ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7795| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Львів (Україна) в місто Мюнхен (Німеччина) за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Тарандушка , Людмила Анатоліївна Скиба, Дмитро Юрійович |
| Issue Date: | 2024 |
| Abstract: | В кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування маршруту Черкаси - Париж (Україна − Франція), який проходить в прямому напрямку через Польщу, Чехію, Німеччину, а в зворотному – через Італію, Словенію, Угорщину. В роботі визначено загальну протяжність маршруту, обрано вантаж та визначено його характеристики та умови транспортування, підібрано транспортний засіб для перевезення вантажу з необхідними експлуатаційнотехнічними характеристиками. Виконано аналіз правил транспортування вантажу по країнах-транзитах, визначено документи для виконання міжнародного перевезення. Проведено розрахунок тривалості рейсу та загальні витрати на перевезення для одиничної та турної їзди. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 57 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 9 розділів, висновків, переліку джерел посилання. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7795 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Михно.pdf Restricted Access | 4.63 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного
вантажу з міста Черкаси (Україна) в місто Париж (Франція) за зазначеним
маршрутом»
Керівник роботи:
доцент, к.т.н. _______________ А.П. Солтус
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-04
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________О.Ю. Михно
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2024
РЕФЕРАТ
В кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проєктування маршруту
Черкаси - Париж (Україна − Франція), який проходить в прямому напрямку
через Польщу, Чехію, Німеччину, а в зворотному – через Італію, Словенію,
Угорщину.
В роботі визначено загальну протяжність маршруту, обрано вантаж та
визначено його характеристики та умови транспортування, підібрано
транспортний засіб для перевезення вантажу з необхідними експлуатаційно-
технічними характеристиками. Виконано аналіз правил транспортування
вантажу по країнах-транзитах, визначено документи для виконання
міжнародного перевезення. Проведено розрахунок тривалості рейсу та загальні
витрати на перевезення для одиничної та турної їзди.
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 57 стор. друкованого тексту,
складається зі вступу, змісту, 9 розділів, висновків, переліку джерел посилання.
2
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ ..................................................................................................................... 2
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ .................................................................................................................. 4
1.1 Проєктування прямого маршруту Черкаси − Париж (Україна - Франція) ..... 4
1.2 Проєктування зворотного маршруту Париж − Черкаси (Франція - Україна) . 8
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ .......... 13
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ ............................................................................................. 14
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП ......................................................................................................................... 17
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ .................................................................................. 19
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .................................................................. 27
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ ........................................................................................................................ 30
7.1 Формування вантажного місця .......................................................................... 30
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ........................................................... 39
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ................................................... 44
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ ................................................ 47
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ........... 49
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 56
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ........................................................................ 57
3
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ
В даній кваліфікаційній роботі необхідно виконати проєктування прямого
та зворотного маршрутів перевезення вантажу між пунктами Черкаси-Париж
(Україна - Франція).
1.1 Проєктування прямого маршруту Черкаси − Париж (Україна -
Франція)
Прямий маршрут пролягає через наступні країни: Польща Чехія,
Німеччина. При виконання цього маршруту необхідно перетнути міжнародний
пропускний пункт між Україною та Польщею «Краковець – Корчова» [1].
Рисунок 1.1 − Загальний вигляд прямого маршруту «Черкаси − Париж»
через Польщу, Чехію, Німеччину на карті (2609 км).
Даний маршрут пролягає дорогами міжнародного значення, європейського
значення та автомагістралями [1].
4
Рисунок 1.2 − Загальний вигляд частини прямого маршруту по території
України (789 км).
Територією України в прямому напрямку необхідно проїхати 789 км.
Даний шлях пролягає по автомагістралі Е50. Автошлях Е50 — це європейська
автомобільна дорога загального користування. Вона проходить територією
України через МПП Черкаси — Краковець та збігається з частиною
автомобільної дороги Європейського значення E40 [1].
М10 починається у Львові та прямує через Страдч, Івано-Франкове, на
південь від Яворова до Краківця та до Кракова (Польща) [1].
Рисунок 1.3 − Загальний вигляд частини прямого маршруту по території
Польщі (410 км).
Територією Польщі, прямий маршрут виконується автошляхами Е40 та А4.
5
Е40 – автошлях Європейського значення, що має по 2 полоси в обох
напрямах. Він пролягає від міста Карле (Франція) до Росії та є найдовшим
автошляхом, що складає 8500 км. На деяких частинах автошлях Е40 співпадає з
такими автомагістралями: в Україні – М10, М06, М03, М04; в Польщі – А4; в
Німеччині – А44, А4, А5, А45, А7; в Бельгії – А18, А10, А3; у Франції – А16
[1].
Автошлях А4 - найдовша автомагістраль Польщі. Частина даної
автомагістралі є платною. Вона поєднує Польщу з німецьким автобаном
Bundesautobahn 4 number.svg (напрям Дрезден). Має перетини з наступними
автобанами: А18, А8, А1, S1, S3, S8, S19 [1].
Рисунок 1.4 − Загальний вигляд частини прямого маршруту по території
Чехії (554 км).
Територією Чехії необхідно прямувати атошляхами Е462, Е50.
Е462 – європейський маршрут категорії А, що поєднує Францію та
Бельгію. Загальна протяжність даного маршруту складає 753км. Даний
маршрут перетинається з такими автошляхами: E03, E401, E402, E50, E17,
E420, E44, E25, E40, E42, E313 [1].
6
Рисунок 1.5 − Загальний вигляд частини прямого маршруту по території
Німеччини (524 км).
Прямий маршрут пролягає територією Німеччини через автобани А6, А36,
А5 [1].
А6 – швидкісна дорога, що забезпечує міжнародні зв’язки. Вона пролягає
від німецько-чеського до французько-німецького кордону [1].
А36 – автомагістральна дорога, що побудована за стандартом єдиної
проїзної частини. Частина автомагістралі модернізована до подвійної проїзної
частини [1].
А5 – платна автомагістраль, що поєднує Автомагістраль А3 зі Словенією.
Дана автомагістраль співпадає з частиною автодороги Європейського значення
Е73. Обслуговує дану автомагістраль компанія Hrvatske autoceste [1].
7
Рисунок 1.6 − Загальний вигляд частини прямого маршруту по території
Франції (388 км).
Прямий маршрут закінчується частиною по території Франції, що пролягає
автодорогами А36, А6, Е607, Е62 [1].
А36 – платна автомагістраль, що проходить територією Франції та
забезпечує міжнародні зв’язки. Побудована за всіма міжнародними
стандартами.
Е607 – автодорога європейського значення, що пролягає територією
Франції, має по одній полосі в обидва боки з роздільною полосою руху [1].
Е62 – автошлях європейського значення, що поєднує європейські порти
Нант (Франція) та Генуя (Італія). Зальна довжина маршруту 1307 км.
Ткриторією Франції пролягає 601 км даного маршруту [1].
1.2 Проєктування зворотного маршруту Париж − Черкаси (Франція -
Україна)
Зворотний маршрут Париж - Черкаси (Франція – Україна) проходить
країнами: Італія, Словенія, Угорщина [1].
8
Рисунок 1.7 − Загальний вигляд зворотного маршруту «Париж − Черкаси»
через Італію, Словенію, Угорщину на карті (3129 км).
Рисунок 1.8 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території
Франції (671 км).
Територією Франції частина маршруту проходить автошляхами А6, А43.
А6, А43 – сучасні швидкісні платні автодороги, що проходять територією
Франції. На них дозволена швидкість пресування для легкових автомобілів –
1930 км/год, для вантажних автомобілів – 90 км/год. Вони мають 2-3 полоси
руху в кожен бік з розділювальною смугою [1].
9
Рисунок 1.9 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по території
Італії (764 км).
Територією Італії зворотній маршрут проходить автодорогами А32, А4, А
22. Всі ці автомагістралі є платними. Оплата виконується шляхом врахування
кількості кілометрів, що виконується даними автошляхами. Кожна
автомагістраль має 3 смуги в обидва напрями з розділювальною смугою
посередині. Всі автомагістралі виконані за найвищими міжнародними
стандартами [1].
Рисунок 1.10 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по
території Словенії (321 км).
Територією Словенії необхідно рухатися по Автобанам А1 та А5 та
європейському маршруту Е57 [1].
10
А1, А5 – швидкісні автодороги, що мають проїжджу частину з
двостороннім рухом та обмеженням швидкості 130 км/год. Вони позначаються
дорожніми знаками з написом білого кольору на зеленому фоні.
Обслуговуються атомобільню компанією Družba za avtoceste v Republiki
Sloveniji на території Словенії [1].
Е57 – автодорога європейського значення, що має перетин з швидкісною
автомагістраллю А1.
Рисунок 1.11 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по
території Угорщини (653 км).
Теритлоріє Угорщини необхідно рухатися європейськими шляхами Е71 та
Е60 [1].
Е71 – автошлях європейського значення, що має по 2 смуги руху в кожен
бік з розділовою смугою посередині. На території Угорщини перетинається з
наступними автобанами: М30, М3, М0, М7.
Е60 - автошлях європейського значення, що на території Угорщини
перетинається з автошляхами: М1, 4, 42.
Е79 - автошлях європейського значення, що проходить черех території
Угорщини, Румунії та Болгарії.
11
Рисунок 1.12 − Загальний вигляд частини зворотного маршруту по
території України (936 км).
Завершальна частина зворотнього маршруту проходить через кордон
Угорщини з Україною «Лужанка – Бурегшурань». Територією України
необхідно рухатись автошляхами європейського значення Е471, Е50 та
міжнародного значення М06 [1].
Таблиця 1.1 – Пройдена відстань по прямому маршруту
Назва країни Відстань, км
Україна 789 км
Польша 410 км
Чехія 554 км
Німеччина 524 км
Франція 388 км
Таблиця 1.2 – Пройдена відстань по зворотному маршруту
Назва країни Відстань, км
Франція 671 км
Італія 764 км
Словенія 321 км
Угорщина 653 км
Україна 936 км
12
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ
Маршрут «Черкаси - Париж» (Україна − Франція) пролягає через Польщу,
Чехію та Німеччину. Та зворотній маршрут «Париж - Черкаси» (Україна −
Франція) пролягає через Італію, Словенію, Угорщину.
Відповідно протяжність маршруту в прямому напрямку − 2609 км, у
зворотному − 3129 км.
Отже визначимо загальну довжину маршруту в обидві сторони:
���� = ����1 + ����2, (2.1)
де ����1 – довжина маршруту в прямому напрямку;
����2 – довжина маршруту в зворотному напрямку.
���� = 2609 + 3129 = 5738
Здійснення вантажного перевезення виконується автошляхами
європейського значення, міжнародного значення, автомагістралями. Швидкість
пересування автомагістралями для вантажних автомобілів обмежується 90
км/год. Маршрут проходить як платними так і безкоштовними автошляхами.
Спосіб оплати за пересування платними автошляхами в кожній країні різний.
Автошляхи європейського значення позначаються літерою «Е»,
міжнародного значення – літерою «М», автомагістралі – літерою «А».
В прямому напрямку маршрут проходить через митний пункт пропуску
«Краковець – Корчова», який знаходиться на кордоні України та Польщі.
В зворотному напрямку маршрут проходить через митний пункт
пропуску «Бурегшурань - Лужанка» який знаходиться на кордоні Угорщини та
України.
13
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
На території Черкас розташована бісквітна фабрика "Світ Ласощів". У
2000-х роках було створено «Світ ласощів», що займається виготовленням
печива, здоби та різних солодощів. Тому у прямому напрямку будемо
перевозити кондитерську продукцію бісквітної фабрики «Світ ласощів».
Так як у Франці в суперфектурі округу Париж виробляють молочні
продукти харчування, такі як різного роду сири, то для перевезення в Україну
обираю молочну продукцію – сири (молочна продукція).
Для даних вантажів необхідно використовувати рефрижератор, тому було
обрано такий автомобіль Fuso Canter TF 7,5
Рисунок 3.1 − Зовнішній вигляд фургона рефрижиратора Fuso Canter TF
7,5T
14
Таблиця 3.1 − Технічні характеристики фургона рефрижиратора Fuso
Canter TF 7,5
Основні характеристики
Марка Fuso
Модель Canter TF
Модифікація Canter TF 7,5
Експлуатаційні характеристики
Вид палива ДП
Витрата палива в змішаному циклі 15.0 л на 100 км
Запас ходу 1500 км
Габарити і розміри
Довжина 7735 мм
Ширина 1995 мм
Висота 2250 мм
Дорожній просвіт 185 мм
Колісна база 4750 мм
Маса
Споряджена маса 2605 кг
Повна маса 7500 кг
Обсяги
Обсяг багажника −
Обсяг паливного бака 100 л
Двигун
Тип двигуна Дизельний з турбонадувом
Число циліндрів / розташування 4/ рядний
Потужність двигуна, кВт / к.с. 110/150
Робочий об’єм двигуна 2,998см3
Крутний момент, Н * м / об/хв 370 / 1320
Трансмісія
15
Привід задній
Тип коробки передач Механічна, 5 передач
Кермо
Підсилювач керма гідропідсилювач
Електронні системи
Електронні системи управління ABS, EBD, ESP
Управління кліматом Клімат контроль
Підвіска
Передня підвіска Залежна, ресорна
Задня підвіска Залежна, пневматична
Гальма
Передні гальма дискові
Задні гальма барабанні
Шини та диски
Розмір шин 215/75R17,5
Рисунок 3.2 − Розташування палет в фургоні-рефрижираторі
16
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА
МАПП
Україна є центральною країною Європи, що має одну з найбільших площ,
а саме 603,7 тис. км2. Україна омивається двома морями – Чорним та
Азовським. Україна межує з Польщею, Румунією, Угорщиною, Білорусією,
Росією, Молдовою, Словаччиною. Україна має розгалужену транспортну
систему як для автомобільного так і для залізничного транспорту [3].
Територією України можуть пересуватися транспортні засоби масою до 44
тон, при цьому навантаження на одну вісь допускається 11 тон, а на подвійну
вісь – 18 тон. Платні дороги в Україні відсутні.
Обмеження руху вантажних транспортних засобів у святкові дні відсутнє.
Всі вантажі, що проходять митницю обов’язково оподатковуються
відповідно до Закону України «Про єдиний збір, який справляється в пунктах
пропуску через державний кордон України» від 12.07.2001 року.
Автодороги, що вимагають оплату за пересування на території України
відсутні.
Країни, якими повинен транспортуватися вантаж відносяться до Європи.
Швидкісний режим в цих країнах наступний: за містом швидкість обмежується
80 км / год, а в місті 50 км / год. На автобанах вантажні транспортні засоби
можуть пересуватися зі швидкістю 90 км / год, а легкові – 130 км/год. Плата за
користування платними автошляхами в кожній країні різна, тому перед в’їздом
до країни необхідно ознайомитися з правилами оплати. В деяких випадках
оплата здійснюється при в’їзді або виїзді з автобану, а в деяких країнах
необхідно купляти «купон» на право пересування платними дорогами, в якому
зазначено термін, в межах якого можна користуватися автошляхами відповідної
країни.
Під час виконання прямого маршруту з перевезення вантажу, необхідно
пройти міжнародний пропускний пункт «Краковець – Корчова», який
знаходиться на кордоні України та Польщі. Даний пропускний пункт
17
оснащений прикордонною, митною, фітосанітарною, санітарною,
радіологічною, ветеринарною, екологічною службою, а також службою
міжнародних перевезень. Даним пунктом допускаються вантажні та
пасажирські перевезення, а також піший перетин кордону.
В зворотному напрямку маршрут проходить через митний пункт пропуску
«Бурегшурань - Лужанка». Це пункт пропуску через державний кордон України
на кордоні з Угорщиною. Місце його розташування в Україні в Закарпатській
області. «Бурегшурань - Лужанка» - це міжнародний пасажирський та
вантажний пункту пропуску. Тут виконуються митний, радіологічний,
екологічний, фітосанітарний, ветеринарний види контролю [3].
18
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
За прийнятим законодавством, як національним, так і міжнародним, до
списку документів включено [4]:
- права або посвідчення водія;
- ліцензія (необхідна для перевезення особливих вантажів, що становлять
небезпеку для життя або легко займисті) або дозвіл на міжнародні перевезення
вантажів;
- довіреність на керування транспортними засобами;
- дублікат трудової угоди;
- Інша документація на транспорт;
- Документація на вантаж.
Всі ці документи необхідні на початку процесу. Виходячи з наявної
документації перевіряється кількість товару, звіряється маршрут, здійснюється
митна перевірка, розрахунок замовника та постачальника. Міжнародні вантажні
перевезення також передбачають видачу спеціальної перепустки від
автоінспекції.
Щоб підтвердити факт вантажоперевезення, потрібні [4]:
- Документи на транспортний засіб;
- Карта техогляду;
- дорожній лист із зазначенням термінів доставки.
Для оформлення вантажу потрібно додатково:
- дозвіл на міжнародні перевезення вантажів;
- товарно-транспортна накладна для пересування Україною та в'їзду на
територію іншої держави;
- санітарний паспорт, якщо це необхідно (наприклад, під час перевезення
тварин).
