Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення текстилю у місті Житомир

Решетніков, Костянтин Олександрович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7739

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення текстилю у місті Житомир
Authors:	Шльончак , Ігор Анатолійович Решетніков, Костянтин Олександрович
Issue Date:	2024
Abstract:	В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення текстилю в місті Житомир. Розраховано виробничу програму, виконано планування виробничого корпусу, планування шиномонтажної дільниці та систему її освітлення, генеральне планування автотранспортного підприємства, спроєктовано знімач гальмівного барабана (складальне креслення та деталювання). Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 67 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7739
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Решетніков К.О..pdf Restricted Access		3.79 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет (ЧДТУ)

18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для
перевезення текстилю у місті Житомир»

Рецензент:
____________________ _______________ ______________

Керівник роботи:
доцент, к.т.н. _______________ І.А. Шльончак
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________К.О. Решетніков
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)

2024

РЕФЕРАТ

В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення текстилю в
місті Житомир. Розраховано виробничу програму, виконано планування
виробничого корпусу, планування шиномонтажної дільниці та систему її
освітлення, генеральне планування автотранспортного підприємства,
спроєктовано знімач гальмівного барабана (складальне креслення та
деталювання).
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 67 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання
та додатків.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ЗМІСТ

ЗМІСТ ............................................................................................................................. 3
ВСТУП ............................................................................................................................ 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................. 6
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ..... 6
1.2. Аналіз клімату і місцевості ................................................................................... 8
1.3 Аналіз характеру вантажу ...................................................................................... 9
1.4 Вибір транспортного засобу ................................................................................. 11
1.5 Вибір та обгрунтування вихідних данних проекту............................................ 16
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 18
2.1. Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу. ................................................................... 18
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ................................................................ 19
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................................. 23
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........... 24
2.3 Планування виробничого корпусу ...................................................................... 25
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів................ 25
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу .......................................................................................................... 27
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ..................................................................................... 28
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................................... 31
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ...... 31
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства ... 32
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями ..................................................... 32
2.3.8 Розрахунок кількості працівників .................................................................... 33
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.9 Розрахунок площ приміщень ............................................................................ 35
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень .............................................................. 36
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень ...................................................... 37
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ................................ 39
2.3.13. Розрахунок зони зберігання рухомого складу ............................................. 39
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................... 40
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства .......................... 41
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ...................................... 41
2.4 Планування шиномонтажної дільниці ................................................................ 43
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні..................................... 43
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 45
3.1 Опис конструкції пристрою ................................................................................. 45
3.2 Опис роботи пристрою ......................................................................................... 45
3.3 Розрахунок пристосування ................................................................................... 45
3.3.1 Розрахунок гвинтових з'єднань ......................................................................... 45
3.3.2. Розрахунок захвату ........................................................................................... 46
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ............................ 49
4.1 Розрахунок штучного освітлення ........................................................................ 49
4.2 Інструктаж з техніки безпеки ............................................................................... 54
4.3 Пожежна безпека ................................................................................................... 56
4.4 Охорона навколишнього середовища ................................................................. 57
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 59
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ .............................................................................. 60
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 61

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

Підтримання автомобілів в технічно справному стані в значній мірі
залежить від рівня та умов функціонування виробничо-технічної бази
підприємств автомобільного транспорту, що представляють собою сукупність
будівель, споруд, обладнання, оснащення та інструментів, призначених для
технічного обслуговування, поточного ремонту і зберігання рухомого складу.
Автомобільна промисловість розвивається великими темпами. Основними
центрами автомобільного розвитку є США та Японія. Український
автомобільний парк теж поповнюється автомобілями, і з кожним роком
автомобілістів стає все більше.
Одним з актуальних завдань, що стоять перед організаціями, що
експлуатують автомобільну техніку, є продовження терміну служби автомобілів.
Головною метою даного дипломного проекту є проведення технічного
розрахунку автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення
текстилю, який включає в себе визначення виробничої програми з технічного
обслуговування і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту АТП,
розрахунок об’ємів робіт за їхніми видами, вибір і обґрунтування методів
організації виробництва, розрахунок кількості виробничого персоналу,
технологічного обладнання, площ приміщень основного і допоміжного
виробництва, визначення характеристики будівель, споруд та в цілому
проєктування генерального плану підприємства.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства

Житомир - це місто в Україні, яке розташоване на північному заході
країни, на берегах річки Тетерів. Щодо економічного розвитку, Житомир є
важливим центром промисловості та сільського господарства. Тут розташовані
заводи, підприємства та фермерські господарства, що сприяють економічному
зростанню регіону.
Місто також має розвинуту транспортну інфраструктуру, що забезпечує
зручність у переміщенні.
За останні роки Житомир зазнав значних змін у сфері інфраструктури та
розвитку.
Текстильна промисловість в Житомирі є важливою складовою його
економіки. Місто має довгу історію в текстильному виробництві, яке
розвинулося ще в XIX столітті.
Сучасна текстильна промисловість в Житомирі включає в себе
різноманітні підприємства, які займаються виробництвом тканин, одягу, взуття
та інших текстильних виробів. Заводи та фабрики розташовані в різних частинах
міста та працюють як на внутрішній, так і на зовнішній ринок.
Текстильні вироби, виготовлені в Житомирі, відомі своєю якістю та
конкурентоспроможністю. Це створює сприятливі умови для експорту продукції
за кордон, що сприяє розвитку місцевої економіки.
Текстильна промисловість також є важливим джерелом робочих місць для
мешканців Житомира та прилеглих районів, сприяючи зростанню зайнятості та
підвищенню рівня життя в регіоні.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У зв'язку з технологічними змінами та глобалізацією, текстильна
промисловість Житомира також постійно модернізується, щоб відповідати
сучасним вимогам ринку та забезпечити стійкий розвиток в майбутньому.
Крім того, розвиток текстильної промисловості може сприяти залученню
інвестицій у місто та регіон, що стимулюватиме економічний зріст та створення
нових робочих місць. Важливо також звернути увагу на екологічні аспекти
виробництва, забезпечивши сталий розвиток і збереження навколишнього
середовища.
Розташування автотранспортного підприємства з перевезення текстилю в
місті Житомир може бути визначене на основі кількох факторів:
- близькість до текстильних підприємств. Оптимальною стратегією буде
розміщення підприємства поруч з текстильними заводами або складами, з якими
планується співпрацювати. Це дозволить мінімізувати час та витрати на
транспортування вантажу.
- доступність до транспортних вузлів. Важливо обрати місце зручне для
доступу до доріг і автомагістралей, що сприятиме ефективній та швидкій
доставці товарів. Бажано, щоб підприємство було близько до міжнародних
автомагістралей або залізничних вузлів.
- логістична інфраструктура: Розміщення підприємства в зоні з розвиненою
логістичною інфраструктурою, такою як логістичні центри або промислові
парки, може спростити організацію перевезень та зменшити витрати.
- Безпека та зручність: Важливо також врахувати фактори безпеки та
зручності для персоналу та водіїв. Розташування в безпечному районі з зручним
доступом для автомобілів і достатньою парковкою може бути перевагою.
З урахуванням цих факторів, оптимальне місце для розташування
автотранспортного підприємства з перевезення текстилю в м. Житомир може
бути в області промислових зон або біля текстильних підприємств, що спростить
логістику та забезпечить ефективну роботу підприємства.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У місті Житомир діє декілька великих підприємств з виробництва
текстилю. Ось декілька з них:
1. Житомирський Текстильний Комбінат: Це одне з найбільших
підприємств текстильної галузі в місті. Вони спеціалізуються на виробництві
текстильних матеріалів та виробів, таких як тканини, бавовняні вироби тощо.
2. Житомирська Фабрика "Текстиль": Ще одне відоме підприємство,
яке виробляє різноманітні текстильні вироби, включаючи постільну білизну,
рушники, килими та інші текстильні товари для дому.
3. ТОВ "Текстильпром": Це підприємство спеціалізується на
виробництві текстильної продукції для промислового використання, такої як
текстиль для меблів, автомобільних сидінь, робочого одягу тощо.
4. ТОВ "Текстиль-Житомир": Ще одне важливе підприємство, яке
займається виробництвом текстильних матеріалів та виробів різного
призначення.
Обираю для місце розташування АТП - вулиця Вокзальна, 13, Житомир,
Житомирська область, 10001. Тут розташоване підприємство з виготовлення
текстилю «Ідея Текстиль 2000» і є місце для розташування АТП.

1.2. Аналіз клімату і місцевості

Клімат у Житомирі можна описати як помірно-континентальний. Він
характеризується чітко вираженими сезонами: теплим літом і холодною зимою.
Літо в Житомирі зазвичай спекотне, з середніми температурами від 20 ˚С до
25 ˚С, і іноді може досягати понад 30 ˚С у періоди спеки. Влітку також можуть
випадати дощі та грози, особливо в червні та липні. Зима в Житомирі холодна і
сніжна. Середні температури звичайно коливаються від -5 ˚С до -10 ˚С, але
можуть падати і нижче в найхолодніші місяці. Сніг може лежати від листопада
до березня, і час від часу можуть бути сильні снігопади. Весна та осінь в
Житомирі зазвичай прохолодні, зі значними коливаннями температур. Вони
можуть бути періодами різкого переходу від тепла до холоду або навпаки.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.3 Аналіз характеру вантажу

Перевезення текстильної продукції здійснюється самими різними видами
автомобільного вантажного транспорту закритого типу фургонами, будками,
контейнерами. При транспортуванні текстильної продукції необхідно
забезпечити максимальний захист вантажу від вологості, а також дії сторонніх
запахів оскільки дана продукція легко вбирає сторонні запахи, у тому числі і
вихлопні гази. При перевезенні текстильної продукції необхідно
дотримуватись певних вимог щодо пакування, щоб забезпечити безпеку та
збереження товару під час транспортування. Основні вимоги до пакування
текстильної продукції наступні. Використання захисного матеріалу. Для
запобігання пошкодження текстилю від ударів, тертя та інших факторів
необхідно пакувати товар у захисний матеріал, такий як пластикова плівка,
бульбашкова плівка, картон, гофрокартон тощо.
При пакуванні текстилю необхідно дотримуватись правильної техніки
складування, щоб запобігти пошкодженню та зберегти цілісності товару.
Наприклад, текстильні вироби можна складати висотою не більше 1,5 метра, у
вертикальному положенні з певними відстанями між ярусами.
Для зручності та ефективної організації перевезення текстилю необхідно
належним чином маркувати та ідентифікувати пакування. Це дозволить
відслідковувати товар та забезпечити правильну обробку пакування під час
перевезення.
Відповідно до вимог міжнародних та національних стандартів, пакування
текстильної продукції має відповідати певним вимогам та стандартам, щоб
забезпечити безпеку та збереження товару під час транспортування.
Наприклад, використання пакувальних матеріалів повинно бути відповідним
до ваги та розміру товару. Крім того, пакування повинно відповідати вимогам
до зберігання та транспортування товарів залежно від їх особливостей.
Пакування текстильної продукції може бути різноманітним, в залежності
від виду та розміру товару. Одним із способів пакування є використання
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

картонних коробок. Вони можуть бути виготовлені з різних матеріалів, таких
як папір, гофрокартон, твердий картон тощо. Коробки можуть мати різну
форму та розмір, а також додаткові відсіки для розміщення товару.
Інший спосіб пакування - використання пластикових контейнерів або
пакетів. Вони можуть бути різної щільності та міцності, що дозволяє
використовувати їх для перевезення різних видів текстильної продукції.
Для перевезення тканини в рулонах можна використовувати пакувальні
матеріали, які дозволяють захистити товар від негативних впливів зовнішнього
середовища. До таких матеріалів відносяться, наприклад, багаторазові
пластикові пакети, пластикова плівка, бульбашкова плівка, гофровий картон.
Отже, для перевезення текстилю на швейні фабрики застосовується
спосіб пакування тканини в скрученому вигляді. Для захисту ж від зовнішньої
дії використовується упаковка з товстої плівки, яка може бути герметично
запаяна. Для збереження форми текстилю нерідко рулон скручується на
спеціальну котушку, виготовлену з щільного картону. В такому випадку
вдається уникнути сильних перегинів, які можуть виникнути, у тому числі і
при транспортуванні. До речі, транспортування текстилю в рулонах допустиме
в двох варіантах: вертикально і горизонтально.
При пакуванні рулонів текстилю важливо враховувати їх розміри та вагу, а
також використовувати додаткові матеріали для фіксації товару в упаковці.
Наприклад, можна використовувати поліетиленові ремені, які дозволяють
забезпечити надійну фіксацію рулонів в упаковці та запобігти їх переміщенню
під час транспортування.
Крім того, для транспортування текстилю в рулонах часто використовують
спеціалізовані транспортні засоби, такі як вантажівки з платформами або
причепи з боковими завісами. Ці транспортні засоби дозволяють зручно
завантажувати та розвантажувати рулони текстилю, а також забезпечують захист
від впливу зовнішніх факторів під час транспортування.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Окрім забезпечення надійності транспортування, важливо також
виконувати правильне завантаження та розвантаження рулонів текстилю з
транспортного засобу. Для цього можуть використовуватись спеціальні
пристосування, наприклад, рулонові візки або кранові підіймачі, які дозволяють
безпечно піднімати та переміщувати рулони.
Крім того, для забезпечення безпеки перевезення текстильної продукції
важливо враховувати транспортні умови, такі як температура, вологість та інші
фактори, які можуть впливати на якість та вигляд товару. Наприклад, текстильні
вироби можуть бути чутливі до вологи та температурних змін, тому важливо
забезпечити правильну температуру та вологість у транспортному засобі під час
перевезення.
Загалом, транспортування текстилю в рулонах вимагає додаткових зусиль
для забезпечення надійності та безпеки товару під час перевезення.
Маса (брутто) рулону - не більше 50 кг. Вантажне місце повинне містити
покриття одного вигляду і розміру.
Не допускається нанесення маркування від руки, окрім проставляння
номера партії, дати виготовлення, довжини, ширини, площі рулону. Покриття
перевозять всіма видами транспорту в критих транспортних засобах або в
універсальних контейнерах відповідно до правил перевезення вантажів, що
діють на кожному виді транспорту.

1.4 Вибір транспортного засобу

VECO Daily 35S18 P+P + HF - це вантажівка відомого італійського
виробника транспортних засобів IVECO. Ось деякі основні характеристики цієї
моделі.
Модель і розміри: "Daily 35S18" вказує на модель і допустиму
максимальну масу вантажу. "P+P" означає "Platform Plus Platform", що вказує на
платформу для перевезення вантажу. "HF" вказує на використання
гідромеханічного обладнання.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Двигун: дизельний двигун з об'ємом 3.0 літра, який забезпечує потужність
180 кінських сил. Двигун відомий своєю ефективністю та довговічністю.
Трансмісія: Зазвичай оснащується механічною або автоматичною
коробкою передач. Це залежить від конкретної конфігурації та вимог замовника.
VECO Daily 35S18 P+P + HF має вантажопідйомність близько 3,5 тон, що
робить його придатним для перевезення великого обсягу вантажів.
Зазвичай використовується вантажний кузов з великою площею
завантаження та можливістю встановлення різного обладнання для перевезення
різних типів вантажів.
IVECO Daily 35S18 P+P + HF - це потужна та надійна вантажівка, яка може
бути використана для різноманітних завдань перевезення вантажів, включаючи
будівельні матеріали, товари господарства та інші великогабаритні вантажі.
Даний клас транспортного засобу непогано зарекомендував себе як спосіб
експрес-доставки вантажів.

Рисунок 1.1 – Зовнішній вигляд IVECO Daily 35S18 P+P + HF

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.1 – Технічні характеристики IVECO Daily 35S18 P+P + HF
Характеристика Опис
Модель IVECO Daily 35S18 P+P + HF
Двигун Дизельний
Об'єм двигуна 3.0 л
Потужність двигуна 180 к.с.
Тип коробки передач Механічна
Кількість передач 6 або більше
Вантажопідйомність Приблизно 3.5 т
Система приводу Задній привід
Тип кузова Платформа
Система безпеки ABS, ESP
Кабіна Двомісна
Система кондиціонування Доступна
Габаритні розміри 6709/2513/2800

Технічні характеристики автомобіля HYUNDAI HD 65:

Фургон термічний призначений для перевезення вантажів, які потребують
спеціального температурного режиму зберігання.

Рисунок 1.2 – Зображення фургону HYUNDAI HD 65
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Завдяки спеціальній комплектації та зборки кузова термічні фургони
захищають товари від впливу зовнішніх температурних умов та дає можливість
підтримки температури всередині фургона до -30˚ С (при існуванні
холодильного обладнання). Основні параметри автомобіля приведені в табл. 1.2.
Таблиця 1.2- Таблиця основних параметрів HYUNDAI HD 65
№ Назва параметру Параметр
п/п
1 2 3
1. Вид автомобіля Вантажний
2. Довжина/ширина/висота 6374 / 2000 / 2198
3. Вантажопідйомність, кг 4000
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 2500
5. Маса автомобіля повна, кг 6500
6. Максимальна швидкість, км/год. 95
7. Двигун дизельний 4-х циліндровий с D4DD
турбонадувом
8. Число циліндрів 4
9. Робочий об'єм, л 4,7
10. Потужність, кВт 95,7
11. Зчеплення однодискове, сухе
12. Коробка передач механічна, п’ятиступінчаста
13. Передавальні числа коробки передач 1 – 6,45; 2 - 3,56; 3 - 1,98; 4 -
1,27; 5 - 1;
14. Задній хід 6,15
15. Ведучийий міст Задній
16. Передавальне число головної передачі 3,9
17. Шини 205 / 75 R17,5
18. Паливний бак, л 100
19. Радіус повороту, м 7
20. Витрати палива л/ на 100 км 15
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Так як відстань перевезень в межах міста, тому необхідний автомобіль з
малим радіусом поворота, з невеликими витратами палива та з достатніми
габаритними розмірами вантажної платформи, тому з двох аналогів обираю
IVECO Daily 35S18 P+P + HF, який оснащений надійним дизельним двигуном
іноземного виробництва з невеликими витратами палива.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту

Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 75 вантажних
автомобілів IVECO Daily 35S18 P+P + HF.
Виходячи з умов дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементнобетонними і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзнічастини вулиць невиликих міст обираю категорію
експлуатації ІІ [1].
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами і кліматом. В м. Житомир клімат помірно-континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 200.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації - ІІ, так як експлуатуються автомобільні дороги
з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст.
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до таблиці 1.4
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 75
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200
3 Нормативний ресурсний пробіг 300000
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Закінчення таблиці 1.4

6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проектується шиномонтажна
12 Марка автомобіля IVECO Daily
35S18 P+P + HF

Режим роботи АТП:
Для АТП кількість днів роботи за рік зон ЩО беруть таким, що дорівнюють
кількості днів роботи рухомого складу на лінії, тобто 302. Робота зон ЩО
організовується у 2 зміни по 7 годин. Для зон ТО і ПР приймається 302 робочих
дня (2 зміни по 7 годин). Для інших зон 8-годинна одна зміна.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу.

Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:

L' ( H )
ТО−1 = LТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)
де:
L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600 км,
L' = L( H )
ТО−2 ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)
де L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,
Пробіг до КР:
L ( H )
рес = Lрес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)
Lрес = 300000 ⋅ 0,9 ⋅1⋅1 = 270000 км;
де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл

Число технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається
відношенням циклового пробігу Lц пробігу до даного виду впливу. Враховуючи,
що в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному ( Lц=LКР=270000 км), то
число списань одного автомобіля за цикл пробігу буде дорівнювати 1. У даному
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами:

Lц 270000
N КР = = = 1;
Lрес 270000 (2.4)

де N КР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
Lрес - пробіг до капітального ремонта, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл

L
N рес
ЩO = ;
 (2.5)
cд

де NЩO - кількість ЩО за зикл.
 cд - середньодобовий пробіг.
270000
N ЩO = = 1350;
200
Кількість ТО-2 за цикл:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Lрес 270000
N 2 = − N c = −1 = 18;
L 14400 (2.6)
ТО−2

де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
L рес 270000
N1 = − (N
L c + N 2 ) = − (1+18) = 56;
3600 (2.7)
ТО−1
де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N КР N1 N 2 NЩO
позначення
Кількість 1 56 18 1350

Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу
програму в основному розраховують за рік, тому для визначення числа ТО за рік
необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за цикл,
використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року ηр.
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе:

NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)

∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)

∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)

N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)

∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.13)
де:
АСП – облікова (списочна) кількість автомобілів.
ηР – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл,
тобто:
L
ηР = Р (2.14)
L .
рес

Річний пробіг автомобіля:
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
αТ – коефіцієнт технічної готовності
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО
простоювання автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується.
Тому при розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не
коефіцієнт випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:

1
αT =
d (2.16)
1+ L ( TOiПO Д
+ КР
cд )
1000 LКР
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де:
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні
та в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному
підприємстві [1].
1
α T = = 0.93
0.3 15
1+ 200( + )
1000 270000

LР = 302 ⋅ 200 ⋅ 0.93 = 56172 км.

56172
η Р = = 0.208
270000

N ЩОР = 1350 ⋅ 0.208 = 280

∑ N ЩОР = 280 ⋅ 75 = 21000

N1Р = 56 ⋅ 0.208 = 12

∑ N1Р = 12 ⋅ 75 = 900

N 2 Р = 18 ⋅ 0.208 = 4

∑ N 2 Р = 4 ⋅ 75 = 300
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
280 12 4 21000 900 300

2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

Відповідно до Положення, діагностування як окремий вид обслуговування
не планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт
ТО й ПР. При цьому, залежно від методу організації, діагностування автомобілів
може проводитися на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в
цьому випадку число діагностичних впливів визначається для наступного
розрахунку постів діагностування і його організації. На АТП відповідно до
Положення передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2.
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного
стану агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1
передбачається для автомобілів при ТО-1, після ТО-2 ( по вузлах і системам, що
забезпечують безпека руху, для перевірки якості робіт і заключних регулювань) і
при ПР ( по вузлах, що забезпечують безпека руху). Кількість автомобілів,
діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм проектування,
приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2
призначене для визначення потужнісних і економічних показників автомобіля, а
також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з періодичністю ТО-2 і в
окремих випадках при ПР. Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при
ПР, прийнято дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином,
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік розраховують за формулою:

∑ N Д 1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N 2 Р = 1,1 ⋅ 900 + 300 = 1290 (2.17)

де ∑ N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:

∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N 2 Р = 1,2 ⋅300 = 360 (2.18)

де ∑ N Д 2 Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, діагностованих
при ПР.
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято
дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2.

20
∑ N Д ПР Р = ∑ N Д 2 Р ⋅ = 360 ⋅ 0,2 = 72
2 100 (2.19)

2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів

Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа
постів і ліній ТО.
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою:

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1,с.86, додаток 8].
21000
N ЩО Д = = 70
302
900
NТО−1 Д = = 3
302
300
NТО−2 Д = = 1
302
1290
N Д 1 Д = = 4
302
360
N Д 2 Д = = 1
302

2.3 Планування виробничого корпусу

2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів

Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або
на універсальних постах) є добова виробнича програма по кожному виду
обслуговування однотипних автомобілів. Застосування потокової організації
обслуговування при ЩО стає доцільним NЩОд =100, що обслуговуються
однотипних автомобілів, по ТО-1 при N1д = 12 автомобілів і по ТО-2 при N2д =5.
При меншій добовій програмі приймається метод обслуговування на
універсальних постах.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Діагностування Д-1 залежно від добової програми й методу проведення
ТО-1 може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1)
або разом з ТО-1.
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільне організувати на окремому виділеному пості, місце розташування якого
забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу:

t = t н ⋅K ⋅K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)

де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [1,
с.87, додаток 10].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1, с.85, додаток 6].
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за
рахунок механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).

tЩO = 0,3 ⋅1,19 ⋅0,42 = 0,15люд.год

Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого
складу проектованого АТП визначається:

н
tі = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [1].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

tТО−1 = 3,6 ⋅1,0 ⋅1,19 = 4,28люд.год
tТО−2 =14,4 ⋅1,0 ⋅1,19 =17,14люд.год

Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000 км
корегується таким чином:

н
tПР = tПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5 , люд.год (2.23)

де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год.
(додаток 10);
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу (додаток 6).

t ПР = 3,0 ⋅ 0,9 ⋅1,0 ⋅1,0 ⋅1,19 ⋅1,0 = 3,21люд.год

2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.
Т ЩО.Р = ∑ NЩО.Р ⋅ tЩО = 21000 ⋅ 0,15 = 3150 люд.год. (2.24)

Т1.Р = ∑ N1.Р ⋅ tТО−1 = 900 ⋅ 4,28 = 3852 люд.год. (2.25)

Т 2.Р = ∑ N2.Р ⋅ tТО−2 = 300 ⋅17,14 = 5142 люд.год. (2.26)

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Тд−1.Р = ∑ Nд−1.Р ⋅ tд−1 = 1290 ⋅ 0,5 = 645 люд.год. (2.27)

Тд−2.Р = ∑ Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 360 ⋅1,3 = 468 люд.год. (2.28)

Lp ⋅ Anр ⋅ tТ пр 56172 ⋅ 75 ⋅3,21
ПР.Р = = = 13523 люд.год. (2.29)
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:

ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ t2 = 2 ⋅75 ⋅0,2 ⋅17,14 = 514 люд.год. (2.30)

де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон
обслуговування.

2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР

При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається
кількість постів і потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР -
частково під час роботи більшості автомобілів на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2
зміни, зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством
України (40 годин в тиждень).
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння
такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що
весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового
методу виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати
для проведення ТО універсальні пости.
Ритм виробництва визначається по формулі:

60 ⋅T
R = см ⋅Сcм
i , (2.31)
N i.д

де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Такт поста i-й зони:
R 60 ⋅7 ⋅2
ЩО = =12
70

R 60 ⋅7 ⋅2
ТО−1 = = 280
3

R 60 ⋅7 ⋅2
ТО−2 = = 840
1

Такт поста i-ї зони:

τ 60 ⋅ t
= i
i + t
Р ПЕР
П , (2.32)

де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзд з поста, (1-3хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту[2].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

τ 60 ⋅0,15
ЩО = + 2 = 5
3

τ 60 ⋅4,28
ТО−1 = + 2 = 88
3

τ 60 ⋅17,14
ТО−2 = + 2 = 259
4

Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:

T ⋅K
X = i.P н
i (2.33)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик

де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2].
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількість змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,85).

X 3150 ⋅1,5
ЩО = = 0,5 ≈ 1
302 ⋅2 ⋅7 ⋅3 ⋅0,85

X 3852 ⋅1,25
ТО−1 = = 0,5 ≈ 1
302 ⋅2 ⋅7 ⋅3 ⋅0,85
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

X 5142 ⋅1,25
ТО−2 = = 0,54 ≈ 1
302 ⋅2 ⋅7 ⋅4 ⋅0,85

2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається по формулі:

X T
= ПР ⋅ϕ
i (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп

де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(ϕ=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)
X 13523 ⋅1,3
ПР = = 1,3 ≈ 2
302 ⋅2 ⋅7 ⋅4 ⋅0,8

2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

T =Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Тд−1. р +Тд−2. р +ТСО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 3150+ 3852+ 5142+ 645+ 468+ 514+13523 = 27294
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де TЩО.Р , T1.Р –уточнені річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці види
обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР, люд.год .

2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах
згідно таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню.
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротех
нічні 25,0 6824 Жестяніцкі 4,0 1092
Механічні 10,0 2729 Медніцкі 1,0 273
Слюсарні 16,0 4367 Трубопровідні 22,0 6004
546 Ремонтно- 16,0 4367
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Зварюваль
ні 4,0 1092 Всього 100 27294

2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями

Об'єми робіт розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з
технологічних і організаційних ознак.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах або потокових
лініях відповідних зон.
ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80% від загального
об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які виконуються на
ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічним, акумуляторним,
шиномонтажном і ділянкою по ремонту приладів системи живлення.
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках.
Об'єми робіт всіх технічних дій по видах робіт розподіляються відповідно
до нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по
самообслуговуванню можуть виконуватися як на основних ділянках по ТО і ПР
РС, так і на спеціальній ділянці відділу головного механіка (ВГМ).
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах матимуть наступні
значення (див. таблицю 2.4).
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 3150
- зона ТО-1: 3852
- зона ТО-2: 5142
- зона ПР: 13523

2.3.8 Розрахунок кількості працівників

При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідне Рт і штатна Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної ділянки і зони. Технологічно
необхідна кількість працівників

РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників

РШ = Тi.Р ФР , (2.38)

де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний Дільниці Річний фонд
підрозділ фонд робітника,
робітника, год.
год.
Зона ЩО 1860 Аккумуляторна 1820
1840 Ремонт 1840
Зона ТО-1 приладів
системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Слюсарно- 1840
механічна Малярна 1610
Електротехнічна 1840 Столярна 1610

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята
дільниці, змінах
люд.год 1 2
Зона ЩО 3150 1,52 2 1 1 1860 1,69 2
Зона ТО-1 3852 1,86 2 1 1 1840 2,09 2
Зона Д-1 645 0,31 1 1 - 1840 0,35 1
Зона Д-2 468 0,23 1 1 - 1840 0,25 1
Зона ТО-2 5142 2,48 3 2 1 1840 2,79 3
Зона ПР 4656 2,25 3 2 1 1840 2,81 3
Разом 18427 - 12 8 4 - 12
Дільниці:
Агрегатні 2831 1,37 2 2 - 1840 1,54 2
Слюсарно- 1 1 - 1840 1
механічні 1544 0,75 0,84
Електротехнічні 702 0,34 - 1840 0,38
1 1
Акумуляторні - 1820
140 0,07 0,08 1
Ремонт приладів 1 1 - 1820 1
систем живлення 561 0,27 0,31
Шиномонтажні 211 0,10 - 1820 0,12
Вулканізаційні 211 0,10 1 1 - 1820 0,12
Ковальсько-ресорні 421 0,20 - 1820 0,23 1
Мідницькі 281 0,14 - 1820 0,15
Жерстяницькі 281 0,14 1 1 - 1840 0,15
Зварювальні 281 0,14 - 1820 0,15 1
Арматурні 140 0,07 - 1840 0,08
Оббивні 421 0,20 1 1 - 1820 0,23 1
Фарбувальні 842 0,41 1 1 - 1820 0,46 1
Разом 8867 - 9 9 - - - 9
Всього 27294 - 21 17 4 - - 21

2.3.9 Розрахунок площ приміщень

Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті ТС на тупикових постах

FЗ = fa X П КП , (2.39)

де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

КП – коефіцієнт густини розстановки [1, с.26].
FЗЩО = 10,15 ⋅1⋅3 = 30,45 м2

F = 10,15 ⋅1⋅ 4 = 40,60 м2
ТО−1

FТО−2 = 10,15 ⋅1⋅ 4 = 40,60 м2

FЗПР = 10,15 ⋅ 2 ⋅ 4 = 81,20 м2

2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень

Площі ділянок розраховують за площею приміщення, займаної
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування.
Площа шиномонтажної дільниці:

Fy = fоб КП′ (2.40)

де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1, с.26].
Fy = 6,94 ⋅ 4 = 27,76 м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:

FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) (2.41)

Де fр - питома площа на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
n – кількість робітників.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 2 108 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 2 32 8,5 4 34 34 48
механічна
Електротехнічна 1 15 7,18 4 28,72 30 46
Акумуляторна 1 21 5,5 4 22 22 22
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 8,16 14 33
систем живлення
Шиномонтажна 1 18 6,94 4 27,76 30 30
Вулканізаційна 1 20 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 21 12,36 5 61,8 62 62
ресорна
Мідницька 1 15 7,02 4 28,08 29 29
Жерстяницька 2 18 4,02 5 20,1 20 24
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 30
Арматурна 1 12 4,5 5 22,5 23 55
Оббивна 1 18 5,2 4 20,8 21 27

2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень

Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:

Lp ⋅ Au ⋅ f
F num
ск = 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)
10

де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f 2
num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м , [3, додаток Л]
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дільниця, відділення
К-ть працівників в
найбільш навантажену зміну,
чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа
по устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята
після планування

K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:

F 56172 ⋅75 ⋅2,8
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1=11,3 м2
10
Склад агрегатів:

F 56172 ⋅ 75 ⋅ 4,4
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1 = 17,79 м2
10

Склад матеріалів:

F 56172 ⋅ 75 ⋅ 2,4
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1 = 9,7 м2
10
Склад шин:

F 56172 ⋅ 75 ⋅1,9
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1 = 7,68 м2
10

Склад мастильних матеріалів:

F 56172 ⋅75 ⋅2,8
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,2 ⋅1=11,32 м2
10

Склад лакофарбових матеріалів:

F 56172 ⋅ 75 ⋅ 0,8
ск = ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1 = 3,24 м2
106
Склад хімікатів:

F 56172 ⋅ 75 ⋅ 0,2
ск = 6 ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1 = 0,8 м2
10
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Склад інструментів:

F 56172 ⋅ 75 ⋅ 0,2 2
ск = ⋅ 0,8 ⋅1,2 ⋅1 = 0,8 м
106

Проміжний склад – 15…20% від склада запасних частин і агрегатів

F 2
ск = 0.18(11,3 +17,79) = 5,24 м

∑Fcк = 11,3 +17,79 + 9,7 + 7,68 +11,32 + 3,24 + 0,8 + 0,8 + 5,24 = 67,87 м2

2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень

Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.

2.3.13. Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)

де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Fзб = 10,15 ⋅ 75 ⋅3 = 2283,75 м2

2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.

(2.44)

де F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
Fск – загальна площа складів,м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування,м2.

F 60 ⋅ t
= і
Оі + tn (2.45)
Р

де tі - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.

F 60 ⋅ tТО−1 60 ⋅4,28 2
ОТО−1 = + tn = + 2 =130,4м
Р 2

tn = 2
F 60 ⋅ tТО−2 t 60 ⋅17,14
ОТО−2 = + n = + 2 = 344,8 м2
Р 3

F 60 ⋅ tПР t 60 ⋅3,21
О ПР = + n = + 2 = 98,3 м2
Р 2
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

FО Д−1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅4,28 =1,07 м2 (2.46)

FО Д−2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅17,14 = 4,28 м2 (2.47)

F = 130,4 + 344,8 + 98,3 +1,07 + 4,28 = 578,85 м2
0

2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа ділянки визначається за формулою:

10−2 ⋅ (FГВК + F + F )
F = доп зб
діл , га (2.50)
k з

де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
F 2
зб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м ;
k3 - щільність забудови території, %.

−2
F 10 ⋅ (969,46+14+ 2283,75)
діл = = 0,72 га
45
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу

Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони
уніфіковані, мають квадратний, прямокутний або двогілчастий перетин.
При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400 х 400, 500 х 600, і
600 х 600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти.
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400, висотою 7,4м.
Розробляючи виробничі будівлі автотранспортних підприємств, доцільно
використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені конструкції
покриття: балки, прольотом 12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м.
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної .або
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2
цеглини).
Розділові перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із
цегли товщиною 100-125 мм.
Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600мм, за
ширино. 1000мм.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.4 Планування шиномонтажної дільниці

2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні

Основне технологічне устаткування підбирається по табелях
технологічного устаткування, довідниках і каталогах, можна використовувати
також каталог нестандартного устаткування, що розробленого і випускається
науково-виробничим об'єднанням НВО «Транстехніка». Кількість основного
устаткування визначають по ступеню його використання при здійсненні
технологічного процесу.
Таблиця 2.8 - Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Тип Потужніст
Найменування Число Габаритні Площа, займана
Моде ь
устаткування
ль одиниць розміри, мм устаткуванням, м2
кВт
Верстат для
балансування 121 1 1000х500 0,50 1,2
коліс
Стенд для Ш501
монтажа коліс М 1 640х1100 0,704 1,5
Стелаж для
зберігання
покришок (3-х СИ 1 900х1800 1,62 -
ярусний)
Електричний
вулканізатор 6140 1 400х350 0,14 1
Вішалка для
зберігання СИ 1 1000х1000 1,00 -
камер
Верстак для ПІ 130 1 1300х1000 1,30 -
ремонту
покришок
Ванна для СИ 1 800х800 0,64 -
перевірки камер

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Закінчення таблиці 2.8

Стелаж для СИ 1 1500х500 0,75 -
зберігання
дисків коліс
Бокс для ПИ-19 1 500х500 0,25 -
відходів

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.1 Опис конструкції пристрою

Гальмівні барабани після деякого пробігу транспортного засобу та заміни
декількох комплектів гальмівних колодок або накладок зношуються. Тоді
наступає той момент, коли необхідно замінити гальмівний барабан, але без
спеціального пристосування це здійснити досить важко.
Знімач гальмівних барабанів призначений для ефективного демонтажа
гальмівних барабанів, які встановлені з натягом та потребують значних зусиль
для демонтажа.

3.2 Опис роботи пристрою

При обертанні у втулці (2) вал (4) по різьбі щільно притискається у вісь
автомобіля, при досягненні певного зусилля захвати (1) затискають гальмівний
барабан. Далі барабан без особливих зусиль знімається.

3.3 Розрахунок пристосування

3.3.1 Розрахунок гвинтових з'єднань

Захват кріпиться до маточини гвинтовими з'єднаннями. У цьому випадку
гвинт працює на зсув.

N = R ⋅Y ⋅ F ⋅ n Н (3.1)

де N – сила зсуву, Н, N=10000 H;
F – площа перетину гвинта, м2;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Y – коефіцієнт умови роботи: 0,9;
n – кількість зрізів;
R – розрахунковий опір гвинта, R= 200·10 Н/м2.
Виразимо площу:

F N
= м2 (3.2)
R ⋅Y ⋅ n

Знайдемо площу перетину:

F 10000
= = 28 ⋅10−6 м2
200 ⋅106 ⋅0.9 ⋅ 2

Знімач має три захвати відповідно три гвинти, знайдемо площу перетину
одного гвинта:

F 28 ⋅10−6
= = 9.3 ⋅10−6 м2
3
Знайдемо діаметр:

d 4 ⋅9.3 ⋅10−6
= = 3,44 ⋅10−3 м.
3.14

Приймаємо діаметр сполучних гвинтів рівним 6мм.

3.3.2. Розрахунок захвату

Захват необхідно розрахувати на розтяг і вибрати необхідну товщину
матеріалу. Матеріал, з якого буде виготовлений захват, – Сталь 20. Економія
матеріалу, може дати деякий виграш у вартості виготовленні всієї конструкції.
Основними даними для розрахунку є:
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

− матеріал
− сили, прикладені у момент роботи.
Представляємо захоплення у вигляді вертикальної балки із закладенням
вгорі

Рисунок 3.1 – Розрахункова схема захвата з епюрою внутрішніх сил

Гранично-допустим напруга для Сталі 20 [ϭ]=160 Мпа, сила N=10000 H.
Формула для розрахунку на розтяг має наступний вигляд:

F N
= [ ; (3.3)
σ ]

де: F – площа перетину захвата;
N – сила розтягування, N рівна зусиллю знімача;
[ϭ] – гранично-допустима напруга.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

F 10000
= = 62,5 ⋅10-6 м2.
160 ⋅106

Оскільки захватів три, то на одне захоплення доводиться F=20,8 мм2.
Приймаємо площу перетину захвату рівним 120 мм2 з розмірами 10 мм на
12 мм.

Отже, нами було спроектовано знімач гальмівних барабанів призначений
для ефективного демонтажа гальмівних барабанів.
Описано принцип дії пристрою, розраховані болтові з’єднання захватів
знімача, визначено матеріал та площину перерізу захватів.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Розрахунок штучного освітлення

Раціонально виконане освітлення виробничих приміщень надає
позитивного психофізіологічного впливу на працюючих, сприяє підвищенню
якості продукції та продуктивності праці, забезпеченню її безпеки, знижує втому
і травматизм на виробництві, зберігає високу працездатність в процесі праці.
До освітлення надаються певні вимоги:
• освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для виконання
даної роботи;
• освітлення повинно бути рівномірним по робочій поверхні;
• на робочій поверхні не повинно бути тіні, особливо рухливої;
• в полі зору не повинно бути прямого і відбитого блиску (блиск-
підвищена яскравість освітленої поверхні, яка викликає осліплення);
• величина освітленості повинна бути постійною в часі;
• спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи (ця
вимога особливо суттєва для забезпечення правильної кольоропередачі);
• освітлювальні установки не повинні бути джерелом додаткових небезпек
та шкідливостей;
• установки повинні бути економні, прості та надійні в роботі.
Класифікація освітлення.
При освітленні виробничих приміщень використовують:
• природне освітлення, створене світлом небосхилу;
• штучне, яке здійснюється за допомогою електричних ламп;
• сумісне освітлення, при якому недостатнє за нормами природне
освітлення доповнюють штучним.
Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним
перебуванням людей у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

штучне освітлення».
За конструктивним виконанням штучне освітлення може бути загальним і
комбінованим (до загального додається місцеве, встановлене безпосередньо на
робочих місцях). Використання тільки місцевого освітлення забороняється.
Штучне освітлення за призначенням поділяється на:
• робоче, призначене для виконання виробничого процесу;
• аварійне, забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці
для продовження роботи при відключенні робочого освітлення;
• евакуаційне, призначене для евакуації людей з приміщення при
відключенні робочого освітлення, встановлюється в місцях пересування
людей;
• чергове, освітлення поза робочим часом.
Джерела світла.
В якості джерел світла для освітлення застосовують газорозрядні лампи і
лампи розжарювання.
Лампи розжарювання відносяться до джерел світла теплового
випромінювання. Переваги: зручні при експлуатації, не потребують додаткових
пристроїв для вмикання в мережу, прості у виготовленні. Недоліки: низька
світловіддача 7-20 лм/Вт, малий термін служби (до 2000 годин), в спектрі
переважають жовті і червоні промені (дуже відрізняє спектральний склад цих
ламп від сонячного світла), скривлюють кольоропередачу (тому їх не
застосовують при роботах, де потрібно розрізняти кольори).
Газорозрядні лампи - це прилади, в яких випромінювання оптичного
діапазону виникає в результаті електричного розряду в середовищі інертних
газів і парів металів, а також за рахунок явища люмінесценції. Переваги: велика
світловіддача 40-110 лм/Вт, високий термін служби ( до 10 000 годин), від
газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік практично в будь-якій
частині спектру, підбираючи відповідним чином інертні гази і пари металів.
Недоліки: пульсації світлового потоку, період розгорання може досягати 10
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

хвилин, утворення радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних ламп
через пульсацію світлового потоку можлива поява стробоскопічного ефекту.
Розрахунок освітлення містить у собі визначення кількості ламп загального
освітлення і їхня потужність. Велике значення на рівномірність освітлення надає
відстань між світильниками (Z) і висота їхньої підвіски (h).
При розрахунку варто мати на увазі, що перший ряд світильників повинен
розташовуватися від стіни на відстані, рівному 1/3Z якщо біля стіни перебувають
робочі місця, в інших випадках – 1/2Z.
Довжина виробничої дільниці L = 6 м, ширина В = 5 м, висота приміщення
H= 4 м.
Визначення кількість світильників типу «У» - універсал, необхідних для
даного приміщення.
Знаходимо відстань між центрами світильників:

Z = H ⋅1.2 = 4 ⋅1.8 = 4,8м (4.1)

Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих
місць у стіни приймаємо:
a 1 1
= ⋅ Z = ⋅ 4,8 = 1,6 м. (4.2)
3 3
Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у
протилежних стін (по ширині приміщення):

C1 = В − 2 ⋅ a = 5 − 2 ⋅1,6 = 1,8м. (4.3)

Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по ширині приміщення):

n C
= 1 1 1,8
1 − = −1< 0 (4.4)
Z 4,8
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

n1 = 0
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині приміщення:

n = n1 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)

Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників (по довжині):

C2 = L − 2 ⋅ a = 6 − 2 ⋅1,6 = 2,8 м (4.6)

Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по довжині приміщення):

n C2 1 2,8
2 = − = −1< 0 (4.7)
Z 4,8
n2 = 0
Визначаємо загальну кількість рядів світильників (по довжині
приміщення):

n = n2 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.8)

Отже, у цьому приміщенні світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині 2 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 4
світильники.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього
приміщення:
W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R

де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

умовах автотранспортного підприємства).

W = 6 ⋅5 ⋅10.8 ⋅1.3 = 421,2Вт (4.9)

Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:

W W 421,2
л = = = 105,3Вт (4.10)
4 4

Отже, для одержання необхідної освітленості даного приміщення
(відповідно до норм) необхідно встановити 4 світильників з потужністю лампи
105 Вт. Для цього обираю лампові світильники ОРК-150 з габаритними
розмірами 1270х180х115 мм. Розташування світильників нарис.5.1.

Рисунок 4.1 - Система освітлення шиномонтажної дільниці

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4.2 Інструктаж з техніки безпеки

До проведення робіт допускаються особи, які досягли 18 років, які
пройшли медичний огляд, перевірку знань з електроустаткування, що отримали
вступний інструктаж з техніки безпеки (ТБ) і первинний інструктаж на робочому
місці. Робочий зобов'язаний виконати ту роботу, яка йому доручена відповідно
до його кваліфікації.
На ділянці необхідно виконувати всі вимоги внутрішнього трудового
розпорядку, забороняється розпивання спиртних напоїв і куріння.
Основними шкідливими виробничими чинниками на дільниці є:
– шкідливі гази та токсичні рідини;
– обертові частини машин;
– можливість удару падаючими предметами;
– несправний інструмент.
У разі травмування або виявлення несправностей обладнання,
пристосувань, інструмента необхідно повідомити про це завідувача майстерні.
При нещасному випадку надати потерпілому долікарську допомогу.
За порушення вимог інструкцій з ТБ винні несуть відповідальність у
встановленому порядку.
Перед початком роботи:
– Одягнути спецодяг та спецвзуття, підібрані за розміром.
– Підготувати робоче місце, очистивши його від сторонніх предметів.
– Перевірити справність обладнання, інструменту, пристосувань,
захисного заземлення, вентиляції, освітлення.
– Перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан.
– Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння, звернувши
увагу на термін їх перевірки.
– Під час роботи:
– Забороняється доторкатися до рухомих частини верстатів.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

– Використовувати технологічне обладнання лише за призначенням
відповідно до інструкції з експлуатації.
– Забороняється виконувати роботу на несправному обладнанні,
користуватися несправними інструментами, виконувати роботи, не пов'язані
з отриманими завданнями.
– При появі ознак ненормальної роботи (гару, шуму, вібрації, і т.д.)
негайно припинити роботи.
– Після закінчення роботи:
– Відключити електрообладнання від мережі.
– Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття.
– Очистити і розкласти по місцях інструменти, очистити і змастити
обладнання.
– Очистити спецодяг від пилу і бруду і прибрати в шафу.
У випадку аварії слід відразу ж знеструмити електрообладнання, вжити
заходів щодо запобігання помилкового ввімкнення, вивісити заборонні плакати,
перевірити відсутність напруги на аварійній ділянці, електрообладнання для
виконання робіт з відновлення та ремонту встановлюється із заземленням для
захисту людей від ураження електричним струмом.
Металеві частини електрообладнання, корпуси електродвигунів, щити
управління і захисту, ручного інструменту і т.д. повинні бути надійно захищені.
При порушенні або несправності заземлення електричних установок необхідно
відразу ж відключити дану установку і негайно вжити заходів.
Заміна плавких вставок запобіжників в щитах повинна проводитися тільки
атестованим електромонтером при відключеній мережі живлення.
Електропроводка та арматура силових та освітлювальної мережі
виконуються кабелями з подвійною ізоляцією і захищаються від впливу високої
температури, механічних пошкоджень та хімічного впливу.
Роботи по ремонту устаткування і механізмів проводиться після повного
відключення від електромережі, при цьому в місцях відключення обов'язково
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

вивішуються попереджувальні плакати. Відключення і підключення живлення
проводиться черговим атестованим механіком. При роботі поблизу відкритих
струмоведучих частин електричних пристроїв необхідно встановлювати
дерев'яні щити та решітки, покриті гумовими килимками. Інструмент, який
застосовується для електромонтажних робіт, забороняється застосовувати без
ізольованих ручок. Весь інструмент випробовується високою напругою.

4.3 Пожежна безпека

Будинки пункту технічного обслуговування відносяться до категорії «Г» за
ступенем пожежної небезпеки.
Відповідно до норм засобів пожежогасіння на виробничих об'єктах
оснащуємо дільницю наступним інвентарем:
вогнегасники пінні - 2 шт.
ящики з піском - 1 шт.
сокири - 1шт.
Відповідальність за протипожежну безпеку, збереження і постійну
готовність до використання первинних засобів пожежогасіння несуть керівники
цих підрозділів.
У разі виникнення вогнища вогню необхідно негайно припинити доступ
повітря до нього, засипавши вогнище піском, закривши брезентом або збити
полум'я піною вогнегасника.
Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити, щоб
дороги, проходи, під'їзні шляхи до місць розташування пожежного обладнання
та інвентарю були вільними для руху, а пожежна сигналізація була доступна.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4.4 Охорона навколишнього середовища

На підприємствах металургійної і машинобудівної промисловості одна з
основних категорій стічних вод це масляні стоки.
Концентровані стічні води містять масел до 50 г/л. Це відпрацьовані
мастильно-охолоджувальні рідини (МОР), а також відпрацьовані миючі розчини,
що представляють собою стійкі емульсії типу "масло у воді". Їхня витрата
складає 0,5 - 200 м3/добу у залежності від потужності підприємства і типу його
продукції.
На багатьох підприємствах концентровані масловмісні стоки
розбавляються великою кількістю умовно чистих вод і перетворюються в
малоконцентровані. Вміст у них масла звичайно коливається від 10 до 500 мг/л.
Обсяг цих стічних вод досягає 5 - 10 тис. м3/добу.
Технологічні схеми очищення масловмісних стічних вод у нашій країні і за
кордоном передбачають змішування усіх видів масловмісних стічних вод, їхнє
відстоювання для видалення грубодисперсних і спливаючих домішок, обробку
коагулянтами і зневоднювання осадів, що утворюються.
Основним недоліком таких схем очищення є великі витрати коагулянтів і
утворення значних кількостей опадів, для зневоднювання яких потрібна
додаткова витрата коагулянтів з метою зниження вмісту в них масел. Практика
показує, що роздільна обробка коагулянтами малоконцентрованих і
концентрованих стічних вод вимагає менших витрат коагулянтів і
супроводжується утворенням менших об`ємів осадів.
Основна кількість концентрованих маслоемульсійних стічних вод на
підприємствах машинобудування і металообробки скидається у вигляді
відпрацьованих МОР. Свіжі МОР готують з технічних продуктів - емульсолів,
що представляють собою емульсії типу "вода в маслі". При змішуванні 3-10%
емульсолу, 90 - 95% води і 0,3% соди утворюються емульсії типу "масло у воді".
Для додання емульсії достатньої активності необхідне додавання до неї ще
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

одного компонента - емульгатора, здатного сорбуватися на поверхні обох -
рідин, що незмішуються. Крім зазначених компонентів, до складу МОР входять
різні стабілізатори, а також велика кількість присадок (антикорозійні,
бактерицидні та ін).
Середній термін використання МОР коливається від двох тижнів до
півтора місяців. Основними причинами заміни мастильно-охолоджувальних
рідин при холодній обробці металів є наявність у них великої кількості зважених
речовин (металевий пил, сажа, частки абразивних матеріалів), розшарування
МОР і їхнє загнивання.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВКИ

Під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було проведено
техннічний розрахунок автотранспортного підприємства на 75 автомобілів, який
включає в себе визначення виробничої програми з технічного обслуговування і
ремонту рухомого складу автомобільного транспорту АТП за попердньо
відкорегованими нормативами профілактичного обслуговування, розрахунок
об’ємів робіт за їхніми видами. Вибір і обґрунтування методів організації
виробництва, розрахунок кількості виробничого персоналу, технологічного
обладнання, площ приміщень основного і допоміжного виробництва, визначення
характеристик будівель, споруд та в цілому генерального плану підприємства. В
результаті даних розрахунків було спроектовано виробничий корпус площею
1080 м2, також розроблено генеральний план підприємства площею 0,72 га.
В розілі 2.3.було обрано для проведення ТО проєктування універсальних
постів.
У третьому розділі нами було спроєктовано знімач гальмівних барабанів
призначений для ефективного демонтажа гальмівних барабанів.
Описано принцип дії пристрою, розраховані болтові з’єднання захватів
знімача, визначено матеріал та площину перерізу захватів.
Розроблені рекомендації та заходи з охорони праці, що дозволяють
покращити умови праці робітників. Розраховане освітлення у проектованому
підрозділі. Розроблені правила пожежної безпеки та введені заходи по охороні
навколишнього середовища.
Отже, виконання кваліфікаційної роботи бакалавра допомогло набути
практичних навичок, щодо проектування автотранспортного підприємства і
краще засвоїти знання, отримані протягом всього навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ,
Черкаси ЧДТУ, 2012 – 111 с.
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 –
39 с.
4. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автгомобилей / Марков
О.Д. – К.: Кондор, 2008. – 536.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація
і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.-478 с.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000ПЗ 60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

62

Додаток Б – Планування шиномонтажної дільниці

63

Додаток В – Генеральний план

64

Додаток Г – Знімач гальмівного барабана

65

Додаток Д – Специфікація Знімач гальмівного барабана

66

Додаток Ж – Система освітлення шиномонтажної дільниці

67

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets