Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7848| Назва: | Відтворення основних засобів сільськогосподарського підприємства (на матеріалах ТОВ «ЧЕРЛИС», с. Білозір’я, Черкаський р-н., Черкаська обл.) |
| Автори: | Березюк-Рибак, Ірина Романівна Наконечний, Володимир Юрійович |
| Ключові слова: | підприємство;основні засоби;відтворення;лізинг;ефективність;enterprise;fixed assets;reproduction;leasing;efficiency |
| Дата публікації: | гру-2023 |
| Короткий огляд (реферат): | Об’єкт дослідження: основні засоби сільськогосподарського підприємства.
Предмет дослідження: етапи процесу відтворення основних засобів сільськогосподарського підприємства.
Мета дослідження: теоретико-методичне обґрунтування й удосконалення процесу відтворення основних засобів сільськогосподарського підприємства.
Завдання дослідження: здійснити теоретично-методичне обґрунтування відтворення основних засобів підприємства; ознайомитися з зарубіжним досвідом відтворення основних засобів підприємства; дослідити практичне застосування відтворення основних засобів на ТОВ «ЧЕРЛИС»; вивчити методику регулювання відтворення основних засобів підприємства; запропонувати напрями удосконалення відтворення основних засобів на ТОВ «Черлис».
Методи дослідження: моделювання, аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що у кваліфікаційній роботі запропоновано шляхи поліпшення ефективності виробництва на ТОВ «Черлис» та розроблено схему застосування фінансового лізингу, як форми фінансування відтворення основних засобів, що дозволить отримати позитивний економічних ефект.
Одержані результати можуть бути використані сільськогосподарськими підприємствами в Україні. Оbject of study: basic means of an agricultural enterprise.. Subject of study: the stages of the process of reproduction of the main assets of the agricultural enterprise. The purpose of study is theoretical and methodological substantiation and improvement of the process of reproduction of the main assets of the agricultural enterprise. The tasks of study: to carry out a theoretical and methodological justification of the reproduction of the company's fixed assets; familiarize yourself with the foreign experience of reproduction of the company's fixed assets; to investigate the practical application of reproduction of fixed assets at “Cherlys” LLS; study the method of regulating the reproduction of the company's fixed assets; to propose directions for improving the reproduction of fixed assets at “Cherlys” LLS. Research method: modeling, analysis, synthesis, induction, deduction, comparison. The scientific novelty of the obtained results: the qualification paper proposed ways to improve production efficiency at “Cherlys” LLS and developed a scheme for the use of financial leasing as a form of financing the reproduction of fixed assets, which will allow to obtain a positive economic effect. The practical significance of the obtained results is that its results can be used by agricultural enterprises in Ukraine. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7848 |
| Розташовується у зібраннях: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Наконешний Володимир.pdf Restricted Access | 1.83 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему: «Відтворення основних засобів сільськогосподарського
підприємства (на матеріалах ТОВ «ЧЕРЛИС», с. Білозір’я,
Черкаський р-н., Черкаська обл.)»
Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-22-2
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність»
_______ __________Наконешний В.Ю._____________
(прізвище та ініціали)
Керівник Березюк_Рибак І.Р.
(прізвище та ініціали)
Рецензент _______________________________________
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2023 року
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: магістр
Спеціальність: 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
економіки та управління
_______ проф. Манн Р.В.
«____» ____________ 2023 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу магістра
Наконешному Володимиру Юрійовичу
(прізвище, ім’я та по батькові)
1.Тема роботи
Відтворення основних засобів сільськогосподарського підприємства
(на матеріалах ТОВ «ЧЕРЛИС», с. Білозір’я, Черкаський р-н., Черкаська обл.)
керівник роботи Березюк-Рибак Ірина Романівна, к.е.н., доцент
(прізвище, ім’я по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 25.09.2023 р. № 248/04
2. Строк подання здобувачем роботи 30.11.2023
3. Вихідні дані до роботи Наукові статті, монографії, аналітичні
дослідження, статистична інформація, законодавчо-нормативна база, проєктні
та стратегічні документи, форми звітності
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити)
Розділ 1 Теоретичні та методичні аспекти відтворення основних засобів
підприємства
Розділ 2 Аналіз основних засобів ТОВ «Черлис» у 2020-2022 роках
Розділ 3 Напрями удосконалення відтворення основних засобів ТОВ
«Черлис»
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
Таблиці, схеми, рисунки, діаграми
6. Консультанти розділів роботи
Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта завдання завдання
видав прийняв
1 Березюк-Рибак І.Р., доцент
2 Березюк-Рибак І.Р., доцент
3 Березюк-Рибак І.Р., доцент
7. Дата видачі завдання _______25.09.2023___________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Строк виконання
Назва етапів магістерської роботи Примітки
з/п етапів роботи
1. Підбір літератури, її вивчення і обробка.
Укладання бібліографії по основним 25.09.2023-30.09.2023
джерелам
2. Укладання плану (змісту) магістерської
30.09.2023-02.10.2023
роботи і погодження його з керівником
3. Розробка і подання на перевірку першого
02.10. 2023-10.10.2023
розділу
4. Розробка і подання другого розділу 19.10.2023-01.11.2023
5. Розробка і подання третього розділу 01.11.2023-15.11.2023
6. Погодження з керівником висновків і
16.11.2023-20.11.2023
пропозицій
7. Переробка (доопрацювання) магістерської
роботи у відповідності з зауваженнями і 21.11.2023-25.11.2023
подання її на кафедру
8. Перевірка на плагіат 26.11.2023
9. Нормоконтроль, 26.11.2023
10. Збір документів (відгук, рецензія) 26.11.2023-27.11.2023
11. Подача на підпис до завідувача кафедри 30.11.2023
12. Розробка тез доповіді для захисту 27.11.2023-30.11.2023
Здобувач вищої освіти Онойко В.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи Демиденко В.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить 94 сторінки, 14 таблиць, 14
рисунків, список літератури з 51 найменування, 3 додатків.
Тема дослідження: Відтворення основних засобів
сільськогосподарського підприємства (на матеріалах ТОВ «ЧЕРЛИС»,
с. Білозір’я, Черкаський р-н., Черкаська обл.).
Об’єкт дослідження: основні засоби сільськогосподарського
підприємства.
Предмет дослідження: етапи процесу відтворення основних засобів
сільськогосподарського підприємства.
Мета дослідження: теоретико-методичне обґрунтування й
удосконалення процесу відтворення основних засобів
сільськогосподарського підприємства.
Завдання дослідження: здійснити теоретично-методичне
обґрунтування відтворення основних засобів підприємства; ознайомитися з
зарубіжним досвідом відтворення основних засобів підприємства; дослідити
практичне застосування відтворення основних засобів на ТОВ «ЧЕРЛИС»;
вивчити методику регулювання відтворення основних засобів підприємства;
запропонувати напрями удосконалення відтворення основних засобів на ТОВ
«Черлис».
Методи дослідження: моделювання, аналіз, синтез, індукція, дедукція,
порівняння.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що у
кваліфікаційній роботі запропоновано шляхи поліпшення ефективності
виробництва на ТОВ «Черлис» та розроблено схему застосування
фінансового лізингу, як форми фінансування відтворення основних засобів,
що дозволить отримати позитивний економічних ефект.
Одержані результати можуть бути використані
сільськогосподарськими підприємствами в Україні.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підприємство, основні засоби, відтворення,
лізинг, ефективність.
ABSTRACT
Master’s thesis contains 94 pages, 14 tables, 14 figures, bibliography of 51
titles, 3 applications.
Theme of study: Reproduction of the main assets of the agricultural
enterprise (as exemplified “Cherlys” LLS, Biloziria village, Cherkasy district,
Cherkasy region).
Оbject of study: basic means of an agricultural enterprise..
Subject of study: the stages of the process of reproduction of the main
assets of the agricultural enterprise.
The purpose of study is theoretical and methodological substantiation and
improvement of the process of reproduction of the main assets of the agricultural
enterprise.
The tasks of study: to carry out a theoretical and methodological
justification of the reproduction of the company's fixed assets; familiarize yourself
with the foreign experience of reproduction of the company's fixed assets; to
investigate the practical application of reproduction of fixed assets at “Cherlys”
LLS; study the method of regulating the reproduction of the company's fixed
assets; to propose directions for improving the reproduction of fixed assets at
“Cherlys” LLS.
Research method: modeling, analysis, synthesis, induction, deduction,
comparison.
The scientific novelty of the obtained results: the qualification paper
proposed ways to improve production efficiency at “Cherlys” LLS and developed a
scheme for the use of financial leasing as a form of financing the reproduction of
fixed assets, which will allow to obtain a positive economic effect.
The practical significance of the obtained results is that its results can
be used by agricultural enterprises in Ukraine.
KEYWORDS: enterprise, fixed assets, reproduction, leasing, efficiency.
4
ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВІДТВОРЕННЯ
ОСНОВИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА........................................................... 8
1.1. Економічна суть відтворення основних засобів та її класифікація ......... 8
1.2. Нормативно-правова база відтоврення основних засобів ...................... 16
1.3. Організаційно методичні засади регулювання відтворення основних
засобів підприємства ....................................................................................... 23
1.4. Зарубіжний досвід відтворення основних засобів на підприємстві ...... 35
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТОВ «ЧЕРЛИС» у 2020-2022
РОКАХ ................................................................................................................ 43
2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «ЧЕРЛИС» ................ 43
2.2. Оцінка основних економічних показників діяльності
ТОВ «ЧЕРЛИС» .............................................................................................. 46
2.3. Аналіз відтворення основних засобів підприємства .............................. 52
2.4. Проблематика фінансового забезпечення основних засобів на
підприємстві .................................................................................................... 58
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ
ЗАСОБІВ НА ТОВ «ЧЕРЛИС» .......................................................................... 68
3.1. Шляхи поліпшення ефективності виробництва на ТОВ «ЧЕРЛИС» .... 68
3.2. Фінансовий лізинг, як форма фінансування відтворення основних
засобів на ТОВ «ЧЕРЛИС»............................................................................. 74
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 84
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 89
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 94
5
ВСТУП
Актуальність теми. Економікою охоплюються усі без винятку сторони
життя людини, пов’язані з задоволенням її фізіологічних і духовних потреб.
Щоб підтримувати необхідний життєвий рівень, мати сім’ю, виховувати
дітей, людям необхідні їжа, притулок. Ці предмети життєзабезпечення
створюються на підприємствах промисловості, сільського господарства,
будівництва та при участі підприємств транспорту і зв’язку.
Безумовно, щоб відбувалося нормальне функціонування підприємства,
необхідна наявність визначених засобів і джерел. Основні виробничі фонди,
що складаються з будинків, споруд, машин, знарядь й інших засобів праці,
що приймають участь у процесі виробництва, є самою головною основою
діяльності підприємства. І тому, раціональне й економічне використання
основних фондів є першочерговою задачею підприємства.
Матеріально-технічною основою процесу виробництва на будь-якому
підприємстві є основні виробничі засоби. В умовах ринкової економіки
початкове формування основних засобів, їх функціонування і розширене
відтворення здійснюється при участі фінансів, за допомогою яких
утворюються і використовуються грошові фонди цільового призначення, що
опосередковують придбання, експлуатацію і відновлення засобів праці.
Актуальність теми кваліфікаційної роботи полягає в тому, що
підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є
одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від
вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства,
конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Висвітлення робіт відомих авторів. Різні аспекти управління
процесом відтворення основних засобів досліджували такі зарубіжні вчені-
економісти: Долан Е. Дж., Ліндсей Д., Бернстайн Л.А., Байє М.Р., Йєннер Т.,
Піндайк Р., Рубінфельд Д., Мейєр, Маршал В., Друкер П., Мілгром П.,
Робертс Дж., Брігхем Є., Коласс Б. та ін. Проблеми відтворення основних
6
засобів сільськогосподщарьского підприємства розглядалися в працях
Бочарова В.В., Гінзбурга А.І., Павленка Р.В., Гальперіна В.М., Ігнат’єва С.М.,
Моргунова В.І., Крейніної М.М., Шеремета А.Д., Сайфуліна Р.С. та ін.
Мета і завдання дослідження. Основною метою кваліфікаційної
роботи є теоретико-методичне обґрунтування й удосконалення процесу
відтворення основних засобів сільськогосподарського підприємства.
Виходячи із мети кваліфікаційної роботи, до основних її завдань
відносяться:
- здійснити теоретично-методичне обґрунтування відтворення основних
засобів підприємства;
- ознайомитися з зарубіжним досвідом відтворення основних засобів
підприємства;
- дослідити практичне застосування відтворення основних засобів на ТОВ
«ЧЕРЛИС»;
- вивчити методику регулювання відтворення основних засобів
підприємства;
- запропонувати напрями удосконалення відтворення основних засобів на
ТОВ «Черлис».
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є основні
засоби сільськогосподарського підприємства.
Предметом дослідження є етапи процесу відтворення основних засобів
сільськогосподарського підприємства.
Методи дослідження. У роботі було використано такі загальнонаукові
та специфічні методи дослідження: моделювання, аналіз, синтез, індукція,
дедукція, порівняння.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти
України, первинні документи; облікові регістри та звітність ТОВ «ЧЕРЛИС»
за 2020, 2021, 2022 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у
кваліфікаційній роботі запропоновано шляхи поліпшення ефективності
7
виробництва на ТОВ «Черлис» та розроблено схему застосування
фінансового лізингу, як форми фінансування відтворення основних засобів,
що дозволить отримати позитивний економічних ефект.
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження
апробовані на ХХІV міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і
практика сучасної економіки», яка відбулася 20 жовтня 2023 року
(м. Черкаси, Черкаський державний технологічний університет).
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено
на 94 сторінках друкованого тексту. Робота містить 14 таблиць, 14 рисунків,
3 додатки. Список використаних джерел налічує 51 найменування.
8
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВІДТВОРЕННЯ
ОСНОВИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Економічна суть відтворення основних засобів та її
класифікація
Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств
є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від
вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства,
конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Економічна сутність фінансового забезпечення полягає в фінансовому
механізмі.
Фінансовий механізм – сукупність організаційних форм фінансових
відносин: порядок формування та використання фондів грошових коштів;
методи фінансового планування; форми управління фінансами; фінансове
законодавство.За допомогою фінансового механізму згідно з основними
положеннями фінансової політики здійснюється розподіл і перерозподіл
валового внутрішнього продукту.
Основні засоби – це матеріальні цінності, що використовуються у
виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку
введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад
500 гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства включають
основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби. На рисунку 1.1
зображено предмети які не належать до основних засобів.
9
Основні засоби
предмети терміном служби ме нше одного року незалежно
від їх вартості;
предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною
придбання) незалежно від терміну служби.
спеціальні інструменти і спеціальні пристосування
підприємств серійного і масового виробництва певних
виробів
спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі
незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
формений одяг, призначений для видачі працівникам
підприємства, незалежно від вартості й терміну служби.
Рис. 1.1 – Що не включається до основних засобів
Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь
у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну
форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений
продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні
виробничі засоби через капітальні інвестиції.
Невиробничі основні засоби - це житлові будинки та інші об'єкти
соціально-культурного й побутового обслуговування, які не
використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі
підприємства.
На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні
10
засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості
на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку,
який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що
невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг
виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту
працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається
на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.
Співвідношення окремих груп основних виробничих засобів становить
їх структуру. Поліпшення структури основних виробничих засобів,
передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню
виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових
нагромаджень підприємства. Для обчислення амортизаційних відрахувань
основні засоби поділяють на такі групи: Група 1 - будівлі, споруди, їхні
структурні компоненти, передавальні пристрої: Група 2 - автомобільний
транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні,
оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-
обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації;
інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське
обладнання, устаткування та приладдя;
Група 3 - інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2, а саме: робочі
машини й устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади.
Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів
укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої
ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які
обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості
підприємства. Ясна річ, що для забезпечення нормального функціонування
активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди,
інвентар, тобто пасивна частина основних засобів.
Структура основних виробничих засобів є різною в різних галузях
промисловості, народного господарства. Наприклад, у промисловості
11
України частка будівель у загальній вартості основних виробничих засобів
найвища в легкій та харчовій промисловості (близько 44%); споруд - у
паливній промисловості (17%); передавальних пристроїв - в
електроенергетиці (32%); устаткування та робочих машин - на підприємствах
машинобудівного комплексу (45%).
Основними факторами, які впливають на структуру основних
виробничих засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень
спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення
підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих
засобів. Поліпшити структуру основних виробничих засобів можна за
рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого
використання виробничих приміщень установленням додаткового
устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного
устаткування.
Відтворення основних виробничих засобів - це процес безперервного їх
поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.
Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому
обсязі, коли відбувається заміна окремих зношених частин основних засобів
або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно
відновлюється попередня виробнича потужність. Розширене відтворення
передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або
придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень
продуктивності устаткування. На цій стадії основні виробничі засоби в
процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є
підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після
завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообрроту основних
виробничих засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня
вартість переноситься на вартість готової продукції.
На рисунку 1.2. зображено процес відтворення основних виробничих
засобів.
12
Ознаки відтворення основних виробничих
засобів
основні виробничі засоби поступово
переносять свою вартість на вироблену
продукцію;
у процесі відтворення осн овних
виробничих засобів одночасно відбувається рух
їхньої споживної вартості та вартості;
нарахуванням амортизаційних відрахувань
здійснюється нагромадження в грошовій
формі
основні виробничі засоби поновлюються в
натуральній формі протягом тривалого часу
Рис. 1.2 – Ознаки відтворення основних виробничих засобів
У процесі господарської діяльності кругооборот основних виробничих
засобів проходить три стадії. На першій стадії відбувається продуктивне
використання основних виробничих засобів та нарахування амортизаційних
відрахувань.
На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення
споживної вартості частини основних виробничих засобів. Це поновлення
здійснюється заміною зношених основних виробничих засобів на нові за
13
рахунок нарахованого зносу основних засобів. Просте відтворення основних
виробничих засобів здійснюється у двох формах який мо можемо
спостерігати на рисунку 1.3. поданому нижче.
Відтворення основних виробничих
засобів
зам іна зношених або застарілих основних капітальний ремонт діючих основних
виробничих засобів засобів
Рис. 1.3 – Відтворення основних виробничих засобів
За простого відтворення у кожному наступному циклі відбувається
створення основних виробничих засобів у попередніх обсягах та з однаковою
якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів є
нарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного
наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних
виробничих засобів. Джерелом фінансування таких змін є використання
частини створеного додаткового продукту. Необхідність оновлення основних
виробничих засобів за ринкових відносин визначається передовсім
конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукує підприємства
здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою
нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у
придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових
технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.
Відтворення основних засобів – це процес їх безперервного поновлення
(відновлення). Відтворення буває просте та розширене. Просте відтворення
основних засобів – це їх відновлення в тому самому обсязі, у якому вони
були зношені та вибули. Воно здійснюється шляхом заміни окремих
14
зношених частин основних засобів шляхом ремонтів або придбання нових
засобів на заміну зношених. Головним джерелом простого відтворення
основних засобів в умовах переходу до ринкових відносин є амортизаційні
відрахування.
Ремонт основних фондів – це усунення ушкоджень, поломок, вад
основних засобів з метою відновлення їх експлуатаційних якостей.
Розрізняють поточний, середній і капітальний ремонти основних засобів.
Поточний ремонт – це ремонт, при якому заміняються зношені деталі
машин, устаткування, ліквідуються незначні дефекти, несправності і поломки
з метою підтримки в робочому стані машин, устаткування тощо.
Середній ремонт – це ремонт, при якому заміняються зношені деталі,
вузли, конструкції обмеженої номенклатури без повного розбирання об'єкта,
що ремонтується.
Капітальний ремонт – це ремонт, що передбачає повне розбирання
об'єкта, що ремонтується, заміну всіх зношених вузлів, деталей, конструкцій
тощо з метою відновлення робочого ресурсу, поліпшення експлуатаційних
показників об'єкта, що ремонтується
Розширене відтворення – це таке відтворення, яке передбачає
розширення діючих основних засобів за рахунок збільшення їх кількості та
поліпшення або придбання продуктивніших та економічних основних
засобів. Розширене відтворення може здійснюватися у вигляді нового
будівництва, технічного переозброєння, реконструкції або розширення
діючих підприємств, модернізації обладнання або його придбання тощо.
Основним джерелом розширеного відтворення основних засобів в умовах
переходу до ринкових відносин та самофінансування підприємств є
прибуток.
До нового будівництва належить будівництво комплексу об'єктів
основного, підсобного й обслуговуючого призначення новостворюваних
підприємств, будівель, споруд, а також філій і окремих виробництв, які після
введення в експлуатацію перебуватимуть на самостійному балансі, що
15
здійснюється на нових площах з метою створення нової виробничої
потужності. До розширення діючих підприємств належить будівництво
додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових
і розширення діючих окремих цехів і об'єктів основного, підсобного й
обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на
площах, що до них прилягають, з метою створення додаткових або нових
виробничих потужностей.
До реконструкції діючих підприємств належить переобладнання
діючих цехів і об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого
призначення, як правило, без розширення діючих будівель і споруд
основного призначення.
До технічного переозброєння діючих підприємств належить комплекс
заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв,
цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки і технології,
механізації й автоматизації виробництва, модернізації і заміни застарілого та
фізично зношеного устаткування на нове, продуктивніше, а також щодо
вдосконалення загальнозаводського господарства і допоміжних служб.
Технічне переозброєння діючих підприємств здійснюється, як правило,
без розширення виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі
об'єкти або види робіт, що розробляються на основі техніко-економічного
обґрунтування.
Ступінь оновлення основних засобів вимірюється відношенням суми
основних засобів, що надійшли за аналізований період до їх кількості на
кінець року.
Відповідно до діючої типової класифікації основних засобів –
групуються залежно від функціонального призначення, галузевої належності,
речовинно-натурального складу тощо.
Залежно від функціонального призначення основні засоби поділяються
на виробничі та невиробничі.
16
Виробничі основні засоби – це засоби, які безпосередньо беруть участь
у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них належать
будівлі, споруди, силові машини та устаткування, передавальні пристрої,
транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження, інші основні
засоби, що діють у сфері матеріального виробництва.
Невиробничі основні засоби – це засоби, що не беруть безпосередньої
або побічної участі у процесі виробництва та передбачені для
обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони
здоров'я, освіти, культури. До них належать споруди, будівлі, машини,
обладнання, апарати та інші засоби, що використовуються в невиробничій
сфері.
За галузевою належністю основні засоби поділяються на засоби
промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку та
ін.
За натурально-речовинним складом основні виробничі засоби
поділяються на будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та
обладнання, транспортні засоби, інструменти і приладдя, виробничий та
господарський інвентар, робочу та продуктивну худобу, багаторічні
насадження; капітальні витрати на поліпшення земель, інші основні засоби.
1.2. Нормативно-правова база відтоврення основних засобів
Нормативно–правове регулювання обліку основних засобів
здійснюється державою, яка встановлює правові норми, окреслюючи межі
можливої поведінки суб’єктів господарювання. В Україні поступово
створюється система взаємодії економічного та правового регулювання, яка
проявляється в тому, що підприємства при введенні обліку обирають для
себе економічно доцільні напрями поведінки, але при цьому вони змушені
17
враховувати правові норми, порушення яких призводить до юридичної
відповідальності та економічних втрат.
Трансформація економіко-правового середовища в Україні
супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку та створенням
відповідної нормативно-правової бази регулювання обліку в державі.
З цією метою у жовтні 1999 р. згідно з Постановою Кабінету Міністрів
України № 1706 було затверджено «Програму реформування системи
бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» (далі –
Програма), де зазначалося, що приведення національної системи
бухгалтерського обліку у відповідність із вимогами ринкової економіки і
міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (далі – МСБО)
здійснюється за такими нормативними документами:
1) законодавче закріплення принципів ведення бухгалтерського обліку –
Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
2) формування нормативної бази – положення (стандарти)
бухгалтерського обліку;
3) методичне забезпечення – інструкції, методичні вказівки, коментарі;
4) кадрове забезпечення – підготовка, перепідготовка та підвищення
кваліфікації спеціалістів бухгалтерського обліку;
5) міжнародне співробітництво – вступ і активна робота в міжнародних
спеціалізованих професійних організаціях.
В Україні встановлена структура нормативно-правового регулювання
бухгалтерського обліку, яка складається із п’яти рівнів, як показано на
рисунку 1.4.
18
Рис. 1.4 – Структура нормативно-правового забезпечення
бухгалтерського обліку в Україні
Метою правового регулювання бухгалтерського обліку є забезпечення
доступу всіх зацікавлених користувачів до інформації, що міститься у
фінансовій звітності, яка дає об’єктивну картину фінансового стану та
результатів діяльності суб’єкта господарювання. Для обліку основних засобів
слід керуватися такими законодавчими актами, які зазначені в таб.1.1.
19
Таблиця 1.1 – Нормативно-правові акти, що регулюють облік основних
засобів
Ким, коли
№ Документ Сфера застосування
затверджено
Визначає правові засади регулювання,
організації, ведення бухгалтерського обліку
та складання фінансової звітності в Україні.
Закон України
Дія Закону поширюється на всіх юридичних
"Про Верховна
осіб, створених відповідно до законодавства
бухгалтерський рада
1 України, незалежно від їх організаційно-
облік та фінансову України від
правової форми і форми власності, а також на
звітність України" 16.07.99 р
представництва іноземних суб’єктів
№996 [2]
господарської діяльності, які зобов’язані
вести бухгалтерський облік та подавати
фінансову звітність згідно з законодавством.
Верховна
Бюджетний кодекс Визначає облік основних засобів для
2 рада
України державних установ.
України
Верховна Регламентує, за якою ціною та як
Митний кодекс
3 рада оформлюються основні засоби при перетині
України
України державного кордону України.
Регулює відносини, що виникають у сфері
справляння податків і зборів, зокрема,
визначає вичерпний перелік податків та
зборів, що справляються в Україні, та
Верховна
порядок їх адміністрування, платників
Податковий кодекс рада
4 податків та зборів, їх права та обов'язки,
України [1] України від
компетенцію контролюючих органів,
02.12.2010
повноваження і обов'язки їх посадових осіб
під час здійснення податкового контролю, а
також відповідальність за порушення
податкового законодавства.
НП(с)БО 1 Міністерств
Визначає, в яких формах звітності міститься
«Загальні вимоги о фінансів
5 інформація про основні засоби та
до фінансової України від
правильність їх заповнення.
звітності» 07.02.2021р
НП(с)БО 2 Визначає, в яких формах звітності міститься
Міністерств
«Загальні вимоги інформація про основні засоби та
о фінансів
6 до консолідованої правильність їх заповнення, тільки для
України від
фінансової підприємств, що складають консолідовану
27.06.2021
звітності» фінансову звітність.
Норми Положення (стандарту) 7
застосовуються підприємствами,
Наказ
Положення організаціями та іншими юридичними
Міністерств
(стандарт) особами всіх форм власності (крім
а фінансів
7 бухгалтерського бюджетних установ).
України
обліку 7 "Основні Положення (стандарт) 7 не поширюється на
№92 від
засоби"[6] відтворювані природні ресурси та операції з
27.02.2000 р.
основними засобами, особливості яких
визначаються іншими положеннями
20
(стандартами) бухгалтерського обліку.
Положення Наказ
(стандарт) Міністерств
бухгалтерського а фінансів Визначає справедливу вартість придбаних
8
обліку 19 України N основних засобів.
«Об’єднання 163 від
підприємств» [9] 07.07.99
Положення Наказ
(стандарт) Міністерств
бухгалтерського а фінансів Визначає отримані основні засоби у складі
9
обліку 12 України N фінансових інвестицій.
«Фінансові 91 від
інвестиції» 26.04.2000
Наказ
Положення
Міністерств
(стандарт)
а фінансів Визначає правила обліку основних засобів,
10 бухгалтерського
України N що знаходяться в оренді.
обліку 14 «Оренда»
181 від
[8]
28.07.2000
Цільове фінансування капітальних
Наказ
інвестицій визнається доходом протягом
Положення Міністерств
періоду корисного використання
(стандарт) а фінансів
11 відповідних об'єктів інвестування (основних
бухгалтерського України N
засобів, нематеріальних активів тощо)
обліку 15 «Дохід» 290 від
пропорційно сумі нарахованої амортизації
29.11.99
цих об'єктів.
Наказ
Положення
Міністерств
(стандарт)
а фінансів Визначає, що визнається витратами у складі
12 бухгалтерського
України N основних засобів.
обліку 16
318 від
«Витрати»
31.12.99
Рада з
Міжнародні
Міжнародни Вказується, які саме міжнародні стандарти
стандарти
13 х стандартів бухгалтерського обліку регламентують
фінансової
бухгалтерсь основні засоби.
звітності
кого обліку
Визначення облікового підходу до основних
засобів, щоб користувачі фінансової звітності
могли розуміти інформацію про інвестиції
Міжнародний суб'єкта господарювання в його основні
стандарт засоби та зміни в таких інвестиціях. Основні
14 бухгалтерського питання обліку основних засобів - це
обліку 16 визнання активів, визначення їхньої
Основні засоби балансової вартості та амортизаційних
відрахувань, а також збитків від зменшення
корисності, які слід визнавати у зв'язку з
ними.
План рахунків Кабінет План рахунків бухгалтерського обліку
15
бухгалтерського Міністрів застосовується підприємствами,
21
обліку активів, України від організаціями та іншими юридичними
капіталу, 30.11.99 особами (крім банків і бюджетних установ)
зобов'язань і незалежно від форм власності,
господарських організаційно-правових форм і видів
операцій діяльності, а також виділених на окремий
підприємств та баланс філій, відділень та інших
організацій №291 відособлених підрозділів юридичних осіб.
Інструкція про
застосування Міністерств
Визначає основні рахунки та субрахунки
16 Плану рахунків о фінансів
обліку основних засобів.
бухгалтерського України
обліку №291 [10]
З метою посилення контролю за
Наказ «Про дотриманням касової дисципліни, наявністю,
затвердження Міністерств рухом і зберіганням товарно-матеріальних
17 типових форм о статистики цінностей і запобігання зловживанням у
первинного обліку» України фінансово-господарській діяльності
[3] підприємств, установ, організацій всіх форм
власності та господарювання
Постанова №166
"Порядок
Встановлює механізм визначення розміру
визначення розміру
Кабінет збитків від розкрадання, нестачі, знищення
збитків від
Міністрів (псування) матеріальних цінностей, крім
18 розкрадання,
України від дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння
нестачі, знищення
22.01.96 р. та валютних цінностей.
(псування)
матеріальних
цінностей"
Методичні рекомендації з бухгалтерського
Методичні обліку основних засобів можуть
Міністерств
рекомендації з застосовуватися підприємствами,
о фінансів
19 бухгалтерського організаціями та іншими юридичними
України від
обліку основних особами, їх філіями та іншими виділеними на
30.09.2004р
засобів №561 окремий баланс підрозділами незалежно від
форм власності.
Міністерств
Примітки до річної На виконання Програми реформування
о фінансів
20 фінансової системи бухгалтерського обліку із
України від
звітності №302 застосуванням міжнародних стандартів.
29.11.2000р
Інструкція по
інвентаризації
основних засобів,
нематеріальних
Міністерств Визначає порядок проведення інвентаризації
активів, товарно-
о фінансів основних засобів, нематеріальних активів,
21 матеріальних
України від товарно-матеріальних цінностей, грошових
цінностей,
11.08.1994 р. коштів і документів та розрахунків.
грошових коштів,
документів та
розрахунків № 69
[11]
22
Основним документом, що регламентує облік основних засобів є
П(с)БО 7 «Основні засоби». Саме воно визначає методологічні засади
формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а
також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Структура
П(с)БО 7 «Основні засоби» показана на рис. 1.5
П(с)БО 7
Рис. 1.5 – Структура П(с)БО 7 «Основні засоби»
Порівнюючи МСБО 16 та П(с)БО 7, можна сказати, що є різниця в
термінах, які використовуються у стандартах, а саме: вартість, визначена
суб’єктом господарювання – теперішня вартість грошових потоків, які
виникнуть упродовж використання активу і від його вибуття – поняття , яке
міститься у МСБО 16, але відсутнє у П(с)БО 7. Також дещо відрізняється
класифікація, адже у МСБО 16 не виділяються інші необоротні матеріальні
активи, які виділено у самостійну групу у П(с)БО 7. Щодо переоцінки, МСБО
16 дає підприємству право обирати для відображення в обліку одну з двох
моделей оцінки основних засобів після визнання: модель собівартості або
модель переоцінки. У ПСБО 7 сказано, що підприємство може
Загальні положення
Визнання та оцінка основних
засобів
Переоцінка основних засобів
Амортизація основних засобів
Зменшення корисності основних
засобів
Вибуття основних засобів
Розкриття інформації про основні
засоби у примітках до
фінансової звітності
Особливості бухгалтерського
обліку основних
засобів установами
23
переоцінювати об’єкт основних засобів, тобто стандартом передбачено
тільки одну модель. Насамкінець, слід додати, що є відмінності і у методах
амортизації, адже у МСБО 16 їх передбачено 3(прямолінійний метод, метод
зменшення залишку, метод суми одиниць продукції), а у П(с)БО 7 – 5,
стосовно амортизації землі, то в П(с)БО 7 вона не нараховується, а МСБО 16
передбачено, що у деяких випадках сама земля може мати обмежений термін
корисної експлуатації, тоді її амортизують методом, який відображає вигоди,
що мають бути отримані від неї.
1.3. Організаційно методичні засади регулювання відтворення
основних засобів підприємства
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про
основні засоби і розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначаються
П(С)БО 7 "Основні засоби", норми якого поширюються на підприємства,
організації та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних
установ).
Мета первинного обліку основних засобів – збирання та обробка даних про
факти господарської діяльності, їх подальше перетворення на інформацію, яка дає
можливість апарату управління розробляти та ухвалювати рішення і уникати
економічних прорахунків.
Дослідження основних засобів передбачає:
1) правильне і своєчасне відображення надходження, вибуття й
переміщення основних засобів;
2) контроль за їхньою наявністю та збереженням у місцях експлуатації;
3) своєчасне й точне обчислення зносу (амортизації) основних засобів і
правильне відображення його в обліку;
4) визначення витрат на ремонт, а також контроль за раціональним
використанням коштів, виділених з цією метою;
24
5) виявлення об'єктів, які не використовуються;
6) контроль за ефективністю використання, пошуки резервів підвищення
ефективності роботи машин, обладнання та ін.;
7) оперативне забезпечення керівництва підприємства необхідною
інформацією про стан основних засобів через автоматизацію обліково-
обчислювальних робіт на базі сучасних засобів обчислювальної техніки.
В цьому розділі зазначаються основні принципи організації обліку
основних засобів на підприємстві (рисунок 1.6).
Первинні
документи з
обліку
основних
Список осіб,
Метод та засобів
що мають
порядок
право
нарахування
підписувати
амортизації
документи
Облік Порядок
капітальних В наказі про контролю за
інвестицій МВО
облікову
політику
необхідно
передбачити
Облік Визначення
орендованих ліквідаційно
ОЗ ї вартості ОЗ
Строк
користної Порядок
експлуатації оцінки ОЗ
ОЗ
Рис. 1.6 – Основні положення з обліку основних засобів, що наводяться
в наказі про облікову політику
25
Облік основних засобів повинен бути організований на всіх етапах їх
руху. Загальна схема обліку основних засобів наведена на рисунку 1.7
Підприємство
Закріплення за
структурними Надходження ОЗ
підрозіділами Передача в оренду
Первинний облік
визначення ПВ
Ремонт ОЗ Розрахунок
амотризації
Списання ОЗ
Регістрир
синтетичного і
аналітичного обліку
Головна книга
Баланс та звітність
Рис. 1.7 – Схема організації обліку основних засобів
Первинні документи з обліку основних засобів затверджені наказом
Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352.
Перелік типових форм первинної документації, якими оформлюють
операції з руху основних засобів, наведено нижче:
Форма ОЗ-1 застосовується для оформлення зарахування до складу
основних засобів окремих об'єктів і для обліку введених в експлуатацію; для
26
оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху
(відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних
засобів при передачі іншому підприємству. При отриманні (купівлі)
основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням
(наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на
кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється
приймання декількох об'єктів основних засобів дозволяється лише при обліку
господарського інвентарю, інструментів, обладнання і т. д., якщо ці об'єкти
однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному
місяці. При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається
в двох примірниках (для підприємства, яке отримує і яке здає основні
засоби). При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт
також складається в двох примірниках у тому відділі, який здає основні
засоби.
Форму ОЗ-2 застосовують для оформлення приймання-здачі основних
засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт,
реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт
складається в двох примірниках (другий примірник передається
підприємству, що здійснило ремонт основних засобів). При виконанні
ремонту, реконструкції та модернізації господарським способом, акт
складається в одному примірнику.
Форма ОЗ-3 застосовується для оформлення вибуття окремих об'єктів
основних засобів при повній або частковій їх ліквідації. Акт складається в
двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника
підприємства. Витрати по ліквідації, а також вартість отриманих
матеріальних цінностей від розбору будівель, демонтажу обладнання і т. п.
відображають в акті в розділі "Розрахунок результатів списання об'єктів".
Форма ОЗ-6 застосовується для аналітичного обліку та узагальнення
інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить у
собі дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних
27
відрахувань та ін. Традиційно ведеться форма ОЗ-6 в одному примірнику в
бухгалтерії, проте існує варіант побудови обліку з веденням двох
примірників цих форм: один - у бухгалтерії, другий - в місцях експлуатації
основних засобів замість ОЗ-9.
Форма ОЗ-7 застосовується для регістрації інвентарних карток. Ця
форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за
збереженням карток.
Форма ОЗ-8 застосовується при ручній обробці облікової інформації для
обліку руху основних засобів по класифікаційних групах. Відкривається
бухгалтерії в одному примірнику.
Інвентарний список основних засобів (ф. ОЗ-9) застосовується для
пооб'єктного обліку основних засобів у місцях їх заходження (експлуатації)
за матеріально відповідальними особами. Інвентарні списки підлягають
періодичному (не менше двох разів на рік) звірянню із записами в
інвентарних картках обліку основних засобів (ф. ОЗ-6).
Форми ОЗ-14, ОЗ-15, ОЗ-16 використовуються для розрахунку
амортизації основних засобів. На жаль, ці форми є надто громіздкими, однак
це єдині регістри для розрахунку амортизації при будь-якій формі ведення
бухгалтерського обліку в умовах ручної обробки інформації. Лише при
застосуванні журнально-ордерної форми обліку замість зазначених форм для
розрахунку амортизації можна застосовувати розробну таблицю.
Усі первинні документи, якими оформлюються операції з руху основних
засобів, складаються і підписуються членами комісії, призначеної
розпорядженням (наказом) керівника підприємства. До складу такої комісії
повинно входити не менше трьох осіб:
̵ усі перші особи підприємства: головний бухгалтер; головний
інженер; головний механік; головний технолог; головний енергетик;
̵ посадові особи тих підрозділів, в яких знаходиться (або куди
передається) об'єкт основних засобів: керівник (або його заступник,
начальник або майстер зміни, ділянки тощо); механік; технолог; бухгалтер.
28
Якщо підприємство невелике і посадових головних спеціалістів у штаті
не передбачено, то до комісії включаються посадові особи і спеціалісти, які
фактично виконують функції головних спеціалістів. Наказ про призначення
комісії може видаватись як окремо у кожному випадку здійснення операцій з
основними засобами, так і загальний, яким призначається єдина комісія для
контролю і документального оформлення усіх здійснюваних підприємством
операцій з основними засобами протягом певного періоду (наприклад, рік)
або без обмеження у часі. В останньому випадку, коли дія наказу про
призначення комісії розповсюджується на декілька років, в наказі
зазначаються посади членів комісії та її голови без зазначення відповідних
прізвищ (це дозволяє при звільненні і прийманні нового працівника не
видавати нового наказу).
При прийманні об'єкту основних засобів до комісії включаються також і
посадові особи підприємства-постачальника. А при здійсненні монтажних
робіт підрядним способом і передачі обладнання, що надійшло,
безпосередньо після його отримання монтажною організацією, до складу
комісії включається також представник підрядної монтажної організації. У
цьому випадку окремий акт на передачу обладнання для монтажу не
складається. В отриманні обладнання на відповідальне зберігання
уповноважений представник монтажної організації ставить підпис
безпосередньо на акті, і йому передається копія акту.
Представник постачальника, який включений до складу комісії, повинен
мати посвідчення на право участі в прийманні-передачі цих основних
засобів. Видача посвідчення на будь-який період (декаду, місяць) не
допускається.
Акт приймання обладнання повинен бути підписаний усіма особами, які
брали участь у його прийманні. Особа, яка не погоджується зі змістом акту,
зобов'язана підписати його з обмовленням наявності незгоди і висловити
свою думку.
При прийманні-передачі основних засобів необхідно також, щоб
29
відповідний документ підписали і матеріально відповідальні особи, які
здають і приймають основний засіб.
В аналітичному обліку основні засоби обліковуються в натуральному
вираженні за інвентарним об'єктом.
Кожному знов прийнятому в експлуатацію об'єкту надається
інвентарний номер, який позначається на ньому шляхом прикріплення
металевого жетону, нанесення фарбою або насічки. Нумерація вказується у
всіх первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку.
Аналітичний облік основних засобів ведеться в розрізі окремих об'єктів
за допомогою інвентарної картки. Вона застосовується для обліку всіх видів
основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів, які
надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці і які мають одне й те
ж виробничо-господарське призначення, технічні характеристики і вартість.
Синтетичний облік необоротних активів при журнально-ордерній формі
обліку ведеться в журналі-ордері № 13.
На підприємствах з нескладним господарським процесом виробництва
та невеликою кількістю господарських операцій застосовують спрощену
форму обліку. Такі підприємства можуть вести облік з використанням
регістрів обліку майна підприємства. -Для обліку основних засобів
використовується форма В-1 "Відомість обліку основних засобів,
нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу)".
При документальному оформленні господарських операцій та
пов'язаних з ними змін на підприємстві відбувається рух облікової інформації
між первинною документацією, регістрами синтетичного та аналітичного
обліку і звітності. Воно здійснюється за такою схемою:
1) Акт приймання-передачі основних засобів після затвердження
передається до бухгалтерії, де зберігається протягом терміну експлуатації і
одного місяця після списання з балансу за умови, якщо за цей
термін діяльності проведена документальна ревізія.
2) Один примірник акту ОЗ-1 передають до бухгалтерії, де на його
30
підставі здійснюється запис в інвентарній картці та інвентарному списку.
3) Заповнені інвентарні картки реєструються в описі ОЗ-7.
4) За даними інвентарних карток, а також за даними форм розрахунку
амортизації в кінці місяця заповнюються картки обліку основних засобів.
5) Інвентарні картки, а також картки обліку руху основних засобів
сумарно звіряються з даними синтетичного обліку.
6) В кінці звітного року за даними карток обліку руху основних засобів та
за даними синтетичного обліку заповнюються дані звітності по основних
засобах.
7) Після ліквідації основних засобів і складання актів на списання
основних засобів перший примірник передається до бухгалтерії, де на його
підставі робиться запис до інвентарного списку основних засобів, також
вилучають відповідну інвентарну картку, що відображається в описі
інвентарних карток з обліку основних засобів. Другий примірник акту
залишається у МВО. Вилучена картка зберігається в бухгалтерії протягом
встановленого періоду.
8) Акт форми 03-2, підписаний МВО, яка приймає основні засоби, та
представником відділу чи підприємства, де здійснювався ремонт, передається
до бухгалтерії. В бухгалтерії на підставі акту здійснюється запис до форми
03-6 та вносяться зміни до форми 03-14 (ОЗ-15, 03-16) щодо збільшення
балансової вартості основних засобів на суму витрат, пов'язаних із
завершенням модернізації, реконструкції тощо.
На кожний первинний документ складається графік документообігу.
Працівники підприємства зобов'язані розробити та надати первинні
документи, які стосуються сфери їх відповідальності, в строки, які
встановлені графіку документообігу. Для цього у кожного виконавця
повинен бути витяг з графіка, в якому наводиться перелік документів, що
стосуються функціональних обов'язків конкретного виконавця, строки їх
передачі та підрозділи підприємства, до яких передаються ці документи.
Процес поповнення підприємством своїх основних засобів з метою
31
збільшення виробничих потужностей, заміни зношених об'єктів новими
називається надходженням об'єктів основних засобів.
Порядок відображення в обліку надходження основних засобів залежить
від того, яким чином вони були придбані.
Надходження об'єктів основних засобів на підприємство може
відбуватися декількома шляхами (Рисунок 1.8).
від засновників
придбані у постачальників
отримані в обмін на подібний
обєкт
отримані в обмін на неподібний
обєкт
безоплатно отримані
переведені з оборотних активів
(товарів, готової продукції)
Рис. 1.8 – Шляхи надходження основних засобів на підприємство
Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною
вартістю, яка складається з наступних витрат:
̵ суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за
виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
̵ реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що
здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних
Шляхи надходження ОЗ
32
засобів; суми ввізного мита;
̵ суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням)
основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі);
̵ витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
̵ витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження
основних засобів;
̵ інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних
засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою
метою.
До первісної вартості не включаються:
̵ витрати на сплату відсотків за користування кредитом при придбанні
(створенні) основних засобів, повністю або частково за рахунок позикового
капіталу;
̵ адміністративні та інші витрати, які не відносяться безпосередньо до
придбання основного засобу або доведення його до стану, придатного до
експлуатації.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які
визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно
до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.
Акт приймання-передачі основних засобів складається комісією в
одному примірнику, проте, при передачі основних засобів іншому
підприємству акт складається у двох примірниках.
Слід зазначити, що більшість основних засобів надходить на
підприємство в порядку капітальних інвестицій, які є витратами
підприємства на ряд заходів, такі як: будівництво, виготовлення, придбання,
реконструкцію, модернізацію, добудову та дообладнання.
Якщо строк корисного використання основного засобу відсутній в
технічній документації або не встановлений в централізованому порядку, то
він визначається виходячи з:
̵ очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкту;
33
̵ очікуваного фізичного зносу;
̵ морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту
на продукцію);
̵ правових або аналогічних обмежень щодо використання об'єкта
(наприклад, строк оренди, передбачений угодою або законодавством, що
визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об'єктів тощо).
Строк корисного використання активу може змінюватися у випадках:
̵ технології виробництва або попиту на ринку продукції, що
виготовляється за допомогою цього активу;
̵ капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу,
що покращують його стан.
Результати зміни строку корисного використання об'єкта впливають на
величину амортизації об'єкта в поточному та майбутньому періодах, а
накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.
Згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" метод амортизації має враховувати
форму, в якій економічна вигода від активу отримується підприємством.
Тому вибір методів амортизації основних засобів підприємство здійснює
самостійно, застосовуючи до кожного об'єкта основних засобів відповідний
метод нарахування амортизації.
Важливе значення для організації бухгалтерського обліку основних
засобів має метод нарахування амортизації, який впливає на величину витрат
підприємства. Обрані методи амортизації основних засобів є елементами
облікової політики підприємства.
У П(С)БО 7 передбачено нарахування амортизації основних засобів із
застосуванням таких методів:
̵ прямолінійного – при використанні прямолінійного метода вартість
об'єкта основних засобів, що амортизується, списується однаковими
частинами впродовж всього періоду його використання (експлуатації). Річна
сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на
очікуваний термін використання об'єкта основних засобів;
34
̵ методу зменшення залишкової вартості – полягає у визначенні річної
суми амортизації об'єкта основних засобів виходячи із залишкової вартості
такого об'єкта на початок звітного року. методу прискореного зменшення
залишкової вартості - є різновидом метода зменшення залишкової вартості.
При цьому методі річна сума амортизації визначається виходячи із
залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості
на дату початку нарахування амортизації по введених протягом року об'єктах
і подвоєної річної норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну
корисного використання об'єкта. Норма амортизації в даному випадку
розраховується аналогічно нормі амортизації при використанні
прямолінійного метода нарахування амортизації, тобто використовується
подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, розрахована методом
прямолінійного списання;
̵ кумулятивного – річна сума амортизації за цим методом
визначається як добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного
коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості
років, що залишаються до кінця терміну корисного використання об'єкту
основних засобів, на суму чисел років його корисного використання;
̵ виробничого – для окремих видів основних засобів нарахування
амортизації здійснюється на підставі сумарного обсягу виробництва
продукції (робіт, послуг) від об'єкта за весь період його експлуатації у
відповідних одиницях вимірювання (одиницях виготовленої продукції,
відпрацьованому часі, кілометрах пробігу і ін.). Місячна сума амортизації
визначається виходячи з фактичного місячного обсягу продукції (робіт,
послуг) і виробничої ставки (норми) амортизації. Виробнича норма
амортизації обчислюється співвідношенням вартості об'єкта основних засобів
і передбачуваного (очікуваного) підприємством обсягу продукції (робіт,
послуг) за весь термін корисного використання такого об'єкта основних
засобів. Як вже наголошувалося, вартістю об'єкта основних засобів, що
амортизується, є первинна вартість, зменшена на його ліквідаційну вартість.
35
Місячна сума амортизації визначається множенням норми амортизації.
1.4. Зарубіжний досвід відтворення основних засобів на підприємстві
Умови функціонування сучасних підприємств значно розширюють
коло операцій, що проводяться з основними засобами: купівля–продаж,
нарахування амортизації, страхування, реалізація, безоплатна передача,
обмін. На удосконалення існуючої методики обліку операцій з основними
засобами позитивно впливає використання закордонного досвіду. Поняття
необоротні активи в зарубіжній обліковій практиці визначається різними
термінами: постійні активи; власність, споруди і обладнання; матеріальні
активи тощо. Так, у Швейцарії в балансі необоротні активи об’єднані в одну
групу – основні засоби; в Росії – позаоборотні активи, які включають
нематеріальні активи, основні засоби, доходні вкладення в матеріальні
цінності; в Німеччині – основний капітал та фінансові активи; в країнах
англо–американської групи – це довгострокові активи, що об’єднують в
основні засоби або власність, будівлі і обладнання, невідчутні активи,
інвестиції, інші непоточні (позаоборотні) активи [2]. Загалом, у більшості
країн необоротні активи можна поділити на такі групи: матеріальні
довгострокові активи; нематеріальні довгострокові активи; довгострокові
фінансові інвестиції [2]. Відомо що, одним з головних нормативних
документів, яким керуються бухгалтери українських підприємств є
положення бухгалтерського обліку (П(C)БО). Світова облікова практика
опирається на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО). З 1
січня 2020 року окремі господарюючі суб’єкти формують фінансову звітність
за міжнародними стандартами. Відповідно до концептуальної основи МСФЗ,
як і у П(С)БО 7 – Основні засоби, будь–який актив для відображення в обліку
повинен відповідати таким критеріям: приносити в майбутньому вигоду
підприємству та мати можливість достовірної оцінки. Крім зазначених,
36
основні засоби повинні відповідати ще декільком критеріям. Так, згідно з п. 6
МСФЗ 16 – Основні засоби‖ основні засоби – це матеріальні активи, які
підприємство утримує для використання у виробництві або постачанні
товарів і наданні послуг, для надання в оренду іншим особам або для
адміністративних цілей та будуть використані, як очікується, більше одного
періоду [2]. В кожній країні світу існують свої вартісні критерії віднесення
активів до складу основних засобів. Так в Республіці Білорусь виділяють
вартість активу, яка повинна перевищувати 30 встановлених законом
мінімальних заробітних плат, у Російській Федерації – більше 100–кратного
розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати, в Китаї – більше
2000 юанів, в Чехії – більше 10000 чеських крон [1]. Необхідною умовою
достовірних облікових даних про стан ресурсів підприємства та результати
його фінансово–господарської діяльності є адекватне застосування принципу
грошової оцінки. Відповідно до П(С)БО 7 „Основні засоби‖ вирізняють
декілька видів оцінок: первісна, залишкова, ліквідаційна, чиста вартість
реалізації, переоцінена [6]. Кожен із цих видів має свої особливості і свою
сферу застосування. Так, первісна оцінка основних засобів показує
собівартість їх придбання або створення власними силами. У П(С)БО 7
„Основні засоби‖ чітко визначено перелік витрат із яких вона складається:
суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання
будівельно–монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори,
державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з
придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного
мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних
засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі
страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування,
установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати,
безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому
вони придатні для використання із запланованою метою. Згідно з
міжнародними стандартами, до первісної вартості основних засобів
37
включають: ціну придбання за вирахуванням отриманих знижок, митні
збори, невідшкодовані податки, витрати, що прямо відносяться до
приведення основних засобів до робочого стану. В окремих країнах
дозволено включати до первісної вартості основних засобів суму відсотків по
позиках, пов’язаних з придбанням об’єктів. В Німеччині відсотки за кредит
дозволяється включати до витрат на будівництво основних засобів тільки в
тих випадках, коли існує тісний взаємозв’язок між засобами та позиковим
капіталом.
Так, наприклад, в Італії первісна вартість основних засобів включає
основні витрати і витрати по встановленню основних засобів для їх
подальшої експлуатації. Також застосовуються коефіцієнти переоцінки
відповідно до поточних цін при переоцінці основних засобів. У Португалії, у
випадку, якщо необоротний актив має обмежений строк використання та
протягом цього строку його ринкова ціна залишалася нижче балансової, а
така втрата – цінності‖ передбачається постійною, її списують на рахунок
прибутків та збитків. Якщо ринкова ситуація зміниться, така операція може
бути здійснена і в протилежному напрямку. Щодо обліку подальших витрат
на основні засоби, то відповідно до МСФЗ, такі визнаються як активи тільки
тоді, коли вони покращують стан активу, підвищуючи оцінений спочатку
рівень його продуктивності. Відповідно до міжнародних стандартів визнані
витрати, пов’язані з об’єктом основних засобів, повинні збільшувати
балансову вартість цього активу, якщо є ймовірність того, що майбутні
економічні вигоди надходитимуть на підприємство. За П(С)БО 7 «Основні
засоби» підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат,
пов'язаних з поліпшенням основних засобів (до таких робіт відносять
модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо) є
збільшення строку корисного використання об'єкта, підвищення кількості
та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим
об’єктом. Тобто у бухгалтерському обліку такі витрати включаються до
собівартості шляхом нарахування амортизації (п.8 П(С)БО 16 – Витрати). Усі
38
інші подальші витрати слід визнавати як витрати того періоду, в якому вони
понесені. МСФЗ 16 – Основні засоби‖, як і П(С)БО 7 (п.15) рекомендують
витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та
одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його
використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо),
включати до складу витрат звітного періоду. Міжнародні та вітчизняні
стандарти, окрім основної рекомендованої оцінки основних засобів за
первісною вартістю, дозволяють альтернативний підхід: основні засоби
можуть відображатись у звітності за переоціненою вартістю. Ті основні
засоби, по яких здійснена переоцінка, відображаються за переоціненою
вартістю. У світовій практиці існує два способи переоцінки основних засобів:
здійснення індексації їх балансової вартості на індекс товарних цін (General
Price Level Accounting – GPL); прямий перерахунок балансової вартості
окремих видів основних засобів відповідно до рівня цін, який склався на
ринку на цей основний засіб (Current Cost Accounting – CCA). Цей метод
забезпечує більш точну переоцінку основних засобів, хоч і є більш
трудомістким. Що стосується амортизації основних засобів, то в
міжнародному обліку використовуються такі методи нарахування
амортизації: прямолінійного списання, зменшення залишку, метод суми
одиниць продукції. В обліку Польщі амортизація нараховується за певною
схемою з використанням терміну та коефіцієнтів для конкретних груп
основних засобів. У вітчизняній практиці популярністю користується
зручний для використання метод нарахування амортизації – прямолінійний.
Але його застосування на всіх підприємствах України є недоцільним,
особливо на тих підприємствах, виробництво яких характеризується
сезонністю. Отже, суттєві відмінності відсутні щодо наступних питань: сфера
застосування стандарту; визначення понять: амортизація; вартість, яка
амортизується (в МСФЗ – сума, яка амортизується); група основних засобів
(в МСФЗ – клас основних засобів); ліквідаційна вартість; основні засоби;
порядок та умови їх визнання; строк корисного використання (експлуатації),
39
формування первісної вартості об'єкта та перелік витрат, які не включаються
до первісної вартості; формування первісної вартості при обміні об'єкта
основних засобів на подібні та неподібні активи; проведення переоцінки
об'єкта основних засобів і відображення її результатів в обліку [1].
У процесі господарської діяльності колообіг основних засобів
проходить три стадії [4, с. 256].
На першій стадії відбувається продуктивне використання основних
засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні
засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона
є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після
завершення процесу виробництва. На першій стадії колообігу основних
засобів втрачається споживча вартість засобів праці, їхня вартість
переноситься на вартість готової продукції. На другій стадії відбувається
перетворення частини основних засобів, які перебували в продуктивній
формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань. На
третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення споживчої
вартості частини основних засобів. Це поновлення здійснюється заміною
зношених основних засобів на нові за рахунок нарахованого зносу основних
засобів.
Часто при зміні місця роботи бухгалтерові, який приймає справи у
свого попередника, доводиться в короткий строк оцінювати якість ведення
обліку, розбиратися із залишками за рахунками балансу, з’ясовувати їхнє
походження.
Питання обліку основних засобів регулює МСБО 16 «Основні засоби» ,
а методи нарахування амортизації – МСБО 4 «Облік амортизації»
У первісну вартість основних засобів входять усі необхідні витрати,
пов'язані з доставкою, монтажем і запуском в експлуатацію, тобто ціна
придбання плюс витрати на перевезення, страхування (якщо здійснюється
перевезення), монтаж і інші необхідні витрати.
40
Якщо основні засоби купуються в кредит, сплачені відсотки не
включаються в їхню вартість, а є поточними витратами. Виключенням з
цього принципу є положення, за яким витрати по відсотках за кредит,
отриманий під будівництво об'єкта, варто включати у вартість цього об'єкту,
За правилом відповідності нарахування витрати на придбання
розподіляються на весь термін експлуатації основних засобів.
У зарубіжних країнах для обліку придбання основних засобів
застосовується таке поняття як «паушальний платіж (вартість)».Особлива
проблема, пов'язана з визначенням ціни основних засобів, виникає при
купівлі групи довгострокових активів за паушальною ціною. У такій ситуації
(не зовсім незвичайна) застосовується розподіл загальної вартості за різними
активами на основі їх відносної справедливої ринкової вартості з
урахуванням того, що вартість активів буде змінюватися прямо пропорційно
вартості продажу. Цей же принцип застосовується для розподілу паушальної
суми за різними одиницями товарно-матеріальних запасів.
Для визначення справедливої ринкової вартості може
використовуватися кожний з нижчеподаних методів: оцінка з метою
страхування, оцінна вартість податків на власність чи незалежна оцінка,
виконана інженером чи іншим оцінювачем.Таким чином, паушальний платіж
(group purchases) – це сума, сплачена не за якийсь окремий об'єкт, а за весь
комплекс, при цьому з документів не випливає ціна кожного об'єкта, що
входить у цей комплекс.
Порядок проведення переоцінки основних засобів регламентується
П(С)БО 7. Так, відповідно до п. 16 П(С)БО 7, підприємствам дозволяється
переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість такого
об’єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.
Зазначимо, що в даному визначенні не дається чітких критеріїв того, яку
різницю між залишковою і справедливою вартістю вважати істотною. Це
пов’язано з тим, що для різних підприємств ці критерії можуть бути зовсім
різні.
41
Таким чином, підприємства самостійно повинні визначати цей критерій
і відображати це в наказі про облікову політику. У випадку переоцінки
об’єкта основних засобів, на цю ж дату повинна здійснюватись переоцінка
всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Тут також
зазначимо, що П(С)БО 7 не дає чітких критеріїв визначення самої групи. У
цьому випадку можна звернутися до МСБО 16. Так у п. 37 даного МСБО
говориться, що клас основних засобів являє собою групу активів, однакових
за характером і способом використання.
Переоцінці можуть підлягати всі основні засоби, за винятком
малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів, якщо
амортизація їх вартості здійснюється методами нарахування 50 чи 100%
амортизації в місяці введення таких активів в експлуатацію.Переоцінена
первісна вартість і сума зносу об’єкта основних засобів визначається
множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних
засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням
справедливої вартості об’єкта, що переоцінюється, на його залишкову
вартість.
Якщо об’єкт основних засобів цілком замортизований і підлягає
переоцінці, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням
справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості
без зміни суми зносу об’єкта.
Відомості про зміни первісної вартості і суми зносу основних засобів
повинні заноситися в регістри їх аналітичного обліку (інвентарні картки
обліку основних засобів форми №03-6).
У бухобліку сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних
засобів, що проводиться перший раз, включається до складу додаткового
капіталу, а сума уцінки, що проводиться перший раз - до складу витрат
звітного періоду. Якщо проводиться не перша, а чергова переоцінка
основних засобів, то її відображення в бухобліку має свої особливості.
42
Переоцінена первинна вартість і знос об'єкта основних засобів
визначаються як добуток відповідно первинної вартості або зносу на індекс
переоцінки. Індекс переоцінки визначається шляхом ділення справедливої
вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів
відображається в складі додаткового капіталу (рахунок «Додатковий
капітал», субрахунок «Дооцінка активів»), а сума уцінки – в складі витрат
звітного періоду (рахунок «Уцінка необоротних активів і фінансових
інвестицій»).
Уразі перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх
дооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій дооцінці
вартості об'єкта основних засобів сума такого перевищення включається до
складу доходів звітного періоду (рахунок «Інші доходи від звичайної
діяльності»). З відображенням різниці між сумою останньої дооцінки
залишкової вартості об'єкта основних засобів і зазначеним перевищенням у
складі додаткового капіталу (рахунок «Додатковий капітал», субрахунок
«Дооцінка активів»).
Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок
залишкової вартості об'єкта основних засобів спрямовується на зменшення
додаткового капіталу (дебет рахунка «Додатковий капітал», субрахунок
«Дооцінка активів») з включенням різниці між сумою чергової уцінки
залишкової вартості об'єкта основних засобів і зазначеним перевищенням до
витрат звітного періоду.
У разі вибуття об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені,
перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок
залишкової вартості таких об'єктів включається до складу нерозподіленого
прибутку (кредит рахунка «Прибуток нерозподілений») з одночасним
зменшенням додаткового капіталу.
43
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТОВ «ЧЕРЛИС» у 2020-2022 роках
2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «ЧЕРЛИС»
У 1999 році було розпайовано майно КСП «Україна». На підставі
рішення зборів засновників було створене ТОВ «ЧЕРЛИС», яке офіційно
зареєстроване 11 квітня 2001 року. До складу господарства входять землі,
розміщені в с. Білозір’я Черкаської області.
До складу господарства входять землі, розміщені в с. Білозір’я
Черкаської області. Господарство розміщене в лісостеповій зоні з помірним
кліматом. Найвища температура влітку спостерігається в липні – серпні:
+350 – +380, найнижча температура взимку в січні – до мінус 320.
Господарство знаходиться в зоні нестійкого зволоження – випадає 550 – 480
мм опадів. Ґрунти – чорноземні. Вегетаційний період триває з першої декади
квітня до першої половини жовтня – 190-215 днів. Господарство
спеціалізується в рослинництві на виробництві зернових та культур, в
тваринництві – молока і м’яса великої рогатої худоби.
ТОВ «ЧЕРЛИС» має вигідні шляхові умови. З базами постачання
товарно-матеріальними цінностями (м. Черкаси,) та пунктами реалізації
виробленої сільськогосподарської продукції здійснюється автомобільне
сполучення. Дороги мають асфальтоване покриття, що позитивно впливає на
економіку господарства. Відстань до обласного центру м. Черкаси –30 км.
Реалізація зерна здійснюється останнім часом переважно комерційним
структурам, овочі – Черкаському консервному заводу, молоко реалізується
Черкаському ПрАТ «Юрія», ВРХ – Черкаській продовольчій компанії.
ТОВ «ЧЕРЛИС» має в своєму розпорядженні молочно-товарну ферму,
яка налічує 250 голів великої рогатої худоби, з них 137 корів. До складу
господарства входить 2 тракторно-рільничі бригади, автопарк, пилорама,
44
ремонтна майстерня. Центральна садиба знаходиться на території
с. Білозір’я.
Предметом діяльності Товариства є:
̵ вирощування розсади овочевих культур;
̵ закупівля продукції сільського господарства у населення за готівку;
̵ оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та технікою;
̵ надання різного виду послуг населенню, підприємствам, установам;
̵ вирощування сільськогосподарської продукції;
̵ оптова та роздрібна торгівля товарами народного споживання;
̵ виробництво товарів і продукції з деревини та інше.
Дане підприємство має таку структуру управління, яка наведена на
рис. 2.1:
Директор
Завідувач Механік Економіст Головний
виробництва бухгалтер
Бухгалтер
Касир
Рис. 2.1 – Структура управління ТОВ «ЧЕРЛИС»
Підприємство очолює директор, якому підпорядковуються головний
бухгалтер, а тому в свою чергу бухгалтер і касир, економіст, механік та
завідувач виробництва за кожним закріплюються конкретні керівні функції.
На рисунку 2.2 зображено ієрархічну структуру управління
підприємством і її розмежування між працівниками. Від директора,
головного бухгалтера, касира.
45
Директор
Головний Бухгалтер
бухгалтер
Касир
Рис. 2.2 – Структура бухгалтерії на ТОВ «ЧЕРЛИС»
Отже, на підприємстві структура бухгалтерії складається з головного
бухгалтера, бухгалтера, касира, які в свою чергу підпорядковуються
директору підприємства.
Земельні ресурси підприємства характеризують дані табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Склад і структура земельних угідь ТОВ «ЧЕРЛИС»
2020 р. 2021 р. 2022 р.
У % до
Види земельних угідь
Площа, га Площа, га Площа, га загального
підсумку
в т.ч. с/г угідь 1067,21 1067 1067 100
з них рілля 984,7 985 985 92,3
інші 82,4 82 82 7,7
Всього земель 1067,21 1067 1067
Дані таблиці 2.1 свідчать, що в структурі земельних угідь ТОВ
«ЧЕРЛИС» основну частину земельних угідь займає рілля. Аналізуючи дані в
динаміці видно, що площа земельних угідь скоротилась у 2020 році на 0,21 га,
приблизно 1% порівняно з 2019 роком. А от площа ріллі у 2020 році
збільшилася на 0,3 га, приблизно 1%, порівняно з 2019 роком. У 2021 році
зміни площ земельних угідь не спостерігалося. Підсумовуючи вище сказане,
можна зробити висновок, що земельні ресурси підприємства
використовуються раціонально.
46
Процес виробництва характеризується використання матеріальних та
трудових ресурсів. Необхідна кількість працівників залежить від розміру
виробництва, рівня механізації виробничих процесів, напряму спеціалізації.
Від цих факторів залежить якісний і кількісний склад працюючих у
господарстві. Виходячи з цього можна зробити висновок, що ТОВ «ЧЕРЛИС»
має зерновий напрямок спеціалізації з розвинутим тваринництвом.
2.2. Оцінка основних економічних показників діяльності ТОВ
«ЧЕРЛИС»
Економічний аналіз являє собою метод оцінки ретроспективного
(минулого) і перспективного (майбутнього) фінансового стану
господарюючого суб’єкта на основі вивчення залежності і динаміки
показників економічної інформації. Головним завданням економічного
аналізу є зниження неминучої невизначеності, пов’язаної з прийняттям
економічних рішень, орієнтованих у майбутнє.
Оцінка основних економічних показників діяльності підприємства
подана в табл. 2.2. По даним ми бачимо повне розкриття показників і їх
результативність.
Таблиця 2.2 – Аналіз основних економічних показників діяльності
ТОВ «ЧЕРЛИС» за 2020-2022 рр.
Роки Відхилення
Показник 2022/ 2022/ 2022/ 2022/
2020 2021 2022 2020, 2020, 2021, 2021,
(+,-) % (+,-) %
1 2 3 4 5 6 7 8
Основні засоби
(первісна вартість), 533 873 556 23 104,3 -317 63,7
тис. грн
Дохід (виручка) від
реалізації продукції, 3376 4244 21572 18196 638,9 17328 508,3
тис. грн
47
Чистий дохід від
4637 4434 17977 13340 387,7 13543 405,4
реалізації, тис. грн
Собівартість
реалізації, 4712 5170 13217 8505 280,5 8047 255,6
тис. грн
Чистий прибуток,
122 -880 5696 5574 4668,8 6576 647,3
тис. грн
Чисельність
45 45 46 1 102,2 1 102,2
працівників, чол.
Фонд оплати праці,
1182 1266 1339 157 113,3 73 105,8
тис. грн
Середньомісячна
2188 2344 2426 238 110,9 82 103,5
заробітна плата, грн.
Продуктивність на
одного працівника, 105 115 287 182 273,3 172 249,6
тис. грн
Отже, на підставі аналізу основних економічних показників діяльності
ТОВ «Черлис» за 2020-2022рр. можна сказати, що:
Основні засоби (первісна вартість) у 2022 році, порівняно з 2020 роком,
збільшилися на 23 тис. грн. (104,3%), а в порівнянні з 2021 роком,
зменшилися на 317 тис. грн. (63,7%). Це говорить про те, що підприємство
зменшує свої виробничі потужності.
Дохід від реалізації продукції у 2022 році, порівняно з 2020 і 2021
роками, збільшилась на 18196 тис. грн. (638,9%) і на 17328 (508,3%)
відповідно.
Відповідно і чистий дохід підприємства зріс у 2022 році, порівняно з
2020 і 2021 роками, збільшилися відповідно на 13340 тис. грн. і 13543 тис.
грн. (387,7% і 405,4%). Порівняно із зростанням доходу від реалізації зростає
собівартість реалізації у 2022 році, порівняно з 2020 і 2021 роками,
збільшилася на 8505 тис. грн. (280,5%) і на 8047 тис. грн. (255,6%)
відповідно.
Зростання виручки від реалізації вплинуло на те,що підприємство
отримало більше прибутку в 2022 році.
48
тис. грн
3000
2344 2426
2500 2188
2000
1500 1266 1339
1182
1000
500
0
2020 2021 2022
ФОП Середньомісячна з/п
Рис. 2.3 – Фонд оплати праці ТОВ «Черлис»
Проаналізувавши ФОП (рис. 2.3) та чисельність працівників
підприємства слід зазначити, що чисельність працівників у 2022 році,
порівняно з 2020 і 2021 роком, збільшилась на 1 особу (102,2 %) відповідно
фонд оплати праці у 2022 році, порівняно з 2020 і 2021 роками, збільшився
відповідно на 157 тис. грн і 73 тис. грн (113,3 % і 105,8 %). Зростання ФОП
вплинуло і на те, що середньомісячна заробітна плата щорічно зростає.
Продуктивність праці на 1 працівника порівняно з 2020 і 2021 роками,
збільшилась відповідно на 182 тис. грн (273,3 %) і 172 тис. грн. (249,6 %).
Провівши аналіз, ми бачимо відхилення по поданих показниках вони
становлять різні значення це все залежить від кожного показника і його
темпу зростання. Таким чином, при взаємодії цих факторів і їх покращенню
відбувається збільшення платоспроможності підприємства. Для покращення
економічного становища підприємства слід підвищувати такі показники:
дохід, чистий дохід, шукати шляхи зниження собівартості, підвищити фонд
оплати праці для більшої продуктивності працюючих і продуктивності праці.
Економічний аналіз являє собою метод оцінки ретроспективного
(минулого) і перспективного (майбутнього) фінансового стану
господарюючого суб'єкта на основі вивчення залежності і динаміки
показників фінансової інформації. Головним завданням економічного аналізу
49
є зниження неминучої невизначеності, пов'язаної з прийняттям економічних
рішень, орієнтованих у майбутнє. Це означає, що на одиницю поточних
зобов’язань зменшилася кількість оборотних коштів.
У табл. 2.3 поданий аналіз динаміки показників платоспроможності та
фінансової стійкості ТОВ «ЧЕРЛИС» за 2020-2022 рр.
Таблиця 2.3 – Аналіз динаміки показників платоспроможності та
фінансової стійкості ТОВ «ЧЕРЛИС» за 2020-2022 рр.
Роки Норма- Відхилення
Методика
Показник тивне
розрахунку 2022/ 2022/
2020 2021 2022 значення 2020 2021
1 2 3 4 5 6 7 8
Оборотні
Коефіцієнт
активи/поточні 2,99 1,69 1,44 > 1 -1,3 -0,25
покриття
зобов’язання
Оборотні активи
Коефіцієнт
- виробничі
швидкої 2,63 1,49 1,32 0,6-0,8 -1,14 -0,17
запаси/поточні
ліквідності
зобов’язання
Коефіцієнт Грошові > 0
абсолютної кошти/поточні 0,13 0,02 0,13 збіль- -0,11 0,11
ліквідності зобов’язання шення
Чистий Оборотні активи > 0
оборотний - поточні 1054 959 919 збіль- -95 -40
капітал зобов’язання шення
Коефіцієнт Власний
плато- капітал/підсумок 0,69 0,52 0,44 > 0,5 -0,17 -0,08
спроможності балансу
Власні < 1
Коефіцієнт
кошти/позикові 1,9 1,11 0,79 змен- -0,79 -0,32
фінансування
кошти шення
Коефіцієнт
забезпеченості Власні обігові
власними кошти/оборотні 0,6 0,6 0,9 > 0,1 0 0,3
оборотними активи
коштами
Коефіцієнт
Власні обігові
маневреності збіль-
кошти/власний 0,02 0,06 0,09 0,04 0,03
власного шення
капітал
капіталу
50
Отже, на підставі проведеного аналізу динаміки показників
платоспроможності та фінансової стійкості ТОВ «Черлиз» за 2020-2022 рр.
можна відмітити наступне:
1. Коефіцієнт покриття у 2022 році, порівняно з 2020 і 2021 роками,
знизився на 1,3 і 0,25 відповідно. Це означає, що на одиницю поточних
зобов’язань зменшилася кількість оборотних коштів.
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2022 році, порівняно з 2020 і 2021
роками, знизився на 1,14 і 0,17 відповідно.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2022 році, порівняно з 2020
роком, знизився на 0,11 а в порівнянні з 2021 роком зріс на 0,11.
4. Чистий оборотний капітал у 2022 році, порівняно з 2020 і 2021
роками, знизився на 95 і 40 відповідно.
5. Коефіцієнт платоспроможності у 2022 році, порівняно з 2020 і 2021
роками, знизившись на 0,17 і 0,08 відповідно.
6. Коефіцієнт фінансування у 2022 році, порівняно з 2020 і 2021
роками, знизився на 0,79 і 0,32 відповідно.
7. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами у 2022
році, порівняно з 2020 роком не змінився, а в порівнянні з 2021 роком зріс на
0,3.
8. Коефіцієнт маневреності власного капіталу в 2022 році, порівняно з
2020 і 2021 роками, зріс на 0,04 і 0,03 відповідно.
За допомогую проведеного аналізу у вище поданій таблиці можна
зробити висновок, що розрахунок кожно коефіцієнта дав нам різне
нормативне значення, яке в більшості задовольняє динамічний ряд
показників підприємства так само і відхилення. В подальшому слід
зміцнювати щорічні показники для гідного конкурування на ринку.
Розрахувавши динаміку і платоспроможність підприємства, ми можемо
зробити певну оцінку фінансово-господарського стану підприємства і в
подальшому розрахунку даних показників. За допомогою такого аналізу ми
51
можеш вказати на конкретні приорітети і шляхи удосконалення того чи
іншого виду діяльності.
В табл. 2.4 наведені основні фінансові коефіцієнти ТОВ «ЧЕРЛИС».
Таблиця 2.4 – Основні фінансові коефіцієнти ТОВ «ЧЕРЛИС»
в 2020-2022 рр.
Нормативне
Показники 2020 2021 2022
значення
1. Аналіз ліквідності підприємства
Коефіцієнт покриття > 1 0,68 0,64 0,73
Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,6-0,8 0,4 0,29 0,51
Коефіцієнт абсолютної ліквідності > 0 збільшення 0,3 0,19 0,07
Чистий оборотний капітал (тис. грн.) > 0 збільшення -236 -227 -280,4
2. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості підприємства)
Коефіцієнт платоспроможності
> 0,5 0,21 0,3 0,33
(автономії)
Коефіцієнт фінансування < 1 зменшення 3,79 2,32 2,05
Коефіцієнт забезпечення власними
> 0,1 -0,32 -0,36 -0,27
оборотними активами
Коефіцієнт маневреності власного
> 0 збільшення -0,214 -0,152 -0,162
капіталу
3. Аналіз ділової активності підприємства
Коефіцієнт оборотності активів збільшення 0,68 1,06 1,26
Коефіцієнт оборотності кредиторської
збільшення 8,31 7,98 7,69
заборгованості
Коефіцієнт оборотності дебіторської
збільшення 22,47 84,53 16,35
заборгованості
Строк погашення дебіторської
зменшення 16,02 4,26 22,02
заборгованості (днів)
Строк погашення кредиторської
зменшення 43,32 45,13 46,82
заборгованості {днів)
Коефіцієнт оборотності матеріальних
збільшення 6,97 15,14 16,6
запасів
Коефіцієнт оборотності основних
збільшення 0,61 0,86 1
засобів (фондовіддача)
Коефіцієнт оборотності власного
збільшення 2,96 4,19 3,99
капіталу
4. Аналіз рентабельності підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів > 0 збільшення 0,07 0,09 0,12
Коефіцієнт рентабельності власного
> 0 збільшення 0,28 0,36 0,39
капіталу
Коефіцієнт рентабельності діяльності > 0 збільшення 0,1 0,09 0,1
Негативним моментом в діяльності підприємства є незадовільне
значення Коефіцієнта забезпечення власними оборотними активами, при
52
нормативному значення > 0,1, фактичне значення зазначеного показника
мало значення -0,32 в 2020 р, -0,36 в 2021 р. та -027 в 2022-му році.
Позитивним моментом є постійне збільшення коефіцієнту оборотності
активів з 0,68 в 2020 році до 1,26 в 2022 році, а також постійне збільшення
коефіцієнта оборотності матеріальних запасів з 6,97 в 2020 році до 16,6 в
2022 році.
Незважаючи на збільшення оборотних активів в 2022 році,
підприємству не вистачає чистого оборотного капіталу. Від’ємні показники
чистого оборотного капіталу протягом 2020-2022 рр. показують
неможливість підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання, а також
свідчать про неможливість розширювати подальшу діяльність.
2.3. Аналіз відтворення основних засобів підприємства
У сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого
суб'єкта є предметом уваги великого кола учасників ринкових відносин
(організації й осіб), зацікавлених у результатах його функціонування. На
підставі доступної їм обліково-економічної інформації вони намагаються
оцінити фінансове становище підприємства. Основним інструментом для
цього слугує фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно
оцінити внутрішні і зовнішні відносини аналізованого об'єкта, а потім за його
результатами прийняти обґрунтовані рішення.
Фінансовий аналіз являє собою метод оцінки ретроспективного
(минулого) і перспективного (майбутнього) фінансового стану
господарюючого суб'єкта на основі вивчення залежності і динаміки
показників фінансової інформації. Головним завданням фінансового аналізу є
зниження неминучої невизначеності, пов'язаної з прийняттям економічних
рішень, орієнтованих у майбутнє.
Фінансовий аналіз дає можливість оцінити:
53
- майновий стан підприємства;
- ступінь підприємницького ризику, зокрема можливість погашення
зобов'язань перед третіми особами;
- достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових
інвестицій;
- потребу в додаткових джерелах фінансування;
- здатність до нарощення капіталу;
- раціональність залучення позикових коштів;
- обґрунтованість політики розподілу і використання прибутку;
-доцільність вибору інвестицій та ін.
У широкому сенсі фінансовий аналіз може використовуватися:
- як інструмент обґрунтування короткострокових і довгострокових
економічних рішень, доцільності інвестицій;
- засіб оцінки майстерності і якості управління;
- спосіб прогнозування майбутніх результатів. Сучасний фінансовий
аналіз постійно змінюється під дією зростаючого впливу зовнішнього
середовища на умови функціонування підприємств.
Склад коштів, що направляються на капітальні вкладення, залежить від
того, хто є інвестором і яку формою власності він представляє. Так,
інвесторами державних капітальних вкладень є органи влади і керівництво
країною, областями й іншими адміністративно-територіальними
утвореннями, а також державні підприємства й організації. У першому
випадку капітальні вкладення здійснюються за рахунок коштів відповідних
бюджетів, позабюджетних фондів і позикових засобів. Державні
підприємства й організації, а також ті, котрі засновані на колективній формі
власності, забезпечують капітальні вкладення власними, притягнутими і
позиковими коштами.
Капітальні вкладення підприємства – це витрати на: будівельно-
монтажні роботи при зведенні будинків і споруджень; придбання, монтаж і
54
налагодження машин і устаткування; проектно-пошукові роботи; витрати по
відводу земельних ділянок і переселенню в зв'язку з будівництвом і ін.
Власні кошти підприємств і організацій утворяться відповідно до вимог
комерційного розрахунку і складаються з прибутку, амортизаційних
відрахувань і інших засобів. В останні роки зростає питома вага власних
коштів у загальному обсязі фінансування капітальних вкладень.
Методика та інструментарій сучасного економічного аналізу
удосконалюються за рахунок нових прийомів і способів, що дозволяють
враховувати такі чинники, як тимчасова цінність коштів, невизначеність і
ризик, вплив інфляції. Наприклад, для розв'язання проблеми забезпечення
поточної і довгострокової платоспроможності потрібним став розвиток
такою напрямку, як короткостроковий і довгостроковий аналіз руху коштів.
Необхідність прогнозування результатів діяльності в майбутньому, з одного
боку, і посилення фактора невизначеності - з іншого боку, обумовили
введення в теорію і практику фінансового аналізу оцінку ризиків. Одночасно
з потребою в обґрунтуванні доцільності інвестицій виникли передумови
розвитку аналізу дисконтованих грошових потоків. Істотний рівень інфляції
зробив необхідним розвиток відносно нового для нашої країни напрямку -
інфляційного аналізу, що дозволяє оцінити вплив інфляції на грошові потоки,
фінансові результати, активи і зобов'язання.
Тепер перейдемо до аналізу ступеня забезпеченості підприємства
основними засобами.
Показники стану й ефективності використання основних засобів можна
об'єднати в три групи, які характеризують:
1) забезпечення підприємства основними засобами;
2) стан основних засобів;
3) ефективність використання основних засобів.
До показників, які характеризують забезпеченість підприємства
основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність,
55
коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні
підприємства.
Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей
показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну
гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства
основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати
тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення.
Так, якщо у відповідності до звітних даних випуск товарної продукції
за 2021 рік становив 4577 тис. грн., вартість основних виробничих засобів –
7724,2 тис. грн. Фондомісткість дорівнює 0,59 грн (4577 тис грн./7724,2 тис.
грн.), тобто на кожну гривню виробленої продукції припадає 59 коп.
основних виробничих засобів.
Відповідно у 2022 році цей показник становив: 0,69 грн. (4513,4 тис.
грн./ 6542 тис. грн.).
Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами
визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як
відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності
працівників підприємства.
Вартість основних виробничих засобів на 2021 рік становила 4577 тис.
грн., а чисельність працівників 85 осіб. На 2022 рік – відповідно 4513,4 тис.
грн. і 80 осіб. Звідси фондоозброєність на 2021 рік становила – 53,84 тис.
грн., на кінець 2022 року – 56,4 тис. грн.
Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.
Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні
підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих
засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна
підприємства.
Вартість основних виробничих засобів на кінець 2021 року становила
4577 тис. грн., сума зносу основних засобів – 1807 тис. грн., а вартість
56
майна – 4973 грн. Відтак коефіцієнт реальної вартості основних виробничих
засобів становитиме 0,55 ((4577-1807)/4973).
Відповідно у 2022 році цей показник становив: (4513,4-1952,4/5284,3),
що дорівнює – 0,48.
Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у
майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 – 0,3), то реальний
виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати
кошти для виправлення становища.
Таким чином, ми бачимо, що підприємство забезпечене основними
засобами і аналізовані показники, в цілому, є позитивними.
Інформація про основні засоби ТОВ «ЧЕРЛИС» наведена в таблицях
2.5-2.6.
Таблиця 2.5 – Основні засоби ТОВ «ЧЕРЛИС» в 2021-2022 рр. (тис. грн)
Основні засоби 2021 р. 2022 р.
залишкова вартість 4577 4513,4
первісна вартість 6384 6465,8
знос 1807 1952,4
Усього 4577 4513,4
Склад необоротних активів аналізованого підприємства наведений в
таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Склад необоротних активів ТОВ «ЧЕРЛИС» в 2021-2022 рр.
Власні основні засоби (тис. грн)
Найменування основних засобів
2021 р. 2022 р.
Виробничого призначення: 4 577,0 4 513,4
- будівлі та споруди 3 775,3 3 644,2
- машини та обладнання 230,0 150,0
- транспортні засоби 78,6 48,6
- інші 493,1 670,6
Усього 4 577,0 4 513,4
57
Найбільшу питому вагу у складі необоротних активів займають будівлі
та споруди.
5026
4785
4577
4513,4
2019 2020 2021 2022
Рис. 2.4 – Динаміка необоротних активів ТОВ «ЧЕРЛИС» протягом
2019-2022 рр. (тис. грн)
Відновлення необоротних активів підприємства протягом аналізуємого
періоду не відбувалось.
Відтворення основних виробничих засобів – це процес безперервного
їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.
Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому
обсязі, коли відбувається заміна окремих зношених частин основних засобів
або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно
відновлюється попередня виробнича потужність.
Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення
діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які
забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.
58
Процес відтворення основних виробничих засобів має низку
характерних ознак, зокрема:
1) основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на
вироблену продукцію;
2) у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно
відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;
3) нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється
нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних
виробничих засобів на готову продукцію;
4) основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі
протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами
амортизаційного фонду.
У процесі господарської діяльності кругооборот основних виробничих
засобів проходить три стадії.
2.4. Проблематика фінансового забезпечення основних засобів на
підприємстві
За весь період ринкових трансформацій найбільш гострю і болючою
проблемою залишається фінансове забезпечення поточної діяльності та
перспективного економічного розвитку сільськогосподарських підприємств.
У зв’язку з цим вони постійно демонстрували нестабільність та високу
варіативність результатів діяльності, тренд якої ще й до нині не має чіткої
позитивної динаміки. Зміна траєкторії руху не можлива без об’єктивної
оцінки домінантних чинників впливу та виявлення сприятливих можливостей
для стабілізації фінансових процесів, оперативне використання яких
забезпечує прийнятного рівня фінансової адаптивності для формування і
розвитку фінансового потенціалу аграрного сектору вітчизняної економіки.
59
Теоретичні та практичні аспекти фінансування сільськогосподарських
підприємств досліджували такі корифеї теорії аграрних фінансів як
В. Борисова, О. Гудзь, М. Дем’яненко, С. Дем’яненко, М. Малік, П. Лайко,
Б. Пасхавер, П. Саблук, О. Ульянченко, А. Чупіс та інші [1-6]. Їх творчий
доробок є теоретичним базисом сучасної парадигми аграрних фінансів, що
створює наукові передумови для розвідки різних аспектів формування і
розвитку системи фінансово-кредитного забезпечення аграрного
виробництва. Перманентність фінансової діяльності та постійна динамічна
зміна умов і чинників, в яких вона протікає, актуалізують необхідність
розширення діапазону досліджень у цій царині.
Перехід до ринкового механізму господарювання обумовив суттєві
кількісні та якісні зміни в структурі ресурсного забезпечення вітчизняного
сільського господарства. Формування нових економічних умов носило
несприятливий і навіть агресивний характер по відношенню до підприємств
галузі. Створення і розвиток нових економічних механізмів та інститутів
здійснювалося одночасно з демонтажем елементів централізованої
економіки. Проведені зміни мали поспішний характер і не враховували
існуючі можливості. При цьому не створювалися необхідні умови, які б
амортизували та компенсували негативні наслідки здійснюваних системних
трансформацій. Пріоритет віддавався емпіричним підходам, а наукова
аргументація сценарію і наслідків майбутніх змін, не завжди приймалися до
уваги.
Найбільш відчутні втрати понесла фінансова сфера аграрного
виробництва. Виходячи з оцінки нинішнього виробничого потенціалу
сільськогосподарських підприємств за різними розрахунками щорічний
дефіцит оборотних коштів для забезпечення нормального виробничого
процесу в рослинництві становить 45-60 млрд. грн., а в тваринництві 40-45
млрд. грн.
Не дивлячись на те, що обсяги інвестування в основний капітал
постійно зростають, вони не забезпечують навіть простого відтворення
60
основних засобів. При цьому їх частка в сукупних інвестиціях варіює в
межах 5-7 %. У 2020 р. суб'єктами господарювання за рахунок усіх джерел
фінансування у сільське господарство, мисливство, лісове господарство
вкладено 12,2 млрд. грн. інвестицій в основний капітал, що на 16,5 % менше,
ніж у 2009 р. За рахунок коштів державного бюджету освоєно 284 млн. грн.,
що становить 2,3 % інвестицій в основний капітал. На початок 2019 р.
іноземні інвестори інвестували у розвиток підприємств сільського
господарства 833,7 млн. дол. США (наростаючим підсумком з початку
інвестування), тобто лише 1,9 % загального обсягу іноземних вкладень в
економіку України. Приріст іноземного капіталу з урахуванням його
переоцінки, втрат і курсової різниці, за 2020 р. склав лише 40,7 млн. дол.
США [7].
За прогнозами на найближчі 5 років обсяги інвестиційної діяльності в
сільському господарстві повинні досягти 150-240 млрд. грн. Три чверті з них
не мають реальної фінансової платформи.
В силу технологічної специфіки, тривалості виробничого циклу та
використання біологічних активів сільське господарство не може
здійснювати різку виробничу розбудову. Тому в порівнянні з іншими
галузями економіки вона має більш низький адаптаційний потенціал до змін
у зовнішньому економічному оточенні. У силу цього існує необхідність
постійного державного захисту, а також більш "м'яких" умов та тривалого
адаптаційного періоду. Проте нині такі умови ще не створені. У результаті в
структурі вартості сільськогосподарської продукції різко підвищилася
питома вага матеріальних ресурсів промислового виробництва. Природно,
скорочувалася частка елементів, що формують додану вартість сільського
господарства. Практичним наслідком цього стала втрата власних фінансових
ресурсів та хронічне істотне відставання рівня оплати праці від середнього по
національній економіці.
Такий характер взаємовідносин аграрних підприємств із
постачальниками товарно-матеріальних ресурсів вимагає адекватного
61
антимонопольного законодавства та державного регулювання цін
підприємств природних монополій. Вони необхідні ще й через те, що
потужним каналом прихованого вилучення фінансових ресурсів підприємств
галузі є трансакційні витрати, пов'язані з товарообмінними операціями. По
окремих видах продукції сільськогосподарські товаровиробники отримують
лише половину її ринкової вартості. Внаслідок цього відбувається постійне
зниження частки сільського господарства в кінцевій роздрібній ціні
продуктів харчування та іншої продукції на основі сільськогосподарської
сировини. В умовах зниження платоспроможного попиту населення на
продовольчі товари відбувалося скорочення і похідного попиту.
Підприємства переробної промисловості і посередники компенсують
пов'язані з цим втрати їх доходів за рахунок зниження закупівельної ціни на
сільськогосподарську продукцію. Тому сільськогосподарські підприємства є
дуже вразливими до фінансового та іншого тиску як постачальників
матеріально-технічних засобів, так і оптових покупців їхньої продукції.
Вирішенню проблеми має сприяти окремий закон, з встановленням більш
жорстких критеріїв і форм підтвердження монопольних дій щодо
сільгосптоваровиробників, а також адекватної економічної відповідальності.
Знадобилося десять років економічних реформ для усвідомлення
необхідності більш активної позиції держави у сфері фінансового
забезпечення аграрного сектора економіки. З 2020 року суттєво збільшилися
обсяги його бюджетної підтримки. Це дозволило подолати рубіж
консолідованої беззбитковості сільськогосподарського виробництва. Однак
бюджетне фінансування сільського господарства стало всього лише
компенсатором збитків, але не платформою для економічного зростання. В
2019 р. були збитковими 32,2 % сільськогосподарських підприємств, а
загальна сума їх негативного фінансового результату становила 2,3 млрд.
грн. Це трохи менше прибутку всіх інших підприємств галузі (2,78 млрд.
грн.).
62
Зрозуміло, що в таких умовах існує гостра необхідність у залученні
зовнішніх джерел. Серед них найбільш потужними акумуляторами
фінансових ресурсів є державний та місцеві бюджети і комерційні банки.
Розрахунки показують, що частка першого з них у загальних обсягах
джерелах формування фінансових ресурсів сільськогосподарських
підприємств коливається в межах 6-9 %, а другого – 10-15 %. Тобто,
фінансово-кредитна система України забезпечує не більше 25 % поточних
потреб вітчизняного виробництва. При цьому слід врахувати, що левову
частку і бюджетного фінансування, і кредитів банків використовують лише
10-12 % підприємств галузі.
Практика взаємин українських аграріїв з національною банківською
системою жорстко детермінована до вартості кредитних ресурсів. У перші
роки ринкових трансформацій спостерігалося стрімке зростання їх вартості.
Тому частка цього джерела в перше десятиліття економічних реформ не
перевищувала 2 % загального обсягу фінансування. З 2020 р. в цій сфері
відбулися зміни завдяки реалізації державної цільової програми компенсації
підприємствам АПК частини вартості процентних ставок. У 2020-2021 рр.
обсяг кредитування сільськогосподарських підприємств збільшився в 9,6
рази. У 2021 р. третина всіх виданих аграрним підприємствам кредитів були
довгостроковими, тоді як у 2020 р. – лише 10 %. Середня вартість кредитів
знизилася в 2,94 рази, а з урахуванням компенсації – майже в 5 разів. Однак
світова фінансова криза призвела до чергового скорочення кредитування
аграрного виробництва. У 2021 р. українські аграрії отримали 6,8 млрд. грн.
кредитів, або в 3 рази менше, ніж у попередньому році. За прогнозами
Міністерства аграрної політики і продовольства Україні в 2024 р. аграрії
повинні залучити 12,5 млрд. грн. кредитних ресурсів, у тому числі 6,5 млрд.
грн. в рамках бюджетної компенсації процентних ставок.
Слід зазначити, що українські банки вважають аграрний сектор
економіки найбільш привабливим і перспективним об'єктом кредитування.
Але готові сьогодні кредитувати лише ті сільськогосподарські підприємства,
63
які обробляють 3,0–50,0 тис. га земельних угідь, тобто 83,8 % їх загальної
кількості під цей критерій не попадають.
Нині немає об’єктивних підстав для прогнозування істотного росту
банківського кредитування аграрного сектора вітчизняної економіки. Для
цього існують певні причини. В першу чергу, слід вказати на низький
фінансово-інвестиційний потенціал позичальників – підприємств аграрного
сектора. Майже 70 % вітчизняних сільськогосподарських підприємств мають
виручку від реалізації продукції та послуг в обсягах, що не перевищують 5
млн. грн. При цьому рентабельність сільськогосподарського виробництва для
даної групи підприємств коливається від –13,5 % до +8,6 %, а її
середньозважене значення становить близько 3 %. На їх частку припадає
лише 18 % від загального обсягу реалізації продукції [8]. Такі результати
фінансово-виробничої діяльності не гарантують повернення вкладених у
виробництво фінансових ресурсів, а рівень рентабельності неспівставний з
вартістю кредитних ресурсів. Крім того, ці підприємства не мають
об’єктивних передумов для раціонального використання збільшення обсягів
фінансування. В цьому контексті актуальним є питання концентрації
аграрного виробництва, а перешкодою в цьому напрямку виступає шерега не
лише фінансових, а й загальноекономічних чинників. Зокрема, варто вказати
на відсутність нормального законодавчого вирішення питань розширення
землекористування.
Розвиток аграрного виробництва вимагає постійної і цілеспрямованої
діяльності державних органів і недержавних інститутів, яка включає систему
різних форм і методів стимулювання та регулювання, спрямованих на
створення сприятливих економічних умов діяльності його суб'єктів.
Державна підтримка агробізнесу в Україні здійснюється в рамках
державних цільових програм, державних цільових фондів, Українського
фонду підтримки підприємництва, Українського державного фонду
підтримки селянських (фермерських) господарств, Державного
інноваційного фонду, надання податкових пільг.
64
Позитивну динаміку державна підтримка аграрного сектора економіки
набула лише в 2020 р. Постійне зростання її обсягів спостерігався до 2008 р.
коли Україна набула статус члена Світової організації торгівлі. У цьому році
держава по різних каналах виділив агропромисловому комплексу 11,2 млрд.
грн. Міжнародні зобов'язання у зв'язку з вступом до СОТ змусили
український уряд скоротити обсяг державної підтримки аграрного сектора в
2019 і 2020 роках до 8,2 млрд. грн. На поточний рік заплановано підвищення
обсягів цього джерела фінансування до 17,2 млрд. грн.
Державна підтримка аграрного виробництва в Україні має певну
специфіку, яка негативно проявилася після вступу до СОТ. Тривалий час
пільгове оподаткування займало домінуюче значення в структурі
бюджетного фінансування. За розрахунками фахівців в 2019-2020 рр.
фіксований сільськогосподарський податок дозволив підприємствам галузі
знизити щорічну податкове навантаження на 2,4-2,8 млрд. грн., а прогнозна
величина цього параметра на 2022 рік становить 3,1 млрд. грн. Акумуляція
податку на додану вартість дозволила українським сільгосппідприємствам
збільшити обсяг додаткових фінансових ресурсів з 5,7 млрд. грн. в 2021 р. до
13,6 млрд. грн. в 2022 р.
Нині ідеологія державної підтримки орієнтована на економічний
прагматизм, що виражається в збільшенні віддачі кожної гривни бюджетних
коштів. Апріорно крупнотоварні підприємства мають більш високій рівень
віддачі фінансових вкладень за рахунок масштабів виробництва. З цих
позицій цілком зрозуміла нинішня структура розподілу бюджетного
фінансування розвитку аграрного виробництва. Однак, вона не відповідає
гостроті проблеми фінансового забезпечення для різних за обсягами
виробництва сільськогосподарських підприємств. В світовий практиці при
розподілі бюджетних коштів на підтримку сільського господарства
враховується не лише економічний, а й соціальний, культурний, історичний,
екологічний аспект. В цьому контексті будується й концепція сталого
розвитку аграрного виробництва та сільських територій, яка домінує в
65
економічній та аграрній політиці розвинутих країн. Наприклад, в США біля
70 % бюджетних дотацій отримують найменші за розмірами виробництва
сільськогосподарські товаровиробники.
Ще однією з болючих проблем аграрних фінансів є проблема
організації та науково-методичного забезпечення управління фінансами як
окремих сільськогосподарських підприємств, так і галузі в цілому. Окрім
функціональних аспектів фінансового менеджменту (аналіз і діагностика,
планування і прогнозування, контроль і моніторинг фінансових процесів,
методологія обґрунтування фінансових рішень, оптимізація руху фінансових
потоків, методологія фінансового забезпечення операційної та інвестиційної
діяльності), потребують більш активних досліджень і такі аспекти аграрних
фінансів як фінансова політика, фінансова безпека, фінансова адаптивність,
формування фінансового потенціалу.
Незважаючи на зростання обсягів фінансування сільського
господарства, його потреби у фінансових ресурсах постійно збільшуються.
Якщо в 2021 р. для проведення весняно-польових робіт на 1 га ріллі
витрачалося 870 грн., то в 2022 р. витрати зросли в 1,5 рази, тобто до 1297
грн. Це актуалізує проблему розвитку недержавних фінансових інститутів
підтримки малого підприємництва.
Така форма фінансування включає два компоненти: міжнародну
донорську допомогу та прямі фінансові зв'язки з великими промисловими
підприємствами. Перший з них представлений кредитними лініями і
грантами ЄБРР, Американського фонду підтримки підприємств у нових
незалежних країнах, Фонду "Євразія", Інвестиційного фонду "Україно",
Міжнародної фінансової корпорації, Агентства США з міжнародного
розвитку. Обсяги цього виду фінансування незначні і немає підстав для
прогнозування їх збільшення в майбутньому.
Більш вагоме значення у фінансуванні аграрних підприємств має
фінансова підтримка вітчизняних великих промислових підприємств у
вигляді надання грошових та товарних кредитів, фінансування через
66
субпідряд, лізинг та франчайзинг. Мабуть, цей канал має непогані
перспективи розвитку. Проте з ним пов'язано ряд специфічних особливостей,
які обмежують сферу застосування. Крім того, останні роки активно
розвиваються агрохолдинги, які мають родинні зв'язки з промисловими
підприємствами, що проявляють інтерес до диверсифікації свого бізнесу в
аграрну сферу.
Таким чином, існуюча система фінансово-кредитного забезпечення
аграрного виробництва не в повному обсязі забезпечує вирішення актуальних
питань не лише перспективного економічного розвитку, а й поточного
характеру. Все це свідчить про необхідність її трансформації. Домінантними
напрямами в цьому плані є активізації державної аграрної політики та її
фінансової складової, розвиток і вдосконалення системи управління
фінансами підприємств та галузі в цілому, формування і розвиток
спеціалізованої фінансової інфраструктури, орієнтованої на обслуговування
підприємств галузі.
Однією з причин старіння основних засобів є нестача фінансових
ресурсів. Із численних джерел їх відтворення важливим є фінансово -
кредитне забезпечення, тобто сукупність фінансово - кредитних коштів,
необхідних для ефективної діяльності підприємства. Нині за умов
обмеженості власних коштів підприємств, низької інвестиційної
привабливості, значного спаду виробництва, спрацьованості більшості
основних ресурсів кредитне забезпечення відтворення основних засобів є
реальним джерелом формування матеріальної бази промислового
виробництва.
В умовах розвитку ринкових відносин на перший план виходять
питання ресурсного забезпечення діяльності суб’єктів господарювання, де
визначальне місце в вітчизняній економіці займають кредитні ресурси. Це
обумовлено, насамперед, розвитком вітчизняного банківського сектору
економіки, який здатний забезпечувати потреби різних суб’єктів
господарювання у відповідних ресурсах.
67
Проблеми фінансового забезпечення основними засобами на
підприємстві зображені на рис. 2.5.
ППррооббллееммии ф фінінааннссооввооггоо з азаббеезпзпееччееннняя о оссннооввннииммии з заассооббааммии
Низький рівень платоспроможності підприємства
Обсяг фіна нсування
Відсутність державно ї підтримки підприємства
Низька варіантність інноваційної діяльності
Недостатня кількість інвесторів і їх залучених коштів
Рис. 2.5 – Проблеми фінансового забезпечення основними засобами на
підприємстві
Отже, проблеми фінансового забезпечення основними засобами на
ТОВ «ЧЕРЛИС» є вагомою проблемою яка потребує негайного вирішення.
Шляхом підвищення фінансування, шляхом залучення інвестицій,пошук
вигідних партнерів для співпраці,залучення основних засобів у більш
вигідніше виробництво.Таким чином впроваджувати іноваційни процес і
новітні технології виробництва і обробітку земельних угідь.За рахунок цих
факторів буде досягнутий вищий рівень конкурентно спроможності
підприємства.
68
РОЗДІЛ 3
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ
ЗАСОБІВ НА ТОВ «ЧЕРЛИС»
3.1. Шляхи поліпшення ефективності виробництва на ТОВ
«ЧЕРЛИС»
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності
виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого
використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного
боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня
кожного підприємства, а з іншого – дають змогу збільшувати обсяг
виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати
собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на
обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу
і прибутковість.
Система показників, яка може вичерпно характеризувати ефективність
основних фондів, охоплює два блоки: перший – показники ефективності
відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий –
показники рівня використання основних фондів у цілому та окремих їхніх
видів.
На підставі звітних даних (Додатки А, Б) проаналізуємо ефективність
використання необоротних активів підприємства (таблиця 3.1).
69
Таблиця 3.1 – Ефективність використання необоротних активів підприємства
Нормативне
Показники 2020 2021 2022
значення
Коефіцієнт оборотності основних збільшення
0,61 0,86 1
засобів (фондовіддача)
Коефіцієнт оборотності власного збільшення
2,96 4,19 3,99
капіталу
Коефіцієнт рентабельності активів > 0 збільшення 0,07 0,09 0,12
Коефіцієнт рентабельності власного > 0 збільшення
0,28 0,36 0,39
капіталу
Коефіцієнт рентабельності діяльності > 0 збільшення 0,1 0,09 0,1
Загалом, підводячи підсумок в проведеному аналізі активів
підприємства, відзначимо, що підприємству не вистачає оборотних активів,
спостерігається знос основних засобів (відновлення не відбувається), але все
ж таки спостерігається підвищення ефективності управління активами
підприємства, про це свідчать показники рентабельності активів та їх
динаміка (рис. 3.1).
0,12
0,09
0,07
2020 2021 2022
Рис. 3.1 – Динаміка рентабельності активів ТОВ «ЧЕРЛИС» в 2020-2022 рр.
Політика управління основними засобами представляє собою частину
загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в забезпеченні
своєчасного їхнього відновлення і високої ефективності використання.
70
Підприємству, насамперед, необхідно приділити увагу саме
забезпеченню своєчасного відновлення основних засобів в процесі їхнього
використання. Характер і періодичність відновлення основних засобів
пов'язані з процесом руху їхньої вартості.
Ефективність використання основних засобів крім показника
рентабельності характеризується показником фондовіддачі (відношення
обсягу виробленої або реалізованої продукції до середньої вартості основних
засобів).
Використовуючи в процесі управління ефективністю основних засобів
показники рентабельності і фондовіддачі, варто враховувати два важливих
моменти, що забезпечують об'єктивність оцінки. Перший з них полягає в
тому, що при оцінці завжди повинна використовуватися відбудовна вартість
основних засобів на момент проведення оцінки (у цьому випадку буде
врахований фактор інфляції, який в прибутку й обсязі продукції відбивається
автоматично). Другий з них полягає в тому, що при оцінці варто
використовувати залишкову вартість основних засобів, тому що в процесі
зносу вони втрачають, як правило, частину своєї продуктивності.
Зростання ефективності використання основних засобів дозволяє
скоротити потреба в них, тому що між цими двома показниками існує
зворотна залежність. Отже, заходи щодо забезпечення підвищення
ефективності використання основних засобів можна розглядати одночасно як
заходи щодо зниження потреби в позиковому капіталі і підвищення темпів
економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального
використання власних фінансових ресурсів.
Підходи до фінансування необоротних активів не настільки
багатоваріантні, як до фінансування оборотних активів. Можна
затверджувати, що в процесі фінансування необоротних активів переважає в
основному консервативний підхід, який полягає в тому, що весь обсяг
формованих необоротних активів фінансується винятково за рахунок
власного і довгострокового позикового капіталу. Виключення з цього
71
правила, тобто фінансування необоротних активів за рахунок
короткострокового позикового капіталу, на практиці зустрічається дуже
рідко і може розглядатися як вкрай агресивний підхід до фінансування, коли
рівень ризику фінансової стійкості і платоспроможності значно переважає
над рівнем ефективності використання капіталу.
Підходи до формування оптимальної структури джерел фінансування
власних основних засобів зводяться до двох варіантів. Перший з них
ґрунтується на тому, що весь обсяг формованих основних засобів
фінансується винятково за рахунок власного капіталу (представляючи собою
вкрай консервативний підхід до фінансування, він забезпечує зростання
фінансової стійкості і платоспроможності підприємства, хоча і знижує до
деякої міри ефект фінансового левериджу). Другий з них заснований на
змішаному фінансуванні основних засобів за рахунок власного і
довгострокового позикового капіталу.
При плануванні використання основних фондів підприємству
необхідно приділяти значну увагу до планування амортизаційної політики.
ТОВ «ЧЕРЛИС» при нарахуванні амортизації основних засобів –
застосовує податковий метод нарахування зносу по групах основних засобів.
Активи підприємства відображені у балансі (див. Додаток А) по
фактичній (історичній) собівартості.
Розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів на
підприємстві. Підприємство придбало основні засоби:
- первісна вартість – 250000 грн.;
- очікуваний строк корисного використання – 6 років;
- ліквідаційна вартість – 15000 грн.
- очікуваний обсяг виручки, яку буде отримано з використанням
даного обладнання – 36800 тис. грн
Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних
активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів,
сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних
72
активів.
Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку
підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів
після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за
вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією).
Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу,
протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством,
або з їх використанням буде виголено (виконано) очікуваний підприємством
обсяг продукції (робіт, послуг).
На підприємстві застосовується податковий метод зменшення
залишкової вартості.
Відповідно до Податкового кодексу суми амортизаційних відрахувань
звітного періоду розраховують застосуванням норм амортизації, визначених
цим Кодексом до балансової вартості груп основних засобів на початок
звітного періоду. В нашому прикладі основні засоби належить до третьої
групи. Тоді квартальна норма амортизації дорівнює 3,75 % (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 – Нарахування амортизації методом зменшення залишкової
вартості за податковим законодавством (грн.)
Рік Квартал Амортизаційні Накопичена Залишкова вартість
відрахування за амортизація (знос) на початок звітного
квартал на кінець кварталу кварталу
1 1 250000х3,75%=9380 9380 250000
2 240620х3,75%=9020 18400 240620
3 23160х3,75%=8690 27090 231600
4 222910х3,75%=8360 35450 22910
Разом 35450 35450
2 1 214550х3,75%=8050 43500 214550
2 206500х3,75%=7740 51240 206500
3 198760х3,75%=7450 58690 198760
4 191310х3,75%=7170 65860 191310
Разом 30410 65860
73
Продовження табл. 3.2
3 1 184140х3,75%=6910 72770 184140
2 177230х3,75%=6650 79420 177230
3 170580х3,75%=6400 85820 170580
4 163780х3,75%=6140 91960 163780
Разом 26100 91960
4 1 157640х3,75%=5910 97870 157640
2 151730x3,75=5690 103560 151730
3 146040х3,75%=5480 109040 146040
4 140560х3,75%=5270 114310 140560
Разом 22350 114310
5 1 135290х3,75%=5070 119380 135290
2 130220х3,75%=4880 124260 130220
3 125340х3,75%=4700 128960 125340
4 120640х3,75%=4520 133480 120640
Разом 19170 133480
6 1 116120х3,75%=4350 137830 116120
2 111770х3,75%=4190 142020 111770
3 107580х3,75%=4030 146050 107580
4 103550х3,75%=3880 149930 103550
Разом 16450 149930
Як бачимо, накопичена амортизація (знос) за шість років незначно
перевищила половину первісної вартості об'єкта (59,9 %). Для ліквідаційної
вартості це забагато. Тобто амортизаційна політика підприємства потребує
вдосконалення.
Вище відзначалося, що метод нарахування амортизації на підприємстві
не відповідає його потребам. Нижче розглянемо варіант, якби на
підприємстві використовувався податковий метод прискореної амортизації.
Підприємство може самостійно прийняти рішення про застосування
прискореної амортизації основних засобів третьої групи за такими річними
нормами: 1 рік – 15%, 2 рік – 30%, 3 рік – 20%, 4 рік – 15%, 5 рік – 10%, 6
74
рік – 5%, 7 рік – 5%. Амортизація нараховується від первісної вартості
об'єктів основних засобів (табл. 3.3)
Таблиця 3.3 – Нарахування амортизації прискореним методом за
податковим законодавством (грн)
Рік Амортизаційні Накопичена амортизація Залишкова вартість на
відрахування за рік (знос) на кінець року кінець року
0 – – 250000
1 250000x15%=37500 37500 212500
2 250000х30%=75000 112500 137500
3 250000х20%=50000 162500 87500
4 250000x15%=37500 200000 50000
5 250000х10%=25000 225000 25000
6 250000х5%=12500 237500 15000
Отже, накопичена амортизація (знос) за шість років дорівнює
ліквідаційній вартості, в чому і заключається економічний ефект від
нарахування амортизації прискореним методом.
3.2. Фінансовий лізинг, як форма фінансування відтворення
основних засобів на ТОВ «ЧЕРЛИС»
Фінансовий лізинг – це лізинговий договір, в якому передбачено
виплату впродовж терміну дії договору суми, що дорівнює повній
амортизації устаткування та частки прибутків від його використання, а
лізингоотримувач набуває права викупу устаткування за залишковою
вартістю або повернення його чи укладання нового договору. Основні
переваги лізингу:
1. Лізинг дає можливість використання нових високих технологій без
значних додаткових капіталовкладень. Лізинг дозволяє спочатку
випробувати машини чи обладнання, а потім закуповувати їх;
75
2. В лізингу лише обладнання є предметом застави без будь- якого
додаткового забезпечення, що суттєво збільшує доступність нового
обладнання. Також лізинг можна оформити набагато швидше та простіше,
ніж традиційну позику. Це актуально для машин сезонного використання, де
період повністю збігається з часом експлуатації;
3. Лізингові платежі відносяться на собівартість продукції в повному
обсязі, що знижує оподатковуваний прибуток;
4. Комерційні банки, що займаються лізинговими операціями мають всі
переваги, властиві лізингу;
5. Лізинг як активна форма кредитування посилює конкуренцію між
банками та лізинговими компаніями, знижує вплив на позичковий відсоток,
що стимулює приплив капіталів у виробничу сферу;
6. Лізинг надає користувачам ряд переваг, зокрема, таких: уникнення
залучення кредитів для придбання техніки, використання зекономлених за
рахунок лізингу коштів на інші цілі, прискорене освоєння взятої в лізинг
техніки за допомогою спеціалістів лізингодавця, скорочення термінів
організації виробництва нової продукції, за рахунок придбання нової техніки,
забезпечення її налагодження та сервісного обслуговування;
Основним напрямом щодо зацікавленості підприємств в лізингу є
лізингові платежі, що є пільговими і пролонгованими та придбання більшої
кількості одиниць основних засобів.
Тож, під лізинговими платежами розуміється загальна сума, яка
виплачується лізингоодержувачем лізингодавцю за надане йому право
користування лізинговим майном.
Лізингові платежі є тим механізмом, за допомогою якого лізингодавець
відшкодовує свої фінансові затрати на купівлю майна і отримує прибуток.
Загальна сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна включати:
- суму, яка відшкодовує повну (або близьку до неї) вартість лізингового
майна;
76
- суму, яка виплачується лізингодавцю за кредитні ресурси використані
ним для придбання майна за лізинговим договором;
- комісійну винагороду лізингодавцю;
- суму викупу вартості майна, якщо у договорі передбачений викуп
вказаної вартості у вигляді складової частини загальної суми лізингових
платежів;
- суму, яка виплачується за страхування лізингового майна, якщо воно
було застраховане лізингодавцем;
- інші витрати лізингодавця, передбачені лізинговим договором.
Наприклад, навчання персоналу, технічне обслуговування лізингового майна,
ремонт і та ін.
Крім того, в лізингових платежах слід враховувати податок на майно,
податок за користування автомобільними дорогами, податок на придбання
автотранспортних засобів, якщо в лізинг будуть передаватися
автотранспортні засоби.
При укладенні лізингового договору сторони встановлюють загальну
суму лізингових платежів, форму, метод нарахування, періодичність виплати
внесків, а також способи їх виплати.
За формою лізингові платежі можуть здійснюватись :
- грошовими коштами (грошова форма),
- продукцією або послугами лізингоодержувача (компенсаційна
форма),
- грошовими коштами в поєднанні з поставкою продукції або надання
послуг лізингоодержувачем (змішана форма).
За періодичністю лізингові платежі бувають:
- щорічними;
- піврічними;,
- щоквартальними:
- щомісячними
77
Графік лізингових платежів з указанням конкретних дат виплат є
невід'ємною частиною лізингового договору. Поряд з періодичними
виплатами можливий одноразовий платіж, при якому передбачена виплата
лізингодавцю авансу (депозиту) або відстрочка платежу, якщо у
лізингоодержувача в даний час виникли фінансові труднощі або йому
вигідніше перенести платіж на більш пізній період.
За способом виплати лізингові платежі здійснюються:
- рівними частинами;
- збільшуваними розмірами;
- зменшуваними розмірами.
Вибір того чи іншого способу платежу залежить, в основному, від
фінансового стану і платоспроможності лізингоодержувача. В період
освоєннях лізингоодержувачем лізингового майна і відсутності у нього
достатніх грошових коштів можуть бути передбачені зменшені розміри
лізингових платежів з подальшим їх збільшенням в часі до закінчення строку
дії лізингового договору. І навпаки, якщо у лізингоодержувача хороший
фінансовий стан він може значну суму лізингового платежу сплатити через
аванс.
Розрахунок лізингових платежів.
На кожному етапі лізинговий платіж складається із суми
відшкодування вартості майна (амортизації); комісійної винагороди, яка
нараховується на невиплачену вартість майна; процентів за кредит і
додаткових витраг лізингодавця.
В зв'язку з тим, що із зменшенням заборгованості за кредитом,
отриманим лізингодавцем на придбання манна, зменшується і розмір плати
за кредити, що використовуються, а також зменшується і розмір комісійної
винагороди лізингодавцю, якщо ставка винагороди сторонами встановлена в
процентах до невиплаченої частини вартості майна. Розрахунок лізингових
платежів доцільно здійснювати в слідуючій послідовності:
78
- розраховуються розміри лізингових платежів по роках на протязі дії
лізингового договору;
- розраховується загальний розмір лізингових платежів за весь строк
лізингового договору як сума платежів по роках;
- розраховуються рааміри лізингових внесків у відповідності з
вибраною сторонами періодичністю внесків, а також погодженими ними
методами нарахування і способами виплати.
Таким чином, розрахунок загальної суми лізингових платежів
розраховується такою формулою :
ЛП = АВ +ПК + КВ + ДП + ПДВ,
де: ЛП – загальна сума лізингових платежів;
АВ – сума амортизаційних відрахувань, яка належить лізингодавцю в
поточному році;
ПК – плата за кредитні ресурси, які використані лізингодавцем на
придбання лізингового майна;
КВ – комісійна винагорода лізингодавцю за надане майно в
користуваняя по лізинговому договору;
ДП – плата лізингодавцю за додаткові послуги лізингоодержувачу,
передбачених лізинговим договором;
ПДВ – податок на додану вартість, який виплачується
лізингоодержувачем за послуги лізингодавця.
Амортизаційні відрахування розраховуються за такою формулою:
АВ= (БВ х На)/100,
де: БВ – балансова вартість лізингового майна, грн;
На – норма амортизаційних відрахувань, процентів.
Розрахунок плати за кредитні ресурси
Плата за кредитні ресурси, які використані лізингодавцем на придбання
лізингового майна розраховується за формулою:
ПК =( КР х Стк)/100,
де: ПК – плата за використані кредитні ресурси, грн;
79
КР – кредитні ресурси, грн;
СТк – ставка за кредит, процентів річних.
При цьому мається на увазі, що в кожному розрахунковому році плата
за використання кредитних ресурсів співвідноситься з середньорічною
сумою непогашеного кредиту в поточному році:
КРt =(Q х (Звn + Звк))/2,
де: КРt – кредитні ресурси, які використовуються на придбання майна,
плата за які здійснюється в розрахунковому році, грн;
ЗВn і 3Вк – залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець
року, грн;
Q – коефіцієнт, який враховує питому вагу позичкових коштів в
загальній вартості придбаного майна. Якщо для придбання майна
використані тільки позичкові кошти, коефіцієнт Q =1.
Розрахунок комісійної винагороди лізингодавцю
Комісійна винагорода може встановлюватись, за домовленістю сторін,
в процентах:
1) від балансової вартості лізингового майна;
2) від середньорічної залишкової вартості лізингового майна.
У відповідності з цим розмір комісійної винагороди лізингодавцю по
першому варіанту розраховується по формулі:
КВ = Р х БВ,
де: Р – ставка комісійної винагороди, процентів річних від балансової
вартості майна;
БВ – балансова вартість лізингового майна, грн.
Розмір комісійної винагороди лізингодавцю за другим варіантом
розраховується за формулою:
КВ = (ЗВn + ЗВк)/2 х Скв/100,
де: ЗВn і ЗВк – залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець
року, грн;
80
Скв – ставка комісійної винагороди лізингодавцю, яка встановлюється
в процентах від середньорічної залишкової вартості лізингового майна.
Розрахунок плати за додаткові послуги лічингодавця, які передбачені
лізинговим договором
Плата за додаткові послуги в поточному році розраховується за
формулою:
ДП = (Р1 + Р2 . . . Рn)/Т,
де: ДП – плата за додаткові послуги в поточному році, грн;
Р1 + Р2 . . . Рn - витрати лізингодавця за кожну послугу і їх сумарний
вираз, що передбачені лізинговим договором, грн;
Т – строк лізингового договору, років.
Розмір податку на додану вартість розраховується за формулою:
ПДВ = (Вt х СПq)/100,
де: ПДВ – розмір податку, який підлягає виплаті лізингодавцсм в
поточному році, грн;
Вt – виручка від проведення операції по лізинговому договору в
поточному році, грн;
СПq – ставка податку на додану вартість, процентів.
У суму виручки включаються: амортизаційні відрахування, плата за
використані кредитні ресурси, сума винагороди лізингодавцю і плата за
додаткові послуги лізингодавця, передбачені договором.
Вt = АВ+ПК+КВ+ДП
Розглянемо приклади розрахунку лізингових платежів для того, щоб
з'ясувати і закріпити вище викладений матеріал. В основу розрахунків
покладені умовні дані, які дають можливість проаналізувати фінансові умови
угоди в залежності від способів розрахунку лізингових платежів.
Розрахуємо лізингові платежі за договором фінансового лізингу з
виплатою авансу при укладенні договору і застосування механізму
прискореної амортизації.
Умови договору:
81
- вартість лізингового майна – 320 тис. грн;
- строк договору – 5 років;
- норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення – 10 %
річних;
- застосовується механізм прискореної амортизації з коефіцієнтом 2;
- для придбання лізингового майна лізингодавець отримав у банку
кредит на суму 320 тис. грн. під 20 % річних;
- комісійна винагорода лізингодавцю – 10 % річних;
- додаткові послуги лізингодавця, передбачені лізинговим договором,
всього – 16,0 тис. грн;
- лізингоодержувач при укладанні договору виплачує лізингодавцю
аванс на суму 160,0 тис. грн;
- ставка податку на додану вартість – 20 %.
- лізингові внески виплачуються рівними частинами щомісячно 1-го
числа кожного місяця.
Таблиця 3.4 – Розрахунок середньорічної вартості майна (тис. грн)
Сума
Вартість майна на Вартість майна Середньорічна
амортизаційних
початок року на кінець року вартість майна
відрахувань
1-й рік 320,0 64,0 256,0 288,0
2-й рік 256,0 64,0 192,0 224,0
3-й рік 192,0 64,0 128,0 160,0
4-й рік 128,0 64,0 64,0 96,0
5-й рік 64,0 64,0 0,0 32,0
Розрахунок загальної суми лізингових платежів за 1-й рік
АВ = 320,0 х 10:100 х 2=64.0 тис. грн
ПК =288,0 х 20:100=57.6 тис. грн
КВ = 288,0 х 10: 100=28.8 тис. грн
ДП = 16.0 : 5 = 3.2 тис. грн
Вt = 64.0 + 57.6 + 28.8 + 3.2 = 153.6 тис. грн
ПДВ=153.6 х 20 : 100 = 30.72 тис. грн
ЛП = 64.0 +57.6+28.8 +3.2+30.72=184.32 тис. грн
82
за 2-й рік
АВ = 320,0 х 10:100 х 2=64.0 тис. грн
ПК= 224,0х20:100=44.8 тис. грн
КВ = 224,0 х 10: 100= 22.4 тис. грн
ДП =16.0 : 5 = 3.2 тис. грн
Вt = 64.0 + 44,8 + 22.4 +3.2 = 134.4 тис. грн,
ПДВ =134.4 х 20:100 = 26.88 тис. грн
ЛП = 64.0+44.8+22.4 +3.2 +26.88=161.28 тис. грн
В такій же послідовності виконані розрахунки за 3-5-й роки. Результати
розрахунків наведені в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 – Розрахунок загальної суми лізингового платежу (тис. грн)
Роки АВ ПК КВ ДП ВІ ПДВ ЛП
1 64,0 57,6 28,8 3,2 153,6 30,72 184,32
2 64,0 44,8 22,4 3,2 134,4 26,88 161,28
3 64,0 32,0 16,0 3,2 115,2 23,04 138,24
4 64,0 19,2 9,6 3,2 96,0 19,2 115,2
5 64,0 6,4 3,2 3,2 76,8 15,36 92,16
Всього 320,0 160,0 80,0 16,0 576,0 115,2 691,2
в % 46,3 23,1 11,6 2,3 - 16,7 100,0
Загальний розмір лізингового платежу ЛП=691.2 тис. грн. Загальний
розмір лізингового платежу за мінусом авансу :
ЛП = 691,2 – 160 = 531,2 тис. грн;
Графік виплати лізингових внесків (за мінусом авансу) наведений в
таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 – Графік виплати лізингових платежів
Дата Сума, тис. грн
01.09.2024 р. 106,24
01.09.2025 р. 106,24
01.09.2026 р. 106.24
01.09.2027 р. 106,24
01.09.2028 р. 106,24
Всього 531,2
83
Виходячи з вищевикладеного, розрахуємо економічних ефект від
впровадження лізингу. Виходячи з розрахунків придбання в лізинг однієї
одиниці техніки, та показника чистого прибутку ТОВ «ЧЕРЛИС» у період
2020-2022 рр. (табл. 2.2), зробимо припущення щодо економії коштів в
наступні 5 років.
Якщо чистий прибуток за 2020-2022 рр. був на рівні 122000 грн, 880000
грн та 5696000 грн відповідно, то середнє значення цього показника буде
дорівнювати:
(122000-880000+5696000)/3 = 1646000 (грн)
Тобто, в середньму товариство отримує 1646000 грн чистого прибутку.
Візмемо цей показник для планування економії грошових коштів при умові
використання фінансового лізингу у майбутньому.
Якби просто придбавалася одиниця техніки на суму 320000 грн, то це
було б дуже фінансово обтяжливо, так як техніки потрібно не одна одиниця і
поточні витрати для забезпечення урожаю наступних років досить значні.
Розрахуємо плановий показник економії та раціонального
використання прибутку товариства.
1646000 – 320000 = 1330000 грн. – коли придбали техніку зразу
1646000 – 106240 = 1539760 грн. – коли застосовується лізинг
Тож складемо таблицю 3.7 еконочного ефекту від застосувавння
фінансового лізингу.
Таблиця 3.7 – Економічний ефект від застосування фінансового лізингу
Після
До застосування Відхилення, Відхилення,
Показник застосування
лізингу грн %
лізингу
Чистий прибуток 1330000 1539760 209760 15,7
Отже, застосування фінансового лізингу є виправданим та мінімізує
витрати на 15,7 %, тобто на 209760 грн.
84
ВИСНОВКИ
Суттєві зміни, спричиненні інтеграційними процесами в економіці
України вплинули на більшість науково-практичних положень, а це, у свою
чергу, потребує більш гнучких, оперативних та сучасних підходів до
фінансово-господарської діяльності підприємств, складником якої є
виробництво та реалізація продукції сільськогосподарського виробництва.В
свою чергу слід зазначити,що фінансове відтворення основних засобів теж
відіграє важливу роль на підприємстві.
У результаті виконання кваліфікаційної роботи були розроблені
висновки по підприємству і зокрема про забезпеченість основними засобами:
Основні засоби – це матеріальні цінності, що використовуються у
виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку
введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад
500 гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства включають
основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби. Необоротні активи
важко реалізувати.
Політика управління необоротними активами підприємства передбачає:
забезпечення своєчасного відновлення необоротних активів у процесі їхнього
використання.
В даній кваліфікаційній роботі виконаний аналіз розміру фінансового
відтворення основних засобів ТОВ «ЧЕРЛИС».
В результаті аналізу було показано, що підприємству не вистачає
оборотних активів, наявний знос основних засобів (відновлення не
відбувається), але все ж таки спостерігається підвищення ефективності
управління активами підприємства, про це свідчать показники
рентабельності активів та їх динаміка.
Підприємству необхідно розробити виважену політику комплексного
оперативного управління поточними активами і поточними пасивами.
Сутність цієї політики складається, з одного боку, з визначення достатнього
85
рівня і раціональної структури поточних активів, а з іншого боку – з
визначення величини і структури джерел фінансування поточних активів.
За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки
та пропозиції:
1. Дослідивши економічний зміст поняття «основні засоби» та їх
класифікацію, було визначено, що різні вчені, які досліджували питання
обліку основних засобів їх зміст трактують по-різному. Рекомендовано
використовувати визначення з Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну від 27.04.2000 р.
№ 92 у бухгалтерському обліку згідно якого під основними засобами
розуміють матеріальні активи, які підприємство утримує з метою
використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, падання
послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення
адміністративних чи соціально-культурних функцій, очікуваний строк
корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або
операційного циклу, якщо він довший за рік).
2. Проаналізувавши нормативно-правові документи, які регламентують
облік основних засобів, можна зробити висновок, що регулювання
здійснюється на 5 рівнях та регламентується близько 19 законодавчими та
нормативно-правовими актами.
3. Щодо організаційно-методичних засад обліку основних засобів, було
виявлено недоліки при переведенні основних засобів на консервацію, адже
дані об’єкти основних засобів не використовуються , але амортизація на них
нараховується. Тому слід на законодавчому рівні регламентувати даний
процес чи кожне підприємство має саме визначити в обліку законсервованих
основних засобів.
4. На кожний прийнятий в експлуатацію об’єкт основних засобів
комісією, призначеною наказом керівника ТОВ «ЧЕРЛИС», складається Акт
приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № ОЗ-
1), у якому вказується первісна вартість об’єкта, коротка технічна
86
характеристика, місце експлуатації. До акта додається технічна
документація, що відноситься до даного об’єкта.
5. В результаті дослідження товариства, визначено, що товаристо
займається вирощуванням розсади овочевих культур, закупівлею продукції
сільського господарства у населення за готівку, торгівлею
сільськогосподарськими машинами та технікою, вирощуванням
сільськогосподарської продукції, виробництво товарів і продукції з деревини
та інше.
6. Провівши аналіз видно, що відхилення по поданих показниках вони
становлять різні значення це все залежить від кожного показника і його
темпу зростання. Таким чином при взаємодії цих факторів і їх покращенню
відбувається збільшення платоспроможності підприємства. Для покращення
економічного становища підприємства слід підвищувати такі показники:
дохід,чистий дохід,шукати шляхи зниження собівартості,підвищити фонд
оплати праці для більшої продуктивності працюючих і продуктивності праці.
7. За допомогую проведеного аналізу у вище поданій таблиці можна
зробити висновок, що розрахунок кожно коефіцієнта дав нам різне
нормативне значення яке в більшості задовольняє динамічний ряд показників
підприємства так само і відхилення.В подальшому слід зміцнювати щорічні
показники для гідного конкурування на ринку.Розрахувавши динаміку і
платоспроможність підприємства ми можемо зробити певну оцінку
фінансово-господарського стану підприємства і в подальшому розрахунку
даних показників.За допомогою такому аналізу ми можеш вказати на
конкретні приорітети і шляхи удосконалення того чи іншого виду діяльності.
8. Негативним моментом в діяльності підприємства є незадовільне
значення Коефіцієнта забезпечення власними оборотними активами, при
нормативному значення > 0,1, фактичне значення зазначеного показника
мало значення -0,32 в 2020 р, -0,36 в 2021 р. та -027 в 2022 р.
Позитивним моментом є постійне збільшення коефіцієнту оборотності
активів з 0,68 в 2020 році до 1,26 в 2022, а також постійне збільшення
87
коефіцієнта оборотності матеріальних запасів з 6,97 в 2020 р. до 16,6 в
2022 р.
Незважаючи на збільшення оборотних активів в 2022 році, підприємству
не вистачає чистого оборотного капіталу. Від’ємні показники чистого
оборотного капіталу протягом 2020-2022 рр. показують неможливість
підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання, а також свідчать про
неможливість розширювати подальшу діяльність.
9. Основними напрямами підвищення ефективності використання
основних фондів ТОВ «Черлис» є: підвищення якості сировини;
впровадження досягнень сучасного науково-технічного прогресу; своєчасне
введення в експлуатацію нових основних засобів; заміна застарілого
обладнання на нове; планові здійснення оглядів, ремонтів; створення
економічних стимулів підвищення ефективності використання основних
засобів.
10. Підприємство забезпечене основними засобами і аналізовані
показники, в цілому, є позитивними.
11. Проблеми фінансового забезпечення основними засобами на ТОВ
«ЧЕРЛИС» є вагомою проблемою яка потребує негайного вирішення.
Шляхом підвищення фінансування, шляхом залучення інвестицій,пошук
вигідних партнерів для співпраці,залучення основних засобів у більш
вигідніше виробництво.Таким чином впроваджувати іноваційни процес і
новітні технології виробництва і обробітку земельних угідь.За рахунок цих
факторів буде досягнутий вищий рівень конкурентно спроможності
підприємства.
12. Заходи щодо забезпечення підвищення ефективності використання
основних засобів можна розглядати одночасно як заходи щодо зниження
потреби в позиковому капіталі і підвищення темпів економічного розвитку
підприємства за рахунок більш раціонального використання власних
фінансових ресурсів.
88
13. При плануванні використання основних фондів підприємству
необхідно приділяти значну увагу до планування амортизаційної політики.
Тому було запропоновано нараховувати амортизацію прискореним методом,
до пропозиції товариство нараховувало амотризацію методом зменшення
залишкової вартості.
Таким чином, запропоновані рекомендації в даній роботі дозволяють
раціональніше вести облік та використовувати основні засоби, зменшить
кількість простоїв, а також дасть можливість більш ефективно провадити
діяльність підприємства в цілому. В результаті чого накопичена амортизація
(знос) за шість років дорівнює ліквідаційній вартості, в чому і заключається
економічний ефект від нарахування амортизації прискореним методом.
14. Основним напрямом щодо зацікавленості підприємств в лізингу є
лізингові платежі, що є пільговими і пролонгованими та придбання більшої
кількості одиниць основних засобів.
Застосування фінансового лізингу є виправданим та мінімізує витрати на
15,7 %, тобто на 209 760 грн, що є свідченням позитивного економічного
ефекту від застосування запропонованих напрямів відтворення основних
засобів на досліджуваному підприємстві.
89
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Господарський кодекс : Закон України від 16.01.2005 № 436-IV /
Верховна Рада України. URL: www.rada.gov.ua.
2. Податковий Кодекс : Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI.
URL: www.rada.gov.ua.
3. Цивільний кодекс : Закон України від 16.01.2005 № 435-IV. URL:
www.rada.gov.ua.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»,
затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2004 р.
№ 353.
5. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» від 22.06.2000 р. № 1829-ІІІ. URL: www.rada.gov.ua.
6. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси» від
20.10.1999 р. № 246.
7. Наказ Міністрерства фінансів «Про затвердження Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27.04.2000 р.
№ 92.
8. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» від
18.10.1999 р. № 242.
9. Березін О.В., Бутенко Н.В. Економіка підприємства : практикум :
навч. посіб. Київ : Знання, 2019. 254 с.
10. Економічний аналіз : навч. посібник / М.А. Болюх,
В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф.
М.Г. Чумаченка. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Київ : КНЕУ, 2021. 556 с.
11. Балановська Т.І., Гогуля О.П., Новак О.В. Вплив факторів
макросередовища на діяльність сільськогосподарських підприємств. Наукові
праці Полтавської держ. аграр. академії. Вип. 3. Т. 2. Економічні науки.
90
Полтава : ПДАА, 2022. С. 48-53.
12. Бланк І.А. Інвестиційний менеджмент. Киїі, МП «ІТЕМ лтд»,
«Юнайтід Лондон Трейд Лімітед», 2005. 448 с.
13. Бланк І.А. Стратегія і тактика управління фінансами. Київ, МП
«ИТЕМ лтд», СП «АДЕФ-Украина», 1996. 534 с.
14. Васильєва Н.А., Матеуш Т.А., Міронов М.Г. Економіка
підприємства : конспект лекцій. Дніпро : Юрайт, 2019. 191 с.
15. Віленський П.Л., Лившиц В.Н., Орлова Є.Р., Смоляк С.А. Оцінка
ефективності інвестиційних проектів. Серія : Оціночна діяльність» : навч.-
практ. посібник. Харків : Діло, 2018.
16. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства :
навчальний посібник. 2-е вид. Киїі : ЦУЛ, 2020. 488 с.
17. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент : навчальний посібник.
Харків : ВД «ІНЖЕК», 2021. 240 с.
18. Гринчуцький В. Карапетян І.Т., Погріщук В.Б. Економіка
підприємства : навчальний посібник. 2-е вид., перероб. і доп. Київ : ЦУЛ,
2020. 304 с.
19. Гречко С.М. Джерела фінансування відтворення основних засобів.
Збірник тез Десятої Всеукраїнської наукової Іnternet-конференції студентів і
молодих вчених, присвяченої видатним вченим в галузі бухгалтерського
обліку, фінансового аналізу та контролю І.В. Малишеву, П.П. Німчинову.
Житомир : ЖДТУ. 2020. С. 165-167.
20. Дмитренко Е.Д., Завіруха І.В. Відтворення основних фондів в
сучасних умовах: форми, види та джерела. Сучасна економіка. Випуск 3.
Київ : ДІПК, 2019. 122 с.
21. Єпіфанова І.Ю. Аналіз відтворення і використання основних
засобів підприємств Вінниччини. Економічний простір. 2020. № 58. С. 172-
177.
91
22. Зборовська О.М. Оптимізація процесів відтворення основних
засобів на промислових підприємствах України. Ефективна економіка. 2020.
№ 11. URL: http//www.economy.nauka.com.ua.
23. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності
підприємств : навч. посіб. Київ : Т-во «Знання», КОО, 2021. 378 с.
24. Колесников О.В. Ціноутворення : навчальний посібник. 4-е вид.,
перероб. і доп. Київ : ЦУЛ, 2020. 156 с.
25. Круш П.В., Подвігіна В.І., Клименко О.В. Капітал та основні
засоби підприємства : навч. посіб. для вузів. Київ : Центр навч. літ., 2015.
166 с.
26. Матієвич О.С. Визначення нормативів показників оцінки
управління відтворенням основних засобів. Вісник економічної науки. 2021.
№ 2 (8). С. 110-115.
27. Організація і методика економічного аналізу : навч. посіб. /
Т.Д. Косова, П.М. Сухарев, Л.О. Ващенко та ін. Київ : ЦУЛ, 2020. 528 с.
28. Онисько С.М., Шматковська Т.О., Агрес О.Г. До проблематики
формування та відтворення основних засобів на підприємствах. Держава та
регіони : Серія : Економіка та підприємництво. 2015. № 2. С. 139-145.
29. Полуянова О.І. Завдання підсистеми управління відтворення
основних засобів на підприємстві в сучасних умовах господарювання.
Економіка розвитку. 2022. №1 (69). С. 83-88.
30. Нетахата Е.Г. Методичні рекомендації до курсової роботи на тему
«Техніко-економічне обгрцнтцвання виробничого проєкту». Житомир : Мрія,
2018. 85 с.
31. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів
господарювання : підручник. 3-тє вид., перероб. і доп. Киїі : Знання, 2022.
630 с.
32. Савчук В.П. Управління фінансами підприємства. Одеса :
«Бином», 2021. 480 с.
92
33. Савчук В.П. Фінансове планування і розробка бюджета
підприємства. Одеса : «Біном», 2021. 97 с.
34. Сазонов Р.В. Інноваційне відтворення основних фондів
підприємств України. Економічні науки. Cерія : Облік і фінанси. 2022. Вип.
11 (2). С. 322-329.
35. Сметанюк О.А. Проблеми фінансового забезпечення відтворення
основних засобів. Економічний простір. 2020. № 59. С. 253-264.
36. Следь О.М. Удосконалення системи показників оцінки оновлення
основних засобів виробництва. Економічний аналіз. 2021. Том 14. № 3.
С. 203-210.
37. Степанов І.Г., Матієвич А.С. Систематизація показників аналізу
відтворення основних засобів. Економічний вісник. 2020. Вип. 1 (12). С. 66-
76.
38. Стецюк П.А. Фінансова адаптивність як евентуальна парадигма
розвитку агроформувань. Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського
господарства : Економічні науки. Вип. 90. Харків : ХНТУСГ, 2021. 438 с.
39. Стецюк П.А. Стратегічне планування формування та використання
фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Вісник
університету банківської справи Національного банку України. 2020. № 1(7).
С. 98-102.
40. Сударкіна С.П., Гулякін С.Ю. Удосконалення стратегії
відтворення основних фондів підприємства. Вісник НТУ «ХПІ». 2022. № 22
(995). 174-178.
41. Економічний аналіз : навчальний посібник / В.М. Серединська,
О.М. Загородна, Р.В. Федорович. Тернопіль : Видавництво Астон, 2022.
624 с.
42. Россоха В.В. Ефективність використання виробничого потенціалу
в аграрній сфері. АПК. 2018. № 6. С. 16-28.
43. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування
бухгалтерського фінансового обліку. Київ : «А.С.К.», 2019. 348 с.
93
44. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств : навчальний посібник.
Київ : Ельга, Ніка-Центр, 2020. 360 с.
45. Фінанси підприємств : підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред.
проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. Київ : КНЕУ, 2000. 460 с.
46. Фінансовий менеджмент / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. Київ :ЦУЛ,
2020. 496 с.
47. Чебанова Н.В. Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік :
посібник. Київ : «Академія», 2019. 672 с.
48. Черниш С.С. Економічний аналіз : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2021.
312 с.
49. Швець Н.В., Бродський О.Л. Проблемні питання аналізу основних
засобів підприємства. БізнесІнформ. 2019. № 8. С. 159-162.
50. Щирська О.В. Відтворення і новий підхід до амортизації основних
засобів. Актуальні проблеми економіки. 2020. № 5. С. 298-312.
51. Яшан Ю.В. Напрямки підвищення ефективності відтворення і
використання основних засобів. Наукові праці Кіровоградського
національного технічного університету. 2020. № 22. С. 19-26.
94
Додаток А
КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ТОВ «Черлис» за ЄДРПОУ 03765499
с. Білозір’я Черкаської області) за КОАТУУ 214
Орган державного управління управління с/г за СПОДУ 10
Галузь сільського господарства за ЗКГНГ 8074
Вид економічної діяльності виробництво та за КВЕД 01.11.0
вирощування
Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума
Адреса:
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
за січень-грудень 2020 р.
Код На початок звітного На кінець звітного
Актив
рядка періоду періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи 1000 0,00 0,00
Нематеріальні активи
первісна вартість 1001
накопичена амортизація 1002
Незавершені капітальні інвестиції 1005 2237,00 1961,00
Основні засоби 1010 10043,00 10169,00
первісна вартість 1011 20926,00 20079,00
знос 1012 -10882,50 -9910,00
Інвестиційна нерухомість 1015
Довгострокові біологічні активи 1020 359,00 329,00
Довгострокові фінансові інвестиції: 1030
які обліковуються за методом участі в капіталі
інших підприємств
інші фінансові інвестиції 1035
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040
Відстрочені податкові активи 1045
Інші необоротні активи 1090
Усього за розділом I 1095 12639,50 12459,00
II. Оборотні активи 1100
Запаси 3476,00 2236,00
Поточні біологічні активи 1110 6294,00 1016,00
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари,
1125 6455,50 8349,00
роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за розрахунками: 1130
за виданими авансами
з бюджетом 1135 54 21,00
у тому числі з податку на прибуток 1136
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 2961,50 200,00
95
Поточні фінансові інвестиції 1160
Гроші та їх еквіваленти 1165 11211,50 17851,00
Витрати майбутніх періодів 1170
Інші оборотні активи 1190 1348,00 1079,00
Усього за розділом II 1195 40474,00 40970,00
III. Необоротні активи, утримувані для
1200
продажу, та групи вибуття
Баланс 1300 53113,50 53429,00
Код На початок звітного На початок звітного
Пасив
рядка періоду періоду
1 2 3 3
I. Власний капітал 1400 29,00 29,00
Зареєстрований (пайовий) капітал
Додатковий капітал 1410 10096,00 10096,00
Резервний капітал 1415
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 (54462,00) (54291,00)
Неоплачений капітал 1425 ( ) ( )
Вилучений капітал 1430 ( ) ( )
Усього за розділом I 1495 (44337,00) (44166,00)
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення 1500
Відстрочені податкові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 1510 82283,00 81513,00
Інші довгострокові зобов'язання 1515
Довгострокові забезпечення 1520
Цільове фінансування 1525
Усього за розділом II 1595 82283,00 81513,00
IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення 1600
Короткострокові кредити банків 123,50 185,00
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов'язаннями 1610
товари, роботи, послуги 1615 2638,00 2982,00
розрахунками з бюджетом 1620
у тому числі з податку на прибуток 1621
розрахунками зі страхування 1625
розрахунками з оплати праці 1630 33,00 149,00
Поточні забезпечення 1660
Доходи майбутніх періодів 1665
Інші поточні зобов'язання 1690 12182,00 12544,00
Усього за розділом IІІ 1695 15167,00 16082,00
ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними
1700
активами,
утримуваними для продажу, та групами
вибуття
Баланс 1900 53113,50 53429,00
96
Продовження додатку А
КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ТОВ «Черлис» за ЄДРПОУ 03765499
с. Білозір’я Черкаської області) за КОАТУУ 214
Орган державного управління управління с/г за СПОДУ 10
Галузь сільського господарства за ЗКГНГ 8074
Вид економічної діяльності виробництво та за КВЕД 01.11.0
вирощування
Одиниця виміру: тис. грн.
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
за січень-грудень 2020 р.
І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попереднь
ого року
1 2 3 4
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 36968,00 33062,67
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 ( 22547,00 ) ( 22752,00 )
Валовий:
14421,00 10310,17
прибуток 2090
збиток 2095 ( ) ( )
Інші операційні доходи 2120 6117,00 11633,50
Адміністративні витрати 2130 ( 1454,00 ) ( 3225,00 )
Витрати на збут 2150 ( 889,00 ) ( 1495,50 )
Інші операційні витрати 2180 ( 3252,00 ) ( 3252,00 )
Фінансовий результат від операційної діяльності:
14943,00 12999,17
прибуток 2190
збиток 2195 ( ) ( )
Дохід від участі в капіталі 2200
Інші фінансові доходи 2220 316,00 371,00
Інші доходи 2240 2,00 4,50
Фінансові витрати 2250 ( 11247,00 ) ( 11536,00 )
Втрати від участі в капіталі 2255 ( ) ( )
Інші витрати 2270 ( 2,00 ) ( 3,50 )
Фінансовий результат до оподаткування:
4012,00 4012,00
прибуток 2290
збиток 2295 ( ) ( )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305
Чистий фінансовий результат:
4012,00
прибуток 2350
збиток 2355 ( ) ( 171,00 )
97
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попередн
ього року
1 2 3 4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405
Накопичені курсові різниці 2410
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних
підприємств 2415
Інший сукупний дохід 2445
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465
III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Матеріальні затрати 2500 19775,00 18394,00
Витрати на оплату праці 2505 3819,00 4217,00
Відрахування на соціальні заходи 2510 1364,00 1320,00
Амортизація 2515 2312,00 2140,00
Інші операційні витрати 2520 11264,00 13963,50
Разом 2550 38534,00 40035,00
ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 2600
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615
Дивіденди на одну просту акцію 2650
98
Додаток Б
КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ТОВ «Черлис» за ЄДРПОУ 03765499
с. Білозір’я Черкаської області) за КОАТУУ 214
Орган державного управління управління с/г за СПОДУ 10
Галузь сільського господарства за ЗКГНГ 8074
Вид економічної діяльності виробництво та за КВЕД 01.11.0
вирощування
Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума
Адреса:
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
за січень-грудень 2021 р.
Код На початок звітного На кінець звітного
Актив
рядка періоду періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи 1000 0,00 0,00
Нематеріальні активи
первісна вартість 1001
накопичена амортизація 1002
Незавершені капітальні інвестиції 1005 1961,00 2513,00
Основні засоби 1010 10169,00 9918,00
первісна вартість 1011 20079,00 21773,00
знос 1012 -9910,00 -11855,00
Інвестиційна нерухомість 1015
Довгострокові біологічні активи 1020 329,00 389,00
Довгострокові фінансові інвестиції: 1030
які обліковуються за методом участі в капіталі
інших підприємств
інші фінансові інвестиції 1035
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040
Відстрочені податкові активи 1045
Інші необоротні активи 1090
Усього за розділом I 1095 12459,00 12820,00
II. Оборотні активи 1100 10806,00 10806,00
Запаси 2236,00 4716,00
Поточні біологічні активи 1110 1016,00 11573,00
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари,
1125 8549,00 4362,00
роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за розрахунками: 1130 136,00 1237,00
за виданими авансами
з бюджетом 1135 21,00 88,00
99
у тому числі з податку на прибуток 1136
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 200,00 5723,00
Поточні фінансові інвестиції 1160
Гроші та їх еквіваленти 1165 17851,00 4572,00
Витрати майбутніх періодів 1170
Інші оборотні активи 1190 1079,00 1617,00
Усього за розділом II 1195 40970,00 39978,00
III. Необоротні активи, утримувані для
1200
продажу, та групи вибуття
Баланс 1300 53429,00 52798,00
Код На початок звітного На початок звітного
Пасив
рядка періоду періоду
1 2 3 3
I. Власний капітал 1400 29,00 29,00
Зареєстрований (пайовий) капітал
Додатковий капітал 1410
Резервний капітал 1415
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 -54291,00 -54633,00
Неоплачений капітал 1425 ( ) ( )
Вилучений капітал 1430 ( ) ( )
Усього за розділом I 1495 -44166,00 -44508,00
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення 1500
Відстрочені податкові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 1510 81513,00 83054,00
Інші довгострокові зобов'язання 1515
Довгострокові забезпечення 1520
Цільове фінансування 1525
Усього за розділом II 1595 81513,00 83054,00
IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення 1600
Короткострокові кредити банків 185,00 62,00
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов'язаннями 1610
товари, роботи, послуги 1615 2982,00 2353,00
розрахунками з бюджетом 1620
у тому числі з податку на прибуток 1621
розрахунками зі страхування 1625
розрахунками з оплати праці 1630 14900 17,00
Поточні забезпечення 1660
Доходи майбутніх періодів 1665
Інші поточні зобов'язання 1690 12544,00 11820,00
Усього за розділом IІІ 1695 16082,00 14252,00
ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними
1700
активами,
утримуваними для продажу, та групами
вибуття
Баланс 1900 53429,00 52798,00
100
Продовження додатку Б
КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ТОВ «Черлис» за ЄДРПОУ 03765499
с. Білозір’я Черкаської області за КОАТУУ 214
Орган державного управління управління с/г за СПОДУ 10
Галузь сільського господарства за ЗКГНГ 8074
Вид економічної діяльності виробництво та за КВЕД 01.11.0
вирощування
Одиниця виміру: тис. грн.
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
за січень-грудень 2021 р.
І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попереднь
ого року
1 2 3 4
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 29157,34 22547,00
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 ( 22958,00 ) ( 22547,00 )
Валовий:
6199,34 14421,00
прибуток 2090
збиток 2095 ( ) ( )
Інші операційні доходи 2120 17150,00 6117,00
Адміністративні витрати 2130 ( 4996,00 ) ( 1454,00 )
Витрати на збут 2150 ( 2100,00 ) ( 889,00 )
Інші операційні витрати 2180 ( 5198,00 ) ( 3252,00 )
Фінансовий результат від операційної діяльності:
11055,34 14943,00
прибуток 2190
збиток 2195 ( ) ( )
Дохід від участі в капіталі 2200
Інші фінансові доходи 2220 427,00 316,00
Інші доходи 2240 7,00 2,00
Фінансові витрати 2250 ( 11825,00 ) ( 11247,00 )
Втрати від участі в капіталі 2255 ( ) ( )
Інші витрати 2270 ( 5,00 ) ( 2,00 )
Фінансовий результат до оподаткування:
4012,00
прибуток 2290
збиток 2295 ( 342,00 ) ( )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305
Чистий фінансовий результат:
4012,00
прибуток 2350
збиток 2355 ( 342,00 ) ( )
101
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попередн
ього року
1 2 3 4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405
Накопичені курсові різниці 2410
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних
підприємств 2415
Інший сукупний дохід 2445
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465
III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Матеріальні затрати 2500 17013,00 19775,00
Витрати на оплату праці 2505 4615,00 3819,00
Відрахування на соціальні заходи 2510 1277,00 1364,00
Амортизація 2515 1968,00 2312,00
Інші операційні витрати 2520 16663,00 11264,00
Разом 2550 41536,00 38534,00
ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 2600
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615
Дивіденди на одну просту акцію 2650
102
Додаток В
КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ТОВ «Черлис» за ЄДРПОУ 03765499
с. Білозір’я Черкаської області) за КОАТУУ 214
Орган державного управління управління с/г за СПОДУ 10
Галузь сільського господарства за ЗКГНГ 8074
Вид економічної діяльності виробництво та за КВЕД 01.11.0
вирощування
Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума
Адреса:
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
за січень-грудень 2022 р.
Код На початок звітного На кінець звітного
Актив
рядка періоду періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи 1000 0,00 45,00
Нематеріальні активи
первісна вартість 1001
накопичена амортизація 1002
Незавершені капітальні інвестиції 1005 2513,00 2648,00
Основні засоби 1010 9918,00 10524,00
первісна вартість 1011 21773,00 24486,00
знос 1012 -11855,00 -13962,00
Інвестиційна нерухомість 1015
Довгострокові біологічні активи 1020 389,00 211,00
Довгострокові фінансові інвестиції: 1030
які обліковуються за методом участі в капіталі
інших підприємств
інші фінансові інвестиції 1035
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040
Відстрочені податкові активи 1045
Інші необоротні активи 1090
Усього за розділом I 1095 12820,00 13428,00
II. Оборотні активи 1100 10806,00 12697,00
Запаси
Поточні біологічні активи 1110 11573,00 1834,00
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари,
1125 4362,00 9084,00
роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за розрахунками: 1130 1237,00 165,00
за виданими авансами
з бюджетом 1135 88,00 165,00
103
у тому числі з податку на прибуток 1136
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 5723,00 426,00
Поточні фінансові інвестиції 1160
Гроші та їх еквіваленти 1165 4572,00 6622,00
Витрати майбутніх періодів 1170
Інші оборотні активи 1190 1617,00 2494,00
Усього за розділом II 1195 39978,00 33797,00
III. Необоротні активи, утримувані для
1200
продажу, та групи вибуття
Баланс 1300 52798,00 47225,00
Код На початок звітного На кінець звітного
Пасив
рядка періоду періоду
1 2 3 4
I. Власний капітал 1400 29,00 29,00
Зареєстрований (пайовий) капітал
Додатковий капітал 1410 96,00 10096,00
Резервний капітал 1415
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 -55633,00 -78660,00
Неоплачений капітал 1425 ( ) ( )
Вилучений капітал 1430 ( ) ( )
Усього за розділом I 1495 -44508,00 -68535,00
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення 1500
Відстрочені податкові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 1510 83054,00 88092,00
Інші довгострокові зобов'язання 1515
Довгострокові забезпечення 1520
Цільове фінансування 1525
Усього за розділом II 1595 83054,00 88092,00
IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення 1600 62,00 7314,00
Короткострокові кредити банків
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов'язаннями 1610
товари, роботи, послуги 1615 2353,00 1934,00
розрахунками з бюджетом 1620
у тому числі з податку на прибуток 1621
розрахунками зі страхування 1625
розрахунками з оплати праці 1630 17,00 10,00
Поточні забезпечення 1660
Доходи майбутніх періодів 1665
Інші поточні зобов'язання 1690 11820,00 18410,00
Усього за розділом IІІ 1695 14252,00 27668,00
ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними
1700
активами,
утримуваними для продажу, та групами
вибуття
Баланс 1900 52798,00 47225,00
104
Продовження додатку В
КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
Підприємство ТОВ «Черлис» за ЄДРПОУ 03765499
с. Білозір’я Черкаської області за КОАТУУ 214
Орган державного управління управління с/г за СПОДУ 10
Галузь сільського господарства за ЗКГНГ 8074
Вид економічної діяльності виробництво та за КВЕД 01.11.0
вирощування
Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
за січень-грудень 2022 р.
І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попереднь
ого року
1 2 3 4
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 27 937 22958,00
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 ( 18210 ) ( 22958 )
Валовий:
4934,94 6199,34
прибуток 2090
збиток 2095 ( ) ( )
Інші операційні доходи 2120 6192,00 17150,00
Адміністративні витрати 2130 ( 2831,00 ) ( 4996,00 )
Витрати на збут 2150 ( 535 ) ( 2100,00 )
Інші операційні витрати 2180 ( 17438,00 ) ( 5198,00 )
Фінансовий результат від операційної діяльності:
11055,34
прибуток 2190
збиток 2195 ( 9677,06 ) ( )
Дохід від участі в капіталі 2200
Інші фінансові доходи 2220 14,00 427,00
Інші доходи 2240 1,00 7,00
Фінансові витрати 2250 ( 12280,00 ) ( 11825,00 )
Втрати від участі в капіталі 2255 ( ) ( )
Інші витрати 2270 ( 8,00 ) ( 5,00 )
Фінансовий результат до оподаткування:
прибуток 2290
збиток 2295 ( 24026,06 ) ( 342,00 )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305
Чистий фінансовий результат:
прибуток 2350
збиток 2355 ( 24026,06 ) ( 342,00 )
105
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
За
Код За звітний аналогічний
Стаття
рядка період період попередн
ього року
1 2 3 4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405
Накопичені курсові різниці 2410
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних
підприємств 2415
Інший сукупний дохід 2445
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465
III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Матеріальні затрати 2500 1536,00 17013,00
Витрати на оплату праці 2505 2783,00 4615,00
Відрахування на соціальні заходи 2510 1018,00 1277,00
Амортизація 2515 1796,00 1968,00
Інші операційні витрати 2520 5793,00 16663,00
Разом 2550 26750,00 41536,00
ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
За
Код За звітний аналогічний
Назва статті
рядка період період попереднього
року
1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 2600
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615
Дивіденди на одну просту акцію 2650