Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення сувенірної продукції в Київській області

Гарбузенко, Руслан Володимирович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7784

Назва:	Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення сувенірної продукції в Київській області
Автори:	Тарандушка, Людмила Анатоліївна Гарбузенко, Руслан Володимирович
Дата публікації:	2024
Короткий огляд (реферат):	В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення сувенірної продукції в Київській області. Робота складається з 60 стор. друкованого тексту, вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків. У випускній роботі бакалавра було проведено технічний розрахунок автотранспортного підприємства на 75 автомобілів у Київській області, який складається з визначення кількості необхідних технічних впливів відповідно до типу робіт, розрахунку кількості працівників, визначення площ необхідних дільниць, зон та приміщень. В результаті даних розрахунків було спроектовано виробничий корпус площею 1080 м2, також розроблено генеральний план підприємства площею 2,6 га.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7784
Розташовується у зібраннях:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Гарбузенко Р.В..pdf Restricted Access		1.9 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет (ЧДТУ)

18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:

«Проєкт автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення
сувенірної продукції в Київській області»

Керівник роботи:
професор, д.т.н. _______________Л.А. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ЗАВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________ Р.В. Гарбузенко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)

2024

РЕФЕРАТ

В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення сувенірної
продукції в Київській області. Робота складається з 60 стор. друкованого тексту,
вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
У випускній роботі бакалавра було проведено технічний розрахунок
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів у Київській області, який
складається з визначення кількості необхідних технічних впливів відповідно до типу
робіт, розрахунку кількості працівників, визначення площ необхідних дільниць, зон
та приміщень. В результаті даних розрахунків було спроектовано виробничий
корпус площею 1080 м2, також розроблено генеральний план підприємства площею
2,6 га.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3

ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................................ 6
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................. 7
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ......... 7
1.2 Аналіз клімату і місцевості ..................................................................................... 9
1.3 Аналіз характеру вантажу ........................................................................................ 10
1.4 Вибір транпортного засобу ...................................................................................... 11
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних роботи .................................................... 15
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 17
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ........................................................................ 17
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних впливів ......... 18
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл .................................................................... 18
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ...................................... 22
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ............... 23
2.3 Планування виробничого корпусу ....................................................................... 24
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО ідіагностування автомобілів .................... 24
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту
рухомого складу .............................................................................................................. 26
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ......................................................................................... 27
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ................................................................... 30
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу .......... 30
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства ....... 31
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями і відділеннями ....................................................... 31
2.3.8. Розрахунок кількості працівників ....................................................................... 32
2.3.9. Розрахунок площ приміщень ............................................................................... 34
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень .................................................................. 35
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 4

2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень .......................................................... 36
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень .................................... 38
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу .................................................. 38
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ....................... 39
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства .............................. 40
2.3.16 Планування стін і колон для виробничого корпусу ......................................... 41
2.4 Планування агрегатної дільниці .............................................................................. 43
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні......................................... 43
3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ....................................................................... 45
3.1 Принцип роботи пристрою ....................................................................................... 45
3.2 Розрахунок гвинта ..................................................................................................... 46
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ............................ 49
4.1 Розрахунок штучного освітлення ............................................................................ 49
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 54
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ .............................................................................. 55
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 60

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5

ВСТУП

Зростання автомобілізації країни ставить перед автомобільним транспортом
ряд завдань, головне з яких – вдосконалення організації та ТО та ремонт автомобілів
для підвищення якості їх роботи, скорочення простоїв у ремонті.
Одним із завдань науково-технічного прогресу є зниження трудових та
матеріальних витрат на ТО та ремонт автомобілів одночасному підвищенні
експлуатаційної надійності рухомого складу, що досягається вдосконаленням
організації виробництва, виробничо-технічної бази автотранспортних підприємств
(АТП), підвищенням рівня механізації робіт під час проведення ТО та ремонту
автомобілів, удосконаленням методів управління виробництвом.
Удосконалення виробничо-технічної бази здійснюється шляхом будівництва
нових АТП, реконструкції та технічного переозброєння існуючих підприємств
автомобільного транспорту, важливою та невід'ємною частиною яких є
проектування автотранспортних підприємств.
Проектування автотранспортних підприємств включає великий комплекс
заходів, спрямованих на покращення організації та обслуговування робочих місць,
підвищення продуктивності праці та рівня механізації робіт ТО, удосконалення
прийомів, методів та нормування праці, створення сприятливих санітарно-
гігієнічних та естетичних умов праці виробничих робітників та обслуговуючого
персоналу АТП. Ці завдання ставляться перед студентами вишів під час виконання
курсових та дипломних проектів.
Головною метою даної роботи бакалавра є проведення технічного розрахунку
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів для перевезення сувенірної
продукції в Київській області.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства

Головним завданням автомобільного транспорту є повне, якісне і своєчасне
задоволення потреб населення в перевезеннях при можливо мінімальних
матеріальних витратах і трудових ресурсах.
Вирішення цього завдання вимагає переважного розвитку автомобільного
транспорту загального користування, підвищення вантажообігу, зміцнення
матеріально-технічної бази і концентрації транспортних засобів на великих
автотранспортних підприємствах, поліпшення технічного обслуговування і ремонту
рухомого складу.
Завданням роботи є проєктування автотранспортного підприємства на 75
автомобілів для перевезення сувенірної продукції в Київській області.
Сувенірна продукція в Київській області виготовляється в різних містах та
населених пунктах області. Вона може бути створена в ручну або виготовлятися за
допомогою промислових технологій. Деякі з міст, де можна знайти виробників
сувенірів включають Київ, Бровари, Біла Церква, Васильків, Ірпінь та інші. У цих
містах можна знайти різноманітні майстерні, ательє та підприємства, що
спеціалізуються на виготовленні сувенірної продукції, такої як національні вироби
мистецтва, вишиванки, кераміка, дерев'яні вироби, магнітики, фігурки та інші
товари, які є популярними серед туристів та мешканців області.
У Київській області можна знайти точки збуту сувенірної продукції в різних
містах та населених пунктах. Деякі з найпопулярніших місць для придбання
сувенірів включають:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 7

Туристичні центри та магазини в історичних містах: Наприклад, у Києві,
Броварах, Білій Церкві та інших містах області можна знайти туристичні центри або
магазини, які спеціалізуються на продажу сувенірів та подарунків.
Ринки та ярмарки: Багато міст та населених пунктів у Київській області мають
ринки та ярмарки, де продаються різноманітні сувеніри від місцевих виробників.
Музеї та арт-галереї: Деякі музеї та арт-галереї області також можуть мати
магазини з продажу сувенірів, пов'язаних з їхніми експозиціями або тематикою.
Інтернет-магазини та платформи електронної торгівлі: У сучасному світі
також популярні інтернет-магазини, які продають сувеніри та подарункові товари, а
також місцеві підприємства можуть мати власні сайти для продажу своїх товарів
онлайн.
Ці точки збуту надають можливість мешканцям області та туристам придбати
сувеніри та подарунки, що відображають культуру, традиції та ремесла Київської
області.
Так як АТП повинне розташовуватися близько до основних точок збуту або
виготовлення продукції, то обираю місце локації - окраїна м. Київ по вул. Київській
по напряму руху до м. Бровари.
Основними точками збуту сувенірної продукції в м. Київ є:
Андріївський узвіз: Це одна з найбільш популярних туристичних вулиць у
Києві, де ви знайдете багато сувенірних крамниць і магазинів, де продають
різноманітні українські сувеніри, включаючи художні вироби, ручну роботу,
народні вироби та інше.
Поштова площа: Центральна поштова площа також відома своїми
сувенірними крамницями, де можна придбати подарунки з українськими символами
та сувенірами.
Київський міський ринок (Бессарабський ринок): Цей ринок пропонує великий
вибір продуктів, включаючи сувеніри, страви народної кухні та інші товари.
Музеї та арт-галереї: Багато музеїв та галерей у Києві мають магазини
сувенірів, де можна придбати подарунки, пов'язані з їхніми колекціями.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 8

Торгові центри: У Києві є безліч торгових центрів, де також можна знайти
сувенірні магазини з українськими подарунками та сувенірами.
Мистецькі ярмарки: Час від часу у місті проводяться мистецькі ярмарки, де
місцеві майстри продають свої вироби, включаючи сувеніри.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства з перевезення сувенірної
продукції, а також максимального зниження витрат на обслуговування та інших
витрат на утримання АТП доцільно знижувати різномарочність рухомого складу.
Тому для перевезення сувенірної продукції проаналізуємо декілька автомобілів
аналогів і оберемо один.

1.2 Аналіз клімату і місцевості

Київська область розташована у центральній частині України і має помірно-
континентальний клімат. Ось деякі особливості клімату та місцевості Київської
області:
Клімат: У Київській області помірно-континентальний клімат зі значними
коливаннями температур протягом року. Зими можуть бути холодними з частими
снігопадами, середня температура січня становить близько -5°C. Літа спекотні та
вологі, з середньою температурою влітку близько +20°C. Опади рівномірно
розподілені протягом року, але найбільше вони припадають на весняно-літній
період.
Місцевість: Територія Київської області переважно представлена рівнинами, з
рельєфом, який в основному плоский або майже плоский. Плоскість місцевості
забезпечує зручні умови для сільськогосподарської діяльності, а також для розвитку
промисловості та інфраструктури.
Водні ресурси: На території області протікають численні річки та потоки,
включаючи Дніпро, Десну, інші менші річки і струмки. Ці водні ресурси відіграють
важливу роль у господарському та екологічному розвитку регіону.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9

Ландшафт: Ландшафт Київської області різноманітний і включає в себе ліси,
польові і лукові угіддя, водні басейни і багато інших природних об'єктів. Ці
різноманітність сприяє розвитку туризму та рекреації.
Екологія: Київська область має значні проблеми з екологією, зокрема
забрудненням повітря, води та ґрунтів внаслідок промислової діяльності та іншими
факторами.
Загалом, Київська область має сприятливі природні умови для різних видів
діяльності, включаючи сільське господарство, туризм та промисловість, але
водночас стикається з екологічними викликами, які потребують уваги та
розв'язання.

1.3 Аналіз характеру вантажу

Правила перевезення сувенірної продукції можуть варіюватися залежно від
конкретних обставин і місцевих законодавчих вимог. Однак, основні принципи та
рекомендації, які можуть бути застосовані, включають наступне:
Упаковка: Сувенірна продукція повинна бути належним чином упакована для
запобігання пошкоджень під час транспортування. Використання захисних
матеріалів, які амортизують удари та забезпечують стабільність вантажу, може бути
важливим.
Маркування: Кожен вантаж має бути чітко позначений маркуванням, що вказує
на його вміст та об'єм. Це сприяє правильному ідентифікуванню вантажу та
забезпеченню його безпечності під час перевезення.
Умови транспортування: Необхідно враховувати особливості сувенірів при
виборі транспортного засобу та умов перевезення. Наприклад, для крихких сувенірів
може бути необхідне використання спеціального захисту або установка стійких до
пошкоджень контейнерів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 10

Терміни доставки: Необхідно визначти чіткі терміни доставки та узгоджувати
їх із постачальниками та отримувачами сувенірів. Це допоможе уникнути затримок
та недоліків у доставці.
Ліцензування та документація: Перевезення деяких видів сувенірної продукції
може вимагати спеціальних ліцензій чи дозволів. Необхідно переконатися, що є всі
необхідні документи та дозволи для проведення перевезень.
Страхування: Бажано розглянути можливість страхування сувенірної продукції
для захисту від можливих втрат чи пошкоджень під час транспортування.

1.4 Вибір транспортного засобу

Вантажний мікроавтобус - це тип автомобільного транспорту, який
використовується для доставки найрізноманітніших вантажів, тонажем не більше 3
тон, як на дальні відстані - в міжнародному повідомленні, так і близькі (по території
України) - в міжрегіональному і внутрішньоміському повідомленні. Вантажний
мікроавтобус, це ідеальне рішення для доставки мілкогабаритних і малотоннажних
вантажів. Вантажний бус досить компактний, обладнаний задніми і розсувними
бічними дверима, має не велику вантажну висоту. Залежно від типу вантажного
відсіку, їх класифікують на мікроавтобуси з холодильною установкою, ізотермічним
кузовом і відкритою бортовою платформою. Вантажопідйомність бусів коливається
від однієї до трьох тон, виходячи з цього, їх класифікують на малотонажних і
великотонажних. Розміри дверей вантажних мікроавтобусів дають можливість
використовувати вантажну спецтехніку для завантаження/вивантаження
автомобіля. До переваг перевезення бусом відносять низьку вартість і високу
швидкість доставки, до недоліків – невеликий об'єм вантажного відсіку і
вантажопідйомність. Даний клас транспортного засобу непогано зарекомендував
себе як спосіб експрес-доставки дрібних вантажів [1].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11

Volkswagen Transporter 2.4 D - 4-дверний фургон класу «M». Прем'єра
автомобіля відбулася в 2010 році на 63-й міжнародній виставці комерційних
автомобілів в Ганновері.
Всі модифікації Т4 відмінно захищені від корозії – панелі кузова оцинковані,
а внутрішні порожнини заповнені гарячим воском. Іржу можна зустріти тільки на
старих машинах, на яких механічно пошкоджено цинкове покриття. У всіх Т4, навіть
у вантажних модифікацій, передня і навіть задня підвіски – незалежні. Така
конструкція забезпечує мікроавтобусам пристойну стійкість, та хорошу керованість.
Спереду роль пружних елементів виконують торсіони, а позаду пружини. Кожна з
осей оснащена стабілізатором поперечної стійкості. Залежно від призначення
мікроавтобуса встановлюються підвіски – вантажна, вантажопасажирська або
пасажирська, що відрізняються відповідно своєю жорсткістю [1].

Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля Volkswagen Transporter 2.4 D

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 12

Таблиця 1.2 - Технічні характеристики Volkswagen Transporter 2.4 D
Тип кузова Фургон
Довжина: 4890 мм
Ширина: 1628 мм

Висота: 1959 мм
Кількість дверей: 4
Кількість місць: 2
Привід: Передній
Число циліндрів / розташування: 4-х рядний
Потужність двигуна л.с / оборотах: 78/3500
Робочий об'єм двигуна: 1968 см3
Крутний момент / оборотів: 160/2500
Вид палива: ДП
Об'єм паливного бака: 80 л
Час розгону до 100 км/год: 23.0 с
Максимальна швидкість: 140 км/год.
Витрата палива в міському циклі: 10.0 л на 100
км.
Витрата палива на трасі: 8.8 л на 100 км.
Витрата палива в змішаному циклі: 9.5 л на 100 км.
Тип коробки передач: Механічна
Споряджена маса: 1720 кг
Повна маса: 2700 кг
Об'єм багажника: 5800 л
Розмір шин: 195/70 R15
Mercedes Sprinter 510 CDI L4H3, фургон.

Рисунок 1.2 - Mercedes Sprinter 510 CDI L4H3

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13

Таблиця 1.3 - Технічні характеристики Mercedes Sprinter 510 CDI L4H3
Тип кузова Фургон
Довжина: 7361 мм
Ширина: 1993 мм
Висота: 3055 мм
Кількість дверей: 4
Кількість місць: 3
Привід: Задній
Число циліндрів / розташування: 4-х рядний
Потужність двигуна л.с / оборотах: 95/3800
Робочий об'єм двигуна: 2143 см3
Крутний момент / оборотів: 250/2400
Вид палива: ДП
Об'єм паливного бака: 100 л
Час розгону до 100 км/год: 19.0 с
Максимальна швидкість: 150 км/год.
Витрата палива в міському циклі: 8,3 л на 100 км.
Витрата палива на трасі: 7,6 л на 100 км.
Витрата палива в змішаному циклі: 7,8 л на 100 км.
Тип коробки передач: Механічна
Повна маса: 5000 кг
Діаметр розвороту, м 15,6

Так як Volkswagen Transporter 2.4 D, Mercedes Sprinter 510 CDI L4H3 належать до
одного класу, тому буду продовжувать розрахунки для автомобіля з більшими
габаритними розмірами, тобто для Mercedes Sprinter 510 CDI L4H3.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14

1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних роботи

Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 75 вантажних
автомобілів (середньої вантажопідйомності).
Виходячи з дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з
асфальтобетонним, цементнобетоними і прирівненими до них покриттями в
приміській зоні, проїзнічастини вулиць невиликих міст обираю категорію
експлуатації ІІ [2].
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами і кліматом. В Вінницькій області клімат помірно-континентальний.
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 160.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумо-мінеральні суміші).
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Вибрані та обґрунтовані вихідні дані зводимо до таблиці 1.5
Таблиця 1.5 - Вихідні дані до дипломного проектування
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 75
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200
3 Нормативний ресурсний пробіг 300000
автомобіля, км
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15

Закінчення табл. 1.5
8 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проектується агрегатна
12 Марка автомобіля Mercedes Sprinter
510 CDI L4H3

Режим роботи АТП:
АТП, що проектується працює 302 дні за рік. Робота зон ТО, ПР, ЩО
організована у 2 зміни по 7 годин. Всі інші підрозділи будуть працювати в 1 зміну
по 8 годин.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу

Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:

L' ( H )
ТО−1 = LТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)
де:
L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600 км,

L' ( H )
ТО−2 = LТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)

де L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.

L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,
Пробіг до КР:

L = L( H )
рес рес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)

Lрес = 300000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1 = 270000 км;

де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 17

2.2 Розрахунок виробничої програми АТП по кількості технічних
впливів

2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається
відношенням циклового пробігу Lц до пробігу даного виду впливу. Враховуючи, що
в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному ( Lц=LКР=270000 км), то число
технічних впливів одного автомобіля за цикл пробігу буде дорівнювати 1. У даному
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу.
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами:

Lц 270000
N КР = = = 1;
L 270000 (2.4)
рес

де N КР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
Lрес - пробіг до капітального ремонту, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл

L
N рес
ЩO = ;
 (2.5)
cд
де NЩO - кількість ЩО за цикл.
 cд - середньодобовий пробіг.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 18

270000
NЩO = = 1350
200

Кількість ТО-2 за цикл:

L рес 270000
N 2 = − N c = −1 = 18;
L 14400 (2.6)
ТО−2

де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:

L
N = рес
1 − (N c + N 2 )
270000
= − (1+18) = 56;
L 3600 (2.7)
ТО−1

де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N КР N1 N 2 NЩO
позначення
Кількість 1 56 18 1350

Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу
програму в основному розраховують за рік, тому для визначення числа ТО за рік
необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за цикл,
використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року ηр.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 19

Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе:

NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)

∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)

N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)

∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)

N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)

∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.13)

де:
АСП – облікова (списочна) кількість автомобілів.
ηР – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл, тобто:
L
η = Р (2.14)
Р L .
рес

Річний пробіг автомобіля:
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ (2.15)
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
αТ – коефіцієнт технічної готовності
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 20

автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується. Тому при
розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не коефіцієнт
випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:

1
αT =
d Д (2.16)
1+ L ( TOiПO
cд + КР )
1000 LКР
де:
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та в
поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [2];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному
підприємстві [2].

1
αT = = 0.946
0.3 15
1+ 200( + )
1000 270000

LР = 302 ⋅ 200 ⋅ 0.946 = 45710 км

45710
ηР = = 0.17
270000
N ЩОР = 1688 ⋅ 0.17 = 287

∑ N ЩОР = 287 ⋅ 75 = 21525

N1Р = 56 ⋅ 0.17 = 10
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 21

∑ N1Р = 10 ⋅ 75 = 750

N 2 Р = 18 ⋅ 0.17 = 3

∑ N 2 Р = 3 ⋅ 75 = 225

Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
287 10 3 21525 750 225

2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

Діагностування як окремий вид обслуговування не виконується на АТП, тому
роботи з діагностування рухомого складу повинні виконуватись разом з роботами з
ТО й ПР. Таким чином, залежно від способу організації, діагностування автомобілів
може виконуватись на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в
цьому випадку число діагностичних впливів визначається залежно від кількості
постів. На АТП відповідно до Положення передбачаються два види діагностування
рухомого складу: Д1 і Д2.
Діагностування Д1 виконують для отримання даних з технічного стану
агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1
передбачається для автомобілів під час виконання ТО-1 або після виконання ТО-2 і
під час виконання ПР по вузлах, що забезпечують безпеку руху. Кількість
автомобілів, діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм
проектування, приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 22

Д2 призначене для визначення економічних показників ТЗ, а також для визначення
обсягів ПР. Д2 виконується з періодичністю виконання ТО-2 , а іноді під час
виконання ПР. Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято
приймати 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином, кількість впливів з
діагностування Д1 на весь парк за рік:

∑ N Д 1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N2 Р = 1,1 ⋅ 750 + 225 = 1050 (2.17)

де ∑ N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість впливів з діагностування Д2 на весь парк за рік:

∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N 2 Р = 1,2 ⋅ 225 = 270 (2.18)

де ∑ N Д 2 Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, що пройшли
діагностування при ПР.
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 під час виконання ПР,
приймають в розмірі 20 % від річної програми ТО-2.

20
∑ N Д ПР Р = ∑ N Д 2 Р ⋅ = 270 ⋅ 0,2 = 54
2 100 (2.19)

2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів

Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації технічного
обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа постів і ліній
ТО.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23

За видами ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова виробнича
програма Niд визначається за формулою:

∑ N
N = iР
iд ,
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [2].
21525
N ЩО Д = = 72
302

750
NТО−1 Д = = 3
302

225
NТО−2 Д = = 1
302
1050
N Д 1 Д = = 4
252

270
N Д 2 Д = = 1
302
2.3 Планування виробничого корпусу

2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО ідіагностування автомобілів

Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або на
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 24

універсальних постах) є добова виробнича програма з кожного виду обслуговування
однотипних автомобілів. Застосування потокової організації обслуговування під час
виконання ЩО стає доцільним, якщо NЩОд =100, для виконання ТО-1, якщо N1д = 12
автомобілів і для виконання ТО-2, якщо N2д =5. При меншій добовій програмі
приймається метод обслуговування на універсальних постах.
Діагностування Д-1 залежно від добової програми й методу проведення ТО-1
може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1) або разом
з ТО-1.
Якщо ТО-1 виконується на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільне організувати на окремому виділеному пості, розташування якого
забезпечує зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон.
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу:

t = t н ⋅K ⋅K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [2].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [2].
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).

tЩO = 0,3 ⋅1,19 ⋅0,42 = 0,15люд.год

Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого складу
проектованого АТП визначається:

t = t н
і і ⋅K2 ⋅K4 , люд.год (2.22)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 25

де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2].
tТО−1 = 3,6 ⋅1,0 ⋅1,19 = 4,28люд.год

tТО−2 =14,4 ⋅1,0 ⋅1,19 =17,14люд.год
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
корегується таким чином:

tПР = t н
ПР ⋅K1 ⋅K2 ⋅K3 ⋅K4 ⋅K5 , люд.год (2.23)

де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2].
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого
складу [2].

t ПР = 3,0 ⋅ 0,9 ⋅1,0 ⋅1,0 ⋅1,19 ⋅1,0 = 3,21люд.год

2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год. [2].
ТЩО.Р = ∑NЩО.Р ⋅ tЩО = 21525 ⋅0,15 = 3229 люд.год. (2.24)

Т1.Р = ∑N1.Р ⋅ tТО−1 = 750 ⋅4,28 = 3210 люд.год. (2.25)

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 26

Т2.Р = ∑N2.Р ⋅ tТО−2 = 225 ⋅17,14 = 3857 люд.год. (2.26)
Тд−1.Р = ∑ Nд−1.Р ⋅ tд−1 = 1050 ⋅0,5 = 525 люд.год. (2.27)

Тд−2.Р = ∑ Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 270 ⋅1,3 = 351 люд.год. (2.28)

L ⋅ A ⋅ t
Т p nр пр 45710 ⋅75 ⋅3,21
ПР.Р = = = 11005 люд.год. (2.29)
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:

ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ t2 = 2 ⋅75 ⋅0,2 ⋅17,14 = 514 люд.год. (2.30)

де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи ТЗ.
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на потокових
лініях, повинні визначатись після розрахунку відповідних зон обслуговування.

2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР

При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається
кількість постів і потокових ліній, визначаються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР - частково
під час роботи більшості автомобілів на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 зміни,
зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України (40
годин в тиждень).
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 27

такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що весь
об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для ЩО, 3R
для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового методу
виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Ритм виробництва [2]:

60 ⋅Tсм ⋅СR = cм
i , (2.31)
N i.д

де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Такт поста i-й зони:
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 7
72

R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 160
3

R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 480
1
Такт поста i-ї зони:

τ 60 ⋅ ti
i = + t
Р ПЕР
П , (2.32)

де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на
посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на
пост і з'їзд з поста, (1-3хв.);
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 28

РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2].
τ 60 ⋅0,15
ЩО = + 2 = 5
4

τ 60 ⋅4,28
ТО−1 = + 2 = 88
3

τ 60 ⋅17,14
ТО−2 = + 2 = 259
4

Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:

T
X = i.P ⋅K н
i (2.33)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик

де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах, люд.год.
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2].
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
K вик - коефіциєнт використання робочого часу поста (для середніх умов праці
0,8-0,85).

X 3229 ⋅1,5
ЩО = = 0,78 ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅0,85

X 3210 ⋅1,25
ТО−1 = = 0,65 ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅0,85

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 29

X 3857 ⋅1,25
ТО−2 = = 0,59 ≈1
302 ⋅1⋅8 ⋅4 ⋅0,85

2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою [2]:

X TПР ⋅ϕ
i = (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп

де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год.
КП – коефіцієнт, що враховує частку робіт ПР, виконуваних на постах;
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(ϕ=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)

X 11005 ⋅1,3
ПР = = 0,5 ≈1
302 ⋅2 ⋅7 ⋅9 ⋅0,8

2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

T = ТЩО.Р +Т1.Р +Т2.Р +Тд−1. р +Тд−2. р +ТСО.Р +ТПР.Р (2.35)
= 3229 + 3210 + 3857 + 525+ 351+ 514 +11005 = 22691
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 30

де TЩО.Р , T1.Р – розраховані річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці
види обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт ТО-2, контрольно-діагностичних
перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт ПР відповідно,
люд.год .

2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах згідно
таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.- Приблизний розподіл робіт з самообслуговування по АТП
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, год. шення,
% %
Електротех 25,0 5673 4,0 907
нічні Жестяницькі
Механічні 10,0 2269 Медницькі 1,0 227
Слюсарні 16,0 3631 Трубопровідні 22,0 4992
454 Ремонтно- 16,0 3631
Ковальські 2,0 будівельні і
деревообробні
Зварюваль 907
ні 4,0 Всього 100 22691

2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, дільницями і відділеннями

Об'єми робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП, виходячи з
технологічних і організаційних ознак.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 31

Об'єми робіт ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах або
потокових лініях відповідних зон.
Технічні впливи з ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80%
від загального об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які
виконуються на ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічною,
акумуляторною, шиномонтажною і дільницями [3].
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Роботи з ПР виконуються на постах або дільницях зони ПР.
Об'єми робіт всіх технічних дій за видами технічних впливів розподіляються
відповідно до нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по
самообслуговуванню можуть виконуватися як на основних ділянках по ТО і ПР РС,
так і на спеціальній ділянці відділу головного механіка (ВГМ).
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах матимуть наступні
значення (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4. - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 3229
- зона ТО-1: 3210
- зона ТО-2: 3857
- зона ПР: 11005

2.3.8. Розрахунок кількості працівників

При розрахунку кількості виробничих працівників визначається технологічно
необхідна кількість Рт і штатна кількість Рш працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці і зони. Технологічно
необхідна кількість працівників [3].

РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 32

де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників

РШ = Тi.Р ФР , (2.38)

де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний фонд Дільниці Річний
підрозділ робітника, фонд
год. робітника,
год.
Зона ЩО 1860 Акумуляторна 1820
1840 Ремонт 1840
Зона ТО-1 приладів
системи
живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Слюсарно- 1840 1610
механічна Малярна
Електротехнічна 1840 Столярна 1610

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 33

Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих працівників
Назва зон і Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
дільниць обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних робітників штатного
зоні або необхідних Всього По змінах робітника, Розрахована Прийнята
на робітників год
дільниці, 1 2
люд.год
Зона ЩО 3229 1,56 2 1 1 1860 1,7 2
Зона ТО-1 3210 1,55 2 1 1 1840 1,7 2
Зона Д-1 525 0,25 1 1 - 1840 0,28 1
Зона Д-2 351 0,17 1 1 - 1840 0,19 1
Зона ТО-2 3857 1,86 2 2 - 1840 2,1 3
Зона ПР 4806 2,32 3 3 1840 2,6 3
Разом 15464 11 9 2 - 12
Дільниці:
Агрегатні 1981 0,96 1 1 - 1840 1,08 1
Слюсарно- 1 1 - 1840 1
механічні 1211 0,58 0,66
Електротехнічні 550 0,27 - 1840 0,30 1
Акумуляторні 110 0,05 1 1 - 1820 0,06
Ремонт приладів 1 1 - 1820 1
систем
живлення 440 0,21 0,24
Шиномонтажні 165 0,08 1 - 1820 0,10
Вулканізаційні 165 0,08 - 1820 0,10 1
Ковальсько- - 1820
ресорні 330 0,16 0,18
Мідницькі 220 0,11 1 1 - 1820 0,12 1
Жерстяницькі 220 0,11 - 1840 0,12
Зварювальні 220 0,11 - 1820 0,12
Арматурні 110 0,05 - 1840 0,06
Оббивні 330 0,16 1 1 - 1820 0,45 1
Разом 6713 - 7 7 0 - - 7
Всього 22691 - 18 16 2 - - 19

2.3.9 Розрахунок площ приміщень

Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні та ремонті ТЗ на тупикових постах

FЗ = fa X П КП , (2.39)

де fа–площа, яку займає автомобіль з а габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [2].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 34

FЗЩО = 20,53 ⋅1⋅3 = 61,59 м2

FТО−1 = 20,53 ⋅1⋅4 = 82,12 м2

FТО−2 = 20,53 ⋅1⋅4 = 82,12 м2

FЗПР = 20,53 ⋅1⋅4 = 82,12 м2

2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень

Площі дільниць розраховують за площею приміщення, займаної
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування.
Площа агрегатної дільниці:

Fy = fоб КП′ (2.40)

де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [2].

F = 25.89 ⋅2 = 51.78 м2
y

Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:

FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) (2.41)

Де fр - питома площа на першого робітника [2].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 35

n – кількість робітників.
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 2 108 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно- 2 28 8,5 4 34 34 34
механічна
Електротехнічна 2 32 7,18 4 28,72 32 32
Акумуляторна 1 36 5,5 4 22 36 22
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 8,16 14 14
систем живлення
Шиномонтажна 1 27 7,05 4 28,2 29 29
Вулканізаційна 1 18 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько- 1 27 12,36 5 61,8 62 62
ресорна
Мідницька 1 18 7,02 4 28,08 29 29
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 20
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 21
Арматурна 1 14 4,5 5 22,5 23 23
Оббивна 1 27 5,2 4 20,8 27 27

2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень

Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг [4]:
Lp ⋅ A ⋅ f
F = u num
ск 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)
10

де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 36

Дільниця, відділення
К-ть працівників в
найбільш навантажену зміну,
чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа
по устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята
після планування

K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин [4]:

F 45710 ⋅75 ⋅3,5
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 13,4 м2
10

Склад агрегатів [4]:

F 45710 ⋅75 ⋅4,4
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 16.9 м2
10

Склад матеріалів [4]:

F 45710 ⋅75 ⋅2,4
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 9.2 м2
10

Склад шин [4]:

F 45710 ⋅75 ⋅1,9
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 7.3 м2
10

Склад мастильних матеріалів [4]:
F 45710 ⋅75 ⋅2,8
= ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 10,7 м2
ск 106

Склад лакофарбових матеріалів [4]:

F 45710 ⋅75 ⋅0,8
= ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 3,1 м2
ск 106

Склад хімікатів [4]:

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 37

F 45710 ⋅75 ⋅0,2
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 0,8 м2
10

Склад інструментів [4]:

F 45710 ⋅75 ⋅0,2
ск = 6 ⋅0,8 ⋅1,4 ⋅1,0 = 0,8 м2
10

Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів:

Fск = 0.18(13,4 +16,9) = 5,5 м2

∑ Fcк = 13,4 +16,9 + 9,2 + 7,3+10,7 + 3,1+ 0,8+ 0,8+ 5,5 = 67,7 м2

2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень

Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому поверсі
головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.

2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)

де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 38

Fзб = 20,53 ⋅75 ⋅3 = 4619,25 м2

2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його загальну
площу для подальшого планування і викреслювання [4].

����ГВК = (1,10. . .1,15)(����1 + ����2 + ����пр + �������� + ����ск + ����доп + ��������) (2.44)

Де:
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
Fск – загальна площа складів, м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування, м2.

F 60 ⋅ tі
Оі = + tn (2.45)
Р

де tі - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.

F 60 ⋅ tТО−1 t 60 ⋅4,28 2
О ТО−1 = + n = + 2 = 130,4 м
Р 2

tn = 2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 39

F 60 ⋅ tТО−2 60 ⋅17,14
О ТО−2 = + tn = + 2 = 344,8 м2
Р 3

F 60 ⋅ t
= ПР t 60 ⋅3,21
О ПР + n = + 2 = 34,1 м2
Р 6

FО Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅3,6 = 0,9 м2 (2.46)

F = 0,25 ⋅ t = 0,25 ⋅14,4 = 3,6 м2
О Д −2 ТО−2 (2.47)

F0 = 130,4 + 344,8+ 34,1+ 0,9 + 3,6 = 513,8 м2

FГВК = 1,1⋅ (61,59 + 82,12 + 82,12 + 82,12 + 51,78+

+ 67,7 +14 + 513,8) = 1050,75 м2

2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа ділянки визначається за формулою [4]:

10−2 ⋅ (F + F
F = ГВК доп + Fзб )
діл , га (2.50)
k з

де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
FГВК - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території, %.

F 10−2 ⋅ (1050,75+14 + 4619,25)
діл = = 1,26 га
45

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 40

2.3.16 Планування стін і колон для виробничого корпусу

Нормативними документами розробки планувального рішення виробничого
корпусу підприємства служать СНіП П-89-80, ВСН 01-89 та ОНТП-01-91. Метою
планування є вирішення питань використання та раціонального компонування та
взаємного розташування виробничих зон та дільниць виробничого корпусу;
розміщення робочих та допоміжних постів, автомобіле-місць, технологічного
обладнання та організаційного оснащення.
Планування виробничого корпусу автопідприємства, склад приміщень та
площа основного виробничого корпусу, за умови одноповерхової блокованої
забудови, визначається за підсумками технологічного розрахунку та складається з
об'ємно-планувального рішення будівлі підприємства, планувань ділянок, постів,
складів, адміністративно-побутових, допоміжних та технічних приміщень.
габаритні розміри і конфігурація будівлі автотранспортного підприємства
визначається планувальним рішенням виробничої його частини та її взаємозв'язком
з адміністративно-побутовим корпусом. Останній може примикати до виробничого
корпусу, поєднуватися з ним теплим переходом або розташовуватися окремо.
Розміри адміністративно-побутового та виробничого корпусів визначаються,
виходячи з розрахункової площі та співвідношення сторін від 1:1 до 1:3.
Об'ємно-планувальне рішення будівлі виробничого корпусу складається з
його планування та об'ємної конструкції. Найважливішою вимогою до конструкції
будівлі є можливість його будівництва індустріальним методом, тобто. шляхом
складання з типових будівельних елементів (колон, балок, ферм, плит перекриттів,
стінових панелей і т.д.). Це значно знижує вартість та терміни будівництва.
Планування будівлі підприємства автосервісу необхідно починати з визначення його
розмірів (довжина L і ширина) і сіток колон. На кресленні наносяться габаритні
розміри будівлі, сіток колон, висоти приміщення, рівня підлоги та прилеглої
території.
Застосування типових будівельних елементів забезпечується використанням
уніфікованих сіток колон. У сучасному будівництві застосовують сітки колон: 6×6
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 41

м, 9×6 м, 12×6 м, 18×6 м, 24×6 м, 12×12 м, 18×12 м, 24×12 м і т.ін. При плануванні
виробничого будинку підприємства площі приміщень можуть відрізнятися від
розрахункових: приміщень площею до 100 м2, допустиме відхилення 20%; а для
приміщень понад 100 м2 та загалом по корпусу – 10 %. Для виробничих будівель
автотранспортних підприємств рекомендується застосовувати залізобетонні колони
з розмірами у перерізі 400×400 мм, 500×500 мм та 500×600 мм в залежності від їх
прольоту, кроку та висоти приміщення. Доцільно використовувати збірні
залізобетонні конструкції покриттів: балки прольотом 12 м; будівельні ферми – 18,
24, 30м; великопанельні залізобетонні та керамзитобетонні плити покриттів – 3×6 м
та 1,5×6 м [5].
Для стін будівель застосовуються бетонні та залізобетонні панелі з
утеплювачем завтовшки 25 см, висотою 0,8; 1,2; 1,8 м та шириною 6 м. За відсутності
таких панелей слід застосовувати цегляну кладку. Товщина цегляних стін, залежно
від кліматичних умов, дорівнює 38; 51 або 64 см. Внутрішні перегородки можуть
бути цегляними або гіпсовими, товщиною 10 та 12,5 см, а також із металевої сітки.
Перегородки, як правило, встановлюються за колонами [5].
У виробничо-складських приміщеннях застосовуються однопільні двері,
шириною 1 м, та двопільні двері, шириною 1,5 та 2 м,. Висота їх 2,4 м. Якщо через
отвір двері проходить монорейка, то висота її збільшується. Розміри віконних
прорізів повинні бути кратними за висотою 500 мм, а по ширині – 1000 мм (в
окремих випадках ширина віконного отвору може бути 1500 мм.
Висота виробничих приміщень за наявності в них підвісних підйомно-
транспортних пристроїв та підйомників для легкових автомобілів має бути не менше
4,8 м.
У виробничому корпусі розміри прорізів воріт необхідно приймати (ширина
на висоту) 3×3 м, 4×3 м, 4×4 м. Число зовнішніх воріт приміщенні визначається
числом постів ТО та ТР і має бути: при числі постів до 10 - не менше 1; від 11 до 25
– не менше 2; від 26 до 50 – щонайменше 3.
Усі виробничі приміщення, крім складів, повинні мати природне освітлення
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42

(бічне або верхнє) [5].
Планувальні рішення, що приймаються, повинні забезпечувати гнучкість
технологічних процесів та максимальну завантаженість виробничих площ, тобто.
дозволяти, залежно від виробничої необхідності, виконувати різні види робіт,
роблячи швидкий демонтаж-монтаж обладнання на цих площах, або обладнання має
бути встановлене так, щоб воно не заважало, при необхідності, виконання робіт
іншого роду.
Приміщення спеціалізованих дільниць, що виконують цехові роботи,
розміщують по периметру будівлі біля зон та постів, з якими вони технологічно
пов'язані.
У виробничих зонах ТО, Д і ПР схематично зображуються автомобіле-місця
та обладнання (оглядові канави, підйомники, конвеєри, діагностичні стенди, кран-
балки тощо). Умовні зображення елементів будівлі та на планах корпусу беруться з
креслярської документації. Для виявлення об'ємної конструкції будівлі на кресленні
даються його поперечні розрізи, розрізи його елементів, фасад.

2.4 Планування агрегатної дільниці

2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні

Кількість основного обладнання визначають за ступенем його використання.
Якщо воно використовується протягом зміни, то його визначають за трудомісткістю,
а якщо періодично – то за табелем обладнання [5].

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 43

Таблиця 2.8 - Технологічне обладнання для агрегатної дільниці
Найменування Тип, Коротка Кількість Загальна Місце
устаткування модель характеристика площа, м2 встановлення
(№ поста)
Установка для D37825 Для миття різних 1 1,2 2
миття деталей деталей двигуна
двигуна та інших
агрегатів
автомобіля,
інструменту
2.0х0.6 м
Стенд для Устаткування 1 2,96 6
розбирання і ЦКБ-Р207 для оснащення
регулювання дільниць по
зчеплення ремонту
автомобілів з агрегатів
дизельним автомобілів
двигуном 2,087х1,42 м
Стенд для Р640 0,850х0,650 1 0,55 6
розбирання,
збирання
редукторів
Шліфувальний 3162 Призначений для 1 7,84 10
верстат шліфовки валів
та інших
поверхонь
3,320х2,360 м.
Верстат токарний 16К62 2,785х1,165 м. 1 3,24 11
Верстат 2А150 1,55х0,97 м. 1 1,5 11
вертикально-
сверлильний
Стенд для Р-238д 1,06х0,93 м. 1 0,99 7
випробування
двигунів
Стенд для СР1800 1,28х1,16 м. 1 1,5 4
розбирання і
збирання КП
Стенд для 25А 2,550х0,925 1 1,18 4
випробування КП
Верстак Ф-40СК 1,570х0,78 1 1,22 1
слюсарний з
лещатами
Стелаж ---------- Для зберігання 3 0,98×3= 10
інструменту та 2,94
деталей
1,96х0,5 м.
Ящик для відходів Власне 0,5х0,77 2 0,385×2= 11
виконанн 0,77
я
Всього - - 15 25,89 -
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 44

3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.1 Принцип роботи пристрою

Основні деталі струбцини (рис. 4.1) — скоба 2, втулка 3 і натискний гвинт
2. Втулка з'єднана із скобою розклепуванням. Гвинт переміщується у втулці по
різьбі. Обертають гвинт рукояткою 4. На нижньому кінці гвинта розклепуванням
закріплено кільце 5. На складальному кресленні містяться головний вигляд і вигляд
зверху. Головний вигляд виконано з місцевим розрізом на деталі 1 і повними
розрізами деталей 3 і 5. Щоб форма скоби була більш зрозумілою, на кресленні
виконано винесений переріз. Фігура перерізу симетрична, тому її не
позначено. Зображення на складальному кресленні дають уявлення про будову
виробу та форму всіх деталей, з яких його складено. Скоба 1 є головною деталлю
струбцини. Форма скоби дала назву цій деталі. У її верхній частині виконано
циліндричний отвір під втулку 3. З обох боків вертикальної частини скоби вибрано
прямокутні пази, заокруглені на кінцях. Це зробле но для зменшення маси деталі.
Усередині скоби на її нижній частині міститься опорний циліндричний виступ, до
якого притискується поверхня закріплюваного предмета. Гвинт 2 складається з
трьох циліндрів. У циліндричній головці гвинта виконано наскрізний отвір під
рукоятку 4. Циліндричний кінець гвинта розклепано, що забезпечує нерухомість
з'єднання з кільцем 5. Робоча поверхня гвинта має різьбу М16, по якій гвинт
переміщується у втулці 3. Втулка 3 зовні обмежена двома циліндричними поверхня-
ми, усередині має різьбу М16. Рукоятка 4 являє собою циліндричний стержень із
зрізами біля торців конічними фасками. Кільце 5 має циліндричну форму. Усередині
кільця знято конічну фаску. Струбцина не має стандартних деталей.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 45

Рисунок 3.1 - Струбцина

3.2 Розрахунок гвинта

Гвинти повинні задовольняти кільком умовам:
- міцність на стиск з урахуванням стійкості [6]:

σ 4кF
=
πd 2 ≤ [σ ]ϕ
3 (1−α 2 ) (3.1)

де F – задане зовнішнє навантаження;
d3 – внутрішній діаметр різьби гвинта;
k – коефіцієнт, що враховує скручування тіла гвинта моментом в
небезпечному перерізі (k=2.3);
φ – коефіцієнт зменшення основного допустимого напруження, обраний з
таблиці значень для попередньо заданої гнучкості λ=90, φ=0.54;
[σ ] - допустиме напруження;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 46

[ ] σ
σ = T
S
де:
σT – межа текучості матеріала гвинта; для сталі 65Г загартована: σT=1200 МПа,
S – коефіцієнт запаса міцності для гвинтів струбцин S=2…3.

[σ ]=1200/2 = 600 (МПа)

Знайдемо внутрішній діаметр різьби гвинта [6]:

d 4кF 4 ⋅2,3 ⋅10000
1 = [ = =15,3 (мм) (3.2)
π σ ]ϕ(1−α 2 ) 3,14 ⋅600 ⋅0,54

Зносостійкість робочих поверхонь витків різьби (обмеження питомого тиску)

F F
уд = ≤ [F
πd hz уд ]
2
Звідки:

d F
2 = πψ nψ H [Fуд ]

Де:
F – задане зовнішнє навантаження;
d2 – средній діаметр витків різьби;
h – висота витка профіля різьби;
z – число витків різьби;

ψ H
H =
d 2 - коефіцієнт висоти гайки ψ H =1,2;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 47

ψ h
n = = 0,5
p - коефіцієнт висоти різьби;

P – крок різьби;
[Fуд ] - допустимий питомий тиск, що залежить від матеріалів пари тертя і
обраний за таблицею значень допустимих питомих тисків;
[Fуд ] =5…7 Н/мм2 для сталі по безоловянистій бронзі.
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо [6]:

d 10000
2 = =15,74 (мм) (4.4)
3,14 ⋅0,5 ⋅1,2 ⋅6

За розрахованим значенням діаметрів d1 і d2 вибираю найближчу стандартну
метричну різьбу М16.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 48

4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Розрахунок штучного освітлення

Залежно від джерела світла освітлення буває: природним, штучним та
поєднаним.
За конструктивним виконанням природне освітлення буває бічним, верхнім і
комбінованим. Штучне освітлення може бути загальним, коли світильники
розміщені у верхній частині приміщення, та комбінованим, коли до загального
освітлення додається місцеве, причому загальне освітлення у системі комбінованого
має становити не менше 10 % і не менше 200 лк при газорозрядних лампах; 75 лк
при лампах розжарювання. Місцеве освітлення окремо не застосовується [7].
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на такі види:
робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове, еритемне. Робоче забезпечує
нормоване освітлення на робочих місцях. Аварійне становить не менше 5 % від
робочого і передбачається для продовження роботи, коли припинення роботи при
виході з ладу освітлення може призвести до тяжких наслідків. Евакуаційне
освітлення має забезпечувати не менше 0,5 лк на рівні ніг по основним проходам і
влаштовується для евакуації людей із приміщень, де працює понад 50 осіб.
Охоронне та чергове освітлення має забезпечувати несення чергування та охорони у
приміщеннях та на території у неробочий час. Еритемне освітлення
використовується для компенсації нестачі сонячного випромінювання.
У освітлювальних установках, призначених для освітлення підприємств,
застосовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Нитка накалу
під дією електричного струму нагрівається до високої температури та випромінює
потік променистої енергії. Лампи розжарювання мають низьку вартість, зручні в
експлуатації, у них відсутня пульсація світлового потоку, але мають ряд недоліків:
малу світловіддачу 7-20 лм/Вт; переважання у спектрі жовтих та червоних
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49

випромінювань; малий термін служби (до 2000 год); великий нагрівання (до 140 оС),
що робить їх пожежонебезпечними [7].
Газорозрядні лампи мають низку переваг перед лампами розжарювання.
Світлова віддача їх досягає 135 лм/Вт, термін служби – до 10000 год., температура
поверхні під час роботи 30-60 оС, є можливість отримання світла будь-якої частини
спектра. Недоліки газорозрядних ламп: складність включення до мережі, пов'язана з
необхідністю застосування спеціальних пускових пристроїв; тривалий період
розгорання; залежність від світловіддачі, від температури навколишнього повітря;
наявності радіоперешкод; значна пульсація світлового потоку, що веде до появи
стробоскопічного ефекту.
Зменшення пульсації здійснюється: включенням у різні фази мережі змінного
струму трьох ламп у світильнику; застосуванням дволампових світильників із
штучним зрушенням фаз; живленням струмом підвищеної частоти.
Світильник – це світловий прилад, що складається з джерел світла та
освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура служить для перерозподілу
світлового потоку таким чином, щоб його основна частина падала на задану
поверхню, забезпечуючи захист очей людини від сліпучої яскравості джерела світла;
оберігає джерело світла від впливу середовища [7].
Розрахунок оптимального освітлення складається з визначення кількості ламп
загального освітлення та їх потужності. Велике значення на рівномірність
освітлення має відстань між світильниками (Z) і висота їх підвіски (h).
Якщо біля стіни приміщення перебувають робочі місця, то при розрахунку
треба враховувати, що перший ряд світильників повинен розташовуватися від стіни
на відстані, рівному 1/3Z, в інших випадках – 1/2Z.
Довжина виробничої агрегатної L = 11,645 м, ширина В = 8,950 м, висота
приміщення H= 3,5 м.
Визначення кількості світильників типу «У» - універсал, необхідних для
даного приміщення.
Знаходимо відстань між центрами світильників [7]:
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 50

Z = H ⋅1,8 = 3.5 ⋅1,8 = 6,3 м (4.1)

Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих місць
у стіни приймаємо [7]:
a 1 1
= ⋅ Z = ⋅6,3 = 2,1 м (4.2)
3 3

Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у
протилежних стін (по ширині приміщення) [7]:

C1 = b − 2 ⋅ a = 8,95 − 2 ⋅ 2,1 = 4,75 м (4.3)

Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між крайніми
рядами агрегатної дільниці по ширині приміщення [7]:

n C1 1 4.75
1 = − = −1 < 0 (4.4)
Z 6.3

n1 = 0

Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині агрегатної дільниці [7]:

n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2 (4.5)

Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників по довжині агрегатної
дільниці:

C2 = L − 2 ⋅ a = 11,645 − 2 ⋅ 2,1 = 7,445 м (4.6)
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 51

Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між крайніми
рядами (по довжині приміщення) [7]:

n C
= 2 7.445
2 −1 = −1 = 0.18 ≈ 1 (4.7)
Z 6.3

Визначаємо загальну кількість рядів світильників по довжині агрегатної
дільниці:

n = n2 + 2 =1+ 2 = 3 (4.8)

Отже, в агрегатній дільниці світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині в 3 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 6
світильників.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього
приміщення [7]:

W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R

де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість

W = 11,645 ⋅8.95 ⋅10.8 ⋅1.3 = 1463Вт (4.9)

Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:
W W 1463
л = = = 244 Вт (4.10)
6 6

Отже, для одержання необхідної освітленості агрегатної дільниці (відповідно
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 52

до норм) необхідно встановити 6 світильників з потужністю лампи 300 Вт. Для цього
обираю дволампові світильники ОРК-240 з габаритними розмірами 1270х180х115
мм. Розташування світильників нарис.4.1.

Рисунок 4.1 - Система освітлення агрегатної дільниці

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 53

ВИСНОВКИ

У кваліфікаціфйній роботі бакалавра було проведено технічний розрахунок
автотранспортного підприємства на 75 автомобілів в Київській області, який
складається з визначення кількості необхідних технічних впливів відповідно до типу
робіт, розрахунку кількості працівників, визначення площ необхідних дільниць, зон
та приміщень. В результаті даних розрахунків було спроєктовано виробничий
корпус площею 1080 м2, також розроблено генеральний план підприємства площею
2,6 га.
В конструкторському розділі було спроєктовано та описано роботу струбцини
(складальне креслення, специфікація) для використання в ремонтних цілях на
агрегатній дільниці.
Проведено розрахунок гвинта струбцини виходячи з умови забезпечення
оптимального зусилля закріплення.
Розраховане освітлення в агрегатній дільниці АТП, забезпечення якого
забезпечить високу якість роботи працівників дільниці.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 54

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. https://uk.wikipedia.org/wiki - дата звернення 05.04.24.
2. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх форм
навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А.П. Солтус А.
В. Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –
Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 110 с.
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
4. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин :
пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. – 560 с.
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 55

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Планування агрегатної дільниці

Додаток В – Генеральний план
Додаток Г – Струбцина

Додаток Д – Система освітлення агрегатної дільниці

Репозиторій ЧДТУ