Проєкт автотранспортного підприємства на 80 автобусів для пасажирських перевезень в м. Вінниця

Рудь, Назар Вячеславович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7688

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 80 автобусів для пасажирських перевезень в м. Вінниця
Authors:	Тарандушка , Іван Павлович Рудь, Назар Вячеславович
Issue Date:	2024
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 75 сторінках і 5 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2024. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-2015 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства для пасажирських перевезень в місті Вінниця. В розділі техніко-економічного обґрунтування проєкту описано призначення проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного транспортного засобу (ТЗ). В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування, ремонту рухомого складу (РС), визначено необхідну кількість працівників, площі виробничих приміщень та дільниць. В конструкторському розділі здійснено проєктування пристрою для випресовки гільз. В розділі охорони праці розроблено схему освітлення зони ТО-2.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7688
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Рудь Н.В..pdf Restricted Access		1.91 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технологій їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________20__ р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему
ПРОЄКТ АВТОТРАНСТПОРТНОГО ПІДРИЄМСТВА НА 80 АВТОБУСІВ
ДЛЯ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В МІСТІ ВІННИЦЯ

Керівник роботи:
старший викладач ______________ І.П. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ Н.В. Рудь
(підпис) (Ініціали, прізвище)

2024
РЕФЕРАТ

студента факультету електронних технологій, автотранспорту
та машинобудування
Рудь Назар Вячеславович
на тему:
„ ПРОЄКТ АВТОТРАНСТПОРТНОГО ПІДРИЄМСТВА НА 80 АВТОБУСІВ ДЛЯ
ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В МІСТІ ВІННИЦЯ ”

Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 75
сторінках і 5 листів графічної частини.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2024.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-2015
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного
підприємства для пасажирських перевезень в місті Вінниця.
В розділі техніко-економічного обґрунтування проєкту описано призначення
проєктованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов
експлуатації, описано переваги та недоліки обраного транспортного засобу (ТЗ).
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування, ремонту рухомого складу (РС), визначено необхідну кількість
працівників, площі виробничих приміщень та дільниць.
В конструкторському розділі здійснено проєктування пристрою для
випресовки гільз.
В розділі охорони праці розроблено схему освітлення зони ТО-2.

Зміст
Вступ ............................................................................................................................. 5
1. Техніко економічне обґрунтування проєкту .................................................... 6
1.1. Аналіз вихідних даних проєкту ....................................................................... 8
1.2. Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов ..................... 8
1.3. Аналіз характеристик та вибір транспортного засобу ............................... 10
1.3.1. Вибір транспортного засобу ..................................................................... 10
2.2.3. Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР ................................................. 24
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту .................................................... 27
2.2.5 Визначення сумарного річного об’єму робіт ТО і ПР рухомого складу
28
2.2.6. Визначення річного об’єму робіт по самообслуговуванню
підприємства ........................................................................................................ 28
2.2.7. Розрахунок чисельності виробничих робітників ................................ 29
2.2.8. Розрахунок площ приміщень ................................................................. 30
2.2.9. Розрахунок площ виробничих дільниць .............................................. 31
2.2.10. Розрахунок площ складських приміщень ............................................ 32
2.2.11. Розрахунок зони зберігання рухомого складу ..................................... 34
2.2.12. Розрахунок площ допоміжних приміщень ........................................... 34
2.2.13. Розрахунок загальної площі забудови АТП ......................................... 35
3 Розробка генрального плану, виробничих і допоміжних приміщень ............... 40
3.1 Генеральний план пасажирського АТП .......................................................... 40
3.2 Загальна характеристика будинків і споруджень АТП ................................. 42
3.3 Характеристика зони ТО-2 .............................................................................. 44
4 Організація роботи підприємства ......................................................................... 46
4.1 Організаційна структура керування АТП ...................................................... 46
4.2 Технологічна схема організації виробництва ................................................ 47
4.3 Організація технологічного процесу технічного обслуговування автобусів
.................................................................................................................................. 49
4.4 Організація ремонту автобусів ........................................................................ 50
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4.5 Форми й методи організації праці при виконанні ТО й ПР ......................... 51
5 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ ......................................................................... 52
5.1 Призначення пристосування для випресовування гільз .............................. 52
5.2 Опис конструкції і особливості роботи пристосування для випресовування
гільз .......................................................................................................................... 52
5.3 Технічна характеристика конструкції ............................................................ 53
5.4 Розрахунок зусилля випресовки гільзи циліндрів ........................................ 53
6 Охорона праці ......................................................................................................... 55
6.1 Організація охорони праці й техніки безпеки на пасажирському АТП і в
зоні ТО-2 ................................................................................................................. 55
6.2 Виробнича санітарія в зоні ТО-2 .................................................................... 57
6.2.1 Характеристика приміщення зони поточного ремонту ............................. 57
6.2.2 Розрахунок природного освітлення ............................................................. 58
6.2.3 Розрахунок штучного освітлення ................................................................ 59
6.3 Вентиляція в зоні ТО-2 .................................................................................... 62
6.4 Опалення в зоні ТО-2 ....................................................................................... 63
6.5 Організація пожежної безпеки на АТП і в зоні ТО-2 ................................... 64
Список використаних джерел .................................................................................. 68
ДОДАТКИ .................................................................................................................. 69

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Вступ

Автомобільний транспорт має велике значення для господарського
комплексу країни. Вирішення проблеми пасажирських перевезень можливе лише
з використанням комплексного підходу із застосуванням на маршрутах автобусів
різної місткості відповідно до нерівномірності пасажиропотоку, а також при
сполученні експресних, укорочених, швидкісних і інших видів маршрутів.
Завдяки зручному технічному парку, професійним водіям та комфортним
автобусам забезпечуються комфортні перевезення. Однією з ключових
особливостей перевезень є високий стандарт обслуговування.
«Продуктивність праці на автомобільному транспорті перебуває в прямій
залежності від технічного стану рухомого складу, його готовності надійно,
якісно, економно й безпечно здійснювати транспортний процес. У свою чергу
технічний стан автомобілів залежить від організації, технології і якості
виконання технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР)».
У дипломному проєкті розробляється нове пасажирське АТП для міста із
чисельністю населення 370 тис. За чисельністю населення серед міст України
Вінниця замикає 10-ку найбільших міст (без урахування тимчасово окупованих
територій). При проєктуванні враховуються останні досягнення в автомобільній
промисловості, тенденції зміни техніко-економічних характеристик автобусів,
особливості розвитку промисловості засобів технічного обслуговування,
ремонту й діагностування. Ураховуватися наукові розробки в області
автомобільного транспорту, екологічні, санітарно-гігієнічні вимоги й будівельні
норми, установлені для промислових підприємств.
При проєктуванні виробничого корпуса АТП забезпечується найбільш
раціональне розміщення виробничих і допоміжних приміщень із урахуванням
найкращого технологічного взаємозв'язку між ними при найбільш коротких
внутріцехових переїздах і транспортних маршрутах.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1. Техніко економічне обґрунтування проєкту
Автомобільний транспорт - це система транспорту, яка підтримується для
пересування людей. Він складується з автомобілів різних типів, таких як легкові
автомобілі, вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли.
Автомобільний транспорт є з найпоширеніших і найдоступніших послуг
по пересуванню. Що стосується зручності та зручності, можливість перевезення
пасажирів та пасажирів без перетину графіка чи маршруту, який призначений для
інших видів транспорту, як рейс, так і авіація.
Перевезення пасажирів в місті зазвичай виконуються за допомогою різних
видів автомобільного транспорту, таких як автобуси, тролейбуси, трамваї, таксі
та приватні автомобілі. Умови перевезення можуть варіюватися залежно від виду
транспорту та правил, встановлених місцевими органами влади.
Автобуси, тролейбуси та трамваї - це громадський транспорт, який
зазвичай має регулярні маршрути та зупинки. Вони служать для перевезення
багатьох пасажирів одночасно і забезпечують доступність громадського
транспорту для всіх мешканців міста. Їх рух і розклад регулюються місцевими
транспортними компаніями або органами міської влади. Умови перевезення, такі
як ціни, оплата квитків, графік руху, можуть варіюватися від місця до місця.
Автобуси є одним із найпоширеніших видів громадського транспорту в
місті. Вони призначені для перевезення багатьох пасажирів одночасно і
працюють за встановленими маршрутами та розкладами.
Основні переваги автобусного транспорту включають доступність для
широкої громадськості, економічність, комфорт і сприяння зменшенню
дорожньої заторності. Деякі міста мають розвинену мережу автобусних ліній, що
покриває різні райони та точки призначення.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Умови перевезення автобусами можуть залежати від конкретного міста і
оператора транспорту. Зазвичай, автобуси мають фіксовані зупинки, де пасажири
можуть сісти або вийти. Розклад руху автобусів визначається таким
чином, щоб забезпечити пасажирам зручність і регулярність перевезення.
У деяких містах існують системи електронного квитка, які дозволяють
пасажирам оплачувати проїзд за допомогою карток чи мобільних додатків. Це
зручно і сприяє швидкому проходженню пасажирів через двері автобусу.
Що стосується комфорту, багато сучасних автобусів оснащені повітряними
кондиціонерами, системами відеоспостереження та місцями для сидіння для
людей з обмеженими фізичними можливостями. Деякі автобуси також мають
доступ до Wi-Fi та розеток для зарядки пристроїв. Варто зазначити, що компанії
турбуються про свій автопарк. Про своєчасне обслуговування на СТО та
автомийках. Адже це не лише обличчя компанії, але й життя і здоров’я клієнтів.
Водії відбираються за суворими вимогами. Власники компаній розуміють, що
людський фактор відіграє одну з головних ролей. Звертається увага на
пунктуальність, ввічливість, тактовність та комунікабельність. Деякі компанії
вже впровадили таку послугу, як супроводження дітей без дорослих. Тепер
можна довірити свою дитину водіям, які працюють в найкращих компаніях
перевізників у Вінниці.
Переваги використання автобусного транспорту включають зменшення
автотранспортних заторів, викидів вуглецю та зниження кількості автомобілів на
дорогах. Водночас, пасажири мають можливість сприяти збереженню енергії та
довкілля, обираючи громадський транспорт замість особистого автомобіля.
Автобуси - важлива складова системи громадського транспорту в багатьох
містах, і їх використання може допомогти вам ефективно переміщатися в місті.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.1. Аналіз вихідних даних проєкту
Для проєктування АТП здійснюємо вибір та обґрунтування вихідних
даних:
- Кількість автобусів на АТП – 80 шт.;
- Кількість робочих змін – 1;
- Режим роботи – п’ятиденний робочий день. Кiлькiсть робочих днів на
рік складає 365 днів. ЩО проводиться один раз на добу;
- Середньодобовий пробiг автомобіля складає 350 км;
- Категорія умов експлуатації автомобіля – III, тип дорожнього покриття
– Д1 – дороги з цементобетону, асфальтобетону, брущатки, мозаїки,
рельєф місцевості – P1 – рівнинний (до 200м), клімат - помірно
континентальний.
1.2. Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов
Місто Вінниця, розташоване у центрі України, на берегах Південного Бугу,
адміністративний центр Вінницької області і Вінницького району. Це один з
історичних осередків східного Поділля. Займає площу 113,2 км2
Місто знаходиться у смузі лісостепу, в межах Волинсько-Подільського
кристалічного масиву, покритого четвертинними відкладами пісковиків, глин,
вапняків та мергелів. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони
утворили родючі чорноземні ґрунти.
Місто розташоване в помірному кліматичному поясі. Для міста властиве
тривале неспекотне, досить вологе літо та порівняно коротка м'яка зима. Середня
температура січня −5,8 °С, липня +18,3 °С. Річна кількість опадів 638 мм.
Автомобільна транспортна система Вінниці є важливою частиною
інфраструктури міста, яка забезпечує пересування мешканців та туристів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Основні компоненти автомобільної транспортної системи включають дороги,
мости, зупинки, світлофори та парковки.
У Вінниці є добре розвинена мережа доріг, яка забезпечує зв'язок між
різними частинами міста і зв'язок з іншими населеними пунктами Головна
вулиця Вінниці — вулиця Соборна, протяжністю близько 1,6 км Крім того,
існують інші важливі вулиці та автодороги, які забезпечують доступ до різних
частин міста.
«Для підтримки безпеки та регулювання руху автомобілів, встановлені
світлофори на перехрестях та розширених зон атмосферного руху. Вони
допомагають забезпечити організований рух транспорту та безпеку пішоходів.»
Також у місті присутні зупинки громадського транспорту, де пасажири
можуть сісти та вийти з автобусів та маршруток. Зупинки розташовані по всьому
місту і забезпечують зручність пересування міським транспортом.
Також в місті багато різних парковок для автомобілів, як платні, так і
безкоштовних. Це дозволяє мешканцям та відвідувачам зручно припарковувати
свої автомобілі, зменшуючи проблеми з паркуванням у центральних районах
міста.
Однак, варто враховувати, що в пікові години рух на деяких ділянках доріг
може бути інтенсивним, що може призводити до заторів. У таких випадках
мешканці та водії можуть використовувати альтернативні маршрути або обирати
громадський транспорт для зменшення транспортних проблем.
Останні часом влада міста Вінниці працює над вдосконаленням
автомобільної транспортної системи, включаючи розширення дорожньої мережі,
реконструкцію доріг, впровадження електронних систем управління рухом та
розвиток екологічно чистих видів транспорту.
Враховуючи ці заходи, метою автомобільної транспортної системи Черкас
є забезпечення безпечного, ефективного та сталого руху автомобілів у місті.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.3. Аналіз характеристик та вибір транспортного засобу
1.3.1. Вибір транспортного засобу
Автобуси є важливою складовою громадського транспорту в багатьох
містах і мають кілька переваг, які роблять їх популярними серед пасажирів:
1. «Вмістимість»: Автобуси здатні перевозити велику кількість пасажирів
одночасно. Це дозволяє зменшити кількість приватних автомобілів на дорогах і
сприяє зменшенню транспортних заторів.
2. «Покриття маршрутів»: Автобусні маршрути зазвичай охоплюють
значну площу міста, з'єднуючи різні райони і важливі місця. Це дає пасажирам
можливість легко дістатися до своїх пунктів призначення без необхідності
власного автомобіля.
3. «Гнучкість»: У багатьох містах автобусні маршрути можуть бути змінені
або розширені в залежності від потреб та пасажиропотоку. Це дозволяє
адаптувати систему до змін у місті та забезпечити оптимальне обслуговування.
4. «Вартість»: Вартість проїзду на автобусі зазвичай нижча порівняно з
іншими видами громадського транспорту або власним автомобілем. Це робить
автобуси доступними для широкого кола людей і сприяє зменшенню витрат на
транспорт.
5. «Екологічність»: Використання автобусів в місті сприяє зменшенню
викидів шкідливих речовин та вуглецю. Один повний автобус може замінити
кілька приватних автомобілів, що допомагає покращити якість повітря та
довкілля в цілому.
6. «Соціальна інтеграція»: Автобуси забезпечують доступ до громадського
транспорту для різних верств населення .
Автобус “ATAMAN” мод. А092Н6 Для проєктованого АТП базовий
автобус обираємо Автобус “ATAMAN” мод. А092Н6 (модельний ряд 2016 року)"
параметри данного ТЗ наведено в таблиці 1.1.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.1 - Автобус “ATAMAN” мод. А092Н6

Рисунок 1.2 – розташування сидінь
Таблиця 1.1 – технічна характеристика автобусу “ATAMAN” мод.
А092Н6
Модель А092Н6
Тип кузова Несівний, вагонного типу
Колісна формула 4х2.2
Довжина, мм 8220
Ширина, мм 2320
Висота, мм 2700
Колісна база, мм 4395
Кількість місць для сидіння 19/22
пасажирів
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Загальна пасажиромісткість 52
Порожня маса, кг, не більше 5240
Повна маса, кг, не більше 8780
Двигун ISUZU - 4HK1E5NC, екологічний рівень Евро 5
Тип Дизель, чотиритактний, рядний, з Common Rail, з
турбонаддувом та проміжним охолодженням
Робочій об’єм, л 5,193
Номінальна потужність,кВт 114 (154)
(к.с.), при 2600хв-1 не
меньше
Гальмова система Дискового типу, гідравлічна, з підсилювачем, двоконтурна з
ABS категорії 1, ASR, EVSC
Стоянкова З колодковим гальмом, діючім на трансмісію. Привод
механічний
Допоміжна Газодинамічна на випускному тракті двигуна
Запасна Кожен з контурів робочої гальмової системи
Підвіска передня Залежна, ресорна з стабілізатором поперечної стійкості та
двома телескопічними гідравлічними амортизаторами
двосторонньої дії.
Підвіска задня Залежна, пневморесорна, обладнана двома пружними
елементами, з телескопічними гідравлічними
амортизаторами двосторонньої дії та двома регуляторами
положення кузова.
Кермове керування Кермовий механізм інтегрованого типу з гідропідсилювачем.
Кермова колонка регульована за кутом нахилу та по висоті.
Система опалення Комбінована, від автономного рідинного підігрівача
з’єднаного з системою охолодження двигуна, та опалювачів
радіаторного типу, встановлених у пасажирському салоні.
Система вентиляції та Природна, припливно-витяжна через люк(и) даху та
кондиціонування кватирки бічних вікон. Базова комплектація включає
кондиціонер робочого місця водія. Додатково може бути
встановлений кондиціонер салону.
Колеса/шини Сталеві, обод 6х17,5 / Шини пневматичні, безкамерні 215/75
R17,5
Електрообладнання Однопровідна система, 24V

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Богдан А-145 — приміський автобус середнього класу, місткість автобуса
становить 39 або 43 сидячих місць, всього — 70 місць. Автобус «Богдан» А-145
призначений для перевезення пасажирів на приміських маршрутах по
автомобільних дорогах 1 і 2 категорій згідно з ДБН В.2.3-4-2000, як на території
Україні, так і за її межами, в районах з помірним кліматом, при температурах
навколишнього середовища від — 30С до + 40С і відносній вологості до 80% при
температурі повітря +20 °C, запиленості повітря до 2,0 г/м3, швидкості вітру до
50 м/с, інтенсивності дощу 3 мм/хв.
Таблиця 1.1 – Основні технічні характеристики автобуса «Богдан» А-14542
1 2
Тип автобуса Туристичний
Кількість місць для сидіння (без водія), чол: 29
Пасажиромісткість (без водія), чол: 43
Довжина/ширина/висота, мм 9820/2500/2960
Колісна база, мм 4800
Колія передня/задня, мм: 2076/1850
Споряджена маса, кг 9450
Технічно допустима макс. маса на передню/задню вісь, кг 5220/7400
Технічно допустима максимальна маса, кг 12550
Максимальна швидкість, км/год 90
Максимальний радіус розвороту, м 12
Витрата палива в міському циклі, л/100 км 35
Двигун
Тип IVECO F4AE
Кількість і розташування циліндрів 6, рядне
Розташування двигуна заднє поздовжнє
Потужність, кВт (к.с.) 194 (264)
Робочий об'єм, л 6,0
Кінець таблиці 1.1
Відповідність екологічним нормам Євро 5
Крутний момент, Нм 1000
Система охолодження: рідинна
Коробка передач
Виробник, модель: EATON
Тип механічна
Гідропідсилювач керма: інтегрального типу з
гідропідсилювачем
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Підвіска
Передня, задня підвіска залежна, пневматична
Передня, задня вісь RABA, Madara
Гальмівна система
Робоча гальмівна система, тип Двоконтурна, пневматична
Допоміжна гальмівна система газодинамічна на
випускному тракті двигуна
Гальмівна система енергоакумулятори з
приводом на задні колеса
Запасна гальмівна система: один з контурів робочої
гальмівної системи
ABS +

Рисунок 1.3 – Розташування сидінь в автобусі «Богдан» А-14542
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.4 –Автобус «Богдан» А-14542

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу

Періодичність ТО, пробіг до капітального ремонту (КР) можна визначити за
формулами:
′ (��)
��ТО−1 = ��ТО−1 ⋅ ��1 ⋅ ��3 ,

(��)
Де ��ТО−1- нормативна періодичність ТО-1,км.
��′
ТО−1 = 5000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 = 4000 км,
′ (��)
��ТО−2 = ��ТО−2 ⋅ ��1 ⋅ ��3 ,
(��)
Де ��ТО−2- нормативна періодичність ТО-2,км.
��′
ТО−2 = 20000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 = 16000 км,

Пробіг до КР:
(��)
��рес = ��рес ⋅ ��1 ⋅ ��2 ⋅ ��3;
��рес = 500000 ⋅ 0,8 ⋅ 1 ⋅ 1 = 400000км;
(��)
Де ��рес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км.
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл

Число ТО-1 за цикл не включає ТО-2. Таким чином кількість ТО-1, ТО-2,КР
можна визначити за формулами:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Кількість ЩО за цикл визначається за формулою:
����ес
��Щ�� = ;
ℓ��д
Де ℓ��д – середньодобовий пробіг, км; ��Щ��- кількість ЩО за цикл;
400000
��Щ�� = = 1142
350
Кількість ТО-2 за цикл визначається за формулою:
��рес 400000
��2 = = = 20
��ТО−2 20000
Де ��2- кількістьТО-2 за цикл;
��ТО−2 – періодичність виконання ТО-2 км.
Кількість ТО-1 за цикл визначається за формулою:
����ес 400000
��1 = − (���� + ��2) = − 20 = 80;
��ТО−1 4000
Де ��ТО−1- періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – кількість технічних обслуговувань на один автобус за цикл
Умовне ��1 ��2
��ЩО
позначення
Кількість 80 20 1142

Пробіг ТЗ за рік відрізняється від його пробігу за цикл. Виробничу програму
розраховують за рік. Для визначення числа ТО за рік необхідно перерахувати
набуті значення за цикл, використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року
��Р
Рівне число ЩО-1, ТО-1, ТО-2 на один обліковий автобус складає
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

��ЩОР = ��ЩО ⋅ ��Р
∑��ЩОР = ��ЩОР ⋅ ����П
��1Р = ��1 ⋅ ��Р …
∑��1Р = ��1Р ⋅ ����П
��2Р = ��2 ⋅ ��Р
∑��2Р = ��2Р ⋅ ����П
Де ����П -облікова кількість ТЗ;
��Р -відношення річного пробігу ТЗ ���� до його пробігу за цикл, тобто:
L
Р = Р
L
рес
Річний пробіг ТЗ визначається за формулою:
��Р = Д ��
роб сд��Т

Де Д -кількість робочих днів АТП за рік; ��Т -коефіцієнт технічної
роб
готовності. При розрахунку річного пробігу ТЗ використовується коефіцієнт

технічної готовності за цикл:
1
���� =
�� Д
1 + �� ( ������ПР + КР
��д 1000 �� )
КР

Де ��������ПР – тривалість простою на ТО та в ПР на АТП на 1000 км пробігу
Д – тривалість простою в КР
КР
1
���� = ≈ 0,89
0,3 18
1 + 350 ( +
1000 400000)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

��Р = 365 ∙ 350 ∙ 0,89 = 113697,5км
113697,5
��Р = = 0,28
400000
��ЩОР = 1142 ⋅ 0,2 = 228,4
∑��ЩОР = 228,4 ⋅ 80 = 18272
��1Р = 80 ⋅ 0,2 = 16
∑��1Р = 16 ⋅ 80 = 1280
��2Р = 20 ⋅ 0,2 = 4
∑��2Р = 4 ⋅ 80 = 320
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2
Таблиця 2.2 – кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
��ЩОР ��1Р ��2Р ∑��ЩОР ∑��1Р ∑��2Р
228,4 16 4 18272 1280 320

2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП

Діагностування як окремий вид обслуговування не планується, і роботи з
діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт ТО та ПР. При цьому,
залежно від методу організації, діагностування автомобілів може проводитися на
окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в цьому випадку число
діагностичних впливів визначається для наступного розрахунку постів
діагностування і його організації. На АТП відповідно до Положення
передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного стану
агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Кількість
автомобілів, діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм
проєктування, приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік.
Діагностування Д2 призначене для визначення потужнісних і економічних
показників автомобіля, а також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з
періодичністю ТО-2.

Кількість Д1 на весь парк за рік розраховують за формулою:

∑ ��Д1Р = 1,1 ∑ ��1Р + ∑ ��2Р = 1,1 ∙ 1280 + 320 = 1728

Де ∑ ��Д1Р – кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:
∑ ��Д2Р = 1,2 ∑ ��2Р = 1,2 ∙ 320 = 384
Де 1,2 – коефіцієнт, що враховує число автомобілів, що діагностуванні при ПР;
∑ ��Д2Р – кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.

20
∑ ��Д2ПР Р = ∑ ��Д2Р ∙ = 384 ∙ 0,2 = 76,8
100

2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню
автомобілів

«Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації
технічного обслуговування й служить вихідним показником для розрахунку
числа постів і ліній ТО».
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою:

∑ ��
�� = ��Р
��д ,
Д (2.18)
роб.Р��
Де ∑ ����Р – річна програма по кожному виду ТО або діагностування
окремо.

18272
��ЩОД = = 50,06
365

1280
��ТО−1Д = = 3,5
365

320
��ТО−2Д = = 0,8
365

1728
��Д1Д = = 4,7
365

384
��Д2 Д = ≈ 1,05
365

2.2 Планування виробничого корпусу

2.2.1 Обґрунтування та вибір методу ТО і діагностування автомобілів

Критерієм для вибору методу технічного обслуговування є добова
виробнича програма по кожному виду обслуговування однотипних автомобілів.
Діагностування Д-1 залежно від добової програми та методу проведення
ТО-1 може бути організоване на окремих постах або разом з ТО-1.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільне організувати на окремо виділеному пості, місце розташування якого
забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункова трудомісткість ЩО��ЩО визначається за формулою:

��Щ�� = ��н
Щ�� ⋅ ��4 ⋅ ����,
(2.19)

де ��н
Щ�� – нормативна трудомісткість (ЩО), люд.год.
К4=1,19 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно
сумісного

РС та розмір АТП
КМ=1-М/100 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за
рахунок механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35…0,75).

��Щ�� = 0,4 ⋅ 1,19 ⋅ 0,65 = 0,31 люд.год.

Нормативна скорегована ТО-1, ТО-2 для автобусів АТП визначається за
формулою:

tі = t н
і K2 K4 (2.20)

Де ��Щ�� – нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд.год.

��ТО−1 = 7,5 ⋅ 1,25 ⋅ 1,19 = 11,16 люд.год.

��ТО−2 = 30 ⋅ 1,25 ⋅ 1,19 =44,63 люд.год.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Питома нормативна трудомісткість ПР, люд.год/1000км коригується таким
чином:
�� н
ПР = ��ПР ⋅ ��1 ⋅ ��2 ⋅ ��3 ⋅ ��4 ⋅ ��5

де ��н
Щ�� - нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд.год.
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію
умов експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію
його роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу
��ПР = 3,3 ⋅ 1,2 ⋅ 1,25 ⋅ 1 ⋅ 1,19 ⋅ 1 = 5,89 люд.год

Розрахунок трудомісткості діагностування при Д-1 визначається за
формулою:

��д−1 = 0,25 ⋅ ������−1 = 0,25 ⋅ 11,16 = 2,79 люд.год

Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2 визначається за формулою:

��д−2 = (0,1 … 0,2) ⋅ ������−2 = 0,2 ⋅ 44,63 = 8,93 люд.год

Трудомісткість сезонного обслуговування (СО) визначається за формулою:

�� 20
������ = ∙ ��ТО−2 = ∙ 44,63 = 8,93 люд.год
100 100

Де �� – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2, %

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.2 Розрахунок річного об’єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Річний об’єм робіт по ТО і ПР, люд.год. визначається за формулою:

ТЩО.Р = ∑��ЩО.Р ⋅ ��ЩО = 18272 ⋅ 0,31 = 5664,32 люд.год
��ТО−1�� = ∑ ��1�� ∙ ��1+д−1 + (0,1 ∙ ∑ ��1�� + ∑ ��2��) ∙ ��ТО−1
= 1280 ∙ 2,79 + (0,1 ∙ 1280 + 320) ∙ 11,16 = 8570,88 люд. год.
��д1 P = ∑ ��д1P ∙ ��д−1 = 1728 ∙ 2,79 = 4821,12 люд. год.
Т2Р = ∑��2Р ⋅ ��ТО−2 = 320 ⋅ 44,63=14281,6 люд.год

Тд2 Р = ∑��Д2Р ⋅ ��д−2 = 384 ⋅ 8,93=3429,12 люд.год

���� ∙ ��пр ∙ ��пр 113697,5 ∙ 80 ∙ 5,89
��ПР Р = = = 53574,262 люд. год.
1000 1000
Об’єм робіт сезонного обслуговування (СО) за рік в цілому по парку
визначається за формулою люд.год;
ТСО.Р = 2 ⋅ Апр ⋅ КСО ⋅ ��ТО−2 = 2 ⋅ 80 ⋅ 0,2 ⋅ 44,63 = 1428 люд.год
де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2;
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон
обслуговування.

2.2.3. Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР
При розрахунку ТО та ПР визначаємо режим роботи зони, кількість
потокових ліній та постів, обираємо метод обслуговування, уточнюємо річні
трудомісткості робіт ТО.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

«Режим роботи ТО, ПР приймаємо залежно від режиму роботи АТЗ.
Роботи ЩО, ТО-1 виконуються в міжзмінний час ТО-2, ПР під час роботи АТЗ
на лініях. Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2
зміни, зони ПР в 2…3 зміни».
Вибір методу технічного обслуговування виконуємо шляхом порівняння ��
(такту поста) з R (ритмом виробництва). Якщо такт поста (вважаємо, що весь
об'єм робіт виконується на одному посту) рівний або більше 3R для ТО-1, 2R для
ЩО, 4R для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва.
Якщо умова не виконується проєктуються для проведення ТО універсальні
пости.
Ритм виробництва визначається за формулою:
60 ∙ ��ЗМ ∙ СЗМ
���� =
����.д
Де ��ЗМ = 8 год – тривалість зміни; СЗМ – число змін; Ni.ꝺ - добова виробнича
програма розділена по кожному виду ТО.

60 ∙ 8 ∙ 1
��ЩО = = 9,6 хв
50

60 ∙ 8 ∙ 1
��ТО−1 = = 137,1хв
3,5

60 ∙ 8 ∙ 1
��ТО−2 = = 480 хв
1

Розрахунок такту зони обслуговування:
60 ∙ ��ТО−1 60 ∙ 11,16
��ТО−1 = + (1 … 3) = + 3 = 226,2
Рз 3
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

60 ∙ ��ТО−2 60 ∙ 44,63
��ТО−2 = + (1 … 3) = + 3 = 895,6
Рз 3
60 ∙ ��ЩО 60 ∙ 0,31
��ЩО = + (1 … 3) = + 2 = 8,2
Рз 3
де ti – трудомісткість робіт з обслуговування, що виконуються на даній зоні
обслуговування, люд.-год; Рз – кількість робітників, що працюють одночасно;
tз=1...3 хв. – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзді з посту.
Кількість постів для ЩО:

��ЩО 8,2
��ЩО = = ≈ 2
��ТО−1 ∙ ��ТО−1 4 ∙ 0,9

Кількість постів для ТО-1 :

��ТО−1 226,2
��ТО−1 = = ≈ 2
��ТО−1 ∙ ��ТО−1 137,1 ∙ 0,9

Кількість постів для ТО-2:

��ТО−2 895,6
��ТО−2 = = =≈ 2
��ТО−2 ∙ ��ТО−2 480 ∙ 0,9

Де �� = 0.85…0.95 - коефіцієнт використання робочого часу посту.
Кількість постів Д-1 визначається:
��Д1р 4821,12
��Д1 = = ≈ 2
Дрп ∙ �� ∙ ��зм ∙ �� ∙ ���� 365 ∙ 1 ∙ 8 ∙ 1 ∙ 0,89

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Кількість постів Д-2 визначається:

��Д2р 3429,12
��Д2 = = ≈ 2
Дрп ∙ �� ∙ ��зм ∙ �� ∙ ���� 365 ∙ 1 ∙ 8 ∙ 1 ∙ 0,89

де Tꝺ.р – річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.; Кн – коефіцієнт нерівномірності завантаження;
Дрп – кількість робочих днів поста за рік;
n – кількість змін роботи на добу;
tзм – тривалість зміни;
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту.
Кількість робіт для виконання робіт Д2 приймаємо – 2.

2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Розрахунок кількості постів ПР:

��ПР�� ∙ �� 53574,26 ∙ 1,45
Хпр = = ≈ 11
Дрп ∙ Тзм ∙ Ссм ∙ Рпр ∙ ��пр 365 ∙ 8 ∙ 1 ∙ 3 ∙ 0,85

де TПРn – річний обсяг постових робіт ПР, люд.год.;
Tзм – тривалість зміни, год.;
Дроб.р – кількість днів роботи зони ПР в рік;
ЗПР – кількість робітників на посту, люд.;
С – кількість змін;
��= 1.2 … 1.5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження
автомобілів у зону ПР;
��пр = 0.85 … 0.9 – коефіцієнт використання робочого часу посту.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.5 Визначення сумарного річного об’єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
Т = ТЩО + Т1+Д−1Р + Т2.Р + Тд−2.р + ТПР.Р
= 7936 + 11999,2 + 19998,72 + 19994,24 + 53574 + 6749,01 ≈
= 120256,17 люд. год.
де ТЩО.Р, Т1Д-1Р - уточнені річні об'єми робіт ЩО, ТО-1 та Д-1, люд. год;
Т2.Р, Тꝺ-2.Р, ТСО.Р, ТПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, ТО-2 та ПР, люд.

2.2.6. Визначення річного об’єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об’єм робіт по СО АТП встановлюється в процентному
відношенню від річного об’єму ТО і ПР рухомого складу (25%).
Роботи по СО підприємства розподіляють по видах згідно таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню
Види робіт Співвідношення % люд. год.
Електромеханічні 25 7516,01
Слюсарні 16 4810,25
Механічні 10 3006,4
Зварювальні 4 1202,56
Ковальські 2 601,28
Мідницькі 1 300,64
Жестяницькі 4 1202,56
Трубопровідні 22 6614,08
Ремонтно-будівельні 16 4810,25
Всього 100 30064,04

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.7. Розрахунок чисельності виробничих робітників

Кількість робітників визначають за показником річного фонду часу
робочого місця:
Тір
Р�� =
Фм
де Тір – річний фонд робочого часу робітника відповідної зони чи дільниці:
Фм = 2070 год. – річний фонд часу робочого місця, згідно довідникової
літератури.
Та за річним фондом робочого часу робітника відповідної зони чи дільниці:
Тір
Рш =
Фр
де Фр – річний фонд робочого класу штатного робітника (1610 – для
шкідливих виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.
Результати розрахунків наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Розрахунок чисельності виробничих робітників
№ Прийнята кількість Кількість
технологічно
Назва зон і дільниць Σ По змінах Річни
1 2 й
Зони ТО і ПР
1 Пости ЩО 7936 3,83 4 4 - 1840 4,31 5
2 Зона ТО-1 11999,2 5,8 6 6 - 1840 6,52 7
3 Зона ТО-2 19998,72 9,66 10 10 - 1840 10,87 11
4 Зона Д-1 6749,01 3,26 4 4 - 1840 3,67 4
5 Зона Д-2 19994,24 9,66 10 10 - 1840 10,87 11
6 Зона ПР (пости) 53574 25,88 26 26 - 1840 29,12 30
7 Всього 120256,17 60 60 - 68
Виробничі дільниці
8 Агрегатні 4810,24 2,32 3 3 - 1840 2,61 3
9 Ремонт приладів 3607,68 1,74 2 2 - 1840 1,96 2
систем живлення
10 Слюсарно-механічні 2405,12 1,16 2 2 - 1840 1,3 2
11 Електротехнічні 2164,61 1,04 2 2 - 1840 1,18 2
12 Акумуляорні 1202,56 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
13 Шиномонтажні 1202,56 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
14 Вулканізаційні 1202,56 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Річний обсяг
робіт в зоні
або на
дільниці,
люд. год.
Розрахована
кількість
Розрах.
Прийм.

15 Ковальсько-ресорні 240,51 0,11 1 1 - 1820 0,13 1
16 Мідницькі 962,05 0,46 1 1 - 1820 0,53 1
17 Жерстяницькі 1443,07 0,7 1 1 - 1820 0,8 1
18 Зварбвальні 721,54 0,35 1 1 - 1820 0,4 1
19 Оббивні 1683,59 0,81 1 1 - 1820 0,93 1
20 Малярні 2405,12 1,16 2 2 - 1840 1,3 2
Разом 24051,2 19 19 - 19
Всього 144307,37 79 79 87

2.2.8. Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО, ПР визначаємо за формулою:

��з = ���� ∙ �� ∙ К��

Де ���� = 8,22 ∙ 2,32 = 19,07 – площа, яку займає автомобіль у плані;
Х – кількість постів;

Кn = 4…5 – при двосторонньому розміщені постів і потоковому методі
обслуговування;
Кn = 6…7 – при однобічному розташуванні постів.
��ЩО = 19,07 ∙ 2 ∙ 5 = 190,7м2

��ТО−1 = 19,07 ∙ 2 ∙ 5 = 190,7м2

��ТО−2 = 19,07 ∙ 2 ∙ 5 = 190,7м2

�� 2
Д−1 = 19,07 ∙ 2 ∙ 5 = 190,7м

��Д−2 = 19,07 ∙ 2 ∙ 5 = 190,7м2

��ПР = 19,07 ∙ 11 ∙ 5 = 1048,85м2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.9. Розрахунок площ виробничих дільниць

Площі виробничих дільниць можуть розраховуватись декількома
методами: за площею обладнання; за питомою площею на одного робітника.
де a і b –довжина і ширина автомобіля, м.
Площа виробничої дільниці за показником питомої площі на працівників
розраховується за формулою:

��ді = ��р1 + ��р2 ∙ (Р�� − 1)

де Рm – число робітників у найбільшій зміні;
����1 – питома площа на 1працівника.
����2 – питома площа на наступних робітників.
Якщо у виробничих дільницях передбачаються пости для автомобілів, то
до площі дільниці додається 4 площі автомобіля в плані:

��Ді = ��Р1 + ��Р2 ∙ (РТ − 1) + ���� ∙ 4

Розрахунок площ виробничих дільниць за формулами наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Розрахунок площ виробничих дільниць ТО та ПР
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 3 23 15 47 66
2 Ремонт приладів систем 2 15 9 20 24
живлення
3 Слюсарно-механічна 2 18 11 28 46
4 Електротехнічна 2 16 10 18 28
5 Акумуляторна 1 20 16 20 24
6 Шиномонтажна, вулканізаційна 1 24 20 23 37
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

К-ть працівників
Питома площа на
першого
працівника, м2
Питома площа на
наступних
робітників, м2
Розрахункове
значення, м2
Прийняте
значення

Закінчення таблиці 2.2
7 Ковальсько-ресорна, мідницька, 1 56 40 95 102
жерстянська, Зварювальна
8 Оббивна 1 19 7 16 26
9 Малярна 2 25 20 27 35
303 383
2.2.10. Розрахунок площ складських приміщень
Площу складських приміщень виконуємо за показником питомих норм на
пробіг. Згідно [4] площі складів розраховуються за формулою:

���� ∙ ���� ∙ ��������
��ск.і = ∙ ������ ∙ ���� ∙ ��різ
106

де fnum – питома площа складу на 1 млн. км. пробігу;
Крс =1.25 – коефіцієнт, що враховує тип РС;
Кр = 1.2 – коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ;
Кріз – коефіцієнт, що враховує різноманітність РС, Кріз=1,0.
Значення коефіцієнтів Кпс, Кр, Кріз визначають згідно.

Склад запасних частин:
113697,5 ∙ 80 ∙ 2,4
�� = 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 33 м2
зап
106
Склад агрегатів:
113697,5 ∙ 80 ∙ 4,8
��агр = 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 66 м2
106
Склад матеріалів:
113697,5 ∙ 80 ∙ 2,4
��мат = 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 33 м2
106
Склад шин:
113697,5 ∙ 80 ∙ 2,56
��шин = 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 35 м2
106
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Склад мастильних матеріалів:
113697,5 ∙ 80 ∙ 3,44
�� = 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 47 м2
маст.
106
Склад лакофарбових матеріалів:
113697,5 ∙ 80 ∙ 1,2
��лак. = 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 17 м2
106
Склад хімікатів:
113697,5 ∙ 80 ∙ 0,2
��хім = 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 3 м2
106
Склад інструментів:
113697,5 ∙ 80 ∙ 0,2
�� 2
інст. = 1,25 ∙ 1,2 ∙ 1 = 3 м
106
Проміжний склад (дільниця комплектації):
��пром. = 0,2 ∙ (33 + 66) = 19,8 м2

Склад інструментів невеликий. Тому, приймаємо рішення по суміщенню
складу інструменту зі складом матеріалів.

∑ ��ск = ��зап + ��агр + ��мат + ��шин + ��маст. + ��лак. + ��хім + ��інст. + ��пром.
= 33 + 66 + 33 + 35 + 47 + 17 + 3 + 3 + 14,4 = 256,8 м2

Кількість місць зберігання приймаємо:
Азб = А�� = 80 автомобілів
де Аu – облікова кількість автомобілів на АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.11. Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Визначаємо площу зони зберігання автомобілів:

��зб = ���� ∙ Азб ∙ К�� = 19,07 ∙ 80 ∙ 3 = 4576,8 м2

де ���� – площа, яку займає АТЗ у плані;
Азб – число місць зберігання;
Кn = 2.5…3 – коефіцієнти щільності розміщення автомобільних місць
зберігання.
Розрахунок пункта прибирально-мийних робіт
Визначаємо такт пункту ПМР:

60 60
��ПМР = = = 4 хв.
���� 15

Де Ny – продуктивність миючої установки (для вантажних автомобілів –
15…20 авт/год.), приймаємо Ny = 15 авт.год.
Кількість постів ПМР:

��ПРМ 3
ХПРМ = = = 0,25 ≈ 1
��ЩО 4

Приймаємо ХПРМ = 1 пост.

2.2.12. Розрахунок площ допоміжних приміщень
Площа допоміжних приміщень визначається за показником питомої площі
допоміжних приміщень Sдоп. Вона залежить від кількості працюючих робітників
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рроб. На рис. 2.1 наведено номограму для визначення величини питомої площі
допоміжних приміщень.

Рисунок 2.1 – Номограма залежності ��доп = ��(��роб)
Площа допоміжних приміщень розраховується як:
��доп = ��доп ∙ ∑ ��роб = 13 ∙ 87 = 1131
де ΣРроб – сумарна кількість працюючих на підприємстві.

2.2.13. Розрахунок загальної площі забудови АТП

Загальна площа АТП розраховується як сума площі виробничих,
складських та допоміжних територій.
Визначаємо загальну площу виробничих приміщень та зон
обслуговування:
��обс = ��ЩО + ��ТО−1 + ��ТО−2 + ��Д1 + ��Д2 + ��ПР
= 190,7 + 190,7 + 190,7 + 190,7 + 190,7 + 1048,85 = 2002,35 м2
��діл = ��агр + ��сис.ж. + ��слюс.мех. + ��електех. + ��ак. + ��шинмон.вулк. + ��ков.мід.жерс.звар.
+ ��об. + ��мал. = 66 + 24 + 46 + 28 + 24 + 37 + 102 + 26 + 35
= 388 м2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розраховуємо площу складських приміщень:

��ск = ��зап + ��агр + ��мат + ��шин + ��маст. + ��лак. + ��хім + ��інст. + ��пром.
= 33 + 66 + 33 + 35 + 47 + 17 + 3 + 3 + 14,4 = 256,8 м2

Загальна площа виробничого корпусу:

��вир = ��обс + ��діл + ��скл = 2002,35 + 388 + 256,8 = 2647,15м2

Загальна площа забудови АТП дорівнює:

��АТП = ��вир + ��скл + ��доп + ��зб + ��адм
= 2647,15 + 256,8 + 1131 + 4576,8 + 277,8 = 8889,55м2
= 0,89 га

Площа адміністративного корпусу розраховується як сума площ
санітарно–побутових, адміністративних, суспільних та інших приміщень. Площі
вказаних приміщень розраховуються за формулою:

��
��адм = ∙ �� ∙ ∑ ��
100 ∙ ��

де  - кількість робітників, які одночасно працюють в приміщенні, %;
 - пропускна спроможність одиниці устаткування;
Р – кількість працюючих, які користуються приміщенням, чол;
��п– санітарна норма площі на одного працюючого, м2 /чол [5].
Результати наведено в табл. 2.4.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Сітка колон – система розбивочних осей в плані, в точках перетину яких
встановлюються колони каркасу будівлі. З метою уніфікації елементів каркасу,
перекриттів, покриттів, ферм, балок та ін. конструктивних елементів розбивочні
осі розташовуються на відстанях, що кратні укрупненим модулям [5].
№ Назва приміщень Площа м2
п/п
1 2 3
1 Гардероби відкриті: службовці 1,5
-водії та експедитори 7,9
2 Душові:
Працівники 6
Водії 11
3 Умивальники:
- службовці та працівники 0,6
- водії 2
4 Туалети:
- чоловіки 20
- жінки 6
5 Буфет 10
6 Кімната відпочинку 45,7
7 Зал зборів 47,5
8 Їдальня 34,46
9 Вестибюль 24,54
10 Відділи 34,6
11 Медпункт 11
12 Суспільні організації 12
Всього 277,8

Для одноповерхових будівель великих підприємств поширена сітка колон
розміром 12х12, 12х18, 12х24, 12х30, 12х36 (перше число – крок колон, друге –
прольот) [2].
«Висота виробничих приміщень в одноповерхових будівлях без мостових
кранів приймається кратною 0,6 або 1,2 м і дорівнює 3,6; 4,2; 4,8; 5,4; 6,0; 7,2;
8,4; 9,6; 10,8 і 12,0 м, при чому малі висоти (3,6...6 м) – тільки для прольотів до
12 м, а для прольотів 18 і 24 м – починаючи з 5,4 м і вище. Для проєктованого
виробничого корпуса обираю висоту 6 м» [5].
Розрахунок сітки колон:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

��вир 2647,15
�� = = = 7,35
12 × 30 12 × 30

де ��вир - загальна площа виробничого корпусу, м2 ;
12х30 – розмір сітки колон.
Таким чином приймаємо кількість комірок – 12.
Для комірок 12х24 обираємо висоту 6 м.
Уточнюємо площу виробничого корпусу:

��вир = 6 ∙ 12 ∙ 30 ∙ 2 − 12 ∙ 30 = 3960 м2

Планування виробничого корпусу зазвичай виконується в масштабі 1:100;
1:200; 1:400 і 1:500.
Послідовність виконання планування виробничого корпуса: - на основі
даних технологічного розрахунку, визначається довжина і ширина виробничого
корпуса і сітка колон; - виконується компонування основних зон ТО, ПР і
виробничих приміщень, компонування складських приміщень.
Загальне компонування корпуса повинне забезпечити технологічний
зв'язок окремих виробничих дільниць з урахуванням планувальної сітки
проєктованого будинку.
При цьому варто мати на увазі, що технологічні відстані між автомобілями,
постами ТО і ПР, проїзди та ін. повинні бути не менше відповідних нормативів.
При плануванні виробничого корпуса зони ТО, ПР та дільниці необхідно
розташовувати з урахуванням найкоротшого, за можливості без перетинань
шляху руху автомобіля і транспортування агрегатів і механізмів. Крім того,
бажано комплексне розташування зв'язаних між собою дільниць. Так, наприклад,
варто передбачати прямий, без маневрування в'їзд автомобілів у зону ТО і звідти
після обслуговування на стоянку, не прибігаючи до виїзду з будинку
виробничого корпуса (у випадку блокованої забудови). Гарячі дільниці
(ковальсько-ресорну, мідницьку, зварювальну) доцільно розташовувати в
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

одному блоці. «Малярна дільниця розташовується в окремому приміщенні, при
цьому дільниця повинна мати в'їзд безпосередньо з території підприємства.
Слюсарно-механічну та агрегатну дільниці бажано групувати біля складу
запасних частин, агрегатів і матеріалів, а також поруч розміщати
інструментально-роздавальну комору. Побутові приміщення, що обслуговують
безпосередньо потреби виробництва, розміщуються в зонах ТО і ремонту».

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3 Розробка генрального плану, виробничих і допоміжних приміщень

3.1 Генеральний план пасажирського АТП

Генеральний план – це орієнтований стосовно проїздів загального
користування й сусідніх володінь план земельної ділянки, відведеної під
забудову, із вказівкою на ньому будинків і споруджень по їхніх габаритних
контурах, площадки для відкритого зберігання рухомого складу, шляхів і проїздів
рухомого складу по території.
Обрана територія перебуває в безпосередній близькості від однієї з основних
магістралей міста – вулиці Смілянської. Є всі необхідні комунікації: каналізація,
холодна й гаряча вода, електроенергія.
«До складу розроблювального генерального плану будуть включені наступні
елементи: головний виробничий корпус, корпус зони щоденного обслуговування,
очисні споруди, контрольно-технологічний пункт, відкрита стоянка автобусів, а
також зелені насадження.»
За рекомендаціями ОНТП-01-91 [1] обирається відкритий спосіб зберігання
автобусів для помірного клімату з підігрівом. Переважним напрямком вітру в
районі є північно-західний. Розташування виробничого корпуса вибираємо
таким чином, вихлопні гази від працюючих автомобілів вітром несло за межі
території транспортного цеху.
Перевага надається блокованій забудові земельної ділянки, коли всі зони й
відділення розташовані в одному будинку. Це дозволяє знизити вартість
будівництва й експлуатації будинків на 15...20% у порівнянні з павільйонною,
поліпшити виробничі зв'язки між зонами й відділеннями, зменшити площу
земельної ділянки. Зона щоденного обслуговування розташована в окремому
будинку, оскільки в ньому підвищена вологість.
При складунні генерального плану транспортного цеху велика увага
приділяється відстаням між окремими будинками, що враховує санітарні,
будівельні й протипожежні норми. Мінімальні відстані між будинками усередині
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

підприємства становлять 12 м. Важливим елементом генерального плану є
проїзди. При однобічному русі ширина проїзду приймається не менш 3 м. В'їзд
автомобілів на територію АТП і виїзд з неї здійснюється через ворота. Є двоє
воріт. Рух рухомого складу організований без перетинання потоків. Контрольно-
технологічний пункт розташовуємо при в'їзді на територію АТП.
Територія земельної ділянки, вільна від забудови, проїздів і зони зберігання
впорядковується й озеленюється. Для відпочинку робітників передбачене
спеціальне місце з альтанкою. Поблизу адміністративного корпуса обладнується
спеціальна площадка для стоянки особистого автотранспорту.
До основних показників генерального плану належать площа території
транспортного цеху, площа забудови, щільність забудови, коефіцієнт озеленення.
У технологічному розділі визначені розміри основних будинків АТП, які
становлять: виробничий корпус – 2520 м2, адміністративний корпус – 341 м2, зона
ЩО – 280 м2, очисні спорудження – 40м2, КТП – 28м2, відкрита стоянка – 3225
м2.
Площа території АТП визначається за формулою:

Fбуд
F =
К з
де  Fзд - сумарна площа, зайнята всіма будинками й спорудженнями АТП;
Кз – коефіцієнт забудови. При відкритому зберіганні рухомого складу
для діючих проєктів АТП Кз = 0,15...0…0,2 [4, с.361]. Підставивши значення у
формулу (3.1), отримаємо

2520 + 341 + 280 + 40 + 28
F = = 18876 м2
0.17
Територія АТП займає прямокутну земельну ділянку розмірами 21000 м2
(площа 0,021 Га) на перетинанні вулиць Київської й Московської. Територія
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

обгороджена бетонним забором. АТП граничить із територією тролейбусного
керування й Професійно-технічного училища №7. Площа озеленення становить
2300 м2, коефіцієнт озеленення
2300
Коз= = 0.11
21000

3.2 Загальна характеристика будинків і споруджень АТП

У результаті технологічного розрахунку отримані площі зон ділянок і
складських приміщень пасажирського АТП. Будівля виробничого корпуса являє
собою прямокутну будову каркасного типу зі змішаною сіткою колон сіткою
колон. Центральний прогін 12х18 м, а два бічних прогони – 12х12м. Розміри
всього будинку становлять 42х60м
В основному виробничому корпусі здійснюється технічне обслуговування й
ремонт автобусів. У центральній частині будівлі розташовані зони ТО-1, ТО-2 і
ПР. Зони ТО-1 має два тупикових пости, а ТО-2 – три тупикових пости, зона ПР
– 3 пости. Всі пости розташовані на оглядових канавах, крім одного, котрий
оснащений електромеханічним підйомником. Безпосередньо біля цих постів
розташовані електротехнічна, акумуляторна, шиномонтажна ділянки, дільниця
ремонту паливної апаратури. Поруч із постами ПР знаходяться агрегатна й
слюсарно-механічна ділянки, а також склад агрегатів, запасних частин. Таке
розташування ділянок обумовлене технологічними сполученнями й забезпечує
мінімальні витрати часу при обслуговуванні й ремонту рухомого складу.
Висота приміщення для ТО й ПР приймається залежно від типу РС, типу
постів і наявності крана. Висота приміщення для ТО й ПР автобусів на канавах і
на підйомниках із краном становить 6 м. [3]. Висота виробничих ділянок
становить 3,5 м. У корпусі також перебувають в окремих приміщеннях пост
діагностики, зварочно-бляшарницька дільниця, фарбувальна дільниця, а також
побутове приміщення для водіїв і робітників, санвузли й душові.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Зверху для перекриття використовуються будівельні ферми довжиною 12 м,
на які укладаються плити перекриття довжиною по 12 м. Зверху плити
утеплюються пінобетоном, а також ізолюються від води цементною стяжкою й
руберойдом.
«Оскільки проєктований виробничий корпус є будівлею каркасного типу, то
вертикальне навантаження сприймають колони.»
Колони прямокутного перетину 400х400 мм. Для стін споруджень
приймаються бетонні й залізобетонні панелі з утеплювачем товщиною 30 см,
висотою 1,2м і шириною 6м. Внутрішні перегородки, що розділяють виробничі
й складські приміщення, виконуються із цегли товщиною 250мм.
Висота дверей, які ведуть у робочі, виробничі й складські приміщення –
2,4м. Вони можуть бути одностулковими, шириною 1м, і двостулковими
шириною 2,5м. Для проходу людей у побутових приміщеннях і цехах, де відсутнє
великогабаритне обладнання, застосовуються однодольні двері шириною 800 мм.
Виробничі приміщення в денний час освітлюються природним світлом
через вікна в зовнішніх стінах і світлові ліхтарі, влаштовані на даху будівлі в
спеціальних прорізах. Окремі широкі приміщення освітлюються штучним
світлом. У стінах будівель світлові прорізи виконуються у вигляді окремих вікон,
і у вигляді безперервної віконної стрічки. По периметру будівель вікна
розташовуються симетрично. Простінки між вікнами мають однакові розміри.
Рами вікон виконуються подвійними. Висота віконних прорізів приймається в
розмірі 2,4м, ширина віконних прорізів – 2м. Ворота розміщуються як у
зовнішніх стінах, так і в розділювальних перегородках. Розміри воріт становлять
4х4 м. Зовнішні ворота виконані розстібними. Ділянки діагностики, зварочно-
бляшарницька і фарбувальна мають незалежні в'їзди.
Найважливішим елементом виробничих приміщень є підлоги різних видів
залежно від призначення приміщення. У зонах ТО й ПР, складух зберігання
запасних частин і агрегатів, агрегатній ділянці застосовується асфальтобетонне
підлогове покриття. В електротехнічному – торцеве з дерев'яних шашок.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Зона щоденного обслуговування знаходиться в окремо розташованій будівлі.
У ній проводяться прибирально-мийні роботи. Будівля прямокутна розмірами
6х54 м, висота 4 м. Зона ЩО включає три пости: на першому виконуються
збиральні роботи, другий пост оснащений автоматичною мийною установкою й
на третьому пості проводяться сушіння й дозаправлення. Поруч із зоною ЩО
знаходяться очисні спорудження.

3.3 Характеристика зони ТО-2

Перше й друге технічне обслуговування автомобілів (ТО-1 і ТО-2)
виконується для підтримки рухомого складу в працездатному стані, зниження
інтенсивності зношування деталей, попередження відмов і несправностей,
виявлення їх з метою своєчасного усунення.
Роботи, виконувані при першому й другому технічному обслуговуванні
автомобілів, є профілактичними й здійснюються в плановому порядку за
графіком, складеному заздалегідь на місяць. Перед проведенням робіт з ТО-1 і
ТО-2 автомобілі проходять діагностування.
Технічне обслуговування включає кріпильні, регулювальні, електротехнічні,
мастильні, очисні роботи, певні «Положенням про технічне обслуговування» [2].
Крім того, при ТО-1 і ТО-2 проводяться супутні ремонти в обсязі, визначеному
цим же положенням (15-20% від трудомісткості відповідного виду
обслуговування).
Зона ТО-2 розташована в головному виробничому корпусі й має безпосереднє
сполучення із зоною ТО-1 і ПР. Зона має прямокутну форму розмірами 18х18 м.
Відповідно площа становить 324 м2, що відповідає розрахунковій площі.
Товщина зовнішньої стіни – 400 мм, товщина внутрішніх перегородок – 250 мм.
Стіни виконані із залізобетонних панелей. Висота приміщення становить 6 м. У
зоні знаходяться три універсальних пости для проведення другого технічного
обслуговування. Один обладнаний чотирьохстійковим електромеханічним
підйомником, другий і третій пости розташовані на оглядовій канаві.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У зоні знаходиться наступне обладнання: комплекти інструментів і ключів
для виконання кріпильних і регулювальних операцій, гайковерти,
динамометричні ключі, установка мастильно-заправна, солідолонагнітач та інше.
Оглядова канава оснащена гідравлічним підйомником для вивішування окремих
коліс і мостів автомобілів. Обладнання підбиралося відповідно до табеля
технологічного обладнання [5].
Розміщення обладнання відповідає послідовності технологічного процесу,
відстані між обладнанням відповідають нормативним вимогам. Стелажі, шафи,
інструментальні ящики розташовуються поблизу стін на відстані 100 мм, а
верстати – на відстані не менше 600 мм від стіни для зручності обслуговування.
Планування зони ТО-2 представлена в графічній частині дипломного
проєкту. На кресленні зазначені місця підведення електроенергії, стисненого
повітря, місцевого вентиляційного витягу.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4 Організація роботи підприємства

4.1 Організаційна структура керування АТП

Виробнича структура пасажирського АТП встановлює кількість,
спеціалізацію й взаємозв'язок виробничих служб і окремих виконавців. АТП є
підприємством комплексним, тобто виконує функції перевезень і утримання
рухомого складу в технічно справному стані. Структура АТП складується з
виробничих підрозділів, що виконують:
- постові роботи ТО й ПР безпосередньо на автомобілі;
- роботи по відбудові працездатного стану агрегатів, вузлів і деталей, не
пов'язані з виконанням їх на автомобілі;
- функції підготовки виробництва.
Роботи, пов'язані з утриманням виробничо-технічної бази виконуються
відділом головного механіка АТП.
Очолює АТП директор, що несе всю юридичну відповідальність за
використання рухомого складу, технологічного обладнання й безпосередньо
стежить за організацією роботи.
Заступник директора відповідає за технічний стан рухомого складу,
розвиток і стан виробничо-технічної бази, матеріально-технічне постачання. Він
має право розпоряджатися матеріальними фондами, формувати виробничий
персонал, встановлювати розмір премій і заохочень робітникам за гарні
показники й ощадлива витрата матеріальних фондів. Заступникові директора
адміністративно підпорядковані майстер виробництва, диспетчери. Старшому
майстрові підпорядковані робітники з ТО й ПР, робітники ремонтних ділянок,
комірники.
Заступник директора забезпечує безперебійне матеріально-технічне
постачання АТП, складує заявки на необхідні матеріали, запасні частини,
агрегати, шини, обладнання й організовує роботу складського господарства.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

На контрольно-технологічному пункті контролюють якість прийому й
випуску автомобілів на лінію, виконання передбачених обсягів робіт при
виробництві всіх видів обслуговування й ремонту, дотримання технології у
функціональних підрозділах відповідно до встановленого технічного регламенту,
технологічними картами, інструкціями й схемами. Працівники КТП аналізують
причини відмов і несправностей автомобілів, визначають показники надійності
й довговічності автомобілів, проводять технічне навчання по підвищенню
кваліфікації ремонтно-обслуговуючого й технічного персоналу, проводять
періодичний вибірковий контроль технічного стану рухливого складу.
Комплекс ремонтних ділянок поєднує підрозділи, що виконують роботи з
обслуговування й ремонту знятих з автомобілів агрегатів і деталей, виготовленню
деталей, а також інші роботи, не пов'язані з безпосереднім виконанням їх на
автомобілях.

4.2 Технологічна схема організації виробництва

Функціональна схема виробничого процесу АТП показує можливі шляхи
проходження автомобілів різних етапів виробничого процесу (рисунок 4.1) і
сприяє раціональному розміщенню основних зон (зберігання, ЩО, ТО-1, ТО-2,
ПР) і організації руху.
Як видно із представленої на рисунку 4.1 схеми, при поверненні з лінії
автомобілі проходять КТП і зону прибирально-мийних робіт (ПМР). Далі
автомобілі, що потребують ТО й ПР, направляються у відповідні зони, інші – у
зону зберігання.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

КТП
Зона ЩО (ПМР)
Д-1 Зона очікування Д-2
ТО-1 ТР ТО-2
Стоянка автомобілів
Основні маршрути
Можливі маршрути

Рисунок 4.1 Функціональна схема виробничого процесу АТП
Якщо кількість автомобілів, що повертаються з лінії в одиницю часу,
більше пропускної здатності зони ПМР, то частина автомобілів після КТП
надходить у зону зберігання або очікування. Як правило, пропускна здатність зон
ТО-1, ТО-2 і ПР також не дозволяє прийняти на обслуговування всі автомобілі
безпосередньо після повернення їх з лінії. Тому частина автомобілів очікує
ТО й ПР у зоні зберігання або в зоні очікування. Із зони зберігання справні
автомобілі через КТП випускаються для роботи на лінії.
Автобуси, що пройшли через КТП і вимагають поточного ремонту, з
відповідною оцінкою в листку обліку направляються також на прибирально-
мийні роботи в зону ЩО, де також проводиться усунення дрібних несправностей.
Після усунення несправностей і оцінки в листку обліку водій-перегонник ставить
автомобіль на стоянку. У зону ПР автомобілі можуть надходити також із зони ТО
при виявленні несправностей або з ділянки діагностики.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

«При несправності, виявленій на лінії, водій викликає автомобіль технічної
допомоги, черговий механік виписує листок обліку на ремонт автомобіля на лінії,
який передає механікові автомобіля технічної допомоги. Після усунення
несправності заповнений механіком технічної допомоги листок обліку
передається черговому механікові КТП. Перед виїздом на лінію водієві в
диспетчерській видають шляховий лист, який він пред'являє механіку КТП і
одержує дозвіл на виїзд. Заправлення паливом здійснюється водієм поза
підприємством.»

4.3 Організація технологічного процесу технічного обслуговування
автобусів

Залежно від кількості рухомого складу, що обслуговує, добового пробігу,
режиму роботи рекомендується два методи організації робіт: на потокових лініях
і на універсальних постах. У нашому випадку технологічний процес технічного
обслуговування організований на універсальних постах. Суть такого методу
обслуговування полягає у виконанні всіх робіт на одному пості групою
виконавців, що складується з робітників всіх спеціальностей (слюсарів,
мастильників, електриків) або робітників-універсалів. І в тому, і в іншому
випадку робітники виконують свою частину роботи в певній технологічній
послідовності.
При даному методі організації технологічного процесу пости можуть бути
тупикові й проїзні. У нашому випадку автобуси обслуговуються на тупикових
постах. При обслуговуванні на декількох універсальних постах можливе
виконання на них неоднакового обсягу робіт при різній тривалості перебування
автобусів на кожному пості. Однак при цьому необхідно, щоб сумарна
продуктивність постів відповідала програмі, тобто необхідній кількості
обслуговувань.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Технологічний процес ТО-1 і ТО-2 передбачає наявність в АТП.
Діагностування вузлів і агрегатів автобусів, що забезпечують безпеку руху,
проводиться перед ТО-1. Виявлені несправності по можливості усуваються на
пості діагностики або при виконанні робіт з ТО-1, а також у зоні поточного
ремонту.
Поглиблене діагностування вузлів і агрегатів автобусів проводиться за два
дні до виконання ТО-2. Виявлені несправності усуваються в зоні ПР. Таке
використання діагностичного обладнання забезпечує якісне й своєчасне
виконання ТО-2.

4.4 Організація ремонту автобусів

Поточний ремонт автобусів на автотранспортному підприємстві
проводиться на спеціально виділених для цього постах у зоні ремонту й
виробничих ділянок. Ремонт проводиться агрегатним методом. При такому
методі ремонт автобусів виконується шляхом заміни несправних агрегатів
(вузлів) справними, раніше відремонтованими або новими з оборотного фонду.
Несправні агрегати (вузли) після ремонту надходять до оборотного фонду.
У тому випадку, коли несправність агрегату, вузла, механізму або деталі
можливо усунути безпосередньо на автобусі в міжзмінний час, заміна таких
вузлів, агрегатів або деталей звичайно не проводиться. Агрегатний метод
ремонту дозволяє скоротити час простою в ремонті, що дозволяє підвищити
коефіцієнт технічної готовності, а, отже, збільшити продуктивність парку й
знизити собівартість транспортної роботи. Поточний ремонт проводиться з
використанням нових готових запасних деталей, а також деталей, що
виготовляють або відновлюють централізовано або силами АТП.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4.5 Форми й методи організації праці при виконанні ТО й ПР

У проєктованому АТП виконання ТО й ПР організоване агрегатно-
дільничним методом, що полягає в тому, що всі роботи з технічного
обслуговування й ремонту рухомого складу розподіляються між виробничими
дільницями, повністю відповідальних за якість і результати своєї роботи. Ці
ділянки є основними ланками виробництва. Кожна з ділянок виконує роботи з ТО
й ПР одного або декількох агрегатів, вузлів, систем, механізмів, приладів по всіх
автомобілях. Моральна й матеріальна відповідальність при даній формі
організації виробництва стають цілком безперечними.
Агрегатно-дільничний метод організації ТО й ПР передбачає спеціальний
облік всіх елементів виробничого процесу й витрати запасних частин і
матеріалів. Основним первинним документом є листок обліку технічного
обслуговування й ремонту автомобіля, що виписується лише механіком АТП. У
ньому фіксується вид технічного обслуговування й зміст робіт поточного
ремонту, час їхнього виконання, прізвище виконавців і підпису осіб,
відповідальних за виконану роботу. Крім того, на підставі даних листка обліку й
ряду додаткових відомостей заповнюється лицьова картка на кожний автомобіль,
у якій відбиваються відомості про кількість технічних впливів, простоїв і
щоденний пробіг автомобіля. Така організація виробництва в умовах нових
методів планування й економічного стимулювання підвищує ефективність
транспортного цеху за рахунок більш відповідальної й зацікавленої роботи
технічно.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

5 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ

5.1 Призначення пристосування для випресовування гільз

Щоб полегшити ручну працю робітників і збільшити продуктивність праці
при розбиранні блоку циліндрів двигуна автомобіля, мною розроблено
пристосування для випресовування гільз з блоку циліндрів двигуна автомобіля.
Пристосування для випресовування гільз циліндрів двигуна є
універсальним, оскільки до нього розроблений також комплект оправ для різних
гільз циліндрів двигунів сімейства Д-240, ЗМЗ.

5.2 Опис конструкції і особливості роботи пристосування для
випресовування гільз

Пристосування призначене для випресовування гільз циліндрів двигунів Д-
240, ЗМЗ.
Гідроциліндр 1 (див. складальне креслення) встановлений на підставці 2.
Тиск в порожнині гідроприводу створюється індивідуальною насосною
установкою (на кресленні не показана).
Для випресовування гільз циліндрів двигуна шток гідроприводу сполучають
з оправкою 3 сполучним пальцем 5. Потім пристосування встановлюють на блок
циліндрів, який розбирають, так, щоб оправка увійшла до гільзи, що видаляється.
Коли кінець оправки вийде з нижньої кромки гільзи, поворотні упори 4
захоплюють гільзу.
Подаючи тиск під поршень, випресовують гільзу. Потім пристосування
разом з гільзою знімають з блоку циліндрів, виймають палець і витягають з гільзи
оправку.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

5.3 Технічна характеристика конструкції

Тип: гідравлічний
Тиск в гідросистемі, мПа 3
Зусилля на штоку циліндра, мПа 324
Хід поршня, мм 70
Габаритні розміри, мм
Висота 570
Діаметр 190
Маса, кг 30
Приймаємо індивідуальну насосну установку типу Г-1-Б2, що створює тиск
в гідросистемі не менше 3 мПа.

5.4 Розрахунок зусилля випресовки гільзи циліндрів

Визначаємо зусилля випресовування гільзи циліндрів із формули [8]:

�� = ��1 ∙ ��2 ∙ �������� ∙ �� ∙ �� ∙ �� (4.1)

де ��1=1,2 – коефіцієнт тертя при запресовуванні.
��2 =0,1 - коефіцієнт тертя при випресовуванні.
�� – номінальний діаметр гільзи, мм.
�� - довжина гільзи, мм.
�������� - питомий тиск при максимальному натягу, Па.
�� ��
�������� = (�������� − ��ш)/(�� 1 2
с.п. ∙ ( + )) (4.2)
��1 ��2

де �������� – максимально допустимий натяг обирається за ГОСТ 25347-82.
��ш - коефіцієнт, який залежить від шорсткостей спряжених поверхонь.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

��ш = 1,2 ∙ (��отв + ����) = 1,2(10 + 6,3) = 19,6 (4.3)

де µ =0,3 - коефіцієнт Пуансона.
��отв – шорсткість поверх ні отвору, мкм.
���� – шорсткість спряженої поверхні, мкм.
��с.п. – діаметр спряженої поверхні, мм.
��1 і ��2 – коефіцієнти Ляме/
��1, ��2 – модулі пружності матеріалів гільзи і блоку циліндрів, 1,55∙105 Н/м2;

0,88 0,82
�������� = (117 − 19,6)^10−6/(120 ∙ ( + ) = 0,74 ∙ 10−1, кН/м2
1,55∙105 1,55∙105

�� = 1,2 ∙ 0,1 ∙ 0,74 ∙ 10−1 ∙ 3,14 ∙ 120 ∙ 10 = 3,3 ∙ 103 Н

Вибираємо по ГОСТу необхідний нам розмір гідроциліндра. По ГОСТ 6440-
80 був вибраний циліндр з внутрішнім діаметром 200 мм і діаметром штоку
50мм.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

6 Охорона праці

6.1 Організація охорони праці й техніки безпеки на пасажирському АТП і в
зоні ТО-2

Загальне керівництво роботою з охорони праці відповідно до Закону
України «Про охорону праці», від 14.10.92 р. на пасажирському АТП
покладається на його керівника. Взаємини між керівником і робітником
регламентуються Правилами охорони праці на автомобільному транспорті.
Виконання цих правил є обов'язковим для всіх працівників при організації й
виконанні робіт, пов'язаних з експлуатацією й ремонтом транспортних засобів, а
також при проєктуванні підприємства, розробці технологічних процесів,
обладнання.
Забезпечення здорових і безпечних умов праці на АТП покладається на
керівника підприємства, його заступників, головних фахівців, керівників
структурних підрозділів (бригадирів, майстрів і їхніх заступників).
Основи трудового законодавства ставлять за обов'язок адміністрації
впроваджувати засоби техніки безпеки, що попереджають виробничий
травматизм, забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, які попереджають
виникнення професійних захворювань службовців і робітників.
Адміністрації забороняється давати вказівки працівникам про проведення
робіт, що суперечать діючим нормативним актам про охорону праці.
Адміністрація підприємства зобов'язана:
- створити на АТП безпечні й нешкідливі умови праці;
- розробити й затвердити інструкції з охорони праці по професіях і на
окремі види робіт з урахуванням фактичних умов проведення робіт, прийнятій
організації й технології, наявність устаткування, оснащення, інструмента,
засобів захисту й рівня підготовки виконавців;
- забезпечити нормальні санітарно-гігієнічні умови праці (температура
повітря, вологість, чистота повітря, рівень шуму й ін.);
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- оперативно контролювати стан охорони праці й техніки безпеки;
- перевіряти знання техніки безпеки й законодавства про працю, проводити
інструктажі з техніки безпеки, проводити навчання безпечним методам роботи;
- вчасно й ретельно проводити розслідування нещасних випадків, що
трапилися на підприємстві, розробляти комплекси заходів щодо попередження
нещасних випадків і здійснювати заходу для їхнього попередження;
- працівників підприємства, роботи яких пов'язані зі шкідливими й
небезпечними умовами праці, вчасно забезпечувати індивідуальними засобами
захисту, спецхарчуванням, забезпечувати правильне зберігання, ремонт,
хімчистку й прання спецодягу.
На АТП роботу з охорони праці здійснюють інженери з техніки безпеки,
які підпорядковуються головному інженерові підприємства.
Під час робочого процесу робітники повинні виконувати наступні вимоги
з техніки безпеки й охороні праці:
- автомобілі, що направляються на пости ТО, повинні бути вимиті, очищені
від бруду й снігу;
- в'їзд (виїзд) у приміщення й постановка автомобілів на пости ТО-2
здійснюються з дозволу й під керівництвом відповідальної особи – майстра;
- після постановки автомобіля на пост ТО-2 необхідно обов'язково
зупинити двигун, установити важіль перемикання передач у нейтральне
положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, а під колеса по обидва
боки підкласти упорні колодки;
- плунжер гідравлічного підйомника в робочому (піднятому) положенні
повинен надійно фіксуватися упором (штангою), що гарантує неможливість
мимовільного опускання підйомника;
- при необхідності виконання робіт під автомобілем, що перебуває за
межами оглядової канави, підйомника, працівники повинні забезпечуватися й
користуватися лежаками;
- для роботи попереду й позад автомобіля й для переходу через оглядову
канаву передбачаються перехідні містки;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- перед зняттям вузлів і агрегатів, пов'язаних із системами живлення,
охолодження, змащення автомобіля, необхідно спочатку злити з них паливо,
масло й охолоджуючу рідину в спеціальну тару, не допускаючи їхнього
протікання;
- для збору й зливу відпрацьованих масел необхідно користуватися
спеціальними пристосуваннями або візками, що виключають їхній розлив при
заміні в агрегатах і підвищують зручність у роботі;

6.2 Виробнича санітарія в зоні ТО-2

6.2.1 Характеристика приміщення зони поточного ремонту

Зона ТО-2 перебуває в основному виробничому корпусі в одному
приміщенні з постами ТО-1 і ТО-2. Безпосередньо пости ТО-2 (три пости)
займають площу 324 м2, шириною 18 м, довжиною 18 м, висотою 6 м, з несучою
здатністю підлоги − 10 т/м2.
Два пости ТО-2 розташовані на оглядових канавах, один оснащений
підлоговим електромеханічним підйомником. Пости розташовані під кутом 600
до осі проїзду. З обладнання в зоні знаходяться канавні гідравлічні підйомники,
підвісний кран вантажопідйомністю 3 т, гайковерти, маслороздавальна
установка, набори інструментів (ключі гайкові, динамометричні, торцеві), засобу
гасіння пожежі.
Комунікації зони ТО-2( це електропостачання 220/380В.
Приміщення зони ТО-2 відноситься:
- по вибухонебезпечній і пожежній небезпеці – до приміщень категорії
«Д» (пожежобезпечні приміщення, у яких обертаються негорючі речовини й
матеріали в холодному стані);
- за правилами пристроїв електроустановок – класу П-I (приміщення,
у яких утримуються палива й мастильні матеріали);
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- приміщення з незначним надлишком явного тепла (1-клас
приміщень) до 23 Дж/(м 3 с) і менше за ДСТ 12.1. 005-76.
У приміщенні зони ТО-2 передбачені:

- перша категорія роботи з ГОСТ 12.1.005-76 – легкі фізичні роботи;
- професії робітників – відносяться до 1а групи виробничого процесу;
- розряд зорової роботи – Vа;
- перша категорія виробництва по вибуховій небезпеці;
- друга ступінь вогнестійкості приміщення.

6.2.2 Розрахунок природного освітлення

Природне світло має значну біологічну й гігієнічну цінність для людини,
тому воно максимально використовується для освітлення виробничих
приміщень.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових
прорізів (вікон) бічного або верхнього освітлення. У нашому випадку визначаємо
площу вікон зі Снип 11-4-79 за формулою

Sп eН Кз = в
S К
в буд , (6.1)
100  з r1
де S − площа підлоги, м 2;
п
е − нормоване значення коефіцієнта природного висвітлення;
н
К − коефіцієнт запасу;
З
 − світлова характеристика вікон;
в
 − загальний коефіцієнт светопропускания;
з
r − коефіцієнт обліку підвищення освітленості при бічному висвітленні;
1
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Кбуд − коефіцієнт обліку затінення конфронтуючими будинками.
Площа підлоги приміщення буде дорівнювати загальнії площі зони ТО-2
F = 324 м2 . Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення згідно [10]
становить 0,9.
Коефіцієнт запасу приймаємо рівним 1,3, як для приміщень із малою
запиленістю й горизонтально розташованими бічними прорізами. Значення
світлової характеристики вікон вибираємо по [9], воно дорівнює  =16.
Загальний коефіцієнт світлопропускання згідно [9] дорівнює 0,63.
Коефіцієнт урахування підвищення освітленості при бічному освітленні
приймаємо на підставі [9], рівним r =1,2. Коефіцієнт урахування затінення
1
конфронтуючими будинками приймаємо на підставі [9] рівнимК = 1 .
з д
Підставивши відповідні величини у формулу (6.1), визначимо площу
бічних прорізів виробничого приміщення

324∙0,9∙1,3∙16∙1
��в = = 80,229 м2
100∙0,63∙1,2

Загальна площа віконних прорізів зони ТО-2 становить 108 м2, що більше
розрахункової, отже, природне освітлення в зоні ТО-2 достатнє.

6.2.3 Розрахунок штучного освітлення

Штучне освітлення регламентується у відповідності зі Снип 11-4-79. При
цьому нормується абсолютне значення освітленості залежно від характеру
зорової роботи.
Загальне освітлення розраховується методом коефіцієнта світлового
потоку, але при розрахунку люмінесцентного освітлення світловий потік обраної
лампи Fл відомий й визначена кількість ламп у світильнику n . Тоді визначаємо
необхідну кількість світильників N ,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

за формулою

N = Е  S K Z , (6.3)
n  F 
л
деЕ − нормована освітленість, лк;
S− площа приміщення, м 2;
К− коефіцієнт запасу;
Z − коефіцієнт нерівномірності освітлення;
n− кількість ламп в одному світильнику, шт.;
Fл – світловий потік лампи;
 − коефіцієнт використання освітлювальної установки.
Норми освітленості виробничих приміщень наведені в [9]. Приймаємо
нормовану освітленість приміщення з урахуванням розряду зорової роботи (Vа),
рівну E=200 лк.
Коефіцієнт запасу приймаємо для газорозрядних ламп, рівним R=1,5, а
коефіцієнт нерівномірності освітлення приймаємо на підставі [9] рівним Z=1,2.
Кількість ламп у світильнику приймаємо 2.
Для визначення коефіцієнта використання освітлювальної установки  ,
визначимо індекс приміщення за формулою

i = a b , (6.4)
h(a+b)

де a, b − відповідно, довжина й ширина приміщення, м;
h − висота розміщення світильників над освітлюваною поверхнею, м.
Визначимо індекс приміщення за формулою (6.4)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1818
i = = 1.125
8(18 + 18)

При i=1,125 =0,39 [9].
Для освітлення вибираємо люмінесцентну безспіральну лампу ПБ-80 зі
світловим потоком F=5220лм [9].
Визначаємо необхідну кількість ламп за формулою (6.3)

2003241.51.2
N = = 28.647
522020.39

Приймаємо, кількість світильників - 28, у кожному світильнику по дві
лампи, світильники розташовані симетрично й рівномірно в чотири ряди по сім
світильників у кожному.
Розрахунок місцевого освітлення зводиться до визначення потужності або
світлового потоку лампи, що використовується для місцевого освітлення.
Для місцевого освітлення приймаємо лампи накалювання, світловий потік
у них визначається за формулою:

1000⋅ℎ2⋅��
�� = (6.5)
��

де Е - нормативна освітленість. Становить 75 лк;
 - показник, що визначається за графіком [9] і становить 80 лк.
Світловий потік складе
2
10001 75
F = = 937.5 лм
80
Вибираємо для місцевого освітлення лампу накалювання НБК-100,
світловий потік F=1450 лм, напруга живлення U=220В [9].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

6.3 Вентиляція в зоні ТО-2

У зоні ТО-2 встановлюється припливно-витяжна вентиляція з механічним
спонуканням, розрахована на розведення шкідливих (токсичних) речовин,
домішок, що містяться у відпрацьованих газах, які виділяються автомобілями
при маневруванні усередині приміщення.
Розрахунок вентиляції проводиться за коефіцієнтом кратності. Обсяг
повітря для повітрообміну визначається за формулою

Vв=Vп ∙ Ккр, (6.6)
де Vп – об'єм приміщення;

Vп = 18∙18∙6 = 1944 м3

Ккр – коефіцієнт кратності. Приймає
мо Ккр=3 [9].
Підставивши значення, отримаємо
Vв = 1944 ∙ 3 = 5832 м3

Потужність двигуна, необхідного для приводу вентилятора, визначається
за формулою
К3Vв Рв 10−6
Р =
3,6в п ,
де Кз – коефіцієнт запасу. Приймаємо Кз=1,1 [9];
Vв – подача вентилятора, що дорівнює обсягу повітря для розчинення
шкідливих речовин;
Рв – тиск, що розвиває вентилятор. Рв=3000 Па для середнього тиску
[9];
в – КПД вентилятора. Дорівнює 0,8 [9];
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

п – КПД приводу. Дорівнює 1 [9].
Потужність електродвигуна складе

− 6
1.15832300010
Р= = 6.7 кВт
3.60.81

Отже, для забезпечення повітрообміну в зоні ТО-2 необхідна установка
вентилятора із приводом від електродвигуна потужністю 7 Квт.

6.4 Опалення в зоні ТО-2

Опалення призначене для забезпечення температурних умов у
виробничому приміщенні відповідно до вимог санітарних норм і стандартів у
холодний і перехідний період часу. Опалення може виконуватися як усього
приміщення, так і окремих робочих місць.
Кількість теплоти для опалення Q , кдж/год можна знайти з наступної
o
залежності:
Q = q  t − t V , (6.7)
o o ( в з ) Л

де q − витрата тепла для опалення 1 м 3 приміщення на 1 С різниці
o
внутрішньої й зовнішньої температур (q = 2,08 кдж/год);
o
t − внутрішня температура приміщення (для зони ТО-2 tв = +16 С);
в
t − зовнішня температура повітря (приймаємо мінімальну tз = –20 С);
з
V − об'єм приміщення, дорівнює 1944 м 3.
Л
Кількість тепла на вентиляцію
Qв = qв (tв − tз ) V , (6.8)
де qв – витрати тепла на вентиляцію 1м3 будинку при різниці внутрішньої
й зовнішньої температур 10С. qв =1...2…2 кдж/ч.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

З урахуванням цього за формулою (6.7) розрахуємо кількість теплоти для
опалення
Qo = 1,08(16+20) ∙ 1944 = 75583 кДж/год

Qв = 1,5(16+20) ∙ 1944 = 104976 кДж/год

Тоді площа поверхні нагрівальних пристроїв F , м 2 дорівнює
п

QT
F• = , (6.9)
Kn (tn − tв )

де tn − середня розрахункова температура теплоносія (приймаємо для пари
низького тиску tn = 100С);
Kn − коефіцієнт, що залежить від різниці температур теплоносія й повітря,
що нагріває, а також матеріалу нагрівальних пристроїв (приймаємо для сталевих
труб Kn=40 кдж/м 2 ч град).
З урахуванням цього площа поверхні нагрівальних пристроїв за
формулою (6.9) дорівнює

75583 + 104976
Fn= = 56.4 м2
40(100 − 20)

6.5 Організація пожежної безпеки на АТП і в зоні ТО-2

Пожежа на підприємстві наносить великий матеріальний збиток і дуже
часто супроводжується нещасними випадками з людьми. Основними причинами
виникнення пожеж у зоні ТО-2 можуть бути:
- порушення правил пожежної безпеки при зварювальних і інших
вогневих роботах;
- необережне поводження з вогнем;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- порушення правил експлуатації електроустаткування;
- несправність опалювальних приладів;
- самозаймання промаслених обтиральних матеріалів, просочених
маслом;
- влучення розпеченої стружки на горючі речовини;
- коротке замикання в електроустаткуванні автомобілів.
Виключення причин виникнення пожеж - одне з найважливіших умов
забезпечення пожежної безпеки в зоні й на підприємстві в цілому. Перед роботою
в зоні ТО-2 слюсар зобов'язаний пройти інструктаж і заняття по пожежно-
технічному мінімумі. На території, у виробничих, адміністративно-побутових,
складських і допоміжних приміщеннях необхідно встановити протипожежний
режим. Повинні бути відведені й обладнані спеціальні місця для паління.
Для використання обтирального матеріалу зоні ТО-2 передбачають
металеві ящики із кришками. Для зберігання легкозаймистих і горючих речовин
визначають місця й установлюють припустимі кількості їхнього одноразового
зберігання. На ділянці призначається відповідальний за забезпечення пожежної
безпеки. Для забезпечення швидкої евакуації людей, обладнання й інших
матеріальних цінностей розробляють план евакуації з ділянки. У зоні ТО-2
забороняється встановлювати кількість автомобілів, що перевищують норму;
тримати автомобілі при наявності течі палива або з відкритою горловиною;
зберігати пальне й заправляти в невстановленому місці паливом; зберігати тару
з-під пального й інших легкозаймистих засобів; захаращувати проїзди;
залишати в автомобілі промаслене ганчір’я й спецодяг після роботи; дозволяти
виконувати роботи працівником, що не має відповідної кваліфікації.
Не допускається наявність після роботи в приміщенні й оглядових канавах
промасленого ганчір’я і різної вогненебезпечної рідини. Відпрацьоване мастило
зберігають поза приміщеннями ТО-2 у залізних бочках; електропроводка
приміщення повинна відповідати вимогам правил пристроїв і експлуатації
електроустановок.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Технологічне обладнання при нормальних режимах роботи повинне бути
пожежобезпечним і мати захисні пристрої, що обмежують масштаби наслідку
пожежі у випадку небезпечних несправностей і аварій. Технологічне
обладнання, у якому є речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні пари,
гази, пил, повинне бути герметичним. Забороняється експлуатувати обладнання
з несправностями, які можуть заподіяти пожежу. Воно повинне бути справним,
температура його поверхні не повинна перевищувати температуру
навколишнього середовища більш ніж на 450С. Гарячі поверхні трубопроводів,
які викликають небезпеку пожежі або вибуху в приміщенні ТО-2, повинні бути
ізольовані негорючими матеріалами для зниження температури зовнішньої
поверхні ізоляції до безпечної величини.
Для протипожежної профілактики дотримуються наступні вимоги:
- територія зони ТО-2 повинна утримуватися в чистоті й порядку;
- сміття й відходи систематично вивозяться за межі приміщення;
- необхідно стежити за справністю освітлювальних приладів, при
виявленні несправностей домагатися їхнього усунення, не приступаючи до
експлуатації;
- після закінчення роботи відключати електропостачання ділянки;
- забороняється захаращувати агрегатами й іншими предметами
підступи до щитів силового й освітлювального електроустаткування, а також до
пожежних щитів;
- забороняється курити в приміщенні;
- забороняється використовувати відкритий вогонь при ремонті
автомобілів;
- забороняється залишати відкритими кватирки вікна після закінчення
роботи;
- місця мийки деталей з використанням нафтопродуктів
розташовувати подалі від електроприладів і металорізальних, шліфувальних
верстатів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- для виявлення пожежі у виробничому корпусі й у зоні ТО-2
передбачена система пожежогасіння у вигляді теплових сповіщувачів АТП-3М.
- у зоні ТО-2 для локалізації й ліквідації невеликих пожеж у
початковій стадії їхнього розвитку передбачений протипожежний щит
укомплектований наступними первинними засобами пожежогасіння:
- ящик з піском;
- лопата - 1шт
- цебро - 2шт
- вогнегасник пінний ОПХ-10 - 2 шт.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Список використаних джерел

1. Інформація про автобус http://bus.ck.ua/avtobus.html
2. Інформація про рельєф місцевості в черкаській області
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1
%81%D0%B8
3. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті / Мінтранс України, Держдепартамент автомобільного транспорту
України.- К, 1998.- 80 с.
4. Наказ Державного департаменту автомобільного транспорту України
№43 від 10.02.1998 р.// Все про бухгалтерський облік, №3,1998р.
5. Технологічне проєктування автотранспортних підприємств: навч. посіб. /за
ред. проф. С. І. Андрусенко. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Технологія:
Підручник. – К.: Знання, 2005. – 478 с.
7. Бабіч Б.С., Лушик В.В. Технічне обслуговування й ремонт металевих
кузовів автомобілів: Підручник для учнів проф.-техн. закладів освіти. – К.:
Либідь, 2001. – 460 с.
8. Принцип розміщення підприємств побутового обслуговування.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua
9. Наказ Міністерства транспорту України про затвердження положення про
технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів
автомобільного транспорту. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0268-98.
10. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від 15.07.2021р. –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. – (дата
звернення 16.05.2023).
11. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За заг.
ред. к.т.н., доц. І.П. Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. – 648 с.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Додаток А – Виробничий корпус

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Додаток Б – Зона ТО-2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Додаток В – Генеральний план АТП

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Додаток Д - пристосування для випресовування гільз

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Додаток Е – Специфікація пристрій для випресовки гільз

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Додаток Ж – Охорона праці

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets