Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7729
Title: Дослідження процесу електрохімічного формоутворення профілю лопаток компресора
Authors: Лега, Андрій Юрійович
Трофімов, Дмитро Олексійович
Keywords: Електрохімічне формоутворення профілю
Issue Date: 2025
Abstract: АНОТАЦІЯ Тема кваліфікаційної роботи магістра: «Дослідження процесу електрохімічного формоутворення профілю лопаток компресора». Виконавець: здобувач вищої освіти гр. мНТ-42 Трофімов Дмитро Олексійович. Керівник: к.і.н. доцент Лега Андрій Юрійович. Об’єм роботи 94 аркуші формату А4, 47 рисунків, 13 таблиць, 52 літературних джерела. У роботі досліджено процес електрохімічного формоутворення профілю двохопорних лопаток компресора газотурбінного двигуна з метою підвищення точності відтворення аеродинамічної форми та якості поверхні за умови зростання продуктивності виготовлення. Обґрунтовано доцільність застосування електрохімічної обробки для формоутворення поверхонь проточної частини лопаток замість традиційних механічних методів під час обробки важкооброблюваних жароміцних сплавів. У першому розділі наведено аналіз конструктивних особливостей двохопорних лопаток компресора ГТД, розглянуто основні технологічні підходи до їх виготовлення, охарактеризовано можливості та обмеження механічних способів обробки, а також узагальнено наукові й практичні результати застосування електрохімічної обробки для формоутворення профілю пера та елементів проточної частини. У другому розділі розроблено математичну модель процесу електрохімічного формоутворення поверхонь проточної частини двохопорних лопаток. Подано постановку задачі, описано схему електрохімічної обробки, визначено основні припущення та залежності, що зв’язують параметри електроліту, міжелектродного проміжку, напруги імпульсу й кінематики руху катода-інструмента з формуванням профілю пера та радіусів переходів. На основі моделі отримано співвідношення для оцінювання похибки формоутворення за координатними осями та сумарної похибки профілю.У третьому розділі представлено результати експериментальних досліджень процесу електрохімічної обробки поверхонь проточної частини двохопорних лопаток. Встановлено залежності середнього арифметичного відхилення профілю шорсткості, відхилення максимальної товщини профілю пера та кромок, а також продуктивності обробки від основних режимних параметрів: напруги технологічного струму, тиску та температури електроліту, величини міжелектродного проміжку. На основі аналізу результатів сформульовано практичні рекомендації щодо вибору раціональних технологічних схем і режимів електрохімічного формоутворення, які забезпечують підвищення продуктивності й стабільну якість виготовлення двохопорних лопаток компресора. У четвертому розділі розглянуто питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях під час електрохімічної обробки металів. Проаналізовано чинну нормативно-правову базу (зокрема вимоги НПАОП 28.0-1.34-14), наведено вимоги безпеки до організації робочих місць і експлуатації обладнання для електрохімічної обробки, а також заходи щодо попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і мінімізації ризиків під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7729
Appears in Collections:131 Прикладна механіка (Обробка металів за спецтехнологіями)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Трофімов.pdf
  Restricted Access
1.99 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування 
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв 
 
До захисту допущено: 
Завідувач кафедри ТОМВ 
  Георгій КАНАШЕВИЧ 
« »  2025 р. 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Дослідження процесу електрохімічного формоутворення профілю 
лопаток компресора» 
 
 
 
Виконав: здобувач 2 курсу, групи мНТ-42 
 
Спеціальності 131 – «Прикладна механіка» 
Освітня програма – «Обробка металів за 
спецтехнологіями» 
Трофімов Дмитро Олексійович 
 
Керівник: к.і.н., доцент Лега Андрій Юрійович 
 
Рецензент: Начальник виробництва ТОВ "МНВК 
"Станко-Груп" м.Черкаси 
Васильківський Олександр Вікторович 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 р. 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування 
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв 
Освітній рівень магістерський. 
Спеціальність 131 «Прикладна механіка». 
Освітня програма «Обробка металів за спецтехнологіями» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри ТОМВ 
Георгій КАНАШЕВИЧ 
« »   2025 р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
на кваліфікаційну роботу магістра 
 
_Трофімову Дмитру Олексійовичу _ 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи «Дослідження процесу електрохімічного формоутворення 
профілю лопаток компресора». 
Керівник  роботи Лега Андрій Юрійович, к.і.н., доцент 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
Затверджена наказом Черкаського державного технологічного університету від 
«15» вересня 2025р. №261/03-03 
2. Термін подання здобувачем роботи 11. 12. 2025 р. 
3. Вихідні дані до роботи: електроерозійне прошивання мікроотворів 
(12Х18Н10Т, Ø0,25+0,05 мм, 580 отворів) з УЗ-впливом. Охорона праці та НС: 
небезпечні фактори ЕЕО/УЗ, заходи безпеки та порядок дій у разі НС 
(пожежа, ураження струмом). 
4. Зміст пояснювальної записки: Аналіз стану питання виготовлення лопаток 
компресора ГДТ; Параметри процесу ЕХО двохопорних лопаток, що 
визначають продуктивність і якість обробки; Вибір варіанту технологічного 
процесу виготовлення двохопорних лопаток; Установка і методика проведення 
досліджень; Визначення залежності середнього арифметичного відхилення 
профілю мікронерівностей і похибки обробки від основних параметрів процесу 
ЕХО; Визначення залежності продуктивності обробки від основних  
параметрів процесу ЕХО; Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 
5. Перелік графічного матеріал(з точним зазначенням обов’язкових 
креслеників, плакатів, презентацій тощо Тема, мета, задачі; Вибір варіанту 
технологічного процесу виготовлення двохопорних лопаток; Обладнання для 
електрохімічної   обробки   двохопорних   лопаток;   Пристосування   для   ЕХО 
двохопорних лопаток; Залежність середнього арифметичного відхилення 
профілю шорсткості поверхні від напруги; Залежність середнього 
арифметичного відхилення профілю шорсткості поверхні від температури 
газорідинної суміші електроліту; Залежність відхилення максимальної 
товщини профілю пера від напруги; Залежності продуктивності обробки від 
основних параметрів процесу ЕХО; Охорона праці та безпека в НС; Загальні 
висновки 
6. Керівники з роботи із зазначенням розділів роботи, що їх стосується 
 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
Розділ 1-3 Лега Андрій Юрійович   
Розділ 4 Цікановський Володимир Леонідович   
 
 
7. Дата видачі завдання 16.09.2025 р. 
Календарний план 
 
№ Назва етапів дипломного Строк 
Примітка 
з/п роботи виконання етапів роботи 
1 Збір інформації для написання КРМ 16.09. - 01.10.2025  
2 Написання І розділу КРМ 02.10.-15.10.2025  
3 Написання ІІ розділу КРМ 16.10 – 24.10.2025  
4 Написання ІІІ розділу КРМ 25.10 – 2.11.2025  
5 Написання розділу з охорони праці 3.11 – 9.11.2025  
6 Оформлення пояснювальної записки 10.11 – 25.11.2025  
7 Оформлення графічної документації 26.11 – 04.12.2025  
8 Захист роботи 19.12.-23.12.2025р.  
    
    
 
 
 
 
 
 
 
Здобувач   Дмитро ТРОФІМОВ  
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ 
 
 
Керівник   Андрій ЛЕГА  
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ 
АНОТАЦІЯ 
 
 
Тема кваліфікаційної роботи магістра: «Дослідження процесу 
електрохімічного формоутворення профілю лопаток компресора». 
Виконавець: здобувач вищої освіти гр. мНТ-42 Трофімов Дмитро 
Олексійович. 
Керівник: к.і.н. доцент Лега Андрій Юрійович. 
Об’єм роботи 94 аркуші формату А4, 47 рисунків, 13 таблиць, 52 літературних 
джерела. 
У роботі досліджено процес електрохімічного формоутворення профілю 
двохопорних лопаток компресора газотурбінного двигуна з метою підвищення 
точності відтворення аеродинамічної форми та якості поверхні за умови зростання 
продуктивності виготовлення. Обґрунтовано доцільність застосування 
електрохімічної обробки для формоутворення поверхонь проточної частини 
лопаток замість традиційних механічних методів під час обробки 
важкооброблюваних жароміцних сплавів. 
У першому розділі наведено аналіз конструктивних особливостей 
двохопорних лопаток компресора ГТД, розглянуто основні технологічні підходи до 
їх виготовлення, охарактеризовано можливості та обмеження механічних способів 
обробки, а також узагальнено наукові й практичні результати застосування 
електрохімічної обробки для формоутворення профілю пера та елементів 
проточної частини. 
У другому розділі розроблено математичну модель процесу електрохімічного 
формоутворення поверхонь проточної частини двохопорних лопаток. Подано 
постановку задачі, описано схему електрохімічної обробки, визначено основні 
припущення та залежності, що зв’язують параметри електроліту, міжелектродного 
проміжку, напруги імпульсу й кінематики руху катода-інструмента з формуванням 
профілю пера та радіусів переходів. На основі моделі отримано співвідношення для 
оцінювання похибки формоутворення за координатними осями та сумарної 
похибки профілю. 
  
У третьому розділі представлено результати експериментальних досліджень 
процесу електрохімічної обробки поверхонь проточної частини двохопорних 
лопаток. Встановлено залежності середнього арифметичного відхилення профілю 
шорсткості, відхилення максимальної товщини профілю пера та кромок, а також 
продуктивності обробки від основних режимних параметрів: напруги 
технологічного струму, тиску та температури електроліту, величини 
міжелектродного проміжку. На основі аналізу результатів сформульовано 
практичні рекомендації щодо вибору раціональних технологічних схем і режимів 
електрохімічного формоутворення, які забезпечують підвищення продуктивності й 
стабільну якість виготовлення двохопорних лопаток компресора. 
У четвертому розділі розглянуто питання охорони праці та безпеки в 
надзвичайних ситуаціях під час електрохімічної обробки металів. Проаналізовано 
чинну нормативно-правову базу (зокрема вимоги НПАОП 28.0-1.34-14), наведено 
вимоги безпеки до організації робочих місць і експлуатації обладнання для 
електрохімічної обробки, а також заходи щодо попередження виробничого 
травматизму, професійних захворювань і мінімізації ризиків під час виникнення 
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 
  
ABSTRACT 
Master’s qualification work topic: “Investigation of the Electrochemical Shaping 
Process of Compressor Blade Profile.” 
Author: Master’s degree student of group mNT-42 Dmytro Oleksiiovych 
Trofimov. 
Supervisor: Cand. Sc. (Eng.), Associate Professor Andrii Yuriiovych Leha. 
The thesis comprises 94 A4 pages, 47 figures, 13 tables, and 52 references. 
The work investigates the electrochemical shaping process of the profile of two- 
support compressor blades of a gas-turbine engine in order to improve the accuracy of 
reproducing the aerodynamic form and surface quality while increasing the productivity 
of blade manufacturing. The feasibility of using electrochemical machining for shaping 
the flow surfaces of blades instead of conventional mechanical methods when processing 
hardly machinable heat-resistant alloys is substantiated. 
Chapter 1 provides an analysis of the design features of two-support compressor 
blades of gas-turbine engines, considers the main technological approaches to their 
manufacturing, characterizes the capabilities and limitations of mechanical machining 
methods, and summarizes scientific and practical results of applying electrochemical 
machining to shape the blade profile and the elements of the flow passage. 
In Chapter 2, a mathematical model of the electrochemical shaping process of the 
flow surfaces of two-support blades is developed. The problem statement is given, the 
scheme of electrochemical machining is described, and the main assumptions and 
relationships are defined that link electrolyte parameters, interelectrode gap, pulse 
voltage, and cathode-tool motion kinematics with the formation of the blade profile and 
transition radii. Based on the model, relations are obtained for evaluating the shaping 
error along the coordinate axes and the total profile error. 
Chapter 3 presents the results of experimental investigations of the electrochemical 
machining process of the flow surfaces of two-support blades. The dependences are 
established of the arithmetic mean deviation of the surface roughness profile, the 
deviation of the maximum blade profile thickness and edge geometry, as well as the 
machining productivity on the main process parameters: machining voltage,  electrolyte 
  
pressure and temperature, and interelectrode gap. Based on the analysis of the results, 
practical recommendations are formulated for selecting rational technological schemes 
and electrochemical shaping regimes that ensure increased productivity and stable quality 
of manufacturing two-support compressor blades. 
Chapter 4 is devoted to occupational health and safety and emergency safety issues 
in electrochemical machining of metals. The current regulatory framework is analysed 
(in particular, the requirements of NPAOP 28.0-1.34-14), safety requirements for the 
organization of workplaces and operation of electrochemical machining equipment are 
outlined, and measures are described for preventing industrial injuries and occupational 
diseases as well as for minimizing risks in case of technogenic or natural emergencies. 
  
Зміст 
Вступ ............................................................................................................................. 7 
Розділ 1 Аналіз стану питання виготовлення лопаток компресора ГДТ ................ 10 
1.1 Аналіз досліджень в області обробки двохопорних лопаток ......................... 11 
1.2. Способи електрохімічної обробки двохопорних лопаток ............................. 13 
1.3 Параметри процесу ЕХО    двохопорних    лопаток,    що    визначають 
продуктивність і якість обробки ............................................................................... 19 
Висновок до розділу 1 ............................................................................................ 27 
Розділ 2  Розробка моделі електрохімічної обробки двохопорних лопаток ........... 28 
2.1 Конструктивні параметри двохопорних лопаток ........................................... 29 
2.2 Вибір варіанту технологічного процесу виготовлення двохопорних  лопаток 
............................................................................................................................. ............ 33 
Розділ  3 Дослідження  процесу  електрохімічної  обробки поверхонь проточної 
частини двохопорних лопаток ................................................................................... 48 
3.1. Установка і методика проведення досліджень .............................................. 49 
3.2. Визначення залежності середнього арифметичного відхилення профілю 
мікронерівностей і похибки обробки від основних параметрів процесу ЕХО ....... 60 
3.3 Визначення залежності продуктивності обробки від основних параметрів 
процесу ЕХО .............................................................................................................. 68 
Висновки до розділу 3............................................................................................ 74 
Розділ 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях....................................... 75 
4.1. Вимоги охорони праці під час електрохімічної обробки металів ................. 76 
4.2 Вимоги безпеки до організації робочих місць ................................................ 79 
4.3 Вимоги охорони праці під час технологічних процесів ................................. 81 
Висновок до розділу 4 ............................................................................................ 86 
Загальний висновок.................................................................................................... 88 
Список використаної літератури ............................................................................... 91 
 6 
Вступ 
 
Актуальність теми. Продуктивність та якість виготовлення лопаток 
компресорів газотурбінних двигунів визначаються не лише їх конструктивними 
особливостями й властивостями застосованих матеріалів, а й рівнем досконалості 
технологічних процесів, що використовуються під час їх виробництва. Традиційні 
методи механічної обробки (фрезерування, шліфування, доведення тощо) широко 
застосовуються для формування профілю лопаток, однак у разі обробки 
складнопрофільних поверхонь малої товщини вони мають істотні недоліки: 
відносно невисоку продуктивність, труднощі забезпечення необхідної точності 
профілю та стабільної шорсткості, значне зношування інструменту, виникнення 
залишкових напружень та можливість утворення дефектів поверхні. 
Одним із перспективних напрямків підвищення ефективності виготовлення 
лопаток компресорів є застосування електрохімічної обробки (ЕХО) для 
формоутворення поверхонь проточної частини. ЕХО, ґрунтуючись на явищі 
анодного розчинення металу в електроліті, дає змогу формувати складні просторові 
поверхні без механічного контакту між інструментом і деталлю, що забезпечує 
високу продуктивність, малу шорсткість, відсутність зносу інструменту складної 
форми та можливість обробки жароміцних і важкооброблюваних сплавів. 
На практиці метод ЕХО отримав широке застосування під час виготовлення 
одноопорних лопаток компресорів і дозволяє досягати високих показників точності 
та якості поверхні. Водночас низка типів лопаток, зокрема лопатки з 
антивібраційними поличками та двохопорні лопатки, внаслідок конструктивних 
особливостей обробляються переважно механічними методами або за 
комбінованими технологічними схемами. Це зумовлює необхідність подальшого 
вдосконалення технологічних схем електрохімічної обробки, адаптації конструкції 
катодів-інструментів та режимів процесу для забезпечення можливості 
ефективного формоутворення поверхонь проточної частини саме двохопорних 
лопаток. 
 7 
Таким чином, вирішення задач підвищення продуктивності виготовлення 
двохопорних лопаток компресора при одночасному забезпеченні заданих 
параметрів точності профілю та якості поверхні за рахунок удосконалення процесу 
електрохімічного формоутворення є актуальною науково-технічною проблемою, 
що має важливе значення для розвитку сучасного газотурбінного 
двигунобудування. 
Об’єкт дослідження – процес електрохімічного формоутворення поверхонь 
проточної частини двохопорних лопаток компресора газотурбінного двигуна. 
Предмет дослідження – сукупність конструктивних і технологічних 
параметрів процесу електрохімічної обробки (геометрія та кінематика руху катода- 
інструмента, величина міжелектродного проміжку, параметри електроліту, режими 
подачі технологічного струму), що визначають точність відтворення профілю пера, 
параметри шорсткості поверхні та продуктивність виготовлення двохопорних 
лопаток. 
Мета роботи – підвищення продуктивності та забезпечення необхідної 
точності профілю й якості поверхні двохопорних лопаток компресора шляхом 
удосконалення процесу електрохімічної обробки поверхонь проточної частини. 
Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно розв’язати такі завдання: 
1. розробити раціональні технологічні схеми електрохімічної обробки 
двохопорних лопаток компресорів газотурбінних двигунів із 
формоутворенням поверхонь проточної частини; 
2. встановити математичні залежності, що описують формування похибок під 
час електрохімічної обробки поверхонь проточної частини двохопорних 
лопаток за окремими координатними напрямками та в цілому за профілем; 
3. отримати залежності середнього арифметичного відхилення профілю 
шорсткості обробленої поверхні, відхилення максимальної товщини 
профілю пера й кромок, а також продуктивності обробки від основних 
параметрів процесу ЕХО (напруги технологічного струму, тиску та 
температури електроліту, величини міжелектродного проміжку тощо); 
 8 
4. розробити методику проєктування операції електрохімічної обробки 
поверхонь проточної частини двохопорних лопаток, придатну для 
застосування на практиці під час розроблення технологічних процесів їх 
виготовлення. 
Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні уявлень про 
вплив основних технологічних параметрів електрохімічної обробки на формування 
похибок профілю двохопорних лопаток компресора та в удосконаленні підходів до 
моделювання процесу електрохімічного формоутворення поверхонь проточної 
частини. 
Практичне значення роботи полягає в можливості використання 
запропонованих технологічних схем, розрахункових залежностей і рекомендацій 
під час проєктування та оптимізації операцій ЕХО при виготовленні двохопорних 
лопаток компресора, що дозволяє підвищити продуктивність і забезпечити 
стабільну якість готових деталей. 
 9 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 1 
Аналіз стану питання виготовлення лопаток 
компресора ГДТ 
1.1 Аналіз досліджень в області обробки двохопорних лопаток 
 
 
Теоретично електрохімічне формоутворення дає змогу за одну установку 
заготовки одержувати всі поверхні проточної частини двохопорної лопатки при 
відносно простій кінематиці руху інструмента. Для складнопрофільних поверхонь 
характерна прямолінійна траєкторія подачі електродів, що технологічно зручно. 
Однак, незважаючи на це, повна реалізація такої схеми для двохопорних лопаток 
на практиці поки що не досягнута – насамперед через конструктивні особливості 
деталей та складність забезпечення стабільного міжелектродного проміжку по всій 
довжині профілю й у зоні поличок та радіусів переходів. 
Стан розвитку електрохімічної обробки (ЕХО) як технології пов’язаний з 
суттєвим обсягом досліджень у трьох напрямах: теорія процесу електрохімічного 
розчинення металу, розроблення технологічних схем та створення 
спеціалізованого обладнання. Саме комплексний розвиток цих напрямів зробив 
можливим застосування ЕХО під час виготовлення лопаток газотурбінних двигунів 
і дозволив розглядати її як реальну альтернативу високоточній механічній обробці. 
Наголошується, що під час вибору способу обробки поверхонь відповідальних 
деталей (зокрема лопаток ГТД) першочерговим критерієм має бути забезпечення 
необхідного фізико-хімічного стану поверхневого шару з погляду ресурсу та умов 
експлуатації. Показники продуктивності та собівартості при цьому розглядаються 
як другорядні. Для лопаток, які працюють за підвищених температур і в корозійно- 
активному середовищі, критично важливими є мінімальні пластичні деформації 
поверхневого шару, низький рівень залишкових напружень і мале значення 
шорсткості. Оптимальні параметри шорсткості профілю пера для таких деталей 
лежать в інтервалі Ra ≈ 0,16…0,63 мкм. Досягти цих вимог дозволяє поєднання 
електрохімічної  обробки  з  подальшим  легким  механічним  поліруванням,    яке 
усуває локальні сліди травлення та покращує зовнішній вигляд поверхні. 
Поверхневий шар лопатки в процесі експлуатації зазнає дії термічних, силових 
і корозійних факторів, що сприяють поступовому зниженню міцності та 
довговічності. Інтенсивність деструктивних процесів значною мірою залежить від 
11 
того, яким способом формувалася поверхня на заключних стадіях виготовлення. 
Відомо, що при механічній обробці в поверхневому шарі виникають пластичні 
деформації, локальні напруження, мікротріщини та дефекти структури. Збільшення 
глибини і ступеня наклепу призводить до зменшення реального запасу 
пластичності, погіршення втомної міцності та зростання чутливості металу до 
перевантажень. 
Для лопаток ГТД з жароміцних і жаростійких сплавів оптимальним, з точки 
зору втомної й довготривалої міцності, вважається поверхневий шар із незначним 
зміцненням і малою залишковою деформацією (порядку 1…4 %) при глибині 
наклепу до 20 мкм. Подальше зростання глибини або ступеня наклепу вже 
негативно впливає на експлуатаційні характеристики. Зменшення залишкових 
напружень і усунення зон надмірного зміцнення, навпаки, сприяють підвищенню 
ресурсу. Саме тому технології, які формують поверхню без значних пластичних 
деформацій (зокрема ЕХО), розглядаються як більш перспективні для 
виготовлення високонавантажених елементів проточної частини. 
Мікрорельєф поверхні при електрохімічній обробці формується внаслідок 
одночасної дії двох протилежно спрямованих процесів: згладжування початкової 
шорсткості, успадкованої з попередніх операцій, та утворення нової шорсткості, 
обумовленої хімічною й структурною неоднорідністю сплаву. Інтенсивність 
згладжування зростає за зменшення міжелектродного проміжку, підвищення 
швидкості подачі електрода-інструмента, оптимального вибору складу й 
температури електроліту. Водночас остаточний рівень шорсткості визначається 
характером анодного розчинення окремих фаз, наявністю інтеркристалітного 
розтравлення та пасиваційних явищ на поверхні. 
Під час ЕХО титанових сплавів у приповерхневу зону може дифундувати 
водень, що особливо відчутно впливає на втомну міцність при циклічному 
навантаженні. Тому для таких матеріалів розроблено методики контролю вмісту 
водню в поверхневому шарі та режими, які мінімізують його накопичення. Для 
низки корозійностійких і жароміцних сталей, навпаки, відзначається відсутність 
наклепу після ЕХО, на відміну від шліфування або фрезерування, що є додатковою 
перевагою технології. 
 12 
Окремий напрям досліджень присвячено вивченню впливу ЕХО на 
формування геометричних похибок профілю лопаток. Показано, що навіть 
невеликі відхилення від заданої геометрії призводять до помітної зміни 
аеродинамічних характеристик компресора та зниження ККД. На точність ЕХО 
впливають такі фактори, як нерівномірний розподіл потенціалу вздовж довжини 
міжелектродного проміжку, зміна електропровідності електроліту при 
проходженні через вузькі канали, а також неоднорідність припуску на заготовці. 
При видаленні значного припуску домінує вплив зміни електропровідності 
електроліту, тоді як на завершальних стадіях, коли товщина пера мала, істотну роль 
відіграє падіння напруги вздовж довжини лопатки. 
Загалом аналіз наявних робіт свідчить, що електрохімічна обробка забезпечує 
вигідніше поєднання параметрів якості поверхневого шару (відсутність наклепу, 
низькі залишкові напруження, дрібний мікрорельєф) порівняно з традиційними 
механічними методами. Водночас більшість досліджень виконані для 
однополичних (одноопорних) лопаток або спрощених моделей електродної 
системи. Особливості виготовлення саме двохопорних лопаток вивчені значно 
менше, хоча їх конструктивні параметри (наявність двох хвостовиків, поличок, 
складна конфігурація проточної частини) істотно впливають на умови протікання 
процесу ЕХО та кінцеву точність обробки. Це й зумовлює актуальність подальших 
досліджень у цьому напрямку. 
1.2. Способи електрохімічної обробки двохопорних лопаток 
 
 
В даний час відомо два способи електрохімічної обробки двохопорних 
лопаток. 
Перший спосіб полягає у використанні методу електрохімічної обробки для 
формування профілю пера лопатки. Радіуси переходу і полички деталі не 
обробляються. Спосіб реалізується на електрохімічних верстатах мод. ЕХС-10А 
(рис. 1.1) і їх аналогах, конструктивна особливість яких полягає у спрямуванні 
подачі шпинделя під кутом 90° до поздовжньої осі лопатки. 
Послідовність обробки елементів проточної частини лопатки для такого 
випадку  приведена  на  рисунку  1.2.  Спочатку  за  допомогою     електрохімічної 
 13 
обробки формується профіль пера лопатки (рис. 1.2, а), потім фрезеруванням - 
радіуси переходів і полички (рисунок 1.2, б) . 
 
Рисунок 1.1 - Зовнішній вигляд верстата мод. ЕХС-10А 
 
 
 
Рисунок 1.2 - Послідовність обробки елементів проточної частини: 
1 - частина з поверхонь проточної частини, що обробляється на операції ЕХО; 
2 – електроди-інструменти для ЕХО; 3 - фреза; 4 - частина з поверхонь проточної 
частини, що обробляється фрезеруванням, S - напрямок подачі електродів- 
інструментів. 
 
Описаний спосіб виготовлення поверхонь проточної частини має наступні 
переваги в порівнянні з використанням фрезерування: 
1) Підвищення продуктивності обробки елементів проточної частини лопатки 
(з 2-3 годин до 1 години); 
 14 
2) Досягнення необхідної якості виготовлення деталей (шорсткість Ra до 1 
мкм, поле допуску для максимальної товщини профілю пера 0,05-0,2 мм); 
3) Скорочення площі обробки на операціях шліфування і ручного полірування 
профілю пера на 60-70%. 
Недоліки полягають в наступному: 
1) Висока вартість обладнання та інструменту; 
2) Збільшення термінів технологічної підготовки виробництва; 
3) Необхідність використання в технологічному процесі низькопродуктивних 
операцій фрезерування і шліфування. 
Неможливість обробки профілю пера, радіусів переходів і хвостовиків 
лопатки при використанні цього способу пояснюється наступним. З рисунку 1.3 
видно, що при виборі напрямку подачі електродів-інструментів по нормалі до 
поздовжньої осі лопатки спочатку електрохімічного розтравлення піддаватиметься 
припуск на полиці лопатки, потім припуск на радіусі переходу і профілі пера 
лопатки. При цьому бічний міжелектродний проміжок буде збільшуватися тільки 
за рахунок знімання металу з хвостовиків лопатки. Розрахункова схема 
формування похибки виготовлення полички для такого випадку представлена на 
рисунку 1.4. 
 
Рисунок 1.3 - Схема обробки хвостовика, радіуса переходу і профілю пера 
лопатки при подачі електродів-інструментів по нормалі до осі лопатки: 1а - 
припуск, що видаляється з полиці лопатки, 1б - припуск, що видаляється з радіуса 
переходу, 1в -припуск, що видаляється з профілю пера, 2 - електрод-інструмент, 
МЕП - міжелектродний проміжок, рівний 0,1-0,2 мм 
 15 
 
Рисунок 1.4 - Схема визначення величини похибки обробки полички лопатки 
Lп- величина полички лопатки, Z - припуск, що видаляється з заготовки, 
∆- похибка, що виникає при обробці хвостовика на постійному проміжку. 
 
 
В даному випадку похибка обробки полички лопатки буде визначатися 
виходячи з формули: 
 
Де Vc - швидкість знімання металу при електрохімічної обробці (без 
урахування її падіння зі збільшенням міжелектродного проміжку); 
tп.э.и.- час обробки електродом-інструментом хвостовиків лопатки; 
to- час обробки припуску на профілі пера лопатки. 
Величина похибки обробки полички приблизно дорівнює 0,2-0,6 мм (В 
залежності від оброблюваного матеріалу, складу електроліту, режимів обробки, 
величини припуску, довжини полички та ін.). 
Компенсація виникаючої похибки шляхом заниження бічної поверхні 
електрода-інструменту не дозволить досягти необхідної точності обробки, тому що 
це призведе до збільшення міжелектродного проміжку і погіршення вибірковості 
процесу ЕХО [5, 7, 12]. 
Другий спосіб електрохімічної обробки профілю пера, радіусів переходів, 
хвостовиків і кромок двохопорних лопаток був запропонований М.П. Ерочкіним і 
 16 
іншими в 2011 р на і полягає в використанні електродів-інструментів розсувної 
конструкції [21]. Даний спосіб призначений для реалізації на верстатах моделі 
ЕХС-10А і їх модифікаціях. 
 
Рисунок 1.5 - Електроди-інструменти розсувної конструкції [21]: 1 - корпус 
ЕІ; 2 - центральна частина ЕІ, 3 - бічна частина ЕІ 
 
Пропонований електрод-інструмент містить корпус (позиція 1), на якому 
розташовані три окремі секції: центральна (позиція 2) для обробки профілю пера 
лопатки і дві бічні (позиція 3) для обробки радіусів переходів і хвостовиків лопатки. 
Бічні секції пов'язані з центральною за допомогою двоплечих важелів і забезпечені 
кулачковим механізмом для здійснення робочої подачі в процесі ЕХО. При цьому 
авторами способу не представлена схема базування лопатки при виконанні 
операції. 
Зі схеми, представленої на рисунку 1.6, видно, що на профілі пера лопатки в 
місці сполучення центральної і бічної частини ЕІ буде утворюватися необроблена 
зона. 
 17 
 
Рисунок 1.6 - Схема виникнення необроблених зон на профілі пера лопатки: 
1 - необроблена зона на профілі пера, 2 - оброблювана заготовка, 3а - бокова 
частина електрода, 3б - основна частина електрода, 4 - елемент системи важелів, 
що зв'язують бічну і основну частину електрода. 
 
Таких зон на профілі пера буде чотири (дві на «спинці» лопатки і дві на 
«кориті»), при цьому вони утворюються в місцях, важкодоступних для подальшої 
обробки (радіуси переходу лопатки). Це визначає основний недолік 
запропонованого способу - збереження низьковиробничих операцій фрезерування 
і шліфування в технологічних процесах виготовлення двохопорних лопаток. При 
впровадженні технологічного процесу виготовлення кожного нового типу лопаток 
виникатиме необхідність в перерахунку конструктивних параметрів електродів- 
інструментів з метою забезпечення узгодженості рухів його основних частин і 
досягнення необхідної точності обробки. 
До переваг способу відноситься те, що обробка радіусів переходів, 
хвостовиків, профілю пера і його кромок здійснюється за одну установку деталі, 
що в кінцевому підсумку підвищує точність і продуктивність. 
Виконання аналізу різних варіантів обробки лопаток дозволило 
сформулювати наступні вимоги до способу ЕХО, що забезпечує високу 
продуктивність і точність обробки: 
 18 
1) Забезпечити обробку хвостовиків, радіусів переходів, профілю пера і 
кромок за одну установку деталі; 
2) Скоротити до мінімуму або усунути зони, що піддаються безрозмірному 
травленню при ЕХО. При цьому забезпечити їх виникнення в місцях, 
легкодоступних для подальшої обробки; 
3) Схема базування двохопорних лопаток, повинна забезпечувати мінімальну 
похибку і відсутність додаткових деформацій; 
4) Виняток операції фрезерування або шліфування елементів проточної 
частини лопаток з технологічного процесу їх виготовлення. 
Схема базування, яка використовується на операції ЕХО, повинна 
задовольняти таким умовам: 
- забезпечення необхідної точності обробки проточної частини лопаток без 
використання ручних слюсарно-полірувальних операцій; 
- можливість зміни способу отримання заготовки без зміни методів обробки 
поверхонь; 
- можливість використання для виготовлення лопаток одного типу, але різних 
габаритів, оснастки яка швидко переналагоджуэться; 
- застосування універсального устаткування в умовах дослідного виробництва 
і спеціального - в умовах серійного; 
- можливість застосування багатомісної оснастки, що реалізує дану схему 
базування. 
1.3 Параметри процесу ЕХО двохопорних лопаток, що визначають 
продуктивність і якість обробки 
 
Математичне моделювання процесів ЕХО значною мірою утруднено у зв'язку 
з впливом багатьох факторів на вихідні показники процесу. До них відносяться 
вольт-амперні характеристики джерела технологічного струму, параметри, що 
задаються системою управління верстатом, характеристики електроліту. З метою 
подальшого моделювання виділимо основні параметри процесу ЕХО двохопорних 
лопаток, які надають основний вплив на продуктивність і якість обробки. 
Розглянемо складові частини установки для ЕХО лопаток ГТД. 
 19 
Основними елементами установки є система управління, верстат, джерело 
технологічного струму і система забезпечення електролітом. Зовнішній вигляд 
верстата мод. ЕХЛ-100, призначеного для виконання операції електрохімічної 
обробки поверхонь проточної частини лопаток ГТД, архітектура побудови якого 
відповідає представленій схемі, показаний на рисунку 1.7. 
 
