ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7682| Title: | Проєкт пасажирського автотранспортного підприємства на 90 одиниць рухомого складу для забезпечення маршрутних перевезень в м. Одеса |
| Authors: | Лук'янченко, Олександр Юрійович Кравченко, Олександр Євгенійович |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 78 сторінках, в тому числі 6 листів додатків. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2024. Пояснювальна записка оформлена згідно ДСТУ 3008-2015 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проєктування автотранспортного підприємства на 90 автобусів для пасажирських перевезень в місті Одеса. В розділі техніко-економічного обґрунтування проєкту описано призначення проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано недоліки та переваги обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенда для розбиранняскладання двигунів. В розділі охорони праці виконано розрахунок освітлення зони виробничого корпусу. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7682 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Кравченко О.Є..pdf Restricted Access | 3.58 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технологій їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________20__ р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему
«Проєкт пасажирського автотранстпортного підриємства на 90 одиниць
рухомого складу для забезпечення маршрутних перевезень в м. Одеса»
Керівник роботи:
доцент, к.т.н. __________ О.Ю. Лук’янченко
(посада) (підпис, дата) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ -03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт ____________ О.Є. Кравченко
(підпис, дата) (Ініціали, прізвище)
2024
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ ...................................................................................................................... 4
ВСТУП .......................................................................................................................... 5
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ ................................... 6
1.1Аналіз вихідних даних проєкту ......................................................................... 7
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов....................... 8
1.3 Аналіз характеристик вантажу та вибір транспортного засобу .................. 10
1.3.1 Вибір транспортного засобу ...................................................................... 10
2 ТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА . 13
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ............................................................... 13
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ........................................................ 14
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП ............................................ 16
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ... 18
2.2 Планування виробничого корпусу .................................................................. 19
2.2.1 Обґрунтування та вибір методу ТО і діагностування автомобілів ....... 19
2.2.2 Розрахунок річного об’єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу ................................................................................... 20
2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР .................................................... 22
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ........................................................ 24
2.2.5 Визначення сумарного річного об’єму робіт ТО і ПР рухомого складу
............................................................................................................................... 24
2.2.6. Визначення річного об’єму робіт по самообслуговуванню
підприємства ........................................................................................................ 25
2.2.7 Розрахунок чисельності виробничих робітників .................................... 25
2.2.8 Розрахунок площ приміщень .................................................................... 27
2.2.9 Розрахунок площ виробничих дільниць .................................................. 27
2.2.10 Розрахунок площ складських приміщень .............................................. 29
2.2.11 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ....................................... 31
2.2.12 Розрахунок площ допоміжних приміщень ............................................ 32
2.2.13 Розрахунок загальної площі забудови АТП ........................................... 32
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3 Розробка генерального плану, виробничих і допоміжних приміщень........ 36
2.3.1. Генеральний план пасажирського АТП .................................................. 36
2.3.2. Загальна характеристика будинків і споруджень АТП .......................... 38
2.3.3 Характеристика зони ТО-2 ........................................................................ 40
2.4 Організація роботи підприємства ................................................................... 42
2.4.1. Організаційна структура керування АТП ............................................... 42
2.4.2. Технологічна схема організації виробництва ......................................... 43
2.4.3. Організація технологічного процесу технічного обслуговування
автобусів ............................................................................................................... 45
2.4.4. Організація ремонту автобусів ................................................................ 46
2.4.5. Форми й методи організації праці при виконанні ТО й ПР .................. 46
3 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ ......................................................................... 48
3.1. Опис пристрою й роботи підйомника .......................................................... 48
3.2. Вибір коліс візка .............................................................................................. 49
3.3. Перевірка на міцність осей візка ................................................................... 51
4 ОХОРОНА ПРАЦІ .................................................................................................. 55
4.1 Організація охорони праці й техніки безпеки на пасажирському АТП і в
зоні ТО-2 ................................................................................................................. 55
4.2. Виробнича санітарія в зоні ТО-2 ................................................................... 57
4.2.1 Характеристика приміщення зони поточного ремонту .......................... 57
4.2.2 Розрахунок природного висвітлення ........................................................ 58
4.2.3 Розрахунок штучного освітлення ............................................................. 59
4.2.4. Вентиляція в зоні ТО-2 ............................................................................. 62
4.2.5. Опалення в зоні ТО-2 ............................................................................... 63
4.3 Організація пожежної безпеки на АТП і в зоні ТО-2 ................................... 64
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 68
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ......................................................................... 69
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РЕФЕРАТ
студента факультету електронних технологій, автотранспорту
та машинобудування
Кравченка Олександра Євгенійовича
на тему:
„Проєкт пасажирського автотранстпортного підриємства на 90 одиниць
рухомого складу для забезпечення маршрутних перевезень в м. Одеса”
Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 78
сторінках, в тому числі 6 листів додатків.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2024.
Пояснювальна записка оформлена згідно ДСТУ 3008-2015 «Документація.
Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проєктування
автотранспортного підприємства на 90 автобусів для пасажирських перевезень в
місті Одеса.
В розділі техніко-економічного обґрунтування проєкту описано
призначення проєктованого автотранспортного підприємства, визначено
категорію умов експлуатації, описано недоліки та переваги обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенда для розбирання-
складання двигунів.
В розділі охорони праці виконано розрахунок освітлення зони виробничого
корпусу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Автомобільний транспорт має велике значення для господарського
комплексу країни. Обсяг перевезень вантажів автомобільним транспортом
досягає 80% від загального обсягу вантажоперевезень, а також пасажирських
перевезень. Вирішення проблеми пасажирських перевезень можливе лише з
використанням комплексного підходу із застосуванням на маршрутах автобусів
різної місткості відповідно до нерівномірності пасажиропотоку, а також при
сполученні експресних, укорочених, швидкісних і інших видів маршрутів.
Продуктивність праці на автомобільному транспорті перебуває в прямій
залежності від технічного стану рухомого складу, його готовності надійно,
якісно, економно й безпечно здійснювати транспортний процес. У свою чергу
технічний стан автомобілів залежить від організації, технології і якості
виконання технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР).
У дипломному проєкті розробляється нове пасажирське АТП для міста із
чисельністю населення 990 тис. При проєктуванні враховуються останні
досягнення в автомобільній промисловості, тенденції зміни техніко-економічних
характеристик автобусів, особливості розвитку промисловості засобів технічного
обслуговування, ремонту й діагностування. Ураховуватися наукові розробки в
області автомобільного транспорту, екологічні, санітарно-гігієнічні вимоги й
будівельні норми, установлені для промислових підприємств.
При проєктуванні виробничого корпуса АТП забезпечується найбільш
раціональне розміщення виробничих і допоміжних приміщень із урахуванням
найкращого технологічного взаємозв'язку між ними при найбільш коротких
внутрішньоцехових переїздах і транспортних маршрутах.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ
Автомобільний транспорт - це система транспорту, яка підтримується для
пересування людей та вахт за збереження автомобілів. Він складується з
автомобілями різних типів, таких як легкові автомобілі, вантажні автомобілі,
автобуси, мотоцикли, а також дороги, дорожні інфраструктури та правила, що
регулюють рух транспортних послуг.
Автомобільний транспорт є найдоступнішою та найбільш поширеною
послугою по пересуванню в світі. Що стосується зручності та зручності,
можливість перевезення пасажирів та пасажирів без перетину графіка чи
маршруту, який призначений для інших видів транспорту, як рейс, так і авіація.
Автомобілів можна вибрати для спеціальних споживачів, комерційних
перевезень, громадського транспорту та доставки вантажів. Вони відіграють
важливу роль у розвитку економіки, забезпечують безпеку та ефективність при
переоцінці людей та товарів. Розумію, приберемо служби таксі і зосередимось на
перевезенні пасажирів автобусами.
Перевезення пасажирів в місті зазвичай виконуються за допомогою різних
видів автомобільного транспорту, таких як автобуси, тролейбуси, трамваї, таксі
та приватні автомобілі. Умови перевезення можуть варіюватися залежно від виду
транспорту та правил, встановлених місцевими органами влади.
Автобуси, тролейбуси та трамваї - це громадський транспорт, який
зазвичай має регулярні маршрути та зупинки. Вони служать для перевезення
багатьох пасажирів одночасно і забезпечують доступність громадського
транспорту для всіх мешканців міста. Їх рух і розклад регулюються місцевими
транспортними компаніями або органами міської влади. Умови перевезення, такі
якціна,оплата авіаквитків та маршрут ,можуть змінюватися залежно від місця
розташування.
Автобуси-один з найбільш поширених видів громадського транспорту в
місті. Він призначений для одночасного перевезення великої кількості пасажирів
і роботи відповідно до встановлених маршрутами і розкладами.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Основні переваги автобусних перевезень включають доступність для
населення, економічну ефективність, комфорт і допомогу в зменшенні кількості
пробок. У деяких містах добре розвинена мережа автобусних маршрутів, що
охоплює різні регіони і пункти призначення.
Умови перевезення автобусом розрізняються залежно від конкретного
міста і транспортного оператора. Зазвичай автобуси мають стаціонарні зупинки,
з яких пасажири можуть сідати і виходити. Розклад автобусів встановлено для
забезпечення зручності та регулярності перевезення пасажирів.
Деякі міста мають системи електронних квитків, які дозволяють
пасажирам оплачувати свої поїздки за допомогою картки або мобільного додатка.
Це зручно і полегшує пасажирам швидкий прохід через двері автобуса.
Що стосується комфорту, багато сучасних автобусів оснащені
кондиціонером, системами відеоспостереження та місцями для сидіння людей з
обмеженими фізичними можливостями. Деякі автобуси також мають доступ до
Wi-Fi та зарядних розеток.
Переваги використання автобусних перевезень включають зменшення
заторів на дорогах, зменшення викидів вуглецю та зменшення кількості
транспортних засобів на дорозі. У той же час пасажири також мають можливість
сприятиенергозбереженнютаохоронінавколишньогосередовища,віддаючиперева
гугромадськомутранспорту перед приватними автомобілями.
Автобуси - важлива складова системи громадського транспорту в багатьох
містах, і їх використання може допомогти вам ефективно переміщатися в місті.
1.1Аналіз вихідних даних проєкту
Для проєктування АТП здійснюємо вибір та обґрунтування вихідних
даних:
- Кількість автобусів на АТП – 90 шт.;
- Кількість робочих змін – 1;
- Режим роботи – п’ятиденний робочий день.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- Кiлькiсть робочих днів на рік складає 302 дні. ЩО проводиться один раз
на добу;
- Середньодобовий пробiг автомобіля складає 350 км;
- Категорія умов експлуатації автомобіля – III, тип дорожнього покриття
– Д1 – дороги з цементобетону, асфальтобетону, брущатки, мозаїки,
рельєф місцевості – P1 – рівнинний (до 200м), клімат - помірно
континентальний.
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов
Одеса розташована на південному заході України, на узбережжі Чорного
моря. Місто лежить на крутих схилах Тилігульського плато, розчленованих
балками, що спускаються до моря. Найвища точка міста - гора Французька (105
м над рівнем моря).
Одеса оточена степовою зоною, яка характеризується рівнинним
рельєфом, бідними ґрунтами та посушливим кліматом. З півдня місто омивається
Чорним морем, яке має пом'якшуючий вплив на клімат.
Клімат Одеси помірно континентальний з рисами субтропічного. Зима
м'яка, з середньою температурою січня -0,5°C. Літо тепле і тривале, з середньою
температурою липня +22,6°C. Опадів випадає порівняно мало, в середньому 453
мм протягом року.
Чорне море має значний вплив на клімат Одеси. Воно пом'якшує зиму,
роблячи її більш м'якою, і робить літо більш прохолодним. Чорне море також
збільшує вологість повітря, що робить клімат більш комфортним для людей.
Рельєф Одеси також має певний вплив на її клімат. Схили Тилігульського
плато захищають місто від холодних північних вітрів, а балки, що спускаються
до моря, сприяють кращій циркуляції повітря.
Клімат Одеси формується під впливом декількох факторів,
найважливішими з яких є Чорне море, рельєф та географічне положення. Завдяки
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
цьому клімат міста є помірно континентальним з рисами субтропічного, що
робить Одесу популярним місцем для відпочинку та проживання.
Автомобільна транспортна система Одеси є важливою частиною
інфраструктури міста, яка забезпечує пересування мешканців та туристів.
Основні компоненти автомобільної транспортної системи включають дороги,
мости, зупинки, світлофори та парковки.
В Одесі є добре розвинена мережа доріг, яка забезпечує зв'язок між різними
частинами міста і зв'язок з іншими населеними пунктами. Для підтримки безпеки
та регулювання руху автомобілів, встановлені світлофори на перехрестях та
розширених зон атмосферного руху. Вони допомагають забезпечити
організований рух транспорту та безпеку пішоходів.
Також у місті наявні зупинки громадського транспорту, де пасажири
можуть сісти та вийти з автобусів та маршруток. Зупинки розташовані по всьому
місту і забезпечують зручність пересування міським транспортом.
Одеса також має різні парковки для автомобілів, як платні, так і
безкоштовні. Це дозволяє мешканцям та відвідувачам зручно припаркувати свої
автомобілі, зменшуючи проблеми з паркуванням у центральних районах міста.
Однак, варто враховувати, що в пікові години рух на деяких ділянках доріг
може бути інтенсивним, що може призводити до заторів. У таких випадках
мешканці та водії можуть використовувати альтернативні маршрути або обирати
громадський транспорт для зменшення транспортних проблем.
В останні роки влада Одеси працює над вдосконаленням автомобільної
транспортної системи, включаючи розширення дорожньої мережі,
реконструкцію доріг, впровадження електронних систем управління рухом та
розвиток екологічно чистих видів транспорту.
Враховуючи ці заходи, метою автомобільної транспортної системи Одеси
є забезпечення безпечного, ефективного та сталого руху автомобілів у місті.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.3 Аналіз характеристик вантажу та вибір транспортного засобу
1.3.1 Вибір транспортного засобу
Автобуси є важливою складовою громадського транспорту в багатьох
містах і мають кілька переваг, які роблять їх популярними серед пасажирів:
1. Вмістимість: Автобуси здатні перевозити велику кількість пасажирів
одночасно. Це дозволяє зменшити кількість приватних автомобілів на дорогах і
сприяє зменшенню транспортних заторів.
2. Покриття маршрутів: Автобусні маршрути зазвичай охоплюють значну
площу міста, з'єднуючи різні райони і важливі місця. Це дає пасажирам
можливість легко дістатися до своїх пунктів призначення без необхідності
власного автомобіля.
3. Гнучкість: У багатьох містах автобусні маршрути можуть бути змінені
або розширені в залежності від потреб та пасажиропотоку. Це дозволяє
адаптувати систему до змін у місті та забезпечити оптимальне обслуговування.
4. Вартість: Вартість проїзду на автобусі зазвичай нижча порівняно з
іншими видами громадського транспорту або власним автомобілем. Це робить
автобуси доступними для широкого кола людей і сприяє зменшенню витрат на
транспорт.
5. Екологічність: Використання автобусів в місті сприяє зменшенню
викидів шкідливих речовин та вуглецю. Один повний автобус може замінити
кілька приватних автомобілів, що допомагає покращити якість повітря та
довкілля в цілому.
6. Соціальна інтеграція: Автобуси забезпечують доступ до громадського
транспорту для різних верств нас
Для проєктованого АТП базовий автобус обираємо Автобус “ATAMAN”
мод. А092Н6 (модельний ряд 2016 року)" параметри данного тз наведено в
таблиці 1.1.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.1 - Автобус “ATAMAN” мод. А092Н6
Рисунок 1.2 – розташування сидінь
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1 – технічна характеристика автобусу “ATAMAN” мод.
А092Н6
Модель А092Н6
Тип кузова Несівний, вагонного типу
Колісна формула 4х2.2
Довжина, мм 8220
Ширина, мм 2320
Висота, мм 2700
Колісна база, мм 4395
Кількість місць для сидіння 19/22
пасажирів
Загальна пасажиромісткість 52
Порожня маса, кг, не більше 5240
Повна маса, кг, не більше 8780
Двигун ISUZU - 4HK1E5NC, екологічний рівень Евро 5
Тип Дизель, чотиритактний, рядний, з Common Rail, з турбонаддувом та
проміжним охолодженням
Робочій об’єм, л 5,193
Номінальна потужність,кВт 114 (154)
(к.с.), при 2600хв-1 не меньше
Гальмова система Дискового типу, гідравлічна, з підсилювачем, двоконтурна з ABS
категорії 1, ASR, EVSC
Стоянкова З колодковим гальмом, діючім на трансмісію. Привод механічний
Допоміжна Газодинамічна на випускному тракті двигуна
Запасна Кожен з контурів робочої гальмової системи
Підвіска передня Залежна, ресорна з стабілізатором поперечної стійкості та двома
телескопічними гідравлічними амортизаторами двосторонньої дії.
Підвіска задня Залежна, пневморесорна, обладнана двома пружними елементами, з
телескопічними гідравлічними амортизаторами двосторонньої дії та
двома регуляторами положення кузова.
Кермове керування Кермовий механізм інтегрованого типу з гідропідсилювачем.
Кермова колонка регульована за кутом нахилу та по висоті.
Система опалення Комбінована, від автономного рідинного підігрівача з’єднаного з
системою охолодження двигуна, та опалювачів радіаторного типу,
встановлених у пасажирському салоні.
Система вентиляції та Природна, припливно-витяжна через люк(и) даху та кватирки
кондиціонування бічних вікон. Базова комплектація включає кондиціонер робочого
місця водія. Додатково може бути встановлений кондиціонер
салону.
Колеса/шини Сталеві, обод 6х17,5 / Шини пневматичні, безкамерні 215/75 R17,5
Електрообладнання Однопровідна система, 24V
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу
Періодичність ТО, пробіг до капітального ремонту (КР) можна визначити
за формулами:
����′ (����)
ТО−1 = ����ТО−1 ⋅ ����1 ⋅ ����3 , (2.1)
де ����(����)
ТО−1- нормативна періодичність ТО-1,км.
����′ТО−1 = 5000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 = 4000 км, (2.2)
����′ТО−2 = ����(����)
ТО−2 ⋅ ����1 ⋅ ����3 , (2.3)
де ����(����)
ТО−2- нормативна періодичність ТО-2,км.
����′ТО−2 = 20000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 = 16000 км, (2.4)
Пробіг до КР:
���� = ����(����)
рес рес ⋅ ����1 ⋅ ����2 ⋅ ����3; (2.5)
����рес = 500000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 ⋅ 1 = 400000км; (2.6)
де ����(����)
рес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл
Число ТО-1 за цикл не включає ТО-2. Таким чином кількість ТО-1, ТО-
2,КР можна визначити за формулами:
Кількість ТО-2 за цикл визначається за формулою:
����рес 400000
����2 = = = 20 ( )
����ТО−2 20000 2.7
де ����2 – кількістьТО-2 за цикл;
����ТО−2 – періодичність виконання ТО-2 км.
Кількість ТО-1 за цикл визначається за формулою:
��������ес 400000
����1 = − (�������� + ����2)
���� = 4000 − 20 = 80; (2.8)
ТО−1
де ����ТО−1- періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – кількість технічних обслуговувань на один автобус за цикл
Умовне
���� ���� ����ЩО
позначення 1 2
Кількість 80 20 1142
Річний пробіг транспортного засобу відрізняється від пробігу за цикл.
Виробнича програма розраховується за роками. Щоб визначити кількість ТО
на рік, потрібно перерахувати значення, отримані для кожного циклу,
використовуючи наступні коефіцієнти переходу від циклу до року ����Р
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рівне число ЩО-1, ТО-1, ТО-2 на один обліковий автобус складає
����1Р = ����1 ⋅ ����Р … (2.9)
∑����1Р = ����1Р ⋅ ��������П (2.10)
����2Р = ����2 ⋅ ����Р (2.11)
∑����2Р = ����2Р ⋅ ��������П (2.12)
де ��������П -облікова кількість ТЗ;
����Р -відношення пробігу ТЗ за рік �������� до його пробігу за цикл, тобто:
η L
= Р
Р L
рес
Пробіг ТЗ за рік визначається за формулою:
����Р = Дроб����сд����Т (2.12)
де Дроб -кількість робочих днів АТП за рік; ����Т -коефіцієнт технічної
готовності. При розрахунку річного пробігу транспортного засобу
використовується коефіцієнт технічної готовності за цикл:
1
�������� = Д (2.14)
1 + ��������д �
����������������ПР
1000 + КР
���� �
КР
Де ����������������ПР – тривалість простою на ТО та в ПР на АТП на 1000 км пробігу
ДКР – тривалість простою в КР
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1
�������� = 0,3 18 ≈ 0,89 (2.15)
1 + 350 �1000 + 400000�
����Р = 302 ∙ 350 ∙ 0,89 = 113697,5км (2.16)
113697,5
����Р= = 0,28 (2.17)
400000
����1Р = 90 ⋅ 0,2 = 16 (2.18)
∑����1Р = 16 ⋅ 90 = 1280 (2.19)
����2Р = 20 ⋅ 0,2 = 4 (2.20)
∑����2Р = 4 ⋅ 90 = 320 (2.21)
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2
Таблиця 2.2 – кількість технічних впливів на один автомобіль та на весь
парк за рік
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
����ЩОР ����1Р ����2Р ∑����ЩОР ∑����1Р ∑����2Р
228,4 16 4 18272 1280 320
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП
Діагностування як обслуговування іншого типу не планується, роботи з
діагностування транспортного засобу включені в обсяг робіт ТО і ПР при цьому,
в залежності від способу організації, діагностування автомобіля може
проводитися на окремих постах або поєднуватися з процесом технічного
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
обслуговування рухомого складу. Таким чином, в даному випадку визначається
кількість діагностичних впливів для подальшого розрахунку діагностичного
поста і його організації.
Відповідно до Положення, АТП пропонує два типи діагностування
транспортних засобів, а саме Д1 і Д2. Діагностування Д1 в основному
використовується для визначення технічного стану вузлів, агрегатів і систем
автомобіля, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Кількість транспортних
засобів, діагностованих в ході ПР, приймається в розмірі 1% від річної програми
ТО-1, згідно зі статистичними даними і стандартами проектування.
Діагностування Д2 призначене для визначення потужності та економічних
показників автомобіля, а також для визначення об'єму робіт по ПР. Проводиться
з інтервалом ТО-2
Кількість Д1 за рік на весь парк розраховують за формулою:
�����Д1Р = 1,1�����1Р + �����2Р = 1,1 ∙ 1280 + 320 = 1728 (2.22)
де ∑����Д1Р – кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість Д2 за рік на весь парк розраховують за формулою:
�����Д2Р = 1,2�����2Р = 1,2 ∙ 320 = 384 (2.23)
де 1,2 – коефіцієнт, що враховує число автомобілів, що діагностуванні при ПР;
∑����Д2Р – кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
20
�����Д2ПР Р =�����Д2Р ∙ 100 = 384 ∙ 0,2 = 76,8 (2.24)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню
автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації
технічного обслуговування й служить вихідним показником для розрахунку
числа постів і ліній ТО.
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою:
∑����
���� ����Р
����д = Д , (2.25)
роб.Р����
де ∑��������Р – річна програма по кожному виду ТО або діагностування
окремо.
1280
����ТО−1Д = (
302 = 3,5 2.26)
320
����ТО−2Д = 302 = 0,8 (2.27)
1728
����Д1Д = = 4,7 (2.28)
302
384
����Д2 Д = ( )
302 ≈ 1,05 2.29
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2 Планування виробничого корпусу
2.2.1 Обґрунтування та вибір методу ТО і діагностування автомобілів
Критерієм вибору методу технічного обслуговування є добова виробнича
програма з технічного обслуговування кожного типу транспортного засобу того
ж типу.
Діагностування Д1 може бути організоване за допомогою окремих постів
або ж разом з TO-1, в залежності від щоденної програми і способу виконання TO-
1.
Якщо TО-1 виконується на універсальних постах, рекомендується
організувати діагностику Д1 в окремому виділеному пості, який в свою чергу має
зручний заїзд.
Нормативна скорегована ТО-1, ТО-2 для автобусів АТП визначається за
формулою:
t = t н
і і ⋅K2 ⋅K4
Де ����Щ���� – нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд.год.
����ТО−1 = 7,5 ⋅ 1,25 ⋅ 1,19 = 11,16 люд. год (2.30)
����ТО−2 = 30 ⋅ 1,25 ⋅ 1,19 = 44,63 (2.31)
Питома нормативна трудомісткість ПР, люд.год/1000км коригується таким
чином:
����ПР = ����н
ПР ⋅ ����1 ⋅ ����2 ⋅ ����3 ⋅ ����4 ⋅ ����5 (2.32)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де ����н
Щ���� - нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд.год
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу
����ПР = 3,3 ⋅ 1,2 ⋅ 1,25 ⋅ 1 ⋅ 1,19 ⋅ 1 = 5,89 люд. год (2.33)
Розрахунок трудомісткості при Д-1 визначається за формулою:
����д−1 = 0,25 ⋅ ������������−1 = 0,25 ⋅ 11,16 = 2,79 (2.34)
Розрахунок трудомісткості Д-2 визначається за формулою:
����д−2 = (0,1 … 0,2) ⋅ ������������−2 = 0,2 ⋅ 44,63 = 8,93 (2.35)
Трудомісткість сезонного обслуговування (СО) визначається за формулою:
���� 20
������������ = 100 ∙ ����ТО−2 = 100 ∙ 44,63 = 8,93 (2.36)
де ���� – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2, %
2.2.2 Розрахунок річного об’єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об’єм робіт по ТО і ПР, люд.год. визначається за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок річних обсягів робіт за ТО-1:
����ТО−1���� = �����1���� ∙ ����1+д−1 + �0,1 ∙�����1���� + �����2����� ∙ ����ТО−1 =
= 1280 ∙ 2,79 + (0,1 ∙ 1280 + 320) ∙ 11,16 = 8570,88 люд. год. (2.37)
Розрахунок річних обсягів робіт за Д-1:
����д1 P = �����д1P ∙ ����д−1 = 1728 ∙ 2,79 = 4821,12 люд. год. (2.38)
Розрахунок річних обсягів робіт за ТО-2:
Т2Р = ∑����2Р ⋅ ����ТО−2 = 320 ⋅ 44,63 = 14281.6 (2.39)
Розрахунок річних обсягів робіт за Д-2:
Тд2 Р = ∑����Д2Р ⋅ ����д−2 = 384 ⋅ 8,93 = 3429,12 (2.40)
Розрахунок річних обсягів робіт за ПР:
���� ∙ ����
���� ���� пр ∙ ����пр 113697,5 ∙ 90 ∙ 5,89
ПР Р = 1000 = 1000 = 53574,262 люд. год. (2.41)
Об’єм робіт сезонного обслуговування (СО) за рік в цілому по парку
визначається за формулою люд.год;
ТСО.Р = 2 ⋅ Апр ⋅ КСО ⋅ ����ТО−2 = 2 ⋅ 90 ⋅ 0,2 ⋅ 44,63 = 1428 (2.42)
де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2;
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Річна трудомісткість технічного обслуговування, яка проводиться на лінії
потоку, повинна бути уточнена після розрахунку відповідної зони ТО.
2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР
При розрахунку ТО та ПР визначаємо режим роботи зони, кількість
потокових ліній та постів, обираємо метод обслуговування, уточнюємо річні
трудомісткості робіт ТО.
«Режим роботи ТО, ПР приймаємо залежно від режиму роботи АТЗ.
Роботи ЩО, ТО-1 виконуються в міжзмінний час ТО-2, ПР під час роботи АТЗ
на лініях. Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2
зміни, зони ПР в 2…3 зміни».
Вибір методу технічного обслуговування виконуємо шляхом порівняння ����
(такту поста) з R (ритмом виробництва). Якщо такт поста (вважаємо, що весь
об'єм робіт виконується на одному посту) рівний або більше 3R для ТО-1, 2R для
ЩО, 4R для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва.
Якщо умова не виконується проєктуються для проведення ТО універсальні
пости.
Ритм виробництва визначається за формулою:
60 ∙ ���� ∙ С
���� = ЗМ ЗМ
���� (
���� 2.43)
����.д
Де ����ЗМ = 8 год – тривалість зміни; СЗМ – число змін; Ni.ꝺ - добова виробнича
програма розділена по кожному виду ТО.
60 ∙ 8 ∙ 1
����ТО−1 = = 137,1хв (2.44)
3,5
60 ∙ 8 ∙ 1
����ТО−2 = = 480 хв (2.45)
1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок такту зони обслуговування:
60 ∙ ����ТО−1 60 ∙ 11,16
����ТО−1 = Р + (1 … 3) = 3 + 3 = 226,2 (2.46)
з
60 ∙ ����ТО−2 60 ∙ 44,63
����ТО−2 = + (1 … 3)
Р = (
3 + 3 = 895,6 2.47)
з
60 ∙ ����
���� = ЩО 60 ∙ 0,31
ЩО + (
Р 1 … 3) = ( )
з 3 + 2 = 8,2 2.48
де ti – трудомісткість робіт з обслуговування, що виконуються на даній зоні
обслуговування, люд.-год; Рз – кількість робітників, що працюють одночасно;
tз=1...3 хв. – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзді з посту.
Кількість постів для ТО-1 :
����
���� ТО−1 226,2
ТО−1 = ���� ∙ ���� = ≈ 2 (2.49)
ТО−1 ТО−1 137,1 ∙ 0,9
Кількість постів для ТО-2:
����
���� = ТО−2 895,6
ТО−2 = =≈ 3 ( )
����ТО−2 ∙ ����ТО−2 480 ∙ 0,9 2.50
Де ���� = 0.85…0.95 - коефіцієнт використання робочого часу посту.
Кількість постів Д-1 визначається:
���� 4821,12
����Д1 = Д1р ( )
Дрп ∙ ���� ∙ ����зм ∙ ���� ∙ ����
= 302 ∙ 1 ∙ 8 ∙ 1 ∙ 0,89 ≈ 2 2.51
����
Кількість постів Д-2 визначається:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
����Д2р 3429,12
����Д2 = ( )
Дрп ∙ ���� ∙ ���� ∙ ���� ∙ ���� =
зм ���� 302 ∙ 1 ∙ 8 ∙ 1 ∙ 0,89 ≈ 2 2.52
де Tꝺ.р – річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.; Кн – коефіцієнт нерівномірності завантаження;
Дрп – кількість робочих днів поста за рік;
n – кількість змін роботи на добу;
tзм – тривалість зміни;
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту.
Кількість робіт для виконання робіт Д2 приймаємо – 2.
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Розрахунок кількості постів ПР:
����ПР���� ∙ ���� 53574,26 ∙ 1,45
Хпр = ( )
Дрп ∙ Тзм ∙ Ссм ∙ Р
=
пр ∙ ����пр 302 ∙ 8 ∙ 1 ∙ 7 ∙ 0,85 ≈ 3 2.53
Де TПРn – річний обсяг постових робіт ПР, люд.год.;
Tзм – тривалість зміни, год.;
Дроб.р – кількість днів роботи зони ПР в рік;
ЗПР – кількість робітників на посту, люд.;
С – кількість змін;
����= 1.2 … 1.5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження
автомобілів у зону ПР;
����пр = 0.85 … 0.9 – коефіцієнт використання робочого часу посту.
2.2.5 Визначення сумарного річного об’єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
Т = Т1+Д−1Р + Т2.Р + Тд−2.р + ТПР.Р =
= 11999,2 + 19998,72 + 19994,24 + 53574 + 6749,01 =
= 120256,17 люд. год. (2.54)
Де Т1Д-1Р - уточнені річні об'єми робіт , ТО-1 та Д-1, люд. год;
Т2.Р, Тꝺ-2.Р, ТСО.Р, ТПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, ТО-2 та ПР, люд.
2.2.6. Визначення річного об’єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний об’єм робіт по СО АТП встановлюється в процентному
відношенню від річного об’єму ТО і ПР рухомого складу (25%).
Роботи по СО підприємства розподіляють по видах згідно таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню
Види робіт Співвідношення % люд. год.
Електромеханічні 25 7516,01
Слюсарні 16 4810,25
Механічні 10 3006,4
Зварювальні 4 1202,56
Ковальські 2 601,28
Мідницькі 1 300,64
Жестяницькі 4 1202,56
Трубопровідні 22 6614,08
Ремонтно-будівельні 16 4810,25
Всього 100 30064,04
2.2.7 Розрахунок чисельності виробничих робітників
Кількість робітників визначають за показником річного фонду часу
робочого місця:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Т
Р = ір
���� (
Ф 2.55)
м
де Тір – річний фонд робочого часу робітника відповідної зони чи дільниці:
Фм = 2070 год. – річний фонд часу робочого місця, згідно довідникової
літератури.
Та за річним фондом робочого часу робітника відповідної зони чи дільниці:
Т
Р ір
ш = (
Ф 2.56)
р
де Фр – річний фонд робочого класу штатного робітника (1610 – для
шкідливих виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.
Результати розрахунків наведено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4 – Розрахунок чисельності виробничих робітників
№ Прийнята кількість Кількість
технологічно
Назва зон і дільниць Σ По змінах Річни
1 2 й
Зони ТО і ПР
2 Зона ТО-1 11999,2 5,8 6 6 - 1840 6,52 7
3 Зона ТО-2 19998,72 9,66 10 10 - 1840 10,87 11
4 Зона Д-1 6749,01 3,26 4 4 - 1840 3,67 4
5 Зона Д-2 19994,24 9,66 10 10 - 1840 10,87 11
6 Зона ПР (пости) 53574 25,88 26 26 - 1840 29,12 30
7 Всього 120256,17 60 60 - 68
Виробничі дільниці
8 Агрегатні 4810,24 2,32 3 3 - 1840 2,61 3
9 Ремонт приладів 3607,68 1,74 2 2 - 1840 1,96 2
систем живлення
10 Слюсарно-механічні 2405,12 1,16 2 2 - 1840 1,3 2
11 Електротехнічні 2164,61 1,04 2 2 - 1840 1,18 2
12 Акумуляорні 1202,56 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
13 Шиномонтажні 1202,56 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
14 Вулканізаційні 1202,56 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
15 Ковальсько-ресорні 240,51 0,11 1 1 - 1820 0,13 1
16 Мідницькі 962,05 0,46 1 1 - 1820 0,53 1
17 Жерстяницькі 1443,07 0,7 1 1 - 1820 0,8 1
18 Зварбвальні 721,54 0,35 1 1 - 1820 0,4 1
19 Оббивні 1683,59 0,81 1 1 - 1820 0,93 1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний обсяг
робіт в зоні
або на
дільниці,
люд. Год.
Розрахована
кількість
Розрах.
Прийм.
20 Малярні 2405,12 1,16 2 2 - 1840 1,3 2
Разом 24051,2 19 19 - 19
Всього 144307,37 79 79 87
2.2.8 Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО, ПР визначаємо за формулою:
����з = �������� ∙ ���� ∙ К���� (2.57)
де �������� = 8,22 ∙ 2,32 = 19,07 – площа, яку займає автомобіль у плані;
Х – кількість постів;
Кn = 4…5 – при двосторонньому розміщені постів і потоковому методі
обслуговування;
Кn = 6…7 – при однобічному розташуванні постів.
���� 2
ТО−1 = 19,07 ∙ 2 ∙ 5 = 190,7 м (2.58)
����ТО−2 = 19,07 ∙ 3 ∙ 5 = 286,05 м2 (2.59)
����Д−1 = 19,07 ∙ 2 ∙ 5 = 190,7 м2 (2.60)
����Д−2 = 19,07 ∙ 1 ∙ 7 = 133,49 м2 (2.61)
���� 2
ПР = 19,07 ∙ 1 ∙ 5 = 95,35 м (2.62)
2.2.9 Розрахунок площ виробничих дільниць
Площі виробничих дільниць можуть розраховуватись декількома
методами: за площею обладнання; за питомою площею на одного робітника.
Де a і b –довжина і ширина автомобіля, м.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Площа виробничої дільниці за показником питомої площі на працівників
розраховується за формулою:
����ді = ����р1 + ����р2 ∙ (Р���� − 1) (2.63)
Де Рm – число робітників у найбільшій зміні;
��������1 – питома площа на 1працівника.
��������2 – питома площа на наступних робітників.
Якщо у виробничих дільницях передбачаються пости для автомобілів, то
до площі дільниці додається 4 площі автомобіля в плані:
����Ді = ����Р1 + ����Р2 ∙ (РТ − 1) + �������� ∙ 4 (2.64)
Розрахунок площ виробничих дільниць за формулами наведені в табл. 2.5.
Таблиця 2.5 – Розрахунок площ виробничих дільниць ТО та ПР
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 3 23 15 47 66
2 Ремонт приладів систем 2 15 9 20 24
живлення
3 Слюсарно-механічна 2 18 11 28 46
4 Електротехнічна 2 16 10 18 28
5 Акумуляторна 1 20 16 20 24
6 Шиномонтажна, вулканізаційна 1 24 20 23 37
7 Ковальсько-ресорна, мідницька, 1 56 40 95 102
жерстянська, Зварювальна
8 Оббивна 1 19 7 16 26
9 Малярна 2 25 20 27 35
303 383
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
К-ть працівників
Питома площа на
першого
працівника, м2
Питома площа на
наступних
робітників, м2
Розрахункове
значення, м2
Прийняте
значення
2.2.10 Розрахунок площ складських приміщень
Площу складських приміщень виконуємо за показником питомих норм на
пробіг. Площі складів розраховуються за формулою:
�������� ∙ �������� ∙ �������� = ������������
ск.і 106 ∙ ������������ ∙ �������� ∙ ����різ (2.65)
де fnum – питома площа складу на 1 млн. км. пробігу;
Крс =1.25 – коефіцієнт, що враховує тип РС;
Кр = 1.2 – коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ;
Кріз – коефіцієнт, що враховує різноманітність РС, Кріз=1,0.
Значення коефіцієнтів Кпс, Кр, Кріз визначають згідно.
Склад запасних частин:
113697,5 ∙ 90 ∙ 2,4
����зап = 6 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 33 м2 (2.66)
10
Склад агрегатів:
113697,5 ∙ 90 ∙ 4,8
���� 2
агр = 106 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 66 м (2.67)
Склад матеріалів:
113697,5 ∙ 90 ∙ 2,4
���� = 2
мат ( )
106 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 33 м 2.68
Склад шин:
113697,5 ∙ 90 ∙ 2,56
����шин = 106 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 35 м2 (2.69)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Склад мастильних матеріалів:
113697,5 ∙ 90 ∙ 3,44
���� 2
маст. = 106 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 47 м (2.70)
Склад лакофарбових матеріалів:
113697,5 ∙ 90 ∙ 1,2
����лак. = 106 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 17 м2 (2.71)
Склад хімікатів:
113697,5 ∙ 90 ∙ 0,2
����хім = 106 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 3 м2 (2.72)
Склад інструментів:
113697,5 ∙ 90 ∙ 0,2
���� 2
інст. = ( )
106 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 3 м 2.73
Проміжний склад (дільниця комплектації):
���� 2
пром. = 0,2 ∙ (33 + 66) = 19,8 м (2.74)
Склад інструментів невеликий. Тому, приймаємо рішення по суміщенню
складу інструменту зі складом матеріалів.
�����ск = ����зап + ����агр + ����мат + ����шин + ����маст. + ����лак. + ����хім + ����інст. + ����пром. =
= 33 + 66 + 33 + 35 + 47 + 17 + 3 + 3 + 14,4 = 256,8 м2 (2.75)
Кількість місць зберігання приймаємо:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Азб = А���� = 90 автомобілів (2.76)
де Аu – облікова кількість автомобілів на АТП.
2.2.11 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Визначаємо площу зони зберігання автомобілів:
���� = ���� ∙ А ∙ К = 19,07 ∙ 90 ∙ 3 = 4576,8 м2зб ���� зб ���� (2.77)
Де �������� – площа, яку займає АТЗ у плані;
Азб – число місць зберігання;
К���� = 2.5…3 – коефіцієнти щільності розміщення автомобільних місць
зберігання.
Розрахунок пункта прибирально-мийних робіт
Визначаємо такт пункту ПМР:
60 60
����ПМР = = = 4 хв. (2.78)
����
���� 15
де Ny – продуктивність миючої установки (для вантажних автомобілів –
15…20 авт/год.), приймаємо Ny = 15 авт.год.
Кількість постів ПМР:
����
Х = ПРМ 3
ПРМ ���� = 4 = 0,25 ≈ 1 (2.79)
ЩО
Приймаємо ХПРМ = 1 пост.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.12 Розрахунок площ допоміжних приміщень
Площа допоміжних приміщень визначається за показником питомої площі
допоміжних приміщень Sдоп. Вона залежить від кількості працюючих робітників
Рроб.
На рис. 2.1 наведено номограму для визначення величини питомої площі
допоміжних приміщень.
Рисунок 2.1 – Номограма залежності ����доп = ���������роб�
Площа допоміжних приміщень розраховується як:
����доп = ����доп ∙�����роб = 13 ∙ 87 = 1131 (2.80)
де ΣРроб – сумарна кількість працюючих на підприємстві.
2.2.13 Розрахунок загальної площі забудови АТП
Загальна площа АТП розраховується як сума площі виробничих,
складських та допоміжних територій.
Визначаємо загальну площу виробничих приміщень та зон
обслуговування:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
����обс = ����ТО−1 + ����ТО−2 + ����Д1 + ����Д2 + ����ПР + 190,7 + 190,7 + 190,7 +
2 ( )
+190,7 + 1048,85 = 2002,35 м 2.81
����діл = ����агр + ����сис.ж. + ����слюс.мех. + ����електех. + ����ак. + ����шинмон.вулк. +
+����ков.мід.жерс.звар. + ����об. + ����мал. = 66 + 24 + 46 + 28 + 24 +
+37 + 102 + 26 + 35 = 388 м2 (2.82)
Розраховуємо площу складських приміщень:
����ск = ����зап + ����агр + ����мат + ����шин + ����маст. + ����лак. + ����хім +
+����інст. + ����пром. = 33 + 66 + 33 + 35 + 47 + 17 +
+3 + 3 + 14,4 = 256,8 м2 (2.83)
Загальна площа виробничого корпусу:
����вир = ����обс + ����діл + ����скл = 2002,35 + 388 + 256,8 = 2647,15м2 (2.84)
Загальна площа забудови АТП дорівнює:
����АТП = ����вир + ����скл + ����доп + ����зб + ����адм = 2647,15 + 256,8 +
+1131 + 4576,8 + 277,8 = 8889,55м2 = 0,89 га (2.85)
Площа адміністративного корпусу розраховується як сума площ
санітарно–побутових, адміністративних, суспільних та інших приміщень.
Площі вказаних приміщень розраховуються за формулою:
����
����адм = 100 ∙ ���� ∙ ���� ∙����� (2.86)
де δ - кількість робітників, які одночасно працюють в приміщенні, %;
ρ - пропускна спроможність одиниці устаткування;
∑Р – кількість працюючих, які користуються приміщенням, чол;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
����п– санітарна норма площі на одного працюючого, м2 /чол.
Результати наведено в табл. 2.6.
Колонна сітка - це система розбивочних осей у плані, в точках перетину,
де встановлені колони каркаса будівлі. Для уніфікації елементів конструкцій,
перекриттів, покриттів, ферм, балок тощо. елементи конструкції, осі поділу
розміщені на різних відстанях від модулів розширення.
Таблиця 2.6 – Розраховані площі приміщень
№ Назва приміщень Площа м2
п/п
1 2 3
1 Гардероби відкриті: службовці 1,5
-водії та експедитори 7,9
2 Душові:
Працівники 6
Водії 11
3 Умивальники:
- службовці та працівники 0,6
- водії 2
4 Туалети:
- чоловіки 20
- жінки 6
5 Буфет 10
6 Кімната відпочинку 45,7
7 Зал зборів 47,5
8 Їдальня 34,46
9 Вестибюль 24,54
10 Відділи 34,6
11 Медпункт 11
12 Суспільні організації 12
Всього 277,8
Для одноповерхових будинків великих підприємств поширені сітки колон
розмірами 12x12, 12x18, 12x24, 12x30, 12x36 (перше число — крок колони, друге
— проліт).
«Висоту виробничих приміщень в одноповерховому будинку без крану
приймають кратною 0,6 або 1,2 м і дорівнюють 3,6; 4,2; 4,8; 5.4; 6,0; 7,2; 8,4; 9,6;
10,8 і 12,0 м, при малих висотах (3,6...6 м) - тільки для прольотів до 12 м і для
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
прольотів 18 і 24 м - від 5,4 м і вище. Для проєктованого виробничого корпуса
обираю висоту 6 м».
Розрахунок сітки колон:
���� 2647,15
���� = вир (
12 × 30 = 12 × 30 = 7,35 2.87)
де ����вир - загальна площа виробничого корпусу, м2 ;
12х30 – розмір сітки колон.
Таким чином приймаємо кількість комірок – 12.
Для комірок 12х24 обираємо висоту 6 м.
Уточнюємо площу виробничого корпусу:
����вир = 6 ∙ 12 ∙ 30 ∙ 2 − 12 ∙ 30 = 3960 м2 (2.88)
Планування будівництва виробничого корпусу зазвичай виконується в
масштабі 1:100; 1:200; 1:400 і 1:500.
Порядок виконання планування виробничого приміщення: - За даними
технологічного розрахунку визначити довжину, ширину виробничого
приміщення і сітку колон; - планування основних ділянок обслуговування,
зв'язків з громадськістю та виробничих приміщень, планування складу.
Генеральний план будівлі повинен забезпечувати технологічний зв'язок
різних виробничих ділянок з урахуванням планувальної сітки проектованої
будівлі. При цьому слід зазначити, що технологічний розрив між автомобілями,
постами ТО, ПР має бути не менше відповідного нормативу. При плануванні
виробничого корпусу технічного обслуговування, поточного ремонту, а також
розташування слід розташовувати таким чином, щоб вони були якомога
коротшими, не перекриваючи шляху руху транспортних засобів і
транспортування агрегатів. Крім того, бажано комплексне розташування
взаємопов’язаних мікрорайонів. Так, наприклад, доцільно було б організувати
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
проїзд автомобілів безпосередньо, без маневрування, в зону технічного
обслуговування, а звідти після обслуговування на стоянку, не забігаючи до
виїзду з корпусу з виробничого корпусу (у разі якщо буд. заблоковано). Гарячі
деталі (ковані пружини, мідь, припій) рекомендується розміщувати в одному
блоці. Фарбувальна дільниця розташовується в окремому приміщенні, вона
повинна мати прямий вхід з господарської зони.
Рекомендується групувати слюсарно-механічну та агрегатну дільниі біля
складу деталей, агрегатів і матеріалів, а також розміщувати інструментальний
склад. У зоні обслуговування та ремонту розташовуються побутові об'єкти, які
безпосередньо забезпечують потреби виробництва.
2.3 Розробка генерального плану, виробничих і допоміжних
приміщень
2.3.1. Генеральний план пасажирського АТП
Генеральний план – це орієнтований стосовно проїздів загального
користування й сусідніх володінь план земельної ділянки, відведеної під
забудову, із вказівкою на ньому будинків і споруджень по їхніх габаритних
контурах, площадки для відкритого зберігання рухомого складу, шляхів і проїздів
рухомого складу по території.
Обрана територія перебуває в безпосередній близькості до основних
транспортних розв’язок міста, і знаходиться на місці бувшого АТП. Є всі
необхідні комунікації: каналізація, холодна й гаряча вода, електроенергія.
До складу розроблювального генерального плану будуть включені
наступні елементи: головний виробничий корпус, корпус зони щоденного
обслуговування, очисні споруди, контрольно-технологічний пункт, відкрита
стоянка автобусів, а також зелені насадження.
За рекомендаціями ОНТП-01-91 обирається відкритий спосіб зберігання
автобусів для помірного клімату з підігрівом. Переважним напрямком вітру в
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
районі є північно-західний. Розташування виробничого корпуса вибираємо
таким чином, вихлопні гази від працюючих автомобілів вітром несло за межі
території транспортного цеху.
Перевага надається блокованій забудові земельної ділянки, коли всі зони й
відділення розташовані в одному будинку. Це зменшує витрати на будівництво та
експлуатацію будівель на 15...20% порівняно з павільйонами, покращує
виробничі зв'язки між ділянками та відділами, зменшує площу земель. Зона
щоденного обслуговування розташована в окремому будинку, оскільки в ньому
підвищена вологість.
При складанні генерального плану транспортного цеху велика увага
приділяється відстаням між окремими будівлями з урахуванням гігієнічних,
будівельних і протипожежних норм. Мінімальна відстань між будівлями
підприємства становить 12 м. Важливим елементом генерального плану є
проїзди. При однобічному русі ширина проїзду приймається не менш 3 м. В'їзд
автомобілів на територію АТП і виїзд з неї здійснюється через ворота. Є двоє
воріт. Рух рухомого складу організований без перетинання потоків. Контрольно-
технологічний пункт розташовуємо при в'їзді на територію АТП.
Територія земельної ділянки, вільна від забудови, проїздів і зони зберігання
впорядковується й озеленюється. Для відпочинку робітників передбачене
спеціальне місце з альтанкою. Поблизу адміністративного корпуса обладнується
спеціальна площадка для стоянки особистого автотранспорту.
До основних показників генерального плану належать площа території
транспортного цеху, площа забудови, щільність забудови, коефіцієнт озеленення.
У технологічному розділі визначені розміри основних будинків АТП, які
становлять: виробничий корпус – 2520 м2, адміністративний корпус – 341 м2, ,
очисні спорудження – 40м2, КТП – 28м2, відкрита стоянка – 3225 м2.
Площа території АТП визначається за формулою
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ʃ����
���� = буд
���� (2.89)
3
де ∑ Fзд - сумарна площа, зайнята всіма будинками й спорудженнями АТП;
Кз – коефіцієнт забудови. При відкритому зберіганні рухомого складу
для діючих проєктів АТП Кз = 0,15...0…0,2 Підставивши значення у формулу
(3.1), отримаємо
2520 + 341 + 280 + 40 + 28
���� = 0,17 = 18876 м2 (2.90)
Територія АТП займає прямокутну земельну ділянку розмірами 21000 м2
(площа 0,021 Га) на перетинанні вулиць Отамана Чепіги та Церковної. Територія
обгороджена бетонним забором. Площа озеленення становить 2300 м2,
коефіцієнт озеленення
2300
����ОЗ = 21000 = 0,11 (2.91)
2.3.2. Загальна характеристика будинків і споруджень АТП
У результаті технологічного розрахунку отримані площі зон ділянок і
складських приміщень пасажирського АТП. Будівля виробничого корпуса являє
собою прямокутну будову каркасного типу зі змішаною сіткою колон сіткою
колон. Центральний прогін 12х18 м, а два бічних прогони – 12х12м. Розміри
всього будинку становлять 42х60м
В основному виробничому корпусі здійснюється технічне обслуговування
й ремонт автобусів. У центральній частині будівлі розташовані зони ТО-1, ТО-2
і ПР. Зони ТО-1 має два тупикових пости, а ТО-2 – три тупикових пости, зона ПР
– 3 пости. Всі пости розташовані на оглядових канавах, крім одного, котрий
оснащений електромеханічним підйомником. Безпосередньо біля цих постів
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
розташовані електротехнічна, акумуляторна, шиномонтажна ділянки, дільниця
ремонту паливної апаратури. Поруч із постами ПР знаходяться агрегатна й
слюсарно-механічна ділянки, а також склад агрегатів, запасних частин.
Таке розташування ділянок обумовлене технологічними сполученнями й
забезпечує мінімальні витрати часу при обслуговуванні й ремонту рухомого
складу.
Висота приміщення для ТО й ПР приймається залежно від типу РС, типу
постів і наявності крана. Висота приміщення для ТО й ПР автобусів на канавах і
на підйомниках із краном становить 6 м. Висота виробничих ділянок становить
3,5 м. У корпусі також перебувають в окремих приміщеннях пост діагностики,
зварювально-бляшарницька дільниця, фарбувальна дільниця, а також побутове
приміщення для водіїв і робітників, санвузли й душові.
Зверху для перекриття використовуються будівельні ферми довжиною 12
м, на які укладаються плити перекриття довжиною по 12 м. Зверху плити
утеплюються пінобетоном, а також ізолюються від води цементною стяжкою й
руберойдом.
Оскільки проєктований виробничий корпус є будівлею каркасного типу, то
вертикальне навантаження сприймають колони.
Колони прямокутного перетину 400х400 мм. Для стін споруджень
приймаються бетонні й залізобетонні панелі з утеплювачем товщиною 30 см,
висотою 1,2м і шириною 6м. Внутрішні перегородки, що розділяють виробничі
й складські приміщення, виконуються із цегли товщиною 250мм.
Висота дверей, які ведуть у робочі, виробничі й складські приміщення –
2,4м. Вони можуть бути одностулковими, шириною 1м, і двостулковими
шириною 2,5м. Для проходу людей у побутових приміщеннях і цехах, де відсутнє
великогабаритне обладнання, застосовуються однодольні двері шириною 800 мм.
Виробничі приміщення в денний час освітлюються природним світлом
через вікна в зовнішніх стінах і світлові ліхтарі, влаштовані на даху будівлі в
спеціальних прорізах. Окремі широкі приміщення освітлюються штучним
світлом. У стінах будівель світлові прорізи виконуються у вигляді окремих вікон,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
і у вигляді безперервної віконної стрічки. По периметру будівель вікна
розташовуються симетрично. Простінки між вікнами мають однакові розміри.
Рами вікон виконуються подвійними. Висота віконних прорізів
приймається в розмірі 2,4м, ширина віконних прорізів – 2м. Ворота
розміщуються як у зовнішніх стінах, так і в розділювальних перегородках.
Розміри воріт становлять 4х4 м. Зовнішні ворота виконані розстібними. Ділянки
діагностики, зварювально-бляшарницька і фарбувальна мають незалежні в'їзди.
Найважливішим елементом виробничих приміщень є підлоги різних видів
залежно від призначення приміщення. У зонах ТО й ПР, складух зберігання
запасних частин і агрегатів, агрегатній ділянці застосовується асфальтобетонне
підлогове покриття. В електротехнічному – торцеве з дерев'яних шашок.
Зона щоденного обслуговування знаходиться в окремо розташованій
будівлі. У ній проводяться прибирально-мийні роботи. Будівля прямокутна
розмірами 6х54 м, висота 4 м. Зона ЩО включає три пости: на першому
виконуються збиральні роботи, другий пост оснащений автоматичною мийною
установкою й на третьому пості проводяться сушіння й дозаправлення. Поруч із
зоною ЩО знаходяться очисні спорудження.
2.3.3 Характеристика зони ТО-2
Перше і друге технічне обслуговування автомобілів (ТО-1 і ТО-2)
проводяться з метою підтримання справності рухомого складу, зменшення зносу
деталей, запобігання виявлених пошкоджень, несправностей для швидкого
усунення.
Роботи, виконувані при першому й другому технічному обслуговуванні
автомобілів, є профілактичними й здійснюються в плановому порядку за
графіком, складеному заздалегідь на місяць. Перед проведенням робіт з ТО-1 і
ТО-2 проводиться діагностування рухомого складу.
Технічне обслуговування включає в себе: ремонт, регулювання, електрику,
змащення та очищення, певні «Положенням про технічне обслуговування». Крім
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
того, при ТО-1 і ТО-2 проводяться супутні ремонти в обсязі, визначеному цим же
положенням (15-20% від трудомісткості відповідного виду обслуговування).
Зона ТО-2 розташована в головному виробничому корпусі й має
безпосереднє сполучення із зоною ТО-1 і ПР. Зона має прямокутну форму
розмірами 18х18 м. Відповідно площа становить 324 м2, що відповідає
розрахунковій площі. Товщина зовнішньої стіни – 400 мм, товщина внутрішніх
перегородок – 250 мм. Стіни виконані із залізобетонних панелей. Висота
приміщення становить 6 м. У зоні знаходяться три універсальних пости для
проведення другого технічного обслуговування. Один обладнаний
чотирьохстійковим електромеханічним підйомником, другий і третій пости
розташовані на оглядовій канаві.
У зоні знаходиться наступне обладнання: комплекти інструментів і ключів
для виконання кріпильних і регулювальних операцій, гайковерти,
динамометричні ключі, установка мастильно-заправна, солідолонагнітач та інше.
Оглядова канава оснащена гідравлічним підйомником для вивішування окремих
коліс і мостів автомобілів. Обладнання підбиралося відповідно до табеля
технологічного обладнання .
Розміщення обладнання відповідає послідовності технологічного процесу,
відстані між обладнанням відповідають нормативним вимогам. Стелажі, шафи,
інструментальні ящики розташовуються поблизу стін на відстані 100 мм, а
верстати – на відстані не менше 600 мм від стіни для зручності обслуговування.
Планування зони ТО-2 представлена в графічній частині дипломного
проєкту. На кресленні зазначені місця підведення електроенергії, стисненого
повітря, місцевого вентиляційного витягу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.4 Організація роботи підприємства
2.4.1. Організаційна структура керування АТП
Виробнича структура пасажирського АТП встановлює кількість,
спеціалізацію й взаємозв'язок виробничих служб і окремих виконавців. АТП є
підприємством комплексним, тобто виконує функції перевезень і утримання
рухомого складу в технічно справному стані. Структура АТП складується з
виробничих підрозділів, що виконують:
- постові роботи ТО й ПР безпосередньо на автомобілі;
- роботи по відбудові працездатного стану агрегатів, вузлів і деталей, не
пов'язані з виконанням їх на автомобілі;
- функції підготовки виробництва.
Роботи, пов'язані з утриманням виробничо-технічної бази виконуються
відділом головного механіка АТП.
Очолює АТП директор, що несе всю юридичну відповідальність за
використання рухомого складу, технологічного обладнання й безпосередньо
стежить за організацією роботи.
Заступник директора відповідає за технічний стан рухомого складу,
розвиток і стан виробничо-технічної бази, матеріально-технічне постачання. Він
має право розпоряджатися матеріальними фондами, формувати виробничий
персонал, встановлювати розмір премій і заохочень робітникам за гарні
показники й ощадлива витрата матеріальних фондів. Заступникові директора
адміністративно підпорядковані майстер виробництва, диспетчери. Старшому
майстрові підпорядковані робітники з ТО й ПР, робітники ремонтних ділянок,
комірники.
Заступник директора забезпечує безперебійне матеріально-технічне
постачання АТП, складує заявки на необхідні матеріали, запасні частини,
агрегати, шини, обладнання й організовує роботу складського господарства.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
На контрольно-технологічному пункті контролюють якість прийому й
випуску автомобілів на лінію, виконання передбачених обсягів робіт при
виробництві всіх видів обслуговування й ремонту, дотримання технології у
функціональних підрозділах відповідно до встановленого технічного регламенту,
технологічними картами, інструкціями й схемами. Співробітники КТП
аналізують причини поломок та неполадок автомобіля, визначають показники
надійності та довговічності автомобіля, проводять технічне навчання по
підвищенню кваліфікації ремонтно-обслуговуючого й технічного персоналу,
проводять періодичний вибірковий контроль технічного стану рухливого складу.
Комплекс ремонтних ділянок поєднує підрозділи, що виконують роботи з
обслуговування й ремонту знятих з автомобілів агрегатів і деталей, виготовленню
деталей, а також інші роботи, не пов'язані з безпосереднім виконанням їх на
автомобілях.
2.4.2. Технологічна схема організації виробництва
Функціональна схема виробничого процесу АТП показує можливі шляхи
проходження автомобілів різних етапів виробничого процесу (рисунок 4.1) і
сприяє раціональному розміщенню основних зон (зберігання, ЩО, ТО-1, ТО-2,
ПР) і організації руху.
Як видно із представленої на рисунку 2.2 схеми, при поверненні з лінії
автомобілі проходять КТП і зону прибирально-мийних робіт (ПМР). Далі
автомобілі, що потребують ТО й ПР, направляються у відповідні зони, інші – у
зону зберігання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
КТП
Зона ЩО (ПМР)
Д Зона очікування Д
ТО-1 ТР ТО-2
Стоянка автомобілів
Основні маршрути
Можливі маршурти
Рисунок 2.2 - Функціональна схема виробничого процесу АТП
Якщо кількість автомобілів, що повертаються з маршруту в одиницю часу,
більше пропускної здатності зони ПМР, то частина автомобілів після КТП
надходить у зону зберігання або очікування. Зазвичай, пропускна здатність зон
ТО-1, ТО-2 і ПР також не дозволяє прийняти на обслуговування всі автомобілі
безпосередньо після повернення їх з маршруту. Тому частина автомобілів очікує
ТО й ПР у зоні зберігання або в зоні очікування. Із зони зберігання справні
автомобілі через КТП випускаються для роботи на лінії.
Автобуси, що пройшли через КТП і вимагають поточного ремонту, з
відповідною оцінкою в листку обліку направляються також на прибирально-
мийні роботи в зону ЩО, де також проводиться усунення дрібних несправностей.
Після усунення несправностей і оцінки в листку обліку водій-перегонник ставить
автомобіль на стоянку. У зону ПР автомобілі можуть надходити також із зони ТО
при виявленні несправностей або з ділянки діагностики.
При несправності, виявленій на лінії, водій викликає автомобіль технічної
допомоги, черговий механік виписує обліковий лист на ремонт автомобіля на
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
лінії, який передає механікові автомобіля технічної допомоги. Після усунення
несправності заповнений механіком технічної допомоги листок обліку
передається черговому механікові КТП. Перед виїздом на лінію водієві в
диспетчерській видають шляховий лист, який він пред'являє механіку КТП і
одержує дозвіл на виїзд. Заправлення паливом здійснюється водієм поза
підприємством.
2.4.3. Організація технологічного процесу технічного обслуговування
автобусів
Залежно від кількості рухомого складу, що обслуговує, добового пробігу,
режиму роботи рекомендується два методи організації робіт: на потокових лініях
і на універсальних постах. У нашому випадку технологічний процес технічного
обслуговування організований на універсальних постах. Суть цього методу
обслуговування полягає у виконанні всіх робіт в одну зміну групою виконавців,
що складається з робітників усіх спеціальностей (слюсарів, мастильників,
електриків) або загальних робітників. В обох випадках робітник виконує свою
частину роботи за певною технологічною послідовністю.
При такому способі організації технологічних процесів пости можуть бути
тупикові та наскрізні. У нашому випадку автобуси обслуговуються на тупикових
постах. При обслуговуванні на кількох універсальних постах на них може
виконуватися нерівномірний обсяг роботи з різним часом перебування автобусів
на кожній станції. Але при цьому загальна продуктивність постів повинна
відповідати програмі, тобто кількості необхідних послуг.
Технологічний процес ТО-1 і ТО-2 передбачає наявність в АТП.
Діагностування вузлів і агрегатів автобусів, що забезпечують безпеку руху,
проводиться перед ТО-1. Виявлені несправності по можливості усуваються на
пості діагностики або при виконанні робіт з ТО-1, а також у зоні поточного
ремонту.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Поглиблене діагностування вузлів і агрегатів автобусів проводиться за два
дні до виконання ТО-2. Виявлені несправності усуваються в зоні ПР. Таке
використання діагностичного обладнання забезпечує якісне й своєчасне
виконання ТО-2.
2.4.4. Організація ремонту автобусів
Поточний ремонт автобусів автотранспортного підприємства проводиться
на спеціально відведених постах ремонтної та виробничої зони. Ремонт
проводиться агрегатним методом. При такому методі ремонт автобусів
виконується шляхом заміни несправних агрегатів (вузлів) справними, раніше
відремонтованими або новими з оборотного фонду. Несправні агрегати (вузли)
після ремонту надходять до оборотного фонду.
У випадках, коли несправність деталі, вузла, механізму або деталі можливо
усунути безпосередньо в автобусі в міжзмінний період, заміна цих деталей,
деталей або вузлів, як правило, не проводиться. Агрегатний метод ремонту
дозволяє скоротити час простою в ремонті, що дозволяє підвищити коефіцієнт
технічної готовності, а, отже, збільшити продуктивність парку й знизити
собівартість транспортної роботи. Поточний ремонт проводиться з
використанням нових готових запасних частин, а також деталей, що
виготовляють або відновлюють централізовано або силами АТП.
2.4.5. Форми й методи організації праці при виконанні ТО й ПР
У проєктованому АТП роботи з технічного обслуговування та ремонту
організовані за глобальним підрозділом, при якому практично всі роботи з
обслуговування та ремонту рухомого складу розподіляються між виробничими
дільницями, ці відділи несуть повну відповідальність за якість і результати своєї
роботи. Ці ділянки утворюють основні ланки виробництва. Кожне відділення
проводить роботи з технічного обслуговування та ремонту однієї або кількох
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
частин, вузлів, систем, механізмів, обладнання для всіх автомобілів. Моральна і
матеріальна відповідальність при такій формі організації виробництва стають
абсолютно безперечними.
Агрегатно-дільничний метод організації ТО й ПР передбачає спеціальний
облік всіх елементів виробничого процесу й витрати запасних деталей і
матеріалів. Основним первинним документом є листок обліку технічного
обслуговування й ремонту автомобіля, що виписується лише механіком АТП. У
ньому фіксується вид технічного обслуговування й зміст робіт поточного
ремонту, час їхнього виконання, прізвище виконавців і підпису осіб,
відповідальних за виконану роботу. Крім того, на підставі даних листка обліку й
ряду додаткових відомостей заповнюється лицьова картка на кожний автомобіль,
у якій відбиваються відомості про кількість технічних впливів, простоїв і
щоденний пробіг автомобіля. Така організація виробництва в умовах нових
методів планування й економічного стимулювання підвищує ефективність
транспортного цеху за рахунок більш відповідальної й зацікавленої роботи
технічного персоналу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
У конструкторському розділі кваліфікаційної роботи бакалавра
розробляється підйомник для вивішування коліс автомобілів на канавних постах
ТО-2
3.1. Опис пристрою й роботи підйомника
Підйомник виконаний у вигляді двовісного візку, що переміщується по
напрямних площадках між ребордами оглядової канави. Рама візка являє собою
два поздовжніх кутки, з'єднаних між собою трубчастими осями коліс. На
трубчастих осях установлений на 4-х вушках корпус гідроциліндра. Вушка
корпуса оснащені капроновими втулками. Корпус гідроциліндра має можливість
переміщатися в поперечному напрямку на трубчастих осях візка.
На корпусі гідроциліндра змонтований гідроциліндр із резервуаром
робочої рідини й ручний насос, деталі якого уніфіковані з деталями штатного
автомобільного домкрата.
У шток гідроциліндра ввернуто на трапецеїдальному ходовому різьбленню
подовжувач, на верхньому корпусі якого закріплений коритоподібний упор.
Необхідність у вивішуванні коліс на постах ТО-1, ТО-2 виникає при знятті
коліс, а також при обслуговуванні карданних валів. В останньому випадку для
провертання карданного вала досить вручну провернути вивішене колесо.
Робота з підйомником полягає в наступному. На початку до наміченого для
вивішування колесу підкочують візок, переміщаючи його уздовж канави, потім
гідроциліндр зміщують у поперечному напрямку, так, щоб упор перебував під
балкою мосту, і вивертають подовжувач до краю. Після цього пускають у хід
ручний насос і піднімають колесо до відриву від опорної поверхні.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.2. Вибір коліс візка
Вибір коліс візка робимо виходячи з максимального навантаження 4720 кг,
що припадає на передню вісь автомобіля у спорядженому стані. Необхідне
зусилля для підйому одного колеса визначаємо з рівняння моментів за
розрахунковою схемою, наведеної нижче на рис. 3.1
1400 G
F
A 1260
Рисунок 3.1 Розрахункова схема для визначення зусилля гідроциліндра.
Рівняння моментів щодо точки А:
Ʃ�������� = 0;���� ∙ 1400− ���� ∙ 1260 = 0 (3.1)
де ���� = 4720 = 2360 кг = 23152 Н
2
���� ∙ 1400 23152 ∙ 1400
���� = ( )
1260 = 1260 = 32909 Н 3.2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Навантаження на одне колесо візка:
���� 32909
�������� = 4 = 4 = 8227 Н (3.3)
За ДСТУ 4209-2:2017 для цього навантаження варто було б прийняти
колесо з гумовою шиною А – 320 – 630, зовнішній діаметр Д=320 мм, ширина В=
110мм. Однак, по компонувальних умовах застосування цього колеса неможливо
через його більші габаритні розміри.
У зв'язку із цим приймаємо нестандартне суцільнолите колесо. Діаметр
колеса повинен бути достатнім для того, щоб розмістити в його маточині
радіальний кульковий підшипник, статична вантажопідйомність якого повинна
бути більше навантаження на колесо F.
Приймаємо установку коліс на кулькопідшипниках із захисними шайбами
60208, d = 40 мм D = 80 мм, В = 18 мм, статична вантажопідйомність СО = 1810
кгс =17756 Н.
Орієнтуючись на розміри прийнятих підшипників, приймаємо наступні
розміри коліс візка: Д = 130 мм, В = 50 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.3. Перевірка на міцність осей візка
Осі візка виконуємо зі сталі 45, термообробка – нормалізація, допустимі
напруги вигину [σ виг ] = 240 МПа. Кожна вісь сприймає 1 зусилля гідроциліндра
2
F1 причому у свою чергу сприймане віссю зусилля розкладається на дві складові,
передані на вісь вушками корпуса гідроциліндра.
Розрахункова схема осі візка приводиться на рис. 3.2
F/2 = 8227 H
140 60
R Р Р
А 1 2 RБ
А Б
1030
1723910 Н мм
Рисунок 3.2 Розрахункова схема осі візка.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Реакції RA, RБ знаходимо з рівняння статики
Ʃ�������� = 0; ����Б ∙ 1030 − ����2(1030− 60) − ����1(1030 − 200) = 0 (3.4)
8227 ∙ 970 + 8227 ∙ 830
����Б = 1030 = 14337 ���� (3.5)
Ʃ�������� = 0; �������� = 8227 + 8227− 14377 = 2077 ���� (3.6)
Згинальний момент у небезпечному перерізі, де діє навантаження Р1:
����виг = ��������(1030− 200) = 2077 ∙ 830 = 1723910 ���� (3.7)
Діаметр осі в перетині 1-1 d=50мм.
Момент опору осі:
���� = 0,1����3 = 0,1 ∙ 503 = 12500 мм (3.8)
Напруга вигину осі:
���� 1723910
���� = виг
виг ���� = 12500 = 138 МПа < [����виг] (3.9)
Таким чином, умова міцності дотримана.
Визначення числа подвійних ходів плунжерного насоса, необхідних для
повного висування штока гідроциліндра.
Діаметр гідроциліндра Д=50мм, хід поршня S=70мм. Обсяг робочої
рідини, необхідний для повного висування штока гідроциліндра:
��������2 3,14 ∙ 122
���� = 4 ∙ ���� = 4 ∙ 30 = 3391 мм3 (3.10)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Необхідна кількість подвійних ходів насоса:
���� 137375
���� = ʋ = 3391 = 40 (3.11)
Визначення зусилля на воротку плунжерного насоса
Розрахункова схема для визначення зусилля приводиться на рис. 5.3
R F Н
а=30 в=300
Р Н
Рисунок 5.3 – Розрахункова схема для визначення зусилля на воротку.
Тиск робочої рідини в насосі й у гідроциліндрі: ����Н = ����ц
Тиск у циліндрі визначається з рівняння:
���� ∙ ����2
���� = ц
4 ∙ ����ц (3.12)
звідки
4���� 4 ∙ 32909
����ц = ( )
���� ∙ ����2 =
ц 3,14 ∙ 502 = 16,8 МПа 3.13
Зусилля на штоку насоса
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
���� ∙ ����2 3,14 ∙ 0,0122
���� = 4 ∙ ����ц = ∙ 16,8 ∙ 1064 = 1899 Н (3.14)
Зусилля на рукоятці насоса складе
���� ∙ ���� 1899 ∙ 30
����Н = ���� + ���� = 300 + 30 = 173 Н (3.15)
Оскільки зусилля на рукоятці не перевищує 200 Н, конструкція насоса
відповідає нормативам охорони праці й техніки безпеки і забезпечує зручність
роботи з пристосуванням.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Організація охорони праці й техніки безпеки на пасажирському
АТП і в зоні ТО-2
Керівництво роботою та відповідальність з охорони праці відповідно до
Закону України «Про охорону праці», від 14.10.92 р. на пасажирському АТП
покладається на його керівника. Взаємини між керівником і робітником
регламентуються Правилами охорони праці на автомобільному транспорті.
Виконання цих правил є обов'язковим для всіх працівників при організації й
виконанні робіт, пов'язаних з експлуатацією й ремонтом транспортних засобів, а
також при проєктуванні підприємства, розробці технологічних процесів,
обладнання.
Забезпечення здорових і безпечних умов праці на АТП покладається на
керівника підприємства, його заступників, головних фахівців, керівників
структурних підрозділів (бригадирів, майстрів і їхніх заступників).
Основи трудового законодавства ставлять за обов'язок адміністрації
впроваджувати засоби для підвищення рівня техніки безпеки, що попереджають
виробничий травматизм, забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, які
попереджають виникнення професійних захворювань службовців і робітників.
Адміністрації забороняється давати вказівки працівникам про проведення
робіт, що суперечать діючим нормативним актам про охорону праці.
Адміністрація підприємства зобов'язана:
- створити на АТП безпечні й нешкідливі умови праці;
- розробити й затвердити інструкції з охорони праці по професіях і на
окремі види робіт з урахуванням фактичних умов проведення робіт, прийнятій
організації й технології, наявність устаткування, оснащення, інструмента,
засобів захисту й рівня підготовки виконавців;
- забезпечити нормальні санітарно-гігієнічні умови праці (температура
повітря, вологість, чистота повітря, рівень шуму й ін.);
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- оперативно контролювати стан охорони праці й техніки безпеки;
- перевіряти знання техніки безпеки й законодавства про працю, проводити
інструктажі з техніки безпеки, проводити навчання безпечним методам роботи;
- вчасно й ретельно проводити розслідування нещасних випадків, що
трапилися на підприємстві, розробляти комплекси заходів щодо попередження
нещасних випадків і здійснювати заходу для їхнього попередження;
- працівників підприємства, роботи яких пов'язані зі шкідливими й
небезпечними умовами праці, вчасно забезпечувати індивідуальними засобами
захисту, спецхарчуванням, забезпечувати правильне зберігання, ремонт,
хімчистку й прання спецодягу.
На АТП роботу з охорони праці здійснюють інженери з техніки безпеки, які
підпорядковуються головному інженерові підприємства.
Під час робочого процесу робітники повинні виконувати наступні вимоги
з техніки безпеки й охороні праці:
- автомобілі, що відправляються на ТО, повинні бути вимиті, очищені від
бруду та снігу;
- в'їзд та виїзд у приміщення та стоянка на місцях ТО-2 здійснюється з
дозволу та під наглядом керівника або ж відповідальної особи - майстра;
- після в'їзду транспортного засобу на пост ТО-2 необхідно заглушити
двигун, встановити важіль коробки передач у нейтральне положення,
загальмувати автомобіль ручним гальмом і підкласти під колеса упори з обох
боків;
- плунжер гідропідйомника в робочому положенні (піднятий) повинен бути
міцно зафіксований стопором (штангою), що забезпечує неможливість
самовільного опускання підйомника;
- при необхідності виконання робіт під автомобілем, що перебуває за
межами оглядової канави, підйомника, працівники повинні забезпечуватися й
користуватися лежаками;
- для роботи попереду й позад автомобіля й для переходу через оглядову
канаву передбачаються перехідні містки;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- перед зняттям вузлів і агрегатів, які пов’язані із системами живлення,
охолодження, змащення автомобіля, необхідно спочатку злити з них паливо,
масло й охолоджуючу рідину в спеціальну тару, не допускаючи їхнього
протікання;
- для збору й зливу відпрацьованих масел необхідно користуватися
спеціальними пристосуваннями або візками, що виключають їхній розлив при
заміні в агрегатах і підвищують зручність у роботі;
4.2. Виробнича санітарія в зоні ТО-2
4.2.1 Характеристика приміщення зони поточного ремонту
Зона ТО-2 перебуває в основному виробничому корпусі в одному
приміщенні з постами ТО-1 і ТО-2. Безпосередньо пости ТО-2 (три пости)
займають площу 324 м2, шириною 18 м, довжиною 18 м, висотою 6 м, з несучою
здатністю підлоги − 10 т/м2.
Два пости ТО-2 розташовані на оглядових канавах, один оснащений
підлоговим електромеханічним підйомником. Пости розташовані під кутом 600
до осі проїзду. З обладнання в зоні знаходяться канавні гідравлічні підйомники,
підвісний кран вантажопідйомністю 3 т, гайковерти, маслороздавальна
установка, набори інструментів (ключі гайкові, динамометричні, торцеві), засобу
гасіння пожежі.
Комунікації зони ТО-2( це електропостачання 220/380В.
Приміщення зони ТО-2 відноситься:
- по вибухонебезпечній і пожежній небезпеці – до приміщень категорії
«Д» (пожежобезпечні приміщення, у яких обертаються негорючі речовини й
матеріали в холодному стані);
- за правилами пристроїв електроустановок – класу П-I (приміщення,
у яких утримуються палива й мастильні матеріали);
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- приміщення з незначним надлишком явного тепла (1-клас
приміщень) до 23 Дж/(м 3⋅ с) і менше.
У приміщенні зони ТО-2 передбачені:
- перша категорія роботи – легкі фізичні роботи;
- професії робітників – відносяться до 1-ої групи виробничого
процесу;
- розряд зорової роботи – Vа;
- перша категорія виробництва по вибуховій небезпеці;
- друга ступінь вогнестійкості приміщення.
4.2.2 Розрахунок природного висвітлення
Природне світло має значну біологічну й гігієнічну цінність для людини,
тому воно максимально використовується для освітлення виробничих
приміщень.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових
прорізів (вікон) бічного або верхнього освітлення. У нашому випадку визначаємо
площу вікон зі Снип 11-4-79 за формулою
�������� ∙ ����Н ∙ �������� = з ∙ ����в
в 100 ∙ ���� ∙ ���� ∙ ����буд, (4.1)
з 1
де S − площа підлоги, м 2;
п
е − нормоване значення коефіцієнта природного висвітлення;
н
К − коефіцієнт запасу;
З
η − світлова характеристика вікон;
в
τ − загальний коефіцієнт світлопропускання;
з
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
r − коефіцієнт обліку підвищення освітленості при бічному висвітленні;
1
Кбуд − коефіцієнт обліку затінення конфронтуючими будинками.
Площа підлоги приміщення буде дорівнювати загальній площі зони ТО-2
F = 324 м2 . Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення згідно
становить 0,9.
Коефіцієнт запасу приймаємо рівним 1,3, як для приміщень із малою
запиленістю й горизонтально розташованими бічними прорізами. Значення
світлової характеристики вікон вибираємо по, воно дорівнює η =16.
Загальний коефіцієнт світлопропускання згідно дорівнює 0,63.
Коефіцієнт урахування підвищення освітленості при бічному освітленні
приймаємо на підставі, рівним r =1,2. Коефіцієнт урахування затінення
1
конфронтуючими будинками приймаємо на підставі рівним К = 1 .
з д
Підставивши відповідні величини у формулу (4.1), визначимо площу
бічних прорізів виробничого приміщення
324 ∙ 0,9 ∙ 1,3 ∙ 16 ∙ 1
���� = 2
0 100 ∙ 0,63 ∙ 1,2 = 80,229 м (4.1)
Загальна площа віконних прорізів зони ТО-2 становить 108 м2, що більше
розрахункової, отже, природне освітлення в зоні ТО-2 достатнє.
4.2.3 Розрахунок штучного освітлення
Штучне освітлення регламентується у відповідності зі СНіП 11-4-79. При
цьому нормується абсолютне значення освітленості залежно від характеру
зорової роботи.
Загальне освітлення розраховується методом коефіцієнта світлового
потоку, але при розрахунку люмінесцентного освітлення світловий потік обраної
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
лампи Fл відомий й визначена кількість ламп у світильнику n. Тоді визначаємо
необхідну кількість світильників N , за формулою
���� ∙ ���� ∙ ���� ∙ ����
���� = ���� ∙ ���� ∙ ���� , (4.3)
л
де Е − нормована освітленість, Лк;
S− площа приміщення, м 2;
К − коефіцієнт запасу;
Z− коефіцієнт нерівномірності освітлення;
n− кількість ламп в одному світильнику, шт.;
Fл – світловий потік лампи;
η − коефіцієнт використання освітлювальної установки.
Приймаємо нормовану освітленість приміщення з урахуванням розряду
зорової роботи (Vа), рівну E=200 Лк. Коефіцієнт запасу приймаємо для
газорозрядних ламп, рівним R=1,5, а коефіцієнт нерівномірності освітлення
приймаємо на підставі ДВН В.2.5-28-2006 рівним Z=1,2. Кількість ламп у
світильнику приймаємо 6.
Для визначення коефіцієнта використання освітлювальної установки η,
визначаємо індекс приміщення за формулою
���� ∙ ����
���� = ℎ ∙ (���� + ����), (4.4)
де a, b − відповідно, довжина й ширина приміщення, м;
h − висота розміщення світильників над освітлюваною поверхнею, м.
Визначимо індекс приміщення за формулою (4.3)
18 ∙ 18
���� = 8(18 + 18) = 1,125 (4.5)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
при i=1,125 η=0,39 .
Для освітлення вибираємо люмінесцентну безспіральну лампу ПБ-80 зі
світловим потоком F=5220лм.
Визначаємо необхідну кількість світильників за формулою (4.2)
200 ∙ 190 ∙ 1,5 ∙ 1,2
���� = 5220 ∙ 6 ∙ 0,39 = 5,243 (4.6)
Приймаємо, кількість світильників - 5, у кожному світильнику по шість
ламп, світильники розташовані симетрично й рівномірно в чотири ряди по сім
світильників у кожному.
Розрахунок місцевого освітлення зводиться до визначення потужності або
світлового потоку лампи, що використовується для місцевого освітлення.
Для місцевого освітлення приймаємо лампи накалювання, світловий потік
у них визначаємо за формулою
1000 ⋅ ℎ2 ⋅ ����
���� = ���� , (4.7)
де Е - нормативна освітленість. Становить 75 лк;
ς - показник, що визначається за графіком і становить 80 лк.
Світловий потік складе
1000 ∙ 12 ∙ 75
���� = 80 = 937,5 Лм
Вибираємо для місцевого освітлення лампу накалювання НБК-100,
світловий потік F=1450 лм, напруга живлення U=220В.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.2.4. Вентиляція в зоні ТО-2
У зоні ТО-2 встановлюється припливно-витяжна вентиляція з механічним
спонуканням, розрахована на розведення шкідливих (токсичних) речовин,
домішок, що містяться у відпрацьованих газах, які виділяються автомобілями
при маневруванні усередині приміщення.
Розрахунок вентиляції проводиться за коефіцієнтом кратності. Обсяг
повітря для повітрообміну визначається за формулою
����в = ����п ∙ ����кр, (4.8)
де Vп – об'єм приміщення;
����п = 18 ∙ 18 ∙ 6 = 1944 м3 (4.9)
Ккр – коефіцієнт кратності. Приймаємо Ккр=3.
Підставивши значення, отримаємо
����в = 1944 ∙ 3 = 5832 м3 (4.10)
Потужність двигуна, необхідного для приводу вентилятора, визначається
за формулою
���� ∙ ���� ∙ ���� ∙ 10−6
���� = з в в
3,6 ∙ ���� ∙ ���� , (4.11)
в ����
де ����з – коефіцієнт запасу. Приймаємо Кз=1,1;
����в – подача вентилятора, що дорівнює обсягу повітря для розчинення
шкідливих речовин;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рв – тиск, що розвиває вентилятор. Рв=3000 Па для середнього тиску;
ηв – КПД вентилятора. Дорівнює 0,8;
ηп – КПД приводу. Дорівнює 1.
Потужність електродвигуна складе
1,1 ∙ 5832 ∙ 3000 ∙ 10−6
���� = 3,6 ∙ 0,8 ∙ 1 = 6,7 кВт (4.12)
Отже, для забезпечення повітрообміну в зоні ТО-2 необхідна установка
вентилятора із приводом від електродвигуна потужністю 7 Квт.
4.2.5. Опалення в зоні ТО-2
Опалення призначене для забезпечення температурних умов у
виробничому приміщенні відповідно до вимог санітарних норм і стандартів у
холодний і перехідний період часу. Опалення може виконуватися як усього
приміщення, так і окремих робочих місць.
Кількість теплоти для опалення Q0, кдж/год можна знайти з наступної
залежності:
����0 = ����0 ∙ (����в − ����з) ∙ ����Л, (4.13)
де qo− витрата тепла для нагрівання 1 м 3 приміщення на 1° С різниці
внутрішньої й зовнішньої температур (qo = 2,08 кдж/год);
tв− внутрішня температура приміщення (для зони ТО-2 tв = +16° С);
tз − зовнішня температура повітря (приймаємо мінімальну tз = –20° С);
V − об'єм приміщення, дорівнює 1944 м 3.
Л
Кількість тепла на вентиляцію
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
����в = ����в(����в − ����з) ∙ ����, (4.14)
де qв – витрати тепла на вентиляцію 1м3 будинку при різниці внутрішньої
й зовнішньої температур 10С. qв =1...2…2 кдж/год.
З урахуванням цього за формулою (4.7) розрахуємо кількість теплоти для
опалення
кДж
����0 = 1,08(16 + 20) ∙ 1944 = 75583 год (4.15)
кДж
����в = 1,5(16 + 20) ∙ 1944 = 104976 год (4.16)
Тоді площа поверхні нагрівальних пристроїв F , м 2
п дорівнює
Ʃ����
���� = Т
���� ���� ∙ (���� − ���� ), (4.17)
���� ���� в
де tn − середня розрахункова температура теплоносія (приймаємо для пари
низького тиску tn = 100°С);
Kn − коефіцієнт, що залежить від різниці температур теплоносія й
повітря, що нагріває, а також матеріалу нагрівальних пристроїв (приймаємо для
сталевих труб Kn=40 кДж/м2 град).
З урахуванням цього площа поверхні нагрівальних пристроїв за формулою
(4.9) дорівнює
75583 + 104976
���� 2
���� = 40 ∙ (100 − 20) = 56,4 м (4.18)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3 Організація пожежної безпеки на АТП і в зоні ТО-2
- Пожежі в комерційних приміщеннях завдають значних фізичних
збитків і часто супроводжуються нещасними випадками. Основними
причинами виникнення пожеж на ділянках ТО-2 можуть бути:
- порушення правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних та
інших робіт протипожежного характеру;
- необережне поводження з вогнем;
- порушення правил експлуатації електрообладнання;
- несправність опалювального обладнання;самозаймання промаслених
обтиральних матеріалів, просочених маслом;
- влучення розпеченої стружки на горючі речовини;
- коротке замикання в електроустаткуванні автомобілів.
Виключення причин виникнення пожеж - одна з найважливіших умов
забезпечення пожежної безпеки на підприємстві. Перед роботою в зоні ТО-2
слюсар зобов'язаний пройти інструктаж і заняття по пожежно-технічному
мінімумі.
На території, у виробничих, адміністративно-побутових, складських і
допоміжних приміщеннях необхідно встановити протипожежний режим.
Повинні обладнані спеціальні місця для паління. Для використання обтирального
матеріалу зоні ТО-2 передбачають металеві ящики із кришками. Для зберігання
легкозаймистих і горючих речовин визначають місця й установлюють
припустимі кількості їхнього одноразового зберігання. На ділянці призначається
відповідальний за забезпечення пожежної безпеки. Для забезпечення швидкої
евакуації людей, обладнання й інших матеріальних цінностей розробляють план
евакуації з ділянки. У зоні ТО-2 забороняється встановлювати кількість
автомобілів, що перевищують норму; тримати автомобілі при наявності течі
палива або з відкритою горловиною; зберігати пальне й заправляти в
невстановленому місці паливом; зберігати тару з-під пального й інших
легкозаймистих засобів; захаращувати проїзди; залишати в автомобілі
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
промаслене ганчір’я й спецодяг після роботи; дозволяти виконувати роботи
працівником, що не має відповідної кваліфікації.
Не допускається наявність після роботи в приміщенні й оглядових канавах
промасленого ганчір’я і різної вогненебезпечної рідини. Відпрацьоване мастило
зберігають поза приміщеннями ТО-2 у залізних бочках; електропроводка
приміщення повинна відповідати вимогам правил пристроїв і експлуатації
електроустановок.
Технологічне обладнання в нормальних умовах експлуатації повинно бути
вогнестійким і мати захисні пристрої, що обмежують масштаби наслідків пожежі
при виникненні небезпечної ситуації.
Технологічне обладнання, у якому є речовини, що виділяють
вибухопожежонебезпечні пари, гази, пил, повинне бути герметичним.
Забороняється експлуатувати обладнання з несправностями, які можуть
заподіяти пожежу. Воно повинне бути справним, температура його робочих
поверхонь не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища
більш ніж на 450С.
Гарячі поверхні трубопроводів, які викликають небезпеку пожежі або
вибуху в приміщенні ТО-2, повинні бути ізольовані негорючими матеріалами
для зниження температури зовнішньої поверхні ізоляції до безпечної величини.
Для протипожежної профілактики дотримуються наступні вимоги:
- територія зони ТО-2 повинна утримуватися в чистоті й порядку;
- сміття й відходи систематично вивозяться за межі приміщення;
- необхідно стежити за справністю освітлювальних приладів, при
виявленні несправностей домагатися їхнього усунення, не приступаючи до
експлуатації;
- після закінчення роботи відключати електропостачання ділянки;
- забороняється захаращувати агрегатами й іншими предметами
підступи до щитів силового й освітлювального електроустаткування, а також до
пожежних щитів;
- забороняється курити в приміщенні;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- забороняється використовувати відкритий вогонь при ремонті
автомобілів;
- забороняється залишати відкритими кватирки вікна після закінчення
роботи;
- місця мийки деталей з використанням нафтопродуктів
розташовувати подалі від електроприладів і металорізальних, шліфувальних
верстатів.
- для виявлення пожежі у виробничому корпусі й у зоні ТО-2
передбачена система пожежогасіння у вигляді теплових сповіщувачів АТП-3М.
- у зоні ТО-2 для локалізації й ліквідації невеликих пожеж у
початковій стадії їхнього розвитку передбачений протипожежний щит
укомплектований наступними первинними засобами пожежогасіння:
- ящик з піском;
- лопата - 1шт
- відро - 2шт
- вогнегасник пінний ОПХ-10 - 2 шт.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
При виконані кваліфікаційної роботи бакалавра було проведено технічний
розрахунок пасажирського автотранстпортного підриємства на 90 одиниць
рухомого складу для забезпечення маршрутних перевезень в м. Одеса, який
містить в собі визначення обсягу необхідного технічного впливу в залежності від
виду робіт, розрахунок чисельності працівників, визначення площі дільниць,
площ і необхідних приміщень. В результаті цих розрахунків було спроектовано
виробничий корпус і складено генеральний план підприємства. В
конструкторському розділі було виконано розрахунок гідравлічного циліндра
для вивішування осей автомобіля.
Розраховане освітлення в шиномонтажній дільниці АТП, забезпечення
якого забезпечить високу якість роботи працівників дільниці.
Завершення програми бакалавра дає змогу отримати та розвинути
практичні навички проектування ATП, що є підсумком усіх знань, отриманих
під час вивчення цього ступеня.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх форм навчання
[Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В.
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –Черкаси:
ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проєктування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проєктування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
6. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
7. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн.2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. –383 с.
8. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
12. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.06.2017).
13. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. –
(дата звернення 16.06.2022).
14. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За заг.
ред. к.т.н., доц. І.П.Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток А – Виробничий корпус
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток Б – Зона ТО-2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток В – Генеральний план
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток Г- Підйомник
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток Д – Специфікація «Гідроциліндр»
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток Ж – схема освітлення в зоні ТО-2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата