Специфіка перекладу німецькомовних газетно-публіцистичних текстів.

Гуравський, Олег Юрійович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7548

Повний запис метаданих

Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Багач, Ірина Григорівна	-
dc.contributor.author	Гуравський, Олег Юрійович	-
dc.date.accessioned	2026-03-10T15:04:23Z	-
dc.date.available	2026-03-10T15:04:23Z	-
dc.date.issued	2022	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7548	-
dc.description.abstract	Huravskyi Oleh “Specifications of translation of German newspaper texts” Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2022. In this study, the specifications of translation of German newspaper texts and the features of its translation into Ukrainian are analyzed, based on modern printed and online editions of newspapers and news portals. The translation of newspaper and journalistic texts is one of the branches of specialized translation. However, this type of translation is on the intersection of interdisciplinary research and professional practice, such as economics, translation studies, business communication, and linguistics. The global context of modern sociopolitical and economic processes, internationalization of production, globalization, liberalization of economic relations, new achievements in the field of science and technology and free movement of production factors increase the demand for high-quality translation of news-writing style works as well as interpretation support of economic forums, international summits, business negotiations, mobilities etc. The purpose of the work is to study and reveal the peculiarities of the translation of German-language newspaper and journalistic texts, as well as to provide practical recommendations for the use of the translational techniques of German journalistic texts in practice. The object of the study lexicographic research sources in the total amount of 96 printed sheets. The first section clarifies the essence of the concept of news-writing style, analyzes the concept of 'informational function' according to the definitions of various scientists, gives the general characteristics of the style and reveal its role in informing the consumer and also defines the communicative task of the newspaper. The second section describes the lexical-semantic difficulties and grammatical features of translating newspaper and journalistic texts and the translator's competence when working with such texts. Among the translation techniques are: transcription, transliteration, tracing, descriptive translation, approximate translation, direct inclusion and functional analogue. The third section analyzes the main methods of translation of newspaper and journalistic texts based on the original German-language editions of periodical literature. In the general conclusions, the main theoretical propositions and the obtained practical results of the research are outlined.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	Газетно-публіцистичні тексти	uk_UA
dc.subject	Переклад	uk_UA
dc.title	Специфіка перекладу німецькомовних газетно-публіцистичних текстів.	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Гуравський Олег 2022 диплом.pdf Restricted Access		559.32 kB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації
ГУРАВСЬКИЙ ОЛЕГ ЮРІЙОВИЧ
СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ГАЗЕТНО-
ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ
Кваліфікаційна робота магістра
Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад
включно), перша – німецька
Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно),
перша – німецька
Науковий керівник
Багач І. Г.
кандидат педагогічних
наук, доцент
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК,
протокол №_____ від «___» _________ 2022 р.
Зав. кафедри ІММК_______________к .пед.н., доц. Чепурна М. В.
Черкаси – 2022
2
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Foreign Languages and International Communication
HURAVSKYI OLEH YURIYOVYCH
SPECIFICATIONS OF TRANSLATION OF GERMAN NEWSPAPER
TEXTS
Master’s Project
Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation
included), first – German
Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation
included), first – German
Scientific Supervisor:
I. G. Bahach
Candidate of Pedagogic Science (Ph.D.),
Associate Professor
Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign
Languages and International Communication
Report № ________ dated «_______________» 2022;
Head of Foreign Languages and International Communication
Department_____________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor
M. V. Chepurna
Cherkasy – 2022
3
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЗЕТНО-
ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ………………………………………………..10
1.1. Сутність поняття «газетно-публіцистичний стиль»……………….10
1.2. Лексичні особливості газетно-публіцистичних текстів (ГПТ)……13
1.3. Граматичні особливості ГПТ………………………………………..18
1.4 Стилістичні особливості ГПТ………………………………………..19
Висновки до розділу 1…………………………………………………….22
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ГАЗЕТНО-ПУБЛІЦИСТИЧНОГО
ТЕКСТУ…………………………………………………………………………..25
2.1. Лексико-семантичні труднощі перекладу газетно-публіцистичних
текстів……………………………………………………………………...25
2.2. Граматичні особливості перекладу газетно-публіцистичних
текстів……………………………………………………………………...34
2.3. Компетентність перекладача………………………………………...43
Висновок до розділу 2…………………………………………………….51
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ ГАЗЕТНО-ПУБЛІЦИСТИЧНИХ
ТЕКСТІВ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ…………………………54
3.1. Перекладацькі трансформації під час перекладу газетно-
публіцистичних текстів…………………………………………………...54
Висновок до розділу 3…………………………………………………….84
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………...86
СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ………………………………………..91
СПИСОКДЖЕРЕЛФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ………………………….107
4
ВСТУП
Важливість та актуальність лінгвістичного дослідження газетних текстів
є досить очевидною, адже, незважаючи на надзвичайно інтенсивний розвиток
таких засобів масової комунікації, як радіо і телебачення, газета продовжує
посідати важливе місце в житті як сучасного суспільства загалом, так і
українського громадянина, зокрема.
Варто зауважити, що у сучасному суспільстві поширені необмежені
можливості як спілкування, так і передачі інформації. Будь-які події, що
відбуваються в тому чи іншому куточку світу, за короткий період часу стануть
надбанням, історією усієї планети, саме завдяки роботі ЗМІ.
Можна з достеменною впевненістю сказати, що практично кожна
людина сьогодні не уявляє свого життя без сучасних гаджетів, без
користування всесвітньою інформаційною системою, саме тому й виникає
потреба у якісному перекладі засобів передачі інформації, до яких, зокрема,
належать газетні матеріали [74, с. 29].
Дослідження в рамках даної тематики є актуальним не лише зважаючи
на надзвичайно велику поширеність цього явища, але також варто враховувати
його значущість та важливість для відображення навколишньої дійсності в
мові та мовленні.
Необхідно звернути увагу на особливості та важливість стилістичного
аналізу газетних текстів, що має значне збільшення та поширення відповідно
до розвитку сучасного суспільства. Газетна інформація, як і інформація в
інших ЗМІ, жваво реагує на події, що відбуваються у тій чи іншій точці світу.
Крім того, газетно-публіцистичні тексти, беруть активну участь у формуванні
громадської думки.
Газетно-публіцистичний стиль, таким чином, виступає своєрідним
лінгвістичним індикатором мовного розвитку суспільства.
Крім того, варто звернути увагу на особливості перекладу публіцистики,
а також потрібно враховувати конкретні факти: кожен функціональний стиль
5
має певний набір формотворчих факторів, що так чи інакше впливають на
переклад. Необхідно розуміти, що в процесі перекладу відбувається не просто
заміна іншомовної лексики, а проводиться значна перекладознавча робота по
інтерпретації культурних особливостей, особливостей авторського письма,
тимчасових традицій, які є характерними для певної території.
Переклад газетно-публіцистичних текстів включає в себе переклад
таких джерел, як новини (газетні, журнальні та інтернет-ресурси) і статті.
Такий переклад відрізняється від художнього, оскільки метою художнього
перекладу є естетичний вплив, в той час як публіцистичний переклад більше
націлений на передачу інформації [86, с. 15].
У сучасному світі переклад газетно-публіцистичного стилю
характеризується певними специфічними особливостями та труднощами.
Дослідження особливостей перекладу цього жанру, зважаючи на
постійне збільшення видань газетно-інформаційних матеріалів, набуває
значної популярності.
Перекладачам необхідно завжди пам’ятати, що інтернаціоналізми є
дуже поширеними лексичними одиницями і мають низку особливостей, які
потрібно враховувати для адекватного і правильного перекладу, здатного
передавати головну суть слова і його смислове навантаження.
Актуальність дослідження полягає в тому, що газетно-публіцистичні
тексти і сьогодні залишаються важливим каналом розповсюдження інформації
та формування світогляду населення. Такі тексти мають свій специфічний
формат й особливості подачі матеріалу читачу та спрямовані на необхідність
адаптації для цільової аудиторії відповідно до поточної соціально-політичної
ситуації.
Переклад газетно-публіцистичних текстів має свої труднощі. У першу
чергу, ці труднощі пов’язані з реаліями, які характерні для різних культур, а
також мовними проблемами: лексичним, граматичним, прагматичними. Тому
актуальність лінгвістичного дослідження є незаперечною.
Крім того, актуальність цієї роботи визначається тим фактом, що
6
сьогодні інформація, що поступає до нас із засобів масової інформації, зокрема
з друкованих джерел, є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя.
Об’єктом дослідження є особливості перекладу газетних матеріалів у
суспільно-політичній сфері комунікації, враховуючи позиції функціональної
стилістики. є газетно-публіцистичні повідомлення, їх заголовки та способи
передачі референційного значення інтернаціональних термінів. ¶
Предметом дослідження є особливості перекладу газетних матеріалів
у суспільно-політичній сфері комунікації, враховуючи позиції функціональної
стилістики.¶
¶
є газетно-публіцистичні повідомлення, їх заголовки та способи передачі
референційного значення інтернаціональних термінів. ¶
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у вивченні та
виявленні особливостей перекладу німецькомовних газетно-публіцистичних
текстів.
Поставлена мета передбачає вирішення в ході дослідження конкретних
завдань:
- з’ясувати сутність поняття «газетно-публіцистичний стиль»;
- розглянути лексико-семантичні, граматичні й стилістичні труднощі
перекладу газетно-публіцистичних текстів;
- на фактичному матеріалі продемонструвати використання основних
прийомів перекладу термінів, які використовуються в газетно-публіцистичних
текстах.
Методи дослідження. В процесі дослідження були використані такі
методи:
- порівняльний (для порівняння тексту оригіналу та його перекладу з
метою дослідження трансформацій, які були використані під час перекладу);
- описовий (для детального опису мотивів використання перекладацьких
способів та трансформацій);
7
- системного аналізу (для систематизації та аналізу наукових джерел,
систематизації отриманих результатів);
- компонентного аналізу (для порівняння семного складу терміну з
метою підбору правильного відповідника у мові перекладу);
- трансформаційний (для визначення синтаксичних і семантичних
подібностей і відмінностей між мовними об’єктами через подібності й
відмінності під час застосування трансформацій);
- статистичний (для дослідження кількісних аспектів німецькомовних
технічних термінів);
- логічний (для формування структури роботи та оприлюднення
результатів дослідження).
Матеріалом дослідження є тексти німецькомовних газетно-
публіцистичних періодичних видань:
- «Augsburger Allgemeine»;
- «Berliner Morgenpost»;
- «Bild»;
- «Der Freitag – Das Meinungsmedium»;
- «Die Tageszeitung»;
- «Die Welt»;
- «FinanzNachrichten.de – Nachrichten aus dem Bereich Aktien»;
- «Börse und Wirtschaft»;
- «Frankfurter Allgemeine (DE)»;
- www.bild.de;
- www.faz.net – Frankfurter Allgemeine Zeitung;
- www.jungewelt.de
- https://www.wz.de
- www.zeit.de
- www.dw.com
Загальний обсяг лексикографічних джерел дослідження становить 96
друкованих аркушів.
8
Наукова новизна полягає в тому, що у роботі здійснена спроба на
фактичному матеріалі дослідити лексико-семантичні, граматичні й
стилістичні труднощі перекладу газетно-публіцистичних текстів з німецької
мови на українську, а також продемонструвати використання основних
прийомів перекладу термінів, які зустрічаються в газетно-публіцистичних
текстах вказаних вище періодичних видань.
Теоретичне значення полягає у висвітленні перекладацьких
трансформацій, які застосовуються при перекладі газетно-публіцистичних
текстів, та їх особливостей, що робить внесок у розвиток теорії перекладу.
Практичне значення дослідження ґрунтується на можливості
застосування основних теоретичних положень у навчальній роботі – в
теоретичних курсах з лексикології та стилістики німецької мови, укладанні
тематичних глосаріїв.
Отримані результати можуть допомогти під час написання курсових та
дипломних робіт студентами лінгвістичних спеціальностей.
Апробація результатів дослідження: дослідження представлено
публікацією наукової статті «Специфіка перекладу німецько-мовних газетно-
публіцистичних текстів» у збірнику «Магістерські філологічні студії – 2022».
Структура роботи. Загальний обсяг роботи становить 107 сторінки
(обсяг основного тексту – 89 сторінки). Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків до кожного з розділів та загальних висновків, списку
використаних джерел (181 позиція), списку джерел фактичного матеріалу (15
видань).
В першому розділі роботи з’ясовано сутність поняття «науково-
технічний стиль», проаналізовано поняття «термін» та «термінологія» за
визначеннями різних вчених, надано загальну характеристику термінів у
галузі науки й техніки, визначено комунікативне завдання інструкції.
В другому розділі розглянуто лексико-семантичні труднощі та
граматичні особливості перекладу науково-технічних текстів та
компетентність перекладача під час роботи з такими текстами.
9
В третьому розділі проаналізовано основні способи перекладу науково-
технічних термінів на основі оригінальних німецькомовних інструкцій до
побутової техніки.
У загальних висновках викладено головні теоретичні положення і
отримані практичні результати дослідження.¶
¶
¶
10
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЗЕТНО-
ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ
1.1. Сутність поняття «газетно-публіцистичний стиль»
Публіцистичний стиль називають офіційним стилем ЗМІ (засобів
масової інформації, які використовують в своїй професійній діяльності
як усне, так і писемне мовлення), у тому числі – статей, репортажів,
нотаток, інтерв'ю тощо.
Мова газетно-публіцистичного стилю є досить специфічною і
відрізняється від художньої літератури, але при цьому включає як
наукову форму, так і літературну.
Газетно-публіцистичний стиль є стилем друкованих ЗМІ (газет,
журналів, буклетів і т.д.) [88, с. 129].
Газетно-публіцистичний стиль сприяє впливу на людей через
засоби інформації (газети, журнали, телебачення, афіші, буклети).
Можна сказати, що поняття «Газетно-публіцистичний стиль»
будується на основі писемної мови газет, а також суспільно-політичних
журналів, доповідей, виступів, бесід, промов, дискусій, мови радіо й
телепередач, документально-публіцистичного кіно.
Власне газетно-публіцистичний стиль є найбільш популярним з
усіх функціональних стилів, оскільки його поширенню сприяють засоби
масової інформації – преса, радіо, кіно, телебачення [115, с. 109].
Також важливою умовою формування газетно-публіцистичного
стилю є умова, яка полягає в швидкості створення газетно-журнальних
текстів, цей аспект безпосередньо пов’язаний з необхідністю найбільш
оперативно реагувати на події, що відбуваються на певній території, в
тому чи іншому кінці світу. Як вже було зазначено, чималий вплив на
вибір мовних засобів і на структуру газетно-публіцистичного тексту
11
має обмежений обсяг такого тексту, необхідність вмістити та викласти
якомога більше інформації.
Сутність поняття «газетно-публіцистичний стиль» полягає в
актуальній інформативності, імперативності, підвищеній емоційності,
відкритій оцінності, рекламності, а також єдності експресії та
стандарту.
Коваль А.П. зазначає, що серед найбільших функціональних
стилів саме публіцистичний стиль можна виокремити тому, що підбір і
застосування тих чи інших мовних засобів характеризується в ньому
поєднанням певних вимог – прагненням до посилення не тільки
логічного, але і емоційного боку висловлення.
Єрмоленко С.Я. наголошує на тому, що у структурі
публіцистичного стилю варто розрізняти мову інформаційного
матеріалу (хроніка, інтерв'ю та ін.), мову художньо-публіцистичного
тексту (нарис, фейлетон і под.). Одним із основних аспектів можна
назвати те, що вказані різновиди ґрунтуються на зовсім різному
співвідношенні та поєднанні компонентів тріади автор-об'єкт-читач.
Крім інформативної функції, публіцистичний стиль виконує також
функцію переконання або безпосереднього впливу на читача, слухача.
Цим і зумовлюється розподіл на відомі нам різновиди публіцистичного
стилю (жанр інтерв’ю, репортажу і т.д.) [І, 282].
У газетно-публіцистичному стилі можна виокремити такі мовні
засоби1:
- загальна довжина речення коротка, легка для запам’ятовування
та розуміння, особливо в бульварній журналістиці та електронних ЗМІ;
- паратактичний стиль (послідовність простих головних речень)
поширений, як і в повсякденному мовленні; можуть використовуватися
підрядні речення;
1 Класифікація мовних засобів газетно-публіцистичного стилю складена нами на основі опрацьованих
теоретичних джерел українських та іноземних науковців.
12
- пропуск підрядних речень може призводити до атрибутивної
компресії та називного стилю, особливо в аналітичних газетно-
публіцистичних текстах;
- принцип економії особливо впізнаваний в еліптичному стилі
заголовка та випуску новин;
- публіцистика – це часто відтворення мовлення; непряма (стиль
новин), а також пряма мова (новинні повідомлення та репортажі)
виконують цю функцію ( оригінальний звук на радіо);
- інтерв’ю у формі запитань та відповідей, яке є досить важливою
формою спілкування не тільки з політиками, експертами, відомими
особами, а й з безпосередніми читачами, слухачами, глядачами.
Інтерв’ю міцно закріпилося у повсякденному мовному діалозі у ЗМІ;
- ієрархічний стиль репортажів («спершу кульмінація») і «текстів
слайдів», таких як вступні титри чи тизери;
- принципи побудови глоси (розгортання головної лінії) та
репортажу (зміна наративних перспектив і рівнів репрезентації) є
наративними досягненнями, які газетно-публіцистичний стиль
запозичив з літератури, з відповідними доопрацюваннями;
- переклад складних фактів вимагає жвавого використання
метафор. Їх можна віднести до полів слів (наприклад, сім’я, тіло,
природа), за якими можна розрізнити мову відділів (спортивна
журналістика, бізнес-журналістика тощо);
- такі риторичні фігури, як алюзія, іронія, речення та алітерація,
присутні всюди. Це включає гіперболу, чудовий (часто критикований)
спосіб вираження, особливо в текстах, які безпосередньо стосуються
емоцій або оцінюють якість;
- перебуваючи у своєму часі, журналісти беруть на озброєння
мовні примхи, фрази, жаргон певних референтних груп (наприклад,
молодіжні сцени) та деформальність повсякденної мови («до
побачення» модератора). Це можна розкритикувати як потурання;
13
проте, такі стилістичні прийоми також можуть допомогти організувати
спілкування в суспільстві;
- нарешті, журналістика, як і стандартна мова в цілому, все більше
поглинає технічні та іншомовні терміни в складному середовищі [104,
с. 178].
Газетно-публіцистичний стиль характеризується наявністю
суспільно-політичної лексики, логічністю, емоційністю, оцінюваністю,
інформативністю.
Витоки газетно-публіцистичного стилю сягають ораторського
мистецтва античності (Демосфен, Цицерон, Аристофан). Ораторські
форми публіцистики набули розвитку в релігійному та церковно-
політичному красномовстві.
1.2. Лексичні особливості газетно-публіцистичних текстів (ГПТ)
В газетно-публіцистичних текстах широко використовується,
окрім нейтральної, висока, урочиста лексика та фразеологія, емоційно
забарвлені слова, вживання коротких речень, рубана проза, бездієслівні
фрази, риторичні питання, вигуки, повтори та ін.
Варто зауважити, що зазвичай у текстах газетно-публіцистичного
стилю не використовуються канцеляризми (вони застосовуються в
офіційно-діловому стилі) [124, с. 79].
Лексика будь-якої мови світу є неоднорідною за способом
уживаності в тому чи іншому функціональному стилі. Частину
лексичного складу вважають відносно універсальною, така лексика
може вживатися всіма носіями тієї чи іншої мови у певній ситуації, в
різних джерелах, в усному чи писемному мовленні. Це загальновживана
або стилістично нейтральна лексика.
Стилістично обмежена (чи стилістично забарвлена) лексика – це
такі слова, які, окрім денотативного значення мають ще й стилістичні
14
конотації.
Як відомо, кожен з нас, а значить і кореспондент, журналіст,
реалізує в своєму усному чи писемному мовленні тільки певну частину
тих можливостей, які дає йому мова. Це залежить від різних чинників,
факторів, зокрема, від віку, освіти, професійної належності, особистих
властивостей і уподобань, внутрішнього, духовного життя, а також від
потреб і обставин мовлення.
Жодна людина не може вивчити та знати в повному обсязі
лексичний запас своєї мови; мовний досвід кожної особистості є
частковим та однобічним.
Але газета є продуктом колективної творчості, тому вона в
переважній більшості й прагне до оптимального використання
лексичного складу, реалізації лексичної та фразеологічної повноти
[147, с. 67].
Необхідно наголосити, що ГПТ мають не тільки позитивні риси,
а й негативні. Найголовнішими з них є: «штампований пафос», надмірне
вживання іншомовних слів, перенасичення лексики термінами та
професіоналізмами, а також жаргонними словами, надто ускладнений
синтаксис, погано мотивована образність, невиправдана строкатість
лексики та ін.
Суспільно-політична сфера вбирає в себе найбільше число
інтернаціоналізмів. Саме вони швидко стають загальновідомими
термінами, поняттями.
Необхідно підкреслити, що переважну більшість лексичних
одиниць, що функціонують у сфері міжнародних відносин, складають
назви зовнішньополітичних організацій і спілок, що були створені,
почали свою діяльність в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття.
Більшість таких назв постійно та систематично діють в тих чи інших
сферах комунікації. Але все ж, з'являються і нові позначення як
результат нових зовнішньополітичних організацій, рухів, процесів і т.д.
15
Наприклад:
- die Lima-Gruppe (Аргентина, Бразилія, Перу, Уругвай) (Hieß es
in einer gemeinsamen Erklärung der sogenannten Lima-Gruppe. – Про це
йде мова в спільній заяві так званої «групи Ліми»);
- Greenpeace (вживається без артикля) – Грінпіс, міжнародна
громадська організація з охорони навколишнього середовища
(заголовок статті «Bizarrer Streit: Greenpeace-Gründer stellt Klimathese
seiner Organisation infrage» – «Дивний аргумент: засновник Greenpeace
ставить під сумнів кліматичну тезу своєї організації»).
Мовна економія, стислість мовних засобів має місце в мові
газетно-публіцистичного стилю. Наприклад, порівняємо такі слова, як
der Rosinenkuchen (12 літер) та cupcake (7 літер).
Англіцизми виникають у результаті досить частого використання,
вони є варіантом при використанні німецьких термінів. Наприклад,
слово download звучить сучасніше, ніж herunterladen та має більш
коротшу форму.
Нова лексика німецької мови розподіляється на більш регулярні
та мотивовані одиниці, такі як афіксальні, конверсивні лексичні
одиниці та композити.
Досить часто в мові періодичної преси можна простежити
тенденцію активного переходу лексики з вузькоспеціальної,
термінологічної сфери до загальновживаних засобів.
Імпліцитна деривація – тип словотвору, при якому нове слово
утворюється завдяки зміні належності до певної частини мови. Це
полягає у переході в іншу частину мови, напр. (Blog – bloggen; Gauck
– gaucken; hartzen – Hartz).
Кліше і штампи можна класифікувати за допомогою різних
підходів. Зокрема: за сферами діяльності (освіта, політика, культура та
мистецтво, література, музика, театр, кіно, журналістика і т.д.), за
вираженням (мовні – ідеологічні, псевдосиноніми, оканцерялювальні,
16
граматичні і т.д.; стильові, монтажні – що суттєво відрізняється,
наприклад, від стилістичних особливостей театру, кіно, журналістики
і т.д.).
Зазвичай кліше має певні національно-культурні особливості й
репрезентує ідіоматику мови.
Прикладами кліше в газетно-публіцистичних текстах є:
- «Sprecher des Parlaments», «Gouverneur», «Bürgermeister» –
«спікер парламенту», «губернатор», «мер».
Газетно-публіцистичний текст переважно орієнтований на
масового споживача, саме тому його змістове наповнення має бути
найбільш простим для сприйняття. Переважну більшість слів у текстах
газет відносять до розряду загальновживаних. В залежності від
тематики тексту того чи іншого газетного матеріалу (економіка,
політика, спорт тощо) широко використовується лексика відповідних
тематичних груп.
Зокрема, необхідно наголосити, що в текстах, що пов'язані з
політикою чи правом часто можна зустріти лексеми der Staat, der
Präsident, die Rechte, das Gesetz тощо, в текстах, що мають економічне
спрямування будуть слова die Bank, das Bruttoinlandsprodukt, das
Einkommen, die Währung.
Крім того, досить великий відсоток лексики складає
термінологічна або так звана номенклатурна лексика.
Разом з тим, в газетно-публіцистичних текстах прийнято
використовувати, в основному, такі терміни, що є широко поширеними
в суспільній мові та відомі не тільки певному колу читачів, а й усім
пересічним громадянам (die Preisinflation, die Amtsenthebung, die
Privatisierung).
Якщо автор в своїх газетно-публіцистичних текстах використовує
спеціальну незагальновживану лексику, то зазвичай у статті дається
пояснення цього терміна.
17
Мова газетно-публіцистичних текстів дає надзвичайно багатий
матеріал для досліджень у галузі функціональної і практичної
стилістики, а також для з’ясування проблем та труднощів
функціональних стилів, для розроблення теорії газетних жанрів і чітко
виділяється як окремий об'єкт вивчення.
На газетних шпальтах, в писемному мовленні ГПТ
публіцистичний стиль репрезентований якнайширше, і тому поняття
«мова газети» і «публіцистичний стиль» часто ототожнюються. Досі
дослідники (зокрема, Лисейко Л., Мінкова О., Потятиник Б., Ротон Н.,
Тонкіх І.Ю., Фінклер Ю. та ін.) найбільшу увагу звертали на газетно-
журнальний різновид цього стилю, що є найпопулярнішим видом
масової комунікації.
Мова газети має властивості:
 використання суспільно-політичної термінології;
 економія мовних засобів та стислість викладу, разом з тим,
його актуальність та інформативність;
 вживання переважної більшості зрозумілих слів,
словосполучень, висловів;
 наявність в газетно-публіцистичних текстах мовних
штампів, кліше;
 переосмислення лексики інших функціональних стилів,
чіткість синтаксичних конструкцій,
 вдало підібрані слова та ретельно продумане їх вживання в
писемному мовленні;
 використання різноманітних виразних та зображальних
засобів.
Таким чином, з огляду на все вище викладене, основою будь-якого
стилю є загальновживана лексика.
Саме загальновживана лексика представлена у всіх типах
літературного, книжково-писемного та усно-мовленнєвого матеріалу.
18
Варто зауважити, що саме ця лексика створює відповідну основу, яка
сприяє розумінню та правильній інтерпретації викладеної інформації.
Крім того, загальновживана лексика створює той фон, на якому
виділяються, з яким вступають у певні відношення різноманітні
елементи словникового складу мови.
1.3. Граматичні особливості ГПТ
ГПТ складається з послідовно викладених тез, які підкріплюються
реальними фактами, новинами чи прикладами. Вони мають бути
об'єднані логічним зв’язком, щоб читач сприймав адекватно
інформацію та формував на її основі думку.
Синтаксичні норми ГПТ пов'язані з необхідністю поєднання
експресії та інформаційної насиченості: у ГПТ широко вживаються
емоційно та експресивно забарвлені конструкції: окличні речення,
риторичні питання, речення зі зверненнями, повторами; називні
речення:
- «Endlich ist der erste Schritt zur Konvergenz intergalaktischer
Planeten getan! Wir sind stolz darauf, dass diese Veranstaltung in unserem
Land stattgefunden hat. Können andere Länder an dieser Veranstaltung
teilnehmen?» – «Нарешті буде зроблений перший крок до зближення
міжгалактичних планет! Ми пишаємося, що ця подія відбулася саме в
нашій країні. Чи зможуть інші країни долучитися до цієї події?»;
- «Heute wird es in einigen Regionen des Landes sintflutartige
Regenfälle mit Hagel geben. Böige Winde verstärken sich und erschweren
eine bereits gefährliche Situation. Mehrere Gebiete sind bereits ohne Strom-
und Telefonanschlüsse....» – «Сьогодні в окремих регіонах країни
пройдуть зливові дощі з градом. Шквальний вітер посилиться,
ускладнивши і без того небезпечну ситуацію. Кілька областей вже
залишаються без електропостачання та телефонного зв’язку….»;
19
- «Liebe Leser, lassen Sie uns auf den Seiten unserer Zeitung
sprechen» – «Шановні читачі, поспілкуємося на сторінках нашої
газети».
Таким чином, організація газетно-публіцистичних текстів,
зумовлена особливостями стилю.
Основним призначенням газетно-публіцистичного стилю є
забезпечення населення інформацією, можливістю висловити певну
громадянську позицію, а також переконати людей в її істинності, а
подекуди і сформувати громадську думку. Саме з цією метою ЗМІ
мобілізують, застосовують усі ресурси мови.
Варто наголосити, що вибір мовних засобів, які використовуються
в ГПТ, зумовлений їх соціально оцінними характеристиками і
можливостями ефективного та успішного, цілеспрямованого та
відповідно визначеного впливу на масову аудиторію.
Вищезазначені умови часто досягаються шляхом поєднання
логічності викладу з емоційним забарвленням, що є визначальною
рисою ГПТ.
1.4 Стилістичні особливості ГПТ
Газетно-публіцистичний стиль охоплює сферу засобів масової
комунікації. Основним призначенням стилю є організація взаємодії між
комунікантами з метою передачі актуальної інформації з різних галузей життя
(інформаційна функція) та формування громадської думки.
До найважливіших функцій стилю відносяться власне інформаційна,
аналітична та художньо-публіцистична.
Інформаційна функція обмежується функцією поширення інформації.
Різновидами інформаційної функції є:
1) офіційно-інформаційна, що відрізняється відсутністю емоційності,
суб'єктивності, образності. Наприклад, «замітка», «повідомлення», «хроніка»,
20
«звіт», «інтерв'ю», «інформаційні програми»;
2) інформаційно-ділова, яка близька до офіційно-інформаційної, але
відрізняється ускладненим синтаксисом, наявністю ділової та частково
спеціальною термінологією. Наприклад, «комюніке», «кореспонденція»,
«огляд друку»;
3) неофіційно-інформаційна, яка використовується при оформленні
такого мовного жанру, як «замітка». Для «замітки» характерна невимушена
літературна мова, нейтральна, розмовна та книжкова лексика, фразеологія;
4) інформаційно-експресивна близька до неофіційно-інформаційної,
проте позбавлена внутрішньої експресії:
Аналітична функція, окрім функції поширення інформації, реалізує
функцію пояснення, тлумачення. Аналітична функція поділяється на:
- інформаційно-аналітичну, суть якої полягає в адаптації інформації
«сьогоднішнього дня», наприклад, «нотатка», «стаття», «рецензія»;
- газетно-наукову, головним завданням якої є популяризація того чи
іншого контенту, новини. Для неї характерна термінологічність, експресивні
включення, що є характерними для інших стилів. Наприклад, «стаття»,
«хроніка», «репортаж»;
- узагальнено-директивну, пов'язану з узагальненим відображенням
дійсності. Для цієї функції характерним елементом є розмаїття слів,
словосполучень і речень зі значенням збірності та множинності, більша
частотність модальних форм і запитально-окличних речень;
- урочисто-декларативну, яка реалізується у мовних жанрах
«звернення», «опис», «вітання», «заклики», «гасла».
У центрі художньо-публіцистичної функції стоїть особистість автора.
Автор ніби «з'єднує» об'єктивно-аналітичні, емоційно-експресивні та
суб'єктивно-особистісні сторони змісту. Ця функція реалізується у таких
мовних жанрах як «стаття», «нарис», «репортаж», «есе», «памфлет»,
«фельєтон».
Характерною особливістю даного стилю є його персоніфікованість за
21
групами людей: статевим, віковим, освітнім, соціальним, політичним, за
інтересами тощо, що зумовлює її експресивність та емоційність.
Емоційно-експресивна функція стилю реалізується через вираження
оцінного ставлення до фактів, що викладаються.
Можна виділити дві великі групи газетно-публіцистичних текстів:
газетно-журнальну публіцистику та соціально-політичне красномовство.
Серед діалогічних жанрів газетно-публіцистичного стилю виділяють
«розмову», «диспут», «дискусію», «полеміку», «інтерв'ю». Таким мовним
жанрам характерно: незавершеність синтаксичного оформлення, його
розмитість, літературно-усна мова.
Газета є засобом інформації і засобом переконання. Саме газета як засіб
масової інформації розрахована на масову і до того надзвичайно неоднорідну
аудиторію, яку вона має не тільки утримувати, але й змусити себе читати.
Газету досить часто читають в умовах, коли зосередитися довільно важко: в
метро, в потязі, за сніданком, відпочиваючи після роботи, в обідню перерву
тощо. В даному випадку, важливою умовою є необхідність організувати
газетну інформацію таким чином, щоб передати її не тільки швидко, стисло,
але й повідомити основне, навіть якщо замітка не буде дочитана до кінця, і
якнайбільше вплинути на читача емоційно.
Стилістичними особливостями німецької публіцистики є:
- концентричне подання інформації;
- велика кількість фразеологізмів (у тому числі деформованих);
- застосування прийомів, заснованих на грі слів, а також широке
охоплення багатозначної, полісемантичної лексики літературної мови
в різних тематичних напрямах з великим жанровим діапазоном, що
включає різноманітні виразні засоби та тропи: від досить нейтральних
наукових та технічних термінів до слів повсякденного розмовного
мовлення.
Іноді публіцист може виходити за межі літературної мови,
використовуючи у своїй промові експресивні, конотативно яскраві
22
жаргонізми і навіть вульгаризми.
Екстралінгвістичні фактори в певній взаємодії та сукупності стали
саме тією основою, що дозволила визначити лінгвістичну специфіку
функціональних стилів, зокрема і газетно-публіцистичного.
Мовні та синтаксичні особливості газетно-публіцистичного стилю
визначаються багато в чому його соціальними та оцінними якостями та
можливостями з погляду ефективного та цілеспрямованого впливу на
масову аудиторію. Тому для газетно-публіцистичного стилю
характерною є зрозумілість, лаконічність, послідовність викладу
інформації та економія мовних засобів.
Вживання слів та кліше інтенсивного використання, а також
стилістичних засобів гумору та сатири полегшує завдання журналіста
чи оратора, оскільки вони вже організовані певним чином. Названі
засоби надають тексту глибокодумного звучання, навіть якщо його
зміст банальний.
Висновки до розділу 1
Газетно-публіцистичний стиль – характеризується як
функціональний стиль мови, що обслуговує досить широку сферу
суспільних стосунків, і найчастіше він використовується в газетах,
суспільно-політичних журналах.
Поняття газетно-публіцистичного стилю складається з мови газет,
суспільно-політичних журналів, памфлетів, звернень і прокламацій, з
писемного мовлення доповідей і т.д., які містять політичну інформацію.
Варто зауважити, що для ГПТ характерним аспектом є поєднання
інтелектуальних та емоційно-оцінних елементів, тобто інформацію подають з
позицій суб’єктивного сприйняття, хоч і обмеженого прагненням не
спотворювати реальну інформацію. Чергування елементів експресивного та
стандартизованого планів, їх взаємоперехід мають привернути й підтримати
23
увагу читача.
Стильові особливості передових статей мають спільні риси не лише з
художнім, але й з науковим стилем, тобто вони мають певні елементи
аналітичності. Поряд з такими аспектами інформаційні тексти, так чи інакше,
позначені певною динамічністю та спонтанністю. Саме ці елементи надають
газетно-публіцистичним текстам рис авторського художнього мовлення.
Лексичні, граматичні або синтаксичні особливості газетно-
публіцистичних текстів часто базуються на основних функціях таких текстів,
на тому, з якою метою вони створюються. Зокрема, публіцистичні тексти
мають велику кількість функцій, а саме:
 інформаційна;
 виховна;
 функція впливу;
 агітаційно-пропагандистська;
 просвітницька;
 популяризаторська;
 організаторська;
 гедоністична тощо.
Завдяки розвитку міжнародних відносин все більш актуальними і
цікавими для сучасних читачів стають зарубіжні газетні публікації.
Точна, чітка та влучна передача інформації зарубіжної преси дуже
важлива в даний час і саме тому засоби масової інформації (газети, журнали,
телебачення, афіші, буклети) займають надзвичайно важливе місце у нашому
житті.
Літописом сучасності називають саме газетно-публіцистичні тексти,
оскільки саме вони у всій повноті відображають поточну історію та звернені
до злободенних проблем суспільства.
Розглянувши кілька науково-дослідницьких поглядів, порівнявши різні
думки сучасних філологів (Бойчук К., Гончаренко Л. та іню), ми з'ясували, що
публіцистичний стиль має дві основні функції – інформативна та
24
комунікативна [12; 22].
Таким чином, публіцистичний текст переважно будується на
висловлюваннях і міркуваннях політичного, наукового характеру. Однак
найважливіша вимога до газетної публіцистики – це загальнодоступність.
Незважаючи на те, що будь-який газетно-публіцистичний текст має бути
простим для сприйняття та розуміння, роль перекладознавчої роботи
надзвичайно складна, оскільки в будь-якій публіцистиці широко
використовується сукупність штампів, кліше та абревіатур.
Наступний розділ допоможе нам розібратися в специфіці перекладу
газетно-публіцистичного тексту.
25
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ГАЗЕТНО-
ПУБЛІЦИСТИЧНОГО ТЕКСТУ
2.1. Лексико-семантичні труднощі перекладу газетно-публіцистичних
текстів
Переклад, як усний, так і письмовий, зокрема переклад газетно-
публіцистичних текстів, – процес надзвичайно складний і
багатогранний.
У процесі перекладу можуть виникати різні труднощі, помилки
різного типу, які можуть створити неточності при перекладі, можуть
стати причиною втрати інформації або певного значення термінів,
понять. Всі зазначені елементи можуть привести до зниження якості
перекладу.
До лексичних особливостей та труднощів перекладу належать
вживання: фразеологічних стилістичних засобів, або троп (метафора,
персоніфікація, метонімія, синекдоха, іронія, порівняння, перифраз).
Ці засоби надають тексту експресивності, допомагають зберігати
зв’язність тексту та висловлювати негативне або позитивне ставлення.
У процесі перекладу контактують і відтворюються дві мови. З
огляду на цей факт, перекладознавство як науку, не можуть не цікавити
засоби вираження однакових значень у мові-оригіналі та мові
перекладу. Розглядаючи граматичні аспекти перекладу, передусім,
варто зазначити, що перекладаються не граматичні елементи та
структури, а певні смислові значення та характерні особливості, що є
основою певної промови.
Кожна мова має систему словотвору, яка формується,
розвивається і вдосконалюється за певними тенденціями та
закономірностями. Крім того, їй властиві оригінальні словотворчі
ресурси, за допомогою яких творяться слова.
26
Професор І.І. Ковалик зазначав, що способи словотворення є
комплексною системою використання найрізноманітніших структурних
словотворчих засобів, а також способів утворення дериватів з тими чи
іншими словотвірними структурами, зокрема, словотвірними формами
і значеннями на всіх етапах розвитку мови [64].
Динаміка змін у суспільному житті породжує динаміку змін
словесних. Найактивніше поповнюється і змінюється лексика
термінологічних систем. Одну з найважливіших та найбільш значущих
ролей в розвитку терміносистеми в сучасному суспільстві, як вже
зазначалося вище, відіграють засоби масової інформації, зокрема,
газетно-публіцистичні тексти.
Якщо говорити про термінотворення, то необхідно наголосити,
що воно має свою специфіку, яка полягає в тому, що значний шар
спеціальних слів фахове мовлення запозичує з інших мов, що пов’язано
з науково-технічним прогресом, співпрацею вчених різних країн світу
та різних національностей.
Термінологічна номінація, на відміну від мовної виступає
цілеспрямованим процесом, що може бути зумовлений певними
аспектами взаємодії зовнішніх та внутрішніх факторів.
Одним з основних моментів можна назвати використання
іншомовної лексики та її компонентів з метою найменування нових
понять: astroturfing, drohne, bilderkunde, cyberkriminalität, cyborg,
Nanotechnologie, Korruption, Demokratisierung – астротурфінг, дрон,
іміджелогія, кіберзлочин, кіборг, нанотехнології, корупціогенний,
одемократити та ін.
Важливо зазначити, що одне з важливих місць належить грецькій
та латинській мовам, які з давних часів мали величезний вплив на
формування лексики різних сфер діяльності, зокрема, науково-
технічної, медичної, педагогічної, культурологічної та інших
терміносистем.
27
Необхідно наголосити, що ЗМІ є особливим джерелом не тільки
використання термінів та понять, а й джерелом їх поширення.
Греко-латинські морфеми, що є основами іншомовних
компонентів, відповідають вимогам точності, короткості й
однозначності терміна.
Давньогрецька і латинська мови є потужним джерелом для
українського термінотворення. Вивчення їхньої структури дасть
поштовх до глибокого сприймання форми слова, допоможе осмислити
значну кількість термінів».
Іншомовні компоненти в наш час дуже продуктивні, але процес їх
морфологізації ще не завершений. Тому слова, що мають у складі ці
елементи, слід вважати композитами.
Лексика як сучасної німецької мови, так і сучасної української
мови поповнилася останнім часом величезною кількістю нових
композитів (Lösch- (гасильний/гасіння, пожежний), Löschungs-
(гасильний/гасіння, пожежний), Rettungs- (рятувальний/ рятування),
Feuerwehr- (пожежний), Feuerlösch- (пожежний), Feuer- (вогне-), Brand-
(пожежний), Atem- (дихальний/дихання). Наприклад, Lösch-
(гасильний/гасіння, пожежний). У їхньому складі продовжують
зберігати продуктивність питомі і розвивають продуктивність
новочасні запозичення, які поширюються досить швидко та інтенсивно
саме завдяки газетно-публіцистичним текстам.
Характерна риса газетно-публіцистичних текстів, як німецьких,
так і українських, полягає у стилістичній різноплановості лексики.
Поряд із книжковою лексикою в газетно-публіцистичних текстах
можуть широко використовуватися розмовні слова та поєднання, сленг,
поряд з термінологічною та професійною лексикою нейтральна, що
позбавлена якогось стилістичного забарвлення: geil, Tussi,
erziehungskiste, outen, Banker, absahnen. Але треба обов'язково
враховувати, що кількісне відношення різностильових елементів у мові
28
газети неоднакове для української та німецької мов. Звідси випливає,
що перекладаючи українською мовою німецьку газетну статтю,
перекладач повинен керуватися нормами та особливостями
українського публіцистичного стилю.
Таким чином, іноді перекладачеві потрібно замінювати лексичні
одиниці, що відносяться до одного стилістичного пласта, на лексичні
одиниці, що відносяться до іншого стилістичного пласта, характерні
для даного жанру. Такі зміни отримали назву стилістичної модифікації:
- «Und da versagte ihr vor Wut die Stimme, und sie ruderte mit beiden
Armen in der Luft herum und wurde so dunkelrot im Gesicht, ...» –
кодифікований фразеологізм j-m stieg die Röte ins Gesicht є вихідним
для модифікації;
- «Grenouille, ... , klappte bei Baldinis Entgegnung augenblicks wieder
in sich zusammen wie eine kleine schwarze Kröte und verharrte auf der
Türschwelle, ... – кодифікований фразеологізм: eine/die Kröte (ugs). –
dumme, widerwörtige, böse Person є наслідком експансії щодо створення
додаткових відтінків фразеологічного значення і розширення базової
ФО.
Для перекладу газетно-публіцистичних текстів з німецької мови
на українську найбільш характерними є такі стилістичні модифікації як
заміна наукового та розмовного функціонального забарвлення
книжково-письмовим та нейтральним. Значну роль при цьому грають
жанрові характеристики висловлювань.
При порівнянні ГПТ мови-оригіналу і перекладів газетних статей,
ми виявили певну закономірність. Зокрема, при перекладі українською
мовою потрібно враховувати частотність вживання тих чи інших слів
у межах стилю газети.
М.П. Кочерган зазначає, що власні назви [25, с. 186-187], на
відміну від загальних, служать для виділення названого ними об’єкта з
низки подібних для його індивідуалізації та ідентифікації.
29
Варто навести приклади до типології власних назв:
- антропоніми: Олег, Шольц, Меркель, Леся Українка, Шекспір –
Oleg, Scholz, Merkel, Lesya Ukrainka, Shakespeare;
- топоніми: Німеччина, Берлін, Європа, Дніпро, Крим, Атлантика
– Deutschland, Berlin, Europa, Europa, Dnipro, Krim, Atlantik;
- теоніми: Бог – Gott;
- міфоніми: Гермес, Юпітер, Афродіта, Вій, Афіна, Перелесник,
Ладо – Hermes, Jupiter, Aphrodite, Zeus, Vii, Athena, Perelesnik, Lado;
- зооніми: Ганс, Стріла, Сірко – Hans, Strela, Sirko;
- космоніми: Чумацький Шлях, Марс, Венера, Велика Ведмедиця
– Milchstraße, Mars, Venus, Ursa Major;
- хрононіми: Ренесанс, Бароко, Середньовіччя – Renaissance,
Barock, Mittelalter;
- хрематоніми: давньоримські пам'ятки, кафедральний собор Св.
Петра та церква Богоматері в місті Трір (Römische Baudenkmäler, Dom
und Liebfrauenkirche in Trier); Ганзейське місто Любек (Historische
Hansestadt Lübeck);
- гідроніми: Чорне море, Індійський океан – Schwarzes Meer,
Indischer Ozean;
- етноніми: гуцули, слобожани, українці, євреї, німці – Huzulen,
Slobodaner, Ukrainer, Juden, Deutsche
З точки зору кінцевого результату ці два способи мають істотні
відмінності. І варто пам’ятати, що транскрипція та транслітерація, хоч
і схожі, насправді є двома різними видами діяльності.
Транскрипція, в першу чергу, відображає значення іншої мови і є
більш «зручною для користувача».
Транскрипція є простішою та передбачає написання лексем,
словосполучень як тексту, щоб відобразити спосіб вимови звуків.
Однак загалом це означає лише запис вмісту тексту.
Транслітерація, з іншого боку, є строго науковим методом
30
(базується на науковому методі) і передбачає, що кожна літера в
іноземній мові має еквівалент у кожній іншій мові. Отже, у той час як
транскрипція полегшує вимову іноземних слів, транслітерація загалом
дає змогу читати речення, написані іноземним алфавітом.
Варіантність написання українських букв: в через v та и,є через je
та 'е, ю через ju та н, я через ja та а Я..Рудницький пояснює наступним
чином:
- v слід писати на початку складу перед голосною, и – в кінцевому
складі після голосної;
- je, ju та ja пишемо на початку слова, після голосних та після
губних (лабіальних) приголосних p, b, m, f w;
- 'е, 'и та а – після решти приголосних.
Варіантність написання й через j та й автор не пояснює, і ми
подаємо приклад застосування з інших практичних джерел.
Що стосується «німецької практичної транскрипції», то тут
Я.Рудницький пропонує звертати увагу на наступні особливості:
а) букви дж, дз транскрибуються: дж = dsch; дз – ds;
б) приголосні sch, tsch, stsch, dsch, ds не подвоюються (мається на
увазі, напр.: Донеччина – пишемо Donetschyna, а не Donetschtschyna).
в) український апостроф не позначається;
г) наголос у німецькій мові позначається крапкою під
наголошеною голосною [176].
Необхідною умовою є правильне донесення до читача
своєрідності та унікальності іншого народу, його способу життя,
традицій, звичаїв. Важливу роль у цьому відіграє володіння
перекладачем знаннями про відтворювану дійсність.
Наприклад, власні назви (є невід’ємною частиною, елементом
газетно-публіцистичних текстів), які є унікальними мовними знаками,
відображають багатовіковий досвід номінації, різноманітні
ономастичні моделі пов’язані з найдавнішими традиціями
31
найменування, первісними культами та уявленнями, різними
етнокультурними процесами. Вчені розглядають процес утворення
власних назв як різновид кодування культурно-історичної інформації.
Оніми – слова, власні назви, які називають реальний або
вигаданий об’єкт, чи то особу, чи, можливо, місцевість, які є єдиними
в своєму роді.
Для того чи іншого періоду суспільного життя у ЗМІ можна
виділити особливі тематичні імена, котрі часто фігурують у вихідній
частині газетних заголовків. Наприклад:
- Der Irak erklärte sich bereit, die Inspektoren aufzunehmen – Ірак
погодився приймати інспекторів;
- Deutschland unterstützt die Ukraine weiter – Німеччина продовжує
підтримувати Україну;
- Ab dem 1. Dezember 2022 stellt das Generalkonsulat der Ukraine in
Düsseldorf die Ausstellung von vorläufigen Personalausweisen ein – З
01.12.2022 Генеральне консульство України в Дюссельдорфі припиняє
видачу тимчасових посвідчень ідентифікації особи.
Мовознавці, зокрема, й перекладачі послуговуються
класифікацією власних назв, яку запропонував М.П. Кочерган, в основі
якої лежить семантика та передача змісту власної назви.
Розгалужена класифікація топонімів:
 ойконіми – назви населених місць; (Borken, Vreden)
 астіоніми – назви населених міст; (Berlin, London)
 гідроніми – назви річок; (der Rhein)
 дрімоніми – назви лісів; (Schwarzwald)
 ороніми – назви гір; (die Alpen)
 урбаноніми – назви внутрішньоміських об’єктів; (Berliner
Mauer)
 годоніми – назви вулиць; (Kaiserstrasse)
 агороніми – назви площ; (Alexanderplatz)
32
 дромоніми – назви шляхів сполучення тощо; (Weg von den
Warägern zu den Griechen)
Прикладом використання різних видів топонімів є, наприклад,
наступна замітка в місцевих німецьких газетах:
- Які землі приймають.
Станом на 28.11.2022
- Thüringen;
- Schleswig-Holstein;
- Nordrhein-Westfalen;
- Baden-Württemberg;
- Niedersachsen;
- Hessen;
Адреси таборів первинного прийому:
Berlin
Tegel (старий аеропорт) – тільки первинний прийом та подальший
розподіл на приймаючі землі
Thüringen
Suhl (Weidbergstr. 10, 98527 Suhl)
Schleswig-Holstein
Neumünster (Haart 148, 24539 Neumünster)
Nordrhein-Westfalen
Bochum (Gersteinring 50, 44791 Bochum Erstaaufnahmeeinrichtung)
Baden-Württemberg
Sindelfingen Messehalle (Mahdentalstraße 116, 71036 Sindelfingen)
Karlsruhe (Durlacher Allee 100, 76137 Karlsruhe) -> не приймають
якщо ви на машині своїм ходом
Freiburg (НОВА АДРЕСА З 27.10.2022 Basler Landstraße16, 79111
Freiburg)
Ellwangen (Georg-Elser-Straße 2, 73479 Ellwangen) -> для сидячих
або лежачих інвалідів
33
Niedersachsen
Hannover Messehalle ( Halle 5, Messegelände, 30521 Hannover) -
територія виставкового комплексу: Hessen, Gießen, Ankunftshalle,
Rödgener Straße 59-61, 35394 Gießen.
На сьогоднішній день, варто сказати, немає абсолютно чітких
правил перекладу німецьких власних назв на українську мову і навпаки.
Таку ситуацію можна назвати зрозумілою, адже повністю відповідних
еквівалентів як на орфографічному, так і на фонологічному рівні майже
не буває.
«Мова – це форма нашого життя, життя культурного й
національного, це форма нашого організування. Мова – душа кожної
національності, її святощі, її найцінніший скарб… У мові наша стара й
нова культура, ознака нашого національного визнання. Мова – це не
тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній
культурі, в певній традиції. В такому разі мова – найясніший вираз
нашої психічного я І поки живе мова – житиме й народ» [44; 50].
Як семантичні перетворення лексичні трансформації засновані на
формально-логічних категоріях мислення, і тому їх здійснення можливо
незалежно від того, які мови є парними у відносинах мова оригіналу та
мова перекладу.
За своєю суттю лексична трансформація полягає у розкритті
контекстуального значення слова шляхом заміни перекладеної
лексичної одиниці мови оригіналу словом або словосполученням мови
перекладу іншої внутрішньої форми.
Трансформації як необхідний і неминучий перекладацький
прийом розглядалися та розглядаються в багатьох наукових працях і
посібниках з перекладу.
Смисловий розвиток реалізується заміною словникової
відповідності контекстуальною, яка пов'язана з ним логічно, при цьому
відбувається деяке усунення в межах одного родового поняття на основі
34
формальнологічної категорії неналежності.
Маються на увазі такі випадки, коли обсяги двох понять повністю
виключають один одного і при цьому не вичерпують різноманіття
предметів тієї чи іншої тематичної групи.
2.2. Граматичні особливості перекладу газетно-публіцистичних текстів
Переклад тексту, незалежно від того, до якого стилю і жанру цей
текст належить, передбачає вирішення очевидного завдання: передати
засобами мови перекладу те, що вже виражено засобами мови
оригіналу.
Між мовами, які є основними елементами процесу перекладу
(мова оригіналу та мова перекладу), існують як риси подібності, так і
риси відмінності.
Оскільки будь-яка мова нерозривно пов'язана з мисленням і є
засобом відображення пізнаної людиною дійсності, а вона в суттєвих
основних рисах єдина і не залежить від того, де мешкає певна мовна
спільність, не залежить від мови, ми в різних мовах знаходимо слова,
що позначають предмети і поняття в їх однині та множині (іменник,
однина та множина), якість та ступінь (прикметник, ступеня
порівняння), дія, час його перебігу та реальність/нереальність
(дієслово, тимчасові форми, спосіб) і т.д.
Це означає, що однаковий зміст, думки, які виражені однією
мовою, можуть бути виражені засобами іншої мови, але часто засоби є
такими, що відрізняються від оригіналу, оскільки різні мови по-різному
відображають дійсність і разом з тим через відмінності в умовах
існування, темпах і своєрідності культурно-історичного розвитку
створюють свою специфічну «мовну картину світу».
Кожна мова відображає не тільки пізнання загальнолюдське,
загальновідоме, а й національне.
35
Якщо пунктирно позначити розбіжності між німецькою та
українською мовами на граматичному (у вузькому розумінні поняття)
рівні, то ми відзначимо відсутність артикля в українській мові,
тенденцію до монофлексії в німецькій мові, відсутність граматичного
виду дієслова в німецькій мові, розбіжності у наборі функцій умовного
способу у кількості тимчасових форм дієслова у німецькій та
українській мовах.
Словотвір за наявності подібних способів утворення слів також
має риси відмінності.
Це, в першу чергу, надзвичайна інтенсивність словоскладання в
німецькій мові, причому відмінність полягає не тільки в широті
використання цього прийому словотвору: у німецькій мові складні
слова утворюються і в процесі висловлювання найрізноманітніших
логіко-граматичних відносин, у той час як для української мови
характерним є використання словоскладання для поповнення
словникового складу мови, тобто не лише на рівні мовлення.
На рівні лексики встановлюються такі можливі співвідношення:
- у мові перекладу немає словникової відповідності слову
оригіналу (взагалі або в тому чи іншому значенні). Наприклад, в
українській мові немає відповідностей прикметникам lievriert – у
лівреї, verschwistert – бути поєднаним братськими зв’язками; дієсловам
zelten (Zelt n) – розбивати намети, відпочивати в наметах, steppen –
танцювати степ; іменником Reihenhaus n – будинок, що складається з
секцій з окремим виходом і номером, Fuchs m – руда людина (в
українській лексиці, в переносному значенні – хитра людина).
Базовим поняттям перекладацької теорії є поняття
еквівалентності. Коли кажуть, що фраза іноземною мовою та її переклад
еквівалентні одне одному, мають на увазі, передусім, те, що їх
семантична еквівалентність, тобто, співвіднесеність з однією і тією
предметною ситуацією.
36
Швейцер А.Д. розрізняв два види семантичної еквівалентності –
компонентний та денотативний. Відомо, що при перекладі газетно-
публіцистичних текстів перекладач має справу зі змістом, сенсом
перекладного матеріалу. Зміст, сенс є одним із семантичних
компонентів мовної одиниці, можна сказати, що семантична
еквівалентність досягається завдяки наявності в тексті іноземної мови
та тексті перекладеної мови ідентичних сем. У цьому випадку газетно-
публіцистичні тексти знаходяться у відношенні компонентної
семантичної еквівалентності.
Другий вид семантичної еквівалентності, названий денотативним,
пов'язаний з явищем мовної вибірковості. Суть її полягає в тому, що
той самий предмет і предметна ситуація можуть бути описані з різних
боків за допомогою різних ознак: наприклад, «Картина висить на стіні»
(предикат стану), «Картину повісили на стіну» (предикат дії) та «Я бачу
картину на стіні» (предикат сприйняття).
Різні семантичні предикати поєднуються і переплітаються, є
взаємозамінними завдяки тому, що описують одну й ту ситуацію. На
відміну від компонентного рівня семантичної еквівалентності, на рівні
денотативної еквівалентності спостерігається семантичне розходження
між вихідним текстом мови-оригіналу та текстом перекладу.
Відношення еквівалентності тут засноване на порівнянні різних,
але співвіднесених з однією і тією предметною ситуацією семантичних
компонентів.
Наприклад, для речення «Прихильників розширення космічних
програм стає дедалі більше» німецький відповідник виглядає
наступним чином: «Von Jahr zu Jahr wächst die Zahl der Menschen, die
für die weitere Erschließung des Weltraums sind».
Таким чином, для досягнення семантичної еквівалентності
потрібні різноманітні перекладацькі перетворення (трансформації чи
заміни). На рівні компонентної еквівалентності переважно
37
використовуються трансформації, що зачіпають граматичну структуру
висловлювання.
Рівень денотативної еквівалентності потребує складніших
лексико-граматичних трансформацій, які створюють зміни у
семантичній структурі висловлювання.
При зіставленні граматичних категорій та форм німецької та
української мов зазвичай виявляються такі явища:
- відсутність тієї чи іншої категорії щодо однієї з мов;
- частковий збіг;
- повний збіг.
З погляду перекладу тексту з німецької мови, тобто мовленнєвого
вираження думки в рівноцінній формі засобами української мови, дуже
виразними та показовими виступають складнощі роботи з
граматичними конструкціями.
Багато граматичних проблем та труднощів не є суто
граматичними, а тісно пов'язані з лексичними. Тому правильніше
вважати їх лексико-граматичними.
Більшість людей вважає, що якість перекладу газетно-
публіцистичних текстів залежить тільки від знання граматики: якщо
знаєш іноземну граматику, то зможеш зробити правильний переклад
газетно-публіцистичного тексту з німецької мови на українську.
У сучасних теоретичних роботах та посібниках з теорії перекладу
граматичні проблеми взагалі не виокремлюються, і не є окремим
елементом.
Під граматичними трансформаціями слід розуміти перетворення
структури речення в процесі перекладу для відтворення найточнішої
відповідності німецькому реченню на матеріалі української мови із
збереженням єдності змісту і форми газетно-публіцистичного тексту.
Це вже буде нова єдність, яка відповідає нормам мови перекладу.
Прикладами граматичних трансформацій в газетно-публіцистичних
38
текстах є:
- Die Vermerkelung des Olaf Scholz – перетворення Олафа Шольца
на Ангелу Меркель – тут йде мова про те, що Шротц став новим
канцлером, змінивши Меркель на її посаді.
До граматичних особливостей та труднощів належать:
- граматично правильні речення та завершені структури для
сприйняття тексту широкою аудиторією;
- в текстах про новин переважають речення з підрядним та
сурядним зв’язками;
- в текстах про актуальні події переважає використання
теперішнього часу, минулий використовують для опису події, які вже
відбулись;
- для об’єктивного викладення інформації автор оформлює її у
вигляді цитат, прямої та непрямої мов. Для непрямої мови
використовують умовний спосіб;
- питальні речення та риторичні запитання, інверсії змушують
читача сконцентрувати увагу на головному;
- еліптичні конструкції в основному використовують у заголовках
для виділення певних слів, що повинно зацікавити читача прочитати
увесь матеріал.
Способом перекладу німецьких композитів є переклад за
допомогою аналога – відповідного слова, простого або складного, або
словосполучення. Другою позицією є описовий переклад.
Граматичні трансформації складаються з таких операцій:
 зміна структури речення, словосполучення;
 зміна порядку слів;
 зміна частин мови і членів речення;
 додавання слів;
 опущення слів з граматичних причин.
Аналітична побудова німецькомовного газетно-публіцистичного
39
тексту створює умови для багатофункціональності граматичних форм і
синтаксичних конструкцій. Тому в процесі перекладу газетно-
публіцистичного тексту необхідно в першу чергу врахувати конкретну
функцію кожної форми та конструкції, щоб правильно передати її
значення.
Смислова функція кожної граматичної форми і синтаксичної
конструкції може визначатися певними факторами:
 синтаксичною функцією;
 логічною (смисловою) структурою речення;
 особливостями його лексичного наповнення;
 контекстом речення.
Важливо враховувати, що навіть «однойменні» граматичні форми,
тобто такі, які відносяться граматиками до однієї і тієї самої частини
мови в німецькій та українській мовах, підпорядковуються цій складній
функціональній залежності так само, як і форми і конструкції, що не
мають формальної відповідності в українській мові.
Граматика є надзвичайно важливим засобом конструювання та
інтерпретування реалій в німецькій мові. Певну роль в ГПТ відіграють
дієслова-метафори genschern, guttenbergen, hartzen, merkeln, wulffen;
безособові та пасивні конструкції з займенником man, еs, а також
Passiv.
Наприклад:
- wie man es von uns Deutschen kennt – Як ми, німці, це знаємо;
- Mal ging es da um Regelungsdetails – Іноді йшлося про деталі
регулювання.
Членування і протилежний йому вид трансформації, об’єднання,
полягає в членуванні складної реалії або об’єднанні кількох в одну. Цей
вид трансформації зустрічається досить рідко при перекладі реалій,
оскільки реалія – коротке і водночас об’ємне повідомлення, яке не
потребує поділу або об’єднання.
40
Наприклад, форма минулого часу дієслова в підрядному
з’ясувальному реченні може мати в німецькій мові функцію узгодження
часів.
Граматичний лад будь-якої мови так чи інакше відображає ту
систему логічних зв'язків, за допомогою якої ми сприймаємо і описуємо
навколишній світ. Важливо наголосити, що система логічних зв'язків є
універсальною. При перекладі з німецької мови є особливі випадки в
галузі граматики, які лежать у сфері не мовної, а перекладацької
компетентності і вимагають прийняття певних рішень саме
перекладачем.
Проблеми виникають у наступних випадках:
- якщо дане граматичне значення в мові перекладу газетно-
публіцистичних текстів відсутнє (не експліковано), тобто є
безеквівалентною граматичною одиницею при перекладі. Такою
одиницею при перекладі з німецької може виступати переклад
інфінітиву II. Відомо, що в українській мові немає форми, що є
аналогічною інфінітиву II. Тому при перекладі часто доводиться
змінювати структуру речення та додатково вводити деякі лексеми.
Розглянемо деякі приклади таких речень:
- Die Kommission glaube, dieses Problem gelöst zu haben. Комісія
вважає, що вони вже вирішили цю проблему. Таким чином, інфінітив II
перекладається дієсловом-присудком у минулому часі, у нашому
випадку речення є складнопідрядним і в ньому введено додатково
сполучник «що» та займенник «вони»;
- якщо є розбіжності у структурі граматичного значення системи
мови, тобто, якщо граматичне значення має кілька форм висловлювання
у мові перекладу і в процесі мовленнєвої реалізації потрібно робити
вибір;
- серед труднощів та проблем перекладу граматичних конструкцій
газетно-публіцистичних текстів можна назвати такі: порушення
41
порядку слів у німецькому реченні. Німецьке речення відрізняється від
українського твердим порядком слів. Однак за допомогою зміни
звичайного порядку слів іноді виділяють семантично важливий член
речення. Так, на першому місці в реченні може стояти незмінна частина
присудка. У цьому випадку переклад слід починати з виділеного таким
чином слова. Наприклад: Besonders hervorzuheben ist die Tatsache, dass
sich die Energiekrise auf den Aussenhandel stark ausgewirkt hat. Особливо
слід підкреслити той факт, що енергетична криза дуже вплинула на
зовнішню торгівлю;
- структура інфінітивних конструкцій німецької мови часто
потребує зміни структури речення у перекладі, наприклад: Um richtige
Schlüsse ziehen zu können, war es notig, diese Falle ganz besonders genau
zu untersuchen.
Інфінітивний зворот має значення мети дії і перекладається
сполучником у тому, щоб (чи коротко – щоб) з інфінітивом. Дієслово
können, входячи до складу інфінітивного звороту, перекладається як
«мати можливість» або опускається. Повний переклад зазначеного у
прикладі речення звучить так: Щоб мати можливість (можна було)
зробити правильні висновки, необхідно було ретельно досліджувати ці
випадки. Очевидно, що не всі граматичні значення німецької мови
відповідають відповідним граматичним значенням української мови.
Граматичні труднощі перекладу обумовлюються тим, що
граматичні явища німецької та української мов надзвичайно відмінні та
різняться між собою, хоча у окремих відносинах можуть представляти
деяку подібність.
Відтворення граматичної форми оригіналу газетно-
публіцистичного тексту може бути метою перекладу, адже, його метою
є передача думки. І лише в тому випадку, коли окремі особливості
граматичної форми оригіналу грають стилістичну роль, їх передача стає
завданням перекладу. Зазвичай це не пряме відтворення рис, а
42
відтворення їх функцій.
Вважається, що саме коло граматичних явищ, що є специфічними
для мови, має привертати основну увагу при перекладі.
При передачі граматичних явищ в газетно-публіцистичних
текстах не може бути певного стандарту чи чіткості, однозначності,
хоча існують певні загальноприйняті способи передачі мовою
перекладу мови оригіналу.
Точний у формально-граматичному відношенні переклад часто
буває взагалі неможливим через відсутність аналогічних та відповідних
лексем в мові перекладу, що є притаманними мові-оригіналу. Часто
перекладний текст не відповідає нормі словосполучення та
літературним нормам мови. А в деяких випадках точний, з погляду
граматики, переклад неприпустимий стилістично.
Тому навіть для найбільш точного та влучного перекладу типові
зміни граматичних категорій слова, невеликі перестановки або
додавання в межах малих словосполучень, відступи від граматичної
точності цілком нормальні та закономірні.
Звернемо увагу на три основні випадки граматичної розбіжності
між мовою оригіналу та мовою перекладу:
- перший випадок – наявність у мові-оригіналі елемента, якому
немає формально-граматичної відповідності у мові перекладу. У цій
категорії варто звернути увагу на передачу українською мовою функції
артикля і конструкцій з невизначено-власним займенником;
- другий випадок – наявність у мові перекладу елементів, яким
немає відповідності у мові оригіналу. Причому застосування таких
елементів у цій мові неминуче. Наявність таких особливостей у мові
перекладу дає перекладачеві безліч переваг – він отримує додатковий
засіб для перекладу тексту оригіналу, який відіграє дуже велику роль
під час передачі змістової та смислової функції специфічних елементів
мови оригіналу. Тут слід згадати наявність категорії виду в українській
43
мові, більша (порівняно з романськими та німецькими) різноманітність
форм, а також застосування зменшувально-пестливих суфіксів та
суфіксів суб'єктивної оцінки;
- третій випадок – формальна відповідність граматичних
елементів мови-оригіналу та перекладу, але наявність відмінності їх за
функціями. Для правильного вирішення цієї проблеми слід
застосовувати в перекладі формально відмінні від оригіналу елементи.
Разом з тим такі елементи могли б виконати ті функції в контексті, як
і елементи, що відповідають мові-оригіналу за змістом та стилістичним
забарвленням.
Також існують різновиди перекладу в залежності від жанрового
типу матеріалу, що перекладається. Кожен із жанрів має свої
особливості, які перекладач газетно-публіцистичних текстів повинен
враховувати.
2.3. Компетентність перекладача
Однією з найважливіших ознак XXI століття є швидкоплинний
науково-технічний прогрес. Бурхливі зміни, що відбуваються в нашому
житті, у світовій науці, в галузі техніки відображаються в словниковому
складі тієї чи іншої мови, у тому числі як німецької, так і української.
Мова завжди була, є і буде основним показником розвитку
суспільства, вона постійно та безперервно знаходиться в русі, стрімко
розвивається, постійно вдосконалюється, систематично потребує
доповнень.
Поява нових (таких, що були відсутні дотепер) понять, предметів,
явищ, які вимагають відповідних найменувань. Іноді нові лексичні
одиниці називають ті предмети або явища, які існували і раніше, але з
появою нових визначень, старі назви поступово виходять з ужитку або
можуть вживатися для позначення зовсім інших понять, предметів,
44
явищ і т.д.
Варто наголосити, що часто нові слова, в сучасному суспільстві,
чи не найбільше поширюються засобами масової інформації, зокрема
через газетно-публіцистичні тексти.
Перекладач не просто повинен передати значення слів, речення,
а донести до читача те, що хотів сказати автор, зберігши при цьому
стиль розповіді.
Перекладні помилки можуть виникати на етапі, коли перекладач
приймає рішення про переведення тієї чи іншої одиниці орієнтування.
Вони можуть бути обумовлені як неправильним розшифруванням сенсу
знаків, що становлять одиницю орієнтування, так і неправильним
вибором знаків у перекладі для оформлення одиниці перекладу.
В даний час перекладацькому практикуму приділяється активна
увага, усвідомлюється його важливість та необхідність.
Вивченню особливостей перекладу текстів газетно-
публіцистичного стилю присвячено роботи багатьох вітчизняних та
зарубіжних авторів.
Граматичними проблемами перекладу газетно-публіцистичних
текстів можуть вважатися ті, що стосуються саме сфери
перекладознавчої, а не мовної чи мовленнєвої компетентності.
Перекладацькі рішення, пов'язані з граматичними проблемами
перекладу, можуть включати як варіантні відповідності, так і різні види
трансформації, що сприяють подоланню тих чи інших труднощів та
проблем.
Головною перешкодою до успішного перекладу у подібних
випадках є прагнення копіювати формальні особливості структури
оригіналу. Тим часом, найбільш ефективним способом перекладу є
пошук найбільш природних форм вираження, що використовуються для
позначення того чи іншого змісту мови перекладу.
Перша і основна якість, якою повинен володіти перекладач, не
45
тільки газетно-публіцистичних текстів, полягає в умінні «бачити»
перекладацькі проблеми, здатності не піддаватися спокусі підміни слів
мови-оригіналу словами перекладної мови.
Неминучим наслідком останнього є перекладацькі неточності,
труднощі, проблеми, помилки, сліпе копіювання, що називається
буквалізмом.
Однією з найважливіших комунікативних функцій
публіцистичного стилю є експресивна, що з пов’язана з передачею
ставлення мовця до висловлювання. У зв'язку з цим, варто звернути
увагу на адекватність, влучність, точність, відповідність перекладу.
Адже, враховуючи всю необхідність передачі експресивної
функції ГПТ мови-оригіналу, перекладач має зіставляти реакцію на
початкове і кінцеве повідомлення.
Зазвичай у процесі перекладу текст переадресовується
іншомовному одержувачу з урахуванням його реакції, як
інтелектуальної, так і емоційної. При цьому перекладач не завжди
використовує при перекладі такі стилістичні засоби, що і в мові-
оригіналі, тому що для нього головну роль відіграє подібний
експресивний ефект.
При перекладі стилістично різнопланової лексики в газетно-
публіцистичних текстах необхідно, в першу чергу, зважати на
загальновизнаний принцип збереження мети комунікації та на аспекти
публіцистичного стилю тексту перекладу, орієнтуючись на норму і узус
мови перекладу, а також зважаючи на тематику, сферу ГПТ.
Наприклад, якщо в німецькомовних текстах публіцистичного
стилю допустиме використання ідіом, термінів, експресивної лексики,
то в українськомовних текстах такі одиниці можуть бути замінені
фразеологізмами українського походження, україномовними
поняттями, нейтральними лексемами.
При цьому необхідно відзначити, що всі ці особливості, хоча і
46
властиві науково-технічній тематиці газетно-публіцистичних
матеріалів на тій чи іншій мові, проте, вони не мають однозначної
відповідності, і не дублюються з мови в мову, а в кожній окремій мові
виражаються своєрідними елементами.
Наприклад, з метою передачі одних і тих же відносин вживаються
не ідентичні засоби мови, бо лексичні засоби можуть замінюватися
граматичними, і навпаки.
Крім того, різним мовам властивою є різна частотність вживання
тих чи інших лексичних, граматичних або стилістичних засобів.
Здійснюючи переклад газетно-публіцистичних текстів, варто
беззаперечно враховувати не тільки загальні, а й специфічні для певної
пари мов особливості публіцистичного стилю. Тільки в такому випадку
перекладач зможе досягти функціонально-адекватного перекладу
газетно-публіцистичного тексту тієї чи іншої тематики.
Основною вимогою до газетно-публіцистичного стилю є
адекватна, чітка, правильна, влучна передача інформації. Труднощі при
перекладі може викликати, в першу чергу, передача правильного змісту
кожного окремого речення, що дуже часто не відповідає дослівному
перекладу. Бо перекладач, як вже було зазначено, має максимально
передати зміст, сенс газетно-публіцистичного тексту.
Критеріями адекватного перекладу газетно-публіцистичних
текстів є:
- перекладний текст повинен точно, чітко передавати зміст
оригіналу;
- перекладний текст має містити загальноприйняту в мові
перекладу термінологію;
- перекладний текст повинен повністю відповідати нормам текстів
публіцистичного стилю, переклад яких здійснюється [1, с. 56].
Розглянемо детальніше, що забезпечує досягнення адекватного
перекладу, тобто найкращих результатів у даному виді діяльності.
47
Якість перекладу газетно-публіцистичних текстів в переважній
більшості залежить, першочергово, від особливостей того чи іншого
виду засобів масової інформації та матеріалів для перекладу. По-друге,
від рівня перекладознавчої, мовної та загальної підготовки особи, яка
займається перекладом текстів.
Варто наголосити, що досить часто можна зустріти випадки, коли
переклад певного газетно-публіцистичного тексту зазнає редагування
спеціалістом відповідної (вузької) області. Такий варіант перекладу
може бути важким для сприйняття звичайними читачами.
Як вже було зазначено, мова засобів масової інформації має свої
особливості: граматичні, лексичні, фразеологічні, скорочення.
Крім того, варто зауважити, що журналістський переклад вимагає
особливо сильних перекладознавчих письмових навичок.
Стаття, як на мові оригіналу тексту, так і перекладний матеріал,
в пресі повинна привернути увагу читача газети і тримати його в
напрузі до кінця. Публіцистичний стиль має бути динамічним,
ритмічним, захоплюючим і легким для читання. Точність, прозорість та
об’єктивність – ключові слова журналістського перекладу.
Існує також низка спеціальних норм для журналістики, які можуть
відрізнятися від країни до країни. Таким чином, для журналістського
перекладу необхідно добре знати стандарти, що діють у відповідній
країні, а також редакційні обмеження, які застосовуються до ЗМІ
(Augsburger Allgemeine, Berliner Morgenpost, Bild. Der Freitag – Das
Meinungsmedium, Die Tageszeitung, Die Welt, FinanzNachrichten.de –
Nachrichten aus dem Bereich Aktien, Börse und Wirtschaft, Frankfurter
Allgemeine (DE), www.bild.de, www.faz.net – Frankfurter Allgemeine
Zeitung, www.zeit.de).
Наприклад, у друкованій статті перекладач повинен
дотримуватися необхідної кількості символів і сторінок. Інакше може
постраждати кінцевий макет газети.
48
Це справжня проблема, оскільки під час перекладу з однієї мови
на іншу кількість слів для кожного тексту різна. Порядок читання також
може змінюватися (наприклад, арабською мовою), що, у свою чергу,
може вплинути на макет.
Перекладаючи веб-статтю, перекладачу також може знадобитися
врахувати вказівки щодо SEO. Перекладач повинен надати SEO-
оптимізовану статтю, якщо її зажадає клієнт.
Крім того, перекладачу-журналістові може також знадобитися
перекласти багато додаткової інформації, яка супроводжує статтю
(джерела, підписи, комп’ютерна графіка, зображення, цитати тощо).
Саме тому компетентний перекладач повинен вміти працювати з
перекладом текстів, які використовуються в різних типах медіа.
Важливо наголосити, що газетно-публіцистичні тексти часто
мають сильний культурний вимір. Як вже було зазначено вище,
публіцистичні тексти іноді містять ідіоми, фразеологізми, гру слів,
метафори, ефект несподіванки, алюзії тощо.
Звісно, що їх використання є надзвичайно серйозним викликом
для кожного перекладача публіцистичних текстів, який має бути
творчим під час перекладу.
Це ще один серйозний виклик для перекладача, який має бути
творчим під час перекладу, поважаючи оригінальний задум і
культурний вимір. Перекладач повинен передавати абсолютно
зрозумілий текст, який не заплутує читача і не призводить до
неправильного тлумачення чи непорозумінь.
Компетентний перекладач повинен вміти поважати редакторський
стиль журналіста, адаптуючи текст до місцевої культури, не втрачаючи
змісту мови-оригіналу.
Зіткнувшись із різними численними викликами, перекладачі, які
спеціалізуються на перекладі журналістських текстів, повинні мати
дуже специфічні знання та навички, разом з тим знання перекладача не
49
мають обмежуватися певною сферою діяльності. Нижче наведені
найважливіші навички, якими повинен володіти журналіст-перекладач:
- сильне почуття творчості;
- чітке усвідомлення необхідності уникати будь-якої
двозначності, яка може вплинути на точність інформації;
- знання особливостей та нюансів професії журналіста, технічного
жаргону, різних форматів і процесу журналістського написання;
- допитливий розум;
- міцні загально-культурні знання;
- високий рівень чуйності та здатність працювати під тиском, щоб
впоратися з екстреними новинами;
- відмінне знання традицій і звичаїв іншомовної країни;
- здатність досліджувати інформацію та визначати надійні
джерела, коли це необхідно;
- вміння та можливість адаптації для перекладу різних матеріалів
і тем на різних рівнях мови;
- інтерес до актуальних тем;
- засвоєння правил друкованих та веб-медіа;
- знання редакційних стандартів, характерних для ЗМІ цільової
країни (короткі речення тощо).
Журналістський переклад є надзвичайно важливим елементом
партнерських відносинах між країнами світу, але помилковий
журналістський переклад може й бути великою проблемою.
Оскільки перекладені тексти часто призначені для того, щоб
зробити їх найбільш доступними для широкої аудиторії, при цьому вони
можуть бути спрощені і відображати не в повному обсязі
журналістський та редакторський зміст.
Газетно-публіцистичні тексти мають інформувати, пояснювати,
кваліфікувати або передавати важливу інформацію.
Отже, в газетно-публіцистичних текстах немає місця для помилок:
50
найменша помилка в перекладі може поставити під загрозу значення
тексту, а отже, розуміння читачами, а також зашкодити репутації та
довірі до ЗМІ.
Компетентний перекладач повинен гарантувати:
- конфіденційність інформації на відповідному рівні;
- безпеку даних, наданих клієнтом;
- дотримання термінології та понять;
- можливість виконання термінових замовлень;
- якість і точність перекладу.
Діяльність перекладача газетно-публіцистичних текстів, так чи
інакше, є неможливою без допоміжних засобів. Навіть досвідчений,
обізнаний в різних сферах діяльності перекладач не може запам'ятати
всі можливі терміни, лексеми, поняття.
Саме для цього й існують величезна кількість словників, а також
сучасних програм, які можуть стати в нагоді перекладачу, щоб
здійснити найбільш вдалий переклад того чи іншого ГПТ.
Друкована продукція часто встигає стати застарілою через те, що
з розвитком науково-технічного прогресу, й бурхливим розвитком
інформаційних систем змінюються і мовні реалії, з'являються нові
терміни, інноваційні галузі науки і техніки, що постійно та
систематично потребують оновленого мовного апарату.
Часом, навіть, мовознавці не встигають зафіксувати певні
новоутворення, які, разом з тим, можуть широко використовуватися в
засобах масової інформації, як журналістами, так і перекладачами.
За цей час навіть звичні слова набувають нових термінологічних
значень, і вони не знаходять відображення в книгах. В таких випадках
на допомогу перекладачу приходять електронні словники та онлайн-
довідники. Крім того, використання онлайн-ресурсів стає невід'ємною,
обов’язковою частиною роботи технічного перекладача.
До газетно-публіцистичних текстів є певні вимоги. Зокрема, це точність,
51
стислість, ясність, літературність.
 Точність – всі речення, вирази, словосполучення, які
подаються мовою оригіналу, повинні бути подані в
перекладі.
 Стислість – всі речення, вирази, словосполучення, які
подаються мовою оригіналу, повинні бути викладені стисло
і лаконічно.
 Ясність – стислість і лаконічність мови перекладу не повинні
заважати викладу лексики, її розумінню.
 Літературність – текст перекладу повинен відповідати
загальноприйнятим нормам літературної мови, без вживання
синтаксичних конструкцій мови оригіналу.
Основними складовими елементами сучасних інформаційних
ресурсів перекладу є автоматизований та машинний переклад,
інформаційно-довідкова база (електронні словники, підручники,
енциклопедії, нормативно-термінологічні джерела), засоби
накопичення, архівування, дослідження та відновлення окремих
перекладних фрагментів (системи пам’яті перекладів), засоби
підготовки, форматування та перетворення текстових даних, засоби
визначення місцезнаходження перекладених текстів та ін. Однак кожна
з систем машинного перекладу має свої плюси і мінуси.
Висновок до розділу 2
Саме за допомогою перекладу людство має змогу знайомитись з
життям, культурою, традиціями, літературою, поезією, науковими
досягненнями інших народів.
Сьогодні Україна перебуває у тісних стосунках з багатьма
країнами світу. Питання та особливості перекладу певної інформації є
52
нині надзвичайно актуальними.
Справа в тому, що коли якась особова / географічна назва або
назва української реалії суспільно-політичного життя (кутя, гопак,
гривня, дума тощо) з’являється у відповідному написанні німецькою
мовою, більшість інших, навіть престижних у відповідному регіоні мов,
сприймають цю назву в такій чи близькій до неї лінгвістичній формі.
У сучасному світі кожній людині, яка бере участь у
міжкультурному спілкуванні на різних рівнях, необхідно володіти
спеціальними знаннями, які формують уявлення про мовну картину
світу учасника комунікації.
Такі знання про національно-культурну специфіку та її
відображення у мові, особливості суспільного устрою, науки,
літератури, звичаїв, побуту закріплені в лексичних одиницях – реаліях.
Реалії відображають особливі та характерні ознаки того чи іншого
народу, історичні, географічні, соціальні та інші умови його існування.
Передачу предметно-логічного змісту реалій у газетно-публіцистичних
текстах та закладеної у них інформації забезпечує стилістична функція.
Стилістична функція ідейно впливає на цілісну особистість читача
та його логічне мислення. Будучи словами з яскраво вираженою
національною специфікою, реалії несуть додаткову фонову
інформацію, що створює суттєві труднощі їхнього розуміння і
розпізнавання у газетно-публіцистичних текстах.
Стилістична функція забезпечує адекватне сприйняття реалій, про
які йде мова у газетно-публіцистичних текстах.
Компетенція перекладача – це складна багатовимірна
лінгвокогнітивна категорія, що включає професійні навички та вміння,
що дозволяють перекладачеві здійснити акт міжмовної, а також
міжкультурної комунікації.
Мовна компетенція перекладача включає всі аспекти володіння
мовою, характерні для носія мови, але, крім того, вона передбачає низку
53
специфічних особливостей. Перекладач повинен пам'ятати про систему,
норми мови, про її словниковий склад та граматичний устрій, про
правила використання одиниць мови для побудови мовних
висловлювань.
Перекладач повинен мати мовну компетенцію як у рецептивному,
так і в продуктивному планах в обох мовах, що беруть участь у процесі
перекладу.
Спілкування людей за допомогою мови здійснюється своєрідним,
складним шляхом і достатнє володіння мовою – це лише одна з умов
комунікації.
54
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ ГАЗЕТНО-
ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ НА
УКРАЇНСЬКУ
3.1. Перекладацькі трансформації під час перекладу газетно-
публіцистичних текстів
В залежності від характеру лексичних одиниць мови оригіналу,
що розглядаються як вихідні операції, перекладацькі трансформації
поділяються на стилістичні, морфологічні, синтаксичні, семантичні,
лексичні та граматичні.
Стилістичні трансформації. Системи мовних стилів, беззаперечно,
мають національний характер.
Стиль – це сукупність способів використання, вибору та
комбінування засобів мовного спілкування в галузі тієї чи іншої
національної мови в національному масштабі у взаємозв'язку з іншими
подібними виразами, що служать певним національним та історико-
культурним цілям.
Правильний, адекватний переклад неможливий без урахування
стилістичної сторони мови оригіналу. Лінгвістична стилістика
займається питаннями мовного стилю.
Стилістичні прийоми різних мов переважно однакові, але те, який
зміст вони створюють та яку інформацію несуть в тій чи іншій мові, має
різні аспекти.
Морфологічні трансформації передбачають заміну частин мови,
особливості передачі під час перекладу з мови оригіналу значення та
наявність артикля, морфологічних категорій числа, відмінків, роду та
інших.
Синтаксичні трансформації передбачають зміни синтаксичних
функцій слів та словосполучень. Необхідно наголосити, що зміна
55
синтаксичних функцій під час перекладу з мови оригіналу
супроводжується елементами перебудови синтаксичної конструкції:
зокрема, перетворення одного типу речення на інший. До синтаксичних
трансформацій також відноситься заміна німецькомовної пасивної
конструкції україномовною активною.
Семантичні трансформації здійснюються на основі різноманітних
причинно-наслідкових зав’язків, що існують між елементами
описуваних ситуацій.
Лексичні трансформації є відхиленнями від прямих словникових
відповідностей. Лексичні трансформації викликаються головним
чином, тим, що обсяг значень лексичних одиниць вихідної та
перекладної мов не збігається.
Є невідповідності у лексичних системах німецької та української
мов, які виявляються у характері смислової структури слова. Кожне
слово, лексична одиниця є частиною лексичної системи мови. Цим
пояснюється своєрідність семантичної структури слів у різних мовах.
Таким чином, суть лексичних перетворень полягає у «заміні окремих
лексичних одиниць (стійких слів та речень) вихідної мови (ВМ) на
лексичні одиниці мови перекладу (МП), які не відповідають словнику
та мають інше значення, ніж ті, що передані.
Кожна мова має свої стандарти сумісності. Будь-яка мова може
створювати нескінченну кількість нових комбінацій, які зрозумілі
людям, які нею говорять, і не порушують цих законів. Кожна мова має
коло загальних і усталених традиційних поєднань, які не схожі на
відповідне коло комбінацій іншої мови:
Як згадувалося раніше, багато поширених семантичних слів у
німецькій мові не мають повного еквівалента в українській мові.
Двомовний словник зазвичай дає кілька різних збігів, кожен із яких
охоплює лише одне з відомих значень слова іноземною мовою. Проте
навіть усі словникові збіги загалом в повному обсязі охоплюють
56
загальну семантику слова вихідного мови (ВМ).
Конкретизація – це заміна слова чи словосполучення вихідної
мови з ширшим предметно-логічним значенням словом чи
словосполученням з вужчим значенням.
Генералізація – заміна вихідної одиниці, яка має більш вузьке
значення, одиницею з ширшим значенням, тобто, використовується
зв'язок від виду до роду.
Модуляція – смисловий розвиток. Модуляція вважається
складнішим прийомом, ніж конкретизація та генералізація. Модуляція
– це заміна слова чи словосполучення перекладацьким відповідником,
значення якого логічно виводиться із значення вихідної одиниці, а
значення слів оригіналу та перекладу пов'язані логічним причинно-
наслідковим відношенням. Сюди відносяться різні метафоричні та
метонімічні заміни.
Антонімічний переклад – заміна будь-якого поняття, вираженого
в оригіналі, протилежним поняттям у перекладі з відповідною
перебудовою всього висловлювання задля збереження постійного плану
змісту.
Прийом цілісного перетворення також є певним різновидом
смислового розвитку. Перетворюється внутрішня форма будь-якого
відрізка мовного ланцюга – від окремого до цілого речення. Причому
перетворюється не за певними елементами, а цілісно.
Компенсацією (або компенсацією втрат) у перекладі слід вважати
заміну непередаваного елемента оригіналу елементом іншого порядку
відповідно до загального ідейно-мистецького характеру оригіналу і
там, де це доцільно відповідно до зручним за умовами української мови.
Граматичні трансформації полягають у перетворенні структури
речення у процесі перекладу відповідно до норм мови перекладу.
Важливо наголосити, що у сучасному перекладознавстві не існує
єдиної класифікації перекладацьких трансформацій. Тому розглянемо
57
деякі сучасні класифікації вітчизняних і зарубіжних дослідників.
Німецький лінгвіст і перекладач Міхаель Шрайбер описує
перекладацькі трансформації як прийоми перекладу окремих частин
тексту, які безпосередньо залежать від мовних і культурних пар. На
його думку, перекладацькі трансформації – це конкретні прийоми чи
стратегії вирішення труднощів перекладу в конкретних ситуаціях
перекладу.
Дослідник виділяє три рівні перекладацьких трансформацій, які в
свою чергу поділяються на різні підтипи:
- трансформації на рівні тексту;
- трансформації на рівні екстралінгвістичних чинників;
- трансформації на рівні міжкультурного аналізу мови.
На рівні газетно-публіцистичного тексту трансформації
застосовуються до мовних інваріантів (лексем, пов’язаних з об’єктами,
що не змінюються при певних модифікаціях об’єкта).
М. Шрайбер поділяє цей рівень трансформації перекладу за
такими критеріями: лексика, граматика, семантика та допоміжні
трансформації.
Лексичні трансформації, у свою чергу, поділяються на лексичні
запозичення, лексичні заміни (доповнення, заміна) і зміни складу слова.
Серед граматичних трансформацій вчений виділяє шість видів
перекладу: дослівний переклад, перестановка (зміна місця) слів у
реченні, збільшення/зменшення кількості слів у реченні, зміна функції
слова в реченні без зміна його розряду, транспозиція (зміна категорії
слова) і трансформація (зміна синтаксичної конструкції).
Стосовно семантичних трансформацій вчений виділяє:
семантичне запозичення, модуляцію (зміна ракурсу шляхом
вербалізації інших пов’язаних зі змістом ознак), експлікацію
(пояснення, роз’яснення, презентація) / імплікацію
(підвищення/зниження рівня експлікації), мутацію (зміна значення
58
слова). Допоміжні трансформації містять примітки до перекладу на
початку та в кінці тексту.
Трансформації на рівні екстралінгвістичних чинників включають:
коректуру (реконструювання повідомлення, якщо в оригінальному
тексті є помилки) та адаптацію (створення перекладу на замовлення).
У цьому дослідженні ми в основному зосереджуємося на
перекладі на рівні газетно-публіцистичного тексту (порівняємо обсяг
оригінального тексту та перекладу). Тому при аналізі перекладів ми
спиралися на декілька загальних класифікацій перекладацьких
трансформацій.
Поняття стратегії перекладу вже чітко закріпилося у лінгвістичній
практиці. Під поняттям стратегії перекладу ми розуміємо послідовність
дій перекладача над роботою з конкретним текстом або повідомленням.
Насамперед потрібно визначити різницю двох абсолютно різних
за значенням понять таких як – стратегія перекладу та – перекладацька
дія (перекладна дія).
Перекладна дія – це певні дії, за допомогою яких здійснюється
переклад, а стратегія перекладу – це послідовність дій перекладача при
здійсненні перекладу.
Відмінність у граматичній та лексичній системах двох мов
впливають на можливість повного збереження при перекладі змісту
оригіналу. Тому перекладацька діяльність повинна в першу чергу
ґрунтуватися на збереженні втрачених при перекладі смислових
одиниць, тим самим витримавши так звану еквівалентність.
У процесі перекладу спеціаліст застосовує безліч прийомів та
способів перекладацьких трансформацій. Гіпотеза перекладознавчої
роботи полягає у вирішенні питання про вибір можливостей зробити
переклад, застосовуючи певний перекладацький прийом, який буде
відповідати встановленим нормам еквівалентності.
При перекладі публіцистичного тексту використовують усі види
59
перекладацьких трансформацій. За допомогою синтаксичної заміни або
перебудови речення вдається точніше передати зміст статті. Тому
можна зробити висновок щодо заявленої гіпотези, що переклад без
граматичних трансформацій неможливий, такий переклад не буде
відповідати нормам еквівалентності. Оскільки граматичні
трансформації – це зміни структури речення шляхом перебудови членів
речення, типу речення, заміни, додавання тощо.
Однією з важливих проблем перекладознавства в сфері газетної
публіцистики є передача власних назв, особливо коли мова йде про
мови з різними графічними системами, зокрема, кирилиця і латиниця.
Відомо, що значна частина власних назв потрапляє в ужиток саме
через засоби масової інформації. Серед них чимало іншомовних
власних назв, які рідною мовою вимовляються по-різному.
Транскрипція та транслітерація зазвичай використовуються для
передачі власної назви іноземною мовою за допомогою іншої графічної
системи.
Наявність міжнародних стандартів ISO істотно полегшує
виконання таких завдань. Проте аналіз газетних та інтернет-статей дає
можливість визначити певні труднощі при перекладі власних назв з
німецької мови на українську та навпаки, де немає єдиних фіксованих
норм перекладу. Це також стосується інших іноземних мов.
Представимо види перекладацьких трансформацій, підрозділивши
їх на трансформації граматичні та лексико-семантичні (матеріали
газетно-публіцистичних текстів різної тематики) та приклади
перекладу з німецької мови на українську мову відповідно:
- додавання граматикалізованих одиниць, наприклад,
сполучників, займенників тощо: das geistig-kulturelle Leben – духовне
та культурне життя; Elektronik/Elektrotechnik – електротехніка та
електроніка;
- заміни граматичних форм частин мови: форми числа: das hohe
60
Entwicklungstempo – високі темпи розвитку; форми часу: Nach dem Plan
entsteht hier ein Stadion. – За планом тут буде збудовано стадіон;
- заміни частин мови: Produktion von mehr (порівняльний ступінь
прислівника) hochwertigen Konsumgütern – збільшення випуску
високоякісних товарів народного споживання;
- заміни однієї синтаксичної конструкції на іншу:
Wissenschaftliche Erkenntnisse schnell wirksam zu machen (інфінітивна
конструкція) tritt immer mehr in den Vordergrund. – Поширення значення
набуває якнайшвидшого впровадження наукових досягнень
(субстантивна конструкція);
- факультативні зміни порядку дотримання слів, їх частин, членів
речення, конструкцій та речень: diese Methode – метод цей; eine
Klassenfrage –питання класове;
Лексико-семантичні трансформації є ті чи інші відхилення від
регулярних відповідностей з погляду лексичного складу або значення
одиниць оригіналу:
- додавання слів, словосполучень та речень: die Zusammenarbeit in
Wissenschaft und Technik – співпраця в галузі науки та техніки;
- лексичне розгортання, тобто, використання замість слова-
словосполучення з тим самим основним значенням: die Pflege der Kultur
– дбайливе ставлення до культури.
- лексичне згортання, тобто використання замість
словосполучення – слова без істотної зміни значення: die Sozialistische
Partei Österreichs – СПА.
Генералізація – заміна видового поняття родовим, найменування
підкласу – найменуванням всього класу:
- Dieser Abriß (нарис) findet allgemeines Interesse. – Ця робота
викликає спільний інтерес.
Конкретизація – заміна родового поняття видовим, найменування
класу – найменування одного з підкласів:
61
- Jugendliche – юнаки та дівчата; Gaststätten – ресторани та кафе.
Ще один різновид класифікації – заміна займенника або
вказівного прислівника конкретним словом або виразом: in diesem Jahr
– у поточному році; in dieser Verfassung – у цій конституції.
Смисловий (логічний) розвиток – використання замість певного
елемента дійсності іншого, щодо нерозривного зв'язку. Практично
йдеться про заміни в рамках відносин: причина – наслідок, процес (дія)
– результат, частина – ціле, суб'єкт діяльності – інструмент – продукт
діяльності, предмет – його функція – його властивість тощо: Fürsorge
für junge Ehen – турбота про молоді сім'ї (ознака явища – «шлюб» → все
явище – «родина»).
Антонімічний переклад через антонім ключового слова при
одночасному додаванні або знятті заперечення: oft – нерідко; eine offene
Aggression – неприкрита агресія.
Варто зауважити, що часом, з назви публікації, не зовсім
зрозуміло її зміст. В такому випадку, в переважній більшості ГПТ є
підзаголовок, що є частиною статті. Візьмемо в якості приклада статтю
з Deutsche Welle:
«Hoch, höher, Ulmer Münster!
Nicht in Köln oder Rom, sondern in Ulm steht der höchste Kirchturm
der Welt. Das Gotteshaus im Süden Deutschlands ist ein Bau der
Superlative. Teil VIII unserer Reihe «Extreme Orte» («Високо, вище,
Ульмський собор! Найвища церковна вежа в світі знаходиться не в
Кельні чи Римі, а в Ульмі. Собор в південній Німеччині є будівлею
надзвичайного значення. Частина VIII нашої серії «Екстремальні
місця»).
Саме з підзаголовка стає зрозуміло, що у статті буде йти мова про
найвищу церковну вежу у світі, що знаходиться у німецькому місті
Ульмі.
Після первинного ознайомлення з текстом відбувається детальний
62
аналіз всього матеріалу. Для цього потрібно прочитати текст з початку
або тільки абзаци, які демонструють особливий інтерес для розуміння
суті проблеми, яка є метою повідомлення.
Не слід здійснювати переклад незнайомих слів окремо від
контексту, оскільки окремі слова та словосполучення часто є
багатозначними і те значення, яке несе слово в газетній статті, можна
з'ясувати лише в контексті, тобто в оточенні інших слів, що становлять
загальний зміст будь-якого висловлювання.
Важливу і організуючу роль в реченні відіграє дієслово-присудок.
Не слід забувати, що це може бути:
- дієслово з відокремленим префіксом, який стоїть наприкінці
речення:
«Am Flughafen der kleinen schottischen Insel geht es immer
gemächlich zu. Schon im März kündigte die EU an, die Produktion von
Mikrochips bis 2030 zu verdoppeln» («В аеропорту на маленькому
шотландському острові все завжди спокійно. Ще в березні ЄС оголосив,
що до 2030 року подвоїть виробництво мікрочіпів»);
- дієслово у складній формі активної або пасивної лексики з
допоміжним дієсловом, що має лише граматичне значення:
«Der Bau wurde vollständig von den Einwohnern der Stadt finanziert.
Während der Flut sind die drei Start- und Landebahnen komplett vom
Wasser des Nordatlantiks überspült» («Будівництво повністю
профінансували мешканці міста. Під час припливу три злітно-посадкові
смуги повністю залиті водою Північної Атлантики»);
- складний присудок: «Fast wollten sie schon das Tor einreißen, da
soll ein Spatz, der einen Zweig längs im Schnabel trug, hindurch geflogen
sein – Ледь не хотіли ворота знести, як, кажуть, пролітає горобець із
гілочкою в дзьобі (або поселились лелеки на даху будинку);
- Das Erlebnis, den höchsten Kirchturm der Welt einmal selbst zu
besteigen, sollte man sich nicht entgehen lassen. – Ви не повинні
63
пропустити досвід самостійного сходження на найвищу церковну вежу
в світі.
Nur bei Ebbe können die Maschinen starten oder landen». – Літаки
можуть злітати або сідати тільки тоді, коли не розливаються води
Північної Атлантики»;
- пропуск підрядних речень може призводити до атрибутивної
компресії та називного стилю, особливо в аналітичних газетно-
публіцистичних текстах («Die Gespräche wurden am Nachmittag in Paris
unter strengen Sicherheitsvorkehrungen wieder aufgenommen» –
«Переговори відновилися в Парижі в другій половині дня з великими
заходами безпеки...»);
- принцип економії особливо впізнаваний в еліптичному стилі
заголовка та випуску новин («Verhandlungen in Teheran scheiterten» –
«Переговори в Тегерані провалилися»).
- такі риторичні фігури, як алюзія, іронія, алітерація, присутні
всюди. Це включає гіперболу, чудовий (часто критикований) спосіб
вираження, особливо в текстах, які безпосередньо стосуються емоцій
або оцінюють якість («grandiose Attacke des FC Bayern» – «грандіозний
напад ФК «Баварія»; «einer der spannendsten Romane dieses
Buchherbstes» – «один із найзахопливіших романів цієї книжкової
осені»).
Таким чином, на підставі проведених досліджень можна зробити
висновок, що головне завдання перекладача полягає у досягненні
семантичної еквівалентності.
У ході своєї роботи перекладач використовує різні перекладацькі
трансформації, часто виникає необхідність застосовувати кілька видів
трансформацій відразу.
З початком інтенсивного розвитку засобів масової інформації,
розповсюдження інформації й одночасно з тенденцією до її стислості,
скорочення та абревіатури стали зручним засобом пропаганди і реклами, вони
64
полегшують запам’ятовування довгих назв і одночасно функціонування
чужих назв без потреби їх розгортання й пояснення.
Скорочені лексичні одиниці залишаються в багатьох аспектах загадкою
в лінгвістичному плані, оскільки під ними слід розглядати такі
фундаментальні проблеми, як проблема структури слова та його значення,
проблема морфеми тощо.
Переклад скорочень та абревіатур завжди був актуальною темою для
вивчення, але протягом останніх десятиліть є предметом особливої уваги.
Проблеми скорочення лексичних одиниць як специфічного мовного
феномену в сучасних мовах привертали увагу багатьох дослідників [4; 22].
Вони розглядаються в численних статтях та окремих роботах українських,
російських та зарубіжних авторів.
З початком нового тисячоліття розвиток новітніх технологій, зокрема
Інтернету, набув нових обертів. Внаслідок цього, у сучасному житті кожна
людина користується різноманітними пристроями (мобільні телефони,
комп’ютери тощо), які полегшують спілкування або ж виконання певної
роботи та задоволення власних потреб.
У процесі використання таких пристроїв, а також спілкування в
Інтернеті людина часто вживає різні скорочення та абревіатури, кількість яких
постійно збільшується. Тому проблема перекладу таких мовних одиниць
залишається актуальною й сьогодні та потребує постійного вивчення і
вдосконалення.
За визначенням скорочення є ширшим поняттям, ніж акронім або
абревіатура.
Скорочення – це такий спосіб словотвору, суть якого складається у
відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє собою
словосполучення, об’єднане загальним змістом.
Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До
лексичних відносять усічені слова і акроніми. Скорочуватися можуть будь-які
фрагменти слова незалежно від морфемних границь.
65
Абревіатура (італ. abbreviatura, лат. abbrevio – скорочую, стислий) – це
складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що
входять до складу назви чи поняття. Зустрічаються вже в старовинних
рукописах. Можуть використовуватися в усному та писемному мовленні.
Абревіатури називають також акронімами [2].
Щодо застосування терміну «акронім» існують різні думки: за однією,
акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів
у словосполученні, що скорочується, за іншою думкою – тільки такі, що
вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер. Але згодом
акронімом почали називати звукову абревіатуру.
Способи передачі абревіатур з німецької на українську мову:
- переклад всіх слів, з яких складається абревіатура: BRD (Deutsche
Demokratische Republik) – ФРН (Федеративна Республіка Німеччина); AG
(Aktiengesellschaft) – АТ (Акціонерне товариство); MWSt (Mehrwertsteuer) –
ПДВ (Податок на додану вартість);
- повний переклад абревіатури: EH (Einzelhandel) – роздрібна торгівля;
HBh (Hauptbahnhof) – головний вокзал; MA (Mittelalter) – Середньовіччя;
- транслітерування скорочення: GmbH (Gesellschaft mit beschrдnkter
Haftung) – ҐмбГ – ТОВ (Товариство з обмеженою відповідальністю); NSDAP
(Nationalsozialistische Arbeitspartei) – НСДАП – Націоналсоціалістична партія
робітників Німеччини; DEFA (Deutsche FilmЯAktiengesellschaft) – ДЕФА –
Німецьке об’єднання кіностудій;
- транскодування нової форми скорочення: BASF (Badische Anilin- und
Sodafabrik) – БАСФ – «Бадіше анілін инд сода фабрік АҐ» (хімічний концерн
у ФРН); SchR (Schulrat) – Шульрат (шкільний радник); SD (Sьddeutsche
Zeitung) – «Зюддойче цайтунґ» (газета у ФРН ).
Акроніми бувають декількох видів: звукові (створені з початкових слів
вихідного словосполучення), буквено-звукові (утворені частково з назв
початкових букв, частково з початкових звуків слів вихідного
словосполучення), бекроніми (комічне розшифрування вже існуючої
66
абревіатури) та рекурсивні (розшифрування яких включає і саму абревіатуру)
[4].
Зв’язок між звучанням та значенням відіграє значну роль у вирішенні
проблем абревіації.
Головним при цьому є положення про зв’язок абревіатур з феноменами
дійсності через відповідні повні найменування. Цей зв’язок, на думку
Волошина В.П., виявляється у тому, що значення початкового
словосполучення закріплюється не лише за абревіатурою в цілому, але й за
кожним її компонентом – звуком чи звукосполученням, що виділяється у
складі абревіатури.
Відповідні компоненти початкового словосполучення мають
найменування «розшифровка». Тому абревіатуру можна зрозуміти лише в
результаті такої «розшифровки», за виключенням особливих випадків.
Правда, при широкому розповсюдженні складноскороченого слова і
більш-менш довгому існуванні його у мові, абревіатуру починають розуміти
без розшифрування.
Існує двоякий характер зв’язку між звучанням та значенням: по-перше,
складноскорочене слово не має самостійного значення і, відповідно, не
реалізується поза формою і значенням початкового словосполучення; по-
друге, мають на увазі відповідність не двох одиниць – абревіатури та
словосполучення, – а їх елементів, звідки можна зробити висновок, що кожний
компонент абревіатури має значення відповідного слова в складі початкового
словосполучення.
Передусім слід зазначити, що не тільки переклад, а й розшифрування
абревіатури рідною мовою завжди становили неабиякі труднощі для читача
чи слухача. Це пояснюється тим фактом, що існує чимало абревіатурних або
інших скорочень, які не зафіксовані у словниках, не завжди вживаються або є
переважно авторськими.
Тому, якщо у тексті вживаються певні скорочення, то потрібно
передусім звернутися до словника. У кожному великому словнику є додатки,
67
що утворюють специфічні міні-словники: словник неологізмів, словник
власних назв, словник імен і прізвищ та словник скорочень.
Серед різних засобів перекладу абревіатур і скорочень більшість
перекладознавців виділяють наступні: скорочений переклад, переклад шляхом
транслітерації та експлікація [3].
Скорочений переклад та транслітерацію можна поєднати, оскільки ці
обидва засоби перекладу вживаються в тому випадку, коли певне скорочення
найбільш поширене і загальновідоме. Що стосується експлікації, то це є такий
засіб перекладу, коли ми не лише розшифровуємо скорочення, а також даємо
його пояснення [9].
Абревіатури можуть утворювати різні групи. Вони бувають, наприклад,
ідентичні, неабревіатурні, можуть складатися із літер та цифр, просто з літер,
а також запозичені з третьої мови. В німецькій мові існують навіть так звані
абревіатури-слова. Їх ще називають смисловими абревіатурами [46].
Основні найбільш уживані сучасні абревіатури та інші скорочення
завжди фіксуються у додатку, розташованому у великому словнику.
Саме тому перекладач має змогу проконсультуватися і розшифрувати
лексичне утворення. Але може трапитися так, що скорочення не буде
зафіксоване у словнику. У такому випадку необхідно перш за все звернутись
до контексту і спробувати самому його розшифрувати.
Розшифрування маловідомих скорочень – це дуже кропіткий та
непередбачуваний процес. Тут можуть знадобитись і додаткова література, і
навіть консультація спеціаліста. Знайшовши розшифрування і переклад
скорочення у словнику або особисто його розкодувавши, перекладач може
застосовувати це лексичне утворення в тексті перекладу.
У сучасній мові ділового спілкування процес утворення нових акронімів
і абревіатур значно випереджає терміноутворювальні процеси. Процес
перекладу відсутнього в словниках і довідниках скорочення виконується в два
етапи, першим з яких є дешифровка скорочення, тобто виявлення початкової
іншомовної форми або корелята.
68
Другим етапом є передача корелят засобами української мови, тобто
пошук еквівалентної української форми, яка найточніше передає виявлений
зміст.
Переклад шляхом транслітерації вважається найбільш простим
способом перекладу, оскільки цей шлях перекладу ми використовуємо в тому
випадку, коли скорочення загальновідоме. А також це найпростіший спосіб
перекладу, через те, що перекладачу не треба шукати його значення в
словнику.
В процесі перекладу він лише замінює німецькі букви літерами рідної
мови. Але такий спосіб перекладу використовується не дуже часто.
Інколи трапляється так, що те або інше скорочення є маловідомим. У
такому випадку перекладачу необхідно зробити декілька речей [170, c. 45].
Крім того, що необхідно подати його скорочений переклад, треба й ще
також розшифрувати його рідною мовою. Таке розшифрування може бути
застосоване при першому вживанні скорочення, а саме скорочення необхідно
взяти в дужки, щоб надалі у тексті вживати саме його, а не розшифрований
варіант.
Іноді скорочений переклад вживається при першому згадуванні, а його
розшифрований варіант подається у виносці.
Іноді переклад абревіатур може ускладнюватися через те, що багато з
них є ідентичними. Під час перекладу таких абревіатур визначальним
фактором буде контекст.
Багато абревіатур в українській мові були запозичені з інших мов і,
зокрема, з німецької, англійської та інших мов. Поки що не вирішено, яким
чином запозичати такі абревіатури: транслітерацією чи в оригінальному
написанні (латинським алфавітом), наприклад, комп’ютерний термін Unicode
(universal code – універсальне кодування) вживають якЮнікод, Унікод і навіть
Unicode; BLZ – Bankleitzahl (банківський код); IBAN – Internationale
Bankkontonummer (міжнародний номер банківського рахунку).
Як приклад прямого запозичення абревіатур у їх оригінальному
69
латинському написанні можна навести українську локалізацію операційної
системи Майкрософт Віндовз, де вже марку продукту (англ. XP) передають як
ХР, або вже загальноприйняту абревіатуру PR (public relations – зв’язки з
громадськістю), чи то LG – Liebe Grüße (з найкращими побажаннями).
Абревіатуру PR ще й транскрибують як піар, але в українській транскрипції
вона не має усталеного написання. Відзначимо, що такі абревіатури
найчастіше виникають у терміносистемах нових галузей знань, наприклад, у
термінології інформаційних та комп’ютерних технологій тощо [11].
Напевно, в своїй практиці кожен з перекладачів стикався з проблемою
перекладу форм власності та абревіатур різних підприємств. На даний момент
поки не сформульовано ніяких правил в цьому напрямку. Але все можна
виділити основні моменти і рекомендації.
Хотілося б відзначити, що кожна країна має свої форми власності або,
правильніше буде сказати, має на увазі під ними різне.
Крім того, є абревіатури, що характеризують напрямок діяльності
підприємства: Uni – Universität (університет), DRK – Deutsches Rotes Kreuz
(Німецький Червоний Хрест), ÖPNV – öffentlicher Personennahverkehr
(громадський транспорт), DB – Deutsche Bahn (Німецька Залізнична
Компанія), ÖBB – Österreichische Bundesbahnen (Австрійська Федеральна
Залізниця), SBB – Schweizerische Bundesbahnen (Швейцарська Залізнична
Компанія) та інші.
Як вже було зазначено вище, існує два основних способи перекладу назв
компаній, власних назв в газетно-публіцистичних текстах:
- транслітерація чи транслітерація назви;
- дослівний переклад назви.
Перший спосіб, як правило, застосовується для перекладу назв
комерційних компаній.
У сучасному світі вплив, що здійснюють засоби масової інформації на
свідомість та уявлення кожної окремої людини, на життя суспільства та
існування націй та культур загалом, збільшується з кожним днем.
70
Найбільш важливе місце в потоці інформаційних даних, як вже було
зазначено вище, сьогодні займають тексти публіцистичного стилю.
Однією з основних рис публіцистичного стилю є широке вживання
кліше, що дозволяє зробити повідомлення більш характерним саме для певної
сфери та ситуації, а також надають йому особливі, передбачені стилем,
інформативність та позитивно-оцінне забарвлення.
Якщо розглядати кліше як одиниці мови, що властиві текстам
публіцистичного стилю, необхідно окреслити факт розмежування понять
«кліше» та «мовний штамп».
У наукових працях дослідників та вчених, які займалися вивченням
сутності кліше, дані поняття розглядалися як одне ціле, оскільки більш ранні
дослідження показали, що кліше та мовні штампи мають спільні особливості
та характеристики. Мовні штампи і кліше все таки слід розмежовувати.
Відмінності в наукових припущеннях і призвели до виникнення проблеми
тотожності та розмежування понять «мовний штамп» та «кліше».
Поряд з проблемою тотожності та розмежування понять «мовний
штамп» та «кліше» важливе значення має питання грамотного вибору
перекладацької стратегії клішованих оборотів та мовних стереотипів [135].
Оскільки відмінності в експлікації плану вираження та плану змісту
лексичних одиниць у різних мовах є для перекладача завданням вибору одного
з кількох способів перекладу, є важливим виділити основні способи перекладу
досліджуваних кліше.
Основними способами перекладу німецьких публіцистичних кліше є
пошук однозначної відповідності (або еквівалента), лексичні модифікації, що
полягають у генералізації або конкретизації виразу, що перекладається,
експлікація (або описовий переклад), калькування [115].
Такі способи перекладу, як перекладацька транскрипція та
транслітерація є непридатними для перекладу клішованих виразів, оскільки
«ці способи перекладу рівнозначні дослівному перекладу і можуть призвести
до повного нерозуміння фрази або лексеми з боку реципієнта».
71
Для виявлення найбільш ефективного способу перекладу кліше
публіцистичних текстів з німецької мови на українську мову було здійснено
їхню суцільну вибірку із сучасних публіцистичних текстів, опублікованих в
Інтернет-версіях таких видань, як «Tageszeitung», «Junge Welt», «Spiegel» та
«Die Welt» ». В результаті було відібрано понад 120 досліджуваних одиниць,
переклад яких було здійснено рід час написання роботи.
На основі аналізу способів перекладу були виявлені відповідні групи
кліше:
- кліше, перекладені за допомогою однозначного пошуку відповідності:
dem Ziel kommen – прагнути мети, das ist so Usus – все гаразд (так має бути),
groβes Interesse haben – бути дуже зацікавленим, Staat wagen – зайняти
державну позицію, das spricht Bände! – і цим все сказано! wahrsten Sinne des
Wortes – у буквальному значенні слова, Abkommen platzen – розірвати угоду,
zur Kenntniss nehmen – брати до уваги та інших;
- кліше, перекладені шляхом калькування: der gröβte Teil – найбільша
частина, kaum bemerkbar – ледь помітний, mit der vollen Härte des Gesetzes –
згідно закону, zur Verantwortung ziehen – притягнути до відповідальності,
unter dem Druck der Protes – під тиском протестів, zu einer Massenbewegung
werden – перетворитися на масовий рух, Protestwelle – хвиля протестів, die
Irreführung – введення в оману, die letzte Chance – останній шанс, viele
glauben... – багато хто вважає…, unter keinen Umständen – ні за яких
обставин, enorm wachsen – надзвичайно зростати, die wachsende Bedeutung –
зростаюче значення, eine Reihe von Vorteilen bringen – надавати певні
переваги, in den meisten Fällen – здебільшого, die Analyse zeigt, dass... – аналіз
демонструє, що…, es sei davon auszugehen, dass... – слід виходити з того, що…,
in den Dialog eintreten – брати участь в діалозі, konkrete Schritte erwarten –
очікувати конкретних кроків, die Spitze Eisbergs – верхівка айсберга та ін.;
- кліше, перекладені за допомогою експлікації (описового перекладу):
Dabei ist dies ein schwer auflösbarer Widerspruch… – При цьому виникає
непросте протиріччя. Два компоненти клішованого виразу schwer auflösbarer,
72
що характеризують третій – Widerspruch, замінені одним, компактнішим, але
в той же час семантично значущим елементом непростий, який дозволяє
створити найбільш характерну для перекладної мови конструкцію.
So oder so: Emmanuel Macron und Donald Trump haben eine neue
Diplomatie der Zärtlichkeit erfunden… – У будь-якому випадку, Еммануель
Макрон і Дональд Трамп винайшли нову, «ніжну дипломатію». Клішований
вираз so oder so перекладено за допомогою експлікації як «у будь-якому
випадку», щоб уникнути повторення компонентів, які утворюють зворот і з
метою дотримання вимог, що висуваються до публіцистичних текстів;
- кліше, перекладені за допомогою лексичних модифікацій:
a) генералізацією: Das Treffen zwischen Südkoreas Präsident Moon Jae In
und dem nordkoreanischen Diktator Kim Jong Un ebnet den Weg für den Gipfel mit
US-Präsident Donald Trump. – Зустріч президента Південної Кореї Мун Чже
Ином із північнокорейським диктатором Кім Чен Ином прокладає шлях до
зустрічі на найвищому рівні із президентом США Дональдом Трампом.
Вираз einen Weg ebnen включає дієслово ebnen, що означає
розрівнювати, згладжувати, розчищати, зрівняти. Всі ці варіанти перекладу є
конкретними, якщо їх поєднувати з іншою частиною виразу. Для дотримання
норм лексичної комбінації перекладної мови, якими не передбачено вживання
в текстах публіцистики таких виразів як «розрівнювати шлях», «розчищати
дорогу» або «згладжувати шлях», був використаний більш узагальнений
варіант, що має певною мірою відтінок переносного значення змісту і тому є
в цьому випадку найприйнятнішим – «прокладати шлях».
b) конкретизацією: Die Kommission, die die Bundesregierung zum
Kohleausstieg einsetzt, wird jetzt Vorschläge machen. – Тепер комісія, яка
бореться за відмову федерального уряду від вугільної енергетики, вноситиме
пропозиції. Клішований вираз einen Vorschlag machen може перекладатися
поєднанням із цілком загальним значенням «пропонувати». Однак контекст
має на увазі більш конкретне значення, яке б відповідало нормам
публіцистичного стилю. У зв'язку з цим під час перекладу використали
73
прийом конкретизації.
Особливу увагу слід звернути на переклад організаційно-правової
форми іноземних компаній, які досить часто є предметом журналістських
досліджень в німецьких ЗМІ.
У такому випадку необхідно пам'ятати, що однакові організаційно-
правові форми в різних країнах з юридичної точки зору можуть мати
абсолютно різні значення. Прийнята практика перекладу пропонує два
способи перекладу:
- використання терміну країни, на мову якої здійснюється переклад;
- транскрипція вихідного терміна, тобто відтворення звукової форми
слова.
Первинно при виборі варіанту перекладу, як правило, користуються
особистими уподобаннями представників компанії.
Але перекладач може приділити увагу установчим документам (якщо є
така можливість) або розглянути особливості написання на офіційних сайтах
компанії. Тобто звернутися до джерел, в яких можна знайти кращий варіант
перекладу організаційно-правової форми. Вибір конкретного способу
перекладу залежить від конкретного перекладача [96].
Транслітерація повинна бути міжнародною, оскільки вона не
орієнтується на якийсь окремий національний алфавіт, практична
транскрипція виходить саме з конкретного алфавіту і правил читання його
літер та буквосполучень, прийнятих для даної орфографії.
Ще одним поширеним способом перекладу назв організацій, компаній
в газетно-публіцистичних текстах є калькування. Калькування – це спосіб
перекладу тієї чи іншої лексеми, лексичної одиниці з мови оригіналу на мову
перекладу, що відбувається шляхом заміни її складових частин – морфем або
слів (у випадку стійких словосполучень) їх лексичними відповідниками.
Типологічні особливості німецької мови, наприклад, можуть
відображатися в наявності двох можливостей пасивної дієслівної
трансформації у зв'язку з відсутністю відмінкової зміни іменника, що робить
74
форми прямого і непрямого об'єкта однаковими і дозволяє пасивні дієслівні
трансформації, як при прямому, так і непрямому об'єкті [23, c.43].
Вже було зазначено вище, основна мета перекладу полягає у тому,
щоб передати засобами мови перекладу те, що вже виражено засобами
мови оригіналу, мови джерела ГПТ. Для досягнення цілі перекладачеві
необхідно в повному обсязі враховувати риси відмінності між
системами німецької та української мов.
В українській мові постійними граматичними ознаками дієслова,
властивими всім формам, є належність до певного виду (доконаного чи
недоконаного), і навіть перехідність (неперехідність). До непостійних ознак,
властивих певним граматичним формам, належать категорії способу, часу,
особи, роду, числа;
- розбіжності у кількості тимчасових форм дієслова у німецькій та
українській мовах.
Риси розбіжності між німецькою та українською мовами на рівні
лексики:
- відсутність у мові перекладу словникової відповідності слову
оригіналу.
Наприклад: вище було зазначено, що в українській немає відповідностей
прикметнику «verschwistert» – бути з’єднаним братськими (тісними) узами;
дієслово «zelten» (від слова «das Zelt» - намет) – розбивати намети, відпочивати
в наметах;
- наявна відповідність є неповною, вона лише частково розкриває
значення слова мови джерела.
Наприклад: «die Großeltern» – дідусь і бабуся, або дідусі та бабусі, або
дідусь та бабусі, або дідусі та бабуся; «das Elternteil» – один із батьків (чи
батько, чи мати);
- різним значенням багатозначного слова мови оригіналу, мови джерела
відповідають різні слова мови перекладу.
Наприклад, «der Kopf» – 1) голова, 2) людина, душа («Kopf» як одиниця
75
рахунку), 3) шапка газети або бланка, 4) капелюшок цвяха, 5) вершина гори,
6) головка шпильки, 7) качан капусти.
На рівні словотвору німецькою мовою спостерігається надзвичайна
інтенсивність словоскладання на відміну української, хоча і в нашій мові
словоскладання є досить поширеним способом.
Переклад в сучасному, швидкоплинному, інформаційно насиченому
світі є надзвичайно потрібним, часто, навіть, необхідним видом професійної
діяльності.
Підсумовуючи все вищесказане, наведемо деякі інші приклади
перекладацьких трансформації, що використовуються при перекладі
німецькомовних газетно-публіцистичних текстів:
«Mehr noch, jene Flüchtlinge seien «Більше того, ці біженці –
halbkriminell: „Sie haben einen напівзлочинці: «Вони заплатили
Schleuser bezahlt, also einen Straftäter, контрабандисту, тобто злочинцю,
um illegal nach Italien zu gelangen». щоб нелегально потрапити до Італії».
(taz.de, 11.12.2022)
В цьому прикладі ми можемо бачити неологізм, який було перекладено
за допомогою методу калькування. Такий спосіб допомагає досить точно
передати зміст лексеми, коли вона не підлягає обов’язковій транслітерації.
«Denunzieren Sie noch heute ihren «Сьогодні доносьте на своїх колег по
Arbeitskollegen, Nachbarn oder роботі, сусідів чи знайомих і
Bekannten und kassieren Sie Sofort- збирайте гроші готівкою, якими
Bargeld. Helfen Sie uns, die можна швидко розрахуватись.
entsprechenden Problemdeutschen aus Допоможіть нам усунути
der Wirtschaft und dem öffentlichen відповідних проблемних німців з
Dienst zu entfernen». економіки та державної служби».
(taz.de, 11.12.2022)
76
Тут присутній описовий переклад, а також лексичне розгортання,
оскільки при перекладі цього структурного екзотизму необхідно вдатися до
таких трансформацій з метою адекватної передачі сенсу з мови оригіналу в
мову перекладу.
«Europas zweiter Orbán stürzt die EU «Президент Сербії Александар
in ein Dilemma». Вучич ставить ЄС у дилему».
(welt.de, 13.12.2022)
В даному прикладі словосполучення «Europas zweiter Orbán» було
перекладено як «Президент Сербії Александар Вучич», тобто було
використано лексичне розгортання, оскільки це дає більше конкретної
інформації реципієнту, вказуючи, про що йдеться мова у статті. Це дає змогу
краще передати ідею з мови оригіналу в мову перекладу, не перевантажуючи
переклад надлишковою інформацією.
«Jeden Tag werden wir als Verräter, «Щодня нас звинувачують у зрадах,
ausländische Söldner und CIA- у тому, що ми іноземні найманці і
Agenten beschimpft, sogar von агенти ЦРУ, навіть члени правлячої
Mitgliedern der Regierungspartei im партії в парламенті».
Parlament».
(welt.de, 13.12.2022)
В цьому прикладі наведено переклад абревіатури, яка, тим не менш, в
німецькій мові зафіксована в оригінальному англійському варіанті. Оскільки
маємо змогу передати цю абревіатуру без її подальшого розшифрування
завдяки її всесвітній відомості, використовуємо український відповідник, який
в свою чергу є калькованим варіантом з англійської.
77
Fehlende Perspektiven, die Відсутність перспектив, втома від
Erweiterungsmüdigkeit der EU und розширення ЄС та економічний
wirtschaftliche Stagnation verleitet vor занепад є причиною того, що молоде
allem die junge Generation dazu, den покоління масово покидає Західні
Westbalkans – ob Serbien, Bosnien- Балкани – Сербію, Боснію і
Herzegowina oder Albanien – in Герцеговину чи Албанію.
Scharen zu verlassen.
(welt.de, 13.12.2022)
В наведеному прикладі одразу можемо спостерігати два явища:
описовий переклад з лексичним розгортанням, та переклад фразеологічної
одиниці. Враховуючи відмінності в структурах української та німецької мов,
доволі часто при перекладі складених іменників доводиться вдаватися до
описового перекладу та/або лексичного розгортання. Переклад фразеологічної
одиниці in Scharen в свою чергу було здійснено за допомогою лексичного
згортання, тобто використання замість словосполучення слова без істотної
зміни значення.
«Die entscheidende Passage der «Таким чином, вирішальним
Erklärung lautet daher…» пунктом декларації є…»
(jungewelt.de, 12.12.2022)
В цьому прикладі при перекладі було вжито стилістичної нейтралізації,
тобто вмотивованого зняття експресивного, емоційно-оцінного, образного чи
функціонально-стилістичного відтінку з метою збереження стилістичної
структури вихідного тексту.
«Weckruf für die Bundesregierung» «Тривожний дзвінок для
(faz.net, 12.12.2022) федерального уряду»
Тут можемо спостерігати лексичне розгортання разом з логічним
розвитком, оскільки корінь «Weck-», який має семантику пробудження, в мові
перекладу передали за допомогою слова «тривожний», тим самим
78
використовуючи замість одного елемента дійсності іншого, який з ним
нерозривно пов’язаний. Більше того, в перекладі наявна і стилістична
спеціалізація, тобто вмотивоване використання замість стилістично
нейтрального засобу елемента з експресивним, емоційно-оцінним, образним
чи функціонально-стилістичним відтінком. В цьому прикладі це є особливо
важливим і тому, що мова йде про переклад заголовка до статті. Таким чином
все вищесказане допомагає адекватно передати сенс тексту мови оригіналу в
мові перекладу.
„Aber die ukrainischen Streitkräfte 'Але українські Збройні сили не
denken nicht ans Aufhören“, sagte мають наміру зупинятися', - сказав
Resnikow. Резніков.
(faz.net, 12.12.2022)
В цьому реченні маємо змогу побачити заміну частин мови, а саме
іменник замінено дієсловом. Також було вжито і цілісне перетворення, тобто
докорінна зміна способу опису ситуації, заміна образу, за допомогою
трансформацій, які важко розмежувати.
Es ist ein Mammutprojekt: Die Це грандіозний проект: берлінський
Berliner Charité steht vor einem «Шаріте» незабаром зазнає
riesigen Umbau. Welche Standorte масштабної реконструкції. Які
modernisiert werden? локації модернізують?.
(morgenpost.de, 04.12.2022)
Тут можемо спостерігати приклад калькування, а також генералізації.
Більше того, маємо змогу говорити і про стилістичну нейтралізацію. Якщо
калькування було вжито задля передачі назви всесвітньовідомого клінічного
комплексу «Шаріте», то генералізацію, а також стилістичну нейтралізацію
вжито в слові «Mammutprojekt». Цей структурний екзотизм цікавий нам тим,
що складову складеного іменника «Mammut», яка в перекладі означає
«мамонт», в ході перекладу було замінено на «грандіозний», тобто родове,
79
конкретне поняття замінено видовим, більш загальним та абстрактним. Це дає
змогу також і зняти надлишкову емоційність та адекватно передати цей
структурний екзотизм в мові перекладу.
Bundeskanzler Olaf Scholz zog nach Після року роботи в Світлофорній
einem Jahr Ampel-Koalition eine коаліції федеральний канцлер Олаф
positive Bilanz der Regierungsarbeit Шольц позитивно оцінив роботу
– die allerdings von Krisen überschattet уряду – яка, однак, була затьмарена
war. кризами.
(welt.de, 04.12.2022)
В цьому прикладі реалію німецької політики «Ampel-Koalition» було
передано в мові перекладу за допомогою калькування, тобто заміною
складових частин безеквівалентної лексичної одиниці їхніми буквальними
відповідниками в мові перекладу. Це дає змогу досить повно передати зміст
реалії, не вдаючись до транслітерації. Також можемо бачити наявність
лексичного розгортання, оскільки несхожість структур української та
німецької мов вимагає вдаватись до такої трансформації при передачі
складених іменників задля досягненя адекватності перекладу.
Die Anbieter können die Preise 2023 Постачальники зможуть підвищити
nur dann anheben, wenn sie damit ціни у 2023 році лише в тому
steigende Beschaffungskosten випадку, якщо вони перенесуть
weitergeben - dies müssen sie selbst зростання витрат на закупівлі -
dem Bundeskartellamt gegenüber вони повинні самі довести це
belegen. Федеральному відомству з питань
(Berliner Morgenpost, 03.12.2022) картелів.
В цьому прикладі бачимо конкретизацію, оскільки родове поняття було
замінено видовим, тобто була здійснена заміна загального (збірного) поняття
«Die Anbieter» його складовими, а саме «постачальники». Також при перекладі
було вжито лексичне розгортання та описовий переклад, оскільки це дає змогу
80
адекватно передати структурний екзотизм «Beschaffungskosten» українською
мовою.
Der Verdächtige wurde in einen Підозрюваного доставили до
Polizeigewahrsam gebracht, in dem er відділку поліції, де поліцейські
erkennungsdienstlich behandelt und надали йому допомогу та передали
dem ermittelnden Kommissariat слідчому відділу.
überstellt wurde.
(Berliner Morgenpost, 04.12.2022)
Поряд з генералізацією іменника «Kommissariat», яке тут було передано
як «слідчий відділ», можемо спостерігати заміну стану і способу. Для
німецької мови характерним є вживання пасивних конструкцій, тоді як в
українській мові пасивний стан вживається значно рідше. Найчастіше він
замінюється дієсловами активного стану. Така трансформація
супроводжується зміною об’єктно-суб’єктних відношень.
Deutschland hat sich seit dem Frühjahr Німеччина з весни готується до
auf einen möglichen Gas-Lieferstopp можливого припинення
vorbereitet. постачання газу.
(Augsburger Allgemeine, 01.11.2022)
В цьому прикладі наявні смисловий розвиток та лексичне розгортання.
При перекладі цього структурного екзотизму надзвичайно важливо передати
його суть правильно, зі збереженням початкового змісту. Ці трансформації
допомагають досягти поставленої мети в тексті перекладу.
Der Deutsche Ethikrat ist besser als sein Німецька рада з етики краща за свою
Ruf: Er hat in der Pandemie oft gute репутацію: вона часто добре
Arbeit geleistet. Dennoch hat er Grund, працювала під час пандемії, проте у
über die Frage der Schuld неї є підстави задуматися над
nachzudenken. (welt.de, 05.12.2022) питанням провини.
81
В даному прикладі було використано граматичну трансформацію
об’єднання речень. В українській мові спостерігається тенденція до
об’єднання в межах одного речення декількох предметних ситуацій. Це
спричинює утворення речень, які включають в себе декілька однорідних
підметів, присудків, додатків, а також підрядних речень, дієприкметникових
та дієприслівникових зворотів.
Der US-Senat hat mit überparteilicher Сенат США двопартійною
Mehrheit dafür gestimmt, das Recht auf більшістю проголосував за захист
gleichgeschlechtliche Ehe per права на одностатеві шлюби у
Bundesgesetz zu schützen. федеральному законі.
(zeit.de, 30.11.2022)
В наведеному прикладі можемо побачити граматичну заміну частин
мови та типів речень, оскільки дієслово в тексті мови оригіналу було передано
іменником в тексті мови перекладу, а також було вилучено підрядне речення.
Тут наявна також і політична реалія США, яку тут було передано за
допомогою калькування.
Ob die „Null Covid“-Politik nun Залишається побачити, чи буде
vollkommen verabschiedet oder nur тепер повністю прийнята політика
flexibler umgesetzt wird, wie es im «нульового Covid» чи вона буде
offiziellen Narrativ heißt, wird sich реалізовуватися більш гнучко, як
wohl zeigen. сказано в офіційному описі.
(taz.de, 04.12.2022)
В цьому прикладі було вжито переміщення частин складнопідрядного
речення. Оскільки в німецькій мові, на відміну від української, найважливіша
думка, як правило, знаходиться на кінці речення, для адекватної її передачі та
досягнення того ж ефекту розуміння ситуації підрядну частину було поміщено
перед головною в тексті мови перекладу, оскільки в українській мові головна
думка, як правило, знаходиться на початку речення.
82
Die Bundesnetzagentur warnt daher, Тому Федеральне мережеве
dass es im Winter zu einer агентство попереджає, що взимку
Gasmangellage kommen könnte, wenn може дійти до дефіциту газу, якщо
nicht genügend Gas eingespart wird. його не буде заощаджено достатньо.
(Augsburger Allgemeine, 01.11.2022)
В цьому прикладі ми можемо побачити синтаксичне уподібнення. В
процесі перекладу це допомагає залишати текст простим для розуміння, не
ускладнюючи та не перенавантажуючи його надлишковими граматичними
структурами, що є вкрай важливо для газетно-публіцистичного стилю.
Die meisten sind eben doch wegen der Більшість обурені через урядові
Covid-Maßnahmen der Regierung заходи, спрямовані на
wütend. недопущення розповсюдження
(taz.de, 04.12.2022) коронавірусної хвороби.
В наведеному прикладі бачимо описовий переклад з лексичним
розгортанням, а також додаванням граматичних одиниць. Перетворення
структури речення в процесі перекладу залежно від норм мови перекладу
здійснюється з метою введення, додавання у текст, що перекладається,
додаткової інформації з метою донести до читача те, що у оригіналі зрозуміло
без всяких уточнень.
Die Rakete vom Typ Falcon 9 des US- Ракета SpaceX Falcon 9 Ілона Маска
Raumfahrtunternehmens SpaceX стартувала з космодрому на мисі
von Elon Musk hob am Sonntag vom Канаверал у Флориді в неділю. Він
Weltraumbahnhof Cape Canaveral im доставив на Місяць посадковий
US-Bundesstaat Florida ab. Sie brachte апарат «Хакуто-Р» японської
den Lander „Hakuto-R“ der japanischen компанії ispace.
Firma ispace auf den Weg zum
Erdtrabanten. (wz.de, 11.12.2022)
83
В цьому прикладі бачимо лексичне згортання та вилучення лексичних
одиниць та надлишкової інформації загалом. Це було зроблено з метою
полегшення сприйняття текста мови перекладу реципієнтом та загального
спрощення тексту, позбавлення його від інформації, яка в цьому контексті не
має особливого значення для сприйняття головної ідеї.
Warum Olaf Scholz den „Frührentner- Чому Олаф Шольц хоче зламати
Trend“ brechen will. «тенденцію дострокового виходу
(Die Welt, 12.12.2022) на пенсію.
Тут була використана експлікація, тобто описовий переклад, а також
лексичне розгортання. Переклад слів-реалій та безеквівалентної лексики
потребує використання таких видів трансформацій для адекватної їх передачі
в тексті оригіналу.
Mal hü, mal hott То так, то сяк
(taz.de, 11.12.2022)
Переклад цього заголовку потребував адаптації, тобто перекладацького
прийому, що полягає у заміні незвичного звичним. Таким незвичним в цьому
є фразеологічна одиниця, яку потрібно було передати фразеологічною
одиницею в мові перекладу. Цікавим є те, що лексеми «hü» і «hott» мають
значення «вліво» і «вправо» відповідно, в контексті команд, які віддають
вершники коням при поворотах. Таким чином, переосмислене семантичне
значення цих лексем у фразеологізмі, постала перекладацька задача, яка
вимагала адекватної передачі значення коливання та непостійності та
узгодження з узусом мови перекладу.
84
Besser als eine chaotische Чесний аналіз був би кращим, ніж
Rentenpolitik, in der es mal „hü“ und хаотична пенсійна політика, в якій
mal „hott“ heißt, wäre eine ehrliche іноді «так», а іноді «сяк»: чому так
Analyse: Warum so viele ältere багатьом літнім платникам внесків
BeitragszahlerInnen vom Berufsleben набридло трудове життя і вони навіть
die Nase voll haben und sogar погоджуються на відрахування зі
Abschläge bei der Rente in Kauf своїх пенсій
nehmen.
(taz.de, 11.12.2022)
В цьому прикладі бачимо продовження попередньої думки, пов’язане з
фразеологізмом «mal hü, mal hott», вживання його на практиці в мові оригіналу
та мові перекладу, що підкреслює емоційність висловлювання. Поряд з цим
спостерігаємо частин складнопідрядного речення в мові перекладу, що
полегшує сприйняття тексту, ставлячи головну ідею на початок речення.
Висновок до розділу 3
У перекладознавстві, як ми зазначали вище, немає чітко
визначених класифікацій перекладацьких трансформацій, які
стосуються особливостей створення перекладу текстів засобів масової
інформації.
Цьому, зокрема, є дві основні причини:
- по-перше, недостатньо досліджень цієї галузі перекладу, а саме
перекладу газетно-публіцистичних текстів;
- по-друге, лексика газетно-публіцистичних текстів не є
однорідною або неуніфікованою, як у багатьох інших технічних мовах.
При перекладі газетно-публіцистичного тексту доводиться вирішувати
одночасно цілий комплекс різноманітних завдань. Цей труд вимагає не лише
бездоганного володіння мовою, певних галузевих знань, але й максимум
зусиль з боку перекладача [116].
85
Оскільки, при перекладі текстів в засобах масової інформації, як
правило, немає необхідності шукати в тексті будь-який прихований зміст, то
тут необхідно прагнути до певної точності.
При цьому необхідно мати на увазі, що далеко не завжди терміни в тій
чи іншій сфері діяльності співпадають за своїм обсягом в різних мовах [14, с.
29].
Комунікативним завданням публіцистичного тексту є передача
адресату, по-перше, когнітивної інформації, тобто нових відомостей, по-друге,
емоційної інформації про оцінку повідомлення, що повідомляється у статті з
боку автора статті та редактора.
Не секрет, що засоби масової інформації досить часто демонструють
різні точки зору на те, що відбувається, певних соціальних верств і груп,
спілок, представників влади і т.д.
Як відомо, до продукування висловлювань людину спонукає
комунікативний намір чи інтенція, тобто те, навіщо, з якою метою щось
говориться.
Відповідно, у публіцистичному тексті основними інтенціями є, з одного
боку, повідомлення фактів про події, явища і людей, з іншого боку, ці факти
подаються під певним кутом зору.
Переклад – це діяльність, яка полягає в інтерпретації змісту тексту
вихідною мовою та створення нового, еквівалентного тексту перекладною
мовою.
86
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
З огляду на все вище викладене, можна зробити певні висновки.
Мета роботи полягала в тому, щоб здійснити дослідження лексико-
граматичних аспектів перекладу, передати лінгвістичні проблеми перекладу,
показати особливості номінації скорочень у газетно-публіцистичному тексті,
а також розкрити стилістичні засоби, що найбільше вживаються у газетно-
публіцистичних текстах.
Поставлена мета передбачала вирішення в ході дослідження конкретних
завдань:
- розглянуто теоретичні основи перекладу та його роль у сучасному
світі;
- з’ясовано сутність поняття «газетно-публіцистичний стиль»;
- визначено актуальні проблеми перекладу газетно-публіцистичних
матеріалів;
- виділено особливості перекладу заголовків та скорочень
німецькомовних періодичних видань;
- охарактеризовано лінгвістичні чинники при перекладі текстів газетно-
публіцистичних статей;
- визначено основні способи перекладу газетно-публіцистичних текстів;
- розглянуто лексико-семантичні й граматичні труднощі перекладу
газетно-публіцистичних текстів;
- на фактичному матеріалі продемонстровано використання основних
прийомів перекладу термінів, які використовуються в газетно-публіцистичних
текстах.
У даній роботі були досліджені лексико-граматичні особливості газетно-
публіцистичних текстів на матеріалі німецькомовних періодичних видань, а
саме:
1. Augsburger Allgemeine.
2. Berliner Morgenpost.
87
3. Bild.
4. Der Freitag – Das Meinungsmedium.
5. Die Tageszeitung.
6. Die Welt.
7. FinanzNachrichten.de – Nachrichten aus dem Bereich Aktien,
8. Börse und Wirtschaft.
9. Frankfurter Allgemeine (DE).
10. www.bild.de.
11. www.faz.net – Frankfurter Allgemeine Zeitung.
12. www.jungewelt.de
13. https://www.wz.de
14. www.zeit.de.
15. www.dw.com
У процесі дослідження першого розділу було встановлено сутність
поняття «газетно-публіцистичного стилю». Газетно-публіцистичний стиль –
характеризується як функціональний стиль мови, що обслуговує досить
широку сферу суспільних стосунків, і найчастіше використовується в газетах,
суспільно-політичних журналах.
Поняття газетно-публіцистичного стилю охоплює мову газет, суспільно-
політичних журналів, памфлетів, звернень і прокламацій, писемне мовлення
доповідей та ін., які містять політичну інформацію.
Варто зауважити, що для ГПТ характерним аспектом є поєднання
інтелектуальних та емоційно-оцінних елементів, тобто подача інформації з
позицій суб’єктивного сприйняття, хоч і обмеженого прагненням не
спотворювати реальну інформацію. Чергування елементів експресивного та
стандартизованого планів, їх взаємоперехід мають привернути й підтримати
увагу читача.
Стильові особливості передових статей мають спільні риси не лише з
художнім, але й з науковим стилем, тобто вони мають певні елементи
88
аналітичності. Поряд з такими аспектами інформаційні тексти, так чи інакше,
позначені певною динамічністю та спонтанністю. Саме ці елементи надають
газетно-публіцистичним текстам рис авторського художнього мовлення.
Лексичні, граматичні або синтаксичні особливості газетно-
публіцистичних текстів часто базуються на основних функціях таких текстів,
на тому, з якою метою вони створюються. Зокрема, публіцистичні тексти
мають велику кількість функцій, а саме:
• інформаційна;
• виховна;
• функція впливу;
• агітаційно-пропагандистська;
• просвітницька;
• популяризаторська;
• організаторська;
• гедоністична тощо.
Завдяки розвитку міжнародних відносин все більш актуальними і
цікавими для сучасних читачів стають зарубіжні газетні публікації.
Таким чином, публіцистичний текст переважно будується на
висловлюваннях і міркуваннях політичного, наукового характеру. Однак
найважливіша вимога до газетної публіцистики – це загальнодоступність.
У процесі аналізу другого розділу нами було проаналізовано лексичні
та граматичні труднощі, які можуть виникати під час здійснення перекладу
газетно-публіцистичних текстів. До лексичних труднощів, які може зазнавати
фахівець у галузі перекладу належать вживання: фразеологічних стилістичних
засобів, або троп (метафора, персоніфікація, метонімія, синекдоха, іронія,
порівняння, перифраз). Ці засоби надають тексту експресивності,
допомагають зберігати зв’язність тексту та висловлювати негативне або
позитивне ставлення.
У процесі перекладу контактують і відтворюються дві мови. З огляду на
цей факт, перекладознавство як науку, не можуть не цікавити засоби
89
вираження однакових значень у мові-оригіналі та мові перекладу.
Розглядаючи граматичні аспекти перекладу, передусім, варто зазначити, що
перекладаються не граматичні елементи та структури, а певні смислові
значення та характерні особливості, що є основою певної промови.
Проаналізувавши граматичні труднощі перекладу, слід зазначити такі:
– відмінність у передачі інформації різними мовами: при перекладі
з однієї мови на іншу лексичні засоби можуть замінюватися на граматичні;
– відсутність у мовах граматичних явищ, конструкцій;
– особливість сполучуваності й функціонування слів у
словосполученнях та реченнях;
– розбіжність побудови категорій та форм в німецькій та українській
мовах (наприклад, наявність в німецькій мові означеного та неозначеного
артикля свідчить про поділ повідомлення на відоме та невідоме, в українській
мові артиклі відсутні);
– різні форми однини та множини в обох мовах;
– досить частотне навантаження дійсного та умовного способів,
інфінітивних конструкцій, активного та пасивного стану.
До найголовніших граматичних особливостей газетно-публіцистичних
текстів відносять: вживання оцінної лексики, яка має яскраве емоційне
забарвлення, великої кількості кліше та фразеологічних одиниць, скорочень,
використання іноземних слів, неологізмів, а в деяких випадках навіть
історизмів, функцією яких у статтях на актуальні теми є проведення
історичних паралелей
Під час виконання практичної частини роботи, нами було визначено, що
у перекладознавстві, як ми зазначали вище, немає чітко визначених
класифікацій перекладацьких трансформацій, які стосуються особливостей
створення перекладу текстів засобів масової інформації. Оскільки, при
перекладі текстів в засобах масової інформації, як правило, немає необхідності
шукати в тексті будь-який прихований зміст, тому необхідно прагнути до
певної точності.
90
Комунікативним завданням публіцистичного тексту є передача
адресату, по-перше, когнітивної інформації, тобто нових відомостей, по-друге,
емоційної інформації про оцінку повідомлення, що повідомляється у статті з
боку автора статті та редактора.
Не секрет, що засоби масової інформації досить часто демонструють
різні точки зору на те, що відбувається, певних соціальних верств і груп,
спілок, представників влади і т.д. Відповідно, у публіцистичному тексті
основними інтенціями є, з одного боку, повідомлення фактів про події, явища
і людей, з іншого боку, ці факти подаються під певним кутом зору. Подолання
труднощів під час перекладу технічних інструкцій неможливе за відсутності
перекладацької компетенції.
У третьому розділі було проаналізовано 40 прикладів з німецькомовних
газетно-публіцистичних текстів з періодичних видань, таких як: Augsburger
Allgemeine, Berliner Morgenpost, Bild, Der Freitag – Das Meinungsmedium, Die
Tageszeitung, Die Welt, FinanzNachrichten.de – Nachrichten aus dem Bereich
Aktien, Börse und Wirtschaft, Frankfurter Allgemeine (DE), www.bild.de,
www.faz.net – Frankfurter Allgemeine Zeitung, www.jungewelt.de, www.wz.de,
www.zeit.de, www.dw.com, в яких було виявлено фактичний матеріал для
аналізу різних перекладацьких трансформацій та способів перекладу
безеквівалентної лексики.
Дана робота може мати практичну значимість та бути використана для
практики газетно-публіцистичних текстів, в процесі перекладу статей, заміток,
в підготовці перекладачів газетно-публіцистичної літератури.
91
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азарова Л.Э., Кухарчук Г.В. Словотвірний потенціал компонентів
іншомовного походження у творенні композитних науково-технічних
термінів / Режим доступу:
http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата
звернення: 24.10.2022).
2. Алексєєва Л.О. Виражальні засоби мови у текстах розмовного, художнього
та публіцистичного стилів. Донецьк: Юго-Восток, 2009.
3. Андрієнко Л. О. Науково-технічний переклад : конспект лекцій і
дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спеціальностей / Л. О.
Андрієнко. – Черкаси : ЧДТУ, 2002.
4. Бакало А. Заголовок друкованого ЗМІ: рекламний слоган. K.: Друкарство.
2006. № 5.
5. Баранник Д.Х. До питання про інформаційний стиль мови / Д.Х. Баранник
// Мовознавство. – 1967. – с.11-13.
6. Бараннік М.П. Актуальні проблеми сучасного перекладознавства / М. П.
Бараннік // Наука-2010: проблеми та перспективи розвитку : тези вист. та
доп. учасн. Всеукр. наук.-практ. конф., Черкаси, 22-23 квіт. 2010 р. –
Черкаси, 2010. – Т. 2. – С. 112-113.
7. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика
української мови. Морфологія. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.
8. Белей Л.О. Нова українська літературно-художня антропонімія: проблеми
теорії та історії / Любомир Белей. – Ужгород: ІНВАЗОР, 2002. – 175 с.
9. Бібік С.П., Сюта Г.М. Ділові документи та правові папери [Текст] / С.П.
Бібік, Г.М. Сюта. – Харків: Фоліо, 2006. – 493 с.
10. Бібік С.Т., Михно І.Л., Пустовіт Л.О. Універсальний довідник-практикум
з ділових паперів [Текст] / С.Т. Бібік, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт. – К.:
Довіра: УНВЦ «Рідна Мова», 1997. – 399 с.
11. Білецька О. О. Переклад інформаційно-новинних текстів у контексті
92
міжкультурної комунікації. URL:
http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/3/151.pdf (дата звернення:
24.10.2022).
12. Бойчук К.В. Мова газетних текстів як засіб впливу на читача. / К.В Бойчук
// Наукові записки. Серія «Філологічна». Випуск 11. 2009. С. 135-137.
13. Борисюк І. Явище синонімії в термінології // Дивослово. – 2000. – № 4. –
С. 27-28.
14. Варич М. В. Двомовна преса в умовах білінгвізму в Україні: історія,
практика, тенденції розвитку / М. В. Варич. – К., 2009.
15. Васіна О. В. Конвергенція жанрів новини і реаліті-шоу в нових медіа.
Вісник Львівського університету, 2016. Вип. 41. С. 182-189.
16. Васіна О. В. Трансформація явища інтертекстуальності в Інтернет-
новинах. Вісник Харківського національного університету імені В.Н.
Каразіна №874, 2009. Вип. 1. С. 14-19.
17. Вербицька О.А. Термінологічна лексика і метафоризація // Мовознавство.
– 1983. – № 6. – С. 47-50.
18. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. Друге видання,
перероблене і доповнене / О.Т. Волох. – К.: Вища школа, 1996. – 199 с.
19. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика.
Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексика. Словотвір. – К.: Вищашк., 1986.
20. Волошин В.Г. Машинний переклад і комп’ютерна лексикографія //
Волошин В.Г. Комп’ютерна лінгвістика: Навчальний посібник. – Суми:
ВТД «Університетська книга», 2004. – С. 286-331.
21. Вступ до теорії перекладу // навчальний посібник. – К.: Центр учбової
літератури, 2009. – 304 с.
22.Гончаренко Л.О. З історії вивчення запозичень у німецьку мову / Л.О
Гончаренко // Науковi записки Чорноморського державного університету,
Серія: філологічні науки, 2007. – Випуск 89(3). – С. 53-57.
23.Горбач А.Г. Переклади з української літератури німецькою мовою (1962-
1982) / А.Г. Горбач // Слово. – Едмонтон, Альберта: Об’єднання
93
українських письменників „Слово”, 1983. – Зб. 10. – С. 317-325.
24. Городенська К. Г. Префікси і префіксоїди в українській мові / К. Г.
Городенська // Мовознавство. – 1986. – № 1. – С. 36-41.
25. Горпинич В. Будова слова і словотвір / В. Горпинич. – К. : Рад. шк., 1977.
– 117 с.
26. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова: Морфеміка.
Словотвір. Морфонологія / В.О. Горпинич. – К.: Вища школа, 1999. – 207
с.
27. Грицюк Л. Ф. До питання про лінгвістичний статус заголовка. Київ: Нова
Книга, 1989.
28. Грязнухіна Т.О. Система багатомовного машинного перекладу //
Мовознавство. – 2001. – № 5.
29. Гула Є.А., Редагування як один з головних чинників якісного перекладу //
Матеріали Всеукраїнського щорічного науково-практичного семінару з
питань практики перекладу та підвищення конкурентоспроможності
перекладацьких послуг (04 червня 2005 року, м. Київ).
30. Ґрещук В. Український відприкметниковий словотвір. – Івано-Франківськ,
1995. – 208 с.
31. Д’яков А.С., Кияк Т.Р. Основи термінотворення. – К.: КМАcademia – 2000.
– 216 с.
32. Даниленко В. П. Теоретичні та практичні аспекти нормалізації наукової
термінології / В. П. Даниленко, Л. І. Скворцова // Мовознавство. – 1980. –
№ 6.
33. Демецька В.В. Адаптація як поняття перекладознавства та культурології.
URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/9989/1/Demetska.pdf
(дата звернення: 24.10.2022).
34. Демецька В.В. Теорія адаптації в перекладі. URL:
http://avtoreferat.net/content/view/11107/66/ (дата звернення: 24.10.2022).
35. Дерменджі О. Практикум з перекладу: українською та турецькою мовами
/ Дерменджі О. – Сімферополь, 2006. – 163 с.
94
36. Дзюба М. Епонімічні найменування в українській науковій термінології /
М. Дзюба // Українська мова. – 2010. – №3. – С.55-63.
37. Етимологічний словник української мови: В 7-ми т. – Т. 1-3. – К., 1982-
1989. – Т. 1. – 631 с.; Т. 2. – 570 с.; Т. 3. – 549 с.
38. Єльнікова Н.І. Медіатекст як об'єкт лінгвістичних досліджень / Н. І.
Єльнікова // 22-й Міжнародний молодіжний форум «Радіоелектроніка та
молодь у ХХІ столітті». Зб. матеріалів форума. Т. 11. Харків: ХНУРЕ, 2018.
39. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. –
Донецьк: Вид-во Донецьк. ун-ту, 1996. – 437 с.
40. Загнітко А.П. Український синтаксис (науково-теоретичний і навчально-
практичний комплекс). – У 2-ох част. Ч. 1-2: Навч. посіб. – К.: ІЗМН, 1996.
– Ч. 1. – 202 с., Ч. 2. – 240 с.
41. Зарембо К. Що німці думають про Україну / К. Зарембо [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://neweurope.org.ua/media-post/german-
opinion-leaders-as-a-mirror-of-ukraine-s-identity-in-germany-what-they-
seeand-what-ukraine-should-do-about-it/.
42. Зарицька С. Микола Бердник: «Німецькі ЗМІ вважають Україну
маргінальною» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/mikola_berdnik_nimetski
_zmi_vvazhayut_ukrainu_marginalnoyu/.
43. Зацний Ю. Соціолінгвальні і лінгвокогнітивні аспекти неологізації
англійської мови сфери медицини і охорони здоров’я / Ю. Зацний, В.
Соколов // Нова Філологія. – 2010. – № 37. – С. 170-178.
44. Здробилко Ю.О. Телевізійні новини як жанр ЗМІ. URL:
http://nauka.zinet.info/19/zdrobylko.php (дата звернення: 24.10.2022).
45. Зорівчак Р.П. Історія перекладної літератури як об’єкт наукового пошуку
та навчальна дисципліна / Р.П. Зорівчак // Наукова спадщина професора
Ю. О. Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук. праць / Відп. за вип.
А. Д. Бєлова. К.: Київ. нац. ун-т, 2000. – С. 95-99.
46. Іваніна Т.В. Прагматичні аспекти перекладу / Грані сучасного
95
перекладознавства : монографія / Л. В. Коломієць та ін. ; за ред. О. Г.
Фоменко. Запоріжжя : КПУ, 2011. С. 271-296.
47. Іванов В.Ф. Комп’ютерні мас-медіа на межі століть / Актуальні питання
масової комунікації. К., 2002. Вип. 3, ч. 1. С. 41-43.
48. Калашник В.С. Проблеми перекладу медичної термінології / В.С.
Калашник, М. Пилипенко, І. Корнейко // Людина та образ у світі мови:
вибрані статті. – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011. – С. 328-333.
49. Калініна Л.В. Професійно-методична підготовка вчителя іноземних мов у
навчальних закладах. Київ: Педагогічна думка, 2000.
50. Калінкін В.М. Теоретичні основи поетичної ономастики: Автореф.
дис…доктора філол. наук / В. М. Калінкін. – К., 2000. – 35 с.
51. Кам’янець В.М. Структурні, семантичні та функціональні особливості ВН
сучасної німецької мови : автореф. дис. канд. філол. наук : 10.02.04 / В. М.
Кам’янець. – Л., 2001. – 18 с.
52. Карабан В. Теорія і практика перекладу / В. Карабан. – Вінниця : РТО,
2001.
53. Карабан В.І. Переклад німецької наукової і технічної літератури / В. І.
Карабан. – Вінниця : Нова книга, 2001. – 471 с.
54. Карпенко Ю.О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу
словотвору / Ю.О. Карпенко // Мовознавство. – 1992. – № 4. – С. 3-10.
55. Карпіловська Є.А. Системи машинного перекладу / Є.А. Карпіловська //
Вступ до комп’ютерної лінгвістики. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд»,
2003. – С. 150-161.
56. Карпіловська Є.А. Суфіксальна система сучасної української літературної
мови: будова та реалізація / Є.А. Карпіловська // Монографія. – К, 1999. –
297 с.
57. Карпова В.Л. Термін і художнє слово / В. Л. Карпова. – К. : Наук. думка,
1967.
58. Кияк Т.Р. До питання про «своє» та «чуже» в українській термінології / Т.
Р. Кияк // Мовознавство. – 1994. – № 1.
96
59. Кияк Т.Р. Теорія та практика перекладу / Т. Р. Кияк // підруч. для студентів
ВНЗ / Т. Р. Кияк, О. Д. Огуй, А.М. Науменко. – Вінниця : Нова книга, 2006.
60. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Перекладознавство (німецько-
український напрям): підручник / Т.Р. Кияк, А.М. Науменко, О.Д. Огуй. –
К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 543
с.
61. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови / Н.Ф.
Клименко. – К.: ІЗМН, 1998. – 180 с.
62. Клименко Н.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української
мови / Н.Ф.Клименко. – К.: Наук, думка, 1973. – 187 с.
63. Коваленко Б.О. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української
публіцистики / Б.О. Коваленко. – Кам’янець-Поділ., 2010.
64. Ковалик І.І. Вступ. Дериватологія (словотвір) як самостійна лінгвістична
дисципліна та її місце у системі науки про мову / І.І. Ковалик // Словотвір
сучасної української літературної мови. – К., 1979. – С.5-57.
65. Ковалик І.І. Вчення про словотвір / І.І. Ковалик. – Львів: ЛДУ, 2001. –
Випуск 2. – 83 с.
66. Ковальова О.К. Функціонально-стилістичні особливості паратексту
новинних медіатекстів у французьких інтернет-ЗМІ / О.К. Ковальова //
Фізіологічні науки. Житомир. – Вісник Житомирського державного
університету імені Івана Франка. Випуск 2 (86), 2017. С. 68-72.
67. Конюхова Л. Особливості структури новин інтернет-видань / л. Конюхова
// Інформація, комунікація, суспільство. – 2014. – матеріали 3-ої Міжнар.
наук. конф. ІКС-2014 (м. Львів, 21-24 травня 2014 р.). Львів : Вид-во
Львівської політехніки, 2014. С. 130-131.
68. Коптілов В. Теорія і практика перекладу / В. Коптілов // Навч. посіб. – К.:
Юніверс, 2002. – 280 с.
69. Корунець І.В. Нарис з історії західноєвропейського та українського
перекладу / І.В. Корунець. – К: КДПУ, 2000. – 86 с.
70. Костюк В. В., Кравченко А. В. Інтерв’ю на сторінках мережевих видань.
97
2015. URL:
http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I
21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_
file_name=PDF/drsk_2 015_3_11.pdf (дата звернення 24.10.2022).
71. Кочан І. Іншомовні слова: кальки чи національні відповідники? //
Українська наукова термінологія. Збірник матеріалів науково-практичної
конференції «Українська наукова термінологія. Проблеми перекладу» / І.
Кочан. – К., Наукова думка, 2009. – №2. – С. 9-26.
72. Кочан І.М. Лінгвістичний аналіз тексту / І.М. Кочан // Навч. посіб. 2-ге
вид., перероб. і доп. / І. М. Кочан. Київ: Знання, 2008.
73. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. – К. : Академія,
2005. – 368 с.
74. Кочерган М.П. Загальне мовознавство / М.П. Кочерган // підручник. – К.:
Вид. Центр «Академія», 1999.
75. Кратохвіль А. Надзвичайний і повноважний перекладач / А. Кратохвіль //
Критика − 08. 07.2011. − С. 45.
76. Крейг Р. Інтернет-журналістика. К.: Видавничий дім «КиєвоМогилянська
академія», 2007. 323 с.
77. Лановик М.Б. Перекладознавча концепція В. Гумбольдта та її рецепція в
українському літературознавстві [Електронний ресурс] / М.Б. Лановик //
Вісн. Житомир. держ. пед. ун-ту. – 2004. – № 15. – С. 109-114. – Режим
доступу: http://studentam.net.ua/content/ view/8496/97/ (дата звернення:
24.10.2022).
78. Лисейко Л.В. Поняття функціонального стилю та рівні його опису / Л.В.
Лисейко // Науковий вісник Південноукраїнського національного
педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки.
2013. № 17. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpupu_2013_17_15.
79. Литвиненко В. Збереження смислової компоненти журналістського тексту
при перекладі / В. Литвиненко // Стиль і текст. – 2012. – Вип. 13. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
98
http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/viking/db/ftp/univ/sit/sit_2012_13.pdf
.
80. Малевич Л. Теоретичні питання термінологічної варіантності / Л. Малевич
// Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Нац. ун-т “Львівська
політехніка”, 2002. – 453. – С. 75-82.
81. Мельник М.Р. Вивчення власних назв в українській художній літературі /
М.Р. Мельник // Наша школа. – 1998. – № 3. – С. 50-52.
82. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови
/ В. Я. Мельничайко. – К.,1986.
83. Михайлишин Б.П. Проблеми історії та розвитку української термінології
(кінець XIX – 70-80-ті рр. XX ст.) // Другий міжнародний конгрес
україністів. Мовознавство. – Львів, 1993. – С. 236-240.
84. Мінкова О.Ф. Публіцистичний текст і мовна номінація / О.Ф. Мінкова,
Ю.А. Надольська // Наукові записки Національного університету
«Острозька академія». – Серія: Філологічна. – 2017. – № 67.
85. Місяць Н. Гіпертекст ‒ новий крок у розвитку тексту / Н. Місяць // Волинь-
Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем.
2002. № 9. Режим доступу:
http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/38233/20-
Misyats2.pdf?sequence=1.
86. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах:
Монографія / Л.О. Симоненко, С.О. Соколова та ін. – К.: Наук. думка, 1993.
– 238 с.
87. Нікуліна Н. В. Лексико-семантичний спосіб творення номенів (на матеріалі
транспортної термінологічної мегасистеми / Н. Нікуліна // Матеріали
Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фахова мова як
динамічний функційний різновид загальнонародної української мови». –
Луганськ, 2011. – С. 143-148.
88. Німецько-український та українсько-німецький словник / Н 67 Е.
Камінська, Д. Місек, М. Осієвич-Матерновська, Р. Матієв. – Тернопіль:
99
Навчальна книга – Богдан, 2012. – 584 с
89. Новий тлумачний словник української мови / [уклад. і гол. ред. В.В.
Яременко, О.М. Сліпушко]. – К.: Аконіт, 2000. – Т.1. – 910 с.
90. Овчаренко Н. Іншомовний термін у контексті сучасного українського
мовлення / Н. Овчаренко // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук.
праць. Вип. V. – К.: КНЕУ, 2003. – С.60-65.
91. Огуй О.Д. Актуальні проблеми німецько-українського перекладу / О.Д.
Огуй. – Чернівці: Рута, 2004.
92. Огуй О.Д. Слова в часі (неологізми, архаїзми, історизми): особливості їх
перекладу з німецької мови // Мова і культура. – Вип.7. – Т.8. – К., 2004. –
С.8 - 13.
93. Огуй О.Д., Івасюк О.Я. Лінгвістика та перекладознавство: мовні концепції
та способи перекладу // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Вип.165-
166: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2003. – С.145-157.
94. Онуфрієнко Г.С. Україномовна військова термінолексика: сучасний стан і
проблеми перекладу // Проблеми української науково-технічної
термінології. Тези доповідей 4-ої міжнародної наукової конференції.-
Львів, 1996. – С.137-138.
95. Основи перекладу – міст між теорією і практикою (німецько-український
напрям): підручник / Г. Л. Лисенко, І. М. Баклан, З. В. Чепурна. – Київ: КПІ
ім. Ігоря Сікорського, Вид-во «Політехніка», 2019. – 204 с
96. Павленко Н.О. Збереження поетичного потенціалу метафор при
перекладних трансформаціях [Електронний ресурс] / Н.О. Павленко //
Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2004. –№17. – Бібліогр.: 6 назв.
http://www.nbuv.gov.ua/articles/2004/04pnompt.zip.
97. Паршак К. Д. Текст як об’єкт лінгвістичного дослідження / К. Д. Паршак //
Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми
граматики і лексикології української мови. 2014. Вип. 11.
98. Перебийніс В.С. Деякі закономірності в розвитку термінологічної лексики
/ В.С. Перебийніс // Мовознавство. – 1974. – № 4. – С. 3-12.
100
99. Петрушкевич М. Підходи до розуміння масової комунікації / М.
Петрушкевич // Науковий вісник Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки. Філософські науки. 2013. № 11. С. 101-
107. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufn_2013_11_20.
100. Плющ М.Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір.
Морфологія: У 2 ч. Ч.1. / М.Я. Плющ. – К.: Вища школа. – 2005. – 286 с.
101. Понкратова Л. М. Інтернет-ЗМІ в Україні: вебліопокажчик найбільш
популярних інтернет-ЗМІ. Суми: коледж СНАУ, 2016. 12 с.
102. Потятиник Б. В. Інтернет-журналістика : навчальний посібник. Львів :
ПАІС, 2010. 244 с
103. Прокопович М. Роздуми з приводу запозичених слів // Український
правопис і наукова термінологія: Проблеми норми і сучасність. – Праці
сесій, конференцій, симпозіумів, круглих столів НТШ ім. Т. Шевченка. –
Філологічна секція. – Т. 9. – Львів, 1997. – С.145-149.
104. Рак Н.В. Реалія в системі безеквівалентної лексики / Н.В. Рак //
Матеріали V Міжнародної наук.-практ. конф. – Луцьк, 2008. – С.406-407.
105. Реклама. Словник-термінів / ред. Н.В. Іванченко. – К., 1998. – 202 с.
106. Ротон Н. Структурно-функціональні особливості текстів засобів масової
комунікації. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах.
№ 36. К.: 2017. С. 56-61.
107. Русанівський В.М., Тараненко О.О., Широков В.А. Теоретико-
лінгвістичні засади та інформаційно-комп'ютерне забезпечення
україномовних лінгвістичних інтелектуальних систем // Мовознавство. –
1996. – № 4-5.
108. Селігей П. Чужого навчаємося, а свого цураємося…// Дивослово. – 2008.
– № 7. – С. 36-40.
109. Семененко Л.Л. Політичний текст як засіб експлікації потенцій мовного
знака / Л. Л. Семененко // Наукові праці [Чорноморського державного
університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська
академія»]. Серія: Філологія. Мовознавство. 2015. Т. 253, Вип. 241. Режим
101
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufm_2015_253_241_19.
110. Сичик К.Б. Політичний дискурс демократії в умовах соціокультурних
трансформацій інформаційного суспільства. Л.: Львівський національний
університет імені Івана Франка., 2016. 207 с.
111. Скиба К.М., Рудик О.Ю. Якість перекладу: вимоги, критерії, методики
оцінки // Зб. наук. пр. «Теорія та методика навчання фундаментальних
дисциплін у вищій школі». – Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетаАУ,
2006. – С. 204-209.
112. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Ред. А.В.
Крижанівська. – К.: Наук. думка, 1984. – 194 с.
113. Словник іншомовних слів / Кол. авт. Л.О. Пустовіт, О.І. Скопненко, Г.М.
Сюта, Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра; УНВЦ “Рідна мова”, 2000. – 1018 с.
114. Словник іншомовних слів / Укл. С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.:
Наук. думка, 2000. – 680 с.
115. Словник скорочень в українській мові: В 7 т. / [ред. Л. Паламарчук]. –
К.: Вища школа, 1988. – Т.2. – 457 с.
116. Словотвір сучасної української літературної мови. – К., 1979. – 406 с.
117. Словотвір сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка,
1979. – 405 с.
118. Содомора П., Мартин В. Греко-латинські префікси та їх відображення в
Українській філософській та медичній термінології / [Електронний ресурс]
// Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/ bitstream/ntb/11886/1/26.pdf
(дата звернення: 24.10.2022).
119. Соколовська С.Ф., Гречина Л.Б. Функціонально-стилістична домінанта
перекладу публіцистичних текстів / С. Соколовська, Л. Гречина
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://eprints.zu.edu.ua/1686/1/07ssfppt.pdf.
120. Соломаха А.В. Вербалізація етнореалій у сучасній німецькій мові //
Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи
Гоголя: Збірник наукових статей / Ред. Самійленко В.Г. – Ніжин: НДУ
102
ім.М. Гоголя, 2005. – С.67-72.
121. Соломаха А.В. Взаємозв'язок світу, етносу та мови: до питання про
мовну картину світу // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова:
Філологічні науки. Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005.
– Вип.1. – С.117-121.
122. Соломаха А.В. Лексика, яка вербалізує етнореалії в сучасній німецькій
мові: культурологічний аспект // Сучасні дослідження з іноземної
філології. Зб. наук. праць. Вип.3. / Ред. Фабіан М.П. – Ужгород: ПП
Піголіцип П.Ю., 2005. – С.242-251.
123. Соломаха А.В. Національно-культурна специфіка універсальних
концептів "Das Essen" та "Die Getrдnke" (на матеріалі сучасної німецької
мови) // Наукові записки: Зб. наук. статтей НПУ ім. М.П. Драгоманова /
Укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. – Вип. LIX (60). – К.: НПУ ім. М.П.
Драгоманова, 2005. – С.139- 147.
124. Соломаха А.В. Функції мовних одиниць, що вербалізують етнореалії в
сучасній німецькій мові // Сучасні дослідження з іноземної філології. Зб.
наук. праць. Вип.4. / Ред. Фабіан М.П. – Ужгород: ПП Піголіцип П.Ю.,
2006. – С.444-453.
125. Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів ЗМІ в Україні
(2018 р). URL: https://internews.in.ua/wpcontent/uploads/2018/09/2018-
CS_FULL_UKR.pdf (дата звернення: 24.10.2022).
126. Стишов О.А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі засобів
масової інформації) / О.А. Стишов. – К.: КНЛУ, 2003. – 388 с.
127. Табінська І. Діалог і діалогічний текст: джерела, засади, адаптація в
медіа / Ірина Табінська. // Вісник Львівського університету. Серія
Журналістика. 2019.
128. Тепла О.М. Прагмоніми як засоби мовного маніпулювання
[Електронний ресурс] / О.М. Тепла. – Режим доступу:
www.philolog.univ.kiev.ua/php/4/7/Studia.
129. Ткачук Т.І. Перекладацькі адаптивні стратегії у сучасній транслятології
103
як механізм адекватної передачі комунікативнопрагматичного значення.
URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/Nvmgu_filol_2016_24%282%29__41.pdf (дата
звернення: 24.10.2022).
130. Тонкіх І.Ю. Інтернет-журналістика. Жанри в інтернеті: навчальний
посібник. Запоріжжя : ЗНТУ, 2017. 130 с.
131. Тонкіх І.Ю. Специфіка подання новин в українських ІнтернетЗМІ.
Психолінгвістика. 2011. Вип. 8. С. 205–210.
132. Фінклер Ю. Друковані мас-медіа як фактор формування громадської
думки / Юрій Фінклер // Зб. пр. Наук.-дослід. центру періодики. 2003. Вип.
11.
133. Цимбал К.М. Проблема відтворення іншомовних власних назв у
турецьких засобах масової інформації / К. М. Цимбал // Вісник Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. – К. : КНУ, 2008. – С.
35-39.
134. Чабаненко М.В. Інтернет-ЗМІ як складова частина системи засобів
масової інформації України : моногр. / М. В. Чабаненко. – Запоріжжя :
ЗНУ, 2011.
135. Чепурна З.В., Лисенко Г.Л. Особливості перекладу фразеологізмів у
галузі публіцистики / З. Чепурна, Г. Лисенко [Електронний ресурс]. –
Режим доступу:
136. Чередніченко Г. А. Методика робіт із періодичною пресою у процесі
вивчення іноземної мови у немовних ВНЗ. Викладання мов у вищих
навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки.
2011.
137. Шмігер Т.В. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя / Т.В.
Шмігер. – К.: Смолоскип, 2009. – 342 с.
138. Яремко Л.П. Формування української військової термінології:
Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.
– Дрогобич, 1997.
139. Яремчук С.С. Соціологія масової комунікації: навч. посібник / С. С.
104
Яремчук. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015.
140. Яхонтова Т.В. Основи англомовного наукового письма: Навч. посібник
для студентів, аспірантів і науковців // Т.В.Яхонтова. – Львів: ПАІС, 2003.
– 220 с.
141. Analysis. Approach Towards the Representation of Political News in
Translation”,
142. Ang, Ien (1999) „Vorwort“, in: Hepp, Andreas (ed.) Cultural Studies und
Medienanalyse.
143. Aslani, Mahdi /Salmani, Bahloul (2015) „Ideology and Translation: A Critical
Discourse
144. Baker, Mona (2006) Translation and Conflict. A Narrative Account.
London/New York: Routledge.
145. Bakker, Matthijs/Koster, Cees/ van Leuven-Zwart, Kitty (2, 2009) „Shifts”,
in: Baker,
146. Bánhegyi, Mátyás (2010a) „Politikai szövegek és fordítástudomány 1. rész:
A kritikai diskurzuselemzés gyökerei, legfontosabb iskolái”, in:
Fordítástudomány 12:1, 16-30.
147. Bánhegyi, Mátyás (2010b) „Politikai szövegek és fordítástudomány 2. rész:
Szövegnyelvészeti trendek a politikai diskurzuselemzés fordítástudományi
megközelítése terén”, in: Fordítástudomány 12:2, 24-43.
148. Bánhegyi, Mátyás (2011a) „Politikai szövegek és fordítástudomány 3. rész:
Van Dijk kritikai diskurzuselemzési modellje és a fordításközpontú diskurzus-
társadalom hatásmodell”, in: Fordítástudomány 13:1, 22-39.
149. Bánhegyi, Mátyás (2011b) „A fordításközpontú diskurzus-társadalom
hatásmodell gyakorlati alkalmazása 1. rész”, in: Fordítástudomány 13:2, 37-55.
150. Bánhegyi, Mátyás (2012) „A fordításközpontú diskurzus-társadalom
hatásmodell gyakorlati alkalmazása 2. rész”, in: Fordítástudomány 14:1, 69-81.
151. Bánhegyi, Mátyás (2013a) „Politikai manipuláció és/vagy fordítás. A
fordításközpontú politikai tömegkommunikációs modell elméleti alapjai”, in:
Klaudy, Kinga (ed.)
105
152. Bánhegyi, Mátyás (2013b) „Exposing Political Manipulation and Bias in
Mediatised
153. Bani, Sara (2006) „ An Analysis of Press Translation Process”, in: Conway,
Kyle/Bassnett, Susan (eds.) Translation in Global News. Proceedings of the
Conference Held at the University of Warwick 23 June 2006. Warwick:
University of Warwick, 35-45.
154. Bell A. The Language of News Media. Language in society. Oxford:
Blackwell: Publishers, 1991. 417 p.
155. Bell, Allan (1991) The Language of News Media. Oxford/Massachusetts:
Blackwell (Language in society 16).
156. Benjamin W. Die Aufgabe des Übersetzers / Walter Benjamin // ders.
Gesammelte Schriften. – Bd. IV/1. – Frankfurt/Main, 1972. – S. 9-21.
157. Bielsa, Esperança (2007) „Translation in Global News Agencies”, in: Target
19:1, 135-155.
158. Bielsa, Esperança/Bassnett, Susan (2009) Translation in Global News.
London/New York: Routledge.
159. Calzada Pérez, María (2007) Transitivity in Translating: The Interdependence
of Texture and Context. Bern: Peter Lang.
160. Catford J.C. А Linguistic Theory of Translation: an Essay on Applied
Linguistics / John C. Catford. – London: Oxford University Press, 1965. – 112
p.
161. Catford, John C. (1965) A Lingusitic Theory of Translation. An Essay in
Applied Linguistics. Oxford/London: Oxford University Press.
162. Chan, Red (2007) „One Nation, Two Translations: China’s Censorship of
Hillary Clinton’s Memoir”, in: Salama-Carr, Myriam (ed.) Translating and
Interpreting Conflict. Amsterdam/New York: Rodopi, 119-131.
163. Christina, Schäffner (2012) „Rethinking Transediting”, in: Meta: Translators'
Journal 57:4, 866-883.
164. Croteau, David/Hoynes, William (3, 2003) Media/Society: Industries,
Images, and Audiences. Thousand Oaks: Pine Forge Press.
106
165. Darwish, Ali (2006) „Translating the News. Reframing Constructed
Realities”, in: Translation Watch Quartery 2:1, 52-77.
166. Davies, Eirlys E. (2009) „Shifting Readerships in Journalistic Translation”,
in: Perspectives 14:2, 83-98.
167. Eine Einführung. Opladen/Wiesbaden: Westdeutscher Verlag, 11-13.
168. Fordítás és tolmácsolás a harmadik évezred elején. Budapest: Eötvös Kiadó,
77-95.
169. in: International Journal of Applied Linguistics & English Literature 4:3, 80-
88.
170. Kovtyk B. Geschichte der Übersetzung. Beiträge zur Übersetzungsgeschichte
der Neuzeit, des Mittelalters und der Antike / B. Kovtyk, G. Meiser, H. Solms.
– Berlin: Logos, 2002. – S. 283.
171. Mona/Saldanha, Gabriela (eds.) Routledge Encyclopedia of Translation
Studies. London/New York: Routledge, 269-274.
172. Morris M. The Internet as Mass Medium / M. Morris, C. Ogan // Journal of
Communication. 1996. Vol. 46. №1. P. 39–50.
173. Newmark P. Approaches To Translation / Peter Newmark. – Oxford:
Pergamon Press, 1981. – 200 p.
174. Nida E.A. Towards а Science of Translating: With Special Reference to
Principles and Procedures Involved in Bible Translating / Eugene A. Nida. –
Leiden: E.J. Brill, 1964. – 331 p.
175. Ruoff, Michael (2007) Foucault-Lexikon. Entwicklung - Kernbegriffe -
Zusammenhänge. Paderborn: Willhelm Fink Verlag. Sauer, Moritz (2, 2010 )
Blogs, Video & Online-Journalismus. Köln: O`Reilly.
176. Rudnyčkyj J.B. Lehrbuch der ukrainischen Sprache. Vierte verbesserte
Auflage.- Wiesbaden, 1964.- S. 1
177. Schäffner, Christina (2003) „Third Ways and New Centres. Ideological Unity
Or Difference?”, in: Calzada Pérez, María (ed.) Apropos of Ideology.
Translation Studies on Ideology – Ideologies in Translation Studies.
Manchester/Northampton: St. Jerome Publishing, 23-43.
107
178. Schäffner, Christina (2004) „Political Discourse Analysis from the Point of
View of Translation Studies”, in: Journal of Language and Politics 3:1, 117-150.
179. Schäffner, Christina/Bassnett, Susan (2010) „Introduction. Politics, Media
and Translation: Expliring Synergies”, in: Schäffner, Christina/Bassnett, Susan
(eds.) Political Discourse, Media and Translation. Newcastle upon Tyne:
Cambridge Scholars Publishing, 1-32.
180. Translation”, in: inTralinea 15, http://www.intralinea.org/archive/article/1914
(24.10.2022).
108
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ
1. Augsburger Allgemeine.
2. Berliner Morgenpost.
3. Bild.
4. Der Freitag – Das Meinungsmedium.
5. Die Tageszeitung.
6. Die Welt.
7. FinanzNachrichten.de – Nachrichten aus dem Bereich Aktien,
8. Börse und Wirtschaft.
9. Frankfurter Allgemeine (DE).
10. www.bild.de.
11. www.faz.net – Frankfurter Allgemeine Zeitung.
12. www.jungewelt.de
13. https://www.wz.de
14. www.zeit.de.
15. www.dw.com

Репозиторій ЧДТУ