Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7662
Title: Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Жидачів (Україна) в місто Відень (Австрія) за зазначеним маршрутом
Authors: Шльончак , Ігор Анатолійович
Собко, Артем Андрійович
Issue Date: 2025
Abstract: Автомобільний транспорт займає ключову роль у забезпеченні ефективного виконання торговельних операцій. Неналежна організація перевезень може спричинити зрив комерційних домовленостей, а невдало підібрані транспортні засоби, маршрути чи перевізники — призвести до втрати товару або погіршення його якості. Через непрофесійні дії транспортних компаній страждає їхня репутація. Недостатній рівень організації логістики може викликати сумніви у міжнародних партнерів щодо доцільності співпраці з перевізниками певної країни. У свою чергу, процес інтеграції України до європейської транспортної мережі вимагає суворого дотримання міжнародних стандартів — правових, технічних, технологічних, організаційних та інформаційних. Ефективність роботи українських автоперевізників у спільній транспортній системі Європи великою мірою залежить від їх конкурентоспроможності, яка, своєю чергою, визначається рівнем підготовки персоналу. А цей рівень напряму залежить від якості здобутих знань та професійних навичок у процесі навчання. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра спеціальності 275 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» є набуття теоретичних і практичних навичок щодо ефективної організації транспортного процесу в складних умовах міжнародних вантажних перевезень.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7662
Appears in Collections:275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті))

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Собко.pdf
  Restricted Access
3.61 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, професор     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «_» __________________20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного 
вантажу з міста Жидачів (Україна) в місто Відень (Австрія) за зазначеним 
маршрутом» 
 
 
 
                  
 
Керівник роботи: 
к.т.н., доцент                                              _______________ І.А. Шльончак 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. ТТ-14                              
спеціальності 275 – Транспортні  
технології (на автомобільному  
транспорті)                                                       _______________А.А. Собко 
                                                                                                                         (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
 
 
2025 
  
Індивідуальне завдання 
на кваліфікаційну роботу бакалавра 
Студента групи ТТ-14 
Собка Артема Андрійовича 
 
Перелік питань, які необхідно виконати: 
1. Прокласти по мапі автомобільних доріг Європи маршрут 
перевезення вантажів між пунктом відправлення (ПВ) та пунктом призначення 
(ПП) (країни транзиту – за узгодженням керівника). Зобразити схему 
маршруту. 
2. Визначити відстань L перевезення вантажів із зазначенням міст 
проходження маршруту, прикордонних переходів, нумерації автодоріг класу 
Е та пробігу автопоїзда по кожній країні окремо. 
3. Обрати рухомий склад (РС) для виконання перевезення вантажів. 
Навести його експлуатаційно-технічні характеристики та розрахувати 
показники його роботи. 
4. Описати умови перевезень по країнах відправлення, транзиту, 
призначення. Навести характеристику міжнародного автомобільного 
пропускного пункту (МАПП), через який здійснюється перетин кордону з 
Україною. 
5. Навести перелік необхідних документів на виконання перевезення, 
стислу характеристику, умови застосування, особливості заповнення, вартість. 
6. Навести Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом. 
7. Розрахувати тривалість оборотного рейсу Т для екіпажу з одним та з 
двома водіями з урахуванням вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів 
транспортних засобів (ЄУТР). Побудувати суміщений графік руху. 
8. Визначити загальні витрати С на виконання перевезення вантажу. 
9. Провести аналіз перевезення вантажу за критеріями: довжина 
маршруту L, тривалість оборотного рейсу Т, загальні витрати С, собівартості 
2 
 
S1км, S1ткм, розрахунковий тариф Т1км   для різних систем організації праці 
водіїв. 
Жидачі-Відень І – Польща-Чехія 
(Україна – Австрія) ІІ – Словаччина-Угорщина 
 
Завдання прийняв 
студент гр.  ТТ-14 
«___» _______ 2025 р.                                                                 А.А. Собко 
 
Завдання видав 
керівник роботи 
«___» _______ 2025 р.                                                         І.А. Шльончак 
 
  
3 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .......................................................................................................................... 5 
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ............................................................... 6 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ ........... 14 
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ 
РУХОМОГО СКЛАДУ ............................................................................................. 15 
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА 
МІЖНАРОДНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО ПРОПУСКНОГО ПУНКТУ ............. 18 
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
 ..................................................................................................................................... 23 
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ 
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .................................................................. 31 
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО 
МІСЦЯ ........................................................................................................................ 35 
7.1 Формування вантажного місця .......................................................................... 35 
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ................................................... 46 
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ ................................................ 50 
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ........... 52 
Висновки .................................................................................................................... 59 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ......................................................................... 60 
 
  
4 
 
ВСТУП 
 
Автомобільний транспорт займає ключову роль у забезпеченні 
ефективного виконання торговельних операцій. Неналежна організація 
перевезень може спричинити зрив комерційних домовленостей, а невдало 
підібрані транспортні засоби, маршрути чи перевізники — призвести до втрати 
товару або погіршення його якості. Через непрофесійні дії транспортних 
компаній страждає їхня репутація. 
Недостатній рівень організації логістики може викликати сумніви у 
міжнародних партнерів щодо доцільності співпраці з перевізниками певної 
країни. У свою чергу, процес інтеграції України до європейської транспортної 
мережі вимагає суворого дотримання міжнародних стандартів — правових, 
технічних, технологічних, організаційних та інформаційних. 
Ефективність роботи українських автоперевізників у спільній 
транспортній системі Європи великою мірою залежить від їх 
конкурентоспроможності, яка, своєю чергою, визначається рівнем підготовки 
персоналу. А цей рівень напряму залежить від якості здобутих знань та 
професійних навичок у процесі навчання. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра спеціальності 275 «Транспортні 
технології (на автомобільному транспорті)» є набуття теоретичних і практичних 
навичок щодо ефективної організації транспортного процесу в складних умовах 
міжнародних вантажних перевезень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5 
 
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ 
 
Згідно варіанту виконуємо прокладання прямого маршруту Жидачів – 
Відень через країни: Польща та Чехія. Пункт перетину україського кордоу з 
кордоном в Польщі Корчова-Краківець. 
 
 
Рисунок 1.1 – Прямий маршрут Жидачів – Відень через Польщу та Чехію  
(843 км) [1] 
 
Рисунок 1.2 – Частина прямого маршруту Жидачів – Відень по території 
6 
 
України (124 км) [1] 
Маршрут по території України (Т1419, Е471, М11, М10). 
Т1419 - автомобільний шлях територіального значення у Львівській та 
Івано-Франківській областях. Поєднує населені пункти Миколаїв та Калуш, 
проходить через Розділ, Жидачів, Журавно. Загальна довжина складає 64 км. 
E471- європейський автошлях в Україні починається в м. Мукачево та 
закінчується в місті Львів. Довжина складає 210 кілометрів. Має по одній полосі 
в кожному напрямі. 
М11 - автомошлях міжнародного значення на території України з’єднує 
Львів та міжнародний пропускний пункт Шегині (кордон з Польщею). Пролягає 
територією Львівської області. 
М10 - автошлях міжнародного значення, що з’єднує Львів з міжнародним 
пропускним пунктом з польщею – Краковець. 
 
Рисунок 1.3 – Частина прямого маршруту по території Польщі (402 км) [1] 
Маршрут по території Польщі (Е40, А1, А4) 
Європейський маршрут E40 – найдовшийЄвропейський маршрут, що 
проходить через Україну до Франції. В Європі пролягає через Польщу, 
Німеччину, Бельгію та Францію. Майже на всій довжині має по три полоси в 
кожному напрямку. 
Автомагістраль A1 перетинається або з'єднується (з півночі на південь) з 
наступними автомагістралями та автобанами. 
Автомагістраль А4 є найдовшою автомагістраллю в Польщі і станом на 
червень 2015 року є частково платною. Він розташований у південній частині 
країни і є польською ділянкою міжнародної автомагістралі Є продовженням 
7 
 
німецького автобану (в напрямку Дрездена).       
 У Польщі починається в Жудошевицях (гміна Згожелек), проходить через 
Легницю, Вроцлав, Ополе, Глівіце, Катовіце, Краків, Тарнув і Ряшів і 
закінчується на прикордонному переході Корчова-Краковець на кордоні з 
Україною. 
Загальна довжина автомагістралі становить 673 км. станом на липень 2016 
року ділянка від розв'язки Ряшів Схід до розв'язки Ярослав Захід (41,2 км) є 
незавершеною, завершення будівництва заплановано на кінець літа 2016 року. з 
20 липня 2016 року на цій ділянці автомагістралі діє обмеження швидкості до 
100 км/год. /год, а проїжджа частина в кількох місцях звужена. 
 
Рисунок 1.4 – Частина прямого маршруту по території Чехії (231 км) [1] 
Маршрут по території Чехії ( Е462, D1, E67, E50). 
E 462 - це європейська дорога класу B в Чеській Республіці та Польщі, що 
з'єднує Брно - Оломоуц - Чеський Тісін - Катовіце - Краків. 
Автомагістраль Брно, автомагістраль D1, є головною чеською 
автомагістраллю, що з'єднує Прагу зі східною частиною Чеської Республіки. Її 
запланована довжина становить 376,5 км, з яких побудовано 366,4 км, а 10,1 км 
перебуває на стадії будівництва, яке планується завершити до 2025 року. 
8 
 
Європейський маршрут E67 - європейський автобан категорії A в Північній 
і Східній Європі, що з'єднує Гельсінкі (Фінляндія) і Прагу (Чехія). Його загальна 
довжина становить 1 673 км. 
Ділянка довжиною 970 км між Таллінном і Варшавою відома як Віа Балтика. 
Це важлива дорога, що з'єднує країни Балтії. Між Гельсінкі і Таллінном існує 
поромне сполучення. 
Європейський маршрут E50 - це європейський автомобільний маршрут 
довжиною 6000 км, що з'єднує Францію, Німеччину, Чехію, Слваччину та 
Україну. 
 
Рисунок 1.5 – Частина прямого маршруту по території Австрії (86,2 км) [1] 
Маршрут по території Aвстрії (А5, S1, S2). 
Автобан A5 - австрійська автомагістраль (автобан), завершена в 1999 році, 
що проходить від околиць Відня на південь через Грац і Клагенфурт до 
з'єднання з автомагістраллю A23 на кордоні з Італією в Арнольдштайні.  
S1, S2 – платні автомагістралі в Австрії. Мають по 2 полоси в кожному 
напрямі. 
Зворотній Маршрут: Відень – Жидачів  
9 
 
(Австрія - Україна) 
Згідно варіанту виконуємо прокладання зворотнього маршруту Відень - 
Жидачів через країни Словаччину  та Угорщину. 
 
Рисунок 1.6 – Зворотній маршрут Відень – Жидачів через Словаччину та 
Угорщина (797 км) [1] 
 
Рисунок 1.7 – Частина зворотнього маршруту по території Австрії (68,2 км) [1] 
А4, А6 - Австрійські автобани. 
Спочатку вони називалися Bundesautobahnen (Bundesstrasse A) і перебували 
у віданні австрійського уряду відповідно до Федерального закону про автобани, 
але їх не слід плутати з колишніми автомагістралями Bundesstrasse, які з 2002 
року утримуються австрійськими землями. 
В Австрії є 18 автобанів, побудованих і утримуваних з 1982 року віденським 
акціонерним товариством ASFINAG, яке повністю належить Австрійській 
Республіці і отримує свій дохід від плати за проїзд і зборів.  Кожен 
маршрут пронумерований і має офіційну назву, причому назва регіону вказана, 
але не на дорожніх знаках. Незвично для європейських країн, транспортні 
10 
 
розв'язки, які називаються Knoten, пронумеровані в кілометрах від початкової 
точки маршруту. 
 
 
Рисунок  1.8 – Частина зворотнього маршруту по території Словаччини 
(162 км) [1] 
Маршрут пролягає дорогами D4, R7, E575, 509, 63. 
Автомагістраль D4 — автомагістраль, що проходить по південно-західній 
частині Словаччині. Це магістраль є об’їзною дорогою навколо Братислави. 
Об’їзна дорога також перетинається зі швидкісною дорогою R7. 
R7 – швидкісна дорога в Словачині, що має по дві полоси в кожному напрямі 
та розділову смугу. 
Європейський шлях Е 575 – це частина міжнародної мережі доріг, що 
проходить через Братиславу, Дунайські Стреди, та закінчується в місті Дьйор в 
Угорщині. 
509, 63 – безкоштовні дороги в Словаччині, що прямують до Угорщини та 
мають по одній смузі в кожному напрямку. 
 
Рисунок 1.9 – Частина зворотнього маршруту по території Угорщини (344 км) 
11 
 
[1] 
Маршрут проходит по автошляхам: М3, Е71, Е579. 
М3 - автомагістраль Угорщини, яка сполучає Будапешт та український 
кордон. Частину автомагістралі, що з'єднує Гербегазу та Ніредьгаз був 
побудований в 2007 році. Закінчено будову автомагістралі в 2014 році. Загальна 
її протяжність складає 281 км. 
E71 - це європейський автомобільний маршрут довжиною 970 км від 
Кошице в Словаччині до Спліта в Хорватії. Маршрут з'єднує центральну 
частину континенту з Адріатичним морем. 
Європейський маршрут E 579 - європейська дорога класу B в Угорщині. 
Частина даного маршруту співпадає з автомагістралю М3. Даний маршрут 
поєднує Угорщину з Україною. 
 
Рисунок 1.10 – Частина зворотнього маршруту по території України  
(225 км) [1] 
Дана частина маршруту пролягає через автодороги  М24, Е471, Е50. 
М24 – автодорога міжнародого значення, , що проходить територією 
України та з’єднує Закарпатську область з м. Лужанка, загальна протяжність 
складає 62,3 км. 
Європейський маршрут E471 – автошлях в межах України. Починається в 
місті Мукачево та закінчується в м. Львів. Загальна довжина його складає 210 
кілометрів. 
12 
 
Європейський маршрут E50 пролягає від Бреста, Франція, до Махачкали, 
проходячи через Францію, Німеччину, Чехію, Cловаччину, Україну та Росію.  
  
13 
 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ 
 
Прямий маршрут Жидачів – Відень проходить через Україну, Польщу, 
Чехію та Австрію. Загальна Протяжність прямого маршруту складає 843 
кілометри.  
Зворотній маршрут Відень – Жидачів проходить через через Австрію, 
Словаччину, Угорщину та Україну, а протяжність його складає 797 кілометрів. 
Загальна протяжність прямого і зворотного маршруту складає 1640 кілометрів. 
Таблиця 1.1 - Відрізки руху заданими країнами по прямому маршруту [1] 
Країна Пройдений кілометраж по країнах 
Україна 124 
Польща 402 
Чехія 231 
Австрія 86 
Разом 843 
Таблиця 1.2 - Відрізки руху по країнах за зворотним маршрутом [1] 
Країна Пройдений кілометраж по країнах 
Австрія 68 
Словаччина 162 
Угорщина 344 
Україна 225 
Разом 797 
 
14 
 
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ 
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ 
 
Тип вантажу Жидачів – Відень. 
Так як в м. Жидачів знаходиться товариство з обмеженою 
відповідальністю «ЛІДАР ІКС». Основний вид діяльності якого 30.30 -
Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього 
устатковання, то вирішую везти у Відень запасні частини для літальних апаратів. 
Тип вантажу Відень – Жидачів. 
Так як в м. Відень знаходиться підприємство Wienerberger — найбільший 
в світі виробник керамічних будівельних матеріалів, то зворотним маршрутом 
будемо переводити керамічну плитку. 
Для перевезення вантажів прийнято було взяти вантажний автомобіль MAN 
TGA 33.480 BBS-WW. А також пів причеп KogelCargo SN 24 P 90/1.110. 
Таблиця 2.1 – Технічні характеристики тягача [2] 
 MAN TGX 18.510
 
 
Характеристики 
 
Модель  MAN TGX 18.510 
Колісна формула 4x2 
Тип Сідельний тягач 
Двигун MAN D26, 6-циліндровий, рядний, турбодизель 
Об’єм двигуна 12.4 л 
Потужність 510 к.с. (375 кВт) при 1800 об/хв 
Макс. крутний момент 2 600 Нм при 930–1350 об/хв 
Тип палива Дизель 
Екологічний стандарт Euro 6 
Коробка передач 12-ступенева автоматизована MAN TipMatic 
Маса без вантажу ~ 8 000–8 500 кг (залежить від комплектації) 
15 
 
Макс. дозволена маса автопоїзда 40 000 кг 
 
Закінчення табл. 2.1 
Макс. навантаження на сідло до 11 500 кг 
Паливний бак 400–800 л (опціонально з додатковим баком) 
Підвіска (передня/задня) Пневматична або ресорна / пневматична 
Гальмівна система Дискові гальма, ABS, EBS, ESP 
Кабіна GX (довга + високий дах), GM або GN 
Додаткові системи ACC (адаптивний круїз-контроль), Lane 
Guard, MAN EfficientCruise 
Витрати палива, л/100 км 22,2 
 
Таблиця 2.2 – Технічні характеристики причепа 
  
SN 24 P 120V/1.130 
 
KogelCargoStrong 
 
Характеристики 
 
Споряджена маса напівпричепу, кг  15000 
Повна маса напівпричепу, кг 42000 
Навантаження на зчіпний пристрій, кг 27000 
Внутрішні розміри, мм 13620х2480х2700 
Об’єм платформи, м3 24 
Розмір шин 385/65 R 22,5 
 
16 
 
 
Рисунок 3.1 - Розташування палет в кузові 
17 
 
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА 
МІЖНАРОДНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО ПРОПУСКНОГО ПУНКТУ  
 
Особливості прикордонного пункту пропуску Корчова-Краківець 
Цей міжнародний автомобільний пункт пропуску розташований у 
Львівській області України. Він працює цілий рік. Він відкритий як для 
транспортних засобів, так і для пішоходів [3]. 
Прикордонний пункт пропуску Корчова-Краківець - це українсько-
польський автомобільний пункт пропуску, розташований у Підкарпатському 
воєводстві. До кордону можна під'їхати з міжнародної траси М10 в Україні, а з 
польського боку - з польського автобану А4 та національної дороги 94. 
Кордон спочатку був створений для спрощеного прикордонного руху. 
Громадянам Польщі та України дозволявся проїзд для пасажирів за наявності 
перепустки. Прикордонна служба відповідала за прикордонне та митне 
оформлення. Пізніше, за угодою між Урядом України та Урядом Республіки 
Польща, 3 січня 1998 року було відкрито цілорічний громадський пункт 
перетину кордону "Краковець-Колчова". З 15 лютого 2000 року люди і 
транспортні засоби можуть перетинати кордон незалежно від їхньої 
національності, спочатку за перепустками для простого перетину кордону, які 
пізніше були замінені на місцеві перепустки. За цей кордон відповідає Львівська 
прикордонна служба [3]. 
При виконанні зворотного маршруту, необхідно буде перетнути кордон 
між Угорщиною та Україною. Це кордон Берегшурань – Лужанка. 
Особливості міжнародного пункту пропуску "Лужанка" 
Автомобільний пункт пропуску розташований у селі Астей Берегівського 
району Закарпатської області. У 2021 році пункт пропуску "Лужанка" був 
повністю реконструйований. КПП "Лужанка" є одним з найважливіших пунктів 
пропуску на кордоні між Україною та Угорщиною. Через КПП "Лужанка" 
перевозять широкий спектр товарів та пасажирів. 
18 
 
Цей прикордонний пункт пропуску відкритий для транспортних засобів та 
пішоходів. Він має міжнародний статус і працює безперервно 24 години на добу. 
Пропускна спроможність - 200 транспортних засобів на добу. 
Прикордонний контроль здійснюється Державною прикордонною службою 
України. Митний контроль здійснює Державна митна служба України. 
Пункт пропуску має два напрямки руху: на в'їзд та виїзд з України. 
До послуг пасажирів зона очікування, зона відпочинку, пункт обміну валют, 
магазини, кафе та туалети. 
Умови міжнародних перевезень в межах Європейського Союзу 
Для цих операцій встановлені певні правила. До них відносяться Регламент (ЄС) 
№ 1072/2009, що встановлює загальні правила та вимоги до перевезення 
вантажів автомобільним транспортом, Угода про Європейський економічний 
простір (ЄЕП) та двостороння угода між Україною та ЄС. 
Ці законопроекти встановлюють вимоги до водіїв та транспортних засобів 
щодо отримання відповідних дозволів, сертифікатів та свідоцтв про 
відповідність технічним правилам експлуатації. Існують також правила, що 
регулюють поводження з такими документами, як CMR і книжки МДП. 
Умови страхування задекларованого вантажу, правила митного контролю 
та вимоги до транспортного маршруту. 
Для того, щоб здійснювати міжнародні перевезення вантажів в межах ЄС, 
перевізники повинні отримати і мати всі ліцензії, передбачені угодами і 
законодавством, а також дотримуватися всіх законодавчих вимог. Вони також 
повинні подавати всю необхідну документацію. Правила перевезення вантажів 
по Україні. 
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють перевезення 
вантажів в Україні, є Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила 
перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом 
Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року. 
Вантаж не повинен загрожувати життю, здоров'ю, безпеці людей або 
навколишньому середовищу; забруднювати транспортні засоби, дороги або інші 
19 
 
об'єкти; або перешкоджати вільному руху інших транспортних засобів. 
Вантаж повинен бути надійно упакований, закріплений, захищений від 
зовнішніх і внутрішніх пошкоджень і промаркований відповідно до вимог 
законодавства [4]. 
Водій транспортного засобу повинен мати відповідні документи на 
транспортний засіб, страховку та дозвіл на керування транспортним засобом 
відповідної категорії. Вантаж також повинен бути застрахований і мати вантажні 
кріплення. Основним документом, що підтверджує перевезення вантажу, є 
товарно-транспортна накладна (ТТН). ТТН повинна бути заповнена відповідно 
до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Для 
перевезення окремих видів вантажів, крім ТТН, можуть знадобитися інші 
документи (наприклад, ветеринарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат). 
Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу під час 
перевезення. Перевізник несе відповідальність за будь-яку шкоду, заподіяну 
вантажу під час перевезення. Власник вантажу несе відповідальність за 
дотримання Правил перевезення вантажів. 
Польські правила перевезення вантажів 
Основні документи і правила, що гарантують перевезення вантажів, які 
проходять через територію Польщі. 
Вони включають документи, які повинен мати при собі водій, документи, 
що стосуються транспортного засобу, його стандартів, правил експлуатації 
транспортного засобу та його компонентів, а також правил видачі документів. 
Вони також визначають правила та умови страхування вантажу і 
транспортного засобу. 
Правила перевезення вантажів у Чеській Республіці. 
Перевезення товарів і пасажирів у Чеській Республіці регулюється законами та 
підзаконними актами. До таких документів належать Закон № 32/2007 "Про 
дорожній рух", Постанова № 1398/2010 "Про правила дорожнього руху" та 
Постанова Міністерства транспорту № 463/2010 "Про правила перевезення 
небезпечних вантажів". Зміст цих законів передбачає вимоги до водіїв та 
20 
 
транспортних засобів. Водії повинні мати певні дозволи, ліцензії та сертифікати. 
Звичайно, водій повинен дотримуватися правил експлуатації транспортного 
засобу та його складових частин. Існують також правила, що стосуються 
оформлення вантажної документації, такої як CMR і TIR. Страхування вантажу 
та транспортного засобу є обов'язковим. Правила митного контролю, порядок і 
вимоги до маршруту транспортування також зазначені в цьому документі. 
Особливу увагу слід звернути на перевезення небезпечних вантажів. 
Перевезення небезпечних вантажів румунськими дорогами вимагає спеціальних 
дозволів та дотримання правил ДОПНВ. На чеських дорогах також існують 
вагові та габаритні обмеження для певних транспортних засобів. У Чеській 
Республіці є платні дороги, за проїзд якими необхідно сплачувати [5]. 
Правила перевезення вантажів у Словенії 
Перевезення вантажів і пасажирів на словенських дорогах регулюється 
відповідним законодавством, в тому числі Законом про дорожній рух і 
Правилами дорожнього руху. 
Ці закони і правила встановлюють певні стандарти для водіїв і їх 
транспортних засобів. Водії повинні мати відповідну документацію і 
дотримуватися правил експлуатації транспортного засобу або агрегату. До таких 
документів відносяться CMR і книжка МДП, які оформлені в належному 
порядку. Обов'язковим є страхування транспортних засобів, вантажу та водіїв. 
Правила страхування та правильний порядок заповнення страхових документів 
викладені в цих законах. 
Правила вантажних перевезень в Угорщині. Перевезення вантажів і 
пасажирів в Угорщині регулюється низкою законів. Найважливішими з них є 
Декрет про інфраструктуру, вимоги до транспортних засобів, що 
використовуються для перевезення небезпечних вантажів, Закон про дорожній 
рух, Правила дорожнього руху та Наказ міністра транспорту. 
Ці закони визначають вимоги до водіїв та їхніх транспортних засобів. 
Необхідно мати відповідні дозволи, ліцензії та сертифікати. Транспортні засоби 
повинні відповідати не тільки своїм нормативним та експлуатаційним вимогам, 
21 
 
але й технічним вимогам; законодавчо закріплені правила і стандарти підготовки 
вантажної документації, такої як CMR, TIR і книжка МДП. Транспортні засоби 
та вантажі підлягають страхуванню; товари, що прямують транзитом через 
територію ЄС, обкладаються митними зборами на митниці. 
  
22 
 
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ 
ВАНТАЖІВ 
 
За прийнятим законодавством, як національним, так і міжнародним, до 
списку документів включено [4]: 
- права або посвідчення водія; 
- ліцензія (необхідна для перевезення особливих вантажів, що становлять 
небезпеку для життя або легко займисті) або дозвіл на міжнародні перевезення 
вантажів; 
- довіреність на керування транспортними засобами; 
- дублікат трудової угоди; 
- Інша документація на транспорт; 
- Документація на вантаж. 
Всі ці документи необхідні на початку процесу. Виходячи з наявної 
документації перевіряється кількість товару, звіряється маршрут, здійснюється 
митна перевірка, розрахунок замовника та постачальника. Міжнародні вантажні 
перевезення також передбачають видачу спеціальної перепустки від 
автоінспекції. 
Щоб підтвердити факт вантажоперевезення, потрібні [4]: 
- Документи на транспортний засіб; 
- Карта техогляду; 
- дорожній лист із зазначенням термінів доставки. 
Для оформлення вантажу потрібно додатково: 
- дозвіл на міжнародні перевезення вантажів; 
- товарно-транспортна накладна для пересування Україною та в'їзду на 
територію іншої держави; 
- санітарний паспорт, якщо це необхідно (наприклад, під час перевезення 
тварин). 
Карнет міжнародних автомобільних перевезень (TIR) - це міжнародний 
митний документ, що регулюється Митною конвенцією про міжнародні 
перевезення товарів під прикриттям карнетів МДП (TIR Convention) 1975 року, 
23 
 
що дає право перевізнику пройти митне оформлення та контроль у 
встановленому порядку та отримати дозвіл на транзит без застосування заходів 
щодо забезпечення доставки вантажів (рис. 5.1); 
 
Рисунок 5.1 – Приклад заповнення карнету міжнародних автомобільних 
перевезень (TIR) 
Конвенція відносно au contrat de transport international de Marchandise par 
Route (CMR) є міжнародною товарно-транспортною накладною (рис. 5.2), що 
регулюється CMR, виданою за місцем завантаження та виданою перевізнику та 
одержувачу [4].  
 
24 
 
 
Рисунок 5.2 – Бланк міжнародної товарно-транспортної накладної CMR 
На підставі положень Статуту транспортні організації, уклавши договір на 
перевезення, організація приймає зобов'язання перевезти вантаж за заявкою 
вантажовідправника вантажоодержувачу в цілості та безпеці за визначену 
договором плату. У разі відсутності договору перевезення може здійснюватись 
за разовими заявками [4]. 
25 
 
Товарно-транспортна накладна містить усі необхідні реквізити для 
визначення плати за роботу перевізника: найменування перевізника, реквізити 
транспортного засобу, час прибуття під навантаження, маршрут слідування, 
пробіг тощо, а також визначає матеріальну відповідальність перевізника за ціною 
та кількістю вантажу, заявленим відправником вантажу. Саме цей документ 
підтверджує виконання укладеного договору перевезення вантажів . 
Ще одним документом, який практично завжди складають при здійсненні 
перевезень вантажів, є подорожній лист вантажного автомобіля (рис. 5.3). Він 
зазвичай потрібний для того щоб перевізник мав право підтвердити виконання 
перевезення та списати витрати на пальне, використане при здійсненні такої 
операції [4]. 
 
Рисунок 5.3 – Бланк подорожнього листа 
 
Рахунок-фактура (invoice) - рахунок, виставлений продавцем-експортером 
покупцю на оплату продукції чи послуг (рис. 5.4). Використовується при 
експортно-імпортних операціях, аналогом у внутрішній торгівлі є рахунок-
26 
 
фактура. Наявність інвойсу є обов'язковою для проведення митного оформлення 
та митного контролю [6].  
 
Рисунок 5.4 – Приклад рахунку-фактури (invoice) 
Пакувальний лист (Packing List) – документ, що супроводжує відвантаження 
товарної партії покупцю (рис. 5.5). Являє собою перелік продукції, що 
відвантажується, що знаходиться в кожному вантажному місці (палеті, коробці 
або контейнері). 
Пакувальний лист повинен містити [6]: 
• номер та дату; 
• назва та адреса відправника та одержувача; 
• посилання на зовнішньоторговельний контракт чи замовлення; 
• найменування всіх позицій відвантажуваної продукції та її точну кількість 
у кожному вантажному місці; 
• найменування всіх вантажних місць із зазначенням номерів та габаритних 
розмірів; 
27 
 
• вага нетто та брутто кожної упаковки та всієї товарної партії. 
 
 
Рисунок 5.5 – Бланк пакувального листа 
Документ використовують у роботі логістичні компанії та перевізники, що 
дозволяє за короткий термін перевірити цілісність та комплектність вантажу, 
адресу одержувача та інші дані, необхідні для оперативної доставки [6]. 
Вантажний маніфест (manifest of cargo) − документ, у якому зазначається 
перелік усіх товарів, що було надано до транспортування в транспортній одиниці 
(рис.5.6). Вантажний маніфест містить дані про відправника та одержувача, дані 
про товар. 
28 
 
 
Рисунок 5.6 – Бланк вантажного маніфесту (manifest of cargo) 
Сертифікат походження товару (certificate of origin) − документ, що 
видається торгівельною палатою країни (рис.5.7). Його використовують для 
пільгового розмитнення, якщо існує договір між країнами відправника та 
одержувача [4]. 
Сертифікат про якість товару (certificate of quality) видається на кожну 
партію товару (рис.5.8). В ньому засвідчують інформацію про виробника, 
характеристики товару, відповідність товару стандартам та ін [6]. 
 
29 
 
 
Рисунок 5.7 – Бланк сертифікату походження товару (certificate of origin) 
 
Рисунок 5.8 – Приклад сертифікату про якість товару (certificate of quality) 
  
30 
 
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ 
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ 
 
Відповідно до розпорядження МОЗ України від 05.02.2013 «Про 
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в 
Україні» було визначено основні правила транспортування запасних частин для 
сільськогосподарської техніки та електротоварів. 
Вантажі повинні прийматись для транспортування тільки на підставі 
укладених договорів, де враховані всі умови виконання перевезення та умови 
розрахунку за виконані перевезення. 
У разі необхідності супроводу вантажу представником Замовника, тоді на 
нього покладаються обов’язки контролювати приймання, закріплення, захист 
вантажу від впливу зовнішнього середовища, здачу вантажу, а також його 
охороняти [7].  
Під час виконання транспортування вантажів обов’язково експедитори 
повинні дотримуватись правил техніки безпеки та охорони праці. 
Тарні та штучні вантажі необхідно приймати згідно товарно-транспортної 
накладної, де вказана кількість вантажних місць. За неякісне пакування вантажів 
несе відповідальність Замовник. 
Під час виконання транспортування необхідно дотримуватись правил 
дорожнього руху. Для безпечного транспортування, необхідно рівномірно 
розташовувати вантаж в кузові або контейнері. 
Якщо під час транспортування вантажу, пломбування кузова було 
пошкоджено, то під час здачі вантажу необхідно провести огляд та виконати 
перевірку маси вантажу. 
Вантажоодержувач зобов’язується очистити залишки вантажу в кузові. 
Опломбування контейнера здійснюється за допомогою закріплення бірки до 
ручки кузова проволокою діаметром не менше 2мм. 
«Правила перевезень продукції машинобудування, приладобудування і 
металообробної промисловості» зазначені в 27 розділі розпорядження МОЗ 
31 
 
України від 05.02.2013 «Про затвердження Правил перевезень вантажів 
автомобільним транспортом в Україні». 
Якщо необхідно перевезти великогабаритні вантажі, то необхідно 
користуватися спеціальними пристроями кріплення, враховувати умови 
маршруту перевезення та забезпечення перевезення необхідними дозволами 
міністерства інфраструктури України. Для перевезення великогабаритних 
вантажів необхідно користуватися спеціально затвердженими правилами 
Кабінету Міністрів України [7]. 
Побутові машини і прилади для транспортування повинні надаватися в 
упаковці, яка забезпечить перевезення вантажу без пошкоджень. На упаковці 
повинне бути нанесене позначення "НЕ КАНТУВАТИ", "ОБЕРЕЖНО", 
"ЕЛЕКТРОПРИЛАД", "ВЕРХ" і т.ін (рис.6.1). 
 
Рисунок 6.1 – Пакування продукції машинобудування для перевезення 
Як правило побутові машини і прилади, що упаковуються в картонні або 
дерев’яні ящики транспортуються в контейнерах. Пакування вантажу повинно 
захищати його не тільки від механічних пошкоджень, але і від атмосферних 
опадів [8]. 
Умови перевезення керамічної плитки зазначаються в наступних 
документах: 
32 
 
ДСТУ Б В.2.7-282:2011 «Плитки керамічні. Технічні умови». Цей стандарт 
визначає технічні вимоги до керамічної плитки, включаючи правила пакування, 
маркування, транспортування та зберігання. Зокрема, в розділі 11 зазначено, що 
плитка повинна транспортуватися в упакованому вигляді, з використанням 
засобів, що забезпечують її збереження від механічних пошкоджень. 
ДБН Г.1-4-95 «Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, 
виробів, конструкцій і устаткування в будівництві». Ці будівельні норми 
встановлюють загальні вимоги до перевезення та зберігання будівельних 
матеріалів, включаючи керамічну плитку. Зокрема, в пункті 13.24 зазначено, що 
при транспортуванні і зберіганні плитки слід дотримуватись заходів, що 
захищають їх від механічних пошкоджень і забруднення. 
ДСТУ EN 17160:2022 «Правила товарної категорії для керамічної плитки». 
Цей стандарт визначає правила класифікації та маркування керамічної плитки 
відповідно до європейських норм. 
Основні вимоги до перевезення керамічної плитки. 
Пакування: Плитка повинна бути упакована в картонні коробки або 
поліетиленову термоусадкову плівку. У кожній пакувальній одиниці повинні 
бути плитки одного розміру, форми, кольору та виду лицьової поверхні. 
Маркування: На кожну пакувальну одиницю повинно бути нанесено 
маркування, що містить найменування виробника, умовну познаку виробу, 
номер партії, дату виготовлення, кількість виробів та інші необхідні дані.  
Транспортування: Плитку транспортують усіма видами транспорту у 
відповідності з правилами перевезення вантажів, що чинні на даному виді 
транспорту. При навантаженні, транспортуванні та розвантаженні повинні 
застосовуватись засоби, що забезпечують збереження плиток від механічних 
пошкоджень [9]. 
Зберігання: Плитки слід зберігати в закритих приміщеннях в упакованому 
вигляді, в умовах, що захищають їх від механічних пошкоджень.  
33 
 
 
Рисунок 6.2 – Пакування керамічної плитки для перевезення 
 
 
  
34 
 
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ 
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ 
 
7.1 Формування вантажного місця 
Для забезпечення цілісності вантажу потрібно правильно розміщати тару з 
вантажем (картонні коробки) на європіддоні (800х1200), мм. У випадку, коли 
вантаж можна кантувати та штабелювати, складаються схеми розміщення 
коробок на європіддоні, що представлені в табл.7.1. 
Допустима відстань, на яку ватаж виступає за межі піддона, складає 40 мм 
на кожну сторону. Висота піддону з вантажем не повинна перевищувати 
Нпід=1800 мм. Габаритна висота європіддону hпід=145мм, максимальна маса, 
яку можна навантажити на піддон складає – 1500 кг (відповідно до ГОСТ 9078-
84) [2].  
Показники кратності ящиків на європіддоні [2]: 
 
По довжині: nl=L/l; 
 
По ширині: nb=B/b;                                   (7.1) 
 
По висоті: nh=H/h. 
 
Показники кратності зазвичай округляються до цілого числа в меншу 
сторону. Результати розрахунків записуються в таблицю 7.1 та проводиться 
вибір оптимальної схеми укладання коробок з вантажем на піддон.  
Перевезення в прямому напрямку 
Для виконання перевезення запасних частин для літальних апаратів обираю 
картонну коробку з гофрованого картону з розмірами ДхШхВ: 570х380х253 
(мм). Маса 1 коробки з вантажем складає 20 кг. 
 
  
35 
 
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за 
умови, що вантаж 2 можна кантувати та штабелювати. 
 Коефіцієнти 
 Кількість одиниць  використання 
Схема 
№п/ Фактична вантажність 
розміщення 
п по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
ст ηS 
L B Н 
1 L/l,B/b,H/h 2 2 6 24 480 0,32 0,9 
2 L/l,B/h,H/b 2 2 4 16 360 0,24 0,61 
3 L/b,B/l,H/h 3 1 6 18 360 0,24 0,68 
4 L/b,B/h,H/l 3 3 3 27 54 0 0,36 0,9 
5 L/h,B/b,H/l 5 2 3 30 600 0,4 1 
6 L/h,B/l,H/b 5 1 4 20 400 0,27 0,75 
  
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для 
літальних апаратів №1 
36 
 
 
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для 
літальних апаратів №2 
 
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для 
літальних апаратів №3 
37 
 
 
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для 
літальних апаратів №4 
 
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для 
літальних апаратів №5 
38 
 
 
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для 
літальних апаратів №6 
Для транспортування керамічної плитки обираємо гофрований ящик з 
розмірами ДхШхВ: 630х511х500 (мм). Маса 1 повного ящика 25 кг [2]. 
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за 
умови, що вантаж 2 можна кантувати та штабелювати. 
 Коефіцієнти 
  Кількістьодиниць  використання 
№п/ Схемарозміще Фактична вантажність 
п ння по по по Nзаг європіддона Мбр,кг γ
ст ηS 
L B Н 
1 L/l,B/b,H/h 2 1 3 6 150 0,1 0,67 
2 L/l,B/h,H/b 2 1 3 6 150 0,1 0,66 
3 L/b,B/l,H/h 2 1 3 6 150 0,1 0,67 
4 L/b,B/h,H/l 2 1 2 4 100 0,067 0,53 
5 L/h,B/b,H/l 2 1 2 4 100 0,067 0,53 
6 L/h,B/l,H/b 2 1 3 6 150 0,1 0,66 
  
39 
 
 
 
Рисунок 7.7 – Схема розміщення коробок з керамічною плиткою №1 
 
40 
 
Рисунок 7.8 – Схема розміщення коробок з керамічною плиткою №2 
 
Рисунок 7.9 – Схема розміщення коробок з керамічною плиткою №3 
 
Рисунок 7.10 – Схема розміщення коробок з керамічною плиткою №4 
 
41 
 
 
Рисунок 7.11 – Схема розміщення коробок з керамічною плиткою №5 
 
Рисунок 7.12 – Схема розміщення коробок з керамічною плиткою №6 
 
42 
 
 7.2 Розрахунок міцності транспортної тари 
За допомогою транспортної тари можна зберегти цілісність товару, що 
транспортується. Тому, важливими характеристиками, які необхідно враховувати 
при виборі тари є: 
- максимальна маса в одиниці тари; 
- характеристики вантажу; 
- фізичні та механічні властивості тари (габаритні розміри, властивості 
матеріалу тари); 
- умови перевезення упакованого вантажу. 
Для оптимального вибору тари потрібно перевірити можливі статичні 
навантаження при штабелюванні, та динамічні та вібраційні навантаження під 
час перевантажувальних операцій, тощо [2]. 
Статичне зусилля стискання, яке повинна витримувати тара, що 
знаходиться в нижньому ряді штабеля [2]: 
 
ст ��∙��(��−ℎ)
��ст =  , Н                                              (7.6) 
ℎ
 
2
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ; 
Q – маса тари з вантажем, кг; враховують вагу коробок вищих ярусів; 
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного 
місця автомобіля), м; 
h – висота одиниці тари, м. 
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що 
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 5 схеми пакування коробок з 
запасними частинами для літальних апаратів: 
 
9,81 ∙ 20(1,710 − 0,57)
��ст
ст = = 392 Н 
0,57
 
43 
 
2
Де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с ; 
Q–маса тари з вантажем, кг, Q = 20 кг; 
Н–висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного 
місця автомобіля), м, Н = 1,71 м; 
h–висота одиниці тари, м, h = 0,57 м. 
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що 
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 2 схеми пакування коробок з 
керамічною плиткою: 
 
9,81 ∙ 25(1,533 − 0,511)
��ст
ст = = 490 Н 
0,511
 
Висоту штабеля Н встановлюють в нормативно-технічній документації для 
конкретних видів продукції з урахуванням властивостей упакування або 
необхідності повного використання місткості чи вантажності транспортних 
засобів [2].  
При розрахунку зусиль стискання, які повинна витримувати картонна тара 
при штабелюванні, враховують коефіцієнт запасу Кз, який залежить від терміну 
зберігання вантажу. Якщо термін зберігання не описаний в нормативно-
технічній документації, то Кз приймають рівним 1,85. При не довгих строках 
зберігання для коефіцієнту запасу можуть прийматися менші значення: при 
зберіганні до 30 діб – Кз = 1,6; від30 до 100 діб – Кз=1,65 [2]. 
Зусилля стискання розраховують [2]: 
 
��з∙��∙��(��−ℎ)
��ст = , H                                          (7.7) 
ℎ
 
Визначаємо зусилля стискання для 5 схеми пакування коробок з запасними 
частинами для літальних апаратів [2]: 
44 
 
1,6 ∙ 9,81 ∙ 20(1,710 − 0,57)
��ст = = 627,84 Н  
0,57
 
де Кз – коефіцієнт запасу, Кз= 1,6. 
Визначаємо зусилля стискання для 2 схеми пакування коробок з 
керамічною плиткою [2]: 
1,6 ∙ 9,81 ∙ 25(1,533 − 0,511)
��ст = = 784,8 Н  
0,511
 
Опір стисканню картонної тари залежить від параметрів коробки та 
міцності гофрокартону при торцевому стисканні [2]: 
 
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H                                     (7.8) 
 
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007; 
δ–товщина картону, мм; 
z–периметр ящика, мм. 
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 5 схеми пакування 
коробок з запасними частинами для літальних апаратів: 
 
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √5 ∙ 1266 = 1420,2 Н 
 
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 7 Н/мм; 
δ–товщина картону, мм, δ=5мм ; 
z–периметр ящика, мм, z=1266 мм (згідно 5 варіанту розміщення коробок 
на піддоні). 
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 2 схеми пакування 
коробок з керамічною плиткою: 
 
45 
 
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √5 ∙ 2260 = 1897,5 Н 
 
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 7 Н/мм  
δ–товщина картону, мм, δ=5 мм; 
z–периметр ящика, мм, z=2260 мм (згідно другого варіанту розміщення 
коробок на піддоні). 
Будуємо графік залежності опору стисканню картонної тари до периметру 
даної тари (коробки). 
Залежність опору стискання 
від периметру тари
2000
1500
1000
500
0
1266 2260
ПЕРИМЕТР, Z, ММ
 
Рисунок 7.13 - Графік залежності опору стискання тари від її периметру 
Після проведення необхідних розрахунків та виконання графічного 
зображення залежності опору стискання тари від її периметру можна зробити 
висновок, що при збільшені периметру, збільшується опір стисканню тари 
(гофрованої коробки). 
Для того щоб пакувальна тара, що розташована у нижньому ряду штабеля, 
не мала деформації із-за ваги верхніх коробок, її опір стисканню ��0
ст повинен бути 
більше або дорівнювати зусиллю стискання верхніх коробок ��ст [2]. Дана умова 
виконується. 
 
7.3 Маркування та кодування вантажного місця 
 
Згідно із Правилами перевезення вантажів різними видами транспорту 
46 
 
ОПІР СТИСКАННЮ  �� 0СТ , Н
[3] (автомобільним, морським, залізничним) необхідно визначити які 
маркувальні знаки наносяться на вантаж, що транспортується (Додаток В) [2]. 
Транспортне маркування на вантажному місці за заданим вантажем має 
вигляд (рис.7.14).  
 
Рисунок 7.14 – Розташування позначень на транспортнму маркуванні 
 
Умовні позначення [2]: 
 1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В; 
 2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г; 
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають 
як кількість коробок на піддоні; 
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення; 
5. Пункт перевантаження; 
6. Найменування транспортних організацій; 
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки; 
8. Габаритні розміри вантажного місця; 
9. Маса брутто вантажного місця; 
10.Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від 
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3); 
11.Країна виробник; 
12.Назва пункту відправлення; 
13.Назва вантажовідправника. 
Нижче наведено розташування транспортного маркування на вантажному 
місці для прямого маршруту Жидачів - Відень. 
47 
 
 
 
Рисунок 7.15 –Транспортне маркування вантажного місця з керамічною 
плиткою 
 
Рисунок 7.16 – Транспортне маркування вантажного місця з запчастинами 
для літальних апаратів 
Також було закодовано інформацію в QR-код про даний вантаж за 
допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) в такому форматі: 
• Прізвище, ім’я студента; 
• ЧДТУ, студент групи (шифр групи); 
48 
 
• Назва вантажу; 
• Контейнер – (типорозмір); 
• Пункт відправлення; 
• Пункт призначення. 
  
Рисунок 7.17 – QR-код з інформацією про перевезення вантажу – плитка 
керамічна 
 
  
49 
 
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ 
 
В даному розділі необхідно представити відповідні розрахунки щодо 
пробігу автомобіля за заданим маршрутом міжнародного перевезення. 
Перш за все визначається  середньодобовий пробіг за маршрутом за 
наступною формулою, lдоб, км: [2] 
 
2�� 1640
��д̅об = =  = 464,6 км/доб                          (8.1) 
�� 3,53
 
де Т –  тривалість виконання оборотного рейсу: 
 
2��+2��0+��зв 1640+11,3+ 9,26
�� = + ��пр = + 2 = 3,53 діб             (8.2) 
24��е 24∙45
 
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км, визначається 
по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному напрямку коеф.”2” 
не враховувати); 
l0– середнє значення нульового пробігу, км(при розрахунку рейсу в одному 
напрямку коефіцієнт «2» не враховувати): 
 
��0 = 0,46 ∙ √��п = 0,46 ∙  √603,628 = 11,3 , км                     (8.3) 
 
де Sп– площа країни прямого відправлення, тис.км2 (дані по країнах 
2
беруться із статистичних довідників; для України  Sп  = 603,628тис.км ); 
lзв– середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного 
відправлення: 
 
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 83,871 = 9,26               (8.4) 
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2; 
50 
 
Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год для 
одиночної їзди та 60 км/год для турної); 
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними 
роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 2 
доби). Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів. 
Середньодобовий пробіг має складати менше 700 км/добу [2]. Умова 
виконується. 
  
51 
 
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ 
 
В даному розділі необхідно обчислити основні показники міжнародних 
перевезень автомобільним транспортом із розташованим в ньому тарно-
штучним вантажем. 
Складові фонду заробітної плати ФЗП розраховуються за наступною 
формулою:  
а) відрахування на соціальні заходи [2] 
 
Н 20
С сз
сз = Ок������ ∙ = 169,13 ∙ = 33,83, €                  (9.1) 
100 100
 
де Ок������ – мінімальний оклад (Згідно Закону України «Про Державний 
бюджет України на відповідний рік»). 8000 грн. (169,13 €). 
1 € = 47,3 грн 
Нсз - норматив відрахувань на соціальні заходи, % , (Нсз = 20) 
б) витрати на відрядження – згідно з діючими нормами*. 
Розрахунок витрат на відрядження необхідно представити для ділянок 
маршруту міжнародного перевезення (Україна, іноземні держави) у табличній 
формі (табл. 6.1). 
Таблиця 6.1 - Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту) 
Ділянка Норма відшкодувань, Відшкодування, 
Час, доби 
маршруту грн.(€)/добу грн.(€) 
Україна 0,75 800 (16,91) 600 (12,68) 
Іноземні 2,78 3784 (80) 10519,52 (222,4) 
держави 
Разом 3,53 4584 (96,91) 11119,52 (235,08) 
 
Так як середня швидкість руху транспортного засобу складає 464,6 км/доб, 
а відстань яку необхідно пройти по Україні в прямому і зворотному напрямках 
складає 349 км, тоді час пересування Україною визначається як:  
52 
 
349
= 0,75 доби 
464,6
Час пересування іноземними державами розраховується:  
1291
= 2,78 діб 
464,6
Сумарні витрати на відрядження визначаються, враховуючи час руху в 
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в 
пункті призначення.  
Остаточно розмір заробітної плати розраховується шляхом 
підсумовування складових [2]: 
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр = 169,13 + 33,83 + 235,08 = 438,08 €    (9.2) 
 
Витрати на автомобільне пальне можна розрахувати наступним чином: 
 
Н
С = ( ��нп ��
п ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ��∑ ) ∙ Цл, €            (9.3) 
100 100
 
де Н��нп −лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км, 
визначається як [2]: 
 
Н��нп=���� + ���� ⋅ ��пр, л/100 км                                (9.4) 
 
де НL– базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, 17 л/100 
км,; 
НW– додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм (1,3 
л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм - для бензинових 
автомобілів); 
53 
 
Gпр– споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за 
технічними характеристиками рухомого складу (як приклад див. Додаток А, 
табл. А.1, А.2); 
L – довжина ділянки маршруту, км;  
W – транспортна робота, визначається як [2]: 
 
�� = �� ⋅ �� ∙ ��в , т⋅км                                              (9.5) 
 
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;  
�� – коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за 
класом вантажу (вантаж вказати) [2]; 
Lв – пробіг автомобіля з вантажем, км;  
КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні, 
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або 
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по 
автомагістралі приймаємо значення виразу (1± КΣ ) рівним 0,55 для руху 
дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;  
Цл– ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €(згідно ринкової 
вартості); 
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид: 
 
Н ��
С = ( ��нп ∙ �� + ��
п ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, €                       (9.6) 
100 100
 
Розрахунок витрат на пальне представляється для ділянок маршруту 
міжнародного перевезення у табличній формі (табл. 9.3). У стовпчику «З урах. 
обмеж., л» зазначається зі знаком «+», скільки літрів пального слід дозаправити 
у даній країні, якщо в ній пальне дешевше, ніж у суміжній. Сумарні витрати на 
пальне визначаємо шляхом підсумовування значень останнього стовпчика. 
 
54 
 
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах) 
Вага Трансп. Сумар. 
Відстань, Додатк Всього Ціна 1л, 
Витр. на 
вантажу, робота, . витр., витр., витр.,Сп 
 км пробіг, л 
т ткм л л €/л 
€ 
 
 ����
 ∙ ��
  100    
Країна 
W=L Н 1
��нп
L Q ∙ �� ∙   Цл ∙ Цл 
Q 100 1000
 
Рух у прямому напрямку 
Україна 124 19200 2380800 27,528 30,95 58,48 1,22 71,34 
Польща 402 19200 7718400 89,244 100,34 189,58 1,37 259,73 
Чехія 231 19200 4435200 51,282 57,66 108,94 1,3 141,62 
Австрія 86 19200 1651200 19,092 21,47 40,56 1,47 59,62 
Австрія 68 4800 326400 15,096 4,24 19,34 1,8 34,81 
Словаччи 162 4800 777600 35,964 10,11 46,07 1,42 65,42 
Угорнща ина 344 4800 1651200 76,368 21,47 97,83 1,45 141,86 
Україна 225 4800 1080000 49,95 14,04 63,99 1,22 78,07 
Разом Сп, € 774,41 
  
Витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у відсотках від 
витрат на паливо визначаються як Вмас=10-16% [2]: 
 
В
С = С ∗ мас 15
мас п = 774,41 ∙ =  116,16  €                             (9.7) 
100 100
 
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів європейського 
виробництва визначаються на основі прейскурантів спеціалізованих станцій. 
Загалом вартість річного сервісного обслуговування складає близько 
€1000÷1500 в залежності від марки автомобіля. Витрати на 1 рейс 
55 
 
розраховуються за допомогою пропорції, враховуючи тривалість виконання 
рейсу [2]. 
Ссерв = 1500 ÷ 302 ∙ 3,53 = 17,53 € 
Витрати на автомобільні шини можна розрахувати за наступною 
формулою[2]: 
�� Н 1640 1
Сш = ⋅ ш ⋅ Цш ⋅ ��ш =  ∙ ∙  280 ∙ 12 = 55,10 €      (9.8) 
1000 100 1000 100
 
де L – загальний пробіг, км;  
Нш– норматив відрахувань на відновлення шин, визначається у відсотках 
від балансової вартості шин і складає 1% (для автомобілів західно-європейського 
виробництва);  
Цш – ціна одного комплекту шин (згідно ринкової вартості);  
nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого складу.  
Витрати на рейс розраховуються, виходячи з необхідності відновлення 
певної кількості шин. 
Витрати Смп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу, 
визначаються за даними асоціації міжнародних автоперевізників. До складу 
даних витрат відносять наступні статті: 
- оформлення робочої візи; 125 € 
- карнет TIR (документ T, SAD); 4€ 
- транспортне страхування; 50 € авто 13 € причіп 
- екологічний збір (за країнами, залежно від екологічного стандарту); 10€ 
- митні збори за оформлення (0,2% від митної вартості вантажу); 150 € 
- витрати на платні автомагістралі (за країнами); 350 €.  
- платна стоянка (за країнами) 40 €;  
- непередбачені витрати (50€). 
За все 792 € 
Загальногосподарські витрати визначаються у відсотках від прямих витрат 
(приймаємо Вгосп=15%):  
56 
 
В
Сгосп = (ФЗП + Сп + С госп
мас + Ссерв + Сш + Смп) ⋅ = (438,08 +
100
15
774,41 + 116,16 + 17,53 +  55,10 + 792) ∙  = 328,99   €                      (9.9) 
100
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу визначаються 
підсумовуванням всіх витрат. Результати необхідно звести у табл. 9.4: 
Таблиця 9.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного рейсу 
Величина витрат, € 
№ Статті витрат 
Одиночна Турна їзда 
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 43ї8зд,0а8  876,16 
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 774,41 774,41 
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 116,16 116,16 
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 17,53 17,53 
5 Витрати на шини Сш 55,10 55,10 
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 792 1017 
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 328,99 428,45 
8 Непередбачені витрати Снп 50 100 
 Загальні витрати 2572,27 3384,81 
 С 
  
 Собівартість перевезення визначається для вибору методу 
організації роботи водіїв (одиночна їзда, турна їзда) [2]: 
а) Собівартість 1 км пробігу, €/км 
 
�� 2572,27
��1км = =  = 1,57  , €/км                              (9.10) 
�� 1640
 
�� 3384,81
��2км = =  = 2,06  , €/км 
�� 1640
 
б) Собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм [2] 
 
��
�� = 1км 1,57
1ткм =  = 0,07                                     (9.11) 
������ 31,5 ∙0,7 ∙1
 
57 
 
��2км 2,06
��2ткм = =  = 0,09 
������ 31,5 ∙ 0,7 ∙ 1
 
де q – вантажопідйомність автомобіля,т; 
γ- статичний коефіцієнт вантажопідйомності; 
β- коефіцієнт використання пробігу, приймаємо β =1. 
в) Розрахунковий тариф на 1 км, €/км:  
 
Н 30
                      Т п
1ткм = ��1км (1 + ) = 1,57 (1 + ) = 2,04                (9.12) 
100 100
 
Нп 30
Т2ткм = ��2км (1 + ) = 2,06 (1 + ) = 2,68 
100 100
 
де Нп– норма прибутку, % (25...35%).  
Результати розрахунків необхідно навести у порівняльній таблиці (див. 
табл. 6.5): 
Таблиця 6.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу 
Показники 
Їзда,напрям L,км C, € T,діб ��1км,€/км ��1ткм, Т1ткм, 
,€/ткм €/км 
Одиночна 1640 2572,27 3,53 1,57 0,07 2,02 
Турна 1640 3384,81 3,15 2,06 0,09 2,68 
 
 
  
58 
 
Висновки 
 
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра, було завдання прокласти по мапі 
автомобільних доріг Європи маршрут для перевезення вантажів між пунктом 
відправлення та пунктом призначення. Зобразив схему маршруту та описав її. 
 Визначив відстань перевезення вантажів із зазначенням міст проходження 
маршруту, відстань якого склала 1640 км в дві сторони. Та визначив відстань по 
кожній країні окремо. 
 Описав умови перевезення по країнах відправлення, транзиту та 
призначення. Також було наведено перелік необхідних документів на виконання 
перевезення.  
 Розрахував тривалість оборотного рейсу для екіпажу з одним та з двома 
водіями з урахуванням вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів 
транспортних засобів який склав 3,53 доби та 3,15 доби відповідно.  
Визначив загальні витрати на виконання перевезення вантажу, який склав 
2572,27€ для одиночної та 3384,81€ для турної їзди. 
  
  
59 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ 
 
1. https://www.google.com.ua/maps 
2. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до 
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр 
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх 
форм навчання  [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. - 49 с. 
3. Кунда Н.Т. Організація міжнародних автомобільних перевезень: 
[навч. посібн.  для студ.напряму «Транспортні технології»] / Н.Т. Кунда. –К.: ВД 
«Слово», 2010.– 464 с. 
4. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному 
сполученні / Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. – 656с. 
5. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики: 
[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. – Київ: 
Інформавтодор, 2007. – 676с. 
6. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем. 
[навч.посібник для  ВНЗ] /  М.Ф.  Дмитриченко,  Л.Ю.  Яцківський, С.В.  Ширяєва 
та  ін.  –К.:ВД«Слово», 2009. –336 с. 
7. Вільковський Є.К. Вантажознавство  (вантажі,  правила  перевезень, 
рухомий склад) /Вільковський Є.К., Кельман І.І., Бакуліч О.О. - 2-е вид., 
перероблене і доповнене. -Львів: "Інтелект-Захід", 2007. - 497 с. 
8. Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних 
матеріалів з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у 
міжнародному сполученні / В.П. Пунь. – К.: ДП «ДержавтотрансНДІ-проект», 
2007. – 64с. 
9. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному 
транспорті (зі змінами, внесеними наказом Мінінфраструктури України від 
24.01.2012№36). 
60