ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7695| Title: | Проєкт автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для перевезення фруктів в Чернівецькій області |
| Authors: | Лук'янченко, Олександр Юрійович Шеляшков, Андрій Павлович |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 86 сторінках та 3 аркушів формату А1, 2 аркушів формату А2. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2024. Пояснювальна записка оформлена згідно ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для перевезення фруктів в Чернівецькій області. В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту описано призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано недоліки та переваги обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенда для розбиранняскладання двигунів. В розділі охорони праці виконано розрахунок захисного заземлення. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7695 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Шеляшков А.П..pdf Restricted Access | 3.75 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2024 р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для
перевезення фруктів в Чернівецькій області»
Керівник роботи:
к.т.н., доцент ______________ О.Ю. Лук’янченко
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ А.П. Шеляшков
(підпис) (Ініціали, прізвище)
2024
РЕФЕРАТ
студента факультету електронних технологій, автотранспорту
та машинобудування
Шеляшкова Андрія Павловича
на тему:
„Проєкт автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для перевезення
фруктів в Чернівецькій області”
Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 86
сторінках та 3 аркушів формату А1, 2 аркушів формату А2.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2024.
Пояснювальна записка оформлена згідно ДСТУ 3008-95 «Документація.
Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для перевезення фруктів в
Чернівецькій області.
В розділі техніко-економічного обґрунтування проекту описано
призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено
категорію умов експлуатації, описано недоліки та переваги обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі здійснено розрахунок стенда для розбирання-
складання двигунів.
В розділі охорони праці виконано розрахунок захисного заземлення.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................................ 6
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ .................................... 8
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства .. 8
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов ...................... 12
1.3 Вибір транспортного засобу ............................................................................. 13
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту .......................................... 18
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 19
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ................................................................. 19
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл ......................................................... 20
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП ............................................. 23
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів .... 24
2.2 Планування виробничого корпусу ................................................................... 25
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів ......... 25
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу .................................................................................... 28
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР .............................................................................. 28
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ........................................................ 31
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу 32
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства
................................................................................................................................ 32
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями .............................................. 33
2.2.8 Розрахунок кількості працівників ............................................................. 33
2.2.9 Розрахунок площ приміщень ..................................................................... 35
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень ....................................................... 35
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень ............................................... 37
2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ....................................... 39
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ............. 39
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства ................... 40
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ............................... 41
2.3 Проектування агрегатної дільниці ................................................................... 41
2.3.1 Призначення агрегатної дільниці .............................................................. 41
2.3.2 Вибір основного обладнання агрегатної дільниці АТП .......................... 42
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 45
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ................................................................................................... 59
4.1 Інструктаж з техніки безпеки ........................................................................... 59
4.2 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ТО, ПР та на дільницях ............... 61
4.3 Пожежна безпека ............................................................................................ 61
4.4 Промислова санітарія ........................................................................................ 62
4.4.1 Освітлення .................................................................................................... 62
4.4.2 Вентиляція .................................................................................................... 64
4.4.3 Водопостачання і каналізація..................................................................... 64
4.5 Розрахунок системи захисного заземлення .................................................... 65
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 73
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ........................................................................... 74
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 79
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВСТУП
Автотранспортні підприємства - одні із найважливіших і розповсюджених
типів підприємств автомобільного транспорту. Основне завдання
автотранспортного підприємства (АТП) - здійснювати автомобільні перевезення
власним транспортом. Забезпечення перевезень технічно справним рухомим
складом (РС) здійснюється виробничим комплексом цих підприємств шляхом
регулярного виконання заходів по ремонту, технічному обслуговуванні,
діагностуванню, зберіганню та розумній експлуатації автомобілів.
По своєму призначенню АТП поділяються на пасажирські (легкові та
автобусні), вантажні, змішані та спеціальні (пожежні, швидкої медичної
допомоги, комунальні та ін.).
По організації діяльності АТП є комплексним, оскільки воно здійснює
перевезення, зберігання, обслуговування та ремонт свого РС. Комплексне АТП
має виробничу базу для виконання робіт по технічному обслуговуванню (ТО) та
ремонту рухомого складу (РС) (зони ТО, ПР, цеху, дільниці, складські
приміщення та ін.), стоянку для зберігання автомобілів та інфраструктуру,
необхідну для нормального функціонування підприємства.
Підтримання автомобілів в технічно справному стані залежить від рівня,
умов функціонування виробничо-технічної бази АТП, що представляють собою
сукупність споруд, будівель, обладнання, оснащення, інструментів, призначених
для технічного обслуговування, поточного ремонту та зберігання РС.
Одним із актуальних завдань, що стоять перед організаціями, що
експлуатують АТ є подовження терміну експлуатації автомобілів.
Головною метою даної кваліфікаційної роботи бакалавра є проведення
технічного розрахунку автотранспортного підприємства на 85 автомобілів для
перевезення фруктів в Чернівецькій області, який включає в себе:
- визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
РС автомобільного транспорту АТП;
- розрахунок об’ємів робіт за їх видами;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- вибір та обгрунтування методів організації виробництва;
- розрахунок кількості виробничого персоналу, технологічного обладнання,
площ приміщень основного і допоміжного виробництва;
- визначення характеристики споруд, будівель, проектування генерального
плану АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 7
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Агропромисловий комплекс є одним із найважливіших секторів економіки
області. В ньому формується основна частина продовольчих ресурсів.
Площа сільськогосподарських угідь складає майже 1,5 мільйона гектарів, з
них майже 1,3 мільйона гектарів ріллі.
В області здійснюють виробничу діяльність:
− 1301 фермерське господарство;
− 551 сільськогосподарських підприємств;
− 231 тис. особистих селянських господарств;
За статистичними даними у всіх категоріях господарств індекс валової
продукції сільського господарства за 2023 рік склав 75,6 відсотків.
Візитівкою Буковини беззаперечно є сади. У Чернівецькій області – близько
30 тисяч гектарів садів. 70% насаджень становлять яблука. Це зазначає
Управління агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної
адміністрації. В 2023 року Чернівецька область посіла 2 місце серед усіх
областей України за виробництвом фруктів та ягід і 3 місце – за урожайністю.
Щороку в регіоні збирають до 800 тисяч тонн плодово-ягідної продукції. В
області нараховується близько 6300 га багаторічних плодово-ягідних насаджень,
в плодоносному віці 5100 га. Однією з найперспективніших галузей області, яка
динамічно розвивається, є садівництво. Природні умови Буковини надзвичайно
сприятливі для розвитку інтенсивного садівництва. Достатня кількість тепла та
світла, помірна забезпеченість вологою в літній період, відносно м'які зими,
належна придатність ґрунтів та багатий досвід місцевих садівників дозволяють
вирощувати тут плоди високопродуктивних сортів яблуні, гpyшi, черешні,
вишні, сливи, абрикоса, гopixa грецького та ягідних культур.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 8
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Незважаючи на щільність садівництва на Буковині виробники не
конкурують, а навпаки — намагаються об’єднатися для організації спільного
збуту яблук.
«Для експорту яблук вигідно формувати спільні партії, адже один виробник
не здатен забезпечити три фури одного сорту яблук, а гуртом це можна зібрати.
Так само роблять і італійські та польські фермери. На базі «Агромаркету» ФГ
«Тодосійчук», де обладнано 30 холодильних камер, стоїть голландська
сортувальна лінія, яка сортує яблука за розміром і кольором, а також обладнання
для виготовлення тари. Фруктосховище розраховане на зберігання 5 тис. т яблук
і має контрольоване газове середовище, що дозволяє зберігати продукцію без
втрати смакових якостей і товарного вигляду. Це дає змогу виробникам
найближчих районів з листопада по червень формувати як невеликі партії
товару, так і забезпечувати партії на експорт».
Буковинські фрукти і ягоди продають у Румунію, Молдову, Польщу,
Шотландію, Сербію, Португалію, Нідерланди, Бельгію, Чехію, Литву, Грецію,
Францію, Саудівську Аравію, Китай та інші країни.
Чернівецька область, мабуть, в єдиному схожа на інші області України —
тут, як і скрізь, основна частина овочів і фруктів вирощується господарствами
населення. Але при цьому Буковина славиться надзвичайним селом, де
вирощують овочі і найбільше в Україні пекінської капусти. Всі жителі села
Перебиківці, яке розташоване на березі річки Дністер, вивели паї в натурі й у
теплицях та відкритому ґрунті займаються виробництвом овочів — капусти,
помідорів, перцю, моркви. Вирощують до трьох врожаїв на рік. «Вирощену
продукцію реалізовують як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках, а є такі
періоди, що до села в черзі стоять фури на завантаження.
Щоб селяни злагоджено і мирно працювали, голова сільради складає графік
відвантажень та контролює процес. З села не те що не виїзджають на заробітки, а
ще й запрошують на роботу людей із сусідніх областей».
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 9
. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1 - Фермерські господарства в Чернівецькій області
CFG/«Мрія» с. Вирів,вул. Центральна, 62
ТОВ «Сварог-Буковина» Залізнична вул. 8, с. Романківці, Чернівецька
обл.
ПП «Колос» с. Маморниця, Чернівецька область
ТОВ «Хрещатик-Агро» Чернівецька обл., Заставнівський р-н, місто
Заставна, вул. Урочище Фальчі
ПП Михайло Телешецький селі Недобоївці Хотинського району
ФЕРМЕРСЬКЕ Чернівецька обл., Кіцманський р-н, село
ГОСПОДАРСТВО НОЖИХІНА Кліводин, ВУЛИЦЯ ПОЛЬОВА, будинок 6
І.М.
ФЕРМЕРСЬКЕ Чернівецька обл., Заставнівський р-н, село
ГОСПОДАРСТВО " ГРИЦЮК Яблунівка
К.В. "
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Мамаївці, вул.Богуна І., будинок 16
"АГРОФІРМА "ДОБРОБУТ
ПРИКАРПАТТЯ"
ФЕРМЕРСЬКЕ Чернівецька обл., Сокирянський р-н, село
ГОСПОДАРСТВО "ВІТАЛІС" Сербичани, ВУЛИЦЯ КОБИЛЯНСЬКОЇ,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 10
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
будинок 8
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО Чернівецька обл., Чернівецький р-н, місто
"ЮГРО" Новоселиця, вул.Світанкова, будинок 14,
квартира 8
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
"ВАЛЯВСЬКЕ" Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село
Валява, вул.Головна, будинок 39-Б
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
"АГРОФІРМА "ОРШІВСЬКА" Чернівецька обл., Кіцманський р-н, село
Оршівці, ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ, будинок 29
СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ)
ГОСПОДАРСТВО
"БЛАГОСЛОВІННЯ" Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село
Рингач
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 11
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
1.2 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов
Чернівецька область України розташована на заході країни в межах
Передкарпаття та східної частини Карпат. Межує з Румунією на півдні та
Молдовою на південному сході. На заході та північному заході — з Івано-
Франківською, на півночі — із Тернопільською і Хмельницькою, а на сході з
Вінницькою областями України. Це найменша за площею область держави (8097
км²).
Клімат помірно-континентальний, м'який, вологий. У горах — зима більш
тривала, сніжна, літо вологе, прохолодне. Температура січня -6..-10 °C, липня —
+13..+16 °C. На рівнині -4,8..-5°C і +18,8..+19,5 °C, відповідно. У передгір'ї -4,8..-
5,5°C і +16,2..+19 °C, відповідно. Річна кількість атмосферних опадів
збільшується від рівнини у гори: від 500—600 мм на рівнині до 700 мм у
передгір'ї та 800-1 200 мм у горах.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 12
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
1.3 Вибір транспортного засобу
Наведемо декілька автотранспортних засобів, що можна використати для
безпечного та акуратного перевезення фруктів.
MAN TGX 33.480 BB-WW
Рисунок 1.1 – Зовнішній вигляд та габаритні розміри вантажного автомобіля
MAN TGX 33.480 BB-WW
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 13
Таблиця 1.1 - Загальні технічні характеристики вантажного автомобіля MAN
TGX 33.480 BB-WW
Повна маса автопоїзда, кг 80 000
Повна маса автомобіля, кг 33 000
Вантажопідйомність, кг 19 500
Споряджена маса автомобіля, кг 13 600
Колісна база, мм 4 800+1 400
Двигун Євро-5, B2676LF07, 2300 Нм, Common-
Rail
Додатковий паливний фільтр З водовідділювачем, що обігрівається
Потужність двигуна 480 к.с. / 353 кВт
Електронний обмежувач швидкості 90 км/год
Регульоване моторне гальмо EVBec
Коробка передач ZF 16 S 253 OD
Механізми відбору потужності NH/4C, без фланця, f=1,17/1,40 праворуч
Однодискове зчеплення DTE 430
Передній міст VO-09, з вигином
Задні параболічні ресори 2х16 т
Параболічні передні ресори 9,5 т
Електронна гальмівна система MAN BrakeMatic
Задній міст AP HPD-1382/HP-1352
Системи ABS, ASR, ESP
Електроустаткування Акумуляторні батареї 12 В, 225 А⋅год, 2 шт
MAN TGS 18 400
Таблиця 1.2 - Загальні технічні характеристики вантажного автомобіля MAN
TGS 18 400
Виробництво Німеччина
Паливний бак, л. 700
Тип кабіни 2 м + 1 сп/м
ДВИГУН ТРАНСМІСІЯ TGS Двигун дизельний
Об'єм двигуна, л. або см3 10.5
Модель двигуна D2066LF41
Крутний момент, Нм/об/хв. 1900
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 14
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Потужність (к. с.) 440
Крутний момент, Нм/об/хв. 1900
Момент при обертах, об/хв. 1000-1400
Тип КПП механіка
Коробка передач ZF 16 S 222 DD
ВАНТАЖОПІДНІМІСТЬ І ГАБАРИТИ 18.400
Повна вага АТЗ, кг 44000
Колісна база (м3) навантаження на 7500
передню вісь, кг
Вантажопідйомність ТЗ, кг 18600
Мак. навантаження на задню вісь, кг 11500
Рисунок 1.2 – Зовнішній вигляд та габаритні розміри вантажного автомобіля
MAN TGS 18 400
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 15
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.3 - Технічні характеристики КамаЗ-65117
1 2
Вагові параметри
Споряджена маса, кг 9850
- навантаження на задню вісь, кг 5450
- навантаження на передню вісь, кг 4400
Повна маса, кг 24000
Вантажопідйомність, кг 14000
Повна маса автопоїзда, кг 38000
Двигун
Модель Cummins L360
Робочий об’єм, см3 8900
Тип L6 Дизель
Екологічний рівень Euro-Ill
Максимальний крутний момент, Н⋅м 1460
при частоті обертання колінчатого вала, об/хв 1400
Максимальна потужність, кВт (к. с.) 250 (360)
при частоті обертання колінчатого вала, об/хв 2200
Максимальна швидкість, км/год 90
Ресурс автомобіля, км (по двигуну) 1 000 000
Система живлення
Місткість паливного бака, л 500
Електрообладнання
Акумулятори, В/А·год 2x12/190
Зчеплення
Привод гідравлічний с
пневмопідсилювачем
Тип діафрагмене, однодискове
Коробка передач
Керування механічне, дистанційне
Тип механічна, десятиступенева
Головна передача
Передаточне відношення 5
Гальма
Розміри: діаметр барабана, мм 400
Привод пневматичний
Ширина гальмівних накладок, мм 140
Сумарна площа гальмівних накладок, см2 6300
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 16
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 1.1
1 2
Колеса, шини
Тип шин пневматичні, камерні чи
безкамерні
Тип коліс дискові
Розмір шин* 11,00 R20 (300 R508) чи 11,00
R22,5 (безкамерні)
Розмір обода* 7,5-20 (190-508) чи 8,25-22,5
Кабіна
Виконання зі спальним місцем
Тип розташована над двигуном, з
високим дахом
Характеристика а/м повною масою 24000 кг.
Кут подоланого підйому, не менше, % 25
Максимальна швидкість, не менше, км/год 90
Рисунок 1.3 – КамаЗ-65117
Оскільки вантажний автомобіля MAN TGS 18 400, MAN TGX 33.480 BB-
WW та КамаЗ-65117 належать до одного класу, згідно проведено аналізу для
розрахунків обрано АТЗ з можливістю перевозити максимальну вагу вантажу та
з більшими габаритними розмірами, тобто MAN TGX 33.480 BB-WW.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту
Рухомий склад АТП складається з 85 вантажних автомобілів.
В Чернівецькій області клімат помірно-континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля Lсд=200 км.
Рельєф місцевості - рівнинний (Р-1).
Спосіб зберігання АТЗ - відкритий.
Категорія умов експлуатації ІІ, оскільки експлуатуються автомобільні
дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним та прирівненими до них
покриттями в приміській зоні.
Вихідні дані наведено в табл. 1.4.
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 85
2 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 200000
3 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
4 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
5 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200
6 Кількість робочих днів підприємства 302
7 Кліматичний район помірно-
континентальний
8 Дільниця, що проектується агрегатна
9 Марка автомобіля MAN TGX
33.480 BB-WW
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 18
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО визначається за формулами:
L' (H )
ТО−1 = LТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3, (2.1)
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 3600 км,
L' = L(H )
ТО−2 ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3, (2.2)
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,
де L(H ) , L(H )
ТО−1 ТО−2 – нормативна періодичність ТО-1, ТО-2, відповідно км;
Ресурсний пробіг:
Lрес = L( H )
рес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)
Lрес = 200000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1,1 = 198000 км;
де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км.
Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних впливів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл
Число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2. Цикловий пробіг
відповідає ресурсному (Lц=LКР=LКР=198000 км). Таким чином число списань
одного автомобіля за цикл пробігу дорівнює 1.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 можна визначити за формулами:
Lц 198000
NКР = = = 1;
L 198000 (2.4)
рес
де NКР - кількість КР за цикл; Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
Lрес - ресурсний пробіг, км.
Кількість ЩО за цикл:
L
N = рес
ЩO ;
(2.5)
cд
де cд - середньодобовий пробіг; NЩO - кількість ЩО за цикл.
198000
NЩO = = 990;
200
Кількість ТО-2 за цикл:
L
N рес 198000
2 = − N
L c = −1 = 12,75 ≈ 13;
ТО−2 14400 (2.6)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 20
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
де N2 - кількість ТО-2 за цикл; LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
L
N = рес
1 − (Nc + N2 )
198000
= − (1+13) = 41;
L 3600 (2.7)
ТО−1
де N1 - кількість ТО-1 за цикл; LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за
цикл.
Дані результатів розрахунків заносимо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один АТЗ за цикл
Умовне позначення N КР N1 N 2 NЩO
Кількість 1 41 13 990
Виробничу програму розраховують за рік. Пробіг ТЗ за рік відрізняється від
його пробігу за цикл. Для визначення числа ТО за рік необхідно визначити
значення за цикл. При цьому використовуємо ηр - коефіцієнт переходу від циклу
до року.
Річне число ЩО, ТО-1 та ТО-2 на один ТЗ складає:
NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)
N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)
N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)
∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.13)
де АСП – кількість АТЗ; ηР – відношення річного пробігу АТЗ Lр до його
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 21
. Арк. № докум. Підпис Дата
пробігу за цикл:
L
η = Р
Р L (2.14)
рес
Річний пробіг АТЗ:
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)
де Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік; αТ – коефіцієнт
технічної готовності.
При розрахунку річного пробігу АТЗ використовується коефіцієнт технічної
готовності за цикл:
1
αT =
d Д (2.16)
1 + L TOiПO КР
cд +
1000 L
КР
де dТОіПР – тривалість простою на технічному обслуговуванні та в
поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1, с.43, дод. Ж];
ДКР - тривалість простою в КР на АТП [1, с.43, дод. Ж];
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
1
αT = = 0,88
1 200 0,55 30
+ +
1000 198000
LР = 302 ⋅ 200 ⋅ 0,88 = 52968 км.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 22
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
52968
ηР = = 0,27
198000
NЩОР = 990 ⋅ 0,27 = 265
∑ N = 265 ⋅ 85 = 22525
ЩОР
N1Р = 41 ⋅ 0,27 = 11
∑ N = 11 ⋅ 85 = 935
1Р
N2Р = 11 ⋅ 0,27 = 3
∑ N = 3 ⋅ 85 = 255
2 Р
Дані розрахунків наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один ТЗ та на весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
265 11 3 22525 935 255
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП
Залежно від методу організації, діагностування ТЗ можна поєднати із ТО,
або проводити на окремих постах. Планується діагностування як окремий вид
обслуговування. В АТП передбачається два види діагностування: Д1 та Д2.
Діагностування Д1 призначено для визначення технічного стану вузлів,
систем та агрегатів АТЗ, що забезпечують безпеку руху.
Д1 передбачається для ТЗ при ТО-1, ТО-2, при ПР. Кількість ТЗ, що
діагностовано при ПР, згідно норм проектування та статистичних даних,
приймається 10 % від ТО-1.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Діагностування Д2 призначено для визначення економічних, потужнісних
показників ТЗ.
Кількість Д1 на весь парк за рік визначаються за формулою:
∑ N = 1,1∑ N + ∑ N = 1,1 ⋅ 935 + 255 = 1284
Д 1Р 1Р 2 Р (2.17)
де ∑ N Д 1Р - кількість Д1 на весь парк за рік.
Кількість Д2 на весь парк за рік визначаються за формулою:
∑ N = 1,2∑ N = 1,2 ⋅ 255 = 306
Д 2 Р 2 Р (2.18)
де ∑ N Д 2 Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік;
1,2 – коефіцієнт, що враховує число ТЗ, що діагностовані при ПР.
Кількість АТЗ, що направляються на Д2 при ПР:
20
∑ N = ∑ N ⋅ = 306 ⋅ 0,2 = 61
Д2 ПР Р Д 2 Р (2.19)
100
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації ТО й
служить вихідним показником для розрахунку числа постів і ліній ТО.
По видах ТО-1, ТО-2, ЩО та Д1, Д2 добову виробничу програму можна Niд
визначити за формулою:
∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.20)
роб .Рi
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 24
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
де Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо.
22525
N = = 75
ЩО Д
302
935
N = = 3
ТО−1 Д
302
255
N = = 1
ТО−2 Д
302
1284
N = = 5
Д 1 Д
302
306
N = ≈ 1
Д 2 Д
302
2.2 Планування виробничого корпусу
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів
Критерієм вибору ТО є добова виробнича програма по виду обслуговування
однотипних ТЗ. Д-1 залежно від добової програми та методу проведення ТО-1
можна організувати разом з ТО-1, або на окремих постах.
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільно організовувати на окремому виділеному пості. Місце розташування
повинно забезпечити зручний заїзд ТЗ з різних виробничих зон.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 25
Розрахункову трудомісткість tЩО можна визначити за формулою:
t
н
ЩO = tЩO ⋅K4 ⋅KM , люд.год (2.21)
де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1, с.43, дод. Л];
К4=1,19 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно
сумісного РС, розмір АТП [1, с.42, дод. Е];
КМ=1–М/100 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (0,35...0,75).
tЩO = 0,5 ⋅1,19 ⋅0,5 = 0,3люд.год
Нормативна скорегована трудомісткість ТО-1, ТО-2 для АТЗ проектованого
АТП визначається:
t н
і = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)
де t н
і – нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд.год. [1, с.45, дод. Л].
tТО−1 = 7,8 ⋅1,0 ⋅1,19 = 9,28люд.год
tТО−2 = 31,2 ⋅1,0 ⋅1,19 = 37,13люд.год
Питома нормативна трудомісткість ПР, люд.год/1000км коригується за
формулою:
tПР = tн
ПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5, люд.год (2.23)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 26
. Арк. № докум. Підпис Дата
де t н
ПР – нормативна трудомісткість GH, люд.год. [1, с.45, дод. Л];
К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації
РС, модифікацію РС, природно-кліматичні умови експлуатації РС, кількість
одиниць сумісного РС, способу зберігання рухомого складу [1, с.41, дод. Е].
tПР = 6,1⋅1,1⋅1,0 ⋅0,9 ⋅1,19 ⋅1,0 = 7,19люд.год
Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1:
tд−1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅9,28 = 2,32люд.год (2.24)
Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2:
tд−2 = (0,1...0,2) ⋅ tТО−2 = 0,2 ⋅37,13 = 7,43люд.год (2.25)
Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):
t δ
СО = ⋅ t 20
= ⋅37,13 = 7,43люд.год (2.26)
100 ТО−2 100
де δ – частка робіт СО, від трудомісткості ТО-2,% (50% - частка дуже
жаркого і холодного районів; 30 % - для жаркого, холодного районів, 20 % - для
інших районів).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 27
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт ТО і ПР, люд.год.:
Т ЩО.Р = ∑NЩО.Р ⋅ tЩО = 22525 ⋅0,3 = 6758 люд.год. (2.24)
Т1.Р = ∑N1.Р ⋅ tТО−1 = 935 ⋅9,28 = 8677 люд.год. (2.25)
Т 2.Р = ∑N2.Р ⋅ tТО−2 = 255 ⋅37,13 = 9468 люд.год. (2.26)
Тд−1.Р = ∑Nд1Р ⋅ tд−1 =1284 ⋅ 2,32 = 2980 люд.год. (2.27)
Тд−2.Р = ∑Nд2.Р ⋅ tд−2 = 306 ⋅7,43 = 2272 люд.год. (2.28)
L ⋅ A
Т p nр ⋅ tпр 52968 ⋅85 ⋅7,19
ПР.Р = = = 32371 люд.год. (2.29)
1000 1000
Об'єм робіт СО за рік в цілому по парку, люд.год:
ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ tТО−2 = 2 ⋅85 ⋅0,2 ⋅37,13 =1262люд.год. (2.30)
де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2; Апр – кількість ТЗ.
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР
При розрахунку зон ТО, ПР обирається режим роботи зони та метод
обслуговування. Визначається кількість постів, потокових ліній.
Режим роботи зон ПР, ТО приймається залежно від режиму роботи ТЗ.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 28
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Роботи ПР, ТО-2 виконуються при роботі ТЗ на лініях, ТО-1, ЩО - в міжзмінний
час.
Ритм виробництва визначається за формулою:
R 60 ⋅Tзм ⋅С= зм
i , (2.31)
Ni.д
де Тзм – тривалість зміни (8 год.), год.;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному виду ТО.
Ритм поста ЩО, ТО-1, ТО-2:
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 6
75
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = =160
3
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 480
1
Такт поста i-ї зони:
τ 60 ⋅ t
i =
i + tПЕР , (2.32)
РП
де tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост та з'їзд з поста, (1-3 хв.);
ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, що виконується на
посту, люд.год.;
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2, с.54, дод. Т].
τ 60 ⋅0,3
ЩО = + 2 = 6
4
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 29
τ 60 ⋅9,28
ТО−1 = + 2 =113
5
τ 60 ⋅37,13
ТО−2 = + 2 = 448
5
Кількість постів:
Х τ
2 =
2 , (2.33)
R2 ⋅η2
де η2 – коефіцієнт використовування робочого часу поста (η2=0,85…0,9). Він
враховує відносно велику трудомісткість ТО-2, а також можливе збільшення
часу простою автомобіля на посту за рахунок проведення додаткових робіт по
усуненню несправностей.
Х 6
ЩО = ≈1
6 ⋅0,9
Х 113
ТО−1 = ≈1
160 ⋅0,9
Х 448
ТО−2 = ≈1
480 ⋅0,9
Виконаємо розрахунок з врахуванням річного обсягу робіт в зоні або на
дільниці.
Кількість постів Д1, Д2, ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:
X Ti.P ⋅K= н
i (2.33)
Д рп ⋅п ⋅ t зм ⋅РП ⋅Квик
де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.;
n – кількість змін роботи на добу; tзм - тривалість зміни;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 30
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1, с.63];
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (0,8-0,9).
X 6758 ⋅1,4
ЩО = ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,9
X 8677 ⋅1,4
ТО−1 = ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅5 ⋅0,9
X 9468 ⋅1,4
ТО−2 = ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅5 ⋅0,9
X 2980 ⋅1,4
Д −1 = = 0,48 ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,9
X 2272 ⋅1,4
Д −2 = = 0,37 ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,9
Об’єднуємо в зв’язку незайнятістю постів дільницю Д1 та Д2 в одну
дільницю – дільницю діагностування.
Приймаємо кількість постів: X ТО−1 =1, X ТО−2 =1, X Д −1+ Д −2 =1.
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Роботи по ПР проводяться на спеціалізованих або універсальних постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою:
X TПР ⋅ϕ
i = (2.34)
Д рп ⋅п ⋅ t зм ⋅Р ⋅ηп
де ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження ТЗ на пости (ϕ=1,2…1,5);
Р – число робітників на посту;
TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 31
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
X 32371⋅1,2
ПР = = 3,57 ≈ 4
302 ⋅1⋅8 ⋅5 ⋅0,9
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО, ПР рухомого складу:
T =Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Тд−1. р +Тд−2. р +ТСО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 6758+ 8677 + 9468+ 2980 + 2272 +1262 + 32371= 63788
де TЩО.Р , T1.Р , T2.Р , Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – уточнені річні об'єми робіт
відповідно ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2, СО та ПР, люд.год;
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний об'єм робіт по СО АТП встановлюється в процентному відношенні
від річного об'єму ТО та ПР рухомого складу (20 %).
Роботи по СО підприємства розподіляються по видах згідно табл. 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по СО
Види робіт Співвідношення, % люд. год.
Електротехнічні 25 15947
Слюсарні 16 10206
Механічні 10 6379
Зварювальні 4 2552
Ковальські 2 1276
Мідницькі 1 638
Жерстяницькі 4 2552
Трубопровідні 22 14033
Ремонтно-будівельні 16 10206
Всього 100 63788
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 32
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями
Об'єми робіт розподіляються по структурним підрозділам АТП згідно
технологічних, організаційних ознак. ЩO та ТО-1 виконуються на постах чи
потокових лініях. ТО-2 виконуються частково на постах, або лініях зони (80 %
від загального об'єму робіт), частково на ділянках (20 %). Об'єми робіт, що
виконуються на ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічним,
акумуляторним, шиномонтажним та ділянкою по ремонту приладів системи
живлення. Роботи СО виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках.
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 6758
- зона ТО-1: 8677
- зона ТО-2: 9468
- зона ПР: 32371
2.2.8 Розрахунок кількості працівників
При розрахунку кількості працівників визначається технологічно необхідна
Рт і штатна Рш кількість працівників. Розрахунок виконується окремо для кожної
ділянки та зони.
Технологічно необхідна кількість виробничих працівників визначається за
формулою:
РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.
ФМ=2070 – річний фонд часу робочого місця, год;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 33
. Арк. № докум. Підпис Дата
Штатна кількість працівників:
РШ = Тi.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1820…1840 – для
нормальних умов праці), год.
Таблиця 2.5 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята кількість
технологічно Кількість
№ Назва зон і дільниць по змінах Річний
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 Пости ЩО 6758 3,26 4 4 1860 3,63 4
2 Зона ТО-1 8677 4,19 5 5 1840 4,72 5
3 Зона ТО-2 9468 4,57 5 5 1840 5,15 6
4 Зона Д-1 2980 1,44 2 2 1840 1,62 2
5 Зона Д-2 2272 1,10 1 1 1840 1,23 2
6 Зона ПР (пости) 9711 4,69 5 4 1 1840 5,28 6
7 Всього 39866 22 21 1 25
Виробничі дільниці
8 Агрегатні 4306 2,08 3 3 - 1840 2,34 3
9 Ремонт приладів
систем живлення 239 0,12 - - - 1820 0,13 -
10 Слюсарно-
механічні 4784 2,31 3 3 - 1840 2,60 3
11 Електротехнічні 957 0,46 1 1 1840 0,52 1
12 Акумуляторні 957 0,46 1 1 - 1820 0,53 1
13 Шиномонтажні 478 0,23 1820 0,26
14 Вулканізаційні 1435 0,69 1 1 - 1820 0,79 1
15 Ковальсько-ресорні 957 0,46 1820 0,53
16 Мідницькі 478 0,23 2 2 - 1820 0,26 2
17 Жерстяницькі 718 0,35 1840 0,39
18 Зварювальні 1196 0,58 1 1 - 1820 0,66 1
19 Оббивні 2871 1,39 2 2 - 1820 1,58 2
20 Фарбувальні 4306 2,08 2 2 1820 2,37 3
Разом 23922 16 16 17
Всього 63788 38 42
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Річний обсяг
робіт в зоні або на
дільниці, люд.-
год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.
2.2.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон при обслуговуванні та ремонті ТЗ визначається за формулою:
FЗ = fa X П К П , (2.39)
де fа – площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, що розміщені в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [1, с.26].
F 2
ЗЩО = 20,7 ⋅1⋅4 = 82,8 м
F = 20,7 ⋅1⋅4 = 82,8 м2
ТО−1
FТО−2 = 20,7 ⋅1⋅4 = 82,8 м2
FЗПР = 20,7 ⋅4 ⋅4 = 331,2 м2
FД −1+ Д −2 = 20,7 ⋅1⋅4 = 82,8 м2
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень
«Площі ділянок розраховують за площею приміщення, що займається
устаткуванням та коефіцієнту густини його розташування» [1].
Площа агрегатної дільниці:
Fy = f сум К П′ (2.40)
де fсум – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, f =15 м2
сум ; К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування
[1, с.26].
Fy = 22 ⋅4 = 88 м2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 35
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) (2.41)
де f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2, с.34, дод. К3].
fр - питома площа на першого робітника [2, с.34, дод. К3].
n – кількість робітників.
Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости з ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ в плані:
F = f '
Д р + f p ⋅ (n −1) + f a ⋅Kп (2.41)
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 3 22 14 50 22,00 4 88 88
2 Ремонт приладів
систем живлення 1 14 8 14 2,04 4 8,16 14
3 Слюсарно-механічна 3 18 12 42 8,50 4 34 42
4 Електротехнічна 1 15 9 15 5,18 4 20,72 15
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,50 4 22 21
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 4,94 4 19,76 20
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 4,00 4 16 16
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 21 15,50 4 62 62
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 15
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,00 4 16 18
11 Зварювальна 1 15 9 15 4,08 4 16,32 16
12 Оббивна 2 18 5 23 25,20 4 100,8 100
13 Малярна 2 24 18 42 20,50 4,0 82 82
306 509
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 36
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
К-ть працівників
Питома площа на
першого працівника, м2
Питома площа на
наступних робітників, м2
Розрахункове значення,
м2
Площа устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки
устаткування
Розрахункова площа
по устаткуванню, м2
Прийнята
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень визначається за формулою:
Lp ⋅ Au ⋅ f
F num
ск = 6 ⋅K pc ⋅K10 p ⋅K різ (2.42)
де f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2 [2, дод. К];
K p - коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ;
Lp - річний пробіг автомобіля;
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу;
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
Склад запасних частин:
F 52968 ⋅85 ⋅3,5
ск = ⋅0,8 ⋅1,05 ⋅1=13 м2
106
Склад агрегатів:
F 52968 ⋅85 ⋅5,5
ск = ⋅0,8 ⋅1,05 ⋅1= 21 м2
106
Склад матеріалів:
F 52968 ⋅85 ⋅3,0 2
ск = ⋅0,8 ⋅1,05 ⋅1=11 м
106
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 37
. Арк. № докум. Підпис Дата
Склад шин:
F 52968 ⋅85 ⋅ 2,3
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,05 ⋅1= 9 м2
10
Склад мастильних матеріалів:
F 52968 ⋅85 ⋅3,5 2
ск = ⋅0,8 ⋅1,05 ⋅1=13 м
106
Склад лакофарбових матеріалів:
F 52968 ⋅85 ⋅1
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,05 ⋅1= 4 м2
10
Склад хімікатів:
F 52968 ⋅85 ⋅0,25
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,05 ⋅1=1 м2
10
Склад інструментів:
F 52968 ⋅85 ⋅0,25 2
ск = ⋅0,8 ⋅1,05 ⋅1=1 м
106
Проміжний склад – 15…20 % від складу запасних частин та агрегатів
Fск = 0,2(13+ 21) = 7 м2
∑F =13+ 21+11+ 9 +13+ 4 +1+1+ 7 = 80 м2
cк
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 38
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = f а ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)
де fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2; Fзб - зона зберігання
рухомого складу; Азб - кількість місць зберігання; Кп - коефіцієнт щільності
розміщення автомобілів (2,5…3,0).
Fзб = 20,7 ⋅85 ⋅3 = 5279 м2
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин головного виробничого корпусу (ГВК)
необхідно визначити його загальну площу для подальшого планування і
викреслювання.
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + FД1+ Д 2 + Fпр + Fд + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)
де FЩО – площа зони ЩО, м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано);
F1, F2, FД1+Д2, FПР, Fд - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2, Д-1+Д2 і ПР і
ділянок м2;
Fск – загальна площа складів, м2;
Fо – площа зон очікування, м2.
F 60 ⋅ t
О і =
і + tn (2.45)
Р
де tі - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 39
. Арк. № докум. Підпис Дата
F 60 ⋅ tТО−1 60 ⋅9,28 2
ОТО−1 = + t = + 2 = 71,6м
Р n 8
tn = 2
F 60 ⋅ tТО−2 t 60 ⋅37,13
ОТО−2 = + n = + 2 = 249,5 м2
Р 9
F 60 ⋅ tПР t 60 ⋅7,19
О ПР = + = + 2 = 50 м2
Р n 9
F 2
О Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅9,28 = 2,3 м (2.46)
FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅37,13 = 9,3 м2 (2.47)
F0 = 71,6 + 249,5+ 50 + 2,3+ 9,3 = 383 м2
FГВК =1,15 ⋅ (82,8+ 82,8+ 82,8+ 331,2 + 82,8+ 509 + 80 + 383) =1634,4 м2
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою:
−2
F 10 ⋅ (F
= ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.50)
k з
де FГВК - площа забудови виробничо-складськими приміщеннями, Fділ –
необхідна площа ділянки, га; м2; Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями,
м2; Fзб - площа відкритих зон для зберігання РС, м2; k3 - щільність забудови
території, %.
F 10−2 ⋅ (1634,4 +14 + 5279)
діл = = 0,15га
45
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
«Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони
уніфіковані, мають квадратний, прямокутний або двогілчастий переріз» [1].
«При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти» [1].
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400, висотою 7,4 м.
«Розробляючи виробничі будівлі АТП доцільно використовувати збірні
залізобетонні попередньонапружені конструкції покриття: балки, прольотом
12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м» [1].
«Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної, або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини). Роздільні перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм [1].
«Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Приймаємо 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600 мм, за
шириною 1000 мм» [1].
2.3 Проектування агрегатної дільниці
2.3.1 Призначення агрегатної дільниці
Агрегатна дільниця призначена для ремонту двигунів, коробок передач,
зчеплень, рульових керувань, ведених та ведучих мостів, гальмівних систем,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
карданних передач та інших вузлів і механізмів, що були зняті з автомобіля у
зоні ТО-2 та ПР.
«Після контролю технічного стану агрегати транспортуються у відділення
візками або кран-балками, де підлягають миттю. Попередньо із картерів
видаляють оливу із гальмової і охолоджуючої систем – експлуатаційні рідини.
Після миття агрегати встановлюються на стенди, де виконується їх попереднє
розбирання. Деталі та вузли після розбирання підлягають миттю у спеціальних
установках, ваннах.»
Деталі підлягають дефектуванню із використанням спеціальних приладів,
вимірювального інструменту з метою визначення відхилень форм поверхонь та
розмірів. Ознаками непридатності деталей для їх використання без відновлення є
задирки, тріщини, сліди корозії, вм’ятини тощо.
Після відновлення, заміни непридатних деталей виконують збирання вузлів
та агрегатів на відповідних стендах.
Орієнтовний розподіл трудовитрат агрегатних робіт становить: керованих,
ведучих мостів – по 11 %; ремонт двигунів, їх систем – 57 %; рульових керувань
– 4 %; коробок передач – 8 %; гальм, інших систем та механізмів – 3 %;
карданних механізмів, зчеплень – 3 %.
У загальних трудовитратах агрегатних робіт (більше 50 %) припадає на
ремонт двигунів та їх систем, дані роботи можна виконувати у окремому
приміщенні (моторному відділенні). Тому можливі два варіанти компонування
агрегатних відділень з виконанням та без виконання робіт по двигуну.
2.3.2 Вибір основного обладнання агрегатної дільниці АТП
Перелік обладнання агрегатної дільниці:
– стенд для розбирання, збирання гідропідсилювачів керма;
– стенд для збирання, розбирання двигунів;
– стенд для розбирання, збирання коробок передач;
– прес гідравлічний до 2 т.;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
– стенд для приклепування накладок;
– стенд для зрізання гальмівних накладок N=3,6 кВт.;
– свердлильний верстат 2Н124;
– стенд для ремонту і обкатування редукторів ведучих коліс;
– вантажно-підйомний механізм;
– пристрій для запресування і ви пресування поршневих пальців;
– стелаж 4-хярусний металевий;
– ванна для мийки деталей, об’єм 0,5 м3;
– стіл для збирання і розбирання агрегатів;
– верстак слюсарний;
– ящик для піску, об’єм 0,4 м3;
– скриня для відходів, об’єм 0,6 м3;
– пожежний щит.
2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на агрегатній дільниці
При ремонті ТЗ важливе значення мають заходи щодо правил ТБ. При
виконаніні робіт на агрегатній дільниці забороняється використовувати
несправний інструмент.
Перед проведенням робіт необхідно:
- перевірити спецодяг;
- перевірити слюсарний верстат, який повинен бути стійким і міцним.
Слюсарні лещата повинні бути міцно закріплені на верстаті, справні;
- підготувати робоче місце, а саме: звільнити потрібну для роботи площу;
забезпечити достатню освітленість приміщення;
- перевірити справність інструменту, заправки, заточки;
- зубила не повинні мати щербин на робочій частині та гострих ребер на
гранях; напилки міцно насаджені на ручки;
- перевірити справність підйомних пристроїв (блоки, домкрати та ін.).
Підйомні механізми повинні мати надійні гальмівні пристрої. Вага вантажу при
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
цьому не повинна перевищувати вантажопідйомність механізму. Забороняється
проходити, стояти під піднятим вантажем. Не дозволяється перевищувати
граничні норми ваги для перенесення вручну;
- перевірити справність обладнання.
Під час проведення роботи необхідно:
- працювати в захисних окулярах при рубці металу зубилом. Якщо не можна
застосувати захисні сітки, необхідно рубку виконувати так, щоб відрубані
частинки відлітали в сторону, де немає людей;
- стружку з оброблюваної деталі видаляти щіткою;
- міцно затискати в лещатах заготовку чи деталь, а при її установці чи знятті
дотримуватися обережності;
- не допускати забруднення одягу бензином, оливою, мастилом;
- не використовувати несправні пристосування.
Після закінчення роботи необхідно:
- розкласти інструменти, пристосування та матеріали на відповідні місця;
- прибрати робоче місце.
Агрегати, деталі автомобілів, вузли, несправне обладнання, інструмент, що
не підлягають ремонту необхідно складати в спеціально відведених місцях. У
міру накопичення здаються в пункт прийому брухту чорних і кольорових
металів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 44
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
Розбірно-складальне устаткування, пристосування, що застосовують для
монтажно-демонтажних та регулювальних робіт при ТО та ремонті автомобілів.
Стенд моделі Р-642
Рисунок 3.1 - Стенд Р-642
Стенд призначений для розбирання та складання двигунів автомобілів.
Тип верстата - стаціонарний, з електромеханічним приводом, забезпечує
поворот двигуна навколо паралельної осі колінчастого валу.
Стенд складається із стійки, рами, кронштейнів кріплення двигунів, підпору
та піддону для збору оливи. У стійці змонтований електромеханічний привід
повороту, що складається з електродвигуна, черв'ячного редуктора та
клиноремінної передачі. На веденому валу редуктора закріплений фланець, на
який встановлюється кронштейн для кріплення двигуна.
Двигун, встановлений на стенді, обертається в найбільш зручне для роботи
положення та надійно фіксується самогальмівним редуктором. Поворот двигуна
здійснюється при натисненні кнопки управління.
Технічна характеристика:
− Частота обертання валу кріплення двигуна 3,2 об/хв.;
− Потужність електродвигуна 0,55 кВт;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 45
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
− Габаритні розміри стенду 1260x470x1164 мм;
− Маса стенду 240 кг.
Стенд моделі Р-770
Рисунок 3.2 - Стенд Р-770
Зручність установки двигуна забезпечується спеціальними підхватами з
кріпленням штирями, що встановлюються в отвори блоку циліндрів. Підхвати
мають регулювання для встановлення та кріплення під конкретний тип двигуна.
Черв'ячний редуктор забезпечує поворот двигуна і фіксацію його в зручному
положенні. Стенд має кювету для збору технічних рідин або миючої рідини
після миття двигуна.
Технічна характеристика:
− Тип стаціонарний;
− привід електричний/ручний;
− потужність 0,75 кВт;
− габарити 1850x1050x1050 мм;
− маса 350 кг.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 46
Стенд моделі ОР-5500
Призначений для закріплення та повертання двигунів при розбиранні,
складанні і контрольному огляді.
Складається з рами, двох стійок. Зручність встановлення двигуна забезпе-
чується спеціальними підхватами з кріпленням штирями, що встановлюються в
отвори блоку циліндрів. Тип стенду - стаціонарний.
Оскільки двигуни мають досить велику масу, то для того, щоб забезпечити
поворот двигуна на 360°, необхідно передати велике зусилля, для здійснення
роботи. У зв'язку з цим використовуємо електромеханічний привід.
Електродвигун передає обертаючий момент через ремінну передачу на цилін-
дричний редуктор, а той в свою чергу забезпечує обертання двигуна.
1 - основа; 2 - піддон; 3 - магнітний пускач; 4 - електродвигун; 5 клиноремінна
передача; 6 - черв'ячний редуктор; 7 - фланцева муфта; 8 - вихідний вал стенду;
9 - проміжна опора
Рисунок 3.3 - Стенд ОР-5500
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 47
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Виходячи з перелічених вище стендів, я вважаю, що оптимальним буде
стенд моделі ОР-5500. Цей стенд має хороші техніко-економічні показники, і
мінімальну кількість негативних рис. Схема стенду ОР-5500 має високу
компактність і досить проста, тому вона буде прийнята за основу з невеликими
змінами. Цей стенд дає можливість підвищення продуктивності розбірно-
складальних робіт за рахунок можливості повороту двигуна у вертикальній
площині на будь-який кут. Електропривод хоч і підвищує вартість конструкції,
але є необхідною частиною стенду, оскільки його установка покращує умови
роботи персоналу. Недоліком цього стенду є те, що у нього важка лита основа
Принцип роботи стенду такий: від трифазного двигуна 4, що має мож-
ливість змінювати напрям обертання, крутний момент передається через
клиноремінну передачу 5 на вхідний вал черв'ячного редуктора 6, вихідний вал
черв'ячного редуктора сполучений через фланцеву муфту 7 з вихідним валом 8,
який обертається в підшипниках, розміщених в додатковій опорі 9. Корпус
стенду має коробчасту зварну конструкцію. Також в корпусі розташований
електромагнітний пускач 3, що призначений для запуску двигуна та зміни на-
пряму його обертання. Корпус опирається на основу 1, яка у свою чергу повинна
бути жорстко закріплена до підлоги приміщення, для надання стійкості стенду.
Для збільшення стандартизації виробу можна використати стандартний
черв'ячний редуктор. Для цього необхідно подовжити вихідний вал черв'ячного
редуктора 6 додатковим валом 8. Вали з'єднуються за допомогою фланцевої
муфти 7. Додатковий вал необхідно розмістити в опорі 9 для збільшення
жорсткості конструкції. Опора з підшипниками та черв'ячний редуктор
кріпляться болтами до двох поперечок, що мають профіль швелера. Поперечки
приварені до каркаса стенду.
Застосування стандартного черв'ячного редуктора сприяє здешевленню
стенду та полегшить умови розбирання-складання стенду.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Опис і принцип дії пропонованого стенду
Стенд двостійковий з електроприводом. Частота обертання валу стенду
2 об/хв. Застосовується двоступінчатий черв'ячний редуктор типу 42-80 з
передатним числом рівним 200. Стійки стенду є трубами квадратного перерізу, з
привареними до них ребрами жорсткості для стійкості стенду. Редуктор, з
приєднаним до нього фланцевим електродвигуном, прикручується до платформи
встановленої в свою чергу на стійках квадратного перерізу. На вершинах стійок
прикручуються корпуси для встановлення в них валів. В цих корпусах
застосовуються підшипники ковзання, що обумовлено низькими швидкостями
обертання валів. Вихідний вал редуктора та вал проміжної опори з'єднуються за
допомогою ланцюгової муфти. Підшипники змащуються пластичним мастилом -
жировим солідолом по ГОСТ 1033-79.
Вибір електродвигуна
Початкові значення: пвих=2 об/хв; Рвих=0,7 кВт;
Визначимо ККД приводу:
η =η п
едηчервηпідш
де ηед - ККД електродвигуна; ηчерв - ККД черв'ячної передачі; ηпідш - ККД
підшипників кочення; п - кількість пар підшипників.
η = 0,98 · 0,85 · 0,992 = 0,81
Визначимо необхідну потужність електродвигуна:
Р Р
= вих 0,7
= = 0,78кВт
η 0,81
Вибираємо електродвигун фланцевого типу марки АІР90L8/4.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 49
. Арк. № докум. Підпис Дата
Технічна характеристика: потужність Nд=0,8 кВт; частота обертання
пд=710 об/хв.
Вибір редуктора
Черв'ячний редуктор вибираємо на основі необхідного передатного числа та
номінального крутного моменту.
Передатне число черв'ячного редуктора приймаємо рівним 200:
Р Р
= вих
η
Визначаємо частоту обертання швидкохідного валу п1:
п пд 710
1 = = = 200об / хв
ио.п. 3,55
Визначаємо частоту обертання тихохідного валу п2:
п п1 200
2 = = = 5об / хв
ич. р. 40
Визначаємо кутову швидкість швидкохідного валу ω1:
ω π ⋅п1 3,14 ⋅200
1 = = = 41,87об / с
30 30
Визначаємо кутову швидкість тихохідного валу ω2:
ω π ⋅п2 3,14 ⋅5
2 = = = 0,209об / с
30 30
Визначаємо потужність на швидкохідному валу N1, кВт:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
N1 = Nд ⋅ηо.п. ⋅ηп.к . = 0,8 ⋅0,96 ⋅0,99 = 0,76кВт
Визначаємо потужність на тихохідному валу N2, кВт:
N2 = N1 ⋅ηч. р. ⋅ηп.к . = 0,76 ⋅0,85 ⋅0,99 = 0,6кВт
Визначаємо крутний момент на валу двигуна Мд,Н·м:
М Nд ⋅1000
д = ,
ωд
де ωд - кутова швидкість електродвигуна, с-1.
ω π ⋅пд 3,14 ⋅710
д = = = 74,31об / с
30 30
М 0,8 ⋅1000
д = =10,7Н ⋅ м
74,31
Визначаємо крутний момент на швидкохідному валу М1, Н·м:
М N1 ⋅1000 0,76 ⋅1000
1 = = 18,1Н ⋅ м
ω1 41,87
Визначаємо крутний момент на тихохідному валу М2, Н·м:
М N2 ⋅1000 0,6 ⋅1000
2 = = = 2501,8Н ⋅ м
ω2 0,209
Визначаємо крутний момент на робочому валу Мр.в., Н·м:
М р.в. = М 2 ⋅ηм ⋅ηп.к . = 2501,8 ⋅0,98 ⋅0,99 = 2427,2Н ⋅ м
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 51
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Результати кінематичного розрахунку зведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 - Результати кінематичного розрахунку
п, об/хв-1 ω, с-1 N, кВт М, Н·м
Вал двигуна 710 93,150 0,8 10,7
Швидкохідний вал 200 41,870 0,76 18,1
Тихохідний вал 5 0,209 0,6 2501,8
Робочий вал стенду 2 0,209 0,45 2427,2
Черв'ячний редуктор вибираємо на основі необхідного передатного числа та
номінального крутного моменту:
− Технічна характеристика редуктора Ч2-80;
− Передаточне число 200;
− Номінальний крутний момент 2550,6 Нм.
Вибір матеріалів, розмірів, перерізів навантажених деталей
Визначення геометричних розмірів валу.
Рисунок 3.2 - Ескіз валу
d M 3
k ⋅10
1 = 3
0,2[ ]
τ k
Мk – момент на валу кантувальника; [τ k ] – допустима напруга на кручення,
[τ ]=20 Н/мм3
k ;
d 3 2427,2 ⋅103
1 = = 34,8 ≈ 35мм , l1 = 43мм , d2 = d1 + 2t,
0,2 ⋅20
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де t - висота бортика (приймаємо t=2 мм); d2 = 35+ 2 ⋅2 = 39мм
l2=5мм - ширина бортика.
d1=d3=35 мм, l3 =105мм , d4=d2=39 мм
l4 - визначається графічно
Визначимо нормальну напругу згину та дотичну напругу кручення:
σ 2 2
екв = σ зг + 3τ кр
σ FT ⋅1,1⋅ l 1300 ⋅1,1⋅0,19
зг = = = 63370,3Па
Wx 0,1⋅0,353
τ Т 1275,3
кр = = = 446180,7Па
0,2d 3 0,2 ⋅0,353
σ екв = 63370,32 + 3 ⋅ 446180,72 = 2443914,5Па = 2,4МПа
Висновок: умова міцності валу виконується.
Вибір і розрахунок підшипників
Вибираємо підшипники ковзання. Вкладиш 35x40 ГОСТ 11611-82
2
Р π ⋅d
≤ ⋅ p ⋅ϕ,
4
де d – діаметр підшипника; р – питоме навантаження;
ϕ – коефіцієнт, що враховує зменшення робочої поверхні п'яти через
наявність змащувальних канавок, ϕ=0,9...0,95.
Визначаємо реакції в підшипниках:
М а = 0; RB ⋅66 + P ⋅ (66 + 57) = 0
R 1300(66 + 57)
B = = 2422,7H
66
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 53
. Арк. № докум. Підпис Дата
M B = 0; − RA ⋅66 − P ⋅57 = 0
R −1300 ⋅57
A = = −1122,7H
66
Перевірка: − RA + RB − P2 = 0
−1122,7 + 2422,7 −1300 = 0
Q1 = P =1300H
Q2 = P − RB =1300 − 2422,7 = −1122,7H
Q3 = P − RB − RA = 0
M1 = P ⋅0,57 =1300 ⋅0,57 = 741Hм
M 2 = P ⋅0,57 − RB ⋅0,66 = 741−1598,9Hм
M 3 = 0
P 3,14 ⋅352
= ⋅ 2422,7 ⋅0,92 = 2143350,5Н = 2,1МПа
4
P = 2,1МПа ≤ [Р]= 4...15МПа ,
Підшипники ковзання витримають навантаження.
Рисунок 3.2 - Розрахункова схема робочого валу стенду
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 54
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок стійок
Стійки стенду піддасться напрузі згинання та стиснення.
σ екв =σ ст +σ зг ≤ [σ и ]
Для сталі Ст3: [σи ]= 220 Н мм2
Приймаємо стійки стенду: сталева труба квадратного перерізу
Труба 80×7ГОСТ8639 −82
Ст3ГОСТ380 −88
σ FT 1300
ст = = = 0,65 Н мм2
A 19,85
σ М зг FT ⋅ l 1300 ⋅360
зг = = = =10,2 Н мм2 ,
Wxx Wxx 45,8 ⋅103
σ екв = 0,65+10,2 =10,85Н мм2 ,
σ σТ
и = ,
S
S=2 - коефіцієнт запасу міцності
σ 220
и = =110 Н мм2
2
Розрахунок стійок стенду на повздовжній згин
Гнучкість залежить від її ширини, довжини та визначається за формулою:
λ µ ⋅ l
=
i
i B
=
6
i = 0,48 ⋅80 = 38,4
λ 2 ⋅809
= = 42,1
38,4
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де μ - коефіцієнт приведення довжини; l - розрахункова довжина; і - радіус
інерції; а і b - коефіцієнти, що приймаються залежно від матеріалу,α = 310МПа ;
b =1,4МПа , λ <100 ;
Fкр = А ⋅ (а − b − λ)=1985 ⋅ (310 −1,14 ⋅42,1) = 520081,9Н
Запас стійкості:
F
S кр 520081,9
ст = == = 400,1> [Scт ] F 1300
Умова виконана: Sст ≥ 2,5
Опорні стійки, що тримають плиту з прикрученим до неї редуктором не
розраховуються, так як навантаження на них значно менше.
Розрахунок зварного з'єднання
B цьому стенді кутовим швом зварюються стійки та платформа, стійки та
плита, плити утримуючі проміжні опори валів, також варяться і ребра жор-
сткості. При зварюванні з'єднання руйнується переважно в зоні термічного
впливу, тобто в прилеглій біля шва ділянці. Редуктор встановлюється на плиту,
приварену до стійок. Плита однією стороною спирається на приварений кутник,
який в свою чергу так само приварений до основної стійки. Таврові з'єднання
застосовують, коли елементи розташовані перпендикулярно один до іншого.
Таврове з'єднання виконується кутовим швом без обробленням кромок.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 56
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок шва платформи
Рисунок 3.3 - Ескіз платформи
Шов кутовий, тому розраховуємо по дотичній напрузі:
[σ ′р ]= кз ⋅ кп ⋅ [σ р ]
к3 - коефіцієнт основного виду напруги, рівний 0,9;
кп - коефіцієнт кутового положення шва, рівний 1.
[σ ′р ]= 0,9 ⋅1⋅110 = 99 Н мм2
τ е′кв =τ с′т +τ ′зг ≤ [τ ′]
[τ ′]= 0,6...0,65[σ ′р ]
[τ ′]= 0,65 ⋅99 = 64,35Н мм2
τ FT
с′т =
S
S - площа шва
S =1442 −1162 = 7280мм2
τ ′ 1300
ст = = 0,22 Н мм2
7280
τ ′ F
= T ⋅ l
зг
Wx
Wx −момент опору
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 57
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
W 4 4
= B2 ⋅ S = ⋅362
x ⋅3,5 = 6048
3 3
τ ′ 1300 ⋅144
зг = = 30,95 Н мм2
6048
τ е′кв = 0,22 + 30,95 = 31,17 Н мм2
τ е′кв = 31,17МПа ≤ [τ ′]= 64,35МПа
Умова міцності виконується.
Так як зроблений розрахунок навантажених швів, інші шви перевірки не
потребують, оскільки навантаження на них менше.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Інструктаж з техніки безпеки
До проведення робіт на дільницях допускаються особи за віком не менше
18 років. Перед початком робіт працівники повинні пройти перевірку знань з
електроустаткування, медичний огляд, вступний інструктаж з техніки безпеки
(ТБ) та первинний інструктаж на робочому місці. Працівник зобов'язаний
виконувати ту роботу, яка йому надана відповідно до його кваліфікації» [14].
На ділянці забороняється паління, розпивання спиртних напоїв. Необхідно
виконувати всі вимоги трудового розпорядку.
Основними шкідливими виробничими чинниками на дільниці є:
- шкідливі гази, токсичні рідини;
- обертові частини машин;
- можливість удару падаючими предметами;
- несправний інструмент.
У виявлення несправностей обладнання, пристосувань, чи інструмента, у
разі травмування необхідно повідомити про це завідувача дільниці, надати
потерпілому допомогу.
Перед початком роботи необхідно:
- одягнути спецвзуття, спецодяг за розміром;
- очистити робоче місце від сторонніх предметів, підготувати до роботи;
- перевірити справність обладнання, інструменту, пристосувань, захисного
заземлення, вентиляції, освітлення;
- перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан; перевірити
наявність засобів пожежогасіння.
Під час роботи:
− забороняється виконувати роботу на несправному обладнанні та
користуватися несправним інструментом;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− забороняється використовувати технологічне обладнання не згідно
інструкції з експлуатації;
− забороняється торкатися рухомих частини станків;
− при появі ознак ненормальної роботи (вібрації, шуму та т.п.) потрібно
негайно припинити роботи.
Після закінчення роботи:
− відключити верстати, електрообладнання від мережі;
− привести в належний стан робоче місце, прибрати сміття;
− очистити та змастити обладнання;
− очистити, розкласти по місцях інструмент;
− очистити спецодяг від бруду та пилу, прибрати його в шафу.
Металеві частини електрообладнання, захисту та щити управління, корпуси
електродвигунів, ручного інструменту та т.п. повинні бути надійно захищені.
При несправності або порушенні заземлення електричних установок необхідно
відключити установку та негайно вжити заходів безпеки.
У випадку аварії слід в спочатку знеструмити електрообладнання, вжити
заходи щодо запобігання ввімкнення, перевірити на відсутність напруги,
вивісити заборонні плакати.
Заміну вставок запобіжників у щитах повинна виконуватися при
відключеній мережі живлення атестованим електромонтером. Електропроводка,
арматура силових та освітлювальних мереж виконується кабелями з подвійною
ізоляцією. Вона захищається від впливу високої температури, механічних
пошкоджень та хімічного впливу [15].
Роботи по ремонту механізмів, устаткування проводиться після
відключення від електромережі. При цьому обов'язково вивішуються
попереджувальні плакати. Підключення, відключення живлення проводиться
черговим атестованим механіком. При роботі поблизу відкритих струмоведучих
частин необхідно встановлювати решітки покриті гумовими килимками,
дерев'яні щити. Весь інструмент випробовується високою напругою. Інструмент,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
який застосовується при електромонтажних роботах, забороняється
застосовувати без ізольованих ручок [15].
4.2 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ТО, ПР та на дільницях
Джерелами небезпеки при розбірно-складальних роботах та ТО є
переміщення рухомих частин ТЗ, устаткування, несправність інструмента, шум,
електричний струм, вібрація, підвищена чи знижена температура, порушення
технологічної дисципліни.
У дільницях паливної апаратури виконують ремонт та обслуговування
вузлів, приладів, деталей системи живлення двигунів. Основними джерелами
небезпеки є мастило, олива, паливо, які негативно впливають на організм
людини.
4.3 Пожежна безпека
Будинки пункту ТО за ступенем пожежної небезпеки відносяться до
категорії «Г». Відповідно норм засобів пожежогасіння на об'єктах дільниці
оснащуються наступним інвентарем: вогнегасники пінні - 2 шт; ящики з піском -
1 шт; сокири - 1шт.
При виникненні вогнища необхідно засипати вогнище піском, або закрити
брезентом, збити полум'я піною вогнегасника.
Відповідальність за збереження, постійну готовність до використання
первинних засобів пожежогасіння, протипожежну безпеку несуть керівники
дільниць [15].
Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити, щоб
дороги, проходи, під'їзні шляхи до місць розташування пожежного устаткування
та інвентарю були вільними для руху. Пожежна сигналізація повинна бути в зоні
досяжності [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 61
. Арк. № докум. Підпис Дата
4.4 Промислова санітарія
4.4.1 Освітлення
Доцільно виконане освітлення дільниць сприяє підвищенню якості
продукції, продуктивності праці, надає позитивного психофізіологічного впливу
на працівників, сприяє забезпеченню її безпеки, знижує втому і травматизм на
виробництві, зберігає високу працездатність в процесі праці [15].
До освітлення надаються наступні вимоги:
− освітлення повинно бути рівномірним по всій поверхні;
− спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи;
− освітлення на робочому місці повинно бути достатнім для виконання
робіт;
− на робочій поверхні не повинно бути тіні;
− освітлювальні установки не повинна бути джерелом небезпек;
− в полі зору не повинно бути прямого чи відбитого блиску (блиск це
підвищена яскравість поверхні, що викликає осліплення);
− установки повинні бути прості, економні та надійні в роботі.
Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним
знаходженням людей згідно вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне
освітлення [15].
При освітленні виробничих приміщень використовують:
− штучне, що виконується за допомогою електричних ламп;
− природне освітлення;
− сумісне освітлення – при недостатності природного освітлення
доповнюється штучним.
За конструктивним виконанням штучне освітлення може бути
комбінованим і загальним. Використання тільки місцевого освітлення
забороняється [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Штучне освітлення за призначенням поділяється на:
− робоче, що призначене для виконання робіт;
− евакуаційне, що призначено для евакуації людей з дільниці при
відключенні робочого освітлення (встановлюється в місцях пересування людей);
− аварійне забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці;
− чергове, освітлення поза робочим часом.
В якості джерел для освітлення застосовують лампи розжарювання та
газорозрядні лампи.
«Газорозрядні лампи - це прилади, в яких випромінювання оптичного
діапазону виникає в результаті електричного розряду в середовищі інертних
газів і парів металів, а також за рахунок явища люмінесценції. Переваги: велика
світловіддача 40-110 лм/Вт, високий термін служби (до 10 000 годин), від
газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік практично в будь-якій
частині спектру, підбираючи відповідним чином інертні гази і пари металів.
Недоліки: пульсації світлового потоку, період розгорання може досягати 10
хвилин, утворення радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних ламп
через пульсацію світлового потоку можлива поява стробоскопічного ефекту»
[15].
«Лампи розжарювання відносяться до джерел світла теплового
випромінювання. Переваги: зручні при експлуатації, не потребують додаткових
пристроїв для вмикання в мережу, прості у виготовленні. Недоліки: низька
світловіддача 7-20 Лм/Вт, малий термін служби (до 2000 годин), в спектрі
переважають жовті і червоні промені (дуже відрізняє спектральний склад цих
ламп від сонячного світла), скривлюють кольоропередачу» [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 63
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
4.4.2 Вентиляція
Для забезпечення умов дільниці повинні бути обладнанні припливно-
витяжкою вентиляцією згідно вимог СНиП 2.04.05-91, ВСН 01-90 з врахуванням
режиму роботи підприємства, ТЗ, що експлуатуються та кількості шкідливих
речовин, що виділяються. Усі помешкання, повинні бути обладнанні
квартирками для природного провітрювання, за винятком підземних гаражів. У
помешканнях для зберігання агрегатів, запасних частин, шин передбачають
тільки природну вентиляцію [7].
Стан повітря в головному виробничому корпусі повинен відповідати ДСТУ
12.1.005-88.
Повітря, що містить горючі відходи, підлягає очищенню. Викиди в
атмосферу із вентиляції слід розташовувати на відстані не менше 6 м по
вертикалі чи 10 м від приймальних пристроїв по горизонту.
В приміщенні ТО, ПР видалення повітря із системи загальнообмінної
вентиляції повинно виконуватись із нижньої та верхньої зон порівняно з
врахуванням витяжки із оглядових канав.
4.4.3 Водопостачання і каналізація
Підприємство обладнано виробничим і господарчо-питним
водопостачанням, фекальною та виробничою каналізацією (СНиП 2.04.01-85).
Виробничі дільниці забезпечуються питною водою. Для цього на підприємстві
передбачаються автомати з підсоленою, газованою водою та фонтанчики. Вода,
що поступає в автомати, фонтанчики очищується, проходячи крізь фільтри. Щоб
очистити питні фонтанчики передбачається педаль, при натисканні на яку
струменем подається очищена вода. Температура питної води повинна бути +80С
…+20 0С. Відстань від робочих місць до джерел питного водопостачання не
повинна бути більше 75 м, а на відкритих площадках більше 150 м.
Підприємство підключене до міської каналізаційної системи. Стічні води від
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
миття автомобілів, підлоги в приміщеннях, в яких під час роботи виникають
гарячі, завислі речовини, перед змиттям в каналізацію очищаються в місцевих
очисних установках. Осади та зібрані нафтопродукти із очисних споруд
видаляються в міру їх накопичення [7].
4.5 Розрахунок системи захисного заземлення
«Захисним заземленням називається навмисне електричне з′єднання із
землею металевих неструмопровідних частин, які можуть бути під напругою.
Принцип дії захисного заземлення – зниження напруги між корпусом, який
опинився під напругою, та землею до безпечного значення. Якщо корпус
електрообладнання не заземлений і він опинився в контакті з фазою, то дотик до
такого корпусу рівносильний дотику до фази. В цьому випадку струм, який
проходить крізь людину може досягти небезпечних значень» [15].
Заземленим пристроєм називають сукупність конструктивно об'єднаних
заземлених провідників та заземлювачів. Заземлювач – провідник чи сукупність
електрично з'єднаних провідників, що перебувають у контакті із землею [15].
Складові частини заземлювальних пристроїв (заземлювачі, заземлювальні
провідники, заземлювальні шини) повинні бути змонтовані так, щоб:
- протікання струмів та струмів витоку не створювали небезпеки (ураження
електричним струмом, термічної, термомеханічної, електромеханічної);
- забезпечити виконання вимог до заземлювальних пристроїв захисного
заземлення;
- надійно служити для виконання вимог захисту від ураження електричним
струмом.
«Визначати характеристики заземлювального пристрою слід з урахуванням
конкретних умов експлуатації (зокрема, параметрів ґрунту і сезонних змін
питомого опору шарів землі через висихання та промерзання ґрунту, що властиві
для найбільш несприятливих погодних умов місцевості, в якій розміщений
даний заземлювальний пристрій)» [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 65
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
При спорудженні заземлювального пристрою можуть бути використані:
а) штучні заземлювачі: профіль, стержні, канати, штаби, тощо; металеві
ґратчасті конструкції, що укладаються у фундамент під час будівництва.
б) природні заземлювачі:
- залізобетонні та металеві конструкції будинків, що знаходяться в
контакті із землею, в тому числі залізобетонні фундаменти, що мають
гідроізоляційні покриття в неагресивних, слабоагресивних та
середньоагресивних середовищах;
- інші частини, що розміщені в землі, наприклад, обсадні труби
артезіанських колодязів, свердловин;
- свинцеві оболонки у землі кабелів та інші довговічні металеві покриття
кабелів, що можуть забезпечити стікання струму замикання у землю;
«Заземлювач може вважатись таким, що відповідає вимогам захисного
заземлення, тільки в разі неможливості повного або часткового його демонтажу
без відома персоналу, який експлуатує електроустановку» [15].
Залізобетонна конструкція – провідна частина, придатна до виконання
функції заземлювача захисного заземлення, якщо виконуються такі умови:
- вертикальні стержні сталевої арматури повинні бути надійно зв'язані
дротом або з'єднані між собою зваркою;
- близько 50 % вертикальних та горизонтальних стержнів сталевої арматури
надійно зв'язані дротом чи з'єднані між собою зваркою;
- сталева арматура залізобетону не є напруженою.
При використанні споруди або залізобетонного фундаменту будинку як
природного заземлювача рекомендується зварюванням з'єднувати в єдину
систему елементи суміжних будівельних конструкцій будинку (споруди) і
сталеву арматуру фундаменту, такі як металеві колони та сталева арматура
залізобетонних колон [15].
Не можуть розглядатися як заземлювачі такі провідні частини: броня
кабелів і алюмінієві оболонки; труби опалення гарячого та холодного
водопостачання, каналізації.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 66
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Не допускається використовувати як заземлювачі труби горючих чи
вибухонебезпечних газів, сумішей горючих рідин. Матеріал та розміри
заземлювачів повинні забезпечувати їх механічну міцність та стійкість
заземлювачів до корозії [15].
Як штучні заземлювачі слід використовувати заземлювачі із сталі (чорної, з
цинковим чи мідним покриттям) або міді.
Кількість заземлювачів, їх розташування та габаритні показники повинні
забезпечувати виконання вимог до опору заземлювального пристрою (табл. 4.1).
Штучні заземлювачі слід застосовувати: при відсутності придатних для
заземлення природних заземлювачів; як додаток до заземлення природних
заземлювачів, якщо вони не можуть забезпечити виконання вимог до опору
заземлювального пристрою, або для зниження величини густини струму, що
протікає через них [15].
При застосуванні штучних заземлювачів із великим питомим опором землі
для забезпечення продуктивності заземлювального пристрою необхідно вжити
такі заходи:
- занурення у землю вертикальних заземлювачів, за умови якщо значення
питомого опору нижніх шарів землі менше, ніж верхніх;
- улаштування заземлювачів, якщо поблизу електроустановки є місця із
меншим питомим опором землі;
- виконати штучну обробку ґрунту з метою зниження його опору;
- укладання у траншеї горизонтальних заземлювачів, що повинні бути
розташовані у скельових структурах вологого ґрунту з наступним засипанням та
трамбуванням щебеню доверху траншеї.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.1 - Мінімальні розміри штучних заземлювачів
Траншеї горизонтальних заземлювачів потрібно заповнити однорідним
ґрунтом, який не повинен містити будівельного сміття та щебеню. По
розташуванню заземлювачів заземлення поділяють на виносне та контурне [15].
Виносне заземлення розташовують на деякій відстані від заземлюваного
обладнання. Заземлені корпуси повинні бути ззовні поля розтікання струму на
землі. Людина, яка торкається до корпуса, попадає під напругу відносно землі.
Виносне заземлення захищає тільки при малому опору заземлювача [15].
Контурне заземлення розташовується по контуру біля заземленого
обладнання на невеликій відстані один від одного. Будь-яка точка поверхні
ґрунту всередині контуру має значний потенціал. Тому різниця потенціалів між
точками, що знаходяться всередині контуру, знижується [15].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 68
. Арк. № докум. Підпис Дата
«Опір захисного заземлення в електроустановках напругою до 1000 В і
потужністю понад 100 кВА не повинен перевищувати 4 Ом. Ця норма
обумовлена величиною напруги, яка виникає між корпусом заземленого
устаткування та землею у випадку пробою ізоляції, при якій струм, що
проходить через людину, якщо вона доторкається до устаткування, є безпечним.
Такою напругою замикання Uз прийнято вважати напругу до 42 В» [15].
Згідно ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок» захисне
заземлення необхідно виконувати: при номінальній напрузі змінного струму
вище 42 В; при напрузі змінного струму 380 В та вище; при 440 В та вище;
постійного струму вище 110 В - лише в електроустановках, що знаходяться в
приміщеннях з підвищеною небезпекою, а також у зовнішніх електроустановках,
при будь-якій напрузі постійного чи змінного струму - у вибухонебезпечних
установках [13].
Виконаємо розрахунок системи захисного заземлення.
Напруга дотику визначається за формулою:
Uкр.гр=Uдот.гр.=Іл.гр.⋅Rл =0,075·1000=75 В
де Uдот.гр. – гранична напруга дотику, В;
Uкр.гр. – гранична напруга кроку, В;
Іл.гр.=0,075 А – граничний струм, який протікає через людину при тривалості
дії 0,3 сек;
Rл=1000 Ом – опір людини, Ом.
Розрахунковий опір заземлювача в однорідному ґрунті Rз визначають за
формулою:
Rз1=Uдот.гр./(Iз⋅α1⋅α2)=75/(120⋅1⋅0,87) = 0,72 Ом;
Rз1=Uкр.гр./(Iз⋅β1⋅β2)=75/(120⋅0,6⋅0,625)=1,67 Ом
де α1, α2 – коефіцієнти напруги дотику;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 69
. Арк. № докум. Підпис Дата
β1, β2 - коефіцієнти напруги кроку;
Iз=120 А – розрахунковий струм замикання на землю.
Значення α1, β1 визначаються згідно типу заземлювача. Тип заземлювача –
груповий вертикальний: стрижньові електроди, розташовані в ряд та сполучені
смугою. Тоді α1=1, β1=0,6.
Коефіцієнти α2, β2 визначаються за формулою:
β2=Rл/(Rл+6⋅ρр)=1000/(1000+6·100)=0,625
α2=Rл/(Rл+1,5⋅ρр)=1000/(1000+1,5·100)=0,87
де ρр=100 Ом·м – розрахунковий питомий опір основи, на якій стоїть
людина.
З розрахованих значень Rз обираємо найменше: Rз=0,72 Ом.
Оскільки електроустановки мають ізольовану нейтраль, то необхідно
встановити виносні заземлювачі, що складаються з вертикальних електродів,
сполучені горизонтальними електродами. Корпуси устаткування потрібно
приєднати до магістралей заземлення, що прокладені всередині будівлі і
приєднані до заземлювача з використанням заземлюючих пристроїв не менше
ніж в двох місцях.
Для розрахунку заземлювачів використаємо метод коефіцієнта
використовування електродів.
Визначаємо розрахунковий питомий опір землі з урахуванням кліматичного
коефіцієнта:
ρ=ρр.·ψ=100·1,5=150 Ом·м
де ψ=1,5 – кліматичний коефіцієнт землі.
Згідно опору природних заземлювачів Rпр=15 Ом, розрахунковий опір
штучного заземлювача Rз визначається за формулою:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 70
. Арк. № докум. Підпис Дата
Rз1 ⋅ RR пр 0,72 ⋅15
з = = = 0,76
Rпр − Rз1 15 − 0,72 Ом
В якості вертикального електроду обираємо стрижневий електрод круглого
перерізу в землі.
Визначаємо опір розтікання струму одного заземлювача за формулою:
R ρ ln 2 ⋅ l 1
в = ⋅ + ⋅ ln 4 ⋅ t + l 150
= ⋅ ln 2 ⋅ 4 1
+ ⋅ ln 4 ⋅ 2,6 + 4
=
2·π ·l d 2 4 ⋅ t − l 2·3,14·4 0,016 2 4 ⋅ 2,6 − 4
= 5,97 ⋅ (ln 500 + 0.5 ⋅ ln 2,25) = 5,97 ⋅ (6,21+ 0,405) = 39,5Ом
де d=0,016 м – діаметр електроду; l=4 м – довжина електроду в землі;
t=t0+l/2=0,6+4/2=2,6 м
Визначимо необхідну кількість вертикальних електродів за формулою:
n=Rв/(Rз.·ηв.)=39,5/(0,76·0,72)=72,18 шт.;
де ηв=0,72 – коефіцієнт використання вертикальних електродів.
Приймаємо n=73 шт.
Довжину горизонтального електроду L визначаємо за формулою:
L=1,05·a·(n-1)=1,05·3·(73-1)=226,8 м
де а=3 м – відстань між вертикальними електродами; n=73 шт. – кількість
вертикальних електродів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 71
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
Опір розтікання струму Rг горизонтального електроду визначається за
формулою:
R ρ ln 2·L 150 ln 2·226,8
г. = = = 2,02Ом
π ·L b 3,14·226,8 0,03 ,
Еквівалентний опір протіканню струму штучного заземлювача визначається
за формулою:
R Rв ·Rг 39,5·2,02 79,79
шт = = = = 0,58Ом
Rв ·ηг. + n ⋅ Rг ·ηв. 39,5·0,8 + 73 ⋅ 2,02·0,72 31,6 +106,17 ,
де ηг=0,8 - коефіцієнт використання горизонтального електроду.
Нерівність Rшт<Rз повністю виконується - 0,58 Ом < 0,76 Ом.
Розрахунок виконано правильно.
Система захисного заземлення надійно захистить працюючих від ураження
електричним струмом.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн 72
. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
Під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було проведено
технічний розрахунок АТП на 85 автомобілів, який включає в себе:
- визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
РС АТП за попередньо відкорегованими нормативами профілактичного
обслуговування;
- вибір та обгрунтування методів організації виробництва;
- розрахунок об’ємів робіт за їх видами;
- розрахунок кількості виробничого персоналу, площ приміщень основного,
допоміжного виробництва.
В результаті отриманих розрахункових даних було спроектовано
виробничий корпус, генеральний план підприємства.
В розділі 2.3 було спроектовано агрегатну дільницю та наведено
обладнання, що використовується в ній.
У третьому розділі спроектовано стенд, що використовується для збирання,
розбирання двигунів.
Розраховано систему захисного заземлення. Розроблені правила пожежної
безпеки.
Виконання кваліфікаційної роботи бакалавра допомогло набути практичних
навичок щодо проектування АТП та краще засвоїти знання, отримані протягом
всього навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 73
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх
форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус,
А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –
Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
6. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
7. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн.2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. –383 с.
8. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
9. Техническая эксплуатация автомобилей /под ред. Е.С. Кузнецова.- Х.:
Транспорт, 1991. - 413 с.
10. Круглое СМ. Все о легковом автомобиле (устройство, обслуживание,
ремонт и вождение): Справочник. – Х: Высш. шк.: Изд. центр «Академия», 1998,
– 544 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
11. Напольский Г. М., Зенченко В. А. Обоснование спроса на услуги
автосервиса и технологический расчет станций технического обслуживания
легковых автомобилей: Учеб. пособие для вузов. – Х., 2000. - 83 с.
12. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.06.2017).
13. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. –
(дата звернення 16.06.2022).
14. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За
заг. ред. к.т.н., доц. І.П.Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 75
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування агрегатної дільниці
Додаток В – Генеральний план
Додаток Г – Стенд для розбирання-складання двигунів
Додаток Д – Специфікація «Стенд для розбирання-складання двигунів»
Додаток Ж – Схема захисного заземлення