Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7675| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Кропивницький (Україна) в місто Антверпен (Бельгія) за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Тарандушка , Людмила Анатоліївна Сухих, Вадим Миколайович |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | В кваліфікаційній роботі бакалавра розроблено прямий та зворотний маршрути Кропивницький – Антверпен (Україна – Бельгія). Прямий маршрут проходить через Україну – Польщу – Німеччину – Нідерланди. Зворотній маршрут проходить через Бельгію – Францію – Швейцарію– Австрію– Словаччину –Україну. Визначено загальну протяжність маршруту, вибір рухомого складу та експлуатаційно-технічні характеристики. Проаналізовано умови транспортування в різних транзитних країнах, документи для оформлення міжнародних вантажних перевезень. Закріплено правила перевезення окремих вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом. Розраховано час виконання рейсу та загальну вартість доставки. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7675 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Сухих.pdf Restricted Access | 3.33 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технологій їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________20__ р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему
Розробка єдиного технологічного процесу перевезення
___________ (зазначити конкретний вид тарно-штучного
вантажу) з __________ (зазначити пункт відправлення) в
___________(зазначити пункт призначення)
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Керівник роботи:
____________________ _______________ ______________
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ- 14
спеціальності 275 – Транспортні
технології(на автомобільному
транспорті) _______________ ____________
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2025
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет електронних технологій автомотранспорту та машинобудування
Кафедра автомобілів та технологій їх експлуатації
Освітній рівень бакалавр
Спеціальність 275 – Транспортні технології (на автомобільному транспорті)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри АТЕ______________
«____» _________2025 р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
_____________________________________________________________________________
(прізвище, прізвище, ім’я, по батькові)
1.Тема роботи ________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Керівник роботи _______________________________________________________,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від “___”__________20__року №___
2.Строкподання студентом роботи _______________________________________________
3. Вихідні дані до роботи _______________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити)____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
____
6. Консультанти розділів роботи
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання видав завдання
консультанта
прийняв
7. Дата видачі завдання __________________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів кваліфікаційної роботи бакалавра Строк Примітка
з/п виконання
етапів
роботи
Студент ___________________ _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи____________ _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
РЕФЕРАТ
В кваліфікаційній роботі бакалавра розроблено прямий та зворотний
маршрути Кропивницький – Антверпен (Україна – Бельгія). Прямий маршрут
проходить через Україну – Польщу – Німеччину – Нідерланди. Зворотній
маршрут проходить через Бельгію – Францію – Швейцарію– Австрію–
Словаччину –Україну.
Визначено загальну протяжність маршруту, вибір рухомого складу та
експлуатаційно-технічні характеристики. Проаналізовано умови
транспортування в різних транзитних країнах, документи для оформлення
міжнародних вантажних перевезень. Закріплено правила перевезення окремих
вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом. Розраховано час
виконання рейсу та загальну вартість доставки.
ЗМІСТ
Розділ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ ............................................................. 3
Розділ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ ........ 22
Розділ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ..................................... 23
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ................................................... 23
Розділ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ........................................... 25
ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО ................... 25
ПРОПУСКНОГО ПУНКТУ ................................................................................. 25
Розділ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ ....................................................... 28
МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ............................................ 28
Розділ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .............................................................. 36
Розділ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ .................................................................................................................... 39
7.1Формування вантажного місця .................................................................... 39
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари .................................................... 46
7.3. Маркування та кодування вантажного місця ........................................... 52
Розділ 8 ЗАВАНТАЖЕННЯ І МАРКУВАННЯ КОНТЕЙНЕРА ..................... 54
8.1 Завантаження контейнера ........................................................................... 54
8.2Маркування контейнера (Згідно ISO6346-1996) ........................................ 56
Розділ 9 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ ............................................... 59
Розділ 10 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ ........................................... 61
НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ .............................................................................................. 61
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 68
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ................................................................... 69
Розділ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ
Кропивницький – Антверпен 2277 км
(Україна – Бельгія)
І Україна – Польща – Німеччина – Нідерланди
Рисунок 1.1 – Прямий маршрут Кропивницький – Антверпен через
Польщу,Німеччину та Нідерланди
Кропивницький – прикордонний пункт Корчова – Краківець (775км)
Рисунок 1.2 – Частина прямого маршруту Кропивницький – Антверпен
по території Україні
Автомагістраль E50 — це міжнародна автомагістраль, що входить до
складу загальноєвропейської мережі E-доріг. Вона простягається з західної
частини Європи до її східних кордонів, з’єднуючи Францію та Росію, і
проходить через шість країн: Францію, Німеччину, Чехію, Словаччину,
Україну та Росію. Її загальна довжина — приблизно 8000 кілометрів, що
робить цю трасу однією з найдовших у Європі. Починається маршрут у
французькому місті Брест, після чого проходить через ключові пункти, такі
як Париж, Реймс і Мец. У Німеччині траса пролягає через міста Саарбрюкен
та Нюрнберг, далі — через Чехію (Пльзень, Прага, Оломоуц), Словаччину
(Жиліна, Кошице), Україну, і завершується в Росії поблизу кордону з
Азербайджаном. На території України E50 має важливе значення для
внутрішнього та міжнародного сполучення. Вона починається з
прикордонного переходу поблизу Ужгорода та проходить через такі великі
міста, як Мукачево, Львів, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Умань,
Кропивницький, Дніпро, а також через тимчасово окуповані райони —
Донецьк і Луганськ. Ця дорога з’єднує західну, центральну і східну частини
країни. На різних відтинках в Україні E50 йде вздовж національних
автомагістралей — зокрема М06, М12, М04, М30. Вона має не лише
економічне, а й стратегічне значення, особливо в умовах війни, оскільки
використовується як для логістичних потреб, так і для переміщення критично
важливих ресурсів. У мирних регіонах активно проводиться її реконструкція
в рамках державної ініціативи «Велике будівництво», тоді як у зонах бойових
дій деякі ділянки пошкоджені або повністю зруйновані.Загалом, E50 виконує
роль важливого транспортного коридору, що об’єднує різні регіони Європи,
забезпечує торговельні зв’язки, вантажні та пасажирські перевезення, і
залишається ключовою магістраллю як у мирний час, так і під час
надзвичайних обставин.
Н02.Дорога з індексом Н02 належить до категорії автомобільних шляхів
національного значення в Україні. Вона має важливе сполучне значення,
об’єднуючи центральні області з частиною західного регіону. Її протяжність
становить орієнтовно 341 км, і маршрут проходить через Київську,
Черкаську, частково Кіровоградську та Львівську області.
Траса починається Києві, звідки виходить у напрямку Василькова, далі
веде через Білу Церкву, Таращу, Звенигородку, Шполу, Умань та інші
населені пункти. Поблизу Умані вона перетинається з міжнародною трасою
E50 (автомагістраль М12), що підсилює її логістичну важливість. Н02
забезпечує доступ до різних районів, сприяє економічній активності, зокрема
у сільськогосподарських регіонах, оскільки використовується для
перевезення товарів, агропродукції та пасажирів. Для деяких перевізників
вона виступає як менш завантажена альтернатива основним автошляхам, що
ведуть на південь або захід країни. Щодо стану покриття — на різних
відрізках він відрізняється: частина дороги вже оновлена в межах державної
програми «Велике будівництво», інші ділянки поки що перебувають у черзі
на капітальний ремонт. Проте в цілому Н02 підтримує постійний
транспортний рух протягом усього року.
Цей маршрут виконує не лише економічні, а й соціальні та стратегічні
функції. Під час надзвичайних ситуацій чи воєнного стану він може служити
шляхом для евакуації, доставки гуманітарної допомоги або переміщення
критичних вантажів.
Автомобільна дорога М10 — транскордонний маршрут міжнародного
значення
М10 — це автомобільна магістраль міжнародного значення, яка є
частиною національної дорожньої системи України. Вона розташована в
західному регіоні країни і має важливе логістичне значення, оскільки веде до
кордону з Польщею. Протяжність траси М10 складає приблизно 70 км, що
робить її порівняно короткою, проте стратегічно важливою.
Початок маршруту М10 розташований у місті Львів, звідки дорога
прямує на захід, проходячи через Пустомити, Городок, Родатичі, Мостиська,
і завершується на пункті пропуску "Краківець", що на кордоні з Республікою
Польща. Після перетину кордону дорога продовжується вже як польська
траса DK28, яка веде до міста Перемишль, а далі — до внутрішньої
транспортної мережі ЄС.Дорога М10 є частиною європейського
транспортного коридору E40, одного з найдовших міжнародних автошляхів,
що з'єднує Західну Європу зі Східною. Завдяки цьому, маршрут М10 виконує
функцію транзитного коридору, яким регулярно користуються вантажівки,
туристичний транспорт, а також легкові автомобілі, що прямують до країн
Євросоюзу.У зв’язку з високим трафіком, особливо вантажним, дорога
потребує надійного дорожнього покриття та інфраструктури. У попередні
роки деякі ділянки було відремонтовано, частина — оновлена в межах
програми «Велике будівництво».
Особлива увага приділяється пропускній спроможності на під’їзді до
пункту перетину кордону, де часто утворюються черги з вантажівок. Завдяки
зручному розташуванню та підключенню до інших автомагістралей —
зокрема до М06 (Київ — Чоп), дорога М10 сприяє розвитку міжнародної
торгівлі, туризму та логістики, а також відіграє роль у геополітичному
зв’язку України з країнами ЄС.
Прикордонний пункт Корчова – Краківець – Прикордонний перехід
Єнджиховіце – Людвігсдорф (679 км)
Рисунок 1.3 – Частина прямого маршруту Кропивницький – Антверпен
по території Польщі
Міжнародний автошлях E40 — один із найдовших транспортних
коридорів Європи та Азії, що входить до складу мережі європейських
маршрутів. Його загальна довжина становить близько 8 500 км, що робить
його найдовшим європейським шляхом. Маршрут починається в портовому
місті Кале у Франції, що розташоване на узбережжі Ла-Маншу, та
завершується в казахстанському місті Ріддер, поблизу кордону з Росією. E40
перетинає низку країн, серед яких Франція, Бельгія, Німеччина, Польща,
Україна, Росія, Казахстан та інші. У кожній країні цей маршрут проходить
через важливі економічні та культурні центри. Наприклад, у Німеччині він
проходить через такі великі міста, як Ессен і Дрезден, а в Україні — через
Львів, Київ і Харків.
Шлях має велике економічне та стратегічне значення. Він сприяє
розвитку міжнародної торгівлі, об'єднуючи Західну Європу з Центральною
Азією. Крім того, E40 має важливу роль у туристичному секторі, оскільки
з'єднує безліч історичних і природних пам’яток. На певних ділянках маршрут
інтегрується з національними автошляхами. Наприклад, в Україні значна
частина E40 збігається з національною трасою М03, що веде від Києва до
Харкова. Однак, через свою протяжність і геополітичне розташування,
автошлях E40 періодично стикається з викликами, серед яких — якість
дорожнього покриття, митні процедури, безпекові питання та вплив воєнних
конфліктів.
Автомагістраль A4 — одна з найважливіших доріг у транспортній
мережі Польщі. Вона є частиною Транс'європейської транспортної мережі
(TEN-T) і має стратегічне значення як на національному, так і на
міжнародному рівні. Довжина автомагістралі становить приблизно 670 км, і
вона простягається з заходу на схід країни — від кордону з Німеччиною у
місті Єндржиховіце до українського кордону поблизу міста Корчова. Цей
шлях проходить через великі польські міста, включаючи Вроцлав, Ополе,
Катовіце, Краків та Жешув. A4 з’єднує важливі промислові та культурні
регіони Польщі, сприяючи економічному зростанню, розвитку логістики та
мобільності населення.
Особливістю траси є її інтеграція з міжнародною транспортною
мережею — значна частина A4 є складовою частиною європейського
маршруту E40. Завдяки цьому автомагістраль є одним із головних наземних
сполучень між Західною Європою та Україною, забезпечуючи як
вантажоперевезення, так і туристичні потоки. A4 побудована відповідно до
високих європейських стандартів: має кілька смуг у кожному напрямку,
сучасні розв’язки, зони відпочинку та сервісні центри. На деяких відтинках
діє система платного проїзду.
Водночас, автомагістраль A4 має і свої виклики — серед них
перевантаженість трафіку, особливо в районі Верхньосілезької агломерації, а
також необхідність постійного технічного обслуговування.
Прикордонний перехід Єнджиховіце – Людвігсдорф – Венло(723 км)
Рисунок 1.4 – Частина прямого маршруту Кропивницький – Антверпен
через територію Німеччини
Автомагістраль A4 (Bundesautobahn 4) — це одна з важливих
транспортних артерій у федеральній дорожній мережі Німеччини. Вона
простягається з заходу на схід країни, з'єднуючи прикордонні регіони з
внутрішніми економічними центрами, а також слугує важливою частиною
міжнародного транспортного сполучення. Загальна довжина A4 становить
понад 600 кілометрів, і маршрут охоплює кілька федеральних земель,
зокрема Північний Рейн-Вестфалія, Гессен, Тюрингію та Саксонію.
Починаючись у місті Ахен біля кордону з Нідерландами, автобан проходить
через такі міста, як Кельн, Ерфурт, Єна, Хемніц та Дрезден, і закінчується
поблизу польського кордону. Особливістю цієї автомагістралі є її
географічна розмаїтість — вона проходить як через густонаселені промислові
райони, так і через гірські й сільські місцевості. Деякі ділянки траси мають
значний трафік, особливо в околицях великих міст, таких як Кельн чи
Дрезден.
A4 також виконує міжнародну функцію, адже є частиною
пан'європейського маршруту E40, що поєднує Західну Європу з Центральною
Азією. Це робить автобан важливим не тільки для внутрішнього руху, але й
для транзитних перевезень. На маршруті облаштовано численні розв’язки,
заправки, сервісні зони та пункти обслуговування, що забезпечують комфорт
водіям та пасажирам.
Автомагістраль A14 (нім. Bundesautobahn 14) — один із ключових
транспортних коридорів східної Німеччини, який активно розвивається та
розширюється. Ця дорога має стратегічне значення для покращення
сполучення між північчю та південним сходом країни.На сьогоднішній день
A14 має кілька завершених ділянок, які утворюють неперервний маршрут від
міста Віттенберге у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія, через
Магдебург, Галле, аж до Лейпцига та далі в напрямку Дрездена. Остаточна
мета — з'єднати північне узбережжя Балтійського моря з півднем Німеччини,
включаючи автосполучення з A4.
Загальна планована довжина A14 після завершення всіх робіт
перевищить 300 км. Частина маршруту вже активно функціонує, тоді як інші
відтинки перебувають на етапі проєктування чи будівництва.
Автобан A14 проходить через важливі економічні та логістичні центри,
зокрема портові зони, індустріальні регіони та культурні осередки. Він має
важливе значення для розвантаження трафіку з інших автомагістралей, таких
як A9 та A2, а також забезпечує кращий доступ до регіонів, які до цього мали
обмежене швидкісне сполучення.
Автобан A40 (нім. Bundesautobahn 40) є однією з найвідоміших та
найзавантаженіших автомагістралей у західній частині Німеччини. Вона
проходить через густонаселений Рурський регіон, об’єднуючи кілька великих
міст федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія.
Загальна довжина A40 становить приблизно 94 км. Шлях починається
поблизу венло (на кордоні з Нідерландами), проходить через Дуйсбург,
Ессен, Бохум і доходить до Дортмунда, де з’єднується з іншими важливими
автомагістралями, зокрема A45 та A1.
Місцеві жителі часто називають A40 "Ruhrschnellweg" (Рурська
швидкісна дорога), хоча фактично вона часто перетворюється на
"Ruhrschleichweg" — тобто дорогу повільного руху, через часті затори. Це
зумовлено щільністю населення в регіоні та великою кількістю щоденних
поїздок. Автомагістраль має надзвичайно важливе значення для локального
трафіку: вона з'єднує міста, університети, промислові зони, а також
забезпечує доступ до багатьох служб і логістичних центрів. Уздовж
маршруту облаштовано численні виїзди, заправки та зони сервісу.
Окремі ділянки A40 проходять прямо через міські райони, що є
унікальним явищем для німецьких автобанів. Через це маршрут часто
піддається реконструкції та технічному оновленню, зокрема зі створення
шумозахисних бар'єрів та нових розв’язок.
Венло – Кордон з Бельгією (57 км)
Рисунок 1.5 – Частина прямого маршруту Кропивницький – Антверпен
через територію Нідерландів
Автомагістраль A67 (Bundesautobahn 67) є важливою транспортною
ланкою на заході Німеччини, що проходить через федеральну землю Гессен.
Вона виконує роль одного з основних маршрутів для транзитного руху між
північчю та півднем країни.Довжина A67 складає близько 86 кілометрів.
Автобан починається поблизу міста Rüsselsheim (Рюссельсгайм) у районі
Франкфурта-на-Майні і простягається на південь до району Mannheim, де він
з’єднується з іншими великими автомагістралями, зокрема з A6.Однією з
особливостей A67 є її паралельне проходження разом з автобаном A5 на
певних ділянках. Водії можуть обирати між цими двома маршрутами
залежно від завантаженості доріг, що особливо важливо в години пік. При
цьому A67 зазвичай має менше трафіку, ніж A5, і використовується як
альтернатива для транзитних перевезень.Траса перетинає кілька важливих
транспортних вузлів і забезпечує зручний доступ до таких міст, як Darmstadt,
Viernheim та Lorsch. Уздовж автобану розташовані заправки, зони
відпочинку, а також сучасні розв’язки, що підвищують комфорт пересування.
Завдяки своєму розташуванню, A67 має значення не лише для
внутрішнього руху, а й для міжнародного сполучення, оскільки вона сприяє
транспортуванню вантажів між Нідерландами, Бельгією, Францією та
півднем Німеччини.
Маршрут E34 — це важливий європейський транспортний шлях, який
належить до міжнародної мережі доріг E-категорії. Він забезпечує
сполучення між західною та центральною частинами континенту, проходячи
через кілька країн і виконуючи важливу роль у перевезенні як вантажів, так і
пасажирів.
Загальна довжина маршруту E34 становить понад 470 кілометрів. Шлях
починається в Зеландії (Нідерланди) та пролягає через Бельгію, зокрема
через міста Антверпен і Гент, далі продовжується на території Німеччини,
проходячи через Аахен, Дуйсбург та інші міста.
E34 у Німеччині переважно використовує інфраструктуру місцевих
автобанів, зокрема A2 і A40, що дозволяє забезпечити високу якість і
швидкість руху на маршруті. У Бельгії цей шлях частково включає платні
дороги.Траса E34 має важливе значення для міжнародної торгівлі: вона
пов'язує порти Північного моря, особливо порт Антверпен, з внутрішніми
регіонами Німеччини та далі — зі Східною Європою.
Однією з характерних рис маршруту є велике навантаження вантажного
транспорту, оскільки E34 виступає ключовою оссю для доставки товарів.
Водночас, маршрут приваблює і туристів завдяки гарному сполученню з
культурними центрами і зручним під'їздом до великих міст.
Кордон з Нідерландами – Антверпен (63 км)
Рисунок 1.6 – Частина прямого маршруту Кропивницький – Антверпен
через територію Бельгії
Маршрут E313 — важлива частина європейської дорожньої мережі, яка
забезпечує ефективне сполучення між західною та центральною частиною
Бельгії. Цей шлях має стратегічне значення для розвитку торгівлі, логістики і
подорожей у регіоні. Загальна довжина маршруту E313 складає близько 118
кілометрів. Він починається в місті Антверпен, одному з найбільших
портових міст Європи, і прямує на схід через такі населені пункти, як
Хасселт та Льєр, аж до міста Верв'є, де перетинається з іншими важливими
європейськими маршрутами.
Траса переважно проходить територією Бельгії і має високу якість
дорожнього покриття. Більша частина маршруту інтегрована в місцеву
автомагістраль A13, що забезпечує комфортний і швидкий рух транспорту.
E313 активно використовується як для комерційних перевезень, так і для
туристичних поїздок, оскільки сполучає важливі культурні та промислові
центри. Особливу роль маршрут відіграє у забезпеченні сполучення порту
Антверпен із внутрішніми районами Бельгії та сусідніми країнами. Це сприяє
розвитку експорту та імпорту товарів через один із найбільших логістичних
коридорів Європи.
Антверпен– Кропивницький 3067 км
(Бельгія – Україна)
ІІ Бельгія – Франція – Швейцарія– Австрія– Словаччина –Україна
Рисунок 1.7 – Зворотній маршрут Антверпен – Кропивницький через
Антверпен – Мон-Сен-Мартен (244 км)
Рисунок 1.8 – Частина зворотного маршруту Антверпен–
Кропивницький по території Бельгії
Траса Е411, також відома як Автострада Люксембург–Брюссель, є
важливою європейською автомагістраллю, яка пролягає через Бельгію. Вона
починається в Брюсселі та прямує на південний схід до міста Арлон, що
неподалік від кордону з Люксембургом. Ця дорога забезпечує зручне
транспортне сполучення між бельгійською столицею та Великим
Герцогством Люксембург, проходячи через мальовничі регіони Валлонії,
зокрема Намюр і Льєж. Частина маршруту збігається з трасою Е25, яка є
однією з головних північ–південь європейських артерій.
Траса Е25 бере свій початок у нідерландському місті Гронінген,
проходить через Льєж, Люксембург, Мец, Ліон та досягає італійського міста
Палермо, перетинаючи Швейцарію та Францію. На ділянці між Льєжем і
Люксембургом ці дві траси об'єднуються, створюючи важливий
транспортний вузол для міжнародного руху. Автомагістралі Е411 та Е25
мають велике значення для комерційного та туристичного транспорту, адже
забезпечують швидке та комфортне сполучення між кількома європейськими
країнами.
Мон-Сен-Мартен – Базель (356 км)
Рисунок 1.9 – Частина зворотного маршруту Антверпен –
Кропивницький по території Франції
Автомагістралі A30 і A35 у Франції є ключовими елементами
регіональної та міжнародної транспортної мережі, що обслуговує як місцеві,
так і транзитні потоки. A30 розташована у північно-східній Франції в регіоні
Гранд-Ест і має стратегічне значення для транспортного сполучення в
Лотарингії. Вона простягається приблизно на 30 км і слугує важливою
обхідною дорогою для міста Тьйонвіль, з’єднуючи індустріальні зони та
дозволяючи уникнути перевантаженого трафіку в центрі міста. A30 також
тісно пов’язана з автомагістраллю A31, яка веде до Люксембургу на північ і
до Нансі та Діжона на південь, забезпечуючи вихід до магістралей, що ведуть
у центральну та південну частини Франції. Ця ділянка особливо важлива для
вантажного транспорту, що курсує між Францією, Бельгією та
Люксембургом.
A35 — одна з найважливіших автомагістралей у східній Франції, яка
проходить уздовж кордону з Німеччиною в регіоні Ельзас. Вона починається
неподалік Віссембура, на кордоні з Німеччиною, і пролягає через Страсбург,
Селеста і Кольмар, прямуючи до південного кордону зі Швейцарією в місті
Сент-Луї, де з'єднується з швейцарською мережею автомагістралей у Базелі.
A35 є частиною великого європейського транспортного коридору, що
поєднує Північну Європу з півднем континенту. Завдяки розташуванню в
долині Рейну, ця автомагістраль часто використовується як транзитний
маршрут для туристів і вантажоперевезень з Німеччини до Франції та Іспанії,
а також для трафіку між Швейцарією і країнами Бенілюксу. Через щільний
рух, особливо в околицях Страсбурга, A35 є предметом регулярних дискусій
щодо модернізації та розвантаження.
Базель – Діпольдзау (318 км)
Рисунок 1.10– Частина зворотного маршруту Антверпен–
Кропивницький по території Швейцарії
A1 — це найдовша автомагістраль у Швейцарії, яка проходить із заходу
на схід, з'єднуючи Женеву з Санкт-Галленом через такі важливі міста, як
Лозанна, Берн, Цюрих і Вінтертур. Вона виконує ключову функцію в
національному транзиті, забезпечуючи швидкий рух між франкомовною та
німецькомовною частинами країни. A1 також є частиною європейського
маршруту E25 і E60, що робить її важливою для міжнародного вантажного
транспорту.
Автомагістраль A3 починається в Базелі, біля кордону з Німеччиною, і
пролягає на південний схід до міста Зігнах, з'єднуючи Базель із Цюрихом, а
далі з районом Ліхтенштейну та долиною Рейну. A3 проходить через важливі
транспортні вузли, такі як тунель Бельхен і Цюрихський міський тунель, що
дозволяє ефективно обходити щільно забудовані райони. Ця автомагістраль
також відіграє значну роль у сезонному туристичному русі, особливо в
напрямку Альп і озер регіону Граубюнден, що робить її важливою не лише
для економіки, а й для рекреаційної сфери.
Обидві автомагістралі мають високу якість покриття, оснащені
сучасною інфраструктурою та системами безпеки, що відповідають суворим
швейцарським стандартам. Вони інтегровані в загальноєвропейську
транспортну мережу, що робить Швейцарію важливим транзитним центром
між північчю і півднем Європи.
Діпольдзау – Прикордонний пункт Братислава Яровче ( 758 км)
Рисунок 1.10– Частина зворотного маршруту Антверпен–
Кропивницький по території Австрії
E651 — це коротка, але стратегічно важлива європейська дорога,
розташована повністю в Австрії. Вона з'єднує міста Амштеттен і Ліцен,
проходячи через мальовничі райони Нижньої Австрії та Штирії. Ця траса
переважно проходить по маршруту австрійської федеральної дороги B121 і
має важливе значення для регіонального транспорту, особливо для
сполучення між північчю та півднем Австрії в обхід перевантажених
автомагістралей. E651 використовується як альтернатива для руху між
центральною Австрією та трасою E57, що забезпечує зв'язок з Балканами та
Італією.
E59 — набагато довший маршрут, що починається в Скандинавії, у
польському місті Гданськ, і пролягає через Варшаву, Познань, Вроцлав, далі
через Чехію до Австрії, де він завершується в Граці. Цей маршрут виконує
ключову функцію північ–південь, з'єднуючи Балтійське узбережжя з
Альпами, і є частиною важливої логістичної осі для транспортування товарів
між Північною та Південною Європою. В межах Австрії E59 проходить по
автомагістралі A2, яка вважається однією з найважливіших у країні. Вона
з’єднує Відень із південними регіонами і відкриває доступ до Словенії та
Італії. Обидві траси — E651 як регіональна сполучна ланка, і E59 як
міжнародна магістраль — відіграють різні, але важливі ролі в європейській
транспортній системі, підтримуючи як локальну мобільність, так і стратегічні
торгові шляхи між країнами.
Прикордонний пункт Братислава Яровче – прикордонний пункт Вишнє
– Німецьке ( 564 км)
Рисунок 1.11– Частина зворотного маршруту Антверпен–
Кропивницький по території Словаччини
Європейська траса E50 є однією з найдовших і найважливіших
транспортних артерій континенту. Вона тягнеться від французького міста
Брест на узбережжі Атлантики і простягається до російського Махачкали на
узбережжі Каспійського моря, перетинаючи численні країни, зокрема
Францію, Німеччину, Чехію, Словаччину, Україну, Росію. Цей маршрут
відіграє ключову роль у зв’язку між Західною Європою та регіонами Кавказу.
На території Чехії E50 проходить через великі транспортні вузли, такі як
Пльзень, Прага, Брно, забезпечуючи зручний транзит до Словаччини та далі
на схід. В Україні траса частково збігається з вітчизняною М06, зокрема на
ділянці Ужгород–Київ, далі продовжується через Полтаву, Дніпро,
Запоріжжя до Донецької та Луганської областей. Через свою довжину E50 є
не лише важливою торговою артерією, а й важливим маршрутом для
пасажирських перевезень.
Автомагістраль D1 у Словаччині є найважливішою транспортною
артерією країни, що простягається із заходу на схід, з'єднуючи ключові міста
та регіони. Вона починається в столиці Братиславі та проходить через
Трнаву, Тренчин, Жиліну, Мартін, Попрад, Пряшів, Кошиці, завершуючись
поблизу українського кордону, де з'єднується з українською трасою М08 .
Загальна довжина автомагістралі D1 становить близько 516 км, з яких
понад 399 км вже введено в експлуатацію. Ця траса є частиною кількох
європейських маршрутів, зокрема E50, E58, E75 та E571, а також входить до
Пан'європейського транспортного коридору V.A, що з'єднує Венецію з
Ужгородом
Прикордонний пункт Вишнє – Німецьке – Кропивницький (923 км)
Рисунок 1.12 –Частина зворотного маршруту Антверпен–
Кропивницький по території України
На території України європейський автошлях Е471 відіграє важливу
роль у забезпеченні внутрішніх та міжнародних транспортних зв'язків. Цей
відрізок є частиною ширшого європейського маршруту, що з'єднує
центральноєвропейські країни з Україною.
Українська частина траси Е471 пролягає Західною Україною, з'єднуючи
два важливі міста – Мукачево та Львів. Її протяжність становить близько 210-
225 кілометрів. Маршрут автошляху проходить через мальовничі карпатські
передгір'я, включаючи такі населені пункти як Сколе та Стрий. Важливість
цієї ділянки Е471 для України полягає у кількох аспектах. По-перше, вона
забезпечує зручне транспортне сполучення між Закарпатською та Львівською
областями, сприяючи економічному обміну та мобільності населення. По-
друге, будучи частиною міжнародного коридору, траса є важливим
транзитним шляхом для вантажів, що прямують до та з країн Європейського
Союзу. Слід зазначити, що значна частина маршруту Е471 в Україні
співпадає з національною автомобільною дорогою М-06 Київ — Чоп на
ділянці між Мукачевом та Стриєм. Це підкреслює її стратегічне значення в
національній транспортній системі. Уздовж траси Е471 розташовані
різноманітні об'єкти інфраструктури, включаючи автозаправні станції, готелі
та заклади харчування, що забезпечують комфорт для подорожуючих.
Регулярне обслуговування та ремонтні роботи підтримують її в належному
стані, хоча з часом виникає потреба в модернізації для відповідності
зростаючим транспортним потокам та європейським стандартам якості.
Таким чином, українська ділянка європейського автошляху Е471 є
ключовою ланкою транспортної інфраструктури Західної України, що сприяє
внутрішнім та міжнародним зв'язкам і має важливе значення для
економічного розвитку регіону та країни в цілому.
Розділ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ
Відстань перевезення L визначається по карті автомобільних доріг.
Загальна протяжність маршруту — це сумарна довжина всіх ділянок шляху
між початковим і кінцевим пунктами руху. Вона обчислюється шляхом
додавання довжин кожного окремого відрізка маршруту, незалежно від типу
місцевості, виду транспорту чи кількості зупинок.
Цей показник є ключовим при плануванні поїздок, логістичних
перевезень:
= 1+2 км (2.1)
де 1 – довжина прямого маршруту І.
2– довжина зворотнього маршруту ІІ.
=2277+3067=5344 км
Розділ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
Для перевезення вантажу в одну та іншу сторону було обрано рухомий
склад MAN TGA 33.480 BBS-WW з 20-футовим контейнером 20GP DD у
комплекті з причепом-контейнеровозом ПК-20 для перевезення
сільськогосподарських запчастин та склотари, оскільки така комбінація є
оптимальною з точки зору надійності, безпеки та економічності. Потужність
двигуна вантажівки дозволяє впевнено транспортувати як важкі металеві
запчастини, так і крихкі скляні вироби. Контейнер 20GP з двосторонніми
дверима (DD) забезпечує зручне та безпечне завантаження і розвантаження,
що особливо важливо при поводженні з делікатними вантажами. Причіп-
контейнеровоз ПК-20 дає змогу ефективно розмістити контейнер і
забезпечити його стабільне кріплення під час руху. Завдяки надійній
конструкції, стійкості на дорозі та добрій ремонтопридатності цей рухомий
склад є вдалим вибором для перевезення вантажів як по регіональних, так і
міжміських маршрутах.
Таблиця 3.1 – Технічна характеристика рухомого складу(тягач)
MAN TGA 33.480 BBS-WW
Характеристика
Повна маса автомобіля, кг 33000
Повна маса автопоїзда, кг -
- навантаження на передню вісь, кг 7500
- навантаження на задній міст, кг 26500
Навантаж. на сідельно-зчіпний пристрій -
Місткість паливного бака, л. 400
Максимальна швидкість, не менше, км/ч 90
Лінійна витрата пального, л/100 км -
Екологічні норми Euro-5
Розмір шин 315/80R22.5
Таблиця 3.2 – Технічна характеристика рухомого складу(причіп для
контейнера)
Причіп-контейнеровоз ПК-20
Характеристика
Габарити платформи Д*Ш*В): 6 * 2.4 * 1.35
Вантажопідйомність: 20000
Кількість вісей 2 /4
Тип підвіски: Ресорна
Власна маса: 2.6 т
Таблиця 3.3 – Технічна характеристика рухомого складу (контейнер)
20GP DD 20 футовий
контейнер
Характеристика
Довжина: 6 058 мм
Ширина: 2 438 мм
Висота: 2 591 мм
Довжина(внутрішня): 5 844 мм
Ширина(внутрішня): 2 352мм
Висота (внутрішня): 2 393 мм
Вага брутто: 30 480 кг
Навантаження: 28 180 кг
Вага контейнера: 2 300 кг
Розділ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОГО АВТОМОБІЛЬНОГО
ПРОПУСКНОГО ПУНКТУ
Міжнародні автомобільні пункти пропуску — це спеціально обладнані
місця на державному кордоні України, через які здійснюється перетин межі
особами, транспортними засобами Розділта вантажами. Вони є важливими
логістичними вузлами, через які проходять потоки пасажирів і товарів між
Україною та сусідніми державами. Знання умов перевезення по території
різних країн є складовою успішної та безпечної організації міжнародних
автоперевезень. По-перше, це забезпечує дотримання правил дорожнього
руху кожної країни, зокрема обмежень швидкості, вимог до руху в населених
пунктах, правил користування автострадами тощо. По-друге, знання митних
норм, зокрема щодо дозволеної кількості пального для безмитного ввезення
або екологічних вимог до транспортного засобу, дозволяє уникнути штрафів
та затримок на кордоні .У комплексі ці знання є необхідними для водіїв,
логістів і транспортних компаній, які працюють у сфері міжнародних
перевезень, адже вони забезпечують дотримання вимог законодавства,
скорочення витрат і підвищення ефективності перевезення вантажів.
Класифікація пунктів пропуску:
1. Міжнародні – відкриті для громадян усіх країн.
2. Міждержавні – для громадян обох суміжних держав.
3. Місцеві – для мешканців прикордонних регіонів
Особливості:
• Усі пункти оснащені системами контролю, митного оформлення та
перевірки документів.
• На багатьох КПП є електронна черга для вантажного транспорту.
• У зв'язку з безпековою ситуацією, окремі пункти можуть тимчасово не
працювати
Таблиця 4.1 – Умови перевезення по країнах
Дозволена Дорожні Екологічні
Обмеження
Країна кількість збори / платні вимоги до
шв. (км/год)
пального автошляхи транспорту
50 (місто), 90
Безкоштовні Вимоги до
(загальні 10 л для
Польща автостради стандарту
дороги), 140 легкових
(легкові) Євро 5/6
(автострада)
50 (місто), Безкоштовно
Екозони,
100 (загальні для легкових,
Німеччина 10 л обов’язкові
дороги), без платно для
наліпки
обмежень вантажівок
50 (місто), Обмеження
80/100 в'їзду в
Переважно
Нідерланди (дороги), 100 10 л екозони,
безкоштовно
(автобани стандарт Євро
вдень), 6
50 (місто), 90 Toll для Екозони
(загальні вантажівок (LEZ) у
Бельгія 10 л
дороги), 120 безкоштовно Брюсселі,
(автостради) для легкових Антверпені
Вимоги
50 (місто), 80 Більшість Crit'Air –
Франція (дороги), 130 10 л автострад наклейки за
(автостради), платні класом
викидів
Віньєтка для
50 (місто), 80 легкових, Строгі
Швейцарія (дороги), 120 10 л плата LSVA екостандарти,
(автостради) для контроль CO₂
вантажівок
50 (місто), Вимоги до
Віньєтка
100 (дороги), Євро 6,
Австрія 10 л обов'язкова
130 обмеження
для автострад
(автостради) в’їзду у міста
Таблиця 4.2 – Міжнародні автомобільні пункти пропуску на кордоні з
Україною
Пункт Тип Кількість
Країна Контроль
пропуску перевезень смуг
Ягодин – Пасажирський, Прикордонний,
Польща 4
Дорогуськ вантажний митний
Краківець – Пасажирський, Прикордонний,
Польща 6
Корчова вантажний митний
Рава-Руська Пасажирський, Прикордонний,
Польща 4
– Хребенне вантажний митний
Ужгород –
Пасажирський, Прикордонний,
Вишнє Словаччина 4
вантажний митний
Нємецьке
Чоп – Тиса Пасажирський, Прикордонний,
Угорщина 4
(Захонь) вантажний митний
Розділ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ
МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
При здійсненні перевезень вантажів по Україні водій повинен мати
кілька основних документів. До них належать водійське посвідчення
відповідної категорії, реєстраційні документи на вантажівку та причіп (якщо
є), а також підтвердження права власності або управління транспортним
засобом. Окрім того, водій має пред'явити талон технічного огляду,
обов'язкове страхування та трудовий договір. У випадку перевезення
продуктів харчування чи інших товарів, що потребують спеціальних умов,
водій має також мати санітарний паспорт. Що стосується
вантажосупровідних документів, то одним із основних є товарно-
транспортна накладна (ТТН).
Рисунок 5.1 – Приклад посвідчення водія
Рисунок 5.2 – Приклад товарно-транспортної накладної
Документ оформлюється вантажовідправником у чотирьох примірниках
та містить повну інформацію про вантаж.
Для підтвердження законності перевезення водієві достатньо надати
поліцейським копію договору.
Раніше обов'язковий шляховий лист наразі вилучено з переліку
необхідних транспортних документів — він потрібен лише для внутрішнього
обліку перевізника та податкових потреб.
У разі транспортування небезпечних вантажів (ADR) або негабаритного
вантажу обов’язковою є наявність внутрішньої ліцензії, виданої в Україні.
Документи для міжнародних перевезень в країни Євросоюзу та СНД
Для автотранспорту, який здійснює міжнародні перевезення, документи
на автомобіль та водія доповнюються документацією на вантаж. Міжнародні
перевізники, які здійснюють доставку вантажів за межі України,
повинні оформити спеціальну ліцензію.
Рисунок 5.3 – Приклад ліцензії
Щоб отримати ліцензію та відповідну ліцензійну картку, власник або
орендар транспортного засобу, який здійснює міжнародні перевезення, має
звернутися до уповноваженого ліцензійного органу. В Україні такою
установою є Державна служба України з безпеки на транспорті —
«Укртрансбезпека».
Для юридичних осіб до ліцензійної заяви додається наступний пакет
документів:
• технічний паспорт транспортного засобу (вантажівки);
• витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДРПОУ);
• нотаріально завірена копія реєстраційного свідоцтва підприємства;
• офіційні банківські реквізити компанії;
• документи, що підтверджують освіту особи, відповідальної за
організацію перевезень (диплом про середньо-спеціальну або
вищу освіту);
• договір про співпрацю з автотранспортною компанією.
Приватні особи, які володіють вантажним транспортом, мають подати ті
ж документи, додавши копію свого паспорта та диплом відповідного зразка.
Для здійснення міжнародних перевезень через кордон обов’язковим
документом є міжнародна товарно-транспортна накладна — CMR. Вона
оформлюється у трьох примірниках: один залишається у перевізника, другий
— у вантажовідправника, третій — передається одержувачу. Під час
проходження митного контролю перевізник зобов’язаний пред’явити всі три
примірники накладної та отримати відповідні відмітки.
Рисунок 5.4 – Приклад міжнародної товаро-транспортної накладної
Документ становить інтерес для імпортерів, оскільки надає їм право на
звільнення від сплати податку на додану вартість у країні походження
товару. Після перетину зовнішнього кордону Європейського Союзу цей
документ анулюється (вважається погашеним).
При ввезенні товарів, вироблених в Україні або інших державах СНД,
на територію ЄС необхідним супровідним документом є імпортна декларація
за формою T1. Вона використовується для митного оформлення під час
транзиту через європейські країни.
Рисунок 5.5 – Приклад декларації за формою Т1
Як правило, оформленням митної декларації займаються спеціалізовані
брокери, яких уповноважує вантажовідправник або транспортна компанія.
Професійні митні посередники здійснюють подачу декларації шляхом
внесення відповідної інформації до електронної системи NCTS, відповідно до
вимог європейського митного законодавства. Для підготовки декларації
брокеру необхідно надати такі документи: інвойс на вантаж, міжнародну
товарно-транспортну накладну (CMR), копію реєстраційного свідоцтва
транспортного засобу, а також закордонний паспорт водія.
Рисунок 5.6 – Приклад CMR накладної
Серед додаткових, але не обов’язкових документів для міжнародних
вантажоперевезень особливо корисною є книжка МДП (Carnet TIR).
Цей документ підтверджує, що автоперевізник є учасником
міжнародної системи дорожніх перевезень, членство в якій забезпечується
через українського представника — «Асоціацію міжнародних автомобільних
перевізників України» (АсМАП).Carnet TIR містить від чотирьох до
чотирнадцяти аркушів, а її титульна частина заповнюється безпосередньо
уповноваженою Асоціацією.
Рисунок 5.7 – Приклад книжки МДП (Carnet TIR)
Головною перевагою використання книжки TIR є суттєве прискорення
перетину митного кордону. Завдяки системі TIR транзитні вантажі, що
перевозяться в пломбованих тентованих автомобілях або контейнерах
міжнародного стандарту, проходять кордон без необхідності детального
митного огляду.
Саме такі логістичні переваги забезпечує підприємство ПП «Транс-
Атлас», яке має чинне членство в АсМАП України та здійснює міжнародні
перевезення відповідно до вимог системи TIR.
Рисунок 5.8 – Приклад книжки МДП (Carnet TIR)
Серед факультативних документів, які нерідко запитують
імпортериукраїнської продукції, варто виділити сертифікат Євро 1.Цей
документ підтверджує походження товару з України та надає
вантажоодержувачу можливість скористатися митними преференціями або
зниженими ставками ввізного мита у країні імпорту.
Розділ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Для організації міжнародних вантажоперевезень автотранспортом
необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства, зокрема положень
наказу Міністерства інфраструктури України № 656 від 14.10.2015 року «Про
затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом».
Відповідно до цього нормативного документа, при перевезенні
сільськогосподарських запчастин, що належать до категорії генеральних
(штучних) вантажів, слід враховувати їх фізичні характеристики, габарити,
наявність небезпечних речовин та інші специфічні параметри.
Запчастини повинні бути належним чином упаковані та закріплені в
кузові транспортного засобу для запобігання пошкодженню або зміщенню
під час транспортування. Якщо вантаж має виступаючі або гострі елементи,
він додатково пакується або захищається. У разі перевезення габаритних
агрегатів чи запчастин, що містять мастильні матеріали, акумулятори або
інші потенційно небезпечні елементи, застосовуються спеціальні умови
перевезення згідно з вимогами до негабаритних або небезпечних вантажів
(ADR).Супровідна документація включає товарно-транспортну накладну,
CMR (для міжнародних перевезень), інвойс, копії реєстраційних документів
на транспортний засіб та закордонного паспорта водія. Операції з
навантаження та розвантаження повинні відповідати нормам охорони праці
та проводитися із застосуванням спеціальної техніки, якщо маса вантажу
перевищує встановлені норми для ручного переміщення.
Оформленням митних документів зазвичай займаються митні брокери,
уповноважені вантажовідправником або автоперевізником. Досвідчені
брокери передають усю необхідну інформацію в електронну систему NCTS
згідно з європейськими митними вимогами. Для цього брокеру надаються
інвойс, CMR, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та
паспорт водія. При міжнародному перевезенні товарів українського
виробництва або з країн СНД через територію ЄС обов’язковою є імпортна
декларація форми T1. Вона потрібна для митного оформлення та
супроводжує вантаж під час транзиту. Імпортери, які здійснюють закупівлі
українських товарів, часто потребують також сертифікат Євро 1. Цей
документ підтверджує країну походження товару та дозволяє одержувачу
скористатися пільговим режимом оподаткування у своїй державі, зокрема
зниженими або нульовими ставками ввізного мита.
Ще одним корисним, хоча і не обов’язковим документом є книжка МДП
(Carnet TIR). Вона надає право транзитного перевезення товару без митного
огляду завдяки міжнародним гарантіям. Carnet TIR засвідчує, що перевізник
є членом міжнародної системи TIR, українським представником якої
виступає «Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України»
(АсМАП). Книжка містить від чотирьох до чотирнадцяти аркушів, а її
оформлення здійснюється АсМАП.
Основна перевага книжки TIR — це прискорене проходження митниці:
опломбовані тентовані фури або контейнери не підлягають огляду під час
транзитного переміщення. Саме такими перевагами користується
підприємство ПП «Транс-Атлас», що є дійсним членом АсМАП України.
Щоб мати право здійснювати міжнародні автоперевезення, перевізник
зобов’язаний отримати відповідну ліцензію. Для цього власник або орендар
транспортного засобу подає заяву до Державної служби України з безпеки на
транспорті («Укртрансбезпека»). До заяви юридичні особи додають
технічний паспорт вантажівки, витяг з ЄДРПОУ, нотаріально засвідчену
копію реєстраційного свідоцтва, реквізити підприємства, документи, що
підтверджують освіту відповідальної за перевезення особи (середньо-
спеціальна або вища освіта), а також договір із транспортним підприємством.
Приватні перевізники подають ті ж документи, додавши копію паспорта та
диплом.
Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR складається у трьох
примірниках — для відправника, перевізника та одержувача. На кордоні всі
примірники пред’являються митним органам і мають бути завірені
відповідними відмітками. Для імпортерів CMR та інші документи, такі як T1
чи сертифікат Євро 1, є необхідними для підтвердження легальності ввезення
та оформлення пільг на території Європейського Союзу.
Розділ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1Формування вантажного місця
Вантаж, який належить до тарно-поштучної групи, необхідно розмістити
в картонні коробки для подальшого транспортування. Доставка здійснюється
в кілька етапів: спочатку вантаж прямує до перевантажувального пункту за
допомогою контейнерів, а потім — до остаточного місця призначення. Дані
щодо характеру вантажу, класу пакування, габаритів тари та маси брутто
наведено у завданні до кваліфікаційної роботи.
Усі коробки необхідно компонувати на стандартний європіддон з
розмірами 800 × 1200 мм. Розміщення вантажу на піддоні слід оформити у
вигляді таблиці за аналогією до поданих прикладів (див. таблиці 7.1 та 7.2).
Допускається незначне перевищення розмірів коробок за межі піддона по
ширині або довжині, однак не більше ніж на 40 мм. Максимально дозволена
висота завантаженого піддона складає 1800 мм, при цьому власна висота
піддона становить 145 мм. Вантажопідйомність піддона обмежується 1500 кг
згідно з вимогами ГОСТ 9078-84.
У разі, якщо реальна висота штабеля коробок нижча за допустимий
максимум, для розрахунків необхідно враховувати фактичну висоту
вантажного місця. На основі цих параметрів буде виконано визначення
кратності укладання ящиків на одному піддоні.
По довжині: nl=L/l; (7.1)
По ширині: nb=B/b;
По висоті: nh=H/h.
Показники кратності округлити до цілого числа в меншу сторону,
розрахунки представити у вигляді таблиці 7.1 або 7.2, залежно від
особливостей перевезень вантажу. Згідно заданої маси вантажу, що
перевозиться, необхідно здійснити вибір транспортного засобу, який
доставить вантаж у пункт призначення.
Таблиця 7.1 – Схема розміщення ящиків для вантажу №1 (запчастини
для сільгосптехніки) на європіддоні (800×1200) за умови, що вантаж можна
кантувати та штабелювати
Кількість одиниць Фактична вантажність Коефіцієнти
№з/п Схема європіддона Мбр,кг використання
розміщення
по по по
L B Н Nзаг γст
1 L/l,B/b,H/h 2 2 4 16 260 0,17 0,79
2 L/l,B/h,H/b 2 2 4 16 260 0,17 0,79
3 L/b,B/l,H/h 1 3 4 12 200 0,13 0,59
4 L/b,B/h,H/l 3 3 2 18 290 0,19 1
5 L/h,B/b,H/l 2 2 4 16 260 0,17 0,79
6 L/h,B/l,H/b 2 2 4 16 260 0,17 0,79
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок на європіддоні №1 для
перевезення запчастин для сільгосптехніки
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок на європіддоні №2 для
перевезення запчастин для сільгосптехніки
Рисунок 7.3– Схема розміщення коробок на європіддоні №3 для
перевезення запчастин для сільгосптехніки
Рисунок 7.4– Схема розміщення коробок на європіддоні №4 для
перевезення запчастин для сільгосптехніки
Рисунок 7.5– Схема розміщення коробок на європіддоні №5 для
перевезення запчастин для сільгосптехніки
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок на європіддоні №6 для
перевезення запчастин для сільгосптехніки
Таблиця 7.2 – Схема розміщення ящиків для вантажу №2
(склотари) на європіддоні(800×1200) за умови, що вантаж не можна
кантувати і штабелювати
Схема Кількість одиниць Коефіцієнти
№п/п розміщення Фактична вантажність євро використання
піддона М ,кг
по по по бр
L B Н Nзаг γст
1 L/l,B/b,H/h 2 5 2 20 420 0.28 0.56
2 L/b,B/l,H/h 4 5 1 20 420 0.28 0.56
Рисунок 7.7– Схема розміщення коробок на євро піддоні №1 для
перевезення склотари (800×1200) за умови, що вантаж не можна кантувати і
штабелювати
Рисунок 7.8 – Схема розміщення коробок на євро піддоні №2 для
перевезення склотари (800×1200) за умови, що вантаж не можна кантувати і
штабелювати
Виходячи зі схем розміщення піддонів, необхідно обрати
найефективніший варіант розташування. Критерієм оптимальності є
максимальне значення коефіцієнтів використання як вантажопідйомності, так
і площі поверхні піддона. Розрахунки слід проводити за умови повного
завантаження транспортного засобу, з подальшим визначенням загальної
кількості піддонів, які можуть бути розміщені в його вантажному відсіку.
Кількість коробок на піддоні, шт:
Nзаг=nl· nb·nh (7.2)
Маса брутто піддону, кг:
Мбр= Nзаг·mящ+m0 (7.3)
де m0– власна маса піддону (для дерев’яного одно настильного європіддону
15…20 кг, для двонастильного – 35…40кг).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона:
ф
ст = (7.4)
н
де qф– фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону:
= в
(7.5)
п
2
де Sв – площа вантажу, мм ;
2
Sп – площа піддона, мм .
Після завершення розрахунків слід створити схематичну візуалізацію
розміщення картонних коробок на європіддоні. На схемах необхідно
позначити кожну коробку порядковим номером відповідно до послідовності
їх укладання: розташування має здійснюватися за напрямком годинникової
стрілки, починаючи з найнижчого шару й поступово переходячи до
верхнього.Для забезпечення повного розуміння просторової структури
вантажного місця слід подати зображення в трьох проекціях — зверху,
спереду та збоку. Це дозволить максимально наочно продемонструвати
порядок укладання тари.
Додатково потрібно надати опис способу закріплення вантажу на піддоні
згідно з чинними нормами та правилами безпеки, прийнятими для вантажних
перевезень. У тексті слід врахувати технічні вимоги до стабільності
укладання, а також стандарти фіксації, які забезпечують захист вантажу під
час транспортування.
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Міцність транспортної тари є ключовим чинником, що впливає на
збереження вантажу під час перевезення. На цей показник впливають такі
основні фактори:
• тип і специфіка вантажу, включаючи максимально допустиму масу, яку
може вміщувати одна одиниця тари;
• геометричні параметри тари та її складових елементів;
• умови транспортування, зокрема зовнішні впливи (температурні
коливання, вологість, механічні навантаження);
• фізико-механічні характеристики матеріалів, з яких виготовляється
тара.
• Під час планування застосування тари необхідно враховувати можливі
навантаження:
• статичні — які виникають при штабелюванні коробок одна на одну;
• динамічні та вібраційні — що з’являються під час формування або
розформування транспортних пакетів, а також при здійсненні
навантажувально-розвантажувальних робіт.
Зусилля статичного стискання, яке має витримувати тара, розташована в
нижньому ряду штабеля, обчислюється за наступною формулою:
∙(−ℎ)
ст
ст = , Н (7.6)
ℎ
2
де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг. Враховують вагу коробок вищих (без
урахування нижнього) ярусів. Q = 30
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажомісця автомобіля), м; Н = 1,570м
h– висота одиниці тари,м. h = 0,4 м
Розрахунок статичного навантаження, для тари, яка знаходиться в
нижньому ряді, в 4 схемі пакування запчастин для сільгосптехніки.
9,81 ∙ 30(1,570 − 0,4)
ст
ст = = 860 Н
0,4
Розрахунок статичного навантаження, для тари, яка знаходиться в
нижньому ряді, в 3 схемі пакування запчастин для сільгосптехніки.
2
де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг. Враховують вагу коробок вищих (без
урахування нижнього) ярусів. Q = 30
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажомісця автомобіля), м; Н = 1,570м
h– висота одиниці тари,м. h = 0,4 м
9,81 ∙ 30(1,745 − 0,4)
ст
ст = = 987,5 Н
0,4
Розрахунок статичного навантаження, для тари, яка знаходиться в
нижньому ряді, в 1 схемі пакування склянної тари.
2
де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг. Враховують вагу коробок вищих (без
урахування нижнього) ярусів. Q = 80
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажомісця автомобіля), м; Н = 1,570м
h– висота одиниці тари,м. h = 0,285 м
9,81 ∙ 80(1,57 − 0,285)
ст
ст = = 3538 Н
0,285
Розрахунок статичного навантаження, для тари, яка знаходиться в нижньому
ряді, в 2 схемі пакування склянної тари.
2
де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с ;
Q – маса тари з вантажем, кг. Враховують вагу коробок вищих (без
урахування нижнього) ярусів. Q = 80
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажомісця автомобіля), м; Н = 1,570м
h– висота одиниці тари,м. h = 0,285 м
9,81 ∙ 80(1,57 − 0,285)
ст
ст = = 3538 Н
0,285
Висота штабеля H визначається відповідно до нормативно-технічної
документації, що встановлюється для конкретної продукції. При цьому
враховуються характеристики пакування, а також вимоги щодо ефективного
використання об'єму або вантажопідйомності транспортних засобів. У
випадках, коли нормативна висота не задана, її слід приймати:не меншою за
600 см для тари з деревини;не меншою за 250 см — для картонної
упаковки.У процесі перевезення найчастіше проблеми міцності виникають
саме з упаковкою, виготовленою з матеріалів, менш стійких до зовнішніх
впливів — наприклад, картону.У межах цієї роботи необхідно встановити
висоту укладання (складування) картонних коробок, які мають масу брутто Q
та габарити l×b×h, мм. Дані щодо товщини стінки картону δ, марки
матеріалу, а також значення торцевої жорсткості Рт узгоджуються з
науковим керівником відповідно до вимог ГОСТ 52901-2007.Строк
зберігання у штабелі визначається за формулою:
Тзб = 30 + №, де № — це дві останні цифри номера залікової книжки
студента.
• Якщо 0 < № < 10, до 30 додаються обидві цифри.
• Якщо 11 < № < 20, від 30 віднімаються відповідні цифри.
• Якщо 20 < № < 30, термін зберігання не обмежується.
Під час розрахунку зусиль, які виникають при стисканні тари у штабелі,
враховується коефіцієнт запасу міцності Кз, що залежить від тривалості
зберігання вантажу.
• Якщо строк зберігання не зазначено в нормативних документах,
приймається значення Кз = 1,85.
• Для короткотривалого зберігання коефіцієнт зменшується:
o при Тзб до 30 діб — Кз = 1,6;
o від 30 до 100 діб — Кз = 1,65.
Розрахунок зусиль стискання здійснюється за відповідною формулою:
∙∙(−ℎ)
= з
ст , H (7.7)
ℎ
Розрахунок статичного навантаження, для тари, яка знаходиться в
нижньому ряді, в 4 схемі пакування запчастин для сільгосптехніки.
1.6 ∙ 9,81 ∙ 30(1,570 − 0,4)
ст
ст = = 1377 Н
0,4
Розрахунок статичного навантаження, для тари, яка знаходиться в
нижньому ряді, в 3 схемі пакування запчастин для сільгосптехніки.
1,6 ∙ 9,81 ∙ 30(1,745 − 0,4)
ст
ст = = 1583 Н
0,4
Опір стисканню картонної тари залежить від параметрів коробки та
міцності гофрокартону при торцевому стисканні:
0
ст = 2,55 ∙ ∙ √ ∙ , H (7.8)
де Рт – торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007 = 11,3 Н/мм;
δ – товщина картону, мм = 9;
z – периметр ящика, мм = 1750.
Щоб коробка, яка знаходиться у нижньому ряду штабеля, не
деформувалася під вагою верхніх коробок, її опір стисканню 0
ст повинен
бути більше або дорівнювати зусиллю стискання верхніх коробок ст.
Максимальну висоту складування можна визначити за умови: 0
ст =
ст.
Розраховуємо опір стисканню для тари, що знаходиться в нижньому
ряді штабеля, в 4 схемі пакування запчастин для скляної тари
0
ст = 2,55 ∙ 11,3 ∙ √9 ∙ 1750 = 3601Н
Тобто картонні коробки, які виготовляються з гофрованого картону
класу Т3 задовольняють умові стискання.
Максимальна висота (за умови 1.9) складування визначається за
формулою:
ℎ∙
= ст + ℎ, мм (7.10)
з∙∙
Кількість коробок в штабелі:
к = , коробки (7.11)
ℎ
Залежність опору стискання від
периметру тари
3620
3600
3580
3560
3540
3520
3500
1570 1750
Рисунок 7.9 – Графік залежності опору стиснення гофрованої
картонної коробки відносно зміни за периметром
Таким чином, чим більший периметр тари, тим кращий її опір до
стискання.
Щоб запобігти спотворенню форми нижньої коробки у штабельному
укладанні, слід дотримуватися критерію: 0
ст ≥ ст, тобто сила, яку коробка
здатна витримати при стисканні, повинна дорівнювати або перевищувати
тиск від розташованих вище коробок .Вимога виконується.
7.3. Маркування та кодування вантажного місця
Згідно із Правилами перевезення вантажів різними видами транспорту в
кваліфікаційній роботі необхідно визначити, які маркувальні знаки потрібно
нанести на вантаж. Навести розташування транспортного маркування на
вантажному місці із заданим вантажем.
Viktoria trans ukraine
20
Кропивницький (Kropyvnytskyi)/Україна(Ukraine)
457х285х285 мм 21,2кг Antwerpen
38.58 см3 20кг Бельгія/Belgium
Рисунок 7.10– Розташування транспортного маркування на
відповідній стороні коробки;
Закодувати за допомогою QR Coder (http://www.qrcoder.сom) наступну
інформацію:
• Прізвище, ім’я, по батькові студента;
• ЧДТУ, студент групи(шифр групи);
• Назва вантажу;
• Контейнер – (типорозмір за останньою цифрою у списку групи, але
з погодженням керівника);
• Пункт відправлення;
• Пункт призначення.
Рисунок 7.11 – Закодована інформація у вигляді QR-коду
Розділ 8 ЗАВАНТАЖЕННЯ І МАРКУВАННЯ КОНТЕЙНЕРА
8.1 Завантаження контейнера
Загальні відомості про контейнер
Таблиця 8.1 – Технічна характеристика рухомого складу (контейнер)
20GP DD 20 футовий
контейнер
Характеристика
Довжина: 6 058 мм
Ширина: 2 438 мм
Висота: 2 591 мм
Довжина(внутрішня): 5 844 мм
Ширина(внутрішня): 2 352мм
Висота (внутрішня): 2 393 мм
Вага брутто: 30 480 кг
Навантаження: 28 180 кг
Вага контейнера: 2 300 кг
Розміщення європіддони з вантажами у контейнері 20 футів в один
ярус та представити схему їх розміщення у вигляді ескізу. Розрахувати
кількість європіддонів з вантажами розміщених у контейнері, вагу нетто і
вагу брутто контейнера.
Рисунок 8.1 – Схема розміщення європіддонів у контейнері ;загальна
кількість європіддонів – 8.
Для забезпечення надійного та безпечного переміщення вантажів,
розміщених на європіддонах всередині контейнерів, застосовується ряд
методів фіксації, які мінімізують ризик їх зсуву під час транспортування.
Вантажі розміщуються в контейнері з мінімальним вільним простором, часто
впритул до його стінок або інших піддонів, а проміжки заповнюються
спеціальними матеріалами, такими як пневматичні мішки, дерев'яні розпірки
або пінополістирол. Це створює блокування, що запобігає рух вантажу. Крім
того, використовуються кріпильні елементи – сталеві стрічки, троси, ремені з
пристроями для натягування, які фіксуються до силових елементів
конструкції контейнера.
Процес кріплення здійснюється з урахуванням конструктивних
особливостей контейнера та характеристик вантажу. Важливим аспектом є
рівномірний розподіл ваги по всій площі контейнера, щоб уникнути
надмірного навантаження на окремі ділянки або перекосів. За потреби також
встановлюються додаткові дерев'яні щити, порожні піддони або матеріали
для амортизації з метою забезпечення стійкості конструкції всередині
контейнера. Такий комплексний підхід до фіксації вантажів на європіддонах
забезпечує збереження їх цілісності протягом усього періоду
транспортування, а також відповідає сучасним вимогам логістичної безпеки.
Основні принципи та практичні рекомендації щодо даного процесу описані в
методичних матеріалах таких інтернет-ресурсів, як takelag-system.com.ua,
cargo-ukraine.com та containers.ua.
8.2Маркування контейнера (Згідно ISO6346-1996)
Маркувальний код на контейнері відіграє важливу роль у процесі
ідентифікації та контролю вантажів під час міжнародних перевезень. Він
містить у собі унікальну інформацію про контейнер, що дає змогу швидко
визначити власника, тип, розміри та інші технічні характеристики. Завдяки
такому коду значно спрощується митний контроль, а також полегшується
робота у портах і транспортних хабах, що підвищує безпеку та прозорість
логістичних операцій.
Рисунок 8.1 – Загальна схема маркувального коду контейнера
BIC-код власника контейнера обрати згідно із завданням з погодженням
керівника . Серійний (реєстраційний) номер обирається згідно дати
народження студента (дд.мм.рр.) – 01.02.04; BIC-код – Ukr
Ознака коду контейнера:
U – для всіх вантажних контейнерів;
J – для знімного обладнання, яке відноситься до вантажних контейнерів
Z – для трейлерів та шасі.
Розрахувати контрольне число для заданого контейнера за методикою
наведеною для наведеного прикладу.
Цифрові еквіваленти літерних значень наведені в Додатку Д, таблиця
Д.2.
Обрати згідно із завданням (погодити з керівником) тип універсального
контейнера. Основні характеристики універсальних контейнерів за
міжнародними стандартами Додаток Д, таблицяД.1.
Визначити код країни (Додаток Е).
Визначити код розміру контейнеру (Додаток Ж, таблиці Ж.1 і Ж.2).
Визначити код типу контейнеру (Додаток И).
Приклад розрахунку контрольного числа наведено в таблиці 8.2
Таблиця 8.2 – Приклад розрахунку контрольного числа
1 Код власника Серійний номер
S V M U 0 1 0 2 0 4
2 Еквівалентне значення
30 34 24 32 0 1 0 2 0 4
3 Ваговий коефіцієнт
1 2 4 8 16 32 64 128 256 512
4 Результат перемноження 2 та 3 рядка
30 68 96 256 0 1 0 256 0 2048
Контрольне число розраховують наступним чином. Після заповнення
таблиці сумують результати в рядку IV. Отримують число 2755 Далі останнє
число необхідно розділити на модуль 11. В результаті ділення отримають число 250,45.
Якщо 250,45 помножити на 11, то отримаємо число 2750. Визначається різниця між
числами 2755 та 2750. Отже, залишок від ділення дорівнює 5. Далі за
допомогою Додатку Д в таблиці Д.3 знаходимо, що в даному випадку
контрольне число дорівнює 5. Контрольне число вставляється в рамку та
зображується на контейнері.
Кчис = 1 ∙ 30 + 2 ∙ 34 + 4 ∙ 24 + 8 ∙ 32 + 16 ∙ 0 + 32 ∙ 1 + 64 ∙ 0 + 128 ∙ 2
+ 256 ∙ 0 + 512 ∙ 4 = 2755
UKRU 010204 5
UA22G1
Рисунок 8.2 – Приклад розташування маркувального коду на контейнері
Розділ 9 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
В даному розділі представлено відповідні розрахунки щодо пробігу
автомобіля за заданим маршрутом міжнародного перевезення.
Перш за все визначається середньодобовий пробіг за маршрутом за
наступною формулою, lдоб, км:
2 2277+3067
д̅об = = = 687 км < 800 км/добу (9.1)
7,77
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу:
2+2 + 5344+714,7+177
= 0 зв + пр = + 2 =7,77 діб (9.2)
24?̅?е 24∙45
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км, визначається
по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному напрямку
коеф.”2” не враховувати);
l0– середнє значення нульового пробігу, км(при розрахунку рейсу в
одному напрямку коефіцієнт «2» не враховувати):
0 = 0,46 ∙ √п = 0,46 ∙ √603,628 = 357.39км (9.3)
2
де Sп– площа країни прямого відправлення, тис.км (дані по країнах беруться
2
із статистичних довідників; для України Sп = 603,628тис.км );
lзв– середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного
відправлення:
зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 30,688 = 177 км (9.4)
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2;
Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год для
одиночної їзди та 60 км/год для турної);
tпр –дні простою під завантаженням чи розвантажені та при оформленні
товарно-транспортних документів (приймаємо 2 доби). Розрахунок
виконується для контролю достовірності результатів. Середньодобовий
пробіг має складати близько 700 км/добу.
Розділ 10 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ
НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ
В даному розділі необхідно обчислити основні показники міжнародних
перевезень автомобільним транспортом при перевезенні контейнера із
розташованим в ньому тарно-штучним вантажем.
Складові фонду заробітної плати ФЗП розраховуються за наступною
формулою:
а) відрахування на соціальні заходи
Н 20
С = Ок ∙ сз
сз = 172 ∙ = 34,4, € (10.1)
100 100
де Ок – мінімальний оклад (Згідно Закону України «Про Державний
бюджет України на відповідний рік»).
Ок = 8000грн = 172€, 1€ = 46,49 грн.
Нсз - норматив відрахувань на соціальні заходи, % , (Нсз = 20)
б) витрати на відрядження – згідно з діючими нормами*.
Розрахунок витрат на відрядження необхідно представити для ділянок
маршруту міжнародного перевезення (Україна, іноземні держави) у
табличній формі (табл. 10.1).
Таблиця 10.1 - Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
маршруту грн.(€)/добу грн.(€)
Україна 2,4 650(13,98) 1560(33,55)
Іноземні 5,3 3719(80) 19710(424)
держави
Разом 7,7 4369(93,98) 457,55(457,55)
Так як середня швидкість руху транспортного засобу складає 643,5
км/добу, а відстань яку необхідно пройти по Україні в прямому і в
зворотному напрямках складає 716 км, тоді час пересування Україною
визначається:
1698
=2,4 діб
687
Час пересування іноземними державами розраховується :
3646
= 5,3 діб
687
Сумарні витрати на відрядження визначаються, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
пункті призначення.
Остаточно розмір заробітної плати розраховується шляхом
підсумовування складових:
ФЗП = Ок + Ссз + Свідр = 172 + 34,4 + 457,55 = 663,95, € (10.2)
Витрати на автомобільне пальне можна розрахувати наступним чином:
Н
С = ( нп
п ∙ + ∙ ) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ∑) ∙ Цл, € (10.3)
100 100
де Ннп −лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км,
визначається як:
Ннп= + ⋅ пр, л/100 км (10.4)
де НL– базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, 17 л/100 км,
(як приклад див. табл.10.2);
НW– додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм (1,3
л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм - для бензинових
автомобілів);
Gпр– споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за
технічними характеристиками рухомого складу (як приклад див. Додаток А,
табл. А.1, А.2);
L – довжина ділянки маршруту, км;
W – транспортна робота, визначається як:
= ⋅ ∙ в , т⋅км (10.5)
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
– коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за
класом вантажу (вантаж вказати) [5];
Lв – пробіг автомобіля з вантажем, км;
КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні,
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по
автомагістралі приймаємо значення виразу (1± КΣ ) рівним 0,55 для руху
дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл– ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €(згідно ринкової
вартості);
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид:
Н
С = ( нп
п ∙ + ∙ ) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Ц , € (10.6)
100 100 л
Розрахунок витрат на пальне представляється для ділянок маршруту
міжнародного перевезення у табличній формі (табл. 10.3). У стовпчику «З
урах. обмеж., л» зазначається зі знаком «+», скільки літрів пального слід
дозаправити у даній країні, якщо в ній пальне дешевше, ніж у суміжній.
Сумарні витрати на пальне визначаємо шляхом підсумовування значень
останнього стовпчика.
Таблиця 10.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Відстань, Вага Трансп. Витр. на Додатк. Всього Ціна Сумар.
км вантажу, робота, пробіг, л витр., л витр., л 1л, витр.,
Країна т ткм €/л Сп
L Q W=LQ Ннп Цл
∙ ∙
100 100
1
∙
1000
Рух у прямому напрямку
Україна 775 7220 5595500 205,375 72,7415 278,1165 1,32 367,11
Польща 679 7220 4902380 179,935 63,73094 243,66594 1,56 380,11
Німечиина 723 7220 5220060 191,595 67,86078 259,45578 1,75 454,05
Нідерланди 57 7220 411540 15,105 5,35002 20,45502 1,59 32,52
Бельгія 63 7220 454860 16,695 5,91318 22,60818 1,55 35,04
Рух у зворотному напрямку
Бельгія 244 8260 2015440 64,66 26,20072 90,86072 1,55 140,83
Франція 356 8260 2940560 94,34 38,22728 132,56728 1,53 202,83
Швейцарія 318 8260 2626680 84,27 34,14684 118,41684 1,93 228,54
Австрія 758 8260 6261080 200,87 81,39404 282,26404 1,47 414,928138
8
Словаччина 564 8260 4658640 149,46 60,56232 210,02232 1,39 291,931024
8
Україна 923 8260 7623980 244,595 99,11174 343,70674 1,32 453,692896
8
Всього витрати на пальне 2547,9
Витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у відсотках від
витрат на паливо визначаються як Вмас=10-16%:
В 10
Смас = С мас
п ∗ = 2547,9 ∙ = 254,79 (10.7)
100 100
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів
європейського виробництва визначаються на основі прейскурантів
спеціалізованих станцій. Загалом вартість річного сервісного обслуговування
складає близько $1000÷1500 в залежності від марки автомобіля. Витрати на 1
рейс розраховуються за допомогою пропорції, враховуючи тривалість
виконання рейсу.
Витрати на автомобільні шини можна розрахувати за наступною
формулою:
Нш 5344 1
Сш = ⋅ ⋅ Ц ⋅ ш = ⋅ ⋅ 1888 ⋅ 10 = 1089,€ (10.8)
1000 100 ш 1000 100
де L – загальний пробіг, км;
Нш– норматив відрахувань на відновлення шин, визначається у відсотках
від балансової вартості шин і складає 1% (для автомобілів західно-
європейського виробництва);
Цш – ціна одного комплекту шин (згідно ринкової вартості);
nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого складу.
Витрати на рейс розраховуються, виходячи з необхідності відновлення
певної кількості шин.
Витрати Смп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу,
визначаються за даними асоціації міжнародних автоперевізників. До складу
даних витрат відносять наступні статті:
- оформлення робочої візи;
- карнет TIR (документ T, SAD);
- транспортне страхування;
- дорожній збір (за країнами);
- екологічний збір (за країнами, залежно від екологічного стандарту);
- митні збори за оформлення (0,2% від митної вартості вантажу);
- витрати на платні автомагістралі (за країнами);
- платна стоянка (за країнами);
- непередбачені витрати (50€).
Загальногосподарські витрати визначаються у відсотках від прямих
витрат (приймаємо Вгосп=15%):
В
Сгосп = (ФЗП + С + С госп
п мас + Ссерв + Смп) ⋅ (10.9)
100
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу визначаються
підсумовуванням всіх витрат. Результати необхідно звести у таблицю10.4:
Таблиця 10.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного
рейсу
№ Статті витрат Величина витрат, €
Одиночна їзда Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 663,95 1327,9
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 2547,9 2547,9
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 254,79 254,79
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 1200 1200
5 Витрати на шини Сш 1089 1089
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 740 740
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 810 810
8 Непередбачені витрати Снп 50 100
Загальні витрати С 7355,64 8068,69
Собівартість перевезення визначається для вибору методу організації
роботи водіїв (одиночна їзда, турна їзда):
а) Собівартість 1 км пробігу, €/км
7355,64
1км = = = 1,37 , €/км (10.10)
5344
б) Собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм
= 1км 1,37
1ткм = = 0,08 €/ткм (10.11)
22,6∙0,7∙1
де q – вантажопідйомність автомобіля,т;
γ- статичний коефіцієнт вантажопідйомності;
β- коефіцієнт використання пробігу, приймаємо β =1.
в) Розрахунковий тариф на 1 км, €/км
Н 30
Т1ткм = 1км (1 + п ) = 0,08 (1 + ) = 0,104 €/км (10.12)
100 100
де Нп– норма прибутку, % (25...35%).
Результати розрахунків необхідно навести у порівняльній таблиці (див.
табл. 10.5):
Показники
Їзда,напрям
L, C, T, S1км, S1ткм, , Т1км,
км € діб, годин €/км €/ткм €/км
Одиночна 5344 7355,64 7,7 1,37 0,08 0,104
Турна 5344 8068,69 4,3 2,3 0,14 0,22
ВИСНОВКИ
У результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було
досягнуто поставлену мету — набуті практичні та теоретичні навички з
організації міжнародного автомобільного перевезення тарно-штучного
вантажу з використанням контейнеровоза. У процесі роботи прокладено
оптимальний маршрут міжнародного перевезення з урахуванням дорожньої
інфраструктури, пунктів пропуску через кордон та правил транзитних країн.
Визначено загальну протяжність маршруту, пробіг по кожній країні, обрано
раціональний шлях доставки. Здійснено вибір відповідного рухомого складу
— автомобільного тягача, напівпричепа та контейнера — відповідно до
технічних і експлуатаційних вимог.
Було проведено формування вантажного місця, його маркування та
кодування відповідно до міжнародних стандартів, а також розраховано
міцність транспортної тари з метою забезпечення безпеки вантажу під час
транспортування. Вантаж було розміщено й закріплено у контейнері згідно з
вимогами стандарту ISO, визначено його вагові параметри. Здійснено
розрахунок тривалості рейсу з урахуванням положень Європейської угоди
про роботу екіпажів транспортних засобів, для різних режимів роботи водіїв
— одиночної та турної їзди. У фінальній частині роботи детально
розраховано загальні витрати на перевезення, включаючи витрати на паливо,
мастильні матеріали, шини, оплату праці, технічне обслуговування, а також
адміністративні витрати. Визначено собівартість перевезення та порівняно
ефективність організації рейсу при різних формах роботи водіїв. Таким
чином, виконання кваліфікаційної роботи сприяло поглибленому засвоєнню
практичних аспектів міжнародних автомобільних перевезень, набуттю
навичок розрахунку техніко-економічних показників транспортного процесу
та формуванню вмінь працювати згідно з вимогами чинного законодавства та
міжнародних стандартів у сфері логістики.
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А., Солтус А.П., Пилипенко О.М.;
Методичні рекомендації до кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів
освітнього рівня бакалавр спеціальності 275 Транспортні технології (на
автомобільному транспорті) усіх форм навчання [Електронний ресурс] / М-
во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ,
2021. – 49 с
2. Кунда Н.Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних
перевезень: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом
«Транспортні технології» ] / Н.Т. Кунда, Н.М. Дащенко. –К.: НТУ, 2010. –
141с.
3. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному сполученні /
Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. – 656с.
4. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. –
Київ: Інформавтодор, 2007. – 676с.
5. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч.посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В.
Ширяєва та ін. –К.:ВД«Слово», 2009. –336 с.
6. Вільковський Є.К. Вантажознавство (вантажі, правила перевезень,
рухомий склад) /Вільковський Є.К., Кельман І.І., Бакуліч О.О. - 2-е вид.,
перероблене і доповнене. -Львів: "Інтелект-Захід", 2007. - 497 с.
– 80с.
7. Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних матеріалів з
організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному
сполученні / В.П. Пунь. – К.: ДП «ДержавтотрансНДІ-проект», 2007. – 64с.
8. Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних матеріалів з
організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному
сполученні / В.П. Пунь. –К.: ДП «ДержавтотрансНДІ-проект», 2008. – 80с.