ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7786| Title: | Проєкт автотранспортного підприємства на 140 автобусів для перевезення туристів в Кіровоградській області |
| Authors: | Рудь , Максим Петрович Бондаренко, Сергій Ігорович |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 140 автобусів для перевезення туристів в Кіровоградській області. Основними елементами проекту є генеральний план АТП, план виробничого корпусу, план агрегатної дільниці, проект освітлення агрегатної дільниці та конструкторська частина, в рамках якої спроектовано універсальний знімач (складальне креслення та специфікація). Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 74 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання і додатків |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7786 |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Бондаренко С.І..pdf Restricted Access | 4.78 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проект автотранспортного підприємства на 140 автобусів для перевезення
туристів в Кіровоградській області»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
к.т.н. доцент _______________ М.П. Рудь
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-03
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________ С.І.Бондаренко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2024
РЕФЕРАТ
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування
автотранспортного підприємства на 140 автобусів для перевезення туристів в
Кіровоградській області. Основними елементами проекту є генеральний план
АТП, план виробничого корпусу, план агрегатної дільниці, проект освітлення
агрегатної дільниці та конструкторська частина, в рамках якої спроектовано
універсальний знімач (складальне креслення та специфікація).
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 74 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання і
додатків.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ЗМІСТ
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................. 5
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ..... 5
1.2 Аналіз клімату і місцевості .................................................................................. 10
1.3 Вибір транспортного засобу ................................................................................. 11
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту .............................................. 15
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 17
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу .................................................................... 17
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП за кількістю технічних впливів ........ 18
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ................................................................ 18
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................................. 22
2.2.4 Визначення добової програми з ТО і діагностування автомобілів ............... 24
2.3 Планування виробничого корпусу ...................................................................... 25
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО і діагностування автомобілів ............... 25
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт з технічного обслуговування та ремонту
рухомого складу .......................................................................................................... 27
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ..................................................................................... 28
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................................... 31
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт з ТО та ПР рухомого складу . 31
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт з самообслуговування підприємства ....... 32
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями та відділеннями ................................................ 33
2.3.8 Розрахунок кількості працівників .................................................................... 34
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ............................................................................ 35
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень .............................................................. 36
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ................................ 39
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................... 40
2.3.16 Вибір конструктивних елементів виробничого корпусу ............................. 42
2.4. Проектування шиномонтажно-вулканізаційної ділянкиПомилка! Закладку
не визначено.
2.4.1 2.4.1. Вибір технологічного обладнання Помилка! Закладку не визначено.
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 48
3.1 Проектування універсального знімача ................................................................ 48
3.2 Розрахунок гвинта ................................................................................................. 49
4.3 Розрахунок гайки ................................................................................................... 55
3.4. Розрахунок рукоятки ............................................................................................ 59
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .......................... 61
4.1 Розрахунок штучного освітлення ........................................................................ 61
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 66
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ .............................................................................. 67
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 68
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства
Туризм у Кіровоградській області розвинений завдяки зручному
географічному положенню (у центрі України), сприятливому клімату,
значному рекреаційному потенціалу. Туристичні перевезення виконуються за
межами населених пунктів за певними маршрутами на основі замовлень з
використанням транспорту загального користування, автобусів. Автобусний
транспорт (АТ) забезпечує транспортування пасажирів на великі відстані.
Туристичний автомобільний транспорт представлений різноманітними
автобусами, що відрізняються за призначенням та місткістю. Призначення АТ
визначається його конструкцією. У сучасних автобусах обов'язковим є
опалювання взимку та примусова вентиляція. Система опалювання повинна
забезпечити в салоні туристичних автобусів температуру близько +15 °С при
температурі навколишнього повітря -25 °С. Освітленість має бути не менше 60 Лк
на рівні 1 м від підлоги при лампах розжарювання та 100-150 лк при
люмінесцентному освітленні. Підніжки та рівні повинні мати освітленість близько
10 Лк.
Автобус, як туристичний ТЗ найвигідніший при короткочасних туристичних
поїздок, поїздок пам’ятними місцями, міських оглядових екскурсій, групових
туристичних подорожей, подорожей для участі у спеціальних заходах. Туристичні
фірми використовують автобуси для відвідування туристами культурних та
спортивних заходів, концертів, обслуговування конгресів, виставок, ярмарків.
Туристичний транспортний засіб, автобус повинен мати такі характеристики:
− зручний, доступний;
− комфортний для огляду довкілля, сидіння, обладнаний згідно вимог
клієнтури;
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− не пов’язаний з лініями руху, створює умови для контакту з довкіллям;
− досить дешевий.
Автобусний транспорт поділяють за класами розміщення.
Автобуси категорії “люкс” розташовують столи для переговорів на 26
пасажирів, бари.
Швидкісні автобуси-експреси високого класу мають туалети, спальні місця,
аудіо-відеотехніку, барні стійки та інше.
Автобуси напівтуристичного класу призначені для перевезення на невеликі
трансфери, відстані, тощо. Вони вміщують близько 54 пасажирів та обладнані
невідкидними сидіннями туристичного класу.
Введено ліцензування автобусних перевезень туристів, щоб забезпечити
стандарт послуг, що надаються, безпеку життя, здоров’я та майна туристів.
«Конкуренція на транспортному ринку вимагає від пасажирських
транспортних компаній постійно працювати над розширенням спектру сервісних
послуг, удосконаленням транспортного обслуговування, забезпеченням високої їх
якості виконання, на що потрібні значні фінансові ресурси. Компаніям потрібно
не лише вміти вірно передбачати і розраховувати усі види витрат на здійснення
перевезень, а і реалізувати різні заходи щодо ефективного використання ТЗ.
Ефективне використання автомобілів забезпечується реалізацією такої організації
пасажирських перевезень, за якою витрати на їх здійснення будуть найменшими.
Пасажирським транспортним компаніям поряд із впровадженням в практику
високоякісних сервісних послуг, що призводить до значних транспортних витрат,
необхідно проводити пошук раціональних заходів для забезпечення ефективного
використання транспортних засобів».
«Однією з обов'язкових передумов ефективного функціонування
транспортних систем є гармонійне поєднання усіх видів сучасного транспорту.
Важливого значення набувають поліпшення якісних показників перевезень,
зниження їх енергоресурсів, розширення спектру наданих послуг, забезпечення
безпеки перевезень і задоволення природоохоронних і екологічних вимог» .
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
«Економічне зростання України вимагає збільшення рухомості населення
міст. Забезпечення перевезень технічно справним РС здійснюється АТП шляхом
регулярного виконання заходів по технічному обслуговуванні, ремонту,
діагностуванню, зберіганню та розумній експлуатації АТ»
У області на державному обліку перебувають майже 6 тисяч пам’яток
археології, історії, природи, монументального мистецтва, архітектури та
містобудування. В районах та містах області розробили понад 200 напрямків
культурно-пізнавального, спортивно-оздоровчого, етнографічного та інших видів
туризму.
Найцікавіші об'єкти туризму:
• трипільські поселення у Новоархангельському та Гайворонському районах;
• царські кургани у Знам’янському та Новоукраїнському районах;
• головне святилище скіфів – Ексампей у Новоукраїнському районі.
• заповідник-музей Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого «Хутір
Надія” у селі Миколаївка Кропивницького району (філія обласного краєзнавчого
музею – ред.);
• історико-архітектурний заповідник родини Раєвських у селі селі Розумівка
Олександрівського району (філія обласного краєзнавчого музею);
• дендропарк «Веселі Боковеньки” у селі Іванівка Долинського району –
пам’ятка садово-паркового мистецтва, заснована у 1893 році землевласником
Миколою Давидовим.
• «Онуфріївський парк” – пам’ятка садово-паркової архітектури XIX
століття, заснований графом Михайлом Толстим.
• ландшафтний заказчик «Чорноліський” у Знам’янському районі;
• ландшафтний заказчик «Монастирище” у селі Завтурове Устинівського
району;
• урочище «Каскади” у селі Злинка Маловисківського району.
• Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
• Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
• Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
• Свято-Покровська церква 1849 р.;
• Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
• Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833—1855 р.;
• Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-
ХХ ст.;
• Краєзнавчий музей в обласному центрі — приватний будинок у стилі
модерн 1885—1905 рр.;
• Синагога в обласному центрі XIX ст.;
• Колишня гімназія 1891—1898 рр.;
• Міська лікарня в Новомиргороді 1910—1913 рр.;
• Театр XIX ст. в обласному центрі;
• Свято-Вознесенська церква в Бобринці 1898—1912 рр.;
• Свято-Миколаївська церква в Бобринці 1853—1873 рр.;
• Онуфріївський парк XVIII ст.
Рисунок 1.1 - Меморіальний комплекс ”Лита могила” Знам’янський район
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.2 – Дендропарк "Веселі Боковеньки" село Іванівка Долинського
району
Перелік туристичних агентств в місті Кропивницькому і області
- Mr.Travel, турагентство, м. Кропивницький, вул. Коперника, 13;
- Hello Travel, турагенція гучних пригод, м. Кропивницький, вул.
Покровська, 5а;
- Ок, туристичне агентство, м. Кропивницький, вул. Покровська,
67/24;
- Гранд Тур, туристичне агентство, м. Кропивницький, вул.
Преображенська, 3;
- Від Краю до Краю, туристичне агентство, м. Кропивницький, вул.
Велика Перспективна ,2А;
- Travel City, турагентство, м. Кропивницький, вул. Винниченка ,26;
- Екскурс-Інформ, екскурсії, м. Кропивницький, вул. Велика
Перспективна, 84;
- Гарячі тури, турагентство, м. Кропивницький, вул. Беринди 3;
- Альянс тури, турагентство, м. Кропивницький, вул.
Першотравнева, 7;
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- Abv Squadra Travel, турагентство, м. Кропивницький, вул. Петра
Калнишевського, 1а;
- Клевер, студентське туристичне агентство, м. Кропивницький, вул.
Шкільна,6;
- На хвилі, турагентство. м. Кропивницький, вул. Шевченка,81;
- Marko, турагентство, м. Кропивницький, вул. Гетьмана Івана мазепи,12.
Для області з розвинутим туризмом, з такою кількістю туристичних
агентств, що займаються перевезенням туристів необхідне автотранспортне
підприємство, яке б задовольняло їх потреби в перевезеннях людей.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на утримання
АТП доцільно знижувати різномарочність рухомого складу. Тому для
перевезення туристів проаналізуємо декілька автобусів аналогів, які б
забезпечили перевезення різної кількості людей в Кіровоградській області.
1.2 Аналіз клімату і місцевості
Кіровогра́дська о́бласть знаходиться у центральній частині України,
обласний центр — місто Кропивницький. Розташована у
межиріччі Дніпра і Південного Бугу на півдні Придніпровської височини.
Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На
півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та
південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською,
на заході з Вінницькою областями.
Клімат Кіровоградської обласі помірно-континентальний, помірно-теплий.
Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21
— 22 °C, січня —2 — 5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді
дощів.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.3 Вибір транспортного засобу
Вибираємо кілька транспортних засобів (ТЗ), що можуть забезпечити
туристичні перевезення.
Ataman A096 - туристичний автобус обладнаний двигуном 5,2 л, 4HK1E5CC
відповідає екологічним нормам Євро 5. Тип двигуна: дизель, чотиритактний з
турбонаддувом, common rail та проміжним охолодженням, з верхнім
розташуванням розподільчого валу та рідинним охолодженням.
Розрахований на 35 місць, півтораповерховий автобус із збільшеними
багажними відсіками (рис. 1.3). Автобус розроблений АТ “Черкаський автобус”. В
конструкції використано комплект японського виробника Isuzu з навантаженням
на осі та збільшеною потужністю. Автобус облаштований пневматичними
гальмами та задньою підвіскою, що забезпечують максимальну комфортність
пасажирів.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.3 – Зовнішній вигляд та габаритні розміри
автобусу Ataman A096
Богдан А401 – туристичних автобусів середнього класу, призначених для
перевезення туристів. Автобус для поїздок на середні та далекі відстані (рис. 1.3),
має підвищений рівень підлоги, великі багажні відсіки та вміщує 30 сидячих
туристів. Посадочні місця облаштовані наявністю регульованих сидінь з
підголовниками та підлокітниками для комфортності. Місця для туристів
обладнані багажними полицями з блоками індивідуальної вентиляції,
аудіосупроводу та освітлення. Тоноване скло створює додатковий термальний
комфорт. Встановлена система кондиціювання повітря.
У конструкції автобуса використані надійні вузли та агрегати японської
компанії Isuzu. Двигун відповідає нормам Євро-5 та працює з механічною 6-
ступінчатою КПП Isuzu MZZ6U (табл. 1.1). Ведучий міст, елементи робочого
місця водія, рульовий механізм виготовлені компанією Isuzu. Для забезпечення
плавності ходу передбачені задні та передні пневматичні підвіски.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1 - Технічні характеристики Богдана А40160
Клас туристичний автобус
Довжина, мм 8150
Ширина по модлінгу, мм 2380
Висота,мм 3400
Осі 2 штуки
Передня колія, мм 1960
Задня колія, мм 1650
Шини 215/75 R 17,5
Дорожній просвіт, мм 180
Колісна баа,мм 4500
Споряджена маса, кг 6500
Повна маса транспорту, кг 9100
Висота салону, мм, ззаду/з переду 1945
Кількість циліндрів 4
Робочий об'єм, літри 5,2
Ємність паливного бака, літри 150
Рисунок 1.4 – Зовнішній вигляд автобусу Богдан А401
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
MAN Lions Coach C R09 Euro 6D – туристичний автобус випускається
німецьким виробником MAN AG . Вміщує 55 сидячих туристів.
Друге покоління автобуса представлене в 2004 році під назвою MAN Fortuna,
в 2006 році автобус перейменовано в MAN Lion's Coach. Автобуси
комплектуються турбодизельними двигунами потужністю 400, 410, 440, 460 та
480 к.с.
Lion's Coach доступний у 3-х варіантах:
• Lion's Coach — базова модель, довжина кузова 12 000 м
• Lion's Coach C — проміжний, довжина кузова 13 260 мм і 3 осі 2
• Lion's Coach L — довге шасі, довжина кузова 13 800 мм з трьома осями
Габаритні розміри вибраного автобуса -13,36×2,55×3,87 м;
Двигун марка MAN D2676, тип рядний, потужність 440 к.с. (323 кВт), турбо
інтеркулер, об'єм 10518 см³, кількість циліндрів 6, Євро 6.
КПП - марка ZF, тип автомат, кількість передач 12.
Кількість осей - 3, колісна формула 6x2, підвіска пневмо/пнемо, колісна база
6600 мм, розмір гуми 295/80R22.5, гальма дискові;
Передня вісь - розмір гуми 295/80R22.5, гальма дискові;
Задня вісь - розмір гуми 295/80R22.5, гальма дискові;
Гальма - ABS, Brakematic, EBS, інтардер, моторне гальмо;
Салон - DVD, TV/Video, бар, кухня, місце гіда, м'який салон, панорамні
вікна, підголівники, підлокітники, регульовані сидіння, санвузол, сидіння з
ременями, столики електролюк 2, холодильники 2, мікрофони 2, кавоварка,
індивідуальне освітлення, індивідуальне обдування.
Кабіна водія: гідропідсилювач керма, бортовий комп'ютер, кондиціонер,
клімат- контроль, GPS, пневмосидіння, підігрів сидінь, автомагнітола CD, MP-3,
CD-changer, підігрів дзеркал, холодильник, круїз-контроль (темпомат), тахометр,
електросклопідйомники, електрорегулювання дзеркал, люк, протитуманні фари
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.5 – Зовнішній вигляд автобусу MAN Lions Coach C R09 Euro 6D
1.4 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту
Рухомий склад АТП налічує 140 автобусів. Спосіб зберігання автобусів -
відкритий.
Середньодобовий пробіг автомобіля Lсд=380 км.
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Категорія умов експлуатації - ІІ, оскільки експлуатуються автомобільні
дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним та прирівненими покриттями в
приміській зоні, проїзних частинах вулиць невеликих міст.
В Черкаській області клімат помірно-континентальний.
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами та кліматом.
Вибрані та обґрунтовані вихідні дані зводимо до табл. 1.2
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.2 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ Показник Значення
п/п
1 Число рухомого складу 140
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 380
3 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 500000
4 Нормативна періодичність ТО-2, км 20000
5 Нормативна періодичність ТО-1, км 5000
10 Дільниця для проєктування ТО-2
11 Кількість робочих днів підприємства 353
12 Марка автомобіля Ataman A096
Режим роботи АТП:
Для АТП кількість днів роботи за рік дорівнюють кількості днів роботи РС
на лінії - 353. Робота ЩО організовується у 2 зміни по 7 годин. Для зон ТО, ПР
приймається 353 робочих днів, для інших зон 8-годинна одна зміна.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО [2].
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами:
L' ( H )
ТО−1 = LТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.1)
де:
L(H )
ТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600 км,
L' = L( H )
ТО−2 ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 , (2.2)
де L(H )
ТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,
Пробіг до КР:
L = L( H )
рес рес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ; (2.3)
Lрес = 200000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1 = 180000 км;
де L(H )
pес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП за кількістю технічних
впливів
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл
Кількість технічних впливів на один вантажний автомобіль за цикл
визначається відношенням циклового пробігу Lц пробігу до даного виду впливу.
Враховуючи, що в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному
(Lц=LКР=180000 км), то число впливів одного автомобіля за цикл пробігу буде
дорівнювати 1. У даному розрахунку число ТО-1 за цикл не включає
обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання впливів з ЩО дорівнює середньодобовому
пробігу вантажного автомобіля.
Таким чином кількість впливів з КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами
[2]:
Lц 180000
NКР = = = 1;
L 180000 (2.4)
рес
де N КР - кількість КР за цикл;
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
Lрес - пробіг до капітального ремонту, км.
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл
L
N рес
ЩO = ;
(2.5)
cд
де NЩO - кількість ЩО за цикл.
cд - середньодобовий пробіг.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
180000
NЩO = = 1125;
160
Кількість ТО-2 за цикл [2]:
Lрес 180000
N 2 = − Nc = −1 = 12;
L 14400 (2.6)
ТО−2
де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл [2]:
L 180000
N = рес
1 − (Nc + N 2 ) = − (1+ 12) = 37;
L 3600 (2.7)
ТО−1
де N1 - кількість ТО-1 за цикл;
LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N КР N1 N 2 NЩO
позначення
Кількість 1 37 12 1125
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу
програму в основному розраховують за рік, тому для визначення числа ТО за рік
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за цикл,
використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року ηр.
Річна кількість впливів з ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий вантажний
автомобіль складе [2]:
NЩОР = NЩО ⋅ηР (2.8)
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП (2.9)
N1Р = N1 ⋅ηР … (2.10)
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП (2.11)
N 2 Р = N 2 ⋅ηР (2.12)
∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП (2.13)
де:
АСП – облікова (списочна) кількість автомобілів.
ηР – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл,
тобто [2]:
L
η = Р (2.14)
Р L .
рес
Річний пробіг автомобіля:
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ
(2.15)
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де:
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік;
αТ – коефіцієнт технічної готовності
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання
вантажного автомобіля за цикл з організаційних причин не враховується. Тому
при розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не
коефіцієнт випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл [2]:
1
αT =
d Д (2.16)
1+ L ( TOiПO КР
cд + )
1000 LКР
де:
Lcд - середньодобовий пробіг автомобіля.
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та
в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1];
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному
підприємстві [2].
1
αT = = 0.901
0.5 30
1+ 160( + )
1000 180000
LР = 302 ⋅160 ⋅ 0.901 = 43536 км.
43536
ηР = = 0.24
180000
NЩОР = 1125 ⋅ 0.24 = 270
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
∑ NЩОР = 270 ⋅140 = 37800
N1Р = 37 ⋅ 0.24 = 9
∑ N1Р = 9 ⋅140 = 1260
N 2 Р = 12 ⋅ 0.24 = 3
∑ N 2 Р = 3 ⋅140 = 420
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один вантажний автомобіль та
на весь парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
NЩОР N1Р N2Р ∑NЩОР ∑N1Р ∑N2Р
270 9 3 37800 1260 420
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Відповідно до Положення, діагностування як окремий вид обслуговування
не планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт
ТО та ПР. При цьому, залежно від способу організації АТП, діагностування
автомобілів може виконуватись на окремих постах або бути поєднане із процесом
ТО. Отже, число діагностичних впливів визначається для АТП відповідно до
Положення, де передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Д2.
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного
стану агрегатів, вузлів і систем вантажного автомобіля, що забезпечують безпеку
руху. Д1 передбачається для вантажних автомобілів при ТО-1, після ТО-2 ( по
вузлах і системах, які забезпечують безпеку руху) та при ПР (за вузлами, що
забезпечують безпеку руху). Кількість автомобілів, що пройшли діагностування
під час ПР, відповідно до статистичних даних і норм проектування, приймається в
розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2 призначене для
визначення потужності вантажного автомобіля та економічних показників
автомобіля, а також для виявлення обсягів впливів з ПР. Д2 проводиться з
періодичністю ТО-2 і в окремих випадках при ПР. Кількість вантажних
автомобілів, що направляються на Д2 під час ПР, прийнято приймати в розмірі 20
% від річної програми ТО-2. Таким чином, кількість впливів з Д1 на весь автопарк
за рік розраховують за формулою [3]:
∑ N Д 1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N 2 Р = 1,1 ⋅1260 + 420 = 1806 (2.17)
де ∑ N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість впливів з Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:
∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N 2 Р = 1,2 ⋅ 420 = 504 (2.18)
де ∑ N Д 2 Р - кількість впливів з Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, які пройшли
діагностування під час ПР.
Кількість вантажних автомобілів, що направляються на Д2 під час ПР, приймають
в розмірі 20 % від річної програми ТО-2.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
20
∑ N Д ПР Р = ∑ N Д 2 Р ⋅ = 504 ⋅ 0,2 = 101
2 100 (2.19)
2.2.4 Визначення добової програми з ТО і діагностування автомобілів
Добова виробнича програма є критерієм вибору способу організації
технічного обслуговування та відповідає вихідним показником для розрахунку
числа постів і ліній з ТО.
За видами ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова
виробнича програма Niд визначається за формулою [3]:
∑ N
N iд =
iР ,
Д (2.20)
роб .Рi
де:
Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання
відповідного виду ТО та діагностування автомобілів [1].
37800
NЩО Д = = 89
302
1260
NТО−1 Д = = 4
302
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
420
NТО−2 Д = = 2
302
1652
N Д 1 Д = = 7
252
504
N Д 2 Д = = 2
302
2.3 Планування виробничого корпусу
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО і діагностування автомобілів
Критерієм, за яким обирають метод технічного обслуговування (потоковий
або на універсальних постах) є добова виробнича програма з кожного виду
обслуговування вантажних однотипних автомобілів. Застосування потокової
організації обслуговування при ЩО стає доцільним при NЩОд =100, з ТО-1 - при
N1д = 12 автомобілів і з ТО-2 - при N2д =5. При меншій добовій програмі
приймається метод обслуговування на універсальних постах [4].
Діагностування Д-1 залежно від добової програми та методу проведення
ТО-1 може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1)
або разом з ТО-1.
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1
доцільне організувати на окремому виділеному пості, місце розташування якого
забезпечило б зручний заїзд та обслуговування вантажного автомобіля з різних
виробничих зон АТП.
Трудомісткість на пості ЩО tЩО, що реалізується шляхом ручної обробки
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
при потоковому методі виробництва можна визначити [4]:
t н
ЩO = tЩO ⋅ K 4 ⋅ KM , люд.год. (2.21)
де:
t н
ЩO – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [1],
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць однотипного рухомого
складу[1];
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75).
tЩO = 0,5 ⋅1 ⋅ 0,5 = 0,25 люд.год.
Нормативна трудомісткість з ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого складу
проектованого АТП визначається:
t н
і = tі ⋅ K 2 ⋅ K 4 (2.22)
де:
t н
і – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [1].
Нормативна скорегована трудомісткість ТО-1, ТО-2 для рухомого складу
проектованого АТП:
tТО−1 = 7,8 ⋅1,15 ⋅1,1 = 10 люд.год.
tТО−2 = 31,2 ⋅1,15 ⋅1,1 = 40 люд.год.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км
корегується таким чином:
t н
ПР = tПР ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ⋅ K 4 ⋅ K5 (2.23)
н
де: tПР – нормативна трудомісткість витрат при поточному ремонті , люд.
год. [1];
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість
одиниць технологічно сумісного (однотипного) рухомого складу, способу
зберігання рухомого складу [3].
tПР =6,1⋅1,1⋅1,15⋅1,0⋅1,1⋅1=8,5 люд.год.
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт з технічного обслуговування та
ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт з ТО і ПР, люд.год. [4]:
Т ЩО.Р = ∑N ЩО.Р ⋅ tЩО = 31500 ⋅0,25 = 7875 люд.год. (2.24)
Т1.Р = ∑N1.Р ⋅ tТО−1 = 1120 ⋅10 = 11200 люд.год. (2.25)
Т 2.Р = ∑N 2.Р ⋅ tТО−2 = 420 ⋅ 40 = 16800 люд.год. (2.26)
Т д−1.Р = ∑Nд−1.Р ⋅ tд−1 = 1652 ⋅0,5 = 826 люд.год. (2.27)
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Тд−2.Р = ∑Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 504 ⋅1,3 = 655,2 люд.год. (2.28)
Lp ⋅ A
Т = nр ⋅ tпр 43536 ⋅140 ⋅8,5
ПР.Р = = 43059 люд.год. (2.29)
1000 1000
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:
ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ t2 = 2 ⋅140 ⋅0,2 ⋅ 40 = 2240 люд.год. (2.30)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості технічних впливів з ТО, які виконуються на потокових
лініях, повинні прийматися після розрахунку відповідних зон обслуговування.
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР
При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, обирається
спосіб обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається
кількість постів та потокових ліній, визначаються річні трудомісткості робіт ТО.
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи
вантажних автомобілів на лінії. Роботи з ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний
час, з ТО-2 і ПР - під час роботи справних вантажних автомобілів на лініях.
Роботу зон технічного обслуговування рекомендується планувати в 1…2
зміни, зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством
України (40 годин в тиждень).
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння
такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста рівний або більше 2R для
зони ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе застосування потокового методу
виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати для
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
виконання впливів з ТО універсальні пости [5].
Ритм виробництва:
60 ⋅T ⋅С
Ri =
см cм , (2.31)
N i.д
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма з кожного виду ТО.
Ритм поста i-ї зони:
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 6
89
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 120
4
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 240
2
Такт поста i-ї зони:
τ 60 ⋅ ti
i = + t
Р ПЕР
П , (2.32)
де ti – трудомісткість робіт з відповідного виду обслуговування, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на постановку автомобіля для виконання
технічного впливу (1-3хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2].
τ 60 ⋅ 0,25
ЩО = + 2 = 6
4
τ 60 ⋅10
ТО−1 = + 2 = 202
3
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
τ 60 ⋅ 40
ТО−2 = + 2 = 602
4
Оскільки τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно проектувати
універсальні пости для проведення ТО на території АТП.
Кількість постів з ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:
T ⋅K
X = i.P н
i (2.33)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик
де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіциєнт нерівномірності завантаження [2].
Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2].
n – кількіть змін роботи на добу [2].
tсм - тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для оптимальних умов
праці 0,8-0,85).
X 7875 ⋅1,5
ЩО = = 2
302 ⋅1⋅8 ⋅ 4 ⋅ 0,85
X 11200 ⋅1,25
ТО−1 = = 3
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅ 0,85
X 11200 ⋅1,25
ТО−2 = = 2
302 ⋅1⋅8 ⋅ 4 ⋅ 0,85
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Роботи з ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах.
Загальна кількість постів ПР визначається за формулою [2]:
X TПР ⋅ϕ
i = (2.34)
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп
де TПР – річний об'єм робіт, що виконується на постах ПР, люд.год.
TПР = Т ПР.Р ⋅К П = 43059 ⋅1,5 = 64588
КП – коефіцієнт, що враховує частку робіт ПР, які виконуються на постах;
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(ϕ=1,2…1,5);
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
n – число змін;
Р – число робітників на посту;
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9)
X 64588 ⋅1,3
ПР = = 3
305 ⋅2 ⋅7 ⋅8 ⋅0,8
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт з ТО та ПР рухомого
складу
Сумарний річний об'єм робіт з ТО та ПР рухомого складу [2]:
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
T = Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Т д−1. р +Т д−2. р +Т СО.Р +Т ПР.Р (2.35)
= 7875 +11200 +16800 + 826 + 655,2 + 43059 + 2240 = 82655,2
де TЩО.Р , T1.Р – розрахункові річні об'єми робіт відповідно з ЩО і ТО-1 на
потокових лініях, люд.год;
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт відповідно з ТО-2, ТО-1,
перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) та робіт ПР, люд.год .
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт з самообслуговування
підприємства
Річний об'єм робіт з самообслуговування підприємства встановлюється в
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Роботи з самообслуговування підприємства розподіляються за видами
згідно таблиці 2.3.
Таблиця 2.3- Розподіл робіт з самообслуговування
Види робіт Співвідно люд. Види робіт Співвідно- люд.год.
-шення, год. шення,
% %
Електротехнічні 25,0 20664 Жерстяницькі 4,0 3307
Механічні 10,0 8266 Мідницькі 1,0 826
Слюсарні 16,0 13224 Трубопровідні 22,0 18185
Ковальські 2,0 1654 Ремонтно-будівельні і 16,0 13225,2
деревообробні
Зварювальні 4,0 3307 Всього 100 82655,2
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування
підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями
Об'єми робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП,
враховуючи технологічні і організаційні ознаки. ЩO (прибирально-мийні роботи)
і ТО-1 виконуються на постах або потокових лініях відповідних зон.
ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони ТО (приймаю 80% від
загального об'єму робіт) і частково на дільницях (20%). Об'єм робіт, які
виконуються на дільницях, рівномірно розподіляється між електротехнічним,
акумуляторним, шиномонтажним дільницям. Роботи сезонного обслуговування
виконуються разом з роботами ТО-2. Роботи з ПР виконуються на постах зони ПР
[4].
Об'єми робіт всіх технічних впливів за видами робіт розподіляються
відповідно до нормативів. Роботи з самообслуговування можуть виконуватися як
на дільницях з ТО і ПР, так і на спеціальній дільниці відділу головного механіка
(ВГМ).
Отже, об'єми робіт за структурними підрозділами матимуть наступні
значення (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт за структурними підрозділами
Структурний підрозділ люд.год.
- зона ЩО: 7875
- зона ТО-1: 11200
- зона ТО-2: 16800
- зона ПР: 43059
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.8 Розрахунок кількості працівників
Під час виконання розрахунку кількості виробничих працівників необхідно
визначити технологічну Рт і штатну Рш кількість працівників.
Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці та зони. Технологічно
необхідна кількість працівників [2]:
РТ = Тi.Р ФМ , (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників:
РШ = Тi.Р ФР , (2.38)
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), г.
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий Річний фонд Дільниці Річний фонд
підрозділ робітника, робітника,
год. год.
Зона ЩО 1860 Акумуляторна 1820
Зона ТО-1 1840 Ремонт приладів 1840
системи живлення
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820
мідницька
Дільниці: Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Кузовна 1840
Слюсарно- 1840 Малярна 1610
механічна
Електротехнічна 1840 Столярна 1610
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.6 – Розрахункова кількість виробничих робітників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього За год Розрахована Прийнята
дільниці, змінами
люд.год 1 2
Зона ЩО 7875 3,80 4 2 2 1860 4,2 5
Зона ТО-1 11200 5,4 6 3 3 1840 6,01 6
Зона Д-1 826 0,4 1 1 - 1840 0,45 1
Зона Д-2 655,2 0,32 1 1 - 1840 0,36 1
Зона ТО-2 19040 9,2 10 5 5 1840 10,3 11
Разом 39606,2 - 22 12 10 - 24
Дільниці:
Агрегатні 7750 3,7 4 2 2 1840 4,2 5
Слюсарно- 9248 4,47 5 5 - 1840 5,02 5
механічні
Електротехнічні 9270 4,47 5 5 - 1840 5,03 5
Акумуляторні 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1
Ремонт приладів 1722 0,8 1 1 - 1820 0,9 1
систем живлення
Шиномонтажні 1291 0,62 1 1 - 1820 0,7 1
Вулканізаційні 430 0,2 1 1 - 1820 0,2 1
Ковальсько-ресорні 1292 0,6 1 1 - 1820 0,7 1
Мідницькі 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1
Жерстяницькі 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2
Зварювальні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2
Арматурні 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2
Оббивні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2
Разом 43059 - 27 25 2 - - 29
Всього 82655,2 - 49 37 12 - - 53
2.3.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні та ремонті ТЗ на тупикових постах
FЗ = fa X П КП , (2.39)
де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [4].
F 2
ЗЩО = 23,26 ⋅2 ⋅3 =139,56 м
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
FТО−1 = 23,26 ⋅3 ⋅4 = 279,12 м2
FТО−2 = 23,26 ⋅2 ⋅4 =139,56 м2
F = 23,26 ⋅3 ⋅4 = 279,12 м2
ЗПР
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень
Площі ділянок розраховують за площею приміщення, займаної
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування.
Площа агрегатної дільниці:
Fy = fоб КП′ (2.40)
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [3].
Fy = 25.89 ⋅4 =103.56 м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:
FД = f р + f '
p ⋅ (n −1) (2.41)
де fр - питома площа на першого робітника [3].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [3].
n – кількість робітників.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Площа, м2
Агрегатна 4 64 25,89 4 103,56 105 134
Слюсарно- 2 30 8,5 4 34 34 54
механічна
Електротехнічна 1 15 7,18 4 28,72 30 30
Акумуляторна 1 21 5,5 4 22 22 42
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 20 20 21
систем живлення
Шиномонтажно- 1 18 7,05 4 28,2 29 30
вулканізаційна
Зварювально- 2 40 35 4 32,8 250 270
жерстяницьке
відділення
Ковальсько- 1 21 8 5 25 25 26
ресорна
Мідницька 1 15 6 4 15 15 15
Фарбувальна 1 18 9 5 15 45 48
Закінчення табл. 2.7
Арматурна 1 12 4,5 5 18 18 18
Оббивна 1 18 5,2 4 20,8 21 23
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг
[5]:
L ⋅ A
F = p u ⋅ f num
ск 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ (2.42)
10
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дільниця, відділення
К-ть працівників в найбільш
навантажену зміну, чол
Розрахункова площа по
кількості працівників, м2
Площа устаткування в плані,
м2
Коефіцієнт густини
розстановки устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята
Прийнята після
планування
де Lp - річний пробіг автомобіля.
Au - кількість автомобілів.
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу.
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів.
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин [5]:
F 43536 ⋅140 ⋅3,5
ск = ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 30,7 м2
106
Склад агрегатів [5]:
F 43536 ⋅140 ⋅5,5
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 48.24 м2
10
Склад матеріалів [5]:
F 43536 ⋅140 ⋅3,0
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 26.3 м2
10
Склад шин [5]:
F 43536 ⋅140 ⋅2,3
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 20.2 м2
10
Склад мастильних матеріалів [5]:
F 43536 ⋅140 ⋅3,5
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 30,7 м2
10
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Склад лакофарбових матеріалів [5]:
F 43536 ⋅140 ⋅1,0
ск = ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 8,8 м2
106
Склад хімікатів [5]:
F 43536 ⋅140 ⋅0,25
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 2,2 м2
10
Склад інструментів [5]:
F 43536 ⋅140 ⋅0,25
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 2,2 м2
10
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів
Fск = 0.18(30,7 + 48,24) =14,2 м2
∑Fcк = 30,7 + 48,24+ 26,3+ 20,2+ 30,7 +8,8+ 2,2+ 2,5+14,2 =183,84 м2
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень
Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3.13. Розрахунок зони зберігання рухомого складу
Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп (2.43)
де Fзб - зона зберігання рухомого складу;
fа - площа, яку займає автомобіль у плані, м2.
Азб - кількість місць зберігання.
Кп - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0) [5].
Fзб = 23,26 ⋅140 ⋅3 = 9769,2 м2
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання [5].
(2.44)
де:
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2;
F – загальна площа складів,м2
ск ;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування,м2.
F 60 ⋅ t
Оі =
і + tn (2.45)
Р
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
F 60 ⋅ t
= ТО−1 60 ⋅10
ОТО−1 + tn = + 2 =102 м2
Р 6
tn = 2
F 60 ⋅ tТО−2 t 60 ⋅40
ОТО−2 = + n = + 2 = 268,67 м2
Р 9
F 60 ⋅ tПР t 60 ⋅8,5
О ПР = + n = + 2 = 257 м2
Р 2
FО Д −1 = 0,25 ⋅ t 2
ТО−1 = 0,25 ⋅10 = 2,5 м (2.46)
FО Д −2 = 0,25 ⋅ t 2
ТО−2 = 0,25 ⋅ 40 = 10 м (2.47)
F0 =102 + 268,67 + 257 + 2,5 +10 = 640,17 м2
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Необхідна площа ділянки під АТП визначається за формулою [5]:
10−2 ⋅ (FГВК + Fдоп + F
F зб )
діл = , га (2.50)
k з
де Fділ – необхідна площа ділянки під АТП, га;
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
FГВК - площа забудови виробничо-складськими приміщеннями, м2;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
Fзб - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2;
k3 - щільність забудови території АТП, %.
10−2
F ⋅ (1956,82 +14 + 9769,2)
діл = = 2,6 га
45
2.3.16 Вибір конструктивних елементів виробничого корпусу
Залізобетонні конструкції та вироби використовуються для будівництва
виробничого корпусу. Високі техніко-економічні показники залізобетонних
конструкцій та виробів дають змогу легко виготовляти вироби необхідної форми
та розмірів при дотриманні заданої міцності. Сучасні залізобетонні конструкції
класифікуються за декількома ознаками: за способом виконання (монолітні,
збірні, збірно-монолітні), за видом бетону, що застосовується для їх виготовлення
(з важких, легких, комірчастих, жаростійких та інших бетонів), за видом
напруженого стану (звичайні та попередньо напружені).
У монолітному залізобетоні виконано велику кількість унікальних споруд. В
сучасній будівельній практиці монолітні залізобетонні конструкції набули
широкого поширення, що пояснюється головним чином відсутністю уніфікації
[5]
параметрів та типізації конструкцій будівель та споруд .
Залежно від призначення в будівництві житлових, громадських,
промислових будівель та споруд розрізняють такі найбільш поширені збірні
залізобетонні конструкції та вироби: для фундаментів та підземних частин
будівель та споруд (фундаментні блоки та плити, панелі та блоки стін підвалів);
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
для каркасів будівель (колони, ригелі, прогони, підкранові балки, кроквяні та
підкроквяні балки, ферми); для зовнішніх та внутрішніх стін (стінові та
перегородкові панелі та блоки); для міжповерхових перекриттів та покриттів
будівель (панелі, плити та настили); для сходів (сходові марші та майданчики);
для санітарно-технічних пристроїв (опалювальні панелі, блоки вентиляційні та
сміттєпроводів, санітарно-технічні кабіни).
Збірні залізобетонні конструкції виготовляють переважно на механізованих
підприємствах та частково на обладнаних полігонах. Технологічний процес
виробництва залізобетонних виробів складається з низки операцій, що послідовно
виконуються: приготування бетонної суміші, виготовлення арматури (арматурних
каркасів, сіток, гнутих стрижнів і таке подібне), армування виробів, формування
виробів (укладання бетонної суміші та її ущільнення), що забезпечує необхідну
міцність бетону, оздоблення лицьової поверхні виробів .
До несучих конструкцій одноповерхових будівель відносяться колони, стіни
(несучі), балки та ферми покриттів, підкранові балки тощо.
У будівництві одноповерхових виробничих будівель застосовують збірні
залізобетонні колони квадратного або прямокутного перерізів та двотаврові.
Колони квадратного перерізу 400х400 мм застосовуються в будинках без кранів, при
кроці колон 6-12 м, прольотах 12-24 м і при висоті будівлі до 9,6 м. Колони крайніх
рядів таких будівель виконують без консолей, а середніх рядів - з двома
консолями, що забезпечують необхідну площу спирання ферм або покрівельних
балок [5].
У будинках висотою до 10,8 м, обладнаних мостовими кранами
вантажопідйомністю до 20 т, застосовують колони прямокутного перерізу
400x600 мм. По висоті такі колони складаються з двох частин: надкранової, званої
надколонником і призначеної для спирання несучих конструкцій покриття, і
підкранової - для передачі навантаження на фундамент від надколонника та
підкранових балок, що спираються на консолі колони.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Конструкції колон уніфіковані та мають висоту, кратну модулю 600 мм. Для
кріплення стінових панелей, підкранових балок та інших елементів каркасу в
колони при виготовленні встановлюються металеві заставні частини, забезпечені
анкерами. Перетин та кількість анкерів заставних частин визначаються
розрахунком. Для запобігання руйнуванню металу від корозії закладні частини
покриваються ізоляцією або оцинковуються.
Колони прямокутного перерізу зазвичай виконуються з бетону марок 200,
300 і 400, двотаврові - з бетону марок 300 і 400.
Для виробничого корпусу проектованого АТП обираю колони
прямокутного перерізу 400х400мм.
Товщина стін та перегородок залежить від їх призначення та матеріалу. В
основному застосовуються стінові панелі з керамзитобетону завтовшки 250 мм.
Двері у виробничих приміщеннях зазвичай мають висоту 2,4 м і ширину:
однопільні – 1 м [5].
Розміри воріт визначаються з наступних умов: висота повинна
перевищувати на 0,2 м габаритну висоту найбільшого автомобіля в АТП, а
ширина – габаритну ширину автомобіля при проїзді перпендикулярно до
площини воріт на 1,2 м, а при проїзді під іншим кутом – на 2 м в залежно від
категорії автомобіля. У будинках АТП застосовують ворота розмірами: 3х3 м.
Усі виробничі відділення повинні мати природне освітлення.
Розміри вікон виробничих приміщень приймають по висоті 1,2 м і по
ширині 2 м, забезпечуючи рівні відстані між ними [5].
2.4 Проектування шиномонтажно-вулканізаційної дільниці
Технологічна планування виробничої ділянки являє собою план
розстановки технологічного обладнання, виробничого інвентарю та іншого
обладнання і є технічною документацією проекту, по якій розставляється і
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
монтується обладнання. До технологічного обладнання відносяться стаціонарні та
переносні верстати, стенди, прилади, пристрої та виробничий інвентар (верстати,
стелажі, столи, шафи). Відповідно до завдання здійснюємо технологічне
планування шиномонтажно-вулканізаційної ділянки. Дільниця призначена для
ТО, контролю та поточного ремонту коліс автомобіля.
2.4.1. Вибір технологічного обладнання
Шиномонтажно-вулканізаційна дільниця розміщується у загальному
виробничому приміщенні. Поруч із проектованою дільницею розташовані:
компресорна, склад запчастин та експлуатаційних матеріалів, склад лакофарбових
матеріалів, дільниця по ремонту приладів системи живлення.
У таблиці 2.1 представлена експлікація технологічного обладнання на
шиномонтажно-вулканізаційній дільниці, що проектується.
Таблица 2.1 – Експлікація технологічного обладнання
№
п/п Найменування Кількі
сть Мод. Габаритні
розміри, мм
1 Стенд шиномонтажний 1 С-601 970х1000
2 Стенд для виправлення ободів 1 9058 1425х1290
3 Верстат балансувальний 1 ЛС-11 1000х14500
4 Вулканізатор 1 Pioner 640х772
5 Мийна камера для коліс 1 КМ-11 1310х800
6 Ванна для перевірки коліс та камер 1 - 1088х468
7 Слюсарний верстак 1 СД-
3701-4 1450х850
8 Візок універсальний 1 - 1390х550
9 Пістолет пневматичний 1 PROF6
3G 63x35
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 2.1- Дільниця шиномонтажно-вулканізаційна
2.4.2 Опис виробничого процесу
ТО коліс повинно проводитись у планово-запобіжному порядку в обсязі
прийнятого переліку операцій. Ремонт коліс проводиться за потребою. Також
шиномонтажник повинен підтримувати в оборотному складі перелік
незнижуваного запасу. Облік підтримки незнижуваного запасу ведеться у журналі
обліку оборотних засобів.
Перелік основних робіт:
1. Сезонне обслуговування коліс.
2.Балансування коліс.
3.Правка ободів коліс.
4.Ремонт коліс.
5. Заміна покришок та камер.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При ремонті та заміні коліс функції контролю покладаються на слюсаря-
шиномонтажника.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Проектування універсального знімача
Рисунок 3.1 - Універсальний знімач
Гвинтові знімачі призначені для розбирання вузлів з деталями, які мають
посадку з натягом. Особливістю знімача є два або три приєднаних різним чином
до корпусу знімача захоплення. При ручному приводі для обертання гвинта і
гайки використовуються рукоятки.
Призначення передач гвинт-гайка - перетворення обертального руху в
поступальний. Передачі забезпечують великий виграш у силі, можливість
отримання повільного руху, велику несучу здатність при малих габаритах,
можливість досягнення високої точності переміщень, простоту конструкції та
виготовлення, тому гвинтові механізми отримали широке поширення [6].
Вихідні дані:
Зусилля F: 10000H
Хід гвинта: 330 мм
Кількість захватів: 2
Різьба упорна по ГОСТ 10177-82
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Матеріал гвинта: 65Г загартована.
Матеріал гайки: БрАЖН 10-4-4
Рисунок 3.2 - Кінематична схема знімача
Так як механізм відповідальний і сприймає велике навантаження, то в якості
матеріалу гвинта призначаємо якісну сталь, а для гайки – безолов’янисту бронзу
[6].
Гвинт: Сталь 65Г ГОСТ 1050-74 (σт=1200 МПа);
Гайка: БрАЖН 10-4-4 ГОСТ 493-41 (σв=650 МПа);
3.2 Розрахунок гвинта
Гвинти повинні задовольняти кільком умовам:
міцність на стиск з урахуванням стійкості [6]:
σ 4кF
=
πd 2 (1−α 2 ≤ [σ ]ϕ
3 )
де F – задане зовнішнє навантаження;
d3 – внутрішній діаметр різьби гвинта;
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
k – коефіцієнт, що враховує скручування тіла гвинта моментом в
небезпечному перерізі ( k=1.3);
φ – коефіцієнт зменшення основного допустимого напруження, обраний з
таблиці значень для попередньо заданої гнучкості λ=90, φ=0.54;
[σ ] - допустиме напруження;
[ σ
σ ] = T
S
де:
σT – межа текучості матеріала гвинта; для сталі 65Г загартована: σT=1200
МПа,
S – коефіцієнт запаса міцності для гвинтів знімачів S=2…3.
[σ ]=1200/2 = 600 (МПа) (3.1)
Знайдемо внутрішній діаметр різьби гвинта з формули [6]:
d 4кF 4 ⋅1,3 ⋅10000
1 = [ ] 2 = = 7,149
π σ ϕ(1−α ) 3,14 ⋅600 ⋅0,54 (мм) (3.2)
Допустима гнучкість(λ<100 – за методикою Ясінського) [6]
λ νl νl
= = ≤ [λ]
imin θd1
де imin – радіус інерції перерізу гвинта;
υ=1 – коефіцієнт приведення довжини гвинта;
θ=0,25 – коефіцієнт повноти переріза;
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
[λ] – допустима гнучкість (приймається така ж, як і в розрахунку на
міцність, з урахуванням стійкості при виборі φ) [λ] =90;
l – довжина гвинта;
З виразу знайдемо значення діаметра d1 [6]:
d ν ⋅ l 1⋅500
1 = [ ] = = 22,22
θ λ 0,25 ⋅90 (мм) (3.3)
Зносостійкість робочих поверхонь витків різьби (обмеження питомого
тиску)
F F
уд = ≤ [F ]
πd уд
2hz
Звідки:
d F
2 = πψ nψ H [Fуд ]
де
F – задане зовнішнє навантаження;
d2 – средній діаметр витків різьби;
h – висота витка профіля різьби;
z – число витків різьби;
ψ H
H =
d 2 - коефіцієнт висоти гайки ψ H =1,2;
ψ h
n = = 0,5
p - коефіцієнт висоти різьби;
P – крок різьби;
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
[Fуд ] - допустимий питомий тиск, що залежить від матеріалів пари тертя і
обраний за таблицею значень допустимих питомих тисків;
[Fуд ] =5…7 Н/мм2 для сталі по безолов’янистій бронзі.
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо [6]:
d 10000
2 = = 29,74
3,14 ⋅0,5 ⋅1,2 ⋅6 (мм) (3.4)
За розрахованим значенням діаметрів d2 і d3 вибираю найближчий
стандартний гвинт з упорною різьбою, що задовольняє всім перерахованим вище
умовам.
D1=23,586 мм;
P=6 мм;d2=29,5 мм; d=34 мм;
d'
1=25 мм.
P ho Г
a
В
Рисунок 3.3 - Основні розміри упорної різьби
Визначимо кут підйому різьби [6]:
ψ = arctg t
πd 2 (3.5)
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
h1
d1 '
d1
d2
H
d
де:
t=sz – хід різьби;
d2 – середній діаметр різьби;
z – число заходів різьби .
Підставивши чисельні значення у вираз отримаємо [6]:
ψ = arctg 6
= 3°42'
3,14 ⋅ 29,5 (3.6)
Різьба повинна задовольняти умові самогальмування ψ<ρ́
ρ′ arctg f
=
cosα (3.7)
де α – кут нахилу робочої грані різьби (для упорної різьби α=3˚);
f – коефіцієнт тертя, f=0,12.
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо [6]:
ρ′ = arctg0.12 = 6°51'
(3.8)
Визначимо момент Мвп, що виникає в гвинтовій парі [6]:
Мвп d
= F ⋅ 2 tg(ψ + ρ′)
2 (3.9)
Підставивши знайдені величини в вираз отримаємо [6]:
Мвп =10000 29,5
⋅ tg(3°42' + 6°51' ) = 27470,67
2 (Н·мм)
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Робота тертя гвинтових передач характеризується коефіцієнтом корисної дії
[6]:
η tgψ
=
tg(ψ + ρ′) (3.10)
Після підстановки, в вираз чисельних значень знайдених раніше,
отримаємо:
tg3°42'
η = ( ' ' ) ⋅100% = 34,7%
tg 3°42 + 6°51
Перевірочний розрахунок.
Напруження стиску від осьової сили [6]:
σ F
СЖ =
A (3.11)
де F – осьове навантаження;
A – площа перерізу:
A π d 2 3,14
= ⋅ 1 = ⋅ 23,5862 = 436,92
4 4 (мм2) (3.12)
Підставимо чисельні значення у вираз:
σ 10000
СЖ = = 22,89
436,92 ( МПа ) (3.13)
Напруження, що отримує гвинт під час кручення:
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
τ Tкρ
кр = Wρ , (3.14)
Де [6]:
τ М вп 27470,67
кр = = =10,66
Wp 2576,28 (Н/мм2), (3.15)
W π ⋅ d 3
1 3,14 ⋅ 23,5863
ρ = = = 2576,28
16 16 ( мм3
).
Із умови міцності витікає:
σ 2 2
ПР = σ СЖ + 4τ КР ≤ϕ[σ ] (3.16)
σ = 22,892
ПР + 4 ⋅10,662 = 31,28 (МПа) ,
ϕ[σ ]= 0,54 ⋅600 = 324 (МПа) ,
Умова міцності виконується σ ПР < ϕ[σ ]:
31,28 < 324.
4.3 Розрахунок гайки
Конструкцію гайки приймаю у вигляді циліндричної втулки, запресованої в
сталевий корпус.
Число витків гайки визначаю з рівняння [6]:
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
z 4F
= [F ]π [d 2 − (d ′)21 ] (3.17)
[F ] - допустимий питомий тиск, рівний 5…7 H/ мм2
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо:
z 4 ⋅10000
= = 4,99
6 ⋅3,14(342 − 252 )
Приймаю z=5.
Висоту гайки визначаю за формулою [6]:
Hг = z·S=5·6=30 (мм), (3.18)
Нг = ψп · d2= 1,2·29,5 = 35,4 (мм), (3.19)
Із знайдених висот вибираю більшу Hг=36 мм.
Визначаю діаметр гайки з рівняння [6]:
Fk = 0,78[D2 − (d ′)2 ]⋅ [σ ] (3.20)
Підставляємо знайдені величини в формулу:
D 4k ⋅ F (d ′)2 4 ⋅1,3 ⋅10000
= + = + 252 = 25,5
π ⋅ [σ ] 1 3,14 ⋅650 (мм)
З конструктивних міркувань приймаю зовнішній діаметр рівним 26 мм.
Товщина стінки гайки за умовою міцності виявилася малою, зовнішній
діаметр гайки призначаю конструктивно [6]:
D = d ′ + 4S = 34 + 4 ⋅6 = 58 (мм) (3.21)
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
τ F
ср = ≤ [τ ]
zπd ′h ср
0 (3.22)
Підставивши чисельні значення у вираз маю [6]:
τ 10000
ср = = 7,4МПа
4 ⋅3,14 ⋅ 24 ⋅ 4,5
Перевіряю гайку на зріз:
τ ср = 0.6[σ и ] =117 (МПа); (3.23)
[σ u ] = 0,3 ⋅σ в = 0,3 ⋅650 =195(МПа); (3.24)
Перевіряю різьбу на зминання [6]:
σ F ⋅ h 2
1 ⋅3 3 ⋅10000 ⋅6,52
= 2 = = 4,6 ≤ [σ ]
h0 ⋅π ⋅ d 2 ⋅ z 15,21⋅3,14 ⋅342 ⋅5 и
(3.25)
З'єднання гайки з корпусом має наступний вигляд (рис. 3.4).
Рисунок 3.4 - З'єднання гайки з корпусом
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Гайку в корпус встановлено по посадці з гарантованим натягом. Для
зменшення натягу гайка в корпусі фіксується штифтом, який повинен утримувати
гайку від провертання при роботі механізму, штифт буде працювати на зріз [6]:
τ 2 ⋅4 ⋅M
= ВП
ср ≤ [τ ]
π ⋅DH ⋅d 2 ср
; [τ ср ]=117(МПа)
0 (3.26)
де d0 - діаметр штифта;
і зминання:
σ 2 ⋅М
см =
ВП ≤ [σ
d ⋅ l ⋅D см ]
0 H ; [σ см ] = 390(МПа) (3.27)
де l - довжина штифта, що входить в гайку.
d 2 ⋅ 4 ⋅ 27470,67
0 = = 3,16(мм)
3,14 ⋅58 ⋅117
приймаю d0 = 5мм;
l 2 ⋅М ВП 2 ⋅ 27470,67
= = =1,31(мм)
d0 ⋅ [σ см ]⋅DH 3,16 ⋅390 ⋅34 (3.28)
Довжину штифта обираю конструктивно l = 12 (мм).
Приймаю Штифт 5×12 ГОСТ 3128-70.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.4. Розрахунок рукоятки
Рисунок 3.5 - Сили які діють на рукоятку
Для рукоятки конструктивно вибираю Сталь 3, [σ И ] = 72(МПа)
Визначаю потрібну довжину рукоятки, мм, виходячи із робочого зусилля
Q=200 Н [6]:
l Мp
= +100
Q (3.29)
l 27980,67
= +100 = 239,90(мм)
200
Приймаю довжину рукоятки рівною 240 мм.
Визначаю діаметр рукоятки з розрахунку її на згин як консольної балки,
умовно забитої по осі гвинта [6]:
Мp = Ql = 0.1d 3[σ И ] (3.30)
Звідки:
d θ l
= 3
0.1[σ И ] (3.31)
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Підставивши чисельні значення у вираз, маю:
d 200 ⋅ 240
= 3 =18,8(мм)
0.1⋅72
Приймаю діметр рукоятки, рівний 20 мм.
Перевірка ручки на зминання [σ см ] =144(МПа) :
6М
σ σ м σ θ Q
см = см + см = р
2 +d ⋅D d ⋅D ; (3.32)
Підставляю знайдені значення у формулу:
σ 6 ⋅ 200 ⋅ 240 200
см = 2 + = 4,4(МПа)
20 ⋅58 20 ⋅58 < [σ см ]
Умова міцності виконується.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Розрахунок штучного освітлення
У промисловому виробництві застосовуються такі види освітлення як
природне, штучне та аварійне.
Природне освітлення. Під ним мається на увазі сонце, промені якого прямо
або у відбитому вигляді потрапляють на предмет, що освітлюється. Є кілька видів
природного освітлення у будівлі: верхнє, бічне та комбіноване. У першому
випадку світло потрапляє у приміщення через прорізи у перекриттях. При
бічному, світло проникає всередину через прорізи у стінах. Обидва варіанти
поєднує комбіноване освітлення [7].
Штучне освітлення. Потреба у ньому у виробництві виникла через
мінливості природного джерела – сонця. Робоче та чергове (друге
використовується в неробочий час) забезпечує видимість на робочих місцях. Для
цього в будинках встановлюють промислові світильники з люмінесцентними,
газорозрядними лампами високого тиску або LED-джерела.
Аварійне освітлення. Воно застосовується у надзвичайних ситуаціях та
ділиться на два види: для евакуації та для безпеки. Перше забезпечує належні
умови для оперативної евакуації людей з будівлі та є приладами з написами та
вказівниками. Аварійні промислові світильники встановлюють біля виходів чи
точок розташування засобів пожежної безпеки. Освітлення виробничих
приміщень з метою безпеки потрібно тоді, коли відключення основного джерела
призводить до виникнення небезпечної ситуації: пожежі, отруєння, порушення
технологічного процесу [7].
Одним із різновидів штучного робочого освітлення є світлодіодне.
Промислові LED-світильники економічні та ергономічні. Їх можна
використовувати в умовах підвищеної вологості, при високих та низьких
температурах, у запилених будинках. Це досягається за рахунок особливої
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
конструкції корпусу, яка зводить до мінімуму зовнішній вплив на них та
виключає перегрів. Останнє завдання вирішується використанням радіаторів для
відведення тепла.
Світлодіодні елементи використовуються на виробничих підприємствах та у
великих будівлях. Вони здатні в 4-7 разів зменшити витрати на електрику в
порівнянні з люмінесцентними та традиційними джерелами. LED-світильники
довговічні та не вимагають спеціального догляду чи обслуговування. Вони мають
високий запас міцності, оскільки колба виготовлена з полімерного матеріалу,
тому підходять для складних умов експлуатації. Навіть при розбиванні з них не
виділяються токсичні речовини, як у випадку з люмінесцентними, тому вони не
загрожують здоров'ю для людей, присутніх у приміщенні [7].
Настельні світильники. Промислові настельні світильники кріпляться
безпосередньо до стелі і створюють не спрямоване, а розсіяне світло, рівномірно
освітлюючи весь цех, склад або іншу будівлю. Бувають вбудованими чи
накладними. Стельові світильники прості в обслуговуванні, економічні і навіть
використовуються для організації аварійного освітлення [7].
Індивідуальне освітлення. Його застосовують для того, щоб максимально
виділити робочу область співробітників, акцентувати увагу на деталях або
забезпечити виконання правил техніки безпеки. Таким типом освітлення є сенс
оснастити місце оператора на конвеєрній стрічці або за верстатом. Тут будуть
доречні точкові LED-світильники з яскравим спрямованим пучком, який
потрапляє на робоче місце одного або двох-трьох працівників [7].
Розрахунок освітлення складається з визначення кількості ламп загального
освітлення та їх потужності. Рівномірність освітлення залежить від відстані між
світильниками (Z) та висотою їх розташування (h).
Вихідні умови: Довжина шиномонтажно-вулканізаційної дільниці L = 6,425
м, ширина В = 5 м, висота приміщення H= 3,5 м.
Визначемо кількість універсальних світильників типу «У», які забезпечать
оптимальне освітлення дільниці.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Відстань між центрами світильників [7]:
(4.1)
Відстань від стіни до першого ряду світильників:
м. (4.2)
Відстань між крайніми рядами світильників по ширині дільниці [7]:
м. (4.3)
Кількість рядів освітлювачів, між крайніми рядами по ширині агрегатної
дільниці [7]:
(4.4)
n1 = 0
Таким чином, загальна кількість рядів по ширині шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці [7]:
n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2 (4.5)
Відстань між крайніми рядами світильників по довжині шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці [7]:
м (4.6)
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість рядів освітлювачів, що розташовуються між крайніми рядами по
довжині шиномонтажно-вулканізаційної дільниці [7]:
(4.7)
n1 = 0
Таким чином, загальна кількість рядів по довжині шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці [7]:
n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2 (4.8)
В результаті розрахунку визначено, що на стелі шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці будуть використовуватись світильники загального
освітлення. Їх розташовуватися по довжині в 2 ряди, по ширині - в 2 ряди, усього
використовується 4 світильники.
Загальну потужність освітлювачів для шиномонтажно-вулканізаційної
дільниці [7]:
W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R (4.9)
де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» освітлювачів.
Вт (4.10)
Визначаємо необхідну потужність кожного освітлювача [7]:
Вт (4.11)
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для оптимального освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці
необхідно встановити 4 освітлювачів з потужністю лампи 120 Вт. Для цього
обираю дволампові світильники ОРК-120 з габаритними розмірами 1270х180х115
мм. Розташування світильників нарис.4.1.
Рисунок 4.1 - Система освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
В кваліфікаційній роботі бакалавра було виконано технологічний
розрахунок автотранспортного підприємства на 140 автобусів для перевезення
туристів в Кіровоградській області. Даний розрахунок складався з розрахунку
виробничої програми для виконання технічного обслуговування та ремонту
вантажних транспортних засобів АТП. Було виконано проект виробничого
корпусу, шиномонтажно-вулканізаційної дільниці, технологічний розрахунок
освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці та генеральний план
автотранспортного підприємства в Кіровоградській області. В третьому розділі
було спроектовано універсальний знімач гвинтовий, призначений для розбирання
вузлів з деталями, які мають посадку з натягом. Описано принцип роботи
пристрою, виконано необхідні розрахунки деталей знімача для забезпечення його
працездатності.
Наведено розрахунок освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці
для забезпечення необхідних умов праці.
Таким чином кваліфікаційна робота бакалавра дала змогу закріпити
практичні навички з проектування автотранспортних підприємств для
туристичних перевезень.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. https://uk.wikipedia.org/wiki/.
2. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ,
Черкаси ЧДТУ, 2012 – 111 с.
3. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков, В.П.
Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
4. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 –
39 с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних підприємств
: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Мархель І.І. Деталі машин: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2005. -368 с.
іл.
7. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і
управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.-478 с.
Арк.
ЧДТУ. ФЕТАМ.ЗАВ03.24.000.ПЗ 67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Шиномонтажно-вулканізаційна дільниця
70
Додаток В – Генеральний план
71
Додаток Г – Знімач універсальний
72
Додаток Д – Специфікація Знімач універсальний
73
Додаток Ж – Система освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці
74