19
Карнет міжнародних автомобільних перевезень (TIR) - це міжнародний
митний документ, що регулюється Митною конвенцією про міжнародні
перевезення товарів під прикриттям карнетів МДП (TIR Convention) 1975 року,
що дає право перевізнику пройти митне оформлення та контроль у
встановленому порядку та отримати дозвіл на транзит без застосування заходів
щодо забезпечення доставки вантажів (рис. 5.1);
Рисунок 5.1 – Приклад заповнення карнету міжнародних автомобільних
перевезень (TIR)
Конвенція відносно au contrat de transport international de Marchandise par
Route (CMR) є міжнародною товарно-транспортною накладною (рис. 5.2), що
регулюється CMR, виданою за місцем завантаження та виданою перевізнику та
одержувачу [4].
20
Рисунок 5.2 – Бланк міжнародної товарно-транспортної накладної CMR
На підставі положень Статуту транспортні організації, уклавши договір на
перевезення, організація приймає зобов'язання перевезти вантаж за заявкою
вантажовідправника вантажоодержувачу в цілості та безпеці за визначену
договором плату. У разі відсутності договору перевезення може здійснюватись
за разовими заявками [4].
21
Товарно-транспортна накладна містить усі необхідні реквізити для
визначення плати за роботу перевізника: найменування перевізника, реквізити
транспортного засобу, час прибуття під навантаження, маршрут слідування,
пробіг тощо, а також визначає матеріальну відповідальність перевізника за
ціною та кількістю вантажу, заявленим відправником вантажу. Саме цей
документ підтверджує виконання укладеного договору перевезення вантажів .
Ще одним документом, який практично завжди складають при здійсненні
перевезень вантажів, є подорожній лист вантажного автомобіля (рис. 5.3). Він
зазвичай потрібний для того щоб перевізник мав право підтвердити виконання
перевезення та списати витрати на пальне, використане при здійсненні такої
операції [4].
Рисунок 5.3 – Бланк подорожнього листа
Рахунок-фактура (invoice) - рахунок, виставлений продавцем-експортером
покупцю на оплату продукції чи послуг (рис. 5.4). Використовується при
експортно-імпортних операціях, аналогом у внутрішній торгівлі є рахунок-
22
фактура. Наявність інвойсу є обов'язковою для проведення митного
оформлення та митного контролю [4].
Рисунок 5.4 – Приклад рахунку-фактури (invoice)
Пакувальний лист (Packing List) – документ, що супроводжує
відвантаження товарної партії покупцю (рис. 5.5). Являє собою перелік
продукції, що відвантажується, що знаходиться в кожному вантажному місці
(палеті, коробці або контейнері).
Пакувальний лист повинен містити [4]:
• номер та дату;
• назва та адреса відправника та одержувача;
• посилання на зовнішньоторговельний контракт чи замовлення;
• найменування всіх позицій відвантажуваної продукції та її точну
кількість у кожному вантажному місці;
23
• найменування всіх вантажних місць із зазначенням номерів та габаритних
розмірів;
• вага нетто та брутто кожної упаковки та всієї товарної партії.
Рисунок 5.5 – Бланк пакувального листа
Документ використовують у роботі логістичні компанії та перевізники, що
дозволяє за короткий термін перевірити цілісність та комплектність вантажу,
адресу одержувача та інші дані, необхідні для оперативної доставки [4].
Вантажний маніфест (manifest of cargo) − документ, у якому зазначається
перелік усіх товарів, що було надано до транспортування в транспортній
одиниці (рис.5.6). Вантажний маніфест містить дані про відправника та
одержувача, дані про товар.
24
Рисунок 5.6 – Бланк вантажного маніфесту (manifest of cargo)
Сертифікат походження товару (certificate of origin) − документ, що
видається торгівельною палатою країни (рис.5.7). Його використовують для
пільгового розмитнення, якщо існує договір між країнами відправника та
одержувача [4].
Сертифікат про якість товару (certificate of quality) видається на кожну
партію товару (рис.5.8). В ньому засвідчують інформацію про виробника,
характеристики товару, відповідність товару стандартам та ін [4].
25
Рисунок 5.7 – Бланк сертифікату походження товару (certificate of origin)
Рисунок 5.8 – Приклад сертифікату про якість товару (certificate of quality)
26
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Відповідно до наказу Міністерства транспорту України № 363 від
14.10.1997 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним
транспортом» визначено Правила перевезень продукції харчової, м'ясо-
молочної та рибної промисловості [5]:
25.3. Правила перевезень тортів, тістечок та інших мучнисто-кремових
виробів
25.3.1. Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі під час
перевезення тортів, тістечок та інших мучнисто-кремових виробів зобов'язані
дотримувати встановлених санітарно-гігієнічних вимог.
Не дозволяється сумісне перевезення тортів, тістечок та інших мучнисто-
кремових виробів з нехарчовими продуктами, а також з продуктами, що мають
різкий специфічний запах, та свіжоспеченим хлібом.
25.3.2. Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення торти в
картонних коробках. Коробки складаються в декілька рядів по висоті кузова.
Дрібноштучні вироби (тістечка тощо) складають в один ряд на металеві
(алюмінієві) або дерев'яні лотки, які щільно закриваються кришками.
Тістечка штучно-формовочні (корзиночки, повітряні, бісквітні, мигдалеві
типу "Ідеал" та ін.) укладають в капсули, а потім в лотки.
25.3.3. Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення торти та
тістечка з кремовим і фруктовим оздобленням з температурою від 0 до +6 °C, а
вироби без оздоблення - з температурою не вище ніж +18 °C.
25.3.4. Перевізники повинні надавати для перевезення тортів, тістечок та
інших мучнисто-кремових виробів автомобілі з ізотермічним кузовом,
обладнані напрямними для встановлення лотків.
25.3.5. Перевізник приймає для перевезення від вантажовідправника і здає
вантажоодержувачу мучнисто-кремові вироби за найменуванням і кількістю
27
коробок або стандартно заповнених лотків, зазначеними в товарно-
транспортній накладній.
При частковому заповненні лотка приймання і здача дрібноштучних
виробів здійснюються за числом виробів.
25.3.6. При поданні для перевезення на одному автомобілі тортів, тістечок
та інших мучнисто-кремових виробів на адресу декількох вантажоодержувачів
вантажовідправник повинен заздалегідь, до прибуття автомобіля, підготувати
вантаж за вантажоодержувачами і надати товарно-транспортні накладні
кожному вантажоодержувачу.
25.3.7. Вантаження, перевезення і вивантаження мучнисто-кремових
виробів слід виконувати обережно, без ударів і струсів.
25.3.8. Санітарну обробку кузова рухомого складу повинні виконувати
вантажовідправники.
25.3.9. Лотки для перевезення тортів, тістечок та інших мучнисто-
кремових виробів є інвентарною тарою вантажовідправника, який провадить їх
санітарну обробку.
25.6. Правила перевезень молока та молочних продуктів
25.6.1. Під час перевезень молока та молочних продуктів (вершків,
сметани, сирків, сиру, кефіру тощо) Перевізники, вантажовідправники та
вантажоодержувачі зобов'язані дотримувати встановлених санітарно-
гігієнічних вимог.
25.6.2. Молоко перевозиться безтарним способом у спеціалізованих
автомобілях-цистернах чи тарним способом - в авторефрижераторах,
автомобілях-фургонах або бортових автомобілях з укриттям вантажу
брезентом.
Рухомий склад повинен мати санітарний паспорт, виданий територіальною
санепідстанцією терміном не більш як на 6 місяців, а водій особисту санітарну
книжку.
Молочні продукти перевозяться тарним способом в автомобілях, які є в
наявністі для тарного перевезення. При цьому враховується тривалість
28
перевезення: в літній період (квітень-вересень) при перевезенні на автомобілях
із бортовою платформою і накриттям брезентом термін доставки не може бути
більше 2-х годин, а для автомобілів-фургонів ізотермічних - не більше 6 годин.
25.6.3. Вантажовідправник готової молочної продукції та молока
зобов'язаний подавати їх для перевезення у тарі, що передбачена діючими
державними стандартами.
25.6.4. При перевезенні молока та молочних продуктів в автомобілі-
фургоні на адресу одного вантажоодержувача вантажовідправник може
відправляти вантаж за пломбою.
25.6.5. При поданні для перевезення на одному автомобілі молока та
молочних продуктів різного асортименту на адресу декількох
вантажоодержувачів вантажовідправник повинен заздалегідь, до прибуття
автомобіля, відгрупувати вантаж за вантажоодержувачами для вантаження на
одному посту та надати товарно-транспортні накладні кожному
вантажоодержувачу.
29
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Для забезпечення цілісності вантажу під час перевезення необхідно
пакувати картонні коробки з вантажем на європіддоні (800х1200), мм. У
випадку, якщо продукцію, що перевозиться можна кантувати та
штабелювати, то необхідно розробити можливі схеми розміщення
картонних коробок на європіддоні (800×1200) (табл.7.1.).
Існують певні умови для розташування коробк на палетіц, яких
необхідно дотримуватися. Під час пакування вантажу на палетах в
картонних коробках, необхідно враховувати, що максимальний виступ за
межі палети не повинен перевищувати 40мм, максимальна висота
завантаженої палети складає Нпід=1800 мм. Стандартна висота самої палети
(піддону) hпід=145мм, а максимальна вантажопідйомність – 1500 кг
(відповідно до ГОСТ 9078-84).
Показники кратності ящиків на палеті (європіддоні) [2]:
По довжині: nl=L/l;
По ширині: nb=B/b; (7.1)
По висоті: nh=H/h.
Показники кратності необхідно округляти до цілого числа в меншу
сторону. Результати розрахунків заносяться у таблицю 7.1.
30
Нехай картонна коробка для перевезення кондитерської продукції має
розміри ДхШхВ: 442х317х442 мм). Маса 1 повного ящика 20 кг (ГОСТ
135811-91).
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за
умови, що вантаж можна кантувати та штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
№п/ Схема Фактична вантажність
п розміщення по по по Nзаг європіддона М ,кг γ
L B Н бр ст ηS
1 L/l,B/b,H/h 2 2 3 12 240 0,16 0,58
2 L/l,B/h,H/b 2 1 5 10 200 0,13 0,41
3 L/b,B/l,H/h 4 1 3 12 240 0,16 0,58
4 L/b,B/h,H/l 4 1 3 12 240 0,16 0,58
5 L/h,B/b,H/l 2 2 3 12 240 0,16 0,58
6 L/h,B/l,H/b 2 1 5 10 200 0,13 0,41
Залежно від схем розміщення піддонів, визначити оптимальний
варіант, за умови повного використання вантажності транспортного засобу та
здійснити обрахунок кількості піддонів у ньому.
Кількість коробок на піддоні, шт [2]:
����заг = �������� ∙ �������� ∙ ����ℎ (7.2)
Маса брутто піддону, кг [2]:
����бр = ����заг ∙ ����ящ + ����0 (7.3)
де m0–власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону-
15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона [2]:
31
���� = ����ф
ст (7.4)
����н
де qф – фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону [2]:
���� ����в
���� = (7.5)
����п
де Sв – площа вантажу, мм2;
Sп – площа піддона, мм2.
Зображення схем розташування коробок на піддон і у трьох проекціях
виконане на рис. 7.1 – 7.2.
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №1
32
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №2
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №3
33
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №4
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №5
34
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок з кондитерськими виробами №6
Найбільш раціональними та рівнозначними є 1,3,4,5 схеми
розташування коробок.
При складуванні картонних ящиків на піддон, всю конфігурацію
необхідно обандеролювати одним шаром паперу або пакувальної плівки. Це
захистить вантаж від пошкодження [2].
Для транспортування сирів обираємо гофрований ящик з розмірами
ДхШхВ: 570х253х190 (мм) (ГОСТ 135811-91). Маса 1 повного ящика складає
15 кг.
35
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення картонних коробок на європіддоні
(800×1200) за умови, сири можна кантувати та штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць використання
№п/ Схема Фактична вантажність
п розміщення по по по N
L B Н заг європіддона Мбр,кг γст ηS
1 L/l,B/b,H/h 2 3 9 54 810 0,54 0,9
2 L/l,B/h,H/b 2 4 6 48 720 0,48 0,9
3 L/b,B/l,H/h 4 1 8 32 480 0,32 0,60
4 L/b,B/h,H/l 4 4 3 48 720 0,48 0,80
5 L/h,B/b,H/l 6 3 3 54 810 0,54 0,8
6 L/h,B/l,H/b 6 1 6 36 540 0,36 0,68
Рисунок 7.7 – Схема розміщення коробок з сиром №1
36
Рисунок 7.8 – Схема розміщення коробок з сиром №2
Рисунок 7.9 – Схема розміщення коробок з сиром №3
37
Рисунок 7.10 – Схема розміщення коробок з сиром №4
Рисунок 7.11 – Схема розміщення коробок з сиром №5
38
Рисунок 7.12 – Схема розміщення коробок з сиром №6
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Під час транспортування вантажів необхідно враховувати можливість їх
псування, тобто втрату цілісності. Для запобігання такого явища необхідно
підбирати оптимальну упаковку, що несе функцію транспортної тари. На
властивості тари, що запобігають пошкодженню вантажів впливають:
- характеристики вантажу та маса одного вантажного місця;
- фізичні та механічні властивості тари;
- розміри тари;
- умови перевезення вантажів.
На вибір тари впливають статичні навантаження при штабелюванні та
39
динамічні й вібраційні навантаження під час перевантажувальних операцій,
які необхідно розрахувати [2].
Статичне зусилля стискання, що сприймає тара нижнього ряду штабеля
[2]:
����ст = ����∙����(����−ℎ)
ст , Н (7.6)
ℎ
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;
Q – маса тари з вантажем, кг; Враховують вагу коробок вищих ярусів;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м;
h – висота одиниці тари, м.
Визначаємо статичне навантаження, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 1 схеми пакування
кондитерських виробів [2]:
ст 9,81 ∙ 20(1,326− 0,442)
����ст = 0,442 = 392,4 Н
Де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;
Q–маса тари з вантажем, кг, Q = 20 кг;
Н–висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м, Н = 1,326 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,442 м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 2 схеми пакування
кондитерських виробів [2]:
40
ст 9,81 ∙ 20(1,585− 0,317)
����ст = 0,317 = 784,8 Н
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 1 схеми пакування сиру [2]:
����ст
9,81 ∙ 15(1,710− 0,19)
ст = 0,19 = 1177,2 Н
де g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 15 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м, Н = 1,710 м;
h–висота одиниці тари, м, h = 0,19 м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля для 2 схеми сиру:
ст 9,81 ∙ 15(1,518− 0,253)
����ст = 0,253 = 735,75 Н
Висота штабеля Н регламентується стандартами для кожного виду
продукції з урахуванням властивостей, місткості та фізичних характеристик
тари, вантажопідйомності рухомого складу [2].
Основним показником, що враховується при розрахунку зусиль
стискання, що впливають на картонну тару при штабелюванні є коефіцієнт
запасу Кз, який залежить від терміну зберігання вантажу. При коротких
термінах зберігання вантажу коефіцієнт запасу приймається відповідний: при
зберіганні до 30 діб – Кз = 1,6; від 30 до 100 діб – Кз=1,65. У випадку, якщо
термін зберігання не зазначений в нормативній документації, то Кз
41
приймають рівним 1,85 [2].
Зусилля стискання розраховують [2]:
���� = ����з∙����∙����(����−ℎ)
ст , H (7.7)
ℎ
Визначаємо зусилля стискання для 1 схеми пакування кондитерських
виробів [2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 20(1,326− 0,442)
����ст = 0,442 = 627,84 Н
де Кз - коефіцієнтзапасу, Кз= 1,6.
Визначаємо зусилля стискання для 2 схеми пакування кондитерських
виробів [2]:
1,6 ∙ 9,81 ∙ 20(1,585− 0,317)
����ст = 0,317 = 1255,68 Н
Опір стисканню картонної тари залежить від параметрів коробки та
міцності гофрокартону при торцевому стисканні [2]:
����0ст = 2,55 ∙ �������� ∙ √���� ∙ ����, H (7.8)
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007;
δ–товщина картону, мм;
z–периметр ящика, мм.
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 1 схеми пакування
кондитерських виробів:
42
����0ст = 2,55 ∙ 5,4 ∙ √5 ∙ 1518 = 1200 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 5,4 Н/мм;
δ–товщина картону, мм, δ=5мм ;
z–периметр ящика, мм, z=1518 мм (згідно першого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 2 схеми пакування
кондитерських виробів:
����0ст = 2,55 ∙ 5,4 ∙ √5 ∙ 1768 = 1294 Н
де Рт–торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 5,4 Н/мм
δ–товщина картону, мм, δ=5мм;
z–периметр ящика, мм, z=1768 мм (згідно другого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Тобто картонні коробки, що виготовляються з картону класу Т25
задовольняють умові стискання.
Будуємо графік залежності опору стисканню картонної тари до
периметру даної тари (коробки).
Залежність опору стискання від
периметру тари
1350
1300
1250
1200
1150
1518 1768
ПЕРИМЕТР, Z, ММ
Рисунок 7.13 - Графік залежності опору стискання від периметру тари
(картонної коробки)
43
ОПІР СТИСКАННЮ ���� 0СТ , Н
Це означає, що при збільшені периметру тари, збільшується опір її
стисканню.
Для запобігання деформації картонної коробки нижнього ряду
штабеля, необхідною умовою є те, щоб опір стисканню коробки ����0ст повинен
бути більшим або дорівнювати зусиллю стискання верхніх коробок ����ст [2].
Дана умова виконується.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Згідно із Правилами перевезення вантажів різними видами транспорту
[3] (автомобільним, морським, залізничним) необхідно визначити які
маркувальні знаки наносяться на вантаж з кондитерськими виробами
(Додаток В) [2].
Транспортне маркування на вантажному місці за заданим вантажем має
вигляд (рис.7.14).
Рисунок 7.14 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення [2]:
1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В;
2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г;
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії,
визначають як кількість коробок на піддоні;
44
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження;
6. Найменування транспортних організацій;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця;
9. Маса брутто вантажного місця;
10.Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3);
11.Країна виробник;
12.Назва пункту відправлення;
13.Назва вантажовідправника.
Рисунок 7.15 – Транспортне маркування на вантажному місці
кондитерських виробів
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію:
45
• Прізвище, ім’я студента;
• ЧДТУ, студент групи (шифргрупи);
• Назва вантажу;
• Контейнер–(типорозмір);
• Пункт відправлення;
• Пункт призначення.
Рисунок 7.16 – QR код. Інформація закодована за допомогою QRCoder
46
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом
міжнародного перевезення.
Визначимо lдоб - середньодобовий пробіг за маршрутом як [2]
���� 2����
д̅об = (8.1)
����
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу [2]:
���� = 2����+2����0+����зв
� + ����пр, діб (8.2)
24����е
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км, визначається
по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному напрямку
коеф.”2” не враховувати);
l0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в
одному напрямку коеф.”2” не враховувати) [2]:
����0 = 0,46 ∙ �����п, км (8.3)
2
де Sп – площа країни прямого відправлення, тис.км (дані по країнах
2
беруться із статистичних довідників; для України Sп = 603,628 тис.км );
����0 = 0,46 ∙ √603,628 = 11,3 км
lзв – середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного
відправлення:де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2; [2]
47
����зв = 1,43 ∙ �0,5 ∙ ����зв (8.4)
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2;
����зв = 1,43 ∙ �0,5 ∙ 551,6 = 23,7 км
Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год, для турної
їзди 60 км/год);
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними
роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 2
доби). Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів.
Середньодобовий пробіг має складати приблизно 700 км/добу.
���� = 5738+2∙11,3+23,7 + 4 = 9,35 діб
24∙45
Визначимо l доб - середньодобовий пробіг за маршрутом як
���� = 5738
д̅об = 613 км/добу. – умова виконується.
9,35
48
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА
ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП:
а) відрахування на соціальні заходи [2]:
С = Ок ∙ Нсзсз ������������ , € (9.1)
100
де Ок������������ – мінімальний оклад, 8000 грн.=186 €. 1€=43 грн.
Нсз - норматив відрахувань на соціальні заходи, % , (Нсз = 20)
Таблиця 9.1 - Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування,
маршруту грн (€)/добу грн (€
Україна 2,8 300 (6,98) 840 (19,54)
Іноземні 6,55 3440 (80) 22532 (524)
Разом 9,35 3 740 (86,98) 23372 (543,54)
Так як по Україні водій їде 789+936=1725 км, а ми розрахували, що
середньодобовий пробіг 613 км, то по Україні водій їде 2,8 доби.
По території іноземних держав водій їде 4013 км, тобто 6,55 доби та 4 доби
розвантаження та завнтаження в тому числі.
Ссз = 186 ∙ 20 =37,2 , €
100
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
пункті призначення [2].
Свідр = 2,8 ∗ 6,98 + 6,55 ∗ 80 = 543,54 €
49
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових [2]:
ФЗП = Ок������������ + Ссз + Свідр, € (9.2)
ФЗП = 186 + 37,2 + 543,54 = 766,74 €
Визначимо витрати на автомобільне пальне [2]:
С Н����нп
п = � ∙ ���� + �������� ∙ ����� ∙ (1 ± 0,01 ∙ ����∑ ) ∙ Цл, € (9.3)
100 100
Де Н����нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км,
визначається як [5]:
Н����нп=�������� ⋅ �������� ⋅ ����пр, л/100 км (9.4)
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, 15 л/100
км, (як приклад див. табл.6) ;
НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/100 ткм
(=1,3 л/100 км для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 км - для карбюраторних
автомобілів);
Gпр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за
технічними характеристиками рухомого складу (як приклад табл. 7а);
L – довжина ділянки маршруту, км;
W – транспортна робота, визначається як [2]:
���� = ���� ⋅ ���� ∙ ����в , т⋅км (9.5)
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
���� – коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за
50
класом вантажу (вантаж вказати) [5];
Lв – пробіг автомобіля з вантажем, км;
КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні,
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по
автомагістралі приймаємо значення виразу (1± КΣ) рівним 0,55 для руху
дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €;
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид:
С = �Н����нп ∙ ���� + ��������
п ∙ ����� ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, € (9.6)
100 100
Таблиця 9.2 Вартість пального та обмеження безмитне ввезення пального
на територію країн (станом на 20.03.2022 р.)
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 1,3
Польща 1,56
Чехія 1,55
Німеччина 1,65
Франція 1,71
Італія 1,74
Словенія 1,48
Угорщина 1,58
51
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Країна Відст Вага Трансп. Витр. Додатк. Всього Ціна Сумар.
ань, вантаж робота, На витр., Л витр., Л 1л, витр.,
км у, кг ткм пробіг, €/л €
л
L Q W=LQ Н����нп �������� Σ Цл Σ*Цл
100 ∙ ���� 100 ∙ ����
Україна 789 2400 1893600 118,35 24,62 142,97 1,3 185,86
Польща 410 2400 984000 61,5 12,79 74,29 1,56 115,90
Чехія 554 2400 1329600 83,1 17,28 100,38 1,55 155,60
Німеччина 524 2400 1257600 78,6 16,35 94,95 1,65 156,67
Франція 388 2400 931200 58,2 12,11 70,31 1,71 120,22
Франція 674 4860 3275640 101,1 42,58 143,68 1,71 245,70
Італія 764 4860 3713040 114,6 48,27 162,87 1,74 283,39
Словенія 321 4860 1560060 48,15 20,28 68,43 1,48 101,28
Угорщина 653 4860 3173580 97,95 41,26 139,21 1,58 219,95
Україна 936 4860 4548960 140,4 59,14 199,54 1,3 259,40
Всього витрати на пальне 1843,95
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас=10-16% [6]:
С = С ∗ Вмас = 1843,95 ∗ 16
мас пал =295 € (9.8)
100 100
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобіліва європейського
виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій. Загалом
вартість річного сервісного обслуговування складає $1000÷1500 в залежності
від марки автомобіля. Витрати на 1 рейс розраховуємо за допомогою пропорції,
враховуючи тривалість виконання рейсу.
Так як сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 9,35
діб це коштує 38,42 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як [6]
52
С = ���� ⋅ Ншш ⋅ Цш ⋅ ����ш, € (9.9)
1000 100
де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення шин,
визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для
автомобілів західно- європейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту
шин (150÷200 €/1 шт); ����ш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого
складу.
С = 5738 ⋅ 1,5
ш ⋅ 200 ⋅ 4 = 68,86 € (9.10)
1000 100
Витрати Cмп, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу,
визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті [6]:
- Шенгенська віза - 150 Євро
- карнет TIR (документ T, SAD) – 74 євро;
- транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних випадків,
КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) – 250 євро;
- дорожній збір (по країнах) – 80 євро ;
- екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) – 35 євро;
-- витрати на платні автомагістралі (по країнах) – 90 Євро;
- платна стоянка (по країнах) – 50 Євро;
- непередбачені витрати (80 €).
Всього Cмп = 809 €
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих витрат;
приймаємо Вгосп=15%:
С Вгосп
госп = (ФЗП+ Сп + Смас + Ссерв + Смп) ⋅ (9.11)
100
Сгосп=(766,74+1843,95 + 295 +38,42+809)⋅ 15 = 562,97 €
100
53
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в таблицю 9.4
Таблиця 9.4 - Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного
рейсу.
№ Статті витрат Величина витрат, €
Одиночна Турна їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 766, 74 1533,48
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 1843,95 1843,95
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 295 295
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 38,42 38,42
5 Витрати на шини Сш 68,86 68,86
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 809 959
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 562,97 700,50
8 Непередбачені витрати Снп 90 180
Загальні витрати С 4474,94 5619,21
Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації роботи
водіїв (одиночна їзда, турна їзда):
а) собівартість 1 км пробігу, €/км
����1км = ���� = 4474,94 = 0,78€/км (9.12)
���� 5738
���� = ���� = 5619,21
2км = 0,98 €/км
���� 5738
собівартість 1 ткм пробігу, €/ткм
���� = ����1км
1ткм (9.13)
������������
де q – вантажопідйомність автомобіля 5 т;
����- статичний коефіцієнт 0,7;
���� - коефіцієнт використання пробігу 1.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
54
пробігу з вантажем до загального пробігу [7].
���� = 0,78
1ткм = 0,22 €/ткм
5∙0,7⋅1
0,98
����2ткм = 5 ∙ 0,7 ⋅ 1 = 0,28
розрахунковий тариф на 1 км, €/км
Т1ткм = ���� (1 + Нп
1км ) (9.14)
100
де Нп – норма прибутку, % (25...35%).
Т 35
1ткм = 0,78 × �1 + � = 1,05 €/км
100
Т1ткм = 0,98 × �1 + 35 � = 1,32 €/км
100
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник./ L, C, T, S1км, S1ткм, Т1км,
їздка км тис.€ діб, €/км €/ткм €/км
Одиночна 5738 4474,94 9,35 0,78 0,22 1,05
Турна 5738 5619,21 8,0 0,98 0,28 1,32
55
ВИСНОВКИ
В результаті виконання випускної кваліфікаційної роботи, було засвоєно
методи планування та розрахунку маршрутів перевезень вантажів згідно
заданих вимог.
В ході виконання роботи було закріплено теоретичні знання про
організацію міжнародних автомобільних перевезень, засвоєно особливості
транспортування вантажів, способи пакування вантажів, методи розрахунку
витрат на виконання перевезення. Також було засвоєно способи маркування
вантажних місць, вибір необхідного транспортного засобу для перевезення, що
забезпечує потрібні характеристики умов транспортування вантажів.
Проаналізовано необхідні документи, що оформляються при виконанні
міжнародних вантажних перевезень та розраховано витрати на виконання
одиничної та турної їзди для проєктованих маршрутів перевезень.
56
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. https://www.google.com.ua/maps
2. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх
форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. - 49 с.
3. Кунда Н. Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних
перевезень: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом
«Транспортні технології] / Н. Т. Кунда, Н. М. Дащенко. − К.: НТУ, 2010. − 141 с.
4. Костюченко Л. М. Автомобільні перевезення у міжнародному
сполученні / Л. М. Костюченко, М. Р. Наапетян. − К.: «Слово», 2007. − 656 с.
5. Наказ Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом»
6. Дмитриченко М. Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М. Ф. Дмитриченко, П. Р. Левковець, А. М. Ткаченко та ін. −
К.:Інформавтодор, 2007. − 676 с.
7. Дмитриченко М. Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч. посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л. Ю. Яцківський, С.В.Ширяєва
та ін. − К.: «Слово», 2009. − 336 с.
57