Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7681
Title: Проєкт автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для перевезення будівельних матеріалів в Одеській області
Authors: Тарандушка , Іван Павлович
Гришков, Руслан Сергійович
Issue Date: 2024
Abstract: В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для перевезення будівельних матеріалів в Одеській області. В ході проєктування було виконано розрахунок виробничої програми, виконано проєктування виробничого корпусу, планування агрегатної дільниці та систему освітлення агрегатної дільнриці, генеральне планування автотранспортного підприємства, спроєктовано пристосування для випресовування поворотних цапф (складальне креслення та специфікація). Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 62 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7681
Appears in Collections:274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Гришков Р.С..pdf
  Restricted Access
1.87 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                       зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                        технології їх експлуатації, професор     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «_» __________________20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Проєкт автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для 
перевезення будівельних матеріалів в Одеській області» 
 
 
 
Рецензент: 
____________________                                 _______________  ______________ 
                  
 
Керівник роботи: 
ст. викл. кафедри АТЕ                                  _______________І.П. Тарандушка 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. АВ-03                              
спеціальності 274 – Автомобільний  
транспорт                                                      _______________Р.С. Гришков 
                                                                                                                    (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
 
 
2024
 
 
РЕФЕРАТ 
 
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування 
автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для перевезення 
будівельних матеріалів в Одеській області. В ході проєктування було виконано 
розрахунок виробничої програми, виконано проєктування виробничого 
корпусу, планування агрегатної дільниці та систему освітлення агрегатної 
дільнриці, генеральне планування автотранспортного підприємства, 
спроєктовано пристосування для випресовування поворотних цапф (складальне 
креслення та специфікація). 
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 62 стор. друкованого тексту, 
складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання 
та додатків. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 2 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Зміст 
ВСТУП...................................................................................................................... 5 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ ........................... 6 
1.1 Характеристика місцевості і клімату .............................................................. 6 
1.2 Обґрунтування вибору транспорту для перевезення туристів ..................... 8 
1.3 Вибір транспортного засобу для перевезення туристів .............................. 10 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА ................................................................................................. 14 
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві ....................................... 14 
2.2 Розподіл річних обсягів робіт ........................................................................ 21 
2.3 Розрахунок зони ЩО ...................................................................................... 27 
2.4 Кількість місць зберігання ............................................................................. 27 
2.5 Розрахунок площ виробничих дільниць ....................................................... 27 
2.6 Розрахунок площ допоміжних приміщень ................................................... 30 
2.7 Розраховуємо загальну площу головного виробничого корпусу ............... 30 
2.8 Методика планування виробничого корпусу ............................................... 31 
3 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ ..................................................................... 33 
3.1 Призначення та опис конструкції обладнання ............................................. 33 
3.2 Розрахунок силового механізму і пневмоприводу ...................................... 35 
3.3 Визначення діаметра пневмоциліндра .......................................................... 36 
3.4 Визначення параметрів пневмоциліндра ...................................................... 37 
3.5 Пневмоаппаратура........................................................................................... 39 
3.6 Перевірка різьбових з'єднань ......................................................................... 41 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ...................... 45 
4.1 Організаційно-правові основи охорони праці .............................................. 45 
4.2 Виробнича санітарія і гігієна праці ............................................................... 47 
4.2.1 Освітлення в проєктованому підрозділі .................................................... 47 
4.3 Техніка безпеки ............................................................................................... 50 
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 54 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  3 
 
 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ........................................................................ 55 
ДОДАТКИ .............................................................................................................. 56 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 4 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
ВСТУП 
 
Під експлуатацією транспортних засобів розуміється система інженерно 
– технічних, організаційних заходів, які гарантують ефективне використання 
рухомого складу, низьку паливну економічність, безпеку руху і низьку 
собівартість технічного обслуговування та ремонту. Автомобіль являє собою 
систему функцій які забезпечують сукупність діючих елементів, таких як збірні 
одиниці та деталі. В процесі експлуатації показники якості можуть залишатись 
постійними (габарити, вантажопідйомність), але більша частина їх змінюється 
в гіршу сторону(економічність, продуктивність). 
В основу організації виробничих процесів в АТП покладені принципи 
пропорційності, неперервності і ритмічності виробництва. Принцип 
пропорційності – це основна передумова рівномірної роботи АТП і 
забезпечення безперебійного виконання технічних дій. При цьому 
виключається перевантаженість одних дільниць і недовикористання 
потужностей. 
В плануванні АТП вимагається взаємне розміщення дільниць і споруд, а 
також розташування основних цехів, дільниць, зон має відповідати вимогам 
виробничого процесу, щоб визначити зустрічні і зворотні рухи. 
Основним завданням АТП, що вже існує чи яке тільки планується є 
створити всебічне задоволення потреб у туристичних перевезеннях громадян у 
перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах.  
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 5 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ 
 
1.1 Характеристика місцевості і клімату 
 
Одеська область — область на південному заході України. На півночі та 
сході межує з Вінницькою, Кіровоградською та Миколаївською областями, на 
заході — із Молдовою та Румунією, на півдні омивається водами Чорного моря. 
До складу області включено острів Зміїний. Одеська область була утворена 27 
лютого 1932 року. В 1954 році до її складу увійшла територія колишньої 
Ізмаїльської області (територія від Дністровського лиману до р. Дунай). 
На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на 
сході — з Миколаївською областями, на заході — з Молдовою, а на південному 
заході — з Румунією. Всього в межах області пролягає 1362 кілометри 
державного кордону України. Площа Одеської області становить 5,5% території 
України. 
Геополітичне розташування Одещини обумовлене як вигідним 
транспортно-географічним розміщенням, так і зростаючою активізацією її 
участі у великих європейських міжрегіональних організаціях — Асамблеї 
європейських регіонів і Робітничої співдружності придунайських країн. Будучи 
частиною морського фасаду країни, Одеська область значною мірою сприяє 
активній участі України в роботі країн-членів Чорноморського економічного 
співробітництва. 
Рельєф. Велика частина території Одеської області відноситься до 
Причорноморської низовини, що поступово знижується до Чорного моря. 
У північній частині області розташовані відроги Подільської височини 
(висота до 268 м), порізані глибокими балками і ярами. Зі сходу і південного 
сходу омивається Чорним морем, на березі якого - численні лимани (найбільші 
- Куяльницький та ін.). У межиріччі Дністра і Прута вздовж кордону з 
Молдавією (на П-З) висоти досягають 232 м. Характерна значна густота і 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 6 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
глибина розчленування поверхні яро-балочною мережею, глибина врізу долин 
місцями досягає 120 м. 
Клімат. Клімат вологий, помірно континентальний. В цілому клімат 
поєднує риси континентального і морського. 
Зима м'яка, малосніжна і нестійка; середня температура січня від -2 ° C на 
півдні до -5 ° C на півночі. Можливі короткочасні, до 7-15 днів, морози 
приблизно -25 ° C - -30 ° C. Сильні вітри, 7-15 м / с, особливо в лютому в 
південній частині області. Для весни характерні похмура погода, тумани у 
зв'язку з охолоджуючим впливом моря. 
Літо переважно спекотне, сухе; середня температура липня від 21 ° C на 
північному заході до 23 ° C на півдні; максимальна до 36-39 ° C (в останні роки 
і більше). Осінь тривала, тепліше весни, в основному хмарна. Середньорічна 
температура коливається від 8,2 ° C на півночі до 10,8 ° C на півдні області. 
Загальна сума опадів 340-470 мм на рік, головним чином випадають влітку 
(часто у вигляді злив). Число годин сонячного сяйва близько 2200 на рік. 
Тривалість вегетаційного періоду 168-210 діб із загальною сумою температур 
від 28 до 34 ° C. 
Взимку переважають північні і південно-західні вітри, влітку - північно-
західні і північні. Південна половина області схильна до посух, пилові бурі, 
суховії. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 7 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
Рисунок 1.1 – Карта Одеської області 
 
1.2 Обґрунтування вибору транспорту для перевезення будівельних 
матеріалів 
 
Для перевезення будівельних матеріалів зазвичай використовують 
вантажні автомобілі або пікапи. Тут важливо врахувати обсяг та вагу 
матеріалів, яку потрібно перевозити, а також умови експлуатації. 
Вантажні фургони: Якщо потрібно перевозити невеликі до середніх 
об'ємів матеріалів, такі як інструменти, плитка, сантехніка тощо, варто 
розглянути вантажні фургони. Вони зазвичай забезпечують захист від погодних 
умов. 
Вантажні фургони з підйомною платформою: Якщо часто потрібно 
піднімати великі вантажі, цей варіант може бути корисним. Вантажівки з 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 8 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
підйомною платформою дозволяють зручно завантажувати та розвантажувати 
великі предмети. 
Пікапи: Пікапи є популярними серед будівельників через їхню 
маневреність та здатність перевозити великі вантажі. Вони ідеально підходять 
для перевезення матеріалів, таких як цемент, піскоблоки, деревина тощо. 
Вантажівки з відкритим кузовом: Якщо потрібно перевозити великі 
об'єми легких матеріалів, таких як пісок, гравій або деревина, вантажівки з 
відкритим кузовом можуть бути найкращим варіантом. 
Спеціалізовані вантажівки: Для перевезення конкретних видів 
будівельних матеріалів, таких як бетон, є спеціалізовані вантажівки з 
вбудованими системами для змішування та транспортування цього матеріалу. 
Вантажні фургони з підйомною платформою можуть мати декілька 
переваг для перевезення будівельних матеріалів: 
Зручне завантаження та розвантаження: Підйомна платформа дозволяє 
легко піднімати та опускати вантажі на рівень платформи, спрощуючи процес 
завантаження та розвантаження важких матеріалів, таких як великі контейнери 
з будівельним сміттям. 
Збереження часу та енергії: Використання підйомної платформи дозволяє 
водіям ефективно виконувати завдання з завантаження та розвантаження без 
необхідності піднімати тяжкі вантажі вручну або за допомогою допоміжного 
обладнання. 
Завдяки підйомній платформі ризик травматизму від піднімання важких 
предметів вручну зменшується. Робоча зона також може бути більш безпечною 
завдяки можливості працювати на одному рівні з вантажем. 
Підйомна платформа може мати велику вантажопідйомність, що дозволяє 
перевозити великі та важкі будівельні матеріали, такі як великі бетонні блоки 
або стільниці. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 9 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Вантажні фургони з підйомною платформою можуть використовуватися 
для перевезення різноманітних будівельних матеріалів, включаючи меблі, 
деревину, металеві конструкції та інші великі об'єми товарів. 
Отже, використання вантажних фургонів з підйомною платформою може 
забезпечити ефективний та безпечний транспорт будівельних матеріалів. 
 
1.3 Вибір транспортного засобу для перевезення туристів 
 
Renault Master з підйомною платформою - це вантажний автомобіль, який 
поєднує в собі просторий вантажний відсік з можливістю підйому та спуску 
вантажу за допомогою вбудованої підйомної платформи. Ось кілька ключових 
характеристик цього автомобіля: 
Renault Master забезпечує просторий вантажний відсік, який може бути 
адаптований для перевезення різних видів будівельних матеріалів, включаючи 
плитку, деревину, інструменти та інше. 
Вбудована підйомна платформа дозволяє легко піднімати та спускати 
вантаж на рівень вантажівки без необхідності важкого фізичного зусилля. Це 
забезпечує зручність та ефективність при завантаженні та розвантаженні 
вантажу. 
Renault Master доступний у різних варіантах конфігурацій, включаючи 
різні розміри кузова та підйомні платформи, що дозволяє вибрати оптимальний 
варіант для вашого виду діяльності та потреб. 
Підйомна платформа Renault Master зазвичай оснащена системами 
безпеки, такими як блокування коліс або системи автоматичного зупинення, що 
забезпечують безпеку під час руху платформи. 
Залежно від потреб користувача, підйомну платформу можна 
налаштувати з різними параметрами, такими як максимальна 
вантажопідйомність та швидкість підйому/спуску. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 10 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
  
Рисунок 1.2 - Фургон Renault Master з підйомною платформою 
 
Таблиця 1.1 – Технічні характеристики Renault Master 
Параметр Значення 
Модель Renault Master 
Вантажопідйомність, кг 1000 
Категорія Вантажівка 
Довжина автомобіля, мм 4000 
Ширина автомобіля, мм 2200 
Висота автомобіля, мм 3800 
Повна маса, кг 3500 
Двигун Дизельний 
Потужність двигуна 170 к. с. (125 кВт) 
Коробка передач Механічна 
Кількість передач 6 
Колісна формула:  4x2 
Витрати палива 8,5 л/100км 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 11 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Volkswagen Crafter 
 
Рисунок 1.3 - Volkswagen Crafter 
 
Таблиця 1.2 – Технічні характеристики Volkswagen Crafter 
Параметр Значення 
Модель Volkswagen Crafter 
Вантажопідйомність, кг 1200 
Категорія Вантажівка 
Довжина автомобіля, мм 2900/4000 
Ширина автомобіля, мм 2300 
Висота автомобіля, мм 3900 
Повна маса, кг 3500 
Двигун Дизельний 
Об’єм двигуна, л 2,0 
Потужність двигуна 177 к.с. / 130 кВт 
Коробка передач Автомат 
Кількість передач 6 
Колісна формула:  4x2 
Витрати палива 9  л/100км 
Оскільки фургони Renault Master та Volkswagen Crafter належать до 
одного класу, але Volkswagen Crafter має більшу вантажопідйомність, то для 
автопарку АТП обираю Volkswagen Crafter. 
Отже, вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра наведено в табл. 
1.2. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 12 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Таблиця 1.2 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра 
№ Показник Значення 
п/п 
1 Число рухомого складу 155 
2 Середньо добовий пробіг 180 
автомобіля, км  
3 Нормативний ресурсний пробіг 320000 
автомобіля, км 
4 нормативна періодичність ТО-1, км 3200 
5 нормативна періодичність ТО-2, км 12800 
6 Коефіцієнт врахування категорії 0,8 
умов експлуатації 
7 Коефіцієнт, що враховує 1,05 
модифікацію рухомого складу 
8 Коефіцієнт, що враховує природно- 0,8 
кліматичну зону 
9 Кліматичний район помірний 
10 Кількість робочих днів 251 
підприємства 
11 Дільниця що проєктується Агрегатна 
12 Марка автомобіля Volkswagen Crafter 
 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 13 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві 
 
Технологічний розрахунок автотранспортного підприємства включає 
визначення виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту 
рухомого складу автомобільного транспорту автотранспортного підприємства 
(АТП) за попередньо відкоректованими нормативами профілактичного 
обслуговування, розрахунок об’ємів робіт за їхніми видами, вибір й 
обґрунтування методів організації виробництва, розрахунок кількості 
виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ приміщень 
основного і допоміжного виробництва, визначення характеристик будівель, 
споруд та в цілому генерального плану підприємства. 
Коригування періодичності технічного обслуговування (ТО) і пробігу до 
капітального ремонту (КР) [1]: 
 
L = Lн
то−1 то−1К1К2 = 5000 ⋅0,8 ⋅0,8 = 3200 км.,                       (2.1) 
 
Lто−2 = Lн
то−2К1К2 = 20000 ⋅0,8 ⋅0,8 =12800 км.,                     (2.2) 
 
Lк = Lн
к К1К2 = 500 ⋅0,8 ⋅0,8 = 320 т.км.,                           (2.3) 
 
Кратність за видами обслуговування: 
- по ТО1: 
 
Lк 320000
= =100   
Lто1 3200
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 14 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
- по ТО2: 
 
Lк 320000
= = 25  
Lто2 12800
 
де Lн
i - нормативна періодичність ТО i-го виду (ТО-1 і ТО-2) для I категорії умов 
експлуатації, км.; 
Lн
k  - нормативний пробіг до КР, тис.км, 
К1, К2 – коефіцієнти, що враховують, відповідно, категорію умов експлуатації і 
кліматичні умови [4]. 
Визначення числа КР і ТО на один автомобіль за цикл: 
- кількість КР на цикл:         
 
   N Lk
k = =1;                                                (2.4) 
Lk
 
- кількість ТО-2 на цикл: 
 
N Lk 320000
2 = − Nk = −1= 24;                           (2.5) 
Lто−2 12800
 
- кількість ТО-1 на цикл: 
 
N L
= k
1 − (Nk + N ) 320000
2 = − (24+1) = 75;                     (2.6) 
Lто−1 3200
 
- кількість щоденних обслуговувань (ЩО) на цикл: 
 
N Lk 320000
що = = =1778;                                      (2.7) 
Lсд 180
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 15 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
де Lcд – середньодобовий пробіг автомобіля, Lk – скорегований пробіг до КР, км.  
Коефіцієнт технічної готовності: 
 
α 1 1
т = = = 0,949              (2.8) 
 d
1+ L тоіпр Д  1 180  0,3 18 
сд  + к + ⋅ +
 1000 L   
к  1000 320000 
 
де dтоіпр – тривалість простою в ТО і ПР на АТП, дні/1000 км.;  
Дк – тривалість простою в КР на авторемонтному підприємстві, дні.  
Розрахунок річного пробігу автомобіля: 
 
Lp =αт Д роб. рLсд = 0,934 ⋅365 ⋅180 = 62327,9 км.,                   (2.9) 
 
де Дроб.д - кількість днів роботи АТП в рік, дні. 
Коефіцієнт переходу від циклу до року: 
 
L
η p 62327,9
р = = = 0,19477                                    (2.10) 
Lk 320000
 
Розрахунок річної кількості ТО на один автомобіль за рік: 
 
N2 p = N2η p = 24 ⋅0,19477 = 4,67                              (2.11) 
 
N1p = N1η p = 75 ⋅0,19477 =14,6                              (2.12) 
 
Nщоp = Nщоη p =1778 ⋅0,19477 = 346,3                         (2.13) 
 
Кількість ТО на весь парк за рік:  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 16 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
∑N2 p = N2 p Au =4,67 ⋅155 = 723,85                              (2.14) 
 
∑N1p = N1p Au =14,6 ⋅155 = 2263                                 (2.15) 
 
∑Nщоp = Nщоp Au =346,3 ⋅155 = 53765                            (2.16) 
 
Розрахунок числа діагностичних впливів: 
 
∑Nд−1р =1,1∑N1p +∑N2 p =1,1⋅2263+ 723,85 = 3213                     (2.17) 
 
∑Nд−2 р =1,2∑N2 p =1,2 ⋅723,85 = 869                              (2.18) 
 
Визначення добової програми за видами ТО [1]: 
 
N = ∑N1p 2263
то−1 = = 6,2 ≈ 6                            (2.19) 
Д роб. р 365
 
N
N ∑ 2 p 723,85
то−2 = = =1,98 ≈ 2                           (2.20) 
Д роб. р 365
 
∑N
N = щоp 53765
що = =147,3 ≈147                         (2.21) 
Д роб. р 365
 
де ∑Nip - річна кількість ТО кожного окремого виду (∑NЩOp ,∑N1p ,
∑N2 p ). 
Вибір методу ТО: потоковий метод обслуговування приймається за 
добовою програмою за ЩО – 100 автомобілів, за ТО-1 при 12...15 і ТО-2 -5...6 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ  17 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
автомобілів і більше. При меншій добовій програмі приймається метод 
обслуговування на універсальних постах. 
Коригування нормативних трудомісткостей [1]: 
 
tщо = t н
щоК4Км = 0, 4 ⋅1,05 ⋅0,5 = 0, 21 люд.-год.                 (2.22) 
 
де tнщо - нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. -год.  
К4 – коефіцієнт, що враховує розмір АТП,  
Км = 0,35.. .0,75 - коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок 
механізації робіт ЩО. 
 
tто−1 = tто−1К4 = 7,5 ⋅1,05 = 7,875 люд.-год.                  (2.23) 
 
t н
то−2 = tто−2К4 = 30 ⋅1,05 = 31,5 люд.-год.               (2.24) 
 
де tн
i - нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд. - год. 
 
t = t н
пр пр К1К2К3К4 = 3,3 ⋅1,2 ⋅1,25 ⋅1,0 ⋅1,05 = 5,198 люд.-год.             (2.25) 
 
де K1, K2, K3 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов 
експлуатації, кліматичні умови і пробіг автомобілів з початку експлуатації.  
Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні ТО-1 з Д-1: 
 
tд−1 = 0,25tто−1 = 0,25 ⋅7,875 =1,97 люд.-год.                    (2.26) 
 
Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 18 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
tд−2 = (0,1...0, 2) tто−2 = 0,15 ⋅31,5 = 4,73 люд.-год.            (2.27) 
 
Трудомісткість сезонного обслуговування (СО): 
 
t δ 20
со = tто−2 = ⋅31,5 = 6,3 люд.-год.                     (2.28) 
100 100
 
де δ – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2,% (50% - частка дуже 
холодного і дуже жаркого районів; 30% - для холодного і жаркого районів, 20% 
- для інших районів). 
Розрахунок річних обсягів робіт за ЩО: 
 
Тщо =∑Nщорtщо = 53765 ⋅0,21=11290,65 люд.-год.             (2.29) 
 
Розрахунок річних обсягів робіт за ТО-1: 
 
Тто1р =∑Nто1ptто1 = 2263 ⋅7,875 =17821,13 люд.-год.                    (2.30) 
 
Розрахунок річних обсягів робіт за Д-1: 
 
Тд−1р =∑Nд−1ptд−1 = 3213 ⋅1,97 = 6329,61 люд.-год.                     (2.30) 
 
Розрахунок річних обсягів робіт за Д-2: 
 
Тд−2 р =∑Nд−2 ptд−2 = 869 ⋅4,73 = 4110,37 люд.-год.                   (2.31) 
 
Розрахунок річних обсягів робіт за ТО-2: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 19 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Тто−2 р =∑N2 ptто−2 = 723,85 ⋅31,5 = 22801,28 люд.-год.                (2.32) 
 
Розрахунок річних обсягів робіт за ПР: 
 
L A
Т p u t 62327,9 ⋅155
пр = пр = ⋅5,198 = 50216,97 люд.-год.            (2.33) 
1000 1000
 
Розрахунок річного обсягу виробничих робіт: 
 
Твр = Тщор +Тто1р +Тто2 р +Тд−1р +Тд−2 р +Тпрр =   
=11290,65+17821,13+ 22801,28+ 6329,61+ 4110,37 + 50216,97 =112570,01 люд.-год.
(2.34) 
 
Розрахунок допоміжних витрат по АТП: 
 
Tдоп = Tсам +Тзаг                                          (2.35) 
 
Тдоп = ВТвр = 0,3 ⋅112570,01= 33771 люд.-год.                      (2.36) 
 
де В - частка допоміжних робіт. 
В=0,30 - для АТП із числом автомобілів до 200; 
В=0,25 - для АТП із числом автомобілів від 200 до 400; 
В=0,20 - для АТП із числом автомобілів понад 400. 
 
Тсам = (0,37...0, 4)Тдоп = 0,4 ⋅33771=13508,4 люд-год.               (2.37) 
 
Тзаг = (0,6...0,63)Тдоп = 0,6 ⋅33771= 20262,6 люд-год.                 (2.38) 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 20 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд-год: 
 
Тсор = 2Аи Ксоtто−1 = 2 ⋅155 ⋅0,2 ⋅31,5 =1953 люд.-год.                   (2.39) 
 
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО =0,2). 
Аu – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів. 
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на 
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон 
обслуговування [1]. 
 
2.2 Розподіл річних обсягів робіт 
 
При розрахунку зон ТО і ПР розраховується режим роботи зони, 
обирається метод обслуговування (на потокових лініях чи окремих постах), 
визначається кількість постів та потокових ліній, уточнюються річні 
трудомісткості робіт ТО. 
Режим роботи зон ТО і ПР  приймається залежно від режиму роботи 
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР - 
частково під час роботи більшості автомобілів на лініях. 
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 
зміни, зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством 
України (40 годин в тиждень) [1]. 
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння 
такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що 
весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для 
ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використання потокового методу 
виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проєктувати для 
проведення ТО універсальні пости. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 21 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Ритм виробництва визначається за формулою: 
 
R 60TзмСзм 60 ⋅8 ⋅1
то1 = = = 80 хв.      (2.40) 
Nто1д 6                              
 
R 60T С
= зм зм 60 ⋅8 ⋅1
то2 = = 240 хв.   (2.41) 
Nто2д 2                               
 
R 60T С 60 ⋅8 ⋅1
що =
зм зм = = 3,265 хв.  (2.42) 
Nщод 147                               
 
де Тзм – тривалість зміни; Сзм – число змін; Nic – добова виробнича програма 
окремо по кожному вигляду ТО. 
Розрахунок чисельності виробничих робітників 
Розрахунок кількості робітників виконують за показниками річного фонду 
часу робочого місця: 
 
Т
Р = ір
т , (2.43) 
Фм                                                  
 
де Тір – річний обсяг робіт за зоною ТО, ПР або дільницею, люд.-год.; Фм – 
річний фонд часу робочого місця, згідно довідникової літератури [4] Фм = 2070 
год. Та за річним фондом робочого часу робітника відповідної зони чи дільниці: 
 
Т
Рш = ір , (2.44) 
Фр                                                  
 
де Фр – річний фонд робочого часу штатного робітника, визначається 
згідно довідникової літератури [4]. Результати розрахунків за формулами 
зведені в таблицю 2.1, що наведена нижче. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 22 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Розрахунок такту зони обслуговування: 
 
τ 60t
то1 =
то1 + (1...3) 60 ⋅7,5
= + 3 = 48 хв.
Рз 10 (2.45) 
                               
 
τ 60t
= то2 (1...3) 60 ⋅30
то2 + = + 3 =153 хв.
Р 12 (2.46) 
з                               
 
60t
τ що
що = + (1...3) 60 ⋅0, 4
= + 3 = 7 хв.
Рз 6 (2.47) 
                                
 
де ti – трудомісткість робіт з обслуговування, що виконуються на даній зоні 
обслуговування [1], люд.-год; Рз – кількість робітників, що працюють 
одночасно; tз = 1...3 хв. – час, що витрачається на пересування автомобіля при 
установці його на пост і з'їзді з посту. 
Кількість постів для ТО-1: 
 
X τ
= то1 48
то1 = = 0,6 ≈1 (2.48) 
Rто1 80                            
 
Розрахунок кількості постів Д-1: 
 
Т
X = д1р 6329,61
д1 = = 0,85 ≈1            (2.56) 
Д роб. рТзмСзмРдηд 365 ⋅8 ⋅1⋅3 ⋅0,85
 
де Тд.р – річний обсяг робіт, люд.-год.;  
Дроб.д = 251 - кількість робочих днів зони діагностування; 
 Тзм – тривалість зміни, год.; 
 С – кількість змін; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 23 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 Рд – кількість робітників на посту, люд.; ηд = 0,85...0,90 – коефіцієнт 
використання робочого часу посту діагностування. Кількість постів з 
виконання робіт Д1 приймаємо - 1.  
Кількість постів для ТО-2 [1]: 
 
X τто2 η 153
то2 = ⋅ 2 = ⋅0,9 = 0,574 ≈1       (2.49) 
Rто2 240                        
 
де η2 = 0,85...0,95 – коефіцієнт використання робочого часу посту, приймаємо 
значення η2 = 0,9.  
Розрахунок кількості постів Д-2: 
 
Т
X д2 р 4110,37
д2 = = = 0,828 ≈1                (2.56) 
Д роб. рТзмСзмРдηд 365 ⋅8 ⋅1⋅2 ⋅0,85
 
де Тд.р – річний обсяг робіт, люд.-год.;  
Дроб.д = 251 - кількість робочих днів зони діагностування; 
 Тзм – тривалість зміни, год.;  
С – кількість змін; 
 Рд – кількість робітників на посту, люд.;  
ηд = 0,85...0,90 – коефіцієнт використання робочого часу посту 
діагностування. 
Кількість постів з виконання робіт Д2 приймаємо – 1.  
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 24 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Таблиця 2.1 - Розрахунок чисельності виробничих робітників 
Прийнята 
кількість Кількість 
технологічно Річний штатних 
необхідних фонд часу робітників
№ 
Назва зон і дільниць робітників, Рт штатного , Рш 
п/п робітника, 
по 
Фр, год 
Σ змінах 
1 2 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Зони ТО і ПР 
1 Пости ЩО 11290,65 5,45 6 6 - 1860 6,07 6 
2 Зона ТО-1 17821,13 8,6 9 9 - 1840 9,58 10 
3 Зона ТО-2 22801,28 11,01 11 11 - 1840 12,25 12 
4 Зона Д-1 6329,61 3,05 3 3 - 1840 3,4 4 
5 Зона Д-2 4110,37 1,98 2 2 - 1840 2,23 2 
6 Зона ПР (пости) 18078,1 8,73 9 9 - 1840 9,82 10 
7 Всього 80491,53 39,88 40 40  1840 43,74 44 
Виробничі дільниці 
8 Агрегатна 8536,89 4,12 4 4 - 1840 4,63 5 
Слюсарно- 2 2 - 1840 
9 
механічна 4017,36 1,94 2,18 2 
По системі 
10 1506,5 0,72 1 1 - 1820 
живленння 0,82 1 
Аккумуляторна і 3 3 - 1840 
11 
елктротехнічна 5021,7 2,43 2,79 3 
12 Шиномонтажна 1506,5 0,72 1 1 - 1820 0,82 1 
Зварювальна, 1840 
13 ковально-ресорна, 7532,55 3,64 4 4 - 4,09 4 
мідницька 
14 Малярна 4017,35 1,94 2 2 - 1840 2,18 2 
21 Разом 50216,97 24,25 24 24 -  27,29  28 
22 Усього 112570,01  55 55 -   62 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 25 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Річний обсяг робіт в зоні або 
на дільниці, люд.-год. 
Розрахована кількість 
технологічно необхідних 
робітників 
Розрах 
Прийн 
 
 
Розрахунок кількості постів ПР: 
 
Т ϕ
X прр 18078,1⋅1,5
пр = = =1,21≈ 2                 (2.57) 
Д роб. рТзмСзмРдηд 365 ⋅8 ⋅1⋅9 ⋅0,85
 
де ТПРп - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год.; Дроб.р – кількість днів 
роботи зони ПР в рік; Тзм – тривалість зміни, год.; С – кількість змін; РПР – 
кількість робітників на посту, люд.; ηпр = 0,85...0,90 – коефіцієнт використання 
робочого часу посту; φ = 1,2...1,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність 
надходження автомобілів у зону ПР.  
Розрахунок площ зон ТО та ПР здійснюємо за наступною формулою: 
 
Fзі = f a XKn ,                                              (2.58) 
 
де fa – площа, яку займає автомобіль у плані; X – кількість постів; Кп = 4...5 
– при двосторонньому розміщенні постів і потоковому методі обслуговування; 
Кп = 6...7 – при однобічному розташуванні постів [2]. 
 
F 2
зто1 = fa XKn = 20 ⋅1⋅7 =140 м ,                                (2.59) 
 
Fзд1 = fa XKn = 20 ⋅1⋅7 =140 м2,                                 (2.60) 
 
F = f 2
зто2 a XKn = 20 ⋅1⋅7 =140 м ,                                (2.61) 
 
Fзд2 = f 2
a XKn = 20 ⋅1⋅7 =140 м ,                                 (2.62) 
 
F 2
зпр = fa XKn = 20 ⋅2 ⋅7 = 280 м .                                 (2.62) 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 26 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
2.3 Розрахунок зони ЩО 
 
 
Розрахунок зони ЩО. Визначаємо такт лінії ЩО: 
 
τ = 60 = 60
що = 2      (2.44) 
Nу 30
 
де Ny – продуктивність миючої установки, авт/год., (для вантажних 
автомобілів – 15...30 авт/год.;) 
  
 
2.4 Кількість місць зберігання 
 
                                              Азб=Аu,= 155 автомобілів     (2.47) 
 
 де Аu – облікова кількість автомобілів на АТП. 
 Розрахунок площі автомобіля  
 
����за = �������� ∙ ���� ∙ �������� = 20 ∙ 5 ∙ 5 = 500 м2                       (2.48) 
 
2.5 Розрахунок площ виробничих дільниць 
 
����агр = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) = 22 + 14 ∙ 3 = 64 м2 
 
���� 2
слюсарно−мех. = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) = 18 + 12 ∙ 1 = 30 м  
 
����сист.жив. = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) = 14 + 8 ∙ 1 = 14 м2 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 27 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
����аком−електро.тех = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) = 21 + 15 ∙ 3 = 51 м2 
 
���� 2
Зварювал.,ков−рес.міден. = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) = 21 + 5 ∙ 3 = 36 м  
 
���� 2
шиномонтажна,вулканізаційна = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) = 18 + 15 ∙ 0 = 18 м  
 
���� 2
малярна = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) = 24 + 18 ∙ 1 = 42 м                 (2.49) 
 
 де fP1- питома площа на першого працівника, м2; 
 fP2  - питома площа на наступних робітників, м2; 
 РТ - число робітників у найбільшій зміні. 
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг: 
 
�������� ∙ �������� ∙ ����пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 2,8
����ск.зап = 106 ∙ ����рсКрКріз = 2
1000000 ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 26 м  
 
����
���� ���� ∙ �������� ∙ ����пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 4,4 2
ск.агр = 106 ∙ ����рсКрКріз = 1000000 ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 41 м  
 
�������� ∙ �������� ∙ ����пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 2,4
����ск.матер = 106 ∙ ����рсКрК 2
різ = 1000000 ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 22м  
 
�������� ∙ �������� ∙ ����пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 2,8
����ск.маст = 106 ∙ ����рсКрКріз = 1000000 ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 26 м2 
 
�������� ∙ �������� ∙ �������� = пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 0,8
ск.л.фар 106 ∙ ����рсКрКріз = 1000000 ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 8м2 
 
�������� ∙ �������� ∙ ����пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 1,9
���� 2
ск.шин = 106 ∙ ����рсКрКріз = 1000000 ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 18 м  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 28 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
�������� ∙ �������� ∙ ����пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 0,2
����ск.хім = 106 ∙ ����рсКрКріз = 1000000 ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 2 м2 
 
�������� ∙ �������� ∙ ����пит 62327,9 ∙ 155 ∙ 0,2
����ск.інст = 106 ∙ ����рсКрКріз = 1000000 ∙ 0,8 ∙ 1,2 ∙ 1,0 = 2 м2 
 
���� 2
ск.проміжний = 0,2�����ск.агр + ����ск.зап� = 0,2(26 + 41) = 15 м              (2.50) 
 
де fпит - питома площа складу на 1 млн.км. пробігу, м2 ; 
Крс - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу; 
Кр - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів; 
Кріз - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу. 
Приймаємо склади: 
Агрегатиний, Інструментний, Запасних частин - 69 м2; 
Лакофпрбові, Хімікати – 10 м2; 
Матеріалів, мастильних матеріалів – 48 м2; 
Шини - 18 м2; 
Проміжних частин - 15 м2. 
Розрахунок площі зони зберігання: 
 
����зб = �������� ∙ Азб ∙ �������� = 20 ∙ 155 ∙ 3 = 9300 м2              (2.51) 
 
де fa  - площа, яку займає автомобіль у плані, м2; 
Азб - кількість місць зберігання; 
Кп = 2,5...3,0 - коефіцієнт щільності розміщення автомобілемісць зберігання. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ  29 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
2.6 Розрахунок площ допоміжних приміщень 
 
 
  
 
Рисунок 2.1 – Залежність питомої площі S допоміжних приміщень від 
кількості працюючих Р 
 
Площа допоміжних приміщень визначається із залежності на 
рисунку 2.1. 
 
����доп = ���� ∙ ∑Рт = 14 ∙ 55 = 770 м2                         (2.52) 
 
 
2.7 Розраховуємо загальну площу головного виробничого корпусу 
 
 
����вир = 1,15 ∙ �����1 + ����2 + ����ТР + �������� + ������������ + ����всп� = 
              =1,15∙(770+255+140+840)=1,15∙ 2005=2305,75 м2       (2.53) 
 
де 
F1, F2, FТР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок, м2; 
Fск – загальна площа складів, м2 [3]; 
F 2
всп – загальна площа допоміжних приміщень, м ; 
Fо – площа зон очікування, м2. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 30 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Приймаємо площу виробничого корпусу F 2
вир = 2304м . 
Розрахунок сітки колон: 
 
���� = ����вир = 2304 = 8                            (2.54) 
12×24 288
 
де ����вир- загальна площа виробничого корпуса м2;   
12х24 – розмір сітки колони. 
 
2.8 Методика планування виробничого корпусу 
 
Основу будівлі виробничого корпусу складають вертикальні колони 12 на 
24 м., на кожну пару яких укладені балки перекриття, що служать опорою для 
плит. Довжина балки відповідає відстані між колонами, а довжина плит − кроку 
між ними [3]. 
Для перекриття застосовано залізобетонні балки. 
Стіни виробничого корпусу − капітальні (несучі) і у вигляді перегородок. 
Товщина несучих стін складає 380мм.  
В стінах виробничого корпусу розташовані двері і вікна. Двері 
використано одностулкові, їх ширина складає 1000 мм. Ширина проємів для 
вікон 2000 мм. 
Для побудови генерального плану АТП я вибрав відведену земельну 
ділянку під забудову. Ця місцевість має відносно рівний рельєф і хороші 
гідрогеологічні умови. 
На генеральному плані зазначені кільцеві маршрути, по території яких 
рухається автомобільний рухомий склад АТП, вони забезпечують вільне 
пересування автомобілів по автопідприємству і дають можливість уникати 
автомобільної аварії. Також на генеральному плані зазначені споруди, які 
знаходяться на даному АТП, такі як:  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 31 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
- адміністративний корпус; 
- власна відкрита автостоянка для персоналу даного АТП, яка 
знаходиться не на території автопідприємства;  
-  виробничий корпус, де виконується необхідний ремонт автомобіля; 
-  контрольно-пропускний пункт, який забезпечує проїзд на територію 
тільки автомобілям даного АТП,  
- очисні споруди, призначені для очищення стічних вод, що містять 
нафтопродукти, фарбу, кислоти, які потім надходять у зовнішню каналізаційну 
мережу; 
- відкриту автостоянку для зберігання рухомого складу АТП. 
Необхідна площа ділянки визначається за формулою: 
 
F 10−2 ⋅ (FЗПС + FЗВС + F
= ОП )
уч , га
                            kз       
 
д   е   F          уч – н  е  о  б  х  ідна площа ділянки, га; 
Fзпс  - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2; 
Fзвс  - площа забудови допоміжними будівлями, м2; 
F 2
оп  - площа відкритих зонк для зберігання рухомого складу, м ; 
kз  - щільність забудови території, %. 
 
F 10−2 ⋅ (2489,75+ 770+ 9300)
уч = = 3,6га
                  35                   (2.55) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ  32 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
3 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 
 
3.1 Призначення та опис конструкції обладнання 
 
Пристосування для випресовування шворнів поворотних цапф 
автомобілів (рис. 3.1) містить дві стійки 1, на яких розміщені нижня плита 2 з 
опорою 3 і наскрізним отвором для проходу випресованого шворня, верхня 
плита 4 з силовим циліндром 5 і опорною втулкою 6, всередині якої 
розміщений шток 7 з ковзаючою опорою 8, утримуваної в середині штока 
пружинами 9 і фіксується у верхньому положенні пазами 10. Між опорною 
втулкою 6 і нижньою плитою 2 встановлена рухома на стійках 1 середня плита 
11 з базують уловлювачем 12, вісь 13 отвори якої і вісь штока 7 лежать в одній 
площині, складають між собою фіксований кут а, відповідний куту між віссю 
t півосі 14 цапфи 15 і віссю 16 шворня, площина 17 уловлювача 12 контактує 
з опорним обробленим торцем 18 фланця 19 поворотної цапфи 15 і 
розташована на фіксованій відстані L від точки перетину цих осей. 
Уловлювачі 12 містять штирі 20, що контактують з отворами 21 фланця 19 
поворотної цапфи, що утримують цапфу від повороту її відносно осі цапфи. 
Пристрій працює наступним чином. Для випресовування шворня поворотна 
цапфа 15 в зборі з шворнем і балкою 22. На передній осі встановлюється 
обробленою поверхнею 23 вилки в паз 24 опори 3, а піввісь 14 цапфи 15 
спрямована в бік отвору вловлювача 12, який гвинтом 25 виставлений по 
висоті для попередньої орієнтації півосі цапфи. При подальшому русі вузла у 
пристрої один щодо одного вздовж паза 24 у напрямку уловлювача 12, піввісь 
14 входить в отвір уловлювача 12, виконуючи переміщення середньої плити 
11 по стійках 1 за рахунок ковзаючого контакту внутрішньої поверхні отвору 
уовлювача 12 із зовнішньою поверхнею півосі 14, при цьому фланець 19 
поворотної цапфи 15 отворами 21 встановлюється на штирі 20 уловлювача 12; 
оброблений торець 18 фланця 19 приходить в контакт з торцем 17 уловлювача 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 33 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
12, утворюючи спів падання осі оправки 7 з вісью 16 шворня. Ходом 
випрессовочного  штока 7 вниз здійснюється випресовування шворня. 
Повертають оправку у вихідне положення, при цьому змінна опора 8 за 
допомогою пружин 9 повертається у вихідне положення обмежене пазами 10, 
роз’єднуючи балку 22 передній осі і поворотну цапфу 15. Виймають цапфу з 
уловлювача 12, який встановлюється в початкове положення на гвинт 25. Цикл 
випресовування повторюється.  
 
 
 
Рисунок 3.1 – Пристосування для випресовування шворнів поворотних 
цапф 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 34 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
Рисунок 3.2 – Пристосування для випресовування шворнів поворотних 
цапф 
 
1 – стійка; 2 – нижня плита; 3 – опора; 4 – верхня плита; 5 – силовий 
циліндр; 6 – опорна втулка; 7 – шток; 8 – ковзаюча опора; 9 – пружина; 10 – 
пази; 11 – середня плита; 12 – уловлювач; 13 – вісь; 14 – на піввісь; 15 – 
поворотна цапфа; 16 – вісь шворня; 17 – базуючи площина; 18 – торець; 19 – 
фланець; 20 – штирі; 21 – отвори; 22 – балка; 23 – вилка; 24 – паз опори; 25 – 
регулювальний гвинт. 
 
3.2 Розрахунок силового механізму і пневмоприводу 
 
Для визначення зусилля на штоку пневмоциліндра складемо 
розрахункову схему (рис. 3.2)  
Вихідні дані:  
Тиск повітря р = 0,63 МПа;  
Необхідну зусилля Q = 9 кН;  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 35 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Хід штока L = 210 мм.  
 
Рисунок 3.3 - Розрахункова схема 
 
1 – циліндр; 2 – шток; 3 – опора; 
Шток пневмоциліндра безпосередньо впливає на оправлення, отже, 
зусилля Q є розрахунковим для визначення діаметру пневмоцилиндра.  
 
3.3 Визначення діаметра пневмоциліндра  
 
Діаметр циліндра визначаємо згідно [4] за формулою, мм: 
 
D ≈ 1,13 Q
⋅ 2                                                 (3.1) 
p ⋅η
 
де Q2 - зусилля на штоку пневмоциліндра, Н;  
p - тиск повітря в пневматичній системі, МПа;  
η - механічний ККД пневмоцилиндра, η = 0,85 ... 0,95.  
Приймаємо p = 0,63 МПа, η = 0,9. Тоді 
D =1,13 9000
⋅ =142,5  мм. 
0,63 ⋅0,9
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ  36 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
За [4] приймаємо пневмоциліндр з розмірами D = 144 мм, d = 30 мм.  
 
3.4 Визначення параметрів пневмоциліндра 
 
При розрахунку пневмоцилиндра на міцність визначають товщину стінок 
циліндра, кількість і діаметр шпильок для кріплення кришки, а також діаметр 
різьби на штоку. Величини даних параметрів виходять незначними, і 
конструкція володіє недостатньою жорсткістю. Тому рекомендовані значення 
величин, отриманих при розрахунку, приймаємо по [4], табл. 135.  
Перевіряємо зусилля в надштоковій порожнині. Зусилля Q2, Н, 
визначаємо за формулою: 
 
Q π ⋅ (D2 − d 2 ) ⋅ p ⋅η 3,14 ⋅ (1442 −302 ) ⋅0,63 ⋅0,9
2 = = = 26706  Н.                (3.2) 
4 4
 
Отримане значення Q2 = 26706 Н більше необхідного Q2 = 24000 Н. Пнев-
моціліндр з розмірами D = 144 мм, d = 30 мм підходить.  
Визначаємо площу поршня   за формулою: 
 
F = 0,01⋅0,785 ⋅D2 = 0,01⋅0,785 ⋅1442 =162 см2                              
1 (3.3) 
 
Визначаємо площу штокової порожнини за формулою: 
 
F2 = 0,01⋅0,785 ⋅ (D2 − d 2 ) = 0,01⋅0,785 ⋅ (1442 −302 ) =156  см2            (3.4) 
 
Визначаємо штовхаюче зусилля пневмоциліндра за формулою: 
 
Q1 =100 ⋅F1 ⋅ p ⋅η =100 ⋅162 ⋅0,63 ⋅0,9 = 9185 Н.                      (3.5) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 37 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
Для забезпечення безударної і плавної роботи пневмоциліндра слід 
призначати робочу швидкість переміщення поршня в межах υ = 0,1 ... 1 м / с. 
Приймаємо швидкість руху поршня υ = 0,2 м / с. Тоді час руху поршня t 
визначаємо за формулою: 
 
t L
= , с                               (3.6) 
1000 ⋅υ
 
де L -  хід поршня, мм. 
 
t 210
= =1,05  c                (3.7) 
1000 ⋅0,2
 
Визначаємо витрату повітря за робочий хід поршня пневмоциліндра за 
формулою: 
 
V = 6 ⋅F2 ⋅υ = 6 ⋅162 ⋅0,2 =194,4  л/хв      (3.8) 
 
Визначаємо внутрішній діаметр трубопроводу dT за формулою: 
 
dT = 4,6 V
⋅ , мм       (3.9) 
ω
 
де ω - швидкість руху повітря в трубопроводі , м / с. 
При проєктному розрахунку ω ≈ 20 м / с. тоді : 
 
d 4,6 194,4
T = ⋅ =14,5  мм 
20
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 38 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Приймаємо dT = 15 мм. 
Для підведення стисненого повітря застосовуємо мідні й латунні труби 
ГОСТ 617-72 . В якості ущільнень поршня і штока пневмоциліндра вибираємо 
по [ 4 ] табл.151 манжети гумові ущільнювальні для пневматичних пристроїв 
ГОСТ 6678-72 застосовуються при тиску р = 0,005 ... 1 МПа і швидкості 
зворотно - поступального руху поршня до 1 м / с. 
За [4] табл.26 вибираємо товщину стінки пневмоциліндра. Для 
пневмоцилиндра зі сталі товщина стінки δ = 9 мм. 
За [4] табл.26 для пневмоцилиндра з розмірами D = 144 мм , d = 30 мм 
приймаємо: 
– різьба на штоку М28х3 ; 
– різьба на шпильках для кріплення кришок М12 ; 
– число шпильок z = 4 ; 
– різьба на штуцерах для підведення повітря М12х1,5 . 
 
3.5 Пневмоаппаратура 
 
Для надійної роботи пневмоприводу необхідно забезпечити відділення 
вологи, можливість внесення мастильного матеріалу, захист від перевищення 
або падіння тиску стисненого повітря. 
 
 
 
Рисунок 3.4 - Типова схема включення пневмоциліндра . 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 39 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Пневмоциліндр (рис. 3.4) працює таким чином. Стиснене повітря з мережі 
через вентиль 1 надходить у фільтр- воловідділювач 2 . Редукційний клапан 3 
призначений для пониження тиску стисненого повітря, що надходить з 
пневмомережі, до заданого. За допомогою манометра 4 здійснюється контроль 
тиску стисненого повітря, що подається в пневмоциліндр. Маслорозпилювач 5 
забезпечує подачу мастильної рідини в потік стисненого повітря. Реле 6 
призначено для контролю тиску ( 0,1 ... 0.63 МПа) стисненого повітря і подачі 
сигналу при досягненні заданого тиску, а також для відключення 
електродвигунів верстата при аварійному падінні тиску. Для захисту від 
аварійного падіння тиску в пневмомережі передбачений зворотний клапан 7 . 
Для управління подачею стислого повітря в пневмоциліндр 10 
застосовується пневморозподільник 9. Відпрацьоване стиснене повітря 
повинно викидатися в атмосферу через глушник 8. 
Вибираємо редукційний пневмоклапан В57 - 16 (рис. 3.4), 
вологовідділювач В41 -16 (рис. 3.6 ) і масло розпилювач  В44 - 26 (рис. 3.6) 
виходячи з витрати повітря за робочий хід [4]. 
 
 
 
Рисунок 3.5 – Редукційний пневмоклапан 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 40 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
Рисунок 3.6 – Вологовідділювач 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.7 – Маслорозпилювач. 
 
3.6 Перевірка різьбових з'єднань 
 
Кількість шпильок для кріплення кришок пневмоциліндра приймаємо 
однакову z = 4. Матеріал виготовлення штока і шпильок приймаємо сталь 45, 
вид термообробки - поліпшення.  
 
F    
F'     
Рисунок 3.8 - Схема навантаження шпильки. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 41 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Таблиця 3.1. Механічні властивості Стали 45 після поліпшення 
Параметр Значення до Значення після 
поліпшення поліпшення 
Твердість НВ 155…210 НВ 192…285 
Часовий опір, МПа 650 798 
Границя текучості, МПа 360 441 
Допустимі при 210 235 
напруги при розтягуванні 
статичному при згині 220 284 
навантаженні, при крученні 115 181 
МПа при зрізі 121 142 
при зминанні 298 353 
 
Розрахунок різьби шпильок проводимо за еквівалентним напруженням на 
місцеве розтягування і кручення . 
Еквівалентна напруга [4]: 
 
F
σ р
экв = 1,3 ≤[σ], МПа  ,                                         (3.10)  
А
 
де 
а ) Fр - розрахункова сила затягування , Н; 
 
Fр = [ Кз (1-х)+х]Fв. 
 
Тут Fв - сила , сприйнята різьбою , Fв = Q / 4 ; 
Кз - коефіцієнт затяжки , Кз = 3 ; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 42 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
х - коефіцієнт основного навантаження, х = 0,2 ... 0,3 - при з'єднанні 
деталей без прокладок. 
б) А - площа небезпечного перетину , мм2 : 
 
π ⋅ d 2
А = р  , мм2                                                      (3.11) 
4
 
де dр = d1 - 0,94 р - розрахунковий діаметр різьби; 
d1 - зовнішній діаметр  різьби; 
р - крок різьби . 
в) [σ]- допустиме напруження при неконтрольованої затягуванні, МПа. 
     Приймаємо х = 0,3,  [σ] = 120 МПа. 
Тоді відповідно до [4]: 
 
Fр = [ Кз (1-х)+х]Fв = [ 3(1-0,3)+0,3]27817,7/4 = 16691 Н. 
dр = d1 - 0,94р  = 20 – 0,94 ⋅1,5 = 18,59 мм. 
π ⋅ d 2
А =  р  = (3,14 ⋅18,592)/4 = 271,3 мм2. 
4
F
σэкв = 1,3 р  = 1,3 ⋅16691/271,3 = 79,9 МПа≤120 МПа. 
А
 
Розрахуємо різьбу на штоку на міцність [4]: 
 
σ 1,3 ⋅4 ⋅Р
р = π ⋅d 2 ,  Р=Q1                                               (3.12) 
1
 
σ 1,3 ⋅4 ⋅27817,7
р = 2 = 26,2 ≤ [σ ] = 353 МПА
π ⋅42  
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 43 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Розрахуємо різьбу на штоку на зріз [4]: 
 
τ 4 ⋅Р
срез = 2 ≤ [σ ] =142 МПА
π ⋅d1 ⋅ i                            (3.13) 
 
τ 4 ⋅27817,7
срез = 2 =10,1≤ [σ ] =142 МПА
π ⋅42 ⋅2  
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 44 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 
  
4.1 Організаційно-правові основи охорони праці 
 
Основною структурою, що виконує організацію охорони праці на АТП, є 
відділ охорони праці. Відповідно до типового положення, відділ охорони праці 
є самостійним структурним підрозділом і підкоряється безпосередньо 
керівникові підприємства й головному інженерові. На відділ покладає 
відповідальність за підготовку й організацію роботи на АТП по створенню 
здорових і безпечних умов праці працюючих, по попередженню нещасних 
випадків на виробництві й професійних захворюваннях. Крім відділу по 
охороні праці за створення здорових і безпечних умов праці несуть 
відповідальність керівники всіх структурних підрозділів [5]. 
Найважливішим елементом навчання робітників безпечним прийомам і 
методам праці є система інструктажів. За характером й часом проведення 
інструктажі бувають: 
1) Вступний інструктаж 
Проводиться для всіх працівників, що надходять на роботу на 
підприємство. 
Проводить інженер по охороні праці в кабінеті по охороні праці у вигляді 
лекції або бесіди. Висвітлюються питання: специфіка робіт на підприємстві, 
режим роботи, розташування виробничих ділянок, порядок руху по території, 
норми видачі спецодягу, спецхарчування, електробезпечність, пожежна 
безпека, прийоми надання першої медичної допомоги. 
Про проведення інструктажу роблять запис у журналі реєстрації вступного 
інструктажу (контрольному аркуші) з обов'язковими підписами особи, що 
інструктує і особи, яку інструктують. 
2) Первинний інструктаж на робочому місці 
Проводить безпосередній керівник робіт, до якого надходить працівник. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 45 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Висвітлюються питання: безпечні прийоми праці на встаткуванні на 
даному місці, правила користування спецодягом, інструментом, проходами, 
сигналізацією. 
Після проведення первинного інструктажу заповнюється друга частина 
контрольного листа й журнал. Контрольний лист здається у відділ кадрів (в 
особисту справу працівника). 
3) Повторний інструктаж 
Проводиться один раз в 6 місяців, для працівників, що працюють на 
ділянках з підвищеною небезпекою – раз в 3 місяці. 
Висвітлюються питання вступного інструктажу й інструктажу на 
робочому місці. 
Його проводять із метою закріплення знань безпечних прийомів і методів 
праці. 
4) Додатковий інструктаж 
Проводять в обсязі первинного інструктажу на робочому місці при зміні 
правил по охороні праці, технологічного процесу, при уведенні в експлуатацію 
нового обладнання, при нещасних випадках, при зміні місця роботи. 
5) Цільовий інструктаж 
Проводиться для працівників перед виконанням робіт з підвищеною 
небезпекою, допуск до яких оформляється нарядом-допуском. 
Цей інструктаж фіксують у наряді-допуску на провадження робіт і в 
журналі реєстрації інструктажу на робочому місці. 
На підприємстві постійно здійснюється адміністративно-суспільний 
контроль за станом охорони праці. Контроль проводиться в п'ять етапів 
(ступенів) [5]: 
1) Перший ступінь 
Щодня перед роботою майстер, старший майстер, механік або бригадир 
разом із суспільним інспектором по охороні праці обходять всі робочі місця. 
Перевіряють підвідомчі ділянки. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 46 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Помічені недоліки усуваються. 
2) Другий ступінь 
Щотижня начальником цеху, начальником гаража, колони або загону, 
головним механіком разом із представником профкому. Перевіряють стан 
охорони праці в цеху, гаражі, майстернях. 
Виявлені недоліки усуваються. 
3) Третій ступінь 
Щомісяця комісія в складі керівника або головного інженера підприємства, 
голови профспілкового комітету, інженера по охороні праці, головного 
механіка, перевіряє підприємство. Помічені недоліки усуваються або 
записуються в журнал, де вказують недоліки, відповідального за виконання й 
строк виконання. 
4) Четвертий ступінь 
Виконується два рази в рік керівництвом генерального директора 
об'єднання, голови профспілкового комітету комісією, до складу якої входять 
всі члени комісії при третьому щаблі контролю. 
Перевіряється все підприємство. 
5) П'ятий ступінь 
Проводиться щорічно в порядку внутрішньовідомчого контролю при 
проведенні ревізій або інших перевірок комісією з міністерства, 
представниками пожежного нагляду, технічним інспектором профспілок, 
представником Держтехнадзору. 
 
4.2 Виробнича санітарія і гігієна праці 
 
4.2.1 Освітлення в проєктованому підрозділі 
 
Штучне освітлення розраховується для кожної виробничої дільниці 
окремо, оскільки точність виконуваних робіт по дільницях різна.  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 47 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Довжина виробничої дільниці А=8 м, ширина В=8 м, висота приміщення 
H= 5 м. 
Відношення відстані між світильниками Z і висотою їхньої підвіски h (Z:h 
= 1,8). Визначити кількість світильників типу «У» - універсал, необхідних для 
даного приміщення. 
1.Розраховуємо приблизну кількість рядів світильників загального 
освітлення у приміщенні за формулою [5]: 
 
 
���� = ����∙���� = 8∙8 = 1,96 ≈ 2
����2 5.852                                          (4.1) 
 
де A і B – довжина і ширина приміщення, м; Hр – висота підвісу 
світильників над рівнем робочої поверхні, м: 
 
H p = H − hp − hc = 5,2− 0,8− 0,5 = 3,9 м.,                              (4.2) 
 
де hp = 0,8 м. – висота робочої поверхні над підлогою; hc = 0,5 м. – відстань 
світлового центру світильника від стелі, або: 
 
H L
p = ⇒ L =1,5H p =1,5 ⋅3,9 = 5,85 м.,
1,5                             (4.3) 
 
де L – відстань між рядами світильників; оптимальна відстань між 
світильником при багаторядному розташуванні. 
2. Визначаємо світловий потік однієї лампи світильника Ф за формулою 
[6]: 
 
 
Ф = Ен����Кз = 300∙50∙1.1∙1.5 = 16282.4 лм                     (4.4) 
������������ 2∙2∙0.38
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 48 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
де EН – нормована освітленість, визначається для відповідного розряду 
зорової роботи; S – площа приміщення, що освітлюється, м2; К3 – коефіцієнт 
запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та 
старіння ламп, визначається за довідником [12]; Z – коефіцієнт нерівномірності 
освітлення (Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ; Z = 1,1 для 
люмінесцентних ламп); N – кількість світильників (розрахована попередньо за 
формулою 5.1); n – кількість ламп в світильнику (для світильників з 
газорозрядними лампами, прийняти тип світильника ЛПО-01 із кількістю 
ламп n = 2); для світильників з лампами розжарювання прийняти тип 
світильника УПМ-15 відповідно із n = 1); η – коефіцієнт використання 
світлового потоку, визначається за світлотехнічною в залежності від індексу 
приміщення, коефіцієнтів відбиття стелі, стін для світильників з 
люмінесцентними лампами; значення η визначають в залежності від індексу 
приміщення i: 
 
 A⋅B
i = = 8⋅8 = 0,8                       (4.5) 
h⋅(A+B) 4,8⋅(8+8)
 
3. Визначивши світловий потік лампи Ф, вибираємо найближчу 
стандартну лампу, причому її світловий потік не повинен відрізнятись від 
розрахункового більше ніж на (-10) – (+20) %. Обираємо люмінісцентну лампу 
типу ЛБ, світловий потік 5220 лм, потужність лампи 80 Вт., довжина лампи 1,5 
м. 
Розраховуємо необхідну кількість світильників N у приміщенні за 
формулою: 
 
Eн ⋅Sпідл ⋅ z ⋅Kз ⋅100
N = = 300 ⋅64 ⋅1,1⋅1,5⋅100 = 4             (4.6) 
n ⋅Fл ⋅η 2 ⋅5220 ⋅38
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 49 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
4. Розраховуємо очікувану освітленість у приміщенні ЕР за необхідної 
кількості світильників N і відомих всіх інших значеннях за формулою [6]: 
 
  Е = Ф��������Кз = 5220∙50∙1.1∙1.5
н = 94440 лм                           (4.7) 
������������ 6∙2∙0.38
 
4.3 Техніка безпеки 
 
При виконанні робіт в зоні поточного ремонту можливі наступні 
небезпечні і шкідливі виробничі чинники:  
- термічні чинники (опіки при контакті з гарячою поверхнею),  
- падіння вузлів, агрегатів, інструменту і деталей, 
 - елементи випробовуваних агрегатів і елементів приводу устаткування, 
що обертаються 
- осколки металу при його обробці, 
 - знижена температура повітря в холодний період року,  
- недостатня освітленість.  
Для зменшення вірогідності і ліквідації вище перерахованих чинників 
необхідно виконувати наступні вимоги: 
 - робітники виробляючий ремонт і обслуговування агрегатів, вузлів і 
деталей повинні забезпечуватися справним інструментом і пристосуваннями 
- зняті з автомобіля агрегати, узи слід встановлювати на спеціальні стійкі 
підставки,  
- випресовування втулок, підшипників і інших деталей повинна 
виробляється на спеціальному устаткуванні, 
 - при роботі з гайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до  
розмірів гайок (не допускається затягування гайки ривком), 
 - частини стендів і агрегатів, що обертаються, при випробуванні повинні 
мати захисні кожухи. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 50 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Під час роботи устаткування не можна знімати, ставити або відкривати 
обгороджування. На верстатах не можна сидіти, спиратися ліктем на них, 
передавати  через них, а також класти на них інструменти і вироби. Не 
дозволяється користуватися ручною подачею рідини, що охолоджує, на 
металоріжучих верстатах 7]. 
Під ногами робітника, мають бути міцні дерев'яні грати. Приступаючи до 
роботи на верстаті, робітник повинен ретельно одягнутися: застебнути куртку 
або халат на всі гудзики, перевірити застібки на манжетах рукавів, прибрати 
кінці зав'язок, заховати волосся під головний убір. Це особливо поважно при 
роботі на стендах з відкритими частинами, що обертаються. 
Не слід працювати на верстатах в рукавицях щоб уникнути захвату їх 
частинами, що обертаються. У рукавицях дозволяється лише ставити або 
знімати важкі агрегати, після чого рукавиці необхідно знімати. Для 
забезпечення безпеки робіт, що проводяться, на ділянці застосовуються 
наступні засоби колективного захисту працівників: 
- заземлення пристрою,  
- використання засобів для звукоізоляції, 
 - вживання віброізоляції (спеціальні опори, пружні прокладки).  
Згідно ГОСТ 12.4.709-82 ССБТ слюсареві агрегатної ділянки видаються: 
черевики шкіряні, костюм віскозно-лавсановий, рукавиці комбіновані, фартух 
гумовий, бере. 
Безпека праці – стан умов праці, при якій виключена дія на працюючих 
небезпечних і шкідливих виробничих чинників. У аналізованій ділянці цьому 
не приділяється первинне значення, зважаючи на специфічність технологічного 
устаткування. Далеко не все технологічне устаткування має захисні кожухи. На 
деяких видах устаткування відсутні блокуючі пристрої. 
Допустимі норми в робочій зоні виробничих приміщень в холодні і 
перехідні періоди року: температура 18-200С; відносна вологість не більше 
75%; швидкість руху повітря не більше 0,2 м/с. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 51 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Передбачають ізоляцію приміщень, в яких за умовами виробництва 
виділяється пил, пари і гази. В дверних отворів приміщень не повинно бути 
порогів, а в дверях мають бути вікна. У оглядових канавах і на естакадах 
встановлюють ті, що направляють для коліс машин, а також передбачають з 
двох сторін сходи. У нішах оглядових канав має бути низьковольтне освітлення 
з напругою не вище 30 В. Естакади обладнують поручнями заввишки не менше 
1 м-коду з бортовою обшивкою заввишки не менше 0,15м. 
Ширина проходів між стелажами, полицями і шафами в складських 
приміщеннях має бути не менше 1 м, що забезпечує вільне переміщення 
персоналу [8]. 
Вантажопідйомні машини і вантажозахватні пристосування повинні 
відповідати вимоги правилам пристрою і безпеки експлуатації 
вантажопідйомних кранів. У холодну пору року в приміщенні застосовується 
центральне водяне опалювання. При виконанні роботи мікрокліматичні умови 
повинні відповідати оптимальним параметрам 
Причинами ураження електричним струмом є: доторкання до відкритих 
частин проводки з пошкодженою ізоляцією, відсутність надійного заземлення 
обладнання, випадкове вмикання електрообладнання при ремонті установки 
або при її технічному обслуговуванні. 
У приміщенні передбачені: пожежний водопровід, вогнегасники марок 
ОП-5 і ОУ-2, щит з протипожежним інвентарем і ящик з піском.  Персонал 
зобов'язаний бути виучений роботі з вогнегасниками і протипожежним 
інвентарем і має бути призначений відповідальний по пожежній безпеці в 
приміщенні, в обов'язки якого входить контроль за дотриманням правил 
пожежної безпеки, а також складений план евакуації людей на випадок пожежі. 
Для запобігання тепловим опікам використовують індивідуальні засоби 
захисту (рукавиці, спецодяг, захисні окуляри) ГОСТ 12.4010-75. Рухомі 
частини установок і верстатів закрити захисними кожухами (ГОСТ 12.4.003-74) 
для запобігання попаданню рук оператора під рухомі деталі. Для захисту очей 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 52 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
необхідно використовувати захисні окуляри, скляні або пластмасові стекла 
(ГОСТ 12.4.004-74). 
Рівень шуму у виробничому приміщенні нормується СН 245-71 і ГОСТ 
12.1.003-76 . Гранично допустимий рівень шуму – 85 дБ.  Двері воріт мають 
бути такими, що не згорають або важко згорають з межею вогнестійкості не 
менше 1 ч. Усередині приміщення розміщують пожежні крани на відстані 40 м-
кодів один від одного, а пожежні щити з розрахунку один щит на 300...350 м-
код виробничої площі. Засоби пожежогасінні розміщують в доступних місцях 
[8]. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 53 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
В результаті виконання даної кваліфікаційної роботи бакалавра зі 
спеціальності 274 – Автомобільний транспорт було проведено технічний 
розрахунок автотранспортного підприємства на 155 автомобілів для 
перевезення будівельних матеріалів в Одеській області, який включає в себе 
визначення виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту 
рухомого складу автомобільного транспорту АТП, проведено розрахунок 
об’ємів робіт за їх видами. Виконано розрахунок кількості виробничого 
персоналу, технологічного обладнання агрегатної дільниці, площ приміщень 
виробничого корпусу, спроєктовано генеральний план підприємства.  
У третьому розділі було спроєктовано пристосування для випресовування 
шворнів поворотних цапф автомобілів, описано принцип дії пристрою та 
виконано необхідні розрахунки його елементів. 
Для покращення умов праці робітників було виконано розрахунок 
освітлення в агрегатній дільниці та обрано оптимальні пристрої для 
забезпечення розрахованої потужності освітлення.  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 54 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 
 
 
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи 
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання  
[Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. 
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: 
ЧДТУ, 2023. – 71 с.  
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. 
Марков, В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с. 
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з 
дисципліни «Технічне проєктування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с. 
4. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей 
машин : пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша, 2003. 
– 560 с. 
5. Марков О.Д. Станції технічного обслуговування автомобілів / 
Марков О.Д. – К.: Кондор, 2008. – 536. 
6. Андрусенко. С. І Технологічне проєктування автотранспортних 
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с. 
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: 
організація і  управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.-478 с. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 55 
Змн.  Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток А – Виробничий корпус 
 
  
 
Додаток Б – Планування агрегатної дільниці 
  
59 
 
 
 
Додаток В – Генеральний план 
 
  
60 
 
 
 
Додаток Г – Пристосування для випресовування поворотних цапф 
 
  
61 
 
 
 
Додаток Д – Специфікація пристосування для випресовування поворотних 
цапф 
 
62