Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7697
Title: Проєкт автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення молочної продукції в місті Дніпро
Authors: Солтус , Анатолій Петрович
Бойко, Тарас Анатолійович
Issue Date: 2024
Abstract: Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 72 сторінках та 5 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2024. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення молочної продукції в місті Дніпро. В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проекту» описано призначення проектованого автотранспортного підприємства, описано переваги та недоліки обраного автомобіля, визначено категорію умов експлуатації. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з ремонту та обслуговування рухомого складу (РС), визначено площі виробничих приміщень та необхідну кількість працівників. В конструкторському розділі розроблено стенд для правки дисків. В розділі охорони праці розроблено схему штучного освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7697
Appears in Collections:274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Бойко Т.А..pdf
  Restricted Access
2.53 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
зав. кафедри автомобілів та  
технології їх експлуатації, доцент  
 ______________ Л. А. Тарандушка 
 «___» __________________2024р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Проєкт автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для 
перевезення молочної продукції в місті Дніпро» 
 
 
 
Рецензент: 
____________________   _______________  ______________ 
  
 
Керівник роботи: 
д.т.н., професор      ______________           А.П. Солтус 
 (посада)       (підпис)        (Ініціали, прізвище) 
 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. АВ-03  
спеціальності 274 – Автомобільний  
транспорт      _____________   Т.А. Бойко 
        (підпис)    (Ініціали, прізвище) 
 
 
 
 
 
2024  
 
 
РЕФЕРАТ 
 
студента факультету електронних технологій, автотранспорту та 
машинобудування 
Бойка Тараса Анатолійовича 
„ Проєкт автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення 
молочної продукції в місті Дніпро ” 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 72 
сторінках та 5 листів графічної частини. 
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та 
технології їх експлуатації, 2024. 
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». 
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування 
автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення молочної 
продукції в місті Дніпро. 
В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проекту» описано 
призначення проектованого автотранспортного підприємства, описано переваги 
та недоліки обраного автомобіля,  визначено категорію умов експлуатації.  
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з 
ремонту та обслуговування рухомого складу (РС), визначено площі виробничих 
приміщень та необхідну кількість працівників. 
В конструкторському розділі розроблено стенд для правки дисків. 
В розділі охорони праці розроблено схему штучного освітлення 
шиномонтажно-вулканізаційної дільниці. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 3 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ ....................................................................................................................... 6 
1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ ........................... 7 
1.1 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов ............... 7 
1.2 Аналіз характеристик вантажу та вибір транспортного засобу ............. 7 
1.3 Аналіз вихідних даних проекту ............................................................... 16 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 18 
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві ................................ 18 
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл ................................................ 19 
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................. 22 
2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню 
автомобілів ........................................................................................................... 23 
2.2 Планування виробничого корпусу .......................................................... 24 
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів 24 
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу
 ............................................................................................................................... 26 
2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР ............................................ 27 
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................... 30 
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого 
складу.................................................................................................................... 30 
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню 
підприємства ........................................................................................................ 31 
2.2.7 Розрахунок площ приміщень ............................................................ 34 
2.2.8 Розрахунок площ виробничих дільниць .......................................... 34 
2.2.9 Розрахунок площ складських приміщень ........................................ 35 
2.2.10 Розрахунок зони зберігання рухомого складу .............................. 38 
2.2.11 Розрахунок загальної площі забудови АТП .................................. 38 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 4 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
2.3 Проектування шиномонтажно-вулканізаційної дільниці ..................... 40 
2.3.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні ...... Помилка! 
Закладку не визначено. 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ................................................................ 42 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ та НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ................... 57 
4.1 Охорона праці на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці ............... 57 
4.2 Заходи електричної безпеки та небезпека ураження електричним 
струмом .................................................................................................................... 58 
4.3 Виробничі шуми та вібрації, нормування та заходи для захисту ........ 60 
4.4 Виробниче освітлення .............................................................................. 62 
4.5 Нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень .......... 64 
4.6 Пожежна безпека ....................................................................................... 65 
4.7 Шкідливі фактори виробництва .............................................................. 67 
4.8 Заходи щодо захисту навколишнього середовища ................................ 68 
4.9 Вимоги до безпеки на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці при 
роботі з термообладнанням .................................................................................... 69 
ВИСНОВОК ......................................................................................................... 70 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ .................................................................. 71 
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 73 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 5 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
ВСТУП 
 
При перевезені вантажу транспортним засобом використовують РС: 
автомобілі, автопоїзди. Вони повинні знаходитись в справному технічному стані, 
відповідати нормам, що характеризує його працездатність.  
Працездатність АТЗ оцінюється сукупністю техніко-експлуатаційних 
якостей: динамічністю, стійкістю, надійністю, керованістю, економічністю, 
довговічністю та т.п. Щоб працездатність АТЗ в процесі експлуатації була на 
потрібному рівні, значення цих показників тривалий час повинні не змінюватися, 
в порівнянні з їх первісними величинами. 
Однак технічний стан АТЗ, у процесі тривалої експлуатації змінюється 
внаслідок зношування деталей і механізмів, інших несправностей, що приводить 
до погіршення техніко-експлуатаційних властивостей автомобіля. 
Зміна якостей ТЗ зі збільшенням пробігу може відбуватися у результаті 
недотримання правил технічного обслуговування (ТО) або технічної 
експлуатації АТЗ. 
Для зменшення інтенсивності зносу механізмів, деталей та запобігання 
несправностей ТЗ, для підтримання його в потрібному технічному стані 
необхідне високоякісне та своєчасне виконання ТО. 
Технічне обслуговування - сукупність операцій (прибирально-мийні, 
кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.). Їх мета - підвищити надійність і 
довговічність (зменшити зношування деталей) ТЗ, підтримувати ТЗ у постійній 
технічній справності та готовності до роботи. Ремонт - сукупність технічних 
впливів, спрямованих на відновлення технічного стану ТЗ. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є проектування АТП, що виконує 
вантажні перевезення, де, при впровадженні раціональних технологічних 
процесів, досягаються високі показники обслуговування автомобілів та 
ефективності експлуатації. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 6 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ 
 
1.1 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов 
 
Місто Дніпро отримало нинішню назву нещодавно – в 2016 р. Це четверте 
за чисельністю населення місто України. Дніпро зовсім трішки не дотягує до 
звання міста-мільйонника. Його площа 409 км2– це трохи більше 5% від усієї 
площі Української держави. На сьогодні на ній проживає 990 тис. людей, що 
розселені нерівномірно. Середня щільність населення становить 2440 осіб на 1 
км2. Місто Дніпро вважається металургійною столицею країни, а також 
найбільшим вузлом машинобудування і ракетного будівництва. 
Дніпро знаходиться у степовій зоні. Міський центр займає правий берег 
річки Дніпро, решта міської території лежить на чотирьох пагорбах 
Придніпровської височини, розділених ярами. Лівобережна частина міста займає 
Придніпровську низовину.  
Клімат. Дніпро знаходиться в зоні помірного клімату. Тут практично не 
буває температурних коливань та сильних опадів. Літо сухе, температура досягає 
+27ºС, дощів практично немає. Зима, частіше за все, без сильних морозів, з 
мінімальною кількістю снігу. Середня температура в холодний сезон року – 
близько -3ºС. Найбільше снігу і дощів випадає в міжсезоння – восени та навесні.  
 
1.2 Аналіз характеристик вантажу та вибір транспортного засобу 
 
Компанії по виробництву та перевезенню молочної продукції: 
– «МЕЛАНЖ МАРКЕТ, ТОВ», м.Дніпро, 49051, вул. Княжий Затон, б.9; 
– «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ, КОМБІНАТ, ПАТ», м.Дніпро, вул. Журналістів, 12; 
– «НІКО ФУД, ТОВ», м.Дніпро, вул. Казакова, 36; 
– «СФЕРА-2000, ЕКОНОМІЧНИЙ МОЛОДІЖНИЙ ЦЕНТР, ТОВ», м. 
Дніпро, Дніпропетровська обл., вул Боброва, 5; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 7 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
– «ШАРОЛЕЗЬКА ВІВЦЯ, ТОВ», м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 1А; 
– «МОЛОЧНА ЛОГІСТИКА , ПП», м. Дніпро, вул. Шевченка, 37; 
– «МІЛКСТАР-УКРАЇНА , ТОВ», Дніпропетровська обл., Апостолівський 
р-н, м. Апостолове, вул. Ветеранів, 41; 
– «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО АГРАРНИЙ КРАЙ, ТОВ», м. Дніпро, 
пров. Добровольців, 56; 
– «ГРААЛЬ СХІД, ПП», м. Дніпро, вул. Добролюбова, буд. 52; 
– «АЛЬПАС, ТОВ», м. Дніпро, Проспект Слобожанський, 81; 
– «НІКА-ФУДС, ТОВ», Дніпровський р-н, смт. Слобожанське; 
– «МОЛ-ПРОД , ТОВ», м. ДНІПРО, вул. Героїв Сталінграда, буд. 247; 
– «ДНІПРОТОРГПОЛІС, ТОВ», м.Дніпро, Амур-Нижньодніпровський р-н, 
Шосе Донецьке 7; 
– «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МОЛОЧНО-КОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ», м. 
Дніпро, вул. Володарського, 76; 
– «ВІВАЛЬДІ Д , ТОВ», м. Дніпро, пров. Добровольців, 10; 
– «ХЄЛІОС , ТОВ», м. Дніпро, проспект Кірова, будинок 36; 
– «ГЕРМЕС УКРАЇНА, ТОВ», м. Дніпро, проспект Соборний, буд. 198; 
– «ВІТА-МІЛК, ТОВ», м. Дніпро, вул. Байкова,46; 
– «МІЛК РІВЕР, ТОВ», м. Дніпро, вул. Титова, 26, к. 79; 
– «МАДЕСА, ПП», м. Дніпро, вул. М. Амосова, 10; 
– «ТРАНСМОЛОКО , ТОВ» Дніпровський р-н, смт.Слобожанське 
вул.ДРУЖБИ 2 
Для міста та області з такою кількістю виробників молочної продукції, 
необхідне АТП, яке б задовольняло потреби в перевезеннях молочної продукції. 
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також 
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на 
утримання АТП потрібно зменшувати різномарочність РС. Тому, для 
перевезення молочної продукції проаналізуємо декілька автомобілів аналогів, які 
б забезпечили транспортування тих об’ємів молочної продукції, яка 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 8 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
виготовляється  молочно консервними заводами та фермерськими 
господарствами міста Дніпра та в Дніпропетровської області. 
 
 
Вибір моделі базового автомобіля для парку АТП 
 
Hyundai HD 120 
 
Hyundai відноситься 8-тонного класу автомобілів. Він створений за всіма 
стандартами надійності та якості. Є ідеальним помічником при транспортуванні 
вантажів середньої ваги.  
 
 
 
Рисунок 1.1 – Габаритні розміри фургона Hyundai HD 120 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 9 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
 
Технічна характеристика Hyundai HD-120: 
− колісна формула 4x2; 
− об'єм двигуна 6600 см3; 
− потужність 196 к.с.;  
− екологічні норми Euro V; 
− вантажопідйомність 8000 кг; 
− повна вага 12400 кг; 
− вага спорядженого авто 4630 кг; 
− двигун D6DA 19; 
− максимальна швидкість 85 км/год; 
− потужність двигуна 196 к.с.; 
− кількість передач 6; 
− паливний бак 200 л; 
− розмір шин 8.25R16-16PR. 
 
Volvo FН 320 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 10 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
 
Рисунок 1.2 – Загальний вигляд Volvo FН 320 
 
Технічні характеристики: 
− повна маса 12 тон; 
− вантажопідйомність 7 тон; 
− колісна формула 4х2; 
− колісна база 3,07÷6,5 м;  
− габарити ДхШхВ=8,876х2,4х3,6 м; 
− діаметр коліс 19,5 дюймів; 
− паливний бак 300 л; 
− навантаження на передню вісь 4 тон, на задню 8 тон. 
На даному ТЗ встановлений силовий агрегат D7F240, що відрізняється 
високою продуктивністю. Двигун відрізняється наявністю 6-ти циліндрів, 
компактністю. 
ТЗ Volvo FН 320 входить до списку найбільш успішних машин для 
вантажних перевезень у міському режимі та на регіональному рівні. Він 
оснащений надійною механічною/автоматичною трансмісією, економічними 
двигунами та декількома варіантами кабіни.  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 11 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Вантажівка Volvo FН 320 - ТЗ, орієнтований на експлуатацію в межах міста. 
Його можна використовувати для щоденного транспортування товару між 
населеними пунктами в межах одного або кількох регіонів. 
 
Рисунок 1.2 – Загальний вигляд ISUZU NPR75 
 
Isuzu - автомобільний бренд корпорації «Isuzu Motors Ltd». Компанія 
спеціалізується на випуску різних ТЗ, в тому числі позашляховиків та пікапів. 
«Isuzu Motors Ltd.» володіє широкою виробничою міжнародною базою, успішно 
співпрацює з американськими та європейськими технологічними компаніями. 
Має велику мережу дилерських центрів на всіх континентах та власний тестовий 
полігон на Хоккайдо. 
Isuzu відрізняються довговічністю, надійністю, універсальністю, простотою 
в експлуатації. Ісузу володіє великою вантажопідйомністю, що дозволяє 
транспортувати будь-які вантажі, наприклад сипучі, штучні, контейнерні, 
довгомірні, великогабаритні та багато інших. 
Платформи автомобіля виготовляються з міцного, але полегшеного 
профілю. Його вантажопідйомність практично не знижується при будь-якій 
конструктивній модифікації. На вимогу замовника платформа ТЗ може бути 
виконана або з алюмінію, або з високоміцної сталі. Сталева платформа набагато 
міцніша і довговічніша алюмінієвої. Однак, алюмінієва платформа набагато 
легше, тому з її допомогою ТЗ може прийняти вантаж набагато більшої ваги. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 12 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Для безпечного транспортування вантажу ТЗ ISUZU може бути оснащений 
спеціальними розсувними шторами або задніми воротами. 
ISUZU володіє підвищеною прохідністю, тримає відмінне зчеплення з 
дорожнім покриттям. Завдяки своїм компактним габаритним розмірам дана 
вантажівка маневрена: однаково комфортно почувається і в вузьких міських 
провулках, і на автотрасі. 
Технічні характеристики ISUZU NPR 75L (L, M, К): 
Габаритні розміри автомобіля, мм: 
- ширина 2270; 
- довжина 7910 (8120*), 7360 (7570*), 8430 (8640*); 
- висота 3300. 
База автомобіля: 4175, 3815, 4475; 
Колісна формула 4х2; 
Споряджена маса, кг 3380, 3180, 3480, 3300, (3930 *), (4050 *), 3500, 3600,  
     3400, 3700 (4150 *) 
Повна маса 7500 кг: на передню вісь 2555, на задню вісь 4945. 
Внутрішні розміри платформи: ширина 2200; довжина 5150, 6100, 6700; 
висота 2200. 
 
 
Рисунок 1.1 – Загальні характеристики ISUZU NPR 75L 
 
ISUZU N-series - серія витривалих і надійних малотоннажних комерційних 
автомобілів. Одним з основних критеріїв є надійність, яку досягли завдяки 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 13 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
міцній конструкції кузова і використанню сучасних технологій в 
автомобілебудуванні. ISUZU наділені стабільністю роботи всіх вузлів та 
агрегатів. Велике лобове скло ISUZU N-серії забезпечує прекрасний огляд. 
Завдяки легкому управлінню та малому радіусу повороту ISUZU оптимально 
підходять під міські умови експлуатації.  
Основними перевагами дизельних моторів ISUZU є економічність, 
надійність та висока продуктивність. Універсальна та міцна рамна конструкція 
дозволяє встановлювати різноманітні комерційні надбудови - автопідйомники, 
бортові платформи, рефрижератори, фургони. 
У базовій комплектації ISUZU N-series передбачена регульована в 2 
площинах рульова колонка, підігріваючі дзеркала заднього виду, протитуманні 
ліхтарі, фільтр попереднього очищення палива, зумер заднього ходу, 
буксирувальний гак, важелі КПП та ручного гальма. У списку засобів безпеки 
числяться системи ABS, ASR, EBD, а також ремені безпеки для водія і пасажира 
спереду. 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 14 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Таблиця 1.1 - Технічні характеристики ISUZU N-series 
Модельний рік 2008 
Тип кузова шасі 
Ширина, мм. 1815 
Довжина, мм. 4735 
Висота, мм. 2145 
Кількість місць 3 
Кількість дверей 2 
Ширина, мм. 1815 
Довжина, мм. 4735 
Висота, мм. 2145 
Колія задня, мм. 1395 
Колія передня, мм. 1395 
Колісна база, мм. 2490 
об’єм паливного бака 150 л 
Діаметр розвороту, мм. 12.2 
Тип двигуна Дизельний з турбонаддувом 
Підсилювач керма гідропідсилювач 
Число циліндрів / розташування 4/рядний 
Електронні системи управління ABS, ASR, EBD 
Підсилювач керма гідропідсилювач 
Задня підвіска Залежна, ресорна 
задні гальма барабанні 
передні гальма дискові 
Розмір шин 205/75 R16 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 15 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Для проектованого АТП за базовий автомобіль обираємо автомобіль моделі 
ISUZU NPR75. 
 
1.3 Аналіз вихідних даних проекту 
 
При проектуванні АТП здійснюємо вибір та обґрунтування вихідних даних: 
- кількість автомобілів на  АТП – 90 шт.; 
- кількість робочих змін – 1; 
- середньодобовий пробіг автомобіля складає 250 км; 
- режим роботи – п’ятиденний робочий день, кількість робочих днів на рік 
складає 302 днів, ЩО - один раз на добу; 
- категорія умов експлуатації – ІІІ, тип дорожнього покриття – Д1 (дороги з 
асфальтобетонних матеріалів, цементобетонних), рельєф місцевості – Р1 
(рівнинний), Р2 (слабопагорбовий), Р3 (пагорбів), клімат помірно 
континентальний. 
Вибрані вихідні дані зводимо до табл. 1.2. 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 16 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Таблиці 1.2 - Вихідні дані  
№ п/п Показник Значення 
1 Число рухомого складу 90 
2 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 300000 
3 Середньодобовий пробіг ТЗ, км 250 
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000 
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000 
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,8 
експлуатації 
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0 
рухомого складу 
8 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0 
9 Кількість робочих днів підприємства 302 
10 Кліматичний район помірно-
континентальний 
11 Дільниця, що проектується  шиномонтажна 
12 Марка автомобіля ISUZU NPR75 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 17 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві 
 
Технологічний розрахунок АТП включає: 
− вибір, обґрунтування методів організації виробництва, розрахунок 
об’ємів робіт за видами; 
− визначення виробничої програми з ТО та ремонту РС АТП за 
нормативами профілактичного обслуговування; 
− розрахунок кількості персоналу площ приміщень основного, 
допоміжного виробництва, технологічного обладнання; 
− визначення характеристик споруд, будівель, генерального плану 
підприємства. 
Коригування періодичності ТО та ресурсного пробігу: 
 
L' = L( H )
ТО−1 ТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 ,      (2.1) 
 
L' = L( H )
ТО−2 ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 ,      (2.2) 
 
L ( H )
рес = Lрес ⋅ K1 ⋅ K2 ⋅ K3 ;     (2.3) 
 
де Lн
i  - нормативна періодичність ТО-1, ТО-2 для IІІ категорії умов 
експлуатації, км.; К1, К2, К3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов 
експлуатації та кліматичні умови [4]; Lн
k  - нормативний пробіг до КР, тис. км.  
 
L'
ТО−1 = 4000 ⋅ 0,8 ⋅1 = 3200км.,  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 18 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,8 ⋅1 = 12800км.,  
Lрес = 300000 ⋅ 0,8 ⋅1 ⋅1,1 = 264000км.  
 
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл 
 
Кількість технічних впливів на ТЗ визначається відношенням циклового 
пробігу Lц до виду впливу. Періодичність ЩО відповідає середньодобовому 
пробігу. Розрахунковий цикловий пробіг відповідає ресурсному 
(Lрес=Lц=264000 км). Кількість списань дорівнює 1 за цикл. ТО-1 за цикл не 
включає ТО-2.  
Визначаємо КР, ТО-1, ТО-2 на ТЗ за цикл: 
- кількість КР на цикл:  
 
L
ц 264000
 N = = = 1;
КР      (2.4) 
L 264000
рес
 
де Lрес - ресурсний пробіг, км. 
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;  
- число ТО-2: 
 
Lрес 264000
N2 = − Nc = − 1 ≈ 20;    (2.5) 
LТО−2 12800
 
- число ТО-1 на цикл: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 19 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
L
N рес 264000
1 = − (Nc + N 2 ) = − (1 + 20) ≈ 62;    (2.6) 
LТО−1 3200
 
де N1  - кількість ТО-1; LТО−1  – періодичність виконання ТО-1; 
- кількість ЩО на цикл: 
 
L рес 264000
N ЩO = = = 1056;     (2.7) 
Lcд 250
 
де Lk – скорегований пробіг до КР, км; Lcд – середньодобовий пробіг 
автомобіля. 
Результати виконаних розрахунків наведено в табл. 2.1. 
 
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл 
Умовне N  N N N
позначення КР 1  2  ЩO  
Кількість 1 62 20 1056 
 
Коефіцієнт технічної готовності: 
 
1 1
αT = = = 0,88
 d Д   0,45 22    (2.8) 
1 + L TOiПO КР 1 + 250 + 
cд + 
1000 L  1000 264000 
 КР 
 
де dтоіпр – тривалість простою ТО,  ПР в АТП, дні/1000 км. [1, с.43, дод. Ж];  
Дк – тривалість простою ТЗ при КР на АТП, дні [1, с.43, дод. Ж]. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 20 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Розрахунок річного пробігу автомобіля: 
 
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅ αТ = 302 ⋅ 250 ⋅ 0,88 = 66440км.,   (2.9) 
 
де Дроб.д - кількість днів роботи АТП в рік, дні. 
Коефіцієнт переходу від циклу до року: 
 
L 66440
η = Р = = 0,252
Р     (2.10) 
L 264000
рес
 
Розрахунок річної кількості ТО на один автомобіль за рік: 
 
N2Р = N2 ⋅ηР = 20 ⋅ 0,252 = 5     (2.11) 
 
N1Р = N1 ⋅ηР = 62 ⋅ 0,252 = 15,5 ≈ 16    (2.12) 
 
NЩОР = NЩО ⋅ηР = 1056 ⋅ 0,252 ≈ 266
   (2.13) 
 
Кількість ТО на всі ТЗ за рік:  
 
∑ N2Р = N2Р ⋅ ACП = 5 ⋅ 90 = 450
    (2.14) 
 
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП = 16 ⋅ 90 = 1440
    (2.15) 
 
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП = 266 ⋅ 90 = 23940
  (2.16) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 21 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Результати розрахунків наведено в табл. 2.2. 
 
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів на один ТЗ та на всі ТЗ 
 
 
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП 
 
«Діагностування РС входить в обсяг робіт ПР, ТО. Діагностування Д-1 АТЗ 
буде проводитися на постах, поєднано з ТО-1» [1]. 
«Д1 призначено для визначення технічного стану систем автомобіля, вузлів, 
агрегатів, що забезпечують безпеку руху. Д1 виконується при ТО-1, ТО-2 
(забезпечує безпеку руху) та при ПР (по вузлах, що забезпечують безпеку руху). 
Кількість АТЗ згідно статистичних даних та норм проектування приймаємо 10% 
від ТО-1 за рік» [1].  
«Д2 призначено для визначення економічних, показників потужності АТЗ. 
Д2 проводиться з періодичністю ТО-2, в інших випадках при ПР. Кількість ТЗ, 
що направляються на Д2 при ПР 20% від річної програми ТО-2» [1].  
Розрахунок кількості діагностичних впливів: 
 
∑ N Д1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N2Р = 1,1 ⋅1440 + 450 = 2034   (2.17) 
 
де ∑ N Д1Р - кількість діагностувань Д1 на всі АТЗ за рік. 
 
∑ N Д 2Р = 1,2∑ N2Р = 1,2 ⋅ 450 = 540     (2.18) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 22 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
де ∑ N Д 2 Р - кількість Д2 на всі ТЗ за рік; 1,2 – коефіцієнт, що враховує 
кількість АТЗ, що діагностуються при ПР. 
Кількість АТЗ, що направляються на Д2 при ПР (20 % від річної програми 
ТО-2): 
20
∑ N Д = ∑ N ⋅ = 540 ⋅ 0,2 = 108
2 ПР Р Д 2Р
100   (2.19) 
 
2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню 
автомобілів 
 
По видах ТО та діагностуванню добова виробнича програма визначається за 
формулою: 
 
∑ N
Niд =
iР ,
Д       (2.20) 
роб .Рi
 
де Дроб.Рi – річна кількість робочих днів зони, призначеної для ТО, 
діагностування автомобілів; ΣNiР – річна програма ТО чи діагностування окремо 
(∑NЩOp ,∑N1 p ,∑N2 p ). 
Критерієм вибору методу організації ТО є добова виробнича програма, яка 
служить вихідним показником при визначенні числа ліній ТО та постів. 
23940
NЩО Д = = 79
302  
1440
NТО−1 Д = = 5
302  
450
NТО−2 Д = ≈ 1
302  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 23 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
2034
N Д1 Д = = 7
302  
540
N Д 2 Д = ≈ 2
302  
 
 
2.2 Планування виробничого корпусу 
 
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів 
 
«Д-1 в залежності від добової програми, методу проведення ТО-1 
організовується разом з ТО-1. При цьому його місце розташування забезпечить 
зручний заїзд АТЗ з різних виробничих зон» [1]. 
Розрахункову трудомісткість tЩО ЩО визначаємо зо формулою: 
 
t = t н
 ЩO ЩO ⋅K 4 ⋅KM , люд.год      (2.21) 
 
де К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць сумісного РС та розмір 
АТП [1, с.43, дод. Е]; 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1, с.42, дод. Л]; 
КМ=1–М/100=0,35...0,75 – коефіцієнт, що враховує зниження 
трудомісткості за рахунок механізації ЩО. 
 
t н
ЩO = tЩO ⋅K4 ⋅KM = 0,4 ⋅1,19 ⋅0,5 = 0,24люд.год  
 
Нормативна трудомісткість ТО-1 та ТО-2 для АТЗ проектованого АТП 
визначається за формулою: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 24 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
t н
 ТО−1 = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год      (2.22) 
t н
ТО−2 = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год  
 
де tн
i  - нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд. год. [1, с.45, дод. Л]. 
 
tТО−1 = 7,5 ⋅1,0 ⋅1,19 = 8,93люд.год  
tТО−2 = 24 ⋅1,0 ⋅1,19 = 28,56люд.год  
 
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту визначається за 
формулою, люд.год/1000км: 
 
t = t н
 ПР ПР ⋅K1 ⋅K 2 ⋅K3 ⋅K 4 ⋅K5 , люд.год    (2.23) 
 
де К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують категорію умов 
експлуатації РС, його модифікацію, природно-кліматичні умови експлуатації РС, 
кількість одиниць сумісного РС, спосіб зберігання РС [1, с.45, дод. Л]; t н
ПР  – 
нормативна трудомісткість ПР, люд. год. [1, с.45, дод. Л]. 
 
tПР = 5,5 ⋅1,2 ⋅1,0 ⋅0,9 ⋅1,19 ⋅1,0 = 7,07люд.год  
 
де K1, K2, K3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації, 
кліматичні умови і пробіг автомобілів відповідно.  
Трудомісткість СО: 
 
t δ
СО = ⋅ t 20
ТО−2 = ⋅28,56 = 5,71люд.год  (2.24) 
100 100   
 
де δ – частка робіт СО від трудомісткості ТО-2, 20%. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 25 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
   
 
 
 
Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1 з ТО-1: 
 
t1+д−1 =1,1⋅ tТО−1 =1,1⋅8,93 = 9,82люд.год    (2.25) 
 
Розрахунок трудомісткості Д-2: 
 
tд−2 = (0,1...0,2) ⋅ tТО−2 = 0,2 ⋅28,56 = 5,71люд.год    (2.26) 
 
 
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу 
 
Розрахунок річних обсягів робіт ЩО: 
 
Т ЩО.Р = ∑NЩО.Р ⋅ tЩО = 23940 ⋅0,24 = 5746  люд. год.  (2.27) 
 
Розрахунок річних обсягів робіт ТО-1 з Д-1: 
 
ТТО−1.Р = ∑N1.Р ⋅ t1+д−1 + (0,1∑N1Р +∑N 2 Р )tд1 =  
=1440 ⋅9,82+ (0,1⋅1440+ 450)⋅0,25 ⋅8,93 =15463люд. год.   (2.28) 
 
Розрахунок річних обсягів робіт ТО-2: 
 
Т2.Р = ∑N2.Р ⋅ tТО−2 = 450 ⋅28,56 =12852   люд. год.  (2.29) 
 
Розрахунок річних обсягів робіт Д-2: 
 
Тд−2.Р = ∑Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 540 ⋅5,71= 3084люд. год.    (2.31) 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 26 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Розрахунок річних обсягів робіт ПР: 
 
Lp ⋅ A
Т nр ⋅ tпр 66440 ⋅90 ⋅7,07
ПР.Р = = = 42276люд. год.   (2.32) 
1000 1000
 
Об'єм робіт сезонного обслуговування (СО) за рік в цілому по парку: 
 
ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ tТО−2 = 2 ⋅90 ⋅0,2 ⋅28,56 =1028люд. год.  (2.33) 
 
де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2; 
Апр – кількість приведених ТЗ кожної групи автомобілів. 
 
2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР 
 
При розрахунку ПР, ТО визначаємо режим роботи зони, кількість постів та 
потокових ліній. Обираємо метод обслуговування, уточнюємо річні 
трудомісткості робіт ТО. 
«Режим роботи ТО, ПР приймаємо залежно від режиму роботи ТЗ. Роботи 
ЩО, ТО-1 виконуються в міжзмінний час ПР, ТО-2 під час роботи ТЗ на лініях. 
Роботу зон ТО рекомендується планувати в 1…2 зміни, зони ПР в 2…3 зміни» 
[1]. 
«Вибір методу ТО виконуємо шляхом порівняння такту поста τ з ритмом 
виробництва R. Якщо такт поста рівний або більше 3R для ТО-1, 2R для ЩО, 4R 
для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо 
умова не виконується для проведення ТО проектуються універсальні пости» [1]. 
Ритм виробництва визначається за формулою: 
 
R 60 ⋅Tзм ⋅С= зм
i ,     (2.34) 
Ni.д
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 27 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
де Тзм=8 год. – тривалість зміни; Сзм – число змін; Ni.д – добова виробнича 
програма розділена по кожному виду ТО. 
 
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 6хв.  
79
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 96  
5
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 480  
1
 
Розрахунок такту зон обслуговування: 
 
60 ⋅ t
τ ЩО
ЩО = + (1...3) 60 ⋅0,24
= + 2 = 7 (2.35) 
Р3 3     
τ 60 ⋅ tТО−1
ТО−1 = + (1...3) 60 ⋅8,93
= + 3 =136хв. (2.36) 
Р3 4    
τ 60 ⋅ tТО−2
ТО−2 = + (1...3) 60 ⋅28,56
= + 3 = 430 (2.37) 
Р3 4    
 
де tз=1...3 хв. – час, що витрачається на пересування ТЗ при установці його 
на пост та з'їзді з посту; ti – трудомісткість робіт з обслуговування, люд.год.; Рз – 
кількість робітників, що працюють одночасно. 
Кількість постів: 
Х τ
2 =
2 ,      (2.38) 
R2 ⋅η2
 
де η2 – коефіцієнт використовування робочого часу поста (η2=0,85…0,9). Він 
враховує відносно велику трудомісткість ТО-2, а також можливе збільшення 
часу простою автомобіля на посту за рахунок проведення додаткових робіт по 
усуненню несправностей. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 28 
Змн. Арк  
 . № докум. Підпис Дата 
  
 
 
 
Х 7
ЩО = =1,24 ≈ 2  
6 ⋅0,9
Х 136
ТО−1 = =1,57 ≈ 2  
86 ⋅0,9
Х 430
ТО−2 = ≈1 
480 ⋅0,9
 
Виконаємо розрахунок з врахуванням річного обсягу робіт в зоні або на 
дільниці. 
Кількість постів ТО-1 з Д1, ТО-2, Д2, ЩО визначається за формулою: 
 
X T ⋅K
i =
i.P н      (2.38) 
Д рп ⋅п ⋅ tзм ⋅Р ⋅Квик
 
де Д рп  - кількість робочих днів поста за рік;  
n – кількість змін роботи на добу;  
Ti.P  - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах, люд.год.; 
 Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2, с.54, 
дод. Т];  
K н  - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1, с.63];  
K вик  - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов 
праці 0,8-0,9); 
tзм  - тривалість зміни. 
X 5746 ⋅1,4
ЩО = ≈ 2  
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅0,9
X 15463 ⋅1,4
ТО−1+ Д1 = ≈ 3 
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,9
X 12852 ⋅1,4
ТО−2 = ≈ 2  
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,9
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 29 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
X 3084 ⋅1,4
Д −2 = ≈1 
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅0,9
 
Приймаємо кількість постів: XТО−1+ Д1 = 3 , XТО−2 = 2 , X Д −2 =1. 
 
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту 
 
Розрахунок кількості постів ПР: 
 
X TПР ⋅ϕ 42276 ⋅1,2
пр = = ≈ 6 (2.39) 
Д рп ⋅Т зм ⋅Сcм ⋅Рпр ⋅ηпр 302 ⋅8 ⋅1⋅4 ⋅0,9   
 
де Тзм – тривалість зміни, год.; 
ТПРп - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год.; 
Дроб.р – кількість днів роботи зони ПР в рік; 
С – кількість змін; 
РПР – кількість робітників на посту, люд.;  
φ=1,2÷1,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження 
автомобілів у зону ПР; 
ηпр=0,85...0,90 – коефіцієнт використання робочого часу посту. 
 
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого 
складу 
 
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу: 
 
T =Т ЩО +Т1+ Д −1Р +Т 2.Р +Тд−2. р +Т ПР.Р =     (2.40) 
= 5746+12852+15463+ 3084+ 42276+1028 = 80450люд.год.  
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 30 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
де TЩО.Р , T1 Д −1Р  – річні об'єми робіт ЩО та ТО-1 з Д-1, люд.год; 
T2.Р , Tд−2.Р  TСО.Р , TПР.Р  – річні об'єми робіт ТО-2, Д-2, СО, ПР, люд. год. 
 
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню 
підприємства 
 
Річний об'єм робіт по СО АТП встановлюється в процентному відношенні 
від річного об'єму ТО та ПР РС. 
Роботи по СО підприємства розподіляються по видах згідно табл. 2.3. 
 
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по СО 
Види робіт Співвідношення, % люд. год. 
Електротехнічні 25 20112 
Слюсарні 16 12872 
Механічні 10 8045 
Зварювальні 4 3218 
Ковальські 2 1609 
Мідницькі 1 804 
Жестяницькі 4 3218 
Трубопровідні 22 17699 
Ремонтно-будівельні і деревообробні 16 12872 
Всього 100 80450 
 
 
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства 
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями 
 
Об'єми робіт розподіляються по структурним підрозділам АТП відповідно 
до організаційних, технологічних ознак. ЩO, ТО-1 можуть виконуватись на 
постах або потокових лініях. ТО-2 можна виконувати частково на постах, 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 31 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
частково на ділянках (20 %), або лініях зони (80 % від загального об'єму робіт). 
Об'єми робіт рівномірно розподіляються між шиномонтажною, акумуляторною, 
електротехнічною ділянками та ділянками по ремонту приладів системи 
живлення. Роботи СО виконуються разом з роботами ТО-2. 
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках. 
 
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах 
Структурний підрозділ люд.год. 
зона ЩО 5746 
зона ТО-1 15463 
зона ТО-2 12852 
зона ПР 42276 
 
2.2.8 Розрахунок чисельності виробничих робітників 
 
Кількість робітників визначають за показником річного фонду часу 
робочого місця: 
Т
Р ір
т = , (2.41) 
Фм       
 
де Тір – річний обсяг робіт ПР, ТО або дільницею, люд.-год.; 
Фм – річний фонд часу робочого місця, Фм=2070 год.  
Річний фонд робочого часу робітника зони чи дільниці: 
 
Т
Р = ір
ш , (2.42) 
Фр       
 
де Фр – річний фонд робочого часу штатного робітника.  
 
Результати розрахунків наведено в табл. 2.5. 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 32 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
   
 
 
 
Таблиця 2.5 – Розрахунок чисельності виробничих робітників 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 33 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
2.2.7 Розрахунок площ приміщень 
 
Площі зон ПР, ТО-1+Д1, ТО-2, Д2 визначаємо за формулою: 
 
FЗ = fa XК П        (2.43) 
 
де X – кількість постів; fa – площа, яку займає автомобіль у плані 
fa=8,64⋅2,27=19,6; Кп=4...5 – при двосторонньому розташуванні постів та 
потоковому методі обслуговування. 
 
FЩО =19,6 ⋅2 ⋅5 =196 м2 
FТО−1+ Д1 =19,6 ⋅3 ⋅5 = 294 м2 
FТО−2 =19,6 ⋅2 ⋅5 =196 м
2 
FД 2 =19,6 ⋅1⋅5 = 98 м2 
F 2 
ПР =19,6 ⋅6 ⋅5 = 588м
 
2.2.8 Розрахунок площ виробничих дільниць 
 
Площі дільниць можуть розраховуватись декількома методами: за площею 
обладнання та за питомою площею на одного робітника. 
Площа виробничої дільниці за показником питомої площі визначається за 
формулою [4]: 
 
Fді = f p1 + f p2 (Pm −1),      (2.44) 
 
де fp1 – питома площа на І працівника; fp2 – питома площа на наступних 
робітників; Рт – число робітників у найбільшій зміні. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 34 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
При наявності постів для ТЗ до площі дільниці додається площа ТЗ в плані: 
 
����ді = ��������1 + ��������2 ∙ (�������� − 1) + ��������                            (2.45) 
 
Розрахунок площ виробничих дільниць наведено в табл. 2.6. 
 
Таблиця 2.6 – Розрахунок площ виробничих дільниць ТО та ПР 
№ Назва дільниці 
1 Агрегатна 3 22 14 50 25,89 4 103,56 105 
2 Ремонт приладів 
систем живлення 1 14 8 14 2,04 4 8,16 14 
3 Слюсарно-механічна 3 18 12 42 8,5 4 34 42 
4 Електротехнічна 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30 
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,5 4 22 22 
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 17 4 68 68 
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 8,2 4 32,8 32 
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 41 14,36 4 57,44 60 
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 30 
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,02 4 16,08 20 
11 Зварювальна 1 15 9 35 11 4 44 44 
12 Оббивна 2 18 5 43 5,2 4 20,8 52 
13 Фарбувальна 3 24 18 80 4,5 4 18 80 
       402    599 
 
2.2.9 Розрахунок площ складських приміщень 
 
Площу складських приміщень виконуємо за показником питомих норм на 
пробіг.  
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 35 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
К-ть працівників 
Питома площа на 
першого 
працівника, м2 
Питома площа на 
наступних 
робітників, м2 
Розрахункове 
значення, м2 
Площа 
устаткування в 
плані, м2 
Коефіцієнт густини 
розстановки 
устаткування 
Розрахункова 
площа по 
устаткуванню, м2 
Прийнята 
 
 
Площі складів розраховуються за формулою: 
 
L ⋅ A ⋅ f
F = p u пит
ск.і 6 ⋅K
10 рс ⋅K p ⋅K різ ,      (2.46) 
 
де fпит – питома площа складу на 1 млн. км. пробігу;  
Кр – коефіцієнт, що враховує кількість ТЗ, Кр=1,2; 
Крс – коефіцієнт, що враховує тип РС, Крс=0,8;  
Кріз – коефіцієнт, що враховує різноманітність РС, Кріз=1,0. 
Значення коефіцієнтів Кпс, Кр, Кріз наведено в [4]. 
Склад запасних частин: 
 
F 66440 ⋅90 ⋅2,8
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1=16  м2 
10
 
Склад агрегатів: 
 
F 66440 ⋅90 ⋅4,4
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1= 25 м2 
10
 
Склад матеріалів: 
 
F 66440 ⋅90 ⋅2,4
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1=14  м2 
10
 
Склад шин: 
 
F 66440 ⋅90 ⋅1,9
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1=11 м2 
10
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 36 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Склад мастильних матеріалів: 
 
F 66440 ⋅90 ⋅2,8 2
ск = ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1=16  м  
106
 
Склад лакофарбових матеріалів: 
 
F 66440 ⋅90 ⋅0,8
ск = ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1= 5  м2 
106
 
Склад хімікатів: 
F 66440 ⋅90 ⋅0,2
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1=1 м2 
10
 
Склад інструментів: 
F 66440 ⋅90 ⋅0,2
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1=1 м2 
10
 
Проміжний склад – 15…20 % від складу запасних частин та агрегатів 
 
Fск = 0,2(16 + 25) = 8  м2 
 
∑Fcк =16 + 25+14 +11+16 + 5+1+1+ 8 = 97  м2 
 
Результати розрахунків наведено в табл. 2.7. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 37 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Таблиця 2.7 – Розрахунок площ складських приміщень 
№ Нормоване значення площі 
Назва складу складських приміщень,  Розрахункове 
п\п 2
м2/1 млн.км. значення площі, м  
1 Запасних частин 2,8 16 
2 Агрегатів 4,4 25 
3 Матеріалів 2,4 14 
4 Шин 1,9 11 
5 Мастильних матеріалів 2,8 16 
6 Лакофарбових матеріалів 0,8 5 
7 Інструментів 0,2 1 
8 Хімікатів 0,2 1 
9 Проміжний (дільниця 
комплектації)   8 
Всього 97 
 
 
2.2.10 Розрахунок зони зберігання рухомого складу 
 
Визначаємо площу зони зберігання автомобілів: 
 
����зб = �������� ∙ Азб ∙ �������� = 19,6 ∙ 90 ∙ 3 = 5292 м2              (2.48)  
 
де fa – площа, яку займає ТЗ; Азб – число місць зберігання ТЗ; Кп=2,5÷3,0 – 
коефіцієнт щільності розміщення автомобілемісць зберігання. 
 
2.2.11 Розрахунок загальної площі забудови АТП 
 
Після розрахунку складових частин ГВК вимагається визначити його 
загальну площу для подальшого планування і викреслювання. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 38 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
����ГВК = (1,10. . .1,15)(����1+Д1 + ����2 + ����Д2 + ����пр + ����д + ����ск + ��������)   (2.49) 
 
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК); 
F1+Д1, F2, FД2, FПР, Fд - відповідно площі зон ТО-1+Д-1, ТО-2, Д2, ПР та 
дільниць, м2; Fск – загальна площа складів, м2; 
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано); 
Fо – площа зон очікування, м2. 
 
F 60 ⋅ t
Оі =
і + tn       (2.50) 
Р
 
де tі  - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт; 
Р – кількість штатних працівників на дільниці. 
 
F 60 ⋅ tТО−1 t 60 ⋅8,93
ОТО−1 = + n = + 2 = 69 м2 
Р 8
tn = 2  
F 60 ⋅ t 60 ⋅28,56
ОТО−2 =
ТО−2 + tn = + 2 =192  м2 
Р 9
F 60 ⋅ tПР t 60 ⋅7,07
О ПР = + n = + 2 = 49  м2 
Р 9
FО Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅8,93 = 2,2  м2    (2.51) 
FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅28,56 = 7 м2    (2.52) 
F0 = 69+192+ 49+ 2,2+ 7 ≈ 319,2  м2 
 
����ГВК = 1,1 ⋅ (294 + 196 + 98 + 588 + 599 + 97 + 319,2) = 2626м2 
 
«Висота виробничих приміщень в одноповерхових будівлях без мостових 
кранів приймається кратною 0,6 або 1,2 м і дорівнює 3,6; 4,2; 4,8; 5,4; 6,0; 7,2; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 39 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
8,4; 9,6; 10,8 і 12,0 м, при чому малі висоти (3,6...6 м) – тільки для прольотів до 
12 м, а для прольотів 18 і 24 м – починаючи з 5,4 м і вище. Для проектованого 
виробничого корпуса обираю висоту 6 м» [5]. 
Розрахунок сітки колон: 
 
����
���� = вир 2626
12 × 12 = 12 × 12 = 18                        (2.53) 
 
де ����вир - загальна площа виробничого корпуса, м2; 
12х12 – розмір сітки колон. 
Таким чином приймаємо кількість комірок – 18. 
Для комірок 12х12 обираємо висоту 6 м. 
Уточнюємо площу виробничого корпуса: 
 
����вир = 6 ∙ 12 ∙ 12 ∙ 3 = 2592 м2 
 
Відхилення від розрахункової площі – 1 %, що є допустимим. 
Планування виробничого корпуса зазвичай виконується в масштабі 1:100; 
1:200; 1:400 і 1:500. 
 
2.3 Проектування шиномонтажно-вулканізаційної дільниці 
 
Основне технологічне устаткування підбирається по довідниках і каталогах, 
табелях технологічного устаткування, каталогах нестандартного устаткування. 
Кількість основного устаткування визначають по ступеню його використання 
при здійсненні технологічного процесу.  
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 40 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Таблиця 2.8 - Визначення потреби в технологічному устаткуванні 
Найменування устаткування Тип Число 
Модель одиниць 
Прес вулканізаційний  1 
Шкаф інструментальний  2 
Пневмообдирочно-шліфувальна машина  2 
Обдирочно-шліфувальний верстат 3М636 1 
Ванна для перевірки герметичності камер  1 
Компресор пасовий АВАС В 
380В/100 2 
Кран-балка електрична однобалкова опорна  1 
Верстак слюсарний  2 
Ванна для перевірки герметичності коліс МЕС 80/6-G 1 
Вішалка для камер, настінна  3 
Шкаф для зберігання інструмента і витратного  1 
матеріалу 
Cтенд шиномонтажний  Navigator 03-58 1 
GIGA 
Електровулканізатор для камер Гном-т 1 
Лампа освітлення  1 
Стенд балансувальний Galaxy СБМП-60 1 
30 
Стелаж секційний  2 
Електровулканізатор для ремонту шин Комплекс-2 1 
Верстак слюсарний М1-105L-1015/G 1 
Ящик для відходів Н-9338 1 
Клітка запобіжна для накачування шин  1 
Стенд для правки дисків  1 
Шафа  1 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 41 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 
 
По темі випускної роботи бакалавра було проведено пошук аналогічних 
конструкцій, в результаті якого був виявлений наступний аналог: «Стенд для 
правки ободів коліс». 
 
 
Рисунок 3.1 - Стенд для правки дисків 
 
Стенд призначений для правки деформованих штампованих дисків коліс 
автомобілів по реборду і його основі. Стенд стаціонарний, з електромеханічним 
та ручним гвинтовим приводами. Метод правки профілю обода - обкатка 
роликами. Напруга живлення 380 В, споживана потужність 1,5 кВт, габарити 
870x855x1230 мм, маса 220 кг. Мінімальний відсоток відновлення по геометрії, 
після придбання відповідних навичок до 98 %. 
На станині змонтовано приводну оправку для встановлення на ній колеса, 
яке необхідно виправити, і механізм правки у вигляді розміщеного на опорах 
центрального профілюючого ролика та двох бічних правильних роликів, 
консольно встановлених на поворотних важелях, сполучених траверсою. Опора 
механізму правки виконана у вигляді вилкоподібного важеля, одна вісь якого 
закріплена на станині з можливістю похитування, інша несе центральний 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 42 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
профілюючий ролик. В бічних поворотних важелях виконані наскрізні 
повздовжні прорізи, в яких переміщається вісь центрального ролика. Привід 
бічних роликів ручний, виконаний у вигляді ходового гвинта, сполученого 
різьбою з траверсою, яка вільно встановлена на опорі. На ходовому гвинті 
встановлено коромисло з упором в бічну поверхню вилкоподібного важеля і 
рукоятка обертання гвинта. Обід колеса, обертаючись, обкатується між 
притиснутими із зусиллям один до одного центральним і бічними роликами, 
внаслідок чого відбувається правка. 
Недоліками стенду є те, що конструкція є доволі складною, застосування 
гідроциліндрів та гідросистеми ускладнює ремонт. 
 
Конструктивна розробка стенду 
 
Для забезпечення зручності в роботі та спрощення установки використо-
вується правка ободів коліс симетричного типу з ручним приводом. 
Завдяки раціональній схемі сприйняття зусиль стенд не трудомісткий у 
виготовленні і зручний в експлуатації. Перебудова його на будь-який тип і ро-
змір диска виключно проста. 
Визначення необхідного крутного моменту 
 
 
Рисунок 3.2 - Схема крутного моменту 
 
Основним показником роботи стенду є крутний момент на вихідному валу 
редуктора необхідний для нормальної правки диска. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 43 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
N
M кр = 716,2 ред  
п
де Nред - потужність на вихідному валу редуктора, 1,1 кВт [за даними 
стенду]; 
п - частота обертання диска для нормальної правки, 10 об/хв. 
 
M 716,2 1,1
кр = ⋅ = 79Нм  
10
 
Вибір електродвигуна 
 
У стенді, взятому за основу, використовується електродвигун 4АМ90L6УЗ, 
з номінальною потужністю 1,5 кВт, та номінальною частотою 935 об/хв. Цей 
двигун має всі необхідні характеристики і заміни не потребує. 
 
Розрахунок клиноремінної передачі 
 
 
Рисунок 3.3 - Клиноремінна передача 
 
Визначимо діаметр ведучого шківа. З умови довговічності для проектованих 
ременів:  
d1 = (35...70)⋅δ ,    (3.1) 
 
де δ - товщина ременя, приймаємо 2,8 мм.  
d1 = 40 ⋅ 2,8 =112 мм. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 44 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Отримане значення округлюємо до найближчого стандартного. Він до-
рівнює 112 мм 
Визначимо діаметр веденого шківа: 
 
d2 = u ⋅d1 ⋅ (1−ε ),     (3.2) 
 
де u - передаточне число ремінної передачі; 
ε=0,01... 0,02 - коефіцієнт ковзання. 
 
u n
= НОМ ,  
nРЕД
 
де nНОМ  - номінальна частота двигуна; nРЕД  - частота обертання на вхідному 
валу редуктора, 630 об/хв.. 
u 935
= =1,48 
630
d2=1,48·112·(1-0,01)=164мм. 
 
Отримане значення округлюємо до найближчого стандартного d2=160 мм. 
Визначаємо фактичне передатне число иф та перевіримо його відхилення ∆и 
від заданого и: 
 
d u − и
uф =
2 ф
( );    ∆u = ⋅100% ≤ 3%,    (3.3) 
d1 ⋅ 1−ε и
 
u 160 1,44 −1,48
ф = ( =1,44;   ∆ = ⋅100% = 2,7%  
112 ⋅ 1− 0,01) u 1,48
 
Відхилення знаходиться в межах допустимого. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 45 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Визначаємо орієнтовну міжосьову відстань а, мм: 
 
а ≥1,5 ⋅ (d1 + d2 ),       (3.4) 
а ≥1,5 ⋅ (112 +160) = 408мм. 
 
Визначимо розрахункову довжину ременя l, мм: 
 
π (d − d )2l = 2 ⋅ a + ⋅ (d2 + d1)+ 2 1 ;      (3.5) 
2 4 ⋅ a
l 2 600 3,14 (160 112) (160 −112)2
= ⋅ + ⋅ + + =1628мм. 
2 4 ⋅600
 
Отримане значення, приймаємо за стандартом з ряду чисел, l=1600 мм. 
Уточнимо значення міжосьової відстані а по стандартній довжині l: 
 
a 1
= {2 ⋅ l −π ⋅ (d2 + d1)+ [2 ⋅ l −π ⋅ (d2 + d1)]2 − 8(d2 − d )21 },   (3.6) 
8
 
a 1
= {2 ⋅1600 − 3,14 ⋅ (160 +112)+ [2 ⋅1600 − 3,14 ⋅ (160 +112)]2 −8(160 −112)2 }= 585мм. 
8
Визначуваний кут обхвату ременем ведучого шківа: 
 
a d2 − d1
1 =180 − 57 ,      (3.7) 
α
 
a1 =180 − 57160 −112
=175град.  
585
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 46 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Визначимо швидкість ременя: 
 
υ π ⋅ d
= 1 ⋅ n1
60 ⋅103 ≤ [υ],       (3.8)  
 
де [υ ] – допустима швидкість, 35 м/с 
 
υ 3,14 ⋅112 ⋅935
= 3 = 5,4 м с . 
60 ⋅10
 
Визначимо частоту пробігів ременя: 
 
U I
= ≤ [U ],       (3.9) 
υ
 
де [U]=15 с-1 - частота пробігів, що допускається. 
U 1,6
= = 0,19с−1  
5,4
 
Визначимо колову силу, що передається ременем: 
 
F PHOM ⋅103
t = ,       (3.10) 
υ
 
де PHOM  - номінальна потужність двигуна. 
 