Рисунок 1.7 - Верстат мод. ЕХЛ-100 
 
 
До основних конструктивних частин верстата мод. ЕХЛ-100 відносяться: 
основа верстата, шпинделі верстата, струменеві золотники, що забезпечують 
управління приводом подач, оптичні лінійки, камера верстата, струмопідведення, 
які служать для підведення технологічного струму до електродів-інструментів і 
оброблюваної заготовки. 
 
Таблиця 1.1 - Технічні характеристики верстата мод. ЕХЛ-100 
 
Найменування параметрів Характеристика 
Максимальна площа обробки, см2 50 
Максимальна довжина лопаток, мм 150 
Розміри робочої камери (ДШВ), мм 260350300 
 З вертикальним розташуванням 
 заготовки; 
Камера Кут розташування електродів -30 
до нормалі відносно поздовжньої 
осі лопатки 
Максимальні розміри пристосування (ДШВ), 
250×100×150 
мм 
Максимальна вага пристосування, кг 15 
 20 
Максимальна вага електродів інструментів, кг 10 
Хід електродів-інструментів, мм 80 
Тип переміщення електродів кероване циклічне 
Точність позиціонування, мм 0,01 
Гранична швидкість настановних переміщень, 
100 
мм/мин 
 
Для управління верстатом мод. ЕХЛ-100 використовується система 
управління «ЕХО-Simatic». Зовнішній вигляд панелі управління представлений на 
малюнку 1.8. 
 
Рисунок 1.8 - Панель управління системою «ЕХО-Simatic» 
 
 
У таблиці 1.2 представлені параметри ЕХО, що задаються в системі 
управління. 
 
Таблиця 1.2 - Параметри ЕХО, що задаються в системі управління верстата 
 
Початкове Одиниці 
Параметр 
значення вимірювання 
Крок переміщення електродів в налагодженні 50 мкм 
Відведення електродів в налагодженні при торканні 300 мкм 
Корекція асиметрії лівого боку деталі 0 мкм 
Корекція асиметрії правого боку деталі 0 мкм 
Величина знімання для кожного електрода 1000 мкм 
Величина проміжку грубої обробки 200 мкм 
Час грубої обробки 5000 мс 
Струм грубої обробки 1000 А 
Діапазон чистової обробки1 900 мкм 
Величина проміжку чистової обробки 1 150 мкм 
Час чистової обробки 1 3000 мс 
Струм чистової обробки 1 1200 А 
Діапазон чистової обробки 2 400 мкм 
Величина проміжку чистової обробки 2 150 мкм 
Час чистової обробки 2 2000 мс 
Струм чистової обробки 2 800 А 
 21 
Величина відведення на промивку 400 мкм 
Час промивки 2000 мс 
Величина синхронного переміщення електродів до кінця 
2000 мкм 
обробки 
Допустимий знімання від попереднього торкання 50 мкм 
Величина напруги на виході з торкання 0,8 В 
Величина напруги на виході з торкання 1,2 В 
Максимальний робочий струм 2000 А 
Швидкість наростання робочого струму 10 % 
Величина напруги для контролю проміжку 0,2 В 
Величина напруги для контролю пружинки 9 В 
Величина напруги джерела живлення 20 В 
Частота джерела живлення 100 Гц 
Допустима вібрація електродів 50 Мкм 
Допустиме неузгодженість електродів 100 мкм 
 
Аналіз досліджень в області ЕХО показує, що з представлених в таблиці 1.2 
параметрів, основний вплив на показники якості і продуктивність обробки буде 
надавати величина міжелектродного проміжку, від якої залежить опір в 
міжелектродному проміжку, точність копіювання профілю електродів- 
інструментів на профілі лопатки, характер перебігу електроліту в міжелектродного 
проміжку і швидкість що протікаючих в ньому процесів [6, 7, 8, 22, 23]. 
В даний час в якості джерела живлення для електрохімічних верстатів 
використовуються джерело технологічного струму марки ВІРЕУ-3000/500. 
Джерело технологічного струму ВІРЕУ 3000/5000 це імпульсний регульований 
випрямляч, призначений для перетворення струму промислової частоти в 
технологічний Струм з необхідними характеристиками. Можливості даного 
джерела дозволяють проводити обробку жароміцних і титанових сплавів. Технічні 
характеристики джерела ВІРЕУ-3000/5000 представлені в таблиці 1.3. 
 
Таблиця 1.3 - Технічні характеристики ІТТ ВІРЕУ-3000/5000. 
 
Найменування параметрів Характеристика 
Напруга електричного живлення 3-фазне, 380 В +/-10%, 50 Гц 
Управління струмом Транзисторне 
Номінальний струм, А 3000/5000 
Діапазон регулювання струму, А 300…3000/5000 
Номінальна напруга, В 12 
Діапазон регулювання напруги, В 10…35 
Діапазон регулювання частоти, Гц 20…420 
 22 
Тривалість регулювання 
650…1500 
імпульсів,мкс 
Тривалість фронтів наростання і 
100 
спаду імпульсу, мкс 
Споживана потужність, кВт 150 
 
Для підвищення продуктивності виготовлення двохопорних лопаток 
визначальне значення матиме напруга, як параметр, що визначає потужність 
імпульсу технологічного струму. Джерело технологічного струму мод. ВІРЕУ- 
3000/5000 показаний на малюнку 1.9. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.9 - Зовнішній вигляд джерела технологічного струму ВІРЕУ-3000/5000 
Система  забезпечення  електрохімічного  верстата  електролітом  є  однією  з 
найбільш важливих складових частин комплексу електрохімічного обладнання. 
До системи зберігання електроліту відносяться баки для зберігання 
електроліту, проміжні баки для зберігання забрудненого і очищеного електроліту 
перед і після очищення, баки коригування та розведення електроліту. У систему 
подачі електроліту входять трубопроводи і насоси. 
В якості електроліту при електрохімічній обробці лопаток ГТД найбільшого 
поширення набули водні розчини нейтральних солей (Калієвої селітри і кухонної 
солі у воді або натрієвої селітри і кухонної солі у воді). Підтримка стабільного 
тиску електроліту на вході в міжелектродний проміжок дозволяє підвищити 
стабільність і продуктивність електрохімічної обробки. 
 23 
Від значення температури електроліту в міжелектродному проміжку залежить 
його електропровідність. Зміна електропровідності викликає перерозподіл 
щільності технологічного струму і впливає на точність електрохімічного 
формоутворення. У більшості випадків (за винятком обробки титанових сплавів і 
ряду інших) збільшення температури електроліту призводить до погіршення якості 
оброблюваної поверхні (збільшення шорсткості, глибини роз'ятрювання по межах 
зерен). 
Виконаний аналіз основних елементів технологічної системи обробки лопаток 
ГТД дозволив виділити основні параметри, які надають вплив на підвищення 
продуктивності ЕХО і забезпечення якості. Це - тиск і температура електроліту, 
міжелектродний проміжок і величина напруги технологічного струму. 
У відомих моделях процесу електрохімічної обробки можуть бути виділено 
такі основні категорії: 
- Математичні моделі, основною метою яких є вивчення особливостей ЕХО 
досліджуваного матеріалу. Експериментальна частина таких робіт здійснюється з 
використанням зразків простої геометрії. Основним результатом досліджень є 
оброблюваність, характерні дефекти, орієнтовні режими обробки. При побудові 
математичних моделей значною мірою використовуються допущення і обмеження. 
В роботі, спрямованої на пошук  методів розрахунку електрохімічного 
формоутворення з урахуванням оброблюваності матеріалів стосовно  до 
виготовлення лопаток ГТД наводиться саме така математична модель [29]. Для 
побудови залежностей, пов'язаних з формоутворенням фасонних поверхонь, 
автором були використані плоскопаралельні зразки і прийнято допущення про 
ідентичність гідродинамічних процесів, що протікають в електроліті при 
виготовленні даних зразків і лопаток ГТД. 
Аналогічні моделі використовуються в роботах, основною метою яких є 
вивчення характеристик матеріалів і сплавів після виконання операції 
електрохімічної обробки [30, 31]. 
- До другої групи належать математичні моделі, засновані на принципах 
ідеального електрохімічного формоутворення з метою спрощення моделі процесу. 
Цей підхід в основному використовується при  отриманні основних   залежностей 
 24 
формоутворення при ЕХО. З метою підвищення зручності їх практичного 
використання, як правило, додатково проводяться прикладні дослідження, на 
точність яких в значній мірі впливають обмеження і допущення прийняті при 
побудові базових моделей. Наприклад, в роботі П. Г. Забалуева досліджується 
математичне моделювання нестаціонарних електрохімічних систем. Отримані 
автором фундаментальні залежності вкрай незручні для використання на практиці 
внаслідок великого обсягу виконуваних обчислень [32]. 
- До третьої групи відносяться математичні моделі, найбільш зручні в 
використанні на практиці. Такі моделі розробляються для визначених поєднань 
обладнання, матеріалів, оснащення та враховують конкретні особливості, 
наприклад геометрію оброблюваної поверхні. Математичні моделі мають вузьку 
область використання. Одночасно з цим їх значна актуальність полягає В 
задоволенні потреб промислових підприємств по отриманню попередніх 
розрахунків режимів процесу ЕХО різних деталей. 
Приклад такої математичної моделі представлений в роботі Фірсова А.Г., 
спрямованої на розробку обладнання і технології фінішної електрохімічної 
розмірної обробки проточних поверхонь малогабаритних лопаток компресора ГТД 
із застосуванням комп'ютерних технологій [25]. Автором розроблена математична 
модель ЕХО для обробки лопаток компресора з використанням постійної напруги. 
Експериментальна частина роботи була виконана з використанням верстата мод. 
ЕХВІС-5000Ф2 і може бути застосована тільки для випадку використання 
подібного обладнання. 
Таким чином, в результаті виконаного аналізу встановлено, що існуючі в 
даний час результати досліджень не дозволяють досліджувати процес 
електрохімічної обробки поверхонь проточної частини двохопорних лопаток. При 
цьому конструктивні особливості деталей не дозволяють використовувати 
математичні залежності і способи практичної реалізації технології ЕХО, що 
застосовуються при виготовленні двохопорних лопаток. В першу чергу для 
реалізації технології ЕХО двохопорних лопаток необхідно розробити прикладні 
математичні моделі, призначені для попереднього розрахунку режимів процесу, а 
також способи впровадження розроблюваної технології на практиці. 
 25 
Ускладнення конструкції сучасних газотурбінних двигунів, обумовлює 
застосування сплавів зі зниженою оброблюваністю різанням (по малюнку 1.10), 
визначило необхідність застосування ЕХО для виготовлення двохопорних лопаток. 
Економічна ефективність використання методу пояснюється великою кількістю 
лопаток в одному виробі, який визначає їх тип випуску як середньосерійному 
навіть в умовах одиничного виробництва ГТД. 
 
Рисунок 1.10 - Зниження оброблюваності сплавів 
 26 
Висновок до розділу 1 
 
 
У першому розділі проаналізовано сучасний стан питання виготовлення 
двохопорних лопаток компресора газотурбінного двигуна. Показано, що 
традиційні механічні методи обробки не завжди дозволяють забезпечити необхідне 
поєднання продуктивності, точності профілю й якості поверхневого шару, 
особливо для лопаток з жароміцних і важкооброблюваних сплавів. 
Електрохімічна обробка розглядається як перспективний метод 
формоутворення проточної частини лопаток, який забезпечує відсутність наклепу, 
низькі залишкові напруження та малу шорсткість поверхні. Проаналізовано 
основні підходи до ЕХО двохопорних лопаток, виявлено їх переваги й недоліки, а 
також сформульовано вимоги до технологічних схем, оснастки та режимів 
обробки. 
Виділено основні конструктивні, електричні, гідродинамічні та кінематичні 
параметри процесу ЕХО, що визначають продуктивність та якість обробки 
двохопорних лопаток. Отримані у цьому розділі результати є основою для 
подальшої розробки математичної моделі процесу електрохімічного 
формоутворення (розділ 2) та проведення досліджень (розділ 3). 
 27 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 2 
Розробка моделі електрохімічної обробки 
двохопорних лопаток 
2.1 Конструктивні параметри двохопорних лопаток 
 
 
Двоопорні лопатки виготовляються з титанових сплавів, корозійностійких 
сплавів, жароміцних сталей (таблиця 2.1). 
Деталі можуть бути класифіковані за допомогою наступних конструктивних 
параметрів: типорозмір, конструкція хвостової частини, матеріал деталей, вимоги 
до точності виготовлення. 
Таблиця 2.1 - Матеріали, які використовуються для виготовлення двохопорних 
лопаток 
Група лопаток А В С 
титанові сплави корозійностійкі жароміцні сталі 
Марка матеріалу 
(ВТ-3, ВТ-6, ВТ-8) сплави (ЕІ961, ЕІ736) (ЕІ437, ЕІ718) 
 
Існуючі типорозміри лопаток компресора і вимоги до точності їх виготовлення 
визначає ОСТ 1 02571-86 «Лопатки компресора і турбін». Граничні відхилення 
розмірів, форми і розташування пера». В залежності від типорозміру можна 
виділити п'ять основних груп лопаток (таблиця 2.2) [33]. 
Таблиця 2.2 - Типорозміри лопаток 
 
Группа лопатки A B C D E 
Довжина лопатки, мм      
(Параметр L, по рисунку 0-20 20-80 80-250 250-550 550-1000 
2.1) 
Довжина хорди профілю      
пера, мм (параметр b, по 0-20 20-60 60-150 150-280 280-500 
рисунку 2.1) 
 
 
 
 
Рисунок 2.1 - Зразок двохопорної лопатки 
 29 
Для кожного типорозміру лопаток виділяють три можливі ступені точності, 
що характеризують допуск на виготовлення максимальної товщини профілю пера, 
кута установки, радіусу вхідної кромки, хорди профілю пера і зміщення форми 
профілю пера в напрямку осей X і Y. Наприклад, для лопаток групи A (таблиця 2.1) 
таблиця ступенів точності представлена в таблиці 2.3. 
Таблиця 2.3 - Ступені точності виготовлення лопаток типорозміру A 
 
Група лопаток А В С 
Ступінь точності 
Параметр 
1 2 3 
Максимальна товщина 
-0,04 -0,06 -0,08 
профілю, мм 
Кут установки α, град ±30’ 
Радіус вхідної кромки, мм -0,05 -0,15 -0,15 
Точність виготовлення 
±30 
хорди профілю пера, мм 
 Для вихідний  
Зсув кромки в ±20 
профілю напрямку осі X 
пера У кореневому  
лопатки перерізі в ±10 
напрямку осі Y 
 
Для лопаток інших типорозмірів ступеня точності наведені в додатку Б. 
Конструкція хвостовиків лопаток представлена в таблиці 2.4. 
Таблиця 2.4 - Основні типи хвостовиків 
 
Група 
A B C D 
   
 
 
 
 
 
   
     
трапецеподібної  
цапфа призма вварюваний хвостовик 
форми 
 
Розглянуті параметри, що характеризують конструкцію двохопорних лопаток, 
використані при розробці матриці класифікації (таблиця 2.5). При побудові матриці 
використані матеріали, представлені в таблицях 2.1-2.4 і на рисунку 2.1. 
Запропонована класифікація дозволяє визначити можливість використання методу 
 30 
ЕХО для формоутворення поверхонь проточної частини двохопорних лопаток. У 
разі якщо виявлені конструктивні ознаки деталі при заповненні таблиці 2.5 
потрапляють в область, виділену кольором, рекомендується використовувати 
метод ЕХО для виготовлення поверхонь проточної частини. 
У таблиці 2.5 кольором виділена раціональна область використання методу 
електрохімічної обробки для формоутворення поверхонь проточної частини, 
виявлена на підставі аналізу джерел [18, 38, 52, 64]. 
Можливість використання методу ЕХО для виготовлення двохопорних 
лопаток з титанових сплавів, вимагає додаткових досліджень, обумовлених 
сильним впливом пасиваційних явищ на механізм анодного розчинення 
Таблиця 2.5 - Матриця класифікації двохопорних лопаток 
 
№ п/п A B C D E 
Типорозмір лопаток  Х    
Вимого до 1 ступінь точності      
точності 2 ступінь точності  Х    
виготовлення 3 ступінь точності      
Конструкція Перший хвостовик     
Х 
хвостовика 
деталі Другий хвостовик   Х   
Матеріал деталі   Х   
 
У таблиці 2.5 представлений приклад класифікації лопатки, що володіє 
наступними параметрами. Довжина профілю пера від 20 до 80 мм (група «B»), 
виконаної за 2 класу точності (група «В», друга ступінь точності), один з 
хвостовиків лопатки - трапецеїдальний (група «А»), другий - призматичний (група 
«C», лопатка виготовлена з жароміцного деформованого сплаву марки ЕП-718 
(група «С»). Зовнішній вигляд класифікованої лопатки показаний на малюнку 2.2. 
 
Рисунок 2.2 - Класифікована двохопорна лопатка 
 31 
З теорії лопаткових машин відомо, що при заданій формі проточної частини та 
інших параметрів значення ККД і запасів стійкості ступеню компресора в цілому 
залежать від значень кутів входу і виходу потоку. Розрахунки показують, що 
відхилення цих кутів від номінальних значень в межах ±6' викликають 
неприпустиму зміну сумарних характеристик компресора, отже, допуск на даний 
параметр повинен знаходитися в межах ± 1,5-2'', так як при відхиленні номінальних 
значень в таких межах, сумарні характеристики компресору не змінюються. 
Для виконання роботи була обрана двохопорна лопатка, яка виготовлена з 
жароміцного сплаву на нікелевій основі марки ЕП-718, має коефіцієнт 
оброблюваності різанням менше 0,1. Хімічний склад сплаву представлений в 
таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6 - Хімічний склад сплаву ЕП-718 
 
Назва елемента Позначення елементу відсотковий вміст 
Залізо Fe 11,39-22,44 
Нікель Ni 50-55 
Хром Cr 17-21 
Вуглець C 0,08 
Кремній Si 0,35 
Марганець Mn 0,35 
Мідь Cu 0,33 
Молібден Mo 2,8-3,0 
Кобальт Co 1,0 
Ніобій Nb 4,75-5,5 
Тантал Тa 0,05 
Алюміній Al 0,2-0,8 
Титан Ti 0,65-1,15 
Механічні властивості сплаву ЕП-718 при t = 20 ºC: 
- Щільність, ρ = 8,2 г/см3; 
- Температура плавлення, t = 1260-1340 ºC; 
- Межа міцності, σв = 965 МПа; 
- Межа плинності, σ0,2  = 720 МПа; 
- Твердість, HB 240..370; 
- Відносне подовження при розриві, не менше: 12-30%; 
- Відносне звуження, не менше: 15-60%. 
 32 
До заготовки лопатки перед виконанням операції ЕХО висуваються наступні 
вимоги. Відхилення радіусів переходів і розмірів поверхонь проточної частини в 
межах 0,5 мм. Шорсткість оброблюваних поверхонь Ra 3,2-6,3 мкм, шорсткість 
базуючих поверхонь Ra 1,6 мкм. Точність виготовлення поверхонь, 
використовуваних в якості баз (центровочних отворів, основи одного хвостовика і 
бокової поверхні іншого) в межах 8 квалітету. Перед виконанням операції ЕХО 
здійснюється механічна обробка хвостовиків лопатки і виготовлення 
технологічних баз. 
Шорсткість поверхонь лопатки, що піддається впливу ЕХО, повинна 
перебувати в межах Ra 0,8 мкм. Точність максимальної товщини профілю пера, 
товщини кромок в межах 0,15 мм. Розмір хорди лопатки в межах 0,3 мм. 
 
2.2 Вибір варіанту технологічного процесу виготовлення двохопорних 
лопаток 
 
 
В даний час основним методом обробки, що використовується для 
формування профілю пера двохопорних лопаток, є програмне забезпечення [26, 27, 
28]. 
Для досягнення необхідної точності обробки необхідно дотримуватися 
наступних умов [27]: 
1) Використання п'ятикоординатних фрезерних центрів. 
Необхідність використання п'яти одночасно керованих координат 
пояснюється створенням траєкторій руху інструменту, співпадаючих з 
теоретичним профілем деталі в межах допуску на його виготовлення, а також для 
забезпечення сталості швидкості різання. 
2) Режими різання повинні забезпечувати постійне значення деформації 
лопатки, незалежно від положення інструмента на оброблюваній поверхні. 
Застосування таких режимів обумовлено присутністю кутових і лінійних 
деформацій профілю пера в процесі механічної обробки. 
 33 
3) Діаметр фрез зазвичай не перевищує 2-8 мм, що пояснюється геометрією 
оброблюваної поверхні (ділянки з подвійною кривизною, малі значення радіусів, 
зони радіусів переходів від профілю до хвостовиків); 
4) Рівномірність заточування кожної ріжучої кромки і мінімальні биття 
поверхонь фрези. 
Принцип побудови технологічного процесу виготовлення двохопорних 
лопаток з використанням для обробки поверхонь проточної частини фрезерування 
полягає в тому, що спочатку обробляються хвостовики деталі, потім дані поверхні 
використовуються в якості баз при формуванні профілю пера, радіусів переходів, 
хвостовиків. Схема послідовності отримання поверхонь і застосовуються для цього 
методів обробки представлена на малюнку 2.5. 
Схеми базування двохопорних лопаток, які були використані при реалізації 
аналізованого технологічного процесу, показані на рисунках 2.3-2.4. 
Недоліками схем базування, показаних на рисунку 2.4, є неможливість 
виготовлення з високою точністю радіусів переходу, необхідно строго 
витримувати розміри довжини хвостовиків і взаємну паралельність їх поверхонь. 
У разі використання для базування поверхонь хвостовика в силу малих 
розмірів його основи схема базування, не забезпечує високо точності розташування 
деталі. При цьому центровочний отвір, виготовляється на підставі призматичного 
хвостовика, використовується тільки для установки додаткової опори. При 
підведенні опори, яка реалізується у вигляді центру, виникає невизначеність 
базування і додаткові деформації лопатки, що призводить до збільшення похибки 
обробки. 
 
 34 
 
 
Рисунок 2.3 - Схеми базування лопатки на операціях обробки хвостовиків 
 
 
 
Рисунок 2.4 - Схема базування лопаток на операції механічної обробки 
профілю пера 
 
 
Для фрезерування елементів проточної частини двохопорних лопаток нині 
широкого розповсюдження набули багатокоординатні обробні центри. 
Варто зазначити, що існує два принципових підходи до проектування операцій 
фрезерної обробки профілю пера. Перший полягає в послідовному видаленні 
припуску з боку «спинки» і «корита». Друге місце у їхньому одночасному 
формоутворенні. 
 35 
Послідовне зняття припуску використовується для підвищення 
продуктивності механічної обробки, в цьому випадку використовуються два види 
фрез. При цьому циліндричні фрези не придатні для обробки радіусів сполучення 
пера з хвостовиком і кромок пера лопатки. Для обробки цих ділянок необхідно 
використовувати сферичні фрези, радіус яких повинен дорівнювати або бути 
менше радіуса кривизни оброблюваної поверхні. Між зонами, обробленими різним 
інструментом, залишаються уступи, для усунення яких необхідно вводити операції 
шліфування і ручного полірування. Також серйозним недоліком в такому випадку 
є похибки, що виникають через деформації лопатки в результаті перерозподілу 
залишкових напружень. 
З точки зору підвищення якості лопаток більш ефективним є варіант 
одночасного видалення припуску з боку «спинки» і «корита» деталі. У цьому 
випадку виникають деформації деталі позначаються тільки на розташуванні 
перетинів уздовж поздовжньої осі лопатки. Однак істотним недоліком цього 
способу є його вкрай низька продуктивність, обумовлена тим, що радіус сферичної 
ріжучої частини фрези не може перевищувати мінімального радіуса кривизни 
оброблюваної поверхні. Крім цього в разі низької оброблюваності матеріалу 
різанням неможливо забезпечити умову: «обробка однієї деталі однією фрезою». І 
в такому випадку на межі зон сформованих різними інструментами також будуть 
формуватися уступи, розмір яких буде складатися з величини допуску на 
виготовлення фрез і дискретності системи ЧПУ верстата. Внаслідок цього в 
описаному випадку, як і в попередньому, необхідно вводити операції шліфування і 
ручної слюсарної доробки. 
До недоліків технологічного процесу, відноситься: 
1 Додаткові похибки обробки, викликані вживаними схемами базування; 
2 Висока вартість обладнання та інструменту (особливо при обробці 
важкооброблюваних сплавів); 
3 Необхідність введення в технологічний процес шліфування і ручного 
полірування профілю пера лопаток, викликане виникненням дефектів поверхні і 
залишкових напружень після фрезерування; 
4 Низька продуктивність обробки поверхонь проточної частини 
 36 
Для виконання операції ЕХО профілю пера в технологічному процесі 
використовуються електрохімічні верстати мод. ЕХС-10А з напрямком подачі 
електродів-інструментів - 90° до поздовжньої осі профілю пера лопатки (рисунок 
2.5). 
 
Рисунок 2.5 - Верстат мод. ЕХС-10А 
 
 
Другим варіантом виготовлення двохопорних лопаток є спільне використання 
фрезерування і електрохімічної обробки. 
Перевага технологічного процесу полягає в значному підвищенні 
продуктивності обробки поверхонь проточної частини за рахунок зниження об’єму 
використання механічної обробки. Недолік полягає в підвищенні термінів 
підготовки виробництва, тривалому (до 3 місяців) доведенні профілю електродів- 
інструментів, вибору і оптимізації режимів електрохімічної обробки. 
Основним недоліком проаналізованих типових технологічних процесів є 
велика трудомісткість обробки поверхонь проточної частини двохопорних 
лопаток. 
Технологія електрохімічної обробки двохопорних лопаток повинна 
відповідати наступним вимогам: 
1) Забезпечити обробку хвостовиків, радіусів переходів, профілю пера і 
кромок за одну установку деталі; 
 37 
2) Скоротити до мінімуму або усунути зони, що піддаються безрозмірному 
травленню при ЕХО. При цьому, забезпечити їх виникнення в місцях 
легкодоступних для подальшої обробки; 
3) Забезпечити мінімальну похибку і відсутність додаткових деформацій в 
процесі базування деталі; 
4) Виключити операції фрезерування і шліфування елементів проточної 
частини лопаток з технологічного процесу їх виготовлення. 
З метою підвищення продуктивності виготовлення деталей пропонується 
спосіб електрохімічної обробки двохопорних лопаток, який полягає в наступному. 
Для обробки профілю пера, радіусів переходів і хвостовиків двохопорних лопаток 
на операції електрохімічної обробки і спрощення конструкції електрода- 
інструменту, необхідно використовувати траєкторію руху інструментів, аналогічну 
використовуваної при обробці лопаток з одним хвостовиком. У зв'язку з цим 
пропонується використовувати послідовну обробку елементів проточної частини 
(відповідно до рисунка 2.6), тобто спочатку обробляти частину профілю пера і 
пов'язані з нею радіуси переходів і хвостовик (позиція №1, малюнок 2.6). Потім, 
після повороту лопатки відносно однієї з горизонтальних осей, частину профілю 
пера, що залишилася та радіуси переходів і хвостовик (позиція №2, малюнок 2.6). 
Необроблену зону, що виникає на профілі пера, передбачається усувати на 
операції слюсарної обробки профілю пера. 
При практичній реалізації розробленого способу пропонується 
використовувати схему базування деталі, показану на малюнку 2.7. 
Пропонований спосіб електрохімічної обробки поверхонь проточної частини 
двохопорних лопаток має наступні переваги: 
1) Забезпечує обробку всіх поверхонь проточної частини лопаток на одній 
операції електрохімічної обробки; 
2) При електрохімічній обробці виникають дві зони, що виникають в внаслідок 
безрозмірного травлення (одна на «спинці» профілю пера і одна на «кориті» 
профілю пера). При цьому шляхом зміни співвідношення висот електродів- 
інструментів,  які  використовуються  на  першій  і  другій  позиції  обробки, місце 
 38 
утворення необроблених зон вибирається з умови найкращої доступності для 
подальшого слюсарного доопрацювання; 
3) Реалізована схема базування має мінімальну похибку і забезпечує 
відсутність додаткових деформацій деталі; 
 
Рисунок 2.6 - Технологічні схеми ЕХО двохопорних лопаток: 
1 - електроди-інструменти, 2 - оброблювана частина профілю пера, 3 - контур 
заготовки, 4 - необроблена зона, що виникає в місцях сполучення електродів- 
інструментів. 
 
 
 
Рисунок 2.7 - Схема базування двохопорних лопаток на операції ЕХО 
 
 
У технологічну систему, призначену для практичної реалізації технологічного 
процесу, входять електрохімічний верстат, електроди-інструменти, майстер- 
лопатка і пристосування. 
 39 
Пристосування призначене для установки оброблюваної заготовки в камеру 
верстата. До конструктивних особливостей пристосувань для ЕХО відноситься 
наступне: 
1 Матеріалом основної частини пристосувань служать корозійно-стійкі сталі; 
2 Затискні і базуючі елементи виготовляються з ніобію (тому що цей матеріал 
практично не піддається травленню при ЕХО, володіючи при  цьому   достатньою 
міцністю); 
3 Установчі та затискні елементи ізолюються від корпусу пристосування; 
4 Конструкція пристосування повинна забезпечувати можливість підведення 
струмопідводу до деталі і його надійного кріплення. 
Електроди-інструменти призначені для формування геометрії поверхонь 
проточної частини оброблюваної лопатки методом зворотного копіювання в 
процесі електрохімічної обробки. 
Майстер-лопатка призначена для виготовлення робочих поверхонь 
електродів-інструментів. Процес здійснюється в такий спосіб. Майстер-лопатка 
встановлюється в пристосування, на верстаті встановлюється зворотна полярність 
(до електродів-інструментів підводиться позитивний полюс від джерела 
технологічного струму, до деталі - негативний) і здійснюється процес ЕХО. 
Використання майстер-лопатки дозволяє усунути похибки установки деталі і 
електродів-інструментів в камері верстата. Точність виготовлення майстер-лопатки 
повинна бути в 10 разів вище точності виготовлення деталі. В якості матеріалу, як 
правило, використовуються латунь або бронза. Дані матеріали мають гарну 
оброблюваність різанням і високу електропровідність. Також в такому випадку при 
необхідності можуть бути легко компенсовані похибки виготовленні. 
 
2.3 Математична модель формування похибки при ЕХО поверхонь 
проточної частини двохопорних лопаток 
 
Точність формоутворення поверхонь проточної частини на операції 
електрохімічної обробки залежить від великої кількості факторів. Фактори, що 
визначають   похибку   виготовлення   поверхонь   проточної   частини     лопатки, 
 40 
характеризуються взаємним впливом і різним ступенем інтенсивності. Ступінь 
інтенсивності впливу чинників визначається можливістю впливу на результат ЕХО 
зовнішніх умов (наприклад, параметрів мікроклімату виробничого приміщення, 
параметрів мережі та інших). Розглянемо процес формоутворення поверхонь 
проточної частини двохопорних лопаток з урахуванням формування похибок на 
кожній стадії підготовки та реалізації операції електрохімічної обробки. 
Сучасне виробництво авіаційних газотурбінних двигунів відрізняється 
широким застосуванням віртуального моделювання та проектування. Такий підхід 
дозволяє скоротити витрати, виявити принципові недоліки на ранньому етапі і 
підвищити швидкість виходу продукту від стадії проекту до його натурного 
втілення. Методи віртуального проектування дозволили підвищити продуктивність 
праці не тільки конструкторів, а й технологів. На операції ЕХО для виготовлення 
робочих частин електродів-інструментів використовується майстер-лопатка. 
Математична модель майстер-лопатки виходить шляхом перетворення вихідного 
профілю лопатки і згодом використовується для розробки керуючої програми на 
верстаті з ЧПУ. 
Вимоги до точності виготовлення двохопорних лопаток визначаються перш за 
все умовами її роботи і службовим призначенням. При використанні операції ЕХО 
для формування профілю пера, радіусів переходів, полички двохопорних лопаток 
виникає похибка обробки, формування якої може бути розглянуто окремо для 
кожної координатної осі. Система координат для розглянутої деталі представлена 
на малюнку 2.8. 
Формула, що відображає формування похибки при ЕХО поверхонь проточної 
частини двохопорних лопаток, може бути представлена у вигляді функції, де в 
якості змінних використовуються похибки лопатки, що виникають при реалізації 
першої та другої позиції обробки: 
∆дет.=f (∆1, ∆2) (2.1) 
 
де Δдет- похибка виготовлення двохопорних лопаток, що виникає на операції 
ЕХО; 
Δ1 - похибка лопатки, що виникає при реалізації першої позиції обробки; 
Δ2  - похибка лопатки, що виникає при реалізації другої позиції обробки. 
 41 
 
Рисунок 2.8 - Розташування системи координат щодо продукції, що 
виготовляється лопатки 
 
Похибка лопатки, що виникає при електрохімічній обробці, складається з 
трьох складових: похибка лопатки в напрямку осі ОХ (Δx), похибка лопатки в 
напрямку осі ОУ (Δy), похибка лопатки в напрямку осі ОZ (Δz). 
Аналіз операційного ескізу виконання операції ЕХО, представленого на 
малюнку 2.9, дозволяє визначити, що в напрямку осі ОХ забезпечується розмір 
хорди профілю пера (розміри А, В); в напрямку осі ОУ забезпечуються 
максимальна товщина профілю пера і товщини кромок (розміри Cmx, C1, C2); в 
напрямку осі ОZ забезпечується розташування перетинів уздовж осі профілю пера. 
При цьому похибка виготовлення радіусів заокруглення кромок (розміри R1, R2), 
кута закрутки профілю пера по перетинах є результатом взаємного впливу 
перерахованих вище помилок в просторі. 
Таким чином, вираз, що визначає похибка обробки на першій позиції, буде 
мати вигляд: 
 
(2.2) 
 
де δ1- похибка виготовлення електродів-інструментів, призначених для 
використання на першій позиції; 
δ2- похибка виготовлення технологічних баз деталі; 
δ3- похибка процесу ЕХО при реалізації першої позиції; 
 42 
δ4- похибка установки змінної касети в нерухому частину пристосування при 
реалізації першої позиції; 
X, Y, Z- координатні осі, в напрямку яких формуються похибки. 
Вираз, що визначає похибку обробки на другій позиції, може бути 
представлене в такий спосіб: 
 
(2.3) 
 
де δ5- похибка виготовлення електродів-інструментів, призначених для 
використання на другій позиції; 
δ6- похибка процесу ЕХО при реалізації другої позиції; 
δ7- похибка установки знімної касети в нерухому частину пристосування при 
реалізації другої позиції. 
Формули (2.2) і (2.3) справедливі для випадку, коли для остаточного доведення 
профілі електродів-інструментів використовується майстер-лопатка. Такий підхід 
дозволяє компенсувати похибку установки пристосування в камері верстата і 
електродів-інструментів на шпинделях верстата, тому ця складова в виразах (2)   і 
(3) не розглядається. Зовнішній вигляд майстер-лопаток, використовуваних на 
операції ЕХО двохопорних лопаток, представлений на малюнку 2.10. 
Представлена формула формування похибки виготовлення двохопорних 
лопаток дозволяє виявити баланс основних складових при використанні операції 
ЕХО для формування поверхонь проточної частини. 
 43 
 
Рисунок 2.9 - Операційний ескіз ЕХО двохопорнїй лопатки 
 
 
 
Рисунок 2.10 - Майстер-лопатки, що застосовуються при реалізації технології 
ЕХО двохопорних лопаток 
 44 
Складові похибки процесу ЕХО є випадковими величинами і роблять 
взаємний вплив і частково компенсують один одного (цей факт враховується 
введенням в формулу коефіцієнта 0,8,). Розрахунок виконується з використанням 
правила квадратного кореня. У такому випадку вираз (2.) набуде вигляду: 
 
 
(2.4) 
 
Вираз (2.3) матиме аналогічну форму: 
 
 
 
(2.5) 
 
Похибки виготовлення електродів в напрямку різних координатних осей (δ1Х, 
δ4Х, δ1Y, δ4Y, δ1Z, δ4Z) можуть бути отримані в результаті вимірів остаточно 
виготовлених інструментів, призначених для реалізації технології ЕХО 
двохопорних лопаток. 
Похибки виготовлення технологічних баз деталі (δ2Х, δ2Y, δ2Z) визначають в 
результаті виконання контролю точності їх виготовлення. 
При визначенні похибок процесу ЕХО (δ3Х, δ5Х, δ3Y, δ5Y, δ3Z, δ5Z) для 
двохопорних лопаток, виготовлених з жароміцних і жаростійких сплавів, може 
використовуватися залежність (7), представлена в розділі 3 даної роботи. Формула 
(7) відображає вплив основних параметрів процесу ЕХО (напруга, міжелектродний 
проміжок, тиск і температура електроліту) на розкид величин максимальної 
товщини профілю пера. 
У таблиці 2.4 наведені значення похибок - складових виразів (2.4) і (2.5). 
 45 
Таблиця 2.4 - Орієнтовні значення складових похибки ЕХО поверхонь 
проточної частини двохопорних лопаток 
Позначення у Діапазон зміни 
Найменування 
формулі значень, мм 
 Похибка виготовлення ЕІ в напрямку осі OX,  
δ1X, δ5X призначених для використання на першій і другій 0,01-0,02 
позиціях, відповідно 
 Похибка виготовлення ЕІ в напрямку осі OY,  
δ1Y, δ5Y призначених для використання на першій і другій 0,01-0,02 
позиціях, відповідно 
 Похибка виготовлення ЕІ в напрямку осі OZ,  
δ1Z, δ5Z призначених для використання на першій і другій 0,02-0,05 
позиціях, відповідно 
Похибка виготовлення технологічних баз в напрямку 
δ2X 0,03-0,05 
осі OX 
Похибка виготовлення технологічних баз в напрямку 
δ2Y 0,03-0,05 
осі OY 
Похибка виготовлення технологічних баз в напрямку 
δ2Z 0,05-0,1 
осі OZ 
Похибка процесу ЕХО в напрямку осі OX, на першій і 
δ3X, δ6X 0,05-0,4 
другій позиціях, відповідно 
Похибка процесу ЕХО в напрямку осі OY, на першій і 
δ3Y, δ6Y 0,05-0,38 
другій позиціях, відповідно 
Похибка процесу ЕХО в напрямку осі OZ, на першій і 
δ3Z, δ6Z 0,05-0,5 
другій позиціях, відповідно 
 Похибка установки знімною касети в нерухому частина  
δ4X, δ7X пристосування в напрямку осі OX, на першій і другий 0,02-0,04 
позиціях, відповідно 
 Похибка установки знімною касети в нерухому частина  
δ4Y, δ7Y пристосування в напрямку осі OY, на першій і другий 0,02-0,04 
позиціях, відповідно 
 Похибка установки знімною касети в нерухому частина  
δ4Z, δ7Z пристосування в напрямку осі OZ, на першій і другий 0,05-0,08 
позиціях, відповідно 
 
Приклад розрахунку похибки представлений в підрозділі 4.3 даної роботи. 
 46 
Висновки до розділу 2 
 
 
У другому розділі розглянуто особливості електрохімічного формоутворення 
поверхонь проточної частини двохопорних лопаток компресора газотурбінного 
двигуна та сформульовано постановку задачі математичного моделювання 
процесу. На основі аналізу прийнято низку припущень, що дозволяють побудувати 
квазідвовимірну модель для окремих перерізів лопатки з урахуванням впливу 
геометрії катода-інструмента, параметрів електроліту, міжелектродного проміжку 
й режимів подачі струму. 
Підхід дає змогу оцінювати формування похибок профілю пера, радіусів 
переходів та кромок, а також зв’язати ці похибки з основними технологічними 
параметрами процесу. На основі моделювання визначаються раціональні області 
значень напруги, величини міжелектродного проміжку, тиску та температури 
електроліту, які забезпечують прийнятне поєднання продуктивності та точності 
обробки. 
Отримані теоретичні результати створюють основу для проведення 
експериментальних досліджень, спрямованих на перевірку адекватності моделі та 
уточнення впливу окремих факторів на якість поверхонь проточної частини 
двохопорних лопаток компресора, що викладено у третьому розділі роботи. 
 47 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 3 
Дослідження процесу електрохімічної обробки 
поверхонь проточної частини двохопорних 
лопаток 
3.1. Установка і методика проведення досліджень 
 
 
Основне завдання реалізації операції електрохімічної обробки поверхонь 
проточної частини двохопорних лопаток в виробничих умовах, полягає в 
досягненні необхідної якості (геометрична точність, шорсткість поверхні) з 
максимальною продуктивністю. В загальному вигляді якість поверхонь, 
виготовлених на операції ЕХО, буде залежати від поєднання певних значень 
параметрів електроліту (Температура, щільність, склад, тиск і т.д.) і параметрів 
електричного струму (частота, напруга, ширина імпульсу і т.д.) [34]. 
Для операцій ЕХО складнопрофільних поверхонь математичне прогнозування 
результатів особливо актуально, тому що дозволяє значно скоротити 
трудомісткість виконання технологічної підготовки виробництва і отже витрати, 
пов'язані з випуском нової продукції. 
Для попереднього визначення параметрів процесу, що дозволяють досягти 
необхідних показників шорсткості, геометричної точності і продуктивності ЕХО, 
можуть використовуватися математичні залежності, отримані в ході реалізації 
експериментальних робіт. 
Експериментальні дослідження виконувалися на лопатках компресора, 
виготовлених з жароміцного сплаву марки ЕП-718, з використанням верстата мод. 
ЕХЛ-100. 
До верстата були підключені імпульсне тиристорне джерело технологічного 
струму і система приготування і подачі газоелектролітної суміші. Джерело 
технологічного струму характеризується видаваним імпульсом напруги, який має 
гребінчату форму з крутим переднім фронтом. Частота проходження імпульсів 
становить 100 Гц. 
При реалізації серійних технологічних процесів в якості електроліту для 
електрохімічної обробки профілю пера лопаток використовуються водні розчини 
калієвої селітри і кухонної солі (Н20 + KN03 + NaCl) або натрієвої селітри і кухонної 
солі (Н20 + NaN03 + NaCl). Для проведення експериментальних робіт був 
використаний електроліт наступного складу: водний розчин натрієвої селітри і 
 49 
кухонної солі, з концентрацією компонентів: (7,0 ... 9,0%) NaN03 + (7,5 ... 8,5%) 
NaCl + (82,5 ... 85,5%) Н20. Аналогічний електроліт використовується при 
виготовленні лопаток з одним хвостовиком з жароміцних сплавів, і забезпечує 
досягнення необхідних показників шорсткості (до 0,8 мкм), точності розмірів (для 
максимальної товщини профілю пера 0,8-2,2 мм до 0,05 мм). 
При проведенні дослідів було виготовлено 48 шт. зразків, геометрія яких 
повторює геометрію лопатки. З метою виключення випадкової помилки досліди на 
одному режимі проводились три рази, з заповненням експериментальних 
протоколів і фіксацією всіх параметрів і результатів обробки. 
З метою контролю та фіксації змінних факторів процесу ЕХО вузли верстата 
мод. ЕХЛ-100 були доопрацьовані шляхом установки вимірювальних приладів. 
Для контролю величини міжелектродного проміжку і циклу обробки на 
шпинделі верстата були встановлені індикатори годинникового типу з ціною 
поділки 0,01 мм. Зовнішній вигляд шпинделя верстата мод. ЕХЛ-100 з 
встановленим індикатором представлений на малюнку 3.1. 
З метою контролю за температурою електроліту в зоні, безпосередньо 
наближеною до зони обробки, в камеру верстата був вмонтований термометр. 
Камера верстата з встановленим в ній термометром представлена на малюнку 3.2. 
Тиск електроліту, що надходить в камеру верстата, контролювалося з 
допомогою манометра, встановленого в змішувачі (рисунок 3.3) 
 
Рисунок 3.1 - Шпиндель верстата мод. ЕХЛ-100 
 50 
 
Рисунок 3.2 - Камера верстата мод. ЕХЛ-100 з встановленим термометром 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.3 - Манометр, встановлений з метою контролю тиску електроліту 
Фіксація вольтамперних характеристик, які видаються джерелом 
технологічного струму, необхідним для виконання досліджень значень, 
здійснювалася за допомогою осцилографа. 
З метою виконання операції ЕХО двохопорних лопаток на верстаті мод. ЕХЛ- 
100 спроектовано та виготовлено спеціальне пристосування. 
Конструкція пристосування відповідає наступним технічним вимогам: 
- Для виготовлення основних частин пристосування використані нержавіючі 
сталі з метою забезпечення їх корозійної стійкості. 
- Затискні і базуючі елементи виготовлені з ніобію (тому що цей матеріал 
практично не піддається травленню при ЕХО, володіючи при цьому достатньою 
міцністю). 
 51 
- Установчі та затискні елементи ізольовані від корпусу пристосування для 
підвищення терміну їх експлуатації. 
- Конструкція пристосування забезпечує можливість підведення струму до 
деталі і його надійного кріплення. 
- Для базування лопатки використовуються центрові отвори основа одного і 
бічна площина іншого хвостовика. 
- Конструкція пристосування забезпечує можливість зміни положення 
оброблюваної деталі без її перевстановлення. 
- Струмопідвід не перешкоджає зміні положення деталі в процесі виконання 
операції. 
- Необхідний розподіл електроліту та мінімальна товщина лінії сполучення 
електродів-інструментів в конструкції пристосування досягається шляхом 
використання змінних накладок. 
Для забезпечення можливості зміни положення деталі без її переустановлення 
в процесі обробки запропоновано використовувати в конструкції пристосування 
рухому частину у вигляді легкозмінної касети, на якій змонтовані елементи 
базування і струмопідвід. Точність розташування касети в основі забезпечується за 
допомогою двох симетричних «Т» - образних пазів. Зовнішній вигляд змінної 
касети представлений на малюнку 3.4. 
 
Рисунок 3.4 - Знімна касета: 1 - Майданчики для упорних гвинтів; 2 - прорізи 
для подачі електроліту, 3 - «Т» -образні напрямні 
 52 
 
Рисунок 3.5 - Нерухома частина пристосування: 1 - основа, 2 - стійка, 3 - 
отвір для подачі електроліту 
 
Знімна касета в свою чергу поміщається в нерухому частину пристосування 
(рисунок 3.5), що встановлюється в камеру верстата мод. ЕХЛ-100. 
Пристосування використовується наступним чином. Оброблювана заготовка 
двохопорної лопатки встановлюється в центри та піджимається до опорної втулки. 
Після цього до бічної поверхні хвостовика підводяться два штифта, встановлених 
на підпружиненій планці. 
Потім до протилежної сторони того ж хвостовика підводиться струмопідвод 
встановлений на шпильці, закріплення якого здійснюється за допомогою притиску. 
Після здійснення зазначених дій касета встановлюється в нерухому частину 
пристосування і закріплюється підтискним гвинтом. За один перехід відбувається 
обробка частини профілю пера і пов'язаних з ним радіусів переходів і хвостовиків 
без обмеження їх ширини і форми. По закінченню робочого циклу ЕХО касета 
раскріплюється, відбувається її поворот щодо осі (рисунок 3.6) і виконується 
другий перехід обробки. 
 53 
 
Рисунок 3.6 - Розташування системи координат щодо продукції, що 
виготовляється лопатки 
 
При цьому, через відмінності геометричних параметрів, що визначають 
оброблювані частини профілю пера при перевстановлення касети, виникає 
необхідність заміни електродів-інструментів. У разі якщо число оброблюваних 
деталей досить велике, доцільно використовувати для електрохімічної обробки 
двохопорних лопаток два верстати, на кожному з яких будуть встановлені 
відповідні оброблюваної частини профілю пера електроди-інструменти і дві 
ідентичні нерухомі частини пристосувань. При цьому змінна касета для виконання 
наступного переходу обробки буде передаватися на другий верстат. В результаті на 
одній операції електрохімічної обробки відбувається обробка всього профілю пера, 
радіусів переходів і хвостовиків двохопорних лопаток. 
 54 
 
 
 
 
Рисунок 3.7 - Принципова схема пристосування: 1 - оброблювана заготовка; 
2 - знімна касета; 3 - підстава нерухомої частини пристосування; 4 - планка з 
направляючими штифтами; 5 - струмопідвід; 6 – змінні накладки (для необхідного 
розподілу електроліту в процесі ЕХО); 7 – центри (Плаваючий і підтискної); 
8 - стійка. 
 
 
На рисунку 3.8 показано пристосування, встановлене в камері верстата   мод. 
ЕХЛ-100. 
 55 
 
Рисунок 3.8 - Пристосування для ЕХО двохопорних лопаток, встановлене в 
камері верстата мод. ЕХЛ-100 
 
Для формування поверхонь проточної частини двохопорних лопаток в процесі 
електрохімічної обробки використовуються чотири електрода-інструмента, два - на 
першій позиції і два - на другий. Зовнішній вигляд електродів показаний на 
малюнку 3.9. 
Робоча частина електродів попередньо виготовляється з використанням 
багатокоординатного обробного центру. Остаточне доведення здійснюється на 
операції електрохімічної обробки з використанням зворотної полярності. Для 
остаточного доведення робочих поверхонь електродів використовується майстер- 
лопатка. Майстер-лопатка має базові поверхні, аналогічні базовим поверхням 
лопатки. Вимоги до конструкції майстер-лопатки детально викладені в роботах [14, 
15, 18]. Профіль майстер-лопатки отримують шляхом зсуву вихідного профілю на 
математичній моделі лопатки на величину 2-3 мм в напрямку подачі електродів- 
інструментів. 
Зовнішній вигляд майстер-лопаток, використовуваних при доведенні робочих 
частин електродів, для ЕХО двохопорних лопаток вид. ГТД-110, представлений на 
рисунку 3.10. 
 56 
 
Рисунок 3.9 - Електроди-інструменти для ЕХО двохопорних лопаток 
 
 
 
Рисунок 3.10 - Майстер-лопатки, використовувані при виконанні операції 
ЕХО двохопорних лопаток 
 
Застосування майстер-лопатки дозволяє значно скоротити час технологічної 
підготовки виробництва за рахунок виключення впливу похибки установки деталі, 
інструментів і пристосування в камері верстата на точність виготовлення робочих 
поверхонь електродів. 
Побудова математичної моделі починається з планування експерименту. 
Математичне формулювання цього завдання може бути описане як необхідність 
отримання уявлення про поверхні відгуку факторів [35, 36]. Дане завдання у 
вигляді математичної формули представлене виразом (6). 
М {y} = η = φ (х1, х2, х3, …, хк) (3.1) 
 
де y - параметр процесу, що підлягає вивченню в рамках пропонованої 
математичної моделі; хi - змінні фактори процесу ЕХО, від яких залежить значення 
вихідного параметра y. 
 57 
При виконанні дослідів базові значення параметрів процесу ЕХО мали такі 
значення: тиск газоелектролітної суміші (Р0) - 0,38 МПа; температура 
газоелектролітної суміші (t°) - 22 ºС; величина міжелектродного проміжку (δ0) - 
0,15 мм; напруга (U0) - 27 В. Аналогічні параметри використовуються при ЕХО 
поверхонь проточної частини двохопорних лопаток. Сталість заданої температури 
при цьому забезпечується, за рахунок використання системи стабілізації, що 
входить до складу відділення по приготуванню електроліту. 
Вибір даних змінних факторів обумовлений їх істотним впливом на вихідні 
показники процесу ЕХО лопаток ГТД, в тому числі на величину шорсткості 
поверхні, що обробляється. Виконання попереднього математичного розрахунку 
шорсткості також дозволить оцінити необхідність та об’єм виконання доводочних 
операцій на етапі проектування технологічного процесу. 
При проведенні експериментів і побудові математичної залежності необхідно 
визначити інтервал варіювання змінних факторів процесу ЕХО. Кожен фактор має 
певні межі зміни своєї величини, всередині яких він може приймати ряд дискретних 
значень, сукупність яких утворює область визначення даного чинника [35]. При 
вивченні процесу ЕХО двохопорних лопаток компресора ГТД планування 
експерименту з використанням всієї області визначення для кожного з обраних 
змінних факторів не має сенсу. За період використання технології електрохімічної 
обробки для формування поверхонь проточної частини лопаток ГТД для кожного з 
перерахованих вище параметрів була виділена певна локальна підобласть. Змінні 
параметри процесу ЕХО двохопорних лопаток і інтервали їх варіювання 
представлені в таблиці 3.1. 
 
Таблиця 3.1 - Змінні параметри і їх інтервали варіювання 
 
 Напруга 
Тиск Температура Міжелектродний 
Змінні параметри технологічного 
електроліту електроліту проміжок 
струму 
Позначення 
P, МПа t°, °С δ, мм U, В 
параметрів 
Інтервал 
0,36…0,40 18…24 0,1…0,2 24…30 
варіювання 
 58 
Змінні параметри і інтервали їх варіювання в безрозмірному вигляді показані 
в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 - Змінні параметри в безрозмірному вигляді 
 
 Напруга 
Тиск Температура Міжелектродний 
Змінні параметри технологічного 
електроліту електроліту проміжок 
струму 
�� �� �� ��° 
Позначення параметрів ( ) (   ) (   ) ( ) 
��0 ��0 ��0 ��°0 
Інтервал варіювання 2,4…3,0 0,036…0,040 1…2 1,8…2,4 
 
Отримані в ході проведення експерименту дані, представлені в таблиці 3.3, 
були оброблені з використанням програмних комплексів Mathcad 14 і MsOffice 
2007. З метою виключення впливу випадкових факторів кожен експеримент 
проводився 3 рази. У таблицю 3.3 занесені середні арифметичні отриманих 
значень. 
Математична обробка виміряних значень дозволила розробити моделі 
залежності середнього арифметичного відхилення профілю шорсткості поверхні, 
відхилення максимальної товщини профілю і кромок, машинного часу від 
параметрів процесу електрохімічної обробки для двохопорних лопаток. 
Таблиця 3.3 - Середні арифметичні значення експериментальних Даних 
 
№ Час обробки, Товщина зразка, мм Шорсткість Ra 
досліду сек мкм 
До ЕХО Після ЕХО 
1 2 1 2 1 2 1 2 
позиція позиція позиція позиція позиція позиція позиція позиція 
1 514 504 10,4 10,38 4,0 3,8 0,9 0,58 
2 453 446 10,22 10,32 3,86 3,8 1,17 0,72 
3 518 504 10,40 10,0 3,86 4,0 1,01 0,69 
4 465 457 9,9 9,8 3,62 3,98 0,76 0,46 
5 519 53 10,5 10,5 3,78 3,82 1,85 1,0 
6 448 455 10,3 10,32 3,68 4,0 1,03 0,74 
7 534 519 10,02 9,98 3,76 4 0,86 0,4 
8 464 466 10,08 10,08 3,68 3,8 2,12 1,03 
9 532 490 10,3 10,22 4,05 3,89 1,1 0,5 
10 458 463 10,28 10,28 3,65 3,7 1,5 0,62 
11 524 495 10,2 10,1 3,87 3,90 1,13 0,58 
12 448 437 10,2 10,21 3,8 3,8 1,2 0,57 
13 413 406 10,48 10,42 3,64 3,86 2,5 1,15 
14 364 366 10,02 10,05 3,7 3,82 1,45 0,97 
15 440 493 10,36 10,38 3,84 4,26 0,92 0,62 
16 375 380 10,13 10,10 3,94 3,78 0,74 0,48 
 59 
3.2. Визначення залежності середнього арифметичного відхилення 
профілю мікронерівностей і похибки обробки від основних параметрів 
процесу ЕХО 
 
 
Аналіз існуючих технологічних процесів електрохімічної обробки лопаток 
ГТД, що виготовляються з жароміцних і жаростійких сплавів, показує, що середня 
арифметична висота мікронерівностей профілю Ra може коливатися від 0,4 мкм до 
0,8 мкм при заданій в кресленні - 0,8- 1,0 мкм. Задача досягнення необхідної 
шорсткості складнопрофільних поверхонь при реалізації процесу ЕХО на практиці 
є дуже трудомісткою і для її вирішення, як правило, використовується метод 
послідовних наближень. Математичне прогнозування результатів обробки є 
актуальним питанням, рішення якого дозволить скоротити час, витрачається на 
досягнення необхідної шорсткості поверхні лопаток ГТД. 
На малюнку 3.11 представлена залежність середнього арифметичного 
відхилення профілю шорсткості від напруги в діапазонах зміни параметрів процесу 
електрохімічної обробки в таких межах: тиск газорідинної суміші від 0,36 до 0,40 
МПа; міжелектродний проміжок 0,1 0,15 мм; температура 18-24. Залежність 
отримана автором в результаті проведення експериментальних досліджень. 
 
Рисунок 3.11 - Залежність середнього арифметичного відхилення профілю 
шорсткості поверхні від напруги 
 60 
 
Продовження рисунока 3.11 - Залежність середнього арифметичного 
відхилення профілю шорсткості поверхні від напруги 
 
З графіків, представлених на малюнку 3.11, слідує, що вплив напруги на зміну 
параметра шорсткості обробленої поверхні залежить від конкретних виробничих 
умов (режимів електрохімічної обробки). 
Залежність середнього арифметичного відхилення профілю шорсткості 
поверхні від тиску газорідинної суміші електроліту (на вході у верстат) показана на 
малюнку 3.12. При цьому параметри ЕХО змінюються в таких межах - напруга від 
24 до 30 В, міжелектродний проміжок 0,1-0,15 мм, температура 18-24. З 
представлених графіків видно, що тиск електроліту також неоднозначно впливає 
на величину шорсткості оброблюваних поверхонь. 
 
Рисунок 3.12 - Залежність середнього арифметичного відхилення профілю 
шорсткості поверхні від тиску газорідинної суміші електроліту 
 61 
 
Продовження рисунка 3.12 - Залежність середнього арифметичного 
відхилення профілю шорсткості поверхні від тиску газорідинної суміші 
електроліту 
 
 
На малюнку 3.13 відображено вплив температури на величину середнього 
арифметичного відхилення шорсткості обробленої поверхні. 
 
Рисунок 3.13 - Залежність середнього арифметичного відхилення профілю 
шорсткості поверхні від температури газорідинної суміші електроліту 
 62 
З графіка видно, що максимальна шорсткість поверхні спостерігається при 
максимальному тиску електроліту, мінімальній напрузі і проміжку. 
Залежність середнього арифметичного відхилення профілю шорсткості 
поверхні від міжелектродного проміжку представлена на малюнку 3.14. З рисунку 
3.14 випливає, що у всьому діапазоні зміни параметрів процесу ЕХО двохопорних 
лопаток, виготовлених з жароміцного сплаву, збільшення міжелектродного 
проміжку впливає на зменшення середнього арифметичного відхилення профілю 
шорсткості. 
 
Рисунок 3.14 - Залежність середнього арифметичного відхилення профілю 
шорсткості поверхні від величини міжелектродного проміжку 
 
Представлені на рисунках 3.10-3.14 графічні залежності можуть бути 
використані при необхідності зниження величини шорсткості поверхонь проточної 
частини двохопорних лопаток, виготовлених з жароміцних сплавів, за рахунок 
зміни параметрів процесу ЕХО. 
В результаті аналізу експериментальних даних була отримана формула, що 
відображає вплив напруги, величини міжелектродного проміжку, температури 
електроліту, тиску газорідинної  суміші на величину  середнього   арифметичного 
 63 
відхилення профілю шорсткості поверхонь проточної частини двохопорних 
лопаток. Формула представлена виразом (3.2). 
 
 
(3.2) 
 
де Ra - середнє арифметичне відхилення профілю шорсткості, мкм; 
U - напруга технологічного струму (середньодіюча), В; 
P - тиск газорідинної суміші на вході у верстат, МПа; 
δ - величина міжелектродного проміжку, мм; 
t°- температура електроліту, °С. 
Похибка обчислень з використанням вище представленої залежності не 
перевищує 15%. 
Наведемо приклад визначення очікуваної величини шорсткості для наступних 
умов обробки: тиск електроліту (P) - 0,38 МПа;    температура електроліту (t°) - 24 
°С; міжелектродний проміжок (δ) - 0,1 мм; напруга технологічного струму (U) - 30 
В. 
Для представлених умов ЕХО параметр шорсткості Ra буде дорівнювати: 
 
 
 
Обчислення середнього арифметичного відхилення профілю шорсткості 
можливо в автоматичному режимі з використанням програми в середовищі 
MatchCad. 
Одним з найбільш важливих вихідних показників технологічного процесу 
результат точності обробки. 
На рисунках 3.15-3.18 представлені залежності, що дозволяють оцінити вплив 
основних    параметрів    ЕХО    на    точність    електрохімічного формоутворення 
 64 
поверхонь проточної частини двохопорних лопаток, виготовлених з жароміцних і 
жаростійких сплавів. 
На рисунку 3.15 показана графічна залежність відхилення максимальної 
товщини профілю пера лопатки від напруги, в діапазонах зміни параметрів процесу 
електрохімічної обробки в наступних межах: тиск газорідинної суміші від 0,36 до 
0,40 МПа; міжелектродний проміжок 0,1-0,15 мм; температура 18-24. 
З рисунку 3.15 випливає, що при мінімальному значенні тиску електроліту, 
збільшення напруги призводить до зниження похибки електрохімічного 
формоутворення. З ростом тиску дана залежність змінюється на протилежну - зі 
збільшенням напруги похибка електрохімічної обробки збільшується. 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.15 - Залежність відхилення максимальної товщини профілю пера від 
напруги 
 
Залежність відхилення максимальної товщини профілю пера від тиску 
газорідинної суміші електроліту (на вході у верстат) показана на малюнку 3.17. При 
 65 
цьому параметри ЕХО змінюються в наступних межах: напруга від 24 до 30 В; 
міжелектродний проміжок 0,1-0,15 мм; температура 18-24. 
 
Рисунок 3.16 - Залежність відхилення максимальної товщини профілю пера від 
тиску газорідинної суміші електроліту 
 
На малюнку 3.17 відображено вплив температури на точність ЕХО. З 
збільшенням температури електроліту точність ЕХО знижується. Залежність 
відхилення максимальної товщини профілю пера від величини міжелектродного 
проміжку зображена на малюнку 3.18. 
 
Рисунок 3.17 - Залежність відхилення максимальної товщини профілю пера від 
температури електроліту 
 66 
 
Продовження рисунку 3.17 - Залежність відхилення максимальної товщини 
профілю пера від температури електроліту 
 
 
 
 
Рисунок 3.18 - Залежність відхилення максимальної товщини профілю пера від 
величини межелектродного проміжку 
 
Як випливає з графіків, представлених на малюнку 3.19, зі збільшенням 
межелектродного проміжку точність ЕХО знижується. 
Вираз (3.3) відображає вплив зміни параметрів процесу ЕХО на похибку 
виготовлення двохопорних лопаток, виготовлених з жароміцних і жаростійких 
сплавів. 
 
 
(3.3) 
 
 
де Е - величина розкиду відхилень максимальної товщини профілю пера, мм; 
U - напруга технологічного струму, В; 
P - тиск газорідинної суміші на вході у верстат, МПа; 
 67 
δ - величина міжелектродного проміжку, мм; 
t°- температура електроліту, °С. 
 
