Проєкт автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення молочної продукції в Львівській області

Лисенко, Богдан Андрійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7630

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення молочної продукції в Львівській області
Authors:	Солтус, Анатолій Петрович Лисенко, Богдан Андрійович
Issue Date:	2025
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 78 сторінках та 5 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2025. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення молочної продукції в Львівській області. В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проекту» описано призначення проектованого автотранспортного підприємства, описано переваги та недоліки обраного автомобіля, визначено категорію умов експлуатації. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з ремонту та обслуговування рухомого складу (РС), визначено площі виробничих приміщень та необхідну кількість працівників. В конструкторському розділі розроблено стенд для правки дисків. В розділі охорони праці розроблено схему штучного освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7630
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Лисенко Б.А.pdf Restricted Access		1.83 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________202 р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проект автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для
перевезення молочної продукції в Львівській області»

Керівник роботи:
д.т.н., професор ______________ А.П. Солтус
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)

Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-13
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ Б.А. Лисенко
(підпис) (Ініціали, прізвище)

2025

РЕФЕРАТ

студента факультету електронних технологій, автотранспорту та
машинобудування
Лисенко Богдана Андрійовича
„Проєкт автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення
молочної продукції в Львівській області”

Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 78
сторінках та 5 листів графічної частини.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2025.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення молочної
продукції в Львівській області.
В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проекту» описано
призначення проектованого автотранспортного підприємства, описано переваги
та недоліки обраного автомобіля, визначено категорію умов експлуатації.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
ремонту та обслуговування рухомого складу (РС), визначено площі виробничих
приміщень та необхідну кількість працівників.
В конструкторському розділі розроблено стенд для правки дисків.
В розділі охорони праці розроблено схему штучного освітлення
шиномонтажно-вулканізаційної дільниці.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 3
3
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

ЗМІСТ

Вступ ....................................................................................................................... 6
1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ ........................... 7
1.1 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов ............... 7
1.2 Аналіз характеристик вантажу та вибір транспортного засобу ............. 7
1.3 Аналіз вихідних даних проекту ............................................................... 16
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 18
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві ................................ 18
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл ................................................ 19
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................. 22
2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню
автомобілів ........................................................................................................... 23
2.2 Планування виробничого корпусу .......................................................... 24
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів 24
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу
............................................................................................................................... 26
2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР ............................................ 27
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................... 31
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу.................................................................................................................... 31
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства ........................................................................................................ 32
2.2.7 Розрахунок площ приміщень ............................................................ 35
2.2.8 Розрахунок площ виробничих дільниць .......................................... 35
2.2.9 Розрахунок площ складських приміщень ........................................ 37
2.2.10 Розрахунок зони зберігання рухомого складу .............................. 39
2.2.11 Розрахунок загальної площі забудови АТП .................................. 39
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 4
4
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

2.3 Проектування шиномонтажно-вулканізаційної дільниці ..................... 41
2.3.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні ...... Помилка!
Закладку не визначено.
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ................................................................ 43
4 ОХОРОНА ПРАЦІ та НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ................... 58
4.1 Охорона праці на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці ............... 58
4.2 Заходи електричної безпеки та небезпека ураження електричним
струмом .................................................................................................................... 59
4.3 Виробничі шуми та вібрації, нормування та заходи для захисту ........ 62
4.4 Виробниче освітлення .............................................................................. 64
4.5 Нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень .......... 66
4.6 Пожежна безпека ....................................................................................... 67
4.7 Шкідливі фактори виробництва .............................................................. 70
4.8 Заходи щодо захисту навколишнього середовища ................................ 71
4.9 Вимоги до безпеки на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці при
роботі з термообладнанням .................................................................................... 72
ВИСНОВОК ......................................................................................................... 74
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ .................................................................. 75
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 73

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 5
5
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

ВСТУП
Під час перевезення вантажів використовуються транспортні засоби,
зокрема автомобілі та автопоїзди. Вони повинні бути технічно справними та
відповідати встановленим вимогам працездатності. Працездатність
автотранспортного засобу визначається сукупністю експлуатаційно-технічних
характеристик, таких як динамічність, стійкість, надійність, керованість,
економічність, довговічність тощо. Щоб ці показники залишались на належному
рівні протягом експлуатації, їх значення повинні залишатися стабільними
порівняно з початковими параметрами.
Проте в процесі тривалого використання технічний стан транспортного
засобу погіршується через зношення деталей, виникнення несправностей та інші
чинники, що негативно впливають на його експлуатаційні властивості.
Погіршення характеристик транспортного засобу з часом може бути наслідком
недотримання правил технічного обслуговування чи експлуатації.
Для зниження темпів зносу механізмів і запобігання несправностям
необхідно своєчасно та якісно проводити технічне обслуговування. Воно
включає комплекс операцій — очищення, миття, кріплення, регулювання,
змащення тощо, — спрямованих на забезпечення надійності, довговічності та
постійної справності транспортного засобу. Ремонт же передбачає технічні дії,
спрямовані на відновлення його працездатності.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є проєктування
автотранспортного підприємства, яке здійснює вантажні перевезення. Завдяки
впровадженню ефективних технологічних процесів у ньому можна досягти
високих результатів у технічному обслуговуванні транспортних засобів і
підвищенні ефективності їх експлуатації.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 6
6
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ

1.1 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов
Львів́ська о́бласть — область у Західній Україні, в історично-культурному
регіоні Східна Галичина, частина Карпатського єврорегіону. Одна з
найрозвиненіших областей держави в економічному, туристичному,
культурному, науковому напрямках.
До складу Львівської області входить 7 районів: Львівський, Дрогобицький,
Шептицький, Стрийський, Самбірський, Золочівський, Яворівський. Львівська
область межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-
Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з
Республікою Польща.
Північ області — це зона мішаних лісів (Мале Полісся); середня частина —
лісостеп, де в рельєфі виділяються пасма Розточчя, Гологори, Вороняки, Опілля
та крайня західна частина Подільської височини. На південному заході та півдні
області розташовані карпатські передгір'я і, власне, Карпатські гори,
представлені тут Бескидами. Південна межа області збігається з Верховинським
Вододільним хребтом. Територією регіону проходить Головний європейський
вододіл між басейнами Чорного і Балтійського морів.
Клімат. Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога
весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від
+18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів
коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

1.2 Аналіз характеристик вантажу та вибір транспортного засобу

У Львівській області діє низка молокопереробних підприємств, які
відіграють важливу роль у забезпеченні регіону та країни молочною продукцією.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 7
7
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу
мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка,
електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання
частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному
балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих
промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич,
Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Шептицький, Сокаль. Для економіки
області характерна складна галузева і територіальна структура.

Молокопереробні виробництва Львівської області:
– ТОВ "МОЛОЧНА КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА"м. Львів, вул. Липинського;
– ПрАТ "ЛЬВІВСЬКИЙ ХОЛОДОКОМБІНАТ" , м. Львів, вул. Повітряна;
– ВЕРЕДА СЕРГІЙ БОРИСОВИЧ - Виробництво морозив Львівська обл.,
Золочівський р-н, місто Золочів;
– ТОВ "Торгівельна компанія " "ОЛІЯ ДОБРА"" - оптова торгівля
молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами Львівська
обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вул.Франка Івана;
– ТОВ "МОЛОКОЗАВОД "САМБІРСЬКИЙ" - перероблення молока,
виробництво масла та сиру, Львівська обл., м. Самбір, ВУЛИЦЯ МАЗЕПИ;
– Львівський молочний комбінат (ДП «Мілкіленд-Україна») - продукція:
пастеризоване молоко, кефір, сметана, йогурти та інші молочні вироби, м.
Львів, вул. Б. Хмельницького, 302;
– - Кооперативний молокопереробний завод «Набіл», продукція - молоко,
кефір, йогурти, масло, м’які сири під торговою маркою «Білобока» с.
Утішків, Красненська громада, Золочівський район
– ТОВ «Леополіс» - займається виробництвом молочних продуктів та
морозива, місце розташування: м. Львів

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 8
8
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Загальна ситуація в галузі
Станом на перший квартал 2024 року, молокопереробні підприємства
Львівщини заготовили 6,4 тис. тонн молока, з яких лише 13% надійшло від
місцевих фермерських господарств. Це свідчить про необхідність розвитку
кооперації серед місцевих виробників для формування комерційних партій
молока однорідної якості.
Для області з такою кількістю молокопереробних виробництв, необхідне АТП,
яке б задовольняло потреби в перевезеннях молочної продукції.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на
утримання АТП потрібно зменшувати різномарочність РС. Тому, для
перевезення молочної продукції проаналізуємо декілька автомобілів аналогів, які
б забезпечили транспортування тих об’ємів молочної продукції, які
виготовляють молокопереробні виробництва в Львівської області.

Вибір моделі базового автомобіля для парку АТП

Hyundai HD 120
Hyundai HD 120 з рефрижератором — це середньотоннажний вантажний
автомобіль, обладнаний холодильним обладнанням для перевезення продукції,
що потребує збереження певного температурного режиму (молочна, м’ясна
продукція, заморожені товари, ліки тощо)..

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 9
9
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.1 Hyundai HD 120
Технічні характеристики (загальні)
Повна маса: ≈ 11 000–12 000 кг
Вантажопідйомність: ≈ 6 000–7 000 кг
Об’єм кузова (рефрижератора): ≈ 25–30 м³
Двигун: дизельний, 5.9 л, 4-циліндровий
Потужність двигуна: ≈ 170–180 к.с.
КПП: механічна, 6-ступенева
Колісна формула: 4x2
Витрати пального: ≈ 18–22 л/100 км (залежно від завантаження та дороги)

Рефрижераторна установка
Тип: автономна або приводиться від двигуна
Температурний діапазон: зазвичай від –20°C до +10°C
Марка установки: Thermo King, Carrier, Zanotti (залежить від модифікації)

Переваги
• Надійність і простота обслуговування;
• Оптимальні габарити для міських та міжміських перевезень;
• Можливість використання для доставки по стандарту HACCP;
• Висока вантажопідйомність при відносно компактних розмірах.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 10
10
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Типові вантажі для перевезення:
- Молоко та молочні вироби
- М’ясо, риба, морепродукти
- Заморожені овочі, фрукти
- Лікарські засоби
- Продукти швидкого приготування

Volvo FН 320

Рисунок 1.2 – Загальний вигляд Volvo FН 320

Технічні характеристики:
− повна маса 12 тон;
− вантажопідйомність 7 тон;
− колісна формула 4х2;
− колісна база 3,07÷6,5 м;
− габарити ДхШхВ=8,876х2,4х3,6 м;
− діаметр коліс 19,5 дюймів;
− паливний бак 300 л;
− навантаження на передню вісь 4 тон, на задню 8 тон.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 11
11
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

На даному ТЗ встановлений силовий агрегат D7F240, що відрізняється
високою продуктивністю. Двигун відрізняється наявністю 6-ти циліндрів,
компактністю.
ТЗ Volvo FН 320 входить до списку найбільш успішних машин для
вантажних перевезень у міському режимі та на регіональному рівні. Він
оснащений надійною механічною/автоматичною трансмісією, економічними
двигунами та декількома варіантами кабіни.
Вантажівка Volvo FН 320 - ТЗ, орієнтований на експлуатацію в межах міста.
Його можна використовувати для щоденного транспортування товару між
населеними пунктами в межах одного або кількох регіонів.

Isuzu — це автомобільний бренд японської корпорації Isuzu Motors Ltd,
яка спеціалізується на виробництві різноманітного транспорту, зокрема
позашляховиків і пікапів. Компанія має розгалужену міжнародну виробничу
інфраструктуру та успішно співпрацює з технологічними партнерами зі США та
Європи. Вона володіє глобальною мережею дилерських центрів і власним
випробувальним полігоном на острові Хоккайдо.
Автомобілі Isuzu вирізняються високою надійністю, довговічністю,
універсальністю та простотою в обслуговуванні. Вони мають значну
вантажопідйомність, що дозволяє перевозити широкий спектр вантажів: сипучі,
штучні, контейнерні, довгомірні, великогабаритні та інші.
Платформи для цих автомобілів виготовляються з міцного, але полегшеного
профілю, що забезпечує стабільну вантажопідйомність навіть при
конструктивних змінах. Залежно від вимог замовника, платформа може бути
виготовлена з алюмінію або високоміцної сталі. Сталеві варіанти мають вищу
міцність і довший термін служби, тоді як алюмінієві значно легші, що дозволяє
збільшити фактичну масу вантажу, яку може перевозити автомобіль.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 12
12
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Для безпечного транспортування вантажу ТЗ ISUZU може бути оснащений
спеціальними розсувними шторами або задніми воротами.
ISUZU володіє підвищеною прохідністю, тримає відмінне зчеплення з
дорожнім покриттям. Завдяки своїм компактним габаритним розмірам дана
вантажівка маневрена: однаково комфортно почувається і в вузьких міських
провулках, і на автотрасі.

Технічні характеристики ISUZU NPR 75L (L, M, К):
Габаритні розміри автомобіля, мм:
- ширина 2270;
- довжина 7910 (8120*), 7360 (7570*), 8430 (8640*);
- висота 3300.
База автомобіля: 4175, 3815, 4475;
Колісна формула 4х2;
Споряджена маса, кг 3380, 3180, 3480, 3300, (3930 *), (4050 *), 3500, 3600,
3400, 3700 (4150 *)
Повна маса 7500 кг: на передню вісь 2555, на задню вісь 4945.
Внутрішні розміри платформи: ширина 2200; довжина 5150, 6100, 6700;
висота 2200.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 13
13
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.3 – Загальні характеристики ISUZU NPR 75L

ISUZU N-series - серія витривалих і надійних малотоннажних комерційних
автомобілів. Одним з основних критеріїв є надійність, яку досягли завдяки
міцній конструкції кузова і використанню сучасних технологій в
автомобілебудуванні. ISUZU наділені стабільністю роботи всіх вузлів та
агрегатів. Велике лобове скло ISUZU N-серії забезпечує прекрасний огляд.
Завдяки легкому управлінню та малому радіусу повороту ISUZU оптимально
підходять під міські умови експлуатації.
Основними перевагами дизельних моторів ISUZU є економічність,
надійність та висока продуктивність. Універсальна та міцна рамна конструкція
дозволяє встановлювати різноманітні комерційні надбудови - автопідйомники,
бортові платформи, рефрижератори, фургони.
У базовій комплектації ISUZU N-series передбачена регульована в 2
площинах рульова колонка, підігріваючі дзеркала заднього виду, протитуманні
ліхтарі, фільтр попереднього очищення палива, зумер заднього ходу,
буксирувальний гак, важелі КПП та ручного гальма. У списку засобів безпеки
числяться системи ABS, ASR, EBD, а також ремені безпеки для водія і пасажира
спереду.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 14
14
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.1 - Технічні характеристики ISUZU N-series
Модельний рік 2008
Тип кузова шасі
Ширина, мм. 1815
Довжина, мм. 4735
Висота, мм. 2145
Кількість місць 3
Кількість дверей 2
Ширина, мм. 1815
Довжина, мм. 4735
Висота, мм. 2145
Колія задня, мм. 1395
Колія передня, мм. 1395
Колісна база, мм. 2490
об’єм паливного бака 150 л
Діаметр розвороту, мм. 12.2
Тип двигуна Дизельний з турбонаддувом
Підсилювач керма гідропідсилювач
Число циліндрів / розташування 4/рядний
Електронні системи управління ABS, ASR, EBD
Підсилювач керма гідропідсилювач
Задня підвіска Залежна, ресорна
задні гальма барабанні
передні гальма дискові
Розмір шин 205/75 R16

Для проектованого АТП за базовий автомобіль обираємо автомобіль моделі
ISUZU NPR75.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 15
15
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

1.3 Аналіз вихідних даних проекту

При проектуванні АТП здійснюємо вибір та обґрунтування вихідних даних:
- кількість автомобілів на АТП – 90 шт.;
- кількість робочих змін – 1;
- середньодобовий пробіг автомобіля складає 250 км;
- режим роботи – п’ятиденний робочий день, кількість робочих днів на рік
складає 302 днів, ЩО - один раз на добу;
- категорія умов експлуатації – ІІІ, тип дорожнього покриття – Д1 (дороги з
асфальтобетонних матеріалів, цементобетонних), рельєф місцевості – Р1
(рівнинний), Р2 (слабопагорбовий), Р3 (пагорбів), клімат помірно
континентальний.
Вибрані вихідні дані зводимо до табл. 1.2.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 16
16
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Таблиці 1.2 - Вихідні дані
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 90
2 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 300000
3 Середньодобовий пробіг ТЗ, км 250
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,8
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кількість робочих днів підприємства 302
10 Кліматичний район помірно-
континентальний
11 Дільниця, що проектується шиномонтажна
12 Марка автомобіля ISUZU NPR75

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 17
17
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві

Технологічний розрахунок АТП включає:
− вибір, обґрунтування методів організації виробництва, розрахунок
об’ємів робіт за видами;
− визначення виробничої програми з ТО та ремонту РС АТП за
нормативами профілактичного обслуговування;
− розрахунок кількості персоналу площ приміщень основного,
допоміжного виробництва, технологічного обладнання;
− визначення характеристик споруд, будівель, генерального плану
підприємства.
Коригування періодичності ТО та ресурсного пробігу:

' (H )
L = L  K  K ,
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)

' (H )
L = L  K  K ,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)

(H )
L = L  K  K  K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)

де Lн
i - нормативна періодичність ТО-1, ТО-2 для IІІ категорії умов
експлуатації, км.; К1, К2, К3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов
експлуатації та кліматичні умови [4]; Lн
k - нормативний пробіг до КР, тис. км.

'
LТО−1 = 4000  0,8 1 = 3200км.,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 18
18
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

'
LТО−2 = 16000  0,8 1 = 12800км.,

L = 300000  0,8 1 1,1 = 264000км.
рес

2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних впливів на ТЗ визначається відношенням циклового
пробігу Lц до виду впливу. Періодичність ЩО відповідає середньодобовому
пробігу. Розрахунковий цикловий пробіг відповідає ресурсному
(Lрес=Lц=264000 км). Кількість списань дорівнює 1 за цикл. ТО-1 за цикл не
включає ТО-2.
Визначаємо КР, ТО-1, ТО-2 на ТЗ за цикл:
- кількість КР на цикл:

L 264000
ц
N = = = 1;
КР (2.4)
L 264000
рес

де Lрес - ресурсний пробіг, км.
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
- число ТО-2:

L
рес 264000
N = − N = −1  20;
2 c (2.5)
L 12800
ТО−2

- число ТО-1 на цикл:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 19
19
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

L
рес 264000
N = − (N + N ) = − (1 + 20)  62;
1 c 2 (2.6)
L 3200
ТО−1

де N1 - кількість ТО-1; LТО−1 – періодичність виконання ТО-1;
- кількість ЩО на цикл:

L рес 264000
NЩO = = = 1056; (2.7)
Lcд 250

де Lk – скорегований пробіг до КР, км; Lcд – середньодобовий пробіг
автомобіля.
Результати виконаних розрахунків наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N N N N
КР 1 2 ЩO
позначення
Кількість 1 62 20 1056

Коефіцієнт технічної готовності:

1 1
T = = = 0,88 (2.8)
 d Д   0,45 22 
 TOiПO КР
1 + L +  1 + 250 + 
cд 1000 L  1000 264000
 КР 

де dтоіпр – тривалість простою ТО, ПР в АТП, дні/1000 км. [1, с.43, дод. Ж];
Дк – тривалість простою ТЗ при КР на АТП, дні [1, с.43, дод. Ж].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 20
20
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Розрахунок річного пробігу автомобіля:

LР = Д роб  lсд  Т = 302  250  0,88 = 66440км., (2.9)

де Дроб.д - кількість днів роботи АТП в рік, дні.
Коефіцієнт переходу від циклу до року:

L 66440
Р
 = = = 0,252
Р (2.10)
L 264000
рес

Розрахунок річної кількості ТО на один автомобіль за рік:

N2Р = N2 Р = 20  0,252 = 5 (2.11)

N1Р = N1 Р = 62  0,252 = 15,5  16 (2.12)

NЩОР = NЩО Р = 1056  0,252  266 (2.13)

Кількість ТО на всі ТЗ за рік:

 N2Р = N2Р  ACП = 5  90 = 450 (2.14)

 N1Р = N1Р  ACП = 16  90 = 1440 (2.15)

 NЩОР = NЩОР  ACП = 266  90 = 23940 (2.16)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 21
21
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Результати розрахунків наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів на один ТЗ та на всі ТЗ

2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

«Діагностування РС входить в обсяг робіт ПР, ТО. Діагностування Д-1 АТЗ
буде проводитися на постах, поєднано з ТО-1» [1].
«Д1 призначено для визначення технічного стану систем автомобіля, вузлів,
агрегатів, що забезпечують безпеку руху. Д1 виконується при ТО-1, ТО-2
(забезпечує безпеку руху) та при ПР (по вузлах, що забезпечують безпеку руху).
Кількість АТЗ згідно статистичних даних та норм проектування приймаємо 10%
від ТО-1 за рік» [1].
«Д2 призначено для визначення економічних, потужнісних показників АТЗ.
Д2 проводиться з періодичністю ТО-2, в інших випадках при ПР. Кількість ТЗ,
що направляються на Д2 при ПР 20% від річної програми ТО-2» [1].
Розрахунок кількості діагностичних впливів:

 N Д1Р = 1,1 N 
1Р + N2Р = 1,1 1440 + 450 = 2034 (2.17)

де  N Д1Р - кількість діагностувань Д1 на всі АТЗ за рік.

 N Д 2Р = 1,2 N2Р = 1,2  450 = 540 (2.18)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 22
22
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

де  N Д 2Р - кількість Д2 на всі ТЗ за рік; 1,2 – коефіцієнт, що враховує
кількість АТЗ, що діагностуються при ПР.
Кількість АТЗ, що направляються на Д2 при ПР (20 % від річної програми
ТО-2):
20
 N 
Д ПРР = N Д 2Р  = 540  0,2 = 108
2 (2.19)
100

2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню
автомобілів

По видах ТО та діагностуванню добова виробнича програма визначається за
формулою:

N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб.Рi

де Дроб.Рi – річна кількість робочих днів зони, призначеної для ТО,
діагностування автомобілів; NiР – річна програма ТО чи діагностування окремо
(N ,N , N ).
ЩOp 1p 2 p
Критерієм вибору методу організації ТО є добова виробнича програма, яка
служить вихідним показником при визначенні числа ліній ТО та постів.
23940
NЩО Д = = 79
302

1440
NТО−1Д = = 5
302
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 23
23
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

450
NТО−2 Д =  1
302

2034
N Д1Д = = 7
302

540
N Д 2 Д =  2
302

2.2 Планування виробничого корпусу

2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів

«Д-1 в залежності від добової програми, методу проведення ТО-1
організовується разом з ТО-1. При цьому його місце розташування забезпечить
зручний заїзд АТЗ з різних виробничих зон» [1].
Розрахункову трудомісткість tЩО ЩО визначаємо зо формулою:

t = t н K K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)

де К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць сумісного РС та розмір
АТП [1, с.43, дод. Е];
t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1];
КМ=1–М/100=0,35...0,75 – коефіцієнт, що враховує зниження
трудомісткості за рахунок механізації ЩО.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 24
24
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

tЩO = t нЩO K4 KM = 0,4 1,19 0,5 = 0,24люд.год

Нормативна трудомісткість ТО-1 та ТО-2 для АТЗ проектованого АТП
визначається за формулою:

t = t н K K , люд.год
ТО−1 і 2 4 (2.22)

t = t н K K , люд.год
ТО−2 і 2 4

де t нi - нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд. год. [1].

tТО−1 = 7,5 1,0 1,19 = 8,93люд.год

tТО−2 = 24 1,0 1,19 = 28,56люд.год

Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту визначається за
формулою, люд.год/1000км:

t = t н K K K K K , люд.год
ПР ПР 1 2 3 4 5 (2.23)

де К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують категорію умов
експлуатації РС, його модифікацію, природно-кліматичні умови експлуатації РС,
кількість одиниць сумісного РС, спосіб зберігання РС [1]; t н – нормативна
ПР
трудомісткість ПР, люд. год. [1].

tПР = 5,5 1,2 1,0 0,9 1,19 1,0 = 7,07люд.год

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 25
25
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

де K1, K2, K3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації,
кліматичні умови і пробіг автомобілів відповідно.
Трудомісткість СО:

 20
tСО =  tТО−2 = 28,56 = 5,71люд.год (2.24)
100 100

де δ – частка робіт СО від трудомісткості ТО-2, 20%.
Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1 з ТО-1:

t1+д−1 =1,1 tТО−1 =1,18,93 = 9,82люд.год
(2.25)

Розрахунок трудомісткості Д-2:

tд−2 = (0,1...0,2)  tТО−2 = 0,2 28,56 = 5,71люд.год (2.26)

2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу

Розрахунок річних обсягів робіт ЩО:

ТЩО.Р = NЩО.Р  tЩО = 239400,24 = 5746 люд. год. (2.27)

Розрахунок річних обсягів робіт ТО-1 з Д-1:

Т = N  t + (0,1N +N )t =
ТО−1.Р 1.Р 1+д−1 1Р 2Р д1
=1440 9,82+ (0,11440+ 450)0,25 8,93 =15463люд. год. (2.28)

Розрахунок річних обсягів робіт ТО-2:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 26
26
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Т2.Р = N2.Р  tТО−2 = 450 28,56 =12852 люд. год. (2.29)

Розрахунок річних обсягів робіт Д-2:

Тд−2.Р = Nд−2.Р  tд−2 = 540 5,71= 3084люд. год. (2.31)

Розрахунок річних обсягів робіт ПР:

Lp  Anр  tпр 6644090 7,07
ТПР.Р = = = 42276люд. год. (2.32)
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування (СО) за рік в цілому по парку:

ТСО.Р = 2Апр КСО  tТО−2 = 2 90 0,2 28,56 =1028люд. год. (2.33)

де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2;
Апр – кількість приведених ТЗ кожної групи автомобілів.

2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР

При розрахунку ПР, ТО визначаємо режим роботи зони, кількість постів та
потокових ліній. Обираємо метод обслуговування, уточнюємо річні
трудомісткості робіт ТО.
«Режим роботи ТО, ПР приймаємо залежно від режиму роботи ТЗ. Роботи
ЩО, ТО-1 виконуються в міжзмінний час ПР, ТО-2 під час роботи ТЗ на лініях.
Роботу зон ТО рекомендується планувати в 1…2 зміни, зони ПР в 2…3 зміни»
[1].
«Вибір методу ТО виконуємо шляхом порівняння такту поста  з ритмом
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 27
27
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

виробництва R. Якщо такт поста рівний або більше 3R для ТО-1, 2R для ЩО, 4R
для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо
умова не виконується для проведення ТО проектуються універсальні пости» [1].
Ритм виробництва визначається за формулою:

60 T
R = зм Сзм
i , (2.34)
Ni.д

де Тзм=8 год. – тривалість зміни; Сзм – число змін; Ni.д – добова виробнича
програма розділена по кожному виду ТО.

60 8 1
RЩО = = 6хв.
79

60 8 1
R = = 96
ТО−1
5

60 8 1
RТО−2 = = 480
1

Розрахунок такту зон обслуговування:

60  tЩО 60 0,24
ЩО = + (1...3) = + 2 = 7 (2.35)
Р3 3

60  t 60 8,93
 = ТО−1 + (1...3) = + 3=136хв. (2.36)
ТО−1
Р 4
3

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 28
28
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

60  t 60 28,56
 = ТО−2 + (1...3) = + 3= 430 (2.37)
ТО−2
Р 4
3

де tз=1...3 хв. – час, що витрачається на пересування ТЗ при установці його
на пост та з'їзді з посту; ti – трудомісткість робіт з обслуговування, люд.год.; Рз –
кількість робітників, що працюють одночасно.
Кількість постів:

Х 2
2 = , (2.38)
R2 2

де 2 – коефіцієнт використовування робочого часу поста (2=0,85…0,9). Він
враховує відносно велику трудомісткість ТО-2, а також можливе збільшення
часу простою автомобіля на посту за рахунок проведення додаткових робіт по
усуненню несправностей.
7
Х = =1,24  2
ЩО
6 0,9

136
Х = =1,57  2
ТО−1
86 0,9

430
Х = 1
ТО−2
480 0,9

Виконаємо розрахунок з врахуванням річного обсягу робіт в зоні або на
дільниці.
Кількість постів ТО-1 з Д1, ТО-2, Д2, ЩО визначається за формулою:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 29
29
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

T K
X i =
i.P н (2.38)
Д рп п  tзм Р Квик

де Д рп - кількість робочих днів поста за рік;
n – кількість змін роботи на добу;
T - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах, люд.год.;
i.P
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2, с.54,
дод. Т];
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1];
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,9);
tзм - тривалість зміни.
5746 1,4
X =  2
ЩО
302 18 3 0,9

154631,4
X =  3
ТО−1+Д1
302 18 4 0,9

12852 1,4
X =  2
ТО−2
302 18 4 0,9

30841,4
X Д−2 = 1
302 18 30,9

Приймаємо кількість постів: X = 3 , X = 2 , X =1.
ТО−1+Д1 ТО−2 Д −2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 30
30
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Розрахунок кількості постів ПР:

T  42276 1,2
X = ПР =  6 (2.39)
пр
Д Т С Р  302 8 14 0,9
рп зм cм пр пр

де Тзм – тривалість зміни, год.;
ТПРп - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год.;
Дроб.р – кількість днів роботи зони ПР в рік;
С – кількість змін;
РПР – кількість робітників на посту, люд.;
φ=1,2÷1,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження
автомобілів у зону ПР;
ηпр=0,85...0,90 – коефіцієнт використання робочого часу посту.

2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

T =Т +Т (2.40)
ЩО 1+ Д −1Р +Т2.Р +Тд−2.р +Т ПР.Р =
= 5746+12852+15463+ 3084+ 42276+1028 = 80450люд.год.

де T T
ЩО.Р , – річні об'єми робіт ЩО та ТО-1 з Д-1, люд.год;
1Д −1Р
T2.Р , Tд−2.Р TСО.Р , TПР.Р – річні об'єми робіт ТО-2, Д-2, СО, ПР, люд. год.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 31
31
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об'єм робіт по СО АТП встановлюється в процентному відношенні
від річного об'єму ТО та ПР РС.
Роботи по СО підприємства розподіляються по видах згідно табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по СО
Види робіт Співвідношення, % люд. год.
Електротехнічні 25 20112
Слюсарні 16 12872
Механічні 10 8045
Зварювальні 4 3218
Ковальські 2 1609
Мідницькі 1 804
Жестяницькі 4 3218
Трубопровідні 22 17699
Ремонтно-будівельні і деревообробні 16 12872
Всього 100 80450

2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями

Об'єми робіт розподіляються по структурним підрозділам АТП відповідно
до організаційних, технологічних ознак. ЩO, ТО-1 можуть виконуватись на
постах або потокових лініях. ТО-2 можна виконувати частково на постах,
частково на ділянках (20 %), або лініях зони (80 % від загального об'єму робіт).
Об'єми робіт рівномірно розподіляються між шиномонтажною, акумуляторною,
електротехнічною ділянками та ділянками по ремонту приладів системи
живлення. Роботи СО виконуються разом з роботами ТО-2.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 32
32
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках.

Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
зона ЩО 5746
зона ТО-1 15463
зона ТО-2 12852
зона ПР 42276

2.2.8 Розрахунок чисельності виробничих робітників

Кількість робітників визначають за показником річного фонду часу
робочого місця:
Тір
Рт = , (2.41)
Фм

де Тір – річний обсяг робіт ПР, ТО або дільницею, люд.-год.;
Фм – річний фонд часу робочого місця, Фм=2070 год.
Річний фонд робочого часу робітника зони чи дільниці:

Тір
Р = , (2.42)
ш
Фр

де Фр – річний фонд робочого часу штатного робітника.

Результати розрахунків наведено в табл. 2.5.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 33
33
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.5 – Розрахунок чисельності виробничих робітників

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 34
34
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

2.2.7 Розрахунок площ приміщень

Площі зон ПР, ТО-1+Д1, ТО-2, Д2 визначаємо за формулою:

F = f XК (2.43)
З a П

де X – кількість постів; fa – площа, яку займає автомобіль у плані
fa=8,642,27=19,6; Кп=4...5 – при двосторонньому розташуванні постів та
потоковому методі обслуговування.

F =19,6 2 5 =196 м2
ЩО

F =19,6 3 5 = 294 м2
ТО−1+Д1

F =19,6 2 5 =196 м2
ТО−2

F =19,6 15 = 98 м2
Д 2

F =19,6 6 5 = 588м2
ПР

2.2.8 Розрахунок площ виробничих дільниць

Площі дільниць можуть розраховуватись декількома методами: за площею
обладнання та за питомою площею на одного робітника.
Площа виробничої дільниці за показником питомої площі визначається за
формулою [4]:

Fді = f p1 + f p2 (Pm −1), (2.44)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 35
35
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

де fp1 – питома площа на І працівника; fp2 – питома площа на наступних
робітників; Рт – число робітників у найбільшій зміні.

При наявності постів для ТЗ до площі дільниці додається площа ТЗ в плані:

��ді = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) + ���� (2.45)

Розрахунок площ виробничих дільниць наведено в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 – Розрахунок площ виробничих дільниць ТО та ПР
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 3 22 14 50 25,89 4 103,56 105
Ремонт приладів
2 1 14 8 14 2,04 4 8,16 14
систем живлення
3 Слюсарно-механічна 3 18 12 42 8,5 4 34 42
4 Електротехнічна 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,5 4 22 22
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 17 4 68 68
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 8,2 4 32,8 32
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 41 14,36 4 57,44 60
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 30
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,02 4 16,08 20
11 Зварювальна 1 15 9 35 11 4 44 44
12 Оббивна 2 18 5 43 5,2 4 20,8 52
13 Фарбувальна 3 24 18 80 4,5 4 18 80
402 599

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 36
36
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

К-ть працівників
Питома площа на
першого
працівника, м2
Питома площа на
наступних
робітників, м2
Розрахункове
значення, м2
Площа
устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки
устаткування
Розрахункова
площа по
устаткуванню, м2
Прийнята

2.2.9 Розрахунок площ складських приміщень

Площу складських приміщень виконуємо за показником питомих норм на
пробіг.
Площі складів розраховуються за формулою:

Lp  Au  fпит
Fск.і = K
6 рс K p K різ , (2.46)
10

де fпит – питома площа складу на 1 млн. км. пробігу;
Кр – коефіцієнт, що враховує кількість ТЗ, Кр=1,2;
Крс – коефіцієнт, що враховує тип РС, Крс=0,8;
Кріз – коефіцієнт, що враховує різноманітність РС, Кріз=1,0.
Значення коефіцієнтів Кпс, Кр, Кріз наведено в [4].
Склад запасних частин:

66440 90 2,8
F = 0,8 1,2 1=16 м2
ск
106

Склад агрегатів:

66440 90 4,4
F = 0,8 1,2 1= 25 м2
ск
106

Склад матеріалів:

66440 90 2,4
F = 0,8 1,2 1=14 м2
ск
106

Склад шин:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 37
37
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

66440 90 1,9
F = 0,8 1,2 1=11 м2
ск
106

Склад мастильних матеріалів:

66440 90 2,8
F = 0,8 1,2 1=16 м2
ск
106

Склад лакофарбових матеріалів:

66440 90 0,8
F = 0,8 1,2 1= 5 м2
ск
106

Склад хімікатів:
66440 90 0,2
F = 0,8 1,2 1=1 м2
ск
106

Склад інструментів:
66440 90 0,2
F = 0,8 1,2 1=1 м2
ск
106

Проміжний склад – 15…20 % від складу запасних частин та агрегатів

F = 0,2(16 + 25) = 8 м2
ск

F =16 + 25+14 +11+16 + 5+1+1+ 8 = 97 м2
cк

Результати розрахунків наведено в табл. 2.7.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 38
38
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.7 – Розрахунок площ складських приміщень
Нормоване значення площі
№ Розрахункове
Назва складу складських приміщень,
п\п 2 значення площі, м2
м /1 млн.км.
1 Запасних частин 2,8 16
2 Агрегатів 4,4 25
3 Матеріалів 2,4 14
4 Шин 1,9 11
5 Мастильних матеріалів 2,8 16
6 Лакофарбових матеріалів 0,8 5
7 Інструментів 0,2 1
8 Хімікатів 0,2 1
Проміжний (дільниця
9 8
комплектації)
Всього 97

2.2.10 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Визначаємо площу зони зберігання автомобілів:

��зб = ���� ∙ Азб ∙ ���� = 19,6 ∙ 90 ∙ 3 = 5292 м2 (2.48)

де fa – площа, яку займає ТЗ; Азб – число місць зберігання ТЗ; Кп=2,53,0 –
коефіцієнт щільності розміщення автомобілемісць зберігання.

2.2.11 Розрахунок загальної площі забудови АТП

Після розрахунку складових частин ГВК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 39
39
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

F = (1,10...1,15)(F + F + F + F + F + F + F + F ) (2.49)
ГВК що 1+ Д1 2 Д 2 пр д ск o

де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1+Д1, F2, FД2, FПР, Fд - відповідно площі зон ТО-1+Д-1, ТО-2, Д2, ПР та
дільниць, м2; F 2
ск – загальна площа складів, м ;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано);
F 2
о – площа зон очікування, м .

60  t
FОі =
і + tn (2.50)
Р

де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт;
Р – кількість штатних працівників на дільниці.

60  t
F = ТО−1 60 8,93
ОТО−1 + tn = + 2 = 69м2
Р 8
tn = 2
60  tТО−2 60 28,56
F = + t = + 2 =192 м2
ОТО−2 n
Р 9
60  t
F = ПР 60 7,07
О ПР + tn = + 2 = 49 м2
Р 9

FО Д −1 = 0,25  tТО−1 = 0,25 8,93 = 2,2 м2 (2.51)

FО Д −2 = 0,25  t м2 (2.52)
ТО−2 = 0,25 28,56 = 7

F0 = 69+192+ 49+ 2,2+ 7  319,2 м2

F =1,1 (196+ 294+196+ 98+ 588+ 599+ 97 + 319,2) = 2626м2

ГВК
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 40
40
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

«Висота виробничих приміщень в одноповерхових будівлях без мостових
кранів приймається кратною 0,6 або 1,2 м і дорівнює 3,6; 4,2; 4,8; 5,4; 6,0; 7,2;
8,4; 9,6; 10,8 і 12,0 м, при чому малі висоти (3,6...6 м) – тільки для прольотів до
12 м, а для прольотів 18 і 24 м – починаючи з 5,4 м і вище. Для проектованого
виробничого корпуса обираю висоту 6 м» [5].
Розрахунок сітки колон:

��вир 2626
�� = = = 18 (2.53)
12 × 12 12 × 12

де �� - загальна площа виробничого корпуса, м2
вир ;
12х12 – розмір сітки колон.
Таким чином приймаємо кількість комірок – 18.
Для комірок 12х12 обираємо висоту 6 м.
Уточнюємо площу виробничого корпуса:

�� 2
вир = 6 ∙ 12 ∙ 12 ∙ 3 = 2592 м

Відхилення від розрахункової площі – 1 %, що є допустимим.
Планування виробничого корпуса зазвичай виконується в масштабі 1:100;
1:200; 1:400 і 1:500.

2.3 Проектування шиномонтажно-вулканізаційної дільниці

Основне технологічне устаткування підбирається по довідниках і каталогах,
табелях технологічного устаткування, каталогах нестандартного устаткування.
Кількість основного устаткування визначають по ступеню його використання
при здійсненні технологічного процесу.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 41
41
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.8 - Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Тип Число
Найменування устаткування
Модель одиниць
Прес вулканізаційний 1
Шкаф інструментальний 2
Пневмообдирочно-шліфувальна машина 2
Обдирочно-шліфувальний верстат 3М636 1
Ванна для перевірки герметичності камер 1
АВАС В
Компресор пасовий 2
380В/100
Кран-балка електрична однобалкова опорна 1
Верстак слюсарний 2
Ванна для перевірки герметичності коліс МЕС 80/6-G 1
Вішалка для камер, настінна 3
Шкаф для зберігання інструмента і витратного 1
матеріалу
Cтенд шиномонтажний Navigator 03-58 1
GIGA
Електровулканізатор для камер Гном-т 1
Лампа освітлення 1
Стенд балансувальний Galaxy СБМП-60 1
30
Стелаж секційний 2
Електровулканізатор для ремонту шин Комплекс-2 1
Верстак слюсарний М1-105L-1015/G 1
Ящик для відходів Н-9338 1
Клітка запобіжна для накачування шин 1
Стенд для правки дисків 1
Шафа 1

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 42
42
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

По темі випускної роботи бакалавра було проведено пошук аналогічних
конструкцій, в результаті якого був виявлений наступний аналог: «Стенд для
правки ободів коліс».

Рисунок 3.1 - Стенд для правки дисків

Стенд призначений для правки деформованих штампованих дисків коліс
автомобілів по реборду і його основі. Стенд стаціонарний, з електромеханічним
та ручним гвинтовим приводами. Метод правки профілю обода - обкатка
роликами. Напруга живлення 380 В, споживана потужність 1,5 кВт, габарити
870x855x1230 мм, маса 220 кг. Мінімальний відсоток відновлення по геометрії,
після придбання відповідних навичок до 98 %.
На станині стенду змонтована приводна оправка для встановлення колеса,
яке підлягає виправленню. Механізм правки складається з центрального
профілюючого ролика, розміщеного на опорах, та двох бічних правильних
роликів, які встановлені на поворотних важелях. Ці важелі з'єднані між собою
траверсою.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 43
43
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Опора механізму правки виконана у вигляді вилкоподібного важеля. Одна
його вісь шарнірно закріплена на станині, що дозволяє йому похитуватися, а
інша вісь підтримує центральний ролик. У бічних важелях є повздовжні прорізи,
в яких переміщується вісь центрального ролика.
Бічні ролики мають ручний привід, виконаний у вигляді ходового гвинта з
різьбовим з'єднанням із траверсою, яка вільно розміщується на опорі. На гвинт
встановлено коромисло з упором у бокову частину вилкоподібного важеля та
рукоятку для обертання.
У процесі виправлення обід колеса обертається та притискається між
центральним і бічними роликами. Завдяки цьому здійснюється правка
деформованих ділянок.
Недоліки конструкції:
Незважаючи на ефективність, стенд має складну конструкцію.
Використання гідроциліндрів і гідросистем ускладнює обслуговування та
ремонт.
Конструктивна розробка стенду
Для забезпечення зручності в роботі та спрощення установки використо-
вується правка ободів коліс симетричного типу з ручним приводом.
Завдяки раціональній схемі сприйняття зусиль стенд не трудомісткий у
виготовленні і зручний в експлуатації. Перебудова його на будь-який тип і ро-
змір диска виключно проста.
Визначення необхідного крутного моменту

Рисунок 3.2 - Схема крутного моменту

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 44
44
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Основним показником роботи стенду є крутний момент на вихідному валу
редуктора необхідний для нормальної правки диска.

N ред
M кр = 716,2
п

де Nред - потужність на вихідному валу редуктора, 1,1 кВт [за даними
стенду];
п - частота обертання диска для нормальної правки, 10 об/хв.

1,1
M = 716,2  = 79Нм
кр
10

Вибір електродвигуна

У стенді, взятому за основу, використовується електродвигун 4АМ90L6УЗ,
з номінальною потужністю 1,5 кВт, та номінальною частотою 935 об/хв. Цей
двигун має всі необхідні характеристики і заміни не потребує.

Розрахунок клиноремінної передачі

Рисунок 3.3 - Клиноремінна передача

Визначимо діаметр ведучого шківа. З умови довговічності для проектованих
ременів:
d1 = (35...70) , (3.1)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 45
45
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

де  - товщина ременя, приймаємо 2,8 мм.

d1 = 40  2,8=112 мм.

Отримане значення округлюємо до найближчого стандартного. Він до-
рівнює 112 мм
Визначимо діаметр веденого шківа:

d2 = u d1  (1− ), (3.2)

де u - передаточне число ремінної передачі;
=0,01... 0,02 - коефіцієнт ковзання.

n
u = НОМ ,
nРЕД

де n - номінальна частота двигуна; n - частота обертання на вхідному
НОМ РЕД
валу редуктора, 630 об/хв..
935
u = =1,48
630
d2=1,48·112·(1-0,01)=164мм.

Отримане значення округлюємо до найближчого стандартного d2=160 мм.
Визначаємо фактичне передатне число иф та перевіримо його відхилення ∆и
від заданого и:

d u − и
ф
u = 2 ;  = 100%  3%, (3.3)
ф u
d  (1− ) и
1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 46
46
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

160 1,44−1,48
u = =1,44;  = 100% = 2,7%
ф ( ) u
112  1− 0,01 1,48

Відхилення знаходиться в межах допустимого.
Визначаємо орієнтовну міжосьову відстань а, мм:

а 1,5  (d1 + d2 ), (3.4)
а 1,5  (112+160)= 408мм.

Визначимо розрахункову довжину ременя l, мм:

( )2 d − d
l = 2 a +  (d 2 1
2 + d1)+ ; (3.5)
2 4 a

2
3,14 (160−112)
l = 2 600+  (160+112)+ =1628мм.
2 4 600

Отримане значення, приймаємо за стандартом з ряду чисел, l=1600 мм.
Уточнимо значення міжосьової відстані а по стандартній довжині l:

1 ( )  ( 2 2
a = 2  l −  d2 + d1 + 2  l −  d2 + d1) −8(d2 − d1) , (3.6)
8

1
a = 2 1600−3,14  ( 2 2
160+112)+ 2 1600−3,14  (160+112) −8(160−112) = 585мм.
8
Визначуваний кут обхвату ременем ведучого шківа:

d2 − da1 =180− 57
1 , (3.7)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 47
47
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

160−112
a1 =180− 57 =175град.
585

Визначимо швидкість ременя:

  d1  n = 1  , (3.8)
60 103

де [ ] – допустима швидкість, 35 м/с

3,14 112 935
 = = 5,4м с.
60 103

Визначимо частоту пробігів ременя:

I
U =  U , (3.9)


де [U]=15 с-1 - частота пробігів, що допускається.
1,6
U = = 0,19с−1
5,4

Визначимо колову силу, що передається ременем:

P 103
F = HOM
t , (3.10)


де P - номінальна потужність двигуна.
HOM

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 48
48
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

1,5 103
F = = 94,6H.
t
5,4
Визначимо питому допустиму колову силу:

К = К С С С C C C ,
    (3.11)
П О d F

де К  - приведена питома окружна допустима сила,
О  2
К =0,9 Н/мм ,
О
С =0,8 - коефіцієнт кута нахилу лінії центрів шківів до горизонту
С =0,97 - коефіцієнт кута обхвату на меншому шківі
С =1,03 - коефіцієнт впливу натягнення від відцентрової сили
С =0,9 - коефіцієнт динамічності навантаження та тривалості роботи
Сd =0,95 - коефіцієнт впливу діаметру меншого шківа
СF =0,85 - коефіцієнт нерівномірності розподіл) навантаження між корд
шнурами та нитками плоского ременя

[КП]=0,9·0,8·0,97·1,03·0,9·0,95·0,85=0,52

Визначимо ширину ременя:

F
b = t , (3.12)
  КП 

94,6
b = = 65мм.
2,8 0,52

Значення ширини ременя округлюємо до стандартного значення, b=63 мм,
В=71 мм - стандартне значення ширини шківа.
Визначимо площу поперечного перерізу ременя:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 49
49
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

A=S·b, (3.13)

А=2,8·63=176,4мм2

Визначимо силу попереднього натягу ременя:

F = A  (3.14)
0 0

де 0 =2 Н/мм2 - попередня напруга;

F0=176,4·2=352,8Н

Визначимо сили натягнення ведучої F1 та веденої F2 гілок ременя:

F F
F = F + t ; F = F − t ; (3.15)
1 0 2 0
2 2

94,6 94,6
F = 352,8+ = 400,1Н ; F = 352,8− = 305,5Н .
1 2
2 2

Визначимо силу тиску ременя на вал:

1 F = 2F sin , (3.16)
ОП 0
 2 

175
F = 2 352,8 sin
ОП   = 704,2Н.
 2 
Перевіримо міцність ременя по максимальному напруженні в перерізі
ведучої гілки:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 50
50
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

 = + +    ,
  (3.17)
max 1 В

де  - напруга розтягу, Н/мм2 F F
,  = 0 + t
1 1
A 2A

352,8 94,6
 = + = 2,3Н мм2
1
176,4 2 176,4


 В - напруга вигину, Н/мм2 ,  В = ЕВ
d1
ЕВ=80...100 мм2 - модуль повздовжньої пружності при вигині для про-
гумованих ременів

2,8
 2
В = 90  = 2,25Н мм
112

 2 −6
 - напруга від відцентрових сил, Н/мм2,  =   10
 ,
ρ=1000... 12000 кг/м3 - густина матеріалу ременя,
 =11005,42·10-6=0,32 Н/мм2
  2
 =8 Н/мм - допустима напруга розтягування,

max =2,3+2,25+0,32=4,87 Н/мм2

Розрахунки показали, що напруга розтягуванню задовольняє вимоги
вибраного ременя та передачі.
Визначимо обертальний момент:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 51
51
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

N
РЕД Т u
Т = ; Т = ВХ , (3.18)
ВХ ВИХ
2n
РЕД 

1,1 278 1,48
Т = = 278Нм ; Т = = 507,9Нм
ВХ ВИХ
2 3,14 630 0,81

Перевірочний розрахунок шпонкового з'єднання

Шпонки підбираються по ГОСТ, залежно від діаметру валу, а потім ви-
конується перевірочний розрахунок на змяття.
Діаметр вихідного кінця валу електродвигуна d = 24 мм.
Вибираємо ширину шпонки b та висоту шпонки h:

b=8 мм, h=7 мм, t1=4 мм.

Довжину шпонки приймаємо з ряду стандартних довжин, враховуючи при
цьому, що довжина шпонки має бути менше довжини ступеня валу на 3... 10 мм.
Оскільки довжина вихідного кінця валу L=50 мм, довжина шпонки
дорівнює 45 мм.
Розрахункова довжина шпонки:

LP = LШ - b, (3.19)

LР =45-8=37мм.

Розрахунок шпонки на зім'яття:

F
 = T   , (3.20)
см см
A
cм
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 52
52
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

де FT - колова сила, що передається шпонкою;

2T
F = 1
T
d

Т1 - обертальний момент електродвигуна

N 103
ДВГ
Т = ,
1
2т
ДВГ

1,5 103
Т = = 0,26Нм
1
2 3,14 935

2 0,26
F = =1,7Н
T
0,024

Асм - площа змяття:

h − t 7 − 4
А = 1 = = 0,08мм2
см
L 37
p

[см] = 110-190 Н/мм2 - допустима напруга змяття.
1,7
 см = = 21,3 Н/мм2
0,08
Умова міцності виконується, шпонка є міцною.
Вибираємо шпонку 87x36 ГОСТ 23360-78.

Розрахунок болтового з'єднання

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 53
53
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

При роботі стенду болтове з'єднання випробовує зріз.
Формули перевірочного та проектувального розрахунків болта на зріз
мають наступний вигляд:

4F
 =   , (3.21)
зр 2 зр
 d  i

2T
де F – зовнішня сила, F = ВИХ ;
d
d=60 мм - діаметр болтового з'єднання;

2 507,9
F = =16930H
0,06

і - число площин зрізу, 1 [за даними стенду],
[τзр]=120 МПа - допустима напруга на зріз, для сталі 40Х

4 16930
 зр = = 6 МПа
3,14 602 1

Міцність виконується.

Розрахунок гвинтового з'єднання

Для розрахунку гвинтового затиску треба визначити силу затиску W. Сила
затиску знаходиться за формулою:

l
W =Q  , (3.22)
r  tg( + )
cp пр

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 54
54
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

де 1 - довжина рукоятки (ключа), мм;
rср - середній радіус різьби, мм;
а - кут підйому різьби;
Q - зусилля на рукоятку;
пр - приведений кут тертя.
У механізмів з трапецеїдальною або трикутною різьбою, гайка
переміщається по V-подібному жолобу, а тертя в жолобі за інших рівних умов
більше, ніж на площині. В таких випадках користуються приведеним
коефіцієнтом тертя fтp, вираженому через коефіцієнт тертя f при плоскому
контакті.

f
f = , (3.23)
cos

де β - половина кута при вершині профілю різьби;

f
f = =1,15 f , (3.24)
cos30

при f =0,1, пр =arctg0,115=6,56.
Якщо врахувати, що протидіюче зусилля силі W буде незначним, задамося
притискним зусиллям W=20 кг.
За нормами техніки безпеки зусилля на рукоятці не повинне перевищувати
2,4 кг. Приймаємо значення Q=3 кг. Довжина рукоятки в цьому випадку
дорівнюватиме 300 мм.
Визначимо номінальний діаметр гвинта за осьовим зусиллям та допустимою
напругою:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 55
55
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

W
 р =   p , (3.25)
F

де  p  = 80 МПа - допустима напруга розтягування матеріалу гвинта
W=200 Н - осьове зусилля
F - площа перерізу.

W
F = ,
  (3.26)
 p 0,5

200
F = = 5 10−6м2
80 106 0,5

Визначимо діаметр гвинта:
4F
d = , (3.27)


4 5 10−6
d = = 25 10−3м.
3,14

За умовою жорсткості приймаємо d = 28 мм. По ГОСТ 4771-91 приймаємо
трапецеїдальну різьбу ТРАП 28x8.
Умова самогальмування гвинта α < 6,56 .
Для знаходження кута підйому різьби скористаємося наступною формулою:

Р
tgα= , (3.28)
2  rcр

де Р - крок різьби, мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 56
56
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

d − 0,94 P
rcp = ,
2

28− 0,94 8
rcp = =11,24мм,
2

8
tg = = 0,113,
2 3,14 11,24

Звідси α=arctg 0,113=6°,
6 < 6,56 => умова самогальмування виконується.
Розрахунок осі
Важіль, що коливається, впливає на вісь, що викликає навантаження та
деформації, тому вісь треба розрахувати на деформацію зрізу.
Формули розрахунку на зріз мають наступний вигляд:

4F
 зp =   зр , (3.29)
 d 2  i

де F=33860 Н - сила, що діє на вісь в двох напрямах; d - діаметр вісі;
і - число площин зрізу, 2 [за даними стенду],
[τзр]=140 МПа - допустима напруга на зріз, для сталі 45Х

4 33860
140 =
3,14  d 2  2

d = 12,4 мм.

Діаметр валу має бути більший за 12,4 мм, приймаємо 16 мм, при цьому
міцність буде забезпечена із запасом.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 57
57
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Охорона праці на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці
Охорона праці та техніка безпеки — це система організаційних заходів і
практичних методів, спрямованих на збереження життя та здоров’я працівників
у процесі трудової діяльності.
Основні вимоги техніки безпеки під час технічного обслуговування та
ремонту транспортних засобів регламентуються державними стандартами,
зокрема розділом «Міжгалузеві правила з охорони праці на автомобільному
транспорті».
Відповідальність за забезпечення охорони праці покладається на керівника
автотранспортного підприємства (АТП). На окремих виробничих ділянках
відповідальність несуть відповідні керівники. Їх завдання — запобігання
професійним захворюванням і зниження рівня виробничого травматизму.
Для цього на підприємстві мають бути розроблені й впроваджені відповідні
правила техніки безпеки, яких зобов’язані дотримуватись усі працівники.

Керівництво АТП повинно забезпечити:
- своєчасне та якісне проведення інструктажів;
- навчання працівників безпечним методам і прийомам виконання
робіт;
- організацію попередніх і періодичних медичних оглядів;
- видачу засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).
Раціональна організація робочого місця має важливе значення для
профілактики виробничого травматизму при виконанні робіт з технічного
обслуговування та ремонту транспортних засобів. Робоче місце повинно бути
укомплектоване засобами механізації основних і допоміжних процесів, мати
місця для зберігання інструментів, спеціалізовану тару та необхідну технічну
документацію.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 58
58
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Шиномонтажно-вулканізаційна дільниця повинна розміщуватись у
приміщенні з міцними, вогнетривкими стінами. Підлога повинна бути рівною та
регулярно очищатися від мастильних матеріалів і забруднень. Стелі та стіни
бажано фарбувати у світлі тони, що покращує освітленість приміщення.
Використаний обтиральний матеріал необхідно складати в металеві
контейнери з кришками, що запобігає загорянню.
Для забезпечення безпечного та зручного виконання робіт, розміщення
технологічного обладнання на дільниці повинно відповідати нормам,
визначеним в ОНТП-01-91.
Зниження рівня травматизму на виробництві напряму залежить від якості та
справності обладнання та інструментів. Тип і розмір інструмента мають
відповідати вказівкам у технологічних картах, розміщених безпосередньо на
робочих місцях. Весь ручний інструмент (гайкові ключі, молотки, викрутки
тощо) повинен бути без тріщин, заусениць, мати гладкі поверхні, а також
відповідати параметрам кріпильних елементів.
Контроль технічного стану інструментів здійснюється майстрами
відповідних дільниць. У разі виявлення несправностей або невідповідності
вимогам техніки безпеки, інструмент має бути своєчасно замінений.

4.2 Заходи електричної безпеки та небезпека ураження електричним
струмом

Контакт людини з оголеними струмоведучими частинами
електрообладнання становить серйозну небезпеку ураження електричним
струмом. Під час проходження струму через тіло людини виникає
електролітичний, термічний та біологічний вплив, що може спричинити низку
травм.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 59
59
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Електричні травми поділяються на два основні типи:
- Загальні (системні) — порушення роботи життєво важливих
органів і систем організму (зупинка серця, дихання тощо).
- Місцеві — травми, що виникають безпосередньо в місці контакту
зі струмом.
До місцевих електротравм належать:
- Електричні знаки — характерні сліди на шкірі у місцях входу та
виходу струму;
- Електричні опіки — термічні ураження тканин;
- Механічні пошкодження — розриви тканин, викликані м'язовими
судомами або падінням;
- Металізація шкіри — проникнення дрібних металевих частинок у
шкірний покрив;
- Електроофтальмія — ураження очей (запалення кон’юнктиви та
рогівки), спричинене впливом ультрафіолетового
випромінювання електричної дуги.
Ступінь впливу електричного струму на організм людини залежить від
величини струму, тривалості знаходження під впливом струму, шляху
проходження його через тіло та опору тіла людину.
Щоб звести електротравматизм на АТП до мінімуму, необхідно
організувати виконання «Правил технічної експлуатації електроустановок
споживачів», приймати заходи, що забезпечують безпеку робіт з
електроустановками.
Відносно безпечною для людини може бути напруга 12÷36 В. Смертельним
для людини вважається струм більше 0,1 А.
Всі доступні струмоведучі частини електроустаткування повинні бути
захищені кожухами, щитами чи сітками, які не можна відкривати або знімати без
спеціальних ключів чи інструментів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 60
60
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Для зняття напруги з неструмоведучих деталей електроустаткування
необхідно вжити наступні заходи: захисне відключення, покривають ізоляцією
струмоведучі частини чи виготовляють їх із ізолюючого матеріалу,
використовують електроізолюючі підставки.
Тимчасову електромережу виконують тільки з ізольованого кабелю та
підвішують на опорах. Мінімальна висота проводів над робочими місцями
мкладає 2,5 м, над проїздами 5 м, над проходами 3 м. На висоті не менше 2,5 м
електричні кабелі прокладаються в трубах або коробах.
Після демонтажу електродвигунів, освітлювальної апаратури та інших
приймачів струму не можна залишати під напругою неізольовані кінці кабелів чи
проводів.
Рубильники, призначені для включення чи відключення електроенергії,
повинні мати кожухи. Всі корпуси електродвигунів, металеві частини
обладнання, які знаходяться під напругою, повинні бути заземлені.
Електролампи загального освітлення напругою 127 та 220 В підвішуються
на висоті до 2,5 м від підлоги. Стаціонарні світильники потрібно міцно
закріпити.
Всі ремонтні, монтажні роботи на струмоведучих частинах потрібно
проводити при знятій напрузі. Струмоведучі частини електроустаткування під
напругою обгороджують. На огородженнях розміщуються попереджувальні
плакати.
Для створення безпечних умов для працівників на дільницях, зонах ТО, ПР
ТЗ застосовують захисне відключення, захисні заземлення, струм короткого
замикання, а також засоби індивідуального захисту.
На АТП широко застосовується струм напругою від 12 до 380 В. При
напрузі постійного струму більше 500 В, при змінному струмі трансформаторів,
світильників, корпус електромашин та інших приладів заземлюють.
Вимірювання опору заземлювачів, питомого опору ґрунту проводиться один раз
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 61
61
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

в рік при найменшій провідності ґрунту: взимку при найбільшому промерзанні
ґрунту, влітку при найбільшому просиханні ґрунту.
Для створення безпечних умов праці в електроустановках, окрім захисного
заземлення та дії струму короткого замикання, використовується також захисне
відключення. Цей захід ефективний як у системах із глухозаземленою
нейтраллю, так і з ізольованою. Захисне відключення спрацьовує протягом 0,15
секунд, що є достатнім для запобігання ураженню електричним струмом навіть
при напрузі 380 В.
Такий вид захисту застосовується у всіх випадках, коли експлуатуються
пересувні електроустановки з напругою понад 42 В.
На етапах проектування і подальшої експлуатації технологічного
обладнання необхідно приділяти особливу увагу електробезпеці. Надійне
впровадження захисних заходів, таких як захисне заземлення, має ключове
значення для забезпечення безпеки працівників при роботі з
електроустановками.

4.3 Виробничі шуми та вібрації, нормування та заходи для захисту

Існує ряд виробничих процесів, що пов'язані із шумом (свердління,
розбірно-складальні процеси, розточення та ін.). При впливі шуму на органи
слуху людини в неї послабляється пам'ять, увага, зростає виробничий
травматизм. Після тривалого впливу високочастотних шумів виникають:
запаморочення, головні болі, нудота і т.п.
Нормування шумів, вібрації спрямовано на запобігання захворювань та
функціональних розладів, надмірного стомлення та зниження працездатності.
Гранично припустимі рівні шуму (ДСТУ 12.1.003-03) на робочих місцях у
виробничих приміщеннях та на території АТП становлять: при частоті 125 Гц –
92 дБ, 63 Гц – 99 дБ, 1000 Гц – 80 дБ, 250 Гц – 85 дБ.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 62
62
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Для нормування впливу вібрації визначено чотири критерії: збереження
працездатності, забезпечення комфорту, збереження здоров'я та забезпечення
безпеки.
Профілактичні заходи захисту від шумів та вібрацій полягають у зменшенні
шуму, вібрації в точках їх утворення, на шляху їх поширення індивідуальними
засобами захисту. Це здійснюється: застосуванням для деталей гуми, капрону,
пластмаси; зміною техпроцесу через заміну гучного обладнання на безшумне;
проведенням профілактичних заходів та змащувальних операцій.
Шум та вібрацію зменшують за допомогою звуко- та віброізоляції.
Звукоізоляцію виконують, влаштовуючи огороджуючі конструкції,
застосовуючи шумопоглинальні матеріали. Засобами індивідуального захисту
від шуму є каски та протишумні навушники. При роботі з механізованим
інструментом в якості засобів захисту від вібрації застосовують антивібраційні
рукавиці, спеціальне взуття.
Для зниження рівня виробничого шуму на шиномонтажно-вулканізаційній
дільниці застосовуються наступні методи:
- облицювання стелі, стін дільниці звукоізолюючими матеріалами;
- удосконалення технологічного процесу;
- кріплення агрегатів, верстатів через пружні деформуючі зв'язки, що
дозволяє знизити рівень шуму та вібрацій.
Виробничі вібрації з частотами понад 25 Гц негативно впливають на стан
здоров’я працівників. Зокрема, під час використання інструментів на зразок
шпильковертів чи гайковертів, у робітників можуть виникати оніміння, болі в
руках, а також зниження чутливості шкіри.
Основними джерелами вібрацій є:
- удари рухомих частин механізмів;
- жорстке кріплення вібруючих вузлів обладнання;
- дисбаланс обертових частин машин і механізмів.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 63
63
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Щоб запобігти шкідливому впливу вібрацій, необхідно:
- забезпечити якісне балансування обладнання;
- ізолювати джерела вібрації від інших зон та дільниць
виробництва;
- застосовувати віброізолюючі матеріали та пристрої.

4.4 Виробниче освітлення

В АТП зони та дільниці по ремонту та обслуговуванню ТЗ мають природнє
та штучне освітлення.
Фактичні значення коефіцієнтів природньої освітленості в приміщеннях
АТП залежать від ступеня точності робіт, використаних при роботі замірів
відповідно до Сніп 23-05-95 (табл. 4.1).
Крім природнього, штучного освітлення передбачається комбіноване
освітлення. До загального освітлення дільниці додається місцеве освітлення, що
розташовується на робочих місцях (на стендах, верстатах та на інших видах
обладнання, що розташовано на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці).
Величина освітленості зон, дільниць штучним світлом (Сніп 23-05-95) повинна
бути не менше зазначеної в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Фактичні значення коефіцієнта природньої освітленості
Коефіцієнт
Характеристика робіт природньої
освітленості, %
Ремонтні операції
Види робіт за Розміри, що
Бічне
ступенем потребують різниці
освітлення
точності при ремонті
Розбірно-складальні
Груба робота Більше 5,0 мм. 0,5
роботи
Робота не
Регулювальні роботи 0,1-5,0 мм. 1,0
високої точності

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 64
64
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

При евакуації працівників, при відключенні робочого освітлення,
застосовується аварійне освітлення. Мінімальна освітленість повинна становити
5 % освітленості згідно норм робочого освітлення, але не менше 1 Лк на
території АТП та не менше 2 Лк всередині будинку.
Категорії зорової роботи на дільниці 3в відповідають наступні величини:
контраст об'єкта із фоном – середній, найменший розмір об'єкта – 0,3÷0,5 мм,
штучне освітлення – загальне 300 Лк, характеристика фону – середня.
Загальне освітлення визначається за формулою [15]:

E  S K  z
F = , (4.1)
 n

де E - норма освітленості;
2
S - площа шиномонтажно-вулканізаційної дільниці: S = a b =14,5 7 =100м
 - коефіцієнт використання освітлювальної установки;
K - коефіцієнт запасу, K =1,5;
n - необхідна кількість ламп;
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, z=1,2 [15].
Для розряду 3в приймаємо Е=200 Лк. Норма освітленості Е приймається
залежно від розряду зорової роботи відповідно до СНіПП-А9-91.
Потрібно визначити показник приміщення і для визначення коефіцієнта
використання освітлювальної установки  .
Показник приміщення визначається за формулою:

a b 14,5 7
i = = = 0,87 , (4.2)
Hc  (a +b) 5,4  (14,5+ 7)

деH - висота розташування світильників, H =5,4 м;
c c
b - ширина приміщення, b=7 м;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 65
65
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

a - довжина приміщення, a=14,5 м;
Для освітлення вибираємо люмінесцентні без спіральні лампи ЛБ-80 з
параметрами F=5220 Лк,  =0,27.

Визначаємо необхідну кількість ламп:

E S K  z 150 100 1,5 1,5
n = = = 24 (4.3)
 F 0,27 5220

Приймаємо кількість ламп n=24, кількість світильників 12, розташування
світильників рівномірне в два ряди.

4.5 Нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень

Виробничі приміщення АТП задовольняють температурні та інші параметри
мікрокліматичних умов передбачені нормами з врахуванням характеристик
виробничих приміщень та категорії робіт.
Значення параметрів мікроклімату у АТП (швидкість руху потоків повітря,
температура повітря, відносна вологість) на робочих місцях в холодну та теплу
пори року відповідно до Сніп 2.2.4.548-96 наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 - Значення параметрів мікроклімату на робочих місцях
Параметри мікроклімату Теплий період року Холодний період року
Відносна вологість, % 15-75 15-75
Температура повітря, оС 20-23 15-20
Швидкість руху повітря, м/с 0,2-0,5 не більше 0,3

Для забезпечення нормативних температур в холодну пору року всередині
приміщень АТП передбачена система опалення. Розрізняють місцеве та
центральне опалення. На АТП використовується комбінована система опалення.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 66
66
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

У всіх закритих приміщеннях АТП, де перебувають ТЗ та відбувається
короткочасна робота двигуна, відбувається викид шкідливих для організму
людини речовин. Для видалення викидів АТП мають природню, штучну
вентиляції. В якості природньої вентиляції використовують прорізи вікон та т.п.
На природню вентиляцію впливає розташування виїзних та в'їзних воріт.
В якості штучної вентиляції передбачена приточно-витяжна вентиляція. У
приміщеннях для зберігання агрегатів, запасних частин, шин, інструмента
передбачена тільки природня вентиляція.
Вміст шкідливих речовин у повітрі закритих виробничих приміщень АТП
не повинно перевищувати ПДК відповідно ДСТУ 12.1.007-96 (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 - Вміст шкідливих речовин у закритих виробничих приміщеннях
Вміст домішок в % до об’єму
відпрацьованих газів
Умови роботи Карбюраторні двигуни Дизельні двигуни
Аерозолі Окис Окис Окис
свинцю вуглецю свинцю вуглецю
Розігрів двигуна в зонах ТО та ПР 0,0025 6,0 0,007 0,78
В'їзд в зону та постановка
0,01 2,5 0,009 0,044
автомобілів на пост
Маневрування автомобілів в
0,0018 4,0 0,009 0,054
приміщенні

4.6 Пожежна безпека

Пожежна безпека на підприємстві забезпечується шляхом реалізації
комплексу заходів, що включає систему запобігання пожежам, систему
пожежного захисту та організаційні заходи відповідно до вимог ДСТУ 12.1.004-
91.
1. Система запобігання пожежам
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 67
67
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Спрямована на усунення умов для виникнення пожежонебезпечного
середовища та виключення можливості появи джерел займання. Основними
заходами є:
• недопущення утворення займистого середовища;
• усунення можливих джерел запалювання.
2. Система пожежного захисту
Реалізується шляхом:
• ізоляції горючих речовин;
• використання негорючих або важкогорючих матеріалів замість
пожежонебезпечних;
• застосування матеріалів з контрольованими межами горючості та
вогнестійкості;
• встановлення систем пожежної сигналізації;
• забезпечення швидкої евакуації людей;
• використання засобів індивідуального захисту у випадку пожежі.
3. Організаційні заходи
Включають:
• регламентоване обслуговування об’єктів з дотриманням вимог
пожежної безпеки;
• навчання працівників правилам поводження з пожежонебезпечними
речовинами;
• створення та функціонування пожежної охорони;
• розробку інструкцій щодо дій працівників при виникненні пожежі;
• впровадження нормативних документів і стандартів пожежної
безпеки.
По пожежній небезпеці технологічного процесу всі виробництва
розділяються на шість категорій згідно ППБ 01-03: А, Б, В, Г, Д, Е.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 68
68
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Зона шиномонтажно-вулканізаційної дільниці відноситься до категорії «Д»
– виробництва, пов'язані з обробкою матеріалів та негорючих речовин в
холодному стані.
В АТП, де проводиться ТО ТЗ існує система пожежної безпеки, яка
складається з:
– ручних засобів (брандспойти, шланги, вогнегасники та ін.);
– автоматичних засобів пожежогасіння (сплінкерна система).
На території автотранспортного підприємства всі працівники зобов’язані
дотримуватись встановлених правил пожежної безпеки. Категорично
забороняється використання відкритого вогню, а паління дозволене лише у
спеціально відведених місцях.
Особливу увагу необхідно приділяти:
- підтриманню чистоти у виробничих приміщеннях;
- правильному зберіганню легкозаймистих речовин;
- справності електропроводки та електроприладів;
- контролю за безпечним проведенням зварювальних і фарбувальних робіт.
Засоби пожежогасіння
Для оперативного реагування у випадку загоряння територія АТП повинна
бути оснащена достатньою кількістю первинних засобів пожежогасіння,
зокрема:
- пожежні крани;
- ящики з піском;
- вуглекислотні або хімічні вогнегасники;
- у дослідній зоні – чотири пінні вогнегасники.
Усі засоби пожежогасіння повинні знаходитись у легкодоступних місцях, бути
технічно справними і придатними до негайного застосування. Ящики з піском
слід розміщувати на відкритих і добре помітних ділянках, забезпечуючи їх
щільне закриття кришками. Біля кожного такого ящика повинен знаходитись
необхідний пожежний інвентар (лопата, відро тощ
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 69
69
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Відповідальність
Контроль за дотриманням правил пожежної безпеки та наявністю справних
засобів пожежогасіння покладається на відповідального за техніку безпеки.
У виробничих корпусах, дільницях та зонах ТО повинні бути вивішені
таблички із вказаними телефонами найближчої пожежної команди,
відповідальних за пожежну безпеку осіб та перерахуванням запобіжний заходів.
На підприємстві у виробничих корпусах відводяться спеціальні та
відповідним чином обладнані місця для паління.
Допускається спільне зберігання шин, негорючих матеріалів, а також
агрегатів і деталей в одному приміщенні. Зберігання балонів з газом
допускається тільки в окремих складах за умови захисту балонів від джерел
теплової енергії.
Пожежі можна гасити різними засобами, залежно від виду загоряння. Для
зниження температури горіння застосовують воду, яка ефективно охолоджує
палаючі предмети. Інші засоби пожежогасіння включають піноутворюючі
речовини або хімічні порошки з вогнегасників, а також пісок, який ізолює
палаючі матеріали від доступу кисню і припиняє горіння.
Однак, важливо враховувати, що водою не можна гасити горючі рідини, чия
щільність менша за щільність води. Такі рідини спливають на поверхні води, що
призводить до їх подальшого горіння. У разі загоряння горючих рідин або
електричних пристроїв необхідно використовувати хімічну піну, вуглекислоту
або хімічний порошок, які надають ефективний захист від загорянь таких
матеріалів.

4.7 Шкідливі фактори виробництва

На шиномонтажній дільниці основними відходами є:
- використане дрантя;
- списані покришки та камери коліс;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 70
70
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

-забруднена вода, що утворюється під час мийки коліс.
Списані покришки та камери здаються на утилізацію, де вони належним
чином переробляються.
Заходи охорони навколишнього середовища на автомобільному транспорті
Основні напрямки, спрямовані на зменшення негативного впливу на
навколишнє середовище, включають:
- зниження шкідливих домішок у відпрацьованих газах, що випускаються
автомобілями;
- зменшення рівня шуму від транспортних засобів;
- покращення надійності механізмів і вузлів, що забезпечують безпеку руху;
- зниження викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище.
Прямий і непрямий вплив автомобільного транспорту
Прямий вплив автомобілів на навколишнє середовище включає:
- викиди шкідливих речовин в атмосферу;
- шум, що виникає в результаті роботи транспортних засобів;
- електромагнітні випромінювання, які також можуть впливати на
навколишнє середовище.
Непрямий вплив полягає в тому, що:
автодороги, стоянки та автотранспортні підприємства займають великі
площі землі, що обмежує простір для інших видів діяльності, необхідних для
життєдіяльності людини.

4.8 Заходи щодо захисту навколишнього середовища

Перспективні рішення для зниження викидів шкідливих речовин в
атмосферу включають:
- використання нейтралізаторів для зменшення шкідливих викидів;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 71
71
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

- впровадження електронних систем управління вприском палива,
що дозволяють точніше дозувати його кількість та регулювати
склад відпрацьованих газів;
- переобладнання автомобілів для роботи на природному та
нафтовому газі, що є більш екологічно чистим паливом.
Для контролю за рівнем забруднення необхідно проводити перевірку складу
відпрацьованих газів автомобільного транспорту (АТЗ) під час технічного
обслуговування з використанням газоаналізаторів та димомірів.
Заходи щодо захисту навколишнього середовища:
1. Виведення застарілих технологій і впровадження нових, екологічно
чистих технологій.
2. Встановлення газо- і пиловловлюючих очисних споруд для
зменшення забруднення атмосферного повітря.
3. Створення локальних очисних споруд для очищення стічних вод.
Природоохоронні вимоги вимагають, щоб рівень впливу господарської
діяльності підприємства на навколишнє середовище не перевищував гранично
допустимі концентрації (ПДК) забруднюючих речовин у повітрі, воді та ґрунтах.
Якщо перевищення норм відбувається, це не позбавляє підприємство права на
природокористування, однак зобов'язує розробляти і здійснювати
природоохоронні заходи для зниження негативного впливу до допустимих норм.

4.9 Вимоги до безпеки на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці при
роботі з термообладнанням

На проектному варіанті шиномонтажно-вулканізаційної дільниці крім
шиномонтажного, балансувального та супутнього обладнання є
термообладнання у вигляді електровулканізаторів.
Безпека роботи на електровулканізаторі забезпечується:
- наявністю заземлення;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 72
72
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

- відсутністю пошкоджень вилки, струмопровідного проводу та справним
електрозахистом з корпусом вулканізатора;
- електроустаткування повинно бути у вибухобезпечному виконанні;
- наявністю електровулканізатора з електроізоляційного та
теплоізоляційного матеріалу;
- електровулканізаторщик повинен укладати гумовий килимок під ноги та
працювати в рукавицях для захисту рук від опіків;
- до роботи на вулканізаційних апаратах допускаються працівники, що
мають потрібну кваліфікацію та професію;
- усунення несправностей вулканізаційних апаратів дозволяється робити
фахівцям з ремонту;
- приміщення з вулканізаційними апаратами, повинні бути ізольовані від
приміщень, де застосовується гумовий клей або бензин.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 73
73
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

ВИСНОВОК

В результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра мною було
спроектовано автотранспортне підприємство на 90 автомобілів для перевезення
молочної продукції в Львівській області.
В процесі технологічного розрахунку АТП використано сучасні нормативні
документи, що регламентують показники ТО-1, ТО-2, ПР ТЗ.
При проектуванні шиномонтажно-вулканізаційної дільниці було обрано
обладнання із асортименту сучасних фірм.
Вирішальне значення для удосконалення бази мають: підвищення якості
виробництва ТЗ, їх довговічність, надійність, виконання планово-
попереджувальної системи ТО та ремонту ТЗ.
Для підвищення ефективності роботи працівників шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці було розроблено стенд для правки дисків.
З метою забезпечення задовільних умов праці розроблено схему штучного
освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 74
74
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний
ресурс] /[Упоряд.: Л. А.Тарандушка, А. П. Солтус, А.В. Йовченко]; М-во освіти і
науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003 – 450 с.
5. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
6. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн. 2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. – 383 с.
7. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник /О. Д. Марков,
В. П. Матейчик, В. П. Волков. – Харків: ХНАДУ, 2021 – 508 с.
8. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник /В. М.
Дембіцький, В. І., Павлюк, В. М. Придюк – Луцьк: Луцький НТУ, 2018. – 473 с.
9. Марков О.Д. Обслуговування клієнтів автосервісу /О. Д. Марков,
Н. В. Веретельникова. – К.: Каравела, 2015. – 260 с.
10. Технологічне Проєктування автотранспортних підприємств: навч.
Посіб. /за ред. проф. С. І. Андрусенко. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.
11. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів.
Технологія: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 478 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 75
75
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

12. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
13. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.06.2017).
14. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. –
(дата звернення 16.06.2022).
15. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За
заг. ред. к.т.н., доц. І. П. Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ 76
76
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Планування шиномонтажно-вулканізаційної дільниці

3

Додаток В – Генеральний план

4

Додаток Г – Стенд для правки дисків

Додаток Д – Специфікація «Стенд для правки дисків»

Додаток Ж – Розрахункова схема штучного освітлення шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці

2

3

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets