ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7773| Title: | Проєкт автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для перевезення побутової хімії в Житомирській області |
| Authors: | Шльончак , Ігор Анатолійович Шепелюк, Артем Миколайович |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для перевезення побутової хімії в Житомирській області. В ході виконання роботи було розраховано виробничу програму, виконано проєкт планування виробничого корпусу, проєкт планування шиномонтажної дільниці та системи її освітлення, спроєктовано генеральний план АТП, в конструкторській частині було спроєктовано знімач гвинтовий (складальне креслення та специфікація), що використовується для демонтажу деталей, що посаджені з натягом або запресовані. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 63 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7773 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Шепелюк А.М..pdf Restricted Access | 1.08 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
РЕФЕРАТ
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування
автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для перевезення побутової
хімії в Житомирській області. В ході виконання роботи було розраховано
виробничу програму, виконано проєкт планування виробничого корпусу, проєкт
планування шиномонтажної дільниці та системи її освітлення, спроєктовано
генеральний план АТП, в конструкторській частині було спроєктовано знімач
гвинтовий (складальне креслення та специфікація), що використовується для
демонтажу деталей, що посаджені з натягом або запресовані.
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 63 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та
додатків.
ЗМІСТ
ВСТУП .............................................................................................................................. 6
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ ................................... 7
1.1. Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ... 7
1.2 Аналіз клімату і місцевості ................................................................................... 9
1.3 Аналіз характеру вантажу ..................................................................................... 9
1.4 Вибір транспортного засобу ............................................................................... 10
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ......................................................................................................... 17
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ................................................................... 17
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ............................................................... 18
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ................................. 22
2.2.3 Визначення добової програми з ТО та діагностування автомобілів ........... 24
2.3 Планування виробничого корпусу ..................................................................... 25
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів .............. 25
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу ......................................................................................................... 27
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ................................................................................... 28
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту .............................................................. 30
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ..... 31
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства . 32
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, ділянками і відділеннями .................................................... 32
2.3.8 Розрахунок кількості працівників ................................................................... 33
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ........................................................................... 35
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень ............................................................. 36
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень .................................................... 38
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ............................... 40
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ............................................. 40
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу .................. 40
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства ........................ 42
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ..................................... 42
2.4 Планування шиномонтажної дільниці ............................................................... 44
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні ................................... 44
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА .......................................................................... 45
3.1 Опис конструкції пристрою ................................................................................ 45
3.2 Опис роботи пристрою ........................................................................................ 45
3.3 Розрахунок пристосування ................................................................................. 46
3.3.1 Розрахунок гвинтових з'єднань ....................................................................... 46
3.3.2 Розрахунок захвату ........................................................................................... 47
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ....................... 49
4.1 Розрахунок штучного освітлення ....................................................................... 49
4.2 Охорона праці та техніка безпеки ...................................................................... 53
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 56
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ...................... Помилка! Закладку не визначено.
ДОДАТКИ ............................................................ Помилка! Закладку не визначено.
ВСТУП
Підтримання автомобілів в технічно справному стані в значній мірі
залежить від рівня та умов функціонування виробничо-технічної бази
підприємств автомобільного транспорту, що представляють собою сукупність
будівель, споруд, обладнання, оснащення та інструментів, призначених для
технічного обслуговування, поточного ремонту і зберігання рухомого складу.
Автомобільна промисловість розвивається великими темпами. Основними
центрами автомобільного розвитку є США та Японія. Український автомобільний
парк теж поповнюється автомобілями, і з кожним роком автомобілістів стає все
більше.
Одним з актуальних завдань, що стоять перед організаціями, що
експлуатують автомобільну техніку, є продовження терміну служби автомобілів.
Головною метою даного дипломного проєкту є проведення технічного
розрахунку автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для перевезення
побутової хімії, який включає в себе визначення виробничої програми з
технічного обслуговування і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту
АТП, розрахунок об’ємів робіт за їхніми видами, вибір і обґрунтування методів
організації виробництва, розрахунок кількості виробничого персоналу,
технологічного обладнання, площ приміщень основного і допоміжного
виробництва, визначення характеристики будівель, споруд та в цілому
проєктування генерального плану підприємства.
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ
1.1. Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Житомирська область - адміністративно-територіальна одиниця України,
розташована у північно-західній частині країни.
Житомирська область має назву за головним містом області - Житомиром,
який є її адміністративним центром. Область поділена на райони та міста
обласного значення. На території області розташовані 23 райони та 5 міст
обласного значення, серед яких Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-
Волинський та Малин.
Згідно з даними на середину 2020 року, площа Житомирської області
становить близько 29,832 квадратних кілометрів, а населення - приблизно 1,228
мільйонів осіб.
Економіка області базується на різних галузях, таких як сільське
господарство, промисловість, торгівля та послуги. Сільське господарство включає
вирощування зернових культур, овочів, фруктів, а також розвинуте тваринництво.
Промисловість області орієнтована на харчову, машинобудівну та легку
промисловість.
Житомирська область має розвинену транспортну інфраструктуру,
включаючи автомобільні дороги, залізничні магістралі, а також авіаційні та водні
шляхи. Основний залізничний вузол розташований у місті Житомир.
Житомирська область є важливим регіоном України з розвиненою
економікою, різноманітним культурним спадщиною та розширеними
можливостями для життя та розвитку.
Житомирська область має певні підприємства, які займаються
виробництвом побутової хімії. Це галузь промисловості, яка виробляє
різноманітні товари для домашнього використання, такі як мийні засоби, миючі
засоби, засоби для очищення, засоби для особистої гігієни, ароматизатори та інші.
Основні види виробів побутової хімії, які можуть вироблятися в
Житомирській області, включають:
Мийні засоби: Це можуть бути різноманітні види миючих засобів для миття
посуду, рук, одягу та інших поверхонь.
Засоби для очищення: Вони використовуються для прибирання різних
поверхонь в будинку, таких як підлоги, вікна, меблі, сантехніка тощо.
Засоби для особистої гігієни: Сюди входять шампуні, гелі для душу, мило,
зубні пасти, засоби для бритья та інші продукти для особистої гігієни.
Ароматизатори: Це можуть бути аерозолі, квіткові та фруктові
ароматизатори для використання в будинку або автомобілі.
Інші продукти: До них можуть входити засоби для видалення плям,
антистатичні засоби, засоби для догляду за взуттям та інші товари для дому.
Виробництво побутової хімії може створювати робочі місця та сприяти
розвитку економіки області. Такі підприємства виробляють продукцію як для
місцевого, так і для загальнонаціонального ринку.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОПЛАНТ»,
що займається виготовленням побутової хімії розташоване в Коростенському р-ні,
Житомирської обл., в місті Малин по вулиці Неманихіна 2. Тому тут для
перевезення хімічної продукції по території Житомирської області, необхідне
автотранспортне підприємство.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на утримання
АТП доцільно знижувати різномарочність рухомого складу. Тому для
перевезення побутової хімії по Житомирській області проаналізуємо декілька
автомобілів-аналогів, які б забезпечили перевезення тих об’ємів побутової хімії,
які виготовляють підприємства в Житомирській області.
1.2 Аналіз клімату і місцевості
Житомирська область розташована в центральній частині північної України і
має різноманітний клімат та ландшафт.
Клімат Житомирської області є помірним континентальним. Зими зазвичай
прохолодні з мінливими снігопадами. Середня температура в січні коливається
від -4°C до -7°C. Літа теплі з достатньою кількістю опадів. Середня температура в
липні становить близько 18-20°C. Весна та осінь різноманітні і мають періоди як
теплих, так і прохолодних днів. Кількість опадів рівномірно розподілена протягом
року.
Місцевість Житомирської області характеризується рівнинною місцевістю з
невеликими височинами та долинами річок. Найбільш значимі річки - Десна,
Тетерів, Ірша, Ірпінь. Лісисті масиви зустрічаються на півночі області, а також у
південних та західних її частинах. Поліська земля області є після лісових масивів
другою за площею типом ґрунтів.
Житомирська область багата на природні ресурси, такі як ліси, річки, озера,
багаті природні багаторічні мисливські фонди.
1.3 Аналіз характеру вантажу
Вантажне перевезення побутової хімії здійснюється відправником вантажу
в критому кузові автотранспортного засобу.
Транспортування вантажним перевезенням побутової хімії зручно тим, що
можливо перевозити відразу декілька видів товарів в одному кузові
автотранспортного засобу.
Вантажне перевезення побутової хімії повинне здійснюватися в
опломбованому кузові автотранспортного засобу.
Побутова хімія, призначена для одержувача вантажу шляхом вантажного
перевезення автотранспортним засобом, повинна завантажуватися в кузов в
запакованому вигляді.
Упаковки для побутової хімії, що перевозиться автотранспортним засобом,
виконуються з щільного картону або поліетилену. Як правило, відправник
вантажу проводить їх сам.
Вантажні перевезення побутової хімії, зазвичай здійснюються на транспорті
вантажовідправника, також, можливо, укладення додаткового договору із
сторонньою організацією.
Якщо поміщений договір із сторонньою організацією, і при здійсненні
вантажного перевезення побутової хімії, трапилася неполадка автотранспортного
засобу, то оплату за всі простої бере на себе автотранспортне підприємство.
Водій, що здійснює транспортування побутової хімії шляхом вантажного
перевезення на автотранспортному засобі, який призначений для одержувача
вантажу, зобов'язаний здійснювати свій шлях повільно і без особливих струсів.
Відправник вантажу повинен забезпечити експедитора, супроводжуючого
побутову хімію під час вантажного перевезення для одержувача вантажу, всіма
необхідними документами.
Вантажне перевезення побутової хімії автотранспортним засобом повинне
починатися з того моменту, коли експедитор, супроводжуючий вантаж, опломбує
двері кузова.
Одержувач вантажу, перш ніж прийняти побутову хімію повинен
перевірити наявності пломби на дверях кузова автотранспортного засобу, на
якому, здійснювалося вантажне перевезення.
1.4 Вибір транспортного засобу
Вантажний мікроавтобус - це тип автомобільного транспорту, який
використовується для доставки найрізноманітніших вантажів, тоннажем не
більше 3 тон, як на дальні відстані - в міжнародному повідомленні, так і близькі
(по території України) - в міжрегіональному і внутрішньоміському повідомленні.
Вантажний мікроавтобус, це ідеальне рішення для доставки мілкогабаритних і
малотоннажних вантажів. Вантажний бус досить компактний, обладнаний
задніми і розсувними бічними дверима, має не велику вантажну висоту. Залежно
від типу вантажного відсіку, їх класифікують на мікроавтобуси з холодильною
установкою, ізотермічним кузовом і відкритою бортовою платформою.
Вантажопідйомність бусів коливається від однієї до трьох тонн, виходячи з цього,
їх класифікують на малотонажних і великотонажних. Розміри дверей вантажних
мікроавтобусів дають можливість використовувати вантажну спецтехніку для
завантаження/вивантаження автомобіля. До переваг перевезення бусом відносять
низьку вартість і високу швидкість доставки, до недоліків – невеликий об'єм
вантажного відсіку і вантажопідйомність. Даний клас транспортного засобу
непогано зарекомендував себе як спосіб експрес-доставки дрібних вантажів.
IVECO Daily
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля IVECO Daily 35C14V
Таблиця 1.1 - Технічні характеристики IVECO Daily 35C14V
Тип цільнометалевий вантажний фургон
Габарити, Д/ш/в, мм 5083/1996/2930
Колісна база, мм 3950
Вантажопідйомність, кг 2700
Повна маса, кг 5200
Розміри вантаж. відсіку, Д/ш/в, мм 4650/1800/2100
Внутр. об'єм вантаж . відсіку, м куб. 17,2
Радіус повороту, м 13,15
Дорожній просвіт, мм 195
Об'єм бака, л 70
Двигун
Марка 3.0 HPI
Тип турбодиз. з інтеркулером
Робочий об'єм, см куб. 3000
Розпод. і к-ть цил./кл. на цил. R4/4
Потужність, л. с./об/хв. 136/3500
Макс. кр. момент, Нм/об/хв. 340/1400 – 2800
Трансмісія
КПП мех. 6-ст.
Ходова частина Ходова частина
Підвіска передн./задн. незалежна. торсіон./залежна. Ресорна
Шини 195/75 R16
Експлуатаційні показники
Макс. швидкість, км/год. 130
Середня витрата, л/100 км. 12,5
Вартість ТО-1, грн. 500
Періодичність ТО, км. 40000
Гарантія 1 рік без обм. пробігу*
Volkswagen Transporter 2.4 D - 4-дверний фургон класу «M». Прем'єра автомобіля
відбулася в 2010 році на 63-й міжнародній виставці комерційних автомобілів в
Ганновері.
Всі модифікації Т4 відмінно захищені від корозії – панелі кузова оцинковані, а
внутрішні порожнини заповнені гарячим воском. Іржу можна зустріти тільки на
старих машинах, на яких механічно пошкоджено цинкове покриття. У всіх Т4,
навіть у вантажних модифікацій, передня і навіть задня підвіски – незалежні. Така
конструкція забезпечує мікроавтобусам пристойну стійкість, та хорошу
керованість. Спереду роль пружних елементів виконують торсіони, а позаду
пружини. Кожна з осей оснащена стабілізатором поперечної стійкості. Залежно
від призначення мікроавтобуса встановлюються підвіски – вантажна,
вантажопасажирська або пасажирська, що відрізняються відповідно своєю
жорсткістю.
Рисунок 1.2 - Габаритні розміри автомобіля Volkswagen Transporter 2.4 D
Таблиця 1.2 - Технічні характеристики Volkswagen Transporter 2.4 D
Тип кузова Фургон
Довжина: 4890 мм
Ширина: 1628 мм
Висота: 1959 мм
Кількість дверей: 4
Кількість місць: 2
Привід: Передній
Число циліндрів / розташування: 4-х рядний
Потужність двигуна л.с / оборотах: 78/3500
Робочий об'єм двигуна: 1968 см3
Крутний момент / оборотів: 160/2500
Вид палива: ДП
Об'єм паливного бака: 80 л
Час розгону до 100 км/год: 23.0 с
Максимальна швидкість: 140 км/год.
Витрата палива в міському циклі: 10.0 л на 100
км.
Витрата палива на трасі: 6.8 л на 100 км.
Витрата палива в змішаному циклі: 8.5 л на 100 км.
Тип коробки передач: Механічна
Споряджена маса: 1720 кг
Повна маса: 2700 кг
Об'єм багажника: 5800 л
Розмір шин: 195/70 R15
Так як IVECO Daily 35С14V, Volkswagen Transporter 2.4 D належать до
одного класа то буду продовжувать розрахунки для автомобіля з більшими
габаритними розмірами, тобто для IVECO Daily 35С14V.
1.5 Вибір та обгрунтування вихідних даних проєкту
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 135 вантажних
фургонів.
Виходячи з дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементнобетонними і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзнічастини вулиць невиликих міст обираю категорію
експлуатації ІІ [1].
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами і кліматом. В Житомирській області клімат помірно-
континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 200.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації - ІІ, так як експлуатуються автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст.
Вибрані та обґрунтовані вихідні дані зводимо до табл. 1.3
Таблиці 1.3 - Вихідні дані
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 135
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200
3 Нормативний ресурсний пробіг 175000
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
Закінчення табл.1.3.
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіциєнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проєктується шиномонтажна
12 Марка автомобіля IVECO Daily
35С14V
Режим роботи АТП:
Кількість робочих днів за рік приймаємо 302 дні. Організація роботи зон
щоденного обслуговування у 2 зміни по 7 годин. Для інших дільниць – 1 зміна по
8 годин.
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:
L' ( H )
ТО−1 = LТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)
де:
L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600 км,
L' = L( H )
ТО−2 ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)
де L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,
Пробіг до КР:
Lрес = L( H )
рес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)
Lрес = 175000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1 = 157500 км;
де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл
Число технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається
відношенням циклового пробігу Lц пробігу до даного виду впливу. Враховуючи,
що в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному ( Lц=LКР=157500 км), то
число списань одного автомобіля за цикл пробігу буде дорівнювати 1. У даному
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами:
Lц 1575000
NКР = = = 1;
L 157500 (2.4)
рес
де N КР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
Lрес - пробіг до капітального ремонта, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл
L
NЩO = рес ;
(2.5)
cд
де NЩO - кількість ЩО за зикл.
cд - середньодобовий пробіг.
157500
NЩO = = 788;
200
Кількість ТО-2 за цикл:
L
N = рес 157500
2 − Nc = −1 = 10;
L 14400 (2.6)
ТО−2
де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:
Lрес ( ) 157500
N1 = − Nc + N 2 = − (1+10) = 33;
L 3600 (2.7)
ТО−1
де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1. Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N КР N1 N 2 NЩO
позначення
Кількість 1 33 10 788
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу
програму в основному розраховують за рік, тому для визначення кількості
впливів з операцій ТО за рік необхідно зробити відповідний перерахунок набутих
значень за цикл, використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року ηр.
Річна кількість впливів ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль
складе:
NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)
N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)
N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)
∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.13)
де:
АСП – облікова кількість транспортних засобів.
ηР – відношення річного пробігу транспортного засобу Lр до його пробігу за
цикл, тобто:
L
η Р (2.14)
Р =
L .
рес
Річний пробіг транспортного засобу:
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
αТ – коефіцієнт технічної готовності
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання
автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується. Тому при
розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не коефіцієнт
випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:
1
αT =
dTOiПO Д (2.16)
1+ L КР
cд ( + )
1000 LКР
де:
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та в
поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному підприємстві
[1].
1
αT = = 0.93
0.3 15
1+ 200( + )
1000 157500
LР = 302 ⋅ 200 ⋅ 0.93 = 56172 км.
56172
ηР = = 0.357
157500
NЩОР = 788 ⋅ 0.357 = 281
∑ NЩОР = 281 ⋅135 = 37935
N1Р = 33 ⋅ 0.357 = 12
∑ N1Р = 12 ⋅135 = 1620
N 2 Р = 10 ⋅ 0.357 = 4
∑ N 2 Р = 4 ⋅135 = 540
Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один транспортний засіб та на
весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
281 12 4 37935 1620 540
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Відповідно до Положення, діагностування як окремий вид обслуговування
не планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт
ТО й ПР. При цьому, залежно від методу організації, діагностування автомобілів
може проводитися на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в
цьому випадку число діагностичних впливів визначається для наступного
розрахунку постів діагностування і його організації. На АТП відповідно до
Положення передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2.
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного
стану агрегатів, вузлів і систем транспортного засобу, що забезпечують безпеку
руху. Д1 передбачається для транспортного засобу при ТО-1, після ТО-2 (по
вузлах і системам, що забезпечують безпека руху, для перевірки якості робіт і
заключних регулювань) і при ПР. Кількість транспортних засобів, діагностованих
при ПР, відповідно до статистичних даних і норм проєктування, приймається в
розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2 призначене для
визначення показників потужності та економічних показників транспортного
засобу, а також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з періодичністю ТО-2 і
в окремих випадках при ПР. Кількість транспортних засобів, що направляються
на Д2 при ПР, прийнято дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. Таким
чином, кількість впливів з діагностування Д1 на весь парк за рік розраховують за
формулою:
∑ N Д 1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N 2 Р = 1,1 ⋅1620 + 540 = 2322 (2.17)
де ∑ N Д 1Р - кількість впливів з діагностування Д1 на весь парк за рік.
Кількість впливів з діагностування Д2 на весь парк за рік розраховують за
формулою:
∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N 2 Р = 1,2 ⋅540 = 648 (2.18)
де ∑ N Д 2 Р - кількість впливів з діагностування Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число транспортних засобів, що
пройшли діагностування при ПР.
Кількість транспортних засобів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято
дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2.
20
∑ N Д ПР Р = ∑ N Д 2 Р ⋅ = 648 ⋅ 0,2 = 129,6
2 100 (2.19)
2.2.3 Визначення добової програми з ТО та діагностування автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа
постів і ліній ТО.
За видами ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою:
∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Σ NiР – річна програма з кожного виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання будь
якого виду ТО та діагностування транспортних засобів [1].
37935
NЩО Д = = 126
302
1620
NТО−1 Д = = 5
302
540
NТО−2 Д = = 2
302
2322
N Д 1 Д = = 8
302
648
N Д 2 Д = = 2
302
2.3 Планування виробничого корпусу
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів
Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або на
універсальних постах) є добова виробнича програма з кожного виду
обслуговування однотипних транспортних засобів. Застосування потокової
організації обслуговування при щоденному обслуговуванні стає доцільним
NЩОд=100, що обслуговуються однотипних транспортних засобів, з ТО-1 при
N1д=12 автомобілів і з ТО-2 при N2д =5. При меншій добовій програмі приймається
метод обслуговування на універсальних постах.
Діагностування Д-1 залежно від добової програми та методу проведення
ТО-1 може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1)
або разом з ТО-1.
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільне організувати на окремому виділеному пості, місце розташування якого
забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу:
t = t н ⋅K ⋅K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [1].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1].
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).
tЩO = 0,3 ⋅1,1⋅0,42 = 0,14люд.год
Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого
складу проєктованого АТП визначається:
н
tі = tі ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [1].
tТО−1 = 3 ⋅1,0 ⋅1,1= 3,3люд.год
tТО−2 =12 ⋅1,0 ⋅1,1=13,2люд.год
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
корегується таким чином:
н
tПР = tПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5 , люд.год (2.23)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год.
(додаток 10);
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації
рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його роботи,
природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість одиниць
технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого складу
відповідно.
tПР = 2,0 ⋅0,9 ⋅1,0 ⋅1,0 ⋅1,1⋅1,0 =1,98люд.год
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.
Т ЩО.Р = ∑ N ЩО.Р ⋅ tЩО = 37935 ⋅ 0,14 = 5311 люд.год. (2.24)
Т1.Р = ∑ N1.Р ⋅ tТО−1 =1620 ⋅3,3 = 5346 люд.год. (2.25)
Т 2.Р = ∑ N 2.Р ⋅ tТО−2 = 540 ⋅13,2 = 7128 люд.год. (2.26)
Т д−1.Р = ∑ N д−1.Р ⋅ tд−1 = 2322 ⋅ 0,5 =1161 люд.год. (2.27)
Т д−2.Р = ∑ N д−2.Р ⋅ tд−2 = 648 ⋅1,3 = 843 люд.год. (2.28)
L ⋅ A
Т p nр ⋅ tпр 56172 ⋅135 ⋅1,98
ПР.Р = = =15015 люд.год. (2.29)
1000 1000
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:
Т СО.Р = 2Апр ⋅ КСО ⋅ t2 = 2 ⋅135 ⋅ 0,2 ⋅13,2 = 713 люд.год. (2.30)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних впливів при обслуговуванні, які
виконуються на потокових лініях, повинні прийматися після розрахунку
відповідних зон обслуговування.
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР
При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається
кількість постів і потокових ліній, приймаються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР визначають залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються між змінами, ТО-2 і ПР - частково
під час роботи більшості автомобілів на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2
зміни, зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством
України (40 годин в тиждень).
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння
такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що
весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для
ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового методу
виробництва. Якщо умова не виконується, то необхідно проєктувати для
проведення ТО універсальні пости.
Ритм виробництва визначається за формуліою:
60 ⋅T
R = см ⋅Сcм
i , (2.31)
N i.д
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному виду ТО.
Такт поста i-й зони:
R 60 ⋅ 7 ⋅ 2
ЩО = = 7
126
R 60 ⋅ 7 ⋅ 2
ТО−1 = =168
5
R 60 ⋅ 7 ⋅ 2
ТО−2 = = 420
2
Такт поста i-ї зони:
τ 60 ⋅ ti
i = + t
Р ПЕР
П , (2.32)
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на
пост і з'їзд з поста, (1-3хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту[2].
τ 60 ⋅ 0,14
ЩО = + 2 = 5
3
τ 60 ⋅3,3
ТО−1 = + 2 = 68
3
τ 60 ⋅13,2
ТО−2 = + 2 = 200
4
Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно проєктувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:
Ti.P ⋅KX н
i = (2.33)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик
де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіциєнт нерівномірності завантаження [2].
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
K вик - коефіциєнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,85).
X 5311 ⋅1,5
ЩО = = 0,74 ≈1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅3 ⋅ 0,85
X 5346 ⋅1,25
ТО−1 = = 0,62 ≈1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅3 ⋅ 0,85
X 7128 ⋅1,25
ТО−2 = = 0,62 ≈1
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅ 4 ⋅ 0,85
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою:
X T
= ПР ⋅ϕ
i (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп
де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(ϕ=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)
X 15015 ⋅1,3
ПР = =1,44 ≈ 2
302 ⋅ 2 ⋅ 7 ⋅ 4 ⋅ 0,8
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:
T = Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Т д−1. р +Т д−2. р +Т СО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 5311+ 5346 + 7128 +1161+ 843 + 713 +15015 = 35517
де TЩО.Р , T1.Р – прийняті річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці
види обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР, люд.год .
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства
Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах
згідно таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротех 8879
нічні 25,0 Жестяніцкі 4,0 1420
Механічні 10,0 3552 Медніцкі 1,0 355
Слюсарні 16,0 5683 Трубопровідні 22,0 7815
710 Ремонтно- 16,0 5683
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Зварюваль 1420 100 35517
ні 4,0 Всього
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями
Об'єми робіт розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з
технологічних і організаційних ознак.
Впливи з щоденного обслуговування (прибирально-мийні роботи) і ТО-1
виконуються на постах або потокових лініях відповідних зон.
Впливи з ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80% від
загального об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які
виконуються на дільницях, рівномірно розподіляється між електротехнічною,
акумуляторною, шиномонтажною дільницями.
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи з ПР виконуються на постах зони ПР і на відповідних дільницях.
Об'єми робіт всіх технічних дій за видами робіт розподіляються відповідно
до нормативів. Роботи з самообслуговування можуть виконуватися як на
основних дільницях по ТО і ПР РС, так і на спеціальній дільниці відділу
головного механіка (ВГМ).
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах матимуть наступні
значення (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
зона ЩО: 5311
зона ТО-1: 5346
зона ТО-2: 7128
зона ПР: 15015
2.3.8 Розрахунок кількості працівників
При виконанні розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідна Рт та штатна Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці або зони. Технологічна
необхідна кількість працівників
РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників
РШ = Тi.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 год. – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 год. – для нормальних умов праці).
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний Дільниці Річний фонд
підрозділ фонд робітника,
робітника, год.
год.
Зона ЩО 1860 Аккумуляторна 1820
1840 Ремонт 1840
Зона ТО-1 приладів
системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Слюсарно- 1840
механічна Малярна 1610
Електротехнічна 1840 Столярна 1610
Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і Річний Розрахункова Прийнята Річний Кількість штатних
дільниць обсяг кількість кількість фонд часу працівників
робіт в технологічно технологічно штатного
зоні або необхідних необхідних робітника,
на робітників робітників год
дільниці, Всього За Розрахована Прийнята
люд.год змінами
1 2
Зона ЩО 5311 2,57 3 2 1 1860 2,86 3
Зона ТО-1 5346 2,58 3 2 1 1840 2,91 3
Зона Д-1 1161 0,56 1 1 - 1840 0,63 1
Зона Д-2 843 0,41 1 1 - 1840 0,46 1
Зона ТО-2 7128 3,44 4 3 1 1840 3,87 4
Зона ПР 6291 3,04 3 2 1 1840 3,42 4
Разом 26080 - 15 11 4 - 16
Дільниці:
Агрегатні 2831 1,37 2 2 - 1840 1,54 2
Ремонт двигунів 472 0,23 - 1840 0,26
Слюсарно- 1 1 - 1840 1
механічні 1573 0,76 0,85
Електротехнічні 786 0,38 - 1840 0,43
Акумуляторні 1 1 - 1820
315 0,15 0,17 1
Ремонт приладів 1 1 - 1820 1
систем
живлення 629 0,30 0,35
Шиномонтажні 157 0,08 - 1820 0,09
1 1 - 1820
Вулканізаційні
157 0,08 0,09 1
Мідницькі 315 0,15 - 1820 0,17
Жерстяницькі 315 0,15 1 1 - 1840 0,17
Зварювальні 315 0,15 - 1820 0,17 1
Ковальсько- - 1820
ресорні 472 0,23 0,26
Оббивні 472 0,23 1 1 - 1820 0,26 1
Фарбувальні 629 0,30 1 1 - 1820 0,35 1
Разом 9437 - 9 9 - - - 9
Всього 35517 - 24 20 4 - - 25
2.3.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті транспортних засобів на тупікових
постах
FЗ = fa X П КП , (2.39)
де fа–площа, яку займає транспортний засіб за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт щільності розташування постів [1].
FЗЩО = 10,15 ⋅1⋅3 = 30,45 м2
FТО−1 = 10,15 ⋅1⋅ 4 = 40,60 м2
FТО−2 = 10,15 ⋅1⋅ 4 = 40,60 м2
F 2
ЗПР = 10,15 ⋅ 2 ⋅ 4 = 81,20 м
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень
Площі дільниць розраховують за площею приміщення, що займає
устаткування та коефіцієнту щільності його розташування.
Площа шиномонтажної дільниці:
Fy = fоб КП′ (2.40)
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1].
Fy = 6,94 ⋅ 4 = 27,76 м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) (2.41)
де fр - питома площа на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
n – кількість робітників.
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 2 108 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 1 32 8,5 4 34 34 48
механічна
Електротехнічн 1 15 7,18 4 28,72 30 46
а
Акумуляторна 1 21 5,5 4 22 22 35
Ремонт 1 14 2,04 4 8,16 14 33
приладів
систем
живлення
Шиномонтажна 1 18 6,94 4 27,76 30 30
Вулканізаційна 1 20 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 21 12,36 5 61,8 62 62
ресорна
Мідницька 1 15 7,02 4 28,08 29 29
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 24
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 30
Ремонт 1 12 4,5 5 22,5 23 23
двигунів
Оббивна 1 18 5,2 4 20,8 21 33
Дільниця, відділення
К-ть працівників в
найбільш навантажену зміну,
чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа
по устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята
після планування
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:
Lp ⋅ Au ⋅ f
F = num
ск 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)
10
де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f 2
num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м , [3]
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:
F 56172 ⋅135 ⋅ 2,8
ск = 6 ⋅1 ⋅1,1 ⋅1= 23,4 м2
10
Склад агрегатів:
F 56172 ⋅1235 ⋅ 4,4
ск = 6 ⋅1 ⋅1,1 ⋅1= 36,7 м2
10
Склад матеріалів:
F 56172 ⋅135 ⋅ 2,4
ск = ⋅1 ⋅1,1 ⋅1= 20 м2
106
Склад шин:
F 56172 ⋅135 ⋅1,9
ск = 6 ⋅1 ⋅1,1 ⋅1=15,9 м2
10
Склад мастильних матеріалів:
F 56172 ⋅135 ⋅ 2,8
ск = 6 ⋅1 ⋅1,1 ⋅1= 23,3 м2
10
Склад лакофарбових матеріалів:
F 56172 ⋅135 ⋅ 0,8
ск = 6 ⋅1 ⋅1,1 ⋅1= 6,2 м2
10
Склад хімікатів:
F 56172 ⋅135 ⋅ 0,2
ск = 6 ⋅1 ⋅1,1 ⋅1=1,6 м2
10
Склад інструментів:
F 56172 ⋅135 ⋅ 0,2
ск = 6 ⋅1 ⋅1,1 ⋅1=1,6 м2
10
Проміжний склад – 15…20% від склада запасних частин і агрегатів
Fск = 0.18(23,4 + 36,7) = 10,8 м2
∑Fcк = 23,4 + 36,7 + 20 +15,9 + 23,3 + 6,7 +1,6 +1,6 +10,8 =140 м2
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень
Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)
де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає транспортний засіб у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення транспортних засобів (2,5…3,0).
Fзб =10,15 ⋅135 ⋅3 = 4110,75 м2
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.
(2.44)
де:
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і дільниць м2;
Fск – загальна площа складів,м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування,м2.
F 60 ⋅ t
Оі =
і + tn (2.45)
Р
де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
60 ⋅ t
F = ТО−1 60 ⋅3,3
+ t = + 2 = 68 м2
О ТО−1 Р n 3
tn = 2
60 ⋅ t
F ТО−2 t 60 ⋅13,2
О ТО−2 = + n = + 2 = 200 м2
Р 4
60 ⋅ t
F ПР t 60 ⋅1,98
О ПР = + n = + 2 = 32 м2
Р 4
F 2
О Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅3,3 = 0,83 м (2.46)
F = 0,25 ⋅ t 2
О Д −2 ТО−2 = 0,25 ⋅13,2 = 3,3 м (2.47)
F0 = 68 + 200 + 32 + 0,83 + 3,3 = 304,13 м2
FГВК =1,1 ⋅ (30,45 + 40,60 + 40,60 + 81,20 + 444 + +140 +14 + 304,13) =1204,5 м 2
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки визначається за формулою:
10−2 ⋅ (F + F + F )
F = ГВК доп зб
діл , га (2.50)
k з
де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.
F 10−2 ⋅ (1204,5 +14 + 4110,75)
діл = =1,18 га
45
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
Колони для будівель, що мають один або багато поверхів та для споруд
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із залізобетону. Вони
стандартні та мають квадратний, прямокутний або двотавровий перетин.
Під час проєктування будівель або споруд як правило закладають в
документацію залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400 х 400,
500 х 600, і 600 х 600 мм залежно від прольоту, кроку та їх висоти.
Для проєктування виробничого корпусу приймаю колони 400х400, висотою
4,5м.
Під час проєктування виробничих будівель автотранспортних підприємств,
як правило використовують збірні залізобетонні конструкції та покриття: балки,
довжиною 12 м, будівельні ферми довжиною 12 м, 18 м, 24 м.
Для безкаркасних промислових будівель проєктують несучі стіни з
силікатної або червоної цегли товщиною 510 мм (товщина в 2 цеглини).
У виробничих приміщеннях використовують розділові перегородки для
поділу приміщень з різними виробничими процесами. Їх виконують суцільними з
залізобетону на всю висоту цеху. Завдяки цьому повністю ізолюються суміжні
приміщення від пилу, вологи, шуму, тепла, газів і інших можливих виділень.
Розділові перегородки також можуть виконуватись з цегли товщиною 100-125 мм.
Для проємів під ворота в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м.
Розміри віконних проємів повинні бути кратними 600 мм за висотою та
1000 мм за шириною.
2.4 Планування шиномонтажної дільниці
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Основне технологічне устаткування підбирається за табелем
технологічного устаткування, довідниками і каталогами, можна використовувати
також каталог нестандартного устаткування. Кількість основного устаткування
визначають за ступенем його використання під час виконання технологічного
процесу.
Таблиця 2.8 - Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Тип
Найменування Число Габаритні Площа, займана Потужність
устаткування Моде одиниць розміри, мм устаткуванням,
ль м2 кВт
Верстат для
балансування 121 1 1000х500 0,50 1,2
коліс
Стенд для Ш501
монтажа коліс М 1 640х1100 0,704 1,5
Стелаж для
зберігання
покришок (3-х СИ 1 900х1800 1,62 -
ярусний)
Електричний
вулканізатор 6140 1 400х350 0,14 1
Вішалка для
зберігання СИ 1 1000х1000 1,00 -
камер
Верстак для ПІ 130 1 1300х1000 1,30 -
ремонту
покришок
Ванна для СИ 1 800х800 0,64 -
перевірки камер
Стелаж для СИ 1 1500х500 0,75 -
зберігання
дисків коліс
Бокс для ПИ-19 1 500х500 0,25 -
відходів
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Опис конструкції пристрою
Деталі з посадкою з натягом, такі як, підшипники, гальмівні барабани
оправки та інші після деякого пробігу транспортного засобу можуть прикіпати.
Коли наступає той момент, коли необхідно замінити їх, то без спеціального
пристосування це здійснити досить важко.
Універсальний знімач призначений для ефективного демонтажа деталей, які
встановлені з натягом та потребують значних зусиль для демонтажа.
3.2 Опис роботи пристрою
Рисунок 4.1 - Загальний вигляд знімача
При обертанні у втулці (2) силовий гвинт (3) по різьбі щільно притискається
упорною п’ятою (6) у вісь деталі, яка знімається, та захватами обхватує її. Корпус
(1) фіксується на силовому гвинті (3) гвинтом (12). За допомогою стяжки (9) та
гвинта (11) захвати фіксуються. Далі деталь без особливих зусиль знімається.
3.3 Розрахунок пристосування
3.3.1 Розрахунок гвинтових з'єднань
Корпус кріпиться до силового гвинта гвинтовим з'єднанням. У цьому
випадку гвинт працює на зсув.
N = R ⋅Y ⋅ F ⋅ n Н (3.1)
де N – сила зсуву, Н, N=1000 H;
F – площа перетину гвинта, м2;
Y – коефіцієнт умови роботи: 0,9;
n – кількість заходів різьби;
R – розрахунковий опір гвинта, R= 200·10 Н/м2.
Розрахуємо площу:
F N
= м2 (3.2)
R ⋅Y ⋅ n
Знайдемо площу перетину:
F = 10000 =56⋅10−6м2
200⋅106 ⋅0.9⋅1
Розрахуємо діаметр:
d = 4⋅56⋅10−6
=8,44⋅10−3
3.14 м.
Приймаємо діаметр гвинта рівним 8мм, тобто найближча стандартна
різьба М8.
3.3.2 Розрахунок захвату
Захват необхідно розрахувати на розтяг і вибрати необхідну товщину
матеріалу. Матеріал, з якого буде виготовлений захват – Сталь 20. Економія
матеріалу, може дати деякий виграш у вартості виготовленні всієї конструкції.
Основними даними для розрахунку є:
− матеріал
− сили, прикладені у момент роботи.
Представляємо захоплення у вигляді вертикальної балки із закладенням
вгорі
Рисунок 3.2 – Розрахункова схема захвата з епюрою внутрішніх сил
Гранично-допустим напруга для Сталі 20 [ϭ]=160 МПа, сила N=10000 H.
Формула для розрахунку на розтяг має наступний вигляд:
F N
= [ ] ; (3.3)
σ
де: F – площа перетину захвата;
N – сила розтягування, N рівна зусиллю знімача;
[ϭ] – гранично-допустима напруга.
F 10000
= 6 = 62,5 ⋅10 -6 м2.
160 ⋅10
Оскільки захватів два, то на одне захоплення доводиться F=31,25 мм2.
Приймаємо площу перетину захвату в найтоншому місці рівним 50 мм2 з
розмірами 5 мм на 10 мм.
Отже, нами було спроєктовано знімач універсальний призначений для
ефективного демонтажа деталей, посаджених з натягом.
Описано принцип дії пристрою, розраховано болтове з’єднання корпусу з
силовим гвинтом знімача, розраховано площу перетину захвату в найтоншому
місці.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Розрахунок штучного освітлення
Освітлення в приміщенні є основою для забезпечення оптимальних умов
праці. Правильно виконане освітлення у виробничому приміщенні позитивно
впливає на психічний та фізичний стан робітника цим самим підвищує
продуктивність праці, підвищує рівень безпеки та знижує рівень травматизму на
виробництві.
Для якісного забезпечення освітлення в приміщенні висувають певні вимоги:
– Освітлення в повній мірі повинно забезпечувати комфортні умови роботи в
приміщенні;
– робоча поверхня повинна освітлюватись рівномірно по всій площі;
– тінь на робочій поверхні повинна бути відсутня;
– відбивання блиску на робочій поверхні, що призводить до засліплення
робітника повинне бути відсутнім;
– освітленість поверхні повинна бути постійною;
– спектр освітлення робочої зони повинен відповідати вимогам
технологічного процесу;
– засоби освітлення повинні бути економними та безпечними.
Класифікація освітлення.
Під час проєктування електрики на виробництві закладають наступні види
освітлення:
– природне - те, що створюється сонячним випромінюванням;
– штучне – те, що створюється за допомогою світильників;
– комбіноване – поєднання природного та штучного освітлення.
У виробничих приміщеннях освітленість регламентується відповідно до
вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
За призначенням штучне освітлення розрізняють:
• робоче – те, що призначене для виконання технологічних процесів
виробництва;
• аварійне – мінімальне освітлення, що у випадку відключення робочого
забезпечує продовження виконання виробничого процесу;
• евакуаційне – освітлення, що надає можливість евакуювати людей у
випадку відключення робочого;
Джерела світла.
Джерелами світла можуть слугувати і лампи розжарювання та газорозрядні
лампи.
Лампи розжарювання – це засоби освітлення, що відносяться до джерел
теплового випромінювання світла. Переваги: прості, зручні у використанні, не
потребують додаткового обладнання. Недоліки: малий термін служби (1500-2000
годин), низька світловіддача 7-20 лм/Вт, спотворюється спектр випромінювання.
Газорозрядні лампи - це засоби, в яких світло створюється за допомогою
електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металів. Переваги:
високий рівень світловіддачі 40-110 лм/Вт, довгий термін служби (9000 - 10 000
годин), можна отримати будь який спектр світлового потоку. Недоліки: можливі
пульсації світла, стробоскопічний ефект, потрібен час на розгорання (8-10 хв.).
Для забезпечення якісного освітлення виробничого приміщення необхідно
виконати розрахунок, що містить у собі визначення кількості засобів освітлення
та їх потужність. На рівномірність освітлення також впливають відстань між
засобами освітлення (Z) та висота їх розташування (h).
У випадку, якщо поряд зі стіною розташовуються робочі місця, то під час
розрахунку треба враховувати, що ряд засобів освітлення повинен бути на
відстані 1/3Z від стіни, в інших випадках – на відстані 1/2Z.
Вихідні дані для виробничого приміщення: довжина виробничої дільниці
L=6 м, ширина В=5 м, висота приміщення H=4 м.
Визначимо необхідну кількість засобів освітлення типу «У» - універсал, що
необхідні для якісного освітлення даного приміщення.
Визначимо відстань між центрами засобів освітлення:
Z = H ⋅1.2 = 4 ⋅1.8 = 4,8м (4.1)
При наявності робочих місць біля стіни відстань від стіни до першого ряду
засобів освітлення приймаємо:
a 1 1
= ⋅ Z = ⋅ 4,8 = 1,6 м. (4.2)
3 3
Визначимо відстань між крайніми рядами засобів освітлення (по ширині),
розташованих у протилежних стін:
C1 = В − 2 ⋅ a = 5 − 2 ⋅1,6 = 1,8м. (4.3)
Визначаємо кількість рядів засобів освітлення, які можна розташувати між
крайніми рядами (по ширині приміщення):
n C1 1 1,8
1 = − = −1< 0 (4.4)
Z 4,8
n1 = 0
Розраховуємо загальну кількість рядів засобів освітлення по ширині
приміщення:
n = n1 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)
Розрахуємо відстань між крайніми рядами засобів освітлення (по довжині):
C2 = L − 2 ⋅ a = 6 − 2 ⋅1,6 = 2,8 м (4.6)
Визначимо кількість рядів засобів освітлення, що можна розташувати між
крайніми рядами (по довжині приміщення):
n C2 1 2,8
2 = − = −1< 0 (4.7)
Z 4,8
n2 = 0
Виконаємо розрахунок загальної кількості рядів засобів освітлення (по
довжині приміщення):
n = n2 + 2 = 0 + 2 = 2 (4.8)
Таким чином, у даному виробничому приміщенні засоби освітлення повинні
розташовуватися по довжині в 2 ряди, по ширині - в 2 ряди, усього повинно бути
4 засоби освітлення.
Загальна потужність засобів освітлення, повинна бути:
W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R
де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» засобів освітлення.
W = 6 ⋅5 ⋅10.8 ⋅1.3 = 421,2Вт (4.9)
Необхідна потужність кожного засобу освітлення:
W W 421,2
л = = = 105,3Вт (4.10)
4 4
Таким чином, для одержання необхідного рівня освітленості даного
приміщення потрібно встановити 4 світильників з потужністю засобів освітлення
105 Вт. Тому обираю лампові світильники ОРК-150 з габаритними розмірами
1270х180х115 мм. Розташування світильників нарис.4.1.
Рисунок 4.1. - Система освітлення шиномонтажної дільниці
4.2 Охорона праці та техніка безпеки
Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних,
організаційних, технічних, гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і
засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в
процесі праці.
У цілях створення нормативної бази з охорони праці в нашій країні
розроблена і удосконалюється Державна система стандартів безпеки праці
(ДССБП), яка складається з державних стандартів (ДСТУ), галузевих стандартів
(ОСТи) та стандартів підприємств (СТП). До складу ДССБП входять дев'ять
підсистем [5]:
0 – організаційно-методичні стандарти;
1 – стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих чинників;
2 – стандарти вимог безпеки до виробничого устаткування;
3 – стандарти вимог безпеки до виробничих процесів;
4 – стандарти вимог безпеки до засобів захисту працівників;
5 – стандарти вимог безпеки до будівель і споруд;
6 - 9 – резерв.
Стандарти ДССБП не замінюють діючих інструкцій і приписів з техніки
безпеки, але саме на їх підставі ці інструкції та правила розробляються.
Законодавство з охорони праці відображає питання організації трудового процесу,
зобов'язання дотримання техніки безпеки, відповідальності за стан умов праці,
вводить спеціальне нормування праці на важких роботах, роботах зі шкідливими
умовами праці («Небезпечні і шкідливі виробничі чинники класифікації», ГОСТ
12.0.003—74), а також регламентує працю жінок (Постанова № 162 від
25.02.2000), неповнолітніх і осіб із зниженою працездатністю (Ухвала № 163 01
25.02.2000).
В законодавстві також встановлюється порядок здійснення і регулювання
діяльності органів державного нагляду і суспільного контролю. Визначена
відповідальність за порушення правил охорони праці.
Адміністративна відповідальність застосовується за порушення:
законодавства про працю і правил з охорони праці, правил, норм і інструкцій з
безпечного виконання робіт, санітарних правил в інших випадках, передбачених
законом.
Право накладення штрафів надано державним органам нагляду —
Держміськтехнагляду, а також Державній інспекції з охорони праці. Посадовців,
які через свої службові обов'язки повинні вживати заходів з виконання
встановлених правил, але виявилися винними в порушенні законодавства про
працю і правил з охорони праці, можуть штрафувати в адміністративному
порядку.
Кримінальна відповідальність посадовців, винних в порушенні
законодавства про працю і прав з охорони праці, визначається Кримінальним
кодексом України. Така відповідальність (стосовно підприємств автосервісу)
передбачена наступними статтями Кримінального кодексу: ст. 143 «Порушення
правил охорони праці», ст. 145 «необгрунтована відмова в прийомі на роботу або
необгрунтоване звільнення вагітної жінки, або жінки, що має дітей у віці до трьох
років». Відповідальність за порушення правил охорони праці пост. 143 УК несуть
посадовці, на яких через їх службове положення або по спеціальному
розпорядженню покладений обов'язок з охорони праці та дотриманню правил
техніки безпеки на відповідній ділянці роботи або контроль за їх виконанням.
Виконання вимог охорони праці обов'язкове для юридичних і фізичних осіб
при здійсненні ними будь-яких видів діяльності, у тому числі при проєктуванні,
реконструкції і експлуатації об'єктів, розробці технологічних процесів, організації
виробництва та праці.
ВИСНОВКИ
В результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було проведено
технічний розрахунок автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для
перевезення побутової хімії в Житомирській області, який складався з визначення
виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту транспортних
засобів АТП. Було спроєктовано виробничий корпус, шиномонтажну дільницю, її
освітлюваність та генеральний план автотранспортного підприємства. В третьому
розділі було спроєктовано універсальний знімач гвинтовий, що призначений для
ефективного демонтажу деталей, що були встановлені з натягом та потребують
значних зусиль для демонтажу, наприклад для гальмівних барабанів. Описано
принцип дії пристрою, розраховані болтові з’єднання захватів знімача, визначено
матеріал та площину перерізу захватів.
Наведено рекомендації та заходи з охорони праці, що дозволяють покращити
умови праці працівників АТП.
Таким виконання кваліфікаційної роботи бакалавра зі спеціальності 274 –
Автомобільний транспорт допомогло закріпити практичні навички, щодо
проєктування автотранспортного підприємства які були отримані протягом
навчання.