ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7633| Title: | Проєкт автотранспортного підприємства на 60 автомобілів для перевезення автомобільних запчастин в місті Кременчук |
| Authors: | Солтус , Анатолій Петрович Приймак, Ігнат Валерійович |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 63 сторінках і 5 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2025. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-2015 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проєктування автотранспортного підприємства на 60 автомобілів для перевезення автомобільних запчастин в місті Кременчук. В розділі техніко-економічного обґрунтування проєкту описано призначення проєктованого автотранспортного підприємства (АТП), визначено категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування, ремонту рухомого складу (РС), визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок знімача підшипників. В розділі охорони праці виконано розрахунок системи освітлення слюсарно-механічної дільниці. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7633 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Приймак І.В.pdf Restricted Access | 2.63 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2025 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 60 автомобілів для перевезення
автомобільних запчастин в місті Кременчук»
Керівник роботи:
д.т.н., професор ______________ А.П. Солтус
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-13
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ І.В. Приймак
(підпис) (Ініціали, прізвище)
2025
РЕФЕРАТ
студента факультету електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Приймак Ігнат Валерійович
на тему:
„ Проєкт автотранспортного підприємства на 60 автомобілів для перевезення
автомобільних запчастин в місті Кременчук ”
Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 63
сторінках і 5 листів графічної частини.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2025.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-2015
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проєктування
автотранспортного підприємства на 60 автомобілів для перевезення автомобільних
запчастин в місті Кременчук.
В розділі техніко-економічного обґрунтування проєкту описано призначення
проєктованого автотранспортного підприємства (АТП), визначено категорію умов
експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування, ремонту рухомого складу (РС), визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок знімача підшипників.
В розділі охорони праці виконано розрахунок системи освітлення слюсарно-
механічної дільниці.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЗМІСТ
Вступ ............................................................................................................................... 5
1 Техніко-економічне обґрунтування проекту ........................................................... 6
1.1 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов ........................ 6
1.2 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства .. 7
1.3 Вибір транспортного засобу ............................................................................... 8
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту .......................................... 12
2 Технологічний розрахунок автотранспортного підприємства ............................ 13
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ................................................................. 13
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл ......................................................... 14
2.1.2 Визначення кількості діагностичних впливів на АТП ............................ 17
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів .... 18
2.2 Планування виробничого корпусу ................................................................... 19
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів ......... 19
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу ................................................................................................... 21
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР .............................................................................. 22
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ........................................................ 25
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу 25
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства26
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями ...................................................................... 26
2.2.8 Розрахунок кількості працівників ............................................................. 27
2.2.9 Розрахунок площ приміщень ..................................................................... 29
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень ....................................................... 29
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень ............................................... 31
2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ....................................... 33
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ............. 33
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства ................... 34
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ............................... 35
2.3 Проектування слюсарно-механічної дільниці ................................................ 36
2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці ........................................... 36
2.3.2 Вибір основного обладнання слюсарно-механічної дільниці ................ 37
3 Конструкторська частина ........................................................................................ 38
3.1 Будова та принцип дії знімача підшипників ................................................... 38
3.2 Розрахунок деталей на міцність ....................................................................... 40
3.3 Розрахунок пальця знімача підшипника на зріз ............................................. 42
3.4 Розрахунок лапи знімача на згин ..................................................................... 42
4 Охорона праці ........................................................................................................... 44
4.1 Інструктаж з техніки безпеки ........................................................................... 44
4.2 Небезпечні, шкідливі фактори у зонах ТО, ПР та на дільницях ................... 46
4.3 Пожежна безпека ............................................................................................ 46
4.4 Промислова санітарія ........................................................................................ 46
4.4.1 Вентиляція .................................................................................................... 46
4.4.2 Водопостачання і каналізація..................................................................... 47
4.4.3 Розрахунок штучного освітлення .............................................................. 49
Висновки ...................................................................................................................... 53
Перелік джерел посилання ......................................................................................... 54
Додатки ......................................................................................................................... 54
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Завданням АТП є виконання автомобільних перевезень власним транспортним
засобом. АТП по організації виробничої діяльності є комплексним. оскільки
здійснює зберігання, перевезення, ремонт рухомого складу (РС), обслуговування.
Комплексне АТП повинно мати виробничу базу для виконання робіт по ремонту
РС (зони ПР, ТО, дільниці, складські приміщення і т.п.), технічному
обслуговуванню (ТО) та стоянку для зберігання АТЗ.
Підтримання ТЗ в справному стані залежить від умов та рівня роботи АТП, що
представляють собою сукупність споруд, будівель, обладнання та оснащення,
призначених для ПР, ТО та зберігання ТЗ.
Одним із актуальних завдань АТП є подовження терміну служби АТЗ.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є проведення технічного розрахунку
автотранспортного підприємства на 60 автомобілів для перевезення автомобільних
запчастин в місті Кременчук, що включає в себе: визначення виробничої програми
ТО; розрахунок кількості працівників, технологічного обладнання, площ
основного, допоміжного виробництва; проєктування генерального плану
автотранспортного підприємства.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов
Кременчу́к — місто в Полтавській області України, адміністративний центр
Кременчуцького району.
Місто розташоване в зоні помірного континентального клімату в межах
Придніпровської низовини та середньої течії річки Дніпра на лівому та правому її
берегах, у центральній частині України за 115 км від обласного центру міста
Полтави та 290 км від столиці України міста Києва. Територія становить 9600 га.[4]
Адміністративно місто поділене на два райони: Автозаводський (лівобережна
частина) та Крюківський (правобережна та частково лівобережна).[4]
Кременчук — великий індустріальний центр Центральної України, друге за
величиною місто Полтавської області. На сьогодні у місті функціонує 86
промислових підприємств, 58 будівельних організацій різних форм власності та
близько 14 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності.[4] Загальна сума зборів та
податків, зібраних у Кременчуці та районі за перші 11 місяців 2011 року, — 9,2
мільярда гривень.[5]
Клімат — помірно-континентальний. Зима м'яка з переважно похмурою
погодою і частими відлигами. Морози зазвичай невеликі. Абсолютний мінімум —
в січні −35 °C. Тривалість безморозного періоду в регіоні в різні роки сильно
змінюється і коливається від 155 до 183 днів. Літо тепле, в окремі роки спекотне та
посушливе. Дні з мінливою хмарністю та слабким вітром; ночі ясні та прохолодні.
Абсолютний максимум температури зареєстрований в липні-серпні +37 °C.
Середньорічна температура +8-12 °C[16]. Місто розташоване в зоні помірного
континентального клімату в межах Придніпровської низовини і середньої течії
Дніпра на лівому та правому її берегах. Лівобережна частина міста знаходиться в
роздлубаних болотами й озерами річищах Дніпра і його притоки — Сухого
Кагамлика. Тільки на північному сході підіймається невисокий пагорб — Піщана
гора, складений із пісків другої бортової тераси Дніпра.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Правобережна частина, Крюків, розташована на півострові, утвореному
річищем Домахою, куди впадали річки Крюків і Гнила, а з іншої — широкою
затокою річки Семова. Долини цих сильно заболочених річок були природними
межами у яких розвивався Крюків.
1.2 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства
Кременчук — великий індустріальний центр Полтавщини. На сьогодні у місті
функціонує 86 великих промислових підприємства, 58 будівельних організацій.
«У місті представлені такі галузі промисловості: нафтопереробна,
хімічна,машинобудівна, металургійна, металообробна, харчова, легка, будівельна.
Промисловий потенціал налічує 89 великих підприємств з чисельністю працівників
39,4 тис. чол.[76]»
Загальна довжина кременчуцьких доріг з твердим і ґрунтовим покриттям
становить близько 400 км.[99].
Через місто проходять автошляхи М22 / E584 (Полтава — Олександрія), Н08
(Бориспіль — Дніпро — Запоріжжя — Маріуполь) та Т 1711.
Кременчук на своїй території має багато автомобільних та залізничних мостів.
Найбільшим і найважливішим є Крюківський міст через Дніпро, що сполучає
правобережну частину міста, Крюків, з лівобережною. Через міст проходять траси
М22 та Н08[100]. У
У Кременчукі розташований автомобільний завод— це Кременчуцький
автомобільний завод, відомий як КрАЗ (АвтоКрАЗ). Він є одним із найбільших
виробників великовантажних автомобілів в Україні та Європі. Заснований у 1945
році як завод мостових конструкцій, у 1956 році був перепрофільований на
виробництво сільськогосподарської техніки, а з 1958 року почав випускати
вантажівки.
Основна продукція: важкі вантажівки, самоскиди, шасі для спецтехніки,
військові автомобілі. Завод відомий своїми моделями, такими як КрАЗ-255, КрАЗ-
260, КрАЗ-6322 та іншими, які використовуються в цивільному та військовому
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
секторах. Продукція КрАЗ експортується до багатьох країн світу. Крім того,
підприємство виробляє широкий асортимент вантажних автомобілів і запасних
частин до них, а також причепи та напівпричепи. Згідно з офіційною інформацією
компанії «АвтоКрАЗ», вони пропонують понад 5000 найменувань запчастин для
технічного обслуговування та ремонту автомобілів КрАЗ .
Тому було прийняте рішення про будівництво АТП , яке буде задовільнять
потреби підприємства в транспортуванні автомобільних запчастин в місті
Кременчук
1.3 Вибір транспортного засобу
Вантажівка Hyundai HD 120 – 8-тонний ТЗ. Hyundai HD 120 є ідеальним
помічником при перевезеннях вантажів середньої ваги. Всередині розташована
ергономічна панель приладів, комфортні сидіння.
Технічна характеристика вантажівки Hyundai HD-120:
− Об'єм двигуна, 6606 см3;
− Потужність, 196 к.с.;
− Екологічні норми Euro V;
− Повна вага авто 12400 кг;
− Вантажопідйомність 8000 кг;
− Вага спорядженого авто 4630 кг;
− Потужність двигуна 196 к.с.;
− Максимальна швидкість 85 км/год;
− 6 передач;
− Двигун D6DA 19;
− Розмір шин 8.25R16-16PR.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.1 – Габаритні розміри Hyundai HD 120
Рисунок 1.2 – Hyundai HD 120
Isuzu NQR71
Isuzu NQR71 – модель японської компанії Isuzu. Вантажопідйомність
становить 7 тонн. Комплектується потужністю 121 к.с. при 3200 об/хв, відповідає
нормам Євро-IV з дизельним двигуном 4HG1-T.
Автомобіль розроблено у модифікаціях: Isuzu NQR 71R, Isuzu NQR 71Р.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.3 – Габаритні розміри вантажівки Isuzu NQR71
Таблиця 1.1 – Технічні характеристики автомобіля Isuzu NQR 71P
№ Значення
Назва параметра
п/п параметра
1 Довжина 6610 мм
2 Ширина 1995 мм
3 Висота 2250 мм
4 Колісна база 3815 мм
5 Двигун дизель Модель Isuzu 4HG1-T
6 Об’єм двигуна 4570 см³
7 Потужність 121 л.с.
8 Кількість циліндрів 4
9 Максимальна швидкість 100 км/ч
10 Максимальна допустима вага 8000 кг
11 Вантажопідйомність 5500 кг
12 Екологічний стандарт EURO II
Mercedes-Benz Atego
У березні 2013 Mercedes випустили нову вантажівку Atego, яка стала на 5%
ефективніше, оскільки використовує двигун Євро-6, безліч нововведень в
конструкцію шасі, і систему ВГ.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.4 — Автомобіль Mercedes-Benz Atego
Рисунок 1.5 — Габаритні розміри вантажівки Mercedes-Benz Atego
Таблиця 1.2 – Технічні характеристики автомобіля Mercedes-Benz Atego
№ Значення
Назва параметра
п/п параметра
1 Максимальна маса вантажу, що перевозиться mв, кг 7500
2 Повна маса mа, кг 13500
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
91 (обмежена
3 Максимальна швидкість Vmax, км/год
електронікою)
4 Робочий об'єм V, л 6,4
5 Максимальний крутний момент Меmax, Нм 850
6 Максимальна потужність двигуна Nmax, к. с. 231
7 Габаритна висота Н, мм 2662
8 Колія передніх коліс В, мм 1965
Для даного АТП за базовий ТЗ обираємо автомобіль моделі Mercedes-Benz
Atego. Основні параметри обраного ТЗ наведено в табл. 1.2.
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту
Рухомий склад АТП налічує 60 ТЗ.
В місті Кремінчук клімат помірно-континентальний.
Спосіб зберігання ТЗ - відкритий.
Середньодобовий пробіг ТЗ Lсд=320 км.
Категорія умов експлуатації - І, оскільки експлуатуються автомобільні дороги
з асфальтобетонними, прирівненими покриттями в приміській зоні.
Вихідні дані наведено в табл. 1.3.
Таблиця 1.3 – Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ Показник Значення
п/п
1 Число РС 60
2 Середньодобовий пробіг ТЗ, км 320
3 Нормативний ресурсний пробіг ТЗ, км 300000
4 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
5 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
10 Дільниця для проєктування Слюсарно-механічна
11 Кількість робочих днів підприємства 302
12 Марка автомобіля Mercedes-Benz Atego
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АТП
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО та ресурсного пробігу
Періодичність ТО, ресурсний пробіг визначається за формулами:
' (H )
LТО−1 = LТО−1 K1 K3 , (2.1)
де (H )LТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
'
L = 4000 1 1 = 4000км,
ТО−1
' (H )
LТО−2 = LТО−2 K1 K3 , (2.2)
де (H )LТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
'
L = 16000 1 1 = 16000 км,
ТО−2
Ресурсний пробіг:
(H )
L = L K K K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)
L = 300000 1 1 1 = 300000км;
рес
де (H )
Lpес – нормативний ресурсний пробіг ТЗ, км.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл
Число ЩО за цикл можна визначити за формулою:
L
рес
N = ;
ЩO
(2.5)
cд
де NЩO - число ЩО за цикл; cд - середньодобовий пробіг ТЗ, км.
300000
N = = 938;
ЩO
320
Число ТО-2 за цикл можна визначити за формулою:
L 300000
рес
N = = 19;
2 (2.6)
L 16000
ТО−2
де LТО−2 - періодичність виконання ТО-2 ТЗ, км;
N2 - кількість ТО-2 за цикл.
Число ТО-1 за цикл можна визначити за формулою:
L 300000
рес
N = − N = −19 = 56;
1 2 (2.7)
L 4000
ТО−1
де LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Отримані дані наведено в табл. 2.1.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один ТЗ за цикл
Умовне позначення N N N
1 2 ЩO
Кількість 56 19 938
«Пробіг АТЗ за рік відрізняється від його пробігу за цикл. Виробничу
програму розраховують за рік. Для визначення числа ТО за рік необхідно
перерахувати набуті значення за цикл, використовуючи коефіцієнт переходу від
циклу до року р » [1].
Річна кількість ЩО, ТО-1, ТО-2 на один обліковий АТЗ складає:
N = N
ЩОР ЩО Р (2.8)
N = N
1Р 1 Р … (2.9)
N = N
2Р 2 Р (2.10)
N = N A
ЩОР ЩОР CП (2.11)
N = N A
1Р 1Р CП (2.12)
N = N A
2Р 2Р CП (2.13)
де АСП – облікова кількість АТЗ; Р – відношення річного пробігу АТЗ Lр до
пробігу за цикл, тобто:
L
Р = Р
L (2.14)
рес
Річний пробіг АТЗ можна визначити за формулою:
L = Д l
Р роб сд Т (2.15)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де Т – коефіцієнт технічної готовності; Дроб – кількість робочих днів за рік в
АТП.
При визначенні річного пробігу АТЗ використовуємо коефіцієнт технічної
готовності за цикл:
1
=
T
d (2.16)
ТОіПР
1 + L
cд 1000
де dТОіПР – тривалість простою в ТО, ПР в АТП на 1000 км пробігу
[1, с.43, дод. Ж].
1
= = 0,91
T
0,3
1 + 320
1000
L = 302 320 0,91 = 87942
Р км.
87942
= = 0,29
Р
300000
N = 938 0,29 = 272
ЩОР
N = 272 60 = 16320
ЩОР
N = 56 0,29 = 16
1Р
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
N = 16 60 = 960
1Р
N = 19 0,29 = 5
2Р
N = 5 60 = 300
2Р
Отримані дані заносимо в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Число технічних впливів за рік на весь АТП та на один АТЗ
Кількість технічних впливів на один Кількість технічних впливів по
АТЗ всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р NЩОР N1Р N2Р
272 16 5 16320 960 300
2.1.2 Визначення кількості діагностичних впливів на АТП
«Діагностування ТЗ планується як окремий вид обслуговування. Роботи з
діагностування ТЗ входbть в обсяг робіт ТО, ПР. Діагностування РС можна
поєднувати із ТО, проводити на окремих постах. В АТП передбачається два види
діагностування РС: Д1 та Д2. Діагностування Д1 призначено для визначення
технічного стану АТЗ, що забезпечують безпеку руху, вузлів, агрегатів» [1].
«Кількість ТЗ, що діагностовано при ПР, згідно норм проєктування та даних
приймається 10 % від ТО-1. Д2 призначено для виявлення обсягів ПР, визначення
економічних, потужнісних показників РС. Д2 проводиться в деяких випадках при
ПР, з періодичністю ТО-2» [1].
Д1 на весь АТП за рік визначають за формулою:
N = 1,1 N + N = 1,1 960 + 300 = 1356
Д 1Р 1Р 2Р (2.17)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де N Д 1Р - число Д1 на весь АТП за рік.
Д2 на весь АТП за рік визначають за формулою:
N = 1,2 N = 1,2 300 = 360
Д 2Р 2Р (2.18)
де 1,2 – коефіцієнт врахування кількості ТЗ, що діагностовані при ПР;
N
Д 2Р - число діагностувань Д2 на весь АТП за рік.
20
N = N = 360 0,2 = 72
Д2 ПР Р Д 2Р (2.19)
100
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню АТЗ
По видах ЩО, Д1, Д2, ТО-1, ТО-2 добову виробничу програму Niд можна
визначити за формулою:
N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб .Рi
де NiР – річна програма по кожному виду ТО АТЗ або діагностування
окремо.
16320
N = = 54
ЩО Д
302
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
960
N = = 3
ТО−1Д
302
300
N = = 1
ТО−2 Д
302
1356
N = = 4
Д 1Д
302
360
N = 1
Д 2 Д
302
2.2 Планування виробничого корпусу
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування АТЗ
«Критерієм вибору методу ТО є добова виробнича програма по кожному виду
обслуговування ТЗ. Д-1 залежно від добової програми, методу проведення ТО-1
може бути організовано разом з ТО-1 або на окремих постах» [1].
«Якщо ТО-1 виконується на універсальних постах, то Д-1 доцільно
організувати на окремо виділеному пості. Місце розташування повинно
забезпечити заїзд ТЗ з різних виробничих зон» [1].
Розрахункова трудомісткість ЩО tЩО можна визначити за формулою:
t = tн K K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де К4=1,19 – коефіцієнт, що враховує число одиниць технологічно сумісного
ТЗ та розмір АТП [1];
t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО ТЗ, люд.год. [1];
КМ=1–М/100 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості ТЗ за
рахунок механізації робіт ЩО (0,35...0,75).
t = 0,35 1,19 0,5 = 0,21люд.год
ЩO
Нормативно скоригована ТО-1, ТО-2 для ТЗ АТП визначається за формулою:
t н
і = tі K 2 K4 , люд.год
(2.22)
н
де t – нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2 ТЗ, люд.год. [2].
і
t = 5,7 1,0 1,19 = 6,78люд.год
ТО−1
t = 21,6 1,0 1,19 = 25,7люд.год
ТО−2
Питома нормативна трудомісткість ПР ТЗ коригується таким чином:
t = tнПР ПР K1 K2 K3 K4 K5, люд.год
(2.23)
н
де t – нормативна трудомісткість ПР АТЗ, люд.год. [1];
ПР
«К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації
ТЗ, модифікацію ТЗ та організацію роботи, природно-кліматичні умови ТЗ,
кількість одиниць сумісного ТЗ, способу зберігання ТЗ відповідно» [1].
t = 5 1111,19 1,0 = 5,95люд.год
ПР
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок трудомісткості Д-1 визначається за формулою:
t = 0,25 t = 0,25 6,78 =1,7люд.год
д−1 ТО−1 (2.24)
Розрахунок трудомісткості Д-2 визначається за формулою:
t = (0,1...0,2) t = 0,2 25,7 = 5,14люд.год
д−2 ТО−2 (2.25)
Трудомісткість СО визначається за формулою:
20
t = t = 25,7 = 5,14люд.год (2.26)
СО ТО−2
100 100
де δ – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2, %.
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт ТО, ПР визначається за формулою, люд.год.:
Т = N t =16320 0,21= 3427 люд.год. (2.24)
ЩО.Р ЩО.Р ЩО
Т = N t = 960 6,78 = 6509 люд.год. (2.25)
1.Р 1.Р ТО−1
Т = N t = 300 25,7 = 7711 люд.год. (2.26)
2.Р 2.Р ТО−2
Т = N t =1056 1,7 = 2305 люд.год. (2.27)
д−1.Р д1Р д−1
Т = N t = 360 5,14 =1851 люд.год. (2.28)
д−2.Р д2.Р д−2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
L A t
p nр пр 87942 60 5,95
Т = = = 31395 люд.год. (2.29)
ПР.Р
1000 1000
Об'єм робіт СО за рік в АТП визначається за формулою, люд.год:
Т = 2А К t = 2 60 0,2 25,7 = 617люд.год. (2.30)
СО.Р пр СО ТО−2
де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2.
2.2.3 Розрахунок зон ТО, ПР
«При розрахунку зон ТО, ПР обирається режим роботи зони, метод
обслуговування. Уточнюються річні трудомісткості робіт ТО, визначається число
постів,. Роботи ТО-1, ЩО АТЗ виконуються в міжзмінний час, ПР та ТО-2 - під час
роботи більшості АТЗ на лініях» [1].
«Вибір ТО виконується шляхом порівняння такту поста та ритму
виробництва R. Коли такт поста рівний, або більший 2R для ЩО АТЗ, 4R для ТО-2,
3R для ТО-1, то можливо використовувати потоковий метод виробництва. Якщо
умова не виконується, необхідно проєктувати для проведення ТО універсальні
пости в АТП» [1].
Ритм виробництва визначаємо за формулою:
60 T
R = зм Сзм
i , (2.31)
Ni.д
де Сзм – число змін; Ni.д – добова виробнича програма повинна бути розділена
по кожному виду ТО ТЗ;
Тзм – тривалість зміни (8 год.), год.
Ритм поста i-ої зони АТП:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
60 7 2
R = =16
ЩО
54
60 8 1
R = =160
ТО−1
3
60 8 1
R = = 480
ТО−2
1
Такт поста i-ї зони АТП:
60 t
= i + t , (2.32)
i ПЕР
Р
П
де tПЕР – час, що витрачається на пересування ТЗ при установці його на пост та
з'їзд з поста, (1-3 хв.); ti – трудомісткість робіт, виконаного на посту, люд.год.; РП –
число працівників, що одночасно працюють на посту.
60 0,21
= + 2 = 8
ЩО
2
60 6,78
= + 2 =104
ТО−1
4
60 25,7
= + 2 = 388
ТО−2
4
Кількість постів:
Х = і , (2.33)
і
R
і
де – коефіцієнт використання робочого часу поста ТЗ (=0,85…0,9).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Даний коефіцієнт враховує відносно велику трудомісткість ТО-2, можливе
збільшення часу простою ТЗ на посту за рахунок проведення додаткових робіт по
усуненню несправностей.
8
Х = = 0,44 1
ЩО
16 0,9
104
Х = = 0,72 1
ТО−1
160 0,9
388
Х = = 0,72 1
ТО−2
480 0,9
Виконаємо розрахунок числа постів з врахуванням річного обсягу робіт в
АТП.
Кількість ТО-1, ТО-2, ЩО, Д1, Д2 визначається за формулою:
T K
X = i.P н
i (2.34)
Д рп п tзм Р Квик
де K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста ТЗ (0,8-0,9);
Ti.P - річний обсяг робіт, який виконується на постах, люд.год.;
3427 1,4
X = = 0,631
ЩО
302 2 7 2 0,9
6509 1,4
X = = 0,99 1
ТО−1
302 18 4 0,9
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
7710 1,4
X = =1,24 2
ТО−2
302 18 4 0,9
2305 1,4
X = = 0,74
Д−1
302 18 2 0,9
1850 1,4
X = = 0,6
Д−2
302 18 2 0,9
В зв’язку незайнятістю постів об’єднуємо дільниці Д1, Д2 в дільницю
діагностування.
Приймаємо кількість постів в АТП: X =1, X = 2 , X =1.
ТО−1 ТО−2 Д −1+ Д −2
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Загальне число постів ПР визначається за формулою:
TПР X i = (2.35)
Д рп п tзм Р п
де - коефіцієнт нерівномірності надходження ТЗ на пости (=1,2…1,5); TПР –
річний об'єм робіт, виконаний на постах ПР, люд.год.; п=0,75…0,9 – коефіцієнт
використання робочого часу поста.
313951,2
X = = 3,47 4
ПР
302 18 4 0,9
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО, ПР рухомого складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО, ПР РС:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
T =Т +Т +Т +Т +Т +Т +Т
ЩО.Р 1.Р 2.Р д−1. р д−2. р СО.Р ПР.Р (2.36)
= 3427+ 6509+ 7710+ 2305+1850+ 617 + 31395= 53815
де T , T2.Р , TЩО.Р , T , Tд−2.Р , TПР.Р , TСО.Р – річні об'єми робіт ТО-1, ТО-2, ЩО,
1.Р д−1.Р
Д1, Д-2, ПР та СО, люд.год.
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню АТП
Річний об'єм робіт по СО АТП визначається в процентному відношенні від
річного об'єму ПР, ТО РС (20 %).
Роботи по СО АТП розподіляють згідно табл. 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по СО
Види робіт Співвідношення, % люд. год.
Електротехнічні 25 13453
Слюсарні 16 8610
Механічні 10 5381
Зварювальні 4 2153
Ковальські 2 1076
Мідницькі 1 538
Жестяницькі 4 2153
Трубопровідні 22 11839
Ремонтно-будівельні 16 8610
Всього 100 53815
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування АТП між
дільницями, виробничими зонами
«Об'єми робіт розподіляються по підрозділах АТП, виходячи з організаційних
та технологічних ознак. Прибирально-мийні роботи, ТО-1 виконуються на постах
чи потокових лініях відповідних зон» [1].
«ТО-2 виконуються на постах або лініях зони (80 % від загального об'єму
робіт) та на дільницях (20 %). Об'єми робіт рівномірно розподіляється між
електротехнічною, акумуляторною, шино монтажною дільницями та дільницею по
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ремонту приладів системи живлення» [1].
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО 3427
- зона ТО-1 6509
- зона ТО-2 7711
- зона ПР 31395
2.2.8 Розрахунок кількості працівників
«При визначенні кількості виробничих працівників визначаємо технологічно
необхідну Рт та штатну Рш кількість робітників. Розрахунок виконуємо окремо для
кожної зони, дільниці» [1].
Технологічно необхідну кількість робітників визначаємо за формулою:
РТ = Т i.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год;
ФМ=2070 – річний фонд часу робочого місця, год.
Штатну кількість робітників визначаємо за формулою:
РШ = Т i.Р ФР , (2.38)
де ФР=1820…1840 – річний фонд часу штатного працівника, год.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.5 - Розрахунок чисельності виробничих працівників
Прийнята кількість
Кількість
технологічно
Назва зон і
№ Річний
дільниць по змінах
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 ЩО 3427 1,66 2 2 1860 1,84 2
2 Зона ТО-1 6509 3,14 4 4 1840 3,54 4
3 Зона ТО-2 7711 3,72 4 4 1840 4,19 5
4 Д-1 2305 1,11 1 1 1840 1,25 2
5 Д-2 1851 0,89 1 1 1840 1,01 1
6 Зона ПР (пости) 9419 4,55 5 4 1 1840 5,12 6
7 Всього 31222 18 17 1 20
Виробничі дільниці
8 Агрегатні 4067 1,96 2 2 - 1840 2,21 3
Ремонт приладів
9 226 0,11 1 1 - 1820 0,12 1
систем живлення
Слюсарно-
10 4519 2,18 3 3 - 1840 2,46 3
механічні
11 Електротехнічні 904 0,44 1 1 1840 0,49 1
12 Акумуляторні 904 0,44 1 1 - 1820 0,50 1
13 Шиномонтажні 452 0,22 1820 0,25
1 1 - 1
14 Вулканізаційні 1356 0,65 1820 0,74
Ковальсько-
15 904 0,44 1820 0,50
ресорні
16 Мідницькі 452 0,22 2 2 - 1820 0,25 3
17 Жерстяницькі 678 0,33 1840 0,37
18 Зварювальні 1130 0,55 1820 0,62
19 Оббивні 2711 1,31 2 2 - 1820 1,49 2
20 Фарбувальні 4067 1,96 2 2 1820 2,23 3
Разом 22594 15 15 18
Всього 53815 33 38
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний обсяг
робіт в зоні або
на дільниці, люд.-
год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.
2.2.9 Розрахунок площ приміщень АТП
Площі зон при обслуговуванні, ремонті АТЗ на постах визначаємо за
формулою:
FЗ = faX П КП , (2.39)
де КП – коефіцієнт густини розстановки [1, с.26];
fа=7,7152,5=19,3 – площа, яку займає ТЗ за габаритними розмірами, м2.
F =19,3 14 = 77 м2
ЗЩО
F =19,3 14 = 77 м2
ТО−1
F =19,3 2 4 =154 м2
ТО−2
F =19,3 14 = 77 м2
Д1+ Д 2
F =19,3 4 4 = 309 м2
ПР
2.2.10 Площі робочих дільниць
Площа слюсарно-механічної дільниці:
Fy = f
сумКП (2.40)
де К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1];
fсум – загальна площа горизонтальних проєкцій за габаритними розмірами
устаткування, fсум=12,2 м2.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
F =12,2 4 = 48,8 м2
y
Площа дільниць за питомими показниками на одного працівника:
FД = f р + f
'
p (n −1) (2.41)
де fр - питома площа на першого працівника [2];
f ’
р – питома площа на кожного наступного працівника [2].
Якщо на дільницях передбачаються пости під ТЗ, то до площі дільниці
додається площа ТЗ в плані:
F = f '
Д р + f p (n −1) + fa Kп (2.41)
Таблиця 2.7 – Розрахунок площі дільниць
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень:
Lp Au fnum
Fск = K
6 pc K p K різ (2.42)
10
де K pc - коефіцієнт, що враховує тип ТЗ;
Lp - річний пробіг РС; Au - кількість РС;
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2 [2];
K різ - коєфіцієнт, що враховує різномарочність ТЗ;
K p - коєфіцієнт, що враховує кількість РС;
Склад запасних частин:
87942 60 2,4
F = 11,19 1=15 м2
ск
106
Склад агрегатів:
87942 60 4,8
F = 11,19 1= 30 м2
ск
106
Склад матеріалів:
87942 60 2,4
F = 11,19 1=15 м2
ск
106
Склад шин:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
87942 60 2,56
F = 11,19 1=16 м2
ск
106
Склад лакофарбових матеріалів:
87942 60 1,2
F = 11,19 1= 8 м2
ск
106
Склад мастильних матеріалів:
87942 60 3,44
F = 11,19 1= 22 м2
ск
106
Склад хімікатів:
87942 60 0,2
F = 11,19 1=1 м2
ск
106
Склад інструментів:
87942 60 0,2
F = 11,19 1=1 м2
ск
106
Проміжний склад складається з 15…20 % від складу запасних частин та
агрегатів
F = 0,2(15+ 30) = 9 м2
ск
F =15+ 30 +15+16 + 22 + 8+1+1+ 9 =117 м2
cк
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.12 Розрахунок зони зберігання РС
Fзб = fа Азб Кп (2.43)
де Fзб - зона зберігання РС; Азб - кількість місць зберігання ТЗ;
Кп - коефіцієнт щільності розміщення ТЗ (2,5…3,0).
F =19,3 60 3 = 3474 м2
зб
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу (ГВК)
Після розрахунку ГВК необхідно визначити загальну площу для подальшого
планування.
F = (1,10...1,15)(F + F + F + F + F + F + F + F + F ) (2.44)
ГВК що 1 2 Д1+Д 2 пр д ск доп o
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (при розташуванні в ГВК);
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2;
F1, F2, FПР, FД1+Д2, FД - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2, ПР, Д-1+Д2 та
дільниць, м2; Fо – площа зон очікування, м2; Fск – загальна площа складів, м2.
60 t
F і
Оі = + tn (2.45)
Р
де Р – кількість штатних робітників на дільниці;
tі – нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
60 t 60 6,78
F = ТО−1 + t = + 2 =104м2
ОТО−1 n
Р 4
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
60 t 60 25,7
F = ТО−2 + t = + 2 = 388 м2
ОТО−2 n
Р 4
60 t 60 5,95
F = ПР + t = + 2 = 73 м2
О ПР n
Р 5
F = 0,25 t = 0,25 6,78 = 2 м2 (2.45)
О Д −1 ТО−1
F = 0,25 t = 0,25 25,7 = 6 м2 (2.46)
О Д −2 ТО−2
F =104+ 388+ 73+ 2 + 6 = 573 м2
0
F =1,15 (77+154+309+ 77+500+117+573) = 2167м2
ГВК
2.2.14 Генеральне планування АТП
Площу дільниці визначимо за формулою:
10−2 (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб ) , га (2.50)
діл
k з
де Fділ – площа ділянки, га; FГВК - площа виробничо-складських приміщень, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2; Fзб - площа відкритих зон для
зберігання рухомого складу, м2; k3 - щільність забудови території, %.
10−2 (2167+ 300+ 3020)
F = =1,2га
діл
45
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.15 Розрахунок стін і колон виробничого корпусу
«Колони одноповерхових, багатоповерхових споруд, будівель виготовляють
на заводах будівельних конструкцій. Вони уніфіковані, мають прямокутний,
квадратний або двогілчастий перетин» [1].
«При проектуванні споруд, будівель рекомендується використовувати
залізобетонні колони розміром 500х600, 400х400, 600х600 мм залежно від їх кроку,
прольоту та висоти» [1].
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400 висотою 7,4 м.
«Розроблюючи будівлі АТП доцільно використовувати збірні залізобетонні
напружені конструкції покриття: будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м, балки
прольотом 12 м» [1].
«Перегородки застосовуються для поділу дільниць із різними виробничими
або технологічними процесами. Розділові перегородки виконуються із цегли
товщиною 100-125 мм. Їх роблять суцільними на всю висоту цеху, повністю
ізолюючи приміщення від проходження шуму, пилу, вологи, тепла, газів та інших
виділень.» [1].
Для прорізів воріт АТП рекомендується приймати розміри 3,6х3,0; 3х3; 4х3;
4х4,2; 4х3,6 м. Приймаємо 4х4,2 м.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3 Проектування слюсарно-механічної дільниці
2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці
В слюсарно-механічній дільниці виконуються роботи по механічній,
слюсарній обробці деталей при їх виготовленні або реставрації.
На дільниці виконуються роботи з відновлення деталей, виготовлення деталей
(осей, валів) та нестандартного обладнання, що використовується при
обслуговуванні, ремонту. Балки передніх мостів, картери, блоки циліндрів на
дільниці не ремонтуються.
Слюсарні, верстатні роботи є завершальними при виготовленні деталей,
відновленні. Слюсарно-механічна дільниця отримує заготовки зі складу матеріалів,
зварювальної, ковальської та інших дільниць. Після обробки, деталі надходять на
дільниці комплектування або на пости збирання.
До основних робіт в слюсарно-механічній дільниці відносяться токарні,
фрезерні, стругальні, шліфувальні та слюсарні.
Токарні роботи виконуються при обточуванні, розточуванні зовнішніх
фасонних, циліндричних, конусних поверхонь деталей; нарізанні різьби (болтів,
гвинтів, шайб, шпильок та ін.), прорізанні канавок, розточуванні отворів,
свердлінні отворів, виготовленні кріпильних виробів.
Фрезерні, стругальні роботи виконуються при обробленні площин
кронштейнів, лап, головок блоків циліндрів, прорізанні шпоночних пазів та
канавок у осях, валах, пальцях та ін.
Шліфувальні роботи виконуються при чистовій обробці внутрішніх, зовнішніх
циліндричних плоских поверхонь, доведенні, заточуванні різального інструменту
(РІ).
Слюсарні роботи включають притирання після механічної обробки;
розмічення деталей перед механічною обробкою, свердління, зенкерування,
розгортання, цекування отворів; підготовку деталей до зварювання та їх обробку
після зварювання; прогонку, нарізання різі та ін.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У слюсарно-механічну дільницю деталі повинні надаватись очищені від
забруднень. На дільниці виконується дефектування деталей: призначають
послідовність обробки, метод відновлення під номінальний чи ремонтний розміри.
Обробка деталей при реставрації, виготовленні виконується згідно
розробленої технології для кожної деталі.
Після завершення обробки деталі направляють у агрегатну дільницю для
встановлення на певний агрегат або в дільниці для подальшої обробки
(зварювальну, ковальсько-ресорну, мідницьку).
2.3.2 Вибір обладнання слюсарно-механічної дільниці
Перелік обладнання слюсарно-механічної дільниці АТП:
– верстат консольно-фрезерний 6Р11;
– верстат токарно-гвинторізний16K20;
– верстат вертикально-свердлильний 2Н135;
– верстат розточний 2А450;
– стелаж для деталей, для інструменту;
– верстак слюсарний з лещатами ОРГ-1468-07-040;
– скриня для стружки;
– шафа для інструменту та пристосувань;
– знімач підшипників;
– ручна ланцюгова таль.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Будова та принцип дії знімача підшипників
У конструкції транспортних засобів велика кількість деталей з'єднуються між
собою за допомогою натягу. Для роз’єднання таких з'єднань необхідно прикладати
значні зусилля. Часто при цьому відбувається пошкодження або руйнування
деталей, особливо коли для демонтажу використовують молотки чи кувалди. Щоб
полегшити працю працівників і зменшити ризик пошкодження деталей, в
автотранспортних підприємствах (АТП) застосовують різноманітні спеціальні
пристосування. Найбільш поширеними серед них є знімачі підшипників, які
виготовляються у різних розмірах та конструкціях. Однак основним недоліком
таких знімачів є їх вузька спеціалізація — вони не є універсальними. Це значно
ускладнює виконання робіт та вимагає наявності широкого спектра інструментів.
Наприклад, для зняття шестерні з вала спочатку потрібно демонтувати підшипник,
що потребує використання кількох типів знімачів, адже геометрія шестерень може
відрізнятися.
Для вирішення цієї проблеми необхідно створити універсальний знімач
підшипників, який дозволяв би виконувати подібні операції незалежно від типу
деталі.
Ключовою умовою якісного й оперативного розбирання вузлів є наявність
правильно підібраного інструменту та пристосування, що відповідає специфіці
завдання.
В даних випадках, коли вживання знімачів підшипників викликано
виробничою необхідністю, то, обираючи їх, необхідно врахувати наступне:
1. Установка знімача підшипника на деталь не повинна викликати
необхідність в додаткових роботах (розсвердлювання, свердління отворів та ін.).
2. Знімач підшипників не повинен наносити пошкодження деталям та
забезпечувати необхідне зусилля для випресовування.
3. Знімач підшипників повинен бути самоцентрувальним в симетричному
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
положенні відносно деталі та стійким. В іншому випадку, під час роботи він може
зірватися з деталі та заподіяти травму працівнику.
4. Максимальний діаметр захвату лап 200 мм.
5. Мінімальний діаметр захвату лап 50 мм.
6. Хід силового гвинта не менше 95 мм.
7. Лапи знімача підшипників повинні правильно захоплювати деталь.
8. Зручність у використанні.
а) б)
а) правильно; б) неправильно
Рисунок 3.1 – З’єднання лап із знімною деталлю
«Знімач підшипників з регульованим розкриттям тяг допомагає знімати з валу
підшипники різних діаметрів. Розкриття та фіксування тяг виконується за
допомогою регулювальної гайки, накрученої на різьбу гвинта. Тягове зусилля є
складною операцією, що потребує фізичних зусиль».
Триточковий механічний знімач є самоцентруючим. Правильне встановлення
для знімання підшипника знімача не займає багато часу.
Лапи знімача підшипника захоплюють внутрішню або зовнішню обойму
підшипника, а гвинт впирається у корпус або вал, створюючи зусилля в
протилежному напрямку, знімаючи при цьому підшипник.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.2 Розрахунок деталей на міцність
Розрахунок витків різьби знімача на міцність
«Нерівномірний розподіл навантаження на витки різьби болта ускладнює
розрахунок на міцність. В більшості випадків використовують умовні розрахунки,
що компенсуються порівнянням напружень, добутих за умови рівномірного
розподілу навантаження на витках, із допустимими напруженнями на витках, що
встановлені дослідним шляхом» [2].
Витки різьби визначаються з умови обмеження на поверхні їх контакту
напружень зминання та напружень зрізу витків на гвинті чи гайці (рис. 3.2).
Рисунок 3.2 – Схема для визначення витків метричної різьби на міцність
Умова міцності витків метричної різьби за напруженнями зминання
розраховується за формулою:
F F
зм = = зм
Aзм d2H1z
де Н1 - робоча висота витків; Азм =d2H1z - умовна площа зминання витків;
z - кількість витків у гайці висотою h;
F - сила, яку необхідно прикласти для зняття шестерні (400 Н).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
F 400
= = = 36559Н
зм
A 3,14 0,196 0,002 10
зм
Умова міцності витків за напруженнями зрізу:
- для гайки:
F
зр = зр
d2bz
- для гвинта:
F F
зр = = зр
Aзр d1az
Оскільки a=b≈0,8P (для різьби), Pz=h, то рівняння запишемо у такому вигляді:
- для гайки
F
зр = зр
0.8dh
- для гвинта
F
зр = зр
0.8d1h
400
зр = =1676H
0.8 3.14 0.19 0.5
Оскільки матеріал гайки та гвинта однаковий, то напруження зрізу
розраховуємо тільки для гвинта, оскільки d>d1.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.3 Розрахунок пальця знімача підшипника на зріз
Пальці розраховують за умовою міцності на зріз (рис. 3.3):
Рисунок 3.3 - Схема дії сил зрізу на палець
Умова міцності пальця за напруженнями зрізу:
F 2F
зр = = зр
Aзр d 2
де Азм - площа поверхні зрізу; F - сила, яку необхідно прикласти для зняття
шестерні; d - діаметр пальця.
Зріз втулки відбувається в двох площинах:
F 2 400
Азм = 2d 2 4 , = = = 3,98МПа 15
зр
A 3.14 82
зр
3.4 Розрахунок лапи знімача на згин
Умова міцності лапи за напруженням згинання:
М
зг = зг
W0
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де М - момент, який створює на лапі знімач;
М = F L = 400 50 = 20000H
де F - сила, яку потрібно прикласти для зняття шестерні; L - плече;
Рисунок 3.4 – Схема розрахунку лапи на згин
W0 - осьовий момент опору:
1 1
W = bh3 = 14 53 =145,8мм4
0
12 2
де b - ширина площини згину; h - товщина площини згина;
М 20000
= = =137,2МПа 160МПа
зг
W 145,8
0
Умова виконується.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Інструктаж з техніки безпеки АТП
«До робіт допускаються особи віком понад 18 років та пройшли перевірку
знань з електроустаткування, медичний огляд, отримали вступний та первинний
інструктаж з ТБ на робочому місці. Працівник повинен виконувати ту роботу, яка
доручена згідно його кваліфікації.
На дільницях забороняється паління, розпивання спиртних напоїв.
Працівникам потрібно виконувати всі вимоги трудового розпорядку.
Основними виробничими шкідливими чинниками на дільницях є:
− токсичні рідини, шкідливі гази;
− обертові частини машин;
− можливість удару падаючими предметами;
− несправний інструмент.
Перед початком роботи необхідно:
− підготувати робоче місце, очистити його від сторонніх предметів;
− одягнути спецодяг, спецвзуття;
− перевірити справність інструменту, обладнання, пристосувань, захисного
заземлення, вентиляції, освітлення;
− перевірити наявність потрібних матеріалів, їх стан;
− перевірити первинні засоби пожежогасіння.
Під час роботи:
− забороняється користуватися несправними інструментами;
− виконувати роботу на несправному обладнанні;
− забороняється доторкатися до рухомих частини станків;
− використовувати технологічне обладнання тільки за призначенням
відповідно інструкції по експлуатації;
− при появі ознак шуму, вібрації негайно припинити роботи.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Після закінчення роботи:
− вимкнути верстати, електрообладнання від мережі;
− навести лад на робочому місці;
− очистити, змастити обладнання; очистити, розкласти по місцях інструменти;
− очистити спецодяг від пилу, бруду, прибрати в шафу.
У разі виявлення несправностей обладнання, пристосувань, інструментів або у
випадку травмування працівника необхідно негайно повідомити завідувача
дільниці. Потерпілому слід надати першу допомогу у випадку нещасного випадку.
У разі аварійної ситуації потрібно знеструмити електрообладнання, вжити
заходів для запобігання його повторному ввімкненню, встановити заборонні
попереджувальні знаки та переконатися у відсутності напруги на аварійній ділянці.
Усі металеві частини електрообладнання, зокрема щити керування і захисту,
корпуси електродвигунів, а також корпуси ручного електроінструменту, повинні
бути надійно заземлені. У разі виявлення порушень у системі заземлення
електроустановки її слід негайно відключити та вжити відповідних заходів для
усунення небезпеки.
«Заміна вставок запобіжників в щитах повинна виконуватися атестованим
електромонтером при відключеній живлення. Електропроводка, арматура силової,
освітлювальної мережі виконуються кабелями з подвійною ізоляцією та
захищаються від впливу температури, хімічного впливу та механічних
пошкоджень» [15].
Роботи по ремонту устаткування, механізмів виконуються після відключення
від електромережі. В місцях відключення обов'язково вивішуються
попереджувальні плакати. Відключення, підключення живлення виконується
черговим механіком. При роботі поблизу відкритих струмоведучих частин
електричних пристроїв встановлюються решітки покриті гумовими килимками,
дерев'яні щити. Весь інструмент випробовується високою напругою. Інструмент
електромонтажних робіт забороняється застосовувати без ізольованих ручок. [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.2 Небезпечні, шкідливі фактори у зонах ТО, ПР та на дільницях
Під час технічного обслуговування та виконання розбірно-складальних робіт
джерелами небезпеки можуть бути: несправний інструмент, рухомі частини
обладнання та автотранспортних засобів, вібрація, шум, вплив електричного
струму, а також вплив екстремальних температур — як підвищених, так і
знижених.
Серед основних небезпечних факторів слід виокремити паливо, оливу та
мастильні матеріали. Їх небезпека полягає у шкідливому впливі на організм
людини при контакті або вдиханні парів.
4.3 Пожежна безпека
Будинки ТО відносяться до категорії «Г» за ступенем пожежної небезпеки.
Згідно норм засобів пожежогасіння дільниці оснащуються наступним інвентарем:
ящики з піском – 1 шт.; вогнегасники пінні – 2 шт.; сокири – 1 шт.
При виникненні вогнища потрібно засипати вогнище піском, чи закрити
брезентом, чи збити полум'я піною вогнегасника.
Відповідальність за постійну готовність, збереження первинних засобів
пожежогасіння, протипожежну безпеку несуть керівники підрозділів [15].
«Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити за
проходами, дорогами, під'їзними шляхами до місць розташування пожежного
обладнання, інвентарю, оскільки вони повинні бути вільними для руху, а пожежна
сигналізація доступна» [15].
4.4 Промислова санітарія
4.4.1 Вентиляція
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для забезпечення потрібних умов виробничі зони обладнуються
загальнообмінною припливно-витяжкою вентиляцією згідно ВСН 01-90, СНиП
2.04.05-91 з врахуванням марок АТЗ, режиму роботи АТП та кількості шкідливих
речовин. Всі дільниці, окрім підземних гаражів, обладнуються квартирками для
природного провітрювання. У складах для зберігання агрегатів, запасних частин,
шин передбачається тільки природна вентиляція [7].
«В приміщенні ТО, ПР видалення повітря із системи загальнообмінної
вентиляції слід передбачити із нижньої, верхньої зон з врахуванням витяжки із
оглядових канав.»
Стан повітря в АТП повинен відповідати ДСТУ 12.1.005-88.
Викиди в атмосферу із систем вентиляції розташовуються на відстані не
менше 10 м від приймальних пристроїв по горизонту або 6 м по вертикалі. Повітря,
що містить горючі відходи, підлягає очищенню до надходження його у
вентилятори.
4.4.2 Водопостачання і каналізація
АТП повинно бути обладнаним виробничим та господарчо-питним
водопостачанням, фекальною та виробничою каналізацією відповідно СНиП
2.04.01-85. Виробничі дільниці забезпечуються питною водою. Для цього
необхідно передбачити автомати з підсоленою, газованою водою та фонтанчики.
Вода, що потрапляє в автомати, фонтанчики повинна бути попередньо очищеною
фільтрами. Щоб забезпечити чистоту фонтанчиків для пиття передбачається
педаль, при натисканні на яку ногою струменем подається очищена вода.
Температура води повинна бути не більше +20 0С і не менше +8 0С. Відстань від
робочих місць до джерел водопостачання не повинна перевищувати 75 м, на
відкритих площадках не більше 150 м.
АТП підключається до міської каналізаційної системи. Стічні води від миття
РС та підлоги в приміщеннях, які мають завислі, гарячі речовини, перед змиттям
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
очищаються в місцевих очисних установках АТП. Осади, із очисних споруд
видаляється в міру накопичення [7].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.4.3 Розрахунок штучного освітлення
Раціонально виконане освітлення виробничих приміщень допомагає
підвищенню продуктивності праці, якості продукції, надає позитивного
психофізіологічного впливу на робітників, знижує втому, сприяє забезпеченню її
безпеки, знижує травматизм на виробництві, зберігає високу працездатність при
роботі [15].
До освітлення надаються певні вимоги:
− освітлення повинно бути рівномірним по всіх поверхнях;
− освітлення на робочому місці робітників повинно бути достатнім для
виконання робіт;
− спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи;
− на робочій поверхні не повинно бути рухомих тіней;
− величина освітленості повинна бути постійною в часі;
− освітлювальні установки не повинні бути джерелом небезпек;
− не повинно бути прямого чи відбитого блиску;
− установки повинні бути економні, прості та надійні в роботі.
Природнє освітлення передбачається в приміщеннях, де постійно перебувають
працівники відповідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природнє та штучне освітлення» [15].
При освітленні приміщень використовують: природне, штучне та сумісне
освітлення.
«Штучне освітлення може бути загальним, комбінованим за конструктивним
виконанням. Використання лише місцевого освітлення забороняється» [15].
Штучне освітлення поділяється за призначенням на: робоче, аварійне, чергове,
евакуаційне.
В якості джерел освітлення застосовуються газорозрядні лампи та лампи
розжарювання.
Освітлення приміщень надає позитивного психофізіологічного впливу на
працівників, що сприяє підвищенню продуктивності праці, якості продукції,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
забезпеченню безпеки, що зберігає високу працездатність в процесі праці та
знижує травматизм, втому на АТП.
До освітлення надаються певні вимоги:
− величина освітленості повинна бути постійною;
− освітлення має бути достатнім для виконання робіт;
− освітлення повинно бути рівномірним по робочій поверхні;
− в полі зору не повинно бути відбитого, чи прямого блиску;
− освітлювальні установки не повинні бути джерелом небезпек;
− спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи;
− установки повинні бути прості, надійні, економні.
Використання тільки місцевого освітлення забороняється. За конструктивним
виконанням штучне освітлення поділяється на комбіноване, загальне.
У приміщеннях автотранспортного підприємства (АТП), де працівники
перебувають постійно, передбачено природне освітлення відповідно до вимог ДБН
В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
Штучне освітлення поділяється на такі види: робоче, аварійне, евакуаційне та
чергове.
Як джерела світла використовуються лампи розжарювання та газорозрядні
лампи.
Під час розрахунку освітлення визначають кількість світильників загального
освітлення та їх потужність. На рівномірність освітлення значно впливають висота
підвішування світильників (h) і відстань між ними (Z).
Перший ряд світильників розташовується від стіни на відстані 1/2Z. При
розташуванні біля стіни робочих місць – 1/3Z.
Довжина дільниці L=11,5 м, ширина В=4,3 м, висота H=4 м.
Знаходимо відстань між центрами світильників:
Z = H 1,4 = 4 1,4 = 5,6м (4.1)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Відстань від стіни до I ряду світильників при наявності робочих місць біля
стіни приймаємо:
1 1
a = Z = 5,6 =1,4м. (4.2)
4 4
Розраховуємо відстань між рядами світильників, розташовані у протилежних
стін:
C = В − 2 a = 4,3− 2 1,4 =1,5м. (4.3)
1
Визначаємо кількість рядів світильників по ширині приміщення:
C 1,5
n = 1 −1= −1 0 (4.4)
1
Z 5,6
n = 0
1
Розраховуємо кількість рядів по ширині дільниці:
n = n + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)
1
Знаходимо відстань по довжині дільниці між крайніми рядами світильників:
C = L − 2 a =11,5− 2 1,4 = 8,7 м (4.6)
2
Знаходимо кількість рядів світильників по довжині дільниці:
C 8,7
n = 2 −1= −1 0 (4.7)
2
Z 5,6
n =1
2
Визначаємо загальну кількість світильників по довжині рядів у дільниці:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
n = n + 2 =1+ 2 = 3 (4.8)
2
У слюсарно-механічній дільниці світильники загального освітлення повинні
розташуватися по ширині у 2 ряди, по довжині у 3 ряди, всього 6 світильників.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення даної
дільниці:
W = L b W R
1
де R – коефіцієнт, що враховує запиленість та «старіння» ламп накалювання;
W1 – питома потужність Вт/м2.
W =11,5 4,3 10,8 1,3 = 694Вт (4.9)
Розраховуємо потужність кожної лампи:
W 694
W = = =116Вт (4.10)
л
6 6
Для отримання освітленості слюсарно-механічної дільниці необхідно
встановити 6 світильників з потужністю лампи 120 Вт. Для цього обираю лампові
світильники ОРК-120 з габаритними розмірами 1200х200х115 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
У процесі виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було здійснено
технічний розрахунок автотранспортного підприємства (АТП), розрахованого на
обслуговування 60 транспортних засобів. До складу роботи увійшло:
• розрахунок трудомісткості робіт з технічного обслуговування та
ремонту рухомого складу;
• визначення площ виробничих дільниць і складських приміщень;
• розрахунок необхідної кількості працівників.
На основі проведених розрахунків були спроєктовані виробничий корпус,
генеральний план АТП і слюсарно-механічна дільниця.
Також розроблено конструкцію знімача підшипників та систему освітлення
для слюсарно-механічної дільниці.
Виконання кваліфікаційної роботи дало змогу здобути практичні навички у
проектуванні АТП та поглибити знання, набуті під час навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 274
«Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.:
Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України,
Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник /О. Д. Марков, В.
П. Матейчик, В. П. Волков. – Харків: ХНАДУ, 2021 – 508 с.
3. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник /В.М.
Дембіцький, В.І., Павлюк, В.М. Придюк – Луцьк: Луцький НТУ, 2018. – 473 с.
4. Марков О.Д. Обслуговування клієнтів автосервісу / О. Д. Марков,
Н. В. Веретельникова. – К.: Каравела, 2015. – 260 с.
5. Технологічне проєктування автотранспортних підприємств: навч. посіб.
/за ред. проф. С. І. Андрусенко. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів.
Технологія: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 478 с.
7. Бабіч Б.С., Лушик В.В. Технічне обслуговування й ремонт металевих
кузовів автомобілів: Підручник для учнів проф.-техн. закладів освіти. – К.: Либідь,
2001. – 460 с.
8. ДБН Б.2.2.12.2019 «Планування та забудова територій».
9. Принцип розміщення підприємств побутового обслуговування.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua
10. Наказ Міністерства транспорту України про затвердження положення про
технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного
транспорту. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0268-98.
11. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
12. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
13. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
14. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн.2. Організація, планування й управління: Підручник /В.Є.
Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. –383 с.
15. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
16. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від 15.07.2021р.
– Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. – (дата
звернення 16.05.2023).
17. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За заг.
ред. к.т.н., доц. І.П. Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. – 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування слюсарно-механічної дільниці
Додаток В – Генеральний план
Додаток Г – Знімач підшипників
Додаток Д – Специфікація «Знімач підшипників»
Додаток Ж – Система освітлення слюсарно-механічної дільниці