1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7594
Title: Проект солодового заводу (солодовирощувальне відділення)
Authors: Сухенко, Владислав Юрійович
Голуб, Костянтин Олександрович
Keywords: ВИРОБНИЦТВО;ТЕХНОЛОГІЯ;СОЛОД;ОБЛАДНАННЯ
Issue Date: 30-Jun-2022
Abstract: В роботі розглянуті існуючі способи та режими виробництва солоду, обґрунтовано вибір способу виробництва. Проведено продуктовий розрахунок виробництва світлого солоду. В роботі розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва солоду. Проаналізовано сучасні сушарки для сушки ячмінного солоду і запропоновано карусельну сушарку
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7594
Appears in Collections:181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
КРБ_22_Голуб К.О..pdf
  Restricted Access		В роботі розглянуті існуючі способи та режими виробництва солоду, обґрунтовано вибір способу виробництва. Проведено продуктовий розрахунок виробництва світлого солоду. В роботі розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва солоду. Проаналізовано сучасні сушарки для сушки ячмінного солоду і запропоновано карусельну сушарку3.11 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ
КАФЕДРА ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: Проект солодового заводу (солодовирощувальне відділення)
Студента 4 курсу _ТБВ-84 групи
напряму підготовки__________________
спеціальності 181 – Харчові технології
_ Голуб Константин Олександрович
(прізвище та ініціали)
Керівник д.т.н.професор Сухенко В.Ю.__
____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________
Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Черкаси - 2022 рік
Черкаський державний технологічний університет
Факультет харчових технологій та сфери обслуговування
Кафедра харчових технологій
Спеціальність 181 „Харчові технології”
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав. кафедри ХТ
____________ ОСИПЕНКОВА І.І.
« _14__ » червня 2022 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу студентові
Голуб Костянтин Олександрович
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи) Проект солодового заводу (солодовирощувальне
відділення)________________________
затверджена наказом по університету від 25 березня 2022 року № 87/04
2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) 14 червня 2022
року
3. Вихідні дані до проекту (роботи)
_____________________________________
1. Норми технологічного проектування.
2. Матеріали, зібрані під час переддипломної практики.
3. Потужність заводу 20 000 т/рік.:
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити) _ Титульний аркуш. ________ Завдання на проектування.
__Реферат. Вступ. 1. Економічна частина. 2. Технологічна частина.
3. Будівельна частина. 4. Охорона праці. 5. Висновки. 6. Список використаної
літератори.______________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень):
Апаратурно-технологічна схема – 1 аркуш
Плани і розрізи - 2 аркуші
Охорона праці - 1 аркуш
Техніко-економічні показники проекту – 1 аркуш
Розділ Консультант Підпис, дата
Завдання видав Завдання прийняв
з економічної частини Чепурна О.Л.
з технологічної частини Чепурна О.Л.
з будівельної частини Чепурна О.Л.
з охорони праці Чепурна О.Л.
Дата видачі завдання 18 лютого 2022 року
Керівник, д.т.н.,професор Владислав СУХЕНКО
(підпис)
Завдання прийняв до виконання Костянтин Голуб
(підпис)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Пор. Назва етапів Термін виконання Відмітка керівника
№ дипломного проекту (роботи) етапів проекту про виконання
(роботи)
1. Техніко-економічне обґрунтування проекту 03.03.2022 (3 %)
2. Розробка та обґрунтування апаратурно-технологічної 12.03.2022 (10 %)
схеми
3. Розрахунки продуктів і технологічного обладнання 15.03.2022 (15 %)
4. Енергетичні розрахунки 18.03.2022 (18 %)
5. Креслення планів і розрізів та погодження їх з 15.04.2022 (45 %)
консультантами
6. Автоматизація виробництва 19.04.2022 (50 %)
1-а атестація 19-20.04.2022
7. Техніко-економічні розрахунки та погодження їх з 26.04.(25002%2 ()58 %)
консультантом
8. Викреслювання апаратурно-технологічної схеми 30.04.2022 (62 %)
9. Оформлення креслень з планів та розрізів і погодження їх 10.05.2022 (75 %)
з консультантами
10. Оформлення пояснювальної записки 15.05.2022 (85 %)
2-а атестація 26-05.06 (85 %)
11. Попередній розгляд проекту на кафедрі 26.05.2022 (93 %)
12. Отримання зовнішньої рецензії і підготовка до захисту в 05.06.2022 (100 %)
ЕК
Студент _____________________
(підпис)
Керівник проекту ____________________
(підпис)
РЕФЕРАТ
Курсова робота: 90с.; 1 рис.; 38 таблиць; 3 креслень; 2 плакати.
Мета роботи: ”Проект виробництва солоду(N = 20000 т/рік) ”.
В роботі розглянуті існуючі способи та режими виробництва солоду,
обґрунтовано вибір способу виробництва. Проведено продуктовий розрахунок
виробництва світлого солоду.
В роботі розроблено апаратурно-технологічну схему виробництва
солоду. Проаналізовано сучасні сушарки для сушки ячмінного солоду і
запропоновано карусельну сушарку.
ВИРОБНИЦТВО, ТЕХНОЛОГІЯ, СОЛОД, ОБЛАДНАННЯ, СУШІННЯ.
Зміст 
 Вступ………………………………………………………………………………… 3 
1. Економічна частина………………………………………………………………. 5 
2. Технологочна частина……………………………………………………………. 20 
2.1. Структура підприємства………………………………………………………... 20 
2.2. Режими роботи цеху……………………………………………………………. 22 
2.3. Асортимент і характеристика готової продукції……………………………… 22 
2.4. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів…………………………. 28 
2.5. Вибір і обгрунтування способів і режимів технології………………………… 32 
2.6. Принципово-технологічна схема………………………………………………. 39 
2.7. Розрахунок продуктів…………………………………………………………... 40 
2.8. Розрахунок допоміжних матеріалів……………………………………………. 43 
2.9. Розрахунок і підбір технологічного обладнання……………………………… 44 
2.10. Розрахунок складських приміщень і споруд…………………………………. 52 
2.11. Розрахунок води і стоків………………………………………………………. 53 
2.12. Розрахунок витрати повітря…………………………………………………... 54 
2.13. Розрахунок витрат тепла………………………………………………………. 55 
2.14. Характеристика відходів……………………………………………………… 56 
2.15. Контроль виробництва і управління якістю продукції………………………. 57 
2.16. Компонування головного виробничого корпусу…………………………….. 61 
3. Будівельні рішення………………………………………………………………... 62 
4 Охорона праці……………………………………………………………………… 66 
4.1. Вимоги до виробничих приміщень……………………………………………. 66 
4.2. Мікроклімат виробничого приміщення……………………………………….. 68 
 
 
 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб.   Літ. Арк. Акрушів 
 Консул..  1  
 Керівник.  ЗМІСТ 
   ЧДТУ, Кафедра ХТ 
 Зав.каф  
4.3 Шкідливі речовини робочої зони……………………………………………….. 70 
4.4 Електробезпека у виробничому приміщенні…………………………………... 72 
4.5 Пожежна безпека………………………………………………………………… 73 
4.6 Санітарно-побутові приміщення……………………………………………….. 73 
4.7 Виробниче освітлення…………………………………………………………... 75 
4.8 Штучна вентиляція……………………………………………………………… 76 
4.9 Основні вимоги до систем вентиляції………………………………………….. 79 
4.10 Фібраційна дія пилу……………………………………………………………. 79 
4.11 Розробка заходів і засобів захисту робітників……………………………….. 80 
Висновок……………………………………………………………………………... 85 
Список літератури…………………………………………………………………… 88 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
2 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ВСТУП 
 
Солод – це продукт ферментації зерен жита, пшениці або ячменю (можна 
застосовувати і овес) - являє собою частково пророщені зерна із запущеним 
ферментативним природним ланцюгом перетворень ендосперму зерна, 
характерного для періоду проростання. Використовується як проміжний продукт 
у виробництві пива, квасу, спиртних напоїв. Як результат, у зернах хлібних злаків, 
при пророщуванні утворюються амілолітичні і протеолітичні ферменти, що 
сприяють процесу солодування. 
 Отримується при пророщуванні насіння злаків, головним чином, ячменю. 
Пророщування має на меті викликати в зерні пов'язані з цим процесом хімічні 
зміни, причому в одних випадках важливою є лише одна з речовин, що 
утворюються при цьому, — діастаза (для винокурного виробництва), в інших же 
випадках використовується окрім діастази сукупність змінених розчинних 
продуктів (для пивоваріння). У обидвох випадках використовують здатність 
діастази розчиняти і оцукрювати крохмаль, в результаті чого отримується 
мальтоза — солодовий цукор, що має здатність бродіння. 
Пророщування завершують шляхом видалення води, чим перешкоджають 
подальшому зростанню корінців зародка. В результаті впливу тепла при сушінні 
більшість зародків відмирає, так що солод перестає жити і дихати. Одночасно з 
припиненням проростання закінчується і розчинення, припиняються подальщі 
процеси розщеплення, і солод можна розглядати як придатний для тривалого 
зберігання. Щоб уникнути подальших перетворень і втрат речовин процес 
пророщування переривають шляхом підвялювання і сушки. Для отримання 
солоду, придатного для 
 
 
 КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб.   Літ. Арк. Акрушів 
 Консул..  3  
 Керівник.  ВСТУП 
   ЧДТУ, Кафедра ХТ 
 Зав.каф  
 
 тривалого зберігання, вологість свіже пророщуваного солоду (понад 40%) 
слід знизити до 5% і менше. В першій стадії відбувається сушка свіже пророслого 
солоду при різних температурах і вологості, відповідного типу солоду; ця стадія 
називається подвяливания; у другій стадії температура підвищується до 
температури сушки, і солод висушують; ця стадія називається сушкою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
4 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 
 
1.1 Техніко-економічне обґрунтування 
 
Солодове виробництво знаходиться в м. Полтава. Загальна кількість 
працюючих – 70 чоловік.  
Ячмінь на виробництво постачається з Полтавського району. Частково солод, 
як сировину використовують на місцевому пивзаводі, а залишок реалізують. 
Ввезення на завод сировини та вивезення готової продукції здійснюється 
автомобільним транспортом. 
Джерела водопостачання: міський водогін, артезіанські свердловини №1, №2 
продуктивністю по 20м3/год кожна. Гаряче водопостачання від власної котельні. 
Забезпечення підприємства електроенергією від міської електромережі. Опалення 
водяне від власної котельні. Освітлення природне, люмінесцентне. Вентиляція 
природна та приточно-витяжна. Забезпечення холодом від власного 
компресорного цеху. 
 
1.2 Техніко-економічні розрахунки 
1.2.1 Виробничий план підприємства 
 
Згідно технологічних умов і проектного завдання на виробничому процесі за 
технологією завод працює в три зміни. 
В основному виробництві зайнято 70 чоловік. В першу зміну працює 33 
чоловіки робочих, в другу – 22, в третю – 15 чоловік. 
 
 
 
 
 
 КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб.  Стадія  Аркуш Акрушів 
 
 Консул..  5  
 Керівник.  ЕКОНОМІЧНА 
 Н.контр  ЧДТУ, Кафедра ХТ 
ЧАСТИНА 
 Зав.каф.  
 
Фонд часу роботи машин та обладнання 
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний, 
дійсний та ефективний фонд часу роботи. 
Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи обладнання 
на рік: 
FK=24  365=8760 год. 
 
Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в залежності 
від встановленого режиму виробництва: 
 
Fд=365 пр = 365 18 = 6570 год, 
 
де пр - кількість годин роботи обладнання на добу. 
Для безперервного режиму: 
FK =Fд 
 
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом технологічних 
зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час: 
Fеф = Fд – Трем – Т0 = 6570 – ((42+27+25)/324) - 3612 = 6107 год, 
 
де Трем - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту на 
протязі року, год; 
Т0    - тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год. 
 
Розрахунок і побудова графіку ППР обладнання.  
Система планово-попереджувального ремонту обладнання підприємства     
включає поточний, капітальний ремонт та міжремонтне обслуговування. 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 6 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
Згідно з ремонтними нормативами, які регламентують час роботи обладнання 
між ремонтами, розраховується структура міжремонтного циклу і будується 
графік ППР. 
В загальній кількості ремонтів в міжремонтному циклі один з них є 
капітальним: 
к=1. 
 
Кількість поточних ремонтів визначається за формулою: 
 
nt= t / tnt -1= 36524 / 33024 – 1 = 3, 
 
де  t   - тривалість міжремонтного циклу, год; 
tnt - тривалість  міжремонтного періоду відповідно поточного ремонту, год. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 7 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
Розрахунок виробничої потужності підприємства.  
Виробнича потужність виробнича потужність виробництва виробничою 
потужністю основного цеху. Річна потужність солодового заводу становить 20000 
тис.тон солоду за рік. 
 
Розрахунок вартості основних фондів 
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і вартість 
обладнання. 
Розрахунки вартості будівель та споруд здійснюються за даними їх вартості 
на підприємстві (таблиця 1.2) 
Таблиця 1.1 – Розрахунки вартості будівель та споруд 
Найменування Кількість Загальна Процент  Сума річної 
одиниць вартість, амортиза амортизації 
будівель,споруд 
грн ції грн 
І Будівлі:     
   1 Основні цехи 2 200000000 5 10000000 
   2 Допоміжні та        3 35000000 5 1750000 
підсобні цехи     
   3 Загальнозаводські 2 15000000 5 750000 
будівлі  
ІІ Споруди:     
   1 Адміністративний 1 50000000 5 2500000 
корпус 
Обладнання - 50000000 5 2500000 
Всього 8 350000000 5 17500000 
 
Розрахунок вартості обладнання 
 Загальна вартість будівель і споруд – 300000000 грн. Приймемо процент 
амортизації 5, у цьому разі сума амортизаційних відрахувань за рік становитиме 
15000000 грн., а за місяць – 1250000 грн. 
 
 
 
 
  
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 8 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
 
1.2.2 Штати і фонд заробітної плати персоналу  
 
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться розрахунки: 
 балансу часу роботи працівників; 
 необхідної кількості працюючих; 
 фонду зарплати робітників; 
 штату і фонду заробітної плати цехового персоналу. 
 
Баланс часу роботи 
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати один 
середньосписочний робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті режиму 
роботи заводу і тривалості робочої зміни. 
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною 
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає: 
1. Календарний фонд            - 365 днів 
2. Вихідні дні                         - 91 день 
3. Святкові дні 
4. Дійсний фонд часу роботи - 274 дні 
5. Неявки на роботу: 
а) відпустка - 24 дні 
б) хвороба (сер.) - 7 днів 
в) виконання держобов'язків - 1 день  
Разом невиходів                - 32 дні 
Ефективний фонд робочого часу одного робітника - 242 дні.  
Змінообіг становить 16 днів, тобто робітник працює 12 днів по 8 годин. 
 
 
 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 9 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
Визначення кількості працюючих 
Розрахунок кількості робітників проводиться за явними списками. Для 
переходу від явочної до облікової кількості необхідно зіставити кількість днів 
роботи заводу з часом роботи окремого робітника за рік. 
При безперервній роботі цеху кількість днів роботи за рік становить 365 днів, 
баланс часу роботи одного робітника - 242 дні, тоді коефіцієнт переходу від 
явочної до облікової кількості робітників становить: 
365:242=1,5. 
Різниця між обліковою та явочною кількістю робітників становить додаткову 
кількість для підміни в графіку змінності роботи та заміни при неявці в зв'язку з 
хворобою, відпусткою тощо. Порядок розрахунків кількості працюючих 
наводиться в узагальненій таблиці чисельності робітників та фонду їх зарплати 
(таблиця 1.3). 
 
Розрахунки фонду заробітної плати для робітників 
Розрахунки фонду заробітної плати для робітників основних виробництв і 
допоміжних робітників наводяться окремо, тому що заробітна плата (з 
нарахуваннями) робітників основних виробництв при калькуляції собівартості 
продукції включається в окрему статтю витрат, а допоміжних робітників - в склад 
цехових витрат та витрат по утриманню та експлуатації обладнання.  
Штат і фонд заробітної плати цехового персоналу 
Розрахунки штату і фонду заробітної плати цехового персоналу проводяться 
у відповідності до штатного розкладу і посадових окладів працівників. Результати 
розрахунків занесені до таблиці 1.2 
 
 
 
 
 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 10 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
 
Таблиця 1.2 – Розрахунок штату і фонду заробітної плати 
Разом 
Посадовий Річний 
Категорія Додаткова річний 
Цехи і Чисель- оклад за фонд 
працівник заробітна фонд 
посади ність місяць, заробітної 
ів плата, грн. зарплат
грн. плати, грн. 
и, грн. 
Директор ІТП 1 12742,0 152904 7810 160714 
Інжене-
ІТП 1 10673,0 128076 4280 132356 
технолог 
Механік ІТП 1 10526,0 126312 4220 130532 
Економіст Служб. 2 9398,0 112776 3170 115946 
Бухгалтер Служб. 1 9398,0 112776 3170 115946 
Технолог ІТП 1 8526,0 102312 2220 104532 
Старший 
ІТП 1 7427,0 89124 2180 91304 
майстер 
Зав. 
лаборато- ІТП 1 7427,0 89124 2180 91304 
ріями 
                                                                                                    Всього: 942634 
 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 11 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
Перелік професій 
Робітники основних цехів: 
робітники солодоростильного  3 6 18 323 144 2,24 1 311 18050 824162 
вівідділення 
робітники башні елеватора  2 4 8 330 142 2,4 2 340 9810 396050 
робітники приймання зерна з  1 2 2 338 142 2,4 1 351 4805 104489 
автотранспорту 
робітники приймання зерна із  3 1 3 238 140 1,7 2 359 6000 156780 
заліз. дороги 
робітники складських  3 1 3 238 140 1,7 2 358 6000 156360 
приміщень 
Допоміжні робітники:  
по обслуговуванню техно-  3 4 12 365 142 2,6 1 357 15000 623328 
логічного процесу 
по нагляду і обслуговуванню  3 3 9 365 142 2,6 - 357 11000 467246 
обладнання 
по поточному ремонту  2 3 6 365 142 2,6 - 357 8000 312164 
обладнання 
Разом    24 61       3040579 
            
Таблиця 1.3 – Розрахунок чисельності робітників та фонду заробітної плати 
Тарифний розряд 
Кількість змін на 
добу 
Кількість робітників 
у зміну 
Явочна кількість 
робітників 
Дні роботи цехів та 
відділень за рік 
Дні роботи 
робітника за рік 
Перерахунковий 
коефіцієнт 
Робітники для 
підміни 
За 8-ми годинну 
зміну, грн. 
Додаткова зарплата, 
грн 
Разом річний фонд 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
   12 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Витрати заробітної плати на виробництво на 1 тону солоду становить 
 
                                3040579  / 20000 = 152,02 грн/т=0,152 грн/кг. 
 
Витрати заробітної плати ітр на виробництво на 1 тону солоду становить 
 
                                  942634/20000 = 47,13 грн/т = 0,047 грн/кг. 
 
 1.3 Розрахунок собівартості продукції 
Річна потреба в сировині, матеріалах, паливі та енергії. 
Розрахунки проведені відповідно до встановлених в технологічній 
частині проекту норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії та 
визначеного в проекті обсягу виробництва і занесені в таблицю 1.4.  
Таблиця 1.4 – Розрахунок  потреби в сировині, матеріалах, паливі та 
енергії. 
Перелік Одиниця Стандарт Норма Обсяг Разом 
сировини, виміру на витрат на виробництва сировини 
матеріалів, сировину одиницю (т в рік) або 
видів палива та продукції матеріалів 
та енергії матеріали (на 1кг) за рік 
3 ГОСТ 
Вода м 10,2 20000 204000 
2874-82 
Пара  кг  0,74 20000 14800 
                                                                                                     Разом: 218800 
Розрахунки вартості сировини, матеріалів, палива та енергії 
представлені в таблиці 1.5. 
 
Таблиця 1.5 –  Розрахунки вартості сировини, матеріалів, палива та 
енергії 
№ Найменування  Одиниця Потреба Ціна за Сума, грн. 
п/ вимірюванн річна одиницю, 
п я  грн. 
1 Ячмінь кг 21582000 4,25 91723500 
3 Електроенергія  кВтгод 3600000 2,60 9360000 
4 Вода м3 135000 12,0 1620000 
5 Пара т 31500 7,0 220500 
                                                                                                 Разом: 102924000 
 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 13 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
Витрати ячменю і електроенергії на 1 кг солоду 6,7 грн.  
Потреби в силовій енергії розраховується в технологічній частині, вона 
дорівнює Есил = 51кВт/год, а на рік силової електроенергії потрібно: 
Есил = 30024238 = 1713600 кВт/год. 
Потреба в електроенергії для освітлення визначається за формулою  
(1.1) 
     (1.1) 
де Т - період штучного освітлення в годинах в залежності від району 
розміщення установи становить 3000 год; 
S - площа освітлення; 
а - потужність світильників на 1 м2 поверхні (8-15 Вт); 
1,02 - коефіцієнт, який враховує втрати в мережах; 
1,05 - коефіцієнт чергового освітлення. 
3000  723 8  0.8 1.02 1.05
Еосв  14867,2 кВт.  
1000
Загальні потреби в електроенергії визначаються за формулою: 
 
Е = Есил + Еосв.=  1713600+ 14867,2 = 1728467,2 кВт/рік. 
 
Ціна за 1 кВт/год складає 0,86 грн. 
 
Вос = Е  Ці =1728467,2   0,86 = 1486481,79 грн. 
Розрахунок амортизаційних відрахувань 
Розрахунок амортизації виконується лише від вартості будівель, споруд 
та обладнання, які відносяться до основного виробництва (об’єкти основного 
виробничого призначення). У таблиці 1.6 приведені перелік основних фондів, 
вартість основних фондів, норма амортизації та розрахунок суми 
амортизації. 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 14 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
 
                   Таблиця 1.6 - Амортизація будівель і споруд 
Перелік основних Вартість основних 
фондів фондів, грн 
Виробничі будівлі 300000000 
Обладнання 50000000 
Всього 350000000 
 
Калькуляція собівартості продукції 
Розрахунки витрат на виробництво продукції виконуються на весь обсяг 
продукції підприємства по статтях калькуляції 
Калькуляція собівартості одиниці продукції виконується згідно з 
формою наведеною в таблиці 1.7. 
Таблиця 1.7 – Калькуляція собівартості одиниці продукції на 1 тонну 
Статі витрат Сума, грн.. Примітки  
1. Зарплата цехового персоналу 2487419 З табл1.3 
2. Відрахування на соціальне страхування та   
інші нарахування на зарплату 936762 37,66% 
3. Утримання виробничих будівель і споруд 9000000 3% від їх 
вартості 
4. Поточний ремонт виробничих будівель 6000000 2% від їх 
вартості 
5. Амортизація виробничих будівель 15000000 5% від їх 
вартості 
6. Витрати на охорону праці 1500000 10%   
Разом: 34924181  
7. Зношення малоцінного та   
швидкозношувального інвентарю, витрати на 698483,62 2% від ст..1-
досліди та інші цехові витрати 6 
Разом загально виробничих витрат 35622664,62  
 
Витрати на 1 кг солоду = 2,37 грн 
 
 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 15 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
Таблиця 1.8 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання 
№п/п Статті витрат Сума,грн Примітки  
1 Амортизація виробничого  5% від 
обладнання, апаратури та 2500000 вартості 
транспортних засобів обладнання 
2 Зношування малоцінного інвентарю,  0,5% від 
інструментів, пристроїв, переміщення  суми витрат  
вантажів по території підприємства, 15000 
інші витрати, пов’язані з утриманням 
та експлуатацією обладнання 
Разом по кошторису               2515000 
Витрати на 1т солоду = 0,201 грн. 
Таблиця 1.9 – Адміністративні втрати 
№ п/п Статті затрат Сума, грн 
1 Витрати пов’язані з управлінням підприємства:  
-оплата праці працівників управління;  
- відрахування на соціальні заходи 362929 
156555 
2 Втрати пов’язані з матеріально-технічним  
забезпеченням  
- малоцінні та швидкозношуючі предмети 10000 
- витрати вантажного автотранспорту  
- придбання запасних частин 12000 
10000 
3 Витрати на утримання охорони 90000 
4 Витрати на оплату послуг інших підприємств  
5000 
5 Витрати на оплату службових відряджень, оплата  
на обслуговування технічних засобів зв’язку,  
витрати на придбання ліцензій та інших 300000 
спеціальних дозволів 
6 Канцелярські товари, поштові, телефоні послуги 10000 
7 Обслуговування банківських операцій 15000 
8 Податки, збори та інші передбачені  
законодавством  
-комунальний 5800 
-податок на землю 28000 
-податок на транспорт 20000 
-податок на забруднення навколишнього 1200 
середовища  
Разом: 55000 
9 Інші витрати загальногосподарського  
призначення 12000 
Разом 1093291 
Витрати на 1т солоду = 0,073 грн. 
 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 16 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
Таблиця 1. 10 - Витрати на збут 
№ п/п Найменування статті Сума,грн 
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства,  
що пов’язані зі збутом продукції  
-оплата праці працівників, продавцям та торговим 100000 
агентам 
2 Витрати на рекламу 100000 
3 Транспортні витрати 60000 
4 Витрати на оплату службових відряджень 50000 
Разом 310000 
Витрати на 1т солоду = 0,021 грн. 
Таблиця 1.12 – Калькуляція вартості 1 т солоду 
 Найменування статей Один За звітом 
№п/ калькуляції иці На випуск На 1кг 
п вимір кількі ціна сума кіл сума 
у сть т.гр ькі
н сть 
01 Сировина та матеріали і кг - 10292 - - 6,7 
електроенергія 4000 
02 Купівельні напівфабрикати - - - - -  
та комплектуючі вироби, 0,020 
роботи і послуги 
04 Зворотні відходи - - - - - - 
05 Основна заробітна плата грн 61 304057 - -  
робітників 9 0,152 
06 Заробітна плата ІТР грн 9 942634 - - 0,047 
07 Відрахування на соціальне грн  15000    
відрахування - - - 0,001 
08 Витрати на утримання та грн - 25150 - -  
експлуатацію устаткування 00 0,201 
09 Загально виробничі витрати грн - 35622 - - 2,37 
664,62 
10 Витрати від браку - - - - - - 
11 Інші виробничи витрати - - - - - - 
12 Попутна продукція - - - - - - 
13 Виробнича собівартість, - - - - -  
сума рядків 01+02+03- 9,49 
04+05+06+07+08+09+10+11 
 
 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 17 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
 
Продовження таблиці 1.12 
1 2 3 4 5 6 7 8 
15 Витрати на збут грн - - - - 0,106 
16 Прибуток грн - - - - 3,5 
17 Оптова ціна грн - - - - 13,1 
18 ПДВ - - - - - 2,61 
19 Відпускна ціна, сума рядків грн - - - - 15,72 
18+19 
 
Рентабельність: 
 
Р = П/С = 3,5/9,49 = 0,37=37%. 
 
Ефективність проектованих рішень може бути визначена двома шляхами – або 
через показники фінансово-економічної діяльності підприємств, або за 
традиційними методами визначення річного економічного ефекту. 
До основних показників ефективності фінансово-економічної діяльності 
відносяться : 
Окупність інвестиції: 
Окупність   350000000 /70000000  = 5 років 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 18 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
 
Таблиця 1.13 – Основні техніко-економічні показники проекту 
№ Перелік показників Одиниця виміру Показники 
проекту 
1 Річний обсяг виробництва т/рік 20000.00 
продукції 
2 Чисельність працюючих, в осіб 70 
т.ч. робітників 
3 Виробнича собівартість за грн.. 9,49 
1кг 
4 
Інвестиції  грн.. 350000000 
5 Прибуток  грн.. 70000000 
6 Рентабельність % 37 
7 Відпускна ціна за 1 кг грн.. 15,72 
8 Окупність інвестиції рік 5 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Лист
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 19 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
 
2. Технологічна частина 
2.1 Структура підприємства 
Послідовність технологічних процесів виробництва пивоварного солоду 
така: 
Прийом та зберігання ячменю з попереднім очищенням, сортуванням та 
підсушуванням; 
Миття та замочка ячменю та рощення солоду; 
Сушіння солоду з подальшим відбиванням паростків та охолодженням; 
Витримка та зберігання солоду, його полірування та фасування у мішки 
або завантаження насипом у автозерновози або залізничні вагони для 
відправлення. 
Потужність солодового заводу (цеху) та місце будівництва 
встановлюються завданням на проектування виходячи із схем розвитку та 
розміщення будівництва цих заводів та техніко – економічних обґрунтувань 
доцільності їх будівництва чи реконструкції. Потужність солодового заводу 
(цеху) визначається в тоннах сухого солоду, що випускається на рік за 
продуктивністю обладнання солодорастильного та сушильного відділень. 
До складу солодового заводу входять такі споруди та виробничі 
підрозділи: 
1) Елеватор: 
Приймальний пристрій для ячменю; 
Робоча вежа елеватора; 
Силосні корпуси – надсилосне та підсилосне приміщення. 
 
 
 
 
 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб.   Стадія  Аркуш Акрушів 
 Консу л..  20  
 Керівник.  Технологічна частина 
 Н.контр  ЧДТУ, Кафедра ХТ 
 Зав.каф. Осипенкова 
2) Солодовий корпус: 
виробництво солоду із солодорущенням у пневматичних барабанах, у 
пневматичних ящиках або за типом пересувна грядка: 
відділення підробітку зерна; 
замочне відділення; 
відділення сушіння солоду; 
відділення підготовки та обробки води. 
3) Адміністративно – побутовий корпус; 
4) Автоваги, за необхідності залізничні ваги, під'їзні колії, сантехнічну та інші 
споруди. Їхнє розміщення показують при оформленні майданчика на 
генеральному плані. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
21 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2.2 Режими роботи цеху (відділення) 
Таблиця 2.1 – режим роботи солодового заводу. 
Операція, виробництво Кількість робочих днів Кількість змін на добу 
на рік 
Прийом зерна з 15 (південна зона) 2 
автотранспорту 20 (центральна) 
30 (Східна) 
Прийом зерна с 120 2 
залізничної дороги 
Робоча башта елеватора 330 2 
Солодове виробництво 330 2 
Завод працює 11 місяців на рік 
Тривалість зміни 8 годин 
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції. 
Таблиця 2.2 – Асортимент проектованої продукції, дал 
Продукція Відсоток у Виробництво 
загальному За добу За рік,тон/рік 
обсязі, % 
Солод 100 60 20000 
 
Солод ячмінний згідно ДСТУ 4282:2018. Солод пивоварний ячмінний 
загальні характеристики: 
За органолептичними показниками світлий і темній солод повинен 
відповідати вимогам зазначеним у таблиці 2.3 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
22 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 2.3- Органолептичними показниками 
Назва показника Характеристики світлого і темного 
солоду 
Зовнішній вигляд Однорідна зернова маса, що не 
містить пліснявих та пошкоджених 
зерен 
Колір Для солоду високої якості – від 
світло-жовтого до жовтого. Для 
солоду I та II класу дозволено 
сірувато-жовтий 
Запах Солодовий, більш концентрований у 
темному солоді. Не дозволений 
кислий, запах плісняви та інші не 
властиві солодовому 
Смак Солодовий, солодкуватий. Не 
дозволено сторонній присмак. 
 
За фізико-хімічними показниками світлий і темний солод повинен відповідати 
вимогам, зазначеним у таблиці 2.4 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
23 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 2.4 - Фізико-хімічні показники світлого і темного солоду 
Назва Норма для типів солоду 
показника світлого темного 
Високої I класу II класу 
якості 
1 2 3 4 5 
Просів через 2,0 3,0 7,0 7,0 
сито (2,2 х 20) 
мм, % не 
більше 
Масова частка Не 0,3 0,5 0,3 
смітної дозволено 
домішки, % 
Кількість зерен     
Мучнистих 90,0 85,0 80,0 90,0 
Склоподібних 2,0 4,0 8,0 5,0 
Темних Не Не дозволено 4,0 10,0 
дозволено 
Масова частка 4,0 5,0 5,8 5,0 
вологи, % 
Масова частка 80,0 78,5 76,0 74,0 
екстракту в 
сухій речовині 
солоду тонкого 
помелу, % 
Різниця масовх 1,0 - 1,5 1,6 - 2,5 Не більше Не більше 
часток 3,5 3,5 
екстрактів у 
сухій речовині 
солоду тонкого 
і грубого 
помелів, % 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
24 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.4 
1 2 3 4 5 
Масова частка 10,5 11,0 11,5 - 
білкових 
речовин у 
сухій речовині 
солоду, % 
Відношення 39 - 41 37 - 41 - - 
масової частки 
розчинного 
білка до 
масової частки 
білкових 
речовин у 
сухій речовині 
солоду 
(число 
Кольбаха) , % 
Розчинний азот 0,75 - 0,70 0,69 - 0,65 0,64 - 0,55 - 
у солоді 
Тривалість 10 15 25 - 
оцукрення, хв 
Лабораторне сусло 
Колір см3 Не більше Не більше Не більше 0,49 - 1,40 
розчину йоду 0,18 0,23 0,40 
концентрацією 
0,1 моль/дм3 на 
100 см3 води 
Або в Не більше Не більше Не більше 8 - 20 
одиницях ЕВС 3,2 4,0 6,6 
Кислотність, 0,9 - 1,1 0,9 - 1,2 0,9 - 1,3 - 
см3 розчину 
гідроксиду 
натрію 
концентрацією 
1,0 моль/дм3  
на 100 см3 
сусла 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
25 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.4 
1 2 3 4 5 
Прозорість Прозоре Прозоре Дозволена - 
незначна 
опалесценція 
Кінцева 79 - 81 75 - 78 74 - 70 - 
ступінь 
зброджування 
В’язкість, 1,45 - 1,54 1,55 - 1,60 1,61 - 1,78 - 
МПа. с за 20 0С 
 
За органолептичними показниками карамельний і палений солод 
повинен відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.5 
Таблиця 2.5 -Органолептичні показники карамельного і паленого солоду. 
Назва показника Характеристика солоду 
Карамельного Паленого 
Зовнішній вигляд Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих 
зерен і зернових шкідників 
Колір Від світло-жовтого до Темно коричневий. Не 
брунатного з глянцевим дозволено чорний 
відливом 
Запах Солодовий. Не Запах що нагадує каву. 
дозволено пригорілий, Не дозволено 
затхлий і пліснявий та пригорілий 
інші не властиві 
солодовому 
Смак (як самого солоду Солодкуватий. Не Кавовий. Не дозволено 
так і холодної і гарячої дозволено гіркий і пригорілий і гіркий 
витяжок) пригорілий 
Вид зерна на зрізі Запечена коричнева Темно-коричнева маса. 
маса. Не дозволено Не дозволено чорну 
обвуглілу масу масу 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
26 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
За фізико-хімічними показниками карамельний і палений солод повинен 
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.6 
Таблиця 2.6- Фізико-хімічні показники карамельного і паленого солоду 
Назва показника Норма для типів солоду 
карамельного Паленого 
I класу II класу 
Масова частка 5,0 6,0 6,0 
вологи,% 
Масова частка 75,0 70,0 70,0 
екстракту в сухій 
речовині 
солоду,% 
Кількість 93,0 25,0 - 
карамельних 
зерен,% 
Масова частка 0,5 0,5 0,5 
смітної 
домішки,% 
Колір (величина 20,0 20,0 100,0 
Лінтнера – Лн)  
 
Вміст токсичних елементів, N-нітрозамінів та мікотоксинів у солоді 
пивоварному ячмінному повинен відповідати нормам, установленим 
вимогами №5061, зазначеним у таблиці 2.7 
Таблиця 2.7 - Вміст токсичних елементів, N-нітрозамінів та мікотоксинів 
у солоді пивоварному ячмінному 
Назва показника Допустимі рівні, не Метод випробування 
більше, мг/кг 
Ртуть 0,03 Згідно з ГОСТ 26927 
Миш’як 0,2 Згідно з ГОСТ 26930 
Мідь 10,0 Згідно з ГОСТ 26931 
Свинець 0,5 Згідно з ГОСТ 26932 
Кадмій 0,1 Згідно з ГОСТ 26933 
Цинк 50,0 Згідно з ГОСТ 26934 
N-нітрозаміни 0,015 Згідно з ДСанПін 
4.4.2.030  
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
27 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.7 
1 2 3 
Мікотоксини 
Афлатоксин В1 0,005 Згідно з рекомендаціями 
№ 2273, №4082, № 3942  
Зеараленон 1.0 Згідно з рекомендаціями 
№ 2964  
Т-2 токсин 0,1 Згідно з рекомендаціями 
№ 3184 
 
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів 
Ячмінь згідно з ДСТУ 3769 – 98 
Технічні умови що допускаються вологість зерна і вміст домішок у 
ячмені вищі ніж, граничні норми за можливості доведення такого зерна до 
кондицій, зазначених у таблиці 2.8 
 
Таблиця 2.8- Вимоги до зерна ячменю 
Показник Вимоги до зерна ячменю, яке використовують 
Для Для Для Для пивоваріння 
продовольчих вироблення кормових 
цілей солоду цілей 
1 класу 2 класу 3 класу 1 класу 2 класу 
Колір Жовтий з Властивий здоровому Світло- Світло-
різними зерну. Допускається жовтий або жовтий, 
відтінками потемнілий жовтий жовтий або 
сірувато-
жовтий 
Вологість 14,5 15,5 15,5 14,5 15 
% 
Натура 600 570 Не Не регламентується 
г/л обмежу- 
ється 
Маса 1000 Не регламентується 40 38,0 
зерен, г 
Масова Не регламентується 11,0 11,5 
частка 
білка,% 
Смітна 2,0 3,0 5,0 1,0 2,0 
домішка 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
28 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.8 
1 2 3 4 5 6 
Мінеральна 0,3 0,5 1,0 0,5 0,5 
домішка 
Галька 0,1 0,1 0,5 0,1 0,1 
Шлак і 0,05 0,05 0,1 0,05 0,05 
руда 
Зіпсовані 0,2 У границях норми загального вмісту смітної домішки 
зерна 
вівсюг 1,0 Те саме 
Кукіль 0,3 0,3 0,5 0,3 0,3 
Фузаріозні 1,0 1,0 1,0 Не допускається 
зерна 
Шкідлива 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 
домішка 
Ріжки і 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 
сажа 
Гірчак 0,05 У границях норми загального вмісту шкідливих домішок 
повзучий, 
в’язіль, 
термопсис 
ланцетний, 
пажитниця 
п’янка, 
софора 
лисохвоста 
Геліотроп і Не допускається 
триходесма 
сива 
Зернова 7,0 3,0 15,0 2,0 5,0 
домішка, % 
Зерна 2,0 У границях норми загального вмісту зернової домішки 
ячменю 
віднесені 
до зернової 
домішки 
Пророслі 2,0 Те саме 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
29 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.8 
Зерна і 3,0 Те саме 
насіння 
інших 
культурних 
рослин 
Дрібні 5,0 5,0 Не 5,0 7,0 
зерна, % обмежується 
Крупність, Не регламентуються 85,0 70,0 
% 
Здатність до Не регламен- 92,0 Не регламен- 95,0 92,0 
проростання тується тується 
% 
Життєздат- Не регламен- 92,0 Не регламен- 95,0 95,0 
ність, % тується тується 
Зараженість Не допускається, крім зараженості кліщем не вище 1 ступеня 
шкідниками 
 
Вимоги до якості води 
Воду, яку використовують при виробництві продуктів бродіння, за 
призначенням поділяють на технологічну і технічну. 
До води технологічного призначення відноситься вода, котра є 
незамінною сировиною і входить до складу багатьох харчових продуктів і 
напоїв, а також вода, яка безпосередньо контактує з харчовою сировиною і 
напівпродуктами в технологічному процесі. 
До води технічного призначення відноситься вода, що використовується 
для забезпечення технологічного процесу на всіх стадіях виробництва 
харчових продуктів і функціонування підприємства в цілому. Така вода не має 
безпосереднього контакту з сировиною, напівпродуктами і готовою 
продукцією, а використовується головним чином для охолоджування 
напівфабрикатів та продуктів, миття виробничих й інших приміщень тощо. 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
30 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Основні вимоги до води технологічного призначення наведено в табл. 
2.9. 
Таблиця 2.9 - Вимоги до води технологічного призначення 
Виробництво Загальна рН Сухий Ступінь Особливі 
жорсткість, залишок, окислення, вимоги 
ммоль/дм3, мг/ дм3, мг О2/ дм3, 
не більше не більше не більше 
Солод 4,0-7,0 5,5-6,8 500-700 1,0-2,0 Вміст, 
мг/дм3, не 
більше: 
Заліза - 
0,1; 
марганцю 
– 0,05 
 
За мікробіологічними показниками вода повинна бути бактеріально 
чистою. У питній і технологічній воді, загальна кількість бактерій в 1 см3 не 
повинна перевищувати 100. 
Колі-індекс повинен бути не більше 3 тобто в 1 дм3 води не повинно бути 
більше 3 кишкових паличок. А колі-титр не менше 300 см3 (не більше 1 
кишкової палички на 300 см3 води). Загальною вимогою до вмісту заліза у воді 
для виробництва пива є те, що він не повинен перевищувати 0,3 мг/дм3. Тому 
у методі визначення цього елемента бажано, щоб забарвлення при змішуванні 
аналізованого розчину води з реактивом-індикатором було відсутнє, або 
тільки дуже слабко-жовтувато-рожеве. Завеликий вміст заліза може 
спричинити погіршення смаку і зниження стійкості пива. Головним 
показником для оцінки технологічних властивостей води для виробництва 
пива є співвідношення тих іонів, які найбільше впливають на активну 
кислотність середовища. Величина рН складної буферної системи ячмінно-
солодового затору формується завдяки, в основному, вмісту фосфат-іонів 
Н2РО -
4 , НРО -
4 , РО - , які переходять в розчин із сировини. Зміни рН 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
31 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
відбуваються, якщо порушується іонна рівновага внаслідок дії катіонів та 
аніонів води на фосфат-іони. Активна кислотність середовища (затору) 
формується взаємодією солей, які визначаються як жорсткість і як загальна 
лужність води. Найбільш об'єктивним критерієм технологічної оцінки води 
для пивоваріння є співвідношення концентрації іонів кальцію (кальцієва 
жорсткість Жса) і загальної лужності води (Лзаг). Таке співвідношення назване 
показником лужності Пл. Якщо показник лужності води не відповідає 
значенню Пл≥1, рекоменду- ється додавати у затір іони кальцію в формі 
сульфату, хлориду або додавати кислоту (переважно молочну) для 
нейтралізації лужних іонів. 
2.5 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології 
Пророщування ячменю. Мета — накопичення максимальної кількості 
ферментів і цілеспрямоване проведення за їх участю процесів гідролізу і 
синтезу за суворо певних умов. Температура пророщування світлого солоду 
не повинна перевищувати 18° С, а темного — 21-23° С, що зумовлено 
необхідністю більш глибокого розпаду білкових речовин. Тривалість 
пророщування світлих солодових 7-8 діб, темних — 9 діб. Солод високої 
якості можна отримати і за 6 діб, а із застосуванням активаторів — за 4,5-5 діб. 
Види солодовень: 
Токова солодовня 
Процес солодоріння в струмових солодовнях здійснюється на гладкій 
рівній підлозі - току. Замочене зерно розподіляють рівномірним шаром 
завтовшки 200-400 мм і періодично перелопачують: вперше – через 6 год, 
потім – через кожні 12 год. Аерацію зерна здійснюють атмосферним повітрям 
за рахунок природної вентиляції, при цьому вона організується таким чином, 
що потік холодного повітря здійснюється зверху і витісняє вуглекислий газ, 
що утворюється в результаті дихання. Тепле повітря, що застоялося, 
періодично видаляється через спеціальні канали. Незважаючи на безперервне 
випаровування з поверхні зерна, що пророщується, вологість зерна практично 
не змінюється і становить 43–45 %. 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
32 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
Барабанна солодовня 
Солодорастильні пристрої є сталеві горизонтальні циліндри (барабани), 
які спираються двома бандажами на дві пари опорних роликів, привід 
барабана в обертальний рух здійснюється за допомогою черв'ячної передачі. 
Барабан забезпечений люками для завантаження ячменю та вивантаження 
солоду, а також для миття та дезінфекції. Усередині барабана закріплено 
пласке сито, на поверхні якого відбувається пророщування зерна. З торців 
барабана є дві порожні камери, з'єднані з кінцями повітроводів. Внутрішня 
бічна поверхня одного з днищ має перфоровану структуру. Таким чином, у 
барабані утворюється система трьох камер для нагнітання свіжого 
охолодженого повітря (t = 14С) і відведення вуглекислого газу, що 
утворюється при диханні зерна. 
Ящикова солодовня 
Дана солодовня є набором з декількох прямокутних ящиків, розділених 
стінками. Основне дно кожного ящика передбачає ухил для стоку води, що 
утворюється внаслідок дихання зерна. Над основним дном розташоване друге 
– ситчасте. Воно виготовляється з вуглецевої оцинкованої сталі та має отвори 
2,25 мм. Живий переріз ситчастої поверхні має бути не менше 10%. Знизу в 
підситовий простір подається повітря, що кондиціонує повітря. На бічних 
стінках ящика розташовані рейки, якими рухається каретка, забезпечена 
вертикальними шнеками, що служить для періодичного перемішування зерна. 
Ворошитель переміщається з одного кінця ящика в інший 2 рази на добу, при 
цьому шнеки повинні обертатися один на одного, перемішуючи солод і 
переміщуючи нижні шари вгору. 
Баштова солодовня 
У баштових солодовнях солодорощення відбувається у вертикальній 
площині. На кожному рівні розташована решітка, що перекидається. Ячмінь у 
ході переробки передається з решітки на решітку шляхом перекидання.  
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
33 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Кожному поверсі відповідає свій день пророщування. Для аерації, 
охолодження та зволоження передбачені канали у бокових стінках будівлі. 
При проходженні повітря зверху донизу вуглекислий газ, що накопичується в 
міжзерновому просторі будівлі, також переміщується зверху донизу. 
Сушіння солоду проводиться з метою зменшення вологості до 3-6 % і 
накопичення при цьому речовин, які надають солоду специфічного смаку, 
кольору і аромату. Процес сушіння солоду здійснюється на солодосушарках 
різних конструкцій періодичної та безперервної дії. В якості сушильного 
агента використовують нагріте в калорифері чисте повітря. Сушіння солоду 
здійснюється на горизонтальних (одно-, двох- і трьохярусних) та вертикальних 
сушарках. Залежно від типу солоду тривалість сушіння становить 24-48 год., 
при температурі сушильного агента наприкінці сушіння 70-85 °С. 
Існує три фази сушіння: 
фізіологічна – при досягненні температури 45° С вологість солоду 
зменшу- ється до 30 %. У зерні продовжуються морфологічні (росте паросток 
і корінці) та інтенсифікуються ферментативні процеси; 
ферментативна – температура сушильного агента зростає від 45 до 70 
°С, вологість солоду зменшується до 10 %, припиняються фізіологічні 
процеси, уповільнюють свою дію гідролітичні ферменти; 
хімічна – температура сушильного агента 70-80 °С, вологість знижується 
до 3-5 %. Ця фаза характеризується частковою інактивацією ферментів, коагу- 
ляцією білків, утворенням із простих цукрів і амінокислот меланоїдинів, які 
обумовлюють колір, смак і запах готового солоду. 
Після вивантаження із сушарки свіжовисушений солод відразу 
охолоджують до температури 35о С і видаляють із нього ростки. Ростки 
необхідно відділити одразу, оскільки через високу гідроскопічність вони 
швидко стають еластичними і тому потім погано відокремлюються. Вони 
містять значну кількість гірких речовин, жиру (піногасник), а також є 
попередниками канцерогенних речовин (алкалоїд горденін та ін.).  
Свіжовисушений солод ще непридатний для виробництва пива, оскільки 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
34 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
через низьку вологість його подрібнення не забезпечує бажаного фракційного 
складу помелу. Так, занадто подрібнюються оболонки, що сповільнює 
швидкість фільтрування затору, знижується вихід екстракту, в пиві можуть 
виникнути помутніння. Тому солод повинен відлежатись не менше чотирьох 
тижнів. Його вологість за цей період збільшується до 5-5,8 %, внаслідок чого 
оболонки менше розмелюються. Завдяки гідратації солоду підвищується 
активність ферментів. Якщо солод завантажують у силос охолодженим і сухим, 
а умови зберігання виключають доступ вологи, його можна зберігати від одного 
до двох років. 
Типи сушарок:  
Двоярусні сушарки 
У такій сушарці свіжепророслий солод, проникний для теплого повітря, 
лежить на решітці з дроту круглого або профільного перетину. Ворошитель з 
рухомими лопатями забезпечує перевертання солоду. Незважаючи на це, в 
подібних сушарках був поширений ручна праця: свежепроросшего солод 
потрібно було розкидати на верхньому ярусі; переміщення з верхнього на 
нижній ярус здійснювалося шляхом відкривання заслінок, але солод до них 
потрібно було переміщати вручну, а на нижньому ярусі його знову потрібно 
було розкидати. Ручна праця був необхідний і для спорожнення за домогою 
механічної лопати. Інтенсивність навантаження на 1 м2 площі сушарки 
становила 65-80 кг готового солоду. 
Сушарки з перекидною решіткою 
Багато сушарок оснащуються перекидною решіткою. Шляхом вибору 
відповідних температурних і повітряних режимів досягається економія на 
ворушінні, і такі сушарки зазвичай не мають ворошителя. Для спорожнення 
сушарки решітка перекидається, і солод зсипається вниз. 
Перекидання здійснюється з використанням осі, що забезпечує 
обертання решітки навколо її центра ваги. Невеликі сушарки з перекидної 
гратами частіше перекидаються в одну сторону, а більші зазвичай діляться на 
дві частини і випорожнюються посередині. Сушарки забезпечені 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
35 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
завантажувальними пристроями різної конструкції. У таких сушилках сушка 
триває від 18 до 20 годин. 
Високопродуктивні сушарки з вантажно-розвантажувальними 
пристроями 
Сучасні сушарки оснащені навантажувачами і розвантажувачами. Такі 
сушарки бувають в прямокутному або круглому виконанні і можуть мати 
конструкцію у вигляді одно- або двох'ярусної сушарки. Решітки у вигляді 
перфорованих листів або сит з прорізами мають 30% вільну прохідну 
поверхню спираються зовні на ролики і рівномірно наводяться в рух 3-6 
двигунами потужністю по 1-2 кВт кожен. Приводи забезпечені перемикачами 
для правого і лівого обертання, а також мають дві швидкості. 
Вертикальні сушилки 
Зовсім інший принцип сушки використовується в вертикальних 
сушарках. У них солод знаходиться між двома вертикально розташованими 
решітками в шарі шириною близько 20 см і продувається поперемінно з одного 
і з іншого боку теплим повітрям. Такий шар солоду називають продуктової 
шахтою або секцією. Залежно від величини сушарки від 3 до 12 таких 
солодових шахт відокремлюють один від одного повітряними шахтами 
шириною близько 80 см. Міжповерхових перекриттів сушарка ділиться по 
висоті на 2 або 3 яруси, завдяки чому в повітряних шахтах виходять проходи. 
Продуктові шахти поділяються на яруси на тій же висоті, що і повітряні. 
При відкриванні заслінок солод під дією сили тяжіння падає на нижче 
лежачу решітку або в транспортний пристрій для видалення. У вертикальній 
сушарці солод опускається з одного ярусу на інший під дією сили тяжіння. 
Енергоспоживання вертикальних сушарок становить близько 1,2 млн 
кДж / кг солоду, що дуже багато, тому дані системи в даний час майже не 
застосовуються.   
Вертикальні сушарки ЛСГА 
Сушарки типу ЛСГА широко використовують на солодівнях 
пивоварних заводів України. В металевому корпусі сушарки розміщені дві 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
36 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
вертикальні сітчасті шахти, заповнені солодом, який безперервним потоком 
опускається зверху донизу. Щоб запобігти затримці його переміщення, 
відстань між ситами шахти донизу збільшується. Сушильний агент чотири 
рази зигзагоподібно проходить через шар солоду знизу доверху. 
Принцип роботи сушарки типу ЛСГА полягає у тому, що свіже 
пророслий солод із верхньої камери підв’ялювання самопливом направляється 
у шахти, де відбуваються всі технологічні фази сушіння із зниженням 
вологості від 40% до 3-5%. Через 10-12 год готовий солод із нижньої частини 
сушарки за допомогою спеціального валкового механізму вивантажується у 
бункер готового солоду. 
Сушарки типу ЛСГА мають суттєві недоліки: низьку продуктивність, 
нерівномірний рух солоду, а отже й нерівномірне сушіння і термічну обробку, 
внаслідок чого кінцевий продукт має невисоку якість. Крім того, для них 
характерна висока питома матеріаломісткість. 
Карусельні сушарки 
Із сучасних сушарок більш економічними є карусельні безперервної дії, 
розроблені в Українському державному університеті харчових технологій. Їх 
використовують у комплексі з існуючими системами пророщування солоду, 
тобто з пневматичними солодівнями типу пересувна “грядка” та ін. 
Після завантаження сушарки свіже пророслим солодом і виведення її на 
оптимальний режим технологічний процес сушіння й термічної обробки 
відбувається в щільному шарі, що перемішується зверху донизу. Сушильний 
агент пронизує шар солоду знизу доверху. Переміщення шару досягається за 
рахунок безперервного відбору в горизонтальній площині нижнього шару 
(після термічної обробки) гвинтом конвеєром та одночасного поповнення 
верхнього шару сушарки свіже пророслим солодом через бункер 
постачальник. 
Швидкість обертання платформи, де знаходиться шар солоду, висота 
шару, який вивантажується в нижній частині сушарки, загальна висота шару 
солоду, кількість і температура сушильного агента узгоджуються між собою в 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
37    
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
оптимальних параметрах і визначають максимальну продуктивність при 
найменших питомих енерговитратах та високій якості готового продукту. 
Протитечієвий безперервний процес сушіння солоду в карусельній 
сушарці дає змогу забезпечити біотехнологічні вимоги до оптимального 
співвідношення між температурою сушильного агента і вологістю солоду в 
кожному елементарному шарі, а також оптимальні режими фізіологічної, 
ферментативної та хімічної фаз. Це дозволяє одержувати сухий солод високої 
якості при найменших витратах тепла на сушіння одиниці 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
38    
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.6 Принципово-технологічна схема 
Принципова технологічна схема виробництва світлого ячмінного 
пивоварного солоду 
 
 
 
Рисунок 2.1- Принципово-технологічна схема виробництва солоду. 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
  39  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.7 Розрахунок продуктів 
Розрахунок отримання 100 кг очищеного ячменю: 
100∗100
Gт. я. =  = 113,95 
100−12,24
Маса ячменя (в кг) – сходу с сита 2,2 х 20 мм 
(113,95−100)∗6,2
GIII c. =  = 7,066 
12,24
Маса зернових відходів: 
(113,95−100)∗4,2
Gз. о. =  = 4,78 
12,24
При насипній плотності зернових відходів (500 кг/м3) їх об’єм (в м3): 
4,78
Vз. о. =  =0,00956 
500
Маса смітних відходів (в кг): 
(113,95−100)∗1,6
Gс. о. =  = 1,82 
12,24
При насипній плотності смітних відходів (400 кг/м3) їх об’єм (в м3): 
1,82
Vс. о. =  = 0, 00455 
400
Кількість сухих речовин ячменя, які надходять замочування (в кг) : 
100 (100−15)
Gс. в. =  = 85 
100
Маса замоченого зерна (в кг): 
85 (100−1,6)
Gз. я. =  = 146,74 
(100− 43)
Об’єм замоченого ячменю (в м3): 
146,74
Vз. я. =  = 0,22 
660
Маса повітряно – сухого сплаву (в кг):  
100
Gс. в-с =  = 100 
1
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
  40  
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
При насипній плотності повітряно – сухого сплаву (400 кг/м3) його об’єм: 
100
Vс. в-с =  = 0,25 
400
Маса вологого сплаву (в кг): 
(100−15)∗100
Gс. вл. =  = 121,43 
(100−30)
При насипній плотності волого сплаву (500 кг/м3) його об’єм (в м3): 
121,43
Vс. вл. =  = 0,24 
500
Маса свіже пророщеного солоду (в кг): 
85 (100−1,6−5,7)
Gз. с. =  = 135,85 
(100−42)
Об’єм свіже пророщеного солоду (в м3): 
135,85
Vз. с. =  = 0,37 
370
Маса свіже висушеного солоду (в кг): 
85 (100−1,6−5,7−4,3)
G c. c. =  = 77,2 
(100−3)
Об’єм свіже висушеного солоду (в м3): 
77,46
V c. c. =  = 0,15 
510
Маса відлежаного солоду: 
77,46 (100−5,5)
G о. с. =  = 77,2 
(100−5,17)
Об’єм відлежаного солоду (в м3): 
77,2
V о. с. =  = 0,15 
530
Маса товарного солоду після зберігання та поліровки: 
77,2 (100−0,07−0,55)
G т. с. =  = 76,72 
100
Маса ростків на реалізацію: 
4,3 (100−15)
G р. =  = 4,1 
100−10
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
41 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Втрати ячменю при розгрузці: 
113,95∗0,15 100∗0,09
G п. =  +  = 0,26 
100 100
 
Таблиця 2.10 -  Матеріальний баланс при виготовленні солоду 
№ п\ Продукт Маса продукту кг Маса продукта  
На 100 кг На 100 кг На 20 000т товарного 
очищеного товарног солоду 
та о солоду На добу На рік 
відсортова
ного 
ячменю 
1 2 3 4 5 6 
1 Товарний 113,95 143,88 2697,7 28776 
ячмінь 
2 Очищений та 100,00 126,26 76,5 25252 
відсортований 
ячмінь 
3 Ячмінь – схід з 7,07 8,93 5,4 1786 
сита 2,2 х 20 
мм 
4  Зернові 4,79 6,05 13,75 1210 
відходи 
5 Смітні відходи 1,82 2,30 6,96 460 
6  Замочений 147,6 186,36 112,94 37272 
ячмінь 
7 Повітряно – 1,0 1,26 0,76 252 
сухий сплав 
8 Вологий сплав 1,214 1,533 0,92 306,6 
9 Свіже 136,65 172,54 104,5 34508 
пророслий 
солод 
10 Свіже 77,92 98,38 59,62 19676 
висушений 
солод 
11 Відлежаний 79,70 100,63 60,98 19676 
солод 
12 Товарний 79,20 100,63 60,98 20126 
солод 
13 Ростки 4,085 5,16 3,12 1032 
14 Втрати ячменю 0,26 0,33 0,2 66 
при розгрузці 
Арк. 
 
