«Роль економічної безпеки підприємства сучасних умовах та шляхи її удосконалення (на матеріалах ТДВ «Русь», с. Гельмязів, Золотоніський р-н., Черкаська обл.)»

П'ятак, Вадим Васильович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7678

Title:	«Роль економічної безпеки підприємства сучасних умовах та шляхи її удосконалення (на матеріалах ТДВ «Русь», с. Гельмязів, Золотоніський р-н., Черкаська обл.)»
Authors:	Скорик, Олександр Олександрович П'ятак, Вадим Васильович
Keywords:	ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА;ЕФЕКТИВНІСТЬ;ОСНОВНІ ЗАСОБИ;ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ;ВДОСКОНАЛЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Issue Date:	Dec-2025
Abstract:	Кваліфікаційна магістерська робота містить 103 сторінки, 25 таблиць , 24 рисунки, список літератури з 27 найменувань «Роль економічної безпеки підприємства сучасних умовах та шляхи її удосконалення (на матеріалах ТДВ «Русь», с. Гельмязів, Золотоніський р- н., Черкаська обл.)» Предмет дослідження –– теоретичні засади, практичні аспекти і методичні основи дослідження ролі економічної безпеки підприємства. Обєктом дослідження виступає ТДВ «Русь», яке займається виробництвом сільськогосподарської продукції та її продажем. Мета випускної роботи –– аналіз та оцінка економічної безпеки ТДВ «Русь» та розробка на цій основі рекомендацій методологічного та практичного характеру, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства. Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь. За результатами дослідження сформульовані основні положення щодо шляхів підвищення економічної безпеки підприємства; встановлено, що оновлення основних засобів або впровадження нових технологій сприятиме поліпшенню результатів господарської діяльності та покращенню рівня економічної безпеки підприємства. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ТДВ «Русь», так як їх впровадження є економічно доцільним. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ОСНОВНІ ЗАСОБИ, ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, ВДОСКОНАЛЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7678
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
П'ятак В.В..pdf Restricted Access		1.8 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра

на тему: «Роль економічної безпеки підприємства сучасних умовах
та шляхи її удосконалення (на матеріалах ТДВ «Русь», с.
Гельмязів, Золотоніський р-н., Черкаська обл.)»

Виконав (ла): здобувач(ка) 2 курсу, групи ЕПМ-24-2
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля»
П’ятак Вадим Васильович ____________
(прізвище та ініціали)
Керівник __Скорик О.О._________________
(прізвище та ініціали)
Рецензент _________________________________
(прізвище та ініціали)

(прізвище та ініціали)

Черкаси 2025 року
2
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: магістр
Спеціальність: 076 Підприємництво та торгівля
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
економіки та управління
_______ проф. Манн Р.В.
«____» ____________ 2025 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу магістра
П’ятак Вадиму Васильовичу
(прізвище, ім’я та по батькові)
1.Тема роботи «Роль економічної безпеки підприємства сучасних умовах та
шляхи її удосконалення (на матеріалах ТДВ «Русь», с. Гельмязів, Золотоніський
р-н., Черкаська обл.)»________________________________________________

керівник роботи Скорик О.О., к.е.н., доц.
(прізвище, ім’я по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 29.09.2025 р. № 286/03-03
2. Строк подання студентом роботи 01.12.25
3. Вихідні дані до роботи
Баланс (Звіт про фінансовий стан за 2023-2024 рр.
Звіт про фінансовірезультати за 2023-2024 рр.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити)
1. Роль економічної безпеки підприємства в сучасних умовах
2. Аналіз виробничо-господарської діяльності ТДВ «Русь»
3. Шляхи покращення економічної безпеки підприємства

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

3

6. Консультанти розділів роботи

Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання
прийняв
1 Скорик О.О.
2 Скорик О.О.
3 Скорик О.О.

7. Дата видачі завдання 15.09.2025__________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Строк виконання
Назва етапів випускної роботи Примітки
з/п етапів роботи
1. Підбір літератури, її вивчення і обробка. 05.09.25 виконано
Укладання бібліографії по основним
джерелам
2. Укладання плану (змісту) магістерської 15.09.25 виконано
роботи і погодження його з керівником
3. Розробка і подання на перевірку першого 25.09.25 виконано
розділу
4. Збір, систематизація та аналіз практичних 05.10.25 виконано
матеріалів
5. Розробка і подання другого розділу 15.10.25 виконано
6. Розробка і подання третього розділу 25.10.25 виконано
7. Погодження з керівником висновків і 05.11.25 виконано
пропозицій
8. Переробка (доопрацювання) магістерської 15.11.25 виконано
роботи у відповідності з зауваженнями і
подання її на кафедру
9. Нормоконтроль 25.11.25 виконано
10. Збір документів (відгук, рецензія) 25.11.25 виконано
11. Подача на підпис до завідувача кафедри 01.12.25 виконано
12. Розробка тез доповіді для захисту 01.12.25 виконано

Студент П’ятак В.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи Скорик О.О.
(підпис) (прізвище та ініціали)
4
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна магістерська робота містить 103 сторінки, 25 таблиць ,
24 рисунки, список літератури з 27 найменувань

«Роль економічної безпеки підприємства сучасних умовах та шляхи її
удосконалення (на матеріалах ТДВ «Русь», с. Гельмязів, Золотоніський р-
н., Черкаська обл.)»
Предмет дослідження –– теоретичні засади, практичні аспекти і методичні
основи дослідження ролі економічної безпеки підприємства.
Обєктом дослідження виступає ТДВ «Русь», яке займається виробництвом
сільськогосподарської продукції та її продажем.
Мета випускної роботи –– аналіз та оцінка економічної безпеки ТДВ «Русь» та
розробка на цій основі рекомендацій методологічного та практичного характеру,
спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства.
Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь.
За результатами дослідження сформульовані основні положення щодо шляхів
підвищення економічної безпеки підприємства; встановлено, що оновлення
основних засобів або впровадження нових технологій сприятиме поліпшенню
результатів господарської діяльності та покращенню рівня економічної безпеки
підприємства.
Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ТДВ
«Русь», так як їх впровадження є економічно доцільним.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА, ЕФЕКТИВНІСТЬ,
ОСНОВНІ ЗАСОБИ, ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ
БЕЗПЕКИ, ВДОСКОНАЛЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

5
ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА В
СУЧАСНИХ УМОВАХ
1.1 Поняття економічної безпеки підприємства 9
1.2 Методи оцінки економічної безпеки підприємства 27
1.3 Напрями організації економічної безпеки на підприємстві 36
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТДВ «РУСЬ»
2.1 Організаційно-виробнича характеристика підприємства 45
2.2 Аналіз господарської діяльності ТДВ «Русь» 52
2.3 Аналіз основних економічних показників виробничо-
господарської діяльності підприємства 58
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Аналіз перспектив розвитку та шляхів покращення
економічної безпеки підприємства ТДВ «Русь» 76
ВИСНОВОК 96
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 100

6
ВСТУП
Життєздатність підприємства чи організацій в сучасному економічному
середовищі в значній мірі залежить від наявного рівня їх економічної безпеки.
Тому перед всіма суб'єктами господарювання в нашій державі виникає
необхідність внутрішньої самооцінки та прогнозування можливих змін в стані їх
економічної безпеки. Такий підхід викликаний тим, що вони повинні адекватно
реагувати на дію різних чинників зовнішнього чи внутрішнього походження, які
формують як потенціал підприємства, так і можливості його повноцінного
використання. Практиктина робота та наукові дослідження показують те, що
організація сучасної підприємницької діяльності потребує відпрацювання і
створення системи економічної безпеки, яка б ураховувала ті негативи, що може
спричинити кожна сторона або економічна дія щодо підприємства. Вивчення
теоретичної спадщини дозволило зробити висновок про те, що більшість вчених
свої дослідження присвячували або аналітичному огляду негативів, що
відбиваються на економічній безпеці, або прогностичним підходам до зміни
внутрішнього і зовнішнього середовища підприємств. Також варто відзначити те,
що до цих пір відсутня методологія визначення чинників забезпечення
економічної безпеки, а також правова база регулювання цих питань і в цілому
концепція економічної безпеки підприємств. Теоретичні основи розроблення
механізмів управління економічною безпекою підприємства відображені у
працях вітчизняних і зарубіжних авторів, таких, як М.М. Єрмошенко, Т.С.
Клебанова, Г.Б. Клейнер, Г.В. Козаченко, С.М. Ілляшенко, Є.О. Олейников, Р.А.
Руденський, В.Л. Тамбовцев, Л.Г. Шемаєва та ін. Попри вагомий внесок
закордонних та вітчизняних науковців, питання удосконалення процесу
управління економічною безпекою підприємства залишаються ще недостатньо
вивченими, зокрема відсутнє необхідне методичне забезпечення. Низка питань,
пов'язаних із моделюванням механізмів забезпечення економічної безпеки
7
підприємства на основі аналізу структурних взаємозв'язків зовнішніх і
внутрішніх загроз, не знайшли належного відображення в наукових працях.
Метою випускної роботи бакалавра є обґрунтування теоретичних та дослідження
практичних аспектів управління економічною безпекою підприємства.
Відповідно до встановленої мети поставлені і вирішені такі задачі: визначення
сутності економічної безпеки; розкриття джерел та факторів загроз економічній
безпеці підприємства; опис методик визначення окремих видів економічної
безпеки; організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження;
оцінка сигналів порушення стану економічної безпеки підприємства;
діагностика рівня послідовності створення системи економічної безпеки на
підприємстві; пошук шляхів підвищення рівня економічної безпеки.
Метою дослідження є визначення сутності господарської діяльності,
визначення рівня економічної безпеки підприємства та визначення напрямків
підвищення економічної безпеки ТДВ «Русь» на основі аналізу його діяльності.
Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути наступні задачі
методичного та прикладного характеру:
 розглянути поняття економічна безпека підприємства;
 розглянути складові економічної безпеки та вплив ефективності
господарської діяльності на рівень економічної безпеки підприємства;
 комплексно дослідити діяльність ТДВ «Русь» та дати оцінку рівню
економічної безпеки підприємства;
 проаналізувати варіанти покращення рівня економічної безпеки ТДВ
«Русь»
 розробити пропозиції для підвищення рівня економічної безпеки
підприємства.
Об’єктом дослідження є рівень економічної безпеки ТДВ «Русь».
8
Предметом дослідження є шляхи поліпшення рівня економічної безпеки
підприємства ТДВ «Русь».
Завдання випускної роботи полягає в оволодінні практичними навичками
оцінки рівня економічної безпеки та розробці пропозицій для покращення рівня
економічної безпеки підприємства ТДВ «Русь».
Питанням економічної безпеки підприємства, складовими економічної
безпеки та шляхами підвищення рівня економічної безпеки підприємства
займаються багато провідних вчених-економістів, зокрема Ф.Ф. Бутинець, Т.С.
Клебанова, Г.Б. Клейнер, Г.В. Козаченко, С.М. Ілляшенко, Є.О. Олейников, Р.А.
Руденський, В.Л. Тамбовцев, Л.Г. Шемаєва та інші.
ТДВ «Русь» - сільськогосподарське підприємство, основним видом
діяльності якого є вирощування та продаж сільськогосподарських культур,
зокрема - зернових.

9
РОЗДІЛ 1
РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ
УМОВАХ
1.1. Поняття економічної безпеки підприємства

Поняття «економічна безпека» пройшло чимало переосмислень у зв’язку зі
зміною умов зовнішнього середовища і з урахуванням факторів, які зумовлюють
процеси управління. Вперше поняття «економічна безпека» почало
застосовуватися на Заході у зв’язку зі зростанням проблеми обмеженості ресурсів
та розпадом колоніальної системи, що призвело до порушення традиційних
зв’язків між постачальниками ресурсів, життєво необхідних індустріальним
суспільствам.
Сутність економічної безпеки полягає в забезпеченні поступального
економічного розвитку суспільства з метою виробництва необхідних благ та
послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби. Раніше усі
питання, пов’язані із забезпеченням безпеки покладалися на державні органи.
Останнім часом спостерігається відтворення системи безпеки, в якій провідна
роль відводиться державі.
На мікрорівні економічна безпека проявляється в забезпеченні нормальної
і стабільної діяльності підприємства, попередженні витоку інформації.
Дослідження теоретичних аспектів проблеми забезпечення економічної
безпеки суб’єктів господарювання дозволило виявити плюралізм поглядів на
дану проблему. Так, деякі вчені під економічною безпекою розуміють стан
економічної системи, який дозволяє їй динамічно, ефективно розвиватися,
вирішуючи при цьому соціальні задачі. Інша частина вчених схиляється до того,
що це стан захищеності підприємства від негативного впливу зовнішніх та
внутрішніх загроз, а також різного роду дестабілізуючих чинників, при якому
підприємство здатне до відтворення чи реалізації своїх комерційних інтересів [2;
10
6; 7].
Економічну безпеку підприємства можна трактувати, як:
– стан захищеності усіх систем підприємства при здійсненні господарської
діяльності в певній ситуації;
– стан всіх ресурсів підприємства (капіталу, трудових ресурсів, інформації,
технологій, техніки, прав) та підприємницьких здібностей, при якому можливе
найефективніше їх використання для стабільного функціонування і динамічного
науково–технічного та соціального розвитку, здатність запобігати або швидко
нівелювати різні внутрішні та зовнішні загрози;
– сукупність організаційно–правових, режимно–охоронних, технічних,
технологічних, економічних, фінансових, інформаційно–аналітичних та інших
методів, спрямованих на усунення потенційних загроз та створення умов для
забезпечення ефективного функціонування суб’єктів підприємницької діяльності
відповідно до їхніх цілей та завдань;
– стан соціально–технічної системи підприємства, котрий дає змогу
уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за
допомогою наявних ресурсів, підприємницьких здібностей менеджерів, а також
структурної організації та зв’язків менеджменту [16, с. 524-525].
Г.Козаченко та В.Пономарьов визначають економічну безпеку
підприємства «як гармонізацію в часі та просторі економічних інтересів
підприємства з інтересами, пов’язаних з ним, суб’єктів зовнішнього середовища,
що діють за межами підприємства» [7, с. 4]. В свою чергу, Т. Соколенко розглядає
економічну безпеку як стан, при якому стратегічний потенціал фірми
знаходиться поблизу меж адаптивності, а загроза втрати економічної безпеки
наростає тим дужче, чим ближчою є ступінь адаптивності стратегічного
потенціалу до граничної зони [11]. Т. Васильцев пропонує під економічною
безпекою підприємства розглядати такий стан функціонування, при якому
підприємство та його продукція є конкурентоспроможними на ринку, а також
11
одночасно гарантується найбільш ефективне використання ресурсів,
інтелектуального та кадрового потенціалу; стабільність функціонування та
прогресивність розвитку; можливість протистояти негативним впливам
зовнішнього та внутрішнього середовища його функціонування [4, с. 18].
Васильців Т.Г. вважає, що поняття економічної безпеки суб’єкта господарювання
повинно формулюватися з урахуванням специфічних особливостей його
функціонування і зазначає, що «під економічною безпекою господарюючого
суб’єкта слід розуміти захищеність його науково-технічного, технологічного,
виробничого і кадрового потенціалу від прямих (активних) чи непрямих
(пасивних) економічних загроз, наприклад, пов’язаних з неефективною науково-
промисловою політикою держави або формуванням несприятливого зовнішнього
середовища, і здатність до його відтворення» [3].
Загалом, представлені точки зору науковців на сутність поняття
«економічна безпека підприємства» можна звести до двох основних підходів.
Перший підхід базується на існуванні у суб’єкта господарювання конкретних
цілей (наприклад, ефективність, стабільність функціонування, розвиток), які він
намагається досягнути. Суб’єкт господарювання характеризується наявністю
внутрішньої структури (середовища) і існує у деякому зовнішньому середовищі.
У зв’язку з наявністю певних якостей внутрішньої структури (середовища)
суб’єкт господарювання може володіти здатністю знаходитись в стані «безпеки».
Це означає, що якщо зовнішнє середовище і здійснює на нього негативний вплив,
то суб’єкт господарювання все одно функціонує і досягає своїх цілей. І якщо
зміна зовнішніх умов не виходить за певні межі, то функціонування і досягнення
підприємством свої цілей гарантовано.
Другий підхід ґрунтується на використанні понять «загроза» і
«захищеність» від загроз. Передбачається, що існує підприємство з певними
параметрами (наприклад, стабільним функціонуванням, прогресивністю
розвитку і т.п.). Існують загрози, які можуть негативно вплинути на ці параметри.
12
В тому випадку, якщо параметри захищені від загроз, то забезпечена і безпека
підприємства. Слід відмітити, що критерій захищеності параметра, а також
обгрунтування вибору саме цих параметрів та критеріїв часто відсутній. Аналіз
існуючих визначень сутності загроз економічній безпеці показує, що в кожному
з них, так чи інакше, відображена небезпека нанесення економічної шкоди, що
проявляється у вигляді збитків, негативного впливу, перешкод в досягненні цілей
і т.п. Загалом, загроза – це чинник, що створює значну небезпеку стійкому
функціонуванню економічної системи. Таким чином, небезпека і загроза
однопорядкові, проте кількісно різні поняття. Прояв небезпеки у вигляді
реальних втрат слід розглядати як сигнал можливого переростання її в загрозу,
якщо не будуть прийняті відповідні заходи. На думку Є.Барикаєва, загроза – це
сукупність умов і факторів, які створюють небезпеку для реалізації економічних
інтересів, яка в свою чергу може створювати різноманітні ризики [2, с. 547-583].
Васильців Т.Г. визначає «загрозу» як сукупність умов, процесів, факторів, що
перешкоджають реалізації національних економічних інтересів або створюють
небезпеку для них і суб’єктів господарювання. Загроза може проявлятися у
вигляді збитків чи втрат, інтегральний показник яких характеризує ступінь
зниження економічного потенціалу за певний проміжок часу [3, с. 211].
Причини виникнення загроз економічній безпеці підприємства обумовлені,
з одного боку, чинниками загальноекономічного характеру (макрорівень), що
здійснюють негативний вплив на значну кількість господарюючих суб’єктів, а
відтак, загрожують і національній економічній безпеці. З іншого, чинниками,
пов’язаними з непродуманістю та неефективністю прийнятих управлінських
рішень керівництвом самого підприємства (мікрорівень). Так, загрози
економічній безпеці можуть виникати у зовнішньому для підприємства
середовищі й бути пов’язаними з помилками при розробці та впровадженні тих
чи інших реформ, з аморфністю науково-промислової та інноваційної політики
держави, втратою керованості над економічними процесами та ін.
13
Головна мета управління економічною безпекою – забезпечення
найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної
системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня
трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а
також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його
стабільного розвитку[11, с. 28].
До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:
– забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової
стійкості та незалежності підприємства;
– забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої
конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб’єкта
господарювання;
– досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та
ефективної організаційної структури управління підприємством;
– досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його
інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних науково-
дослідних та дослідно-конструкторських робіт;
– мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської
діяльності на стан навколишнього середовища;
– якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;
– забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і
досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх
підрозділів підприємства та відділів організації;
– ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та
майна, а також комерційних інтересів. [16, с. 530]
Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних
структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної
безпеки.
14
Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії
(заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:
а) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу,
прав інформації, технології та устаткування);
б) загальностратегічне прогнозування та планування економічної безпеки
за функціональними складовими;
в) стратегічне планування фінансово–господарської діяльності
підприємства;
г) загально–тактичне планування економічної безпеки за функціональними
складовими;
ґ) тактичне планування фінансово–господарської діяльності підприємства;
д) оперативне управління фінансово–господарською діяльністю
підприємства;
е) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;
є) загальна оцінка досягнутою рівня економічної безпеки[16, с. 480].
Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна
буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства.
Система економічної безпеки підприємства традиційно включає такі
складові:
а) інтелектуальну і кадрову;
б) інформаційну;
в) техніко-технологічну;
г) фінансову;
ґ) політико-правову та екологічну:
д) силову.
Для аналітичного оцінювання кожної з них слід визначити спектри
можливих загроз (ризиків) та оцінити ймовірність і наслідки їх реалізації. За умов
невизначеності існує суперечність між теоретично досконалим і практично
15
можливим підходами. Теоретично досконалий підхід полягає в тому, щоб
урахувати всі можливі варіанти сценаріїв руху грошових потоків. Однак
практично це здебільшого неможливо зробити, бо доведеться враховувати надто
багато альтернатив. [16, с. 532-533]
Суть основного завдання полягає в процедурі проведення таких
розрахунків, котрі навіть у разі їх неповної адекватності уможливлювали б
отримання достатньо надійних результатів, на які можна спиратися за вибору
господарської альтернативи. Крім цього, слід особливо наголосити, що механізм
створення економічної безпеки мас базуватися на внутрішньосистемних
характеристиках підприємства, тобто сама соціально-економічна система має
включати «вбудовані» механізми запобігання зовнішнім і внутрішнім загрозам.
Існує така загальна класифікація загроз економічній безпеці підприємства
(табл. 1.1) [1, 7, 9, 10, 11].

Таблиця 1.1
Класифікація загроз економічній безпеці підприємства (побудовано за
даними
Класифікація загроз Види загроз
Місце знаходження джерела загрози - Зовнішня
- Внутрішня
Джерело виникнення загрози - Об’єктивна
- Суб’єктивна
Можливості прогнозування загрози - Передбачувана
- Непередбачувана
Ступінь вірогідності - Невірогідна
- Маловірогідна
- Вірогідна
- Дуже вірогідна
Ступінь очевидності - Явна
- Прихована
Частота виникнення - Постійна
- Випадкова
16
Момент існування - Актуальна
- Потенційна
Об’єктивність існування - Реальна
- Надумана
Віддаленість у часі - Безпосередня
- Близька (до року)
- Далека (більше року)
Віддаленість у просторі - На території підприємства
- На прилеглій до підприємства території
- На територіїї регіону, країни
- На закордонній території
Суб’єкт загрози - Кримінальні структури
- Недобросовісні конкуренти
- Контрагенти
- Власні працівники
Форми прояву - Кількісні
- Якісні
Об’єкт посягань - Підприємству
- Загрози стейкхолдерам (юридичні та
фізичні особи, зацікавлені у розвитку
підприємства)
Вид збитків - Загрози, що несуть прямий збиток
- Загрози, що призводять до втраченої
вигоди
До зовнішніх загроз у сфері підприємницької діяльності належать:
– робота спеціальних служб іноземних держав щодо здобуття інформації
про економічні процеси у сфері підприємництва з мстою здійснення
антиконкурентних заходів;
– робота служб безпеки суб’єктів підприємницької діяльності як
вітчизняних так і зарубіжних, з мстою подавлений конкурентів, заволодіння
ринками збуту чи майном конкурентів;
– протиправна діяльність організованих злочинних формувань та окремих
осіб з метою заволодіння майном суб’єктів підприємницької діяльності.
До внутрішніх загроз безпеці підприємництва слід віднести:
– протиправні чи інші негативні дії персоналу суб’єкта підприємницької
діяльності, що загрожують функціонуванню та розвитку підприємництва;
– порушення встановленого режиму захисту інформації з обмеженим
доступом для сторонніх осіб;
17
– порушення порядку використання технічних засобів;
– інші порушення правил режиму безпеки, діловодства тощо, які
створюють передумови для реалізації протиправних цілей злочинних елементів
чи інших зацікавлених фігурантів;
– низький рівень кадрового, організаційно–правового, інформаційно–
аналітичного забезпечення управління потенційними ризиками як у контексті
внутрішніх, так і зовнішніх загроз[6].
За напрямами роботи ризик потенційних загроз можна умовно розподілити
ще на дві великі групи – економічні та режимно-охоронні.
Беручи загалом усі ризики підприємницької діяльності, можна
класифікувати так:
1. За сферами виявлення:
1.1. Економічний – ризик, пов’язаний зі змінами економічних факторів у
ході реалізації інвестиційного проекту.
1.2. Політичний – ризик виникнення різноманітних адміністративно–
законодавчих обмежень інвестиційної діяльності, які пов’язані зі зміною
інвестиційної політики держави.
1.3. Соціальний – ризик страйків, здійснення під тиском робітників
незапланованих соціальних програм та інші аналогічні види ризиків.
1.4. Екологічний – ризик виникнення екологічних катастроф і різних
стихійних лих (землетруси, лісові пожежі, повені і под.), котрі негативно
впливають на інвестиційний проект.
1.5. Інші – ризик рекету, крадіжок майна, нечесності партнерів тощо.
2. За формами інвестування:
2.1. Ризики реального інвестування – ризики, пов’язані з помилковим
вибором місцезнаходження об’єкта будівництва, порушення графіків поставок
необхідних матеріалів, комплектувальних деталей за проектами, суттєвим
зростанням цін на інвестиційні товари, неправильним підбором підрядчиків та з
18
іншими факторами, що знижують ефективність інвестиційного проекту.
2.2. Ризики фінансового інвестування – цю групу ризиків пов’язано з
непродуманим вибором фінансових інструментів для інвестування, фінансовими
труднощами чи банкрутством окремих емітентів, непередбаченими змінами умов
інвестування і т. п. Ризики інвестицій у фінансові інструменти мають таку
структуру:
а) ризики втраченого зиску;
б) ризики зниження доходності, а саме:
– відсоткові ризики;
– кредитні ризики;
– біржові ризики;
– селективні ризики;
– ризики втрати ліквідності;
– ризики банкрутства.
3. За джерелами:
3.1. Системний ризик – на цей вид ризику наражаються всі учасники
інвестиційної діяльності і форм інвестування. Він значною мірою визначається
зміною стадій економічного розвитку країни чи кон’юнктурних циклів розвитку
інвестиційного ринку та іншими аналогічними факторами, на які інвестор не
може вплинути, добираючи об’єкти інвестування[6, с. 142].
3.2. Несистемний ризик – цей вид ризику притаманний конкретному
об’єкту інвестування чи діяльності конкретною інвестора. Він може бути
пов’язаний з некваліфікованим менеджментом проекту, посиленням конкуренції
на певному сегменті інвестиційного ринку, нераціональною структурою
інвестиційних ресурсів та іншими аналогічними факторами, негативним
наслідкам, яких значною мірою можна запобігти за допомогою ефективного
управління інвестиційним процесом [15, с. 311-317].
Основними напрямами організації економічної безпеки підприємства за
19
окремими функціональними складовими є:
1. Фінансова складова, яка вважається провідною й вирішальною, оскільки
за ринкових умов господарювання фінанси є «двигуном» будь–якої економічної
системи.
Спочатку оцінюються загрози економічній безпеці, що мають політико-
правовий характер і включають внутрішні негативні дії, зовнішні негативні дії,
форс-мажорні обставини.
У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової
економічної безпеки підлягають аналізу:
– фінансова звітність і результати роботи підприємства –
платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу
та прибутку;
– конкурентний стан підприємства на ринку – частка ринку, якою володіє
суб’єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;
– ринок цінних паперів – підприємства-оператори та інвестори цінних
паперів, курс акцій і лістинг.
Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної
безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та
оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи іншим
суб’єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.
2. Інтелектуальна й кадрова складова – належний рівень економічної
безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та
професіоналізму. Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної
безпеки охоплює взаємопов’язані і водночас самостійні напрями діяльності того
чи іншого суб’єкта господарювання.
На першій стадії процесу охорони цієї складової економічної безпеки
оцінюються загрози негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж
основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства
20
виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи інших структурних
підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь
своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом,
браком коштів па оплату праці окремих категорій персоналу підприємства чи
нераціональним їх витрачанням. Процес планування та управління персоналом,
спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, мас охоплювати
організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних
працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність
професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами[15, с. 328-332].
3. Техніко-технологічна складова – процес охорони техніко-технологічної
складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох
послідовних станів (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Етапи техніко-технологічного напрямку організації економічної безпеки
підприємства
Етапи техніко-
технологічного
Складові етапів техніко-технологічного напрямку організації
напрямку організації
економічної безпеки підприємства
економічної безпеки
підприємства
I Аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції,
аналогічної профілю даного підприємства чи організації
проектувальника.
II Аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх
резервів поліпшення використовуваних технологій.
III Аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється
підприємством, та ринків товарів-замінників; оцінювання
перспектив розвитку ринків продукції підприємства;
прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних
процесів для випуску конкурентоспроможних товарів.
IV Розробка технологічної стратегії розвитку підприємства.
V Оперативна реалізацыя планів технологічного розвитку
підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської
діяльності.
VI Аналіз результатів практичної реалізації заходів щодо охорони
техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі
21
спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.

4. Політико-правова складова – загальний процес охорони політико-
правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка
охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:
а) аналіз загроз негативних впливів;
б) оцінка поточного рівня забезпечення;
в) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;
г) здійснення ресурсного планування;
ґ) планування роботи відповідних функціональних підрозділів
підприємства;
д) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо
організації належного рівня безпеки.
Основними причинами виникнення внутрішніх негативних виливів можуть
бути низька кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб’єкта
господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби, недостатнє
фінансування юридичного забезпечення підприємницької або іншої діяльності[7,
с. 167].
Причини виникнення зовнішніх негативних виливів здебільшого бувають
подвійними, а саме: небажання чи нездатність підприємства активно впливати на
зовнішнє політико-правове середовище його діяльності:
1. Політичний;
2. Законодавчо-правовий.
До першої групи причин можна віднести:
а) зіткнення інтересів суспільних груп (верств) населення з економічних,
національних, релігійних та інших мотивів;
б) військові конфлікти (дії);
в) економічна й політична блокада, ембарго;
22
г) фінансові та політичні кризи світового (міжнародного) характеру.
5. Інформаційна складова – належні служби підприємства виконують певні
функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту
інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать:
а) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи
іншого суб’єкта господарювання;
б) аналіз одержуваної інформації з обов’язковим дотриманням
загальноприйнятих принципів і методів;
в) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних
і політичних процесів;
г) оцінювання рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому,
розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб’єкті
господарювання;
ґ) інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної
безпеки.
На підприємство постійно надходять потоки інформації, що розрізняються
за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено виокремлювати:
– відкриту офіційну інформацію;
– вірогідну таємну інформацію, одержану через неформальні контакти
працівників фірми з носіями такої інформації;
– вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти
працівників фірми з носіями такої інформації.
Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної
складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного
комплексу робіт, а саме:
1. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється через
офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні
23
контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних
технічних засобів.
2. Оброблення та систематизація одержаної інформації, що провадиться
відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для
наступного, більш глибокого, аналізу. Для цього створюються класифікатори
інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.
3. Аналіз одержаної інформації, котрий включає всебічне оброблення
одержаних даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу. У
процесі здійснення аналітичних робіт виконуються прогнозні розрахунки за
всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки
середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання.
4. Захист інформаційного середовища підприємства, що традиційно
охоплює:
– заходи для захисту суб’єкта господарювання від промислового шпіонажу
з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;
– технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів,
різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і
фізичних осіб до закритої інформації;
– збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового
шпигунства та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких
спроб.
- зовнішня інформаційна діяльність.
6. Екологічна складова – проблему охорони екологічної безпеки
суспільства від суб’єктів господарювання, що здійснюють виробничо-
комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне
дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту
шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також
дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється. При цьому
24
індикаторами екологічної складової економічної безпеки є, з одного боку,
нормативи гранично допустимої концентрації шкідливих речовин, установлені
національним законодавством, а з іншого – аналіз ефективності заходів для
забезпечення такої екологічної складової[7, с. 158].
Алгоритм процесу охорони екологічної складової економічної безпеки
полягає в проведенні таких послідовних дій:
а) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів для охорони
екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про
фінансово-господарську діяльність підприємства;
б) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій для підвищення
ефективності здійснюваних заходів,
в) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів;
г) вибір пріоритетного сценарію на засаді порівняння розрахунків
ефективності запланованих заходів;
ґ) передача вибраного планового сценарію в складі загального плану
охорони економічної безпеки в підрозділи, які здійснюють функціональне
планування фінансово-господарської діяльності підприємства;
д) практичне здійснення запланованих заходів у процесі діяльності
відповідного суб’єкта господарювання.
7. Силова складова. Принципову схему організації силової складової
економічної безпеки з виокремлюванням послідовно виконуваних робіт
зображено на рис. 1.1.
25
Аналіз загроз негативних впливів за силовою складовою
економічної безпеки відповідно до причин їхнього
виникнення
Аналіз рівня забезпечення силової складової економічної
безпеки за напрямами, ресурсами, виконавцями, взаємодією
та ефективністю витрат
Прогнозування можливих негативних впливів та очікуваної
шкоди від них
Розробка рекомендованого комплексу заходів для
запобігання можливим негативним впливам
Планування бюджету на виконання рекомендованого
комплексу заходів і розрахунок очікуваної ефективності від
його реалізації
Планування підбору й спеціального навчання відповідного
персоналу
Оперативне планування реалізації пропонованих заходів за
ресурсами та виконавцями
Практична робота з забезпечення силової складової
економічної безпеки
Рис. 1.1 Схема організації силової складової економічної безпеки
Явища (дії), що негативно впливають на рівень силової складової
економічної безпеки, зумовлюються кількома причинами. Основні з них:
26
– нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг коректними
методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної
продукції, зниження поточних витрат на виробництво (діяльність),
удосконалення маркетингових досліджень ринку тощо;
– кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними (фізичними)
особами доходів через шантаж, шахрайство або крадіжки;
– нeкомeрційні мотиви посягань на життя та здоров’я керівників
працівників підприємства (організації), а також на майно фірми.
Названі спонукальні мотиви можуть зумовити спроби негативного впливу
(фізичного та морального характеру) на працівників фірми. Спроби фізичного
усунення керівників, вищих менеджерів і головних спеціалістів спричинюються
переважно зіткненням комерційних інтересів підприємств (організацій)
конкурентів конфліктами керівництва підприємства (організації) з
кримінальними організаціями (особами), а також політичними мотивами[6, с.
137].
Спроби морального тиску на працівників тієї чи тієї фірми, як правило,
робляться з метою змусити їх учинити дії, що завдаватимуть шкоди економічній
безпеці та ефективному функціонуванню фірми. Виконавцями таких дій можуть
бути представники криміналісту, корумповані чиновники служб безпеки та
податкових служб або спеціально найняті для цього люди та організації.
У кінцевому підсумку сукупність негативних дій щодо силової складової
економічної безпеки можна стисло сформулювати так:
а) фізичні та моральні впливи особистого спрямування (спрямовані проти
конкретної особистості);
б) негативні дії, спрямовані на завдання шкоди майну, включаючи загрози
зменшення активів підприємства (організації) і втрати ним (нею) фінансової
незалежності;
27
в) негативний вплив на інформаційне середовище суб’єкта господарювання
(промислове шпигунство). [16, с. 534-548]

1.2 Методи оцінки економічної безпеки підприємства

Для оцінювання економічної безпеки підприємства потрібен відповідний
інструмент. Критерій (інтегральний показник) економічної безпеки підприємства
повинен задовольняти таким умовам:
– наявність чітких фіксованих меж;
– зіставність різночасових оцінок рівня економічної безпеки одного
підприємства, а також підприємств різних галузей;
– простота і доступність методики розрахунку, яка ґрунтується на наявних
облікових даних, її універсальність.
Для промислових підприємств оцінка економічної безпеки є важливою,
передусім, через те, що їх активно задіяний потенціал є визначальним чинником
антикризового розвитку, гарантом економічного зростання і підтримки
економічної незалежності та безпеки країни. Його втрата пов’язана з
непередбачуваними наслідками деіндустріалізації держави, в якій багатогалузева
індустрія є одним з найсильніших засобів зміцнення його єдності.
Стратегія економічної безпеки повинна включати: характеристику
зовнішніх і внутрішніх загроз економічній безпеці підприємства; визначення і
моніторинг чинників, які зміцнюють або негативно впливають на стійкість його
соціально-економічного стану на короткострокову і середньострокову (три-п’ять
років) перспективу; визначення критеріїв і параметрів (допустимих значень)
показників, що характеризують інтереси підприємства і відповідають вимогам
його економічної безпеки; розробку економічної політики, що включає
механізми обліку, які впливають на стан економічної безпеки чинників; напрями
діяльності підприємства відносно реалізації стратегії[7, с. 241].
28
Стратегічне планування є ефективним засобом формального
прогнозування майбутніх проблем і можливостей, забезпечуючи вищому
керівництву можливість планування виробництва на тривалий період. Воно є
основою для прийняття рішень щодо попередження і зниження ризиків.
Тактичне планування економічної безпеки має на меті розробку та
здійснення тактичної політики підприємства в певній галузі, що забезпечує
цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань.
Інформаційні системи управління підприємством, серед яких ключове
місце належить системі бухгалтерського обліку, повинні організовуватися таким
чином, щоб забезпечувати стратегічне і тактичне планування діяльності та
унеможливлювати вихід інформації не за призначенням, що й слугує основою
економічної безпеки підприємства. [16, с. 535-536]
Важливе значення має визначення нормативного рівня показників кожної
складової економічної безпеки. Фінансову складову можна охарактеризувати
системою показників фінансової стійкості; інформаційну – показниками
ефективності інвестицій в інформаційні технології, ефективності володіння
інформацією, показниками новизни інформації тощо.
Дослідники виділяють різні види стійкості підприємства, об’єднанні за
характерними ознаками. Фінансову стійкість підприємства, як головного
компонента загальної стійкості, ототожнюють зі стабільним розвитком
підприємства в цілому та пов’язують з його економічною безпекою.
У процесі проведеного дослідження було вивчено різні трактовки поняття
«фінансова стійкість підприємства», підходи до визначення даної категорії. У
наукових літературних джерелах наведено характеристики фінансової стійкості
як комплексного, багатофакторного поняття. Основні узагальнені ознаки цієї
категорії подано на рис. 1.2 [34]

29
Гарантує збереження
Забезпечує Підтримується в
платоспроможності й
стабільність діяльності умовах ринку
кредитоспроможності

Фінансова стійкість – комплексна
багатофакторна категорія

Визначається
Реалізується на Підтримується в
ефективним
довгострокову умовах зміни
використанням
перспективу середовища
фінансових ресурсів

Рис. 1.2 Основні ознаки фінансової стійкості підприємства

Таким чином, виділені шість основних ознак, що характеризують поняття
фінансової стійкості. Фінансова стійкість забезпечує стабільність діяльності
підприємства. Дійсно, у довгостроковій перспективі стійкість підприємства
обумовлюється його стабільним фінансовим станом, інвестиційним кліматом,
виробничим процесом.
Фінансова стійкість підприємства гарантує збереження його
платоспроможності і кредитоспроможності [26, с. 396; 27]. Раціональна
структура капіталу підприємства дозволить вчасно сплачувати за невідкладними
борговими зобов’язаннями, при цьому діяльність підприємства може
розширюватися за рахунок позикових кредитних ресурсів. Отже, фінансово
стійке підприємство має переваги над іншими суб’єктами господарювання в
отримані кредитних ресурсів, інвестиційних коштів, підборі постачальників
сировини, персоналу тощо. Також фінансову стійкість пов’язують з іншими
30
аспектами фінансового стану підприємства, що є логічним, виходячи із сутності
даної категорії: з рентабельністю діяльності, інвестиційною привабливістю,
ліквідністю балансу.
Для того, щоб підприємство стабільно розвивалося, потрібно підтримувати
фінансову стійкість при будь-яких ринкових коливаннях, циклічності діяльності,
тобто в умовах ризикових ситуацій, що доводять у своїх роботах Валігура Н. М.,
Іваницька О. В., Олексєєва А. І., Савицька Г. В. та інші дослідники [26, с. 396; 28,
с. 6]. У наукових працях визначається, що стійкість має підтримуватися у рамках
припустимого ризику, тобто ризику, який можна передбачити заздалегідь.
Наступною ознакою фінансової стійкості, яка перетинається з
попередньою, виділено вміння підтримувати стабільність в умовах зміни
внутрішнього і зовнішнього середовища [29]. Вкрай важливим є адаптація до
негативної дії факторів у динамічному оточенні, вміння вчасно їх прогнозувати,
пристосовуватися до нових господарських реалій, особливо в умовах кризи
(економічної, фінансової, політичної тощо).
Фінансова стійкість визначається ефективним використання фінансових
ресурсів підприємства [26, с. 443; 28, с. 6]. Важливість цієї ознаки полягає у тому,
що від ефективності розподілу і використання цих ресурсів залежить реалізація
розширеного відтворення, бізнес-проектів, програм розвитку, тобто фінансовий
стан підприємства у перспективі та його економічна безпека.
За впливовістю факторів розрізняють внутрішню, зовнішню й загальну
стійкість. Внутрішня стійкість формується під впливом дії факторів
внутрішнього середовища підприємства та забезпечує розширене відтворення на
підприємстві, яке досягається позитивною динамікою основних економічних і
фінансових показників. Зовнішня стійкість визначається стабільністю
економічного оточення – постачальників, покупців, конкурентів, державних
органів, фінансових установ тощо. Загальна стійкість, яка складається відповідно
з внутрішньої й зовнішньої, характеризується стабільним перевищенням
31
надходжень коштів над їх витрачанням.
За часовою ознакою виділяють тактичну й стратегічну стійкість. Тактична
забезпечується балансом між поточними ресурсами, які підприємство отримує, і
ресурсами, які споживає, з урахуванням циклічності попиту. Стратегічна
стійкість спрямована на досягнення довгострокових цілей в умовах ризику і
невизначеності та забезпечується відповідністю темпів розвитку підприємства і
темпів розвитку ринку.
За функціональною спрямованістю досліджують такі види стійкості
підприємства:
- економічна – забезпечення рентабельної виробничої і збутової діяльності
на основі адаптації до постійних внутрішніх і зовнішніх змін, при безперервному
вдосконаленні. Авторське бачення зводиться до того, що економічна стійкість —
це комплексний показник, який складається з таких видів стійкості, як виробнича,
технологічна, організаційна тощо, оскільки економіка підприємства тісно
пов’язана з виробничим та іншими процесами діяльності;
- соціальна – передбачає стійкість кадрового складу підприємства, що
базується на мотивації персоналу, наявності соціальної захищеності, поліпшенні
умов праці. Соціальну стійкість нерідко ототожнюють з кадровою;
- організаційна – характеризується рівнем організації виробництва,
управління персоналом, внутрішніх ресурсів, зовнішніх відносин підприємства з
суб’єктами господарювання;
- техніко-технологічна – залежить від техніки, яка використовується, її
продуктивності, відповідності новітнім розробкам, енергомісткості та здатності
впроваджувати прогресивні технології виробництва для забезпечення
конкурентних переваг;
- маркетингова – розглядається як сукупність маркетингових стратегій,
націлених на отримання інформації щодо попиту на продукцію, ринкових змін,
ефективності рекламної діяльності, реагування на маркетингові ризики;
32
- екологічна – визначає мінімізацію забруднення підприємством
природного середовища у процесі господарської діяльності на основі
використання ресурсо- і енергозберігаючих технологій, фільтрів для очищення
повітря, води, реагування на екологічні ризики;
- ресурсна – включає задачі раціонального використання матеріальних,
трудових, фінансових, інформаційних, природних та інших ресурсів
підприємства в умовах їх обмеженості;
- інноваційна – характеризується необхідністю впровадження у
виробництво досягнень науки й техніки, нововведень, проведення науково-
дослідних і конструкторських робіт;
- зовнішньоекономічна – передбачає наявність постійних зв’язків на
зовнішніх ринках, що забезпечують експорт продукції, залучення інвестиційних
ресурсів, імпорт матеріалів, обладнання [34].
Безпосередній вплив розглянутих видів стійкості на економічну безпеку
підприємства наведено у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Вплив різновидів стійкості на фінансову стійкість підприємства
Види стійкості Сутність впливу
Внутрішня Запезбечує позитивну динаміку фінансових
показників
Зовнішня Підтримує стабільність зовнішнього оточення
підприємства
Загальна Забезпечує платоспроможність підприємства
Поточна Дозволяє дійти рівноваги між генеруванням та
споживанням ресурсів
Довгострокова Спрямована на реалізацію довгострокових цілей
підприємства
Економічна Передбачає наявність стійкого фінансового
стану підприємства
Соціальна Забезпечує підприємство кваліфікованими
кадрами з метою стійкого розвитку підприємства
Організаційна Підтримує оптимальний рівень організаційної
структури, що дозволяє удосконалити
виробничий процес, процес прийняття
управлінських рішень та передачі інформації
Техніко-технологічна Спрямована на підвищення прибутковості
Фінансова стійкість як основна складова
економічної безпеки підприємства
33
діяльності підприємства, тобто його
незалежності
Маркетингова Спрямована на зростання обсягів продажу
продукції, доходів від її реалізації, отже
підтримання фінансової стабільності та
економічної безпеки підприємства
Екологічна Реалізація екологічних задач дозволяє зменшити
фінансові витрати підприємства
Ресурсна Спрямована на забезпечення економії
ресурсного потенціалу, його збереження й
ефективне використання, тобто підвищення
результативності діяльності
Інформаційна Дозволяє ефективно функціонувати в умовах
конкурентної боротьби, виконувати фінансові
зобов’язання
Зовнішньоекономічна Експортно-імпортна діяльність сприяє
розширенню ринків збуту продукції, оновленню
основних фондів, що в цілому призводить до
зростання надходжень

Слід зазначити, що крім розглянутих видів стійкості можна виділити
операційну, інвестиційну та фінансову (за видами діяльності). Деякі автори
досліджують комунікаційну, політичну, відтворювальну, спадкову (запас
міцності, досягнутий у попередні періоди) стійкість [31].
Усі види стійкості тісно пов’язані між собою, наприклад, кадрова та
інформаційна (забезпеченість підприємства комп’ютерною технікою) стійкості
виступають структурними елементами економічної стійкості.
Виявлений взаємозв’язок між видами стійкості підприємства представлено
на рис. 1.3.
Отже, як видно з рис. 1.3, виробнича стійкість підприємства, яка
забезпечується безперебійністю операційної діяльності підприємства, ступенем
використання виробничої потужності, наявністю постійних замовлень на
продукцію, що випускається, значною мірою залежить від таких виді стійкості
підприємства, як організаційна, техніко-технологічна, інвестиційна та
інноваційна, оскільки ці види стійкості визначають ефективність виробничого
процесу і здатність конкурувати в ринкових умовах. У свою чергу техніко-
34
технологічна стійкість залежить від необхідності і доцільності оновлення ви-
робничих основних фондів на певній стадії розвитку підприємства.

Організаційна

Техніко-технологічна
В и р о б н и ч а
Інвестиційна

Іноваційна

Виробнича
Е к о н о м і ч н а
Інвестиційна

Техніко-технологічна

Ресурсна Інформаційна

Кадрова (соціальна)

Виробнича

Техніко-
Інвестиційна
технологічна
Іноваційна

Рис. 1.3 Взаємозв’язок видів стійкості підприємства
У процесі аналізу і узагальнення матеріалу з питань сутності фінансової
стійкості підприємства [27-33] встановлено умови, за яких досягається даний вид
стійкості:
- стабільне перевищення доходів над витратами;
Ф і н а н с о в а с т і й к і с т ь

35
- рівновага активів і капіталу при зміні середовища;
- наявність нерозподіленого прибутку;
- зростання прибутку і капіталу;
- збалансованість фінансових потоків.
Слід зазначити, що фінансова стійкість підприємства також розглядається
як безперервний процес трансформації капіталу [34, с. 5], з чим варто погодитися
і підкреслити, що дана категорія повинна досліджуватися у динаміці основних
процесів і сфер діяльності, які відбуваються на підприємстві, оскільки цей вид
стійкості забезпечує їх реалізацію.
Отже, з урахуванням вищезазначеного можна узагальнити, що фінансова
стійкість підприємства являє собою головну складову економічної безпеки
підприємства.
Фінансова стійкість підприємства характеризує фінансовий стан
підприємства, що залежить і впливає на всі сфери його діяльності, забезпечуючи
реалізацію стратегій розвитку, досягається на основі ефективного управління
капіталом і рухом коштів та дозволяє підприємству стабільно розвиватися в
існуючих ринкових умовах у довгостроковій перспективі.
Таким чином, усі види стійкості і безпосередньо фінансова стійкість
підприємства у контексті забезпечення ефективності діяльності у стратегічному
масштабі повинні стати об’єктами постійного моніторингу зі сторони
управлінського персоналу підприємства. Стійкість розвитку промислового
підприємства необхідно оцінювати на основі аналітичних процедур з
урахуванням особливостей його діяльності і цілей, які необхідно реалізувати у
запланованому періоді[5, с. 159].
Оцінка ефективності діяльності відповідних структурних підрозділів
підприємства (організації) з використанням даних про витрати на запобігання
можливим негативним впливам на економічну безпеку та про розміри
відверненої і заподіяної шкоди дає об’єктивну (підкріплену економічними
36
розрахунками) панораму результативності діяльності всіх структурних
підрозділів (відділів, цехів) з цього питання. Конкретна оцінка ефективності
роботи структурних підрозділів того чи того суб’єкта господарювання щодо
економічної безпеки здійснюється з використанням таких показників:
– витрати на здійснення заходу;
– розмір відверненої шкоди;
– розмір заподіяної шкоди;
– ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та заподіяної
шкоди, поділеної на витрати на здійснення заходу).

1.3 Напрями організації економічної безпеки на підприємстві.

Середовище, в якому працює підприємство, потребує постійної роботи
управлінського персоналу над удосконаленням рішень щодо забезпечення його
економічної безпеки. Одним із напрямів цього процесу є організація системи
безпеки на підприємстві. У зв’язку з цим усі підприємства створюють власні або
використовують міжвідомчі служби безпеки.
Міжоб’єктні служби безпеки, як правило, спеціалізуються або на суто
режимно-охоронних послугах (охорона будівель, споруд, транспорту, окремих
працівників підприємств, установ, членів їх сімей тощо), або на суто
економічних, правових чи консультаційних. Клієнтами таких служб є сукупність
малих та середніх підприємств, організацій та установ, для яких важко
утримувати власні служби безпеки. Більш великі підприємства, банківські чи
інші установи кредитно–фінансової системи також звертаються з окремих питань
у ці служби безпеки[7, с. 116].
Такі суб’єкти економіки не зможуть забезпечити ефективного
функціонування своєї організації без комплексного підходу до питань безпеки.
Тому, як правило, вони створюють власні служби безпеки. Структура цих
37
підрозділів залежить від рівня становлення підприємства, масиву питань,
вирішення яких покладає на ці служби керівництво організації на тому чи іншому
етапі її розвитку.
Служба безпеки (далі – СБ) будь-якої фірми постійно виконує певний
комплекс завдань. Головними з них для будь-якої фірми є такі:
а) охорона виробничо-господарської діяльності та захист відомостей, що
вважаються комерційною таємницею даного підприємства;
б) організація роботи з правового та інженерно–технічного захисту
комерційних таємниць фірми;
в) запобігання необґрунтованому допуску й доступу до відомостей та робіт,
які становлять комерційну таємницю;
г) організація спеціального діловодства, яке унеможливлює
несанкціоноване одержання відомостей, віднесених до комерційної таємниці
відповідного підприємства;
ґ) виявлення та локалізація можливих каналів витоку конфіденційної
інформації в процесі звичайної діяльності та за екстремальних ситуацій;
д) організація режиму безпеки за здійснення всіх видів діяльності,
включаючи зустрічі, переговори й наради в рамках ділового співробітництва
підприємства з іншими партнерами;
е) забезпечення охорони приміщень, устаткування, офісів, продукції та
технічних засобів, необхідних для виробничої або іншої діяльності;
є) організація особистої безпеки керівництва та провідних менеджерів і
спеціалістів підприємства;
ж) оцінювання маркетингових ситуацій та неправомірних дій конкурентів
і зловмисників. [16, с. 544-567]
Сукупність конкретних завдань, що стоять перед службою безпеки
підприємства зумовлює певний набір виконуваних нею функцій. Загальні
функції, що покладаються на службу безпеки підприємства полягають в такому:
38
– захист законних прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності
та їх співробітників;
– збирання даних, їх аналіз, оцінювання і прогнозування оперативної
обстановки та різноманітних ризиків на підприємстві, в організації, установі;
– вивчення та перевірка партнерів, клієнтів і конкурентів;
– своєчасне виявлення можливих посягань на об’єкт чи його співробітників
з боку джерел зовнішніх загроз безпеці;
– недопущення проникнення на об’єкт структур промислового шпіонажу,
злочинних формувань чи осіб із протиправними намірами;
– протидія технічному проникненню на об’єкта чи його комунікаційні
системи;
– захист співробітників об’єкта від насильницьких посягань;
– виявлення, запобігання можливій протиправній чи іншій негативній
діяльності співробітників суб’єкта підприємництва на шкоду його безпеці;
– збереження матеріальних цінностей, відомостей з обмеженим доступом;
– пошук та здобування необхідної інформації для прийняття оптимальних
управлінських рішень з питань стратегії і тактики подальшої підприємницької
діяльності;
– фізичну і технічну охорону будов, споруд, територій, транспортних
засобів;
– формування в засобах масової інформації у партнерів та клієнтури
позитивного іміджу про суб’єкт підприємницької діяльності, що повинно
сприяти реалізації бізнес–проектів;
– відшкодування матеріальних та моральних збитків, спричинених
неправомірними діями юридичних чи фізичних осіб;
– організація і забезпечення пропускного та внутрішньо–об’єктного
режиму в приміщеннях; порядок несення служби; контроль дотримання вимог
режиму персоналом підприємства і партнерами (відвідувачами);
39
– участь у розробці основоположних документів (статуту, правил
внутрішнього розпорядку, договорів тощо) з метою відображення в них вимог
організації безпеки й захисту (комерційної таємниці):
– розробка та здійснення заходів із забезпечення роботи з документами, що
містять відомості, які є комерційною таємницею, контроль виконання вимог
матеріалів інструктивного характеру;
– виявлення і перекриття можливих каналів витоку конфіденційної
інформації, облік та аналіз порушень режиму безпеки працівниками
підприємства, клієнтами та конкурентами;
– організація та проведення службових розслідувань за фактами
розголошення або втрати документів, інших порушень безпеки підприємства;
– розробка, оновлення і поповнення переліку відомостей, що становлять
комерційну таємницю, та інших нормативних актів, які регламентують порядок
організації безпеки й захисту інформації;
– забезпечення суворого виконання вимог нормативних документів з
питань захисту комерційної таємниці;
– організація та регулярне проведення навчання працівників підприємства
й служби безпеки за всіма напрямами захисту комерційної таємниці;
– ведення обліку сейфів і металевих шаф, якщо в них дозволене постійне
чи тимчасове зберігання конфіденційних документів, а також облік та охорона
спеціальних приміщень і технічних засобів;
– підтримка контактів із правоохоронними органами та службами безпеки
сусідніх підприємств (організацій) в інтересах вивчення криміногенної
обстановки в районі;
– контроль за ефективністю функціонування системи безпеки. [16, с. 544-
567]
40
У нормативних документах, які визначають організацію діяльності служб
безпеки підприємств, виокремлюються конкретні об’єкти, які підлягають захисту
від потенційних загроз і протиправних посягань[9, с. 171]. До них належать:
– персонал (керівники; персонал, який володіє інформацією, що становить
комерційну таємницю підприємства);
– матеріальні цінності та фінансові кошти (приміщення, споруди,
устаткування, транспорт, валюта, коштовні речі, фінансові документи);
– інформаційні ресурси з обмеженим доступом;
– засоби та системи комп’ютеризації діяльності підприємства;
– технічні засоби та системи охорони й захисту матеріальних та
інформаційних ресурсів.
Організація системи безпеки будь-якого комерційного підприємства
повинна мати такі чотири рівні (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Організація системи безпеки підприємства
Рівні організації системи безпеки
Заходи
підприємства
Адміністративний Управлінські рішення, необхідні для
забезпечення безперебійного
функціонування об’єкта
Оперативний Заходи забезпечення безпеки
господарюючого суб’єкта специфічними
засобами і методами
Технічний Використання сучасних технологій у сфері
забезпечення всіх видів безпеки
Режимно-пропускний Система фізичної безпеки, зокрема охорона
фінансових, інтелектуальних і матеріально-
технічних цінностей підприємства

Захист території охоплює такі основні компоненти:
- механічну систему захисту;
- пристрій сповіщення про спроби вторгнення;
- оптичну (телевізійну) систему пізнання порушників;
41
- оборонну систему (звукова і світлова сигналізація);
- центральний пост управління охорони;
- персонал (патрулі, постові, чергові, мобільна група швидкого реагування,
оператори). (Рис. 1.4)
Ефективна охорона власності об’єкта можлива лише за достатньої
автономії діяльності охорони. При дотриманні охороною єдиних правил режиму
підприємства адміністрація не повинна чинити на службу режиму будь-який тиск
у вигляді скасування чи зниження рівня чинних правил обмеження доступу на
об’єкт [16, с. 544-567].

Рис. 1.4 Типова тривимірна модель комплексної системи безпеки фірми
(підприємства, організації)

Система економічної безпеки, залежно від ситуації та її розвитку, може
42
функціонувати в трьох режимах: повсякденному, підвищеної готовності і
надзвичайного стану.
Повсякденний режим - це звичайний робочий режим, коли всі суб’єкти
системи безпеки, крім кризової групи, виконують свої функції, реалізують заходи
запобігання виникненню загроз, їх виявлення та розроблення відповідних
типових планів дій на випадок реалізації тих чи інших загроз. Залежно від
ситуації, що складається, розрізняють такі види планів:
- план дій у разі загрози вибуху;
- план дій при захопленні заручників або викраденні працівників
організації;
- план дій при вимаганні;
- план дій у разі нападу на приміщення організації;
- план дій під час нападу на інкасаторів.
Типові кризові плани є документами конфіденційного характеру, доступ до
яких має вузьке коло осіб. Складають подібні плани у двох-трьох примірниках.
Один зберігається в керівника організації, другий - у начальника служби безпеки,
третій може бути у заступника керівника, який виконує його обов’язки.
Розробляючи такі плани, слід зважати на те, що це не перелік заходів, а
послідовна лінія поведінки організації в конкретній кризовій ситуації,
спрямована на гарантування безпеки[9, с. 201].
Режим підвищеної готовності – це функціонування системи безпеки у разі
виявлення конкретних потенційних загроз. На доповнення до дій, що
виконуються у повсякденному режимі, здійснюють ще такі:
- уточнюють і вдосконалюють типові плани дій з урахуванням виду
загрози, її інтенсивності та масштабності;
- підвищують готовність сил безпеки, які можуть бути задіяні для
припинення дії загрози;
- можливий початок роботи кризової групи.
43
Режим надзвичайного (кризового) стану – це функціонування системи
безпеки за наявності реальних загроз, їх дії. У цьому разі:
- оперативне управління організацією переходить до кризової групи;
- рада з безпеки розпочинає працювати в постійному режимі;
- забезпечується повна готовність системи безпеки, особливо служби
безпеки, функціональних і лінійних керівників та персоналу організації до
безпосереднього припинення дії загрози;
- залучаються зовнішні сили безпеки (державна служба охорони, органи
внутрішніх справ) та сили підтримки (структури міністерства надзвичайних
ситуацій тощо) [17, с. 544-567].
Слід зазначити, що застосування кожного із згаданих вище засобів окремо
не дає необхідного ефекту, він можливий тільки на комплексній основі. Разом із
тим одночасне впровадження всіх згаданих вище засобів в принципі неможливе.
Головне завдання системи управління економічною безпекою
підприємства – передбачення і випередження можливих загроз, що призводять
до кризового стану, а також проведення антикризового управління, яке
спрямоване на виведення підприємства з кризового стану; мінімізація зовнішніх
і внутрішніх загроз економічному стану суб’єкта підприємництва, зокрема його
фінансовим, матеріальним, інформаційним, кадровим ресурсам, на основі
розробленого комплексу заходів економіко-правового і організаційного
характеру. Слід мати на увазі, що найбільше значення у справі забезпечення
економічної безпеки підприємництва мають первинні економіко-правові та
організаційні заходи, що забезпечують фундамент, основу системи безпеки, на
відміну від вторинних - технічних, фізичних тощо.
У процесі досягнення поставленої мети фірма вирішує конкретні завдання,
які об’єднують усі напрями забезпечення безпеки.
Завдання, вирішувані системою гарантування безпеки:
- прогнозування можливих загроз економічній безпеці;
44
- організація діяльності із запобігання можливим загрозам (превентивні
заходи);
- виявлення, аналіз і оцінювання виниклих реальних загроз економічній
безпеці;
- ухвалення рішень і організація діяльності з реагування на виниклі загрози;
- постійне вдосконалення системи забезпечення економічної безпеки
підприємництва.

45
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТДВ «РУСЬ»

2.1 Організаційно-виробнича характеристика підприємства

Сільськогосподарське товариство з додатковою відповідальністю «Русь»
розташоване м с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області,
розміщується в північній частині Черкаської області на межі з Київською
областю. Клімат району, помірно-континентальний, підприємство входить в зону
нестійкого зволоження, середньомісячна сума опадів складає 380-480 мм.
Рельєф місцевості в переважній частині рівнинний або слабо хвилястий.
По результатах агротехнічного обстеження ґрунтів, основною
ґрунтоутворюючою породою є ліс. Ґрунти в переважній більшості – чорноземи
опідзолені та темно-сірі лісові. Товщина гумусового профілю чорноземів
опідзолених 80-90 см, вміст гумусу 3,5-5 %, а темно-сірих лісових 50-60 см, із
вмістом гумусу 3-4 %. Ґрунти насичені увібраними основами і мають високу
природну родючість. В господарстві розвинуті дві основні галузі – це
тваринництво та рослинництво.
Основними завданнями підприємства є:
1) отримання прибутку за рахунок виробництва і реалізації
сільськогосподарської продукції;
2) реалізація продукції на ринку по цінам, які діють на ринку;
3) ефективне використання землі, основних фондів, матеріальних і
трудових ресурсів, дотримання технологічної дисципліни;
4) розширення виробництва продукції і освоєння нових рентабельних видів
продукції;
5) зниження собівартості сільськогосподарської продукції;
46
6) забезпечення охорони праці і техніки безпеки .
Основні відомості про підприємство наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Загальна характеристика ТДВ «Русь»

1.Повна та коротка назва Сільськогосподарське товариство з
організації, юридична адреса і додатковою відповідальністю «Русь»
місце знаходження 19742, Черкаська обл., Золотоніський
район, село Гельмязів, вулиця
Центральна, будинок 4А
2. Фірма є комерційною чи Комерційна
некомерційною організацією
3. Засновники фірми Литвин Юрій Олексійович
Адреса засновника: 19742, с.Гельмязів,
Золотоніський район, вулиця Ценьральна,
будинок 4А
Розмір внеску до статутного фонду (грн.):
2105000.
4. Форма власності Приватна
5. Організаційно-правова форма Товариство з додатковою
відповідальністю
6.Види діяльності Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових
культур (крім рису), бобових культур і
насіння олійних культур (основний);
Код КВЕД 01.19 Вирощування інших
однорічних і дворічних культур;
Код КВЕД 01.41 Розведення великої
рогатої худоби молочних порід;
Код КВЕД 01.46 Розведення свиней;
Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у
рослинництві;
Код КВЕД 10.11 Виробництво м'яса;
Код КВЕД 10.41 Виробництво олії та
тваринних жирів
7. Чи є фірма дочірнім -
підприємством, філіалом,
підрозділом іншої фірми
(вказати якої)
47
8. В які об’єднання, асоціації, Асоціація виробників молока
концерни входить фірма

Одним із найважливіших елементів внутрішнього середовища
підприємства є його організаційна структура управління. Організаційна
структура регулює: розподіл завдань по відділам і підрозділам підприємства;
компетентність відділів та підрозділів у вирішенні певних проблем; загальну
взаємодію відділів та підрозділів. Організаційна структура має безпосередній
вплив на реалізацію стратегії підприємства, його взаємодію із зовнішнім
середовищем та ефективне вирішення поставлених завдань.
Стабільне функціонування підприємства забезпечується його
організаційною структурою, що характеризується відповідною сукупністю
відносин і зв’язків в середині колективу. Вона визначає спосіб і форму
об’єднання людей для досягнення спільних виробничих і соціальних цілей.
Орагнізаційна структура ТДВ «Русь» відображена на рис 1. 1

48
Директор
Інспекто Головний Головний Головний Головний Головний Зав.
р відділу агроном зоотехнік інженер економіст бухгалтер центр.
кадрів склад.
Бухгалтер
Інженер- 1 кат. Зав.
Агроном Ветлікар електрик складом
Бухгалтер
Лаборант
Бригадир
тракторної Інженер
Бухгалтер
бригади Бригадир по
ферми охорні
Касир

Рисунок 1.1 – Організаційна структура ТДВ «Русь»
Як видно на рис. 1.1 організаційна структура передбачає прямий вплив на
керований об’єкт (відділ, службу, окремоговиконавця) і зосередження в одних
руках усіх функцій керівництва. Поділ праці між керівниками здійснюється за
принципом розподілу не функцій, а об’єктів управління. Відносини між
керівництвом і підлеглими побудовані так, що функції управління здійснюють
керівники всіх ступенів, а кожний працівник підпорядковується і одержує
вказівки лише від безпосереднього керівництва. Наприклад , робітник
безпосередньо підпорядковується бригадиру, бригадир — начальнику цеху,
начальник цеху — директору.
Підприємство пристосоване для вирощування зернових культур, бобових і
олійних культур та розведення великої рогатої худоби.
На підприємстві є: машинний двір, молочнотоварна ферма, конеферма,
будівельна бригада, пасіка, рибне господарство, столова, інженерно-технічна
49
служба, склади: ПММ, запасних частин, будівельних матеріалів, зерна і
продукції. Машино-тракторний парк налічує 15 комбайнів, 35 тракторів, 50
вантажних та легкових автомобілів, а також зовсім нове причіпне обладнання.
Завдяки новій імпортній техніці підприємство надає послуги по посіву та
збиранню врожаю стороннім організаціям. На молочній фермі встановлено
доїльну установку «Ялинка», де все автоматизовано і молоко зразу
пастеризується.
На підприємстві вдумливо і цілеспрямовано працюють над поліпшенням
порідних якостей утримуваної худоби. Тому керівництвом ТДВ «Русь»» у 2017
році було завезено в господарство племінних нетелів і телиць чорно-рябої
породи, створено племрепродуктор із розведення Української чорно-рябої
молочної породи. Завдяки проведенню в господарстві цілеспрямованої
селекційно – племінної роботи, зміцненню кормової бази, досягнуто значних
результатів у виробництві молока. Високопродуктивні молочні породи з високим
генетичним потенціалом і з відповідним забезпеченням збалансованих
високобілкових кормів забезпечують господарству отримання по 6385 кг на і
корову молока на рік.
Матеріально-технічні ресурси є складовою частиною оборотних засобів
підприємства. Правильно налагоджена система матеріально-технічного
забезпечення є запорукою безперебійного забезпечення підприємства всіма
видами матеріальних ресурсів, що є важливим елементом наукової організації
виробництва. Плани матеріально-технічного забезпечення складають на пер-
спективу, а також на поточний рік, квартал, місяць. Ці плани є основою для
укладання угод з постачальниками відповідних матеріальних ресурсів. Норми
витрат на плановий рік формує планово-економічний відділ підприємства на всі
види продукції, що передбачаються планом.
50
Для того щоб, підприємство вчасно посіяло і зібрало урожай найбільше
коштів йде на закупівлю елітного насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, а
також паливо-мастильних матеріалів і запчастин до техніки.
На даний час підприємство займається виробництвом м’ясо-молочної
продукції та вирощуванням зернових, бобових та олійних культур.
Із зернових культур підприємство вирощує:
- озима пшениця;
- озимий ячмінь;
- кукурудза на зерно;
- просо.
Бобові:
- горох
Олійні:
- соняшник;
- соя;
- нут.
Із м’ясо-молочної продукції підприємство виробляє та реалізує:
- молоко;
- м’ясо;
- молодняк ВРХ.
Підприємство реалізує свою продукцію на основі договору і тільки
оптовим покупцям.
Реалізацію молока підприємство здійснює на Філію «Молоко» ТОВ «ФУД
ДЕВЕЛОПМЕНТ», це фірма з якою ТДВ «Русь» співпрацює довгі роки. Так як
на підприємстві виробництво молока відбувається за новітніми технологіями, де
молоко зразу пастеризується, за 1 літр молока платять 18 грн. Основними
покупцями ВРХ є ФОП Коломієць В.Ю. та ТОВ «Тульчин м’ясо».
51
Продажу зернових, бобових та олійних підприємство продає на основі
договору і оптом, чим більша партія продажу тим нижча ціна. Основними
покупцями рослинної продукції є ТОВ «Нібулон», «Агротрейд Юа» ТОВ,
Корпорація «Украгротех», ПАТ «Іркліївський маслосирзавод», ПАТ «Пальмира
плюс», «Трейд Інкорпорейтид» ТОВ, «Екоінтер Трейд» ТОВ та інші.
Конкурентоспроможність виробництва є багатогранним поняттям, яке
характеризує його здатність конкурувати на внутрішньому й зовнішніх ринках і
вимірюється ступенем присутності вітчизняної продукції на них.
Основними показниками, що характеризують рівень
конкурентоспроможності продукції, є її якість, собівартість і ціна.
Якісні показники продукції як складові її конкурентоспроможності
забезпечують товаровиробнику переваги в конкурентній боротьбі та є головним
критерієм для покупця. Особливо важливого значення це набуває у зв'язку з
розширенням сфери впровадження нових енергозберігаючих технологій вироб-
ництва сільськогосподарської продукції. За допомогою якості продукції можна
визначити взаємозв'язок між виробниками й переробними підприємствами, а
також збільшити попит на ринку.
Важливим чинником у ринковій економіці є суперництво у вигляді
конкуренції. Це основна умова, за якої працюють ринкові механізми, що
генерують цінові сигнали, породжують стимули, формують ринкове розмаїття
асортименту, високу якість продукції та послуг. Конкуренція є економічним
змаганням виробників однакової продукції на ринку, спрямованим на залучення
якомога більшої кількості споживачів, завдяки цьому – одержання максимальної
вигоди. Основними конкурентами підприємства є ТОВ Агрофірма «Маяк»,
СТОВ «Пальмира», ТОВ «Колос», ДП Агрофірма «Байс-Агро».

52
2.2 Аналіз господарської діяльності ТДВ «Русь»

У сільському господарстві земельні ресурси - це головні засоби
виробництва, без яких неможливий сам процес виробництва продукції
рослинництва і тваринництва.
Землі сільськогосподарського призначення включають різні за
продуктивністю угіддя. Структура сільськогосподарських угідь залежить від
зональних особливостей і характеризує якість землі як засобу виробництва в
сільському господарстві. У складі сільськогосподарських угідь найбільшу
цінність мають рілля і багаторічні насадження – з підвищенням їх частки
підвищуються якість і ефективність використання земельних ресурсів. У
господарствах України частка ріллі зростає з півночі на південь, а площі
природних сіножатей і пасовищ відповідно зменшуються.
Структуру посівних площ ТДВ «Русь» відображено в (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Структура посівних площ ТДВ «Русь» в 2024 році.
Назва культури Одиниця виміру Кількість %
Горох га 209 3
Кукурудза на зерно га 1347,1 23
Кукурудза на корм га 304,6 4
Люцерна га 409,2 6
Нут га 152,7 2
Соняшник га 1027,5 17
Озима пшениця га 1119,4 18
Сорго га 703,9 12
Соя га 536,9 9
Озимий ячмінь га 388,8 6
Всього: га 6199

Дивлячись на структуру посівних площ підприємства видно, що найбільше
тут сіють кукурудзу на зерно, озиму пшеницю і соняшник. Також почали сіяти
53
нут, сою - це культури які користуються великим попитом і гарною ціною в
покупців.
Так як підприємство займається вирощуванням ВРХ велику частку землі
засівають для вирощування багаторічних трав, кукурудзи на корм, озимого
ячменю для годівлі тварин.
Динаміку і структуру земельних угідь в ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр.
представлено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Динаміка земельних угідь підприємства
2023 р. 2024 р.
2024 р. у %
Види угідь
до 2023 р.
га га

Загальна земельна площа 5429 6199 114
У т.ч. с.-г. угіддя 5429 6199 114
із них: рілля 5429 6199 114
Коефіцієнт використання
1 1 1
земельних ресурсів
Коефіцієнт розораності земель 1 1 1

Згідно даних таблиці 2.3 видно що структура земельних угідьза останні 2
роки збільшилась на 770 га., а це 14%. Коефіцієнт використання земельних
ресурсів не змінився і становить 1, коефіцієнт розораності земель також не
змінився становить 1. Ці коефіцієнти показують, що на підприємстві земля
використовується на 100% і всі землі підприємство – це рілля.
Розглянемо землезабезпеченість підприємство (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Землезабезпеченість ТДВ «Русь»
Середньорічна
Роки Площа, га Припадає на 1 працівника, га
чисельність
54
працівників,
с.-г. угідь Ріллі с.-г. угідь Ріллі
осіб
2021 5429 5429 164 20 20
2022 6199 6199 169 23 23
2017 p. у % до
114 114 102 112 112
2016 р.
Дані таблиці 2.4 свідчать, що у 2024 р. порівняно з 2023 р. навантаження
сільськогосподарських угідь і ріллі в розрахунку на 1 працівника збільшилося на
3%. Це зумовлено збільшенням площі сільськогосподарських угідь на 770 га., при
тому що середня чисельність працівників практично не змінилась.
Розмір підприємства, наявність і рівень використання ресурсів наведені у
таблиці 2.5.

Таблиця 2.5
Динаміка показників розміру підприємства ТДВ «Русь»
2024 р. у
Показники 2023 р. 2024 р. % до 2023
р
Валова продукція, тис. грн. 128396 179080 139
Виручка, тис. грн. 141746 161129 113
Валовий доход, тис. грн. 13350 21935 164
Площа с.-г. угідь, га 5429 6199 114
у тому числі: рілля, га 5429 6199 114
Середньорічна кількість робітників
164 169 102
зайнятих у с.-г. виробництві, чол.
Відпрацьовано за рік 1 працівником, 1869 1889 101
люд/год.
Рівень використання робочої сили, % 94 96 102
Валова продукція на 1 середньорічного
486 665 137
працівника, тис. грн.
Середньорічна оплата 1 працівника,
142 165 116
тис. грн.
Поголів’я тварин, умов. гол 1784 1860 104

55
Аналізуючи показники таблиці 2.5 видно, що виручка у 2024 р. порівняно
з 2023 р. збільшилась на 13 %, в тому числі валовий доход також збільшився на
64 %. Також з таблиці видно, що підприємство добре забезпечене земельними
угіддями, площа яких протягом останніх років збільшилася на 14 %. За рахунок
додаткових вкладень на покращення с.-г. техніки і технологій підприємство
змогло збільшити виробництво продукції, та збільшити валову продукції на 39
%. Рівень використання робочої сили підвищився на 2 %. Збільшилася
забезпеченість валовою продукцією 1 середньорічного працівника на 37 %. Це
зумовлене збільшенням валової продукції. У зв’язку із збільшенням виробництва
та збільшенням валової продукції збільшилася оплата праці працівників на 16 %.
Умовне поголів’я тварин на підприємстві також збільшилося на 4 %.
Отже, з вище написаного можна сказати, що ТДВ «Русь» має добре родючі
землі, хороші погодні умови, а також всі необхідні ресурси для виробництва
основних видів сільськогосподарської продукції.
Для характеристики виробничо-фінансової діяльності підприємства,
оцінюється динаміка за останні два роки таких показників, як обсяги
виробництва та реалізації продукції, собівартість, прибуток, рентабельність,
показники виробництва основної продукції господарства та інші.
Виробничо-фінансова характеристика підприємства наведена у поданих
нижче таблицях.
Виробництво основних видів продукції наведено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6
Динаміка виробництва основних видів продукції ТДВ «Русь»
Види продукції 2023 р. 2024 р. 2024р. у %
2023р
Зерно, всього, т 20240 21860 108
Соняшник, т 936 2524 269
Соя, т 2145 1091 50
56
Сорго, т - 4800
Нут, т - 210
М'ясо, всього, т 222 240 108
Молоко, т 5960 5715 96
Мед, кг 2400 2300 96

Згідно даних таблиці 2.6 видно, що основною продукцією господарства є
зерно, соняшник, м’ясо і молоко. З даної таблиці ми бачимо, що виробництво
зерна у 2024 р. порівняно з 2023 р. збільшилось на 8%, соняшнику – 169%, а
виробництво молока зменшилося на 4% і збільшилось виробництво м’яса на 8%.
Ці показники свідчать, що виробництво продукції у галузі рослинництва
збільшилось, а у галузі тваринництва, навпаки, трішки зменшилось.
Одним із шляхів підвищення конкурентоспроможності виробництва є його
спеціалізація і концентрація. Для характеристики рівня спеціалізації виробництва
необхідно визначити галузеву структуру виробництва за товарною продукцією в
динаміці за останні роки (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Склад і структура товарної продукції ТДВ «Русь»
2024 р. у
2023 р. 2024 р. % до 2023
Продукція р.
% до тис. % до
тис. грн.
всього грн. всього
Озима пшениця 19860 32 18444 23 93
Кукурудза на зерно 10362 16 18092 23 174
Ячмінь озимий 4521 7 2610 3 58
Ячмінь ярий 136 0,2 - - -
Просо 531 0,8 - - -
Соняшник 3952 6 23930 31 605
Соя 13884 22 11697 14 84
Інші зернові та
1112 2 2894 4 260
зернобобові
Інша продукція 9100 14 1695 2 186
рослинництва
57
Всього по
63458 67 79362 74 125
рослинництву
ВРХ 7596 25 3874 14 51
Молоко 18385 60 23636 85 128
Мед 128 0,4 52 0,1 40
Інша продукція
4600 15 0 - -
тваринництва
Всього по
30709 33 27562 26 90
тваринництву
Разом по
рослинництву і 94167 106924
тваринництву

Проаналізувавши таблицю 2.7 можна зробити висновок, що господарство
придає більше уваги вирощуванню і реалізації продукції рослинництва, про це
свідчать показники даної таблиці.
Економічна ефективність використання земельних ресурсів наведена у
таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Економічна ефективність використання земельних ресурсів
2024 р. у % до
Показники 2023 р. 2024 р.
2023 р.
Вироблено продукції на 100
гасільськогосподарських угідь:
Молока, ц 1097 922 84
М’яса ВРХ, ц 41 39 95
Валова продукція, тис. грн. 2365 2888 122
Валовий доход, тис. грн. 246 354 144
Чистий доход, тис. грн. 2610 2599 99
Рівень рентабельності, % 10,4 12,2 117
Виробництво на 100 га ріллі:
Зерно, ц 3728 3526 94
Соняшник, ц 172 407 237

58
Аналізуючи таблицю 2.8 ми бачимо, що земельні ресурси у господарстві
використовуються ефективно, про це свідчить збільшення таких показників
валова продукція збільшилась на 22%, валовий доход збільшився на 44%, , рівень
рентабельності збільшився – на 17%, чистий доход майже не змінився.
В планах підприємства є побудувати власний міні елеватор та сушарку, так
як підприємство велику частину прибутків віддає елеваторам за сушіння та
зберігання зерна. Це було б хорошою альтернативою для створення нових
робочих місць, а також збільшення заробітної плати працюючих.

2.3 Аналіз основних економічних показників виробничо-господарської
діяльності підприємства

Найважливіше місце і значення в діяльності будь-якого підприємства в
умовах ринкової економіки є отримання доходу. Доходи є узагальнюючим
показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої,
фінансової та інвестиційної діяльності. Від отримання доходів в кінцевому
підсумку залежить можливість функціонування підприємства, його
конкурентоспроможність та фінансовий стан. Розмір отриманих доходів
визначає економічну стратегію підприємства. Враховуючи значення доходу, вся
діяльність повинна підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання
його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.
Таблиця 2.9
Аналіз доходів ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр.,тис. грн..
Рік Відхилення
Відносне,
Вид доходу Абсолютне
2023 2024 %

1 2 3 4 5
Чистий дохід від 143127
161129 18002 13
реалізації продукції
59
(товарів, робіт, послуг) з
нього:
1 2 3 4 5
тваринництво 30561 35734 5173 17
рослинництво 69053 88688 19635 28
послуги 43513 36707 -6806 -15
Інші операційні доходи 33186 40145 6959 21
Разом 176313 201274 24961 14

Аналізуючи таблицю 2.9 можна сказати таке : що чистий дохід
підприємства у 2024 році збільшився на 18002 тис. грн. порівняно з 2023 роком.
Основний дохід підприємство має від продажі продукції рослинництва, і в
порівнянні з попереднім роком дохід від реалізації зерна збільшився на 28 %.
Тваринництво також є рентабельним, і завдяки реалізації молока, а також
молодняка ВРХ підприємство в порівнянні з попереднім роком отримало на 5173
тис. грн., а це на 17 % більше прибутку. А от надання послуг в 2024 році не
принесло підприємству прибутків і в порівнянні з попереднім роком зменшилось
на 15%.
Також ТДВ «Русь» має інші операційні доходи, які складаються з доходів
від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції. І
в порівнянні 2023-2024 роках цей дохід також збільшився на 21 %.

Таблиця 2.10
Аналіз структури доходів ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр., %
Рік Відхилення
Вид доходу
2023 2024
1 2 3 4
Чистий дохід від реалізації
продукції (товарів, робіт, 81 80 -1
послуг)
Інші операційні доходи 19 20 1
Разом 100 100

60
Аналізуючи структуру доходів підприємства які наведені в табл. 2.10
можна зробити висновок , що основний дохід підприємство має від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) і в порівнянні в 2023-2024 роках зменшився
лише на 1%. Інші операційні доходи підприємства також залишились на тому ж
рівні, що в попередньому році і збільшились лише на 1 %. Це говорить про те, що
основний вид доходу на підприємстві не змінився.
Наступним кроком аналізу виробничо-господарської діяльності є аналіз
витрат підприємств. Обсяг витрат наведено у таблиці 2.11.
Таблиця 2.11
Аналіз витрат ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр., тис. грн.
Рік Відхилення
Вид витрат
2023 2024 Абсолютне Відносне,%
1 2 3 4 5
Собівартість
реалізованої продукції 121502 143618 22116 19
(товарів, робіт, послуг)
Адміністративні
6494 7893 1399 22
витрати
Витрати на збут 1744 6359 4615 265
Інші операційні витрати 7948 21610 13662 172
Разом 137688 179480 41792 31

Проаналізувавши витрати ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр., які наведені у
таблиці 2.11, можемо зробити висновок , що збільшилися за 2024 рік:
- витрати на собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,
послуг), а саме на 22116 тис. грн. або на 19%;
- адміністративні витрати на 1399 тис. грн. або на 22%;
- інші операційні витрати на 13662 тис. грн. або на 172%.
Збільшились за 2023-2024 рр. майже у три рази витрати на збут.
Розрахуємо структуру витрат ТДВ «Русь», яка наведена у таблиці 2.12.
61

Таблиця 2.12
Аналіз структури витрат ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр.,%
Рік
Вид витрат Відхилення
2023 2024
Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, 88 80 8
послуг)
Адміністративні витрати 5 5 0
Витрати на збут 1 3 2
Інші операційні витрати 6 12 6
Разом 100,00 100,00 -

Як видно з таблиці 2.12 аналізу структури ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр.,
можемо зробити висновок, що найбільшу частку структури витрат відображають
інші операційні витрати, а саме 6 %, найменшу частку відображають витрати на
збут - 2%, адміністративні витрати не змінились. Також проведемо аналіз
елементів операційних витрат (таблиця 2.13).
Як видно з таблиці 2.13 витрати на оплату праці у 2024 році збільшились, а
саме на 3484 тис. грн. або на 9,24 %, а відрахування на соціальні заходи зросли у
2024 році на 715 тис. грн. або на 0,22%. В цілому витрати у 2024 році порівняно
з 2023 роком збільшились.
Таблиця 2.13
Елементи операційних витрат ТДВ «Русь» 2023-2024 рр. тис. грн.
Рік Відхилення
Відносне, %
Вид витрат
2023 2024 Абсолютне (ст.3/ст.2-
1)*100%
1 2 3 4 5
Матеріальні затрати 63940 135230 71290 1,14
Витрати на оплату праці 14626 18110 3484 0,23
62
Відрахування на
3217 3933 715 0,22
соціальні заходи
Амортизація 4726 11655 6929 1,47
Інші операційні витрати 28989 73826 44837 1,55
Разом 117721 242754 125033

Проаналізуємо структуру операційних витрат, яка наведена у таблиці 2.14
Таблиця 2.14
Структура операційних витрат ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр.%
Рік
Вид витрат Відхилення
2023 2024
1 2 3 4
Матеріальні затрати 54 56 2
Витрати на оплату праці 12 7 -5
Відрахування на
5 2 -3
соціальні заходи
Амортизація 4 5 1
Інші операційні витрати 25 30 5
Разом 100,00 100,00 -

Аналізуючи структуру операційних витрат підприємства можна зробити
висновок, що амортизація у 2024 році збільшилась на 1% також збільшились
інші операційні витрати на 5% і матеріальні затрати на 2 %, а інші витрати ТДВ
«Русь» за 2024 рік порівняно з 2023 роком зменшились хоч і не на значний
відсоток .
Проведемо також аналіз результатів господарської діяльності
підприємства ТДВ «Русь» (таблиця 2.15).

63
Таблиця 2.15
Аналіз результатів господарської діяльності підприємства
ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр. тис. грн..
Рік Відхилення
Вид прибутку
2023 2024 Абсолютне Відносне, %
1 2 3 4 5
Валовий прибуток 21625 17511 -4114 0,19
Фінансовий результат від
операційної діяльності: 38625 21794 -16901 -43,7
прибуток
Чистий фінансовий -43,7
38625 21794 -16901
результат: прибуток
Фінансовий результат до -43,7
38625 21794 -16901
оподаткування: прибуток

Аналізуючи господарську діяльність підприємства, дані якої наведені у
таблиці 2.15 можна зробити такий висновок, що у 2024 році порівняно з 2023
роком валовий прибуток підприємства зменшився на 19 %.
Проведемо аналіз обсягу активів ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр..
Таблиця 2.16
Аналіз обсягу активів ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр., тис. грн.
Рік Відхилення
Актив Відносне,
2023 2024 Абсолютне
%
1 2 3 4 5
1.Необоротні активи
Нематеріальні активи: 54 49 -5 -9,25
Первісна вартість 117 120 3 0,025
Накопичена амортизація 63 71 8 0,13
Незавершені капітальні
41 591 550 13,41
інветиції
Основні засоби: 36495 76032 39537 1,08
Первісна вартість 60334 111507 51173 0,85
64
Знос 23839 35475 11636 0,49
Довгострокові біологічні
6679 8867 2188 0,33
активи
Усього необоротніх активів 43269 85539 42270 0,98
2. Оборотні активи
Запаси 59419 97240 37821 0,64
Виробничі запаси 18226 14916 -3310 -0,18
Незавершене виробництво 16361 29862 13501 0,83
Готова продукція 24681 52263 27582 1,12
Товари 151 199 48 0,32
Поточні біологічні активи 9697 5138 -4559 -,047
Дебіторська заборгованість
за продукцію, товари, 36512 2782 -33730 -0,92
роботи,послуги
з бюджетом 635 452 -183 -0,29
Інша поточна дебіторська
40031 48165 8134 0,2
заборгованість
Гроші та їх еквіваленти 3442 1296 -2146 -0,62
Готівка 12 1 -11 -0,92
Рахунки в банках 3430 1295 -2135 -0,62
Інші оборотні активи 25 7717 7692 307,68
Усього оборотніх активів 149761 162805 13044 0,09

Аналізуючи таблицю 2.16, можна зробити висновок, що необоротні активи
збільшились майже в два рази, а це говорить про те що підприємство закупило
нову техніку і за рахунок цього збільшились основні засоби.
Оборотні активи збільшились на 9 %, значно збільшились запаси готової
продукції, які будуть реалізуватися в наступному році. Незавершене виробництво
також збільшилось на 83 %. Значно зменшилась дебіторська заборгованість на 92
%,також заборгованість перед бюджетом на 29%. Аналізуючи залишок коштів на
рахунках, значно зменшилась готівка в зв’язку з тим, що залишилась непродана
продукція на складах.
Аналіз структури необоротних активів ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр.
(таблиця 2.17).

65
Таблиця 2.17
Структура необоротних активів ТДВ «Русь» за 2023 -2024 рр.
Рік
Необоротні активи, тис. грн. Відхилення
2023 2024
1 2 3 4
Нематеріальні активи 0,12 0,06 -0,06
Незавершене капітальне будівництво 0,09 0,69 0,60
Основні засоби 84,36 88,9 4,54
Довгострокові біологічні активи 15,43 10,35 -5,08
Усього необоротних активів 100,00 100,00 -

Проаналізувавши структуру необоротних активів (таблиця 2.17), можемо
зробити висновок, що у 2024 році збільшилось на 0,60 % незавершене капітальне
будівництво, основні засоби залишились майже не змінними, а нематеріальні
активи зменшились у 2 рази .
Проаналізуємо структуру оборотних активів ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр.
(таблиця 2.18)

Таблиця 2.18
Структура оборотних активів ТДВ «Русь» за
2023-2024 роки., тис. грн.
Рік
Оборотні активи Відхилення
2023 2024
1 2 3 4
Запаси:
Виробничі запаси 12,17 9,16 -3,01
Незавершене виробництво 10,92 18,34 7,42
Готова продукція 16,48 32,1 15,62
Товари 0,1 0,12 -
Поточні біологічні активи 6,48 3,15 -3,33
66
Дебіторська заборгованість за
24,39 1,7 -22,69
продукцію, товари, роботи,послуги
з бюджетом 0,42 0,3 -0,12
Інша поточна дебіторська
26,72 29,58 2,86
заборгованість
Гроші та їх еквіваленти:
Рахунки в банках 2,32 0,81 -1,51
Інші оборотні активи 0 4,74 4,74
Усього оборотних активів 100,00 100,00 -

Аналізуючи таблицю 2.18, ми бачимо що незавершене виробництво
збільшилось на 7,42 %, готова продукція збільшилась на 15,62% .
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги
зменшилась на 22,69 %.,також на 3,33% зменшились поточні біологічні активи.
Інші оборотні активи в порівнянні 2023-2024 років залишились майже
незмінними.
Проведемо аналіз власного капіталу підприємства ТДВ «Русь» за 2023 -
2024рр. (таблиця 2.19)
Таблиця 2.19
Власний капітал ТДВ «Русь» за 2023-2024 роки., тис. грн.
Рік Відхилення
Пасив Відносне,
2023 2024 Абсолютне
%
1 2 3 4 5
1.Власний капітал
Зареєстрований (пайовий)
0 -
капітал 90208 90208
Нерозподілений прибуток
21905 0,62
(непокритий збиток) 35285 57190
Додатковий капітал 0 -
13122 13122
Усього власного капіталу 138615 160520 21905 0,16
2. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Цільове фінансування 4 0 -4 -
67
Усього 4 0 4 -
3. Поточні зобов’язання і забезпечення
Поточна кредиторська
заборгованість: за товари, 21178 9504 -11674 -0,55
роботи, послуги
За розрахунками з
436 2831 2395 5,49
бюджетом
За розрахунками зі
71 169 98 1,38
страхування
За розрахунками з оплати
504 657 153 0,30
праці
Інші поточні зобов’язання 32222 74663 42441 1,32
Усього 54411 87824 33413 0,61

Аналізуючи таблицю 2.19 – власний капітал підприємства, видно, що
збільшилися розрахунки з бюджетом на 5,49%, розрахунки зі страхування на
1,38 %, по оплаті праці на 0,3%, інші поточні зобов’язання 1,32%.Зменшилась
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 0,55%, що говорить про
те, що підприємство має готівку, щоб оплатити свої потреби.
Проаналізуємо структуру власного капіталу ТДВ «Русь» за 2023-2024 рр.
(таблиця 2.20)
Таблиця 2.20
Структура власного капіталу ТДВ «Русь» за
2023-2024 роки., %
Рік
Власний капітал Відхилення
2023 2024
1 2 3 4
Зареєстрований (пайовий) капітал 65 56 - 9
Нерозподілений прибуток (непокритий
26 36 10
збиток)
Додатковий капітал 10 9 -1
Разом 100,00 100,00 -

68
Аналізуючи таблицю 2.20 – структура власного капіталу, видно , що
зареєстрований (пайовий) капітал зменшився на 9 %, а нерозподілений прибуток
збільшився на 10 % .
Таблиця 2.21
Структура довгострокових зобов’язань і забезпечень
ТДВ «Русь» за 2023-2024 роки., %
Рік
Довгострокові зобов’язання і
Відхилення
забезпечення 2023 2024
1 2 3 4
Цільове фінансування - 100 100
Разом 100,00 100,00 -

З таблиці 2.21 видно, що підприємство ТДВ «Русь» не користується
довгостроковими кредитами.
Таблиця 2.22
Структура поточних зобов’язань і забезпечень ТДВ «Русь» за 2023-2024 роки.,
%
Рік
Поточні зобов’язання і забезпечення Відхилення
2023 2024
1 2 3 4
Поточна кредиторська заборгованість:
38 10 -28
за товари, роботи, послуги
За розрахунками з бюджетом 1 4 3
За розрахунками з оплати праці 1 1 0
Інші поточні зобов’язання 60 85 25
Усього 100,00 100,00 -

Зробивши аналіз таблиці 2.22 – структура поточних зобов’язань і
забезпечень ТДВ «Русь», можемо сказати, що поточна кредиторська
69
заборгованість : за товари, роботи, послуги зменшилась на 28 %, але зросли на
25% інші поточні зобов’язання.
Оновлення матеріальної бази у 2023 р. становило 16737 тис. грн.., а вибуття
- 5594 тис. грн.. Відповідно залишок основних засобів на кінець періоду
становить 60334 тис. грн. за первісною вартістю і 36495 тис. грн.. за залишковою
вартістю.
Таблиця 2.23
Динаміка руху основних засобів ТДВ «Русь» за 2023-2024 роки (тис. грн.)
Надійшло у Вибуло у
звітному періоді звітному
Залишок на
Залишок
у т. ч. періоді Залишок кінець Сума зносу
на
Роки введені в на кінець періоду за основних
початок (в т.ч.
усього дію нові періоду мінусом засобів
року
основні зносу
сума
засоби
уцінки)
2023 49191 16737 16737 5594 60334 36495 23839
2024 60334 52133 52133 960 111507 76032 35475

У 2024 р. надійшло нових основних засобів на суму 52133 тис. грн., вибуло
– 960 тис. грн.. Залишок основних засобів на кінець періоду становить 111507
тис. грн. за первісною вартістю і 76032 тис. грн. за залишковою вартістю.
Таким чином, протягом 2023-2024 рр. спостерігається збільшення вартості
основних засобів. Для більш глибокої оцінки руху основних засобів розрахуємо
часткові показники стану та руху основних засобів (табл. 2.24).
Первісна вартість введених в експлуатацію основних засобів у 2024 р.
становить 52133 тис. грн.., що на 35396 тис. грн.. або на 68 % більше ніж у 2023
році. Первісна вартість активів на кінець 2024 р. складає 111507тис.грн., що на
48 % більше, ніж у 2023 рр. Як наслідок – коефіцієнт оновлення свідчить, що у
202
70
2024 р. основні засоби ТДВ «Русь» було оновлено на 20%, що є
задовільним для діяльності виробничого підприємства.
Вартість вибулих основних засобів у 2024 р. становить 960 тис. грн., що на
4634 тис. грн.. (у 5,8 рази) менше, ніж у 2023 р.
Первісна вартість основних засобів на початок року у 2024 р. становить
60334 тис. грн., що на 11143 тис грн., або на 123% більше, ніж у 2023 році.
Відповідно коефіцієнт вибуття основних засобів показує, що протягом періоду
вибуло основних засобів 12% вартості активів на початок 2023 р., 2% - на початок
2024 року.
Таблиця 2.24
Показники стану і руху основних засобів ТДВ «Русь» за 2023-2024 роки (тис.
грн.)
Відхилення,
Показники 2023 р 2024 р. Зміна (±) %
Вартість введених у дію
16737 52133 35396 312
нових основних засобів,
Первісна вартість
основних засобів на кінець 60334 111507 51173 185
року, тис.грн..
Коефіцієнт оновлення
0,28 0,47 0,70 1,69
основних засобів
Вартість вибулих основних
5594 960 -4634 17
засобів, тис.грн..
Первісна вартість
основних засобів на 49191 60334 11143 123
початок року, тис.грн..
Коефіцієнт вибуття
0,12 0,2 -0,42 0,12
основних засобів
Сума нарахованого зносу
16737 23839 7102 143
на початок року, тис.грн..
Сума нарахованого зносу
23839 35475 11636 149
на кінець року, тис.грн..
Коефіцієнт зносу основних
34,03 58,8 64 116,26
засобів на початок року, %
71
Коефіцієнт зносу основних
39,52 31,82 22,74 80,54
засобів на кінець року, %
Коефіцієнт придатності
основних засобів на 65,97 41,2 36 -16,26
початок року, %
Коефіцієнт придатності
основних засобів на кінець 60,48 68,18 77,26 19,46
року, %

Сума нарахованого за рік зносу зберігає динаміку зростання: показник на
початок 2024 р. більше за 2023 р. на 143% . Знос на кінець 2024 р. становить
35475тис. грн., що більше 2023 р. на 11636 тис. грн.. (на 149%) .
Відповідно коефіцієнт зносу показує, що на початок 2023 р. зношені
основні засоби складають 34,03%, 2024 р. – 58,8%. На кінець 2023 р. –39,52 %,
2024 р. – 31,82%.
Отже, основні засоби ТДВ «Русь» є придатними на початок 2023 р. на
65,97%, 2024 р. – на 41,2%. На кінець 2023 р. – на 60,48%, 2024 р. – 68,18 %.
Таким чином, протягом 2023-2024 років спостерігається поступове
оновлення матеріально технічної бази ТДВ «Русь». Однак проведений аналіз
свідчить про задовільний стан основних засобів підприємства: рівень
придатності активів на кінець 2024 р. становить 77,26%, що є не поганим
показником для ефективності діяльності виробничого підприємства.
Важливе значення для стабільної та ефективнішої роботи підприємства має
структура персоналу. Кожне підприємство має групи працівників, які різняться
віком, підлозі, освіті, професії, спеціальності, кваліфікації, стажу праці та своїм
посадам. Структуру персоналу на підприємстві ТДВ «Русь» визначають в двох
напрямах: рослинництво і тваринництво.

Таблиця 2.25
Аналіз чисельності та структури працівників ТДВ «Русь» за 2023-2024 роки
72
2024 р. у
Показники 2023 р. 2024 р. % до 2023
р
Середньорічна кількість робітників 164 180 106
зайнятих у с.-г. виробництві, осіб.
114 123 108
В рослинництві
50 57 114
В тваринництві
Відпрацьовано за рік 1 працівником, 1869 1889 101
люд/год.
Рівень використання робочої сили, % 94 96 102
Середньорічна оплата 1 працівника, 142 165 116
тис. грн.

Аналізуючи таблицю 2.25 можна зробити висновок ,що на підприємстві
кількість працівників майже не змінилась, і збільшилась лише на 6 %. Рівень
використання робочої сили, проходить майже на 100%. Середньорічна оплата 1
працівника збільшилась на 16 %, що є задовільним показником для підприємства.
Завершальним етапом аналізу виробничо-господарської діяльності ТДВ
«Русь» є аналіз основних показників ефективності (таблиця 2.26).

Таблиця 2.26
Аналіз ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства
ТДВ «Русь»
Рік Відхилення
Відносне,
Вид доходу Од. вим. Абсолютне
2023 2024 %

1 2 3 4 5 6
Чистий дохід від
реалізації продукції
тис .грн 143127 161129 18002 13
(товарів, робіт,
послуг)
73
Виручка від
тис .грн 264629 304747 40118 15,2
реалізації
Валова продукція тис .грн 128396 179080 50684 39,5
Собівартість
реалізованої
тис.грн 121502 143618 22116 18,2
продукції (товарів,
робіт, послуг)
Частка витрат у
чистому доході від
реалізації продукції грн/грн 3497 16142 12645 361,6
(товарів, робіт,
послуг)
Валовий прибуток тис. грн. 21625 17511 -4114 -19
Чистий прибуток тис. грн. 38625 21794 -16831 -43,6
Рентабельність
продаж по валовому % 15 11 -4 -26,7
прибутку
Рентабельність
продаж по чистому % 27 13 -14 -51,9
прибутку
Рентабельність
реалізованої % 32 15 -17 -53,1
продукції
Валова продукція тис. грн. 128396 179080 50684 39,5
Чисельність
осіб 164 180 16 6,1
персоналу

Продовження таблиці 2.26
1 2 3 4 5 6
Продуктивність тис.
486 640 154 31,7
праці грн./особу
Середньорічна
вартість основних тис. грн. 50695 109523 58828 116
засобів
Фондовіддача грн/грн 2,53 1,63 -0,9 -35,6
Фондомісткість грн/грн 0,39 0,61 -0,22 56,4
Фондоозброєність тис.грн/особу 192,02 407,1 215,08 112
Рентабельність
% 76 20 -56 -73,7
основних засобів
74
Вартість активів тис.грн 193 248 55 28,5
Рентабельність
% 22,97 9,88 -13,09 -57,0
активів
Коефіцієнт
оборотності грн/грн 2,05 1,95 -0,1 -4,9
оборотних активів
Коефіцієнт
оборотності грн/грн 2,24 1,67 -0,57 -25,4
виробничих запасів
Коефіцієнт
оборотності готової грн/грн 14,83 7,92 -6,91 -46,6
продукції
Коефіцієнт
оборотності
грн/грн 8,7 15,5 6,8 78,2
дебіторської
заборгованості
Коефіцієнт
оборотності грн/грн 2,4 2,8 0,4 16,7
грошових засобів

Аналізуючи цю таблицю, можна зробити висновок , що в порівнянні 2023-
2024 років збільшились такі показники як:
 Чистий дохід на 18002 тис. грн., або на 13 %;
 Виручка від реалізації на 40118 тис. грн., або на 15,2 %;
 Валова продукція на 50684 тис. грн., або на 39,5 %;
 Собівартість реалізованої продукції на 22116 тис. грн., або на 18,2%;
 Середньорічна вартість основних засобів на 58828 тис. грн., або на
116%.
 Коефіцієнт оборотності оборотних активів зменшився на 4,9%, цей
коефіцієнт показує швидкість обороту всіх мобільних засобів підприємства,
зменшення цього показника є негативним. Коефіцієнт оборотності виробничих
запасів показує скільки оборотів за рік вони перенесли свою вартість на готові
вироби. Зменшення його свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і
незавершеного виробництва, або про зниження попиту на готову продукцію. Цей
показник на підприємстві зменшився на 25,4 %.
75
 Коефіцієнт оборотності готової продукції також зменшився на 46,6 %,
а зменшився це затоварення готової продукції у зв’язку зі зниженням попиту.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості збільшився на 78,2 %, цей
показник розрахункову кількість днів для погашення кредиту, узятого
дебіторами.
 Коефіцієнт оборотності грошових засобів збільшився на 16,7%,
характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період.
Отже, можемо стверджувати, що ТДВ «Русь» працює достатньо стабільно,
але наявний виробничий потенціал дозволяє стверджувати про наявність резервів
до подальшого покращення господарської діяльності та підвищення рівня
економічної безпеки підприємства.

76
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Аналіз перспектив розвитку та шляхів покращення економічної
безпеки підприємства ТДВ «Русь»

Подальший успішний розвиток сільськогосподарських підприємств
неможливий без використання сучасних технологій. Сучасні технологій в
сільському господарстві можуть бути направлені на різні сфери:
- вдосконалення технології обробітку ґрунту,
- використання районованого посівного матеріалу, виведеного для
даної території з врахуванням сучасних кліматичних впливів,
- використання сучасної техніки, яка сприятиме покращенню
технології обробітку ґрунту, зниженню витрат на експлуатацію та її
утримання,
- використання нових перспективних технологій, які сприятимуть
зміні традиційного підходу ведення сільськогосподарських робіт.
Одна із перспективних технологій, що є актуальною для ТДВ «Русь» є
використання безпілотних літальних апаратів, які можуть виконувати
різноманітні завдання, що виконуються в переважній більшості базуючись на
традиційних технологіях або досвіді та інтуїції керівників підприємства.
Дрони та БПЛА (безпілотні літальні апарати) вже сьогодні є важливим
сегментом світового ринку, що стрімко розвивається. І цей сегмент знаходить
застосування в абсолютно різних галузях людської життєдіяльності.
На сьогоднішній день багато комерційних компаній розглядають дрони та
БПЛА в якості чудового інструменту для вирішення різноманітних задач. І ця
тенденція тільки росте. Згідно досліджень Всесвітньої організації безпілотних
систем (The Organization for Unmanned Vehicle Systems Worldwide) тільки в
77
сільському господарстві загальна економічна ефективність використання дронів
у 2025 році складе біля $82 млрд. Використання безпілотних технологій
допоможе зекономити час і гроші, а також дозволить отримати вагому перевагу
перед своїми конкурентами[44].
Дрони виконують різноманітні завдання:
роблять знімки з висоти,
моніторять поля,
створюють 3D-карти,
сіють насіння,
вносять добрива і хімікати,
контролюють посіви,
допомагають в іригації,
контролюють тварин у сільському господарстві.
Тобто, в сучасних умовах БПЛА мають дуже широкий спектр використання,
і їм по силі виконання самих сміливих завдань, які важко навіть уявити кілька
років тому.
Найчастше в сільському господарстві БПЛА залучають до виконання
наступних операції:
- аерофотозйомки - для виявлення залисин, просівів, загибелі врожаю
після впливу природних факторів і інших дефектів, які потребують
своєчасного усунення. Аерофотозйомка з дрона значно краще
зйомки з супутника за своєю детальністю, за рахунок невеликої
висоти польоту.
- відеозйомки - продуктивність літального апарату при відеозйомці
досягає 30 км за 1 годину, що істотно знижує часові та фінансові
витрати в порівнянні з використанням наземної техніки. Результати
зйомки дають змогу зробити порівняння процесу росту та дозрівання
розлин в межах визначеної території.
78
- 3D моделювання - дозволяє визначати перезволожені або посушливі
території, врахувати особливості рельєфу, виїмку ґрунту, грамотно
створювати плани і карти зволоження або осушення ґрунту,
рекультивації ділянок або меліорації земель.
- тепловізійна зйомка - здійснюється із застосуванням усього спектру
інфрачервоного випромінювання: ближнього, середнього і далекого
діапазону. Дослідження дає можливість визначити терміни
диференціювання точок зростання, що безпосередньо впливає на
врожайність і збереження продуктивних властивостей рослин зі
збереженням спадкових можливостей сорту, а також визначити
оптимальний час для проведення технологічних операцій по захисту
та підживленню рослин.
- лазерне сканування - застосовується для аналізу місцевості на
важкодоступних або недоступних територіях. Даний метод
забезпечує отримання точної моделі високої щільності з детальним
відображенням рельєфу навіть при роботі в умовах сильної
загущеності насаджень.
- оприскування - завдяки можливості дооснащення, дрони
використовують для точкового оприскування рослин і плодових
дерев. Такий підхід дозволив фермерам обробляти тільки хворі
рослини, виключаючи попадання хімікатів на решту урожаю. Це
значно скорочує витрати підприємства.
- посадка насіння - практикується порівняно недавно і ще не отримала
широкого поширення, однак деякі компанії ставлять експерименти,
висаджуючи насіння рослин за допомогою безпілотників. По суті,
виробники експериментують зі специфічними системами, які
запрограмовані розкидати насіння в підготовлений ґрунт.Ця
технологія допомагає мінімізувати необхідність в особистій
79
присутності для посадки рослин в обраній місцевості, що часом стає
дорогим і енерговитратним завданням. Та ж сама технологія
безпілотників може бути адаптована і застосована до багатьох типів
сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств,
скорочуючи час посадки і витрати на оплату праці.
Сучасні безпілотні апарати та системи на їх основі можуть вирішувати такі
задачі:
1. Оцінка якості посівів і виявлення пошкодження або загибелі
культур;
2. Визначення точної площі загиблих культур;
3. Аудит і інвентаризація земель;
4. Визначення дефектів посіву і проблемних ділянок;
5. Аналіз ефективності заходів, спрямованих на захист рослин;
6. Моніторинг відповідності структури та планів сівозміни;
7. Виявлення відхилень і порушень, допущених в процесі
агротехнічних робіт;
8. Аналіз рельєфу і створення карти вегетаційних індексів PVI,
NDVI;
9. Збір інформації для служби безпеки, в тому числі з виявленням
факту незаконного випасу худоби на полях;
10. Супровід будівництва систем меліорації;
11. Моніторинг зберігання коренеплодів в кагатах;
12. Внесення трихограми;
13. Створення карт для диференційованого добрива та
оприскування полів.
14. Підрахунок сходів і біологічної урожайності.
Отже, розглянемо детальніше можливості сучасних дронів.
80
Ортофотоплани. Ортофотоплан дозволяє точно виміряти геометричні
розміри поля і визначити його геометричну площу в проекції. Це буде та площа,
за яку фермер платить податок на землю та орендну плату. Крім того, отриманий
за допомогою дрона ортофотоплан, дасть багато додаткової інформації для
уважного агронома. Тут видно і просівання, і пересівання, і ділянки де рослини
загинули, і сліди витоптування поля людьми і технікою.
Причому, не просто видно, на ортофотоплані їх можна підрахувати,
виміряти площу і отримати векторні контури цікавих і проблемних ділянок для
подальшої роботи з ними. Скажімо, для складання завдань наземної безпілотної
техніки, яка так само працює з використанням векторних контурів і GPS
координат[44].

Рис. 3.1 Ортофотаплан місцевості.
Побудова карт висот. Ми отримуємо карту висот - плоску карту, яка показує
рельєф поля. На цій карті перепади рівня поверхні кодовий колір як на звичній зі
81
школи геофізичної карті, де гори коричневі, а низини зелені. Крім колірної
кодування на карту рельєфу наносяться ізолінії, що з'єднують точки, що лежать
на одному рівні. Для роботи з рельєфом зручно, коли висоти в метрах нанесені
разом з ізолініями. Таке маркування допомагає виявити проблемні місця на
полях.

Рис. 3.2 Карти висот.
Мультиспектральна зйомка
Будь-який фермер підтвердить, що всі його поля різні і неоднорідні. Навіть
в межах одного поля є ділянки, де урожай завжди відрізняється від середнього.
На одних ділянках - він помітно вище, на інших - нижче. Причому, для різних
культур ці відмінності можуть бути діаметрально протилежними. Від чого це
82
залежить? Факторів багато. Рельєф поля - одні схили пагорба більше звернені до
сонця, інші затінені.
Мінеральний склад. Різна вологість ґрунту. Різна засміченість бур'янами,
схильність до шкідників, і це ще неповний список. Чинників так багато, що
спрогнозувати їх вплив на конкретну культуру в певній стадії вегетації та ще
врахувати вплив погоди, не завжди під силу навіть досвідченому агроному.
Навіть знаючи про таку мозаїчність, у агронома все одно виникають питання
щодо ведення поля. Тут теж є різні підходи. Можна, наприклад, не звертати на
мозаїчність уваги, сподіваючись на середній урожай. Можна додатково
підгодовувати рослини на слабких ділянках більшою мірою[44].
Можна навпаки, витрачати менше дорогих добрив і насіння на потенційно
слабкі і безперспективні ділянки і, в той же час, збільшувати їх дозування на
потенційно сильні ділянки, щоб знизити загальні фінансові витрати по полю і
збільшити загальну врожайність. І, нарешті, можна просто передискувати поле
цілком або частково, якщо види на майбутній урожай не покривають
передбачуваних вкладень. Рішення неоднозначні, непрості, і відповідальні. У цих
умовах агроному і фермеру дуже стане в нагоді об'єктивна система підтримки
прийняття рішення. Така система дасть кількісні показники, на базі яких можна
прийняти усвідомлене і найменш ризиковане для даної ситуації рішення[51].
Вихідними даними для системи може служити інформація, одержана в
результаті обробки мультиспектральної зйомки з дрона.
Створення завдань для систем паралельного водіння
Отримуючи в результаті мультиспектральної зйомки поля інформацію про
його зонування за різними показниками - рівнем стресу у рослин, вегетативній
масі, розподілу питомої змісту хлорофілу по полю, рівню засміченості бур'янами
і їх локалізацією, фермер або агроном зможе виробити правильні стратегії
ведення цього поля. І ось, використовуючи матеріали, отримані з дрона, агроном
83
приймає рішення про обробку поля гербіцидами. Можна залити поле колісним
оприскувачем рівномірно, що дорого за вартістю препарату і витрат на внесення.
Можна з більш дорогого, але «розумного» колісного оприскувача внести
гербіцид диференційовано, що дешевше за витратою препарату, але дорожче за
вартістю внесення. А можна використовувати безпілотний агродрон, який не
тільки спочатку був розрахований на диференціальне внесення рідин, але ще й не
топче поле, не додає рослинам стресу від механічного контакту з частинами
оприскувача і жаром від його двигуна[44].

Рис. 3.3 Мультиспектральна зйомка поверхні
Внесення речовин дроном. Рідини, гранули, трихограмма, фумігація
У випадку високорослих культур, таких як соняшник та кукурудза, загнати
на поле оприскувач взагалі не завжди можливо. На відміну від оприскувачів на
84
колісному ходу, обприскувач на сільгоспдроні може внести речовини на лист з
ювелірною точністю, та ще й з витратою всього декількох літрів на гектар. З
огляду на той факт, що дрон буквально вдмухує агрохімію до самої землі своїми
повітряними гвинтами, внесення рідин дронами на сьогоднішній день стає чи не
найефективнішим. Крім рідин, дрон здатний розсіювати на полі гранульовані
препарати. І, зрозуміло, дроном можна вносити і трихограму, як засіб безпечного
біологічного захисту рослин.
Ще один незвичайний вид внесення діючої речовини - це фумігація. При
фумігації спеціальна установка на дрон створює потужний потік гарячого
повітря. У гаряче повітря подається суміш з рідкого і біологічно нейтрального
парогенератора і діючої речовини. Мікрокраплі діючої речовини (ДВ)
прикріплюються до частинок пари, потім біологічно активний пар, з силою
виривається з сопла фумігатора.
Часто, використовуючи відповідну діючу речовину можна обкурювати сади,
виноградники, ефективно знищувати шкідників на відкритих складах, токах та в
лісосмугах, знищувати комарів в очеретах. Метод фумігації особливо
ефективний у поєднанні з дроном, що приносить хмару пари за призначенням в
місця, куди іншим способом не дістанешся.
Візуальне обстеження полів з дронів. Відео та фотозйомка з висоти
Для агрономів завжди було проблемою зазирнути в середину великого поля,
щоб хоча б «на око» оцінити що ж там відбувається. Цим сьогодні часто
користуються недобросовісні люди, які не лише крадуть частину врожаю, а й
підсівають на чуже поле свої культури. Виявити такі «грядки» де-небудь в
середині кукурудзяного або соняшникового поля без погляду з висоти - майже
неможливо.
85

Рис. 3.4 Візуальне обстеження полів з дронів
Тепловізійні камери на дрон для сільського господарства
Дрони з тепловізорами здатні бачити вночі. Крім можливості виявляти на полі
сторонню техніку, людей і тварин, дрон з тепловізором може дистанційно
вимірювати температуру ґрунту та своєчасно виявляти осередки пожеж[44].
86

Рис. 3.5. Зйомка тепловізором
Більшість сільськогосподарських безпілотників залежить від декількох
спектральних зображень для виявлення проблем зі здоров’ям врожаю. Зокрема,
вони дивляться на зміни в протягом довгого часу в видимому світлі
(VIS) і ближньої інфрачервоної області (NIR) світла, відбитого від культур. Ці
зображення взято в протягом довгого часу безпілотних літальних апаратів,
пілотованих літаків або супутників.
Можна виявити стан здоров’я рослин з цих образів, тому що рослини
відображають різну кількість видимих спектрів зеленого і NIR світла, в
залежності від того, наскільки здоровими вони. Вимірюючи зміни у видимій та
ближній NIR випромінювання , відбитого від врожаю, ми можемо визначити
потенційні проблеми зі здоров’ям.
87
Це зображення пояснює загальну ідею:

Рис. 3.6 Принципи NDVI зображення
Для того, щоб стежити за змінами у здоров’ї рослин з плином часу,
безпілотні зображення обробляються для розрахунку індексу відстеження під
назвою СІВР ( стандартизований індекс відмінностей рослинності ), яка є мірою
різниці між інтенсивністю світла , відображеної полем в двох різних частотах:
88
- NDVI являє собою відношення ближній інфрачервоній області (NIR)
відбивної мінус видимого червоного відбивної здатності (VIS), поділений на
NIR плюс VIS:
- NDVI = (NIR-VIS)/(NIR+VIS)
Ось те, що ви бачите, коли ви порівнюєте звичайну камеру до образу поля
озимої пшениці до NDVI обробці зображення одного і того ж поля озимої
пшениці
Рис. 3.7 VIS та NDVI зображення поля озимої пшениці
Зверніть увагу на те, як NDVI-поліпшує зображення (праворуч) та робить
велику роботу, що розділяє здорові стебла пшениці (зелений) від вмираючих
країв (червоний) і сухої землі (чорний / коричневий).
NDVI є найпопулярнішим індексом зраховується з використанням
безпілотників даних, але є багато інших. Деякі з них можуть бути більш-менш
важливі для ферми, в залежності від ситуації. Деякі з найбільш популярних
індексів включають:
- CWSI (індекс напруженості рослинництва): заходи з визначення
температурних диференціалів для виявлення передбачення водних стресів
в рослинах. Потрібуні теплові датчик зображення і використання прилеглої
метеорологічної станції.
89
- CCCI (навіс хлорофіл індекс вмісту): визначає рівень азоту
використовуючи три діапазону хвиль вздовж червоної межі видимого
спектру. Вимагає видиму і ближню інфрачервону камеру[44].
Рис. 3.8 AgEagle RAPID – політ над полем
БЛА з нерухомим крилом, як AgEagle RAPID, PrecisionHawk
Ланкастер і SenseFly eBee SQ часто вважають за краще, тому що вони можуть
покрити більшу площу і витрачати більше часу в повітрі, ніж декількох роторних
платформах, таких як DJI Phantom 4.
Тим не менш, вони не можуть робити все, і краще за все підходять для
великого, сканування відкритих родовищ.
Нерухомі БЛА крило часто несуть корисне навантаження, чим більше
мульти-ротор – що означає більшу кількість датчиків – так більше інформації
можуть бути захоплені в одному польоті. Це може зменшити загальний час для
збору даних для даного акра[44].
90

Рис 3.9 Мульти-роторні AG безпілотні літаки
Мульти-роторні AG безпілотні літаки краще підходять для точної
візуалізації малих/обмежених областей і 3D сканування полів і об’єктів.
Час польоту для квадрокоптерів та інших мульти-роторів близько 1/2 від
фіксованого типу крила безпілотника.
Корисне навантаження на багатьох мульти-роторів менше, ніж на фіксовані
крила, так що більшість тримають тільки один або два датчика. В результаті,
охоплювати все поле потрібно два рази довше, з фіксованим крилом.
Multi-роторні дрони, як правило, дешевше, ніж БПЛА з фіксованими
крилами, для камери дрона професійного рівня в комплекті з
мультиспектральними камерами і програмним забезпеченням для обробки
зображень сільсько го господарства.
Замість того, щоб вибрати один тип безпилотника, деякі фермери і
оператори купують менш дорогі версії обох.
Фіксований безпілотні крила використовується для великих відкритих
просторів, де довгі, безперешкодне прямолінійні проходи; і невеликі
недорогі мульти-роторні використовуються для точкової перевірки проблемних
91
ділянок точніше, для швидких місій для обробки таких площі літак не може
використовуватися.
Багато фермерів сьогодні почали купувати до літа. Дрони як Phantom 4
PRO або NDVI обладнані попередньо перевірені рішення, як DJI в Smarter
Farming.
Після тестування дронів зйомки, вони можуть перейти на більш дорогі і
більш ефективні мультикоптери і літаки, які можуть інтегруватися з їх ферми в
управління інформаційними системами (ІСУФ) і систему управління агрономії
(AMS) [43].

Захоплення даних: обробки зображень і датчики

Рис 3.10 Види зображень спектрів
Є багато варіантів датчиків зображення, доступних сьогодні для сільського
господарства в безпілотних літальних апаратів.
92

Рис 3.11 Зображення з тепловізора
Теплові датчики БПЛА можуть бачити гарячі точки і вимірювати зміни
в землі та рослинах температуру з плином часу.
Теплові датчики можуть також виявити присутність води через його
охолоджуючий ефект, який може бути корисним в плямистість пошкодження
рослин через посуху і/або сезонних проблем.
93

Рис 3.12 Зображення LIDAR
LIDAR зображення може виявити зміни висоти та проблему дренажу
місцевості. Воно є точною технологією дистанційного зондування, який вимірює
відстань при освітленні мішені за допомогою лазера і аналізу відбитого світла.
LIDAR зазвичай використовується для вимірювання будівель і земельних мас з
високою точністю, і розробити точну 3D модель області. Датчики LIDAR дуже
дорогі.
БПЛА можуть збирати різноманітну інформацію простан земельних угідь,
стан рослин, рельєф, систему меліорації і т. п., але ще необхідно мати систему
обробки отриманих даних для прийняття правильних оперативних рішень, щоб
отримати маскимальний врожай з мінімальними затратами.
До основних переваг використання БПЛА можна віднести:
- БЛА здатні збирати інформацію про посадки, достатню для точного
застосування пестицидів і гербецидів там, де необхідні хімпрепарати. Це
обіцяє фермерам можливість заощадити на використанні хімії, а також
зберігає навколишнє середовище.
- БЛА дозволяють створити картографічну основу з точними координатами
всіх об’єктів, що дозволить в подальшому вести візуальний аналіз об’єктів
94
з розшиненням аж до декількох см на 1 піксель. На цю основу можна буде
нанести векторні шари: поля, об’єкти інфраструктури, дороги. Така основа
дозволяє розраховувати точні площі, відстані, потреби в ресурсах і т.п.
- Зручно визначати об’єктивну площа ріллі, сіножатей, пасовищ, парів, зябу,
сівби, недосіву і пересівів.
- Результати аерофотозйомки дозволяють ставити ділянки на кадастровий
облік.
- Аерофотозйомка з БЛА більш деталізована, ніж космічний знімок.
Розширення знімків в сантиметрах на точку дає високу деталізаціюнавіть
на висоті польоту від 100 до 600 метрів над поверхнею землі. Крім того,
БЛА дозволяють вести зйомку навіть в умовах хмарності, що недоступно
супутникам і ускладнює використання авіації.
- Отримання знімків можливо навіть в процесі польоту, причому можна
скорегувати політ в реальному часі, якщо замовнику це необхідно.
- Продуктивність БЛА досягає до 30 кв км за годину при базовій зйомці і до
35 км / год для лінійних об’єктів.
- Забезпечується істотна економія витрат на дослідження і виграш у часі по-
порівнянні з усіма іншими їх видами: наземним обстеженням;
супутниковими фотографіями, використанням пілотованої авіації.
Така технологія має суттєві переваги перед іншими технологіями, але все ж
має і недоліки. Є й скептики або навіть противники нового підходу. Пілоти
сільськогосподарської авіації, наприклад, побоюються зіткнень з малопомітними
безпілотниками. Цю проблему, ймовірно, можна вирішити установкою на дрони
проблискових вогнів і трекінгових систем.
Важливо здійснити прорахований і виважений вибір БЛА або віддати
перевагу придбати послугу на базі БЛА, а не сам БЛА. Якщо все ж мова йде про
придбання БЛА у власність, слід скористатися консультацією фахівців, щоб не
купити, наприклад, дорогий БЛА з великою дальністю польоту (в кілька годин),
95
якщо вам потрібно аерозйомка полів площею наприклад в 20 тис. Га, з чим
впораються і моделі БЛА зі значно нижчою ціною. Приблизна формула для
вибору безпілотника така: середня швидкість БЛА * час польоту = дальність
польоту. Ця величина повинна бути трохи більше довжини полів господарства по
максмальному лінійному виміру (наприклад, з півночі на південь). Звичайно,
якщо стоїть завдання не тільки аерозйомки, то вибір може бути зовсім
іншим[43].
Тому враховуючи вищенаведену інформацію для ТДВ «Русь» пропонується
придбати квадрокоптер MACHAON 6X-25L для внесення різних розчинів на
сільськогосподарські угіддя. Вартість апарату становить 650 000 грн. Він
спроможний обробляти 12 Га угідь за годину при собівартості обробки 65 – 100
грн /Га. Це значно менші витрати, ніж при традиційній обробці.
Також пропонується придбати промисловий багатофункціональний БПЛА
XAG XMission, який здійснюватиме моніторинг та систематичне спостереження
відповідно до поставлених завдань. Вартість комплекту з додатковим
акумуляторним блоком та додатковими камерами високої точності та різного
спектру становить 400 000 грн. Апарат є універсальним і може виконувати
найрізномінітніші завдання з точністю до 1 см.
Придбані БПЛА за 1 050 тис. грн забезпечать для ТДВ «Русь» ефективну та
своєчасну систему моніторингу за сільськогосподарськими угіддями та
оперативне внесення необхідних розчинів на визначених земельних ділянках, що
забезпечить скорочення витрат для підприємства, зменшення рівня собівартості
продукції, зростання врожайності сільськогосподарських культур та скорочення
негативного впливу на навколишнє середовище за рахунок точечного внесення
гербіцидів та інших розчинів. За оцінками сільськогосподарських експертів,
окупність таких БПЛА становить від 2 до 5 років в залежності від обсягу
виконуваних робіт та технологій, які використовувались на підприємстві.

96
ВИСНОВКИ
Життєздатність підприємства та ефективність його діяльності в сучасних
умовах господарювання в значній мірі залежить від наявного рівня їх економічної
безпеки. Тому перед всіма суб'єктами господарювання в нашій державі виникає
необхідність внутрішньої самооцінки та прогнозування можливих змін в стані їх
економічної безпеки. Такий підхід викликаний тим, що вони повинні адекватно
реагувати на дію різних чинників зовнішнього чи внутрішнього походження, які
формують як потенціал підприємства, так і можливості його повноцінного
використання. Практика і наукові дослідження показують те, що організація
сучасної підприємницької діяльності потребує відпрацювання і створення
системи економічної безпеки, яка б ураховувала ті негативи, що може
спричинити кожна сторона або економічна дія щодо підприємства. Вивчення
теоретичної спадщини дозволило зробити висновок про те, що більшість вчених
свої дослідження присвячували або аналітичному огляду негативів, що
відбиваються на економічній безпеці, або прогностичним підходам до зміни
внутрішнього і зовнішнього середовища підприємств. Варто наголосити на тому,
що до цих пір відсутня методологія визначення чинників забезпечення
економічної безпеки, а також правова база регулювання цих питань і в цілому
концепція економічної безпеки підприємств.
В другому розділі проаналізована діяльність ТДВ «Русь», яке займається
вирощуванням зернових та виробництвом молока та м’яса. Господарство
обробляє 6199 га землі. До основних культур, що вирощує господарство належать
кукурудза на зерно, озима пшениця, соняшник, сорго. Аналіз діяльності
підприємства підтвердив стабільність господарської діяльності підприємства,
зокрема зростання обсягу виробництва зернових та продукції тваринництва.
Основний дохід підприємства в 2024 році від продажу продукції рослинництва.
В структурі собівартості основною статтею витрат є матеріальні. На підприємстві
працює 169 робітників, середній рівень заробітної плати становить 13 750
97
грн./міс. Знос основних засобів у 2024 році становить 32 %. На підприємстві
проводиться політика оновлення основних засобів для використання сучасних
агротехнологій. В минулому році було придбано 2 трактори з комплектом
навісного обладнання для проведення весняно-польових робіт. Ця техніка
дозволяє знизити витрати на обробіток, повисити точність висіву та скоротити
витрати часу на обробіток землі. Доцільно було б підтримати і надалі тенденцію
оновлення матеріально-технічної бази підприємства для забезпечення
стабільності діяльності підприємства, зниження витрат та зростання врожайності
сільськогосподарських культур.
Одна із перспективних технологій, що сприятиме підвищенню рівня
економічної безпеки для ТДВ «Русь» є використання безпілотних літальних
апаратів, які можуть виконувати різноманітні завдання, що виконуються в
переважній більшості базуючись на традиційних технологіях або досвіді та
інтуїції керівників підприємства.
До основних переваг використання БПЛА можна віднести:
- БЛА здатні збирати інформацію про посадки, достатню для точного
застосування пестицидів і гербецидів там, де необхідні хімпрепарати. Це
обіцяє фермерам можливість заощадити на використанні хімії, а також
зберігає навколишнє середовище.
- БЛА дозволяють створити картографічну основу з точними координатами
всіх об’єктів, що дозволить в подальшому вести візуальний аналіз об’єктів
з розшиненням аж до декількох см на 1 піксель. На цю основу можна буде
нанести векторні шари: поля, об’єкти інфраструктури, дороги. Така основа
дозволяє розраховувати точні площі, відстані, потреби в ресурсах і т.п.
- Зручно визначати об’єктивну площа ріллі, сіножатей, пасовищ, парів, зябу,
сівби, недосіву і пересівів.
- Результати аерофотозйомки дозволяють ставити ділянки на кадастровий
облік.
98
- Аерофотозйомка з БЛА більш деталізована, ніж космічний знімок.
Розширення знімків в сантиметрах на точку дає високу деталізацію навіть
на висоті польоту від 100 до 600 метрів над поверхнею землі. Крім того,
БЛА дозволяють вести зйомку навіть в умовах хмарності, що недоступно
супутникам і ускладнює використання авіації.
- Отримання знімків можливо навіть в процесі польоту, причому можна
скорегувати політ в реальному часі, якщо замовнику це необхідно.
- Продуктивність БЛА досягає до 30 кв км за годину при базовій зйомці і до
35 км / год для лінійних об’єктів.
Забезпечується істотна економія витрат на дослідження і виграш у часі по-
порівнянні з усіма іншими їх видами: наземним обстеженням; супутниковими
фотографіями, використанням пілотованої авіації.
Для ТДВ «Русь» пропонується придбати квадрокоптер MACHAON 6X-25L
для внесення різних розчинів на сільськогосподарські угіддя. Вартість апарату
становить 650 000 грн. Він спроможний обробляти 12 Га угідь за годину при
собівартості обробки 65 – 100 грн/Га. Це значно менші витрати, ніж при
традиційній обробці, за експертною оцінкою які становлять від 250 грн/Га.
Також пропонується придбати промисловий багатофункціональний БПЛА
XAG XMission, який здійснюватиме моніторинг та систематичне спостереження
відповідно до поставлених завдань. Вартість комплекту з додатковим
акумуляторним блоком та додатковими камерами високої точності та різного
спектру становить 400 000 грн. Апарат є універсальним і може виконувати
найрізномінітніші завдання з точністю до 1 см.
Придбані БПЛА за 1 050 тис. грн забезпечать для ТДВ «Русь» ефективну та
своєчасну систему моніторингу за сільськогосподарськими угіддями та
оперативне внесення необхідних розчинів на визначених земельних ділянках, що
забезпечить скорочення витрат для підприємства, зменшення рівня собівартості
продукції, зростання врожайності сільськогосподарських культур та скорочення
99
негативного впливу на навколишнє середовище за рахунок точечного внесення
гербіцидів та інших розчинів. За оцінками сільськогосподарських експертів,
окупність таких БПЛА становить від 2 до 5 років в залежності від обсягу
виконуваних робіт та технологій, які використовувались на підприємстві.

100
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Ареф’єва О.В. Планування економічної безпеки підприємств / О.В.
Ареф’єва, Т.Б. Кузенко. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. – 170 с.
2. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та
механізм зміцнення: Монографія. – Львів: Вид-во ТзОВ «Ліга Прес», 2008.
– 385 с.
3. Довбня С.Б. Діагностика рівня економічної безпеки підприємства / С.Б.
Довбня, Н.Ю.Гичова // Фінанси підприємств. – 2008. – №4. – с. 88-97.
4. Іванюта Т.М. Економічна безпека підприємства: навч. посіб. / Т.М.
Іванюта, А.О. Заїчковський. – К.: ЦУЛ, 2009. – 256 с.
5. Козаченко Г.В., Пономарьов В.П. Економічна безпека підприємств:
сутність і передумови формування // Теорія та практика управління у
трансформаційний період: Зб. наук. праць. – Донецьк: ІЕП НАН України,
2011. – Т. 3. – с. 357.
6. Манцуров І.І. Побудова ієрархічної структури складових економічної
безпеки підприємства / І.І. Манцуров, О.В. Нусінова // Ефективна
економіка. – 2011. – №9. – [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.economy.nayka.com.ua/?n=9&y=2011.
7. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство / Геєць
В.М., Кизим М.О., Клебанова Т.С., Черняк О.І. та ін.; за ред. Гейця В.М.:
Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 240 с.
8. Особливості гарантування економічної безпеки підприємницької
діяльності в ринкових умовах: Монографія / О.Ф. Долженков, Ж.О.
Жуковська, О.М. Головченко; за заг. ред. О.Ф. Долженкова. – Одеса: ОЮІ
ХНУВС, 2007. – 208 с.
9. Соколенко Т.М. Економічна безпека підприємства в умовах транзитивної
економіки // ХII Міжнародна науково-практична інтернетконференція
101
«Наука і життя: сучасні тенденції, інтеграція у світову наукову думку». –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// http://intkonf.org/kand-ped-
n-sokolenko-tm-ekonomichna-bezpeka-pidpriemstva-v-umovah-tranzitivnoyi-
ekonomiki/.
10. Горбонос Ф.В., Черевно Г.В., Павленчик Н.Ф., Павленчик А.О. Економіка
підприємств: Підруч. – К.: Знання, 2010. – 463 с.
11. Пашнюк Л. Загрози економічній безпеці підприємства та засоби їх
нейтралізації / Л. Пашнюк, канд. екон. наук, асист. КНУ імені Тараса
Шевченка, Київ // Вісник КНУ імені Т. Шевченка. – 2013. - № 10(151) – с.
93-97.
12. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге
видання. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.
2. Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка підприємства:
Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 304 с.
3. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підруч. (для студ. вищ. навч. закл.)
/ О.С. Іванілов – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 728 с.
4. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. –
679 с.
5. Аналіз господарської діяльності: навчальний посібник за заг. ред. І.В.
Сіменко, Т.Д. Косової – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 384 с.
6. Гуцаленко Л.В. Внутрішньогосподарський контроль: навчальний посібник
за заг. ред. Л.В. Гуцаленко, М.М. Коцупатрий, У.О. Марчук – К.: «Центр
учбової літератури», 2014. – 496 с.
7. Андреева Г.І. Економічний аналіз: навч.-метод. посібник / Г.І. Андрєєва. –
К.: Знання, 2008. – 263 с. – (Серія «Вища освіта ХХІ століття»)
8. Баканів М.І. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / М.І. Баканів. – К.: Кондор,
2009 . – 296 с.
9. Білик М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / М.Д. Білик, О.В. Павловська,
102
Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. – К.: КНЕУ, 2005. – 592 с.
10. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. / М.Т. Білуха. – К.:
Цент навчальної літератури 2007. – 690 с.
11. Булатів А.С. Економічний аналіз діяльності підприємств: навч. посіб. /
А.С. Булатів. – К.: Знання, 2007. – 408 с.
12. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-
господарської діяльності підприємств: навч. посіб. / О.І. Гадзевич. – К.:
Кондор, 2007. –180 с.
13. Лищенко О. Г. Управління дебіторською заборгованістю як фактором
фінансової стійкості підприємства / О. Г. Лищенко, І. С. Середа // Держава
та регіони. – Серія «Економіка та підприємництво». – 2010. – № 3. – с. 85-
90.
14. Іваницька О. В. Управління фінансовою стійкістю як складовою
економічної політики санації (за матеріалами підприємств вугільної
промисловості): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук:
спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами
економічної діяльності)» / О. В. Іваницька. – К., 2008. – 20 с.
15. Штембуляк Д. О. Фінансова стійкість підприємства в умовах ринкової
турбулентності // Экономика и управление. – 2010. – № 1. – с. 119-123.
16. Максимов В. В. Напрями дослідження економічної стійкості підприємства
/ В. В. Максимов // Вісник Східноукраїнського національного
університету ім. В. Даля. – 2010. – № 3. – с. 225-231.
17. Кравченко М.С. Сутність фінансової стійкості / М. С. Кравченко // Вісник
економічної науки України. – 2010. – № 2 – с. 61-63.
18. Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: навч. посіб. для
студ. вищ. навч. закл. [текст] / Л.І. Донець. - К.: Центр навчальної
літератури, 2006. – 312 с.
19. Дибаніч І.Л. Економічна інтеграція як засіб посилення
103
конкурентоспроможності невеликих підприємств: автореф. дис. канд.
екон. наук / І.Л. Дитбаніч; Нац. аграр. ун-т. – Хмельницький, 2009. – 21 с.
20. Єпіфанов А.О. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної
привабливості суб’єктів господарювання: монографія / А.О. Єпіфанов,
Н.А. Дехтяр, Т.М. Мельник, І.О. Школьник та ін. / За ред. доктора
економічних наук А.О. Єпіфанова. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – 286 с.
21. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства / Вид. 2-
ге пер. та доп: навч. посіб. / Т.Д. Костенко та ін. – К.: Центр учбової
літератури, 2007. – 400 с.
22. Іванов Ю.Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та
розвиток: моногр. / Ю.Б. Іванов, П.А. Орлов, О.Ю. Іванова. – Х.: ВД
«ІНЖЕК», 2008. – 352 с.
23. Капітанець Ю.О. Визначення та забезпечення конкурентоспроможності
підприємства: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Ю.О. Капітанець;
Економіка та управління підприємствами. - Тернопіль, 2009. – 21 с.
24. Карамзін В.Я. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / В. Я. Карамзін. – К.: Центр
учбової літератури, 2008. – 392 с.
25. Ковальчук Т.М. Теорія економічного аналізу: навч.-метод. посіб. / уклад.
Т.М. Ковальчук; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. –
Чернівці: Рута, 2008. – 392 c.
26. Сільськогосподарські дрони XAG. Режим доступу -
https://xagukraine.com/uas/
27. АгроДрон – безпілотні технології. Режим доступу -
https://agrodrone.com.ua/

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets