Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7635| Назва: | Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення рекламної продукції в Київській області |
| Автори: | Шльончак , Ігор Анатолійович Карпович, Олександр Вячеславович |
| Дата публікації: | 2025 |
| Короткий огляд (реферат): | В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення рекламної продукції в Київській області. Розраховано виробничу програму, виконано планування виробничого корпусу, планування шиномонтажної дільниці та систему її освітлення, генеральне планування автотранспортного підприємства, спроектовано знімач гальмівного барабана (складальне креслення та деталювання). Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 63 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7635 |
| Розташовується у зібраннях: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Карпович.pdf Restricted Access | 2.15 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________2025 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для
перевезення рекламної продукції в Київській області»
Керівник роботи:
доцент, к.т.н. _______________ І.А. Шльончак
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-13
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________О.В. Карпович
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2025
РЕФЕРАТ
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення рекламної
продукції в Київській області. Розраховано виробничу програму, виконано
планування виробничого корпусу, планування шиномонтажної дільниці та
систему її освітлення, генеральне планування автотранспортного підприємства,
спроектовано знімач гальмівного барабана (складальне креслення та
деталювання).
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 63 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання
та додатків.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЗМІСТ
ЗМІСТ ............................................................................................................................. 3
ВСТУП ............................................................................................................................ 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................. 6
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ..... 6
1.2. Аналіз клімату і місцевості ................................................................................... 8
1.3 Аналіз характеру вантажу ...................................................................................... 8
1.4 Вибір транспортного засобу ................................................................................... 9
1.5 Вибір та обгрунтування вихідних данних проекту............................................ 13
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 16
2.1. Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу. ................................................................... 16
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ................................................................ 17
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................................. 21
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........... 22
2.3 Планування виробничого корпусу ...................................................................... 23
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів................ 23
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу .......................................................................................................... 25
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ..................................................................................... 26
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................................... 29
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ...... 29
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства ... 30
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями ..................................................... 30
2.3.8 Розрахунок кількості працівників .................................................................... 31
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ............................................................................ 33
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень .............................................................. 34
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень ...................................................... 35
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ................................ 37
2.3.13. Розрахунок зони зберігання рухомого складу ............................................. 37
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................... 38
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства .......................... 39
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ...................................... 39
2.4 Планування шиномонтажної дільниці ................................................................ 41
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні..................................... 41
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 42
3.1 Опис конструкції пристрою ................................................................................. 42
3.2 Опис роботи пристрою ......................................................................................... 42
3.3 Розрахунок пристосування ................................................................................... 42
3.3.1 Розрахунок гвинтових з'єднань ......................................................................... 42
3.3.2. Розрахунок захвату ........................................................................................... 43
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ............................ 46
4.1 Розрахунок штучного освітлення ........................................................................ 46
4.2 Інструктаж з техніки безпеки ............................................................................... 50
4.3 Пожежна безпека ................................................................................................... 53
4.4 Охорона навколишнього середовища ................................................................. 53
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 55
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ .............................................................................. 56
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 57
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Підтримання автомобілів в технічно справному стані в значній мірі
залежить від рівня та умов функціонування виробничо-технічної бази
підприємств автомобільного транспорту, що представляють собою сукупність
будівель, споруд, обладнання, оснащення та інструментів, призначених для
технічного обслуговування, поточного ремонту і зберігання рухомого складу.
Автомобільна промисловість розвивається великими темпами. Основними
центрами автомобільного розвитку є США та Японія. Український
автомобільний парк теж поповнюється автомобілями, і з кожним роком
автомобілістів стає все більше.
Одним з актуальних завдань, що стоять перед організаціями, що
експлуатують автомобільну техніку, є продовження терміну служби автомобілів.
Головною метою даного дипломного проекту є проведення технічного
розрахунку автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення
парфюмерної продукції, який включає в себе визначення виробничої програми з
технічного обслуговування і ремонту рухомого складу автомобільного
транспорту АТП, розрахунок об’ємів робіт за їхніми видами, вибір і
обгрунтування методів організації виробництва, розрахунок кількості
виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ приміщень основного
і допоміжного виробництва, визначення характеристики будівель, споруд та
вцілому проектування генерального плану підприємства.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто
Київ — адміністративно до її складу не входить. Площа області — 28 131 км2,
населення на 2012 рік становить 1,7 млн чоловік. Розташована в басейні
середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з
Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на
південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на
півночі — з Гомельською областю Білорусі.
Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням.
Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду
198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на
Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів,
головним чином влітку.
В київській області є багато підприємств, що займаються друком
рекламної продукції.
1. ТОВ "КОМПАНІЯ "ЮНІВЕСТ МАРКЕТИНГ".
Послуги: повний цикл поліграфії, включаючи рекламну продукцію.
Адреса: Київська обл., місто Фастів, ВУЛИЦЯ ПОЛІГРАФІЧНА, будинок 5.
2. ТОВ "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ".
Спеціалізація: друк рекламних матеріалів, упаковки.
Адреса: Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Героїв України,
будинок 3.
3. ТОВ "ПРАЙМ-ПРІНТ".
Послуги: офсетний друк, рекламна поліграфія.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Тарасівка, ВУЛИЦЯ
КНЯГИНІ ОЛЬГИ 25-А.
4. ПрАТ "БІЛОЦЕРКІВСЬКА КНИЖКОВА ФАБРИКА".
Спеціалізація: книги, рекламна продукція.
Адреса: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
5. ТОВ "ЮНІВЕСТ ПРОМО ПАРК".
Послуги: рекламна поліграфія, сувенірна продукція.
Адреса: Київська обл., місто Фастів, ВУЛ.ПОЛІГРАФІЧНА, б. 27.
6. ТОВ "ФЛОПСІ СТРІМ".
Послуги: цифровий друк, рекламна продукція.
Адреса: місто Київ, вулиця Менделєєва, будинок, 12, офіс, 94/1.
7. ТОВ "ВІП ПРИНТ".
Послуги: друк візиток, листівок, буклетів.
Адреса: Київська обл., місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок,
26.
ТОВ "ТИПОГРАФІЯ КЛЯКСА".
Послуги: друк рекламної продукції, брошур.
Адреса: 08292, Україна, Київська обл., місто Буча, вулиця Яблунська,
будинок, 17, квартира, 79.
8. МПП "ОРІОН - V".
Послуги: друк рекламної продукції, брошур.
Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Шпитьки, вул.
Господарська 8.
9. ТОВ "СМАРТ ФЛЕКС ГРУПП".
Адреса: Київська обл., Вишгородський р-н, село Нові Петрівці, пров.1 -го
Травня, б. 6.
10. ТОВ "АЙВА ПЛЮС ЛТД" (м. Київ).
Послуги: друк візиток, фірмових бланків, листівок, буклетів, календарів.
Адреса: місто Київ, ВУЛИЦЯ ГНАТА ЮРИ, б. 14.
11. ТОВ "АВАНПОСТ ТА ПАРТНЕРИ"
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Послуги: дизайн та друк буклетів, календарів, каталогів, упаковки.
Адреса: місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, б.45.
12. ТОВ «Яготинська друкарня».
Послуги: друк рекламної продукції, брошурування, палітурні роботи.
Адреса: Київська обл., Яготинський р-н, місто Яготин, ВУЛ.
НЕЗАЛЕЖНОСТІ, б.27.
Для області з такою кількістю друкарень, необхідне автотранспортне
підприємство, яке б задовольняло їх потреби в перевезеннях їх продукції.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на
утримання АТП доцільно знижувати різномарочність рухомого складу. Тому для
перевезення реекламної продукції проаналізуємо декілька автомобілів аналогів,
які б забезпечили перевезення тих об’ємів продукції, які виготовляють друкрарні
в Києвській області.
1.2. Аналіз клімату і місцевості
Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто
Київ — адміністративно до її складу не входить. Площа області — 28 131 км2,
населення на 2012 рік становить 1,7 млн чоловік. Розташована в басейні
середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з
Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на
південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на
півночі — з Гомельською областю Білорусі.
1.3 Аналіз характеру вантажу
В основному, для перевезення рекламної продукції використовуються
автомобілі, що мають суцільнометалеві і ізотермічні кузови, що дозволяє без
проблем перевозити рекламну продукцію.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Доставка друкованих матеріалів має свої особливості. Така продукція часто:
− легко пошкоджується,
− має нестандартні розміри чи форму,
− виготовляється у великій кількості для термінового розповсюдження.
Упаковка для рекламної продукції критично важлива. Матеріали для
упакування: картонні коробки, крафт-папір, стретч-плівка, пінопластові
прокладки.
Для поліграфії (буклети, листівки, журнали): рекомендується пакування в
щільні коробки з міжлистовими прокладками, аби уникнути зам’яття чи вологи.
Для великоформатної продукції (банери, плакати): тубуси або щільно
згорнуті рулони з фіксацією.
Для перевезення рекламної продукції в межах області як правило
застосовують мікроавтобуси. Під час перевезення треба уникати вологи (може
зіпсувати фарбу або деформувати продукцію), високих температур (особливо
для термонаклейок, ламінації), тривалого перебування під сонцем (вигорання
фарб). Тому ажано використовувати авто з кондиціонуванням улітку або
опаленням узимку.
Рекламні кампанії прив’язані до дат (виставки, акції, відкриття), тому
затримка у доставці неприпустим
Маркування коробок з рекламною продукцію часто потребують яскравих
наліпок: «НЕ КИДАТИ», «ЛИШЕ ВЕРТИКАЛЬНО», «КРИХКЕ»,
«ТРАНСПОРТУВАТИ ОБЕРЕЖНО» для збереження якості продукції.
1.4 Вибір транспортного засобу
Вантажний мікроавтобус - це тип автомобільного транспорту, який
використовується для доставки найрізноманітніших вантажів, тоннажем не
більше 3 тон, як на дальні відстані - в міжнародному повідомленні, так і близькі
(по території України) - в міжрегіональному і внутрішньоміському повідомленні.
Вантажний мікроавтобус, це ідеальне рішення для доставки мілкогабаритних і
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
малотоннажних вантажів. Вантажний бус досить компактний, обладнаний
задніми і розсувними бічними дверима, має не велику вантажну висоту. Залежно
від типу вантажного відсіку, їх класифікують на мікроавтобуси з холодильною
установкою, ізотермічним кузовом і відкритою бортовою платформою.
Вантажопідйомність бусів коливається від однієї до трьох тонн, виходячи з
цього, їх класифікують на малотонажних і великотонажних. Розміри дверей
вантажних мікроавтобусів дають можливість використовувати вантажну
спецтехніку для завантаження/вивантаження автомобіля. До переваг перевезення
бусом відносять низьку вартість і високу швидкість доставки, до недоліків –
невеликий об'єм вантажного відсіку і вантажопідйомність. Даний клас
транспортного засобу непогано зарекомендував себе як спосіб експрес-доставки
дрібних вантажів.
IVECO Daily
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля IVECO Daily 35C14V
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.2 – Технічні характеристики IVECO Daily 35C14V
Тип цільнометалевий вантажний фургон
Габарити, Д/ш/в, мм 5083/1996/2930
Колісна база, мм 3950
Вантажопідйомність, кг 2700
Повна маса, кг 5200
Розміри вантаж. відсіку, Д/ш/в, мм 4650/1800/2100
Внутр. об'єм вантаж . відсіку, м куб. 17,2
Радіус повороту, м 13,15
Дорожній просвіт, мм 195
Об'єм бака, л 70
Двигун
Марка 3.0 HPI
Тип турбодиз. з інтеркулером
Робочий об'єм, см куб. 3000
Розпод. і к-ть цил./кл. на цил. R4/4
Потужність, л. с./об/хв. 136/3500
Макс. кр. момент, Нм/об/хв. 340/1400 – 2800
Трансмісія
КПП мех. 6-ст.
Ходова частина Ходова частина
Підвіска передн./задн. незалежна. торсіон./залежна. Ресорна
Шини 195/75 R16
Експлуатаційні показники
Макс. швидкість, км/год. 130
Середня витрата, л/100 км. 12,5
Вартість ТО-1, грн. 500
Періодичність ТО, км. 40000
Гарантія 1 рік без обм. пробігу*
Volkswagen Transporter 2.4 D - 4-дверний фургон класу «M». Прем'єра
автомобіля відбулася в 2010 році на 63-й міжнародній виставці комерційних
автомобілів в Ганновері.
Всі модифікації Т4 відмінно захищені від корозії – панелі кузова оцинковані, а
внутрішні порожнини заповнені гарячим воском. Іржу можна зустріти тільки на
старих машинах, на яких механічно пошкоджено цинкове покриття. У всіх Т4,
навіть у вантажних модифікацій, передня і навіть задня підвіски – незалежні.
Така конструкція забезпечує мікроавтобусам пристойну стійкість, та хорошу
керованість. Спереду роль пружних елементів виконують торсіони, а позаду
пружини. Кожна з осей оснащена стабілізатором поперечної стійкості. Залежно
від призначення мікроавтобуса встановлюються підвіски – вантажна,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
вантажопасажирська або пасажирська, що відрізняються відповідно своєю
жорсткістю.
Рисунок 1.2 - Габаритні розміри автомобіля Volkswagen Transporter 2.4 D
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.3 – Технічні характеристики Volkswagen Transporter 2.4 D
Тип кузова Фургон
Довжина: 4890 мм
Ширина: 1628 мм
Висота: 1959 мм
Кількість дверей: 4
Кількість місць: 2
Привід: Передній
Число циліндрів / розташування: 4-х рядний
Потужність двигуна л.с / оборотах: 78/3500
Робочий об'єм двигуна: 1968 см3
Крутний момент / оборотів: 160/2500
Вид палива: ДП
Об'єм паливного бака: 80 л
Час розгону до 100 км/год: 23.0 с
Максимальна швидкість: 140 км/год.
10.0 л на 100
Витрата палива в міському циклі:
км.
Витрата палива на трасі: 6.8 л на 100 км.
Витрата палива в змішаному циклі: 8.5 л на 100 км.
Тип коробки передач: Механічна
Споряджена маса: 1720 кг
Повна маса: 2700 кг
Об'єм багажника: 5800 л
Розмір шин: 195/70 R15
Так як IVECO Daily 35С14V, Volkswagen Transporter 2.4 D належать до
одного класа то буду продовжувать розрахунки для автомобіля з більшими
габаритними розмірами, тобто для IVECO Daily 35С14V.
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 75 вантажних
фургонів.
Виходячи з дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементнобетонними і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзнічастини вулиць невиликих міст обираю категорію
експлуатації ІІ [1].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами і кліматом. В Києвській області клімат помірно-
континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 200.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації - ІІ, так як експлуатуються автомобільні дороги
з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст.
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до таблиці 1.4
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 75
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200
3 Нормативний ресурсний пробіг 300000
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіциєнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проектується шиномонтажна
12 Марка автомобіля IVECO Daily
35С14V
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Режим роботи АТП:
Для АТП кількість днів роботи за рік зон ЩО беруть таким, що дорівнюють
кількості днів роботи рухомого складу на лінії, тобто 302. Робота зон ЩО
організовується у 2 зміни по 7 годин. Для зон ТО і ПР приймається 302 робочих
дня (2 зміни по 7 годин). Для інших зон 8-годинна одна зміна.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу.
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:
' (H )
L = L K K ,
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)
де:
(H )
LТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
'
L = 4000 0.9 1 = 3600км,
ТО−1
' (H )
L = L K K ,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)
де (H )LТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
'
L = 16000 0,9 1 = 14400 км,
ТО−2
Пробіг до КР:
(H )
L = L K K K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)
Lрес = 300000 0,9 11 = 270000 км;
де (H )
Lpес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл
Число технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається
відношенням циклового пробігу Lц пробігу до даного виду впливу. Враховуючи,
що в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному ( Lц=LКР=270000 км), то
число списань одного автомобіля за цикл пробігу буде дорівнювати 1. У даному
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами:
L
ц 270000
N = = = 1;
КР
L 270000 (2.4)
рес
де NКР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
L
рес - пробіг до капітального ремонта, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл
L
рес
N = ;
ЩO
(2.5)
cд
де NЩO - кількість ЩО за зикл.
cд - середньодобовий пробіг.
270000
N = = 1350;
ЩO
200
Кількість ТО-2 за цикл:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
L
рес 270000
N = − N = −1 = 18;
2 c (2.6)
L 14400
ТО−2
де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
L
ТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
L
рес 270000
N = − (N + N ) = − (1+18) = 56;
1 c 2 (2.7)
L 3600
ТО−1
де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N N N N
КР 1 2 ЩO
позначення
Кількість 1 56 18 1350
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу
програму в основному розраховують за рік, тому для визначення числа ТО за рік
необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за цикл,
використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року р.
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе:
N = N
ЩОР ЩО Р (2.8)
N = N A
ЩОР ЩОР CП (2.9)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
N = N
1Р 1 Р … (2.10)
N = N A
1Р 1Р CП (2.11)
N = N
2Р 2 Р (2.12)
N = N A
2Р 2Р CП (2.13)
де:
АСП – облікова (списочна) кількість автомобілів.
Р – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл,
тобто:
L
= Р (2.14)
Р
L .
рес
Річний пробіг автомобіля:
L = Д l
Р роб сд Т (2.15)
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
Т – коефіцієнт технічної готовності
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання
автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується. Тому при
розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не
коефіцієнт випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:
1
=
T d Д (2.16)
1+ L ( TOiПO
+ КР )
cд
1000 L
КР
де:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та
в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному
підприємстві [1].
1
= = 0.93
T
0.3 15
1+ 200( + )
1000 270000
L = 302 200 0.93 = 56172
Р км.
56172
= = 0.208
Р
270000
N = 1350 0.208 = 280
ЩОР
N = 280 75 = 21000
ЩОР
N = 56 0.208 = 12
1Р
N = 12 75 = 900
1Р
N = 18 0.208 = 4
2Р
N = 4 75 = 300
2Р
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р NЩОР N1Р N2Р
280 12 4 21000 900 300
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Відповідно до Положення, діагностування як окремий вид обслуговування
не планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт
ТО й ПР. При цьому, залежно від методу організації, діагностування автомобілів
може проводитися на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в
цьому випадку число діагностичних впливів визначається для наступного
розрахунку постів діагностування і його організації. На АТП відповідно до
Положення передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2.
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного
стану агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1
передбачається для автомобілів при ТО-1, після ТО-2 ( по вузлах і системам, що
забезпечують безпека руху, для перевірки якості робіт і заключних регулювань) і
при ПР ( по вузлах, що забезпечують безпека руху). Кількість автомобілів,
діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм проектування,
приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2
призначене для визначення потужнісних і економічних показників автомобіля, а
також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з періодичністю ТО-2 і в
окремих випадках при ПР. Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при
ПР, прийнято дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином,
кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік розраховують за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
N = 1,1 N + N = 1,1 900 + 300 = 1290
Д1Р 1Р 2Р (2.17)
де N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:
N = 1,2 N = 1,2 300 = 360
Д 2Р 2Р (2.18)
де N Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, діагностованих
при ПР.
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято
дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2.
20
N = N = 360 0,2 = 72
Д2 ПР Р Д 2Р (2.19)
100
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа
постів і ліній ТО.
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою:
N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1].
21000
N = = 70
ЩО Д
302
900
N = = 3
ТО−1Д
302
300
N = = 1
ТО−2 Д
302
1290
N = = 4
Д1Д
302
360
N = = 1
Д 2 Д
302
2.3 Планування виробничого корпусу
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів
Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або
на універсальних постах) є добова виробнича програма по кожному виду
обслуговування однотипних автомобілів. Застосування потокової організації
обслуговування при ЩО стає доцільним NЩОд =100, що обслуговуються
однотипних автомобілів, по ТО-1 при N1д = 12 автомобілів і по ТО-2 при N2д =5.
При меншій добовій програмі приймається метод обслуговування на
універсальних постах.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Діагностування Д-1 залежно від добової програми й методу проведення
ТО-1 може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1)
або разом з ТО-1.
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільне організувати на окремому виділеному пості, місце розташування якого
забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу:
tЩO = t н
ЩO K4 KM , люд.год
(2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [1].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1].
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за
рахунок механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).
tЩO = 0,3 1,19 0,42 = 0,15люд.год
Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого
складу проектованого АТП визначається:
t = t н K K , люд.год
і і 2 4 (2.22)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [1, с.87,
додаток 10].
tТО−1 = 3,6 1,0 1,19 = 4,28люд.год
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
tТО−2 =14,4 1,0 1,19 =17,14люд.год
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000 км
корегується таким чином:
t = t н K K K K K , люд.год
ПР ПР 1 2 3 4 5 (2.23)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год.
(додаток 10);
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу (додаток 6).
tПР = 3,0 0,9 1,0 1,0 1,19 1,0 = 3,21люд.год
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.
Т ЩО.Р = NЩО.Р tЩО = 21000 0,15 = 3150 люд.год. (2.24)
Т1.Р = N1.Р tТО−1 = 900 4,28 = 3852 люд.год. (2.25)
Т 2.Р = N2.Р tТО−2 = 300 17,14 = 5142 люд.год. (2.26)
Тд−1.Р = Nд−1.Р tд−1 = 1290 0,5 = 645 люд.год. (2.27)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Тд−2.Р = Nд−2.Р tд−2 = 360 1,3 = 468 люд.год. (2.28)
Lp Anр tпр 56172 75 3,21
Т ПР.Р = = =13523 люд.год. (2.29)
1000 1000
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:
ТСО.Р = 2Апр КСО t2 = 2 75 0,2 17,14 = 514 люд.год. (2.30)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон
обслуговування.
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР
При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається
кількість постів і потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР -
частково під час роботи більшості автомобілів на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2
зміни, зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством
України (40 годин в тиждень).
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння
такту поста з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що
весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового
методу виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати
для проведення ТО універсальні пости.
Ритм виробництва визначається по формулі:
60 T
R = см Сcм
i , (2.31)
N i.д
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Такт поста i-й зони:
60 7 2
RЩО = =12
70
60 7 2
RТО−1 = = 280
3
60 7 2
RТО−2 = = 840
1
Такт поста i-ї зони:
60 t
i =
i + tПЕР
РП , (2.32)
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзд з поста, (1-3хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту[2].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
60 0,15
ЩО = + 2 = 5
3
60 4,28
ТО−1 = + 2 = 88
3
60 17,14
ТО−2 = + 2 = 259
4
Так як ЩО 2RЩО , ТО−1 3RТО−1 , ТО−2 4RТО−2 , то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:
T
X = i.P Kн
i (2.33)
Д рп п tcм Р К вик
де Ti.P - річний обсяг робіт певноговиду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіциєнт нерівномірності завантаження [2].
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,85).
3150 1,5
XЩО = = 0,5 1
302 2 7 3 0,85
3852 1,25
XТО−1 = = 0,5 1
302 2 7 3 0,85
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5142 1,25
XТО−2 = = 0,54 1
302 2 7 4 0,85
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається по формулі:
TПР X i = (2.34)
Д рп п tcм Р п
де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
- коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
п – коефіцієнт використовування робочого часу поста (п=0,75…0,9)
135231,3
XПР = = 1,3 2
302 2 7 4 0,8
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
T =Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Тд−1.р +Тд−2.р +ТСО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 3150+3852+5142+ 645+ 468+514+13523= 27294
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де TЩО.Р , T1.Р –уточненные річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці види
обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР, люд.год .
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах
згідно табл. 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню.
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротех 6824 4,0 1092
25,0 Жестяніцкі
нічні
Механічні 10,0 2729 Медніцкі 1,0 273
Слюсарні 16,0 4367 Трубопровідні 22,0 6004
546 Ремонтно- 16,0 4367
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Зварюваль 1092 100 27294
4,0 Всього
ні
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями
Об'єми робіт розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з
технологічних і організаційних ознак.
ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах або
потокових лініях відповідних зон.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80% від загального
об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які виконуються на
ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічним, акумуляторним,
шиномонтажном і ділянкою по ремонту приладів системи живлення.
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках.
Об'єми робіт всіх технічних дій по видах робіт розподіляються відповідно
до нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по
самообслуговуванню можуть виконуватися як на основних ділянках по ТО і ПР
РС, так і на спеціальній ділянці відділу головного механіка (ВГМ).
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах матимуть наступні
значення (див. таблицю 2.4).
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 3150
- зона ТО-1: 3852
- зона ТО-2: 5142
- зона ПР: 13523
2.3.8 Розрахунок кількості працівників
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідне Рт і штатна Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної ділянки і зони. Технологічно
необхідна кількість працівників
РТ = Т i.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників
РШ = Т i.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний Дільниці Річний фонд
підрозділ фонд робітника,
робітника, год.
год.
Зона ЩО 1860 Аккумуляторна 1820
1840 Ремонт 1840
приладів
Зона ТО-1
системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820
1840 Ковальсько- 1820
Пости ПР
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Слюсарно- 1840 1610
Малярна
механічна
Електротехнічна 1840 Столярна 1610
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята
дільниці, змінах
люд.год 1 2
Зона ЩО 3150 1,52 2 1 1 1860 1,69 2
Зона ТО-1 3852 1,86 2 1 1 1840 2,09 2
Зона Д-1 645 0,31 1 1 - 1840 0,35 1
Зона Д-2 468 0,23 1 1 - 1840 0,25 1
Зона ТО-2 5142 2,48 3 2 1 1840 2,79 3
Зона ПР 4656 2,25 3 2 1 1840 2,81 3
Разом 18427 - 12 8 4 - 12
Дільниці:
Агрегатні 2831 1,37 2 2 - 1840 1,54 2
Слюсарно- 1 1 - 1840 1
механічні 1544 0,75 0,84
Електротехнічні 702 0,34 - 1840 0,38
1 1 - 1820
Акумуляторні 140 0,07 0,08 1
Ремонт приладів 1 1 - 1820 1
систем живлення 561 0,27 0,31
Шиномонтажні 211 0,10 - 1820 0,12
Вулканізаційні 211 0,10 1
1 - 1820 0,12
1
Ковальсько-ресорні 421 0,20 - 1820 0,23
Мідницькі 281 0,14 - 1820 0,15
Жерстяницькі 281 0,14 1 1 - 1840 0,15
1 1
Зварювальні 281 0,14 - 1820 0,15
Арматурні 140 0,07 - 1840 0,08
Оббивні 421 0,20 1 1 - 1820 0,23 1
Фарбувальні 842 0,41 1 1 - 1820 0,46 1
Разом 8867 - 9 9 - - - 9
Всього 27294 - 21 17 4 - - 21
2.3.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті ТС на тупикових постах
FЗ = faX П КП , (2.39)
де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
КП – коефіцієнт густини розстановки [1].
FЗЩО = 10,15 13 = 30,45 м2
FТО−1 = 10,15 1 4 = 40,60 м2
FТО−2 = 10,15 1 4 = 40,60 м2
FЗПР = 10,15 2 4 = 81,20 м2
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень
Площі ділянок розраховують за площею приміщення, займаної
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування.
Площа шиномонтажної дільниці:
Fy = f
обКП (2.40)
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1].
Fy = 6,94 4 = 27,76 м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
FД = f р + f
'
p (n −1) (2.41)
де fр - питома площа на першого робітника [2].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
n – кількість робітників.
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 2 108 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 2 32 8,5 4 34 34 48
механічна
Електротехнічна 1 15 7,18 4 28,72 30 46
Акумуляторна 1 21 5,5 4 22 22 22
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 8,16 14 33
систем живлення
Шиномонтажна 1 18 6,94 4 27,76 30 30
Вулканізаційна 1 20 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 21 12,36 5 61,8 62 62
ресорна
Мідницька 1 15 7,02 4 28,08 29 29
Жерстяницька 2 18 4,02 5 20,1 20 24
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 30
Арматурна 1 12 4,5 5 22,5 23 55
Оббивна 1 18 5,2 4 20,8 21 27
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:
Lp Au fnum
Fск = K pc K p K різ (2.42)
106
де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дільниця, відділення
К-ть працівників в
найбільш навантажену зміну,
чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа
по устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята
після планування
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:
5617275 2,8
Fск = 0,8 1,2 1=11,3 м2
106
Склад агрегатів:
56172 75 4,4
Fск = 0,8 1,2 1=17,79 м2
106
Склад матеріалів:
56172 75 2,4
Fск = 0,8 1,2 1= 9,7 м2
106
Склад шин:
56172 75 1,9
Fск = 0,8 1,2 1= 7,68 м2
106
Склад мастильних матеріалів:
5617275 2,8
Fск = 0,8 1,2 1=11,32 м2
106
Склад лакофарбових матеріалів:
56172 75 0,8
Fск = 0,8 1,2 1= 3,24 м2
106
Склад хімікатів:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
56172 75 0,2
F = 0,8 1,2 1= 0,8 м2
ск
106
Склад інструментів:
56172 75 0,2
Fск = 0,8 1,2 1= 0,8 м2
106
Проміжний склад – 15…20% від склада запасних частин і агрегатів
Fск = 0.18(11,3+17,79) = 5,24 м2
Fcк =11,3+17,79 + 9,7 + 7,68 +11,32 + 3,24 + 0,8 + 0,8 + 5,24 = 67,87 м2
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень
Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.
2.3.13. Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = fа Азб Кп (2.43)
де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Fзб = 10,15 75 3 = 2283,75 м2
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
Fск – загальна площа складів,м2;
F 2
доп – загальна площа допоміжних приміщень,м (регламентовано);
Fо – площа зон очікування,м2.
60 t
F = і
Оі + tn (2.45)
Р
де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
60 tТО−1 60 4,28
F 2
ОТО−1 = + tn = + 2 =130,4м
Р 2
tn = 2
60 t
F = ТО−2 60 17,14 2
ОТО−2 + tn = + 2 = 344,8 м
Р 3
60 tПР 60 3,21
FО ПР = + tn = + 2 = 98,3 м2
Р 2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
FО Д−1 = 0,25 tТО−1 = 0,25 4,28 =1,07 м2 (2.46)
F = 0,25 t 2
О Д−2 ТО−2 = 0,25 17,14 = 4,28 м (2.47)
F0 = 130,4 + 344,8 + 98,3 +1,07 + 4,28 = 578,85 м2
FГВК =1,1 (30,45 + 40,60 + 40,60 + 81,20 + 27,76 + 67,87 +14 + 578,85) = 969,46 м2
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою:
10−2 (FГВК + Fдоп + FF = зб ) , га (2.50)
діл
k з
де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
- площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.
10−2 (969,46+14+ 2283,75)
Fділ = = 0,72га
45
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони
уніфіковані, мають квадратний, прямокутний або двогілчастий перетин.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400 х 400, 500 х 600, і
600 х 600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти.
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400, висотою 7,4м.
Розробляючи виробничі будівлі автотранспортних підприємств, доцільно
використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені конструкції
покриття: балки, прольотом 12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м.
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної .або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини).
Розділові перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм.
Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600мм, за
ширино. 1000мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.4 Планування шиномонтажної дільниці
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Основне технологічне устаткування підбирається по табелях
технологічного устаткування, довідниках і каталогах, можна використовувати
також каталог нестандартного устаткування, що розробленого і випускається
науково-виробничим об'єднанням НВО «Транстехніка». Кількість основного
устаткування визначають по ступеню його використання при здійсненні
технологічного процесу.
Таблиця 2.8 - Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Число
Найменування Тип Габаритні Площа, займана Потужність
устаткування одини
Модель розміри, мм устаткуванням, м2 кВт
ць
Верстат для
121 1 1000х500 0,50 1,2
балансування коліс
Стенд для монтажа
Ш501М 1 640х1100 0,704 1,5
коліс
Стелаж для
зберігання
СИ 1 900х1800 1,62 -
покришок (3-х
ярусний)
Електричний
6140 1 400х350 0,14 1
вулканізатор
Вішалка для
СИ 1 1000х1000 1,00 -
зберігання камер
Верстак для ПІ 130 1 1300х1000 1,30 -
ремонту покришок
Ванна для СИ 1 800х800 0,64 -
перевірки камер
Стелаж для СИ 1 1500х500 0,75 -
зберігання дисків
коліс
Бокс для відходів ПИ-19 1 500х500 0,25 -
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Опис конструкції пристрою
Гальмівні барабани після деякого пробігу транспортного засобу та заміни
декількох комплектів гальмівних колодок або накладок зношуються. Тоді
наступає той момент, коли необхідно замінити гальмівний барабан, але без
спеціального пристосування це здійснити досить важко.
Знімач гальмівних барабанів призначений для ефективного демонтажу
гальмівних барабанів, які встановлені з натягом та потребують значних зусиль
для демонтажу.
3.2 Опис роботи пристрою
При обертанні у втулці (2) вал (4) по різьбі щільно притискається у вісь
автомобіля, при досягненні певного зусилля захвати (1) затискають гальмівний
барабан. Далі барабан без особливих зусиль знімається.
3.3 Розрахунок пристосування
3.3.1 Розрахунок гвинтових з'єднань
Захват кріпиться до маточини гвинтовими з'єднаннями. У цьому випадку
гвинт працює на зсув.
N = R Y F n Н (3.1)
де N – сила зсуву, Н, N=10000 H;
F – площа перетину гвинта, м2;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Y – коефіцієнт умови роботи: 0,9;
n – кількість зрізів;
R – розрахунковий опір гвинта, R= 200·10 Н/м2.
Виразимо площу:
N
F = м2 (3.2)
R Y n
Знайдемо площу перетину:
10000
F = = 28 10−6м2
200 106 0.9 2
Знімач має три захвати відповідно три гвинти, знайдемо площу перетину
одного гвинта:
28 10−6
F = = 9.3 10−6 м2
3
Знайдемо діаметр:
4 9.3 10−6
d = = 3,44 10−3м.
3.14
Приймаємо діаметр сполучних гвинтів рівним 6мм.
3.3.2. Розрахунок захвату
Захват необхідно розрахувати на розтяг і вибрати необхідну товщину
матеріалу. Матеріал, з якого буде виготовлений захват, – Сталь 20. Економія
матеріалу, може дати деякий виграш у вартості виготовленні всієї конструкції.
Основними даними для розрахунку є:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− матеріал
− сили, прикладені у момент роботи.
Представляємо захоплення у вигляді вертикальної балки із закладенням
вгорі
Рисунок 3.1 – Розрахункова схема захвата з епюрою внутрішніх сил
Гранично-допустим напруга для Сталі 20 [ϭ]=160 Мпа, сила N=10000 H.
Формула для розрахунку на розтяг має наступний вигляд:
N
F = ; (3.3)
де: F – площа перетину захвата;
N – сила розтягування, N рівна зусиллю знімача;
[ϭ] – гранично-допустима напруга.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
10000
F = = 62,5 10-6 м2.
160 106
Оскільки захватів три, то на одне захоплення доводиться F=20,8 мм2.
Приймаємо площу перетину захвату рівним 120 мм2 з розмірами 10 мм на
12 мм.
Отже, нами було спроектовано знімач гальмівних барабанів призначений
для ефективного демонтажа гальмівних барабанів.
Описано принцип дії пристрою, розраховані болтові з’єднання захватів
знімача, визначено матеріал та площину перерізу захватів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Розрахунок штучного освітлення
Раціонально виконане освітлення виробничих приміщень надає
позитивного психофізіологічного впливу на працюючих, сприяє підвищенню
якості продукції та продуктивності праці, забезпеченню її безпеки, знижує втому
і травматизм на виробництві, зберігає високу працездатність в процесі праці.
До освітлення надаються певні вимоги:
• освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для виконання
даної роботи;
• освітлення повинно бути рівномірним по робочій поверхні;
• на робочій поверхні не повинно бути тіні, особливо рухливої;
• в полі зору не повинно бути прямого і відбитого блиску (блиск-
підвищена яскравість освітленої поверхні, яка викликає осліплення);
• величина освітленості повинна бути постійною в часі;
• спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи (ця
вимога особливо суттєва для забезпечення правильної кольоропередачі);
• освітлювальні установки не повинні бути джерелом додаткових небезпек
та шкідливостей;
• установки повинні бути економні, прості та надійні в роботі.
Класифікація освітлення.
При освітленні виробничих приміщень використовують:
• природне освітлення, створене світлом небосхилу;
• штучне, яке здійснюється за допомогою електричних ламп;
• сумісне освітлення, при якому недостатнє за нормами природне
освітлення доповнюють штучним.
Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним
перебуванням людей у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і
штучне освітлення».
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
За конструктивним виконанням штучне освітлення може бути загальним і
комбінованим (до загального додається місцеве, встановлене безпосередньо на
робочих місцях). Використання тільки місцевого освітлення забороняється.
Штучне освітлення за призначенням поділяється на:
• робоче, призначене для виконання виробничого процесу;
• аварійне, забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці для
продовження роботи при відключенні робочого освітлення;
• евакуаційне, призначене для евакуації людей з приміщення при
відключенні робочого освітлення, встановлюється в місцях пересування людей;
• чергове, освітлення поза робочим часом.
Джерела світла.
В якості джерел світла для освітлення застосовують газорозрядні лампи і
лампи розжарювання.
Лампи розжарювання відносяться до джерел світла теплового
випромінювання. Переваги: зручні при експлуатації, не потребують додаткових
пристроїв для вмикання в мережу, прості у виготовленні. Недоліки: низька
світловіддача 7-20 лм/Вт, малий термін служби (до 2000 годин), в спектрі
переважають жовті і червоні промені (дуже відрізняє спектральний склад цих
ламп від сонячного світла), скривлюють кольоропередачу (тому їх не
застосовують при роботах, де потрібно розрізняти кольори).
Газорозрядні лампи - це прилади, в яких випромінювання оптичного
діапазону виникає в результаті електричного розряду в середовищі інертних
газів і парів металів, а також за рахунок явища люмінесценції. Переваги: велика
світловіддача 40-110 лм/Вт, високий термін служби ( до 10 000 годин), від
газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік практично в будь-якій
частині спектру, підбираючи відповідним чином інертні гази і пари металів.
Недоліки: пульсації світлового потоку, період розгорання може досягати 10
хвилин, утворення радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних ламп
через пульсацію світлового потоку можлива поява стробоскопічного ефекту.
Розрахунок освітлення містить у собі визначення кількості ламп загального
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
освітлення і їхня потужність. Велике значення на рівномірність освітлення надає
відстань між світильниками (Z) і висота їхньої підвіски (h).
При розрахунку варто мати на увазі, що перший ряд світильників повинен
розташовуватися від стіни на відстані, рівному 1/3Z якщо біля стіни перебувають
робочі місця, в інших випадках – 1/2Z.
Довжина виробничої дільниці L = 6 м, ширина В = 5 м, висота приміщення
H= 4 м.
Визначення кількість світильників типу «У» - універсал, необхідних для
даного приміщення.
Знаходимо відстань між центрами світильників:
Z = H 1.2 = 4 1.8 = 4,8м (4.1)
Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих
місць у стіни приймаємо:
1 1
a = Z = 4,8 =1,6м. (4.2)
3 3
Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у
протилежних стін (по ширині приміщення):
C1 = В − 2 a = 5 − 2 1,6 = 1,8м. (4.3)
Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по ширині приміщення):
C 1,8
n1 =
1 −1= −1 0 (4.4)
Z 4,8
n1 = 0
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині приміщення:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
n = n1 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)
Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників (по довжині):
C2 = L − 2 a = 6 − 2 1,6 = 2,8 м (4.6)
Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по довжині приміщення):
C2 2,8
n2 = −1= −1 0 (4.7)
Z 4,8
n2 = 0
Визначаємо загальну кількість рядів світильників (по довжині
приміщення):
n = n2 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.8)
Отже, у цьому приміщенні світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині 2 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 4
світильники.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього
приміщення:
W = L b W1 R
де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в
умовах автотранспортного підприємства).
W = 6 5 10.8 1.3 = 421,2Вт (4.9)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:
W 421,2
Wл = = =105,3Вт (4.10)
4 4
Отже, для одержання необхідної освітленості даного приміщення
(відповідно до норм) необхідно встановити 4 світильників з потужністю лампи
105 Вт. Для цього обираю лампові світильники ОРК-150 з габаритними
розмірами 1270х180х115 мм. Розташування світильників нарис.5.1.
Рисунок 4.1 - Система освітлення шиномонтажної дільниці
4.2 Інструктаж з техніки безпеки
До проведення робіт допускаються особи, які досягли 18 років, які
пройшли медичний огляд, перевірку знань з електроустаткування, що отримали
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
вступний інструктаж з техніки безпеки (ТБ) і первинний інструктаж на робочому
місці. Робочий зобов'язаний виконати ту роботу, яка йому доручена відповідно
до його кваліфікації.
На ділянці необхідно виконувати всі вимоги внутрішнього трудового
розпорядку, забороняється розпивання спиртних напоїв і куріння.
Основними шкідливими виробничими чинниками на дільниці є:
– шкідливі гази та токсичні рідини;
– обертові частини машин;
– можливість удару падаючими предметами;
– несправний інструмент.
У разі травмування або виявлення несправностей обладнання,
пристосувань, інструмента необхідно повідомити про це завідувача майстерні.
При нещасному випадку надати потерпілому долікарську допомогу.
За порушення вимог інструкцій з ТБ винні несуть відповідальність у
встановленому порядку.
Перед початком роботи:
– Одягнути спецодяг та спецвзуття, підібрані за розміром.
– Підготувати робоче місце, очистивши його від сторонніх предметів.
– Перевірити справність обладнання, інструменту, пристосувань,
захисного заземлення, вентиляції, освітлення.
– Перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан.
– Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння, звернувши
увагу на термін їх перевірки.
– Під час роботи:
– Забороняється доторкатися до рухомих частини верстатів.
– Використовувати технологічне обладнання лише за призначенням
відповідно до інструкції з експлуатації.
– Забороняється виконувати роботу на несправному обладнанні,
користуватися несправними інструментами, виконувати роботи, не пов'язані
з отриманими завданнями.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
– При появі ознак ненормальної роботи (гару, шуму, вібрації, і т.д.)
негайно припинити роботи.
– Після закінчення роботи:
– Відключити електрообладнання від мережі.
– Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття.
– Очистити і розкласти по місцях інструменти, очистити і змастити
обладнання.
– Очистити спецодяг від пилу і бруду і прибрати в шафу.
У випадку аварії слід відразу ж знеструмити електрообладнання, вжити
заходів щодо запобігання помилкового ввімкнення, вивісити заборонні плакати,
перевірити відсутність напруги на аварійній ділянці, електрообладнання для
виконання робіт з відновлення та ремонту встановлюється із заземленням для
захисту людей від ураження електричним струмом.
Металеві частини електрообладнання, корпуси електродвигунів, щити
управління і захисту, ручного інструменту і т.д. повинні бути надійно захищені.
При порушенні або несправності заземлення електричних установок необхідно
відразу ж відключити дану установку і негайно вжити заходів.
Заміна плавких вставок запобіжників в щитах повинна проводитися тільки
атестованим електромонтером при відключеній мережі живлення.
Електропроводка та арматура силових та освітлювальної мережі
виконуються кабелями з подвійною ізоляцією і захищаються від впливу високої
температури, механічних пошкоджень та хімічного впливу.
Роботи по ремонту устаткування і механізмів проводиться після повного
відключення від електромережі, при цьому в місцях відключення обов'язково
вивішуються попереджувальні плакати. Відключення і підключення живлення
проводиться черговим атестованим механіком. При роботі поблизу відкритих
струмоведучих частин електричних пристроїв необхідно встановлювати
дерев'яні щити та решітки, покриті гумовими килимками. Інструмент, який
застосовується для електромонтажних робіт, забороняється застосовувати без
ізольованих ручок. Весь інструмент випробовується високою напругою.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3 Пожежна безпека
Будинки пункту технічного обслуговування відносяться до категорії «Г» за
ступенем пожежної небезпеки.
Відповідно до норм засобів пожежогасіння на виробничих об'єктах
оснащуємо дільницю наступним інвентарем:
вогнегасники пінні - 2 шт.
ящики з піском - 1 шт.
сокири - 1шт.
Відповідальність за протипожежну безпеку, збереження і постійну
готовність до використання первинних засобів пожежогасіння несуть керівники
цих підрозділів.
У разі виникнення вогнища вогню необхідно негайно припинити доступ
повітря до нього, засипавши вогнище піском, закривши брезентом або збити
полум'я піною вогнегасника.
Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити, щоб
дороги, проходи, під'їзні шляхи до місць розташування пожежного обладнання
та інвентарю були вільними для руху, а пожежна сигналізація була доступна.
4.4 Охорона навколишнього середовища
На підприємствах металургійної і машинобудівної промисловості одна з
основних категорій стічних вод це масляні стоки.
Концентровані стічні води містять масел до 50 г/л. Це відпрацьовані
мастильно-охолоджувальні рідини (МОР), а також відпрацьовані миючі розчини,
що представляють собою стійкі емульсії типу "масло у воді". Їхня витрата
складає 0,5 - 200 м3/добу у залежності від потужності підприємства і типу його
продукції.
На багатьох підприємствах концентровані масловмісні стоки
розбавляються великою кількістю умовно чистих вод і перетворюються в
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
малоконцентровані. Вміст у них масла звичайно коливається від 10 до 500 мг/л.
Обсяг цих стічних вод досягає 5 - 10 тис. м3/добу.
Технологічні схеми очищення масловмісних стічних вод у нашій країні і за
кордоном передбачають змішування усіх видів масловмісних стічних вод, їхнє
відстоювання для видалення грубодисперсних і спливаючих домішок, обробку
коагулянтами і зневоднювання осадів, що утворюються.
Основним недоліком таких схем очищення є великі витрати коагулянтів і
утворення значних кількостей опадів, для зневоднювання яких потрібна
додаткова витрата коагулянтів з метою зниження вмісту в них масел. Практика
показує, що роздільна обробка коагулянтами малоконцентрованих і
концентрованих стічних вод вимагає менших витрат коагулянтів і
супроводжується утворенням менших об`ємів осадів.
Основна кількість концентрованих маслоемульсійних стічних вод на
підприємствах машинобудування і металообробки скидається у вигляді
відпрацьованих МОР. Свіжі МОР готують з технічних продуктів - емульсолів,
що представляють собою емульсії типу "вода в маслі". При змішуванні 3-10%
емульсолу, 90 - 95% води і 0,3% соди утворюються емульсії типу "масло у воді".
Для додання емульсії достатньої активності необхідне додавання до неї ще
одного компонента - емульгатора, здатного сорбуватися на поверхні обох -
рідин, що незмішуються. Крім зазначених компонентів, до складу МОР входять
різні стабілізатори, а також велика кількість присадок (антикорозійні,
бактерицидні та ін).
Середній термін використання МОР коливається від двох тижнів до
півтора місяців. Основними причинами заміни мастильно-охолоджувальних
рідин при холодній обробці металів є наявність у них великої кількості зважених
речовин (металевий пил, сажа, частки абразивних матеріалів), розшарування
МОР і їхнє загнивання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
Під час виконання даного дипломного проекту було проведено техннічний
розрахунок автотранспортного підприємства на 75 автомобілів, який включає в
себе визначення виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту
рухомого складу автомобільного транспорту АТП за попердньо відкорегованими
нормативами профілактичного обслуговування, розрахунок обємів робіт за
їхніми видами. Вибір і обґрунтування методів організації виробництва,
розрахунок кількості виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ
приміщень основного і допоміжного виробництва, визначення характеристик
будівель, споруд та в цілому генерального плану підприємства. В результаті
даних розрахунків було спроектовано виробничий корпус площею 1080 м2,
також розроблено генеральний план пдприємства площею 0,72 га.
В розілі 2.3.було обрано для проведення ТО проектування універсальних
постів.
У третьому розділі нами було спроектовано знімач гальмівних барабанів
призначений для ефективного демонтажа гальмівних барабанів.
Описано принцип дії пристрою, розраховані болтові з’єднання захватів
знімача, визначено матеріал та площину перерізу захватів.
Розроблені рекомендації та заходи з охорони праці, що дозволяють
покращити умови праці робітників. Розраховане освітлення у проєктованому
підрозділі. Розроблені правила пожежної безпеки та введені заходи по охороні
навколишнього середовища.
Отже, виконання кваліфікаційної роботи бакалавра допомогло набути
практичних навичок, щодо проектування автотранспортного підприємства і
краще засвоїти знання, отримані протягом всього навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності
274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний
ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во
освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023.
– 71 с.
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 –
39 с.
4. Марков О.Д. Станції технічного обслуговування автомобілів / Марков О.Д.
– К.: Кондор, 2008. – 536.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація
і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.-478 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ13.25.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
58
Додаток Б – Планування шиномонтажної дільниці
59
Додаток В – Генеральний план
60
Додаток Г – Знімач гальмівного барабана
61
Додаток Д – Специфікація Знімач гальмівного
барабана
62
Додаток Ж – Система освітлення шиномонтажної дільниці
63