Проєкт автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення будівельних матеріалів в Харківській області

Піддубний, Олександр Миколайович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7685

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення будівельних матеріалів в Харківській області
Authors:	Тарандушка , Іван Павлович Піддубний, Олександр Миколайович
Issue Date:	2024
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 71 сторінках, 4 аркушах формату А1 та 1 аркушу А2. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2024. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення будівельних матеріалів в Харківській області. В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту було описано призначення проектованого автотранспортного підприємства (АТП), визначено категорію умов експлуатації, наведено переваги та недоліки обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування, ремонту рухомого складу (РС), визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок ручного пресу. В розділі охорони праці розроблено вентиляцію слюсарно-механічної дільниці.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7685
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Піддубний О.М..pdf Restricted Access		4.16 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2024 р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для
перевезення будівельних матеріалів в Харківській області»

Рецензент:
____________________ _______________ ______________

Керівник роботи:
старший викладач ______________ І.П.Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)

Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ О.М. Піддубний
(підпис) (Ініціали, прізвище)

2024

РЕФЕРАТ

студента факультету електронних технологій, автотранспорту та
машинобудування
Піддубний Олександр Миколайович
на тему:
„Проєкт автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення
будівельних матеріалів в Харківській області”

Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 71
сторінках, 4 аркушах формату А1 та 1 аркушу А2.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2024.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства на 70 автомобілів для перевезення будівельних
матеріалів в Харківській області.
В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту було описано
призначення проектованого автотранспортного підприємства (АТП), визначено
категорію умов експлуатації, наведено переваги та недоліки обраного
автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування, ремонту рухомого складу (РС), визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок ручного пресу.
В розділі охорони праці розроблено вентиляцію слюсарно-механічної
дільниці.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 3
. Арк. № докум. Підпис Дата

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................................ 6
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ .................................... 7
1.1 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов ........................ 7
1.2 Аналіз характеру вантажу ................................................................................... 7
1.3 Вибір транспортного засобу ............................................................................... 8
1.4 Вибір та обгрунтування вихідних даних проєкту .......................................... 12
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 13
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ................................................................. 13
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл ......................................................... 14
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП ............................................. 17
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів .... 18
2.2 Планування виробничого корпусу ................................................................... 19
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів ......... 19
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу .................................................................................... 21
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР .............................................................................. 22
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ........................................................ 25
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу 26
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства
................................................................................................................................ 26
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями та відділеннями ......................................... 27
2.2.8 Розрахунок кількості працівників ............................................................. 28
2.2.9 Розрахунок площ приміщень ..................................................................... 29
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень ....................................................... 30
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень ............................................... 31
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ....................................... 33
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ............. 33
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства ................... 34
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ............................... 35
2.3 Проектування слюсарно-механічної дільниці ................................................ 36
2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці ........................................... 36
2.3.2 Вибір основного обладнання слюсарно-механічної дільниці ................ 37
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 38
3.1 Принцип роботи ручного гвинтового пресу ................................................... 38
3.2 Перевірка витків різьби на міцність ................................................................ 43
3.3 Конструювання та перевірочний розрахунок елементів гайок ..................... 44
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .......................... 47
4.1 Небезпечні, шкідливі фактори на дільницях та у зонах ТО-1, ТО-2, ПР ..... 47
4.2 Пожежна безпека ............................................................................................ 47
4.3 Промислова санітарія ........................................................................................ 49
4.3.1 Освітлення .................................................................................................... 49
4.3.2 Водопостачання і каналізація..................................................................... 50
4.4 Умови праці робітників ..................................................................................... 51
4.5 Охорона праці та захист навколишнього середовища в АТП ....................... 53
4.5.1 Заходи щодо зниження травматизму......................................................... 53
4.5.2 Вимоги, що висуваються до території АТП ............................................. 53
4.5.3 Захист навколишнього середовища ........................................................... 55
4.6 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на слюсарно-механічній
дільниці ..................................................................................................................... 57
4.7 Вентиляція слюсарно-механічної дільниці ..................................................... 59
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 63
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ........................................................................... 64
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 66

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

Основне завдання АТП - виконувати автомобільні перевезення вантажів
власним транспортним засобом (ТЗ). Забезпечення перевезень технічно
справним рухомим складом (РС) виконується виробничим комплексом цих
підприємств за рахунок регулярного виконання заходів по діагностуванню,
технічному обслуговуванні (ТО), ремонту та розумній експлуатації АТЗ.
По своєму призначенню АТП поділяються на пасажирські, вантажні,
змішані та спеціальні (пожежні, швидкої медичної допомоги, комунальні та ін.).
По організації виробничої діяльності АТП є комплексним, оскільки воно
здійснює перевезення, зберігання, обслуговування та ремонт свого РС.
Комплексне АТП має виробничу базу для виконання робіт по технічному
обслуговуванню і ремонту рухомого складу (зони ТО, ПР, дільниці, складські
приміщення та т. п.), стоянку для зберігання ТЗ та інфраструктуру, необхідну
для нормального функціонування підприємства.
Підтримання ТЗ в технічно справному стані залежить від умов
функціонування та рівня виробничо-технічної бази АТП, що представляють
собою сукупність споруд, будівель, обладнання, оснащення, інструментів,
призначених для ТО, ПР та зберігання РС.
Одним із актуальних завдань, що стоять перед АТП є продовження терміну
служби автомобілів.
Головною метою кваліфікаційної роботи бакалавра є проведення технічного
розрахунку АТП на 70 для перевезень будівельних матеріалів в Харківській
області, який включає в себе:
- визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
рухомого складу автомобільного транспорту АТП;
- розрахунок кількості технологічного обладнання, виробничого персоналу,
площ приміщень основного, допоміжного виробництва;
- визначення характеристики споруд, будівель та в цілому проектування
генерального плану АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 6
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ

1.1 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов

Харківська область розташована на північному сході України на межі
лісостепової та степової фізико-географічних зон. За природно-кліматичними
умовами територію області можна розділити на дві зони: лісостепову – це
центральні, північні і західні райони і степову – південні і східні райони.
Середньорічні температури: літня + 21о С, зимова - 7о С.
На півночі і північному сході Харківська область межує з Бєлгородською
областю російської федерації, на сході — з Луганською, на південному сході — з
Донецькою, на південному заході — з Дніпропетровською, на заході і
північному заході — з Полтавською та Сумською областями України.
Територія області — 31,4 тис. км, що складає 5,2 % території України.
Область характеризується великою компактністю, що в умовах рівнинного
рельєфу вельми сприяє розвитку внутріобласних господарських зв'язків.
Територію області перетинають магістральні залізні і шосейні дороги,
через які вона має вихід до Донбасу, Криму, Кавказу, до портів Чорного,
Азовського і Балтійського морів, до багатьох індустріальних центрів за межами
України.

1.2 Аналіз характеру вантажу

Харків, як увесь Харківський регіон - це місцевість де постійно йде процес
ремонту або будівництва. Внаслідок цього багатьма харків’янами і жителями
області замовляється така популярна послуга, як вантажні перевезення
будівельних матеріалів по Харкову або області.
Фірма «Грузоперевозки -24», м. Харків спеціалізується в транспортуванні
будівельних матеріалів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У автопарку підприємства є машини різної вантажопідйомності для
переміщення усього необхідного для замовника, які оснащені спеціальними
кріпленнями і тросами для транспортування окремих видів будівельних
матеріалів (плитка, скло, кахель, матеріали з дерева).
TRANS LEVEL LOGISTIC (TLL) — транспортна компанія, що здійснює
транспортування вантажу до будь-якої точки міста Харків, області.
Є автомобілі з закритим і відкритим кузовом. Дана фірма перевозить
будівельні матеріали з будь-якої точки міста, області.
Транспортна компанія «UTS» компанія, яка економить час своїх клієнтів. За
2 хвилини консультують, складеється заявка, розраховується вартість і
підберається автомобіль. Вантажна машина прибуває в вказане місце вже через 2
години, незалежно від ситуації на дорогах і дальності адреси. Величезна
партнерська мережа, де налічується понад 3000 автомобілів, дозволяє не наймати
посередників. Це вберігає клієнта від низької якості послуг і дозволяє
встановлювати ціни на 7-9% нижчими від ринкових. Транспортна компанія
«UTS» організовує перевезення будь-якого вантажу та доставляє
великогабаритні, малогабаритні вантажі, небезпечні і вибухонебезпечні товари:

1.3 Вибір транспортного засобу

Наведемо автотранспортні засоби, що можна використати для безпечного
транспортування будівельних матеріалів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Mercedes-Benz Atego 816Т

Рисунок 1.1 - Загальний вигляд автомобіля Mercedes-Benz Atego 816Т

Технічні характеристики Mercedes-Benz Atego 816Т:
− виробництво Німеччина;
− тип кабіни 2 м;
− паливний бак 125 л;
− клас вихлопу Євро 3;
− модель КПП MBG60-6;
− тип КПП механіка;
− колісна база 3020 мм;
− повна маса ТЗ 7500 кг;
− маса спорядженого ТЗ 3400 кг.

MAN 26.410
Таблиця 1.1 – Технічні характеристики MAN 26.410 (12 т.)
Вантажопідйомність Вантажопідйомність Довжина Ширина Загальна Довжина
авто маніпулятора кузова кузова довжина авто маніпулятора ATL
AS 145.2
12 т до 2 т 7 м 2,46 м 11 м 9 м
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 9

Рисунок 1.2 - Загальний вигляд автомобіля MAN 26.410

Рисунок 1.3 - Загальний вигляд автомобіля MAN 26.410

Таблиця 1.2 – Технічні характеристики MAN 32.410 (18 т.)
Вантажопідйомність Вантажопідйомність Довжина Ширина Загальна Довжина
авто маніпулятора кузова кузова довжина авто маніпулятора
18 т до 2 т 7 м 2,46 м 11 м 8 м

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 10
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

DAF CF65

Рисунок 1.4 - Загальний вигляд автомобіля DAF CF65

Технічні характеристики DAF CF65:
− повна маса ТЗ 18 т;
− Комбінована вага брутто 22.5 т;
− Тип приводу 4x2;
− Потужність двигуна185 кВт;
− Норма викидів Euro V;
− Передня підвіска B;
− Задня підвіска L;
− Колісна база5400 мм;
− Кабіна Space Cab;
− Тип передачі A.
Повна маса вантажівки складає 19 тон. Шасі випускаються з колісною
формулою 4х2. Мають механічну і пневматичну регульовану підвіску 9 або 6-
ступінчасту коробку передач. Не виключена і можливість використання
автоматичної КПП. Оснащені турбодизельним двигуном PACCAR GR, робочий
об'єм двигуна 6, 7 л. Потужність двигуна може бути 280, 220 або 250 к. с.
Вантажівка DAF CF65 має простору кабіну. Виробники вантажівки пропонують
своїм покупцям на вибір як денну кабіну, так і спальну. Панель приладів
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 11
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

оснащена LCD дисплеєм, який показує інформацію про діагностику основних
вузлів: тиск, рівень оливи, витрата палива, ABS та ECAS.
Оскільки MAN 26.410, MAN 32.410 та DAF CF65 належать до одного класу,
то в розрахунках обираю автомобіль з середньою вантажопідйомністю −
MAN 26.410. Mercedes-Benz Atego 816Т має найменшу вантажопідйомність.

1.4 Вибір та обгрунтування вихідних даних проєкту

Рухомий склад АТП складається з 70 вантажних автомобілів.
В Харківській області клімат помірно-континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля Lсд=300 км.
Спосіб зберігання АТЗ - відкритий.
Рельєф місцевості - рівнинний (Р-1).
Категорія умов експлуатації ІІ, оскільки експлуатуються автомобільні
дороги з прирівненими, цементно-бетонним та асфальтобетонним покриттями.
Вихідні дані наведено в табл. 1.4.

Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 70
2 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 220000
3 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
4 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
5 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 250
6 Кліматичний район помірно-
континентальний
7 Кількість робочих днів підприємства 302
8 Дільниця, що проєктується Слюсарно-
механічна
9 Марка автомобіля MAN 26.410

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 12
. Арк. № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу

Періодичність ТО, пробіг до капітального ремонту (КР) визначається за
формулами:

L'
ТО−1 = L(H )
ТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3, (2.1)
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 3600 км,
L' (H )
ТО−2 = LТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3, (2.2)
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,

де (H )
LТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км;
L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
Ресурсний пробіг:

L ( H )
рес = Lрес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)
Lрес = 220000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1,1 = 217800 км;

де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км.
Виконуємо розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних
впливів.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 13
. Арк. № докум. Підпис Дата

2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл

Число ТО-1 за цикл не включає ТО-2. Цикловий пробіг відповідає
ресурсному (Lц=LКР=Lрес), тому число списань одного ТЗ за цикл дорівнює 1.
Кількість капітального ремонту можна визначити за формулою:

Lц 217800
NКР = = = 1;
L 217800 (2.4)
рес

де Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
Lрес - ресурсний пробіг до КР, км.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Кількість ЩО за цикл визначається за формулою:

L
N = рес
ЩO ;
 (2.5)
cд

де  cд - середньодобовий пробіг; NЩO - кількість ЩО за цикл.

217800
N = = 871;
ЩO
250

Кількість ТО-2 за цикл визначається за формулою:

Lрес 217800
N2 = − Nc = − 1 = 14;
LТО−2 14400 (2.6)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 14
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

де LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км;
N2 - кількість ТО-2 за цикл.
Кількість ТО-1 за цикл визначається за формулою:

Lрес ( ) 217800
N1 = − Nc + N2 = − (1 + 14) = 45; (2.7)
LТО−1 3600

де LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
N1 - кількість ТО-1 за цикл.
Дані результатів розрахунків наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один ТЗ за цикл
Умовне позначення N1 N 2 NЩO N КР
Кількість 45 14 871 1

Пробіг ТЗ за рік відрізняється від пробігу за цикл. Виробничу програму
визначаємо за рік. Для визначення числа ТО за рік необхідно виконати
перерахунок значень за цикл. Для цього використаємо коефіцієнт переходу від
циклу до року ηр.
Річне число ТО-1, ТО-2, ЩО на один обліковий ТЗ складає:

NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)
N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)
N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 15
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.13)

де АСП – облікова кількість АТЗ;
ηР – відношення річного пробігу ТЗ Lр до його пробігу за цикл:

L
ηР = Р
L (2.14)
рес

Річний пробіг ТЗ визначається за формулою:

LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)

де αТ – коефіцієнт технічної готовності;
Дроб – кількість робочих днів АТП за рік.
При розрахунку річного пробігу ТЗ використовується коефіцієнт технічної
готовності за цикл:

1
αT =
 d Д (2.16)
1 + L  TOiПO КР 
cд + 
 1000 L
КР 

де dТОіПР – тривалість простою на ТО та при ПР на АТП на 1000 км пробігу
[1, с.43, дод. Ж];
Lcд - середньодобовий пробіг ТЗ;
ДКР - тривалість простою в КР на АТП [1, с.43, дод. Ж].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 16
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

1
α = = 0,85
T 0,55 30
1 + 250 + 
1000 217800 
L = 302 ⋅ 250 ⋅ 0,85 = 64175
Р км.
64175
η = = 0,29
Р
217800
N = 871 ⋅ 0,29 = 252
ЩОР
∑ N = 252 ⋅ 70 = 17640
ЩОР
N = 45 ⋅ 0,29 = 13
1Р
∑ N = 13 ⋅ 70 = 910
1Р
N = 14 ⋅ 0,29 = 4
2 Р
∑ N = 4 ⋅ 70 = 280
2 Р

Дані розрахунків наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один ТЗ та на весь автопарк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
252 13 4 17640 910 280

2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП

«Діагностування Д1 призначено для визначення технічного стану вузлів ТЗ,
систем, агрегатів, що забезпечують безпеку руху. Кількість ТЗ, що діагностовано
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

при ПР, відповідно до норм проектування і статистичних даних, приймається
10 % від ТО-1. Діагностування Д2 призначено для визначення потужнісних та
економічних показників ТЗ» [1].
Кількість діагностування Д1 на весь парк за рік визначається за формулою:

∑ N = 1,1∑ N + ∑ N = 1,1 ⋅ 910 + 280 = 1281
Д 1Р 1Р 2 Р (2.17)

де ∑ N Д 1Р - кількість Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностування Д2 на весь парк за рік визначаються за формулою:

∑ N = 1,2∑ N = 1,2 ⋅ 280 = 336
Д 2 Р 2 Р (2.18)

де 1,2 – коефіцієнт, що враховує число АТЗ, що діагностовано при ПР.
Кількість ТЗ, що направляються на Д2 при ПР, прийнято 20 % від річної
програми ТО-2:
20
∑ N = ∑ N ⋅ = 336 ⋅ 0,2 = 67
Д2 ПР Р Д 2 Р (2.19)
100

2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів

Добова виробнича програма - критерій вибору методу організації ТО
служить вихідним показником для розрахунку числа ліній ТО, постів.
По видах Д1, Д2, ТО-1, ТО-2, ЩО добову виробничу програму Niд можна
визначити за формулою:
∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.20)
роб .Рi

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 18
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

де Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО чи діагностування окремо.
17640
N = = 58
ЩО Д
302
910
N = = 3
ТО−1 Д
302
280
N = ≈ 1
ТО−2 Д
302
1281
N = = 4
Д 1 Д
302
336
N = ≈ 1
Д 2 Д
302

2.2 Планування виробничого корпусу

2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів

«Критерієм вибору методу ТО є добова виробнича програма по виду
обслуговування однотипних ТЗ. Д-1 залежно від добової програми й методу
проведення ТО-1 можна організувати на окремих постах, або разом з ТО-1» [1].
«Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільно організовувати на окремому виділеному пості. Місце розташування
повинно забезпечити зручний заїзд ТЗ з різних виробничих зон» [1].
Розрахункова трудомісткість tЩО визначається за формулою:

н
tЩO = tЩO ⋅K4 ⋅KM , люд.год (2.21)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 19
. Арк. № докум. Підпис Дата

де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1, с.43, дод. Л];
К4=1,19 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно
сумісного РС та розмір АТП [1, с.42, дод. Е];
КМ=1–М/100 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (0,35...0,75).

tЩO = 0,5 ⋅1,19 ⋅0,5 = 0,3люд.год

Нормативна скорегована трудомісткість ТО-1, ТО-2 для ТЗ проектованого
АТП визначається за формулою:

н
tі = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)

де t н
і – нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд.год. [1, с.45, дод. Л].

tТО−1 = 7,8 ⋅1,0 ⋅1,19 = 9,28люд.год
tТО−2 = 31,2 ⋅1,0 ⋅1,19 = 37,13люд.год

Питома нормативна трудомісткість ПР коригується за формулою,
люд.год/1000км:

t = tн
ПР ПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5, люд.год (2.23)

де t н
ПР – нормативна трудомісткість ПР, люд.год. [1, с.45, дод. Л];
К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації
РС, модифікацію РС, природно-кліматичні умови експлуатації РС, кількість
одиниць технологічно сумісного РС, спосіб зберігання РС [1, с.41, дод. Е].
tПР = 6,1⋅1,1⋅1,0 ⋅0,9 ⋅1,19 ⋅1,0 = 7,19люд.год
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 20
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахунок трудомісткості діагностування при Д-1 визначається за
формулою:

tд−1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅9,28 = 2,32люд.год (2.24)

Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2 визначається за формулою:

tд−2 = (0,1...0,2) ⋅ tТО−2 = 0,2 ⋅37,13 = 7,43люд.год (2.25)

Трудомісткість сезонного обслуговування (СО) визначається за формулою:

t δ 20
СО = ⋅ tТО−2 = ⋅37,13 = 7,43люд.год (2.26)
100 100

де δ – частка робіт СО, що залежить від трудомісткості ТО-2, %.

2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Річний об'єм робіт ТО і ПР, люд.год.:

ТЩО.Р = ∑NЩО.Р ⋅ tЩО =17640 ⋅0,3 = 5292 люд.год. (2.24)

Т1.Р = ∑N1.Р ⋅ tТО−1 = 910 ⋅9,28 = 8445 люд.год. (2.25)

Т 2.Р = ∑N2.Р ⋅ tТО−2 = 280 ⋅37,13 =10396 люд.год. (2.26)

Тд−1.Р = ∑Nд1Р ⋅ tд−1 =1281⋅2,32 = 2972 люд.год. (2.27)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 21
. Арк. № докум. Підпис Дата

Тд−2.Р = ∑Nд2.Р ⋅ tд−2 = 336 ⋅7,43 = 2497 люд.год. (2.28)

L ⋅ A
Т p nр ⋅ tпр 64175 ⋅70 ⋅7,19
ПР.Р = = = 32300 люд.год. (2.29)
1000 1000

Об'єм робіт СО за рік в цілому по парку, люд.год:

ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ tТО−2 = 2 ⋅70 ⋅0,2 ⋅37,13 =1040 люд.год. (2.30)

де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2; Апр – кількість приведених
автомобілів кожної групи АТЗ.

2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР

«При розрахунку зон ТО, ПР вибирається метод обслуговування, режим
роботи зони. Визначається кількість постів, потокових ліній. Режим роботи зон
ТО, ПР приймається залежно від режиму роботи автомобілів. Роботи ТО-2, ПР
виконуються під час роботи АТЗ на лініях, ТО-1, ЩО - в міжзмінний час» [1].
«Метод ТО визначається шляхом порівняння ритму виробництва R та такту
поста τ: якщо такт поста більший 3R для ТО-1, 2R для ЩО, 4R для ТО-2 -
можливе використання потокового методу виробництва. При невиконанні даної
умови необхідно проектувати для проведення ТО універсальні пости» [1].
Ритм виробництва визначається за формулою:

R 60 ⋅Tзм ⋅С= зм
i , (2.31)
Ni.д

де Тзм – тривалість зміни (8 год.); Ni.д – добова виробнича програма
розділена по кожному виду ТО.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 22
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Такт поста ТО-1, ТО-2, ЩО:
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 8
58
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = =160
3
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 480
1
Такт поста i-ї зони:

τ 60 ⋅ t
= i
i + tПЕР , (2.32)
РП

де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, що виконується на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на
пост та з'їзд з поста, (1-3 хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2, с.54, дод. Т].

τ 60 ⋅0,3
ЩО = + 2 = 8
3
τ 60 ⋅9,28
ТО−1 = + 2 =141
4
τ 60 ⋅37,13
ТО−2 = + 2 = 448
5

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 23
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Кількість постів:
Х τ 2
2 = , (2.33)
R2 ⋅η2

де η2 – коефіцієнт використовування робочого часу поста (η2=0,85…0,9). Він
враховує відносно велику трудомісткість ТО-2, а також можливе збільшення
часу простою автомобіля на посту за рахунок проведення додаткових робіт по
усуненню несправностей.

Х 8
ЩО = ≈1
8 ⋅0,9
Х 141
ТО−1 = ≈1
160 ⋅0,9
Х 448
ТО−2 = =1
480 ⋅0,9

Визначимо кількість постів з врахуванням річного обсягу робіт постів та
зон. Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2, Д1 та Д2 визначається:

X Ti.P ⋅K
i =
н (2.33)
Д рп ⋅п ⋅ tзм ⋅РП ⋅Квик

де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.;
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1, с.63];
n – кількість змін роботи на добу;
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (0,8-0,9);
tзм - тривалість зміни.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 24
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

X 5292 ⋅1,1
ЩО = ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅0,9
X 8445 ⋅1,1
ТО−1 = ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅ 4 ⋅0,9
X 10396 ⋅1,1
ТО−2 = ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅5 ⋅0,9
X 2972 ⋅1,1
Д −1 = = 0,7
302 ⋅1⋅8 ⋅2 ⋅0,9
X 2497 ⋅1,1
Д −2 = = 0,6
302 ⋅1⋅8 ⋅2 ⋅0,9
Приймаємо кількість постів: X ЩО =1, X ТО−1 =1 , X ТО−2 =1.
Об’єднуємо в зв’язку незайнятістю постів дільницю Д1 та Д2 в одну
дільницю – дільницю діагностування.

2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Роботи ПР проводяться на універсальних постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою:

X T ⋅ϕ
i =
ПР (2.34)
Д рп ⋅п ⋅ tзм ⋅Р ⋅ηп

де TПР – річний об'єм робіт, виконаних на постах ПР, люд.год;
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження ТЗ на пости (ϕ=1,2…1,5);
Р – число робітників на посту; ηп – коефіцієнт використання робочого часу
поста (ηп=0,75…0,9)

X 32300 ⋅1,2
ПР = ≈ 4
302 ⋅1⋅8 ⋅5 ⋅0,9

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО, ПР рухомого складу:

T = Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Тд−1. р +Тд−2. р +ТСО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 5292+8445+10396+ 2972+ 2497 +1040+ 32300 = 62942

де TЩО.Р , T1.Р , T2.Р ,Tд−1+д−2.Р , TСО.Р , TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ЩО, ТО-
1, ТО-2, Д-1+Д-2, СО та ПР, люд.год.

2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об'єм робіт по СО АТП встановлюється в процентному відношенні
від річного об'єму ТО та ПР рухомого складу (20%).
Роботи по СО підприємства розподіляються по видах згідно табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по СО
Види робіт Співвідношення, % люд. год.
Електротехнічні 25 15736
Слюсарні 16 10071
Механічні 10 6294
Зварювальні 4 2518
Ковальські 2 1259
Мідницькі 1 629
Жестяницькі 4 2518
Трубопровідні 22 13847
Ремонтно-будівельні 16 10071
Всього 100 62942

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 26
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

«Об'єми робіт розподіляються по структурних підрозділах АТП відповідно
до технологічних та організаційних ознак. Нормативи ЩО включають тільки
трудомісткість прибирально-мийних робіт. Інші роботи ЩО (перевірка
технічного стану автомобіля, заправка, установка автомобіля на стоянку)
виконується водієм ТЗ за рахунок підготовчого часу та механіком контрольно-
технічного пункту. Обслуговування АТЗ в зоні ЩО може здійснюватися на
потоковій лінії, яка складається з постів мийки, прибирання та сушки. Для
вантажних автомобілів рекомендується проєктувати лінії періодичної дії.
ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах чи
потокових лініях. ТО-2 виконуються частково на постах, або лініях зони (80 %
від загального об'єму робіт), частково на ділянках (20 %). Об'єми робіт, що
виконуються на ділянках, рівномірно розподіляється між акумуляторним,
електротехнічним, шиномонтажним і ділянкою по ремонту приладів системи
живлення» [1].
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках.

Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
ЩО 5292
зона ТО-1 8445
зона ТО-2 10396
зона ПР 32300

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.8 Розрахунок кількості працівників

При визначенні кількості робітників визначається технологічно необхідна Рт
та штатна Рш їх кількість. Розрахунок виконується окремо для кожної дільниці та
зони.
Технологічно необхідна кількість виробничих працівників визначається за
формулою:

РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)

де ФМ=2070 – річний фонд часу робочого місця, год;
Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.
Штатна кількість працівників визначається за формулою:

РШ = Тi.Р ФР , (2.38)

де ФР – річний фонд часу штатного працівника (ФР=1610 – для шкідливих
виробництв, ФР=1820…1840 – для нормальних умов праці), год.

Результати розрахунків наведено в табл. 2.5
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 28

Таблиця 2.5 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята
кількість Кількість
технологічно
№ Назва зон і дільниць по Річний
змінах
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 ЩО 5292 2,56 3 3 1860 2,85 3
2 Зона ТО-1 8445 4,08 4 4 1840 4,59 5
3 Зона ТО-2 10396 5,02 5 5 1840 5,65 6
4 Д-1 2972 1,44 2 2 1840 1,62 2
5 Д-2 2497 1,21 2 2 1840 1,36 2
6 Зона ПР (пости) 9690 4,68 5 4 1 1840 5,27 6
7 Всього 39292 21 20 1 24
Виробничі дільниці
8 Агрегатні 4257 2,06 2 2 - 1840 2,31 3
9 Ремонт приладів систем
живлення 237 0,11 1 1 - 1820 0,13 1
10 Слюсарно-механічні 4730 2,29 3 3 - 1840 2,57 3
11 Електротехнічні 946 0,46 1 1 1840 0,51 1
12 Акумуляторні 946 0,46 1 1 - 1820 0,52 1
13 Шиномонтажні 473 0,23 1 1 - 1820 0,26 1
14 Вулканізаційні 1419 0,69 1 1 1820 0,78 1
15 Ковальсько-ресорні 946 0,46 1 1 - 1820 0,52 1
16 Мідницькі 473 0,23 1 1 1820 0,26 1
17 Жерстяницькі 710 0,34 1 1 1840 0,39 1
18 Зварювальні 1183 0,57 1 1 - 1820 0,65 1
19 Оббивні 2838 1,37 2 2 - 1820 1,56 2
20 Фарбувальні 4257 2,06 2 2 1820 2,34 3
Разом 23650 18 18 20
Всього 62942 39 44

2.2.9 Розрахунок площ приміщень

Площі зон при обслуговуванні та ремонті ТЗ визначається за формулою:

FЗ = fa X П КП , (2.39)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Річний обсяг робіт в
зоні або на дільниці,
люд.-год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.

де fа=8,675⋅2,6=22,6 – площа, яку займає автомобіль за габаритними
розмірами, м2; ХП – кількість постів, що розміщені в зоні; КП – коефіцієнт
густини розстановки [1, с.26].

F 2
ЗЩО = 22,6 ⋅1⋅4 = 90,4 м
FТО−1 = 22,6 ⋅1⋅4 = 90,4 м2
F 2
ТО−2 = 22,6 ⋅1⋅4 = 90,4 м
FЗПР = 22,6 ⋅4 ⋅4 = 361,6 м2
FД −1+ Д −2 = 22,6 ⋅1⋅4 = 90,4 м2

2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень

«Площі ділянок розраховують за площею приміщення, що займається
устаткуванням та коефіцієнтом густини його розташування» [1].
Площа слюсарно-механічної дільниці:

Fy = fсумКП′ (2.40)

де К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1, с.26];
fсум – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, f =12 м2
сум .

Fy =12 ⋅4 = 48 м2

Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:

FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) (2.41)
де fр - питома площа на першого робітника [2, с.34, дод. К3];
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 30
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

n – кількість робітників;
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2, с.34, дод. К3].
Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости з ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ в плані:

FД = f '
р + f p ⋅ (n −1) + fa ⋅Kп (2.41)

Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць

№ Назва дільниці
1 Агрегатна 2 22 14 36 25,89 4 103,56 105
2 Ремонт приладів систем
живлення 1 14 8 14 2,04 4 8,16 14
3 Слюсарно-механічна 3 18 12 42 12,0 4 48 48
4 Електротехнічна 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,50 4 22 22
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 6,94 4 27,76 28
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 8,20 4 32,8 32
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 21 12,36 4 49,44 50
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 28
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,02 4 16,08 18
11 Зварювальна 1 15 9 38 4,08 4 16,32 40
12 Оббивна 2 18 5 46 5,20 4 20,8 50
13 Фарбувальна 2 24 18 65 20,50 4,0 82 82
360 547

2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень

Розрахунок площ складських приміщень визначається за формулою:

Lp ⋅ A
F = u ⋅ f num
ск 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K10 різ (2.42)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

К-ть працівників
Питома площа на
першого
працівника, м2
Питома площа на
наступних
робітників, м2
Розрахункове
значення, м2
Площа
устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки
устаткування
Розрахункова
площа по
устаткуванню, м2
Прийнята

де Lp - річний пробіг автомобіля;
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2 [2, дод. К];
K pc - коефіцієнт, що враховує тип РС;
K p - коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ;
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність РС.
Склад запасних частин:
F 62942 ⋅70 ⋅3,5
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1=19 м2
10
Склад агрегатів:
F 62942 ⋅70 ⋅5,5
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 30 м2
10
Склад матеріалів:
F 62942 ⋅70 ⋅3,0
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1=16 м2
10
Склад шин:
F 62942 ⋅70 ⋅2,3 2
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1=12 м
10
Склад мастильних матеріалів:
F 62942 ⋅70 ⋅3,5
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1=19 м2
10
Склад лакофарбових матеріалів:
F 62942 ⋅70 ⋅1
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1= 5 м2
10
Склад хімікатів:
F 62942 ⋅70 ⋅0,25
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1=1 м2
10
Склад інструментів:
F 62942 ⋅70 ⋅0,25
ск = 6 ⋅1⋅1,19 ⋅1=1 м2
10
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 32
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин та агрегатів
Fск = 0,2(19 + 30) =10 м2
∑Fcк =19 + 30 +16 +12 +19 + 5+1+1+10 =113 м2

2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)

де fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2; Fзб - зона зберігання
рухомого складу; Азб - кількість місць зберігання; Кп - коефіцієнт щільності
розміщення автомобілів (2,5…3,0).

Fзб = 22,6 ⋅70 ⋅3 = 4746 м2

2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин головного виробничого корпусу (ГВК)
необхідно визначити його загальну площу для подальшого планування і
викреслювання.

(2.44)

де:
Fо – площа зон очікування, м2;
F1, F2, FД1+Д2, FПР, Fд - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2, Д-1+Д2, ПР,
дільниць, м2;
Fск – загальна площа складів, м2.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 33
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

F 60 ⋅ tі
Оі = + tn (2.45)
Р

де tі - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.

F 60 ⋅ tТО−1 t 60 ⋅9,28
= + = + 2 =141м2
ОТО−1 Р n 4
tn = 2
F 60 ⋅ tТО−2 t 60 ⋅37,13 2
ОТО−2 = + n = + 2 = 559 м
Р 4
F 60 ⋅ t 60 ⋅7,19
О ПР =
ПР + tn = + 2 =110 м2
Р 4
FО Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅9,28 = 2 м2 (2.46)
FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅37,13 = 9 м2 (2.47)
F0 =141+ 559 +110 + 2 + 9 = 821 м2

2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа ділянки:

10−2 ⋅ (FГВК + F
F = доп + Fзб )
діл , га (2.50)
k з

де Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2; FГВК - площа забудови
виробничо-складськими приміщеннями, Fділ – необхідна площа ділянки, га; м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання РС, м2; k3 - щільність забудови
території, %.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 34
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

10−2
F ⋅ (2440 +14 + 4746)
діл = =1,6 га
45

2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу

«Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони
уніфіковані, мають квадратний, прямокутний або двогілчастий переріз» [1].
«При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти» [1].
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400 та висотою 7,4 м.
«Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної, або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини). Роздільні перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм [1].
«Розробляючи виробничі будівлі АТП доцільно використовувати збірні
залізобетонні попередньонапружені конструкції покриття: балки, прольотом
12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м» [1].
«Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Приймаємо 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600 мм, за
шириною 1000 мм» [1].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 35
. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3 Проектування слюсарно-механічної дільниці

2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці

Слюсарно-механічна дільниця призначена для виконання робіт із
механічної, слюсарної обробки деталей при їх виготовленні чи реставрації.
На ділянці виконуються роботи з відновлення простих деталей, для
виготовлення деталей нетоварної номенклатури (осей, додаткових ремонтних,
валів) та нестандартного обладнання для обслуговування та ремонту. Базові
деталі (балки передніх мостів, блоки циліндрів, картери) на ділянці в більшості
випадків не ремонтують.
Верстатні, слюсарні роботи є завершальними при відновленні, виготовленні
деталей. Слюсарно-механічне відділення отримує заготовки зі складу матеріалів,
від ковальського, зварювального та інших дільниць. Після обробки, деталі
надходять на пости збирання або на дільниці комплектування.
До основних робіт в слюсарно-механічній дільниці належать фрезерні,
токарні, шліфувальні, стругальні та слюсарні.
Токарні роботи виконую при розточуванні, обточуванні зовнішніх
циліндричних, фасонних, конусних поверхонь деталей (осей, валів, пальців
тощо); прорізання канавок, розточуванні отворів, свердлінні отворів,
виготовленні кріпильних виробів, нарізанні різьби (гвинтів, болтів, шпильок,
шайб та ін.).
Стругальні, фрезерні роботи виконуються при обробленні площин лап,
кронштейнів, головок блоків циліндрів, прорізанні канавок та шпоночних пазів у
валах, осях, пальцях та ін. деталей.
Шліфувальні роботи виконують при чистовому обробленні зовнішніх,
внутрішніх циліндричних плоских поверхонь, заточуванні, доведенні різального
інструменту.
Слюсарні роботи включають розмічення деталей перед механічною
обробкою, притиранні після механічної обробки; зенкерування, свердління,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 36
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

цекування, розгортання отворів; підготовку деталей для зварювання та їх
оброблення після зварювання; нарізання, прогонку різі та ін.
Деталі у слюсарно-механічну дільницю повинні потрапляти очищенні від
забруднень. Також на дільниці виконується дефектування деталей, призначають
метод відновлення під ремонтний чи номінальний розміри, послідовність
обробки.
Обробка деталей у процесі реставрації або виготовлення виконується
відповідно до розробленої для кожної деталі технології.
Після завершення обробки деталі направляють в інші дільниці для
подальшої обробки (ковальсько-ресорну, зварювальну, мідницьку) або у
агрегатне відділення для встановлення на певний агрегат.

2.3.2 Вибір основного обладнання слюсарно-механічної дільниці

Перелік обладнання слюсарно-механічної дільниці АТП наведено в
табл. 2.8.

Таблиця 2.8 – Перелік обладнання слюсарно-механічної дільниці

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 37
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

Основні параметри:
Зусилля на гвинті F=22 кН
Відстань від столу до наконечника lmах = 230 мм
Відстань від столу до наконечника lmin = 30 мм
Основні розміри станини а = 180 мм.
в = 150 мм.

3.1 Принцип роботи ручного гвинтового пресу

Основні елементи пресу: корпус, гвинт, гайка, маховик, шайба, кріпильні
деталі.
Корпус пресу це станина, яка прикріплюється до поверхні за допомогою
чотирьох болтів. Всередині корпусу встановлюється гайка з натягом, але для
запобігання її можливого випадання встановлений установочний гвинт.
Гвинт приводиться в рух маховиком. Маховик закріплений за допомогою
болта, щоб у разі переміщення пресу, взявшись і піднявши прес за маховик він
не залишився у вас в руках, а прес впав би на ноги. Обертаючись в нерухомій
гайці, гвинт переміщується поступально, піднімаючи або опускаючи рухому
плиту, завдяки правій та лівій різьбі. Для того, щоб гвинт не викрутився з гайок,
на кінці його закріплені кінцеві шайби кріпильними болтами з пружинними
шайбами. Завдяки великому передаточному відношенню між маховиком і
гвинтом при невеликій витраті мускульної енергії в штампах створюється
значний тиск.

Вибір розрахункового навантаження

На різьбову пару гвинтових механізмів навантаження прикладається
центрально, ексцентрично. В даному випадку навантаження прикладено
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

центрально. Тому, розрахункове навантаження FB рівне корисному
навантаженню F. За умовою дано вантажопідйомність: F=22 кН, хід гвинта:
l=lmax - lmin = 230 - 30 = 200 мм

Вибір матеріалів

Для виготовлення деталей різьбової пари застосовують антифрикційні
матеріали з метою зниження втрат на тертя. При цьому гвинт виконують завжди
із сталей 35, 45, 40Х або Ст.4, Ст.5, Ст.6 в поліпшеному (загартування з високим
відступом) або нормалізованому станах.
Для виготовлення гайок у вигляді вкладишів використовують бронзу марок
Бр. А9Ж4; Бр. 010-Ф1; Бр. 06-Ц6-С3 та ін., а також сірі чавуни марок СЧ15; СЧ
20 та ін. В затискних механізмах гайки виконують з м'яких сталей Ст. 2, Ст. 3,
сталей 15, 20.
На підставі прочитаного, для цього механізму вибираємо матеріал гвинта
сталь 40Х, гайки - Бр А9-Ж4.
Для гвинта сталь марки 40Х (термообробка - поліпшення): [σ3]=250 МПа;
[σр]=200 МПа; [τсер]=115 МПа; [τкр]=150 МПа; [σзм]=300 МПа;
Для гайки Бр А9-Ж4: [σ3]=50 МПа; [σр]=40 МПа; [τсер]=30 МПа;
[σзм]=60 МПа.

Вибір типу різьби

Для заданого механізму вибираємо упорну різьбу, оскільки вона найбільш
пристосована до роботи в умовах великого тертя та зносу. Наприклад, вона
перевершує трапецієвидну різьбу по стійкості на зношення і по ККД. Найбільш
підходить саме ця різьба, тому що в цьому механізмі робоче навантаження має
один напрям. Але в одному напрямі можуть також працювати метрична і
трапецієвидна. Тому вибір типу різьби проводить за іншими параметрами:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 39
. Арк. № докум. Підпис Дата

- по висоті витка;
- по товщині витка;
- по робочому куту;
- по силі, яку робітник повинен витратити при роботі з цим механізмом.
Порівнюючи усі ці параметри, приходимо до висновку, що найбільш
оптимальні властивості для механізму має упорна різьба. Параметри різьб
приведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 - Параметри різьб
Трапецевидна Метрична Упорна
Міцність витка ψа 0,67 0,875 0,75
Стійкість на знос ψh 0,5 0,54 0,7
Кут робочого профілю γ 15 30 3

Розрахунок різьбової пари на зношування

d - зовнішній діаметр різьби, d1 - внутрішній діаметр різьби, d2 - середній діаметр
різьби, Н - висота гайки, Р - крок різьби
Рисунок 3.1 - Основні параметри різьби гвинтової пари

Зносостійкість різьби є основним критерієм, що визначає працездатність
гвинтової пари. Тому розміри різьби знаходять з її розрахунку на знос по
питомому навантаженню, яке приймають рівномірно розподіленим по витках
гайки.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 40
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Таким чином, питоме навантаження:

q F
= В ≤ [q]
π ⋅d2 ⋅ψ H ⋅d2 ⋅ψ h

Звідси визначимо середній діаметр:

d F
2 =
B
π ⋅[q]⋅ψ h ⋅ψ H

де ψ H - коефіцієнт висоти гайки, приймаємо ψ H =2;
[q] - рекомендоване питоме навантаження, по табл. 3.2, вибираємо його з
умов мащення, [q]=8 МПа (для середніх умов мащення);
F=22000 Н - навантаження на гвинт;
ψ h = 0,7 - стійкість на знос.
Отримаємо:
d 22000
2 = = 25мм.
3,14 ⋅8 ⋅0,7 ⋅2

Таблиця 3.2 - Дані для вибору питомого навантаження
Умови мащення
Матеріали гвинтової
пари Відмінні Середні Погані
[q] f [q] f [q] f
Бронза-сталь 12 0,07 8,0 0,09 - -
Чавун-сталь - - 6,0 0,11 4,0 0,13
Сталь-сталь - - - - 15 0,15

Висоту гайки визначимо за формулою:

HГ = d2·ψ H = 25·2 = 50 мм.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 41

Приймаємо HГ = 50 мм.

Вибір кроку різьби

По середньому діаметру d2, що відповідає прийнятому типу різьби,
вибирають основні розміри стандартної різьби: d - зовнішній діаметр; d2 -
середній діаметр; d3 - внутрішній діаметр; р - крок різьби.
Для кожного діаметру є великий, нормальний і дрібний кроки.
Великий крок дозволяє отримати високий ККД гвинтової пари.
Дрібний крок вигідніше з точки зору виграшу в силі.
Практично при виборі кроку різьби слід користуватися наступними
рекомендаціями.
В ручних механізмах виграш в сипі важливіше ККД, тому в них треба
віддавати перевагу дрібним та нормальним крокам. У гвинтових механізмах з
електричним приводом доцільно приймати великий крок або застосовувати
багатозахідні різьби.
З умови самогальмування знаходимо верхнє значення кроку різьби.
Крок різьби:

р πd2 f
1 = , (γ = 3 ) p ψ ⋅d
, 2 =
н 2
cosγ 15

p 3,14 ⋅25 ⋅0,09
1 = = 7,06 - верхнє значення
cos3
p 2 ⋅50
2 = = 3,3 - нижнє значення; 3,3 ≤ р ≤ 7,06
15
З певного інтервалу вибираємо крок різьби: р=6.
На підставі вибраного кроку набуваємо наступних значень діаметрів різьби
за ГОСТ 10177-82: d2=33,5 мм - середній діаметр, d=38 мм - зовнішній діаметр,
d3=27,587 мм - внутрішній діаметр, D1=29 мм - внутрішній діаметр
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 42
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Далі розраховуємо число витків різьби за формулою:

z = НГ/р=50/6=8,3

3.2 Перевірка витків різьби на міцність

У гвинтовій парі найбільш слабкими є витки гайки, оскільки вони робляться
з менш міцного матеріалу, ніж витки гвинта.
При складанні розрахункової схеми виток розгортаємо і розглядаємо як
консольну балку, навантажену посередині консолі силою FH/z, умовно вважаючи
навантаження рівномірно розподіленим між витками.

Рисунок 3.2 - Схема до розрахунку витків на міцність

Перевірочний розрахунок витка на міцність полягає у визначенні діючих в
небезпечному перерізі напруги зрізу τзр та напруги згину σ3.

F
τ зр F
зр = = B ≤ [τ ]
Азр z ⋅π ⋅d2 ⋅α
зр
σ Ми FB ⋅h ⋅6
зг = = ≤ [σ ]
W z ⋅2 ⋅π d зг
⋅ 2 ⋅a
2

Товщину витка біля основи розраховуємо за формулою:

а=0,75·р=0,7·6=4,2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Висоту витка знаходимо за формулою:

h=0,7·р=0,75·6=4,5

Підставляємо:
τ 22000
зр = = 5,99МПа
8,3 ⋅3,14 ⋅33,5 ⋅4,2
τ зр = 5,99МПа < [τ зр ]= 30МПа
σ Ми 22000 ⋅4,5 ⋅6
зг = = 2 =19,3МПа
W 8,3 ⋅2 ⋅3,14 ⋅33,5 ⋅4,2
σ зг =19,3МПа < [σ зг ]= 50МПа.

У обох випадках очевидно, що умова виконується.

3.3 Конструювання та перевірочний розрахунок елементів гайок

Знайдемо найменший допустимий зовнішній діаметр гайки з умови
міцності на розтяг:

σ F
= B
р ≤ [σ р ] A

де Fb - сила, що діє на гайку; А - площа, на якій діє стискаюча сила;

Рисунок 3.3 - Гайка

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 44
. Арк. № докум. Підпис Дата

Знаходимо зовнішній мінімальний діаметр гайки

D 4F
= B
г [ ] + d 2
σ p π

де FВ - сила, що діє на гайку; [σ p ] - допустима напруга розтягу;
d - найбільший діаметр різьби гайки

D 4 ⋅22000
г = + 382 = 46,3
3,14 ⋅40

З технологічної точки зору збільшуємо діаметр до 48 мм.
Знаходимо найбільший допустимий зовнішній діаметр гайки з умови
міцності на змяття:

σ FB
зм = ≤ [σ зм ] Азм

де FB - сила, що діє на гайку; Азм - площа змяття гайки.
Зовнішній найбільший діаметр гайки визначається за формулою:

D 4F
≥ B 2
б [σ зм ]
+ D
π г

де [σ зм ] - допустима напруга змяття; Dг - зовнішній мінімальний діаметр
гайки;
D 4 ⋅22000
б ≥ + 482 = 52,6
60 ⋅3,14

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 45
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Конструктивно вибираємо D6=56 мм.
Тоді:

σ 4 ⋅22000
зм = 3,14 ⋅ (562 − 482 ) = 33,69МПа ≤ 60МПа

Умова змяття виконується.
Розраховуємо висоту буртика:

hb = 0,3 ⋅H Г = 0,3 ⋅50 =15мм

Перевіримо гайку на зріз:

τ FB FB 22000
зр = = = =10,43≤ [τ
A π ⋅D ⋅h 3,14 ⋅48 ⋅15 зр ]
зр г b

Умова на зріз виконується.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Небезпечні, шкідливі фактори на дільницях та у зонах ТО-1, ТО-2,
ПР

Джерелами небезпеки при виконанні ТО, ПР та розбірно-складальних робіт
є переміщення рухомих частин ТЗ, устаткування, електричний струм,
несправність інструмента, вібрація, шум, занижена або підвищена температура,
порушення правил використання отруйних речовин.

4.2 Пожежна безпека

ТО відноситься за ступенем пожежної небезпеки до категорії «Г».
«Відповідно до норм засобів пожежогасіння на виробничих об'єктах
оснащуємо cлюсарно-механічну дільницю наступним інвентарем: ящики з
піском - 1 шт; вогнегасники пінні - 2 шт; сокири - 1шт» [13].
«Відповідальність за протипожежну безпеку, збереження і постійну
готовність до використання первинних засобів пожежогасіння несуть керівники
цих підрозділів. Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити,
щоб проходи, дороги, під'їзні шляхи до місць розташування пожежного
обладнання та інвентарю були вільними для руху, а пожежна сигналізація була
доступна» [13].
При виникненні вогню потрібно припинити до нього доступ повітря: вогонь
потрібно засипати піском, збити полум'я піною вогнегасника чи закрити
брезентом.
При виникненні на АТП аварійних ситуацій необхідно припинити роботу,
повідомити про ситуацію завідувачеві дільниці. При наявності потерпілих
необхідно надати першу медичну допомогу та викликати швидку допомогу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 47
. Арк. № докум. Підпис Дата

«При плануванні, виборі поверховості будинків, площ і розміщення
приміщень повинна враховуватися пожежна небезпека застосовуваних у
приміщеннях засобів та матеріалів. Від цього залежать масштаби, наслідки та
вибір заходів пожежної безпеки» [14].
При пожежній і вибухопожежній небезпеці АТП ділять на п'ять категорій
[13]:
- до I категорії входять вибухопожежонебезпечні приміщення, в яких
перебувають горючі гази. До першої категорії небезпеки на АТП відноситься
склад паливно-мастильних матеріалів, склад лакофарбових матеріалів,
приміщення для зарядки акумуляторних батарей (АБ);
- до II категорії входять вибухопожежонебезпечні дільниці АТП, де
знаходяться горючий пил, легкозаймисті рідини з температурою, волокна,
горючі рідини, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або
пароповітряні суміші, при запаленні яких виникає надлишковий тиск та
відбувається вибух в приміщенні, що перевищує 5 кПа;
- до III категорії небезпеки входять пожежонебезпечні приміщення:
важкозаймисті рідини, горючі; тверді горючі, важкозаймисті матеріали,
речовини, здатні при взаємодії з киснем повітря, водою або один з одним горіти.
До даної категорії відносяться приміщення складу допоміжних та мастильних
матеріалів, шин;
- до IV категорії небезпеки належать негорючі речовини, матеріали в
розпеченому, горючому або в розплавленому стані, при процесі обробки яких
виникає тепло, іскри, полум'я; рідини, горючі гази та тверді речовини
утилізуються або спалюються в якості палива. До категорії небезпеки
відносяться радіаторна, мідницька, ковальсько-ресорна дільниці АТП.
- до V категорії небезпеки належать приміщення, у яких перебувають
матеріали в холодному стані та негорючі речовини. До V категорії відносяться:
пости мийки ТЗ, дільниці ремонту акумуляторів, електроустаткування;
бляхарська, агрегатна та слюсарно-механічна дільниці; склад запчастин,
агрегатів, металу, що зберігаються без тари та в розпакованому вигляді.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Пожежна безпека забезпечується організаційно-технічними заходами,
регулюється згідно ДСТУ 12.1.004-95 та реалізацією двох взаємозалежних
частин: системою запобігання пожежі та системою протипожежного захисту.
Визначимо необхідну кількість вогнегасників у приміщеннях. Необхідна
кількість вогнегасників визначається за формулою:

nв = mв ⋅ S , (4.1)

де S - площа проектованої дільниці, м2;
тв - кількість вогнегасників нормована (для виробничих дільниць - один
вогнегасник на 100 м2 [13]);.
Підставивши у формулу (4.1), отримаємо:

nв = 0,01⋅48 = 0,48шт.

Приймаємо кількість вогнегасників для виробничих приміщень АТП рівним
nв =1шт.

4.3 Промислова санітарія

4.3.1 Освітлення

«Раціонально виконане освітлення виробничих приміщень надає
позитивного психофізіологічного впливу на працівників, сприяє підвищенню
якості продукції та продуктивності праці, забезпеченню її безпеки, знижує втому
і травматизм на виробництві, зберігає високу працездатність в процесі праці»
[14].
До освітлення висуваються певні вимоги:
− освітлення для виконання робіт на робочих місцях повинно бути
достатнім;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 49
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

− на робочій поверхні не повинно бути рухомої тіні або тіні;
− освітлення повинно бути рівномірним по всій робочій поверхні;
− в полі зору не повинно бути прямого та відбитого блиску;
− величина освітленості повинна бути сталою;
− освітлювані установки не повинні бути джерелом додаткових небезпек;
− установки повинні бути економні, прості та надійні в роботі.
«При освітленні виробничих приміщень використовують штучне, природне
та сумісне освітлення. Штучне освітлення може бути комбінованим та
загальним. Використання тільки місцевого освітлення забороняється» [14].
«Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним
перебуванням людей у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і
штучне освітлення»» [15].
За призначенням штучне освітлення поділяється на: робоче, що призначено
для виконання роботи; аварійне (забезпечує мінімальне освітлення на робочому
місці при відключенні освітлення); евакуаційне (призначене для евакуації людей
при відключенні робочого освітлення).

4.3.2 Водопостачання і каналізація

«Виробничі ділянки забезпечуються питною водою. Підприємство
обладнано господарчо-питним і виробничим водопостачанням, а також
фекальною і виробничою каналізацією згідно СНиП 2.04.01-85. Для цього
передбачаються автомати з газованою, підсоленою водою та фонтанчики. Вода,
що поступає в автомати та фонтанчики попередньо очищується, проходячи крізь
фільтри. Щоб забезпечити чистоту питних фонтанчиків передбачають педаль,
при натисканні на яку ногою, подається струменем очищена вода. Температура
питної води повинна бути не вище +20 0С і не нижче +8 0С. Відстань від робочих
місць до джерел питного водопостачання не повинна перевищувати 75 м, а на
відкритих площадках не більше 150 м. Підприємство підключене до міської
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 50
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

каналізаційної системи. Стічні води від миття автомобілів і підлоги в
приміщеннях, які мають гарячі та завислі речовини, перед змиттям в каналізацію
очищаються в місцевих очисних установках. Осади і зібрані нафтопродукти із
очисних споруд видаляються в міру їх накопичення» [7].

4.4 Умови праці робітників

Всі дільниці, підрозділи АТП обладнані приточно-витяжною вентиляцією з
опаленням згідно СНІП 2.04.05-86. Чистота повітря та метеорологічні умови у
виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам ДСТУ 12.1.005-88.
Умови праці працівників, безпека виконання робіт прямо залежать від
санітарно-гігієнічних умов, таких як температура повітря, відносна вологість,
освітленість дільниць, постів.
Концентрація шкідливих речовин, що втримуються в повітрі повинна
відповідати нормативам. Нормативна концентрація шкідливих речовин у
приміщеннях представлено в табл. 4.1 [15].

Таблиця 4.1 - Нормативна концентрація шкідливих речовин у приміщеннях
Найменування речовини Величина гранично-припустимої
концентрації, мг/м3
1. Акролеїн 0,2
2. Свинець і його неорганічні з'єднання 0,01
3. Оксиди вуглецю 20
4. Лігроїн 300
5. Оксиди азоту 5
6.Уайт-Спірит (на С) 300
7. Вуглеводні 300
8. Тетраетилсвинець 0.05
9. Бензит (на С) 100
10. Метанол 5
11. Хлорид водню 5
12. Сірчистий альдегід 1
13. Луги їдкі 0,5
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Вентиляційні системи АТП перебувають у справному стані. Припустимі
оптимальні параметри відносної вологості, температури та швидкості руху
повітря представлено в табл. 4.2 [15].

Таблиця 4.2 - Припустимі й оптимальні параметри температури, відносної
вологості й швидкості руху повітря
Категорія робіт Температура Відносна Швидкість руху Температура
повітря, К вологість не повітря м/с. повітря в
більш, %. безпосередніх
роб. місцях, К
Важка - 3 286-292 75 0,5 285-294
Середня вага - 2 288-294 75 0,4 286-298
Легка - 1 294-298 75 0,2 288-299

Джерелами вібрації та шуму на АТП є двигуни різних видів, верстати,
вентиляційні системи, компресори та ін. Ультразвук випромінюють установки
при очищенні та мийці деталей, механічній обробці матеріалів.
Всі джерела шуму впливають на здоров'я працівників АТП. Для боротьби з
підвищеним рівнем шуму, ультразвуком та вібрацією використовують різні
способи. Спеціальне планування АТП дозволяє частково гасити шкідливі
коливання. Перегородки між дільницями і цехами повинні бути виконані зі
спеціальних звукоізоляційних матеріалів.
«Устаткування повинно бути встановлено на фундамент та закріплено
болтами. Устаткування, інструмент та пристосування АТП повинні відповідати
вимогам безпеки та правильності контролю виміру згідно ДСТУ 12.2.003-94 та
ДСТУ 12.2.027-90. Всі пульти керування заземлені. Небезпечні місця
обгороджені. Пуск нового обладнання роблять тільки після приймання його
комісією за участю працівників служби охорони праці» [14].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 52
. Арк. № докум. Підпис Дата

4.5 Охорона праці та захист навколишнього середовища в АТП

4.5.1 Заходи щодо зниження травматизму

Для зниження травматизму, поліпшення умов праці на АТП розроблено
план заходів, що включає впровадження дистанційно керованих машин,
автоматичного устаткування, сучасних приладів, зміну технологічного процесу.
Передбачена перевірка електробезпечності для захисту працівників від поразки
електричним струмом.
Одними із основних небезпечних виробничих факторів є психофізіологічні
та фізичні, що приводять до професійних захворювань. З метою зниження
впливу даних факторів на АТП розробляється комплекс заходів:
- відповідальним за дотримання правил ТБ є завідувач дільниці;
- всі працівники АТП регулярно проходять медичний огляд;
- повинні строго дотримуватись правил ТБ на АТП;
- робочі місця повинні мати інструкції для експлуатації устаткування;
- всі працівники АТП повинні забезпечуватися спецодягом.

4.5.2 Вимоги, що висуваються до території АТП

АТП повинно мати територію, а також розташовані на ній корпуси,
споруди, зони для зберігання автомобілів, що відповідають вимогам
протипожежних, будівельних та санітарних норм. Територія, на якій
розташовано АТП, повинна відповідати правилам по охороні праці на АТЗ. До
основних правил належать:
– відкриті зони для зберігання ТЗ повинні мати тверде покриття з
невеликим нахилом для стоку зливних вод;
– установка схеми руху ТЗ по території, а так само спеціальних знаків;
– рівну поверхню території необхідно обладнати зливовою каналізацією,
водовідводами;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 53
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

– пішохідні доріжки мають ширину 2 м, ширина проїздів повинна бути не
менше 3,5 м, при однобічному русі.
Необхідна обробка дорожнього покриття:
– влітку проводиться обробка доріг водою (проїзди та проходи поливають
за допомогою спеціальних машин);
– взимку проводиться очищення доріг від снігу та обробка ділянок, що
покрилися льодом, спеціальними хімічними засобами або піском.
Приміщення для зберігання АТЗ не повинні стикуватися із приміщеннями,
де виконуються акумуляторні, зварювальні, термічні, мідницькі, вулканізаційні,
ковальські, малярські, оббійні роботи [13].
В зонах зберігання незмивною фарбою виконується розмітка, що визначає
місця установки ТЗ та проїзди. При нанесенні розмітки керуються габаритними
розмірами ТЗ та враховується відстань між паралельно розміщеними ТЗ, яка
повинна бути достатньою для вільного відкривання дверей.
«Ділянки робіт, на яких виділяються надлишки теплоти, шкідливі речовини,
шум, повинні розташовуватися в окремих дільницях, ізольованих від інших
приміщень стінами» [13].
В виробничих приміщеннях потрібно регулярно проводити очищення
підлоги від бруду та води, слідів масел, виконувати вологе прибирання. Підлога
повинна мати покриття із гладкою, але не слизькою поверхнею, бути рівною,
міцною, зручною для очищення. В місцях використання кислот, лугів,
нафтопродуктів підлогу слід виготовляти зі стійких до впливу матеріалів цих
речовин. На постах мийки підлога повинна бути водонепроникною.
ТО АТЗ потрібно виконувати на спеціально обладнаних постах із
застосуванням засобів механізації. Відстань між ТЗ на постах ТО, ПР, між
елементами будинків повинна відповідати нормативам [14].
Пости мийки ТЗ розташовуються окремо. Вони повинні мати нахил не
менше 2% вбік прийомних лотків чи колодязів. Розташування прийомних лотків,
колодязів повинно виключати потрапляння стічних вод на територію АТП. При
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

механізованій мийці робоче місце працівника повинно розташовуватися у
водонепроникній кабіні [14].
Адміністративні приміщення АТП повинні бути ізольовані від виробничих
та розташовуватися з навітряної сторони відносно виробничих приміщень, місць
зберігання, щоб перешкодити проникненню в них шуму та шкідливих речовин.
На АТП передбачаються окремі складські приміщення для зберігання шин,
деталей та агрегатів. Приміщення складів повинні бути сухими. Проходи між
стелажами, полками та шафами повинні забезпечувати вільне переміщення
обслуговуючого персоналу, бути шириною не менше 1 м.
«Санітарно-побутові приміщення для працівників розподіляються на
приміщення спеціального та загального призначення. До приміщень
спеціального призначення відносяться приміщення: душові, паління, для
відпочинку, для прийняття їжі, для сушіння взуття та білизни, здравпункт,
приміщення для особистої гігієни жінок. До приміщень загального призначення
відносяться умивальні, гардеробні» [14].
Мідникам та бляхарям повинні видавати засоби індивідуального захисту:
брезентові фартухи, комбіновані рукавиці, захисні окуляри. При виконанні
паяльних робіт рекомендується користуватися захисними кремами, пастами.
Виконання антикорозійних, фарбувальних робіт повинна виконуватися
згідно вимог ДСТУ 12.3.002-98. При виконанні фарбувальних робіт у повітря
попадають токсичні компоненти лакофарбових матеріалів, що можуть викликати
шкірні захворювання, отруєння та ураження органів зору. Антикорозійні та
лакофарбові матеріали дуже пожежонебезпечні.

4.5.3 Захист навколишнього середовища

Під екологічною безпекою розуміється вплив АТП на навколишнє
середовище, працівників, який перебуває в межах встановлених нормативних
показників.
Важливими напрямками в забезпеченні екологічної безпеки АТП є:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- скорочення забруднення навколишнього середовища в процесі ремонту
автобусів, зберігання, ТО;
- забезпечення та підтримка працездатного стану АТЗ, вузлів та їх агрегатів;
- бережлива витрата ресурсів.
Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює
правила регулювання у сфері взаємодії суспільства та природи з метою:
– зберігання природнього середовища;
– запобігання екологічно шкідливому впливу господарської діяльності, що
отруює природнє середовища;
– зміцнення законності та правопорядку.
Він чітко регламентує компетенцію центральних та місцевих органів, їх
обов'язки та права, права та обов'язки АТП і громадян.
АТП потрібно виконувати комплекс організаційно-технічних та інших
заходів, що зможуть забезпечити зниження забруднення навколишнього
середовища: вести екологічне навчання, раціональне споживання природних
ресурсів, здійснювати виробничий контроль їх виконання, підвищити
кваліфікацію персоналу.
Вентиляційні виводи виробничих дільниць, що викидають шкідливі
речовини (зварювальний, акумуляторний, малярний та ін.), повинні бути
обладнані спеціальними фільтрами. Згідно ДСТУ 21393-95 димність ТЗ не
повинна перевищувати норм, зазначених у табл. 4.3 [15].

Таблиця 5.3 - Димність відпрацьованих газів ТЗ
Режим виміру димності Димність, % не більш
Вільне прискорення для автомобілів з дизелями:
- з наддуванням 50
- без наддування 40
- максимальна частота обертання 15

«Димність повинна вимірюватися приладами, що працюють на принципі
просвічування ВГ. Перед проведенням вимірів двигун повинен бути прогрітий
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

до температури охолоджуючої рідини або моторної оливи (для двигунів з
повітряним охолодженням), при якій дозволяється починати рух ТЗ. Прилад слід
підключити до випускної системи ТЗ і натисканням педалі подачі палива
встановити максимальну частоту обертання валу дизеля. Тривалість роботи на
даному режимі повинна забезпечувати температуру ВГ, які входять у прилад, що
відповідає вимогам інструкції по експлуатації приладу. Після цього відпустити
педаль» [15].
Виконання запропонованого комплексу заходів знизить кількість викидів в
атмосферу ШР та забезпечить підтримку концентрації ШР на кордоні санітарно-
захисної зони АТП нижче гранично припустимої норми.

4.6 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на слюсарно-механічній
дільниці

При ТО та ПР ТЗ важливе значення мають заходи щодо дотримання правил
ТБ. При виконанні робіт на слюсарно-механічній дільниці забороняється
користуватися несправним інструментом.
Перед проведенням робіт необхідно:
− підготувати робоче місце: звільнити потрібну для роботи площу;
забезпечити достатню освітленість;
− перевірити спецодяг: рукава треба застебнути, закатати вище ліктя;
− перевірити слюсарний верстак. Слюсарні лещата повинні бути міцно
закріплені на верстаті;
− перевірити справність інструменту, правильність заточки та заправки;
− при перевірці інструменту необхідно звернути увагу на те, щоб молотки
були добре насаджені на ручки і закріплені клином, мали рівну, злегка опуклу
поверхню; напилки міцно насаджені на ручки; зубила не повинні мати гострих
ребер на гранях та щербин на робочій частині;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

− перед підняттям вантажу перевірити справність підйомних пристосувань
(домкрати, блоки та ін.); всі підйомні механізми повинні мати надійні гальмівні
пристрої, а вага вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомність
механізму;
− забороняється стояти та проходити під піднятим вантажем; не
перевищувати граничні норми ваги для перенесення вручну, встановлені чинним
законодавством про охорону праці для жінок, чоловіків, дівчат та юнаків;
− перевірити справність обладнання та його огорожу.
Під час проведення роботи необхідно:
− стружку з верстату, оброблюваної деталі видаляти лише щіткою;
− міцно затискати в лещатах заготовку чи деталь, а під час зняття,
установки дотримуватися обережності, оскільки при падінні деталь може
нанести травму;
− не використовувати несправні пристосування;
− при рубці металу зубилом працювати лише в захисних окулярах. Якщо
не можна застосувати захисні сітки, то рубку виконують так, щоб відрубані
частини відлітали в ту сторону, де немає людей;
− не допускати забруднення одягу бензином, гасом, оливою.
Після закінчення роботи необхідно:
- прибрати робоче місце;
- розкласти інструменти, пристосування і матеріали на відповідні місця.
Заходи з охорони навколишнього середовища
На слюсарно-механічній дільниці застосовуються такі заходи для
збереження екологічності виробництва:
- при зливі стічних вод в каналізаційні колектори в них повинно бути не
більше 0,25…0,75 мг/л зважених речовин, 0,05…0,3 мг/л нафтопродуктів. Спосіб
очищення стічних вод залежить від ступеня їх забруднення, здатності водойм до
самоочищення та від використання цих водойм населенням.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- для очищення повітря використовуються інерційні, відцентрові
пиловідокремлювачі, фільтри різних конструкцій;
- відпрацьовані нафтопродукти, спецрідини зливаються та зберігаються в
спеціальних ємностях.
Вузли, деталі та агрегати ТЗ, а також несправне обладнання, інструмент, що
не підлягають ремонту складають в спеціально відведеному місці. В міру
накопичення здаються в пункт прийому брухту.

4.7 Вентиляція слюсарно-механічної дільниці

Стан повітря на АТП повинен відповідати ДСТУ 12.1.005-88.
«Для забезпечення потрібних умов виробничі зони АТП повинні бути
обладнанні припливно-витяжкою загальнообмінною вентиляцією згідно СНиП
2.04.05-91, ВСН 01-90 з врахуванням режиму роботи АТП, марок ТЗ та кількості
шкідливих речовин, що виділяються. Усі помешкання, за винятком підземних
гаражів, повинні бути обладнанні для природного провітрювання квартирками.
У помешканнях для зберігання агрегатів, запасних частин, шин передбачається
тільки природна вентиляція» [13].
«В приміщенні зон ПР, ТО видалення повітря із системи загальнообмінної
вентиляції слід передбачити із верхньої та нижньої зон з урахуванням витяжки із
оглядових канав. В карбюраторному відділенні, де деталі миють,
використовують місцевий відсмоктувач. Повітря, що містить горючі відходи,
повинно підлягати очищенню до надходження у вентилятор. Викиди в
атмосферу із систем вентиляції слід розташовувати від приймальних пристроїв
на відстані не менш або 6 м по вертикалі, 10 м по горизонту» [13].
Для вентиляції слюсарно-механічної дільниці обираємо фільтр 1-го ступеня
(VTS Clima innovations) та витяжну установку CV-P1-P/WS-1024C/7-7 (рис. 4.1).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 59
. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 4.1 - Вентилятор витяжний СV-P

Параметри роботи витяжної установки:
− механічна міцність корпуса: КЛАС 1А по PN-EN 1886, 2500 Па<10 мм;
− робоча температура: -40 ÷ +70 С;
− висота корпуса 400 мм;
− герметичність корпуса: КЛАСС А по PN-EN 1886;
− відповідність нормам PN-EN 1886.
Даний вентилятор має наступні характеристики роботи та габаритні розміри
(табл. 4.2) та (рис. 4.1).

Таблиця 4.2 - Основні показники вентилятора CV-P
Тип агрегату м3/год V , м3
max /год Н, мм L, мм В, мм м, кг hxb, мм
CV-P 500 3016 400 2070 705 90 315x630

Ступінь фільтрації різний для окремих класів фільтрів. Дуже важливо при
заміні фільтрів встановлювати нові фільтри того ж класу. Агрегати типу CV-P
оснащені фільтрами 1-ого ступеня класу EU4, EU5 (рис. 4.2).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Функції і застосування: в системах кондиціювання та вентиляції повітря зі
звичайними вимогами до чистоти як єдиний фільтр; в системах кондиціювання,
вентиляції повітря з високими вимогами до чистоти повітря.

Рисунок 4.2 - Загальний вигляд фільтру 1-ої ступені EU4

Конструкція:
− вертикальний блок фільтраційних карманів;
− кармани виготовлені із синтетичних тканин довжиною 200 мм;
− рама шириною 25 мм, виготовлена з товстого сталевого оцинкованого
листа, на якій закріплені кармани із фільтруючою тканиною.
Монтаж: фільтри встановлюються по спеціальних напрямних.
Параметри роботи:
− середній ступінь фільтрації Am=93%;
− вологість: 100%;
− температура: тах.80 °С;
− швидкість руху повітря: 4,6 м/с;
− заміна, що рекомендується, при Р=150 Па;
− не піддається механічним пошкодженням при нормальній роботі;
− герметичність кріплення фільтра клас В по PN-EN 1886.
Ступінь забруднення фільтра контролюється дифманометром та
сигналізується при максимально допустимому забрудненні.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Фільтр є одноразовим. Забруднення фільтра приводить до опору й
ускладнює нормальну роботу витяжної установки. Якщо падіння тиску у фільтрі
досягло допустимого, його необхідно замінити.
Вентилятор повинен працювати з фільтрами 1-ої та 2-ої ступені.
Конструкція витяжної установки підвищує ефективність роботи системи.
Поліпшення параметрів роботи стало можливим завдяки впровадженню цілого
комплексу принципових інновацій. Дана конструкція на виході з агрегату
дозволяє відводити потік повітря в будь-якому зручному напрямку, що полегшує
задачі проектування та монтажу. Знижений рівень шуму підтверджує
ефективність технічних рішень.
Перевагами конструкції є однорідність конструкції, підвищена жорсткість,
зменшення перетоків повітря, зниження втрат енергії, виключення теплових
містків, водопоглинання та можливості конденсації вологи, простота
обслуговування.
Робота агрегату визначається заданими параметрами та знижує споживання
енергії, що впливає на економічність. Функція календаря дозволяє програмувати
режими роботи устаткування протягом доби. VTS Clima дозволяє регулювати
повітрепродуктивність, температуру, відносну вологість.
Системи регенерації в витяжних агрегатах дозволяють використовувати
енергію повітря на виході.
Установка монтується в місці, де можливе підключення до неї
трубопроводів, вентиляційних каналів, кабелів електроживлення. Для зручності
обслуговування, сервісних робіт, заміни елементів необхідно передбачити
вільний простір з боку обслуговування агрегату до колон, стін, трубопроводів.
Ця відстань повинна бути не менше 400 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВКИ

Під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було проведено
технічний розрахунок АТП на 70 автомобілів, який включає в себе:
− визначення виробничої програми з ТО та ремонту РС ТЗ АТП за
відкорегованими нормативами профілактичного обслуговування;
− розрахунок площ приміщень основного і допоміжного виробництва,
кількості працівників;
− визначення характеристик виробничого корпусу та генерального плану
АТП.
В результаті отриманих даних було спроектовано виробничий корпус,
генеральний план АТП.
Спроектовано слюсарно-механічну дільницю та наведено обладнання, що
використовується в ній.
У третьому розділі спроектовано ручний прес.
Розроблено систему вентиляції слюсарно-механічної дільниці
Виконання кваліфікаційної роботи бакалавра допомогло набути практичних
навичок, щодо проектування АТП, краще засвоїти отримані знання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 63
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання.
[Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В.
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси:
ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
5. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн.2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. –383 с.
6. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник /О. Д. Марков,
В. П. Матейчик, В. П. Волков. – Харків: ХНАДУ, 2021 – 508 с.
7. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник /В.М.
Дембіцький, В.І., Павлюк, В.М. Придюк – Луцьк: Луцький НТУ, 2018. – 473 с.
8. Марков О.Д. Обслуговування клієнтів автосервісу / О. Д. Марков,
Н. В. Веретельникова. – К.: Каравела, 2015. – 260 с.
9. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів.
Технологія: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 478 с.
10. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
11. Техническая эксплуатация автомобилей /под ред. Е.С. Кузнецова.- Х.:
Транспорт, 1991. - 413 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

12. Круглое СМ. Все о легковом автомобиле (устройство, обслуживание,
ремонт и вождение): Справочник. – Х: Высш. шк.: Изд. центр «Академия», 1998,
– 544 с.
13. Напольский Г. М., Зенченко В. А. Обоснование спроса на услуги
автосервиса и технологический расчет станций технического обслуживания
легковых автомобилей: Учеб. пособие для вузов. – Х., 2000. - 83 с.
14. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.06.2017).
15. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. –
(дата звернення 16.06.2022).
16. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За
заг. ред. к.т.н., доц. І.П.Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 65
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Планування слюсарно-механічної дільниці

Додаток В – Генеральний план

Додаток Г – Ручний прес

Додаток Д – Специфікація «Ручний прес»

Додаток Ж – Схема місцевої вентиляції слюсарно-механічної дільниці

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets