Проблеми та перспективи розвитку жіночого підприємництва в Україні

Луговська, Олександра Олександрівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7550
Title:	Проблеми та перспективи розвитку жіночого підприємництва в Україні
Authors:	Котенко, Тетяна Миколаївна Луговська, Олександра Олександрівна
Keywords:	бізнес;гендерна рівність;жіноче підприємництво;жінка-підприємиця;соціально-економічний розвиток
Issue Date:	Dec-2024
Abstract:	Кваліфікаційна робота магістра містить 80 сторінок, 3 таблиці, 7 рисунків, список використаних джерел з 74 найменувань. Об’єктом дослідження є підприємництво. Предмет дослідження - проблеми та перспективи розвитку жіночого підприємництва. Метою кваліфікаційної роботи магістра є формування рекомендацій щодо розвитку жіночого підприємництва в Україні. Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: вивчення поняття, сутності та особливостей жіночого підприємництва; дослідження ролі жіночого підприємництва в соціально-економічному розвитку країни; вивчення зарубіжного досвіду розвитку жіночого підприємництва; аналіз стану розвитку жіночого підприємництва в Україні; пошук підходів до активізації жіночого підприємництва в Україні. Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні світового та українського досвіду розвитку жіночого підприємництва та надання рекомендацій щодо активізації жіночого підприємництва в Україні. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його результати можуть бути використані для подальших досліджень, а також для удосконалення державної політики в сфері жіночого підприємництва в Україні.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7550
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Луговська О.О..pdf Restricted Access		1.06 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Проблеми та перспективи розвитку жіночого 
підприємництва в Україні» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 2 курсу,  
групи ЕПМ-23 
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля»    
                                                                             ____________Луговська О. О.______________________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник ______Котенко Т. М.______________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _______________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2024 року 
 
 
4  
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП……………………………………………………………………… 5 
РОЗДІЛ 1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЖІНОЧОГО  
ПІДПРИЄМНИЦТВА……………………………………………………… 7 
1.1  Поняття, сутність та особливості жіночого підприємництва………. 7 
1.2 Роль жіночого підприємництва в соціально-економічному розвитку  
країни……………………………………………………………………….. 13 
РОЗДІЛ 2 ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ЖІНОЧОГО  
ПІДПРИЄМНИЦТВА: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД……………………….. 19 
2.1 Політика підтримки розвитку жіночого підприємництва в ЄС…….. 19 
2.2  Підходи до розвитку жіночого підприємництва в Канаді…….……. 34 
2.3 Особливості розвитку жіночого підприємництва в Великобританії... 40 
РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЖІНОЧОГО  
ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ………………………………………... 47 
3.1 Аналіз стану розвитку жіночого підприємництва в Україні………… 47 
3.2 Підходи до активізації жіночого підприємництва в Україні………... 60 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 69 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 73 
 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
Останніми роками вивчення проблеми жіночого підприємництва 
зазнало значного зростання, оскільки відношення суспільства до жінки як 
підприємця почало кардинально змінюватися в бік розуміння того, що 
потенціал жінок в економічній сфері є недооціненим і жінки можуть зробити 
значний внесок у економічний розвиток країни з точки зору збільшення 
валового внутрішнього продукту та створення робочих місць. 
Однак гендерний розрив в економічній сфері все ще має місце як в 
Україні, так і у всьому світі, і відсоток жінок, які вирішують зробити 
підприємницьку кар’єру нижчий, ніж у чоловіків. Ці гендерні розриви 
пов’язані з низкою перешкод соціального, економічного, політичного та 
культурного характеру. В зв’язку з цим виникає необхідність розробки та 
реалізації відповідних політик, які б сприяли розвитку жіночого 
підприємництва в країні  
Проблематикою жіночого підприємництва займається низка 
вітчизняних та зарубіжних науковців і практиків, розробки яких було вивчено 
під час написання наукової роботи, серед яких: Н. Краус, К. Краус, 
Г. Поченчук, С. Коробка,  K. Abouzahr, M. Krentz, J. Harthorne,  F. B. Taplett, B. 
Francis-Devine, G. Hutton, А. Stewart, M. Logan та інші. 
Об’єктом дослідження є підприємництво 
Предмет дослідження – проблеми та перспективи розвитку жіночого 
підприємництва 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є формування рекомендацій 
щодо розвитку жіночого підприємництва в Україні 
Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є:  
− вивчення поняття, сутності та особливостей жіночого 
підприємництва; 
6 
 
− дослідження ролі жіночого підприємництва в соціально-
економічному розвитку країни; 
− вивчення зарубіжного досвіду розвитку жіночого підприємництва; 
− аналіз стану розвитку жіночого підприємництва в Україні; 
− пошук підходів до активізації жіночого підприємництва в Україні.  
 Методи дослідження – порівняння, абстрагування, аналізу, синтезу, 
дедукції. 
Наукова новизна отриманих результатів полягає в: узагальненні 
світового та українського досвіду розвитку жіночого підприємництва та 
надання рекомендацій щодо активізації жіночого підприємництва в Україні. 
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його 
результати можуть бути використані для подальших досліджень, а також для 
удосконалення державної політики в сфері жіночого підприємництва в 
Україні. 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна магістерська робота 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. 
Повний обсяг роботи становить 80 сторінок. Список використаних джерел 
складається з 74  найменувань, 3  таблиць,  7 рисунків. 
  
7 
 
РОЗДІЛ 1 
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЖІНОЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА 
 
 
1.1 Поняття, сутність та особливості жіночого підприємництва  
 
Поняття «жінка-підприємиця» є досить новим оскільки становлення 
жінки як активного суб’єкта в підприємництві почалося лише на початку 20-го 
століття, оскільки суспільство сприймало жінку лише в ролі матері, дружини, 
домашньої господині, яка є залежною від чоловіків. Жінки володіли та 
керували бізнесом протягом десятиліть, але їх не завжди визнавали чи 
вихваляли їхні зусилля. Часто жінки-підприємиці були «невидимими», 
оскільки працювали пліч-о-пліч зі своїми чоловіками, а багато хто ступав на 
видимі керівні посади лише після смерті їхніх чоловіків [1]. 
Суспільство в більшості випадків не сприймало жінок в ролі 
підприємиць і лише з 1900-х років завдяки поширенню феміністичного руху 
отримали можливість застосувати свій потенціал в сфері підприємницької 
діяльності. Жінки отримали право голосу в 1920 році, а через два роки Клара 
та Лілліан Вестропп започаткували інститут жіночих заощаджень і позики для 
поширення фінансової грамотності. [2]. 
В історії існує багато успішних прикладів бізнесів, які започаткували 
жінки, наприклад, С. Дж. Уокер – перша афроамериканська жінка-мільйонер, 
яка виробляла та продавала засоби по догляду за волоссям, Керрі Кроуфорд 
Сміт відкрила в 1918 році агентство з працевлаштування, яке допомагало 
жінкам знайти місце роботи [3]. 
Треба зазначити, що нової хвилі розвитку жіночого підприємництва 
іноді передувати певні кризові явища. Наприклад, в США під час Великої 
депресії жінки почали більш активно займатися підприємницькою діяльністю 
з метою вижити в такий складний час. Часи Другої світової війни призвели до 
структурних змін на ринку праці,  оскільки жінки були змушені працювати 
8 
 
замість чоловіків, які пішли служити в армію, а багато жінок відкрили власний 
бізнес. Підприємницькі навички також допомагали жінкам, які хотіли 
поєднати материнство та кар’єру, а також тим, хто потрапляв в скрутне життєву 
ситуацію, як, наприклад, розлучення або звільнення з місця роботи [3]. 
На сьогодні немає загальноприйнятого визначення поняття «жіноче 
підприємництво» чи «жінка-підприємиця». З одного боку, можна 
стверджувати, що сутність жіночого підприємництва нічим не відрізняється 
від власне просто «підприємництва», яке, наприклад, згідно Господарського 
кодексу України визначається, як «самостійна, ініціативна, систематична, на 
власний ризик, господарська діяльність задля досягнення економічних і 
соціальних результатів та одержання прибутку [4], а підприємці – це люди, які 
займаються підприємництвом. Але, з огляду на те, що гендерному розрізу 
підприємництва починає приділятися значна увага з точки зору державних 
політик, розвиткових та підтримуючих програм тощо, то кожна країна та/або 
організація, яка дотична до жіночого підприємництва, для себе повинна 
сформулювати визначення та основні критерії «жіночого підприємництва». 
Ідеальним варіантом є знайти універсальне визначення «жіночого 
підприємництва» для того, щоб покращити збір та аналіз інформації про цей 
вид економічної діяльності, уніфікувати це для всього світу.  
На думку Шумпетера, підприємець – це інноваційна особистість, яка 
вносить в економіку щось нове. Будь-яка жінка (або група жінок), яка 
впроваджує інновації, ініціює або адаптує економічну діяльність, може бути 
названа жінкою-підприємцем [5]. 
У Бангладеш існує визначення Промислової політики 2016 року, яке 
говорить, що якщо жінка володіє бізнесом як власниця або, у випадку 
партнерської організації, компанії, зареєстрованої в офісі Реєстру акціонерних 
товариств (RJSC), де їй належить не менше 51 відсотка, вона може бути 
названа жінкою-підприємцем [6].  
За словами Медхи Дубхаші Вінзе, жінка-підприємець — це людина, яка 
є підприємливою особистістю з поглядом на можливості та надприродним 
9 
 
баченням, комерційною хваткою, з величезною наполегливістю і, перш за все, 
людиною, яка готова ризикувати з невідомим через авантюрний дух, яким вона 
володіє [5]. 
Уряд штату Керала визначив жіночі промислові одиниці як одиниці, що 
належать/організовані жінками та займаються дрібномасштабними та 
кустарними виробництвами, причому не менше 80% від загальної кількості 
працівників складають жінки. Починаючи з 6 лютого 1992 року, визначення 
«підприємств-жінок-підприємиць» виглядає наступним чином: «Невеликі 
промислові одиниці/промислово пов’язані послуги або комерційне 
підприємство, яким керує одна або кілька жінок-підприємиць у власному 
концерні, в якому вона/вони індивідуально або спільно матиме статутний 
капітал не менше 51% як партнери/акціонери/директори приватної компанії з 
обмеженою відповідальністю,  членів кооперативного товариства» [5]. 
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) розробила визначення для своєї 
програми «Банківська діяльність на жінок», яке визначає підприємство, що 
належить жінкам, як фірму з більш ніж 51,0 відсотком власності/частки 
жінки/жінок [6]. 
Уряд Індії (1984 р.) визначив жінку-підприємця як «підприємство, що 
належить і контролюється жінкою, яка має мінімальний фінансовий інтерес у 
розмірі 51 відсоток капіталу і надає не менше 51 відсотка зайнятості, 
виробленої на підприємстві, жінкам» [6]. 
Отже, у багатьох країнах існує визначення, яке говорить, що компанію, 
що належить 51 відсотку жінок-акціонерів, можна назвати підприємством, що 
належить жінкам. Однак таке визначення може бути обмежувальним з кількох 
причин. Це можуть бути культурні та соціальні проблеми, а також питання, 
пов’язані з ринком та фінансами. У деяких країнах, з культурних міркувань і з 
податкових міркувань, чоловіки і дружини можуть хотіти розділити свою 
власність на 50 на 50 акцій. Чоловік може не захотіти залишати контрольний 
пакет акцій, щоб називати його бізнесом, очолюваним жінками. Подібне могло 
10 
 
статися і у випадку з сімейним бізнесом. Жінка може успадковувати майно, але 
з культурних причин вона може не мати контрольного пакету акцій [6]. 
Деякі країни пропонують використовувати «бізнес, очолюваний 
жінками» як альтернативу визначенню вимоги власності в 51 відсоток, коли 
йдеться про корпоративні закупівлі, міжнародну торгівлю, а іноді й державні 
закупівлі. Якщо принаймні 30 відсотків акцій належать, управляються та 
контролюються однією або кількома жінками, це буде описуватися як бізнес, 
очолюваний жінками [6]. 
ОЕСР дає таке визначення «жіночому підприємництву» – це акт 
володіння бізнесом та створення бізнесу, який розширює економічні 
можливості жінок, збільшує їхню економічну силу, а також позицію в 
суспільстві. Жінки-підприємиці створюють нові робочі місця для себе та 
інших і можуть надати суспільству різні перспективи та підходи до питань 
управління, організації та бізнесу» [7].  
Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) розробила IWA 34:2021 
Women's entrepreneurship — Key definitions and general criteria [8]. 
Цей документ встановлює набір загальних визначень, пов’язаних із 
жіночим підприємництвом, зокрема, для бізнесу, що належить жінкам, і 
бізнесу, який очолюється жінками, кооперативи та неформальні підприємства, 
які очолюються жінками. Ці визначення рекомендується використовувати, 
наприклад, у програмах розширення економічних прав в можливостей жінок 
та для збору даних про жіноче підприємництво на міжнародному рівні. 
Так, документ дає такі визначення: 
• Бізнес, що належить жінкам – бізнес, який більше ніж на 50% 
належить одній або більше жінкам, управління та контроль яких належить 
одній або більше жінкам, де жінка є підписантом юридичних документів та 
фінансової звітності бізнесу та який ведеться незалежно від підприємств, які 
не належать жінкам; 
• Бізнес, який очолюється жінками – бізнес, який не менше ніж на 
25% належить одній або більше жінкам, управління та контроль над якими 
11 
 
належить одній або більше жінкам, у складі ради директорів не менше третини 
складають жінка, якщо існує правління, де жінка є підписантом юридичних 
документів та фінансової звітності бізнесу, і який функціонує незалежно від 
підприємств, які не очолюють та не належать жінкам; 
• Кооператив, який очолюється жінками – це кооператив, в якому 
понад 50% від загальної кількості голосів мають жінки, де більшість у ріді 
директорів складають жінки, і де більшість керівних посад, якщо це 
застосовується, займають жінки; 
• Неформальне підприємництво, яке очолюється жінками – це 
неформальне підприємництво, управління і контроль якого належать одній або 
більше жінкам [8]. 
В цьому ж стандарті вказані основні критерії власності для підприємств, 
що належіть жінкам, виходячи з типу бізнесу. Зокрема: 
• ФОП: жінка повинна володіти 100% активів бізнесу. 
• Корпорація: жінка-власник (власники) повинна володіти більш ніж 
50% акцій і право голосу. Будь-які угоди про голосування між акціонерами не 
повинні розмивати бенефіціарну власність, права або вплив жінки-власника 
(жінок) акцій або класів акцій корпорації. Жінка-власник (власники) має право 
на всі звичайні випадки володіння (наприклад, можливість передавати акції, 
володіти правом власності, укладати обов’язкові договори). 
• Повне товариство: жінка-власник (власники) повинна володіти більше 
ніж 50% акцій повного товариства. 
• Командитне товариство: жінка-власник(и) повинна володіти більш 
ніж 50% частки в загальному товаристві та мати більше 50% контролю серед 
генеральних партнерів. Крім того, жінки-партнери з обмеженою 
відповідальністю отримують понад 50% прибутку та вигод, включаючи 
податкові пільги, відрахування та відстрочки, розподілені або розділені між 
партнерами з обмеженою відповідальністю. 
12 
 
• Товариства з обмеженою відповідальністю: жінка-власник(и) повинна 
володіти більше ніж 50% часток та мати більше 50% контролю серед 
учасників. Жінка-власник (власникик) також повинна брати участь у всіх 
ризиках і прибутках бізнесу в розмірі, пропорційному її членським інтересам. 
• Холдингові компанії: жінка-власник (власники) повинна володіти 
більше ніж 50% холдингової компанії [8]. 
До основних типів жіночого підприємництва відносяться наступні (рис. 
1.1). 
 
 
Рисунок 1.1 – Основні типи жіночого підприємництва 
Джерело: [10]  
 
Н. Краус, К. Краус, Г. Поченчук вважають, що жінки-підприємиці є 
соціальною групою, для якої притаманні певні соціально-економічні, 
духовнопсихологічні цінності, креативний спосіб мислення, діловий спосіб 
життя, та які провадять підприємницьку діяльність в різних організаційних 
формах та галузях економіки [9]. 
Хоча і суспільство тривалий час не сприймало жінку в ролі підприємця 
через свої, так звані «фемінні якості», такі як емоційність, співчутливість, 
13 
 
турботливість, м’якість тощо. Вважається, що для успішності бізнесу 
необхідно мати такі характеристики, як раціональність, незалежність, 
активність, сила, авторитетність, агресивність, схильність до ризику, 
стриманість в емоційних виявах, тобто такі, що приписуються виключно 
чоловікам. 
Але, треба зазначити, що типові риси фемінності та маскулінності – це 
насамперед суспільно закріплені норми, стереотипи, а не результат 
об’єктивних природних відмінностей між статями. Але досвід свідчить, що 
жіночий бізнес є не менш ефективним ніж чоловічий. 
 
