ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7618| Title: | Проєкт автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для перевезення поштових та кур’єрських відправлень в Житомирській області |
| Authors: | Солтус , Анатолій Петрович Осадча, Валерія Іванівна |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для перевезення поштових та кур’єрських відправлень в Житомирській області. Розраховано виробничу програму, виконано планування виробничого корпусу, планування слюсарно-механічної дільниці та системи її освітлення, генеральне планування автотранспортного підприємства (АТП), спроектовано гідравлічний прес. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 69 стор. А4. Складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7618 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Осадча В.І.pdf Restricted Access | 2.19 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для
перевезення поштових та кур’єрських відправлень в Житомирській
області»
Керівник роботи:
д.т.н., професор _______________ А.П. Солтус
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-13
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________ В.І. Осадча
(підпис) (Ініціали, прізвище)
2025
РЕФЕРАТ
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування
автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для перевезення поштових
та кур’єрських відправлень в Житомирській області. Розраховано виробничу
програму, виконано планування виробничого корпусу, планування слюсарно-
механічної дільниці та системи її освітлення, генеральне планування
автотранспортного підприємства (АТП), спроектовано гідравлічний прес.
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 69 стор. А4. Складається зі
вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................... 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ............................... 6
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства 6
1.2 Аналіз клімату і місцевості ............................................................................... 8
1.3 Аналіз характеру вантажу ................................................................................. 9
1.4 Вибір транспортного засобу ........................................................................... 10
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту ........................................ 15
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ..................................................................................................... 17
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ............................................................... 17
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл ....................................................... 18
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ......................... 21
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів .. 23
2.2 Планування виробничого корпусу ................................................................. 24
2.2.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів ....... 24
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу .................................................................................. 25
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР ............................................................................ 26
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ...................................................... 30
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу
.............................................................................................................................. 30
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства ....................................................................................................... 31
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями і відділеннями .......................................... 31
2.2.8 Розрахунок кількості працівників ........................................................... 32
2.2.9 Розрахунок площ приміщень ................................................................... 34
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень ..................................................... 34
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень ............................................. 36
2.2.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ....................... 38
2.2.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ..................................... 38
2.2.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу........... 38
2.2.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства ................. 39
2.2.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ............................. 40
2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці ......................................... 41
2.3.2 Вибір основного обладнання для слюсарно-механічної дільниці АТП
.............................................................................................................................. 42
2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на слюсарно- механічній
дільниці ................................................................................................................ 43
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ...................................................................... 45
3.1 Загальна характеристика і опис роботи пристосування .............................. 45
3.2 Аналіз існуючих конструкцій та вибір прототипу пристосування ............ 46
3.3 Розрахунок виконавчих механізмів пресу .................................................... 47
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .......................... 50
4.1 Розрахунок штучного освітлення ................................................................... 50
4.2 Інструктаж з техніки безпеки ......................................................................... 55
4.3 Пожежна безпека ............................................................................................. 57
4.4 Охорона навколишнього середовища ............................................................ 58
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 60
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ............................................................................ 61
ДОДАТКИ .................................................................................................................. 63
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Забезпечення технічної справності автомобілів значною мірою залежить
від рівня розвитку та умов експлуатації виробничо-технічної бази
автотранспортних підприємств. Ця база включає в себе будівлі, споруди,
обладнання, оснащення й інструменти, необхідні для технічного
обслуговування, поточного ремонту та зберігання транспортних засобів.
Автомобільна промисловість стрімко розвивається, при цьому
провідними центрами її зростання залишаються США та Японія. Український
автопарк також постійно поповнюється, і щороку кількість автомобілістів
зростає.
У зв’язку з цим одним із важливих завдань, що стоїть перед
експлуатаційними організаціями, є подовження строку служби автомобілів.
Головною метою даного дипломного проекту є проведення технічного
розрахунку автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для перевезення
поштових та кур’єрських відправлень, який включає в себе визначення
виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу
автомобільного транспорту АТП, розрахунок об’ємів робіт за їхніми видами,
вибір і обгрунтування методів організації виробництва, розрахунок кількості
виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ приміщень
основного і допоміжного виробництва, визначення характеристики будівель,
споруд та вцілому проектування генерального плану АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Автотранспортне підприємство, що спеціалізується на перевезенні
поштових і кур’єрських відправлень, призначене для організації та здійснення
доставки кореспонденції, посилок, вантажів та іншої поштової продукції між
відправниками та одержувачами у встановлені строки. Основною метою
діяльності такого підприємства є забезпечення своєчасного, безпечного та
якісного транспортування поштових відправлень згідно з вимогами чинного
законодавства та стандартів обслуговування.
Підприємство виконує широкий спектр завдань, зокрема:
збір, сортування та підготовка відправлень до транспортування;
організація маршрутів доставки;
забезпечення збереження вантажу на всіх етапах перевезення;
контроль за виконанням графіків руху;
взаємодія з поштовими, логістичними та митними структурами.
У технічному плані автотранспортне підприємство включає парк
спеціалізованих транспортних засобів, обладнаних відповідно до вимог безпеки
та збереження поштових відправлень, а також виробничо-технічну базу для
обслуговування та ремонту цих автомобілів. До складу підприємства також
входять адміністративні приміщення, диспетчерські служби, склади та
сортувальні центри.
Структура автотранспортного підприємства
1. Адміністративно-управлінський підрозділ
o Включає керівництво підприємства (директор, головний інженер,
головний бухгалтер) та відділи планування, логістики, кадрів і
юридичної підтримки.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
o Відповідає за стратегічне управління, фінансову політику та
організацію роботи підприємства.
2. Відділ логістики і маршрутизації
o Розробляє оптимальні маршрути доставки.
o Контролює виконання графіків та координує роботу водіїв і
кур’єрів.
3. Транспортний відділ
o Складається з водіїв, механіків, диспетчерів.
o Забезпечує технічну справність автопарку та управління
транспортними засобами.
4. Служба технічного обслуговування та ремонту
o Включає майстерні, станції технічного обслуговування,
діагностичне обладнання.
o Відповідає за підтримку автотранспорту в належному технічному
стані.
5. Сортувально-складський комплекс
o Містить склади, сортувальні лінії, пакувальне обладнання.
o Призначений для приймання, обробки, сортування та тимчасового
зберігання поштових відправлень.
6. Інформаційно-диспетчерська служба
o Відстежує рух транспортних засобів, обробляє інформацію в
реальному часі.
o Здійснює зв'язок між водіями, кур’єрами та центральним офісом.
Схема організації (спрощена)
Директор |
-------------------------------------------------
| | | |
Відділ Відділ Транспортний Сортувально-
логістики кадрів відділ складський
та маршрут. (водії, комплекс
диспетчери)
|
Технічна служба (СТО, ремонт)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для області з такою кількістю поштових відділень та служб кур’єрських
відправок, необхідне автотранспортне підприємство, яке б задовольняло
потреби в перевезеннях поштових та кур’єрських відправлень.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на
утримання АТП необхідно зменшувати різномарочність рухомого складу.
Тому, для перевезення проаналізуємо декілька автомобілів аналогів, які б
забезпечили потреби поштових та кур’єрських перевезень в Житомирській
області.
1.2 Аналіз клімату і місцевості
Жито́мирська о́бласть— область на півночі України, в межах Поліської
низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На сході межує з
Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською
областями України. Адміністративним центром є м. Житомир. Створена 22
вересня 1937 року з західних районів Київської області.
Складається з Житомирського, Бердичівського, Коростенського та
Звягельського районів. Має 12 міст (Бердичів, Житомир, Коростень, Малин,
Звягель), (Андрушівка, Баранівка, Коростишів, Овруч, Олевськ, Радомишль,
Чуднів), 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів [2].
Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним
зниженням на північ і північний схід (від 280—220 м до 150 м і менше). Більша
частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської
та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська
низовина. На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із
найвищою точкою 330 м над рівнем моря, крім того, на території області є
Білокоровицько-Топильнянський та Озерянський кряжі.
Клімат Житомирської області помірно континентальний, з вологим літом
та м'якою зимою. Середньорічна температура ≈10 °C, середня температура
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
січня — 4-5 °C, а в липні — близько +20 °C. Річна кількість опадів на півночі
≈600 мм, а на півдні ≈570 мм. Вегетаційний період у середньому становить 240
днів.
1.3 Аналіз характеру вантажу
Вантажі, що перевозяться у сфері поштової та кур’єрської логістики,
мають різноманітний характер за своїми фізичними, технічними та ціннісними
характеристиками. Для ефективного транспортування важливо розуміти
особливості кожного виду відправлень, оскільки це впливає на вимоги до умов
перевезення, пакування, безпеки та термінів доставки.
Класифікація вантажів за основними ознаками:
За фізичними властивостями:
• Легковагові вантажі — документи, листи, конверти;
• Середньої ваги — невеликі посилки, пакунки до 10–30 кг;
• Важкі вантажі — великогабаритні відправлення (наприклад,
побутова техніка, комп’ютери), що потребують спеціального
транспорту.
За типом упакування:
• В конвертах (документи, картки);
• У фірмових коробках або пакетах кур’єрських служб;
• У спеціальній тарі — термобокси, дерев’яні ящики, м’яка обгортка
тощо.
За вимогами до умов перевезення:
• Звичайні вантажі — не потребують особливих умов;
• Крихкі вантажі — скло, електроніка (потребують маркування і
дбайливого поводження);
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
• Температурно-чутливі вантажі — медикаменти, продукти
харчування (потрібні рефрижератори або термоконтейнери);
• Цінні відправлення — грошові перекази, ювелірні вироби
(потребують охорони або супроводу).
За терміновістю доставки:
• Стандартна доставка — до 1–3 діб у межах країни;
• Експрес-доставка — впродовж доби або кількох годин;
• Міжнародна доставка — від кількох діб до тижня залежно від напрямку.
Особливості організації перевезень таких вантажів:
• Потреба в чіткому маркуванні та системі відстеження;
• Забезпечення збереження та конфіденційності під час
транспортування;
• Врахування регламентів митного оформлення для міжнародних
відправлень
• Використання мобільних додатків та ІТ-систем для автоматизації
процесів.
1.4 Вибір транспортного засобу
Вантажний мікроавтобус - автомобільний транспорт, який
використовується при транспортуванні різноманітних вантажів, тоннажем не
більше 3 тон, як в міжнародному повідомленні, так і близькі - в
міжрегіональному і внутрішньоміському повідомленні. Вантажний
мікроавтобус − ідеальне рішення для доставки малогабаритних, малотоннажних
вантажів. Вантажний мікроавтобус компактний, обладнаний розсувними
бічними та задніми дверима. Має не велику вантажну висоту. Залежно від типу
вантажного відсіку, їх класифікують на мікроавтобуси з ізотермічним кузовом,
холодильною установкою або відкритою бортовою платформою.
Вантажопідйомність мікроавтобусів коливається від однієї до трьох тонн. Тому
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
їх класифікують на малотонажні та великотонажні. Розміри дверей вантажних
мікроавтобусів дозволяють використовувати вантажну спецтехніку для
завантаження та розвантаження автомобіля. До переваг перевезення
мікроавтобусом відносять високу швидкість доставки, низьку вартість. До
недоліків – невеликий об'єм вантажного відсіку та вантажопідйомність. Даний
клас ТЗ непогано зарекомендував себе як спосіб експрес-доставки дрібних
вантажів.
Volkswagen Transporter 2.4D - 4-дверний фургон класу «M».
Всі модифікації Т4 захищені від корозії – внутрішні порожнини заповнені
гарячим воском, а панелі кузова оцинковані. Іржа зустрічається тільки на
старих машинах, на яких механічно було пошкоджено цинкове покриття. У всіх
Т4, передня і навіть задня підвіски незалежні, що забезпечує мікроавтобусам
хорошу керованість та пристойну стійкість. Кожна з осей оснащена
стабілізатором поперечної стійкості. Залежно від призначення буса
встановлюються підвіски – вантажопасажирська, вантажна або пасажирська,
що відрізняються своєю жорсткістю.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля Volkswagen Transporter 2.4D
Таблиця 1.1 – Технічні характеристики Volkswagen Transporter 2.4 D
Тип кузова Фургон
Ширина 1628 мм
Довжина 4890 мм
Висота 1959 мм
Кількість місць 2
Кількість дверей 4
Число циліндрів / розташування 4-х рядний
Привід Передній
Робочий об'єм двигуна 1968 см3
Потужність двигуна к.с./оборотах 78/3500
Вид палива ДП
Крутний момент / оборотів 160/2500
Час розгону до 100 км/год. 23 с
Об'єм паливного бака 80 л
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Закінчення Таблиці 1.1
Витрата палива в міському циклі 10 л на 100 км.
Максимальна швидкість 140 км/год.
Витрата палива в змішаному циклі 8,5 л на 100 км.
Витрата палива на трасі 6,8 л на 100 км.
Тип коробки передач Механічна
Повна маса 2700 кг
Споряджена маса 1720 кг
Розмір шин 195/70 R15
Об'єм багажника 5800 л
IVECO Daily
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля IVECO Daily 35C14V
Таблиця 1.2 – Технічні характеристики IVECO Daily 35C14V
Тип цільнометалевий вантажний фургон
Габарити, Дд/ш/в, мм 5083/1996/2930
Вантажопідйомність, кг 2700
Колісна база, мм 3950
Розміри вантаж. відсіку, Д/ш/в, мм 4650/1800/2100
Повна маса, кг 5200
Радіус повороту, м 13,15
Внутр. об'єм вантаж. відсіку, м3 17,2
Об'єм бака, л 70
Дорожній просвіт, мм 195
Продовження таблиці 1.3
Двигун
Тип турбодизель з інтеркулером
Марка 3.0 HPI
Розпод. і к-ть цил./кл. на цил. R4/4
Робочий об'єм, см куб. 3000
Макс. кр. момент, Нм/об/хв. 340/1400 – 2800
Потужність, к.с./об/хв. 136/3500
Трансмісія
КПП мех. 6-ст.
Ходова частина Ходова частина
Шини 195/75 R16
Підвіска передн./задн. незалежна. торсіон./залежна.
Ресорна
Експлуатаційні показники
Середня витрата, л/100 км. 12,5
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Закінчення Таблиці 1.2
Макс. швидкість, км/год. 130
Періодичність ТО, км. 40000
Вартість ТО-1, грн. 500
Гарантія 1 рік без обм. пробігу*
Оскільки Volkswagen Transporter 2.4 D, IVECO Daily 35С14V належать до
одного класу, то в розрахунках обираю автомобіль з більшими габаритними
розмірами − IVECO Daily 35С14V.
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 80
вантажних мікроавтобусів.
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами. В Київській області помірно-континентальний клімат.
Середньодобовий пробіг автомобіля Lсд=200 км.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).
Категорія умов експлуатації - ІІ, оскільки експлуатуються автомобільні
дороги з цементнобетонним, асфальтобетонним чи прирівненими до них
покриттями в приміській зоні, в проїзних частинах вулиць. Обираю категорію
експлуатації ІІ [1, с.39, дод. В].
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до табл. 1.4
Таблиця 1.3 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 80
2 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 300000
3 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Закінчення Таблиці 1.3
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0
8 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проєктується Слюсарно-механічна
12 Марка автомобіля IVECO Daily 35С14V
Режим роботи АТП:
Для АТП кількість днів роботи за рік зон ЩО беруть таким, що
дорівнюють кількості днів роботи рухомого складу на лінії, тобто 302. Для зон
ТО і ПР приймається 302 робочих дня (2 зміни по 7 годин). Робота зон ЩО
організовується у 2 зміни по 7 годин. У інших зонах 8-годинна одна зміна.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу
Коригування норм пробігу до ресурсного пробігу та періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до ресурсного пробігу визначаються за
формулами:
' (H )
L = L K K = 4000 0,9 1 = 3600 км
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)
де (H )LТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
' (H )
L = L K K ,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)
де (H )LТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.;
К1, К2, К3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації та
кліматичні умови [4].
'
L = 16000 0,9 1 = 14400 км.
ТО−2
Ресурсний пробіг:
(H )
L = L K K K = 300000 0,9 1 1 = 270000км
рес рес 1 2 3 (2.3)
де (H )
Lpес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл
Періодичність виконання ПМР дорівнює середньодобовому пробігу. У
даному розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Таким чином кількість ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами:
Кількість прибирально-мийних робіт (ПМР) за цикл:
L
рес
N = ;
ПМР (2.5)
cд
де N ПМР - кількість ПМР за цикл; cд - середньодобовий пробіг.
270000
N = = 1350;
ПМР
200
Кількість ТО-2 за цикл:
L 270000
рес
N = − N = −1 = 18;
2 c (2.6)
L 14400
ТО−2
де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
L
ТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
L 270000
рес
N = − N = −18 = 57;
1 2 (2.7)
L 3600
ТО−1
де LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
N1 - кількість ТО-1 за цикл.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне позначення N N
1 2 N
ПМР
Кількість 57 18 1350
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл. Виробничу
програму розраховують за рік. Для визначення числа ТО за рік необхідно
зробити перерахунок набутих значень за цикл, використовуючи коефіцієнт
переходу від циклу до року р.
Річне число ПМР, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий ТЗ складає:
N = N
ПМР .Р ПМР Р (2.8)
N = N A
ПМР .Р ПМР .Р CП (2.9)
N = N
1Р 1 Р … (2.10)
N = N A
1Р 1Р CП (2.11)
N = N
2Р 2 Р (2.12)
N = N A
2Р 2Р CП (2.13)
де АСП – кількість автомобілів;
Р – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
L
Р
=
Р . (2.14)
L
рес
Річний пробіг автомобіля:
L = Д l
Р роб сд Т (2.15)
де Т – коефіцієнт технічної готовності; Дроб – кількість робочих днів АТП
за рік.
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО
простоювання ТЗ за цикл по організаційних причинах не враховується. Тому,
при розрахунку річного пробігу автомобіля використовується не коефіцієнт
випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:
1
=
T
d (2.16)
TOiПO
1 + L
cд 1000
де Lcд - середньодобовий пробіг ТЗ;
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні
та в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1].
1
= = 0,92
T
0.3
1 + 200
1000
L = 302 200 0.92 = 54360
Р км.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
54360
= = 0,2
Р
270000
N = 1350 0,2 = 270
ПМР .Р
N = 270 80 = 21600
ЩОР
N = 57 0,2 = 12
1Р
N = 12 80 = 960
1Р
N = 18 0,2 = 4
2 Р
N = 4 80 = 320
2Р
Дані розрахунків заносимо в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по всьому
автомобіль АТП
N N1Р N2Р N N1Р N
ПМР.Р ПМР.Р 2Р
270 12 4 21600 960 320
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Роботи із діагностування рухомого складу (РС) входять в обсяг робіт ТО та
ПР. Діагностування Д1 призначено для визначення технічного стану агрегатів,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
вузлів та систем ТЗ, що забезпечують безпеку руху. Д1 передбачається для ТЗ
при ТО-1, після ТО-2 (по вузлах та системам, що забезпечують безпеку руху,
для перевірки якості робіт та заключних регулювань) і при ПР (по вузлах, що
забезпечують безпеку руху). Кількість ТЗ, діагностованих при ПР, згідно
статистичних даних та норм проектування, приймається в розмірі 10 % від
програми ТО-1 за рік.
Діагностування Д2 призначено для визначення економічних і потужнісних
показників ТЗ, а також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з
періодичністю ТО-2 та при ПР. Кількість автомобілів, що направляються на Д2
при ПР повинно дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином,
кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік визначають за формулою:
N = 1,1 N + N = 1,1 960 + 320 = 1376
Д 1Р 1Р 2Р (2.17)
де N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:
N = 1,2 N = 1,2 320 = 384
Д 2Р 2Р (2.18)
де N
Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік; 1,2 –
коефіцієнт, що враховує число автомобілів, діагностованих при ПР.
Кількість ТЗ, що направляються на Д2 при ПР, прийнято 20 % від річної
програми ТО-2.
20
N = N = 384 0,2 = 77
Д2 ПР Р Д 2Р (2.19)
100
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню
автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації ТО та
служить вихідним показником для розрахунку числа постів та ліній ТО.
По видах ТО (ПМР, ТО-1 та ТО-2) та діагностування (Д1 та Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою:
N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб .Рi
де NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1, с.66, дод. Г].
21600
N = = 72
ПМР Д
302
960
N = = 3
ТО−1Д
302
320
N = = 1
ТО−2 Д
302
1376
N = = 5
Д 1Д
302
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
384
N = = 1
Д 2 Д
302
2.2 Планування виробничого корпусу
2.2.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів
Критерієм для вибору методу ТО є добова виробнича програма по
кожному виду обслуговування однотипних ТЗ. Застосування потокової
організації обслуговування при ПМР стає доцільним при NПМРд=100 при
обслуговуванні однотипних ТЗ, по ТО-1 при N1д=12 ТЗ та по ТО-2 при N2д=5.
При меншій добовій програмі приймається метод обслуговування на
універсальних постах.
Розрахункову трудомісткість ПМР tПМР, реалізовану шляхом ручної
обробки при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного
виразу:
t = t н K K , люд.год
ПМР ПМР 4 M (2.21)
н
де t – нормативна трудомісткість прибирально-мийних робіт (ПМР),
ПМР
люд. год. [1, с.43, дод. Л].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1, с.85, дод. Е].
КМ=1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ПМР (приймається в межах 0,35...0,75).
t = 0,3 1,19 0,42 = 0,15люд.год
ПМР
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Нормативна скоригована трудомісткість ТО-1 та ТО-2 для РС
проектованого АТП визначається:
t = t н
і і K2 K4 , люд.год
(2.22)
н
де t – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2, люд. год.
і
[1, с.43, дод. Л].
tТО−1 = 3,6 1,0 1,19 = 4,28люд.год
tТО−2 =14,4 1,0 1,19 =17,14люд.год
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000 км
визначається таким чином:
tПР = t н
ПР K1 K2 K3 K4 K5 , люд.год
(2.23)
н
де t – нормативна трудомісткість ПР, люд. год. [1, с.43, дод. Л];
ПР
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації РС, модифікацію РС та організацію його роботи, природно-
кліматичні умови експлуатації РС, кількість одиниць технологічно сумісного
РС, способу зберігання рухомого складу [1, ].
tПР = 3,0 0,9 1,0 1,0 1,19 1,0 = 3,21люд.год
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.:
Т = N t = 21600 0,15 = 3240 люд.год. (2.24)
ПМР.Р ПМР.Р ПМР
Т = N t = 960 4,28 = 4110 люд.год. (2.25)
1.Р 1.Р ТО−1
Т = N t = 320 17,14 = 5484 люд.год. (2.26)
2.Р 2.Р ТО−2
Т = N t =1376 0,5 = 688 люд.год. (2.27)
д−1.Р д−1.Р д−1
Т = N t = 384 1,3 = 499 люд.год. (2.28)
д−2.Р д−2.Р д−2
L A t
p nр пр 54360 80 3,21
Т = = =13960 люд.год. (2.29)
ПР.Р
1000 1000
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:
Т = 2А К t = 2 80 0,2 17,14 = 548люд.год. (2.30)
СО.Р пр СО 2
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи ТЗ.
Річні трудомісткості ТО, які виконуються на потокових лініях, повинні
уточнюватися після розрахунку відповідних зон обслуговування.
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР
При розрахунку зон ТО, ПР обирається режим роботи зони, обирається
метод обслуговування (на потокових лініях, окремих постах), визначається
кількість постів та потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ТО.
Режим роботи зон ТО, ПР приймається залежно від режиму роботи ТЗ.
Роботи ПМР, ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2, ПР - частково під час
роботи більшості ТЗ на лініях.
Роботу зон ТО рекомендується планувати в 1…2 зміни, зони ПР – в 2…3
зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України (40 годин в
тиждень).
Вибір методу ТО виконується шляхом порівняння такту поста з ритмом
виробництва R. Якщо такт посту рівний або більше 2R для ПМР, 3R для ТО-1,
4R для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо
дана умова не виконується, необхідно проектувати для проведення ТО
універсальні пости.
Ритм виробництва визначається за формулою:
60 T С
R = см cм
i , (2.31)
N i.д
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Ритм поста і-ї зони:
60 7 2
R = =12
ПМР
70
60 7 2
RТО−1 = = 280
3
60 7 2
RТО−2 = = 840
1
Такт поста i-ї зони:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
60 t
i =
i + tПЕР
РП , (2.32)
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконаного на
посту, людгод.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзд з поста, (1-3 хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2].
60 0,15
= + 2 = 5
ПМР
3
60 4,28
ТО−1 = + 2 = 88
3
60 17,14
ТО−2 = + 2 = 259
4
Так як ЩО 2RЩО , ТО−1 3RТО−1 , ТО−2 4RТО−2 , то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Число одночасно працюючих на постах ТО-2 на одиночних тупикових і
проїзних постах 2…3 особи.
Число постів:
Х 2
2 = , (2.59)
R2 2
де 2 – коефіцієнт використовування робочого часу поста (2=0,85…0,9).
Він враховує відносно велику трудомісткість ТО-2, а також можливе
збільшення часу простою автомобіля на посту за рахунок проведення
додаткових робіт по усуненню несправностей.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5
Х = = 0,47 1
ПМР
12 0,9
88
Х = = 0,35 1
ТО−1
280 0,9
259
Х = = 0,34 1
ТО−2
840 0,9
Виконаємо розрахунок за іншими формулами.
Кількість постів ПМР, ТО-1, ТО-2 визначається:
T
X = i.P Kн
i (2.33)
Д рп п tcм Р К вик
де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2].
n – кількість змін роботи на добу [2].
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
tсм - тривалість зміни [2].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,85).
3240 1,5
X = = 0,68 1
ПМР
302 2 7 2 0,85
4110 1,25
X = = 0,66 1
ТО−1
302 2 7 2 0,85
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5484 1,25
X = = 0,64 1
ТО−2
302 2 7 3 0,85
Отримані дані співпадають.
Приймаємо: X =1; X =1; X =1.
ПМР ТО−1 ТО−2
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту
ПР проводиться на універсальних чи спеціалізованих постах. Загальна
кількість постів ПР визначається за формулою:
T
X = ПР
i (2.34)
Д рп п tcм Р п
де TПР – річний об'єм робіт, виконаний на постах ПР, люд.год.
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
- коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(=1,2…1,5);
n – число змін;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
п – коефіцієнт використання робочого часу поста (п=0,75…0,9);
Р – число робітників на посту.
13960 1,3
X = =1,34 2
ПР
302 2 7 4 0,8
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
T =Т +Т +Т +Т +Т +Т +Т
ПМР.Р 1.Р 2.Р д−1. р д−2. р СО.Р ПР.Р (2.35)
= 3240+ 4110+ 5484+ 688+ 499+ 548+13960= 28529
де T , T1.Р – уточнені річні об'єми робіт ПМР і ТО-1 відповідно (якщо ці
ПМР.Р
види обслуговування виконуються на потокових лініях), людгод;
T2.Р , Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР відповідно, людгод.
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний об'єм робіт по самообслуговуванню (СО) підприємства
встановлюється в процентному відношенні від річного об'єму допоміжних
робіт. Роботи по самообслуговуванню АТП розподіляються по видах згідно
табл. 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню
Види робіт Співвідно- люд.год. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, % шення, %
Електро-
25 7132 Мідницькі 1 285
технічні
Слюсарні 16 4565 Жестяницькі 4 1141
Механічні 10 2853 Трубопровідні 22 6276
Ремонтно-
Зварювальні 4 1141 16 4565
будівельні
Ковальські 2 571 Всього 100 28529
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, дільницями і відділеннями
Об'єми робіт розподіляються по структурним підрозділам АТП, виходячи з
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
організаційних та технологічних ознак.
ПМР та ТО-1 виконуються на постах або потокових лініях відповідних зон.
ТО-2 виконуються частково на постах, або лініях зони (80 % від загального
об'єму робіт) і частково на ділянках (20 %). Об'єм робіт, які виконуються на
ділянках, рівномірно розподіляється між акумуляторною, електротехнічною,
шиномонтажною ділянками та ділянкою по ремонту приладів системи
живлення.
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Об'єми робіт всіх технічних дій по видах робіт розподіляються згідно
нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по СО можуть
виконуватися як на основних ділянках по ТО та ПР РС, так і на спеціальній
ділянці відділу головного механіка (ВГМ).
Таким чином, об'єми робіт по структурним підрозділам матимуть наступні
значення (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
зона ПМР 3240
зона ТО-1 4110
зона ТО-2 5484
зона ПР 13960
2.2.8 Розрахунок кількості працівників
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідна Рт і штатна Рш кількість працівників.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.5 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята
дільниці, змінах
люд.год 1 2
Пости ПМР 3240 1,57 2 1 1 1860 1,74 2
Зона ТО-1 4110 1,99 2 1 1 1840 2,23 3
Зона ТО-2 5484 2,65 3 2 1 1840 2,98 3
Зона Д-1 688 0,33 1 1 - 1840 0,37 1
Зона Д-2 499 0,24 1 1 - 1840 0,27 1
Зона ПР (пости) 4188 2,02 3 2 1 1840 2,28 3
Всього 18209 12 8 4 13
Дільниці:
Агрегатні 1858 0,90 1 1 - 1840 1,01 1
Ремонт приладів
103 0,05 1 1 - 1820 0,06 1
систем живлення
Слюсарно-
2064 1,00 1 1 - 1840 1,12 1
механічні
1
Електротехнічні 413 0,20 1840 0,22
1 1
Акумуляторні 413 0,20 - 1820 0,23 1
Шиномонтажні 206 0,10 - 1820 0,11
Вулканізаційні 619 0,30 - 1820 0,34
1 1 1
Ковальсько-
413 0,20 - 1820 0,23
ресорні
Мідницькі 206 0,10 - 1820 0,12
Жерстяницькі 310 0,15 1 1 - 1840 0,17 1
Зварювальні 516 0,25 - 1820 0,29 1
Оббивні 1238 0,60 1 1 - 1820 0,70
Фарбувальні 1858 0,90 1 1 - 1820 1,05 1
Разом 10320 8 8 8
Всього 28529 20 20
Технологічно необхідна кількість працівників визначається за формулою:
РТ = Т i.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, людгод.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РШ = Т i.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.
2.2.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті ТС на тупикових постах
F = f X К , (2.39)
З a П П
де fа – площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [1, с.26].
F = 10,15 13 = 30,45 м2
ЗЩО
FТО−1 = 10,15 1 4 = 40,60 м2
F 2
ТО−2 = 10,15 1 4 = 40,60 м
FЗПР = 10,15 2 4 = 81,20 м2
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень
Площі ділянок розраховують за площею приміщення, що займається
устаткуванням та коефіцієнту густини його розташування.
Площа слюсарно-механічної дільниці:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
F = f К (2.40)
y об П
де К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1].
fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2.
F =13,8 4 = 55,2 м2
y
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
F = f + f 'Д р p (n −1) (2.41)
де fр - питома площа на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
n – кількість робітників.
Таблиця 2.6 - Розрахунок площі зон і дільниць
Назва дільниці
Агрегатні 2 22 14 36 25,89 4 103,56 105
Ремонт приладів
1 14 8 14 2,04 4 8,16 14
систем живлення
Слюсарно-механічні 2 18 12 30 13,8 4 55,2 55
Електротехнічні 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30
Акумуляторні 1 21 15 21 5,5 4 22 30
Шиномонтажні 1 18 15 18 8 4 32 32
Вулканізаційні 1 12 6 12 8,2 4 32,8 33
Ковальсько-ресорні 1 21 5 50 14,36 4 57,44 62
Мідницькі 1 15 9 15 7,02 4 28,08 30
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
К-ть працівників
Питома площа на
першого працівника, м2
Питома площа на
наступних робітників,
м2
Розрахункове значення,
м2
Площа устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки
устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята
Закінчення таблиці 2.6
Жерстяницькі 2 18 12 30 4,02 4 16,08 30
Зварювальні 1 15 9 24 4,08 4 16,32 30
Оббивні 1 18 5 33 5,2 4 20,8 40
Фарбувальні 1 24 18 42 4,5 4 18 52
325 543
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:
Lp Au fnum
Fск = K pc K p K різ (2.42)
106
де Au - кількість автомобілів;
Lp - річний пробіг автомобіля;
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3, дод. Л];
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів;
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу;
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:
56172 80 2,8
F = 0,8 1,2 1=12 м2
ск
106
Склад агрегатів:
56172 80 4,4
F = 0,8 1,2 1=19 м2
ск
106
Склад матеріалів:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
56172 80 2,4
F = 0,8 1,2 1=10 м2
ск
106
Склад шин:
56172 80 1,9
F = 0,8 1,2 1= 8 м2
ск
106
Склад мастильних матеріалів:
56172 80 2,8
F = 0,8 1,2 1=12 м2
ск
106
Склад лакофарбових матеріалів:
56172 80 0,8
F = 0,8 1,2 1= 3 м2
ск
106
Склад хімікатів:
56172 80 0,2
F = 0,8 1,2 1=1 м2
ск
106
Склад інструментів:
56172 80 0,2
F = 0,8 1,2 1=1 м2
ск
106
Проміжний склад – 15…20 % від складу запасних частин і агрегатів
F = 0,2(12 +19) = 6 м2
ск
F =12 +19 +10 + 8+12 + 3+1+1+ 6 = 73 м2
cк
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень
Оскільки адміністративні та побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.
2.2.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = fа Азб Кп (2.43)
де f - площа, яку займає автомобіль у плані, м2;
а
F - зона зберігання рухомого складу;
зб
А - кількість місць зберігання.
зб
К - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).
п
F =10,15 80 3 = 2436 м2
зб
2.2.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин ГВК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування.
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)
де FПМР – площа зони ПМР, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1, F2, FПР, Fу - площі зон ТО-1, ТО-2, ПР та ділянок відповідно м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано);
F 2
ск – загальна площа складів, м ;
Fо – площа зон очікування, м2.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
60 t
F і
Оі = + tn (2.45)
Р
де t - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
і
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
60 t 60 4,28
F = ТО−1 + t = + 2 =130,4м2
ОТО−1 n
Р 2
tn = 2
60 t 60 17,14
F = ТО−2 + t = + 2 = 344,8 м2
ОТО−2 n
Р 3
60 t 60 3,21
F = ПР + t = + 2 = 98,3 м2
О ПР n
Р 2
F = 0,25 t = 0,25 4,28 =1,07 м2 (2.46)
О Д −1 ТО−1
F = 0,25 t = 0,25 17,14 = 4,28 м2 (2.47)
О Д −2 ТО−2
F =130,4+ 344,8+ 98,3+1,07+ 4,28 = 578,85 м2
0
F =1,15 (30,45+ 40,6+ 40,6+81,2+55,2+ 73+578,85) =1035м2
ГВК
2.2.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою:
10−2 (F + F + F )
Fділ =
ГВК доп зб , га (2.50)
k
з
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
FГВК - площа забудови виробничо-складськими приміщеннями, м2;
k3 - щільність забудови території, %;
F - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2.
зб
10−2 (1035+14+ 2436)
F = = 0,77га
діл
45
2.2.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
Колони одноповерхових, багатоповерхових будівель та споруд
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону.
Вони уніфіковані, мають прямокутний, квадратний або двогілчастий перетин.
При проектуванні споруд чи будівель рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розмірами 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти.
Для виробничого корпусу обираю колони розміром 400х400, висотою
7,4 м.
Розробляючи виробничі будівлі АТП, доцільно використовувати збірні
залізобетонні конструкції покриття: балки прольотом 12 м, будівельні ферми
прольотом 12, 18, 24 м.
Несучі стіни безкаркасних будівель роблять із силікатної або червоної
цегли, іноді з природних або бетонних каменів товщиною 510 мм.
Розділові перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
виробничими або технологічними процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
тепла, шуму, газів, вологи та інших виділень. Розділові перегородки виконують
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
із цегли товщиною 100-125 мм.
Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3,6х3,0; 3х3; 4х3,6; 4х3; 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними 600 мм та шириною
1000 мм.
2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці
Слюсарно-механічна дільниця призначена для виконання робіт зі
слюсарної та механічної обробки деталей під час їх виготовлення або
відновлення. На цій дільниці здійснюється виготовлення нових елементів,
ремонт зношених деталей, а також виробництво нестандартного обладнання,
яке використовується у процесах технічного обслуговування й ремонту.
Водночас капітальний ремонт базових складових, таких як блоки циліндрів або
балки передніх мостів, тут не проводиться.
Оскільки слюсарні та верстатні операції є заключним етапом у процесі
відновлення або виготовлення деталей, слюсарно-механічна дільниця отримує
заготовки з ковальської, зварювальної дільниць або зі складу матеріалів. Після
обробки готові деталі надходять на пости збирання чи ділянки комплектування.
Основні роботи, що виконуються на дільниці, включають токарні,
фрезерні, шліфувальні, стругальні та слюсарні операції. Токарні роботи
охоплюють обробку фасонних, конусних, зовнішніх циліндричних поверхонь,
виконання канавок, нарізання різьби, розточування отворів, а також
виготовлення кріпильних елементів, зокрема болтів, гвинтів, шайб і шпильок.
Фрезерні та стругальні роботи виконують при обробленні площин
кронштейнів, лап, опор головок блоків циліндрів та інших деталей, при
прорізанні канавок у валах, осях, пальцях, шпоночних пазів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Шліфувальні роботи виконують при чистовій обробці зовнішніх та
внутрішніх циліндричних, плоских поверхонь, заточуванні різального
інструменту.
Слюсарні роботи включають в себе свердління, зенкування, зенкерування,
цекування та розгортання отворів; розмічення деталей перед механічною
обробкою, притиранні після механічної обробки; прогонку та нарізання різі;
підготовку деталей до зварювання, їх оброблення після зварювання та інші
роботи.
Деталі, що надходять у слюсарно-механічне відділення необхідно
очистити від забруднень. Відповідно до технічних умов у відділенні виконують
дефектування деталей, призначають метод відновлення під ремонтний або
номінальний розміри, послідовність оброблення. Оброблення деталей
виконують згідно із розробленою для кожної деталі технологією.
Після завершення обробки у дільниці, деталі направляють у інші дільниці
для подальшого обробки (зварювальне, ковальсько-ресорне, мідницьке) або у
агрегатну дільницю для встановлення на певний агрегат.
2.3.2 Вибір основного обладнання для слюсарно-механічної дільниці
АТП
Перелік основного обладнання слюсарно-механічної дільниці АТП
приведений в табл. 2.8.
Таблиця 2.7 – Перелік обладнання слюсарно-механічної дільниці
№
Назва обладнання Кількість Тип, модель
п/п
1 Верстат для проточки гальмівних дисків 1 TD302Kit
2 Мийка деталей 1 VE600
3 Стіл з верстаком 1
4 Гідравлічний прес 1
5 Набір пневмоінструментів 1
6 Шафа для зберігання інструментів 1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Закінчення таблиці 2.7
7 Токарний верстак 1 TUJ-630M
8 Контрольно-вимірювальні прилади 1
9 Стіл 1
10 Підйомник 1
11 Пристосування для стиснення пружин 1 ГС2116К
12 Гідравлічні тиски 1
13 Свердлильний верстат 1 2Н112
2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на слюсарно-
механічній дільниці
При ТО та ремонті ТЗ важливе значення мають заходи щодо дотримання
правил техніки безпеки. При здійсненні робіт на слюсарно-механічній дільниці
забороняється користуватися несправним інструментом.
Перед проведенням робіт необхідно:
- перевірити слюсарний верстак, який повинен бути міцним і стійким.
Слюсарні лещата повинні бути справні, міцно закріплені на верстаті;
- перевірити спецодяг, простежити, щоб не було звисаючих кінців;
- перевірити справність інструменту, правильність його заправки і заточки;
- підготувати робоче місце: звільнити потрібну для роботи площу;
забезпечити достатню освітленість;
- перевірити справність обладнання та його огорожу;
- при перевірці інструменту звернути увагу на те, щоб молотки мали рівну,
злегка опуклу поверхню, закріплені клином; зубила не повинні мати щербин на
робочій частині та гострих ребер на гранях; напилки міцно насаджені на ручки;
- перед підняттям вантажу перевірити справність підйомних пристосувань
(блоки, домкрати та ін.); вага вантажу не повинна перевищувати
вантажопідйомність механізму, всі підйомні механізми повинні мати надійні
гальмівні пристрої. Забороняється стояти та проходити під піднятим вантажем;
не перевищувати граничні норми ваги для перенесення вручну.
Під час проведення роботи необхідно:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- міцно затискати в лещатах деталь чи заготовку, а під час установки або
зняття її дотримуватися обережності, так як при падінні деталь може нанести
травми;
- при рубці металу зубилом працювати в захисних окулярах. Якщо за
умовами роботи не можна застосувати захисні сітки, то рубку виконують так,
щоб відрубані частинки відлітали в сторону, де немає людей;
- не допускати забруднення одягу бензином, гасом, мастилом;
- стружку з верстату або оброблюваної деталі видаляти щіткою;
- не використовувати несправні пристосування.
Після закінчення роботи необхідно:
- розкласти пристосування, інструменти та матеріали на відповідні місця;
- прибрати робоче місце.
На слюсарно-механічній дільниці застосовуються заходи для збереження
екологічності виробництва:
- для очищення повітря, що видаляється з ділянки, використовуються
інерційні і відцентрові пиловідокремлювачі, а також фільтри різних
конструкцій.
- наявність тетраетилсвинцю в стічних водах не допускається;
- при зливі стічних вод в каналізаційні колектори в них повинно бути не
більше 0,05-0,3 мг/л нафтопродуктів та 0,25-0,75 мг/л зважених речовин. Спосіб
очищення стічних вод залежить від ступеня їх забруднення, здатності водойм
до самоочищення та від використання водойм населенням;
- відпрацьовані нафтопродукти, спецрідини зберігаються та зливаються в
спеціальних ємностях. Періодично спецрідини і нафтопродукти вивозяться на
територію нафтопереробного заводу.
Агрегати, деталі автомобілів, вузли, несправне обладнання, інструмент, що
не підлягають ремонту складують в спеціально відведеному місці. При
накопиченні здаються в пункт прийому брухту кольорових та чорних металів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Загальна характеристика і опис роботи пристосування
Для розрахунку обрано гідравлічний прес, так як без нього неможливе
виконання багатьох робіт з обслуговування та ремонту автомобілів.
Гідравлічний прес - це гідравлічна машина, в якій, за допомогою
гідравлічного циліндра, створюється значна сила стиснення. Гідравлічний прес
використовує гідравлічний еквівалент механічного важеля. Використовується
для обробки матеріалів тиском.
Робота пресу основана на принципі гідравлічного важеля, тобто стиснення
робочої рідини в одному циліндрі призводить до збільшення кількості рідини в
іншому, що в свою чергу переміщує шток.
Гідравлічні преси в залежності від технологічного призначення
відрізняються один від одного конструкцією основних вузлів, їх
розташуванням та кількістю, а також величиною основних параметрів Рн, Z, Н,
АхВ (Z - відкрита висота штампового простору; Н - повний хід рухомої
поперечини; АхВ - розміри столу).
За технологічним призначенням гідравлічні преси поділяють на преси для
металу та для неметалевих матеріалів. В свою чергу преси для металу
поділяють на п'ять груп:
− для кування і штампування;
− для видавлювання (екструзії);
− для листового штампування;
− для правильних і складальних робіт;
− для обробки металевих відходів.
До гідравлічних пресів для неметалічних матеріалів відносяться преси для
порошків, пластмас та для пресування деревостружкових плит (ДСП).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
За структурною будовою гідравлічні преси поділяють на преси простої,
подвійної, потрійної дії та автомати. Преси простої дії мають один головний
робочий орган - рухому поперечину. Преси подвійної (потрійної) дії містять в
своїй структурі два (три) робочих органи для виконання різних операцій - при-
тискання заготовки, її деформування та ін. Гідравлічні преси-автомати відно-
сяться до обладнання багаторазової дії, наприклад, преси-автомати для чистової
вирубки.
Залежно від конструкції основних деталей та складальних одиниць
гідравлічні преси поділяються наступним чином:
− вертикальні та горизонтальні, залежно від напрямку руху рухомої
поперечини (повзуна) або рухомої станини;
− колонні, рамні (одно- та двостійкові), трубні;
− зі станиною, скріпленою високоміцною стрічкою;
− з дворамною станиною типу тандем;
− з нерухомою і рухомою станинами;
− відкриті і закриті;
− з верхнім і нижнім розташуванням приводу;
− одно-, дво-, три- і багатоциліндрові.
3.2 Аналіз існуючих конструкцій та вибір прототипу пристосування
В залежності від конструкції основних деталей і складальних одиниць
гідравлічні преси поділяються наступним чином:
− з нерухомою та рухомою станинами;
− відкриті і закриті;
− з верхнім та нижнім розташуванням приводу;
− одно-, дво-, три- і багатоциліндрові.
Для виконання функцій, передбачених ремонтом автомобілів вибираємо
вертикальний, двостійковий, відкритий прес з нижнім розташуванням приводу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Одноциліндровий привід буде знаходитися внизу пресу, що спрощує
конструкцію і зменшує кількість деталей.
3.3 Розрахунок виконавчих механізмів пресу
Головними виконавчими механізмами пресу є гідроциліндр, а саме - його
складові. При цьому зазвичай виконують розрахунки діаметру поршня
циліндру та товщини стінки, так як ці елементи забезпечують придатність
пресу до виконання робіт та обумовлюють його розміри.
Діаметр поршня циліндру визначають за формулою:
4(R +T )
D = (3.1)
t
(PH − P x
зол1 − Р1)− (P
зол2 + Р2 + РДР + РФ )
t
p
Отже, для визначення діаметру поршня циліндра D потрібно знайти силу
тертя Т і перепади тиску. Сила тертя Т збільшується із зростанням тиску рідини
в циліндрі і знаходиться в діапазоні:
Т=(0,02…0,1)R=0,1·120=12 (3.2)
Для визначення перепадів тиску скористаємось довідковими даними,
приведеними в табл. 3.1.
Відносно гідроприводу, перепади тиску на золотнику, дроселі та фільтрі
приймемо наступним чином:
Рзол1 = Рзол2 = 0,3МПа;
РДР = 0,3МПа;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РФ = 0МПа, так як в наведеному прикладі він відсутній.
Таблиця 3.1 - Довідкові дані для визначення перепадів тиску у гідравлічній
апаратурі при номінальній витраті
Перепад Перепад
Гідроапаратура тиску, Гідроапаратура тиску,
МПа МПа
Золотник 0,6 Клапан редукційний 0,5
Зворотний клапан 0,15 Гідроклапан тиску 0,6
Дросель 0,4 Напірні золотники 0,3
Регулятор потоку 0,3 (0,5) Фільтр пластинчастий 0,1
Оскільки перепади тиску в трубах на першій стадії розрахунку визначити
не можливо, приймемо заздалегідь ∆Р1=∆Р2=0,3 МПа.
Схемою гідроприводу, передбачається нерегульований насос.
Залежно від обраного насосу, задавшись тиском РН, знаходимо діаметр D
силового циліндра та, відповідно до ГОСТ 12447-80, округляємо до
найближчого стандартного значення в більшу сторону.
Тиск в гідроциліндрі призначається орієнтовно залежно від величини
корисного зусилля R:
При R = 10...20 кН тиск РН ≤ 1,6 МПа
при R = 20...30 кН - РН ≤ 3,2 МПа;
при R = 30...50 кН - РН ≤ 6,3 МПа;
при R = 50...100 кН - РН ≤ 10 МПа;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4(120 +12)
D = = 52,1мм
35
3,14(3− 0,3− 0,3) (
− 0,3+ 0,3+ 0,3)
40
Приймаємо діаметр поршня 54 мм.
Товщину δ стінки гідроциліндра можна визначити за формулою Ляме:
PD
= k (3.3)
2
Допустиме напруження на розтяг приймається рівним для сталі
[]=50...60 МПа, для чавуну []=15 МПа.
Коефіцієнт запасу k=1,25...2,5.
3,5 54
= 1,5 = 2,835мм
2 50
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Розрахунок штучного освітлення
Раціонально організоване освітлення виробничих приміщень справляє
позитивний психофізіологічний вплив на працівників, сприяє підвищенню
якості продукції, продуктивності праці, забезпеченню безпечних умов роботи,
зменшенню втомлюваності та ризику виробничого травматизму, а також
підтримує високий рівень працездатності протягом усього робочого процесу.
До систем освітлення висуваються наступні вимоги:
- освітлення на робочому місці повинно бути достатнім для ефективного
виконання конкретних завдань;
- на робочій поверхні не допускається наявність тіней, особливо рухомих;
- світло повинно рівномірно розподілятися по всій робочій зоні;
- рівень освітленості має залишатися стабільним протягом усього
робочого часу;
- у полі зору працівника не повинно бути джерел прямого або відбитого
блиску, що спричиняє зоровий дискомфорт і осліплення;
- освітлювальні установки не повинні створювати додаткових загроз чи
шкідливих впливів;
- спектральний склад світла повинен відповідати характеру виконуваної
роботи, особливо коли важливо зберегти правильну передачу кольору;
- системи освітлення мають бути простими в експлуатації, економічними
та надійними.
Класифікація освітлення
При освітленні виробничих приміщень використовують:
− штучне, яке здійснюється за допомогою електричних ламп;
− природне освітлення, створене світлом небосхилу;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− сумісне освітлення, при якому недостатнє за нормами природне
освітлення доповнюють штучним.
За конструктивним виконанням штучне освітлення може бути загальним і
комбінованим (до загального додається місцеве, встановлене безпосередньо на
робочих місцях). Використання тільки місцевого освітлення забороняється.
Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним
перебуванням людей згідно вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне
освітлення».
Штучне освітлення за призначенням поділяється на:
− робоче, призначене для виконання виробничого процесу;
− аварійне, забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці для
продовження роботи при відключенні робочого освітлення;
− евакуаційне, призначене для евакуації людей з приміщення при
відключенні робочого освітлення, встановлюється в місцях пересування людей;
− чергове, освітлення поза робочим часом.
Джерела світла
В якості джерел світла для освітлення застосовують лампи розжарювання і
газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання відносяться до джерел світла теплового
випромінювання.
Недоліки: низька світловіддача 7-20 Лм/Вт, малий термін служби (до
2000 год.), в спектрі переважають червоні і жовті промені (відрізняє
спектральний склад ламп від сонячного світла), скривлюють кольоропередачу
(тому їх не застосовують при роботах, де потрібно розрізняти кольори).
Переваги: не потребують додаткових пристроїв для вмикання в
мережу,зручні при експлуатації, прості у виготовленні.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Газорозрядні лампи - прилади, в яких випромінювання оптичного
діапазону виникає в результаті електричного розряду в середовищі парів
металів і інертних газів, а також за рахунок явища люмінесценції.
Недоліки: пульсації світлового потоку, період розгорання може досягати
10 хвилин, утворення радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних
ламп через пульсацію світлового потоку можлива поява стробоскопічного
ефекту.
Переваги: високий термін служби (до 10 000 годин), велика світловіддача
40-110 лм/Вт, від газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік в
будь-якій частині спектру, підбираючи відповідним чином пари металів і
інертні гази.
Розрахунок освітлення містить у собі визначення кількості ламп загального
освітлення і їх потужність. Велике значення на рівномірність освітлення надає
відстань висота їхньої підвіски (h) і між світильниками (Z).
При розрахунку варто мати на увазі, що перший ряд світильників повинен
розташовуватися від стіни на відстані, рівній 1/3Z якщо біля стіни перебувають
робочі місця, в інших випадках – 1/2Z.
Довжина виробничої дільниці L=9 м, ширина В=6,6 м, висота приміщення
H=4 м.
Визначення кількість світильників типу «У» - універсал, необхідних для
даного приміщення.
Знаходимо відстань між центрами світильників:
Z = H 1,4 = 4 1,4 = 5,6м (4.1)
Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих
місць у стіни приймаємо:
1 1
a = Z = 5,6 =1,4м. (4.2)
4 4
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих
у протилежних стін (по ширині приміщення):
C = В − 2 a = 6,6 − 2 1,4 = 2,8м. (4.3)
1
Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по ширині приміщення):
C 2,8
n = 1 −1= −1 0 (4.4)
1
Z 5,6
n = 0
1
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині приміщення:
n = n + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)
1
Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників (по довжині):
C = L − 2 a = 9 − 2 1,4 = 6,2 м (4.6)
2
Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по довжині приміщення):
C 6,2
n = 2 −1= −1 0 (4.7)
2
Z 5,6
n =1
2
Визначаємо загальну кількість рядів світильників (по довжині
приміщення):
n = n + 2 =1+ 2 = 3 (4.8)
2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Отже, у цьому приміщенні світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині 3 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 6
світильників.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього
приміщення:
W = L b W R
1
де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в
умовах автотранспортного підприємства).
W = 9 6,6 10,8 1,3 = 834Вт (4.9)
Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:
W 834
W = = =139Вт (4.10)
л
6 6
Отже, для одержання необхідної освітленості даного приміщення
необхідно встановити 6 світильників з потужністю лампи 140 Вт. Для цього
обираю лампові світильники ОРК-150 з габаритними розмірами
1270х180х115 мм.
Розташування світильників на рис. 4.1.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 4.1 - Система освітлення слюсарно-механічної дільниці
4.2 Інструктаж з техніки безпеки
До проведення робіт допускаються особи, яким виповнилося 18 років, які
пройшли перевірку знань з електроустаткування, медичний огляд, що отримали
вступний інструктаж з техніки безпеки (ТБ) та первинний інструктаж на
робочому місці. Робочий зобов'язаний виконати роботу, яка йому доручена
відповідно до його кваліфікації.
На ділянці необхідно виконувати вимоги внутрішнього трудового
розпорядку, забороняється куріння і розпивання спиртних напоїв.
Основними шкідливими виробничими чинниками на дільниці є:
– обертові частини машин;
– шкідливі гази та токсичні рідини;
– несправний інструмент;
– можливість удару падаючими предметами.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У разі виявлення несправностей обладнання, пристосувань, інструмента
або травмування необхідно повідомити завідувача майстерні.
За порушення вимог інструкцій з ТБ винні несуть відповідальність у
встановленому порядку.
При нещасному випадку надати потерпілому долікарську допомогу.
Перед початком роботи:
– Підготувати робоче місце, очистивши від сторонніх предметів.
– Одягнути спецодяг, спецвзуття, підібрані за розміром.
– Перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан.
– Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння, звернувши
увагу на термін їх перевірки.
– Перевірити справність обладнання, інструменту, пристосувань,
захисного заземлення, вентиляції, освітлення.
Під час роботи:
– Використовувати технологічне обладнання лише за призначенням
відповідно до інструкції з експлуатації.
– Забороняється доторкатися до рухомих частини верстатів.
– При появі ознак ненормальної роботи (гару, шуму, вібрації, і т.д.)
негайно припинити роботи.
– Забороняється виконувати роботу на несправному обладнанні,
користуватися несправними інструментами, виконувати роботи, не пов'язані з
отриманими завданнями.
– Відключити електрообладнання від мережі.
– Після закінчення роботи:
– Очистити і розкласти по місцях інструменти, очистити і змастити
обладнання.
– Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття.
– Очистити спецодяг від пилу і бруду і прибрати в шафу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно знеструмити
електрообладнання, вжити заходів для запобігання його повторному
ввімкненню, переконатися у відсутності напруги на пошкодженій ділянці, а
також розмістити заборонні попереджувальні плакати. Під час проведення
ремонтних чи відновлювальних робіт обладнання повинно бути надійно
заземлене для захисту персоналу від ураження електричним струмом.
Корпуси електродвигунів, металеві елементи електрообладнання, а також
щити керування, захисту та ручний електроінструмент повинні мати відповідне
електробезпечне покриття або захист. У разі виявлення несправності або
порушення заземлення, обладнання необхідно негайно відключити від мережі
та вжити відповідних заходів щодо усунення порушення.
Заміна плавких вставок у запобіжниках дозволяється лише сертифікованим
електромонтером і виключно при повному знеструмленні мережі.
Електропроводка, а також елементи силової та освітлювальної мережі
повинні виконуватись із кабелів подвійної ізоляції, захищених від високих
температур, механічних впливів і агресивного середовища.
Ремонт обладнання та механізмів здійснюється тільки після повного їх
відключення від електроживлення. У місцях відключення обов’язково мають
бути розміщені попереджувальні плакати. Усі дії з відключення та підключення
електроживлення повинні виконуватись атестованим спеціалістом.
При роботі поблизу відкритих струмоведучих елементів необхідно
встановлювати захисні дерев’яні решітки або щити з гумовими килимками.
Електромонтажний інструмент має бути обладнаний ізольованими ручками та
попередньо протестований на стійкість до високої напруги.
4.3 Пожежна безпека
Будівлі пункту технічного обслуговування належать до категорії «Г» за
рівнем пожежної небезпеки. Згідно з чинними нормативами щодо оснащення
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
виробничих приміщень засобами пожежогасіння, на дільниці мають бути
встановлені: один ящик з піском, два пінні вогнегасники та одна пожежна
сокира.
У разі виникнення займання необхідно негайно припинити доступ кисню
до осередку загоряння — накрити його брезентом, засипати піском або загасити
полум’я за допомогою піни з вогнегасника.
Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки, збереження та
постійну готовність первинних засобів пожежогасіння до застосування
покладається на керівників відповідних підрозділів. Особа, призначена
відповідальною за пожежну безпеку, повинна контролювати, щоб проходи,
під’їзди, дороги до місць розташування пожежного інвентарю залишалися
вільними, а обладнання системи пожежної сигналізації — доступним і
справним.
4.4 Охорона навколишнього середовища
На автотранспортних підприємствах одна з основних категорій стічних вод
- масляні стоки.
Концентровані стічні води містять масел до 50 г/л. Це відпрацьовані
мастильно-охолоджувальні рідини (МОР), а також відпрацьовані миючі
розчини, що представляють собою стійкі емульсії типу "масло у воді". Їх
витрата складає 0,5÷200 м3/добу в залежності від потужності підприємства і
типу його продукції.
На багатьох підприємствах концентровані мастиловмісні стоки
розбавляються чистою водою і перетворюються в малоконцентровані. Вміст у
них мастила коливається від 10 до 500 мг/л. Обсяг цих стічних вод досягає 5-
10 тис. м3/добу.
Технологічні схеми очищення мастиловмісних стічних вод у нашій країні і
за кордоном передбачають змішування всіх видів масловмісних стічних вод, їх
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
відстоювання для видалення грубо дисперсних, спливаючих домішок, обробку
коагулянтами, зневоднюванням осадів, що утворюються.
Основним недоліком таких схем очищення є великі витрати коагулянтів та
утворення значних кількостей опадів, для зневоднювання яких потрібна
додаткова витрата коагулянтів для зниження вмісту в них мастил. Роздільна
обробка коагулянтами мало концентрованих, концентрованих стічних вод
вимагає менших витрат коагулянтів та супроводжується утворенням менших
об`ємів осадів.
Основна кількість концентрованих мастилоемульсійних стічних вод на
підприємствах машинобудування і металообробки скидається у вигляді
відпрацьованих МОР. Свіжі МОР готують з емульсолів, що представляють
собою емульсії типу "вода в маслі". При змішуванні 3-10% емульсолу, 0,3%
соди, 90-95 % води утворюються емульсії типу "масло у воді". Для додавання
емульсії активності необхідно додати до неї ще один компонент - емульгатор,
який здатний сорбуватися на поверхні обох - рідин, що незмішуються. Крім
даних компонентів до складу МОР входять стабілізатори, велика кількість
присадок (бактерицидні, антикорозійні та ін).
Термін використання МОР знаходиться в межах від двох тижнів до півтора
місяців. Основними причинами заміни мастильно-охолоджувальних рідин при
обробці металів є наявність у них великої кількості зважених речовин (сажа,
металевий пил, частки абразивних матеріалів), розшарування МОР і їх
загнивання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
У процесі виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи було здійснено
технічне проєктування автотранспортного підприємства на 80 одиниць
рухомого складу. Проєкт включав розрахунок виробничої програми з
технічного обслуговування та ремонту автотранспорту згідно з уточненими
нормативами профілактичного обслуговування, а також визначення обсягів
робіт за їх видами. Було обґрунтовано вибір методів організації виробництва,
розраховано необхідну кількість виробничого персоналу, технологічного
обладнання, площі для основних і допоміжних виробничих приміщень, а також
визначено характеристики будівель, споруд і сформовано генеральний план
підприємства. В результаті цих розрахунків було спроєктовано виробничий
корпус площею 1035 м² та генеральний план загальною площею 0,77 га.
У третьому розділі проєкту розроблено конструкцію гальмівного стенда,
надано його технічну характеристику та описано принцип дії. Здійснено
інженерний розрахунок виконавчих механізмів пресового обладнання.
Окрему увагу приділено питанням охорони праці: розроблено
рекомендації щодо покращення умов праці працівників, розраховано
освітлення слюсарно-механічної дільниці, сформульовано правила пожежної
безпеки та впроваджено заходи для охорони навколишнього природного
середовища.
Таким чином, виконання випускної роботи дозволило закріпити теоретичні
знання, здобуті протягом навчання, та набути практичних навичок у
проєктуванні автотранспортного підприємства.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх
форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П.
Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол.
ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
4. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей
/Марков О.Д. – К.: Кондор, 2008. – 536.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник /В.М.
Дембіцький, В.І., Павлюк, В.М. Придюк – Луцьк: Луцький НТУ, 2018. – 473 с.
7. Марков О.Д. Обслуговування клієнтів автосервісу /О. Д. Марков,
Н. В. Веретельникова. – К.: Каравела, 2015. – 260 с.
8. Технологічне проєктування автотранспортних підприємств: навч.
посіб. /за ред. проф. С. І. Андрусенко. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.
9. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів.
Технологія: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 478 с.
10. Бабіч Б.С., Лушик В.В. Технічне обслуговування й ремонт металевих
кузовів автомобілів: Підручник для учнів проф.-техн. закладів освіти. – К.:
Либідь, 2001. – 460 с.
11. ДБН Б.2.2.12.2019 «Планування та забудова територій».
12. Принцип розміщення підприємств побутового обслуговування.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
13. Наказ Міністерства транспорту України про затвердження положення
про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів
автомобільного транспорту. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0268-98.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування слюсарно-механічної дільниці
Додаток В – Генеральний план
Додаток Г – Гідравлічний прес
Додаток Д – Специфікація Гідравлічний прес
Додаток Ж – Система освітлення слюсарно-механічної дільниці