Проєкт автотранспортного підприємства на 110 автобусів для виконання міських перевезень в місті Кривий ріг

Хамко, Владислав Валерійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7748

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 110 автобусів для виконання міських перевезень в місті Кривий ріг
Authors:	Тарандушка , Людмила Анатоліївна Хамко, Владислав Валерійович
Issue Date:	2024
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 76 сторінках і 5 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технології їх експлуатації, 2024. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства для міських перевезень в Волинській області. В розділі техніко-економічного обґрунтування проєкту описано призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного транспортного засобу (ТЗ). В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування, ремонту рухомого складу (РС), визначено необхідну кількість працівників, площі виробничих приміщень та дільниць. В конструкторському розділі було спроєктовано пневматичний підйомник, призначений для вивішування автобусів на шиномонтажній дільниці для монтажу коліс. Підйомник монтується на підлозі в приміщенні шиномонтажної дільниці. В розділі охорони праці розроблено схему освітлення агрегатної дільниці.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7748
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Хамко В.В..pdf Restricted Access		3.1 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2024 р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 110 автобусів для виконання
міських перевезень в місті Кривий Ріг»

Керівник роботи:
д.т.н., професор ______________ Л.А. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)

Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ В.В. Хамко
(підпис) (Ініціали, прізвище)

2024

РЕФЕРАТ

студента факультету електронних технологій, автотранспорту
та машинобудування
Хамка Владислава Валерійовича
на тему:
„ Проєкт автотранспортного підприємства на 110 автобусів для виконання
міських перевезень в місті Кривий Ріг ”
Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 76
сторінках і 5 листів графічної частини.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технології їх експлуатації, 2024.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства для міських перевезень в Волинській області.
В розділі техніко-економічного обґрунтування проєкту описано
призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено
категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного
транспортного засобу (ТЗ).
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування, ремонту рухомого складу (РС), визначено необхідну кількість
працівників, площі виробничих приміщень та дільниць.
В конструкторському розділі було спроєктовано пневматичний підйомник,
призначений для вивішування автобусів на шиномонтажній дільниці для
монтажу коліс. Підйомник монтується на підлозі в приміщенні шиномонтажної
дільниці.
В розділі охорони праці розроблено схему освітлення агрегатної дільниці.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
3
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................................ 6
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................. 7
1.1 Аналіз клімату і місцевості .............................................................................. 7
1.3 Аналіз характеристик перевезень ...................................................................... 7
1.2 Вибір транспортного засобу ............................................................................... 9
1.3 Вибір та обгрунтування вихідних даних проєкту .......................................... 13
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 15
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ................................................................. 15
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл ............................................................. 15
2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП ................................................ 19
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........ 20
2.2 Планування виробничого корпусу ................................................................... 21
2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів ............. 21
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу ........................................................................................ 23
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР ................................................................................. 24
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................................ 27
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ... 27
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства 27
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями.................................................. 28
2.2.8 Розрахунок кількості працівників ................................................................. 29
2.2.9 Розрахунок площ приміщень ......................................................................... 30
2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень ........................................................... 31
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень .................................................. 32
2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ........................................... 34
2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................ 34
2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства ...................... 35
2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ................................... 35
2.3 Проектування агрегатної дільниці ................................................................... 36
2.3.1 Призначення агрегатної дільниці .......................................................... 36
2.3.2 Вибір основного обладнання агрегатної дільниці АТП .................... 37
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 39
3.2 Призначення, конструкція і принцип роботи підйомника ............................ 44
3.3 Розрахунок конструктивних елементів ........................................................... 46
4.4 Виготовлення пневмобалона ............................................................................ 53
3.5 Складання і випробування підйомника ........................................................... 56
3.6 Технічна експлуатація пневмопідйомника ..................................................... 58
3.7 Техніка безпеки при роботі з підйомником .................................................... 59
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
4
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .......................... 60
4.1 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ПР, ТО та на дільницях ........ 60
4.2 Пожежна безпека ............................................................................................ 60
4.3 Промислова санітарія ........................................................................................ 62
4.3.1 Освітлення .................................................................................................... 62
4.3.2 Водопостачання і каналізація..................................................................... 63
4.4 Умови праці робітників ..................................................................................... 64
4.5 Охорона праці та захист навколишнього середовища в АТП ....................... 66
4.5.1 Заходи щодо зниження травматизму та удосконалюванню охорони
праці ....................................................................................................................... 66
4.5.2 Вимоги, що висуваються до території, корпусів та приміщень
підприємства ......................................................................................................... 66
4.5.3 Захист навколишнього середовища ........................................................... 69
4.5.4 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на агрегатній дільниці
................................................................................................................................ 70
4.6 Розрахунок штучного освітлення ..................................................................... 71
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 75
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ...................................................................... 76
ДОДАТКИ ...................................................................................................................... 2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
5
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

Основне завдання автотранспортних підприємств – виконувати
автомобільні пасажирські перевезення власним транспортом. Автотранспортне
підприємство (АТП) є комплексним, оскільки воно здійснює зберігання,
перевезення, обслуговування, ремонт рухомого складу (РС). АТП має виробничу
базу для виконання робіт по ремонту РС (зони ПР, ТО, дільниці та ін..),
технічному обслуговуванню (ТО) та стоянку для зберігання ТЗ.
Підтримання АТЗ в справному стані залежить від рівня, умов
функціонування виробничо-технічної бази АТП, що представляють собою
сукупність споруд, будівель, інструментів, обладнання, призначених для
технічного обслуговування (ТО), поточного ремонту (ПР) та зберігання РС.
Одним із актуальних завдань, що стоїть перед організаціями, що
експлуатують ТЗ є збільшення терміну служби ТЗ.
Головною метою даної кваліфікаційної роботи бакалавра є проведення
технічного розрахунку АТП на 110 автомобілів для міських перевезень в місті
Кривий Ріг, який включає в себе:
- вибір, обґрунтування методів організації виробництва;
- розрахунок кількості працівників, технологічного обладнання, площ
приміщень допоміжного та основного виробництва;
- визначення характеристики споруд, будівель та проєктування
генерального плану АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
6
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

1.1 Аналіз клімату і місцевості
«Криви́й Ріг — місто в Україні, у Дніпропетровській області,
адміністративний центр Криворізького району та Криворізької міської громади.
Сьоме за населенням та друге за площею місто континентальної України.
Населення станом на 2023 рік становить 646 748 мешканців. Є найдовшим
містом Європи: лінійна довжина міста (відстань між крайніми південною та
північною точками на межі міста) становить 66,1 км».
Клімат: Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим
континентальним кліматом (зі спекотним літом (Dfa)). Найтепліший місяць —
липень із середньою температурою 27,8 °C (82.04 °F). Найхолодніший місяць —
січень, із середньою температурою -6,3 °С (20.66 °F).[24]
Більша частина опадів випадає під час теплої половини року (квітень-
жовтень) — 268 мм. Упродовж року сумарна тривалість випадіння опадів 730
годин. Кількість днів зі сніжним покровом — 69. Стійкого снігового покрову
майже не буває, 52 % зим є безсніжними та малосніжними. Середня висота снігу
становить 10 см, максимальна — 30 см. Упродовж зими частим явищем є
ожеледь.

1.3 Аналіз характеристик перевезень

Міський громадський транспорт — невіддільна частина складної системи
життєзабезпечення населення міста. В Кривому Розі пасажирські перевезення
громадським транспортом забезпечують 5 спеціалізованих підприємств різних
форм власності. Міська маршрутна мережа пасажирського транспорту
складається з 64 міських автобусних маршрутів, 21 тролейбусного та 20
трамвайних (у тому числі швидкісного трамваю).
Автомобільний транспорт є з найпоширеніших і найдоступніших послуг по
пересуванню. Що стосується зручності, можливість перевезення пасажирів без
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
7
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

перетину графіка чи маршруту, який призначений для інших видів транспорту.
Умови перевезення можуть варіюватися залежно від виду транспорту та правил,
встановлених місцевими органами влади.
Автобуси, тролейбуси та трамваї - це громадський транспорт, який зазвичай
має регулярні маршрути та зупинки. Вони служать для перевезення багатьох
пасажирів одночасно і забезпечують доступність громадського транспорту для
всіх мешканців міста. Їх рух і розклад регулюються місцевими транспортними
компаніями або органами міської влади. Умови перевезення, такі як ціни, оплата
квитків, графік руху, можуть варіюватися від місця до місця.
Автобуси є одним із найпоширеніших видів громадського транспорту в
місті. Вони призначені для перевезення багатьох пасажирів одночасно і
працюють за встановленими маршрутами та розкладами.
«Основні переваги автобусного транспорту включають доступність для
широкої громадськості, економічність, комфорт і сприяння зменшенню дорожніх
заторів. Деякі міста мають розвинену мережу автобусних ліній, що покриває
різні райони та точки призначення.»
Умови перевезення автобусами можуть залежати від конкретного міста і
оператора транспорту. Зазвичай, автобуси мають фіксовані зупинки, де
пасажири можуть сісти або вийти. Розклад руху автобусів визначається таким
чином, щоб забезпечити пасажирам зручність і регулярність перевезення.
«У деяких містах існують системи електронного квитка, які дозволяють
пасажирам оплачувати проїзд за допомогою карток чи мобільних додатків. Це
зручно і сприяє швидкому проходженню пасажирів через двері автобусу.»
Що стосується комфорту, багато сучасних автобусів оснащені повітряними
кондиціонерами, системами відеоспостереження та місцями для сидіння для
людей з обмеженими фізичними можливостями. Деякі автобуси також мають
доступ до Wi-Fi та розеток для зарядки пристроїв. Варто зазначити, що компанії
турбуються про свій автопарк. Про своєчасне обслуговування на СТО та
автомийках. Адже це не лише обличчя компанії, але й життя і здоров’я клієнтів.
Водії відбираються за суворими вимогами. Власники компаній розуміють, що
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
8
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

людський фактор відіграє одну з головних ролей. Звертається увага на
пунктуальність, ввічливість, тактовність та комунікабельність.
Переваги використання автобусного транспорту включають зменшення
автотранспортних заторів, викидів вуглецю та зниження кількості автомобілів
на дорогах. Водночас, пасажири мають можливість сприяти збереженню енергії
та довкілля, обираючи громадський транспорт замість особистого автомобіля.
Однією з обов'язкових передумов функціонування транспортних систем є
гармонійне поєднання всіх видів транспорту. Важливого значення набуває
покращення якісних показників перевезень, розширення спектру наданих
послуг, зниження їх енергоресурсів, забезпечення безпеки перевезень та
задоволення екологічних, природоохоронних вимог.

1.2 Вибір транспортного засобу

Наведемо декілька транспортних засобів, що можуть забезпечити міські
перевезення. Основні параметри автомобіля вказані в табл. 1.1.
Богдан А-145 — приміський автобус середнього класу, місткість автобуса
становить 39 або 43 сидячих місць, всього — 70 місць. Автобус «Богдан» А-145
призначений для перевезення пасажирів на приміських маршрутах по
автомобільних дорогах 1 і 2 категорій згідно з ДБН В.2.3-4-2000, як на території
Україні, так і за її межами, в районах з помірним кліматом, при температурах
навколишнього середовища від — 30С до + 40С і відносній вологості до 80%
при температурі повітря +20 °C, запиленості повітря до 2,0 г/м3, швидкості вітру
до 50 м/с, інтенсивності дощу 3 мм/хв.

Таблиця 1.1 – Основні технічні характеристики автобуса «Богдан» А-14542
1 2
Тип автобуса Туристичний
Кількість місць для сидіння (без водія), чол: 29
Пасажиромісткість (без водія), чол: 43
Довжина/ширина/висота, мм 9820/2500/2960
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
9
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Колісна база, мм 4800
Колія передня/задня, мм: 2076/1850
Споряджена маса, кг 9450
Технічно допустима макс. маса на передню/задню вісь, кг 5220/7400
Технічно допустима максимальна маса, кг 12550
Максимальна швидкість, км/год 90
Максимальний радіус розвороту, м 12
Витрата палива в міському циклі, л/100 км 35
Двигун
Тип IVECO F4AE
Кількість і розташування циліндрів 6, рядне
Розташування двигуна заднє поздовжнє
Потужність, кВт (к.с.) 194 (264)
Робочий об'єм, л 6,0
Кінець таблиці 1.1
Відповідність екологічним нормам Євро 5
Крутний момент, Нм 1000
Система охолодження: рідинна
Коробка передач
Виробник, модель: EATON
Тип механічна
Гідропідсилювач керма: інтегрального типу з
гідропідсилювачем
Підвіска
Передня, задня підвіска залежна, пневматична
Передня, задня вісь RABA, Madara
Гальмівна система
Робоча гальмівна система, тип Двоконтурна, пневматична
Допоміжна гальмівна система газодинамічна на
випускному тракті двигуна
Гальмівна система енергоакумулятори з
приводом на задні колеса
Запасна гальмівна система: один з контурів робочої
гальмівної системи
ABS +

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
10
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.1 – Автобус «Богдан» А-14542

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
11
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

ISUZU Ataman А092H6

Автобус ISUZU Ataman А092Н6 від компанії Київспецтех це
низькопідлоговий міський автобус, побудований на базі виробника Isuzu.
Автобус побудований з використанням агрегатів ISUZU (Японія). Зовні машина
виглядає сучасно та стильно. Головними перевагами екстер'єру є велика площа
скління, панорамне вітрове скло і красива головна оптика.

Рисунок 1.2 - Автобус ISUZU Ataman А092H6
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
12
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.2 – Основні технічні характеристики автобуса ISUZU Ataman А092H6
Двигун ISUZU 4HK1
Об'єм 5,193
Євростандарт Євро-5
Потужність 154 к.с.
Ємність бака 118 л
Коробка передач Isuzu, шестиступінчаста
Шасі Isuzu
Гальма Гідравлічні з вакуумним підсилювачем
Довжина х Ширина х Висота 8220 х 2320 х 2700 мм
Повна вага автобуса 8780 кг
Кількість місць для сидіння без водія 18
Загальна пасажиромісткість 42

Для подальших розрахунків обрано автобус з можливістю перевозити
максимальну кількість пасажирів - «Богдан» А-14542. Перевагами якого є:
легкодоступність автодеталей та запчастин в обслуговуванні.

1.3 Вибір та обгрунтування вихідних даних проєкту

Категорія умов експлуатації - І, так як експлуатуються автомобільні дороги
з І...ІІІ технічних категорій за межами приміської зони на хвилястій, рівнинній і
пагорбкуватій місцевості, які мають асфальтобетонне, цементобетонне покриття.
При проектуванні АТП здійснюємо вибір та обґрунтування вихідних даних:
− кількість автомобілів на АТП – 110 шт.;
− кількість робочих змін – 1;
− режим роботи – п’ятиденний робочий день, кількість робочих днів на рік
365 днів;
− середньодобовий пробіг автомобіля складає 480 км;
− категорія умов експлуатації – І, тип дорожнього покриття – Д1 – дороги з
асфальтобетонних матеріалів (Р1 – рівнинний (до 200 м), Р2 – слабопагорбовий
(від 200 до 300 м)), помірно-континентальний клімат.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
13
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Вихідні дані зводимо до табл. 1.4.

Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 480
2 Число рухомого складу 110
3 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 360000
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 5000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 20000
6 Кліматичний район помірно-
континентальний
7 Кількість робочих днів підприємства 365
8 Дільниця, що проектується агрегатна
9 Марка автомобіля «Богдан»
А-14542
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
14
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу

Періодичність ТО визначається за формулами:

L'
= L( H )
⋅ K ⋅ K = 5000 ⋅1 ⋅1 = 5000 км,
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)
L' ( H )
= L ⋅ K ⋅ K = 20000 ⋅1 ⋅1 = 20000 км,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)

де L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
Ресурсний пробіг:

L = L( H )
рес рес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)
Lрес = 360000 ⋅1 ⋅1 ⋅1 = 360000 км;

де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг АТЗ, км.

2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл

Періодичність виконання щоденного обслуговування (ЩО) дорівнює
середньодобовому пробігу.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
15
Змн
. Арк. № докум. Підпис Дата

Кількість ЩО за цикл:
L
N = рес
ЩO ;
 (2.4)
cд

де NЩO - кількість ЩО за цикл; Lрес - ресурсний пробіг, км;
 cд - середньодобовий пробіг.

360000
N = = 750;
ЩO
480

Кількість ТО-2 за цикл:

L 360000
N = рес = = 18;
2
L 20000 (2.5)
ТО−2 c

де LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км; N2 - кількість ТО-2 за цикл.
Кількість ТО-1 за цикл:

L
N рес 360000
= − N = − 18 = 54;
1 2 (2.6)
L 5000
ТО−1

де N1 - кількість ТО-1 за цикл; LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за
цикл;
Дані розрахунків вводимо в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один АТЗ за цикл
Умовне позначення N1 N 2 NЩO
Кількість 54 18 750

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
16
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Виробничу програму розраховують за рік. Пробіг АТЗ за рік відрізняється
від його пробігу за цикл. Для визначення числа ТО за рік перераховуємо набуті
значення за цикл, використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року ηр.
Річне число ТО-1, ТО-2, ЩО на один обліковий АТЗ складає:

NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.7)
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.8)
N1Р = N1 ⋅ηР … (2.9)
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.10)
N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.11)
∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.12)

де АСП – облікова кількість АТЗ; ηР – відношення річного пробігу АТЗ Lр до
пробігу за цикл, тобто:

L
η Р
Р =
L (2.13)
рес

Річний пробіг автомобіля:

LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.14)

де Дроб – кількість робочих днів АТП за рік; αТ – коефіцієнт технічної
готовності.
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання
АТЗ за цикл не враховується. При розрахунку річного пробігу АТЗ
використовується не коефіцієнт випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
17
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

готовності за цикл:
1
α =
T  d
1 + L  TOiПO  (2.15)
cд 
 1000 

де dТОіПР – тривалість простою на ТО та в ПР в АТП на 1000 км пробігу
[1, с.43, дод. Ж];
Lcд - середньодобовий пробіг АТЗ.
1
α = = 0,87
T
 0,3
1 + 480 
1000 
L = 365 ⋅ 480 ⋅ 0,87 = 152424
Р км.
152424
η = = 0,42
Р
360000
N = 750 ⋅ 0,42 = 315
ЩОР
∑ N = 315 ⋅110 = 34650
ЩОР
N = 54 ⋅ 0,42 = 23
1Р
∑ N = 23 ⋅110 = 2530
1Р
N = 18 ⋅ 0,42 = 8
2 Р
∑ N = 8 ⋅110 = 880
2 Р

Дані розрахунків наведено в табл. 2.2.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
18
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один АТЗ та на весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
315 23 8 34650 2530 880

2.1.2 Визначення діагностичних впливів на АТП

Діагностування, як окремий вид обслуговування, не планується. Роботи з
діагностування АТЗ входять в обсяг робіт ПР, ТО.
Діагностування Д1 призначено для визначення технічного стану вузлів,
агрегатів, систем ТЗ, що забезпечують безпеку руху.
Д1 передбачається для АТЗ при ТО-1, ПР (по вузлах, що забезпечують
безпеку руху), після ТО-2. Кількість АТЗ, що діагностовано при ПР, згідно норм
проектування та статистичних даних, приймається 10 % від ТО-1.
Діагностування Д2 призначено для визначення потужнісних, економічних
показників АТЗ, для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться в окремих випадках
при ПР, з періодичністю ТО-2.
Таким чином, кількість діагностувань Д1 на весь парк АТЗ за рік
розраховується за формулою:

∑ N = 1,1∑ N + ∑ N = 1,1 ⋅ 2530 + 880 = 3663
Д 1Р 1Р 2 Р (2.16)

де ∑ N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк АТЗ за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк АТЗ за рік розраховується за
формулою:

∑ N = 1,2∑ N = 1,2 ⋅ 880 = 1056
Д 2 Р 2 Р (2.17)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
19
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

де ∑ N Д 2 Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк ТЗ за рік;
1,2 – коефіцієнт, що враховує число АТЗ, що діагностовані при ПР.
Кількість ТЗ, що направляються на Д2 при ПР дорівнює 20 % від річної
програми ТО-2.

20
∑ N = ∑ N ⋅ = 1056 ⋅ 0,2 = 211
Д2 ПР Р Д 2 Р
100 (2.18)

2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів

По видам ТО-1, ТО-2, ЩО та діагностування Д1, Д2 добова виробнича
програма Niд розраховується за формулою:

∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.19)
роб .Рi

де Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання виду
ТО, діагностування АТЗ [1, с.43, дод. Ж];
Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо.

34650
N = = 95
ЩО Д
365
2530
N = = 7
ТО−1 Д
365
880
N = = 2
ТО−2 Д
365
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
20
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

3663
N = = 10
Д 1 Д
365
1056
N = ≈ 3
Д 2 Д
365

2.2 Планування виробничого корпусу

2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів

Критерієм для вибору ТО є добова виробнича програма по кожному виду
обслуговування однотипних АТЗ. Діагностування Д-1 залежно від добової
програми, методу проведення ТО-1 може бути організовано на окремих постах
або разом з ТО-1.
Якщо ТО-1 виконується на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільно організовувати на окремому пості. Місце розташування повинно
забезпечити зручний заїзд ТЗ з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО розраховується за формулою:

tЩO = tн
ЩO ⋅K4 ⋅KM , люд.год (2.20)

де К4=1,1 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно
сумісного рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1, дод. Е];
t н
ЩO – нормативна трудомісткість (ЩО), люд.год. [1, дод. Л];
КМ=1–М/100 – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (знаходиться в межах 0,35...0,75).

tЩO = 0,4 ⋅1,1⋅0,5 = 0,22люд.год

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
21
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Нормативна скорегована ТО-1, ТО-2 для ТЗ проєктованого АТП
визначається за формулою:

tі = t н
і ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.21)

де t н
і – нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд.год. [1, дод. Л].

tТО−1 = 7,5 ⋅1,0 ⋅1,1= 8,25люд.год
tТО−2 = 30 ⋅1,0 ⋅1,1= 33,0люд.год

Питома нормативна трудомісткість ПР визначається за формулою,
люд.год/1000км:

t н
ПР = tПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5, люд.год (2.22)

де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2, люд.год. [1, с.45, дод. Л];
К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації РС, модифікацію РС, природно-кліматичні умови експлуатації РС,
кількість одиниць сумісного РС, способу зберігання РС [1, с.41, дод. Е].

tПР = 3,3 ⋅1,0 ⋅1,0 ⋅1,0 ⋅1,1⋅1,0 = 3,63люд.год

Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1 з ТО-1
визначається за формулою:

t1+д−1 =1,1⋅ tТО−1 =1,1⋅8,25 = 9,08люд.год (2.23)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
22
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахунок трудомісткості діагностування при Д-1 визначається за
формулою:

tд−1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅8,25 = 2,06люд.год (2.24)

Розрахунок трудомісткості діагностування Д-2 визначається за формулою:

tд−2 = (0,1...0,2) ⋅ tТО−2 = 0,2 ⋅33,0 = 6,6люд.год (2.25)

Трудомісткість сезонного обслуговування (СО) визначається за формулою:

t δ 20
СО = ⋅ tТО−2 = ⋅33,0 = 6,6люд.год (2.26)
100 100

де δ – частка робіт СО від трудомісткості ТО-2, % (50 % - частка дуже
холодного і жаркого районів; 30 % - для жаркого і холодного районів, 20 % - для
інших районів).

2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Річний об'єм робіт по ТО і ПР визначається за формулою, люд.год.:

Т ЩО.Р = ∑NЩО.Р ⋅ tЩО = 34650 ⋅0,22 = 7623 люд.год. (2.27)

ТТО−1.Р = ∑N1.Р ⋅ t1+д−1 + (0,1∑N1Р +∑N 2 Р )tд1 =
= 2530 ⋅9,08+ (0,1⋅2530+880)⋅2,06 = 25297люд. год. (2.28)

Т 2.Р = ∑N2.Р ⋅ tТО−2 = 880 ⋅33,0 = 29040 люд.год. (2.29)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
23
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Тд−2.Р = ∑Nд2.Р ⋅ tд−2 =1056 ⋅6,6 = 6970 люд.год. (2.30)

Lp ⋅ Anр ⋅ tТ пр 152424 ⋅110 ⋅3,63
ПР.Р = = = 60863 люд.год. (2.31)
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку визначається
за формулою, люд.год:

ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ tТО−2 = 2 ⋅110 ⋅0,2 ⋅33,0 =1452люд.год. (2.32)

де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Річні трудомісткості ТО повинні уточнювати після розрахунку відповідних
зон обслуговування.

2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР

При розрахунку зон ТО, ПР обирається режим роботи зон та метод
обслуговування. Визначається кількість потокових ліній, постів, уточнюється
річна трудомісткість робіт ТО.
Режим роботи зон ТО, ПР приймається залежно від режиму роботи ТЗ.
Роботи ТО-1, ЩО виконуюються в міжзмінний час, ПР та ТО-2 - під час роботи
більшості АТЗ на лініях.
Ритм виробництва визначається за формулою:

R 60 ⋅T ⋅С
i =
зм зм , (2.33)
Ni.д

де Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному виду ТО; Тзм –
тривалість зміни (8 год.), год.; Сзм – число змін.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
24
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Ритм поста i-ої зони:
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 5
95
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 69
7
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 240
2

Такт поста i-ї зони:

τ 60 ⋅ t
= i
i + tПЕР , (2.34)
РП

де tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзд з поста, (1-3 хв.); ti – трудомісткість робіт даного виду
обслуговування, виконуваного на посту, люд.год.; РП – число працівників, що
одночасно працюють на посту.
τ 60 ⋅0,22
ЩО = + 2 = 5
4
τ 60 ⋅9,08
= + 2 = 93
ТО−1 6
τ 60 ⋅33,0
= + 2 = 332
ТО−2 6

Кількість постів:
Х τ 2
2 = , (2.33)
R2 ⋅η2

де η2 – коефіцієнт використовування робочого часу поста (η2=0,85…0,9). Він
враховує можливе збільшення часу простою ТЗ на посту за рахунок проведення
додаткових робіт по усуненню несправностей, відносно велику трудомісткість
ТО-2.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
25
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Х 5
ЩО = ≈1
5 ⋅0,85
Х 93
Д1+ТО−1 = ≈ 2
69 ⋅0,85
Х 448
ТО−2 = =1,63 ≈ 2
480 ⋅0,9

Визначимо кількість постів з врахуванням річного обсягу робіт постів та
зон. Кількість постів ЩО, ТО-1+Д1, ТО-2 та Д2 визначається:

X T
= i.P ⋅Kн
i (2.33)
Д рп ⋅п ⋅ tзм ⋅Р ⋅Квик

де K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1, дод.Е]; Ti.P - річний
обсяг робіт певного виду, який виконується на постах, люд.год.; Д рп - кількість
робочих днів поста за рік; n – кількість змін роботи на добу; K вик - коефіцієнт
використання робочого часу поста (0,8-0,9); tзм - тривалість зміни; Р – кількість
працівників, які одночасно працюють на одному посту.

X 7623 ⋅1,4
ЩО = ≈1
365 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,9
X 25297 ⋅1,4
ТО−1+ Д −1 = ≈ 2
365 ⋅1⋅8 ⋅6 ⋅0,9
X 29040 ⋅1,4
ТО−2 = = 2,6 ≈ 3
365 ⋅1⋅8 ⋅6 ⋅0,9
X 6970 ⋅1,4
Д −2 = = 0,62 ≈1
365 ⋅1⋅8 ⋅6 ⋅0,9

Приймаємо кількість постів: X ЩО =1, XТО−1+ Д −1 = 2 , XТО−2 = 3 , X Д −2 =1 .

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
26
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Роботи по ПР проводяться на універсальних чи спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР АТЗ визначається за формулою:

X TПР ⋅ϕ
i = (2.34)
Д рп ⋅п ⋅ tзм ⋅Р ⋅ηп

де ϕ – коефіцієнт нерівномірності надходження АТЗ на пости (ϕ=1,2…1,5);
TПР – річний об'єм робіт, виконаний на постах ПР, люд.год.
Д рп – число робочих днів в році постів ПР; tзм – тривалість робочої зміни,
година; Р – число робітників на посту; n – число змін; ηп – коефіцієнт
використання робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)

X 60863 ⋅1,2
ПР = ≈ 5
365 ⋅1⋅8 ⋅6 ⋅0,9

2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

T =ТЩО.Р +Т1.Р+ Д −1 +Т2.Р +Тд−2. р +ТСО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 7623+ 25297 + 29040 + 6970 +1452 + 60863 =131244

де TЩО.Р , T1.Р+Д – річні об'єми робіт ЩО, ТО-1 з Д-1, люд.год; T2.Р , Tд−2.Р TСО.Р ,
TПР.Р – річні об'єми робіт ТО-2, Д-2, СО та ПР відповідно, люд.год.

2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства

Річний об'єм робіт по СО АТП встановлюється в процентному відношенні
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
27
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

від річного об'єму ТО, ПР РС (20 %).
Роботи по СО АТП розподіляються по видах згідно табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по СО АТП
Види робіт Співвідношення, % люд. год.
Електротехнічні 25 32811
Слюсарні 16 20999
Механічні 10 13124
Зварювальні 4 5250
Ковальські 2 2625
Мідницькі 1 1312
Жестяницькі 4 5250
Трубопровідні 22 28874
Ремонтно-будівельні 16 20999
Всього 100 131244

2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями

Об'єми робіт АТП розподіляються по структурних підрозділах АТП,
виходячи з технологічних та організаційних ознак.
ЩO (прибирально-мийні роботи), ТО-1 виконуються на постах або
потокових лініях відповідних зон. ТО-2 виконуються на постах частково або
лініях зони (80 % від загального об'єму робіт), частково на дільницях (20 %).
Об'єм робіт рівномірно розподіляється між акумуляторним, електротехнічним,
шиномонтажною дільницями по ремонту приладів системи живлення.
Роботи СО виконуються разом з роботами ТО-2. Роботи по ПР виконуються
на постах зони ПР та на дільницях.
Таблиця 2.4 – Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 7623
- зона ТО-1: 25297
- зона ТО-2: 29040
- зона ПР: 60863

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
28
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.8 Розрахунок кількості працівників

При розрахунку кількості працівників визначається технологічно необхідна
Рт та штатна Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці, зони.
Технологічно необхідна кількість працівників визначається за формулою:

РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)

де ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.;
Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.
Штатна кількість працівників:

РШ = Тi.Р ФР , (2.38)

де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1820…1840 – для
нормальних умов праці, 1610 – для шкідливих виробництв), год.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
29
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.5 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята
кількість Кількість
технологічно
№ Назва зон і дільниць Річний
по змінах
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 ЩО 7623 3,68 4 4 1860 4,10 5
2 Зона ТО-1 25297 12,22 13 13 1840 13,75 14
3 Зона ТО-2 29040 14,03 14 14 1840 15,78 16
5 Д-2 6970 3,37 4 4 1840 3,79 4
6 Зона ПР (пости) 18259 8,82 9 7 2 1840 9,92 10
7 Всього 87188 44 42 2 49
Виробничі дільниці
8 Агрегатні 7930 3,83 - 1840 4,31 5
9 Ремонт приладів 4 4
систем живлення 441 0,21 - 1820 0,24 1
10 Слюсарно-механічні 8811 4,26 5 5 - 1840 4,79 5
11 Електротехнічні 1762 0,85 1 1 1840 0,96 1
12 Акумуляторні 1762 0,85 1 1 - 1820 0,97 1
13 Шиномонтажні 881 0,43 1820 0,48 1
2 2 -
14 Вулканізаційні 2643 1,28 1820 1,45 2
15 Ковальсько-ресорні 1762 0,85 1 1 1820 0,97 1
16 Мідницькі 881 0,43 1 1 - 1820 0,48 1
17 Жерстяницькі 1322 0,64 1840 0,72 1
18 Зварювальні 2203 1,06 1 1820 1,21 2
19 Оббивні 5287 2,55 3 3 - 1820 2,90 3
20 Малярна 7930 3,83 4 4 1820 4,36 5
Разом 44056 23 22 29
Всього 131244 67 78

2.2.9 Розрахунок площ приміщень

Площі зон при обслуговуванні, ремонті АТЗ на тупикових постах
визначається за формулою:

FЗ = fa X П КП , (2.39)

де fа=9,82⋅2,5=24,6 – площа, яку займає ТЗ за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, що розміщені в зоні;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
30
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Річний обсяг
робіт в зоні або
на дільниці,
люд.-год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.

КП – коефіцієнт густини розстановки [1, с.26].

F 2
ЗЩО = 24,6 ⋅4 ⋅1= 98,4 м
F 2
ТО−1+ Д1 = 24,6 ⋅4 ⋅2 =196,8 м
FТО−2 = 24,6 ⋅4 ⋅3 = 295,2 м2
F 2
ЗПР = 24,6 ⋅4 ⋅5 = 492 м
FД −2 = 24,6 ⋅4 ⋅1= 98,4 м2

2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень

Площі дільниць розраховують за площею приміщення, що займається
обладнанням та коефіцієнтом густини його розташування.
Площа агрегатної дільниці:

Fy = fсумКП′ (2.40)

де К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1, с.26];
fсум – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, fсум=25,89 м2.
Fy = 25,89 ⋅4 =103,56 м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:

FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) (2.41)

де f ’
р – питома площа на кожного наступного працівника [2, с.34, дод. К3].
fр - питома площа на першого працівника [2, с.34, дод. К3].
n – кількість працівників.
Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости для ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ в плані:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
31
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) + fa ⋅Kп (2.41)

Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць

2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень

Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:

Lp ⋅ Au ⋅ f
F = num
ск 6 ⋅K
10 pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)

де f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2 [2, дод. К];
Au - кількість АТЗ; Lp - річний пробіг АТЗ;
K p - коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 32

K pc - коефіцієнт, що враховує тип РС;
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність РС.
Склад запасних частин:
F 152424 ⋅110 ⋅2,4
ск = 6 ⋅1⋅1,1⋅1= 44 м2
10
Склад агрегатів:
F 152424 ⋅110 ⋅4,8
ск = м2
106 ⋅1⋅1,1⋅1= 89
Склад матеріалів:
F 152424 ⋅110 ⋅2,4
ск = 6 ⋅1⋅1,1⋅1= 44 м2
10
Склад шин:
F 152424 ⋅110 ⋅2,56
ск = 6 ⋅1⋅1,1⋅1= 47 м2
10
Склад мастильних матеріалів:
F 152424 ⋅110 ⋅3,44
ск = 6 ⋅1⋅1,1⋅1= 63 м2
10
Склад лакофарбових матеріалів:
F 152424 ⋅110 ⋅1,2
ск = 6 ⋅1⋅1,1⋅1= 22 м2
10
Склад хімікатів:
F 152424 ⋅110 ⋅0,2 2
ск = 6 ⋅1⋅1,1⋅1= 4 м
10
Склад інструментів:
F 152424 ⋅110 ⋅0,2
ск = ⋅1⋅1,1⋅1= 4 м2
106
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів
Fск = 0,2(48+ 96) = 29 м2
∑Fcк = 44 + 89 + 44 + 47 + 63+ 22 + 4 + 4 + 27 = 344 м2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
33
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.12 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)

де fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2; Fзб - зона зберігання
рухомого складу; Кп - коефіцієнт щільності розміщення ТЗ (2,5…3,0);Азб -
кількість місць зберігання АТЗ.

Fзб = 24,6 ⋅110 ⋅3 = 8118 м2

2.2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин головного виробничого корпусу
необхідно визначити його загальну площу для подальшого планування:

FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + FД1 + FД 2 + Fпр + Fд + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)

де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано);
F1+Д, F2, FД2, FПР, Fд - площі зон ТО-1 з Д-1, ТО-2, Д2, ПР і дільниць
відповідно м2; Fск – загальна площа складів, м2; Fо – площа зон очікування, м2.

F 60 ⋅ t
= і
Оі + tn (2.45)
Р

де Р – кількість штатних працівників на дільниці; tі - нормативна
скорегована трудомісткість і-го виду робіт
F 60 ⋅ t
= ТО−1 60 ⋅8,25
ОТО−1+ Д1 + tn = + 2 =126 м2
Р 4
tn = 2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
34
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

F 60 ⋅ tТО−2 60 ⋅33,0
ОТО−2 = + tn = + 2 = 332 м2
Р 6
F 60 ⋅ tПР t 60 ⋅3,63
О ПР = + n = + 2 = 38,3 м2
Р 6
FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅33,0 = 8,3 м2 (2.46)
F0 =126 + 332 + 38,38+ 8,3 = 505 м2

FГВК =1,1⋅ (98,4 +196,8+ 295,2 + 492 + 98,4 + 648+ 344 + 505) = 2946 м2

2.2.14 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа дільниці визначається за формулою:

10−2 ⋅ (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.50)
k з

де FГВК - площа забудови виробничо-складськими приміщеннями, м2;
Fділ – необхідна площа ділянки, га;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
k3 - щільність забудови території, %.

10−2
F ⋅ (2946 + 300 + 8118)
діл = = 2,52га
45

2.2.15 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу

Колони одноповерхових, багатоповерхових споруд, будівель виготовляють
на заводах будівельних конструкцій. Вони уніфіковані, мають прямокутний,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
35
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

квадратний або двогілчастий переріз.
При проектуванні споруд, будівель рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перерізу розміром 500х600, 400х400 чи
600х600 мм залежно від їх кроку, прольоту та висоти.
Для виробничого корпусу вибираю колони 400х400, висотою 7,4 м.
Розробляючи виробничі будівлі АТП доцільно використовувати збірні
залізобетонні конструкції покриття: балки прольотом 12 м, будівельні ферми
прольотом 12, 18 чи 24 м.
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель АТП роблять із силікатної
чи червоної цегли, а іноді з природних чи бетонних каменів, товщиною 510 мм.
Розділові перегородки застосовують для поділу дільниць АТП із різними
виробничими, технологічними процесами. Їх роблять суцільними на всю висоту
цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження шуму, пилу,
вологи, тепла, газів та інших виділень.
Для прорізів воріт в АТП рекомендується приймати розміри прорізів 3х3;
3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. Приймаємо 4х4,2 м.

2.3 Проектування агрегатної дільниці

2.3.1 Призначення агрегатної дільниці

Агрегатна дільниця призначена для ремонту коробок передач, двигунів,
рульових керувань, зчеплень, ведучих та ведених мостів, карданних передач,
гальмівних систем та інших вузлів, механізмів, що були зняті з АТЗ у зоні ТО-2
та ПР.
Після контролю технічного стану агрегати АТЗ транспортуються у дільниці
візками, де підлягають миттю. Попередньо із картерів видаляють експлуатаційні
рідини із охолоджуючої і гальмової систем. Після миття агрегати АТЗ
встановлюються на стенди, де виконується їх розбирання. Деталі, вузли після
розбирання підлягають миттю у ваннах, спеціальних установках.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
36
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Деталі АТЗ, що підлягають дефектуванню із використанням спеціальних
приладів, вимірювального інструменту з метою визначення відхилень розмірів та
форм поверхонь. Ознаками непридатності деталей АТЗ для їх використання без
відновлення є тріщини, задирки, вм’ятини, сліди корозії тощо.
Після відновлення, заміни непридатних деталей АТЗ виконують збирання
агрегатів, вузлів на відповідних стендах.
Орієнтовний розподіл трудовитрат агрегатних робіт становить: ведучих
мостів, керованих – по 11 %; ремонт двигунів та їх систем – 57 %; коробок
передач – 8 %; рульових керувань – 4 %; гальм, механізмів та інших систем –
3 %; зчеплень, карданних механізмів – 3 %.
У загальних трудовитратах агрегатних робіт АТЗ (більше 50 %) припадає на
ремонт двигунів, їх систем. Тому можливі два варіанти компонування
агрегатних дільниць з та без виконання робіт по двигуну.

2.3.2 Вибір основного обладнання агрегатної дільниці АТП

Перелік обладнання агрегатної дільниці:
– стенд для розбирання, збирання гідропідсилювачів керма;
– стенд для розбирання, збирання коробок передач;
– стенд для діагностування форсунок;
– стенд для приклепування накладок;
– прес гідравлічний до 2 т.;
– стенд для зрізання гальмівних накладок N=3,6 кВт.;
– стенд для ремонту і обкатування редукторів ведучих коліс;
– свердлильний верстат 2Н124;
– вантажно-підйомний механізм;
– стелаж 4-хярусний металевий;
– пристрій для запресування і випресування поршневих пальців;
– ванна для мийки деталей, об’єм 0,5 м3;
– верстак слюсарний; ящик для піску, об’єм 0,4 м3;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
37
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

– стіл для збирання і розбирання агрегатів;
– скриня для відходів, об’єм 0,6 м3;
– пожежний щит.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
38
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
39
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Після вивчення різних літературних та інтернет-джерел, що містять
інформацію про конструкції підлогових оглядових пристроїв для автомобілів,
виділимо кілька конструкцій підйомників.
а) Підйомник 10 т для навантажувачів KP174 Італія - 4-х стійковий
електромеханічний підйомник для навантажувачів загальною масою до 10 т.

Рисунок 4.2 - Підйомник для шиномонтажу, модель KP174
Таблиця 4.1 – Технічні характеристики підйомнику KP174
Параметр Значення
Вантажопідйомність підйомника KP174 10 т
Довжина платформи 3740 мм
Ширина платформи 700 мм
Відстань між платформами 600 мм
База 2510 мм
Висота підйому 1830 мм
Двигуни 380 В 2х4 кВт
Вага підйомника 2310 кг

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
40
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Спеціальний чотиристійковий електромеханічний підйомник для
обслуговування автобусів вагою до 10 т.
Особливості конструкції підйомника.
• Конструкція і габарити підйомників проводяться у відповідності зі
специфічними вимогами виробників навантажувачів, зроблені потужно, з
хорошим запасом.
• Підйомники мають досить компактні розміри, що зручніше, ніж
використовувати більш універсальні підйомники для вантажівок.
• Платформу підйомника можна розсовувати - під конкретний розмір колії.
• Витяги з електромеханічним приводом - 2 двигуна - 3 кВт.
• Підйом-опускання проводиться за допомогою гвинтової пари.
• Кожна колона має по 2 гайки - основна і контрольна запобіжна.
• Передача моменту проводиться через високонадійні редуктори в масляній
ванні
• Синхронізація та передача крутного моменту на колони від двигуна - через
трансмісійний вал.
Високий рівень безпеки та надійності.
• Збалансована передача моменту розвантаження двигунів.
• Кінцеві вимикачі положення платформ.
• Запобіжний мікровимикач на випадок зносу або поломки основної гайки.
• Автоматичне мастило гайок плунжерним насосом.
• Запобіжний вимикач спуску в разі перешкоди.
• Тепловий захист електродвигунів від перевантаження.
б) Підйомник ножичний 9 т (13 т) для вантажівок RAV Італія
Вантажні підйомники-ножиці для обслуговування вантажних і
комерційних автомобілів, автобусів.
Сучасні підйомники
• Найбільша перевага ножичних підйомників - зручність, якість і мінімальні
габарити по займаній площі ремонтної зони.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
41
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

• Встановлюються підйомники врівень з підлогою (і тоді підйомників в
ремонтній зоні взагалі не видно) або з напільного установкою.
• Зручний підхід спереду і збоку підйомника розташовують до приємного
обслуговування вантажівок і транспорту.
• Витяг з надійним електрогідравлічним приводом і вбудованим стартовим
пристроєм для полегшеного початку підйому (патент Равальоли).
• Потужні силові гідроциліндри.
• Самозмащувані необслуговувані підшипники у всіх з'єднаннях ножиць.
• Система точної синхронізації підйому-опускання платформ.
• Надійний механізм паркування для безпеки підйомника, пневматична
распарковка.
• Звуковий сигнал наприкінці опускання для безпеки.

Рисунок 3.3 - Підйомник для шиномонтажу, модель RAV

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
42
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 4.2 – Технічні характеристики підйомнику RAV
Параметр Значення
Вантажопідйомність RAV709 9 т
Вантажопідйомність RAV713 13 т
Довжина платформи RAV709 6000 мм
Довжина платформи RAV713 7000 мм
Ширина платформи 750 мм
Відстань між платформами 1150 мм
Висота підйому 1935 мм
Гідростанція 3,5 кВт

Для зручності роботи з підвіскою автомобіля, на підйомник можна
встановити гідравлічні траверси:
J50HT - гідравлічна траверса вантажопідйомністю 5 т з ручним приводом
J50PHT - пневмогідравлічна траверса вантажопідйомністю 5 т.
в) Домкрат пересувний посиленої конструкції, моделі 629.
Служить для вивішування колеса автомобіля при проведенні
шиномонтажних робіт. Домкрат пересувний, на роликах. Привід гідравлічний.
Конструкція домкрата моделі 629 показана на рисунку 4.4.

Рисунок 3.4 - Домкрат пересувний посиленої конструкції, моделі 629

Технічні характеристики домкрата:
 Вантажопідйомність 15000кг
 Висота підйому 800мм
 Мінімальний кліренс 120мм
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
43
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

 маса 80кг
 довжина 1400мм
 Ширина 440мм
З усього розмаїття конструкцій підйомників можна побачити те, що
найбільш складною частиною підйомників є привід підйомного механізму. В
електромеханічних підйомниках це передача гвинт-гайка, редуктор і
електродвигун, в гідравлічних це гидроцилиндр і насосна станція. В умовах
АТП виготовити подібні вузли не представляється можливим, а їх купівля
дорога. З цього випливає, що простота підйомного механізму, можливість
його виготовлення і ремонту в умовах АТП є в кінцевому рахунку
визначальною умовою працездатності підйомника.
Тому розглянувши всі типи приводів зупиняємося на пневматичному.
Пневмопривод має низку істотних переваг перед іншими, він простий по
конструкції, надійний в роботі, безпечний (в порівнянні з електричним),
володіє високою плавністю і чистотою ходу (в порівнянні з гідравлічним).

3.2 Призначення, конструкція і принцип роботи підйомника

Підйомник призначений для вивішування автобусів типу Атаман 092 на
шиномонтажній дільниці для монтажу коліс. Підйомник монтується на підлозі в
приміщенні шиномонтажної дільниці.
Підйомник представляє собою жорстку металеву конструкцію, що
складається з двох рам: нижньої нерухомої і верхньої рухомої. Вони шарнірно
з'єднані між собою. Підйомний механізм складається з двох платформ: нижньої
нерухомої і верхньої рухомої, між якими поміщений пневмоелемент.
Пневмоелемент - це квадратний мішок, на одну сторону якого вулканізується
вентиль. Верхня і нижня платформи підйомного механізму пов'язані
напрямними, по яких переміщається верхня платформа. Платформа має роликові
опори через які вона тисне на верхню раму і піднімає її.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
44
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Підйомник має два підйомних механізми, розміщених в крайніх секціях
підйомника. Шарнірне з'єднання, верхня і нижня рами утворюють паралелограм,
що забезпечує рівномірне підняття верхньої рами при нерівномірних
навантаженнях в різних її частинах.
Підйомник має наступні технічні характеристики:
 Вантажопідйомність – 8300 кг.
 Привід - пневматичний.
 Робочий тиск повітря, МПа (кг / см2) - 0,5 (5).
 Висота підйому - 250мм.
Після установки автобуса на підйомник, на пульті, поворотом рукоятки
пневморозподільника відкривається доступ стисненого повітря в пневмобаллон.
Пневмобаллон, наповнюючись повітрям, піднімає верхню платформу
підйомного механізму, яка в свою чергу через роликову опору піднімає верхню
раму, вивішуючи автомобіль. Висота підйому обмежується довжиною шарнірів.
У вивішанному стані автобус утримується стисненим повітрям. Для того, щоб
при різкому падінні тиску повітря, не відбулося різкого падіння автобуса, в
живлення встановлений зворотний клапан.
З метою підтримки робочого тиску в мережі встановлений клапан
регулювання тиску, а для контролю за тиском - монометр.
Для опускання автомобіля потрібно повернути ручку розподільника в
зворотному напрямку, при цьому пневмобаллон з'єднається з атмосферою і, в
міру випуску повітря, верхня рама почне опускатися. Для забезпечення
плавності опускання, в випускну мережу встановлений регульований дросель.
При налагодженні підйомника дросель регулюється таким чином, щоб автобус
опускався не менше ніж за 20 секунд.
Для глушіння шуму при випуску повітря, на наконечник вихлопної труби
встановлюється глушник.
Для глушіння ударів рам, при опусканні підйомника, між ними кріпиться
смуга гумова, що поглинає енергію удару.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
45
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

3.3 Розрахунок конструктивних елементів

Для розрахунку вантажопідйомного механізму приймемо такі вихідні
дані: вантажопідйомність – 8300 кг, тобто вага 83000Н; висота підйому
l=250мм; робочий тиск повітря Р=0,5 МПа (5 кг / см2); висота пневмобаллона
у вільному стані l0 = 40мм; кількість підйомних механізмів n = 2.
Площа робочої поверхні пневмобаллона.

S G
= A
Р (4.1)
P ⋅n

де: SР - площа робочої поверхні, м2.
GA - сила тяжіння автомобіля, що діє на підйомний механізм, Н.
Р - робочий тиск повітря в пневмобаллонамі, Па.
n - кількість підйомних механізмів.

S 83000
Р = = 0,15м2 =1500см2
0,5 ⋅106 ⋅ 2

Геометричні параметри пневмобаллона.
Геометричні параметри пневмобаллона наведені на рис 4.5.

Рисунок 4.5 - Схема пневмобалона

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
46
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Розмір робочої поверхні знайдемо з розрахункової площі:

c = F = 1500 = 38,7см ≈ 390мм (4.2)

Висота пневмобаллона складається з розміру балона у вільному стані і
висоти підйому рами:
h = l + l0 (4.3)

h = 250 + 40 = 290мм

Тоді b = c + h = 390 + 290 = 680мм , а периметр баллона:

П = 2 ⋅ c +π ⋅ h (4.4)

П = 2 ⋅390 + 3,14 ⋅ 290 = 1690,6мм

Розміри пластин для виготовлення пневмобалона 760х760 мм.
Зусилля на розрив, що діє по периметру пневмобалона:

N = Р ⋅ S (4.5)

де: N - зусилля на розрив, що діє по периметру пневмобалона, Н.
Р - робочий тиск повітря в пневмобаллонамі, Па.
S - площа пневмобаллона, м2.

S = c ⋅ h +π ⋅ h2 (4.6)

S = 390 ⋅ 290 + 3,14 ⋅ 2902 = 377174мм2 = 0,377м2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
47
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

N = 0,5 ⋅106 ⋅0,377 = 188500Н

З умови граничної міцності на розрив [σР] = 90 105Па визначимо товщину
стінки балона і марку гумової пластини. [10].

t S
= [ ] (4.7)
4 ⋅b ⋅ σ P

t 188500
= 5 = 7,7 ⋅10−3 м ≈ 8мм
4 ⋅0,68 ⋅90 ⋅10

Приймаємо гумову пластину: пластина II, лист ПБМ-С-3-9-1000х2000х4.8
ГОСТ 7338-77 - пластина типу II з трьома тканинними прокладками, товщиною
9 мм, розміром 1000х2000 мм, підвищеної масло-бензостійкості, працездатної в
середовищі нафтових масел при температурі від -40 до + 80 ° С. [10]
Розрахунок лонжерона верхньої рами на прогин.
Лонжерони рами перевіряємо на прогин з умови максимального
навантаження розміщеної в центрі лонжерона. Схема навантаження
представлена на рис. 4.6.

y P ⋅ l 3
= ≤ [y] (4.8)
48 ⋅ I X ⋅ E

де: IX = 491см4 – осьовий момент інерції швеллера №14; [10]
Е = 2·106 кг/см2 = 2·1011Па – модуль пружності для Ст3; [10]
Р = 3175кг = 31750Н – половина масси автобуса «Атаман», що припадає
на задній візок;
L = 2м = 200мм – проліт балки;
[y] = 8мм – допустимий згин.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
48
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 4.6 - Схема навантаження

y 3175 ⋅2003
= = 0,54см = 5,4мм ≤ [y] = 8мм
48 ⋅491⋅2 ⋅106

Перевірка на згин лонжеронів підйомного механізму.
Лонжерони підйомного механізму перевіряємо на згин з умови дії в центрі
нього вантажопідйомного механізму. Схема навантаження представлена на рис.
4.7.

y P ⋅ l 3
= ≤ [y] (4.9)
192 ⋅ E ⋅ IY ⋅ n

де: Р = 8300кг = 83000Н – вантажопідйомність механізму;
l = 1,3м = 130см – відстань між опорами;
Е = 2·106 кг/см2 = 2·1011Па – модуль пружності для Ст3; [10]
IY = 45,4см4 – осьовий момент інерції швеллера №14 по осі у; [10]
N =3 – кількість лонжеронів;
[y] = 4мм – допустимий згин.

y 8300 ⋅1303
= 6 = 0,32см = 3,2мм ≤ [y] = 4мм
192 ⋅ 2 ⋅10 ⋅ 45,4 ⋅3

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
49
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 4.7 - Схема навантаження

Розрахунок болтів з'єднуючих лонжерон підйомного механізму з верхньою
рамою.
Визначимо діаметр западини болта з умови дії на нього навантаження, на
розтяг від дії підйомного механізму.

d Р ⋅ к
1 = 1,3 ⋅ (4.10)
n ⋅ [σ P ]

де: Р = 83000Н – вантажопідйомність механизму;
к = 1,1 – коефіцієнт нерівномірності навантаження болтів; [10]
n = 12 – кількість болтів;
[σ ] = 733·105
P Па – припустиме напруження на розтяг для Ст3; [10]

d1 =1,3 83000 ⋅1,1
⋅ 5 = 0,013м =13мм
12 ⋅733 ⋅10

Вибираємо: Болт М16х40.58 ГОСТ 7805-70 з найближчим великим значенням
діаметра западин.
Перевірка осей шарнірів на зріз.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
50
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 4.8 - Схема навантаження

τ Р
С = 2 ≤ [τC ] (4.11)
d
π ⋅
4

де: Р = 18750Н – навантаження на вісь;
d = 30мм = 0,03м – діаметр осі;
[τC] = 600·105Па – припустиме напруження на зріз для Ст3; [10]

τ 18750
С = = 265 ⋅105 Па ≤ [τ ] = 600 ⋅105 Па
3,14 0,032 C
⋅
4

Перевірка осей шарнірів на зминання.

τ Р
СМ = ≤ [τСМ ] (4.12)
d ⋅ S

где: S = 60мм = 0,06м – довжина втулки;
[τСМ] = 800·105Па – припустиме напруження на зминання для Ст3; [10]

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
51
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

τ 18750
СМ = = 104,2 ⋅105 Па ≤ [τ ] = 800 ⋅105 Па
0,03 ⋅0,06 СМ

Перевірка нижньої опори шарніра на кручення.
При роботі підйомника може статися навантаження двох нижніх опор
моментом, створеним стійкою шарніра від вантажопідйомного механізму. При
цьому плече діючої сили дорівнюватиме проекції шарніра на підлогу l =
320мм, а діюча сила Р = 8300кг, звідки момент скручування дорівнює:

М Р ⋅ l
= = 1200Н ⋅ м (4.13)
10 ⋅ 2 ⋅1000

Перевіримо нижню опору на скручування.

τ М
К = ≤ [τ K ] (4.14)
WP

де: WP = 0,2·d3 = 0,2·73 = 68,6см3

- Момент опору перерізу нижньої опори (за умови її виготовлення з дроту
діаметром 70мм);
[τK] = 1800 • 105Па - припустиме напруження на кручення для сталі 50
поліпшеної; [10]
τ 1200 ⋅106
К = = 1749 ⋅105 Па < [τ ] = 1800 ⋅105 Па
68,6 K

Розрахунок і вибір фундаментальних болтів.
Внутрішній діаметр болта знайдемо з умови міцності болта на розтяг.

d = 1,31 Р
⋅ [ ] (4.15)
σ Р ⋅ n
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
52
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

где: Р = 8300кг = 83000Н – максимально можлива сила;
n = 14 – кількість фундаментальних болтів;
[τP] = 900·105Па – допустиме напруження на розтяг для Ст3; [10].

d =1,31 83000
⋅ 5 =1,65 ⋅10−2 м =16,5мм
900 ⋅14 ⋅10

4.4 Виготовлення пневмобалона

Пневмобалон підйомного механізму виготовлений з гумово-текстильної
пластини по ГОСТ 7338 - 77.
Виготовлення пневмобаллона починають з виготовлення вентиля. Вентиль
виготовляють з труби 15х2,5 по ГОСТ 3262 - 75 з установкою на нижньому кінці
містка з сталевої пластини товщиною 4 мм.
Потім з сирої гуми завтовшки 2 мм виготовляють три круглі заготовки
діаметром 180, 170 і 90 мм. Між двома першими з цих заготовок укладають два
шари прогумованого чефера (також у формі кола діаметром 150 мм), і
попередньо на обидві сторони заготовок наносять клей концентрації 1:10, який
потім просушують.
У центрі заготовок роблять отвір діаметром 20 мм і заготовки діаметром
180 і 170 мм надягають на вентиль. На місток вентиля накладають третю
заготовку. Зібрану заготовку (рис. 4.9) накочують роликом, після чого в зборі з
вентилем вулканізіруют в спеціальній формі при температурі 145 ± 5ºС протягом
25 хв при односторонньому обігріві. Утворилися в процесі вулканізації задирки
зрізають.
Другим етапом з гумово-текстильного пластини вирізують дві квадратні
заготовки 760х760 мм, кути заготовок заокруглені радіусом 100 мм (див. Рис.
4.10). Краї пластин зрізають по верствам тканини ступенями по периметру
пластин, при цьому ширина кожної сходинки повинна бути не менше 20 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
53
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Потім в центрі однієї з пластин пробивають отвір діаметром 15 мм і
поверхню навколо отвору шерохують на 100 мм навколо отвору. На
зашероховану ділянку пластини, а також зашероховану внутрішню поверхню
п'яти вентиля наносять двічі клей концентрації 1:10, кожен раз просушуючи
клейову плівку. Крй п'яти вентиля обкладають шарованою гумою товщиною 0,9
мм у вигляді кільця з шириною пояса 40 мм і зовнішнім діаметром 170 мм з
попередньо нанесеним і висушеним клеєм.
П'яту накладають на заготовку з листа, так щоб отвори в них співпали,
потім накочують п'яту роликом, і застосовуючи спеціальну форму
привулканізовують п'яту до пластини при температурі 145 ± 5ºС протягом 20
хвилин.
Після цього ступені обох пластин освіжають бензином і промащують двічі
клеєм концентрації 1:10, просушуючи кожен шар при температурі 40ºС протягом
1 години. Потім пластини складають внутрішніми сторонами і накладають
пошарово по периметру на кожну сходинку, прогумований корд товщиною 1,2
мм і прошарову гуму товщиною 0,7 мм, кожен шар ретельно промазують клеєм і
накочують роликом, всередину першого шару корду, в торець довгої частини
ступені, укладають шнур з сирої гуми завтовшки 2 мм і шириною 2 мм по
всьому периметру (див. рис. 4.11). Верхній шар шарової гуми повинен заходити
на пластину не менше ніж на 20 мм. Корд укладається на ступені таким чином,
щоб напрям ниток був паралельний до краю пластини - 1 шар і
перпендикулярний - 2 шар, при цьому нитки сусідніх шарів корду повинні
перехрещуватися.
Після складання елемент вулканізіруют на настільному вулканізаторі
частинами, при температурі 145 ± 5ºС протягом 25 хв кожну частину.
Отриманий балон обробляють, і перевіряють зовнішнім оглядом на відсутність
тріщин в вулканізованих аркушах, а потім випробовують на герметичність і
міцність при тиску 6,3 кг / см3 (0,63 МПа).

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
54
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 4.9 - Заготовка вентиля з п’яткою в зборі

Рисунок 4.10 - Заготовка пластини

Рисунок - 4.11 Зборка пневмобалона

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
55
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

3.5 Складання і випробування підйомника

Збірка підйомника здійснюється на рівному майданчику. На майданчик
укладається нижня рама, потім шарніри встановлюються навпроти отворів
нижньої рами, в отвори якої вставляються ковпачки в зборі з осями і
регулювальними шайбами. Ковпачки кріпляться гвинтами до рами. Потім на
нижню раму укладається верхня, так щоб отвори в ній збіглися з отворами
верхньої головки шарнірів. Поєднуючи отвори шарнірів і рами, в отвори
останньої встановлюються ковпачки в зборі з осями і регулювальними шайбами.
Ковпачки кріпляться гвинтами до рами. Перед складанням ковпачки, осі і
шарніри слід змастити. Після складання рами її слід перевірити на
працездатність, для цього зачепивши верхню раму кран-балкою підняти її на
повну висоту, при цьому верхня рама повинна підніматися без перекосів і
заїдань. У разі виникнення несправностей слід встановити їх причину і усунути.
Після складання рами її встановлюють на фундамент і кріплять.
Зборку підйомного механізму починають з установки на нижній опорі
пневмобалона, який укладають на опорну площадку, а вентиль пропускають в
отвір в ній. На вентиль встановлюють гумовий рукав. Складену таким чином
нижню опору підйомного механізму встановлюють на фундамент і кріплять до
нього. Потім в напрямні нижньої опори встановлюють верхню платформу
підйомного механізму. Перед установкою верхньої платформи напрямні і
стрижні підйомного механізму змастити.
Після складання підйомного механізму випробувати його на
працездатність, для цього в пневмобалон подати стиснене повітря під тиском
0,05 ÷ 0,1 МПа (0,5 ÷ 1 кг / см3), при цьому верхня платформа підйомного
механізму повинна плавно без заїдань і перекосів піднятися . А після
припинення подачі повітря і з'єднання пневмобалона з атмосферою верхня
платформа повинна без перекосів і заїдань опуститися до упору в напрямні
нижньої опори.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
56
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Після складання і випробування підйомного механізму, слід, попередньо
змастивши ролікоопори підйомного механізму встановити на поперечки рами
лонжеронів підйомного механізму і закріпити їх болтами.
Останнім етапом складання є монтаж трубопроводів і апаратури пневмосистеми.
При цьому слід звернути особливу увагу на надійність і герметичність всіх
з'єднань.
Після складання підйомника слід провести його випробування в трьох
режимах:
- Режим холостого ходу
У пневмосистему подається повітря під тиском 0,2 ÷ 0,25 МПа (2 ÷ 2,5 кг /
см3), без навантаження на верхню раму, при цьому перевірити герметичність
системи, плавність підйому і опускання верхньої рами, відсутність перекосів і
ударів при опусканні.
- Режим робочого навантаження
На верхню раму встановити автобус «Атаман» А092Н6, в пневмосистему
подати повітря під тиском 0,5 ± 0,02 МПа (5 ± 0,2 кг / см3). При цьому верхня
рама повинна піднятися разом з автобусом без заїдань, перекосів, руйнування і
механічних пошкоджень частин підйомника і автобуса.
Після підняття відключити подачу повітря і з'єднавши повітряний
трубопровід з атмосферою перевірити герметичність системи, при цьому верхня
рама повинна опуститися не менше ніж за 1 хвилину. У разі якщо ця умова не
дотримана слід після видалення з підйомника автобуса перевірити герметичність
пневмосистеми і працездатність зворотного клапана. Після усунення знайдених
несправностей випробування повторити.
Крім герметичності в цьому режимі слід перевірити плавність опускання
автобуса при перемиканні розподільника в режим опускання. При цьому час
опускання автобуса не повинен бути менше 20 секунд, а якщо він не відповідає
заданному, відрегулювати прохідний перетин дроселя.
- Режим повного навантаження (Р випробування = 1,33 Рном)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
57
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

На верхню раму встановити автобус «Атаман» А092Н6 навантажений
таким чином, щоб його маса становила 8,3 тонн. Відрегулювати тиск в
пневмосистемі до 0,63 МПа (6,3 кг / см3), а потім відійшовши на безпечну
відстань подати, повітря в пневмосистему підйомника. При цьому не повинно
статися руйнування підйомника і його частин, прогинів рами, лонжеронів,
шарнірів і т. Д.
Після закінчення випробування на бирці проставляється термін
випробування, і термін коли повторити випробування. Пневмосистема
регулюється на робочий тиск - 0,5 ± 0,02 МПа (5 ± 0,2 кг / см3).

3.6 Технічна експлуатація пневмопідйомника

Пневмопідйомник простий по конструкції і надійний в експлуатації, але,
як і будь-який механізм вимагає періодичного обслуговування.
В обслуговування входять наступні види робіт: кріпильні, регулювальні,
мастильні.
Кріпильні та мастильні роботи слід проводити не рідше 1 разу на шість
місяців, а регулювальні роботи і перевірку пневмобаллона не рідше 1 разу на два
місяці, при цьому випробування пневмобаллона проводиться без навантаження
при тиску 0,63 МПа (6,3 кг / см3), а герметичність як було описано в режимі
робочого навантаження.
Змащення тертьових вузлів слід проводити через встановлені для цієї мети
маслянки мастилом УС - 2 ГОСТ 1033 - 75, або (ролики підйомного механізму)
накладкою зовні.
Періодично слід видаляти бруд з підйомника і його частин і відновлювати
їх забарвлення. Виконання цих простих рекомендацій продовжить термін
служби підйомника і збільшить надійність його роботи. Не слід працювати
підйомником при знятому огородженні, це може призвести до травм
працюючого і пошкодження підйомника.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
58
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

3.7 Техніка безпеки при роботі з підйомником

До роботи з підйомником допускається особа, навчена правилам його
експлуатації, призначений працювати на ньому.
При роботі з підйомником слід виконувати загальні правила техніки
безпеки для підприємств автомобільного транспорту.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ПР, ТО та на дільницях

Джерелами небезпеки при виконанні ПР, ТО та розбірно-складальних робіт
ТЗ є переміщення рухомих частин устаткування, несправність інструмента, шум,
електричний струм, вібрація, знижена, підвищена температура, порушення
технологічної дисципліни, порушення правил використання отруйних речовин.

4.2 Пожежна безпека

За ступенем пожежної небезпеки ТО відноситься до категорії «Г».
«Відповідно до норм засобів пожежогасіння на виробничих об'єктах
оснащуємо агрегатну дільницю інвентарем: ящики з піском - 1 шт; вогнегасники
пінні - 2 шт; сокири - 1шт».
При виникненні вогнища необхідно припинити доступ повітря. Для цього
необхідно закрити вогнище брезентом, засипати піском, чи збити полум'я піною
вогнегасника.
«Відповідальність за протипожежну безпеку, збереження і постійну
готовність до використання первинних засобів пожежогасіння несуть керівники
цих підрозділів. Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити,
щоб проходи, дороги, під'їзні шляхи до місць розташування пожежного
обладнання та інвентарю були вільними для руху, а пожежна сигналізація була
доступна» [13].
При виникненні на АТП аварійних ситуацій, що можуть привести до
нещасного випадку, необхідно припинити роботу, повідомити про те, що
трапилося завідувачеві дільниці. Якщо є потерпілі при цьому, необхідно
викликати швидку допомогу та надати першу медичну допомогу.
«При плануванні будинків, площ та розміщення приміщень повинна
враховуватися пожежна небезпека застосованих у приміщеннях засобів,
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
60
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

матеріалів. Від цього залежать наслідки, масштаби та вибір заходів пожежної
безпеки» [14].
По вибухопожежній, пожежній небезпеці будинку діляться на п'ять
категорій [13]:
- до першої категорії включені вибухопожежонебезпечні дільниці, у яких
перебувають горючі гази. До І категорії небезпеки в АТП відноситься склад
лакофарбових матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, приміщення для
зарядки акумуляторних батарей;
- до другої категорії відносяться вибухопожежонебезпечні приміщення (у
яких перебувають легкозаймисті рідини з температурою, горючий пил, волокна,
горючі рідини, що можуть утворювати вибухонебезпечні пароповітряні або
пилоповітряні суміші, при запаленні яких розвивається надлишковий тиск
більше 5 кПа;
- до третьої категорії небезпеки входять пожежонебезпечні приміщення, у
яких перебувають: важкозаймисті, горючі рідини; тверді горючі, важкозаймисті
матеріали та речовини, здатні при взаємодії з водою, киснем, повітрям або один з
одним тільки горіти. До ІІІ категорії відносяться приміщення складу мастильних,
шин, допоміжних матеріалів;
- до четвертої категорії небезпеки входять приміщення, у яких
перебувають чи обертаються негорючі речовини, матеріали в горючому,
розпеченому, розплавленому станах, процес обробки яких супроводжується
виділенням променистого тепла, іскор чи полум'я; горючі гази, рідини чи тверді
речовини, які утилізуються чи спалюються в якості палива. До IV категорії
небезпеки відносяться приміщення ковальсько-ресорної та мідницької дільниць
АТП.
- до п'ятої категорії небезпеки входять приміщення, у яких перебувають чи
обертаються негорючі речовини, матеріали в холодному стані. До п'ятої категорії
відносяться приміщення: електроустаткування, ремонту акумуляторів; постів
мийки автомобілів, агрегатної бляхарської, та слюсарно-механічної дільниць;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
61
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

складів запчастин, агрегатів, металу, що зберігаються в розпакованому вигляді
та без тари.
Пожежна безпека згідно ДСТУ 12.1.004-95 забезпечується організаційно-
технічними заходами, реалізацією двох взаємозалежних частин: системою
запобігання пожежі та протипожежного захисту.
Оскільки частина проектованих дільниць небезпечна в пожежному
відношенні, визначимо у дільницях необхідну кількість вогнегасників.
Необхідна кількість вогнегасників визначається за формулою:

nв = mв ⋅ S , (4.1)

де S - площа проектованої дільниці, м2; тв - нормована кількість
вогнегасників (для виробничих дільниць - один вогнегасник на 100 м2).
Підставивши відповідні значення у формулу (4.1), отримаємо:

nв = 0,01⋅105 =1шт.

Приймемо кількість вогнегасників для агрегатної дільниці nв =1шт.

4.3 Промислова санітарія

4.3.1 Освітлення

«Раціонально виконане освітлення виробничих приміщень надає
позитивного психофізіологічного впливу на працівників, сприяє підвищенню
якості продукції та продуктивності праці, забезпеченню її безпеки, знижує втому
і травматизм на виробництві, зберігає високу працездатність в процесі праці»
[14].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
62
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

До освітлення надаються певні вимоги:
− на робочій поверхні не повинно бути рухомої тіні;
− освітлення на робочих місцях працівників повинно бути достатнім для
виконання робіт;
− освітлення повинно бути рівномірним по всій поверхні;
− в полі зору не повинно бути прямого чи відбитого блиску;
− величина освітленості повинна бути постійною;
− спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи;
− освітлювані установки не повинні бути джерелом небезпек;
− установки повинні бути прості, економні та надійні.
Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним
перебуванням людей згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
При освітленні виробничих приміщень АТП використовують штучне,
природне чи сумісне освітлення. Штучне освітлення може бути загальним чи
комбінованим. Використання тільки місцевого освітлення забороняється [12].
Штучне освітлення АТП за призначенням поділяється на: робоче, аварійне,
евакуаційне.

4.3.2 Водопостачання і каналізація

АТП обладнано господарчо-питним, виробничим водопостачанням,
фекальною та виробничою каналізацією згідно СНиП 2.04.01-85. Виробничі
дільниці забезпечуються питною водою. Щоб забезпечити чистоту питних
фонтанчиків передбачають педаль, при натисканні на яку, подається очищена
вода. Температура питної води повинна бути не більшн +20 0С і не нижче +8 0С.
Відстань від робочих місць до джерел водопостачання не повинна перевищувати
75 м, а на відкритих площадках не більше 150 м. АТП підключене до міської
каналізаційної системи. Стічні води від миття ТЗ, підлоги в приміщеннях, які
мають завислі, гарячі речовини, перед змиттям в каналізацію очищаються в
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
63
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

очисних установках. Осади, зібрані нафтопродукти із очисних споруд
видаляються в міру їх накопичення [7].

4.4 Умови праці робітників

Умови праці, безпека робіт працівників залежать від таких санітарно-
гігієнічних умов як відносна вологість, температура повітря, освітленість АТП.
Всі цехи, підрозділи, дільниці АТП обладнані приточно-витяжною
вентиляцією згідно СНІП 2.04.05-86. Метеорологічні умови та чистота повітря у
виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам ДСТУ 12.1.005-88.
Вентиляційні системи АТП перебувають у справному стані, концентрація
шкідливих речовин відповідає нормативам. Нормативна концентрація шкідливих
речовин у АТП наведено в табл. 4.1 [5].

Таблиця 4.1 - Нормативна концентрація шкідливих речовин у приміщеннях
Найменування речовини Величина гранично-припустимої
концентрації, мг/м3
Оксиди вуглецю 20
Акролеїн 0,2
Лігроїн 300
Свинець і його неорганічні з'єднання 0,01
Уайт-спірит (на С) 300
Оксиди азоту 5
Тетраетилсвинець 0.05
Вуглеводні 300
Бензит (на С) 100
Хлорид водню 5
Метанол 5
Луги їдкі 0,5
Сірчистий альдегід 1
Припустимі та оптимальні параметри температури, швидкості руху повітря
та відносної вологості наведено в табл. 4.2 [11].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
64
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 4.2 – Припустимі, оптимальні параметри температури, відносної
вологості та швидкості руху повітря
Категорія робіт Відносна Температура Температура Швидкість руху
вологість не повітря в повітря, К повітря м/с.
більш, %. безпосередніх
роб. місцях, К
Важка-3 75 285-294 286-292 0,5
Легка-1 75 288-299 294-298 0,2
Середньої ваги-2 75 286-298 288-294 0,4

Джерелами шуму та вібрації на АТП є двигуни, верстати, вентиляційні
системи, компресори та ін. Ультразвук випромінюють установки при очищенні,
мийці деталей, механічній обробці твердих та тендітних матеріалів.
Всі джерела шуму виявляють негативну дію на здоров'я робітників АТП.
Для боротьби з підвищеним рівнем шуму, ультразвуком та вібрацією
використовуються різні методи. Спеціальне планування виробничих корпусів
частково дозволяють гасити шкідливі коливання. Перегородки між цехами,
дільницями повинні бути виконані з використанням спеціальних
звукоізоляційних матеріалів.
Інструмент, устаткування, пристосування АТП повинні відповідати вимогам
безпеки, правильності контролю виміру згідно ДСТУ 12.2.003-94, ДСТУ
12.2.027-90. Небезпечні місця обгороджені. Устаткування повинно бути
встановлено на фундамент, закріплено болтами. Всі пульти керування заземлені.
Пуск нового обладнання виконують після приймання його комісією за участю
робітників служби охорони праці [11].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
65
Змн
. Арк. № докум. Підпис Дата

4.5 Охорона праці та захист навколишнього середовища в АТП

4.5.1 Заходи щодо зниження травматизму та удосконалюванню охорони
праці

З метою зниження травматизму, поліпшення умов праці на АТП
розробляється план заходів щодо зміни технологічного процесу, впровадження
керованих машин автоматичного чи дистанційно устаткування. Передбачена
установка сучасних приладів, регулярна перевірка електробезпеки для захисту
працівників від поразки електричним струмом.
Одними із небезпечних, основних виробничих факторів є фізичні,
психофізіологічні. З метою зниження впливу цих факторів розробляється
комплекс різних заходів на АТП:
− всі робітники регулярно повинні проходити медичний огляд;
− повинні строго дотримуватися всі правила ТБ на АТП; відповідальним за
дотримання правил безпеки є завідувач дільниці;
− робочі місця повинні мати відповідні інструкції для експлуатації
устаткування;
− усі працівники повинні забезпечуватися спецодягом та в міру зношування
його заміняють.

4.5.2 Вимоги, що висуваються до території, корпусів та приміщень
підприємства

Територія, на якій розташовано АТП, повинна відповідати правилам по
охороні праці ТЗ. АТП повинно мати територію, корпуси, зони для зберігання
АТЗ, що повинні відповідати вимогам будівельних, протипожежних та
санітарних норм.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
66
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

До основних правил належать:
− установка схеми руху АТЗ по території та спеціальних знаків;
− відкриті зони зберігання АТЗ повинні мати тверде покриття з нахилом для
стоку зливних вод;
− ширина проїздів в АТП не повинна бути менше 3,5 м при однобічному
русі;
− на рівній поверхні території необхідно зробити зливну каналізацію,
водовідводи для відведення зливових вод;
− пішохідні доріжки мають ширину 2 м.
Необхідна обробка дорожнього покриття в зимовий та літній час.
- в зимовий час виконується очищення доріг від снігу та по необхідності
обробка ділянок піском або призначеними для цього спеціальними хімзасобами;
- у літню пору необхідно проводити обробку доріг водою (проходи та
проїзди влітку поливають за допомогою спеціальних машин).
В зонах зберігання ТЗ незмивною фарбою необхідно нанести розмітку, що
визначає місця установки АТЗ, проїзди. При нанесенні розмітки керуються
габаритними розмірами РС та враховується, що відстань між паралельно
розміщеними ТЗ повинна бути достатньою для вільного відкривання дверей.
Ділянки робіт, на яких згідно технології виділяються надлишки теплоти,
шкідливі речовини, шум, повинні розташовуватися в окремих приміщеннях,
ізольованих від інших приміщень стінами [13].
Виробничі приміщення АТП повинні утримуватися в чистоті. В них
потрібно регулярно проводити очищення підлоги від слідів бруду, масел та води,
виконувати вологе прибирання. Підлога повинна бути рівна, міцна, мати
покриття із гладкою, не слизькою поверхнею. На постах мийки підлога повинна
бути водонепроникною. У місцях використання кислот, лугів, нафтопродуктів
підлогу слід виготовляти з матеріалів, стійких до впливу даних речовин.
ТО АТЗ необхідно виконувати на спеціально обладнаних постах із
застосуванням засобів механізації. Відстань між АТЗ на постах ТО, ПР, між
елементами будинків повинні відповідати нормативам [14].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
67
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Пости мийки АТЗ розташовуються окремо. Зони для мийки повинні мати
нахил не менше 2 % вбік колодязів, прийомних лотків. Розташування лотків,
прийомних колодязів повинно виключити потрапляння стічних вод на територію
АТП. При механізованій мийці робоче місце розташовується у спеціальній
водонепроникній кабіні ТЗ [14].
Адміністративні приміщення АТП необхідно ізолювати від виробничих.
Вони розташовуються з навітряної сторони відносно місць зберігання,
виробничих приміщень, щоб запобігти проникненню в них шкідливих речовин,
шуму.
На АТП склади повинні бути сухими. Проходи між полками, стелажами та
шафами повинні бути шириною не менше 1 м та забезпечувати вільне
переміщення робітників.
«Санітарно-побутові приміщення для робітників діляться на приміщення
загального, спеціального призначення. До приміщень спеціального призначення
належать душові, паління, відпочинку, приміщення для сушіння білизни, взуття,
для прийняття їжі, здравпункт, а також приміщення для особистої гігієни жінок.
До приміщень загального призначення відносяться гардеробні, умивальні» [14].
Бляхарям і мідникам повинні видаватися засоби індивідуального захисту:
брезентові фартухи, комбіновані рукавиці та захисні окуляри. Рекомендується
при виконанні паяльних робіт користуватися захисними пастами та кремами.
Організація та проведення антикорозійних, фарбувальних робіт виконується
згідно ДСТУ 12.3.002-98. При фарбувальних роботах у повітря попадають
токсичні компоненти від лакофарбових матеріалів, що можуть викликати різні
шкірні захворювання, отруєння та ураження органів зору. Антикорозійні,
лакофарбові матеріали дуже пожежонебезпечні.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
68
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

4.5.3 Захист навколишнього середовища

Під екологічною безпекою розуміється вплив АТП на навколишнє
середовище, працівників, населення, що перебуває в межах встановлених
нормативних показників.
Важливими напрямками екологічної безпеки АТП є:
− скорочення забруднення навколишнього середовища в процесі
зберігання, ТО та ремонту ТЗ;
− забезпечення та підтримка працездатного стану ТЗ, агрегатів та вузлів;
− ощадлива витрата ресурсів.
«Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює
правила регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства та природи з метою
збереження природнього середовища проживання людини, запобігання
екологічно шкідливому впливу господарської діяльності, що отруює природне
середовища, зміцнення законності та правопорядку. Він чітко регламентує
компетенцію центральних, регіональних і місцевих органів їх права й обов'язки,
а так само права і обов'язки підприємств і громадян» [14].
АТП повинно проводити комплекс організаційно-технічних та інших
заходів, що забезпечують зниження забруднення навколишнього середовища,
вести екологічне навчання та підвищення кваліфікації персоналу, раціональне
споживання природних ресурсів, здійснювати виробничий контроль їх
виконання.
«Вентиляційні відведення дільниць, що викидають шкідливі речовини
(фарбувальний, зварювальний, акумуляторний та ін.), повинні обладнані
спеціальними фільтрами.»
Згідно ДСТУ 21393-95 димність АТЗ не повинна перевищувати норм,
наведених у табл. 4.3 [15].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
69
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 4.3 - Димність відпрацьованих газів автомобілів

«Димність повинна вимірюватися приладами, що працюють на принципі
просвічування відпрацьованих газів. Перед проведенням вимірів двигун повинен
бути прогрітий до температури охолоджуючої рідини або моторного масла ( для
двигунів з повітряним охолодженням), при якій дозволяється починати рух
автомобіля. Прилад слід підключити до випускної системи автомобіля і
натисканням педалі подачі палива встановити максимальну частоту обертання
вала дизеля. Тривалість роботи на даному режимі повинна забезпечувати
температуру відпрацьованих газів які входять у прилад, що відповідає вимогам
інструкції по експлуатації приладу. Після цього відпустити педаль» [10].
Виконання наведеного комплексу заходів знизить кількість викидів в
атмосферу шкідливих речовин та забезпечить підтримку концентрації шкідливих
речовин в АТП нижче гранично припустимої норми.

4.5.4 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на агрегатній дільниці

При ремонті АТЗ важливе значення мають заходи щодо правил ТБ. При
виконанні робіт на агрегатній дільниці використовувати несправний інструмент
забороняється.
Перед проведенням робіт необхідно
− перевірити спецодяг;
− перевірити слюсарний верстат. Слюсарні лещата повинні бути закріплені
на верстаті, справні;
− перевірити справність інструменту, заточки, заправки;
− підготувати робоче місце: звільнити потрібну для роботи площу;
забезпечити освітленість приміщення;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
70
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

− напилки міцно насаджені на ручки;
− зубила не повинні мати щербин на робочій частині;
− перевірити справність підйомних пристроїв. Підйомні механізми повинні
мати надійні гальмівні пристрої. Забороняється проходити, стояти під піднятим
вантажем. Вага вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомність
механізму.
− перевірити справність обладнання.
Під час проведення роботи необхідно:
− стружку з оброблюваної деталі видаляти щіткою;
− працювати в захисних окулярах при рубці металу зубилом. Необхідно
виконувати рубку так, щоб відрубані частинки відлітали в сторону, де немає
людей;
− міцно затискати в лещатах заготовку, деталь, а при її установці чи знятті
дотримуватися обережності;
− не використовувати несправні пристосування;
− не допускати забруднення одягу оливою, паливом, мастилом.
Після закінчення роботи необхідно:
- розкласти інструменти, пристосування та матеріали на свої місця;
- прибрати робоче місце.
Агрегати, деталі ТЗ, вузли, інструмент, несправне обладнання, що не
підлягають ремонту необхідно складати у відведених місцях. У міру
накопичення здаються в пункт прийому брухту кольорових, чорних металів.

4.6 Розрахунок штучного освітлення

Освітлення виробничих приміщень надає позитивного психофізіологічного
впливу на робітників, сприяє підвищенню продуктивності праці та якості
продукції, забезпеченню її безпеки, зберігає високу працездатність в процесі
праці, знижує травматизм та втому на АТП.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
71
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

До освітлення надаються певні вимоги:
− освітлення на робочих місцях має бути достатнім для виконання даної
роботи;
− величина освітленості повинна бути постійною;
− освітлення повинно бути рівномірним по робочій поверхні;
− освітлювальні установки не повинні бути джерелом додаткових небезпек;
− в полі зору не повинно бути відбитого, прямого блиску;
− установки мають бути прості, надійні та економні.
− спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи.
За конструктивним виконанням штучне освітлення поділяється на
комбіноване, загальне. Використання тільки місцевого освітлення забороняється.
Природне освітлення передбачається в дільницях АТП з постійним
перебуванням людей згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
Штучне освітлення поділяється за призначенням на: робоче, евакуаційне,
аварійне, чергове.
В якості джерел світла для освітлення застосовують газорозрядні лампи та
лампи розжарювання.
При розрахунку освітлення необхідно визначити кількість ламп загального
освітлення та їх потужність. На рівномірність освітлення впливає відстань,
висота підвіски (h) і між світильниками (Z).
Перший ряд світильників необхідно розташувати від стіни на відстані 1/2Z,
якщо біля стіни перебувають робочі місця – 1/3Z.
Довжина дільниці L=14,5 м, ширина В=7,2 м, висота H=4 м.
Знаходимо відстань між центрами світильників:

Z = H ⋅1,4 = 4 ⋅1,4 = 5,6м (4.1)

Відстань від стіни до I ряду світильників при наявності робочих місць у
стіни приймаємо:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
72
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

a 1
= ⋅Z 1
= ⋅5,6 =1,4 м. (4.2)
4 4

Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташовані у
протилежних стін:

C1 = В − 2 ⋅a = 7,2− 2 ⋅1,4 = 4,4 м. (4.3)

Визначаємо кількість рядів світильників по ширині приміщення:

n C1 1 4,4
1 = − = −1< 0 (4.4)
Z 5,6
n1 = 0
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині дільниці:

n = n1 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)

Знаходимо відстань по довжині дільниці між крайніми рядами світильників:

C2 = L − 2 ⋅a =14,5− 2 ⋅1,4 =11,7 м (4.6)

Знаходимо кількість рядів світильників по довжині приміщення:

n C 11,7
2 =
2 −1= −1< 0 (4.7)
Z 5,6
n2 =1
Визначаємо по довжині дільниці загальну кількість рядів світильників:

n = n2 + 2 =1+ 2 = 3 (4.8)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
73
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

У агрегатній дільниці світильники загального освітлення повинні
розташуватися по довжині у 3 ряди, по ширині у 2 ряди, всього повинно бути 6
світильників.
Розраховуємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення даної
дільниці:

W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R

де R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання
(в умовах АТП); W1 – питома потужність Вт/м2.

W =14,5 ⋅7,2 ⋅10,8 ⋅1,3 =1466Вт (4.9)

Розраховуємо потужність кожної лампи:

W W 1466
л = = = 244 Вт (4.10)
6 6

Отже, для отримання необхідної освітленості агрегатної дільниці необхідно
встановити 6 світильників з потужністю лампи 240 Вт. Для цього обираю
лампові світильники ОРК-150 з габаритними розмірами 1400х400х115 мм.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата 74

ВИСНОВКИ

Під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було проведено
технічний розрахунок автотранспортного підприємства на 110 транспортних
засобів для міських перевезень в місті Кривий Ріг, що включає в себе:
– розрахунок об’ємів робіт за їх видами;
– розрахунок кількості працівників, площ приміщень, визначення
характеристик генерального плану АТП.
В результаті даних розрахунків було спроєктовано виробничий корпус,
генеральний план АТП, агрегатну дільницю.
Наведено обладнання, що встановлено на даній дільниці. Спроєктовано
стенд для діагностування форсунок, описано його принцип дії.
Розроблені рекомендації, заходи з охорони праці, що дозволяють покращити
умови праці працівників. Розроблено схему освітлення агрегатної дільниці.
Виконання кваліфікаційної роботи бакалавра допомогло набути практичних
навичок, щодо проектування АТП та краще засвоїти знання, отримані на протязі
всього навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
75
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний
ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти
і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник /О. Д. Марков,
В. П. Матейчик, В. П. Волков. – Харків: ХНАДУ, 2021 – 508 с.
4. Андрусенко С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання - Прес, 2004. - 478 с.
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
7. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
8. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн.2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. –383 с.
9. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
10. Бабіч Б.С., Лушик В.В. Технічне обслуговування й ремонт металевих
кузовів автомобілів: Підручник для учнів проф.-техн. закладів освіти. – К.:
Либідь, 2001. – 460 с.
11. ДБН Б.2.2.12.2019 «Планування та забудова територій».
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
76
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

12. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.05.2023).
13. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. –
(дата звернення 16.05.2023).
14. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За
заг. ред. к.т.н., доц. І.П.Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ03.24.000ПЗ
77
Змн . Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Планування агрегатної дільниці

Додаток В – Генеральний план АТП

Додаток Г –– Підйомник для вивішування автобусів

Додаток Д –– Підйомник для вивішування автобусів специфікація

Додаток Ж – Система освітлення агрегатної дільниці

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets