ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7661| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Кременчук (Україна) в місто Ганновер (Німеччина) за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Тарандушка , Людмила Анатоліївна Пилипенко, Олександр Анатолійович |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | В кваліфікаційній роботі бакалавра розроблено прямий та зворотний маршрути м. Кременчук (Україна) – м. Ганновер (Німеччина). Прямий маршрут проходить через Угорщину та Австрію, а зворотний маршрут м. Ганновер (Німеччина) - м. Кременчук (Україна) – через Австрію та Словаччину. Визначено загальну протяжність маршруту, вибір рухомого складу та експлуатаційно-технічні характеристики. Проаналізовано умови транспортування в різних транзитних країнах, документи для оформлення міжнародних вантажних перевезень. Закріплено правила перевезення окремих вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом. Розраховано час виконання рейсу та загальну вартість доставки. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7661 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Пилипенко.pdf Restricted Access | 3.17 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення
тарно-штучного вантажу з міста Кременчук (Україна) в місто Ганновер
(Німеччина) за зазначеним маршрутом»
Керівник роботи:
завідувач каф. АТЕ, проф., д.т.н. _______________ Л.А. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-14
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________ О.А. Пилипенко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2025
РЕФЕРАТ
В кваліфікаційній роботі бакалавра розроблено прямий та зворотний
маршрути м. Кременчук (Україна) – м. Ганновер (Німеччина). Прямий маршрут
проходить через Угорщину та Австрію, а зворотний маршрут м. Ганновер
(Німеччина) - м. Кременчук (Україна) – через Австрію та Словаччину.
Визначено загальну протяжність маршруту, вибір рухомого складу та
експлуатаційно-технічні характеристики. Проаналізовано умови
транспортування в різних транзитних країнах, документи для оформлення
міжнародних вантажних перевезень. Закріплено правила перевезення окремих
вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом. Розраховано час
виконання рейсу та загальну вартість доставки.
3
ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ ............................................................ 4
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ ........ 11
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ ........................................................................................... 12
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП ....................................................................................................................... 14
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ................................................................................ 17
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ ................................................................ 27
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ ...................................................................................................................... 30
7.1 Формування вантажного місця ........................................................................ 30
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ......................................................... 39
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ................................................. 44
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ .............................................. 47
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ......... 49
ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 56
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ...................................................................... 57
4
ВСТУП
Загальною і найважливішою рисою міжнародного дорожнього руху є те, що
транспортні засоби однієї країни перетинають національний кордон і рухаються
по дорогах іншої країни. Тому з метою розвитку міжнародного дорожнього руху
та забезпечення його безпеки встановлено єдині правила дорожнього руху,
дорожні знаки та сигнали. Перевезення на іноземній території також вимагає
відповідних санкцій (дозволів) від компетентних органів цієї іноземної країни.
Водночас необхідно вирішити митні та податкові питання, надати технічну
допомогу іноземним транспортним засобам.
Крім того, відносини, що регулюються між відправником та перевізником
правовими нормами, підпорядковуються як національному, так і міжнародному
законодавству, що зумовлює необхідність визначення пріоритетних норм
(найчастіше міжнародно-правових норм, які мають пріоритет над внутрішніми
правовими актами та які в більшості випадків анулюють дію норм національного
законодавства). законодавство або замість нього).
3
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ
Маршрут м. Кременчук (Україна) – м. Ганновер (Німеччина), який
проходить через Угорщину та Австрію складає 2751 км. На шляху є один митний
контроль на кордоні України та Угорщини. Лужанка – Берег Шурань — пункт
пропуску через державний кордон України з Угорщиною [1].
Рисунок 1.1 – Прямий маршрут м. Кременчук (Україна) – м. Ганновер
(Німеччина) 2751 км. [1]
Рисунок 1.2 – Частина прямого маршруту по Україні (1055 км.)
Е50 – траса європейського значення, що з’єднує Україну зі Словаччиною,
Чехією, Німеччиною та Францією. На деяких ділянках дного автошляху по 2
4
смуги обидва напрямки з розділовою полосою, а на деяких – по одній смузі без
розділової полоси.
Е 471 - автошлях європейського значенняу межах України. Бере початок в
місті Мукачево та закінчується у Львові. Його довжина складає 210 кілометрів.
E471 збігається з маршрутом міжнародного автошляху М06 (Київ — Чоп).
М24 — автомобільна дорога міжнародного значення загальною
протяжністю в Україні 62,3 кілометра, що проходить через Закарпаття.
Рисунок 1.3 – Частина прямого маршруту по Угорщині (517 км.)
Е579 – автошлях, що з’єднує північний схід Угорщини та пункт пропуску
через державний кордон України «Лужанка».
Автошлях М3– автомагістраль Угорщини, автомагістраль М1 веде до
кордону з Австрією. Дані автомагістралі мають одну смугу в кожному напрямку,
нормальна швидкість 130 км/год, на швидкісних дорогах 110 км/год, знаки
білого кольору.
Е71- європейський автомобільний маршрут, що з’єднує Центральну європу
з Адріатичним морем. Загальна довжина складає 970 км.
Е60 – автодорога європейського значення довжиною 3058 км, що поєднує
Францію з Киргистаном через європейські країни.
5
Рисунок 1.4 – Частина прямого маршруту по Австрії (408 км.)
Автошляхи A4, A21, A1– платні автобани Австрії. на австрійських
автобанах встановлено обмеження швидкості 130 км/год. Автобани мають по 2
смуги в обидва напрями.
Автобан А1 проходить через Відень Пенцінг – Санкт-Пельтен – Лінц –
Зальцбург – Вальс-Зіценгайм. Загальна довжина автобану 292 км.
Автобан А21 проходить через Альтленгбах перехрестя (A1) – Алланд –
Фезендорф перехрестя (A2, S1). Загальна довжина 38 км.
Автобан А4 проходить через Відень Ландштрассе – Швехат – Нікельсдорф
BAB-Grenze.svg (Угорщина Угорщина M1). Загальна довжина 66 км.
Рисунок 1.5 – Частина прямого маршруту по Німеччині (768км.)
6
А9 – автобан, що проходить територією Німеччини. Має по 3 смуги а
кожному напрямі. З’єднує Берлін з Мюнхеном.
А73 – автобан, що південь Німеччини з Баварією. Має по дві смуги в
кожному напрямі.
А7 – автобан, що є найдовшим в Німеччині, кладає 963 км. Має 2 смуги в
кожному напрямі.
А70 – додатковий автобан Німеччини, що поєднує захід зі сходом країни,
довжиною 120 км.
A99 – автобан Німеччини, що з’єднує кілька автобанів, які ведуть до
Мюнхена за кілька кілометрів за межами міста. Це дає змогу міжміському
транспорту об’їжджати Мюнхен. На різних відрізках автобану різна кількість
смуг. Є по 2 смуги в кожному напрямку, по 3 смуги в кожному напрямку та по 4
смуги в кожному напрямку. Загальна довжина цього автобану 57,7 км.
A8 – автобан Німеччини, що з’єднує схід і захід країни. Даний автобан на
різних ділянках має різну кількість смуг, а саме є по 2 суги в кожному напрямку
з розділювальною смугою та по 3 смуги у кожному напрямку. Дозволена
швидкість руху 110 км/год. Загальна протяжність даного автошляху 497 км.
Рисунок 1.6 – Зворотний маршрут м. Ганновер (Німеччина) – м. Кременчук
(Україна) 2696 км. [1]
На зворотному маршруті м. Ганновер (Німеччина) – м. Кременчук
7
(Україна), що складає 2696 км. необхідно перетнути міжнародний пункт
пропуску Вишнє-Німецьке – Ужгород. Це автомобільний пункт пропуску, де
відбуваються пасажирські та вантажні перевезення.
Рисунок 1.7 – Частина зворотного маршруту по Німеччині (697 км.)
Автошлях A7 – починається у Фленсбурзі та пролягає через дві землі в
Шлезвігу та Рендсбурзі. Загальна його протяжність 963 км. Переважно має по 2
смуги в обидва напрями з роздільною полосою.
Автошлях A3 – автобан, що сполучає північний захід країни з Австрією.
Має по 2 смуги в обидва напрями.
Автошлях A73 – автобан, що пролягає паралельно з маршрутом В4.
8
Рисунок 1.8 – Частина зворотного маршруту по Австрії (392 км)
А8 – атобан, що пролягає зі сходу на захід Австрії, є основним для
вантажних перевезень.
А1 – перший побудований автобан Австрії , що складає 292 км.
Е60 – автошлях європейського значення, що з’єднує Францію, Швейцарію,
австрію, Німеччину, Угорщину, Руминію.
А4 - атобан, що поєднує Відень з Нижньою Австрією.
Рисунок 1.9 – Частина зворотного маршруту по Словаччині (529 км.)
Е58 — європейський маршрут категорії А, який поєднує Австрію з Росією і
проходить через Словаччину, Румунію, Молдову та Україну. Загальна його
довжина 2200 км.
Е77 – автошлях європейського значення на території Словаччини поєдує
Ружомберок і Банську Бистрицю. Має по 1 полосі в обидва напрями.
9
Рисунок 1.10 – Частина зворотного маршруту по Україні (1066км.)
Е50 – автошлях Європейського значення, що маєасфальтобетонне покриття
та декілька полос в обидва напрями. Територією України проходить через
Ужгород – Мукачеве – Стрий – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Умань –
Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк.
Е471 – автошлях європейського значення, що поєднує м. Мукачево з м.
Львів. Має по 1 смузі в кожному напрямі.
Е584 – європейський маршрут, що з’єднує Полтаву з румунським містом і
Слобозія. Загальна довжина складає 912 км. Має по одній смузі в обидва
напрями.
10
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ
МАРШРУТУ
Загальна довжина маршруту розраховується як сума довжин прямого та
зворотного маршрутів. Маршрут м. Кременчук (Україна) – м. Ганновер
(Німеччина), який проходить через Угорщину та Австрію складає 2751 км.
Зворотний маршрут м. Ганновер (Німеччина) – м. Кременчук (Україна) складає
2696 км.
Таким чином, загальний довжина маршруту складає [3]:
�� = ��1+��2 = 2751 + 2696 = 5447 км (2.1)
Увесь шлях прокладено по трасам Європейського значення, міжнародного
та національного значення і автобанам, які мають окремі проїздні частини в
кожному напрямі. Кожна проїзна частина складається мінімум з двох максимум
з трьох полос для руху. На трасах в місцях розв’язок кількість полос для руху в
одну сторону може досягати шести.
Проходячи увесь шлях автомобіль перетинає пункти митного контролю 2
рази. Обидва пункти перетину знаходяться на кордоні з Україною.
Перший пункт митного контролю знаходиться на кордоні України та Угорщини:
Лужанка – Берег Шурань. Другий пункт митного контролю знаходиться на
кордоні Словаччини та України: Вишнє-Німецьке – Ужгород [1].
11
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
Так як в м. Кременчук розвинене сироваріння (виготовлення крафтових
сирів), а саме знаходиться «Європейська сироварня», то в прямому напрямі в м.
Ганновер в Німеччині вирішую везти твердий сир.
Так як м. Ганновер, розташоване в Німеччині, де широко розвинена харчова
промисловість, а саме на території Німеччини розташовано більше 400
підприємств, що виробляють ковбасні вироби та на експорт щорічно
відправляється 1,5 млн. тон. Тому зоротним вантажем в м. Кременчук будуть
ковбасні вироби. Для транспортування даних видів вантажів необхідно
використовувати автомобіль-рефрижератор. Обираю Peugeot Boxer 435-серія
L4Н [3].
Таблиця 3.1 – Технічні характеристики обраного транспорту
Технічні характеристики Peugeot Boxer
автомобіля Для транспортування обираю
рефрежератор 435-серія L4Н2
Тип двигуна
Дизельний
Вантажопідємність, кг 1520
Споряджена маса 2060
напівпричепу, кг
Повна маса напівпричепу, кг 3500
12
Закінчення таблиці 3.1
Габаритні розміри, д×ш×в мм 6363 x 2050 x 2522
Внутрішні розміри фургону, 4070 х 1870 х 1932
д×ш×в мм
Розмір шин 215/75R16С
Витрати палива, л/100 км 6,9
Екологічний клас Euro 6
Рисунок 3.1 – Розташування палет в кузові
13
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП
Характеристика країни відправлення – Україна.
Україна – країна, що розташована в центральній частині Європи. Її площа
одна з найбільших на теренах Європи і складає 603,7 тис. кв. км. Сусідні
держави: Угорщина, Румунія, Білорусь, Росія, Словаччина, Молдова та Польща.
На півдні, країна омивається Чорним і Азовським морями. Україна через води
Чорного моря межує з Туреччиною, Болгарією та Грузією.
Таблиця 4.1 – Обмеження швидкості руху [1]
у містах і населених пунктах 60 км/год
поза населеними пунктами 70 км/год
на авомагістралях 90 км/год
Таблиця 4.2 – Допустимі габарити автопоїзда [1]
Ширина: 2,65 м
Висота 4,0 м
Довжина 22 м
Міністерство Інфраструктури України має право регламентувати проїзд на
автошляхах, де допускається перевозити вантаж повною масою 40 т, для
контейнеровозів на деяких маршрутах - 44 т, з навантаженням на одну вісь - 11
т, на здвоєну вісь– 18 т, з відстанню між осями менше 2,5 м.
Обмежень руху транспортних засобів святкові та вихідні дні в Україні не
існує.
Дозволяється ввозити паливо в обсязі повної заправки паливного баку
транспортного засобу. Купівля палива здійснюється за національну валюту або
на прикоронних АЗС - за вільноконвертовану валюту.
14
Закон України «Про єдиний збір, який справляється в пунктах пропуску
через державний кордон України» від 12.07.2001 року [2].
Розрахунок суми єдиного збору, який зтягується з транспортного засобу
залежить від його місткості, загальної маси або габаритних параметрів.
Єдиний збір для транспортних засобів стягується у вигляді: митного,
санітарного, фіто санітарного, ветеринарного, радіологічного контролю вантажів
та автомобілів, а також за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами
України, нараховується відповідно до ст. 5 [2].
Платних доріг в Україні не існує.
«Лужанка» — міжнародний пункт пропуску через державний кордон
України на кордоні з Угорщиною.
Розташований у Закарпатській області, Берегівський район, поблизу села
Астей на автошляху Р54. З угорського боку знаходиться пункт пропуску
«Берегшурань», медьє Саболч-Сатмар-Береґ, автошлях 41 у напрямку
Нїредьгаза.
Вид пункту пропуску — автомобільний. Статус пункту пропуску —
міжнародний.
Характер перевезень — пасажирський, вантажний до 3,5 т. (без обмеження,
які перевозять вантажі гуманітарної та технічної допомоги).
Пункт пропуску «Лужанка», окрім радіологічного, митного та прикордонного
контролю, може здійснювати фітосанітарний, ветеринарний, екологічний та
контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень контроль.
Пункт пропуску «Лужанка» входить до складу митного посту
«Виноградів» Чопської митниці. Код пункту пропуску — 30507 16 00 (11).
Платонове — пункт пропуску через Державний кордон України на кордоні
з Молдовою (невизнана республіка Придністров'я).
Розташований в Одеській області, Окнянський район, неподалік від
однойменного села, через яке проходить автошлях E584, із яким збігається М13.
15
Із молдавського боку розташований пункт пропуску «Гоянул Ноу» поблизу села
Нові Гояни, Дубоссарський район, на аналогічному євроавтошляху у напрямку
Дубоссар.
Вид пункту пропуску — автомобільний. Статус пункту пропуску —
міжнародний.
Характер перевезень — пасажирський, вантажний.
Окрім радіологічного, митного та прикордонного контролю, пункт
пропуску «Платонове» може здійснювати санітарний, фітосанітарний,
ветеринарний, екологічний та контроль Служби міжнародних автомобільних
перевезень.
Пункт пропуску «Платонове» входить до складу митного посту
«Котовськ» Південної митниці. Код пункту пропуску — 50010 38 00 (11).
16
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
Основним документом для здійснення міжнародних перевезень вантажів є
наступна транспортна документація: міжнародна товарно-транспортна накладна
(CMR) (Додаток А); книжка міжнародного дорожнього перевезення (МДП).
Міжнародну товарно-транспортну накладну необхідно складати у трьох
примірниках, тякі підписуються відправником вантажу та перевізником. Деякі
країни рекомендують мати додатковий примірник для тарифного контролю.
Міжнародна товарно-транспортна накладна складається з наступних
відомостей: місце, дата складання; ім’я та адреса відправника; ім’я та адреса
транспортного агента; місце та дата прийняття вантажу до перевезення; місце
доставки вантажу; ім’я та адреса одержувача; позначення, що писує вид вантажу
та тип його упаковки; кількість вантажних місць, вага вантажу брутто, кількість
вантажу; витрати, пов'язані з перевезенням (вартість перевезення, мито і митні
збори, додаткові витрати та т.ін.); інструкції щодо проходження митного
контролю. Також міжнародна товарно-транспортна накладна CMR може містити
дані щодо заборони перевантаження вантажу; витрат, що відправник приймає на
себе; суми платежів, які підлягають відшкодуванню при здачі вантажу; заявленої
вартості вантажу та суми додаткової цінності вантажу під час доставки;
інструкції відправника щодо страхування вантажу; додаткові терміни виконання
перевезення; перелік документів, які передаються перевізнику.
Відправник зобов'язаний перед початком перевезення додати до накладної
або надати в розпорядження перевізника необхідні документи та інформацію
щодо виконання митних та інших формальностей.
Сертифікат про походження товару (рис. 5.1) – це документ установленої
форми, який містить інформацію про країну походження товару та видається
органом держави-експортера, який має уповноваження.
17
Рисунок 5.1 – Зразок заповнення сертифікату походження товару
18
Відповідальність за вантаж покладається на перевізника з моменту
підписання накладної CMR та до моменту передачі його вантажоодержувачу.
Книжка міжнародних дорожніх перевезень (рис. 5.2) (МДП) (CARNET
TIR) є документом, що гарантує доставку товару до митниці та сплату митних
зборів, а також платежів за товар, якщо його не доставлять при здiйсненнi
автомобільних мiжнародних перевезень. Дані перевезення діють згідно умов
Конвенцiї МДП. Ця Конвенція стосується перевезення вантажів, що
здійснюється без проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних
засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного
або декількох кордонів.
Тобто МДП - єдиний митний документ, який застосовується митними
органами держав як вантажний маніфест. Книжка супроводжує вантаж від
митниці місця відправлення до митниці місця призначення, а кожна прикордонна
проміжна митниця засвідчує митне оформлення на цьому документі.
Книжка МДП може бути застосована за наявності «Свідоцтва» про допуск
дорожнього транспортного засобу до перевезення вантажів з митними печатками
та пломбами (крім перевезень великовагових чи громіздких вантажів). Якщо
товари перевозяться в контейнерах, то необхідно мати «Свідоцтва» про допуск
контейнера до перевезення вантажів.
Згідно наказу № 953, яким затверджено нову редакцію порядку реалізації
положень Конвенції МДП, відповідно до п. 4 визначаються умови виконання
міжнародних дорожніх перевезень, правила допущення суб’єктів
господарювання України до системи МДП, порядок оформлення книжки МДП
на товари, що перевозяться між митницями з дотриманням вимог Конвенції
МДП.
Інструкцією визначено порядок заповнення граф книжки МДП на митній
території України. Крім того, наказом затверджено форми:
• ваучера TIR+ (додаткова фінансова гарантія сплати митних платежів
під час транзитних перевезень товарів);
19
• переліку перевізників — суб’єктів господарської діяльності, які
допускаються до перевезення вантажів автотранспортом на умовах
Конвенції МДП;
• повідомлення про порушення умов перевезення товарів під час
виконання міжнародних перевезень;
• претензії до власника книжки МДП.
Рисунок 5.2 - Книжка міжнародних дорожніх перевезень (CARNET TIR)
Товаросупровідні документи та документи, що спрощують процедури
міжнародного перевезення вантажів:
− Рахунок-фактура (invoice) (рис. 5.3) – комерційний документ, що
складається у всіх випадках при відправленні вантажу.
20
Рахунок-фактура - це документ, що використовують при здійсненні податкових
операцій.
Рахунок-фактура Invoice - в міжнародній комерційній практиці документ, що
надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, по
якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір,
вага, розмір і т. і.). В ньому відображаються умови поставки та відомості про
відправника і одержувача
Також рахунок-фактура Invoice може бути використаний в якості накладної,
яка направляється з товаром. На вимогу митних органів у багатьох країнах інвойс
(рахунок-фактура) виписується на встановлених бланках. В такому випадку дані
рахунки одночасно служать і сертифікатом про походження товару.
Основне призначення даного документу – визначення суми платежу за
товар.
Рахунок-фактура оформляється на бланку відправника та не може бути
замінена ніяким іншим документом.
Рахунок-фактура складається на кожне відправлення товару незалежно від
роду, кількості, найменування та характеру товару. Для вантажу, що
перевозиться в контейнерах, рахунок-фактуру оформляють на кожен контейнер
окремо. На основі рахунку-фактури складаються всі інші документи, необхідні
для міжнародної торгівлі.
Таким чином, інформація, що вказується в рахунку-фактурі Invoice:
− дата його складання;
− повна назва (або повне ім'я) та адреса продавця і покупця товару;
− аналогічні дані одержувача, якщо він присутній як проміжна ланка між
продавцем і покупцем;
− назви трьох країн: виробника товару, відправника та одержувача;
− номер перевізного документа;
− реквізити договору на поставку чи іншого документа, що став підставою
для відвантаження;
21
− умови поставки;
− реквізити банку для оплати і терміни для виконання платежу;
− відомості про валюту, в якій вказуються ціни і вартость;
− опис кожної товарної позиції із зазначенням відповідних кількостей
одиниць, особливі характеристики, опис виду і ваги упаковки та числа місць.
Рисунок 5.3 - Бланк рахунку-фактури invoice
Консульські рахунки-фактури (consular invoice) – це копії рахунку-
фактури, оформлені мовою країни транзиту або призначення, які необхідні для
22
експортних вантажів. Країна-імпортер вимагає, щоб рахунки-фактури були
зареєстровані в консульських відділах країни-експортера.
Пакувальний аркуш (packing list) (рис.5.4) –товаросупроводжувальний
документ, який містить перелік всіх товарів, що транспортуються на кожному
товарному місці. Пакувальний аркуш розташовується в кишені на упаковці.
Рисунок 5.4 – Приклад оформлення пакувального аркуша
Пакувальний аркуш містить наступні дані:
- кількість кожного сорту товару (од. в упаковці);
- номер упакування (місця).
23
Пакувальний аркуш необхідний у випадках, коли одна упаковка містить
різні за асортиментом товари, і використовується як додатковий документ до
рахунку–фактури.
Пакувальний аркуш і рахунок–фактура мають практично однаковий вміст
інформації, але в пакувальному аркуші не вказують ціни.
Відвантажувальна специфікація (shipping specification) – це комерційний
документ, що містить перелік товарів, які входять в дану партію, з вказівкою
кожного вантажного місця. Специфікація доповнює рахунок на поставку різних
товарів і є одним з основних товаросупроводжувальних документів.
Вантажний маніфест (manifest of cargo) (рис. 5.5) – документ, в якому
зазначакються всі товари, що перевяться транспортним засобом. Вантажний
маніфест містить такі дані про товар:
- найменування відправника вантажу й вантажоодержувача;
- перелік транспортних документів;
- інформацію про кількість товарів;
- інформацію про вантажні місця.
Сертифікат походження товару (certificate of origin) – документ, що
застосовується у випадку, коли між країнами укладена угода про пільгове мито.
Країною походження товару вважається країна, де товари були повністю
виготовлені або піддані суттєвій переробці. Отже, цей документ видається
торговельною палатою країни або уповноваженими нею органами.
24
Рисунок 5.5 – Приклад заповнення вантажного маніфесту (manifest of cargo)
Сертифікат про якість товару (certificate of quality) (рис.5.6) видається на
кожну партію товару, який відвантажується за одним перевізним документом.
Як правило, цей документ потрібен тільки для продовольчих товарів,
косметичної продукції й т.п.
У сертифікаті про якість товару звичайно вказують:
− організацію, яка видала сертифікат;
25
− номер сертифікату;
− дата видачі сертифікату;
− найменування товару;
− постачальник товару;
− одержувач товару;
− характеристики товару;
− кількість одиниць товару та кількість вантажних місць;
− дата виготовлення товару;
− відповідність товару певному стандарту.
Рисунок 5.6 – Приклад сертифікату якості товару
26
Фумігаційний сертифікат (fumigation certificate) застосовується для
підтвердження того, що вантажі, пройшли обробку по знищенню комах, які
можуть знаходитись в продуктах харчування (рис, чай, сахар, борошно і т.і.),
одягу, що був у використані та схожих товарів.
У фумігаційному сертифікаті вказують наступну інформацію:
- найменування відправника та одержувача вантажу;
- місце призначення;
- опис вантажу;
- маса вантажу (брутто та нетто);
- характеристики обробки вантажу: найменування фуміганта, температура,
при якій здійсню-валася обробка.
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Тверді сири транспортують і зберігають відповідно до правил
перевезення та зберігання швидкопсувних вантажів, що регламентовано наказом
Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 «Про затвердження Правил
перевезень вантажів автомобільним транспортом». Для перевезення твердих
сирів переважно використовують рефрижераторні види транспорту.
До транспортування сиру висувається багато вимог. Завдяки їм можна
здійснювати транспортування продукції без втрати її зовнішнього вигляду та з
мінімальними можливими втратами. Для сирної продукції існує ряд обов'язкових
норм.
Для певного виду сиру слід враховувати показники вологості. Це
допоможе уникнути псування його товарного вигляду;
Для м’яких сирів варто виставити температурний режим від 0 до +4 ˚С і
показник вологості 87%;
27
Тверді сири слід транспортувати при температурі від -4 до 0 ˚С і вологості
75%.
Загалом, показники можуть незначно відрізнятися в залежності від типу
товару, що відправляється. Усереднення різних показників, рекомендоване для
вимірювання до і після відвантаження товару, допомагає визначити вологість і
температуру. Важливо розуміти, що є багато видів сиру, які дозрівають і
втрачають свій смак під час транспортування. Конкретну ситуацію сироварні
необхідно уточнювати із замовником заздалегідь.
Зберігання та тпранспортування сирів разом з харчовими продуктами із
специфічним запахом в одному просторі не допускається.
Відповідно до «Правил перевезення швидкопсувних вантажів
автомобільними транспортними засобами» швидкопсувні харчові продукти
поділяються на: «рослинні продукти (харчові продукти рослинного походження)
- гриби, ягоди, овочі, фрукти та інші продукти рослинного походження,
призначені для споживання людиною; тваринні продукти (харчові продукти
тваринного походження) - м'ясо, м'ясні продукти, яйця, яйцепродукти, молоко,
молочні продукти, риба, рибні та морепродукти, інші продукти тваринного
походження, призначені для споживання людиною; продукти переробки -
харчові продукти, які були вироблені шляхом зміни первинного стану рослинних
та/або тваринних продуктів з додаванням харчових добавок, ароматизаторів або
інших харчових продуктів, зокрема, ковбасні вироби та інші м'ясні продукти,
молочні продукти, різні жири, заморожені плодоовочі, фруктові напої тощо» [3].
Серед швидкопсувних товарів є група особливо швидкопсувних харчових
продуктів, які повинні зберігатися в холодильнику не більше 6-72 годин при
температурі не вище +6°C. При недотриманні температурного режиму та
термінів реалізації створюється особливо сприятливе середовище для
розмноження мікроорганізмів, що може призвести до псування продукту та
викликати у людей гострі кишкові захворювання та харчові отруєння. До
особливо швидкопсувних продуктів належать м'ясо, риба, овочеві
28
напівфабрикати, сир, молоко, кисломолочні продукти, мортадела, кулінарні
вироби, іриски, продукти з крові та субпродуктів тощо.
Конструкція кузова-фургона транспортних засобів, призначених для
перевезення швидкопсувних вантажів, повинна відповідати наступним вимогам:
− робити неможливим проникнення сторонніх осіб до вантажу;
− не пропускати пил, бруд та вологу всередину кузова-фургона, що
може досягатися за допомогою системи вентиляції;
− завантажувальні двері повинні мати надійне ущільнення та бути
обладнаними пристроями для пломбування;
− внутрішня поверхня кузова повинна бути виконанна з, що санітарно-
гігієнічних матеріалів, що легко піддаються дезінфекції;
− підлога повинна бути міцною, рівною, що забезпечує механізоване
перенавантаження вантажів;
− навантажувальна висота повинна відповідати висоті рамп.
− транспортний засіб, що використовують для перевезення
швидкопсувних харчових продуктів у міжнародному та внутрішньому
сполученні, повинен бути обладнаний записуючим пристроєм, що контролює
температуру повітря всередині кузова.
Ковбасні вироби для транспортування пакують у дерев'яні, полімерні або
картонні ящики.
Тара для ковбасних виробів повинна бути суха та чиста. У кожен ящик,
пакують ковбасні вироби однієї назви та однієї дати виготовлення. Маса брутто
ковбасних виробів у багатообіговій тарі не повинна перевищувати 30 кг; маса
нетто у ящиках з картону - не більша 20 кг;
29
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Зберігання цілісності вантажу – головне завдання, яке необхідно
виконувати під час його транспортування. Тому необхідною вимогою є
правильне пакування вантажів. Пакування вантажів будемо виконувати в
картонних коробках та укладати їх на європіддоні (800х1200), мм. При
визначення оптимального способу укладки коробок на європіддоні необхідно
розглянути всі можливі варіанти за умови, що вантаж можна кантувати та
штабелювати (табл.7.1.).
Для укладання картонних коробок на європіддоні існують певні правила.
Коробки можуть виступати за габаритні розміри європіддону на 40мм,
максимальна висота завантаженого європіддону не повинна перевищувати
Нпід=1800 мм. Висота самого європіддону hпід=145мм, а максимальна
вантажопідйомність його складає 1500 кг (відповідно до ГОСТ 9078-84).
Показники кратності ящиків на європіддоні [2]:
По довжині: nl=L/l;
По ширині: nb=B/b; (7.1)
По висоті: nh=H/h.
Показники кратності округляють до цілого числа в меншу сторону.
Результати розрахунків заносяться у таблицю 7.1.
Для транспортування твердого сиру обираю картонну коробку з
гофрованого картону розмірами ДхШхВ: 570х475х475 мм). Максимальна маса
30
1 коробки 10 кг (ГОСТ 13511-91).
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення коробок з твердим сиром на
європіддоні (800×1200) за умови, що вантаж можна кантувати та
штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
№п/ Схема Фактична вантажність
п розміщення по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 2 1 3 6 60 0,04 0,56
2 L/l,B/b,H/h 2 1 3 6 60 0,04 0,56
3 L/b,B/l,H/h 2 1 3 6 60 0,04 0,56
4 L/b,B/h,H/l 2 1 2 4 40 0,03 0,47
5 L/h,B/b,H/l 2 1 2 4 40 0,03 0,47
6 L/h,B/l,H/b 2 1 3 6 60 0,04 0,56
Залежно від схем розміщення піддонів, визначити оптимальний варіант,
за умови повного використання вантажності транспортного засобу та
здійснити обрахунок кількості піддонів у ньому.
Кількість коробок на піддоні, шт [2]:
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ (7.2)
Маса брутто піддону, кг [2]:
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0 (7.3)
де m –власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону-
0
15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона [2]:
31
��ф
��ст = (7.4)
��н
де qф – фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону [2]:
��
���� = в (7.5)
��п
2
де Sв – площа вантажу, мм ;
2
Sп – площа піддона, мм .
Зображення схем розташування коробок на піддон і у трьох проекціях
виконане на рис. 7.1 – 7.2.
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок з твердим сиром №1
32
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок з твердим сиром №2
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок з твердим сиром №3
33
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок з твердим сиром №4
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок з твердим сиром №5
34
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок з твердим сиром №6
Найбільш оптимальними варіантами розміщення картонних коробок з
твердим сиром на палеті є еквівалентні схеми №1, №2, №3, №6.
Збереженість вантажу забезпечує не тільки пакування, але і
обандеролювання коробок на європіддоні. Тому необхідно обандеролювати
одним шаром паперу або пакувальної плівки усю конструкцію з коробок. Це
запобігає пошкодженню вантажу [2].
Для перевезення ковбасних виробів обираємо гофрований ящик з
розмірами ДхШхВ: 360х280х235 (мм) (ГОСТ 22852-77). Максимальна маса
вантажу в ящику складає 3,8 кг.
35
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення картонних коробок на європіддоні
(800×1200) за умови, що ковбасні вироби можна кантувати та штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
Схема Фактична вантажність
№п/
розміщення по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
п ст ηS
L B Н
1 L/l,B/b,H/h 3 3 7 63 239,4 0,16 0,95
2 L/l,B/h,H/b 3 3 5 45 171 0,11 0,79
3 L/b,B/l,H/h 4 2 7 56 212,8 0,14 0,84
4 L/b,B/h,H/l 4 3 4 48 182,4 0,12 0,82
5 L/h,B/b,H/l 5 3 4 60 228 0,15 1,03
6 L/h,B/l,H/b 5 2 6 60 228 0,15 0,88
Рисунок 7.7 – Схема розміщення коробок з ковбасними виробами №1
36
Рисунок 7.8 – Схема розміщення коробок з ковбасними виробами №2
Рисунок 7.9 – Схема розміщення коробок з ковбасними виробами №3
37
Рисунок 7.10 – Схема розміщення коробок з ковбасними виробами №4
Рисунок 7.11 – Схема розміщення коробок з ковбасними виробами №5
38
Рисунок 7.12 – Схема розміщення коробок з ковбасними виробами №6
Оптимальним способом укладки картонних коробок на палету є схема
№1.
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Під час транспортування вантаж піддається різним навантаженням від
вібрації, тому однією з основних задач є Однією з головних цілей
транспортування вантажу є зберігання цілісності вантажу. Для цього необхідно
зважати на такі характеристики:
- тип продукції, що перевозиться, маса одного вантажного місця;
39
- фізичні та механічні властивості тари;
- габаритні розміри запакованого вантажу;
- умови транспортування вантажу.
Також необхідно враховувати статичні та динамічні сили, що діють на
вантаж при штабелюванні та операціях перевантажування, їх можна
розрахувати [2].
Статичне зусилля стискання, що сприймає тара нижнього ряду штабеля
[2]:
��ст ��∙��(��−ℎ)
ст = , Н (7.6)
ℎ
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг; (враховують вагу коробок вищих ярусів);
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м;
h – висота одиниці тари, м.
Виконаємо розрахунок статичного навантаження, для картонної
коробки, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №1 пакування
твердих сирів [2]:
9,81 ∙ 10(1,425 − 0,475)
��ст
ст = = 196,2 Н
0,475
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 10 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м, Н = 1,425 м;
40
h–висота одиниці тари, м, h = 0,475 м.
Виконаємо розрахунок статичного навантаження, для картонної
коробки, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №3 пакування
твердих сирів [2]:
9,81 ∙ 10(1,140 − 0,570)
��ст
ст = = 98 Н
0,570
Виконаємо розрахунок статичного навантаження, для картонної
коробки, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №1 пакування
ковбасних виробів [2]:
9,81 ∙ 3,8(1,645 − 0,235)
��ст
ст = = 223,7 Н
0,235
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 3,8 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,645 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,235 м.
Виконаємо розрахунок статичного навантаження, для картонної
коробки, що знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №5 пакування
ковбасних виробів [2]:
9,81 ∙ 3,8(1,440 − 0,360)
��ст
ст = = 111,83 Н
0,360
Висота штабеля Н не повинна перевищувати 1800 мм разом з висотою
палети. [2].
41
Також, важливим показником, який впливає на зусилля стискання тари є
термін зберігання вантажу під час перевезення та складування. Відповідно до
цього враховується коефіцієнт запасу Кз. Якщо вантаж зберігається до 30 діб
– Кз = 1,6; від 30 до 100 діб – Кз=1,65. У випадку, коли термін зберігання не
зазначений в нормативній документації, то Кз приймають рівним 1,85 [2].
Зусилля стискання розраховують [2]:
��
�� = з∙��∙��(��−ℎ)
ст , H (7.7)
ℎ
Виконаємо розрахунок зусилля стискання для картонної коробки, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №1 твердих сирів [2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 10(1,425 − 0,475)
��ст = = 313,92Н
0,475
де Кз – коефіцієнт запасу, Кз= 1,6.
Виконаємо розрахунок зусилля стискання для картонної коробки, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, в схемі №3 пакування твердих сирів
[2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 10(1,140 − 0,570)
��ст = = 156,8 Н
0,570
На опір стисканню картонної гофрованої коробки впливають її
параметри та механічні властивості матеріалу коробки при торцевому
стисканні, тому опір стисканню картонної гофрованої коробки
розраховується за формулою [2]:
42
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H (7.8)
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007;
δ–товщина картону, мм;
z–периметр ящика, мм.
Виконаємо розрахунок опору стисканню для тари, що знаходиться в
нижньому ряді штабеля в схемі №1 пакування твердих сирів [2]:
��0
ст = 2,55 ∙ 3,0 ∙ √5 ∙ 2090 = 782,02 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 3,0 Н/мм;
δ–товщина картону, мм, δ=5мм ;
z–периметр ящика, мм, z=2090 мм (згідно першого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню для тари, що знаходиться в нижньому ряді
штабеля в схемі №3 пакування твердих сирів:
��0
ст = 2,55 ∙ 3,0 ∙ √5 ∙ 1900 = 745,63 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 3 Н/мм
δ–товщина картону, мм, δ=5мм;
z–периметр ящика, мм, z=1900 мм (згідно третього варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Тобто картонні коробки, які виготовляються з гофрованого картону
класу Т11 задовольняють умові стискання.
Будуємо графік залежності опору стисканню тари (гофрованої картонної
коробки) до її периметру.
43
Залежність опору стискання від
периметру тари
790
780
770
760
750
740
730
720
1900 2090
ПЕРИМЕТР, Z, ММ
Рисунок 7.13 – Графік залежності опору стискання тари (гофрованої
картонної коробки) відносно зміни її периметру
Розглянувши залежність на рис. 7,13, можна зробити висновок, що при
збільшені периметру тари, збільшується опір її стисканню.
Деформації нижньої коробки штабеля не виконується, якщо
здійснюється умова - ��0
ст ≥ ��ст, тобто опір стисканню коробки більше або
дорівнює зусиллю стискання від верхніх коробок [2].
Дана умова виконується.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Кожне вантажне місце повинно мати маркування, відповідно до Правил
перевезення вантажів різними видами транспорту [3], дане маркування
формується з маркувальних знаків (Додаток В) [2].
Маркування вантажного місця за заданим вантажем має вигляд
(рис.7.14) [2].
44
ОПІР СТИСКАННЮ �� 0СТ , Н
Рисунок 7.14 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення [2]:
1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В;
2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г;
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають
як кількість коробок на піддоні;
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Маса брутто вантажного місця;
10. Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11. Країна виробник;
12. Назва пункту відправлення;
13. Назва вантажовідправника.
45
Рисунок 7.15 – Транспортне маркування вантажного місця твердих
сирів
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію:
• Прізвище, ім’я студента;
• ЧДТУ, студент групи (шифргрупи);
• Назва вантажу;
• Автомобіль;
• Пункт відправлення;
• Пункт призначення.
Рисунок 7.16 – QR код вантажу
46
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом
міжнародного перевезення [3].
Визначимо lдоб - середньодобовий пробіг за маршрутом як [3]:
2��
��д̅об = (8.1)
��
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу [3]:
2��+2��0+��
�� = зв + ��пр, діб (8.2)
24?̅?е
де «L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км, визначається
по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному напрямку
коеф.”2” не враховувати)»;
«l0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в
одному напрямку коеф.”2” не враховувати)»:
��0 = 0,46 ∙ √��п, км (8.3)
2
де «Sп – площа країни прямого відправлення, тис.км (дані по країнах
беруться із статистичних довідників; для України Sп = 603,628
2
тис.км )»;
��0 = 0,46 ∙ √603,628 = 11,3 км
47
«lзв – середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного
відправлення :де Sзв – площа країни зворотного відправлення,
2
тис.км ;»
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв (8.4)
де «Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2»;
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 357,6 = 19,12 км
«Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год, для турної
їзди 60 км/год)»;
«tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними
роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 4
доби). Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів».
Середньодобовий пробіг має складати менше 700 км/добу.
5447+2∙11,3+19,12
�� = + 4 = 9,08 діб
24∙45
5447
��д̅об = =599,88 км/добу. – умова виконується.
9,08
48
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА
ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП [3]:
а) відрахування на соціальні заходи
Н
С = Ок ∙ сз
сз ������ , € (9.1)
100
де Ок������ – мінімальний оклад Ок������ = 8000 грн. = 171,3 €. 1€=46,7 грн.
Нсз - норматив відрахувань на соціальні заходи, % , (Нсз = 20)
Норма відшкодувань під час відрядження в іноземні країни складає 80 €/добу.
Норма відшкодувань під час відрядження по Україні складає 710 грн.
Таблиця 9.1 - Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
маршруту грн (€)/добу грн (€)
Україна 3,54 710 (15,2) 2513,4 (53,82)
Іноземні 5,54 3736 (80) 20697,44(443,2)
держави Разом 9,08 4446 ( 95,2) 23210,84 (497,02)
Так як по Україні водій їде 1055 + 1066 = 2121 км, а ми розрахували, що
середньодобовий пробіг ≈599,88 км, то по Україні водій їде 3,54 доби.
По території іноземних держав водій їде 3326 км, тобто 5,54 доби, в тому
числі 4 доби розвантаження та завнтаження.
20
Ссз = 171,3 ∙ = 34,26 , € (9.2)
100
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
пункті призначення.
49
Свідр = 3,54 ∙ 15,2 + 5,54 ∙ 80 = 497,02, € (9.3)
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових [3]:
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, € (9.4)
ФЗП = 171,3 + 34,26 + 497,02 = 702,58 €
Визначимо витрати на автомобільне пальне [3]:
Н
С = ( ��нп ��
п ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ��∑ ) ∙ Цл, € (9.5)
100 100
Де Н��нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км,
визначається як:
Н��нп=���� ⋅ ���� ⋅ ��пр, л/100 км (9.6)
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, 6,9
л/100 км, (як приклад див. табл.6);
НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм
(=1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм - для карбюраторних
автомобілів);
Gпр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за
технічними характеристиками рухомого складу;
L – довжина ділянки маршруту, км;
W – транспортна робота, визначається як [3]:
50
�� = �� ⋅ �� ∙ ��в , т⋅км (9.7)
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
�� – коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за
класом вантажу (вантаж вказати) [5];
Lв – пробіг автомобіля з вантажем, км;
КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні,
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по
автомагістралі приймаємо значення виразу (1±КΣ ) рівним 0,55 для руху дорогами
Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €;
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид [3]:
Н
С = ( ��нп ��
п ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, € (9.8)
100 100
Н��нп=6,9 л/100км
Таблиця 9.2 Вартість пального за країнами
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 1,19
Угорщина 1,46
Австрія 1,46
Німеччина 1,54
Словаччина 1,39
51
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Відстан Вага Трансп. Витр. на Додатк. Всього Ціна Сумар.
ь, вантажу, робота, пробіг, л витр., витр., 1л, витр.,
км кг ткм Л Л €/л €
Країна
L Q W=LQ Н��нп ����
∙ �� ∙ �� Цл *Ц
л
100 100
Україна 105 360 379800 72,795 4,94 77,73 1,19 92,50
Угорщина 551 7 360 186120 35,673 2,42 38,09 1,46 55,62
Австрія 408 360 146880 28,152 1,91 30,06 1,46 43,89
Німеччина 768 360 276480 52,992 3,59 56,59 1,54 87,14
Німеччина 697 1436,4 1001170,8 48,093 13,02 61,11 1,54 94,11
Австрія 392 1436,4 563068,8 27,048 7,32 34,37 1,46 50,18
Словаччина 529 1436,4 759855,6 36,501 9,88 46,38 1,39 64,47
Україна 1066 1436,4 1531202,4 73,554 19,91 93,46 1,19 111,22
Всього витрати на пальне 599,12
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас=10-16%:
В 16
С мас
мас = Спал ∗ = 599,12 ∗ = 95,86 € (9.9)
100 100
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів європейського
виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій. Загалом
вартість річного сервісного обслуговування складає $1000÷1500 в залежності від
марки автомобіля. Витрати на 1 рейс розраховуємо за допомогою пропорції,
враховуючи тривалість виконання рейсу.
Так як сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 9,08
діб це коштує 37,3 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як [3]:
�� Н
Сш = ⋅ ш ⋅ Ц
1000 100 ш ⋅ ��ш, € (9.10)
52
де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення
шин, визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для
автомобілів західно- європейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту
шин (150÷200 €/1 шт); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого
складу.
5447 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 4 = 65,36, €
1000 100
Витрати Cмп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу,
визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті:
«Шенгенська віза - 150 Євро; карнет TIR (документ T, SAD) – 54 євро;
транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних випадків,
КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) – 120 євро; дорожній збір (по країнах) –
80 євро; екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) – 35
євро; витрати на платні автомагістралі (по країнах) – 100 євро; платна стоянка
(по країнах) – 80 Євро; непередбачені витрати (100 €)».
Всього Cмп = 724 €
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих витрат;
приймаємо Вгосп=15% [3]:
В
Сгосп = (ФЗП + Сп + Смас + Ссерв + Смп) ⋅ госп =
100
15
=(702,58+599,12+95,86+37,3+724)⋅ = 323,83 € (9.11)
100
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в табл. 9.4
53
Таблиця 9.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного рейсу.
№ Статті Величина витрат, €
витрат Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП їзда7 02,58 1028,84
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 599,12 346,86
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 95,86 55,5
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 37,3 19
5 Витрати на шини Сш 65,36 31,73
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 724 847
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 323,83 328,53
8 Непередбачені витрати Снп 100 200
Загальні витрати С 2648,05 3573,63
Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації роботи
водіїв (одиночна їзда, турна їзда):
а) собівартість 1 км пробігу, €/км
�� 2648,05
��1км = = = 0,48 €/км (9.12)
�� 5447
�� 3573,63
��2км = = = 0,98 €/км
�� 5447
собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм [3]:
��
��1ткм = 1км (9.13)
������
де q – вантажопідйомність автомобіля 1,52 т;
- статичний коефіцієнт 0,7;
- коефіцієнт використання пробігу 1.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
54
пробігу з вантажем до загального пробігу.
0,48
��1ткм = = 0,45 €/ткм
1,52∙0,7⋅1
0,98
��2ткм = = 0,92 €/ткм
1,52∙0,7⋅1
розрахунковий тариф на 1 км, €/км [3]:
Н
Т п
1ткм = ��1км(1 + ) (9.14)
100
де Нп – норма прибутку, % (25...35%).
30
Т1ткм = 0,48 (1 + ) = 0,63 €/км
100
30
Т2ткм = 0,98 (1 + ) = 1,27 €/км
100
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник./ L, C, T, Sкм, Sткм, , Ткм,
їзда км € діб, €/км €/ткм €/км
Одиночна 5447 2648,05 9,08 0,48 0,45 0,63
Турна 5447 3573,63 7,81 0,98 0,92 1,27
55
ВИСНОВКИ
В результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра, було
спроектованно та розраховано маршрути перевезень вантажів: І ⎯ м. Кременчук
(Україна) – м. Ганновер (Німеччина) через Угорщину та Австрію та ІІ - м.
Ганновер (Німеччина) - м. Кременчук (Україна) через Австрію та Словаччину.
Було визначено схеми розташування вантажу на палетах та палет в кузові
рефрижератора, закодовано необхідну інформацію про вантаж.
Отримано практичні знання про організацію міжнародних автомобільних
перевезень. Вдосконалено знання щодо особливостей транспортування вантажів,
щодо режиму роботи та відпочинку екіпажів транспортних засобів, щодо
визначенння витрат на виконання перевезення. Для виконання кваліфікаційної
роботи використовувались загальні положення міжнародних конвенцій та угод
про міжнародні перевезення вантажів, правила митних систем транзитних
перевезень, митного оформлення.
56
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. ttps://www.google.com.ua/maps/ - Google мапи.
2. https://uk.wikipedia.org/wiki
3. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті)
усіх форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020.
- 49 с.
4. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному сполученні
/ Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. – 656 с.
5. Наказ Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним». Електронний
доступ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text.
6. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. –
Київ: Інформавтодор, 2007. – 676 с.
7. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч.посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В.
Ширяєва та ін. –К.: ВД «Слово», 2009. –336 с.
57