F 1,5 ⋅103
t = = 94,6H . 
5,4
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 47 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Визначимо питому допустиму колову силу: 
 
[К П ]= [КО ]СθСαСυCρCdCF ,    (3.11) 
 
де [КО ] - приведена питома окружна допустима сила, [К ]=0,9 Н/мм2, 
О
Сθ =0,8 - коефіцієнт кута нахилу лінії центрів шківів до горизонту  
Сα =0,97 - коефіцієнт кута обхвату на меншому шківі  
Сυ =1,03 - коефіцієнт впливу натягнення від відцентрової сили 
Сρ =0,9 - коефіцієнт динамічності навантаження та тривалості роботи  
Сd =0,95 - коефіцієнт впливу діаметру меншого шківа  
СF =0,85 - коефіцієнт нерівномірності розподіл) навантаження між корд 
шнурами та нитками плоского ременя 
 
[КП]=0,9·0,8·0,97·1,03·0,9·0,95·0,85=0,52 
 
Визначимо ширину ременя: 
 
b F
= t
[ ],      (3.12) 
δ ⋅ К П
 
b 94,6
= = 65мм.  
2,8 ⋅0,52
 
Значення ширини ременя округлюємо до стандартного значення, b=63 мм, 
В=71 мм - стандартне значення ширини шківа. 
Визначимо площу поперечного перерізу ременя: 
 
A=S·b,     (3.13) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 48 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
А=2,8·63=176,4мм2 
 
Визначимо силу попереднього натягу ременя: 
 
F0 = A ⋅σ 0      (3.14) 
 
де σ0 =2 Н/мм2 - попередня напруга; 
 
F0=176,4·2=352,8Н 
 
Визначимо сили натягнення ведучої F1 та веденої F2 гілок ременя: 
 
F F F
1 = F + t
0 ;  F = F t
2 0 − ;     (3.15) 
2 2
 
F 352,8 94,6 94,6
1 = + = 400,1Н ;  F2 = 352,8− = 305,5Н .  
2 2
Визначимо силу тиску ременя на вал: 
 
F 2F sinα1 
ОП = 0  ,    (3.16) 
 2 
 
FОП = 2 ⋅352,8 sin175
⋅ 
  = 704,2Н .  
 2 
Перевіримо міцність ременя по максимальному напруженні в перерізі 
ведучої гілки: 
 
σ max =σ 1 +σ В +συ ≤ [σ ]ρ ,     (3.17) 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 49 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
де σ 1  - напруга розтягу, Н/мм2 , σ F0 Ft
1 = +  
A 2A
σ 352,8 94,6
1 = + = 2,3Н мм2  
176,4 2 ⋅176,4
σ В  - напруга вигину, Н/мм2 , σ δ
В = ЕВ  
d1
ЕВ=80...100 мм2 - модуль повздовжньої пружності при вигині для про-
гумованих ременів 
σ 90 2,8
В = ⋅ = 2,25 Н мм2  
112
 
συ  - напруга від відцентрових сил, Н/мм2, σ 2 −6
υ = ρ ⋅υ ⋅10 , 
ρ=1000... 12000 кг/м3 - густина матеріалу ременя, 
συ =1100⋅5,42·10-6=0,32 Н/мм2 
[σ ] 2
ρ =8 Н/мм  - допустима напруга розтягування, 
 
σmax =2,3+2,25+0,32=4,87 Н/мм2 
 
Розрахунки показали, що напруга розтягуванню задовольняє вимоги 
вибраного ременя та передачі. 
Визначимо обертальний момент: 
 
N
 Т РЕД Т ВХ ⋅u
ВХ = ;  Т ВИХ = ,     (3.18) 
2πnРЕД η
  
Т 1,1
ВХ = = 278Нм ; Т 278 ⋅1,48
ВИХ = = 507,9Нм  
2 ⋅3,14 ⋅630 0,81
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 50 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Перевірочний розрахунок шпонкового з'єднання 
 
Шпонки підбираються по ГОСТ, залежно від діаметру валу, а потім ви-
конується перевірочний розрахунок на змяття. 
Діаметр вихідного кінця валу електродвигуна d = 24 мм. 
Вибираємо ширину шпонки b та висоту шпонки h: 
b=8 мм, h=7 мм, t1=4 мм. 
Довжину шпонки приймаємо з ряду стандартних довжин, враховуючи при 
цьому, що довжина шпонки має бути менше довжини ступеня валу на 3... 10 мм. 
Оскільки довжина вихідного кінця валу L=50 мм, довжина шпонки 
дорівнює 45 мм. 
Розрахункова довжина шпонки: 
 
 LP = LШ - b,                                               (3.19) 
 
LР =45-8=37мм. 
 
Розрахунок шпонки на зім'яття: 
 
σ FT
см = ≤ [σ ],     (3.20) 
A см
cм
 
де FT  - колова сила, що передається шпонкою; 
 
F 2T
T =
1  
d
Т1 - обертальний момент електродвигуна  
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 51 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
N 3
Т = ДВГ ⋅10
1 ,  
2πтДВГ
Т 1,5 ⋅103
1 = = 0,26Нм  
2 ⋅3,14 ⋅935
F 2 ⋅0,26
T = =1,7Н  
0,024
 
Асм - площа змяття: 
 
А h − t1 7 − 4
см = = = 0,08мм2  
Lp 37
 
[σ ] = 110-190 Н/мм2
см  - допустима напруга змяття.  
σ 1,7
см = = 21,3 Н/мм2 
0,08
Умова міцності виконується, шпонка є міцною.  
Вибираємо шпонку 87x36 ГОСТ 23360-78. 
 
Розрахунок болтового з'єднання 
 
При роботі стенду болтове з'єднання випробовує зріз. 
Формули перевірочного та проектувального розрахунків болта на зріз 
мають наступний вигляд: 
 
τ 4F
зр = ≤ [τ ],     (3.21) 
π ⋅d 2 ⋅ i зр
 
де F – зовнішня сила, F 2T
= ВИХ ; 
d
d=60 мм - діаметр болтового з'єднання; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 52 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
F 2 ⋅507,9
= =16930H  
0,06
 
і - число площин зрізу, 1 [за даними стенду], 
[τзр]=120 МПа - допустима напруга на зріз, для сталі 40Х  
τ 4 ⋅16930
зр = = 6 МПа 
3,14 ⋅602 ⋅1
Міцність виконується. 
 
Розрахунок гвинтового з'єднання 
 
Для розрахунку гвинтового затиску треба визначити силу затиску W. Сила 
затиску знаходиться за формулою: 
 
W =Q l
⋅ ,       (3.22) 
rcp ⋅ tg(α +ϕпр )
 
де 1 - довжина рукоятки (ключа), мм;  
rср - середній радіус різьби, мм;  
а - кут підйому різьби; 
Q - зусилля на рукоятку; 
ϕпр  - приведений кут тертя. 
У механізмів з трапецеїдальною або трикутною різьбою, гайка 
переміщається по V-подібному жолобу, а тертя в жолобі за інших рівних умов 
більше, ніж на площині. В таких випадках користуються приведеним 
коефіцієнтом тертя fтp, вираженому через коефіцієнт тертя f при плоскому 
контакті. 
f f
= ,       (3.23) 
cosβ
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 53 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
де β - половина кута при вершині профілю різьби; 
 
f f
= =1,15 f ,      (3.24) 
cos30
 
при  f =0,1, ϕпр =arctg0,115=6,56. 
Якщо врахувати, що протидіюче зусилля силі W буде незначним, задамося 
притискним зусиллям W=20 кг. 
За нормами техніки безпеки зусилля на рукоятці не повинне перевищувати 
2,4 кг. Приймаємо значення Q=3 кг. Довжина рукоятки в цьому випадку 
дорівнюватиме 300 мм. 
Визначимо номінальний діаметр гвинта за осьовим зусиллям та допустимою 
напругою: 
 
δ W
р = ≤ [δ p ],       (3.25) 
F
 
де [δ p ] = 80 МПа - допустима напруга розтягування матеріалу гвинта 
W=200 Н - осьове зусилля  
F - площа перерізу. 
 
F W
= [ ,       (3.26) 
δ p ]⋅0,5
 
F 200
= 6 = 5 ⋅10−6 м2  
80 ⋅10 ⋅0,5
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 54 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Визначимо діаметр гвинта: 
d 4F
= ,       (3.27) 
π
 
−6
d 4 ⋅5 ⋅10
= = 25 ⋅10−3 м. 
3,14
За умовою жорсткості приймаємо d = 28 мм. По ГОСТ 4771-91 приймаємо 
трапецеїдальну різьбу ТРАП 28x8. 
Умова самогальмування гвинта α < 6,56 . 
Для знаходження кута підйому різьби скористаємося наступною формулою: 
 
tgα= Р ,      (3.28) 
2π ⋅ rcр
 
де Р - крок різьби, мм.  
r d − 0,94 ⋅ P
cp = ,  
2
r 28 − 0,94 ⋅8
cp = =11,24мм,  
2
tgα 8
= = 0,113,  
2 ⋅3,14 ⋅11,24
Звідси α=arctg 0,113=6°, 
6 < 6,56 => умова самогальмування виконується. 
 
Розрахунок осі 
 
Важіль, що коливається, впливає на вісь, що викликає навантаження та 
деформації, тому вісь треба розрахувати на деформацію зрізу. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 55 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Формули розрахунку на зріз мають наступний вигляд: 
 
τ 4F
зp = 2 ≤ [τ зр ],      (3.29) 
π ⋅ d ⋅ i
 
де F=33860 Н - сила, що діє на вісь в двох напрямах;  d - діаметр вісі; 
і - число площин зрізу, 2 [за даними стенду], 
[τзр]=140 МПа - допустима напруга на зріз, для сталі 45Х  
 
140 4 ⋅33860
=  
3,14 ⋅ d 2 ⋅ 2
d = 12,4 мм. 
 
Діаметр валу має бути більший за 12,4 мм, приймаємо 16 мм, при цьому 
міцність буде забезпечена із запасом. 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 56 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 
 
4.1 Охорона праці на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці  
 
Охорона праці та техніка безпеки є комплексом заходів, відповідних 
методів виконання робіт, що забезпечують збереження здоров'я працівників на 
виробництві. 
Основи ТБ по ремонту та ТО ТЗ відображені Державним стандартом в 
розділі «Міжгалузеві правила по охороні праці на автомобільному транспорті». 
Відповідальність за охорону праці, за проведення заходів щодо професійних 
захворювань в АТП, попередження, зниження виробничого травматизму, 
покладена на керівника підприємства, а по окремих дільницях на відповідних 
керівників. Для попередження виробничого травматизму розробляються 
відповідні правила ТБ працівників. 
Керівництво АТП зобов'язано забезпечити:  
– своєчасне, якісне проведення інструктажу;  
– навчання працівників безпечним прийомам та методам роботи;  
– попередніми та періодичними медичними оглядами;  
– видавати засоби індивідуального захисту. 
Велике значення для попередження виробничого травматизму при 
виконанні ПР ТЗ має правильна організація робочого місця. Робоче місце 
повинно бути оснащено засобами механізації допоміжних та основних робіт, 
місцем для інструмента, спеціалізованою тарою, необхідною документацією. 
Шиномонтажно-вулканізаційна дільниця повинна мати міцні негорючі 
стіни. Підлога повинна бути рівною. Її необхідно очищати від мастил та бруду. 
Стелі та стіни потрібно пофарбувати фарбою світлих тонів. 
Використаний обтиральний матеріал складають у металеві ящики з 
кришкою. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 57 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
 Для безпечності, зручності виконання робіт на дільниці відстані між 
деякими одиницями технологічного обладнання прийняті згідно ОНТП-01-91.  
Низький рівень виробничого травматизму залежить від якості, справності 
обладнання, інструменту. Тип та розмір інструмента повинен бути зазначений в 
технологічних картах, розміщених на робочих місцях. Інструменти, використані 
працівниками (гайковерти, молотки, викрутки та ін.) повинні бути гладкими, без 
тріщин, задирень. Гайкові ключі повинні бути справними та відповідати 
розмірам болтів, гайок. 
Стан інструмента повинен контролюватися майстрами виробничих 
дільниць. При необхідності, невідповідний техніці безпеки інструмент, повинен 
бути замінений.  
 
4.2 Заходи електричної безпеки та небезпека ураження електричним 
струмом  
 
При зіткненні людини з оголеними струмоведучими частинами виникає 
небезпека ураження струмом. Проходячи через організм, електричний струм 
чинить електролітичну, термічну та біологічну дії. Вплив електричного струму 
може привести до різних електротравм, які можна звести до двох видів: загальні 
електротравми та місцеві електротравми. Розрізняють наступні місцеві 
електротравми: електричні знаки, електричні опіки, механічні ушкодження, 
металізація шкіри та електроофтальмія.  
Ступінь впливу електричного струму на організм людини залежить від 
величини струму, тривалості знаходження під впливом струму, шляху 
проходження його через тіло та опору тіла людину. 
Щоб звести електротравматизм на АТП до мінімуму, необхідно 
організувати виконання «Правил технічної експлуатації електроустановок 
споживачів», приймати заходи, що забезпечують безпеку робіт з 
електроустановками. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 58 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Відносно безпечною для людини може бути напруга 12÷36 В. Смертельним 
для людини вважається струм більше 0,1 А.  
Всі доступні струмоведучі частини електроустаткування повинні бути 
захищені кожухами, щитами чи сітками, які не можна відкривати або знімати без 
спеціальних ключів чи інструментів. 
Для зняття напруги з неструмоведучих деталей електроустаткування 
необхідно вжити наступні заходи: захисне відключення, покривають ізоляцією 
струмоведучі частини чи виготовляють їх із ізолюючого матеріалу, 
використовують електроізолюючі підставки. 
Тимчасову електромережу виконують тільки з ізольованого кабелю та 
підвішують на опорах. Мінімальна висота проводів над робочими місцями 
мкладає 2,5 м, над проїздами 5 м, над проходами 3 м. На висоті не менше 2,5 м 
електричні кабелі прокладаються в трубах або коробах. 
Після демонтажу електродвигунів, освітлювальної апаратури та інших 
приймачів струму не можна залишати під напругою неізольовані кінці кабелів чи 
проводів. 
Рубильники, призначені для включення чи відключення електроенергії, 
повинні мати кожухи. Всі корпуси електродвигунів, металеві частини 
обладнання, які знаходяться під напругою, повинні бути заземлені. 
Електролампи загального освітлення напругою 127 та 220 В підвішуються 
на висоті до 2,5 м від підлоги. Стаціонарні світильники потрібно міцно 
закріпити.  
Всі ремонтні, монтажні роботи на струмоведучих частинах потрібно 
проводити при знятій напрузі.  Струмоведучі частини електроустаткування під 
напругою обгороджують. На огородженнях розміщуються попереджувальні 
плакати. 
Для створення безпечних умов для працівників на дільницях, зонах ТО, ПР 
ТЗ застосовують захисне відключення, захисні заземлення, струм короткого 
замикання, а також засоби індивідуального захисту. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 59 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
На АТП широко застосовується струм напругою від 12 до 380 В. При 
напрузі постійного струму більше 500 В, при змінному струмі трансформаторів, 
світильників, корпус електромашин та інших приладів заземлюють. 
Вимірювання опору заземлювачів, питомого опору ґрунту проводиться один раз 
в рік при найменшій провідності ґрунту: взимку при найбільшому промерзанні 
ґрунту, влітку при найбільшому просиханні ґрунту.  
Поряд із захисним заземленням та струмом короткого замикання для 
забезпечення безпечних умов роботи застосовується захисне відключення. Його 
використовують із глухозаземленою та з ізольованою нейтраллю. Даний захист 
спрацьовує за 0,15 секунд, тобто за час, при якому навіть струм напругою 380 В 
не може заподіяти шкоди людині. Захисне відключення застосовують у всіх 
випадках переміщення електроустановок напругою понад 42 В. 
Підвищену увагу необхідно приділити питанням електробезпечності на 
стадії проектування технологічного обладнання, на стадії експлуатації. Особливу 
роль повинно відіграти ефективне застосування захисних заходів в 
електроустановках, до яких також відноситься захисне заземлення. 
 
4.3 Виробничі шуми та вібрації, нормування та заходи для захисту 
 
Існує ряд виробничих процесів, що пов'язані із шумом (свердління, 
розбірно-складальні процеси, розточення та ін.). При впливі шуму на органи 
слуху людини в неї послабляється пам'ять, увага, зростає виробничий 
травматизм. Після тривалого впливу високочастотних шумів виникають: 
запаморочення, головні болі, нудота і т.п.  
Нормування шумів, вібрації спрямовано на запобігання захворювань та 
функціональних розладів, надмірного стомлення та зниження працездатності.  
Гранично припустимі рівні шуму (ДСТУ 12.1.003-03) на робочих місцях у 
виробничих приміщеннях та на території АТП становлять: при частоті 125 Гц –
92 дБ, 63 Гц  – 99 дБ, 1000 Гц – 80 дБ, 250 Гц – 85 дБ. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 60 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Для нормування впливу вібрації визначено чотири критерії: збереження 
працездатності, забезпечення комфорту, збереження здоров'я та забезпечення 
безпеки. 
Профілактичні заходи захисту від шумів та вібрацій полягають у зменшенні 
шуму, вібрації в точках їх утворення, на шляху їх поширення індивідуальними 
засобами захисту. Це здійснюється: застосуванням для деталей гуми, капрону, 
пластмаси; зміною техпроцесу через заміну гучного обладнання на безшумне; 
проведенням профілактичних заходів та змащувальних операцій. 
Шум та вібрацію зменшують за допомогою звуко- та віброізоляції. 
Звукоізоляцію виконують, влаштовуючи огороджуючі конструкції, 
застосовуючи шумопоглинальні матеріали. Засобами індивідуального захисту 
від шуму є каски та протишумні навушники. При роботі з механізованим 
інструментом в якості засобів захисту від вібрації застосовують антивібраційні 
рукавиці, спеціальне взуття. 
Для зниження рівня виробничого шуму на шиномонтажно-вулканізаційній 
дільниці  застосовуються наступні методи: 
- облицювання стелі, стін дільниці звукоізолюючими матеріалами; 
- удосконалення технологічного процесу; 
- кріплення агрегатів, верстатів через пружні деформуючі зв'язки, що 
дозволяє знизити рівень шуму та вібрацій. 
Негативний вплив на стан здоров'я робітників виявляють вібрації із 
частотами більше 25 Гц (застосування шпильковертів, гайковертів та ін.), що 
викликають у робітників: оніміння, болі в руках, зниження різних видів шкірної 
чутливості. Причинами виникнення вібрацій є удари механізмів, деяких частин 
машин, тверде кріплення вібруючих частин механізмів і машин, неправильне 
балансування обладнання. 
Запобігання поширення вібрацій досягається за рахунок правильного 
балансування обладнання, ізолювання джерел їх утворення від інших 
виробничих зон та дільниць. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 61 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
4.4 Виробниче освітлення 
 
В АТП зони та дільниці по ремонту та обслуговуванню ТЗ мають природнє 
та штучне освітлення. 
Фактичні значення коефіцієнтів природньої освітленості в приміщеннях 
АТП залежать від ступеня точності робіт, використаних при роботі замірів 
відповідно до Сніп 23-05-95 (табл. 4.1).  
Крім природнього, штучного освітлення передбачається комбіноване 
освітлення. До загального освітлення дільниці додається місцеве освітлення, що 
розташовується на робочих місцях (на стендах, верстатах та на інших видах 
обладнання, що розташовано на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці). 
Величина освітленості зон, дільниць штучним світлом (Сніп 23-05-95) повинна 
бути не менше зазначеної в табл. 4.1. 
 
Таблиця 4.1 - Фактичні значення коефіцієнта природньої освітленості 
Коефіцієнт 
Характеристика робіт природньої 
Ремонтні операції освітленості, % 
Види робіт за Розміри, що 
ступенем потребують різниці Бічне 
точності при ремонті освітлення 
Розбірно-складальні 
роботи Груба робота Більше 5,0 мм. 0,5 
Регулювальні роботи Робота не 
високої точності 0,1-5,0 мм. 1,0 
  
При евакуації працівників, при відключенні робочого освітлення, 
застосовується аварійне освітлення. Мінімальна освітленість повинна становити 
5 % освітленості згідно норм робочого освітлення, але не менше 1 Лк на 
території АТП та не менше 2 Лк всередині будинку.  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 62 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Категорії зорової роботи на дільниці 3в відповідають наступні величини: 
контраст об'єкта із фоном – середній, найменший розмір об'єкта – 0,3÷0,5 мм, 
штучне освітлення – загальне 300 Лк, характеристика фону – середня. 
Загальне освітлення визначається за формулою [15]: 
 
F E ⋅ S ⋅K ⋅ z
= ,     (4.1) 
η ⋅ n
 
де E  - норма освітленості;  
S - площа шиномонтажно-вулканізаційної дільниці: S = a ⋅b =14,5 ⋅7 =100м2  
η  - коефіцієнт використання освітлювальної установки;  
K  - коефіцієнт запасу, K =1,5;  
n  - необхідна кількість ламп; 
z  - коефіцієнт нерівномірності освітлення, z =1,2 [15]. 
Для розряду 3в приймаємо Е=200 Лк. Норма освітленості Е приймається 
залежно від розряду зорової роботи відповідно до СНіПП-А9-91.  
Потрібно визначити показник приміщення і для визначення коефіцієнта 
використання освітлювальної установки η .  
Показник приміщення визначається за формулою: 
 
i a ⋅b 14,5 ⋅7
= = = 0,87 ,   (4.2) 
Hc ⋅ (a + b) 5,4 ⋅ (14,5+ 7)
 
де Hc  - висота розташування світильників, Hc =5,4 м; 
b  - ширина приміщення, b=7 м; 
a  - довжина приміщення, a =14,5 м;  
Для освітлення вибираємо люмінесцентні без спіральні лампи ЛБ-80 з 
параметрами F=5220 Лк, η=0,27. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 63 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Визначаємо необхідну кількість ламп: 
 
n E ⋅S ⋅K ⋅ z 150 ⋅100 ⋅1,5 ⋅1,5
= = = 24    (4.3) 
η ⋅F 0,27 ⋅5220
 
Приймаємо кількість ламп n =24, кількість світильників 12, розташування 
світильників рівномірне в два ряди. 
 
4.5 Нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень 
 
Виробничі приміщення АТП задовольняють температурні та інші параметри 
мікрокліматичних умов передбачені нормами з врахуванням характеристик 
виробничих приміщень та категорії робіт. 
Значення параметрів мікроклімату у АТП (швидкість руху потоків повітря, 
температура повітря, відносна вологість) на робочих місцях в холодну та теплу 
пори року відповідно до Сніп 2.2.4.548-96 наведено в табл. 4.2. 
 
Таблиця 4.2 - Значення параметрів мікроклімату на робочих місцях 
Параметри мікроклімату Теплий період року Холодний період року 
Відносна вологість, % 15-75 15-75 
Температура повітря, оС 20-23 15-20 
Швидкість руху повітря, м/с 0,2-0,5 не більше 0,3 
 
Для забезпечення нормативних температур в холодну пору року всередині 
приміщень АТП передбачена система опалення. Розрізняють місцеве та 
центральне опалення. На АТП використовується комбінована система опалення. 
У всіх закритих приміщеннях АТП, де перебувають ТЗ та відбувається 
короткочасна робота двигуна, відбувається викид шкідливих для організму 
людини речовин. Для видалення викидів АТП мають природню, штучну 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 64 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
вентиляції. В якості природньої вентиляції використовують прорізи вікон та т.п. 
На природню вентиляцію впливає розташування виїзних та в'їзних воріт. 
В якості штучної вентиляції передбачена приточно-витяжна вентиляція. У 
приміщеннях для зберігання агрегатів, запасних частин, шин, інструмента 
передбачена тільки природня вентиляція. 
Вміст шкідливих речовин у повітрі закритих виробничих приміщень АТП 
не повинно перевищувати ПДК відповідно ДСТУ 12.1.007-96 (табл. 4.3). 
 
Таблиця 4.3 - Вміст шкідливих речовин у закритих виробничих приміщеннях 
Вміст домішок в % до об’єму 
відпрацьованих газів 
Умови роботи Карбюраторні двигуни Дизельні двигуни 
Аерозолі Окис Окис Окис 
свинцю вуглецю свинцю вуглецю 
Розігрів двигуна в зонах ТО та ПР 0,0025 6,0 0,007 0,78 
В'їзд в зону та постановка 
автомобілів на пост 0,01 2,5 0,009 0,044 
Маневрування автомобілів в 
приміщенні 0,0018 4,0 0,009 0,054 
 
 
4.6 Пожежна безпека 
 
Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, пожежного 
захисту та організаційними заходами (ДСТУ 12.1.004-91). Система запобігання 
пожежі орієнтується на виключення можливості утворення горючого 
середовища та появи в ньому джерел займання.  
Система пожежного захисту забезпечується застосуванням ізоляцією 
горючого середовища; важкогорючих та негорючих речовин, матеріалів замість 
пожежонебезпечних; використанням матеріалів з регламентованими межами 
горючості та вогнестійкості; застосуванням засобів пожежної сигналізації; 
евакуацією людей та застосуванням засобів індивідуального захисту. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 65 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
Система організаційних заходів включає: дотримання порядку 
обслуговування об'єктів, організацію навчання правил пожежної безпеки, 
організацію пожежної охорони, реалізацію та розробку норм правил пожежної 
безпеки, інструкції про порядок роботи з пожежонебезпечними матеріалами та 
речовинами, про дії людей при виникненні пожежі. 
По пожежній небезпеці технологічного процесу всі виробництва 
розділяються на шість категорій згідно ППБ 01-03: А, Б, В, Г, Д, Е.  
Зона шиномонтажно-вулканізаційної дільниці відноситься до категорії «Д» 
– виробництва, пов'язані з обробкою матеріалів та негорючих речовин в 
холодному стані.  
В АТП, де проводиться ТО ТЗ існує система пожежної безпеки, яка 
складається з: 
– ручних засобів (брандспойти, шланги, вогнегасники та ін.); 
– автоматичних засобів пожежогасіння (сплінкерна система). 
На території АТП від всіх працівників потрібне виконання всіх правил 
пожежної безпеки: заборонено користуватися відкритим вогнем, паління 
дозволено у відведених місцях. Особливу увагу необхідно звертати на чистоту 
приміщень, зберігання легкозаймистих матеріалів, справність електричних 
приладів та електропроводки, проведення зварювальних та фарбувальних робіт.  
Для екстреного гасіння пожежі підручні засоби повинні бути в необхідній 
кількості: пожежні крани, пісок, вуглекислотні або хімічні вогнегасники. У 
дослідній зоні застосовуються чотири пінні вогнегасники.  
Первинні засоби пожежогасіння, пожежний реманент повинні перебувати в 
доступних місцях, зберігатись в справному стані. Відповідальність за 
невиконання цих вимог несе відповідальний по ТБ. Вогнегасники, бочки для 
води, ящики з піском встановлюються на видному місці, щоб їх можна було 
легко та швидко застосувати при необхідності. Ящики повинні бути щільно 
закриті кришками. Біля кожного ящика з піском постійно повинен перебувати 
необхідний спецреманент.  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 66 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
У виробничих корпусах, дільницях та зонах ТО повинні бути вивішені 
таблички із вказаними телефонами найближчої пожежної команди, 
відповідальних за пожежну безпеку осіб та перерахуванням запобіжний заходів.  
На підприємстві у виробничих корпусах відводяться спеціальні та 
відповідним чином обладнані місця для паління. 
Допускається спільне зберігання шин, негорючих матеріалів, а також 
агрегатів і деталей в одному приміщенні. Зберігання балонів з газом 
допускається тільки в окремих складах за умови захисту балонів від джерел 
теплової енергії. 
Пожежі можна гасити водою, яка сприяє зниженню температури горіння, а 
також піноутворюючими речовинами або хімічним порошком з вогнегасників, 
чи піском, які ізолюють палаючі предмети від доступу кисню повітря. Однак 
водою не можна гасити горючі рідини, щільність яких менше щільності води, 
тому що ці рідини спливають і продовжують горіти. У випадку загоряння 
горючих рідин або електроприладів необхідно застосовувати тільки хімічну 
піну, вуглекислоту або хімічний порошок, що використовуються у відповідних 
типах вогнегасників. 
 
4.7 Шкідливі фактори виробництва 
 
На шиномонтажній дільниці  відходами є використане дрантя, списані 
покришки та камери коліс, брудна вода після мийки коліс. Списані покришки та 
камери підприємство здає, і там їх уже утилізують.  
Основні заходи охорони навколишнього середовища на автомобільному 
транспорті спрямовані на: 
- скорочення шкідливих для здоров'я людей домішок у відпрацьованих 
газах; 
- зниження рівня шуму; 
- підвищення надійності вузлів і механізмів, що забезпечують безпеку руху; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 67 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
- скорочення шкідливих для навколишнього середовища викидів. 
Прямий негативний вплив автомобілів на навколишнє середовище 
пов'язаний з викидами шкідливих речовин в атмосферу, шумом та різними 
електромагнітними випромінюваннями. Непрямий вплив автомобільного 
транспорту на навколишнє середовище пов'язаний з тим, що автодороги, 
стоянки, автотранспортні підприємства займають значну площу, необхідну для 
життєдіяльності людини.  
 
4.8 Заходи щодо захисту навколишнього середовища 
 
На даний момент перспективним рішенням по зниженню викидів 
шкідливих речовин в атмосферу є застосування нейтралізаторів, електронних 
систем керування вприском палива, його дозування, регулювання складу 
відпрацьованих газів та переустаткування автомобіля для роботи на природному 
та нафтовому газі. Також існує необхідність в перевірці складу відпрацьованих 
газів АТЗ при проведенні технічного обслуговування із застосуванням 
газоаналізаторів, димомірів.  
Заходи щодо захисту навколишнього середовища передбачають: виведення 
застарілих технологій, введення нових, екологічно більш чистих, встановлення 
газопилових очисних споруд, локальних очисних споруджень (для очищення 
стічних вод). 
Відповідно до природоохоронних вимог рівень впливу господарської 
діяльності підприємства на навколишнє природне середовище не повинен 
перевищувати ПДК забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, водоймах і 
ґрунтах. У той же час перевищення регламентованих нормативів не позбавляє 
підприємство права на природокористування, але зобов'язує розробляти та 
практично здійснювати природоохоронні заходи щодо зниження до 
нормативного рівня негативного впливу виробництва на природне середовище. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 68 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
4.9 Вимоги до безпеки на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці при 
роботі з термообладнанням  
 
На проектному варіанті шиномонтажно-вулканізаційної дільниці крім 
шиномонтажного, балансувального та супутнього обладнання є 
термообладнання у вигляді електровулканізаторів.  
Безпека роботи на електровулканізаторі забезпечується:  
- наявністю заземлення; 
- відсутністю пошкоджень вилки, струмопровідного проводу та справним 
електрозахистом з корпусом вулканізатора; 
- електроустаткування повинно бути у вибухобезпечному виконанні; 
- наявністю електровулканізатора з електроізоляційного та 
теплоізоляційного матеріалу; 
- електровулканізаторщик повинен укладати гумовий килимок під ноги та 
працювати в рукавицях для захисту рук від опіків; 
- до роботи на вулканізаційних апаратах допускаються працівники, що 
мають потрібну кваліфікацію та професію; 
- усунення несправностей вулканізаційних апаратів дозволяється робити 
фахівцям з ремонту; 
- приміщення з вулканізаційними апаратами, повинні бути ізольовані від 
приміщень, де застосовується гумовий клей або бензин. 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 69 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
ВИСНОВОК 
 
В результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра мною було 
спроектовано автотранспортне підприємство на 90 автомобілів для 
транспортування молочної  продукції в місті Дніпро. 
В процесі технологічного розрахунку АТП використано сучасні нормативні 
документи, що регламентують показники ТО-1, ТО-2, ПР ТЗ.  
При проектуванні шиномонтажно-вулканізаційної дільниці було обрано 
обладнання із асортименту сучасних фірм. 
Вирішальне значення для удосконалення бази мають: підвищення якості 
виробництва ТЗ, їх довговічність, надійність, виконання планово-
попереджувальної системи ТО та ремонту ТЗ.  
Для підвищення ефективності роботи працівників шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці було розроблено стенд для правки дисків. 
З метою забезпечення задовільних умов праці розроблено схему штучного 
освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 70 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ 
 
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи 
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний 
ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти 
і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с. 
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з 
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с. 
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проектування автотранспортних 
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с. 
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: 
Підручник. – К.: Знання, 2003 – 450 с. 
5. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в 
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с. 
6. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту 
автомобілів. У 3-х кн. кн. 2. Організація, планування й управління: Підручник 
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. – 383 с.  
7. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник /О. Д. Марков, 
В. П. Матейчик, В. П. Волков. – Харків: ХНАДУ, 2021 – 508 с. 
8. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник /В. М. 
Дембіцький, В. І., Павлюк, В. М. Придюк – Луцьк: Луцький НТУ, 2018. – 473 с. 
9. Марков О.Д. Обслуговування клієнтів автосервісу /О. Д. Марков, 
Н. В. Веретельникова. – К.: Каравела, 2015. – 260 с.  
10. Технологічне Проєктування автотранспортних підприємств: навч. 
Посіб. /за ред. проф. С. І. Андрусенко. – К.: Каравела, 2009. – 368 с. 
11. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. 
Технологія: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 478 с.  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 71 
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата  
  
 
 
 
12. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх 
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. - 
16 с. 
13. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу: 
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.06.2017). 
14. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від 
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. – 
(дата звернення 16.06.2022). 
15. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За 
заг. ред. к.т.н., доц. І. П. Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ 72 
Змн. Арк  
 . № докум. Підпис Дата 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
Додаток А – Виробничий корпус 
 
Додаток Б – Планування шиномонтажно-вулканізаційної дільниці 
Додаток В – Генеральний план 
 
Додаток Г – стенд для правки дисків 
 
 Додаток Д – Специфікація «Стенд для правки дисків» 
 
Додаток Ж – Розрахункова схема штучного освітлення шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці