Проєкт автотранспортного підприємства на 140 автомобілів для перевезення піску в Полтавській області

Барабаш, Сергій Віталійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7677

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 140 автомобілів для перевезення піску в Полтавській області
Authors:	Шльончак , Ігор Анатолійович Барабаш, Сергій Віталійович
Issue Date:	2024
Abstract:	В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування автотранспортного підприємства на 140 автомобілів для перевезення піску в Полтавській області. В кваліфікаційній роботі бакалавра проаналізовано виробництво Полтавської області, визначено раціональне місце розташування АТП, проведено технічні розрахунки, щодо виробничого корпусу, агрегатної дільниці та кількості робітників. Виконано проєктування освітлення агрегатної дільниці. В конструкторському розділі спроєктовано насадку для безконтактної мийки. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 65 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 5 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7677
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Барабаш С.В..pdf Restricted Access		4.69 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет (ЧДТУ)

18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 140 автомобілів для
перевезення піску в Полтавській області»

Керівник роботи:
доцент, к.т.н. _______________ І.А. Шльончак
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________С.В. Барабаш
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)

2024

РЕФЕРАТ

В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування
автотранспортного підприємства на 140 автомобілів для перевезення піску в
Полтавській області. В кваліфікаційній роботі бакалавра проаналізовано
виробництво Полтавської області, визначено раціональне місце розташування
АТП, проведено технічні розрахунки, щодо виробничого корпусу, агрегатної
дільниці та кількості робітників. Виконано проєктування освітлення агрегатної
дільниці. В конструкторському розділі спроєктовано насадку для безконтактної
мийки.
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 65 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 5 розділів, висновків, переліку джерел посилання та
додатків.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ЗМІСТ
ВСТУП .............................................................................................................................. 6
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................... 7
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства .... 7
1.2 Аналіз клімату і місцевості ................................................................................... 8
1.3 Аналіз характеру вантажу ..................................................................................... 8
1.4 Вибір транпортного засобу ................................................................................... 9
1.5 Вибір та обгрунтування вихідних данних проекту .......................................... 14
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ......................................................................................................... 16
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ................................................................... 16
2.2 Розрахунок виробничої рограми АТП по кількості технічних впливів ......... 17
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ............................................................... 17
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ................................. 21
2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів .......... 22
2.3 Планування виробничого корпусу ..................................................................... 23
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів .............. 23
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу ......................................................................................................... 25
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ................................................................................... 26
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту .............................................................. 29
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ..... 30
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства . 30
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями та відділеннями ............................................... 31
2.3.8 Розрахунок кількості працівників ................................................................... 32
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ........................................................................... 33
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень ............................................................. 34
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень .................................................... 35
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ............................... 37
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ............................................. 37
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу .................. 38
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства ........................ 39
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ..................................... 39
2.4. Планування агрегатної дільниці ........................................................................ 41
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні ................................... 41
3 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ............................................................................. 44
3.1 Організація керування ......................................................................................... 44
3.2 Технологічний процес у проектованому підрозділі ......................................... 46
4. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ......................................................................... 49
4.1 Конструкція пристосування ................................................................................ 49
4.2 Розрахунок різьби штуцера ................................................................................. 49
5 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .............................. 53
5.1 Розрахунок штучного освітлення ....................................................................... 53
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 58
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ................................................................................ 59
ДОДАТКИ ........................................................................................................................ 2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

Розвиток економіки країни залежить від розвитку торгівлі та промисловості,
які неодмінно пов’язані з використанням вантажного транспорту у своїх
виробничих процесах. Транспортні засоби потребують постійної підтримки їх
робочого стану. Даним питанням займаються автотранспортні підприємства
(АТП), які мають автопарк та станції технічного обслуговування. Якість
виконання технологічних процесів з ремонту та технічного обслуговування
транспортних засобів залежить від рівня організації функціонування АТП. Тому
головним завданням в кваліфікаційній роботі бакалавра зі спеціальності 274 –
Автомобільний транспорт є оптимальне проектування виробничого корпусу та
генерального плану АТП в залежності від вихідних умов. Транспортна галузь
України потребує фахівців, що можуть організовувати ефективно працюючі АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства

Полтавська область розташовується у межах Придніпровської низини та
Полтавської рівнини. Її площа становить 28 748 км² (що складає 4,76% території
України), а населення області налічує 1 466 786 осіб. У складі області 25 районів
та 15 міст, з яких п'ять — Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород та
Полтава — мають статус обласних центрів.
ПАТ "Полтавський ГЗК" є одним із найбільших підприємств гірничодобувної
галузі не лише в Україні, але й у СНД. Комбінат є основним експортером
залізорудних окатишів в Україні. Понад 85% його продукції експортується до
Австрії, Румунії, Польщі, Болгарії, Чехії, Словаччини, Сербії, Чорногорії, Італії та
інших країн. На сьогодні комбінат став основним постачальником залізорудних
окатишів в Європу. Комбінат володіє повним технологічним циклом виробництва,
від видобутку сирої руди до виробництва залізорудних окатишів та підготовки
сировини для металургійних заводів. Сировинна база комбінату включає три
родовища Кременчуцької магнітної аномалії: Горішнє Плавні, Лавриківське та
Єристівське. Загальні запаси залізної руди на цих родовищах становлять 2430 млн
тон. Наразі ведеться розробка двох родовищ одним кар'єром, а на третьому —
Єристівському — проводяться підготовчі роботи для майбутнього будівництва
кар'єру. Переробка руди, виробництво концентрату, щебеню та окатишів
здійснюються на переробному комплексі, який складається з дробильної та
збагачувальної фабрик та цеху з виробництва окатишів.
Найбільші підприємства чорної металургії зосереджені у трьох районах:
Придніпров'ї (Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ,
Нікополь), Донбас (Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Алчевськ) та Приазов'ї
(Маріуполь).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Для регіону, який має найбільше підприємств гірничодобувної галузі в
Україні, необхідно мати власне автотранспортне підприємство, що може
відповідати потребам у перевезеннях продукції. З метою забезпечення
неперервної роботи підприємства та мінімізації витрат на його обслуговування та
утримання, цілком розумно зменшити різноманіття транспортних засобів. Тому
для перевезення піску ми розглянемо кілька альтернативних моделей автомобілів.

1.2 Аналіз клімату і місцевості

Клімат Полтавської області є помірно-континентальним. У січні середня
температура становить близько -3,7 °C, а у липні – близько +21,4 °C. Річні опади
варіюються в межах 580–480 мм і переважно випадають у вигляді дощів,
здебільшого улітку.
Геологічна структура, на якій розташована область, включає Дніпровсько-
Донецьку западину та її схили. Рельєф області є переважно рівнинним, оскільки
вона розташована в межах Полтавської рівнини.
Площа Полтавської області становить 28,7 тис. км², що складає 4,8 %
загальної площі України. За цим показником область посідає 6-те місце серед
інших регіонів України. Її територія простягається на 213,5 км з півночі на
південь і на 245 км з заходу на схід.

1.3 Аналіз характеру вантажу

Як правило пісок транспортують за допомогою автомобілів-самосвалів.
Пісок транспортують насипом (без тари).
Транспорт має забезпечувати належне зберігання продукції під час
завантаження, розвантаження та перевезення. Вантаж слід завантажувати у чисті і
підготовлені транспортні засоби, які не забруднені чужорідними речовинами від
попередніх перевезень. (відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-131:2007).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.4 Вибір транспортного засобу

Вантажний автомобіль КрАЗ-65032.

Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля КрАЗ-65032
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Автомобіль-самоскид КРАЗ-65032-0000060-02 має посилений задній підвіску
та об'ємну платформу (16 м3) з заднім бортом, призначений для перевезення
сипких і навалювальних вантажів по різних типах доріг. Завдяки колісній формулі
6х4, однодисковому сухому зчепленню та широкопрофільній гумі 12.00R20, цей
автомобіль може перевозити вантажі масою до 18 та розвивати швидкість до 75
км/год. Він легко подолає підйоми до 30% (17°) і здатний маневрувати по
складних дорогах. Під капотом цього вантажівки потужний 8-циліндровий двигун
ЯМЗ-238ДЕ2 з турбонаддувом, який працює на дизельному паливі. Основні
характеристики автомобіля представлені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1. – Технічні характеристики КрАЗ-65032
№ Назва параметру Параметр
п/п
1 2 3
1. Вид автомобіля вантажний
2. Компоновочна схема 6х4
3. Вантажопідйомність, кг 18000
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 13000
5. Маса автомобіля повна, кг 31100
6. Максимальна швидкість, км/год. 75
7. Двигун дизельний, V-образный, з ЯМЗ-238Д (EURO-O)
турбонаддувом
8. Число циліндрів 8
9. Робочий об'єм, л 14,86
10. Потужність, кВт 243
11. Зчеплення однодискове, сухе
12. Коробка передач механічна,
дводіапазонна,
восьмиступінчаста

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Закінчення табл. 1.1
13. Передавальні числа коробки передач 7,30; 4,86; 3,50; 2,48;
2,09; 1,39; 1,00; 0,71
14. Задній хід 10,46; 2,99
15. Провідні мости центральні,
двоступінчаті,
одношвидкісні з
міжколісними
диференціалами, що
блокуються
16. Передавальне число головної передачі 8,173
17. Шини 12,00R20
18. Паливний бак, л 250
19. Радіус повороту, м 11
Технічні характеристики автомобіля MAN TGS 33.360 6X4 BB:
Автомобіль-самоскид MAN TGS 33.360 6X4 BB розроблено для транспортування
різноманітних сипких, будівельних і промислових вантажів по дорогах, які
призначені для руху транспортних засобів з осьовим навантаженням до 14 тонн.
Це шасі автомобіля може бути використане для встановлення спеціалізованого
обладнання масою до 15,5 тон. Основні характеристики цього автомобіля
наведено в табл. 1.2.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.2 - Габаритні розміри автомобіля MAN TGS 33.360 6X4 BB

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.2 - Технічні характеристики КамАЗ-65115
№ Назва параметру Параметр
п/п
1 2 3
1. Вид автомобіля вантажний
2. Колісна формула 6х4
3. Вантажопідйомність, кг 25000
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 14160
5. Довжина, мм 7952
6. Ширина, мм 2500
7. Висота, мм 3500
8. Дизельний з турбонадувом D20
9. Число циліндрів 6
10. Робочий об'єм, л 10,518
11. Потужність, к.с. 360
12. Зчеплення дводискове, фрикційне
сухе
13. Коробка передач механічна, десяти
ступінчаста
14. Передавальні числа коробки передач 7,82; 6,38; 4,03; 3,29;
2,5; 2,04;1,53; 1,25; 1,00;
0,815
15. Задній хід 7,38; 6,02
16. Передавальне число головної передачі 5,43
17. Колісна база, мм 3600
18. Швидкість руху (транспортна)/, км/год 85
19. Радіус повороту, м 9
Так як КрАЗ-65032, MAN TGS 33.360 належать до одного класу то буду
продовжувати розрахунки для вітчизняного автомобіля, тобто для КрАЗ-65032.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту

Автопарк автотранспортного підприємства складається з 140 вантажних
автомобілів. Враховуючи характер дорожнього покриття, що складається з
автомобільних доріг з асфальтобетонним, цементобетонним та схожими
покриттями у приміській зоні, а також проїзними частинами вулиць малих міст,
вони віднесені до категорії експлуатації ІІ.
Кліматичні умови характеризуються помірно-континентальним кліматом в
Полтавській області.
Середньодобовий пробіг автомобіля складає 160 кілометрів. Автомобілі
зберігаються на відкритій території. Тип дорожнього покриття, яке
використовується, відповідає D-2 (бітумомінеральні суміші).
Рельєф місцевості характеризується як Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації визначена як ІІ, оскільки використовуються
автомобільні дороги з відповідним покриттям у приміській зоні та на проїзних
частинах вулиць невеликих міст.
Вихідні дані, які були вибрані та обґрунтовані, подаються у табл. 1.4.
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра

№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 140
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 160
3 Нормативний ресурсний пробіг 200000
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Закінчення табл.1.4.
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,2
рухомого складу
8 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проектується агрегатна
12 Марка автомобіля КрАЗ-65032

Режим роботи АТП:
Автотранспортне підприємство буде працювати 302 дні за рік. Робочий процес
на дільницях технічного обслуговування та ремонту організовується у 2 зміни по
7 годин, а інші підрозділи – 1 зміна по 8 годин.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу

Коригування норм пробігу до капітального ремонту (КР) і періодичність
ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:

L' = L( H )
ТО−1 ТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)

де:
L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600 км,

L'
ТО−2 = L( H )
ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)

де L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,
Пробіг до КР:

Lрес = L( H )
рес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)

Lрес = 200000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1 = 180000 км;
де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних
впливів

2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається шляхом
порівняння циклового пробігу Lц з пробігом для даного виду впливу. З
урахуванням того, що цикловий пробіг в цьому випадку дорівнює ресурсному
пробігу (Lц = LКР = 180000 км), кількість списань одного автомобіля за цикл
пробігу буде рівна 1. У цьому розрахунку кількість ТО-1 за цикл не включає
обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання щорічного обслуговування (ЩО) дорівнює
середньодобовому пробігу. Таким чином, кількість капітальних ремонтів (КР),
ТО-1 та ТО-2 обчислюються за такими формулами:
L 180000
NКР = ц = = 1;
L 180000 (2.4)
рес
де N КР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
Lрес - пробіг автомобіля до капітального ремонту, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл

L
N рес
ЩO = ;
 (2.5)
cд

де NЩO - кількість ЩО за 1 цикл.
 cд - середньодобовий пробіг.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

180000
NЩO = = 1125;
160
Кількість ТО-2 за цикл:

L 180000
N 2 =
рес − Nc = −1 = 12;
L 14400 (2.6)
ТО−2

де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за 1 цикл:

Lрес ( ) 180000
N1 = − Nc + N = − (1+ 12) = 37;
L 2 3600 (2.7)
ТО−1

де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N КР N1 N 2 NЩO
позначення
Кількість 1 37 12 1125

Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу
програму в основному розраховують за рік, тому для визначення числа ТО за рік
необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за цикл,
використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року ηр.
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)

N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)

∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)

N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)

∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.13)

де:
АСП – облікова кількість автомобілів на АТП.
ηР – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл,
тобто:
L
η = Р (2.14)
Р L .
рес
Річний пробіг автомобіля:

LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
αТ – коефіцієнт технічної готовності автомобіля.
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання
автомобіля за 1 цикл з організаційних причинах не враховується. Тому при
розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не коефіцієнт
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:
1
αT =
dTOiПO Д (2.16)
1+ L ( + КР
cд )
1000 LКР
де:
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та
в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному
підприємстві [1].
1
αT = = 0.901
0.5 30
1+ 160( + )
1000 180000

LР = 302 ⋅160 ⋅ 0.901 = 43536 км

43536
ηР = = 0.24
180000

NЩОР = 1125 ⋅ 0.24 = 270

∑ NЩОР = 270 ⋅140 = 37800

N1Р = 37 ⋅ 0.24 = 9

∑ N1Р = 9 ⋅140 = 1260

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

N 2 Р = 12 ⋅ 0.24 = 3
∑ N 2 Р = 3 ⋅140 = 420

Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на
весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
270 9 3 37800 1260 420

2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

Згідно з Положенням, діагностування як окрема послуга не передбачається, і
процедури діагностування рухомого складу включаються в обсяг робіт з
технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР). Залежно від методів
організації, діагностування автомобілів може здійснюватися на окремих пунктах
або відбуватися разом з процесом ТО. У цьому випадку кількість діагностичних
втручань визначається з урахуванням майбутніх облікових записів про
діагностування і способу їх організації.
На автомобільному транспортному підприємстві (АТП) відповідно до
Положення передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2.
Діагностування Д1 передбачене переважно для оцінки технічного стану агрегатів,
вузлів і систем, що відповідають за безпеку руху. Це проводиться для автомобілів
під час ТО-1, після ТО-2 (для перевірки якості виконаних робіт і остаточних
налаштувань) і під час ПР (для оцінки стану систем, які забезпечують безпеку
руху). Кількість автомобілів, які піддаються діагностуванню під час ПР, становить
10% від щорічної програми ТО-1 за рік, згідно зі статистичними даними і
нормами проектування.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Діагностування Д2 призначене для визначення продуктивності та
економічних показників автомобіля, а також для виявлення необхідності
проведення ПР. Д2 проводиться з періодичністю ТО-2 і, у виняткових випадках,
під час ПР. Кількість автомобілів, які піддаються діагностуванню під час ПР,
визначається на рівні 20% від щорічної програми ТО-2. Таким чином, загальну
кількість діагностувань Д1 для всього парку автомобілів на рік обчислюють за
наступною формулою:
∑ N Д 1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N 2 Р = 1,1 ⋅1260 + 420 = 1806 (2.17)

де ∑ N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:

∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N 2 Р = 1,2 ⋅ 420 = 504 (2.18)

де ∑ N Д 2 Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, діагностованих при
ПР.
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято
дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2.
20
∑ N Д ПР Р = ∑ N Д 2 Р ⋅ = 504 ⋅ 0,2 = 101
2 100 (2.19)

2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів

Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа
постів і ліній ТО.
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова виробнича
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

програма Niд визначається за формулою:

∑ N
N iд =
iР ,
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1].
37800
NЩО Д = = 89
302

1260
NТО−1 Д = = 4
302

420
NТО−2 Д = = 2
302

1652
N Д 1 Д = = 7
252

504
N Д 2 Д = = 2
302

2.3 Планування виробничого корпусу

2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів

Показником для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

на універсальних постах) є обсяг виробничої програми по кожному типу
обслуговування для однотипних автомобілів. Застосування потокової організації
обслуговування стає доцільним при NЩОд = 100 автомобілів, що обслуговуються,
для ТО-1 при N1д = 12 автомобілів і для ТО-2 при N2д = 5 автомобілів. При
меншому обсязі виробничої програми передбачається використання методу
обслуговування на універсальних постах.
Діагностування Д-1, в залежності від обсягу виробничої програми і методу
проведення ТО-1, може бути організоване на окремих постах (виділене
діагностування Д-1) або проводитися разом з ТО-1. У випадку проведення ТО-1
на універсальних постах, рекомендується організувати діагностування Д-1 на
окремому спеціалізованому посту, розташованому таким чином, щоб забезпечити
зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість щоденного обслуговування , яка
здійснюється вручну за потоковим методом виробництва, можна визначити за
допомогою наступного виразу:
, люд.год (2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [1,с.87,
додаток 10],
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1,с.85, додаток 6].;
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).
tЩO = 0,5 ⋅1 ⋅ 0,5 = 0,25 люд.год.

Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого
складу проектованого АТП визначається:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

t = t н
і і ⋅ K 2 ⋅ K 4 (2.22)
де:
t н
і – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [1].
Нормативна скорегована трудомісткість ТО-1, ТО-2 для рухомого складу
проектованого АТП:
tТО−1 = 7,8 ⋅1,15 ⋅1,1 = 10 люд.год.

tТО−2 = 31,2 ⋅1,15 ⋅1,1 = 40 люд.год.

Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
корегується таким чином:

t н
ПР = tПР ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ⋅ K 4 ⋅ K5 (2.23)

де: t н
ПР – нормативна трудомісткість витрат при поточному ремонту , люд.
год. [1];
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу [1].

tПР =6,1⋅1,1⋅1,15⋅1,0⋅1,1⋅1=8,5 люд.год.

2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.
Т ЩО.Р = ∑N ЩО.Р ⋅ tЩО = 31500 ⋅0,25 = 7875 люд.год. (2.24)

Т1.Р = ∑N1.Р ⋅ tТО−1 = 1120 ⋅10 = 11200 люд.год. (2.25)

Т 2.Р = ∑N 2.Р ⋅ tТО−2 = 420 ⋅ 40 = 16800 люд.год. (2.26)

Т д−1.Р = ∑Nд−1.Р ⋅ tд−1 = 1652 ⋅0,5 = 826 люд.год. (2.27)

Тд−2.Р = ∑Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 504 ⋅1,3 = 655,2 люд.год. (2.28)

Lp ⋅ Anр ⋅ tТ пр 43536 ⋅140 ⋅8,5
ПР.Р = = = 43059 люд.год. (2.29)
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:

ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ t2 = 2 ⋅140 ⋅0,2 ⋅ 40 = 2240 люд.год. (2.30)

де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на потокових
лініях, повинні поточнюватися після розрахунку відповідних зон обслуговування.

2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР

Для розрахунку зон технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту
(ПР) визначається режим їх роботи, вибирається метод обслуговування (чи то на
потокових лініях, чи окремих постах), визначається кількість постів і потокових
ліній, а також оцінюються річні трудомісткості робіт ТО.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Режим роботи зон ТО і ПР встановлюється відповідно до робочого графіку
автомобілів. Роботи з щоденного обслуговування (ЩО) і ТО-1 виконуються у
перервах між змінами, а ТО-2 і ПР - частково під час роботи більшості
автомобілів на лініях.
Зони технічного обслуговування рекомендується планувати на 1-2 зміни, а
зони ПР - на 2-3 зміни. Тривалість кожної зміни регулюється законодавством
України (40 годин на тиждень).
Вибір методу технічного обслуговування виконується через порівняння
частоти обслуговування поста τ з ритмом виробництва R. Якщо частота
обслуговування (припускаючи, що всі роботи виконуються на одному посту)
дорівнює або перевищує 2R для ЩО, 3R для ТО-1 і 4R для ТО-2, то можна
використовувати потоковий метод виробництва. У протилежному випадку, для
проведення ТО слід планувати універсальні пости.

Ритм виробництва обчислюється за формулою:
60 ⋅Tсм ⋅СRi =
cм , (2.31)
N i.д

де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Такт поста i-ї зони:
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 6
89

R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 120
4

R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 240
2
Такт поста i-ї зони:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

τ 60 ⋅ ti
i = + t
Р ПЕР
П , (2.32)

де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на
пост і з'їзд з поста, (1-3хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту[2].
τ 60 ⋅ 0,25
ЩО = + 2 = 6
4

τ 60 ⋅10
ТО−1 = + 2 = 202
3

τ 60 ⋅ 40
ТО−2 = + 2 = 602
4

Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:

T
X i.P ⋅K н
i = (2.33)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик

де Ti.P - річний обсяг відповідного виду робіт, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2]
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов праці
0,8-0,85).
X 7875 ⋅1,5
ЩО = = 2
302 ⋅1⋅8 ⋅ 4 ⋅ 0,85

X 11200 ⋅1,25
ТО−1 = = 3
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅ 0,85

X 11200 ⋅1,25
ТО−2 = = 2
302 ⋅1⋅8 ⋅ 4 ⋅ 0,85

2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається по формулі:

X TПР ⋅ϕ
i = (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп

де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
TПР = Т ПР.Р ⋅К П = 43059 ⋅1,5 = 64588
КП – коефіцієнт, що враховує частку робіт ПР, виконуваних на постах;
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(ϕ=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

X 64588 ⋅1,3
ПР = = 3
305 ⋅2 ⋅7 ⋅8 ⋅0,8

2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

T = Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Т д−1. р +Т д−2. р +Т СО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 7875 +11200 +16800 + 826 + 655,2 + 43059 + 2240 = 82655,2

де TЩО.Р , T1.Р – річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці види
обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР, люд.год .

2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Роботи p самообслуговування підприємства розподіляються за видами
згідно таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротехні 20664 4,0 3307
чні 25,0 Жестяніцкі
Механічні 10,0 8266 Медніцкі 1,0 826
Слюсарні 16,0 13224 Трубопровідні 22,0 18185
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Ковальські 2,0 1654 Ремонтно-будівельні і 16,0 13225,2
деревообробні
Зварювальні 4,0 3307 Всього 100 82655,2

2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

Роботи розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з
технологічних і організаційних принципів.
Щоденне обслуговування, що включає прибирально-мийні роботи, а також
операції ТО-1, здійснюються на постах або потокових лініях відповідних зон. ТО-
2 проводяться частково на постах або лініях зони (80% від загального об'єму
робіт) і частково на дільницях (20%). Обсяг робіт, що виконується на дільницях,
рівномірно розподіляється між електротехнічним, акумуляторним,
шиномонтажним і дільницями з ремонту приладів системи живлення. Роботи
сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2. Роботи з
поточного ремонту виконуються на постах зони ПР і на дільницях. Обсяги робіт
усіх технічних дій за різними видами робіт розподіляються відповідно до
нормативів (відсотками розподілу обсягів робіт). Роботи з самообслуговування
можуть проводитися як на основних дільницях з ТО і ПР рухомого складу, так і
на спеціальній ділянці відділу головного механіка.
Таким чином, можна визначити об'єми робіт за структурними підрозділами
(див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт за структурними підрозділами

Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 7875
- зона ТО-1: 11200
- зона ТО-2: 16800
- зона ПР: 43059

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.8 Розрахунок кількості працівників

При визначенні кількості виробничих працівників розраховується необхідна
кількість працівників за технологічними потребами (Рт) та стандартна штатна
кількість працівників (Рш). Цей розрахунок проводиться окремо для кожної
дільниці та зони. Технологічно необхідна кількість працівників:

РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)

де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників [1]

РШ = Тi.Р ФР , (2.38)

де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний фонд Дільниці Річний
підрозділ робітника, фонд
год. робітника,
год.
Зона ЩО 1860 Акумуляторна 1820
1840 Ремонт приладів 1840
Зона ТО-1 системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Слюсарно- 1840 Малярна 1610
механічна
Електротехнічна 1840 Столярна 1610

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята
дільниці, змінах
люд.год 1 2
Зона ЩО 7875 3,80 4 2 2 1860 4,2 5
Зона ТО-1 11200 5,4 6 3 3 1840 6,01 6
Зона Д-1 826 0,4 1 1 - 1840 0,45 1
Зона Д-2 655,2 0,32 1 1 - 1840 0,36 1
Зона ТО-2 19040 9,2 10 5 5 1840 10,3 11
Разом 39606,2 - 22 12 10 - 24
Дільниці:
Агрегатні 7750 3,7 4 2 2 1840 4,2 5
Слюсарно- 9248 4,47 5 5 - 1840 5,02 5
механічні
Електротехнічні 9270 4,47 5 5 - 1840 5,03 5
Акумуляторні 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1
Ремонт приладів 1722 0,8 1 1 - 1820 0,9 1
систем живлення
Шиномонтажні 1291 0,62 1 1 - 1820 0,7 1
Вулканізаційні 430 0,2 1 1 - 1820 0,2 1
Ковальсько-ресорні 1292 0,6 1 1 - 1820 0,7 1
Мідницькі 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1
Жерстяницькі 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2
Зварювальні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2
Арматурні 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2
Оббивні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2
Разом 43059 - 27 25 2 - - 29
Всього 82655,2 - 49 37 12 - - 53
2.3.9 Розрахунок площ приміщень

Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті РС на тупикових постах

FЗ = fa X П КП , (2.39)

де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [1].
FЗЩО = 23,26 ⋅2 ⋅3 =139,56 м2

FТО−1 = 23,26 ⋅3 ⋅4 = 279,12 м2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

FТО−2 = 23,26 ⋅2 ⋅4 =139,56 м2

FЗПР = 23,26 ⋅3 ⋅4 = 279,12 м2

2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень

Площі дільниць розраховують за площею приміщення, що займає
устаткування і коефіцієнту щільності його розташування.
Площа агрегатної дільниці:

Fy = fоб КП′ (2.40)

де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1].

Fy = 25.89 ⋅4 =103.56 м2

Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:

F = f + f '
Д р p ⋅ (n −1) (2.41)

де fр - питома площа на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
n – кількість робітників.
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Площа, м2
Агрегатна 4 64 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 2 30 8,5 4 34 34 34
механічна
Електротехнічна 1 15 7,18 4 28,72 30 30
Акумуляторна 1 21 5,5 4 22 22 22
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 8,16 14 14
систем
живлення
Шиномонтажна 1 18 7,05 4 28,2 29 29
Вулканізаційна 1 20 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 21 12,36 5 61,8 62 62
ресорна
Мідницька 1 15 7,02 4 28,08 29 29
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 20
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 21
Арматурна 1 12 4,5 5 22,5 23 23
Оббивна 1 18 5,2 4 20,8 21 21

2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень

Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг
[2]:

Lp ⋅ Au ⋅ f
F num
ск = 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)
10

де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Дільниця, відділення
К-ть працівників в найбільш
навантажену зміну, чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята після
планування

K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:

F 43536 ⋅140 ⋅3,5
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 30,7 м2
10

Склад агрегатів [2]:

F 43536 ⋅140 ⋅5,5
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 48.24 м2
10

Склад матеріалів [2]:
F 43536 ⋅140 ⋅3,0
ск = ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 26.3 м2
106
Склад шин [2]:

F 43536 ⋅140 ⋅2,3
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 20.2 м2
10

Склад мастильних матеріалів [2]:

F 43536 ⋅140 ⋅3,5
ск = ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 30,7 м2
106

Склад лакофарбових матеріалів [2]:

F 43536 ⋅140 ⋅1,0
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 8,8 м2
10

Склад хімікатів [2]:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

F 43536 ⋅140 ⋅0,25
= ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 2,2 м2
ск 106

Склад інструментів [2]:

F 43536 ⋅140 ⋅0,25
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 2,2 м2
10

Проміжний склад має площу в межах 15…20% від склада запасних частин і
агрегатів [2]:

Fск = 0.18(30,7 + 48,24) =14,2 м2

∑Fcк = 30,7 + 48,24+ 26,3+ 20,2+ 30,7 +8,8+ 2,2+ 2,5+14,2 =183,84 м2

2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень

Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.

2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)

де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Fзб = 23,26 ⋅140 ⋅3 = 9769,2 м2

2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.
(2.44)

де:
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
Fск – загальна площа складів,м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування,м2.

F 60 ⋅ t
Оі =
і + tn (2.45)
Р

де tі - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
F 60 ⋅ t 60 ⋅10
ОТО−1 =
ТО−1 + tn = + 2 =102 м2
Р 6
tn = 2
F 60 ⋅ tТО−2 t 60 ⋅40
= + = + 2 = 268,67 м2
ОТО−2 Р n 9

F 60 ⋅ t 60 ⋅8,5
О ПР =
ПР + tn = + 2 = 257 м2
Р 2

FО Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅10 = 2,5 м2 (2.46)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅ 40 = 10 м2 (2.47)

F0 =102 + 268,67 + 257 + 2,5 +10 = 640,17 м2

2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа ділянки визначається за формулою [2]:

10−2 ⋅ (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.50)
k з

де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.

10−2
F ⋅ (1956,82 +14 + 9769,2)
діл = = 2,6 га
45

2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу

Виробничий корпус автотранспортного підприємства будемо планувати з
наступних елементів: несучі стіни – 510 мм (укладка в 2 цеглини), це забезпечить
необхідне тепло в приміщенні зимою та міцність будівлі; перегородки – 380 мм –
в 1,5 цеглини; колони 500х500 мм для передачі навантаження криші на
фундамент.
Зазвичай колони виготовляють на заводах будівельних конструкцій з
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

залізобетону (для одноповерхових будівель і споруд). Форма перерізу колон
стандартна, має квадратний, прямокутний або двотавровий перетин.
Під час проектування закладаються усі конструктивні елементи будівлі. Як
правило залізобетонні колони мають прямокутну форму з наступними розмірами:
400 х 400 мм, 500 х 600 мм, і 600 х 600 мм. Використання того чи іншого розміру
колони залежить від кроку та прольоту колонної сітки та висоти колон, що
використовуються в будівництві.
Для виробничого корпусу обираю колони 500х400, висотою 7,4м.
В якості конструкцій покриття виробничого корпусу АТП доцільно
використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені конструкції, такі як:
балки, довжиною 12 м, будівельні ферми довжиною 12, 18, 24 м.
Для безкаркасних промислових будівель, як правило закладають в
будівельній документації несучі стіни із силікатної або червоної цегли, в рідких
випадках - природний або бетонний камень, товщиною 510 мм (в 2 цеглини);
розділові перегородки використовують для поділу приміщень із різними
виробничими або технологічними процесами. Їх виконують суцільними на всю
висоту цеху для повної ізоляції приміщень. Дані перегородки захищають
приміщення від проникнення пилу, шуму, вологи, газів, тепла, і інших викидів з
сусідніх приміщень. Розділові перегородки виконують із цегли товщиною 100-380
мм.
Ворота в автотранспортних підприємствах можуть використовуватись
різних розмірів, а саме 3х3 м; 3,6х3,0 м; 4х3 м; 4х3,6 м; 4х4,2 м.
Вікна у виробничому корпусі використовуються відповідно до будівельних
правил, а саме розмір по висоті повинен бути кратним 600мм, по ширині –
1000 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.4. Планування агрегатної дільниці

2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні

Обладнання та його кількість, що використовується на даній дільниці
визначають за ступенем його використання. Якщо воно застосовується протягом
зміни, то його кількість визначають за трудомісткістю, а якщо воно
застосовується рідко – то за табелем обладнання.
Обладнання загального призначення розраховують відповідно до числа
робітників.
Кількість обладнання визначають:

T T
Q = 0 = 0
об (2.36)
Ф0 Д роб ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηоб

де Т0 – річна трудомісткість робіт по відповідній групі або виду робіт,
люд.год;
Ф0 – річний фонд часу робочого місця (одиниці устаткування), год;
Д роб - кількість днів, що працює обладнання на рік [2].
Р – число працівників, що одночасно працюють на даному виді
устаткування, чол.;
tсм – тривалість робочої зміни, год.
п – число змін роботи [2].
ηоб – коефіцієнт, що відображає час використання устаткування. В умовах
АТП ηоб =0,75…0,9.

Q 82655,2
об = = 21
302 ⋅ 2 ⋅7 ⋅1⋅0,9

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.8 - Технологічне обладнання для агрегатної дільниці
Найменування Тип, Коротка Кількість Загальна
устаткування модель характеристика площа, м2
Установка для D37825 Для миття 1 1,2
миття деталей різних деталей
двигуна двигуна та
інших
агрегатів
автомобіля,
інструменту
2.0х6.0 м
Стенд для Устаткування 1 2,96
розбирання і ЦКБ- для оснащення
регулювання дільниць по
зчеплення Р207 ремонту
автомобілів з агрегатів
дизельним автомобілів
двигуном 2,087х1,42 м
Стенд для Р640 0,850х0,650 1 0,55
розбирання,
збирання
редукторів
Шліфувальний K 2700U Призначений 1 1,22
верстат для шліфовки
валів та інших
поверхонь
1,35х0,9 м.
Верстат СМ Для 1 1
розточний 2500V розточування
блоків
циліндрів
1,064х0,93 м.
Верстат 2Г-125 2,46х0,65 м. 1 1,6
вертикально-
сверлильний
Стенд для Р-238д 1,06х0,93 м. 1 0,99
випробування
двигунів
Верстак Ф-40СК 1,570х0,78 4 1,22-1 4,88
слюсарний з
лещатами
Токарно- 16К20 2,4х1,34 м. 1 3,22
гвинторізний
верстат
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Стенд для М-2450 1,300х1,180 1 1,53
ремонту
передніх і
задніх мостів
автомобілів
(пересувні
гвинтові
зажими)
Стенд для СР1800 1,28х1,16 м. 1 1,5
розбирання і
збирання КП
Стенд для 25А 2,550х0,925 1 1,18
випробування
КП
Стелаж ---------- Для зберігання 4 0,98-1шт
інструменту та 3,92
деталей
1,96х0,5 м.
Ящик для Власне 0,4х0,35 2 0,14
відходів виконан
ня
Всього - - 21 25,89

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Організація керування

Однією з основних цілей розвитку кожного автотранспортного
підприємства (АТП) є створення ефективної організаційної структури.
Раціональний розподіл підрозділів управління, їх взаємозв'язку та співробітництва
з виробничими одиницями значно впливає на загальну ефективність
функціонування підприємства.
Характеристиками оптимальної структури управління є: обмежена кількість
відділів з висококваліфікованим персоналом; мінімальна кількість рівнів
управління; наявність у складі управління спеціалізованих груп експертів;
орієнтація на вимоги замовника; швидка реакція на зміни; висока продуктивність
та ефективне використання ресурсів.
У стандартній організаційній структурі АТП виділяють три основних блоки
управління: експлуатаційний, технічний та економічний, кожен з яких має свого
керівника. Характерною особливістю організаційної структури АТП є відсутність
виробничих цехів, замість яких всі функції управління концентруються в апараті
управління підприємства.
Структура управління АТП є лінійно-функціональною, де на лінійні зв'язки
покладаються функції командування та ухвалення рішень, а функціональні
підрозділи, наприклад, планово-економічний відділ, забезпечують методичне
керівництво при підготовці та впровадженні рішень з планування, організації,
обліку, контролю та аналізу всіх аспектів виробничо-господарської діяльності.
Така структура характеризується використанням формальних процедур та
правил з жорсткою ієрархією керування в організації, централізацією ухвалення
рішень і відповідальності. Кожен виконавець управляється лише одним
керівником, отримуючи всі вказівки та рішення від нього. Між виконавцем та
функціональними підрозділами зберігаються інформаційні зв'язки методичного та
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

консультаційного характеру. Для того, щоб рішення функціонального підрозділу
стало обов'язковим, воно має бути схвалене керівником.
Навіть якщо всі керівники автотранспортного підприємства здійснюють
управлінські функції, це не означає, що вони займаються однаковою трудовою
діяльністю. Деяким керівникам доводиться витрачати час на координацію роботи
інших керівників, які, у свою чергу, керують діями персоналу на нижчих рівнях, і
так далі, до тих, хто безпосередньо керує неуправлінським персоналом - тобто
тими, хто безпосередньо здійснює виробничі або сервісні процеси.

Директор

Бухгалтерія

Головний
інженер
Каса

Інженер з
Відділ Планово- охорони праці Виробничо-
постачання економічний технологічний
відділ

Завідуючий Диспетчерська
гаражем

Слюсарі
Майстри

Рисунок 3.1 – Організаційна структура АТП
У великих організаціях необхідна координація різних частин, яка є основою
їхньої структури і визначається як мережа стійких взаємозв'язків. Лінійні зв'язки,
де керівництво видається зверху вниз у формі наказів та команд, та функціональні
зв'язки, які забезпечують інформаційну підтримку, є ключовими у цій системі.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Ці зв'язки забезпечують єдність діяльності підприємства, об'єднуючи всі його
складові. Однак основу роботи підприємства складають функціональні обов'язки
різних підрозділів, які узгоджуються для забезпечення загальної продуктивності.
Для успішної діяльності автотранспортного підприємства важливо, щоб всі його
відділи були гнучкими, відповідали на зміни на ринку, і своєчасно та повністю
виконували свої обов'язки.
Проектована зона поточного ремонту входить у комплекс ремонтних
дільниць.
Схема керування роботою відділення показана на рис.3.2.

Рисунок 3.2 – Схема керування роботою відділу

3.2 Технологічний процес у проектованому підрозділі

Поточний ремонт призначений для забезпечення працездатного стану
рухомого складу з відновленням або заміною окремих його агрегатів, вузлів і
деталей (окрім базових) тих, що досягли гранично допустимого стану.
Поточний ремонт повинен забезпечувати безвідмовну роботу
відремонтованих агрегатів, вузлів і деталей по пробігу не менше, чим до
чергового технічного обслуговування ТО-2.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

В цілях скорочення простою рухомого складу, поточний ремонт
виконується переважно агрегатним методом, при якому виробляється заміна
несправних, вимагаючих капітального ремонту агрегатів і вузлів на справних,
узятих з оборотного складу.
Заміна відремонтованих агрегатів і вузлів і кріпильно-регулювальні роботи
проводяться на ділянках обслуговуючих закріплені за ними автомобілі і
автопричіпи згідно з розпорядженням.
Ремонт агрегатів і вузлів в АТП проводиться на ділянках. Документом,
підставою, що є, для постановки рухомого складу на поточний ремонт, є листок
обліку (заявка) на ремонт.
Листок обліку на ремонт виписується при виявленні несправностей в
основному при заїзді рухомого складу з лінії, а у виняткових випадках по дозволу
головного інженера або начальника ПТБ виписується у будь-який час доби.
Контрольний механік листок (заявку) на ремонт реєструє по по-рядковому
номеру на кожен день в журналі реєстрації заявок на ремонт і видає водієві. При
закінченні заїзду автомобілів з лінії повідомляє відділ експлуатації про несправні
автомобілі і причіпи по автоколонах [3].

Зона ТР

КТП Зона ЩО Зона
діагностики Пости ТО-2

Зона
очікування

Зона Пости
зберігання мащення

Рисунок 3.3 - Схема технологічного процесу ПР

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

За відсутності запасних частин або малого об'єму робіт на закріпленому
автомобілі майстер має право перекласти водія на ремонт іншого автомобіля цієї
ж автоколони. Водій може бути направлений в РММ на ремонт, для чого на нього
виписується диспетчером обліковий листок участі водія на ремонті без вказівки
номера автомобіля і вказується: «У розпорядження РММ». При цьому водій
переводиться на почасовий оплачувану роботу [3].
Організація поточного ремонту.
1. АТП виконує поточний ремонт автомобілів і агрегатів.
2. Потреба в ПР визначається:
- водієм під час роботи на лінії;
- механіком КПП при прийомі з лінії;
3. Метод проведення ПР агрегатно-вузловий.
4. Об'єм робіт по ПР складається з постових і цехових робіт. До постових
відноситься роботи, що виконуються на постах в зоні ПР.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

4.1 Конструкція пристосування

Сучасна мийка автомобілів - це нові технології. Найбільш відома сучасна
технологія - це безконтактна мийка. Названа вона так тому, що відсутня
механічна дія щіток, ганчірок та інших предметів, які все ж мають абразивний
впливо на лакофарбове покриття автомобіля. Щітки й ганчірки замінюються
струменем води і сучасними миючими засобами - максимально ефективними і
максимально безпечними. Майже всі нові автомийки, незалежно від типу
конструкції намагаються використовувати більш прогресивну безконтактну
мийку.
Ефективність миття автомобіля, особливо знизу, залежить від швидкості
водяного струменя. Щоб збільшити її, на шланг надягають різні насадки, що
звужують перетин струменя. В даному випадку, використовуючи насадку для
мийки, поворотом ковпака здійснюється постійне регулювання від сильного
струменя до розпилення.
Насадка складається з наступних частин: штуцер (1), ковпак (2), розсіювач
(3), гайка підтискна (4), основа (5), сальникова набивка (6).

4.2 Розрахунок різьби штуцера

Деталі типу гвинт повинні задовольняти кільком умовам: міцність на стиск з
урахуванням стійкості [4]

σ 4кF
= ≤ [σ ]ϕ
πd 2
3 (1−α 2 ) (4.1)
де F – задане зовнішнє навантаження;
d3 – внутрішній діаметр різьби гвинта;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

k – коефіцієнт, що враховує скручування тіла гвинта моментом в
небезпечному перерізі ( k=1.3);
φ – коефіцієнт зменшення основного допустимого напруження, обраний з
таблиці значень для попередньо заданої гнучкості λ=90, φ=0.54;
[σ ] - допустиме напруження;

[ ] σ
σ = T
S (4.2)

де:
σT – межа текучості матеріала штуцера; для сталі 45 : σT=400 МПа,
S – коефіцієнт запаса міцності для гвинтів знімачів S=2…3.
[σ ]=400/2 = 200 (МПа)
Знайдемо внутрішній діаметр різьби гвинта з формули [4]:

d = 4кF = 4⋅1,3⋅500
3 2 3,14 200 0,042 =8,8 (мм)
π [σ ]ϕ(1−α ) ⋅ ⋅

Допустима гнучкість (λ<100 – за методикою Ясінського)

λ νl νl
= = ≤ [λ]
imin θd1

де imin – радіус інерції перерізу гвинта;
υ=1 – коефіцієнт приведення довжини гвинта;
θ=0,25 – коефіцієнт повноти переріза;
[λ] – допустима гнучкість (приймається така ж, як і в розрахунку на міцність,
з урахуванням стійкості при виборі φ) [λ] =6;
l – довжина гвинта;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

З виразу знайдемо значення діаметра d1:

d = ν ⋅l 1⋅16
1 = =10,1 (мм) (4.3)
θ   0,25⋅6
λ 

Зносостійкість робочих поверхонь витків різьби (обмеження питомого тиску)

F F
уд = ≤ [F ]
πd уд
2hz
Звідки:

d F
2 = πψ nψ H [Fуд ]
де
F – задане зовнішнє навантаження;
d2 – средній діаметр витків різьби;
h – висота витка профіля різьби;
z – число витків різьби;

ψ H
H =
d 2
Коефіцієнт висоти гайки ψ H =1,2;

ψ h
n = = 0,5
p

Коефіцієнт висоти різьби;
P – крок різьби;
[Fуд ] - допустимий питомий тиск, що залежить від матеріалів пари тертя і
обраний за таблицею значень допустимих питомих тисків;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

[Fуд ] =2…3 Н/мм2 для сталі по пластику.
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо:

d = 500
2 3,14 0,5 1,3 2,5 =9,5 (мм) (4.4)
⋅ ⋅ ⋅

За розрахованим значенням діаметрів d1 і d2 вибираю найближчу
стандартну метричну різьбу, що задовольняє всім перерахованим вище умовам
(P=1,5 мм;d'
1=10,1 мм,d2=9,5 мм; d3=8,8 ), тобто різьбу М10.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

5 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Розрахунок штучного освітлення

Рівень освітленості впливає на працездатність та самопочуття. Державні
норми це враховують і визначають, яким має бути висвітлення приміщень,
залежно від їх призначення та робочих місць. Відштовхуючись від цих норм,
планують освітлення об'єктів, а отже, від них безпосередньо залежить і те, які
світильники та скільки лампочок необхідно купити.
В документації по будівництву діють державні правила природного та
штучного освітлення – ДБН В.2.5-28:2018, у яких прописані вимоги до
використання всіх освітлювальних приладів, в тому числі світлодіодні. В ДБН
вказані конкретні показники яскравості.
Норми – це регламентуючі показники, що беруть до уваги всі найважливіші
особливості зору, фізіологічних процесів людини, а також фактори, що впливають
на концентрацію, зорове напруження під час роботи, відпочинку (наприклад,
контрастність, колір поверхні робочого столу) [5].
На автотранспортному підприємстві освітлення робочої поверхні є важливим
показником, що впливає на ефективність роботи працівників.
Вплив інтер'єрного кольору на якість освітлення є безпосереднім. Чим
світліший інтер'єр, тим менша потреба у яскравому освітленні. У випадку темних
інтер'єрів, для забезпечення відповідної освітленості, потрібно збільшити
потужність джерел світла або збільшити кількість світильників у 1,5-2 рази. Під
час планування та розрахунків, важливо враховувати, що якщо яскраве освітлення
не потрібне, можна вимкнути деякі світильники або знизити кількість
використовуваних лампочок.
Конструкція освітлювального пристрою має важливе значення. Загальна
потужність всіх ламп не повинна перевищувати максимально допустиму для
світильника. В іншому випадку, надмірне використання потужних джерел світла
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

може мати негативні наслідки. Раціональніше встановити світильник з вищою
потужністю одразу, ніж пізніше додавати додаткове освітлення або коригувати
освітлення за допомогою додаткових приладів.Існує два основних способи
розрахунку освітлення: простий, з більшим ступенем похибки (перебування рівня
загального освітлення), а також складний, точний (для робочих поверхонь).
Застосуємо простий спосіб розрахунку освітлення [6].
Для цього необхідно визначити кількість світильників та їх потужність при
забезпеченні необхідного освітлення приміщення. На рівномірність та якість
освітлення робочої поверхні впливають відстань між світильниками та висота їх
розташування.
На розташування світильників впливає розташування робочого місця в
приміщені. Якщо робочі місця розташовуються біля стіни, то що перший ряд
світильників повинен розташовуватися відстані, рівному 1/3Z від стіни, в інших
випадках – 1/2Z.
Довжина агрегатної дільниці L=12 м, ширина В=8,750 м, висота
приміщення H=3,5 м.
Виконаємо розрахунок щодо визначення кількості універсальних
світильників, для забезпечення необхідного освітлення в приміщенні.
Розрахуємо відстань між центрами світильників [6]:

Z =H ⋅1.8=3.5⋅1.8=6.3м (5.1)

Так як в агрегатній дільниці наявні робочі місця біля стіни, то відстань від
стіни до першого ряду світильників визначається за формулою [6]:

a=1 1
3 ⋅Z = 3 ⋅6.3=2.1м (5.2)

Відстань між крайніми рядами світильників по ширині приміщення:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

C1=b−2⋅a=8.75−2⋅2.1=4.55м. (5.3)

Загальна кількість рядів світильників, що можна розташувати по ширині
приміщення між крайніми рядами:

n C1 4.55
1 = −1= −1< 0 (5.4)
Z 6.3

n1 = 0
Загальна кількість рядів по ширині приміщення [6]:

n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2 (5.5)

Відстань між крайніми рядами світильників по довжині агрегатної дільниці:

C2 = L − 2 ⋅a =12− 2 ⋅2.1= 7.8 м (5.6)

Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по довжині приміщення) [6]:

C
n2=
2
Z −1= 7.8
6.3−1=0.15≈1 (5.7)

Отже, загальна кількість рядів світильників по довжині приміщення складає
[6]:

n = n2 + 2 =1+ 2 = 3 (5.8)

Таким чином, в агрегатній дільниці світильники загального освітлення по
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

довжині розташовуються в 3 ряди, по ширині - в 2 ряди, усього необхідно 6
світильників.
Загальна потужність ламп, що забезпечують необхідну освітлюваність
агрегатної дільниці [6]:

W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R

де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в
умовах автотранспортного підприємства).

W =12 ⋅8.75 ⋅10.8 ⋅1.3 =1474 Вт (5.9)

Потужність однієї лампи:

W W 1474
л = = = 246 Вт (5.10)
6 6

Для забезпечення необхідних норм по освітленості агрегатної дільниці
необхідно встановити 6 ламп, потужність кожної не менше 246 Вт. Дану вимогу
забезпечують дволампові світильники ОРК-240 з габаритними розмірами
1270х180х115 мм. Розташування світильників в агрегатній дільниці на рис.5.1.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рис.5.1. Система освітлення агрегатної дільниці

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВКИ

В даній кваліфікаційній роботі було проведено технічний розрахунок
автотранспортного підприємства на 140 автомобілів, який включає в себе
визначення виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту
рухомого складу автопарку АТП, розрахунок об’ємів робіт з ТО , Д-1, Д-2, ЩО,
ПР. В роботі було здійснено розрахунок кількості виробничого персоналу та
технологічного обладнання в агрегатній дільниці, спроектовано освітлення
агрегатної дільниці та генеральне планування АТП. В результаті даних
розрахунків було спроектовано виробничий корпус площею 1944 м2, також
розроблено генеральний план підприємства площею 2,6 га.
В конструкторському розділі було спроектовано насадку для безконтактної
мийки автомобілів. Проведено розрахунок різьби штуцера та визначено
оптимальний діаметр різьби.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра для
студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх форм
навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А.П. Солтус
А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –
Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 110 с.
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков, В.П.
Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 –
39 с.
4. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин :
пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. – 560
с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних підприємств
: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і
управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.- 478 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000. ПЗ 59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

3

Додаток Б – Планування агрегатної дільниці

4

Додаток В – Генеральний план

5

Додаток Г – Насадка для мийки

6

Додаток Д – Специфікація насадки для мийки

7

Додаток Ж – Система освітлення агрегатної дільниці

8

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets