1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 022 Дизайн (Дизайн середовища)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7714
Title: ДИЗАЙН-ПРОЄКТ ІНТЕР’ЄРІВ ВИСТАВКОВОЇ ЗАЛИ ЧЕРКАСЬКОГО ОБЛАСНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ
Authors: Чугай, Наталія Миколаївна
Бурмиляк, Павло Павлович
Keywords: Музей;Середовище
Issue Date: Jun-2024
Abstract: Актуальність теми. Актуальність дизайну виставкових залів музеїв сьогодні визначається кількома факторами. По-перше, музеї відіграють важливу роль у збереженні й експонуванні культурної спадщини, і відповідний дизайн їх виставкових приміщень допомагає краще передати цю спадщину відвідувачам. Завдяки сучасним технологіям та архітектурним інноваціям музеї можуть створювати захоплюючі та інтерактивні виставки, які привертають увагу широкої аудиторії. По-друге, в умовах швидкої зміни технологій та суспільних потреб, музеї повинні адаптуватися до нових вимог і очікувань відвідувачів. Оновлення дизайну виставкових зал дозволяє музеям стати більш привабливими та цікавими для молодої аудиторії, а також залучити до них нові соціальні та культурні течії, та нових меценатів
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7714
Appears in Collections:022 Дизайн (Дизайн середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Бурмиляк_ДИЗАЙН-ПРОЄКТ ІНТЕР’ЄРІВ ВИСТАВКОВОЇ ЗАЛИ ЧЕРКАСЬКОГО ОБЛАСНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ.pdf
  Restricted Access		1.36 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASY 
ДЕРЖАВНИЙ STATE 
 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL 
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY 
 
 
Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра дизайну 
 
Освітня програма – «Дизайн середовища» 
Спеціальність 022 – Дизайн  
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему: «ДИЗАЙН-ПРОЄКТ ІНТЕР’ЄРІВ ВИСТАВКОВОЇ ЗАЛИ 
ЧЕРКАСЬКОГО ОБЛАСНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ» 
 
 
 
 
Студент групи ДЗ-02       П.П. Бурмиляк 
 
Керівник, к.мист., доцент кафедри дизайну                Н.М. Чугай 
 
 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри дизайну 
____________І.О. Яковець 
___   _______2024  рік 
 
 
 
 
Черкаси 2024 
2 
 
                     Черкаський державний технологічний університет    
      (назва вузу) 
 
Кафедра  дизайну 
Факультет гуманітарних технологій    
Спеціальність 022 - Дизайн      
 
 
 
«ЗАТВЕРДЖУЮ» 
 
Завідувач кафедри 
дизайну         І.О. Яковець 
 
«___» ______  20 __  р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
Бурмиляк Павлу Павловичу 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
 
Тема роботи  «Дизайн-проєкт інтер’єру виставкової зали 
Черкаського Обласного Художнього Музею»   
затверджена наказом по університету від «          » 202    р. №       
 
1. Термін здачі студентом закінченої роботи     03.06.2024. 
 
2. Вихідні дані: обмірні плани; аналоги 
 
3. Зміст кваліфікаційної роботи           
(перелік питань, що їх належить розробити) 
1. Вступ; 2. Розділ 1. Передпроєктні дослідження; 3. Розділ 2. Ескізна 
пропозиція конструктивних рішень; 4. Розділ 3. Дизайн-проєкт інтер’єру 
виставкової зали Черкаського Обласного Художнього Музею; 5. Висновки; 6. 
Список використаних джерел; 7. Додатки  
 
4. Перелік графічного матеріалу: плакат форматом 2300х1590мм (1. Загальний 
обмірний план; 2. План обладнання; 3. План освітлення; 4. Розгортки стін; 5. 
Перспективні зображення; 6. Ескізи використаного обладнання; Відео           
  
3 
 
           
5. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх 
 стосуються 
Підпис, дата 
Розділ Консультант завдання завдання 
видав прийняв 
Графічна частина Чугай Н. М.   
Пояснювальна записка Чугай Н. М.   
Робота в матеріалі Чугай Н. М.   
 
6. Дата видачі завдання              
  
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
Термін виконання 
№ 
Назва етапів роботи етапів проєкту Примітка 
з/п 
(роботи) 
1. Затвердження теми роботи,   
керівника. 
2. Робота з аналогами, збір Лютий 2024  
інформації. 
3. Затвердження ідеї  Березень 2024  
дизайнерського рішення проекту 
4. Робота над пояснювальною Квітень 2024  
запискою 
5. Робота над графічною частиною Травень 2024  
проєкту   
6. Робота над конструктивно- Квітень - Травень  
технологічною частиною (робота в 2024 
матеріалі) 
7. Попередній захист кваліфікаційної  16.05.2024  
роботи. 
8. Захист кваліфікаційної роботи 04.06-06.06.2024  
бакалавра. 
 
  Керівник        Чугай Н.М. 
(підпис) 
  Завдання прийняв до виконання         
      (підпис) 
 
  
4 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП            5 
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ     7 
1.1 Історичні відомості про особливості проєктування музеїв     7                  
1.2 Художній музей як культурно-мистецький простір    8 
1.3 Художній музей як об’єкт мистецтва                      10 
1.4 Принципи формування художніх музеїв             11 
 
РОЗДІЛ 2. ЕСКІЗНА ПРОПОЗИЦІЯ КОНСТРУКТИВНИХ РІШЕНЬ..12 
2.1 Аналіз аналогів                12 
2.3 Обґрунтування концептуального рішення проєкту. Характеристика 
об’єкту, архітектурна прив’язка              15 
2.4 Ескізна пропозиція інтер’єрного рішення            18 
 
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙН-ПРОЄКТ ІНТЕР’ЄРУ ВИСТАВКОВОЇ ЗАЛИ 
ЧЕРКАСЬКОГО ОБЛАСНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ          19 
3.1 Підбір матеріалів для внутрішньої обробки           22 
3.2 Черкаський Обласний Художній Музей м. Черкаси дизайн-проєкт 
інтер’єру виставкової зали                        23 
ВИСНОВКИ.                28 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ            30 
ДОДАТКИ                  32
5 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми. Актуальність дизайну виставкових залів музеїв 
сьогодні визначається кількома факторами. По-перше, музеї відіграють 
важливу роль у збереженні й експонуванні культурної спадщини, і відповідний 
дизайн їх виставкових приміщень допомагає краще передати цю спадщину 
відвідувачам. Завдяки сучасним технологіям та архітектурним інноваціям 
музеї можуть створювати захоплюючі та інтерактивні виставки, які 
привертають увагу широкої аудиторії. По-друге, в умовах швидкої зміни 
технологій та суспільних потреб, музеї повинні адаптуватися до нових вимог і 
очікувань відвідувачів. Оновлення дизайну виставкових зал дозволяє музеям 
стати більш привабливими та цікавими для молодої аудиторії, а також залучити 
до них нові соціальні та культурні течії, та нових меценатів. 
Пандемія COVID-19 показала, що дизайн виставкових залів може бути 
спрямований на створення безпечних та гібридних форматів експозицій, що 
поєднують фізичний та віртуальний простір. Такий підхід дозволяє музеям 
пристосуватися до нових реалій та забезпечити доступ до культурних 
цінностей для аудиторії будь-де і будь-коли. 
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та її спроби знищити 
українську культуру, а також злочини геноциду і екоциду підкреслюють 
важливість збереження та відтворення культурних цінностей. У цьому 
контексті дизайн виставкових залів в музеях стає ще актуальнішим, оскільки 
він виступає не лише як форма мистецтва, але й як інструмент боротьби за 
збереження історії та ідентичності народу, творенням культури сьогодення та 
підтримання зв’язку з надбаннями предків. Шляхом створення виставок, 
присвячених українській історії та сучасній культурі, музеї можуть 
підкреслити унікальність та важливість цієї спадщини, а також привернути 
увагу світової громадськості до злочинів, скоєних Росією. Така ініціатива може 
сприяти не лише збереженню культурного надбання України, але й 
6 
 
усвідомленню та засудженню міжнародною спільнотою звірств, що 
трапляються на території України. 
Метою роботи є розробка дизайн-проєкту інтер’єру виставкової зали 
Черкаського Обласного Художнього музею. 
Щоб досягти поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання 
дослідження: 
• визначити основні принципи, які впливають на організацію 
виставкових залів; 
• запропонувати дизайн-пропозицію виставкового залу ЧОХМ; 
• в дизайн-проєкті продумати систему освітлення, визначити 
колористику інтер’єру, зберігаючи його універсальність для експозицій, 
спроєктувати рекреаційну зону у виставковій залі, підібрати екологічні 
матеріали поверхонь, створити інформаційні точки для відвідувачів. 
Структура роботи. Робота складається з теоретичного дослідження, 
графічної частини і презентації. Теоретичне дослідження складається зі 
вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (15 позицій), 
додатків (6 ілюстрацій на 5 аркушах). Обсяг основної частини дослідження 
становить 39 сторінок, повний обсяг з додатками – 38 с.  
 
 
7 
 
РОЗДІЛ 1 
ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 
 
1.1 Історичні відомості про особливості проєктування музеїв  
Музеї – це відображення культурного, історичного та наукового досвіду 
суспільства, форма фіксації і збереження моменту в історії, встановлення 
зв’язку матеріального мистецького об’єкту з його метафізичним символізмом. 
У проєктуванні музеїв враховуються історичний контекст, місцеві 
особливості та архітектурний стиль. Основні принципи проєктування: 
• зручність для відвідувачів; 
• ефективне використання простору; 
• збереження та експонування колекцій; 
• врахування потреб різних аудиторій, зокрема дітей, людей з 
обмеженими можливостями та іноземних відвідувачів. [1, 2] 
Архітектурний дизайн може відображати тематику музею або викликати 
емоційну реакцію у відвідувачів. Наприклад, музей сучасного мистецтва може 
мати відкрите просторове планування, щоб підкреслити інноваційний 
характер колекцій. У процесі проєктування музеїв враховуються також сучасні 
технології, щоб забезпечити інтерактивність та підвищити залучення 
відвідувачів. Це може включати використання віртуальної реальності, 
сенсорних екранів, аудіогідів, QR-кодів та інших інноваційних засобів. Окрім 
того, часто увага приділяється питанню екологічного проєктування, зокрема 
енергоефективності та використанню відновлюваних матеріалів у будівництві 
таких як скло чи сталь. Такий підхід сприяє створенню музеїв, які не лише 
вражають своїми експозиціями, а й відповідають стандартам сучасності, її 
викликів. [3, 4] 
У доповнення до архітектурного та технологічного аспектів, важливу роль 
у проєктуванні музеїв відіграє також розташування. Вибір місця для музею 
може бути стратегічним, спрямованим на забезпечення легкого доступу для 
8 
 
відвідувачів або використання контекстуального середовища для посилення 
естетичного враження. Наприклад, музей сучасного мистецтва може бути 
розміщений у центрі міста, щоб залучити більше уваги та публіки, тоді як 
музей природної історії може бути розташований біля парку або природного 
заповідника для підсилення його освітньо-екологічної місії. [5] 
 
 
1.2. Художній музей як культурно-мистецький простір 
У контексті культурному художній музей являється посередником між 
об’єктом мистецтва (мистецький твір), суб’єктом мистецтва (автор твору 
мистецтва) та споживачем мистецтва (глядачем), та виконує функцію 
накопичення своєї мистецької колекції, її збереження та експонування. Таким 
чином роль музею – формування і підтримка стандартів для суспільних, 
гуманістичних, екологічних, культурологічних смислів, ідей і цінностей, їх 
збереження, забезпечення наступності, збереження культурного зв’язку між 
поколіннями. [6] 
Окрім того музей може бути площадкою для: 
• реалізації митцем його творчого потенціалу; 
• мистецького діалогу між митцями та громадськістю; 
• актуалізації глобальних проблем і викликів; 
• ідеєтворчості; 
• залучення таким чином суспільства до культурних процесів; 
• зміцнення взаємопроникності мистецтва, психології, культури, 
науки, політики та економіки. 
 Це дає можливість суспільного обговорення цих питань, залучення 
суспільства до формувань нових стратегій та принципів розв’язання 
висвітленої проблематики, що, в свою чергу, сприяє формуванню критичного 
мислення, зростанню інтересу суспільства до їх проблем та збільшенню 
суспільної відповідальності. [7, 8] 
9 
 
Основна форма музейної комунікації – експозиція. Експозиції в художньому 
музеї можуть бути стаціонарними, тобто постійними, та тимчасовими або 
виставками. Музейні експозиції, незалежно від того, чи стаціонарна це 
експозиція, чи тимчасова, об’єднані одною концептуальною ідеєю чи темою, а 
предмети в експозицію підбирають за їх комунікативними властивостями – 
експресивністю, інформативністю та привабливістю. Це дає змогу зробити 
експозицію цілісною предметно-просторовою системою, простір і предмети в 
якій організовані відповідно до теми й композиції, технічно та художньо 
оформлені.[9] 
Для виконання всіх цих функцій простір музею має бути готовий до 
висвітлення різних форм візуального мистецтва, наприклад бути готовим 
показувати об’єкти дизайу, скульптури, живопису, графіки, 
експериментальних технік, фото, відео, та інші, а також простір має бути 
готовий висвітлювати не тільки глянцеве мистецтво, але й такі форми 
візуального діалогу як стріт-арт, графіті, гаражний дизайн тощо. Тобто бути 
універсальним або навіть сконцентруватися на самобутності простору. Це 
допоможе розширити коло митців, які співпрацюватимуть з музеєм, аудиторію, 
яка споглядатиме і обговорюватиме експозиції або їх частини, мистецький 
дискурс, а також це може стати каталізатором для зацікавлення до музею з боку 
медіа, що допоможе покращити імідж музею і його вплив на масову культуру, 
донесення меседжу. [10, 11] 
Окрім того, важливою частиною цієї системи може бути рекреаційна зона 
всередині виставкового простору – місце де відвідувачі музею можуть 
відпочити і поділитися враженнями та думками про виставку між собою. 
Важливо виокремити цю зону від самої виставки, але не втратити зв’язок між 
ними. Це можна зробити за допомогою просторового зонування, використання 
кольору, форми, фактури чи світла.  
 
10 
 
1.3.  Художній музей як об’єкт мистецтва 
 Художні музеї, втілені в архітектурних і дизайнерських рішеннях, 
виступають не лише в ролі каталогів художніх робіт, але й самі являються 
об'єктами мистецтва. Вони відображають як естетику та історію, так і 
культурний дух епохи, в якій вони були засновані. Кожен музей має свою 
унікальну атмосферу та стиль. Хоча часто можна знайти подібності між двома 
та більше музеями, але є багато унікальних та неповторних просторів, що 
стають віддзеркаленням творів, які експонуються всередині його стін. 
Завдяки архітектурі музею можна відчути його історію та значення ще 
до входу всередину. Подібні до палаців будівлі з колонами та витонченими 
фасадами, такі як Лувр у Парижі, спонукають до подорожі у часі та 
проникнення в атмосферу минулих епох. Сучасні архітектурні шедеври, такі 
як Guggenheim у Нью-Йорку або Музей сучасного мистецтва у Сіднеї, 
відображають динаміку й тренди сучасності. [6] 
Експозиції музеїв - це подорож у світ мистецтва. Вони включають в себе 
шедеври різних епох, стилів та культур. Від стародавньої скульптури до 
сучасного живопису, від витончених антикварних виробів до сміливих 
експериментів сучасних митців - кожен експонат є свідченням творчого генія 
та культурного контексту свого часу і є унікальною цінністю в колекціях 
кожного музею. 
Не менш важливою складовою музейного досвіду являєтья культурний 
контекст, який створюється через розміщення та інтерпретацію творів 
мистецтва. Відповідно до вибору та компонування експонатів формується 
певна повість, яка розповідає про культурні, історичні та соціальні аспекти 
творчого процесу та сприйняття мистецтва. Куратори музею виступають як 
сучасні художники, що створюють нові композиції та контексти для взаємодії 
зі шедеврами минулого та сучасності. В залежності від архітектури й інтер’єру 
музею також залежить сприйняття експозиції в ньому. Тобто загальний 
антураж має великий вплив на формування думок, ідей і сенсів в процесі 
експонування виставки. У широких і просторих залах-вітринах об’єкти 
11 
 
мистецтва набувають нових значень, підкреслюється важливість і вишуканість 
роботи митця, тоді як інноваційні архітектурні і дизайнерські рішення 
створюють відчуття новаторства і від художника, який виставляється в цьому 
просторі, що теж потрібно врахувати як куратору, так і автору. Правильно 
підібраний простір для виставки може стати значною перевагою у донесенні її 
ідеї та посилу. 
В цілому, художні музеї можна розглядати як унікальні об'єкти 
мистецтва, що поєднують в собі архітектуру, експозиції та культурний 
контекст, щоб створити унікальний досвід для відвідувачів. Вони є не лише 
місцями зберігання та показу творів мистецтва, але й центрами культурного 
життя та освіти, які мають значення не лише для сьогодення, але й для 
майбутніх поколінь. 
 