Формула отримана в результаті аналізу відхилень, виявлених при вимірі 
максимальної товщини профілю пера виготовлених зразків. 
Похибка обчислень з використанням вище представленої залежності також не 
перевищує 15%. 
Обчислення відхилення максимальної товщини профілю пера лопатки 
можливо в автоматичному режимі з використанням програми, розробленої автором 
дисертації в середовищі MatchCad. 
Наведемо приклад визначення очікуваної величини відхилення максимальної 
товщини профілю пера для наступних умов обробки: тиск електроліту (P) - 0,40 
МПа; температура електроліту (t°) - 24 °С; міжелектродний проміжок (δ) - 0,15 мм; 
напруга технологічного струму (U) – 28 В. 
Для представлених умов ЕХО відхилення максимальної товщини профілю 
пера дорівнюватиме: 
 
 
 
3.3 Визначення залежності продуктивності обробки від основних 
параметрів процесу ЕХО 
 
Математична модель, що дозволяє визначити залежність продуктивності від 
основних параметрів електрохімічної обробки, набуває особливої важливості при 
плануванні і контролі виробничих процесів. На малюнку 3.19-3.22 графічно 
представлені емпіричні залежності, отримані в результаті проведення роботи, що 
відображають вплив основних параметрів електрохімічної обробки на    основний 
 68 
час обробки лопатки. Отримані залежності справедливі для випадку виготовлення 
двохопорних лопаток з жароміцних і жаростійких сплавів. 
На малюнку 3.19 представлена залежність основного часу електрохімічної 
обробки від напруги, в діапазонах зміни параметрів процесу електрохімічної 
обробки в таких межах: тиск газорідинної суміші від 0,36 до 0,40 МПа; 
міжелектродний проміжок 0,1 0,15 мм; температура 18-24. Як випливає з рисунку 
3.20, час електрохімічної обробки знижується з ростом напруги для випадку 
мінімального міжелектродного проміжку (δ = 0,1 мм). У разі збільшення 
межелектродного проміжку до 0,15 мм, зі збільшенням напруги час ЕХО незначно 
підвищується. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.19 - Залежність основного часу ЕХО від величини напруги 
Залежність основного часу від тиску газорідинної суміші електроліту (на вході 
у верстат) показана на малюнку 3.20. При цьому параметри ЕХО змінюються в 
наступних межах - напруга від 24 до 30 В, міжелектродний проміжок 0,1-0,15 мм, 
температура 18-24. 
 69 
 
 
Рисунок 3.20 - Залежність основного часу від тиску газорідинної суміші 
електроліту 
 
Час ЕХО збільшується зі зростанням тиску електроліту. На малюнку 3.21 
відображено вплив температури на час електрохімічної обробки. 
Зі збільшенням температури електроліту час ЕХО залишається незмінним 
(Пряма 3, рисунок 3.21), або зменшується (прямі 1, 2, малюнок 3.21). 
 
Рисунок 3.21 - Залежність основного часу від температури електроліту 
 70 
Залежність основного часу від величини міжелектродного проміжку 
представлена на малюнку 3.22. Зі збільшенням межелектродного проміжку час 
електрохімічної обробки збільшується. 
 
Рисунок 3.22 - Залежність основного часу від величини міжелектродного 
проміжку 
 
 
Формула, що математично описує отримані залежності, показана в 
натуральному вираженні (3.4). 
 
 
(3.4) 
 
Де t0  - основний час електрохімічної обробки, с; 
U - напруга технологічного струму (середньодіюча), В; 
P - тиск газорідинної суміші на вході у верстат, МПа; 
δ - величина міжелектродного проміжку, мм; 
t°- температура електроліту, °С. 
 
Похибка обчислень з використанням виразу (9) не перевищує 15%. 
Технологічна продуктивність, визначається у відповідність з виразом (3.5). 
(3.5) 
 
 71 
Наведемо приклад визначення продуктивності ЕХО для наступних умов 
обробки: тиск електроліту (P) - 0,36 МПа; температура електроліту (t°) - 24 ° С; 
міжелектродний проміжок (δ) - 0,15 мм; напруга технологічного струму (U) - 30 В. 
Для представлених умов ЕХО основний час виготовлення лопатки 
дорівнюватиме: 
 
У відповідність з виразом (10) технологічна продуктивність процесу ЕХО в 
цьому випадку буде дорівнювати: 
 
Обчислення основного часу ЕХО лопатки можливо в автоматичному режимі з 
використанням програми, розробленої автором дисертації в середовищі MatchCad. 
На рисунку 3.23 представлена двохопорна, виготовлена на операції 
електрохімічної обробки. 
Зона А (рисунок 3.23), утворюється внаслідок обробки деталі за дві позиції, і 
являє собою слід від неконтрольованого роз'ятрювання в місці змикання 
електродів-інструментів. Ширина необробленої зони залежить від точності 
виготовлення електродів і в даному випадку становить 0,5 мм. Величина виступу 
зони відносно поверхні профілю пера дорівнює 0,05-0,1 мм. Виникнення даної зони 
є недоліком запропонованого способу електрохімічної обробки, тому що 
обумовлює необхідність введення слюсарної операції з метою її видалення. Однак 
при цьому слід враховувати, що впровадження методу електрохімічної обробки 
(Орієнтовний основний час виконання операції становить 10-20 хв), забезпечує 
формування всіх поверхонь проточної частини двохопорних лопаток на одній 
операції  ЕХО,  дозволяє  підвищити  продуктивність  виготовлення  двохопорних 
 72 
лопаток в 5-6 разів в порівнянні з механічної обробкою (орієнтовний основний час 
виконання операції становить 110-120 хв) 
 
Рисунок 3.23 - двохопорна лопатка, після виконання операції електрохімічної 
обробки 
 73 
Висновки до розділу 3 
Методика проведення досліджень, що передбачає виготовлення серії зразків, 
повторення дослідів на кожному режимі, систематичний контроль основних 
параметрів процесу та вимірювання показників якості оброблених поверхонь. Це 
забезпечило статистичну достовірність результатів і можливість отримання 
емпіричних залежностей. 
Установлено характер впливу напруги технологічного струму, тиску й 
температури електроліту, а також величини міжелектродного проміжку на середнє 
арифметичне відхилення профілю шорсткості поверхні та похибки 
формоутворення товщини профілю пера, радіусів переходів і кромок. Для кожного 
параметра виділено раціональний діапазон значень, у межах якого забезпечується 
прийнятне поєднання точності та якості поверхні. 
Отримано емпіричні залежності, що зв’язують продуктивність процесу 
(основний час обробки, швидкість знімання металу) з основними режимними 
параметрами ЕХО. Показано, що застосування електрохімічної обробки поверхонь 
проточної частини двохопорних лопаток замість традиційних механічних операцій 
дозволяє знизити тривалість виготовлення в 5–6 разів при збереженні або 
покращенні параметрів якості поверхні. 
Отримані результати створюють основу для подальшої оптимізації 
технологічних схем ЕХО та розробки рекомендацій щодо вибору раціональних 
режимів обробки двохопорних лопаток компресора, що використано в загальних 
висновках та практичних рекомендаціях кваліфікаційної роботи. 
 74 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 4 
Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 
4.1. Вимоги охорони праці під час електрохімічної обробки металів 
 
 
Базовим нормативним документом є НПАОП 28.0-1.34-14 «Правила охорони 
праці під час електрохімічної обробки металів». Ці Правила поширюються на 
суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових 
форм, які здійснюють діяльність з обробки металів. Правила встановлюють вимоги 
з охорони праці під час електрохімічної обробки металів та є обов’язковими для 
роботодавців та працівників. 
Загальні вимоги 
Роботодавець повинен опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону 
праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і 
затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на 
підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за 
охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві 
юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93). 
Роботодавець розроблює та затверджує інструкції з охорони праці відповідно 
до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого 
наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної 
політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві 
юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98). 
Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важких робіт 
та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється 
застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я 
України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 
України 30 березня 1994 року за № 51/260. 
Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюється з 
дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей 
жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 
грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 
1993 року за № 194. 
76 
Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до Переліку 
важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких 
забороняється  застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом 
Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, 
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385. 
Роботодавець повинен безоплатно забезпечити працівників, зайнятих на роботах 
зі шкідливими умовами праці, молоком або іншими рівноцінними харчовими 
продуктами; на роботах з особливо шкідливими умовами праці - лікувально-
профілактичним  харчуванням   відповідно   до   Кодексу   законів про 
працю України. 
Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних 
категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом 
трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку 
проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого 
наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, 
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 
846/14113. 
Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та 
працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положення про 
порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, 
затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 
від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 
лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05). 
Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною 
небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, 
затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 
від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 
лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05). 
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та 
аварій  на  виробництві  здійснюються  відповідно  до  вимог Порядку проведення 
 77 
розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і 
аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 
30 листопада 2011 року № 1232. 
Роботодавець повинен організовувати проведення атестації робочих місць за 
умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за 
умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 
серпня 1992 року № 442. 
Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію 
електроустаткування відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації 
електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за 
охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 
1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року 
за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98). 
Системи опалення, вентиляції та кондиціювання приміщень повинні 
відповідати вимогам чинного законодавства. 
Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, 
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) 
відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників 
спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального 
захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової 
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, 
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 
446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08). 
Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного 
регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету 
Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761. 
Працівники, які виконують роботи з електрохімічної обробки металів, повинні 
бути забезпечені ЗІЗ відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, 
спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам 
загальних    професій    різних    галузей    промисловості,    затверджених наказом 
 78 
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого 
нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 
України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09), та Норм 
безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів 
індивідуального захисту працівникам машинобудування та металообробної 
промисловості, затверджених наказом Міністерства України з питань 
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків 
Чорнобильської катастрофи від 21 лютого 2006 року № 89, зареєстрованих у 
Міністерстві юстиції України 10 березня 2006 року за № 250/12124 (НПАОП 29.0- 
3.02-06). 
Роботодавець повинен забезпечувати працівників під час роботи зі 
шкідливими речовинами відповідними захисними пастами, мазями, що мають 
маркування згідно з ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты 
дерматологические. Классификация и общие требования», та засобами 
нейтралізації (розчинами соди для нейтралізації кислот при ураженні шкіри; 
розчинами оцтової або борної кислоти для нейтралізації лугу при ураженні шкіри). 
4.2 Вимоги безпеки до організації робочих місць 
 
 
Роботодавець повинен створити для кожного працівника безпечні і нешкідливі 
умови праці шляхом належного облаштування робочих місць відповідно до 
Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, 
затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 
2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 
року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12). 
Робочі  місця  працівників  повинні  відповідати  вимогам  ГОСТ  12.2.032-78 
«ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические 
требования», ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. 
Общие эргономические требования» та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. 
Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим 
местам». 
 79 
Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам 
Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою 
Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 
(ДСН 3.3.6.042-99). 
Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим 
Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, 
затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 
01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99). 
Загальні вимоги безпеки до захисту від шуму на робочих місцях, шумових 
характеристик машин та механізмів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003- 
83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности». 
Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму відповідно до вимог 
ГОСТ 12.1.050-86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах» та ДСТУ 
2867-94 «Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. 
Загальні вимоги». 
Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, 
встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та 
локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного 
лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), та ДСТУ ГОСТ 
12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования». 
У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен 
перевищувати граничнодопустимих концентрацій, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 
«ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к во- здуху рабочей зоны». 
На робочих місцях параметри електромагнітних полів повинні відповідати 
вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами 
електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я 
України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 
України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6.096- 2002). 
 80 
Робочі місця повинні бути обладнані стелажами та інструментальними 
шафами для зберігання пристосувань, інструментів. Розмір стелажів повинен 
відповідати найбільшим габаритам виробів, які на них укладаються 
Робочі місця повинні розміщуватися поза лінією руху вантажу, який 
транспортується вантажопідіймальними засобами. 
Біля робочих місць повинні бути передбачені площі для передачі матеріалів, 
деталей для обробки та складування, позначені фарбою за габаритами. 
Забороняється захаращувати робочі місця готовою продукцією, матеріалами, 
деталями і відходами виробництва. 
 
4.3 Вимоги охорони праці під час технологічних процесів 
 
 
Роботодавець повинен забезпечити організацію і безпечне виконання робіт з 
електрохімічної обробки металів відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002- 75 «ССБТ. 
Процессы производственные. Общие требования безопасности». 
Для зберігання, складування та транспортування заготівок, матеріалів і 
готових виробів необхідно використовувати спеціальну та уніфіковану тару 
відповідно до вимог ГОСТ 14861-91 «Тара производственная. Типы», ГОСТ 19822- 
88 «Тара производственная. Технические условия» та ГОСТ 12.3.010- 82 «ССБТ. 
Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации». 
Хімічні речовини повинні зберігатися на складі у закритій тарі з бирками та 
етикетками відповідно до вимог ГОСТ 3885-73 «Реактивы и особо чистые 
вещества. Правила приемки, отбор проб, фасовка, упаковка, маркировка, 
транспортирование и хранение» з урахуванням класу небезпеки речовин та їх 
фізико-хімічних властивостей відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. 
Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности». 
Роботодавець повинен забезпечити встановлення знаків безпеки для 
позначення небезпечних зон відповідно до вимог Технічного регламенту знаків 
безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету 
Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262. 
 81 
Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до 
вимог ГОСТ 12.3.009-76 «ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие 
требования безопасности». 
Транспортування хімічних речовин та їх відходів необхідно здійснювати 
відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на 
предприятиях. Общие требования безопасности». 
Транспортування хімічних рідин повинно виконуватися переважно 
централізовано трубопроводами з матеріалів, хімічно стійких до речовин, що 
транспортуються. 
Роботи з використанням вантажопідіймальних кранів, вантажопідій- мальних 
машин, вантажозахоплювальних пристосувань необхідно виконувати відповідно 
до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, 
затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, 
охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих 
у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00- 
1.01-07). 
Роботи з використанням вантажопідіймальних кранів необхідно виконувати 
відповідно до вимог: Типової інструкції з безпечного ведення робіт для 
стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, 
затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці 
від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 
жовтня 1995 року за № 372/908 (НПАОП 0.00-5.04-95); 
Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з 
переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету 
України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року №107, 
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 60/596 
(НПАОП 0.00-5.06-94); 
Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання 
вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Державного 
комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, 
 82 
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 59/595 
(НПАОП 0.00-5.07-94); 
Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють 
нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, 
затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці 
від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 
березня 1995 року за № 58/594 (НПАОП 0.00-5.20-94). 
Експлуатацію виробничого устаткування необхідно здійснювати відповідно 
до вимог Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою 
Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62, та ГОСТ 12.2.003-91 
«ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности». 
Температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень не повинна 
перевищувати 43°С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. 
Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення 
граничних значень температури гарячих поверхонь» (EN 563:1994, IDT). 
Відкриті частини машин, механізмів і устаткування та частини, які рухаються, 
повинні бути огороджені відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. 
Оборудование производственное. Ограждения защитные». 
Верстати, що працюють з відкритими електродами та поливом зони обробки, 
повинні мати огородження для захисту працівників від бризок електроліту та 
укриття з витяжною вентиляцією. 
Тип, форма та розмір огородження повинні визначатися конструкцією деталі, 
що оброблюється. 
У разі неможливості встановлення постійних огороджень необхідно 
передбачати відкидні, поворотні або підйомні запобіжні огородження з органічного 
скла з блокуванням пуску верстата. 
Працівники під час виконання робіт повинні дотримуватися вимог Інструкції 
з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, 
затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 
 83 
червня 2001 року № 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 липня 
2001 року за № 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01). 
Інструменти, які додатково використовуються під час електрохімічної 
обробки металів, повинні бути обміднені або виготовлені з металу, що не 
спричинює іскроутворення. 
Використання абразивного інструменту необхідно здійснювати відповідно до 
вимог Правил охорони праці під час роботи з абразивним інструментом, 
затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 жовтня 
2012 року № 1277, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 листопада 
2012 року за № 1879/22191 (НПАОП 28.0-1.30-12). 
Роботи з лугом, кислотами, електролітами необхідно виконувати при 
включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції. 
Баки з електролітом та пристрої для перекачування електролітів повинні 
розміщуватися в окремому ізольованому приміщенні, обладнаному припливно- 
витяжною вентиляцією. 
Заміну електроліту, заповнення та спустошення баків і ванн необхідно 
виконувати за допомогою пристроїв для перекачування або сифонних 
пристосувань. Під час виконання цих операцій забороняється використовувати 
відра та черпаки. 
Розкриття тари з хімічними речовинами необхідно виконувати на робочих 
місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. 
Роботи з електрохімічної обробки металів необхідно виконувати при 
включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції. 
Заготовки для електрохімічної обробки повинні надходити знежиреними та 
очищеними від задирок. 
Роботи на електрохімічних верстатах необхідно виконувати відповідно до 
вимог ГОСТ 12.2.009-80 «ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие 
требования безопасности» та ГОСТ 12.3.025-80 «ССБТ. Обработка металлов 
резанием. Требования безопасности». 
 84 
Під час обробки деталей температура та концентрація електроліту, тиск та 
швидкість прокачування електроліту, щільність струму, величина робочої напруги, 
швидкість подачі електрода-інструмента, зазор між електродами повинні 
визначатися відповідно до класу чистоти оброблюваних деталей, їх конфігурації та 
складності конструкції. 
Під час роботи на електрохімічних верстатах рівень електроліту в баку 
повинен регулюватися автоматично. 
Забороняється припиняти подачу електроліту для забезпечення відповідного 
класу чистоти обробки деталей, яка визначена технологічною документацією. 
У верстатах з герметичною робочою камерою повинен бути встановлений 
пристрій, який унеможливлює відкриття робочої камери до закінчення циклу 
обробки та видалення газів із камери. 
Для унеможливлення вибуху гримучого газу верстати та установки повинні 
мати блокування та включатися в такій послідовності: 
вентилятор для відсмоктування водню з робочої камери; 
насос для подачі електроліту; 
вентилятор джерела живлення (електроустаткування); 
електродвигуни робочих головок. 
Перед пуском установки необхідно перевірити справність блокування 
витяжної вентиляції. 
Перед установленням шліфувального круга на шпиндель верстата необхідно 
виконати балансування круга. 
Забороняється працювати з несправним електромагнітом на магнітному столі 
заточувального та шліфувального верстатів. 
Очищення електроліту необхідно виконувати на сепараторах або центрифугах 
з механічним вивантаженням шламу. Кришка центрифуги повинна бути 
зблокована з її пуском. 
 85 
Висновок до розділу 4 
Проаналізовано чинну нормативно-правову базу з охорони праці та безпеки в 
надзвичайних ситуаціях, що регламентує організацію та проведення 
електрохімічної обробки металів. Установлено, що технологічний процес ЕХО 
поверхонь проточної частини двохопорних лопаток компресора має виконуватися 
відповідно до вимог законодавства України у сфері охорони праці, пожежної 
безпеки та техногенної безпеки, а також галузевих нормативних документів. 
Визначено основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, притаманні 
роботі на електрохімічному обладнанні: ураження електричним струмом, вплив 
агресивних електролітів на шкіру та органи дихання, можливість термічних опіків, 
підвищена вологість та загазованість повітря робочої зони, підвищений рівень 
шуму та вібрації, а також ризики, пов’язані з рухомими частинами обладнання й 
високим тиском у системах подачі електроліту. 
Обґрунтовано комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на 
зниження рівня професійного ризику: раціональне планування й вентиляція 
приміщення дільниці ЕХО, герметизація обладнання, застосування локальних 
відсмоктувачів, систем фільтрації й нейтралізації електролітів, надійне заземлення 
та захисне відключення електроустановок, використання блокувальних пристроїв і 
огороджень рухомих елементів. 
Визначено вимоги до засобів індивідуального захисту працівників (спецодяг, 
гумові рукавиці, захисні окуляри або щитки, засоби захисту органів дихання), а 
також порядок їх застосування під час виконання операцій електрохімічної 
обробки, обслуговування та ремонту обладнання. Підкреслено важливість 
проведення інструктажів, навчання персоналу та періодичної перевірки знань з 
питань охорони праці. 
Розроблено рекомендації щодо дій персоналу в разі виникнення аварійних та 
надзвичайних ситуацій (пролив або витік електроліту, займання, ураження 
електричним струмом, розгерметизація системи підвищеного тиску), включаючи 
порядок оповіщення, локалізації небезпечних факторів, надання першої допомоги 
потерпілим та взаємодії з аварійно-рятувальними службами. 
 86 
Здійснений аналіз умов праці та запропоновані заходи дозволяють зменшити 
ймовірність виникнення нещасних випадків і професійних захворювань, 
підвищити рівень безпеки персоналу на дільниці електрохімічної обробки та 
забезпечити відповідність технологічного процесу вимогам охорони праці й 
безпеки в надзвичайних ситуаціях. 
 87 
Загальний висновок 
У кваліфікаційній роботі розв’язано науково-прикладну задачу підвищення 
продуктивності виготовлення та забезпечення необхідної точності профілю й 
якості поверхні проточної частини двохопорних лопаток компресора 
газотурбінного двигуна шляхом удосконалення процесу електрохімічного 
формоутворення. 
За підсумками виконаних досліджень отримано такі основні результати: 
1. На підставі аналізу конструктивних особливостей двохопорних лопаток 
компресора, сучасних технологій їх виготовлення та вимог до 
експлуатаційних характеристик обґрунтовано доцільність застосування 
електрохімічної обробки для формоутворення поверхонь проточної 
частини. Показано, що традиційні механічні методи не забезпечують 
необхідного поєднання продуктивності, точності профілю та якості 
поверхневого шару, особливо для жароміцних і важкооброблюваних 
сплавів. 
2. Проаналізовано відомі схеми електрохімічної обробки двохопорних 
лопаток із використанням односекційних та розсувних електродів- 
інструментів. Виявлено їх переваги й недоліки, зокрема обмеження щодо 
повного формоутворення профілю пера, радіусів переходів та поличок за 
одну установку. Сформульовано вимоги до технологічної схеми ЕХО, 
базування заготовок та конструкції катодів-інструментів, які забезпечують 
підвищення точності та скорочення обсягу малопродуктивних механічних 
операцій. 
3. Розроблено математичну модель процесу електрохімічного 
формоутворення поверхонь проточної частини двохопорних лопаток, яка 
враховує вплив геометрії катода-інструмента, параметрів електроліту, 
величини міжелектродного проміжку, напруги технологічного струму та 
кінематики відносного руху електродів на швидкість анодного розчинення 
та формування  профілю. Модель дає змогу  оцінювати  похибки товщини 
 88 
профілю пера, відхилення радіусів переходів та геометрії кромок у 
характерних перерізах лопатки. 
4. На основі результатів моделювання виділено раціональні інтервали 
варіювання основних параметрів процесу ЕХО (робочої напруги, величини 
міжелектродного проміжку, тиску та температури електроліту), у межах 
яких досягається прийнятний компроміс між точністю формоутворення й 
продуктивністю обробки. Показано, що вихід за межі цих інтервалів 
супроводжується або зростанням шорсткості та похибок профілю, або 
суттєвим збільшенням тривалості операції. 
5. Створено експериментальну установку на базі електрохімічного верстата 
мод. ЕХЛ-100, дооснащену засобами контролю міжелектродного 
проміжку, параметрів електроліту та джерела живлення. Розроблено й 
реалізовано методику експериментальних досліджень процесу ЕХО 
поверхонь проточної частини двохопорних лопаток, що передбачає 
варіювання основних режимних параметрів, багаторазове повторення 
дослідів та систематичний контроль показників якості оброблених 
поверхонь. 
6. У результаті експериментальних досліджень встановлено залежності 
середнього арифметичного відхилення профілю шорсткості поверхні, 
відхилення максимальної товщини профілю пера та геометрії кромок, а 
також продуктивності обробки від напруги технологічного струму, тиску й 
температури електроліту та величини міжелектродного проміжку. 
Отримані емпіричні рівняння дозволяють прогнозувати параметри якості 
поверхні та точність профілю за заданих режимів ЕХО. 
7. Показано, що застосування вдосконаленої схеми електрохімічного 
формоутворення поверхонь проточної частини двохопорних лопаток дає 
змогу зменшити основний час обробки в середньому у 5–6 разів порівняно 
з традиційними механічними операціями за умови забезпечення шорсткості 
та точності профілю, які відповідають вимогам до компресорних   лопаток 
 89 
газотурбінних двигунів. При цьому значно скорочується обсяг 
шліфувальних і доводочних операцій. 
8. На основі теоретичних та експериментальних результатів розроблено 
практичні рекомендації щодо вибору технологічних схем, параметрів 
режиму та організації процесу електрохімічної обробки поверхонь 
проточної частини двохопорних лопаток компресора. Запропоновані 
підходи можуть бути використані під час проєктування нових та 
модернізації існуючих технологічних процесів виготовлення лопаток, а 
також при впровадженні електрохімічної обробки на підприємствах 
авіадвигунобудування та компресоробудування. 
 90 
Список використаної літератури 
 
1. Дубнюк В. Л. Дисципліна «Електрофізичні та електрохімічні методи обробки 
матеріалів» [Електронний ресурс]: презентація. Київ: НТУУ «КПІ», 2014. 146 с. 
2. McGeough J.A. Principles of Electrochemical Machining. London: Chapman & Hall, 
1974. 
3. Lievestro T.L. Electrochemical Machining. In: ASM Handbook. Vol. 16: Machining. 
ASM International, 1989. 
4. Davydov A.D., Volgin V.M., Lyubimov V.V. Electrochemical machining of metals: 
Fundamentals of electrochemical shaping. Russian Journal of Electrochemistry. 
2004. Vol. 40, No. 12. 
5. Deconinck J., Vereecken J., et al. Current Distributions and Electrode Shape Changes 
in Electrochemical Systems. Springer, 1992. 
6. Bergs T. Manufacturing Processes 3. Springer, 2021. 
7. Groover M.P. Fundamentals of Modern Manufacturing: Materials, Processes, and 
Systems. 7th ed. Hoboken: Wiley, 2020. 
8. Leese R.J. Electrochemical Machining. PhD thesis. Brunel University London, 2016. 
9. Qu N.S., Xu X., Li H.S., et al. Improving machining accuracy of electrochemical 
machining of blades. The International Journal of Advanced Manufacturing 
Technology. 2013. 
10. Zhu D., Xu Z., Xu Q., Liu J. Electrochemical machining of blades with cross- 
structural cathodes at leading/trailing edges. The International Journal of Advanced 
Manufacturing Technology. 2017. 
11. Guo J., Zhu D., Yang Y. Electrochemical machining with independent electrolyte 
supply at blade leading/trailing edge. The International Journal of Advanced 
Manufacturing Technology. 2021. 
12. Fujisawa T., Inaba K., Yamamoto M., Kato D. Multiphysics simulation of 
electrochemical machining process for three-dimensional compressor blade. Journal 
of Fluids Engineering. 2008. 130(8):081602. 
13. Gomez-Gallegos A., Ortega-Santisteban R., et  al.  3D  multiphysics  model  for the 
 91 
simulation of electrochemical machining. The International Journal of Advanced 
Manufacturing Technology. 2018. 
14. Xu Z., Zhu D., Zhang H., et al. Electrochemical machining of complex components 
of aero engine. Chinese Journal of Aeronautics. 2021. 
15. Xu Z.Y., et al. Electrochemical machining of blisk channels via synchronous 
backwards feeding. The International Journal of Advanced Manufacturing 
Technology. 2022. 
16. Liu J., et al. An electrochemical machining method for aero-engine blades based on 
four-directional synchronous feeding of cathodes. Chinese Journal of Aeronautics. 
2023. 
17. Tong F., et al. Research on improving profile accuracy of electrochemical machining 
of twisted blades. Materials Today Communications. 2025. 
18. Tchoupe Sambou E., Lauwers D., Petersen T., et al. Investigating workpiece 
deflection in precise electrochemical machining of turbine blades. Journal of 
Manufacturing and Materials Processing. 2024. 8(4):138. 
19. Kozhina T.D., Kurochkin A.V., et al. Results of investigative tests of gas turbine 
engine compressor blades obtained by electrochemical machining. IOP Conf. Series: 
Materials Science and Engineering. 2016. Vol. 127. 
20. Klocke F., Klink A., Veselovac D., et al. Turbomachinery component manufacture 
by application of electrochemical machining. Procedia CIRP. 2014. 
21. Klocke F., Klink A., Harst S., et al. Principle and applications of pulsed (precise) 
electrochemical machining (PECM) with oscillating cathode tool. Procedia CIRP. 
2016. 
22. Bergs T., Heidemanns L., Harst S., Klink A., Klocke F. Simulation assisted cathode 
design for the manufacturing of aero engine components using ECM. Procedia CIRP. 
2020. 
23. Bergs T., et al. Evaluation of different short-cut methods for the simulation of PECM. 
Journal of Manufacturing and Materials Processing. 2018. 
24. Yang Y., Zhu D., et al. Electrochemical machining of complex structures on thin- 
walled plates using pure rolling cathode tool. The International Journal of Advanced 
 92 
Manufacturing Technology. 2024. 
25. EMAG. Precise electrochemical turbine blisk machining. Aerospace Manufacturing 
& Design. 2018. 
26. LM Innovation. E-Blisk ECM – Electrochemical machining center for compressor 
blades. Product brochure. 2020. 
27. OBT Turbine. The key, hot and basic technology of advanced aero-engine 
manufacturing (section on electrochemical machining of integral blisks). 2023. 
28. US 4,256,555 A. Electro-chemical machining of aerofoil blades. 1981. 
29. US 7,204,926 B2. Tandem blisk electrochemical machining. 2007. 
30. US 6,340,424 B1. Manufacture of complexly shaped articles using electrochemical 
machining. 2002. 
31. US 10,137,516 B2. Electrochemical machining of a workpiece. 2018. 
32. US 6,165,345 A. Electrochemical stripping of turbine blades. 2000. 
33. Electrochemical machining – definition, process, and applications. Testbook.com. 
Навчальний матеріал, доступ 2025. 
34. Electrochemical Machining (ECM) – Study material for ME 6004. KCG College of 
Technology, lecture notes, 2016. 
35. Ступін Б.А. Нетрадиційні методи механічної обробки матеріалів: конспект 
лекцій. – Суми: СумДУ, 2016. 
36. Зінченко Н. Нетрадиційні методи механічної обробки матеріалів: конспект 
лекцій. – Суми: СумДУ, 2016. 
37. Коваленко В.С. Електрофізичні та електрохімічні методи обробки матеріалів: 
навч. посібник. – К.: Вища школа, 2001. – 276 с. 
38. Головко Л.Ф., Блощицин М.С. Електрофізичні та електрохімічні методи 
обробки матеріалів: конспект лекцій. – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. 
39. Головко Л.Ф. Електрофізикохімічні методи обробки матеріалів: конспект 
лекцій. – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. 
40. Клименко В.М., Шиліна О.П., Осадчук А.Ю. Технологія конструкційних 
матеріалів. Ч. 3: Електрофізичні та електрохімічні методи обробки. – Вінниця: 
ВНАУ, 2008. 
 93 
41. Курська Т.М., Чернобай Г.О., Єрьоменко С.Б. Електрохімічна обробка і 
суміжні операції: конспект лекцій. – Харків: УЦЗУ, 2012. 
42. Осадца Я.М. Теоретичні основи високих технологій в машинобудуванні: 
лекції. – Тернопіль: ТНТУ, 2023. 
43. Кальченко В.В. Інтегровані високі технології в машинобудуванні: конспект 
лекцій. – Чернігів: НУ «Чернігівська політехніка», 2025. 
44. Високі технології в машинобудуванні: конспект лекцій. – Краматорськ: ДДМА, 
2018. – Розділ «Розмірна електрохімічна обробка». 
45. Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство: конспект лекцій. 
– Луцьк: ЛНТУ, 2021. – Розділ «Електрофізичні та електрохімічні методи 
обробки металів». 
46. Технологічні основи машинобудування: конспект лекцій. – Луцьк: ЛНТУ, 
2021. – Підрозділ «Електрохімічна обробка». 
47. Технологія машинобудування: конспект лекцій. – Павлоград: ДДМА / ПІТ, 
2019. – Розділ «Електрофізичні та електрохімічні методи обробки». 
48. Електрохімія: конспект лекцій (тема «Електрохімічна обробка металів»). – 
Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. 
49. Електрохімічна обробка металів: методичні матеріали. – Запоріжжя: ЗНУ, 
2018. 
50. Уминський С.М. Відновлення деталей машин: навч. посібник. – Одеса: 
ОНАХТ, 2024. – Розділ «Електрохімічна обробка та зміцнення поверхонь». 
51. Технологія обробки металів різанням: навч. посібник. – Львів: НУ «Львівська 
політехніка», 2015. – Підрозділ «Електрохімічна обробка». 
52. Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційної роботи для здобувачів 
освітнього ступеня «магістр» зі спеціальності 131 Прикладна механіка усіх 
форм навчання [Електронний ресурс] / [упоряд.: Г.В. Канашевич, Є.Я. Губар, 
О.О. Коваленко, Є.В. Хижняк ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. 
технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2023. – 34 с. 
 94