Шляхи реформування податкової системи України

Прядко, Владислав Володимирович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7849
Title:	Шляхи реформування податкової системи України
Authors:	Манн, Руслан Володимирович Прядко, Владислав Володимирович
Keywords:	податки;податкова система;податкові надходження;податковий кодекс;державна податкова служба;тіньова економіка;схеми уникнення податків
Issue Date:	Jun-2022
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить 102 сторінки, 15 таблиць, 11 рисунків, список літератури з 61 найменування. Об’єктом дослідження є податкова система країни. Предметом дослідження є напрями реформування податкової системи України. Мета кваліфікаційної робота бакалавра є оцінка ефективності та дослідження напрямів реформування податкової системи України . Завданнями роботи є: дослідження ролі податків в економічному розвитку країни; вивчення сучасної податкової системи України та оцінка її ефективності; вивчення міжнародного досвіду реформування податкових систем; аналіз основних напрямів реформування податкової системи України; пошук шляхів зниження розмірів «тіньової економіки» в Україні. Результати дослідження полягають в здійсненні комплексного дослідження складових та ефективності податкової системи України, а також пошуку напрямів підвищення ефективності податкової система, зокрема зниження розмірів «тіньової економіки» країни.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7849
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Прядко В.В..pdf Restricted Access		1.14 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
на тему: «Шляхи реформування податкової системи в Україні» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ПУА-188+ск 
спеціальності 281 «Публічне управління та 
адміністрування» 
                                                                             _____Прядко В. В.________________ 
            (прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник ____Манн Р. В._________________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2022 року 
 4 
 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП…………………………………………………………………. 5 
РОЗДІЛ 1 ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА:  
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ………………………………………... 7 
1.1 Роль податків в економічному розвитку країни………………… 7 
1.2 Сучасна податкова система України та її ефективність……….. 18 
Висновки до розділу 1………………………………………………… 28 
РОЗДІЛ 2 НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ  
СИСТЕМИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД………... 29 
2.1 Міжнародний досвід реформування податкових систем………. 29 
2.2 Сучасні тенденції реформування податкової системи в Україні 40 
2.3 Податкові реформи в Україні під час воєнного стану………….. 63 
Висновки до розділу 2………………………………………………… 69 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ЗНИЖЕННЯ РОЗМІРІВ «ТІНЬОВОЇ  
ЕКОНОМІКИ» В УКРАЇНІ…………………………………………... 71 
3.1 Поняття тіньової економіки та її вплив на доходи країни……... 71 
3.2 Заходи щодо зниження обсягів ухиляння від податків в Україні   77 
Висновки до розділу 3………………………………………………………. 93 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 94 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 97 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
 Рівень та якість життя населення, соціально-економічний рівень 
розвитку будь-якої країни, в тому числі, залежить від її здатності  фінансувати 
поточні потреби. В свою чергу, обсяги фінансування прямо залежать від 
здатності держави наповнювати бюджет, зокрема і за рахунок податкових 
надходжень. Рівень податкових надходжень до бюджету держави повинен 
бути, з одного боку, достатнім для соціально-економічного розвитку країни, а 
з іншого боку бути не надто обтяжливим для платників податків. Тобто, існує 
необхідність у оптимізації податкової системи. 
На сьогодні в Україні відбувається реформування податкової системи, 
здійснюється постійний пошук та адаптація існуючих успішних механізмів та 
інструментів до вітчизняних реалій з метою удосконалення законодавчих, 
інституційних, управлінських елементів податкової системи. Не дивлячись на 
постійні трансформації вітчизняної податкової системи, її ефективність все ще 
залишається не достатньо високою. Це обумовлює актуальність подальших 
досліджень в цьому напряму, з метою пошуку інноваційних механізмів, які б 
допомогли оптимізувати існуючу податкову систему і наблизити її до 
найуспішніших світових економік.  
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є оцінка ефективності та 
дослідження напрямів реформування податкової системи України.   
Для досягнення поставленої мети встановлені наступні завдання: 
− дослідження ролі податків в економічному розвитку країни; 
− вивчення сучасної податкової системи України та оцінка її 
ефективності; 
− вивчення міжнародного досвіду реформування податкових систем; 
− аналіз основних напрямів реформування податкової системи 
України; 
6 
 
− пошук шляхів зниження розмірів «тіньової економіки» в Україні. 
Об’єкт дослідження – податкова система країни. 
Предмет дослідження – напрями реформування податкової системи 
України. 
При проведенні дослідження використовувалися наступні методи:  
порівняння –  при вивченні світового досвіду і можливості адаптування його 
до вітчизняних реалій; аналізу – при вивченні основних складових, а також 
рівня ефективності податкової системи країни; синтезу – при пошуку заходів 
для підвищення ефективності в податковій сфері. 
Наукова новизна одержаних результатів полягає в здійсненні 
комплексного дослідження складових та ефективності податкової системи 
України, а також пошуку напрямів підвищення ефективності податкової 
система, зокрема зниження розмірів «тіньової економіки» країни. 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна робота бакалавра 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. 
Повний обсяг роботи становить 102 сторінки, список використаних джерел 
складається з 61 найменування, 15 таблиць, 11 рисунків. 
  
7 
 
РОЗДІЛ 1 
ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА: КОНЦЕПТУАЛЬНІ 
ЗАСАДИ 
 
 
1.1 Роль податків в економічному розвитку країни 
 
Одним з невід’ємних інструментів державного управління економіки є 
податки, які є основним джерелом фінансування державою своїх функцій. Як 
показує досвід, зазначений інструмент може як позитивно так і негативно 
впливати на рівень розвитку економіки країни та її конкурентоздатність.  
Загалом, розрізняють п’ять видів податків: податки на господарську 
(підприємницьку) діяльність, податки на споживання, податки на особисті 
доходи, рентні  та стримуючі стягнення [33].  
До стримуючих платежів належать мита й акцизи, основною метою яких 
є згладжування негативного впливу від різних видів господарської діяльності  
на економіку і життя країни взагалі. Зокрема, мита дозволяють знизити ризики 
для внутрішніх виробників через значну кількість імпортних товарів, а акцизи, 
втому числі встановлюють з метою запобігання монопольного впливу на 
ринок при виробництві низки товарів, а саме тютюну, алкоголю, пального.  В 
той же час, занадто великі акцизні ставки можуть призвести до погіршання 
ситуації в певній галузі. 
Наприклад, в Україні відбувається постійне збільшення акцизного 
податку на сигарети (рис. 1.1).  
Доходи від акцизного оподаткування тютюнових виробів становили 22,2 
мільярда грн у 2015 році і за прогнозами мають зрости до 62,4 млрд грн у 2022 
році. Тобто при 6-разовому збільшенні ставок податку абсолютна сума 
надходжень до бюджету збільшилася менше ніж у 3 рази [6]. Зрозуміло, що 
наведені прогнозні дані 2022 року можуть змінитися, в зв’язку з війною в 
країні.  
8 
 
2000
1800 1747,6
1600 1456,33
1400
1213,61
1200
1011,35
1000 927,84
773,2
800
596,05
600
425,75
400 304,11
200
0
2015 2016 2017 2018 2019 І 2019 ІІ 2020 2021 2022
півріччя півріччя
 
Рисунок 1.1 – Динаміка ставок мінімального податкового зобов’язання 
акцизного податку на сигарети, грн за 1000 штук 
Джерело: розроблено автором на основі [6]   
Науковцями було розраховано реальні ставки акцизного податку та 
реальні надходження до бюджету, з урахуванням інфляційного чиннику (рис. 
1.2).  У результаті було встановлено, що специфічна ставка акцизу в реальному 
вимірі з 2015 до 2021 року підвищилася на 118%, тоді як реальні доходи 
бюджету, мобілізовані від цього податку, зросли лише на 23%. 
Наведені результати розрахунків свідчать, що доходи бюджету слабо 
реагують на підвищення ставок акцизного податку. Однією з найважливіших 
причин є те, що підвищення цін на сигаретні вироби призводить до збільшення 
тіньового ринку тютюнових виробів в Україні, а отже до зменшення обсягів 
продаж виробів легальними каналами [6]. 
Нижче (рис. 1.3) наведено динаміку доходів від акцизного податку до 
бюджету України.  
 
9 
 
 
Рисунок 1.2 – Мінімальна податкова ставка акцизу на тютюнові вироби 
в реальному вимірі та реальні доходи державного бюджету від акцизу в цінах 
2015 року  
Джерело: [6] 
 
На рисунку 1.3 наведено динаміку обсягів акцизного податку від 
підакцизних товарів, ввезених на територію України та вироблених в Україні 
підакцизних товарів. Як бачимо, обсяг надходжень від ввезених в Україну 
підакцизних товарів до 2021 року був меншим ніж від тих товарів, які 
виробляються в країні. Але в 2021 році їх обсяг збільшився з 57,8 млрд. грн до 
87 млрд. грн і перевищив доходи з акцизного податку на 2 млрд. грн. Треба 
також відмітити, що в 2021 році відбулося значне підвищення обсягів 
надходжень від внутрішніх підакцизних товарів, а саме на 27,2 млрд.грн, хоча 
в попередні роки темпи збільшення обсягів були незначні – на 3-7 млрд. грн. 
10 
 
100
90 87 85
80,4
80
71,1 69,9
70 66,3
57,8
60 55,1 53,4
47,7
50
42
40 35
30
20
10
0
2016 2017 2018 2019 2020 2021
Акцизний податок з ввезених товарів Акцизний податок з вироблених товарів
 
Рисунок 1.3 – Динаміка доходів надходжень до бюджету за рахунок 
акцизного податку протягом 2016-2021 років, млрд. грн 
Джерело: розроблено автором на основі [30] 
 
Треба зазначити, що в структурі надходжень до бюджету акцизний 
податок з ввезених в Україну підакцизних товарів склав в 2021 році – 5,24%, а 
товарів внутрішнього виробництва – 5,12%. 
Рента – це збір за користування ресурсами, які належать державі, 
зокрема на видобуток газу, нафти, вугілля тощо. В цілому зазначений збір 
дозволяє залучити додаткові кошти в бюджет країни, але тільки у випадку, 
якщо видобуток є рентабельним.  В деяких випадках високий рівень рентних 
платежів може призвести до зниження рентабельності видобутку певного 
природного ресурсу, а отже знижується і ефективність цілої галузі. Так, 
зокрема, в Україні  на сьогодні одна з найвищих рент у світі на видобуток газу 
– понад 27%, що стримує інвестиції в галузь і робить її невигідною [33]. 
В таблиці 1.1 представлено динаміку надходжень рентної плати та плати 
за використання інших природних ресурсів в Україні. 
11 
 
Таблиця 1.1 – Динаміка обсягів рентної плати та плати за використання 
інших природних ресурсів в Україні протягом 2015-2021 років, млн.грн 
Рік Обсяг, млн.грн Частка в бюджеті, % 
2021 89318,5 5,37 
2020 57112,6 4,15 
2019 52024,9 4,03 
2018 50086,9 4,23 
2017 51132,3 5,03 
2016 46608,4 5,95 
2015 41958,2 6,43 
 Джерело: розроблено автором на основі [30] 
Отже, як бачимо, в країні спостерігається тенденція до збільшення 
обсягів рентної плати та плати за використання інших природних ресурсів 
протягом 2015-2021 років, і так же як і у випадку з акцизним податком, в 2021 
році відбулося значне підвищення таких надходжень з 57112,6 млн. грн до 
89318,5 млн. грн. В структурі бюджету в 2021 році ці надходження складають 
5,37%. Найбільша частка із досліджуваних років спостерігалася в 2015 році – 
6,43% і найменша в 2019 році – 4,03%. 
До податків на особисті доходи можна віднести податок на доходи 
фізичних осіб. Даний податок непрямо впливає на економічний розвиток. Так, 
високий рівень цього податку автоматично зменшує кількість грошей, які 
залишаються у розпорядженні домогосподарств, а отже зменшує купівельну 
спроможність людей, що автоматично призводить до зменшення їх витрат та 
заощаджень. В таблиці 1.2 наведено динаміку даного податку в Україні 
протягом 2015- 2021 років.  
Таблиця 1.2 – Динаміка податку на доходи фізичних осіб в Україні 
протягом 2015-2021 років, млн.грн 
Рік Обсяг, млн.грн Частка в бюджеті, % 
2021 349785,5 21,04 
2020 295107,3 21,44 
2019 275458,5 21,36 
2018 229900,6 19,41 
2017 185686,1 18,26 
2016 138781,8 17,73 
2015 99983,2 15,33 
 Джерело: розроблено автором на основі [30] 
12 
 
Як бачимо, обсяги надходжень до бюджету податку на доходи фізичних 
осіб в Україні збільшувався протягом 2015-2021 років і досяг 349785,5 млн.грн 
проти 99983,2. Також, частка даного виду податку в бюджеті надходжень 
збільшилася за цей період з 15,33 до 21,04%. Зрозуміло, що збільшення обсягів 
податку, в тому числі, відбулося за рахунок підвищення мінімальної заробітної 
плати (табл. 1.3 ) та середньомісячної заробітної плати (рис. 1.4). 
 
Таблиця 1.3 – Динаміка мінімальної заробітної плати в Україні 
протягом 2015-2022 років, грн 
Період Сума, грн 
з 01.10.2022 6700 
з 01.01.2022 по 30.09.2022 6500 
з 01.12.2021 по 31.12.2021 6500 
з 01.01.2021 по 30.11.2021 6000 
з 01.09.2020 по 31.12.2020 5000 
з 01.01.2020 по 31.08.2020 4723 
з 01.01.2019 по 31.12.2019 4173 
з 01.01.2018 по 31.12.2018 3723 
з 01.01.2017 по 31.12.2017 3200 
з 01.12.2016 по 31.12.2016 1600 
з 01.05.2016 по 30.11.2016 1450 
з 01.09.2015 по 31.12.2015 1378 
з 01.01.2015 по 31.08.2015 1378 
Джерело: розроблено автором на основі [30] 
 
Важливість даного виду податків для наповнення бюджету показує 
значна його частка в загальних податкових надходженнях, а саме більше 21%. 
Зрозуміло, що збільшення надходжень прямо пов’язано, як зі збільшенням 
оплати праці працівників, так і кількістю працюючих. Тобто, залежить від 
кількості зайнятих осіб в економіці та активізації бізнесу. 
 
13 
 
16000
14014
14000
12000 11591
10497
10000
8865
8000 7104
6000 5183
4195
4000
2000
0
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021
 
Рисунок 1.4 – Динаміка середньомісячної заробітної плати в Україні 
протягом 2015-2021 років 
Джерело: розроблено автором на основі [11] 
 
Податки на споживання включають податок на додану вартість і податок 
на розкіш.  ПДВ чинить вплив на внутрішнє споживання, тобто люди за ті ж 
гроші можуть купити менше товару. Податок на розкіш дозволяє збирати 
більше коштів з дорогих товарів. Основна його ідея полягає у тому, що для 
справді заможних людей відсоток поверх вартості товару не буде відчуватися 
боляче. Та в Україні дискусія щодо цього податку часто переходить з розряду 
наддорогих товарів, таких як яхт, елітної нерухомості, предметів мистецтва і 
т.д. до товарів, які призначені для середнього класу, тих же автомобілів, що є 
небезпечним і вже може вдарити по кишені звичайних людей [33]. 
В структурі надходжень даний вид податку займає 9,37% (ПДВ з 
вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування) та  
22,9% (ПДВ з ввезених на територію України товарів). Динаміка представлена 
на рис. 1.5. 
Найбільший вплив на конкурентоздатність економіки будь-якої країни 
здійснюють податки на господарську діяльність оскільки від їх рівня залежить 
14 
 
рівень цін на продукцію, а також можливість суб’єктів господарювання до 
подальшого розвитку. Чим більше рівень податків, тим менше стимулів у 
підприємців до функціонування та розвитку. 
 
 
400 380,7
350
295,4
300 289,8
274,1
250,5
250
200 181,5
155,8
150 126,5
100 88,9
79,1
63,5
54,1
50
0
2016 2017 2018 2019 2020 2021
ПДВ з ввезених на територію України товарів
ПДВ з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування
 
 
Рисунок 1.5 –  Динаміка доходів надходжень до бюджету за рахунок ПДВ 
протягом 2016-2021 років, млрд. грн 
Джерело: розроблено автором на основі [30] 
 
В таблиці 1.4 наведено динаміку податку на прибуток в Україні 
протягом 2015-2021 років, млн.грн 
 
 
15 
 
Таблиця 1.4 – Динаміка податку на прибуток в Україні протягом 2015-
2021 років, млн.грн 
Рік Обсяг, млн.грн Частка в бюджеті, % 
2021 163844,5 9,86 
2020 118471,8 8,61 
2019 117316,8 9,1 
2018 106182,3 8,97 
2017 73396,8 7,22 
2016 60223,2 7,69 
2015 39053,2 5,99 
 Джерело: розроблено автором на основі [30] 
 
Як бачимо з наведеної таблиці, податок на прибуток в Україні в 2021 
році займав питому вагу в загальних надходженнях до бюджету – 9,86%. 
В цілому в Україні протягом 2021 року відбулися наступні податкові 
надходження до бюджету (табл. 1.5). 
 
Таблиця 1.5 – Податкові надходження до бюджету Україні в 2021 році, 
тис.грн 
Назва платежу Надійшло, тис.грн 
Всього до державного бюджету (сальдо), з них: 652076370,9 
податок на додану вартiсть з вироблених в Українi товарiв 
155774751,5 
(робiт, послуг) з урахуванням бюджетного вiдшкодування   
податок на прибуток підприємств  147751747,4 
податок та збiр на доходи фiзичних осiб 137555220,3 
акцизний податок з вироблених в Українi пiдакцизних товарiв 
82858368,8 
(продукцiї)  
рентна плата за користування надрами  75569225,2 
акцизний податок з ввезених на митну територiю України 
14939055,6 
пiдакцизних товарiв (продукцiї)  
екологiчний податок  3915851,0 
Всього до місцевих бюджетів (сальдо), з них 341164680,9 
податок та збiр на доходи фiзичних осiб 212230256,3 
єдиний податок  46282390,9 
податок на майно  43242743,5 
туристичний збiр  243971,4 
збiр за мiсця для паркування транспортних засобiв  127027,5 
Джерело: [11] 
 
В розрізі областей в Україні найбільшим платником податків є м.Київ, 
Харківська, Полтавська, Дніпропетровська області (таблиця 1.6). 
16 
 
Треба зазначити, в з огляду на військові дії було пошкоджено 
промисловий сектор країни, в тому числі Харківській, Дніпропетровській, 
Київський та інших областях. Бізнес був змушений призупинити свою 
діяльність.  
 
Таблиця 1.6 – Податкові надходження до бюджету Україні в 2021 році 
в розрізі регіонів, тис.грн 
Назва регіону Надійшло платежів 
Ар Крим 0,0 
Вiнницька 7 647 880,9 
Волинська 4 591 354,7 
Днiпропетровська 26 735 581,4 
Донецька 17 083 890,9 
Житомирська 5 374 419,3 
Закарпатська 2 383 082,0 
Запорiзька 13 522 249,5 
Iвано-франкiвська 8 796 976,2 
Київська 16 371 319,1 
Кiровоградська 3 888 854,8 
Луганська 3 536 267,3 
Львiвська 14 595 782,9 
Миколаївська 5 377 580,6 
Одеська 11 125 651,0 
Полтавська 43 897 714,6 
Рiвненська 3 092 772,1 
Сумська 8 461 682,5 
Тернопiльська 4 089 060,7 
Харкiвська 42 167 842,2 
Херсонська 4 492 152,6 
Хмельницька 4 967 262,9 
Черкаська 6 536 206,6 
Чернiвецька 2 308 736,9 
Чернiгiвська 5 262 517,0 
м.Київ 87 209 689,1 
м.Севастополь 0,00 
Центральне МУ ДПС по роботi з ВПП 205 199 762,7 
Схiдне МУ  ДПС по роботi з ВПП 22 093 006,0 
Захiдне МУ ДПС по роботi з ВПП 5 964 829,2 
Пiвденне МУ ДПС по роботi з ВПП -6 510 725,6 
Пiвнiчне МУ  ДПС по роботi з ВПП 71 675 076,1 
Всього 652 076 370,9 
Джерело: [11] 
 
17 
 
Так за оцінками дослідження «Економіка України під час війни: 
оперативна оцінка, квітень 2022» [15] було зроблено наступні висновки: 
− ВВП. На дев’ять найбільш постраждалих регіонів припадає 30% 
національного ВВП.  За різними прогнозами падіння ВВП у 2022-му році 
становитиме від -10% до -35-40% (за умови що окуповані території не 
збільшаться, а активна фаза триватиме кілька місяців). 
− Бюджет. Дефіцит загального фонду бюджету за I квартал 2022 року 
становить 67,5 млрд грн (близько 2,3 млрд доларів). Близько 30% надходжень 
загального бюджету, або 32,5 млрд грн, припадало на виплату дивідендів 
держпідприємствами, це джерело вичерпано. Решта 70% надходжень, 
ймовірно, знизяться. 
− Міграція. За оцінками ООН, з 24 лютого 2022 року з України виїхало 
4,2 млн осіб.  Майже 6,48 мільйона людей є переміщеними особами в Україні 
внаслідок війни. Ці втрати можуть призвести до дефіциту робочої сили в 
Україні та уповільнення темпів відновлення економіки після війни. 
− Агро. Українське сільське господарство є прямою жертвою 
російської агресії, оскільки бойові дії часто відбуваються на українських полях 
та на фермах.  Близько 13% території України заміновано росіянами. Існує 
ризик затяжної війни у Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій та 
Херсонській областях – їхня частка виробництва пшениці становить 23%, 
кукурудзи – 3%, ячменю – 21%, насіння соняшника – 20%. 
− Промисловість. Збитки промислових активів становлять $6,7 
млрд.  Металургія втратила щонайменше 30% своїх активів. Серед 
найбільших втрат: «Азовсталь» та «ММК Ілліча», відповідно другий і третій 
за розмірами металургійні заводи України [15].  
В цьому контексті податкові надходження в 2022 році будуть набагато 
менше, а потреба в соціальних виплатах навпаки досить сильно збільшиться. 
Така ситуація є дуже несприятливою для соціально-економічного стану країни 
і може викликати досить глибокі кризові явища. В зв’язку з цим уряду країни 
18 
 
необхідно вже зараз розробляти стратегію розвитку економіки у воєнний та 
післявоєнний періоди.  
Отже, бачимо, що види та рівень податків безпосередньо впливають на 
соціально-економічний стан будь-якої країни. Перед урядом стоїть завдання 
забезпечити оптимальний рівень податків, який би не обтяжував громадян та 
суб’єктів господарювання, але був би достатнім для ефективного виконання 
ним своїх функцій.  Треба зазначити, що в деяких країнах рівень податків 
досить високий (наприклад, Швеція, Данія), але вони мають досить високий 
рівень розвитку. В таких країнах більшість податків збирається з особистих 
доходів, споживання, користування надрами, імпорту та продажу 
високорентабельних товарів. А для підприємців та інвесторів ці країни 
встановлюють низькі податки [33]. 
Тож головна запорука динамічного розвитку країни — це збалансовані 
податки для людей, які сприяють тому, щоб вони більше проявляли ініціативу 
і могли максимально ефективно свої зусилля спрямовувати у власну 
заможність й низькі податки для бізнесу, які дозволяють йому отримати 
конкурентні переваги на світових ринках. Та питання полягає не лише у 
розмірі податків. А й у простоті податкової системи. Підприємцям, інвесторам 
важливо, щоб податки можна було заплатити швидко і без проблем. Щоб 
процес їх сплати був простим та зрозумілим [33]. 
 
1.2 Сучасна податкова система України та її ефективність 
 
Податкова система є провідною складовою системи публічних доходів. 
Хоча в Податковому кодексі України визначено, що податкова система 
України – це сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що 
справляються в установленому цим Кодексом порядку [37], але вважаємо, що 
податкова система представляє собою більш ширше поняття, і включає в себе 
ще законодавчу, організаційно-адміністративну, інституційну складові. 
На рис. 1.6 представлено основні елементи податкової системи. 
19 
 
 
Податкова система України 
 
 
Система Система податків  і Система органів влади, 
податкового зборів  що забезпечують 
законодавства   сплату податків і зборів  
 
Система  Система 
адміністрування оподаткування  
податків і зборів   
 
Рисунок 1.6 – Складові податкової системи 
Джерело: [8]  
 
До системи податкового законодавства України можна віднести такі 
складові: 
− Конституція України; 
− Податковий кодекс України; 
− Митний кодекс України; 
− міжнародні договори у сфері оподаткування; 
− підзаконні нормативно-правові акти з питань оподаткування [8]. 
В Податковому кодексі України визначено (ст. 4), що податкове 
законодавство грунтується на таких принципах: 
− загальність оподаткування; 
− рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких 
проявів податкової дискримінації; 
− невідворотність настання визначеної законом відповідальності у 
разі порушення податкового законодавства; 
− презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо 
норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі 
закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів 
20 
 
припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків 
платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість 
прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого 
органу; 
− фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з 
урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його 
надходженнями; 
− соціальна справедливість - установлення податків та зборів 
відповідно до платоспроможності платників податків; 
− економічність оподаткування - установлення податків та зборів, 
обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на 
їх адміністрування; 
− нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у 
спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності 
платника податків; 
− стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не 
можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного 
періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх 
ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом 
бюджетного року; 
− рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати 
податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного 
надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності 
їх сплати платниками; 
− єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на 
законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку [37]. 
Треба зазначити, що на нашу думку на сьогодні не всі наведені принципи 
побудови податкової системи в Україні дотримуються в повній мірі. Зокрема, 
21 
 
це принцип соціальної справедливості, нейтральності оподаткування, а також 
стабільності. 
Крім цього, значна кількість змін та доповнень, які вноситься до статей 
ПКУ, свідчать про невисоку ефективність існуючої податкової системи в 
Україні. Так, на рисунку 1.7 представлено кількість змін до податкового 
законодавства протягом 2011-2020 років. 
 
 
Рисунок 1.7 –  Кількість внесених змін доповнень законами України до 
ПКУ протягом 2011 – 2020 р.р. 
Джерело: [20] 
 
Нижче в дослідженні розглянуто зміни в податковому законодавстві, які 
було зроблені протягом 2021-2022 років. 
До системи податків і зборів можна віднести: 
- загальнодержавні податки і збори; 
- місцеві податки і збори; 
- принципи, форми та методи встановлення податків і зборів; 
- методичні положення щодо обчислення та сплати податків [8]. 
22 
 
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим 
Кодексом і є обов’язковими до сплати на усій території України, серед яких: 
− податок на прибуток підприємств; 
− податок на доходи фізичних осіб; 
− податок на додану вартість; 
− акцизний податок; 
− екологічний податок; 
− рентна плата; 
− мито [37]. 
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до 
переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Податковим 
Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних 
територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним 
планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є 
обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад, 
серед яких наступні: 
− податок на майно; 
− єдиний податок. 
− збір за місця для паркування транспортних засобів; 
− туристичний збір [37]. 
Під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи: 
платники податку; об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; 
порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати 
податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. 
Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та 
порядок їх застосування [37]. 
Якщо порівняти кількість податків в Україні і різних країнах, то в в 
нашій країні таких податків та зборів 11 (7 державних та 4 місцевих),  в Японії 
23 
 
– 55 (25 державних та 30 місцевих), в Великобританії – 8,  Італії – 15, Німеччині 
– 16, Франції – 7, Нідерландах – 9, Португалії – 8, Іспанії – 8 [28].  
Отже, в Україні на сьогодні використовується оптимальна кількість 
податків. В той же час, на відміну від країн ЄС та США в Україні більшу 
частину надходжень до бюджету складають непрямі податки. В таблиці 1.7 
наведено ставки основних податків в Україні та деяких інших зарубіжних 
країн [28]. 
 
Таблиця 1.7 – Ставки основних податків в Україні та інших країнах 
Країна Ставка ПДВ Ставка ПДФО Ставка податку на Загальний 
прибуток рейтинг 
% місце % місце % місце країни, 
місце 
Україна 20 2 18 1 18 1 1 
Німеччина 19 1 47,5 6 29,8 4 3 
Іспанія 21 3 45 4 30 5 4 
Італія 22 4 45,6 5 31,4 6 7 
Франція 20 2 45 4 34,5 8 6 
Нідерланди 21 3 52 7 25,5 3 5 
Португалія 23 5 42 3 36 9 8 
Бельгія 21 3 53,7 8 34 7 9 
Польща 23 5 32 2 19 2 2 
Джерело: [28] 
 
Отже, як бачимо ставки основних податків в Україні є найнижчими 
порівняно з іншими наведеними країнами. 
Відповідно до рейтингу Paying Taxes - 2020 (Оподаткування), за яким 
здійснюється оцінка податкового процесу в 190 країнах світу і який 
розроблений в рамках проекту Doing Business, що є частиною Global Indicator 
Group Світового Банку, Україна посіла 65 місце  [2].  
Даний рейтинг дає загальну картину щодо величини податкового та 
адміністративного тягаря на середню за величиною компанію в певній країні. 
Рейтингування здійснюється за наступними індикаторами: 
− загальна середня податкова ставка (Total tax and contribution rate); 
− кількість податкових платежів (Payments); 
24 
 
− час, який витрачає платник на подання звітності та сплату податків 
протягом року (Time); 
− ефективність роботи податкових органів після подачі звітності, 
зокрема простота відшкодування ПДВ та коригування корпоративного 
податку (Postfilling index) [2]. 
В таблиці1.8 наведено показники оцінювання за цими індикаторами в 
Україні та середні значення за групами країн. 
 
Таблиця 1.8 – Paying Taxes – 2020 
Європа та 
ОЕСР високий Краща країна у 
Індикатор Україна Центральна 
рівень доходу підсумку 
Азія 
Платежі 
5 14,4 10,3 3 (2 Економіки) 
(кількість в рік) 
Час (годин в 
328 213,1 158,8 49 (3 Економік) 
рік) 
Загальна ставка 
податків та 26,1 (33 
45,2 31,7 39,9 
внесків (% від Економіки) 
прибутку) 
Індекс 
процедур після 
подання 
86,0 68,2 86,7 Немає інфо 
звітності та 
оплати податків 
(0-100) 
Джерело: [31]  
 
Треба зазначити, що починаючи з 2013 року Україна показувала 
позитивну динаміку щодо даного показника (табл. 1.9). 
Але за результатами оцінки 2020 року Україна зайняла 65 місце і 
втратила 11 пунктів порівняно з попереднім роком. Експерти зазначають, що 
втрата Україною позицій обумовлена, перш за все, активними діями інших 
держав, спрямованими на автоматизацію процесів і скорочення часу 
адміністрування податків, а також збільшенням фіскального навантаження на 
бізнес в Україна. В зв’язку з цим деякі країни покращили свої результати в 
рейтингу [58]. 
25 
 
Таблиця 1.9  – Динаміка індексу легкості сплати податків в Україні  за 
2008-2018 рр 
Показники 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 
Індекс 
легкості 
177 180 181 181 181 164 108 85 84 83 80,77 
сплати 
податків 
Платежі 
(кількість на 147 147 147 135 28 28 5 5 5 5 5 
рік) 
Час (кількість 
2085 848 736 657 490 300 350 346 346 356 328 
годин на рік) 
Загальний 
рівень 
56,6 57,2 57,2 55,5 54,9 54,9 52,9 52,2 52,2 51,9 37,8 
податків (% 
від прибутку) 
Індекс пост-
подачі х х х х х х х х х 79,3 86,0 
(0-100) 
Джерело: розроблено на основі [2] 
 
Наприклад, Туреччина, піднялася з 80 на 20 місце за рахунок скасування 
ПДВ на капітальні інвестиції, а отже і скоротила час на його відшкодування. 
Угорщина перемістилася з 86 на 56 позицію за рахунок істотного скорочення 
тривалості перевірки коригувань звітності з податку на прибуток. Португалія, 
Франція, Польща і Литва ввели звітності перед податковими органами в 
режимі реального часу [58]. Казахстан запустив пілотний проект із 
використання блокчейн-технологій для адміністрування ПДВ. Таку саму 
можливість розглядає й Велика Британія. Бразилія та В’єтнам досягли 
рекордного скорочення часу на облік ПДВ завдяки оптимізації роботи наявних 
IT-систем [3]. 
На сьогодні важливим завданням, яке стоїть перед податковими 
органами України, є скорочення кількості часу на податковий облік. 
Система органів виконавчої влади, що справляють податки і збори – це 
Державна податкова служба України. 
26 
 
Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом 
виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом 
Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову 
політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування [43]. 
Основними завданнями ДПС є: 
1) реалізація державної податкової політики, здійснення в межах 
повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів 
та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики 
у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, 
тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, 
пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної 
політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній 
валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення 
готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових 
операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської 
діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону; 
2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення 
формування: державної податкової політики; здійснення контролю за 
надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, 
платежів; державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом 
спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються 
в електронних сигаретах, та пального; державної політики з адміністрування 
єдиного внеску, а також у сфері боротьби з правопорушеннями під час 
застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску; державної 
політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній 
валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення 
готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових 
операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської 
діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону [43]. 
27 
 
Система адміністрування податків і зборів – це сукупність рішень та 
процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають 
інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують 
ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів 
оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, 
організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до 
порядку, встановленого законом, здійснюють відповідну прогнозно-
аналітичну та масово-роз’яснювальну роботу [8]. 
Система оподаткування виступає базисом всієї податкової системи 
держави та являє собою законодавчо врегульований процес встановлення та 
утримання податків у країні, визначення їхніх розмірів і ставок, відповідних 
об'єктів та кола юридичних і фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а 
також порядок сплати податків. Основними складовими системи 
оподаткування (базису) є: платники податку; об’єкт оподаткування; база 
оподаткування; ставки податку; порядок обчислення податку; податковий 
період; строк та порядок сплати податку та подання звітності про обчислення 
та сплату податку [8]. 
Отже, треба зазначити, що існуюча податкова система в Україні, хоча і 
постійно реформується, але залишається малоефективною. Ефективна 
податкова системи повинна сприяти розвитку економіку та бізнесу, розвитку 
інноваційної та інвестиційної діяльності, а отже ефективно реалізувати 
податкову політику та оптимізувати її. До основних принципів оптимальної 
податкової політики відносяться наступні: 
− принцип простоти: мінімізація витрат на сплату податків, простота їх 
нарахування, зменшення часу на адміністрування, зручність; 
− принцип соціальної справедливості: податковій системі необхідно 
прагнути до вирішення соціальних проблем; 
− принцип економічної ефективності: відповідність ставок податків 
економічному розвитку держави [28]. 
28 
 
Отже, існує нагальна потреба подальшого реформування податкової 
системи України в напряму удосконалення законодавчої бази та адаптації її до 
європейського законодавства, встановлення оптимальних податкових ставок у 
відповідності до соціально-економічного розвитку країни, удосконалення 
процедури сплати податків, спрощення їх адміністрування тощо. 
 
Висновки до розділу 1 
 
Доведено, що одним з невід’ємних інструментів державного управління 
економіки є податки, які є основним джерелом фінансування державою своїх 
функцій, а також можуть здійснювати як позитивний так і негативний вплив 
на розвиток економіки країни. В зв’язку з цим перед урядом будь-якої країни 
стоїть завдання забезпечити оптимальний рівень податків, зокрема зменшити 
податкове навантаження на громадян та суб’єктів господарювання, а з іншого 
забезпечити достатній для виконання своїх функцій обсяг податкових 
надходжень. 
Проаналізовано елементи сучасної податкової системи України: 
податкового законодавства, податків і зборів, органів влади, що забезпечують 
сплату податків і зборів, адміністрування податків і зборів, оподаткування.  
З’ясовано, що не всі принципи побудови податкової системи в Україні, 
закріплені в законодавстві, дотримуються в повній мірі, зокрема принцип 
справедливості, нейтральності оподаткування, а також стабільності. Крім 
цього, значна кількість змін та доповнень, які вноситься до статей ПКУ, 
свідчать про невисоку ефективність існуючої податкової системи в Україні. 
Аналіз показав, що в Україні на сьогодні використовується оптимальна 
кількість податків, але на відміну від розвинутих країн більшу частину 
надходжень до бюджету складають непрямі податки. Ставки основних 
податків в Україні є порівняно невисокими порівняно з іншими країнами, але 
проблемою є значна кількість часу, яка витрачається на податковий облік, що 
знижує ефективність податкової системи.  
29 
 
РОЗДІЛ 2 
НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ: 
ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД 
 
 
2.1 Міжнародний досвід реформування податкових систем 
 
В зв’язку з інтеграцією України до Європейського Союзу країна 
отримала доступ до єдиного, розширеного, гармонізованого ринку ЄС з 
високим рівнем відкритості, єдиним переліком торгових правил і 
адміністративних процедур, єдиним митним тарифом та з вільним рухом 
товарів, послуг, громадян і капіталу без внутрішніх бар’єрів. В зв’язку з цим 
доцільно дослідити міжнародний досвід податкових систем з метою 
досягнення відповідності права України до європейського права [29]. 
Основним завданням України в цьому напряму визначають наступні: 
− розвиток та впровадження систем оподаткування та їх установ 
відповідно до міжнародних стандартів та стандартів ЄС; 
− проведення податкової реформи, включаючи прийняття та 
імплементацію законодавства з питань ПДВ та акцизного збору, що відповідає 
положенням УПС і нормам СОТ; 
− забезпечення відповідності вільних економічних зон правилам СОТ 
відповідно до зобов’язань України щодо СОТ, початок процесу приведення 
законодавства України про вільні економічні зони у відповідність до 
законодавства ЄС; 
− розв’язання питань щодо існуючої заборгованості з відшкодування 
ПДВ та запобігання накопиченню нової заборгованості, у т.ч. через 
забезпечення ефективних процедур і виділення достатніх ресурсів; 
− скасування дискримінаційного режиму використання податкових 
векселів, у т. ч. за допомогою внесення відповідних змін до законодавства; 
30 
 
− впровадження комплексного стратегічного плану для Державної 
податкової служби України із визначенням необхідних адміністративних 
структур та процедур, визначенням потреб ДПС у фінансових, людських, 
матеріально-технічних та інформаційних ресурсах; 
− після наближення України до внутрішнього ринку – прийняття та 
дотримання принципів Кодексу поведінки у сфері оподаткування ЄС; 
– розробка пропозицій по удосконаленню податкового законодавства 
України шляхом його максимальної адаптації до вимог податкового 
законодавства Європейського Союзу [29]. 
Кожна країна має свої особливості щодо формування податкової 
системи, зокрема видів та ставок податків, системи пільг, організації 
діяльності податкових органів. 
Так, наприклад, в США у федеральній системі запроваджено три 
податки: індивідуальний прибутковий; на соціальне страхування; на прибуток 
корпорацій. Індивідуальний прибутковий податок стягується з усього 
працездатного населення США з таких доходів, як заробітна плата і допомога; 
прибуток від приватної підприємницької діяльності; відсотки за внесками в 
кредитно-ощадні установи; дивіденди; рента; допомога по безробіттю, що 
виплачується приватними компаніями. Але кожний платник податку має 
право на низку знижок і відрахувань зі свого доходу до оподаткування, 
зокрема це – персональні відрахування та цільові знижки, серед яких п’ять 
основних. Так, дозволяється вираховувати витрати на лікування та медичне 
обслуговування, яке перевищує 7,5% цього доходу за минулий рік; відсотки за 
банківський кредит на житло; кошти, виплачені у формі податків штатним та 
місцевим органам влади; благодійні внески. Або платник податків на свій 
вибір може застосувати стандартну знижку, розмір якої залежить від 
сімейного стану: для подружжя – 5 тис.дол.; для самотніх – 3 тис.дол.; для 
несімейних, які мають на утриманні хоча б одну особу – 4,4 тис. дол.; для 
подружжя, котре заповнює окремо податкові декларації – 2,5 тис. дол.  [52]. 
31 
 
Податок на соціальне страхування стягується лише з доходів від 
заробітної плати і дарування і стягується в рівних частинах з робітників, 
наймодавців та підприємців. Це означає, що підприємець сплачує за кожного 
зайнятого в нього на підприємстві суму, яка дорівнює розміру податку, що 
стягується з даного робітника. До того ж податком на соціальне страхування 
оподатковується не вся зарплата, а лише частина її до певного рівня, 
встановленого в законодавчому порядку (податкова база) [52]. 
Третім великим федеральним податком є податок на прибуток 
корпорації. Ним оподатковується валовий перерозподільний прибуток 
корпоративного бізнесу. Прибуток у розмірі 50 тис. дол. оподатковується за 
максимальною ставкою – 34% [52]. 
У Великобританії найбільш важливим податком вважається податок на 
доходи, який як і в США передбачає низку пільг, зокрема неоподатковуваний 
мінімум складає 3445 фунтів стерлінгів на рік; для осіб старших 64 років – 
4200 фунтів стерлінгів; для осіб старших 74 років – 4370 фунтів стерлінгів; 
неповним сім’ям, які мають дітей віком до 16 років; неповним сім’ям, діти 
яких навчаються у вищих навчальних закладах денної форми навчання; 
оподатковуваний дохід зменшується на суму витрат, пов’язаних з одержанням 
доходу (спецодяг, обладнання для роботи), а також на суми внесків до 
пенсійних і благодійних фондів, медичної страховки для старших 65 років, 
процентних платежів по позиках на придбання житла та власності (максимум 
30 тис. фунтів стерлінгів) [45]. 
Оподаткування відбувається за групами, які залежать від джерела 
доходів, а саме: 
− Група A – доходи від власності та орендованого майна; 
оподатковуваний дохід вираховується як різниця між доходами від власності 
чи володіння майном і експлуатаційними видатками на його утримання; до 
даної групи відносяться також доходи від колишньої групи B (комерційна 
експлуатація лісів, що знаходяться у приватній власності); 
− Група C – доходи від облігацій державних позик; 
32 
 
− Група D – доходи від виробничо-комерційної діяльності, від 
надання послуг особами вільних професій, аліменти, гонорари, доходи 
британських підданих від цінних паперів і майна, що знаходиться за кордоном; 
− Група E – заробітна плата, пенсії з приватних пенсійних фондів, 
оподатковувані соціальні допомоги; 
− Група F – дивіденди та інші виплати, здійснювані компаніями [45].  
В Італії прибутковий податок з громадян стягується за шедулярною 
формою, тобто обкладається кожна частина доходу окремо в залежності від 
джерела доходу. Прибутковий податок з фізичних осіб резиденти сплачують 
із усіх видів доходів, одержаних в Італії і за кордоном, нерезиденти – лише з 
доходів, одержаних в Італії. Залежно від свого походження джерела доходів 
поділені на п’ять категорій, кожній з яких властиві свої особливості 
оподаткування: нерухоме майно (земля і будівлі); капітал; підприємництво; 
трудові доходи від роботи за наймом і в порядку самозайнятості осіб вільних 
професій; інші джерела. Під одною назвою по суті справляються п’ять різних 
податків [47]. 
По відношенню до всіх категорій платників прибуткового податку (за 
винятком власників капіталу) діють єдині норми оподаткування і вони 
диференціюються залежно від розміру доходів: до 6 млн. лір – 10%, 6-12 млн. 
лір – 22%, 12-30 млн. лір – 26%, 30-60 млн. лір – 33%, 60-150 млн. лір – 40%, 
150-300 млн. лір – 45%, 300 і більше – 50%. Вирахуваний за даною шкалою 
податок зменшується на суму індивідуальних пільг залежно від сімейних 
обставин (кількості дітей і утриманців) [47]. 
Платниками прибуткового податку з юридичних осіб, що справляється 
за ставкою 36%, є промислові підприємства, комерційні організації, 
фінансово-кредитні установи, в тому числі їх філіали за кордоном [47]. 
У ФРН базою прибуткового податку є сукупний дохід фізичної особи. В 
основу оподатковування покладено принцип рівного податку на рівний дохід 
незалежно від його джерела. Всі, хто отримує доходи з декількох джерел, 
подають податкову декларацію. При визначенні величини оподатковуваного 
33 
 
доходу із сукупного доходу вираховуються так звані особливі (страхові 
внески, цільові внески на житлове будівництво, витрати на професійне 
навчання та підвищення кваліфікації, аліменти, витрати на підтримку 
благодійних, церковних, наукових установ) та непередбачені витрати (витрати 
на лікування, інвалідність, догляд за хворими членами сім’ї), а також діють 
знижки за віком, неоподатковуваний мінімум, знижки на дітей [49]. 
У Німеччині традиційно існує так звана класова система оподаткування, 
де в основу класифікації платників на класи покладений їх соціально-
громадянський статус: 
− неодружені працюючі без дітей; 
− неодружені, розлучені, овдовілі; 
− одружені, при умові, що в сім’ї працює один із подружжя; а якщо 
працюють обоє, то один із них може за спільною згодою перейти до V класу; 
− працюють обоє з подружжя, але оподатковуються нарізно; 
− одружені працюючі, один із них оподатковується за умовами ІІІ 
класу; 
− працюючі, котрі одержують заробітну плату в декількох місцях. 
Наявність податкових класів за соціальною ознакою створює додаткові 
можливості користування пільгами шляхом переходу з класу в клас [49].  
Питома вага податку на прибуток корпорацій (корпоративний податок) 
у доходах бюджету знаходиться на рівні 2 – 6%. З 1 січня 2004 року 
максимальна ставка корпоративного податку знижена до 28,5%, а 
оподаткування прибутку, розподіленого в порядку дивідендів, залишається на 
рівні 30%, що тепер стимулює процеси нагромадження прибутку як капіталу 
[49]. 
У Норвегії є три головні категорії податків. Перша категорія – це так 
званий соціальний внесок, який вираховується з річної зарплати (до 267 тис. 
крон). Усе, що отримано понад це, оподатковується прогресивним податком. 
При високій зарплаті цей податок сягає максимально 49,8% зарплати. 
34 
 
Друга категорія – податок на загальний дохід. Загальний дохід становить 
суму всіх грошових надходжень: зарплата; гонорари; пенсія за старістю чи по 
догляду за дитиною; можливі виграші в лотерею; цінні подарунки; власний 
будинок; прибуток від сільськогосподарського використання власної землі, 
від використання власної частини лісу, від риболовства та полювання, 
прибуток від будь-якого бізнесу, річні відсотки від банківського вкладу, 
наявність службового автомобілю, який використовується у власних цілях 
[50]. 
Сума доходів може бути зменшена на суму лікування, послуги адвокату, 
а також може бути надано знижку, якщо людина пенсіонер, якщо в сім’ї є діти, 
якщо вона більше двох годин на власній машині добирається на роботу [50]. 
Третя категорія – так званий податок на «багатство», яким вважається: 
сума на рахунках у норвезьких та іноземних банках; кошти готівкою та чеки; 
акції підприємств й інші цінні папери. Крім того, сюди входить абсолютна 
ринкова вартість житла та приміських будинків, що є у приватній власності, 
земельних чи лісних угідь, приватних промислових підприємств, автомобілів, 
всіляких морських та річкових суден [50]. 
В Ізраїлі усі податки та обов’язкові платежі  можна об’єднати в чотири 
групи. 
1. Прямі податки. Це, здебільшого, податки на нерухомість. До них 
належать податок на прибуток, на прибуток від продажу майна, податок з 
власників земельних ділянок, які не обробляються, податок з купівлі 
земельних ділянок. 
2. Непрямі податки. До цієї групи зараховуються податок на додану 
вартість, мито на імпорт, податок з купівлі. 
3. Фонд національного страхування. Він формується з відрахувань 
роботодавця із заробітної плати найманих працівників та частини доходу 
приватних підприємців. 
4. Муніципальні податки — плата за воду, за збирання сміття та інші 
комунальні послуги.  
35 
 
Крім того, в Ізраїлі існують збори та різні види платежів, наприклад, за 
користування радіо та телебаченням тощо [46]. 
Прибутковий податок на доходи фізичних осіб має прогресивну шкалу і 
розраховується за ставками 10, 20, 30, 45, 50%. Але при розрахунку цього 
податку з доходу до оподаткування проводять такі відрахування: до пенсійної 
каси; на соціальне страхування; для громадян Ізраїлю; на непрацюючу 
дружину або чоловіка; на новоприбулих репатріантів; на кожну дитину (з 
доходу жінки) [46]. 
В Нідерландах фізичні особи сплачують прибутковий податок, що 
стягується з усіх видів доходів громадян, які поділяються на три категорії: 
самотні платники податку; подружжя; самотній платник податку з дітьми. 
Прибутковий податок та відрахування на соціальне 
страхування становлять єдиний комбінований податок, який розраховується 
за прогресивною шкалою. Для деяких категорій громадян (наприклад, осіб, 
старших за 65 років) встановлюються нижчі ставки [48]. 
У Республіці Польща оподаткування відбувається згідно Закону «Про 
податок з фізичних осіб» та Закону «Про акордне нарахування податку на 
деякі види доходу фізичних осіб», відповідно яких оподаткуванню належать 
доходи фізичних осіб незалежно від джерела надходжень, і при цьому існує 
така диференціація при оподаткуванні: дохід у розмірі до 85528 польських 
злотих на рік – ставка 18%, більше 85528 польських злотих -  ставка 32%. Для 
визначення загальної суми оподаткування дохід зменшується на суму 
страхових внесків на пенсійне страхування за віком та станом здоров’я, на 
лікарняне страхування та страхування від нещасних випадків, що передбачено 
у положеннях про систему соціального страхування [51]. 
В японській системі оподаткування передбачено близько тридцяти 
державних податків і така ж кількість місцевих, які поділяються на три основні 
групи: 
− прямі прибуткові податки з юридичних та з фізичних осіб; 
36 
 
− прямі податки на майно (земельний податок, податок на спадщину та 
дарування, податок на нерухомість та ін.); 
− прямі і непрямі споживчі податки (гербовий збір, податок на 
споживання та ін.) [53]. 
До переліку префектурних платежів входять: податок на проживання в 
префектурі; податок з підприємців на кількість співробітників; податок на 
придбання власності; податок на видовища; податок з транспортних засобів та 
деякі інші [53]. 
Муніципальні ж податки включають: податок на проживання в 
конкретному населеному пункті; майновий податок; податок «на легкі» 
транспортні засоби; податок на землю, що знаходиться у власності; податок на 
розвиток міст та ін [53].  
Фізичні особи (наймані працівники та самозайняті особи) сплачують 
державний прибутковий податок по прогресивній шкалі, що має шість ставок 
– 5 (від 1 до 1950000 єн), 10 (від 1950001 до 3300000 єн) , 20 (від 3300001 до 
6950000 єн), 23 (від 6950001 до 9000000 єн), 33 (від 9000001 до18000000 єн) і 
40% (перевищує 18000001), які нараховуються залежно від суми отриманого 
доходу. Сплачується він щорічно на всі види доходів, отриманих протягом 
календарного року [53]. 
Базою оподатковування в рамках системи прибуткового податку є: 
заробітна плата, доходи осіб вільних професій, оплата працівників мистецтв, 
професійних спортсменів, офіціантів у барах, допомога при звільненні, 
доходи, отримані від нерухомості, дивіденди, пенсії, авторські гонорари, 
винагороди за різноманітні особисті заслуги, прибуток від продажу акцій, 
зареєстрованих на фондових біржах тощо [53]. 
Фізичні особи також сплачують прибутковий префектурний податок за 
ставками 5, 10, 15% у залежності від суми доходу. Крім цього, кожен 
громадянин Японії незалежно від величини доходу сплачує податок на 
проживання у сумі 3 200 єн на рік [53]. 
37 
 
Треба зазначити, що Японія займає серед розвинутих країн перше місце 
за рівнем оподатковування доходів і останнє – за рівнем оподатковування 
споживання [53]. 
Одним з важливих напрямів реформування податкової системи є перехід 
на електронну звітність, яка є дуже зручною формою спілкування з 
контролюючими органами. Треба зазначити, що в Україні успішно 
запроваджує зазначений інструмент комунікації, зокрема створено 
електронний сервіс «Електронний кабінет платника», розроблено 
спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення (ПЗ) для формування та 
подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яку 
можна безкоштовно завантаження, а також є надано можливість 
користуватись будь-яким іншим програмним забезпеченням (наприклад: 
«МЕDoc IS», «Соната», «1С-Звіт», «iFin» та ін.), яке надає можливість 
створювати та надсилати до органів ДПС податкову та іншу звітність засобами 
телекомунікаційного зв’язку. Єдиною вимогою для електронного спілкування 
з органами ДПС – наявність електронного цифрового підgису (ЕПЦ) [16]. 
В той же час, розвинуті країни почали запроваджувати даний механізм 
починаючи з 90-х років 20-го століття і на сьогодні напрацювали низку 
інноваційних механізмів. В цілому електронну звітність на сьогодні 
використовують більше 60 країн світу. 
Наприклад, в США апробація подання податкової звітності по каналах 
зв’язку відбувся у 1986 році, а в 1988 році у цій програмі брали участь вже 14 
штатів. У 1998 році Конгрес США поставив за мету: до 2007 року 80% усіх 
звітів має подаватися в електронному вигляді. Рішення підкріпили 
законодавчо: у 2006 році було видано постанови, які забороняли подавати 
деякі звіти іншим способом, ніж електронний [29]. 
На сьогодні американці можуть подати звіт по каналах зв’язку 
декількома способами: 
–     підготувати та надіслати через аудиторську фірму-посередника; 
38 
 
–     заповнити звіти самостійно за допомогою купленого програмного 
забезпечення й відправити звіт через оператора. (кожне оновлення системи 
мешканцю Штатів обійдеться не менше ніж у 50 дол.); 
–     заповнити звіт у режимі он-лайн на сайтах спецоператорів, перелік 
яких можна знайти на порталі Служби національних доходів. Вартість 
заповнення одного звіту становить від 10 до 40 дол. Фізичні особи з низьким 
доходом – менш як 50 тис.дол. на рік – можуть заповнити індивідуальну форму 
безкоштовно (ця ініціатива одержала назву «Free file») [29]. 
У Словенії систему електронної податкової звітності використовують 
для заповнення заявок на відшкодування ПДВ під час обміну товарами серед 
країн Європейського Союзу; крім того, вона дає змогу фірмам з країн, що не є 
членами ЄС, зареєструватися і сплачувати ПДВ із он-лайн-продажу для будь-
якої країни Європейського Союзу, відповідно до директиви ЄС про 
електронну торгівлю [29]. Крім того, вона дає змогу фірмам з країн, що не є 
членами ЄС, зареєструватися і сплачувати ПДВ з онлайн-продажу для будь-
якої країни Європейського Союзу, відповідно до директиви ЄС про 
електронну торгівлю. 
У Словаччині, зокрема, існує офіс електронного прийняття документів, 
що веде облік усіх електронних документів, які заповнюються і надсилаються, 
а також видає підтвердження про отримання електронних документів. Цей 
офіс також містить інструмент для створення та перевірки захищених 
електронних підписів [29]. 
Служба доходів громадян Ірландії дозволяє здійснювати електронне 
декларування та сплату різних податків і зборів (21 вид) у зручний час (24 
години на добу) та у зручному місці усім своїм клієнтам та їх агентам – це 
повністю інтегрована Інтернет-система [29]. Ще в 1997 році Комісією 
інформаційного суспільства Ірландії було проголошено необхідність 
впровадження «самообслуговування по Інтернету». А у вересні 2000 року була 
впроваджена система РОС, яка пропонує надійний захищений цілодобовий 
39 
 
доступ з використанням Інфраструктури громадських ключів для 
аутентифікації, конфіденційності, безвідмовності та прозорості [18]. 
Клієнти або їх агенти можуть побачити деталі свого податкового 
рахунку в режимі он-лайн, а саме – деталі заповнених декларацій, або тих, що 
належить заповнити, здійснених платежів, відшкодувань та винагород та 
деталі щодо сплати податків. Для полегшення використання електронних 
підписів було впроваджене відповідне законодавство, що передбачає 
затвердження осіб, які мають право передавати інформацію у затверджений 
спосіб, тобто використовуючи РОС [18]. 
Зміна у законодавстві: 
− дозволяє затвердженій або уповноваженій особі здійснювати 
електронну передачу інформації, яка вимагається у податковій декларації, від 
імені платника податків без потреби підпису платника податків. Після 
виконання цих дій особа, зобов’язана подавати декларацію, вважається такою, 
що виконала свої зобов’язання; 
− позбавляє потреби подавати супровідну документацію або 
декларації; 
− дозволяє визнання електронної передачі в юридичних цілях; 
− гарантує, що декларацію не буде відхилено на наступних етапах [18] 
Подання звітності у Франції відбувається через Інтернет, де можна 
порахувати свої податки, вибираючи потрібне поле, заповнюючи обов’язкові 
рядки, відповідаючи на запитання. Причому, зробити калькуляцію можна як 
на поточний період, так і підрахувати свої податки на майбутнє [29]. 
Німеччина однією з перших у 1997 році прийняла закон про електронно-
цифровий підпис. Податкові декларації електронною поштою німці здають з 
1999 року. Правда, іноді відправлення звітності доводиться дублювати 
звичайною поштою. Наприклад, це стосується декларації з прибуткового 
податку. Роздрукувати потрібну декларацію можна з тієї самої програми, яка 
відправляє звіт по e-mail. Саму програму для подання електронної звітності 
40 
 
можна придбати у компаній, що розробляють програмне забезпечення. Такі 
компанії безкоштовно одержують від податківців так зване програмне ядро, 
допрацьовують його і розповсюджують серед фірм [29]. 
В Данії для подання декларацій в електронному вигляді платники 
податків можуть скористатися не лише такими загально прийнятими у світі 
способами як електронна пошта або Інтернет, а також скористатися системою 
телефонного зв’язку. Крім того, слід відзначити, що у Данії податкові 
декларації заповнюються податковими органами (попереднє заповнення). 
Попередньо заповнені декларації система надсилає платнику для внесення 
поправок (за наявності) поштою, через Інтернет або систему голосової 
відповіді. Відкоригувати декларацію так легко, що це може зробити навіть 
дитина [18]. 
Отже, запровадження електронної звітності – це зниження затрат та 
поліпшення звітності платників податків, полегшення процедур, спрощення 
отримання та обробки звітності, безконтактний метод, який унеможливлює 
зловживання у податковій сфері. 
 
2.2 Сучасні тенденції реформування податкової системи в Україні 
 
В Україні на сьогодні активно відбувають реформи в податковій системі. 
В дорожній карті реформ 2019-2023 року, розробленої експертами коаліції 
громадських організацій «Реанімаційний Пакет Реформ» було визначено 
наступні основні цілі. 
Ціль 1. Проста, прозора та передбачувана податкова система, що вимагає 
мінімальних затрат часу для розрахунку та сплати податків. 
Задля досягнення зазначеної мети встановленні такі завдання: 
1. Запровадити тимчасовий реєстр заборгованості з відшкодування ПДВ, 
надалі вдосконалювати адміністрування ПДВ. Заборонити скасування 
контролюючим органом сум податкового кредиту за формальними ознаками, 
окрім доведеного факту зговору.  
41 
 
2. Удосконалити систему оподаткування землі та нерухомого майна з 
метою зменшення дискреційності, зробивши його більш справедливим.  
3. Перейти до оподаткування розподіленого прибутку (податок на 
виведений капітал) з компенсацією втрат бюджету за рахунок зниження 
неефективних видатків бюджету та вдосконалення оподаткування майна 
підприємств.  
4. Зменшувати податкове навантаження на фонд оплати праці з 
компенсацією втрат бюджету за рахунок зниження неефективних видатків 
бюджету, що створить умови для виходу бізнесу з тіні.  
5. Впровадити єдиний рахунок для сплати податків (окрім ПДВ) та 
електронні сервіси (цифрові РРО, електронний реєстр фіскальних чеків, реєстр 
акцизних марок) з метою здешевлення та спрощення умов ведення бізнесу. 
Впровадити контроль ланцюжка постачання товарів через електронну систему 
tax-invoice.  
6. Заборонити відкриття кримінальних проваджень до узгодження 
податкових зобов’язань і фактичної несплати узгоджених податкових 
зобов’язань до бюджету.  
7. Змінити моделі податкових пільг з ПДВ та місцевих податків і зборів, 
зменшивши їх кількість.  
8. Удосконалити оподаткування малого бізнесу та спрощену систему 
оподаткування з метою мінімізації зловживань.  
9. Вирівнювати умови ведення бізнесу для «тіньового» та легального 
ринку оренди землі, зокрема шляхом скорочення різниці в податковому 
навантаженні.  
10. Перенести бази даних ДФС до незалежного дата-центру (ДП). 
 11. Забезпечити реалізацію мінімальних зобов’язань плану заходів із 
впровадження BEPS та покращити контроль ТЦО.  
12. Привести оподаткування надходжень від продажу особистого майна 
у відповідність до економічної логіки.  
13. Виключити з переліку підакцизних товарів автотранспортні засоби. 
42 
 
Відповідальними за прийняття рішень визначено Верховну Раду 
України, Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України [13]. 
Ціль 2. Знижено рівень перерозподілу ВВП через публічні фінанси до 
37% для забезпечення швидкого економічного зростання. 
Основні завдання: 
1. Впровадити фіскальну політику, яка була б спрямована на зниження 
частки державних видатків ВВП до 37%, а також фіскальні правила, які б 
обмежували частку перерозподілу ВВП через публічні фінанси.  
2. Переглянути статті бюджетних видатків для оптимізації структури, 
збільшення ефективності та зменшення розміру видатків бюджету 2019–2020 
рр.  
3. Перейти до середньострокового бюджетного планування. 
Реформувати бюджетний процес, зокрема вдосконалити програмно-цільовий 
метод фінансування. 
 4. Створити систему верифікації отримувачів соціальних виплат та 
пільг і пенсійних виплат, що дозволить виявити «мертві душі» та призведе до 
економії держбюджету.  
5. Реформувати систему соціального страхування з метою зменшення 
бюджетних видатків, зокрема скасувати загальнообов’язкове соціальне 
страхування від нещасного випадку на виробництві, замінити на обов’язкове 
приватне страхування.  
6. Встановити KPI для бюджетних програм, оприлюднювати кошториси 
всіх бюджетних установ.  
Рішення приймає: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, 
Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України 
[13].  
Ціль 3. Державна фіскальна служба – сервісна служба, позбавлена 
невластивих їй функцій. 
Основні завдання для досягнення цілі 3: 
43 
 
1. Реформувати Державну фіскальну службу України та митницю, 
зокрема шляхом набору співробітників на відкритих конкурсах, гарантувавши 
гідні зарплати та автоматизацію процесів.  
2. Забезпечити в Митному кодексі України принципи і процедури 
відкриття та функціонування митного режиму вільної митної зони, а також її 
складових – митних постів і зон митного контролю.  
3. Забезпечити відкриття деперсоніфікованої інформації з митних баз.  
4. Ліквідувати податкову міліцію та створити єдиний аналітичний орган 
з розслідувань економічних злочинів у системі органів виконавчої влади із 
забороною працювати в новому органі старим співробітникам 
правоохоронних органів.  
5. Моніторити виконання KPI для більш обґрунтованої оцінки діяльності 
ДФС.  
6. Посилити відповідальність держави перед платниками податків за 
завдані збитки внаслідок дій або бездіяльності.  
Рішення приймає: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, 
Міністерство фінансів України [13]. 
Треба зазначити, що в контексті розглянутих цілей досягнуто певних 
позитивних зрушень. В першу чергу, це – реформування податкових органів. 
Зокрема, ДФС було поділено на два органи: Державну податкову службу та 
митну службу. Таке рішення було прийнято задля підвищення прозорості та 
підзвітності діяльності органів, покращенням сервісних функцій, а також 
поліпшення іміджу податкових органів  [10]. Повноваження даних органів є 
аналогічними до повноважень ДФС, але є більш спеціалізованими. Зокрема, 
Державна податкова служба займається такими питаннями: 
− адміністрування податків, зборів, інших загальнообов’язкових 
платежів; 
− облік платників податків, контроль за поданням платниками 
податкової звітності, сплатою податків, ЄСВ; 
44 
 
− ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва 
спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; 
− проведення податкових перевірок, донарахування податкових 
платежів, стягнення податкового боргу, боротьба з податковими 
правопорушеннями; 
− надання послуг електронного цифрового підпису тощо. 
Державна митна служба має повноваження в таких сферах: 
− митний контроль за правильністю визначення митної вартості 
товару, сплатою митних платежів під час переміщення товару через митний 
контроль України, митне оформлення, класифікація товарів, які 
переміщуються; 
− боротьба з митними правопорушеннями, оформлення протоколів 
про порушення митних правил; 
− взаємодія з митними органами іноземних держав тощо органів  
[10]. 
 Офіс технічної допомоги Казначейства США оцінив прогрес програми 
управління змінами ДПС в 2021 році. Метою даного огляду була оцінка 
прогресу шляхом аналізу попередній дій ДПС, заходів, що запроваджуються в 
даний час, та запланованих майбутніх заходів [32]. 
З використанням спеціальної методики було здійснено суб’єктивну 
оцінку прогресу програми управління змінами ДПС за низкою критеріїв. 
Нижче наведено результати зазначеною оцінки. 
1. Фактор оцінки спроможності лідерства – оцінка прогресу 4 
(Відмінний прогрес. Поточна спроможність лідерства є відмінною, і є намір 
подальшого посилення управління змінами). Така оцінка була поставлена на 
підставі наступних проведених заходів ДПС України: 
− розробка концепції переходу до єдиної юридичної особи (ЄЮО), 
включення переходу до  ЄЮО як стратегічної ініціативи до Стратегічного 
плану ДПС на 2022 рік; 
45 
 
− зібрана команда «Провідників змін» з представників 
функціональних підрозділів ДПС, яка допомагає у плануванні та 
впровадженні; 
− розроблено план управління змінами ДПС та проєкт загального 
процедурного документа щодо управління змінами [32]. 
2. Фактор оцінки спроможності застосування – оцінка прогресу 4 
(Відмінний прогрес. Поточна спроможність застосування є відмінною, і є 
намір подальшого посилення управління змінами). Така оцінка була 
поставлена на підставі наступних проведених заходів ДПС України: 
− ДПС визнала, що пріоритетом під час переходу до ЄЮО як етапу 
програми реформування ДПС було управління проєктами; 
− ДПС має намір використовувати інструменти та методи 
управління змінами для залучення працівників та пошуку зворотного зв’язку 
щодо ініціатив з реформування ДПС за допомогою опитування у фокус-
групах, а також залучення зовнішніх зацікавлених сторін та пошуку 
зворотного зв’язку через опитування фокус-групи, або за допомогою 
анкетування. 
− керівник, відповідальний за управління змінами, схвалив 
прийняття «Методології Коттера» як основи для застосування та управління 
програмою управління змінами тощо [32]. 
3. Фактор оцінки спроможності компетенції – оцінка прогресу 4 
(Відмінний прогрес. Поточна спроможність компетенції є відмінною, і є намір 
подальшого посилення управління змінами). В ДПС було створено структуру 
та забезпечено функціонування управління змінами, керівництво та 
співробітники структури пройшли відповідні тренінги [32]. 
4. Фактор оцінки спроможності стандартизації – оцінка прогресу 3 
(Гарний прогрес. Поточна спроможність стандартизації є гарною, і є намір 
подальшого посилення програми управління змінами). В ДПС в  напряму до 
стандартизації було запроваджено наступне: 
46 
 
− призначено відповідального керівника та менеджера управління 
змінами; 
− створено проєкт документу процедур управління змінами; 
− розроблено та проведено офіційні тренінги з питань управління 
змінами для провідників змін, задіяних керівників та співробітників [32].  
5. Фактор оцінки спроможності соціалізації – оцінка прогресу 3 (Гарний 
прогрес. Поточна спроможність соціалізації є гарною, і є намір подальшого 
посилення управління змінами). ДПС проводить соціалізацію через семінари, 
брифінги, публічне висвітлення та тренінги. Неодноразово відбувалося 
спілкування із зовнішніми та внутрішніми зацікавленими сторонами щодо 
загальних зусиль реформування ДПС.  
Отже, результати проведеної оцінки свідчать, що Державна податкова 
служба України досягло значного прогресу та має значний потенціал для 
проведення організаційних та управлінських змін, впровадження реформ. 
На сьогодні місією Державної податкової служби визначено наступне: 
«Ми є повністю транспарентною, сучасною та технологічною податковою 
службою, яка надає якісні та зручні послуги платникам, ефективно адмініструє 
податки, збори та платежі і виявляє нетерпимість до корупції» [34]. 
А стратегічними цілями діяльності Державної податкової служби 
України на 2022 – 2024 роки визначено наступне: 
− ефективне управління діяльністю; 
− ефективне адміністрування податків, зборів, платежів; 
− формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка 
з високим рівнем довіри у суспільстві; 
− протидія ухиленню від оподаткування шляхом запровадження 
міжнародних стандартів та вдосконалення аналітичних інструментів; 
− формування кваліфікованої, ефективної та мотивованої команди 
[42]. 
47 
 
В таблиці 2.1 представлено заходи, які передбачені до виконання в 
зазначено стратегічному плані. 
Таблиця 2.1 – Стратегічні цілі, заходи та очікуваний результат 
реформування Державної податкової служби України 
 
№п/п Ініціатива Очікуваний результат 
Стратегічна ціль 1.  ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ 
1.1. Удосконалення розвитку системи Забезпечено постійний моніторинг 
внутрішнього контролю в частині актуальності функціональних 
оновлення моделі функціонального та повноважень та структури, посилення 
структурного забезпечення ДПС інституційної спроможності ДПС, 
уникнення дублювання функцій і 
процедур ДПС 
1.2. Удосконалення та автоматизація Перебудовано та автоматизовано 
робочих процесів та процедур ключові робочі процеси ДПС, скорочено 
час на внутрішні процедури для 
досягнення найвищих показників 
результативності діяльності ДПС 
1.3. Розвиток ефективної, сучасної, Забезпечено ефективність та 
стабільної та захищеної  безперебійність роботи ІТ-систем ДПС, 
ІТ-інфраструктури належний рівень захисту інформації в 
них 
Стратегічна ціль 2. ЕФЕКТИВНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, 
ПЛАТЕЖІВ 
2.1. Спрощення адміністрування податків Зменшено витрати і час платників 
податків на податковий облік та платежі 
до бюджету 
2.2. Удосконалення підходів та процедур Підвищено ефективність перевірок 
податкових перевірок 
2.3. Удосконалення погашення Підвищено ефективність процесу 
податкового боргу погашення податкового боргу за 
рахунок удосконалення податкового 
законодавства та електронних сервісів, 
впровадження ризик-орієнтованих 
підходів 
2.4. Посилення контролю за повнотою Запроваджено систему моніторингу та 
оподаткування доходів фізичних осіб контролю за повнотою оподаткування 
доходів фізичних осіб з метою протидії 
детінізації економіки та мінімізації 
сплати податків і зборів до бюджету   
2.5. Удосконалення прогнозно- Підвищено точність прогнозування та 
аналітичної роботи  збільшено надходження до бюджету 
Стратегічна ціль 3. ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ДПС ЯК СЕРВІСНОЇ СЛУЖБИ 
ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗРАЗКА З ВИСОКИМ РІВНЕМ ДОВІРИ У СУСПІЛЬСТВІ 
3.1. Розвиток зручних та доступних Збільшено кількість послуг, доступних 
сервісів для платників онлайн, спрощено доступ платників до 
48 
 
№п/п Ініціатива Очікуваний результат 
таких послуг та інформаційних ресурсів 
ДПС 
3.2. Забезпечення якісного та швидкого Удосконалено систему зовнішніх 
консультування платників комунікацій ДПС, що сприятиме  
відкритості та прозорості служби та 
підвищить рівень поінформованості 
платників 
3.3. Розвиток системи зворотного зв’язку Підвищено якість обслуговування 
з платниками платників, вивчено їх очікування  від 
процесів обслуговування ДПС,  усунено 
недоліки відповідно до отриманих 
пропозицій 
3.4. Удосконалення зовнішніх Підвищено рівень внутрішньої та 
комунікацій  зовнішньої взаємодії шляхом реалізації 
Стратегії комунікації органів ДПС для 
забезпечення поінформованості 
суспільства та мінімізації ризиків у 
процесі реалізації інформаційної 
політики ДПС 
3.5. Удосконалення системи надання Підвищено якість обслуговування  
індивідуальних податкових платників, удосконалено систему 
консультацій  комунікацій ДПС з платниками податків  
3.6. Удосконалення процедури Запроваджено та забезпечено 
адміністративного оскарження, заохочення альтернативних та 
налагодження діалогу з платниками ефективних  методів вирішення 
за рахунок впровадження практики податкових спорів 
медіації 
3.7. Удосконалення процедури судового Забезпечено підвищення якості розгляду 
оскарження з метою підвищення судових справ за участі органів ДПС 
якості розгляду судових справ за 
участі         органів ДПС 
3.8. Виховання майбутнього сумлінного Сформовано розуміння ролі, вагомості 
платника серед школярів і студентів та місця податків у житті держави і 
суспільства 
Стратегічна ціль 4. ПРОТИДІЯ УХИЛЕННЮ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ ШЛЯХОМ 
ЗАПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ 
АНАЛІТИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ 
4.1. Упровадження сучасної стратегії Підвищено рівень сплати податків за 
дотримання податкового рахунок реалізації стратегії добровільної 
законодавства, спрямованої на сплати та відповідних цільових кампаній  
просування концепції добровільної 
сплати податків 
4.2. Ефективне управління ризиками та Створено систему управління ризиками 
підвищення аналітичної в ДПС з метою  оцінки та ранжування 
спроможності ризиків недотримання законодавства, а 
також забезпечення вжиття заходів 
щодо мінімізації недонадходження 
доходів відповідно до виявлених ризиків 
49 
 
№п/п Ініціатива Очікуваний результат 
4.3. Здійснення заходів щодо виявлення, Виявлено додаткові резерви наповнення 
протидії та припинення бюджету, ліквідовано схеми оптимізації 
функціонування моделей ухилення та ухилення від оподаткування 
від сплати податків та зборів 
4.4. Удосконалення системи здійснення Мінімізовано вплив людського фактора 
контролю за виробництвом та обігом на адміністрування акцизного податку, 
підакцизних товарів збільшено доходи бюджету від сплати 
акцизного податку, удосконалено 
контроль за виробництвом та обігом 
підакцизних товарів, унеможливлено 
легалізацію незаконно 
виготовлених/імпортованих підакцизних 
товарів та забезпечено зменшення 
обсягів незаконного обігу підакцизних 
товарів 
4.5. Ефективна та скоординована Налагоджено чіткий механізм 
міжнародна співпраця та посилення автоматичного обміну інформацією 
міжнародного обміну інформацією 
4.6. Удосконалення процедури обміну Підвищено рівень дотримання 
звітів FATCA від фінансових агентів міжнародного податкового 
через ІТС «Міжнародний обмін» законодавства та забезпечено 
відповідно до угоди між Урядом застосування положень Закону FATCA 
України та Урядом Сполучених 
Штатів Америки для поліпшення 
виконання податкових правил й 
застосування положень Закону США 
«Про податкові вимоги до іноземних 
рахунків» (FATCA) 
Стратегічна ціль 5. ФОРМУВАННЯ КВАЛІФІКОВАНОЇ, ЕФЕКТИВНОЇ ТА 
МОТИВОВАНОЇ КОМАНДИ 
5.1. Формування корпоративної культури: Запроваджено корпоративну культуру 
місії, цінностей та цілей ДПС як ефективний інструмент управління 
персоналом, забезпечено цілісність 
організації, створено сприятливі умови 
для управління службою та її розвитку 
5.2. Здійснення заходів щодо запобігання Удосконалено та запроваджено дієву 
та виявлення корупції і контроль за систему запобігання  корупції в органах 
дотриманням вимог ДПС. Зменшено кількість порушень у 
антикорупційного законодавства та сфері службової діяльності працівників 
правил етичної поведінки в апараті органів ДПС. Підтримано  позитивну 
ДПС, її територіальних органах репутацію  органів ДПС та підвищено 
культуру поведінки їх працівників 
5.3. Підготовка Антикорупційної Усунення корупційних ризиків, 
програми Державної податкової корупційних правопорушень, усунення 
служби України на 2023 - 2025 роки їх причин та умов. Формування 
усвідомлення працівниками органів 
ДПС неприйняття корупції 
 
Джерело [42] 
50 
 
Крім реформування податкової служби в Україні постійно відбувається 
оновлення податкового законодавства. Так, зокрема, серед останніх суттєвих 
змін в контексті податкової реформи 2022 було прийнято Закон України від 
30.11.2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України 
та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості 
бюджетних надходжень», який набув чинності з 1 січня 2022 року [41]. 
Зазначені зміни були запропоновані в контексті перегляду підходів до 
справляння окремих податків з метою: 
− створення більш ефективних механізмів справляння цих податків; 
− недопущення безпідставного користування податковими пільгами; 
− сприяння підвищенню добровільності сплати податків; 
− створення справедливих умов оподаткування для всіх платників 
податків; 
− забезпечення мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних 
рівнів у достатньому обсязі [40]. 
Передбачається, що прийняття законопроєкту дозволить отримати 
додаткові надходження до зведеного бюджету близько 50 млрд грн в 
розрахунку на рік. 
Нижче наведено основні моменти, які запроваджуються в 2022 
відповідно до наведено закону. 
Норми, що застосовуються з 1 січня 2022 року: 
− щодо звільнення від оподаткування вартості соціальної допомоги 
в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів 
соціальних послуг, та вартість соціальних послуг, які надаються згідно із 
Законом України «Про соціальні послуги»; 
−  щодо звільнення від оподаткування сум доходу, отриманого 
платником податків у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України 
з підтримки освіти, науки та спорту; 
51 
 
−  щодо звільнення від оподаткування військовим збором суми 
доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної 
компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках 
бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку 
підприємництва», а також суми коштів, отриманих платником податку на 
безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій [36]. 
До змін, що стосуються загальних питань щодо адміністрування 
податків, відносяться наступні: 
− проведено індексацію ставок акцизного податку на алкогольні 
напої, екологічного податку та рентної плати; 
− контролюючі органи отримали можливість надавати за запитами 
органів місцевого самоврядування звітність у розрізі платників податків 
(раніше було тільки в розрізі юридичних осіб); 
− встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад 
щодо надання інформації (документів) контролюючим органам про виділені 
земельні ділянки у натурі власникам земельних часток (паїв) на підставі 
рішень органу місцевого самоврядування; 
− уточнено терміни, що застосовуються у Податковому кодексі 
України, зокрема: «добування корисних копалин», «кондиції на мінеральну 
сировину об’єкту (ділянки) надр», «мінеральна сировина», «обсяг видобутих 
корисних копалин (мінеральної сировини)», «первинна переробка 
(збагачення) мінеральної сировини», «роялті», «сільськогосподарський 
товаровиробник»; 
− визначені поняття: «передпродажна підготовка для цілей розділу 
ІХ Кодексу», «інвестиційне золото для цілей розділу V Кодексу»; 
− надано право контролюючим органам відкрито здійснювати 
звукозапис, фото-, відео- фіксацію (відеозйомку), накопичувати та 
використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) 
під час проведення перевірок; 
52 
 
− передбачена можливість отримання платником податків 
податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою 
згодою таких осіб; 
− терміни відновлення втрачених документів приводяться у 
відповідність до термінів проведення документальних перевірок з питань 
перевірки заявленого до відшкодування з бюджету та/або від’ємного значення 
податку на додану вартість (було термін проведення перевірки – 60 днів, в той 
же час як термін відновлення документів – 90 днів); 
− платники податків звільняються від обов’язку надання інформації 
та її документального підтвердження на повторний запит контролюючого 
органу, якщо такі документи вже надавалися; 
− коди УКТ ЗЕД, що зазначені у Податковому кодексі України, 
приведено у відповідність до нової версії кодів УКТ ЗЕД 2017 року [36].  
Зміни в законодавстві щодо погашення податкового боргу: 
− запроваджується забезпечувальний захід погашення податкового 
боргу у вигляді встановлення за рішенням суду тимчасового обмеження у 
праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон; 
− посилення заходів щодо інформування платників податків та 
органів місцевого самоврядування про суми податкового боргу юридичних і 
фізичних осіб; 
− стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за 
самостійно задекларованими платником податків зобов’язаннями буде 
здійснюватись за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до 
суду; 
− податкова вимога буде надсилатись разом з детальним 
розрахунком суми податкового боргу [36]. 
Зміни щодо нарахування та стягнення податку на прибуток підприємств: 
− нерезидент щороку зможе отримувати від контролюючого органу 
підтвердження українською мовою щодо сплати податку не тільки у 
53 
 
паперовій, а й також в електронній формі у порядку, передбаченому наказом 
Мінфіну; 
− державні підприємства та господарські товариства, у статутному 
капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які не 
погодили з власником або уповноваженим ним органом свою облікову 
політику у частині визначення методів обчислення величини резерву 
сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу 
визначення коефіцієнта сумнівності, не зможуть списувати безнадійну 
заборгованість на зменшення об’єкту оподаткування; 
− великі платники податків, починаючи з 2022 року, матимуть право 
зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відсотків непогашеної 
суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових 
(звітних) років; 
− обмеження щодо неврахування сум роялті при визначенні об’єкта 
оподаткування не застосовуватиметься у випадках нарахування роялті на 
користь правовласників, як винагороди на підставі договорів, укладених з 
організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про 
ефективне управління майновими правами правовласників у сфері 
авторського права і (або) суміжних прав»; 
− безповоротна фінансова допомога (безоплатно надані товари, 
роботи, послуги) на користь пов’язаних осіб, які були збитковими в минулому 
році, не враховуватиметься у зменшення об’єкту оподаткування; 
− частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств 
платників податку - власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, 
віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці 
між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною 
сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних 
ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання 
здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкової декларації; 
54 
 
− тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від 
оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що 
провадять виключно такі види діяльності: розведення та вирощування 
свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей 
та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей; розведення та 
вирощування перепелів і страусів та виробництво м`яса свійської птиці, за 
виключенням виробництва м`яса курей, витоплювання жиру курей, забою, 
оброблення та фасування м’яса курей, а також здійснюють діяльність з 
реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням 
м`яса курей). Вивільнені кошти використовуються на створення чи 
переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, 
впровадження новітніх технологій; 
− тимчасово, з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, платники 
податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом матимуть 
право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за 
касовим методом [36]. 
Запроваджено певні зміни в стягненні податку на додану вартість: 
− запроваджено звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з 
інвестиційним золотом: ввезення на митну територію України та постачання 
на митній території України інвестиційного золота; постачання послуг агентів, 
які беруть участь у постачанні інвестиційного золота; постачання послуг, 
пов’язаних з виробництвом інвестиційного золота та/або послуг з 
перетворення золота на інвестиційне золото; 
− уточнено, що для обрахунку загального обсягу здійснених 
операцій для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ (досягнення 1 млн 
грн) враховуються також операції, здійснені через встановлений спеціальний 
застосунок або додаток на смартфонах, планшетах чи інших цифрових 
пристроях; 
55 
 
− запроваджено особливості оподаткування ПДВ операцій з 
ввезення та постачання тютюнових виробів, для яких встановлені максимальні 
роздрібні ціни: оподаткуванню ПДВ підлягатимуть операції з ввезення та 
постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться лише виробниками та 
«торговими домами» таких виробників; базою оподаткування ПДВ за 
операціями з ввезення та постачання тютюнових виробів, що 
здійснюватимуться виробниками та їх «торговими домами» буде максимальна 
роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ; операції з послідуючого 
постачання тютюнових виробів звільнятимуться від оподаткування ПДВ; 
− встановлено чіткі строки (терміни давності) для реєстрації в ЄРПН 
розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової 
накладної, до якої складений такий розрахунок коригування; 
− зменшено терміни для формування податкового кредиту з ПДВ на 
підставі «старих» податкових накладних/розрахунків коригування – з 1095 до 
365 днів з дати складання ПН/РК (термін переривається на період зупинення 
реєстрації в ЄРПН ПН/РК); 
− продовжено на 5 років режим звільнення від оподаткування ПДВ 
операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових 
металів, а також паперу та картону для утилізації; 
− при постачанні відходів і брухту чорних і кольорових металів в 
режимі звільнення від оподаткування ПДВ запроваджено загальний порядок 
пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (коригування); 
− продовжено на 4 роки касовий метод для операцій з постачання, 
передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, вугілля та/або 
продуктів його збагачення, послуг з централізованого водопостачання та 
водовідведення; 
− встановлено, що касовий метод також буде застосовуватись до 
операцій з постачання послуг абонентського обслуговування [36].  
56 
 
В напряму оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб-
підприємців: 
− звільнено від оподаткування вартість соціальної допомоги в 
натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів 
соціальних послуг, та вартість соціальних послуг, які надаються згідно із 
Законом України «Про соціальні послуги»; 
− звільнено від оподаткування дохід від продажу власної 
сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), якщо його 
сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати (у 
2022 році – 78 тис. грн).; 
- звільнено від оподаткування суму доходу, отриману платником 
податку у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з 
підтримки освіти, науки та спорту; 
- встановлено, що правом на податкову знижку в частині витрат на 
здобуття освіти, лікування дітей можуть скористатись не тільки рідні батьки, 
а й опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі; 
- визначається, що суми податку, нараховані податковим агентом з 
доходів від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел 
енергії генеруючими установками, які належать фізичним особам – платникам 
податку, сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за 
місцезнаходженням (розташуванням) таких генеруючих установок; 
- визначено порядок оподаткування виплат від утворення без статусу 
юридичної особи: платник податку – отримувач таких виплат зобов`язаний 
подати річну податкову декларацію разом з підтвердними документами та 
сплатити податок за ставкою 9 відсотків; 
- податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів 
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде 
визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального 
податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, 
платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального 
57 
 
мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб визначатиметься 
податковими органами, фізичні особи – підприємці – розраховуватимуть 
самостійно у складі окремого додатку до податкової декларації; 
- інвестиційний прибуток, дохід від продажу протягом звітного 
податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, рухомого майна 
у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого 
транспортного засобу зменшується на вартість інвестиційного активу, 
нерухомого та рухомого майна, що була задекларована особою як об`єкт 
декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного 
декларування; 
- звільнено від оподаткування дохід від продажу один раз протягом 
звітного податкового року земельної ділянки сільськогосподарського 
призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у 
процесі приватизації, за умови перебування такого майна у власності платника 
податку більше трьох років; 
- дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного 
податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, підлягає 
оподаткуванню за ставкою 18 відсотків. При цьому такий дохід може бути 
зменшений на документально підтверджені витрати на придбання (будування) 
об`єкта нерухомості, розташованого на території України; 
- дозволено фізичним особам – підприємцям включати до складу витрат 
суми роялті, виплачені на користь правовласників, як винагорода за 
використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як 
відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених 
таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно 
до Закону України «Про ефективне управління майновими правами 
правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» [36]. 
Значні зміни запропоновано впровадити до спрощеної системи 
оподаткування для юридичних осіб: 
58 
 
− починаючи з 2022 року не зможуть бути платниками єдиного 
податку четвертої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють такі види 
господарської діяльності, як розведення свійської птиці, розведення та 
вирощування перепелів і страусів та виробництво м’яса свійської птиці; 
− водночас тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від 
оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що 
провадять зазначені види господарської діяльності, крім вирощування курей, 
виробництва м’яса курей тощо; 
− частиною зобов’язань з єдиного податку платників третьої та 
четвертої груп (юридичні особи), які є власниками, орендарями, 
користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) 
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде 
позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового 
зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та 
витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального 
податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до 
податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп 
(юридичні особи); 
− до складу доходу платників єдиного податку третьої груп 
(юридичні особи) не будуть включатися суми доходів, отриманих платником 
податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) 
ставок, яка буде виплачуватись у рамках бюджетної програми «Забезпечення 
функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми 
впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян 
житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми 
коштів, які отримуватимуть платники податку на безповоротній основі від 
Фонду розвитку інновацій; 
− норми податкового законодавства в частині регулювання 
платників єдиного податку четвертої групи втратять чинність з 1 січня року, 
59 
 
наступного за роком набрання чинності законом України щодо стимулювання 
розвитку агропромислового комплексу України з урахуванням Спільної 
сільськогосподарської політики Європейського Союзу у розрізі надання 
державної допомоги і розвитку сільських територій [36].  
Для фізичних осіб в контексті спрощеної системи оподаткування 
запроваджено наступне: 
− встановлено, що фізичні особи – підприємці, які надають послуги 
з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи 
платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для 
такої групи; 
− уточнено умови обрання фізичною особою – підприємцем 
четвертої групи платників єдиного податку. Такі платники мають здійснювати 
діяльність на сільськогосподарських угіддях та/або землях водного фонду 
площею не менше 0,5 га, але не більше 20 га сукупно (на сьогодні мінімальний 
розмір ділянки мав бути 2 га); 
− встановлюється для платників єдиного податку третьої групи 
(фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, 
типова форма обліку доходів і витрат; 
− податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів 
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь буде 
визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального 
податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, 
платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Фізичні особи – підприємці 
розраховуватимуть її самостійно у складі окремого додатку до декларації з 
єдиного податку [36]. 
Законом передбачено низку змін щодо сплати акцизного податку: 
− перенесення з 1 січня 2022 року на виробників та імпортерів 
тютюнових виробів сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу 
тютюнових виробів, який на сьогодні сплачується ритейлом, що зменшить 
60 
 
витрати ритейлу на складання та подання звітності, а також унеможливить 
втрати бюджету від недонадходжень акцизного податку та ПДВ внаслідок 
використання скруток та продажу тютюнових виробів за готівкові кошти без 
використання реєстраторів розрахункових операцій; 
− впровадження з 1 січня 2022 року оподаткування 5 % роздрібним 
акцизним податком обсягів підакцизних товарів, наявність чи 
місцезнаходження яких не підтверджено у місці торгівлі (спрямоване на 
дотримання касової дисципліни та припинення необлікованого обігу 
підакцизних товарів), такі підакцизні товари вважаються проданими 
безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого 
некомерційного використання; 
− відновлення штрафу за порушення платником податків строку 
сплати до бюджету акцизного податку (протягом п`ятнадцяти робочих днів 
після отримання марок акцизного податку на тютюнові вироби); 
− удосконалення, починаючи з 2022 року, механізму припинення 
накопичення залишків тютюнових виробів за зниженими ставками шляхом 
впровадження оподаткування із застосуванням коефіцієнта 1,5 обсягів 
реалізації тютюнових виробів, які перевищують середньомісячні обсяги перед 
підвищенням ставки податку (діючий сьогодні недосконалий механізм 
передбачає обмеження лише продажу акцизних марок напередодні 
підвищення ставок, що не є об’єктом оподаткування); 
− тимчасово у 2022 році запровадження касового методу визначення 
податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені 
спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів 
відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»; 
− запровадження порядку пломбування місць можливого доступу до 
спирту на території виробників та підприємств, які є виробниками продукції з 
його використанням; 
61 
 
−  подання звітності щодо виробництва та обігу тютюнової 
сировини тютюно-ферментаційними заводами; 
−  припинення використання одночасно приміщень та обладнання 
для промислового виробництва тютюнових виробів декількома суб`єктами 
господарювання; 
− конкретизовано, що максимальні роздрібні ціни на підакцизні 
товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами для 
тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, промислових 
замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, 
шляхом декларування таких цін, у порядку встановленому Податковим 
кодексом України; 
−  встановлено, що звільнення від оподаткування операцій ввезення 
на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової 
сировини тютюново-ферментаційними заводами надається за умови 
подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) 
тютюнової сировини та її реалізації; 
−  розширено перелік підакцизних товарів, які не маркуються 
марками акцизного податку [36]. 
Для платників рентної плати за користування надрами запропоновано: 
- уточнення визначення об’єктів оподаткування у частині приведення 
норм Податкового кодексу до законодавства в галузі видобування, що 
відповідно призведе до коригування бази оподаткування рентною платою 
платниками; 
- систему диференціації ставок руд заліза та марганцю, яка забезпечить 
ефективний розподіл економічної вигоди гірничих підприємств в умовах 
високої мінливості цін [36]. 
Встановлено, що при нарахуванні податковими органами фізичним 
особам податкових зобов’язань з податку на майно, податкове/податкові 
повідомлення-рішення про сплату відповідного податку, що надсилаються 
62 
 
платнику податку, повинні містити відповідні відомості щодо кожного з 
об’єктів оподаткування (площа об’єкта нерухомості, марка, модель 
транспортного засобу тощо), ставки та надані фізичним особам пільги зі 
сплати податку [36]. 
Крім цього, уточнено правові підстави для нарахування земельного 
податку по земельним часткам (паї), які знаходяться в користуванні на підставі 
рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки у 
натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю); 
- встановлено, що органи місцевого самоврядування надають 
інформацію про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) 
власникам земельних часток (паїв) контролюючим органам за 
місцезнаходженням земельних ділянок: документ, що посвідчує особу та 
підтверджує громадянство України (паспорта громадянина); реєстраційний 
номер облікової картки платника податків; кадастровий план земельної 
ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток 
паїв); сертифікат на право на земельну частку (пай); 
- для платників податку IV групи розмір ставок податку з одного гектару 
сільськогосподарських угідь, на яких розташовано споруди 
сільськогосподарських товаровиробників віднесені до підкласу «Будівлі для 
птахівництва» складе 50 відсотків бази оподаткування (нормативно-грошова 
оцінка угідь) [36].  
На законодавчому рівні для суб’єктів господарювання встановлюється 
обов’язок при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах 
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) 
при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Також, визначено орган, що 
встановлює Порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб – 
підприємців, у тому числі платників єдиного податку (Мінфін). Вдвічі 
зменшується розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які необліковані 
у встановленому порядку або за ненадання під час перевірки документів, які 
підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об’єкті) [36].  
63 
 
Отже, як бачимо в податковій системі України відбувають активні зміни, 
як в інституційній так і в законодавчій сфері. Уряд стверджував, що робота 
нової системи оподаткування забезпечить ріст надходжень не менше, ніж на 
60,0 млрд грн за 2022 рік за рахунок:  
− проведення реформ у частині індексації ставок податків та зборів 
–  на 1,58 млрд грн;  
− визначення чистого прибутку підприємств –  на 1,2 млрд грн;  
− збільшення надходжень від сплати податків на прибуток 
підприємств –  на 4,1 млрд грн, ПДВ – на 6,3 млрд грн, акцизного податку – на 
5,0 млрд грн, екологічного податку – на 2,5 млрд грн, рентної плати за 
користування для видобування корисних копалин – на 4,0 млрд грн, єдиного 
податку – на 0,1 млрд грн;  
− встановлення мінімального податкового зобов’язання – на 10,1 
млрд грн [19]. 
В той же час, науковці відмічають, що зазначені зміни дійсно здатні 
підвищити надходження до бюджету, але для бізнес-сектору запроваджені 
нововведення є невигідними оскільки при базових економічних умовах 
можуть знизити рентабельність бізнесу. Бізнес-сектор вважає, що в даному 
випадку не враховується позиція підприємців, а нова система оподаткування 
ігнорує принцип стабільності, можливості довгострокового планування й 
прогнозованості державної політики [55]. 
Крім цього, війна на території України, яка розпочалася в лютому 2022 
року внесла значні корективи в економічні процеси країни, а отже і прогнозні 
розрахунки надходження податкових надходжень до бюджету. 
 
2.3 Податкові реформи в Україні під час воєнного стану 
 
Як зазначалося вище, війна внесла певні корективи в податкові реформи, 
які передбачалося здійснити в Україні в 2022 році. В зв’язку з цим Верховна 
рада вже на початку війни прийняла нові зміни до податкового законодавства. 
64 
 
На 18 березня прийняті два «воєнні» закони зі змінами до податкового 
законодавства. Зокрема, 7 березня 2022 року набрав чинності Закон № 2118-
ІХ, який передбачає:  
− зупинення перебігу строків, визначених податковим 
законодавством;  
− мораторій на всі види податкових перевірок;  
− звільнення від відповідальності за порушення податкового 
законодавства.  
17 березня набрав чинності Закон № 2120–IX, який доповнює і частково 
уточнює ті зміни, які набрали чинності 7 березня, наприклад: 
− дозволяє певні види податкових перевірок; 
− пропонує пільги з єдиного податку, плати за землю; 
− уточнює особливості застосування податкових пільг для 
благодійників; 
− визначає особливості формування податкового кредиту та 
реєстрації податкових накладних тощо. 
Розглянемо 10 найважливіших змін, які впроваджують ці закони. 
По-перше, це - зупинення перебігу строків, визначених податковим 
законодавством. На період дії воєнного чи надзвичайного стану зупиняється 
перебіг строків:  
− сплати податкових зобов’язань;  
− оскарження податкових повідомлень-рішень;  
− розгляду скарг платників податків;  
− подання заяви про повернення надміру сплачених податків;  
− подання податкової звітності тощо [5].  
Також, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає 
анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою 
внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану. 
65 
 
Крім того, обставиною, що звільняє від фінансової 
відповідальності за вчинення податкових правопорушень, є вчинення 
діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-
мажору). Торгово-Промислова Палата України засвідчила як форс-мажорні 
обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської 
федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. 
Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 
лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, 
невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської 
діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи 
іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких(-го) настало згідно з 
умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних 
актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений 
термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин 
непереборної сили) [38]. 
Введено мораторій на проведення перевірок. На період воєнного стану 
податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються. Проте це 
правило не стосується таких перевірок: камеральних перевірок декларацій або 
уточнюючих розрахунків, до яких подано заяву про повернення суми 
бюджетного відшкодування; фактичних перевірок.  
У разі виявлення порушень за результатами цих перевірок до платника 
податків застосовується відповідальність, незважаючи на мораторій на 
застосування штрафних санкцій та нарахування пені [5]. 
З 1 квітня 2022 року до кінця воєнного стану ФОП, платники єдиного 
податку 1-ї та 2-ї групи, мають право не сплачувати єдиний податок. 
Декларація за цей період не підлягає заповненню.  Зміни вносяться також і для 
платників єдиного податку 3-ї групи:  
− ставка єдиного податку на період воєнного стану становитиме 2%; 
66 
 
− платники 3-ої групи звільняються від обов’язку нарахування, 
сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, 
робіт та послуг на території України [5]. 
Запроваджено нові можливості для платників єдиного податку 3-ої 
групи. Так, з 1 квітня 2022 року платниками єдиного податку 3-ї групи можуть 
бути ФОП-и та юридичні особи, у яких обсяг щорічного доходу не перевищує 
10 млрд грн. До них не застосовуються обмеження щодо кількості осіб, які 
перебувають з ними у трудових відносинах [5].  
Проте платниками цієї групи не можуть бути:  
1. Суб’єкти господарювання, які здійснюють:  проведення азартних ігор, 
лотерей, обмін валюти, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних 
товарів, видобуток, реалізацію корисних копалин.  
2. Страхові брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові 
компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального 
пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди, інші фінансові установи. 
3. Реєстратори цінних паперів. 
4. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи 
юридичної особи, яка не є платником єдиного податку. 
5. Фізичні та юридичні особи — нерезиденти [5].  
На період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, 
в якому скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за 
землю на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на територіях, тимчасово 
окупованих російськими військами. Перелік таких територій визначатиме 
Кабмін. Крім цього, за 2022 та 2023 роки не нараховується та не сплачується 
загальне мінімальне податкове зобов’язання з цих ділянок [5]. 
На період воєнного стану платники ПДВ формують податковий кредит 
на підставі наявних первинних документів, складених за операціями з 
придбання товарів та послуг. Протягом 6 місяців після припинення воєнного 
стану ці платники зобов’язані внести податкові накладні в реєстр та за 
необхідності уточнити задекларований податковий кредит [5].  
67 
 
Податкові зобов’язання з акцизного податку не виникають щодо товарів, 
які:  
− примусово відчужено або вилучено для потреб держави,  
− передано ЗСУ та ТРО, іншим органам, 
− надано як гуманітарну допомогу [5]. 
До припинення воєнного стану продовжують діяти ліцензії, навіть якщо 
платник податків не сплатив черговий платіж або термін дії ліцензії 
закінчився. Зокрема, це стосується ліцензій на право:  
− виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових 
виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;  
− виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та 
місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі [5].  
При цьому сплатити черговий платіж задля продовження дії ліцензії 
необхідно протягом 30 днів, наступних за днем закінчення воєнного стану.  
Враховуючи активну підтримку українським бізнесом Збройних сил 
України, надано податкову знижу тим, хто перераховував пожертви. Зокрема, 
вони можуть врахувати ці кошти до податкової знижки, що не перевищує 16% 
загального річного оподатковуваного доходу такої особи. ФОПи та особи, які 
провадять незалежну професійну діяльність (крім осіб, які обрали спрощену 
систему оподаткування) мають право зарахувати такі пожертвування до 
складу витрат за звітний період.  
Окрім цього, на час воєнного стану неприбутковим організаціям 
дозволяється передавати майно, надавати послуги та використовувати доходи 
для оборони держави, навіть якщо така діяльність не передбачена установчими 
документами цих організацій.  
Крім зазначеного, з 1 березня 2022 року до кінця воєнного стану та 
протягом 12 місяців після скасування воєнного стану ФОПи, особи, які 
провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського 
господарства мають право не нараховувати, не обчислювати, не сплачувати 
68 
 
ЄСВ за себе. Розрахунок єдиного внеску в податковій звітності за цей період 
не заповнюється [5]. 
Також мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок 
за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу:  
− ФОП, які належать до 2-ї та 3-ї групи;  
− юридичні особи, які належать до 3-ї групи.  
Перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску не 
проводяться на час воєнного стану, а також протягом 3 місяців з дня його 
припинення [5]. 
Отже, ключовими елементами податкової та митної реформи під час 
воєнного стану в Україні стали: 
− суттєве зниження втручання держави у господарську діяльність 
(заборона на перевірки, крім фактичних і камеральних; низький ступінь 
регуляцій та контролю, а отже, зловживань контролюючих органів); 
− помірні податки всередині країни (замість сплати податку на 
прибуток та ПДВ можливість використання усіма суб'єктами господарювання 
єдиного податку за ставкою 2% доходу); 
− майже повна відсутність податків на кордоні, виняток зроблено 
для деяких підакцизних товарів  [59]. 
Ці багато в чому правильні кроки мають тимчасовий статус лише як 
стартер запуску економіки у воєнний час. Потім пропонується повернутись до 
старої, несправедливої моделі стягування податків, яка, як показали роки 
незалежності, майже не здатна підтримувати стійке економічне зростання. 
Вихід із ситуації: державі необхідно на основі радикальних реформ 
війни запропонувати постійну податкову модель з мінімальними регуляціями, 
невеликою кількістю податків та помірним навантаженням [59]. 
 
 
 
69 
 
Висновки до розділу 2 
 
Досліджено особливості формування податкових систем таких 
зарубіжних країн, як США, Великобританія, Італія, Німеччина, Норвегія, 
Ізраїль та інші. З’ясовано, що більшість країн використовує принцип 
диференціації податкових ставок залежно від рівня доходу, що дозволяє 
забезпечити принцип справедливості податкової системи, а також низку 
знижок, пільг та стимулів. Даний підхід необхідно вивчати і впроваджувати у 
вітчизняну практику.  
Проаналізовано міжнародну практику використання електронної 
звітності, яка дозволяє скоротити та спростити процес подачі податкових 
документів та сплати податків. 
Проаналізовано сучасні реформи в податковій системі України, зокрема 
основні цілі реформування: формування простої, прозорої та передбачуваної 
податкової системи, що вимагає мінімальних затрат часу для розрахунку та 
сплати податків; зниження рівня перерозподілу ВВП через публічні фінанси 
до 37% для забезпечення швидкого економічного зростання; підвищення 
якості податкової служби. 
З’ясовано, що протягом останнього часу відбулися досить ефективні 
інституційні зміни, зокрема реформування податкових органів. Виявлено, що 
Державна податкова служба України досягло значного прогресу та має 
значний потенціал для проведення організаційних та управлінських змін, 
впровадження реформ. В 2022 році вступили в силу законодавчі податкові 
ініціативи з метою створення більш ефективних механізмів справляння 
податків, недопущення безпідставного користування податковими пільгами; 
сприяння підвищенню добровільності сплати податків; створення 
справедливих умов оподаткування для всіх платників податків; забезпечення 
мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів у достатньому 
обсязі. Зазначені зміни дійсно здатні підвищити надходження до бюджету, але 
70 
 
для бізнес-сектору запроваджені нововведення є невигідними оскільки при 
базових економічних умовах можуть знизити рентабельність бізнесу. 
В зв’язку з російською агресією в податкове законодавство було внесено 
низку змін, зокрема зупинення перебігу строків, визначених податковим 
законодавством; мораторій на всі види податкових перевірок; звільнення від 
відповідальності за порушення податкового законодавства тощо. 
  
  
  
71 
 
 РОЗДІЛ 3 
НАПРЯМИ ЗНИЖЕННЯ РОЗМІРІВ «ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ» В 
УКРАЇНІ 
 
 
3.1 Поняття тіньової економіки та її вплив на доходи країни 
 
В будь-яких країнах може виникнути така ситуація, яка 
супроводжується тим, що фізичні особи або суб’єкти господарювання можуть 
приховувати свої доходи та ухилятися від оподаткування. Тобто, економіка 
частково переходить «в тінь». Це є досить небезпечним явищем і може значно 
підірвати економічну безпеку країни, зокрема, може відбутися: 
− втрата податкових надходжень, як результат – ускладнення 
виконання державою своїх фінансових зобов’язань перед суспільством та 
посилення нерівномірності податкового тиску;  
− скорочення інвестиційних ресурсів;  
− розповсюдження недовіри до влади;  
− збільшення кількості економічних злочинів через неможливість 
вирішення трудового спору в суді або в комісії з вирішення трудових спорів у 
зв’язку з відсутністю правової основи вирішення трудових конфліктів між 
агентами, зайнятими в тіньовому секторі, широкомасштабний розвиток 
організованої злочинності, що призводить до втрати здатності держави її 
регулювати, контролювати та виконувати інші соціально важливі функції [25]. 
Перед урядом в такому випадку постає завдання виявити причини, 
джерела, розміри втрат від ухиляння від оподаткування, а також розробити 
заходи щодо детінізації економіки.  
Треба зазначити, що тіньова економіка існує в будь-якій країні, але її 
рівень може відрізнятися за розміром, причинами та наслідками. Наприклад, в 
72 
 
австрії тіньовий сектор становить 8,2% ВВП, у Франції та Великій Британії – 
11%, в Німеччині – 13,7%, в Італії – 21,2%, в Польщі – 25% [9]. 
Головною причиною ухиляння від сплати податків в країнах Європи та 
США є надмірний податковий тягар і певна недовіра до владних інститутів, 
або бажання перенаправити податок на дохід на вирішення своїх соціальних 
проблем. В таблиці 3.1  наведено основні причини зростання тіньової 
економіки в розвинених країнах світу. 
 
Таблиця 3.1 – Основні причини зростання тіньової економіки в 
розвинених країнах світу 
Фактори, що сприяють зростанню тіньової економіки Ступінь впливу 
Зростання податкового тягаря і розміру внеску на 45-52% 
соціальне забезпечення 
Якість державних інститутів 12-17% 
Трансферти 7-9% 
Регулювання ринку праці 7-9% 
Державні послуги 7-9% 
Мораль платника податків 22-25% 
Вплив усіх факторів 78-96% 
Джерело: [9] 
 
Україна відноситься до тієї групи країн, які мають високий рівень 
«тіньової економіки». Міністерство економіки його оцінює її розмір у 30% в 
2020 році (рис. 3.1). 
Як бачимо, починаючи з 2015 року відбувається поступове зниження 
рівня тіньової економіки в Україні і в 2019 році набуває свого найменшого 
значення 28% до обсягу офіційного ВВП, але в 2020 році знову відбувається 
його збільшення до 30%. 
В розрізі видів економічної діяльності найбільший рівень тіньової 
економіки спостерігається в такій сфері, як транспорт, складське 
господарство, поштова та кур’єрська діяльність (рис. 3.2). 
73 
 
В цілому по кожній галузі за дев’ять місяців 2021 року спостерігалося 
зменшення рівня тіньової економіки, крім сектору «Фінансова та страхова 
діяльність».  
 
 
 
 
Рисунок 3.1 – Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні (у % 
від обсягу офіційного ВВП) і темпи приросту/зниження рівня реального ВВП 
(у % до відповідного періоду попереднього року) 
Джерело: [57] 
 
Аналітики серед основних причин зниження рівня тіньової економіки за 
даними секторами є зниження збитковості підприємств за рахунок 
пожвавлення ринкової кон’юнктури та інших факторів. Збільшення частки 
тіньової економіки показав лише один агрегований ВЕД – «Фінансова та 
страхова діяльність». На результатах діяльності банківського сектору 
негативно позначилися: від’ємний результат від операцій з фінансовими 
активами (внаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют) та 
зобов’язаннями в іноземній валюті й монетарному золоті (на тлі пікових 
74 
 
виплат за зовнішніми зобов’язаннями у вересні 2021 року); значний рівень 
накопичених непрацюючих кредитів [57]. 
 
 
 
Рисунок 3.2 – Рівень тіньової економіки за видами економічної 
діяльності, % від обсягу офіційного ВДВ відповідного ВЕД 
Джерело: [57] 
 
Такий рівень тіньової економіки в Україні пов’язують з наступними 
факторами: 
− низький рівень захисту прав власності; 
− недостатній рівень захисту інтелектуальної власності; 
− низький рівень ліквідності фондового ринку, захисту прав інвесторів 
поряд із недостатньою спроможністю регулятора протидіяти зловживанням на 
ринку;  
− недосконалість судової системи країни (основними вадами якої 
експерти визначають недостатню ефективність гілок судової системи), як 
наслідок, низький рівень довіри суспільства та інвесторів до неї;  
− високий рівень корупції в країні; 
75 
 
− високий рівень податкового навантаження на підприємство; 
− погані умови для ведення бізнесу. 
Структура тіньової економіки в Україні відрізняється від більшості 
країн, оскільки найбільша частка податкових надходжень втрачається через 
ухиляння від сплати податків саме крупного бізнесу [14]. 
В цілому, Євростат виділяє сім компонентів «тіньової економіки»: 
− суб’єкт підприємницької діяльності, що навмисно не реєструє свою, 
в іншому законну, діяльність; 
− суто протизаконна діяльність; 
− виробники, що згідно закону не повинні реєструватися; 
− зареєстровані суб’єкти підприємницької діяльності, що за різними 
причинами випали із спостережень; 
− навмисне спотворення даних (заниження бази оподаткування); 
− інші [14]. 
 В Україні виділяють наступні «стандартні» інструменти уникання 
податків (рис. 3.3). 
Аналітики відмічають такі складові, як діяльність неофіційних, не 
зареєстрованих підприємств та самозайнятих осіб; бізнес через псевдо-ФОП, 
які працюють на псевдо-«торгівельних майданчиках», та/або під псевдо-
франшизами; операції на тіньовому фінансовому ринку; обсяги 
незареєстрованого с/г виробництва; обсяги транскордонних електронних 
продажів у масштабах, що перевищують дозволені законом [14]. 
На рисунку 3.4 наведено орієнтовні втрати бюджету України від 
наведених вище схем ухиляння від податків в 2021 році.  
 
 
 
 
 
76 
 
 
 
«Стандартні інструменти» уникання податків 
 
 − маніпуляція з митною вартістю товарів 
П орушення митних прави − перерваний транзит 
та контрабанда − схеми за допомогою поштових пересилань 
 − «піджаки» 
− пряма контрабанда 
 
 
− незаконне відшкодування з бюджету при 
 Розкрадання податку на експорті 
додану вартість (ПДВ) − фіктивне підприємництво ( «карусельні 
 
схеми») 
 − підміна товару («скрутки») 
 
 
Контрафакт Переміщення прибутку до 
 «податкових гаваней» 
 
Схеми тіньового ринку оренди Тіньові заробітні плати 
 землі 
 
Викривлення бази оподаткування Зловживання податковими 
 
пільгами та преференціями 
 
 Неофіційне підприємництво та 
індивідуальна економічна 
 діяльність без реєстрації 
 
Рисунок 3.3 – «Стандартні інструменти» уникнення оподаткування в 
Україні 
Джерело: розроблено автором на основі [14]  
 
 
 
77 
 
 
 
Рисунок 3.4 – Річні обсяги та в плив на державний бюджет України 
схем ухилення та уникнення оподаткування в 2021 році 
Джерело: [56] 
 
Як бачимо з наведених даних, найбільше втрат бюджет України в 2021 
році отримує від таких схем, як зарплати в «конвертах» та «сірий імпорт», 
контрабанда, «тіньовий» ринок оренди с/г землі, «скрутки». 
 
3.2 Заходи щодо зниження обсягів ухиляння від податків в Україні   
 
Розглянемо декілька з інструментів ухиляння від оподаткування в 
Україні та рекомендації щодо зниження їх негативного впливу. 
Досить розповсюдженою є використання схеми ухиляння від 
оподаткування за допомогою офшорних схем, а саме: використання всіх 
дозволених законом засобів зменшення податкового тягаря, тобто легальна 
мінімізація податкових зобов’язань, зокрема транскордонне агресивне 
податкове планування, податкова оптимізація, зловживання правом або 
78 
 
використання недобросовісних практик, у тому числі використання 
розбіжностей, колізій та прогалин між різними національними системами 
оподаткування (подвійні вирахування або звільнення), а також пільгового 
оподаткування окремих видів діяльності або доходу, маніпулювання 
статусами резидентності за допомогою якого здійснюється переведення 
прибутку українського походження без належного оподаткування податком на 
прибуток підприємств до країн з нижчими або нульовими податковими 
ставками [14].  
В таблиці 3.2 наведено сфери використання та характеристики 
офшорного підприємництва 
 
Таблиця 3.2 – Можливості використання офшорних компаній 
Сфера використання Характеристика 
Торговельна діяльність В офшорній зоні реєструють торгові компанії та відкривають 
(постачальник при банківські рахунки. Оплата вартості експортованих товарів чи 
імпорті, покупець при послуг, в тому числі прибуток, надходить до офшорних 
експорті) структур. При імпорті можливе маніпулювання трансфертною 
ціною-завищення або заниження (з метою уникнення податку 
на прибуток або мит). Офшорна компанія дозволяє знизити 
також і валютні ризики, здійснює закупівлі для всієї групи 
компаній з подальшим перепродажем за трансфертними 
цінами іншим підприємствам 
Інвестиційна діяльність В офшорних юрисдикціях створюються інвестиційні компанії, 
що здійснюють вкладення коштів у всіх країнах світу. У 
багатьох офшорних юрисдикціях відсутні або вкрай низькі 
податки на капітал. У деяких офшорних юрисдикціях існують 
особливі пільги для окремих інвестиційних інститутів 
(наприклад, на Британських Віргінських островах – 
сприятливе законодавство про взаємні фонди) 
Банківська діяльність Низькі податки і менш жорсткий банківський нагляд 
дозволяють створювати в офшорах банківські установи, які 
часто є філіями великих банків 
Страхова діяльність і Деякі офшори забезпечують кращі умови для страхових 
перестрахування компаній. Можливе також переведення прибутків за кордон 
через перестрахування у власній офшорній страховій компанії 
Судновласницька Легкість реєстрації суден в «зручних реєстрах» і низькі 
діяльність податки на доходи дозволяють створювати в офшорах 
спеціалізовані судновласницькі компанії 
Мета використання Характеристика 
Лізинг В офшорі створюється лізингова компанія. Вона передає в 
лізинг обладнавши основної компанії. В результаті лізингові 
платежі концентруються за кордоном, а також включаються в 
79 
 
Сфера використання Характеристика 
собівартість основної компанії і зменшують податок на 
прибуток 
Факторинг Офшорна компанія купує зобов’язання основної компанії у 
високоподатковій юрисдикції і тим самим переводить 
прибуток в юрисдикцію з низьким рівнем оподаткування 
Підрядні послуги Офшорна компанія може бути підрядником або 
консультантом, якому переводиться оплата послуг в офшор, в 
результаті чого зростає собівартість у високоподатковій 
юрисдикції. Прикладом є консалтинг, маркетинг, юридичні, 
транспортні послуги 
Приховування Офшорна компанія може використовуватися для здійснення 
інформації конкретної угоди, наприклад, участі в приватизаційному 
конкурсі з метою подальшого «перепродажу» реальним 
учасникам угоди 
Володіння Офшорна кампанія може бути власником інтелектуальної 
інтелектуальною власності і укладати з компаніями ліцензійні або 
власністю франчайзингові угоди 
Джерело: [60] 
 
Отже, офшорні схеми вирішують одразу декілька завдань, а саме: 
− уникнення оподаткування всередині країни (транскордонне 
переміщення прибутку), виведення за кордон фінансових результатів 
політичної корупції; 
− захист заощаджень та інвестицій, зниження ризиків рейдерства й 
спрощення судового захисту майнових інтересів (вихід з-під юрисдикції 
українських судів, які вважаються ненадійними з огляду на політичну 
залежність та корумпованість); 
− втеча (еміграція) капіталів, зокрема через нестабільність 
податкового законодавства та несприятливий інвестиційній клімат; 
−  страхування від валютних ризиків і ненадійної банківської 
системи, зокрема доступ до більш якісних фінансових послуг [14]. 
Як було зазначено вище, приблизний обсяг грошових потоків через 
офшорні схеми в Україні в 2021 році склав 120-200 млрд.грн, що призвело до 
орієнтовних втрат до бюджету країни на рівні 15-35 млрд.грн. 
Треба зазначити, що в Україні протягом останніх років впроваджується 
низка заходів, які знижують податкові ризики від зазначеної схеми, зокрема: 
80 
 
− в 2017 році Україна приєдналася до Плану з розробки заходів 
протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку (План BEPS); 
− в лютому 2019 року було ратифіковано Багатосторонню конвенцію 
про реалізацію заходів щодо запобігання ерозії бази і зміщення прибутку; 
− в 2020 році прийнято «антиофшорний» Закон № 466-ІХ; 
− в 2021 році здійснено кроки з впровадження міжнародного 
стандарту щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в 
податкових цілях. Щоб повноцінно впровадити цей механізм Україні 
необхідно приєднатися до Багатосторонньої Угоди компетентних органів про 
автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки; висловити намір 
обмінюватися податковою інформацією з конкретними країнами, надіславши 
їм повідомлення до відповідного комітету ОЕСР; внести зміни до 
національного законодавства і розробити підзаконні нормативно-правові акти 
щодо форми та порядку подання звітності, переліку підзвітних фінансових 
установ і правил ідентифікації підзвітних рахунків; 
− в 2022 році введено правила оподаткування контрольованих 
іноземних компаній (КІК). Тобто, резиденти України – власники іноземних 
компаній або особи, які здійснюють фактичний контроль за такими 
іноземними компаніями, повинні будуть звітуватися до ДПСУ щодо наявних 
КІК,  а в певних випадках – оподатковувати їх нерозподілений прибуток за 
встановленими законодавством нормами. [14; 27]. 
Для подальшого вирішення ситуації пов’язаної з уникненням 
оподаткування через офшори експерти рекомендують: 
- активізувати міжнародне співробітництво з питань захисту 
національної податкової бази від транснаціональних схем уникнення сплати 
податків, а саме: 
− перегляд умов Угоди від 7 лютого 2017 року між Україною та 
США для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень 
Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA). Країна 
81 
 
повинна не тільки надавати Урядові США інформацію про рахунки громадян 
США в Україні, а й почати отримувати дані щодо рахунків українців в США 
(дотримання принципу взаємності - двосторонній режим); 
− продовження політики перегляду двосторонніх Угод про усунення 
подвійного оподаткування, що включають податкові ставки, що стимулюють 
«агресивне податкове планування» і схеми уникнення від оподаткування 
(насамперед Нідерланди, Швейцарія, США etc); 
− завершити приєднання до процедури автоматичного обміну 
фінансової інформації за міжнародним стандартом Common Reporting Standard 
ОЕСР (CRS); 
−  запровадження посиленої фінансової відповідальності за 
приховування доходів (переміщення прибутків) саме до офшорних 
(низькоподаткових) юрисдикцій з одночасним проведенням справжньої 
амністії капіталів, якщо поточна амністія, яка на цей час триває та має низку 
недоліків – не дасть суттєвих результатів;   
− сконцентрувати міжнародний інструментарій захисту 
національної податкової бази від транснаціональних схем уникнення від 
сплати податків (контроль ТЦУ, План BEPS, MLI, КІК, CRS, BEPS 2.0 та інші) 
в окремих потужних підрозділах Міністерства фінансів, податкової служби та, 
частково, в митної службі з належним фінансуванням, чисельністю та 
компетенцією персоналу [14]. 
Від так званих «скруток», тобто схеми з ухиляння/уникнення сплати 
податку на додану вартість в 2021 році бюджет України втрати орієнтовно 24-
30 млрд. грн. Так схема є досить важкою для виявлення контролюючими 
органами на стадії її виникнення, а отже існує потреба подальшої модернізації 
системи адміністрування ПДВ. 
Науковцями пропонуються такі напрями удосконалення ПДВ на підставі 
досвіду ЄС: 
82 
 
− ліквідація неефективних пільг із ПДВ. Доцільним є зменшення 
ставки ПДВ і відмова від інших пільг [23, с. 93];  
− упровадження диференційованих ставок ПДВ. Цей напрям 
удосконалення ПДВ зменшить негативний вплив високої ставки на рівень 
добробуту незаможних верств населення [54, с. 214]; 
− своєчасне відшкодування ПДВ та недопущення ухилення від сплати 
податку [22, с. 138];  
− модернізація процесів адміністрування ПДВ. Для такої системи 
перевагою є те, що компанії можуть швидко отримувати підтвердження ПДВ 
від своїх партнерів, включати механізми адміністрування ПДВ для виявлення 
податкових правопорушень;  
− вдосконалення законодавства у сфері ПДВ. Цей напрям повинен 
стати вирішальним й охоплювати всю діяльність влади, щоб своєчасно 
усунути неякісні законопроєкти з ПДВ чинного законодавства [61]. 
Треба зазначити, що з липня 2021 року в ЄС вступили вдію нові правила 
сплати податку на додану вартість, зокрема для компаній з країн ЄС 
запроваджено єдину спрощену систему оподаткування з метою скорочення 
витрат, пов’язаних з дотриманням обтяжливих нормативних вимог, а також 
створення рівних умов на ринку для компаній з ЄС та третіх країн. Зокрема, 
були розроблені нові електронні інструменти, за допомогою яких компанії 
зможуть оформляти реєстрацію для сплати ПДВ за всіма своїми 
транскордонними транзакціями на території Євросоюзу. Таким чином 
компаніям більше не потрібно буде, як раніше, проходити реєстрацію в якості 
платника ПДВ в кожній країні ЄС, з якої відбуваються замовлення товарів. За 
оцінками експертів, нова система дозволить компаніям щорічно економити до 
€ 2,3 млрд на витратах [17]. 
Також, необхідно зазначити про введення нових оптимізованих режимів 
оподаткування транскордонних продажів усередині Євросоюзу: OSS (One Stop 
Shop) і IOSS (Import One Stop Shop). Передбачається, що їх застосування може 
83 
 
знизити витрати для компаній і самозайнятих осіб на 95%. Режим OSS 
дозволяє онлайн-компаніям вибрати одну з країн об’єднаної Європи, 
зареєструватися в ній платником ПДВ за всіма транскордонними онлайн-
продажами товарів і послуг на території Євросоюзу і надавати звітність до 
податкової служби цієї країни на своїй рідній мові, навіть при здійсненні 
продажів в інші країни. У свою чергу, режим для продажу в Євросоюз 
імпортованих товарів (IOSS) полегшує збір, декларування та сплату ПДВ для 
продавців, які постачають товари із-за меж Євросоюзу покупцям в ЄС. На 
практиці це означає, що постачальники товарів зможуть декларувати та 
сплачувати ПДВ безпосередньо до податкових органів за своїм вибором, 
замість того, щоб стягувати з покупця ПДВ в той момент, коли вони самі 
отримують товари. Це значно полегшить життя компаніям і, в той же час, 
захистить покупців від прихованих витрат [17]. 
За новими правилами також буде скасована пільга, яка дозволяє не 
платити ПДВ при імпорті до Євросоюзу товарів вартістю менше € 22. Це 
рішення обумовлене тим, що деякі постачальники з третіх країн зловживають 
цією пільгою, часто недостовірно декларують та ввозять в ЄС дорогі товари, 
такі як смартфони, і навмисне занижують їх вартість, в той час як у 
європейських компаній немає іншого вибору окрім як стягувати зі своїх 
клієнтів повну вартість ПДВ за ті ж товари [17]. 
Від 68 до 120 млрд грн в 2021 році було втрачено надходжень до 
бюджету України за рахунок контрабанди, «сірого імпорту». Хоча в 
Кримінальному Кодексі України до «контрабанди» відноситься обмежена 
кількість операцій з товарами, але до «контрабандних» схем в контексті 
оподаткування можна віднести наступні: 
Зазначене явище можливо умовно розділити на наступні схеми 
контрабанди:  
Схема 1: викривлене декларування (митне шахрайство та корупційні 
схеми). Підвидами схеми виступають: 
84 
 
− митне оформлення товарів зі значно нижчим податковим 
навантаженням ніж є насправді; 
− недостовірне декларування вантажів в частині викривлень опису, 
кількості або вазі товару (схема «заниження ваги», частково схема «зламу 
інвойса»); 
− компіляцією вищезазначених варіантів оптимізації оподаткування 
є існування окремої категорії компаній для яких митниками та іншими 
правоохоронними та контролюючими органами встановлюються «особливі 
умови» декларування та переміщення товарів й транспортних засобів через 
митний кордон України (так звані «майданчики» або «модні фірми»).  
Схема 2: чорна (подвійна) контрабанда. Суттю схеми є незаконне 
переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем.  
Схема 3: Зловживання пільгами. Схема зловживання наданими 
міжнародними договорами (Кіотська конвенція) та законодавством України 
пільгами передбачає маскування ввезення промислових партій товарів на 
митну територію України під поштові та кур’єрські відправлення (так звана 
«поштова  контрабанда») або під виглядом особистого імпорту або провозу 
особистих речей - ввезення фізичними особами товарів у ручній поклажі або у 
супроводжуваному  багажі (так звані «раби» або «норма», «мурашки», 
«піджаки»). 
Схема 4. Перерваний транзит (експорт). Схема за якою товар ввозиться 
на територію України (або вивозиться з неї) за митними режимами що не 
передбачають сплату митних платежів (транзит; тимчасове ввезення або 
вивезення; митний склад; переробка на митній території або за межами митної 
території) та зникає або підлягає фіктивному вивезенню (високоліквідний 
товар вивантажується на шляху руху до митниці оформлення (внутрішній 
транзит) або митниці випуску, натомість завантажується більш дешевий 
сегмент товару, який фігурує в підроблених документах, або за рахунок 
корупційних домовленостей фіксується фіктивне нібито вивезення товару за 
межі країни) [14].  
85 
 
З метою зниження негативного впливу зазначених схем науковці та 
практики рекомендують активізувати процеси реформування митної служби, 
зокрема запровадити наступні заходи: 
− налагодити обмін митною інформацією з всіма країнами-сусідами та 
торгівельними партнерами України, зокрема через розгортання 
комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) та завершення процесу 
приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (прямий 
обмін даними між українською митницею та митними органами країн ЄС); 
− посилити технічне забезпечення митних органів (прилади 
спостереження, обладнання сканерами пунктів пропуску на кордонах); 
− збільшення заробітної плати в структурі Державної митної служби з 
метою зниження корупційних ризиків; 
− запровадити комплексну національну електронну модель контролю 
переміщення товарів через державний кордон на зразок системи єдиного вікна 
ЄС One Stop Shop; 
− розробити та затвердження Стратегії реалізації антикорупційної 
політики в правоохоронних та контролюючих органах, зокрема ДМС [14].  
 З метою зниження обсягів «чорної контрабанди» рекомендують 
наступне: 
− підвищення матеріального забезпечення прикордонників для 
зниження негативних проявів «людського фактору»; 
− обладнання «проблемних» зон кордону системою прихованого 
цілодобового спостереження, а також ліквідувати ділянки «приватного 
кордону», де частина кордону знаходиться в приватній власності; 
− посилення забезпечення силових структур прикордонних органів, 
як технічного характеру, так і професійної підготовки кадрів; 
− розширити зону впливу митних служб на усі територіальні води 
України, з правом перевірки всіх суден на предмет достовірності документації 
на транспортуючий товар [14]. 
86 
 
Заробітні плати «в конвертах» приносять найбільшу шкоду бюджету 
країни, оскільки він втрачає в рік за рахунок цієї схеми від 110 до 150 млрд. 
грн.  
В таблиці 3.4 наведено можливі схеми використання цього інструменту 
уникнення оподаткування. 
 
Таблиця 3.4 – Можливі схеми виплати заробітної плати «в конвертах»  
Сутність схеми Переваги (для Недоліки (для того, Вартість та можливі 
того, хто хто застосовує) обсяги 
застосовує) 
1. З метою Майже повна Дуже висока 19.5% (ПДФО + 
оптимізації легальність  вартість військовий збір) + 
податкового Немає Невигідно при ЄСВ за перші 15 
навантаження більша необхідності невеликих обсягах МЗП 
частина ФЗП залучати треті При великих обсягах За попередніми 
виписується у особи – значні транзакційні даними, ознак 
вигляді зарплати на витрати  скільки-небудь 
одного або кількох масштабного 
вищих керівників застосування немає 
таким чином, аби 
зменшити виплати 
ЄСВ за рахунок 
значного 
перевищення 
верхньої межі його 
нарахування.  
2. Оплата праці за Немає Абсолютна Нульова вартість 
рахунок «чорного необхідності нелегальність Обмежене 
кешу», залучати треті Можлива виключно застосування – 
згенерованого самим особи там, де є великі масштаби 
підприємством Нульова вартість потоки чорного математично 
кешу, тобто, оцінити неможливо, 
переважно, у оскільки йдеться про 
сільському суто тіньовий 
господарстві, сектор.  
будівництві (коли 
замовники – 
приватні особи), 
тощо 
3. Використання Відносна При великих обсягах 7-9% (5% ЄП + 1% 
псевдо-ФОП 3 гр. легальність при – значні транзакційні комісія за зняття 
для отримання нижчій вартості витрати готівки + комісійні 
готівки псевдо-ФОП 
87 
 
Сутність схеми Переваги (для Недоліки (для того, Вартість та можливі 
того, хто хто застосовує) обсяги 
застосовує) 
 
разом з іншими 
зловживаннями із 
використанням 3 гр. 
для отримання 
готівки – втрати 
бюджету не 
перевищують 2-5 
(буде уточнено) 
млрд. грн. на рік 
4. Робота через Необмежені Умовна легальність: 12-13% з ПДВ, до 
конвертаційні центри обсяги  на відміну від інших, 5% - без ПДВ 
Низькі не виявляється Переважна частина 
транзакційні перевірками, але є усіх зарплат «в 
витрати ризик у разі провалу конверті». Втрати 
Можливість прикриття самого бюджету та ПФ 
одночасно конвертаційного орієнтовно 25-27 
отримати ПДВ- центру млрд.грн. 
кредит та  
уникнути сплати 
цього податку 
Джерело: [14] 
 
Треба зазначити, що згідно з підрахунками Пенсійного фонду України, 
його збитки від тіньової зайнятості минулого року склали 30 мільярдів 
гривень, а частка нелегально працевлаштованих в країні сягала 23,1 відсотка. 
За даними ж Державної служби статистики, без оформлення трудових 
відносин працює майже кожен третій працівник, або близько 3,7 мільйона 
осіб. Найпроблемнішою є сфера сільського господарства, в якій у «тіні» 
працює близько 43 відсотків робітників. Для порівняння, у торгівлі та 
будівництві, що посідають друге та третє місця, цей показник складає близько 
20 та 16 відсотків відповідно [39]. 
В той же час, значна кількість працівників готові працювати або без 
офіційного оформлення, або отримувати частину заробітної плати «в 
конверті». Так, згідно дослідження 53,1% опитаних українців погодилися би 
88 
 
працювати офіційно, але при цьому частину зарплати отримувати неофіційно 
– «у конверті» [21]. 
Протягом останніх років уряд запроваджує низку заходів, щоб 
підвищити рівень легалізації доходів громадян. З цією метою в 2017 році було 
прийнято Постанову про порядок державного контролю за додержанням 
законодавства про працю [12], який визначив новий механізм виявлення 
неоформлених працівників. Згідно з новим порядком, державний контроль за 
додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення 
інспекційних відвідувань і невиїзних інспектувань фахівцями Держпраці та її 
територіальних органів, виконавчих органів місцевих рад щодо своєчасної і в 
повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, 
оформлення трудових відносин.  
У вересні 2018р. КМУ було затверджено заходи [44], спрямовані на 
детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових 
відносин з найманими працівниками. Заходи проводитимуться спільно 
Державною службою з питань праці, Державною фіскальною службою, 
Пенсійним фондом, Національною поліцією, іншими центральними органами 
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. 
В той же час, треба зазначити, що штрафи, які були введені в 2017 році 
за порушення норм законодавства про працю, і розміри яких збільшувалися з 
кожним роком, мали не високу ефективність. Навпаки, вони породили великі 
корупційні прояви в контролюючих органах. 
В 2020 році розміри штрафів було переглянуто і значно зменшено, 
зокрема: 
- Штраф за неоформлених працівників зменшили з 30 мінімальних 
зарплат за кожного працівника до 10 мінзарплат. Для роботодавця, який є 
платником єдиного податку І-ІІІ групи, в разі першого виявлення порушення 
він отримає лише попередження, а за повторне порушення протягом 2-х років 
з дня виявлення розмір штрафу буде становити 30 мінімальних заробітних 
плат. На нашу думку, такий підхід не є досить ефективним, тому що не буде 
89 
 
стимулювати роботодавців для легалізації трудових відносин, а навпаки дає 
можливість використовувати цю норму для того, щоб офіційно не 
працевлаштовувати працівників. 
- Штраф за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті 
праці зменшився з 10 до 2 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, 
а штраф за недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам і 
строковикам – з 10 до 4 мінімальних заробітних плат. До роботодавців – 
платників єдиного податку І-ІІІ групи за таке порушення будуть застосовувати 
лише попередження. 
- Штраф за порушення встановлених строків виплати заробітної плати 
працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більше 
як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі складає 3 мінімальні 
заробітної плати; 
- За недопущення до проведення перевірки з питань додержання 
законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні штраф – 3 
мінімальні зарплати. 
- Штраф за недопуск до проведення перевірки з питань виявлення 
неоформлених працівників зменшено з 100 до 16 мінімальних заробатних 
плат. 
- За інші порушення трудового законодавства штраф залишився на 
рівні 1 мінімальної заробітної плати, але накладається за кожне порушення, а 
повторне вчинення порушення впродовж року призведе до штрафу у розмірі 2 
мінімальні заробітні плати [1]. 
Треба зазначити, що також було введено деякі стимули для 
роботодавців, зокрема, у разі сплати роботодавців 50% розміру штрафі 
протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладання 
штрафу, така постанова вважається виконаною, а також для деяких 
правопорушень, якщо вони будуть усунені у визначені терміни, то штрафи до 
роботодавця застосовуватися не будуть [1]. 
90 
 
Треба зазначити, що запроваджені заходи не вирішують проблему із 
«зарплатою в конвертах» повною мірою. Світовий досвід свідчить, що успіхів 
у зниженні масштабів неформальної зайнятості можна досягти, лише 
реалізуючи комплексну політику, що охоплює різні сфери регулювання, 
поєднує стимулюючі та санкційні механізми і охоплює ширші завдання з 
поліпшення інститутів, економічних реформ, зміни соціальних норм, 
пов’язаних зі зниженням прийнятності неформальних відносин [21].  
Наразі застосовуються дві моделі впливу на неформальну та «тіньову» 
зайнятість, зокрема «жорсткий» та «м’який підхід». 
У межах так званого «жорсткого» підходу використовується система 
стимулів і покарань для забезпечення більш легкої і вигідної формалізації 
неформальних економічних агентів і покарання тих, хто як і раніше працює в 
неформальному полі. «М’який» підхід пов’язаний, з одного боку, з впливом на 
неформальні інститути за допомогою просування в суспільстві соціальних 
норм, формування культури дотримання законів і регулювання та засудження 
неформальної і «тіньової» діяльності, податкової освіти тощо, а з іншого – з 
реформою формальних інститутів, спрямованою на досягнення процесуальної 
прозорості, справедливості, правосуддя (табл.) [21]. 
В Україні наразі використовується більше заходів «жорсткого» підходу, 
але як зазначають науковці, застосування лише такого підходу не призведе до 
позитивних результатів. Більш ефективним вважається застосування 
«м’якого» підходу із поєднанням із заходами жорсткого.  
Отже, розглянути «тіньові схеми» уникнення оподаткування, які на 
сьогодні є найбільшими за обсягом в Україні. Як свідчить аналіз заходів та 
рекомендацій щодо зниження негативного для бюджетних надходжень 
впливу, можемо зробити висновок, що вирішення повинно бути комплексним. 
Заходи повинні запроваджуватися не тільки в сфері податків, але і в 
фінансовій, трудовій, банківській, економічній сферах. 
91 
 
Таблиця 3.5– Приклади політики, спрямованої на формалізацію зайнятості 
 Податкова та Трудове законодавство, Регулювання ведення Адміністрування 
фіскальна політики політика на ринку праці бізнесу 
Жорсткий підхід 
Санкції, «жорсткі» Збільшення штрафів за Посилення повноважень Збільшення штрафів за Запровадження 
заходи («батіг») несплату податків та трудових інспекцій; ухилення від реєстрації можливостей проведення 
страхових платежів Розширення можливостей економічної діяльності, трудовими, соціальними 
неформально зайнятих за здійснення або податковими 
працівників повідомляти нереєструємої трудової інспекціями 
про факти неформальної діяльності незапланованих перевірок;  
зайнятості у випадку Поліпшення виявлення 
звільнення і вимоги неформальної зайнятості 
виплати допомоги з шляхом налагодження 
безробіттю єдиної інформаційної 
системи, обміну даними, 
міжвідомчої взаємодії 
тощо;  
Вимоги негайного 
інформування про новий 
найм; Пропаганда 
ефективності процедур 
виявлення неформальній 
зайнятості 
Превентивні заходи Зниження податкових Розширення гнучкості Спрощення процедур і Підвищення якості 
(«пряник») ставок, тарифів, ставок трудового законодавства – зниження строків і державних послуг та рівня 
соціального запровадження нових вартості реєстрації соціальних виплат; 
страхування; форм зайнятості, сприяння індивідуальних Посилення зв’язку між 
Запровадження гнучкій та дистанційній підприємців, виплатами за соціальним 
авансових податкових занятості мікропідприємств тощо; страхуванням та внесками;  
і страхових платежів; 
92 
 
Підвищення Спрощення ліцензування Розширення можливостей 
неоподатковуваного визначених видів електронної реєстрації, 
прибутковим діяльності; електронного обміну 
податком або Сприяння проходження даними тощо. 
податками на процедури легалізації 
заробітну плату рівня бізнесу; 
доходів; Запровадження ваучерів 
Зниження або на надання послуг (у т.ч. 
субсидування ставок персональних) 
податків на зарплату / 
страхових платежів 
для низькодохідних 
категорій зайнятих 
М’який підхід 
Розвиток Реалізація комплексної стратегії розвитку, спрямованої на поліпшення інституційного та ділового 
середовища, створення «гідних» робочих місць, підвищення якості людського капіталу, забезпечення 
недискримінації тощо 
Соціальна кампанія з Освітні програми для Більш активне Поліпшення Публічні заходи зі зміни 
пропаганди населення з основ використання профспілок інституційного суспільного сприйняття 
формальної державних фінансів: та асоціацій роботодавців середовища, створення неформальної зайнятості, в 
зайнятості та роз’яснення принципів «гідних» робочих місць т.ч. молоді, або особливим 
підвищення податкової політики, групам споживачів 
стурбованості цілей, на які надходять 
негативними податки, зв’язку 
наслідками податків і громадських 
неформально ї вигід тощо 
зайнятості 
 
Джерело: [21]
93 
 
 Висновки до розділу 3 
 
Досліджено поняття тіньової економіки та її вплив на економіку країни, 
серед яких зниження рівня податкових надходжень до бюджету, скорочення 
інвестиційних ресурсів, розповсюдження недовіри до влади, збільшення 
кількості економічних злочинів тощо. З’ясовано, що Україна відноситься до 
тієї групи країн, які мають високий рівень «тіньової економіки» і сягає 30% в 
2020 році, а найбільше втрат бюджет України в 2021 році отримав від таких 
схем, як зарплати в «конвертах» та «сірий імпорт», контрабанда, «тіньовий» 
ринок оренди с/г землі, «скрутки». 
Досліджено особливості даних схем ухилення від оподаткування та 
розглянуто рекомендації щодо зниження їх негативного впливу. Зроблено 
висновок, що вирішення проблеми тіньової економіки повинно бути 
комплексним і заходи з покращення ситуації повинні запроваджуватися не 
тільки в сфері податків, але і в фінансовій, трудовій, банківській, економічній 
сферах. 
  
94 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
1. Доведено, що одним з невід’ємних інструментів державного 
управління економіки є податки, які є основним джерелом фінансування 
державою своїх функцій, а також можуть здійснювати як позитивний так і 
негативний вплив на розвиток економіки країни. В зв’язку з цим перед урядом 
будь-якої країни стоїть завдання забезпечити оптимальний рівень податків, 
зокрема зменшити податкове навантаження на громадян та суб’єктів 
господарювання, а з іншого забезпечити достатній для виконання своїх 
функцій обсяг податкових надходжень. 
2. Проаналізовано елементи сучасної податкової системи України: 
податкового законодавства, податків і зборів, органів влади, що забезпечують 
сплату податків і зборів, адміністрування податків і зборів, оподаткування.  
3. З’ясовано, що не всі принципи побудови податкової системи в 
Україні, закріплені в законодавстві, дотримуються в повній мірі, зокрема 
принцип справедливості, нейтральності оподаткування, а також стабільності. 
Крім цього, значна кількість змін та доповнень, які вноситься до статей ПКУ, 
свідчать про невисоку ефективність існуючої податкової системи в Україні. 
4. Аналіз показав, що в Україні на сьогодні використовується 
оптимальна кількість податків, але на відміну від розвинутих країн більшу 
частину надходжень до бюджету складають непрямі податки. Ставки 
основних податків в Україні є порівняно невисокими порівняно з іншими 
країнами, але проблемою є значна кількість часу, яка витрачається на 
податковий облік, що знижує ефективність податкової системи. 
5. Досліджено особливості формування податкових систем таких 
зарубіжних країн, як США, Великобританія, Італія, Німеччина, Норвегія, 
Ізраїль та інші. З’ясовано, що більшість країн використовує принцип 
диференціації податкових ставок залежно від рівня доходу, що дозволяє 
забезпечити принцип справедливості податкової системи, а також низку 
95 
 
знижок, пільг та стимулів. Даний підхід необхідно вивчати і впроваджувати у 
вітчизняну практику.  
6. Проаналізовано міжнародну практику використання електронної 
звітності, яка дозволяє скоротити та спростити процес подачі податкових 
документів та сплати податків. 
7. Проаналізовано сучасні реформи в податковій системі України, 
зокрема основні цілі реформування: формування простої, прозорої та 
передбачуваної податкової системи, що вимагає мінімальних затрат часу для 
розрахунку та сплати податків; зниження рівня перерозподілу ВВП через 
публічні фінанси до 37% для забезпечення швидкого економічного зростання; 
підвищення якості податкової служби. 
8. З’ясовано, що протягом останнього часу відбулися досить ефективні 
інституційні зміни, зокрема реформування податкових органів. Виявлено, що 
Державна податкова служба України досягло значного прогресу та має 
значний потенціал для проведення організаційних та управлінських змін, 
впровадження реформ. В 2022 році вступили в силу законодавчі податкові 
ініціативи з метою створення більш ефективних механізмів справляння 
податків, недопущення безпідставного користування податковими пільгами; 
сприяння підвищенню добровільності сплати податків; створення 
справедливих умов оподаткування для всіх платників податків; забезпечення 
мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів у достатньому 
обсязі. Зазначені зміни дійсно здатні підвищити надходження до бюджету, але 
для бізнес-сектору запроваджені нововведення є невигідними оскільки при 
базових економічних умовах можуть знизити рентабельність бізнесу. 
9. В зв’язку з російською агресією в податкове законодавство було 
внесено низку змін, зокрема зупинення перебігу строків, визначених 
податковим законодавством; мораторій на всі види податкових 
перевірок; звільнення від відповідальності за порушення податкового 
законодавства тощо 
96 
 
10. Досліджено поняття тіньової економіки та її вплив на економіку 
країни, серед яких зниження рівня податкових надходжень до бюджету, 
скорочення інвестиційних ресурсів, розповсюдження недовіри до влади, 
збільшення кількості економічних злочинів тощо. З’ясовано, що Україна 
відноситься до тієї групи країн, які мають високий рівень «тіньової економіки» 
і сягає 30% в 2020 році, а найбільше втрат бюджет України в 2021 році отримав 
від таких схем, як зарплати в «конвертах» та «сірий імпорт», контрабанда, 
«тіньовий» ринок оренди с/г землі, «скрутки». 
11. Досліджено особливості даних схем ухилення від оподаткування та 
розглянуто рекомендації щодо зниження їх негативного впливу. Зроблено 
висновок, що вирішення проблеми тіньової економіки повинно бути 
комплексним і заходи з покращення ситуації повинні запроваджуватися не 
тільки в сфері податків, але і в фінансовій, трудовій, банківській, економічній 
сферах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
97 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1.  «Зарплата у конверті» та інші «трудові» порушення: штрафи 
зменшено. URL : https://wz.lviv.ua/economy/405903-zarplata-u-konverti-ta-inshi-
trudovi-porushennia-shtrafy-zmensheno 
2. Paying Taxes Methodology. URL :  http://www.doingbusiness.org/ 
Methodology/Paying-Taxe 
3. PWC - про позицію України в рейтингу «Paying taxes 2020». URL : 
https://finbalance.com.ua/news/pwc---pro-pozitsiyu-ukrani-v-reytinhu-paying-
taxes-2020 
4. Барткова К. М., Андронік О. Л. Податкова система як інструмент на 
шляху до стабільності економіки. Економiка i органiзацiя управлiння. № 4 
(32). 2018. 
5. Бережна Т. Війна перекроїла податкову систему України. Хто і 
скільки податків буде платити. Детальний розбір. URL :  
https://forbes.ua/inside/moratoriy-na-perevirki-ta-podatkovi-pilgi10-zmin-yaki-
perekroili-podatkovu-sistemu-na-chas-viyni-19032022-4828 
6. Богдан Т. Акцизний податок і зобов’язання України перед ЄС: quo 
vadis. URL :  https://24tv.ua/aktsizniy-podatok-zobovyazannya-ukrayini-pered-yes-
quo-vadis_n1773499 
7. Богма О. С., Савченко В. І. Обґрунтування шляхів оптимізації 
податкової системи в Україні. Бізнес Інформ. 2020. №3. C. 299–305. URL : 
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-299-305 
8. Варналій З. Податкова система України: інституціонально-
функціональна структура та шляхи модернізації економічний дискурс. 
Міжнародний науковий журнал. Випуск 2. 2018. 
9. Гмирін А. Детінізація економіки: від традиційних схем і декларацій 
до цивілізованого підходу і рішучих дій. Економічна правда. 29 липня. 2020. 
URL : https://www.epravda.com.ua/columns/2020/07/29/663486/ 
98 
 
10. Грабовський В. Як поділ ДФС України вплине на життя платників 
податків «Юридична Газета». №6. 5 лютого 2019 р. URL :  
https://vkp.ua/publication/yak_podil_dfs_ukraini_vpline_na_zhittya_platnikiv_pod
atkiv 
11. Державна служба статистика України. Офіційний сайт. URL : 
http://www.ukrstat.gov.ua/ 
12.  Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю 
України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». 
Постанова КМУ №295 від 26 квітня 2017р. 
13. Дорожня карта реформ 2019-2023 рр. / Упорядник Яцун Б.  Київ. 
2018. 74 с. URL :  https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2019/02/DKR-RPR-2019-
2023.pdf. 
14. Дубровський В., Черкашин В., Гетман О. Порівняльний аналіз 
фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення 
оподаткування в Україні: 2021. Київ. 2021. 
15. Економіка України під час війни: оперативна оцінка, квітень 2022. 
URL : https://ces.org.ua/ua-economy-in-war/. 
16. Електронне звітування – надійність захисту податкової звітності та 
мінімальна затрата часу. URL : https://km.tax.gov.ua/media-ark/news-
ark/439844.html 
17. ЄС впроваджує нові правила сплати ПДВ до країн-членів. URL : 
https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/70381 
18. Запровадження електронної звітності: світовий досвід. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/elektronzvitn/ 
19. Зміни до податкового законодавства. Міністерство фінансів України, 
2021. URL: https://mof.gov.ua/uk/ reform-of-the-sfs-customs. 
20. Іванишина О. С., Прокопенко І. А., Панура Ю. В. Удосконалення 
податкової системи як фактор підвищення фінансової безпеки держави. URL : 
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2021/77.pdf 
99 
 
21. Інституційне середовище неформальних трудових відносин в 
Україні: масштаби, динаміка, наслідки. Київ.2019. 
22. Кміть В. М., Комарницький В. М. Проблеми і недоліки діючої 
системи непрямого оподаткування в Україні. Приазовський економічний 
вісник. 2018. Вип. 2(07). С. 136–141 
23. Кміть В. М., Сусляк В. В. Непряме оподаткування в Україні та шляхи 
його вдосконалення. Вчені записки Таврійського національного університету 
імені В.І. Вернадського. Економіка і управління. 2018. Т. 29(68). Вип. 1. С. 91–
96. 
24.  Лещенко Р.М. Суть та поняття податкової системи України. 
Науковий вісник публічного та приватного права. Випуск 6. 2021. URL :  DOI 
https://doi.org/10.32844/2618-1258.2021.6.16 
25. Мазур І. Детінізація економіки України: теорія та практика. К., 2012. 
239 с. 
26.  Мазуренко О.В., Тютюник І.В., Білоус Ю.Г. Систематизація 
факторів формування податкової конкурентоспроможності країни. Науковий 
вісник Чернівецького університету. 2021. Випуск 830. URL :  
https://econom.chnu.edu.ua/journal/index.php/ecovis/article/view/149/111 
27. Матвієнко Н. Використання бізнесом офшорних юрисдикцій. URL 
: https://home.kpmg/ua/uk/home/media/press-releases/2021/10/vykorystannya-
biznesom-ofshoriv.html 
28. Мережко С. П., Ушолік Н. Р., Лизунова О. М. Порівняльний аналіз 
податкових систем. Економіка та суспільство. Випуск № 25. 2021. URL :  
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/282/270. 
29.  Міжнародний досвід реформування податкових систем: види 
податків та електронна звітність. URL :  https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-
dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/mrdosvid/ 
30. Мінфін. Статистика. URL : https://index.minfin.com.ua/ 
100 
 
31. Місце України у рейтингу Світового банку «Doing Business». 
Аналітичний огляд. URL :  https://me.gov.ua/old/Documents/Print?lang=uk-
UA&id=9cd60d26-fa44-481c-bb2a-1b28c713081f 
32. Огляд прогресу програми управління змінами ДПС Офіс технічної 
допомоги Казначейства США. Лютий 2021.  
33. Останній капіталіст. URL : https://www.facebook.com/Ostanniy 
Capitalist 
34. Офіційний сайт державної податкової служби України. URL :  
https://tax.gov.ua/ 
35. Податки в Україні vs країни ЄС: де платять більше? URL :  
https://cost.ua/714-podatky-v-ukrayini-vs-krayiny-eu-de-platyat-bilshe/ 
36. Податкова реформа-2022: ДПС – про всі зміни в податковому 
кодексі, внесені законом №1914. URL :  
https://finbalance.com.ua/news/podatkova-reforma-2022-dps---pro-vsi-zmini-v-
podatkovomu-kodeksi-vneseni-zakonom-1914 
37. Податковий кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ 
show/2755-17#Text 
38. Податкові зміни та пільги на час воєнного стану в Україні. URL :  
https://golaw.ua/ua/insights/publication/podatkovi-zmini-ta-pilgi-na-chas-
voyennogo-stanu-v-ukrayini/ 
39. Полювання на зарплати в конвертах: чи поборе уряд України тіньову 
зайнятість. URL :  https://www.dw.com/uk/ 
40. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких 
законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних 
надходжень. Пояснювальна записка до проекту Закону України. 
41. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших 
законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних 
надходжень. Закон України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1914-
20#Text 
101 
 
42. Про затвердження місії та Стратегічного плану Державної 
податкової служби України на 2022 – 2024 роки. Наказ Державної податкової 
служби України від 22.11.2021. № 965. 
43.  Про затвердження положень про Державну податкову службу 
України та Державну митну службу України.  Постанова КМУ. URL : 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/227-2019-%D0%BF#n15 
44. Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості 
населення. Розпорядження КМУ №649 від 5 вересня 2018р. 
45. Світовий досвід оподаткування: Великобританія. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/uk/ 
46. Світовий досвід оподаткування: Ізраїль. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/israel/ 
47. Світовий досвід оподаткування: Італія. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/italy/ 
48. Світовий досвід оподаткування: Нідерланди. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/netherlands/ 
49. Світовий досвід оподаткування: Німеччина. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/germany/ 
50. Світовий досвід оподаткування: Норвегія. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/norway/ 
51.  Світовий досвід оподаткування: Польща. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/poland/ 
102 
 
52. Світовий досвід оподаткування: США. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/usa/ 
53. Світовий досвід оподаткування: Японія. URL : 
https://tax.gov.ua/arhiv/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-
rozvitk/svitovui-dosvid/japan/ 
54. Сідельникова Л. П., Костіна Н. М. Податкова система : навчальний 
посібник. Київ : Ліра-К. 2018. 424 с, с. 214 
55. Скрипник С. В., Боярова О. А., Дем’янишина О. А. Очікування 
бізнесу від нової системи оподаткування. URL :  
http://www.economy.in.ua/pdf/1_2022/4.pdf 
56. Схеми по ухилянню від податків 2021. URL : https://cost.ua/shemy-po-
uhylyannyu-vid-podatkiv-2021/ 
57. Тіньова економіка. Аналітична записка. Загальні тенденції січень – 
вересень 2021. Міністерство економіки. Департамент стратегічного 
планування та макроекономічного прогнозування. Відділ з питань економічної 
безпеки, детінізації економіки та статистики. 2022. URL :  www.me.gov.ua 
58. Україна змінила позиції у світовому рейтингу зі сплати податків. 
URL : https://www.slovoidilo.ua/2019/11/26/novyna/ekonomika/ukrayina-
zminyla-pozycziyi-svitovomu-rejtynhu-splaty-podatkiv 
59. Черкашин В. Вісім податків замість 13. Чому податкова реформа 
війни має працювати і після. URL :  https://forbes.ua/inside/vosem-nalogov-
vmesto-42-pochemu-nalogovaya-reforma-voyny-dolzhna-rabotat-i-posle-
28042022-5726 
60. Шамборовський Г. О. Види і функції бізнес-схем та банківських 
операцій в офшорних юрисдикціях. Ефективна економіка. №11. 2021. URL : 
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2021/23.pdf.  
61. Швець Ю. О., Мозолевська А. І. ПДВ в Україні: проблеми стягнення 
та перспективи впровадження закордонного досвіду. URL :  
http://bses.in.ua/journals/2019/47_1_2019/20.pdf
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
