через те, що не несе ані грози, ані дощу;
Важливою темою у даній праці також є дуальність водяних та вогняних сил, представлених в першу чергу у протиставленні хмар та дощу сонцю та блискавці. При цьому зазначено, що обидві стихії можуть бути як необхідними, так і небезпечними для звичайних людей;
Окрім цього, Іван Нечуй-Левицький часто згадує, що він описує скоріше глобальні образи та архетипи персонажів, здебільшого не надаючи їм імен чи релігійного спрямування. Тобто, це є описи загальних образів та уявлень, а не язичницьких богів чи християнських святих. Але все ж автор згадує, у які релігійні постаті з часом перетворилися ті чи інші міфологічні істоти, а також які мають аналоги у інших світових релігіях та міфах[1-4]. 
Історіографія гравюри, лінориту
Лінорит – це одна з технік високого друку.  Техніками високого друку називають ті, у яких фарбу наносять за допомогою валу або тампону на поверхню форми так, аби вона не проникала у заглиблення. Відповідно, зображення друкують саме високі частини дошки, тоді як вирізані частини залишаються білими (або ж кольору паперу).
Перший естамп, конкретну дату якого вдалося з’ясувати, було виконано в Східній Азії у 868 році. Але були і давніші зразки високого друку. Вони належать приблизно до першого століття нашої ери та були створені індійськими буддистами на пергаменті за допомогою металевих, дерев’яних, а також кам’яних форм для відтиску. 
Зародившись у стародавній Індії, дереворит поширився у різних напрямках та розділився на західну (європейську) та східну (китайську та японську) техніки гравіювання, які надалі розвивалися незалежно одна від одної.
В Європі початок масового використання деревориту припадає на XIV – XV століття. Перший документований відбиток на сьогодні датується 1418 роком.Початок активного розвитку гравюри був спричинений значними трансформаціями свідомості середньовічного суспільства, а також умовами економічного, політичного та духовного життя. Зросла потреба в гравюрі як у інструменті не лише мистецького вираження, але й політичної, релігійної, просвітницької та комунікативної діяльності. Гравюра стала першою мультимедійною технікою.
У середині XV століття у Німеччині виникає новий спосіб друкування. Його створює І. Гутенберг. Він розробляє набір стандартизованих металевих літер, які за допомогою пресу використовували для формування повноцінних текстів. Винахід Гутенберга дав значний поштовх для майбутнього розвитку друкарства. Винайдення друкарства в Німеччині у середині XV століття відзначило найважливіший поворотний момент у історії книжкової культури —  завершення ери середньовічної книги і народження епохи книги Нового часу.
Ще одним важливим поштовхом для розвитку гравюри стала нюрбергська школа гравюри та діяльність АльбрехтаДюрера. Наприкінці 15 століття було видано кілька книг, над ілюстраціями до яких працював А. Дюрер. Він та М. Лютер поширили гравюру на дереві у Європі та певною мірою були основоположниками наступних тенденцій у розвитку даної техніки. Першим друкував свої роботи у кілька дошок та у кольорі Ганс Бальбунг. З часом Італія та, зокрема, Венеція, стають важливим європейським осередком гравюри на дереві . З кінця 16 ст. гравюра стає важливим методом ілюстрування різноманітних текстів.
На території сучасної України застосування деревориту напряму пов'язане із книгодруком. Зокрема, розвитку даної техніки посприяла діяльність Івана Федорова та Петра Мстиславця. Зразками для українського друкування гравюр на той момент були першодруки з Чехії та Кракова, а також з білоруських земель Великого Князівства Литовського. На основі них, І. Федоров та П. Мстиславиць створили "Апостола" 1564 р., де було розміщено першу гравюру "Євангеліст Лука" 
В Англії  наприкінці 18 сторіччя відбувся помітний технічний розвиток гравюри.Томас Бьюік тоді винайшов ліноліум, який складався з олійної фарби, крейди та дрібної дерев’яної тирси, що наносилися на грубу тканину з джутового волокна. А пізніше їх замінили нові полімерні хімічні сполуки та різноманітні види пластику. 
Це "сурогатне" покриття для підлог почали застосовувати для гравюр у техніці високого друку. Таку техніку назвали ліногравюрою. У ній працювали такі митці як Н. Купріянов, А. Гончаров, Д. Штернберг та інші. З розвитком художньої освіти розвивався та набував поширення і цей новий вид графіки. У різних навчальних закладах формуються різні графічні школи. Основи українського лінориту заклали І. Падалка, М. Дерегус, В. Касіян та М. Фрадкін, а надалі розвивали С. Якутович, Є. Джолос-Соловйова, В. Ленчин та інші. Також дану техніку неодноразово використовували відомі європейські митці, такі як П. Пікассо,А Матіс, А. Майоль, К. Кольвіц та інші[5].

Специфіка та етапи технічного процесу лінориту
Насамперед необхідно підготувати «дошки» для подальшої роботи. Підготовка дошок передбачає  процеси обробки лінолеума, що мають бути здійснені перед початком роботи. Це, зокрема, вирівнювання, шліфування та ґрунтування робочої поверхні. 
Шліфують лінолеум зазвичай пемзою, водостійким наждачним папером або порошком і водою. Матеріал кладуть на товсте скло або літографський камінь і наливають на поверхню воду. Для шліфування використовують зазвичай брусок деревини, оббитий наждачним папером. У тих випадках, коли застосовується наждачний порошок, вдаються до використання залізного або кам’яного куранта – маленького літографського каменю.  
Далі вже відшліфовану дошку можна наклеїти на картон. Особливо важливим цей крок є у тих випадках, коли дошка сильно гравірована, тобто тонка і може легко зазнати пошкоджень. 
Наступним етапом стає ґрунтування майбутньої дошки.Найчастіше для цього використовують темперу або туш, якою щільно покривають усю робочу поверхню. Після цього можна приступати до перенесення ескізу на дошку. Для цього малюнок спершу варто також підготувати, а саме – перевести у дзеркальний вигляд, оскільки після друку зображення відображається зворотньо. Особливо важливо пам’ятати про цю особливість при роботі з шрифтовими елементами. 
Перенести ескіз на дошку можна різними методами: за допомогою копірувального паперу,  сангіни, як  в літографії, або ж роздрукувати остаточний ескіз на лазерному принтері, зволожити його скипидаром або нітророзчинником, на друкарському станкувідтиснути на дошку. В останньому варіанті слід пропустити етап відображення малюнка, адже він переведеться відразу дзеркально.
Особливістю інструментів для різьблення лінориту – штихелів – є їх профіль та власне характер різьблення. Завдяки тому що можна регулювати силу нажиму, штрих в лінориті може бути як з постійною товщиною так і з різною. Крім цього, на форму та закінчення ліній впливають вид інструменту, кут входу інструменту, його гострота, профіль його клинка та навички гравера. Контроль над цими параметрами здобувається під час виконання практичних вправ.
Для заточки інструменту слід використовувати або якісні точильні камені, або дрібний наждачний папір з зерном від 2000, приклеєним на скло, або спеціалізоване точильне коло на високій швидкості обертів. Доводити інструменти до ідеалу можна за допомогою пасти ГОІ або шматка шкіряного паска.
Різці для деревориту та лінориту відрізняються. Для деревориту використовують різці, схожі на металографічні але з меншим кутом заточки а для лінорита використовують так звані вибірки різної форми та профілю.Слід зауважити що важливим пунктом при підготовці інструменту є прибирання заусенців зі внутрішньої сторони ріжучого леза. 
Також на деяких сортах твердого лінолеуму чи пластику наприклад ПВХ можна використовувати ті ж самі різці що використовують для деревориту. Це допомагає досягти стилю схожого на дереворитний але з більшою зручністю при виготовленні завдяки меншому спротиву матеріалу.Для того щоб відслідковувати якість гравюри під час роботи можна зробити пробний відтиск. 
За допомогою спеціальних інструментів на дошку для гравюри наноситься тонкий шар спеціалізованої фарби: масляної або типографської. Зверху  на профарбовану гравюру кладеться два листки паперу. За допомогою так званої "кістки" якою зазвичай виступає ручка різця чи  ложка відбиток друкується на папір. 
Орієнтуючись на отриманий проміжний відбиток роботу можна підкорегувати щоб домогтися поставлених творчих цілей. Після гравіювання дошки  доступні наступні опції: друк від світлого до темного на друкарському верстаті або друк на темному фоні за допомогою криючих фарб від темного до світлого. При першому варіанті рисуюча фарба друкується останньою. При використанні покривних білил можливо поступово висвітлювати темне поле додаванням нових шарів світлої фарби. Це дозволяє окреслити малюнок залишеними місцями темного кольору.
Найкраще для друку підходять типографські або офсетні фарби.Світлі фарби для друку на темному фоні найчастіше роблять з типографської білил. При необхідності їх можна замінити олійною фарбою, однак її потрібно попередньо підготувати.Для підготовки олійної фарби для друку її потрібно обезжирити для чого можна її на певний час залишити на картоні, додавши трохи олифи. Картон впитає зайву олію, залишивши більш концентрований пігмент.
Для того щоб нанести фарбу слід використовувати шкіряний або резиновий вал яким фарбу потрібно розподілити по дошці.Якщо наносити фарбу товстим шаром, це може залишити певний специфічний відлип, який часто погано впливає на якість друкування, але за достатнього бажання та навичок може також бути використаний як художній прийом.

За допомогою техніки лінориту можливо також виконати натюрморт пейзаж чи графічний малюнок у три-чотири фарби, для чого зазвичай використовують кілька дошок за кількістю кольорів. Залежно від щільності та прозорості фарби, деяких відтінків чи кольорів можна досягати шляхом накладання кольорів один на один, але це також вимагає окремих попередніх пробних відтисків, аби досягти більш передбачуваного колірного рішення після друку фінальної чистової роботи[5]. 
1.4.	Аналіз аналогів та вибір прототипу
Оскільки темою проекту є серія графічних листів за мотивами книги, було виділено основні теми та напрямки, серед яких варто шукати аналоги. Це мають бути такі проекти, як: ілюстрації до книг, роботи у техніці лінориту, стилізовані сучасні рішення міфологічної та містичної тематики.
DaraHorna. Ілюстрації до книги Івана Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу: ескіз української міфології»: Спершу було досліджено, які графічні вирішення вже існують для даної книги. З’ясувалося, що в 2022 році було створено дизайн даної книги художницею DaraHorna для видавництва VelorumPublishing. У відкритому доступі є не так багато матеріалів щодо розробки даного проекту але можливо дослідити його складові та особливості.
 Було розроблено дизайн обкладинки книги в червоних тонах, з орнаментальним оздобленням та лаконічним шрифтовим рішенням, ілюстративне наповнення книги, а також серію листівок на основі цих ілюстрацій і упаковку для них. 
Навіть з невеликої кількості зображень, що можливо знайти у відкритому доступі, можна дослідити особливості виконання графічної частини. Техніка виконання – векторна або растрова комп'ютерна графіка. Кольорове рішення – чорний, білий, сірий та червоний кольори. Специфіка авторського підходу: лаконічні, динамічні, емоційно насичені зображення міфологічних персонажів, що фігурують в книзі. Інтерпретація доволі вільна, без прискіпливого дотримання описів автора. Зокрема такий висновок можна зробити з зображення дівчини-чорта, та шаблезубого упиря з оком в руках, адже за текстом книги чорти бувають лише чоловічої статі, упирі мають залізні гострі зуби, а не тваринні ікла, а також у них відсутній процес розкладання. Українські мотиви видно в основному з кольорової гами та орнаментики. Ілюстрацій, що відображали б глобальну тематику протистояння світлих богів весни та темних зимових сил нечисті, знайдено не було.
Авторський стиль вирізняється поєднанням похмурої містики та миловидності персонажів, яка зазвичай притаманна мультфільмам. В результаті аналізу, можна виділити специфічний авторський стиль, вільний підхід до тексту книги, зосередженість авторки на персонажах та нехтування загальною концепцією світоустрою та взаємозв'язками персонажів між собою. В контексті даної книги останнє здається вартим уваги та значною відмінністю між можливими підходами до книги.
Рис. 1.1-1.3. Робота DaraHorna[6, 7].
Мультфільм «вовча варта». Студія CartoonSaloon:Було вирішено розглянути графічне рішення даного мультфільму, адже воно поєднує в собі сучасні технології та тенденції із містичним, майже казковим шармом міфологічної тематики та фактурності виконання. Завдання художників даного мультфільму дещо суміжне із завданням поточного проекту щодо книги з української міфології, адже необхідно було простими засобами, стилізовано та зрозуміло для глядача зобразити доволі складний та детальний світ з великою кількістю персонажів та взаємодій. 
Внаслідок розглядання візуальної складової даного мультфільму було виділено особливості та прийоми, що допомогли авторам досягнути одночасної лаконічності та фактурності зображення, органічного поєднання високого ступеню деталізації із стилізацією, простої для анімації та для сприйняття глядачем. 
Композиційні рішення досить складні, адже перспектива тут досить специфічна, у деяких кадрах  – повністю або майже повністю відсутня, що дозволяє авторам зображення зосередитися не на правильній з реалістичної та академічної точки зору побудові планів та окремих об’єктів, а на загальному візуальному рішенні та можливості дозволити глядачу побачити саме ті елементи, які є сюжетно важливими та мають бути помічені. До того ж, такий підхід здається доцільним у міфологічно-казковому світі, адже він додає загальної сюрреалістичності світу та подіям на екрані. Ще одним композиційним засобом стало дещо специфічне кадрування, за допомогою якого художники змогли не лише «наблизити» та деталізувати цікаві та важливі елементи, але і показати в одному кадрі події, що відбуваються одночасно, або ж одну й ту саму дію, але з різних ракурсів. Також ритмічність та повторюваність елементів заднього плану нагадує паттерн і завдяки цьому кадри в загальному стають дещо схожими на зразки декоративного мистецтва, такі як килими чи гобелени, що додатково виділяє важливі елементи та постаті/, а також підкреслює часовий проміжок, у якому відбуваються події сюжету.
Стилістично важливими рішеннями можна виділити геометричну стилізацію об’єктів та персонажів, різницю в товщині лінії та деталізації передніх та задніх планів. Незважаючи на рухливість фонових персонажів та предметів, за рахунок високої деталізації, порівняно з першим планом, а також приглушення кольорів, спрощення форм та більш тонкі, уривчасті лінії, тло в цілому виглядає скоріше як орнамент чи картинка, що вигідно контрастує з менш детальними, більш геометричними та яскравими героями на передньому плані.


Рис. 1.4-1.5. кадри з мультфільму «Вовча варта»
Inktober 2023 - MythsfromtheIslands. MátyásLocsmándi: До даного проекту входить серія зображень на міфологічну тематику, що врешті стали елементами оформлення книга, до якої вони, власне, були розроблені. Окрім суміжної теми, даний проект подібний до поточного також технікою виконання –лінорит, великою кількістю персонажів та менш наївною стилізацію. До того ж, дані зображення є здебільшого монохромними, якщо не зважати на колір тла.
Серед особливостей можна виділити лаконічність композиції, помітне спрощення персонажів але без надання їм ознак мультика чи дитячої ілюстрації. Вдале поєднання ліній та плям. 



Рис. 1.6-1.8. «Inktober 2023 – Mythsfrom the Islands». MátyásLocsmándi[8]
TheWitcher - TheLastWish. MátyásLocsmándi: Серія ліногравюр до однієї з книгАнжеяСапковського  оригінальним способом поєднує в собі спрощення з химерністю, продуманість з недосконалістю контурів ручної роботи. Важливою частиною даних робіт є помітний крупний круглий штрих різачка, що явно задавав тенденції формоутворення на даних ілюстраціях. Незважаючи на запобігання дрібних деталей, роботи все ж складно назвати простими чи мінімалістчними. Кольорове рішення досить специфічне – поєднано кольорове тло світло-жовтого відтінку із темним відтінком кольору морської хвилі. Акцентом на кожній роботі виступає яскравий червоний у якості плями, розфарбування окремого важливого елемента.  Ця робота, опублікована у 2023 році, стала прототипом для подальшого проекту. 

Рис. 1.9-1.11. «The Witcher – The Last Wish.» MátyásLocsmándi [9]


РОЗДІЛ 2.
РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ

2.1 Етапи та складові роботи
Після ознайомлення з книгою Івана Нечуя-Левицького "Світогляд українського народу: ескіз української міфології" стає очевидним, що при виконанні проекту варто приділити увагу не лише великій кількості персонажів, але і загальному відображенню сюжету та світоустрою, описаного автором. Тобто, мету візуального рішення графічних листів можна сформулювати так: необхідно розробити дизайн окремих персонажів книги, а також знайти вдале композиційне рішення для зображення усіх важливих складових світу української міфології та візуально пов'язати між собою ті елементи та персонажів, які є взаємопов'язаними сюжетно. Було виділено наступні етапи роботи над проєктом серії графічних листів::
структуризація інформації з першоджерела, розділення на основне та другорядне, на зовнішнє та метафоричне, що в рази спростить подальшу роботу над проектом та повернення до необхідної інформації;
пошук аналогів та вибір прототипу;
пошук стилістичного рішення (ескізний пошук);
перевірка ескізного пошуку в системі «Анти плагіат»;
розробка детального та продуманого ескізу на основі обраної стилістики та виділеної інформації;
перенесення ескізу на дошки для друку, виконання та відтиск ліноритів;
цифрова обробка готових робіт, зведення їх у загальний проект;
продумування способів використання готового продукту (графічних листів), створення дизайну.



2.2. Цільова аудиторія
Зважаючи на те, як вплинули події останніх років на національну самосвідомість українців, зараз спостерігається тенденція до дослідження та переосмислення усього, що пов’язано із українською культурою, у тому числі міфології. Хоча обрана техніка виконання роботи і зацікавить у першу чергу старше покоління, яке звикло до складних монохромних ілюстрацій ручної роботи, все ж не можна сказати, що молодь даний проект точно не зацікавить, оскільки для його виконання було обрано досить сучасний стиль, який здатен зацікавити, змусити зупинитись та придивитись до роботи. 
Тому цільовою аудиторією можна вважати в цілому свідомих українців, зацікавлених у знайомстві або поглибленні знань щодо української культури, міфології та демонології, а проект має виступати простим провідником до першоджерела та цікавим візуальним супроводом, який може існувати окремо від книги, але точно намагається заінтригувати глядача та відкрити її. 

2.3. Художньо-образні особливості
Під художньо-образними особливостями проекту мається на увазі стилістичне, кольорове та композиційне рішення. Після аналізу першоджерела та аналогів було прийнято наступні рішення:
приділити неабияку увагу не лише персонажам, але і локаціям, неживим образам, структуризації світу;
обрати для роботи геометризовану, грубу стилізацію, що дозволить простими формами передати глядачу необхідну інформацію, а також легко візуалізувати метафори та метаморфози, описані автором книги;
запобігти використанню кольору з метою більшої акцентуації уваги глядача саме на тоновому та контурному рішенні, а також для спрощення візуального перетікання одних об’єктів в інші;
обрати великий формат роботи, який дозволить пропрацювати як окреме, так і загальне на достатньому рівні. Вирішено зробити серію з 12 графічних листів, що складатимуться в цілісний поліптих;
перейняти досвід попередників щодо композиційних рішень (кадрування композиції, наближення важливих елементів, нехтування перспективою), а також підходу до  роботи з лінією та фактурою.
Оскільки через всю книгу проходить тема протистояння темних зимових сил із світлими весняними, а розділами усих важливих постатей та світ загалом поділено на земний та небесний, було вирішено дотриматися обох цих поділів як у композиційному, так і в тоновому рішенні. Найдіяльнішим борцем за світло серед богів постає Громовик, а серед усих уособлень темних зимових сил найяскравішим є дев'ятирогий тур-олень. Саме їх було вибрано головними персонажами поліптиху, які задають загальну тему та композицію. Задля динаміки їх протистояння, головних героїв було розміщено по діагоналі. 
Спираючись на те, що тур-олень є уособленням зимової хмари, він розміщений у верхній частині поліптиха. Також використано досить поширений та підсвідомо зрозумілий глядачеві метод розділення світлих та темних сил. Окрім тонового рішення, за це відповідає напрямок руху. Рух (або спрямованість) світлих сил справа наліво символізує розвиток та позитивні зміни, тоді як темні сутності спрямовані здебільшого справа наліво, відображаючи деградацію, погіршення. Решта персонажів та локацій розміщені вже залежно від цих головних діючих осіб, а також спираючись на образами та локаціями, окрім персонажів, було виділено: небо як місце проживання усіх богів, подвір'я Пана Господаря як межа між небесним та земним, місце гостювання для богів, українське село як відображення земного світу та  місце скупчення різноманітної нечисті, звичайний земний ліс, як місце, де скупчуються деякі частини нечистих сил, стихійні образи полум'я (зокрема, зірок та блискавки, тобто меча громовика) та води (зокрема, небесної води, яка представлена у вигляді візуального переходу неба у річку). Також важливими стали зооморфні образи деяких богів, хмар, темних зимових сил та деякої частини нечисті.загальну логіку світоустрою.

РОЗДІЛ 3.
ТЕХНІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ДИЗАЙНЕРСЬКІ РІШЕННЯ

3.1. Ескізний пошук. 
Розробка дизайну проекту починається з пошуку та формування концепції. Концепція - це система поглядів та ідей, яка визначає основну ідею нового проекту та є конструктивним принципом для художньої та технічної діяльності. Вибір теми та формулювання ідеї є першим кроком до успішного проектування дизайну. Концепція визначає завдання та обмеження для розробки дизайну, такі як вид та стиль графіки, колірну гаму, наявність та розміщення окремих елементів оформлення, ідейно-смисловий зміст.
Спочатку, аби уловити загальну стилістику проекту, було зроблену деяку кількість пошукових ескізів окремих персонажів. Далі, обравши приблизний напрямок стилізації, було розпочато роботу над великими площинами та об'єктами. Проведено роботу над композиційним розташуванням та стилізацією головних героїв - Громовика на коні та Девятирогого тура-оленя. Після вловлення приблизного розташування цих великих мас, було розпочато роботу над наступними важливими і крупними об'єктами, а саме, поділом на локації. 
Було вирішено зробити широку темну смугу, що одночасно поєднає та розділить окремі частини роботи. Ця смуга - небесне поле зі снопами сіна, що поступово переходить у небо таке, яким його бачать люди, із зорями та хмарами (в даному випадку хмара одна і це тур-олень), а також у річку, в якій ці самі зорі відображаються. Такий перехід має на меті також зобразити стихійний образ небесної води (тобто опадів, які наповнюють собою ріки та живлять землю).


3.2 Розробка складових серії.
Після завершення роботи над ескізом, його було відображено по горизонталі та надруковано в натуральний розмір на папері. Далі – переведено на ліноліумні дошки за допомогою копірувального паперу та вирізано, дотримуючись текстур та штрихів, відповідно до творчого задуму. 
Були і такі елементи, що з'явилися вже в процесі переведення ескізу на ліноліум, або ж вирізання. Зокрема, це фактурні дахи домів, спосіб вирішення дощатих стін хліву, складні деталі на кшталт рук, лап, кігтів персонажів заднього плану. 
У ході друку було зроблено кілька пробних естампів, які дозволили дещо коригувати самі форми та нанесення фарби у процесі. Для даних естампів було використано чорну олійну фарбу, білий папір, а також набір із п'яти унікальних різачків по лінолеуму. Лінії та фактури при друці набули своєї самобутності та неповторності, у деяких місцях, наприклад, на бокових полосах, приділених детальному зображенню персонажів, з'явилися додаткові фактури, такі як білі крапочки чи дещо пористі лінії.

3.3 Постобробка естампів для використання в поліграфічній продукції. 
Після отримання вдалих естампів, їх було сфотографовано в кількох варіантах при денному світлі, після чого кожен окремий естамп піддався цифровій обробці, а також їх було згруповано у спільну композицію та вирівняно по тону. По завершенню даних маніпуляцій, зображення були готові для використання у будь-якій поліграфічній продукції.
В рамках даного дипломного проекту було розроблено серію інформаційних листівок про окремих персонажів (6 штук), де на лицьовій стороні листівок розміщено графічну частину, доповнену авторським написом, а на зворотньому боці розміщено короткий інформаційний блок щодо даного персонажа, а також QR-код, що посилається на книгу Івана Нечуя-Левицького, що дозволить за бажання глядача детальніше познайомитися зі змістом твору.

РОЗДІЛ 4.
ПАТЕНТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Патентні дослідження - це спеціальний аналіз наукових властивостей обєкта діяльності в його повсякденномв житті, що виявляють з охорони праці обєктів власності. 
Патентні дослідження проводяться для того, щоб отримати спеціальні вихідні дані та підтвердити потрібний високий рівень конкурентноспроможності даного дизайн-проекту. Застосовується у розробках науково-технологічних та технічних досягнень. Також патентні дослідження нівелюють можливість випадкового копіювання існуючих дизайн-проектів.
Дані патентні дослідження проведені на основі ДСТУ 15.001-82. даний стандарт має в собі певні положення, схему проведення та звіт з приводу патентних досліджень. Цей стандарт використовується в різних галузях діяльності під час розробки і використання дизайн-проектів. 
Патантоспроможність дипломного проекту бакалавра за темою "Розробка дизайн-проєкту серії графічних листів" може встановлюватись при отриманні підтвердження новизни у дизайн-проектуванні, що є його складовою. 
В даній дипломній роботі обєктами інтелектуальної власності, для підтвердження новизни, представлені:
- пояснювальна записка
- авторська графіка (ескізи) 
- визначення зовнішнього вигляду роботи в матеріалі - 12 естампів та форм до них
Новизна записки виявляється за допомогою спеціальної системи "АНТИПЛАГІАТ" версія 4.64.3.2
Новизна авторської графіки розроблена, опираючись на власні ескізи, що з часом трансформуються в авторську графіку. Опираючись на національне законодавство в галузі інтелектуальної власності, авторська графіка є витвором образотворчого і прикладного мистецтв, що відповідає дії Закону України "Про авторське право і суміжні права". Згідно з цим законом, виявлення і здійснення прав автора не зобов'язане формальностями, витвір мистецтва є авторським у випадку підтвердження новизни і відсутності плагіату. Авторська графіка, що використовується у даному дипломі, є унікальною, що підтверджено системою " АНТИПЛАГІАТ" версія 5.23.3 
Дипломна авторська графіка є ручною роботою - гравюра на ліноліумі. Цим видом естампу займається багато сучасних митців, а саме Matyas Locsmandi, його твори стали прототипом для даного проекту - авторської графіки.
Для отримання підтвердження, що авторська графіка не дублює приклад прототипу, що використовується, а є унікальною, варто виконати дослідження, порівняння художнього і конструктивного вирішення ілюстрацій за ознаками "естетичні особливості", що складаються з 14 пунктів: 
- порушення пластичної проробки;
- порушення раціональності форми;
- відсутність композиційної цілісності;
- присутність роздробленості;
- порушення виразності;
- необ'єктивність розміщення об'єктів;
- відсутність цілісності;
- відсутність проробки графічної частини;
- помилки в декоративному оформленні;
- порушення інформативності;
- відсутність стильового вирішення;
- проблеми в пропорціях;
- помилки в колірному рішенні;
- виконання роботи в поганій якості. 
З даних факторів, що покликані відрізняти графіку, яка застосована в серії графічних листів до книги Івана Нечуя-Левицького "Світогляд українського народу:ескіз української міфології", визначено такі: відсутність інформативності. Роботи, що використані в якості прототипу, не відповідають потрібній інформативності, недостатнє використання ілюстративних елементів у композиції. У власниє графічних листах використовується більша інформативність у зв'язку з більшою детальністю ілюстрацій та складного композиційного рішення, що допомогає глядачам знаходити більше асоціацій і розуміти задану тематику проекту.
- проблематика в колірно-тоновому рішенні. В ілюстрації прототипу колірне рішення є недостатньо пропрацьованим та одноманітним і повторюється у великій кількості його робіт, що плутає глядача у смисловому контексті. У влсній роботі для уникнення цього моменту, а саме відсутності смислової плутанини, було використано лише два кольори - чорний і білий. Це обумовлене великою кількістю детально промальованих елементів, що і так ускладнює композицію. > Олена Галицька: 
- порушення графічної проробки. В даному прототипі використано недостатню деталізацію ілюстративного рішення. Об'єкти ілюстрації є мінімалістичними, а в цілому зображення є спрощеним, можливо, за рахунок малого формату ілюстрацій. Для виключення даної проблеми, власний дипломний проект було розроблено у вигляді великоформатного поліптиха, де пропрацьовано детально як загальну композицію, так і окремі елементи.
Проведений аналіз дозволяє дійти до висновку, що графіка, яка використовується у дипломі, не є плагіатом, а є авторською графікою.

ВИСНОВКИ
В ході виконання дипломного проекту на тему «Розробка дизайн-проекту серії графічних листів» було розроблено серію графічних листів, які знайомлять глядача зі світом української міфології, описаний у книзі Івана Нечуя-Левицького "Світогляд українського народу: ескіз української міфології", які можуть зацікавити глядача.
У ході роботи було ознайомлено зі змістом обраної книги, та визначено її структуру, що у свою чергу було відображено у композиційному і тональному рішенні авторської серії У ході дослідження історіографії та особливостей лінориту, було виявлено наступні переваги: - доступність матеріалу; - можливість використання таких художніх засобів як - пляма і штрих; - відтворення ліній будь-якого характеру, у тому числі плавних, що стосується і конфігурації форми; - органічне поєднання складових у серію чи поліптих будь-якого розміру.
Проведений аналіз аналогів дозволив виявити прототип: «TheWitcher – TheLastWish» авторства. Mátyás Locsmándi. Запропонована концепція проєкту, враховує дуалістичність описаного в книзі світу та ділить площину поліптиха на 2 частини - світлу і темну, весняну і зимову. Головними протидіючими персонажами є олень і громовик, що складають основу зображення. Всі другорядні образи розташовано навколо них, з огляду їх характеристик та функцій. Для посилення враження протидії ці персонажі розташовано по діагоналі. Серія робіт виконана в ахроматичній колірній гамі на контрасті чорного і білого. Техніка виконання - лінорит. Стилістика виконання передбачає привернення уваги до характеру ліній і форм, які є лаконічними і позбавленими будь-яких зайвих деталей, проте дозволяють посилити ефект містичності і асоціативно нагадують творчість Mátyás Locsmándi.
Створені на основі естампів листівки поєднують в собі зображення персонажів та шрифтовий нарис, що виконаний в загальній стилістиці серій. На звороті листівок міститься коротка цитата з твору з характеристикою зображеного персонажа, та qr-код, що дозволяє детально ознайомитись з текстом твору В ході перевірки зображень в системі "Антиплагіат", було виявлено, що графіка, яка використовується в дипломі, не є плагіатом, а є авторською.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Світогляд українського народу. Ескіз української міфології [Іван Семенович Нечуй-Левицький] [Електронний ресурс]: стаття -  Режим доступу: https://coollib.cc/b/168054-ivan-semenovich-nechuy-levitskiy-svitoglyad-ukrayinskogo-narodu-eskiz-ukrayinskoyi-mifologiyi/read
Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. - Вид.2. - К.: Обереги, 1992. - 88 с. Олекса МИШАНИЧ, доктор філологічних наук  [електронний ресурс]: стаття -  Режим доступу: https://svit.in.ua/kny/booknechuy.htm
Концепт «світогляд» в українському дискурсі [електронний ресурс]: стаття -  Режим доступу: https://d1wqtxts1xzle7.cloudfront.net/56874196/Monografia_Quo_vadis_humanitas-libre.pdf?
ОБРАЗИ БОГІВ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ У КНИЗІ  І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО «СВІТОГЛЯД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ [електронний ресурс]: стаття -  Режим доступу: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/5081/1/Obrazy%60%20bogiv%20ukrayins%60koyi%20mifologiyi%20u%20kny%60zi%20I.%20Nechuya-Levy%60cz%60kogo%20%C2%ABSvitoglyad%20ukrayins%60kogo%20narodu%C2%BB.PDF
О. Христенко:  «Техніки авторського друку»
Видавництво Velorum Іван Нечуй-Левицький: «Світогляд українського народу: ескіз української міфології»  [електронний ресурс]: стаття -  Режим доступу: https://velorum-publishing.com.ua/product/ivan-nechuj-levyczkyj-svitoglyad-ukrayinskogo-narodu-narys-ukrayinskoyi-mifologiyi/
Gift set of postcards "Spirits and Demons [електронний ресурс]: стаття -  Режим доступу: https://booklion.lviv.ua/en/podarunkovyi-nabir-lystivok-dukhy-i-demony/3484/
«Inktober 2023 - Myths from the Islands» Mátyás Locsmándi [електронний ресурс]: стаття -  Режим доступу: https://www.behance.net/gallery/194294073/Inktober-2023-Myths-from-the-Islands 
«The Witcher - The Last Wish» Mátyás Locsmándi [Електронний ресурс]: стаття -  Режим доступу: https://www.behance.net/gallery/181059813/The-Witcher-The-Last-Wish


























Додатки

Додаток А

 

Рис. А.1.Встановлення унікальності серії графічних листів.



Рис. А.2. Встановлення унікальності серії графічних листів.


Додаток Б



Рис. Б.1.Графічна частина дипломного проекту на тему: 
«Дизайн-проєкт серії графічних листів»