Проєкт автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для перевезення господарських товарів в Черкаській області

Пруднік, Володимир Вадимович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7686

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для перевезення господарських товарів в Черкаській області
Authors:	Рудь , Максим Петрович Пруднік, Володимир Вадимович
Issue Date:	2024
Abstract:	В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для перевезення господарських товарів в Черкаській області. В ході виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розраховано виробничу програму, виконано проєкт планування виробничого корпусу, проєкт планування агрегатної дільниці та системи її освітлення, спроєктовано генеральний план АТП, в конструкторській частині було спроєктовано та описано роботу струбцини для використання в ремонтних цілях на агрегатній дільниці. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 64 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7686
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Пруднік В.В..pdf Restricted Access		1.48 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет (ЧДТУ)

18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для
перевезення господарських товарів в Черкаській області»

Керівник роботи:
доцент, к.т.н. _____________М.П. Рудь
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-93
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________В.В. Пруднік
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)

2024

РЕФЕРАТ

В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування
автотранспортного підприємства на 40 автомобілів для перевезення
господарських товарів в Черкаській області. В ході виконання кваліфікаційної
роботи бакалавра було розраховано виробничу програму, виконано проєкт
планування виробничого корпусу, проєкт планування агрегатної дільниці та
системи її освітлення, спроєктовано генеральний план АТП, в конструкторській
частині було спроєктовано та описано роботу струбцини для використання в
ремонтних цілях на агрегатній дільниці. Кваліфікаційна робота бакалавра
виконана на 64 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів,
висновків, переліку джерел посилання та додатків.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 2
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Зміст

РЕФЕРАТ ...................................................................................................................... 2
ВСТУП .......................................................................................................................... 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ............................... 9
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства 9
1.2. Вибір та обґрунтування вихідних даних кваліфікаційної роботи ............. 14
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ..................................................................................................... 16
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ............................................................... 16
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних впливів ... 17
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ........................................................... 17
2.2.2 Кількість технічних впливів за рік .............................................................. 18
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ............................. 21
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ...... 22
2.3 Планування виробничого корпусу ................................................................. 23
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО та діагностування автомобілів ........ 23
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу ..................................................................................................... 25
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ................................................................................ 26
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту .......................................................... 28
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу . 29
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства30
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями і відділеннями ............................................. 30
2.3.8. Розрахунок кількості працівників .............................................................. 31
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ....................................................................... 33
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень ......................................................... 34
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень ................................................. 35
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 3
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ........................... 37
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ......................................... 37
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу .............. 38
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства .................... 39
2.3.16 Планування стін і колон для виробничого корпусу ................................ 39
2.4 Планування агрегатної дільниці ..................................................................... 42
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні ............................... 42
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ...................................................................... 44
3.1 Принцип роботи пристрою ................... Помилка! Закладку не визначено.
3.2 Розрахунок гвинта .................................. Помилка! Закладку не визначено.
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .......................... 52
4.1 Розрахунок штучного освітлення ................................................................... 52
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 57
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ............................................................................ 58

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 4
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

Транспорт – це одна з найважливіших галузей господарства, що виконує
функцію своєрідної кровоносної системи в складному організмі країни.
На етапі становлення ринкових відносин найбільш з усіх видів транспорту
найбільш динамічно розвивається – автомобільний транспорт. Соціально-
економічні реформи останніх років обумовили радикальні структурні зміни
автотранспорту як галузі. Разом з тим, зміна системи господарських зв’язків,
розвиток внутрішніх і міжнародних товарних ринків поставило перед ним нові
задачі і відкрило великі перспективи. Процеси демократизації суспільства і
лібералізації економіки об’єктивно співпрацюють розкриттю того величезного
потенціалу, що заключає в собі автомобільний транспорт, який в умовах
централізованої планової економіки використовується лише в невеликій
кількості.
На етапі становлення ринкових відносин автомобільний транспорт
перетворюється в одну з галузей транспортного комплексу та національної
економіки в цілому , що найбільш швидко розвивається.
Автомобіль перетворюється в основний засіб переміщення населення.
Масова автомобілізація вже обумовлює великий вплив на розвиток територій і
населених пунктів, на процеси торгівлі і споживання, на становлення
підприємництва, на весь образ життя багатьох громадян.
Сфера застосування автотранспорту широка. Він виконує велику частину
коротких внутрішніх перевезень, доставляє вантажі і розвозить їх до споживачів.
В автомобільному транспорті сконцентровано більше 97% від всіх
ліцензуємих суб’єктів транспортної діяльності. В сфері комерційних і
некомерційних автомобільних перевезень зараз зайнято близько півмільйона
господарюючих суб’єктів. Їх діяльність проходить в умовах достатньо високої
конкуренції.
В цілому ряді секторів автомобільному транспорту немає альтернативи. Це
забезпечення різноманітної торгівлі, перевезення дорогоцінних і негайних
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 5
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

вантажів на малі та середні відстані, транспортне забезпечення виробничої
логістики, малого бізнесу. Це саме ті сектори, на розвиток яких орієнтована
економічна політика.
Серед проблем автотранспорту, необхідно назвати інтенсивний ріст числа
легкових автомобілів (на 8-10% щорічно), особливо в великих містах.
При цьому збільшується шкідливий вплив автомобілів на навколишнє
середовище, ускладнюються питання безпеки дорожнього руху, знижується
пропускна здатність багатьох доріг. Як і в розвинутих закордонних країнах на
вирішення цієї проблеми і пов’язаних з нею задач повинна бути орієнтована
система цілей модернізації автотранспортної підсистеми.
Зрозуміло, що в сучасних складних умовах не все, що характерно для
закордонного автотранспорту, може бути використано, особливо в частині
інвестиційної політики та діяльності. Але те, що стосується правових аспектів
регулювання роботи автотранспортної підгалузі, повинно бути враховано в першу
чергу.
Динаміка росту автомобільного парку одна із самих високих в світі. Тим не
менше, цей процес проходить в умовах суттєвого відставання споживчих і
екологічних показників вітчизняних автотранспортних засобів. Не ліквідовано ще
існуючі багато років відставання в розвитку та технічному стані дорожньої
структури. В парку вантажного автотранспорту зберігається значна доля (більше
50%) застарівших моделей, у яких строк експлуатації перевищив 10 років.
В майбутній перспективі можна очікувати підвищення
конкурентноспроможності автоперевізників на внутрішньому ринку
транспортних послуг за рахунок підвищення ефективності функціонування
автотранспорту, якості транспортних послуг та кращого використання даних
моніторингу споживчого попиту.
В найближчі 5-8 років очікується зниження собівартості перевезень не менше
ніж на 10-12%. Разом з тим зменшаться фінансові затримки та витрата
матеріально-технічних ресурсів, що потрібні для експлуатації і модернізації
парку рухомого парку. Це призведе до мінімуму проблеми підприємців-
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 6
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

виробників авто послуг при доступі їх на ринок транспортної системи державного
контролю якості виконуваних робіт.
Автомобілізація країни стимулюється інвестиціями населення і бізнесу, які
щорічно вкладають тільки в нові автомобілі до 4 мільярдів доларів.
Таким чином, ефективність розвитку автотранспорту багато в чому визначає
ефективність і темпи економічних реформ, а утримання розвитку автомобільного
транспорту, в визначеній мірі, рівнозначно гальмуванню економічного розвитку і
структурних перетворень.
Кваліфікаційна робота бакалавра розробляється виходячи з найбільш
перспективних напрямків розвитку машинобудування, агропромислового
комплексу, автомобільного транспорту та всіх галузей народного господарства,
які з ними пов’язані.
При цьому найбільш повно використовуються передові досягнення науки і
забезпечена розробка прогресивних конструкцій спеціального обладнання і
технологічних процесів експлуатації; передбачені всі необхідні заходи, які
забезпечують охорону праці і збереження навколишнього середовища;
використовуються сучасні методи техніко-економічного аналізу, що забезпечує
на всіх етапах вибір і обґрунтування організаційних і технічних рішень.
Техніко-організаційне обґрунтування передбачає визначення виробничої
структури автогосподарства; основних етапів технологічного процесу технічних
обслуговувань та поточних ремонтів; встановлення режиму роботи підприємства
і розрахунок річних фондів часу.
Економічне обґрунтування інженерних розробок організаційного розділу
включає визначення в капіталовкладень і загальної вартості основних виробничих
фондів підприємства; визначення економічної ефективності конструкторських
розробок; доцільність запропонованих інженерних рішень, а також
технологічного процесу технічних дій при обслуговуванні автомобілів.
Головною метою виконання кваліфікаційної роботи бакалавра є
систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань та розвиток
практичних навичок в розв’язанні конкретних завдань при виконанні
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 7
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

обслуговування і ремонту автомобільної техніки , агрегатів та двигунів в умовах
автотранспортних підприємствах і станціях технічного обслуговування.
Робота виконана на рівні вимог сучасної науки , техніки та передового
досвіду і містить в собі розв’язування актуальних практичних завдань щодо
покращення умов експлуатації та ремонту рухомого складу, впровадження
прогресивних форм і методів проведення обслуговування техніки, для
забезпечення виконання закону України про дорожній рух.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 8
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства

На підставі завдання на кваліфікаційну роботу бакалавра, проєктоване АТП
займається перевезенням господарських товарів.
Автотранспортне підприємство, спеціалізоване на перевезенні
господарських товарів, має бути добре організованим, ефективним і надійним.
Ключові аспекти, які варто врахувати:
- підприємство повинно мати різноманітний парк вантажівок і фургонів,
придатних для перевезення господарських товарів або універсальні транспортні
засоби, що використовуються для певних видів вантажів, що забезпечують
ефективні перевезення у визначених умовах. Залежно від потреб, це можуть бути
великі вантажівки для великих партій товарів або менші фургони для швидких
доставок;
- компетентні, досвідчені водії, які розуміють особливості перевезення різних
видів товарів і вміють ефективно керувати транспортними засобами;
- врахування високих стандартів безпеки, як для водіїв, так і для товарів.
Підприємство повинно мати відповідні страхові поліси для захисту від можливих
ризиків під час перевезень;
- здатність швидко адаптуватися до змінних потреб клієнтів і надавати
швидкі та надійні послуги з доставки.
- використання сучасних технологій, таких як GPS-відстеження, щоб
забезпечити точність та ефективність маршрутизації, а також зв'язок з клієнтами
для спрощення процесу замовлення та відстеження вантажу.
- звернення уваги на зменшення викидів шляхом використання екологічно
чистих технологій та ефективного планування маршрутів.
- надання високоякісного обслуговування клієнтів, включаючи чітку
комунікацію, вчасну доставку та вирішення будь-яких проблем або звернень.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 9
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Ці аспекти допоможуть створити автотранспортне підприємство, яке буде
успішно працювати в сфері перевезення господарських товарів.
Проаналізуємо асортимент господарських товарів. Господарські товари
можуть бути дуже різноманітними за своїми характеристиками, розмірами та
вагою. Ось деякі з найпоширеніших типів господарських товарів, які можуть
перевозити автотранспортні підприємства:
Будівельні матеріали: Це можуть бути цегла, цемент, плити, балки, піски,
камінь тощо.
Побутова техніка та електроніка: Телевізори, холодильники, пральні
машини, мікрохвильові печі, комп'ютери тощо.
Меблі: Столи, стільці, дивани, ліжка, шафи та інші предмети меблів для дому
або офісу.
Їжа та напої: Сухі продукти (риба, м'ясо, овочі, фрукти), заморожені
продукти, напої (включаючи алкогольні), продукти харчування загального
призначення.
Вантажі для роздрібної торгівлі: Товари для супермаркетів, магазинів
побутової техніки, будівельних майданчиків тощо.
Промислові та комерційні товари: Запчастини для виробництва, сировина для
виробництва, упаковка, товари для бізнесу (офісне обладнання, меблі для офісу
тощо).
Сільськогосподарські продукти: Зерно, сільськогосподарська техніка, корми
для тварин тощо.
Так як побутова техніка та електроніка завжди користується попитом і в
Черкасах розташовано багато торгівельних точок з продажу даних господарських
товарів, то обираю саме цей вид товарів для перевезення проєктованим АТП.
Дане АТП можна розташувати по вул. проспект Перемоги, 29, біля
Епіцентру.
Географічні дані: Черкаський район розташований у східній частині
Черкаської області – на Придніпровській височині. На північному заході району
є високий і вузький Мошногірський кряж. У південно-західній частині
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 10
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

розходиться Ірдинсько-Тясминська низовина Ірдинським болотом. Значне місце
в ньому займає торф’яне родовище, площа якого 4792 га з середньою товщиною
торф’яного шару 2,75 м.
Район межує з Канівським, Корсунь-Шевченківським, Городищенським,
Смілянським, Кам’янським, Чигиринським районами, а також по Дніпру – з
Золотоніським та Чорнобаївським районами.
Район лежить у південній лісостеповій зоні, ліси займають 62,6 тис. га його
території. Цією особливістю Черкаський район вирізняється серед інших районів
області. Найбільший лісовий масив – Черкаський бір, що розкинувся на правому
березі Дніпра біля Черкас.
Територію району перетинають автошляхи, які єднають обласний центр з
містами і районами Черкащини, зокрема, Смілою, Золотоношею, Каневом,
Чигирином. Довжина автомобільних шляхів – 320,9 км (101,2 км – державного
значення , 219,7 км – обласного значення).
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства а також максимального
зменшення витрат на обслуговування та інших витрат на утримання АТП
доцільно знижувати різномарочність рухомого складу.
Тому для перевезення господарських товарів в м. Черкаси проаналізуємо
декілька автомобілів аналогів, які б забезпечили їх ефективне перевезення.

Технічна характеристика автомобіля Hyundai HD78

Рисунок 1.1. – Зовнішній вигляд автомобіля Hyundai HD78
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 11
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Основні параметри автомобіля Hyundai HD78 показані у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Таблиця основних параметрів Hyundai HD78
Характеристика Значення
Залежно від модифікації: від 6,595 до
Довжина, м 7,545
Ширина, м 2,195
Висота, м 2,370
Маса без навантаження, кг 3120
Повна маса автомобіля, кг 7000
Двигун Дизельний, рядний 4-циліндровий
Об'єм двигуна, см3 3907
Потужність двигуна, к.с. 140
Кількість передач 6 передач
Колісна база, мм 3850
Колісна формула 4x2
Об'єм паливного бака, л 100
Максимальна швидкість, км/год 120
Габаритний просвіт Не вказано
Технічна характеристика автомобіля Volkswagen LT 35

Рисунок. 1.3 – Габаритні розміри автомобіля Volkswagen LT 35

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 12
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.3 – Таблиця основних параметрів Volkswagen LT 35

№ п/п Назва параметра Параметр
1 2 3
1. Вид автомобіля (Вантажний)
2. Компоновочна схема 4х2
3. Максимальна маса вантажу,що 1583
перевозиться, mв, кг.
4. Споряджена маса, m0, кг. 1850
5. Повна маса, mа, кг. 3500
6. Максимальна швидкість Vmax, км/год 115
7. Двигун (карбюраторний, Дизель
дизельний,інжекторний)
8. Робочий об'єм, Vë, л 2,5
Наявність обмежувача частоти
9. обертання колінчастого вала двигуна Так
(так, ні)
Максимальна потужність двигуна,
10. 62
Nmax, кВт
Частота обертання колінчастого вала,
11. двигуна при максимальній потужності, 4500
nmax, об/хв.
12. Максимальний крутний момент,Ме max, 200
н.м.
Частота обертання колінчастого вала
13. двигуна при максимальному крутному 1900
моменті, nм, об/хв.
14. Зчеплення Фрекційне, сухе, одно дискове, с
гідравлічним приводом
15. Коробка передач Механічна, трьох валова, з
синхронізатором на всіх передачах

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 13
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Закінчення таблиці 1.3
1 2 3
16. Головна передача Гіпоїдна
17. Передаточні числа коробки передач: 4,5
перша, Uк1
друга, Uк2 2,8
третя, Uк3 1,95
четверта, U4 1,0
п’ята, U5 0,849
Задня Uз 3,7
головної передачі, Uо 5,2
18. Розмір шин 185/70 R 16
19. Габаритна висота, м. 2350
20 База, L, м 3000
21. Колія передніх коліс, В, м. 1625

Проаналізувавши дані автомобілі обираємо Volkswagen LT 35 так як він має
необхідну вантажопідйомність. Оснащений дизельним двигуном с турбонадувом,
а отже має достатню потужність і відносно невелику витрату палива. Автомобіль
надійний і не потребує великих витрат на обслуговування.

1.2. Вибір та обґрунтування вихідних даних кваліфікаційної роботи

Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 40 вантажних
автомобілів Volkswagen LT 35, малої вантажопідйомності.
Виходячи з дорожнього покриття в м. Черкаси, а саме асфальтобетон та типу
рельєфу місцевості – рівний тип, обираємо категорію експлуатації ІІІ [1].
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами й кліматом. Місто Черкаси знаходится в помірному кліматичному
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 14
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

районі.
Середньодобовий пробіг рухомого складу залежить від кількості пунктів
доставки господарських товарів, а саме відстані до кожної точки збуту і
повернення автомобіля назад у парк.
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 40
2 Середньо добовий пробіг автомобіля, км 180
3 Нормативний ресурсний пробіг 175000
автомобіля, км
4 нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,8
експлуатації
7 Коефіцієнт, що вра- ховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіцієнт, що враховує природно- 1,0
кліматичну зону
9 Кліматичний район помірний
10 Кількість робочих днів підприємства 251
11 Дільниця що проектується агрегатна
12 Марка автомобіля Volkswagen LT 35

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 15
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу

Корегування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:
-періодичність проведення ТО-1, км:

' ( H )
LТО−1 = LТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)
де:
L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.

����′ТО−1 = 4000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 = 3200 км,

L' = L( H )
ТО−2 ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)

де L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.

����′ТО−2 = 16000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 = 12800км,
Пробіг до КР:

L = L( H )
рес рес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)

����рес = 175000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 ⋅ 1 = 140000км;

де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 16
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних
впливів

2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається
відношенням циклового пробігу до пробігу даного впливу. Так як цикловий
пробіг Lц прийнятий рівним пробігом автомобіля до капітального ремонту Lц =
Lкр = 140000 =140000 км, то кількість капітального ремонту одного автомобіля за
цикл буде рівним одиниці. В розрахунку прийнято, що при пробігу рівному Lкр
чергове останнє за цикл ТО-2 не проводиться і автомобіль направляється в
капітальний ремонт. Крім того враховується, що в ТО-2 входить
обслуговування ТО-1, яке виконується одночасно з ТО-2. Тому в даному
розрахунку кількість ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ЩО прийнята рівному середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховуються за формулами:
-кількість КР:

���� = ����ц = 175000
КР = 1,25; (2.4)
����рес 140000

де Nк - кількість КР за цикл;
����ц- цикловий пробіг автомобіля , км;
����рес- пробіг до КР, км.
Кількість ЩО за цикл:

���� = ����рес = 140000
Щ���� = 778; (2.5)
ℓ����д 180

де NЩO - кількість ЩО за цикл.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 17
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

 cд - середньодобовий пробіг.
Кількість ТО-2 за цикл:

���� = ����рес −���� = 140000
2 ���� − 1 = 10; (2.6)
����ТО−2 12800

де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
���� = ����рес − (���� + ���� ) = 140000
1 ���� 2 − (1 + 10) = 35; (2.7)
����ТО−1 3200

де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N КР N1 N 2 NЩO
позначення
Кількість 1 35 10 778

2.2.2 Кількість технічних впливів за рік

Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу
програму в основному розраховують на рік, тому для визначення кількості ТО за
рік необхідно зробити відповідний перерахунок одержаних значень:N1,N2, Nщо за
цикл використовуючи при цьому коефіцієнт переходу від циклу до року – ηр.
Річна кількість ЩО (Nщор), ТО-1 (N1р), ТО-2 (N2р) на один автомобіль і весь
парк автомобілів (ΣNщор, ΣN1р, ΣN2р) вираховується за формулами:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 18
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)

∑����ЩОР = ����ЩОР ⋅ ����і (2.9)

N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)

∑����1Р = ����1Р ⋅ ����і (2.11)

N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)

∑����2Р = ����2Р ⋅ ����і (2.13)

де:
Аі – інвентарна кількість автомобілів.
ηР – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл,
тобто:
L
η = Р (2.14)
Р L .
рес

Річний пробіг автомобіля:
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
αТ – коефіцієнт технічної готовності
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання
автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується. Тому при
розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не коефіцієнт
випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 19
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

1
αT =
dTOiПO Д (2.16)
1+ L КР
cд ( + )
1000 LКР
де:
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні
та в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [2];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному
підприємстві [2].

1
�������� =
1 + 180( 0,3 + 15 = 0,935
1000 140000)

����Р = 251 ⋅ 180 ⋅ 0,935 = 42243 км

42243
����Р = 140000 = 0,3

����ЩОР = 778 ⋅ 0,3 = 233

∑����ЩОР = 233 ⋅ 40 = 9320

����1Р = 35 ⋅ 0,3 = 10

∑����1Р = 10 ⋅ 40 = 400

����2Р = 10 ⋅ 0,3 = 3

∑����2Р = 3 ⋅ 40 = 120
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 20
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
233 10 3 9320 400 120

2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

Відповідно до Положення, діагностування як окремий вид обслуговування не
планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт ТО
й ПР. При цьому, залежно від методу організації, діагностування автомобілів
може проводитися на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в
цьому випадку число діагностичних впливів визначається для наступного
розрахунку постів діагностування і його організації. На АТП відповідно до
Положення передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2.
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного стану
агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1
передбачається для автомобілів при ТО-1, після ТО-2 ( по вузлах і системам, що
забезпечують безпека руху, для перевірки якості робіті заключних регулювань) і
при ПР ( по вузлах, що забезпечують безпека руху). Кількість автомобілів,
діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм проектування,
приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2
призначене для визначення потужнісних і економічних показників автомобіля, а
також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з періодичністю ТО-2 і в
окремих випадках при ПР. Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при
ПР, прийнято дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2.
Кількість діагностувань Д-1 на весь парк за рік , розраховують за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 21
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

∑����Д1Р = 1,1∑����1Р + ∑����2Р = 1,1 ⋅ 400 + 120 = 560 (2.17)

де ∑ N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість впливів з діагностування Д2 на весь парк за рік:

∑����Д2Р = 1,2∑����2Р = 1,2 ⋅ 120 = 144 (2.18)

де ∑ N Д 2 Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, що пройшли
діагностування при ПР.
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 під час виконання ПР,
приймають в розмірі 20 % від річної програми ТО-2.

∑���� 20
Д ПРР = ∑����
2 Д2Р ⋅ = 144 ⋅ 0,2 = 29 (2.19)
100

2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів

Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа
постів і ліній ТО.
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова виробнича
програма Niд визначається за формулою:

∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 22
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [2].

9320
����ЩОД = 251 = 37

400
����ТО−1Д = 251 = 2

120
����ТО−2Д = 251 = 1

560
����Д1Д = 251 = 2

144
����Д2Д = 251 = 1

2.3 Планування виробничого корпусу

2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО та діагностування автомобілів

Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або на
універсальних постах) є добова виробнича програма по кожному виду
обслуговування однотипних автомобілів. Застосування потокової організації
обслуговування при ЩО стає доцільним при NЩОд =100, де обслуговуються
однотипні автомобілі, Так як розрахована добова програма менша то приймаємо
метод обслуговування на універсальних постах.
Діагностування Д-1 залежно від добової програми й методу проведення ТО- 1
може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д- 1) або
разом з ТО-1.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 23
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ТО-1 проводиться на універсальних постах, отже діагностування Д-1
доцільно організувати на окремому виділеному пості, місце розташування якого
забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу:

t = t н ⋅K ⋅K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [2].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [2].
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).

����Щ���� = 0,3 ⋅ 1 ⋅ 0,5 = 0,15 люд. год

Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого
складу проектованого АТП визначається:

t = t н
і і ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2].
����ТО−1 = 3 ⋅ 1,0 ⋅ 1,35 = 4,05 люд. год

����ТО−2 = 12 ⋅ 1,0 ⋅ 1,35 = 16,2 люд. год
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
корегується таким чином:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 24
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

t = t н
ПР ПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5 , люд.год (2.23)

де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2].
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу [2].

����ПР = 2,0 ⋅ 1,0 ⋅ 1,0 ⋅ 1,0 ⋅ 1,35 ⋅ 1,0 = 2,7 люд. год

2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год. [2].

ТЩО.Р = ∑����ЩО.Р ⋅ ����ЩО = 9320 ⋅ 0,15 = 1398 люд.год. (2.24)

Т1.Р = ∑����1.Р ⋅ ����ТО−1 = 400 ⋅ 4,05 = 1620 люд.год. (2.25)

Т2.Р = ∑����2.Р ⋅ ����ТО−2 = 120 ⋅ 16,2 = 1944 люд.год. (2.26)

Тд−1.Р = ∑����д−1.Р ⋅ ����д−1 = 560 ⋅ 0,5 = 280 люд.год. (2.27)

Тд−2.Р = ∑����д−2.Р ⋅ ����д−2 = 144 ⋅ 1,3 = 187 люд.год. (2.28)

Т = ��������⋅����і⋅����пр = 42243⋅40⋅2,7
ПР.Р = 4562 люд.год. (2.29)
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 25
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ТСО.Р = 2Аі ⋅ КСО ⋅ ����2 = 2 ⋅ 40 ⋅ 0,2 ⋅ 16,2 = 259 люд.год. (2.30)

де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Аі – інвентарна кількість приведених автомобілів кожної групи ТЗ.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон
обслуговування.

2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР

При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається
кількість постів і потокових ліній, визначаються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР -
частково під час роботи більшості автомобілів на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 зміни,
зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України
(40 годин в тиждень).
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння
такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що
весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для
ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового методу
виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Ритм виробництва [2]:

60 ⋅T
R = см ⋅Сcм
i , (2.31)
N i.д

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 26
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Такт поста i-й зони:
60 ⋅ 8 ⋅ 1
����ЩО = 37 = 13

60 ⋅ 8 ⋅ 1
����ТО−1 = 2 = 240

60 ⋅ 8 ⋅ 1
����ТО−2 = 1 = 480
Такт поста i-ї зони:

τ 60 ⋅ ti
i = + t
Р ПЕР
П , (2.32)

де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на
пост і з'їзд з поста, (1-3хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2].

60 ⋅ 0,15
����ЩО = 2 + 1,2 = 5,7

60 ⋅ 4,28
����ТО−1 = + 1,2 = 122,7
32

60 ⋅ 16,2
����ТО−2 = + 1,2 = 487,2
4

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 27
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:

T
X = i.P ⋅K н
i (2.33)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик

де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2].
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
K вик - коефіциєнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,85).

1398 ⋅ 1,25
����ЩО = 251 ⋅ 1 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 0,85 = 0,98 ≈ 1

1620 ⋅ 1,25
����ТО−1 = 251 ⋅ 1 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 0,8 = 1,01 ≈ 1

1944 ⋅ 1,25
����ТО−2 = 251 ⋅ 1 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 0,8 = 1,01 ≈ 1

2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою [2]:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 28
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

X TПР ⋅ϕ
i = (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп

де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
КП – коефіцієнт, що враховує частку робіт ПР, виконуваних на постах;
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(ϕ=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)

4562 ⋅ 1,2
����ПР = 251 ⋅ 8 ⋅ 1 ⋅ 3 ⋅ 0,8 ≈ 1

2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

���� = ТЩО.Р + Т1.Р + Т2.Р + ТСО.Р + ТПР.Р
= 1398 + 1620 + 1944 + 259 + 4562 = 9991 (2.35)

де TЩО.Р , T1.Р – розраховані річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці
види обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р , TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і
робіт ПР відповідно, люд.год .
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 29
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах
згідно таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.- Приблизний розподіл робіт з самообслуговування по АТП
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротех 25,0 2730 Жестяницькі 4,0 437
нічні
Механічні 10,0 1093 Медницькі 1,0 110
Слюсарні 16,0 3631 Трубопровідні 22,0 2405
219 Ремонтно- 16,0 1750
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Зварюваль 4,0 437
ні Всього 100 9991

2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, дільницями і відділеннями

Об'єми робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП, виходячи
з технологічних і організаційних ознак.
Об'єми робіт ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах
або потокових лініях відповідних зон.
Технічні впливи з ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80%
від загального об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які
виконуються на ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічною,
акумуляторною, шиномонтажною і дільницями [3].
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи з ПР виконуються на постах або дільницях зони ПР.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 30
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Об'єми робіт всіх технічних дій за видами технічних впливів розподіляються
відповідно до нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по
самообслуговуванню можуть виконуватися як на основних ділянках по ТО і ПР
РС, так і на спеціальній ділянці відділу головного механіка (ВГМ).
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах матимуть наступні
значення (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4. - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 1398
- зона ТО-1: 1620
- зона ТО-2: 1944
- зона ПР: 4562

2.3.8. Розрахунок кількості працівників

При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідна кількість Рт і штатна кількість Рш працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці і зони. Технологічно
необхідна кількість працівників [3].

РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)

де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників

РШ = Тi.Р ФР , (2.38)

де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 31
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.

Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний фонд Дільниці Річний
підрозділ робітника, фонд
год. робітника,
год.
Зона ЩО 1860 Аккумуляторн 1820
а
1840 Ремонт 1840
Зона ТО-1 приладів
системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтн 1820
а
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Слюсарно- 1840
механічна Малярна 1610
Електротехнічна 1840 Столярна 1610

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 32
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих працівників

Назва зон і дільниць Прийнята кількість Річний Кількість
технологічно фонд часу штатних
необхідних штатного робітників,
робітників, Рт робітника, Рш
усього по змінах Фр, год
1 2 3
Зони технічного обслуговування і поточного ремонту
Зона ЩО 1398 0,68 1 1 - 1860 0,75 1
Зона ТО-1 1620 0,78 1 1 - - 1840 0,88 1
Зона Д-2 187 0,09 - - 1840 0,1
Зона Д-1 280 0,14 1 1 - - 1840 0,15 1
Зона ТО-2 1944 0,94 - - 1840 1,05
Зона ПР (пости) 4562 3,07 1 1 - 1840 2,9 3
Разом: 9991 - 4 4 - - - - 6
Виробничі дільниці
Агрегатна 1026,36 0,5 1 1 - - 1840 0,56 1
Електротехнічна 285,1 0,14 1 1 - - 1840 0,15 1
Акумуляторна 57,02 0,03 1 1 - - 1820 0,03 1
По системі живлення 228,08 0,11 1 1 - - 1840 0,12 1
Шиномонтажний 171,06 0,08 1 1 - - 1820 0,1 1
Мідницька 114,04 0,06 1 1 - - 1820 0,06 1
Зварювальна 114,04 0,06 1 1 - - 1820 0,06 1
Ковально- ресорна 171,06 0,08 1 1 - - 1820 0,1 1
Слюсарно-механічна 627,22 0,3 1 1 - - 1840 0,34 1
Столярна 228,08 0,11 1 1 - - 1610 0,14 1
Арматурно- кузовна 171,06 0,08 1 1 - - 1840 0,1 1
Малярська 285,1 0,14 1 1 - - 1610 0,18 1
Разом: 3478,22 - 12 12 - - - - 12
Усього: 11131 - 16 16 - - - - 16

2.3.9 Розрахунок площ приміщень

Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні та ремонті ТЗ на тупикових постах

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 33
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний обсяг
робіт в зоні або
на дільниці,
люд.-год.
Розрахована кількість
технологічно
необхідних
робітників, Рт
Розрахо-
ване
Прийняте

FЗ = fa X П КП , (2.39)

де fа–площа, яку займає автомобіль з а габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [2].

����ЗЩО = 10,51 ⋅ 1 ⋅ 3 = 32,1 м2

����ТО−1 = 10,51 ⋅ 2 ⋅ 4 = 85,6 м2

���� 2
ТО−2 = 10,51 ⋅ 2 ⋅ 4 = 85,6 м

����ЗПР = 10,51 ⋅ 2 ⋅ 4 = 85,6 м2

2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень

Площі дільниць розраховують за площею приміщення, займаної
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування.
Площа агрегатної дільниці:

Fy = fоб КП′ (2.40)

де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [2].

�������� = 25,89 ⋅ 4 = 103,56 м2

Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 34
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) (2.41)

Де fр - питома площа на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
n – кількість робітників.
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 1 22 25,89 4 103,56 104 105
Електротехнічна 1 15 8,2 3 24,6 25 33
Акумуляторна 1 21 5,5 4 21,5 22 23
По ремонту 1 14 2,04 4 8,16
системи 8 14
живлення
Шиномонтажна 1 30 7,05 4 28,2 29 29
Мідницька 1 15 7,04 3 22,21 23 29
Зварювальна 1 15 6 4 24 24 30
Ковально- 1 21 12,36 5 61,8
ресорна 62 62
Слюсарно- 1 18 9 3 27
механічна 27 34
Столярна 1 42 13,2 5 66 66 66
Оббивна 1 30 6,5 4 26 26 27
Жерстяна 1 15 6 4 24 24 24
Вулканізаційна 1 18 9 3 27 27 34

2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень

Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 35
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата
Дільниця, відділення
К-ть працівників в
найбільш навантажену
зміну, чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки
устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята
після
планування

[4]:
L ⋅ A
F = p u ⋅ f num
ск 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)
10

де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин [4]:

���� = 42243⋅40⋅2,4 ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 25 м2
ск 106

Склад агрегатів [4]:

���� = 42243⋅40⋅12
ск ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 22,71 м2
106

Склад матеріалів [4]:

���� = 42243⋅40⋅4
ск 6 ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57м2
10

Склад шин [4]:

���� 42243⋅40⋅4 2
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57 м
10

Склад мастильних матеріалів [4]:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 36
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

���� = 42243⋅40⋅4
ск 6 ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57 м2
10

Склад лакофарбових матеріалів [4]:

���� 42243⋅40⋅4 2
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57м
10

Склад хімікатів [4]:

���� 42243⋅40⋅4 2
ск =
106
⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 7,57 м

Склад інструментів [4]:

����ск = 42243⋅40⋅1,4 ⋅ 0,8 ⋅ 1,4 ⋅ 1,0 = 2,65 м2
106

Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів:

����ск = 0,25(25 + 22,71) = 11,92 м2

∑��������к = 25 + 22,71 + 7,57 + 7,57 + 7,57 + 7,57 + 7,57 + 2,65 + 20,8 =
109,07 м2

2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень

Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.

2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 37
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)

де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).

����зб = 10,5 ⋅ 40 ⋅ 3 = 1260 м2

2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання [4].

����ГВК = (1,10. . .1,15)(����1 + ����2 + ����пр + �������� + ����ск + ����доп + ��������) (2.44)

де:
F1, F2, FПР, Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
Fск – загальна площа складів,м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування,м2.

F 60 ⋅ t
= і
Оі + tn (2.45)
Р

де tі - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.

����ГВК = 1,1 ⋅ (85,6 + 85,6 + 85,6 + 510 +
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 38
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

+109,07 + 14 + 85) = 1092,6 м2
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа ділянки визначається за формулою [4]:

10−2 ⋅ (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.50)
k з

де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.

10−2 ⋅ (1431,3 + 14 + 1260)
����діл = 45 = 0,6 га

2.3.16 Планування стін і колон для виробничого корпусу

Нормативними документами розробки планувального рішення виробничого
корпусу підприємства служать СНіП П-89-80, ВСН 01-89 та ОНТП-01-91. Метою
планування є вирішення питань використання та раціонального компонування та
взаємного розташування виробничих зон та дільниць виробничого корпусу;
розміщення робочих та допоміжних постів, автомобіле-місць, технологічного
обладнання та організаційного оснащення.
Планування виробничого корпусу автопідприємства, склад приміщень та
площа основного виробничого корпусу, за умови одноповерхової блокованої
забудови, визначається за підсумками технологічного розрахунку та складається
з об'ємно-планувального рішення будівлі підприємства, планувань ділянок,
постів, складів, адміністративно-побутових, допоміжних та технічних приміщень.
габаритні розміри і конфігурація будівлі автотранспортного підприємства
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 39
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

визначається планувальним рішенням виробничої його частини та її
взаємозв'язком з адміністративно-побутовим корпусом. Останній може
примикати до виробничого корпусу, поєднуватися з ним теплим переходом або
розташовуватися окремо. Розміри адміністративно-побутового та виробничого
корпусів визначаються, виходячи з розрахункової площі та співвідношення сторін
від 1:1 до 1:3.
Об'ємно-планувальне рішення будівлі виробничого корпусу складається з
його планування та об'ємної конструкції. Найважливішою вимогою до
конструкції будівлі є можливість його будівництва індустріальним методом,
тобто. шляхом складання з типових будівельних елементів (колон, балок, ферм,
плит перекриттів, стінових панелей і т.д.). Це значно знижує вартість та терміни
будівництва. Планування будівлі підприємства автосервісу необхідно починати з
визначення його розмірів (довжина L і ширина) і сіток колон. На кресленні
наносяться габаритні розміри будівлі, сіток колон, висоти приміщення, рівня
підлоги та прилеглої території.
Застосування типових будівельних елементів забезпечується
використанням уніфікованих сіток колон. У сучасному будівництві застосовують
сітки колон: 6×6 м, 9×6 м, 12×6 м, 18×6 м, 24×6 м, 12×12 м, 18×12 м, 24×12 м і т.ін.
При плануванні виробничого будинку підприємства площі приміщень можуть
відрізнятися від розрахункових: приміщень площею до 100 м2, допустиме
відхилення 20%; а для приміщень понад 100 м2 та загалом по корпусу – 10 %. Для
виробничих будівель автотранспортних підприємств рекомендується
застосовувати залізобетонні колони з розмірами у перерізі 400×400 мм, 500×500
мм та 500×600 мм в залежності від їх прольоту, кроку та висоти приміщення.
Доцільно використовувати збірні залізобетонні конструкції покриттів: балки
прольотом 12 м; будівельні ферми – 18, 24, 30м; великопанельні залізобетонні та
керамзитобетонні плити покриттів – 3×6 м та 1,5×6 м [5].
Для стін будівель застосовуються бетонні та залізобетонні панелі з
утеплювачем завтовшки 25 см, висотою 0,8; 1,2; 1,8 м та шириною 6 м. За
відсутності таких панелей слід застосовувати цегляну кладку. Товщина цегляних
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 40
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

стін, залежно від кліматичних умов, дорівнює 38; 51 або 64 см. Внутрішні
перегородки можуть бути цегляними або гіпсовими, товщиною 10 та 12,5 см, а
також із металевої сітки. Перегородки, як правило, встановлюються за колонами
[5].
У виробничо-складських приміщеннях застосовуються однопільні двері,
шириною 1 м, та двопільні двері, шириною 1,5 та 2 м,. Висота їх 2,4 м. Якщо через
отвір двері проходить монорейка, то висота її збільшується. Розміри віконних
прорізів повинні бути кратними за висотою 500 мм, а по ширині – 1000 мм (в
окремих випадках ширина віконного отвору може бути 1500 мм.
Висота виробничих приміщень за наявності в них підвісних підйомно-
транспортних пристроїв та підйомників для легкових автомобілів має бути не
менше 4,8 м.
У виробничому корпусі розміри прорізів воріт необхідно приймати (ширина
на висоту) 3×3 м, 4×3 м, 4×4 м. Число зовнішніх воріт приміщенні визначається
числом постів ТО та ТР і має бути: при числі постів до 10 - не менше 1; від 11 до
25 – не менше 2; від 26 до 50 – щонайменше 3.
Усі виробничі приміщення, крім складів, повинні мати природне освітлення
(бічне або верхнє) [5].
Планувальні рішення, що приймаються, повинні забезпечувати гнучкість
технологічних процесів та максимальну завантаженість виробничих площ, тобто.
дозволяти, залежно від виробничої необхідності, виконувати різні види робіт,
роблячи швидкий демонтаж-монтаж обладнання на цих площах, або обладнання
має бути встановлене так, щоб воно не заважало, при необхідності, виконання
робіт іншого роду.
Приміщення спеціалізованих дільниць, що виконують цехові роботи,
розміщують по периметру будівлі біля зон та постів, з якими вони технологічно
пов'язані.
У виробничих зонах ТО, Д і ПР схематично зображуються автомобіле-місця
та обладнання (оглядові канави, підйомники, конвеєри, діагностичні стенди, кран-
балки тощо). Умовні зображення елементів будівлі та на планах корпусу беруться
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 41
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

з креслярської документації. Для виявлення об'ємної конструкції будівлі на
кресленні даються його поперечні розрізи, розрізи його елементів, фасад.

2.4 Планування агрегатної дільниці

2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні

Кількість основного обладнання визначають за ступенем його
використання. Якщо воно використовується протягом зміни, то його визначають
за трудомісткістю, а якщо періодично – то за табелем обладнання [5].
Таблиця 2.8 - Технологічне обладнання для агрегатної дільниці
Найменування Тип, Коротка Кількість Загальна Місце
устаткування модель характеристика площа, м2 встановлення
(№ поста)
Установка для D37825 Для миття різних 1 1,2 2
миття деталей деталей двигуна
двигуна та інших
агрегатів
автомобіля,
інструменту
2.0х0.6 м
Стенд для Устаткування 1 2,96 6
розбирання і ЦКБ-Р207 для оснащення
регулювання дільниць по
зчеплення ремонту
автомобілів з агрегатів
дизельним автомобілів
двигуном 2,087х1,42 м
Стенд для Р640 0,850х0,650 1 0,55 6
розбирання,
збирання
редукторів
Шліфувальний 3162 Призначений для 1 7,84 10
верстат шліфовки валів
та інших
поверхонь
3,320х2,360 м.
Верстат токарний 16К62 2,785х1,165 м. 1 3,24 11
Верстат 2А150 1,55х0,97 м. 1 1,5 11
вертикально-
сверлильний
Стенд для Р-238д 1,06х0,93 м. 1 0,99 7
випробування
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 42
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

двигунів

Закінчення таблиці 2.8
Стенд для СР1800 1,28х1,16 м. 1 1,5 4
розбирання і
збирання КП
Стенд для 25А 2,550х0,925 1 1,18 4
випробування КП

Верстак Ф-40СК 1,570х0,78 1 1,22 1
слюсарний з
лещатами
Стелаж ---------- Для зберігання 3 0,98×3= 10
різного 2,94
інструменту та
деталей
1,96х0,5 м.
Ящик для відходів Власне 0,5х0,77 2 0,385×2= 11
виконанн 0,77
я
Всього - - 15 25,89 -

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 43
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.1 Пристосування для намотування пружин

Пристосування для намотування пружин призначене для ремонту системи
живлення автомобілів. Своєчасне надходження в циліндри горючої суміші і
відведення відпрацьованих газів забезпечує механізм газорозподілу (ГРМ).
Конструктивно механізм складається з декількох елементів: привода
розподільчого вала, привода клапанів, клапанів з направляючими втулками і
пружинами.
Експлуатація автомобіля призводить до зношування деталей механізму
газорозподілу. Двигун перегрівається, стрижні клапанів клинить у втулках,
зношуються тертьові поверхні деталей під впливом ударів, газів, нагарні
відкладення порушують щільність прилягання клапанів до сідел. ККД двигуна
різко падає, повітря надходить у суміш, знижується компресія, клапана видають
стукіт.
До основних несправностей газорозподільного механізму відносяться:
- втрата пружності і усадка клапанної пружини. В підсумку посадка клапана
на сідло відбувається з перекосом;
- стирання направляючих втулок і штовхача також призводить до перекосу
посадки клапана;
- знос шийок і кулачків розподільного вала, його підшипників і зубів
шестерень;
- осьове зміщення розпредвала;
- знос втулок і вісей кормисел;
- зміна теплового зазору в клапанах.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 44
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

3.2 Дефекти клапанних пружин

При розбиранні клапанного механізму перевіряють пружність клапанних
пружин, так як при тривалій роботі пружність їх падає і може досягти такої
величини, при якій порушується кінематичний зв'язок окремих ланок
газорозподільного механізму. Це призводить до падіння потужності двигуна,
перевитрати палива, перебоїв в роботі двигуна і стукам клапанів.
Зменшення контрольних навантажень клапанних пружин не повинно
перевищувати 10…15% номінальних величин. Зусилля нової клапанної пружини
при її стисненні коливається в межах 280…330 Н, а при стисненні до 37 мм - в
межах 625…705 Н.
Щоб уникнути перекосу клапана але втулки перевіряють на
перпендикулярність осі пружини її торцях. Роблять це на плиті за допомогою
кутника (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 – Перевірка перпендикулярності торців пружини до її вісі:
1 – пружина; 2 – кутник

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 45
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

3.3 Технологічні аспекти виготовлення пружин

Циліндричні гвинтові пружини виготовляють із кремнієвих ресорно-
пружинних сталей 55С2 та 60С2 параметри яких: вуглецю – 0,52…0,60 % (55С2)
та 0,75…0,65% (60С2); кремнію – 1,5…2,0 % марганцю – 0,6…0,9 % хрому більш
0,3 % нікелю не більш 0,25 % міді – не більш 0,2%. Механічна властивість після
термообробки: межа течі – 1177 МПа; тимчасовий опір розриву – 1275 МПа
відносне подовження – 6%, відносне звуження – 30 % (55С2), 25 % (60С2).
Технологія виготовлення пружин передбачає виконання наступних
операцій:
1) Контроль пружинної сталі перед пуском її у виробництво. Контролюють
за довжиною прутків, діаметру та стану поверхні;
2) Розрізання прутків. Заготівку нарізають у холодному або підігрітому (750
– 900 °С) стані на пресі або ексцентрикових пресах. Дозволяють прутки 30 мм та
більше розрізати за міткою газокисневою різкою.
3) Відтяжка кінців заготівки. Кінці відтягують на молоті або ковких
(обтискних) вальцях. Перед відтяжкою кінці заготівок підігрівають у щільних
печах до t° 900…950 °С.
4) Навивка та загартування. Пружини навівають та загартовують з одного
нагрівання заготовки до t° 900…950 °С у напівметодичній печі. Тривалість нагріву
10…30 хв у залежності від довжини прутка заготовки. Нагрівання навитих прутків
виконують на спеціальних верстатах. Можуть навиватись на токарно-
гвинторізному верстаті, що обладнаний відповідними обладнаннями для навивки.
Після навивки виправляють крок витків на калібрувальному пресі.
Підгинають кінці прутків та перевіряють її висоту, а за допомогою кутника
визначають перпендикулярність прутків до її опорної поверхні за висотою. Потім
прутки перевіряють у гартувальних барабанах. Температура гартування
830…870°С. Гартувальне середовище – Н2О при t° 30…40 °С, або в
трансформаторному чи веретенному мастилі t° 60 °C.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 46
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

5) Відпуск. Для поліпшення механічних властивість та усунення внутрішніх
напружень усі прутки після гартування піддаються відпущенню у двухзонних
контейнерних печах. При цьому найбільший інтервал між загартуванням та
відпущенням припускається не більше 4 год. Температура відпущення повинна
бути у межах 480…520 °C. Охолоджують у воді, температура при цьому не
повинна перевищувати 100 °C або на повітрі у закритому приміщенні.
Випробування пружин на зняття залишкової деформації виконують після
охолодження однократним стисканням до стискання витків з витримкою 5…8 сек.
6) Механічна обробка. Торці пружин обробляють на лобових та торцевих
шліфувально - обдирочних верстатах з охолоджувальною рідиною.

3.4 Конструкція пристосування

Пристосування призначене для навивки пружин стиснення на токарно-
гвинторізному верстаті. Пристосування закріпляється в різцетримачі верстату,
при цьому ролик пристосування має притискати пружинну проволоку до оправки.
На рис. 5.2 наведено схему намотки пружини.
Намотка пружини здійснюється на оправку 3. При цьому притискний ролик
тисне на проволоку 2 притискаючи її до правки відповідного діаметра.
В залежності від встановленої частоти обертання шпінделя верстату та
подачі можна намотувати пружини необхідного кроку та довжини.
Сила притискання ролика до оправки здійснюється шляхом загвинчування
силового гвинта пристосування (поз. 14) та стиснення пружини (поз. 9).
Креслення пристосування наведено на листі 4 графічної частини.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 47
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 3.2 – Схема роботи пристосування:
1 – притискний ролик; 2 – пружинна проволока; 3 – оправка; 4 – вилка
пристосування

3.5 Розрахунок основних елементів пристосування

Розрахунок штифта
Найбільш навантаженим елементом конструкції є штифт, який забезпечує
з'єднання притискного ролика з вилкою. Штифт працює на зріз, тому необхідно
визначити максимальне зусилля зрізу Fзр. Максимальне зусилля визначаємо з
умови, що до пристосування прикладається сила Fmax рівна 1300 Н.
Площа зрізу штифта визначається з виразу;

2
S πd 3,14 ⋅0,0122
= = = 0,00011304 м2
зр ., (3.1)
4 4
де d – діаметр штифта, d = 0,012 м.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 48
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Приймаємо, що зусилля зрізу направлене строго перпендикулярно вісі
штифта. Напруги зрізу, які виникають при навивці пружини, визначаються з
виразу:

F
τ зр 1300
= = =11,6 МПа.≤ [τ ] (3.2)
Sзр 0,00011304

Штифт виготовлений із сталі 45. Для цієї сталі границя текучості становить
220 МПа.
Допустиме напруження на зріз визначається за формулою:

[τ ] τ
= т 220
= = 88 МПа., (3.3)
S 2,5

де τт - межа текучості для Сталі 45; S - коефіцієнт запасу міцності для умов
роботи пристосування складає S = 2,5…3,0. Приймаємо S = 2,5.
З розрахунку видно, що максимальна напруга менше допустимого, отже,
можна зробити висновок про те, що міцність штифта забезпечена з досить
великим запасом.
Основним вузлом проектованого пристрою є передача гвинт, який
забезпечує осьове переміщення ролика та стиснення притискної пружини.
Принцип роботи пристосування подібний до гвинтового преса. Тому методика
розрахунку передачі є подібною.
Розрахунок на міцність
Перевірка гвинтів на міцність доцільна лише в тому випадку, коли вони
передають великі навантаження. Ходовий гвинт одночасно розтягується
(стискається) і скручується, тому перевірка на міцність проводиться за
приведеним номінальним напруженням:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 49
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

2 2
σ =  21980  42
  + 4 
 = 5,8 МПа ≤ σ  (3.4)
 0,0037994   0,000094985   p 

де М - момент, що скручує гвинт;
F – площа поперечного перерізу стержня гвинта;
W01- момент опору перерізу при крученні, без урахування витків різьби,
розраховується як:

W πd 3 3,14 ⋅0,0453
3
01 = = = 0,000094985 м ., (3.5)
16 16

де d – внутрішній діаметр різьби, м.;
Р – осьова сила, що діє на гвинт, розраховується як:

Р 2πηМ 2 ⋅3,14 ⋅0,25 ⋅42
= = = 21980 Н. (3.6)
S 3

Допустиме напруження приймають найчастіше рівним:

σ  σT 245
p  = = = 82 МПа., (3.7)
3 3

де σт - межа текучості, для сталі 45 складає 245 МПа.
Оскільки фактичні напруження, що виникають в різьбі гвинта менші ніж
допустимі робимо висновок, що умова міцності виконується.
Розрахунок на зносостійкість
Як показує досвід, незадовільна робота гвинтових передач найчастіше
викликається зносом різьби. Тому основним розрахунком всіх гвинтових передач
є розрахунок на знос, в результаті якого визначають діаметр гвинта і висоту гайки.
Перевіряючи середній тиск р у різьбі, вважають, що всі витки різьби навантажені
рівномірно. Тоді маємо:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 50
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

р Fa 1300
зн = = = 0,065 МПа., (3.8)
πd2H1z 3,14 ⋅0,044 ⋅0,029 ⋅5

де Fa - зовнішня осьова сила; А - площа робочої поверхні
витка; d2 - середній діаметр різьби; Н1 — робоча висота профілю різьби; - число
витків в гайці висотою Н.
Допустима величина тиску в різьбі залежить від матеріалів з яких
виготовлені гвинт та гайка. В таблиці 3.2 наведені допустимі значення тиску для
різних пар матеріалів.
Таблиця 3.2 – Допустимий тиск в різьбі для пари гвинт – гайка
Матеріал гвинтової пари [рзн], МПа
Загартована сталь - бронза 10-12
Незагартована сталь - бронза 8-10
Загартована сталь - антифрикційний чавун АЧВ-1, АЧК-1 7-9
Незагартована сталь - антифрикційний чавун АЧВ-1, АЧК-1 6-7
Незагартована сталь - чавун СЧ20, СЧ25 5

Приймаємо, що матеріал гайки для проектованого пристосування – сірий
чавун СЧ20.
По своїй конструкції пристосування досить просте у виготовленні і надійне
в роботі. Застосування пристосування значно підвищить продуктивність праці при
ремонті газорозподільного механізму.
Пристосування для виправлення стрижня клапана не вимагає
обслуговуючого персоналу. Потрібен мінімальний час на обслуговування і
підтримку пристосування в працездатному стані.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 51
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Розрахунок штучного освітлення

Залежно від джерела світла освітлення буває: природним, штучним та
поєднаним.
За конструктивним виконанням природне освітлення буває бічним, верхнім
і комбінованим. Штучне освітлення може бути загальним, коли світильники
розміщені у верхній частині приміщення, та комбінованим, коли до загального
освітлення додається місцеве, причому загальне освітлення у системі
комбінованого має становити не менше 10 % і не менше 200 лк при газорозрядних
лампах; 75 лк при лампах розжарювання. Місцеве освітлення окремо не
застосовується [7].
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на такі
види: робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове, еритемне. Робоче
забезпечує нормоване освітлення на робочих місцях. Аварійне становить не
менше 5 % від робочого і передбачається для продовження роботи, коли
припинення роботи при виході з ладу освітлення може призвести до тяжких
наслідків. Евакуаційне освітлення має забезпечувати не менше 0,5 лк на рівні ніг
по основним проходам і влаштовується для евакуації людей із приміщень, де
працює понад 50 осіб. Охоронне та чергове освітлення має забезпечувати несення
чергування та охорони у приміщеннях та на території у неробочий час. Еритемне
освітлення використовується для компенсації нестачі сонячного випромінювання.
У освітлювальних установках, призначених для освітлення підприємств,
застосовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Нитка накалу
під дією електричного струму нагрівається до високої температури та випромінює
потік променистої енергії. Лампи розжарювання мають низьку вартість, зручні в
експлуатації, у них відсутня пульсація світлового потоку, але мають ряд недоліків:
малу світловіддачу 7-20 лм/Вт; переважання у спектрі жовтих та червоних
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 52
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

випромінювань; малий термін служби (до 2000 год); великий нагрівання (до 140
оС), що робить їх пожежонебезпечними [7].
Газорозрядні лампи мають низку переваг перед лампами розжарювання.
Світлова віддача їх досягає 135 лм/Вт, термін служби – до 10000 год., температура
поверхні під час роботи 30-60 оС, є можливість отримання світла будь-якої
частини спектра. Недоліки газорозрядних ламп: складність включення до мережі,
пов'язана з необхідністю застосування спеціальних пускових пристроїв; тривалий
період розгорання; залежність від світловіддачі, від температури навколишнього
повітря; наявності радіоперешкод; значна пульсація світлового потоку, що веде до
появи стробоскопічного ефекту.
Зменшення пульсації здійснюється: включенням у різні фази мережі
змінного струму трьох ламп у світильнику; застосуванням дволампових
світильників із штучним зрушенням фаз; живленням струмом підвищеної частоти.
Світильник – це світловий прилад, що складається з джерел світла та
освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура служить для перерозподілу
світлового потоку таким чином, щоб його основна частина падала на задану
поверхню, забезпечуючи захист очей людини від сліпучої яскравості джерела
світла; оберігає джерело світла від впливу середовища [7].
Розрахунок оптимального освітлення складається з визначення кількості
ламп загального освітлення та їх потужності. Велике значення на рівномірність
освітлення має відстань між світильниками (Z) і висота їх підвіски (h).
Якщо біля стіни приміщення перебувають робочі місця, то при розрахунку
треба враховувати, що перший ряд світильників повинен розташовуватися від
стіни на відстані, рівному 1/3Z, в інших випадках – 1/2Z.
Довжина виробничої агрегатної L = 11,645 м, ширина В = 8,950 м, висота
приміщення H= 3,5 м.
Визначення кількості світильників типу «У» - універсал, необхідних для
даного приміщення.
Знаходимо відстань між центрами світильників [7]:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 53
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

Z = H ⋅1,8 = 3.5 ⋅1,8 = 6,3 м (4.1)

Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих
місць у стіни приймаємо [7]:
a 1 Z 1
= ⋅ = ⋅6,3 = 2,1 м (4.2)
3 3

Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у
протилежних стін (по ширині приміщення) [7]:

C1 = b − 2 ⋅ a = 8,95 − 2 ⋅ 2,1 = 4,75 м (4.3)

Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами агрегатної дільниці по ширині приміщення [7]:

n C1 4.75
1 = −1 = −1 < 0 (4.4)
Z 6.3

n1 = 0

Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині агрегатної дільниці [7]:

n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2 (4.5)

Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників по довжині
агрегатної дільниці:

C2 = L − 2 ⋅ a = 11,645 − 2 ⋅ 2,1 = 7,445 м (4.6)

Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 54
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

крайніми рядами (по довжині приміщення) [7]:

n C
= 2
2 −1 7.445
= −1 = 0.18 ≈ 1 (4.7)
Z 6.3

Визначаємо загальну кількість рядів світильників по довжині агрегатної
дільниці:

n = n2 + 2 =1+ 2 = 3 (4.8)

Отже, в агрегатній дільниці світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині в 3 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 6
світильників.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього
приміщення [7]:

W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R

де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість

W = 11,645 ⋅8.95 ⋅10.8 ⋅1.3 = 1463Вт (4.9)

Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:
W W 1463
л = = = 244 Вт (4.10)
6 6

Отже, для одержання необхідної освітленості агрегатної дільниці
(відповідно до норм) необхідно встановити 6 світильників з потужністю лампи
300 Вт. Для цього обираю дволампові світильники ОРК-240 з габаритними
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 55
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

розмірами 1270х180х115 мм. Розташування світильників нарис.4.1.

Рисунок 4.1 - Система освітлення агрегатної дільниці

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 56
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВКИ

У випускній роботі бакалавра було проведено технічний розрахунок
автотранспортного підприємства на 40 автомобілів в Черкаській області, який
складається з визначення кількості необхідних технічних впливів відповідно до
типу робіт, розрахунку кількості працівників, визначення площ необхідних
дільниць, зон та приміщень. В результаті даних розрахунків було спроектовано
виробничий корпус площею 1114 м2, також розроблено генеральний план
підприємства площею 0,6 га.
В конструкторському розділі було спроектовано та описано роботу
струбцини (складальне креслення, специфікація) для використання в ремонтних
цілях на агрегатній дільниці.
Проведено розрахунок гвинта струбцини виходячи з умови забезпечення
оптимального зусилля закріплення.
Розраховане освітлення в агрегатній дільниці АТП, забезпечення якого
забезпечить високу якість роботи працівників дільниці.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 57
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. https://uk.wikipedia.org/wiki - дата звернення 05.04.23.
2. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний
ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти
і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
4. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин
: пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. – 560 с.
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24. 000 ПЗ 58
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування агрегатної дільниці

Додаток В – Генеральний план

Додаток Г – Пристосування для намотування пружин

Додаток Д – Специфікація до пристосування для намотування пружин

Додаток Є – Система освітлення агрегатної дільниці

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets