Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7676| Назва: | Проєкт автотранспортного підприємства на 45 автомобілів для перевезення продукції сільського господарства в м. Умань. |
| Автори: | Йовченко, Алла Василівна Баланюк, Ростислав Русланович |
| Дата публікації: | 2024 |
| Короткий огляд (реферат): | Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 76 сторінках та 3 аркушів формату А1, 2 аркушів формату А2. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2024. Пояснювальна записка оформлена згідно ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства на 45 автомобілів для перевезення продукції сільського господарства в м. Умань. В техніко-економічному обґрунтуванні проєкту описано призначення проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано трудомісткість робіт з обслуговування, ремонту рухомого складу, визначено кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенда для візка збори оливи. В розділі охорони праці виконано розрахунок захисного заземлення. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7676 |
| Розташовується у зібраннях: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Баланюк Р.Р..pdf Restricted Access | 4.04 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2024 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 45 автомобілів для
перевезення продукції сільського господарства в м. Умань»
Керівник роботи:
к.т.н., доцент кафедри АТЕ ______________ А.В. Йовченко
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ Р.Р. Баланюк
(підпис) (Ініціали, прізвище)
2024
РЕФЕРАТ
студента факультету електронних технологій, автотранспорту
та машинобудування
Баланюка Ростислава Руслановича
на тему:
„Проєкт автотранспортного підприємства на 45 автомобілів для перевезення
продукції сільського господарства в м. Умань”
Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 76
сторінках та 3 аркушів формату А1, 2 аркушів формату А2.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2024.
Пояснювальна записка оформлена згідно ДСТУ 3008-95 «Документація.
Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства на 45 автомобілів для перевезення продукції
сільського господарства в м. Умань.
В техніко-економічному обґрунтуванні проєкту описано призначення
проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов
експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано трудомісткість робіт з
обслуговування, ремонту рухомого складу, визначено кількість працівників та
площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенда для візка збори
оливи.
В розділі охорони праці виконано розрахунок захисного заземлення.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................................................... 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ .................................. 7
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства 7
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов .................... 11
1.3 Вибір транспортного засобу ........................................................................... 12
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту ........................................ 15
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ..................................................................................................... 17
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ............................................................... 17
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл ....................................................... 17
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП ........................................... 20
2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню автомобілів 21
2.2 Планування виробничого корпусу ................................................................. 22
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів ....... 22
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу .................................................................................. 24
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР ............................................................................ 25
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ...................................................... 27
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу
.............................................................................................................................. 28
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства ....................................................................................................... 28
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями ............................................ 29
2.2.8 Розрахунок кількості працівників ........................................................... 30
2.2.9 Розрахунок площ приміщень ................................................................... 31
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень ..................................................... 32
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень ............................................. 33
2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ..................................... 35
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ........... 35
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства ................. 36
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ............................. 36
2.3 Розробка технологічного процесу технічного обслуговування .................. 37
2.3.1 Розробка функціональної схеми технологічного процесу ТО-2 ....... 37
2.3.2 Перелік операцій технічного обслуговування та обладнання ........... 39
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА. РОЗРОБКА ВІЗКА ДЛЯ ЗЛИВУ
ВІДПРАЦЬОВАНИХ МАСЕЛ З КАРТЕРІВ АГРЕГАТІВ МАШИН.................. 41
3.1 Огляд існуючих конструкцій .......................................................................... 42
3.2 Призначення установки для злиття оливи з двигуна ................................... 47
3.3 Опис будови та порядку роботи установки для зливу оливи ...................... 47
3.4 Конструктивні розрахунки ............................................................................. 48
3.5 Технічна характеристика ................................................................................ 54
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ................................................................................................. 55
4.1 Інструктаж з техніки безпеки ......................................................................... 55
4.2 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ТО, ПР та на дільницях ............. 57
4.3 Пожежна безпека .......................................................................................... 57
4.4 Промислова санітарія ...................................................................................... 58
4.4.1 Освітлення .................................................................................................. 58
4.4.2 Вентиляція .................................................................................................. 59
4.4.3 Водопостачання і каналізація................................................................... 60
4.4 Розрахунок системи захисного заземлення ............................................... 61
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 68
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ......................................................................... 69
ДОДАТКИ .................................................................................................................. 70
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Автотранспортне підприємство (АТП) - одне з найважливіших та
найрозповсюджених типів підприємств автомобільного транспорту. Завданням
АТП є здійснення автомобільних перевезень. Перевезення відбуваються
технічно справним транспортним засобом. Ремонт рухомого складу (РС)
здійснюється виробничим комплексом АТП шляхом виконання заходів по
технічному обслуговуванні, ремонту, зберіганню, діагностуванню та розумній
експлуатації ТЗ.
По своєму призначенню АТП розподіляються на пасажирські (легкові,
автобусні), вантажні, змішані, спеціальні (швидкої медичної допомоги, поже-
жні, комунальні та ін.).
По організаційної діяльності АТП здійснює зберігання, перевезення,
ремонт, обслуговування РС. Комплексне АТП має в наявності виробничу базу
для виконання технічного обслуговування (ТО), ремонту РС (зони ТО, ПР,
складські приміщення, дільниці та ін.), стоянку для зберігання ТЗ та
інфраструктуру, необхідну для нормального функціонування АТП.
Підтримання АТЗ в технічно справному стані залежить від умов
функціонування, рівня виробничо-технічної бази АТП, що являють собою
сукупність будівель, споруд, обладнання, інструментів, призначених для ТО,
ПР та зберігання РС.
Основною задачею, що стоїть перед АТП є подовження терміну
експлуатації АТЗ.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є проведення технічного
розрахунку АТП на 45 автомобілів для перевезення продукції сільського
господарства в м. Умань, який включає в себе:
- визначення виробничої програми з ТО та ремонту РС АТП;
- вибір та обгрунтування методів організації виробництва;
- розрахунок об’ємів робіт за їх видами;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- розрахунок кількості технологічного обладнання, виробничого
персоналу, площ приміщень основного, допоміжного виробництва;
- визначення характеристики будівель, споруд, проектування генерального
плану АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 6
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Агропромисловий комплекс є одним із найважливіших секторів економіки
області. В ньому формується основна частина продовольчих ресурсів.
Площа сільськогосподарських угідь складає майже 1,5 мільйона гектарів, з
них майже 1,3 мільйона гектарів ріллі.
В області здійснюють виробничу діяльність:
− 1401 фермерське господарство;
− 573 сільськогосподарських підприємств;
− 201 тис. особистих селянських господарств;
− 94 сільськогосподарських кооперативів.
За статистичними даними у всіх категоріях господарств індекс валової
продукції сільського господарства за 2022 рік склав 75,6 відсотків до 2021 року
(21 місце серед областей України), в тому числі у господарствах населення –
94,3% (15 місце), у сільгосппідприємств – 71,3% (21 місце).
У товарній структурі зовнішньої торгівлі Черкащини за січень-листопад
2022 року експорт продукції агропромислового комплексу займав 80,8 % і
склав 602,2 млн. дол. США.
У 2022 році посівна площа сільськогосподарських культур в усіх
категоріях господарства склала 1206,6 тис. га, в тому числі в
сільгосппідприємствах – 930,9 тис. га.
В структурі посівних площ зернові культури займають 58 %, в тому числі
кукурудза та зерно 37 %; соняшник – 18,9 %; технічні культури – 28,6%,
картопля та овочі - 5,7 %; кормові культури – 8,1 %.
Черкаська область займає 15 місце по урожайності зернобобових та
зернових культур в Україні.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 7
. Арк. № докум. Підпис Дата
Згідно статистичних даних на 01.12.2022 зернобобових та зернових
культур намолочено 2,5 млн. тонн з площі близько 652 тис. га із середньою
урожайністю 38,9 ц/га по Україні 40 ц/га.
Несприятливі погодні умови у 2022 році для вирощування пізніх зернових,
технічних культур спричинили зменшення валового виробництва зернових
культур на 2,1 млн. тонн або 45,6 %.
Зібрано:
− соняшнику 534200 тонн, що на 21 % менше від валового збору 2021
року із площі 219000 га;
− цукрових буряків – 294900 тонн, що на 26% менше від валового збору
2021 року, із площі 8600 га;
− соя – 92400 тонн, що на 58 % менше від валового збору 2021 року із
площі 75400 тис. га.
Основна причина зменшення площі посівів під озимими культурами -
високий температурний режим в оптимальні строки сівби, довготривала
грунтова засуха, що не відповідало технологічним нормам.
Щороку збирається від 40000 до 62000 тонн плодово–ягідної продукції, але
79 % врожаю припадає на господарства населення. В області нараховується
близько 6300 га багаторічних плодово-ягідних насаджень, в плодоносному віці
5100 га.
Вирощуванням плодово-ягідної продукції займаються більше 70 великих
сільськогосподарських та фермерських господарств області.
В сільгосппідприємствах обліковується 2400 га в плодоносному віці, 1300
га в середньому. Збирається 13000 тонн плодово-ягідної продукції.
Найбільші площі садів з використанням новітніх технологій розміщені
зокрема у ТОВ «Золотоніські сади», ТОВ АПК «Маїс», ТОВ «Жашківський
кінний завод», ТОВ «Голден», ТОВ ім. Шевченка, ТОВ «Софт Торг», ТОВ ВКВ
«Октан» та ін. (табл. 1.1).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1 – Фермерські господарства в Уманcькому районі
Дочірнє підприємство "Умань- Уманський р-н, село Гереженівка, вул.
Агро" Грушевського, буд. 61
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Кищенці, вул. Дрофи
відповідальністю "Кищенці" Андрія генерала, буд. 2
Дочірнє підприємство Уманський р-н, селище міського типу
"Агрофірма "Байс-Агро" Бабанка, вул. Соборна, буд. 4
товариства з обмеженою
відповідальністю "Агро Посівна
Компанія"
Приватне сільськогосподарське Уманський р-н, місто Жашків, вул.
підприємство "Аскольд-Агро" Перемоги, буд. 10
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Полянецьке, вул.
відповідальністю "Полянецьке" Дружби, буд. 77
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Родниківка, вул.
відповідальністю "Умань-Агро- Вінницьке шосе, буд. 7Б
Тех"
Фермерське господарство Уманський р-н, село Пугачівка, провулок
"Росинка" Бобкова, буд. 1
Фермерське господарство Уманський р-н, село Черповоди, вул.
"Хорста" Шкільна, буд. 37
Фермерське господарство Уманський р-н, село Степівка, вул.
"Степівське" Трохимчука Центральна, буд. 28
Миколи Олександровича"
Приватне акціонерне товариство Уманський р-н, село Дмитрушки, вул.
"Уманське Племпідприємство" Петропавлівська, буд. 1А
Товариство з обмеженою Уманський р-н, селище міського типу
відповідальністю "Автодор" Маньківка, пров.Промисловий, буд. 1
Дочірнє підприємство "Умань- Уманський р-н, село Гереженівка, вул.
Агро" Грушевського, буд. 61
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Піківець, вул.
відповідальністю"Уманьхімагро" Робітнича, буд. 35
Приватне сільськогосподарське Уманський р-н, село Тинівка, вул.
підприємство "Добробут" Центральна, буд. 4
Товариство з обмеженою Україна, 20373, Черкаська обл., Уманський
відповідальністю агрофірма р-н, село Антонівка, вул. Вишнева, буд. 6
"Ліга"
Іноземне підприємство "Агро - Україна, 19200, Черкаська обл., Уманський
вільд україна" р-н, місто Жашків, вул.Шевченка, буд. 48
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Городниця, вул.Зарічна,
відповідальністю "Новий світ- буд. 2-А
агро"
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 9
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 1.1
Фермерське господарство Уманський р-н, село Доброводи, вул. Східна,
"Зозуля" буд. 1
Приватне підприємство "Рогова" Уманський р-н, село Рогова, вул. Тімірязєва,
буд. 25
Приватне акціонерне товариство Уманський р-н, село Дмитрушки, вул.
"Уманське племпідприємство" Петропавлівська, буд. 1А
Приватне підприємство Уманський р-н, село Дмитрушки, вул.
"Дмитрушки" Леніна, буд. 52
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Оксанина, вул.
відповідальністю Центральна, буд. 14
ім.Черняховського
Селянське (фермерське) Уманський р-н, село Подібна, вул. Щаслива,
господарство "Шевченко" буд. 41
Фермерське господарство Уманський р-н, село Шельпахівка,
"Голден" вул.Кобринюка, буд. 100
Фермерське господарство Уманський р-н, село Сушківка, вул. Миру,
"Тетяна" буд. 65
Приватне підприємство "Пульс Уманський р-н, село Собківка, вул.
природи" Черняховського, буд. 10А
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Текуча, вул. Каштанова,
відповідальністю "Українсько- буд. 16
німецьке підприємство з
іноземними інвестиціями
"Агрофірма текуча"
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Нова Гребля,
відповідальністю "Аскольд-агро вул.Заріччя, буд. 45
техна"
Фермерське господарство Уманський р-н, село Пугачівка, провулок
"Росинка" Бобкова, буд. 1
Корпорація "Украгротех" Уманський р-н, місто Христинівка,
вул.Соборна, буд. 89
Сільськогосподарське Уманський р-н, село Ліщинівка,
товариство з обмеженою вул.Центральна, буд. 69
відповідальністю "Ліщинівське"
Фермерське господарство Уманський р-н, село Городецьке, вул.
"Струмок" Мічуріна, буд. 15
Фермерське господарство "Рось - Уманський р-н, село Нове Місто,
плюс" пров.Андрусенка, буд. 1
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Юрківка, вул. Соборна,
відповідальністю "Агроплант" буд. 1
Приватне підприємство "Шанс" Уманський р-н, село Скибин, вул.Кузьми
Скрябіна, буд. 1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 10
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 1.1
Фермерське господарство Уманський р-н, місто Умань,
"Золота нива" Каричковського вул.Інтернаціональна, буд. 63Б
Дмитра Лаврентійовича
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Коржова Слобода,
відповідальністю "Весна" вул.Перемоги, буд. 2
Сільськогосподарське Уманський р-н, село Острівець, вул.
товариство з обмеженою Центральна, буд. 4
відповідальністю "Дружба"
Фермерське господарство Уманський р-н, село Кочубіївка, вул.
"Агрофірма "Базис" Колгоспна, буд. 8
Фермерське господарство Уманський р-н, село Берестівець, вул.
"Джерело" Байди Олени Захисників вітчизни, буд. 2
Павлівни
Товариство з обмеженою Уманський р-н, село Берестівець, вул.
відповідальністю "Берестівець" С.І.Байди, буд. 61- А
Приватне підприємство Уманський р-н, село Іванівка, вул. Святкова,
"Орієнтир-Агро-Б" буд. 1-А
В області працює комбінат – ПОСП «Уманський тепличний комбінат»,
який вирощує огірки та томати.
Розвивається експортний потенціал господарської продукції в
Європейський Союз. В товарній структурі переважають плоди олійних рослин,
насіння, рапсу, насіння соняшнику, олії, жири рослинного, тваринного
походження, зернові культури, що забезпечується відповідним зростанням
виробництва.
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов
м. У́мань — адміністративний центр Уманського району. Він
розташований на Придніпровській височині на обох берегах
р. Уманка (притока Ятрані) за 186 км від м. Черкаси. Знаходиться на межі
Наддніпрянської України та Поділля.
Клімат помірно континентальний. Середня температура повітря +7-9 °C, у
липні +20-22 °C, у січні — 3-5 °C. Мінімальна −37 °C. Максимальна +45 °C.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.3 Вибір транспортного засобу
Наведено декілька АТЗ, що можна використовувати для перевезення
сільськогосподарської продукції.
Таблиця 1.1 – Загальні технічні характеристики MAN TGX 33.480 BB-WW
Повна маса автопоїзда, кг 80 000
Вантажопідйомність, кг 19 500
Споряджена маса автомобіля, кг 13 600
Двигун Євро-5, B2676LF07, 2300 Нм, Common-
Rail
Додатковий паливний фільтр З водовідділювачем, що обігрівається
Потужність двигуна 480 к.с. / 353 кВт
Коробка передач ZF 16 S 253 OD
Регульоване моторне гальмо EVBec
Механізми відбору потужності NH/4C, без фланця, f=1,17/1,40 праворуч
Однодискове зчеплення DTE 430
Параболічні передні ресори 9,5 т
Задні параболічні ресори 2х16 т
Задній міст AP HPD-1382/HP-1352
Електронна гальмівна система MAN BrakeMatic
Електроустаткування Акумуляторні батареї 12 В, 225 А⋅год, 2 шт
Системи ABS, ASR, ESP
Рисунок 1.1 – Габаритні розміри та зовнішній вигляд MAN TGX 33.480 BB-WW
MAN TGS 18 400
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 12
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.2 - Технічні характеристики вантажного автомобіля MAN TGS
18 400
Двигун трансмісія TGS Двигун дизельний
Паливний бак, л. 700
Модель двигуна D2066LF41
Об'єм двигуна, л. або см3 10.5
Потужність (к. с.) 440
Крутний момент, Нм/об/хв. 1900
Момент при обертах, об/хв. 1000-1400
Крутний момент, Нм/об/хв. 1900
Коробка передач ZF 16 S 222 DD
Тип КПП механіка
Повна вага АТЗ, кг 44000
Вантажопідйомність ТЗ, кг 18600
Мак. навантаження на задню вісь, кг 11500
Рисунок 1.2 – Габаритні розміри та зовнішній вигляд MAN TGS 18 400
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.3 – Технічні характеристики Scania R500
1 2
Споряджена маса, кг 10700
- навантаження на передню вісь, кг 7500
- навантаження на задню вісь, кг 11500
Повна маса, кг 38500
Повна маса автопоїзда, кг 60000
Вантажопідйомність, кг 80000
Модель R500
Робочий об’єм, см3 16000
Екологічний рівень Euro-6
Максимальна потужність, кВт (к. с.) 500(373)
Максимальний крутний момент, Н⋅м 2400
Максимальна швидкість, км/год 85
Ресурс автомобіля, км (по двигуну) 3000000
Місткість паливного бака, л 600
Акумулятори, В/А·год 2x12/190
Тип man
Привод гідравлічний с
пневмопідсилювачем
Тип механічна, десятиступенева
Керування механічне, дистанційне
Привод пневматичний
Ширина гальмівних накладок, мм 217,5
Тип шин пневматичні, камерні чи
безкамерні
Тип коліс дискові
Розмір шин* 385/60 R22,5 чи 11,00 R22,5
(безкамерні)
Характеристика а/м повною масою 38500 кг.
Кут подоланого підйому, не менше, % 30
Максимальна швидкість, не менше, км/год 90
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 14
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.3 – Scania R500
Вантажні автомобілі MAN TGX 33.480, BB-WW MAN TGS та Scania R500
18 400 та належать до одного класу. Відповідно проведено аналізу обрано АТЗ
з можливістю перевозити максимальну вагу вантажу, а саме MAN TGX 33.480
BB-WW.
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту
Рухомий склад АТП складається з 45 вантажних автомобілів.
В м. Умань клімат помірно-континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля Lсд=300 км.
Спосіб зберігання вантажних автомобілів - відкритий.
Рельєф місцевості - рівнинний (Р-1).
Категорія умов експлуатації ІІ (дороги з цементно-бетонним,
асфальтобетонним та прирівненими до них покриттями в приміській зоні.
Вихідні дані наведено в табл. 1.4.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 200000
2 Число рухомого складу 45
3 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
4 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
5 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 300
6 Кількість робочих днів підприємства 302
7 Марка автомобіля MAN TGX
33.480 BB-WW
8 Кліматичний район помірно-
континентальний
9 Дільниця, що проєктується ТО-2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 16
. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу
Періодичність ТО визначається за формулами:
L' L( H )
= ⋅ K ⋅ K = 4000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 3600 км
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)
L' L( H )
= ⋅ K ⋅ K = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)
де L(H )
ТО−1 , L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-1, ТО-2, км;
Ресурсний пробіг:
L ( H )
рес = Lрес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ;
(2.3)
Lрес = 200000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1,1 = 198000 км;
де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км.
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл
Число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2. Цикловий пробіг
відповідає ресурсному (Lц=Lрес=198000 км).
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Кількість ЩО за цикл:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
L
рес 198000
N = = = 660;
ЩO
300 (2.5)
cд
де NЩO - кількість ЩО за цикл; cд - середньодобовий пробіг.
Кількість ТО-2 за цикл:
L
рес 198000
N = = ≈ 14;
2
L 14400 (2.6)
ТО−2
де LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км; N2 - кількість ТО-2 за цикл.
Кількість ТО-1 за цикл:
L
рес 198000
N = − N = − 14 = 40;
1 2
L 3600 (2.7)
ТО−1
де LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл; N1 - кількість ТО-1 за
цикл.
Дані результатів розрахунків наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один ТЗ за цикл
Умовне позначення N1 N 2 NЩO
Кількість 40 14 660
Виробничу програму визначаємо за рік. Пробіг АТЗ за рік відрізняється від
пробігу за цикл. Для визначення кількості ТО за рік потрібно визначити
значення за цикл. При цьому використовуємо коефіцієнт переходу від циклу до
року ηр.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 18
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Річне число ЩО, ТО-1 та ТО-2 на один АТЗ складає:
N = N ⋅η = 660 ⋅ 0,38 = 249
ЩОР ЩО Р (2.8)
∑ N = N ⋅ A = 249 ⋅ 45 = 11227
ЩОР ЩОР CП (2.9)
N = N ⋅η = 40 ⋅ 0,38 = 15
1Р 1 Р (2.10)
∑ N = N ⋅ A = 15 ⋅ 45 = 685
1Р 1Р CП (2.11)
N = N ⋅η = 14 ⋅ 0,38 = 5
2 Р 2 Р (2.12)
∑ N = N ⋅ A = 5 ⋅ 45 = 234
2 Р 2 Р CП (2.13)
де АСП – кількість АТЗ; ηР – відношення річного пробігу АТЗ Lр до його
пробігу за цикл:
L 74848
η = Р = = 0,38
Р
L 198000 (2.14)
рес
Річний пробіг АТЗ:
L = Д ⋅ l ⋅ α == 302 ⋅ 300 ⋅ 0,83 = 74848
Р роб сд Т (2.15)
де Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік; αТ – коефіцієнт
технічної готовності.
При розрахунку річного пробігу АТЗ використовується коефіцієнт
технічної готовності за цикл:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 19
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
1 1
α = = = 0,83
T d 0,55 (2.16)
1 + L ТОіПР 1 + 300
cд 1000 1000
де Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля; dТОіПР – тривалість простою на
технічному обслуговуванні та в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу
[1, с.43, дод. Ж].
Дані наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один ТЗ та на весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
249 15 5 11227 685 234
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП
Діагностування АТЗ можливо поєднати з ТО, або виконувати на окремих
постах. Діагностування планується як окремий вид обслуговування.
Передбачається два види діагностування: Д1, Д2.
Д1 призначено для визначення технічного стану систем, вузлів та агрегатів
ТЗ, що забезпечують безпеку руху.
Д1 передбачається для АТЗ при ТО-1, ТО-2, ПР. Кількість АТЗ, що
діагностовано при ПР приймається рівним 10 % від ТО-1.
Діагностування Д2 призначено для визначення потужнісних, економічних
показників ТЗ.
Кількість Д1 на весь парк за рік визначаються за формулою:
∑ N = 1,1∑ N + ∑ N = 1,1 ⋅ 685 + 234 = 987
Д 1Р 1Р 2 Р (2.17)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 20
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
де ∑ N Д 1Р - кількість Д1 на весь парк за рік.
Кількість Д2 на весь парк за рік визначаються за формулою:
∑ N = 1,2∑ N = 1,2 ⋅ 234 = 281
Д 2 Р 2 Р (2.18)
де 1,2 – коефіцієнт, що враховує число АТЗ, що діагностовані при ПР;
∑ N Д 2 Р - кількість Д2 на весь парк за рік.
Кількість АТЗ, що направляються на Д2 при ПР:
20
∑ N = ∑ N ⋅ = 281 ⋅ 0,2 = 56
Д2 ПР Р Д 2 Р (2.19)
100
2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню
автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації ТО й
служить вихідним показником для розрахунку числа постів і ліній ТО.
По видах ТО-1, ТО-2, ЩО та Д1, Д2 добову виробничу програму можна Niд
визначити за формулою:
∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.20)
роб .Рi
де Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо.
11227
N = = 37
ЩО Д
302
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
685
N = = 2
ТО−1 Д
302
234
N = ≈ 1
ТО−2 Д
302
987
N = ≈ 4
Д 1 Д
302
281
N = ≈ 1
Д 2 Д
302
2.2 Планування виробничого корпусу
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів
Д-1 залежно від добової програми та методу проведення ТО-1 можна
поєднати разом з ТО-1, або на окремих постах.
Розрахункову трудомісткість tЩО визначаємо за формулою:
н
tЩO = tЩO ⋅K4 ⋅KM , люд.год (2.21)
де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1, с.43, дод. Л];
К4=1,35 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно
сумісних ТЗ [1, с.42, дод. Е];
КМ=1–М/100 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за
рахунок механізації робіт ЩО (0,35...0,75).
tЩO = 0,5 ⋅1,35 ⋅0,5 = 0,34люд.год
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 22
Нормативна скорегована трудомісткість ТО-1, ТО-2 для АТЗ
проектованого АТП визначається:
t
н
і = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)
де t н
і – нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2 [1, с.45, дод. Л].
tТО−1 = 7,8 ⋅1,0 ⋅1,35 =10,53люд.год
tТО−2 = 31,2 ⋅1,0 ⋅1,35 = 42,12люд.год
Питома нормативна трудомісткість ПР, люд.год/1000км коригується за
формулою:
t н
ПР = tПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5, люд.год (2.23)
де К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують категорію умов
експлуатації ТЗ, модифікацію ТЗ, природно-кліматичні умови експлуатації ТЗ,
кількість одиниць ТЗ, спосіб зберігання рухомого складу [1, с.41, дод. Е]; t н
ПР –
нормативна трудомісткість ТЗ, люд.год. [1, с.45, дод. Л].
tПР = 6,1⋅1,1⋅1,0 ⋅0,9 ⋅1,35 ⋅1,0 = 8,15люд.год
Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1:
tд−1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅10,53 = 2,63люд.год (2.24)
Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
tд−2 = (0,1...0,2) ⋅ tТО−2 = 0,2 ⋅42,12 = 8,42люд.год (2.25)
Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):
t δ 20
СО = ⋅ tТО−2 = ⋅42,12 = 8,42люд.год (2.26)
100 100
де δ – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2,%.
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт ТО і ПР, люд.год.:
Т ЩО.Р = ∑NЩО.Р ⋅ tЩО =11227 ⋅0,34 = 3789 люд.год. (2.24)
Т1.Р = ∑N1.Р ⋅ tТО−1 = 685 ⋅10,53 = 7210 люд.год. (2.25)
Т 2.Р = ∑N2.Р ⋅ tТО−2 = 234 ⋅42,12 = 9852 люд.год. (2.26)
Тд−1.Р = ∑Nд1Р ⋅ tд−1 = 987 ⋅2,63 = 2598 люд.год. (2.27)
Тд−2.Р = ∑Nд2.Р ⋅ tд−2 = 281⋅8,42 = 2364 люд.год. (2.28)
Lp ⋅ Anр ⋅ tТ пр 74848 ⋅45 ⋅8,15
ПР.Р = = = 27459 люд.год. (2.29)
1000 1000
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Об'єм робіт СО за рік в цілому по парку, люд.год:
ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ tТО−2 = 2 ⋅45 ⋅0,2 ⋅42,12 = 758люд.год. (2.30)
де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2; Апр – кількість ТЗ.
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР
При розрахунку зон ТО, ПР обирається режим роботи зони та метод
обслуговування. Визначається кількість постів, потокових ліній.
Режим роботи зон ПР, ТО приймається залежно від режиму роботи ТЗ.
Роботи ПР, ТО-2 виконуються при роботі ТЗ на лініях, ТО-1, ЩО - в
міжзмінний час.
Ритм виробництва визначається за формулою:
R 60 ⋅T ⋅С
= зм зм
i , (2.31)
Ni.д
де Тзм – тривалість зміни (8 год.), год.;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному виду ТО.
Ритм поста ЩО, ТО-1, ТО-2:
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = =13
37
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 240
2
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 480
1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Такт поста i-ї зони:
τ 60 ⋅ t
i =
i + tПЕР , (2.32)
РП
де ti – трудомісткість робіт даного типу обслуговування, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування ТЗ при установці на пост та з'їзд
з поста, що становить 1-3 хв.; РП – число одночасно працюючих робітників [2,
с.54, дод. Т].
τ 60 ⋅0,3
ЩО = + 2 = 7
4
τ 60 ⋅10,53
ТО−1 = + 2 =128
5
τ 60 ⋅42,12
ТО−2 = + 2 = 423
6
Кількість постів:
Х τ
і =
і , (2.33)
Rі ⋅η
де η – коефіцієнт використовування робочого часу поста (η=0,85…0,9). Він
враховує відносно велику трудомісткість ТО-2, а також можливе збільшення
часу простою автомобіля на посту за рахунок проведення додаткових робіт по
усуненню несправностей.
Х 7
ЩО = ≈1
13 ⋅0,9
Х 128
ТО−1 = ≈1
240 ⋅0,9
Х 423
ТО−2 = ≈1
480 ⋅0,9
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 26
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2, Д1 та Д2 визначається:
X T
= i.P ⋅K н
i (2.33)
Д рп ⋅п ⋅ t зм ⋅РП ⋅Квик
де Ti.P - річний обсяг робіт, який виконується на постах, люд.год.; K н -
коефіцієнт нерівномірності завантаження [1, с.63]; tзм - тривалість зміни; n –
кількість змін роботи на добу; K вик - коефіцієнт використання робочого часу
поста (0,8-0,9).
X 3789 ⋅1,4
ЩО = ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,9
X 7210 ⋅1,4
ТО−1 = ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅5 ⋅0,9
X 9852 ⋅1,4
ТО−2 = ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅5 ⋅0,9
X 2598 ⋅1,4
Д −1 = = 0,42 ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,9
X 2364 ⋅1,4
Д −2 = = 0,38 ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,9
В зв’язку з незайнятістю постів Д1 та Д2 об’єднуємо дільниці в дільницю
діагностування.
Приймаємо кількість постів: X ТО−1 =1, X ТО−2 =1, X Д −1+ Д −2 =1.
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Роботи по ПР проводяться на спеціалізованих або універсальних постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
X T ⋅ϕ
i =
ПР (2.34)
Д рп ⋅п ⋅ t зм ⋅Р ⋅ηп
де ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження ТЗ на пости (ϕ=1,2…1,5);
Р – число робітників на посту;
TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)
X 27459 ⋅1,2
ПР = ≈ 4
302 ⋅1⋅8 ⋅5 ⋅0,9
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО, ПР рухомого складу:
T =Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Тд−1. р +Тд−2. р +ТСО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 3789 + 7210 + 9852 + 2598+ 2364 + 758+ 27459 = 54031
де TЩО.Р , T1.Р , T2.Р , Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р , TПР.Р – уточнені річні об'єми робіт
відповідно ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1+Д-2, СО та ПР, люд.год;
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний об'єм робіт по СО встановлюється в процентному відношенні від
річного об'єму ПР та ТО у розмірі 20 %.
Роботи по СО АТП поділяються по видам згідно табл. 2.3.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 28
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по СО
Види робіт Співвідношення, % люд. год.
Електротехнічні 25 13508
Слюсарні 16 8645
Механічні 10 5403
Зварювальні 4 2161
Ковальські 2 1081
Мідницькі 1 540
Жерстяницькі 4 2161
Трубопровідні 22 11887
Ремонтно-будівельні 16 8645
Всього 100 54031
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями
Об'єми робіт поділяються по структурним підрозділам АТП згідно
організаційних та технологічних ознак. ЩO, ТО-1 виконуються на постах. ТО-2
виконуються частково на постах (80 % від загального об'єму робіт), частково на
дільницях (20 %). Об'єми робіт рівномірно розподіляються між акумуляторним,
електротехнічним, шиномонтажним та дільницею по ремонту приладів системи
живлення. Роботи СО виконуються з ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на дільницях.
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО 3789
- зона ТО-1 7210
- зона ТО-2 9852
- зона ПР 27459
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 29
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.8 Розрахунок кількості працівників
При розрахунку кількості працівників визначається технологічно
необхідна Рт і штатна Рш кількість працівників. Розрахунок виконується окремо
для кожної ділянки та зони.
Технологічно необхідна кількість виробничих працівників визначається за
формулою:
РТ = Т i.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.
ФМ=2070 – річний фонд часу робочого місця, год;
Штатна кількість працівників:
РШ = Т i.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1820…1840 – для
нормальних умов праці), год.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 30
. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.5 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята кількість
технологічно Кількість
№ Назва зон і дільниць по змінах Річний
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 ЩО 3789 1,83 2 2 1860 2,04 2
2 Зона ТО-1 7210 3,48 4 4 1840 3,92 4
3 Зона ТО-2 9852 4,76 5 5 1840 5,35 6
4 Д-1+Д-2 4963 2,40 3 3 1840 2,70 3
5 Зона ПР (пости) 8238 3,98 4 3 1 1840 4,48 5
6 Всього 34051 18 17 1 20
Виробничі дільниці
7 Агрегатні 3596 1,74 - 1840 1,95 2
8 Ремонт приладів
систем живлення 200 0,10 2 2 - 1820 0,11 -
9 Слюсарно-
механічні 3996 1,93 2 2 - 1840 2,17 3
10 Електротехнічні 799 0,39 1 1 1840 0,43 1
11 Акумуляторні 799 0,39 1 1 - 1820 0,44 1
12 Шиномонтажні 400 0,19 1820 0,22
13 Вулканізаційні 1199 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
14 Ковальсько-ресорні 799 0,39 1820 0,44
15 Мідницькі 400 0,19 1 1 - 1820 0,22 1
16 Жерстяницькі 599 0,29 1840 0,33
17 Зварювальні 999 0,48 1 1 - 1820 0,55 1
18 Оббивні 2398 1,16 2 2 - 1820 1,32 2
19 Фарбувальні 3596 1,74 2 2 1820 1,98 2
Разом 19980 13 13 14
Всього 54031 31 34
2.2.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон при обслуговуванні та ремонті ТЗ визначається за формулою:
FЗ = fa X П К П , (2.39)
де fа – площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, що розміщені в зоні;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний обсяг
робіт в зоні або на
дільниці, люд.-
год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.
КП – коефіцієнт густини розстановки [1, с.26].
FЗЩО = 20,7 ⋅1⋅4 = 82,8 м2
F 2
ТО−1 = 20,7 ⋅1⋅4 = 82,8 м
FТО−2 = 20,7 ⋅1⋅4 = 82,8 м2
F = 20,7 ⋅4 ⋅4 = 331,2 м2
ЗПР
FД −1+ Д −2 = 20,7 ⋅1⋅4 = 82,8 м2
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень
«Площі ділянок розраховують за площею приміщення, що займається
устаткуванням та коефіцієнту густини його розташування» [1].
Площа агрегатної дільниці:
Fy = fсумКП′ = 22 ⋅4 = 88 м2 (2.40)
де К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1, с.26]; fсум –
сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, fсум=15 м2.
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
F = f + f '
Д р p ⋅ (n −1) (2.41)
де f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2, с.34, дод. К3];
n – кількість робітників; fр - питома площа на першого робітника [2, с.34, дод.
К3].
Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости з ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ в плані:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 32
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
F = f + f '
Д р p ⋅ (n −1) + f a ⋅Kп (2.41)
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень визначається за формулою:
Lp ⋅ Au ⋅ f
Fск =
num
106 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)
де f - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2
num [2, дод. К];
K pc - коефіцієнт, що враховує тип ТЗ; K p - коефіцієнт, що враховує кількість
АТЗ; K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність ТЗ; Lp - річний пробіг
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 33
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
автомобіля.
Склад запасних частин:
F 74848 ⋅45 ⋅3,5
ск = 6 ⋅1,35 ⋅1⋅1=16 м2
10
Склад агрегатів:
F 74848 ⋅45 ⋅5,5
ск = ⋅1,35 ⋅1⋅1= 25 м2
106
Склад матеріалів:
F 74848 ⋅45 ⋅3,0
ск = 6 ⋅1,35 ⋅1⋅1=14 м2
10
Склад шин:
F 74848 ⋅45 ⋅2,3
ск = 6 ⋅1,35 ⋅1⋅1=10 м2
10
Склад мастильних матеріалів:
F 74848 ⋅45 ⋅3,5 2
ск = ⋅1,35 ⋅1⋅1=16 м
106
Склад лакофарбових матеріалів:
F 74848 ⋅45 ⋅1 2
ск = ⋅1,35 ⋅1⋅1= 5 м
106
Склад хімікатів:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
F 74848 ⋅45 ⋅0,25
ск = 6 ⋅1,35 ⋅1⋅1=1 м2
10
Склад інструментів:
F 74848 ⋅45 ⋅0,25
ск = 6 ⋅1,35 ⋅1⋅1=1 м2
10
Проміжний склад – 15…20 % від складу запасних частин та агрегатів
Fск = 0,2(16 + 25) = 8 м2
∑Fcк =16 + 25+14 +10 +16 + 5+1+1+ 8 = 96 м2
2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = f а ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)
де fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2; Fзб - зона зберігання
рухомого складу; Азб - кількість місць зберігання; Кп - коефіцієнт щільності
розміщення автомобілів (2,5…3,0).
F 2
зб = 20,7 ⋅45 ⋅3 = 2794,5 м
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин головного виробничого корпусу
визначаємо його загальну:
FГВК = (1,10...1,15)(F1 + F2 + FД1+ Д 2 + Fпр + Fд + Fск ) (2.44)
де FПР - площа зони ПР, м2; FД1+Д2 - площа зони Д-1+Д2, м2; F1 - площа
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
зони ТО-1, м2; F2 - площа зони ТО-2, м2; Fск – загальна площа складів, м2; FД -
площа дільниць, м2.
FГВК =1,15 ⋅ (82,8+ 82,8+ 82,8+ 331,2 + 509 + 96) =1362 м2
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою:
F 10−2 ⋅ (FГВК + Fдоп + Fзб )
діл = , га (2.50)
k з
де FГВК - площа забудови, Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями,
м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання РС, м2; k3 - щільність забудови
території, %.
10−2
F ⋅ (1362 +14 + 2794,5)
діл = = 0,93га
45
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
«Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону.
Вони уніфіковані, мають квадратний, прямокутний або двогілчастий переріз»
[1].
«При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти» [1].
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400, висотою 6,4 м.
«Розробляючи виробничі будівлі АТП доцільно використовувати збірні
залізобетонні попередньонапружені конструкції покриття: балки, прольотом
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 36
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м» [1].
«Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної,
або червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510
мм (в 2 цеглини). Роздільні перегородки застосовують для поділу приміщень із
різними технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними
на всю висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження
пилу, шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки
виконують із цегли товщиною 100-125 мм [1].
«Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Приймаємо 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600 мм, за
шириною 1000 мм» [1].
2.3 Розробка технологічного процесу технічного обслуговування
2.3.1 Розробка функціональної схеми технологічного процесу ТО-2
ТО-2 це комплекс робіт з технічного обслуговування для підтримки
транспортного засобу в технічно справному стані, виявлення та запобігання
поломок та несправностей в роботі, а також зниження інтенсивності зносу
деталей, вузлів і механізмів шляхом проведення встановленого комплексу
робіт:
- діагностичних
- кріпильно-регулювальних;
- контрольно оглядових
- електротехнічних;
- інших видів робіт.
ТО-2 включає в себе таке саме призначення, що і ТО-1, але проводиться у
більшому об’ємі, з проведенням тоншої перевірки параметрів працездатності
автомобіля (не тільки в цілях виявлення різноманітних поломках, але й для
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 37
. Арк. № докум. Підпис Дата
визначення обумовленого ресурсу пробігу без проведення ремонту в ході
подальшої експлуатації автомобіля), а також усунення виявлених неполадок
шляхом заміни несправних легкодоступних деталей та навіть вузлів (не
допускається лише заміна основних агрегатів). При цьому заміна деталей і
вузлів не вважається технічним обслуговуванням - цей процес при ТО-2
називається супутнім ремонтом (СР). На нього дається допоміжна
трудомісткість і відповідно збільшується кількість необхідних робітників на
його виконання. Трудомісткість, яка дається на проведення ТО-2 уже значно
більша і складає в середньому 10-15 людей – годин, для легкових автомобілів і
10-20 людей – годин, для автобусів. Для проведення такого обсягу робіт
автомобілі, в день проведення ТО-2, знімаються за Положенням з експлуатації
на лінії тривалістю до однієї доби. За цей час транспортний засіб повинен бути
підготовлений по технічному стані так, щоб гарантувалась його надійна,
безпечна робота на лінії,обовязково без постановки на поточний ремонт до
наступного ТО-2.
Функціональна схема процесу ТО-2 зображена на рис. 2.1.
Рисунок 2.1 - Функціональна схема процесу ТО-2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 38
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.2 Перелік операцій технічного обслуговування та обладнання
Таблиця 2.8 - Перелік операцій ТО-2
№ Зміст робіт і методика їх проведення Технічні вимоги
1 2 3
1 Виконати операції ТО-1
Двигун
2 Демонтувати форсунки з двигуна і провести їх
перевірку та обслуговування.
Кріпильні роботи
3 Переконатися в надійністі кріплення генератора до
двигуна, натяжку ременя і з'єднання проводів з
відповідними частинами генератора.
4 Перевірка надійності кріплення силового агрегату до Ослаблені болти і гайки підтягти.
рами (передня і задня балки, підрамник, середня опора).
5 Перевірити цілісності кріплення рульового механізму Ослаблені гайки підтягти.та
до рами. замінити
Контрольно-регулювальні роботи
6 Зняти для перевірки ПНВТ, (у разі необхідності Перший раз виконується при 2
провести регулювання). Першу перевірку насосу ТО-1, далі кратність ТО-2.
виконувати по закінченні гарантії.
7 Відрегулювати паливний насос високого тиску
(характеристика паливоподачі, регулятор, коректор).
8 Відрегулювати теплові зазори в приводі кормесел та
клапанів.
Мастильно-заправні роботи
9 Замінити оливу в системі змащення двигуна. Для ДВЗ Е-5
10 Замінити фільтр- елемент масляного стакану. При Для ДВЗ Е-5
світінні сигналізатора на прогрітому двигуні фільтр та
клапан необхідно замінити, не чекаючи зазначеного
терміну.
Рульове керування
Кріпильні роботи
11 Перевірити стійкість кріплення рульового механізму до
рулевої колонки в кабіні та до рами.
Гальма
Контрольно-регулювальні роботи
12 Перевірити гальма на роликовому стенді.
13 Перевірити герметичність та цілісність системи
пневматичного приводу гальмівної системи.
Електрообладнання
14 Протерти АКБ сарветкою очисником , та зачистити
клеми від окислу
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 39
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.9 – Перелік обладнання
Найменування Кількість Тип (модель)
Підйомник двухплунжерний 1 П-128
електрогідравлічний
Прес гідравлічний 1 2135-1М
Стенд для регулювання форсунок 1 КИ-01
Установка спеціальна компресорна 1 ZA 65-50
Бак маслозбірно-роздавальний 1 133М
Візок для зливу оливи 1 1250х600
Слюсарні лещата 2 CF12
Підвісна кран-балка 1 -
Візок для інструментів 1 ОРГ-ШШІ
Стенд для перевірки паливних насосів 1 КИ-921М
Візок для сортування 1 -
Стіл 3 1500x600x90
Стелаж 2 1350x350x2000
Шафи 1 600x550x2000
Шафи 1 600x150x1500
Рукомийник 1 -
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА. РОЗРОБКА ВІЗКА ДЛЯ ЗЛИВУ
ВІДПРАЦЬОВАНИХ МАСЕЛ З КАРТЕРІВ АГРЕГАТІВ МАШИН
Правильна заміна масла в двигуні автомобіля є необхідним процесом для
надання його надійної роботи та великого терміну служби. Масло виконує
важливі ролі, такі як змащування, охолодження та миючі властивості двигуна,
але з часом воно втрачає свої властивості. Ось кілька причин, чому заміна та
злив мастила є важливими, тож потенційними проблемами, які можуть
виникнути при знехтуванням його заміни.
Необхідність заміни мастила:
1. Змащення: Масло має ефективне змащення рухомих деталей двигуна,
зменшуючи тертя і виробку. Регулярна зміна масла дає зберегти оптимальну
роботу ДВС і великий термін його служби.
2. Охолодження: Мастило також відводить тепло від деталей двигуна,
допомагаючи підтримувати нормальну робочу температуру. Якщо масло
виїжджене або забруднене, його тепловідвідні властивості можуть зменшитись,
що може призвести до надмірного нагріву двигуна.
3. Очищення: Масло теж відповідає за миття двигуна від окалин,
забруднень і накипу, які часто можуть утворюватись під час роботи двигуна.
Своєчасна заміна масла забезпечує, що ці відклади будуть вимиті з системи.
Потенційні порушення заміни та зливу масла:
- Неправильний підбір масла: Використання масла без необхідного
допуску може призвести до погіршення роботи двигуна. Кожен транспортний
засіб має свої вимоги до типу та в'язкості мастила. Використання неправильно
підібраного масла може спричиняти зниження змащення, погіршення
охолодження деталей ДВС і навіть пошкодження двигуна.
- Неправильна заміна мастильних рідин: Некваліфікована заміна масла
може спровокувати до різних проблем. Для прикладу, якщо не викрутити
пробку зливу належним чином або не почекати, поки все масло повністю стече,
можуть зявитись проблеми з витіканням масла після його заміни. Крім того,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
некоректно встановлений або ж недостатньо затягнутий фільтр мастила може
призвести до протікання масла чи його недостатньої фільтрації.
- Недотримання перідичності заміни: Нерегулярна заміна масла чи
відхилення від рекомендованого виробником виготовлювачем розкладу можуть
прискорити знос двигуна. Старе масло накопичує забруднення, яке може
впливати на його змащувальні та тепловідвідні властивості.
- Неправильно визначений рівень масла: Переливання або ж не доливання
масла може мати великі наслідки для ДВС. Якщо рівень масла перевищує
норму, можуть зявитись проблеми з перевищеним тиском масла та ризиком
пошкодження прокладок. З іншої сторони, малий рівень масла спричиняє
недостатнє мащення, що призводить до перегріву та виробки двигуна.
3.1 Огляд існуючих конструкцій
Тип 44084 поєднує в собі прилад, який самопливом зливає відпрацьовану
моторну оливу в зливну ємність, з пристроєм, який відкачує масло з підону
двигуна [10].
Рисунок 3.1 – Прилад для заміни оливи моделі 44084
Основні характеристики.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- регульована висота зливу;
- над зливами встановлені є решітки "Хвиля" для запобігання
розбризкування;
- завдяки технології "Anti-Tip" робочі ємності довго зберігають форму;
- система зливу оливи з бака в окрему ємність через патрубки при
підключенні пневматичної лінії;
- індикатор рівня масла в баку.
- стандартний отвір під щуп для відкачування відпрацьованого масла з
картера двигуна;
- індикатор рівня масла в баку;
- індикатор рівня масла в баку;
- індикатор рівня масла в баку;
- можлива автономна робота.
У комплект входить:
- 6 щупів (трубки з наконечниками): 2 щупи (гнучкий і металевий) ∅5 мм,
довжина - 700 мм
- 2 щупи діаметром 6 мм, довжина - 700 мм;
- Гнучкий щуп діаметром 7 мм, довжина -1000 мм;
- Гнучкий щуп діаметром 8 мм, довжина -700 мм. Опції.
- Адаптер для Citroen, Volkswagen та BMW.
- Спеціальний щуп зі збільшеною довжиною (до 1500 мм для важких
вантажівок) і збільшеним діаметром (12 мм),
- Спеціальні адаптери для човнових двигунів.
Установка Ecodora для відпрацьованої оливи використовуються для збору
відпрацьованої оливи з двигунів, трансмісій і диференціалів усіх транспортних
засобів, що знаходяться в ямі. Установка обладнана решіткою-дробаркою, яка
запобігає розбризкуванню рідини, а також слугує опорою під час зливання
оливи з фільтра.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 43
. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 3.1 – Технічна характеристики пристрою для заміни оливи 44084
Назва параметра Показник
Об'єм бачка установки, л 85
Максимальний об'єм оливи, що зливається, л 62
Об'єм першої камери, л -
Об'єм зливної лійки, л 14
Швидкість відкачування оливи, л/хв 1,6 - 2
Максимальний тиск оливи при зливу з ємності 0.5
Н еобхідний тис к для відкачування оливи, бар 7
Максимальна температура оливи, яка зливається, С° 80
Вага, кг 40
Платформа візка, що використовується для переміщення діжки,
регулюється; 65 - літрова діжка оснащена знімним бічним масляним конвеєром.
Рисунок 3.2 – Установка зливання оливи типу Ecodora
Таблиця 3.2 – Технічна характеристики установки зливання оливи типу
Ecodora [11]:
Назва Показник
Об'єм, л 64
Габарити, мм 585х665х500
Вага, кг 28
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Установка типу Samoa 436000. Призначена для швидкого збору
відпрацьованих мастил, охолоджуючих рідин та інших відпрацьованих
автомобільних рідин без використання підйомника або оглядової ями.
Без використання підйомника або ями. Включає в себе: решітку проти
розбризкування, кермо і бак ємністю 95 літрів на шасі з двома фіксованими і
двома поворотними колесами.
Вивантаження самопливом через нижній клапан або за допомогою
централізованої системи відкачування насосом.
Централізована система відкачування насосом (559 000 або 559 100), за
допомогою гідравлічного з'єднувача 950 352.
Рекомендується для використання на легкових і важких комерційних
автомобілях, комунальної та сільськогосподарської техніки.
Рисунок 3.3 – Низькопрофільний підкатний маслозбірник типу Samoa 436000
Таблиця 3.3 – Технічна характеристика установки Samoa 436000 [12]
Назва Параметр
Каталожний 436000
М одель Samoa 436000
Тип Підкатний
Об'єм, л 95
Габарит, мм 1250 x 610 x 260
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Мобільне обладнання для збору відпрацьованої оливи шляхом зливу в
підйомну ванну або відбору проб за допомогою спеціального зонда.
Особливості.
- Швидке і легке видалення відпрацьованої оливи з двигунів і коробок
передач, що підлягають розрідженню;
- Масляний піддон 470 мм дозволяє зливати оливу самопливом;
- Може бути встановлена в оглядовій ямі, під підйомником або на підлозі;
- Скляний передній резервуар для визначення якості та кількості оливи,
що підлягає заміні;
- Набори щупів різних діаметрів для зливу оливи з двигуна;
- Прискорений злив оливи з резервуарів тимчасового зберігання під
впливом стисненого повітря.
Рисунок 3.4 – Пристрій зливу оливи типу TROMMELBERG [12]
Вироблено: TROMMELBERG
Модель: UZM 80
Стандартна комплектація:
- маслозбірний бак у зборі (80 л) - 1шт;
- скляна передкамера з вакуумметром у зборі - 1шт;
- маслозбірна ванна - 1шт;
- комплект шлангів для видалення/відкачки масла - 1шт;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- зонди для відбору масла з розніманнями - 6шт.
Таблиця 3.4 - Технічна характеристика установки TROMMELBERG UZM
80
Параметри Значення
Тиск стисненого повітря, бар 6 - 8
Витрата повітря, л/хв 200
Об'єм бака, л 80
Об'єм скляного приймача, л 10
Об'єм ванночки, л 13
Швидкість відкачування оливи, л/хв 0,8 – 4,3
Робоча температура оливи, С0 40 - 60
Вага, кг 28
Габарити, мм 490х410х880
Щупи мідні: Ø6х600 мм, Ø4х600 мм
Щупи з ПВХ Ø6х650 мм, Ø4х650 мм
3.2 Призначення установки для злиття оливи з двигуна
Візок для зливання масла призначений для зливання відпрацьованого
масла з картерів двигунів, роздавальних коробок, задніх мостів і коробок
передач машин (трактор, автомобіль, комбайн), а також для транспортування
масла до збірних резервуарів.
Маслозливні пристрої призначені для використання у відповідному
кліматичному виконанні В, категорія приміщення I, група умов експлуатації 5
(температура від -45°C до +45°C і відносна вологість до 100% при +25°C) згідно
з ДСТУ 15150 [13].
3.3 Опис будови та порядку роботи установки для зливу оливи
Візок складається з прямокутного бака (листовий метал товщиною 2-2,5
мм) місткістю 120 л. На осях його на шарикопідшипниках установлені колеса з
гумовими шинами. На стінці бака у поворотній вилці на осі установлюють
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 47
. Арк. № докум. Підпис Дата
заднє колесо, спереду на осях шарнірно змонтований зварний ковш місткістю
15 л з масловідвідною трубкою та важелем. У візку передбачена засувка для
важеля та рукоятка. У нижній частині бака є спускний патрубок з вентилем.
Візок підкочують під автомобіль або трактор та встановлюють так, щоб
ковш знаходився під спускним отвором картера. Після зливання масла візок
викочують. Важелем, ковш підіймають у верхнє положення та фіксують
засувкою, тоді масло по відвідній трубі переливається у бак. Після наповнення
бака ковш фіксують у піднятому положенні і візок встановлюють у резервуар
для збирання масла. Тоді через патрубок і вентиль зливають масло. Габарити
візка – 2600 х 670 х 800 мм.
3.4 Конструктивні розрахунки
3.4.1 Розрахунок коліс
Для розрахунку колеса необхідно визначити навантаження, що на нього
може діяти, по формулі [14]:
Р Qв 1000
= ⋅ к1 ⋅ к2 = ⋅1,5 ⋅ 2,0 =1000Н (3.1)
n 3
де Qв – вага візка, Qв=1000 Н; n – кількість коліс, n=3;
k1 – коефіцієнт, що враховує режим роботи (k1=1,3...2);
k2 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу навантаження
(k2=1,8...2…2,5)
Отже, P=1000 Н (або 100 кг).
Вибираємо з довідника Колесо 2У-100-100 (поворотне колесо) і Колесо
2Г-100-100 (неповоротне колесо).
Розрахуємо вісь колеса
Розрахунок осі проводимо на міцність використовуючи розрахункову
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
схему рис. 3.5.
Рисунок 3.5 Розрахункова схема вісі колеса
Визначимо діаметр вісі з умови міцності на згин за формулою [15]:
d M
= max
3 (3.2)
0,1 ⋅ [σ ]⋅ (1− a 4 )
[σ ] – допустиме напруження, для сталі 40Х 120 Н·мм2 [16], a - коефіцієнт
повноти перерізу, а=0.
M max = F ⋅1=1000 ⋅50 = 50000H ⋅ мм (3.3)
Тоді
d 50000
= 3 =16,1мм
0,1 ⋅120 ⋅ (1− 0)
Враховуючи те, що в колесах використовуються підшипники № 204 у
яких внутрішній діаметр 20 мм, приймаємо діаметр вісі 20 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.4.2 Розрахунок вилки колеса
У вилки колеса найбільш небезпечним місцем є місце зварювання вилки з
поворотною віссю. Для розрахунку міцності вилки скористаємось умовою
міцності на розкриття зварного шва.
Розрахунки проведемо використовуючи розрахункову схему рисунок 3.6
Рисунок 3.6 – Схема розрахунку вилки поворотного колеса
Катет шва к=6 мм.
Матеріал Ст 3 навантаження F=1000 Н (вага візка з вантажем). Відстань від
осі колеса до осі прикладання навантаження L = 12 мм. Визначимо напругу в
точках від моменту
M = F ⋅ L, (3.4)
де Wшв – момент опору швів;
W 21 ,
шв =
шв (3.6)
1+ 2k
Ішв – момент інерції і периметрів швів; l – довжина шва.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 50
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
k ⋅13 2
1+ k 6 ⋅ 623 2
I 62+^ 4 4
шв = 2 + = 2 + 6 = 25,22 ⋅10 мм
12 2
12 2
І'шв – розрахунковий момент інерції швів
4
Iшв = Iшв ⋅ 0,7 = 25,22 ⋅10 ⋅ 0,7 =17,65 ⋅104 мм2
(3.7)
W 2 ⋅17,65 ⋅104
шв = = 4,77 ⋅103 мм3 (3.8)
62 + 2 ⋅ 6
τ 10000 ⋅12
м = 3 = 2,5H мм2 (3.9)
4,77 ⋅10
Визначаємо напругу в швах від сили F (без врахування поперечних швів):
τ F 1000
F = = =1,9 H мм2 (3.10)
2 ⋅ 0,7k ⋅1 2 ⋅ 0,7 ⋅ 6 ⋅ 62
Результуюча напруга від дії моменту та сили виражається геометричним
додаванням
τ , = τ ;2 .2
сум сум +τ F = 2,52 +1,92 = 3,14 H мм2 (3.11)
Визначаємо допустиму напругу зрізу по формулі
[τ ,
4 зр ] τ
= limε
[ ] β , (3.12)
s ⋅ kτ
Межу витривалості зварного матеріалу:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 51
. Арк. № докум. Підпис Дата
τ τ τ
= = −1 110
вит r ( = = 220 H мм2 , (3.13)
1− 0,5 1−ψr) ⋅ (1+τ ) 1− 0,5 ⋅1 ⋅1
де τ1=110 Н/мм2; σ =400 Н/мм2
в ; ψτ - коефіцієнт чуттєвості матеріалу до
асиметрії циклу (ψτ=0); ε – масштабний фактор (ε=0,9); [s] – коефіцієнт безпеки
([s]=1,3); kτ – ефективний коефіцієнт концентрації напружень шва (kτ=2); β –
коефіцієнт впливу якості обробки поверхні (β=1)
Підставивши значення отримаємо
[τ , 220 ⋅ 0,9 2
rдд ]= ⋅1= 78,6 H мм , (3.14)
1,3 ⋅ 2
τ сум = 3,14 [τ 2
2др ]= 78,6 H мм , (3.15)
Умова міцності зберігається. Таким чином діаметр осі в 20 мм та катет
шва 6 мм є достатніми для надійного кріплення поворотної вісі до вилки колеса.
3.4.3 Розрахунок стріли з ковшем
Стріла з ковшем представлена у вигляді консольної балки навантаженою
силою Q.(рис. 3.7). ковш вміщує 15 л масла тому враховуючи максимальне його
заповнення та вагу металу з якого він виготовлений сила Q буде дорівнювати
20 кг тобто 200 Н. максимальна довжина стріли 1200 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 52
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 3.7 – Схема розрахунку стріли з ковшем
Визначимо діаметр стріли з умови міцності на згин за формулою:
d M
= max
[ ] ( ) (3.16)
0,1 ⋅ σ ⋅ 1− a 4
де Мmax - максимальний згинальний момент; [σ] – допустиме напруження,
для сталі 40Х 120 Н·мм2 [16], а - коефіцієнт повноти перерізу, (для труби а=0.8
[16]).
M max =Q ⋅ l = 200 ⋅1200 = 240000H ⋅ мм, (3.17)
Тоді
d 240000
= 3 ( 4 ) = 32,3мм
0,1 ⋅120 ⋅ 1− 0,8
Враховуючи стандартні труби, приймаємо трубу діаметром 38х2 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 53
. Арк. № докум. Підпис Дата
3.5 Технічна характеристика
Основні характеристики стенду наведені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 - Основні характеристики стенду
Найменування показника Значення показника
Тип Пересувний
Конструкція Збірно–зварна
Кут підйому стріли 90 0С
Об'єм баку, л 120
Габарити стенду, мм
довжина ширина висота 2600х670х800
Таким чином проаналізувавши існуючі конструкції масло збірників,
враховуючи їх переваги та недоліки, а також ціну, було прийняте рішення про
розробку власного пристрою для збору відпрацьованого масла. Впровадження
даної конструкції дозволить більш якісно проводити ТО та не забруднювати
робоче місце.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 54
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Інструктаж з техніки безпеки
До роботи на об'єкті допускаються особи віком від 18 років. Перед
початком роботи працівники повинні пройти перевірку знань
електрообладнання, медичний огляд, вступний інструктаж з техніки безпеки та
первинний інструктаж на робочому місці. Працівники зобов'язані виконувати
доручені їм завдання відповідно до їхньої кваліфікації" [14].
Куріння та вживання алкоголю на території заборонено. Необхідно
дотримуватися всіх вимог трудового розпорядку.
Основними небезпечними виробничими факторами на майданчику є:
- небезпечні гази та токсичні рідини;
- обертові частини машин;
- можливість ураження падаючими предметами;
- дефекти інструменту.
Якщо будь-яке обладнання, пристрій або інструмент вийшов з ладу або
отримав травму, зверніться до керівництва будівельного майданчика для
надання допомоги постраждалому.
Перед початком роботи:
- носіть спеціальне взуття та спецодяг, що відповідають умовам роботи;
- підготуватися до роботи, прибравши з робочої зони сторонні предмети;
- перевірте наявність обладнання, інструментів, пристосувань, захисного
заземлення, вентиляції та освітлення;
Перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан.
Під час роботи:
- не працюйте на несправному обладнанні та не використовуйте
несправний інструмент;
- використовуйте технологічне обладнання відповідно до інструкції з
експлуатації;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- не торкайтеся рухомих частин машини;
- при появі ознак ненормальної роботи (наприклад, вібрації, шуму)
негайно припиніть роботу.
Після закінчення роботи:
- вимкніть машину та електрообладнання;
- приведіть робочу зону в належний стан і приберіть сміття;
- очистіть і змастіть обладнання;
- почистіть і зберіть інструменти;
- видаліть бруд і пил з робочого одягу і покладіть його в шафу.
Металеві частини електрообладнання, захисних і контрольних панелей,
корпусів електродвигунів і ручних інструментів повинні бути надійно
захищені. У разі несправності електрообладнання або порушення заземлення
необхідно негайно відключити обладнання і вжити заходів безпеки.
У разі нещасного випадку необхідно спочатку відключити
електрообладнання і запобігти його ввімкненню, перевірити напругу і вивісити
попереджувальні знаки.
Заміна плавких вставок у розподільчих щитах повинна проводитися
кваліфікованим електриком при відключеному електроживленні. Електрична
проводка та арматура в силовій та освітлювальній мережі виконується кабелем
з подвійною ізоляцією. Це забезпечує захист від високих температур,
механічних пошкоджень і хімічного впливу [15].
Ремонтні роботи на механізмах та обладнанні повинні проводитися після
відключення від електромережі. При цьому повинні бути вивішені
попереджувальні плакати. Підключення і відключення електроживлення
повинен здійснювати кваліфікований черговий механік. При роботі поблизу
відкритих струмоведучих частин необхідно встановити сітку, покриту
гумовими килимками або дерев'яними щитами. Всі інструменти проходять
випробування на високу напругу. Інструменти, що застосовуються в
електромонтажних роботах, не повинні використовуватися без ізольованих
ручок [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.2 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ТО, ПР та на дільницях
Джерелами небезпеки під час розбірно-складальних робіт та технічного
обслуговування є рухомі частини автомобілів та обладнання, поломка
інструменту, шум, електричний струм, вібрація, високі та низькі температури,
порушення технічної дисципліни.
На дільниці паливної апаратури виконується ремонт і технічне
обслуговування вузлів, агрегатів і компонентів системи живлення двигуна.
Основними джерелами небезпеки є мастила, жири та паливо, які є шкідливими
для здоров'я людини.
4.3 Пожежна безпека
Будівля станції технічного обслуговування відноситься до категорії
пожежної небезпеки "Г". Відповідно до норм належності засобів
пожежогасіння, приміщення оснащене наступним обладнанням: пінні
вогнегасники - 2, ящик з піском - 1, сокира - 1.
У разі виникнення пожежі вогнище загоряння необхідно засипати піском
або брезентом і використовувати пінний вогнегасник для зменшення полум'я.
Відповідальність за безпеку, готовність до постійного використання
первинних засобів пожежогасіння та пожежну безпеку несе керівник об'єкта
[15].
Відповідальні за пожежну безпеку зобов'язані забезпечити прохідність
доріг, проїздів і під'їзних шляхів до засобів пожежогасіння та місць зберігання
запасів. Пожежна сигналізація повинна бути розташована в межах легкої
досяжності [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.4 Промислова санітарія
4.4.1 Освітлення
Правильно спроектоване освітлення може підвищити якість продукції та
продуктивність праці, мати позитивний психофізіологічний вплив на
працівників, сприяти безпеці праці, знизити втому і травматизм під час роботи,
а також допомогти підтримувати високу працездатність в процесі роботи [15].
До освітлення ставляться такі вимоги:
- освітлення повинно бути рівномірним по всій поверхні;
- спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи; і
- освітлення робочого місця повинно бути достатнім для виконання
завдання;
- на робочій поверхні не повинно бути тіней;
- освітлювальні установки не повинні бути джерелом небезпеки.
У полі зору не повинно бути прямих або відбитих відблисків (відблиск - це
збільшення яскравості поверхні, що викликає сліпуче світло). Обладнання
повинно бути простим, економічним і надійним.
У приміщеннях, де постійно перебувають люди, передбачається природне
освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне
освітлення [15]".
При освітленні виробничих приміщень використовуються такі види
освітлення:
- штучне освітлення: використовуються електричні лампи;
- природне освітлення;
- комбіноване освітлення - там, де природного освітлення недостатньо,
його доповнюють штучним.
Залежно від конструкції, штучне освітлення може бути комбінованим або
загальним. Використання тільки місцевого освітлення забороняється [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Штучне освітлення можна розділити за призначенням наступним чином:
- робоче освітлення: для робочих цілей;
- евакуаційне освітлення: призначене для евакуації людей з об'єкта при
вимкненому робочому освітленні (встановлюється в зонах руху людей); та
- аварійне освітлення забезпечує мінімальний рівень освітлення робочого
місця;
- чергове освітлення, що використовується в неробочий час.
Для освітлення використовуються лампи розжарювання та газорозрядні
лампи.
"Газорозрядні лампи - це прилади, в яких електричний розряд відбувається
в середовищі інертного газу або парів металу, створюючи світлове
випромінювання за допомогою люмінесцентного явища. Переваги: висока
світловіддача 40-110 лм/Вт, тривалий термін служби (до 10 000 годин),
світловий потік може генеруватися майже в усьому спектрі шляхом підбору
відповідного інертного газу або пари металу. Недоліки: коливання світлового
потоку, період перегорання може досягати 10 хвилин, радіоперешкоди,
стробоскопічні ефекти можуть виникати через коливання світлового потоку
при використанні газорозрядних ламп" [15].
«Лампи розжарювання є джерелом теплового випромінювання. Переваги:
прості у використанні, не потребують додаткового обладнання для підключення
до мережі, прості у виготовленні. Недоліки: низька світловіддача 7-20 Лм/Вт,
короткий термін служби (до 2000 годин), переважання жовтого і червоного
кольорів у спектрі (спектральний склад цих ламп дуже відрізняється від
сонячного світла), спотворені властивості передачі кольору» [15].
4.4.2 Вентиляція
Для забезпечення цієї вимоги приміщення повинні бути обладнані
припливно-витяжними системами відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91, ВСН
01-90 з урахуванням виду діяльності підприємства, транспортних засобів, що
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 59
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
експлуатуються, та викидів шкідливих речовин. За винятком підземних
гаражів, всі приміщення повинні бути забезпечені природною вентиляцією. У
приміщеннях для зберігання агрегатів, запасних частин і шин повинна бути
передбачена тільки природна вентиляція [7].
Кондиціювання повітря в головному виробничому корпусі повинно
відповідати ДСТУ 12.1.005-88.
Повітря, що містить горючі відходи, повинно бути очищене. Вентиляція в
атмосферу повинна розташовуватися на відстані не менше 6 м по вертикалі і 10
м по горизонталі від приймального пристрою.
У приміщеннях ТОіР видалення повітря від загальнообмінної системи
вентиляції повинно бути з нижньої і верхньої зон з урахуванням витяжки
повітря з оглядових каналів.
4.4.3 Водопостачання і каналізація
Підприємство забезпечене технічною водою, питною водою, гноєм та
виробничою каналізацією (СНиП 2.04.01-85). Питна вода подається на
виробничий майданчик. Для цього встановлені автомати з продажу солоної та
газованої води, а також фонтанчики. Вода, що подається до автоматів та
фонтанчиків, очищується шляхом проходження через фільтри. Для очищення
питної води у фонтанчиках встановлені педалі, при натисканні на які подається
очищена вода. Температура питної води повинна бути в межах від +80°C до
+20 0°C. Відстань від робочого місця до джерела питної води має бути не
більше 75 метрів, а на відкритій місцевості - не більше 150 метрів. Завод
підключений до міської каналізаційної системи. Стічні води від миття
транспортних засобів і підлоги на майданчику, де під час роботи утворюються
гарячі суспендовані тверді речовини, перед скиданням у каналізацію
очищаються на локальних очисних спорудах. Осад і вилучені нафтопродукти
видаляються з очисних споруд по мірі накопичення [7].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 60
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
4.4 Розрахунок системи захисного заземлення
"Захисне заземлення - це навмисне електричне зєднання неструмоведучих
металевих частин, які можуть опинитися під напругою. Принцип захисного
заземлення полягає в тому, щоб знизити напругу між тілом, що знаходиться під
напругою, і землею до безпечного значення. Якщо корпус електрообладнання
не заземлений і знаходиться в контакті з фазою, дотик до такого корпусу є
таким же, як дотик до фази. У цьому випадку струм, що проходить через
людину, може досягти небезпечного рівня" [15].
Заземлювальний пристрій - це сукупність конструктивно з'єднаних
заземлювачів і заземлювальних провідників. Заземлювальний провідник - це
провідник, що контактує із землею, або сукупність електрично з'єднаних
провідників [15].
Компоненти заземлювального обладнання (заземлювачі, заземлювальні
провідники та заземлювальні шини) повинні бути встановлені таким чином,
щоб
- розтікання струму та струми витоку не створювали небезпеки (ураження
електричним струмом, термічної, термомеханічної, електромеханічної);
- забезпечення дотримання вимог до пристроїв захисного заземлення; та
- забезпечення виконання вимог щодо захисту від ураження електричним
струмом.
"Характеристики заземлювального пристрою повинні визначатися з
урахуванням конкретних умов використання (зокрема, параметрів ґрунту і
сезонних змін питомого опору пласта внаслідок висихання і промерзання
ґрунту, характерних для найбільш несприятливих погодних умов місцевості, де
встановлюється заземлювальний пристрій)" [15].
При будівництві заземлюючих пристроїв можуть використовуватися
a) штучні заземлювачі: профілі, прути, мотузки, стовпи тощо
б) природні заземлювачі:
- залізобетонні та металеві конструкції будівель, що контактують із землею
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
(в тому числі залізобетонні фундаменти з гідроізоляційним покриттям в
неагресивних, слабкоагресивних і середньоагресивних середовищах);
- інші компоненти, встановлені під землею, наприклад, обсадні труби
насосних свердловин і колодязів;
- підземні свинцеві оболонки кабелів і міцні металеві оболонки кабелів, які
можуть надійно проводити струми короткого замикання під землею;
«Заземлений провідник може вважатися таким, що відповідає вимогам
захисного заземлення, тільки якщо його неможливо демонтувати повністю або
частково без відома персоналу, який обслуговує електроустановку» [15].
Залізобетонні конструкції є придатними провідними частинами для
виконання функції провідників захисного заземлення, якщо виконуються такі
умови
- вертикальні прути арматури повинні бути надійно з'єднані дротом або
зварені між собою;
- приблизно 50 % вертикальних і горизонтальних стрижнів арматури
повинні бути надійно з'єднані дротом або з'єднані між собою зварюванням;
- арматурна сталь у залізобетоні не повинна перебувати під напругою.
У разі використання будівлі або залізобетонного фундаменту будівлі як
природного заземлювача рекомендується зварювати арматуру суміжних
будівельних конструктивних елементів і фундаментів будівлі (споруди) в єдину
систему, наприклад, арматуру металевої колони або залізобетонної колони [15].
Не можуть вважатися заземлювачами такі струмопровідні частини: броня
кабелю, алюмінієва оболонка, труби опалення, гарячого водопостачання та
водопостачання, каналізаційні системи.
Трубопроводи для горючих або вибухонебезпечних газів і змішані
трубопроводи для легкозаймистих рідин не повинні використовуватися як
заземлювачі. Матеріал і розміри заземлювача повинні забезпечувати механічну
міцність і корозійну стійкість [15].
Як штучні заземлювачі слід використовувати сталеві (чорні, оцинковані
або обміднені) або мідні заземлювачі.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість, розташування та розміри заземлювачів повинні відповідати
вимогам до опору заземлювального обладнання (табл. 4.1). Штучні заземлювачі
застосовують додатково до заземлення природного заземлювача, коли немає
відповідного природного заземлювача, коли природний заземлювач не може
задовольнити вимоги до опору заземлювального пристрою, або для зменшення
значення густини струму, що протікає через штучний заземлювач [15].
Таблиця 4.1 - Мінімальні розміри штучних заземлювачів
Якщо використовується штучний заземлювач з високим питомим опором
землі, для забезпечення працездатності заземлювального пристрою слід вжити
таких заходів
- занурення вертикального заземлювача в землю за умови, що питомий
опір нижнього шару землі нижчий за питомий опір верхнього шару;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 63
. Арк. № докум. Підпис Дата
- якщо поблизу електроустановок є ділянки з низьким питомим опором,
встановіть заземлюючий провідник;
- встановіть заземлюючий провідник, якщо поблизу електроустановок є
ділянки з низьким питомим опором;
- горизонтальні заземлювачі прокладаються в траншеях. Траншею слід
прокладати в скелястій структурі у вологому ґрунті з подальшим заповненням і
трамбуванням верхньої частини траншеї щебенем.
Траншеї горизонтальних заземлювачів потрібно заповнити однорідним
ґрунтом, який не повинен містити будівельного сміття та щебеню. По
розташуванню заземлювачів заземлення поділяють на виносне та контурне [15].
Виносне заземлення розташовують на деякій відстані від заземлюваного
обладнання. Заземлені корпуси повинні бути ззовні поля розтікання струму на
землі. Людина, яка торкається до корпуса, попадає під напругу відносно землі.
Виносне заземлення захищає тільки при малому опору заземлювача [15].
Контурне заземлення розташовується по контуру біля заземленого
обладнання на невеликій відстані один від одного. Будь-яка точка поверхні
ґрунту всередині контуру має значний потенціал. Тому різниця потенціалів між
точками, що знаходяться всередині контуру, знижується [15].
«Опір захисного заземлення в електроустановках напругою до 1000 В і
потужністю понад 100 кВА не повинен перевищувати 4 Ом. Ця норма
обумовлена величиною напруги, яка виникає між корпусом заземленого
устаткування та землею у випадку пробою ізоляції, при якій струм, що
проходить через людину, якщо вона доторкається до устаткування, є
безпечним. Такою напругою замикання Uз прийнято вважати напругу до 42 В»
[15].
Згідно ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок» захисне
заземлення необхідно виконувати: при номінальній напрузі змінного струму
вище 42 В; при напрузі змінного струму 380 В та вище; при 440 В та вище;
постійного струму вище 110 В - лише в електроустановках, що знаходяться в
приміщеннях з підвищеною небезпекою, а також у зовнішніх
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
електроустановках, при будь-якій напрузі постійного чи змінного струму - у
вибухонебезпечних установках [13].
Виконаємо розрахунок системи захисного заземлення.
Напруга дотику визначається за формулою:
U кр гр =U ∂омгр = I лгр ⋅ Rл = 0,75 ⋅1000 = 75B
де Іл.гр.=0,075 А – граничний струм, який протікає через людину при
тривалості дії 0,3 с; Uдот.гр. – напруга дотику, В; Uкр.гр. – напруга кроку, В;
Rл=1000 Ом – опір людини, Ом.
Розрахунковий опір заземлювача в однорідному ґрунті Rз визначають за
формулою:
R31 =U дотгр (I3 ⋅α1 ⋅α 2 ) = 75 (120 ⋅1 ⋅ 0,87) = 0,72Om
R31 =U кргр (I3 ⋅ β1 ⋅ β 2 ) = 75 (120 ⋅ 0,6 ⋅ 0,625) =1,67Om
де Iз=120 А – розрахунковий струм замикання на землю;
β1, β2 - коефіцієнти напруги кроку;
α1, α2 – коефіцієнти напруги дотику.
Значення α1, β1 визначаються згідно типу заземлювача. Тип заземлювача –
груповий вертикальний: стрижньові електроди, розташовані в ряд та сполучені
смугою. Тоді α1=1, β1=0,6.
Коефіцієнти α2, β2 визначаються за формулою:
β31 = Rдотгр (R3 + 6 ⋅ ρρ )=1000 (1000 + 6 ⋅100) = 0,625
α 2 = Rл (R3 +1,5 ⋅ ρρ )=1000 (1000 +1,5 ⋅100) = 0,87
де ρр=100 Ом·м – розрахунковий питомий опір основи, на якій стоїть
людина.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
З розрахованих значень Rз обираємо найменше: Rз=0,72 Ом.
Оскільки електроустановки мають ізольовану нейтраль, то необхідно
встановити виносні заземлювачі, що складаються з вертикальних електродів,
сполучені горизонтальними електродами. Корпуси устаткування потрібно
приєднати до магістралей заземлення, що прокладені всередині будівлі і
приєднані до заземлювача з використанням заземлюючих пристроїв не менше
ніж в двох місцях.
Для розрахунку заземлювачів використаємо метод коефіцієнта
використовування електродів.
Визначаємо розрахунковий питомий опір землі з урахуванням
кліматичного коефіцієнта:
ρ = pρψ =100 ⋅1,5 =150Ом. м
де ψ=1,5 – кліматичний коефіцієнт землі.
Згідно опору природних заземлювачів Rпр=15 Ом, розрахунковий опір
штучного заземлювача Rз визначається за
Rз1 ⋅ R
R = пр 0,72 ⋅15
3 = = 0,76Ом
Rпр − Rз1 15 − 0,72
В якості вертикального електроду обираємо стрижневий електрод круглого
перерізу в землі.
Визначаємо опір розтікання струму одного заземлювача за формулою:
R ρ ln 2 ⋅1 1 ln 4 ⋅ t + l 150 ln 2 ⋅ 4 1 4 ⋅ 2,6 + 4
6 = ⋅ + ⋅ = ⋅ + ⋅ ln
=
2 ⋅π ⋅ l d 2 4 ⋅ t − l 2 ⋅3,14 ⋅ 4 0,016 2 4 ⋅ 2,6 − 4
5,97 ⋅ (ln500 + 0,5 ⋅ ln 2,25) = 5,97 ⋅ (6,21+ 0,405) = 39,5Ом
де d=0,016 м – діаметр електроду; l=4 м – довжина електроду в землі;
t = t0 + l 2 = 0,6 + 4 2 = 2,6м
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначимо необхідну кількість вертикальних електродів за формулою:
n = R6 (R3 _ n6 ) = 39,5 (0,76 ⋅ 0,72) = 72,18шт.
де ηв=0,72 – коефіцієнт використання вертикальних електродів.
Приймаємо n=73 шт.
Довжину горизонтального електроду L визначаємо за формулою:
L =1,5 ⋅α ⋅ (n −1) =1,05 ⋅3 ⋅ (73 −1) = 226,8m
де а=3 м – відстань між вертикальними електродами; n=73 шт. – кількість
вертикальних електродів.
Опір розтікання струму Rг горизонтального електроду визначається за
формулою:
R p ln 2 ⋅ L 150 ln 2 ⋅ 226,8
r = = = 2,02Ом,
π ⋅ L b 3,14 ⋅ 226,8 0,03
Еквівалентний опір протіканню струму штучного заземлювача
визначається за формулою:
R R
= B ⋅ RT 39,5 ⋅ 2,02 79,79
шт = = = 0,58Ом
RB ⋅ nr + n ⋅ RT ⋅ nB 39,5 ⋅ 0,8 + 73 ⋅ 2,02 ⋅ 0,72 31,6 +106,17
де ηг=0,8 - коефіцієнт використання горизонтального електроду.
Нерівність Rшт<Rз повністю виконується - 0,58 Ом < 0,76 Ом.
Розрахунок виконано правильно.
Система захисного заземлення надійно захистить працюючих від ураження
електричним струмом.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 67
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
В ході виконання кваліфікаційної роботи бакалавра був проведений
технічний розрахунок АТП на 85 автомобілів, який включив в себе:
- визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
РС АТП за раніше скоригованими нормативами профілактичного
обслуговування;
- вибір та обгрунтування методів організації виробництва;
- розрахунок об’ємів робіт за їх видами;
- розрахунок кількості виробничого персоналу, площ приміщень
основного, допоміжного виробництва.
На підставі розрахункових даних був розроблений загальний план
виробничого корпусу і підприємства.
Спроектовано майданчик ТО-2 і надано обладнання для складання і
розбирання двигунів.
У третьому розділі спроектовано стенд, що використовується для
збирання, розбирання двигунів.
Спроектована система захисного заземлення. Розроблено правила
пожежної безпеки.
Отримання ступеня бакалавра допомогло набути практичних навичок в
області проектування АТП і краще засвоїти знання, отримані в ході навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 68
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх
форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П.
Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол.
ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
6. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
7. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн.2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. –383 с.
8. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998.
- 16 с.
9. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.06.2017).
10. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text.
– (дата звернення 16.06.2022).
11. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За
заг. ред. к.т.н., доц. І.П.Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування ТО-2
Додаток В – Генеральний план
Додаток Г – Візок для зливу оливи
Додаток Д – Специфікація «Візок для зливу оливи»
Додаток Ж – Схема захисного заземлення