42 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.8 Розрахунок допоміжних матеріалів 
Негашене вапно. 
25252000∗200
На рік =  =40504000 мл 
100
76500
На добу =  = 153000 мл 
100
Хлорне вапно. 
25252000∗30
На рік =  = 7575600 мл 
100
76500∗30
На добу =  = 22950 мл 
100
Перманганат калію KMnO4 
25252000∗4,6
На рік =  = 1161592 мл 
100
76500∗4,6
На добу =  = 3519 мл 
100
Дезінфекція солодорощувальних ящиків та комунікацій. 
25252000∗9
На рік =  = 2272680 мл 
100
76500∗9
На добу =  6885 мл 
100
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
43 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.9 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 
Розрахунок продуктивності транспортного та зернового обладнання. 
Gr = 2697,7 : 24 = 112,4 кг/год. 
Кількість сепараторів для первинного очищення. 
2697,7 : (16 * 82,9) = 2,03 шт. 
Кількість сепараторів для вторинного очищення. 
508 : (16 * 16,6) = 1,91 шт. 
Дискових трієрів для сортування ячменю знадобиться: 
Кукіловідбірників: 
(508 * 0,63) / (16 * 0,76 * 5) = 5,3 шт. 
Овсюговідбіників: 
(508 * 0,63) / (16 * 0,76 * 5) = 5,3 шт. 
Таблиця 2.11 - Характеристика дискових трієрів. 
Показники ЗТО - 2,5 
Продуктивність, т/год 2,5 
Кількість дисків:  
Робочих 12 
Контрольних 4 
Витрати повітря на аспірацію, м3/год 600 
Потужність електродвигуна, кВт 1,5 
Частота обертання дисків, об/хв  55 
Габаритні розміри, мм 1750х860х1050 
Маса, кг 600 
 
Розрахунок бункерів. 
Розрахунок місткості бункерів. 
Vс.я. = (508 * 1,2) / 0,65 = 937,8 м2 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
44 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Об`єм бункера 1-го сорту. 
V1с = [76,5 * (0,8) * 1,2] / 0,63 = 116,57 м3 
Об`єм бункера 2-го сорту. 
V2c = [76,5 * (0,2) * 1,2] / 0,63 = 29,14 м3 
 
Місткість бункера 3-го сорту. 
V3c = (5,4 * 10 * 1,2) / 0,52 = 124,61 м3 
Місткість бункера для смітних відходів. 
Vс.в. = (6,96 * 2 * 1,1) / 0,4 = 38,28 м3 
Місткість бункера для зернових відходів. 
Vз.в. = (13,75 * 5 * 1,1) / 0,5 = 15,125 м3 
Приймаємо: 
1) 116,57 м3  - 4 бункера х 30 м3. 
b = 3000 мм. 
H = 4134 мм. 
2) 29,14 м3  - 1 бункер х 30 м3 
3) 124,61 м3  - 4 бункера  х 32 м3  
b = 3000 мм. 
H = 3995 мм. 
4) 38,28 м3 - 2 бункера х 20 м3. 
b = 2000 мм. 
H = 5800 мм. 
5) 15,125 - 1 бункер х 20 м3. 
b = 2000 мм. 
H = 5800 мм. 
Розрахунок обладнання для замочування ячменю. 
Об`єм апаратів для замочування (поз. 6 ). 
Vз.а. = 2,2 * 171 * 2 = 752,4 м3 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
45 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Кількість апаратів для замочування. 
N = 752,4 / 84 = 9 шт. 
Таблиця 2.12 - Характеристика чанів для замочування (поз. 6) 
Місткість, Кількість Габаритні розміри, мм Маса апарата, т 
м3 завантаженого Довжина Ширина Висота Маса Маса 
зерна, т двох трьох 
84 38,0 6206 4416 6780 12,14 16,5 
Різниця температур. 
tсер = (8 - 10) / 2 lg (8 / 10) = 8,9 °С. 
t1 = 18 – 10 = 8°С. 
t2 = 15 – 5 = 10°С. 
Кількість відведеного тепла за годину.  
Q1 = (76,5 * 76,5 / 6) * 103 * (18 - 15) * 1,05 * 4,19 = 12873486,93 кДж 
Кількість відведеного тепла за годину при замочувані ячменю. 
Q2 = (76,5 * 2 / 24) * 103 * (18 - 15) * 1,05 * 4,19 = 84140,43 кДж. 
Qзаг = 12873486,93 + 84140,43 = 12957627,36 кДж. 
Площа поверхні теплообменника. 
F = 12957627,36 / (1163 * 0,096 * 3,6) = 32238,3 м2. 
Накопичувальні бункера на добовий запас ячменю. 
V = 1,1 * 117,63 = 129,45 м3 
Таблиця 2.13 - Характеристика збірників для приготування дезінфікуючих  
розчинів (поз. 10) 
Місткість, Частота Потужність Габаритні розміри, Маса, кг 
л обертання електродвигуна, мм 
мішалки кВт довжина Висота 
об/хв 
50 50 0,4 - 0,6 736 1560 137 
 
KMnO4 - 4,6 / 100 кг 
На 100 кг - 4,6 см3 
4,6 * 765 = 35,19 см3 
На 765 кг - 35,19 см3 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
46 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Розрахунок обладнання відділу солодорощення. 
Місткість бункера 
V = 1,1 * 1,9 * 3 = 6,27 м3. 
b = 1,0 
√2
h1 = 1,0   * 0,5774 = 0,408 м. 
2,0
6,27 1
H =  -   * 0,2 = 6,13 м. 
1 3
Hзаг = 6,13 + 0,408 = 6,54 м. 
Потужність насоса. 
Qн = 1,50 * 171,12 * 3/24 = 32,085 кДж. 
Загальна потрібна площа сит. 
S = 76500 / 400 = 191,2 м2 
Загальна площа сит. 
Sзаг = 191,2 * 9 =1720,8 м2 
Довжина ящика. 
L = 191,2 / 9 = 27 м. 
Таблиця 2.14 - Характеристика ворошителей типу Ш-4-ВВШ (поз. 14) 
Показники Ш-4-ВВШ-14 
Кількість вертикальних шнеків 14 
Питоме навантаження на сито по 550 
ячменю, кг/м2 
Потужність електродвигуна, кВт  
Ворошителя 13,7 
Розвантажувальної стінки 9,0 
Розміри ворошителя, мм  
Довжина зі стінкой 2890 
Ширина 7770 
Ширина по вертикальним шнекам 6940 
Висота ворошителя від сита 3300 
Ширина ящика, мм 7000 
Маса з розвантажувальної стінки, кг 8100 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
47 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Час розвантаження солоду з одного ящика. 
τ = 27 / 0,2 = 135 хв. 
Кількість свіже пророслого солоду в ящике. 
1. Qся = 1,4 * 112,94 / 6 = 26,35 т. 
2. Qся = 104,5 / 6 = 17,41 т. 
Потужність конвеєра. 
1. Qтр = 26,35 * 60 / 0,135 = 11711,1 кДж. 
2. Qтр = 17,41 * 60 / 0,135 = 7737,7 кДж. 
Розрахунок обладнання солодосушильного відділу 
Таблиця 2.15. - Характеристика сушарки ЛСГА (поз. 19) 
Показники ЛСГА-20 
Потужність по сухому солоду з 880 
ростками, кг/год 
Кількість сушильних шахт 4 
Загальний об`єм сушильних шахт, м3 23,8 
Кількість вологи що виділяється за 672 
годину, кг 
Годинна витрата повітря літом, кг 38600 
Годинна витрата теплоти, МДж  
Літом 2554 
Зимою 3802 
Годинна витрата тепла на 1 кг  
випареної вологи, кДж  
Літом 3831 
Зимою 5652 
Поперечний переріз однієї  
сушильної шахти, мм  
Верхнє  4008х185 
Нижнє  4008х275 
Висота сушильної шахти, мм 9350 
Тривалість сушки солоду, год 15-17 
Витрати електроенергії, кВт/год 69 
Габаритні розміри, мм  
Довжина 4500 
Ширина 6200 
Висота 15000 
Маса, кг 50000 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
48 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Кількість ростковідбійних машин. 
N =0,96 * 19676 / (330 * 16 * 2) = 1,78 кВт. 
Приймаєм 1 ростковідбійну машину. 
Об`єм бункера для ростків. 
Vр = (3,12 * 5 * 1,2) / 0,33 = 56,8 м3. 
Приймаємо 4 бункера по 15 м3 кожен. 
√2
h = 1,5  * 0,5774 = 0,6124 м. 
2
15 1
H =  -  = 6,53 м. 
2,25 3
Hзаг = 0,6124 + 6,53 = 7,14 м. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
49 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 2.16 - Специфікація технологічного обладнання. 
 
№ Номер Найменування, Кількість Технічна Потужність 
 
п/п позицій на тип характеристика електродвигуна 
апаратурно обладнання кВт  
технологічній 
схемі  
1 2 3 4 5 6 
1  Дискові трієри 10 Частота 1,5  
обертання 
дисків 55 об/хв,  
Габаритні 
розміри  
1750х860х1050 
 
мм, маса 600 
кг,  
Продуктивність 
2,5 т/год  
2 6 Чан для 9 Кількість  
замочування завантаженого  
зерна 38 т, 
Габаритні  
розміри: 
довжина 6206  
мм, ширина 
 
4416 мм, 
висота 6780  
мм, масса 
трьох 16,5 т   
3 10 Збірник для 1 Частота 0,4 - 0,6 
приготування обертання  
дезінфікуючих мішалки 50 
засобів об/хв,   
Місткість 50 л, 
Габаритні  
розміри:  
 
довжина 736 
мм висота 1560  
мм, Маса 137 
кг  
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
50 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.16 
№ Номер Найменування, Кількість Технічна Потужність 
п/п позицій на тип характеристика електродвигуна 
апаратурно обладнання кВт 
технологічн
ій схемі 
1 2 3 4 5 6 
4 14 Ворошитель 1 Питоме 13,7 
типу Ш-4- навантаження на сито  
ВВШ по ячменю 550 кг/м2, 
Розміри 7770 мм, 
Висота ворошителя 
від сита 3300 мм, 
Ширина ящика 7000 
мм, Маса з 
розвантажувальної 
стінки 8100 кг 
5 19 Сушарка 1 Кількість сушильних 69 
ЛСГА шахт 4, Загальний 
об`єм сушильних 
шахт 23,8 м3, Висота 
сушильної шахти 
9350 мм, Тривалість 
сушки солоду 15-17 
год Габаритні 
розміри довжина 
4500 мм ширина 6200 
мм висота 15000 мм 
Маса 50000 кг 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
51 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.10 Розрахунок складських приміщень і споруд 
Об`єм ячменю після первинної очистки. 
28776∗0,984∗8
V  =  = 32687 л =33 м3
я . 
11∗0,63
Об`єм солоду, що надходить на зберігання у силоси. 
20126∗2
Vс =  = 6857 л = 7 м3. 
11∗0,53
Кількість силосів для зберігання ячменю. 
32687
Nя =  = 130,33 шт.. 
250,8
Кількість силосів для зберігання солоду. 
6857
Nс =  = 27,34 шт 
250,8
Площа складу для зберігання солоду. 
1,3∗1829,4∗2
S =  = 3963,7 м2. 
1,2
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
52 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.11 Розрахунок води і стоків 
Таблиця 2.17 – Повітряно – зрошувальне замочування 
Технологічна Загальна Періодичність, 
операція кількість води на тривалість операції 
1 т. ячменю 
Мийка ячменю 2,0 2 рази по 2 години 
Замочування 3,0 3 рази по 3 години 
ячменю 
Зрошування 5,0 25 операцій на 
ячменю добу по 15 хвилин 
на 1 батарею 
замочувальних 
чанів 
 
Повітряно – зрошувальне замочування. 
Мийка ячменю: 
На рік: 28776 * 2 = 57552 м3. 
На добу: 2697,7 * 2 = 5395,4 м3. 
Замочування ячменю: 
На рік: 28776 * 3 = 86328 3
 м . 
На добу: 2697,7 * 3 = 8093,1 м3. 
Зрошування ячменю:  
На рік: 28776 * 5 = 143880 м3. 
На добу: 2697,7 * 5 = 13488,5 м3. 
Таблиця 2.18 – Усереднені питомі технологічні енерговитрати на 1 т. солоду 
Найменування Вода в Пар в т. Холод у Стиснене Електроенергія 
технологічного м3 Гкал повітря в кВт/год 
процесу нм3 
Ящикова 16,5 2,0 0,21 200 200 
аневматична 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
53 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.12 Розрахунок витрати повітря 
Ентальпія замочуваного ячменю. 
Iз = 0,38 * 2,7 * 12 = 12,312 кДж/ (кг К) 
Ідеальний вихід замочуваного ячменю. 
1+(46−14)
Gз =  = 0,38 кДж. 
100−14
Ідеальна теплоємність замочуваного ячменю. 
1,423∗(100−46)+4,1868∗46
Cз =  = 2,7 кДж/ (кг К) 
100
Ідеальна кількість теплоти, що виділяється з 1 кг пророщуваного ячменю. 
17980∗5,7
Qр =  = 1024,86 кДж. 
100
Ідеальна теплоємність свіже пророслого солоду. 
1,423∗(100−44)+4,19∗44
Cc =  = 2,64 кДж/ (кг К). 
100
Ідеальні втрати теплоти в навколишнє середовище. 
(12,312+1024,86)∗10
Qп =  = 103,72 кДж 
100
Витрати води на охолодження повітря. 
131,76∗(41,4−34,4)
Wо =  = 55,031 кг/год. 
4,19∗(14−10)
Витрати повітря на аерацію.  
Lв = 922,364 / (41,4 - 34,4) = 131,76 кг/год. 
Ідеальна кількість теплоти, яку потрібно видалити з 1 кг солоду при аерації 
його кондиційонованим повітрям. 
Q = 12,312 + 1024,86 - 11,088 - 103,72 = 922,364 кДж. 
Ентальпія свіже пророслого солоду. 
Iс = 0,35 * 2,64 * 12 = 11,088 кДж/ (кг К). 
Ідеальний вихід свіже пророслого солоду. 
0,38∗(100−5,7)
Gс =  = 0,35 кг/год. 
100
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
54 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.13 Розрахунок витрат тепла 
Кількість випаровуваної вологи з солоду при сушінні. 
104,5∗(44−3)
W =  = 44,17 кг/год. 
100−3
Витрати повітря в сушарці. 
44,17
L =  = 22085 кг/год. 
0,079−0,077
Розрахунок повітря на сушку. 
44,17
Lсуш =  = 3680,83 кг/год. 
0,022−0,010
Витрати тепла на сушку солоду для сушарки працюючій з постійною кількістю 
повітря. 
Qсуш = 3680 * (86,37 - 46,47) + 59,62 * 1,42 * ( 70 – 18) - 44,17 * 18 + 53382 = 
=201318,16 кДж. 
 
Таблиця 2.19 - Середні данні витрати води на 1 тонну солоду. 
Показники Вид солодовні 
Солодорощення в одному апараті 
Витрати води, м3 9,0 
 
Норма витрат електроенергії на сушку свіже пророслого солоду. 
ЛСГА-20 
1,266
aт4 =  = 105,5 
(0,022−0,010)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
55 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.14 Характеристика відходів 
Відходами солодового виробництва є зернові відходи (зерно III сорту), 
сплав та паростки. 
Склад і кількість зернових відходів залежать від якості ячменю, який 
поступає у виробництво. Із неочищеного ячменю виділяють загалом 3-5 % 
щуплих зерен, половинок зерен та шаровидних домішок.  
Третій сорт – це малоцінні зерна непридатні для приготування солоду. 
Зернові відходи, які одержують при сортуванні (ІІІ сорт) направляють на 
корм худобі. 
Сплав являє собою суміш частинок полови, легких недорозвинених 
зерен, порожніх квіткових оболонок та інших легких домішок, які не 
видалилися при очищенні зерна на зерноочисних машинах.  
Сплав, який утворюється при митті і замочуванні зерна, направляють на 
корм худобі. 
Паростки відділяють від зерна після сушки на паростковідбійних 
машинах. Кількість солодових паростків становить 3,5-5 % від маси готового 
солоду. Вони містять білкові речовини, цукри, вітаміни та інші цінні речовини. 
Їх кормова цінність у 3,5 рази вища, ніж сіна. Паростки йдуть на корм худобі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
56 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.15 Контроль виробництва і управління якістю продукції. 
Схема хіміко-технологічного контролю технологічних процесів 
наведена в таблиці 2.20. 
Таблиця 2.20 - Схема хіміко-технологічного контролю 
Стадії Об’єкт Параметр, що Метод і Нормати Хто 
процесу контролю контролюється частота вний контрол
контролю параметр ює і де 
фіксуют
ь 
результа
ти 
Стадія Сировина Колір, запах При Згідно з Хімік - 
солодо - надходжен діючим техноло
рощення ні на завод стандарт г 
у кожному ом 
вагоні чи 
автомобілі 
Зернові Вологість. Те ж саме Те ж Те ж 
культури при Здатність до саме саме 
надходженні проростання. 
на Сортування 
підприємство ячменю на 
розсівах. Вміст 
домішок. 
 
Екстрактивніст У середній Те ж Те ж 
ь пробі від саме саме 
кожної 
партії 
Зараженість При Те ж Те ж 
визначенні саме саме 
місця 
зберігання 
Вміст білка У середніх Те ж Те ж 
пробах саме саме 
Величина При Те ж Те ж 
ячменю, вміст визначенні саме саме 
дрібних зерен місця 
зберігання 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
57 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Продовження таблиці 2.20. 
Стадії Об’єкт Параметр, що Метод і частота Нормативни Хто 
процесу контролю контролюється контролю й параметр контрол
ює і де 
фіксуют
ь 
результа
ти 
Стадія солодо Зерно при Вологість зерен Не рідше одного Те ж саме Те ж 
- рощення зберіганні разу на місяць саме 
Температура Один раз на Те ж саме Те ж 
декаду саме 
Зараженість Не рідше одного Те ж саме Те ж 
разу на місяць у саме 
кожному 
зерносховищі 
Зерно при Вологість, Не рідше одного Те ж саме Те ж 
передачі на сміттєві та разу на тиждень саме 
виробництво зернові у середній пробі 
домішки, 
зараженість. 
Здатність до 
проростання 
Замочування і Вологість У середніх Висушуванн Те ж 
миття зерна пробах, які я саме 
відбирають 
щоденно 
Температура Щоденно Термометр Те ж 
води ТС - 4 саме 
Ступінь У всіх Ваговий Те ж 
замочування замочувальних аналіз саме 
апаратах 
Пророщування Температура Постійно Термометр Те ж 
зерна пророщування ТС - 4 саме 
Температура Те ж саме Те ж саме Те ж 
повітря саме 
Вологість свіже У середніх Висушуванн Те ж 
пророслого пробах, які я саме 
солоду відбирають 
щоденно 
Пророслі зерна Те ж саме Розрахунков Те ж 
ий саме 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
58 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.20 
Стадії Об’єкт Параметр, що Метод і Нормативни Хто 
процесу контрол контролюється частота й параметр контролю
ю контролю є і де 
фіксують 
результат
и 
Стадія Сушіння Температура Постійно Термометр Те ж саме 
солодо солоду солоду ТС - 4 
- Вологість Те ж саме Висушуванн Те ж саме 
рощенн свіже я 
я пророслого 
солоду 
Температура Те ж саме Термометр Те ж саме 
сушильного ТС - 4 
агента 
Вологість Те ж саме Висушуванн Те ж саме 
сухого солоду я 
Температура Постійно Термометр Те ж саме 
відпрацьовано ТС - 4 
го агента 
Готовий Колір, запах, При Згідно з Те ж саме 
солод смак надходжен діючим 
ні на стандартом 
зберігання 
Вологість Те ж саме Те ж саме Те ж саме 
Екстрактивніст Те ж саме Те ж саме Те ж саме 
ь 
Різниця 
екстрактивнос
ті тонкого і 
грубого 
помелів 
Вміст амінного Те ж саме Те ж саме Те ж саме 
азоту 
Кінцевий Те ж саме Те ж саме Те ж саме 
ступінь 
зброджування 
Тривалість Те ж саме Те ж саме Те ж саме 
оцукрення 
Колір. Те ж саме Те ж саме Те ж саме 
Кислотність 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
59 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 2.20 
Стадії Об’єкт Параметр, що Метод і Нормативний Хто 
процесу контрол контролюєтьс частота параметр контролю
ю я контрол є і де 
ю фіксують 
результат
и 
Стадія Готовий Склоподібніст Те ж Просвічування Те ж саме 
солодо - солод ь саме на 
рощенн діафоноскопі 
я Крихкість Те ж Фріабіліметро Те ж саме 
саме м 
Число Те ж Згідно з Те ж саме 
Кольбаха саме діючим 
стандартом 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
60 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
2.16 Компонування головного виробничого корпусу 
Подано компонувальне рішення солодового виробництва 
продуктивністю до 40 000 т ячмінного солоду на рік. У проекті розглядається 
пневматична солодовня з роздільним замочуванням ячменю, обертанням 
солоду на кшталт "пересувна грядка" та сушінням солоду на вертикальній 
солодосушарці безперервної дії ЛСГА. Встановлене обладнання дозволяє 
повністю механізувати всі технологічні операції. Ячмінь у солодовий корпус 
подають механічним транспортером. У солодовому корпусі заплановано 
зберігання добового запасу сортового ячменю, що подається на замочування. 
Замочування проводиться в чанах для замочування протягом 3 діб. Спосіб 
замочування - повітряно-водяний з відводом діоксиду вуглецю. Навантаження 
на 1 м сита – 320 кг. Час обертання – 8 діб. Свіжовисушений солод подають на 
ростковідбійні машини, відбитий від паростків солод збирають у бункери, 
потім зважують і механічним транспортером направляють на зберігання та 
відлежку в елеватор. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
61 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
3 Будівельні рішення 
Виробничі будівлі солодової промисловості проектуються відповідно до 
СНіП 2.01.02-85*, СНіП 2.09.02-85*; СНиП II-3-79**, СНиП 2.03.11-85, 
складські будівлі – відповідно до СНиП 2.11.01-85. 
Для скорочення площі забудови та протяжності комунікацій 
рекомендується блокувати всі виробничі приміщення та підсобно-допоміжні 
служби в одному будинку з урахуванням їхнього технологічного 
взаємозв'язку. 
Залізобетонні конструкції агрегатів з виробництва солоду проектувати з 
урахуванням технологічних режимів та відповідно до СНиП 2.03.04-84 
“Бетонні та залізобетонні конструкції, призначені для роботи в умовах впливу 
високих температур”. 
Корпус виробництва солоду складається з одноповерхової частини з 
висотою до низу несучих конструкцій 6,0 або 7,2 м та багатоповерхової 
частини з висотами поверхів 4,8 або 6,0 м. 
В одноповерховій частині розташоване солодоростильне відділення та 
виробництва, що забезпечують його роботу (приміщення сушильних 
агрегатів, приміщення кондиціонерів, холодильно-компресорна станція та ін.). 
У багатоповерховій частині розташоване підробіткове та ростковідбивне 
відділення, відділення миття та попереднього замочування, відділення 
підготовки дезінфектанта. 
 
 
 
 
 
 
 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
Змн. Арк.  № докум. Підпис Дата 
 Розроб.   Стадія  Аркуш Акрушів 
 Консул..  62  
 Керівник.  Будівельні рішення 
 Н.контр  ЧДТУ, Кафедра ХТ 
 Зав.каф. Осипенкова 
Проектування підлог виробничих приміщень здійснювати відповідно до 
“Рекомендацій з проектування та влаштування підлог у цехах підприємств 
пивобезалкогольної, виноробної, лікеро-горілчаної; спиртової, тютюнової 
галузей та виробництва глюкозно-фруктозного сиропу”, розробленими 
інститутом Гіпрохарчпром-2 та ЦНДІПромбудівель. 
 Вентиляція 
При проектуванні систем опалення та вентиляції необхідно керуватися: 
– СНиП 2.04.05-91 “Опалення, вентиляція та кондиціювання”, 
- ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря 
робочої зони", 
та іншими чинними нормативними та довідковими матеріалами. 
Метеорологічні умови та чистоту повітря в робочій зоні виробничих, 
складських та адміністративно-побутових приміщень слід проектувати 
відповідно до п. 2.1 2.10 СНиП 2.04.05-91 р. 
Концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих 
приміщень слід приймати рівною ГДК, встановленою ГОСТ 12.1.005-88, а 
також за чинними нормативними документами. 
Концентрацію шкідливих речовин у припливному повітрі слід 
проектувати відповідно до п. 2.12 СНіП 2.04.05-91. 
Необхідні метеорологічні умови у робочій зоні повинні забезпечуватися 
у комплексі з організаційно-технологічними заходами щодо зменшення 
виділення виробничих шкідливостей за найбільш економічних технічних 
рішень. 
Кількість виробничих шкідливих речовин, що виділяються в 
приміщення, тепла і вологи, слід приймати за даними технологічної частини 
проекту. 
При одночасному виділенні у приміщення шкідливих речовин, тепла та 
вологи кількість припливного повітря при проектуванні вентиляції слід 
приймати більшу, отриману з розрахунків для кожного виду виробничих 
виділень. 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
63 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Визначати кількість повітря для вентиляції за кратністю повітрообміну 
не допускається, за винятком випадків, обумовлених у нормативних 
документах. 
Системи припливної вентиляції зі штучним спонуканням для 
виробничих приміщень, зазвичай, слід разом із повітряним опаленням. 
Системи опалення з місцевими нагрівальними приладами слід 
передбачати, як правило, однотрубні, горизонтально-проточні, 
багатоповерхові будівлі – вертикальні. 
Для систем опалення та внутрішнього теплопостачання слід 
застосовувати як теплоносій, як правило, воду, інші теплоносії допускається 
приймати при обґрунтуванні. 
 
Водопостачання і каналізація 
При проектуванні систем водопостачання та каналізації керуватися 
вимогами діючих СНіП та “Укрупнених норм водоспоживання та 
водовідведення для різних галузей промисловості”, розроблених 
ВНИИЧВОДГЕО 1982 р. 
Вода, що використовується в технологічному процесі, пов'язана з 
отриманням продукту, повинна відповідати ГОСТ 2874-82 Вода питна. На 
підживлення оборотної системи водопостачання та полив території 
використовується технічна вода. 
Витрати води на технологічні потреби слід приймати відповідно до 
технологічного регламенту та паспортних даних обладнання. 
Коефіцієнт годинної нерівномірності при розрахунку годинної витрати 
приймати 1.3. 
З метою скорочення водоспоживання та зменшення скидання стічних 
вод передбачати максимальне використання води повторно та в обігу 
відповідно до рекомендацій та регламентів ВНДІПЛ. 
Напір у системі виробничого водопостачання слід визначати, виходячи 
з умов нормальної роботи технологічного обладнання. 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
64 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Миття обладнання проводити гарячою та холодною водою 
поливальними кранами зі шлангом діаметром 25 мм. 
Для відведення стічних вод у виробничих приміщеннях передбачаються 
трапи, в цехах із залповими скидами передбачається влаштування лотків із 
трапами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
65 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
4 Охорона праці 
4.1 Вимоги до виробничих приміщень 
Виробничі приміщення повинні бути оснащені вентиляцією відповідно 
до СНІП 2.04.05-91 для забезпечення параметрів мікроклімату та вмісту 
шкідливих речовин в робочій зоні, що регламентується ГОСТ 12.1.005-88. 
Робочі місця приміщень повинні бути оснащені телефонним зв’язком, 
світловою сигналізацією з сусідніми, технологічно залежними робочими 
місцями. 
Сигнально – попереджувальне забарвлення елементів будівельних 
конструкцій, небезпечних щодо аварій і нещасних випадків, небезпечних 
елементів виробничого устаткування і внутрішньо цехового транспорту, 
пристроїв і заходів пожежегасіння і забезпечення безпеки праці, а також 
нанесення знаків безпеки у виробничих приміщеннях і на території 
підприємства повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.026-76. На кожному 
поверсі приміщень повинен бути план евакуації на випадок пожежі. На вході 
до виробничого приміщення повинна бути вивішена табличка з позначенням 
його категорії та класу зони по вибухопожежній небезпеці.   
Категорія виробничих приміщень по вибухопожежній небезпеці (за 
ОНТП 24-86) та клас зони (по ПУЭ) приведено в табл. 4.1 
 
 
 
 
 
 
 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб.   Стадія  Аркуш Акрушів 
 Консул..  66  
 Керівник.  ОХОРОНА ПРАЦІ 
 Н.контр           ЧДТУ, Кафедра ХТ 
 Зав.каф. Осипенкова 
Таблиця 4.1 - Категорія виробничих приміщень, клас зони по 
вибухопожежній і пожежній небезпеці та група виробничих приміщень по 
санітарній характеристиці. 
 Категорія по  Класифікація Група 
вибухопожеж щодо виробничих 
Найменування Клас 
ній та небезпечності процесів по 
виробничого зони 
пожежній ураження санітарній 
приміщення по 
небезпеці (за електрострумом характеристиці 
ПУЭ 
ОНТП 24-86) за СНіП 
2.09.04-87 
1 2 3 4 5 
Приймальний     
пристрій для              
В П-II Підвищеної 1б 
солоду та ячменю 
небезпеки 
 
Склад солоду та     
ячменю           
В П-II Підвищеної 1б 
підсилосне та 
небезпеки 
надсилосне 
приміщення 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
67 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
4.2 Мікроклімат виробничого приміщення. 
В приміщенні солодового відділення працює апаратник 
солодосушильної  та солодоростильних установок. За тяжкістю фізичних робіт 
апаратник цих установок належить до категорії ІІа ГОСТ 12.1.005.-88. 
“Мікроклімат робочої зони” , тобто робота пов’язана з постійною ходьбою, 
робота виконується стоячи або сидячи без перенесення важких предметів. 
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до температури, швидкості, руху 
повітря і вмісту шкідливих речовин робочої зони встановлює ГОСТ 12.1.1005-
88 “Мікроклімат робочої зони” і поширюється на повітря робочої зони 
виробничих приміщень підприємств. 
Оптимальна та допустима температура, відносна вологість і швидкість 
руху повітря встановлюється для робочої зони виробничих приміщень з 
урахуванням надлишку тепла, важкості виконування роботи і сезонів року. 
Нормальні величини температури, відносної вологості і швидкості руху 
повітря в робочій зоні виробничих приміщень наведено в таблиці 4.2. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
68 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 4.2 – Мікроклімат в солодовому відділенні 
Показник Оптимальна Допустима на Допустима на Допустима на 
постійних не постійних не постійних і 
робочих робочих постійних 
місцях місцях робочих 
місцях 
Холодний період року 
Температура     
С 18-20 17-23 15-24 
Відносна     
вологість,% 40-60 75 
Швидкість     
руху, м/с 0,2 0,3 
Теплий період року 
Температура,     
С 21-23 27-30 29-31 
Відносна     
вологість, % 40-60 75 
Швидкість     
руху, м/с 0,3 0,4 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
69 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
4.3 Шкідливі речовини робочої зони 
В проекті заводу повинні бути передбачені відповідні міри попередження 
чи зведення до мінімуму шкідливих викидів у повітря робочих приміщень. 
У зв’язку з вибухонебезпечністю зернового пилу у відділенні очистки і 
подрібнення сировини повинна бути встановленна та добре налагодженна 
механічна приливно-витяжна вентиляція, виконана у відповідності з ДБК – В. 
2.5-13-98 “Пожежна автоматика будівель і споруд”. 
Вміст зернового пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 
встановлених граничнодопустимих концентрації (ГДК) згідно ГОСТу 
12.1.005-88 наведено в таблиці 4.3. 
 
Таблиця 4.3 – Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в 
повітрі робочої зони 
Назва речовини Величини ГДК, Клас небезпеки Дія на людину 
М /м 
Зерновий пил 4 ІІІ алергія 
 
Згідно впливу шкідливих речовин на працівника встановлено 
безкоштовні видачі спеціального одягу, взуття та інших засобів 
індивідуального захисту ДИАОП 1.8-10-3.09-98. 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
70 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Таблиця 4.4 – Норми видачі працівникам спеціального одягу та інших 
засобів індивідуального захисту 
Код згідно Найменування Найменування Строк 
класифікатора професії спецодягу, спецвзуття та носіння, 
професії  інших засобів місяців 
ДК 003-95 індивідуального захисту 
8279,3 Апаратник Комбінезон бавовняний 12 
солодовисушу- Рукавиці комбіновані 3 
вального 
відділення Распіратор 
протипиловий 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
71 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
4.4 Електробезпека у виробничому приміщенні 
Електробезпека електроустановок споживачів повинна відповідати 
вимогам ПУЭ – 87.  
Відділення солодосушильне згідно з ПУЭ відноситься до ІІ-го класу 
приміщень з підвищеною небезпекою. 
Електроустановки споживачів, що експлуатуються, повинні відповідати 
вимогам “Правил технічної експлуатації” і “Правил техніки безпеки під час 
експлуатації електроустановок споживачів”, а також діючих стандартів 
безпеки праці та інших нормативних документів. 
Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах шаф, ніш, тощо з 
електроустаткуванням напругою понад 42 В, а також на огорожах, які 
закривають електроапаратуру, повинні бути нанесені попереджувальні знаки 
електричної напруги, виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026 – 76. На 
дверцятах повинен також бути наведений перелік устаткування, що відповідає 
електроапаратурі. 
Організаційними заходами, що гарантують безпечне ведення робіт на 
електроустановках, є: 
- оформлення робіт нарядом–допуском, розпорядженням або переліком 
робіт, що виконуються у порядку поточної експлуатації; 
- допущення до роботи; 
- нагляд під час роботи; 
- оформлення перерви у роботі, переведень на інше  
робоче місце, закінчення роботи. 
Відповідальними за безпеку робіт є: 
- особа, що видає наряд та віддає розпорядження; 
- допускаючий – відповідальна особа з оперативного персоналу; 
- відповідальний керівник робіт; 
- виконавець робіт; 
- спостерігач та член бригади. 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
72 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Освітлювальна та силова електропроводка повинні бути виконані з 
дотриманням правил вибухобезпеки та утримуватись в справному стані. 
Встановлення електродвигунів, пускачів та електропроводки дозволяється 
тільки у вибухобезпечному виконанні. 
Колони, ємкості, трубопроводи, насоси та інші пристрої і апаратура, де 
можуть виникати заряди від статичної електрики, а також металеві поручні 
сходів обов´язково заземлюються. Всі з´єднання струмовідводів повинні бути 
зварними. Опір контуру заземлення не повинен перевищувати 4 Ом згідно з 
ПУЭ. 
4.5 Пожежна безпека 
В приміщенні відділення очистки і переробки сировини згідно з ОКТП 
24-86 відноситься до категоріїї Б – вибухопожежонебезпечної, за ПУЭ-87 – до 
класу В–ІІа. Ступінь вогнестійкості будівлі – Iб 
Враховуючи дані характеристики, доцільно забезпечити приміщення 
автоматичною пожежною сигналізацією (АПС). 
Основні технічні засоби, що застосовуються в пожежній сигналізації – 
це пожежні сповіщувачі та прийомоконтрольні пристрої. За принципом дії 
автоматичні  пожежні сповіщувачі поділяються на теплові, димові та світлові. 
Для приміщення очистки і переробки сировини за ДБН В.2.5-13-98 пожежні 
сповіщувачі повинні бути теплові. 
4.6 Санітарно-побутові приміщення 
Забезпечення підприємства санітарно-побутовими приміщеннями є 
обов´язковою складовою для нормального ведення технологічного процесу 
та зняття фізичного та психологічного навантаження службово-технічного 
персоналу. 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
73 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
До таких приміщень відносяться гардеробні; душові кімнати, 
приміщення для чергового персоналу, кімнати особистої гігієни жінок, 
приміщення для відпочинку, місця паління та інше. 
В гардеробних кількість відділень в шарах та вішалок для домашнього 
одягу та спецодягу приймається рівною обліковій  чисельності працюючих. 
При гардеробних передбачені комори для спецодягу, вбиральні, 
приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального 
інвентаря, місце для чищення взуття та сушіння волосся. 
Кількість душових, умивальників та спеціальних побутових 
улаштувань приймають за чисельністю працюючих в зміні або частині цієї 
зміни, що одночасно закінчує працю. 
Вбиральні у багатоповерхових побутових адміністративних та 
виробничих будівлях передбачаються на кожному поверсі. 
Приміщення та місця відпочинку в робочий час і приміщення 
психологічного розвантаження розміщуються при гардеробних домашнього 
одягу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
74 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
4.7 Виробниче освітлення 
Освітлення – один з найважливіших елементів умов праці. Правильно 
виконана система освітлення відіграє значну роль у зниженні виробничого 
травматизму, сприяє збільшенню продуктивності та якості праці, створює 
нормальні умови роботи, підвищує загальну працездатність. Залежно від 
джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється 
прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що 
створюється електричними джерелами світла; суміщеним, при якому недостатнє 
за нормами природне освітлення доповнюється штучним. 
Природне освітлення здійснюється через світлові отвори в вікнах або 
через ліхтарі, які знаходяться на покритті виробничих приміщень. При 
знаходженні необхідної природної освітленості на робочих місцях в 
приміщеннях окрім коефіцієнта природної освітленості (КПО) враховується 
глибина приміщення, площа підлоги, вікон та ліхтарів, їх затінок сусідніми 
будівлями.  
Нормовані значення освітленості в люксах і КПО – С ІІІ
н  (%) у 
виробничих приміщеннях наведено у таблиці 4.5 
Таблиця 4.5 – Норми освітленості у виробничих приміщеннях 
Ступінь Найменший Зорова праця Контраст Характе- Освітлення 
точності розмір 
Розряд Під- відміннос- ристика Штучне Природн
зорової об’єкту 
розря фону є 
праці розрізнення ті об´єкта 
д 
з фоном Комб Заг. КПО,С ІІІ
н
, 
Лк 
% 
Середня 0.5 – 1  ІV в середній середній 400 200 1.5 
 
Фактичне освітлення відповідає нормам. В солодосушильному 
відділенні використовують суміщений спосіб освітлення, при якому недостатнє 
за нормами природне освітлення доповнюється штучним. 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
75 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
4.8 Штучна вентиляція 
Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість 
очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі 
речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря 
(очищувати, підігрівати, зволожувати тощо), більш цілеспрямовано подавати 
повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дає можливість 
організувати повітрозабір у найбільш чистій зоні території підприємства і 
навіть за її межами. 
При штучній вентиляції повітрообмін здійснюється внаслідок різниці тисків, 
що створюється вентилятором. Вона застосовується в тих випадках, коли 
тепловиділення у виробничому приміщенні недостатні для постійного 
(протягом року) використання аерації, або коли кількість чи токсичність 
шкідливих речовин, які виділяються у повітря приміщення є такою, що виникає 
необхідність постійного повітрообміну незалежно від метеорологічних умов 
навколишнього середовища. 
Механічна вентиляція може бути робочою або аварійною. Остання 
повинна передбачатися у виробничих приміщеннях, де можливе раптове 
надходження у повітря значної кількості шкідливих чи вибухонебезпечних 
речовин. Аварійна вентиляція повинна вмикатись автоматично при досягненні 
граничної концентрації небезпечних виділень і забезпечувати швидке їх 
вилучення із приміщення. Як правило, аварійна вентиляція повинна 
забезпечувати 8—12-кратний повітрообмін за годину в приміщенні. 
Робоча вентиляція може бути загально обмінною, місцевою чи 
комбінованою. 
    Загальнообмінна штучна вентиляція 
Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного 
мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони 
приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при 
відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
76 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
технологічного процесу та особливості виробничого устаткування 
виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції. 
Якщо у виробничих приміщеннях виділяються гази та пари з густиною, 
що перевищує густину повітря (наприклад, пари кислот, бензину, гасу тощо), 
то загально обмінна вентиляція повинна забезпечити видалення 60% повітря з 
нижньої зони приміщення та 40% — з верхньої. Якщо густина газів менша за 
густину повітря, то видалення забрудненого повітря здійснюється у верхній 
зоні. 
Загальнообмінна штучна вентиляція може бути припливною, витяжною 
чи припливно-витяжною. 
Припливна загально обмінна вентиляція забезпечує подачу чистого зов-
нішнього повітря у приміщення. При цьому видалення забрудненого повітря 
здійснюється через вентиляційні отвори, фрамуги, дефлектори. Даний вид 
механічної вентиляції застосовується у виробничих приміщеннях зі значним 
тепловиділенням і низькою концентрацією шкідливих речовин. Схема 
припливної механічної вентиляції включає: повітрозабірний пристрій ; фільтр 
для очищення повітря ; повітронагрівач (калорифер) ; вентилятор ; мережу 
повітроводів  та припливних патрубків з насадками . Якщо немає необхідності 
підігрівати припливне повітря, то його пропускають безпосередньо у 
виробничі приміщення через обвідний канал . 
Повітрозабірні пристрої необхідно розташовувати в місцях, де повітря 
не забруднене пилом та газами. Вони повинні знаходитись не нижче 2 м від 
рівня землі, а від викидних каналів витяжної вентиляції по вертикалі — нижче 
6 м і по горизонталі — не ближче 25 м.. Припливне повітря подається в 
приміщення, як правило, розсіяним потоком для чого використовуються 
спеціальні насадки. 
Витяжна загальнообмінна вентиляція застосовується у виробничих 
приміщеннях, в яких відсутні шкідливі речовини, а необхідна кратність 
повітрообмін є невеликою, а також у допоміжних, побутових та складських 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
77 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
приміщеннях. Витяжна вентиляція складається із очисного пристрою , 
вентилятора , центрального та відсмоктувальних повітроводів. 
Повітря після очищення необхідно викидати на висоті не менше ніж 1 м 
над гребенем даху. Забороняється робити викидні отвори безпосередньо у 
вікнах. 
Припливно-витяжна загально обмінна вентиляція застосовується у 
приміщеннях, в яких необхідно забезпечити підвищений та надійний 
повітрообмін. При цьому виді механічної вентиляції у виробничих 
приміщеннях, де виділяється значна кількість шкідливих газів, парів, пилу 
витяжка повинна бути на 10% більшою ні приплив, щоб шкідливі речовини не 
витіснялись у суміжні приміщення з меншою шкідливістю: 
В системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не 
лише зовнішнього повітря, але й повітря самих приміщень після його 
очищення. Таке повторі використання повітря приміщень називається 
рециркуляцією і здійснюється в холодний період року для економії тепла, що 
витрачається на підігрівання припливного повітря. Однак можливість 
рециркуляції обумовлюється цілою низкою санітарно-гігієнічних та 
протипожежних вимог. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
78 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
4.9 Основні вимоги до систем вентиляції 
Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним 
санітарно-гігієнічним вимогам: 
— створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні 
умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря); 
— повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі 
або розчиняти їх до допустимих концентрацій; 
— не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом 
засмоктування із суміжних приміщень; 
— не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження; 
— бути доступними для керування та ремонту під час експлуатації; 
—  не створювати під час експлуатації додаткових незручностей 
(наприклад, шуму, вібрацій, попадання дощу, снігу і т. п.).          ' 
Необхідно зазначити, що до вентиляційних систем, встановлених у 
пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях висувається ціла низка. 
додаткових вимог, які в цьому розділі не розглядаються. 
4.10  Фібраційна дія пилу 
Предметна діяльність людини спричиняє надходження у повітряне 
середовище виробничих приміщень пилу. Забруднення повітряного 
середовища пилом обумовлено невідповідністю між розвитком промислового 
виробництва та технічними засобами очистки його відходів. 
Пил – це поняття, що визначає фізичний стан речовини, подрібненої на 
маленькі частки. 
 За походженням пил поділяється на два класи: 
органічний: рослинний (дерев’яний, бавовняний ), тваринний 
(кістковий, вовняний), штучний (пластмасовий); 
неорганічний: мінеральний (кварцовий, силікатний), металевий 
(залізний, алюмінієвий). 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
79 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Пил відноситься до аеродисперсних систем, а відтак має здатність 
перебувати у завислому стані. Ступінь дисперсності пилу визначає тривалість 
перебування його у повітрі та глибину проникнення у дихальні шляхи. 
За дисперсністю пил буває: 
видимий >10мкм; 
мікроскопічний < 10-0,25мкм; 
ультрамікроскопічний <0,25мкм. 
Гранично допустима концентрація зернового пилу має бути 4 мг/м куб., 
бавовняного — 6 мг/м куб., з домішкою діоксиду кремнію від 2 до 10% — 4 
мг/м куб. 
У системі оздоровчих заходів, спрямованих на профілактику пилових 
захворювань, важливе місце займає медичний контроль за станом здоров’я 
працівників: проведення попередніх (під час влаштування на роботу) і 
періодичних медоглядів. При дії вуглецевого пилу необхідно проводити 
медогляди раз на 2 роки, причому обов’язкова консультація 
оториноларинголога, фтизіатра. 
Для видалення з виробничих приміщень осілого пилу рекомендується 
вологе прибирання їх. У тих випадках, коли знизити рівень запиленості 
повітря робочої зони до гранично допустимих технічно не можливо, велике 
значення приділяють засобам індивідуального захисту органів дихання. 
4.11 Розробка заходів і засобів захисту робітників 
Респіратори застосовують для захисту органів дихання від пилу. 
Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»). 
Респіратор Р-2 складається із фільтрувальної напівмаски з 
наголовником. Напівмаска має два клапани вдиху і один — видиху. У клапана 
видиху є запобіжний екран. Зовнішня частина напівмаски виготовлена з 
поліуре-танового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня — з тонкої 
повітронепроникної плівки, до якої вмонтовано два клапани вдиху. Між 
поліуретаном і плівкою є фільтр із полімерних волокон. Респіратор має 
носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся (мал.). 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
80 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря 
послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де 
очищається від грубодис-персного пилу, потім крізь фільтрувальний 
полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонкодисперсного пилу. 
Після очищення повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір 
та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить 
через клапан видиху. 
Респіратори Р-2 виготовляються трьох розмірів відповідно до висоти 
обличчя: 99—109 мм — перший розмір, 109—110 мм — другий розмір, понад 
110 мм — третій розмір. 
Зберігаються респіратори у запаяному поліетиленовому пакеті. Щоб 
підігнати респіратор Р-2 до свого обличчя, треба перевірити його справність, 
надіти напівмаску на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині, одна 
тасьма наголовника, що не розтягується, була б на тім'ї голови, а друга — на 
потилиці; за допомогою пряжок, що є на тасьмах, відрегулювати й довжину 
(для чого треба зняти напівмаску) таким чином, щоб надіта напівмаска щільно 
прилягала до обличчя; кінці носового затискача притиснути до носа. 
Респіратори надягають за командою «Респіратор надіти!» або 
самостійно. Знявши респіратор, треба провести його дезактивацію: видалити 
пил із зовнішньої частини напівмаски щіткою або витрусити, внутрішню 
поверхню напівмаски протерти тампоном і просушити. Респіратор покласти в 
поліетиленовий пакет і закрити його кільцем. 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
81 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Респіратор ШБ-1 («Пелюсток») широко застосовувався під час ліквідації 
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і надійно захищав від радіоактивного 
зараження. Це респіратор одноразового користування, безрозмірний; 
фільтрувальним елементом у ньому є тканина Петрянова. 
 
     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
82 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Промислова вентиляція – умовний клас вентиляційних систем, що 
характеризується великими обсягами оброблюваного повітря.  
Промислова вентиляція включає наступні технологічні системи: 
1) Приточно-витяжна вентиляція 
Підтримує мікроклімат в приміщенні згідно з технологічними вимогами 
виробництва і санітарним нормам для людини. 
2) Аспірація 
Видалення з виробничих приміщень важких суспензій, пилу і газу, що 
виділяються під час технологічного процесу. 
 
 
Завдання промислової вентиляції в тому, щоб підтримувати в 
виробничому приміщенні склад і стан повітря, що задовольняють гігієнічним 
вимогам. Крім гігієнічних, можуть пред'являтися вимоги, що випливають з 
особливостей технології виробництва, з умов зберігання продукту, а також 
збереження обладнання і будівельних конструкцій. 
Особливості промислової вентиляції 
Вентиляційне обладнання – це компактні автономні агрегати, кожен з 
яких забезпечує подачу і видалення повітря. А крім цього: нагрів або 
охолодження, рекуперацію тепла, ефективний розподіл повітряного потоку, 
підтримання необхідної температури. Залежно від виникаючих потреб 
застосовуються різні типи агрегатів. 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
83 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
У великих приміщеннях виробничого призначення, як правило, подача 
повітря здійснюється у верхню частину приміщення через керовані повітряні 
клапани, і зазвичай для подачі і видалення повітря не потрібне виготовлення і 
монтаж повітроводів. Однак в деяких спеціальних випадках їх застосування 
можливе. 
Особливістю конструктивного рішення вентиляційних агрегатів є 
ефективне спільне використання двох основних принципів енергозбереження, 
що лежать в основі сучасної концепції вентилювання виробничих і 
громадських споруд великого обсягу, а саме: 
рециркуляція повітря; 
рекуперація відведеного тепла. 
Автоматизація 
Керуюча автоматика спрощує експлоатацію та забезпечує стабільну 
роботу систем промислової вентиляції 
Управління роботою систем промислової вентиляції можливо як в 
автоматичному, так і у ручному режимі, в тому числі включення і виключення 
систем за тимчасовим розкладом, місцеве управління з венткамер, дистанційне 
керування з приміщення диспетчерської, дистанційне керування з 
обслуговуваних приміщень. Передбачені окремі алгоритми роботи системи 
вентиляції для холодного і теплого періодів - режими «зима» і «літо». 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
84 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
ВИСНОВОК 
 
Солод – це пророслі зерна злакових культур. При солодорощенні в 
ячмені накопичуються ферменти й утворюються речовини, які зумовлюють 
забарвлення, смак і аромат солоду, необхідні для створення пива. 
Процес солодорощення ячменю поділяється на такі технологічні 
процеси: очистка і сортування зерна, промивка, замочування і пророщування, 
сушіння солоду.  
Очищення зерна відбувається на зернових сепараторах, де відділяють 
легке зерно, пил і сторонні домішки. Потім на сортувальних машинах його 
поділяють за крупністю на сорти. Це дуже важлива операція, тому що тільки 
однакові за величиною зерна ячменю одночасно досягають необхідної 
вологості під час замочування і рівномірно розвиваються під час проростання.  
Під час замочування зерна його вологість змінюється з 15 до 43-45%, 
при цьому збільшується дихання зерна. Тому потрібно підводити до нього 
кисень продуванням повітрям або заміною води. Тривалість замочування 
залежить від температури води і коливається в межах 48-72 години.  
Далі зерно йде у солодоростильний апарат. У ньому зерно продувається 
повітрям з відносною вологістю 96 – 98% і температурою 12 °С Температура 
зерна підтримується в межах 15 – 18 °С. Зерно пророщується протягом 6 – 8 
діб. Після чого солод надходить у камеру підвялювання, а потім подається у 
сушильну установку. Термін сушіння 24 – 36 годин до вологості солоду 3%. 
 
 
 
 
 
 
 КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розроб.   Літ. Арк. Акрушів 
 
 Консул..  85  
 Керівник.  ВИСНОВОК 
   ЧДТУ, Кафедра ХТ 
 Зав.каф  
Сушіння супроводжується фізико – хімічними змінами і значним 
зменшенням ферментативної активності. Висушений солод звільняється від 
ростків на ростковідбійних машинах. Відбиті ростки йдуть на корм тваринам. 
Свіже висушений солод перед виробництвом пива повинен вилежатися 
протягом 4 – 6 тижнів.  
Ящикова солодовня є набором з декількох прямокутних ящиків, 
розділених стінками. Основне дно кожного ящика передбачає ухил для стоку 
води, що утворюється внаслідок дихання зерна. Над основним дном 
розташоване друге – ситчасте. Воно виготовляється з вуглецевої оцинкованої 
сталі та має отвори 2,25 мм. Живий переріз ситчастої поверхні має бути не 
менше 10%. Знизу в підситовий простір подається повітря, що кондиціонує 
повітря. На бічних стінках ящика розташовані рейки, якими рухається каретка, 
забезпечена вертикальними шнеками, що служить для періодичного 
перемішування зерна. Ворошитель переміщається з одного кінця ящика в 
інший 2 рази на добу, при цьому шнеки повинні обертатися один на одного, 
перемішуючи солод і переміщуючи нижні шари вгору. 
Комплекс заводу складається з шести поверхів та двох цехів 
приймального до якого входиять приймальний пристрій, елеватор, робоча 
вежа елеватора, силосні корпуси – надсилосне та підсилосне приміщення та 
солодового цеху до складу якого входять відділення замочування, відділення 
солодорощення, сушильне відділення та відділення підготовки та обробки 
води.  
Рентабельність заводу становить:  
Р = П/С = 3,5/9,49 = 0,37=37%. 
А, окупність інвестиції: 
Окупність  350000000 /70000000  = 5 років 
Виробнича собівартість становить: 9,49 грн/кг 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
86 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Основні економічні показники: 
Річний обсяг виробництва – 20000 т/рік 
Чисельність працюючих – 70 осіб 
Виробнича собівартість – 9,49 грн/кг 
Прибуток – 70000000 грн 
Інвестиції – 350000000 грн 
Окупність інвестицій – 5 років 
Рентабельність – 37% 
Відпускна ціна за 1 кг - 15,72 грн 
Було розроблено заходи щодо забезпечення безпеки працівників. 
Для захисту органів дихання від пилу було запропоновано 
використовувати респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»). Зберігаються 
респіратори у запаяному поліетиленовому пакеті. 
Було запропоновано використовувати промислову вентиляцію задля 
підтримання мікроклімату в приміщенні згідно з технологічними вимогами 
виробництва і санітарним нормам для людини, а також видалення з 
виробничих приміщень важких суспензій, пилу і газу, що виділяються під час 
технологічного процесу. Завдання промислової вентиляції в тому, щоб 
підтримувати в виробничому приміщенні склад і стан повітря, що 
задовольняють гігієнічним вимогам. 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
87 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 
1. Домарецький В.А. Технологія солоду і пива. – К.: Фірма 
“ІНКОС”, 2004. – 426 с  
2. Колотуша П.В. Технологія солоду. – К.:  ІСДО, 1993.  – 136 с. 
3. Колотуша П.В., Кошова В.М. Сировина для виробництва пива.– 
К.: НМК ВО України, 1991. – 144 с. 
4. Калунянц К.А. Химия солода и пива. – М.: Агропроиздат, 1990.           
– 176 с. 
5. Колотуша П.В., Домарецкий В.А. Интенсификация 
солодовенного производства. –  К.:Техніка, 1977. – 160 с  
6. 36. Косминский Г.Й. Технология солода, пива и безалкогольных 
напитков (практикум). –  Минск: Дизайн ПРО, 1998. – 352 с. 
7. Нарцис Л. Технология солода. – М.: Пищ. пром-сть, 1980. – 503 
с  
8. Технология солода, пива и безалкогольных напитков / К.А. 
Калунянц, В.Л. Яровенко, В.А. Домарецкий, Р.А. Колчева. – М.: 
Колос, 1992. – 446 с. 
9. Химико-технологический контроль производства солода и пива 
/ П.М. Мальцев, Е.И. Великая, М.В. Зазирная, П.В. Колотуша. – 
М.: Пищ. пром-сть, 1976. – 448 с. 
10. Вольфганг Кунце. Технологія солоду і пива, 1999. – 105 с. 
11.        Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці" 
дипломного проекту для студентів технологічних 
спеціальностей деннної та заочної форм навчання / Уклад.: 
М.П.Купчик, М.П.Гандзюк,  В.Н.Вендичанський. – К.: УДУХТ, 
1999. – 12 с. (№ 5390). 
 
 
 
 
 
 КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 Розро б.   Літ. Арк. Акрушів 
 Консул..  88  
 Керівник.  СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 
   ЧДТУ, Кафедра ХТ 
 Зав.каф  
12.        Охорона праці в галузі : Методичні вказівки до вивчення 
дисципліни і виконання контрольної роботи для студентів 
напряму 0907 “Харчова технологія та інженерія” та 0906 
“Хімічна технологія та інженерія” денної та заочної форм 
навчання / Уклад.: М.П.Гандзюк, М.П.Купчик, В.С.Гуць. – К.: 
НУХТ, 2001. – 36 с. (№ 6052). 
 
13.         ДСТУ 4282:2004 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні 
умови. 
 
14.        Мелетьєв А.Є.,  Тодосійчук С.Р, Кошова В.М. Технохімічний 
контроль  солоду, пива та безалкогольних напоїв: Підручник 
для студентів вищих навчальних закладів.  – Вінниця, "Нова 
книга", 2007. – 392 с. 
 
15.        Колотуша П.В., Домарецкий В.А. Интенсификация 
солодовенного производства. –  К.:Техніка, 1977. – 160 с. 
 
16.        Нормы технологического проектирования предприятия по 
производству ячменного солода. – М. : Гипропищепром-2, 1979. 
– 63 с 
 
17.        Технологическое проектирование солодовенных и 
безалкогольных заводов: Учебное пособие для студентов вузов 
/П.В.  Колотуша, В.А.  Домарецкий, Н.А. Емельянова и др. – К.: 
Вища шк., 1987. – 256 с. 
 
18.        Технологічні облік і звітність у виробництві солоду, пива та 
безалкогольних напоїв: Навчальний посібник / В.А. 
Домарецький, А.Є. Мелетьєв, М.О. Денисов та ін. – К.: Фірма 
Інкос, 2005. – 191 с. 
 
19.        Технология солоду, пива та безалкогольних напоїв у задачах і 
прикладах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних 
закладів / А.Є. Мелетьев, В.А. Домарецкий, С.Р. Тодосійчук, А.М. 
Куц та ін. – К.: НУХТ, 2007.– 256 с. 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
89 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
20.       Химико-технологический контроль производства солода и пива 
/ П.М. Мальцев, Е.И. Великая, М.В. Зазирная, П.В. Колотуша. – 
М.: Пищ. пром-сть, 1976. – 448 с. 
 
21.     Главачек Ф., Лхотский А. Пивоварение. – М.: Пищ. пром-сть, 1977. – 
624 с. 
 
22.    Достижения в технологии солода и пива /Под ред. А.П. Колпакчи 
и  О. Бендовой. – М.: Пищ. пром-сть, 1980. – 352 с. 
 
23.    Калунянц К.А. Химия солода и пива: Учебное пособие для 
студентов вузов. – М.: Агропроиздат, 1990. – 176 с 
 
 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
КРБ 22.ТБВ84.41.00 000ПЗ 
90 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата