1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7663
Title: «Особливості розвитку креативної індустрії України»
Authors: Пріхно, Ірина Миколаїівна
Турик, Ольга Віталіївна
Keywords: креативна індустрія;креативні індустрії;креативна економіка;інновації
Issue Date: Dec-2025
Abstract: кваліфікаційної роботи магістра Кваліфікаційна робота містить 82 сторінки, 16 таблиць , 14 рисунків, список літератури з 42 найменувань «Особливості розвитку креативної індустрії України» Предмет дослідження –– є теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку креативного сектору економіки України в контексті зростання ролі даного сектору як в Україні так і за кордоном. Обєктом дослідження в кваліфікаційній роботі магістра є процеси формування та розвитку креативного сектору економіки, а також його вплив на економічне зростання країн. Мета кваліфікаційної роботи магістра –– полягає у виявленні тенденцій розвитку креативних індустрій в Україні, їх ролі та значенні для креативної індустрії в цілому, та на цій основі обґрунтувати переваги від їх синергетичного зв’язку на економічний розвиток України. Метод дослідження –– наукового дослідження загального (аналіз та синтез, індукція й дедукція, абстрагування, формалізація) та спеціального (контент-аналіз, порівняння, графічний) характеру, що дозволили виявити змістовні інтерпретації закономірностей щодо трактування понять «креативна індустрія» та «креативні індустрії», а також охарактеризувати синергетичний зв’язок між ними. Одержані результати дають можливість детальніше ознайомитись з можливостями креативної галузі та сприяти залученню зацікавлених сторін для розширення і розвитку креативних галузей економіки. КЛЮЧОВІ СЛОВА: креативна індустрія, креативні індустрії, креативна економіка, інновації.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7663
Appears in Collections:076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Турик О.В..pdf
  Restricted Access		951.98 kBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
 1 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему: «Особливості розвитку креативної індустрії 
України» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав (ла): здобувач(ка) 2 курсу, групи ЗЕПМ-243 
спеціальності 076 «Підприємництво та 
торгівля»    
 Турик Ольга Віталіївна_______________ 
(прізвище та ініціали) 
 Керівник  д.е.н., професор, Пріхно Ірина Миколаїна 
 
 Рецензент _________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 року 
 2 
Форма № Н-9.01 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: магістр 
Спеціальність: 076 Підприємництво та торгівля 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри                                  
економіки та управління 
_______ проф. Манн Р.В. 
«____» ____________ 2025 р. 
З А В Д А Н Н Я 
на кваліфікаційну роботу магістра  
Турик Ользі Віталіївні 
(прізвище, ім’я та по батькові) 
1.Тема роботи «Особливості розвитку креативної індустрії України» 
___________________________________________________ 
 
  
 
керівник роботи Пріхно І.М., д.е.н., проф. 
                              (прізвище, ім’я  по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 29.09.2025 р. № 286/03-03___________ 
2. Строк подання студентом роботи 08.12.25  
3. Вихідні дані до роботи   
 
 
 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити)  
1. Теоретичні засади дослідження креативної індустрії 
2. Аналіз стану та особливостей розвитку креативної індустрії в Україні 
3. Перспективи та шляхи стимулювання розвитку креативної індустрії в 
Україні 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
 
 
 
 
 
 
 
 3 
6. Консультанти розділів роботи 
 
Розділ Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
консультанта завдання видав завдання  
прийняв 
1 Пріхно І.М.   
2 Пріхно І.М.   
3 Пріхно І.М.   
    
 
7. Дата видачі завдання 
_08.09.25____________________________________________ 
 
                               
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Строк виконання 
Назва етапів випускної роботи Примітки 
з/п етапів роботи 
1.  Підбір літератури, її вивчення і обробка. 05.09.25 виконано 
Укладання бібліографії по основним 
джерелам 
2.  Укладання плану (змісту) магістерської 15.09.25 виконано 
роботи і погодження його з керівником 
3.  Розробка і подання на перевірку першого 25.09.25 виконано 
розділу 
4.  Збір, систематизація та аналіз практичних 05.10.25 виконано 
матеріалів 
5.  Розробка і подання другого розділу 15.10.25 виконано 
6.  Розробка і подання третього розділу 25.10.25 виконано 
7.  Погодження з керівником висновків і 05.11.25 виконано 
пропозицій 
8.  Переробка (доопрацювання) магістерської 15.11.25 виконано 
роботи у відповідності  з зауваженнями і 
подання її на кафедру 
9.  Нормоконтроль 25.11.25 виконано 
10.  Збір документів (відгук, рецензія) 25.11.25 виконано 
11.  Подача на підпис до завідувача кафедри 01.12.25 виконано 
12.  Розробка тез доповіді для захисту 03.12.25 виконано 
 
 
   
Здобувач Турик O.В. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
   
Керівник роботи   д.е.н., професор, Пріхно І.М. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
 
 4 
РЕФЕРАТ 
кваліфікаційної роботи магістра 
Кваліфікаційна робота містить  82 сторінки, 16 таблиць , 14 рисунків, 
список літератури з  42 найменувань 
 
«Особливості розвитку креативної індустрії України» 
 
Предмет дослідження –– є теоретико-методологічні та практичні аспекти 
розвитку креативного сектору економіки України в контексті зростання 
ролі даного сектору як в Україні так і за кордоном. 
Обєктом дослідження в кваліфікаційній роботі магістра є процеси 
формування та розвитку креативного сектору економіки, а також його 
вплив на економічне зростання країн. 
Мета кваліфікаційної роботи магістра –– полягає у виявленні 
тенденцій розвитку креативних індустрій в Україні, їх ролі та значенні 
для креативної індустрії в цілому, та на цій основі обґрунтувати переваги 
від їх синергетичного зв’язку на економічний розвиток України. 
Метод дослідження –– наукового дослідження загального (аналіз та 
синтез, індукція й дедукція, абстрагування, формалізація) та спеціального 
(контент-аналіз, порівняння, графічний) характеру, що дозволили виявити 
змістовні інтерпретації закономірностей щодо трактування понять 
«креативна індустрія» та «креативні індустрії», а також охарактеризувати 
синергетичний зв’язок між ними. 
Одержані результати дають можливість детальніше ознайомитись з 
можливостями креативної галузі та сприяти залученню зацікавлених 
сторін для розширення і розвитку креативних галузей економіки. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: креативна індустрія, креативні індустрії, креативна 
економіка, інновації. 
 5 
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕАТИВНОЇ  
ІНДУСТРІЇ  
1.1 Сутність та концепція креативної індустрії   9 
1.2 Тенденції розвитку креативної економіки   13 
1.3 Роль креативної індустрії у соціально-економічному  
розвитку 18 
РОЗДІЛ 2  АНАЛІЗ СТАНУ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ  
КРЕАТИВНОЇ ІНДУСТРІЇ В УКРАЇНІ  
2.1 Аналіз стану та напрямів розвитку ринку креативних  
індустрій 25 
2.2 Особливості розвитку креативного сектору економіки в  
Україні   39 
2.3 Оцінка конкурентоспроможності креативного  
сектору: порівняльний аналіз країн ЄС та України   46 
РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВИ ТА ШЛЯХИ СТИМУЛЮВАННЯ  
РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ ІНДУСТРІЇ В УКРАЇНІ 
3.1 Проблеми функціонування креативних індустрій в Україні  
та шляхи їхнього вирішення 56 
3.2 Перспективні напрями розвитку креативних індустрій в  
 Україні   65 
3.3 Напрями удосконалення державної політики підтримки та  
розвитку креативних індустрій в умовах цифрових  
трансформацій 70 
ВИСНОВОК 76 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 78 
  
 6 
ВСТУП 
 
Сучасне суспільство встановлює нові пріоритети та тенденції, що 
сприяють успішному господарському розвитку. У другій половині ХХ 
століття спостерігався потужний вплив глобалізації на світову економіку, 
проте сьогодні відбуваються значні трансформації в економічних 
відносинах, з акцентом на цифрову та креативну економіку. Ці зміни 
стали можливими завдяки прогресу в інформаційно-комунікаційних 
технологіях та новаторському підходу до їх використання. Креативна 
економіка наразі визначається як ключовий аспект соціально-
економічного та політичного прогресу багатьох країн, а її галузі стабільно 
укріплюють позиції вагомого джерела доходів для національних 
економік. Зважаючи на це, дослідження розвитку креативних індустрій в 
Україні, зокрема у Миколаївській області, набуває особливої важливості. 
Аналіз таких сфер сприяє визначенню галузей з потенціалом для 
створення додаткової вартості, інноваційного розвитку, нових робочих 
місць і підвищення добробуту суспільства. 
Як відзначає у своєму дослідженні N.D. Chala (2018) «…нині триває 
науковий дискурс: що саме стане драйвером економічного зростання, яка 
саме галузь сприятиме відновленню економіки. Наукові школи, що 
базуються на працях Й. Шумпетера, стверджують, що високі темпи 
зростання можуть бути забезпечені тільки за рахунок інноваційного 
розвитку. Наукові школи еволюційної економіки, зокрема Е. Райтнер, 
стверджують, що країна має поступово проходити кожну стадію 
економічного розвитку, не може бути перестрибування через сходинку. 
Поряд із цим останнім часом дедалі частіше у науковому дискурсі 
розглядають креативні індустрії як драйвер економічного розвитку». 
 
 
 7 
Сучасні креативні індустрії сприяють використанню культурно-
ресурсного потенціалу регіону (культурні традиції, історична й 
архітектурна спадщина) та їх спрямуванню на місцевий економічний 
розвиток.  
Мета кваліфікаційної магістерської роботи полягає у виявленні 
тенденцій розвитку креативних індустрій в Україні, їх ролі та значення 
для креативної індустрії в цілому, та на цій основі обґрунтувати переваги 
від їх синергетичного зв’язку на економічний розвиток України.  
У дослідженні використовується сукупність методів наукового 
дослідження загального (аналіз та синтез, індукція й дедукція, 
абстрагування, формалізація) та спеціального (контент-аналіз, 
порівняння, графічний) характеру, що дозволили виявити змістовні 
інтерпретації закономірностей щодо трактування понять «креативна 
індустрія» та «креативні індустрії», а також охарактеризувати 
синергетичний зв’язок між ними. Виявлено, що креативні індустрії 
позитивно впливають на економіку країни, зокрема, на сектор культури 
приходиться 3,1 % світового валового внутрішнього продукту, а 
культурні та креативні індустрії забезпечують майже 50 млн. робочих 
місць. Встановлено, що Україна має значний потенціал креативних 
індустрій, вартість якого в економіці постійно зростає, так на експорт 
креативних індустрій приходиться 30 % від загального. Проаналізовано 
наукові роботи українських вчених, а також вчених інших країн щодо 
впливу креативних індустрій на розвиток економіки, у результаті чого 
акцентовано увагу на низці переваг, які можна об’єднати в групи: нові 
галузі  (новий унікальний досвід; розширення пропозиції без будь-яких 
додаткових інвестицій; якісний та стійкий розвиток нових галузей з 
високою доданою вартістю й купівельною спроможністю); громада та 
населення (диверсифікація місцевої економіки; креативне 
підприємництво; сталий розвиток території; інвестиційна привабливість; 
нові форми співробітництва; покращення якості життя та добробуту; 
 8 
соціальна згуртованість; розширення можливостей громади); галузь 
культури (позитивний вплив на розвиток культурної інфраструктури; 
збереження та відновлення нематеріальної культурної спадщини; 
співробітництво в культурній сфері; формування креативних спільнот). 
Саме пошук нових та креативних шляхів розвитку креативних індустрій 
сприятиме підвищенню конкурентоспроможності економіки в цілому 
 Робота включає виконання наступних завдань для досягнення мети 
дослідження:  
1. Розкрити сутність креативної економіки та її роль у забезпеченні 
сталого розвитку.  
2. Описати механізми стимулювання креативних індустрій та 
можливості їх застосування.  
3. Проаналізувати стан та напрями розвитку креативних індустрій в 
Україні та за кордоном. 
4. Дослідити особливості розвитку креативних індустрій в Україні.    
5. Виявити основні проблеми та перспективні напрями розвитку 
креативного сектору в Україні.  
6. Запропонувати підходи для підтримки та розвитку креативних 
індустрій в Україні.     
 9 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕАТИВНОЇ 
ІНДУСТРІЇ 
 
1.1. Сутність та концепція креативної індустрії 
 
Нова парадигма розвитку пов’язує економіку та культуру, при цьому 
вона охоплює економічні, культурні, технологічні та соціальні аспекти 
розвитку як на макро-, так і на мікрорівнях. Ключову роль у ній відіграє 
творчість, знання та доступ до інформації, які є потужними драйверами 
економічного зростання й сприяння розвитку у глобалізованому світі 
(Nikolaieva et al., 2021). Поняття «креативність» з’явилося лише в XX ст. 
(вважається, що термін «креативність» в економічному сенсі був 
введений у науковий обіг лише у середині 1990-х рр., й відображав 
генерування нових ідей та перетворення їх в цінності, тобто додавання їм 
утилітарного характеру) (Bezikovych et al., 2007). Слово «творчість» 
асоціюється з оригінальністю, фантазією, натхненням та винахідливістю. 
Поєднання інновацій та творчості сприяло формуванню поняття 
«креативні індустрії», як індустрій, що поєднують створення, 
виробництво та комерціалізацію креативних змістів, а тому впливають на 
формування доходної частини бюджету, створення робочих місць, 
інвестиційну привабливість та ін. (Levytska, 2022). 
Вперше термін «креативні індустрії» було вжито в 1994 році 
(Австралія) з оприлюдненням звіту Creative Nation, а вже більшого 
розголосу він набув у 1997 році, з моменту створення Департаментом 
Культури, Медіа та Спорту Великобританії робочої групи з креативних 
індустрій (UNCTAD, 2010).  
Поняття «креативні індустрії» можна визначити як цикли створення, 
виробництва та розподілу товарів і послуг, які використовують творчість 
та інтелектуальний капітал як основні ресурси. Вони включати в себе 
 10 
набір видів діяльності, що засновані на знаннях, та виробляють 
матеріальні й нематеріальні блага, інтелектуальні чи мистецькі послуги, 
які наповнені творчим змістом, а також економічними цінностями та 
відповідають вимогам ринку. З часом креативні індустрії розширили 
сферу свого впливу, а саме від мистецтва до потенційної комерційної 
діяльності (UNCTAD, 2008).  
Найбільш сучасною є класифікація креативних індустрій, так звана 
модель Конференції ООН з питань торгівлі та розвитку (UNCTAD), що 
включає чотири групи та дев’ять підгруп креативних індустрій, зокрема: 
культурну спадщину, мистецтво, медіа та функціональний креатив. 
Відповідно складники першої групи, а саме елементи нематеріальної 
культурної спадщини та культурні, історичні, й природні пам’ятки є тією 
сполучною ланкою між креативними індустрією та туризмом. 
Між креативними індустріями спостерігається синергетичний ефект 
(Richards, 2019; McKercher, 2020), тобто покупець-учасник споживає 
значну кількість творчих продуктів (культура, мистецтво тощо), а 
креативна економіка у свою чергу сприяє підвищенню іміджу території та 
залученню нових учасників (Šťastná et al., 2020), а поєднання креативних 
галузей та промислового виробництва в якості об’єднуючого фактора 
сприятиме появі нового інноваційного продукту (Ardhala et al., 2016), 
відповідна наявна нематеріальна спадщина та креативні індустрії можуть 
стати певним активом для креативних міст та сприяти їх розвитку (Arcos-
Pumarola et al., 2023). 
Світовий досвід доводить, що культурні та креативні індустрії 
роблять значний внесок у світову економіку. Так, на сектор культури 
приходиться 3,1 % світового валового внутрішнього продукту, а 
культурні та креативні індустрії забезпечують 6,2 % зайнятості (майже 50 
млн. робочих місць), хоча це й, переважно, молодь та жінки у віці 15-29 
років, а робота короткострокова та низькооплачувана (UNCTAD, 2022). 
 11 
Але разом з тим, креативні індустрії є одним із ключових напрямків 
Порядку денного до 2027 року (UNESCO, 2027).  
З метою якісного розуміння поняття «креативні індустрії» доцільно 
навести деякі концептуальні твердження щодо їх сутності. У своєму 
дослідженні R.E. Caves (2003) досліджує економіку мистецтва, та 
зосереджує свою увагу на тому, як саме мистецтво виходить на ринок, а 
митці отримують винагороду за свою роботу. Дослідник D. Throsby 
(2000) говорить про так звану модель концентричних кіл. Його 
припущення базується на тому, що культурна цінність товарів й послуг 
вирізняє ці індустрії, та розташовує їх ближче до центру культурних 
концентричних кіл. Творчі ідеї та впливи в цій моделі проходять назовні 
через концентричні кола. Співвідношення культурного та комерційного 
контенту зменшується в міру того, наскільки вони відділені від центру.  
Department for Culture, Media and Sport (2001) Великобританії 
визначає креативні галузі як такі, «що беруть свій початок від 
індивідуальної творчості, майстерності та таланту, і які мають потенціал 
для творення багатства та робочих місць завдяки створенню й 
використанню інтелектуальної власності». 
За визначенням ЮНЕСКО поняття «креативні індустрії» трактується 
як «створення, виробництво і комерціалізація нематеріальних сенсів 
культурного характеру (духовні, матеріальні, інтелектуальні та емоційні 
особливості суспільства чи групи людей), які охоплюють не тільки 
мистецтво, але й спосіб життя, системи цінностей, традиції та вірування 
(UNESCO, 2009).  
N. Boccella & I. Salerno (2016) окреслюючи роль культурних 
індустрій та креативної економіки, як основних рушійних сил 
економічного зростання та місцевого розвитку показують, яким чином 
змінилося трактування сутності «креативні індустрії» з початку 80-х років 
і до сьогодні. Спочатку цей термін відносили до тих форм культурного 
виробництва та споживання, які мають при собі символічний центр або 
 12 
виразний елемент (музика, мистецтво, мода та дизайн, медіа, ремісниче 
виробництво та ін.). Згодом він почав стосуватися значної частини 
виробництва товарів та послуг, вироблених галузями культури, в 
залежності від запроваджених інновації. 
Визначення креативних індустрій як «виду економічної діяльності, 
метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне 
(мистецьке) та/або креативне вираження» зазначено в Законі України  № 
2778-VI “Про культуру” (2010). Перелік креативних індустрій 
затверджено Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 265 “On 
approval of types of economic activity that belong to creative industries” 
(2019), до якого входять: народні художні промисли, візуальне мистецтво; 
сценічне мистецтво; література, видавнича діяльність та друковані засоби 
масової інформації; аудіальне мистецтво; аудіовізуальне мистецтво; 
дизайн, мода, нові медіа та інформаційно-комунікаційні технології; 
цифрові технології в мистецтві; архітектура й урбаністика; реклама, 
маркетинг, зв’язки з громадськістю та інші креативні послуги; бібліотеки, 
архіви та музеї. Саме виходячи із сутності класифікації, слід зазначити, 
що креативні індустрії здатні активно реалізувати всій потенціал у сфері 
туризму або стати інструментом його розвитку. Як свідчить практика, 
реалізація креативності в туристичній індустрії має місце вже зараз 
(Nikolaieva et al., 2021). 
На взаємному позитивному впливі культури та креативу, як раз і 
наголошує G. Richards (2019). У своєму дослідженні автор підкреслює 
важливість креативності для формування стратегії розвитку міст та 
регіонів, оскільки зростання креативного розвитку спонукало останніх до 
розробки стратегій креативного туризму, що у свою чергу сприяло 
створенню туристичних дестинацій на основі власних матеріальних та 
нематеріальних ресурсів, та творчого підходу. На думку А. Ardhala et al. 
(2016) переваги від взаємодії культури та туризму полягають у 
наступному: застосування додаткових інновацій, що сприятимуть 
 13 
розвитку нових продуктів у всіх сферах, створення додаткових робочих 
місць та підвищення рівня зайнятості в тих районах, які не мають значних 
туристичних ресурсів. Група авторів розглядають культурний туризм як 
рушійну силу для сільського розвитку з метою перетворення 
продуктивної сільської місцевості, орієнтованої на інтенсивне 
сільськогосподарське виробництво, на невиробничу сільську місцевість, 
орієнтовану у свою чергу на стале територіальне споживання, а також як 
джерело додаткової діяльності, що приносить як економічні, так і 
неекономічні вигоди (Šťastná et al., 2020). 
J. Lee & H. Lee (2015) вважають, що сучасних туристів вже не 
задовольняє звичайний туризм, оскільки вони все більше намагаються 
долучитися до місцевої культурної та творчої спадщини, а також 
локальних видів діяльності й способу життя місцевого населення. Тому в 
найближчому майбутньому туризм зміниться з масового на креативний. 
 
 
1.2 Тенденції розвитку креативної економіки   
 
Креативні індустрії в Україні відіграють важливу роль у її 
економічному розвитку. Вони є основною складовою частиною 
креативної економіки та створюють значну кількість робочих місць у 
таких галузях, як медіа, дизайн, музика, кіно, театр, література та інші. 
Креативні індустрії створюють культурні та творчі продукти, які є 
основою креативної економіки, а креативна економіка надає можливості 
для розвитку та підтримки цих галузей за допомогою інвестицій, 
політичної підтримки та створення сприятливого середовища для творчої 
діяльності. Таким чином, креативна економіка та креативні індустрії 
спільно сприяють економічному зростанню та розвитку суспільства. 
Зокрема зменшенню безробіття та підвищенню рівня доходів населення. 
У 2019 році креативні індустрії згенерували 3,94% доданої вартості в 
 14 
Україні (₴ 117 млрд), забезпечили роботою 352 тисяч людей, або 3,6% 
зайнятих осіб. 
Креативні індустрії стимулюють економічний розвиток через 
створення інноваційних продуктів та послуг. Найбільші креативні 
сектори за обсягом створеної доданої вартості — ІТ; реклама, маркетинг 
та PR; аудіовізуальний сектор; архітектура; видавнича справа. Розвиток 
нових технологій у цих галузях сприяє росту інвестицій та підтримці 
підприємництва.  
Згідно з дослідженням Центру розвитку креативної економіки за 
2021 рік – Україна має вагому частку креативної економіки (7% ВВП), 
але її потенціал ще вище (понад 10% ВВП). Зростання частки креативної 
економіки у ВВП створює системні позитивні макроефекти. Через 
збільшення частки креативної економіки у ВВП з поточних 7% до 10% 
можна досягти збільшення ВВП на 182,1 млрд грн, експорту – на 95,6 
млрд грн, валового прибутку підприємств – на 92,7 млрд грн. 
У 2022 році креативні індустрії України опинилися у кризовому 
стані через початок повномасштабної війни та її наслідки для всіх 
секторів національної економіки. Але попри складні обставини, 
представники креативних індустрій продовжують діяльність, 
адаптуючись під нові умови та зовнішні зміни. На тлі загальної 
невизначеності міжнародні партнери надають підтримку на забезпечення 
базової безпеки українських фахівців і на відновлення діяльності, 
пропонуючи багато можливостей як за кордоном, так і в Україні. 
У 2022 році Україна експортувала креативних послуг на 3766 млн 
доларів США, імпортувала на 724 млн, таким чином, позитивне сальдо 
склало 3042 млн доларів США. Частка експорту креативних послуг за 
даними Державної служби статистики України у загальному експорті 
послуг становила 41.1% (у 2021 році — 30,1%). 3 частки креативних 
послуг 41,1%, 40,5% становлять послуги у сфері телекомунікації, 
комп’ютерні та інформаційні послуги, 0.4% – роялті, а 0.2% культурні та 
 15 
рекреаційні послуги. Тобто майже весь експорт у креативних індустріях 
іде від сфери ІТ, яка надає комп’ютерні послуги.  
Значний внесок креативних індустрій також спостерігається у 
підтримці місцевих громад та регіонального розвитку. Вони створюють 
унікальну ідентичність різних регіонів країни та сприяють збереженню 
культурного надбання. 
Важливість розвитку креативної економіки щороку стає все 
очевиднішою. Всесвітній економічний форум (WEF) визначив 
креативність однією з головних компетенцій майбутнього. «Основним 
паливом економіки ХХ ст. була нафта, а паливом ХХІ ст. – є 
креативність» – Джон Ньюбігін, член ради креативних індустрій уряду 
Великобританії. Креативні індустрії відіграють ключову роль у створенні 
інноваційного та стійкого економічного розвитку України, сприяючи 
росту бізнесу, підвищенню конкурентоспроможності та збагаченню 
культурного життя країни. 
Вільна енциклопедія Вікіпедія містить інше визначення креативної 
індустрії - Креативні індустрії (англ. Creative industries) — це перелік 
видів економічної діяльності, що мають потенціал до створення доданої 
вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне 
вираження, а їх продукти та послуги є наслідком індивідуальної 
творчості, навичок і таланту. 
В Міністерстві культури України з 2017 року працює сектор 
розвитку креативних індустрій, а з 2018 працює Директорат креативних 
індустрій. 
Британським департамент культури, медіа та спорту визначив 
креативні індустрії як: "такі індустрії, які походять з індивідуальної 
креативності, вміння і таланту, і які мають потенціал до багатства і 
створення робочих місць через генерування та використання 
інтелектуальної власності". ЮНЕСКО визначив креативні індустрії як 
індустрії, метою яких є "створення, виробництво і комерціалізацію 
 16 
творчих (креативного) змістів, які є нематеріальними і культурними за 
своєю природою. Такі змісти зазвичай захищені правом інтелектуальної 
власності і вони можуть набрати форми продукту чи послуги"[1]. 
Основні характеристики і тренди креативних індустрій: 
індикатори руху від інформаційного до концептуального віку, де 
головною цінністю будуть ідеї (концепти): все менше людей будуть 
працювати на роботодавців, все більше на себе самих. 
найбільш виразно і ефективно проявляються в середовищі окремого 
міста. Тобто це міський феномен. 
стирають межі між наукою і мистецтвом, креативністю та 
інноваціями, між країнами. 
ті міста, які зараз активно використовують креативні індустрії, 
використовували і використовують свою унікальність і приклали зусилля 
як мінімум одного покоління. 
культура та креативність, ввічливість та інтелект, атмосферність і 
людська теплота - це ті ресурси, якими живляться креативні індустрії. 
швидкий вільний доступ до Інтернету для забезпечення обміну і 
доступу до величезних інформаційних потоків. 
дизайн та архітектура наповнені творчістю, зручністю, 
інноваційністю. 
спирання на малий, а не на великий бізнес. 
відкритість і теплота громадських місць. 
органічна культурна та етнічна різноманітність, яка дозволяє 
створювати нові унікальні ідеї та бачення світу. 
У секторі культурних індустрій виділяють ряд груп: 
реклама, архітектура, художній та антикварний ринок, ремесла, 
дизайн, мода, виробництво кіно- та відеопродукції, програмування, в том 
числі створення розважальних та інтерактивних програм і комп’ютерних 
іграшок, музика, виконавчі мистецтва, видавнича справа, теле-, радіо- та 
Інтернет- трансляції[2]. 
 17 
Культурні індустрії охоплюють такі види діяльності: 
аудіовізуальна творчість (фільми, ТБ, радіо, нові медіа, музика); 
туризм; спорт; книги і преса; спадщина (музеї, бібліотеки, архіви та 
історичне середовище); перформативні мистецтва (театр, виконавське 
мистецтво і танок); візуальні мистецтва (галереї, архітектура, дизайн і 
ремесла)[2]. 
Організатори Другого міжнародного ярмарку грантів у сфері 
культури визначили такі сфери культурних креативних індустрій[3]: 
Візуальне мистецтво (живопис, графіка, мозаїка, естамп, інсталяція, 
плакат, літографія, муралізм, стрит-арт, ленд-арт, скульптура, фотографія, 
паблік-арт) 
Аудіальне мистецтво (жива/відтворена музика, саунд-арт, радіо) 
Аудіовізуальне мистецтво (кіно, телебачення, реклама, відеоарт, 
диджитал-арт, нові медіа, відеоігри, віджеїнг) 
Дизайн (інтер'єрів, прикладний, графічний, ландшафтний, саунд-
дизайн, мода, архітектура) 
Сценічне та перформативне мистецтво (театр, балет, танець, цирк, 
карнавал, музичні вистави (мюзикл, опера), перформанс, гепенінг) 
Культурна спадщина (бібліотеки, музейна справа, архіви, ремесла, 
матеріальна та нематеріальна культурна спадщина) 
Література та видавнича справа (книги, періодика, журнали, 
друковані ЗМІ, літературні фестивалі) 
Креативні індустрії (фестивалі та заходи, культурні та креативні 
простори, креативне підприємництво, інновації) 
Згідно зі статистичними даними ЄС, у 2003 році культурний і 
творчий сектор в європейському масштабі виробив продукції на суму 
понад 654 мільярдів євро. Це відповідно становило 2,6 % ВНП ЄС. При 
цьому частка текстильної промисловості у ВНП становить 0,5 %, а 
харчова промисловість, разом з виробництвом тютюну і напоїв — 1,9 %. 
При цьому загальне зростання сектору у 1999—2003 роках перевищило 
 18 
19,7 %, що було на 12,3 % вище, ніж ріст загальної економіки. Станом на 
2004 рік у секторі було зайнято 5,8 мільйона людей, що становить 3,1 % 
загальної зайнятості[2]. 
Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні в 
анонсі серії вебінарів, присвячених конкурсам нової програми ЄС 
«Креативна Європа» 2021-2027 виділяє такі 12 секторів культурних та 
креативних індустрій:[4] 
Перформативні види мистецтва (театр, танець, балет, оперні та 
музичні вистави) 
Образотворче мистецтво (живопис, скульптура, малюнок, друк, 
фотографія) 
Ремесла (текстиль, кераміка, дерево, метал, скло, графіка) 
Культурна спадщина (матеріальна і нематеріальна спадщина, об'єкти 
спадщини, археологія, музеї, бібліотеки, архіви 
Аудіо-візуальний сектор (фільми та відео) 
Інтерактивне програмне забезпечення/IT/навчальні програми 
Розробка комп'ютерних та відеоігор 
Музика (жива і відтворена) 
Дизайн і мода (виробники одягу і інші, хто спеціалізується на модній 
індустрії та дизайні інтер'єру 
Література та видавництво (книги, журнали, періодичні видання) 
Архітектура (будівництво і ландшафтна архітектура) 
ЗМІ мовлення, реклама (телебачення, радіо, газети). 
 
 
1.3. Роль креативної індустрії у соціально-економічному 
розвитку 
 
Креативна індустрія сьогодні є одним із ключових драйверів 
соціально-економічного розвитку, адже вона поєднує економічний 
 19 
потенціал із культурними та творчими ресурсами. Цей сектор охоплює 
широкий спектр діяльності, включаючи архітектуру, дизайн, моду, медіа, 
рекламу, кіноіндустрію, музику, IT-технології, видавничу справу та 
багато іншого. У сучасних умовах глобалізації та цифровізації креативна 
економіка стає важливим інструментом для підвищення 
конкурентоспроможності країн і регіонів. 
Економічне значення креативної індустрії 
Креативна індустрія є одним із ключових секторів сучасної 
економіки, що демонструє стабільне зростання у всьому світі. Вона 
охоплює широкий спектр галузей, включаючи дизайн, медіа, архітектуру, 
моду, ігрову індустрію, кіно, музичну сферу й інші творчі напрямки. У 
сучасному глобалізованому світі, де ідеї та інновації стають основними 
рушійними силами розвитку, креативна індустрія має надзвичайно велике 
економічне значення. 
Один із найважливіших аспектів економічного впливу креативної 
індустрії — це її внесок у валовий внутрішній продукт (ВВП) країни. За 
даними ЮНЕСКО, креативна економіка генерує понад 3% світового ВВП 
і забезпечує роботою понад 30 мільйонів людей. У розвинених країнах 
цей показник може бути ще вищим, оскільки креативні галузі часто 
стають основою для економічного зростання в умовах 
постіндустріального суспільства. 
Наприклад, у Європейському Союзі креативні індустрії генерують 
близько 4% ВВП і створюють понад 7 мільйонів робочих місць. У США 
креативний сектор також має значний вплив на економіку, особливо через 
такі галузі, як кінематограф, музика та інноваційні технології. 
Креативна індустрія є одним із головних джерел інновацій в 
економіці. Вона стимулює розвиток нових технологій, бізнес-моделей і 
продуктів, що дозволяє країнам залишатися конкурентоспроможними на 
світовому ринку. Наприклад, розробка програмного забезпечення для 
відеоігор чи створення цифрового контенту не лише приносить прибуток, 
 20 
але й сприяє розвитку суміжних секторів, таких як IT-індустрія чи 
електронна комерція. 
Крім того, креативні галузі мають здатність інтегруватися з іншими 
секторами економіки, такими як туризм чи освіта. Наприклад, культурні 
фестивалі чи виставки можуть приваблювати туристів і сприяти розвитку 
локальної інфраструктури. 
Креативна індустрія також має значний експортний потенціал. 
Продукти та послуги цієї галузі часто не прив’язані до фізичних кордонів 
і можуть бути поширені у цифровому форматі. Це дає можливість 
компаніям виходити на міжнародні ринки з мінімальними витратами на 
логістику. 
Наприклад, музичні альбоми, фільми чи програми для смартфонів 
можуть бути продані у будь-якій точці світу через онлайн-платформи. 
Успішні приклади таких продуктів демонструють країни Азії, зокрема 
Південна Корея, яка завдяки своїй "хвилі" (K-pop та кіноіндустрії) 
отримує значний дохід від експорту культурного контенту. 
Креативна індустрія також відіграє важливу роль у розвитку 
регіональних економік. Вона сприяє створенню нових робочих місць у 
малих містах і селищах через підтримку місцевих ремесел, туризму та 
культурних ініціатив. Наприклад, розвиток народних промислів чи 
організація культурних заходів може стати джерелом доходу для 
місцевих громад і сприяти збереженню культурної спадщини. 
Попри значний економічний потенціал, креативна індустрія 
стикається з низкою викликів. Серед них — недостатнє фінансування, 
слабка законодавча база для захисту інтелектуальної власності, 
нерівномірний доступ до ресурсів і технологій у різних регіонах. 
Особливо це стосується країн, що розвиваються, де креативні галузі часто 
не отримують належної уваги з боку урядів. 
Однак перспективи розвитку цієї сфери залишаються 
оптимістичними. Зростання попиту на цифровий контент, розвиток 
 21 
онлайн-платформ і глобалізація створюють нові можливості для 
креативних підприємств. Інвестиції в освіту, інфраструктуру та підтримку 
стартапів можуть значно посилити вплив креативної індустрії на 
економіку. 
 Соціальний вплив креативної економіки. Креативна економіка є 
одним із ключових рушіїв сучасного суспільного розвитку. Вона охоплює 
такі галузі, як дизайн, мистецтво, музика, архітектура, мода, 
кінематографія, реклама, IT-технології та багато інших сфер, де основним 
ресурсом є людська креативність і інтелектуальний потенціал. Однак її 
вплив не обмежується лише економічними показниками; вона має 
значний соціальний ефект, який варто розглядати в ширшому контексті. 
Креативна економіка сприяє створенню нових робочих місць, часто у 
сферах, які раніше не вважалися економічно значущими. Наприклад, 
графічний дизайн, розробка мобільних додатків або створення контенту 
для соціальних мереж стали популярними професіями останніх 
десятиліть. Ці галузі не лише створюють можливості для 
працевлаштування, але й сприяють залученню до економічної діяльності 
тих груп населення, які раніше мали обмежений доступ до традиційних 
ринків праці. Молодь, жінки, люди з інвалідністю та представники 
малозабезпечених верств населення отримують шанс реалізувати свій 
потенціал і знайти своє місце в суспільстві. 
Креативна економіка є важливим інструментом збереження та 
популяризації культурної спадщини. Через мистецтво, дизайн та інші 
творчі форми діяльності суспільства можуть підкреслювати свою 
унікальність і водночас інтегруватися у глобальний культурний простір. 
Наприклад, українські митці та дизайнери активно використовують 
національні мотиви у своїх роботах, що сприяє популяризації української 
культури за кордоном. Це не лише підвищує рівень національної 
гордості, але й допомагає формувати позитивний імідж країни на 
міжнародній арені. 
 22 
Креативні проєкти часто стають платформою для об’єднання різних 
соціальних груп. Наприклад, міські фестивалі, виставки чи кінопокази 
створюють можливості для взаємодії людей із різними поглядами, 
досвідом та походженням. Це сприяє формуванню більш толерантного 
суспільства, де цінується різноманітність і взаєморозуміння. Крім того, 
креативні ініціативи можуть бути ефективним засобом інтеграції 
маргіналізованих груп у суспільство. 
Креативна економіка стимулює розвиток освіти та навчання 
протягом життя. У світі швидких технологічних змін і зростаючої 
конкуренції на ринку праці креативні галузі вимагають постійного 
вдосконалення навичок. Це сприяє розвитку критичного мислення, 
інноваційності та здатності адаптуватися до нових умов. Багато освітніх 
програм і тренінгів сьогодні орієнтовані саме на розвиток креативних 
компетенцій, що є важливим фактором для підготовки кваліфікованих 
кадрів. 
Креативна економіка також відіграє важливу роль у формуванні 
екологічної свідомості суспільства. Багато дизайнерів і підприємців 
впроваджують принципи сталого розвитку у свої проєкти, 
використовуючи екологічно чисті матеріали чи створюючи продукти з 
вторинної сировини. Це не лише сприяє зменшенню негативного впливу 
на довкілля, але й формує новий підхід до споживання серед широкої 
аудиторії. 
Попри всі переваги, креативна економіка стикається з низкою 
викликів. Серед них — нерівномірний доступ до ресурсів і можливостей 
між різними регіонами та соціальними групами, нестабільність доходів у 
творчих професіях, а також ризик комерціалізації культури. Крім того, 
важливо забезпечити правовий захист інтелектуальної власності, що є 
основою для розвитку креативних галузей. 
Креативна економіка сьогодні є одним із ключових драйверів 
економічного зростання у світі. Вона охоплює галузі, що базуються на 
 23 
творчості, інтелектуальній власності та інноваціях, включаючи дизайн, 
IT, мистецтво, медіа, моду, архітектуру та інші сектори. Україна має 
значний потенціал для розвитку цієї сфери завдяки багатій культурній 
спадщині, талановитим фахівцям та зростаючому інтересу до інновацій. 
Україна володіє унікальною культурною спадщиною, яка може стати 
фундаментом для розвитку креативної економіки. Народні ремесла, 
традиційний живопис, музика та література мають великий комерційний 
та туристичний потенціал. Наприклад, українська вишивка вже стала 
впізнаваним елементом у світовій моді, а традиційні музичні інструменти, 
такі як бандура, можуть бути інтегровані у сучасні музичні проєкти. 
Крім того, розвиток культурного туризму може стати важливим 
джерелом доходів для місцевих громад. Інвестиції у реставрацію 
історичних пам’яток, організацію фестивалів та виставок сприятимуть не 
лише збереженню культурної спадщини, а й створенню нових робочих 
місць. 
Україна вже здобула репутацію одного з провідних центрів IT-
аутсорсингу у світі. Проте потенціал цієї галузі виходить далеко за межі 
послуг для закордонних клієнтів. Українські розробники створюють 
інноваційні продукти у сферах ігрової індустрії, фінансових технологій 
(FinTech), штучного інтелекту та доповненої реальності. Ці напрями 
можуть стати основою для розвитку власних креативних брендів та 
стартапів. 
Підтримка IT-підприємництва через акселератори, бізнес-інкубатори 
та грантові програми дозволить залучати більше молодих талантів у 
сферу технологій. Водночас важливо розвивати співпрацю між IT-
сектором та іншими креативними галузями, такими як дизайн чи медіа. 
Один із ключових аспектів розвитку креативної економіки — це 
підготовка кваліфікованих кадрів. Україна має сильні традиції у сфері 
мистецької та технічної освіти. Проте сучасний ринок потребує адаптації 
навчальних програм до актуальних вимог. Наприклад, інтеграція курсів з 
 24 
підприємництва, цифрових технологій та маркетингу у програми 
мистецьких закладів може значно підвищити конкурентоспроможність 
випускників. 
Також важливо створювати можливості для професійного розвитку 
вже працюючих фахівців через курси підвищення кваліфікації, воркшопи 
та конференції. Інвестиції в людський капітал є одним із 
найефективніших способів стимулювання креативної економіки. 
Для повноцінного розкриття потенціалу креативної економіки 
потрібна активна участь держави. Створення сприятливого законодавчого 
середовища, підтримка стартапів через гранти та пільгове оподаткування, 
а також стимулювання експорту креативних продуктів мають стати 
пріоритетами економічної політики. 
Водночас приватний сектор може відігравати важливу роль у 
розвитку креативних індустрій. Інвестиції великих компаній у мистецтво, 
дизайн чи інноваційні технології не лише сприяють розвитку галузі, а й 
підвищують їхню репутацію на ринку. 
Україна має всі передумови для того, щоб стати важливим гравцем 
на глобальному ринку креативних індустрій. Поєднання багатої 
культурної спадщини, талановитих фахівців і зростаючого IT-сектору 
створює унікальні можливості для розвитку. Проте реалізація цього 
потенціалу залежить від ефективної співпраці між державою, бізнесом і 
громадянським суспільством. Інвестуючи в освіту, інфраструктуру та 
підтримку творчих ініціатив, Україна може не лише зміцнити свою 
економіку, а й стати джерелом натхнення для інших країн. 
 
 25 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ 
КРЕАТИВНОЇ ІНДУСТРІЇ В УКРАЇНІ 
 
 
2.1 Аналіз стану та напрямів розвитку ринку креативних індустрій 
 
У сучасних умовах креативна економіка дедалі більше визнається 
одним із рушіїв стійкого зростання, інновацій та соціального розвитку. У 
межах Європейського Союзу креативні індустрії стали важливим 
компонентом економічної політики, оскільки поєднують економічну 
ефективність з просуванням культурної спадщини, ідентичності та 
інклюзії. Важливим елементом комплексного аналізу є вивчення участі 
креативного сектору у міжнародній торгівлі.   
У період з 2014 до 2023 року структура експорту креативних товарів 
з країн ЄС до країн за межами ЄС демонструє чіткі лідерські позиції 
окремих держав (рис. 2.1). Найбільша частка протягом усього періоду 
належала Італії. Попри зниження у 2020 році (24.08%), вже з 2021 року 
частка Італії почала зростати, досягнувши 34.31% у 2023 році. Це 
свідчить про стабільність її креативного сектору. Франція посідала друге 
місце, з часткою в межах 27–36%, досягнувши найбільшого значення у 
2019 році (36.21%). У 2023 році показник склав 28.52%, що підтверджує її 
важливу роль у галузі. Натомість Німеччина втрачала позиції: з 16.71% у 
2014 році до 12.80% у 2023 році. Ймовірно, це пов’язано з 
переорієнтацією на інші економічні напрями. Ірландія стала прикладом 
стрімкого зростання з 1.88% до 5.65% у 2023 році, причому щорічне 
зростання спостерігається з 2017 року. Це може бути результатом запуску 
у 2017 році програми «Креативна Ірландія», що направлена на інтеграцію 
творчості у всі сфери суспільного життя [19].     
 26 
 
100 %   
90 % 
80%  
70%  
60 % 
50 % 
40 % 
30%  
20 % 
10 % 
0 % 
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 
Німеччина Ірландія Іспанія Франція Італія Нідерланди Австрія Польща Інші 
   
Рис. 2.1 Структура експорту креативних товарів з ЄС до Extra-EU27  
за країнами, 2014–2023 рр., у %  
Джерело: створено автором на основі [20].  
Деякі країни Центральної та Східної Європи демонстрували 
зниження частки у загальному експорті. Польща з максимального 
значення 3,96% у 2018 році знизила свою частку до 1.31% у 2023. Частка 
інших країн залишалася на рівні 7.5–9.7%, без істотних коливань. 
Узагальнюючи, експорт креативних товарів зосереджений переважно в 
кількох провідних країнах ЄС. Коефіцієнт структурних зрушень Гатєва 
0.1 (розрахунки наведені у додатку А)  свідчить про незначні зміни у 
структурі експорту креативних товарів між країнами, що вказує на певну 
стабільність ринку.  
Серед креативних товарів, що експортуються, провідне місце 
стабільно займають ювелірні вироби (рис. 2.2). Їх частка зросла з 48.18% 
у 2014 році до 57.85% у 2023 році, що свідчить про сталий попит. Значну 
частину також складають художні твори (живопис, графіка, скульптура, 
дизайн), які мають 11–14% експорту упродовж усього періоду. Вироби 
ручної роботи, музичні інструменти та ігрові приставки посідають 
середні позиції, тоді як частка книг і періодичних видань поступово 
 27 
зменшується, що відображає загальносвітову тенденцію переходу до 
цифрових форматів. Облік експорту аудіовізуальних матеріалів після 
2019 року практично припинився, а інші категорії, зокрема карти, 
фотоплівки та музика на фізичних носіях, мають мінімальні показники.   
 
100%  
Інші 
Музичні інструменти; їх частини та  
аксесуари 
80 % 
Аудіовізуальні та інтерактивні медіа  
( фільми, відео, відеоігри, без приставок)  
Ігрові приставки (крім тих, що працюють за  
60 % оплату) 
Газети, журнали та періодичні видання 
Книги 
40 % 
Ювелірні вироби (з дорогоцінних та  
напівдорогоцінних металів і каміння) 
  Ремесла (вироби ручної роботи з тканин і  
20%
декоративні вироби) 
Художні твори (живопис, гравюри,  
скульптури, дизайни тощо) 
0 % Антикваріат; поштові або фіскальні марки;  
          колекції та колекційні предмети
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023  
   
Рис. 2.2 Структура експорту креативних товарів з ЄС до Extra-EU27  
за категоріями товарів, 2014–2023 рр., у %.  
Джерело: створено автором на основі [20].  
Експорт креативних послуг у країнах Європи за 2015–2024 роки, в 
свою чергу, має різні тенденції (рис. 2.3). Франція стабільно лідирує 
протягом майже всього періоду з часткою близько 14–25%. Швеція має 
зростання частки з 5% до понад 23%. Дані про експорт креативних послуг 
з Мальти з'являються лише з 2021 року, де частка сягає близько 16%, але 
тенденцій у зміні показника не спостерігається. У Німеччини 
спостерігаються значні коливання в експорті креативних послуг у період 
2015–2024 років. У 2017 році її частка досягала піку понад 22%, але в 
окремі роки, зокрема 2022, показник опускався до 7.22%. В цілому, 
експорт креативних послуг з Німеччини є нестабільним, що може 
свідчити про вплив зовнішніх факторів чи змін у внутрішній політиці 
 28 
підтримки креативних індустрій. Проте у деякі роки країна зберігає 
помітну роль серед експортерів. У 2017, а Швеція демонструє стійке 
зростання з 5% у 2015 році до понад 23% у 2023 році, що свідчить про 
посилення ролі креативних послуг у їхній експортній структурі. 
Люксембург значно знизив обсяги експорту (з 17.53% у 2015 до 3.82% у 
2023), а Італія і Бельгія показують стабільно низькі показники. Загалом, 
спостерігається зростання експорту креативних послуг у деяких країнах 
та стабільне лідерство Франції. В даному випадку коефіцієнт Гатєва 
дорівнює 0.54 (розрахунки наведені у додатку Б), що свідчить про значні 
зміни у структурі експорту послуг ЄС.  
 
100%  
90 % 
80 % 
70 % 
60 % 
50 % 
40 % 
30 % 
20%  
10 % 
0 % 
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 
Бельгія Німеччина Іспанія Франція Італія Люксембург Мальта Нідерланди Швеція Інші 
   
Рис. 2.3 Структура експорту креативних послуг з ЄС до Extra-EU27  
за країнами, 2015–2024 рр., у %.  
Джерело: створено автором на основі [20].  
Динаміка імпорту креативної продукції, в свою чергу, відображає 
зовнішню залежність та споживчі пріоритети окремих держав-членів 
(рис. 2.4). Розрахований коефіцієнт структурних зрушень за Гатєвим, що 
становить 0.26 (розрахунки наведені у додатку В), свідчить про незначні 
трансформації в імпортній структурі, які не мали кардинального впливу 
 29 
на загальний розподіл часток між основними імпортерами. На початку 
аналізованого періоду Франція утримувала перше місце за часткою 
імпорту з показником 28,04% у 2014 році, проте до 2023 року її частка 
знизилась до 19,52%, що вказує на зростання внутрішнього виробництва 
за рахунок державної підтримки. Згідно з даними AFD, тільки у 2023 році 
було інвестовано 40 мільйонів євро в 17 проєктів, спрямованих на 
розвиток культурного підприємництва, інфраструктури та професійної 
освіти у сфері культури [21].  
 
 
 Рис. 2.4 Структура імпорту креативних товарів з Extra-EU27 до ЄС  
за країнами, 2014–2023 рр., у %.  
Джерело: створено автором на основі [20].  
Нідерланди, навпаки, збільшили споживання креативних товарів з 
19.70% у 2014 до 25.66% у 2023 році, що пов’язано з провідною роллю 
країни у розвитку інновацій в Європейському Союзі. Німеччина, попри 
значні коливання, також залишається основним імпортером креативної 
продукції (20.15% у 2014 та 16.34% у 2023). Таке різке зростання частки  
Німеччини у 2020 році скоріш пов’язано не зі значним збільшенням 
імпорту креативної продукції, а з загальним падінням частки інших 
категорій імпорту в результаті збоїв у ланцюгах постачання [22].  
 30 
Інші країни, такі як Іспанія та Бельгія, мали помірну динаміку без 
істотних зрушень, тоді як Австрія зазнала різкого зростання з 1.45% до 
10.99% в 2023 році, що може свідчити про зміну торговельних маршрутів 
або спеціалізацію на певних видах креативних товарів. Польща загалом 
має невелику частку імпорту, яка до 2023 року знизилася до 1.82%, що 
свідчить про її обмежену роль у зовнішній торгівлі креативною 
продукцією. Отже, імпортна структура демонструє ключову роль 
Нідерландів, Франції та Німеччини у дистрибуції креативної продукції та 
участі в глобальних ланцюгах постачання.   
У 2014–2023 роках структура імпорту креативних товарів 
демонструвала як стабільність окремих категорій, так і зрушення у 
споживчих уподобаннях (рис.2.5).   
 
Інші 
100 % 
Музичні інструменти; частини та  
аксесуари 
80%  Ігрові приставки (крім тих, що  
працюють за оплату) 
  Газети, журнали та періодичні видання 
60%
Книги 
40 % 
Ювелірні вироби (з дорогоцінних та  
напівдорогоцінних металів і каміння) 
20 % 
Ремесла (вироби ручної роботи з  
тканин і декоративні вироби) 
0%  
Художні твори (живопис, гравюри,  
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 скульптури, дизайни тощо) 
Антикваріат; поштові або фіскальні  
марки; колекції та колекційні предмети 
   
Рис. 2.5 Структура імпорту креативних товарів з Extra-EU27 до ЄС  
за категоріями товарів, 2014–2023 рр., у %.  
Джерело: створено автором на основі [20].  
Провідну позицію протягом усього періоду займали ювелірні  
вироби, хоча їх частка поступово скорочувалась — з 34.07% у 2014 році 
до 27.57% у 2023 році, що може свідчити про часткову переорієнтацію 
 31 
попиту. Значне та стабільне зростання показала категорія ігрових 
приставок з 19.63% до 28.51%, підтверджуючи тенденцію до цифровізації 
дозвілля. Також зросла частка художніх творів (з 9.41% до 19.73%), що 
може свідчити про підвищення інтересу до культурної продукції та 
інвестиційного мистецтва. Натомість імпорт книг та друкованих видань 
поступово, що відображає загальну тенденцію до споживання цифрового 
контенту. Інші категорії, як ремесла, антикваріат і музичні інструменти, 
зберігали помірну, але відносно стабільну частку в імпорті.  
Імпорт креативних послуг у країнах ЄС у 2015–2024 роках (рис. 2.6) 
характеризувався значними змінами у структурі, що підтверджує 
коефіцієнт Гатєва із значенням 0.4 (розрахунки наведені у додатку Г).   
 
 
Рис. 2.6 Структура імпорту креативних послуг Extra-EU27 до ЄС за  
країнами, 2015–2024 рр., у %.  
Джерело: створено автором на основі [20].  
Франція посідала провідні позиції та  збільшувала частку імпорту з 
18,6% до 33%, особливо тенденція на нарощування імпорту помітна з 
2020 року.     
Нідерланди значно знизили обсяги імпорту креативних послуг після 
2019 року, як і обсяг експорту креативних послуг. Враховуючи щорічне 
 32 
зростання валової доданої вартості креативного сектору Нідерландів [20], 
можна зробити висновок, що причина не в зниженні ефективності роботи 
сектору, а в переорієнтації на внутрішній ринок. Люксембург показав 
тенденцію до зниження частки імпорту, що впала з 13,5% у 2015 до 
нижче ніж 1% у 2023 році. Категорія «Інші» стабільно утримувала 
близько 20– 30% ринку. Таким чином, імпорт креативних товарів у ЄС 
відзначався регіональною неоднорідністю та динамічністю, де Франція та 
Нідерланди залишалися ключовими імпортерами.  
Проведений аналіз зовнішньої торгівлі креативними товарами та 
послугами дозволив виявити основні напрями експорту та імпорту в 
межах Європейського Союзу, а також визначити лідерів серед країн за 
обсягами торгівлі. Торговельні потоки відображають міжнародну 
конкурентоспроможність окремих країн, тоді як внутрішній розподіл 
валової доданої вартості дозволяє оцінити реальний економічний внесок 
кожної держави-члена у розвиток креативного сектору. З метою 
виявлення масштабів участі країн ЄС у формуванні креативної економіки 
на рівні внутрішнього виробництва було проаналізовано показники 
валової доданої вартості, сформованої відповідними секторами в кожній 
державі (табл. 2.1).   
Таблиця 2.1  
Рейтинг країн ЄС за розміром валової доданої вартості креативного 
сектору, 2024 р. 
Валова додана вартість 
Країна  креативного сектору, у млн.  
євро  
Німеччина  33,621.0  
  
Франція  19,506.0  
Італія  17,089.2  
Іспанія  15,521.0  
Нідерланди  6,442.1  
Швеція  3,789.7  
Польща  3,346.1  
 33 
Австрія  2,949.0  
Данія  2,929.6  
Румунія  2,917.7  
Бельгія  2,631.0  
Фінляндія  1,877.0  
Португалія  1,797.9  
Греція  1,710.1  
Ірландія  1,597.4  
Чехія  1,480.6  
Угорщина  1,314.5  
Словаччина  709.8  
Хорватія  574.7  
Мальта  451.4  
Литва  406.6  
Болгарія  375.0  
Люксембург  359.6  
Словенія  350.7  
Латвія  326.4  
Естонія  278.7  
Кіпр  271.8  
 
Джерело: створено автором на основі [20].  
Для оцінки нерівномірності розподілу валової доданої вартості у 
креативному секторі серед країн Європейського Союзу було застосовано 
метод групування з нерівними інтервалами та побудовано криву Лоренца. 
Відповідно до формули Стерджеса, оптимальну кількість груп визначено 
як шість (табл. 2.2).  
Таблиця 2.2  
Групування країн ЄС за розміром валової доданої вартості, 2024 р. 
Сумарна % до 
Групи країн за 
Число додана  %  валової 
Інтервал  валовою доданою 
країн  вартість, у L, у %  
країн  доданої 
вартістю  млн. євро  вартості  
                                                                       
№1  271.80   1,859.86   15  12,005.20   55.56   9.63   17.34   
                                                                       
№2  1,859.86   5,035.97   7  20,440.10   25.93   16.40   63.26   
 34 
                                                               
№3  5,035.97   9,800.14   1  6,442.10   3.70   5.17   139.57   
                                                            
№4  9,800.14   16,152.37   1  15,521.00   3.70   12.45   336.26   
                                                            
№5  16,152.37   24,092.66   2  36,595.20   7.41   29.36   396.42   
                                                            
№6  24,092.66   33,621.00   1  33,621.00   3.70   26.98   728.40   
  Разом    100  100     
 
Джерело: створено автором на основі [20].  
Аналіз показав чітко виражену концентрацію валової доданої 
вартості в окремих групах країн. Найчисельніша група (15 країн, або 
55.6%) забезпечила лише 9.63% загального обсягу доданої вартості, із 
середнім показником на одну країну — 800.35 млн євро. Друга група з 7 
країн, що складають 25.93% із загальної кількості, акумулювала 16.4% 
доданої вартості, при цьому в середньому на одну країну припадало 
понад 2.9 млрд євро валової доданої вартості. Група, що включила Італію 
та Францію, сформувала понад 29% валової доданої вартості креативного 
сектору ЄС, причому в середньому на країну припадало 18,297.6 млн. 
євро. В інші групи мали по одній країні у складі. Таким чином, на 
Нідерланди припадає 6,4 млрд. євро валової доданої вартості або 5.17%. 
Іспанія забезпечує 15,5 млрд. євро валової доданої вартості або 12.45%. 
Найбільш вагомий внесок в креативну економіку ЄС робить Німеччина з 
33,6 млрд. євро валової доданої вартості, що дорівнює майже 27% від 
загального обсягу. Загалом розраховані коефіцієнти локалізації 
підтверджують, що значна частина валової доданої вартості зосереджена 
в обмеженій кількості країн, тоді як більшість держав забезпечують 
відносно низький рівень економічного внеску в межах креативного 
сектору. Отже, ступінь концентрації валової доданої вартості в окремих 
країнах високий, про що також свідчить розрахований коефіцієнт 
концентрації 55,4% (розрахунки наведені у додатку Д).  
 35 
Розрахований коефіцієнт Джині  із значенням 0.65 (розрахунки 
наведені у додатку Д) підтверджує високий ступінь нерівномірності 
розподілу валової доданої вартості, згенерованої креативним сектором, у 
Європейському союзі. Крива Лоренца (рис. 2.7) графічно ілюструє 
відхилення фактичного розподілу від ідеально рівномірного, що 
підкреслює нерівний економічний розвиток креативних індустрій у 
країнах ЄС. Така структура розподілу сигналізує про потребу в більш 
цілеспрямованій політиці підтримки креативного сектору у менш 
розвинених країнах-членах.  
1.20 
1.00 
0.80 
0.60 
0.40 
0.20 
0.00 
0.00 0.20 0.40 0.60 0.80 1.00 1.20 
Лінія рівності Крива Лоренца 
    
Рис. 2.7 Розподіл країн ЄС за розміром валової доданої вартості  
креативного сектору, 2024 р.  
Аналіз концентрації валової доданої вартості креативного сектору 
засвідчив її нерівномірний розподіл між країнами Європейського Союзу, 
що вказує на домінування обмеженої кількості національних економік. 
Для більш глибокого розкриття причин такого дисбалансу доцільно 
дослідити можливий взаємозв’язок між рівнем зайнятості у галузі та 
обсягами створеної валової доданої вартості.  
У межах цього етапу було проведено кореляційний аналіз, який 
дозволив оцінити тісноту та напрям статистичного зв’язку між 
 36 
чисельністю працівників у креативному секторі та економічними 
результатами його діяльності. Розрахований коефіцієнт кореляції 
становить 96.9% (вихідні дані наведені у додатку Е), що свідчить про 
дуже сильний прямий зв’язок між відповідними показниками. Отримані 
результати підтверджують припущення, що масштаб залучення трудових 
ресурсів безпосередньо впливає на ефективність функціонування 
креативного сектору та формування валової доданої вартості. У цьому 
контексті важливо звернути увагу на параметри ринку праці, зокрема 
стать, вік та рівень освіти зайнятих.  
Ринок праці в креативному секторі ЄС у 2015–2024 роках (рис. 2.8) 
характеризується переважанням працівників середнього віку (30–49 
років), які стабільно становлять майже половину всіх зайнятих.  
 
100.00 % 
90.00%  Від 15 до 29 років 
80.00%  
Від 30 до 39 років 
70.00%  
60.00%  Від 40 до 49 років 
50.00%  
40.00%  Від 50 до 59 років 
30.00%  
Від 60 до 64 років 
20.00%  
10.00%  
65 років і старші 
0.00%  
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 
   
Рис. 2.8 Зайнятість у креативному секторі ЄС за віковими групами, 
2015–2024 рр., у %.  
Джерело: створено автором на основі [20].  
Водночас спостерігається поступове зростання частки молоді (15–29 
років), яка у 2024 році досягла найвищого рівня (18.02%), що свідчить 
про оновлення кадрового складу під впливом діджиталізації. Також 
 37 
майже щорічно зростає частка працівників віком понад 60 років, що 
вказує на збереження активності та попиту на досвідчених фахівців у 
творчих галузях.  
Аналіз рівня освіти працівників у креативному секторі ЄС у 2015– 
2024 роках (рис. 2.9) свідчить про чітко виражену тенденцію до зростання 
частки осіб із вищою освітою. У 2015 році вона становила 55,77%, тоді як 
у 2024 — вже 62,30%, тобто зросла майже на 7 процентних пунктів. 
Водночас спостерігається поступове зниження частки працівників із 
повною середньою або післясередньою освітою — з 35,56% до 30,42%. 
Частка осіб із початковою або нижчою освітою скорочується з 8,53% до 
7,13%, що підтверджує високі освітні вимоги до працівників у креативних 
індустріях. Ці зміни свідчать про інтелектуалізацію галузі, зростання ролі 
спеціалізованих знань та професійної підготовки.  
 
100 % 
90%  Без відповіді 
80%  
70 % 
Вища освіта (рівні 5 – 8) 
60%  
50 % 
  Повна середня та  
40%
післясередня неповна освіта  
30 % ( рівні 3 і  4) 
20%  Менше ніж початкова,  
  початкова та нижча середня  
10%
освіта (рівні 0 – 2) 
0%  
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 
   
Рис. 2.9 Зайнятість у креативному секторі ЄС за рівнем освіти, 2015–
2024 рр., у %.  
Джерело: створено автором на основі [20].  
У 2015–2024 роках у креативному секторі ЄС спостерігалося 
поступове вирівнювання гендерної структури зайнятості (рис. 2.10). Якщо 
 38 
у 2015 році чоловіки становили 53,21% усіх зайнятих, а жінки — 46,79%, 
то вже у 2024 році частка чоловіків зменшилася до 50,44%, тоді як частка 
жінок зросла до 49,56%. Ця динаміка свідчить про зростання участі жінок 
у креативних індустріях і наближення до гендерного балансу. Така 
тенденція може бути результатом загальної демократизації доступу до 
професій у сфері культури, ІТ, дизайну та медіа, а також впровадження 
політик гендерної рівності на рівні ЄС.  
 
100 % 
90 % 
80%  
70%  
Чоловіки 
60%  
50%  
Жінки 
40%  
30 % 
20 % 
10 % 
0%  
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 
   
Рис. 2.10 Зайнятість у креативному секторі ЄС за статтю, 2015–2024  
рр., у %.  
Джерело: створено автором на основі [20].  
Таким чином, у результаті проведеного аналізу стану та тенденцій 
розвитку креативної економіки в Європейському Союзі було встановлено, 
що експорт креативних товарів і послуг зосереджений переважно в таких 
як Італія, Франція, Німеччина та Ірландія, при цьому спостерігаються як 
стабільність, так і поступові трансформації структури ринку. Зокрема, 
Італія та Франція утримують провідні позиції за обсягами експорту. 
Імпорт креативної продукції в ЄС характеризується регіональною 
неоднорідністю та динамічністю, де ключовими імпортерами 
 39 
залишаються Франція, Нідерланди та Німеччина. При цьому 
спостерігається тенденція до цифровізації та переорієнтації на внутрішній 
ринок у деяких країнах. Аналіз внутрішнього розподілу валової доданої 
вартості креативного сектору виявив її високу концентрацію в обмеженій 
кількості країн, переважно в Німеччині, Франції, Італії та Іспанії.  
Кореляційний аналіз виявив важливість людського капіталу в розвитку 
креативної економіки. Людський капітал, в свою чергу, формується 
переважно з працівників середнього віку. Позитивною є динаміка 
зростання рівня освітньої кваліфікації працівників, а також збільшення 
частки молодих фахівців і представників старших вікових груп, разом із 
поступовим наближенням гендерної структури до рівноваги. Ці тенденції 
свідчать про інтелектуалізацію креативного сектору та, водночас, про 
високий рівень інклюзивності.   
  
 
2.2 Особливості розвитку креативного сектору економіки в Україні  
 
В умовах соціально-економічної нестабільності та викликів 
повоєнного відновлення зростає інтерес до галузей, які здатні забезпечити 
гнучке зростання, стимулювати зайнятість та залучати нові форми 
економічної активності. Однією з таких галузей є креативний сектор, що 
поєднує економічну активність та культуру.  
Особливістю цього сектору є його здатність залучати 
інтелектуальний капітал та інновації без значного навантаження на 
матеріальні ресурси. Саме тому креативні індустрії дедалі частіше 
розглядаються як один із напрямів економічного відновлення та 
модернізації в Україні, здатний забезпечити не лише зростання 
зайнятості, а й підвищення міжнародної конкурентоспроможності. В 
даному контексті, науковці дуже часто розглядають галузь інформації та 
 40 
телекомунікацій як частину креативного сектору, оскільки вона теж 
характеризується створенням інтелектуального продукту.  
Упродовж 2014–2021 років спостерігалося поступове зростання 
частки валової доданої вартості креативного сектору у структурі ВВП 
(рис. 2.11), що відображало активізацію підприємницької діяльності, 
впровадження цифрових технологій і посилення ролі інтелектуального 
продукту.   
 
7.00 % 25.00 % 
5.48 % 6.12%  
6.00 % 20.00%  
18.61 % 5.55 % 
4.87 % 15.00%  
5.00 % 
  4.42 % 
4.39%  4.52 % 4.62 % 
4.35% 4.38%  11.78%  
10.00%  
4.00 % 
5.45 % 5.00 % 
  1.66 % 2.95%  
3.00%
0.00%  
-0 .65 % 
2.00%  -3 .17%  
-5.00 % 
1.00 % -9 .32 % -10.00 % 
-1 2.21 % 
0.00 % -15.00%  
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 
Валова додана вартість, у % від ВВП Темпи приросту 
   
Рис. 2.11 Динаміка частки валової доданої вартості креативного  
сектору у ВВП, 2014–2023 рр.   
Джерело: створено автором на основі [23].  
Примітки:  
• Креативний сектор представлений двома категоріями, відповідно 
до класифікації видів економічної діяльності Укрстат: «Мистецтво, 
розваги та спорт» й «Інформація та телекомунікації».  
Найвищих значень частка ВДВ досягла у 2021 році — 6.12 %, після 
чого під впливом воєнних дій, економічної невизначеності та падіння 
інвестицій спостерігається різке зниження: у 2022 році — до 5.55 %, а у 
2023 — до 4.87 %. Водночас навіть у кризові роки рівень показника 
 41 
залишився вищим, ніж у 2014–2018 роках, що свідчить про структурну 
стійкість галузі й її здатність адаптуватися до зовнішніх викликів. 
Загалом, середній щорічний темп приросту частки валової доданої 
вартості креативного сектору у ВВП за аналізований період становив 
1.27%.  
У контексті оцінки економічного потенціалу креативного сектору 
його роль у створенні робочих місць є не менш важливою, ніж внесок у 
ВВП (рис. 2.12). У 2014–2023 роках у креативному секторі спостерігалися 
протилежні тренди у динаміці зайнятості в залежності від 
організаційноправової форми: кількість штатних працівників на 
підприємствах зменшилася з 31,204 до 24,354 осіб (−22 %), із найбільшим 
скороченням у 2015–2017 роках та повторним падінням до 24,982 у 2022 
році, тоді як чисельність задіяних у статусі фізичних осіб-підприємців 
зросла з 16,565 до 20,926 осіб (приріст 26 %), досягнувши максимуму в 
2019 році (23,097 осіб).   
 
 35,000 
31 ,204  31 ,332  
 30,000 27 ,989  27 ,758  28 ,699  
26, 640  26 ,678  26 ,313  
24 ,982  24 ,354  
 25,000   23 ,097  
22,736  21, 455    22 ,122   20, 926  
 20,000 18, 509 
17 ,527  18 ,14 0     
16 ,565  16, 208  
 15,000 
 10,000 
 5,000 
 - 
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 
На підприємствах У фізичних осіб- п ідприємців 
   
Рис. 2.12 Динаміка чисельності зайнятих на підприємствах та у 
фізичних осіб-підприємців у креативному секторі України, 2014-2023 рр.  
Джерело: створено автором на основі [23].  
 42 
Значне зниження показника в 2022 році (до 16,208, скорочення 30% 
від максимального рівня) відображає чутливість індивідуальної 
зайнятості до макроризиків, натомість відновлення у 2023 році ( приріст 
29%) свідчить про їхню вищу адаптивність порівняно з підприємствами. 
Ці тенденції підтверджують поступове переорієнтування сектору на 
гнучкі форми праці, здатні швидше реагувати на зовнішні шоки.  
На відміну від традиційних галузей, де переважають великі та 
середні компанії, креативні індустрії характеризуються значною часткою 
індивідуальних суб’єктів господарювання (риc. 2.13). Така модель 
пояснюється невисокими бар’єрами входу та фокусом на окремих 
проєктах. Унаслідок цього творчі фахівці часто обирають форму фізичної 
особи-підприємця як дає більше свободи у реалізації креативних 
продуктів і послуг. Це сприяє швидшому впровадженню інновацій і 
підвищенню адаптивності сектора в умовах економічної нестабільності.  
 
100%  
90 % 
80 % 
70 % 
60%  
50 % 
40 % 
30%  
20 % 
10%  
0%  
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 
Підприємства Фізичні особи- п ідприємці 
   
Рис. 2.13 Динаміка частки підприємств та фізичних осіб-підприємців 
у  
креативному секторі, 2014–2023 рр.  
Джерело: створено автором на основі [23].  
 43 
У період 2014–2023 років у креативному секторі України 
спостерігалася чітка тенденція до поступового зростання ваги фізичних 
осіб-підприємців на користь індивідуальних форм ведення діяльності: 
їхня частка зросла з 85.61 % у 2014 році до 89.32 % у 2023 році. Натомість 
питома вага підприємств знизилася з 14.39 % до 10.68 % за той самий 
період, демонструючи найвищі значення у 2018–2019 роках (15.47 % та 
15.50 відповідно) і подальше відчутне падіння після 2021 року. За останні 
5 років аналізованого періоду, кількість підприємств креативних галузей 
скорочувалася в середньому на 7.5%, а кількість ФОПів навпаки зростала 
на 2.95% щорічно.  
Така динаміка свідчить про те, що спеціалісти галузі все більше 
переходять саме на формат ФОП, щоб забезпечити мобільність у 
прийнятті бізнес-рішень. Водночас зниження частки підприємств може 
свідчити про потенційні бар’єри масштабування й обмеження доступу до 
довгострокових інвестицій, що вказує на необхідність розвитку 
спеціалізованих програм підтримки колективних і середніх форм бізнесу 
в креативній індустрії.  
Для глибшого розуміння взаємозв’язку між інвестиційною 
активністю та структурою галузі доцільно звернутися до кореляційного 
аналізу, зокрема, оцінити, наскільки капітальні інвестиції тісно пов’язані 
із кількістю зареєстрованих підприємств у креативному секторі.  
Кореляційний аналіз виявив помірно сильний позитивний зв’язок (r 
= 0.6) між обсягом капітальних інвестицій та чисельністю зареєстрованих 
підприємств (вихідні дані наведені у додатку  Ж). Проте значення R² = 
36.27 % свідчить, що трохи більше третини варіації в чисельності 
підприємств пояснюється саме інвестиційними чинниками, а решта 
залежить від інших факторів. Це підкреслює необхідність комплексного 
підходу до стимулювання розвитку бізнесів у креативному секторі.   
 44 
 Розвиток креативного сектору повинно залежить від залучення 
людського капіталу, сприяння капітальним інвестиціям та забезпечення 
доступу до сучасного обладнання й інфраструктури.  
Відповідно до класичної теорії виробничої функції, обсяг створеної 
доданої вартості можна відобразити як результат взаємодії основних 
факторів виробництва (табл. 2.3). В якості факторних ознак було обрано 
кількість зайнятих, капітальні інвестиції та вартість основних засобів 
(вихідні дані наведені у додатку  З).    
Коефіцієнти кореляції демонструють, що серед трьох розглянутих 
факторів найсуттєвіший вплив на валову додану вартість (y₁) має вартість 
основних засобів, про що свідчить про дуже сильний прямий зв’язок (x₃). 
Помірно слабкий позитивний кореляційний зв’язок з капітальними 
інвестиціями вказує, що потоки оновлення і розширення обладнання 
лише частково пояснюють зміну доданої вартості. Негативний коефіцієнт 
для кількості зайнятих свідчить про те, що ефективність виробництва 
галузі знижується при перенасичені трудовими ресурсами.   
Таблиця 2.3  
Результати кореляційного аналізу залежності валової доданої вартості 
креативного сектору від кількості зайнятих, капітальних інвестицій та 
вартості основних засобів 
Факторна ознака  Коефіцієнт кореляції (r)   
Кількість зайнятих, осіб  -0.20  
Капітальні інвестиції, у млн.грн  0.28  
Вартість основних засобів, у млн. грн  0.85  
 Отже, на основі проведеного кореляційного аналізу для побудови 
регресійної моделі (табл. 2.4) було обрано вартість основних засобів з 
2013 по 2023 рр.  
Таблиця 2.4  
Результати парного регресійного аналізу 
Коефіцієнт 
Факторна ознака  Рівняння регресії  
детермінації (R2)  
 45 
  
Вартість основних засобів, у млн. 
y = 13485 + 0.0599*x   0.72  
грн.  
де, У  – валова додана вартість креативного сектору України; х  - 
вартість основних засобів підприємств креативного сектору України.  
Щоб спрогнозувати обсяги валової доданої вартості креативного 
сектору України, було використано метод факторного прогнозу (вихідні 
дані наведені у додатку  И). Для визначення майбутньої вартості 
основних фондів було побудовано ще одну двофакторну регресійну 
модель (результати регресійного аналізу наведені у додатку Й) 
Результати щодо напряму та характеру зв’язків між досліджуваними 
показниками наведено у таблиці 2.5.  
 
 
 
Таблиця 2.5  
Результати парного регресійного аналізу 
Коефіцієнт 
Факторна ознака  Рівняння регресії  
детермінації (R2)  
Часовий індекс, в од.  y = - 65279+32893*x  0.76  
 
У таблиці 2.6 представлено прогноз обсягів валової доданої вартості 
креативного сектору (результативної ознаки Y) на 2024–2026 роки за 
трьома сценаріями: імовірним, песимістичним та оптимістичним. 
Прогноз базується на вартості основних фондів сектору (значеннях 
незалежної змінної X) і вичислений за допомогою рівняння регресії (табл. 
2.5).   
Таблиця 2.6  
Результати факторного прогнозу 
       х     y  
 46 
імовірне песимістичне оптимістичне імовірне песимістичне оптимістичне 
Роки  
значення  значення  значення   значення  значення  значення   
                                                                                  
2024  
329,437.00   181,212.45   477,661.55   33,218.28   24,339.63   42,096.93   
                                                                                  
2025  
362,330.00   214,105.45   510,554.55   35,188.57   26,309.92   44,067.22   
                                                                                  
2026  
395,223.00   246,998.45   543,447.55   37,158.86   28,280.21   46,037.51   
 
Песимістичні значення розглядаються як нижня межа прогнозу, яка 
демонструє можливі втрати або зниження показника за умови 
несприятливого розвитку подій. Їх було розраховано шляхом зменшення 
імовірного значення на величину статистичної похибки, яка визначалась 
як добуток стандартної помилки на критичне значення T-критерію 
(отриманого за допомогою функції TINV у Excel).  
Оптимістичні значення представляють верхню межу прогнозу, яка 
демонструє можливий приріст результату в разі позитивної динаміки. 
Вони були обчислені шляхом додавання тієї ж статистичної похибки до 
імовірного значення.  
Результати прогнозу свідчать про потенційне зростання валової 
доданої вартості креативного сектору України в разі стабільного 
інвестування у матеріально-технічну базу. Так, за імовірним сценарієм 
очікується збільшення показника з 33.2 млрд грн у 2024 році до понад 37 
млрд грн у 2026 році.   
Підсумовуючи результати дослідження, можна зазначити, що 
розвиток креативного сектору в Україні потребує комплексної підтримки, 
що включає інвестування в основні засоби, розширення доступу до 
інфраструктури, розвиток інноваційної екосистеми та стимулювання 
підприємницької активності. Також слід приділяти увагу формуванню 
сприятливих умов для ФОПів та забезпеченню рівноваги між гнучкістю і 
стабільністю у секторі.  
  
 
 47 
2.3 Оцінка конкурентоспроможності креативного 
сектору: порівняльний аналіз країн ЄС та України 
 
 Конкурентоспроможність креативного сектору є важливим 
показником економічного розвитку та інноваційного потенціалу країни. У 
контексті глобалізації та стрімких технологічних змін креативні індустрії 
відіграють ключову роль у формуванні нових моделей економіки, 
сприяють підвищенню зайнятості, розвитку експорту та зміцненню 
національного іміджу. Для комплексної оцінки конкурентоспроможності 
цього сектору доцільно застосовувати інтегральні методи, що дозволяють 
врахувати широкий спектр економічних факторів.  
У межах даного підрозділу проведено інтегральну оцінку 
конкурентоспроможності креативного сектору України у порівнянні з 
країнами Європейського Союзу. Такий підхід забезпечує виявлення 
сильних та слабких сторін, а також визначення пріоритетних напрямів 
розвитку та підтримки галузі. Результати дослідження мають практичне 
значення для формування ефективної державної політики та 
стратегічного планування, спрямованих на підвищення 
конкурентоспроможності креативної економіки в Україні.  
Для забезпечення порівнянності даних між країнами з різним 
масштабом економіки була проведена нормалізація кожного показника 
шляхом ділення його значення на максимальне спостережуване значення 
у вибірці. У дослідженні були відібрані країни, які характеризуються як 
високим рівнем географічної та історико-культурної близькості, так і 
значним обсягом торгівлі креативними товарами та послугами та багатою 
культурною спадщиною. До першої категорії увійшли Польща та Естонія, 
які представляють регіон Східної та Центральної Європи та 
демонструють  розвиток креативних індустрій у контексті 
трансформаційних процесів регіональної економіки. Друга категорія 
охоплює провідні європейські держави, такі як Німеччина, Франція та 
 48 
Швеція, які відзначаються високим рівнем інвестицій в інновації, 
системною підтримкою культурного сектору та високими показниками 
розвитку креативного економічного потенціалу. Вибір таких 
різнорівневих країн забезпечує комплексний аналітичний огляд стану та 
перспектив розвитку креативної економіки з урахуванням різноманітності 
моделей державної підтримки, економічної структури та масштабів 
торгівлі креативними товарами і послугами. Цей підхід є особливо 
важливим для України, оскільки дозволяє врахувати міжнародний досвід 
та адаптувати його з урахуванням національних особливостей, що 
сприятиме формуванню ефективної стратегії підтримки і розвитку 
вітчизняного креативного сектору.  
Таким чином, було проведено детальний аналіз економік обраних 
європейських країн та України за 2023 рік (табл. 2.7)  
         
 
 
Таблиця 2.7  
Інтегральна  оцінка конкурентоспроможності креативних індустрій країн, 
2023 р. 
Вхідні дані    Вихідні   
дані  
Вид Ес Ні П Ш Ф У Ес Ні П Ш Ф У
показника  то ме ол ве ра кр то ме ол ве ра кр
ні чч ь ці нц аї ні чч ь ці нц аї
я    ин щ   я    ія 
   н  а   я   ин щ   я    і я 
   н а  
 а  а а   а 
  
Додана 
вартість та 
2.60  3.10  1.60  2.50  2.50  0.89  0.84  1.00  0.52  0.81  0.81  0.29  
дохід, у % від 
ВВП  
% зайнятих у 
5.10  3.90  3.60  4.70  4.10  0.60  1.00  0.76  0.71  0.92  0.80  0.12  
секторі  
Вартість 
основних 
засобів галузі, 27.90  21.50  17.70  25.00  23.10  4.08  1.00  0.77  0.63  0.90  0.83  0.15  
у %  
до ВВП  
 49 
Імпорт 
креативних 
товарів та 
13.57  16.80  22.27  35.84  15.96  2.59  0.38  0.47  0.62  1.00  0.45  0.07  
послуг, у % від 
загального 
імпорту  
Експорт 
креативних 
товарів та 
17.89  20.91  17.08  34.69  11.97  20.12  0.52  0.60  0.49  1.00  0.35  0.58  
послуг, у % від 
загального 
експорту  
 Інтегральний індекс  0.75  0.72  0.59  0.92  0.65  0.24  
 Джерело: створено автором на основі [20, 23].  
Аналіз конкурентоспроможності креативних індустрій у вибраних 
європейських країнах за 2023 рік свідчить про значні розбіжності у рівні 
розвитку та ефективності функціонування цього сектору. Загальний 
інтегральний індекс варіюється в межах від 0.24 до 0.92, що відображає 
різноманітність підходів, масштабів і стратегій розвитку креативної 
економіки в різних країнах.  
Найвищий рівень розвитку креативного сектору зафіксовано у 
Швеції, інтегральний індекс якої досяг позначки 0.92. Такий показник 
свідчить про провідну роль країни у сфері креативних індустрій, що 
зумовлено поєднанням кількох вагомих факторів. Зокрема, Швеція 
демонструє значну частку зайнятих у секторі (0.92), а також повну 
реалізацію потенціалу у зовнішній торгівлі, що підтверджується 
максимальною часткою імпорту і експорту креативних послуг (1.00). 
Високі показники вартості основних засобів галузі (0.90) свідчать про 
значні інвестиції в інфраструктуру, технології та розвиток ресурсної бази. 
Така сукупність характеристик свідчить про ефективне функціонування 
креативної економіки, високий рівень конкурентоспроможності на 
світовому ринку та стійку підтримку з боку держави і бізнес-середовища.  
Естонія також демонструє успішну модель розвитку креативних 
індустрій, інтегральний індекс якої становить 0.75. Значним досягненням 
є найвищий рівень зайнятості в секторі, що є свідченням активного 
 50 
залучення населення до творчих сфер. Розвинена інфраструктура, 
створена в рамках стратегічних програм «Культура 2020», бізнес-
ініціатив, освітніх проектів і експортних програм, сприяє формуванню 
сприятливого середовища для зростання креативного сектору. Активне 
залучення приватних інвестицій, підтримка молодих талантів та 
створення креативної екосистеми підтверджують ефективність державної 
політики, орієнтованої на інновації, міжнародну співпрацю та економічне 
зростання [24].  
Німеччина посідає проміжне місце з інтегральним індексом 0.72, що 
перевищує відповідний показник Франції  (0.65). Така різниця свідчить 
про вищу загальну ефективність креативного сектору у Німеччині. 
Зокрема, Німеччина має найбільшу додану вартість у ВВП серед 
досліджуваних країн (3.10%), тоді як Франція демонструє цей показник 
на рівні 2.5%. Водночас Франція характеризується вищим рівнем 
зайнятості в секторі — 4.1% проти 3.9% у Німеччині. Значні обсяги 
експорту та імпорту креативних послуг в Німеччині свідчать про її 
активнішу позицію на світовому ринку. Обидві країни відзначаються 
широкою диверсифікацією креативного сектору, який поєднує традиційні 
й інноваційні напрямки, такі як дизайн, кіно, музика, мода, цифрові медіа 
та видавництво. Культурні події, як от фестивалі, виставки, модні покази, 
сприяють популяризації творчих індустрій та залученню широкої 
аудиторії. Державні програми підтримки малого бізнесу у Німеччині, 
зокрема Ініціатива культурних та креативних індустрій, а також стратегія 
захисту внутрішнього ринку у  
Франції, підкреслюють різні способи стимулювання розвитку 
сектора [25, с. 682; 26].  
Польща демонструє середній рівень розвитку креативного сектору з 
інтегральним індексом 0.59 — найнижчим серед європейських країн у 
вибірці. Водночас, країна відзначається одними з найвищих показників 
зовнішньої торгівлі: частка імпорту креативних товарів і послуг 
 51 
становить 22.27% (другий показник після Швеції), а експорту — 17.08% 
(третій після Швеції та Німеччини), що вказує на відкритість польського 
ринку до глобального креативного середовища. Проте низькі значення 
доданої вартості (1.6% ВВП) та вартості основних засобів (17.7% ВВП) 
свідчать про менш глибоку інституційну підтримку та коротший період 
стратегічного планування в галузі. Хоча інструменти підтримки в Польщі 
подібні до тих, що застосовуються у Франції та Німеччині, їх 
використання є менш системним і менш ефективним. Крім того, 
структура сектору переважно складається з мікропідприємств з 
обмеженим доступом до капіталу, що негативно впливає на 
продуктивність і рентабельність [26, 27].  
Україна посідає найнижчу позицію серед досліджуваних країн з 
інтегральним індексом 0.24, що свідчить про недостатній рівень розвитку 
креативного сектору. Основними причинами такого становища є 
мінімальна кількість зайнятих у секторі (0.12), низький рівень доданої 
вартості (0.29) та обмежена інфраструктурна база (0.15). Незважаючи на 
це, відносно високий показник експорту (0,58) свідчить про наявний 
потенціал для розвитку та інтеграції української креативної економіки у 
міжнародні ринки. Подолання існуючих бар’єрів, підвищення 
інвестиційної привабливості, розвиток освітніх та інфраструктурних 
складових сектору є ключовими напрямами для забезпечення сталого 
зростання галузі.  
Отже, проведений аналіз дозволяє зробити висновок про значну 
неоднорідність розвитку креативних індустрій у різних країнах, де 
лідерами виступають Швеція та Естонія з високим рівнем інституційної 
підтримки та активною зовнішньоекономічною діяльністю. Водночас 
Польща та Україна демонструють значні резерви для покращення, які 
можуть бути реалізовані через посилення державної політики, інвестицій 
та підтримки малого та середнього бізнесу у креативному секторі. 
Отримані результати є важливим орієнтиром для формування 
 52 
стратегічних рішень, спрямованих на розвиток креативної економіки 
України з урахуванням кращих європейських практик.  
Проведений аналіз стану креативних індустрій за 2023 рік 
демонструє значні відмінності у рівні розвитку та 
конкурентоспроможності між країнами. Для більш глибокого розуміння 
динаміки розвитку креативного сектору важливо розглянути також 
тенденції змін інтегрального показника конкурентоспроможності кожної 
країни за останні десять років. Такий історичний аналіз дасть змогу 
виявити довгострокові тренди, оцінити ефективність державних стратегій 
та визначити ключові фактори, що впливали на зростання або спад 
розвитку креативних індустрій у різних країнах (рис. 2.14)  
За період 2015–2024 років у досліджуваних країнах спостерігалися 
різні тенденції розвитку конкурентоспроможності креативних індустрій. 
Естонія демонструвала стабільне зростання інтегрального показника  з 
0.64 у 2015 році до 0.76 у 2024-му, з найбільш помітним підйомом у 
2020–2021 роках, що відображає успішну реалізацію стратегій розвитку 
сектора. Німеччина досягла піку у 2016 році з індексом 0.85, після чого 
поступово знизилася до 0.72 у 2023–2024 роках, що може свідчити про 
певне насичення ринку або зниження інтенсивності підтримки, але при 
цьому утримує високий базовий рівень розвитку.   
 53 
 
 
Рис. 2.14 Динаміка інтегрального показника конкурентоспроможності  
креативних індустрій за країнами, 2015-2024 рр.  
Показники зайнятості, імпорту та експорту європейських країн за 2024 
рік спрогнозовані на основі середніх темпів приросту.  
Всі складові інтегрального індексу України за 2024 рік спрогнозовані 
на основі середніх темпів приросту.  
Польща характеризувалася найнижчими та стабільними показниками 
в межах 0.55–0.60, із незначним спадом у 2017–2019 роках та помірним 
відновленням до 2024 року, що свідчить про повільний і помірний 
розвиток креативного сектору без суттєвих проривів. Швеція послідовно 
утримувала найвищий рівень  від 0.93 у 2015 році з невеликим 
коливанням до максимуму 0.96 у 2022 році, залишаючись лідером за 
рівнем конкурентоспроможності креативної економіки. Франція 
демонструвала відносну стабільність із коливаннями в межах 0.63–0.70, з 
незначним зниженням після 2016 року та стабілізацією на рівні близько 
0.65 у останні роки, що вказує на відсутність суттєвих змін у політиках 
підтримки.   
Україна, натомість, мала найнижчий інтегральний показник, що 
коливався в межах 0.19–0.27, із незначним зростанням у 2019–2021 роках 
 54 
та подальшим стабільним рівнем близько 0.25. Однак починаючи з 2022 
року, з огляду на повномасштабне вторгнення, розвиток креативного 
сектору України зазнав значних ускладнень. Військові дії призвели до 
руйнувань інфраструктури, зменшення інвестицій та масового виїзду 
фахівців, що негативно вплинуло на здатність сектору функціонувати і 
розвиватися. Незважаючи на ці виклики, певний потенціал креативного 
сектору все одно зберігається, що свідчить про можливості адаптації та 
поступове відновлення галузі. Водночас ситуація підкреслює нагальну 
потребу в посиленій державній підтримці, спрямованій на відновлення 
інфраструктури, залучення інвестицій і створення безпечних умов для 
діяльності креативних підприємств, а також у розвитку програм, які 
сприятимуть поверненню і підтримці творчих кадрів в Україні.   
Узагальнюючи, можна відзначити суттєву неоднорідність рівнів 
розвитку креативних індустрій у досліджуваних країнах: інтегральний 
індекс варіюється від 0.24 в Україні до 0.92 у Швеції. Високі показники 
Швеції та Естонії зумовлені ефективною інституційною підтримкою, 
активною зовнішньоекономічною діяльністю та значними інвестиціями в 
інфраструктуру. Німеччина, Франція та Польща демонструють середні 
результати, що свідчить про різну ефективність реалізації державної 
політики в секторі. Україна наразі залишається на найнижчих позиціях 
через обмежені ресурси, низький рівень зайнятості та слабку 
інфраструктуру, що особливо загострилося після повномасштабного 
вторгнення у 2022 році. Отримані результати підтверджують необхідність 
посилення державної підтримки, спрямованої на відновлення 
інфраструктури, залучення інвестицій і розвиток людського капіталу, з 
урахуванням кращих європейських практик.  
Аналіз стану та тенденцій розвитку креативної економіки в Україні 
та країнах Європейського Союзу було виявив низку ключових 
закономірностей.  
 55 
По-перше, експорт креативних товарів у ЄС зосереджений 
переважно в таких країнах, як Італія, Франція, Німеччина та Ірландія. Ці 
країни стабільно утримують провідні позиції на ринку. При чому, 
Франція також є лідером в експорті креативних послуг, за цим 
показником також можна виділити Швецію та Німеччину як активних 
гравців на ринку.   
Імпорт креативної продукції демонструє регіональну неоднорідність 
та динамічність: основними імпортерами залишаються Франція, 
Нідерланди та Німеччина, а в ряді країн фіксується тенденція до 
переорієнтації на внутрішній ринок. Ці країни також є головними 
імпортерами креативних послуг в ЄС.  
Серед найважливіших статей у торгівлі країн ЄС можна виділити 
ювелірні вироби, ігрові приставки, художні твори (живопис, гравюри, 
скульптури і т.д.) та книги. Однією з тенденцій у торгівлі креативними 
товарами є зниження обсягів імпорту та експорту книжок, що підкреслює 
поширення цифровізації у креативних індустріях.  
По-друге, внутрішній розподіл валової доданої вартості у 
креативному секторі ЄС має високу концентрацію — переважно у 
Німеччині, Франції, Італії та Іспанії. Це свідчить про нерівномірність 
економічної активності у сфері креативу між країнами-членами.  
По-третє, трудові ресурси виступають рушієм розвитку креативного 
сектору ЄС. У секторі домінують працівники середнього віку, зростає 
частка молодих фахівців і представників старших вікових груп, 
покращується рівень освітньої кваліфікації та наближається гендерна 
рівновага. Ці тенденції вказують на інтелектуалізацію та інклюзивність 
креативного сектору.  
По-четверте, інтегральна оцінка конкурентоспроможності 
креативного сектору в різних країнах засвідчила суттєву неоднорідність. 
Високі показники Швеції та Естонії пояснюються ефективною 
інституційною підтримкою, розвиненою інфраструктурою та активною 
 56 
міжнародною діяльністю. Німеччина, Франція та Польща демонструють 
середні значення, що свідчить про різну ефективність реалізації 
державної політики в цій сфері. Україна наразі перебуває на найнижчих 
позиціях, що зумовлено низьким рівнем зайнятості, слабкою 
інфраструктурою та обмеженими ресурсами, особливо після 
повномасштабного вторгнення 2022 року, яке призвело до масштабних 
втрат у людському капіталі, зниження інвестиційної активності та 
руйнування об’єктів інфраструктури. Саме тому розвиток креативного 
сектору України потребує комплексної підтримки, що включає 
інвестування в основні засоби, модернізацію інфраструктури, 
стимулювання підприємницької активності (зокрема серед ФОПів), 
розвиток інноваційної екосистеми, та цифровізацію. Доцільним є 
врахування позитивного досвіду країн ЄС для підвищення 
конкурентоспроможності та сталого розвитку креативної економіки в 
національному контексті. 
 57 
РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВИ ТА ШЛЯХИ СТИМУЛЮВАННЯ 
РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ ІНДУСТРІЇ В УКРАЇНІ 
 
3.1 Проблеми функціонування креативних індустрій в Україні та 
шляхи їхнього вирішення 
 
Економіка України, зокрема креативний сектор, зазнала серйозних 
ударів внаслідок війни. В умовах бойових дій відбувся відтік талантів і 
скорочення попиту на культурні продукти та послуги, що негативно 
позначилося на розвитку цієї галузі. А скорочення видатків на розвиток 
сектору ускладнило ситуацію для підприємців креативних і культурних 
галузей [28].   
Відновлення розвитку сектору в умовах війни потребує розуміння 
ключових проблем функціонування креативних індустрій (рис. 3.1) та 
визначити шляхи їхнього вирішення для сприяння відновленню та 
розвитку цього сектору в Україні.  
  
Проблеми розвитку креативного  
  сектору  
  
Регуляторні   Операційні   
  
  
-   Розмиті  рамк и в изначення  - Проблеми в управлінні та  
креативного сектору;  організації діяльності бізнесів  
-   Обмежені  обсяги  фінансування  - Дефіцит л юдських ресурсів;  
сектору;  - Обмежений доступ до  
- Недосконалість  законодавства у  фінансових ресурсів;  
  
сфері захисту інтелектуальної  - Знищення інфраструктури та  
власності .  навчальних закладів;  
    
      
Рис. 3.1 Класифікація проблем розвитку креативного сектору  
економіки в Україні  
 58 
 Проблеми в управлінні та організації діяльності бізнесів. Однією з 
ключових проблем є те, що багато представників креативних професій не 
мають достатніх навичок для організації діяльності в онлайні або для 
пошуку клієнтів у форматі самозайнятості [29]. Також цифрові технології 
та штучний інтелект змінюють профілі деяких творчих професій, зокрема 
в дизайні та маркетингу, що викликає потребу у підвищенні кваліфікації 
[30, стр. 29].  
Митці є професіоналами у своїй галузі, проте їм часто не вистачає 
бізнесових навичок для ефективного управління проектами та монетизації 
своїх ідей. Це є основною причиною того, чому багато креативних 
стартапів не досягають успіху. Як показує досвід, успіх у креативному 
бізнесі значною мірою залежить від здатності поєднувати творчість з 
підприємницькими навичками, що є актуальним викликом для українських 
митців [31, стр. 127].  
Рішеннями для подолання вказаних проблем є розвиток навчальних 
програм для представників креативних індустрій, що охоплюють 
компетенції роботи на міжнародному ринку. Це включає такі аспекти, як 
продажі на міжнародних онлайн-маркетплейсах, користування 
міжнародними платіжними системами, логістика між країнами та захист 
авторських прав. Важливим елементом є також підтримка грантових 
програм для розробки таких освітніх продуктів.  
Крім того, реалізація проектів у сфері культури та креативних 
індустрій через Український культурний фонд (УКФ) на грантових засадах 
дозволить значно покращити доступ до фінансування для креативних 
ініціатив. Ці заходи також стимулюватимуть інновації та бізнес-активність 
у галузі, що стане основою для сталого розвитку і підвищення 
конкурентоспроможності сектору на міжнародному ринку [32].   
- Дефіцит людських ресурсів. Війна в Україні призвела до значного 
відтоку кваліфікованих кадрів із креативних індустрій. Багато творчих 
працівників, через загрози безпеці, були змушені виїхати за кордон або 
 59 
змінити свою професійну діяльність, що ускладнює відновлення та 
розвиток сектору. Крім того, зменшення кількості фахівців обмежує обсяги 
створення українського креативного продукту і знижує потенціал для 
міжнародного просування.  
Подолання цієї проблеми можливе через програму компенсації 
виплати для працівників креативних індустрій. Програма передбачає 
щомісячні виплати протягом перших місяців повернення, що дозволяє 
зберегти кваліфіковані кадри в секторі. Це не лише допомагає фахівцям 
повернутися до роботи, але й стимулює їх активність у відновленні 
культурних ініціатив, що є важливим для подальшого розвитку креативних 
індустрій в Україні після війни [33, стр. 5].  
 Обмежені обсяги фінансування та правового регулювання 
креативних індустрій. Однією з основних проблем розвитку креативних 
індустрій в Україні є обмеження фінансування сектору як на рівні 
державного, так і на рівні місцевих бюджетів, що значно обмежує 
можливості галузі для розвитку. Крім того, обмежена спроможність сфери 
залучати донорські кошти ускладнює доступ до необхідного фінансування 
для підтримки творчих ініціатив та реалізації культурних проектів. 
Основні труднощі залучення донорських коштів для креативних індустрій 
в Україні пов'язані з недосконалою правовою базою та відсутністю чіткої 
нормативно-правової регламентації цього сектору, що ускладнює 
визначення, які проекти можуть отримати фінансування. Крім того, 
фрагментованість сектору та його неорганізованість знижують 
привабливість для донорів, оскільки багато ініціатив є неформальними або 
малими, що обмежує їх доступ до грантів [33, стр. 5].    
Визначення чітких рамок обліку діяльності креативних індустрій, що 
включає в себе визначення меж креативного сектору, та створення 
спеціальної системи статистичного обліку є важливими завданнями для 
формування ефективної стратегії підтримки креативних індустрій.  
 60 
Варто також впровадити грантові програми, які сприятимуть 
розвитку експортної спроможності креативних індустрій. Зокрема, можна 
започаткувати програму фінансування на закупівлю сировини та 
обладнання, логістику, відправку замовлень як по Україні, так і за кордон, 
а також підтримку витрат на маркетинг, комунікації, діджиталізацію та 
ІТпідтримку.   
Дерегуляція ринку позик дозволить фізичним особам надавати 
позики юридичним особам, що стимулюватиме інвестиції в галузь. Отже, 
необхідно зменшити поріг інвестицій для фізичних осіб, що дозволить 
залучити більше інвесторів [34, c 2].  
Створення інфраструктури фондів прямих інвестицій та долучення 
України до InvestEU через Фонд розвитку підприємництва забезпечить 
стабільне фінансування для креативних індустрій. Впровадження 
підготовчих програм для таких фондів сприятиме зростанню та інноваціям 
у секторі [34, c 3-4].  
Ще одним вирішення проблеми є підвищення попиту з боку держави  
на креативні товари та послуги через систему ProZorro. Це дозволить 
забезпечити прозорість і ефективність закупівель на умовах творчих 
конкурсів. Це, в свою чергу, створить можливості для більш широкої 
реалізації креативних проектів та залучення нових гравців на ринок. 
Також, програма гарантування співфінансування (5-15%) для заявників з 
України у рамках європейських програм, таких як Creative Europe, Horizon 
Europe та EIT, може значно збільшити кількість грантів для креативного 
сектору, сприяючи залученню коштів для розвитку [32].  
Знищення інфраструктури та навчальних закладів. Знищення 
інфраструктури закладів культури та освіти внаслідок бойових дій, 
ракетних обстрілів та мародерства серйозно вплинуло на функціонування 
креативних і культурних індустрій в Україні. Такі руйнування є частиною 
загального знищення інфраструктури в Україні, де в багатьох регіонах 
 61 
повністю втрачені або пошкоджені важливі об'єкти не тільки закладів, а й 
бізнесів [30, стр. 5].  
Для підтримки відновлення креативних індустрій слід створити 
спеціальний фонд за підтримки ЄС, а також забезпечити державні гарантії 
ризиків пошкодження інфраструктури на період релокації підприємств та 
закладів. Це сприятиме відновленню виробничих потужностей, таких як 
друкарні або текстильні підприємства і створенню нових кластерів у 
західних регіонах, а також відновленню роботи культурних та освітніх 
інституцій [33, стр. 5].  
Для забезпечення безпеки культурних подій, що проводяться в 
укриттях, необхідно спростити вимоги до використання бомбосховищ, 
створивши інформаційний реєстр локацій для таких заходів та в цілому 
забезпечити достатню кількість безпечних місць для відновлення 
креативних бізнесів [34].    
Відбудова інфраструктури в кооперації з архітектурними бюро може 
стати рушієм для інноваційних рішень у реконструкції та новобудовах. 
Україна зможе представити світу нові стилі, поєднуючи національну 
автентику та нові технології [35].  
 Недосконалість законодавства у сфері захисту інтелектуальної 
власності. Поширення піратської продукції в Україні є серйозною 
проблемою  для у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Піратство 
знижує доходи від оригінальних креативних продуктів, що у свою чергу 
ускладнює інвестування в нові творчі проекти. Це призводить до втрати 
можливостей для розвитку індустрій, що базуються на інтелектуальній 
власності, таких як музика, кіно, література, програмне забезпечення та 
інші.   
Основною причиною цієї проблеми є недосконалість законодавства 
та слабкий регуляторний механізм, що не дозволяє ефективно захищати 
авторські права. У зв'язку з цим, виникає необхідність у реформуванні 
 62 
правової бази та розробки ефективних методів для боротьби з піратством 
на національному рівні.  
Оскільки Україна проходить шлях до вступу у Європейський союз, 
доцільним буде адаптувати європейські стандарти у сфері інтелектуальної 
власності, зокрема Директиву 2004/48/EC, яка регулює забезпечення 
дотримання прав інтелектуальної власності на рівні Європейського Союзу. 
Ця директива встановлює мінімальні стандарти для національних 
законодавств держав-членів ЄС щодо цивільних, адміністративних та 
кримінальних засобів правового захисту, що забезпечує ефективне 
усунення порушень авторських прав. Директиву 2004/48/EC передбачає 
посилення санкцій за порушення авторських прав, швидке блокування 
піратських ресурсів, надання судової допомоги та розробку механізмів 
дотримання прав інтелектуальної власності на цифрових платформах.  [36].   
Таким чином, підтримка креативного сектору включає декілька 
важливих кроків (табл. 3.1).  
         Таблиця 3.1  
Стратегія розвитку креативних індустрій в Україні  
Ціль  Задачі  Часові межі 
впровадження  
Визначення рамок Оновлення переліку креативних індустрій    
функціонування і законодавства (на прикладі  12-24 місяців  
креативного сектору  Великобританії, де були включені не (червень 2026 – 
тільки класичні, а й сучасні сектори), червень 2027 р)  
створення окремого органу та 
статистичної бази для обліку.  
Забезпечення захисту Адаптація законодавства до європейських 12-18 місяців  
прав інтелектуальної стандартів, зокрема Директиви 2004/48/EC (червень-грудень 
власності  для ефективного захисту авторських прав.  2026 р)  
Розширення доступу Створення інфраструктури для фондів   
до фінансування  прямих інвестицій, підготовчі програми 12–18 місяців  
бізнесів  для залучення до програм InvestEU та (червень-січень 
Фонду розвитку підприємництва.  2026 р)  
 63 
Підвищення рівня Розвиток навчальних програм для   
кваліфікації в підприємницьких навичок; освіта в сфері 6–12 місяців  
управлінні бізнесом  міжнародних продажів, логістики, (грудень 2025 
платіжних систем, авторського права червень 2026 р)  
(Приклад: Талліннський креативний 
інкубатор та DIGIX в Естонії).  
Повернення фахівців Впровадження програми компенсаційних   
до України  виплат для фахівців креативного сектору 6–9 місяців  
після повернення до України.  (січень-березень 
2026 р)  
Відновлення Створення спеціального фонду для   
інфраструктури та відновлення інфраструктури за підтримки 18–24 місяці 
навчальних закладів  ЄС; державні гарантії на період релокації; (грудень 2026 – 
реконструкція у співпраці з червень 2027 р)  
архітектурними бюро.  
Зміцнення  Організація фестивалів, на прикладі   
культурного іміджу  Франції та Німеччини, на безпечних 18–24 місяці 
України  територіях, розвиток друкарства та інших (грудень 2026 – 
культурних ініціатив.  червень 2027 р)  
Джерело: створено автором на основі [28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 
36].  
Підсумовуючи, стратегія розвитку креативного сектору України 
передбачає оновлення законодавства, створення грантових програм, 
підвищення кваліфікації фахівців і відновлення інфраструктури.  
Запропоновані заходи будуть реалізовані в межах визначених 
термінів, що дозволить оцінити їх ефективність, але варто зауважити, що 
геополітична ситуація є нестабільною, тому часові межі впровадження 
заходів підтримки можуть змінюватися. В свою чергу, використання 
міжнародного досвіду та співробітництво у сфері креативних індустрій 
сприятимуть адаптації найкращих практик до українських умов, що 
забезпечить сталий розвиток галузі та підвищить її 
конкурентоспроможність.  
 
 
3.2 Перспективні напрями розвитку креативних індустрій в 
Україні  
 
 64 
Креативний сектор буде відігравати особливу роль в Україні у 
післявоєнний період, тому що він може стати потужним двигуном 
економічного відновлення та розвитку. Сьогодні креативна економіка в 
Україні стикається з можливостями для розвитку і викликами, отже, 
основним завданням на даному етапі є визначення ключових напрямів її 
розвитку, що зможуть інтегрувати країну в глобальні економічні процеси 
та забезпечити її конкурентоспроможність на міжнародному ринку (рис.  
3.2).  
Діджиталізація та інновації 
Поглиблення співпраці з ЄС 
Розвиток нових напрямів експорту 
Підвищення ролі креативних індустрій у  
формуванні іміджу України 
   
Рис. 3.2 Основні напрями розвитку креативного сектору економіки  
України  
Діджиталізація та інновації стали новим трендом у креативних 
індустріях, що відкриває нові можливості для бізнесів у галузі мистецтва, 
дизайну, музики та медіа. Враховуючи тенденції, які домінують на ринку 
ЄС, Україна повинна активно адаптувати свої індустрії до цифрових 
технологій, що включає розвиток онлайн-продажів, маркетплейсів, а 
також платформ для самозайнятості. Завдяки цим змінам українські 
креативні продукти матимуть змогу конкурувати на міжнародному ринку, 
здобувати нові аудиторії та створювати додану вартість.  
Інтеграція до міжнародного ринку креативних індустрій є основним 
завданням України на шляху до вступу в ЄС, тому  актуальним напрямом 
розвитку буде поглиблення співпраці з європейськими країнами. 
Реалізація спільних інвестиційних проєктів буде одною з основних форм 
 65 
співпраці. Дані ініціативи стимулюватимуть створення та модернізацію 
інфраструктурних об'єктів, які підтримуватимуть розвиток креативних 
підприємств в Україні. Це може включати будівництво креативних 
кластерів, культурних центрів, а також створення інноваційних хабів і 
технопарків на найбільш безпечних територіях, де підприємці зможуть 
отримувати підтримку для розвитку своїх бізнесів.  
Експорт креативних індустрій має величезний потенціал для 
економічного зростання. За словами Орлюк О., експертки в галузі 
інтелектуальної власності та інновацій, і попит на українських ІТ-
фахівців, і загальна підтримка України на міжнародній арені 
підтверджують, що Україна має всі шанси стати сильним гравцем на 
ринку креативних товарів та послуг. Креативні продукти, такі як дизайн, 
реклама, музика, кіно та анімація, можуть стати основою для формування 
нової економічної моделі, але стимулювання їхнього експорту потребує 
розвиненої правової бази у сфері інтелектуальної власності та 
переорієнтації торгівлі на нові, більш інноваційні напрями [37].   
Ювелірні вироби також можуть зайняти вагому частку у структурі 
українського експорту, якщо враховувати високий попит на цю категорію 
товарів з боку європейських держав. Незважаючи на існуючі виклики, 
зокрема зниження попиту на деякі види ювелірних виробів через війни та 
економічні труднощі, українська ювелірна промисловість має значні 
можливості для подальшого розвитку та експорту. Зокрема, на платформі 
ETSI вже зареєстровано понад 2 600 українських ювелірних бізнесів, що 
свідчить про зростаючий інтерес до експорту українських прикрас на 
міжнародний ринок [38]. Експорт українських ювелірних виробів вже 
почав набирати обертів завдяки співпраці з Укрпоштою, яка забезпечує 
доступні ціни для відправки продукції за кордон [39]. Це сприяє 
розширенню ринку збуту і дозволяє ювелірам на міжнародному рівні 
демонструвати свої вироби. Попри виклики, такі як зниження середнього 
чеку на прикраси з діамантами на 35% порівняно з довоєнним рівнем, 
 66 
ювелірний ринок України поступово відновлюється. Очікуваний 
прибуток у галузі у 2024 році становить близько 800 мільйонів гривень, і 
попит стабілізувався на рівні 70% від довоєнного. Для того щоб ці 
індустрії могли реалізувати свій потенціал, Україні необхідно 
продовжити інвестувати в модернізацію виробничих потужностей, 
розвиток інноваційних хабів і бізнес-інкубаторів. Це дозволить 
підвищити конкурентоспроможність українських товарів та послуг з 
високою доданою вартістю на світовому ринку [38].   
 Розвиток креативного сектору має вагомий вплив на формування 
позитивного іміджу країни на міжнародній арені. Креативні індустрії, такі 
як музика, кіно, дизайн, мода, література та інші, стають ефективним 
інструментом для підвищення міжнародної конкурентоспроможності  
України [40].    
Фестивалі та культурні події відіграють ключову роль у просуванні 
національної культури за кордоном. Наприклад, у Франції культурні та 
креативні індустрії генерують майже 92 мільярди євро доходу, з яких 12% 
припадає на експорт. Це свідчить про значний економічний вклад та 
ефективність культурної дипломатії як інструменту міжнародного впливу  
[41].   
В Україні також спостерігається активний розвиток культурних 
ініціатив. Форум "Creative Ukraine" є найбільшою платформою в Східній 
Європі для обговорення державної політики у сфері культури та 
креативних індустрій. Цей захід щорічно збирає учасників з понад 10 
країн світу, сприяючи обміну досвідом та зміцненню міжнародних 
культурних зв'язків [42].   
Крім того, Європейський Союз активно підтримує культурні 
ініціативи України. Наприклад, у жовтні 2024 року було оголошено 
додаткову підтримку у розмірі 5 мільйонів євро для українських митців та 
культурних організацій через програму "Creative Europe". Це сприяє 
 67 
зміцненню стійкості культурного сектору та його інтеграції в 
європейський культурний простір [43].  
Отже, розвиток креативного сектору та організація культурних подій 
є ефективними засобами для підвищення іміджу України на міжнародній 
арені, сприяючи її інтеграції у світову культурну спільноту та зміцненню 
міжнародних партнерств.  
Під час воєнного стану, підтримка позитивного іміджу України на 
міжнародній арені стає основою для отримання глобальної підтримки 
країни. Одним з основних способів підтримання іміджу є організація 
культурних подій у безпечних регіонах України. Зокрема, фестивалі, 
театральні вистави та концерти можуть проводитись на західній частині 
України та інших локаціях, що не піддаються прямим атакам. Це дає 
змогу міжнародним гостям брати участь у заходах без ризику для їхнього 
життя, водночас демонструючи світові здатність України підтримувати 
культурну активність навіть у складних умовах.  
Іншим шляхом для зміцнення репутації є проведення спільних 
заходів з міжнародними партнерами, що сприяє поширенню української 
культури по світу. Це також дозволяє організувати культурні події, які 
мають глобальну підтримку, і дає змогу перенести фестивалі у безпечне 
місце.  
Також ефективним методом є назначення культурних амбасадорів. 
Українські митці та представники творчих індустрій можуть виступати на 
міжнародних фестивалях і кооперуватися з іноземними. Це дозволяє 
Україні зберігати присутність на світовій культурній арені навіть без 
фізичної участі в заходах. Завдяки таким ініціативам, Україна продовжує 
підвищувати міжнародну лояльність і зміцнювати міжнародні культурні 
зв'язки, сприяючи формуванню позитивного іміджу на глобальній арені 
навіть у умовах війни.  
Отже, розвиток креативного сектору в Україні має великий 
потенціал для зміцнення міжнародного іміджу країни, сприяючи її 
 68 
економічному зростанню та інтеграції в світову культурну спільноту. 
Завдяки інноваціям, міжнародній співпраці та організації культурних 
подій навіть під час воєнного стану, Україна може підвищити свою 
конкурентоспроможність на міжнародних ринках, розвивати експорт та 
зміцнювати культурні зв’язки з іншими країнами.  
 Креативний сектор України зазнав значних втрат через війну та 
пандемію, які призвели до скорочення попиту на культурні продукти. 
Однак цей сектор має великий потенціал для розвитку та  відновлення 
економіки.  
Основними проблемами розвитку креативних індустрій в Україні є 
відтік кваліфікованих кадрів, нестача бізнесових навичок у представників 
креативних професій, а також обмежене фінансування сектору. Війна 
призвела до знищення частини інфраструктури та ускладнила доступ до 
фінансування, що обмежує можливості для реалізації культурних 
ініціатив. Крім того, недосконалість правової бази, зокрема у сфері 
захисту інтелектуальної власності, ускладнює ефективний розвиток 
креативних продуктів та їх експорт на міжнародні ринки. Незважаючи на 
низку проблем, Україна показує конкурентоспроможність креативного 
сектору.   
Перспективність сектору забезпечує цифровізація та інноваційність, 
які відкривають нові можливості для продажу креативних продуктів через 
онлайн-платформи, що дасть змогу українським товарам конкурувати на 
міжнародному ринку. Для стимулювання експорту товарів та послуг  
таких галузей, як дизайн, реклама, музика, кіно, анімація та ювелірні 
вироби,  необхідно інвестувати в створення інфраструктури для 
підтримки креативних підприємств, таких як інноваційні хаби та 
креативні кластери.   
Особливо важливим є розвиток співпраці з міжнародними 
партнерами. Спільні інвестиційні проекти, підтримка міжнародних 
культурних ініціатив та організація культурних подій сприятимуть 
 69 
популяризації української культури за кордоном і зміцненню 
міжнародних культурних зв'язків. 
  
 
3.3. Напрями удосконалення державної політики підтримки та 
розвитку креативних індустрій в умовах цифрових трансформацій  
  
Не зважаючи на існуючі досягнення у розвитку креативних індустрій 
в Україні, розглянутих у попередньому пункті, безліч питань щодо їх 
ефективного функціонування залишаються актуальними та потребують 
подальшої підтримки з боку держави. Нами будуть розглянуті можливі 
перспективні варіанти сприяння креативним індустріям.   
Почнемо з того, що креативні індустрії мають набути статусу 
стратегічного вектору розвитку країни, що має бути належно зафіксовано 
на нормативно-правовому та інституційному рівні.  
Одним з перших кроків може бути законодавче затвердження 
національної стратегії та «дорожньої карти» для креативних індустрій. 
Дорожня карта відображатиме бачення розвитку креативних індустрій на 
10 років з урахуванням внесення можливих корективів відповідно до змін 
у світі.  
Головна роль у формуванні цілей, завдань та потрібних інструментів 
імплементації належатиме Міністерству культури України, яке 
контролюватиме своєчасність виконання процесу.  
Тим не менш, варто сказати про важливість міжвідомчого характеру 
у функціонуванні стратегії креативних індустрій і Україні. Ця стратегія 
може стати інструментом інтеграції інших сфер політики, наприклад, 
економіка, освіта чи регіональний розвиток. Взаємодія таких різних 
напрямків політики відбуватиметься в межах понять креативність й 
інновації.  
 70 
Стратегія буде містити нові ідеї та переосмислені існуючі закони в 
сфері креативних індустрій, що допоможе охопити якнайбільш 
проблемних зон у цьому питанні.   
 Окрім стратегії важливо врегулювати комунікаційний процес між 
представниками креативного сектору та державних органів на різних 
рівнях. Останні 3 роки такий діалог відбувається на форумі «Креативна 
Україна». Проте ми пропонуємо внести деякі зміни до цього заходу. По-
перше, це частота проведення форуму. У 2017-2019 роках форум 
відбувався один раз на рік. Наша пропозиція – дворазова зустріч 
протягом року. Пояснюється це тим, що новий час диктує умови 
швидкого реагування та прийняття рішень.  
Окрім часових меж, ми вважаємо доцільним залучити більшу 
кількість представників державних органів різних рівнів, адже обмежене 
однобоке бачення є без результативним.   
В межах форуму  представники бізнесу та професіонали креативного 
сектору можуть разом з управлінцями обговорювати нові методи та 
інструменти стратегічної та комунікативної складової процесу, побачити 
як саме скерувати діяльність задля взаємного добробуту та вигоди.  
Отже, такий форум є необхідною платформою для спільного діалогу 
між владою та професіоналами сфери з метою реалізації ефективних 
результатів.  
Як вже було сказано раніше, креативний сектор може стати 
інструментом регіонального розвитку. Як саме це може проводитись? 
Почати слід зі створення схеми існуючої інфраструктури на місцевому 
рівні. У такий спосіб місцева влада зможе отримати бачення динаміки 
змін та бути у змозі розробляти відповідні інструменти планування на 
майбутнє. Схему інфраструктури можна зробити відкритою для всіх 
зацікавлених сторін, що прискорить процес державно-приватної 
взаємодії.  
 71 
На місцевому та регіональному рівнях управлінці можуть 
використовувати вже напрацьовані практики ЄС, які представлені в 
довідниках та програмах інфраструктурного мапування.  
Важливе значення має створення науково-дослідного центру з 
питань креативної економіки в Україні. Створення такого центру 
відбуватиметься за участі державних установ, організацій та різних 
зацікавлених сторін задля забезпечення отримання якісної інформації, а 
також активізації моніторингу всього процесу. Такий контроль буде 
оцінювати взаємодію державної політики, креативного сектору, методів 
та інших програм підтримки. Значне місце у створенні науково-
дослідного центру займає питання відкритого доступу даних. Доступ до 
даних повинен буду спрощений.  
У ефективній взаємодії держави та креативних індустрій має місце 
питання фінансування, що потрібно детально продумати та відповідально 
реалізувати. Рекомендуємо створити спеціалізовану установу, яка буде 
відповідати за прозору систему фінансування, надання грантів 
організаціям та сторонам креативного сектору. Така установа зможе 
забезпечити доступ до участі в програмі на рівних правах, контролювати 
прозорість процесу та надавати оцінку для розбудови нових стратегій. 
Для створення цієї установи варто проконсультуватися з Міністерством 
розвитку економіки, оскільки саме тут вирішуються плани розвитку 
МСП(малого та середнього підприємництва), яке займає одне з 
центральних місць у креативній економіці.   
Продовжуючи тему відносин державного сектору та бізнесу в країні, 
варто зазначити, що існує потреба у спрощенні податкової системи. Це у 
свою чергу полегшить діяльність на початкових етапах. Креативна та 
інноваційні напрямки потребують стабільності у державній бюджетній 
підтримці, що можливо завдяки оновленій податковій системі. Надійні 
врегульовані умови кредитування або ж підтримка інвесторів у стартапах 
 72 
створить правильний напрямок розвитку креативних індустрій, що буде 
вигідним для держави.  
Роль держави у креативних індустріях проявляється зокрема й у 
зовнішніх відносинах. Мається на увазі дипломатичні, експортні та 
взагалі торговельні відносини України зі світом. У цьому питанні 
повинна відбутись консолідація інтересів Міністерства закордонних 
справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, а також 
Міністерства культи, щоб створити стратегію системи надання пільг та 
залучення інвестицій, що допоможуть відкрити або розширити нові ринки 
для українського креативного сектору.  
Тема зовнішніх відносин є актуальною в межах регулювання 
державою правової бази щодо питань інтелектуальної власності, яка 
виступає чи не найважливішою для креативного сектору. Стрімкий 
розвиток діяльності в мережі Інтернет ставить нові виклики перед 
законодавчою системою. Захист від піратства, розширення тіньового 
цифрового ринку повинен також акцентуватись і на проблемах всередині 
креативних індустрій, тобто потрібно створити розширену та 
деталізовану законодавчу базу щодо представленого питання, а також за 
можливості провести експрес-підготовку для державних службовців, які 
будуть задіяні в такій програмі, з актуальних питань щодо проблем 
креативного сектору та його офіційного регулювання. Найкращим 
шляхом було б застосування методу бенчмаркінгу з адаптацією до умов 
та особливостей українських реалій.  
Одним із способів кращого розуміння, в якому напрямі розвивати 
державну політику щодо сприяння креативної економіки в Україні, може 
стати SWOT-аналіз цієї сфери. Доречним буде виділити сильні та слабкі 
сторони креативних індустрій в Україні, а також окреслити можливості і 
загрози відповідно.  
До сильних сторін стану креативної економіки в Україні належать 
певні політичні процеси в країні, зокрема децентралізація, яка має 
 73 
створювати сприятливі умови для вдалого інвестування креативних 
проектів на місцях. Також це перші кроки створення професійних 
утворювань, наприклад, спеціалізованих конференцій, асоціацій, відділів 
у органах державної влади.   
Важливо зосередити увагу на сфері ІТ. Значна частина дослідників 
креативних індустрій все частіше говорять про те, що креативні індустрії 
будуть зливатися з інноваціями та ІТ в один сектор діяльності. Відомо, 
що Україна вже кілька років поспіль має високі показники рівня розвитку 
та якості послуг ІТ. Саме це може стати новим перспективним напрямом 
стратегічного розвитку держави, адже цифрове суспільство диктує свої 
правила для нормотворчої бази. Перш за все потрібно створити стабільну 
законодавчу основу сфери: питання МСП, закріплення основних понять, 
прав та обов’язків ті ін.. Серед іншого сюди можна віднести розширення 
програм інвестиційних залучень, грантових програм та обміну досвідом з 
іноземними партнерами тощо.   
ІТ сфера повинна увійти на законодавчому рівні до стратегічних 
питань розвитку України, де буде визначена програма сприяння сфери на 
10-15 років з урахуванням тенденцій розвитку міжнародної урядової 
політики у цифровому інформаційному середовищі.  
Нами були також виділені гальмуючі фактори, а саме: недостатнє 
законодавче регулювання креативного сектору, а також низький рівень 
обізнаності управлінців щодо питань розвитку ККІ.  
Отже, підсумовуючи вище наведений матеріал, можна виокремити 
комплексний підхід як керуючий на шляху розвитку креативних індустрій 
з боку держави. Комплексність полягає насамперед у синергії 
законодавчої основи, нормотворчого процесу, оновлення вже існуючих 
інститутів та створення нових, діалогу професіоналів креативного 
сектору та державних органів, адаптації кращих іноземних практик зі 
сфери. Все це відбуватиметься,  враховуючи інноваційні тенденції та 
активне формування цифрового суспільства, що безперечно буде 
 74 
впливати на формування державних політик більшості країн світу, а 
Україна у свою чергу не є винятком.  
 
 75 
ВИСНОВОК 
 
Креативна економіка є основним рушієм сучасного економічного 
прогресу, що базується на використанні творчого потенціалу для 
створення товарів і послуг з високою доданою вартістю. Вона включає 
широкий спектр індустрій, від мистецтва та дизайну до цифрових 
технологій і інновацій, поєднуючи культуру, технології та 
підприємництво. Креативні індустрії сприяють підвищенню 
міжнародної конкурентоспроможності, інтеграції країни в глобальні 
ринки та розвитку національної ідентичності.  
У першому розділі розглянуто сутність і роль креативної індустрії 
в контексті сталого розвитку держав. Підкреслено, що креативна 
індустрія є важливим рушієм прогресу, базуючись на творчому 
потенціалі людей і сприяючи створенню товарів з високою доданою 
вартістю. Окремо було охарактеризовано різні моделі класифікації 
креативних індустрій, а також міжнародний досвід, зокрема ініціативи 
ЄС, що підтримують креативний сектор через фінансування, 
інституційну підтримку, розвиток людського капіталу та захист 
інтелектуальної власності.  
У другому розділі здійснено аналіз розвитку креативної економіки 
в ЄС і Україні. Виявлено, що основні експортні ринки для креативних 
товарів і послуг зосереджені в Італії, Франції, Німеччині та Ірландії, а 
імпорт має регіональну неоднорідність, з найбільшими імпортерами 
Францією, Нідерландами та Німеччиною. Внутрішній розподіл валової 
доданої вартості в креативному секторі зосереджений в Німеччині, 
Франції, Італії та Іспанії. Для ЄС ключовим фактором розвитку 
креативних індустрій було виявлено трудові ресурси. Україна має 
найнижчі показники розвитку через обмежені ресурси та слабку 
інфраструктуру, що потребує комплексної державної підтримки, 
 76 
зокрема в інвестуванні в інфраструктуру та стимулюванні 
підприємництва, але при цьому спостерігається потенціал у розвитку 
експорту креативних товарів. 
У третьому розділі проаналізовано основні проблеми розвитку 
креативних індустрій та розроблено напрями їхнього розвитку в 
Україні, Окрема увага приділяється інтеграції українських креативних 
індустрій на міжнародний ринок через співпрацю з зарубіжними 
країнами. Важливим аспектом є розвиток високотехнологічних 
індустрій, ювелірної промисловості та культурних ініціатив для 
підвищення міжнародного іміджу України.  
Запропонована підходи розвитку креативного сектору України 
сприятиме відновленню та зростанню економіки країни після війни. 
Основні напрямки включають створення статистичної системи обліку, 
оновлення законодавства, зокрема про захист інтелектуальної 
власності, розширення доступу до фінансування для бізнесів через 
фонди та приватні інвестиції, підвищення компетенції фахівців у 
ведені бізнесу та повернення кваліфікованих кадрів. Важливими 
кроками є відновлення інфраструктури, створення нових можливостей 
для культурного розвитку та зміцнення міжнародного іміджу України 
через організацію культурних подій і фестивалів. Запропоновані 
заходи допоможуть інтегрувати українські креативні індустрії в 
міжнародний ринок та підвищити конкурентоспроможність країни на 
глобальній арені.  
 77 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
1. The Creative Economy: Key Concepts and Literature Review 
Highlights:  
 May,  2013.  Policy  Research  Group.  URL:  
https://cch.novascotia.ca/sites/default/files/inline/documents/creativeeconomy-
synthesis_201305.pdf .  
2. Рівчаченко М. Креативна економіка — нова економічна епоха ХХІ. 
Економічна правда. 10.06.2022. URL: 
https://epravda.com.ua/publications/2022/06/10/682634/.  
3. Americans for art. URL: https://www.americansforthearts.org/.  
4. Креативна економіка : дайджест. Вип. 62 [Електронний ресурс] / 
Нац. унт харч. технол., Науково-техн. б-ка ; підгот. О. В. Олабоді. – Київ, 
2021. – 41 с. – URL: http://library.nuft.edu.ua.  
5. Ушкаренко Ю. В., Чмут А. В., Синякова К. М. Креативна 
економіка: сутність поняття та значення для України в умовах 
європейської інтеграції. Економіка і суспільство. 2018. № 18. С. 67–72. 
URL: https://economyandsociety.in.ua/journals/18_ukr/10.pdf.  
6. Бакуліна, Н. Тенденції та перспективи розвитку креативної 
економіки в Україні / Наталія Бакуліна, Ольга Собко // Регіональні 
аспекти розвитку продуктивних сил України. - 2018. – Вип. 23. - С. 20-23. 
URL: http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/33733.  
7. Креативні індустрії: їх роль та місце у сучасному українському 
суспільстві. Міністерство культури та стратегічних комунікацій 
України: [сайт]. 11.03.2024. URL: 
https://mcsc.gov.ua/news/kreatyvniindustriyi-yih-rol-ta-miscze-u-suchasnomu-
ukrayinskomu-suspilstvi/ (дата звернення: 01.10.2025).  
 78 
8. Український національний офіс інтелектуальної власності та 
інновацій. Креативні індустрії. URL: https://nipo.gov.ua/kreatyvni-industrii-
page/. 
9. Штефан А. С. Креативні індустрії: поняття, ознаки та проблеми 
законодавчого тлумачення. Проблеми законності. 2024. Вип. 164. С. 39– 
55. DOI: https://doi.org/10.21564/2414-990X.164.300752.  
10. Subjectum. Економіка. URL: https://subjectum.eu/economic/  
11. Що таке креативна економіка і чому її називають новою 
економічною епохою?. Алгоритм дій. 20.09.2024. URL:  
https://algorytm.ngo/blogs/shcho-take-kreatyvna-ekonomika-i-chomu-
yiyinazyvaiut-novoiu-ekonomichnoiu-epokhoiu.   
12. Advancing the Measurement of the Creative Economy: A Revised 
Framework for Creative Industries and Trade. United Nations Conference on 
Trade and  Development  :  [електронний  ресурс].  Geneva, 
 2024.  URL:  
https://unctad.org/system/files/official-document/ditctsce2024d1_en.pdf.   
13. Classifying and Measuring the Creative Industries: Consultation on 
Proposed Changes. Department for Culture, Media & Sport : [електронний 
ресурс]. April 2013. URL:  
https://assets.publishing.service.gov.uk/media/5a7c0b3de5274a7202e19327/ 
Classifying_and_Measuring_the_Creative_Industries_Consultation_Paper_A 
pril_2013-final.pdf.   
14. Throsby D. Modelling the Creative/Cultural Industries. Cultural 
Industries  
Seminar  Network.  Edinburgh,  11–12  January  2007.  URL: 
https://ameliaday.wordpress.com/wp- 
content/uploads/2015/02/lse_creaindseminar_davidthrosby_2007.pdf.   
 79 
15. Жарюк О. С. Державна політика у сфері розвитку креативних 
індустрій в умовах цифрових трансформацій / Національний технічний 
університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря 
Сікорського». Київ, 2019. 82 с. URL: 
https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/45f5af305217-456a-9080-
ac53a5a8ed0f/content.   
16. Про програму «Креативна Європа». Creative Europe Desk Ukraine :  
[сайт].  URL: 
https://creativeeurope.in.ua/about/about_creative_europe_programme.   
17. UNESCO and the European Union join forces to strengthen the creative 
economy in eight countries. UNESCO : [сайт]. 11.10.2024. URL: 
https://www.unesco.org/creativity/en/articles/unesco-and-european-unionjoin-
forces-strengthen-creative-economy-eight-countries.   
18. Policy brief on Cultural and Creative Industries. Interreg Europe Policy  
 Learning  Platform.  29  січня  2024.  URL:  
https://www.interregeurope.eu/sites/default/files/2024- 
01/Policy%20brief%20on%20Cultural%20and%20Creative%20Industries.pd f.  
19. Community and inclusion prioritised by Government as it extends 
Creative Ireland for another 5 years. Department of Culture, Communications 
and  Sport. 9 грудня 2022. URL: https://www.gov.ie/en/department-of-
culturecommunications-and-sport/press-releases/community-and-
inclusionprioritised-by-government-as-it-extends-creative-ireland-for-another-
5-years/.   
20. Eurostat,  2020. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/data/database.   
21. Cultural and Creative Industries – 2023 Activity Report. Agence 
Française de Développement. 2023. URL: 
https://www.afd.fr/fr/ressources/industriesculturelles-et-creatives-bilan-
dactivite-2022.   
 80 
22. Каверіна К. О., Григорова-Беренда Л. І. Вплив пандемії COVID-19 
на складові зовнішньоекономічної діяльності Німеччини. Бізнес Інформ. 
2022. №10. C. 14–20. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-10-14-
20.   
23. Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua.  
24. CCI Contact Desk. Internationalisation of the Cultural and Creative 
Industries in the Baltic Sea Region. Creative Ports. URL: 
https://www.creativeports.eu/cci-in-bsr/regional-profiles/estonia.  
25. Чевганова В. Я., Введенська А. В., Заплава О. Ю. Креативна 
економіка: світовий досвід та уроки для України. Економіка та 
суспільство, 2019. № 19. С. 657–664. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/journals/19_ukr/106.pdf. 
26. Europa Regina. Cultural and Creative Industries in Europe. URL: 
https://europaregina.eu/.  
27. Creative and Cultural Sector and its Importance for the Development of 
the Economy (with a Focus on Poland before the Pandemic). RECCI 
Erasmus+, 2023. URL: https://recci.erasmus.site/2023/09/19/creative-and-
culturalsector-and-its-importance-for-the-development-of-the-economy-with-
afocus-on-poland-before-the-pandemic/.  
28. Стан культури та креативних індустрій під час війни – результати 
дослідження від Українського культурного фонду та МКІП України. 
Український культурний фонд : [сайт]. 12 серпня 2022. URL: 
https://ucf.in.ua/news/11082022.  
29. Тимощук М. Креативний сектор під час війни: як фахівцям 
реагувати на виклики?. Happy Monday. Карьера. 07.10.2022. URL: 
https://happymonday.ua/ru/kreatyvny  j-sektor-pid-chas-vijny .  
30. Карнаух А., Кравчук К. Культура та креативні індустрії в Україні: 
стійкість, відновлення, інтеграція з ЄС : [електронний ресурс]. URL: 
 81 
https://www.cultureinexternalrelations.eu/wpcontent/uploads/2024/07/DGEAC
-CRP-UA-Report-July-2024-UA.pdf.  
31. Осадча O., Нєдєлько Д. Сприяння розвитку креативних індустрій в 
україні: Аналіз існуючих фіскальних механізмів підтримки // Цифрова 
економіка та економічна безпека. 2025. вип. 1. С. 124–131 : [електронний 
ресурс]. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.16-19.  
32. Гетманцев Д. Роль креативних індустрій в економіці післявоєнної 
України. Економічна правда. 21.12.2022. URL: 
https://epravda.com.ua/columns/2022/12/21/695268/.  
33. Проект Плану відновлення України. Матеріали робочої групи 
«Культура та інформаційна політика. Кабінет міністрів України : 
[електронний ресурс].  URL: https://uploads- 
ssl.webflow.com/625d81ec8313622a52e2f031/62c4575fc60dbcc14d66e284_ 
Культура%20та%20інформаційна%20політика.pdf. 
34. 30 політик для розвитку креативних індустрій. Rapid expert 
supportfor culture and media policies in Ukraine : [електронний ресурс]. 
URL:   
https://www.ppv.net.ua/uploads/work_attachments/sme-policy-2027creative-
industries-respol.pdf.  
35. Петренко-Лисак А. Які креативні індустрії можуть повпливати чи 
стати частиною відновлення України. Вікно відновлення. Мистецтво 
відновлює. 09.09.2024. URL: 
https://recovery.win/novyny/mystecztvovidnovlyuye.  
36. Directive 2004/48/EC of the European Parliament and of the Council of 
29 April 2004 on the enforcement of intellectual property rights // Official 
Journal of the European Communities. 2004. L 157. P. 45–86 : [сайт]. URL: 
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32004L0048.  
 82 
37. Орлюк О. Експорт креативних індустрій — запорука розвитку 
української економіки. Mind. Креативність. 14.09.2023. URL: 
https://mind.ua/openmind/20262509-eksport-kreativnih-industrij-
zaporukarozvitku-ukrayinskoyi-ekonomiki.  
38. Сяйво попри темряву: ювелірний ринок України у воєнний час. 
Факти.  
Аналітика. Коментарі. Тенденції . 09.07.2024. URL: 
https://factnews.com.ua/syayvo-popri-temryavu-yuvelirniy-rinok-ukraini-u-
voenniychas/?utm_source.  
39. Нові можливості для експорту: українські ювеліри зможуть 
відправляти прикраси за кордон дешевше. Укрпошта. 11.09.2024. URL:  
https://www.ukrposhta.ua/ua/news/58168-novi-mozhlivosti-dlja-
eksportuukrainski-juveliri-zmozhut-vidpravljati-prikrasi-za-
kordondeshevshe?utm_source.  
40. Комар В. О. Тенденції розвитку культурнокреативних індустрій в 
Україні першої чверті ХХІ століття. Вісник Національної академії 
керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2024. № 4. С. 111– 
117 : [електронний ресурс]. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/322817- 
%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82% 
D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-748222-1-10-20250212%20(3).pdf.  
41. Cultural and creative industries, key to our foreign policy. Ministry for 
Europe and Foreign Affairs of France : [сайт]. URL:  
https://www.diplomatie.gouv.fr/en/french-foreign-
policy/culturaldiplomacy/cultural-and-creative-industries-key-to-our-foreign-
policy/.  
42. Creative Ukraine Forum 2024. Ministry of Culture and Information 
Policy of Ukraine : [сайт]. URL: https://creativeukraine.org.ua/en/.