«Підходи до підвищення інвестиційної привабливості підприємств»

Буханець, Ілля Степанович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7672
Title:	«Підходи до підвищення інвестиційної привабливості підприємств»
Authors:	Пріхно, Ірина Миколаїівна Буханець, Ілля Степанович
Keywords:	інвестиції;інвестиційна привабливість;показники ефективності інвестиційної діяльності,;аналіз виробничо-господарської діяльності.
Issue Date:	Dec-2025
Abstract:	кваліфікаційної роботи магістра Кваліфікаційна робота містить 107 сторінок, 28 таблиць , 19 рисунків, список літератури з 37 найменувань «Підходи до підвищення інвестиційної привабливості підприємств» Предмет дослідження –– теоретичні засади, практичні аспекти і методичні основи дослідження інвестиційної привабливості підприємства. Обєктом дослідження даної роботи виступає публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго», яке займається купівлею, передачею, розподілом та виробництвом електроенергії Мета випускної роботи –– розвиток теоретичних положень та методико- практичних рекомендацій формування і розвитку інвестиційної привабливості підприємства, а також забезпечення розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» на основі аналізу його діяльності та виконання інвестиційного плану підприємства за попередні періоди. Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь. За результатами дослідження сформульовані основні теоретичні аспекти інноваційно-інвестиційної діяльності; встановлено, що впровадження інноваційних проектів забезпечить збільшення виробничої потужності підприємства, що позитивно на вплине на ефективність господарської діяльності підприємства. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ПАТ «Черкасиобленерго», так як їх впровадження є економічно доцільним та підвищує інвестиційну привабливість підприємства. КЛЮЧОВІ СЛОВА: інвестиції, інвестиційна привабливість, показники ефективності інвестиційної діяльності, аналіз виробничо-господарської діяльності.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7672
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Буханець І.С..pdf Restricted Access		1.46 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему: «Підходи до підвищення інвестиційної привабливості 
підприємств» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав (ла): здобувач(ка) 2 курсу, групи ЕПМ-24-2 
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля»    
                                                               Буханець Ілля Степанович_______________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник  __Пріхно Ірина Миколаїна______ 
 
                                                                     Рецензент _________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 року 
2  
Форма № Н-9.01 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: магістр 
Спеціальність: 076 Підприємництво та торгівля 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри                                  
економіки та управління 
_______ проф. Манн Р.В. 
«____» ____________ 2025 р. 
З А В Д А Н Н Я 
на кваліфікаційну роботу магістра  
Буханець Іллі Степановичу 
(прізвище, ім’я та по батькові) 
1.Тема роботи Підходи до підвищення інвестиційної привабливості підприємств 
___________________________________________________ 
 
  
 
керівник роботи Пріхно І.М., д.е.н., проф. 
                              (прізвище, ім’я  по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 29.09.2025 р. № 286/03-03___________ 
2. Строк подання студентом роботи 08.12.25  
3. Вихідні дані до роботи   
Баланс (Звіт про фінансовий стан за 2022-2024 рр. 
Звіт про фінансові результати за 2022-2024 рр. 
 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити)  
1. Інвестиційна діяльність підприємства та шляхи залучення інвестицій 
2. Аналіз діяльності підприємства ПАТ „Черкасиобленерго” 
3. Шляхи покращення господарської діяьності підприємства 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
 
 
 
 
 
 
 
6. Консультанти розділів роботи 
3  
 
Розділ Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
консультанта завдання видав завдання  
прийняв 
1 Пріхно І.М.   
2 Пріхно І.М.   
3 Пріхно І.М.   
    
 
7. Дата видачі завдання _08.09.25____________________________________________ 
 
                               
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Строк виконання 
Назва етапів випускної роботи Примітки 
з/п етапів роботи 
1.  Підбір літератури, її вивчення і обробка. 05.09.25 виконано 
Укладання бібліографії по основним 
джерелам 
2.  Укладання плану (змісту) магістерської 15.09.25 виконано 
роботи і погодження його з керівником 
3.  Розробка і подання на перевірку першого 25.09.25 виконано 
розділу 
4.  Збір, систематизація та аналіз практичних 05.10.25 виконано 
матеріалів 
5.  Розробка і подання другого розділу 15.10.25 виконано 
6.  Розробка і подання третього розділу 25.10.25 виконано 
7.  Погодження з керівником висновків і 05.11.25 виконано 
пропозицій 
8.  Переробка (доопрацювання) магістерської 15.11.25 виконано 
роботи у відповідності  з зауваженнями і 
подання її на кафедру 
9.  Нормоконтроль 25.11.25 виконано 
10.  Збір документів (відгук, рецензія) 25.11.25 виконано 
11.  Подача на підпис до завідувача кафедри 01.12.25 виконано 
12.  Розробка тез доповіді для захисту 03.12.25 виконано 
 
 
   
Здобувач Буханець І. С. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
   
Керівник роботи  Пріхно І.М. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
 
4  
РЕФЕРАТ 
кваліфікаційної роботи магістра 
Кваліфікаційна робота містить  107 сторінок, 28 таблиць , 19 рисунків, список 
літератури з  37 найменувань 
 
«Підходи до підвищення інвестиційної привабливості підприємств» 
 
Предмет дослідження –– теоретичні засади, практичні аспекти і методичні 
основи дослідження інвестиційної привабливості підприємства. 
Обєктом дослідження даної роботи виступає публічне акціонерне товариство 
«Черкасиобленерго», яке займається купівлею, передачею, розподілом та 
виробництвом електроенергії 
Мета випускної роботи –– розвиток теоретичних положень та методико-
практичних рекомендацій формування і розвитку інвестиційної привабливості 
підприємства, а також забезпечення розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» на 
основі аналізу його діяльності та виконання інвестиційного плану підприємства 
за попередні періоди. 
Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь. 
За результатами дослідження сформульовані основні теоретичні аспекти 
інноваційно-інвестиційної діяльності; встановлено, що впровадження 
інноваційних проектів забезпечить збільшення виробничої потужності 
підприємства, що позитивно на вплине на ефективність господарської 
діяльності підприємства. 
Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ПАТ 
«Черкасиобленерго», так як їх впровадження є економічно доцільним та 
підвищує інвестиційну привабливість підприємства. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: інвестиції, інвестиційна привабливість, показники 
ефективності інвестиційної діяльності, аналіз виробничо-господарської 
діяльності. 
5  
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1 ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА  
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ  
ПРИВАБЛИВОСТІ 
1.1 Сутність і класифікація інвестицій 9 
1.2 Методичні особливості оцінки ефективності інвестицій в   
діяльності підприємств 16 
1.3 Джерела інвестування в господарську діяльність в України 25 
РОЗДІЛ 2  АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ  
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»  
2.1 Загальна характеристика підприємства 35 
2.2 Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства 39 
2.3 Оцінка ефективності інвестиційної діяльності та  
виконання інвестиційних програм 63 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ  
ДІЯЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 
3.1 Перспективи розвитку впровадження альтеративних  
джерел енергії 71 
3.2 Модернізація діючих енергомереж 83 
3.3 Оновлення матерільно-технічної бази підприємства як  
напрям підвищення інвестиційної привабливості 93 
підприємства 
ВИСНОВОК 99 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 105 
  
6  
ВСТУП 
Актуальність теми інвестицій полягає в тому, що проблеми інвестицій в 
економіку завжди займали одне з центральних місць в економічній науці. Це 
пов'язано з тим, що інвестування є базовим процесом розширеного відтворення 
та вирішення сучасних проблем більшості підприємств та вітчизняної 
економіки, а це, в свою чергу, впливає на соціально-політичне становище 
країни. Активізація інвестиційної діяльності, збільшення обсягів інвестування 
та їх ефективне використання є головною передумовою економічного 
зростання України, одним з вирішальних факторів успішного розвитку 
підприємств та реформування її народного господарства. 
В сучасних умовах проблема інвестиційних ресурсів дедалі більше набуває 
актуальності, про що свідчить широке коло публікацій як вітчизняних, так і 
зарубіжних науковців, присвячене вказаній тематиці. Серед них можна 
виділити праці таких авторів як С.С. Донцов, І.О. Бланк, О.А. Андраш, Д.В. 
Коробков, А.П. Гайдуцький, В.В. Бочаров та багато інших. В загальному плані 
теоретичні та практичні аспекти інвестування підприємства знайшли своє 
відображення в наукових роботах таких вітчизняних та зарубіжних економістів, 
як: О. Амоша, Г.Г. Бірман, І. Бланк, Ю. Брігхем, В. Геєць, О. Коюда, Л. 
Лігоненко, Г. Марковиць, О. Носова, А. Пересада, У. Шарп та ін. 
В той же час, незважаючи на такий суттєве наукове надбання з цього питання, в 
сучасному розумінні поняття інвестицій занадто багатогранне, а тому до кінця 
не визначене, що потребує подальших досліджень сутності даного поняття, 
його уточнення, а також виявлення факторів, які безпосередньо впливають на 
рівень інвестицій. 
Метою дослідження є розвиток теоретичних положень та методико-
практичних рекомендацій формування інвестиційної привабливості 
підприємства, а також забезпечення розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» на 
основі аналізу його діяльності  та продемонструвати можливості розвитку в 
енергетичному секторі.  
7  
Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути наступні задачі 
методичного та прикладного характеру: 
 дослідити стратегічні засади та передумови інвестиційної діяльності 
підприємства, переходу підприємства на ефективнішу роботу в ринковому 
середовищі; 
 оцінити стан та виявити тенденції інвестиційної діяльності підприємств, 
встановити причини низької інвестиційної привабливості; 
 дослідити потенційні джерела фінансування інвестиційних проектів; 
 комплексно дослідити напрямки інвестиційного розвитку підприємств; 
 проаналізувати варіанти інвестиційного розвитку ПАТ Черкасиобленерго 
для підвищення інвестиційної привабливості підпри 
 визначити інвестиційні можливості підприємства для розвитку 
піідприємства 
 для підвищення енергобезпеки регіону запропонувати проект 
вдосконалення розвитку підприємства. 
Об’єктом дослідження є інвестиційна привабливість підприємства ПАТ 
«Черкасиобленерго». 
Предметом дослідження є інвестиційна програма ПАТ 
«Черкасиобленерго» та перспективи її розвитку.  
Завдання випускної роботи полягає в оволодінні практичними навичками 
розробки інвестиційної стратегії підприємства, здійсненні аналізу основних  
техніко-економічних показників господарювання, особливостей формування 
витрат, доходу, прибутку, здійснити аналіз інвестиційної діяльності та 
запропонувати проект господарського розвитку ПАТ «Черкасиобленерго» із 
залученням інвестицій для підвищення інвестиційної привабливості 
підприємства. 
Дослідженнями в напрямку інвестиційної діяльності присвячені роботи 
відомих науковців Б. Адамова, І Бланка, В. Бернса, В. Геєця, В. Дорофієнка, М. 
Герасимчука, Б. Губського, О. Кузьміна, Г. Ковальова, А. Пересади, 
С.Поважного, Є. Савельєва, М. Чумаченка та інших.  
8  
Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (скорочено ПАТ 
„Черкасиобленерго”) має приватну форму власності. Предметом діяльності 
Товариства на даний момент є купівля в установленому порядку, передача, 
розподіл та виробництво електричної енергії. Підприємство на ринку 
електричної енергії Черкаської області займає монопольне становище. ПАТ 
«Черкасиобленерго» присвоєно звання лауреата Національного рейтингу-
експертної ради Інституту рейтингових досліджень Асамблеї ділових кіл 
України. 
9  
РОЗДІЛ 1 ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА 
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ 
 
1.1. Сутність і класифікація інвестицій 
Термін “інвестиції” походить від латинського “investire” – одягати. 
Поняття інвестицій на підприємстві передусім пов’язують з кількісною і 
якісною зміною виробничих потужностей. Без здійснення інвестицій 
неможливий нормальний процес виробництва. 
В загальноекономічному розумінні інвестиції пов’язують з балансом 
підприємства. В такому розумінні інвестиції – це стан активів підприємства і 
уречевлення капіталу в активах. 
Визначення інвестицій у фінансах пов’язують з використанням капіталу 
або довгостроковими капітальними вкладеннями з метою одержання прибутку. 
Отже, інвестиції мають фінансовий і виробничий аспекти. 
Закордонні вчені вважають інвестиції вирішальним базисом майбутньої 
доходності підприємства. Втілення інвестиційних проектів потребує відмови 
від грошових коштів сьогодні на користь отримання прибутку в майбутньому. 
Як правило, на отримання прибутку слід розраховувати не раніше, ніж через рік 
після початкових витрат (інвестицій). В цей період вони є основною причиною 
виникнення фінансових проблем (наприклад, з ліквідністю), які підприємство 
намагається вирішити через додаткове фінансування. 
Згідно зі статтею1 Закону України “Про інвестиційну діяльність” під 
інвестиціями розуміють “всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що 
вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті 
чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими 
цінностями можуть бути: 
кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; 
рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші 
матеріальні цінності); 
1 0 
майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші 
інтелектуальні цінності; 
сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді 
технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для 
організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих (“ноу-хау”); 
права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, 
обладнанням, а також інші майнові права; 
інші цінності. 
Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-
виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень...” 
Існує і дещо звужене розуміння інвестицій, коли інвестиції розглядаються 
з позиції потоків платежів. З такої точки зору під інвестиціями можна розуміти 
всі витрати (або їх грошовий еквівалент), пов’язані з використанням капіталу 
(імобілізація, уречевлення вільного капіталу). Більш вузьке розуміння 
інвестицій включає сам об’єкт і строки імобілізації капіталу, які в такому 
випадку виступають критерієм класифікації інвестицій. 
Інвестиції представляють собою цілеспрямоване використання капіталу, 
класифікація якого наведена на рис. 1.1. 
 Загальне визначення інвестицій можна деталізувати на виробничо-
господарські (реальні) і фінансові інвестиції. На такому підході здійснений 
поділ активу балансу на негрошові активи (інвестиційний сектор) і грошові 
(або платіжні) засоби. Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів 
у реальні активи – як матеріальні, так і нематеріальні (вкладення коштів у 
нематеріальні активи, пов’язані з науково-технічним прогресом, визначаються 
як інноваційні інвестиції). Фінансові інвестиції не мають матеріальних 
компонентів і поряд з матеріальними інвестиціями відіграють значну роль в 
житті підприємства. 
1 1 
  
 Рис.1.1 Класифікація інвестицій 
До них відносяться вклади підприємства в дебіторську заборгованість або 
вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких 
найбільшу частку становлять цінні папери, включаючи кошти в банках. 
Значення фінансових інвестицій буде зростати по мірі розвитку фінансового 
ринку і накопичення досвіду роботи з фінансовими активами. 
За цілями застосування інвестицій їх поділяють на реінвестиції (заміна 
застарілих засобів) і нетто-інвестиції (придбання нових активів, розширення 
виробництва тощо). 
За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі інвестиції. 
Під прямими інвестиціями розуміють особисту участь інвестора у виборі 
об’єктів інвестування і вкладенні коштів. Пряме інвестування здійснюється 
обізнаними інвесторами, що мають досить точну інформацію про об’єкт 
інвестування і детально ознайомлені з механізмом інвестування. Непрямі 
1 2 
інвестиції пов’язані з інвестуванням, що опосередковується інвестиційними або 
іншими фінансовими посередниками. Не всі інвестори мають достатню 
кваліфікацію для ефективного вибору об’єктів інвестування і подальшого 
управління ними. Тому вони вкладають кошти в цінні папери, що випускаються 
інвестиційними або іншими фінансовими посередниками. Такими цінними 
паперами можуть бути інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів або 
компаній. Акумульовані таким чином кошти посередники розміщують на свій 
розсуд – обирають найефективніші об’єкти інвестування, беруть участь в 
управлінні ними, а отримані прибутки розподіляють серед своїх клієнтів. 
За терміном інвестування розрізняють короткострокові і довгострокові 
інвестиції. Перші – це вкладення капіталу на період не більше одного року 
(короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних 
сертифікатів тощо). Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення 
капіталу на період понад один рік, хоча інвестиційні компанії довгострокові 
інвестиції деталізують в такий спосіб: до 2 років; від 2 до 3 років; від 3 до 5 
років; більше 5 років. 
Інвестиції за формою власності інвесторів поділяють на: приватні, 
державні, іноземні і спільні. В економічній теорії та практиці застосовується 
термін “приватні” інвестиції до вкладення коштів, що здійснюють фізичні 
особи, а також підприємства недержавної форми власності, насамперед – 
колективні. Під державними інвестиціями розуміють вкладення, що 
здійснюють центральні або місцеві органи влади за рахунок бюджетів, 
позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державні підприємства й 
установи за рахунок власних і позикових коштів. Іноземні інвестиції пов’язані з 
вкладеннями, що здійснюють іноземні громадяни, юридичні особи і держава. 
Під спільними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюють резиденти та 
нерезиденти. 
Інколи виділяють інвестиції за регіональною ознакою. Інвестиції 
всередині країни (внутрішні) означають вкладення коштів в об’єкти 
інвестування, які розміщені в територіальних межах даної країни. Під 
1 3 
інвестиціями за кордоном (зарубіжними) розуміють вкладення коштів в об’єкти 
інвестування, які розміщені за межами території даної країни. До таких 
інвестицій відносять придбання різноманітних фінансових інструментів інших 
країн – акцій закордонних компаній, облігацій інших держав тощо. 
Наведена класифікація інвестицій відображає найістотніші їх ознаки і при 
необхідності може бути розширена відповідно до підприємницьких або 
дослідницьких цілей. 
Суб’єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці 
робіт, користувачі об’єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, 
будь-які суб’єкти підприємницької і фінансової діяльності – банківські, 
страхові і посередницькі установи. Також суб’єктами інвестиційної діяльності 
можуть бути фізичні та юридичні особи (в тому числі іноземні), а також 
держави та міжнародні організації. Крім того, суб’єкти інвестиційної діяльності 
можуть поєднувати функції двох і більше суб’єктів. Відносини між суб’єктами 
інвестиційної діяльності здійснюються на підставі договорів. 
Інвестор є основним суб’єктом інвестиційної діяльності, який здійснює 
вкладення власних, позикових і/або залучених коштів у формі інвестицій. 
Інвесторами можуть бути: фізичні та юридичні особи; об’єднання юридичних 
осіб, які створюються на підставі договору про спільну діяльність і які не 
мають статусу юридичної особи; державні органи; органи місцевого 
самоврядування; іноземні суб’єкти підприємницької діяльності. 
З урахуванням направленості основної господарської діяльності 
інвестори поділяються на індивідуальних та інституційних. Інвестор 
індивідуальний – це фізична або юридична особа, що здійснює вкладення 
коштів у формі інвестицій для розвитку виробничо-господарської діяльності. 
Інвестор інституційний – це фінансовий посередник, який акумулює кошти 
індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність. Інституційні 
інвестори представлені інвестиційними компаніями, інвестиційними фондами, 
що, як правило, спеціалізуються на операціях з цінними паперами. 
1 4 
За цілями інвестування, які ставлять перед собою інвестори, виділяють 
стратегічні і портфельні інвестиції. Перші при здійсненні інвестицій, мають на 
меті придбання контрольного пакету акцій або переважаючої частки статутного 
капіталу іншого підприємства для отримання можливості самостійного 
управління ним. Портфельний інвестор вкладає кошти в різноманітні об’єкти 
інвестування з метою отримання доходу або приросту капіталу. 
Всі інвестори мають рівні права на: здійснення інвестиційної діяльності в 
будь-якій формі; володіння, користування і розпорядження об’єктами 
інвестування; самостійне визначення обсягів і напрямів інвестицій; залучення 
на договірній, переважно на конкурсній, основі інших суб’єктів інвестиційної 
діяльності; здійснення контролю за цільовим використанням коштів, що 
інвестуються; об’єднання власних та залучених коштів із коштами інших 
інвесторів для здійснення спільного інвестування. 
Інший суб’єкт інвестиційної діяльності – замовник. Замовниками можуть 
бути інвестори (уповноважені посередники), які здійснюють реалізацію 
інвестиційних проектів, не втручаючись при цьому в підприємницьку та іншу 
діяльність інших суб’єктів інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено 
договором між ними. 
Підрядниками є фізичні та юридичні особи, які виконують роботи по 
договору підряду або державному контракту, що укладається із замовниками. 
Власниками об’єктів інвестиційної діяльності можуть бути інвестори, а 
також інші фізичні та юридичні особи (в тому числі іноземні), державні органи 
і органи місцевої влади, міжнародні об’єднання та організації, для яких 
створюються об’єкти інвестиційної діяльності. 
Практична реалізація фінансових вкладень суб’єктами інвестиційної 
діяльності відбувається за наступними напрямами: 
капітальне будівництво, де відбувається вкладення інвестицій в основні 
засоби виробничого та невиробничого призначення. Воно об’єднує діяльність 
замовників, підрядників, проектувальників, постачальників обладнання тощо; 
1 5 
інновації, в яких втілюється науково-технічна продукція та 
інтелектуальний потенціал; 
фондовий ринок: акції, облігації, похідні інструменти. 
Джерелами фінансування інвестиційної діяльності суб’єктів 
господарювання виступають фінансові ресурси (рис. 1.2): 
   
  
Рис. 1.2 Джерела фінансування інвестицій 
 Власні і внутрішньогосподарські резерви інвестора, які включають в себе 
початкові внески засновників до статутного капіталу і частину грошових 
коштів, отриманих в результаті господарської діяльності, тобто за рахунок 
прибутку, амортизаційних відрахувань, коштів, що виплачуються органами 
страхування у вигляді відшкодування збитків від аварій, стихійних лих тощо; 
позикові кошти, серед яких банківський кредит, інвестиційний 
податковий кредит, бюджетний кредит та інші кошти; 
1 6 
залучені кошти, які отримані від продажу акцій, пайових та інших внесків 
юридичних осіб та працівників підприємства; 
централізовані кошти, що надходять в порядку перерозподілу із фондів 
концернів, асоціацій та інших об’єднань підприємств; 
бюджетне фінансування з відповідних фондів на виконання державних, 
регіональних або галузевих цільових програм. Безоплатність цього джерела 
фінансування перетворює його фактично на джерело власних коштів; 
кошти іноземних інвесторів, що надаються у формі фінансової або іншої 
участі в статутному капіталі спільних підприємств, а також у формі прямих 
вкладів в грошовій формі міжнародних організацій і фінансових інститутів, 
держав, підприємств різних форм власності. Залучення іноземних інвестицій 
забезпечує розвиток міжнародних економічних зв’язків і впровадження 
передових науково-технічних досягнень. 
 
 
1.2 Шляхи залучення інвестицій 
 
В залежності від того, які джерела фінансових ресурсів залучає 
підприємство для фінансування своєї інвестиційної діяльності, виділяють три 
основні форми фінансування інвестицій: самофінансування; кредитне 
фінансування; змішане фінансування. 
Самофінансування під час здійснення інвестиційної діяльності – це 
фінансування повністю за рахунок власних фінансових ресурсів. Ця форма 
фінансування, як правило, використовується при реалізації короткострокових 
інвестиційних проектів з невисокою нормою рентабельності. 
Кредитне фінансування використовується в процесі реалізації 
короткострокових інвестиційних проектів з високою нормою рентабельності 
інвестицій, тому що його необхідно повернути на визначених умовах. З іншого 
боку, кредитор не претендує на участь в доходах від реалізації інвестицій. 
1 7 
Змішане фінансування є комбінацією декількох джерел фінансування. Це 
найбільш розповсюджена форма фінансування інвестиційної діяльності, вона 
може застосовуватись при реалізації будь-яких інвестиційних проектів. 
При виборі джерел фінансування інвестиційної діяльності питання 
повинно вирішуватися підприємством з врахуванням багатьох факторів: 
вартості залученого капіталу, ефективності віддачі від нього; співвідношення 
власного та позикового капіталів, що визначає рівень фінансової незалежності; 
ризику, що виникає при використанні того або іншого джерела фінансування, а 
також економічних інтересів інвесторів. 
Одним із найпоширеніших шляхів залучення інвестиційних ресурсів є 
ринок капіталів. Нині в Україні він, на жаль, не виконує свого призначення. 
Ринок капіталів поки що не став джерелом інвестицій. Навіть навпаки - 
споживає їх, адже для учасників нашого ринку головною (принаймні до цього 
часу) є участь у розподілі або перерозподілі державної власності шляхом 
приватизації. Ще однією негативною рисою українського ринку капіталів є те, 
що наше населення практично не бере участі в інвестуванні. Вся його 
"інвестиційна діяльність" була пов'язана із розміщенням приватизаційних 
майнових сертифікатів, чи, як тепер кажуть, з участю у "паперовій приватизації 
[35]. 
Незважаючи на те, що ринок капіталів є підсистемою фінансового ринку, 
він функціонує як автономна структура, яка складається із певних елементів 
(див. рис. 1.3.) [35]. 
Є кілька різновидів ринку капіталу. Так. за функціональною ознакою він 
поділяється на ринок середньо - та довгострокових боргових зобов'язань та 
ринок титулів власності. 
На ринку боргових зобов'язань гроші надаються у борг на певний строк і 
за фіксованою ставкою доходу. Тут обертаються різні за формою боргові 
зобов'язання, які підтверджують право на стягнення боргу з боржника. 
Основними фінансовими інструментами на цьому ринку є банківські позички, 
облігації, заставні (іпотечний або заставний кредит), векселі тощо. 
1 8 
На ринку титулів власності продаються і купуються права на отримання 
доходу від вкладення грошей, які підтверджують участь інвесторів у капіталі 
підприємства 
Акції (як і паї та депозитарні розписки) є одним із найпоширеніших видів 
цінних паперів, які, будучи титулом власності, принципово відрізняються від 
облігацій та інших цінних паперів, що лише підтверджують надання або 
отримання позики. 
Як свідчить світовий досвід, за обсягами розміщення і фінансування 
розвинутішим є ринок бортових інструментів навпаки, - дещо розвинутішим с 
ринок титулів власності, що свідчить про необхідність розвитку облігацій як 
інструменту залучення капіталу в реальну економіку. 
За ознакою посередництва ринок капіталу поділяється на кредитний і 
ринок цінних паперів. 
Кредитний ринок є тією частиною ринку капіталів, яка функціонує в 
результаті укладення кредитних угод. Він має договірний характер і базується 
на довгостроковому позичковому капіталі, який налається у тимчасове 
користування підприємствам із метою отримання власником коштів прибутку. 
Ціна ресурсів, які продаються на цьому ринку, - позичковий відсоток. 
Ринок цінних паперів є особливою формою торгівлі фінансовими 
ресурсами, суть якої полягає у випуску та обміну цінних паперів. Сформований 
у такий спосіб капітал економісти називають фіктивним. Його накопичення не 
відображає реальною процесу нагромадження. Надмірне зростання фіктивного 
капіталу спричинили певні негативні наслідки, зокрема призводить до 
зростання інфляції. Ціна ресурсів на ринку цінних паперів - дивіденди та 
курсові різниці. 
 
1 9 
  
Рис 1.3 Класифікація ринків капіталу 
Концентрують і перерозподіляють фінансові ресурси на кредитному 
ринку передусім комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи. На 
ринку цінних паперів головним осередком торгівлі фінансами і, отже, 
ключовим його сегментом є фондова біржа. 
Взаємовідносини на кредитному ринку і відображенням процесів 
формування банками позичкового капіталу шляхом залучення ресурсів і 
надання кредитів на основі не стандартизованих боргових зобов'язань. 
Ефективність використання зазначених ресурсів визначається мірою 
повернення коштів і сплати відсотків за їх використання. 
2 0 
Суб'єкти ринку цінних паперів - це в основному емітенти, які випускають 
цінні папери, та інвестори, які їх купують. Ефективність використання ресурсів 
на цьому ринку залежить від індикативної функції - котирування цінних 
паперів. 
Цінні папери є формою вкладення грошей, а їх випуск - джерелом 
залучення і мобілізації коштів. Призначення ринку цінних паперів - створювати 
відповідні умови та забезпечувати якомога швидшу і масштабнішу 
трансформацію заощаджень у інвестиції. При цьому напрями інвестування 
визначаються попитом і пропозицією, а також можливістю отримання 
інвестором більшого прибутку за однакового ризику вкладень. Отже, цінні 
папери є специфічними інструментами перерозподілу (залежно від масштабів 
прибутку) грошових ресурсів між суб'єктами господарювання. 
Нині - в умовах зміни українським підприємствами форми власності 
(переважно державної на приватну шляхом проведення приватизації) - випуск 
цінних паперів набув особливо важливого значення. Однак прогресу в цій сфері 
не спостерігається. Таку тенденцію можна пояснити неефективністю 
проведеної приватизації, нерозвинутістю вторинного ринку та відсутністю 
пропозиції грошових коштів за рахунок зменшення заощаджень. Переважання 
державних цінних паперів також негативно позначається на розвитку ринку 
капіталів. Бо хоча ці папери й забезпечують функціонування неінфляційного 
механізму покриття бюджетного дефіциту і є інструментом державного 
регулювання, однак "перетягують на себе" кредитні ресурси комерційних 
банків основних в Україні постачальників капіталу. 
На функціонуванні ринку капіталів країн із перехідною економікою, в 
тому числі й України, відчутно позначається також зовнішній вплив. 
Заохочуючи іноземні інвестиції, держава тим самим нерідко послаблює 
зусилля, спрямовані на мобілізацію внутрішніх нагромаджень, оскільки, як 
правило, збільшує фонди споживання на суму, адекватну припливу капіталу. 
Відбувається заміщення національних заощаджень іноземними ресурсами, тим 
часом норма внутрішніх нагромаджень, залишається незмінною, а то і 
2 1 
знижується Все це не стимулює залучення інвестиційних ресурсів у реальну 
економіку. 
Одним з основних напрямів розвитку ринку капіталів є залучення 
портфельних інвестицій. Необхідно дбати і про ефективне використання 
процесу сек'юритизації, який в останні роки набуває розвитку в усьому світі. 
(Сек'юритизація - це перетворення неліквідних фінансових активів на придатні 
для продажу інструменти ринку капіталу. На практиці фінансові інститути, як 
правило, формують портфель позик малих номіналів і "передають" вимоги на ці 
платежі за основною сумою боргу та сплатою відсотків третій стороні як 
цінний напір). 
Для розвитку ринку капіталів в Україні дуже важливим є вирішення 
проблеми понятійного визначення та структуризації фінансових посередників, 
які становлять інфраструктуру ринку. їх призначення полягає у спрямуванні 
руху капіталу до найефективніших споживачів Фінансові посередники 
сприяють зменшенню ризику вкладень власників малих заощаджень, 
забезпечуючи їм сталі доходи. Відсутність фінансових посередників на ринку, 
крім іншого, може спричинити його операційне згортання та посилення 
натуралізації (бартеризації) господарського життя. 
Слід активніше залучати до участі на ринку державних позик 
небанківські фінансові установи, передусім страхові компанії та Недержавні 
пенсійні фонди. Специфіка зазначених установ пов'язана з акумулюванням саме 
довгострокового капіталу. Тобто, вони могли б фінансувати дефіцит 
державною бюджету шляхом вкладення своїх коштів у державні облігації на 
первинному ринку терміном на рік і більше. Це сприяло б пожвавленню 
державного ринку цінних паперів, а також спонукало б комерційні банки до 
кредитування реальної економіки за рахунок вивільнених ресурсів. Для 
розвитку саме українського ринку капіталів важливого значення набуває 
розширення мережі й ефективна діяльність інститутів спільного інвестування, 
передусім інвестиційних фондів, їх призначення - в акумулюванні значних 
пулів капіталів, насамперед - вільних коштів домашніх господарств. Саме вони 
2 2 
у перспективі можуть стати основними реальними постачальниками 
інвестиційних ресурсів, створивши здорову конкуренцію комерційним байкам. 
Структура фінансового механізму інвестиційно-іноваційного розвитку 
регіону, враховуючи можливості, що надаються ринком капіталів, наводиться 
на рис. 1.4. 
  
Рис1.4 Структура фінансового механізму інвестиційно-іноваційного 
розвитку регіону 
У перехідний період, коли змінюються форми власності, проходить 
реструктуризація промисловості і суспільства, велике значення мають іноземні 
інвестиції. 
Залучення інвестицій може здійснюватись різними способами, залежно 
від відносин між інвесторами й об'єктом приватизації. Головними способами є 
створення спільних підприємств, додаткова емісія акцій, залучення коштів 
міжнародних фінансових організацій та проведення конкурсів, які б 
передбачали зобов'язання щодо розвитку підприємств 
Залучення іноземних інвестицій за допомогою створення спільних 
підприємств, найбільш поширене на початку економічних реформ, досі не 
втратило своєї актуальності. Воно дає можливість налагоджувати роботу 
підприємств як під час приватизації, так і після неї. Підприємство завдяки 
2 3 
участі іноземного інвестора проходить попередню реструктуризацію, і вигода 
держави, регіону від цього може бути навіть більшою, ніж при традиційному 
продажу [27]. 
Досить привабливою є перспектива залучення додаткових коштів за 
допомогою вторинної емісії акцій. Це може стосуватися лише стабільно 
працюючих підприємств. Вони можуть емітувати свої цінні папери для 
поповнення обсягу власних обігових коштів. Такий спосіб залучення 
інвестицій, на думку експертів, ще недостатньо поширений в Україні. 
Проблема додаткових емісій полягає в тому, щоб чітко визначити обсяг емісії, 
необхідний для розвитку підприємства і в той самий час достатній для того, аби 
не втратити контролю за підприємством. Досвід такої роботи, як зазначають 
експерти, відсутній в українських підприємств Проте вже існує багато 
фінансових установ та консалтингових фірм, які консолідували провідних 
спеціалістів у цій сфері і можуть надати необхідну допомогу. Активно почали 
працювати на українському ринку міжнародні фінансові установи. Програми 
надання кредитів українським підприємствам здійснюють Європейський банк 
реконструкції і розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Фонд Nis 
Іenterprise - фонд сприяння розвитку підприємництва в нових незалежних 
державах, та деякі інші. Вони постійно розширюють сферу своєї діяльності. 
Так, в Одесі було відкрито інвестиційний фонд, створений ЄБРР за участю 
іспанських партнерів. Такі фінансові установи надають кредити на умовах, 
більш вигідних, ніж в українських банках. 
Останнім часом, як стверджують експерти, широкого поширення набула 
практика роздрібнювання пакетів акцій, призначених для продажу на 
некомерційних конкурсах. Непоодинокими є випадки, коли пакет розміром, 
приміром, 40% статутного фонду продається чотирма-п'ятьма пакетами 
розміром 5-10%. На думку експертів, така практика не дає користі нікому, крім 
тих керівників підприємств, які зацікавлені у відсутності стратегічного 
інвестора і максимальному розпорошенні акцій. Аргументи таких керівників 
щодо необхідності роздрібнювання пакетів акцій, нібито вона викликана 
2 4 
одночасним проведенням кількох інвестиційних програм, не витримують ніякої 
критики. Жоден із серйозних інвесторів не погодиться вкладати кошти у 
розвиток об'єкта, діяльність якого він не зможе потім контролювати. 
Мінімально прийнятним для стратегічного інвестора може бути пакет розміром 
більше 25% статутного фонду. Саме такий розмір дає практичну можливість 
накласти "вето" на рішення загальних зборів акціонерного товариства про зміни 
у статуті, створення і припинення діяльності філій та дочірніх підприємств, 
припинення діяльності товариств. Проте для великих транснаціональних фірм, 
що приходять в Україну всерйоз і надовго, такий пакет, як зазначають експерти, 
теж є малоцікавим. Для них важливо контролювати поточну діяльність об'єкта 
своїх інвестицій, пристосовувати його для роботи на світових ринках. Тому для 
такої категорії інвесторів інтерес становлять пакети розміром понад 50%, а 
іноді й "суперконтрольний" пакет розміром 75%. 
Для продажу великих пакетів акцій стратегічно важливих підприємств 
планують залучення фірм-радників, що мають великий досвід проведення 
аналогічних тендерів і висококваліфікованих фахівців, які змогли б надалі 
передавати свій досвід українським колегам. При проведенні конкурсів радники 
здійснюють: оцінювання потенційних ринків, аналіз виробничих ланцюгів; 
розроблення фінансової моделі експертну оцінку вартості пакета; розрахунок 
потреби в інвестиціях; підготовку інформаційного меморандуму для інвесторів; 
надання допомоги в організації та проведенні конкурсів, а також дорадчих 
послуг у проведенні переговорів і підписанні договору купівлі-продажу. В 
окремих випадках на фірму-радника мають покладатися завдання щодо 
розробки плану реструктуризації підприємства. 
Нові можливості перед українськими підприємствами відкриває 
розміщення акцій українських ПАТ на міжнародних фондових ринках. Це 
сприятиме підвищенню рейтингу українських підприємств, забезпеченню їм 
кращих умов поточного і довгострокового кредитування, що може розв'язати 
фінансові проблеми, а також підвищенню цін і попиту на акції українських 
підприємств на внутрішньому фондовому ринку. 
2 5 
Існування та ефективна діяльність підприємства в ринкових умовах 
господарювання нереальна без добре налагодженого управління його 
капіталом, тобто основними видами фінансових коштів (інвестиційних 
ресурсів) у формі матеріальних і грошових коштів, різних видів фінансових 
інструментів. Капітал підприємства є, з одного боку, джерелом, а з іншого, 
результатом діяльності підприємства. Фінансові ресурси підприємства 
направляються на фінансування поточних витрат і на інвестиції, що 
представляють собою використання фінансових ресурсів у формі 
довгострокових вкладень капіталу в цілях збільшення активів і отримання 
прибутку. 
Будь-які інвестиції пов'язані з інвестиційною діяльністю підприємства, 
яка являє собою процес обґрунтування і реалізації найбільш ефективних форм 
вкладень капіталу, спрямованих на розширення стратегічного потенціалу 
підприємства. 
Для здійснення інвестиційної діяльності підприємства виробляють 
інвестиційну політику. Ця політика є частиною стратегії розвитку підприємства 
і загальної політики управління прибутком. Вона полягає у виборі і реалізації 
найбільш ефективних форм вкладення капіталу з метою розширення обсягу 
операційної діяльності і формування інвестиційного прибутку. 
 
 
1.3. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства 
 
Для того, щоб визначати максимальну ефективність інвестиційного 
рішення, введено поняття інвестиційної привабливості підприємства. Поняття 
досить нове, в економічних публікаціях з'явилося відносно недавно і 
використовується переважно при характеристиці та оцінці об'єктів 
інвестування, рейтингових порівняннях, порівняльному аналізі процесів. 
Однією з найбільш поширених точок зору визначення сутності інвестиційної 
привабливості є її зв'язування з доцільністю вкладення коштів в підприємство, 
2 6 
яке цікавить інвестора, яка залежить від безлічі факторів, що характеризують 
діяльність економічного суб'єкта. Дана характеристика при всій внутрішній 
коректності досить розмита і не дозволяє чітко визначити критерії, керуючись 
якими інвестор приймає рішення про вкладення коштів у той чи інший 
проект[12]. 
Під цим терміном розуміють сукупність об'єктивних ознак, властивостей, 
засобів і можливостей, які обумовлюють потенційний платоспроможний попит 
на інвестиції. Таке визначення ширше і дозволяє врахувати інтереси будь-якого 
учасника інвестиційного процесу. 
Існують інші точки зору, автори [13] визначають інвестиційну 
привабливість як економічну категорію, що характеризується ефективністю 
використання майна підприємства, його платоспроможністю, стійкістю 
фінансового стану, здатністю підприємства до саморозвитку на базі підвищення 
прибутковості капіталу, техніко-економічного рівня виробництва, якості та 
конкурентоспроможності продукції. 
Оцінюючи інвестиційну привабливість з точки зору доходу та ризику, 
можна стверджувати, що це співвідношення рівня ризику і ставки дохідності 
[14]. 
Таким чином, стає очевидним, що незалежно від підходу, який 
використовує експерт або аналітик до визначення терміну «інвестиційна 
привабливість», найчастіше його використовують для оцінки доцільності 
вкладень в той чи інший об'єкт, вибору альтернативних варіантів і визначення 
ефективності розміщення ресурсів. Для підприємства можна прийняти таке 
визначення інвестиційної привабливості – це справедлива кількісна та якісна 
інтегральна характеристика внутрішніх та зовнішніх можливостей об’єкта 
потенційного інвестування залучати та використовувати інвестиційні ресурси 
для свого розвитку і забезпечувати максимізацію економічного ефекту 
суб’єктам інвестування при мінімальному інвестиційному ризику. 
2 7 
Інвестиційна привабливість важлива для інвесторів, так як аналіз 
підприємства та його інвестиційної привабливості дозволяє звести ризик 
неправильного вкладення коштів до мінімуму. 
Для визначення методики оцінки інвестиційної привабливості 
підприємства необхідно враховувати все можливе поле факторів, що впливають 
на його інвестиційну привабливість. 
Сукупність кількісних і якісних факторів інвестиційної привабливості 
підприємства наведено в таблиці 1.1. 
 Таблиця 1.1 
Фактори інвестиційної привабливості підприємства 
Фінансовий стан Ринкове оточення Корпоративне управління 
Коефіцієнт Інвестиційний клімат Інвестиційний клімат регіону, 
співвідношення регіону, в якому знаходиться в якому знаходиться 
позикових і власних підприємство підприємство 
коштів 
Коефіцієнт поточної Інвестиційна привабливість Частка державної власності в 
ліквідності галузі, до якої належить статутному капіталі 
підприємство товариства 
Коефіцієнт оборотності Географічний ринок збуту Частка акцій у вільному обігу 
активів продукції на вторинному ринку 
Стадія життєвого циклу Розмір винагороди членам 
основного виду продукції ради директорів 
Рентабельність Ступінь конкуренції на Фінансова прозорість і 
власного капіталу по товарному ринку розкриття інформації 
чистому прибутку 
Рентабельність Екологічне навантаження на Дотримання прав дрібних 
продажів по чистому природне середовище акціонерів з управління 
прибутку підприємством 
Розвиток транспортної Дивідендні виплати за 
інфраструктури останній фінансовий рік 
Підсумкова рейтингова оцінка враховує усі найважливіші параметри 
(показники) фінансово-господарської та виробничої діяльності підприємства, 
2 8 
тобто господарської активності в цілому. При її побудові використовуються 
дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, 
ефективність використання виробничих і фінансових ресурсів, стан і 
розміщення коштів, їх джерела та ін. 
Факторна оцінка оцінки інвестиційної привабливості підприємства 
необхідна коли інвестор має діло з безліччю різного роду показників, які треба 
укрупнити у групи об’єднані змістом. Подальша робота ведеться не з кожним 
показником, а з укрупненою групою – фактором. 
Показники бухгалтерської звітності іноді бувають найважливішими при 
аналізі інвесторами та акціонерами привабливості підприємства. 
Найбільш оптимальним для стратегічного інвестора є метод вартісної 
оцінки. Для його використання фінансова звітність доповнюється великим 
об'ємом зовнішньої і внутрішньої інформації, факторах вартості. 
Узагальнена інформація щодо відомих методик оцінки інвестиційної 
привабливості по відношенню до джерела вихідної інформації (зовнішні, 
внутрішні) дозволила оцінити область застосування і, відповідно, можливість 
використання для оцінки інвестиційної привабливості підприємств різних 
організаційно-правових форм (табл. 1.2). 
Тому при оцінці інвестиційної привабливості підприємства слід 
розглядати та аналізувати такі параметри (показники) як: привабливість 
продукції підприємства, кадрова, інноваційна, фінансова, територіальна, 
соціальна привабливість. 
 Таблиця 1.2 
Зіставлення методів оцінки інвестиційної привабливості підприємств 
різних організаційно-правових форм 
Ознака Рейтингова Факторна «Бухгалтерська» Вартісна оцінка 
оцінка оцінка оцінка 
Складність низька середня середня вище середньої 
Охват широкий широкий узький широкий 
показників 
2 9 
Ознака Рейтингова Факторна «Бухгалтерська» Вартісна оцінка 
оцінка оцінка оцінка 
Суб'єктивізм середній середній низький низький 
Експерти є залучаються немає немає 
Домінуюча статистична статистична інформація, інформація, що 
інформація звітність звітність формована за враховує 
стандартами інвестиційну 
обліку вартість 
грошових 
коштів і ризики 
їх отримання 
Вид результату рейтингова інтегральний відсутність вартість 
оцінки оцінка, ранг показник, ранг єдиного показника господарюючого 
інвестиційної суб'єкта 
привабливості 
Основні простота, кількісна облік облік 
переваги наочність, порівняльна ретроспективи, інвестиційної 
досвід оцінка, великий досвід вартості грошей, 
використання, комплексність використання, облік в оцінці 
облік контроль над ризиків 
ретроспективи поточними інвестування, 
операціями облік 
управлінської 
гнучкості 
Основні відсутність необхідність недосконалість складність 
недоліки порівняльної більшої систем адаптації 
оцінки, що сукупності бухгалтерського методик, 
дозволяє знань про обліку, сформульованих 
оцінити об'єкт неможливість для досконалого 
«вагу» оцінити вигоду та ефективного 
об'єкта прийнятих рішень, ринків 
що упускається 
Область оперативна і тактична оцінка для оцінка для цілей 
застосування короткострокового вибору прогнозування 
3 0 
Ознака Рейтингова Факторна «Бухгалтерська» Вартісна оцінка 
оцінка оцінка оцінка 
та стратегічного 
управління 
 
Аналіз привабливості продукції підприємства для будь-якого інвестора – 
це її конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринку. 
Конкурентоспроможність продукції багатоаспектний показник, складається з 
таких чинників: аналіз рівня якості продукції – її відповідність вітчизняним і 
міжнародним стандартам, наявність міжнародних сертифікатів якості 
продукції, надійність, довговічність, відповідність моді та ін.; аналіз рівня цін 
на продукцію, його співвіднесення з цінами конкурентів і цінами на товари-
замінники; аналіз рівня диверсифікації, тобто багатопрофільність організації, її 
здатність виживати в умовах різної рентабельності продукції, що виробляється. 
Узагальнюючим показником аналізу конкурентоспроможності продукції 
та її інвестиційної привабливості є ціна. Вона формується під впливом попиту 
та пропозиції і може побічно виражати конкурентоспроможність шляхом їх 
зіставлення. 
Аналіз кадрової привабливості підприємства характеризується трьома 
складовими: 
- діловими якостями керівника і його «команди»; 
- якістю «кадрового ядра» (працівників вищої кваліфікації); 
- якістю персоналу в цілому. 
Аналіз інноваційної привабливості підприємства – це ефект від 
середньострокових і довгострокових інвестицій в нововведення на 
підприємстві. При аналізі інноваційної привабливості підприємства 
враховується наявність: 
- стратегії технічного розвитку виробництва, як основи всіх інших 
інновацій; 
- програми інвестування виробництва з різних джерел. 
3 1 
Та зазвичай використовуються такі показники: структура основних 
засобів та ефективність їх використання, джерела технічного оновлення 
виробництва, частка прибутку на технічне переозброєння підприємства. 
Аналіз територіальної привабливості підприємства для інвесторів 
визначається наступними факторами: 
- віддаленість підприємства від основних транспортних магістралей, які 
зв'язують підприємство з іншими регіонами, наявність під'їзних шляхів для 
перевезення вантажів; 
- віддаленість підприємства від центру міста, де зосереджені установи 
місцевої влади, лідируючі організації ринкової інфраструктури та ін.; 
- ціна землі, яка багато в чому диференціюється залежно від названих 
вище критеріїв. 
Соціальна привабливість підприємства визначається соціальною 
захищеністю працівників даного підприємства. Показником соціальної 
привабливості підприємства можна вважати коефіцієнт соціальної 
привабливості, що розраховується як відношення середньої заробітної плати 
одного працівника до вартості раціональної споживчої корзини в регіоні. 
Аналіз фінансової привабливості підприємства полягає в мінімізації 
витрат і максимізації прибутку. Це багатокомпонентне поняття, що складається 
з безлічі показників, що розраховуються на основі звітних документів 
підприємства. 
Показники фінансового становища підприємства є найбільш суттєвими 
для інвесторів. 
Виділяють наступні етапи оцінки фінансової привабливості 
підприємства: 
- перший етап передбачає роботу з такими звітними документами, як 
бухгалтерський баланс і звіт про фінансові результати. На їх основі 
здійснюється розрахунок показників, що характеризують різні сторони 
фінансової привабливості; 
3 2 
- другий етап – методологічний. Він полягає в угрупованні показників по 
узагальнюючим критеріям. Пропонуються п'ять основних напрямків аналізу 
фінансового становища підприємства: структура майна; показники ліквідності; 
показники довгострокової фінансової стійкості; показники ділової активності; 
показники рентабельності; 
- третій етап оцінки складається з двох частин – розрахунку сумарних 
коефіцієнтів відхилень значень кожного порівнюваного показника від 
еталонної величини та визначення класу кредитоспроможності позичальника. 
При оцінці фінансової привабливості підприємства використовуються 
такі показники як рентабельність підприємства, ліквідність активів, фінансова 
стійкість. 
Таким чином, всі параметри (показники) аналізу та оцінки інвестиційної 
привабливості підприємства можна розділити на три групи: 
- в першу чергу інвестора, зазвичай, цікавить, що виробляється на 
підприємстві, де воно розташоване і наскільки заповзятливі його керівники та 
персонал. Тому, вихідними складовими оцінки інвестиційної привабливості є 
продуктове, кадрове та територіальне планування; 
- фінансовий аналіз та оцінка виділені як головний складових 
інвестиційної привабливості підприємства, тому що, саме, в фінансах 
підприємства, як у дзеркалі, відбиваються головні результати його діяльності 
(прибутковість, рентабельність), ділової активності (фондовіддача, оборотність 
оборотних коштів) і фінансової спроможності (показники ліквідності, 
забезпеченості власними засобами); 
- інноваційна, конверсійна і соціальна привабливість підприємства 
розглядаються як оцінки перспективності його розвитку для інвесторів. Тому 
вони виділені в окрему групу. До цієї ж групи складових можна віднести і 
приватизаційну привабливість, хоча за своєю значимістю і пріоритетності вона 
може бути віднесена і до першої групи. 
Досить цікавим є узагальнюючий методичний підхід до оцінювання 
інвестиційної привабливості підприємств А.В. Циганова [15], який містить 
3 3 
алгоритм, відповідно до якого, на першому етапі необхідно оцінити загальний 
стан технічної бази підприємства – характер технології; наявність сучасного 
обладнання; складського господарства; власного транспорту; географічне 
положення; наближеність до транспортних комунікацій. Далі слід розглянути 
номенклатуру продукції, яка випускається підприємством з точки зору її 
конкурентоспроможності, збалансованості асортименту і перспектив на ринку. 
Потім пропонується розрахувати виробничу потужність підприємства, що 
характеризує роботу основних фондів в таких умовах, при яких можна 
повністю використовувати потенційні можливості, закладені в засобах праці. 
Надалі необхідно провести оцінку соціальної сфери підприємства з метою 
встановлення її можливого впливу на інвестиційні процеси. 
Крім того, слід провести аналіз організаційної структури підприємства з 
точки зору таких факторів як: відповідність організаційної структури 
виробничому процесу, збалансованість керуючої і керованої підсистем в 
системі управління, координованість роботи окремих підрозділів і виконувані 
ними функції, рівень згуртованості колективу і наявність корпоративної 
культури і т.д. Далі необхідно оцінити статутний фонд і проаналізувати 
структуру витрат підприємства. 
Далі визначається рейтинг інвестиційної привабливості (РІП) 
підприємства. На підставі одержаної величини даного показника підприємство 
відносять до однієї з груп інвестиційної привабливості: 
- перша група (РІП = 20 і більше) – підприємство має високу 
рентабельність і воно фінансово стійко. Платоспроможність підприємства не 
викликає сумнівів. Якість фінансового та виробничого менеджменту високе. 
Підприємство має відмінні шанси для подальшого розвитку; 
- друга група (15 <РІП <20) – платоспроможність і фінансова стійкість 
підприємства знаходяться, в цілому, на прийнятному рівні. Підприємство має 
задовільний рівень прибутковості, хоча окремі показники знаходяться нижче 
рекомендованих значень. Слід зазначити, що дане підприємство недостатньо 
стійке до коливань ринкового попиту на продукцію (послуги) та іншим 
3 4 
факторам фінансово-господарської діяльності. Робота з підприємством вимагає 
зваженого підходу; 
- третя група (10 <РІП <15) – підприємство фінансово нестійке, воно має 
низьку рентабельність для підтримання платоспроможності на прийнятному 
рівні. Як правило, таке підприємство має прострочену заборгованість. Для 
виведення підприємства з кризи слід зробити значні зміни в його фінансово-
господарської діяльності. Інвестиції в підприємство пов'язані з підвищеним 
ризиком; 
- четверта група (РІП <10) – підприємство знаходиться в глибокій 
фінансовій кризі. Розмір кредиторської заборгованості великий, воно не в змозі 
розплатитися за своїми зобов'язаннями. Фінансова стійкість підприємства 
практично повністю втрачена. Значення показника рентабельність власного 
капіталу не дозволяє сподіватися на поліпшення. Ступінь кризи підприємства 
настільки глибока, що ймовірність поліпшення ситуації, навіть у разі 
докорінної зміни фінансово-господарської діяльності, невисока. 
На останньому етапі приймається рішення про доцільність інвестування в 
дане підприємство. При позитивному висновку розробляється стратегічний 
план реалізації інвестиційної політики. 
Для промислового підприємства дуже важливо забезпечувати не тільки 
високу оцінку інвестиційної привабливості в короткостроковому періоді, але і її 
довгострокову позитивну динаміку. Отже, рішення на всіх рівнях управління 
промислового підприємства повинні прийматися з урахуванням їх впливу на 
інвестиційну привабливість. 
Продумана політика господарської діяльності в значній мірі сприятиме 
високій оцінці інвестиційної привабливості і залученню необхідних коштів для 
фінансування запланованих організаційно-економічних заходів[12, 84]. 
  
3 5 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ 
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» 
 
2.1 Загальна характеристика підприємства  
 
Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (скорочено ПАТ 
«Черкасиобленерго»), створене шляхом перереєстрації державної акціонерної 
енергопостачальної компанії «Черкасиобленерго», яка була заснована 
відповідно до Указу Президента від 4 квітня 1995 р. №282/95 «Про структурну 
перебудову в електроенергетичному комплексі України» та наказу 
Міністерства енергетики та електрифікації від 17 липня 1995 р. №124 і є її 
правонаступником. 
Головною метою ПАТ «Черкасиобленерго» є одержання прибутку 
шляхом задоволення потреб споживачів електричної енергії, участь у 
виробничо-господарській діяльності Товариства по продажу, транспортуванні, 
трансформації, передачі електричної енергії, надання інших послуг та 
виконання робіт по забезпеченню суспільних потреб споживачів електричної 
енергії. 
 Прибуток Товариства утворюється згідно з стандартами ведення 
бухгалтерського обліку, як різниця між чистим доходом від реалізації продукції 
(товарів, робіт, послуг) та собівартістю реалізованою продукцією та іншими 
операційними витратами, пов’язаними з реалізацією робіт, послуг. Чистий 
прибуток –– прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після 
відрахування усіх податків у бюджет. Порядок розподілу чистого прибутку за 
кожен рік визначається щорічними зборами акціонерів.  
 Для здійснення виробничо-господарської діяльності Товариство має 
самостійний баланс, валютний та інші рахунки в банках, печатки та штампи з 
своїм найменуванням, фірмовий товарний знак, торгову марку, а також інші 
реквізити, які затверджуються Головою Правління та у разі необхідності 
3 6 
реєструються згідно з чинним Законодавством. ПАТ «Черкасиобленерго»  є 
юридичною особою і знаходиться за адресом: Україна, 18001, м. Черкаси, вул. 
Гоголя 285. 
 Основним предметом діяльності Товариства є купівля електричної енергії 
в установленому порядку; передача і розподіл електроенергії; виробництво 
електричної енергії; виробництво теплової енергії; розвиток електромереж у 
регіонах та за його межами; здійснення будівництва, реконструкції, 
капітального ремонту, ремонтно-експлуатаційних робіт, обслуговування 
електромереж та трансформаторних підстанцій; провадження будівельної 
діяльності (вишукувальні та проектно-кошторисні роботи для будівництва, 
зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж 
інженерних і транспортних мереж, обстеження та паспортизація будівель та 
споруд); провадження господарської діяльності (з проектування, монтажу та 
технічне обслуговування установок пожежної сигналізації); надання побутових 
послуг населенню та виробництво товарів народного споживання; здійснення 
державного енергетичного нагляду за технічним станом електроустановок 
споживачів електричної енергії; виготовлення, ремонт та обслуговування 
засобів вимірювання та контролю; здійснення на договірних умовах ремонтно-
експлуатаційного обслуговування магістральних електромереж 220 кВ і вище; 
надання різних видів транспортних послуг, перевезення вантажів та пасажирів 
по території України, а також в інші країни; перевірка якості, продаж, розподіл, 
здійснення всіх видів торгівлі, включаючи без обмежень фірмову, оптову, 
роздрібну, комісійну, консигнаційну та будь-які інші види торгівлі, експортно-
імпортні операції, дистриб’юторська діяльність щодо вироблених або 
отриманих від інших юридичних осіб продуктів, товарів а послуг, як на 
території України, так і за її межами у встановленому чинним Законодавством 
порядку. 
 У  своїй  діяльності  керівництво  ПАТ  «Черкасиобленерго» взаємодіє з 
місцевими органами влади, з іншими державними органами, організаціями 
інших відомств, а також з іншими підрозділами Товариства.  
3 7 
 Основними задачами діяльності ПАТ «Черкасиобленерго» є: 
- отримання електричної енергії від постачальників та виробників, продаж її 
споживачам на умовах укладення договорів за тарифами, що регулюються 
відповідно до чинного законодавства; 
- управління споживанням електроенергії, дотримання заданих показників 
якості електроенергії, забезпечення виконання планів відпуску 
електроенергії споживачам, передавання і розподілення електроенергії між 
споживачами зони діяльності ПАТ «Черкасиобленерго». 
 При виконанні своїх задач та функцій ПАТ «Черкасиобленерго» має 
право взаємодіяти з усіма напрямками, відділами, службами, іншими 
відокремленими підрозділами Товариства, організаціями та підприємствами 
інших відомств в межах наданих їм прав та повноважень по функціональних 
напрямках, згідно вимог положень, інструкцій, наказів ПАТ 
«Черкасиобленерго» та інших нормативних документів. Обсяг відповідальності 
ПАТ «Черкасиобленерго» тотожний відповідальності, яка покладена на його 
директора. 
 Управління діяльністю підприємства та підрозділів здійснюється по 
лінійній структурі управління. При такій структурі керівники підрозділів 
нижчих ланок безпосередньо підпорядковані одному керівнику вищого рівня 
управління і пов’язані з вищестоящою системою лише через нього. 
Домінуючим принципом побудови лінійної структури є вертикальна ієрархія, 
яка забезпечує простоту та чіткість підпорядкування. 
 Організаційна структура підприємства відображена на рисунку 2.1.  
Основною характеристикою такої структури є зосередження всіх 
повноважень і всієї інформації в руках керівника кожного рівня. Основними 
перевагами є швидкість прийняття управлінських рішень і доведення їх до 
виконавців, легкість контролю за роботою виконавців. Разом з тим присутні 
певні недоліки. 
Г е н е р а л ь н и й        д и р е к т о р 
Перший заступник Головний інженер Заступник Заступник Головний економіст Головний бухгалтер Заступник Заступник 
генерального генеральн.ого генеральн.ого генеральн.ого генеральн.ого 
директора директора з директора з фінансів директора по директора з 
Заступник комерційних Відділ організації Бухгалтерія забезпеченню 
головного інженера питань трудової та виробництва 
Юридичний відділ Фінвідділ соціальної роботи Служба охорони 
праці 
Виробничо- Відділ роботи з Відділ матеріально-
технічний відділ оптовим ринком Планово- технічного 
Відділ електроенергії економічний забезпечення Служба пожежної 
реформування відділ та екологічної 
власності та роботи з Відділ організації безпеки 
акціонерами будівництва Відділ торгівлі Служба 
електроенергії механізації і 
транспорту Учбово-курсовий 
Проектно- комбінат 
кошторисний відділ Відділ розподілу і 
контролю Автоколона 
електричної енергії 
Метрологічна 
служба Адміністративно-
Енергоінспекція господарський 
відділ 
Заступник головного 
інженера з 
розподільчих мереж 
Відділ економічної Помічник Контрольно- Помічник Відділ з питань 
безпеки генерального ревізійний відділ генерального надзвич.ситуацій 
Служба директора директора з кадрів цивільного захисту 
розподільчих мереж та моб. роботи 
Канцелярія Відділ кадрів 
Центральна 
диспетчерс. служба 
Служба засобів 
диспетчерс. та 
технолог. управління  
Служба 
автоматизованих 
систем управління Рис. 2.1 Виробничо-організаційна структура ПАТ «Черкасиобленерго» 
 39 
Кожен керівник при лінійній структурі повинен бути 
висококваліфікованим спеціалістом, володіти різнобічними знаннями, які 
необхідні для виконання комплексу робіт по управлінню підприємством. В 
умовах сучасного рівня розвитку виробничих сил, масштабів виробництва та 
високої технологічної оснащеності ця задача стає складнішою: збільшується 
число рівнів управлінської ієрархії, кількість підпорядкованих підрозділів, а 
разом з цим їх різноманітна функціональна направленість.  
  На підприємстві постійно ведеться робота щодо укомплектування 
штатного розкладу спеціалістами та робітниками відповідної кваліфікації. 
Переглядаються і затверджуються посадові і робочі інструкції відповідно 
внесених змін до штатного розкладу. 
 Відділом кадрів ведеться аналіз зайнятості працівників на робочих 
місцях, виявляються і скорочуються нерентабельні робочі місця, замість яких  
вводяться посади, необхідні для найбільш повної і раціональної зайнятості  
працівників. 
 ПАТ «Черкасиобленерго» в своєму підпорядкуванні має структурні 
підрозділи в кожному районі Черкаської області. Станом на 31.12.2024 року 
до складу ПАТ «Черкасиобленерго» входили 23 вiдокремленi виробничi 
структурнi пiдроздiли. Дана органiзацiйна структура пiдприємства сприяє 
пiдвищенню ефективностi управлiння та покращенню звiтностi 
вiдокремлених пiдроздiлiв, що позитивно вiдображається на роботi 
товариства.  
 
2.2 Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства 
 
    Оцінювання та аналіз виробничо-господарської діяльності ПАТ 
«Черкасиобленерго» проводиться з використанням показників фінансової 
звітності за 2023-2024 роки, що в усіх суттєвих аспектах дає дійсне та повне 
 40 
уявлення про реальний склад пасивів та активів Товариства. Основні 
показники діяльності підприємства наведені в табл. 2.1. 
Таблиця 2.1  Основні показники діяльності підприємства в 2023-2024 рр. 
Показник Роки Відхилення 
2023 2024 +/– % 
1. Власний капітал, тис. грн.. 5 417 298 4 966 251 451 047 9,1 
2. Чистий дохід від реалізації продукції,     
(товарів, робіт, послуг)  тис. грн.. 1 265 976 1 687 725 421 749 33,3 
3. Собівартість реалізованої продукції     
(товарів, робіт, послуг) тис.грн. 1 325 999 1 698 648 327 649 28 
4. Валовий прибуток тис.грн. -60 023 -10 923 49 100 81 
5. Інші операційні доходи тис.грн. 192 553 117 911 -74 642 -63,3 
6. Адміністративні витрати тис.грн. 238 886 171 360 -67 526 -39 
7. Витрати на збут, тис. грн.. 0 0 - - 
8. Інші операційні витрати тис.грн. 124 355 59 613 - 64 522 -108 
9. Фінансові результати від операційної     
діяльності:     
- прибуток тис.грн. 24 056 8 249 15 807 65,71 
- збиток тис.грн. - - - - 
10. Інші доходи тис.грн. 2 102 2 114 12 0,5 
11. Інші витрати тис.грн. 166 179 13 7,83 
12. Чистий фінансовий результат     
- прибуток тис.грн. 12 490 10867 -1 623 -13 
- збиток тис.грн. - - 
13. Основні засоби (залишкова  вартість),     
тис. грн. 5 458 724 5 041 103 417 821 -7,6 
14. Середньооблікова чисельність штатних     
працівників облікового складу, осіб 3 781 3 658 -123 -3,2 
15. Фонд оплати праці усіх працівників,     
тис. грн. 629 797 785 570 155 773 24,7 
Як видно з таблиці 2.1, власний капітал підприємства у 2024 році  
в порівнянні з 2023 роком скоротився на 451 047 тис. грн або на 9,1 %. Чистий 
дохід від реалізації продукції також мав тенденцію до зростання на 33,3 % або на 
суму 421 749 тис. грн, у звітному періоді спостерігається валовий збиток 10 923, 
що зменшився на 81%. Позитивною є динаміка зменшення інших операційних 
доходів на суму 74 642 тис. грн або 63,3 %. Адміністративні витрати у 2024 році 
зменшилися на 39 % або на суму 67 526 тис. грн, також  зросли інші доходи 
підприємства на 0,5 % (12 тис. грн) та інших витрати на 7,83 %  
(13 тис. грн).  Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) зросла 
на 372 649 тис. грн або на 28 %. З вище наведених даних видно, що в 2024 році 
 41 
спостерігається значне зменшення фінансового результату від операційної 
діяльності 65,71% (15 807 тис. грн). Залишкова вартість основних засобів 
зменшилася на 417 821 тис. грн (7,6 %). В 2024 році чисельність працівників 
Товариства зменшилася майже на 3,2% і становила 3 658 особа і фонд оплати 
праці склав 785 570 тис. грн, що на 24,7 % або на 155 773 тис. грн більше за 2023 
рік, що свідчить про зростання середньої заробітної плати працівників 
товариства з 13 880 грн до 17 896 грн/міс. 
Таким чином, ПАТ «Черкасиобленерго» 2024 році отримало чистий 
прибуток в розмірі 10 867 тис. грн, що на  13 % або на 1 690 тис. грн менший в 
порівнянні з попереднім періодом.  
Узагальнені вихідні дані для аналізу структури операційних витрат за 
економічними елементами містить форма №2 фінансової звітності 
(Додаток А, Б). За цими даними можна визначити, до якого типу 
виробництва належить підприємство за переважанням використовуваних 
ресурсів (матеріало-, трудо-, чи фондомістке). Вихідні дані й розрахунки для 
операційних витрат за економічними елементами наведені в табл. 2.2. 
Таблиця 2.2   
Структура елементів операційних витрат в 2023-2024 рр. 
Роки Відхилення 
Показник 
2023 2024 +/– ,  % 
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. 
Матеріальні затрати 725 614 47,4 767 078 41,4 41 464 5,7 
Витрати на оплату праці 520 531 34.1 648 949 35 128 418 24,7 
Відрахування на соціальні 
109 266 7,1 136 621 7,4 27 355 25 
заходи 
Амортизація  42 061 2,7 64 767 3,5 22706 54 
Інші операційні витрати 133 203 8,7 236 820 12,7 103 617 78 
Разом 1 530 675 100 1 854 235 100 323 560 21,2 
Дані таблиці 2.2 свідчать про трудомісткий характер виробництва.  
У 2024 році на підприємстві ПАТ «Черкасиобленерго»  по всіх елементам витрат 
спостерігається тенденція до збільшення показників порівняно з 2023р., а саме: 
матеріальні витрати збільшилися на 41 464 тис. грн або на 5,7 %; витрати на 
оплату праці зросли на 128 418 тис. грн або на 24,7 %; відрахування на соціальні 
 42 
заходи на 27 355 тис. грн або на 25 %; амортизація –– на 22 706 тис. грн або на 54  
% та інші операційні витрати на 103 617 тис. грн або на 78 %. 
Дані з вище наведеної таблиці елементи операційних витрат 
проілюструємо на рисунках 2.2 і 2.3 в відсотковому відношенні відповідно за 
2023-2024 рр. 
47,40 Матеріальні
затрати
Витрати на оплату
пр34ац,1і0
Відрахування на
7,10 соціальні заходи
2,70
8,70 Амортизація
Інші операційні
витрати
 
Рис.  2.2  Структура елементів операційних витрат в 2023 році 
 
Матеріальні
затрати
41,4
Витрати на
35,0оплату праці
Відрахування на
соціальні заходи
3,5
12,7 7,4 Амортизація
Інші операційні
витрати
 
Рис. 2.3  Структура елементів операційних витрат в 2024 році 
Доходом визначається збільшення економічних вигод у вигляді 
надходжень активів або зменшення зобовязань, що призводить до зростання 
власного капіталу. Структура доходів ПАТ «Черкасиобленерго» за період 
2023-2024 роки розрахована в табл. 2.3. 
 43 
Таблиця 2.3  Структура доходів на ПАТ «Черкасиобленерго» в 2023-2024 рр. 
Роки Відхилення 
Вид доходу 2023 2024 +/– ,  % 
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. 
Чистий доход 1 265 976 84 1 687 725 90,6 421 749 33 
(виручка) від реалізації 
продукції (товарів, 
робіт, послуг) 
Інші операційні 238 886 15,8 171 360 9,2 -74 642 -31 
доходи 
Інші доходи 2114 0,2 2 102 0,2 -12 -0,5 
Разом 1 506 976 100 1 861 185 100 347 107 23 
В 2024 році ПАТ «Черкасиобленерго» отримало чистий дохід в сумі 
1 687 725 тис. грн, що на 421 749 тис. грн або на 33 % більше порівняно з 
2023 роком. Інші операційні доходи зменшись на 31 % або на 74 642 тис. грн, 
також зменшилися інші доход підприємства на суму 12 тис. грн або на 0,5 % 
та становили 2 102 тис. грн. 
 Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником, що 
характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від розміру 
прибутку, отриманого підприємством, залежить формування  обігових 
коштів, виконання зобов'язань перед бюджетом, платоспроможність 
підприємства та ін. Величина прибутку ПАТ «Черкасиобленерго» за період 
2023-2024 рік збільшився на 347 107 тис грн., а це на 23 % більше ніж у 
2023 році і склав 1 861 185 тис. грн. 
Ділова активність підприємства характеризується абсолютними і 
відносними результативними показниками використання ресурсів та 
обсягами господарської діяльності. Показники оцінки ділової активності ПАТ  
«Черкасиобленерго» за даними фінансової звітності за 2023-2024 роки 
представлено в табл. 2.4 
 44 
Таблиця 2.4   
Розрахунок показників для оцінки ділової активності ПАТ «Черкасиобленерго» 
за період 2023-2024 рр. 
Роки  Відхилення 
Назва показників 
2023 2024 +/– % 
1. Продуктивність праці, тис.грн/роб. 128,8 186,4 57,6 44,7 
2. Фонд оплати праці:     
- річний, тис.грн. 629 797 785 570 155 773 24,7 
- місячний, тис. грн. 52 483 65 464 12 981 24,7 
3. Коефіцієнт оборотності оборотних активів 8,67 63 838 1,2 13,84 
4. Тривалість обороту оборотних активів, днів 42 36,98 -5,02 -11,95 
5. Фондоозброєність праці, тис.грн/роб. 143 162 19 13,3 
6. Фондомісткість господарської діяльності, 1,11 0,87 -0,24 -21,6 
грн/грн. 
7. Матеріаловіддача, грн/грн. 12,23 12,21 -0,02 -0,2 
8. Матеріаломісткість господарської діяльності, 0,082 0,082 0 - 
грн/грн. 
З даної таблиці 2.4 спостерігається в 2024 році підвищення показника 
продуктивності праці на 45 %, фонд оплати праці зріс майже на 24,7 % в 
порівнянні з попереднім періодом, також мали тенденцію зростати коефіцієнт 
оборотності оборотніх активів майже на 14 %, при цьому тривалість обороту 
зменшилася на 12 % в порівнянні з 2023 роком, фондоозброєнність збільшилась 
на 13 %, матеріаломісткість не змінилася, а фондо- та трудомісткість 
господарської діяльності і матеріаловіддача зменшилися в даному періоді, 
відповідно на 22  % і 37,5 %. 
Аналіз трудового потенціалу ПАТ «Черкасиобленерго» 
Найбільш важливим елементом трудового потенціалу і головним 
джерелом розвитку економіки є люди, тобто їх кваліфікованість, освіта, 
підготовка, мотивація діяльності. Існує безпосередня залежність 
конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості 
трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій. 
Із забезпеченням робочою силою тісно пов’язане питання закріплення 
кадрів на підприємстві. Рух робочої сили ПАТ «Черкасиобленерго» за період 
2023-2024 роки представлено в таблиці 2.5 
 45 
Таблиця 2.5   
Рух робочої сили на ПАТ «Черкасиобленерго» в 2023-2024 рр. 
Назва показника Роки  Відхилення 
2023 2024 +/– % 
1. Середньооблікова кількість працюючих, осіб 3 781 3 658 123 3,25 
2. Прийнято працівників, осіб 585 423 162 27 
3. Вибуло працівників, осіб в т.ч.: 307 329 -22 7,1 
-за власним бажанням, звільнені за прогул та ін.     
порушення трудової дисципліни, невідповідність     
займаній посаді 302 121 -181 59 
-з причин скорочення штатів 5 8 3 60 
З таблиці 2.5 рух робочої сили спостерігається тенденція зменшення в 
2020 році середньооблікової кількості працівників на 123 особи, а також 
зменшився відсоток прийнятих працівників на 27 % (162 особи), але й вибуло на 
7,1 %  (22 особи) більше ніж попередній 2023 рік, а саме: за власним бажанням, 
звільнені за прогул та ін. порушення трудової дисципліни, невідповідність 
займаній посаді 329 особи, що на 22 більше,  з причин скорочення штатів 8 осіб, 
–– на 3 особи більше за 2023 рік. 
Для оцінки якості та ефективності використання трудового потенціалу 
використовують такі показники як:  
 коефіцієнт прийому = (кількість прийнятих робітників) / (середньоспискова 
чисельність робітників); 
 коефіцієнт вибуття = (кількість вибувших робітників) / (середньоспискова 
чисельність робітників); 
 плинність кадрів = (кількість звільнених за власним бажанням, за 
порушення трудової дисципліни, з причин службової невідповідності) / 
(середньоспискова чисельність робітників); 
 продуктивність праці. 
Оскільки скорочення плинності кадрів є основним резервом 
підвищення продуктивності праці, то в ході діагностики цей показник 
підлягає ретельному дослідженню. В таблиці 2.6 розраховані показники 
наявної робочої сили на підприємстві за 2023-2024 рр. 
 46 
Таблиця 2.6  
Якісні показники наявної робочої сили на ПАТ «Черкасиобленерго»  в 2023-2024 
рр. 
Показник Відхилення 
Роки 
(+/–) 
2023 2024 
1. Коефіцієнт обороту по прийому, % 10,2 8,1 -2,1 
2. Коефіцієнт обороту по вибуттю, % 9,5 15,5 6,0 
3. Плинність кадрів, % 10,1 12,1 2,0 
4. Продуктивність праці, грн/люд. 128,8 186,4 57,6 
Отже, з проаналізованого вище та з таблиці 2.6 видно, що в 2024 році  
коефіцієнт обороту по прийму зменшується, а коефіцієнт обороту по вибуттю та 
плинність кадрів збільшуються відповідно на 2 %. 
Станом на 31 грудня 2024 року чисельнiсть штатних працiвникiв 
облiкового складу ПАТ «Черкасиобленерго» склала 3 658 осiб, позаштатних 
працiвникiв, якi працювали за цивiльно-трудовими договорами - 161 особа; 
працiвникiв, якi працювали за сумiсництвом - 4, працiвникiв, якi працювали 
на умовах неповного робочого часу - 16.  
За звiтний рiк фонд оплати працi зрiс, що свiдчить про зростання 
середньої зарплати працiвникiв товариства. Кадрова програма ПАТ 
«Черкасиобленерго» орiєнтована на визначення порядку, принципiв вiдбору 
та найму спiвробiтникiв Товариства, їх адаптацiю, навчання, допуск до 
самостiйної роботи, пiдтримку необхiдної квалiфiкацiї протягом усiєї 
трудової дiяльностi, створення ефективної матерiальної та моральної 
мотивацiї працi, стимулювання до самовдосконалення методом оцiнки та 
ротацiї персоналу, створення умов для кар'єрного росту та матерiальної 
пiдтримки при переходi вiд трудової дiяльностi до виходу на пенсiю. 
Навчання працiвникiв є одним iз основних напрямкiв розвитку 
персоналу ПАТ «Черкасиобленерго». На базi навчального центру ПАТ 
«Черкасиобленерго» проходять перепiдготовку та пiдвищують квалiфiкацiю 
працiвники пiдприємства за наступними професiями: електромонтер 
оперативно-виїзної бригади, електромонтер з обслуговування пiдстанцiї, 
електромонтер з експлуатацiї розподiльних мереж, електрослюсар з ремонту 
 47 
устаткування розподiльних пристроїв, машинiст автовишки та 
автогiдропiдiймача, контролер енергонагляду, електромонтер з експлуатацiї 
електролiчильникiв, електромонтер з ремонту i монтажу кабельних лiнiй, 23 
стропальник, електромонтер з випробувань та вимiрювань. Для iнженерно-
технiчних працiвникiв Товариства органiзовано курси цiльового 
призначення, тренажерну пiдготовку та семiнарськi заняття. Так, у 2024 роцi 
пiдвищив квалiфiкацiю та пройшов перепiдготовку 325 працiвник 
Товариства, а саме:  
- проведено первинну пiдготовку робiтникiв, якi не мають базової 
освiти:  
- за професiєю контролер енергонагляду - 52 особи;  
- за професiєю електромонтер з експлуатацiї розподiльних мереж - 43 
осiб.  
- проведено перепiдготовку квалiфiкацiї робiтникiв:  
- за професiєю машинiст автовишки та автогiдропiдiймача - 27 осiб;  
- за професiєю стропальник - 10 осiб.  
- проведено пiдвищення квалiфiкацiї електромонтерiв та 
електрослюсарiв - 101 особа.  
- проведено навчання та пiдвищення квалiфiкацiї керiвникiв, 
професiоналiв та фахiвцiв:  
- з питань охорони працi, пожежної безпеки та технiчної експлуатацiї 
новопризначених працiвникiв (директор, головний iнженер, заступник 
директора з комерцiйних питань, iнженер з охорони працi) - 36 осiб;  
- тренажерна пiдготовка оперативних працiвникiв (начальник, 
диспетчер оперативно-диспетчерської служби) - 16 осiб.  
- проведено навчання та перевiрку знань працiвникiв кол - центру - 19 
осiб.  
- проведено семiнар з головними iнженерами - 21 особа.  
Також, працiвники ПАТ «Черкасиобленерго» здобувають вищу освiту 
без вiдриву вiд виробництва у вищих навчальних закладах рiзних рiвнiв 
 48 
акредитацiї. У звiтному перiодi 35 працiвникiв Товариства навчалися без 
вiдриву вiд виробництва. ПАТ «Черкасиобленерго» тiсно спiвпрацює з 
галузевими навчальними закладами, а саме з Черкаським державним 
технологiчним унiверситетом та Черкаським полiтехнiчним технiкумом, якi 
готують фахiвцiв для електротехнiчної галузi. 
Кадрова програма ПАТ «Черкасиобленерго» орiєнтована на визначення 
порядку, принципiв вiдбору та найму спiвробiтникiв Товариства, їх 
адаптацiю, навчання, допуск до самостiйної роботи, пiдтримку необхiдної 
квалiфiкацiї протягом усiєї трудової дiяльностi, створення ефективної 
матерiальної та моральної мотивацiї працi, стимулювання до 
самовдосконалення методом оцiнки та ротацiї персоналу, створення умов для 
кар'єрного росту та матерiальної пiдтримки при переходi вiд трудової 
дiяльностi до виходу на пенсiю. 
Навчання працiвникiв є одним iз основних напрямкiв розвитку 
персоналу ПАТ «Черкасиобленерго».  
На базi навчального центру ПАТ «Черкасиобленерго» проходять 
перепiдготовку та пiдвищують квалiфiкацiю працiвники пiдприємства за 
наступними професiями: електромонтер оперативно-виїзної бригади, 
електромонтер з обслуговування пiдстанцiї, електромонтер з експлуатацiї 
розподiльних мереж, електрослюсар з ремонту устаткування розподiльних 
пристроїв, машинiст автовишки та автогiдропiдiймача, контролер 
енергонагляду, електромонтер з експлуатацiї електролiчильникiв, 
електромонтер з ремонту i монтажу кабельних лiнiй, стропальник,  
електромонтер з випробувань та вимiрювань. Для iнженерно-технiчних 
працiвникiв Товариства органiзовано курси цiльового призначення, 
тренажерну пiдготовку та семiнарськi заняття. Так, у 2024 роцi пiдвищили 
квалiфiкацiю та пройшли перепiдготовку 257 працiвникiв Товариства, iз них - 
107 робiтникiв та 150 iнженерно-технiчних працiвникiв. 
Щоквартально проводяться тематичнi семiнари та практичнi заняття iз 
працiвниками, вiдповiдальними за ведення кадрового дiловодства, 
 49 
комерцiйних служб, бухгалтерiй вiдокремлених структурних пiдроздiлiв 
Товариства, здiйснюється оцiнка якостi виконання ними функцiональних 
обов'язкiв. 
Протягом 2024 року тренiнговим навчанням на тему "Сервiсне 
обслуговування споживачiв" було охоплено близько 480 працiвникiв 
вiдокремлених структурних пiдроздiлiв ПАТ «Черкасиобленерго». 
Розроблено методичнi матерiали для проведення тренiнгу на тему: "Тайм-
менеджмент" iз серiї тренiнгiв "Ефективний менеджмент". 
Однак випуск продукції (надання послуг) залежить не стільки від 
чисельності працюючих, скільки від кількості витраченого на виробництво 
праці, визначеного кількістю робочого часу. Тому аналіз використання 
робочого часу є важливою складовою частиною аналітичної роботи на 
підприємстві. Проведемо аналіз використання робочого часу на ПАТ 
«Черкасиобленерго» за період  2023-2024 рр. в табл. 2.7. 
 50 
 
Таблиця 2.7  
Використання робочого часу на підприємстві в 2023-2024 рр. 
 
2023 рік 2024 рік Відхилення, % 
Назва показника 
Люд-год Осіб Люд-год Осіб Люд-год Осіб 
Фонд робочого часу 7667345  10968750  14,3  
Відпрацьовано 6718681  9765450  14,53  
Не відпрацьовано в т.ч.: 948664  1203300  27,8  
Щорічні відпустки 685962 3805 648794 3781 -5,42 -1,71 
Тимчасова непрацездатність 201406 2036 312458 2485 55,1 22,1 
Навчальні відпустки та інші неявки,       
передбаченні законодавством 67432 67564 0,2 
Неявки з дозволу адміністрації 7767  7932  2,12  
Прогули 304  282  -7,24  
Середньооблікова чисельність штат-       
них працівників облікового складу 3781 3658 - -123 
Аналізуючи отримані дані в таблиці 2.7, можна зробити висновок, що 
фонд робочого часу залежить від кількості працюючих на підприємстві, а  
чисельність скоротилась на 123 чол. (або 3,25%), що призвело до збільшення 
фонду робочого часу 1 875 людино-год. І склала в 2024 році 10 968 750 людино-
годин. 
Зменшення не відпрацьованого часу на 3% пов’язано з зменшенням 
щорічних відпусток (основних та додаткових) в цілому по підприємству на 5%, 
тимчасової непрацездатності на 2% та прогулів на 7%. 
Дані з вищенаведеної таблиці використання робочого часу проілюструємо 
на рисунках 2.4 і 2.5 в відсотковому відношенні. 
11,00%
Відпрацьований час
Невідпрацьований час
89,00%
 
Рис. 2.4 Структура фонду робочого часу на ПАТ «Черкасиобленерго» в 2024 р. 
 51 
12,02%
Відпрацьований час
Невідпрацьований час
87,98%
 
Рис. 2.5 Структура фонду робочого часу на ПАТ «Черкасиобленерго» в 2023 р. 
Аналізуючи рис. 2.4 та 2.5 можна зробити висновок, що структура 
відпрацьовано та невідпрацьованого робочого часу в цілому по підприємству за 
2 роки змінилася. Це має негативний виплив, оскільки це означає, що час 
непродуктивних втрат робочого часу (а саме, неявка на роботу з дозволу 
адміністрації, прогули та цілодобові простої) мають місце, а також кількість 
вихідних та святкових днів, чергових відпусток розраховуються згідно з 
встановленими стандартами. 
Взагалі можна зробити загальний висновок: керівництво підприємства 
намагається раціонально використовувати робочий час. 
Оцінка господарської діяльності підприємства, розроблена на основі 
балансу та фінансової звітності підприємства за період 2023-2024 роки. 
Важливою  складовою аналізу фінансового стану підприємства є аналіз 
грошових потоків. Від повноти і вчасності забезпечення процесу виробництва 
грошовими ресурсами залежать результати основної діяльності підприємства,  
ступінь  його фінансової стабільності і платоспроможності. 
1. Показники оцінки ліквідності активів представленні в таблиці 2.8 
Таблиця 2.8   
Показники оцінки ліквідності активів  за 2023-2024 рр. 
Оптимальний Роки Відхилення 
Показники 
рівень 2023 2024 +/– 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,2-0,35 0,017 0,002 -0,015 
Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,6-0,8 0,236 0,302 0,066 
Коефіцієнт загальної ліквідності(покриття)  0, 287 0,360 0,073 
 52 
Ліквідність (платоспроможність) підприємства –– це можливість у 
практичній ситуації, що склалася, погасити свої зобов’язання перед кредиторами. 
В вище наведеній таблиці 2.8 розраховані: коефiцiєнт абсолютної 
ліквідності, що показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути 
погашена негайно. Значення коефiцiєнта знаходиться на рiвнi значно 
меншому за рекомендоване оптимальне значення i має певну негативну 
тенденцiю до зменшення в перiодi; коефiцiєнт швидкої лiквiдностi 
вiдображає платiжнi можливостi пiдприємства щодо сплати поточних 
зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахункiв з дебiторами. 
Значення коефiцiєнта знаходиться на рiвнi значно меншому за 
рекомендоване оптимальне значення i має певну позитивну тенденцiю до 
збiльшення в перiодi; коефiцiєнт загальної ліквідності, що вiдображає скiльки 
одиниць оборотних засобiв припадає на одиницю довгострокових та 
поточних зобов'язань. Для ПАТ «Черкасиобленерго» даний коефіцієнт  в 
2024 році збiльшився в динамiцi, що свiдчить про полiпшення загальної 
лiквiдностi пiдприємства.  
2. Показники оцінки прибутковості представленні в таблиці 2.9. 
 
Таблиця 2.9   
Показники оцінки прибутковості  за 2023-2024 рр. 
Оптимальний Роки Відхилення 
Показники 
рівень 2023 2024 +/– 
Коефіцієнт рентабельності активів >0 0,09 0,13 0,04 
Коефіцієнт рентабельності продукції >0 0,134 0,140 0,006 
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу >0 0, 263 0,321 0,058 
Коефіцієнт рентабельності діяльності >0 0,06 0,04 -0,02 
Рентабельність підприємства –– це найбільш узагальнюючий показник 
його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації 
продукції, оборотність господарських коштів і фінансові результати.  
В таблиці 2.9 розраховані показники: рентабельності активів, що 
показує частку чистого прибутку в однiй гривнi вартостi активiв 
 53 
пiдприємства. Рентабельнiсть активiв ПАТ «Черкасиобленерго» збільшилась з 
9 % станом на 31.12.23 до 13 % станом на 21.12.24 р., що на 4% більше;  
коефiцiєнт рентабельностi продукції, що характеризує прибутковiсть 
господарської дiяльностi пiдприємства вiд основної дiяльностi. Станом на 
31.12.24 р. рентабельнiсть продукцiї ПАТ «Черкасиобленерго» склала 14 % i 
збільшилася порiвняно з минулим перiодом на 0,6 %; коефiцiєнт 
рентабельностi власного капiталу, що показує частку чистого прибутку у 
власному капiталi пiдприємства. Цей коефiцiєнт характеризує ефективнiсть 
вкладення коштiв у пiдприємство. Станом на 31.12.24 р. рентабельнiсть 
власного капiталу ПАТ «Черкасиобленерго» склала 32,1 %, що на 5,8 % 
більше за період станом на 31.12.23 р.; коефіцієнт рентабельності діяльності, 
що відображає наявність можливостей підприємства до відтворення та 
розширення виробництва і характеризує прибутковість діяльності 
підприємства. Станом на 31.12.24 р. рентабельність діяльності ПАТ 
«Черкасиобленерго» склала 4% і зменшилася порівняно з попереднім періодом 
на 2 %. 
3. Показники оцінки майнового стану підприємства представленні в 
таблиці 2.10. 
Таблиця 2.10   
Показники оцінки майнового стану за 2023-2024 рр. 
Оптимальний Роки Відхилення 
Показники 
рівень 2023 2024 +/– 
Коефіцієнт зносу основних засобів зменш. 0,656 0,673 0,017 
Коефіцієнт оборотності основних фондів     
(фондовіддача) збільш. 0,9 1,15 0,25 
Коефіцієнт відновлення збільш. 0,079 0,094 0,015 
В таблиці 2.10 розраховані коефіцієнт зносу основних засобів, що 
характеризує стан основних засобiв. Його зменшення в перiодi свiдчить про 
зменшення зношеностi основних засобiв підприємства, що спостерігається  
на 31.12.24 р. та коефіцієнт оборотності основних фондів, що показує ефективність 
 54 
використання основних засобів підприємства. Спостерігаємо позитивну тенденцію 
збільшення ефективності використання основних засобів ПАТ «Черкасиобленерго» 
Зробивши аналіз господарської діяльності ПАТ «Черкасиобленерго» можна 
зробити наступний висновок, що підприємство перебуває в складній економічній 
ситуації. На основі проведених розрахунків потрібно розробити методику для 
покращення його діяльності та ефективного зростання. 
 Розглянемо структуру основних засобів підприємства в таблиці 2.11. 
Таблиця 2.11 
Структура основних засобів підприємства (за залишковою вартістю) 
Найменування Роки Відхилення 
основних засобів 
2023 2024 +/-, % 
тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. 
1. Виробничого 22 296 7,12 
312 958 99,3 335 254 99,3 
призначення: 
будівлі та споруди 179 523 - 186 847 - 7 324 4,08 
машини та обладнання 124 255 - 139 113 - 14 858 11,96 
транспортні засоби 4 788 - 4 068 - -720 15,04 
Інші 4 392 - 5 226 - 834 19,0 
2. Невиробничого 271 12,38 
2 189 0,7 2 460 0,7 
призначення: 
будівлі та споруди 2 186 - 2 372 - 186 8,51 
машини та обладнання 0 - 0 -   
транспортні засоби 0 - 0 -   
Інші 3 - 88 - 85 96,6 
Разом 315 147 100 337 714 100  22 567 7,16 
Первiсна вартiсть основних засобiв товариства станом на 
31.12.2024 року становить 9 724 603 тис. грн. Ступiнь зносу основних засобiв 
складає 95 %.  
Дані з вище наведеної таблиці 2.11 Структура основних засобів  
проілюструємо на рисунках 2.6 і 2.7 в відсотковому відношенні відповідно 
виробничих та невиробничих засобів. 
 55 
тис.грн.
200000
150000
2023 рік
100000
2024 рік
50000
0
будівлі та машини та транспортні інші
споруди обладнання засоби
 
Рис.  2.6  Структура основних виробничих засобів в 2023-2024 рр. 
тис.грн.
2500
2000
1500 2023 рік
1000 2024 рік
500
0
будівлі та машини та транспортні інші
споруди обладнання засоби
 
Рис. 2.7  Структура основних невиробничих засобів в 2023-2024 рр. 
При проведенні дослідження використання основних фондів на 
підприємстві необхідно визначити, за рахунок чого збільшується обсяг 
виробництва: за рахунок збільшення кількості продукції чи за рахунок 
збільшення ціни. Для цього проаналізуємо собівартість реалізованої продукції 
(товарів, робіт, послуг) на підприємстві в таблиці 2.12 за елементами витрат на 
продукцію (послуги). 
Таблиця 2.12   
Аналіз собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в 2023-2024 
році 
 
 Роки Відхилення 
Показник 2023 2024 +/– ,  % 
тис. грн. % тис. грн. % тис.грн 
Собівартість реалізованої         
продукції (товарів, робіт, 1 325 999 100 1 698 648 100 372 649 28 
послуг), в т. ч.:  
 56 
Собiвартiсть покупної електро- 1 121 348 84,5 1 252 548 73,7 131 200 11,7 
енергiї  
Енергія зі сторони 12 758 0,95 14 563 0,86 1 805 14 
Амортизацiя основних 21 642 1,6 31 708 1,87 10 066 46,5 
засобiв 
Оплата працi та нарахування на 142 917 10,7 366 199 21,57 232 282 156 
фонд оплати працi 
Сировина i допомiжнi 11 325 0,85 18 248 1,1 6  923 61 
матерiали 
Послуги виробничого 3 282 0,2 3 542 0,2 260 8 
характеру 
Іншi витрати 12 727 1,3  11 840 0,7 -887 -7 
З таблиці 2.12 можна зробити висновок, що собівартість продукції (товарів, 
робіт, послуг) у 2024 році збільшилась на 28 % або на 372 649 тис. в порівнянні з 
попереднім 2023 роком. 
Собiвартiсть реалiзованої продукцiї (товарiв, робiт, послуг) складається 
з наступних елементів витрат: собiвартiсть покупної електроенергiї, 
собiвартiсть пального використаного для виробництва, амортизацiя основних 
засобiв, оплата працi та нарахування на фонд оплати працi, сировина i 
допомiжнi матерiали, електроенергiя та iншi витрати. Структуру елементів 
собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) зобразимо на 
рисунку 2.8 і 2.9 відповідно в 2023 та в 2024 роках. 
Cобiвартiсть покупної
електроенергiї
0,8015,2,3 Енергія зі сторони
1,6 10,7
0,95 Амортизацiя основних засобiв
Оплата працi та нарахування на
фонд оплати працi
Сировина i допомiжнi матерiали
84,5
Послуги виробничого характеру
Іншi витрати
 
Рис.  2.8  Структура собівартості релізованої продукції в 2023 році 
 57 
Cобiвартiсть покупної
електроенергiї
Енергія зі сторони
10,01,,27
21,57
Амортизацiя основних засобiв
1,87
Оплата працi та нарахування на
фонд оплати працi
0,86
Сировина i допомiжнi матерiали
73,7
Послуги виробничого характеру
Іншi витрати
 
Рис.  2.9  Структура собівартості релізованої продукції в 2024 році 
 Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг має винятково важливе 
значення. Він дозволяє виявити тенденції зміни даного показника, виконання 
плану по його рівні, визначити вплив факторів на його приріст і на цій основі 
дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей і 
установити резерви зниження собівартості продукції. 
ПАТ «Черкасиобленерго» здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть з 
постачання електроенергiї споживачам за регульованим тарифом та передачi 
електроенергiї мiсцевими електромережами напругою 154-0,4кВ на територiї 
Черкаської областi. 
Роздрібні тарифи на електроенергію для всіх споживачів, крім населення 
2023 та 2024 років наведено відповідно в таблиці 2.13. 
Таблиця 2.13 Роздрібні тарифи на електроенергію для всіх споживачів, крім 
населення 
Роки 
Од. 
2023 2024 
виміру 
27,5 кВ і вище До 27.5 27,5 кВ і вище До 27.5 
1 клас кВ  2 клас 1 клас кВ 2 клас 
коп/кВгод 885,392 964,025 1015,422 1205,205 
 В таблиці 2.13, роздрібні тарифи на електроенергію всіх споживачів, крім 
населення та населених пунктів. За останні 5 років спостерігалася тенденція 
 58 
поступового зростання цін на електроенергію, в таблиці наведено ціни на 
електроенергію за 2023-2024 рр.  
 Тарифи на електроенергію населеню відповідно місто, село та електричні 
плити по ПАТ «Черкасиобленерго» за 2023 та 2024 роки наведено в табл. 2.14. 
Таблиця 2.14   
Тарифи на електроенергію населеню (місто, село) 
 Роки 
Од. 
Населення 
виміру 2023 2024 
без ПДВ з ПДВ без ПДВ з ПДВ 
Місто коп/кВгод 194 232 360 432 
Село коп/кВгод 194 232 360 432 
В вище наведеній таблиці спостерігається зростання цін на 
електроелергію населеню напротязі попередніх років, що говорить про 
нестабільність економічної ситуації в державі. В 2021 році була ліквідована 
пільга для населення 100 кВт за тирфом 0,9 грн/кВт. 
Існує велика залежнiсть вiд сезонних змiн, наприклад в осiнньо-
зимовий перiод обумовлений ознаками, якi вимагають особливої пiдготовки 
електромереж до роботи у цей перiод:  
- зростання на 25-30% споживання електроенергiї; 
- низька температура, атмосфернi опади негативно впливають на 
експлуатацiю електромереж;  
- з причин ожеледi, сильних вiтрiв, злив, повенi можуть створюватися 
надзвичайнi ситуацiї в електромережах. 
Станом на 31.12.2024 року загальна кiлькiсть споживачiв електроенергiї 
становить 625 025 особи, з них: фiзичних – 610 650 та юридичних – 14 375 
(промислових - 790, непромислових – 13 585). За 2021 рiк надходження 
електроенергiї до мереж ПАТ «Черкасиобленерго» склало 
3 307 659 тис.кВтгод, корисний вiдпуск електроенергiї споживачам становить 
2 906 322 тис.кВтгод. Аналіз та надходження та відпуску електроенергії 
„Черкасиобленерго” за період 2023 та 2024 роки представлено в таблиці 2.15. 
Таблиця 2.15   
 59 
Аналіз надходження та корисного відпуску електроенергії 
 Роки Відхилення 
Показник 
 2023 2024 +/– % 
Надходження електроенергії,      
тис.кВтгод. 3 236 423 3 307 659 71 236 2,20 
Корисний відпуск електроенергії,     
тис.кВтгод. 2 857 863 2 906 322 48 459 1,70 
 Таким чином, з таблиці 2.15 спостерігається останнiми роками тенденцiя 
збiльшення надходження електричної енергiї при одночасному збiльшеннi 
корисного вiдпуску. Так в 2023 роцi, порiвняно з 2024 роком, надходження 
збiльшилось на 71 236 тис.кВтгод або на 2,2 %, а корисний вiдпуск 
збiльшився на 48 459 тис.кВтгод. У 2024 роцi рiст корисного вiдпуску 
електроенергiї склав 1,7 %, на 2025 рiк планується збiльшення на 5%.  ПАТ 
«Черкасиобленерго» намагається не допускати перевищення доведених 
значень нормативних втрат електричної енергiї.  
 Структура власного корисного вiдпуску електроенергiї споживачам за 
категоріями товариства відповідно в 2023 та 2024 роках зображено на 
рисунку 2.10. 
% 60
55
50
45
40
35
30
25 2023 рік
20
15 2024 рік
10
5
0
 
Рис. 2.10 Структура корисного відпуску електроенергії підприємства 
Н
П ас
р ео лм еи нС с ні ял льс о
ь в
к і 
е сг по ос жпо и
д в
а ач
р іські с
Б пю о
д ж
ж ..
е .
тні організ
Н а
а ц
с і
К е
ї
л
о ем ну і н па ул нь к
І н
ти
н іш  п
і і
 дн пе рп ир єо мм си тс вл аові споживачі
 60 
На рис. 2.7 спостерігається не значні зміни серед споживачів 
електроенергії в 2023 та 2024 роках, а саме: в 2023 році –– населення –  
37,45 %; промисловi споживачі – 30 %; сiльськогосподарські споживачі –  
9,7 %; бюджетнi органiзацiї – 6,01 %; населені пункти – 0,9 %; комунальні 
підприємства – 3,7 %; інші непромислові споживачі – 11,9 %, а в 2024 році –– 
населення – 37,12 %; промисловi споживачі – 31 %; сiльськегосподарські 
споживачі – 9,5 %; бюджетнi органiзацiї – 5,7 %; населені пункти – 1,01 %; 
комунальні підприємства – 3,4 %; інші не промислові споживачі – 12,3 %. 
 За iнвестицiйною програмою товариства на заходи по зниженню та 
недопущенню понаднормативних витрат електроенергiї витрачено 
4 972,06 тис.грн. Особливiстю стану розвитку електроенергетичної галузi є 
прямий взаємозв'язок iз станом розвитку всiх галузей народного 
господарства України, адже обсяги передачi та постачання електроенергiї 
залежать вiд обсягiв її споживання. Основними ризиками в дiяльностi 
товариства є неповна оплата споживачiв за спожиту електричну енергiю. Так 
станом на 01.01.24 року дебiторська заборгованiсть склала 1 592 393 тис.грн 
(з ПДВ).  
У своїй дiяльностi товариство керується нормами чинного законодавства. 
Продаж електричної енергiї споживачам компанiя здiйснює згiдно "Правил 
користування електричною енергiєю".  
 Тому ПАТ «Черкасиобленерго» регулярно проводить роботу із 
споживачами по зменшенню заборгованості за використану електроенергію. 
Зокрема, постійно проводяться рейдові перевірки для виявлення порушень 
електроспоживання, крадіжок електроенергії та збільшення проплати за 
використану електроенергію. 
 Конкурентами в галузi для ПАТ «Черкасиобленерго» є незалежнi 
постачальники. На протязi 2024 року на територiї лiцензованої дiяльностi 
ПАТ «Черкасиобленерго» здiйснювали пiдприємницьку дiяльнiсть з 
постачання електричної енергiї за нерегульованим тарифом сiм лiцензiатiв, 
якi отримували електроенергiю з ОРЕ. Обсяг закупленої ними електричної 
 61 
енергiї становив - 1 005 532 тис.кВтгод. та 13 449 тис.кВтгод. були виробленi 
власними та орендованими ГЕС та когенерацiйними установками. За 2024 рiк 
обсяг переданої електричної енергiї мiсцевими (локальними) мережами по 
ПАТ "Черкасиобленерго" становив 877 551 тис.кВтгод., що складає 30,2 % 
вiд загального корисного вiдпуску. 
 Проведемо аналіз середовища функціонування ПАТ 
«Черкасиобленерго» в таблиці 2.16 за наступними групами факторів: 
політичними, виробничо-технологічними, соціальними, екологічними, 
фінансово-економічними. Всі ці фактори мають або прямий, або 
опосередкований вплив на діяльність підприємства. Але на переважну 
більшість факторів підприємство не має впливу, оскільки вони лежать в 
законодавчій площині, і їх вирішення можливе лише на законодавчому рівні. 
Проте підприємству необхідно розробляти пропозиції та проекти різних 
програм для покращення діяльності підприємства та створення можливостей 
для переходу на інноваційний шлях розвитку. 
Таблиця 2.16   
Основні фактори, що впливають на діяльність ПАТ  «Черкасиобленерго» 
Група Опис проблем Ступінь впливу на діяльність Які зміни, що 
факторів незначний середній значний прогнозуються, мають 
вплив вплив вплив вплинути на підприємство 
Політичні Нестабiльнiсть  +  Прийняття вiдповiдних 
законодавства та законодавчих актів, 
його протирiччя, усунення їх протиріч. 
вiдсутнiсть сталої Створення вiдповiдних 
державної концепцiї умов для ефективного 
розвитку електро- управління електроенерге-
енергетичної галузi. тичною галуззю. 
Фінансово- Проблема розрахун-  +  Створення ефективної 
економічні кiв за електроенер- нормативно-правової бази в 
гiю. Крадiжки частині припинення 
електроенергiї та безоплатного відпуску 
безоблiкове її електроенергії, вiдповiдаль-
споживання. ностi за виявленi крадiжки i 
безоблiкове споживання 
електроенергiї; внесення в 
дiюче законодавство змiн, 
що дозволяє притягувати до 
кримiнальної вiдповiдально-
стi за розкрадання електрич-
ної енергії. 
 62 
Виробничо- Морально- застарiла   + Поновлення виробничої 
технологічні та фiзично зношена бази товариства, зміна 
значна частина застарілого обладнання, 
устаткування проведення капітальних 
електричних мереж. ремонтів. 
Соціальні Зниження платоспро-  +  Покращення добробуту та 
можностi споживачiв підвищення соціального 
електроенергiї. захисту населення, 
Розкрадання кольо- запровадження криміналь-
рових металiв з лiнiй ної та адмiнiстративної  
електропередач та вiдповiдальностi за 
трансформаторних крадіжки та псування 
пiдстанцiй електрообладнання. 
Екологічні Руйнування   + Підвищення технічного 
електрообладнання рівня обладнання 
в результатi природ- електромереж, 
них явищ (зливи, використання більш 
ожеледь, сильнi надійних матерiалiв та 
пориви вiтру). обладнання 
Товариством експлуатується 39 трансформаторних пiдстанцiй 
напругою 110-154 кВ, 134 пiдстанцiї напругою 35 кВ, загальна потужність 
трансформаторних пiдстанцiй напругою 35-150 кВ складає 2148,9 МВА, 
також    експлуатується     8981     трансформаторна     пiдстанцiя     напругою  
6-20/0,4 кВ, загальною потужністю 1672,7 МВА. 
Загальна протяжність повітряних лiнiй електропередач напругою 0,4-
154 кВ складає 36442 км, кабельних лiнiй напругою 10-0,4 кВ - 2203 км. 
Обсяг яких складає 162,5 тис. умовних одиниць. Загальна кiлькiсть 
повітряних лiнiй 0,4кВ - 20 374 км, з них: - побудовано на дерев'яних опорах 
- 6 095 км; - побудовано ізольованим проводом – 137 км.  
На основі аналізу інформації про діяльність підприємства проведемо 
SWOT-аналіз (табл.2.17).  
Таблиця 2.17 
SWOT-аналіз діяльності ПАТ «Черкасиобленерго» 
Внутрішнє середовище Сильні сторони Слабкі сторони 
 1. Монопольне становище 1. Морально застаріле та фізич-
 на ринку (контроль ринку) но зношене устаткування 
 2. Покращення якості електромереж 
 надання послуг 2. Недостатність оборотних 
 3. Ефективна система коштів  
 управління персоналом 3. Несвоєчасні розрахунки за 
 4.Освоєння нових техноло- електроенергію 
 гій транспортування та 4.Відсутність можливості роз-
 63 
 виробництва електроенергії ширення виробництва електро-
 5. Наявність висококваліфі- енергії через брак фінансування  
 кованих трудових ресурсів 5. Існування крадіжок і безоблі-
 6. Державна підтримка кового споживання 
 розвитку галузі електроенергії  
Зовнішнє середовище 6. Відсутність обігових коштів 
Можливості   
1.Відсутність конкуренції - освоєння та використання - виявлення та усунення 
2.Використання сучасних сучасних технологій; безооблікового споживання 
технологій для розвитку - державне сприяння електричної енергії; 
галузі розвитку галузі - залучення інвестора. 
3. Залучення інвесторів 
4. Розробка та подання 
відповідного законопроек-
ту, що дозволив би притя-
гувати до кримінальної 
відповідальності за грубе 
порушення умов договору 
Загрози   
1.Політична нестабільність  - поступовий перехід - подати клопотання а 
2. Світове зростання цін виробництва Міністерство енергетики для 
на енергоносії електроенергії на можливості ринкового 
3.Інфляція поновлювальні джерела встановлення цін 
4. Державний контроль в 
сфері ціноутворення  
 
Особливістю стану розвитку електроенергетичної галузі є прямий 
взаємозв'язок із станом розвитку всіх галузей народного господарства 
України, адже обсяги передачі та постачання електроенергії залежать від 
обсягів її споживання. В сучасних умовах обсяги споживання електроенергії 
зростають, тому підприємству необхідно своєчасно реагувати на зростаючі 
потреби споживачів та забезпечить якісне і своєчасне постачання 
електроенергією. 
 
2.3 Оцінка інвестиційної діяльності 
 
Діяльність ПАТ «Черкасиобленерго» є надзвичайно важливою для 
Черкаського регіону. В сучасних умовах всі –– як виробники, так і споживачі 
прямо, або опосередковано залежать від діяльності досліджуваного 
підприємства. Від його розвитку залежить і розвиток інших підприємств, 
 64 
тому підприємству необхідно розвиватись використовуючи сучасні 
технології та передовий досвід.  
ПАТ «Черкасиобленерго» продовжує поступову роботу в сфері 
розвитку підприємства. На підприємстві не має ні підрозділу, ні відділу, ні 
служби, яка б відповідала за загальний розвиток. Проте, тим не менше, 
підприємство щорічно розробляє програми інвестиційного розвитку. 
В 2024 році за інвестиційною програмою розвитку товариства було 
виділено кошти на будiвництво, модернiзацiю та реконструкцiю електричних 
мереж i обладнання було витрачено 42 872,9 тис.грн., що становить 2 % вiд 
запланового, з них на будiвницво нових лiнiй електропередач та підстанцій – 
16 664 тис.грн., на реконструкцiю лінії електропередач (ЛЕП) та підстанцій 
(ПС) – 4 782,6 тис.грн. На модернiзацiю та закупiвлю транспортних засобiв 
витрачено 3 362тис.грн. З розробленої програми на основі виконаних завдань 
видно, що товариство намагається поліпшити ситуацію з застарілими 
основними фондами, оновити їх або модернізувати для підвищення ведення 
ефективності господарської діяльності. Більш детально інвестиційну 
програму розглянемо в таблиці 2.18 Звіт з виконання інвестиційної програми 
за 2024 рік. 
Таблиця 2.18   
Звіт з виконання інвестиційої програми за 2024 рік 
№ Заплановано на Виконано в Відхилення, 
Найменування складових цільової 
п/п звітний період, звітному періоді, тис. грн. 
програми 
 тис. грн. тис. грн. 
1.Будівництво, модернізація та рекон-    
струкція електричних мереж та 42 106,9 42 872,9 766,0 
обладнання: 
1.1 Розвиток, модернізація та    
будівництво електричних мереж 39322,9 40472,6 1 149,7 
1.1.1 Заміна зношеного обладнання 3 388,5 3 905,323 516,823 
1.1.2 Удосконалення схем та розвиток    
електрич-них мереж 24 546 24 262,92 -283,08 
1.1.3 Усунення невідповіднстей    
обладнання електричних мереж    
вимогам директивних матеріалів, 1 408,9 1 039,837 -369,063 
циркулярів та виконання приписів 
 65 
1.1.4 Будівництво в населених пунктах    
нових  ПЛ-0,4 кВ з використанням    
самоутримуючих ізольованих 9007,5 10 556,52 1 549,02 
проводів  
1.1.5 Влаштування розвантажування    
підстанцій 972,0 708,0 -264,0 
1.2 Інше 2 784,0 2 400,3 -383,7 
2. Заходи по зниженню та/або недопущен-    
ню понаднормативних витрат електро- 4 950,8 4 972,06 21,26 
енергії 
2.1 Покращення обліку електроенергіїї,    
в т.ч. 4 950,8 4 972,06 21,26 
2.1.1 Впровадження обліку електроенергії    
на мережі структурних підрозділів  150 144,1 -5,9 
2.1.2 Впровадження обліку споживання    
електроенергії населенням: 4 800,8 4 827,960 27,16 
3. Впровадження та розвиток АСДТК 760 528,81 -231,19 
3.1 Придбання та впровадження засобів    
диспечерсько-технологічного 760 528,81 -231,19 
управління 
4. Впровадження та розвиток    
інформаційних технологій: 745 714,017 -31 
4.1 Модернізація існуючих та закупівля    
нових засобів комп'ютеризації 575 534,417 -40,583 
4.2 Інформаційна система управління    
виробництвом 70 78,2 8,2 
Продовження таблиці 2.18  
№ Заплановано на Виконано в Відхилення, 
Найменування складових цільової 
п/п звітний період, звітному періоді, тис. грн. 
програми 
 тис. грн. тис. грн. 
4.3 Інше 100 101,4 1,4 
5. Впровадження та розвиток систем    
зв'язку та телекомунікацій: 905,9 885 -20,9 
5.1 Системи зв'язку та телекомунікацій,    
у т.ч. 905,9 884,962 -20,978 
5.1.1 Впровадження корпора-тивного    
звязку компанії 630 631,34 1,34 
5.1.2 Заміна диспечер. комута-торів на    
цифрові АТС 100 99,6 -0,4 
5.1.3 Модернізація існуючих видів    
зв'язку (радіо) 175,9 153,982 -21,918 
6. Модернізація та закупівля транспортнх    
засобів 3 419 3 362 -57 
6.1 Транспортні засоби і механізми 3 359 3 044,6 -314,4 
6.2 Обладнання 60 317,6 257,6 
7. Інше 
3 349 3 468 119 
7.1 Будівництво адмінкорпусу ПАТ    
«Черкасиобленерго» 1 255,6 2 301,28 1 045,68 
7.2 Буд-цтво слюсарно-меха-нічної    
майстерні по вул. Ватутіна,82 в м. 1 355,6 675,76 -679,84 
 66 
Черкаси  
7.3 Розвиток УКК ПАТ    
«Черкасиобленерго» 60 55,24 -4,76 
7.4 Придбання засобів захисту для    
виконання робіт в ел.установках 413,9 336,28 -77,62 
7.5 Будівля енергозбуту Черкаського    
РЕМ (проект і початок буд-цтва) 263,9 99,44 -164,46 
Разом 56 236,6 56 802,8 566,2 
Як видно з таблиці інвестиційна програма підприємства передбачає 
наступні напрямки роботи:  
1. Будіництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та 
обладнання. Даний напрямок передбачає комплекс заходів, що спрямовані на 
заміну зношеного обладнання, такого як –– силові вимикачі, запобіжні 
пристрої, заміна зношених повітряних ліній на об'єктах з підвищеною 
небезпекою, будівництво нових ліній електропередач та трансформаторних 
підстанцій для розвантаження існуючих ліній електропередач. Також 
проводиться модернізація існуючого обладнання з встановлення 
устаткування з мікропроцесорним керуванням; заміна силових 
трансформаторів з низьким коефіцієнтом корисного використання (ККВ) на 
більш сучасніші. На фінансування даного комплексу заходів було 
передбачено 42 106,9 тис.грн. Фактично профінансовано 42 872,9 тис.грн., 
що на 766,0 тис.грн. більше ніж заплановано. Перевитрати пов’язані з 
підвищенням ціни на обладнання. Фінансування даних заходів в переважній 
більшості здійснювалось за рахунок амортизаційних відрахувань. 
2. Заходи по зниженню та/або недопущенню понаднормативних витрат 
електроенергії, які включають в себе заходи з розробки та виготовлення 
електронних лічильників, заходи з покращення обліку електроенергії. Для 
виконання передбачених видів робіт заплановано витратити 4 950,8 тис.грн. 
Фактично використано 4 972,1 тис.грн., що на 21,3 тис.грн. більше ніж 
заплановано. Перевитрати припадають на заходи по впровадженню обліку 
споживання електроенергії населенням.  
3. Впровадження та розвиток автоматизованої системи диспетчерсько-
технологічного управління (АСДТК) передбачає розробку, придбання та 
 67 
впровадження засобів диспетчерсько-технологічного управління замість 
морально та фізично зношених і для розширення існуючих. На ці заходи 
підприємство передбачило витратити 760 тис.грн., фактично було витрачено 
529 тис.грн., що на 231 тис.грн. менше ніж заплановано. Оскільки 
підприємство приймало участь в процесі виготовлення та встановлення 
засобів управління, то це дало змогу зекономити 231 тис.грн.  
4. Впровадження та розвиток інформаційних технологій дистанційного 
керування відповідними системами. Для цього проводяться закупівля нових 
робочих станцій, нового мережного обладнання, проводиться модифікація 
застарілих мереж і комунікаційного обладнання, інших засобів 
комп'ютеризації. На заходи передбачалося виділити кошти в обсязі 
745 тис.грн., Фактично було використано 714 тис.грн., що на 21 тис.грн. 
менше ніж заплановано. ПАТ «Черкасиобленерго» через брак коштів не 
змогло закупити нові сервери, нові робочі станції та інші засоби 
комп'ютеризації.  
5. Впровадження та розвиток систем зв'язку та телекомунікацій. Розвиток 
систем зв'язку та телекомунікацій сприяє покращенню координації та 
організації виконання робіт. Для цього підприємство розвиває 
телекомунікаційну мережу зв'язку ПАТ «Черкасиобленерго», виконує 
реконструкцію існуючої мережі зв'язку, заміну диспетчерських комутаторів 
на цифрові АТС, модернізує існуючі види радіозв'язку. На виконання даного 
комплексу заходів підприємство запланувало 906 тис.грн., фактично 
використано 885 тис.грн., що на 21 тис.грн. менше. 
6. Модернізація та закупівля транспортнх засобів. Для виконання робіт 
повязаних з лініями електропередач необхідні відповідні транспотрні засоби 
та механізми. Для цього підприємству необхідно своєчасно модернізувати та 
виконувати технологічний парк. З цією метою планувалось виділити кошти в 
сумі 3 419 тис. грн., фактично використано 3 362 тис.грн., що на 57 тис.грн. 
менше. Оскільки використовуються спеціальні машини та механізми, то 
 68 
підприємство подало замовлення на придбання їх, але в 2024 році їх 
своєчасно не отримало. 
7. Інші витрати передбачають будівництво слюсарно-механічної 
майстерні по вул. Ватутіна, 82 в м. Черкаси, будівництво адмінкорпусу ПАТ 
«Черкасиобленерго», придбання засобів захисту для виконання робіт в 
електроустановках, придбання моторизованого інструменту для розчищення 
трас ліній електропередач, будівля енергозбуту Черкаського РЕМ (проект і 
початок будівництва). На ці заходи передбачено фінансування в розмірі 
3 349 тис.грн., фактично використано 3 468 тис. грн., що на 119 тис.грн. 
більше ніж заплановано.  
Більш детальна інформація про інвестиційну програму наведена в 
додатку Г. 
На основі вищезазначеної інформації видно, що товариство 
намагається успішно виконувати заплановану програму, хоча 
спостерігаються і деякі труднощі через брак коштів, які недоотримало за 
спожиту електроенергію та інші. 
До таких проблем, що впливають на діяльність товариства можна 
віднести:  
 старiння основних фондiв; 
 рiвень розрахункiв споживачами за поставлену електроенергію;  
 розкрадання електричної енергiї абонентами, наявнiсть абонентiв без 
облiку у зв'язку з розкраданням лічильників; 
 розкрадання кольорових металiв з лiнiй електропередач та 
трансформаторних пiдстанцiй, що призводить до додаткових витрат; 
 значна кредиторська та дебiторська заборгованiсть. 
Основним джерелами фінансування всіх заходів по розвитку 
товариства є  прибуток та амортизаційні відрахування. 
Тобто, підприємства фінансує всі програми розвитку виключно 
власними коштами. Проте забезпечити стабільний розвиток, повне оновлення 
основних фондів та перехід на нові види обладнання, які відповідають 
 69 
сучасному рівню розвитку науки і техніки дуже важко здійснити без 
інвестицій. Тому для успішного інноваційного розвитку крім власних 
фінансових ресурсів доцільно залучати інвесторів.  
Таблиця 2.19   
Обсяги інвестиційних програм на 2023-2024 рр. 
2023р.  2024р. 
 тис. грн.  тис. грн. 
Обсяг інвестицій (без ПДВ) 90327  64025 
 
На минулий (2024) рік товариством розроблена інвестиційна програма 
в обсязi 70 210,0 тис.грн., яка погоджена з Мiнiстерством палива та енергети 
України 24.11.2024 року i НАК «Енергетична компанiя України» листом за 
№67216-06/2 вiд 15.01.2024 р.; затверджена на засiданнi Наглядової Ради 
товариства (протокол №6 вiд 28.12.2024 року.)  
Програма передбачала наступнi напрямки роботи товариства та 
вiдповiднi об'єми коштiв:  
- будiвництво, модернiзацiя та реконструкцiя електричних мереж та 
обладнання – 101 554,97тис.грн.; 
 заходи зі зниження нетехнічних витрат електричної енергії- 20 301 
тис.грн.;  
 впровадження та розвиток АСДТК – 3 644 тис.грн.,  
 впровадження та розвиток інформаційних технологій – 3 684,46 
тис.грн.  
 впровадження та розвиток систем зв’язку – 1 322,57 тис.грн.  
 модернізація та закупівля колісної техніки – 3 070,74 тис.грн.  
 інше – 1 807,79 тис.грн.  
Загальна вартість інвестиційної програми – 135 385,61 тис.грн. 
Прибуток, який отримало підприємство, дає можливість оновлювати 
основні фонди та здійснювати розвиток. Проте для успішного розвитку 
необхідно не лише модернізувати існуючі виробничі потужності, але й 
розвивати нові. Це дасть змогу зменшувати конкурентний вплив і знизити 
 70 
вартість продукції. Але для цього необхідно йти по шляху інноваційного 
розвитку підприємства, розробити стратегічну програму інноваційного 
розвитку, переходити від традиційних способів виробництва електроенергії  
до альтернативних (відновлюваних) джерел, використовувати передовий 
досвід і розробки в даній галузі. 
 71 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЬНОСТІ 
ПІДПРИЄМСТВА  
 
3.1 Перспективи розвитку та впровадження альтеративних джерел 
енергії 
 
На основі теоретичного матеріалу та аналізу діяльності підприємтсва 
ПАТ «Черкасиобленерго» видно, що воно успішно функціонує на ринку та 
займає лідируюче положення. Але існують і певні недоліки, які впливають на 
ефективність його діяльность, а також погіршують конкурентні позиції. Для 
їх подолання необхідно забезпечити якісне і безперебійне постачання 
електричною енергією споживачів в повному обсязі. Для цього необхідно 
завершити реконструкцію та модернізацію ліній електропередач, що дасть 
змогу зменшити втрати електроенергії при транспортуванні; проводити 
вдосконалення і модернізацію обладнання по обліку електроенергії; 
розвивати виробництво електроенергії для забезпечення зростаючих потреб 
населення [38].  
Щорічно споживання енергоресурсів в світі зростає досить 
суттєвими темпами. Забезпечити потреби в енергоресурсах за рахунок 
використання традиційних способів (джерел) проблематично через 
вичерпність цих ресурсів. Тому для подальшого розвитку необхідно 
йти шляхом інноваційного розвитку, який в даному випадку передбачає 
використання альтернативних (відновних) джерел енергії: сонячного 
випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси та вторинних 
енергетичних ресурсів та використовувати енергозаощаджувальні 
технології. А від розвитку енергетичного потенціалу залежить і 
розвиток економічної могутності держави. 
 72 
Про зростання обсягу споживання електроенергії свідчить рис. 
3.1, що наочно ілюструє зростання обсягу відпуску електроенергії  на 
3-4 % щорічно, порівняно з минулим періодом. Динаміка зростання 
була б вищою, якби на розвиток економіки України не вплинула так 
сильно світова економічна криза, що призвела до призупинення 
діяльності багатьох потужних промислових підприємств  та військові дії 
на території України. 
тис. грн.
2 950 000
2 900 000
2 850 000
2 800 000
2 750 000
2 700 000
2 650 000
2022 2023 2024 Роки
 
Рис. 3.1 Корисний відпуск електроенергії споживачам 
Зростання обсягу споживання електроенергії викликає необхідність у 
збільшенні обсягу виробництва електроенергії на електростанціях, які 
потребують значних капітальних вкладень для реконструкції та модернізації, 
що забезпечило б економніше витрачання необхідних ресурсів. На 
виробництво електроенергії в Україні значна частка припадає на теплові та 
атомні електростанції. В процесі використання ТЕС для виробництва 
електроенергії необхідно паливо, ціна на яке щорічно зростає у звязку з 
зростанням цін на енергоносії, ускладнення умов його видобування, а також 
через їх вичерпність. В процесі використання атомних електростанцій гостро 
постає проблема по переробці та захороненню відходів. Ці процеси прямо чи 
опосередковано відбиваються і на вартості електричної енергії. Розглянемо 
динаміку зміни ціни на рисунку 3.2. 
 73 
коп./кВт.год
446500
4440
4230
4401
00
33900
378003360
334500
330
3120
3209000
22267
800
250
22400
2230
22100
1090
180011760
1500114300
1112001090
80
70
56
00
40
30
12
0000
2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 Роки
 
Рис. 3.2 Динаміна зміни ціни на електроенергію побутовим споживачам 
Провівши аналіз цін на електроенергію на рисунку 3.2 стало 
очевидним, зростання вартості електроенергії в 2014 році на 16 %, в 2015 – 
22 %, в 2016 ––25%, в 2017 – 50 %, в 2018 – 53 % в порівняні з попереднім 
періодом. Якщо порівняти ціну на електроенергію 2014 році з 2024, то вона 
зросла на  3 000 %. Отже, можна спрогнозувати, що в середньому вартість 
електроенергії з кожним роком буде зростати.  
Для розширення виробничих потужностей по виробництву 
електроенергії підприємству пропонується два проекти спорудження 
мініелектростанцій на основі відновлюваних (альтернативних) джерел 
енергії: 
 Сонячна електостанція малої потужності; 
 Вітрова електростанція малої потужності 
Аналіз передумов для розвитку сонячної енергетики.  
Потенціал сонячної енергетики дуже великий, він перевищує 
нинішнє енергоспоживання нашої планети в чотирнадцять разів. 
Цивілізація на сучасному етапі розвитку повинна цим скористатися. 
Сонячна ж енергія не має собі рівних за екологічністю і ресурсною 
базою. Матеріалом для виготовлення сонячних батарей (СБ) є кремній, що є 
одним з найпоширеніших елементів земної кори, (другим після кисню 
елементом - 29,5% маси земної кори). Один кілограм кремнію у 
 74 
фотоелектричній станції за 30 років виробляє електричну енергію, для 
виробництва якої на тепловій електростанції потрібно 75 т нафти. Тому 
кремній називають нафтою ХХІ століття.  
`Паливом` для СБ є безкоштовні сонячні промені, а не дорога і 
забруднююча атмосферу вуглеводнева сировина (вугілля, нафта, газ), чи 
небезпечне паливо АЕС. Ще одна перевага сонячних фотоелектричних 
батарей - їхня довговічність (30 років і більше), їх не потрібно ремонтувати, 
тому що в них відсутні рухомі деталі, вони герметичні, абсолютно екологічно 
чисті і безшумні під час виробництва електроенергії [22].  
На Заході сонячні фотоелектричні батареї окуповуються у середньому 
за 15 років. Розвинені країни (Німеччина, Данія, США, Японія, Швейцарія 
тощо) поступово переорієнтовують енергетику на альтернативні джерела 
енергії, у тому числі геліоустановки. В останні роки чітко видно, що ера 
вуглеводневої сировини як джерела енергії закінчується. Дуже невизначене 
майбутнє атомної енергетики. Термоядерний синтез поки перебуває в стадії 
розробки, і ніхто не може сказати, коли реакцію синтезу навчаться 
використовувати.  
Сонячна радіація - енергія випромінювання Сонця - є основним 
джерелом енергії атмосферних процесів; вона вимірюється кількістю 
тепла і виражається в мегаджоулях на 1 кв.м. Промениста енергія 
Сонця досягає земної поверхні, проникаючи через шари атмосфери, що 
частково поглинає, відбиває і розсіює сонячну радіацію.  
Пряма радіація - сонячна радіація, що доходить до земної 
поверхні у виді пучка паралельних променів, що виходять 
безпосередньо від сонячного диска. 
Розсіяна радіація - сонячна радіація, що перетерпіла розсіювання 
в атмосфері, надходить на земну поверхню з усього небесного зводу. У 
похмурі дні вона є єдиним джерелом енергії в приземних шарах 
атмосфери. 
         Сумарна сонячна радіація - сукупність прямої і розсіяної сонячної 
 75 
радіації, що надходить у природних умовах на земну поверхню. Вона 
залежить від географічної широти, висоти над рівнем моря, прозорості 
атмосфери і хмарності. У гірських районах розподіл сонячної радіації 
дуже складний, тому що її величина визначається також ще 
експозицією і крутістю схилів. Розподіл сумарної радіації представлено 
для рівнин і передгір'їв з абсолютними висотами до 600 м.  
На всій території, крім деяких районів Середньої Азії, півдня 
Східного Сибіру і Далекого Сходу, узимку переважає розсіяна радіація, 
улітку - пряма сонячна радіація. 
 
Рис. 3.3 Карта розподілу сумарної сонячної радіації в січні місяці  
 
Рис. 3.4 Карта розподілу сумарної сонячної радіації в липні місяці  
 76 
На рисунках 3.3 та 3.4 відображається інформація про кількість 
енергії, що досягає поверхні ґрунту в найхолодніший та найтепліший 
періоди року на території СНД . 
  а) 
  б) 
Рис. 3.5 Карта розподілу сумарної сонячної радіації в січні (а) та липні 
(б) місяці на території України 
Червоними лініями з цифрами позначені ізолінії сумарної сонячної 
радіації в МДж/кв.м. 
В нижче наведеній таблиці показують, що кількість сонячної 
енергії, яка досягає поверхні землі в Україні, значно переважає нині 
існуюче використання енергії за рахунок спалювання вугілля, нафти, 
газу і отриманої від атомних електростанцій [22]. 
 
 77 
Розрахунок сонячного енергетичного потенціалу України  
Таблиця 3.1  
Обсяг сонячної радіації 
Період Сонячна радіація, яка досягає поверхні грунту в Україні  
МДж/кв.м кВт•год/кв.м 
Січень 75 21 
Липень 600 167 
Рік 4 050 1 125 
Як видно з таблиці взалежності від пори року через різну 
інтенсивність сонячної радіації в Україні на 1 м2 припадає від 21 до 
167 кВт•год/кв.м, за рік в середньому можна отримати до 
1 125 кВт•год/кв.м.  
Таблиця 3.2   
Питома теплоємність 
Вид палива *Питома теплота спалювання  
МДж/кг кВт•год/кг 
Газ природний 45 12,5 
Кам'яне вугілля 27 7,5 
Нафта 45 12,5 
* Дані наведені згідно зі Справочником по физике и технике. Москва, 
Просвещение, 1989  
 
 З таблиці видно, що для отримання 1 кВт•год електроенергії 
необхідно спалити 12,5 кг природнього газу, або 7,5 кг кам'яного 
вугілля, або 12,5 кг нафти. 
Таблиця 3.3  
Порівняльна характеристика обсягу сонячної радіації та еквіваленту 
кількості палива 
Період  Сумарна сонячна Еквівалентна кількість 
радіація, яка досягає палива, млн.т  
поверні грунту в Україні  
МДж кВт•год Газ Кам'яне Нафта 
природний вугілля 
Січень 4,53E+10 1,26E+10 1 006  1 677  1 006 
Липень 3,62E+11 1,01E+11 8 049  13 416 8 049 
Рік 2,44E+12 6,79E+11 54 333  90 555  54 333 
 78 
З таблиці видно, що на територію України за рік падає така 
кількість енергії сонця, яка переважає нинішній рівень її споживання 
більше чим в п’ятсот разів. Тобто, достатньо використовувати лише 
0,5% енергії сонця, яка досягає поверхні України, щоб задовольнити 
енергетичні потреби українців.  
Аналіз вітрового потенціалу України 
Енергія вітру — це видозмінена активність сонячного випромінювання, 
і поки світить Сонце, дутимуть і вітри. Таким чином, вітер — це теж 
поновлюване джерело енергії. 
Люди використовують енергію вітру з давніх часів — досить пригадати 
вітрильний флот, який був вже в стародавніх Фінікін і інших народах, які 
жили разом з ними, і вітряних млинах. В принципі, перетворити енергію 
вітру на електричний струм, здавалося б, неважко — для цього досить 
замінити кам'яні жернова електрогенератором. Вітри дмуть скрізь, можуть 
гуляти і влітку, і зимою, і вдень, і вночі — в цьому їх істотні переваги перед 
самим сонячним випромінюванням [38]. 
Перша в Радянському Союзі вітроелектростанція потужністю 8 кВт. 
була побудована в 1929-1930 р. біля Курська, згідно проекту інженерів 
А.Г. Уфімцева і В.П. Ветчинкіна. Через рік в Криму була побудована велика 
ВЕС потужністю 100 кВт., яка була для тієї епохи найбільшою 
вітроелектростанцією в світі. Вона успішно проробила до 1942 р., втім в 
епоху війни була зруйнована. Саме в той час в країнах бувшого радянського 
союзу випускаються серійні вітроагрегати потужністю 4 і 30 кВт. і готуються 
до випуску потужніші установки 100 і навіть 1000 кВт. Робляться перші 
кроки згідно переходу з одиничних автономних ВЕС до систем, зв'язаних в 
єдину мережу багатьох вітроагрегатів великої потужності. 
Значні успіхи в створенні ВЕС були досягнуті і за кордоном. У 
багатьох країнах Західної Європи побудовані досить великі установки в 100-
200 кВт. У Франції, Данії і в деяких інших країнах були введені в 
експлуатацію ВЕС із номінальними потужностями понад 1 Мвт. 
 79 
Одна з найбільш відомих установок цього класу "Гровіан" була 
створена в Німеччині, її номінальна потужність — 3 Мвт. Але найширший 
розвиток вітроенергетика отримала в США. Ще в 1941 р. там була 
побудована перша ВЕС потужністю 1250 кВт., а нині загальна потужність 
всіх вітроелектростанцій в цій країні досягає 1300 Мвт, причому між них є 
гіганти з потужністю до 4 Мвт. Всього в світі в сьогодення налічується 
приблизно 3 млн. вітроустановок, із них лише 3,5 тис. в країнах СНД. 
Вітроенергетичні установки (ВЕУ) досягли нині рівня комерційної 
зрілості і в місцях із сприятливими швидкостями вітру можуть змагатися з 
традиційними джерелами електропостачання. З усіляких пристроїв, які 
перетворять енергію вітру на механічну роботу, в переважній більшості 
випадків використовуються лопатеві машини з горизонтальним валом, що 
встановлюється згідно напряму вітру. Набагато рідше застосовуються 
вітроелектростанції з вертикальним валом[22]. 
Вітрове колесо, розміщене у вільному потоці повітря, може, в кращому 
разі, теоретично перетворити на потужність для його валу 16/27=0,59 
(критерій Бетца) потужностей потоку повітря, яке захоплюється вітровим 
колесом. Цей коефіцієнт дозволено назвати теоретичним ККД ідеального 
вітрового колеса. Насправді ККД нижче і досягає для кращих вітрових коліс 
приблизно 0,45. Це значить, наприклад, якщо вітрове колесо з довжиною 
лопаті 10 м при наявності вітру 10 м/с може видавати потужність, не більше 
85 кВт. 
Найбільшого розповсюдження з вітроустановок, які приєднуються до 
мережі, нині отримали вітроенергетичні установки (ВЕУ) з одиничною 
потужністю 100 - 500 кВт, іноді 1МВт  
Поряд із цим створюються ВЕУ з істотно більшою потужністю. У 
1978 р. в США була створена перша експериментальна ВЕУ мегаватного 
класу з розрахунковою потужністю 2 Мвт. Після цього в 1979-1982 р. в США 
побудовані і випробувані 5 ВЕУ, потужністю 2,5 Мвт. Найбільша для того 
часу ВЕУ (Гровіан) потужністю 3 Мвт була побудована в Німеччині в 
 80 
1984 р., але, на жаль, вона відпрацювала лише декілька сотень годин. 
Побудовані трохи пізніше в Швеції ВЕУ Wts-3 і Wts-4 потужністю 5 і 4 Мвт 
були встановлені в Швеції і США і проробили 20 і 10 тис. годин відповідно. 
У Канаді ведуться роботи згідно створення великих вітрових установок 
із вертикальною віссю (ротор Дарині). Одна така вітроустановка потужністю 
4 Мвт проходить випробування з 1987 р. Протягом 1993-2001 р. в світі було 
побудовано близько 25 ВЕУ класу «мегават». 
Розрахункова швидкість вітру для великих ВЕУ зазвичай приймається 
на рівні 11-15 м/с. Взагалі, чим більша потужність агрегату, на тим більшу 
швидкість вітру він розраховується. Однак у зв'язку з мінливістю швидкості 
вітру велику частку часу ВЕУ виробляє меншу потужність. Вважається, що 
якщо середньорічна швидкість вітру в даному місці не менше 5-7 м/с, а 
еквівалентна кількість годин в році, в якому проводиться номінальна 
потужність не менше 2000 годин, то таке місце сприятливе для установки 
великої ВЕУ і навіть вітрової ферми. 
Автономні вітроустановки кіловатного класу, призначені для 
енергопостачання дрібних споживачів, можуть установлюватися і в районах 
із меншими середньорічними швидкостями вітру. 
Сьогодні в деяких промислово розвинених країнах потужність 
вітроелектростанцій досягає помітних значень. Так, в США виробляється 
більше 1,5 млн. кВт. вітрові електростанції, в Данії виробляють близько 3 % 
спожитої країною енергії; найбільша потужність ВЕУ в Швеції, Нідерландах, 
Великобританії і Німеччині. 
У міру вдосконалення обладнання ВЕУ і наростання обсягу їх випуску 
вартість ВЕУ, а отже і вартість виробленої ними електроенергії знижуються. 
Якщо в 1981 р. вартість електроенергії виробленої ВЕУ, складала приблизно 
30 американських центів за 1 кВтгод., то нині вона складає 6-8 центів. З 
урахуванням того, що лише в 2001 р. в США велися роботи на чотирьох 
великих вітрових фермах із спільною потужністю приблизно 200 Мвт, стає 
 81 
ясно, яке заплановане Департаментом Енергетики США зниження вартості 
вітрової електроенергії. 
У країнах, які розвиваються, використання вітроелектростанцій 
пов'язане в основному з автономними установками малої потужності, які 
можуть використовуватися в селах, де системи централізованого 
електропостачання не доходять, або пошкоджені. Такі установки вже нині 
конкурентноздатні з дизелями, які працюють на паливі. Проте в деяких 
випадках мінливість швидкості вітру змушує або встановлювати паралельно 
з вітроелектростанцією акумуляторну батарею, або резервувати її 
установкою на органічному паливі. Природно, це підвищує вартість 
установки і її експлуатації, тому поширення таких установок для 
перетворення енергії вітру, поки що невелике. 
Вітроенергетика сьогодні перестала бути фантастикою і є самою 
швидкорослою галуззю серед альтернативних джерел енергії. Вітер є 
незвичайним енергоносієм, невичерпним, але який має безліч складних і 
слабо передбачених фізичних параметрів для кожного окремо взятого 
географічного місця.  
Вітроенергетична техніка порівняно з іншими джерелами енергії 
володіє очевидними перевагами. Серед них:  
 відсутність витрат на видобуток і транспортування палива;  
 низькі питомі трудовитрати на спорудження вітроенергетичних 
установок (ВЕУ) — ці витрати менші, чим для теплових і атомних 
електростанцій;  
 широкий технологічний діапазон прямого використання енергії ВЕУ 
(зокрема, автономність і робота в централізованих мережах, сумісність з 
іншими джерелами енергії);  
 короткі терміни введення потужностей в експлуатацію;  
 порівняна відсутність шкідливої дії вітроустановок на довкілля (в 
цьому відношенні вітротехніка поступається лише геліоелектростанціям). 
Слід сказати, що така техніка досить дорога. 
 82 
Найбільшого поширення в світі набула конструкція вітрогенератора із 
трьома лопатями і горизонтальною віссю обертання, хоча подекуди ще 
зустрічаються і дволопастні. Були розроблені і впроваджені в 
електроенергетику вертикально-осьові (ортогональні) вітряки. Відмінна 
особливість таких вітростанцій –– вертикальні вони здатні вловлювати вітер 
з будь-якого боку без врахування складності вітрового потоку, яких-небудь 
пристосувань до напрямку і типу вітру. Це дозволяє не враховувати при 
експлуатації станції «троянду вітрів» і інші параметри, а тільки енергетичний 
потенціал вітру. Вважається, що такі вітряки мають перевагу у вигляді дуже 
малої швидкості вітру, необхідної для пуску роботи вітрогенератора. Головна 
проблема таких генераторів - механізм гальмування. Через цю і деякі інші 
технічні проблеми ортогональні вітрові електростанції (ВЕС) не набули 
практичного поширення у вітроенергетиці [38]. 
У конструкції сучасних вітрових електростанцій закладені новітні 
наукові і експериментальні розробки використання кінетичної енергії вітру, 
що дозволили добитися високої ефективності, надійності експлуатації і 
низької вартості електроенергії, що виробляється. 
Вітроелектростанції можуть випускатися різній потужності:  
 малі 0,3 - 5 кВт,  
 середні 10-20 кВт, 
 великі 20 кВт і більше (в розробці станції до 100 кВт).  
Середні швидкості вітру в Україні на висоті 10 метрів становить 5 м/с 
(на основі даних Українського гідрометеорологічного центру), проте із 
зростанням висоти, зростає і швидкість вітру. Так на території Черкаського 
району поблизу узбережжя як правого так і лівого берега середньорічна 
швидкість вітру становить 7 – 7,5 м/с. В таких умовах доцільно вести 
будівництво вітроелектростанцій великої потужності, які б забезпечували 
потреби в електроенергії середніх та малих підприємств, або населені 
пункти. Про це свідчить інформація на рисунку 3.6. 
 83 
 
Рис. 3.6 Вітровий потенціал України [59] 
Отже, як видно з рисунку 3.6 вітровий потенціал України значний і є 
всі природні передумови для його успішного використання. 
 
3.2 Модернізація діючих енергомереж 
 
Характеристика електричних мереж Товариства станом на 31.12.2024 
року.  
1. Довжина ПЛ, всього по колу - 29 396,48км, з них:  
   150кВ - 329,51км;  
   110кВ - 1 089,08км;  
   35кВ - 2 644,70км;  
   10кВ - 9 954,19км, в тому числi на дерев'яних опорах – 66,0км;  
 84 
   6кВ - 57,02км, в тому числi на дерев'яних опорах - 0,5км;  
   0,4кВ i нижче - 15 321,98км, з них на дерев'яних опорах - 2 
482,0км;    перекидок 0,4кВ - 12 268км;  
2. Довжина КЛ, всього - 2 102,73км, з них:  
   110-150кВ - 0,24км;  
   10кВ - 1 390,68км;  
   6кВ – 17,66км;  
   0,4кВ i нижче – 694,15км  
3. Кiлькiсть знижувальних пiдстанцiй 35-150кВ i потужнiсть силових 
трансформаторiв на них, всього - 176од. та 2 348,800МВА вiдповiдно, з 
них:  
   150кВ - 9 од. та 584,3МВА;  
   110кВ - 30 од. та 1 023,4МВА;  
   35кВ - 137 од. та 741,1МВА  
4. Кiлькiсть та потужнiсть силових трансформаторiв, встановлених на 
знижувальних пiдстанцiях 3-150кВ (без врахування трансформаторiв для 
пiдключення заземлення, реакторiв та трансформаторiв власних потреб), 
всього – 10 033од. та 4 100,371МВА вiдповiдно, з них:  
   150кВ - 15 од. та 488 МВА;  
   110кВ - 57 од. та 1 097,1МВА;  
   35кВ - 232 од. та 764,33МВА;  
   3-20кВ - 9 729од. та 1 750,941МВА  
Станом на 31.12.2020р. обсяг електричних мереж в умовних одиницях   
                 всього, тис.у.о.            
170,62  у тому числi:   
   ПЛ 110-150кВ                1,71  
   ПЛ-35кВ                            3,19  
   ПЛ-3-20кВ                           11,91  
   ПЛ-0,4кВ i нижче                  26,33  
   КЛ-110кВ                             0,003  
 85 
   КЛ-35кВ                             0  
   КЛ-3-20кВ                                5,27  
   КЛ-0,4кВ i нижче                 2,00  
   РП, ТП-6-35/0,4кВ                 45,77  
   ПС - 35кВ                           18,14  
   ПС - 110-150кВ                  8,68  
   Iнше (зв'язок, телемеханiка, облiк та iнше, що пiдлягає пiдрахунку в у.о.)   
47,62  
  
Таблиця 3.2 
Баланс трансформаторiв всiх класiв напруги 
Станом на  Станом на  
Зміни (+, -)  
01.01.2024  31.12.2024  
Кі П Кі П Кі П
№  Трансформатори по ль от л от ль от
з/п  класам напруги   кі  ш у М ь ш  у
   М
кі ш  у
  М 
ст т. ж В кі т. ж В ст т. ж В
ь,   ні А ст  ні А ь,   ні А 
ст  ь,  ст  ст  
1  150 кВ  15  4ь7, 8 ,000  15  4ь8, 8 ,000  0  +1ь0, , 000  
2  110 кВ  57  1096,100  57  1097,100  0  +1,000  
3  35кВ  232  755,230  232  764,350  0  +9,100  
4  6-20 кВ  10 006  1 777,832  10 070  1 794,999  +64  +17,167  
               ВСЬОГО  10 310  4 107,162  10 374  4 144,429  +64  +37,267  
  
 
 
Наявнiсть лiнiй електропередачi (по трасi)  
Зміни (+, -)  
№  Станом на  Станом на  
Найменування об'єктів  Од. вим.  
з/п  01.01.2022  31.12.2022 км  
1  ПЛ 154кВ  км  315,63  315,63  0  
2  ПЛ 110кВ  км  772,50  772,50  0  
3  ПЛ 35кВ  км  2 404,84  2 404,84  0  
4  ПЛ 20кВ  км  0  0  0  
5  ПЛ 10кВ  км  10 030,97  10 038,60  +7,63  
6  ПЛ 6кВ  км  56,72  56,73  +0,01  
7  ПЛ 0,4кВ  км  15 071,89  15 084,61  +12,72  
  Всього ПЛ  км  28 652,55  28 672,91  +20,36  
 86 
8  КЛ 110кВ  км  0,24  0,24  0  
9  КЛ 10кВ  км  1 375,50  1 390,68  + 15,18  
10  КЛ 6кВ  км  16,57  17,66  +1,09  
11  КЛ 0,4кВ  км  686,76  694,15  + 7,39  
  Всього КЛ  км  2 079,07  2 102,73  +23,66  
 
 
Значні резерви економії енергетичних ресурсів наявні в 
електромережах. В нашій країні втрати в електричних мережах сягають 
12-14 %, а за іншими статистичними даними до 18 %. Перш за все, це 
обумовлено відсутністю систем обліку, що дозволяє використовувати її 
майже без обмежень, застарілим обладнанням електромереж, 
крадіжками обладнання. 
Проте існують і значні технологічні втрати, і не слід забувати, що 
на початку 1990-х років втрати у вітчизняних електромережах були на 
рівні 6-8 %, такі ж втрати і в електричних мережах розвинутих країн.  
Основні технологічні втрати електроенергії в мережах це:  
навантажувальні втрати в проводах ліній електропередачі (ЛЕП) 
та обмотках силових трансформаторів підстанцій;  
втрати в залізі осердь трансформаторів при неробочому ході;  
втрати на корону проводів ЛЕП; 
втрати на власні потреби; 
втрати в компенсаційних пристроях (конденсаторні батареї, 
синхронні компенсатори, статичні тиристорні компенсатори та ін.);  
Заходи зі зниження втрат в мережах слід вибирати виходячи з 
принципу досягнення мінімуму приведених затрат при виконанні умов 
по надійності електропостачання і якості електроенергії.  
Проведені оціночні розрахунки вказують, що найбільш 
ефективними заходами є технічні заходи  щодо компенсації реактивної 
потужності. Питоме зниження втрат при встановленні БСК в мережах 
 87 
споживачів, що отримують живлення від трансформаторів 220/6 -10 кВ, 
вкладає 70 тис.кВт.г в рік на 1 Мвар реактивної потужності батареї; від 
трансформаторів 110/6-10 кВ — 200 тис.кВт.г в рік; від 
трансформаторів 35/6-10 кВ — 300 тис.кВт.г в рік. Таким чином, 
проведення комплексних заходів — є ефективним способом зниження 
втрат електроенергії в системах електропостачання промислових 
підприємств. 
Величина втрат в лініях і мережах визначається їх технічними 
параметрами і струмом навантаження, кВт, ΔРл = 1,1 n ρ I2 L/Sл 10−3 , 
де 1,1 — коефіцієнт, що враховує опір перехідних контактів, скручення 
жил і способів прокладки ліній; 
n — число фаз ліній; 
L — довжина ліній, м; 
Sл — поперечний переріз проводу, мм2; 
ρ — питомий опір матеріалу проводу при 20 °C (Ом*мм2/м);  
І — середнє значення струму навантаження, А. 
Втрати електричної енергії, кВт*г: ΔW = ΔРл tp 10−3.  
Втрати електроенергії в лініях залежать від значення опорів і 
струму, що пропускається через лінії. Опір діючих ліній може 
вважатися практично постійним. Звідси випливає, що для зменшення 
втрат електроенергії можливий один шлях — зменшення струму, що 
протікає через них. Зменшити значення струму можна, наприклад 
використанням у роботі значної кількості резервних ліній.  
При наявності паралельних ліній бажано з розумінь економії 
електроенергії тримати їх включеними паралельно. При використанні їх 
на паралельну роботу, сумарний (еквівалентний) опір цих мереж 
зменшиться, і, отже, втрати активної та реактивної енергії при її 
передачі скоротяться. При паралельному з'єднанні опорів 
еквівалентний опір, при припущенні що опори резервної та основної 
 88 
ліній рівні, буде в два рази нижче. Звідси випливає зменшення втрат 
активної та реактивної потужностей також у два рази. 
В мережах до 220 кВ включно існують технічні можливості 
використання зниження навантажувальних втрат потужності та енергії 
за рахунок підвищення рівня робочої напруги.  
При підвищенні рівня робочої напруги можуть дещо зрости 
втрати на корону, проте в лініях 110—220 кВ ці втрати незначні. 
Втрати на корону значні в лініях понад 330 кВ. Проте в цих лініях 
допустимі перенапруги ізоляції незначні, що обмежує використання 
такого заходу зниження втрат електроенергії як підвищення напруги в 
лініях понад 330 кВ. 
Розрахунки вказують на можливість зниження втрат енергії до 1 
% сумарних втрат в системі за рахунок оптимізації режимів робочої 
напруги. 
Скорочення терміну ремонту електромереж 
Будь-яке обладнання під час експлуатації потребує технічного 
обслуговування та ремонту. При проведенні ремонту обладнання, 
навантаження на інше (резервне) обладнання збільшується, що значно 
збільшує втрати потужності. Втрати електроенергії від проведення 
ремонту основного обладнання прямо пропорційно залежить від часу 
його проведення. Таким чином, значна тривалість ремонту призводить 
до значних втрат електричної енергії. 
Економія електроенергії в шинах 
При електропостачанні потужних приймачів електроенергії 
(електричні печі й ін.), як правило, застосовують багатополюсні 
шинопроводи. Якщо застосовувати розташування шин, як зазначено на 
рис.1б., те втрати електроенергії в такому шинопроводі будуть значно 
більше, ніж при розташуванні, показаному на рис.1а. Це пояснюється 
тим, що при розташуванні шин, показаному на рис 1а. сильно 
 89 
позначається ефект близькості, при якому різко зростає індуктивний 
опір шин і відповідно збільшується реактивна складова струму, що в 
кінцевому рахунку приводить до збільшення загального струму і 
відповідно втрат потужності й енергії. 
Характерною особливістю режимів електричних мереж до 1000 В 
є нерівномірність навантаження фаз, що призводить до збільшення 
втрат потужності та енергії. Так, при коефіцієнті асиметрії струмів, 
рівному 2 %, у вузлах навантаження при потужності одноразового 
навантаження 0,18 і потужності симетричного навантаження 0,82 
втрати потужності в трансформаторі і в лінії 0,4 кВ збільшуються на 13 
%, а втрати напруги в найбільш навантаженій фазі зростають практично 
у 2 рази порівняно з симетричним режимом. 
Основною причиною такого явища, як несиметричне 
навантаження по фазах є потужні однофазні електроприймачі та 
специфічні схеми електропостачання (наприклад, трифазні тягові 
мережі при заземленій фазі діють в трифазній електричній мережі як 
двофазні навантаження). Зазвичай випадки асиметрії в електричних 
мережах економічно обґрунтовані. Однак можливі випадки 
перевищення допустимих норм величини асиметрії за технічними 
характеристиками обладнання. Для уникнення таких явищ 
використовують різні схемні рішення. 
Додаткові втрати, що зумовлені асиметрією навантаження, 
досягають 20 % сумарних втрат, тому необхідно застосовувати для їх 
зменшення замкнені схеми ліній 0,4 кВ, зменшувати опір струмам 
нульової послідовності, збільшувати переріз нульового проводу, 
використовувати батареї статичних компенсаторів, призначених для 
підвищення коефіцієнта потужності. 
Рівномірність завантаження фаз повинна бути забезпечена в 
першу чергу за рахунок правильного розподілу однофазних і двофазних 
 90 
навантажень по фазах. Другим заходом для зменшення асиметрії в 
мережах напругою до 1000 В є установка нейтралерів на введеннях 
заземлення свинцевої оболонки кабелю. Економічна доцільність 
другого заходу визначається співвідношенням між витратами на 
встановлення нейтралерів і вартістю зекономленої електроенергії в 
результаті усунення асиметрії навантаження. 
Заходи щодо вирівнювання навантаження фаз доцільно проводити 
в трансформаторах, завантажених більш ніж на 30 % номінальній 
потужності, нерівномірністю навантаження можна зневажити, тому що 
навантажувальні втрати незначно перевищують втрати холостого ходу.  
Заходи з симетрування навантаження розподільчої мережі слід 
передбачати вже на стадії її проектування. Для цієї мети в ТП 6 — 
10/0,4 кВ бажано передбачати заміну живильного трансформатора зі 
схемою з'єднання обмоток зірка-зірка трансформатором зі схемою 
з'єднання обмоток зірка-зиґзаґ. При цьому втрати і вартість 
трансформатора зростуть на 2-3 %. Але за рахунок виключення СП 
скорочуються втрати електроенергії на 5-8 % і відпадає необхідність у 
виробництві симметрируючого устаткування. 
Аналогічне положення має місце при установці додаткових 
фільтрокомпенсиючих пристроїв (ФКП) при несинусоїдальності форми 
кривої струму і напруги. Установлюючи випрямні пристрої по 12 -24 
фазній схемі, можна значно скоротити несинусоїдальність і обійтися 
без ФКУ. 
Мережі 0,38-10 кВ 
Помітну економію енергії в електричних мережах напругою 0,38 -
10 кв дає перехід від ПЛ у розподільних мережах нижчої і середньої 
напруги до штучно синтезованих конструкцій типу КЛ. Гібридна 
конструкція, що синтезує найкращі властивості ПЛ і КЛ, називається 
повітряно-кабельною лінією (ПКЛ). Вона являє собою конструкцію, що 
 91 
складається з полегшених опор, на які підвішується спеціальний 
повітряний кабель (ПК). Конструкція ПК являє собою скручені 
струмоведучі ізоляційні жили в загальній оболонці чи без неї, з 
несучим тросом, розташовуваним чи усередині цієї оболонки, чи поза 
нею, чи спільно в одному пучку з проводами, скрученими з несучим 
тросом. ПК можна виконати на посилених ізольованих струмоведучих 
жилах, що є самонесучими, без несучого троса. ПК призначений для 
підвіски на опорах полегшеного типу за допомогою спеціальної 
арматури. ПКЛ мають наступні переваги: 
- істотне підвищення електробезпечності при експлуатації за 
рахунок зниження числа однофазних замикань на землю, 
обривів проводів і відсутності можливостей безпосереднього 
контакту зі струмоведучими частинами лінії електропередачі;  
- зниження пошкоджуваності ізоляції і підвищення 
експлуатаційної надійності унаслідок виключення факторів 
механічного впливу, характерних для ПЛ звичайного 
виконання (забруднення, накиди, перекриття повітряних 
проміжків птахами, гілками дерев тощо); 
- зменшення вітрових аварій унаслідок зменшення навантажень 
від ожеледі і вітру, відсутності моментів, що крутять, на 
опорах в аварійних режимах, значного збільшення механічної 
міцності конструкції ПК у порівнянні з проводами звичайного 
виконання; 
- легкість конструктивного виконання багатоланцюгових ліній; 
зменшення вартості будівельної частини ліній за рахунок 
спрощення конструкцій опор, збільшення довжини прольотів, 
виключення металоконструкцій, ізоляторів, контурів 
заземлення й інших елементів ПЛ звичайного виконання;  
 92 
- можливість монтажу ПК по стінах промислових і житлових 
будинків і інших інженерних споруджень, особливо в умовах 
суцільної міської забудови у великих індустріальних районах;  
- зниження реактивного опору, що приводить до поліпшення 
режиму напруги в мережі ПКЛ і збільшенню її пропускної 
здатності; 
- підвищення техніко-економічних показників за рахунок 
зниження втрат активної потужності в мережі; 
- зниження вартості додаткових КП для забезпечення 
оптимальних режимів роботи мережі;  
Основну економію електричної енергії при використанні ПКЛ дає 
зниження втрат активної потужності й енергії безпосередньо в самої 
ПКЛ, унаслідок зменшення витоків реактивної потужності по ділянках 
мережі і підвищення напруги в споживачів.  
 
 
 
3.3 Оновлення матерільно-технічної бази підприємства як 
напрям підвищення інвестиційної привабливості підприємства   
 
Запорукою ефективного ведення бізнесу в сучасних умовах є 
використання сучасних технічних засобів та їх регулярне оновлення для 
підтримання високого рівня конкурентоздатності. Технології в сучасних 
умовах розвиваються дуже швидко, і втрата конкурентних переваг приводить 
до втрати споживачів і зростанню активності конкурентної боротьби за 
споживача. 
При проведенні дослідження основних засобів і виконання 
інвестиційної програми підприємства ПАТ «Черкасиобленерго» було 
виявлено, що знос основних засобів підприємства  становить 95 %, а це 
критичний показник для підприємства. Необхідно терміново розробляти та 
 93 
впроваджувати заходи для його поліпшення. При такій ситуації навіть 
незначна аварія в енергомережі може мати надзвичайні настлідки для 
енергобезпеки споживачів.  
Можливими факторами ризику в господарськiй дiльностi Товариства є:   
- старiння та знос основних фондiв.   
- рiвень розрахункiв споживачами за поставлену 
електроенергiю  
- розкрадання електричної енергiї абонентами, наявнiсть 
абонентiв без облiку у зв'язку з розкраданням лiчильникiв.  
- розкрадання кольорових металiв з лiнiй електропередач та 
трансформаторних пiдстанцiй, що призводить до додаткових 
витрат   
- низька платоспроможнiсть промислових та побутових 
споживачiв,      
- форс-мажорнi ризики та несприятливi погоднi умови,    
- значна кредиторська та дебiторська заборгованiсть, 
- залежнiсть вiд нормативно-правових актiв Мiнiстерства 
енергетики та вугiльної промисловостi та Нацiональної комiсiї, що 
здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та 
комунальних послуг. 
Основними напрямками по заміні та модернізації енергомереж є заміна 
ліній електропередіч та транформаторних підстанцій на нові, з меншими 
втратами при передачі електроенергії. Об’єктами заміни повинні стати:  
1. Довжина ПЛ, всього по колу - 29 396,48км, з них:  
   150кВ - 329,51км;  
   110кВ - 1 089,08км;  
   35кВ - 2 644,70км;  
   10кВ - 9 954,19км, в тому числi на дерев'яних опорах – 66,0км;  
   6кВ - 57,02км, в тому числi на дерев'яних опорах - 0,5км;  
 94 
   0,4кВ i нижче - 15 321,98км, з них на дерев'яних опорах - 2 
482,0км;    перекидок 0,4кВ - 12 268км;  
2. Довжина КЛ, всього - 2 102,73км, з них:  
   110-150кВ - 0,24км;  
   10кВ - 1 390,68км;  
   6кВ – 17,66км;  
   0,4кВ i нижче – 694,15км  
3. Кiлькiсть знижувальних пiдстанцiй 35-150кВ i потужнiсть силових 
трансформаторiв на них, всього - 176од. та 2 348,800МВА вiдповiдно, з 
них:  
   150кВ - 9 од. та 584,3МВА;  
   110кВ - 30 од. та 1 023,4МВА;  
   35кВ - 137 од. та 741,1МВА  
4. Кiлькiсть та потужнiсть силових трансформаторiв, встановлених на 
знижувальних пiдстанцiях 3-150кВ (без врахування трансформаторiв для 
пiдключення заземлення, реакторiв та трансформаторiв власних потреб), 
всього – 10 033од. та 4 100,371МВА вiдповiдно, з них:  
   150кВ - 15 од. та 488 МВА;  
   110кВ - 57 од. та 1 097,1МВА;  
   35кВ - 232 од. та 764,33МВА;  
   3-20кВ - 9 729од. та 1 750,941МВА  
Станом на 31.12.2024р. обсяг електричних мереж в умовних одиницях   
                 всього, тис.у.о.            
170,62  у тому числi:   
   ПЛ 110-150кВ                       1,71  
   ПЛ-35кВ                            3,19  
   ПЛ-3-20кВ                           11,91  
   ПЛ-0,4кВ i нижче                    26,33  
   КЛ-110кВ                          0,003  
   КЛ-35кВ                             0  
 95 
   КЛ-3-20кВ                          5,27  
   КЛ-0,4кВ i нижче                 2,00  
   РП, ТП-6-35/0,4кВ                 45,77  
   ПС - 35кВ                           18,14  
   ПС - 110-150кВ                  8,68  
   Iнше (зв'язок, телемеханiка, облiк та iнше, що пiдлягає пiдрахунку в у.о.)   
47,62  
 Таблиця 3.2  
Баланс трансформаторiв всiх класiв напруги 
Станом на  Станом на  
Зміни (+, -)  
01.01.2024  31.12.2024  
Трансформатори Кі П Кі П Кі П
 №  
по класам ль от л от ль от
з/п  
напруги   кі  ш у М ь ш  у М кі ш  у
    М  
ст т. ж В кі т. ж В ст т. ж В
ь,   ні А ст  ні А ь,   ні А 
ст  ь,  ст  ст  
1  150 кВ  15  4ь7, 8 ,000  15  4ь8, 8 ,000  0  +1ь0, , 000  
2  110 кВ  57  1096,100  57  1097,100  0  +1,000  
3  35кВ  232  755,230  232  764,350  0  +9,100  
4  6-20 кВ  10 006  1 777,832  10 070  1 794,999  +64  +17,167  
               ВСЬОГО  10 310  4 107,162  10 374  4 144,429  +64  +37,267  
  
Наявнiсть лiнiй електропередачi (по трасi)  
Зміни (+, -)  
№  Найменування Од. Станом на  Станом на  
з/п  об'єктів  вим.  01.01.2024  31.12.2024 км  
1  ПЛ 154кВ  км  315,63  315,63  0  
2  ПЛ 110кВ  км  772,50  772,50  0  
3  ПЛ 35кВ  км  2 404,84  2 404,84  0  
4  ПЛ 20кВ  км  0  0  0  
5  ПЛ 10кВ  км  10 030,97  10 038,60  +7,63  
6  ПЛ 6кВ  км  56,72  56,73  +0,01  
7  ПЛ 0,4кВ  км  15 071,89  15 084,61  +12,72  
  Всього ПЛ  км  28 652,55  28 672,91  +20,36  
8  КЛ 110кВ  км  0,24  0,24  0  
9  КЛ 10кВ  км  1 375,50  1 390,68  + 15,18  
10  КЛ 6кВ  км  16,57  17,66  +1,09  
 96 
11  КЛ 0,4кВ  км  686,76  694,15  + 7,39  
  Всього КЛ  км  2 079,07  2 102,73  +23,66  
  
За iнформацiєю ПАТ "Черкасиобленерго", змiни характеристик електричних 
мереж вiдбулись внаслiдок таких факторiв:  
1. Прийняття на баланс об'єктiв електромереж вiд iнших 
органiзацiй За 2024 рiк придбано вiд стороннiх органiзацiй:  
   ПЛ - 10 кВ – 0,01 км   
ПЛ - 0,4 кВ – 0,22 км,   КЛ - 10 кВ – 0,09 км,  
 трансформаторiв 10/0,4кВ - 5 од. сумарною потужнiстю – 
2,503 МВА,  
2. Побудовано нових та введено  в експлуатацiю об'єктiв 
електромереж.  
За звiтний перiод побудувано та введено в експлуатацiю  електромереж:   
   ПЛ - 0,4 кВ – 8,92 км, ПЛ - 6 кВ –    0,01 км    ПЛ - 10 кВ – 12,70 км  
  КЛ - 0,4 кВ – 7,39 км,  
КЛ - 6 кВ – 1,09 км,    КЛ - 10 кВ – 15,09 км,    трансформаторiв 
150/35/10кВ - 1 од. сумарною потужнiстю – 25,000МВА   трансформаторiв 
110/35/10кВ - 1 од. сумарною потужнiстю – 16,000МВА   трансформаторiв 
35/10кВ - 2 од. сумарною потужнiстю – 12,600МВА   трансформаторiв 
10/0,4кВ - 68 од. сумарною потужнiстю – 16,732МВА трансформаторiв 
6/0,4кВ - 1 од. сумарною потужнiстю – 0,213МВА  
Вiдповiдно до зведеної вiдомостi якiсної оцiнки технiчного стану 
електромереж 0,4-154кВ по ПАТ "Черкасиобленерго":  
 всього ПЛ 0,4-150кВ – 29 396км, з них пiдлягає реконструкцiї та замiнi 
- 2 604км, що становить 9%;  
 всього КЛ 0,4-150кВ – 2 102км, з них пiдлягає реконструкцiї та замiнi - 
135км, що становить 6%;  
 всього ТП 6-35/0,4кВ - 8 969 од., з них пiдлягає реконструкцiї та замiнi 
- 355од., що становить 4%.  
 97 
Процес заміни основних засобів вартісний і потребує часу та інвестицій 
для його виконаня. Але проведення оновлення основних засобів забезпечить 
зниження втрат при транспортуванні електричної енергії з 30 % до 15 – 20 %, 
а також знизити втрати при перетворенні електричної енергії на 
трансформаторних підстанціях і знизити втрати в даному випадку на 5 – 15 % 
від загального обсягу переданої електроенергії. Як показав досвід зарубіжних 
компаній, проведення таких заходів оновлення основних засобів окупиться за 
6 – 8 років. 
Отже, на основі проведених досліджень, можна стверджувати, що для 
ПАТ «Черкасиобленерго» є два напрямки розвитку: 
- будівництво промислової сонячної електростанції потужністю 0,5 – 
5 МВт з інвестиціями в розмірі 4,5 – 50 млн. грн. для виробництва 
чистої відновлюваної електроенергії для задоволення зростаючих 
потреб споживачів. Собівартість 1 кВт електроенергії на 
промислових сонячних електростанціях в США з використанням 
сучасного обладнання становить 3,26 грн. за кВт, а це вже дешевше, 
ніж виробництво електроенергії з використанням паливних 
ресурсів. Термін окупності подібної сонячної електростанції за 
оцінками експертів становитиме 6 – 8 років. 
- заміна застарілих мереж розподілу та постачання електроенергії 
споживачам. Це дасть змогу збільшити пропускну спроможність 
енергомереж та зменшити втрати електроенергії при 
транспортуванні і перетворенні. Нагальність даного заходу  
обумовлюється і значною зношеністю ліній електропередач і 
трансформаторних підстанцій, що підтверджується періодичними 
неплановими відключеннями споживачів через різного роду 
аварійні ситуації на лініях електропередач. Вкладення в даний 
напрямок будуть значно більшими, оскільки досить велика 
протяжність ліній електропередач в Черкаській облісті і велика 
кількість різного рівня трансформаторних підстанцій (  29 396,48км 
 98 
ліній електропередач та 10 033 од. трансформаторних підстанцій ). 
За оцінками вітчизняних експертів для оновлення енергомереж в 
Черкаській області необхідно 1,1 млрд. грн. Європейський досвід 
показує, що для успішного здійснення таких заходів необхідно 
залучати кошти від Європейського банку реконструкції та розвитку 
і Міжнародного валютного фонду по програмам енергомодернізації 
для здійснення таких програм. В Україні відсутні такі потужні 
інвестори, здатні профінансувати такі проекти. Окупність проекту 
заміни енергомереж на прикладі європейських партнерів становить 
8 – 15 років за умови державної підтримки.  
 
 
 
 99 
ВИСНОВОК 
 
Поняття інвестиційної привабливості на підприємстві передусім 
пов’язують з високим ступенем ймовірності успішного досягнення 
інсестиційнийх цілей підприємства. Без здійснення інвестицій неможливий 
нормальний процес виробництва, підтримка конкурентоздатності 
підприємства. В залежності від того, які джерела фінансових ресурсів залучає 
підприємство для фінансування своєї інвестиційної діяльності, виділяють три 
основні форми фінансування інвестицій: самофінансування; кредитне 
фінансування; змішане фінансування. 
Самофінансування під час здійснення інвестиційної діяльності – це 
фінансування повністю за рахунок власних фінансових ресурсів. Ця форма 
фінансування, як правило, використовується при реалізації короткострокових 
інвестиційних проектів з невисокою нормою рентабельності. 
Кредитне фінансування використовується в процесі реалізації 
короткострокових інвестиційних проектів з високою нормою рентабельності 
інвестицій, тому що його необхідно повернути на визначених умовах. З 
іншого боку, кредитор не претендує на участь в доходах від реалізації 
інвестицій. 
Змішане фінансування є комбінацією декількох джерел фінансування. 
Це найбільш розповсюджена форма фінансування інвестиційної діяльності, 
вона може застосовуватись при реалізації будь-яких інвестиційних проектів. 
При виборі джерел фінансування інвестиційної діяльності питання 
повинно вирішуватися підприємством з врахуванням багатьох факторів: 
вартості залученого капіталу, ефективності віддачі від нього; співвідношення 
власного та позикового капіталів, що визначає рівень фінансової 
незалежності; ризику, що виникає при використанні того або іншого джерела 
фінансування, а також економічних інтересів інвесторів. 
 100 
Для визначення максимальної ефективності інвестиційного рішення, 
введено поняття інвестиційної привабливості підприємства. Поняття досить 
нове, в економічних публікаціях з'явилося відносно недавно і 
використовується переважно при характеристиці та оцінці об'єктів 
інвестування, рейтингових порівняннях, порівняльному аналізі процесів. 
Однією з найбільш поширених точок зору визначення сутності інвестиційної 
привабливості є її зв'язування з доцільністю вкладення коштів в 
підприємство, яке цікавить інвестора, яка залежить від безлічі факторів, що 
характеризують діяльність економічного суб'єкта. Дана характеристика при 
всій внутрішній коректності досить розмита і не дозволяє чітко визначити 
критерії, керуючись якими інвестор приймає рішення про вкладення коштів у 
той чи інший проект.  
Незалежно від підходу, який використовує експерт або аналітик до 
визначення терміну «інвестиційна привабливість», найчастіше його 
використовують для оцінки доцільності вкладень в той чи інший об'єкт, 
вибору альтернативних варіантів і визначення ефективності розміщення 
ресурсів. Для підприємства можна прийняти таке визначення інвестиційної 
привабливості – це справедлива кількісна та якісна інтегральна 
характеристика внутрішніх та зовнішніх можливостей об’єкта потенційного 
інвестування залучати та використовувати інвестиційні ресурси для свого 
розвитку і забезпечувати максимізацію економічного ефекту суб’єктам 
інвестування при мінімальному інвестиційному ризику. 
Завданням роботи був аналіз розвитку теоретичних та практичних 
положень інвестиційної привабливості підприємства, а також визначення та 
економічне обгрунтування плану інвестиційної діяльності ПАТ 
«Черкасиобленерго», що забезпечить покращення інвестиційної 
привабливості та підвищення ефективності виробничо-господарської 
діяльності підприємства в ринкових умовах, розвиток підприємства, 
активізацію інвестиційних процесів в Україні. 
 101 
ПАТ «Черкасиобленерго» створене шляхом перереєстрації державної 
акціонерної енергопостачальної компанії «Черкасиобленерго», яка була 
заснована відповідно до Указу Президента від 4 квітня 1995 р. №282/95 «Про 
структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» та 
наказу Міністерства енергетики та електрифікації від 17 липня 1995 р. №124 і 
є її правонаступником. Основним видом діяльності є виробництво та 
розподіл електроенергії споживачам. За результатами оцінки фінансово-
майнового стану ПАТ «Черкасиобленерго» можна зробити висновок, що 
фінансові показники діяльності підприємства за два останні роки мали 
позитивну тенденцію, що головним чином обумовлюється стабільністю 
діяльності підприємства та зростанням обсягів споживання електроенергії. 
В роботі проведений аналіз виробничо-господарської діяльності 
ПАТ «Черкасиобленерго», мотиваційного механізму на підприємстві, 
механізму формування витрат і прибутку, а також оцінки ефективності 
інвестиційної діяльності на даному підприємстві. З огляду на це, можна 
зробити висновок, що фінансовий стан підприємства задовільний, 
інвестицій в 2024 році було виділено 42 106,9 тис. грн. на будівництво, 
модернізацію та реконструкцію електричних мереж та обладнання , на 
заходи по зниженню та недопущенню понаднормативних витрат 
електроенергії, також на впровадження та розвиток АСДТК, 
інформаційних технологій, систем зв'язку і телекомунікацій та 
модернізація і закупівля транспортних засобів, але фінансово-
економічному відділу слід приділити увагу підвищенню ефективності 
виробництва.  
    Власний капітал підприємства у 2024 році  
в порівнянні з 2023 роком зменшився на 451 047 тис. грн або на 9,1 %. Чистий 
дохід від реалізації продукції  мав тенденцію до збільшення на 33,3 % або на 
суму 421 749 тис. грн,  у звітному періоді спостерігається валовий збиток 10 923 
тис. грн. який скоротився на 81% порівняно з 2023 роком. На підприємстві 
спостерігається  динаміка зменшення інших операційних доходів на суму 74 642 
 102 
тис. грн або 63,3 % та зменшення інших операційних витрат на суму 64 522 тис. 
грн або 39 %. Адміністративні витрати у 2024 році зменшилися на 39 % або на 
суму 67 526 тис. грн, також зросли інші доходи підприємства на 0,5 % (12 тис. 
грн) та інших витрати на 7,83 % (13 тис. грн).  Собівартість реалізованої 
продукції (товарів, робіт, послуг) збільшилася на 327 649 тис. грн або на 28 %. З 
вище наведених даних видно, що в 2024 році спостерігається часткове 
погіршення фінансового стану підприємства, але це частково пов’язано з війною 
та знищенням енергомереж, що розпочалась ще в 2022 р., і її наслідки постійно 
відчуваються.  
Середньооблікова кількість працюючих в «Черкасиобленерго» в 2024 
році складала 3 658 особи, що на 3,2 % менше за попередній рік, а фонд 
оплати праці зріс на 24,7 % і становив 785 570 тис.грн., середня 
заробітна плата по підприємству в 2024 році становила 17,8 тис. грн. за 
місяць. 
Розрахуваши показники ділової активності , ми бачимо, що мали 
тенденцію зростати коефіцієнт оборотності оборотніх активів майже на 14 %, 
фондоозброєнність –– на 13 %, матеріаломісткість не змінилася, а  трудомісткість 
господарської діяльності і зменшилися в наступному періоді на 22  % . 
Первiсна вартiсть основних засобiв товариства станом на 
31.12.2024 року становить 961 563 тис.грн. Ступiнь зносу основних засобiв 
складає 67,3 % і відповідно залишкова вартість основних засобів становить 
315 147 тис. грн., що на 9,7 % менше в порівнянні з 2023 роком. 
Собівартість реалізованої продукції, товарів та послуг в 2024 році 
склала 1 687 725 тис. грн., що на 28 % більше через значне зростання 
собівартості покупної електроенергiї, вартості пального використаного для  
виробництва, оплати працi та нарахування на фонд оплати працi, а також  витрат 
на сировину та  допоміжні матеріали. 
Останніми роками спостерігається тенденція збільшення 
надходження електричної енергії при одночасному збільшенні 
корисного відпуску. Так в 2024 році, порівняно з 2023 роком, 
 103 
надходження збільшилося на 71 259 тис. кВтгод, а корисний відпуск 
збільшився на 48 459 тис. кВтгод. ПАТ «Черкасиобленерго» 
намагається не допускати перевищення доведених значень 
нормативних втрат електричної енергії . 
У третьому розділі роботи були запропоновані два варіанти 
удосконалення інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства.  
На основі проведених досліджень, можна стверджувати, що для ПАТ 
«Черкасиобленерго» є два напрямки інноваційного розвитку: 
- будівництво промислової сонячної електростанції потужністю 0,5 – 
5 МВт з інвестиціями в розмірі 4,5 – 50 млн. грн. для виробництва 
чистої відновлюваної електроенергії для задоволення зростаючих 
потреб споживачів. Собівартість 1 кВт електроенергії на 
промислових сонячних електростанціях в США з використанням 
сучасного обладнання становить 3,26 грн. за кВт, а це вже дешевше, 
ніж виробництво електроенергії з використанням паливних 
ресурсів. Термін окупності подібної сонячної електростанції за 
оцінками експертів становитиме 4 – 6 років. 
- заміна застарілих мереж розподілу та постачання електроенергії 
споживачам. Це дасть змогу збільшити пропускну спроможність 
енергомереж та зменшити втрати електроенергії при 
транспортуванні і перетворенні. Нагальність даного заходу  
обумовлюється і значною зношеністю ліній електропередач і 
трансформаторних підстанцій, що підтверджується періодичними 
неплановими відключеннями споживачів через різного роду 
аварійні ситуації на лініях електропередач. Вкладення в даний 
напрямок будуть значно більшими, оскільки досить велика 
протяжність ліній електропередач в Черкаській облісті і велика 
кількість різного рівня трансформаторних підстанцій (  29 396,48км 
ліній електропередач та 10 033 од. трансформаторних підстанцій ). 
За оцінками вітчизняних експертів для оновлення енергомереж в 
 104 
Черкаській області необхідно 1,1 млрд. грн. Європейський досвід 
показує, що для успішного здійснення таких заходів необхідно 
залучати кошти від Європейського банку реконструкції та розвитку 
і Міжнародного валютного фонду по програмам енергомодернізації 
для здійснення таких програм. В Україні відсутні такі потужні 
інвестори, здатні профінансувати такі проекти. Окупність проекту 
заміни енергомереж на прикладі європейських партнерів становить 
8 – 15 років за умови державної підтримки.  
Таким чином,  політика  підприємства  буде зорієнтована  не  
тільки  на  одержання сьогоденної вигоди,  але й на далеку перспективу. 
Електроенергетика з кожним роком набуває дедалі більшого значення для 
економіки України. Особливо чітко ця тенденція простежується протягом 
останнього часу, коли у зв’язку з війною потреба в енергоресурсах є 
особливо актуальною . Можна припустити, що саме електроенергетичний 
сектор стане тим фундаментом, на якому базуватиметься подальша стратегія 
відбудови та розвитку України. 
 105 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 №40-IV //  
zакоn1.гаdа.gov.uа. 
2. Закон України «Про особливості в оподаткуванні інноваційної 
діяльності» від 26.12.2002 № 380-ІV. 
3. Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 
21.09.1999 № 1069-ХIV 
4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 
22 травня 1997 р. № 283/97 
5. Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 
року № 555-IV 
6. Афонченкова Т.М., Баганов Є.О. Економічна модель вибору варіантів 
енергопостачання на основі відновлювальних джерел енергії // Актуальні 
проблеми економіки. – 2007. – №6. – с. 139-148 
7. Бакалін Юрій Іванович. Енергозбереження та енергетичний менеджмент: 
навч. посіб. для студ. ВНЗ. — 3-тє вид., доп. та перероб. — Х. : Бурун і 
К, 2006. — 319с. 
8. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. –– К.: Атіка, 
2004. – 480 с. 
9. Бульбас О.В. Розвиток альтернативної енергетики як шлях забезпечення 
економічної безпеки держави // Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія: 
Економічні науки. Випуск 19: У 2-х частинах. – Черкаси: ЧДТУ, 2008. – 
Частина І. – 263 с. 
10. Бушуєв С. Д. Управління проектами інноваційного розвитку / В кн.: 
Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України. М-ли 
наук.-практ. конф. — К.: НТУУ КГП, 2003. — 434 с. 
11. Василенко В. О, Шматько В. Г. Інноваційний менеджмент: Навч. посіб. — 
К: ЦУЛ Фенікс, 2012. — 440 с. 
 106 
12. Гаман М.В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжпии 
досвід: Монографія. – К.: Вікторія, 2014. 
13. Геєць В. Л, Семиноженко В. П. Інноваційні перспективи України. — Харків: 
Константа, 2006. – 272 с. 
14. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посібник для 
студентів вищих навчальних закладів. – Київ, Центр навчальної літератури, 
2006. – 488с. 
15. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: 
концепція, методологія, стратегічне управління. – Харків: ВД "ІНЖЕК", 
2003. – 308 с.  
16. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування: 
Навчальний посібник. – К.: Каравела. 2007. – 424 с. 
17. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 
2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2007. – 497 с. 
18. Економіка та організація інноваційної діяльності: Підручник / О.І. 
Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін.; Під ред. проф. О.І. Волкова, 
проф. М.П. Денисенка. –– К.: ВД «Професіонал», 2004. –– 960 с. 
19. Енергетика. Екологія. Людина: матеріали VII Міжнар. енергоекол. 
конгр., 21 — 22 берез. 2007 р., Київ / Ред.: А.К. Шидловський. — К., 
2007. — 135 с. 
20. Заблоцький Б.Ф. Економіка і організація інноваційної діяльності: Навч. посіб. – 
Львів: Новий і   Світ - 2000, 2007. – 456 с. 
21. Зінько Н. Інструменти стимулювання інноваційної діяльності на прикладі 
Індії, Ірландії, Сінгапуру, Японії, Фінляндії // Регіональна економіка № 4, 
2006. – с. 220-226.  
22. Іваноньків О.О. Зарубіжний досвід розвитку економічних систем на 
інноваційній основі  // Актуальні проблеми економіки №12, 2015. – с. 23-29. 
23. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: Навч. посібн. — 2-ге 
вид., перероб. і доп. — Суми: Університетська книга; К: Видавничий дім 
"Княгиня Ольга", 2012. — 324 с. 
 107 
24. Інвестування української економіки: Монографія / За ред. А.І. Сухорукова — 
К: Національний інститут проблем міжнародн. безпеки, 2005. — 440 с. 
25. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна 
політика / За ред. докт. екон. наук Л. І. Федулової. — Ю Основа, 2005. — 
552 с. 
26. Кардаш О.М. Організація та механізм інвестування інноваційних проектів 
венчурним капіталом // Вісник НУВГП. - 2014. — № 1 (41). - С. 94. 
27. Ковальчук С.С. Інноваційна діяльність як пріоритет економічного 
розвитку України // Фінанси України. - 2004. - №7. - С.96-103.  
28. Краснокутська В.Н. Інноваційний менеджмент: Навч. посіб. — К.: 
КНЕУ, 2014. —504 с. 
29. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку 
економіки України. – Львів: Видавничий центр Львівського 
національного університету імені Івана Франка, 2001. – 608 с.  
30. Крючкова І.В. Структурні чинники розвитку економіки України. — К: 
Наукова думка, 2004. - 211с. 
31. Кузнєцова А.Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності: 
Монографія. – Львів: Львів. банків. ін-т НБУ 2015. - 320 с. 
32. Кузьмін О.Є. та ін. Інвестиційна та інноваційна діяльність: Монографія / За 
наук ред. проф., докт. екон. наук О.Є. Кузьміна. — Львів: ЛБІНБУ, 2003. 
— 233 с. 
33. Кулачиська С.С. Відновлювальні джерела енергії. – Серія 12. –  
Тематичний цикл “Проблеми екології”. – Київ, 2000. 
34. Ладюк О.Д. Джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні // 
Проблеми науки. – 2009. – №1., с.2-7 
35. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. –– Київ: 
«Центр навчальної літератури», 2004. –– 376 с. 
36. Микитюк П. Проблеми фінансово-кредитного забезпечення інноваційно-
інвестиційної діяльності в Україні // Світ фінансів. – 2008. – №1(14). 
 108 
37. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент: Навч. посіб. – К: Центр навч. літ. 
2007. – 400 с. 
38. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник. // 
Держкомстат України. - 2002. - 316 с.  
39. Орлюк О. Проблеми участі органів державної влади в інноваційних 
процесах // Інтелектуальна власність — 2005.—№ 11. — С. 4-6. 
40. Павленко І.А., Гончарова Н. П., Швиданенко Г. О. Економіка та 
організація інноваційної діяльності: Навч.-метод, посіб. для са-
мостійного вивч. дисципліни. — К.: КНЕУ, 2002. — 150 с. 
41. Пересада А. А. Управління інвестиційним процесом. — К.: Лібра, 2002. 
— 472 с. 
42. Стадник В.В, Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навч. посібн. — К.: 
Академвидав, 2006. - 464 с. 
43. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 480 с. 
44. Худолей В.Ю., Методичні підходи щодо оцінки ефективності інвестицій 
в інноваційних проектах розвитку нафтогазового комплексу // 
Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 2.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
