Дослідження ефективності функціонування мережевих структур невиробничої сфери обслуговування (частина ІІ)

Abstract

У роботі показано, що ефективне функціонування мережі невиробничої сфери обслуговування визначається формуванням і розвитком внутрішніх технологічних і розподільних зв’язків. Суміщення таких зв’язків з інтегрованою сукупністю компетенцій учасників мережі (поняття мережної мегакомпетенції) дозволяє отримати максимальну ефективність функціонування мережевої структури. У ході дослідження умов забезпечення ефективності функціонування мережі були сформульовані поняття «мережева макротехнологія» і «мережеве агентське місце». Така макротехнологія розглядається як основа для рішення підприємством проблем свого входження і функціонування в мережі, оцінки можливостей мережевого розвитку. Мережне агентське місце визначає положення (позиціонування) окремого підприємства відносно інших учасників мережі за технологічними і розподільними зв’язками у певному часовому інтервалі існування мережної мегакомпетенції. Виходячи з мультіатрибутивної моделі настанов і модифікованої автором формули М. Фішбейна, були досліджені базові елементи моделі функціонування мережної структури сфери невиробничого обслуговування.