ChSTU repository

60
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
___________________________________________________________________________________________
(повне найменування вищого навчального закладу)
Факультет гуманітарних технологій
___________________________________________________________________________
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення)
Кафедра соціального забезпечення
___________________________________________________________________________
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії))








КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

на тему: 

«ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ, ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ»








Виконав: студент		2	 курсу, групи 	СЗМ-022
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації)) 



Ткаченко В.С.				
 (прізвище та ініціали) 
Керівник 	Архипова С. П.				
(прізвище та ініціали) 
Рецензент _________________________ 
(прізвище та ініціали) 


Черкаси – 2023 р.
черкаський державний ТЕХНОЛОГІЧНИЙ університет
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Освітньо-кваліфікаційний рівень	магістр						

Галузь знань			232 Соціальна робота		
							(шифр і назва)
Спеціальність	232 “Соціальне забезпечення”	
(шифр і назва)

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав. кафедри
____________ к.е.н., доц. Журба І.О
“_____” _______________20 ____ р.



ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА СТУДЕНТУ

Ткаченку Вадиму Станіславовичу
													
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи: Особливості соціальної адаптації, внутрішньо переміщених осіб в сучасному українському суспільстві

Керівник роботи: Архипова Світлана Петрівна, доктор педагогічних наук____________________
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом по університету від “____” __________ 20___ р. № ________
2. Строк подання студентом роботи:“____” ________ 20___ р. 
3. Вихідні дані до роботи:
Об'єктом дослідження є соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб в сучасному українському суспільстві.
Предметом дослідження є підходи, стан і заходи соціальної адаптація внутрішньо переміщених осіб в українському суспільстві.
Метою кваліфікаційної роботи аналіз та обґрунтування підходів, стану та заходів соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб на прикладі Черкаської області та розробка соціального проекту «ВИ НЕ САМІ».
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)
схарактеризувати поняття «внутрішньо перемішена особа»;
проаналізувати міжнародний досвід зарубіжних країн щодо захисту внутрішньо переміщених осіб;
розглянути теоретичні засади соціальної адаптації ВПО, зокрема характеристику внутрішнього переміщення;
проаналізувати стан та заходи щодо соціальної адаптації в Черкаській області;
розробити соціальний проект, що дозволить покращити соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб у приймаючій громаді. 

5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових креслень):аналітичні таблиці, діаграми, план робіт по проекту.

6. Консультанти розділів роботи
Розділ	Прізвище, ініціали та посада консультанта	Підпис, дата
		Завдання видав	Завдання прийняв
1	Архипова С.П. 	___.___.20__ р.	___.___.20__ р.
2	Архипова С.П.	___.___.20__ р.	___.___.20__ р.
3	Архипова С.П..	___.___.20__ р.	___.___.20__ р.


7. Дата видачі завдання«_____»__________ 20__ р. 

Календарний план

№ з/п	Назва етапів дипломної роботи	Строк виконання етапів роботи	Примітка
1	Отримання завдання	___.___.20__ р.	виконано
2	Підготовка розділу І	___.___.20__ р.	виконано
3	Підготовка розділу ІІ	___.___.20__ р.	виконано
4	Підготовка розділу ІІІ	___.___.20__ р.	виконано
5	Здача кваліфікаційної роботи керівнику	___.___.20__ р.	виконано
6	Підготовка реферату	___.___.20__ р.	виконано
7	Здача кваліфікаційної роботи на кафедру	___.___.20__ р.	виконано
8	Зовнішнє рецензування кваліфікаційної роботи	___.___.20__ р.	виконано
9	Підготовка до публічного захисту кваліфікаційної роботи на засідання ДЕК	___.___.20__ р.	



Студент                          ____________________       _______________________
						              (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)
Керівник роботи  	____________________              _______________________
        (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)

Секретар ЕК 		____________________            _______________________
        (підпис)                                             (прізвище та ініціали)








РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота магістра на тему «Особливості соціальної адаптації, внутрішньо переміщених осіб в сучасному українському суспільстві» містить 83 сторінки, 6 таблиць, 10 рисунків, список літератури з 55 найменувань, 5 додатків.
Предметом дослідження є підходи, стан і заходи соціальної адаптація внутрішньо переміщених осіб в українському суспільстві.
Об'єктом дослідження є соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб в сучасному українському суспільстві.
Метою  роботи є аналіз та обґрунтування підходів, стану та заходів соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб на прикладі Черкаської області та розробка соціального проекту «ВИ НЕ САМІ».
Завдання роботи: 
cхарактеризувати поняття «внутрішньо переміщена особа»;
проаналізувати міжнародний досвід зарубіжних країн щодо захисту внутрішньо переміщених осіб;
розглянути теоретичні засади соціальної адаптації ВПО, зокрема характеристику внутрішнього переміщення;
проаналізувати стан та заходи щодо соціальної адаптації в Черкаській області;
розробити соціальний проект, що дозволить покращити соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб у приймаючій громаді.
За результатами дослідження сформульовані заходи щодо допомоги ВПО які постраждали від військового конфлікту.
Одержані результати можуть бути використані в практичній роботі соціальних установ та громадських організацій у Черкаській області, які надають послуги для ВПО допомагаючи їм адаптуватися в приймаючих громадах.

Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра_________
Рік захисту роботи __________________________________


                      Підпис студента ____________________
                      Дата ______________________________


ЗМІСТ


ВСТУП	7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ.	10
1.1. Характеристика  поняття «внутрішньо переміщені особи».	10
1.2. Досвід зарубіжних країн щодо захисту ВПО	19
1.3 Сучасні підходи до соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні	25
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ЗАХОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ.	30
2.1 Обсяги і структура внутрішньо переміщених осіб в Україні.	30
2.2 Аналіз стану та заходів щодо соціальної адаптації ВПО в Черкаській області та місті Черкаси	38
РОЗДІЛ ІІІ СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «ВИ НЕ САМІ»	49
3.1. Опис проекту «ВИ НЕ САМІ»	49
3.2. Механізми впровадження проекту	52
3.3. Фінансовий план проекту	56
3.4. Шляхи просування і очікувані результати проекту	59
ВИСНОВКИ	61
Список використаних джерел	65
ДОДАТКИ	71


ВСТУП

Будь-який військовий конфлікт породжує такі явища, як внутрішньо переміщені особи, біженці та кризи. Україна вперше зіткнулась з проблемою внутрішньо переміщених осіб та захистом їх соціально-економічних та культурних прав, свобод й гарантій їх реалізації у 2014 році. У всьому світі люди змушені тікати від конфліктів і лих, іноді деякі з них не можуть покинути свою країну, або не хочуть залишати землю, яку вони називають своєю тому, покинувши місце свого постійного проживання, залишаються в країні своєї громадянської належності та можуть користуватися її захистом.
Через невідворотні загрози безпеці, такі як ведення бойових дій, українські громадяни не мали іншого виходу, окрім як покинути своє житло та шукати безпечніше місце для себе та своєї родини.
Сьогодні, внутрішньо переміщені особи (ВПО) належать до однієї з найбільш уразливих груп українського суспільства. Багато внутрішньо переміщених осіб стикаються з бідністю через втрату робочих місць, вони живуть у невідповідних житлових умовах і мають труднощі із збереженням своїх законних прав через втрачені документи.
Оскільки ці люди не перетнули міжнародний кордон, коли покинули  свої домівки, влада України відповідає за їхній захист. Однак, незважаючи на те, що переміщені особи страждають від тих самих проблем, що й біженці вони не мають права на таку ж допомогу, як вони, через свій статус ВПО та дотримання державної політики повернення. ВПО вважаються тимчасово переміщеними громадянами, які повинні повернутися на місце де вони проживали, як тільки це стане можливим. Це не є реалістичним варіантом для більшості переміщених осіб через продовження активних бойових дій та вщент зруйнованих домівок.
В українській практиці питання внутрішньо переміщених осіб розглядаються з погляду вже існуючих підходів у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях, представлених у роботах наступних учених, які зробили величезний внесок у дослідження ВПО: В. Михайловського[24], Гудвін-Гілла[25], М. Малиха[26], Т. Кульчицький [27], М. Менжул [53],  А. Солодько та Т. Доронюк [5], Н. Ісаєва [28], О. Малиновська [4], О. Комарова та О. Славіна[6], О. Балуєва, І. Аракелова[7], О. Новікова[8] та  інших.
Однак в даний час актуальними залишаються аналіз сучасних підходів до соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб та обґрунтування заходів соціальної адаптації, зокрема, фінансування заходів, таких як: виходи в ефірі телевізійних інформацій, становлення білбордів, створення телеграм каналу для ВПО з метою привернення уваги до проблем внутрішньо переміщених осіб та соціальної поінформованості останніх.
Метою кваліфікаційної роботи є аналіз та обґрунтування підходів, стану та заходів соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб на прикладі Черкаської області та розробка соціального проекту «ВИ НЕ САМІ».
Завдання роботи:
схарактеризувати поняття «внутрішньо переміщена особа»;
проаналізувати міжнародний досвід зарубіжних країн щодо захисту внутрішньо переміщених осіб;
розглянути теоретичні засади соціальної адаптації ВПО, зокрема характеристику внутрішнього переміщення;
проаналізувати стан та заходи щодо соціальної адаптації в Черкаській області;
розробити соціальний проект, що дозволить покращити соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб у приймаючій громаді.
Об’єктом дослідження є соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб в сучасному українському суспільстві.
Предметом дослідження є підходи, стан та заходи соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в українському суспільстві.
Методи дослідження: 
теоретичні: аналіз наукової літератури, синтез для розкриття поняття «внутрішньо переміщені особи» та його змісту; порівняння, узагальнення, конкретизація для визначення сутності та змісту соціальної інтеграції  внутрішньо переміщених осіб;
методи математичної статистики для обробки, оцінки та інтерпретації результатів дослідження;
 «Інтелект–карти/MindMap» картографічний метод – для графічного представлення плану заходів проекту.
Теоретичні результати дослідження знайшли своє відображення у публікації до конференції «Актуальні проблеми соціальної педагогіки та соціальної роботи» на тему: «Сучасні підходи до соціальної внутрішньо перемішених осіб в Україні».(Додаток А) 
Одержані результати можуть бути використані фахівцями з соціальної роботи у визначенні шляхів оптимізації державної політики щодо соціальної адаптації ВПО, соціальній роботі з ВПО, а також можуть використовуватися фахівцями-практиками, соціальними працівниками та науковцями, які досліджують проблему внутрішньо переміщених осіб.















РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ.

1.1. Характеристика  поняття «внутрішньо переміщені особи».

В результаті подій які сталися у 2022 році, а мали своїм початком 2014 рік, воєнний конфлікт безжально охопив Україну. Окрім приголомшливої кількості руйнувань, мільйони людей стали внутрішньо переміщеними особами і не мають можливості повернутися до місць які вони називають домівкою. Хоча основна увага приділяється біженцям – людям, змушеним тікати через кордони через конфлікт чи переслідування – більшість тих, хто вигнаний по всьому світу, фактично залишаються у своїх країнах.
Цих людей, які залишили свої домівки, але не залишили батьківщину, називають «внутрішньо переміщеними особами», а не біженцями.
У 2011 році в українському законодавстві вперше з’явилося поняття, подібне поняттю внутрішньо переміщеної особи, а саме «біженець». У той час законодавці вирішували проблеми, з якими стикалася держава перед обличчям викликів глобалізації та конфліктів у сусідніх регіонах, таких як Грузія, Молдова та навіть у віддалених країнах. Біженцем відповідно до закону Україні «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», є особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань [52]. 
Отже, характеристики категорії біженців були визначені наступним чином:
не громадянин України;
знаходиться за межами своєї країни;
не може або не бажає повертатися до країни в якій постійно проживала;
має страх стати жертвою переслідування.
Категорія внутрішньо переміщених осіб, подібна до категорії біженців, але суттєво відрізняється від неї.
У вітчизняному законодавстві визначення внутрішньо переміщених осіб було встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». У першій редакції закону було зазначено наступне: ВПО визначався громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру [51]. Згодом до вищезгаданого законодавства були внесені зміни, в тому числі щодо тлумачення поняття "внутрішньо переміщені особи". Відповідно до чинного законодавства, внутрішньо переміщеними особами є громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (ч. 1 ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”) [1].
Проблеми внутрішньо переміщених осіб  досліджено в роботах  низки науковців: В. Михайловського[24], Гудвін-Гілла[25], М. Малиха[26], Т. Кульчицький [27], М. Менжул [53],  А. Солодько та Т. Доронюк [5], Н. Ісаєва [28], О. Малиновська [4], О. Комарова та О. Славіна[6], О. Балуєва, І. Аракелова[7], О. Новікова[8].
Також теоретичні аспекти визначення категорії «внутрішньо переміщені особи» досліджувалися багатьма науковцями. Зокрема, В. Михайловський вважає під «ВПО громадян України або осіб без громадянства або іноземців, які перебувають на території України на законних підставах і змушені та/або вимушені покинути своє житло або місце свого постійного проживання, зокрема, в результаті чи з метою уникнення наслідків збройного конфлікту, постійних проявів насильства, порушень прав людини, природних чи техногенних катастроф, окупації території іноземною державою або порушень норм міжнародного гуманітарного права або інших обставин, що походять з попередніх ситуацій, які можуть радикально змінити суспільний порядок [24].»
Гудвін-Гілл визначає переміщених осіб « як людей, змушених раптово та у великих кількостях раптово втікати зі своїх будинків у великих кількостях у результаті збройного конфлікту, внутрішньої ворожнечі, систематичних порушень прав людини або стихійних лих і перебувають на території власної країни. Ототожнюючи поняття “внутрішньо переміщена особа” та “переселенець”, автор підкреслює, що фактично ВПО – це особи, які підпадають під визначення “вимушені переселенці”, але які, покинувши місце свого постійного проживання, залишаються в країні своєї громадянської належності й можуть користуватися її захистом» [25].
М. Малиха зазначає, що « переселенці – це група населення, з якою світова громадськість стикається протягом багатьох років, проте на території незалежної України така категорія населення з’явилася вперше. Узагальнено до ВПО автор відносить громадян держави, які через воєнні дії та їх наслідки змушені були покинути постійне місце проживання з метою захисту свого життя та при цьому не перетнули межі державного кордону» [26].
Т. Кульчицький під вимушено переміщеними особами розуміє «громадян держави, які через воєнні дії та їх наслідки змушені були покинути постійне місце проживання задля убезпечення свого життя, при цьому не перетинаючи межі державного кордону» [27].
М. Менжул зазначає, що термін «внутрішньо переміщена особа включає осіб, які проживали в країні та були змушені покинути країну, постійне проживання та переселення в межах однієї країни у зв'язку з реальною небезпекою для життя, здоров'я їх особисто або членів їхніх сімей, масових порушень прав людини, переслідування внаслідок бойових дій, збройного конфлікту, масового насильства, надзвичайних ситуацій» [53].
У досліджені А. Солодько та Т. Доронюк був проаналізований закордонний досвід з урахуванням української специфіки. Надані рекомендації українській владі щодо вирішення проблеми внутрішньо переміщених осіб [5].
Н. Ісаєва пропонує розглядати ВПО «як осіб, які покинули місце свого постійного проживання внаслідок впливу або загрози впливу масових збройних конфліктів (сутичок, погромів) на ґрунті етнічних, расових, релігійних, гендерних, політичних чи будь-яких інших розбіжностей, воєнних дій, епідемій, катастроф природного чи техногенного характеру та знаходяться у межах державних кордонів» [28].
В праці О. Малиновської були проаналізовані керівні принципи, вироблені ООН щодо осіб, примусово переміщених всередині власних країн, показаний досвід розв’язання проблем внутрішніх переміщених осіб в Азербайджані, Грузії, Молдові, а також зроблено висновки з міжнародного досвіду, які могли б бути корисними для України [4].
В спільній праці О. Комарової та О. Славіної досліджено стан соціального захисту та особливості адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні у зв’язку з розгортанням військового конфлікту на Сході Україні та анексією АР Крим. Проаналізовано соціально-економічні проблеми, з якими стикаються переселенці в сучасних умовах. Розглянуто шляхи та методи державної підтримки внутрішньо переміщених осіб з метою їх успішного професійно-життєвого відтворення та соціально-економічної інтеграції в соціумі на нових місцях проживання [6].
О. Балуєва та І. Аркелова розглянули проблему дискримінації внутрішньо переміщених осіб крізь призму українського національного архетипу. Проаналізували нормативно-правові акти, які спрямовані на захист від дискримінації в Україні. Виявили основні області несправедливого поводження з аналізованими категоріями населення [7].
У колективній монографії «Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху» О. Новікова аналізує проблеми соціально-економічного розвитку Донбасу, причини та наслідки військового конфлікту, масштаби вимушеного переселення жителів Донецької та Луганської області; визначила довгострокові завдання щодо вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Розробила теоретичний підхід до формування концепцій відбудови та розбудови миру на сході України. Надала оцінку правових засад формування умов і можливостей захисту прав ВПО. Систематизувала міжнародний досвід вирішення їх проблем. Розробила методи оцінки можливості використання потенціалу ВПО як ресурсу для розвитку територіальної громади. Визначила інноваційні механізми формування та залучення наукових, економічних і соціальних ресурсів для вирішення проблем, що виникають внаслідок збройного протистояння на Сході України. Проаналізувала потреби у відновленні соціальної інфраструктури на постконфліктних територіях. Визначила механізм вирішення житлової проблеми для ВПО. Навела останні видання з проблематики успішних переселенців та окремі історії про них[8].
На основі розглянутих наукових точок зору та всебічного аналізу будемо дотримуватись такого визначення: внутрішньо переміщені особи – це особи, які залишили місце постійного проживання в межах державного кордону внаслідок впливу або загрози впливу масових збройних конфліктів (сутичок, погромів) на ґрунті етнічних, расових, релігійних, гендерних, політичних чи інших розбіжностей, військових дій, епідемій, природних або техногенних катастроф.
Ситуація з внутрішньо переміщеними особами є глобальною проблемою, яка виходить за межі національних кордонів, а також соціально-економічних, культурних та класових відмінностей. На даний момент чисельність внутрішньо-переміщених осіб у всьому світі сягнула рекордних 71.1 мільйона людей минулого року, які покинули своє житло, рятуючись від обстрілів, насильства і загроз які несуть бойові дії [1]. За графіком, що зображений на рисунку 1.1. можна прослідкувати кількість збільшення переміщених осіб по світу.


Рис. 1.1 Динаміка збільшення переміщених осіб з 2013 по 2022 рік. [1]
Причини внутрішніх переміщень – в Україні, як і в інших частинах світу – звичайно, різноманітні та складні. Не кажучи вже про стихійні лиха чи переміщення, викликані розвитком, здебільшого корінними причинами переміщення є ті, які спровокували або, принаймні, сприяли збройним конфліктам чи ситуаціям насильства. 
Бідність, брак ресурсів, політична нестабільність, а також слабкі системи управління та правосуддя – це може стати каталізатором переміщення населення, викликаного конфліктом. 
ВПО під час переміщень стикаються з такими небезпеками як [40]:
Економічні проблеми. 
необхідність вирішувати проблеми з житлом в разі його відсутності або витрачати власні заощадження для купівлі житла на новому місці перебування; 
низький рівень так званих переселенських виплат, несумісний із реальними потребами у родинних видатках на новому місці;
 необхідність пошуку роботи або нових можливостей для ведення бізнесу;
 відносно більш низький рівень доходів на новому місці мешкання,;
існування ризиків втрати майна на непідконтрольній уряду території.
Соціальні проблеми.
можливе несприятливе ставлення з боку місцевої громади; 
необхідність адаптації до нових реалій та статусів;
проблеми доступу до інфраструктури (закладів дошкільної та шкільної освіти, медичного обслуговування, іноді - гірші умови житлово-комунальної, транспортної, рекреаційної інфраструктури тощо);
 необхідність адаптації до нових умов життя.
Адміністративно-правові проблеми.
складність та тривалість отримання адміністративних послуг;
невизначеність правового статусу ВПО у процедурах доступу до інфраструктури, реалізації виборчих прав; 
реальна або уявна дискримінація в пенсійних правах; 
дискримінація у трудових та майнових правах.
Ці ж чинники часто перешкоджають припиненню переміщення та ще більше ускладнюють завдання відновлення життя та засобів для існування людей, які постраждали від переміщення. Внутрішнє переміщення може набувати різних форм, але ми хотіли б розглянути найрозповсюдженіші з них.
Збройний конфлікт.
Війни руйнівні для кожного учасника. Чийсь будинок може бути зруйнований в результаті бойових дій, або він вирішує покинути свій будинок, щоб врятувати своє життя. Цивільні особи, які потрапили в бій, шукають безпечніші місця, у тому числі в межах кордонів своєї країни. Високий рівень злочинності є ще однією причиною внутрішнього переміщення, люди шукають більш безпечні місця, якщо життя в їхньому районі стає надто небезпечним. Місця, де зараз проживає найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб, виникли  в результаті збройних конфліктів.
Стихійні лиха.
Великі та малі країни страждають від стихійних лих – від ураганів до землетрусів. Географічне розмаїття та розмір деяких країн означають, що деякі частини можуть бути пошкоджені внаслідок стихійного лиха, тоді як інші перебувають у безпеці.
Політичні та етнічні переслідування.
Репресивні режими протягом всієї історії переслідували власний народ. Це пригнічення інколи пов'язане із фізичним переміщенням людей. У різні періоди Китаю людей, яких вважали противниками уряду, насильно виселяли з будинків та відправляли у віддалені місця у межах його кордонів. Навіть якщо люди не піддаються насильницькому видворенню, вони можуть вирішити переїхати в безпечніші райони, де вони будуть почувати себе менш вразливими.
Більшість країн які зіткнулися з даною проблемою отримали її в наслідку збройного конфлікту і Україна не виключення. Бойові дії завжди є джерелом соціальних проблем, які впливають на людину зокрема та на суспільство в цілому. Наша країна займає перше місце серед країн які зіткнулися з такою самою проблемою [2]. 
Щороку мільйони людей у всьому світі стають переміщеними особами, внутрішнє переміщення часто є затяжною ситуацією: багато людей роками залишаються у підвішеному стані у місцях для внутрішньо переміщених осіб, гуртожитках чи інших притулках. Національні уряди несуть основну відповідальність за захист та благополуччя ВПО.
В лютому 2022 року Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України, реагуючи на труднощі котрі викликало безпрецедентне переміщення великої кількості громадян України внесла зміни в законодавство України яке було доповнено такими нормативно-правовими актами, як:
Закон України «Про забезпечення прав і свобод ВПО» від 20.10.2014 р. № 1706-VII;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 р. № 505;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про облік ВПО» від 01.10.2014 р. № 509;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 р. № 637.
Отже, проаналізувавши поняття «внутрішньо переміщенна особа» можна зауважити, що внутрішнє переміщення є глобальною проблемою, яка виходить за рамки національних кордонів і класових відмінностей. Наразі кількість ВПО у всьому світі досягла рекордних 71,1 мільйона людей. Причини внутрішнього переміщення різноманітні та складні. Більшість країн зіткнулися з проблемою ВПО внаслідок збройного конфлікту, і Україна не є винятком. Безпрецедентне переміщення великої кількості громадян України стало викликом для державного апарату. Через труднощі з якими зараз зіткнулася влада, є потреба звернутися до досвіду зарубіжних країн, які уже мають практики в такій складній і неординарній ситуації.

1.2. Досвід зарубіжних країн щодо захисту ВПО

Протягом 2022 року було зареєстровано 60,9 мільйонів внутрішніх переміщень або переміщень у 151 країні та території. На 60% більше, ніж у 2021 році, а також це найвищий показник за всю історію. Рекордні 32,6 мільйона були пов’язані з катастрофами, а 28,3 мільйона – з конфліктами та насильством[9]. Але чому кількість ВПО продовжує зростати? Швидка ескалація конфлікту та насильства в такій країні як Демократична Республіка Конго[10], а також значні стихійні лиха, такі як повінь у Пакистані[11], змусили мільйони людей шукати безпечного місця у 2022 році.
Термін «біженець» вперше з’явився в міжнародному праві після закінчення Першої світової війни, коли необхідно було належним чином визначити статус, права та обов'язки біженців. Першим документом, який дав визначення терміну «біженець», був Статут Міжнародної організації у справах біженців 1948 року. Згідно даного документу, біженцями визнавалися наступні особи [46]:
«жертви нацистського чи фашистського режимів чи режимів, які брали участь у Другій світовій війні на стороні фашистських режимів, або жертви квіслінгівських або подібних до них режимів, що допомагають фашистським режимам у їх боротьбі проти Об'єднаних Націй незалежно від того, користуються вони міжнародним статусом як біженці чи ні»;
«іспанські республіканці та інші жертви фалангістського режиму в Іспанії незалежно від того, чи користуються вони міжнародним статусом як біженці чи ні»;
«особи, які розглядалися як біженці до початку Другої світової війни з причин расової, релігійної чи національного характеру чи внаслідок їх політичних переконань».
Положення про статус біженця містяться в низці інших міжнародних документів, зокрема:
Загальна декларація прав людини (1948р.) [49].
«Кожна людина має право шукати притулку від переслідування в інших країнах та користуватися цим притулком».
Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (1949р.) [47].
«Відповідно до статі 44, держава, яка затримує, не повинна вороже поводитися з біженцями, які фактично не перебувають під захистом жодного уряду, лише на підставі їхньої юридичної належності до держави-супротивниці».
Конвенція про статус апатридів (1954р.) [48].
«Конвенція передбачає що держави надають апатридам, що знаходяться на їхніх територіях, принаймні таке ж сприятливе становище, як і своїм власним громадянам».
Декларація про територіальний притулок(1967р.) [50].
«Декларація гарантує , що кожна людина має право шукати притулку від переслідування в інших країнах та користуватися цим притулком».
«Ні до якої особи, не повинні застосовуватися такі заходи, як відмова від дозволу переходу кордону або, якщо вона вже вступила на територію, на якій вона шукає притулок, висилання чи примусове повернення до якоїсь країни, де ця особа може зазнати переслідування».
Дотримання вищевказаних міжнародних правил є необхідною гарантією прав біженців.
Тенденції збільшення кількості ВПО, та зростання і загальносвітова стурбованість, щодо гуманітарних проблем пов’язаних з ними створила умови нового поняття внутрішньо переміщених осіб.
 У 1972 році Організація Об'єднаних Націй розширила повноваження Управління Верховного комісара у справах біженців, який охоплював біженців і шукачів прихистку, тобто людей, переміщених у межах власної країни [4]. В 1998 році ООН були прийняті «Керівні принципи щодо переміщення осіб всередині країни» [12]. 
Відповідно до цих принципів, ВПО вважаються : «переміщеними всередині країни особами вважаються особи або групи осіб, яких змусили або змусили покинути або залишити свої будинки або місця звичайного проживання, зокрема або внаслідок того, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини, стихійних чи спричинених діяльністю людини лих, та які не перетинали міжнародно визнаних державних кордонів» [12]. В принципах зазначено, що переміщені особи мають право на повну рівність прав і свобод з іншими особами у своїй країні відповідно до міжнародного та національного законодавства. Вони не повинні зазнавати дискримінації у здійсненні своїх прав і свобод на підставі того, що вони переміщені всередині країни особи [12].
Дані принципи потрібні, щоб захистити ВПО від дискримінації, пов’язаної з становищем у яке вони потрапили, а також забезпечити їх правами і свободами, які мають інші особи в країні.
Враховуючи, що Україна змушена в екстреному порядку розробляти законодавство в сфері ВПО, тобто в тій галузі, де відсутня достатня кількість знань і досвіду їй буде важливо орієнтуватися на наявний досвід в даній сфері а, отже, в даній ситуації Керівні принципи є надійним орієнтиром для української влади. 
Але, так як ВПО є проблемою не тільки для України, було б резонно розглянути досвід зарубіжних країн.
Сполучені Штати. «Катріна» була надзвичайно потужним і смертоносним ураганом, який завдав величезної шкоди та забрав величезну кількість людських жертв. Це був найдорожчий і один із п’яти найсмертоносніших ураганів, які коли-небудь випадали на долю Сполучених Штатів [13]. У Новому Орлеані, де більша частина столичної території знаходиться нижче рівня моря, федеральні чиновники спочатку вважали, що ураган пройшов без тяжких наслідків. Хоча новий Орлеан і не постраждав від сильних штормових вітрів, справжня загроза стала незабаром очевидною. Система дамб, що стримувала значний масив води, була повністю затопленою. В результаті дамби були прорвані і 80% міста було затоплено[13]. В місті була встановлена ефективна військова присутність, яка допомагала в евакуації потерпілих.
Для врегулювання проблем ВПО були задіяні неурядові організації такі як Американський Червоний Хрест, Південна баптистська конвенція, Армія порятунку, Оксфам, Колектив Common Ground Collective, «Річка надії», Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів та багато інших благодійних організацій надали допомогу постраждалим після урагану[15]. Ці організації зібрали пожертвування від громадськості на суму 4,25 мільярда доларів США, причому Червоний Хрест отримав понад половину цих пожертвувань [15].
Ураган накрив площу приблизно 90 тисяч квадратних миль та знищив житло приблизно 700 000 людей [16]. 
Для покращення стану ВПО та відновлення постраждалих районів Конгрес США виділив 110 млрд доларів[17]. Станом на серпень 2006 року понад 100 тисяч сімей проживали в трейлерах, представлених FEMA у зв'язку зі втратою житла [17].
Грузія. З початку 1990-х років до 2008 року хвилі конфліктів змусили тисячі мешканців, переважно етнічних грузинів, залишити свої будинки. Ці ВПО втекли від військових конфліктів у двох регіонах Абхазії та Південній Осетії на початку 1990-х років. Друга хвиля переселенців прокотилася по Грузії в серпні 2008 року, коли спалахнув збройний конфлікт між російськими та грузинськими військами за Південну Осетію. За повідомленнями, загальна кількість переміщених осіб під час військових конфліктів сягнула 265 000 осіб, включаючи осетин та грузин [18].
Важливим рішенням для вирішення проблем по забезпеченню житлом вимушено переміщених осіб стала прийнята Державна стратегія щодо ВПО та планів дій, розроблених на їх реалізацію [19]. Також важливе місце зайняла законодавча база, котра регулювала права переміщених осіб, зокрема право на повернення своєї землі [19].
 А також в 2009 році був створено окремий Керівний комітет зі справ ВПО, основним завданням якого було:
забезпечення переміщених осіб постійним житлом, або раціональне розміщення з урахуванням умов проживання та соціально-економічним станом окремих регіонів країни; 
соціально-економічна інтеграція та доступ до кваліфікованого медичного обслуговування і якісної освіти; 
реорганізація системи управління; 
створення інфраструктури, яка згодом використовувалася для вирішення багатьох інших важливих соціально-економічних проблем;
залучення внутрішньо переміщених осіб до прийняття рішень для уникнення ускладнень [20].
З грузинського досвіду можна зробити корисні висновки, на які варто звернути увагу в вирішенні українських проблем:
Розселення у великі населені пункти перешкоджає інтеграції переселенців. Грузинський досвід показує, що підходи, які зосереджені на участі невеликих громад є більш ефективним і результативним в інтеграції переміщених осіб.
Вирішення проблеми переміщених осіб вимагає комплексного підходу, який враховує різні аспекти, такі як житло, працевлаштування та соціальна інтеграція. Якщо ми хочемо досягти реальних результатів, не можна зосереджуватися на одній сфері та ігнорувати інші.
Розширення можливостей ВПО, залучення їх до політичного процесу та захист їхніх власних прав є критично важливим. Це забезпечить те, що їхні голоси будуть почуті, а їхні конкретні проблеми будуть враховані під час прийняття рішень.
Допомога, що базується на потребах, має бути пріоритетною. Необхідно застосувати більш індивідуальний підхід, щоб гарантувати, що допомога надається на основі фактичних, а не загальних потреб.    
Залучення ВПО до спільних проектів. Участь ВПО у житті ОСББ, роботі локальних громадських організацій чи волонтерських рухів якнайкраще сприяє інтеграції. Люди почуваються важливими та корисними для нової громади, а отже, стають її повноцінною частиною [21].
Сербія. Сербія має найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у Європі, понад 205 000 ВПО проживають в її межах [22]. Більшість із них стали переселенцями в 1999 році внаслідок військового втручання Організації Північноатлантичного договору у Косово. Старання сербської влади з самого початку були направлені на забезпечення ВПО житлом. В рамках програми урядові органи Сербії розробляли стратегію щодо задоволення потреб різних категорій:
будівництво або купівля квартир для тих, хто хоче інтегруватися в містах; 
купівля сільських будинків для тих, хто живе у сільській місцевості;
кредити; 
розподіл будівельного матеріалу для тих осіб, які вже мають ділянку землі; 
реконструкція пошкоджених будинків [23].
Ці проекти були реалізовані відповідно до розроблених планів. В рамках кожного муніципалітету були складені списки потенційних бенефіціарів і знайдені можливості для забезпечення їх житлом.
Проаналізувавши зарубіжний досвід встановлено, що: на основі терміну «біженець» з’явився новий термін «внутрішньо переміщеної особи»; міжнародна спільнота вже має надійні орієнтири для вирішення проблем внутрішнього переміщення, зокрема, це «Керівні принципи щодо переміщення осіб всередині країни», схвалені ООН. Ці принципи необхідні для захисту від дискримінації, пов'язаної з становищем, в яких знаходяться ВПО, а також для забезпечення прав і свобод, які мають інші особи в країні.
Проблема внутрішньо переміщених осіб може несподівано торкнутися будь-якої країни, від Сполучених Штатів до Демократичної Республіки Конго, незалежно від економічної могутності або цивілізаційного розвитку. 
Оскільки проблема ВПО є різноплановою, то обмін досвідом між країнами дозволить розробити дієві заходи, які дозволять в критичний момент ефективно відповісти на виклики поставлені владі. Розглянувши досвід США, Грузії та Сербії переконані, що вирішення проблеми переселенців потребує спеціальної законодавчої бази, координації зусиль та спеціальних органів для її реалізації. Враховуючи обмеженість ресурсів значну підтримку можуть надати міжнародні організації.

1.3 Сучасні підходи до соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні

Соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб є не лише важливою проблемою, а й необхідністю для нашого суспільства. Україна має один із найвищих показників чисельності внутрішньо переміщених осіб (ВПО): станом на березень 2023 року зареєстровано понад 5 мільйонів відповідних заявок [29]. Невідомо, скільки ще ВПО офіційно не зареєстровано. Для досягнення інтеграції людей у свої громади цій темі необхідно приділяти особливу увагу, проводити регулярні дискусії та розробляти ефективні заходи на національному та місцевому рівнях.  
Поняття адаптації є дуже розпливчастим. Кожна наукова галузь, яка його використовує, інтерпретує його відповідно до своїх особливостей. Тому саме системний підхід до вивчення адаптаційних проблем дозволяє подолати штучний розподіл видів і рівнів адаптації і розглядати її як цілісний процес.
Адаптація – «процес пристосування організму; сукупність морфологічних, фізіологічних, поведінкових та інших особливостей організму, які дають йому змогу вести оптимальний спосіб життя в наявних умовах існування, наприклад»:
зорова адаптація;
слухова адаптація;
адаптація нервових центрів [30].
Однак в нашій роботі ми будемо використовувати термін соціальної адаптації. У наукових джерелах ми знаходимо такі визначення соціальної адаптації:
«безперервна підтримка відповідності внутрішніх відносин до зовнішніх» [31];
«процес пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи стосунків із соціальними об’єктами, інтеграція особистості в соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища» [32];
«процес пристосування індивіда (групи індивідів) до соціального середовища, який проявляється в забезпеченні умов, що сприяють реалізації його потреб, інтересів, життєвих цілей» [33];
«процес освоєння та засвоєння індивідом суспільних відносин, норм поведінки й системи цінностей, що наявні у певному суспільстві завдяки матеріальним і духовним компонентам середовища» [34].
Поняття «соціальна адаптація» аналізувалося багатьма вченими. На думку Ф.Б. Березіна, «соціальна адаптація це явище, що характеризує найоптимальніше пристосування психіки людини до умов середовища життєдіяльності» [54]. Л. Е. Орбан-Лембрик зазначає, що процес соціальної адаптації – «це єдність процесів акомодації (засвоєння правил середовища, «уподібнення» йому) й асиміляції («уподібнення» собі, перетворення середовища), тобто двосторонній процес і результат активності суб’єкта та соціального середовища» [55].
 Типовим поясненням соціальної адаптації є – «складний, детермінований низкою об’єктивних (природнім середовищем, соціально-економічним устроєм, усталеним укладом господарювання) та суб’єктивних (якісними культурницькими характеристиками, ментальністю, поведінкою) чинників процес: адаптивна діяльність людини стосовно довколишнього середовища, яка зумовлена динамікою соціальної реальності, у котрій перебуває людина» [35]. Для її подолання використовуються засоби соціальної адаптації такі як:
Психологічна підтримка. 
Вона може включати індивідуальну консультацію з психологом, групові сеанси підтримки та терапії, а також роботу з волонтерами та державними установами [36].
Професійна підготовка та перекваліфікація.
Вона може включати вивчення нових професійних навичок і виконання практичних вправ, які допоможуть переміщеним особам знайти роботу та успішно інтегруватися в нове середовище [36].
Доступ до соціальних послуг і підтримки.
Допомога в отриманні доступу до соціальних послуг і підтримки, таких як медичне обслуговування, фінансова допомога, житло та харчування. Успішна адаптація переміщених осіб вимагає забезпеченням належних умов проживання та доступу до необхідних ресурсів [36].
Внаслідок подій 2022 року кількість переселенців в Україні зросла вдесятеро. Хоча жодна соціальна система не може легко підготуватися до такої ситуації, варто зазначити, що за цей період значно зросла роль індивідуальної ініціативи громадян України у інтеграції та допомозі в пошукі роботи ВПО.
Зараз хотілося б згадати, про підприємства, які розвивають свої громади шляхом інтеграції внутрішньо переміщених осіб.
Продуктова лінійка «Vilni». 
Проект було розпочато на початку війни у ​​відповідь на зростаючу кількість безробітних внутрішньо переміщених жінок, які зіткнулися з серйозними економічними труднощами та особливо потребували психологічної підтримки. Vilni - компанія, яка виробляє в'язані вироби ручної роботи. Тут виготовляють шкарпетки, теплі шарфи та шапки з унікальним українським орнаментом. Виробництвом займаються жінки-ВПО. Таким чином, соціальні підприємства забезпечують жінок робочими місцями та сприяють розвитку жіночих спільнот. [37]. 
Сучасна сімейна пасіка. 
Сімейна пасіка в селі Кольмірче Хмельницької області займається виготовленням продуктів бджільництва ручної роботи. Тут виробляють мед, маточне молочко, пилок, віск та багато інших продуктів. Основна мета цього проекту – працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та сприяння їх соціальній адаптації на новому місці проживання [37]. 
Бренд чоловічого одягу «Фламінго».
Бренд з виробництва одягу створює дешевий, якісний та доступний чоловічий верхній одяг. Бренд орієнтований на працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Нові працівники пройдуть навчання та отримуватимуть допомогу в отриманні нових навичок у швейній галузі [37]. 
Агенція нерухомості «Квадратний метр». 
Агентство почало працювати в Чернівцях, куди багато людей переїхало на початку війни.  Проект спрямований на допомогу людям постраждалим від війни, які перебувають в Чернівецькій області і зіштовхуються з проблеми із пошуком домівки. Для цього вибудовується взаємодія власників житлової та нежитлової нерухомості для реконструкції та створення тимчасових прихистків через агентство. Наразі  завдяки цим заходам більше 200 сімей у Чернівецькій області безкоштовно проживають у приміщеннях, переобладнаних під тимчасові притулки [37].
Проаналізувавши сучасні підходи до соціальної адаптації можна констатувати, що соціальна адаптація це складний, тривалий і динамічний процес, зумовлений розв’язанням багатьох різноманітних і складних завдань, але не зважаючи на всю складність індивідуальна ініціатива громадян допомагає ВПО інтегруватися та соціалізуватися на новому місці.






















РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ЗАХОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ.

2.1 Обсяги і структура внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Ситуація з внутрішньо переміщеними особами в Україні існує вже не перший рік, незважаючи на всі спроби її подолати з боку української влади за партнерської допомоги інших країн і гуманітарних організацій, натепер інтеграція внутрішньо переміщених осіб на території України зіштовхується з низкою проблем, які нині повною мірою неврегульовані.
Внутрішньо переміщені особи за умов збройного конфлікту – це досить нова категорія українського суспільства, з якою світ уже неодноразово стикався, але для нашої держави ця категорія населення з’явилася вперше, тому це пояснює неготовність влади до вирішення одразу багатьох проблем цих людей. 
Державна політика щодо ВПО пройшла значний шлях і має конкретні здобутки. Державні органи виробили певне нормативно-правове поле та накопичили досвід. Для забезпечення соціального захисту переселенців створено міжвідомчий координаційний штаб, до якого увійшли представники 15 міністерств та відомств, які забезпечують організацією соціального захисту ВПО, кожен у межах своїх повноважень. Можна вважати, що важливим результатом процесу розробки національної політики щодо внутрішньо переміщених осіб стало визнання і розуміння того, що ця проблема носить довгостроковий характер.
Держава веде реєстр внутрішньо переміщених осіб, для чого Мінсоцполітики має єдину базу даних про внутрішньо переміщених осіб, до якої вносяться відомості про переселенців під час їх реєстрації.
Довідка про взяття на облік це документ, що підтверджує факт внутрішнього переміщення та поставлення на облік ВПО, а також підтвердження місця проживання в період дії обставин, що змусили переселенця залишити своє місце проживання.
Реєстрація та отримання довідки є правом, але не обов’язком внутрішньо переміщених осіб. Особа, яка виїхала з непідконтрольних територій, може перебувати на території України без реєстрації територій як внутрішньо переміщеної особи. Проте отримання такої довідки дає певні права та можливості переселенцям. Розглянемо деякі з них [39]:
 «щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг»;
«щомісячна адресна допомога надається внутрішньо переміщеним особам, узятим на облік в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення»;
Допомога призначається для сім’ї та виплачується одному з ї членів в таких розмірах [39]:
«для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 грн на одну людину, для осіб з інвалідністю І групи та дітей-інвалідів - 130 відсотків»;
«прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»;
«для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»;
«для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність»;
«для працездатних осіб - 442 гривні на одну людину».
За даними Мінсоцполітики, станом на 14 жовтня 2023 року в Україні зареєстровано 4 млн 894 тис. 640 внутрішньо переміщених осіб. На рисунку 2.1. зображена карта України з кількістю ВПО по кожні області станом на 2023 рік. 


Рис. 2.1. Кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб станом на 2023 рік [3].
Відповідно до логіки розфарбування, чим синіший колір, тим більше внутрішньо переміщених осіб проживає у кожному регіоні. Наведені дані свідчать про нерівномірність розподілу внутрішньо переміщених осіб в Україні, що створює надмірне соціальне та адміністративне навантаження на місцеві громади, ринок праці та соціальну інфраструктуру населених пунктів. 
Нижче наведена таблиця 2.1, яка відображає ситуацію з кількістю ВПО, зареєстрованих по областях.
Табл. 2.1
Кількість ВПО за областями.
Область	Осіб
Вінницька область	182 738
Волинська область	60 160
Луганська область	277 700
Дніпропетровська область	442 323

Продовження таблиці 2.1.
Львівська область	257 066
Донецька область	521 362
Полтавська область	222 452
Житомирська область	111 220
Закарпатська область	156 478
Запорізька область	201 337
Івано-Франківська область	145 678
Київська область	341 406
Кіровоградська область	97 110
Миколаївська область	111 896
Одеська область	211 234
Рівненська область	62 081
Сумська область	79 001
Тернопільська область	86 587
Харківська область	444 322
Херсонська область	32 084
Хмельницька область	150 946
Черкаська область	162 033
Чернігівська область	78 690
Чернівецька область	92 877
Київ	364 232
Всього	4 894 640 

Розглянувши дані, які відображають ситуацію з ВПО, котрі стали на облік, можна зробити висновки. Найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб згідно даних Міністерства соціальної політики припадає на Донецьку, Харківську та Дніпропетровську області. Найменша кількість ВПО зареєстрована у Чернігівській, Херсонській  та Волинській області. Щодо міста Києва та Київської області в них сукупно зареєстровано понад 700 тисяч осіб. Нажаль ці данні не враховують тих, хто шукає притулку, але не зареєстрований офіційно.


Рис. 2.2. Кількість внутрішньо переміщених осіб за статевим розподілом[3]. 

З наведеної інформації, що представлена на рис.2.2. ми можемо зауважити, що спостерігається суттєве переваження жінок відносно до чоловіків, 60 % проти 40%, або 2млн. 294 тис. жінок проти 1 млн.970 тис. чоловіків.


Рис. 2.3. Кількість неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб станом на 2023 рік [3].

В наведеному рисунку 2.3. представлено відсоткові пропорції показника кількості внутрішньо переміщених осіб порівняно двох категорій: дітей та дорослих. Проаналізувавши ми можемо зробити висновок, що ми маємо значну кількість ВПО серед дітей в кількості 1 млн. 42 тис. або 21,5% від загальної частки переміщених осіб.
 

Рис.2.4. Структура внутрішньо переміщених осіб за віковими групами [3].

Як показано на рис.2.4 ми маємо різноманітні вікові групи серед внутрішньо переміщених осіб, хоча ми бачимо великий потенціал трудових ресурсів, оскільки молодь є більш динамічною та креативною, має сучасну освіту та здатна до нових видів діяльності, частка людей похилого віку є досить вагомою і складає 1 млн.358 тис.139 осіб.
Оскільки державні установи, маючи обмежені законодавчі можливості, для обслуговування внутрішньо переміщених осіб, тому вони потребують підтримки благодійних та громадських організацій, з метою отримання необхідних адміністративних, соціальних, освітніх та медичних послуг для ВПО на новому місці проживання.
 «Арт Десант» – діяльність, пов’язана з морально-психологічною та соціальною підтримкою внутрішньо переміщених осіб (з акцентом на дітей) через : проведення вихованцями та викладачами виїзних та стаціонарних, mini освітніх послуг, ігрових розважальних програм та веселих розважальних програм (майстер-класи, фокуси, міні-концерти, флешмоби тощо) [41].
Напередодні нового навчального року з 1 червня по 1 вересня 2023 року «Карітас України» організовує всеукраїнську традиційну благодійну акцію "Шкільний портфелик". Мета акції:
зібрати кошти для забезпечення дітей у багатодітних та кризових сім’ях прифронтових районів усім необхідним до початку школи;
надати практичну підтримку підопічним сім'ям з боку небайдужих людей та бізнесу;
створити святкову атмосферу [42].
Projector Foundation за підтримки ISAR Unity розпочинає реалізацію проекту з надання українським жінкам з окупованих територій безкоштовних курсів дистанційного навчання у сфері креативних та ІТ-індустрій.
В рамках курсу студенти працюватимуть над замовленнями для реальних клієнтів. Це означає отримання не лише теоретичних знань, а й практичних навичок, необхідних для роботи початкового рівня.
Навчання проводиться за трьома напрямками:
IT Project Management;
Web-design Beginning ;
SMM.
По закінченню курсу учасники отримують сертифікат і готове до використання портфоліо [43].
Компанія Rozetka спільно з благодійним фондом "Карітас України" запустила благодійну ініціативу «Подаруйте набір турботи». В рамках проекту набори з продуктами харчування та засобами гігієни будуть передані українцям, які були змушені покинути свої домівки через війну.
Щоб допомогти, необхідно замовити один або декілька «наборів турботи», обрати представництво Карітасу України та оплатити замовлення. А далі набори розподіляють серед десятьох регіональних центрів у Запоріжжі, Дніпрі, Чернівцях, Івано-Франківську, Полтаві, Дрогобичі, Коломиї, Одесі, Києві та Житомирі [44]. 
Нещодавно стартував проект «Професійна орієнтація. Кар’єра. Підприємництво», покликаний допомогти громадянам України, які втратили роботу через вимушену міграцію.
Проект орієнтований на дорослих внутрішньо переміщених осіб та представників інших вразливих груп таких як ветерани та їхні сім'ї, люди з інвалідністю, люди, які були змушені покинути свої домівки через війну, які втратили роботу або джерела доходу внаслідок війни і шукають нові можливості працевлаштування, започаткування власної справи або намагаються встати на ноги.
Для підтримки людей вищезазначених категорій була сформована команда експертів, серед яких менеджери, консультанти, психологи та рекрутери, а також представники компаній, місцевої влади та регіональних центрів зайнятості, котрі надають всебічну підтримку учасникам проекту в їхньому поверненні до професійного життя та самореалізації [45]. 
Проаналізувавши  обсяги і структуру внутрішньо переміщених осіб, ми дійшли до таких висновків:
через військові дії та їх наслідки ВПО змушені були покинути постійне місце проживання для збереження свого життя, при цьому залишаючись на території своєї держави;
дані про кількість ВПО не є точними, оскільки велика кількість переміщених осіб не отримували цього статусу офіційно;
нерівномірний розподіл в ВПО по Україні, створює надмірне соціальна та адміністративне навантаження на місцеві громади, ринок праці та соціальну інфраструктуру;
державні установи мають обмежені законодавчі можливості для роботи з внутрішньо переміщеними особами і потребують підтримки з боку благодійних організацій.
Отже, держава має сприяти захисту та підтримці цієї категорії населення, спираючись на міжнародні норми регулювання питань, які пов’язані з проблемами внутрішнього переміщення, сформулювати власну нормативно-правову базу щодо врегулювання прав, обов’язків і пільг для ВПО. Це обов’язково необхідно зробити якнайшвидше, щоб підтримати моральний дух громадян, які вимушені були переміститися через військові дії, допомогти їм реалізуватися на новому місці проживання з дотриманням усіх прав громадянина України та використати стратегію їхньої адаптації на користь держави.

2.2 Аналіз стану та заходів щодо соціальної адаптації ВПО в Черкаській області та місті Черкаси

Кількість внутрішньо переміщених осіб фіксується шляхом отримання надійних співставлених даних які отримані із статистичних служб охорони здоров’я, соціальних установ, правоохоронних органів та громадських організацій. Для того, щоб показати зміни в сфері запобігання, захисту, на рівні держави збираються відповідні статистичні дані.
Також статистичні дані допомагають дістати глибину картину і відповідно до досліджень можна зробити висновки щодо основних проблем та потреб ВПО в Черкаській області та м. Черкаси.

Рис 2.5. Кількість зареєстрованих облікованих ВПО в Черкаській області станом на 2023 рік [3].
Згідно даних Мінсоцполітики, станом на 14 жовтня на обліку у Черкаській області перебуває 146 тис. 936  внутрішньо переміщених осіб [3].

Рис. 2.6. Кількість внутрішньо переміщених осіб за статевим розподілом в Черкаській області станом на 2023 рік [3]. 

Згідно інформації, що представлена на рисунку 2.6 можна зазначити, що жінки значно переважають над чоловіками 60,5% проти 39,5%, тобто 88895 жінок проти 58041 чоловіків.


Рис. 2.7. Кількість неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб в Черкаській області станом на 2023 рік [3].

На рис. 2.7 показана кількість ВПО в Черкаській області, поділених на дві категорії – діти та дорослі – та їх відсоткове співвідношення. Аналіз показує, що кількість дітей ВПО становить 38657, що становить 27,1% від загальної кількості переміщеного населення.


Рис. 2.8 Структура внутрішньо переміщених осіб за віковими групами в Черкаській області станом на 2023 рік [3].

Як показано на рисунку 2.8 серед ВПО є різні вікові групи. Одночасно з молодшими віковими групами  які є більш активними та креативними, мають сучасну освіту та здатні до нових видів діяльності, ми маємо і велику частку людей похилого та передпенсійного віку котра є значною і становить 42624 осіб.
Таблиця 2.2.
Кількість внутрішньо переміщених осіб в місті Черкаси станом на 2023 рік
№	п/п	Назва територіальної громади Черкаського району 		Розміщено осіб	У тому числі
	З якого прибули	Де розміщені		Дієздатних осіб 	Дітей	В т.ч. осіб із інвалідністю
				чоловіків	жінок		
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Луганська	Черкаси	3555	1058	1957	818	135

                                            
    Продовження таблиці 2.2.
2	Донецька	Черкаси	8580	8580	4600	2101	433
3	Чернігівська	Черкаси	2446	2446	1346	657	152
4	Харківська	Черкаси	6629	1581	3584	1708	243
5	Запорізька	Черкаси	1139	236	524	367	33
 6	Миколаївська	Черкаси	545	128	268	152	19
7	Київська	Черкаси	1791	387	886	553	118
8	Сумська	Черкаси	2799	506	1315	967	75
9	Херсонська	Черкаси	1479	373	660	433	25
10	Житомирська	Черкаси	24	8	8	8	2
11	Полтавська	Черкаси	7	3	1	2	0
12	Вінницька	Черкаси	2	2	0	0	0
13	Дніпропетровська	Черкаси	332	63	189	110	9
14	Одеська 	Черкаси	54	6	19	28	2
Всього:	29510	7029	15407	7953	1253


Проаналізувавши показники наведенні у таблиці можна зробити висновок, що на обліку перебуває 29510 внутрішньо переміщених осіб, з них:
чоловіків – 7029;
жінок – 15407;
дітей – 7953;
осіб з інвалідністю – 1253.
Відповідно до показників, наведених у таблиці найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб, які прибувають до м. Черкаси з Донецької та Харківської областей. Найменша кількість ВПО прибула з Полтавської, Вінницької та  Житомирської області. Отже, можна зробити висновок, що активні бойові дії спровокували велику кількість переміщених осіб, і з зменшення бойових дій зменшувалася і кількість ВПО.
Відповідно до інформації котру надав департамент соціальної політики:
З 24.02.2022 департаментом видано 28230 довідок ВПО.
Про державне грошове забезпечення ВПО.
Допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам отримують 15598 сімей. 
Заяви про надання одноразової матеріальної допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву російською федерацією греблі Каховської гідроелектростанції подали 67 осіб.
Про компенсації витрат за тимчасове розміщення ВПО.
У 787 домоволодіннях у м. Черкаси проживають 2188 внутрішньо переміщених осіб. 
За 7 місяців 2023 року призначено компенсації жителям міста Черкаси, які розмістили у своїх житлових приміщеннях ВПО, на загальну суму                      7,5 млн. грн. 
В Черкаській області виплату компенсації проводить Товариство Червоного Хреста України. 
Про забезпечення ВПО гуманітарною допомогою.
З початку війни Черкаським міським центром соціальних служб отримано гуманітарну допомогу (продукти харчування, постільна білизна, побутова та оргтехніка, меблі тощо) на суму майже 14 млн. грн. Гуманітарна допомога передається юридичним та фізичним набувачам такої допомоги, зокрема – комунальним закладам охорони здоров’я, освіти та соціальної сфери. Серед донорів: 
представництво в Україні Міжнародної організації з міграції; м. Сумгаїт, Азербайджанської республіки;
представництво HELP HEROES OF UKRAINE, INC, NFP в Україні;
Черкаська обласна організація Товариства Червоного Хреста.
Про розміщення ВПО у місті Черкаси.
З метою тимчасового розміщення ВПО проведено капітальний ремонт чотириповерхової будівлі комунальної форми власності колишньої дитячої поліклініки за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 148, та створено тимчасовий притулок для осіб та сімей з дітьми, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, розрахований на розміщення до 300 осіб одночасно. У 4 поверховій будівлі облаштовано 74 кімнати для проживання внутрішньо переміщених осіб з одночасним облаштуванням місць загального користування (кухні, санвузли, душові кімнати, пральня, дитяча кімната). Зокрема, 9 кімнат на першому поверсі доступні для розміщення осіб з інвалідністю та інших маломобільних категорій. З метою убезпечення та захисту ВПО у підвальному приміщенні будівлі облаштовано укриття.
Сьогодні в тимчасовому притулку проживає 232 ВПО. 
Роботу притулку забезпечує Черкаський міський центр соціальних служб. 
Також ВПО поселяються в квартири із житлового фонду соціального призначення, фонду житла для тимчасового проживання та в гуртожитки комунальної власності міста. Для тимчасового розміщення надані кімнати в гуртожитках  257  громадянам та квартири 14 громадянам. 
Про інтеграцію ВПО в громаді.
З метою успішної інтеграції ВПО відкрито хаб для соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. 
У вересні 2022 року з метою підтримки ВПО та напрацювання нових економічних зв’язків, зокрема розміщення релокованого бізнесу, організовано проведення інтеграційної платформи.
У складі комплексу соціальних послуг, що надаються ВПО:
організація клубів за інтересами; 
сприяння організації та діяльності груп самодопомоги; 
допомога в оформленні документів; 
вивчення державної мови; 
сприяння у встановленні зв'язків організаціями з іншими внутрішньо переміщеними особами з цих громад, їх об’єднаннями та осередками, консультування, психологічна допомога.
Про наявність громадських рад ВПО, їх персональний склад та діяльність.
У 2023 році виконавчим комітетом Черкаської міської ради утворено координаційну раду з питань забезпечення прав і гарантій внутрішньо переміщених осіб у м. Черкаси. 
Мета утворення ради: створення належних умов життєдіяльності ВПО, розв’язання проблемних питань, їх успішна інтеграція та адаптація в громаді.
Основні завдання ради: консолідація зусиль органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадських об’єднань з питань прав та гарантій захисту ВПО. 
Напрямки діяльності ради: 
надання внутрішньо переміщеним та/або евакуйованим особам допомоги у розміщенні; 
наданні гуманітарної допомоги; 
забезпеченні доступу до соціальних, медичних, освітніх послуг;
допомога у підвищенні конкурентоспроможності внутрішньо переміщених та/або евакуйованих осіб на ринку праці.
Раду очолила заступниця міського голови Марина Гаркава, до складу увійшли представники громадських організацій ВПО, депутати Черкаської міської ради, представники її виконавчих органів. 
Враховуючи інформацію Черкаського міського центру зайнятості: 
За період  дії воєнного стану, до Черкаського міського центру зайнятості звернулись 1066 осіб із областей, які постраждали від воєнних дій, із них 659 осіб отримали статус безробітної особи (аналіз проведено за зверненнями громадян із 13 областей та м. Києва).
Найбільше звернень було із областей: 
Донецької області – 37,1%; 
Харківської – 17,3%;
Луганської – 14,9%; 
Херсонської – 8,0%; 
Чернігівської – 5,0%.
За даний період міською службою зайнятості було працевлаштовано 239  громадян, із них у пошуковий період, до надання статусу безробітного працевлаштовано – 121 особу. Зокрема, було працевлаштовано 155 громадян, які  мали  «довідки внутрішньо переміщеної особи», у тому числі 86  безробітних громадян працевлаштовані за направленням центру зайнятості. 
За рекомендацією регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Черкаській області щодо підвищення рівня інформування ВПО у найбільш чисельних пунктах тимчасового проживання (розміщення) ВПО, фахівцями та керівництвом центру зайнятості проведено виїзні консультаційні заходи. Під час візитів до навчальних закладів було надано інформаційно-роз'яснювальні послуги внутрішньо переміщеним особам, які проживають у гуртожитках навчальних закладів, а саме – Державного навчального закладу «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій», «ДНЗ ЧВПУ» та ін. 
У квітні Черкаський міський центр зайнятості провів вебінари - інформаційні семінари:
18.04.2022 р. – за участю Консалтингового агентства «Персонал» на тему: «Психіка людини під час війни», у якому взяли участь 19 громадян;
Фахівці центру зайнятості надають профорієнтаційні послуги та інформацію щодо актуальних вакансій у Центрі обслуговування громадян Черкаської міської ради. Для клієнтів  розроблено «Пам’ятку по реєстрації у центрі зайнятості». Пропонують переглянути актуальні вакансії, надають профорієнтаційні послуги та допомагають за необхідності заповнити анкети з метою подальшого опрацювання фахівцями відділу рекрутингу Черкаського міського центру зайнятості центру зайнятості. За період роботи із 24 лютого у Центрі обслуговування громадян відбулися 120 виїзних заходів, отримали консультацію 1715 громадян.  Відділом рекрутингу проведено анкетування 371 особи із числа ВПО, із них працевлаштовано  58  осіб.
Аналогічні послуги надавались фахівцями центру зайнятості у приміщення ГО «Січ». Налагоджено співпрацю у телефонному режимі відділом рекрутингу із Черкаською обласною організацією Червоного Хреста.
Черкаська обласна державна адміністрація з 21.03.2022 запустила Telegram-канал з пошуку роботи «Робота на Черкащині», модератором якого є відділ рекрутингу Черкаського міського центру зайнятості.
З метою сприяння процесам інтеграції ВПО в соціально-економічні процеси Черкаської громади налагоджено співробітництво та підписано Меморандум про співробітництво між Черкаським міським центром зайнятості та коаліцією громадських організацій «Асоціація "Відродження та розвиток» та «Черкаська молодіжна рада». В рамках виконання меморандуму починаючи з вересня 2022 року проведено два заходи з клієнтами центру зайнятості в кількості близько 30 осіб.
На початку вересня 2022 року в Черкасах відкрито центр «ЯМаріуполь» для маріупольців, які нині проживають в Черкасах з метою отримання серед інших послуг отримати психологічну, юридичну та послугу з працевлаштування. В рамках співробітництва проведено дві зустрічі керівництвом та рекрутерами даного центру, надано роздатковий матеріал від Черкаського міського центру зайнятості, а саме інформацію про послуги служби зайнятості, вакансії, грантові можливості, розроблені шаблони резюме та анкет, «Пам’ятку по реєстрації у центрі зайнятості (ЦЗ)». Домовлено про подальшу співпрацю з метою надання індивідуальних та групових послуг маріупольцям.
«Підтримка інтеграції ВПО: Посилення потенціалу та розширення можливостей» так називається спланований для проведення в жовтні 2022 року в  Комунальному закладі «Обласна бібліотека для юнацтва імені Василя Симоненка» Черкаської обласної ради захід для ВПО з метою надання профорієнтаційної та психологічної допомоги фахівцями центру зайнятості та літературного читання українських творів для удосконалення навичок усного мовлення із запрошенням до зустрічі авторів книжок.
 Проаналізувавши стан та заходи соціальної адаптації в Черкаській області та місті Черкаси, можна зробити висновки, що в умовах конфлікту, Черкащина на сьогодні є регіоном, де не відбуваються воєнні дії. Отже, надає безпечне проживання людям, які в зв’язку з воєнними діями вимушено залишили свої домівки.
Місцеві державні органи в співпраці з громадськими організаціями розробляють і впроваджують заходи для пом’якшення впливу вимушеної міграції. Вживаються зусилля для інтеграції вимушених переселенців у соціально-економічні процеси Черкаської громади. Надаються інформаційно-роз'яснювальні послуги, а з метою тимчасового розміщення переселенців,  було проведено капітальний ремонт чотириповерхової будівлі.
Отже, враховуючи статистичні дані та наведений вище аналіз, проблема великої кількості внутрішньо переміщених осіб є актуальною та пріоритетною для вирішення.












РОЗДІЛ ІІІ СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «ВИ НЕ САМІ»

3.1. Опис проекту «ВИ НЕ САМІ»

Актуальність соціальної проблеми: Більше року минуло з початку жахливої і руйнівної військової агресії, що призвело до численних жертв і створило багато викликів.  Одна з них – масове переміщення людей в межах України за короткий проміжок часу. Тому необхідно розібратися в проблемах, викликаних цими процесами, і знайти ефективні шляхи їх вирішення. Одним із наслідків цієї війни є кількість внутрішньо переміщених осіб, які змушені залишити свої домівки та знайти нове місце проживання. Це створює багато труднощів для учасників та їхніх родин, а також для місцевої громади, яка приймає нових мешканців. Соціально-економічний вплив війни на громаду є величезним і потребує ресурсів. Це, у свою чергу, вимагає ефективних рішень, зокрема щодо соціалізації внутрішньо переміщених осіб та дотримання їхніх прав. Одним із ключових аспектів налагодження такої взаємодії є розуміння потреб та інтересів місцевих та новоприбулих жителів. Це також має вирішальне значення для розвитку та відновлення в новій громаді. Виходячи з потреб людей різного віку, статі та соціального статусу в різних життєвих ситуаціях, можна сформулювати стратегію, плани та програми, які створять основу для ефективної роботи у сфері соціальної інтеграції в нову спільноту. 
Мета проекту: 
забезпечення системної та всебічної допомоги у сфері внутрішньо переміщених осіб, спрямованої на зниження рівня соціальної напруги в суспільстві;
здійснення комплексних заходів, щодо забезпечення безконфліктної інтеграції переселенців на місцевому рівні; 
підвищення рівня ефективності взаємодії органів влади, громадських організацій та інших юридичних осіб у сфері допомоги внутрішньо переміщеним особам; 
 надання соціальної допомоги особам, котрі постраждали в умовах військового конфлікту;
забезпечення підтримкою в соціальній адаптації внутрішньо переміщених осіб.
Основні переваги даного проекту. 
Пов’язані із розробкою потужної інформаційної кампанії через засоби масової інформації, інтернет ресурси (телеграм канал), інформаційні канали державних органів, благодійних та громадських організації, а також проведенням просвітницьких бесід в навчальних закладах із студентською та учнівською молоддю щодо важливості підтримки ВПО в їх соціалізації в приймаючій громаді.
Завдання проекту.
 Усі цілі та заходи, які планується реалізувати в рамках цього проекту, дозволять покращити соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб у приймаючій громаді. Для більш ефективної інтеграції ВПО у приймаючих громадах необхідно побудувати багаторівневу цілісну систему підтримки переміщених осіб, які постраждали від військових дій.
 Фундаментом системи буде активізація місцевих ресурсів, активна інформаційна кампанія, та полегшений доступ до установ відповідно до напрямків.
Основне завдання цього проекту – створення належних умов життєдіяльності внутрішньо переміщених, які покинули місце проживання в умовах воєнного стану, розв’язання проблемних питань таких осіб, їх успішної інтеграції та соціальної адаптації.
Цільова аудиторія: внутрішньо переміщені особи, жителі м.Черкаси, молодь міста.
Термін реалізації: 1 рік .
Географія проекту: м. Черкаси.
Таблиця 3.1.
Квадрат пояснення задач

Ціль:	Кому?
Створення належних умов життєдіяльності внутрішньо переміщених, які покинули місце проживання в умовах воєнного стану, розв’язання проблемних питань таких осіб, їх успішної інтеграції та соціальної адаптації.	внутрішньо переміщені особи, жителі м.Черкаси, молодь міста.
Результат проекту:	Критерії успіху:
Надавати систематичну і всебічну підтримку в сфері внутрішньо переміщених осіб, спрямовану на зниження рівня соціальної напруженості в суспільстві.	Покращена соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб у приймаючій громаді. 















3.2. Механізми впровадження проекту

Напрямки реалізації проекту (план заходів) для досягнення цілі допомоги внутрішньо переміщеним особам, які постраждали від військового конфлікту представлено на рис. 3.1. «Заходи щодо допомоги ВПО які постраждали від військового конфлікту».





Рис. 3.1. Заходи щодо допомоги ВПО які постраждали від військового конфлікту.
Основні заходи «Підтримка внутрішньо переміщених осіб в соціальній інтеграції на новому місці» представлено в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2.
Заходи щодо підтримки ВПО в соціальній інтеграції у м. Черкаси в 2024 році та очікувані результати

№	з/п	Найменування заходу	Виконавці	Строк виконання	Найменування показників виконання завдання	Значення показників
1. Привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем внутрішньо переміщених осіб
1.	Привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем внутрішньо переміщених осіб.	Міська рада, громадські організації, ЗМІ	Щомісяця протягом 2024 року	Кількість трансляцій.	1. 95 000 осіб переглянули інформацію про соціальні упередження щодо переселенців, а також виклики, з якими доводиться стикатися внутрішньо переміщеним особам з початку переселення.	2. На вулицях міста Черкаси розміщено 6 білбордів що інформують громадськість про важливість підтримки внутрішньо переміщених осіб. 

Продовження таблиці 3.2.
2. Проведення інформаційних заходів для молоді
2.	Проведення інформаційної роботи серед молоді	Представники департаменту соціальної політики ЧМР та громадських організацій	Щомісяця упродовж  2024 року	Ознайомилися з ситуацією, з якою вимушені стикатися ВПО.	100% явка респондентів, 2500 людей 
3.Створення телеграм каналу для ВПО про необхідні послуги в місті Черкаси.
3.	Створення Telegram каналу для вимушених переселенців.	Представники департаменту соціальної політики ЧМР	Квітень 2024 року	Створення проекту сторінки 		Кількість підписників та  	кількість відгуків на оголошення


1. Привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем внутрішньо переміщених осіб.
Використовуючи провідні ЗМІ міста Черкаси для інформування населення, висвітлити проблеми існування суспільних стереотипів щодо ВПО, а також виклики з якими доводиться боротися с самого початку переселення на нове місце внутрішньо переміщеним особам.
Активізуючи діяльність партнерських рухів органів місцевої влади та громадських організацій сформувати у свідомості усіх верств населення важливість підтримки, консолідації та допомоги в інтеграції внутрішньо переміщених осіб.
Враховуючи недостатнє висвітлення труднощів з якими стикаються внутрішньо переміщених осіб планується за допомогою інформаційних технологій згідно висунутого проекту збільшити виділення коштів для високоякісної та значної роботи локальних ЗМІ та максимального покриття комунікативного простору міста Черкаси.
Виконавці: Міська рада, громадські організації, ЗМІ.
Строк виконання:  щомісяця протягом 2023 року.
Показник якості: Кількість та якість телерадіомовної інформації.
2.  Проведення інформаційної роботи серед молоді.
Ціллю проведення просвітницьких бесід серед молоді є ознайомлення з ситуацією з якою зіштовхнулися ВПО та формування толерантного ставлення до даної категорії людей у свідомості слухачів, на таких заходах як:
доповіді (Додаток Г);
лекції (Додаток Ґ);
круглі столи;
навчальні тренінги;
флешмобів.
Під час заходів познайомити слухачів із даними поняттями:
«внутрішньо переміщені особи»;
висвітлити стереотипні думки щодо ВПО;
підтримка ВПО у соціалізації на новому місці.
Також планується друк інформаційних буклетів щодо ознайомлення молоді із ситуацією, з якою вимушені стикатися ВПО на новому місці. Орієнтований вигляд інформаційного буклету представлено в Додатках Б, В.
Виконавці: Представники департаменту соціальної політики Черкаської міської ради та громадських організацій.
Періодичність виконання: щомісяця протягом 2023 року.
3. Створення телеграм каналу для ВПО про необхідні послуги в місті Черкаси.
Даним заходом передбачено створення телеграм каналу який акумулює інформацію про послуги для ВПО по соціальним напрямкам, таким як:
Житло.
Посилання на сайти прихистків міста Черкаси де можна ознайомитися з наявними варіантами житла та дізнатися, рівень їх завантаженості.
Допомога (економічна, психологічна та гуманітарна).
Посилання на сторінки громадських та державних організацій які надають відповідні послуги.
Блекаут.
Мапа об'єктів, що працюють під час відключення електроенергії.
Робота.
Посилання на телеграм канали з пропозиціями роботи та на телеграм канал служби занятості в місті Черкаси.
Ліки.
Актуальний перелік мереж аптек.
Виконавці: Представники департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.
Періодичність виконання: квітень 2024 року.

3.3. Фінансовий план проекту

Застосування показників виконання проекту дозволяє чітко визначити ефективність використання бюджету, співвідношення між досягнутими результатами та витраченими коштами, тривалість проекту, необхідність його реалізації та відповідність визначеним цілям, а також порівняти та проаналізувати результати реалізації проекту. Показники результативності проекту дають змогу провести якісний та кількісний аналіз реалізації проекту з точки зору фінансової підтримки та досягнення соціального ефекту, в чому і полягає значущість реалізації проекту. Фінансова підтримка проектів здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, відповідно до чинного законодавства.




Таблиця 3.3.
Орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення за проектом
«ВИ НЕ САМІ» на 2024 рік

№	з/п	Джерело фінансування	Сума,	тис. грн.	Порядок розрахунку
1. Привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем внутрішньо переміщених осіб
1.	Кошти місцевого бюджету	133,9	216		31 ефір.*12міс.*180сек.*2грн.= 133920грн.	6 білбордів*12міс. * 3000грн = 216000грн.	
	ВСЬОГО	349,9	349 920 грн.
2.Проведення інформаційних заходів для молоді м. Черкаси
2.	Кошти місцевого бюджету	60	5000грн х 12місяців=60000грн.
	ВСЬОГО	60	60000грн
3.Створення телеграм каналу для ВПО про необхідні послуги в місті Черкаси
3.	Кошти місцевого бюджету	80,4	6700грн. х 12міс.=80400грн.
	ВСЬОГО	80,4	80400грн.
	ВСЬОГО ОБСЯГ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТУ	490,3	490тис.320 грн.


Орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення за проектом «ВИ НЕ САМІ» на 2024 рік:
1. Привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем внутрішньо переміщених осіб.
Запровадження телеефірів для інформування населення, висвітливши проблему існування суспільних стереотипів щодо ВПО, а також щодо викликів з якими їм доводиться стикатися з самого початку переселення на нове місце,  використовуючи провідні телеканали міста із розрахунку 31 ефір на місяць та тривалістю ефірів 180 секунд складає : 
31 ефір*12міс.*180сек.*2грн.= 133920грн.
Розміщення інформаційних білбордів в основних районах міста щодо важливості підтримки ВПО в момент їх асиміляції:
6 білбордів х 12місяців х 3000грн= 216000грн.
Джерелами фінансування є: кошти місцевого бюджету.
2. Проведення інформаційних заходів для молоді м. Черкаси.
Друк інформаційних буклетів щодо ознайомлення з ситуацією, з якою вимушені стикатися ВПО на новому місці :
 5000грн х 12місяців=60000грн.
Джерелами фінансування є: кошти місцевого бюджету.
3.Створення телеграм каналу для ВПО про необхідні послуги в місті Черкаси.
Заробітна плата менеджера телеграм каналу 6700грн. х 12міс.= 80400грн.
Джерелами фінансування є: кошти місцевого бюджету.
ВСЬОГО ОБСЯГ ФІНАНУВАННЯ ПРОЕКТУ: 
133920грн.+ 216000грн.+60000грн.+ 80400грн.= 490тис.320 грн.
Порядок здійснення контролю за виконанням Проекту «ВИ НЕ САМІ» на 2024 рік представлено в Таблиці 3.3.
Таблиця 3.4.
Порядок здійснення контролю за виконанням Проекту «ВИ НЕ САМІ» на 2024 рік  
№ з/п	Захід	Показник	Документ	Ким контролюється і в які строки
1.	Привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем внутрішньо переміщених осіб	85%	переглядів	План телеефірів	Департамент економіки	ЧМР

                                               
  Продовження таблиці 3.4.
2.	Проведення інформаційних заходів для молоді м. Черкаси	 90% відвідування	План-конспект лекції	Департамент освіти ЧМР
3.	Створення телеграм каналу для ВПО про необхідні послуги в місті Черкаси	Організовано телеграм канал 	План викладення інформації	Департамент соціальної політики ЧМР


3.4. Шляхи просування і очікувані результати проекту

З метою просування проекту потрібно виконати наступні  етапи проекту, а саме:
Зосередитися на поглибленому досліджені проблеми ВПО;
Налагодити вузькоспеціалізовану комунікації з різними цільовими групами;
Для проведення ефективної кампаній необхідно збирати життєві історії та організовувати різні заходи, такі як тренінги, круглі столи, семінари та інформаційні дайджести;
Використовувати різні канали комунікації, включаючи інтерактивні матеріали та прямий контакт;
Також варто враховувати функціонал соціальних мереж, де мільйони людей щодня спілкуються, надсилають повідомлення друзям, репостять інформаційний контент та ставлять один одному "лайки";
Звісно, не можна забувати про рекламу як платний метод просування, що є важливою частиною цього проекту. Зокрема, передбачається, що з місцевого бюджету будуть виділені кошти на привернення уваги жителів Черкас до проблем внутрішньо переміщених осіб на основних телеканалах міста;
Одним із способів популяризації проекту можна вважати друк інформаційних буклетів для розповсюдження та ознайомлення молоді міста Черкаси з ситуацією в якій вимушені опинитися ВПО на новому місці;
Також цільовим групам можна запропонувати традиційний підхід, представивши інформацію у вигляді презентації проекту «ВИ НЕ САМІ».
Комплексна система заходів, передбачених проектом, дозволить ефективно, швидко та результативно допомогти в  соціалізації внутрішньо переміщених осіб в Черкасах, а публічний менеджмент, який здійснюватиметься громадськими організаціями, сприятиме досягненню поставленої мети.
Очікуваними результатами від впровадження проекту «ВИ НЕ САМІ» в м. Черкаси:
зміцнити соціальну згуртованість між переміщеними особами та приймаючими громадами;
вплинути на людей які займають агресивні позиції по відношенню до ВПО;
створити якісний інформаційний простір де внутрішньо переміщені особи будуть отримувати всю необхідну інформацію; 
зорієнтованість та індивідуальний підхід на потреби постраждалих осіб;
покращення емоційного стану переміщених осіб;
забезпечення поваги й не упередженого, не байдужого ставлення до переселенців які постраждали під час військового конфлікту;
підвищити ефективність підтримки актуалізувавши інформацію для переміщених осіб в єдиному інформаційному просторі послуг, що надаються представниками установ, які реалізують завдання у сфері ВПО.







ВИСНОВКИ

У магістерській роботі проаналізовано та обґрунтовано підходи, стан та заходи соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб на прикладі Черкаської області та розроблено соціальний проект «ВИ НЕ САМІ». Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки:
Унаслідок обґрунтування теоретичних засад проблеми ВПО схарактеризовано поняття «внутрішньо переміщена особа». Вперше визначення внутрішньо переміщених осіб було встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». 
На основі розглянутих наукових точок зору та всебічного аналізу було надано власне визначення внутрішньо переміщеної особи – це особи, які залишили місце постійного проживання в межах державного кордону внаслідок впливу або загрози впливу масових збройних конфліктів (сутичок, погромів) на ґрунті етнічних, расових, релігійних, гендерних, політичних чи інших розбіжностей, військових дій, епідемій, природних або техногенних катастроф. 
Проаналізовано міжнародний досвід зарубіжних країн щодо захисту внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано міжнародний досвід у сфері соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам та потенційні можливості його використання в Україні. Розглянуто термін «біженець», який має серйозну регулюючу базу з міжнародних документів, зокрема: Загальна декларація прав людини 1948 року; Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 року; Конвенція про статус апатридів 1954 року; Декларація про територіальний притулок 1967 року. Дотримання вищезазначених міжнародних правил є важливою гарантією прав біженців.
Також визначено, що на основі терміну «біженець» з’явилося нове поняття «внутрішньо переміщеної особи». Відзначено, що міжнародне співтовариство вже має надійні вказівки для країн, які стикаються з проблемами внутрішнього переміщення. Це «Керівні принципи щодо переміщення осіб всередині країни», схвалені ООН. Дані принципи необхідні для захисту внутрішньо переміщених осіб від дискримінації пов’язаної з ситуацією, в якій знаходяться ВПО, а також для забезпечення прав і свобод, якими користуються інші особи  в країні. 
  Встановлено, що проблема внутрішнього переміщення може мати неочікуваний вплив на будь-яку країну, від Сполучених Штатів до Демократичної Республіки Конго, незалежно від економічної потужності країни чи цивілізаційного розвитку. 
Розглянуто теоретичні засади соціальної адаптації ВПО, зокрема характеристику внутрішнього переміщення. Розглянуто сучасні підходи до соціальної адаптації, визначивши, що  характерним поясненням соціальної адаптації є – «складний, детермінований низкою об’єктивних (природнім середовищем, соціально-економічним устроєм, усталеним укладом господарювання) та суб’єктивних (якісними культурницькими характеристиками, ментальністю, поведінкою) чинників процес: адаптивна діяльність людини стосовно довколишнього середовища, яка зумовлена динамікою соціальної реальності, у котрій перебуває людина».
Визначено, що основними інструментами соціальної адаптації ВПО є:
психологічна підтримка;
професійна підготовка та перекваліфікація;
доступ до соціальних послуг і підтримки.
Відзначено, що не зважаючи на те, що соціальна адаптація це складний, тривалий і динамічний процес, зумовлений розв’язанням багатьох різноманітних і складних завдань, індивідуальна ініціатива громадян допомагає ВПО інтегруватися та соціалізуватися на новому місці.
Проаналізовано стан та заходи щодо соціальної адаптації в Черкаській області та місті Черкаси. Досліджено проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні, можна стверджувати, що:  
через військові дії та їх наслідки ВПО змушені були покинути постійне місце проживання для збереження свого життя, при цьому залишаючись на території своєї держави;
дані щодо кількості переселенців є неточними, оскільки велика кількість ВПО офіційно не отримали цей статус;
нерівномірний розподіл переміщених осіб по Україні створює надмірне соціальне та адміністративне навантаження на місцеві громади, ринки праці та соціальну інфраструктуру.
Проаналізовано стан та заходи соціальної адаптації в Черкаській області та місті Черкаси, та зроблено висновки, що в умовах конфлікту, Черкащина на сьогодні є регіоном, де не відбуваються воєнні дії. Отже, надає безпечне проживання людям, які в зв’язку з військовими діями вимушено залишили свої домівки.
Місцеві державні органи в співпраці з громадськими організаціями розробляють і впроваджують заходи для пом’якшення впливу вимушеної міграції. Докладаються зусилля для інтеграції та соціальної адаптації вимушених переселенців у соціально-економічні процеси Черкаської громади. Надаються інформаційно-просвітницькі послуги, а з метою тимчасового розміщення переселенців, було проведено капітальний ремонт чотириповерхової будівлі.
Розроблено соціальний проект, що дозволить покращити соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб у приймаючій громаді. Проектом «ВИ НЕ САМІ» передбачено забезпечення системної та всебічної допомоги у сфері внутрішньо переміщених осіб, спрямованої на зниження рівня соціальної напруги в суспільстві; здійснення комплексних заходів, щодо забезпечення безконфліктної інтеграції переселенців на місцевому рівні; підвищення рівня ефективності взаємодії органів влади, громадських організацій та інших юридичних осіб у сфері допомоги внутрішньо переміщеним особам; надання соціальної допомоги особам, котрі постраждали в умовах військового конфлікту; забезпечення підтримкою в соціальній адаптації внутрішньо переміщених осіб.
У широкому сенсі впровадження проекту «ВИ НЕ САМІ» сприятиме соціальним процесам інтеграції ВПО в приймаючих громадах реалізуючи такі напрямки, зокрема:
привернення уваги жителів м. Черкаси до проблем внутрішньо переміщених осіб;
проведення інформаційних заходів для молоді м. Черкаси;
створення телеграм каналу для ВПО про необхідні послуги в місті Черкаси.
Дані заходи пропонується виконувати шляхом поінформованості щодо упереджень до переселенців та про виклики з якими доводиться стикатися ВПО з початку переселення. Також на виконання заходів в місті Черкаси розміщено 6 білбордів на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Не менш важлива робота запланована для молоді з метою ознайомлення їх з ситуацією з якою стикаються ВПО. До інформаційно роз’яснювальної роботи додано створення телеграм каналу для переселенців де акумульовано інформацію про послуги для переселенців по соціальним напрямкам.
Проблема ВПО перш за все, є соціальною проблемою і її вирішення необхідно розглядати як комплексну систему заходів, які дозволять ефективно, швидко та результативно допомогти в адаптації внутрішньо перемішеним особам в місті Черкаси.








Список використаних джерел

The Brussels Time [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.brusselstimes.com/499139/__trashed-41.
DW made for minds [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.dw.com/en/number-of-internally-displaced-hits-record-amid-war-floods/a-65583938.
Мінсоцполітики [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.ioc.gov.ua/dashboardVpo/.
ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВНУТРІШНІХ ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ: ДЕЯКІ УРОКИ ІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2014-07/migrac_probl-a598d.pdf.
Захист соціально-економічних прав внутрішньо переміщених осіб: першочергові завдання для України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:https://cedos.org.ua/system/attachments/files/000/000/045/original/CSR_IDP.pdf.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЗАХИЩЕНІСТЬ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/123456789/2741.
Дискримінація внутрішньо переміщених осіб в Україні: архетипна природа [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/ .
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ: ВІД ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД ДО СТРАТЕГІЇ УСПІХУ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://iie.org.ua/  .
2023 Global Report on Internal Displacement [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.internal-displacement.org/global-report/grid2023/.
Збройний конфлікт у ДР Конго завдовжки 30 років: до битви приєднуються кенійські війська [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://tsn.ua/svit/zbroyniy-konflikt-u-dr-kongo-zavdovzhki-30-rokiv-do-bitvi-priyednuyutsya-keniyski-viyska-2195407.html.
Повінь у Пакистані: кількість жертв зростає [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://suspilne.media/278041-povin-u-pakistani-kilkist-zertv-zrostae/.
Керівні принципи щодо переміщення осіб всередині країни [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.un.org/ru/documents/ .
Річард Д. Нобі; Джеймі Р. Роум; Деніел П. Браун. «Звіт про тропічний циклон і ураган Катріна» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.nhc.noaa.gov/data/tcr/AL122005_Katrina.pdf.
Ураган Катріна [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.britannica.com/place/Biloxi.
Церква надає допомогу жертвам урагану Катріна [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://newsroom.churchofjesuschrist.org/ .
Як відновити країну після руйнації: досвід США [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://poltavawave.com.ua/p/iak-vidnoviti-krayinu-pislia-ruinatsiyi-dosvid-ssha-662133.
Бібліографія досліджень урагану Катріна [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.academia.edu/.
Офіційний сайт Міністерства Грузії у справах осіб, вимушено переміщених з окупованих територій, біженців та розселення http: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mra.gov.ge/eng/static/55
Відбудова житла в Грузії: досвід та уроки для повоєнної України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://mind.ua/openmind/20263214-vidbudova-zhitla-v-gruziyi-dosvid-ta-uroki-dlya-povoennoyi-ukrayini.
Tuhashvili, M. (2013), «Bezhency i vynuzhdenno peremeshhennye lica v Gruzii» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:: www.carim-east.eu/media/exno/Explanatory%20Notes_2013-104.pdf
Інтеграція переселенців: як закордонний досвід може допомогти Україні? Кейс Грузії [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://shotam.info/intehratsiia-pereselentsiv-iak-zakordonnyy-dosvid-mozhe-dopomohty-ukraini-keys-hruzii/.
Пражський процес [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.pragueprocess.eu/ru/countries/563-serbia.
Закордонний досвід забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та компенсації за пошкоджене/зруйноване житло [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.humanitarianresponse.info/sites/www.humanitarianresponse.info/files/documents/files/foreignexperiencehousingforidps-integrated-ukr.pdf.
Михайловський, В.І. (2016). Внутрішньо переміщені особи – особливості національного та міжнародно-правового забезпечення. Адміністративне право і процес. Фінансове право, 4, 151–155.
ADAPTATION OF INTERNALLY DISPLACED PERSONS OF UKRAINE: ЕSSENCE, СONCEPT, АPPROACHES [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://journals.indexcopernicus.com/search/article?articleId=2339182.
Малиха, М.І. (2015). До проблеми сутності поняття «внутрішньо переміщені особи»: державна політика та регіональна практика. Грані, 8, 6–11.
Кульчицький, Т.Р. (2017). Поняття та ознаки внутрішньо переміщених осіб в Україні. Адміністративне право і процес, 1(19), 51-57.
Ісаєва, Н.С. (2018). Теоретико-правова характеристика визначення поняття «внутрішньо переміщені особи». Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 4, 70-75.
Україна подолала кризовий поріг за кількістю ВПО: Верещук уточнила цифри [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.unian.ua/society/vereshchuk-utochnila-skilki-vpo-zareyestrovano-v-ukrajini-v-berezni-12167304.html.
Велика Українська Енциклопедія [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://vue.gov.ua.
Спенсер Г. - Досліди наукові, політичні та філософські [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://platona.net/load/knigi_po_filosofii/pozitivizm/spenser_g_opyty_nauchnye_politicheskie_i_filosofskie_1999/74-1-0-2285.
Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2009. 208 с.
Історіографічна основа дослідження процесу адаптації особистості у працях учнів-психологів [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/ .
Лукашевич М.П. Теорія і методи соціальної роботи : навчальний посібник. 2-ге вид., доп. і випр. Київ : МАУП, 2003. 168 с.
Євтух В. Б. Етнічність : енциклопедичний довідник / В. Б. Євтух ; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, Центр етноглобалістики. – К. : Фенікс, 2012. – 396 с.
Соціальна адаптація ВПО: які інструменти для підтримки переселенців потребують впровадження [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://sss-ua.org/news/soczialna-adaptacziya-vpo-yaki-instrumenty-dlya-pidtrymky-pereselencziv-potrebuyut-vprovadzhennya/.
Як соціальні проекти розвивають громади та сприяють інтеграції внутрішньо переміщених осіб [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://decentralization.gov.ua/news/16001.
Мінсоцполітики [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.ioc.gov.ua/dashboardVpo/.
Микитенко Є. В. Загальні проблеми реалізації правового статусу внутрішньо переміщених осіб // Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 4. 315 c.
Ісаєва Н. С. Теоретико-правова характеристика визначення поняття "внутрішньо переміщені особи" / Н. С. Ісаєва // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 4. С. 70-75.
«Арт десант» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://new.pdm.org.ua.
ШКІЛЬНИЙ ПОРТФЕЛИК 2023 [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://caritas.ua/causes/portfelyk2023/.
Для жінок з деокупованих територій запускають безплатний IT-курс [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.ukrinform.ua/.
Подаруйте набір турботи [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.platfor.ma/podarujte-nabir-turboty-ukrayintsiv-zaproshuyut-doluchytysya-blagodijnogo-proyektu/.
В Україні розпочався проєкт для підтримки вимушених переселенців, що залишилися без роботи [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/.
БІЖЕНЦІ ТА ОСОБИ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://treaties.un.org/
ЖЕНЕВСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text.
Конвенція про статус апатридів [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/.
Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.un.org/ru/documents/.
Декларація про територіальний притулок [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakononline.com.ua/documents/show/.
Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text.
Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text.
Менджул М. В. Поняття «внутрішньо переміщена особа»: порівняльний аналіз законодавства України та зарубіжних країн / М. В. Менджул, Ю. С. Паніна // Порівняльно-аналітичне право. – 2016. – № 4. – С. 293 – 297.
Прудов Ю. Соціальні виплати та пільги в українському законодавстві // Право України. – 2005. – №11. –С.85.
Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : посібник / Л. Е. Орбан-Лембрик. – Київ : Академвидав, 2003. – 448 с.





















ДОДАТКИ
Додаток А

В. С. Ткаченко
Сучасні підходи до соціальної адаптації внутрішньо перемішених осіб в Україні

Ви не очікували цього, але раптово ваші рідні місця, які ви називали батьківщиною все своє життя, зазнають нападу. Ваша родина та друзі налякані: у вас немає іншого вибору, окрім як покинути дім, щоб врятувати життя собі та своїм близьким. Ви швидко намагаєтеся зібрати все, що у вас є, і уникнути небезпеки. Ви опиняєтеся в іншій частині країни, у безпеці на даний момент, але нічого, крім однієї валізи та ваших близьких. 
Що тепер? Куди піти? Чи залишимося ми в безпеці? Питання проносяться у вашій голові, коли ваш світ перевертається з ніг на голову. У всьому світі люди змушені тікати від конфліктів і лих, і або не можуть покинути свою країну, або не хочуть залишати землю, яку вони називають своєю.
 Безпрецедентне переміщення великої кількості людей стало викликом для України. Через неминучі загрози безпеці, такі як військові дії, українські громадяни не мали іншого вибору, як залишити свої домівки та шукати безпечні місця для себе та своїх сімей.
Цих людей, які покинули свої домівки, але не залишили батьківщину, називають «внутрішньо переміщеними особами» або ВПО, а не біженцями.
Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру [1].
Соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб є не лише важливою проблемою, а й необхідністю нашого суспільства. Україна має один із найвищих показників чисельності внутрішньо переміщених осіб (ВПО): станом на березень 2023 року зареєстровано понад 5 мільйонів відповідних заявок [2]. Невідомо, скільки ще ВПО офіційно не зареєстровано. Щоб інтеграція людей у ​​громади відбулася, ця тема потребує особливої ​​уваги, регулярного обговорення та розробки ефективних інструментів на національному та місцевому рівнях. 
Соціальна адаптація - складний, детермінований низкою об’єктивних (природнім середовищем, соціально-економічним устроєм, усталеним укладом господарювання) та суб’єктивних (якісними культурницькими характеристиками, ментальністю, поведінкою) чинників процес: адаптивна діяльність людини стосовно довколишнього середовища, яка зумовлена динамікою соціальної реальності, у котрій перебуває людина [3]. Для її подолання використовуються засоби соціальної адаптації такі як:
Психологічна підтримка. 
Вона може включати індивідуальні консультації з психологом, групову підтримку та терапевтичні сесії, а також роботу з державними установами та волонтерами [4].
Професійна підготовка та перекваліфікація.
Це може бути навчання новим професійним навичкам і виконання практичних вправ, які допоможуть переміщеним особам знайти роботу та успішно інтегруватися в нове середовище [4].
Доступ до соціальних послуг і підтримки.
Допомога в отриманні доступу до соціальних послуг і підтримки, таких як медичне обслуговування, фінансова підтримка, житло та харчування [4].
В результаті подій 2022 року кількість переселенців в Україні зросла вдесятеро. Хоча жодна соціальна система не може легко підготуватися до такої ситуації, варто зазначити, що за цей період значно зросла роль індивідуальної ініціативи громадян України у інтеграції та допомозі в пошукі роботи ВПО.
Зараз хотілося б згадати, про підприємства, що розвивають власні громади через інтеграцію внутрішньо переміщених осіб.
Сучасна сімейна пасіка. Сімейне пасіка в селі Кольмірче на Хмельниччині займається виготовленням продуктів бджільництва ручної роботи. Тут виробляють мед, віск, маточне молочко, пилок та багато інших продуктів. Основна мета цього проекту – працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та сприяння їх соціальній адаптації на новому місці проживання [5]. 
Бренд чоловічого одягу «Фламінго». Бренд з виробництва одягу створює дешевий, якісний та доступний чоловічий верхній одяг Бренд залучає до роботи внутрішньо переміщених осіб. Нових працівників навчатимуть та допоможуть отримати нові навики в швейній галузі [5].
Агенція нерухомості «Квадратний метр». Агентство розпочало роботу в Чернівцях, куди багато людей переїхало на початку війни. Проект спрямований на допомогу людям постраждалим від війни, які перебувають в Чернівецькій області і зіштовхуються з проблеми із пошуком домівки. Для цього тут вибудовується взаємодія власників житлової та нежитлової нерухомості для реконструкції та створення тимчасових прихистків через агентство. Наразі  завдяки цим заходам більше 200 сімей Чернівецької області безкоштовно проживають у приміщеннях, переобладнаних під тимчасові прихистки [5].
Отже, аналізуючи вище наведену інформацію можна зазначити, що соціальна адаптація це складний, тривалий і динамічний процес, зумовлений розв’язанням багатьох різноманітних і складних завдань, але не зважаючи на всю складність індивідуальна ініціатива громадян допомагає ВПО інтегруватися та соціалізуватися на новому місці.
Додаток Б









Додаток В



Додаток Г

Як зрозуміти та допомогти людям, які змушені були покинути свої домівки через війну

Перше, про що варто знати, аби підтримати: коли людина знаходиться у небезпеці, у неї запускається режим «виживання» (реакції «бий», «біжи» або «завмри», які проявляються у поведінці всіх людей по-різному).
Саме завдяки тому, що цей режим «увімкнувся», люди змогли виїхати та бути зараз у відносній безпеці. Але цей режим не може «вимикатися» автоматично, він подекуди  продовжує працювати і на умовно безпечній території. Внутрішньо-переміщені люди та біженці продовжують «виживати» і на тих територіях, де вони опинилися.  
Отож, як допомогти та підтримати тих людей, які покинули свої домівки і наразі є внутрішньо-переміщеними:
1.      Допоможіть забезпечити базові потреби і за можливості трохи тиші.
Упродовж довгого часу люди, які приїхали до вас, могли перебувати під обстрілами, у холодних приміщеннях, були позбавлені сну або спали на підлозі, знаходились серед великого скупчення таких самих людей у режимі «виживання». Це має свій вплив, тож тепер, навіть перебуваючи у безпеці, люди можуть говорити голосно або навпаки тихо і мляво, бути знервованими, дезадаптованими тощо, особливо у перші дні після приїзду. У цей час надважливим є задоволення фізіологічних, базових, потреб та безпека. Допоможіть у цьому. Тихе місце з можливістю хоч якось усамітнитися допоможе стабілізуватися.
2.      Утримуйтеся від додаткових запитань та розмов, якщо людина сама їх не ініціює.
Не починайте першими розпитувати про те, що відбувалось там, звідки приїхали люди. Коли вони будуть готові – поділяться з вами самі. Не питайте, хто з близьких залишився і не зміг вибратись. Не питайте про плани на майбутнє («чи ви надовго?», «а що ви далі?» тощо). Планів, скоріше за все, наразі немає, адже немає розуміння того, коли  закінчиться війна, чи є куди повертатися та як бути далі зі своєю життєвою ситуацією. Життя тепер поділилось на «до» і «зараз», але ще не «після».
Не давайте обіцянок, які ви не можете виконати («все буде добре»). Якщо людина плаче – дайте їй поплакати, не зупиняйте її, просто побудьте поруч.
3.      Спробуйте організувати дітям активне і корисне дозвілля.
Діти можуть по-різному реагувати на нові обставини: вередувати, відмовлятись йти на контакт, агресувати, але така поведінка – це реакція на стрес, який вони пережили. Дітям треба дати час на адаптацію та з розумінням поставитись до їхніх переживань та поведінки, яку вони демонструють як відповідь на стрес.
Корисні заняття для дітей та активне дозвілля (малювання, ліплення, спортивні ігри), режим дня допоможе їм максимально нормалізуватися.
4.      Допоможіть знайти інформацію про те, де можна отримати допомогу для внутрішньо-переміщених людей у вашій громаді.
Ви значно краще орієнтуєтесь у своїй громаді, тому ваша допомога та, можливо, супровід до відповідних служб буде дуже корисним. Всю важливу інформацію передавайте у письмовому вигляді (повідомлення у месенджерах) чи на аркуші паперу (буклет, листівка). Усна інформація може не сприйматися, не запам’ятовуватися, людина може перепитувати по декілька разів – такі особливості психіки людини, що перебуває у стресі.
5.      Намагайтеся не сприймати спроби адаптуватися за невдячність.  
Переїзд та адаптація на новому місці навіть у мирний час багатьом дається нелегко. Під час війни це особливо складно. До 23 лютого 2022 року люди, які сьогодні переїхали до вашої громади, жили в абсолютно іншій реальності, мали свої звички, роботу, житло. В один момент вони втратили все, принаймні так наразі здається. Намагаючись адаптуватися та немов би «повернути старе життя», люди задають запитання, які вам, як приймаючій громаді, можуть здаватися дивними та не на часі: про холодильник, про гарячу воду, про вай-фай, про спеціальне харчування, про окрему квартиру тощо. Будь ласка, ввічливо відповідайте, пояснюючи ваші можливості.
6.      Уникайте стереотипного ставлення та переповідок негативних  історій про внутрішньо переміщених та біженців.
По можливості, не залучайтеся до емоційних розмов у громаді, що стосуються негативних історій, пов’язаних з поведінкою людей, які переїхали з інших регіонів і жили чи наразі живуть у вашій громаді. Такі історії варто перевіряти на правдивість, сприймати максимально об’єктивно, осмислювати та робити висновки для того, щоб уникнути їх у подальшому. Пам’ятайте, що  емоційно забарвлене переповідання таких історій може створити негативне стереотипне ставлення до всіх внутрішньо переміщених осіб, що врешті негативно позначиться на психологічному комфорті і приймаючої сторони, і тих, кого ви приймаєте.  
7.      Залучайте до допомоги вашій громаді, коли люди відчують себе у безпеці.
На третій – четвертий день після переїзду (проте такий таймінг є умовним), після задоволення базових потреб своєї родини та отримання відчуття безпеки, люди готові підключатися до допомоги іншим. Якщо людина не працює онлайн, пропонуйте їй залучитися до волонтерування на користь вашої громади та країни в цілому. Розповідайте про можливості, запрошуйте долучитися. Таким чином люди зможуть відволікатися від своїх переживань, включитися у активне життя громади, відчуватимуть себе корисними.
Піклуйтеся про себе і свою родину та допомагайте іншим, саме у такій послідовності, це даcть вам ресурс та наснагу.


Додаток Ґ

9 СПОСОБІВ ДОПОМОГИ ВНУТРІШНІМ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ

8 мільйонів осіб були вимушені покинути свої домівки через російський терор. Кожна п’ята людина у Львові є внутрішньо переміщеною особою, а в Ужгороді – кожна третя. 
Місцеві жителі у такій ситуації стають супергероями: не тільки звикають до нових сусідів, а підтримують їх та надають допомогу. У містах активно працюють штаби, волонтерські центри та державні структури. Разом із Восток SOS ми підготували підбірку 9 способів допомоги внутрішнім переселенцям.
1️. Віднесіть речі в місцевий волонтерський центр.
Одяг у гарному стані, додаткові шампуні та засоби гігієни, ковдри та подушки – ці речі можуть знадобитися людям, які виїхали з дому лише з одним рюкзаком. 
Посуд, побутова хімія, спальники або каримати, якими ви не користуєтеся, можуть знадобитися компактному поселенню у школі або дитячому садочку. 
2️. Прихистіть родину переселенців.
Якщо ви маєте знайомих, що виїхали та залишили порожній будинок \ квартиру, або ж у вашому домі достатньо місця, щоб прийняти людей на декілька днів або тижнів – це було б чудово. Не забудьте визначити правила спільного проживання та налагодити побут. 
3️. Проведіть екскурсію містом.
Покажіть вашу улюблену кав’ярню та красиві місця. Досліджувати щось нове та відчувати «нормальне життя» піде на користь, адже люди, які втратили або ж не можуть повернутися до свого дому, так само потребують звичайних буденних речей. 
4️. Не підкріплюйте стереотипи.
Стигматизація або осудження переселенців з різних регіонів тільки розклює наш народ. Пам’ятайте, ми всі однаково українці, не дивлячись на місце реєстрації у паспорті. Для кожного з нас Україна – рідний дім, тож не забирайте це відчуття у переселенців.
5️. Організуйте творчі чи спортивні заняття з дітьми.
Якщо ви аніматор, тренер або маєте творчі навички – навчіть цього дітей переселенців. Діти так само переживають страх і стрес, але не мають жодного впливу на ситуацію. Заняття з дітьми можуть покращити їхній стан, а також дати відпочити їхнім батькам. 
6️. Організуйте тематичні зустрічі для дорослих.
Зробіть щотижневі зустрічі з різних тематик: настільні ігри, спільна вечеря, зустріч із психологом, йога. Це допоможе переселенцям відірватися від стресу та розвине корисні навички.
7️. Підтримайте емоційно.
Запитайте в них, як вони себе почувають та чим ви можете їм допомогти. Навіть просто вислухати може стати рятівною підтримкою. Також, якщо ви бачите, що людині потрібна професійна допомога, знайдіть та поділіться з нею контактами місцевих або ж онлайн психологів.
8️. Допоможіть знайти роботу.
Українці втрачають не тільки домівку, але й роботу, а відтак – заробіток і можливість самостійно забезпечувати себе та своїх близьких. Тож допоможіть їм знайти роботу, розпитайте знайомих про можливості у вашому місті, порадьте локальні канали\ресурси з пошуку роботи, хоча б тимчасової.
9️. Зробіть внесок у фонди, які турбуються про внутрішніх переселенців.
Благодійний фонд Восток SOS допомагає переселенцям вже 8 років. Отримані кошти йдуть на гуманітарну допомогу, евакуацію та облаштування компактних поселень для ВПО.