1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 022 Дизайн (Дизайн середовища)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7656
Title: Дизайн-проєкт інтер’єрів дитячого садка «Джерельце» у м.Сміла
Authors: Чугай, Наталія Миколаївна
Шило, Діана Юріївна
Keywords: Інтер'єр;Дизайн
Issue Date: Jun-2023
Abstract: «Дизайн-проєкт інтер’єрів дитячого садка «Джерельце» у м.Сміла». Дошкільна освіта є обов'язковою складовою частиною української системи безперервної освіти. Це комплексний процес, спрямований на забезпечення всебічного розвитку дітей дошкільного віку відповідно до їхніх нахилів, здібностей, здатків, індивідуальних психічних і фізичних якостей та культурних потреб, формування моральних норм і набуття соціального досвіду.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7656
Appears in Collections:022 Дизайн (Дизайн середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Шило Дизайн-проєкт інтер’єрів дитячого садка «Джерельце» у м.Сміла.docx
  Restricted Access		3.01 MBMicrosoft Word XMLView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
69

ЧЕРКАСЬКИЙ	ДЕРЖАВНИЙ	ТЕХНОЛОГІЧНИЙ	УНІВЕРСИТЕТ		CHERKASSY	STATE	TECHNOLOGICAL	UNIVERSITY



Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну

Напрям підготовки  – 022 Дизайн 
Спеціальність 022 – Дизайн 


КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

на тему: «Дизайн-проєкт інтер’єрів дитячого садка «Джерельце» у м.Сміла»




Студент групи ДЗ-92							Шило Д.Ю.

Керівник: доцент	   	    				                    Чугай Н.М.

Консультант: викладач 						          



«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну

____________І.О. Яковець

___   _______2023  рік




Черкаси 2023

                     Черкаський державний технологічний університет			
						(назва вузу)

Кафедра  дизайну
Факультет	гуманітарних технологій			
Спеціальність 				022 Дизайн					



«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри дизайну

	        І.О Яковець

«___» ______  20 __  р.


ЗАВДАННЯ
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра

                                             Шило Діана Юріївна                                        	
(прізвище, ім’я, по батькові)


Тема роботи: 
Дизайн-проєкт інтер’єрів дитячого садка «Джерельце» у м.Сміла

затверджена наказом по університету від «	»  		р. № 			

2. Термін здачі студентом  закінченої роботи     07.06.2023 

3. Вихідні дані:  інформаційні джерела про архітектуру таунхаусів; сучасні стилі інтер’єрів; новітні приклади будівель даного типу; обмірні плани приміщень; фотофіксація поточного стану приміщення; отримання побажань замовника.

4. Зміст кваліфікаційної роботи  Вступ; Основна частина: (чотири розділи); Висновки; Список використаних джерел; Додатки.					
(перелік питань, що їх належить розробити)

5. Перелік графічного матеріалу: анімація проекту, плакат форматом 2600х1600мм.
6. Консультанти  з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються
Розділ	Консультант	Підпис, дата
		завдання	видав	завдання	прийняв
Графічна частина	Чугай Н.М.		
Пояснювальна записка	Чугай Н.М.		
Консультант з роботи в матеріалі			
			


7. Дата видачі завдання        08.09.2022

		
Керівник  						                  		Чугай Н.М.


Завдання прийняв до виконання   				Шило Д.Ю.



КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
 
№	з/п	Назва етапів дипломного	проекту (роботи)	Строк  виконання етапів проекту	( роботи )	Примітка
1.	Затвердження теми роботи, керівника.	Вересень 2022	 
2	Робота з аналогами, збір інформації	для подальшої роботи над	пояснювальною запискою.	Жовтень-грудень 2022	 
3	Заслуховування про виконання першого етапу роботи.	Звіт про досліджені аналоги,	визначення концепції роботи, опрацювання	планів об’єктів.	Звіт про перші два розділи пояснювальної	записки.		Січень 2023					Лютий 2023	 
4	Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту та кінцевого варіанту планів об’єкту (функціональних зон), дизайну обладнання  інтер’єру.		Березень 2023	 
5	Звіт про останні розділи пояснювальної	записки, робота над її систематизуванням.		Квітень-травень  2023	 
6	Попередній захист випускної роботи	бакалавра.	10.05.2023	 
7	Захист випускної роботи бакалавра.	7 червня 2023	 



Студент-дипломник 							Шило Д.Ю.


Керівник проекту							Чугай Н.М.



















ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………7
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ………………….……..8
1.1. Історичні відомості та особливості інтер’єрів дитячих закладів…...….8
1.2. Дослідження та аналіз аналогів інтер’єрів дитячих закладів...…...…...12
1.3. Основні нормативні документи………………………….…………...…19
РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНЕ РІШЕННЯ ...…....24
2.1. Загальна концепція та етапи розробки дизайну інтер’єрів дитячих     закладів……………………………………………………………………………....24
2.2. Об’ємно-планувальне рішення проекту……………………...…...…....33
2.3. Конструктивне рішення проекту……………………………….……….37
РОЗДІЛ 3. ОБЛАДНАННЯ ТА ОЗДОБЛЕННЯ ІНТЕР’ЄРУ……........41
3.1. Характеристика обладнання.………………..……………………...…...41
3.2. Кольорове вирішення інтер’єру…………………………..………….....44
3.3. Декоративне рішення оздоблення приміщення….…………………….49
ВИСНОВКИ……………………………………………………………....…56
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..…...57
ДОДАТКИ……………………………………………………..….…..……...59










ВСТУП
Тема моєї дипломної кваліфікаційної роботи бакалавра – «Дизайн-проєкт інтер’єрів дитячого садка «Джерельце» у м.Сміла».    
  Дошкільна освіта є обов'язковою складовою частиною української системи безперервної освіти. Це комплексний процес, спрямований на забезпечення всебічного розвитку дітей дошкільного віку відповідно до їхніх нахилів, здібностей, здатків, індивідуальних психічних і фізичних якостей та культурних потреб, формування моральних норм і набуття соціального досвіду.
Актуальність теми  проектування групи в дитячому садочку «Джерельце» для дітей віком 5-6 років з урахуванням функціональних та ергономічних вимог, задля модернізування українських дошкільних закладів.
Мета роботи: розробити дизайн-проект інтер’єрів спальні та ігрової кімнати  групи дошкільного закладу.
Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання:
1. Проаналізувати літературу, присвячену дитячим видам діяльності, їх особливостям, психологічному впливу та навчанню.
2. Дослідити різні дизайнерські рішення інтер'єру дошкільних закладів, застосовуючи художню виразність без зміни просторового планування будівлі.
3. Створити просторове середовище, в якому діти можуть легко соціалізуватися, щоб навчити і продемонструвати основні елементи соціального життя.
4. Провести дослідження щодо права власності на візуальні рішення та дизайнерські продукти проекту





РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ


1.1. Історичні відомості та особливості інтер’єрів дитячих закладів

До часу 1830-х років суспільство мало дещо інше уявлення про те, як слід поводитися з дітьми, ніж сьогодні. Як відомо, дитинство - це особливий етап розвитку людини, що передує дорослому віку; характеризується бурхливим розвитком організму та формуванням вищих психічних функцій і процесів; це пристосування індивіда до життя, найвідповідальніший період життя людини: Сухомлинський): "не підготовка до майбутнього дорослого життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя" (за В. Сухомлинським). 
Дитинство -  підлітковий вік і дитячі роки, період життя, в якому закладаються підвалини, основа особистісної активності, особистісні якості і властивості, цінності, що визначають майбутнє життя; це життєвий досвід, в якому людина як людина і як особистість найменш захищена від соціального, психологічного і фізіологічного насильства; період, в якому засвоюються морально-етичні норми майбутнього життя, дорослого життя в суспільстві. Дитинство - це також період, коли формується особистість та її майбутні духовно-моральні цінності, період, коли пізнається суспільство. 
При цьому слід враховувати, що різні види навичок діти набувають через різні види діяльності: ігрову, сенсорно-пізнавальну, мовленнєву, художньо-мовленнєву, образотворчу, матеріально-практичну, художньо-продуктивну, трудову тощо. 
 
Розглянемо середовище проживання дитини з точки зору його впливу на загальний інтелектуальний розвиток. Коли ми говоримо про умови середовища, то зазвичай маємо на увазі насамперед стан соціального розвитку дитини, особливості соціального оточення, участь у системі міжособистісних стосунків, якість і зміст спілкування. Однак поняття "середовище" - це також середовище проживання, що охоплює значно більший набір змінних, які впливають на особливості онтогенезу та розвиток рис особистості. На думку Штейнбаха та Єленського, слід розрізняти поняття "середовище" та "середовищний фактор".
 Середовище - це все, що нас оточує, включаючи предмети, явища, людей, простори та події, які його наповнюють. Воно також охоплює систему взаємовідносин, які ми встановили з навколишнім світом (Steinbach and Elensky, 2004). Очевидно, що основною взаємодією в онтогенезі є фізичний світ, який відкривається маленькій дитині як величезний масив змінних, властивостей, характеристик і відносин. Світ предметів спрямовує і керує розвитком у перші роки життя, формує наочне мислення і дії. Пізніше розширення практичного досвіду дозволяє накопичувати враження, отримані від взаємодії зі світом предметів, які стають основою для узагальнюючих ідей і готують шлях до нового етапу розвитку. Той факт, що на певному етапі важливішими стають стосунки з іншими людьми, не применшує впливу матеріального світу. Сфера соціалізації не виключає різноманітних і складних стосунків між індивідом і його життєвим світом, які продовжують відігравати важливу роль у його розвитку.

Існує нерозривний зв'язок між середовищем, у якому живуть діти, та їхньою діяльністю. Простір не лише обумовлює та провокує діяльність дитини, але й може говорити про їхню взаємодію та взаємовплив. Взаємозв'язок між дітьми та їхнім середовищем детально розглядав М. Осорін, який розглядає формування життєвих функцій дитини як тріаду "дорослий - простір - дитина", що дає змогу дитині використовувати навколишній світ (Осорін, 1999). Кожна з цих функцій має свої специфічні особливості і визначається чимось дуже фундаментальним. Діти будують свої стосунки з простором за зовсім іншими правилами, ніж дорослі, і тому їхні ставлення та потреби відрізняються.
Діяльність дітей в основному спрямована на проникнення, дослідження та реалізацію. По відношенню до різних місць діти є частиною складної системи емоційних переживань, за допомогою яких вони можуть задовольнити дуже важливі потреби, пов'язані з розвитком почуття власної гідності. Особистість ґрунтується на взаємодії дітей, яка розвивається через колективну поведінку в навколишньому середовищі і виражається в територіальній поведінці. Колективну поведінку Ю. Ю. Аксьонова відносить до взаємодій як основи світогляду, який виникає з особистого світосприйняття дитини і будується в узгодженій системі досвіду, отриманого від взаємодії з навколишнім світом (Аксьонова, 2000).

В Україні у 20 столітті зміст дошкільної освіти постійно оновлювався, в центрі наукових роздумів був розвиток особистості дитини, цінності та сенсу її існування. Ідею розвитку особистості ілюструють останні навчальні програми та законодавчі документи в галузі дошкільної освіти (Закон України "Про дошкільну освіту", Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, чинна програма розвитку, виховання і навчання дітей). Метою нової української освітньої моделі є створення належних умов для індивідуального розвитку кожної людини.
Відповідно до цих документів та положень "Національної стратегії розвитку освіти", наша країна має забезпечити набуття дітьми національних ідейних поглядів, переконань, світогляду, демократичного світосприйняття, розвиток і виховання творчих здібностей, а також самоосвіту та самореалізацію.
Пріоритетом освіти є розвиток особистості дитини та її наукового світогляду. Сьогодні головним завданням сучасної освіти є оновлення змісту та методів навчання для досягнення нових результатів. Сьогодні політика українського уряду в галузі освіти повертається до пріоритету особистості учня. Таким чином, зміст та мета нинішньої освіти є розвитком особистостей дитини. В контексті актуальною є методика визначення рівня освіти, визначена новими стандартами, які визначають рівень суспільного консенсусу (протоколів), необхідний і достатній для забезпечення повноцінного розвитку особистості дитини та успішного переходу на наступний освітній рівень.
























Дослідження та аналіз аналогів інтер’єрів дитячих закладів.

Дослідження та аналіз аналогів інтер’єрів дитячих закладів є важливою складовою проектування та облаштування інтер’єру дитячих закладів. Для забезпечення комфортної та безпечної атмосфери для дітей, необхідно вивчити досвід роботи інших закладів, а також аналізувати новітні технології та тенденції у дизайні приміщень. 
В багатьох країнах дошкільна освіта є важливою частиною загальної системи освіти і виховання. Вона забезпечується місцевими органами влади, промисловими та сільськогосподарськими підприємствами, релігійними та громадськими організаціями, приватними особами. Зазвичай , в багатьох країнах існують постійні та сезонні дит.садки , з різним режимом роботи, при початкових школах, дошкільні заклади та ігрові майданчики. Процес навчання та виховання розроблений таким чином, щоб забезпечити дітям відповідний досвід розвитку та соціальної взаємодії в рамках освітніх та навчальних програм. У всіх країнах існують різні системи підготовки педагогів для дітей раннього віку.
Японія. Місцеві органи влади, приватні організації та приватні особи керують центрами денного догляду за дітьми від народження до шести років. Вони відкриті 2-3-10-12 годин на день. Існують також однорічні заклади, які повністю готують дітей у віці 5-6 років до школи. Всі дошкільні заклади, крім муніципального, є приватними і пропонують батькам індивідуальний план розвитку для кожної дитини. Найактивнішими є молоді незаміжні жінки, які обов'язково мають вищу освіту.
Японська освітня система зосереджена на ранньому виявленні вподобань і природному розвитку талантів. Групи в дитячих садках досить великі, в середньому 40 дітей. Навчальне середовище є дружнім до дітей та естетично привабливим. Діти беруть участь у створенні комфортного і красивого середовища: вони прикрашають, малюють картини, настінні розвіски тощо. Вони беруть участь в оформленні класних кімнат. Участь дітей у художній діяльності є обов'язковою, оскільки японці вважають, що лише створена краса відповідає філософській концепції, згідно з якою краса є метою існування.
Вчителі також несуть відповідальність за те, щоб вислухати кожну дитину індивідуально, і повинні гарантувати, що всі почуваються комфортно і рівноправно, і що група розвивається на основі дружби і турботи про дітей.
Навіть при обслуговуванні приватних осіб навчання ґрунтується на японських національних цінностях. Вважається, що внесок людини визначається більше терпінням, працездатністю та наполегливістю, ніж компетентністю. У цьому контексті важливу роль відіграє дотримання правил життя і поведінки (ранній підйом, пильність, старанність, розумне харчування, розуміння ввічливості, вітання і подяки). Це допомагає їм поважати своїх батьків, розуміти інших і вчитися загальним правилам і толерантності. Дітей змалку навчають, що таке смерть, і вони вчаться миру.
Вчителі та батьки тісно співпрацюють у розвитку своїх дітей. Традиційно батьки відвідували своїх дітей та організовували батьківські збори, на яких обговорювали спортивні дні, дні нагляду та цікаві ідеї педагогів і батьків щодо розвитку дітей [11].
Спроектований архітекторами HIBINOSEKKEI дитячий садок площею 871 м2 в префектурі Нара розташований в індустріальній зоні, оточеній численними фабриками (Додаток А, рис. А11 – рис. А14). Автор намагався наповнити безбарвну і нецікаву територію, на якій розташований дитячий садок, позитивним змістом. Виходячи з ідеї, що фабрики - це місця, де створюються нові речі, вони придумали концепцію "фабрики для побудови мрій і генерації креативності".
Враховуючи навколишній міський ландшафт, дизайнери запропонували сувору архітектуру, що створює відчуття заводу. Водночас зелений двір забезпечує м'яку та приємну атмосферу. Ігрові конструкції на відкритому повітрі заохочують дитячу цікавість. Такі системи, як спіральні вентиляційні труби та погодні карти, ілюструють, як працює вітер. Інша конструкція дозволяє дітям дізнатися, як працює електрика.
Зазвичай приховані ділянки будівлі навмисно відкриті. Наприклад, відкриті труби в раковині дозволяють дітям зрозуміти, як тече вода в каналізаційній системі. 
"Дитяча кмната - це місце навчання та розвитку, а не просто кімната з гарними стінами та іграшками, як у більшості дитячих садків. - Діти вчаться думати самостійно і створювати нові речі" [12].
Швейцарська філософія освіти є найайважливішим чинником особливісті швейцарської освіти є те, що вона вважається однією з найкращих у світі. З часів Реформації в 16 столітті з'явилося абсолютно нове бачення процесу навчання дітей. І всі системи освіти в кантонах країни досі базуються на традиційній швейцарській методиці. Їх розробили такі відомі педагоги, як Песталоцці, Монтессорі та Піаже. Вони були засновниками реформаторської педагогіки, що базується на наступних принципах:
-освіта і виховання дітей зосереджені на розвитку індивідуальних талантів;
-діти повинні бути зацікавлені в навчанні та заохочуватися до максимальної креативності.
Дошкільна освіта в Швейцарії не є обов'язковою, але багато швейцарців хочуть, щоб їхні діти відвідували дитячий садок (Додаток А, рис. А15 – рис. А17). Близько 154 000 дітей дошкільного віку в Швейцарії відвідують дитячий садок, оскільки вважають, що відвідування дитячого садка допомагає дітям розвивати соціальні навички та готує їх до школи. У Швейцарії діти можуть піти до дитячого садка в дуже ранньому віці. Деякі групи приймають дітей у віці чотирьох місяців, але в більшості випадків діти починають відвідувати дитячий садок у віці трьох-чотирьох років. У цих закладах діти навчаються, граються, їдять і сплять. У більшості дитячих садків також є басейни та спортивні зали. Найпопулярніші дитячі садки спроектовані таким чином, що діти проводять там половину свого дня [13].
Велика Британія. Державна підтримка дітей з бідних сімей має довгу історію у Великій Британії. Сьогодні ці служби перетворилися на сучасні дошкільні заклади, що пропонують інший підхід до догляду за дітьми. На розробку та розвиток системи дошкільної освіти вплинули роботи Ф. Фрейда, М. Монтессорі, Р. Штайнера, Ж. Піаже та Дж.
Дошкільних закладів недостатньо, щоб забезпечити навчання всіх дітей віком від 5 років. Основними типами є комунальні та приватні ясла-садки, центри денного перебування, дошкільні класи, ігрові групи та клуби матері і дитини. За змістом діяльності їх можна поділити на три категорії
- дит. садки, які надають послуги з догляду за дітьми;
- дит. садки та школи, які є навчальними закладами для інтелектуального розвитку дітей та їх підготовки до школи;
- ігрові групи та клуби для матерів і дітей.
У країні є багато приватних дитячих садків, які доглядають за дітьми від народження до 5 років протягом робочого дня за бажанням батьків.
Найпопулярнішими є безкоштовні муніципальні денні центри та класи для дітей віком від 3 до 5 років. Перевагою денних центрів є те, що вони мають оригінальні контакти з денними школами та дитячими садками. Початкові школи зазвичай організовують дитячі садки, які зосереджені на розумовому, фізичному, моральному, естетичному та академічному розвитку дітей та формуванні особистості. Дитячі садки, як правило, організовуються батьками і забезпечують якісну, цілісну освіту.
Найпоширенішою формою дошкільного закладу є ігротека, яку організовує Асоціація дошкільних ігротек. Ігротеки фінансуються частково з державного бюджету, частково за рахунок благодійних пожертвувань, а в основному - батьками дітей. Вони надають освіту 70% дітей у віці від двох до трьох років. Групи від шести до 40 дітей зустрічаються протягом двох-трьох годин, два-п'ять днів на тиждень. Керівники ігрових груп (як правило, матері дітей у групі) повинні пройти спеціальну психолого-педагогічну підготовку (Додаток А, рис. А18 – рис. А19).
Життєрадісна дитяча кімната від студії Buro4. Ця дитяча не намагається відобразити всю палітру - дизайнер зробив кімнату дуже світлою: теплі жовті кольори доповнені сніжно-білим. Гармонійним доповненням є природна текстура світлого дерева: з дерев'яних панелей виготовлені не лише меблі у формі будиночка, а й стіни з зображенням гір, моря та міста (Додаток А, рис. А1 – рис. А6) [14].
Дизайнери намагалися використовувати лише світлі матеріали, тому нехай вас не лякають білі стіни. Вони не залишають слідів, а якщо й залишають, то все легко відновити до колишньої досконалості.
Кімнати мають багато природного світла, великі вікна та обладнані системою безпеки. Навіть вночі в кожній кімнаті достатньо світла завдяки великій кількості ламп і точкових світильників. Підсвічування деяких меблів також слугує ігровим елементом [14].
Приватний дитячий садок Lіttle Lords 
Концепція Приватний дитячий садок в передмісті у оточенні природи. Він розташований на першому поверсі офісної будівлі та має власний відкритий ігровий майданчик для відпочинку, виховання та навчання дітей. Завданням архітектора було спроектувати функціональний освітній комплекс для понад 40 дітей різного віку. Крім поміщень для освітніх та рекреаційних потреб дітей, потрібно було створити типовий інтер'єр у світлому класичному стилі. (Додаток А, рис. А7 – рис. А10) [17]. 

Для вивчення та аналізу аналогій, особливо в дитячих закладах, можна використовувати різні джерела інформації:
1. Фахову літературу та публікації в галузі дизайну інтер’єрів для дітей. 
2. Експертні огляди та відгуки професіоналів з досвідом роботи в галузі дизайну та проектування дитячих закладів. 
3. Проекти та фотографії внутрішнього оформлення дитячих закладів, які вже були реалізовані. 
4. Відео- та фото-зйомки дитячих закладів, які надають можливість ретельно оглянути кожен деталь інтер’єру. 
5. Зворотний зв’язок від батьків та вихователів, які є безпосередніми користувачами дитячих закладів. 
У процесі дослідження та аналізу аналогів інтер’єрів дитячих закладів необхідно звернути увагу на такі аспекти: 
1. Матеріали та колірна гамма - важливо, щоб матеріали, які використовуються в інтер’єрі, були безпечними та екологічно чистими, а колірна гамма створювала комфортну та спокійну атмосферу. 
2. Меблі та освітлення - меблі мають бути зручними та адаптованими до різних вікових категорій дітей, а освітлення - добре прорахованим, щоб забезпечувати достатню кількість світла та не бути шкідливим для зору. 
3. Функціональність приміщення - важливо, щоб інтер’єр дитячого закладу був розроблений з огляду на потреби дітей та вихователів, а також діяв із санітарно-гігієнічних вимог. 
4. Дизайн та естетика - важливо створити гармонійний та естетично організований інтер’єр, який би сприяв розвитку дитини та створював затишну атмосферу. 
Отже, дослідження та аналіз аналогів інтер’єрів дитячих закладів є важливим етапом проектування та облаштування інтер’єру дитячого закладу. Вивчення досвіду інших закладів дозволить створити комфортний та безпечний середовище для дітей, яке б сприяло їх розвитку та було зручним для вихователів.





















1.3. Основні нормативні документи


Цей стандарт на будівництво "Закладів дошкільної освіти" (ДБН В.2.2-4:2018) поширюється на проектування нових і реконструкцію існуючих будівель для проектування дитячих садків: ясел, ясел-садків і дитячих садків (самостійних, спеціальних або комбінованих), центрів денного перебування, дитячих будинків, притулків, будинків дитини, шкіл-інтернатів та інших закладів спеціального призначення для короткотривалого перебування груп дітей.
Стандарт поширюється на організації та компанії, що займаються проектною, будівельною та інвестиційною діяльністю в Україні, незалежно від форми власності та участі.
Крім вимог стандарту, при проектуванні дитячих закладів слід враховувати вимоги інших чинних нормативних та керівних документів.
	Перелік основних нормативних документів, які слід враховувати при проектуванні будівлі дитячого закладу:	
ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"
СР 234-2016   Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів
ДБН В.1.2-8-2008  Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека життя і здоров’я людини  та  захист  навколишнього  природного  середовища 
ДБН В.2.2.9-2009   Громадські будинки та споруди. Основні положення
ДБН В.2.5-28:2016    Природне і штучне освітлення
 ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування
ДБН В.2.6-31:2016  Теплова ізоляція будівель
ДСТУ 7246:2011 Дизайн і ергономіка. Сигналізатори звукові немовних повідомлень.  Загальні  вимоги  ергономіки
Сніп 2.03.13-88 Підлога.
Об’ємно-планувальні рішення
Приміщення дитячих груп.
У дитячих садках усі групи дітей певного віку повинні бути розміщені в груповому підрозділі або в житловому блоці (ясла-садки та ясла-садки). Групове відділення для дітей певного віку повинно бути відокремленим від інших групових відділень і мати відповідні зв'язки з іншими функціональними групами. Ясла, дитячі садки та ясла-садки можуть використовувати універсальний тип групової кімнати для дітей дошкільного віку.
Групові кімнати для дітей дошкільного віку повинні розташовуватися на першому поверсі і мати прямий доступ до приміщень. Групові кімнати для дітей старше двох років можна розміщувати на першому поверсі ясел, ясел-садків та дитячих садків.
Їдальні, туалети, комори, столярні та слюсарні майстерні, майстерні з пошиття взуття та одягу та інші джерела шуму і вібрації не повинні розташовуватися нижче дитячих приміщень. 
У приміщеннях для короткотривалих груп дітей повинні бути передбачені, як мінімум, приміщення для переодягання та туалету, включаючи роздягальні, ігрові кімнати, туалети та туалети для персоналу. Кожна будівля повинна мати площу не менше 6,0 квадратних метрів.
 Групові приміщення в яслах, яслах-садках і центрах денного перебування повинні включати роздягальні, ігрові кімнати, спальні, туалети та їдальні. У сільських дитячих садках конфігурація і розміри приміщень і змішаних груп дітей можуть бути такими ж, як і в групах дитячих садків.
У яслах і дитячих гуртожитках, крім гардеробів, ігрових кімнат, спалень, туалетів і їдалень, повинні бути кімната для персоналу з душем, сушильна, приміщення для зберігання дитячих колясок і стільчиків для годування, а також приміщення для зберігання сезонних речей. Крім того, в дитячих будинках-інтернатах має бути передпокій, а в дитячих будинках - їдальня та санвузол з душем.  
У будинках відпочинку кожна група дітей повинна мати гардероб, ігрову кімнату, спальню, туалет, їдальню та комору.
Площа дитячої кімнати повинна бути не меншою, ніж зазначено в таблиці [15].
У яслах, дитячих садках та яслах-садках повинні бути індивідуальні шафи для зберігання та сушіння дитячого одягу та взуття, шафи для зберігання одягу та взуття персоналу для ігор на свіжому повітрі, а також шафи для зберігання іграшок, взятих на ігровому майданчику.  
Роздягальні в дитячих садках та дошкільних закладах повинні мати відкриту сушарку для одягу та взуття з гарячою водою та витяжною вентиляцією, а також місце для зберігання дитячих колясок, санчат та іншого інвентарю.
Ігрові кімнати повинні мати можливість внутрішньої реконфігурації та просторового розділення функціональних зон. 
 У колективних групах для дітей дошкільного віку в яслах і дитячих садках ігрова кімната і дитяча кімната можуть бути об'єднані в один простір за допомогою розсувних перегородок.
Ігрова кімната повинна бути влаштована таким чином, щоб забезпечити провітрювання за допомогою протягу або кута; допускається провітрювання ігрової кімнати через спальню.
Вікна ігрової кімнати не повинні розташовуватися над вікнами кухні, пральні або басейну. Щонайменше 50% вікон ігрової кімнати повинні бути розсувними з екранами та ґратами. Підвіконня повинні бути встановлені на висоті 0,6 м від землі.
Ми рекомендуємо планувати спальні суміжно з дитячою кімнатою і розміщувати шафи для зберігання чистої білизни. У дитячих центрах і будинках для людей похилого віку доцільно планувати кілька спалень на 10 ліжок.
 Якщо ви ремонтуєте ясла, ясла або дитячий садок, ви можете зменшити площу спальні до 2,1 м2 на одне ліжко. Якщо в дитячій більше однієї спальні, можна збільшити стандартну площу до 2,7 м2 на одне ліжко.
Їдальня (окрема зона прийому їжі) є частиною житлової зони дитячої кімнати. Їдальня не повинна бути коридором, повинна мати окремий вхід і бути суміжною з харчоблоком.
Туалетна кімната в дитячому закладі проектується як окреме приміщення з природним освітленням і складається з унітазу та умивальника. Туалети та душові в будинках-інтернатах для людей похилого віку повинні бути окремими приміщеннями, відокремленими водонепроникними перегородками.
У денних стаціонарних відділеннях для людей похилого віку слід передбачати окремі туалети для чоловіків і жінок. У туалетних приміщеннях дитячі туалети слід розміщувати в кабінках розміром 0,75 м х 0,80 м, а туалети для дорослих - в окремих кабінках. Захисна стіна між кабінками повинна бути виконана з негорючого матеріалу і мати висоту 1,2 м (від землі). Туалети для людей похилого віку та дітей можуть встановлюватися без перегородок.
Умивальники в туалетах для дітей та дорослих повинні бути обладнані рушникосушарками, а в туалетах без ванни - душовими кабінами, доступними з трьох сторін. Ванні кімнати повинні бути обладнані душовими кабінками, ваннами зі змішувачами та ванночками для ніг.
При обладнанні дитячих клубів загального користування слід враховувати встановлення обладнання для забезпечення функціональності туалетів для дітей дошкільного та шкільного віку.
У приватних туалетах слід встановлювати рушникосушки та шафи (або вбудовані шафи) для зберігання технічного обладнання, а в туалетах для дітей раннього віку - пісуари.
Підлоги в дитячих кімнатах повинні бути виконані з сертифікованих водонепроникних матеріалів. Підлоги в роздягальнях, ігрових кімнатах та спальнях повинні бути утеплені. Використовуйте неслизьку керамічну плитку для підлоги в туалетах, ванних і душових кімнатах.
Стіни дитячої повинні бути гладкими, вологостійкими, з коефіцієнтом відбиття світла 50-70% і митися водою. Стіни санвузлів та їдалень повинні бути облицьовані плиткою на висоту не менше 1,5 метра. У будівлях з ступенем вогнестійкості II, III, III, IIIb стіни інших приміщень у блоці дитячого садка повинні бути виконані з негорючих матеріалів [15].























РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНЕ РІШЕННЯ


2.1. Загальна концепція та етапи розробки дизайну інтер’єрів дитячих закладів


Слід підкреслити, що найважливішим фактором, який впливає на емоційний стан дитини, є навколишнє світ. Зміст матеріалів і меблів, їх розміщення, дизайн кімнат і зон різного призначення повинні викликати позитивні емоції. Середовище повинно бути насиченим, нестандартним, різноманітним, насиченим, мінливим та цілісним. Важливо, щоб суб'єктивне середовище для малюка мало характер відкритої, а не закритої системи,  яка може оновлюватися, адаптуватися і розвиватися. Іншими словами, середовище, яке може не тільки еволюціонувати, а й розвиватися. У будь-якому випадку, світ предметів, який оточує дитину, потребує оновлення та оновлення. Такі завдання повинні виконувати сучасні дизайнери. На думку вітчизняних дослідників, пізнавальні психічні процеси молодшого дошкільника, зокрема відчуття та сприйняття, розвиваються під час взаємодії з предметами. Безпосередньо взаємодіючи з предметами, вони сприймають їх розмір і вагу, колір і форму та інші властивості. У дитини поступово вдосконалюється не лише сприйняття, а й мислення та пам'ять. З часом вона набуває знань про сенсорні норми предметів і явищ навколишнього середовища, і більшість дошкільнят розрізняють такі поняття, як "низький" і "високий", "широкий" і "вузький". Водночас ці слова і поняття відсутні в дитячому словнику (Світ дитинства, 2015). Тому, проектуючи середовище для професійного розвитку, важливо усвідомлювати, що воно виконує низку важливих для розвитку дітей функцій: інформативну, педагогічну, стимулюючу та розвивальну. У пропонованій роботі важливо виділити ключові фактори, пов'язані з роллю простору і середовища в дитинстві. Важливо також розглянути дитячу мистецьку освіту з точки зору середовища. Це природничо-екологічний підхід, оскільки це погляд на людське суспільство через взаємодію людини з природою, світом предметів і людей - це загальний погляд на культуру, в тому числі і на культуру дизайну. Якою б сферою діяльності не займалася людина, вона завжди пов'язана з космосом і навколишнім середовищем, адже жоден предмет чи жива істота на землі, чи то в реальності, чи то в літературі, казках чи піснях, не може існувати поза своїм оточенням. Середовище, в якому розвиваються діти, не є винятком. Відомий художник В. Фаворський порівнював простір з мистецтвом і зазначав, що кожна реалістична картина по суті є способом осмислення дійсності в матеріально-просторовому плані і виражає своє бачення світу. Простір і час взаємопов'язані, впливають, формують і створюють одне одного. Наприклад, характер і форма простору передбачає певний об'єкт, і навпаки, форма об'єкта передбачає певний вид простору. На думку професора Л. Савєнкової, можна сформулювати деякі положення щодо проблеми тематичного наповнення простору і довкілля в системі художньої освіти дітей дошкільного віку. Перш за все, найприродніший спосіб дістатися до суті всіх видів мистецтва (театр, музика, образотворче мистецтво, танець) - через навколишнє середовище і через діяльність з дітьми в реальному просторі та з предметами. Навколишнє середовище і простір оточують дитину від народження, тому нехтувати їхньою важливістю означає, що проблема навчання дітей не вирішена до кінця. По-друге, художнє навчання дітей неможливе без участі дорослих. Тому розглянемо простір і середовище як передумови розвитку художнього світогляду. Простір (середовище) розглядається як можливість залучити дитину до реальних дій у навколишньому просторі через мистецтво. Це уможливлює урізноманітнення широкої уяви, мислення та вражень дитини. По-третє, простір і час, за В. Тассаловим, є формами, в яких будується життя, а отже, і мистецтво має будуватися. Дошкільна освіта передбачає природний характер поступового входження дитини у творчий процес, оскільки ґрунтується на природній схильності кожної людини до сприйняття, розуміння і корекції своїх здібностей у різних мистецьких дисциплінах.
Від народження дитина перебуває в іншому середовищі: уявлення про дім, його предмети, запахи, світло і кольори залишаються в пам'яті на все життя. Навіть дитячі заклади, такі як дитячі садки, табори відпочинку та школи, закарбовуються в нашій пам'яті до найдрібніших деталей. Уявлення про минуле та історію свого народу формується насамперед під впливом соціальних образів повсякденного життя. На думку Фаворського, відношення об'єкта до свого місця визначає його стиль. Тому в дитячих садках насамперед потрібно розвивати зорове сприйняття дитини (за статистикою, 85 %) і створювати педагогічне середовище, сприятливе для навчання. Дитина поступово переходить від об'єктивного і функціонального сприйняття дійсності до візуального сприйняття, спрямованого на передачу цілісності простору і взаємозв'язку між предметами. В історії художньої та культурної освіти вплив середовища на загальний розвиток дитини, оволодіння нею предметно-просторовою діяльністю та вивчення просторових закономірностей в образотворчому мистецтві часто були предметом дослідження мистецтвознавців та педагогів, які займалися творчістю, зокрема предметною. Розглянемо унікальний японський досвід виховання дітей через простір і середовище. Згідно з дослідженнями мистецтвознавців, мистецькі культурні традиції країни (Designer Training Abroad, 1979, 1981) можна згрупувати за трьома напрямами: а) місце освіти в сучасній культурі та промисловості; б) значення традиції в сучасному житті; в) стосунки із західним (американсько-європейським) мистецтвом. Загальну ідею японського погляду на сучасне мистецтво можна описати не як появу нового за рахунок старого, а як реставрацію старого в новому циклі, де немає розриву між минулим і сьогоденням. Нове виникає не шляхом руйнування старого, а шляхом утворення певної надбудови над ним або виростання всередині нього. Як відомо, японська педагогіка в мистецькій освіті завжди базувалася на абсолютному авторитеті вчителя та безпосередній передачі знань і навичок від вчителя до учня. Слід пам'ятати, що одним з перших завдань викладання в японських школах є розвиток у дитини почуття комунікації на рівні "я і предмети", "я і навколишнє середовище" та розуміння взаємозв'язку між людьми і предметами. Особливий акцент робиться на роботі з формами. Цей підхід передбачає розуміння форми, і через неї діти можуть відчути значення самих себе. Викладання форми невід'ємно доповнюється знаннями основ інших дисциплін і мистецтв, які діти опановують через освіту, особливо професійно-технічну. Таким чином, на прикладі дизайну ми можемо спостерігати формулу комплексності у вихованні та навчанні, що базується на давніх національних традиціях, особливо на ідеї про те, що естетичне почуття - це те, що робить людину цивілізованою людиною. На нашу думку, простір і середовище співвідносяться як базис і надбудова, тобто середовище матеріалізує те, що в ідеалі визначає простір (ідеї, концепції, парадигми, моделі, теорії, принципи, підходи). Багато дослідників вважають ці поняття тотожними. Насправді це одне й те саме: сприятливі умови для розвитку дитини, де вона визначає свої пріоритети, інтереси та самовиражається в різних видах діяльності. Для цього розвивальний простір і середовище мають бути максимально насиченими і різноманітними, щоб уможливити вибір.
На практиці діти отримують соціальний досвід і нову інформацію про навколишній світ від інших людей, особливо від дорослих (вчителів і батьків), які безпосередньо взаємодіють з ними. Ще одним джерелом знань, соціального досвіду та розвитку є оточення дитини. Тому дуже важливо, щоб це середовище було сприятливим для розвитку. Розвивальне середовище створює сприятливі умови для навчання дитини в процесі становлення її самостійності: дитина пізнає властивості та характеристики предметів (колір, форму, фактуру тощо), опановує просторові відношення, розуміє соціальні стосунки між людьми, дізнається про людей, флору і фауну, пори року тощо. Крім того, таке середовище дозволяє дітям підкорювати світ звуків, долучатися до музичної культури, розвиватися фізично, пізнавати особливості власного тіла, експериментувати з кольорами та формами, створювати продукти власної творчості та набувати корисних соціальних навичок. Іншими словами, розвивальне середовище дитини, яке пропонує різноманітні види діяльності (фізичну, інтелектуальну, ігрову тощо), стає основою для самостійної активності, що є передумовою унікальної самоосвіти, розвитку допитливості та творчої уяви, інтелектуальних творчих художніх здібностей, комунікативних навичок та навичок спілкування. Сучасна педагогічна енциклопедія дає таке визначення терміну "суб'єктне розвивальне середовище". Це сукупність фізичних і соціокультурних об'єктів, призначених для найближчого і віддаленого розвитку дитини, формування її творчих здібностей, що пропонують різноманітні види діяльності. Предметне розвивальне середовище має релаксуючий вплив на особистість дитини (Pædagogik, 2005, с. 23). На думку О. Грашина, дитина не залишається в середовищі, а виходить за його межі, долає його, постійно змінюється і щомиті стає іншою. Тому вона повинна змінювати себе і своє оточення. Для того, щоб середовище залишалося прийнятним і комфортним для дитини, необхідно дозволити їй модифікувати, конструювати, перебудовувати і переформовувати його відповідно до своїх уподобань, настрою і функціональних потреб (Грашин, 2008, с. 5). Створення умов для розвитку смаку дитини до себе ми вбачаємо у побудові моделі педагогічного простору, що забезпечує формування перших досвідів смаку до себе на різних етапах розвитку дитини. Хоча метою не є створення розвивального середовища, дитина все одно розвивається (Снайдер, 1994, с. 126). Різниця лише в тому, що дитина, оточена більш стимулюючим матеріалом, розвивається більш динамічно і цілісно. Тому створення середовища професійного розвитку дитини забезпечує активізацію процесів творчого та інтелектуального розвитку дитини, а отже, активізацію процесів самооцінки та самоусвідомлення дитини (Крутій, 2009, с. 57). Середовище професійного розвитку дитини має, з одного боку, забезпечувати розвиток творчих здібностей, а з іншого - дозволяти дитині вільно маніпулювати предметами, конструювати власну модель середовища та здійснювати творчу діяльність. Однією з найважливіших умов впливу середовища на розвиток дитини є участь дорослого. Дорослий може підвищити пізнавальну активність дитини, підтримуючи її інтерес, надаючи матеріали для експериментів, іграшки та ігри, відповідаючи на численні запитання та пропонуючи нові сфери діяльності. Як згадувалося раніше, навколишнє середовище дитини є центром усіх розвиваючих, освітніх та інтелектуальних процесів. Для того, щоб процес виховання і навчання не був формальним, радянські вчені (В. Давидов, А. Переверзєв) обґрунтували точку зору, що вихідною формою всіх видів дитячої діяльності (навчання, гра, праця тощо) є перетворювальна діяльність суб'єкта з реальним простором.
При цьому середовище має бути сприятливим для розвитку дитини в усіх сферах. По-перше, середовище має бути достатньо гетерогенним і складним, містити широкий спектр елементів. По-друге, середовище має дозволяти дитині вільно переключатися між видами діяльності, переходити від одного виду діяльності до іншого та усвідомлювати їх як взаємопов'язані аспекти життя. По-третє, середовище має бути достатньо мобільним, керованим і гнучким як для дитини, так і для педагога чи батьків (Давидов, Переверзєв, 1976, с. 4-6). За умови дотримання вищезазначених вимог дитина вчиться самостійно брати участь у проектуванні та формуванні свого оточення, що сприяє розвитку допитливого та активного ставлення до природного і матеріального світу. Отже, предметно-розвивальне середовище є невід'ємною частиною навколишнього середовища дитини. Воно має бути спроектоване за такими принципами: активності, безпеки, відкритості та замкненості, динамічності, багатофункціональності, комплексного та гнучкого зонування, делікатності, врахування вікових та гендерних особливостей тощо.
Суспільство зазвичай відчуває світ за допомогою п’яти почуттів - зору, звуку, дотику, смаку та запаху, кожна людина може мати свій спосіб сприйняття, який переважає. Існує три основні режими сприйняття або модальності:
-аудіальний,
-візуальний,
-кінестетичний.
Люди першого типу, як правило, дуже візуальні і на них більше впливає те, що вони бачать. Вони мотивовані візуалізацією і роблять конкретні речі, де вони майже бачать бажаний результат. Вони обирають партнера за зовнішністю і завжди пишаються своєю зовнішністю. Цей тип людей використовує візуальну модальність.
Люди другого типу, орієнтується на звуки. Хоча вони можуть піддаватися впливу зображень, звуки мають на них ще більший вплив. Вони можуть закохатися, розмовляючи по телефону, тому що їм подобається звук чужих голосів. Їх мотивує прослуховування аудіокниги або музики. Ці люди в основному використовують слухову модальність.
Підсумковий третій тип зосереджений не стільки на тому, як речі виглядають чи звучать, скільки на тому, як вони відчуваються. Ці люди використовують кінестетичну модальність. [16].
Концепція дизайну інтер'єру дитячої полягає у створенні казкової атмосфери, щоб діти відчували себе комфортно і щасливо в цьому середовищі. Кімнати відповідають за 2 різні зони. Ігрова та обідня зона уособлює земний світ. Спальна зона виконана в стилі невеликого містечка з безліччю будиночків.
	В ігровій кімнаті використані світлі та ніжні тони, без яскравих акцентів, оскільки яскраві кольори збуджують психіку дітей. Була обрана тема природних стихій. Ця ідея відображена в стилізованих формах, кольорах і, кольорах і декоративно-художніх рішеннях, використаних в дитячій кімнаті. Такі елементи, як стилізовані шпалери, інтерактивні ігрові зони, стилізовані шпалери, різні декор та форми допомогли розставити акценти та гармонійно доповнити концепцію. Різні ігрові модулі були спроектовані таким чином, щоб діти могли проводити інтерактивні заняття та створювати власний простір.
Предмети, обрані для оформлення, є сучасними  та актуальними. Інтер'єр виражає: динамічність, компактність, вишуканість, унікальну атмосферу для відпочинку та роботи.
У дизайні інтер'єру основний акцент буде зроблено на техніках декоративного мистецтва, доповнених рішеннями для підлоги та стелі, щоб створити складну та гармонійну композицію теми.
Художнє рішення базуватиметься на принципах сучасного дизайну інтер'єру з використанням сучасних стилістичних елементів. Важливими декоративними елементами у дитячій кімнаті та спальні є прямі лінії, настінне та стельове освітлення. 
Меблі та предмети інтер'єру підбираються з урахуванням загальної площі, розрахунку зон та функціональних вимог.
Дизайн-проект реалізується в кілька етапів. Перший етап складається з візиту на об'єкт, під час якого проводяться заміри та фотографування приміщень на місці.
Загальна концепція та дизайн інтер'єру дитячого будинку включає наступні етапи:
1. Дослідження: збір інформації про попит та потреби дитячих закладів, аналіз конкурентного середовища та тенденцій у сфері догляду за дітьми. 
2. Концептуальний дизайн: розробка комплексної концепції дизайну, включаючи вибір стилю, кольорової палітри, матеріалів та декоративних елементів, що відповідають потребам та цінностям дитячих закладів. 
3. Проектування: Створення планів поверхів, включаючи розміщення меблів, зон активності, безпеки та ергономіки. Розробка 3D-моделей та візуалізацій для кращого представлення кінцевого результату. 
4. Підбір меблів, що забезпечують комфорт, безпеку та сприяють розвитку дітей. 
5. Кольори та освітлення: вибір кольорів, які сприяють енергії, творчості та концентрації. Розробити дизайн освітлення, який забезпечить належну якість світла в різних приміщеннях і допоможе створити позитивну атмосферу. 
6. Оздоблення: додайте декоративні елементи, такі як фрески, графіку, стимулюючі плакати, м'які іграшки та інші деталі, які створюють веселий і привабливий інтер'єр.

















2.2. Об’ємно-планувальне рішення проекту


Дитячий садок, обраний для цього проекту, розташований у Смілі, на вулиці Богдана Хмельницького, 53. Будівля має два поверхи. Для візуального дизайну було обрано дві кімнати: ігрова та спальня, розташовані на першому поверсі. 
Для дизайну інтер'єру було обрано дві дитячі кімнати, загальною проектною площею 100,3 квадратних метрів.
План крила другого поверху дитячого садка.
Форма будівлі - прямокутна. Ігрова кімната має площу 48,8 квадратних метрів, а спальні - 51,5 квадратних метрів з висотою стель 3 метри.
Стеля в дитячій виконана з гіпсобетону і покрита тепло- і звукоізоляцією, вирівнювальною сумішшю і водоемульсійною фарбою. Стіни викладені гіпсовою плиткою, вкритою тепло- та звукоізоляцією, вирівнювальною сумішшю та екологічно чистою фарбою і шпалерами. Бетонні підлоги вкриті килимовим покриттям та лінолеумом.
Будівля дитячого садка складається з трьох основних будівельних груп: дитяча група, загальні приміщення для всіх дитячих груп, адміністрація та господарське приміщення. Приміщення для дитячих груп включають роздягальні, приймальні, ігрові кімнати, їдальні, спальні та санвузли. Спільні приміщення для всіх груп дітей включають музичну, спортивну та ігрову кімнати, ізолятор та медичну кімнату. Адміністративно-господарські приміщення включають харчоблок, пральню, кабінет директора, кімнату для персоналу та технічні приміщення. Основа об'ємно-планувальної структури будівлі визначається характером взаємозв'язків між цими групами приміщень. Виходячи з цього, будівлі дитячого садка є централізованими з внутрішніми зв'язками між різними групами будівель.
Об'ємно-планувальні рішення розробляються з урахуванням кліматичних умов і функціонального призначення будівлі.
Загальна кількість місць у всіх будівлях, з'єднаних переходами, не повинна перевищувати 260. Кількість місць для денних груп може бути збільшена за рахунок використання балконів.
Балкони, що виходять на північ, забезпечать додаткове природне освітлення зі східної та західної сторін.
Спальні та балкони з'єднані з туалетами та роздягальнями.
У групових кімнатах, ігровій, їдальні та спальнях виступаючі вікна встановлені на висоті 0,6 м над підлогою. Проходи розраховані на пересування декількох груп. Фойє спроектовано як продовження будівлі дитячого садка з двома аварійними виходами. Тут є місце для зберігання дитячих колясок і візочків для дітей раннього віку та санчат для дітей дошкільного віку. Медичний кабінет розташований поруч з одним з ізоляторів, між ними є скляна стіна. Нижня частина скляної стіни знаходиться на висоті 1-1,2 метра від підлоги і призначена для глухих людей. До ізолятора немає доступу.
Кухні з посудомийними машинами, зони приготування їжі та сервірування відокремлені обладнанням або ширмами.
Овочева та аптечна зони розташовані в коморі. Доступ до комори через харчоблок і кухню не передбачений. Приміщення для прання, сушіння та прасування білизни розташовуються суміжно одне з одним.
Адміністративні та службові приміщення (за винятком службових кімнат) повинні мати ширину не менше 2 метрів, а коридори - не менше 1,4 метра. Сходові клітки, що використовуються для евакуації, повинні бути закритими і мати природне освітлення з вікон у зовнішніх стінах.
Також повинні бути відкриті сходи, які забезпечують прямий доступ до приміщення.
Туалети для немовлят, дітей раннього віку та дітей дошкільного віку слід розташовувати на відкритому просторі розміром 0,8 м х 0,75 м, відокремленому бар'єром висотою 1,2 м від підлоги і максимальною висотою 0,15 м від підлоги. Мінімальна ширина проходу між передньою частиною приміщення і протилежною стіною повинна становити 1,2 м (за винятком випадків, коли передбачені санітарні вузли).
Туалети для дошкільнят слід проектувати з окремими санвузлами для хлопчиків і дівчаток. У класних та ігрових кімнатах дошкільних навчальних закладів передбачається природна вентиляція.


























2.3.  Конструктивне  рішення  проекту


Дитячий садок - це острівець у світі дорослих, на якому живуть діти, острівець, захищений від небажаного вторгнення ззовні. Однією з найважливіших вимог до будівель дитячих садків є безпека. В інших країнах будівлі дитячих садків інтегровані в ландшафт і продовжують природний розвиток природних форм. Природні матеріали створюють враження безпеки [17]. В архітектурі одно- або двоповерхові будівлі дитячих садків є досить поширеними і характеризуються складним об'ємно-планувальним та конструктивним рішенням.
У цьому проекті дитячий садок простий, затишний і світлий, а територія є частиною комплексу з дитячим майданчиком і клумбами, засадженими різноманітними рослинами.
Основними конструктивними елементами цивільної будівлі є фундамент, стіни, перекриття, опори, дах, сходи, вікна, двері та перегородки. Фундамент, стіни, різні опори і дах - найважливіші елементи будівлі. Вони утворюють каркас будівлі - просторову систему вертикальних і горизонтальних несучих елементів.

Стовпчасті фундаменти
Фундамент - це підземна конструкція, яка несе на собі все навантаження будівлі і розташовується навколо всієї вертикальної конструкції.
Стіни
Стіни класифікуються як несучі, окремо стоячі та не несучі (зсувні та заповнювальні). Несучі стіни поділяються на зовнішні та внутрішні, залежно від їх розташування в будівлі. Несучі стіни часто називають головними (незалежно від розміру - слово head означає головний, основний або великий). Ці стіни спираються на фундамент. Самонесуча стіна передає на фундамент лише власне вагове навантаження. Несамонесучі стіни передають навантаження лише власної ваги в перерізі. Це навантаження передається на бічні несучі стіни і проміжні перекриття. Ненесучі внутрішні стіни - це, як правило, перегородки. Вони використовуються для поділу великих приміщень на одному поверсі на менші приміщення, огороджені капітальними стінами. Зазвичай вони не спираються на фундамент і встановлюються на підлозі. Перегородки можуть бути видалені або переміщені під час експлуатації будівлі без порушення її структурної цілісності. Такі зміни стосуються лише адміністративного регулювання та передачі майна.
Стелі (перекриття)
Перекриття - це горизонтальні несучі конструкції, які сприймають постійні та тимчасові навантаження будівлі. З'єднуючись зі стінами, вони значно підвищують стійкість і покращують просторову стабільність будівлі в цілому.
Твердість є важливою вимогою до експлуатаційних характеристик підлогового покриття.
Інженерна дерев'яна підлога.
Підлога, яка безпосередньо піддається впливу обробки, називається покритою (або чистою) підлогою.
Покриття укладається на спеціально підготовлену основу, яка називається чорновою підлогою (або підлогою). Між чорновою і чистою підлогою може бути проміжний шар, проміжний контактний шар між покриттям і стяжкою. Стяжка - це шар, функція якого полягає у вирівнюванні поверхні чорнової підлоги та забезпеченні необхідного ухилу для покриття. Стяжка являє собою суміш цементу і піску.
	Існує кілька варіантів укладання паркетної підлоги, вони залежать від майстра та його методів. В ігровій кімнаті паркет покриває одну сторону кімнати, а інша сторона застелена килимом, що дозволяє взаємодіяти з дітьми. У спальні паркетом вкрита вся кімната.

Креслення підлоги.


Вікна
Вікна призначені для пропускання світла та вентиляції в приміщення і складаються з віконного отвору, рами та скла.
Основна вимога до дизайну і конструкції вікон - пропускати світло в приміщення на необхідному рівні освітленості. Оскільки вікна є зовнішніми огороджувальними конструкціями, до них пред'являються ті ж вимоги, що і до зовнішніх стін, включаючи ізоляцію і повітропроникність (вентиляцію).
Розміри вікон підбираються відповідно до природного освітлення, конфігурації будівлі та законодавчих вимог, щоб зменшити одноразові та операційні витрати.
Для проектів Airbnb ми рекомендуємо встановлювати пластикові вікна, які мають трикамерну конструкцію, високу теплоізоляцію та звукоізоляцію. Пластик (ПВХ) - це легкозаймистий термопластичний штучний полівінілхлорид, отриманий з природної сировини, солі та нафти.
Двері
Функція дверей - з'єднувати приміщення і простори. Двері складаються з дверних прорізів, коробок і порогів, вбудованих у стіни і перегородки. У цьому проекті ми використовували різні типи дверей з різними варіантами встановлення для економії простору, включаючи стандартні двері з фланцями та порогами, вбудовані двері та двері розсувної системи.

















РОЗДІЛ 3. ОБЛАДНАННЯ ТА ОЗДОБЛЕННЯ ІНТЕР’ЄРУ 

3.1. Характеристика обладнання 


Данний осередок кімнат оснащений мінімальним обладнанням, рекомендованим для цього типу обладнання, щоб зменшити ризик травмування та підвищити мобільність і зручність використання.
Подібні меблі в  групах 1 і 2, але розташування та деякі форми були змінені відповідно до дизайну середовища. Іграшки були розміщені на полицях з підставками, щоб заощадити простір і зменшити небажаний "шум" у навколишньому середовищі. Щоб урізноманітнити розваги, залишили місце для дидактичних ігор, та ігор для дрібної моторики, малювання. Для цього розмістили стіл, який також виконує естетичну функцію і підсилює ідею інтер'єру. Той самий принцип застосовано в оформленні спальні, яка має зовсім інший вигляд: ліжко являє собою модель будиночків з вбудованими шухлядами та полицями для зберігання дитячих речей.
Вибір оздоблення відповідає рекомендаціям щодо матеріалів, які використовуються в дитячих спальнях. Екологічно чисті матеріали які не шкодять   здоров'ю.
Використання різних текстур неодмінно вплине на розвиток відчуття дотику у дитини.




3.2. Характеристика та освітлення в інтер’єрі приміщень дитячих садків 

Взаємодія штучного і природного світла відіграє важливу роль в інтер'єрі, оскільки світло впливає на сприйняття кольору людиною. Чим краще освітлення в інтер'єрі, тим більше кольорів і відтінків може розпізнати людське око. Дизайнери повинні враховувати поєднання різних колірних тонів від різних джерел світла для створення загальної картини інтер'єру. Для візуального комфорту і сприйняття важливо створити баланс між світлом і тінню в приміщенні.
Стельовий світильник LB (біле світло) в кімнаті.
Розетка і вимикач знаходяться на висоті 180 см, рекомендованій висоті встановлення для цього типу. У спальні вимикач регулює інтенсивність освітлення. В інших кімнатах вимикачі стандартного типу (дві кнопки), що дозволяє легко регулювати яскравість освітлення в різних частинах приміщення.
  Проблема проектування систем внутрішнього освітлення пов'язана з можливістю забезпечення комфортного освітлення та реставраційних процесів у приміщеннях. Важливість цього питання полягає насамперед у значенні світла (ілюмінації) для життя людини. Сонячне світло, світло вогню (свічки, багаття) і сучасне штучне освітлення символізують різні періоди цивілізації. Роль світла досліджували філософи всіх часів і народів (Геракліт, Платон, Гребель, Палама, Гегель - неповний перелік мислителів, які намагалися зрозуміти природу світла та його вплив на людину). Важко передбачити майбутню роль світла в еволюції людства.
Світло не тільки забезпечує візуальну якість і комфорт, але й впливає на систему світлової енергії нервової системи, імунну систему, ріст і розвиток організму, впливає на багато основних життєвих процесів, регулює метаболізм і стійкість до негативних факторів навколишнього середовища, впливає на емоційну сферу. На відміну від звичайних ламп розжарювання, які випромінюють широкий спектр світла, світло від світлодіодів спочатку знаходиться у вузькій частині спектра і залежить від хімічного складу використовуваних напівпровідників. Здатність імітувати спектр сонячного світла за допомогою вибору напівпровідників має вирішальне значення для світлотерапії, а освітлювальні прилади, що імітують сонячне світло, можуть вирішити одну з головних проблем у лікуванні та профілактиці сезонної депресії.
Основна функція світлових панелей - забезпечення комфорту в приміщенні шляхом імітації природного освітлення (що є найбільш корисним для людини). Спектр світлової панелі максимально наближений до сонячного, забезпечуючи необхідний рівень сонячного світла, що вимірюється в енергії за одиницю часу на одиницю площі.














3.3. Кольорове вирішення інтер’єру 
При виборі матеріалів інтер’єру на етапі проектування дизайнер в першу чергу звертає увагу на їх функціональні, функціональні, економічні та естетичні особливості. На наступному етапі матеріали групуються за технічними характеристиками, колірними і текстурними властивостями. Дизайнер обмежує діапазон допустимих тонів і фактур при виборі декоративних матеріалів з металу, дерева, каменю, кераміки або бетону для створення архітектурного простору.
Візуальні характеристики використовуваних матеріалів складають основу колірного рішення архітектурного простору. Більшість оздоблювальних матеріалів представлені в досить широкому діапазоні відтінків і насиченостей, що дозволяє створювати зони з певною колірною гамою, холодними або теплими тонами.
Візьмемо як приклад метали та їхні властивості: природні відтінки металів, які використовуються в будівельному середовищі, варіюються від складних теплих тонів латуні та міді до глибоких холодних тонів алюмінію. Метали можна обробляти різними фактурними поверхнями, включаючи шорсткі, матові та глянцеві.
Колір має сильний емоційний вплив і впливає на психофізіологічний стан людини. Люди по-різному сприймають різні кольори та їх поєднання, відчувають різні емоції та асоціації. Кольори можуть покращувати або дратувати настрій, підвищувати або знижувати працездатність. Кольори також можуть впливати на наше візуальне сприйняття простору, змушуючи одну й ту саму кімнату здаватися більшою або меншою залежно від кольору. Правильно використовуючи властивості кольору, ви можете вибрати колірну гаму, яка створить гармонію в просторі. Обираючи колірну гаму для свого дизайну, слід враховувати призначення об'єкта, контекст використання та естетичну функцію [8].
Кольорове рішення об'єкта дизайну інтер'єру має бути гармонійним (за законами колористики), позитивно впливати на психіку людини, враховувати сучасні стильові тенденції та відображати призначення об'єкта [9]. Для сучасних інтер'єрів характерне переважання теплих відтінків. Основним кольором меблів зазвичай є білий або дерев'яний, часто зелений, жовтий і синій, а також чорний - найпопулярніші відтінки [10].
Сьогодні технології розвиваються з неймовірною швидкістю. Індустрія архітектури та дизайну - одна з перших, хто усвідомив, що ми вже в майбутньому. Дизайнери - одні з найбільш охочих до новітніх технологій. Дослідники розробляють високотехнологічні, недорогі, легкі та міцні матеріали, які можна використовувати в будівництві. Були розроблені різні типи матеріалів, які можуть виконувати різні функції в різному ступені. Деякі матеріали є економічно ефективними та екологічно чистими, але вони також залишають великий простір для творчості. Наприклад, такі матеріали, як вуглецеве волокно, метакрилат, оргскло, коконові полімери, алькантара, лаокоон, синтетичні смоли та коріан широко використовуються в архітектурі та дизайні завдяки своїй універсальності. Їх можна фарбувати в різноманітні відтінки, тому вони легко доповнюють навіть найскладніші дизайнерські концепції.
При створенні архітектурного простору, поєднання декількох декоративних матеріалів повинно дотримуватися кількох важливих принципів комбінування, при цьому тон або контрастність повинні гармоніювати з оригінальною концепцією архітектурного простору, що проектується.
Хоча природні тони і світлі відтінки є особливо привабливими, в інтер'єрі все ще зустрічаються простори з контрастними поєднаннями: рожевий і бірюзовий, синій і червоний, жовтий і чорний, блакитний, коричневий, різні відтінки сірого, білого, бежевого, оранжевого. 
Інтер'єр випромінює чистоту, свіжість і позитивну атмосферу, де все на своїх місцях і без надмірностей.
Колір, безумовно, впливає на настрій людини. Дослідження показали, що колір впливає на частоту серцебиття, дихання, кров'яний тиск і м'язову напругу.
Червоний колір символізує активність, енергію, силу, наполегливість, рішучість і гнів. Червоний колір особливо вражає і стимулює. Червоний може викликати як позитивні, так і негативні емоції. У поєднанні зі сприйняттям радісних подій, таких як фестивалі, феєрверки, мальовничі вуличні прикраси тощо, цей колір позитивно впливає на травлення.
Знімає напругу та агресію. Заспокоює розум, покращує настрій і створює спокійний і щасливий простір.
Жовтий асоціюється з наукою, аналізом і спостереженням. Піднімає тонус.
Зелений сприяє здоров'ю та фізичній формі. Зелений заспокоює, що робить його гарним кольором для відпочинку в лісі.
Синій уособлює інтелект, вірність, прохолоду, спокій і безтурботність.
Правила кольорового оформлення групових просторів допомагають створити відчуття спокою та доречності, що допомагає дітям легше адаптуватися та захищає нервову систему як дітей, так і дорослих. Різні люди сприймають кольори по-різному, але кожен колір має спільні якості, які враховуються при оформленні дитячих творчих просторів:
Червоний викликає почуття сили та радості (у багатьох країнах світу він асоціюється з символом сонця). Цей колір асоціюється з ентузіазмом та енергією. Пуфи, стільці, вхідні двері та стіни-пазли також прикрашають червоними мотивами.
Жовтий символізує сонце і заохочує до руху та постійної активності. Покращення настрою
Зелений колір асоціюється з молодістю та весняною енергією. Зелений - свіжий, природний і символізує безпеку. Відтінки зеленого домінують в інтер'єрі та дизайні проекту.
Синій колір створює заспокійливий ефект і регулює інтелектуальну активність. Блакитний, як і синій колір, заспокоює та сприяє комунікації.
Дизайн інтер'єру - це декоративно-художнє оформлення простору, архітектурно-дизайнерське рішення, засноване на функціональних завданнях. Колірна композиція має особливий вплив на психологічний мікроклімат простору, зорове сприйняття, умовні та безумовні рефлекси, особистий простір. Дизайн інтер'єру не може бути одноколірним або однотонним, але тільки тому, що він містить кілька кольорів і відтінків. Найголовніше, що взаємодія кольорів повинна бути належним чином врахована. Кольори поділяються на теплі та холодні тони. Теплі кольори асоціюються з вогнем, сонцем і світлом. До них відносяться червоний, оранжевий і жовтий. Теплі кольори можна комбінувати, створюючи різні відтінки, такі як коричневий, кармін і теракотовий. У дизайні інтер'єру особлива увага приділяється розробці концепції та дизайну. Основне завдання дизайнера - чітко представити дизайн інтер'єру як єдине ціле. Найбільш важливими є рішення щодо кольорів та стилю, вибір меблів та правильне використання простору для створення комфортних кімнат, зон відпочинку, робочих місць тощо.
З точки зору фізіології людського ока, колір впливає на візуальну зміну об'єму простору, в якому знаходиться об'єкт або людина. Коли людина перебуває в кімнаті, ефект кольору полягає у створенні відчуття, що об'єкт стає більшим або меншим залежно від відстані до нього. Колір може бути кольором мовця або кольором відстані. Колір динаміка має ефект зменшення простору і того, що в ньому знаходиться.

Кольори, які зменшують простір і те, що там знаходиться, і кольори, які знаходяться далі, відповідно розширюють простір. Якщо кімната має велику площу і високі стелі, дизайнери використовують теплі кольори (червоний, оранжевий і жовтий), щоб візуально зменшити кімнату. Цей метод підходить лише для непропорційних ситуацій.
           У приміщеннях з меншою площею використовують холодні кольори (синій, блакитний, зелений, бірюзовий, чирок), щоб візуально збільшити простір кімнати [3].



















3.4. Декоративне рішення оздоблення інтер’єру

          Коли люди сприймають інтер'єр, вони дивляться не лише на світло і колір, але й на стиль інтер'єру. Сьогодні термін "стиль" стосується не минулих стилів в історії архітектури та дизайну, а сучасних стильових тенденцій у сучасному дизайні інтер'єру. Стиль інтер'єру об'єднує в собі характерні риси, що відрізняють різні дисципліни оздоблення інтер'єру, дизайну інтер'єру, меблів та інтер'єрних аксесуарів. Орієнтуючись на середовище проживання людини, ритм сучасного життя є постійним і практичні якості все більше вимагаються у величезному оточенні [4].
            Сьогодні роль матеріалів в дизайні інтер'єру значно зросла. Існує багато рішень, коли важко провести межу між окремими конструктивними та оздоблювальними елементами, оскільки можна поєднати декілька функцій. Крім того, використання певних оздоблювальних і конструкційних матеріалів є для дизайнерів своєрідною "художньою палітрою", яка заважає їм реалізовувати свої творчі задуми.
Реалізуючи проекти дизайну інтер'єру, дизайнери завжди стикаються з ситуацією, коли їм доводиться обирати найкраще оздоблення з наявних матеріалів. На думку дослідників, цей вибір ґрунтується на евристичному підході, а дизайнерські рішення залежать від інтуїції та навичок дизайнера. Досвідчені дизайнери роблять цей вибір, спираючись на знання, отримані за роки практики, тоді як недосвідчені фахівці не можуть вирішити подібні завдання без використання спеціалізованих методів і додаткових довідкових матеріалів.
            На практиці також складається враження, що вибір оздоблювальних і будівельних матеріалів ґрунтується на аналогії або високих експлуатаційних характеристиках, без урахування майбутніх умов використання, важливості певного стилю інтер'єру та морального життя.
Це піднімає питання, яке необхідно вирішити в найближчому майбутньому:
- Необхідно розробити методи швидкої оцінки та підбору оздоблень, конструкцій і матеріалів поверхонь для конкретних інтер'єрних стилів в дизайні інтер'єру;
- Необхідно розробити алгоритми та програмні засоби для їх проектування.
Наразі проводиться дослідження з розробки кількісних та якісних показників вимог до оздоблювальних матеріалів та фактур у різних предметно-просторових середовищах. Будуть досліджені експлуатаційні характеристики оздоблювальних матеріалів в різних умовах використання, естетичні властивості гармонійних поєднань оздоблювальних матеріалів та психофізіологічні ефекти їх властивостей, а також особливості візуального сприйняття різних видів оздоблювальних матеріалів в різних умовах використання.
Все більшої актуальності набуває розробка теоретико-методологічних основ раціонального вибору та сертифікації оздоблювальних матеріалів для виробів, що надходять на вітчизняний будівельний ринок. Найменування і види поверхневих і конструкційних покриттів повинні базуватися на наукових даних, доповнюватися розробкою нових продуктів зі специфічними властивостями.
На сьогоднішній день в індустрії доступні різноманітні матеріали як для декоративних, так і для конструкційних цілей, і їх кількість продовжує зростати. Використання цих матеріалів не є простим, але вимагає розробки та використання певних принципів при виборі конкретних оздоблювальних та конструкційних матеріалів, щоб підкреслити та підтримати певний стиль дизайну інтер'єру.
Сучасний дизайн інтер'єру - це проектна діяльність, метою якої є формування естетичної та функціональної якості внутрішнього простору будівлі або основного середовища простору всередині будівлі відповідно до вимог сьогодення. З іншого боку, матеріали для оздоблення - це речовини (сировина), які використовуються для остаточного оздоблення поверхонь в інтер'єрі, додаючи, що ці матеріали повинні підвищувати експлуатаційні якості та декоративність приміщень. Конструкційні та оздоблювальні матеріали - це також сировина, яка використовується для створення остаточної обробки поверхонь і структури будівлі або ділянки (склад частин і їх взаємне розташування).
Використання світло-сірої штукатурки на стелях дитячого майданчика і зони розвитку та її підсвічування світильниками створює світловий контраст з блакитними запланованими стінами.
На основі вивчення психології сприйняття та вікових особливостей сучасних дошкільнят ми створили середовище, в якому діти почуватимуться захищеними, розваженими та комфортними.
Вимоги користувачів будівлі до організації освітніх та інших функціональних процесів були вивчені, щоб вивести принципи формування зовнішнього та внутрішнього просторів.
Основні наукові результати, що визначають новизну роботи.
- Розроблені меблі дозволяють забезпечити відкритість, динамічність і різноманітність в організації тематичних зон будівлі, у використанні форм і методів освітньої діяльності;
- Можливість компенсації недоліків освітлення шляхом розробки спеціальних світильників, які повністю відповідають вимогам законодавства та забезпечують освітлення відповідно до виду діяльності (відпочинок, читання, співи, художня творчість, вільна гра, прийом їжі тощо).
- Використання декоративних елементів, таких як трикутні дерев'яні вставки у віконних отворах, для трансформації простору відповідно до різних сцен;
- вміння візуально виправляти недоліки старої типової архітектури, розробляючи практичні рішення для структурування дошкільного середовища та знаходячи в них нові ідеї.
"Якість" дизайну інтер'єру визначається багатьма факторами, зокрема кольором, фактурою, формою, розміром, розміщенням, взаємодією та освітленням предметів інтер'єру. Про загальний інтер'єр можна також судити за тим, як підібрані та застосовані декоративні та конструкційні матеріали. Звичайно, все залежить від смаку і почуття стилю дизайнера, але є принципи, яких варто дотримуватися при проектуванні інтер'єру. Це - комплексність, гармонійність, функціональність, раціональне використання простору, функціональне зонування, ритмічна організація простору, масштабність інтер'єру, композиційна єдність інтер'єру, симетрія (рівновага і рівноцінність), ідейно-художня спільність.
Важливим засобом організації інтер'єру є декоративно-художні якості матеріалів, особливо колір. Колір може посилити не тільки декоративні якості матеріалів, але й значення ключових об'єктів у композиції, визначити їх важливе місце в композиції, створити гармонію в усьому приміщенні та змінити візуальне сприйняття простору. Широкий вибір декоративних матеріалів і аксесуарів дозволяє оформити інтер'єр в різних стилях, від класики до авангарду.
В дизайні інтер'єру стиль традиційно визначають як ідеологію або художню групу. Ця група може бути пов'язана з певною епохою, художнім напрямом, людиною або будинком. Пристосування інтер'єру будинку до особистості, звичок і світогляду його власника є головною передумовою розвитку стилю. Стилі також можуть змішуватися, наприклад, класичний інтер'єр в греко-римському стилі може включати в себе окремі елементи меблів і сучасний дизайн. Головне, щоб вони були доречними, гармонійно вписувалися в навколишній простір і підкреслювали індивідуальність власника.
Оздоблювальні матеріали та архітектура, а також аналіз сучасного стилю з точки зору використання оздоблювальних матеріалів показує, що найчастіше використовуються такі матеріали: дерев'яні матеріали та вироби (дерев'яна вагонка, паркет, дубова підлога, ламінат, дощата підлога, дерев'яні балки); матеріали з натурального каменю (мармурова мозаїка, кам'яна плитка); матеріали зі штучного каменю; керамічні матеріали та вироби (керамічна плитка); вироби зі скла та інших мінеральних сплавів (скло, кольорове скло, дзеркала); металеві матеріали та вироби (дорогоцінні метали, різні метали (недорогоцінні метали), ковка), мінеральні клеї (штукатурка, декоративна штукатурка, цегла), лакофарбові матеріали (покриття), шпалери, текстиль (натуральні волокна), пластмаси, натяжні стелі, наприклад, акрилові.
Одне з ключових завдань дизайнера - досягнення комфорту в проектованому середовищі. Під комфортом розуміють комплекс позитивних психологічних і фізичних відчуттів, температурно-вологісний, звуковий, світловий і колірний режими, якість повітря та гігієнічні умови. Все це досягається завдяки якісному дизайну інтер'єру.
Застосування науково обґрунтованих і раціональних декоративних, будівельних та інтер'єрних матеріалів базується на кількісних та якісних показниках потреби, що визначаються їх призначенням та порівнюються з відповідними показниками цих матеріалів, тобто для визначення оцінки та вибору декоративних матеріалів, що складають стильові рішення дизайну інтер'єру Створити програмний модуль.
Однак важливо, щоб елегантність дизайну інтер'єру не ґрунтувалася виключно на художньому потенціалі використання нових декоративних або будівельних матеріалів. У цьому випадку будинок стає своєрідним "просторовим колажем", що ілюструє прийоми і засоби дизайну інтер'єру.
Форма і колір даху відповідає формі і кольору підлоги, а певні декоративні елементи з'єднують підлогу і дах. Все це створює цілісну композицію, яка оживляє інтер'єр.
Зображення є найціннішим елементом дизайну, адже саме в ігровій кімнаті перебуває найбільше дітей. Зображення чітко демонструє вплив потоку та форми. Кольорова гама базується на синьому, червоному, жовтому та зеленому кольорах, розбавлених блакитними стінами. Кольорова гама поєднує потреби дітей з особливими освітніми потребами та без них.
Пошук художнього образу - один з ключових етапів дизайн-проекту. Це етап вибору та поєднання елементів дизайну, таких як лінія, колір, світло, форма та пропорції. Меблі є одним з об'єктів дизайну і належать до категорії меблів, але вони повинні мати не тільки функціональні, технічні та економічні характеристики, а й естетичні, які виділяють їх у мистецтві та дизайні. Тому, як зазначають багато дослідників, при проектуванні меблів дизайнери повинні керуватися художніми принципами, що ґрунтуються на емоційних та візуальних художніх елементах [2]. Художні принципи проектування починаються з вибору форми та кольору виробу і виражаються в образотворчих, стилістичних, концептуальних та композиційних рішеннях.
У даному дизайн-проекті було розроблено концепцію комплекту меблів для дитячого садка на основі принципів модульності та ергономічності. Наступним етапом процесу проектування став вибір художнього підходу до меблевого гарнітуру.
Принципи вибору художнього образу Будь-який об'єкт дизайну повинен насамперед виконувати практичне призначення, але при цьому він повинен відповідати ергономічним вимогам фізичних особливостей людини, а також забезпечувати психологічний комфорт людини. На думку О.Б. Чепурової, це повинно привести до гуманізації, гуманітаризації та екологізації культури побуту в суспільстві [4].
В основу формоутворення меблів можуть бути покладені різні підходи до моделювання:
1) Біонічне формоутворення, яке базується на використанні формальних ознак, притаманних природному світу, в об'єкті, що розробляється для дизайну [5];
2) грубі геометричні форми (прямокутники, трикутники, квадрати тощо).
3) Плавні геометричні форми (овали, кола, хвилі тощо).
4) поєднання грубих і плавних геометричних форм (прямокутники із закругленими кутами, трикутники із закругленими кутами і т.д.).
При проектуванні меблів часто використовують прийоми художнього конструювання, запозичуючи образи з різних видів мистецтва, зокрема сюрреалізму, футуризму, експресіонізму, кубізму, кубофутуризму та супрематизму [6].
При цьому художні образи в дизайні можуть використовуватися трьома способами: геометричний, спрощений, схематичний, з використанням простих геометричних фігур; образний, абстрактний, що спирається на абстрактні образи; і живописний, заснований на реалістичних образах. Вибір конкретного художнього образу створює художню індивідуальність, а творчість художника відображається в спроектованих предметах інтер'єру, надаючи меблям оригінальність, образність і свіжість [7].



















ВИСНОВКИ
Розроблений дизайн-проєкт спалень та ігрових кімнат групи дитячого садка базувався на конкретному завданні і складався з дизайну з природними декоративними елементами та казковою тематикою земного світу. Дитячі кімнати були спроектовані таким чином, щоб забезпечити комфортні умови для роботи, спілкування, відпочинку, прийому їжі та навчання. 
При розробці даного проекту були використані наступні матеріали та технічна документація: архітектурний проект, фотодокументація, ескізні плани з обмірами ділянки та вимоги клієнта. 
При виконанні завдання було виконано такі завдання:
1. Аналіз літературного матеріалу про дитячу образотворчу діяльність, її особливості, психологічний вплив та виховання. 
2. Дослідження різних можливостей оформлення інтер'єру дитячих будинків художніми засобами виразності без зміни об'ємно-планувальної схеми будівлі. 
3. Створення просторових середовищ, спроектованих з урахуванням усіх вимог психологів і педагогів. 
4. Проведення патентного пошуку проекту та об'єкта дизайну для визначення патентоспроможності художньо-конструкторських рішень окремих елементів обладнання ігрової кімнати. 
Були виконані ескізні креслення, надані рекомендації та враховані авторські напрацювання щодо вдосконалення дизайну дитячої кімнати.






СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аронов, В.Р. Теоретичні концепції зарубіжного дизайну. - М., 1992. 
2. Бодрійяр Ж. Суспільство споживання. Його міфи і структури. М., 2006. С. 146. 
3 Браун, Л. Імідж - шлях до успіху [Текст] / Л. Браун. - М.: Ексмо, 2013. - 192 с. 
4.	Брінгхерст Р. Основи стилю в типографіці. М.: Д. Аронов, 2006. 430 с. 
5.	Вікентьєв І. Л. Прийоми реклами та Public Relations [Текст] / І. Л. Вікентьєв. - М.: Бізнес-прес, 2007. - 408 с. 
6.	Владленова І. В. Народження Четвертої хвилі: нанотехнологічне суспільство // Практична філософія. - №3 (33), 2009. - С. 14-18.
7.	Глазичев, В. Л. Дизайн як він є. - М., 2006. 
8.	Давидова О.В., Прейс В.В. Механічні бункерні завантажувальні пристрої в харчовій промисловості / під наук. ред. В.В. Прейса. Прейса. Тула: Вид-во ТулГУ, 2012. 168 с. 
9.	Дембич Н. Д., Михайлов С. М. Про подвійність природи фірмового стилю // МНКО. 2012. №6. C. 381-384.
10.	Джулер, А. Д. Креативні стратегії в рекламі [Текст] / А. Д. Джурер, Б. Л. Дрюніані - М., 2009. - 384 с.
11.	Японська система дошкільного виховання // [Електронний ресурс] / Електронні дані - [2011-2020] - "StudFile" - Режим доступу: https://studfile.net/preview/5263498/page:39/ (дата звернення 15.05.2023) - Назва з екрана.
12.	Ясла-дитячий садок у Японії // [Електронний ресурс] / Електронні дані - [2016-2020] - "Hight Quality Room" - Режим доступу: https://hqroom.ru/yasly-detskyi-sad-v-yaponyy.html (дата звернення 15.05.2023) - Назва з екрана.
13.	Система освіти в Швейцарії // [Електронний ресурс] / Електронні дані - [2020] - "Emigrant" - Режим доступу: https://emigrant.guru/kak/sposoby/sistema-obrazovaniya-v-shveytsarii-i-perspektivyi-obucheniya.html (дата звернення 17.05.2023) - Назва з екрана.
14. Оптимістичний дитячий садок від Buro 4 // [Електронний ресурс] / Електронні дані - [2018-2020] - "faqindecor.com" Режим доступу: http://faqindecor.com/optimistichnyj-detskij-sad-ot-buro-4/ (дата звернення 17.05.2023) - Назва з екрана.
15. Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти : ДБН В.2.2-4:2018– ДСТУ – [Чинний від 2018-10-01]. – Київ : Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України, 2018.– (Національні стандарти України).
16.	Євсюткіна, П. О. Роль модальностей сприйняття в сенсорно-перцептивній організації учня / П. О. Євсюткіна. - Текст : безпосередній // Молодий вчений. - 2017. - № 38 (172). - С. 101-104. - URL: https://moluch.ru/archive/172/45689/ (дата звернення: 26.04.2023)  - Назва з екрана.
17. Приватний дитячий садок Little Lords у // [Електронний ресурс] / Електронні дані. – [2011-2020] – «АрхРевю» Режим доступу: https://www.archrevue.uа/interior/29864.html (дата звернення 15.05.2020) - Назва з екрана.















ДОДАТКИ













ДОДАТКИ
Додаток А


Рис. А1. Дитячий садок від студії Buro4 вид 1



Рис. А2. Дитячий садок від студії Buro4 вид 2



Рис. А3. Дитячий садок від студії Buro4 вид 3



Рис. А4. Дитячий садок від студії Buro4 вид 4



Рис. А5. Дитячий садок від студії Buro4 вид 5



Рис. А6 Дитячий садок від студії Buro4 вид 6



Рис. А7. Приватний дитячий садок Lіttle Lords, ігрова кімната



Рис. А8. Приватний дитячий садок Lіttle Lords, ігрова кімната



Рис. А9. Приватний дитячий садок Lіttle Lords, спальня



Рис. А10. Приватний дитячий садок Lіttle Lords, обідня зона



Рис. А11. Дитячий дошкільний заклад від архітекторів HІBІNOSEKKEІ



Рис. А12. Дитячий дошкільний заклад від архітекторів HІBІNOSEKKEІ, обідня зона



Рис. А13. Дитячий дошкільний заклад, коридори



Рис. А14. Дитячий дошкільний заклад, ігрова зона



Рис. А15. Дитячий садок в Швейцарії, столова



Рис. А16. Дитячий садок в Швейцарії



Рис. А17. Дитячий садок в Швейцарії, ігрова



Рис. А18. Дитячий садок West Hill Nursery and Preschool Англія



Рис. А19. Дитячий садок West Hill Nursery and Preschool Англія