Особливості застосування штучного інтелекту в публічному секторі

Геновська, Аліна Ігорівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7575
Title:	Особливості застосування штучного інтелекту в публічному секторі
Authors:	Ільченко, Наталія Вікторівна Геновська, Аліна Ігорівна
Keywords:	інформаційно-комп’ютерні технології;публічна сфера;державна політика;штучний інтелект
Issue Date:	Jun-2024
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить 74 сторінки, 5 таблиць, 2 рисунки, список літератури з 51 найменування. Об’єктом дослідження є штучний інтелект. Предметом дослідження – особливості застосування штучного інтелекту в публічному секторі. Мета кваліфікаційної робота бакалавра - формування теоретичних та практичних рекомендацій щодо застосування штучного інтелекту в публічному секторі. Завданнями роботи є: вивчити поняття штучного інтелекту та можливі напрями його використання; дослідити можливості та навести приклади застосування штучного інтелекту в публічній сфері; вивчити потенційні загрози та виклики застосування ШІ в публічній сфері; дослідити основні підходи та принципи до формування державної політики в сфері штучного інтелекту; вивчення основних світових підходів до регулювання штучного інтелекту; оцінити стан готовності до використання штучного інтелекту в Україні. Результати дослідження полягають у висвітленні зарубіжного досвіду щодо використання штучного інтелекту в публічному секторі, узагальнені підходів та принципів формування та реалізації державної політики в сфері ШІ, дослідженні рівня готовності України до застосування ШІ.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7575
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Геновська А.І..pdf Restricted Access		600.99 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
на тему: «Особливості застосування штучного інтелекту в 
публічному секторі» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 4 курсу, групи ПУА-208 
спеціальності 281 «Публічне управління та 
адміністрування» 
                                                                             _____Геновська А. І.________________ 
            (прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник ____Ільченко Н. В.___________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент ________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2024 року 
 4 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП…………………………………………………………………… 5 
РОЗДІЛ 1 ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: МОЖЛИВОСТІ ТА НЕБЕЗПЕКИ  
ЗАСТОСУВАННЯ В ПУБЛІЧНІЙ СФЕРІ……………………………… 8 
1.1 Поняття штучного інтелекту та можливі напрями його  
використання…………………………………………………………….. 8 
1.2 Можливості та приклади застосування штучного інтелекту в  
публічній сфері……………………………………………………………. 12 
1.3 Потенційні загрози та виклики застосування ШІ в публічній сфері 22 
Висновки до розділу 1…………………………………………………….. 30 
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ  
ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ……………………………………………… 32 
2.1 Основні підходи та принципи до формування державної політики  
в сфері штучного інтелекту……………………………………………… 32 
2.2 Основні світові підходи до регулювання штучного інтелекту…….. 42 
Висновки до розділу 2…………………………………………………….. 50 
РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА СТАНУ ГОТОВНОСТІ ДО ВИКОРИСТАННЯ  
ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УКРАЇНІ…………………………………. 52 
Висновки до розділу 3……………………………………………………. 63 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 65 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………................. 69 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
Штучний інтелект все активніше починає завойовувати свої позиці в 
різних сферах життєдіяльності людини, в тому числі в публічному секторі. 
Чисельні експерименти використання ШІ в сферах публічного управління та 
адміністрування, охорони здоров’я, освіти та інших, довели спроможність 
значно підвищити якість публічних послуг, знизити використання фінансових 
та людських ресурсів, скоротити витрати часу. В зв’язку з цим, світові лідери 
розпочали інтенсивний процес створення законодавчих рамок, інституційної 
та фінансової підтримки для розвитку штучного інтелекту в своїх країнах. 
Україна не є виключенням і проводить підготовчу роботу до створення 
сприятливих умов для розвитку штучного інтелекту, в тому числі і в 
публічному секторі. В зв’язку з цим, актуальним є питання вивчення 
концептуальних та практичних аспектів застосування штучного інтелекту в 
публічному секторі, а напрямів зниження або усунення ризиків цього 
застосовування. 
В дослідженні використовувалися дослідження в сфері розвитку за 
застосування штучного інтелекту таких зарубіжних і вітчизняних експертів та 
науковців: Aldane J., Berryhill J., Heang K. K., Clogher R., McBride K., 
Birchall S., Engstrom D. F., Ho D. E., Sharkey C. M., Cuéllar M.-F.,  Johnstone R., 
Kamimura S., Kieran C.,  Sanchez-Graells A., Suarez R., Ракитянська К., 
Самаєва Ю., Спесивцева О., Шевченко А. І., Шадська У., Ніколаєв А., 
Деркаченко Ю., Бегей В., Румянцев Г., Дубно О., Марченко О. та ініші; а також 
міжнародні стандарти, рекомендації, кодекси, зарубіжні нормативно-правові 
акти та стратегічні документи. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є формування теоретичних 
та практичних рекомендацій щодо застосування штучного інтелекту в 
публічному секторі. 
Для досягнення поставленої мети встановлені наступні завдання: 
6 
 
− вивчити поняття штучного інтелекту та можливі напрями його 
використання; 
− дослідити можливості та навести приклади застосування штучного 
інтелекту в публічній сфері; 
− вивчити потенційні загрози та виклики застосування ШІ в публічній 
сфері; 
− дослідити основні підходи та принципи до формування державної 
політики в сфері штучного інтелекту; 
− вивчення основних світових підходів до регулювання штучного 
інтелекту; 
− оцінити стан готовності до використання штучного інтелекту в 
Україні . 
Об’єкт дослідження – штучний інтелект. 
Предмет дослідження – особливості застосування штучного інтелекту 
в публічному секторі. 
Інформаційна база дослідження. Монографії, наукові статті,  
міжнародні та вітчизняні законодавчі та нормативно-правові акти, стандарти, 
рекомендації, статистичні дані, інформаційні бази. 
Методи дослідження: аналізу – при вивченні поняття, сутності, преваг, 
ризиків штучного інтелекту, роботою з законодавчою та нормативно-
правовою базою, інформаційними базами; порівняння – при вивченні 
світового досвіду і можливості адаптування його до вітчизняних реалій; 
синтезу – при узагальненні та наданні висновків і рекомендацій. 
Наукова новизна одержаних результатів полягає у висвітленні 
зарубіжного досвіду щодо використання штучного інтелекту в публічному 
секторі, узагальнені підходів та принципів формування та реалізації державної 
політики в сфері ШІ, дослідженні рівня готовності України до застосування 
ШІ. 
7 
 
Апробація дослідження. Геновська А. І. Особливості застосування 
штучного інтелекту в публічному секторі (Сучасні тенденції розвитку  
економіки та держави: матеріали VІІІ Всеукраїнської студентської науково-
практичної конференції : 23 квітня 2024 р. / від. ред. Р.В. Манн; М-во освіти і 
науки України,  Черкас. держ. технол. ун-т.  Черкаси : ЧДТУ, 2024) 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна робота бакалавра 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 
додатків. Повний обсяг роботи становить 74  сторінки, список використаних 
джерел складається з 51  найменування,  5 таблиць, 2 рисунків. 
 
 
  
8 
 
РОЗДІЛ 1 
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: МОЖЛИВОСТІ ТА НЕБЕЗПЕКИ 
ЗАСТОСУВАННЯ В ПУБЛІЧНІЙ СФЕРІ 
 
 
1.1 Поняття штучного інтелекту та можливі напрями його 
використання 
 
Термін «штучний інтелект» (ШІ) (англ. Artificial intelligence (AI)) було 
вперше введено у 1956 році [9] Джоном Маккарті, який визначив як «науку та 
техніку створення інтелектуальних машин, особливо інтелектуальних 
комп’ютерних програм» [10]. 
Огляд літератури дозволив нам виявити і інші визначення штучного 
інтелекту, які наведено нижче: 
− штучний інтелект –  це здатність комп’ютера навчатись, а саме – 
вивчати закономірності, що виникають та існують в даних, щоб вирішувати 
завдання, які зазвичай є типовими для людини (Дія) [51]; 
− штучний інтелект – здатність цифрового комп’ютера або керованого 
комп’ютером робота виконувати завдання, які зазвичай пов’язані з розумними 
істотами. Термін часто застосовується до проекту розробки систем, наділених 
інтелектуальними процесами, характерними для людини, такими як здатність 
міркувати, відкривати значення, узагальнювати або вчитися з минулого 
досвіду (Britannica)  [8]; 
− штучний інтелект – організована сукупність інформаційних 
технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні 
завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і 
алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час 
роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі 
прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи 
9 
 
досягнення поставлених завдань (Концепція розвитку штучного інтелекту в 
Україні) [41]. 
Отже, ШІ дозволяє машинам мислити й діяти як людський мозок. Він 
аналізує поведінку людини в процесі вирішення проблеми та прийняття 
рішення. Відповідно, штучний інтелект вбудовує в машини, програмне 
забезпечення та системи здатність до навчання, роботи та прийняття рішень, 
щоб вони могли розумно реагувати в різних ситуаціях [10]. 
Нижче в таблиці 1.1  наведено основні віхи розвитку штучного 
інтелекту. 
Таблиця 1.1 – Основні етапи розвитку штучного інтелекту 
Етапи Події 
1952-1956 1955 – А. Ньюелл та Г. Саймон створили першу програму 
(народження)  штучного інтелекту – Logic Theorist. Вона довела 38 із 52 
 математичних теорем, а також знайшла нові доведення для 
деяких інших. 
1956 – термін «штучний інтелект» вперше вжив 
американський інформатик Дж. Маккарті на Дартмутській 
конференції. 
1956-1974 (золоті роки) 1966 – Джозеф Вайценбаум розробив першого чат-бота – 
 ELIZA. 
1972 – в Японії створено першого інтелектуального 
людиноподібного робота, який отримав назву WABOT-1. 
1974-1980 (перша Нестача фінансування розробок в сфері штучного інтелекту 
«зима» АІ) 
1980-1987 (бум AI) 1980 –  перша національна конференція Американської 
 асоціації штучного інтелекту в Стенфордському університеті 
1987-1993 (друга «зима Припинення фінансування в сфері АІ через високу вартість та 
AI») неефективний результат. 
1993-2011 (поява 1997 – комп’ютер IBM Deep Blue обіграв чемпіона світу з 
інтелектуальних шахів Гаррі Каспарова. 
агентів) 2002 – вперше AI увійшов у дім у вигляді пилососа Roomba. 
 2006 – бізнес почав використовувати технологію, зокрема 
компанії Facebook, Twitter та Netflix. 
2011-дотепер (Deep 2011 рік – Watson від IBM переміг у вікторині Jeopardy, де 
learning, Big Data та йому довелося вирішувати складні загадки.  
artificial general 2012 – Google запустив функцію Google Now в додатку для 
intelligence) Android, яка могла надавати користувачеві інформацію у 
 вигляді прогнозу. 
2020  Baidu випустив алгоритм LinearFold AI для медичних і 
науково-медичних команд, які розробляли вакцину на ранніх 
стадіях пандемії SARS-CoV-2 (COVID-19). 
Джерело: [50]  
 
10 
 
Отже, бачимо, що науковці не переставали здійснювати розробки в сфері 
штучного інтелекту не дивлячись на проблеми, які виникали в певні періоди 
розвитку, розуміючи, що дана технологія має дуже великі перспективи в 
майбутньому.  
І дійсно, на сьогодні штучний інтелект в своїй роботі використовують 
десятки галузей економіки. Наведемо нижче декілька сфер, які на сьогодні 
досить інтенсивно використовують ШІ в своїй діяльності. 
 В першу чергу, ШІ широко використовується в сфері електронної 
комерції, яка набула свого швидкого розвиту під час пандемії COVID-19, з 
метою удосконалення взаємодії між споживачем та продавцем, зокрема, це і 
використання чат-ботів та голосового пошуку, встановлення функції 
персоналізації та аналізу цін, пошуку фальшивих відгуків тощо. 
Штучний інтелект широко використовується в галузі охорони здоров’я 
та медицини. Зокрема, ШІ може застосовуватися в таких сферах медицини: 
− статистика та аналіз великих наборів даних, зокрема клінічних 
досліджень, даних охорони громадського здоров’я тощо, для виявлення 
тенденцій та закономірностей, з метою удосконалення моніторингу, контролю 
та планування в сфері охорони здоров’я; 
− телемедицина, що дозволяє лікарям стежити за станом здоров’я 
пацієнтів; 
− моніторинг пацієнтів, під час якого система ШІ може виявити 
ненормальну активність та тривожні сповіщення під час догляду за пацієнтом 
і втрутитися в надання допомоги; 
− хірургічна допомога, яка спрощується за допомогою ШІ під час 
прийняття рішень на основі наданої інформації [33]. 
Зрозуміло, що ШІ широко використовується у робототехніці, і є однією 
з головних технологій, які забезпечують розвиток робототехніки для 
підвищення її ефективності. Зокрема, ШІ надає роботам можливість приймати 
рішення в реальному часі та приймати рішення; алгоритми та методи ШІ 
11 
 
дозволяють обробляти природну мову, розпізнавати та маніпулювати 
об’єктами, покращити взаємодію людини та робототехніки (розуміти людські 
жести, вирази тощо) [33]. 
Поступово штучний інтелект завойовує освітню сферу, яка нещодавно 
керувалася та організовувалася виключно за участю людини. На сьогодні в 
освіті широко використовується гейміфікація, за допомогою ШІ створюється 
розумний вміст, тобто відбувається виявлення, прогнозування та 
проєктування вмісту та надання цінної інформації на основі інтересів 
користувача; ШІ використовується для аналізу та контролю освітнього 
процесу тощо [33]. 
Штучний інтелект також стає частиною сільського господарства та 
життя фермерів. Він використовується для визначення різних параметрів, 
таких як кількість води та вологи, кількість дефіциту поживних речовин тощо 
в ґрунті. Існує також машина, яка використовує штучний інтелект, щоб 
визначити, де ростуть бур’яни, де ґрунт неродючий, для боротьби зі 
шкідниками, аналізу прогнозу погоди тощо [33]. 
В автомобільній промисловості штучний інтелект дозволяє проєктувати 
безпілотні автомобілі, використовувати датчики, технологію GPS і контрольні 
сигнали, щоб навести автомобіль на оптимальний шлях тощо. 
Штучний інтелект зараз використовується при плануванні, відборі, 
наймі робочої сили, а також в повсякденній діяльності будь-якої людини. 
Згідно з деякими нещодавніми опитуваннями, 80% банків визнають, що 
ШІ може надати їм переваги відповідно до їхніх рішень у фінансах. Від 
надання консультацій з корпоративних фінансів до прогнозування майбутніх 
результатів, пов’язаних з фінансами, штучний інтелект здатний це зробити. 
Крім того, він використовується для надсилання автоматизованих тестів і 
пошти, прогнозування ризиків у кредитах і виявлення будь-яких небажаних 
транзакційних дій цільових клієнтів. Фільтри спаму та шахрайства, 
нехарактерні дії, реагування на загрози тощо є інструментами, які 
допомагають у цій галузі [33].  
12 
 
Безпека даних є однією з головних проблем для будь-якої технологічної 
компанії, оскільки вона зберігає інформацію про облікові дані багатьох 
користувачів у секреті. Існує багато програм штучного інтелекту, які 
використовуються для збереження цих даних і запобігання будь-яким видам 
вразливих загроз і атак [33]. 
Прогнозують, що ШІ найближчим часом будуть широко 
використовувати в військовій сфері. Так, наприклад, алгоритми штучного 
інтелекту можуть аналізувати великі обсяги даних, включаючи вхідні дані 
датчиків, розвідувальні звіти та історичну інформацію. Ці відомості 
допомагають приймати ефективні рішення, включаючи управління запасами, 
розподіл ресурсів тощо без фактичного втручання людини. ШІ відіграє 
вирішальну роль у виявленні та реагуванні на кіберзагрози у військових 
мережах, а також використовує алгоритми для навчання персоналу в різних 
ситуаціях [33]. 
Отже, вище наведено неповний перелік тих галузей економіки, які вже 
використовують штучний інтелект, і так застосування в подальшому буде 
тільки поглиблюватися. Такі інноваційні технології здатні вивести 
економічну, соціальну та інші сфери країни до якісно нового рівня розвитку, а 
отже і підвищити рівень її конкурентоспроможності. В зв’язку з цим, розвиток 
штучного інтелекту та впровадження його в різні сфери життя є досить 
актуальним на сьогодні питанням для будь-якої країни [4]. 
 
1.2 Можливості та приклади застосування штучного інтелекту в 
публічній сфері 
 
Публічна сфера є не виключенням щодо застосування штучного 
інтелекту для підвищення надання публічних послуг та ефективності своєї 
діяльності, що можливо зробити за рахунок персоналізації, оптимізації 
внутрішніх процесів, виявлення шахрайства, аналізу великого набору даних 
13 
 
тощо, тобто всих тих можливостей, які забезпечує ШІ, що були розглянуті 
вище. 
Експерти Світового банку переконані, що «у разі правильного та 
спільного використання з управлінням людьми та прийняттям рішень уряди 
також можуть використовувати ШІ для вирішення проблем розвитку», що 
проблеми в економіці та медичній і соціальній сферах «спонукають уряди 
знаходити більш технологічні рішення для покращення або продовження 
надання послуг і робити це не збільшуючи витрати, а також знайти шляхи 
скорочення витрат і корупції» [7, c.2] 
Хоча публічний сектор і відстає від приватного, але багато урядів вже 
запустили проекти, які використовують штучний інтелект для підвищення 
ефективності та прийняття рішень, сприяння позитивним стосункам із 
громадянами та бізнесом, сприяння досягненню Цілей сталого розвитку та 
вирішення проблем у критичних сферах, таких як охорона здоров’я, транспорт 
і безпека. Наприклад, канадська ініціатива «бомба в коробці» використовує 
штучний інтелект для виявлення повітряних вантажів високого ризику, а 
латвійський віртуальний помічник UNA, що працює цілодобово та без 
вихідних, відповідає на запитання клієнтів. [11]. 
Дослідження Global Government Forum виявило, що 10% канадських 
державних службовців використовуються для робочих цілей ШІ, зокрема 
ChatGPT. Опитування 1320 федеральних службовців канадської державної 
служби виявило ставлення чиновників до використання та розвитку ШІ. Коли 
їх запитали, чи використовували вони такі інструменти штучного інтелекту, 
як ChatGPT і Bard, у робочих цілях, 11% чиновників відповіли, що 
використовували – 8% іноді і 3% часто. Чиновники найбільше прагнули 
використовувати штучний інтелект для обробки великих обсягів даних (61% 
або були в захваті, або позитивно сприйняли таку можливість), а також для 
аналізу в реальному часі та моніторингу надання державних послуг, 
наприклад, аналізу транспортних потоків або покращення медичних послуг 
(48 % схвильований або позитивний) [20]. 
14 
 
Наведемо декілька прикладів щодо застосування штучного інтелекту в 
публічній сфері в Канаді. Так, Міністерство імміграції, біженців і громадян 
Канади (IRCC) використало ШІ і розширену аналітику для сортування та 
автоматизації етапів обробки звичайних заявок задля заощадження часу 
офіцерів, які можуть його використати для більш складних програм і завдань.  
Агентство прикордонної служби Канади (CBSA) використало 
технологію розпізнавання зображень на основі штучного інтелекту, щоб 
пришвидшити процеси безпеки на кордоні. Це не тільки посилило національну 
безпеку, але й скоротило час очікування на перетині кордону, зробивши 
подорож більш ефективною як для громадян, так і для туристів. 
Досягнення технології розпізнавання обличь за допомогою штучного 
інтелекту також допомагають правоохоронним органам, таким як RCMP, 
боротися з розповсюдженням матеріалів сексуального насильства над дітьми 
як в Інтернеті, так і на кордоні. Технологія допомагає слідчим швидко 
сортувати величезні масиви даних, щоб ідентифікувати незаконні матеріали та 
причетних осіб. 
У 2017 році Міністерство зайнятості та соціального розвитку Канади 
провело публічні консультації, присвячені боротьбі з бідністю, і отримало 
понад 800 відповідей. Всього за три тижні вони успішно створили адаптовану 
та відтворювану систему ШІ, щоб розрізняти поширені теми та шаблони у 
відповідях, значно покращуючи їхній аналіз. За підрахунками, ця реалізація 
штучного інтелекту заощадила приблизно дев’ять тижнів зусиль [23]. 
Наприклад, Південна Корея планує використовувати ШІ для 
покращення послуг для громадян, включно з використанням технології для 
автоматичного сповіщення людей про їхнє право на понад 1000 соціальних 
виплат країни. Використання цієї технології пропонується в рамках урядової 
ініціативи Digital Platform Government, яка також об’єднає приблизно 1500 
державних послуг, що надаються на кількох веб-сайтах, на одному порталі. 
Відповідно до звіту Korea Bizwire, система сповіщень про переваги на 
основі штучного інтелекту може бути запущена до 2026 року, а також 
15 
 
досліджуються інші способи використання штучного інтелекту, включаючи 
надання доступу програмному забезпеченню штучного інтелекту, такому як 
ChatGPT, до державних форм для покращення доступності [21]. 
Декілька експериментів з використання ШІ було проведено на 
місцевому та центральному урядовому рівні в Японії. Так, наприклад, в м. 
Сайтама за участі Університета Kyusyu та Fujitsu Co  почали використовувати 
ШІ для збору даних про доходи сім’ї, робочий час батьків і переваги щодо 
розташування дитячих садків. Результати показали, що на виконання даних 
завдань пішло декілька хвилин, хоча раніше над ними працювало 30 
чиновників по 50 годин [22]. 
Мерія міста Кавасакі провело експеримент з використання ШІ для 
інтерактивних служб поширених запитань (FAQ) щодо процедур надання 
адміністративних послуг. Це підвищило ймовірність пошуку більш 
відповідних відповідей завдяки сортуванню та кластеризації великого обсягу 
інформації, що зберігається на її сайті [22]. 
З 2017 року влада міста Тіба використовує машинне навчання для 
автоматичного виявлення пошкоджень дорожнього покриття шляхом 
вивчення знімків доріг та співставлення їх з передбаченими правилами 
кожного окугу [22]. 
Також, ШІ в Японії застосовується у прогнозуванні та розробці заходів 
з ліквідації наслідків стихійних лих, таких як землетруси та цунамі. Системи 
на основі ШІ аналізують сейсмічні дані для прогнозування землетрусів, 
забезпечуючи своєчасне попередження та ефективні плани евакуації. Крім 
того, керовані штучним інтелектом моделі оцінюють збитки, оптимізують 
рятувальні операції та керують наданням допомоги при стихійних лихах, 
значно зменшуючи вплив стихійних лих. 
ШІ в Японії широко використовується в охороні здоров’я для вирішення 
проблем зі старінням населення.  Діагностичні інструменти на основі 
штучного інтелекту та системи моніторингу пацієнтів у лікарнях і будинках 
престарілих покращують догляд за людьми похилого віку. Крім цього, ШІ 
16 
 
використовуються для оптимізації розкладу руху поїздів, прогнозування 
потреби в технічному обслуговуванні та керування контролем натовпу на 
станціях, що сприяє підвищенню надійності обслуговування та покращенню 
обслуговування пасажирів [30]. 
В Японії також широко використовується ChatGPT в органах місцевого 
самоврядування. Так, місто Йокосука стала першою в країні місцевою владою, 
яка випробувала генеративний штучний інтелект для адміністративних 
операцій, коли 4000 співробітників муніципального уряду міста почали 
використовувати чат-бот у рамках одномісячного випробування. 
Під час судового розгляду чиновники використовували ChatGPT для 
створення бюлетенів, редагування документів і узагальнення записів 
зустрічей. Місто офіційно запровадило чат-бота на основі ШІ після того, як 
випробування показали, що він покращує роботу та скорочує робочий час 
(було встановлено, що робочий час можна скоротити щонайменше приблизно 
на 10 хвилин на день), а також інтегрувало його з чатом LoGo, чат-ботом 
місцевого уряду, яким вже користуються співробітники [12]. 
Певна інформація, щодо розвитку штучного інтелекту в країнах ОЕСР, 
в тому числі в публічній сфері, акумулюється на он-лайн платформі OECD.AI 
Policy Observatory [25]. Даний ресурс дає можливість вивчити питання 
пов’язані із державним регулюванням цієї сфери, законодавчим 
забезпеченням, ініціативами щодо застосування ШІ в різних сферах, обсяги 
інвестицій в розвиток ШІ тощо.  
Аналіз цього ресурсу дозволив виявити низку ініціатив та проєктів із 
застосування ШІ в публічному управлінні в різних країнах, деякі з яких 
наведено нижче. 
Одним із поштовхів для запровадження ШІ при наданні публічних 
послуг в певних країнах, була пандемія COVID-19. Так, наприклад, 
Міністерство економіки та комунікацій Естонії ініціювало запровадження чат-
бота SUVE на базі штучного інтелекту, основним завданням якого було 
переконатися, що кожен, хто живе або відвідує Естонію, отримує відповіді на 
17 
 
свої запитання з офіційних джерел. Suve було інтегровано в кілька публічних 
веб-сайтів. Під час надзвичайної ситуації, пов’язаної з COVID-19, вона 
допомагала надавати точну та достовірну інформацію англійською, 
естонською та російською мовами [25]. 
Також, в Естонії реалізувався проєкт з моніторингу та ідентифікації 
видів за допомогою зображень і штучного інтелекту, метою якого є створення 
прототипу платформи на основі штучного інтелекту (машинного навчання) 
для ідентифікації тварин і птахів за допомогою даних зображень (фото і відео 
з камер спостереження). Замість ручного перегляду даних зображень дикої 
природи (46 000 фотографій, проаналізованих вручну за 33 години), штучний 
інтелект повинен був проаналізувати є ці зображення за 1-2 години [25].  
Крім цього, в Естонії ШІ використали для реалізації проєкту 
«Дистанційний моніторинг лісових ресурсів», метою якого є створення 
інформаційно-технологічного рішення, яке дозволяє складати растрові карти 
деревної рослинності Естонії (породи дерев, висота, запаси лісу та розчищення 
ділянки). Результатом проекту є чотири різні карти: карта вирубок лісу, карта 
прогнозу породного складу дерев, карта прогнозу висоти лісу, карта прогнозу 
обсягу стовбура лісу. За допомогою таких карт можна оцінювати лісові 
ресурси і на цій основі планувати економічні рішення [25].  
В Естонії в другій половині 2021 року почалася розробка сумісної 
мережі віртуальних помічників на веб-сайтах органів державної влади, яка 
дозволяє людям отримувати інформацію від цих органів через вікно чату – 
Bürokratt, з метою зробити цифрові державні послуги радикально простішими 
у використанні та доступнішими для людей за допомогою голосових 
віртуальних помічників, забезпечуючи таким чином найкращий досвід 
користувача. 
Bureaukratt розроблено на основі безкоштовного програмного 
забезпечення RASA6 і базується на різних мовних технологіях і компонентах 
обробки природної мови, які дозволяють подальший розвиток чат-бота за 
18 
 
допомогою машинного навчання. Естонська держава вже активно впроваджує 
Bureaukratt в різних державних установах і цифрових сервісах [14]. 
Відповідно до Національної стратегії штучного інтелекту Ірландії до 
2021 року податкове управління Ірландії розпочало пілотний проект у 2018 
році, щоб перевірити, чи можна використовувати технології обробки 
природної мови (NLP) на основі штучного інтелекту для покращення 
обслуговування клієнтів, зменшення витрат і збільшення ефективності. Це 
призвело до впровадження віртуального цифрового агента (VDA) або 
голосового робота, призначеного для зосередження на підмножині дзвінків від 
ірландського платника податків, пов’язаних з оформленням податків. Велика 
частка цих дзвінків досить повторювана, і знання, необхідні для надання 
відповідних відповідей і позитивного досвіду для клієнтів, добре зрозумілі. 
Набір інтегрованих технологій використовувався для перетворення мови 
клієнта в текст, розуміння тексту за допомогою NLP, щоб можна було 
сформулювати відповідь, а потім перетворити цю відповідь назад у мову, щоб 
клієнт міг почути відповідь. Досвід продемонстрував, що технологія voicebot 
може запропонувати повністю автоматизовану послугу, забезпечуючи 
ефективний і ефективний досвід для клієнтів [25]. 
В Нідерландах міста Амстердам та Гельсінки запустили відкриті реєстри 
ШІ, які відстежують, як алгоритми використовуються в муніципалітетах, з 
метою забезпечити, щоб штучний інтелект, який використовується в 
державних службах, працював на тих же принципах відповідальності, 
прозорості та безпеки, що й інша діяльність місцевого самоврядування [25]. 
Наведемо приклади алгоритмів, які використовуються в Амстердамі. В 
першу чергу, це стосується перевірки дозволів на паркування автомобілів 
через те, що їх кількість є обмеженою. Муніципалітет перевіряє, чи має 
припаркований автомобіль право на паркування. Це здійснюється за 
допомогою скануючих автомобілів, оснащених камерами, автоматизуючи 
процес ідентифікації номерних знаків і перевірки даних за допомогою 
спеціального скануючого обладнання та служби ідентифікації на основі ШІ. 
19 
 
Зараз послуга використовується для більш ніж 150 000 паркувальних місць. 
Послуга складається з трьох етапів. На першому етапі автомобілі, що 
сканують, їздять містом і використовують програмне забезпечення для 
розпізнавання об’єктів, щоб сканувати та ідентифікувати номерні знаки 
навколишніх автомобілів. Після ідентифікації номерний знак звіряється з 
Національним паркувальним реєстром, щоб підтвердити, чи має автомобіль 
дозвіл на паркування в певному місці. Якщо за поточне паркування не було 
сплачено плату, справа надсилається інспектору для подальшої обробки. На 
останньому кроці інспектор з паркування оцінює відскановані зображення, 
щоб визначити, чи правильно було розпізнано номерний знак і чи існує 
особлива ситуація, наприклад завантаження чи розвантаження. Інспектор з 
паркування також може перевірити ситуацію на місці. У разі відсутності 
поважних причин для неоплаченого паркування виписується паркувальний 
талон [3]. 
Оскільки, в Амстердамі існують певні правила на здачу в оренду 
житлових приміщень (максимум 30 ночей, максимум 4 особи) в 2020 році було 
запущено пілотний алгоритм, який підтримує співробітників Департаменту 
нагляду та контролю за розслідуванням повідомлень про можливу незаконну 
оренду на відпочинок. Алгоритм допомагає розставляти звіти за пріоритетами, 
щоб обмежені можливості правозастосування можна було ефективно та 
ефективно використовувати. Аналізуючи дані про пов’язані випадки 
незаконного житла за останні 5 років, він обчислює ймовірність ситуації 
незаконної оренди на відпочинок за вказаною адресою [3]. 
Також, коли хтось стикається зі сміттям або проблемою з доглядом на 
вулиці чи в парку, він може повідомити про це муніципалітету через онлайн-
систему повідомлень. Також можна повідомити про небезпечну ситуацію на 
дорогах або порушення з боку людей чи кафе. Раніше ця система являла собою 
набір спадних меню, з яких користувач вибирав категорію, яка найкраще 
відповідала його звіту. Тоді відділ, відповідальний за певну категорію, 
займався звітом. Однак, оскільки муніципалітет є складною організацією, 
20 
 
часто вибиралася неправильна категорія, що призводило до затримок. Тепер 
алгоритм розпізнає певні ключові слова, наприклад «відходи» та «тротуар». За 
цими ключовими словами він визначає, до якої категорії він належить, і, 
зрештою, який департамент муніципалітету має розглянути справу. Як 
наслідок, особа, яка повідомляє про проблему, потребує менше 
адміністративних кроків. Крім того, звіт можна обробляти набагато швидше, 
тому що він швидше надходить до потрібного відділу [3]. 
У Великій Британії, як показали дослідження Public Law Project (PLP), в 
публічному управлінні на жовтень 2023 року використовується 55 
автоматизованих інструментів. Дослідники з PLP створили реєстр 
автоматичного відстеження уряду (TAG), щоб допомогти підвищити 
прозорість і підзвітність автоматизованих систем прийняття рішень (ADM), 
які використовуються урядом. У реєстрі TAG міститься детальна інформація 
про понад 40 відомих ADM, які використовуються урядом, включаючи такі 
департаменти, як Міністерство внутрішніх справ, Департамент праці та 
пенсій, Міністерство юстиції та Міністерство оборони, регуляторні органи,  
поліцейські служби, столичну поліцію та кілька місцевих органів влади. 
Користувачі можуть здійснювати пошук за органами державної влади, щоб 
побачити, які інструменти вони використовують, як інструменти працюють; 
на які фактори вони спираються; і що відомо про їхній потенційно 
неоднаковий вплив [32]. 
В США в 2020 році було опубліковано звіт «Government by Algorithm: 
Artificial Intelligence in Federal Administrative Agencies» [15], в якому 
наводяться приклади застосування ШІ в державних агенціях. 
Дослідження показало, що майже половина досліджених федеральних 
агенцій (45%) експериментували з штучним інтелектом і відповідними 
інструментами машинного навчання. Інструменти штучного інтелекту вже 
покращують роботу агенцій у повному спектрі завдань управління, зокрема: 
21 
 
− забезпечення виконання регуляторних повноважень, зосереджених 
на ефективності ринку, безпеці на робочому місці, охороні здоров’я та захисті 
навколишнього середовища; 
− призначення державних пільг і привілеїв, від допомоги по 
інвалідності до прав інтелектуальної власності; 
− моніторинг та аналіз ризиків для здоров’я та безпеки населення; 
− отримання корисної інформації з масивних потоків даних уряду; 
− спілкування з громадськістю щодо її прав та обов’язків як 
бенефіціарів соціальної допомоги, платників податків, шукачів притулку та 
власників бізнесу [15, c.6]. 
Урядовий набір інструментів штучного інтелекту охоплює весь 
технічний спектр методів штучного інтелекту, від звичайного машинного 
навчання до більш просунутого «глибокого навчання» з природною мовою та 
даними зображень [15]. В таблиці 1.2 представлено узагальнені приклади 
використання ШІ урядовими агентствами в США. 
 
Таблиця 1.2 –  Інструменти алгоритмічного управління за категоріями 
використання 
Тип використання Опис  Приклади 
Правозастосування Завдання, які ідентифікують Комісія з цінних паперів і бірж, 
або визначають пріоритети Центри медичної допомоги та 
цілей правозастосування послуг, Служба внутрішніх 
агентства доходів - прогнозування 
Адміністрації митного та 
прикордонного захисту та 
транспортної безпеки – система 
розпізнавання обличь 
Служба безпеки та інспекції 
харчових продуктів – 
прогнозування для 
інформування про перевірку 
безпеки харчових продуктів 
Регуляторні Завдання зі збору та аналізу Бюро фінансового захисту 
дослідження, інформації, на основі якої споживачів – аналіз скарг 
аналіз та формується політика споживачів 
моніторинг агентства Бюро статистики праці - 
кодування інформації про травми 
22 
 
Тип використання Опис  Приклади 
Аналіз Управління з контролю за 
якістю харчових продуктів і 
медикаментів - аналіз побічних 
ефектів, пов’язаних із 
застосуванням лікарських засобів 
Винесення Завдання, які підтримують Система адміністрування 
рішення офіційне чи неофіційне соціального забезпечення - 
рішення агентства щодо пільг інструмент для 
або прав виправлення суддівських помилок 
Бюро патентів і торгових марок 
США - інструмент для розгляду 
заявок на патенти та торгові марки 
Державні послуги Завдання, які підтримують Проект автономних транспортних 
та залучення пряме надання послуг засобів Поштової служби США та 
населенню або сприяють інструмент розпізнавання 
спілкуванню з громадськістю рукописного тексту 
для регулятивних чи інших Чат-боти Департаменту житлового 
цілей будівництва та міського розвитку 
та Служби громадянства та 
імміграції США 
Аналіз агентством поданих 
коментарів щодо нормотворчості 
Внутрішнє Завдання, які підтримують Департамент охорони здоров’я та 
управління управління ресурсами соціальних служб - інструмент для 
агентства, включаючи сприяння прийняттю рішень щодо 
управління персоналом, закупівель 
закупівлі та обслуговування Інструмент адміністрування 
технологічних систем загальних служб для забезпечення 
відповідності законодавству 
федеральних клопотань 
Міністерство внутрішньої безпеки 
– інструмент для протидії 
кібератакам на системи агентства 
Джерело: [15, c.10]. 
 
Експерти з Великобританії зазначають, що ШІ має величезний потенціал 
для вирішення ключових суспільних проблем, таких як зміна клімату, 
забезпечення здоров’я та догляду за старіючим населенням і нерівність [1]. 
Проведені дослідження в цій країні дозволили виділити наступні 
потенційні можливості для застосування ШІ (табл. 1.3).  
 
 
23 
 
Таблиця 1.3 – Потенційні можливості для застосування штучного 
інтелекту 
Сфера Складніше досягти Легше досягти 
Системні покращення, які Покращення корпоративної 
потребують ринкової або системної ефективності і бек-офісу 
координації Звільнення часу для 
Ефективніша оцінка ризиків і професійного та людського 
прийняття рішень за допомогою судження 
алгоритмів без загострених Нові продукти та бізнес-моделі 
упереджень Кращі програми, орієнтовані на 
Поліпшення підтримки споживача, вибір і контроль 
незахищених верств населення при Підтримка прийняття рішень з 
збереженні автономії меншим впливом (наприклад, 
Боротьба з дезінформацією без управління робочою силою) 
порушення прав людей 
Кримінальне Прогностична аналітика для Поліпшення самопочуття 
судочинство покращення існуючої оцінки персоналу  
ризиків (наприклад, ймовірність Кращий розподіл ресурсів поліції 
повторного злочину) та автоматизовані функції бек-
Технологія розпізнавання обличчя офісу, що звільняє робочий час 
для підвищення можливостей 
поліції 
Більш пропорційні та неупереджені 
судові рішення 
Фінансові Виявлення шахрайства та Розширений доступ до 
послуги відмивання грошей фінансових продуктів 
Краща оцінка та управління  Інновації в банківських послугах 
ризиками та інтерфейсах 
Відповідність нормативним 
вимогам 
Підтримка незахищених споживачів 
Охорона Дослідження та відстеження Додатки та сервіси для пацієнтів 
здоров'я та громадського здоров’я Управління робочою силою 
соціальна Системи клінічної діагностики та Доклінічні та клінічні 
допомога підтримки прийняття рішень дослідження 
 Зменшення нерівності у здоров’ї 
Цифрові та Модерація онлайн-контенту та Підвищення ефективності 
соціальні ринку організаціїВідстеження, 
медіа Боротьба з неправдивою профілювання та таргетована 
 інформацією/дезінформацією реклама 
Підтримка вразливих користувачів Кращий пошук і рекомендації 
Енергія та Краще планування на основі даних Розширений вибір і контроль 
комунальні для досягнення цілей декарбонізації споживачів 
послуги Профілактичне/прогнозне Підвищення енергоефективності 
 обслуговування мережі та активів завдяки автоматизації керування 
Об’єднання ринків, уможливлюючи живленням  
комплексний підхід до інновацій та 
використання енергії  
Джерело: [1, c.11]. 
24 
 
В Україні також активно працюють над впровадженням алгоритмів ШІ 
при наданні публічних послуг. Наразі існує низка ініціатив та проєктів в цій 
сфері, про які буде йтися в подальших розділах дослідження.  
Отже, як бачимо, публічний сектор поряд з бізнесом намагається 
впроваджувати інноваційні технології, розуміючи, що використання ШІ може 
суттєво покращити якість надання послуг, спростити процеси аналізу, 
прогнозування, планування та контролю, а отже і прийняття управлінських 
рішень, знизити витрати часу, матеріальних та фінансових ресурсів, збільшити 
охоплення громадськості в процесі їх залучення до процесів прийняття рішень 
тощо. 
 
1.3 Потенційні загрози та виклики застосування ШІ в публічній 
сфері 
 
Не дивлячись на суттєві переваги, які несе використання штучного 
інтелекту у діяльності інституцій публічної сфери, існує і низка ризиків та 
загроз, які знижують ефективність даного інструменту, а в деяких випадках 
навіть унеможливлюють його застосування. Значна кількість науковців, 
політичних діячів, професіоналів висловлюють сумніви щодо доцільності 
широко використання штучного інтелекту.    
Так, наприклад, протягом дослідження в Канаді було з’ясовано, що 
значна кількість державних службовців висловили ряд серйозних занепокоєнь 
щодо потенційного використання ШІ в деяких сферах надання державних 
послуг. Майже половина чиновників (48%) заявили, що вони дуже стурбовані 
«підзвітністю та відповідальністю за рішення та дії на основі ШІ» в уряді. 
Понад дві п’ятих чиновників були стурбовані потенційною надмірною 
залежністю від штучного інтелекту, що призведе до відсутності автономії 
державних служб і можливостей прийняття рішень (44%), а також через 
відсутність у державних службовців розуміння та знайомства з ШІ, що 
перешкоджає його використанню (41%) [20]. 
25 
 
Старший науковий співробітник алгоритмів державного сектору 
Інститут Ади Лавлейс Л. Картер зазначає, що  досі немає єдиного пояснення, 
як уряди повинні обробляти дані, коли вони використовують ШІ, через 
відсутність відповідних положень в законах [49].  
Занепокоєння також висловлювали державні службовці, які працюють з 
громадянами напряму: вони сумніваються, що можна покладатися на 
результати систем аналізу даних, оскільки не зрозуміло, як ці результати 
генеруються [49]. 
 Як було показано вище, використання алгоритмів ШІ дозволяє 
скорочувати витрати часу на певну роботу, що в свою чергу може призвести 
до скорочення кількості державних службовців. Р. Макніл, колишній керівник 
відділу кадрів уряду Великобританії, прогнозує, що штучний інтелект може 
замінити дві третини державних службовців протягом наступних 15 років. 
Так, за його оцінками, вже до 2040 року британському уряду знадобиться 
лише близько 150000 державних службовців, порівняно з 488400 посадових 
осіб, які працюють зараз [49]. 
З іншого боку використання ШІ супроводжується такими ризиками, як 
можлива втрата конфіденційної інформації, низка якість прописаних 
алгоритмів, яка не дозволяє приймати ефективні рішення. Вже існує низка 
прикладів, які свідчать про порушення прав людей при використанні ШІ для 
прийняття певних рішень. 
Так, наприклад, в Нідерландах при використанні машинного навчання 
для виявлення шахрайства з соціальною допомогою було виявлено, що 
алгоритми фальшиво звинуватили тисячі батьків у шахрайстві з виплатою 
допомоги на дітей. Повідомляється, що міста по всій країні все ще 
використовують таку технологію для розслідування шахрайства в районах з 
низьким доходом, що має руйнівні наслідки для добробуту людей 
Розслідування в Іспанії виявило недоліки програмного забезпечення, яке 
використовувалося для визначення того, чи вчиняли люди шахрайство з 
виплатою лікарняних. А в Італії несправний алгоритм виключив із відкритих 
26 
 
вакансій вкрай необхідних кваліфікованих викладачів. Він повністю відхилив 
їхні резюме, розглядаючи їх лише для однієї вакансії, а не зіставляючи їх з 
іншою підходящою вакансією [29]. 
У Великій Британії у 2000–2014 роках, понад 700 співробітників 
поштової служби отримали покарання, а деякі навіть тюремне ув’язнення, за 
порушення, яких вони не вчиняли. Комп’ютерна програма компанії показала 
грошові недостачі, через що багатьох працівників притягнули до 
відповідальності [27].  
Ессекський університет у своєму дослідженні представив висновки, що 
частота помилок системи відеоспостереження британської поліції й 
розпізнавання облич становить 81 %9. Програма могла ідентифікуватиз-поміж 
п’ятьох осіб чотирьох невинних як підозрюваних [34].  
В Великобританії розробили інструмент AI Barometer, за допомогою 
якого дослідили можливості та перешкоди використання ШІ в різних сферах. 
Було зроблено один важливий висновок, який є фундаментальним для 
впровадження алгоритмів ШІ – виявлені перешкоди в сукупності призводять 
до зниження рівня громадської довіри [1], що є критичним для ефективної 
взаємодії публічних інституцій та населення. 
Ці ризики виникають через використання складних потоків даних про 
осіб; виникнення прямого впливу на людину та її права; необхідності 
забезпечення координації між організаціями та екосистемами тощо [1]. 
Отже, науковці виявили такі етичні перешкоди для застосування ШІ, які 
назвали «бар’єрами довіри» (рис.1.1). 
В розрізі сфер, експерти виділили наступні ризики (табл.1.4 ) 
Не дивлячись на те, що до даних висновків прийшли експерти з Великої 
Британії, але впевнені, що дані бар’єри щодо застосування штучного інтелекту 
справедливі і до України. В той же час, вважаємо за необхідно провести 
подібне дослідження і в Україні з широким залученням різних стейкхолдерів 
для отримання більш достовірної картини щодо існуючих ризиків та 
потенційних можливостей впровадження алгоритмів ШІ в публічній сфері. 
27 
 
Такий аналіз може бути підставою для розробки публічної політики в цій 
сфері. 
 
Бар’єри довіри 
 
 
Упр авлінські бар’єри Ринкові бар’єри Бар’єри в сфері знань 
 
Відсутність чітких Ринкові перешкоди Недостатньо 
норм ативних для фірм (наприклад, інформації про 
стандартів і гарантії втрата доходу від громадські настрої та 
якост і (наприклад, видалення сфери консенсусу 
щодо упередженості дезінформації) і Недостатньо доказів 
алгор итмів) монополії даних, що про вплив 
обмежують використання ШІ та 
 можливості для нових даних 
Бар’ єри в сфері даних учасників та ринкових 
інновацій Бар’єри в сфері 
 робочої сили 
Низька якість і 
досту пність даних 
через застарілі Дефіцит цифрових навичок і навичок 
систе ми, відсутність обробки даних, що користується 
інфраструктури даних великим попитом у всій економіці, в 
 
або механізмів тому числі серед регуляторів 
відповідального Відсутність різноманітності робочої 
 
обміну даними сили в технологічній екосистемі 
 
Рисунок 1.1 – Перешкоди до застосування штучного інтелекту 
Джерело: [1, с.4] 
 
Таблиця 1.4 – Найбільш поширені ризики застосування ШІ  
Сфера Ризики 
Найбільш Алгоритмічні зміщення, що призводять до дискримінації 
поширені ризики Незрозумілість систем ШІ 
Ресурси регулятора впливають на здатність систем управління 
вирішувати питання використання штучного інтелекту та даних 
Збій механізмів отримання згоди, що призводить до масового збору 
та використання даних без згоди людей 
Втрата суспільної довіри до інституцій через проблематичне 
використання ШІ та даних 
Кримінальне Технологія розпізнавання облич створює численні ризики, зокрема 
судочинство занепокоєння щодо точності та упередженості, збереження 
особистих даних, обміну публічними/приватними даними та її вплив 
на конфіденційність 
28 
 
Сфера Ризики 
Упередженість у алгоритмічних системах прийняття рішень, таких 
як оцінка ризику повторного злочину або відповідного вироку 
Нові вимоги до даних з боку системи кримінального правосуддя, 
особливо щодо жертв тяжких злочинів 
Фінансові Упередженість у алгоритмічних системах прийняття рішень, таких 
послуги як алгоритми, що використовуються для оцінки 
кредитоспроможності або для страхування цін 
Кібератаки з вищим рівнем впливу через сферу змагальних атак на 
системи штучного інтелекту та низьку можливість пояснення, що 
ускладнює визначення впливу атак 
Концентрація даних у кількох великих гравців у секторі, що впливає 
на справедливість ринку, інновації та споживачів 
Охорона Неправдива інформація/дезінформація про здоров’я надається через 
здоров’я та програми, пошук, веб-сайти та соціальні мережі 
соціальна Упередженість в алгоритмічних системах прийняття рішень, яка 
допомога складно проявляється в контексті охорони здоров’я 
 Погіршення нерівності у здоров’ї через недостатню доступність 
даних і нерівний доступ до технологічних переваг 
Недостатнє використання соціальної допомоги через низьку зрілість 
цифрових технологій і даних, а також відсутність структурних 
стимулів для вдосконалення 
Цифрові та Маніпуляція та політичне мікротаргетинг на основі висновків із 
соціальні медіа персональних даних, що впливає на автономію людей і довіру до 
 інституцій 
Ринкова влада платформ, які зберігають великі обсяги персональних 
даних, що впливає на ринки та споживачів 
Дизайн, що викликає залежність, призводить до надмірного 
використання цифрових платформ із потенційним впливом на 
психічне здоров’я 
Енергія та Втрата суспільних переваг через недостатнє використання, таких як 
комунальні краще планування енергетичної системи на місцевому рівні, 
послуги втручання для боротьби з паливною бідністю та досягнення цілей 
 декарбонізації – в основному через те, як дані можуть обмінюватися 
в ланцюжку постачання 
 Ресурси регулятора в контексті адаптації галузі до декарбонізації 
Цифрове виключення деяких домогосподарств і підприємств від 
переваг збільшення використання ШІ та даних 
Джерело: [1, с.12] 
 
Національні уряди, включаючи Австралію, Канаду, Китай, Японію, 
Сінгапур, Об’єднані Арабські Емірати та Сполучені Штати, а також 
міжнародні організації, включаючи Європейську комісію, Інститут інженерів 
з електротехніки та електроніки, Міжнародну організацію зі стандартизації, 
Організацію Об’єднаних Націй та Всесвітню Економічний форум активно 
пропонує моделі управління ШІ, які підкреслюють спільні принципи: 
29 
 
− Конфіденційність та захист даних. Рішення штучного інтелекту 
повинні поважати право людини на приватне життя та громадянські свободи. 
Особи повинні мати контроль над своїми даними, а їхня згода потрібна для 
перепрофілювання, перерозподілу чи видалення. 
− Відповідальність. Механізми повинні забезпечувати підзвітну 
поведінку протягом життєвого циклу розробки та впровадження ШІ. 
Відповідальність за моніторинг підзвітності повинна нести відомство чи 
орган. 
− Безпека та охорона. Кібербезпека має вирішальне значення. Лідери 
повинні забезпечувати добробут суспільства в цілому та окремих людей. 
− Прозорість та зрозумілість. Алгоритм, економічне обґрунтування, 
збір даних, дизайн і інформація про політику мають бути прозорими для 
зацікавлених сторін і тих, на кого це впливає. Люди повинні отримувати 
сповіщення під час взаємодії з ШІ або коли ШІ вирішить за нього чи неї. 
− Справедливість. Рішення зі штучним інтелектом повинні 
мінімізувати упередженість, а також визначати й керувати ризиками. 
Необхідно забезпечити інклюзивність у дизайні та впливі. 
− Людський контроль технології. ШІ має бути під контролем людини. 
Люди повинні переглядати автоматизовані рішення та мати право відмовитися 
від автоматизованих рішень. 
− Професійна відповідальність. Має бути забезпечена співпраця 
багатьох зацікавлених сторін, точність і наукова цілісність рішення. 
− Сприяння людським цінностям. ШІ має бути орієнтованим на 
людину. Він має пропагувати людські цінності та приносити користь 
суспільству [7, c.7]. 
Отже, для отримання потенційних вигод від використання ШІ, в тому 
числі і в публічному секторі, необхідно розробити і запровадити низку заходів, 
для нівелювання основних ризиків та усунення існуючих бар’єрів, зокрема 
розробити законодавчу базу та відповідні регуляторні акти, активізувати 
30 
 
наукові дослідження та розробки, удосконалювати алгоритми, розробити 
етичні кодекси застосування ШІ, проводити роз’яснювальну роботу із 
громадськістю,  посилити відкритість та прозорість інституцій публічної 
сфери та інше.  
 
Висновки до розділу 1 
 
Штучний інтелект – сукупність інформаційних технологій, за 
допомогою яких можна виконувати складні комплексні завдання, на основі 
здатності цифрового комп’ютера навчатися, збирати, аналізувати та обробляти 
інформацію, створювати бази знань та моделі прийняття рішення. 
Штучний інтелект на сьогодні широко застосовується в сферах 
електронної комерції, охорони здоров’я та медицини, робототехніки, освіти, 
сільського господарства, автомобільній промисловості, банківській та 
військових сферах та інших. Спостерігається тенденція до розширення сфер та 
напрямів використання штучного інтелекту в найближчому майбутньому. 
Штучний інтелект починає використовуватися в публічній сфері, 
зокрема державного управління та адміністрування. Багато урядів вже 
запустили проєкти, які використовують штучний інтелект для підвищення 
ефективності та прийняття рішень, сприяння позитивним стосункам із 
громадянами та бізнесом, сприяння досягненню Цілей сталого розвитку та 
вирішення проблем у критичних сферах. 
Для аналізу розвитку штучного інтелекту в країнах ОЕСР створена 
спеціальна он-лайн платформа, яка містить перелік ініціатив країн в сфері ШІ, 
зокрема законодавчі та стратегічні документи, проєкти в різних сферах 
життєдіяльності, в тому числі публічній сфері, що дозволило дослідити 
особливості та сфери застосування, а також основні інструменти ШІ в низці 
країн. Відмічено, що використання ШІ приносить значну кількість переваг, 
такі як економія фінансових та людських ресурсів, скорочення часу надання 
публічних послуг, можливість працювати з великими базами даних, якісніше 
31 
 
аналізувати інформацію, знижується ризик виникнення корупції тощо, тобто в 
цілому підвищується якість надання публічних послуг. 
Поряд з перевагами використання ШІ в публічній сфері існує і низка 
загроз та ризиків, зокрема технічного та етичного характеру, як можлива 
втрата конфіденційної інформації, зловживання використанням ШІ, 
можливість прийняття некоректного рішення, непрозорість алгоритмів 
прийняття рішень, недоліки в програмному забезпеченні,  а також можливого 
масового скорочення державних службовців. В цілому, кожна сфера, де 
застосовується, або потенційно може застосовуватися ШІ має однакові та свої 
специфічні ризики, які необхідно досліджувати та шукати способи їх усунення 
або зменшення.  
При впровадженні моделей управління ШІ рекомендують 
дотримуватися таких основних принципів: конфіденційність та захист даних; 
відповідальність; безпека та охорона; прозорість та зрозумілість; 
справедливість; людський контроль технології; професійна відповідальність; 
сприяння людським цінностям. 
Для отримання потенційних вигод від використання ШІ, в тому числі і в 
публічному секторі, необхідно розробити і запровадити низку заходів, для 
нівелювання основних ризиків та усунення існуючих бар’єрів, зокрема 
розробити законодавчу базу та відповідні регуляторні акти, активізувати 
наукові дослідження та розробки, удосконалювати алгоритми, розробити 
етичні кодекси застосування ШІ, проводити роз’яснювальну роботу із 
громадськістю,  посилити відкритість та прозорість інституцій публічної 
сфери та інше. 
 
 
 
  
32 
 
РОЗДІЛ 2 
ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ 
ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ  
 
 
2.1 Основні підходи та принципи до формування державної 
політики в сфері штучного інтелекту  
 
Для отримання потенційних вигод від використання штучного 
інтелекту, мінімізації ризиків та усунення існуючих перешкод, в першу чергу, 
необхідно розробити ефективну державну політику, в тому числі, і дієву 
законодавчу та нормативно-правову базу в її рамках. Державна політика 
повинна відповідати наведеним вище принципам та буди орієнтована на 
людину. 
Світовий Банк надав низку рекомендацій урядом, щодо тих кроків, які 
вони повинні зробити в даному напрямку: 
1. Розробити політику штучного інтелекту, засновану на етичних 
принципах і адаптовану до конкретних налаштувань. 
2. Створити інноваційний центр для об’єднання талантів, налагодити 
партнерство з академічними колами та приватним сектором, сприяти 
дослідженням і сприяти експерименту галузевих міністерств. Потім 
застосовуються інноваційні підходи до закупівель, щоб гнучко 
використовувати навички приватного сектору. 
3. Сприяти прозорості та підзвітності через залучення багатьох 
зацікавлених сторін на кожному етапі розробки та реалізації політики ШІ. 
4. Управляти несприятливими етичними наслідками штучного 
інтелекту за допомогою ширшої економічної політики, включаючи ті, які 
спрямовані на розвиток людського капіталу, забезпечення чесної конкуренції 
та стимулювання рішень штучного інтелекту, що покращують людський 
потенціал, зокрема, сприяти навчанню цифровим навичкам і ширшій освіті в 
33 
 
галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM), щоб підтримати 
людей, коли вони адаптуються до мінливого характеру роботи в найближчі 
десятиліття. Особливу увагу слід приділяти некваліфікованим категоріям і 
незахищеним групам. 
5. Надати пріоритет створенню нормативно-правової бази для 
боротьби з онлайн-пропагандою, дезінформацією, наклепом і кіберзлочинами. 
Крім того, уряди можуть встановити повноваження агентств для моніторингу 
дотримання політики та відстеження, запобігання та розслідування 
дезінформації для захисту своїх громадян. 
6. Зміцнювати конфіденційність, захист даних і громадянські свободи. 
Сприяти повному розкриттю інформації, яка відстежується штучним 
інтелектом і роботами. 
7. Інвестувати в людський капітал та цифрову інфраструктуру. 
Дослідження штучного інтелекту, цифрові навички, підприємництво в сфері 
штучного інтелекту та базові цифрові технології можуть бути пріоритетними. 
8. Сприяти інноваційному підприємництву. Розвиток штучного 
інтелекту можна стимулювати за допомогою інноваційного фонду, кредитних 
програм через державні банки розвитку, кредитних програм для малого 
бізнесу та позик залежно від доходу для студентів та інших. 
9. Визначати ризики та керувати ними. Існують хороші рамкові моделі 
оцінки впливу алгоритмів, які можна адаптувати відповідно до контексту 
країни [7, c.12]. 
Треба зазначити, що проблема регулювання використання ШІ 
піднімається не лише на національних рівнях, але й на міжнародному. Так, в 
2019 році Радою ОЕСР було ухвалено Рекомендації щодо штучного інтелекту 
(The Recommendation on Artificial Intelligence) [28]. В даному документі, в тому 
числі, було прописано такі основні принципи з розробки та використання 
штучного інтелекту: 
1. Інклюзивне зростання, сталий розвиток і добробут. В цьому принципі 
наголошується, що зацікавлені сторони повинні активно брати участь у 
34 
 
відповідальному управлінні надійним штучним інтелектом у пошуках 
корисних результатів для людей і планети, таких як розширення людських 
можливостей і підвищення креативності, сприяння залученню недостатньо 
представлених груп населення, зменшення економічної, соціальної, гендерної 
та іншої нерівності та захист природного середовища , сприяючи таким чином 
інклюзивному зростанню, сталому розвитку та добробуту. 
2. Людиноцентричні цінності та справедливість, який означає, що всі 
учасники повинні поважати верховенство права, права людини та 
демократичні цінності протягом усього життєвого циклу системи ШІ. До них 
належать свобода, гідність і незалежність, конфіденційність і захист даних, 
недискримінація і рівність, різноманітність, справедливість, соціальна 
справедливість і міжнародно визнані трудові права. Суб’єкти штучного 
інтелекту повинні запровадити механізми та запобіжні заходи, такі як 
здатність людини вирішувати, які відповідають контексту та відповідають 
сучасному рівню. 
3.Прозорість і зрозумілість. Учасники ШІ повинні взяти на себе 
зобов’язання щодо прозорості та відповідального розкриття інформації щодо 
систем ШІ. З цією метою вони повинні надавати значущу інформацію, яка 
відповідає контексту та відповідає сучасному стану: сприяти загальному 
розумінню систем ШІ; щоб зацікавлені сторони були обізнані про їхню 
взаємодію з системами ШІ, в тому числі на робочому місці; щоб дозволити 
тим, на кого впливає система ШІ, зрозуміти результат, і щоб дати можливість 
тим, хто постраждав від системи штучного інтелекту, оскаржувати її результат 
на основі простої та легкої для розуміння інформації про фактори та логіку, 
яка послужила основою для передбачення, рекомендації чи рішення. 
4. Надійність, безпека та безпека. Системи штучного інтелекту повинні 
бути надійними, безпечними та безпечними протягом усього життєвого циклу, 
щоб в умовах нормального використання, передбачуваного використання чи 
неправильного використання або інших несприятливих умов вони 
функціонували належним чином і не створювали необґрунтованого ризику для 
35 
 
безпеки. З цією метою суб’єкти штучного інтелекту повинні забезпечити 
можливість відстеження, у тому числі щодо наборів даних, процесів і рішень, 
прийнятих протягом життєвого циклу системи штучного інтелекту, щоб 
уможливити аналіз результатів системи штучного інтелекту та відповідей на 
запит відповідно до контексту та стану. мистецтва. 
5. Підзвітність. Учасники ШІ повинні нести відповідальність за належне 
функціонування систем ШІ та дотримання вищезазначених принципів, 
виходячи з їхніх ролей, контексту та відповідно до сучасного рівня [28]. 
Зазначені рекомендації та принципи лягли в основу Міжнародних 
керівних принципів для організацій з розробки передових систем ШІ (The 
International Guiding Principles for Organizations Developing Advanced AI 
Systems)  [18] і Кодексу поведінки для організацій з розробки передових 
систем ШІ (The International Code of Conduct for Organizations Developing 
Advanced AI Systems) [18], які були прийняті в 2023 році під час Хіросімського  
процесу зі штучного інтелекту. Треба зазначити, що хоча положення, 
викладені в цих актах, не забезпечуються силою правового примусу та є 
добровільними, однак вони виражають загальні наміри та бачення країн G7 та 
Європейського Союзу щодо напрямків подальшого всебічного, в тому числі 
правового, розвитку регулювання сфери ШІ [42].  
Загалом з тексту Керівних принципів та Кодексу поведінки вбачається, 
що вони просувають ідею застосування при розробці, розгортанні, 
використанні ШІ, зокрема саме передових систем ШІ, одинадцяти базових 
принципів та заходів, а саме: 
− використання в процесі розробки передових систем ШІ різноманітних 
заходів внутрішнього та незалежного зовнішнього тестування з метою 
виявлення, оцінки та зменшення ризиків протягом усього життєвого циклу 
ШІ; 
− виявлення та пом’якшення вразливостей, а також інцидентів та схем 
нецільового використання після розгортання, включаючи розміщення на 
ринку; 
36 
 
− публічне повідомлення про можливості, обмеження та сфери 
належного і неналежного використання передових систем ШІ для 
забезпечення достатньої прозорості; 
− обмін інформацією та звітування про інциденти серед організацій, що 
розробляють передові системи ШІ, включаючи представників промисловості, 
уряди, громадянське суспільство та наукові кола; 
− розробка, впровадження та розкриття політик управління ШІ та 
організаційних механізмів для реалізації цих політик відповідно до підходу, 
що ґрунтується на оцінці ризиків; 
− інвестування і впровадження надійних засобів контролю безпеки, 
включаючи фізичну безпеку, кібербезпеку та засоби захисту від внутрішніх 
загроз протягом усього життєвого циклу ШІ; 
− розробка та впровадження надійних механізмів автентифікації та 
підтвердження походження контенту, що дозволяють користувачам 
ідентифікувати контент, створений ШІ; 
− пріоритетність досліджень щодо зменшення ризиків для суспільства, 
безпеки та захисту, а також пріоритетність інвестиції в ефективні способи 
пом’якшення наслідків; 
− пріоритетність розробки передових систем ШІ для вирішення 
глобальних проблем людства; 
− розробка міжнародних технічних стандартів; 
− впровадження належних процедур введення даних і захисту 
персональних даних та інтелектуальної власності [42]. 
Вищенаведений перелік стандартів та заходів є невичерпним, адже, як 
зазначено в преамбулі Кодексу поведінки та Керівних принципів, вони є 
«живим документом», що продовжують обговорюватись і розроблятись [42]. 
Треба зазначити, що вже значна кількість країн розробили Національні 
плани чи стратегії в сфері штучного інтелекту. В таблиці 2.1 наведено аналіз 
наявності основних стратегічних документів в сфері ШІ в країнах ОЕСР. 
37 
 
Таблиця 2.1 – Стратегічні документи розвитку ШІ в країнах ОЕСР 
Країна Наявність стратегічних Країна Наявність стратегічних 
документів (планів) документів (планів) 
Африканський Н/а Люксембург AI: a strategic vision for 
союз Luxembourg 
Аргентина AI national plan Мальта Malta: the ultimate AI 
Recommendations for a launchpad  
trustworthy artificial 
intelligence 
Арменія Н/а Маврикій Mauritius AI strategy 
Австралія Australia’s AI action plan Мексика Mexican national AI 
Australia's AI ethics agenda  
framework 
Standards Australia: AI 
roadmap 
Австрія AI mission Austria 2030 Марокко Strategy for developing 
an AI ecosystem 
Бельгія National convergence plan Нідерланди Strategic action plan for 
for the development of AI  AI  
Action plan AI  
AI 4 Belgium 
Digitalwallonia4ai 
Flemish policy plan ai 
Бразилія Brazilian AI strategy Нова Зеландія Н/а 
Болгарія Concept for the development Нігерія Н/а 
of AI in Bulgaria until 2030 
Канада Pan-canadian AI strategy Норвегія National strategy for AI 
Чілі AI national policy Перу National AI strategy  
Китай National new generation AI Польща Policy for AI 
plan development in poland 
White paper on trustworthy 
AI 
Колумбія AI national strategy Португалія AI Portugal 2030 - 
national strategy for AI  
Коста-ріка Н/а Румунія Romania’s national AI 
strategy  
National strategic 
framework in the field of 
artificial intelligence 
(2023-2027) 
Хорватія National plan for the Руанда Н/а 
development of AI 
Кіпр National ai strategy: key Саудівська National data and Ai 
action for promoting the Аравія strategy 
integration and development  
of AI in cyprus 
Чехія National AI strategy of the Сербія Strategy for the 
Czech Republic development of AI in the 
Republic of Serbia for the 
period 2020-2025 
38 
 
Країна Наявність стратегічних Країна Наявність стратегічних 
документів (планів) документів (планів) 
Данія National strategy for AI Сінгапур National AI strategy 1.0  
National AI strategy 2.0 
Єгипет Egypt national AI strategy Словаччина Н/а 
Естонія National AI strategy 1.0 Словенія National ai programme of 
National AI strategy 2.0 slovenia  
Фінляндія Ai 4.0 Південна Н/а 
африка 
Франція National strategy on ai Іспанія National ai strategy  
Німеччина National AI strategy Швеція National approach to AI  
Action plan for digitalisation 
and AI in mobility 
Греція Greek national strategy for Швейцарія Digital Switzerland 
AI strategy 
Угорщина Hungary’s AI strategy  Тайланд Thailand national AI 
Ai action plan strategy and action plan 
Ісландія Iceland’s AI strategy Туніс Tunisia AI roadmap 
(forthcoming) 
Індія National strategy on artificial Туреччина National AI strategy  
intelligence  
Approach document for 
India: part 1 - principles for 
responsible AI 
Approach document for 
India: part 2 - 
operationalizing principles 
for responsible AI 
Індонезія National AI strategy  Уганда Н/а 
Ірландія National AI strategy  Україна National strategy for the 
development of AI in 
Ukraine 
Ізраїль Н/а Об’єднані UAE national strategy for 
арабські AI  
емірати 
Італія AI strategic programme  Великобританія National AI strategy 
Японія AI strategy  США Н/а 
Казахстан Н/а Уругвай AI strategy for the digital 
government 
Кенія Н/а Узбекистан Н/а 
Корея National strategy for AI В’єтнам National strategy on 
AI R&D strategy R&D and application of 
Plans for regional diffusion AI 
of AI  
Латвія Latvia’s national AI strategy Європейський EU strategy for artificial 
союіз intelligence 
Литва AI strategy   
Джерело: Розроблено на основі [25]   
 
39 
 
Отже, як бачимо з таблиці більшість країн-членів ОЕСР мають 
розроблені стратегічні документи, пов’язані з розвитком штучного інтелекту 
в країні, що свідчить про важливість даної проблеми, а також бажання країни 
не відставати в своєму розвитку на світовій арені. Деякі країни, які ще не 
мають таких стратегічних документів, вже почали діалоги із різними 
стейкхолдерами щодо їх розробки. 
Як показали дослідження 36 країн мають мають (або планують мати) або 
окремі стратегії для ШІ в державному секторі, або спеціальний фокус, 
включений у більш широку стратегію. Це критично важливо, оскільки 
дозволяє інтегрувати штучний інтелект у весь процес розробки політики та 
розробки послуг. Ці компоненти державного сектору часто просувають низку 
загальних тем, таких як: 
− експериментування, а іноді й фінансування державного штучного 
інтелекту для автоматизації процесів, керівництва прийняттям рішень і 
розробки випереджувальних послуг для громадян. 
− міжурядове, міжгалузеве та міжнародне співробітництво через ради, 
мережі, спільноти та партнерства. 
− стратегічне управління та використання державних даних, у тому 
числі відкритих даних, для підживлення штучного інтелекту в усіх секторах. 
− створення умов і вказівок для прозорого, етичного та надійного 
використання ШІ в уряді. 
− підвищення спроможності державної служби через навчання, 
інструменти та наймання [11]. 
Треба зазначити, що стратегічні документи кожної країни різні, оскільки 
існують різні вихідні умови та можливості для розвитку ШІ, а отже і, як 
результат, різні цілі, завдання та показники, яких країни хочуть досягти.  
Так, наприклад, візія, яка зазначена  Національні стратегії ШІ у 
Великобританії є: «Залишатися наддержавою в сфері штучного інтелекту та 
40 
 
науки в наступному десятилітті» [24]. В зв’язку з цим, ними виділено такі 
напрями впливу та результати реалізації цієї стратегії (рис.2.1). 
 
Залишатися наддержавою в сфері штучного інтелекту та науки в 
 
наступному десятилітті 
 
 Вигоди від Велика Зростання Захищати та Потужні 
впровадження Британія сектору розвивати внутрішні 
 штучного зберігає штучного основні можливості 
інтелекту в позицію інтелекту цінності штучного 
 усіх регіонах і світового Великобри- Великобри- інтелекту 
галузях лідера в танії, що танії для 
 галузі сприяє вирішення 
досліджень і зростанню проблем 
 розробок ШІ ВВП національної 
безпеки 
 
 Стовп 1: Інвестиції в Стовп 2: Забезпечення Стовп 3: Ефективне 
довгострокові потреби користі ШІ для всіх управління ШІ 
 екосистеми ШІ секторів і регіонів 
 Зростаюча база Збільшення Впевненість в 
постачальників у різноманітності екосистемі ШІ 
 Великобританії прикладного ШІ Великобританії 
 
Зниження конкуренції 
 за навички в сфері ШІ Ширше застосування 
ШІ в галузях і регіонах Підвищення довіри 
 громадськості до 
Нові наукові відкриття 
штучного інтелекту 
в сфері ШІ 
 Збільшення експорту 
ШІ з Великобританії 
 Більша різноманітність 
робочої сили 
Збільшення 
 відповідальних 
Державний сектор як 
Застосування інновацій 
 взірець закупівель та 
технології ШІ 
етики з ШІ 
 для нових випадків 
 використання 
Велика Британія 
 Збільшення інвестицій Більше суспільне зберігає свої позиції 
у британські компанії в співвідношення ціни та світового лідера в 
 сфері ШІ якості області ШІ 
 
 Діяльність уряду в рамках цієї стратегії та протягом наступних 10 років 
 
Рисунок 2.1 - Національна стратегія в сфері ШІ у Великобританії 
Джерело: [24, c.14] 
Діяльність Результати 
Вплив Візія 
41 
 
 
Канада – перша країна у світі, яка створила Національну стратегію ШІ 
(Панканадська стратегія ШІ) на урядовому рівні, оприлюднивши її у 2017 році. 
Панканадська стратегія ШІ являє собою п’ятирічний план з фінансування 
досліджень та пошуку талантів для цієї галузі [38]. 
Стратегія має чотири основні цілі: 
− Збільшити кількість видатних дослідників в сфері штучного 
інтелекту та кваліфікованих випускників у Канаді. 
− Створити взаємопов’язані вузли наукової першості в трьох головних 
канадських центрах штучного інтелекту в Едмонтоні, Монреаль і Торонто. 
− Розвивати лідерство світової думки щодо економічних, етичних, 
політичних і правових наслідків прогресу в галузі штучного інтелекту. 
− Підтримати національне дослідницьке співтовариство зі штучного 
інтелекту [26]. 
До основних результатів, які планувалося досягти в рамках Стратегії 
протягом п’яти наступних років, відносяться наступні: 
− підвищити міжнародний профіль Канади в дослідженнях і навчанні 
ШІ; 
− підвищити продуктивність академічних досліджень штучного 
інтелекту та розширити потенціал для створення досліджень та інновацій 
світового рівня; 
− посилити співпрацю між географічними областями передового 
досвіду в дослідженнях штучного інтелекту та зміцнити відносини з 
рецепторами інновацій; 
− залучати та утримувати видатних талантів у галузі штучного 
інтелекту в канадських університетах і промисловості; 
− а також транслювати відкриття досліджень ШІ в приватному та 
державному секторах, що призведе до соціально-економічних переваг для 
Канади [26]. 
42 
 
Завдяки Панканадській стратегії штучного інтелекту уряд Канади 
інвестує зусилля, спрямовані на впровадження штучного інтелекту в економіці 
та суспільстві Канади. Другий етап стратегії об’єднує талант та дослідницьку 
спроможність Канади світового рівня з програмами для комерціалізації та 
впровадження, щоб забезпечити мобілізацію та комерціалізацію канадських 
ідей та знань [26]. 
Панканадська стратегія штучного інтелекту має три стовпи, які 
об’єднують партнерів з усієї Канади: 
− комерціалізація 
− стандарти 
− талант і дослідження [26]. 
На нашу думку, урядам важливо періодично переглядати свої стратегії 
оскільки зовнішнє і внутрішнє середовище країни постійно змінюється, а 
отже, можуть змінитися і умови для реалізації розроблених стратегічних 
документів. Стратегії повинні бути «живими» і адаптуватися до умов. Тільки 
в цьому випадку вони зможуть бути реалізованими в повній мірі.  
 
2.2 Основні світові підходи до регулювання штучного інтелекту 
 
Тож, щоб впевнитися, що ШІ є законним, безпечним та етичним 
інструментом, уряди держав, почали говорити про необхідність регулювати 
ШІ [45] . 
Умовно, виділяють 3 моделі регулювання ШІ: 
− європейська – регулювати не тільки поведінку держав та їхніх 
зобов’язань в контексті ШІ, а й поведінку приватних гравців; 
− китайська – користувачів просять підтвердити свої імена перед 
використанням додатків з ШІ; законодавство забороняє генерувати та 
поширювати фейкові новини, створені ШІ; держава повністю бере у свої руки 
регулювання ШІ; 
43 
 
− третя – до неї можна віднести США, Японію чи Південну Корею – 
тут немає жорсткого регулювання, але разом з цим, немає і зворотного 
підходу, коли держава монополізує штучний інтелект, як це відбувається в 
Китаї [45]. 
Треба зазначити, що в березні 2024 році Європарламент схвалив Закон 
про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act), який спрямований на захист 
фундаментальних прав, демократії, верховенства права та стійкості 
навколишнього середовища від штучного інтелекту з високим ризиком, 
одночасно стимулюючи інновації та утверджуючи Європу як лідера в цій 
галузі. Регламент встановлює зобов’язання для ШІ на основі його потенційних 
ризиків і рівня впливу: 
− Закон про штучний інтелект поширюється на всі системи штучного 
інтелекту, які впливають на людей у ЄС (незалежно від того, чи ці системи 
штучного інтелекту створені та експлуатуються в межах ЄС чи з інших країн). 
Це стосується всіх секторів; 
− Закон про штучний інтелект накладає різні зобов’язання на всіх 
учасників ланцюжка створення вартості ШІ; 
− у деяких випадках Закон про штучний інтелект також поширюється 
на моделі та системи штучного інтелекту, розміщені на ринку до набрання 
чинності Законом, зокрема: якщо це моделі ШІ загального призначення; якщо 
це системи штучного інтелекту, які підпадають під категорію «заборонених», 
або якщо це системи штучного інтелекту «високого ризику», які призначені 
для використання державними органами; крім того, якщо існуюча система 
штучного інтелекту зазнає значних змін, вона буде розглядатися як інші 
системи в її «оновленій» категорії ризику, які одночасно виводяться на ринок 
[31]. 
Отже, в Законі про штучний інтелект забороняються певні програми, які 
загрожують правам громадян, включно з системами біометричної 
категоризації на основі конфіденційних характеристик і нецільового збирання 
44 
 
зображень обличчя з Інтернету або записів камер відеоспостереження для 
створення баз даних розпізнавання обличь. Розпізнавання емоцій на робочому 
місці та в школах, соціальна оцінка, інтелектуальна поліція (якщо вона 
ґрунтується виключно на профілюванні особи чи оцінці її характеристик), а 
також штучний інтелект, який маніпулює людською поведінкою або 
використовує вразливі місця людей, також буде заборонено. Використання 
біометричних систем ідентифікації правоохоронними органами в принципі 
заборонено, за винятком вузько визначених ситуацій [5]. 
Чіткі зобов’язання також передбачені для інших систем штучного 
інтелекту з високим ризиком (через їх значну потенційну шкоду для здоров’я, 
безпеки, основних прав, навколишнього середовища, демократії та 
верховенства права). Приклади використання штучного інтелекту з високим 
ризиком включають критичну інфраструктуру, освіту та професійну 
підготовку, працевлаштування, основні приватні та державні послуги 
(наприклад, охорона здоров’я, банки), певні системи правоохоронних органів, 
управління міграцією та кордонами, правосуддя та демократичні процеси 
(наприклад, вплив на вибори) . Такі системи повинні оцінювати та зменшувати 
ризики, вести журнали використання, бути прозорими та точними та 
забезпечувати нагляд з боку людини. Громадяни матимуть право подавати 
скарги на системи штучного інтелекту та отримувати пояснення щодо рішень, 
заснованих на системах високого ризику штучного інтелекту, які впливають 
на їхні права [5]. 
Системи штучного інтелекту загального призначення (GPAI) і моделі 
GPAI, на яких вони базуються, мають відповідати певним вимогам щодо 
прозорості, включаючи дотримання законодавства ЄС про авторське право та 
публікацію детальних резюме вмісту, який використовується для навчання. 
Більш потужні моделі GPAI, які можуть створювати системні ризики, 
стикаються з додатковими вимогами, включаючи виконання оцінки моделі, 
оцінку та пом’якшення системних ризиків, а також звітування про інциденти. 
45 
 
Крім того, штучні або підроблені зображення, аудіо- чи відеоконтент 
(«дипфейки») повинні бути чітко позначені як такі [5]. 
Важливо, що системи штучного інтелекту з неприйнятним рівнем 
ризику для безпеки людей будуть суворо заборонені. Заборонять і системи, які 
застосовують підсвідомі або цілеспрямовані маніпулятивні методи, 
використовують вразливі місця людей або слугують для соціального 
оцінювання: зокрема, класифікації людей на основі їхньої поведінки, 
соціально-економічного статусу, особистих характеристик. Детальніше про 
класифікацію – за посиланням. Наприклад, до категорії ШІ з високим рівнем 
ризику додали системи штучного інтелекту для впливу на виборців у 
політичних кампаніях і системи рекомендацій, які використовують платформи 
соціальних мереж з понад 45 мільйонами користувачів. Також у цій категорії 
опинилися ШІ-системи, які можуть зашкодити здоров’ю людей, безпеці, 
основним правам людини або навколишньому середовищу [45].  
Якщо говорити про США, то вона належать до держав, де жорсткого 
регулювання ШІ немає, але вже активно формується федеральна політика в 
цій галузі. Офіс політики науки та технології Білого Дому (OSTP) опублікував 
Концепцію Закону про штучний інтелект [13]. 
У ній наголошено на важливості технологічного розвитку в країні, але 
також висловлено занепокоєння щодо його впливу на права і свободи людини. 
Зокрема, випадками цифрового стеження, профілювання тощо. Тому у США 
запропоновано п’ять рівнів захисту, а саме: 
1. Захист від небезпечних або неефективних систем. 
2. Захист від цифрової дискримінації. 
3. Захист персональних даних і від надмірного втручання в приватне 
життя людини. 
4. Прозорість використання технологій ШІ, зокрема їхній потенційний 
вплив на права людини та навколишнє середовище. 
5. Захист від автоматизованого ухвалення рішення [47]. 
46 
 
У Концепції запропонована візія для суспільства, де захист прав людини 
стоїть на рівні з технологічним прогресом. Ця Концепція включає технічний 
додаток, у якому сформовані конкретні кроки, якіnможуть зробити громади, 
держані органи та інші сторони, щоб запровадити ключові принципи захисту 
від негативного впливу ШІ. 
Відповідно до Концепції можна виділити декілька ключових аспектів, 
яким приділено увагу: 
1. Прозорість та зрозумілість. Людина має право знати, як і коли ШІ 
використовується, і мати доступ до зрозумілої інформації про його принципи 
роботи. 
2. Запобігання дискримінації. Системи ШІ повинні бути розроблені та 
використовуватися таким чином, щоб запобігти будь-яким формам 
дискримінації: на основі раси, статі, віросповідання, сексуальної орієнтації та 
інших характеристик. 
3. Захист приватності. Люди мають право контролювати свої дані, які 
збираються й використовуються для технологій ШІ. У законах, які регулюють 
кожну галузь, мають бути передбачені вимоги до контролю за розвитком та 
використанням ШІ. Тобто ще на стадії розроблення будь-якого проєкту має 
бути вбудовано за замовчуванням принципи та стандарти, що захищають 
приватність людини. Пропонується посилити захист персональних даних, що 
стосуються чутливих сфер, включаючи здоров’я, роботу, освіту, кримінальне 
правосуддя та фінанси, а також молоді. 
4. Відповідальність і підзвітність. Суб’єкти, які створюють або 
використовують системи ШІ, повинні бути відповідальними за свої дії й 
можливі наслідки. Технології повинні розвиватися, але під посиленим 
контролем з ефективним оцінюванням ризиків і дотриманням етичних рамок. 
Людина повинна бути захищена від автоматизованого ухвалення рішення в 
освіті, на роботі чи в інших сферах, що може обмежувати її права та свободи. 
Робота ШІ повинна бути максимально прозорою, тому в Концепції 
передбачена система звітування з боку розробників чи користувачів, особливо, 
47 
 
якщо відбувається збір та обробка персональних даних. Такі звіти мають бути 
сформовані в зрозумілій формі та містити не тільки повідомлення про 
використання таких систем, а ще й мати оцінку впливу на права людини. 
5. Право на захист від автоматизованого ухвалення рішень. Якщо люди 
стикаються з негативними наслідками внаслідок рішень, ухвалених системами 
ШІ, вони мають право на оскарження й виправлення. Тобто якщо рішення, яке 
стосується людини, ухвалила машина, тоді такий результат має бути 
перевірений і контрольований [47].  
У Великій Британії базові стандарти з державного регулювання ШІ 
викладені у Національній Стратегії ШІ (2021 рік) та координаційному 
документів «Створення проінноваційного підходу до регулювання ШІ (2022 
рік). В цьому контексті пропонується створити проінноваційну структуру для 
регулювання штучного інтелекту, яка базується на наборі міжгалузевих 
принципів, адаптованих до конкретних характеристик штучного інтелекту  
[16]. 
Хоча у Великій Британії немає законів, які б чітко регулювали штучний 
інтелект, він частково регулюється набором правових і нормативних вимог, 
створених для інших цілей, які тепер також стосуються використання 
технологій штучного інтелекту. Наприклад, закон Великобританії про захист 
даних містить спеціальні вимоги щодо «автоматичного прийняття рішень» і 
ширшої обробки персональних даних. 
Деякі регуляторні органи Великобританії також починають вживати 
заходів для підтримки відповідального використання ШІ. Наприклад: 
Управління інформаційного комісара (ICO) випустило кілька вказівок, таких 
як Посібник щодо штучного інтелекту та захисту даних, Пояснення рішень, 
прийнятих за допомогою штучного інтелекту, Інструментарій для ризиків 
щодо штучного інтелекту та захисту даних, Аудит штучного інтелекту, 
Ресурси блогу Framework та штучного інтелекту. 
Комісія з питань рівності та прав людини визначила ШІ як стратегічний 
пріоритет у своєму Стратегічному плані на 2022-2025 рр. і взяла на себе 
48 
 
зобов’язання надати вказівки щодо застосування Закону про рівність до 
використання нових технологій, таких як ШІ, в автоматизованому прийнятті 
рішень. 
Комітет з питань стандартів в суспільному житті (Великобританія) 
розробив та надав низку рекомендацій уряду, національним органам і 
регулюючим органам щодо створення ефективної системи управління та 
регулювання для ШІ в публічному секторі, серед яких наступні: 
1. Необхідно спиратися на етичні принципи та вказівки щодо 
використання штучного інтелекту в публічному секторі. На сьогодні існує три 
набори етичних принципів: принципи FAST SUM, принципи штучного 
інтелекту ОЕСР та структура етики даних. Уряд повинен просувати ці 
принципи, а громадськість має знати і розуміти ці принципи. 
2. Необхідно сформулювати чітку правову основу для штучного 
інтелекту в публічному секторі, тобто відповідність існуючим законам і 
нормам. 
3. Забезпечення дотримання рівності та виконання 
антидискримінаційного законодавства.  
4. Створення регуляторного контрольного органу, який би виявляв 
прогалини в законодавчі та нормативно-правовій базі та надавав би 
консультації окремим регуляторним органам та уряду з питань ШІ. 
5. Необхідно встановити чіткі правила процесів закупівель, які б 
гарантували, що приватні компанії, які розробляють рішення штучного 
інтелекту для публічного сектору, будуть відповідати державним стандартам. 
6. Цифровий ринок має запровадити практичні інструменти як частину 
своєї нової системи ШІ, які допоможуть державним органам і тим, хто надає 
послуги громадськості, знайти продукти та послуги ШІ, які відповідають їхнім 
етичним вимогам. 
7. Уряд повинен здійснювати оцінку потенційного впливу штучного 
інтелекту на державні стандарти та оприлюднювати результати. 
8. Уряд повинен забезпечити прозорість використання ШІ [6]. 
49 
 
Розуміючи ризики та небезпеки, які може нести застосування ШІ в будь-
яких сферах, уряди країн, в першу чергу, намагаються розробити певні етичні 
рамки, набір інструкцій та правил, які б могли нівелювати ці ризики.   
Так, наприклад, Федеральний уряд Канади випустив набір інструкцій, 
щоб допомогти чиновникам відповідально використовувати інструменти 
генеративного штучного інтелекту на роботі. Їхня головна мета полягає у 
вирішенні випадків, коли використання штучного інтелекту є зловживанням, 
що призводить до загрози кібербезпеці, дезінформації, або коли генеративні 
інструменти ШІ, такі як ChatGPT і Google Bard, призводять до 
дискримінаційних результатів [2]. 
«Ці вказівки… гарантуватимуть, що співробітники будуть обізнані про 
те, що не можна використовувати приватну чи секретну інформацію, 
переконатися, що вміст є правдивим, переконатися, що ми є прозорими щодо 
його використання, а також переконатися, що ми дотримуємося законів і 
політики” [2]. 
Керівні принципи вимагають, щоб урядові департаменти завжди 
повідомляли громадянам, якщо служба використовує ШІ для взаємодії з 
користувачем. Це стосується будь-якої служби, яка використовує 
генеративний штучний інтелект для відповіді на запит громадянина, створення 
документа або прийняття рішення. 
Департаменти також повинні будуть «визначати контент, створений за 
допомогою генеративного ШІ, повідомляти користувачів про те, що вони 
взаємодіють з інструментом ШІ, документувати рішення та мати можливість 
надавати пояснення, якщо інструменти використовуються для підтримки 
прийняття рішень» [17].  
Федеральні інституції повинні оцінити генеративні інструменти 
штучного інтелекту на предмет їх потенціалу допомагати працівникам, а не 
замінювати їх. Установам рекомендується відповідально досліджувати 
способи використання та дозволяти працівникам оптимізувати свою роботу, 
50 
 
забезпечуючи, щоб усі використання цих інструментів були етичними, і 
відповідали політикам і законам [17]. 
Оцінюючи ці інструменти та досліджуючи, як вони могли б їх 
використовувати, установи мають низку обов’язків, зокрема: 
− забезпечення того, щоб співробітники мали доступ до ефективного 
та відповідального використання генеративних інструментів ШІ та проходили 
навчання; 
− підтримка співробітників у покращенні їхніх знань з таких тем, як 
виявлення упередженого та неточного вмісту; 
− надання доступу до безпечних генеративних інструментів штучного 
інтелекту, які відповідають вимогам державної інформації, конфіденційності 
та безпеки; 
− надання доступу до генеративних онлайн-інструментів штучного 
інтелекту відповідно до Політики щодо послуг і цифрових технологій  і 
Директиви щодо послуг і цифрових технологій; 
− впровадження процесів нагляду та управління ефективністю для 
моніторингу впливу цих інструментів; 
− спілкування з працівниками, щоб зрозуміти їхні потреби; 
− консультації із зацікавленими сторонами, такими як кінцеві 
користувачі, представницькі групи клієнтів і переговорні агенти перед 
розгортанням високого ризику [17]. 
Зазначені рекомендації можуть бути прийняті до відома урядом будь-
якої країни, яка рухається в напряму використання ШІ в публічній сфері, в 
тому числі і в Україні. 
 
Висновки до розділу 2 
 
Державна політика в сфері ШІ повинна бути орієнтована на людину, 
заснована на етичних принципах та адаптована до конкретних налаштувань. 
51 
 
Для ефективної реалізації політики необхідно створити інноваційні центри, 
сприяти проведенню наукових досліджень, сприяти прозорості та підзвітності, 
розробити ефективну нормативно-правову базу для боротьби з 
дезінформацією та кіберзлочинами, зміцнювати конфіденційність, захист 
даних і громадянських свобод, інвестувати в людський капітал та цифрову 
інфраструктуру, сприяти інноваційному підприємництву, визначати та 
керувати ризиками. 
При розробці державної політики зі штучного інтелекту можна 
користуватися документами, розробленими міжнародними організаціями, 
зокрема Рекомендаціями щодо штучного інтелекту (ОЕСР), Міжнародними 
керівними принципами для організації з розробки передових систем ШІ, 
Кодексом поведінки для організацій з розробки передових систем ШІ та 
інших, які містять основні засади, принципи та рекомендації щодо розробки 
та застосування ШІ. 
Низка країн розробило та реалізовують національні стратегічні 
документи з розвитку штучного інтелекту, в тому числі і окремі, або 
інтегровані стратегії, які стосуються використання ШІ в державному секторі. 
Дані документи в частині своїх цілей та завдань можуть різнитися від країни 
до країни. 
Умовно виділяють три моделі регулювання ШІ: європейська, китайська, 
та, яка застосовується в США, Японії та Південній Кореї, які відрізняються 
рівнем державного втручання, підходами до регулювання та об’єктами 
регулювання. 
В Європейському Союзі схвалено Закон про штучний інтелект,  
спрямований на захист фундаментальних прав, демократії, верховенства права 
та стійкості навколишнього середовища від штучного інтелекту з високим 
ризиком, одночасно стимулюючи інновації та утверджуючи Європу як лідера 
в цій галузі. При розробці державної політики в сфері ШІ в Україні необхідно 
брати до уваги зазначений законодавчий акт з огляду на євроінтеграційні 
процеси країни, а також вивчати досвід інших країн. 
52 
 
РОЗДІЛ 3 
ОЦІНКА СТАНУ ГОТОВНОСТІ ДО ВИКОРИСТАННЯ 
ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УКРАЇНІ 
 
 
В Україні тема використання і регулювання ШІ стає все популярнішою. 
Ще у квітні 2023 Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) 
наголосило, що у нас працює близько 4200 розробників систем ШІ [48].  
Треба зазначити, що в Україні в 2020 році було схвалено Концепцію 
розвитку штучного інтелекту в Україні, метою якої є визначення пріоритетних 
напрямів і основних завдань розвитку технологій штучного інтелекту для 
задоволення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, побудови 
конкурентоспроможної національної економіки, вдосконалення системи 
публічного управління. [41]. 
До пріоритетних напрямів реалізації Концепції віднесені наступний: 
− зайняття Україною значного сегмента світового ринку технологій 
штучного інтелекту та провідних позицій у міжнародних рейтингах (AI 
Readiness Index by Oxford Insights, AI Index by Stanford University тощо); 
− створення умов для участі у діяльності міжнародних організацій 
та реалізації ініціатив щодо формування стратегій розвитку, регулювання та 
стандартизації штучного інтелекту; 
− впровадження технологій штучного інтелекту у сфері освіти, 
економіки, публічного управління, кібербезпеки, оборони та інших сферах для 
забезпечення довгострокової конкурентоспроможності України на 
міжнародному ринку; 
− забезпечення доступу до інформації (баз даних, електронних 
реєстрів тощо), її використання під час розроблення технологій штучного 
інтелекту для виробництва товарів та надання послуг; 
53 
 
− сприяння поширенню результатів досліджень у галузі штучного 
інтелекту та підвищенню їх якості; 
− підвищення рівня професійної підготовки спеціалістів для 
забезпечення сфери технологій штучного інтелекту кваліфікованими кадрами; 
− захист інформаційного простору від несанкціонованого 
втручання, забезпечення безпечного функціонування інформаційно-
телекомунікаційних систем; 
− підвищення рівня безпеки суспільства шляхом застосування 
технологій штучного інтелекту під час розроблення заходів ресоціалізації 
засуджених осіб та ризику скоєння повторного правопорушення; 
− приведення законодавства у галузі використання технологій 
штучного інтелекту у відповідність із міжнародними нормативно-правовими 
актами [41]. 
Зрозуміло, що реалізовувати завдання державної політики в сфері ШІ, 
необхідно комплексно та системно, одночасно в різних сферах, серед яких в 
Концепції визначені такі, як: освіта і професійне навчання, наука, економіка, 
кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, публічне управління, правове 
регулювання та етика, правосуддя, а також зазначені шляхи і способи 
розв’язання проблеми у цих ключових сферах [41].  
На нашу думку, доцільно також було б до переліку ключових сфер 
включити і соціальну, зокрема запровадити заходи щодо зменшення 
цифрового розриву для людей похилого віку, малозабезпечених і соціально 
незахищених верств населення, жителів сільських територій. Так, ми бачимо, 
що в Концепції пропонуються просвітницькі та освітні заходи щодо штучного 
інтелекту запропоновані в сфері середньої та вищої освіти, в контексті 
підвищення кваліфікації кадрів, представників бізнесу, але соціальні категорії 
населення такими заходами не охоплені.  
В той же час, як показали дослідження, проведені Центром Разумкова на 
замовлення Дзеркала тижня, саме більшість людей старше 50 років абсолютно 
54 
 
необізнані з таким поняттям, як штучний інтелект. В цілому третина українців 
дали негативну відповідь на запитання «Чи знаєте Ви, що таке штучний 
інтелект?», 42% - приблизно уявляють, а обізнаними є лише 24% респондентів 
[44]. 
Це дослідження показало, що найвідоміший на сьогодні інструмент, 
такий як ChatGPT або інший чат-бот зі ШТІ, використовують лише 10,2%, а 
8,7% - взагалі не знають, що це. Серед тих, хто використовує ChatGPT в 
більшості це люди від 18 до 39 років [44]. 
Отже, підвищувати обізнаність щодо штучного інтелекту необхідно у 
людей старшого віку, а також соціально незахищених верств населення. 
Розглянемо, які основні завдання передбачені для досягнення мети 
Концепції у сфері публічного управління: 
− формування переліку адміністративних послуг, рішення за якими 
приймаються автоматично, за мінімальної участі державних службовців та/або 
співробітників державних та/або комунальних підприємств, установ, 
організацій; 
− дослідження та застосування технологій штучного інтелекту у 
сфері охорони здоров’я, зокрема щодо протидії епідеміям та пандеміям, а 
також прогнозування та попередження потенційних епідемічних спалахів у 
майбутньому; 
− запровадження діалогового інтерфейсу для електронних 
адміністративних послуг із застосуванням технологій штучного інтелекту; 
− розвиток технологій штучного інтелекту для цифрової 
ідентифікації та верифікації осіб, у тому числі для надання державних послуг; 
− застосування технологій штучного інтелекту для проведення 
аналізу, прогнозування та моделювання розвитку показників ефективності 
системи публічного управління, окремих галузей економіки під час 
планування, технічного регулювання та стандартизації; 
55 
 
− оптимізація процесів аналізу та оцінки міжнародних 
інформаційних, політичних, економічних та оборонних трендів для 
використання таких результатів під час прийняття управлінських рішень у 
зовнішній та внутрішній політиці України; 
− застосування технологій штучного інтелекту з метою виявлення 
випадків неправомірного втручання у діяльність електронної системи 
державних публічних закупівель та інших державних електронних систем; 
− застосування технологій штучного інтелекту для виявлення 
недобросовісної практики в діяльності посадових осіб та державних 
службовців за різними напрямами шляхом проведення аналізу текстів 
управлінських рішень та інших даних, які формуються в комп’ютеризованих 
системах/реєстрах під час провадження такої діяльності [41]. 
У 2021 році Кабінетом Міністрів було затверджено план заходів з 
реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2021-2024 року 
[39], який містить 11 пунктів, серед яких: 
− запровадження правового регулювання з питань формування 
державної політики у галузі штучного інтелекту (термін виконання ІІ квартал 
2021 року); 
− проведення інформаційних компаній в закладах середньої освіти 
(термін виконання ІІ квартал 2022 року); 
− забезпечення наукової співпраці з міжнародними науковими 
центрами (термін виконання І квартал 2022 року); 
− проведення відповідних конференцій та семінарів (термін 
виконання ІV квартал 2021 року); 
−  запровадження державної підтримки використання ШІ в 
пріоритетних галузях економіки (термін виконання І квартал 2023 року); 
− впровадження технологій штучного інтелекту в національну 
систему кібербезпеки (термін виконання ІV квартал 2021 року); 
56 
 
− розроблення системи показників для оцінки стану інформаційної 
безпеки з використанням ШІ (термін виконання І квартал 2022 року); 
− визначення пріоритетних напрямів і основних завдань розвитку 
технологій ШІ в документах оборонного планування (термін виконання І 
квартал 2024 року); 
− забезпечення використання технологій ШІ у сфері охорони 
здоров’я (термін виконання ІV квартал 2022 року); 
− забезпечення використанні штучного інтелекту для проведення 
аналізу та оцінки ефективності системи державного управління; 
− визначення необхідних засобів ресоціалізації засуджених шляхом 
проведення аналізу даних за допомогою технологій ШІ (термін виконання І 
квартал 2023 року) [39]. 
Аналіз виконання зазначеного плану свідчить про його неповне 
виконання та недотримання встановлених термінів. 
Так, наприклад, в 2021 році було заплановано запровадження правового 
регулювання з питань формування державної політики у галузі штучного 
інтелекту, зокрема передбачалося розробити та подати на розгляд Кабінету 
Міністрів України проєкту акту щодо схвалення Концепції законопроєкту про 
розвиток ШІ [39]. Але тільки в 2023 році в Україні було розроблено дорожню 
карту з регулювання штучного інтелекту [36]. 
 Основними цілями регулювання штучного інтелекту в України 
визначено наступні: 
− підтримка конкурентоспроможності бізнесу та забезпечення 
доступу до глобальних ринків; 
− захист прав людини від ризиків розробки та використання систем 
із штучним інтелектом; 
− розбудова бренду України як цифрової нації в галузі ШІ;  
− інтеграція в європейський ринок та імплементація стандартів ЄС 
як частина загального євроінтеграційного треку України [36].  
57 
 
 Пропонується застосовувати підхід регулювання Bottom Up, який 
полягає у поетапному руху від меншого до більшого — від позазаконодавчих 
механізмів для підготовки галузі — до впровадження закону, тоді коли 
інструменти для підготовки будуть надані учасникам ринку, а вже існуючі 
підходи захисту прав і свобод громадян будуть недостатніми. 
 Такий підхід дозволить підготуватися всім до нових правил, які будуть 
вже органічно вписані у використання, а не обмежуватимуть розвиток 
надмірною кількістю умов [36].  
Враховуючи те, що Україна рухається в бік ЄС, то законодавча база та 
регулюючі механізми повинні бути гармонізовані із законодавством ЄС в 
сфері ШІ, про який йшла мова вище. 
Передбачається, що регулювання відбуватиметься в два етапи: 
1. Під час першого етапу, бізнес отримає можливості та інструменти 
для підготовки до майбутнього регулювання, а держава — час для розуміння 
ринку, ризиків та набуття фактичної спроможності впроваджувати закон. 
Громадяни ж зможуть детальніше ознайомитися з тематикою.   
2. Другий етап – це безпосередньо початок імплементації AI Act, що 
ймовірно співпаде із отриманням вимог від ЄС щодо його імплементації. 
Можлива поступова імплементація із покроковим впровадженням найбільш 
вимогливих положень [36].  
В контексті правового регулювання до кінця 2024 року планується 
підготовка, обговорення та оприлюднення Білої книги, яка буде ґрунтуватися 
на підходах Акта про штучний інтелект, про який йшлося вище, та містити 
більш деталізоване керівництво з правового регулювання ШІ.  
Також, в 2024 році планується розробка секторальних рекомендацій 
щодо використання ШІ. На сьогодні вже розроблено Рекомендації щодо 
відповідального використання ШІ у медіа [43], які окреслюють основі підходи, 
етичні принципи та цінності, який має дотримуватися індустрія.  
На сьогодні Міністерство цифрової трансформації працює над запуском 
«регуляторної пісочниці», метою якої є державна підтримка інновацій, 
58 
 
збільшення інвестиційної привабливості країни та формування нормативно-
правового поля для технологічних розробок. Sandbox буде спрямований на 
проєкти, для діяльності яких регуляторного поля в державі або наразі немає, 
або воно знаходиться на етапі створення [37]. 
Дорожня карта також пропонує впровадити механізми оцінки впливу 
систем ШІ на права людини, демократію та верховенство права. Серед таких 
інструментів основним є проєкт HUDERIA - методологія, яка допомагає 
ідентифікувати ризики у системах, оцінити їх вплив і розробити механізм 
помʼякшення негативних наслідків, в якому візьмуть участь і українські 
представники. HUDERIA має складатися з наступних етапів:  
− ідентифікація ризику системи ШІ: визначення того, чи становить 
система ШІ певний ризик; 
− оцінка впливу: залучення стейкхолдерів для покращення якості 
(точності) оцінки рівня ризику і впливу системи ШІ на вищезазначені права та 
безпосередньо сама оцінка; 
− оцінка управління: відповіді на соціотехнічні питання та питання, що 
стосуються прав людини, демократії та верховенства права; 
− пом’якшення негативного впливу та оцінка системи ШІ: визначення 
відповідних заходів з пом’якшення впливу системи ШІ та забезпечення 
постійної оцінки [19].  
Сама методологія розроблена так, щоб її можна було регулярно 
застосовувати повторно протягом життєвого циклу системи штучного 
інтелекту. Пропонується, щоб методологія і зазначені вимоги не були 
юридично обов’язковими. Це може дозволити державам-членам змінювати 
або вносити зміни відповідно до їхньої конкретної ситуації. Україна може її 
запозичити або адаптувати [19].   
На сьогодні рекомендується проводити активну комунікаційну політику 
з розробниками ШІ щодо цієї методології: розповідати про неї в медіа, 
59 
 
публікувати звітність щодо впровадження методології та поширювати 
найкращі практики її застосування, коли робота з нею розпочнеться [19]. 
Мінцифра розроблено посібник з рекомендаціями для державних 
органів та державних установ щодо того, як дотримуватися прав людини у 
сфері штучного інтелекту. Рекомендації описують як штучний інтелект 
впливає на права людини, підходи до регулювання цього впливу у ЄС та США, 
в який спосіб компанії можуть етично працювати з даними при розробці 
систем на базі ШІ та як управляти штучним інтелектом відповідно до 
законодавства [48]. 
В цілому треба зазначити, що розробка комплексного законодавчого 
регулювання ШІ в Україні передбачається до 2027 року [35]. 
Також, хочемо звернути увагу щодо такого пункту планів заходу, як 
запровадження державної підтримки використання ШІ в пріоритетних галузях 
економіки. В Україні лише 13 квітня 2024 року схвалено Концепцію 
Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій 
штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року 
[40]. До пріоритетних галузей економіки віднесено наступні: машинобудівна 
галузь, хімічна та нафто-хімічна галузь, вугільна промисловість, оборонна 
промисловість, ядерна промисловість; наукова та науково-технічна діяльність, 
сільське господарство та охорона здоров’я. 
Основними проблемами використання технологій штучного інтелекту в 
пріоритетних галузях економіки визначено наступні: 
− недосконалість ідентифікації технологій штучного інтелекту з 
урахуванням потреб і вимог пріоритетних галузей економіки; 
− відсутність критеріїв проведення оцінки результатів і загроз 
використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях 
економіки; 
− відсутність стандартизації вимог до технологій штучного інтелекту, 
що використовуються в пріоритетних галузях економіки; 
60 
 
− недосконалість розподілу обов’язків користувачів технологій 
штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки; 
− недосконалість критеріїв попередньої перевірки відповідності 
технологій штучного інтелекту вимогам до послуг, які повинні надаватися 
штучним інтелектом в пріоритетних галузях економіки; 
− недосконалість механізму здійснення контролю за використанням 
технологій штучного інтелекту; 
− відсутність концептуальних засад реалізації державної політики 
щодо розвитку галузі штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки 
[40]. 
Відповідно, Метою Програми є визначення напрямів і завдань розвитку 
технологій штучного інтелекту та впровадження механізмів державної 
підтримки, спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку 
інноваційних технологій з використанням технологій штучного інтелекту в 
пріоритетних галузях економіки, що сприятиме підвищенню економічного 
потенціалу України та зміцненню позицій держави на світовому ринку [40]. 
Оптимальним варіантом розв’язання наведених проблем вважають 
застосування комплексного підходу шляхом заходів Програми, спрямованих 
на стимулювання впровадження технологій штучного інтелекту в 
пріоритетних галузях економіки з урахуванням потреб та можливостей таких 
галузей. 
Зазначений варіант передбачає: 
− проведення досліджень у галузі штучного інтелекту; 
− розроблення нормативно-правової бази у галузі штучного 
інтелекту; 
− підготовка кваліфікованих кадрів і розвиток освіти; 
− розвиток інформаційної інфраструктури; 
− забезпечення інформаційної безпеки [40]. 
Проблему передбачається розв’язати шляхом: 
61 
 
− вивчення світового досвіду використання ШІ; 
− визначення потреб представників пріоритетних галузей економіки 
в технологіях ШІ; 
− проведення оцінки економічних, соціальних та екологічних 
результатів впровадження технологій штучного інтелекту в пріоритетних 
галузях економіки; 
− розроблення та затвердження вимог до інформаційної 
інфраструктури та інформаційної безпеки; 
− формування вимог до професійних компетентностей, переліків 
компетентностей та освітніх програм щодо розроблення, тестування, 
впровадження та використання технологій штучного інтелекту; 
− утворення центрів або лабораторій ШІ;  
− внесення змін до законодавства з метою доповнення відповідних 
нормативно-правових актів положеннями щодо технологій штучного 
інтелекту та гармонізації з актами Європейського Союзу щодо штучного 
інтелекту; 
− формування каталогу технологій штучного інтелекту українських 
розробників [40]  
Наукова спільнота, зокрема Інститут проблем штучного інтелекту, 
залучилася до розробки Стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні 
базуючись на Концепції та Плані її реалізації, які було розглянуто вище [46]. 
Метою Стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні є створення 
передумов для післявоєнного відновлення економіки держави, насамперед 
безпеки й оборони, науки та освіти, забезпечення її стійкого розвитку на основі 
проривних технологій ШІ та відповідного покращення добробуту і якості 
життя населення [46].  
Для досягнення поставленої мети науковцями визначені наступні 
завдання:  
62 
 
− забезпечити організаційну та цільову фінансову підтримку наукових 
досліджень і стартапів у сфері ШІ, зокрема з залученням бізнесу; 
− створити необхідний облік етичних, юридичних та соціальних 
наслідків використання технологій ШІ;  
− створити механізми забезпечення етичного застосування ШІ;  
− забезпечити безпеку та надійність систем ШІ;  
− створити відповідні стандарти у сфері ШІ, зокрема стосовно систем 
вимірювання та оцінки якості технологій ШІ;  
− забезпечити розробку та розвиток вітчизняного програмного 
забезпечення, яке використовує технології ШІ;  
− підвищити доступність і якість даних, необхідних для розвитку 
технологій ШІ, з урахуванням норм і регламентів захисту даних; 
− створити надійну комунікаційну інфраструктуру з використанням 
наявних обчислювальних потужностей;  
− підвищити рівень забезпечення вітчизняного ринку технологій ШІ 
кваліфікованими кадрами;  
− підвищити рівень інформованості населення про можливі сфери 
використання ШІ;  
− забезпечити зростання попиту на продукти та послуги, створені та 
надані з використанням ШІ;  
− створити комплексну систему регулювання суспільних відносин, які 
виникають у зв’язку з розвитком і використанням технологій ШІ [46]. 
Отже, як бачимо на сьогодні зроблено низку кроків до створення 
можливостей використання ШІ в соціально-економічній сфері країни, але на 
жаль, військові дії в країні, фінансово-економічна криза в країні, відтік 
наукових кадрів та інші негативні фактори, можуть загальмувати процеси 
розвитку ШІ та реалізації наведених вище заходів.  
 
 
63 
 
Висновки до розділу 3 
 
Україна приєдналася до світових тенденцій щодо розвитку штучного 
інтелекту і в 2020 році було схвалено відповідну Концепцію, метою якої є 
визначення пріоритетних напрямів і основних завдань розвитку технологій 
штучного інтелекту для задоволення прав та законних інтересів фізичних та 
юридичних осіб, побудови конкурентоспроможної національної економіки, 
вдосконалення системи публічного управління. 
Завдання державної політики в сфері ШІ планується реалізувати в різних 
сферах, таких як : освіта і професійне навчання, наука, економіка, 
кібербезпека, інформаційна безпека, оборона, публічне управління, правове 
регулювання та етика, правосуддя. Рекомендовано до переліку ключових сфер 
включити і соціальну сферу, зокрема спрямувати увагу на вразливі категорії 
населення, такі як люди похилого віку, малозабезпечені, маргіналізовані 
групи, в тому числі в напряму підвищення їх обізнаності, навчання та 
забезпечення доступу до ІКТ. 
В Україні затверджено План заходів реалізації Концепції розвитку 
штучного інтелекту на 2021-2024 роки, виконання якого є неповним; 
розроблено Дорожню карту з регулювання штучного інтелекту, основними 
цілями якого визначено наступні:  підтримка конкурентоспроможності 
бізнесу, захист прав людини, розбудова бренду України як цифрової нації в 
галузі ШІ; інтеграція в європейський ринок та імплементація стандартів ЄС в 
українське законодавство; Рекомендацій щодо використання ШІ в медіа; 
посібник з рекомендаціями для державних органів та державних установ щодо 
дотримання прав людини у сфері ШІ; схвалено Концепцію Державної цільової 
науоков-технічної програми з використання технологій ШІ в пріоритетних 
галузях економіки на період до 2026 року. Планується підготовка та 
оприлюднення Білої книги щодо регулювання ШІ, секторальних рекомендацій 
щодо використання ШІ, запуску «регуляторної пісочниці», розробка 
комплексного законодавчого регулювання передбачається до 2027 року. 
64 
 
З метою стимулювання впровадження технологій ШІ в пріоритетних 
галузях економіки рекомендується проводити дослідження у галузі ШІ, 
розробити нормативно-правову базу у галузі ШІ, підготувати кваліфікованих 
кадрів, розвивати інформаційну інфраструктуру, вивчати світовий досвід 
використання ШІ тощо. 
 
 
  
65 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
Штучний інтелект – сукупність інформаційних технологій, за 
допомогою яких можна виконувати складні комплексні завдання, на основі 
здатності цифрового комп’ютера навчатися, збирати, аналізувати та обробляти 
інформацію, створювати бази знань та моделі прийняття рішення. 
Штучний інтелект на сьогодні широко застосовується в сферах 
електронної комерції, охорони здоров’я та медицини, робототехніки, освіти, 
сільського господарства, автомобільній промисловості, банківській та 
військових сферах та інших. Спостерігається тенденція до розширення сфер та 
напрямів використання штучного інтелекту в найближчому майбутньому. 
Штучний інтелект починає використовуватися в публічній сфері, 
зокрема державного управління та адміністрування. Багато урядів вже 
запустили проєкти, які використовують штучний інтелект для підвищення 
ефективності та прийняття рішень, сприяння позитивним стосункам із 
громадянами та бізнесом, сприяння досягненню Цілей сталого розвитку та 
вирішення проблем у критичних сферах. 
Для аналізу розвитку штучного інтелекту в країнах ОЕСР створена 
спеціальна он-лайн платформа, яка містить перелік ініціатив країн в сфері ШІ, 
зокрема законодавчі та стратегічні документи, проєкти в різних сферах 
життєдіяльності, в тому числі публічній сфері, що дозволило дослідити 
особливості та сфери застосування, а також основні інструменти ШІ в низці 
країн. Відмічено, що використання ШІ приносить значну кількість переваг, 
такі як економія фінансових та людських ресурсів, скорочення часу надання 
публічних послуг, можливість працювати з великими базами даних, якісніше 
аналізувати інформацію, знижується ризик виникнення корупції тощо, тобто в 
цілому підвищується якість надання публічних послуг. 
Поряд з перевагами використання ШІ в публічній сфері існує і низка 
загроз та ризиків, зокрема технічного та етичного характеру, як можлива 
66 
 
втрата конфіденційної інформації, зловживання використанням ШІ, 
можливість прийняття некоректного рішення, непрозорість алгоритмів 
прийняття рішень, недоліки в програмному забезпеченні,  а також можливого 
масового скорочення державних службовців. В цілому, кожна сфера, де 
застосовується, або потенційно може застосовуватися ШІ має однакові та свої 
специфічні ризики, які необхідно досліджувати та шукати способи їх усунення 
або зменшення.  
При впровадженні моделей управління ШІ рекомендують 
дотримуватися таких основних принципів: конфіденційність та захист даних; 
відповідальність; безпека та охорона; прозорість та зрозумілість; 
справедливість; людський контроль технології; професійна відповідальність; 
сприяння людським цінностям. 
Для отримання потенційних вигод від використання ШІ, в тому числі і в 
публічному секторі, необхідно розробити і запровадити низку заходів, для 
нівелювання основних ризиків та усунення існуючих бар’єрів, зокрема 
розробити законодавчу базу та відповідні регуляторні акти, активізувати 
наукові дослідження та розробки, удосконалювати алгоритми, розробити 
етичні кодекси застосування ШІ, проводити роз’яснювальну роботу із 
громадськістю,  посилити відкритість та прозорість інституцій публічної 
сфери та інше. 
Державна політика в сфері ШІ повинна бути орієнтована на людину, 
заснована на етичних принципах та адаптована до конкретних налаштувань. 
Для ефективної реалізації політики необхідно створити інноваційні центри, 
сприяти проведенню наукових досліджень, сприяти прозорості та підзвітності, 
розробити ефективну нормативно-правову базу для боротьби з 
дезінформацією та кіберзлочинами, зміцнювати конфіденційність, захист 
даних і громадянських свобод, інвестувати в людський капітал та цифрову 
інфраструктуру, сприяти інноваційному підприємництву, визначати та 
керувати ризиками. 
67 
 
При розробці державної політики зі штучного інтелекту можна 
користуватися документами, розробленими міжнародними організаціями, 
зокрема Рекомендаціями щодо штучного інтелекту (ОЕСР), Міжнародними 
керівними принципами для організації з розробки передових систем ШІ, 
Кодексом поведінки для організацій з розробки передових систем ШІ та 
інших, які містять основні засади, принципи та рекомендації щодо розробки 
та застосування ШІ. 
Низка країн розробило та реалізовують національні стратегічні 
документи з розвитку штучного інтелекту, в тому числі і окремі, або 
інтегровані стратегії, які стосуються використання ШІ в державному секторі. 
Дані документи в частині своїх цілей та завдань можуть різнитися від країни 
до країни. Умовно виділяють три моделі регулювання ШІ: європейська, 
китайська, та, яка застосовується в США, Японії та Південній Кореї, які 
відрізняються рівнем державного втручання, підходами до регулювання та 
об’єктами регулювання. 
В Європейському Союзі схвалено Закон про штучний інтелект,  
спрямований на захист фундаментальних прав, демократії, верховенства права 
та стійкості навколишнього середовища від штучного інтелекту з високим 
ризиком, одночасно стимулюючи інновації та утверджуючи Європу як лідера 
в цій галузі. При розробці державної політики в сфері ШІ в Україні необхідно 
брати до уваги зазначений законодавчий акт з огляду на євроінтеграційні 
процеси країни, а також вивчати досвід інших країн. 
Україна приєдналася до світових тенденцій щодо розвитку штучного 
інтелекту і в 2020 році було схвалено відповідну Концепцію, метою якої є 
визначення пріоритетних напрямів і основних завдань розвитку технологій 
штучного інтелекту для задоволення прав та законних інтересів фізичних та 
юридичних осіб, побудови конкурентоспроможної національної економіки, 
вдосконалення системи публічного управління. Завдання державної політики 
в сфері ШІ планується реалізувати в різних сферах, таких як : освіта і 
професійне навчання, наука, економіка, кібербезпека, інформаційна безпека, 
68 
 
оборона, публічне управління, правове регулювання та етика, правосуддя. 
Рекомендовано до переліку ключових сфер включити і соціальну сферу, 
зокрема спрямувати увагу на вразливі категорії населення, такі як люди 
похилого віку, малозабезпечені, маргіналізовані групи, в тому числі в напряму 
підвищення їх обізнаності, навчання та забезпечення доступу до ІКТ. 
В Україні затверджено План заходів реалізації Концепції розвитку 
штучного інтелекту на 2021-2024 роки, виконання якого є неповним; 
розроблено Дорожню карту з регулювання штучного інтелекту, основними 
цілями якого визначено наступні:  підтримка конкурентоспроможності 
бізнесу, захист прав людини, розбудова бренду України як цифрової нації в 
галузі ШІ; інтеграція в європейський ринок та імплементація стандартів ЄС в 
українське законодавство; Рекомендацій щодо використання ШІ в медіа; 
посібник з рекомендаціями для державних органів та державних установ щодо 
дотримання прав людини у сфері ШІ; схвалено Концепцію Державної цільової 
науоков-технічної програми з використання технологій ШІ в пріоритетних 
галузях економіки на період до 2026 року. Планується підготовка та 
оприлюднення Білої книги щодо регулювання ШІ, секторальних рекомендацій 
щодо використання ШІ, запуску «регуляторної пісочниці», розробка 
комплексного законодавчого регулювання передбачається до 2027 року. 
З метою стимулювання впровадження технологій ШІ в пріоритетних 
галузях економіки рекомендується проводити дослідження у галузі ШІ, 
розробити нормативно-правову базу у галузі ШІ, підготувати кваліфікованих 
кадрів, розвивати інформаційну інфраструктуру, вивчати світовий досвід 
використання ШІ тощо. 
 
 
 
 
 
  
69 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. AI Barometer Report. Centre for Data Ethics and Innovation. June 
2020. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/media/5ef0c4c1e90e0741 
f91db12d/CDEI_AI_Barometer.pdf 
2. Aldane J. Canadian public servants issued guidelines for using 
generative AI. URL: https://www.globalgovernmentforum.com/canadian-public-
servants-issued-guidelines-for-using-generative-ai/ 
3. Algorithmic systems of Amsterdam. URL: 
https://algoritmeregister.amsterdam.nl/en/ai-register/ 
4. Applications of Artificial Intelligence Across Various Industries. URL: 
https://www.forbes.com/sites/qai/2023/01/06/applications-of-artificial-
intelligence/?sh=667295973be4 
5. Artificial Intelligence Act: MEPs adopt landmark law. URL: 
https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20240308IPR19015/artificial-
intelligence-act-meps-adopt-landmark-law 
6. Artificial Intelligence and Public Standards A Review by the 
Committee on Standards in Public Life. February 2020. URL: 
https://assets.publishing.service.gov.uk/media/5e553b3486650c10ec300a0c/Web_
Version_AI_and_Public_Standards.PDF 
7. Artificial Intelligence in the Public Sector. Summary Note. URL:  
https://documents1.worldbank.org/curated/en/746721616045333426/pdf/Artificial-
Intelligence-in-the-Public-Sector-Summary-Note.pdf 
8. Artificial intelligence. URL:  https://www.britannica.com/technology/ 
artificial-intelligence 
9. Artificial Intelligence. What it is and why it matters. URL: 
https://www.sas.com/en_us/insights/analytics/what-is-artificial-intelligence.html 
70 
 
10. Artificial Intelligence: A Rising Star of Mobile Technology. URL:  
https://www.intuz.com/blog/artificial-intelligence-a-rising-star-of-mobile-
technology?utm_campaign=AI&utm_medium=Quora-ans&utm_source=Quora 
11. Berryhill J., Heang K. K., Clogher R., McBride K. Hello, World: 
Artificial Intelligence and its Use in the Public Sector. OECD 2019. URL:  
https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/726fd39d-en.pdf?expires= 
1711103584&id=id&accname=guest&checksum=29797CE5A44A194A8C9FF18
219AD2E24 
12. Birchall S. Japan to use ChatGPT as a tool in city government. URL: 
https://www.government-transformation.com/innovation/japan-to-use-chatgpt-as-
a-tool-in-city-government 
13. Blueprint for an AI Bill of Rights. URL: 
https://www.whitehouse.gov/ostp/ai-bill-of-rights/ 
14. Bürokrati funktsionaalsuste kasutajauuring. URL: 
https://www.kratid.ee/_files/ugd/980182_8eb7dd6a8b324b01956f336b4 
f3864bf.pdf 
15. Engstrom D. F., Ho D. E., Sharkey C. M., Cuéllar M.-F. Government 
by Algorithm: Artificial Intelligence in Federal Administrative Agencies. February, 
2020. URL: https://www.acus.gov/sites/default/files/documents/Government% 
20by%20Algorithm.pdf 
16. Establishing a pro-innovation approach to regulating AI. URL: 
https://www.gov.uk/government/publications/establishing-a-pro-innovation-
approach-to-regulating-ai/establishing-a-pro-innovation-approach-to-regulating-ai-
policy-statement 
17. Guide on the use of generative AI. URL: 
https://www.canada.ca/en/government/system/digital-government/digital-
government-innovations/responsible-use-ai/guide-use-generative-ai.html#toc-4 
18. Hiroshima Process International Guiding Principles for Advanced AI 
system. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/hiroshima-process-
international-guiding-principles-advanced-ai-system 
71 
 
19. Huderia: етичний компас для штучного інтелекту. URL: 
https://cedem.org.ua/consultations/huderia/. 
20.  Johnstone R. From AI to net zero: what governments are focusing on 
around the world. URL: https://www.globalgovernmentforum.com/from-ai-to-net-
zero-what-governments-are-focusing-on-around-the-world/ 
21.  Johnstone R. South Korea to use AI to notify citizens of welfare 
entitlement; US taxpayer data at risk due to cybersecurity deficiencies: policy and 
delivery news in brief. URL:  https://www.globalgovernmentforum.com/south-
korea-to-use-ai-to-notify-citizens-of-welfare-entitlement-us-taxpayer-data-at-risk-
due-to-cybersecurity-deficiencies-policy-and-delivery-news-in-brief/ 
22. Kamimura S. Artificial Intelligence and Lessons from Japan`s Public 
Sector. URL: https://www.publication.law.nihon-u.ac.jp/pdf/bulletin/ bulletin_ 
60/each/12.pdf 
23. Kieran C. Unlocking the Power of AI in Canadian Government. URL:  
https://www.linkedin.com/pulse/unlocking-power-ai-canadian-government-colin-
kieran-olxuc 
24. National AI Strategy Presented to Parliament by the Secretary of State 
for Digital, Culture, Media and Sport by Command of Her Majesty. September 2021. 
URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/media/614db4d1e90e077a2cbdf3c4/ 
National_AI_Strategy_-_PDF_version.pdf 
25. OECD. AI Policy Observatory. URL: 
https://oecd.ai/en/dashboards/policy-initiatives/http:%2F%2Faipo.oecd.org%2F 
2021 -data-policyInitiatives-26827 
26. Pan-Canadian Artificial Intelligence Strategy. URL: 
https://www.cifar.ca/ai/pan-canadian-artificial-intelligence-strategy 
27. Post Office scandal: What the Horizon saga is all about. URL: 
https://www.bbc.com/news/ business-56718036 
28. Recommendation of the Council on Artificial Intelligence. URL: 
https://legalinstruments.oecd.org/en/instruments/OECD-LEGAL-0449 
72 
 
29.  Sanchez-Graells A. The UK public sector is already using AI more 
than you realise – without oversight it’s impossible to understand the risks. URL: 
https://theconversation.com/the-uk-public-sector-is-already-using-ai-more-than-
you-realise-without-oversight-its-impossible-to-understand-the-risks-203723 
30. Suarez R. AI in the Public Sector Series: Japan. URL: 
https://www.linkedin.com/pulse/ai-public-sector-series-japan-rocio-suarez-hmraf 
31. The EU Artificial Intelligence. Act Updated, 2 February 2024. URL: 
https://assets.ey.com/content/dam/ey-sites/ey-com/en_gl/topics/ai/ey-eu-ai-act-
political-agreement-overview-february-2024.pdf 
32. The Tracking Automated Government register. A new tool lifting the 
lid on secretive government algorithms. URL:   
https://publiclawproject.org.uk/resources/the-tracking-automated-government-
register/ 
33. Top 20 Applications of Artificial Intelligence (AI) in 2024. URL:  
https://www.geeksforgeeks.org/applications-of-ai/ 
34. UK police’s facial recognition system has an 81 percent error rate. 
URL: https://www.engadget.com/2019-07-04-uk-met-facial-recognition-failure-
rate.html?guce_referrer 
35. Дії та Мрії: штучний інтелект у публічному секторі - ГО 
“Лабораторія цифрової безпеки”, 2024. URL: https://dslua.org/wp-
content/uploads/2024/02/Mrii_ta_dii_kopiia.pdf 
36. Дорожня карта з регулювання штучного інтелекту в Україні. 
Міністерство цифрової трансформації. URL: 
https://cms.thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/page/community/docs/%D0%94
%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B0
%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83
%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A
8%D0%86_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%B
D%D1%96_compressed.pdf 
73 
 
37. Опитування Мінцифри щодо створення в Україні регуляторної 
пісочниці для високотехнологічних проєктів. URL: 
https://dou.ua/forums/topic/46147/ 
38. Правове регулювання Штучного Інтелекту. URL: 
http://www.golos.com.ua/article/372783 
39. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку 
штучного інтелекту в Україні на 2021-2024 роки. Розпорядження Кабінету 
Міністрів України; План, Заходи від 12.05.2021 № 438-р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2021-%D1%80#n10 
40. Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної 
програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних 
галузях економіки на період до 2026 року. Розпорядження Кабінету Міністрів 
України від 13 квітня 2024 р. №  320-р. URL: 
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-kontseptsii-derzhavnoi-tsilovoi-
naukovo-tekhnichnoi-prohramy-z-vykorystannia-s320130424 
41. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні. 
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 02.12.2020 № 1556-
р. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text 
42. Ракитянська К. Міжнародні стандарти регулювання штучного 
інтелекту. Аналіз актів, розроблених за результатами Хіросімського процесу з 
ШІ. URL: https://www.crowe.com/ua/croweacu/news/international-standards-for-
regulating-artificial-intelligence 
43. Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту 
у сфері медіа. URL: https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/page/ 
community/docs/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D
0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A8%D0%86_%D
0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0.docx.pdf 
44. Самаєва Ю. Ставлення українців до штучного інтелекту на диво 
легковажне. Дарма // Дзеркало тижня 10 липня, 2023. URL: 
74 
 
https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/stavlennja-ukrajintsiv-do-shtuchnoho-
intelektu-na-divo-lehkovazhne-darma.html 
45. Спесивцева О. Регулювання штучного інтелекту: досвід США. 
URL: https://cedem.org.ua/analytics/shtuchnyi-intelekt-usa/ 
46. Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні монографія / 
колектив авторів [За заг. ред. А.І.Шевченка]. Київ: ІПШІ, 2023. 305 с. URL: 
https://jai.in.ua/archive/2023/ai_mono.pdf 
47. Шадська У., Ніколаєв А., Деркаченко Ю., Бегей В., Румянцев Г., 
Дубно О., Марченко О. Права людини в епоху штучного інтелекту виклики та 
правове регулювання. URL: https://drive.google.com/file/d/1YLb1X8w 
CMQi3g8LjPsERa2b58GM1fRS2/view 
48. Штучний інтелект в публічному секторі: як нові технології 
змінюють взаємодію між державою та громадянами. URL: 
https://par.in.ua/information/publications/342 
49. Штучний інтелект в уряді: що непокоїть державних службовців з 
різних країн. URL: https://par.in.ua/information/publications/282 
50. Що таке штучний інтелект: історія, види та складові. URL:  
https://gigacloud.ua/blog/navchannja/scho-take-shtuchnij-intelekt-istorija-vidi-ta-
skladovi. 
51. Штучний інтелект. URL:    https://diia.data.gov.ua/info-center/ai
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