 
2.1. Функціональне використання музейного простору 
Музей це складна соціокультурна інституція, яка охоплює значно ширше 
значення та має ширші вимоги для функціонування. Щоб сформувати 
художній музей потрібно врахувати ряд факторів, таких як: 
• колекція мистецьких творів; 
• консервація та збереження колекції; 
• експозиція; 
• едукаційна діяльність; 
• маркетинг та медійна присутність; 
• простір чи приміщення музею; 
• дизайн та естетична привабливість; 
• культурна й мистецька діяльність. [12] 
Колекція. Спершу музей має визначити тематику своєї колекції. Вона 
може охоплювати певний період, стиль, регіон або митця. Крім того важливо 
12 
 
визначити обсяг колекції, її ширину, різноманіття та, можливо, конкретний вид 
мистецтва (живопис, скульптура, фотографія тощо). 
 Політика набуття експонатів – покупка, дарування чи позики, та 
збереження вже наявних. 
 Потрібно встановити чіткі критерії відбору та розміщення виставкових 
об’єктів, враховуючи їх значення, якість та відповідність до тематики музею. 
Важливо розробити стратегію розміщення експонатів у виставкових 
просторах, аби відтворити, наскільки це можливо, контекст і відображення. 
Консервація та збереження. Розробити стратегію реставрації й 
збереження об’єктів, використовуючи найновітніші методи та матеріали. Це 
включає в себе профілактичне консервування, захист від шкідників, контроль 
вологості та температури, захист від сонячного світла, а також розробку 
індивідуальної стратегії захистів для експонатів, які того потребують. 
 Проведення реставраційних робіт у випадках, коли експонати 
пошкоджені чи потребують реставрації. Для цього музей повинен мати 
штатного кваліфікованого реставратора, який може реставрувати максимально 
зберігаючи оригінальні колір, якість та стиль об’єкту мистецтва. Можливо 
доведеться відновлювати фізичний стан предмета, видалення шарів 
забруднень або зміну чи відновлення хімічного складу об’єкту. 
Експозиція. Третій пункт включає в себе планування та організацію 
виставкових просторів музею. Ключові аспекти: 
Планування виставкових просторів: музей повинен розробити план 
розміщення експонатів у виставкових залах. Включаючи розподіл експонатів 
за тематикою, періодом, стилем чи іншими критеріями, а також врахування 
логічної послідовності та взаємозв'язків між ними.  
Концепція та структура експозиції: музей має розробити концепцію 
експозиції, яка визначає основні ідеї та меседжі, які він хоче передати своїм 
відвідувачам. Можливо це буде хронологічний огляд, тематична експозиція, 
порівняльний аналіз тощо. Крім того, важливо врахувати естетичні аспекти 
13 
 
оформлення експозиції (освітлення, колір, матеріали та композиція), щоб 
створити приємне враження та досвід відвідувачів. 
Інтерактивність та залучення відвідувачів. Для цього можна 
використовувати інтерактивні елементи, мультимедійні технології та ігрові 
компоненти, щоб залучити відвідувачів до експозиції та розширити їх 
розуміння предметів та тематики музею. Це може бути використання відео та 
аудіогідів, сенсорних екранів, віртуальних турів та інших інтерактивних 
засобів. [14, 15] 
Едукаційна діяльність, покликана створити стимулююче та навчальне 
середовище, що допоможе відвідувачам розуміти й цінувати власну історію, 
культуру та мистецтво. Вона визначає стратегію навчально-просвітницької 
роботи художнього музею для глядачів.  
Починається все з розробки освітніх програм та лекцій: потрібно 
розробити програми для різних категорій відвідувачів, таких як школярі, 
студенти, дорослі та пенсіонери. Ці програми можуть включати лекції, 
майстер-класи, воркшопи та інші освітні заходи, спрямовані на поглиблене 
вивчення тематики колекції музею. 
Організація екскурсій: музей може пропонувати різноманітні екскурсії 
для різних категорій відвідувачів. Це може бути загальна екскурсія по 
основних експозиціях музею, тематичні екскурсії за певною тематикою чи 
періодом, або спеціальні екскурсії з кураторами чи експертами. 
Проведення майстер-класів та практичних занять. Варто організовувати 
практичні заняття та майстер-класи з різних видів мистецтва чи ремесла, що 
відображені у колекції. Це може бути живопис, скульптура, графіка, кераміка, 
фотографія, різьблення, ткацтво, гончарство тощо. 
Використання інтерактивних технологій. Музей може використовувати 
інтерактивні технології, такі як віртуальні тури, мультимедійні інсталяції та 
інші цифрові ресурси, для створення освітніх програм та ігрових форматів, які 
залучають відвідувачів та роблять процес навчання цікавішим та 
ефективнішим. 
14 
 
 Маркетинг необхідна частина музейної діяльності, адже це спосіб 
привернути увагу нової аудиторії, митців та меценатів. Отже складові 
маркетингу: 
• рекламна стратегія та піар музею: потрібно розробити комплексну 
рекламну стратегію, яка включає в себе використання 
різноманітних каналів комунікації, таких як реклама в ЗМІ, 
соціальні мережі, рекламні брошури, партнерські зв'язки, а також 
проведення спеціальних заходів та акцій для привернення уваги 
аудиторії; 
• використання соціальних мереж: музей повинен активно 
використовувати соціальні мережі для спілкування з аудиторією, 
розповсюдження новин та оголошень про події, а також для 
створення взаємодії з відвідувачами через коментарі, лайки та 
поширення; 
• організація спеціальних заходів та акцій: музей може проводити 
різноманітні заходи, події та акції, такі як відкриті дні, безкоштовні 
екскурсії, ніч у музеї, спеціальні тимчасові виставки, відкриті 
лекції чи дискусії та тематичні заходи, що допомагають 
привернути увагу нових глядачів та залучити постійних 
відвідувачів; 
• аналіз ефективності рекламних заходів: важливо систематично 
аналізувати результативність своїх рекламних заходів та піару, щоб 
зрозуміти, які з них працюють краще та які можуть бути 
покращені. Сюди входить огляд статистики присутності в медіа чи 
партнерських програмах, проведення опитувань відвідувачів та 
аналіз коментарів і відгуків у соціальних мережах. 
  
15 
 
РОЗДІЛ 2 
ЕСКІЗНА ПРОПОЗИЦІЯ КОНСТРУКТИВНИХ РІШЕНЬ 
 
  
2.1. Дослідження аналогів художніх музеїв 
У сучасному світі художні музеї відіграють важливу роль у сфері 
дизайну інтер'єру. Аналіз аналогів таких музеїв надає можливість вивчити 
найкращі практики у використанні простору, архітектурного оформлення, 
освітлення та інших аспектів, що впливають на естетику та зручність для 
відвідувачів. У цьому розділі буде проведено аналіз ключових характеристик 
аналогів художніх музеїв з точки зору їхнього дизайну інтер'єру. 
Аналог 1. Tate Modern, London (рис.А.1.). Tate Modern – це відмінний 
приклад сучасного та функціонального дизайну виставкової зали. Перш за все, 
я звернув увагу на величезні вікна, які пропускають максимально можливу 
кількість природного світла. Це створює відчуття ширшого простору та додає 
енергії та життєвості в приміщення. Мінімалістичний підхід до дизайну, з 
чистими лініями та просторим плануванням, дозволяє мистецтву виступати в 
центрі уваги. Меблі та декор не відволікають увагу, але складаються в цілісний 
атмосферний образ, що підкреслює сучасність та елегантність приміщення. 
Деталі, такі як освітлення та акустика, теж грають важливу роль у створенні 
комфортної та вражаючої атмосфери. Tate Modern вдало поєднує 
функціональність та естетику, створюючи простір, де мистецтво може бути 
повністю вираженим і відчутим. 
Музей Tate Modern виразний своїм мінімалістичним підходом до 
дизайну, який проймає кожен його аспект. Починаючи з архітектурного 
планування, ми бачимо чисті, геометричні форми, які створюють відчуття 
простору та гармонії. Яскравим прикладом мінімалістичного стилю в його 
дизайні є використання кольорів і текстур. Більша частина приміщення 
відзначається нейтральною палітрою з білим, сірим та чорним кольорами, що 
16 
 
дозволяє мистецтву бути акцентом простору. Меблі та декор теж відповідають 
мінімалістичному стилю, з простими формами та чистими лініями. 
Інший важливий аспект мінімалізму – це використання простору. Tate 
Modern майстерно використовує кожний куток, максимально відкриваючи 
простір для мистецтва та відвідувачів. Навіть експозиційні зони виглядають 
максимально відкритими та просторими, що створює враження безмежності. 
Ще один приклад - освітлення. Воно дуже мінімалістичне, але 
ефективне. Світло розподіляється рівномірно по всьому приміщенню, 
створюючи приємну атмосферу та відмінний контраст для виставлених творів 
мистецтва, що допомагає виокремлювати їх від простору. Загалом, 
мінімалістичний підхід до дизайну в Tate Modern підкреслює сучасність та 
елегантність простору, дозволяючи мистецтву виражатися у всій своїй красі. 
Аналог 2 (рис.А.2.). Louisiana Museum of Modern Art, Копенгаген, Данія. 
Louisiana Museum of Modern Art в Копенгагені – це творіння видатних 
архітекторів та дизайнерів, які спільно створили вражаюче просторове 
середовище для мистецтва. Головними архітекторами проекту були Vilhelm 
Wohlert і Jørgen Bo, які вдало поєднали сучасність і природну красу у своєму 
дизайні. Один із ключових аспектів дизайну – це використання природного 
середовища як складової архітектури. Музей розташований на узбережжі 
Шельфу, і його архітектура гармонійно вписується у ландшафт. Великі вікна 
дозволяють максимально використовувати природне світло та максимізувати 
вид на навколишню природу. 
Меблі та декор музею також в мінімалістичному стилі, з простими 
формами та обмеженим використанням декоративних елементів. Чисті лінії та 
нейтральні кольори допомагають зосередитися на виставлених творах 
мистецтва. 
Колірна палітра стримана і нейтральна, підібрана щоб не відволікати 
увагу глядачів від об’єктів мистецтва на виставках. 
17 
 
В цілому, дизайн Louisiana MOMA є прикладом сполучення сучасного 
дизайну з природними елементами, створюючи унікальне середовище для 
вивчення та споглядання мистецтва. 
Аналог 3 (рис.А.3-4.).  MAIIAM Contemporary Art Museum, Чіангмай, 
Таїланд. MAIIAM Museum of Contemporary Art у Чіангмай, Таїланд, також 
славиться своїм мінімалістичним дизайном, який відображається в різних 
аспектах його інтер'єру. Сучасна будівля з простими, чистими лініями та 
геометричними формами. У інтер’єрі це: 
1. Простота форм: у музеї використовуються прості форми як для 
архітектурних елементів, так і для меблів. Наприклад, меблі мають чисті лінії 
та мінімальну кількість деталей, що дозволяє акцентувати увагу на 
представленому мистецтві. 
2. Чисті лінії: архітектурні деталі відзначаються чіткими та прямими 
лініями, що створюють відчуття порядку та гармонії, такі ж прямі і лаконічні 
лінії використані в дизайні інтер’єру. 
3. Нейтральна палітра кольорів: інтер'єр музею використовує 
нейтральні кольори, такі як білий, сірий та чорний, що створює спокійну 
атмосферу. 
4. Використання природного світла: музей максимально 
використовує природне світло завдяки великим вікнам та прозорим стінам. Це 
дозволяє економити електроенергію та створити природну світлу атмосферу, 
підкреслює чистоту дизайну. 
Аналог 4 (рис.А.5.). National Museum of Modern and Contemporary Art 
Сеул, Південна Корея.  
MMCA (National Museum of Modern and Contemporary Art) у Сеулі є ще 
одним прикладом мінімалістичного дизайну в інтер'єрі музею. Простота форм 
та архітектури: будівля музею має прості, сучасні форми, які підкреслюють 
чистоту ліній. Архітектурні деталі відображають мінімалістичний підхід, де 
кожен елемент має свою функціональність і структурну значимість.  
18 
 
Використання простору та світла: MMCA в Сеулі вдало використовує 
великі вікна та просторі приміщення для створення відчуття простору та 
світла. Це дозволяє природному світлу проникати всередину, створюючи 
сприятливе середовище для вивчення мистецтва. 
Нейтральна палітра кольорів: інтер'єр музею використовує спокійні 
кольори, (білий, сірий та бежевий), які дозволяють акцентувати увагу на 
мистецтві, що експонується в музеї. 
Мінімальне використання декору: в дизайні інтер'єру музею мінімально 
використані декоративні елементи, це дозволяє зосередитися на експозиційних 
об’єктах та створює враження простоти та елегантності. 
За прототип було обрано National Museum of Modern and Contemporary 
Art в Сеулі, Південна Корея, він створений в мінімалістичному стилі, що 
робить його оптимальним варіантом для різнопланових експозицій, що додає 
йому універсальності і конкурентоспроможності. Окремо варто розглянути 
освітлення, як засіб акцентування уваги на об’єктах мистецтва, або окремих 
частинах експозиції. З його допомогою можна створити локальні зони, точкові 
підсвітки або загальне освітлення. Меблі потрібно використовувати обачно, 
щоб не порушити першочерговість музейних експонатів. З тою ж метою не 
варто використовувати декор приміщення.  
  
 
2.2. Обґрунтування концептуального рішення проєкту. 
Характеристика об’єкту, архітектурна прив’язка 
Концептуальне рішення проєктування інтер'єру виставкової зали 
художнього музею у мінімалістичному стилі. Рішення базується на важливості 
акцентування уваги на експонатах, що забезпечує їхню максимальну видимість 
та враження від їхніх естетичних якостей. Мінімалістичний дизайн забезпечує 
чистоту простору, підкреслює простоту форм та ліній, що дозволяє глядачеві 
максимально зануритися в мистецький досвід. Мінімалізм також створює 
сприятливу атмосферу для контемпляції та рефлексії, що є ключовими 
19 
 
аспектами відвідування музею мистецтва. Цей стиль дозволяє максимально 
ефективно використовувати простір музею та забезпечує його 
функціональність, полегшуючи  переміщення від одного експонату до іншого. 
Наразі простір музею нагадує класичний стиль, що відповідає його 
історичному та культурному значенню (рис.2.1.).  Побудовано його з великими 
вікнами й просторими залами. Для декорацій використано колони, ліпнину, 
орнаменти і т. і. Матеріали: деревина, цегла, бетон, скло, сталь тощо. 
Черкаський Обласний Художній Музей розташований за адресою 
Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Хрещатик, 259 
 
Рис.2.1. Обмірний план виставкової зали 
 
 
2.3. Ескізна пропозиція інтер’єрного рішення 
Оскільки було вирішено використовувати стиль мінімалізм, в ескізах 
запропоновано простий і лаконічний варіант наповнення простору і його 
декору. Це використання плит МДФ, меблів, переносних виставкових стін та 
озеленення за рахунок кімнатних рослин в рекреаційній зоні. 
20 
 
 
Рис.2.2. Ескіз рекреаційної зони з меблями та рослинами 
 
Рис.2.3. Ескіз виставкових перегородок 
21 
 
 
Рис.2.4. Ескіз декору стін плитами МДФ та елементи освітлення 
Висновки до другого розділу. Підібрано й проаналізовано аналоги художніх 
музеїв різних країн. Описано їхню основну характеристику з точки зору 
дизайну.  Обрано прототип. Обґрунтовано концептуальне рішення проєкту, 
доцільність концепції для виставкового простору художнього музею. 
Висвітлено архітектурну прив’язку, дано характеристику дизайну Черкаського 
Обласного Художнього Музею, подано обмірний план приміщення. 
Запропоновано ескізні рішення інтер’єру відповідно до концепції. 
  
22 
 
РОЗДІЛ 3 
ДИЗАЙН-ПРОЄКТ ІНТЕР’ЄРУ ВИСТАВКОВОЇ ЗАЛИ ЧЕРКАСЬКОГО 
ОБЛАСНОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ 
 
3.1. Підбір матеріалів для внутрішньої обробки 
Для внутрішньої обробки стін і поверхонь обрано такі матеріали: 
• бетон; 
• мікроцемент; 
• деревина; 
• скло; 
• штукатурка темно-сіра; 
• плита МДФ біла. 
Бетон це простий і водночас індустріальний матеріал. Він додає 
мінімалістичному стилю строгості і брутальності, не порушуючи простоту 
простору. Цей матеріал запропоновано використати для підлоги. 
 Мікроцемент це штукатурка на основі цементу для оздоблення прямих 
поверхонь. Створює гладкі поверхні, які додають в інтер’єр атмосферу легкості 
і простоти. Запропоновано використати її для обробки стін і стелі. 
 Деревину використано для створення основи для афішного стенду. 
Деревина додає природньої натуральності об’єкту і не конфліктує за увагу з 
експонатами.  
 Скло запропоновано використати для створення прозорої площини на 
афішному стенді, щоб кріпити до неї афіші. 
 Темно-сіра штукатурка використана для обробки переносних 
виставкових перегородок та декору стін. Сірий колір дозволяє відділити 
експонат від простору, створити між ними певний контраст. 
 Панелі МДФ використано для декору стін. Білий колір довершує колірну 
палітру в кольоровому рішенні дизайн-проєкту, не конфліктуючи з іншими 
елементами дизайну, та експонатами. 
23 
 
3.2 Черкаський Обласний Художній Музей м. Черкаси дизайн-
проєкт інтер’єру виставкової зали 
 При розробці проєкту врахована потреба адаптивності простору, що 
дасть змогу лаконічно вписувати тимчасові виставки різних форматів в 
експозиційну залу. Запропоновано створити простір в стилі мінімалізм, що 
зробить його універсальним. При проєктуванні врахована простота декору та 
обробки поверхонь, використано прості матеріали, зазначені в пункті 3.1. 
Підібрано кольорову гаму у різних відтінках від білого до чорного, подекуди з 
брунатними відтінками деревини. Враховано потребу в додатковій 
експозиційній площині, запропоновано застосовувати виставкові перегородки 
темно-сірого кольору, що допоможе контрастувати роботи, робити їх 
пріоритетними в просторі. Перегородки розміщено перпендикулярно до стіни 
з вікнами, щоб додати максимальну кількість природнього світла для 
експонатів.  
 
Рис.3.1. Виставкові мобільні перегородки 
 Освітлення запропоноване як загальне, так і локальне. Загальне світло 
розташоване на стелі з двох боків від центру за допомогою трек систем, що 
24 
 
допомагає змінювати загальне світло і зміщувати його, щоб створити світлові 
акценти. 
 
Рис.3.2. Трек система загального освітлення 
 Локальне світло розроблене для стін без вікон, щоб, за потреби, 
підсвічувати картини, та окремо для стіни з рекреаційною зоною, де є 
шрифтова композиція. Використано LED підсвічування, що дає змогу 
регулювати яскравість світла, а також дозволяє зменшити енергозатрати. 
Локальне освітлення зроблено лише в місцях, де можливі експозиційні 
акценти, для підсилення естетичного ефекту. 
25 
 
 
Рис.3.3. Приклад локального освітлення за допомогою LED підсвічування 
Передбачено рекреаційну зону для відвідувачів. Серед меблів 
використані диван, крісло та два журнальних столика. Розташовано дві 
кімнатні рослини, та стенд для афіш з дерев’яною основою, скляною площою 
для кріплення афіші та LED підсвіткою. Оздоблено стіни за допомогою МДФ 
панелей, та темно-сірих контрастних стін, що відділяє їх від інших площин. 
Розроблено та використано шрифтову композицію з цитатою українського 
філософа Григорія Сковороди. 
26 
 
 
Рис.3.4. Рекреаційна зона, стенд для афіш, шрифтова композиція та декор 
 Розроблена шрифтова композиція несе в собі ідею дослідження себе 
самих, в контексті музею це означає дослідження своєї культури. Слова з 
композиції: «Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця», були сказані у 
відповідь на пропозицію від імператриці Катерини відвідати російський 
імператорський двір. Вони означали, що самозаглиблення і розуміння себе 
важливіші за дослідження чужих цінностей і матеріальних благ. Для українців 
ця фраза набуває нового змісту в контексті колоніального дискурсу і культурної 
сепарації українців від Росії. 
27 
 
 
Рис.3.5. Шрифтова композиція з цитатою Г. Сковороди 
Підібрано матеріали для поверхонь виставкового простору. Розроблено, 
обґрунтовано та описано дизайн-проєкт інтер’єру виставкової зали 
Черкаського Обласного Художнього Музею. Розроблено шрифтову 
композицію та описано її концепт.  
  
28 
 
ВИСНОВКИ 
Розроблено «Дизайн-проєкт інтер'єрів виставкового залу  Черкаського 
обласного художнього музею». У результаті виконаної роботи були проведені 
певні дослідження та зроблені наступні висновки: 
На основі дослідження чинників, що окреслюють проблематику 
художньо-образних рішень проєктування громадських просторів, визначений 
вплив вимог та новітніх технологій і матеріалів, що застосовуються в дизайну 
виставкових просторів.  
Функціональний аналіз аналогів за естетичними й ергономічними 
чинниками дозволив визначити принципи формування  інтер’єрів музею. 
Визначено основні принципи, які впливають на організацію виставкових залів: 
об’ємно-планувальне вирішення, розподіл функціональних зон, кольорове 
вирішення, освітлення, декоративні елементи та ін. 
Було запропоновано дизайн-проєкт виставкового залу Черкаського 
обласного художнього музею. Пропонується створити простір в стилі 
мінімалізм, що зробить його універсальним. При проєктуванні врахована 
простота декору та обробки поверхонь, використано прості матеріали. 
Підібрано кольорову гаму у різних відтінках від білого до чорного, подекуди з 
брунатними відтінками деревини. Враховано потребу в додатковій 
експозиційній площині, запропоновано застосовувати виставкові перегородки 
темно-сірого кольору, що допоможе контрастувати роботи, робити їх 
пріоритетними в просторі. 
Освітлення запропоноване як загальне, так і локальне.  Локальне світло 
розроблене для стін без вікон, щоб, за потреби, підсвічувати картини, та 
окремо для стіни з рекреаційною зоною, де є шрифтова композиція. 
Використано LED підсвічування, що дає змогу регулювати яскравість світла, а 
також дозволяє зменшити енергозатрати. Локальне освітлення зроблено лише 
в місцях, де можливі експозиційні акценти, для підсилення естетичного 
ефекту. 
29 
 
Передбачено рекреаційну зону для відвідувачів. Серед меблів 
використані диван, крісло та два журнальних столика. 
Розроблено шрифтову композицію, яка несе в собі ідею дослідження 
себе самих, в контексті музею це означає дослідження своєї культури. Слова з 
композиції: «Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця», були сказані у 
відповідь на пропозицію від імператриці Катерини відвідати російський 
імператорський двір. Вони означали, що самозаглиблення і розуміння себе 
важливіші за дослідження чужих цінностей і матеріальних благ. Для українців 
ця фраза набуває нового змісту в контексті колоніального дискурсу і культурної 
сепарації українців від Росії. 
  
30 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Дизайн. Словник-довідник / Ін-т проблем сучасн. мист-ва НАМ 
України ; за ред. М. І. Яковлєва ; упоряд. О. Ю. Іванченко, О. І. Ваврик, О. Г. 
Бросаліна [та ін.]. Київ : Фенікс, 2010. 384 с. 
2. Яковець І. О. Сучасний художній музей як мистецький патерн: 
сутність, функціонування, розвиток. Дисертація; Національна академія 
керівних кадрів культури і мистецтв, Київ, 2018. 656 с. 
3. . Яковець І. О. Комунікаційний простір сучасного музею як одна з 
основних категорій теорії музейної комунікації // Вісник Харківської 
державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2014. № 
4–5.С. 129–133. 
4. . Яковець І. О. Сучасний музей в інформаційному просторі // 
Візуальність у контексті культурних практик: Матеріали Другої Всеукраїнської 
науково-практичної конференції (13–14 жовтня 2011 року). Черкаси: 
БрамаУкраїна, 2011. С. 149–151 
5. Яковець І. О. Екологічна освіта як засіб формування екологічної 
культури (на прикладі Черкаського регіону) // Вісник Харківської державної 
академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2009. № 15. С. 177–
185. 
6. Яковець І. О. Художній музей ХХІ століття: монографія. Черкаси: 
Вид. Вовчок О., 2016. 464 с 
7. Яковець І. О. Місія сучасного музею (із досвіду Черкаського 
обласного художнього музею) // Музеї та галереї в міській культурі: історія та 
сучасність: Матеріали міжнародної наукової конференції; Одеський 
національний політехнічний університет (19–21 квітня 2011 р.). Одеса, 2011 
8. Яковець І. О. Музейний простір як частина відчуттів // Дискурс 
тіла в європейській культурі: Матеріали наукової конференції; Одеський 
національний політехнічний університет, 10–11 квітня 2012 р. Одеса, 2012. С. 
52–54. 
31 
 
9. Яковець І. О. Музейна експозиція: основні терміни та методи 
побудови // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. 
наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2011. № 1. С. 147–150.тт 
10.  Яковець І. О. Експозиційне обладнання музеїв та виставок: 
характеристика основних типів // Вісник Харківської державної академії 
дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2012. № 15. С. 46–51. 
11.  Яковець І. О. Концепція розвитку музейного менеджменту і 
маркетингу (на прикладі Черкаського обласного художнього музею) // Вісник 
Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. Харків: 
ХДАДМ, 2011. № 7. С. 191–194 
12.  Яковець І. О., Гладун О. Д. Концепція розвитку сучасного музею: 
динамічний музей // Вісник Харківської державної академії дизайну і 
мистецтв: Зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2012. № 7. С. 68–71. 
13.  Яковець І. О. Музейна експозиція як специфічна 
інформаційнохудож-ня структура // Вісник Харківської державної академії 
дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2012. № 8. С. 46–50. 
14. Яковець І. О. Новітні технології в музейній діяльності // Вісник 
Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. Харків: 
ХДАДМ, 2011. № 10. С. 129–132. 
  
32 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
33 
 
Додаток А 
Рис.А.1. Аналог 1. Tate Modern, London 
 
Рис.А.2. Аналог 2. Louisiana Museum of Modern Art, Копенгаген, Данія 
34 
 
 
Рис.А.3. Аналог 3. MAIIAM Contemporary Art Museum, Чіангмай, Таїланд 
 
Рис.А.4. MAIIAM Contemporary Art Museum, Soopakorn Srisakul 
  
35 
 
 
Рис. А.5. Аналог 4. National Museum of Modern and Contemporary Art Сеул, 
Південна Корея 
 
 
  
36 
 
Додаток Б 
 
Рис.Б.1. Графічна частина кваліфікаційної роботи бакалавра