ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7634| Title: | Проєкт автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для перевезення м’ясної продукції в Житомирській області |
| Authors: | Тарандушка , Людмила Анатоліївна Семеняка, Ігор Васильович |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 78 сторінках. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2025. Пояснювальна записка оформлена згідно ДСТУ 3008-15 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для перевезення м’ясної продукції в Житомирській області. В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту описано призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано недоліки та переваги обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенда для розбирання-складання двигунів. В розділі охорони праці виконано розрахунок захисного заземлення. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7634 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Семеняка І.В.pdf Restricted Access | 2.38 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2025 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для
перевезення м’ясної продукції в Житомирській області»
Керівник роботи:
д.т.н., професор ______________ Л.А. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-13
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ І.В. Семеняка
(підпис) (Ініціали, прізвище)
2025
РЕФЕРАТ
студента факультету електронних технологій, автотранспорту
та машинобудування
Семеняки Ігоря
на тему:
„Проєкт автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для перевезення
м’ясної продукції в Житомирській області”
Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 78
сторінках.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2025.
Пояснювальна записка оформлена згідно ДСТУ 3008-15 «Документація.
Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для перевезення м’ясної
продукції в Житомирській області.
В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту описано
призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено
категорію умов експлуатації, описано недоліки та переваги обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенда для розбирання-
складання двигунів.
В розділі охорони праці виконано розрахунок захисного заземлення.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................................................. 6
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ............................................................ 8
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ............................. 8
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов ................................................... 9
1.3 Вибір транспортного засобу ........................................................................................................ 10
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту ..................................................................... 13
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА .............. 14
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної періодичності ТО і
ресурсного пробігу ............................................................................................................................. 14
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП ........................................................................... 18
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ................................... 20
2.2 Планування виробничого корпусу ............................................................................................. 21
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів ........................................ 21
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту рухомого
складу .................................................................................................................................................. 23
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР ............................................................................................................ 24
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ...................................................................................... 27
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу .............................. 27
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства .......................... 28
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими
зонами, ділянками і відділеннями .................................................................................................... 28
2.2.8 Розрахунок кількості працівників ........................................................................................... 29
2.2.9 Розрахунок площ приміщень ................................................................................................... 30
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень ..................................................................................... 31
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень ............................................................................. 32
2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ...................................................................... 34
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ........................................... 35
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства ................................................. 36
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ............................................................. 36
2.3 Проектування агрегатної дільниці .............................................................................................. 37
2.3.1 Призначення агрегатної дільниці ............................................................................................ 37
2.3.2 Вибір основного обладнання агрегатної дільниці АТП ........................................................ 38
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на агрегатній дільниці.................................... 39
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ............................................................................................... 41
4 ОХОРОНА ПРАЦІ .......................................................................................................................... 56
4.1 Інструктаж з техніки безпеки ...................................................................................................... 56
4.2 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ТО, ПР та на дільницях .......................................... 58
4.3 Пожежна безпека ................................................................................................................ 58
4.4 Промислова санітарія ................................................................................................................... 59
4.4.1 Освітлення .................................................................................................................................. 59
4.4.2 Вентиляція ................................................................................................................................. 61
4.4.3 Водопостачання і каналізація................................................................................................... 61
4.5 Розрахунок системи захисного заземлення ............................................................................... 62
ВИСНОВКИ ........................................................................................................................................ 70
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ .................................................................................................. 71
ДОДАТКИ ............................................................................................................................................. 2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Автотранспортні підприємства - одні із найважливіших і розповсюджених
типів підприємств автомобільного транспорту. Основне завдання
автотранспортного підприємства (АТП) - здійснювати автомобільні перевезення
власним транспортом. Забезпечення перевезень технічно справним рухомим
складом (РС) здійснюється виробничим комплексом цих підприємств шляхом
регулярного виконання заходів по ремонту, технічному обслуговуванні,
діагностуванню, зберіганню та розумній експлуатації автомобілів.
По своєму призначенню АТП поділяються на пасажирські (легкові та
автобусні), вантажні, змішані та спеціальні (пожежні, швидкої медичної
допомоги, комунальні та ін.).
По організації діяльності АТП є комплексним, оскільки воно здійснює
перевезення, зберігання, обслуговування та ремонт свого РС. Комплексне АТП
має виробничу базу для виконання робіт по технічному обслуговуванню (ТО) та
ремонту рухомого складу (РС) (зони ТО, ПР, цеху, дільниці, складські
приміщення та ін.), стоянку для зберігання автомобілів та інфраструктуру,
необхідну для нормального функціонування підприємства.
Підтримання автомобілів в технічно справному стані залежить від рівня,
умов функціонування виробничо-технічної бази АТП, що представляють собою
сукупність споруд, будівель, обладнання, оснащення, інструментів, призначених
для технічного обслуговування, поточного ремонту та зберігання РС.
Одним із актуальних завдань, що стоять перед організаціями, що
експлуатують АТ є подовження терміну експлуатації автомобілів.
Головною метою даної кваліфікаційної роботи бакалавра є проведення
технічного розрахунку автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для
перевезення сільськогосподарської продукції в Черкаській області, який включає
в себе:
- визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
РС автомобільного транспорту АТП;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- розрахунок об’ємів робіт за їх видами;
- вибір та обґрунтування методів організації виробництва;
- розрахунок кількості виробничого персоналу, технологічного обладнання,
площ приміщень основного і допоміжного виробництва;
- визначення характеристики споруд, будівель, проектування генерального
плану АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Житомирська область має значний потенціал у тваринництві. Велика
кількість фермерських господарств та м’ясопереробних підприємств створює
постійний попит на якісні логістичні послуги, включаючи холодильні
перевезення.
Житомирська область розташована на перехресті важливих логістичних
маршрутів між західною, центральною та північною Україною. Це дозволяє
ефективно здійснювати перевезення м’ясної продукції як всередині країни, так і
на експорт до країн ЄС.
На ринку регіону спостерігається дефіцит компаній, що спеціалізуються на
перевезенні швидкопсувної продукції з дотриманням санітарних норм та
температурного режиму. Це створює сприятливі умови для ефективного
функціонування даного АТП.
Житомир має розвинену дорожню мережу, що включає автомагістралі
міжнародного значення (наприклад, траса М06 Київ–Чоп), а також доступ до
залізничних та логістичних хабів.
Створення автотранспортного підприємства сприятиме економічному
розвитку регіону через залучення інвестицій; створення нових робочих місць;
збільшення надходжень до місцевого бюджету.
Перелік основних підприємств, що займаються переробкою м'яса в
Житомирській області:
1. ТОВ «Житомирський м’ясокомбінат», м. Житомир. Займаються
виробництвом широкого асортименту ковбасних виробів та м’ясних делікатесів.
Одне з провідних підприємств області, входить до п’ятірки найкращих
м’ясопереробних компаній України
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2. ПРАТ «Коростенський м’ясокомбінат». м. Коростень. Займаються
виробництвом м’ясних продуктів, включаючи ковбасні вироби, напівфабрикати,
субпродукти та інші м’ясні продукти
3. ПАТ «Бердичівський м’ясокомбінат». м. Бердичів. Основна діяльність -
виробництво м’яса та м’ясних продуктів.
4. ПАТ «Новоград-Волинський м’ясокомбінат». м. Новоград-Волинський.
Займаються виробництвом ковбасних виробів, напівфабрикатів та інших м’ясних
продуктів. Понад 50 років досвіду, відомий як в Україні так і за її межами.
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов
Житомирська область розташована в північно-західній частині України.
Координати: 50°15′ пн. ш. і 28°40′ сх. д. Межує з Київською, Вінницькою,
Хмельницькою, Рівненською областями, а також з Республікою Білорусь.
Територія області охоплює площу близько 29,9 тис. км², що становить приблизно
4,9% від загальної площі України.
В Житомирській області переважає рівнинний рельєф, що належить до
Поліської низовини, південна частина поступово переходить у Подільську
височину. Висоти коливаються від 140 до 280 метрів над рівнем моря. Поширені
вододільні рівнини з слабо розчленованим мікрорельєфом.
Основу гідрографічної сітки формують річки басейну Дніпра, зокрема
Тетерів, Ірша, Случ, Уж, Гнилоп’ять. На території області наявні також численні
болота, озера та штучні водойми.
Клімат області — помірно континентальний. Середньорічна температура
повітря: +7,0…+7,5 °C. Середня температура січня: –5…–6 °C. Середня
температура липня: +18…+19 °C. Кількість опадів: 550–700 мм на рік, з
максимумом у літній період.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Північна частина області належить до Полісся, південна — до Лісостепу.
Кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства, особливо
для вирощування зернових культур, льону, картоплі, а також для тваринництва.
1.3 Вибір транспортного засобу
Наведемо декілька автотранспортних засобів, що можна використати для
безпечного та акуратного перевезення сільськогосподарської продукції.
MERCEDES-BENZ SPRINTER 518 CDI - Kleyn Vans
Рисунок 1.1 – Зовнішній вигляд вантажного автомобіля MERCEDES-BENZ
SPRINTER 518 CDI - Kleyn Vans
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1 - Загальні технічні характеристики вантажного автомобіля
MERCEDES-BENZ SPRINTER 518 CDI - Kleyn Vans
Параметр Значення
Тип кузова Фургон
Колісна база 4325 мм
Габарити (Д × Ш × В) 6967 × 2175 × 2954 мм
Об’єм вантажного відсіку 15 500 л
Довжина вантажного відсіку 4307 мм
Ширина вантажного відсіку 1787 мм
Висота вантажного відсіку 1818 мм
Маса без навантаження 2545 кг
Максимальна вантажопідйомність 2455 кг
Повна допустима маса 5000 кг
Тип двигуна Дизельний, V6, турбонаддув, OM 642 DE 30
LA
Об’єм двигуна 2987 см³
Потужність 190 к.с. (140 кВт) при 3800 об/хв
Крутний момент 440 Н·м при 2400 об/хв
Трансмісія 6-ступенева механічна або автоматична
Привід Задній або повний (залежно від модифікації)
Об’єм паливного бака 71 л
Витрата пального (змішаний цикл) 10,8 л/100 км
Екологічний стандарт Євро-6
Кліренс 176 мм
Мінімальний радіус розвороту 7,15 м
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.2 – Зовнішній вигляд автомобіля MAN TGL 8.180 Fridge Box
Таблиця 1.2 - Загальні технічні характеристики вантажного автомобіля MAN
TGL 8.180 Fridge Box
Параметр Значення
Модель двигуна D0834 LFL41
Об'єм двигуна 4,58 л
Потужність двигуна 180 к.с. (132 кВт)
Тип палива Дизель
Екологічний стандарт Euro 3
Коробка передач 6-ступенева механічна
Колісна формула 4×2
Повна маса автомобіля 7 490 кг
Вантажопідйомність 2 450 кг
Довжина транспортного засобу 8 150 мм
Ширина транспортного засобу 2 550 мм
Висота транспортного засобу 3 350 мм
Колісна база 4 200 мм
Розмір шин 215/75 R17.5
Тип підвіски Передня: рессорна; Задня: пневматична
Тип гальм Дискові
Кабіна Денна
Об'єм паливного бака 100 л
ABS / ESP Присутні
Гідроборт Присутній
Габарити вантажного відсіку Довжина: 6 000 мм; Ширина: 2 380 мм;
Висота: 2 350 мм
Витрати палива 18л/100 км
Так як MERCEDES-BENZ SPRINTER 518 CDI має більшу
вантажопідйомність та меші витрати палива, то обираю для АТП саме даний
автомобіль.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту
Рухомий склад АТП складається з 85 вантажних автомобілів.
В Черкаській області клімат помірно-континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля Lсд=200 км.
Рельєф місцевості - рівнинний (Р-1).
Спосіб зберігання АТЗ - відкритий.
Категорія умов експлуатації ІІ, оскільки експлуатуються автомобільні
дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним та прирівненими до них
покриттями в приміській зоні.
Вихідні дані наведено в табл. 1.4.
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 85
2 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 200000
3 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
4 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
5 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200
6 Кількість робочих днів підприємства 302
7 Кліматичний район помірно-
континентальний
8 Дільниця, що проектується агрегатна
9 Марка автомобіля MERCEDES-
BENZ
SPRINTER 518
CDI
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО визначається за формулами:
' (H )
LТО−1 = LТО−1 K1 K3 , (2.1)
'
LТО−1 = 4000 0,9 1 = 3600км,
' (H )
LТО−2 = LТО−2 K1 K3 , (2.2)
'
L = 16000 0,9 1 = 14400 км,
ТО−2
де (H ) (H )
LТО−1 , LТО−2 – нормативна періодичність ТО-1, ТО-2, відповідно км;
Ресурсний пробіг:
(H )
L = L K K K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)
Lрес = 200000 0,9 1 1,1 = 198000 км;
де (H )
Lpес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км.
Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних впливів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл
Число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2. Цикловий пробіг
відповідає ресурсному (Lц=LКР=LКР=198000 км). Таким чином число списань
одного автомобіля за цикл пробігу дорівнює 1.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 можна визначити за формулами:
Lц 198000
NКР = = = 1; (2.4)
Lрес 198000
де NКР - кількість КР за цикл; Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
Lрес - ресурсний пробіг, км.
Кількість ЩО за цикл:
L
рес
N = ;
ЩO
(2.5)
cд
де cд - середньодобовий пробіг; NЩO - кількість ЩО за цикл.
198000
NЩO = = 990;
200
Кількість ТО-2 за цикл:
Lрес 198000
N2 = − Nc = −1 = 12,75 13;
LТО−2 14400 (2.6)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де N2 - кількість ТО-2 за цикл; LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
Lрес 198000
N1 = − (Nc + N2 ) = − (1+13) = 41; (2.7)
LТО−1 3600
де N1 - кількість ТО-1 за цикл; LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за
цикл.
Дані результатів розрахунків заносимо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один АТЗ за цикл
Умовне позначення N N N N
КР 1 2 ЩO
Кількість 1 41 13 990
Виробничу програму розраховують за рік. Пробіг ТЗ за рік відрізняється від
його пробігу за цикл. Для визначення числа ТО за рік необхідно визначити
значення за цикл. При цьому використовуємо р - коефіцієнт переходу від циклу
до року.
Річне число ЩО, ТО-1 та ТО-2 на один ТЗ складає:
N = N
ЩОР ЩО Р (2.8)
N = N A
ЩОР ЩОР CП (2.9)
N = N
1Р 1 Р … (2.10)
N = N A
1Р 1Р CП (2.11)
N = N
2Р 2 Р (2.12)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
N = N A
2Р 2Р CП (2.13)
де АСП – кількість АТЗ; Р – відношення річного пробігу АТЗ Lр до його
пробігу за цикл:
L
Р = Р
L (2.14)
рес
Річний пробіг АТЗ:
L = Д l
Р роб сд Т (2.15)
де Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік; Т – коефіцієнт
технічної готовності.
При розрахунку річного пробігу АТЗ використовується коефіцієнт технічної
готовності за цикл:
1
T =
d Д (2.16)
TOiПO КР
1+ Lcд +
1000 L
КР
де dТОіПР – тривалість простою на технічному обслуговуванні та в
поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1];
ДКР - тривалість простою в КР на АТП [1];
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
1
T = = 0,88
0,55 30
1+ 200 +
1000 198000
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
LР = 302 200 0,88 = 52968 км.
52968
Р = = 0,27
198000
NЩОР = 990 0,27 = 265
N = 265 85 = 22525
ЩОР
N1Р = 41 0,27 = 11
N = 11 85 = 935
1Р
N2Р = 11 0,27 = 3
N = 3 85 = 255
2Р
Дані розрахунків наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один ТЗ та на весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р NЩОР N1Р N2Р
265 11 3 22525 935 255
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП
Залежно від методу організації, діагностування ТЗ можна поєднати із ТО,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
або проводити на окремих постах. Планується діагностування як окремий вид
обслуговування. В АТП передбачається два види діагностування: Д1 та Д2.
Діагностування Д1 призначено для визначення технічного стану вузлів,
систем та агрегатів АТЗ, що забезпечують безпеку руху.
Д1 передбачається для ТЗ при ТО-1, ТО-2, при ПР. Кількість ТЗ, що
діагностовано при ПР, згідно норм проектування та статистичних даних,
приймається 10 % від ТО-1.
Діагностування Д2 призначено для визначення економічних, потужнісних
показників ТЗ.
Кількість Д1 на весь парк за рік визначаються за формулою:
N = 1,1 N + N = 1,1 935 + 255 = 1284
Д 1Р 1Р 2Р (2.17)
де N Д 1Р - кількість Д1 на весь парк за рік.
Кількість Д2 на весь парк за рік визначаються за формулою:
N = 1,2 N = 1,2 255 = 306
Д 2Р 2Р (2.18)
де N Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік;
1,2 – коефіцієнт, що враховує число ТЗ, що проходять діагностування при
ПР.
Кількість АТЗ, що направляються на Д2 при ПР:
20
N = N = 306 0,2 = 61
Д2 ПР Р Д 2Р (2.19)
100
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації ТО й
служить вихідним показником для розрахунку числа постів і ліній ТО.
По видах ТО-1, ТО-2, ЩО та Д1, Д2 добову виробничу програму можна Niд
визначити за формулою:
N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб .Рi
де NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо.
22525
N = = 75
ЩО Д
302
935
N = = 3
ТО−1Д
302
255
N = = 1
ТО−2 Д
302
1284
N = = 5
Д 1Д
302
306
N = 1
Д 2 Д
302
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2 Планування виробничого корпусу
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів
Критерієм вибору ТО є добова виробнича програма по виду обслуговування
однотипних ТЗ. Д-1 залежно від добової програми та методу проведення ТО-1
можна організувати разом з ТО-1, або на окремих постах.
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільно організовувати на окремому виділеному пості. Місце розташування
повинно забезпечити зручний заїзд ТЗ з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість tЩО можна визначити за формулою:
tЩO = tнЩO K4 K M , люд.год
(2.21)
де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1];
К4=1,19 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно
сумісного РС, розмір АТП [1];
КМ=1–М/100 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (0,35...0,75).
t = 0,5 1,19 0,5 = 0,3люд.год
ЩO
Нормативна скорегована трудомісткість ТО-1, ТО-2 для АТЗ проектованого
АТП визначається:
t = t ні і K2 K4 , люд.год
(2.22)
н
де t – нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд.год. [1].
і
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
t = 7,8 1,0 1,19 = 9,28люд.год
ТО−1
t = 31,2 1,0 1,19 = 37,13люд.год
ТО−2
Питома нормативна трудомісткість ПР, люд.год/1000км коригується за
формулою:
t н
ПР = tПР K1 K2 K3 K4 K5, люд.год
(2.23)
t н
де – нормативна трудомісткість, люд.год. [1];
ПР
К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації
РС, модифікацію РС, природно-кліматичні умови експлуатації РС, кількість
одиниць сумісного РС, способу зберігання рухомого складу [1].
t = 6,11,11,0 0,9 1,19 1,0 = 7,19люд.год
ПР
Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1:
t = 0,25 t = 0,25 9,28 = 2,32люд.год
д−1 ТО−1 (2.24)
Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2:
t = (0,1...0,2) t = 0,2 37,13 = 7,43люд.год
д−2 ТО−2 (2.25)
Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
20
t = t = 37,13 = 7,43люд.год
СО ТО−2 (2.26)
100 100
де δ – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2,% (50% - частка дуже
жаркого і холодного районів; 30 % - для жаркого, холодного районів, 20 % - для
інших районів).
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт ТО і ПР, люд.год.:
Т = N t = 22525 0,3 = 6758 люд.год. (2.24)
ЩО.Р ЩО.Р ЩО
Т = N t = 935 9,28 = 8677 люд.год. (2.25)
1.Р 1.Р ТО−1
Т = N t = 255 37,13= 9468 люд.год. (2.26)
2.Р 2.Р ТО−2
Т = N t =1284 2,32 = 2980 люд.год. (2.27)
д−1.Р д1Р д−1
Т = N t = 306 7,43= 2272 люд.год. (2.28)
д−2.Р д2.Р д−2
L A t
p nр пр 52968 85 7,19
Т = = = 32371 люд.год. (2.29)
ПР.Р
1000 1000
Об'єм робіт СО за рік в цілому по парку, люд.год:
Т = 2А К t = 2 85 0,2 37,13 =1262люд.год. (2.30)
СО.Р пр СО ТО−2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2; Апр – кількість ТЗ.
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР
При розрахунку зон ТО, ПР обирається режим роботи зони та метод
обслуговування. Визначається кількість постів, потокових ліній.
Режим роботи зон ПР, ТО приймається залежно від режиму роботи ТЗ.
Роботи ПР, ТО-2 виконуються при роботі ТЗ на лініях, ТО-1, ЩО - в міжзмінний
час.
Ритм виробництва визначається за формулою:
60 T
R = зм Сзм
i , (2.31)
Ni.д
де Тзм – тривалість зміни (8 год.), год.;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному виду ТО.
Ритм поста ЩО, ТО-1, ТО-2:
60 8 1
R = = 6
ЩО
75
60 8 1
R = =160
ТО−1
3
60 8 1
R = = 480
ТО−2
1
Такт поста i-ї зони:
60 t
= i + t , (2.32)
i ПЕР
Р
П
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост та з'їзд з поста, (1-3 хв.);
ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, що виконується на
посту, люд.год.;
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2, с.54, дод. Т].
60 0,3
= + 2 = 6
ЩО
4
60 9,28
= + 2 =113
ТО−1
5
60 37,13
= + 2 = 448
ТО−2
5
Кількість постів:
Х = 2
2 , (2.33)
R2 2
де 2 – коефіцієнт використовування робочого часу поста (2=0,85…0,9). Він
враховує відносно велику трудомісткість ТО-2, а також можливе збільшення
часу простою автомобіля на посту за рахунок проведення додаткових робіт по
усуненню несправностей.
6
Х = 1
ЩО
6 0,9
113
Х = 1
ТО−1
160 0,9
448
Х = 1
ТО−2
480 0,9
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Виконаємо розрахунок з врахуванням річного обсягу робіт в зоні або на
дільниці.
Кількість постів Д1, Д2, ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:
T K
X = i.P н (2.33)
i
Д п t Р К
рп зм П вик
де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.;
n – кількість змін роботи на добу; tзм - тривалість зміни;
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1];
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (0,8-0,9).
67581,4
X = 1
ЩО
302 18 4 0,9
8677 1,4
X = 1
ТО−1
302 18 5 0,9
94681,4
X = 1
ТО−2
302 18 5 0,9
2980 1,4
X = = 0,48 1
Д −1
302 18 4 0,9
2272 1,4
X = = 0,37 1
Д −2
302 18 4 0,9
Об’єднуємо в зв’язку незайнятістю постів дільницю Д1 та Д2 в одну
дільницю – дільницю діагностування.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Приймаємо кількість постів: X =1, X =1, X =1.
ТО−1 ТО−2 Д −1+ Д −2
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Роботи по ПР проводяться на спеціалізованих або універсальних постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою:
T
X = ПР (2.34)
i
Д п t Р
рп зм п
де - коефіцієнт нерівномірності надходження ТЗ на пости (=1,2…1,5);
Р – число робітників на посту;
TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год;
п – коефіцієнт використовування робочого часу поста (п=0,75…0,9)
323711,2
X = = 3,57 4
ПР
302 18 5 0,9
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО, ПР рухомого складу:
T =Т +Т +Т +Т +Т +Т +Т
ЩО.Р 1.Р 2.Р д−1. р д−2. р СО.Р ПР.Р (2.35)
= 6758+8677+ 9468+ 2980+ 2272+1262+ 32371= 63788
де T , T , T , T , T T ., T – уточнені річні об'єми робіт
ЩО.Р 1.Р 2.Р д−1.Р д−2.Р СО .Р ПР.Р
відповідно ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2, СО та ПР, люд.год;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний об'єм робіт по СО АТП встановлюється в процентному відношенні
від річного об'єму ТО та ПР рухомого складу (20 %).
Роботи по СО підприємства розподіляються по видах згідно табл. 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по СО
Види робіт Співвідношення, % люд. год.
Електротехнічні 25 15947
Слюсарні 16 10206
Механічні 10 6379
Зварювальні 4 2552
Ковальські 2 1276
Мідницькі 1 638
Жерстяницькі 4 2552
Трубопровідні 22 14033
Ремонтно-будівельні 16 10206
Всього 100 63788
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями
Об'єми робіт розподіляються по структурним підрозділам АТП згідно
технологічних, організаційних ознак. ЩO та ТО-1 виконуються на постах чи
потокових лініях. ТО-2 виконуються частково на постах, або лініях зони (80 %
від загального об'єму робіт), частково на ділянках (20 %). Об'єми робіт, що
виконуються на ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічним,
акумуляторним, шиномонтажним та ділянкою по ремонту приладів системи
живлення. Роботи СО виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 6758
- зона ТО-1: 8677
- зона ТО-2: 9468
- зона ПР: 32371
2.2.8 Розрахунок кількості працівників
При розрахунку кількості працівників визначається технологічно необхідна
Рт і штатна Рш кількість працівників. Розрахунок виконується окремо для кожної
ділянки та зони.
Технологічно необхідна кількість виробничих працівників визначається за
формулою:
Р = Т Ф , (2.37)
Т i.Р М
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.
ФМ=2070 – річний фонд часу робочого місця, год;
Штатна кількість працівників:
Р = Т Ф , (2.38)
Ш i.Р Р
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1820…1840 – для
нормальних умов праці), год.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.5 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята кількість
Кількість
технологічно
№ Назва зон і дільниць Річний
по змінах
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 Пости ЩО 6758 3,26 4 4 1860 3,63 4
2 Зона ТО-1 8677 4,19 5 5 1840 4,72 5
3 Зона ТО-2 9468 4,57 5 5 1840 5,15 6
4 Зона Д-1 2980 1,44 2 2 1840 1,62 2
5 Зона Д-2 2272 1,10 1 1 1840 1,23 2
6 Зона ПР (пости) 9711 4,69 5 4 1 1840 5,28 6
7 Всього 39866 22 21 1 25
Виробничі дільниці
8 Агрегатні 4306 2,08 3 3 - 1840 2,34 3
Ремонт приладів
9 239 0,12 - - - 1820 0,13 -
систем живлення
Слюсарно-
10 4784 2,31 3 3 - 1840 2,60 3
механічні
11 Електротехнічні 957 0,46 1 1 1840 0,52 1
12 Акумуляторні 957 0,46 1 1 - 1820 0,53 1
13 Шиномонтажні 478 0,23 1820 0,26
1 1 - 1
14 Вулканізаційні 1435 0,69 1820 0,79
15 Ковальсько-ресорні 957 0,46 1820 0,53
16 Мідницькі 478 0,23 2 2 - 1820 0,26 2
17 Жерстяницькі 718 0,35 1840 0,39
18 Зварювальні 1196 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
19 Оббивні 2871 1,39 2 2 - 1820 1,58 2
20 Фарбувальні 4306 2,08 2 2 1820 2,37 3
Разом 23922 16 16 17
Всього 63788 38 42
2.2.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон при обслуговуванні та ремонті ТЗ визначається за формулою:
F = f X К , (2.39)
З a П П
де fа – площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, що розміщені в зоні;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний обсяг
робіт в зоні або на
дільниці, люд.-
год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.
КП – коефіцієнт густини розстановки [1].
F = 20,7 14 = 82,8 м2
ЗЩО
F = 20,7 14 = 82,8 м2
ТО−1
F = 20,7 14 = 82,8 м2
ТО−2
F = 20,7 4 4 = 331,2 м2
ЗПР
F = 20,7 14 = 82,8 м2
Д −1+ Д −2
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень
«Площі ділянок розраховують за площею приміщення, що займається
устаткуванням та коефіцієнту густини його розташування» [1].
Площа агрегатної дільниці:
F = f К (2.40)
y сум П
де fсум – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, fсум=15 м2; К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування
[1].
F = 22 4 = 88 м2
y
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
F = f + f ' (n −1) (2.41)
Д р p
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
fр - питома площа на першого робітника [2].
n – кількість робітників.
Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости з ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ в плані:
F = f + f ' (n −1) + f Kп (2.41)
Д р p a
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 3 22 14 50 22,00 4 88 88
Ремонт приладів
2 1 14 8 14 2,04 4 8,16 14
систем живлення
3 Слюсарно-механічна 3 18 12 42 8,50 4 34 42
4 Електротехнічна 1 15 9 15 5,18 4 20,72 15
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,50 4 22 21
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 4,94 4 19,76 20
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 4,00 4 16 16
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 21 15,50 4 62 62
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 15
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,00 4 16 18
11 Зварювальна 1 15 9 15 4,08 4 16,32 16
12 Оббивна 2 18 5 23 25,20 4 100,8 100
13 Малярна 2 24 18 42 20,50 4,0 82 82
306 509
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень визначається за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
К-ть працівників
Питома площа на
першого працівника, м2
Питома площа на
наступних робітників, м2
Розрахункове значення,
м2
Площа устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки
устаткування
Розрахункова площа
по устаткуванню, м2
Прийнята
L A f
p u num
F = K K K (2.42)
ск 6 pc p різ
10
де f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2 [2];
K p - коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ;
Lp - річний пробіг автомобіля;
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу;
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
Склад запасних частин:
5296885 3,5
F = 0,8 1,05 1=13 м2
ск
106
Склад агрегатів:
5296885 5,5
F = 0,8 1,05 1= 21 м2
ск
106
Склад матеріалів:
5296885 3,0
F = 0,8 1,05 1=11 м2
ск
106
Склад шин:
52968 85 2,3
F = 0,8 1,05 1= 9 м2
ск
106
Склад мастильних матеріалів:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5296885 3,5
F = 0,8 1,05 1=13 м2
ск
106
Склад лакофарбових матеріалів:
52968 85 1
F = 0,8 1,05 1= 4 м2
ск
106
Склад хімікатів:
52968 85 0,25
F = 0,8 1,05 1=1 м2
ск
106
Склад інструментів:
52968 85 0,25
F = 0,8 1,05 1=1 м2
ск
106
Проміжний склад – 15…20 % від складу запасних частин та агрегатів
F = 0,2(13+ 21) = 7 м2
ск
F =13+ 21+11+ 9 +13+ 4 +1+1+ 7 = 80 м2
cк
2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
F = f А К (2.43)
зб а зб п
де fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2; Fзб - зона зберігання
рухомого складу; Азб - кількість місць зберігання; Кп - коефіцієнт щільності
розміщення автомобілів (2,5…3,0).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
F = 20,7 85 3 = 5279 м2
зб
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин головного виробничого корпусу (ГВК)
необхідно визначити його загальну площу для подальшого планування і
викреслювання.
F = (1,10...1,15)(F + F + F + F + F + F + F + F + F ) (2.44)
ГВК що 1 2 Д1+ Д 2 пр д ск доп o
де FЩО – площа зони ЩО, м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано);
F1, F2, FД1+Д2, FПР, Fд - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2, Д-1+Д2 і ПР і
ділянок м2;
Fск – загальна площа складів, м2;
Fо – площа зон очікування, м2.
60 t
F = і + t (2.45)
О і n
Р
де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
60 t 60 9,28
F = ТО−1 + t = + 2 = 71,6м2
ОТО−1 n
Р 8
t = 2
n
60 t 60 37,13
F = ТО−2 + t = + 2 = 249,5 м2
ОТО−2 n
Р 9
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
60 t 60 7,19
F = ПР + t = + 2 = 50 м2
О ПР n
Р 9
F = 0,25 t = 0,25 9,28 = 2,3 м2 (2.46)
О Д −1 ТО−1
F = 0,25 t = 0,25 37,13= 9,3 м2 (2.47)
О Д −2 ТО−2
F = 71,6 + 249,5+ 50+ 2,3+ 9,3 = 383 м2
0
F =1,15 (82,8+82,8+82,8+ 331,2 +82,8+ 509+80+ 383) =1634,4м2
ГВК
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою:
10−2 (F + F + F )
F = ГВК доп зб , га (2.50)
діл
k
з
де FГВК - площа забудови виробничо-складськими приміщеннями,Fділ –
необхідна площа ділянки, га; м2; Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями,
м2; Fзб - площа відкритих зон для зберігання РС, м2; k3 - щільність забудови
території, %.
10−2 (1634,4+14+ 5279)
F = = 0,15га
діл
45
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
«Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони
уніфіковані, мають квадратний, прямокутний або двогілчастий переріз» [1].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
«При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти» [1].
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400, висотою 7,4 м.
«Розробляючи виробничі будівлі АТП доцільно використовувати збірні
залізобетонні попередньонапружені конструкції покриття: балки, прольотом
12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м» [1].
«Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної, або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини). Роздільні перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм [1].
«Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Приймаємо 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600 мм, за
шириною 1000 мм» [1].
2.3 Проектування агрегатної дільниці
2.3.1 Призначення агрегатної дільниці
Агрегатна дільниця призначена для ремонту двигунів, коробок передач,
зчеплень, рульових керувань, ведених та ведучих мостів, гальмівних систем,
карданних передач та інших вузлів і механізмів, що були зняті з автомобіля у
зоні ТО-2 та ПР.
Після контролю технічного стану агрегати транспортуються у відділення
візками або кран-балками, де підлягають миттю. Попередньо із картерів
видаляють оливу із гальмової і охолоджуючої систем – експлуатаційні рідини.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Після миття агрегати встановлюються на стенди, де виконується їх попереднє
розбирання. Деталі та вузли після розбирання підлягають миттю у спеціальних
установках, ваннах.
Деталі підлягають дефектуванню із використанням спеціальних приладів,
вимірювального інструменту з метою визначення відхилень форм поверхонь та
розмірів. Ознаками непридатності деталей для їх використання без відновлення є
задирки, тріщини, сліди корозії, вм’ятини тощо.
Після відновлення, заміни непридатних деталей виконують збирання вузлів
та агрегатів на відповідних стендах.
Орієнтовний розподіл трудовитрат агрегатних робіт становить: керованих,
ведучих мостів – по 11 %; ремонт двигунів, їх систем – 57 %; рульових керувань
– 4 %; коробок передач – 8 %; гальм, інших систем та механізмів – 3 %;
карданних механізмів, зчеплень – 3 %.
У загальних трудовитратах агрегатних робіт (більше 50 %) припадає на
ремонт двигунів та їх систем, дані роботи можна виконувати у окремому
приміщенні (моторному відділенні). Тому можливі два варіанти компонування
агрегатних відділень з виконанням та без виконання робіт по двигуну.
2.3.2 Вибір основного обладнання агрегатної дільниці АТП
Перелік обладнання агрегатної дільниці:
– стенд для розбирання, збирання гідропідсилювачів керма;
– стенд для збирання, розбирання двигунів;
– стенд для розбирання, збирання коробок передач;
– прес гідравлічний до 2 т.;
– стенд для приклепування накладок;
– стенд для зрізання гальмівних накладок N=3,6 кВт.;
– свердлильний верстат 2Н124;
– стенд для ремонту і обкатування редукторів ведучих коліс;
– вантажно-підйомний механізм;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
– пристрій для запресування і ви пресування поршневих пальців;
– стелаж 4-хярусний металевий;
– ванна для мийки деталей, об’єм 0,5 м3;
– стіл для збирання і розбирання агрегатів;
– верстак слюсарний;
– ящик для піску, об’єм 0,4 м3;
– скриня для відходів, об’єм 0,6 м3;
– пожежний щит.
2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на агрегатній дільниці
При ремонті ТЗ важливе значення мають заходи щодо правил ТБ. При
виконаніні робіт на агрегатній дільниці забороняється використовувати
несправний інструмент.
Перед проведенням робіт необхідно:
- перевірити спецодяг;
- перевірити слюсарний верстат, який повинен бути стійким і міцним.
Слюсарні лещата повинні бути міцно закріплені на верстаті, справні;
- підготувати робоче місце, а саме: звільнити потрібну для роботи площу;
забезпечити достатню освітленість приміщення;
- перевірити справність інструменту, заправки, заточки;
- зубила не повинні мати щербин на робочій частині та гострих ребер на
гранях; напилки міцно насаджені на ручки;
- перевірити справність підйомних пристроїв (блоки, домкрати та ін.).
Підйомні механізми повинні мати надійні гальмівні пристрої. Вага вантажу при
цьому не повинна перевищувати вантажопідйомність механізму. Забороняється
проходити, стояти під піднятим вантажем. Не дозволяється перевищувати
граничні норми ваги для перенесення вручну;
- перевірити справність обладнання.
Під час проведення роботи необхідно:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- працювати в захисних окулярах при рубці металу зубилом. Якщо не можна
застосувати захисні сітки, необхідно рубку виконувати так, щоб відрубані
частинки відлітали в сторону, де немає людей;
- стружку з оброблюваної деталі видаляти щіткою;
- міцно затискати в лещатах заготовку чи деталь, а при її установці чи знятті
дотримуватися обережності;
- не допускати забруднення одягу бензином, оливою, мастилом;
- не використовувати несправні пристосування.
Після закінчення роботи необхідно:
- розкласти інструменти, пристосування та матеріали на відповідні місця;
- прибрати робоче місце.
Агрегати, деталі автомобілів, вузли, несправне обладнання, інструмент, що
не підлягають ремонту необхідно складати в спеціально відведених місцях. У
міру накопичення здаються в пункт прийому брухту чорних і кольорових
металів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
Розбірно-складальне устаткування, пристосування, що застосовують для
монтажно-демонтажних та регулювальних робіт при ТО та ремонті автомобілів.
Стенд моделі Р-642
Рисунок 3.1 - Стенд Р-642
Стенд призначений для розбирання та складання двигунів автомобілів.
Тип верстата - стаціонарний, з електромеханічним приводом, забезпечує
поворот двигуна навколо паралельної осі колінчастого валу.
Стенд складається із стійки, рами, кронштейнів кріплення двигунів, підпору
та піддону для збору оливи. У стійці змонтований електромеханічний привід
повороту, що складається з електродвигуна, черв'ячного редуктора та
клиноремінної передачі. На веденому валу редуктора закріплений фланець, на
який встановлюється кронштейн для кріплення двигуна.
Двигун, встановлений на стенді, обертається в найбільш зручне для роботи
положення та надійно фіксується самогальмівним редуктором. Поворот двигуна
здійснюється при натисненні кнопки управління.
Технічна характеристика:
− Частота обертання валу кріплення двигуна 3,2 об/хв.;
− Потужність електродвигуна 0,55 кВт;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− Габаритні розміри стенду 1260x470x1164 мм;
− Маса стенду 240 кг.
Стенд моделі Р-770
Рисунок 3.2 - Стенд Р-770
Зручність установки двигуна забезпечується спеціальними підхватами з
кріпленням штирями, що встановлюються в отвори блоку циліндрів. Підхвати
мають регулювання для встановлення та кріплення під конкретний тип двигуна.
Черв'ячний редуктор забезпечує поворот двигуна і фіксацію його в зручному
положенні. Стенд має кювету для збору технічних рідин або миючої рідини
після миття двигуна.
Технічна характеристика:
− Тип стаціонарний;
− привід електричний/ручний;
− потужність 0,75 кВт;
− габарити 1850x1050x1050 мм;
− маса 350 кг.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Стенд моделі ОР-5500
Призначений для закріплення та повертання двигунів при розбиранні,
складанні і контрольному огляді.
Складається з рами, двох стійок. Зручність встановлення двигуна забезпе-
чується спеціальними підхватами з кріпленням штирями, що встановлюються в
отвори блоку циліндрів. Тип стенду - стаціонарний.
Оскільки двигуни мають досить велику масу, то для того, щоб забезпечити
поворот двигуна на 360°, необхідно передати велике зусилля, для здійснення
роботи. У зв'язку з цим використовуємо електромеханічний привід.
Електродвигун передає обертаючий момент через ремінну передачу на цилін-
дричний редуктор, а той в свою чергу забезпечує обертання двигуна.
1 - основа; 2 - піддон; 3 - магнітний пускач; 4 - електродвигун; 5 клиноремінна
передача; 6 - черв'ячний редуктор; 7 - фланцева муфта; 8 - вихідний вал стенду;
9 - проміжна опора
Рисунок 3.3 - Стенд ОР-5500
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Виходячи з перелічених вище стендів, я вважаю, що оптимальним буде
стенд моделі ОР-5500. Цей стенд має хороші техніко-економічні показники, і
мінімальну кількість негативних рис. Схема стенду ОР-5500 має високу
компактність і досить проста, тому вона буде прийнята за основу з невеликими
змінами. Цей стенд дає можливість підвищення продуктивності розбірно-
складальних робіт за рахунок можливості повороту двигуна у вертикальній
площині на будь-який кут. Електропривод хоч і підвищує вартість конструкції,
але є необхідною частиною стенду, оскільки його установка покращує умови
роботи персоналу. Недоліком цього стенду є те, що у нього важка лита основа
Принцип роботи стенду такий: від трифазного двигуна 4, що має мож-
ливість змінювати напрям обертання, крутний момент передається через
клиноремінну передачу 5 на вхідний вал черв'ячного редуктора 6, вихідний вал
черв'ячного редуктора сполучений через фланцеву муфту 7 з вихідним валом 8,
який обертається в підшипниках, розміщених в додатковій опорі 9. Корпус
стенду має коробчасту зварну конструкцію. Також в корпусі розташований
електромагнітний пускач 3, що призначений для запуску двигуна та зміни на-
пряму його обертання. Корпус опирається на основу 1, яка у свою чергу повинна
бути жорстко закріплена до підлоги приміщення, для надання стійкості стенду.
Для збільшення стандартизації виробу можна використати стандартний
черв'ячний редуктор. Для цього необхідно подовжити вихідний вал черв'ячного
редуктора 6 додатковим валом 8. Вали з'єднуються за допомогою фланцевої
муфти 7. Додатковий вал необхідно розмістити в опорі 9 для збільшення
жорсткості конструкції. Опора з підшипниками та черв'ячний редуктор
кріпляться болтами до двох поперечок, що мають профіль швелера. Поперечки
приварені до каркаса стенду.
Застосування стандартного черв'ячного редуктора сприяє здешевленню
стенду та полегшить умови розбирання-складання стенду.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Опис і принцип дії пропонованого стенду
Стенд двостійковий з електроприводом. Частота обертання валу стенду
2 об/хв. Застосовується двоступінчатий черв'ячний редуктор типу 42-80 з
передатним числом рівним 200. Стійки стенду є трубами квадратного перерізу, з
привареними до них ребрами жорсткості для стійкості стенду. Редуктор, з
приєднаним до нього фланцевим електродвигуном, прикручується до платформи
встановленої в свою чергу на стійках квадратного перерізу. На вершинах стійок
прикручуються корпуси для встановлення в них валів. В цих корпусах
застосовуються підшипники ковзання, що обумовлено низькими швидкостями
обертання валів. Вихідний вал редуктора та вал проміжної опори з'єднуються за
допомогою ланцюгової муфти. Підшипники змащуються пластичним мастилом -
жировим солідолом по ГОСТ 1033-79.
Вибір електродвигуна
Початкові значення: пвих=2 об/хв; Рвих=0,7 кВт;
Визначимо ККД приводу:
= п
ед черв підш
де ед - ККД електродвигуна; черв - ККД черв'ячної передачі; підш - ККД
підшипників кочення; п - кількість пар підшипників.
= 0,98 · 0,85 · 0,992 = 0,81
Визначимо необхідну потужність електродвигуна:
Р 0,7
Р = вих = = 0,78кВт
0,81
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вибираємо електродвигун фланцевого типу марки АІР90L8/4.
Технічна характеристика: потужність Nд=0,8 кВт; частота обертання
пд=710 об/хв.
Вибір редуктора
Черв'ячний редуктор вибираємо на основі необхідного передатного числа та
номінального крутного моменту.
Передатне число черв'ячного редуктора приймаємо рівним 200:
Р
Р = вих
Визначаємо частоту обертання швидкохідного валу п1:
п 710
п = д = = 200об / хв
1
и 3,55
о.п.
Визначаємо частоту обертання тихохідного валу п2:
п 200
п = 1 = = 5об / хв
2
и 40
ч. р.
Визначаємо кутову швидкість швидкохідного валу ω1:
п 3,14 200
= 1 = = 41,87об / с
1
30 30
Визначаємо кутову швидкість тихохідного валу ω2:
п 3,14 5
= 2 = = 0,209об / с
2
30 30
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначаємо потужність на швидкохідному валу N1, кВт:
N = N = 0,8 0,96 0,99 = 0,76кВт
1 д о.п. п.к .
Визначаємо потужність на тихохідному валу N2, кВт:
N = N = 0,76 0,85 0,99 = 0,6кВт
2 1 ч. р. п.к .
Визначаємо крутний момент на валу двигуна Мд,Н·м:
N 1000
Мд =
д ,
д
де ω -1
д - кутова швидкість електродвигуна, с .
п 3,14 710
= д = = 74,31об / с
д
30 30
0,8 1000
Мд = =10,7Н м
74,31
Визначаємо крутний момент на швидкохідному валу М1, Н·м:
N 1000 0,76 1000
М = 1 = 18,1Н м
1
41,87
1
Визначаємо крутний момент на тихохідному валу М2, Н·м:
N 1000 0,6 1000
М = 2 = = 2501,8Н м
2
0,209
2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначаємо крутний момент на робочому валу Мр.в., Н·м:
М = М = 2501,8 0,98 0,99 = 2427,2Н м
р.в. 2 м п.к.
Результати кінематичного розрахунку зведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 - Результати кінематичного розрахунку
п, об/хв-1 ω, с-1 N, кВт М, Н·м
Вал двигуна 710 93,150 0,8 10,7
Швидкохідний вал 200 41,870 0,76 18,1
Тихохідний вал 5 0,209 0,6 2501,8
Робочий вал стенду 2 0,209 0,45 2427,2
Черв'ячний редуктор вибираємо на основі необхідного передатного числа та
номінального крутного моменту:
− Технічна характеристика редуктора Ч2-80;
− Передаточне число 200;
− Номінальний крутний момент 2550,6 Нм.
Вибір матеріалів, розмірів, перерізів навантажених деталей
Визначення геометричних розмірів валу.
Рисунок 3.2 - Ескіз валу
M 103
d1 =
k
3
0,2 k
Мk – момент на валу кантувальника; k – допустима напруга на кручення,
k =20 Н/мм3;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2427,2 103
d = 31 = 34,8 35мм , l1 = 43мм , d2 = d1 + 2t,
0,2 20
де t - висота бортика (приймаємо t=2 мм); d2 = 35+ 2 2 = 39мм
l2=5мм - ширина бортика.
d1=d3=35 мм, l3 =105мм , d4=d2=39 мм
l4 - визначається графічно
Визначимо нормальну напругу згину та дотичну напругу кручення:
2 2
екв = зг + 3 кр
F 1,1 l 1300 1,10,19
= T = = 63370,3Па
зг
W 0,10,353
x
Т 1275,3
= = = 446180,7Па
кр
0,2d 3 0,2 0,353
екв = 63370,32 + 3 446180,72 = 2443914,5Па = 2,4МПа
Висновок: умова міцності валу виконується.
Вибір і розрахунок підшипників
Вибираємо підшипники ковзання. Вкладиш 35x40 ГОСТ 11611-82
d 2
Р p ,
4
де d – діаметр підшипника; р – питоме навантаження;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
– коефіцієнт, що враховує зменшення робочої поверхні п'яти через
наявність змащувальних канавок, =0,9...0,95.
Визначаємо реакції в підшипниках:
М а = 0; RB 66+ P (66+ 57)= 0
1300(66+ 57)
RB = = 2422,7H
66
M B = 0; − RA 66− P 57 = 0
−1300 57
RA = = −1122,7H
66
Перевірка: − RA + RB − P2 = 0
−1122,7 + 2422,7 −1300 = 0
Q1 = P =1300H
Q2 = P − RB =1300− 2422,7 = −1122,7H
Q3 = P − RB − RA = 0
M1 = P 0,57 =1300 0,57 = 741Hм
M 2 = P 0,57 − RB 0,66 = 741−1598,9Hм
M 3 = 0
3,14 352
P = 2422,7 0,92 = 2143350,5Н = 2,1МПа
4
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
P = 2,1МПа Р= 4...15МПа ,
Підшипники ковзання витримають навантаження.
Рисунок 3.2 - Розрахункова схема робочого валу стенду
Розрахунок стійок
Стійки стенду піддасться напрузі згинання та стиснення.
екв = ст + зг и
Для сталі Ст3: и = 220Н мм2
Приймаємо стійки стенду: сталева труба квадратного перерізу
807ГОСТ8639−82
Труба
Ст3ГОСТ380−88
F 1300
= T = = 0,65Н мм2
ст
A 19,85
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
М F l 1300 360
= зг = T = =10,2Н мм2 ,
зг
W W 45,8 103
xx xx
екв = 0,65+10,2 =10,85Н мм2 ,
Т
и = ,
S
S=2 - коефіцієнт запасу міцності
220
и = =110Н мм2
2
Розрахунок стійок стенду на повздовжній згин
Гнучкість залежить від її ширини, довжини та визначається за формулою:
l
=
i
B
i =
6
i = 0,48 80 = 38,4
2 809
= = 42,1
38,4
де μ - коефіцієнт приведення довжини; l - розрахункова довжина; і - радіус
інерції; а і b - коефіцієнти, що приймаються залежно від матеріалу, = 310МПа ;
b =1,4МПа , 100 ;
F = А (а −b − )=1985 (310−1,14 42,1)= 520081,9Н
кр
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Запас стійкості:
F
кр 520081,9
S = == = 400,1 S
ст cт
F 1300
Умова виконана: Sст 2,5
Опорні стійки, що тримають плиту з прикрученим до неї редуктором не
розраховуються, так як навантаження на них значно менше.
Розрахунок зварного з'єднання
B цьому стенді кутовим швом зварюються стійки та платформа, стійки та
плита, плити утримуючі проміжні опори валів, також варяться і ребра жор-
сткості. При зварюванні з'єднання руйнується переважно в зоні термічного
впливу, тобто в прилеглій біля шва ділянці. Редуктор встановлюється на плиту,
приварену до стійок. Плита однією стороною спирається на приварений кутник,
який в свою чергу так само приварений до основної стійки. Таврові з'єднання
застосовують, коли елементи розташовані перпендикулярно один до іншого.
Таврове з'єднання виконується кутовим швом без обробленням кромок.
Розрахунок шва платформи
Рисунок 3.3 - Ескіз платформи
Шов кутовий, тому розраховуємо по дотичній напрузі:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
р = кз кп р
к3 - коефіцієнт основного виду напруги, рівний 0,9;
кп - коефіцієнт кутового положення шва, рівний 1.
р = 0,9 1110 = 99Н мм2
екв = ст + зг
= 0,6...0,65 р
= 0,65 99 = 64,35Н мм2
F
T
ст =
S
S - площа шва
S =1442 −1162 = 7280мм2
1300
ст = = 0,22Н мм2
7280
FT l зг =
Wx
Wx −момент опору
4
W = B2
4
S = 362x 3,5 = 6048
3 3
1300 144
зг = = 30,95Н мм2
6048
екв = 0,22 + 30,95 = 31,17Н мм2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
екв = 31,17МПа = 64,35МПа
Умова міцності виконується.
Так як зроблений розрахунок навантажених швів, інші шви перевірки не
потребують, оскільки навантаження на них менше.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Інструктаж з техніки безпеки
До проведення робіт на дільницях допускаються особи за віком не менше
18 років. Перед початком робіт працівники повинні пройти перевірку знань з
електроустаткування, медичний огляд, вступний інструктаж з техніки безпеки
(ТБ) та первинний інструктаж на робочому місці. Працівник зобов'язаний
виконувати ту роботу, яка йому надана відповідно до його кваліфікації» [14].
На ділянці забороняється паління, розпивання спиртних напоїв. Необхідно
виконувати всі вимоги трудового розпорядку.
Основними шкідливими виробничими чинниками на дільниці є:
- шкідливі гази, токсичні рідини;
- обертові частини машин;
- можливість удару падаючими предметами;
- несправний інструмент.
У виявлення несправностей обладнання, пристосувань, чи інструмента, у
разі травмування необхідно повідомити про це завідувача дільниці, надати
потерпілому допомогу.
Перед початком роботи необхідно:
- одягнути спецвзуття, спецодяг за розміром;
- очистити робоче місце від сторонніх предметів, підготувати до роботи;
- перевірити справність обладнання, інструменту, пристосувань, захисного
заземлення, вентиляції, освітлення;
- перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан; перевірити
наявність засобів пожежогасіння.
Під час роботи:
− забороняється виконувати роботу на несправному обладнанні та
користуватися несправним інструментом;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− забороняється використовувати технологічне обладнання не згідно
інструкції з експлуатації;
− забороняється торкатися рухомих частини станків;
− при появі ознак ненормальної роботи (вібрації, шуму та т.п.) потрібно
негайно припинити роботи.
Після закінчення роботи:
− відключити верстати, електрообладнання від мережі;
− привести в належний стан робоче місце, прибрати сміття;
− очистити та змастити обладнання;
− очистити, розкласти по місцях інструмент;
− очистити спецодяг від бруду та пилу, прибрати його в шафу.
Металеві частини електрообладнання, захисту та щити управління, корпуси
електродвигунів, ручного інструменту та т.п. повинні бути надійно захищені.
При несправності або порушенні заземлення електричних установок необхідно
відключити установку та негайно вжити заходів безпеки.
У випадку аварії слід в спочатку знеструмити електрообладнання, вжити
заходи щодо запобігання ввімкнення, перевірити на відсутність напруги,
вивісити заборонні плакати.
Заміну вставок запобіжників у щитах повинна виконуватися при
відключеній мережі живлення атестованим електромонтером. Електропроводка,
арматура силових та освітлювальних мереж виконується кабелями з подвійною
ізоляцією. Вона захищається від впливу високої температури, механічних
пошкоджень та хімічного впливу [15].
Роботи по ремонту механізмів, устаткування проводиться після
відключення від електромережі. При цьому обов'язково вивішуються
попереджувальні плакати. Підключення, відключення живлення проводиться
черговим атестованим механіком. При роботі поблизу відкритих струмоведучих
частин необхідно встановлювати решітки покриті гумовими килимками,
дерев'яні щити. Весь інструмент випробовується високою напругою. Інструмент,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
який застосовується при електромонтажних роботах, забороняється
застосовувати без ізольованих ручок [15].
4.2 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ТО, ПР та на дільницях
Джерелами небезпеки при розбірно-складальних роботах та ТО є
переміщення рухомих частин ТЗ, устаткування, несправність інструмента, шум,
електричний струм, вібрація, підвищена чи знижена температура, порушення
технологічної дисципліни.
У дільницях паливної апаратури виконують ремонт та обслуговування
вузлів, приладів, деталей системи живлення двигунів. Основними джерелами
небезпеки є мастило, олива, паливо, які негативно впливають на організм
людини.
4.3 Пожежна безпека
Будинки пункту ТО за ступенем пожежної небезпеки відносяться до
категорії «Г». Відповідно норм засобів пожежогасіння на об'єктах дільниці
оснащуються наступним інвентарем: вогнегасники пінні - 2 шт; ящики з піском -
1 шт; сокири - 1шт.
При виникненні вогнища необхідно засипати вогнище піском, або закрити
брезентом, збити полум'я піною вогнегасника.
Відповідальність за збереження, постійну готовність до використання
первинних засобів пожежогасіння, протипожежну безпеку несуть керівники
дільниць [15].
Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити, щоб
дороги, проходи, під'їзні шляхи до місць розташування пожежного устаткування
та інвентарю були вільними для руху. Пожежна сигналізація повинна бути в зоні
досяжності [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.4 Промислова санітарія
4.4.1 Освітлення
Доцільно виконане освітлення дільниць сприяє підвищенню якості
продукції, продуктивності праці, надає позитивного психофізіологічного впливу
на працівників, сприяє забезпеченню її безпеки, знижує втому і травматизм на
виробництві, зберігає високу працездатність в процесі праці [15].
До освітлення надаються наступні вимоги:
− освітлення повинно бути рівномірним по всій поверхні;
− спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи;
− освітлення на робочому місці повинно бути достатнім для виконання
робіт;
− на робочій поверхні не повинно бути тіні;
− освітлювальні установки не повинна бути джерелом небезпек;
− в полі зору не повинно бути прямого чи відбитого блиску (блиск це
підвищена яскравість поверхні, що викликає осліплення);
− установки повинні бути прості, економні та надійні в роботі.
Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним
знаходженням людей згідно вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне
освітлення [15].
При освітленні виробничих приміщень використовують:
− штучне, що виконується за допомогою електричних ламп;
− природне освітлення;
− сумісне освітлення – при недостатності природного освітлення
доповнюється штучним.
За конструктивним виконанням штучне освітлення може бути
комбінованим і загальним. Використання тільки місцевого освітлення
забороняється [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Штучне освітлення за призначенням поділяється на:
− робоче, що призначене для виконання робіт;
− евакуаційне, що призначено для евакуації людей з дільниці при
відключенні робочого освітлення (встановлюється в місцях пересування людей);
− аварійне забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці;
− чергове, освітлення поза робочим часом.
В якості джерел для освітлення застосовують лампи розжарювання та
газорозрядні лампи.
«Газорозрядні лампи - це прилади, в яких випромінювання оптичного
діапазону виникає в результаті електричного розряду в середовищі інертних
газів і парів металів, а також за рахунок явища люмінесценції. Переваги: велика
світловіддача 40-110 лм/Вт, високий термін служби (до 10 000 годин), від
газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік практично в будь-якій
частині спектру, підбираючи відповідним чином інертні гази і пари металів.
Недоліки: пульсації світлового потоку, період розгорання може досягати 10
хвилин, утворення радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних ламп
через пульсацію світлового потоку можлива поява стробоскопічного ефекту»
[15].
«Лампи розжарювання відносяться до джерел світла теплового
випромінювання. Переваги: зручні при експлуатації, не потребують додаткових
пристроїв для вмикання в мережу, прості у виготовленні. Недоліки: низька
світловіддача 7-20 Лм/Вт, малий термін служби (до 2000 годин), в спектрі
переважають жовті і червоні промені (дуже відрізняє спектральний склад цих
ламп від сонячного світла), скривлюють кольоропередачу» [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.4.2 Вентиляція
Для забезпечення умов дільниці повинні бути обладнанні припливно-
витяжкою вентиляцією згідно вимог СНиП 2.04.05-91, ВСН 01-90 з врахуванням
режиму роботи підприємства, ТЗ, що експлуатуються та кількості шкідливих
речовин, що виділяються. Усі помешкання, повинні бути обладнанні
квартирками для природного провітрювання, за винятком підземних гаражів. У
помешканнях для зберігання агрегатів, запасних частин, шин передбачають
тільки природну вентиляцію [7].
Стан повітря в головному виробничому корпусі повинен відповідати ДСТУ
12.1.005-88.
Повітря, що містить горючі відходи, підлягає очищенню. Викиди в
атмосферу із вентиляції слід розташовувати на відстані не менше 6 м по
вертикалі чи 10 м від приймальних пристроїв по горизонту.
В приміщенні ТО, ПР видалення повітря із системи загальнообмінної
вентиляції повинно виконуватись із нижньої та верхньої зон порівняно з
врахуванням витяжки із оглядових канав.
4.4.3 Водопостачання і каналізація
Підприємство обладнано виробничим і господарчо-питним
водопостачанням, фекальною та виробничою каналізацією (СНиП 2.04.01-85).
Виробничі дільниці забезпечуються питною водою. Для цього на підприємстві
передбачаються автомати з підсоленою, газованою водою та фонтанчики. Вода,
що поступає в автомати, фонтанчики очищується, проходячи крізь фільтри. Щоб
очистити питні фонтанчики передбачається педаль, при натисканні на яку
струменем подається очищена вода. Температура питної води повинна бути +80С
…+20 0С. Відстань від робочих місць до джерел питного водопостачання не
повинна бути більше 75 м, а на відкритих площадках більше 150 м.
Підприємство підключене до міської каналізаційної системи. Стічні води від
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
миття автомобілів, підлоги в приміщеннях, в яких під час роботи виникають
гарячі, завислі речовини, перед змиттям в каналізацію очищаються в місцевих
очисних установках. Осади та зібрані нафтопродукти із очисних споруд
видаляються в міру їх накопичення [7].
4.5 Розрахунок системи захисного заземлення
«Захисним заземленням називається навмисне електричне зєднання із
землею металевих неструмопровідних частин, які можуть бути під напругою.
Принцип дії захисного заземлення – зниження напруги між корпусом, який
опинився під напругою, та землею до безпечного значення. Якщо корпус
електрообладнання не заземлений і він опинився в контакті з фазою, то дотик до
такого корпусу рівносильний дотику до фази. В цьому випадку струм, який
проходить крізь людину може досягти небезпечних значень» [15].
Заземленим пристроєм називають сукупність конструктивно об'єднаних
заземлених провідників та заземлювачів. Заземлювач – провідник чи сукупність
електрично з'єднаних провідників, що перебувають у контакті із землею [15].
Складові частини заземлювальних пристроїв (заземлювачі, заземлювальні
провідники, заземлювальні шини) повинні бути змонтовані так, щоб:
- протікання струмів та струмів витоку не створювали небезпеки (ураження
електричним струмом, термічної, термомеханічної, електромеханічної);
- забезпечити виконання вимог до заземлювальних пристроїв захисного
заземлення;
- надійно служити для виконання вимог захисту від ураження електричним
струмом.
«Визначати характеристики заземлювального пристрою слід з урахуванням
конкретних умов експлуатації (зокрема, параметрів ґрунту і сезонних змін
питомого опору шарів землі через висихання та промерзання ґрунту, що властиві
для найбільш несприятливих погодних умов місцевості, в якій розміщений
даний заземлювальний пристрій)» [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При спорудженні заземлювального пристрою можуть бути використані:
а) штучні заземлювачі: профіль, стержні, канати, штаби, тощо; металеві
ґратчасті конструкції, що укладаються у фундамент під час будівництва.
б) природні заземлювачі:
- залізобетонні та металеві конструкції будинків, що знаходяться в
контакті із землею, в тому числі залізобетонні фундаменти, що мають
гідроізоляційні покриття в неагресивних, слабоагресивних та
середньоагресивних середовищах;
- інші частини, що розміщені в землі, наприклад, обсадні труби
артезіанських колодязів, свердловин;
- свинцеві оболонки у землі кабелів та інші довговічні металеві покриття
кабелів, що можуть забезпечити стікання струму замикання у землю;
«Заземлювач може вважатись таким, що відповідає вимогам захисного
заземлення, тільки в разі неможливості повного або часткового його демонтажу
без відома персоналу, який експлуатує електроустановку» [15].
Залізобетонна конструкція – провідна частина, придатна до виконання
функції заземлювача захисного заземлення, якщо виконуються такі умови:
- вертикальні стержні сталевої арматури повинні бути надійно зв'язані
дротом або з'єднані між собою зваркою;
- близько 50 % вертикальних та горизонтальних стержнів сталевої арматури
надійно зв'язані дротом чи з'єднані між собою зваркою;
- сталева арматура залізобетону не є напруженою.
При використанні споруди або залізобетонного фундаменту будинку як
природного заземлювача рекомендується зварюванням з'єднувати в єдину
систему елементи суміжних будівельних конструкцій будинку (споруди) і
сталеву арматуру фундаменту, такі як металеві колони та сталева арматура
залізобетонних колон [15].
Не можуть розглядатися як заземлювачі такі провідні частини: броня
кабелів і алюмінієві оболонки; труби опалення гарячого та холодного
водопостачання, каналізації.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Не допускається використовувати як заземлювачі труби горючих чи
вибухонебезпечних газів, сумішей горючих рідин. Матеріал та розміри
заземлювачів повинні забезпечувати їх механічну міцність та стійкість
заземлювачів до корозії [15].
Як штучні заземлювачі слід використовувати заземлювачі із сталі (чорної, з
цинковим чи мідним покриттям) або міді.
Кількість заземлювачів, їх розташування та габаритні показники повинні
забезпечувати виконання вимог до опору заземлювального пристрою (табл. 4.1).
Штучні заземлювачі слід застосовувати: при відсутності придатних для
заземлення природних заземлювачів; як додаток до заземлення природних
заземлювачів, якщо вони не можуть забезпечити виконання вимог до опору
заземлювального пристрою, або для зниження величини густини струму, що
протікає через них [15].
При застосуванні штучних заземлювачів із великим питомим опором землі
для забезпечення продуктивності заземлювального пристрою необхідно вжити
такі заходи:
- занурення у землю вертикальних заземлювачів, за умови якщо значення
питомого опору нижніх шарів землі менше, ніж верхніх;
- улаштування заземлювачів, якщо поблизу електроустановки є місця із
меншим питомим опором землі;
- виконати штучну обробку ґрунту з метою зниження його опору;
- укладання у траншеї горизонтальних заземлювачів, що повинні бути
розташовані у скельових структурах вологого ґрунту з наступним засипанням та
трамбуванням щебеню доверху траншеї.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.1 - Мінімальні розміри штучних заземлювачів
Траншеї горизонтальних заземлювачів потрібно заповнити однорідним
ґрунтом, який не повинен містити будівельного сміття та щебеню. По
розташуванню заземлювачів заземлення поділяють на виносне та контурне [15].
Виносне заземлення розташовують на деякій відстані від заземлюваного
обладнання. Заземлені корпуси повинні бути ззовні поля розтікання струму на
землі. Людина, яка торкається до корпуса, попадає під напругу відносно землі.
Виносне заземлення захищає тільки при малому опору заземлювача [15].
Контурне заземлення розташовується по контуру біля заземленого
обладнання на невеликій відстані один від одного. Будь-яка точка поверхні
ґрунту всередині контуру має значний потенціал. Тому різниця потенціалів між
точками, що знаходяться всередині контуру, знижується [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
«Опір захисного заземлення в електроустановках напругою до 1000 В і
потужністю понад 100 кВА не повинен перевищувати 4 Ом. Ця норма
обумовлена величиною напруги, яка виникає між корпусом заземленого
устаткування та землею у випадку пробою ізоляції, при якій струм, що
проходить через людину, якщо вона доторкається до устаткування, є безпечним.
Такою напругою замикання Uз прийнято вважати напругу до 42 В» [15].
Згідно ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок» захисне
заземлення необхідно виконувати: при номінальній напрузі змінного струму
вище 42 В; при напрузі змінного струму 380 В та вище; при 440 В та вище;
постійного струму вище 110 В - лише в електроустановках, що знаходяться в
приміщеннях з підвищеною небезпекою, а також у зовнішніх електроустановках,
при будь-якій напрузі постійного чи змінного струму - у вибухонебезпечних
установках [13].
Виконаємо розрахунок системи захисного заземлення.
Напруга дотику визначається за формулою:
Uкр.гр=Uдот.гр.=Іл.гр.Rл =0,075·1000=75 В
де Uдот.гр. – гранична напруга дотику, В;
Uкр.гр. – гранична напруга кроку, В;
Іл.гр.=0,075 А – граничний струм, який протікає через людину при тривалості
дії 0,3 сек;
Rл=1000 Ом – опір людини, Ом.
Розрахунковий опір заземлювача в однорідному ґрунті Rз визначають за
формулою:
Rз1=Uдот.гр./(Iзα1α2)=75/(12010,87) = 0,72 Ом;
Rз1=Uкр.гр./(Iзβ1β2)=75/(1200,60,625)=1,67 Ом
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де α1, α2 – коефіцієнти напруги дотику;
β1, β2 - коефіцієнти напруги кроку;
Iз=120 А – розрахунковий струм замикання на землю.
Значення α1, β1 визначаються згідно типу заземлювача. Тип заземлювача –
груповий вертикальний: стрижньові електроди, розташовані в ряд та сполучені
смугою. Тоді α1=1, β1=0,6.
Коефіцієнти α2, β2 визначаються за формулою:
β2=Rл/(Rл+6ρр)=1000/(1000+6·100)=0,625
α2=Rл/(Rл+1,5ρр)=1000/(1000+1,5·100)=0,87
де ρр=100 Ом·м – розрахунковий питомий опір основи, на якій стоїть
людина.
З розрахованих значень Rз обираємо найменше: Rз=0,72 Ом.
Оскільки електроустановки мають ізольовану нейтраль, то необхідно
встановити виносні заземлювачі, що складаються з вертикальних електродів,
сполучені горизонтальними електродами. Корпуси устаткування потрібно
приєднати до магістралей заземлення, що прокладені всередині будівлі і
приєднані до заземлювача з використанням заземлюючих пристроїв не менше
ніж в двох місцях.
Для розрахунку заземлювачів використаємо метод коефіцієнта
використовування електродів.
Визначаємо розрахунковий питомий опір землі з урахуванням кліматичного
коефіцієнта:
ρ=ρр.·ψ=100·1,5=150 Ом·м
де ψ=1,5 – кліматичний коефіцієнт землі.
Згідно опору природних заземлювачів Rпр=15 Ом, розрахунковий опір
штучного заземлювача Rз визначається за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Rз1 Rпр 0,72 15
Rз = = = 0,76 Ом
Rпр − Rз1 15− 0,72
В якості вертикального електроду обираємо стрижневий електрод круглого
перерізу в землі.
Визначаємо опір розтікання струму одного заземлювача за формулою:
2 l 1 4 t + l 150 2 4 1 4 2,6 + 4
Rв = ln + ln = ln + ln =
2· ·l d 2 4 t − l 2·3,14·4 0,016 2 4 2,6 − 4
= 5,97 (ln 500 + 0.5 ln 2,25) = 5,97 (6,21+ 0,405) = 39,5Ом
де d=0,016 м – діаметр електроду; l=4 м – довжина електроду в землі;
t=t0+l/2=0,6+4/2=2,6 м
Визначимо необхідну кількість вертикальних електродів за формулою:
n=Rв/(Rз.·ηв.)=39,5/(0,76·0,72)=72,18 шт.;
де ηв=0,72 – коефіцієнт використання вертикальних електродів.
Приймаємо n=73 шт.
Довжину горизонтального електроду L визначаємо за формулою:
L=1,05·a·(n-1)=1,05·3·(73-1)=226,8 м
де а=3 м – відстань між вертикальними електродами; n=73 шт. – кількість
вертикальних електродів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Опір розтікання струму Rг горизонтального електроду визначається за
формулою:
2·L 150 2·226,8
Rг. = ln = ln = 2,02Ом ,
·L b 3,14·226,8 0,03
Еквівалентний опір протіканню струму штучного заземлювача визначається
за формулою:
Rв·Rг 39,5·2,02 79,79
Rшт = = = = 0,58Ом ,
Rв·г. + n Rг ·в. 39,5·0,8 + 73 2,02·0,72 31,6 +106,17
де ηг=0,8 - коефіцієнт використання горизонтального електроду.
Нерівність Rшт<Rз повністю виконується - 0,58 Ом < 0,76 Ом.
Розрахунок виконано правильно.
Система захисного заземлення надійно захистить працюючих від ураження
електричним струмом.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
Під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було проведено
технічний розрахунок АТП на 85 автомобілів, який включає в себе:
- визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
РС АТП за попередньо відкорегованими нормативами профілактичного
обслуговування;
- вибір та обгрунтування методів організації виробництва;
- розрахунок об’ємів робіт за їх видами;
- розрахунок кількості виробничого персоналу, площ приміщень основного,
допоміжного виробництва.
В результаті отриманих розрахункових даних було спроєктовано
виробничий корпус, генеральний план підприємства.
В розділі 2.3 було спроектовано агрегатну дільницю та наведено
обладнання, що використовується в ній.
У третьому розділі спроектовано стенд, що використовується для збирання,
розбирання двигунів.
Розраховано систему захисного заземлення. Розроблені правила пожежної
безпеки.
Виконання кваліфікаційної роботи бакалавра допомогло набути практичних
навичок щодо проектування АТП та краще засвоїти знання, отримані протягом
всього навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх
форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус,
А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –
Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
6. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
7. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн.2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. –383 с.
8. ОНТП–01–91. Общесоюзные нормы технологического проектирования
предприятий автомобильного транспорта. - М. Гипроавтотранс, 1991. - 187 с.
9. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
10. Техническая эксплуатация автомобилей /под ред. Е.С. Кузнецова.- Х.:
Транспорт, 1991. - 413 с.
11. Круглое СМ. Все о легковом автомобиле (устройство, обслуживание,
ремонт и вождение): Справочник. – Х: Высш. шк.: Изд. центр «Академия», 1998,
– 544 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
12. Напольский Г. М., Зенченко В. А. Обоснование спроса на услуги
автосервиса и технологический расчет станций технического обслуживания
легковых автомобилей: Учеб. пособие для вузов. – Х., 2000. - 83 с.
13. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.06.2017).
14. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. –
(дата звернення 16.06.2022).
15. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За
заг. ред. к.т.н., доц. І.П.Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування агрегатної дільниці
Додаток В – Генеральний план
Додаток Г – Стенд для розбирання-складання двигунів
Додаток Д – Специфікація «Стенд для розбирання-складання двигунів»
Додаток Ж – Схема захисного заземлення