1.2 Роль жіночого підприємництва в соціально-економічному 
розвитку країни  
 
Заохочення жіночого підприємництва все частіше розглядається як 
внесок в економічне зростання, створення робочих місць, рівність доходів та 
соціальну інтеграцію. Останні оцінки свідчать, що якби гендерний розрив у 
підприємництві був усунутий, світовий ВВП міг би зрости на 2% або на 1,5 
трлн дол. США [11]. 
Визнання жіночого підприємництва як джерела створення нових 
робочих місць як для засновниць бізнесу, так і для інших працівників зростає 
в багатьох країнах світу. Крім того, жінки-підприємниці можуть забезпечити 
суспільству різноманітні погляди та підходи до управління, організації 
підприємства і вирішення бізнес-питань [12]. 
В той же час, як свідчать дослідження GEM (Global Entrepreneurship 
Monitor) на сьогодні є лише п’ять економік, в яких частка жінок, які починають 
або керують новим бізнесом, така ж або вища ніж частка чоловіків: Китай, 
Колумбія, Еквадор, Таїланд, Литва, і 39 економік, в яких чоловіків-підприємців 
більше ніж жінок (рис.1.2) [13]. 
14 
 
 
Рисунок 1.2 –   Рівні загальної підприємницької активності на ранніх 
стадіях розвитку (TEA) за жінками та чоловіками в 2023 році 
Джерело: [13, С.65] 
На рисунку 1.3  показані різниця між чоловіками та жінками власниками 
бізнесу. 
 
Рисунок 1.3 -  Відсоток жінок та чоловіків власників створеного бізнесу 
(% жінок та % чоловіків) в 2023 році 
Джерело: [13, c.65] 
15 
 
Як бачимо, в 2023 році була тільки одна економіка (Ізраїль), де рівень 
жінок, що володіють власним бізнесом відповідав рівню чоловіків. В усіх 
інших країнах рівень чоловіків переважає. 
Така ситуація виникає, тому що жінки, порівняно з чоловіками, 
стикаються з більшими перешкодами майже в усіх сферах економічної 
діяльності. У середньому жінки мають лише три чверті економічних прав, 
наданих чоловікам, як зазначається в звіті Групи Світового банку Women, 
Business and The Law 2023. У деяких країнах жінки не можуть зареєструвати 
бізнес, підписати контракт або відкрити рахунок у банку [14]. 
Серед основних проблем, що перешкоджають жіночому підприємництву 
виділяють наступні [15]:  
1. Доступ до капіталу. Однією з основних проблем, з якими стикаються 
жінки-підприємиці, є труднощі з доступом до капіталу. Традиційні канали 
фінансування можуть бути менш доступними для жінок, обмежуючи їхню 
здатність розпочати або масштабувати свій бізнес. 
2. Бар’єри для нетворкінгу. Створення надійної професійної мережі має 
вирішальне значення для успіху в бізнесі. На жаль, жінки часто стикаються з 
бар’єрами в можливостях нетворкінгу, що може ускладнити їхній доступ до 
наставників, інвесторів та партнерської співпраці. 
3. Законодавчі та регуляторні перешкоди. Відсутність підтримуючої 
законодавчої бази може сотворити значні перешкоди для жінок-підприємиць. 
Дискримінаційні норми або недостатній правовий захист можуть 
перешкоджати їхній здатності діяти нарівні з колеками-чоловіками. 
4. Суспільні норми та стереотипи. Глибоко вкорінені суспільні норми 
та гендерні стереотипи можуть створити недружнє середовище для жінок у 
підприємництві. Подолання упереджень про роль та можливості жінок має 
важливе значення для створення інклюзивної підприємницької екосистеми. 
5.  Психологічні виклики. Жінки-підприємиці можуть зіштовхнутися з 
психологічними бар’єрами, включаючи проблеми з впевненістю в собі та 
16 
 
самооцінкою. Подолання цих викликів має вирішальне значення для повного 
розкриття їхнього потенціалу та сприяння економічному зростанню. 
В дослідженнях, присвячених жіночому підприємництву, виділяють 
спільні патерни та виклики, характерні для будь-якої сфери та країни [16]: 
 ● Жінки-підприємиці стикаються з викликами, пов’язаними із 
гендерними стереотипами. Домашні обставини (догляд за дітьми, членами 
сім’ї) частіше [17] стають причиною: 1) паузи жінок у підприємницькій 
діяльності, що перешкоджає їхній здатності накопичувати соціальний капітал; 
2) роботи у формі неповного робочого дня, що має наслідком набуття 
обмеженого управлінського досвіду і фінансового капіталу, тобто обмеження 
доступу до фінансування та здатності розвитку бізнесу всередині професійних 
мереж.  
● Жінки займаються підприємництвом у сферах, які є менш 
прибутковими. Відповідно до Звіту Глобального Моніторингу 
Підприємництва «Виклик упередженням і стереотипам» за 2022-2023 роки: 1) 
жінки в усьому світі залишаються активними в різних галузях економіки, 
однак надмірно представленими вони є серед найменших підприємств на 
висококонкурентних ринках і в галузях з низькою рентабельністю; 2) лише 
2,7% жінок порівняно з 4,7 % чоловіків починають власний бізнес у сфері 
інформації, комп’ютерів і технологій, яка приваблює більшість доларів 
венчурного капіталу в усьому світі 16 і є так званою сферою чоловічого 
домінування; 3) лише 15% засновників технічних стартапів є жінки; 4) майже 
половина жінок-підприємиць, опитаних у всьому світі, працюють у секторі 
гуртової, роздрібної торгівлі, а кожна п’ята жінка-підприємиця – у секторі 
урядування та надання соціальних послуг (18,5 % жінок проти 10,1 % 
чоловіків), тобто у секторах, що є менш привабливими для інвесторів і 
кредитодавців; 5) лише 2,7 % жінок порівняно з 4,7 % чоловіків починають 
власний бізнес у сфері інформації, комп’ютерів і технологій, яка приваблює 
більшість доларів венчурного капіталу в усьому світі і є так званою сферою 
17 
 
чоловічого домінування - лише 15% засновників технічних стартапів є жінки 
[17]. 
 ● Жінки займаються підприємництвом у менших масштабах (гуртова, 
роздрібна торгівля), із залученням меншого капіталу та інвестицій, самостійно 
Жінки-підприємиці, на відміну від чоловіків, переважно не залучають 
зовнішніх партнерів, не здійснюють фінансування або придбання, обмежуючи 
себе у такий спосіб у доступі до різних ресурсів [17]. 
Найсуттєвіші гендерні відмінності були виявлені в країнах з низьким 
рівнем доходу, тоді як жінки в країнах з доходом вище середнього були 
найближче до гендерного паритету [17]. 
Отже, уряд та державні установи повинні прагнути до забезпечення того, 
щоб чоловіки та жінки мали рівні можливості для створення та ведення 
бізнесу. 
ОЕСР в 2013 році розробила принципи гендерної рівності для освітньої 
сфери, сфери зайнятості та підприємництва [18], де стосовно підприємництва 
зазначене наступне: 
• Розроблення належних рішень щодо ліквідації наявних прогалин та 
подолання викликів у розвитку жіночого підприємництва, зокрема: 
розроблення програм, спрямованих на усунення перешкод для розвитку 
жіночого підприємництва та зменшення адміністративного тягаря і надмірних 
регуляторних обмежень, а також програм підтримки зростання підприємств, 
інтернаціоналізації та інноваційності; підтримка розроблення та 
впровадження інформаційних кампаній, навчальних програм, наставництва, 
тренінгів та мереж підтримки, зокрема професійних консультацій з юридичних 
та фіскальних питань; 
• Забезпечення рівного доступу до джерел фінансування 
підприємництва для жінок-підприємиць та чоловіків-підприємців за 
допомогою дій, що вливають як на пропозицію фінансів, так і на їх попит 
шляхом: полегшення доступу до фінансування для життєздатних підприємств, 
що належать чоловікам та жінкам; підвищення обізнаності щодо джерел 
18 
 
фінансування та фінансових інструментів серед жінок-підприємиць; 
заохочення більшої кількості жінок до приєднання до мережі «Бізнес-ангелів» 
або венчурних фірм [18]. 
Просуваючи зазначені принципи ОЕСР відіграла важливу роль у 
перетворенні жіночого підприємництва на глобальний пріоритет управління в 
G20 та G7.  ОЕСР підтримує роботу G20 спрямовану на вирішення важливих 
гендерних наслідків для участі жінок у МСП та підприємництві, зокрема, 
усуваючи бар’єри доступу до фінансів та фінансової грамотності. ОЕСР 
підтримала підготовку Дорожньої карти G7 для гендерно-чутливого 
економічного середовища. G7 доручила ОЕСР стежити за прогресом у 
просуванні жіночого підприємництва [11]. 
Щоб подолати ті виклики, які стоять перед жінками в сфері 
підприємницької діяльності, необхідний багатогранний підхід. Так, ініціативи, 
які надають цільову фінансову підтримку та можливості наставництва, можуть 
покращити доступ до капіталу та налагодження зв’язків для жінок-
підприємиць. Адвокація та впровадження гендерно-інклюзивних 
законодавчих рамок має вирішальне значення для усунення правових 
перешкод. Зміна суспільних норм вимагає спільних зусиль як державного, так 
і приватного секторів, щоб кинути виклик стереотипам і створити середовище, 
яке заохочує та вітає жінок у підприємництві.  
 
  
19 
 
РОЗДІЛ 2 
ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ЖІНОЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА: 
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД 
 
 
2.1 Політика підтримки розвитку жіночого підприємництва в ЄС 
 
За статистичними даними жінки складають 52% населення Європи [19], 
з яких лише 34,4% самозайнятих працівників – жінки, в 14% стартапів 
очолюють жінки-підприємиці [20]. Європа продовжує відставати від інших 
регіонів світу за часткою венчурного капіталу та інших приватних інвестицій, 
які отримують жінки. Рівень підприємницької активності серед європейських 
жінок також низький – 5,7% порівняно із середнім показником 11% у решті 
світу [13]. 
В той же час, на думку Європейського інститут інновацій та технологій 
(European Institute of Innovation and Technology), «жінки є найбільш 
невикористаним підприємницьким та лідерським потенціалом у Європі» [21]. 
Три віцепрезидентки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) 
стверджують, що: «необхідно приділяти більше уваги підтримці жінок-
підприємиць – і не лише тому, що це етично і соціально правильно. Виграш 
того вартий. Надання жінкам рівних можливостей може створити 160 
трильйонів доларів багатства завдяки кращому використанню людських 
навичок» [22]. Результати досліджень свідчать, що незважаючи на те, що жінки 
отримують менше половини інвестиційного капіталу ніж чоловіки, компанії 
засновані жінками приносять вдвічі більше доходу на вкладений долар [23].  
Розуміючи існуючі проблеми та перспективи в цій сфері Європейська 
комісія сприяє розширенню економічних прав і можливостей жінок та 
жіночому підприємництву. Ґрунтуючись на потребах, висловлених жінками-
підприємцями, Комісія заохочує налагодження зв’язків та обмін передовим 
20 
 
досвідом, а також ініціативи, які допомагають жінкам зміцнити впевненість у 
своїх здібностях. 
В першу чергу, в ЄС розроблено низку стандартів та нормативних 
документів в сфері економічної самостійності жінок і розвитку жіночого 
підприємництва. 
До нормативно-правових актів ЄС, які безпосередньо стосуються 
стандартів жіночого підприємництва та економічної самостійності жінок, 
можемо віднести наступні. 
Директива 79/7/ЄС від 19.12.78 року про поступове впровадження 
принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок у питаннях соціального 
забезпечення має на меті поступове впровадження принципу рівного 
ставлення до чоловіків і жінок у питаннях соціального забезпечення, 
соціального захисту (від таких ризиків як хвороба, інвалідність, похилий вік, 
нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, безробіття) та 
соціальної допомоги, і застосовується до працюючого населення, включаючи 
самозайнятих осіб. Основні стандарти, викладені в Директиві:  
• принцип рівного ставлення означає, що не повинно бути жодної 
дискримінації за ознакою статі, зокрема щодо питань, які забезпечують захист 
від безробіття, та умов доступу до них;  
• принцип рівного ставлення не має порушувати положень, що 
стосуються захисту жінок на підставі материнства [24].  
Значення Директиви для розвитку і підтримки жіночого 
підприємництва:  
• є одним із перших нормативно-правових актів в контексті 
впровадження рівного ставлення у соціальному забезпеченні щодо різних сфер 
зайнятості, в т. ч. підприємництва;  
• передбачає реалізацію принципу рівного ставлення у питаннях 
соціального забезпечення в законодавчо встановлених схемах, які 
забезпечують захист від ризиків хвороби, інвалідності, старості, нещасних 
21 
 
випадків на виробництві, професійних захворювань, безробіття, а також у 
сфері соціальної допомоги; 
• гарантує можливість прийняття державами-членами спеціальних 
положень для жінок в питаннях соціального забезпечення, що стосуються 
захисту жінок на підставі материнства, щоб усунути наявні випадки нерівного 
ставлення [16].  
Директива 2006/54/ЄС Європейського  Парламенту та Ради від 5 липня 
2006 року про реалізацію принципу рівних можливостей та рівного ставлення 
до чоловіків і жінок у питаннях зайнятості та професійної діяльності 
спрямована на реалізацію однойменного принципу шляхом забезпечення 
рівного доступу до працевлаштування, включаючи просування по службі, і до 
професійного навчання, рівних умов праці, включаючи оплату праці, та 
рівного ставлення в професійних схемах соціального забезпечення. Основні 
стандарти, викладені в Директиві:  
• не повинно бути прямої чи непрямої дискримінації за ознакою статі 
в державному чи приватному секторах стосовно умов доступу до самостійної 
зайнятості, до всіх видів і до всіх рівнів професійної орієнтації, професійної 
підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки, включаючи досвід 
практичної роботи, умов найму та праці, включаючи звільнення, а також 
оплату, членство та участь у будь-якій організації, члени якої займаються 
певною професією;  
• не повинно бути перешкод правам і обов’язкам, пов’язаним із 
періодом членства в програмі професійного соціального забезпечення для 
самозайнятих осіб до перегляду такої схеми, від того, щоб залишатися 
предметом положень схеми, чинної протягом цього періоду [25]. 
• Директива є важливою для розвитку і підтримки жіночого 
підприємництва, оскільки передбачає рівне ставлення до жінок та чоловіків 
саме в умовах доступу до самостійної зайнятості, а також на підставі членства 
у програмі професійного соціального забезпечення для самозайнятих осіб [16].  
22 
 
Директива 2010/41/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 липня 
2010 року про застосування принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок, 
які займаються самозайнятою діяльністю, та про скасування Директиви Ради 
86/613/ЄЕС спрямована на встановлення основи для введення в дію в 
державах-членах принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок, які є 
самозайнятими або сприяння здійсненню такої діяльності, що стосується тих 
аспектів, які не охоплюються наведеними вище Директивами 2006/54/EC та 
79/7/EEC.  
Основні стандарти, викладені в Директиві:  
• в державному чи приватному секторах не повинно бути жодної 
дискримінації за ознакою статі, прямо чи опосередковано, наприклад, у зв’язку 
із заснуванням, набуттям засобів для бізнесу, його розширенням або 
відкриттям, чи розширенням будь-якої іншої форми самозайнятої діяльності; 
• держава-член повинна забезпечити таку систему соціального 
захисту для самозайнятих працівників, щоб подружжя та цивільні партнери, 
зазначені у ст. 2 (b) Директиви, могли користуватися соціальним захистом 
відповідно до національного законодавства;  
• самозайняті жінки, дружини та цивільні партнерки, зазначені у ст. 2 
Директиви, мають отримувати достатню допомогу по вагітності та пологах, 
що дозволяє перервати їхню професійну діяльність через вагітність або 
материнство принаймні на 14 тижнів;  
• надбавка, згадана в параграфі 1 Директиви, вважається достатньою, 
якщо вона гарантує дохід, щонайменше еквівалентний: грошовій допомозі, яку 
відповідна особа отримувала б у разі перерви у своїй діяльності за станом 
здоров’я та/або середній втраті доходу і прибутку відносно до порівнянного 
попереднього періоду та/або будь-якій іншій сімейній допомозі з урахуванням 
будь-якої максимальної суми, встановленої національним законодавством;  
• самозайнятим жінкам та жінкам із подружжя або, якщо і настільки, 
наскільки це визнається національним законодавством, жінкам-цивільним 
23 
 
партнеркам самозайнятих працівників слід надати доступ до будь-яких 
наявних послуг, що надають тимчасову заміну, що дозволяє переривати їхню 
професійну діяльність через вагітність чи материнство, або до будь-яких 
наявних національних соціальних служб [26].  
Значення стандартів Директиви для розвитку і підтримки жіночого 
підприємництва:  
• забезпечує застосування принципу рівного ставлення до чоловіків і 
жінок, які займаються самозайнятою діяльністю або сприяють здійсненню 
такої діяльності; 
•  забезпечує захист прав, пов’язаних з материнством і батьківством, 
самозайнятих працівників/працівниць та подружжя, які допомагають їм;  
• розширює право на допомогу по вагітності та пологах на 
самозайнятих жінок або подружжя чи партнерів тих, хто є самозайнятими, 
посилюючи захист материнства для самозайнятих жінок і покращення 
становища подружжя самозайнятих працівників [16].  
Резолюція Європейського парламенту від 13 вересня 2011 року про 
жіноче підприємництво на малих і середніх підприємствах (2010/2275(INI)) 
має на меті сприяння розвитку жіночого підприємництва і подолання проблем, 
які цьому перешкоджають, зокрема: перепон у доступі жінок до інформаційної 
підтримки, фінансових та технологічних інструментів і послуг; неоднакових 
можливостей чоловіків та жінок у керуванні та розвитку компаній через 
гендерні стереотипи та структурні бар’єри; відсутності належних прав у 
самозайнятих осіб, зокрема жінок, на соціальне забезпечення [27].  
У Резолюції виділено наступні стандарти у сфері жіночого 
підприємництва:  
1) доступ до фінансової та освітньої підтримки жінок-підприємиць: 
• підтримування жінок-підприємиць, які мають менше знань про 
доступні варіанти фінансування та досвід управління фінансами, викликані 
суспільними факторами, на всіх етапах бізнес-циклу фірми;  
24 
 
• проведення загальнонаціональних кампаній, включаючи семінари, 
з метою популяризації та ефективного інформування жінок про всі можливості 
фінансування, які пропонує цей механізм;  
• сприяння обміну найкращою практикою між регіонами, особливо в 
секторі малого сільського господарства, щоб забезпечити залучення жінок-
підприємиць та дати їм можливість передати набутий досвід;  
• здійснювати разом із бізнес-школами та організаціями програми 
інвестиційної готовності, які можуть допомогти жінкам створити життєздатні 
бізнес-плани, а також знайти та визначити потенційних інвесторів/ок; 
•  створення схем наставництва та програм підтримки, зокрема з 
використанням схем активного довголіття, які використовують поради та 
досвід професіоналів/ок у підприємницькій діяльності, які вийшли на пенсію; 
• впровадження політики, яка б дозволила жінкам досягти належного 
балансу між роботою та особистим життям, а також створювати належні 
заклади для догляду за дітьми; 
• прийняття національних освітніх концепцій для підвищення 
обізнаності дівчат про підприємництво, запровадження в школі початкових 
курсів з основ підприємництва та розширення спектру можливих предметів і 
професій, відкритих для дівчат, щоб вони могли розвивати базу знань і повний 
спектр навичок, необхідних для досягнення успіху в бізнесі; 
• сприяння працевлаштуванню дівчат і жінок шляхом підвищення 
кваліфікації та навчання протягом усього життя;  
• заохочення до однорічних програм жіночого підприємництва або 
учнівства та обмінів в університетах по всій Європі;  
• підвищення обізнаності та просування європейської програми 
обміну підприємцями/ицями «Еразмус для молодих підприємців/иць» з 
можливістю працювати до 6 місяців з досвідченим підприємцем/ицею у його/її 
МСП в іншій країні ЄС;  
25 
 
• надання спеціальних стипендій, аналогічних гранту ЄС «Леонардо 
да Вінчі», для студенток із видатним потенціалом, кульмінацією яких є 
церемонії нагородження «найкращих практик» для успішних випускниць; 
•  сприяння рівному доступу до контрактів на закупівлі та 
забезпечення «гендерно нейтральної» політики закупівель у державному 
секторі.  
2) доступ до традиційних можливостей бізнес-мереж та ІКТ:  
• заохочення програм транскордонного співробітництва, 
спрямованих на створення транскордонних центрів підтримки для жінок-
підприємиць, щоб забезпечити основу для обміну досвідом, раціоналізації 
ресурсів та обміну передовим досвідом;  
• заохочення участі жінок у місцевих торгових палатах, конкретних 
неурядових організаціях, лобістських групах та галузевих організаціях, які 
формують основне ділове співтовариство, щоб вони могли розвивати та 
зміцнювати конкурентоспроможні ділові навички;  
• створення шляхів для доступних кредитів, включаючи 
мікрокредити, зокрема для фінансування ініціатив ромських жінок;  
• забезпечення відповідних навчальних семінарів і практикумів, щоб 
дати жінкам можливість набути управлінських навичок, щоб успішно 
орієнтуватися в ситуації придбання, оцінки компанії, у банківських та 
юридичних питаннях; 
• заохочення збалансованого представництва жінок і чоловіків у 
керівних органах компаній;  
• сприяння політиці та програмам професійної підготовки для жінок, 
включаючи розвиток навичок комп’ютерної грамотності, підтримка 
досліджень та інновацій, зокрема шляхом фінансування;  
• заохочення створення жіночих мереж у компаніях, між компаніями 
в одному промисловому секторі та між промисловими секторами [27].  
26 
 
Значення стандартів, закріплених у Резолюції, полягає в тому, що вони 
сприяють фінансовій незалежності жінок та залученню жінок до роботи 
шляхом створення власних компаній, визначають різноманітні інструменти, 
доступні для полегшення відкриття бізнесу, забезпечують справедливий і 
рівний доступ жінок до фінансування, гарантують кращу організацію 
материнства, краще культурне та правове становище жінок, їх соціальне 
забезпечення, а також сприяють руйнуванню гендерних стереотипів. 
Резолюція Європейського парламенту від 19 січня 2016 року про 
зовнішні фактори, які є перешкодами для європейського жіночого 
підприємництва (2015/2111(INI)) має на меті окреслити виклики, які існують у 
сфері жіночого підприємництва, з-поміж яких можна виділити: низький рівень 
залученості жінок у підприємництво та як самозайнятих осіб, нерівний 
розподіл сімейних обов’язків і обов’язків по догляду за дитиною між жінками 
та чоловіками, зосередженість жінок здебільшого на секторах, які вважаються 
менш прибутковими, недостатня представленість жінок у сфері науки та 
технологій, гендерні стереотипи [28]. 
У Резолюції виділено наступні стандарти досягнення економічної 
незалежності жінок через підприємництво та самозайнятість:  
1) забезпечення балансу між роботою та особистим життям: 
• запровадження батьківської відпустки та відпустки по догляду за 
дитиною; 
• зміна традиційного розподілу гендерних ролей у суспільстві, на 
робочому місці та в сім’ї, заохочення чоловіків брати більшу участь у 
домашньому господарстві та піклуватися про членів сім’ї;  
• створення політики забезпечення поєднання сімейних і робочих 
обов'язків, особливо для жінок і особливо у висококонкурентних, мобільних 
секторах, де тривалий і гнучкий робочий час є нормою, а також забезпечення 
навчання протягом усього життя; 
•  доступ до закладів догляду за дітьми та індивідуального навчання. 
27 
 
 2) забезпечення інформацією та створення спільнот:  
• надання державою підтримки після початкового етапу (реєстрації 
підприємництва) з метою консолідації та розширення жінками свого бізнесу, а 
також налагодження зв’язків, обміну досвідом та наставництвом; 
• інвестування в цифровий потенціал жінок і дівчат, сприяння 
цифровій підприємницькій культурі жінок та їх інтеграції в інформаційне 
суспільство;  
• сприяння громадським організаціям щодо надання допомоги 
жінкам в розробці проєктів, фінансової та податкової підтримки, інформації, а 
також порад стосовно відкриття бізнесу; 
•  підтримка різноманітних фондів для консолідації бізнесу, більшої 
присутності на соціальних форумах та створення видимості жінок-
підприємниць;  
• створення різноманітних спільнот жінок-підприємниць; 
• створення європейської та національної мережі для полегшення та 
допомоги жінкам у пошуку фінансування та консультаційних послуг. 
 3) доступ до фінансування: 
• забезпечення рівності між чоловіками та жінками в доступі до 
капіталу;  
• полегшення та спрощення доступу жінок-підприємиць до 
фінансування та іншої підтримки, а також усунення бюрократичних та інших 
перешкод для розвитку жіночого підприємництва;  
• вивчення та розробка пропозицій щодо способів залучення жінок до 
відкриття бізнесу, зокрема забезпечення поінформованості жінок про програми 
підтримки та можливості фінансування;  
• забезпечення легшого доступу до фінансування у тих секторах, в 
яких жінки є менш залученими, зокрема в ІТ, будівництві та транспорті.  
4) створення можливостей для підприємницької освіти та навчання: 
28 
 
• сприяння розвитку культури підприємництва в рамках освіти та 
навчання на всіх рівнях, зокрема як формальної, так і неформальної освіти, 
включаючи навчання впродовж життя;  
• залучення шкіл та університетів до заохочення дівчат і жінок 
вивчати предмети, які ведуть до кар’єри в секторах науки, фінансів і 
прибуткових секторах, що швидко зростають, як-от нові технології, у т. ч. 
зелені технології, цифрове середовище та ІТ;  
• запровадження програм неформального та неофіційного навчання, 
які дозволяють учням/еницям чи студентам/кам виконувати проєкти розвитку, 
засновані на реальних бізнес-концепціях; 
• інвестування в програми, що забезпечують безперервне навчання 
жінок, як працівниць, так і підприємиць, постійно оновлюючи їхні навички та 
гарантуючи якісний професійний розвиток, особливо в комерційному секторі; 
• полегшення доступу жінок-підприємиць до відкриття та ведення 
компаній через гранти та навчальні курси з основних правових аспектів у 
цьому напрямку;  
• створення програм мотиваційної та психологічної підтримки для 
підвищення впевненості жінок-підприємиць [28].  
Значення Резолюції та її стандартів полягає в тому, що вони спрямовані 
на сприяння культурі жіночого підприємництва, заохочення та підтримці 
жінок у побудові підприємницької кар’єри, полегшення доступу до фінансів і 
можливостей для бізнесу, а також створення середовища, що дозволяє жінкам 
реалізувати свій потенціал і стати успішними підприємицями. Резолюція 
наголошує на тому, що жіноче підприємництво дає жінкам можливість 
посилити свою роль як бізнес-лідерок і стати зразком для наслідування для 
дівчат і молодих жінок [16]. 
Резолюція Європейського парламенту від 3 травня 2022 року щодо 
досягнення економічної незалежності жінок через підприємництво та 
самозайнятість (2021/2080 (INI)) має на меті розв’язання проблем на шляху до 
29 
 
економічної незалежності жінок через підприємницьку діяльність та 
самозайнятість, зокрема гендерних стереотипів, гендерної сегрегації в освіті, 
меншого доступу жінок до інформації, фінансової та державної підтримки та 
інструментів для соціальних і ділових мереж, труднощів у поєднанні роботи та 
сімейного життя, розриву у фінансовій грамотності між чоловіками та 
жінками. У зв’язку з цим, у Резолюції виділено три основні стандарти:  
1) програми підприємництва, освіти та підвищення кваліфікації:  
• сприяння ініціативам у напрямку жіночого підприємництва та 
створення різноманітних мереж для жінок-підприємиць;  
• підтримка досягнень жінок-підприємиць, співпраця та обмін 
досвідом, наставницькі стосунки між досвідченими підприємицями та 
підприємицями-початківками;  
• підвищення обізнаності про потенціал жіночого підприємництва; 
• розроблення стратегій навчання для забезпечення різних рівнів 
навчання;  
• популяризація та підвищення обізнаності щодо предметів STEM, 
цифрової освіти та фінансової грамотності, орієнтованих на жінок;  
• сприяння освіті та кар’єрі у фінансовій сфері для жінок; 
• визнання підприємницького потенціалу жінок у всіх секторах і 
сферах освіти;  
• надання можливостей для подальшого навчання та 
перекваліфікації для працівників і тих, хто переходить від роботи до 
самозайнятості;  
• інвестування в програми перекваліфікації та підвищення 
кваліфікації, спрямовані на самозайнятих жінок і жінок-підприємиць;  
2) доступ до капіталу:  
• краудкредитування, мікрокредити, мікрофінансування; 
• платформи фінансування;  
30 
 
• створення мережі інвесторів/ок, які орієнтуються на гендерну 
проблематику;  
• індивідуальна підтримка жінок-власниць бізнесу та жінок-
підприємиць;  
• підтримка програм спільного інвестування з фондами венчурного 
капіталу та бізнес-ангелами, які зосереджені на інвестиціях для жінок, і 
програм наставництва для жінок-підприємиць;  
3) краща основа для жінок-підприємиць:  
• забезпечення ефективного доступу до систем соціального захисту 
та прав;  
• гендерний мейнстримінг на всіх етапах процесу розробки заходів 
підтримки для жінок-підприємиць та консультації з різноманітною групою 
потенційних і поточних жінок-підприємиць; 
• усунення адміністративних бар’єрів для відкриття бізнесу 
жінками; 
• покращення нормативного регулювання, створення вказівок і 
спрощених форм, процедур і процесів, щоб допомогти самозайнятим жінкам-
підприємицям орієнтуватися в нормативному ландшафті;  
• податкові стимули або гнучкі податкові структури для покращення 
базових умов для підприємництва та самозайнятості (оподаткування лише 
прибутку або відстрочка податкових платежів);  
• баланс між роботою та особистим життям, рівний розподіл 
домашніх обов’язків та обов’язків по догляду, якісні доступні соціальні 
послуги;  
• розширення участі жінок у прийнятті економічних рішень на всіх 
рівнях [29]. 
Значення Резолюції полягає у заохоченні жінок розглядати 
підприємництво як кар’єру, бути економічно незалежними та розширювати 
31 
 
свої можливості через самозайнятість, а також у гарантуванні необхідних для 
цього інструментів та максимально сприятливого середовища. 
Комісія підтримує декілька інструментів та ініціатив, які орієнтовані 
виключно на жінок-підприємиць [30]. 
В першу чергу, треба зазначити, що запущено загальноєвропейську 
онлайн-платформу WEgate [31], яка об’єднує всі ініціативи з підтримки 
жіночого підприємництва в одну платформу, присвячену жінкам-
підприємицям та їхнім потребам, пов’язаним із започаткуванням, 
фінансуванням та управління бізнесом. Метою цієї ініціативи є створення хабу 
для об’єднання жінок-підприємиць з організаціями підтримки на місцевому, 
регіональному, національному та європейському рівнях, таким чином 
полегшуючи їм доступ до наставництва та бізнес-мереж по всій Європі. 
Європейська мережа підприємств (EEN) [32] має спеціальну групу 
експертів, що працюють над жіночим підприємництвом, яка об’єднує численні 
партнерські організації в різних країнах Європи та за її межами. Група 
підключає жінок-підприємиць до діяльності мережі з підтримки бізнесу та 
інновацій та надає конкретні послуги, такі як бізнес-партнерство, доступ до 
іноземних ринків, співпраця з місцевими мережами, а також доступ до 
фінансування ЄС. 
Європейська спільнота жінок-бізнес-ангелів та жінок-підприємець (The 
European Community of Women Business Angels and women entrepreneurs) – 
ініціатива, що фінансується Європейським парламентом, метою якої є 
підтримка жінок-підприємиць у доступні до альтернативних джерел 
фінансування. Зазначена мережа була створена у 2017 році і охопила 14 країн 
ЄС шляхом реалізації чотирьох проєктів: Lean In the European Women Business 
Angels Community - LEANIN EU WBAs; South Eastern Europe Women Business 
Angels Network - S.E.E.W.B.A.N; Project CrossEUWBA (Women Business 
Angels); Women Business Angels for Women Entrepreneurs [33]. Основними 
завданнями спільноти є підвищення обізнаності бізнес-ангелів, навчання 
32 
 
жінок, які б хотіли стати бізнес-ангелами, та допомоги жінкам-підприємицям 
презентувати свої бізнес-ідеї потенційним інвесторам [34]. 
Європейська мережа сприяння жіночому підприємництву (The European 
network to promote women's entrepreneurship, WES) – політична мережа, до якої 
входять члени з 31 європейської країни (країни ЄС, Ісландія, Норвегія та 
Туреччина). Делегати представляють національні уряди та установи. Вони 
відповідають за заохочення та підтримку жіночого підприємництва на 
національному рівні. Члени мережі надають поради, підтримку, інформацію та 
контакти щодо існуючих заходів підтримки жінок-підприємиць, а також 
допомагають визначити передовий досвід [34]. 
Європейська мережа амбасадорів жіночого підприємництва (The 
European network of female entrepreneurship ambassadors), яка була створена у 
2009 році, і до складу якої входять близько 270 підприємців з 22 країн Європи. 
Мета амбасадорів – виступати прикладом для наслідування, розповідаючи 
свою історію, підвищувати обізнаність та заохочувати підприємництво, як 
варіант кар’єри для жінок різного віку. В результаті діяльності цієї мери було 
організовано понад 650 національних, які охопили понад 61000 потенційних 
жінок-підприємиць. Амбасадори підтримали створення понад 250 нових 
підприємств, очолюваних жінками, та створили 22 клуби нетворкінгу та 
підтримки бізнесу для жінок [34]. 
Європейська мережа наставників для жінок-підприємиць (The European 
Network of Mentors for Women Entrepreneurs) була відкрита у 2011 році. До 
мережі наставників входять сімнадцять європейських країн: Албанія, Бельгія, 
Кіпр, колишня Югославська Республіка Македонія, Греція, Угорщина, 
Ірландія, Італія, Чорногорія, Нідерланди, Румунія, Сербія, Словаччина, 
Словенія, Іспанія, Туреччина та Велика Британія. Мережа наставників надає 
консультації та підтримку жінкам-підприємцям щодо започаткування, 
управління та зростання їхнього бізнесу на ранніх етапах (з другого по 
четвертий рік існування нового підприємства, керованого та власною жінкою) 
[34]. 
33 
 
 Для покращення ситуації в сфері фінансування жінок-підприємиць ЄІБ 
вважає, що потрібні ключові зміни в таких чотирьох ключових сферах: 
1. Збільшити кількість жінок-менеджерів у фондах та серед осіб, які 
ухвалюють рішення у венчурних фондах. Відсутність жінок-партнерів у 
венчурних компаніях та нестача інвестиційних фондів, якими керують жінки, 
є важливими перешкодами. Так, лише 5% керуючих партнерів у венчурних 
фондах ЄС – жінки (для порівняння в США – 15%). Венчурні фірми з жінокою-
партнером втричі частіше інвестують у фірми, які очолюються жінкою. 
Наприклад, ісландський венчурний фонд Crowberry Capital був заснований 
жінками, і третина коштів пішла засновницям-жінкам. 
2. Інвестувати з урахуванням гендерної призми, створюючи спеціальні 
фонди та фінансові інструменти для підтримки жіночого підприємництва. 
Деякі бар’єри, з якими стикаються жінки-підприємиці, є структурними. 
Наприклад, очікується, що генеральні партнери внесуть 1-3% капіталу до 
нового фонду. Жінкам-інвесторам може не вистачити власних засобів, щоб 
зробити таку інвестиція або покрити операційні витрати до отримання 
прибутку фондом. Їм також може не вистачити досвіду та партнерських 
зв’язків своїх колег-чоловіків, що ускладнює збір коштів. 
3. Допомагати жінкам знайти кошти та надавати технічні поради, 
необхідні для розвитку їх бізнесу. Більшість жінок покладаються на власні 
заощадження та внески членів сім’ї для заснування бізнесу, що може сильно 
обмежити зростання їхньої фірми. Дослідження, проведені у Франції, 
показали, що 10% жінок-підприємиць звертаються до банків за підтримкою, 
що приблизно на третину менше, ніж чоловіки-підприємці. 
4. Підтримка жінок-підприємиць у секторах, де їх гостро не вистачає, 
наприклад, у високих технологіях та науці, інженерії та математиці (STEM). 
Недостатнє представлення жінок в цьому свідчить, що одна з найбільш 
динамічних сфер економічного зростання – високі технології та інновації – 
розвивається без урахування внеску, досвіду або перспектив половини 
населення [35]. 
34 
 
2.2 Підходи до розвитку жіночого підприємництва в Канаді 
 
В Канаді проблемі жіночого підприємництва приділяється значна увага 
в зв’язку з значною  гендерною нерівністю в сфері бізнесу, так менше жінок 
ніж чоловіків є власницями малого та середнього бізнесу (18,4% в 2023 році), 
жінки в більшій мірі стикаються з бар’єрами  в доступі до капіталу [36]. В 
зв’язку з цим, в країні розроблена та реалізується Стратегія жіночого 
підприємництва  (Women Entrepreneurship Strategy, WES), яка має на меті 
розширення можливостей жінок для започаткування та масштабування 
бізнесу, а також передбачає за для цього фінансування у розмірі біля 7 
мільярдів доларів [37]. Стратегія жіночого підприємництва в Канаді 
спрямована на розвиток таких чотирьох напрямів: 
• допомога у зростанні бізнесу шляхом наставництва та розвитку 
навичок; 
• розширення доступу до капіталу; 
• покращення доступу до федеральних програм бізнес-інновацій; 
• розширення доступу до даних і знань шляхом створення Центру 
для жінок-підприємців для доступу до інформації, даних і передового доступу 
[38]. 
Однією з ініціатив в рамках WES є  Inclusive Women Venture Capital 
Initiative що реалізується Міністерством інновацій, науки та економічного 
розвитку Канади, метою якої є фінансування проєктів, спрямованих на 
зміцнення та побудову більш інклюзивного венчурного середовища для 
канадських жінок [39]. Основною причиною цього є існування бар’єрів в 
екосистемі венчурного капіталу для жінок-підприємців, так у всьому світі в 
2020 році стартапи, які очолюються жінками, отримали всього лише 2,3% 
венчурного фінансування, а в Канаді в 2021 році жінки становили 19,4% 
партнерів венчурних компаній. Саме з метою подолання зазначеного бар’єру в 
2021 році було виділено 15 млн. доларів США для фінансування 
35 
 
некомерційних організацій, які реалізують проєкти з розширення 
представництва жінок-підприємиць у канадській індустрії венчурного 
капіталу  [39]. 
Крім цього, було створено Фонд кредитування жіночого підприємництва 
у розмірі 55 млн. доларів в 2021 році. В рамках цієї ініціативи передбачено 
надання кредитів на суму до 50000 доларів США жінка-підприємицям через 
такі організації, як The Women’s Enterprise Organizations of Canada (WEOC); 
The National Aboriginal Capital Corporations Association (NACCA); The 
Northumberland Business Development Assistance Corp; Coralus, formerly SheEO; 
Evol [40]. 
Задля зміцнення потенціалу екосистеми підприємництва та усунення 
прогалин у послугах для жінок-підприємець створено Фонд екосистеми WES 
через який інвестовано для цих цілей біля 100 млн. доларів   [41]. 
Четвертою ініціативою є Хаб знань з жіночого підприємництва (Women 
Entrepreneurship Knowledge Hub, www.wekh.ca), на створення якого в 2018 році 
було виділено біля 8,62 млн. доларів США Університету Торонто 
Метрополітен, а також 5 млн. доларів в 2021 році та 3,8 млн. доларів в 2023 
році на підтримку роботи Хабу. WEKH складається з 10 регіональних центрів 
та має понад 300 партнерів, які беруть участь у створенні більш інклюзивного 
та сприятливого середовища для розвитку жіночого підприємництва в Канаді 
[42]. 
Основними напрямами діяльності Хабу є: 
• збір, аналіз та поширення інформації, та/або просування досліджень 
з питань жіночого підприємництва; 
• підтримка та обмін кращими практиками та знаннями серед жіночих 
організацій підтримки бізнесу; 
• звітування про прогрес жінок-підприємиць у Канаді, включаючи 
огляд підтримки жінок в екосистемі канадського підприємництва [42]. 
36 
 
Щоб оцінити ефективність WES, Хаб знань з жіночого підприємництва 
щорічно досліджує динаміку розвитку цього виду підприємництва та публікує 
результати впливу Стратегії жіночого підприємництва у відповідних звітах.   
До основних досягнень WES протягом 2021–2022 років відносять 
наступні: 
1. Побудова сильнішої екосистеми підприємництва: жінки-підприємиці 
відвідували відповідні програми та заходи понад 29500 разів. 
2.  Поліпшення доступу до фінансування: надано майже 9000 кредитів 
жінка-підприємицям та допомога 11 компаніям, які належать та очолюються 
жінками, в укладанні угод з венчурним капіталом. 
3. Допомога жінкам в експорті: федеральні програми, спрямовані на 
допомогу жінкам-підприємицям в експорті, були переглянуті понад 5000 разів. 
4. Удосконалення знань та даних: Хаб знань про жіноче підприємництво 
взяв участь або виступив спонсором понад 860 заходів, які відвідали понад 
22100 учасників. 
5. Диверсифікація закупівель: Державні послуги та закупівлі Канади у 
2021 році запустили Політику соціальних закупівель, щоб створити більш 
широкий список постачальників для федеральних контрактів [43].  
Загалом у 2021–22 роках федеральні програми та послуги для жінок-
підприємиць отримали доступ понад 71800 разів [43].  
Так, наприклад, Фонд екосистем WES у 2021-2022 роках допоміг: 
• створити 3202 нових робочих місця; 
• 5030 жінкам-підприємицям започаткувати новий бізнес (10000 жінкам  
з моменту запуску Фонду); 
• 5700 жінкам-підприємицям розвинути існуючий бізнес (12500 жінкам 
з моменту запуску Фонду); 
• 887 жінкам скористуватися з експортними можливостями; 
• 254 жінкам-підприємицям збільшити та покращити доходи, 
виробництво, процеси, технології, послуги тощо; 
37 
 
• 4458 жінкам-підприємицям забезпечити доступ до ініціатив щодо 
різноманітності постачальників; 
• 14793 жінкам зміцнити свої ділові та підприємницькі навички [43]. 
Про позитивний вплив Стратегії можуть свідчити результати 
статистичних досліджень щодо стану підприємницької діяльності в 2023 році. 
Так, спостерігається тенденція до збільшення частки МСП, які належать 
жінкам з 17,7% у першому кварталі 2023 року до 19,1% у четвертому кварталі  
[44, 45].  
Результати досліджень показали, що жінки, які брали участь в програмах 
WES, стали більш активно входити в нові галузі (75%), збільшили участь в 
інноваціях (65,9%), включаючи нові бізнес-процеси та моделі, продукти та 
послуги, а також практики сталого розвитку; 52,2% жінок-підприємиць 
створили нові мережі підтримки; 43,2% - знайшли нових консультантів [46]. 
 Зрозуміло, що хоча і спостерігають позитивні результати в сфері 
залучення жінок до підприємницької діяльності, але вони все ще є 
недостатніми оскільки  жінки-підприємиці все ще продовжують заробляти 
менше, ніж чоловіки, а також все ще існують значні бар’єри в доступі до 
фінансування [36]. 
Більш детально розглянемо модель інклюзивної інноваційної 
екосистеми підприємництва, яка була розроблена та впроваджується в Канаді 
задля розвитку жіночого підприємництва (рис.2.1).  
Як бачимо, модель складається з трьох рівнів: індивідуального (мікро-), 
організаційного (мезо-) та соціального (макро-). На індивідуальному рівні 
знання, навички, ставлення, поведінки, риси та рішення індивідів в 
екосистемах є надзвичайно важливими. Первинними, на нашу думку, є 
наявність підприємницьких талантів  та навичок у індивідуумів, що свідчить 
про необхідність створення умов для посилення творчого підприємницького 
потенціалу.  Також, в екосистемі підприємництва на мікрорівні повинні бути 
особи, що приймають рішення на кожному етапі бізнес-процесу, такі як 
38 
 
інвестори, наставники, радники та інші, які допомагають і створюють умови 
для розвитку зазначеного потенціалу [43]. 
 
 
Рисунок 2.1 – Модель інклюзивної інноваційної екосистеми 
підприємництва в Канаді 
Джерело: [43] 
 
Організаційний рівень екосистеми містить такі необхідні для 
забезпечення розвитку підприємницької діяльності компоненти, як фінансові 
установи та інвестори, освітні установи, інкубатори та акселератори, 
організації з підтримки бізнесу, бізнес-мережі та інші. На цьому рівні дуже 
важливо, щоб зазначені інституції в свою діяльність інтегрували політики та 
стратегії пов’язані з розвитком, в тому числі, і жіночого підприємництва [43]. 
Ефективність функціонування на індивідуальному та організаційному 
рівнях, в свою чергу, залежить від створення сприятливих умов, як 
законодавчих, так і фінансових, а також організаційно-інформаційних, на 
макрорівні. Зокрема, мова йде про відповідну державну політику та 
регулювання, культурні цінності та традиції, наявність технологічної 
інфраструктури тощо. Також, на розвиток підприємництва, в тому числі 
39 
 
жіночого, впливають існуючі соціально-економічні тенденції, які обов’язково 
необхідно досліджувати та враховувати. 
На нашу думку, зазначена модель може бути вивчена більш ретельно та 
адаптована для вітчизняних реалій. 
Крім цього, треба зазначити, що в Канаді використовуються інноваційні 
підходи для поширення підтримки розвитку підприємництва, в тому числі 
жіночого. В першу чергу, це – надання допомоги жінкам-підприємицям у 
інтегруванні нових технологій у свій бізнес шляхом розповсюдження 
цифрових інструментів та навчальних матеріалів, проведення семінарів, 
консультацій з ІТ та іншими спеціалістами, нетворкінгових сесій тощо [43].  
Одним з прикладів є Canada Digital Adoption Program (CDAP) [47], яка 
започаткована для допомоги МСП впроваджувати цифрові технології для 
підвищення своєї конкурентоспроможності. В рамках цієї програми 
пропонується два види грантів: 
• Grow Your Business Online – надається до 2400 доларів США на 
впровадження рішень електронної комерції задля того, щоб допомогти 
компаніям вийти в Інтернет, розширити присутність в соціальних медіа, 
покращити взаємодію з клієнтами в Інтернеті [47]; 
• Boost Your Business Technology [48] – надавалося до 15000 доларів на 
розробку плану цифрового впровадження, до 100000 доларів у вигляді кредиту 
під 0% для реалізації плану та до 7300 доларів у вигляді субсидії на заробітну 
плату для найму кваліфікованої молоді для впровадження та адаптації 
цифрових технологій [48]. 
Також, треба згадати програму Advanced Digital and Professional Training 
(ADaPT) [49], яка спрямована на розвиток цифрових компетентностей та 
навичок, та ініціативу Ignite Digital [50], яка допомагає жінкам та підприємцям 
прискорити впровадження цифрових технологій за допомогою грантів, 
навчання, ресурсів та підтримки. 
Зазначені та інші програми та ініціативи свідчать про те, що розвитку 
цифрових компетентностей та цифровізації бізнесу приділяється багато уваги, 
40 
 
і в цей процес долучаються як урядові організації, так і неурядові, освітні та 
фінансові установи. 
 
2.3 Особливості розвитку жіночого підприємництва в 
Великобританії 
 
У Великобританії згідно досліджень із понад 5,5 мільйона малих 
підприємств з найманими працівниками майже 18% у 2024 році очолюють 
жінки [51], але в той же час відмічають, що за останні 5 років кількість 
засновників-чоловіків продовжує випереджати жінок [52].  
Результати звіту Rose Review Progress Report за 2023 рік свідчать, що у 
Великобританії на сьогодні спостерігається позитивна динаміка щодо темпів 
зростання жіночого підприємництва. Так, в 2023 році трохи більше 20% усіх 
нових компаній були засновані жінками, що на 3% більше ніж в 2018 році. В 
2022 році жінки у Великій Британії заснували понад 150000 нових компаній, 
що вдвічі більше ніж в 2018 році. Близько 10% жінок в економіці Великої 
Британії були підприємцями на ранніх стадіях у 2022/23 році, порівняно з 
приблизно 12% чоловіків. Це включає володіння або управління бізнесом, 
якому менше трьох з половиною років. Це означає, що приблизно 2 з 5 
підприємців у Великій Британії були жінками (44%), порівняно з приблизно 1 
з 3 у 2018/1919 році [53].  
Активну увагу розвитку жіночого підприємництва уряд Великої Британії 
почав приділяти з 2018 року, розпочавши з детального огляду цієї проблеми, 
запропонувавши Елісон Роуз очолити та провести незалежне дослідження, 
зокрема, оцінити стан та перспективи розвитку жіночого підприємництва в 
країні, а також вивчити основні бар’єри з якими стикаються жінки, які 
починають та розвивають бізнес. 
У першому оглядовому звіті, опублікованому в березні 2019 року, 
зазначалося, що «до 250 мільярдів фунтів стерлінгів нової вартості може бути 
додано до економіки Великої Британії, якщо жінки почнуть і 
41 
 
масштабуватимуть новий бізнес з тією ж швидкістю, що й чоловіки у Великій 
Британії» [54]. 
На основі цього уряд Великої Британії оголосив про амбітні цілі щодо 
збільшення кількості жінок-підприємиць удвічі до 2030 року, що становить 
майже 600000 додаткових підприємств, що очолюються жінками. Уряд також 
погодився співпрацювати з Елісон Роуз та іншими партнерами з приватного 
сектору для просування восьми запропонованих ними ініціатив [55]: 
• Ініціатива 1. Сприяти більшій прозорості розподілу фінансування у 
Великій Британії за допомогою нового Кодексу про інвестування і жінок-
підприємиць, який передбачає, що фінансові установи зобов’язуються 
відстежувати гендерний розподіл свого фінансування. 
• Ініціатива 2. Запуск нових інвестиційних інструментів для збільшення 
фінансування, яке спрямовується на жінок-підприємиць. 
• Ініціатива 3. Заохочення інституційних та приватних інвесторів у 
Великій Британії до подальшої підтримки та інвестування в жінок-
підприємиць. 
• Ініціатива 4. Переглянути існуючі та створити нові банківські 
продукти, орієнтовані на підприємців, які мають обов’язки по догляду за 
сім’єю. 
• Ініціатива 5. Покращення доступу до професійної експертизи шляхом 
розширення програм з підприємництва та експертизи. 
• Ініціатива 6. Розширення існуючих можливостей наставництва та 
налагодження зв’язків. 
• Ініціатива 7. Прискорити розробку та впровадження курсів, 
пов’язаних з підприємництвом, у школах та коледжах. 
• Ініціатива 8. Створення центру «перша зупинка для підприємців», з 
метою підвищення інформаційних можливостей підприємців.  
Rose Review 2019 року виявило значні проблеми щодо доступу жінок-
підприємиць до фінансових ресурсів, зокрема і венчурних інвестицій. Так, 
42 
 
дослідження показало, що на кожен 1 фунт стерлінгів венчурних інвестицій 
лише 1 пенс йде на жіночі команди засновників бізнесу [55]. Це сприяло 
розробці Кодексу «Інвестицій у жінок», що представляє собою зобов’язання 
підтримувати розвиток жіночого підприємництва у Великобританії шляхом 
покращення доступу жінок-підприємиць до інструментів, ресурсів та фінансів 
із сектору фінансових послуг [56].  
До основних зобов’язань підписантів Кодексу відносяться наступні: 
1. Призначити члена команди вищого керівництва, відповідального за 
підтримку рівності. 
2. Надавати дані до галузевого органу, призначеного Міністерством 
підприємництва та торгівлі, для щорічного публікування на узагальненій та 
анонімізованій основі. 
3. Запровадити внутрішні практики для покращення доступу жінок-
підприємиць до фінансування, необхідного для започаткування та розвитку 
успішного бізнесу [56]. 
Відповідно що річного звіту 2024 року, на сьогодні у країні понад 250 
підписантів Кодексу, які управляють активами на суму понад 1 трильйон 
фунтів стерлінгів. На підписантів Кодексу припадає 47% угод венчурного 
капіталу (VC) і 40% ангельських інвестиційних груп Асоціації бізнес-ангелів 
Великобританії [57]. 
Для розвитку даного інструмента партнери Кодексу планують наступні 
кроки: 
• здійснювати набір партнерів з обмеженою відповідальністю, 
оскільки вони є кінцевими постачальниками капіталу та мають значний внесок 
на менеджерів фондів; 
• створювати відчуття спільноти для підписантів Кодексу; 
• стимулювати ділитися та впроваджувати передовий досвід 
підписантів Кодексу [57]. 
Однією з важливих ініціатив щодо підтримки розвитку жіночого 
підприємництва є створення Invest in Women Hub [58], яка має на меті 
43 
 
сформувати надійне джерело інформації, в першу чергу, щодо можливостей 
фінансування створення або розвитку бізнесу. Зазначений Хаб є неурядовою 
організацією, яким керує Рада з інвестування в жінок-підприємиць. Рада з 
інвестування в жінок-підприємців, яка керує Хабом, є добровільним 
колективом, створеним у 2019 році для заохочення та підтримки жінок у 
бізнесі, до складу якого входять такі організації, як Британський бізнес-банк, 
Diversity VC, Goldman Sachs, KPMG, NatWest та UBS. 
Ресурси на Хаб були адаптовані для вирішення трьох етапів бізнесу: 
Початок (Start), Розвиток (Grow), Масштабування (Scale) 
Start пропонує все, що потрібно знати, щоб запустити свій бізнес, Grow 
допомагає жінкам-засновницям дізнатися, як зробити наступний крок до 
розвитку свого бізнесу, а Scale пропонує детальну інформацію про те, як 
прискорити створення бізнесу. 
Invest in Women Hub включає розділи, присвячені ресурсам, новинам та 
подіям. Він також містить інструмент «Знайти постачальника фінансів», який 
дозволяє підприємцям легко знаходити фінансових партнерів для кожного 
етапу життєвого циклу бізнесу, включаючи бізнес-інкубатори, акселератори 
та венчурний капітал.  
Важливу роль у розвитку жіночого підприємництва в Великій Британії 
також відіграють організації, асоціації, платформи, які працюють в цій сфері 
шляхом надання освітньої, інформаційної, фінансової, комунікаційної 
підтримки. Зокрема, це – British Association of Women Entrepreneurs 
(https://www.bawe-uk.org/about-us/), AllBright Collective 
(https://www.allbrightcollective.com/en-us/about), AccelerateHER 
(https://www.accelerateher.co.uk/about-us/), Anglia Capital Group 
(https://www.angliacapitalgroup.co.uk/), Enter the Arena 
(https://www.enterthearena.co.uk/), Everywoman (https://www.everywoman.com/), 
Female Founder Finance (https://femalefounder.finance/), Fund Her North 
(https://www.fundhernorth.com/), Women in Innovation (https://iuk-business-
connect.org.uk/), Norwich Business Women’s Network (https://www.nbwn.co.uk/) 
44 
 
та багато інших. Інформація про ці та інші організації також розміщена на 
Invest in Women Hub. 
В Шотландії в 2022 році також було проведене дослідження стану 
розвитку жіночого підприємництва, результати якого знайшли своє 
відображення в звіті «Pathways: A New Approach for Women in 
Entrepreneurship. An independent review commissioned by the Scottish 
Government» [60]. 
Під час досліджень було з’ясовано, що  хоча більше половини населення 
Шотландії складають жінки, але лише кожен п’ятий підприємець в країні є 
жінкою, а стартапи засновані жінками отримують лише 2% від загального 
інвестиційного капіталу [60]. Також було виявлено основні причини 
недостатньої участі жінок в підприємницькій діяльність, серед яких наступні: 
• Порівняно з чоловіками жінки часто мають більші матеріально-
технічні обмеження, що ускладнює участь у підприємницькій діяльності. 
• Жінки часто відчувають себе такими, що «не належать» до сфери 
підприємництва. 
• Формально визначені шляхи до підприємництва незрозумілі, а 
неформальні шляхи та мережі недостатньо спрямовані на жінок. 
• Загальна освіта щодо підприємництва та подання підприємництва як 
можливого кар’єрного шляху в значній мірі відсутні в системі освіти. 
• Отримання жінками набагато меншої кількості інвестицій порівняно 
з чоловіками на всіх стадіях підприємницького шляху від венчурних фірм та 
інших джерел [60]. 
В зв’язку із зазначеним, дослідниками було розроблено низку 
рекомендацій задля поліпшення зазначеної ситуації, серед яких [60]: 
• Створення гіперлокальних закладів інкубації, освіти та підтримки 
стартапів, так званої мережі «PUPS» – так званих «pop-up pre-start» закладів, 
щоб полегшити жінкам доступ до підприємницької освіти. Такі заклади 
повинні знаходитися в територіально близько до місць, які найбільш часто 
45 
 
відвідують жінки в силу своєї зайнятості, виконуючи свою соціальну роль, 
наприклад, доглядальниці за дітьми або домашньої господарки (торгівельні 
центри, школи, дитячі садки тощо). Економія часу на подолання значної 
відстані до, наприклад, освітнього закладу, місцезнаходження якого суттєво 
відхиляється від щоденного маршруту жінки, може стати стимулом і 
можливістю для жінки отримати необхідні знання і навички в подібному «Pop-
up Pre-start» закладі. 
• Підтримка недостатньо представлених засновників бізнесу, зокрема 
жінок через Concept та Journey Funds. Дослідники вважають, що в Шотландії 
необхідно створити два нових типи грантів на підтримку бізнесу та 
інтегрувати їх з розширеними інкубаційними послугами. Concept Fund – це 
схема мікрофінансування, яка доступна учасникам у межах мережі Pre-Starts, 
включаючи PUPS. Він призначений для заохочення та підтримки засновників 
на ранніх стадіях розвитку та тестування нових бізнес-ідей та концепцій. 
Пропонується надавати невеликі гранти до 1000 фунтів стерлінгів членам 
мережі Pre-Starts. Управління Фондом може здійснюватися центральним 
оператором мереж Pre-Starts.  Journey Fund призначений для підтримки тих, 
чиї бізнес-ідеї є більш розвиненими. Фонд Journey надаватиме гранти у розмірі 
до 50 000 фунтів стерлінгів.  
• Заохочення кращого представництва під час «відбіркових заходів» у 
межах підприємницького шляху, що дозволить підвищити можливості жінок 
до отримання, зокрема фінансових та інвестиційних ресурсів.  
• Боротьба з прихованим сексизмом, який лежить в основі 
недостатньої участі через існування рольових стереотипів в суспільстві. Серед 
таких заходів можуть бути впровадження обов’язкових курсів з гендерної 
рівності в університетах та коледжах. Також, усі організації, які отримують 
фінансову підтримку від уряду для надання послуг підприємницькій 
екосистемі, повинні продемонструвати, що існує програма, яка передбачає 
обов’язкове навчання персоналу з питань різноманітності та рівності.  
46 
 
• Уточнення шляхів доступу до підприємництва, що передбачає 
більшу формалізацію шляхів доступу для жінок, оскільки підприємницька 
екосистема в більшості спирається на неформальні мережі, в яких переважно 
домінують чоловіки. В зв’язку з цим дослідниками рекомендується створити 
централізований ресурс з чітко визначеними шляхами для підприємців на 
різних етапах їхнього індивідуального шляху, в кожному випадку чітко 
визначаючи всі відповідні варіанти подальшої підтримки та наставництва, 
доступні їм. Зрозуміло, що при створенні та розвитку цього ресурсу необхідно 
опиратися на підхід неупередженості та забезпечення гендерної рівності. 
• Створення комплексної бази даних для відстеження прогресу на 
шляху до повного представництва в підприємництві, оскільки існуючі методи 
вимірювання та набори даних, які використовуються в підприємницькій 
екосистемі Шотландії, на думку дослідників, не є ані достатньо точними, ані 
складними, щоб належним чином інформувати про рівень участі в 
підприємництві та підтримувати стратегії вдосконалення. Тому пропонується 
зробити загальну базу даних, дезагреговану за статевою та етнічною 
приналежністю, доступною для всіх зацікавлених сторін у підприємницькій 
екосистемі. База повинна поєднувати статистику підприємництва/стартатапів 
у державному та приватному секторах, а уряд повинен публікувати щорічний 
аналіз тенденцій участі в підприємництві з розбивкою та гендерними та 
етнічними вимірами.  
Отже, бачимо, що в проблемі жіночого підприємництва приділяється 
значна увага у Великобританії оскільки жінки в бізнесі через низку 
економічних, соціальних, культурних та політичних причин все ще 
представлені недостатньо, і існує низка перешкод та бар’єрів для їх входження 
в цю сферу.  
  
47 
 
РОЗДІЛ 3 
АНАЛІЗ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЖІНОЧОГО 
ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ 
 
 
3.1 Аналіз стану розвитку жіночого підприємництва в Україні 
 
Як свідчать дослідження в Україні на сьогодні жінки відкривають малий 
бізнес на рівні з чоловіками. Так, в 2023 році 51% фопів було зареєстровано 
жінками. Треба зазначити, що починаючи з 2017 року частка жінок, які 
відкривали фопи зростала. Ця динаміка представлена в табл.3.1 [61]. 
Таблиця 3.1 – Динаміка зареєстровних ФОП в гендерному розрізі за 
2017-2023 роки, од 
Рік 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 
Жінки 102119 173498 166944 148161 146521 92964 18776 
Чоловіки 114447 168803 169769 142478 139490 100695 18116 
Разом 216566 342301 336713 290639 286011 193659 36892 
Джерело: [61] 
Якщо говорити про вид діяльності, то 30% нових фопів, зареєстрованих 
жінками, займаються роздрібною торгівлею (в 2 рази більше аніж чоловіків). 
Активно реєструються жінки в сфері ІТ-послуг – на другому місці по кількості 
реєстрацій, але вони складають лише 34% від загальної кількості за цією 
категорією.  Більше жінок ніж чоловіків спостерігається в сфері надання інших 
індивідуальних послуг, в виробництві одяну, освіти, НR, соцдопомозі, охорони 
здоров’я тощо [61] (табл.3.2). 
Якщо в малому бізнесі спостерігається позитивна тенденція, то середній 
та великий бізнес очолює все менше жінок. Якщо в 2021 році 35% бізнесів 
очолювали жінки, то в 2022 році їх кількість скоротилася до 29%. В 2023 році 
було відкрито 3849 бізнесів, які очолили жінки [61] (рис.3.1). 
 
 
48 
 
Таблиця 3.2 – ТОП-10 секторів серед жінок ФОП в 2023 році 
 
Джерело: [62]  
 
Рисунок 3.1 – Динаміка реєстрації компаній і ФОП в 2019-2023 рр 
Джерело: [62]  
49 
 
Основні сфери діяльності компаній, які очолюють жінки в Україні 
представлено в табл.3.3. 
 
Таблиця 3.3 – ТОП-10 секторів компаній, які очолюють жінки, в 2023 
році 
 
Джерело: [62]  
 
В січні 2024 році було проведене дослідження сучасного стану розвитку 
жіночого підприємництва в Україні, згідно якого виявилося, що більшість 
жінок (74% респонденток) відкрили свій більшість у пошуках можливостей, а 
23% - були змушені це зробити, оскільки попередній власник пішов на війну 
або не мали кращих варіантів для працевлаштування (рис.3.2) [63]. 
 
50 
 
 
Рисунок 3.2 –  Мотиви рішення зайнятися бізнесом у розрізі груп 
підприємиць (n = 476) Питання: Яке із тверджень найкраще описує Ваше 
рішення зайнятися бізнесом?  
Джерело: [63] 
 
Як бачимо, вимушених жінок-підприємиць більше серед жінок з 
інвалідністю, з сільської місцевості та внутрішньо переміщених осіб. 
Але в цілому, можемо стверджувати, що бізнес жінки відкривають в 
основному, щоб самореалізуватися. 
Серед основних проблем, з якими зіштовхуються жінки при відкритті та 
розвитку бізнесу, були виявлені наступні: 
• економічна криза (зростання цін та курс валют, низка купівельна 
спроможність населення); 
• високий рівень конкуренції; 
• зміни в законодавстві, державному регулюванні, податкові системі; 
• можливі перебої зі зв’язком, інтернетом електрикою; 
• корупція та постійні перевірки з боку органів контролю; 
• проблема із залученням клієнтів та додаткових інвестицій; 
• мобілізація та виїзд персоналу за кордон; 
• втрата ключових партнерів та постачальників через високі ризики 
нестабільності тощо [63]. 
51 
 
Кожна з наведених вище груп жінок-підприємиць мають свої специфічні 
проблеми. Так, наприклад, для жінок, які ведуть бізнес в сільській місцевості 
найбільш актуальною проблемою є брак робочої сили, обмежений доступ до 
ресурсів, налагодження взаємозв’язків із місцевою владою.  
Підприємиці-ВПО зіштовхнулися з проблемою у відновленні або 
налагодженні нових партнерських відносин з постачальниками і споживачами 
в зв’язку з війною та переміщенням, залученням капіталу. 
Категорії жінок з інвалідністю наголошують про відсутність належної 
підтримки з боку держави, зокрема недостатній розмір соціальних виплат, 
незадовільний медичний супровід тощо [63]. 
Повномасштабне вторгнення рф на територію України вплинуло також і 
на економічні спроможності жінок. Так, згідно з Державною стратегією 
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 
року: «Зруйнована внаслідок повномасштабної війни інфраструктура, 
зупинені або скорочені бізнес-процеси актуалізують проблему відновлення та 
повноцінної участі жінок в економічній діяльності» [64]. 
Стратегічна ціль 4 зазначеної Державної стратегії визначена наступна: 
«Жінки та чоловіки беруть рівну участь у різних сферах економічної 
діяльності, користуються результатами сталого економічного розвитку та 
мають рівний доступ до всіх видів економічних ресурсів» [64]. Вважається, 
дана стратегічна ціль  може сприяти, в тому числі, вирішенню таких проблем, 
як обмеженість можливостей вести та розвивати бізнес, зокрема для жінок, які 
проживають у сільській місцевості, для вразливих груп жінок, що зазнають 
множинної дискримінації (жінки з числа ветеранів війни, осіб з інвалідністю, 
жінки ромської національності та жінки інших категорій) [64]. 
Для реалізації операційної цілі 4.1 «Створено умови для забезпечення 
рівних економічних можливостей жінок і чоловіків» визначено наступні 
завдання, які стосуються підприємницької діяльності: 
• створення умов для розширення економічної активності жінок, 
особливо у віці 25-29 років, а також можливостей для офіційної та повної 
52 
 
зайнятості жінок на роботах з гідними умовами праці, зокрема жінок, які 
проживають у сільській місцевості, жінок, які належать до вразливих груп 
населення; 
• створення умов для розширення участі жінок, зокрема тих, які 
належать до вразливих груп, у підприємництві [64]. 
Що дозволить призвести до наступних результатів: частка жінок серед 
власників середнього та великого бізнесу збільшилася; кількість жінок і 
чоловіків із числа вразливих груп, які займаються підприємницькою 
діяльністю, збільшилася; кількість наглядових рад державних та комунальних 
підприємств, до складу яких входить не менше ніж 30 відсотків жінок, 
збільшилася [64]. 
Згідно з Операційним планом з реалізації Державної стратегії 
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 
року на 2022-2024 роки, схваленим Розпорядженням Кабінету Міністрів 
України від 12 серпня 2022 р. № 752-р 59 , пропонується серед іншого:  
● проведення дослідження для виявлення бар’єрів, які обмежують 
участь жінок у торгівлі, визначення потреб у підтримці жінок-підприємиць, які 
представляють різні сфери економічної діяльності та різні соціальні групи, 
зокрема, жінок-фермерок, жінок з числа внутрішньо переміщених осіб, родин 
учасників бойових дій, загиблих та зниклих безвісти, ветеранів/ок, жінок з 
інвалідністю;  
● розроблення плану заходів щодо розвитку самозайнятості та 
підприємництва;  
● передбачення в обласних/міських програмах розвитку малого та 
середнього підприємництва розділу «Сприяння розвитку жіночих ініціатив і 
підприємництва»;  
● проведення аналізу звітності у сфері підприємництва з метою 
виявлення прогалин у даних з розподілом за статтю, віком, місцем 
проживання;  
53 
 
● проведення інформаційно-комунікаційних кампаній, спрямованих на 
популяризацію позитивного образу жінки-підприємиці, поширення кращих 
практик ведення бізнесу жінками тощо;  
● заохочення великого бізнесу надавати підтримку територіальним 
громадам для розвитку малого підприємництва серед жінок [64]. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 
затверджено Національну економічну стратегію на період до 2030 року [65]. 
Цей документ визначає довгострокову економічну візію, принципи і цінності, 
ключові напрями (вектори) економічного розвитку за кожним з 20 напрямів - 
стратегічні цілі, шляхи їх досягнення з урахуванням наявних і потенційних 
викликів і бар’єрів, а також основні завдання державної економічної політики 
та цільові індикатори на період до 2030 року, задля досягнення мети щодо 
підвищення рівня добробуту населення. Аналізуючи згаданий документ, слід 
звернути увагу на зазначені виклики і бар’єри в контексті дослідження, які 
існують станом на сьогодні в Україні:  
● збереження гендерних стереотипів, що зумовлюють в тому числі 
низьке залучення жінок до ІТ-сфери та STEM-освіти;  
● жінки становлять лише 25 відсотків усіх ІТ-спеціалістів/ток, однак їх 
частка поступово зростає;  
● низький рівень залучення жінок до провадження підприємницької 
діяльності;  
● розрив в оплаті праці чоловіків та жінок;  
● високий рівень гендерної сегрегації ринку праці, через що жіноча 
зайнятість зосереджується на посадах нижчого рівня та в менш оплачуваних 
видах економічної діяльності;  
● можливості жіночої зайнятості обмежуються непропорційним 
навантаженням хатньою та доглядовою працею;  
● існування гендерного розриву в заробітній платі призводить до 
відмінностей у рівні пенсійного забезпечення, внаслідок чого жінки літнього 
віку стикаються з підвищеними ризиками малозабезпеченості [65]. 
54 
 
Серед очікуваних результатів до 2030 року згідно зі Стратегією в розрізі 
теми дослідження забезпечити рівні права та можливості жінок і чоловіків у 
всіх сферах життя суспільства зокрема, але не лише шляхом:  
● масштабування програми із залучення жінок до STEM-освіти, 
реалізація інформаційних кампаній, спрямованих на зміну гендерних 
стереотипів щодо вибору професії;  
● підвищення рівня зайнятості жінок і чоловіків відповідних вікових 
груп та скорочення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків [65]. 
Вже у квітні 2021 року було схвалено Національну стратегію створення 
безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року від 14 квітня 2021 
року № 366, метою якої є створення безперешкодного середовища для всіх 
груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині 
реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом 
інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, 
економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики. 
Окремі проблеми в аспекті цього дослідження, які згадуються у документі є 
[66]:  
● догляд за дитиною та особами, що потребують стороннього догляду, 
створює бар’єри для участі у ринку праці;  
● недостатньо розвинута система підтримки жінок під час вагітності та 
народження дитини до 1,5 року;  
● широко поширена гендерна дискримінація щодо оформлення 
лікарняних з догляду за дитиною та декретних відпусток. 
Як результат втілення положень Стратегії очікується створити рівні 
умови та можливості у сфері зайнятості, а також заняття підприємництвом 
шляхом:  
● підвищення рівня підприємницької культури ведення господарської 
діяльності, зокрема серед жінок, шляхом проведення інформаційних кампаній, 
напрацювання навчальних матеріалів та їх поширення у доступних форматах;  
● підвищення рівня фінансової грамотності та управлінських навичок;  
55 
 
● ефективної комунікації, перегляду та розширення можливостей 
пільгового оподаткування та кредитування для жінок;  
● створення програм супроводу для започаткування власної справи 
вразливими на ринку праці групами населення, зокрема через мережу 
державних бізнес-інкубаторів, бізнес-акселераторів та центрів зайнятості;  
● створення платформи для консультацій щодо підприємницької 
діяльності та професійного розвитку, а також надання послуг на добровільній 
та безоплатній основі;  
● розвиток інституту інвестиційного супроводу та менторства для 
існуючих підприємств, власницями та засновницями яких є жінки;  
● забезпечення ефективного функціонування мережі ясел, дитсадків та 
інструментів догляду за дітьми, зокрема групи продовженого дня, для 
забезпечення умов працевлаштування батьків чи опікунів;  
● проведення інформаційних кампаній щодо популяризації зайнятості та 
підприємництва серед вразливих на ринку праці категорій для подолання 
невпевненості та психологічних бар’єрів перед вибором професії чи роботи; 
 ● створення платформ для обміну інформацією між бізнесом, освітньою 
системою та Державною службою зайнятості для забезпечення ефективного 
планування вибору кар’єри [66]. 
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. № 
1150-р оновлено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки 
ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року  з огляду на виклики, 
спричинені повномасштабним вторгненням. Серед завдань Національного 
плану дій серед іншого визначено розширення можливостей підтримки 
самозайнятості та підприємництва для жінок, зокрема з числа внутрішньо 
переміщених осіб, жінок-ветеранів та інших осіб, які постраждали від 
конфлікту.  
У Плані заходів з виконання Національного плану дій з виконання 
резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 
року для виконання такого завдання передбачено:  
56 
 
• виконання програм підтримки самозайнятості та підприємництва 
жінок, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб, жінок-ветеранок та 
інших осіб, які постраждали від конфлікту;  
• проведення аналізу сфер та форматів зайнятості з урахуванням 
регіональних особливостей для працевлаштування внутрішньо переміщених 
осіб;  
• забезпечення інформування громадян через платформу «Дія. Бізнес» 
про можливості провадження підприємницької діяльності, в тому числі про 
наявність фінансування  [67]. 
Отже, в Україні розроблено низку Стратегій, які мають на меті 
підвищити підприємницьку активність жінок в Україні. Важливим є 
імплементувати зазначені в попередньому розділі стандарти ЄС в законодавчо-
нормативну базу України. 
В Україні створено декілька платформ з розвитку жіночого 
підприємництва та діє низка громадських організацій в цій сфері. Наведемо 
нижче деякі з них. 
Українська платформа «Жінки в бізнесі» [68] – платформа, яка об’єднує 
жінок-підприємиць, представниць жіночих бізнес-асоціацій та менторів/ок для 
розвитку і навчання, генерування нових ідей та реалізації спільних проєктів. 
Метою платформи є об’єднати жінок-підприємиць, жінок-лідерок, 
представниць жіночих бізнес-асоціацій, бути опорою та рушійною силою для 
розвитку й популяризації жіночого підприємництва в Україні. Формати 
функціонування «Жінок в бізнесі»: надання інструментів для навчання, 
зокрема створення освітніх програм, онлайн конференцій, форумів. 
Громадська організація «Ділові Українські Жінки» – громадська 
організація, діяльність якої має на меті зміцнення впливу та ролі жінки у 
реформуванні українського суспільства. Формати «Ділові Українські Жінки»: 
міжнародна діяльність, зокрема встановлення взаємозв’язку між 
громадськими організаціями, представниками політичної, культурної та 
наукової еліти різних країн, а також взаємний обмін та співпраця зі світовими 
57 
 
громадськими організаціями; реалізація духовних соціальних проєктів, бізнес 
проєктів та благодійної допомоги; діяльність, спрямована на розкриття 
творчого потенціалу жінок та підвищення їх соціального статусу в суспільстві, 
шляхом об’єднання й спільної ефективної роботи. 
Громадська організація «Інша жінка» [69] – це громадська організація, 
яка об'єднує жінок, які прагнуть впливати, і напрямками діяльності якої є 
сучасна та доступна освіта, розвиток жіночого бізнесу, гендерна рівність та 
захист, збільшення представництва жінок у владі, протидія домашньому 
насильству, підтримка та партнерство для кожної жінки. Мета організації: 
розбудувати спільноту освіченого суспільства, в якому інтелект буде трендом, 
а гендерна рівність - запорукою економічного зростання в суспільстві; 
створити та популяризувати тренд на працюючу, впливову, фінансово 
незалежну жінку, яка впевнено крокує по життю. Формати діяльності: якісні 
події, результативні зустрічі, змістовні проєкти тощо 
Асоціація жінок України «ДІЯ»  [70] – це громадська організація, що 
об’єднує жінок для спільного розв’язання питань розширення їх прав і 
можливостей. Метою організації є захист жіночих, соціальних, економічних, 
духовних, політичних та інших прав і інтересів жінок та членів їхніх родин, 
сприяння просуванню принципів гендерної рівності, розкриття професійних і 
ділових якостей жінок, підтримка їх підприємницької ініціативи. Напрямки 
діяльності: створення умов для участі жінок та членів їхніх родин в програмах 
реалізації своїх соціальних, економічних, духовних та інших інтересів; 
сприяння наданню допомоги з захисту прав жінок та членів їхніх родин; 
сприяння підвищенню правосвідомості жінок; співпраця з міжнародними 
громадськими організаціями; підвищення ролі жінки у суспільно-політичному, 
економічному і культурному житті; посилення впливу жінок на процес 
розвитку суспільства;  жіночий networking; підтримка їх підприємницької 
ініціативи; посилення ролі жіночих неурядових організацій у розвитку малого 
та середнього бізнесу; підвищення лідерства жінок; припинення насильства 
стосовно жінок; розширення економічних прав та можливостей жінок; 
58 
 
забезпечення гендерної рівності; підтримка жіночих підприємницьких та 
соціальних ініціатив. Формати діяльності: проєкти, заходи тощо. 
WOMEN IN TECH UKRAINE - WIT UKRAINE [71] – спільнота жінок 
України, які будують кар’єру та бізнес в технічних галузях. Мета спільноти: 
реалізація ініціатив, покликаних руйнувати рамки та обмеження, які 
заважають дівчатам та жінкам будь-якого віку почати кар’єру в IT, або відкрити 
свій бізнес в цій сфері. Цілі та завдання: підтримка та розвиток української 
економіки коштом залучення жінок з різним бекграундом, досвідом і освітою 
у сферу IT; популяризація вибору STEM спеціальностей для навчання та сфери 
праці, бізнесу серед дівчат та жінок; надання інформації про можливості, 
профорієнтацію, працевлаштування в IT. Формати діяльності: лекції з 
профорієнтації та працевлаштування в IT, відеоінструкції, інтерв'ю та 
вебінари; менторські прогр 
WOMEN IN [72] – спільнота, метою якої є розвиток жіночого 
підприємництва в Україні. Формати діяльності: грантові, коучингові програми; 
підтримка жінок-підприємиць; менторство; дослідження; статті та блоги; 
ініціативи; воркбуки; платформа WomenINTrade EUA тощо.  
Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ) – 
програма, яка підтримує стартапи й малі та середні підприємства (МСП), 
зокрема шляхом проведення грантових проєктів, серед яких: грант для 
українських малих та середніх сімейних і жіночих підприємств (МСП), які 
хочуть відновити свою діяльність, розширити свій бізнес та/або розвинути 
нові напрямки бізнесу. Пріоритетні завдання відповідного грантового проєкту: 
підтримка економічної спроможності жіночих та сімейних МСП; підвищення 
операційної та виробничої ефективності жіночих та сімейних МСП; 
заохочення зростання та розширення жіночих та сімейних МСП, включно з 
експансією на зовнішні (міжнародні) ринки; розширення інтеграції в ринок 
праці й підприємництво жінок. Заходи: запровадження інноваційних рішень у 
бізнес-процеси задля збільшення обсягів виробництва та продажів або 
підвищення ефективності бізнесу;  розширення асортименту виробленої 
59 
 
продукції або наданих послуг, що дозволить бізнесу стати диверсифікованим 
та сталим; відкриття нового напрямку в рамках чинного бізнесу; розбудова 
експортного потенціалу бізнесу; впровадження заходів для просування 
продукції, у тому числі інструментів цифрового та контент-маркетингу задля 
покращення обізнаності про бізнес та залучення клієнтів. 
Спільнота UWE HUB (Ukrainian women entrepreneurs hub) [73] – це 
спільнота свідомих підприємиць, які зацікавлені у розвитку власної справи й 
стейкхолдерів, які готові підтримувати бізнеси жінок. Основна мета 
організації: підтримка жінок-підприємиць (нинішніх та майбутніх) в сучасних 
умовах і викликах через навчання, обмін досвідом для посилення одна одної, 
нетворкінг (мережування) та допомогу у створенні бізнесу із соціальним 
впливом. Формати діяльності: нетворкінг та знайомство з крутими та 
досвідченими підприємницями; гранти та зовнішні проєкти; лекції та 
воркшопи з підприємництва від українських та іноземних експертів/ок для 
розвитку бізнесу; навчання у тренінговій програмі; мастермайнд-групи, аби 
вирішити запити бізнесу; корисні події та консультації від учасниць спільноти; 
регіональні події, бранчі, майстер-класи у різних містах України; тренінги для 
жінок-підприємиць та жінок, які планують розпочати власну справу; 
менторство для жінок-підприємиць; online-програми для жінок-підприємиць; 
чат тощо. 
Бізнес мережа сільських жінок України (Rural Women Business Network) 
[74]. Мета Бізнес Мережі сільських жінок України: сприяти підтримці 
сільських жінок у територіальних громадах, їх прав та інтересів, сприяти 
лідерству сільських жінок, їх рівноправній участі в економіці, кращому 
доступу до освіти, охорони здоров’я, участі в прийнятті рішень та управлінні 
громадою. Формати діяльності: обмін досвідом; регіональні події, тренінги для 
жінок-підприємиць та жінок, які планують розпочати власну справу; 
менторство. Фокус група: сільські жінки та жінки, які працюють у 
агропромисловому секторі. 
60 
 
Отже, як бачимо в Україні існують певні інституції, діяльність яких 
спрямована на підтримку розвитку жіночого підприємництва, але на нашу 
думку, діяльність даних ініціатив на сьогодні не є достатньою, що вимагає 
посилення даної складової системи підтримки. 
 
3.2 Підходи до активізації жіночого підприємництва в Україні 
 
Аналіз стану розвитку жіночого підприємництва в Україні та 
дослідження зарубіжного досвіду свідчить про необхідність побудови 
інклюзивної інноваційної екосистеми для жіночого підприємництва, яка 
представляє собою цілісну структуру, що визначає фактори на макро-, мезо- та 
мікрорівнях, які можуть сприяти або перешкоджати підприємницькому успіху 
жінок. 
Основні напрями розвитку жіночого підприємництва (рис.3.3). 
 
 
Рисунок 3.3 – Перспективні напрями розвитку жіночого 
підприємництва в Україні 
Джерело: [10]  
 
На макрорівні необхідно проводити реформи, які б сприяли 
встановленню гендерної рівності та розвитку жіночого підприємництва, 
формувати відповідні державні політики зокрема в напряму: 
61 
 
• забезпечення міжсекторального аспекту в усіх заходах щодо 
жіночого підприємництва, з гарантуванням того, що всі жінки отримають 
відповідну допомогу та підтримку, і що жодна жінка не залишиться осторонь; 
• підвищення обізнаності жінок-підприємиць про політику підтримки 
та зменшення бюрократичних та адміністративних бар’єрів для доступу до 
програм, спрямованих на сприяння підприємництву і проведення відповідних 
консультацій;  
• повна імплементація Директиви 2006/54/ЄС про реалізацію 
принципу рівних можливостей та рівного ставлення до чоловіків і жінок у 
питаннях зайнятості та професійної діяльності та Директиви 2010/41/ЄС щодо 
застосування принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок, які займаються 
діяльністю як самозайняті особи;  
• проведення реформ для підвищення гендерної рівності як у 
сімейному житті, так і на ринку праці [10]. 
Важливим напрямом є забезпечення доступу жінок до фінансування та 
державної підтримки, зокрема шляхом: 
• забезпечення можливості краудкредитування, мікрокредитів, 
фінансування акціонерного капіталу та мікрофінансування, а також створення 
платформ фінансування для жінок, які розпочинають власну справу;  
• розробки національних програм заохочення банків позичати 
кошти на бізнес у секторах економіки, в яких найбільш представлені жінки 
(торгівля, надання соціальних послуг), включаючи потенційне 
мікрофінансування або гарантії державних позик; 
•  полегшення доступу до фінансування жінкам-підприємицям, які 
надають послуги та виробляють продукти, необхідні для життя;  
• вжиття заходів щодо ефективного інформування та підвищення 
обізнаності жінок про фінансові установи та можливості фінансування, 
зокрема проведення загальнонаціональних кампаній, семінарів з метою 
популяризації джерел та інструментів фінансування, створення мережі 
62 
 
інвесторів/ок, які орієнтуються на гендерну проблематику та підтримують 
компанії, очолювані жінками; 
• забезпечення належного фінансування програм, спрямованих на 
залучення більшої кількості дівчат і жінок до навчання та роботи в галузі 
STEM;  
• заохочення більшої кількості жінок-підприємиць приєднуватися 
до мереж бізнес-ангелів або компаній венчурного капіталу; 
• забезпечення жінкам, які повертаються з декретної відпустки, 
доступу до державної підтримки без дискримінації;  
• інвестування в забезпечення, доступність і якість формальної 
освіти та послуг з догляду за дітьми, використовуючи європейські структурні 
та інвестиційні фонди відповідно до Барселонських цілей [10].  
Як зазначалося, жінки-підприємниці часто стикаються з фінансовими 
бар’єрами, що заважають їм отримувати кредити. Для вирішення цієї проблеми 
важливо розробляти окремі кредитні програми, орієнтовані на підтримку 
жінок у бізнесі. Такі програми мають передбачати: 
1. Державні гарантії для зниження ризиків банків. 
2. Компенсацію відсоткових ставок, щоб зробити кредити більш 
доступними. 
3. Навчання банківських працівників, спрямоване на подолання 
упереджень щодо жінок у бізнесі. 
4. Податкові стимули для банків, які впроваджують політику гендерної 
рівності у своїй організації. 
Ефективні грантові програми повинні мати прозорі умови, зрозумілі для 
всіх учасників. Інформаційні кампанії мають поширюватися не лише серед 
жінок-підприємниць, але й серед ширшої аудиторії, щоб уникнути 
непорозумінь чи критики. 
63 
 
Наступним важливим напрямом в розвитку жіночого підприємництва є 
забезпечення освіти, навчання, розвитку та обізнаності щодо жіночого 
підприємництва шляхом: 
• забезпечення рівного доступу до якісної освіти, рівних прав і 
можливостей для успішного завершення навчання та вибору освіти;  
• перегляд і адаптація освітніх програм/навчальних планів, викладання 
у школах, дошкільної освіти з метою усунення гендерної дискримінації й 
стереотипів (забезпечення їх зосередженості на рівності між чоловіками та 
жінками, повазі до інших, забороні всіх форм насильства; забезпечення 
критичної медіаосвіти в школах);  
• запровадження в школах початкових курсів з основ підприємництва 
та розширення спектру можливих предметів і професій, відкритих для дівчат;  
• забезпечення того, щоб вивчення науки, технологій, інженерії, 
математики (STEM), фінансових і підприємницьких питань, цифрових наук, а 
також освіти, мистецтва та гуманітарних наук було однаково інклюзивним і 
привабливим як для хлопців, так і для дівчат;  
• спрямування коштів на розвиток та просування цифрової освіти 
дівчат і жінок, а також на підтримку проєктів, очолюваних жінками, у 
цифровому секторі;  
• розробка програм з підвищення кваліфікаційних навичок для 
самозайнятих жінок, жінок-підприємниць;  
• адаптація та/або розширення професійної освіти та навчання жінок 
шляхом сприяння набуттю підприємницьких, цифрових та екологічних 
навичок; 
• забезпечення відповідних навчальних семінарів і практикумів, щоб 
дати жінкам можливість набути управлінських навичок, зокрема з банківських 
і юридичних питань; 
• сприяння політиці та програмам професійної підготовки для жінок, 
включаючи розвиток навичок комп’ютерної грамотності;  
64 
 
• розширення діалогу з соціальними партнерами та наявними групами 
зацікавлених сторін і мережами, у т. ч. через створені онлайн-платформи на 
національному, регіональному та місцевому, щодо жіночого підприємництва; 
•  промотування однорічних програм жіночого підприємництва або 
учнівства та обмінів в університетах по всій Європі, підвищення обізнаності 
та просування європейської програми обміну підприємцями «Еразмус для 
молодих підприємців» з можливістю піврічної роботи з досвідченими 
підприємцями в інших країнах ЄС та надання спеціальних стипендій і грантів 
для успішних випускниць;  
• заохочення створення жіночих мереж у компаніях, між компаніями в 
одному промисловому секторі та між промисловими секторами, а також участі 
жінок у різноманітних організаціях, які формують основне ділове 
співтовариство [10]. 
Необхідним є забезпечення програм підтримки жінок-підприємниць у 
створенні бізнесу за допомогою: 
• створення схем наставництва та програм підтримки, зокрема з 
використанням порад та досвіду підприємців/иць на пенсії, успішних жінок з 
бізнесу;  
• створення програм мотиваційної та психологічної підтримки для 
підвищення впевненості жінок-підприємиць;  
• проведення разом із бізнес-школами та організаціями програм 
інвестиційної готовності, які можуть допомогти жінкам створити життєздатні 
бізнес-плани та знайти і визначити потенційних інвесторів;  
• підтримка доступу жінок-підприємиць до оцінок потенціалу 
зростання, проведених досвідченими консультантами/ками, які вимірюють 
потенціал ризику;  
• запровадження програм транскордонного співробітництва, 
спрямованих на створення транскордонних центрів підтримки для жінок-
підприємиць;  
65 
 
• створення програм, які сприяють творчості в інноваціях, щоб 
забезпечити підприємництво на ринку праці та забезпечити, щоб жінки могли 
приносити додаткову цінність суспільству;  
• впровадження заходів для покращення диверсифікації 
підприємництва та сприяння суспільним і колективним формам 
підприємництва жінок;  
• розробка стандартизованих адміністративних пакетів для 
підприємниць на ранніх стадіях відкриття бізнесу;  
• створення програм підприємництва, які фінансують жінок і дівчат, 
котрі починають технологічні проєкти або нові компанії;  
• сприяння заходам і діям для допомоги та консультування жінок, які 
вирішили стати підприємицями [10].  
Створення та підтримка спільнот, професійних об’єднань, що діють у 
напрямку жіночого підприємництва, співпраця з ними  задля чого необхідним 
є: 
• створення та зміцнення платформ, які розширюють мережі 
підприємиць, а також їх ділові та фінансові контакти;  
• підтримка громадських організацій в розробці проєктів, наданні 
фінансової та податкової підтримки жінкам, інформації та порад щодо 
відкриття бізнесу;  
• підтримка різноманітних фондів для консолідації бізнесу, більшої 
присутності на соціальних форумах та створення видимості підприємиць;  
• створення європейської та національної мережі для полегшення та 
допомоги жінкам у пошуку фінансування та консультаційних послуг;  
• посилення підтримки захисниць прав людини та жіночих 
правозахисних організацій та їхньої участі на всіх рівнях прийняття рішень;  
• забезпечення сприятливого середовища для організацій 
громадянського суспільства у напрямку жіночого підприємництва, зокрема 
через політику та достатній рівень фінансування;  
66 
 
• співпраця з цифровими громадськими організаціями, з жінками та 
жіночими організаціями, їх залучення, щоб краще реагувати та пом’якшувати 
вплив проблем, які існують у повсякденному житті жінок, під час розробки та 
реалізації державної технічної політики, сприяння економічному та 
цифровому залученню жінок;  
• заклик соціальних партнерів/ок брати участь в обговореннях і 
працювати разом, щоб усунути різницю в оплаті праці, в т. ч. за допомогою 
позитивних дій, а також співпрацювати з організаціями громадянського 
суспільства, щоб активно залучати громадську думку [10]. 
Важливим є також промотування культури жіночого підприємництва 
шляхом: 
• заохочення і популяризація державою жіночого підприємництва з 
раннього віку;  
• заохочення дівчат і жінок до вивчення предметів STEM у школі та 
університеті;  
• розроблення стратегій, спрямованих на посилення цифрової інтеграції 
дівчат і жінок, цифрової фінансової інклюзії у сферах, пов’язаних із STEM, 
штучним інтелектом та сектором досліджень та інновацій;  
• підтримки інформаційних, комунікаційних та просвітницьких 
кампаній щодо жіночого підприємництва;  
• гендерний мейнстримінг на всіх етапах процесу розробки заходів 
підтримки для жінок-підприємиць та консультації з різноманітною групою 
потенційних і діючих жінок-підприємиць;  
• підтримки організації конференцій, дискусій, форумів та подальші 
заходи для сприяння обговоренню ролі та внеску політики щодо 
підприємницьких навичок жінок для досягнення конкурентоспроможного та 
сталого економічного зростання;  
• створення робочих груп, технічних зустрічей та інших заходів для 
сприяння обговоренню, взаємному навчанню та обміну досвідом;  
67 
 
• виділення коштів та проведення кампанії для підвищення обізнаності 
та навчання, мереж підтримки жіночого підприємництва;  
• надання більше стимулів для сприяння жіночому підприємництву, 
підтримка та сприяння ініціативам щодо жіночого лідерства та створення 
різноманітних європейських мереж для жінок-підприємиць;  
• сприяння освіті та кар’єрі у фінансовій сфері для жінок з метою 
підтримки розвитку надійної мережі жінок-інвесторок;  
• забезпечення ефективних платформ для просування жіночих 
прикладів і лідерок на міжнародному, національному та місцевому рівнях;  
• сприяння жіночим прикладам для наслідування в STEM та ІКТ, 
зображення медіаіндустрією жінок у професіях, пов’язаних із STEM та ІКТ, а 
також різноманітності та можливостей у цій сфері;  
• використання інтернету для проведення кампаній, форумів і 
підвищення видимості жіночих моделей в бізнесі [10]. 
Забезпечення балансу між роботою та особистим життям необхідне в 
зв’язку з тим, що жінкам треба поєднувати різні соціальні ролі. Досягнення 
такого балансу можливе за рахунок наступного: 
• забезпечення ефективного доступу до систем соціального захисту та 
прав (через швидше реагування політик зайнятості, законодавства та 
інвестицій на потреби підприємниць), інвестування держави в доступний 
догляд за дитиною, надання відпустки по догляду за дитиною чоловікам і 
заохочення їх до її використання, збільшення тривалості відпустки та 
гарантування її повної оплати, зменшення кількості робочих годин під час 
годування грудьми, а також розширення права на допомогу по вагітності та 
пологах на підприємиць;  
• запровадження «кредитів на догляд» для компенсації перерв у роботі, 
зроблених для надання неформального догляду членам сім’ї, періодів  
офіційного догляду, відпусток, таких як відпустка по вагітності та пологах, 
68 
 
відпустка по догляду за дитиною, і справедливого зарахування цих кредитів до 
пенсійних прав;  
• запровадження ефективних можливостей дистанційної роботи; 
• розробка політики щодо збільшення кількості недорогих і 
високоякісних закладів догляду за дітьми, доступних для працюючих батьків, 
а також допомога у створенні структур, компаній з догляду за дітьми та 
підтримка їх діяльності, що дозволить батькам, які працюють, збалансувати 
своє сімейне та професійне життя, а молодим матерям - працювати та/або 
навчатися; 
• розширення кола осіб, у зв’язку з необхідністю догляду за якими 
надається відпустка, категорією «особа, яка проживає та має спільний побут з 
працівником» [10]. 
  
69 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
Досліджено поняття «жінка-підприємиця» та «жіноче підприємництво». 
З’ясовано, що не існує загальноприйнятого визначення цих понять, що 
ускладнює збір та аналіз порівняльної інформації щодо стану розвитку 
жіночого підприємництва. Для характеристики жіночого підприємництва, як 
правило, наголос робиться на частку власності жінки у бізнесі (51%) та рівень 
контролю і управління бізнесом. В той же час, головною метою жіночого 
підприємництва є розширення економічних можливостей жінки, збільшення їх 
економічної сили та позицію в суспільстві. Розуміючи важливість даної 
проблеми Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) розробила стандарт 
IWA 34:2021, який встановлює набір загальних визначень, пов’язаних із 
жіночим підприємництвом.  
Доведено, що жіноче підприємництво робить значний вплив на 
економічне зростання будь-якої країни, а саме за оцінками дослідників – 
усунення гендерного розриву у підприємництві дозволить збільшити світовий 
ВВП на 2%; це є додатковим джерелом створення нових робочих місць,  в 
першу чергу, для жінок, а також інноваційним досвідом в сфері управління та 
організації бізнесу. 
Виявлено, що на сьогодні існує лише п’ять економік, в яких частка жінок, 
які починають або керують новим бізнесом, така ж або вища ніж частка 
чоловіків-підприємців. Такий низький рівень розвитку жіночого 
підприємництва в світі обумовлюється існуванням низки перешкод, з якими 
стикаються жінки, серед яких: труднощі з доступом до капіталу, бар’єри 
нетворкінгу, законодавчі та регуляторні перешкоди, суспільні норми та 
стереотипи, психологічні виклики тощо. 
З метою забезпечення рівних можливостей для створення та ведення 
бізнесу уряди країн повинні слідувати принципам гендерної рівності, а саме 
розробленню рішень щодо ліквідації прогалин та подолання викликів у 
70 
 
розвитку жіночого підприємництва, а також забезпеченню рівного доступу до 
джерел фінансування підприємництва. 
Досліджено особливості розвитку та підтримки жіночого 
підприємництва в країнах Європейського Союзу.  Зокрема, розроблено низку 
стандартів та нормативних документів в сфері економічної самостійності 
жінок і розвитку жіночого підприємництва, серед яких Директива про 
поступове впровадження принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок у 
питаннях соціального забезпечення; Директива Європейського Парламенту та 
Ради про реалізацію принципу рівних можливостей та рівного ставлення до 
чоловіків і жінок у питаннях зайнятості та професійної діяльності; Директива 
Європейського Парламенту та Ради про застосування принципу рівного 
ставлення до чоловіків і жінок, які займаються самозайнятою діяльністю; 
Резолюція Європейського парламенту про жіноче підприємництво на малих та 
середніх підприємствах та інші. Також, надається потужна інституційна 
підтримка розвитку жіночого підприємства: загальноєвропейська онлайн-
платформа WEgate, Європейська мережа підприємств, Європейська спільнота 
жінок-бізнес-ангелів та жінок-підприємець, Європейська мережа сприяння 
жіночому підприємництву, Європейська мережа амбасадорів жіночого 
підприємництва та інші, а також фінансові ресурси шляхом кредитування, 
грантування, субсидіювання. 
Виявлено, що в Канаді розроблено та реалізується Стратегія жіночого 
підприємництва, яка має на меті розширення можливостей жінок для 
започаткування та масштабування бізнесу, а також передбачає за для цього 
фінансування у розмірі біля 7 мільярдів доларів. Стратегія жіночого 
підприємництва в Канаді спрямована на розвиток таких чотирьох напрямів: 
допомога у зростанні бізнесу шляхом наставництва та розвитку навичок; 
розширення доступу до капіталу; покращення доступу до федеральних 
програм бізнес-інновацій; розширення доступу до даних і знань шляхом 
створення Центру для жінок-підприємців для доступу до інформації, даних і 
передового доступує, задля чого реалізується низка ініціатив, серед яких 
71 
 
Inclusive Women Venture Capital Initiative, Фонд кредитування жіночого 
підприємництва, Фонд екосистеми WES, Хаб знань з жіночого 
підприємництва. 
У Великобританії уряд приділяє значну увагу розвитку жіночого 
підприємництва з 2018 року та оголосив про амбітні цілі щодо збільшення 
кількості жінок-підприємиць удвічі до 2030 року, що становить майже 600000 
додаткових підприємств, що очолюються жінками. Уряд Великобританії 
реалізує вісім ініціатив: сприяння більшій прозорості розподілу фінансування 
у Великій Британії за допомогою нового Кодексу про інвестування і жінок-
підприємиць; запуск нових інвестиційних інструментів; перегляд існуючих та 
створення нових банківських продуктів; покращення доступу до професійної 
експертизи; розширення існуючих можливостей наставництва та 
налагодження зв’язків; прискорення розробки та впровадження курсів, 
пов’язаних з підприємництвом, у школах та коледжах. 
Виявлено, що в Україні жінки відкривають малий бізнес на рівні з 
чоловіками, але середній та великий бізнес очолює все менше жінок. 
Основними проблемами, з якими зіштовхуються жінки при відкритті та 
розвитку бізнесу в Україні: економічна криза, високий рівень конкуренції, 
зміни в законодавстві, державному регулюванні, податковій системі, проблема 
із залученням клієнтів та додаткових інвестицій тощо. 
В Україні розроблено стратегічні документи та нормативно-правові акти, 
які стосуються розвитку жіночого підприємництва, такі як: Державна стратегія 
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 
року, Національна економічна стратегія на період до 2030 року, Національна 
стратегія створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року; 
Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки  ООН 1325 
«Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року. 
В Україні створено декілька платформ з розвитку жіночого 
підприємництва та функціонують громадські організації: Українська 
72 
 
платформа «Жінки в бізнесі», ГО «Ділові Українські Жінки», ГО «Інша жінка», 
Асоціація жінок України «ДІЯ» та інші. 
Рекомендується для подальшого розвитку жіночого підприємництва в 
Україні побудувати інклюзивну інноваційної екосистему для жіночого 
підприємництва, яка представляє собою цілісну структуру, що визначає 
фактори на макро-, мезо- та мікрорівнях, які можуть сприяти або 
перешкоджати підприємницькому успіху жінок. Перспективними напрямами 
розвитку жіночого підприємництва в Україні є розвиток бізнес-екосистеми, 
впровадження гендерні рівності в бізнес-середовищі, стимулювання розвитку 
жіночих підприємств у різних галузях, реалізація освітніх та навчальних 
ініціатив, розширення доступу до фінансування, сприяння розвитку 
підприємницьких мереж та спільнот тощо. 
  
73 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Women Entrepreneurs Law and Legal Definition. URL:  
https://definitions.uslegal.com/w/women-entrepreneurs/ 
2. Жінки-підприємниці (2023) Uk.wikipedia. URL: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/Жінки-підприємниці 
3. Female entrepreneurs. URL:    
https://en.wikipedia.org/wiki/Female_entrepreneurs 
4. Господарський кодекс Україні. Кодекс України; Закон, Кодекс від 
16.01.2003 № 436-IV. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text 
5. What is Women Entrepreneurship? Definition, Concept, Problems. 
URL: https://www.geektonight.com/women-entrepreneurship/ 
6. Defining woman entrepreneurship. URL: 
https://thefinancialexpress.com.bd/views/reviews/defining-woman-
entrepreneurship-1600615442 
7. OECD Principles of Corporate Governance 2004. URL: 
https://www.oecd.org/en/publications/oecd-principles-of-corporate-governance-
2004_9789264015999-en.html 
8. IWA 34:2021. Women's entrepreneurship — Key definitions and 
general criteria. URL: https://www.iso.org/standard/79585.html 
9. Краус Н. М., Краус К. М., Поченчук Г. М. Жіноче підприємництво: 
ризики, інструменти підтримки, механізми реалізації. DOI: 
https://doi.org/10.31649/ins.2023.2.46.59 
10. Коробка С. В. Тенденції розвитку жіночого підприємництва: нові 
горизонти та можливості. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-11-04-
09 
11. OECD (2017), The Pursuit of Gender Equality: An Uphill Battle. 
OECD Publishing. Paris. URL: https://doi.org/10.1787/9789264281318-en. 
74 
 
12. Інклюзивний розвиток бізнесу: жіноче підприємництво. 
Аналітичне дослідження / Проект міжнародної технічної допомоги 
«Партнерство для розвитку міст», 2018. URL:  
https://decentralization.ua/uploads/library/file/490/Woman_Business_PLEDDG_2
019.pdf 
13. GEM (Global Entrepreneurship Monitor) (2023). Global 
Entrepreneurship Monitor 2023/2024 Global Report: 25 Years and Growing. 
London: GEM. 
14. Women, business and the law 2023. URL:  
https://wbl.worldbank.org/en/wbl 
15. Unlocking Potential: Addressing Challenges in Women 
Entrepreneurship Policy for a Sustainable Future. URL:  https://www.msm.nl/news-
events-and-blogs/blog/addressing-challenges-in-women-entrepreneurship-policy-
for-sustainable-future 
16. Стандарти ЄС в сфері економічної самостійності жінок і розвитку 
жіночого підприємництва та національні гарантії, передбачені законодавством 
України. Аналітичний центр ЮрФем. URL: https://jurfem.com.ua/wp-
content/uploads/2024/01/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0
%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-
%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD
%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-
%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA.pdf 
17. Women’s Entrepreneurship: Challenging Bias and Stereotypes. GEM 
2022/2023. URL: https://www.gemconsortium.org/report/gem-20222023-womens-
entrepreneurship-challenging-bias-and-stereotypes-2 
18. OECD Recommendation of the Council on Gender Equality in 
Education, Employment and Entrepreneurship. OECD iLibrary. URL: 
http://www.oecd.org/gender/C-MIN(2013)5-ENG.pdf 
19. Gender statistics. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-
explained/index.php?title=Gender_statistics 
75 
 
20. Women’s employment in the EU. URL: 
https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/-/EDN-20200306-1 
21. European Institute of Innovation and Technology Women 
Entrepreneurship and Leadership. URL: https://eit.europa.eu/women-
entrepreneurship-and-leadership 
22. Women entrepreneurs are our best opportunity. URL: 
https://www.eib.org/en/stories/investment-in-women-entrepreneurs 
23. Abouzahr K., Krentz M., Harthorne J., and Taplett F. B. Why Women-
Owned Startups Are a Better Bet. URL: 
https://www.bcg.com/publications/2018/why-women-owned-startups-are-better-bet 
24. Council Directive 79/7/EEC of 19 December 1978 on the progressive 
implementation of the principle of equal treatment for men and women in matters of 
social security. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri 
=celex%3A31979L0007 
25. Directive 2006/54/EC of the European Parliament and of the Council 
of 5 July 2006 on the implementation of the principle of equal opportunities and 
equal treatment of men and women in matters of employment and occupation 
(recast). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= 
celex%3A32006L0054 
26. Directive 2010/41/EU of the European Parliament and of the Council 
of 7 July 2010 on the application of the principle of equal treatment between men 
and women engaged in an activity in a self-employed capacity and repealing. URL: 
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32010L0041 
27. European Parliament resolution of 13 September 2011 on women 
entrepreneurship in small and medium-sized enterprises (2010/2275(INI)). URL: 
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52011IP0367 
28. European Parliament resolution of 19 January 2016 on external factors 
that represent hurdles to European female entrepreneurship (2015/2111(INI)). URL: 
https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-8-2016-
0007_EN.html#:~:text=Calls%20on%20the%20EU%20institutions%2C%20the%2
76 
 
0Member%20States,in%20order%20to%20obtain%20the%20funding%20they%2
0need%3B 
29. European Parliament resolution of 3 May 2022 on reaching women’s 
economic independence through entrepreneurship and self-employment 
(2021/2080(INI)). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= 
CELEX%3A52022IP0139&qid=1688680880397 
30. Women entrepreneurs. URL: https://single-market-economy.ec. 
europa.eu/smes/learn-and-plan-entrepreneurship/women-entrepreneurs_en 
31. WEgate. URL: https://www.wegate.eu/ 
32. EEN. URL: https://een.ec.europa.eu/ 
33. Short presentation of Women Business Angels projects. URL: 
https://ec.europa.eu/docsroom/documents/21166 
34. Support tools and networks for women https://single-market-
economy.ec.europa.eu/smes/learn-and-plan-entrepreneurship/women-
entrepreneurs/support-tools-and-networks-women_en 
35. Women entrepreneurs are our best opportunity. URL: 
https://www.eib.org/en/stories/investment-in-women-entrepreneurs 
36. State of Women’s Entrepreneurship in Canada 2024 Report: 
Preliminary Findings. URL: https://wekh.ca/research/state-of-womens-
entrepreneurship-in-canada-2024-report-preliminary-findings-2/ 
37. Women Entrepreneurship Strategy. URL: https://ised-
isde.canada.ca/site/women-entrepreneurship-strategy/en 
38. Government of Canada Launches Women Entrepreneurship Strategy. 
URL: https://smallbusinessbc.ca/article/government-of-canada-launches-women-
entrepreneurship-strategy/ 
39. WES Inclusive Women Venture Capital Initiative. URL: https://ised-
isde.canada.ca/site/women-entrepreneurship-strategy/en/wes-inclusive-women-
venture-capital-initiative 
77 
 
40. Women Entrepreneurship Loan Fund. URL: https://ised-
isde.canada.ca/site/women-entrepreneurship-strategy/en/women-entrepreneurship-
loan-fund 
41. WES Ecosystem Fund. URL: https://ised-isde.canada.ca/site/wes-
ecosystem-fund/en 
42. Women Entrepreneurship Knowledge Hub. URL: https://ised-
isde.canada.ca/site/women-entrepreneurship-strategy/en/women-entrepreneurship-
knowledge-hub 
43. Women Entrepreneurship Strategy: Progress Report 2022. URL: 
https://ised-isde.canada.ca/site/women-entrepreneurship-strategy/en/women-
entrepreneurship-strategy-progress-report-2022 
44. Statistics Canada. (2023). Private sector business counts by majority 
ownership, fourth quarter of 2023. URL: https://doi.org/10.25318/3310072301-eng  
45. Statistics Canada. (2023). Private sector business counts by majority 
ownership, first quarter of 2023. URL: https:// 
www150.statcan.gc.ca/t1/tbl1/en/tv.action?pid=3310063301 
46. Women Entrepreneurship Knowledge Hub. (2024). The state of 
women’s entrepreneurship in Canada 2024. URL: https://wekh.ca/wp-
content/uploads/2024/04/WEKH_The-State-of-Womens-Entrepreneurship-in-
Canada-2024.pdf 
47. Canada Digital Adoption Program (CDAP). URL: https://ised-
isde.canada.ca/site/canada-digital-adoption-program/en 
48. Boost Your Business Technology Grant. URL: https://ised-
isde.canada.ca/site/canada-digital-adoption-program/en/boost-your-business-
technology-grant 
49. Toronto Metropolitan University. (n.d.). About ADaPT. 
URL:https://www.torontomu.ca/adapt/ 
50. Ignite Digital. (n.d.). Ignite Your Potential in 2023. URL: 
https://www.ignitedigital.tech/ 
78 
 
51. Francis-Devine B., Hutton G. Women and the UK economy Research 
Briefing. URL: https://researchbriefings.files.parliament.uk/documents/SN06838/ 
SN06838.pdf 
52. The UK needs women entrepreneurs now more than ever. URL: 
https://www.linkedin.com/pulse/uk-needs-women-entrepreneurs-now-more-
jnx8e?trk=public_post 
53. The Alison Rose Review of Female Entrepreneurship. Progress Report 
2023 
54. HM Treasury, The Alison Rose Review of Female Entrepreneurship 
(PDF), Executive Summary. March 2019. 
55. The Alison Rose Review of Female Entrepreneurship: government 
response. HM Treasury. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/ 
media/5c814ef140f0b6368a9d898d/Government_Response_to_Alison_Rose_Revi
ew_of_Female_Entrepreneurship_PDF_1.2_final.pdf 
56. About the Investing in Women Code. URL: https://www.british-
business-bank.co.uk/about/our-values/investing-in-women-code/code 
57. Investing in Women Report 2024. URL: https://www.british-business-
bank.co.uk/about/our-values/investing-in-women-code/code 
58. Invest in Women Hub. URL: https://iiwhub.com/about/who-we-are/ 
59. British Association of Women Entrepreneurs. URL: 
https://www.bawe-uk.org/about-us/ 
60. Stewart  А., Logan M. Pathways: A New Approach for Women in 
Entrepreneurship. An independent review commissioned by the Scottish 
Government. URL: https://pathwaysforward.co/wp-content/uploads/2023/08/ 
pathways-new-approach-women-entrepreneurship.pdf 
61. Кожен другий малий бізнес в Україні відкривають жінки. Як 
велика війна змінила гендерний розподіл підприємців? URL: 
https://opendatabot.ua/analytics/businesswoman-in-war-2022 
62. Жіноче обличчя бізнесу: які сфери обирають жінки та чому 
великий бізнес досі залишається «чоловічим»? URL: 
79 
 
https://blog.youcontrol.market/zhinochie-oblichchia-bizniesu-iaki-sfieri-obiraiut-
zhinki-ta-chomu-vielikii-biznies-dosi-zalishaietsia-cholovichim/ 
63. Потреби та проблеми українських підприємиць в умовах 
повномасштабної війни. URL: https://epo.org.ua/downloads/women_ 
enterpreneur_problems.pdf 
64. Про схвалення Державної стратегії забезпечення рівних прав та 
можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та затвердження 
операційного плану з її реалізації на 2022-2024 роки. Розпорядження Кабінету 
Міністрів України; Стратегія, План від 12.08.2022 № 752-р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-2022-%D1%80#Text 
65. Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 
2030 року. Постанова Кабінету Міністрів України; Стратегія від 03.03.2021 № 
179. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-%D0%BF#n25 
66. Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного 
простору в Україні на період до 2030 року Розпорядження Кабінету Міністрів 
України; Стратегія від 14.04.2021 № 366-р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80#n10 
67. Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції 
Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року 
Розпорядження Кабінету Міністрів України; План, Перелік, Форма типового 
документа, Звіт, Заходи від 28.10.2020 № 1544-р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1544-2020-%D1%80#n14 
68. Українська платформа «Жінки в бізнесі». URL: 
https://winb.in.ua/uk. 
69. Громадська організація «Інша жінка». URL: 
https://divergentwoman.com/. 
70. Асоціація жінок України «ДІЯ». URL:  https://www.diya-ua.org/. 
71. WOMEN IN TECH UKRAINE - WIT UKRAINE. URL: 
https://womenintech.com.ua/. 
72. WOMEN IN. URL: https://www.facebook.com/womeninanywhere/. 
80 
 
73. Спільнота UWE HUB (Ukrainian women entrepreneurs hub). URL: 
https://www.facebook.com/UkrainianWomenEntrepreneursHub/. 
74. Бізнес мережа сільських жінок України (Rural Women Business 
Network). URL: https://www.facebook.com/rwbn.ua/?locale=uk_UA.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
