Проблеми забезпечення інвестиційної привабливості підприємства

Ракша, Роман Володимирович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7853

Назва:	Проблеми забезпечення інвестиційної привабливості підприємства
Автори:	Березюк-Рибак, Ірина Романівна Ракша, Роман Володимирович
Ключові слова:	підприємство;інвестиції;інвестиційна привабливість;інвестиційний проєкт
Дата публікації:	гру-2023
Короткий огляд (реферат):	Об’єкт дослідження: система управління інвестиційною привабливістю підприємства. Предмет дослідження: теоретичні засади, практичні та рекомендаційні аспекти управління інвестиційною привабливістю підприємства. Мета дослідження: розвиток теоретичних положень та практичних завдань управління інвестиційною привабливістю підприємства. Завдання дослідження: визначити сутність інвестиційної привабливості підприємства; дослідити інструментарій оцінювання інвестиційної привабливості компанії; розглянути методи аналізу інвестиційної привабливості підприємства; дати техніко-економічну характеристику підприємства; проаналізувати фінансовий стан підприємства; оцінити інвестиційну привабливість підприємства; запропонувати напрями забезпечення інвестиційної привабливості підприємства; охарактеризувати організаційний план впровадження інвестиційного проекту та оцінювання ризиків; провести економічне обґрунтування проекту забезпечення інвестиційної привабливості. Методи дослідження: діалектичний метод пізнання; логічний і формально-логічний методи; метод порівняння, узагальнення, систематизації та синтезу (при дослідженні суті інвестиційної привабливості); групування, статистичні, математичні, графічного аналізу (при оцінювані інвестиційної привабливості підприємства); системний і комплексний підходи, економіко-статистичні, методи прогнозування (для визначення шляхів удосконалення процесу управління інвестиційною привабливістю підприємства). Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що у кваліфікаційній роботі розроблено систему управління оборотним капіталом, запропоновано стратегії управління капіталом підприємства залежно від його стратегічних цілей, розроблено алгоритм системи управління оборотним капіталом, запропоновано найбільш прийнятний варіант диверсифікації виробництва і капіталу для досліджуваного підприємства за допомогою двомірної матриці. Одержані результати можуть бути використані підприємствами в Україні. Оbject of study: the management system of the investment attractiveness of the enterprise. Subject of study: theoretical foundations, practical and recommended aspects of managing the investment attractiveness of the enterprise. The purpose of study is the development of theoretical provisions and practical tasks of managing the investment attractiveness of the enterprise. The tasks of study: to determine the essence of the investment attractiveness of the enterprise; to investigate the tools for assessing the company's investment attractiveness; consider the methods of analyzing the investment attractiveness of the enterprise; give technical and economic characteristics of the enterprise; analyze the financial condition of the enterprise; assess the investment attractiveness of the enterprise; propose directions for ensuring the investment attractiveness of the enterprise; describe the organizational plan for the implementation of the investment project and risk assessment; conduct an economic justification of the investment attractiveness project. Research method: dialectical method of cognition; logical and formal-logical methods; the method of comparison, generalization, systematization and synthesis (when investigating the essence of investment attractiveness); grouping, statistical, mathematical, graphic analysis (when assessing the investment attractiveness of the enterprise); systemic and complex approaches, economic-statistical, forecasting methods (to determine ways to improve the process of managing the investment attractiveness of the enterprise). The scientific novelty of the obtained results: the working capital management system was developed in the qualification work, capital management strategies of the enterprise were proposed depending on its strategic goals, the algorithm of the working capital management system was developed, and the most acceptable variant of production and capital diversification for the enterprise under study was proposed using a two-dimensional matrices. The practical significance of the obtained results is that its results can be used by enterprises in Ukraine.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7853
Розташовується у зібраннях:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Ракша Роман.pdf Restricted Access		2.23 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра

на тему: «Проблеми забезпечення інвестиційної привабливості
підприємства»

Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-22-2
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність»
______________________Ракша Р.В.________________
(прізвище та ініціали)
Керівник Березюк-Рибак І.Р.
(прізвище та ініціали)
Рецензент _______________________________________
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2023 року
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: магістр
Спеціальність: 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
економіки та управління
_______ проф. Манн Р.В.
«____» ____________ 2023 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу магістра
Ракші Роману Володимировичу
(прізвище, ім’я та по батькові)
1.Тема роботи
Проблеми забезпечення інвестиційної привабливості підприємства

керівник роботи Березюк-Рибак Ірина Романівна, к.е.н., доцент
(прізвище, ім’я по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 25.09.2023 р. № 248/04
2. Строк подання здобувачем роботи 30.11.2023
3. Вихідні дані до роботи Наукові статті, монографії, аналітичні
дослідження, статистична інформація, законодавчо-нормативна база, проєктні
та стратегічні документи, форми звітності

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити)
Розділ 1 Теоретичні основи інвестиційної привабливості підприємства
Розділ 2 Оцінювання інвестиційної привабливості приватного
акціонерного підприємства «Фармацевтична компанія «Дарниця»
Розділ 3 Перспективи підвищення інвестиційної привабливості
підприємства

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
Таблиці, схеми, рисунки, діаграми

6. Консультанти розділів роботи

Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта завдання завдання
видав прийняв
1 Березюк-Рибак І.Р., доцент
2 Березюк-Рибак І.Р., доцент
3 Березюк-Рибак І.Р., доцент

7. Дата видачі завдання _______25.09.2023___________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Строк виконання
Назва етапів магістерської роботи Примітки
з/п етапів роботи
1. Підбір літератури, її вивчення і обробка.
Укладання бібліографії по основним 25.09.2023-30.09.2023
джерелам
2. Укладання плану (змісту) магістерської
30.09.2023-02.10.2023
роботи і погодження його з керівником
3. Розробка і подання на перевірку першого
02.10. 2023-10.10.2023
розділу
4. Розробка і подання другого розділу 19.10.2023-01.11.2023
5. Розробка і подання третього розділу 01.11.2023-15.11.2023
6. Погодження з керівником висновків і
16.11.2023-20.11.2023
пропозицій
7. Переробка (доопрацювання) магістерської
роботи у відповідності з зауваженнями і 21.11.2023-25.11.2023
подання її на кафедру
8. Перевірка на плагіат 26.11.2023
9. Нормоконтроль, 26.11.2023
10. Збір документів (відгук, рецензія) 26.11.2023-27.11.2023
11. Подача на підпис до завідувача кафедри 30.11.2023
12. Розробка тез доповіді для захисту 27.11.2023-30.11.2023

Здобувач вищої освіти Ракша Р.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи Березюк-Рибак І.Р.
(підпис) (прізвище та ініціали)

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота магістра містить 96 сторінок, 30 таблиць, 19
рисунків, список літератури з 50 найменувань, 6 додатків.

Тема дослідження: Проблеми забезпечення інвестиційної
привабливості підприємства.

Об’єкт дослідження: система управління інвестиційною
привабливістю підприємства.
Предмет дослідження: теоретичні засади, практичні та рекомендаційні
аспекти управління інвестиційною привабливістю підприємства.
Мета дослідження: розвиток теоретичних положень та практичних
завдань управління інвестиційною привабливістю підприємства.
Завдання дослідження: визначити сутність інвестиційної
привабливості підприємства; дослідити інструментарій оцінювання
інвестиційної привабливості компанії; розглянути методи аналізу
інвестиційної привабливості підприємства; дати техніко-економічну
характеристику підприємства; проаналізувати фінансовий стан підприємства;
оцінити інвестиційну привабливість підприємства; запропонувати напрями
забезпечення інвестиційної привабливості підприємства; охарактеризувати
організаційний план впровадження інвестиційного проекту та оцінювання
ризиків; провести економічне обґрунтування проекту забезпечення
інвестиційної привабливості.
Методи дослідження: діалектичний метод пізнання; логічний і
формально-логічний методи; метод порівняння, узагальнення, систематизації
та синтезу (при дослідженні суті інвестиційної привабливості); групування,
статистичні, математичні, графічного аналізу (при оцінювані інвестиційної
привабливості підприємства); системний і комплексний підходи, економіко-
статистичні, методи прогнозування (для визначення шляхів удосконалення
процесу управління інвестиційною привабливістю підприємства).
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що у
кваліфікаційній роботі розроблено систему управління оборотним капіталом,
запропоновано стратегії управління капіталом підприємства залежно від його
стратегічних цілей, розроблено алгоритм системи управління оборотним
капіталом, запропоновано найбільш прийнятний варіант диверсифікації
виробництва і капіталу для досліджуваного підприємства за допомогою
двомірної матриці.
Одержані результати можуть бути використані підприємствами в
Україні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підприємство, інвестиції, інвестиційна
привабливість, інвестиційний проєкт.
ABSTRACT

Master’s thesis contains 96 pages, 30 tables, 19 figures, bibliography of 50
titles, 6 applications.

Theme of study: Problems of ensuring the enterprise's investment
attractiveness.

Оbject of study: the management system of the investment attractiveness of
the enterprise.
Subject of study: theoretical foundations, practical and recommended
aspects of managing the investment attractiveness of the enterprise.
The purpose of study is the development of theoretical provisions and
practical tasks of managing the investment attractiveness of the enterprise.
The tasks of study: to determine the essence of the investment
attractiveness of the enterprise; to investigate the tools for assessing the company's
investment attractiveness; consider the methods of analyzing the investment
attractiveness of the enterprise; give technical and economic characteristics of the
enterprise; analyze the financial condition of the enterprise; assess the investment
attractiveness of the enterprise; propose directions for ensuring the investment
attractiveness of the enterprise; describe the organizational plan for the
implementation of the investment project and risk assessment; conduct an
economic justification of the investment attractiveness project.
Research method: dialectical method of cognition; logical and formal-
logical methods; the method of comparison, generalization, systematization and
synthesis (when investigating the essence of investment attractiveness); grouping,
statistical, mathematical, graphic analysis (when assessing the investment
attractiveness of the enterprise); systemic and complex approaches, economic-
statistical, forecasting methods (to determine ways to improve the process of
managing the investment attractiveness of the enterprise).
The scientific novelty of the obtained results: the working capital
management system was developed in the qualification work, capital management
strategies of the enterprise were proposed depending on its strategic goals, the
algorithm of the working capital management system was developed, and the most
acceptable variant of production and capital diversification for the enterprise under
study was proposed using a two-dimensional matrices.
The practical significance of the obtained results is that its results can
be used by enterprises in Ukraine.

KEYWORDS: enterprise, investment, investment attractiveness, investment
project.

4

ЗМІСТ

ВСТУП .................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА .................................................................................................. 8
1.1. Сутність інвестиційної привабливості підприємства .................................... 8
1.2. Інструментарій оцінювання інвестиційної привабливості компанії .......... 15
1.3. Методи аналізу інвестиційної привабливості підприємства ....................... 22
РОЗДІЛ 2. ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ
ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФАРМАЦЕВТИЧНА
КОМПАНІЯ «ДАРНИЦЯ» ……………………………………………………..29
2.1. Загальна характеристика діяльності ПрАТ «Фармацевтична компанія
«Дарниця» та техніко-економічних показників підприємства .......................... 29
2.2. Аналіз фінансового стану підприємства ...................................................... 37
2.3. Оцінювання інвестиційної привабливості ПрАТ «Фармацевтична компанія
«Дарниця» ............................................................................................................. 44
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА .............................................................. 55
3.1. Напрями забезпечення інвестиційної привабливості підприємства ........... 55
3.2. Організаційний план впровадження інвестиційного проекту та
оцінювання ризиків .............................................................................................. 61
3.3. Економічне обґрунтування проекту забезпечення інвестиційної
привабливості ....................................................................................................... 72
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 83
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 87
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 96

5

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні успішна діяльність будь-якого підприємства
неможлива без здійснення ним інвестиційної діяльності. Залучені інвестиції
сприяють динамічному розвитку підприємства і дозволяють йому вирішувати
завдання щодо розширення господарської діяльності за рахунок зростання
фінансових та матеріальних ресурсів. Інвестиційна діяльність для підприємства
є можливістю посилити власні конкурентні переваги як на внутрішньому ринку,
так і на зовнішньому.
Проведення оцінювання інвестиційної привабливості підприємства є
важливим етапом, який передує розробці інвестиційної стратегії підприємства.
Результати оцінювання інвестиційної привабливості підприємства є важливим
джерелом інформації для потенційних інвесторів, готових інвестувати в
підприємство. Також оцінка інвестиційної привабливості є необхідною для
самого підприємства, адже є своєрідним індикатором, що показує ефективність
господарської діяльності підприємства.
Теоретичним та практичним аспектам управління інвестиційною
привабливістю підприємства присвячено роботи таких вітчизняних та
зарубіжних авторів як: А. Г. Балдинюк, В. В. Білик, А. О. Близнюк, Л. М. Борщ,
І. В. Бродюк, В. О. Василенко, М. П. Войнаренко, І. О. Галиця, С. М. Дідух, В.
В. Джеджула, А. І. Кабалюк, С. В. Ковальчук, Д. В. Крилов, О. М. Лендєл, О. Г.
Мельник, О. С. Наконечна, В. М. Нижника, Н. Г. Слободян, К. С. Хорішко та інші.
Метою магістерської роботи є розвиток теоретичних положень та
практичних завдань управління інвестиційною привабливістю підприємства.
Відповідно до поставленої мети дослідження необхідно вирішити такі
завдання:
 визначити сутність інвестиційної привабливості підприємства;
 дослідити інструментарій оцінювання інвестиційної привабливості
6

компанії;
 розглянути методи аналізу інвестиційної привабливості підприємства;
 дати техніко-економічну характеристику підприємства;
 проаналізувати фінансовий стан підприємства;
 оцінити інвестиційну привабливість підприємства;
 запропонувати напрями забезпечення інвестиційної привабливості
підприємства;
 охарактеризувати організаційний план впровадження інвестиційного
проекту та оцінювання ризиків;
 провести економічне обґрунтування проекту забезпечення інвестиційної
привабливості.
Об’єктом дослідження є система управління інвестиційною
привабливістю підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні засади, практичні та рекомендаційні
аспекти управління інвестиційною привабливістю підприємства.
Методи дослідження. У магістерській роботі використовувалися
принципи, прийоми та методи наукового пізнання, положення діалектичних
методів дослідження, економічної теорії і практики та інші загальнонаукові
підходи до проблем управління інвестиційною привабливістю підприємства.
Зокрема, основними загальнонауковими методами дослідження, які використані
в роботі є: діалектичний метод пізнання; логічний і формально- логічний методи;
метод порівняння, узагальнення, систематизації та синтезу (при дослідженні суті
інвестиційної привабливості); групування, статистичні, математичні, графічного
аналізу (при оцінювані інвестиційної привабливості підприємства); системний і
комплексний підходи, економіко-статистичні, методи прогнозування (для
визначення шляхів удосконалення процесу управління інвестиційною
привабливістю підприємства).
7

Інформаційною базою дослідження є посібники, монографії вітчизняних
та зарубіжних вчених з питань управління інвестиційною привабливістю
підприємства, статті періодичного друку, аналітичні матеріали, статистичні
матеріали та Інтернет-ресурси з питань управління інвестиційною діяльністю
підприємств в Україні. Дослідження проводилися на матеріалах підприємства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що було
розширено існуючі підходи до поняття інвестиційної привабливості
підприємства, набули подальшого розвитку методичні аспекти аналізу
інвестиційної привабливості підприємства.
Практичне значення одержаних результатів проведеного дослідження
спрямоване на покращення управління інвестиційною привабливістю
вітчизняних підприємств.
Структура магістерської роботи. Магістерська робота складається зi
вступу, 3 розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел,
додатків. Основний текст роботи викладений на 96 сторінках, містить 30 таблиць,
19 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел налічує 90 найменувань.

8

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність інвестиційної привабливості підприємства

Ступінь інвестиційної привабливості промислового підприємства є
індикатором, показання якого дозволяють зробити висновки потенційним
інвесторам про необхідність і доцільність вкладення фінансових засобів саме в
даний об’єкт.
Інвестиційна привабливість підприємства – це рівень задоволення
фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора
щодо конкретного підприємства, яке може визначатися чи оцінюватися
значеннями відповідних показників, у тому числі інтегрального оцінювання [14,
с. 69].
Під інвестиційною привабливістю підприємства варто розуміти сукупність
усіх внутрішніх та зовнішніх чинників його розвитку, кількісний вимір яких є
прийнятним і задовольняє потреби потенційного інвестора.
В Україні поняття інвестиційна привабливість підприємства, вперше було
сформульоване та законодавчо закріплено наказом №22 від 23.02.1998 р.
Агентством з питань банкрутства в «Методиці інтегральної оцінки інвестиційної
привабливості підприємства та організації». Відповідно згідно з цим документом,
«Інвестиційна привабливість підприємства – це рівень задоволення фінансових,
виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо
конкретного підприємства, яке може визначатися чи оцінюватися значеннями
відповідних показників, у тому числі інтегральної оцінки» [48].
9

На сучасному етапі розвитку теорії інвестування розроблені й
застосовуються різні підходи до визначення інвестиційної привабливості
підприємства відповідно до певної, заздалегідь встановленої, мети інвестування.
Однак вони можуть призводити до суперечливих результатів у випадку їхнього
застосування для визначення інвестиційної привабливості підприємства за іншої
мети.
Серед науковців немає єдиної думки щодо визначення сутності
«інвестиційної привабливості», тому нами обрані основні підходи до категорії
«інвестиційна привабливість» для підприємств і, відповідно, представлено в
табл. 1.1, де наочно наведено, яким чином вчені тлумачать поняття «інвестиційна
привабливість».

Таблиця 1.1 – Підходи до визначення поняття «інвестиційна привабливість»

Автор Визначення
Інтегральний показник аналізу інвестиційної привабливості
І. О. Бланк підприємства на основі фінансових показників, таких як: фінансова
стійкість, прибутковість, ліквідність активів та оборотність активів
Досягнення мінімального ризику при вкладанні грошей у цінні папери
В. В. Бочаров тільки тих підприємств, які є стабільними та забезпечать
отримання високого прибутку
Збалансована система інтегральних та комплексних показників
доцільності капіталу інвестором в об’єкт інвестування, яка
Н. Ю. Брюховецька відображає сукупність об’єктивних та суб’єктивних умов, що
сприяють або
перешкоджають процесу інвестування
А. Г. Загородній, Г.
Узагальнювальна характеристика переваг і недоліків інвестування
А. Вознюк,
окремих об’єктів чи напрямів з позиції конкретного інвестора
Т. С. Смовженко
Системна сукупність потенційних можливостей вкладання коштів з
метою отримання економічної ефективності у майбутньому як
І. В. Нападовська
наслідок результатів минулої господарської діяльності потенційного
об’єкта інвестування, суб’єктивно оцінювана інвестором
Сукупність характеристик фінансово-господарської та управлінської
В. О. Коюда, Т. І. діяльності підприємства, перспектив розвитку та можливостей
Лепейко залучення інвестиційних ресурсів на основі формалізації оціночних
методів
Джерело: Складено автором на основі джерел [6; 9; 38]
10

Одна група авторів (І.О. Бланк, Н.Ю. Брюховецька, В.О. Коюда,
Т.І. Лепейко, А.П. Гайдуцький) дотримується думки, що «інвестиційна
привабливість» є інтегральною характеристикою підприємства з позиції
ефективності використання активів та їх ліквідності, стану платоспроможності
і фінансової стійкості.
Інші науковці (В.В. Бочаров, Д.М. Стеченко, Л.О. Чорна) у своїх роботах
розглядають «інвестиційну привабливість» як якісну характеристику
інвестиційного клімату.
Третя група дослідників (І.В. Нападовська, Л. Петкова) представляють
«інвестиційну привабливість» як сукупність умов, що впливають на формування
інвестиційного клімату.
Кожне із наведених визначень дає можливість виділити лише частину
взаємозв’язків і характеристик, притаманних інвестиційній привабливості.
Аналіз опублікованих економічних робіт і методик показав, що
найбільшого поширення у практиці одержали два підходи оцінки. Перший підхід
заснований на використанні загальновизнаних показників (коефіцієнтів), які
характеризують різні напрями господарської діяльності підприємств та їх ділову
активність. Отримані внаслідок такої оцінки великі масиви значень показників
фактично не дають змогу зробити остаточний висновок. Другий підхід базується
на визначенні узагальнюючого інтегрального показника. Інтегральна оцінка дає
змогу поєднати в одному показнику багато різних за призначенням, одиницями
виміру, вагомістю чинників. Метод інтегральної оцінки інноваційної та
інвестиційної привабливості підприємств має недолік, пов’язаний з тим, що
інтегральний показник призводить до втрати логічного зв’язку з його основними
елементами, тим самим позбавляючи його практичної цінності [48].
Інвестиційна привабливість підприємства як об’єкта інвестування є
важливим показником, під яким слід розуміти його інтегральну характеристику
з точки зору наявного фінансового стану, можливостей розвитку техніко-
11

економічного та організаційного рівня виробництва, соціальної безпеки та
інформаційної забезпеченості тощо.
Інвестиційну привабливість слід визначати як комплекс різноманітних
факторів, перелік і вага яких може змінюватись в залежності від:
 цілей інвесторів;
 виробничо-технічних особливостей підприємства, у яке інвестуються
кошти;
 економічного розвитку підприємства у минулому, на теперішній час, а
також очікуваного у майбутньому економічного розвитку.
Приймаючи рішення про вкладання капіталу у той чи інший інвестиційний
об’єкт, інвестор розглядає інвестиційну привабливість комплексно. Інвестору
необхідно враховувати забезпечення високої привабливості на всіх етапах
інвестиційних рішень, від вибору країни-реципієнта – до визначення
конкретного інвестиційного проекту. Звідси очевидно, що інвестиційна
привабливість має агрегований характер: нижчий рівень привабливості є
складовою вищого рівня. А відтак усі рівні інвестиційної привабливості
взаємопов’язані (рис. 1.1).

Рис. 1.1 – Багаторівнева модель інвестиційної привабливості економіки та
суб’єктів господарювання [15, c. 140]
12

Фінансово-інвестиційний аналіз є способом нагромадження, перетворення
та використання інформації фінансового характеру. Він має кілька завдань:
 визначення фінансового стану та фінансових результатів діяльності
підприємства;
 виявлення просторово-часових змін у фінансовому стані та результатах
діяльності;
 прогноз основних тенденцій зміни фінансового стану;
 прийняття рішення щодо фінансування інвестиційного проекту і розміру
фінансування власними коштами.
Проблема формування власного інвестиційного капіталу потребує
комплексного підходу, а механізм формування інвестиційних коштів за рахунок
мобілізації внутрішніх резервів повинен охоплювати різні аспекти діяльності
підприємства та враховувати взаємозамінність ресурсів. Механізм формування
власних інвестиційних ресурсів підприємства за рахунок мобілізації внутрішніх
резервів мусить базуватися на таких основних принципах: комплексність;
доцільність із погляду довготермінової перспективи; врахування податків.
Комплексний підхід до мобілізації внутрішніх резервів, на наш погляд,
припускає розгляд усіх сфер діяльності підприємства, наявність єдиних критеріїв
для відбору заходів щодо залучення додаткових коштів і визначення чіткої
послідовності у реалізації процедури формування власного інвестиційного
капіталу.
Інвестиційна привабливість – це результат узгодження інтересів інвестора
щодо конкретного підприємства, яке може визначатися чи оцінюватися
значеннями відповідних показників. Інвестиційна привабливість розглядається
як багаторівнева система. Інвестиційна привабливість – це певне відображення
впливу зовнішнього та внутрішнього середовища (тобто інвестиційного клімату
та інвестиційного потенціалу) на фінансово-господарську діяльність
13

підприємства.
Оцінка інвестиційної привабливості передбачає визначення інтегрального
кількісного показника на підставі узагальнення сукупності кількісних і якісних її
характеристик, що дозволяє встановити певну якісну критеріальну оцінку
доцільності вкладання інвестиційних ресурсів у розвиток підприємства.
Інвестиційна привабливість підприємства – це справедлива кількісна та
якісна інтегральна характеристика внутрішніх і зовнішніх можливостей об’єкта
потенційного інвестування з позиції можливості залучення та використання
інвестиційних ресурсів для свого розвитку і забезпечення максимізації
економічного ефекту за мінімального інвестиційного ризику [22, c. 141].
Підвищення інвестиційної привабливості як чітко спланований елемент
стратегічного розвитку підприємства повинно відбуватися у рамках наступної
системи (рис. 1.2).

Рис. 1.2 – Система формування інвестиційної привабливості підприємства

14

Таким чином, з’ясування факторів та визначення резервів підвищення
інвестиційної привабливості лежить у основі теоретичного обґрунтування
проблеми формування достатньої конкурентоспроможності підприємства на
інвестиційному ринку й безперечно пов’язано з загальними факторами
інвестиційної привабливості, які укрупнено можна розподілити на [44, c. 29]:
 фінансово-економічні;
 соціальні;
 інформаційні.
Серед діючих факторів і резервів підвищення інвестиційної привабливості
основне значення доцільно приділити першій групі чинників, які, безперечно,
мають найсуттєвіший вплив на формування рівня інвестиційної привабливості
підприємства.
На рис. 1.3. наведено найважливіші фактори, що впливають на
інвестиційну привабливість підприємства, які необхідно оцінювати інвесторам
для прийняття рішення щодо виділення коштів на реалізацію інвестиційного
проекту.

Рис. 1.3. Фактори, що впливають на інвестиційну діяльність підприємства
Джерело: складено автором на основі [44, с. 98]
15

Ці фактори умовно можна розподілити на дві групи: фактори, зовнішні
щодо підприємства, які керовано впливають на роботу підприємства ззовні, та
внутрішні, що існують усередині підприємства. Відповідно ці групи факторів
формують певні системи зовнішніх і внутрішніх ризиків, що виникають за
інвестиційного кредитування підприємницької діяльності [49, с. 38].
Таким чином, інвестиційна привабливість підприємства є характеристикою
його переваг і недоліків з використанням системи економічних показників
(рентабельності, фінансової стійкості, оборотності), Інвестиційна привабливість
підприємства відіграє вагому роль у підвищенні його конкурентоспроможності,
залученні інвестицій, а також у зміцненні економічної системи країни в цілому.

1.2. Інструментарій оцінювання інвестиційної привабливості
компанії

Для визначення інвестиційної привабливості підприємства у практиці
використовується методика визначення стану підприємства за даними
бухгалтерської фінансової звітності. Інформаційною базою для оцінювання
інвестиційної привабливості підприємства є дані: балансу, звіту про фінансові
результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, дані
статистичної звітності та оперативні дані.
Крім бухгалтерської звітної інформації для аналізу інвестицій має
використовуватись облікова інформація, що міститься в Головній книзі
підприємства, журналах-ордерах та машинограмах по відповідних рахунках
бухгалтерського обліку. При необхідності до аналізу може бути залучена також
звітна та оперативна статистична інформація та позаоблікова інформація щодо
інвестицій [10, c. 185].
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану
16

підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну).
Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить
за межі підприємства.
Методи обробки економічної інформації поділяються на економіко- логічні
(традиційні) та економіко-математичні.
До традиційних методів, що використовують в аналізі інвестиційної
діяльності, належать: ранжування, групування, обчислення середніх і відносних
величин, порівняння, побудова рядів динаміки, графічний метод, індексний
метод, метод експертних оцінок, методи елімінування.
Економіко-математичні методи включають: методи елементарної
математики, класичні методи математичного аналізу, методи математичної
статистики, методи економіко-математичного моделювання тощо.
До методичних прийомів узагальнення і реалізації результатів аналізу
інвестиційної діяльності належать: прийоми систематизації отриманих
результатів, їх групування та узагальнення; визначення втрачених можливостей і
обчислення обсягу невикористаних резервів; визначення напрямків і розробка
економічно обґрунтованих заходів щодо підвищення ефективності інвестиційної
діяльності; прийняття управлінських рішень і контроль за їх виконанням.
Переважна більшість вітчизняних і закордонних авторів як мету
підприємства, висувають максимізацію прибутку й відповідно як узагальнюючий
показник ефективності розглядають абсолютний розмір прибутку.
Однак прибуток має низку істотних недоліків: наявність прибутку ще не
гарантує реального надходження коштів; при його розрахунку враховується ряд
негрошових витрат, що спотворює реальні фінансові результати; вироблені
протягом звітного періоду інвестиції, хоча й вимагають витрати коштів, у
розрахунку прибутку участі не приймають; за рахунок використання різних
методів обліку амортизації, оцінки вартості майна, відрахувань на НІОКР,
валютних операцій, нерідко реальні збитки трансформуються в звітності в
17

прибуток і навпаки.
У країнах з розвинутою ринковою економікою, де основний дохід власники
(акціонери) одержують у вигляді дивідендів, або від продажу акцій, як
узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування використається
показник вартості фірми (Add Value).
Приймаючи рішення про вкладання капіталу у той чи інший інвестиційний
об’єкт, інвестор розглядає інвестиційну привабливість комплексно. Інвестору
необхідно враховувати забезпечення високої привабливості на всіх етапах
інвестиційних рішень, від вибору країни-реципієнта – до визначення конкретного
інвестиційного проекту [57, с. 125].
Загальноприйнятим у світовій практиці є аналіз ринкових коефіцієнтів
підприємства:
 коефіцієнт ціна / дохід – відношення ринкової ціни простої акції до
доходу на просту акцію;
 рентабельність акції – відношення дивідендного доходу до ринкової
ціни акції;
 коефіцієнт котирування акцій – відношення ринкової ціни простої
акції до балансової ціни.
Ці коефіцієнти можуть бути розраховані лише для акціонерних товариств,
акції яких котируються на біржах (електронних торгівельних системах).
Акції більшості українських акціонерних товариств не котируються на
біржах, а тому для них не можуть бути розраховані коефіцієнти цієї групи.
Для розрахунків коефіцієнтів цієї групи використовуються дані ринкових
торгів акціями, а також дані Звіту про фінансові результати і балансу.
Для оцінки інвестиційної привабливості підприємства можливо
використати показник або сукупність показників, які давали б не приблизну
оцінку явища, не характер його зміни, а кількісно й точно оцінювали б його.
18

Для цієї мети можна використати коефіцієнт – відносний показник, що
характеризує ступінь оціненості акцій: відношення реальної (внутрішньої)
вартості до ринкової [59, c. 91].

