ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7840| Title: | Підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві |
| Authors: | Семко, Інга Борисівна Івко, Анна Олегівна |
| Keywords: | енергоменеджмент;енергетична ефективність;промислове підприємство;енергетичні ресурси |
| Issue Date: | Dec-2023 |
| Abstract: | У першому розділі зроблено аналіз системи управління розподілом енергетичних ресурсів для підприємства. На основі структури стандарту по системах енергетичного менеджменту були визначені етапи розробки системи енергетичного менеджменту та адаптації до умов конкретного підприємства. У другому розділі проведений аналіз існуючих систем управління споживанням енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві. Комплексне управління отриманням, розподілом та споживанням енергетичних ресурсів з використанням АСТОЕ, у процесі виробничої діяльності підприємства є ефективним інструментом для зменшення собівартості продукції та послуг. У третьому розділі запропоновано систему управління споживанням енергетичних ресурсів, яка дозволяє виявляти місця втрат та неефективного використання енергетичних ресурсів, що сприяє розробці комплексного плану заходів щодо впровадження нових матеріалів та технологій у галузі споживання та заощадження енергетичних ресурсів. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7840 |
| Appears in Collections: | 141 Електрична інженерія (Електротехнічні системи електроспоживання) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Івко А.О..pdf Restricted Access | 2.13 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИСТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ, АВТОТРАНСПОРТУ ТА МАШИНОБУДУВАННЯ Кафедра електротехнічних систем «До захисту допущено» Зав. кафедри ЕТС __________ О.О. Ситник (підпис) (ініціали, прізвище) «___»___________2023 р. Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти магістра на тему: «Підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві» Виконав: здобувач вищої освіти _2_ курсу, групи ЕСЕ-022 Спеціальності: 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» (шифр і назва напряму підготовки, спеціальності) Івко Анна Олегівна ______________ (прізвище, ім’я, по-батькові здобувача вищої освіти ) (підпис) Науковий к.т.н., доцент Семко І.Б. ______________ керівник (вчені ступінь та звання, прізвище та ініціали) (підпис) Нормоконтроль _к.т.н., доцент Ключка К.М.__ ______________ (вчені ступінь та звання, прізвище та ініціали) (підпис) Черкаси 2023 р. 3 РЕФЕРАТ По структурі робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини та висновків основних результатів дослідження. Загальна кількість сторінок – 104, рисунків – 17, таблиць – 3, використаних літературних джерел – 21. Метою кваліфікаційної магістерської роботи є підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві. На основі мети дослідження, сформульовані такі завдання: 1. Виконати аналіз методів управління розподілом енергетичних ресурсів для промислового підприємства. 2. Визначити принципи управління розподілом енергетичних ресурсів для промислового підприємства. 3. Розробити рекомендації щодо створення, впровадження та функціонування системи управління розподілом енергетичних ресурсів на підприємстві. У першому розділі зроблено аналіз системи управління розподілом енергетичних ресурсів для підприємства. На основі структури стандарту по системах енергетичного менеджменту були визначені етапи розробки системи енергетичного менеджменту та адаптації до умов конкретного підприємства. У другому розділі проведений аналіз існуючих систем управління споживанням енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві. Комплексне управління отриманням, розподілом та споживанням енергетичних ресурсів з використанням АСТОЕ, у процесі виробничої діяльності підприємства є ефективним інструментом для зменшення собівартості продукції та послуг. У третьому розділі запропоновано систему управління споживанням енергетичних ресурсів, яка дозволяє виявляти місця втрат та неефективного 4 використання енергетичних ресурсів, що сприяє розробці комплексного плану заходів щодо впровадження нових матеріалів та технологій у галузі споживання та заощадження енергетичних ресурсів. Ключові слова: енергоменеджмент, енергетична ефективність, промислове підприємство, енергетичні ресурси, енергозбереження. 5 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ................................................................................................................ 7 ВСТУП ..................................................................................................................... 8 РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ....... 13 1.1 Етапи розробки міжнародного стандарту із систем енергетичного менеджменту ....................................................................................................... 13 1.2 Структура стандарту зі систем енергетичного менеджменту ................. 17 1.3 Етапи розробки та впровадження системи енергетичного менеджменту .............................................................................................................................. 21 1.4 Висновок до розділу 1 ................................................................................. 29 РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ УПРАВЛІННЯ РОЗПОДІЛОМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА ........ 30 2.1 Управління енергоспоживанням із урахуванням організаційної структури головного енергетика ...................................................................... 30 2.2 Енергетичне обстеження та енергоаудит – основний інструмент енергетичного менеджменту ............................................................................. 46 2.3 Система технічного обліку споживання енергетичних ресурсів ............ 51 2.4 Відповідальна особа за управління енергетичними ресурсами підприємства ....................................................................................................... 70 2.5 Висновки до розділу 2 ................................................................................. 75 РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РОЗПОДІЛОМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ................................................................................................... 76 3.1 Методологічний та інструментальний склад формування системи енергетичного менеджменту ............................................................................. 76 6 3.2 Організація системи енергетичного менеджменту для промислового підприємства ....................................................................................................... 85 3.3 Висновки до розділу 3 ................................................................................. 99 ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 100 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 102 7 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ANSI – Американський Національний інститут стандартів АСТОЕ – автоматизована система технічного обліку електроенергії ВГЕ – відділ головного енергетика ЕМ – енергетичний менеджмент ПЕР – паливно-енергетичні ресурси СЕнМ – система енергетичного менеджменту ЦЕМ – цільовий енергетичний моніторинг ЦЕО – центр енергетичного обліку 8 ВСТУП Актуальність дослідження. Україна є енергодефіцитною країною, а її потреби в паливно-енергетичних ресурсах (ПЕР) задовольняються за рахунок менше ніж 50% власного видобутку. Видобуток вітчизняних ПЕР відбувається в гірничо-геологічних умовах, що робить їх неконкурентоспроможними порівняно з імпортними ПЕР. В основному це стосується видобутку нафти і газу. Починаючи із 2014 року неоголошена війна росії проти України погіршила ситуацію із видобутком у вугільній промисловості – більшість шахт на окупованому Донбасі закрилися, де в основному значні запаси вугілля, яких вистачило б на сотні років. Водночас ефективність використання ПЕР в економіці та соціальній сфері нашої держави є дуже низькою. Нинішня енергоємність ВВП України більш ніж у тричі перевищує енергоємність промислово розвинених країн Західної Європи та продовжує зростати. До війни потенціал енергозбереження в Україні складав 40-45% споживання енергії, а під час війни він навіть зріс. Енергозбереження характеризується високою економічною вигодою. Собівартість однієї тонни умовного палива, отриманого за рахунок енергозбереження у декілька разів нижча за його виробничу або закупівельну вартість. Тому, з точки зору національних умов України, підвищення енергоефективності та енергозбереження є стратегічним підходом до розвитку економічної та соціальної сфер у найближчому майбутньому. Промислово розвинуті країни пішли цим шляхом, причому найбільш бідні країни (Японія, Італія тощо) досягли найбільших успіхів у підвищенні ефективності. Основним стратегічним напрямом підвищення енергоефективності та реалізації потенціалу енергозбереження є структурна та технологічна перебудова економіки країни, а також створення адміністративних, регуляторних та економічних механізмів, що сприяють підвищенню енергоефективності та енергозбереженню [12]. 9 Структурно-технологічна перебудова народного господарства в цілому, його різних галузей, підприємств і технологічних процесів передбачає ліквідацію морально застарілого і фізично зношеного устаткування, припинення виробництва неефективних (з точки зору використання енергії) продукції та впровадження новітніх технологій. Головним чинником технологічної перебудови сучасної економіки є припинення виробництва неконкурентоспроможної продукції та ліквідація неефективної техніки та технологій. Впровадження новітніх енергозберігаючих технологій, машин, устаткування та побутової техніки потребує значних капіталовкладень [8]. В умовах обмеженості інвестиційних ресурсів модернізацію та структурно-технічну реорганізацію в першу чергу необхідно проводити в галузях, що відповідають нагальним потребам суспільства (паливно- енергетичний комплекс, сільське господарство, легка та харчова промисловість, галузі виробництва конкурентоспроможної продукції). Зовнішні ринки (забезпечення основних експортних поставок) - чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість та окремі галузі машинобудування [18]. Важливою складовою технологічних заходів є покращення використання енергетичних ресурсів за рахунок підвищення рівня розвитку існуючого енергетичного господарства споживачів, модернізація технологічних процесів і, насамперед, використання енергетичних ресурсів за рахунок малозатратні заходи, спрямовані на підвищення трудомісткості енергії, зниження втрат, оптимізацію режиму роботи [17]. Необхідно створити сприятливі умови для розробки, виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій, машин і обладнання для впровадження енергозберігаючих заходів на основі ефективної цінової, податкової та амортизаційної політики та пільгового кредитування відповідних проектів фінансовані проекти з енергозбереження та 10 вдосконалення Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в галузі енергоефективності, а також цільове фінансування окремих проектів. В умовах постійно зростаючих цін на ПЕР, дефіциту коштів у державному, обласному та муніципальному бюджетах особливу актуальність набуває енергетичний менеджмент – управління та оптимізація енергоспоживання та витрат на енергоносії [16]. Визнання важливості енергії як ресурсу, який вимагає такого ж менеджменту, як будь-який дорогий продукт, є першим кроком до покращення енергетичної та екологічної ефективності. Основою успішного функціонування енергоефективного підприємства є два фактори, по-перше, технічний – належне обладнання, технології та інфраструктура, по-друге, управлінський – раціональний менеджмент організації [1-3]. Ці два чинники визначають економічний результат діяльності підприємства та його інвестиційну привабливість. Багатогранність та швидкий розвиток економічного середовища, зростаюча конкуренція на ринку товарів, робіт і послуг вимагають від керівників створення ефективної моделі діяльності підприємства [15]. Постійне зростання ціни на енергетичні ресурси сприяє тому, частка їх витрат у собівартості деяких видів продукції підприємствах наближається до 40 - 60% [12]. Це вимагає зміни ставлення до енергетичних ресурсів. З дешевих ресурсів, які не вимагають управління, вони перейшли в дорожчу категорію, яка вимагає такого управління, як і інші ресурси. Комплексність та інтенсивність застосування ефективних методів аналізу, прогнозування, планування та контролю діяльності підприємства у сфері споживання енергетичних ресурсів великою мірою визначає успіх управління енергетичними ресурсами на підприємстві. Для цього необхідно постійне проведення науково-дослідних робіт з розробки та вдосконалення теоретичного інструментарію. Також на підприємстві мають бути створені відповідні служби підтримки прийняття рішень щодо управлінської діяльності. Персонал цих служб повинен володіти знаннями, кваліфікацією 11 та повноваженнями, які дозволяють визначати потенційні можливості цих інструментів [1]. Аналіз стану управління споживанням енергетичних ресурсів в Україні дозволяє зробити висновок про необхідність створення сучасних механізмів реалізації концептуальних ідей та інструментів управління споживанням енергетичних ресурсів для промислових підприємств, які повинні враховувати особливості системи управління, а також бути адаптовані до економічних умов України. В даний час в нашій країні відомо невелику кількість прикладів ефективної діяльності служб енергетичного менеджменту і внутрішнього енергоаудиту [3, 4]. Крім того, поняття енергетичного менеджменту у світовій практиці тісно пов'язане з поняттям екологічного менеджменту. Саме технологічні процеси, пов'язані із застосуванням ПЕР, негативно впливають на навколишнє середовище. Необхідність застосування останніх розробок у сфері управління споживанням енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві з урахуванням недостатності їх адаптація до умов вітчизняної економіки зумовлюють актуальність проведення досліджень у цьому напрямку. Метою кваліфікаційної магістерської роботи є підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві. На основі мети дослідження, сформульовані такі завдання: 1. Виконати аналіз методів управління розподілом енергетичних ресурсів для промислового підприємства. 2. Визначити принципи управління розподілом енергетичних ресурсів для промислового підприємства. 3. Розробити рекомендації щодо створення, впровадження та функціонування системи управління розподілом енергетичних ресурсів на підприємстві. 12 Об'єкт дослідження – методи управління розподілом енергетичних ресурсів. Предмет дослідження – енергетичний менеджмент промислового підприємства. Теоретично-методологічною основою дослідження слугували праці іноземних та вітчизняних авторів, комплексний і системний підхід до розробки системи енергоменеджменту. Елементом наукової новизни в роботі є розроблені рекомендації щодо впровадження системи управління споживанням енергетичних ресурсів, що є ефективним інструментом для зменшення витрат та координації зусиль для підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів підприємства. Апробація роботи. Основні аспекти наукового дослідження магістерської роботи були обговорені на студентській науково-практичній конференції ЧДТУ, яка відбувалася 18-20 квітня 2023 р. 13 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СИСТЕМИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 1.1 Етапи розробки міжнародного стандарту із систем енергетичного менеджменту Система енергетичного менеджменту (енергоменеджмент) – це рішення, спрямоване на зниження питомих показників споживання ПЕР та оптимальне використання фінансових ресурсів для реалізації проектів з енергоефективності [11]. Підвищення енергетичної ефективності на промислових об'єктах є в основному результатом застосування не тільки нових енергозберігаючих технологій, а і впровадження сучасних методів та способів управління. Тому розробка в першу чергу національних, а потім міжнародних стандартів у галузі енергетичного менеджменту є пріоритетним завданням будь якої держави. Управління якістю та екологією свого часу вважалося інноваційним, а накопичення досвіду та поширення методології дали поштовх до розробки стандартів серії ISO 9000, ISO 14000, які стосуються процесів сфері управління енергетичними ресурсами та є важливими у будь якій господарській діяльності. Накопичення досвіду та процес стандартизації в галузі організації користування енергетичними ресурсами на підприємствах відбувався аналогічним чином. Ряд країн взяли участь у процесі розробки та впровадження національних стандартів із енергетичного менеджменту [30]. Історія їх прийняття має таку хронологію: США: ANSI/IEEE 739:1995 Recommended practice for energy management in industrial and commercial facilities (Рекомендована практика для енергоменеджменту на промислових та комерційних підприємствах). США: ANSI/MSE 2000:2008 A Management System for Energy (Система енергоменеджменту). 14 Данія: DS 2403:2001 Energy Management – Specifications (Енергоменеджмент – Специфікації). Данія: DS/INF 136:2001 Energy Management – Guidance on Energy Management (Енергоменеджмент – Керівництво). Швеція: SS 627750:2003 Energy Management Systems – Specification (Системи енергоменеджменту – Специфікація). Ірландія: I.S. 393:2005 Energy Management Systems – Specification with Guidance for Use (Системи енергоменеджменту – Специфікація з посібником з використання). Південна Корея: KS A 4000:2007 Energy Management System. Китай: GB/T 23331:2009 Management System for Energy – Requirements (Система енергоменеджменту – Вимоги). ПАР: SANS 879:2009 Energy Management - Specifications (Енергоме- неджмент - Специфікації). Враховуючи важливість питань управління енергетичними ресурсами, у рамках Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), яка об'єднує понад 160 країн, у 2008 р. було створено технічний комітет (ІСО/ТК 242 «Енергоменеджмент»). Його діяльність була спрямована на вирішення завдання із розробки міжнародного стандарту ISO 50001:2011 Energy management systems - Requirements with guidance for use» (Системи енергоменеджменту – вимоги з посібником із використання), який після затвердження 15 червня 2011 року став найінноваційнішим стандартом у галузі. Етапи розробки стандарту систем енергоменеджменту. Міжнародна організація стандартизації ISO розробила та ввела в дію велику кількість стандартів зі статусом «Міжнародний». Перед прийняттям стандартів завжди проводиться робота із розширеного аналізу наявного досвіду та прийняття вивірених рішень. Те саме відбувалося і з енергетичним менеджментом [35]. При обговоренні варіантів концептуальних напрямів у національних стандартах енергетичного менеджменту пріоритети віддали 15 американській моделі. Вона більшою мірою поєднує досягнутий досвід інших країн. Навесні 2008 р. США створює Технічний комітет ІСО/ТК 242 Energy Management, секретаріат якого очолив Американський Національний Інститут Стандартів (ANSI) та Бразильська Асоціація технічних норм (ABNT). У вересні 2008 р. – вперше відбулося пленарне засідання ANSI у Вашингтоні: делегатами були представники із 25 країн світу, а також постійні члени ООН в галузі промислового розвитку (UNIDO), яким було представлений 1-й Робочий проект (Working Draft, WD1). У березні 2009 р. відбулося 2-е пленарне засідання ANSI в Ріо-де- Жанейро: в ньому взяли участь 73 делегати із 19 країн світу, на 21 сторінкох тексту 2-го Робочого проекту (WD2) обсяг запропонованих поправок склав понад 150 сторінок. У листопаді 2009 р. відбулося третє пленарне засідання ANSI в Лондоні: рекордна кількість коментарів – 754. З них близько 200 мали редакційний характер, 150 – загальний характер, понад 400 – технічні зауваження. У жовтні 2010 р. відбулося 4-те пленарне засідання у Пекіні: в ньому взяли участь представники більш ніж 40 країн, які взяли участь у голосуванні, 5 європейських країн (Франція, Великобританія, Німеччина, Італія та Іспанія) проголосували «проти» представленого проекту ISO/ DIS 50001, що уповільнило роботу над текстом. З березня по травень 2011 р. – остаточне голосування щодо фінального проекту ISO/FDIS 50001: жодного голосу не було подано «проти» і лише 2 країни утрималися. У червні 2011 року офіційно видано та опубліковано стандарт ISO 50001. У ході фінального голосування з 28 березня по 28 травня 2011 р. був досягнутий високий рівень консенсусу щодо стандарту ISO 50001 та 16 підтриманий більшістю країн-членів Технічного комітету ІСО/ТК 242 («проти» не було подано жодного голосу). За 6 місяців після публікації стандарту ISO 50001 він отримав національний статус у 16 європейських країнах (Великобританії, Нідерландах, Данії, Іспанії, Франції, Ірландії, Австрії, Польщі, Литві, Словенії, Швеції, Швейцарії), в країнах Азії (Сінгапурі, Японії, Індії, Кореї), а також у ПАР, Канаді та Бразилії. У листопаду 2011 р. відбулося 5-те пленарне засідання ANSI у Вашингтоні, на якому було ухвалено рішення щодо розробки нових стандартів ISO серії 50000 у галузі енергоменеджменту. На цьому засіданні було ухвалено план діяльності у сфері енергоменеджменту практично на 5 років уперед. 13 грудня 2011 р. Державний науково-дослідний і проектно- конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні (ДП «ДНДІ ІТЕЕ») ініціював розробку державного стандарту ДСТУ ISO 50001:2014 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту [6]. Вимоги та настанова щодо використання». Введений в дію з 01.01.2015 року. При цьому за рахунок наявності загальних елементів забезпечується сумісність з іншими системами менеджменту [6]: 1. Енергетична політика (мети, виходячи з бізнес-середовища). 2. Планування (увага до цілей та показників, ідентифікація потреб ресурсів, законодавчих та інших вимог, організаційної структури, ролей, відповідальності та повноважень, реагування в надзвичайних ситуаціях). 3. Впровадження та функціонування (операційний контроль, управління документацією, людськими та іншими ресурсами, підтримка внутрішніх та зовнішніх зв’язків). 4. Оцінка діяльності (моніторинг, вимірювання, аналіз виявлених невідповідностей, внутрішні аудити). 5. Покращення (запобіжні та коригувальні дії). 17 6. Аналіз зі сторони керівництва. 1.2 Структура стандарту зі систем енергетичного менеджменту Стандарт ISO 50001 – це універсальний інструмент. Вимоги даного нормативного документа є настановними: вони визначають те, що має бути зроблено але не визначають як це має бути здійснено. Як виконувати вимоги стандарту, організація визначає сама. Такий підхід зобов'язує фахівців організації самим враховувати специфіку, яка пов'язана із характером виготовляємої продукції, складністю технологічних та бізнес-процесів, компетентністю персоналу тощо. Для відображення індивідуальних особливостей організації стандарт передбачає вибір області його застосування та меж поширення [4-6]. Загальна структура стандарту виглядає наступним чином: 1.Сфера застосування. 2. Нормативні посилання 3. Термiни та визначення понять. 4. Вимоги до системи енергетичного менеджменту 4.1. Загальнi вимоги 4.2. Вiдповiдальнiсть керiвництва 4.2.1. Найвище керiвництво 4.2.2. Представник керiвництва 4.3.3. Енергетична полiтика 4.4. Енергетичне планування 4.4.1. Загальнi положення 4.4.2. Законодавчi та iншi вимоги 4.4.3. Енергетичний аналiз 4.4.4. Базовий рiвень енергетичних характеристик 4.4.5. Показники (iндикатори) досягненоI енергоефективностi 18 4.4.6 Енергетичнi цiлi, завдання та плани заходiв з енергетичного менеджменту 4.5. Впровадження та функцiювання 4.5.1. Загальнi положення 4.5.2. Компетентнiсть, пiдготовленiсть i обiзнанiсть 4.5.3. Обмiн iнформацiею 4.5.4. Документацiя 4.5.5. Керування операцiями 4.5.6. Проектування 4.5.7. Забезпечення енергетичними послугами, продукцiею, устаткованням i енергiею 4.6. Перевiряння 4.6.1. Моніторинr, вимiрювання й аналiзування 4.6.2. Оцiнювання вiдповiдностi законодавчим та iншим вимогам 4.6.3. Внутрiшнiй аудит СЕМ 4.6.4. Невiдповiдностi, корекції, коригувальнi та запобiжнi дiї 4.6.5. Контроль протоколiв (записiв). 4.7. Аналiзування із боку керiвництва. 4.7.1. Загальнi положення. 4.7.2. Вхiднi данi для аналiзування з боку керiвництва. 4.7.3. Вихiднi данi для аналiзування з боку керiвництва. При цьому стандарт ISO 50001 необхідний промисловому підприємству для забезпечення наступних моментів: - відповідність вимогам своєї енергетичної політики; - можливість демонструвати цю відповідність всім сторонам, що взаємодіють (насамперед партнерам по бізнесу); - сертифікація (підтвердження відповідності) застосування системи енергетичного менеджменту. Організаційна структура більшості підприємств відповідає вимогам, які є необхідними для впровадження системи енергетичного менеджменту 19 (СЕМ). Керівництво підприємства може виявити, що багато вимог ISO 50001 вже виконуються [6]. Таким чином, системний підхід у діяльності промислового підприємства у сфері енергозбереження, а не вибірковий та не фрагментарний, можливо забезпечити при впровадженні СЕМ на основі ІСО 50001. Стандарт не вимагає обов'язкового створення нової або окремої системи енергетичного менеджменту. Його метою є розстановка орієнтирів щодо оцінки та покращення управлінських методів, які використовуються. Діючі управлінські процеси є відправною точкою для розробки та впровадження системи енергетичного менеджменту та застосування ІСО 50001. Результатом цих зусиль повинен бути планомірний напрямок діяльності вищого керівництва та персоналу підприємства питання енергозбереження та підвищення енергоефективності. Можливі різні варіанти застосування стандарту ISO 50001. Наприклад, для специфіки муніципального управління або діяльності енергодержзбутових компаній [6]. Але це передбачає інший принцип використання вже перевіреного системного підходу при раціоналізації схем управління. Результати зіставлення ознак системного і несистемного підходу відображені в таблиці 1.1. Аналіз даних, представлених у таблиці 1.1, вказує на цілком очевидні ознаки некерованої, а в підсумку неефективної діяльності. Так само вказано на ознаки ефективного управління процесами [7]. 20 Таблиця 1.1 Порівняння концепцій традиційного енергетичного управління організації та енергетичного менеджменту відповідно до ISO 50001 21 1.3 Етапи розробки та впровадження системи енергетичного менеджменту Представлена раніше інформація дозволяє дати рекомендації щодо розробки та впровадження системи енергетичного менеджменту. Це так звана система «6 кроків». Створення, впровадження та підготовку до сертифікації системи енергетичного менеджменту рекомендуються проводити поетапно. Етап 1. Підготовчий. 1.1 Визначення організації, що надає консультаційні послуги з розробки та впровадження системи енергетичного менеджменту [7]. Укладення з нею договору. 1.2 Попереднє обстеження (діагностичний аудит) існуючої системи енергозбереження. Оцінка її відповідності вимогам стандарту ISO 50001. 1.3 Створення робочої групи, визначення її персонального складу, наділення повноваженнями. 1.4 Розробка календарного плану-графіка робіт із впровадження системи енергетичного менеджменту. 1.5 Визначення галузі застосування системи енергетичного менеджменту. 1.6 Призначення представника вищого керівництва із енергетичного менеджменту [6, 7]. 1.7 Розробка організаційної структури системи енергетичного менеджменту. Етап 2. Навчання. 2.1 Навчання основ енергетичного менеджменту членів робочої групи, керівників структурних підрозділів, ключових працівників. Мета – вивчення вимог стандарту ISO 50001 та отримання необхідних знань, обізнаності та компетентності. 22 2.2 Навчання внутрішніх аудиторів системи енергетичного менеджменту. Мета – здобуття навичок проведення внутрішніх аудитів. Терміни та місце навчання визначаються замовником. Етап 3. Структурування процесу енергопланування. 3.1 Розробка енергетичної політики та ознайомлення з нею персоналу підприємства. 3.2 Визначення принципів реалізації СЕМ, за необхідності. 3.3 Проведення первинного аналізу розподілу та споживання енергетичних ресурсів з використанням результатів попереднього обстеження (діагностичного аудиту), енергетичного обстеження (якщо роботи виконувались раніше), порівняльного аналізу енергоефективності на основі даних обліку споживання енергетичних ресурсів, енергобалансів тощо [6]. 3.4 Фіксування енергетичної базової лінії (ліній) та базового періоду. 3.5 Визначення цільових показників та індикаторів енергоефективності. 3.6 Визначення (коригування) цільових показників. 3.7 Розробка (коригування) програми енергозбереження та планів щодо її реалізації. Етап 4. Документування. 4.1 Розробка «Енергетичного керівництва» (не потрібна ISO 50001). 4.2 Розробка процедури внутрішніх аудитів системи енергетичного менеджменту (не потрібна ISO 50001). 4.3 Розробка процедури управління документами (не потрібна ISO 50001). 4.4 Розробка процедури аналізу системи енергетичного менеджменту з боку керівництва (не вимагається ISO 50001). 4.5 Розробка (коригування) документів у частині мотивації та стимулювання персоналу до енергозбереження (не вимагається ISO 50001). 23 4.6 Розробка регламенту взаємодії служб та підрозділів у рамках системи енергетичного менеджменту (не вимагається ISO 50001). 4.7 Коригування іншої документації, що відноситься до галузі застосування системи енергетичного менеджменту (закупівлі, вимірювання, підтримка зв'язків, проектування, навчання тощо). 4.8 Інтеграція системи енергетичного менеджменту з іншими системами менеджменту (ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001), якщо потрібно. Етап 5. Функціонування. 5.1 Використання розробленої документації системи енергетичного менеджменту. 5.2 Попередня експлуатація системи енергетичного менеджменту (як у цілому, так і кожного з її елементів окремо) з постійним контролем результатів її впровадження. Примітка: Цей етап зазвичай є найбільш трудомістким для аудитора системи. На цьому етапі виявляються та усуваються до 60-70% невідповідностей, про які повідомляється замовнику. Етап 6. Заключна оцінка. 6.1 Проведення внутрішніх аудитів системи енергетичного менеджменту або попереднього аудиту на відповідність вимогам стандарту ISO 50001. Усунення виявлених невідповідностей. 6.2 Визначення органу із сертифікації. Оформлення та направлення заявки на сертифікацію. Проведення сертифікаційного аудиту. Накопичений досвід діяльності у сфері енергозбереження та управління користуванням енергетичними ресурсами дає змогу класифікувати «зони енергозбереження» [4, 6, 8]. Найцікавіші для менеджменту сфери – зміни у поведінкових мотиваціях та організаційні заходи, які пов'язані з матеріальними затратами. Це досить швидко окупні заходи. На думку багатьох фахівців, заощадити на організаційних заходах, що швидко окупаються, можна приблизно стільки ж, як на заходах, пов'язаних з 24 капіталовкладеннями. Але такі заходи часто дуже складно побачити та усвідомити. Система енергетичного менеджменту – це система управління, яка базується на стандартизованих вимірюваннях та перевірках [4]. Цим забезпечується такий режим роботи підприємства, у якому споживається лише необхідна для виробництва енергія. Енергетичний менеджмент є для керівництва компанії інструментом, який забезпечує безперервною інформацією про отримання, розподіл та споживання енергії. Крім цього ведеться статистика використання енергетичних ресурсів як на виробничі цілі та опалення, так і на невиробничі потреби. Енергетичний менеджмент є одним із основних інструментів зниження споживання енергії і, тим самим, підвищення ефективності використання енергії на підприємствах [6]. Система енергетичного менеджменту дозволяє контролювати споживання енергії – це дозволяє порівнювати енергоємні виробництва з іншими підприємствами та точніше оцінювати економічну ефективність можливих проектів із енергозбереження. Таким чином, успішне використання системи енергетичного менеджменту залежить від відношення керівництва. Позитивне ставлення керівництва дозволяє отримати значні результати. Спрощена модель роботи СЕнМ представлена на рис. 1.1. В цій моделі виділяють 6 концепцій (рис. 1.2): 1. Зобов'язання/Прихильність (ролі та обов'язки), що починаються з підтримки керівництва. 2. Суттєве використання енергії – чому, де, яке обладнання, процеси, хто керує? 3. Показники енергоефективності – від яких факторів впливу залежать, як вимірюються? 4. Перелік можливостей щодо покращення рівня енергоефективності. 5. Оперативний контроль – ведення процесу, технологічні вимоги, ремонт та обслуговування. 25 6. Огляд та підтвердження (перевіряння та дії) – проведення внутрішнього аудиту системи. Рис. 1.1. Модель функціонування СЕнМ в енергоекологічному циклі Рис. 1.2. Ключові концепції СЕнМ під час впровадження на підприємстві 26 Впроваджена СЕМ, охоплює наступні процеси на підприємстві: • визначення середовища піжприємства (сфера діяльності та межі СЕМ); • визначення ролі керівництва в процесі функціонування СЕМ; • затвердження, планування, створення, актуалізація та підтримка енергетичної політики; • визначення повноважень та делегування функцій команді СЕМ; • забезпечення відповідності СЕМ вимогам законодавства та іншим вимогам; • реагування на можливості та ризики; • планування енергетичних завдань та цілей і їх досягнення; • проведення енергоаналізу; • визначення вимірюваних показників з енергоефективності; • визначення рівня базового енергоспоживання; • планування збору інформації про енергоспоживання; • розподілення ресурсів, необхідних для функціонування СЕМ; • підвищення обізнаності та кваліфікації персоналу та осіб, що працюють від імені організації; • зовнішнє та внутрішнє інформування; • документування; • здійснення оперативного контролю; • проєктування з урахуванням енергоефективності; • здійснення закупівлі енергоресурсів та послуг з урахуванням їх енергоефективності, обладнання, • проведення вимірювання, моніторингу та аналізу рівня досягнутої енергоефективності та відповідності вимогам стандарту ISO 50001; • проведення внутрішнього аудиту відповідності СЕМ вимогам стандарту ISO 50001; • проведення аналізу зі сторони вищого керівництва; • усунення невідповідностей та потенційних невідповідностей; 27 • удосконалення СЕМ. Першим кроком енергетичного менеджменту є призначення керівником підприємства відповідальної особи за впровадження системи енергоменеджменту – енергоменеджера. Паралельно із цим необхідно визначити мету та очікувані результати на найближчі 2-3 роки. Ефективність системи енергетичного менеджменту досягається при взаємодії трьох основних галузей діяльності: закупівлі, управління та проектування [10]. На початковому етапі визначення областей для потенційної економії енергії рекомендується встановити кількість та вартість використовуваних енергетичних ресурсів. До енергоресурсів відносяться не тільки мазут, вугілля, газ і електроенергія, а й вода, а на деяких підприємствах, також паливо, що використовується автотранспортом. Після завершення цього аналізу необхідно перевірити тарифи на енергетичні ресурси для підприємства на конкурентоспроможність та відповідність ринку. Не має сенсу інвестувати в інженерні проекти з енергозбереження, якщо енергоресурси купуються за підвищеними тарифами. Важливим елементом будь-якої програми скорочення витрат є контроль керівництва [8]. Після початкової перевірки та аудиту основні показники необхідно перевірити та проаналізувати. На основі результатів цього аналізу повинні бути розроблені короткострокові заходи щодо покращення ефективності використання енергетичних ресурсів. Після здійснення короткострокових заходів необхідно перевірити та проаналізувати ключові показники (досягнуті результати). На основі результатів проведеного аналізу необхідно запланувати середньострокові заходи. Завданням енергетичного менеджера є організація роботи системи таким чином, щоб описаний вище процес повторювався циклічно. У цьому випадку зміни у виробництві, запуск нових технологій, впровадження нових продуктів не будуть впливати на енергетичну ефективність підприємства [16]. Стандарт ІСО 50001 включає вимоги до розробки та впровадження енергетичної політики, цілей, завдань та планів дій в галузі 28 енергоменеджменту, з урахуванням законодавчих нормативно-правових актів. Стандарт ІСО 50001 стане для організації будь-якого типу базовим, поряд зі стандартами на систему менеджменту якості ISO 9001 та систему екологічного менеджменту ISO 14001. Цей міжнародний стандарт створено на основі концепції постійного поліпшення Plan-Do-Check-Act (PDCA) і включає енергоменеджмент у повсякденну діяльність компанії. Складання та реалізація заходів програми енергозбереження на підприємстві потребує чіткого плану та постійного контролю. Для цього необхідно: • енергетичне обстеження (енергоаудит); • впровадження системи енергоменеджменту відповідно до міжнародного стандарту ISO 50001. Ця робота включатиме: • оцінку рівня існуючої системи енергоменеджменту; • проведення навчального семінару; • розробку рекомендацій щодо впровадження системи енергоменеджменту на підприємстві; • сертифікацію згідно з міжнародним стандартом ISO 50001. Система енергетичного менеджменту заснована на стандарті ISO 50001:2011 та державного стандарту України ДСТУ ISO 50001:2014 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання (ISO 50001:2011, IDT)» є набором взаємопов'язаних або взаємодіючих інструментів, які використовуються для розробки та впровадження енергетичної політики та енергетичних цілей, а також процесів [6]. Впровадження системи енергетичного менеджменту дозволяє вести в режимі реального часу облік та аналіз всіх процесів підприємства, пов'язаних зі споживанням енергії (енергетичних аспектів). На основі результатів 29 аналізу можливе зниження втрат енергетичних ресурсів та підвищення енергетичної ефективності на всіх стадіях виробничої діяльності [7]. Впровадження системи енергетичного менеджменту дає ряд позитивних результатів: підвищення енергетичної результативності та енергетичної ефективності; зниження витрат; зниження енергоємності; зниження впливу на довкілля; демонстрація соціальної відповідальності; покращення конкурентоспроможності підприємства; гарантії стабільності партнерам; підвищення рівня довіри зацікавлених сторін; привабливість для інвестицій. 1.4 Висновок до розділу 1 Проведено аналіз системи управління розподілом енергетичних ресурсів для підприємства. На основі структури стандарту по системах енергетичного менеджменту були визначені етапи розробки системи енергетичного менеджменту та адаптації до умов конкретного підприємства. Встановлено, що впровадження системи управління споживанням енергетичних ресурсів промисловим підприємством дозволяє при виході на зовнішні ринки усунути проблему оцінки його діяльності у сфері енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності. 30 РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ УПРАВЛІННЯ РОЗПОДІЛОМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА 2.1 Управління енергоспоживанням із урахуванням організаційної структури головного енергетика Аналіз огляду літературних джерел вказує на те, що для більшості підприємств та організацій можливе зменшення витрат енергетичних ресурсів орієнтовно на 10 - 15% за умови впровадження системи енергетичного менеджменту [1-3, 15, 16]. Система енергетичного менеджменту зазвичай розробляється і впроваджується на основі діючих умов. У подальшому вносяться доповнення та коригування відповідно до вимог, що змінюються, і новими ресурсами. Система енергетичного менеджменту є відносно простим алгоритмом дій: − визначення та декларування енергетичної політики підприємства або організації, − визначення та фіксування значень щодо поточного споживання енергетичних ресурсів, − складання енергетичних бюджетів, − запуск у роботу заходів щодо енергозбереження, − контроль споживання енергетичних ресурсів у режимі реального часу, − проведення аналізу показників споживання енергетичних ресурсів для складання нових бюджетів та планування чергових заходів щодо енергозбереження тощо. Розробка та впровадження системи енергетичного менеджменту на підприємстві або в організації можливі після розуміння керівництвом доцільності її застосування [15, 16]. 31 Одним з перших кроків у цьому напрямку має бути розробка «Положення про енергозбереження на підприємстві» (рисунок 2.1). Положення про енергозбереження Обов’язки Мета енергозбереження Повноваження Завдання енергозбереження Відповідальність Рис. 2.1. Структура Положення про енергозбереження У документі необхідно відобразити такі основні моменти: − мета енергозбереження та завдання, які необхідно вирішувати на кожному етапі (декларуються в енергетичній політиці підприємства або організації). − розподіл обов'язків, повноважень та відповідальності при виконанні робіт із енергозбереження у рамках системи енергетичного менеджменту, зокрема і підприємства в цілому. Обов'язки, повноваження та відповідальність мають бути порівняні з наявними можливостями. Практично на всіх підприємствах обов'язки щодо забезпечення енергетичними ресурсами, у тому числі щодо раціонального їх використання та їх економії, покладено на службу головного енергетика. Однак енергетичне обладнання тільки перетворює та розподіляє енергетичні ресурси. Реальними споживачами енергетичних ресурсів на підприємстві є технологічні процеси, основне завдання яких – випуск готової продукції в 32 заплановому обсязі з необхідною якістю, що не завжди узгоджується із завданнями економії енергетичних ресурсів. Наприклад, у «Положенні про відділ головного енергетика (ВГЕ)» ПАТ «Азот» відображені такі моменти. У розділі «Загальні положення» зазначено: Метою створення ВГЕ є координація діяльності енергетичних цехів та служб підприємства, здійснення контролю та обліку енергоресурсів. Структура та штати ВГЕ встановлюються залежно від обсягу та складності виконуваних робіт та затверджуються генеральним директором. ВГЕ у своїй діяльності керується: - чинним законодавством; - політикою у сфері якості, охорони навколишнього середовища, охорони праці та попереджень профзахворювань; - інтегрованою системою менеджменту та іншими документами; - нормативними та технічними документами із ремонту та обслуговування енергетичного обладнання; - нормативними та технічними документами у галузі промислової безпеки, охорони праці та навколишнього середовища; - положеннями та інструкціями підприємства; - наказами та розпорядженнями підприємства; - стратегічними та поточними планами роботи організації; цим Положенням. Основними завданнями відділ головного енергетика (рисунок 2.2) для досягнення поставлених цілей та реалізації Політики керівництва ПАТ «Азот» в галузі якості, охорони навколишнього середовища та в галузі охорони праці та запобігання профзахворюванням є: − забезпечення безперебійного постачання підприємства електричною та тепловою енергією; 33 − організація надійного транспортування споживачам пари, парового конденсату; теплофікаційної, знесоленої, пожежогосподарської, оборотної та річкової води; відведення каналізаційних стоків; Рис. 2.2. Взаємодія служби головного енергетика − організація надійної, безперебійної та економічної роботи енергоустановок, якісного ремонту всіх енергетичних установок, енергетичних міжцехових комунікацій, належать до структури ВГЕ; − впровадження в енергетичному господарстві нового обладнання та матеріалів для збільшення продуктивності праці, забезпечення надійності та безпеки роботи енергетичних установок, підвищення їх економічності та зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище відноситься до основних завдань ВГЕ, а також опрацювання договорів із енергопостачальними організаціями на постачання електричної енергії та теплоносіїв для підприємства; − планування енергоспоживання підприємства, розробка питомих норм енергоспоживання за виробництвом; 34 − облік витрат, дотримання норм споживання електричної та теплової енергії за окремими підрозділами та підприємству в цілому. − розробка проектів перспективних планів та заходів розвитку енергогосподарства з метою включення їх у плани розвитку та капітального ремонту підприємства; − розгляд технічних і робочих проектів об'єктів, що реконструюються і знову будуються та видача зауважень щодо енергетичної частини проектів. Здійснення контролю монтажу енергетичного обладнання Участь у комісіях із введення в експлуатацію енергетичного обладнання. Головний енергетик має право: Вимагати від підрозділів підприємства необхідну інформацію та документацію для організації планування діяльності енергетичних підрозділів підприємства, розробку графіків ремонту енергетичного обладнання, планів споживання енергоресурсів. Таким чином, у наведеному «Положенні про енергетичну службу підприємства» у такому вигляді не відображено функції підрозділу у галузі енергозбереження. Система управління енергетичними ресурсами для кожного підприємства є унікальною [1-3, 12]. При цьому існує ряд загальних рекомендацій: співробітником, відповідальним за функціонування системи є перший заступник керівника підприємства; координатором діяльності є енергоменеджер; призначаються представники від кожного структурного підрозділу, які підпорядковуються енергоменеджеру із питань раціонального споживання енергетичних ресурсів (енергозбереження); за реалізацію програми енергозбереження відповідальність несуть керівники підрозділів у межах своїх компетенції та повноважень; для розробки та узгодження заходів у галузі енергозбереження та енергоефективності необхідно створити зведену робочу групу фахівців різних служб: енергетичної, технологічної, фінансової та кадрової. 35 Основою системи енергетичного менеджменту є програма енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності [8, 9]. У ній відображається перелік заходів із зазначенням термінів реалізації, обсягу необхідного фінансування для кожного етапу та відповідальних виконавців. У програмі відображаються не лише заходи щодо енергозбереження підвищення енергетичної ефективності. У ній також приділяється увага питанням створення системи енергетичного менеджменту: запровадження контролю виконання заходів та заохочення досягнень, підвищення мотивації та навчання персоналу, терміни коригування, зміни та доповнення програми та положення. Під час розробки положення про енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності необхідно приділити увагу організації широкого обговорення змісту його розділів у всіх підрозділах [8]. Це полегшує його використання. У цьому участь у процесі розробки стану стає позитивно мотивуючим чинником. При модернізації підприємства невід'ємною частиною процесу стає система енергетичного менеджменту. Ставлення керівництва підприємства до розуміння доцільності застосування енергетичного менеджменту значною мірою впливає його успішне впровадження. Отримати хороших результатів можна лише за умови, що керівництво саме виявляє ініціативу і заохочує її у підлеглих. Планомірне впровадження системи управління споживанням енергетичних ресурсів у технічному оснащенні підприємств, створенні структури та процедури енергетичного менеджменту та навчанні персоналу також є однією з необхідних умов її успішного функціонування [12]. Виробнича експлуатація, технічне обслуговування та ремонт енергетичного обладнання підприємства здійснюється під безпосереднім керівництвом головного енергетика у підпорядкуванні якого знаходиться служба головного енергетика [1, 2]. 36 Служба головного енергетика – це самостійне структурне підрозділ підприємства, яке підпорядковується безпосередньо головному інженеру (технічному директору). Єдину технічну політику підприємства з усіх питань, які відносяться до виробничої експлуатації, технічного обслуговування і ремонту енергетичного обладнання, незалежно від форми його власності та підпорядкованості, масштабів, виду продукції, що випускається, і послуг, що надаються, здійснює служба головного енергетика підприємства. Служба головного енергетика та підпорядковані підрозділи обслуговують: а) всі загальнозаводські та міжцехові енергетичні пристрої та обладнання: - свердловини та водонасосні станції, - споруди очисні та станції перекачування зливових та фекальних вод, - трансформаторні підстанції, електричні перетворювальні станції та установки, - котельні та бойлерні установки, - пристрої вентиляційні, сантехнічні та світлотехнічні, - установки компресорні, вакуумні та холодильні, - газове обладнання, станції ацетиленові, водневі та кисневі, - станції телефонні, радіовузли, пристрої зв'язку та сигналізації; б) мережі магістральні та розподільчі, комунікації: - мережі електричні всіх напруг, частот і струмів, - трубопроводи пари, гарячої води та стисненого повітря, - газопроводи, - системи водопостачання та каналізації, опалення та вентиляції, - мережі всіх видів зв'язку та сигналізації. На великих промислових підприємствах у штаті служби головного енергетика є заступники, відповідальні за електричні та теплотехнічні напрямки. Кожен із них у межах своїх повноважень організує експлуатацію, 37 обслуговування та ремонт підвідомчого обладнання. Структурні підрозділи служби головного енергетика здійснюють безпосереднє планування, організацію та забезпечення ремонту. Орієнтовна структура служби головного енергетика, зокрема відділу головного енергетика (ВГЕ), складається з наступних структурних підрозділів: бюро, групи, лабораторії тощо (рис. 2.3). Рис. 2.3. Орієнтовна структура відділу головного енергетика Головний енергетик розподіляє обов'язки між співробітниками підрозділів. Положення про службу головного енергетика та його структурні підрозділи (бюро, сектори, групи, ін.) затверджуються технічним директором підприємства [12]. Функції служби головного енергетика можуть виконуватися службою головного механіка у випадках незначних обсягів ремонтних робіт енергетичного обладнання. Штатну чисельність служби головного енергетика промислового підприємства рекомендується розраховувати відповідно до річної сумарної 38 трудомісткості проведення ремонтних робіт обладнання, яке знаходиться у підпорядкуванні служби головного енергетика. Служба головного енергетика промислового підприємства [17]: 1) Несе відповідальність та забезпечує безперебійне постачання всіх підрозділів підприємства енергетичними ресурсами. 2) Бере участь у розробці раціональних режимів роботи обладнання та мереж, а також здійснює функцію контролю їх дотримання для забезпечення виконання виробничої програми за умови дотримання мінімально допустимих витрат усіх видів палива, енергії та енергоносіїв. 3) Забезпечує дотримання заданих параметрів всіх видів енергії та енергоносіїв для споживачів. 4) Забезпечує розробку та виконання заходів щодо підвищення надійності та безпеки енергетичного обладнання. 5) Формує заявку на закупівлю та виконує комплектування резервного фонду, до якого входять витратні матеріали, запасні частини та обладнання, необхідні для ліквідації наслідків можливих аварій у найкоротші терміни. 6) Організує виконання оперативних розпоряджень щодо графіків навантаження та режимів електро-, газо-і водоспоживання. 7) Сприяє забезпеченню мінімальних експлуатаційних та ремонтних витрат, а також мінімальних простоїв обладнання та мереж у ремонті при забезпеченні максимальної надійності. 8) Розробляє та здійснює виконання протиаварійних заходів. 9) Розробляє та підтримує в актуальному стані нормативно-технічну документацію з принциповими, оперативними та виконавчими схемами, а також паспорти енергетичних мереж, установок, обладнання. 10) Здійснює облік аварій обладнання та мереж на підприємстві в цілому, проводить розслідування та аналіз причин їх виникнення. 11) Забезпечує та організує контроль виконання річних та місячних графіків технічного обслуговування та ремонту енергетичного обладнання. 39 12) Організує розробку проектно-кошторисної документації, необхідної для виконання робіт із модернізації та автоматизації обладнання та мереж. 13) Виконує розрахунки та подає на затвердження норми витрати матеріалів та придбання засобів, необхідних для ремонту та експлуатації обладнання, визначає експлуатаційну потребу енергогосподарства в устаткуванні, приладах, матеріалах, кабельній та іншій продукції, а також паливно-мастильних матеріалах. 14) Виконує розробку технічної та технологічної документації, яка необхідна на ремонт устаткування. 15) Здійснює організацію виконання робіт із модернізації та автоматизації обладнання та мереж. 16) Виконує розрахунки потреби запасних частин для ремонту обладнання, розміщує замовлення на їх виготовлення в інших цехах або на спеціалізованих підприємствах, здійснює контроль їх витрати. 17) Здійснює впровадження передових методів експлуатації та ремонту об'єктів енергогосподарства. 18) Виконує розробку планів перспективного розвитку енергетичного господарства. 19) Здійснює розробку технічних завдань проектування нових та реконструкцію діючих енергетичних об'єктів. 20) Здійснює узгодження технічних умов на приєднання до всіх видів енергетичних мереж та видає висновок щодо проектів. 21) Здійснює функції нагляду за монтажними роботами при будівництві, проводить спільно із будівельно-монтажними та налагоджувальними організаціями підготовку та налагодження енергетичних об'єктів до виробничої експлуатації. 22) Виконує роботи із приймання в експлуатацію обладнання та мережі відповідно до інструкцій із експлуатації пристроїв, правил технічної експлуатації та безпеки обслуговування. 40 23) Організує безпечну експлуатацію загальнозаводських та міжцехових енергетичних об'єктів. Спільно із фахівцями з техніки безпеки здійснює контроль за дотриманням підрозділами підприємства правил техніки безпеки із експлуатації обладнання енергогосподарства. 24) Організує роботи та контролює виконання своєчасної перевірки засобів захисту, електричної ізоляції та заземлень, газових мереж, обладнання, що працює під тиском на всіх загальнозаводських та цехових об'єктах. 25) Розробляє та затверджує нормативні документи з технічного обслуговування та ремонту загальнозаводського енергетичного обладнання, посадові інструкції для персоналу, який перебуває у його підпорядкуванні. Розглядає та погоджує розроблені виробничими підрозділами нормативні документи із технічного обслуговування технологічного обладнання (зварювальні машини, ультразвукові установки, гальванічний обладнання і т. п.). 26) Організує навчання персоналу правилам технічної експлуатації та безпечного обслуговування обладнання, схемам, інструкцій. У відповідні терміни проводить перевірку знань та атестацію, а також допуск до роботи підлеглого персоналу та відповідальних за забезпечення безпеки в інших підрозділах підприємства працівників з числа електротехнічного персоналу. 27) Бере участь у розробці та впровадженні організаційно-технічних заходів у сфері охорони праці та техніки безпеки. 28) У взаємодії зі службою головного технолога і планово-фінансового відділу розробляє та вносить на затвердження керівництвом баланси та плани споживання енергетичних ресурсів, норми та ліміти витрати енергетичних ресурсів на одиницю продукції як по підприємству в цілому, так і по окремих операціях технологічного процесу. 29) Відповідає за дотримання підрозділами підприємства встановлених норм та лімітів споживання енергетичних ресурсів, а також за достовірність показників обліку їх споживання. 41 30) Здійснює комерційний та технічний облік усіх видів енергії та енергоносіїв відповідно до правил технічної експлуатації, у тому числі за рахунок впровадження автоматизованих систем збору та передачі даних та приладів обліку на вводах субабонентів на магістралях, що живлять субабонентів на технологічних та енергетичних об'єктах. Забезпечує оптимізацію споживання реактивної потужності та застосування економічних режимів роботи компенсуючих пристроїв. 31) Виконує функції нагляду за застосовуваними в енергогосподарстві вимірювальними приладами, здійснює організацію перевірки та ремонту приладів обліку, контролю, захисту та автоматики, при необхідності організує використання послуг загальнозаводських лабораторій або спеціалізованих організацій; впроваджує прилади вимірювання та обліку показників кількості та якості енергії, що поставляється. 32) Бере участь у процесах розробки та впровадження спільно з іншими підрозділами підприємства організаційно-технічних заходів щодо підвищення ефективності використання та економії палива, енергетичних ресурсів. 33) Здійснює налагодження розрахункових режимів роботи як енергоємного технологічного так і енергетичного устаткування. 34) Організує експертизу з висновками раціоналізаторських пропозицій та винаходів, які відносяться до діяльності енергогосподарства, сприяє впровадженню прийнятих пропозицій та контролює їх реалізацію. 35) Здійснює технічну підготовку під час укладання договорів на постачання підприємства енергетичними ресурсами від сторонніх джерел, ремонт енергетичного обладнання, мереж та комунікацій підрядними організаціями, спеціальні випробування енергетичного обладнання та мереж для контролю їх технічного стану та підвищення їх економічних показників. 36) Здійснює контроль за виконанням умов договорів, оформляє акти виконаних робіт, а також фіксує факти порушення договірних зобов'язань для пред'явлення позовів, рекламацій. 42 37) Виконує постійний аналіз діяльності енергетичної служби для планомірного зменшення витрат на всі види енергії та енергоносії, а також зниження експлуатаційних та ремонтних витрат на одиницю продукції. 38) Виконує кошторисно-фінансові розрахунки ремонтних робіт енергетичного обладнання та енергомереж для їх експлуатації. 39) Планує енергетичні, експлуатаційні та ремонтні витрати, необхідні для забезпечення всіма видами енергетичних ресурсів, змісту енергетичного господарства та надання різних послуг енергетичною службою всім підрозділам підприємства. 40) Спільно з бухгалтерією підприємства здійснює інвентарний облік наявності енергетичного обладнання та енергоустановок, що перебувають на балансі підприємства. 41) Організує приймання енергетичного обладнання, що надходить на підприємство; несе відповідальність за облік та збереження демонтованого та резервного обладнання. 42) В установленому порядку оформляє акти на списання та передачу енергетичного обладнання стороннім організаціям. 43) Веде технічний паспорт енергетичного господарства підприємства; складає і проводить аналіз енергетичного балансу підприємства і вживає заходів щодо його оптимізації. 44) Бере участь у забезпеченні своєчасного надання енергопостачальним організаціям відомостей відповідно до встановлених форм звітності, а також необхідних розрахунків потреби в енергетичних ресурсах. Основна частина завдань спрямована на забезпечення надійності та безперебійності роботи енергетичного обладнання, а також енергопостачання технологічного обладнання підприємства представлено на рисунку 2.4). Частина завдань спрямована на підвищення ефективності використання та економії палива та енергетичних ресурсів. Ще одна частина завдань спрямована на організацію обліку споживання енергетичних ресурсів для 43 підприємства в цілому так і субабонентів та окремих технологічних процесів [17]. Забезпечнення надійності та безперебійності роботи енергетичного обладнання Забезпечнення надійності та безперебійності енергопостачання технологічного обладнання Основні завдання підприємства служби головного енергетика Підвищення енергоефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та електричної енергії Організація обліку використання та споживання енергетичних ресурсів Рис. 2.4. Основні завдання служби головного енергетика На виконання поставлених завдань служба головного енергетика взаємодіє з різними підрозділами промислового підприємства [17]: 1. Зі службою технічного контролю. Отримує заявки на ремонт енергетичного обладнання технологічних процесів та виконує за ними роботи. Отримує заявки на отримання комплектуючих виробів та матеріалів для ремонтно-експлуатаційних потреб підприємства на ремонт енергетичного обладнання випробувальних станцій. 2. Зі службою охорони праці. Отримує висновки на відповідність правилам техніки безпеки технічних проектів та технічної документації. Представляє на узгодження технічну документацію на відповідність правилам техніки безпеки. 3. Зі службою раціоналізації та винахідництва. Проводить аналіз і видає висновки про технічну можливість і економічну доцільність впровадження раціоналізаторських пропозицій та винаходів, спрямованих на модернізацію 44 та вдосконалення існуючого технологічного обладнання та економію всіх видів енергетичних ресурсів. Приймає замовлення на проведення робіт з раціоналізаторських пропозицій та винаходів. Надає допомогу раціоналізаторам у розробці креслень та проведенні дослідної перевірки пропозицій. 4. Зі службою головного технолога. Приймає технічні завдання на розробку спеціального нестандартного обладнання. Отримує заявки на: - енергетичне обладнання; - розробку планувань розміщення обладнання в цехах; - оформлення креслень прив'язки обладнання (при переплануванні); - розробку спеціального інструменту та пристроїв; - оформлення технічної документації на модернізацію обладнання; - розрахунки норм витрати палива, теплової та електричної енергії на виробництво нової продукції та технологічні потреби у цехах. Представляє: - паспорти на введене в експлуатацію та невстановлене енергетичне обладнання; - відомості про зміну паспортних даних обладнання у зв'язку з виробництвом капітального ремонту; - заявки на розробку та виготовлення інструменту та пристроїв, необхідних для ремонту обладнання. 5. Зі службою головного механіка. Отримує та організовує такі роботи: - ремонт енергетичного обладнання; - підключення нового та реконструйованого обладнання; - розробка схем постачання енергетичних ресурсів; - графіки планово-попереджувального ремонту технологічного обладнання. 6. Зі службою технічної документації. Приймає та організовує роботи із заявок на придбання та ремонт енергетичного обладнання. 45 Передає технічну документацію на реєстрацію, облік та зберігання; оформляє заявки на виконання робіт з розмноження технічної документації. 7. Зі службою матеріально-технічного забезпечення. Збирає відомості про норми на матеріали та комплектуючі вироби за заявками структурних підрозділів та довідок про наявність матеріалів на складах. Веде реєстр дефіцитних матеріалів і комплектуючих виробів, які рекомендовані для їх обмеженого застосування при конструкторських розробках. Узгоджує повідомлення про заміну матеріалів та комплектуючих виробів; приймає на узгодження технічні умови на спеціальні матеріали та комплектуючі вироби. Відповідно до норм витрат матеріалів та затверджених планів робіт виконує та передає розрахунки потреби та заявки на матеріально-технічні ресурси необхідні для ремонтно-експлуатаційних потреб. 8. Із планово-фінансовим відділом. Отримує плани виробництва в номенклатурі. Надає розрахунки потреби в електричній енергії, стиснутому повітрі, парі, воді та інших видах енергії за підрозділами підприємства. 9. Зі службою кадрового забезпечення. Здійснює запит та отримує: - рекомендації з трудових питань; - консультації щодо застосування різноманітних положень. Виконує розробку проектів штатних розкладів та пропонує раціональну розстановку працівників на основних та допоміжних операціях та на підсобних роботах у службі головного енергетика. Оформляє перелік заходів, необхідних для механізації важких та трудомістких процесів. Здійснює оформлення необхідних матеріалів з питань організації нормування праці та заробітної плати. 10. Зі службою з капітального будівництва. Отримує інформацію про запуск в експлуатацію нового енергетичного устаткування; замовлення-наряд на виконання монтажу нового енергетичного обладнання та на модернізацію діючого обладнання. 46 Оформляє та передає акти та висновки про приймання енергетичного обладнання, що знову вводиться в експлуатацію. Робить заявки на монтажні та ремонтно-будівельні роботи. 11. З бухгалтерією. Отримує: - відомості про витрати енергетичного цеху; - інформацію на відкриття замовлення з усіх видів ремонту; - акти на списання з балансу енергетичного обладнання; - дані про витратні матеріали при виконанні ремонтних та експлуатаційних робіт; - відомості про основні та оборотні кошти в порівнянні з нормативами. Подає повідомлення про виконання замовлення; затверджені в установленому порядку акти на списання із балансу енергетичного обладнання; затверджені в установленому порядку акти щодо передачі енергетичного обладнання з ремонту в експлуатацію. Одним із завдань служби головного енергетика є розробка перспективних планів розвитку енергетичного господарства. Проте заходи цих планів зазвичай фінансуються за залишковим принципом крім випадків, що безпосередньо пов'язані з основними технологічними процесами. У більшості випадків це пов'язано з ставленням до енергогосподарства як до обслуговуючої служби, а не як до однієї з основних служб промислового підприємства, що безпосередньо бере участь у виробництві продукції належної якості в заданій (плановій) кількості. 2.2 Енергетичне обстеження та енергоаудит – основний інструмент енергетичного менеджменту Усвідомлення важливості всіх видів енергії як ресурсів, якими необхідно також керувати, як будь-якими іншими дорогими ресурсами, а не як накладних витрат підприємства, стає основним першим кроком до 47 підвищення енергетичної ефективності діяльності підприємства та зниження енергетичних витрат на одиницю виробленої продукції чи послуг [11]. На вирішення питань підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів великий вплив надає не тільки впровадження нового обладнання та передових технологій, реконструкція та модернізація діючого обладнання, а також застосування місцевих та вторинних енергетичних ресурсів, а й правильна організація управління споживанням енергетичних ресурсів, тобто енергетичний менеджмент та, зокрема, енергетичне обстеження [11, 14]. Енергетичне обстеження - збір та обробка інформації про використання енергетичних ресурсів з метою отримання достовірної інформації про обсяг використовуваних енергетичних ресурсів, про показники енергетичної ефективності, виявлення можливостей енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності з відображенням отриманих результатів в енергетичному паспорті. Енергетичне обстеження вважатимуться однією з основних інструментів енергетичного менеджменту. Енергетичне обстеження проводять визначення шляхів ефективного зниження витрат за енергетичні ресурси та виключення необгрунтованих витрат за проведення заходів енергозбереження. Обстеження може стати базисом для якісного прориву боротьби з конкурентами над ринком товарів та послуг. Однак це справедливо за умови відповідної організації робіт з енергетичного обстеження. Одним з основних моментів є правильне формулювання мети і постановка завдань проведення енергетичного обстеження. Від цього залежить, чи зможе підприємство в перспективі знизити частку енергетичних ресурсів у собівартості продукції або послуг, або зупиниться на формальному оформленні енергетичного паспорта. Під свої завдання та умови необхідно правильно вибрати організацію, яка проводитиме енергетичне обстеження. Енергетичне обстеження (енергоаудит) – не новий напрямок діяльності, але має позитивні відгуки [14]. Причина у недобросовісності деяких 48 енергоаудиторів. Існують вимоги, що склалися, і усталені методики виконання зазначених робіт. Однак недобросовісні енергоаудитори часто обирають шлях найменших витрат і виконують роботи з низькою якістю в неповному обсязі. Недотримання методики виконання робіт є звичайною практикою серед недобросовісних енергоаудиторів. З цієї причини вибір організації для проведення енергетичного обстеження утруднюється через велику кількість та різноманітність організацій, що виконують роботи на цьому ринку. Послуги з проведення робіт у галузі енергетичного обстеження (рис. 2.5) пропонують: 1. Організації, які займаються продажом енергозберігаючого устаткування. Вони можуть швидко і недорого провести енергетичне обстеження. Однак результати зазвичай носять поверхневий характер. У результаті ці організації нав'язують використання їх устаткування. 2. Сервісні служби. Вони зазвичай проводять енергетичні обстеження з обов'язковою умовою їхньої участі у реалізації заходів, запропонованих за підсумками обстеження. 3. Інжинірингові компанії. Аудитори цих компаній довго і досить дорого будуть виконувати детальні вимірювання параметрів роботи та всебічні випробування енергоспоживаючого обладнання. 4. Консалтингові компанії у галузі енергоефективності. Надають кваліфіковані консультаційні послуги у сфері управління енергетичними ресурсами і в інших галузях, пов'язаних із виробництвом, транспортуванням і споживанням енергії. Консалтинг у галузі енергоефективності націлений на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, включно з такими аспектами, як енергоефективна модернізація будівель, обладнання, технологічних процесів, перехід до відновлюваної енергетики. 5. Атестовані енергоаудитори при технічних ВНЗ та НДІ. Вони відрізняються комплексним підходом і можуть запропонувати як типові та недорогі, так і нестандартні високоефективні заходи. 49 Послуги з енергетичного обстеження Рис. 2.5. Організації, які надають послуги з енергетичного обстеження Роботи щодо обстеження систем розподілу та споживання енергетичних можуть виконати самі фахівці промислового підприємства. Ніщо не може замінити їхніх знань у сфері роботи діючого обладнання та досвіду роботи на існуючому об'єкті, але у персоналу підприємства безліч важливих та повсякденних власних завдань, тому часу для оцінки в них не має. Існує велика кількість організацій, де досвідчені фахівці можуть визначити нераціональне використання ресурсів і для них це проста практика. Тому досвідчені фахівці у складі організації, що проводить енергетичне обстеження, оформлять результати обстеження і зможуть спільно з фахівцями підприємства розробити якісну програму енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності [7]. Діяльність з проведення енергетичного обстеження вправі здійснювати тільки фізичні або юридичні особи, які є членами організацій в галузі енергетичного обстеження та енергоаудиту. За результатами проведення енергетичного обстеження підприємство має отримати: Організації, які займаються продажом енергозберігаючого устаткування Сервісні служби Інжинірингові компанії Консалтингові компанії Атестовані енергоаудитори при технічних ВНЗ та НДІ 50 - достовірні відомості про поточні обсяги споживання енергетичних ресурсів та суми коштів, що витрачаються на них по підприємству в цілому, за окремими підрозділами та їх питомі величини на кожен вид продукції; - оформлену і погоджену із замовником програму заходів з енергозбереження і підвищення енергетичної ефективності, що містить систему заходів організаційного, правового і технічного характеру, спрямованих на постійне і планомірне зниження витрат на споживані енергетичні ресурси. Таким чином, енергетичне обстеження допомагає правильно визначити напрями діяльності та порядок проведення заходів. Енергетичне обстеження може виконуватися за різними схемами: - попередній та докладний; просте чи складне; разове; - періодичний або перманентний (безперервно триває, постійне). За підсумками проведеного енергетичного обстеження здійснюється планування необхідних заходів щодо виключення місць втрат та нераціонального використання енергетичних ресурсів. При цьому необхідно організувати збір та контроль у режимі реального часу даних про споживання енергетичних ресурсів та їх порівняння з основними показниками обсягу виробництва. Для управління системою розподілу та споживання енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві для того щоб проводити заходи із енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності необхідно знати величини споживання енергетичних ресурсів. Для цього у всіх підрозділах підприємства організується збір даних про споживання енергетичних ресурсів, аналіз отриманих даних та розробляється план дій за такою схемою: - визначення фактичного стану використання енергетичних ресурсів на підприємстві в цілому та за окремими підрозділами зокрема, виявлення місць та причин виникнення втрат енергетичних ресурсів та визначення їх значень; - виявлення резервів економії енергетичних ресурсів; 51 - розрахунок раціональних обсягів споживання енергетичних ресурсів у виробничих процесах та установках; - розробка детального плану, цілеспрямованого зменшення втрат енергетичних ресурсів; - визначення організаційних вимог до обліку та контролю витрати енергетичних ресурсів; - визначення вихідних вимог для розробки та створення нового обладнання та модернізації технологічних процесів для зменшення енергетичних витрат; - оптимізація структури енергетичного балансу підприємства з урахуванням комплексного використання підведених та вторинних енергоресурсів. Таким чином, проведення енергетичного обстеження необхідно для організацій різних форм власності, які хочуть контролювати витрати на енергетичні ресурси [1, 2, 16]. Внаслідок енергетичного обстеження в організації (підприємстві) з'являється детальне розуміння того, як закуповуються, розподіляються та використовуються енергетичні ресурси і, відповідно з'являється можливість їхньої економії. 2.3 Система технічного обліку споживання енергетичних ресурсів На більшості підприємствах точно відомо хто, скільки та для чого витрачає витратні матеріали (наприклад, канцприладдя, будматеріали, ГЗМ тощо), при цьому немає точних відповідей на питання хто, скільки і на які потреби споживає енергетичні ресурси. У кращому випадку відоме приблизне споживання енергоресурсів по окремих підрозділах, яке у 90% випадків не дуже точно відповідає дійсності. Відповіді на ці питання може дати розробка та впровадження технічного обліку енергетичних ресурсів. Більшість підприємств розглядають сукупність витрат і доходів, які пов'язані з кожною складовою бізнесу, – вони цікавляться тим, скільки 52 прибутку або втрат приносить кожен підрозділ [17]. Це є основною причиною того, чому енергоменеджери відчувають труднощі у підтримці інтересу та зацікавленості зі сторони вищого керівництва. Розробка інформаційної системи потребує розгляду всього процесу в цілому – введення даних, відповідного аналізу та необхідної звітності. Не так і давно, інформаційні системи у сфері енергетики розглядалися зі сторони комп'ютерного забезпечення систем цільового моніторингу [19]. В даний час набагато більше звертають увагу на необхідну інформацію потрібну кінцевим споживачам таких систем та розробку універсальних інтерфейсів користувача. Цільовий моніторинг може формувати ядро, але він вважається лише частиною великої енергетичної інформаційної системи. Інформація – це дані, які обробляються таким чином, що мають значення для споживачів і допомагають їм приймати рішення. При розробці інформаційних систем метою є зниження обсягу даних, які отримують користувачі, що приймають рішення при зростанні якості інформації, яка надходить у їх розпорядження (рис. 2.6). Замість представлення потоків даних система має забезпечувати моніторинг, аналіз та видачу адаптованої для різних типів рішень інформації [20]. Хто Точність Моніторинг з ацікавлений? Система технічного обліку споживання Що цікавить? енергетичних ресурсів Своєчасність Доречність Аналіз Видача Чи є необхідна інформації інформація? Рис. 2.6. Організація системи технічного обліку споживання енергетичних ресурсів 53 Питання, які необхідно ставити, коли розглядається існуюча інформаційна система: • хто зацікавлений у інформації? • що їх цікавить? • чи одержують вони потрібну інформацію у формі, яка є найбільш корисною? В даний час прийнято, що інформація має бути «точною, своєчасною та доречною». Але з цих трьох вимог найбільш важливою є «доречність»: інформація має відповідати прийнятому рішенню. Існують три рівні прийняття рішень в організації, які потребують різних типів інформації: • оперативний контроль, • управлінський контроль, • стратегічне планування. Розроблену та впроваджену автоматизовану система технічного обліку електричної енергії (АСТОЕ) «Кононівського елеватора» (групи компаній «Кернел»), можна розглянути, як приклад побудови автоматизованої системи технічного обліку електричної енергії (потужності) [21]. АСТОЕ призначена для здійснення технічного обліку витрати електричної енергії на власні потреби, що споживається по всіх точках обліку, реєстрації параметрів електроспоживання, формування звітних документів та передачі інформації в центр збору та обробки інформації «Кононівський елеватор» [21]. Основні цілі створення АСТОЕ: 1) створення системи технічного обліку електричної енергії «Кононівський елеватор»; 2) створення підтримуваного комунікаційного каналу та напрямку збору інформації для підключення точок технічного обліку електричної енергії; 3) вимірювання кількості електричної енергії, що витрачається на власні (виробничі) і господарські потреби «Кононівського елеватора»; 54 4) розрахунок споживання та фактичних втрат електричної енергії за різними групами електроустановок із прив'язкою до їх режиму роботи; 5) контроль заданого режиму споживання електричної енергії; 6) розробка заходів щодо зниження втрат електричної енергії на власні потреби на підставі даних, що надаються системою та накопиченою статистикою з енергоспоживання; 7) підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, з урахуванням одержуваної інформації про споживання електричної енергії. На «Кононівському елеваторі» з моменту його побудови була створена та функціонує автоматизована інформаційно-вимірювальна система комерційного обліку електричної енергії (АІВСКОЕ), побудована на базі програмного комплексу «Енергія». Вона являє собою ієрархічну, трирівневу, інтегровану, автоматизовану систему з централізованим управлінням та розподіленою функцією вимірювання. АІВСКОЕ (41 точка комерційного обліку) створена з метою вимірювання кількості спожитої електричної енергії та дозволяє визначати значення облікових показників, які використовуються на оптовому ринку електричної енергії у фінансових розрахунках та отримувати достовірну інформацію про обсяги електричної енергії та потужності [21]. Технічний облік електричної енергії включає в себе 23 вимірювальні канали. Це не давало можливості враховувати споживання електричної енергії за окремими групами споживачів, що мають найбільшу питому вагу в загальному споживанні, таким як система кондиціювання та вентиляції (26%), системи теплопостачання, водопостачання та відкачування води (20%), освітлення (15%). Також була можливість з достатнім ступенем точності розділити витрату електричної енергії на власні (виробничі) потреби та на господарські потреби відповідно до правил обліку електричної енергії. У зв'язку з виникненням нових завдань при обліку електричної енергії розглянемо структуру сучасної автоматизованої системи обліку АСТОЕ, яка складається з наступних функціональних рівнів (рис. 2.7) [20, 21]: 55 1) нижній рівень виконує функцію проведення вимірювань електричної енергії та потужності в точці обліку; 2) середній рівень виконує функцію консолідації інформації; 3) Верхній рівень – комплекс технічних засобів (КТЗ). На всіх трьох рівнях АСТОЕ формується система забезпечення єдиного часу. Рис. 2.7. Узагальнена схема трьохрівневої АСТОЕ АСТОЕ забезпечує виконання таких основних функцій [20]: 1) вимірювання 30-хвилинних збільшень активної та реактивної електричної енергії, які характеризують виробничу діяльність; 2) періодично один раз на добу та/або на запит виконує автоматичний збір даних про збільшення електричної енергії з заданою дискретністю обліку, які узгоджений з єдиним календарним часом; 3) запис та зберігання параметрів про виміряні величини в базі даних, яка відповідає вимогам підвищеної захищеності від несанкціонованого доступу та від втрати інформації за рахунок резервування; 56 4) надання контрольного доступу до результатів вимірювань, даних про стан об'єктів та засобів вимірювань; 5) захист обладнання, програмного забезпечення та даних від несанкціонованого доступу на фізичному та програмному рівні (паролі тощо); 6) діагностику та спостереження за функціонуванням технічних та програмних засобів АСТОЕ; 7) конфігурування та налаштування параметрів АСТОЕ; 8) корекцію та синхронізацію часу в АСТОЕ (ведення системи єдиного часу). До складу нижнього рівня АСТОЕ входять такі компоненти: 1) вимірювальний компонент - вимірювально-інформаційний комплекс точок вимірювань електричної енергії та забезпечення єдиного часу; 2) компонент для обчислень; 3) компонент зв'язку – канали зв'язку спільно з технічними засобами прийому та передачі даних; 4) комплексний компонент, який виконує функції компонентів зв'язку та обчислень. Структура програмно-технічних засобів обліку нижнього рівня представлена на рисунку 2.8 [19]. Він складається з вимірювальних трансформаторів струму і напруги (в даному випадку існуючих на об'єкті), вимірювальних ланцюгів і лічильників електричної енергії. Багатофункціональні електронні лічильники електричної енергії Лічильник GAMA 300, призначені для обліку активної та реактивної енергії в ланцюгах змінного струму, а також для використання у складі АСТОЕ. Підключення лічильників проводиться через вимірювальні трансформатори струму та напруги шляхом прямого включення. Активна та реактивна енергія фіксується приладами обліку за восьми тарифами у дванадцяти тарифних зонах. 57 Прилади обліку дозволяють зберігати та переглядати в енергонезалежній пам'яті показання активної та реактивної енергії з моменту останнього скидання, а також за попередні або поточні рік, місяць або добу. Рис. 2.8. Структура програмно-технічних засобів обліку нижнього рівня Прилади обліку дозволяють вимірювати та відображати на індикаторі: 1) активну, реактивну та повну миттєву потужність із врахуванням коефіцієнтів трансформації за напругою та струмом (час інтегрування 1с) як по кожній фазі так і сумарно по трьох фазах із індикацією квадранта в якому знаходиться вектор повної потужності; 2) за кожною фазою значення фазної напруги та струму; 58 3) за кожною фазою значення коефіцієнта потужності, а також сумарне значення за трьома фазами; 4) частоту мережі; 5) поточний час та дату. Прилади обліку мають вбудований інтерфейс RS-485 та оптичний порт, та можуть експлуатуватися у складі АСТОЕ. Прилади обліку забезпечують можливість зняття параметрів та даних через інтерфейс RS-485 або оптичний порт [20]: 1) активна і реактивна енергії з моменту скидання показань, за поточний і попередній рік, за поточний і кожен з 11 попередніх місяців, за поточну та попередню добу по 2 тарифах; 2) поточних значень активної та реактивної енергії прямого та зворотного напряму за поточним тарифом; 3) покажчика поточного тарифу; 4) період часу фіксування показань потужності для побудови графіків навантажень; 5) середніх значень активної та реактивної потужностей за період часу фіксування показань для побудови графіків навантажень; 6) поточних значень активної та реактивної середньої потужності прямого та зворотного напряму; 7) поточного покажчика масиву графіків навантажень; 8) поточних значень часу та дати; 9) заводського/серійного номера приладу обліку та дати випуску; 10) позначення точки обліку; 11) мережевої адреси; 12) коефіцієнтів трансформації за напругою та струмом; 13) момент переходу з «літнього» часу на «зимовий» і навпаки; 14) тарифний розклад та розклад святкових днів; 15) часу настання подій: часу включення / виключення приладу обліку, часу корекції часу і дати, часу корекції розкладу святкових днів, часу 59 корекції тарифного розкладу, часу скидання показань, часу ініціалізації масиву графіків навантажень, часу відключення / включення фази 1 , часу відключення/вмикання фази 2, часу відключення/вмикання фази 3, часу відкриття/закриття кришки; 16) температурний режим усередині лічильника; 17) частота мережі; 18) активної, реактивної та повної миттєвої потужності по кожній фазі та за сумою трьох фаз із зазначенням квадранта, в якому знаходиться вектор повної потужності (часу інтегрування 1 с); 19) значення фазних напруг, струмів та коефіцієнтів потужності; 20) версії програмного забезпечення лічильника; 21) програмованих прапорців; 22) тарифного розкладу та розкладу святкових днів. На рівні інформаційно-обчислювального комплексу здійснюється первинна обробка параметрів енергоспоживання, обчислювальні операції, накопичення результатів за певний період часу і передача інформації по каналах зв'язку на рівень. В якості пристрою збору та передачі даних у АСТОЕ використовується «Мережевий індустріальний контролер MCL 5/10 [19]. Комплекс технічних засобів «Енергія» призначений для вимірювань та багатотарифного централізованого обліку електричної енергії та потужності, а також збору, обробки, зберігання, відображення та передачі отриманої інформації всім суб'єктам ринку електричної енергії. Комплекс технічних засобів «Енергія» виконує такі функції: 1) виконання вимірювань приросту активної та реактивної електричної енергії у встановлених інтервалах часу (1, 3, 30, 60 хвилин); 2) періодичний та (або) на запит автоматичний збір відповідно до єдиного календарного часу виміряних значень збільшення електричної енергії із заданим кроком обліку; 3) автоматизований збір та зберігання результатів вимірювань; 60 4) автоматичний збір показників про стан системи вимірювань; 5) контроль достовірності виміряних значень; 6) зберігання результатів вимірювань, станів об'єктів у базі даних; 7) ведення «Журналів подій»; 8) формування документів для підготовки звіту у ХМL-форматі для передачі необхідних даних електронною поштою до центральної системи обліку енергії; 9) можливість передачі користувачам та заінтересованим суб'єктам результатів вимірювань, показників станів об'єктів та системи вимірювань; 10) можливість застосування засобів електронного цифрового підпису (ЕЦП) для передачі користувачам та іншим зацікавленим суб'єктам результатів вимірювань та показників станів об'єктів; 11) ведення системного часу та календаря (перехід на «літній» час та «зимовий» час) із можливістю автоматичної синхронізації по сигналах перевірки часу, при підключенні до КТЗ «Енергія» пристроїв синхронізації часу; 12) автоматичну синхронізацію часу в контролерах та лічильниках електричної енергії із системним часом КТЗ «Енергія»; 13) забезпечення безпеки зберігання даних та програмного забезпечення; 14) при підключенні монітора забезпечується можливість конфігурування технічних засобів і програмного забезпечення; 15) можливість організації регламентованого доступу до візуальних, друкованих та електронних даних для користувачів та експлуатаційного персоналу; 16) забезпечення захисту від несанкціонованого доступу шляхом пломбування та використання програмних паролів. КТЗ «Енергія» забезпечує дублювання збору даних по виділених і комутованих каналах між вузлами системи, причому виділених і 61 комутованих каналів може бути кілька. Комутований канал може дублювати виділений [19]. За відсутності опитування ведеться періодичний контроль працездатності всіх каналів зв'язку. Захист від несанкціонованого доступу забезпечується: 1) на програмному рівні – застосуванням паролів та кодів оператора; 2) на апаратному рівні – застосуванням спеціалізованої шафи зі спец. замками з можливістю пломбування окремих компонентів (блоків). Система забезпечення єдиного часу (СЗЄВ) виконує закінчену функцію вимірювань часу та має нормовані метрологічні характеристики, забезпечуючи автоматичну синхронізацію часу в АСТОЕ із точністю не нижче ± 5,0 с/добу. Для забезпечення єдності вимірів використовується єдиний календарний час. У СЗЄВ входять всі засоби вимірювань часу (таймери лічильників, ІВКЕ тощо), і враховуються часові характеристики (затримки) ліній зв'язку між ними, які використовуються при синхронізації часу. У складі СЗЄВ використовується пристрій синхронізації часу GPS NTP Server [19, 20]. GPS NTP Server складається з: 1) Первинного модуля електронного годинника/частотоміра з автоматичною корекцією за сигналами точного часу від GPS-приймача; 2) Влаштування прийому сигналів точного часу. Трансформатори струму та напруги. 1) Основні дані трансформаторів наведені в таблиці каналів АСТОЕ. 2) На об'єктах не використовуються проміжні трансформатори струму. 3) Вимірювальні трансформатори відповідають вимогам ПУЕ за класом напруги, електродинамічної та термічної стійкості, кліматичного виконання. 4) При заміні використовуються трансформатори струму відповідно до вимог ДСТУ ІЕС 60044-1:2008, трансформатори напруги відповідно до вимог ДСТУ IEC 60044-2:2008. КТЗ забезпечує виконання таких основних функцій: 62 1) автоматичний регламентний збір результатів вимірювань; 2) масштабування іменованих величин електричної енергії та інших фізичних величин; 3) ведення «Журналу подій»; 4) організацію доступу КТЗ до результатів змін; 5) організацію доступу КТЗ до параметрів стану системи вимірювань; 6) можливість конфігурування та параметризації технічних засобів та програмного забезпечення; 7) проведення діагностики стану та роботи технічних засобів; 8) зберігання результатів вимірів; 9) зберігання значень параметрів станів системи вимірювань; 10) організація регламентованого доступу до даних для користувачів та експлуатаційного персоналу; 11) забезпечення апаратного та програмного захисту від несанкціонованого зміни параметрів та будь-якої зміни даних. До складу КТЗ входять: 1) спеціалізовані промислові контролери типу Modicon M580, що забезпечують інтерфейс доступу до КТЗ; 2) технічні засоби прийому-передачі даних; 3) сервер для забезпечення функції збору та зберігання результатів вимірів, службової та іншої інформації АСТОЕ; 4) технічні засоби для організації локальної обчислювальної мережі та розмежування прав доступу до інформації. Контролери забезпечують зберігання: - результатів вимірювань за добу (даних про півгодинні прирости електричної енергії) по кожному вимірювальному каналу не менше 35 діб; - результатів вимірювань за місяць по кожному вимірювальному каналу та групам не менше 35 діб. Вимірювання часу в АСТОЕ відбувається автоматично на всіх рівнях системи внутрішніми таймерами пристроїв, що входять до системи. В якості 63 приладу системи забезпечення єдиного часу використовується «Пристрій синхронізації часу» GPS NTP Server. Корекція відхилень вбудованого годинника здійснюється за допомогою синхронізації таймерів пристроїв з єдиним часом, що підтримується GPS NTP Server коригує свій системний час за сигналами навігаційної системи GPS. Синхронізація часу в КТЗ «Енергія» походить від GPS NTP Server [20]. GPS NTP Server підключається до КТЗ «Енергія» існуючої системи АСКОЕ оптового ринку. АСТОЕ через локальну обчислювальну мережу за протоколом синхронізує час від КТЗ «Енергія» [20]. КТЗ «Енергія» АСТОЕ підключається до локальної обчислювальної мережі підприємства за допомогою вже наявного в шафі мережевого комутатора. Рішення щодо режимів функціонування системи [20]. 1) АСТОЕ на рівні КТЗ функціонує цілодобово в автоматичному режимі. 2) На рівні КТЗ (або АРМа) можуть бути передбачені два режими роботи: режим автоматизованого опитування у заданий час доби; режим оперативного опитування. Споживчі характеристики системи повністю відповідають вимогам. Набір параметрів, закладених у систему АСТОЕ, служить для виконання наступних основних функцій: 1) фіксування 3-хвилинних приростів електричної (активної та реактивної) енергії, що дають характеристику споживання електричної енергії в частині приєднань на періоди проведення випробування обладнання; 2) періодично один раз на добу в автоматичному режимі та/або за запитом проводити збір виміряних значень збільшення електричної енергії із заданою дискретністю обліку 30 хвилин відповідно до єдиного календарного часу; 64 Рис. 2.9. Монітор АСТОЕ 3) розрахунок спожитої електричної енергії каналами та групами за необхідний проміжок часу; 4) формування звіту годинних та півгодинних значень за заданий період часу (на добу) з можливістю експорту до MS Ехсеl; 5) генерація та збереження в архіві, друк звітів у форматах з можливістю подальшого перегляду архівних звітів; 6) зберігання відомостей про виміряні величини в стандартній базі даних протягом визначеного замовником терміну; 7) щодобове резервування баз даних на зовнішніх носіях інформації; 8) резервування баз даних на сервері; 9) забезпечення різних прав доступу до баз даних для різних груп користувачів із фіксацією в окремому електронному журналі всіх дій користувачів із базами даних; 10) захист обладнання, програмного забезпечення та даних від несанкціонованого доступу на фізичному та програмному рівні; 65 11) діагностика та спостереження у режимі реального часу функціонування технічних і програмних засобів АСТОЕ; 12) конфігурування та налаштування параметрів АСТОЕ; 13) корекція часу у межах ведення системи єдиного часу в АСТОЕ. Реалізація функцій за підсумками формування груп каналів обліку та занесення інформації щодо втрат для відповідних точок обліку: 1) розрахунок споживання електричної енергії на власні та господарські потреби та втрат на електроустановках станції; 2) забезпечення, розрахунку загального балансу станції, з виділенням обсягів електричної енергії на втрати, власні та господарські потреби за групами та категоріями споживачів; наочність аналітичної обробки даних щодо споживання та втрат електричної енергії. Інформаційне забезпечення (ІЗ) являє собою сукупність масивів інформації, включаючи структури баз даних, засоби класифікації та кодування інформації, уніфіковані системи документації з вхідними та вихідними формами, а також мовні засоби системи, що використовуються для формалізації природної мови при спілкуванні користувачів з системою в процесі її функціонування [20]. Інформаційне забезпечення дозволяє: 1) для функціонування системи здійснювати введення, обробку, накопичення та зберігання необхідної інформації; 2) дотримуватися сумісності інформаційно-вимірювального комплексу в інформаційному плані на основі термінологічної єдності семантики одних і тих же понять у різних масивах інформації, класифікаторах, вхідних та вихідних документах; 3) подавати інформацію у зручній для роботи користувачів формі відповідно до їх функціональних обов'язків та встановлених розмежувань доступу; 66 4) представляти актуальну та достовірну інформацію в базах даних, її зберігання з достатньою надмірністю, а також контроль повноти та несуперечності інформації, що вводиться; 5) проводити адаптацію до можливих змін інформаційних потреб користувачів. Масиви інформації включають [20]: 1) технологічну інформацію (може використовуватися в розрахункових завданнях з обліку електричної енергії); 2) службову інформацію – інформацію про поточний стан засобів обліку (журнали подій лічильників та інших компонентів, що входять до АСТОЕ). На даний момент на підприємстві реалізується єдина система обліку та контролю ресурсів – АСУ ТП. Для інтеграції системи АСТОЕ в цю систему АСУ ТП було розроблено автоматизований аналітичний модуль, в якому забезпечувалося виконання наступних функцій і змістом [20]: 1) перелік електроустановок елеватора із віднесенням їх до категорій електроприймачів та груп споживачів; 2) опис допустимих режимів роботи електроустановок різних груп; 3) таблицю залежностей показників енергоємності електроустановок від режимів їх роботи на елеваторі в цілому; 4) опис алгоритмів розрахунку споживання елеватора на власні та господарські потреби; 5) опис алгоритмічного забезпечення розрахунку загального балансу елеватора з виділенням обсягів електричної енергії на втрати, власні та господарські потреби за групами та категоріями споживачів; 6) наочні форми аналітичної обробки даних щодо споживання та втрат електричної енергії; 67 7) технічні рішення з обліку енергоспоживання електроустановок, у тому числі в частині інтеграції із системами комерційного та технічного обліку. Впровадження даних АСТОЕ в існуючу систему АСУ ТП потребувало розробки за загальними правилами модуля збору даних, який забезпечував такі функції [20]: 1) забезпечення обміном інформації між існуючими базами даних; 2) місце зберігання параметрів у базі даних не повинно бути фіксованим (має визначатися налаштуваннями); 3) у базі даних системи АСУ ТП повинен зберігатися адреса параметра про джерела з якого він надходить; 4) модуль повинен забезпечувати передачу даних від джерела до приймання у цілодобовому режимі; 5) модуль повинен відстежувати втрати зв'язку з джерелами та забезпечувати подальшу гарантовану передачу даних; 6) модуль повинен формувати різні звітні форми та макети. Розрахунок споживання елеватором та втрати в електроустановках елеватора, а також розрахунок його загального балансу із виділенням обсягів електричної енергії на втрати, власні та господарські потреби за групами та категоріями споживачів може бути здійснений за допомогою КТЗ «Енергія- WEB» або реалізовано в аналітичному модулі після впровадження [20]. Програмне забезпечення АСТОЕ складається з наступних самостійних частин: 1) програмне забезпечення багатофункціональних мікропроцесорних лічильників типу GAMA 300 [20]; 2) базове програмне забезпечення контролерів Modicon M580 [20]; 3) прикладне програмне забезпечення КТЗ «Енергія-WEB» [20]; 4) системне програмне забезпечення АРМ та КТЗ. Програмне забезпечення обслуговування бази даних: 68 1) відповідає вимогам прийому та обробки даних від усіх підсистем АСТОЕ первинного збору та приведення їх до єдиної форми; 2) забезпечує видачу інформації у вигляді вільних звітів, що генеруються; 3) забезпечує приведення отриманої інформації до єдиного часу. Прикладне програмне забезпечення КТЗ «Енергія-WEB». Сервер КТЗ «Кононівського елеватора» забезпечує автоматизацію основних функцій АСТОЕ [21]. Дані про енергоспоживання на запит користувача надходять на АРМ з КТЗ «Енергія». При щодобовому обліку та контролі електроспоживання та розподілу електричної енергії забезпечується [19]: - автоматичний у заданий час доби (автоматизований, за командою оператора) збір результатів вимірювань електричної енергії (потужності) та занесення цих даних у відповідну базу даних; - перегляд, аналіз, контроль та остаточна достовірність зібраних даних; - відображення необхідних даних у табличному та графічному вигляді для оператора та формування звітних відомостей; - формування достовірних даних з використання електричної енергії та потужності для комерційних розрахунків із споживачами; - формування необхідних даних з використання електричної енергії та потужності для добової відомості і технічного диспетчера системи. Формування ХМL-звітів відбувається в автоматичному режимі за допомогою функцій КТЗ «Енергія». Метрологічне забезпечення АСТОЕ відповідно до ДСТУ 5003.1:2008 включає наступне: 1) метрологічну експертизу технічної документації АСТОЕ; 2) проведення випробувань АСТОЕ з метою затвердження типу засобу вимірювання; 3) перевірку АСТОЕ; 69 4) розробку та атестацію методики виконання вимірювань; 5) забезпечення метрологічного нагляду за станом, застосуванням та експлуатацією засобів вимірювань та обліку, а також АСТОЕ в цілому; 6) забезпечення метрологічного нагляду за методиками виконання вимірювань. У деяких випадках, якщо прилади обліку на вході дають достатньо розукрупнені дані, щомісячні рахунки від енергопостачальних компаній будуть достатні для ефективної системи цільового моніторингу. Але якщо деякі рахунки ґрунтуються на оцінці чи розрахунку, або якщо показники знімаються за проміжки часу, що не відповідають звітним періодам, або якщо прилад обліку на вході не відповідає ділянкам, на яких необхідно встановити та знімати показники з додаткових приладів обліку. Навіть на високоефективних підприємствах отримання точних показань приладів обліку своєчасно може бути складним завданням [17]. Існують три альтернативні способи: • автоматизація (у довгостроковій перспективі автоматизація буде найкращим рішенням у поєднанні з комп'ютеризованою системою розрахунків); • наймання спеціальних співробітників для збору показань лічильників; • використання енергетичних представників у кожному підрозділі чи будівлі для отримання показників лічильників. Використання різних методів, таких як регресійного аналізу, кумулятивних сум та інших, якщо застосовується до точних даних про енергоспоживання і факторів, що впливають на нього, забезпечить інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень. Ці методи: • встановлюють діючий профіль споживання енергетичних ресурсів; • дозволяють визначати періоди зміни профілю споживання енергетичних ресурсів; • дозволяють визначати розміри отриманої за рахунок енергозберігаючих заходів економії. 70 В процесі дослідження можуть бути побудовані діаграми та графіки, що показують різницю між дійсним і спрогнозованим енергоспоживанням. На основі розрахунку прогнозного значення споживання енергетичних ресурсів та застосування оцінки витрат на енергетичні ресурси може бути складений бюджетний прогноз, щодо якого потім контролюються витрати. Надзвичайно важливим є включення інформації з енергоменеджменту до потоку фінансової звітності, піднімаючи значення енергоменеджменту та визначаючи економію від енергозберігаючих заходів. Якщо ця інформація не чітко інтегрована у систему фінансового менеджменту промислового підприємства, то недостатня поінформованість буде основною перешкодою для успішної політики енергетичного менеджменту. 2.4 Відповідальна особа за управління енергетичними ресурсами підприємства Енергоменеджер (відповідно до класифікатора професій України) – менеджер з організації ефективного використання енергії, професіонал із енергетичного менеджменту, фахівець із енергетичного менеджменту. За умови, що підприємство вважається великим споживачем енергетичних ресурсів у штаті необхідно вводити таку посаду, на яку на умовах повної зайнятості приймається особа, що займається виключно питаннями ефективного використання енергетичних ресурсів. Також необхідно враховувати, що цей працівник повинен бути не рядовим виконавцем, а працівником середньої ланки [13]. З урахуванням того, що ефективне управління енергетичними ресурсами та їх раціональне споживання з економічної точки зору мають дуже велике значення для підприємства, кінцева відповідальність покладатися на адміністрацію підприємства. Назва «енергоменеджер» підкреслює статус цього працівника: його посада належить до адміністративної посади підприємства, але він не керує людьми, а контролює та керує споживанням енергетичних ресурсів. 71 Для успішного та якісного виконання обов'язків енергоменеджера працівник повинен мати [13]: • вищою технічною освіту в галузі енергетики; • досвід керівництва та управління виробництвом та/або зведеною робочою групою; • знаннями в галузі керівництва та управління проектами; • організаційними здібностями; • здатністю переконувати та вміти мотивувати вчинки людей. Завданням енергоменеджера є впровадження в діяльність підприємства нового структурного підрозділу таким чином, щоб організувати можливість економічно доцільного використання енергетичних ресурсів. Підвищити ефективність застосування енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві можна лише за умови визначення та закріплення відповідних повноважень та обов'язків для кожного працівника підприємства від керівників вищої ланки до звичайних робітників, які в рамках спільної діяльності є виконавцями робіт із впровадження енергозберігаючих заходів [13]. При цьому в певні заходи щодо реалізації діяльності в галузі енергетичного менеджменту повинні залучатися фахівці, які мають відповідні повноваження для прийняття рішень із конкретних питань, тобто займають відповідне становище в організації. Наприклад, для раціонального використання електричної енергії на освітлення генеральному директору немає необхідності ходити і вимикати світло самому, він доручає виконання цієї операції відповідному персоналу. При цьому у рядових виконавців немає повноважень для прийняття рішень про необхідність та строки реалізації розроблених заходів. Тому енергоменеджеру необхідно опрацювати та узгодити з зацікавленими підрозділами нову енергетичну стратегію підприємства або актуалізувати існуючу відповідно до реалізованих і проведених в даний час заходів з енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності. 72 Завданнями енергоменеджера є [13]: 1. Виконання розробки стратегії підприємства у сфері реалізації енергетичного менеджменту. У документі мають бути відображені відповіді на наступні питання: - Чи є організація управління споживанням енергетичних ресурсів на даний час ефективною? - Яким чином енергетичні аспекти узгоджуються з поточною структурою управління? - Яким чином енергетичні аспекти узгоджуються із питаннями технічного обслуговування, розробки продукції та технологічного процесу, виробничими та бюджетними питаннями? - Питання енергетики вирішуються краще, якщо розглядаються в комплексі з екологічними вимогами. 2. Брати активну участь на всіх стадіях розробки та впровадження нової продукції та технологічного процесу. Великий вплив на процеси розподілу та споживання енергетичних ресурсів надають питання розробки продукції та технологічних процесів. Процеси необхідно розробляти з урахуванням мінімізації споживання енергії та зменшення або виключення надлишкових потоків включаючи воду. Досвід показує, що реалізація заходів щодо усунення витоків енергетичних ресурсів є більш витратною порівняно із запобіганням витоків. У загальноприйнятих схемах розробки промислових процесів на початку визначається шлях технологічного процесу створення продукції, а потім проводиться мінімізація витрат або відходів при розробці виробничої системи. Таким чином, зменшуються можливості щодо запобігання втратам енергетичних ресурсів і, отже, рентабельність продукту. Ця обставина висуває підвищені вимоги до кваліфікації енергоменеджера [13]. На енергоменеджера покладено низку обов'язків: 73 - складання таблиць та графіків споживання енергетичних ресурсів підприємства в цілому, а також із розподілом за технологічними процесами, підрозділам та енергоємному устаткуванню; - складання паливно-енергетичних балансів підприємства; - проведення аналізу споживання енергії з урахуванням результатів реалізації заходів щодо економії споживання енергетичних ресурсів; - підготовка пропозицій щодо модернізації виробничих процесів, обладнання, удосконалення технічного обслуговування та функціонування обладнання; - визначення ефективності роботи споживачів енергетичних ресурсів; - контроль інвестування відповідно до плану заходів із економії енергії, його порівняльний аналіз з іншими витратами; - надання консультацій у галузі економії та раціонального використання енергетичних ресурсів для фахівців всіх структурних підрозділів підприємства; - організація робіт із проведення внутрішніх енергетичних обстежень; - надання консультацій у сфері використання нового обладнання та застосування тарифної політики; - перевірка та аналіз рахунків на оплату за спожиту енергію та договорів на постачання енергетичних ресурсів; - керівництво групою із раціонального використання енергетичних ресурсів, а також проектами щодо підвищення економії при споживанні енергетичних ресурсів; - створення системи внутрішнього обліку споживання енергетичних ресурсів та за необхідності її автоматизація; - визначення та постійний контроль питомих норм споживання енергетичних ресурсів; - розробка пропозицій щодо організації виробничих процесів, а також нової інвестиційної політики з їх подальшою передачею на розгляд в адміністрацію; 74 - проведення розрахунків капітальних вкладень та експлуатаційних витрат на реалізацію заходів з енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності; - аналіз можливості отримання субсидій та їх практичного використання. До посади енергоменеджера висуваються такі вимоги [13]: - знання методики заохочення працівників підприємства, які беруть участь у заходах щодо економії енергетичних ресурсів; - вміння спілкуватися як з адміністрацією, так і з усім персоналом; - вміння керувати персоналом; - ініціативність та наполегливість при вирішенні проблем; - вміння виконувати детальний аналіз потоків енергетичних ресурсів; - наявність базових знань з енергоменеджменту; - вміння виконувати економічний аналіз запропонованих заходів щодо підвищення економії при споживанні енергетичних ресурсів; - вміння з розробки заходів щодо підвищення економії при споживанні енергетичних ресурсів; - знання та розуміння основних технологічних процесів підприємства; - навички проведення внутрішнього енергетичного обстеження підприємства; - знання нових інформаційних технологій; - наявність диплома про закінчення вищого технічного навчального закладу за спеціальністю або напряму в галузі енергетики. Енергоменеджер безпосередньо підпорядковується першим керівникам (директору або головному інженеру) підприємства, а його посада відповідає рівню керівника середньої ланки [13]. 75 2.5 Висновки до розділу 2 На основі аналізу встановлено, що зниження ролі управління споживанням енергетичних ресурсів відбувається при зменшенні масштабів підприємства, крім того, при малих масштабах виробництва впровадження комплексного управління споживанням енергетичних ресурсів збільшує фінансове навантаження на підприємство. Комплексне управління отриманням, розподілом та споживанням енергетичних ресурсів у процесі виробничої діяльності підприємства є ефективним інструментом зменшення собівартості продукції та послуг. Загальновизнаними є дві основні моделі комплексного управління отримання, розподілу та споживання енергетичних ресурсів підприємства, кожна з яких має свої переваги і недоліки. Основною перевагою першої моделі є глибоке опрацювання технічного рівня управління споживанням енергетичних ресурсів (система енергетичних балансів і нормування). У другій моделі основний наголос спрямований на впровадження системи енергетичного менеджменту в структуру управління підприємства. Запропоновано використовувати технічний облік споживання енергетичних ресурсів за допомогою АСТОЕ, який забезпечить облік розподілу всього споживання енергетичних ресурсів підприємства на зони з визначенням обсягів можливого економічного ефекту. Цей підхід дає можливість зробити оцінку бажаного економічного ефекту від запропонованих заходів від застосування способів управління споживанням енергетичних ресурсів на підприємстві. 76 РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РОЗПОДІЛОМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ 3.1 Методологічний та інструментальний склад формування системи енергетичного менеджменту Для успішного виконання робіт із впровадження системи управління розподілом енергетичних ресурсів на підприємстві весь колектив необхідно повідомити про дотримання вимог системи енергетичного менеджменту. Кожен співробітник повинен чітко розуміти, які доповнення будуть внесені в його посадову інструкцію, а також про заходи, що будуть використовуватися для отримання найкращого результату у сфері підвищення енергетичної ефективності. Зазвичай на практиці процес введення в дію заходів з енергозбереження із подальшим налагодженням процесу їх виконання займає тривалий час [16]. На цій стадії необхідно забезпечити навчання та тренінги колективу, виконати розробку інструкцій, положень та методик. Для стимулювання діяльності співробітників колективу в галузі енергозбереження необхідно буде розробити та впровадити заходи із мотивації і стимулювання всього персоналу підрозділів організації, які включені в процес виконання заходів щодо підвищення енергетичної ефективності. Також необхідно розробити заходи заохочення співробітників, які будуть показувати кращі результати в реалізації заходів щодо економії енергетичних ресурсів та підвищення енергетичної ефективності виробничих процесів. Однією важливою складовою при формуванні та подальшому функціонуванні системи енергетичного менеджменту є цілі, завдання та плани дій, пов'язані з нею. Для формування системи та подальшого підтримання порядку доцільно формулювати, здійснювати та документально 77 оформлювати всі роботи, які виконуються для досягнення цілей та вирішення завдань на відповідних функціональних рівнях системи енергетичного менеджменту. Цілі у сфері енергозбереження мають бути конкретними, контрольованими та мати спланований графік виконання. Також такі цілі та завдання необхідно узгоджувати із енергетичною політикою. Вони повинні включати заходи щодо підвищення показників енергетичної ефективності та відповідати вимогам діючих технічних, економічних, правових та інших норм [7]. Враховуючи специфіку промислових підприємств, цільові показники системи енергетичного менеджменту підприємств приймати характерними для нашої країни [7]. Після прийняття рішення на підприємстві про проведення робіт із запровадження заходів енергетичного менеджменту з числа кваліфікованих співробітників підприємства необхідно вибрати і призначити фахівця, який буде відповідальною особою за впровадження енергозберігаючої політики. Цей співробітник може бути як працівником технічної служби, так і інженером проекту, який підпорядковується безпосередньо менеджменту підприємства. При цьому зазначена посада може мати кілька назв: координатор зі споживання енергетичних ресурсів підприємства, менеджер зі споживання енергетичних ресурсів або енергоменеджер [13]. Його основним завданням є фіксування показників споживання енергії відповідно до плану. На більшості підприємств відсутня чітко організована система реєстрації споживання енергетичних ресурсів, тому створення налагодженої системи реєстрації енергоспоживання є обов'язковою умовою. Енергоменеджер повинен виконувати наступний комплекс обов'язків: - виявляти пріоритетні напрями розвитку та застосування енергетичного менеджменту; - формулювати цілі та ставити завдання енергетичного менеджменту, визначати методи їх вирішення; 78 - підбирати варіанти щодо забезпечення функціонування системи енергетичного менеджменту трудовими, фінансовими, методологічними, технологічними та іншими ресурсами; - підбирати спеціалістів у робочу групу для формування та функціонування системи енергетичного менеджменту; - визначати повноваження та функціональні обов'язки співробітників робочої групи, які є відповідальними за формування та функціонування енергетичного менеджменту; - проводити контроль ефективності функціонування системи управління розподілом енергетичних ресурсів на відповідність поставленим цілям і затвердженим планам. Для підвищення ефективності процесу впровадження енергетичного менеджменту вище керівництво має усвідомлювати важливість даного процесу та розуміти повноту своєї відповідальності, а також стимулювати співробітників до проведення заходів з економії енергії. Виконання робіт із розробки, впровадження та розвитку системи енергетичного менеджменту в стратегічні або довгострокові план розвитку підприємства є одним з важливих показників залучення керівництва у діяльність із підвищення енергетичної ефективності [8]. Щоб ефективно виконувати свої обов'язки щодо впровадження системи енергетичного менеджменту енергоменеджер має бути наділений відповідними повноваженнями щодо формування робочої групи. До складу цієї групи повинні входити фахівці різних напрямів діяльності підприємства: закупівлі, бухгалтерський облік, забезпечення технологічних процесів та виробничої діяльності, розробка проектів, виконання технічного обслуговування обладнання, управління та контроль заходів щодо захисту навколишнього середовища, а також представники інших напрямів [13]. Додатково на енергоменеджера можуть покладатися обов'язки щодо встановлення норм чи стандартів підприємства на використання енергії на виробництво одиниці продукції або виконання певної операції, на будівлю, 79 споруду чи окреме приміщення. Пропоновані нововведення допомагають дійти усвідомлення проблеми заощадження енергетичних ресурсів та раціональної організації функціонування впроваджуваної програми енергетичного менеджменту [7]. Впровадження системи енергетичного менеджменту може проходити більш результативно за умови, що вищий менеджмент і лінійний персонал організації розуміють важливість запропонованих заходів та запланованих результатів. Періодичні звіти, які можуть бути подані у вигляді таблиць, можуть бути рекомендованим варіантом надання необхідної для керівництва інформації, але для формування повного звіту, крім накопиченого досвіду енергоменеджера, доцільно вести постійний аналіз великої кількості даних. Для того, щоб сформувати проект енергетичного менеджменту та для його подальшої реалізації підприємству, необхідно виконати розробку стратегічної карти енергетичного менеджменту [7]. Надалі вона служитиме сполучною ланкою між розробленим проектом системи енергетичного менеджменту та процесом його реалізації. На основі результатів аналізу варіантів збалансованого розвитку підприємств було встановлено, що класичним варіантом формування збалансованої системи показників є розподіл отриманої інформації, яка необхідна для прийняття управлінських рішень на 4 блоки: фінансовий, блок клієнтів та ринків збуту, блок внутрішніх бізнес-процесів та блок розвитку підприємства та персоналу (рис. 3.2). Зазначені блоки мають причинно-наслідкові зв'язки. Таким чином, на підставі описаної вище методики пропонується стратегічний план організаційної структури та функціональної схеми системи енергетичного менеджменту підприємства, яка складається із перерахованих вище 4 блоків. Розроблений план демонструватиме співробітникам стратегію підприємства, компоненти, що входять до неї та їх взаємозв'язок між собою. План дозволяє кожному співробітнику усвідомити свою роль у процесі реалізації стратегії. 80 Для підтримки збалансованості розвитку та функціонування підприємства існує необхідність запровадження нових форм організації та управління його діяльністю. Одним з запропонованих варіантів модернізації системи управління підприємством може бути введення такого елемента управління, як система енергетичного менеджменту, а також розробка заходів функціонування системи енергетичного менеджменту [7]. Прийняття управлінського рішення Фінансовий Блок клієнтів Блок Блок розвитку блок та ринків внутрішніх підприємства збуту бізнес-процесів та персоналу Рис. 3.2. Основні блоки прийняття управлінського рішення Пропоновані нові елементи системи керування дозволять: - провести модернізацію діяльності промислового підприємства із врахуванням застосування сучасних методик управління; - виконувати умови по відповідності введеним ДСТУ у сфері енергетичного менеджменту та енергозбереження України та світу, так як проект системи енергетичного менеджменту дозволяє враховувати актуальні вимоги до цієї системи та споживання енергоресурсів; - за рахунок створення відділу енергетичного менеджменту та встановлення додаткових приладів обліку здійснювати контроль споживання енергетичних ресурсів, а також своєчасно виявляти та усувати джерела їх нераціонального використання. Для покращення збалансованості розвитку та конкурентоспроможності будь якого підприємства шляхом впровадження системи енергетичного менеджменту необхідно: 81 - виконати систематизацію елементів і заходів із налагодження роботи системи енергетичного менеджменту; - виявити основні фактори, які ускладнюють введення в дію системи енергетичного менеджменту; - здійснити розробку програми енергетичної політики. Одним із доцільних варіантів розміщення системи енергетичного менеджменту є введення в організаційну структуру підприємства спеціального нового відділу, в обов'язки якого входитиме діяльність тільки за програмою енергетичного менеджменту із залученням при необхідності консультантів зі сторони [1, 2]. Щоб фахівці цього відділу могли якісно виконувати свої функції, необхідно наділити їх керівника повноваженнями запиту та отримання даних від усіх необхідних структурних підрозділів та служб: технічної, економічної, кадрової, фінансової та інших. Тому доцільно внести зміни до організаційної структури підприємства. Для ефективної роботи відділу енергетичного менеджменту необхідно організувати підвищення кваліфікації співробітників із урахуванням специфіки питань у сфері енергозбереження та організаційної структури енергетичного менеджменту [12]. Формування системи енергетичного менеджменту промислового підприємства залежить від великої кількості факторів і може змінюватись в залежності від рекомендованої державою програми; державних стандартів; законодавчих актів органів влади; особливостей діяльності підприємства, що запроваджує систему енергетичного менеджменту; а також наявності або відсутності на підприємстві програми енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності. Формування системи енергетичного менеджменту засноване на розробленому концептуальному полі процедури її формування, яке поєднує в собі методику системного самоорганізаційного підходу та теорії різноманітності, дозволяючи враховувати специфіку діяльності підприємств. 82 Пропонована модель (рис. 3.2) враховує специфіку діяльності підприємства та спрямована на формування структури системи енергетичного менеджменту в короткі терміни за рахунок виконання комплексної оцінки факторів, що впливають на її формування. Рис. 3.2. Модель впровадження системи менеджменту підприємства Програму енергетичного менеджменту доцільно формувати з урахуванням основних принципів енергетичного менеджменту, а також енергетичного профілю підприємства, пріоритетів у сфері енергозбереження; законодавчих актів органів влади, що регулюють діяльність у сфері енергозбереження та енергетичного менеджменту; Енергетичної стратегії України на період до 2030; Міжнародного стандарту ISO 50001. 83 Світовий досвід показує, що впровадження в організації ефективно працюючої СЕнМ може забезпечити річне зниження витрат на енергоресурси на 10-15 %. Впровадження СЕнМ дозволить керівництву підприємства отримати ряд прямих (енергетичних) і непрямих (неенергетичних) переваг. Схематично суть структурованого підходу до впровадження СЕнМ показано на рис. 3.3. [5]. Рис. 3.3. Структурований підхід до впровадження СЕнМ Прямі переваги: визначення потенціалу економії енергоресурсів, створення переваг перед конкурентами, створення умов для внутрішньовиробничих інновацій, контролю і управління енергоспоживанням, підвищення ефективності експлуатації, зниження енергоємності, зменшення впливу на навколишнє середовище, постійне підвищення рівня енергетичної результативності, вдосконалення експлуатації та технічного обслуговування, більш точне планування енергоспоживання. До непрямих (неенергетичних) переваг від СЕнМ можна віднести: ❖ Налагодження тісних взаємозв’язків бізнес-процесів організації між: 84 ─ юридичною службою чи іншим аналогом і організацією в сфері енергозбереження; ─ особами, відповідальними за споживання енергії та технологами; ─ особами, відповідальними за споживання енергії та персоналом; ─ компанією та підрядними організаціями; ─ особами, відповідальними за споживання енергії та механіками; ─ особами, відповідальними за споживання енергії та департаментами, що відповідають за проєктування; ─ компанією та постачальниками енергетичних послуг, продукції та ресурсів; ─ персоналом організації в сфері моніторингу, вимірювання та аналізі ключових характеристик операцій та відповідальними за даний процес особами; ─ персоналом організації і особами, що оцінюють ефективність енергоспоживання; ─ персоналом організації при вирішенні спільних коригувальних дій. ❖ Кращий оперативний контроль виробництва. ❖ Оперативне реагування на можливі аварійні ситуації. ❖ Оперативне реагування на зміни в зовнішніх чинниках впливу. ❖ Постійний двосторонній зв'язок із зацікавленими сторонами. ❖ Підвищення іміджу організації. ❖ Зменшення викидів парникових газів на постійній основі. Кожному підприємству доцільно інструментально та документально реєструвати, удосконалювати, а за потреби, і розробляти свій енергетичний профіль. Це дозволяє вести контроль та діагностику в режимі реального часу процесів виникнення значного енергоспоживання і нераціонального використання енергетичних ресурсів промислового підприємства, а також виявляти можливі напрями енергозбереження. 85 3.2 Організація системи енергетичного менеджменту для промислового підприємства У служби головного енергетика підприємства зазвичай не вистачає часу і немає можливості виконувати роботи, які пов'язані з питаннями підвищення ефективності споживання енергетичних ресурсів [2]. Основним завданням управління споживанням енергетичних ресурсів на відміну від питань експлуатації енергетичного обладнання є зниження витрат на енергетичні ресурси при забезпеченні необхідної їх кількості та якості. Поняття енергетичного менеджменту є синонімом управління потребою енергетичних ресурсів, а впровадження енергетичного менеджменту дозволяє отримувати більш докладну характеристику споживання енергетичних ресурсів – це забезпечує можливість проведення оцінки запланованих для впровадження на підприємстві проектів з енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності. Початок виконання заходів із енергетичного менеджменту на підприємстві пов'язаний із призначенням відповідальної особи – енергетичного менеджера. Одночасно здійснюється формулювання мети, постановка завдань і планування передбачуваних результатів на наступні кілька років. Основними обов'язками енергетичного менеджера є [13]: - участь в оформленні картки споживання енергетичних ресурсів на підприємстві; - участь у зборі даних споживання паливно-енергетичних ресурсів із застосуванням приладів обліку та контрольно-вимірювальної апаратури; – участь у розробці проектів із встановлення додаткових приладів обліку та контрольно-вимірювальної апаратури; – організація діяльності зі збору даних про використання сировини, паливно-енергетичних ресурсів та готової продукції; 86 - проведення розрахунків ключових показників щодо підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів в цілому по підприємству та по окремих виробництвах; - організація діяльності з розробки та впровадження заходів, спрямованих на економію енергетичних ресурсів, що не потребують інвестицій або мають мінімальні інвестиції; - організація діяльності з розробки та впровадження заходів, які служать для економії енергетичних ресурсів і вимагають великих капітальних вкладень; - участь у діяльності з розробки схем зупинки обладнання; - складання варіантів забезпечення енергетичними ресурсами для ліквідації наслідків випадків аварійного припинення постачання енергетичними ресурсами; - розробка політики із інформування персоналу підприємства про діяльність у галузі енергетичного менеджменту та заходів, які спрямовані на енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності; - впровадження нових та модернізація існуючих технологій, які використовуються, а також нових для покращення енергетичної ефективності виробничих процесів; - участь у розробці виробничої стратегії, в тому числі і бізнес-планів, підприємства спільно з іншими керівниками. Приблизна схема участі служби енергетичного менеджменту в управлінні підприємством представлена на рис.3.4. 87 Рис.3.4. Схема участі служби енергетичного менеджменту в управлінні підприємством Спеціаліст (енергоменеджер) для успішної діяльності в галузі управління енергетичними ресурсами на промисловому підприємстві повинен: – мати вищу енергетичну (технічну) освіту; – володіти методами управління виробничими процесами та робочими групами з реалізації проектів; – мати навички в реалізації багатозадачних проектів; – володіти організаторськими здібностями; – мати навички та досвід переконання та мотивації співробітників. Для виконання своїх обов'язків енергоменеджеру необхідно: 88 – знати нормативно-правову у сфері енергоефективності та відстежувати зміни стосовно умов виробництва, екології, споживання енергії тощо; – знати компанії з виробництва та постачання енергетичних ресурсів послуг, а також виробників енергетичного обладнання та приладів; – знати технологію виробництва продукції підприємства; – добре розуміти концепцію енергозбереження, підвищення енергетичної ефективності та енергетичного менеджменту; - володіти базовими економічними знаннями в галузі розробки бюджету по підприємству в цілому і методів складання бізнес-планів у сфері енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності. До обов'язків енергетичного менеджера входить відстеження змін у сфері енергетичної політики та супутніх аспектах, наприклад, зміни у системі оподаткування, надання субсидій, правил технологічного приєднання, захисту довкілля тощо. Розробка та складання детальної карти отримання, розподілу та споживання енергетичних ресурсів за підрозділами промислового підприємства, яка називається енергетичним балансом підприємства, на початковій стадії впровадження енергетичного менеджменту на підприємстві зазвичай викликає ускладнення. У цьому випадку доцільно зосередити свою увагу на попередній оцінці споживання енергетичних ресурсів найбільш енергоємними установками та системами. Усі види енергетичних ресурсів (електрична енергія, теплова енергія, газ, мазут тощо) мають бути враховані, зокрема і споживання води. Істотна допомога енергетичному менеджеру при складанні картки споживання енергетичних ресурсів може бути надана зі сторони організації, яка виконує роботи з проведення енергетичного обстеження. У наступні періоди деталізація та точність показників енергетичного балансу можуть бути підвищені. Необхідно організувати щоденний або не рідше одного разу на тиждень збір даних основних приладів комерційного та технічного обліку та інших 89 приладів та систем обліку і контролю для отримання показань щодо загального споживання газу, електричної та теплової енергії, води тощо. Під час встановлення додаткових приладів обліку необхідно перевірити відповідність місць їх розташування поточним та перспективним завданням. Відповідно до обсягів споживання енергетичних ресурсів має бути визначений період збору даних з додаткових приладів обліку: щоденно, щотижня або щомісяця. При цьому збір даних з приладів обліку необхідно проводити узгоджено зі збором даних за обсягом виробництва та використаних сировини та матеріалів. Якщо споживання енергетичних ресурсів залежить від параметрів технологічного процесу, наприклад, кількості вихідних матеріалів або температури теплоносія, то ці характеристики цих параметрів повинні бути зафіксовані і прийняті до уваги, а по можливості змінені в бік оптимальних значень. На пізніших етапах реалізації заходів програми енергетичного менеджменту необхідно буде розробити проект і встановити додаткові прилади обліку та контрольно-вимірювальну апаратуру [19]. Етап аналізу даних передбачає, що енергетичний менеджер має здійснити розрахунок ключових параметрів, зокрема питомого споживання енергетичних ресурсів на одиницю виробленої продукції. Ці розрахунки необхідно виконувати як для підприємства в цілому, так і за окремими особливо енергоємними установками та системами. Отримані дані призначені для використання в порівняльному аналізі, метою якого є вивчення впливу заходів щодо енергозбереження на зазначені параметри та обсяги виробництва продукції та послуг. Параметри питомого споживання енергетичних ресурсів можуть різко змінюватися зі збільшенням чи скорочення виробництва. Доцільно також виконувати аналіз параметрів питомого споживання енергетичних ресурсів у порівнянні з аналогічними параметрами споріднених підприємств для розуміння загальної ефективності власного виробництва [16]. 90 Розрахункові параметри можуть використовуватися енергетичним менеджером як «індикатори» для своєчасного реагування у випадках необґрунтованої зміни обсягів споживання енергетичних ресурсів. Для розрахунку таких «індикаторів» доцільно використання математичної моделі, що враховує споживання енергетичних ресурсів, обсягів виробництва та надання послуг та інших важливих параметрів. Застосування цієї моделі дозволяє виконувати оперативне порівняння необхідного (розрахункового) та фактичного рівня споживання енергетичних ресурсів [19]. Процес планування енергозберігаючих заходів передбачає обов'язковий аналіз грандіозних реалізованих проектів із раціонального використання енергетичних ресурсів з урахуванням пріоритетів при їх виконанні. План діяльності необхідно розробляти на декілька років із обов'язковим розподілом за роками [16], при цьому важливим критерієм є те, щоб заходи в рамках енергетичного менеджменту не мали короткострокових цілей, а опрацьовувалися із врахуванням тривалості та циклічності розвитку. За підсумками проведеного першого (початкового) енергетичного обстеження та на основі складених карт споживання енергетичних ресурсів необхідно організувати повний контроль основних показників споживання енергетичних ресурсів. На основі результатів проведеного аналізу необхідно визначити першочергові заходи із енергозбереження та підвищення енергоефективності. Після реалізації першочергових заходів значення витрати енергетичних ресурсів знову фіксуються та аналізуються. Далі проводиться планування та впровадження чергових заходів. Цей процес має бути циклічним і досить тривалим за часом [1]. Одним із найскладніших завдань енергетичного менеджера є організація зазначеного циклу, а саме щоб він повторювався знову і знову. Тільки при виконанні цієї умови зміна режиму роботи підприємства, впровадження технологічних процесів, впровадження у виробництво нової продукції не зможуть вивести підприємство із режиму енергетичної ефективності та енергозбереження. 91 Як базис системи енергетичного менеджменту доцільно застосування методу цільового енергетичного моніторингу (ЦЕМ), який позитивно зарекомендував себе. Він знайшов широке застосування як один із основних компонентів загальної структури управління підприємством на великих промислових підприємствах Західної Європи та США. Впровадження методу ЦЕМ за оцінками одного із європейських агентств з енергозбереження та енергоефективності зменшує поточні витрати на енергетичні ресурси на 10- 20% у фінансах без збільшення витрат на заходи щодо модернізації технологічних процесів. Застосування методу ЦЕМ доцільно застосовувати, як один із першочергових заходів комплексної програми з енергозбереження та підвищення енергоефективності. Працездатність і функціональність методу ЦЕМ забезпечується чіткою організаційною структурою. Центром цієї структури найчастіше є служба енергетичного менеджменту, а навколишніми елементами – центри енергетичного обліку [15]. До функціонування методу ЦЕМ висувається низка вимог. Підприємство підлягає розподілу на окремі центри енергетичного обліку (ЦЕО). Прикладами таких центрів можуть служити [8]: • великі споживачі енергетичних ресурсів (печі, котли, технологічні процеси та обладнання); • структурні підрозділи організації, підприємства (цех, відділення, дільниця, бригада); • окремі споруди, будівлі; • системи забезпечення життєдіяльності, умов праці, виконання вимог технологічних процесів (опалення, вентиляція, кондиціонування; підготовка стисненого повітря, освітлення); • організація, підприємство загалом. Визначення окремих та самостійних ЦЕО підприємства може виконуватися різними способами. Однак загальна ефективність застосування методу ЦЕМ значно мірою залежить від правильності організації цього етапу. Відносно великі ЦЕО надають велику похибку в оцінці параметрів 92 споживання енергетичних ресурсів. Однак система ЦЕМ буде громіздкою і малооперативною при занадто великій кількості ЦЕО. Кожен із ЦЕО розглядається як самостійний споживач, який характеризується кількістю спожитого енергетичного ресурсу кожного виду за звітний період. Ці дані періодично передаються із кожного ЦЕО наприкінці звітного періоду та вступають до служби енергетичного менеджменту. Однак показників щодо споживання енергетичних ресурсів недостатньо для виконання аналізу енергоефективності. Тому для кожного ЦЕО формуються додаткові дані щодо параметрів, які мають відповідний вплив на споживання енергетичних ресурсів [8]. Цими факторами є: 1) кількість випущеної продукції або наданих послуг в натуральному виразі (виробнича або технологічна лінія, цех, виробнича ділянка); 2) кількість вторинних енергетичних ресурсів (котельні, компресорні, сміттєві, насосні); 3) градусо-дні – параметр кліматичної оцінки кількості тепла, необхідного для опалення; 4) кількість градусо-днів необхідна розрахунку системи опалення, вентиляції, кондиціювання; 5) характеристики зовнішньої освітленості, «люксодні» (системи внутрішнього освітлення); 6) загальна кількість людино-годин перебування людей у будівлі (адміністративно-побутові будівлі, офісні приміщення тощо). На рисунку 3.5 представлена схема функціонування цільового енергетичного моніторингу на промисловому підприємстві [14]. 93 Рис. 3.5. Схема функціонування цільового енергетичного моніторингу на промисловому підприємстві Для перевірки існуючого стану системи управління споживанням енергетичних ресурсів рекомендується застосування спеціальних опитуваних листів (табл. 3.1, 3.2) [14]. Вони дозволяють проводити аналіз наявності у підприємства необхідних та достатніх ресурсів для впровадження ефективної системи енергетичного менеджменту. 94 Таблиця 3.1 Опитувальний лист стану системи енергетичного менеджменту та його результати № Категорія, характеристика Бали Оцінка п/п 1 2 3 4 ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА Розроблено і виконується план заходів, які відносяться 4 до стратегії розвитку підприємства Розроблено програма, яка не пов'язана з пріоритетами 3 розвитку підприємства 1. Розроблено окремі заходи, але відсутня комплексна 2 програма Визначено окремі напрямки, але заходи не 1 опрацьовано Енергетична політика відсутня 0 ОРГАНІЗАЦІЯ Енергетичний менеджмент чітко структурований з 4 розподілом відповідальності та повноважень Введена посада енергоменеджера з визначенням 3 2. визначення його відповідальності та повноважень На співробітника додатково покладено обов'язки 2 енергоменеджера Декілька співробітників нерегулярно виконують 1 функції енергоменеджера Інформаційні зв'язки з енергоменеджером Налагоджені інформаційні потоки між структурними 4 підрозділами підприємства Здійснюються контакти із основними споживачами та 3 3. проводиться звітність перед керівництвом Взаємодія з споживачами здійснюється через 2 адміністрацію підприємства Ведеться звітність за формальним ознакою 1 Звітність та контакти зі споживачами відсутні 0 95 Продовж. табл. 3.1 1 2 3 4 МЕТОДИ АНАЛІЗУ ІНФОРМАЦІЇ Метод цільового моніторингу використовується в 4 повному обсязі Оформлено питомі норми витрат енергетичних 3 ресурсів 4. Організований облік споживання енергетичних 2 ресурсів за допомогою приладів обліку Облік оплати енергетичних ресурсів ведеться за 1 рахунками постачальників Немає обліку енергії 0 НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Реалізується постійна інформаційна програма для всіх 4 категорій персоналу Проводяться періодичні курси для персоналу 3 5. Спеціальні курси для групи енергетичного 2 менеджменту Окремі наради керівного персоналу 1 Інформація в області енергетичної ефективності 0 відсутня ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА Пріоритет зі сторони керівництва до проектів в області 4 енергетики Проекти в області енергетики мають рівні права з 3 іншими 6. Фінансуються короткострокові проекти в області 2 енергетики У області енергетики фінансуються проекти із низьким 1 бюджетом Фінансування проектів в області енергозбереження не 0 ведеться 96 Таблиця 3.2. Інтегральні показники результатів заповнення опитувального листа Стан системи № Оцінка енергетичного Рекомендації по покращення менеджменту системи Діяльності в галузі системи Необхідно продовжувати Відмінно енергетичного впровадження передових 1. 22-24 менеджменту на енергозаощаджуючих підприємстві приділяється технологій на основі особлива увага безперервного аналізу поточного стану Діяльність в галузі Ефективне управління Добре енергетичного використання енергетичних 2. 19-21 менеджменту на ресурсів необхідно додати до підприємстві відноситься базових аспектів діяльності до технічних питань підприємства Діяльність в галузі енергогетичного Необхідно підвищити статус енергоменеджера, 3. Задовільно менеджменту має не 13-18 системний характер. організувати використання в Послуги енергоменеджера практиці методу цільового майже не використовується моніторингу Діяльність в галузі Необхідно реалізовувати Незадовіль- енергетичного заходи із розвитку системи 4. но менеджменту реалізується в енергетичного менеджменту 7-12 окремих структурних з її наступною інтеграцією в підрозділах, пов'язаних з структуру управління експлуатацією обладнання. підприємством Діяльність у галузі Необхідна розробка плану енергетичного заходів із розробки та менеджменту на впровадження системи підприємстві не управління споживанням проводиться. Втрати енергетичних ресурсів у всіх 5. Погано 0-6 підприємства від її аспектах. нераціонального використання енергії можуть сягати до 20% і більше її вартості 97 Слід зазначити, що більшість промислових підприємств України за результатами заповнення цих опитувальних листів показують невисокий рівень системи енергетичного менеджменту. Підприємства можуть використовувати різні підходи до енергетичного менеджменту. Визначення функцій енергетичного менеджменту, його структури, питань здійснення фінансування, його зв'язків із іншими частинами організації – це питання, на які немає єдиної відповіді, а лише спектр варіантів. Стратегія, яку приймає підприємство, залежить від його конкретної виробничої та управлінської ситуації та тієї стадії, якої досягло підприємство в енергетичному менеджменті на сьогодні. Існує чітка послідовність для розвитку дій з енергетичного менеджменту. Будь-яке підприємство, що вперше вводить систему управління енергетичними ресурсами або вдосконалює існуючий стан має бути поінформоване про це і відповідно адаптувати свої зусилля. Впровадження енергетичного менеджменту повинен проходити поетапно [11]: Етап №1 – організація штатної структури енергоменеджменту, організація і впровадження АСКОЕ; Етап №2 – перехід до методики контролю і нормалізації споживання; Етап №3 – функціонування енергетичного менеджменту. Структурна схема програми впровадження енергетичного менеджменту представлена рис. 3.6. Позиції етапу №3 повинні повторюватися циклічно, відповідно до принципу функціонування енергетичного менеджменту. 98 Рис. 3.6. Структурна схема програми впровадження енергетичного менеджменту промислового підприємства 99 3.3 Висновки до розділу 3 Розроблено рекомендації щодо застосування системи управління споживанням енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві. Основою цієї системи є спільне використання технічної та управлінської моделей управління споживанням енергетичних ресурсів – це дозволяє обирати раціональний варіант з урахуванням специфіки та організаційної структури підприємства. При впровадженні системи управління споживанням енергетичних ресурсів необхідно враховувати технічну оснащеність підприємства, можливість виконання процедур системи енергетичного менеджменту, кваліфікацію персоналу. Виконання цих вимог, дозволяє об'єднувати та координувати практичні зусилля структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробничих процесах. Запропонований механізм управління споживанням енергетичних ресурсів має широку сферу застосування і може бути рекомендований для використання при вдосконаленні організаційної структури управління підприємства будь-якої галузі. Розроблені рекомендації із впровадження системи управління споживанням енергетичних ресурсів є ефективним інструментом для зменшення витрат та координації зусиль для підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів підприємства, а також дозволяє підвищити його прибуток і конкурентоспроможність. 100 ВИСНОВКИ 1. Проведено аналіз системи управління розподілом енергетичних ресурсів для підприємства. На основі структури стандарту по системах енергетичного менеджменту були визначені етапи розробки системи енергетичного менеджменту та адаптації до умов конкретного підприємства. 2. Запропоновано використовувати технічний облік споживання енергетичних ресурсів за допомогою АСТОЕ, який забезпечить облік розподілу всього споживання енергетичних ресурсів підприємства на зони з визначенням обсягів можливого економічного ефекту. Цей підхід дає можливість зробити оцінку бажаного економічного ефекту від застосування запропонованих заходів управління споживанням енергетичних ресурсів на підприємстві. 3. Розроблено рекомендації щодо застосування системи управління споживанням енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві. Основою цієї системи є спільне використання технічної та управлінської моделей управління споживанням енергетичних ресурсів – це дозволяє обирати раціональний варіант з урахуванням специфіки та організаційної структури підприємства. При впровадженні системи управління споживанням енергетичних ресурсів необхідно враховувати технічну оснащеність підприємства, можливість виконання процедур системи енергетичного менеджменту, кваліфікацію персоналу. Виконання цих вимог, дозволяє об'єднувати та координувати практичні зусилля структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробничих процесах. 4. Запропонований механізм управління споживанням енергетичних ресурсів має широку сферу застосування і може бути рекомендований для використання при вдосконаленні організаційної структури управління підприємства будь-якої галузі. 5. Розроблені рекомендації із впровадження системи управління споживанням енергетичних ресурсів є ефективним інструментом для 101 зменшення витрат та координації зусиль для підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів підприємства, а також дозволяє підвищити його прибуток і конкурентоспроможність. 6. Запропонована система управління споживанням енергетичних ресурсів, яка дозволяє виявляти місця втрат та неефективного використання енергетичних ресурсів. Це сприяє розробці комплексного плану заходів щодо впровадження нових матеріалів та технологій у галузі споживання та заощадження енергетичних ресурсів. 102 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Волинець А.В., Черевашко Д.І., Мєдвєдєва Н.А. Механізм ефективного використання енергетичних ресурсів // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2018. – № 1 (108). – С. 58-68. 2. Волинець А.В., Черевашко Д.І., Мєдвєдєва Н.А. Шляхи підвищення енергоефективності підприємств харчової промисловості // "Науковий вісник НУБіП України. Серія: Біоресурси і природокористування 10, № 1-2 (2018). – С.124-128. 3. Черевашко Д.І., Мєдвєдєва Н.А. Механізм ефективного використання енергетичних ресурсів // Інфраструктура якості: перспективи та тенденції розвитку: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2018. – С. 18. 4. ДСТУ 3224-95 (ГОСТ 30356-96) Енергозбереження. Методи визначення норм витрачання електроенергії гірничими підприємствами [Електронний ресурс] / Document.ua.– Режим доступа: www/vpl: http: // document.ua/ energozberezhennja.– metodi – Viznachennja – el–std 1367. html – 10/05/2010 р. 5. ДСТУ EN 50160-2014 Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності. 6. ДСТУ ISO 50001:2014 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання (ISO 50001:2011, IDT) https://energoservic.com/article-detail/acts/dstu-iso- 50001-2014-energozberezhennya-sistemi-energetichnogo-menedzhmentu- iso-50001-2011-idt-29102019163006 7. ДСТУ ISO 50006:2016 Системи енергетичного менеджменту. Вимірювання рівня досягнутої/досяжної енергоефективності з використанням базових рівнів енергоспоживання та показників енергоефективності. Загальні положення та настанова (ISO 50006:2014, IDT) 103 8. Закон України від 01.07.1994 № 74/94 «Про енергозбереження» [Електронний ресурс]: Верховної Ради України. – редакція від 01.01.2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80 9. Закон України від 22.06.2017 № 2118-19 «Про енергетичну ефективність будівель» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2118-19 10. Івко А.О. Перспектива впровадження системи енергетичного менеджменту на підприємстві / А.О. Івко, І.Б. Семко / Збірник тез доповідей студентської науково-практичної конференції ЧДТУ: 18–20 квіт. 2023 р. [Електронний ресурс] / [упоряд.: Єгорова О. В., Захарова О. В., Кисельов В. Б. та ін.] ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2023.– С. 210. 11. Методичні рекомендації «Організація енергетичного менеджменту на підприємствах комунальної сфери» https://saee.gov.ua/sites/default/files/Energy_management_04_10_2019.doc x 12. Офіційний веб-сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/index. 13. Посадова інструкція енергоменеджера http://www.bilgorod- d.gov.ua/page/dokumenti_energomenedgmentu 14. ПОСІБНИК ЕНЕРГОМЕНЕДЖЕРА Проєкт «Реформи у сфері енергоефективності в Україні», що виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) 2019, – 61с. http://see.org.ua/wp- content/uploads/2020/03/ 15. Праховник А. В., Методологія керування режимами електроспоживання в умовах енергоринку / А. В. Праховник, О. В. 104 Коцар // Авторське право на службовий твір № 29916 від 05.06.2009р. – 16 с. 16. Праховник, А.В. Контроль і нормалізація енергоспоживання [Текст] / А.В. Праховник, Г.Р. Трапп // Управління енерговикористанням: зб. доп. – К.: Изд-во Альянс за збереження енергії, 2001. – С. 387 – 397. 17. Разумний, Ю.Т. Енергозбереження [Текст]: навч. посібник / Ю.Т. Разумний, В.Т. Заїка, Ю.В. Степаненко. – Д.: Національний гірничий університет, 2005. – 166 с. 18. Розпорядження КМУ від 25 листопада 2015 р. № 1228-р «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року» [Електронний ресурс]: Кабінет Міністрів України. – Офіц. вид. : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1228-2015-%D1%80 19. Розробник систем АСТОЕ та АСКОЕ ТОВ «Гранд Тесла» https://grandtesla.com.ua/review 20. Розробник систем АСТОЕ та АСКОЕ ТОВ «Еnergy Line» https://energyline.com.ua 21. Сайт «Кононівського елеватора» (групи компаній "Кернел") https://tripoli.land/elevators/ooo-kononovskiy-elevator