Кфт = Реальна вартість (внутрішня)/Ринкова вартість (статутна)*100 (1.1)

Реальна вартість (внутрішня вартість) – об’єктивна оцінка вартості
підприємства, що оцінює потенціал підприємства. Ринкова вартість – вартість,
що склалася на сьогоднішній момент на ринку. Розходження в цих оцінках
полягають у тому, що реальна вартість, по-перше, показує вартість підприємства
незалежно від сьогоднішньої кон’юнктури ринку, а друга враховує її, і по-друге
вона діє протягом більше тривалого часу, а ринкова оцінка показує вартість на
конкретну дату.
На практиці вибираються проекти не стільки найбільш прибуткові і
найменше ризиковані, скільки фірми, що краще всього вписуються в стратегію
розвитку.
Оцінка поточної вартості привілейованих акцій пов’язана з приведенням
доходів (фіксованих дивідендів) до поточної вартості і фактично може бути
визначена за формулою [16, c. 25]:


де Pa – поточна ринкова вартість акцій;
D – річна сума постійних дивідендів;
r – норма дохідності акцій подібного класу ризику (десятковий дріб).

У деяких випадках відбувається емісія привілейованих акцій на умовах їх
викупу в певний момент за відповідною ціною – ціною викупу. Тоді поточна
19

ринкова вартість визначається за формулою:

де: Pm – ціна викупу акції;
n – кількість років використання акції.

Для спеціалістів фондового ринку важливою задачею є визначення
вартості простих акцій, оскільки вони не мають гарантованого рівня доходів.
За умови постійних виплат дивідендів поточна ринкова вартість простих
акцій визначається як і з привілейованих акцій, тобто:

де: Pa – поточна ринкова вартість акцій;
D – річна сума дивідендів;
r – норма дохідності акцій подібного класу ризику (десятковий дріб).

Важливе місце в оцінці інвестиційної привабливості відведено показникам
інвестиційної привабливості.
Оцінювання інвестиційної привабливості підприємства, що є сполучною
ланкою між етапом аналізу та етапом прийняття рішень про вкладення коштів,
являє собою інтегральну характеристику окремих підприємств як об’єктів
перспективного інвестування з позиції сталості розвитку, ефективності
використання активів, їх ліквідності та цілої низки інших показників.
Повноцінна оцінка інвестиційної привабливості підприємства повинна
включати у собі всі складові цього поняття, а саме, абсолютні й порівняльні
методи визначення привабливості підприємства як об’єкта інвестування [16,
с. 95].
20

Проте існуючі методики визначення рівня інвестиційної привабливості не
у всіх випадках задовольняють потреби інвестора у об’єктивній, неупередженій,
доцільній та достатній для прийняття рішення інформації. Спроба виправлення
певних недоліків призвела до створення різноманітних методів відносної оцінки
інвестиційної привабливості підприємства.
Практичними дослідженнями доведено, що головними факторами, які
формують інвестиційну привабливість, є стратегічна і тактична рентабельність.
Крім того, в Україні для деяких підприємств важкої промисловості, і в першу
чергу для корпорацій машинобудівної галузі, актуальним є фактор підвищення
фондовіддачі [16, с. 29].
З усього комплексу внутрішніх чинників, які характеризують
підприємство, на особливу увагу заслуговують ті, що характеризують фінансово-
економічний стан суб’єкта господарської діяльності і підлягають кількісному
виміру. За цим аспектом показники оцінки інвестиційної привабливості
підприємства можна розподілити на кілька груп. До першої слід включити аналіз
доходності, до другої – рентабельності, до третьої – прибутковості, до четвертої –
ліквідності, до п’ятої – фінансової стійкості, до шостої – стан основних фондів.
Оцінюючи інвестиційну привабливість підприємства, не слід забувати, що
приплив інвестиційних ресурсів залежить не тільки від сприятливого
інвестиційного клімату, який створюють держава та органи місцевого
самоврядування, а й від самого підприємства. Воно повинно самостійно
розробляти програми свого подальшого розвитку, тобто має виділити у своєму
складі стратегічні центри господарювання. У реальному житті під такими слід
розуміти кілька структурних одиниць підприємства, об’єднаних організаційно-
технологічними зв’язками за горизонталлю чи за вертикаллю та загальною метою
функціонування.
Проаналізуємо основні показники ефективності здійснення інвестиційної
діяльності підприємства.
21

Таблиця 1.2 – Порядок розрахунку показників доцільності інвестицій

За відсутності таких орієнтирів в оцінках фінансових коефіцієнтів
залишається можливість простежити їх динаміку за ряд періодів і
охарактеризувати тенденцію їх зміни. Наступним кроком є інтерпретація цієї
тенденції або як сприятливої чи поліпшуючої фінансовий стан підприємства, або
несприятливої, тобто такої, що викликає погіршення фінансового стану, або
нейтральної, коли значення фінансових коефіцієнтів залишаються на тому
самому рівні.
Таким чином, оцінювання інвестиційної привабливості підприємства
22

здійснюється за допомогою економіко-математичних показників, основними з
яких є теперішня вартість грошового потоку в результаті дисконтування, індекс
доходності, період окупності, внутрішня норма доходності.

1.3. Методи аналізу інвестиційної привабливості підприємства

Оцінка інвестиційної привабливості підприємства здійснюються
безпосередньо за низкою методик, розроблених вітчизняними та зарубіжними
науковцями, міністерствами (відомствами), центральними та комерційними
банками.
Варто відзначити, що на сьогодні вчені пропонують велике різноманіття
методик визначення інвестиційної привабливості підприємства. Всі розроблені
у вітчизняній та світовій практиці методики оцінки інвестиційної привабливості
щодо джерела вихідної інформації можна умовно поділити на три великі групи:
 методики, що ґрунтуються на різноманітних оцінках експертів;
 методики, що ґрунтуються на статистичній інформації;
 комбіновані методики, що ґрунтуються на експертно-статистичних
розрахунках [59, с. 90].
Узагальнена інформація щодо наявних методик оцінки інвестиційної
привабливості наведена в табл.1.3.

23

Таблиця 1.3 – Порівняльна характеристика існуючих методик оцінки
інвестиційної привабливості
Методика оцінки
№
інвестиційної Сутність методики Переваги Недоліки
з/п
привабливості
Метод рейтингової Передбачає оцінку 1. Не потребує Інформація
оцінки фінансового стану додаткового може бути
підприємства на підприємства, при якій залучення недостовірною
основі даних оцінюється експертів. та викривленою
1
фінансової платоспроможність, 2. Проста та
звітності фінансова стабільність, зрозуміла до
прибутковість і ділова використання
активність підприємства
Інтегральна оцінка Аналіз проводиться за Дає 1. Не враховує
інвестиційної такими етапами: можливість міжгалузеві
привабливості – оцінка фінансового всебічно специфіку
стану об’єкта оцінити діяльності
інвестування; інвестиційну підприємств.
– визначення вагомості привабливість 2. Аналіз є
групових та одиничних підприємства досить
показників на основі громіздким.
2 експертних оцінок; 3. Показники
– визначення частки часто
розмаху варіаційної суперечать один
множини; одному.
– визначення 4. Потребує
ранжируваного значення залучення
за кожним показником; експертів
– розрахунок
інтегрального показника
Джерело: складено автором на основі [17, с. 228]

Рейтингування – це метод порівняльної оцінки господарської діяльності
підприємств ( в тому числі інвестиційної), в основі якого лежить узагальнена
характеристика щодо визначених ознак, що дозволяє вибудовувати (групувати)
підприємства у визначеній послідовності за ступенем відповідності цим ознакам.
Рейтинг – це значення певної відносної оцінки, що діє у визначений момент
чи протягом певного періоду часу, яку суб’єкт рейтингування в результаті
реалізації процесу рейтингування присвоює досліджуваному об’єкту та вважає
найоптимальнішим для його позиціонування за обраним критерієм чи набором
24

критеріїв серед інших подібних за основними параметрами суб’єктів
господарювання.
В. Хсу, А. Мамун, І. Роуз вважають, що рейтинг – це поточна і одночасно
перспективна комплексна кількісна порівняльна оцінка діяльності організації
[84].
Рейтингова оцінка дозволяє Національному банку, уряду, іншим
користувачам оцінювати, як загальне становище і стабільність господарської
системи, так і окремого підприємства. Крім того рейтингова оцінка необхідна для
визначення інвестиційної привабливості підприємств. Тобто можна дійти
висновку, що рейтингова оцінка дозволяє підприємствам отримати загальну
числову оцінку їх надійності, отримати числові оцінки компонент надійності, а
вже на основі зібраних, оброблених та стандартизованих даних приймати
обґрунтовані управлінські рішення.
Метод рейтингової оцінки підприємства ґрунтується на аналізі даних
фінансової звітності. Даний метод передбачає оцінку фінансового стану
підприємства, шляхом розрахунку таких показників: ліквідності,
платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності,
неплатоспроможності та ймовірності банкрутства. Після розрахунку даних
показників підприємства порівнюються між собою й інвестор вибирає
найоптимальніше з його точки зору для інвестування. Значним недоліком даного
методу є можливість отримання недостовірних, викривлених даних, тобто даних,
які не відповідають реальному стану справ на підприємстві.
Оскільки в господарській діяльності вітчизняних підприємства має місце
практика навмисного приховування частини доходів від оподаткування, яка
впливає на достовірність оприлюднених економічних показників у формах
фінансової звітності. Ігнорування підприємствами реальної оцінки
господарських операцій за даними податкової звітності спотворює аналітичні
дослідження щодо показників їх фінансового стану. Оцінка майна підприємств за
25

даними балансу, виходячи із нормативних положень діючих стандартів ведення
бухгалтерського обліку в Україні і власної облікової політики суб’єктів
господарювання, не відповідає його фактичній вартості, оскільки вибираючи
облікову політику підприємства можуть досягати за звітністю такого
фінансового стану, за яким активи чи дохід завищуються, а зобов’язання чи
витрати занижуються. Використовуючи дані прийоми суб’єкт господарювання
може залучати значні обсяги інвестиційних ресурсів.
На заході досить розповсюдженим є метод рейтингової оцінки. Найбільш
популярнішими є: Fortune 500, Global 1000, BusinessWeek 1000. Вони оцінюють
інвестиційну привабливість, виходячи з фінансово-господарських показників
підприємств: обсяги доходів, прибутків, активів; ефективність інвестицій;
збільшення прибутків, доходів, працівників; рівень ринкової вартості компанії
[83].
Другу методику оцінки інвестиційної привабливості пропонують до
використання І. А. Бланк, Н. В. Коваль, О. В. Ольшанський, В. Г. Федоренко, Б.
М. Щукін. Визначено, що недоліком інтегральної оцінки є потреба залучення
спеціалістів, що впливає на здійснення інвестором значних грошових витрат. Ще
одним мінусом даної методики є висока трудомісткість аналізу та значні витрати
часу, що можуть призвести до втрати актуальності наданих аналітиками
висновків внаслідок швидкої зміни ринкового середовища. Крім того, дана
методика не враховує галузеву специфіку підприємства, а тому не може бути
застосована у кожній галузі та кожному суб’єкті господарювання, оскільки
отримані результати можуть бути викривлені.
На основі даного аналізу з’ясували, що дані методики оцінки інвестиційної
привабливості не є універсальними, оскільки не відповідають вимогам практики
і теорії, а також не є простими та зрозумілими для використання аналітиками.
Крім того, на сучасному етапі розвитку теорії інвестування також надається
увага таким методикам оцінки інвестиційної привабливості підприємства як:
26

методика комплексної оцінки, матрична методика, методика експертної оцінки,
багатофакторна методика, методика узагальнюючих групових коефіцієнтів,
індикативна методика, модель Дюпона. Необхідно розглянути їх детальніше.
1. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості
підприємства, розроблена за ініціативою керівництва Агентства з питань
запобігання банкрутству підприємств і організацій у 1998 р. Мета зазначеної
методики полягає в розрахунку інтегрального показника інвестиційної
привабливості підприємств й організацій. Вона застосовується для визначення
напрямів прискорення реалізації інвестиційних проектів, залучення до інвестицій
вітчизняних та іноземних підприємців. В інтегральному показнику
відтворюються значення показників оцінки майнового стану, фінансової
стійкості (платоспроможності), ліквідності активів, прибутковості
інвестиційного об’єкта, оцінки ділової активності, оцінки ринкової активності,
скориговані відповідно до їхньої вагомості, та інших факторів [17, с. 224].
2. Методика рейтингової оцінки передбачає розрахунок інвестиційного
рейтингу за допомогою здійснення комплексного аналізу статистичної
інформації, показників розвитку кожного суб’єкта господарювання, тобто
дозволяє вивчити конкурентну позицію підприємства в галузі чи регіоні.
Недоліком цієї методики є те, що з позиції підвищення ефективності управління
в рамках підприємства вона є неефективною [3, с. 32].
3. Методика комплексної оцінки інвестиційної привабливості
підприємства – це комплексна оцінка діяльності підприємства, що є його
характеристикою, отриманою в результаті комплексного дослідження, тобто
одночасного і погодженого вивчення сукупності показників, що відображають
всі (або більшість) аспекти господарських процесів, і яка містить узагальнюючі
висновки про результати діяльності підприємства на основі виявлення якісних та
кількісних відмінностей від бази порівняння (плану, нормативів, попередніх
періодів, досягнень на інших аналогічних об’єктах, інших можливих варіантів
27

розвитку) [28, с. 56].
4. Матрична методика передбачає формування інтегрального показника
шляхом побудови матриці, де кількість рядків визначається числом показників,
що оцінюють фінансовий стан підприємства, а кількість стовпців – кількістю
складових, що забезпечують коректне визначення відповідних кількісних
показників [17, с. 225].
Така методика більшою мірою характеризує інвестиційну привабливість
порівняно з підприємствами-конкурентами та супроводжується великою
кількістю розрахунків, що ускладнюють сприйняття та розуміння основних
показників діяльності підприємства.
5. Методика експертної оцінки. Ця методика полягає в експертній оцінці
різноманітних показників діяльності підприємства. Експерт з власних міркувань
і власного досвіду обирає найбільш важливі показники, аналізує їх динаміку
розвитку та формує висновки стосовно інвестиційної привабливості
підприємства [3, с. 32].
6. Багатофакторна методика передбачає використання багатофакторної
регресійної моделі, яка оцінює вплив на результуючий показник зовнішніх та
внутрішніх чинників, під впливом яких формується інвестиційна привабливість
підприємства, а саме: фінансовий стан підприємства, стан основних засобів,
якість персоналу, інвестиційний потенціал підприємства.
7. Методика узагальнюючих групових коефіцієнтів. За цієї методики при
оцінці інвестиційної привабливості підприємств враховують як фінансовий стан
підприємства (рентабельність, фінансову стійкість, ліквідність, ділову
активність, потенціал акцій), так і кадровий потенціал (якість персоналу) [39,
с. 35].
8. Індикативна методика – дає змогу оцінити фінансовий стан
підприємства з використанням інтегрального показника, основним індикатором є
рентабельність активів та додана вартість [39, с. 36].
28

9. Модель Дюпона. Ця модель визначає спроможність підприємства
ефективно генерувати прибуток, реінвестувати його та підвищувати
ефективність діяльності. В основу оцінки інвестиційної привабливості
підприємства покладено ієрархічну залежність показників для розрахунку
інтегрального результату. Модель Дюпона дає змогу здійснити оцінку як
фінансового, так і інвестиційного стану підприємства.
Практично усі методи передбачають розрахунок коефіцієнта ліквідності,
коефіцієнта використання ресурсів, коефіцієнта частки позикових засобів,
коефіцієнта прибутковості.
Таким чином, комплексна оцінка інвестиційної привабливості
підприємства здійснюється за допомогою таких методів: матрична методика,
методика комплексної оцінки, багатофакторна методика, методика експертної
оцінки, методика узагальнюючих групових коефіцієнтів, модель Дюпона,
індикативна методика.
Оцінка інвестиційної привабливості окремого підприємства є важливим
питанням при прийнятті потенційним інвестором інвестиційного рішення. Через
це зростає необхідність здійснення аналізу інвестиційної привабливості
підприємства з метою визначення його виробничої та фінансової стратегії. Це
дозволить йому покращити фінансово-господарський стан, знайти проблемні
ділянки, та в кінцевому рахунку претендувати на отримання необхідних для його
подальшого розвитку фінансових ресурсів.

29

РОЗДІЛ 2
ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИВАТНОГО
АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
«ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ «ДАРНИЦЯ»

2.1. Загальна характеристика діяльності ПрАТ «Фармацевтична
компанія «Дарниця» та техніко-економічних показників підприємства

Фармацевтична промисловість є однією із найбільш динамічно зростаючих
галузей світової економіки впродовж останніх десятиліть. Як свідчать дані
статистичної служби Європейського Союзу із посиланням на Європейську
федерацію фармацевтичної промисловості та асоціацій (EFPIA), індекс зростання
вартості виробництва цієї галузі у 2021 р. становив 1,258 порівняно із 2010 р. і
1,969 – порівняно із 2000 р. EFPIA оцінює вартість виробництва фармацевтичної
промисловості у Європі (ЄС та країни Східної Європи, включаючи Україну)у 260
млн євро в 2022 р. [85]. На рис. 2.1 наведено дані про динаміку
зовнішньоторговельного балансу фармацевтичної промисловості ЄС, що
додатково підтверджують висхідний тренд у зростанні фармацевтичного ринку у
світі.
Віднесена за класифікацією ОЕСР до числа наукомістких галузей
економіки, фармацевтична галузь є лідером серед високотехнологічних галузей
за рівнем створеної доданої вартості у розрахунку на 1 зайняту особу і рівнем
витрат на НДДКР. Також фармацевтичне виробництво виявилось найстійкішим
до негативних впливів світової фінансової кризи 2008 р. Незважаючи на
фінансово-економічну кризу, в країнах об’єднаної Європи виробництво
продукції високотехнологічної обробної промисловості, до числа яких входить і
фармацевтична галузь, зросло на 26% в період з 2005 р. по 2012 р., тоді як інші
галузі демонстрували спад – аж до 5-10% [53, c. 95].
30

Рис. 2.1 – Торговельний баланс фармацевтичної продукції ЄС у 2002-
2019 рр.
Джерело: [85]

Це робить фармацевтичну галузь потенційно привабливою для вкладення
інвестицій – як внутрішніх, так і зовнішніх. Не становлять винятку і українські
компанії – гравці на ринку фармацевтичної продукції, серед яких вагоме місце
належить вітчизняній фармацевтичній компанії «Дарниця», яка наразі
функціонує за організаційно-правовою формою приватного акціонерного
товариства і для якої забезпечення власної інвестиційної привабливості для
вітчизняного та іноземного інвестора є необхідною умовою збереження і
примноження потенціалу розвитку.
ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» – це зареєстроване на
території України приватне акціонерне товариство, резидент України, його
фактична і юридична адреса: вул. Бориспільська, 13, м. Київ, Україна. «Дарниця»
– національний виробник лікарських засобів, що має давні фармацевтичні
традиції. Перші препарати – гематоген рідкий і у таблетках, випускались з 1932
р. Київською філією Українського інституту експериментальної ендокринології,
на базі якої було і створено в подальшому перший в Україні фармацевтичний
31

завод. Дарницький хіміко-фармацевтичний завод був створений у 1954 р., який
у 1976 р. було перетворено на Київське виробничо- фармацевтичне об’єднання
«Дарниця» [70], на багатократно модернізованій виробничій базі якого наразі
функціонує підприємство.
«Дарниця» забезпечує близько 7-9 % фармацевтичної продукції
вітчизняного виробництва (табл. 2.1), кожна сьома одиниця продукції,
представлена у вітчизняний аптечній мережі, виготовлена на цьому підприємстві.
Чисельність зайнятих у виробничих, торговельних та інших підрозділах
підприємства складає майже 5 % від чисельності усіх зайнятих у фармацевтичній
промисловості в Україні. Про це свідчать дані порівняльні підприємства та
інформація Державної статистичної служби України [37; 52].
Таблиця 2.1 – Обсяг реалізації ПрАТ «Фармацевтична компанія
«Дарниця» у 2018-2022 рр. у порівнянні із загальним обсягом реалізації
продукції підприємствами фармацевтичної галузі України
Показник 2018 2019 2020 2021 2022
Обсяг реалізації ПрАТ «Фармацевтична
фірма «Дарниця», млн грн 1128,3 1711,5 2130,8 2529,7 3002,1
Обсяг реалізації фармацевтичних
14595,8 20295 26060,9 30175,3 34633,2
підприємств України, млн грн
Питома вага обсягу реалізації ПрАТ
«Фармацевтична компанія «Дарниця» в
обсязі реалізації фармацевтичних 7,73% 8,43% 8,18% 8,38% 8,67%
підприємств в Україні, %
Індекс зростання обсягу реалізації ПрАТ
«Фармацевтична компанія «Дарниця» (у
х 151,7 124,5 118,7 118,7
фактичних цінах) % до попереднього року
Індекс зростання обсягу реалізації
фармацевтичних підприємств України
х 139,0 128,4 115,8 114,8
(фактичних цінах), % до попереднього року
Індекс цін виробників фармацевтичної
галузі, % до попереднього року 119,0 133,0 114,3 109,4 112,7
Джерело: складено автором на основі даних [37; 52]
32

Наведені вище особливості фармацевтичних підприємств країн світу,
зокрема країн ЄС, щодо відносної стійкості до кризових явищ є характерними і
для вітчизняних виробників цієї галузі, таких як ПрАТ «Фармацевтична
компанія «Дарниця». В 2018-2022 рр., періоді, в якому більшість галузей
промисловості мали низхідний тренд в своєму розвитку, скорочуючи обсяги
виробництва і реалізації продукції як у натуральних, так і у вартісних показниках
вимірювання, ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» збільшувала обсяги
реалізованої продукції. Слід відзначити, що таке зростання частково відбувалось
на фоні загального зростання цін виробників.
Основними видами діяльності підприємства є виробництво
фармацевтичних препаратів і матеріалів; оптова торгівля фармацевтичними
товарами та роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих
магазинах. Підприємство діє на підставі таких ліцензій:
- ліцензія, видана Державною службою України з контролю за
наркотиками «Придбання, зберігання, перевезення, знищення, використання
прекурсорів1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та
прекурсорів»;
- ліцензія, видана Державною службою України з лікарських засобів
«Виробництво лікарських засобів»;
- ліцензія, видана Державною службою України з лікарських засобів
«Роздрібна торгівля лікарськими засобами»;
- ліцензія, видана Міністерством охорони здоров’я України.
Виробництво лікарських засобів здійснюється у відповідності з вимогами
GMP (GoodManufacturingPractice), правилами та нормами безпеки праці, а також
санітарно-гігієнічними вимогами до виробництва фармацевтичних препаратів в
таких формах:
- твердих лікарських форм (таблеток, таблеток покритих оболонкою,
капсул, сашет). Виробнича потужність за цією формою становить більше 4 млрд.
33

одиниць на рік;
- розчини для ін’єкцій в ампулах – більше 300 млн. ампул (об’ємом 1мл,
2мл, 5мл, 10мл та 20мл) на рік. Особливістю ампульного виробництва
«Дарниці» є повністю автоматизована система виготовлення розчинів, яка
дозволяє виключити ризик помилки оператора (людський фактор) під час
здійснення критично важливих етапів технологічного процесу, включаючи
приготування розчинів для ін’єкцій, а також підготовчі операції, такі як очистка
та стерилізація системи;
- крапель (стерильних та нестерильних) – можливий випуск крапель у
флаконах об’ємом від 5 до 50 мл у кількості близько 20 млн. шт. в рік;
- м’яких лікарських форм (мазі, креми, гелі, шампуні, розчини для
зовнішнього застосування) – більше 30 млн. туб та флаконів;
- стерильних порошків для приготування розчинників для ін’єкцій –
виробництво антибіотиків цефалоспорінового ряду здійснюється у кількості
більше 21 млн. флаконів в рік;
- інфузійних розчинів у флаконах – інноваційна виробнича дільниця
забезпечує випуск 16 млн. флаконів на рік.
Інформацію щодо обсягів виробництва та реалізації продукції, їх динаміки
та структури ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» наведено у табл. 2.2-
2.3. В структурі виробництва і реалізації продукції підприємства переважають
тверді і ампульні форми лікарських засобів, які в досліджуваному періоді
сягають до 60 % та 25 % відповідно.
Динаміка обсягів виробництва і реалізації продукції є позитивною, однак
керівництво підприємства, оцінюючи перспективи розвитку власного
виробництва припускають песимістичні сценарії розвитку, вказуючи що
«…незважаючи на повільне економічне зростання в Україні у 2022 році, наслідки
політичної та економічної ситуації в Україні передбачити вкрай складно, проте
вони можуть мати суттєвий вплив на економіку України…» [37].
34

Таблиця 2.2

35

Таблиця 2.3

36

Позитивна динаміка виробництва і реалізації продукції підприємства
підкріплюється відповідними техніко-економічними показниками діяльності,
наведеними у Додатку А.
Впродовж всього досліджуваного періоду підприємство працює з рівнем
рентабельності, який перевищує досягнутий середньогалузевий рівень (рис. 2.2).

2018 2019 2020 2021 2022
Рис. 2.2. Рентабельність операційної діяльності ПрАТ «Фармацевтична
компанія «Дарниця» у порівнянні із середньогалузевим її рівнем
Джерело: складено автором за даними підприємства [37] та інформацією Державної служби
статистики України [58]

Як засвідчує попередньо проведений аналіз, ПрАТ «Фармацевтична
компанія «Дарниця» належить до найбільш динамічно зростаючої галузі
промисловості у світу – фармацевтичної. Підприємство є лідером на
вітчизняному ринку фармацевтичних продуктів і препаратів. Це обумовлює
підвищений інтерес до нього з боку потенційних інвесторів і ставить перед
власниками і менеджментом підприємства завдання щодо управління
інвестиційною привабливістю на основі науково-обґрунтованої моделі її
оцінювання.

37

2.2. Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства – найважливіша характеристика виробничо-
фінансової діяльності підприємств. Під фінансовим станом підприємства
розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів,
необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного
здійснення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.
Досліджуване підприємство ПрАТ «Дарниця» впродовж 2018-2022 рр. за
показниками оцінки його фінансового стану характеризується, як фінансово-
стійке, рентабельне, таке, що має високий рівень ліквідності, платоспроможності
та ділової активності. Це підтверджують результати аналізу його звітності.
Порівняння динаміки показників підсумку балансу і операційного
прибутку (рис. 2.3 та рис. 2.4) у цілому вказує на позитивну динаміку – показники
балансу зростають відносно стійкими темпами, як і показники операційного
прибутку за винятком останнього досліджуваного року.

01.01.2018 01.01.2019 01.01.2020 01.01.2021 01.01.2022 01.01.2023
Рис. 2.3 – Підсумок балансу ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» у
2018-2019 рр. (станом на початок періоду)
Джерело: складено автором за даними підприємства [37]
38

2018 2019 2020 2021 2022 2023
Рис. 2.4 – Операційний збиток ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця»
у 2018-2019 рр. (станом на початок періоду)
Джерело: складено автором за даними підприємства [37]

Позитивний тренд в зміні балансу підприємства підтверджується
проведеним структурно-динамічним аналізом балансу підприємства. Результати
цих розрахунків наведені у додатку Б. В структурі активів підприємства
переважають оборотні активи, близько ½ яких складають записи, що є
характерним для виробничих підприємств такого типу. Негативним в структурі
балансу є відносно високий рівень зносу необоротних активів – на рівні від 40 %
до 50 %. Однак, в українських реаліях такий знос обладнання може оцінюватись
як задовільний, оскільки в середньому по промисловості він сягає в різні періоди
аж до 90 %.
У структурі пасивів підприємства найбільша частка – це власний капітал –
від 75 % до 85 %. Позитивна оцінка структури балансу підприємства
підтверджується розрахунками балансу ліквідності (табл. 2.4). Негативною є
оцінка лише стійке від’ємне значення за рівнем забезпечення зобов’язань.
39

Табл. 2.4

40

Тут можна надавати двояке тлумачення: з одного боку, перевага власного
капіталу забезпечує високий рівень фінансової автономії підприємства, а з
іншого, знижує потенційні можливості нарощування ефективності використання
і зниження вартості залученого капіталу. Перевага власному капіталу характерна
для більшості підприємств як фармацевтичної галузі в Україні, так і
промисловості в цілому. Це пов’язане із пріоритетністю фінансової автономії для
власників підприємств.
Показники фінансової стійкості підприємства (табл. 2.5) постійно
зростають.
Таблиця 2.5 – Показники фінансової стійкості ПрАТ «Фармацевтична компанія
«Дарниця» у 2018-2022 рр.
станом на початок періоду
Назва показника 2018 2019 2020 2021 2022 2023
Коефіцієнт фінансової
незалежності
(автономії) 0,735 0,755 0,767 0,791 0,72 0,79
Коефіцієнт фінансової
залежності 1,36 1,324 1,304 1,264 1,39 1,26
Коефіцієнт
заборгованості 0,265 0,245 0,233 0,209 0,28 0,21
Відношення
заборгованості до
власного капіталу 0,36 0,324 0,304 0,264 0,39 0,26
Джерело: розраховано за даними підприємства

Це є результатом описаної вище консервативної політики власників
підприємств щодо управління власним капіталом – прагнення мінімізувати
обсягах залучених до обороту позикових коштів. Зазвичай в науковій літературі
низький рівень залучення позикових і інвестиційних ресурсів пов’язують з
низькою інвестиційною привабливістю та відсутністю доступу до позитивних
ресурсів. Однак у випадку фармацевтичної галузі, це не так.
Підприємства, як правило, і винятком «Дарниця» не є, мають значні обсяги
41

поточних і накопичених нерозподілених прибутків, які відкривають широкі
можливості для залучення інвестиційних ресурсів на фондовому і кредитному
ринках. Однак рівень захищеності прав приватної власності, практика бізнесу
націлюють власників на збереження автономії.
Таблиця 2.6 – Показники ліквідності ПрАТ «Фармацевтична компанія
«Дарниця» у 2018-2022 рр.
станом на початок періоду
Назва Формула
2018 2019 2020 2021 2022 2023
показника розрахунку
Грошові
1. Коефіцієнт
кошти /
абсолютної 0,557 0,792 0,582 0,854 2,400 1,224
Поточні
ліквідності
зобов’язання
(Оборотні
активи –
2. Коефіцієнт товарно-
проміжної матеріальні 1,424 1,693 1,599 1,947 4,817 5,757
ліквідності запаси) /
Поточні
зобов’язання
3. Коефіцієнт Оборотні
загальної активи /
1,972 2,522 2,579 2,883 6,436 7,768
ліквідності Поточні
(покриття) зобов’язання
Власний
4. Власний
капітал –
оборотний 367 636 654 338 862 314 1 186 116 1 806 797 1 791 663
Необоротні
капітал
активи
Джерело: складено автором за даними підприємства [37]

Підприємство має високий рівень ліквідності впродовж досліджуваного
періоду. Позитивним є факт зростання практично всіх розрахованих показників
ліквідності:
 коефіцієнту абсолютної ліквідності – від 0,556 до 1,224;
 коефіцієнту проміжної ліквідності – від 1,424 до 5,756;
 коефіцієнту загальної ліквідності – від 1,972 до 7,768.
Це підтверджує те, що підприємство реалізовує фінансові стратегії,
націлені на збільшення обсягу вкладених в бізнес власних коштів.
42

Таблиця 2.7 – Показники ділової активності ПрАТ «Фармацевтична
компанія «Дарниця» у 2018-2022 рр.
Назва Формула 2018 2019 2020 2021 2022
1.Оборотність Виручка від реалізації /
дебіторської Середньорічна вартість 4,656 6,420 3,782 5,526 3,187
заборгованості дебіторської заборгованість
Собівартість реалізованої
Оборотність
продукції / Середньорічна
кредиторської 1,294 2,235 1,301 3,701 8,239
вартість кредиторської
заборгованості
заборгованості
Період погашення
Кількість днів у періоді /
дебіторської
Оборотність дебіторської 78,388 56,853 96,505 66,046 114,512
заборгованості,
заборгованості
днів
Період погашення
Кількість днів у періоді /
кредиторської
Оборотність кредиторської 282,158 163,326 280,659 98,618 44,301
заборгованості,
заборгованості
днів
Виручка від реалізації /
Оборотність
Середньорічна вартість 2,199 3,077 1,936 3,227 1,705
постійних активів
постійних активів
Виручка від реалізації /
Оборотність активів 0,807 1,098 0,686 1,032 0,706
Середньорічна вартість активів
Виручка від реалізації /
Оборотність чистих
Середньорічна вартість 1,092 1,411 0,878 1,318 0,779
активів
чистих активів
Оборотність Собівартість реалізованої
товарно- продукції / Середньорічна
1,641 2,192 1,212 2,504 2,189
матеріальних вартість товарно-
запасів матеріальних запасів
Період обороту
Кількість днів у періоді /
товарно-
Оборотність товарно- 222,396 166,523 301,103 145,740 166,770
матеріальних
матеріальних запасів
запасів, днів
Період погашення дебіторської
Тривалість
заборгованості
операційного циклу, 300,784 223,376 397,608 211,786 281,282
+ Період обороту товарно-
днів
матеріальних запасів
Період погашення дебіторської
заборгованості
Тривалість
+ Період обороту товарно-
фінансового циклу, 18,626 60,050 116,949 113,168 236,981
матеріальних запасів – Період
днів
погашення кредиторської
заборгованості
Джерело: складено автором за даними підприємства [37]

Власний оборотний капітал підприємства постійно зростає. Це
43

відбувається на фоні зростання (частково номінального через зміни грошового
ринку) капіталу в запасах.
Підприємство має також високий рівень ділової активності (табл. 2.7).
Негативний вплив на рівень ділової активності спричиняє зростання періоду
погашення дебіторської заборгованості, що фактично означає надання
підприємством кредитів споживачам.

Таблиця 2.8 – Показники прибутковості ПрАТ «Фармацевтична компанія
«Дарниця» у 2018-2022 рр.
Назва Формула 2018 2019 2020 2021 2022
Чистий
прибуток /
Рентабельність
Середньорічна 13,817 17,578 15,369 16,151 9,553
активів
вартість
активів
Чистий
прибуток /
Рентабельність
Середньорічна
власного 19,163 23,542 20,185 20,711 12,728
вартість
капіталу
власного
капіталу
Операційний
Рентабельність
прибуток / 19,958 15,830 25,999 17,936 12,911
продажу
Чиста виручка
Чистий
прибуток /
Рентабельність
Середньорічна 19,163 23,486 20,105 19,353 10,421
чистих активів
вартість чистих
активів
Операційний
прибуток /
Рентабельність
Середньорічна
оборотних 25,509 27,060 27,599 27,228 15,569
вартість
активів
оборотних
активів
Джерело: складено автором за даними підприємства [37]

Можливо, це пов’язане із участю підприємства в державних програмах
44

типу «Доступні ліки» і більш високим терміном погашення державою
заборгованості за поставки. Однак це припущення можна підтвердити лише за
відповідною оцінкою даних оперативного обліку підприємства. Аналіз
результатів фінансової діяльності (Додаток В) вказує на те, що підприємство
отримує прибутки в результаті операційної діяльності, яка є
високорентабельною. Це підтверджується і локальним розрахунком показників
прибутковості (табл. 2.8).
Проведений аналіз фінансового стану підприємства надає підстави
стверджувати, що підприємство має потенційно високий рівень інвестиційної
привабливості, що може бути підтверджено результатами відповідних оцінок.

2.3. Оцінювання інвестиційної привабливості ПрАТ «Фармацевтична
компанія «Дарниця»

Інвестиційна діяльність підприємств, як це зазначено в п. 1.1, є однією із
складників всієї фінансово-господарської діяльності підприємств, оскільки в
сучасних умовах неможливо досягти успіху в бізнесі без перспективного
планування, розширення діяльності, розробки нових і удосконалення продуктів,
що вже випускаються, реалізації комерційно-ефективних інвестиційних
проектів, що дозволяють покращити показники фінансового стану та
конкурентоспроможність господарюючого суб’єкта.
Слід зазначити, що кризові явища останніх років в економіці країни
негативно позначились на процесах інвестиційної діяльності, що, перед усім,
обмежило доступ підприємств до інвестиційних ресурсів та зростання вартості їх
залучення із диверсифікованих джерел. У зв’язку із цим питання підвищення
інвестиційної привабливості господарюючого суб’єкта для потенційних
інвесторів займають важливе місце в процесі управління ним інвестиційною
45

діяльністю.
Фармацевтична компанія «Дарниця» в кризових умова функціонування
зберігає стійкий фінансовий стан, інші показники оцінки фінансового стану та
результативності також позитивно характеризують перспективи підприємства.
Однак високий і відносно стабільний рівень рентабельності не гарантує
підприємству високого рівня інвестиційної привабливості для сторонніх
суб’єктів інвестиційного і фінансового ринку. Інвестор не оцінює підприємства
окремо, він здійснює вибір поміж інших.
У цьому зв’язку і з огляду на те, що фармацевтичній галузі України
обмежена кількість гравців (виробників) на ринку і він має всі ознаки ринку
монополістичної конкуренції на рівень інвестиційної привабливості
підприємства справляють вплив фактори, які характеризують більшою мірою
культуру і практику управління, ніж виробничі.
Перед системою інвестиційного менеджменту стоять питання щодо
визначення дієвих факторів впливу на рівень інвестиційної привабливості
підприємства з урахуванням постійно ситуації на ринку, фінансово-
господарського стану і поведінки інших гравців. Для розв’язання цієї задачі може
бути використаний метод економіко-математичного моделювання, зокрема з
використанням інструментарію кореляційно-регресійного аналізу за панельними
даними.
Для здійснення оцінки інвестиційної привабливості використовуються
різні моделі, в числі яких найбільшого поширення отримали методи на основі
підрахунку інтегральних коефіцієнтів та побудова на їх основі рейтингів
привабливості та моделі оцінювання факторів результативності діяльності.
В основу інтегральної оцінки інвестиційної привабливості зазвичай
покладаються показники, які можна визначити за результатами поширюваної
підприємствам фінансової звітності. Одним із таких підходів є підрахунок,
запропонований в роботі Д. А. Єндовицького [27, c. 90-105] і адаптована для
46

підприємств фармацевтичної галузі в роботі М.В. Максимчука та С.І. Тихонової
[45]. Цей підхід ґрунтується на розрахунку таких показників:
1) показники фінансової стійкості;
2) показники ліквідності і платоспроможності;
3) показники оборотності активів (ділової активності);
4) показники рентабельності.
Ці показники характеризують всі сторони фінансово-господарської
діяльності, котрі цікавлять інвесторів при вирішенні питання щодо можливості
вкладення фінансових ресурсів. На основі розрахованих показників проводиться
підрахунок інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості за формулою:

де: Кір – індекс інвестиційної привабливості підприємства;
n – кількість фінансових коефіцієнтів, що беруть участь у розрахунку;
Х���� – значення фінансового коефіцієнта i у підприємства j;
�������� – еталонне значення фінансового коефіцієнта.
Як еталонне значення може бути вибране або рекомендоване, або найкраще
з тих, що беруть участь у співставленні. У цій роботі еталонне значення вибране
як найкраще з порівнюваних.
Розрахунок інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості для
групи підприємств, обраних для дослідження наведено у Додатку Г. З цією метою
були відібрано 7 підприємств фармацевтичної галузі України, які впродовж
досліджуваного періоду мають позитивні фінансові результати діяльності,
займаються виробництвом фармацевтичної продукції та здійснюють реалізацію
продукції власного виробництва. Це такі підприємства:
1) ПрАТ «Дарниця»;
2) ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»;
47

3) ПАТ «Фармак»;
4) ПАТ «МОНФАРМ»;
5) ПАТ «Лубнифарм;
6) ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК»;
7) ПрАТ ФФ «ВІОЛА».
Зведені результати розрахунків та показники табл. 2.9 дозволяють
стверджувати, що фармацевтична компанія «Дарниця» вигідно вирізняється з
числа інших підприємств за рівнем інвестиційної привабливості.
Таблиця 2.9 – Індекс інвестиційної привабливості підприємств
фармацевтичної галузі України у 2018-2022 рр.
Назва підприємства 2018 2019 2020 2021 2022
ПрАТ «Дарниця» 7,58 5,72 7,76 5,43 5,50
ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» 4,76 4,78 4,83 4,82 4,79
ПАТ «Фармак» 4,70 4,87 4,84 4,85 4,83
ПАТ «МОНФАРМ» 4,76 4,78 4,83 4,82 4,79
ПАТ «Лубнифарм» 1,43 2,88 3,19 3,83 4,19
ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» 5,18 5,23 5,31 5,44 5,97
ПрАТ ФФ «ВІОЛА» 1,43 1,66 1,90 2,00 2,50

Це пояснюється тим, що підприємство має значно вищий рівень
представленості на ринку, щорічно генерує продукцію, затребувану
споживачами на внутрішньому і зовнішньому ринку, має відому торговельну
марку тощо.
В основу іншого підходу оцінювання інвестиційної активності покладено
трифакторну модель Дюпона, детально описану у першому розділі цієї роботи і
яка використовується для встановлення факторів формування рентабельності
власного капіталу. При автономному використанні моделі Дюпона в оцінках
інвестиційної привабливості рішення приймається на основі значення показника
рентабельності власного капіталу за формулою:
������ = ���� ∗ ���� ∗ ����, (2.2)
де: ROI – рентабельності власного капіталу;
48

RS – рентабельність продажу; AT – оборотність активів;
FL – фінансовий важіль.

Модель Дюпона показує, який фактор з включених до неї спричиняє вплив
на рівень показника рентабельності власного капіталу. Результати розрахунків
моделі Дюпона фармацевтичної компанії «Дарниця» наведені у табл. 2.10, решти
підприємств – у Додатку Д.
Оцінка рентабельності власного капіталу показує, що підприємство
впродовж досліджуваного періоду знизило її рівень від 19 % у 2018 р. до 13 % у
2022 р. Зниження рентабельності власного капіталу відбулось в основному через
зниження рентабельності продажів і зниження оборотності активів підприємства.

Таблиця 2.10 – Результати розрахунку моделі Дюпона для
ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» у 2018-2022 рр.
Умовні
Показник 2013 2018 2019 2020 2021 2022
позначення
Чистий прибуток 295955 200243 341117 383686 469638 342111
Виручка 1200072 1169746 2130758 1711495 3002135 2529678
Активи 1275594 1622984 2258203 2734805 3080903 4081831
Власний капітал 896986 1192937 1705068 2096678 2438380 2937400
Рентабельність
продажу
RS 0,17 0,16 0,22 0,16 0,14
(Return on
Sales)
Оборотність
активів (Asset AT 0,81 1,10 0,69 1,03 0,71
Turnover)
Фінансовий
важіль
FL 1,39 1,34 1,31 1,28 1,33
(Financial
Leverage)
Рентабельність
власного
капіталу ROE 0,19 0,24 0,20 0,21 0,13
(Returnon
Equity)
Аналогічні розрахунки, проведені за даними обраних для аналізу
49

підприємств фармацевтичної галузі дозволяють зробити припущення, що на
інвестиційну привабливість підприємств впливають найбільшою мірою
показники рентабельності продажів, зниження оборотності активів позначається
на ньому негативно, рівень фінансового левериджу на дає змогу оцінити вплив
використання позикових коштів та ефективність управління вартістю капіталу.
Методи регресійного аналізу дають змогу оцінити щільність зв’язку між
ознаками та оформити уявлення про вид цього зв’язку у вигляді рівняння, що
описує залежність між середнім значенням однієї залежної ознаки та значеннями
незалежних факторів, вплив яких на залежну ознаку намагаються оцінити.
Рис. 2.5 – Візуалізація залежності між визначеним рівнем інвестиційної
привабливості (Index_IP) та показниками рентабельності продажу (Return on
Sales), оборотності активів (Asset Turnover), фінансового важеля (Financial
Leverage) та рентабельністю власного капіталу (Returnon Equity)

Джерело: побудовано автором за даними підприємства з використанням пакету Gretl
50

Для оцінки рівня впливу факторів, включених до моделі Дюпона на рівень
інвестиційної активності підприємств в цій роботі здійснена спроба побудувати
модель панельної регресії з використанням крос-платформного програмного
пакету для економетричного аналізу Gretl (Gnu Regression, Econometrics and
Time-series Library). Здійснення аналізу інвестиційної привабливості підприємств
з використанням панельних даних обумовлена тим, що досліджувані
підприємства хоча і є представниками фармацевтичної галузі, однак очевидною
є їхня неоднорідність, що має бути враховано.
Для відібраних для аналізу показників було здійснено візуалізацію
(рис. 2.5), яка дозволяє зробити припущення про наявність взаємозалежності між
змінними, що передбачено включити до моделі.
Про рівень тісноти зв’язку свідчать результати проведеного кореляційного
аналізу (табл. 2.11).
Таблиця 2.11 – Результати кореляційного аналізу показників, що обумовлюють
рівень інвестиційної активності підприємств фармацевтичної галузі
Коефіцієнти кореляції, спостереження 1:1-7:5
5% критичні значення (двосторонні) = 0,3338 для n = 35
Index_IP Return_on_Sales Asset_Turnover Financial_Leverage Return_on_Equity
1,0000 0,7612 -0,8355 -0,4551 0,1574 Index_IP
1,0000 -0,6054 -0,2116 0,5478 Return_on_Sales
1,0000 0,5321 -0,0605 Asset_Turnover
Financial_Levera
1,0000 0,2323
ge
1,0000 Return_on_Equity

Дані проведеного кореляційного аналізу вказують на високий рівень
тісноти зв’язку між рівнем інвестиційної активності підприємств, дані яких
використані для побудови моделі панельної регресії та показників
рентабельності продажу (коефіцієнт кореляції 0,76), оборотності активів
(коефіцієнт кореляції 0,84), фінансового важеля (коефіцієнт кореляції «мінус»
0,45). Показник рентабельності власного капіталу має найменшу тісноту зв’язку
51

(коефіцієнт кореляції 0,16). Показник оборотності активів має високий рівень
автокореляції з іншими показниками, що передбачено включити до моделі.
Серед основних причин, що призводять до виникнення автокореляції між
показниками, що характеризують фінансово-економічну діяльність підприємств,
є характерна циклічність ділової активності, підприємств однієї галузі, а також їх
реакції на зовнішні умови діяльності, що викликає певний рівень інертності зміни
фінансово-економічних показників. Наявність автокореляції між показниками,
що включаються до моделі регресії за панельними даними накладає певні
обмеження щодо використання інструментарію економетричного аналізу.
За допомогою програмного пакета Gretl побудовано модель за панельними
даними інтегрованим зваженим методом найменших квадратів (Weitghted Least
Squares), результати якого представлені на рис. 2.6.
Рис. 2.6 – Проміжний результат розрахунків регресійної моделі за
панельними даними інвестиційної привабливості підприємств фармацевтичної
галузі
Джерело: побудовано автором за даними підприємств з використанням пакету Gretl.
52

Аналіз розрахованих показників моделі, показаних на рис. 2.6, вказує на те,
що змінна Financial_Leverege не є статистично значущою, про що говорить
значення ймовірності прийняття нульової гіпотези (0,2954). Це означає, що
коефіцієнт регресії цієї змінної не є статистично значущим. Виключивши
фінансовий важіль з числа пояснюючих змінних отримаємо модель (рис. 2.7), в
якій всі змінні є статистично значущими – ймовірності нульових гіпотез змінних
набагато нижчі за порогове 5% значення.
Найбільше значення ймовірності нульової гіпотези (0,0695) має змінна
Returne_On_Equity (рентабельність власного капіталу).
В аналітичному вигляді отримана модель впливу обраних параметрів на
рівень інвестиційної привабливості фармацевтичного підприємства буде
записана так:

����������_���� = 5,30 − 1,23 ∗ ����������_���������������� + 10,1 ∗ ������������_����_���������� −
1,38 ∗ ������������_����_������������, (2.3)

де: Index_IP – індекс інвестиційної привабливості підприємства, розрахований
за показниками аналізу фінансової звітності підприємств за формулою (2.1);
Asset_Turnover – оборотність активів; Return_on_Sales – рентабельність
продажу; Return_on_Equity – рентабельність власного капіталу.
Оцінка показників регресійної статистики свідчать про високий рівень
достовірності отриманої моделі.
Коефіцієнт детермінації «R-квадрат» дорівнює 0,805, що характеризує
розраховану модель, як «модель високої якості» і можливість її використання в
цілях прогнозування. Між інвестиційною привабливістю та включеними до
моделі факторами (рентабельністю продажу, оборотністю активів і фінансовим
важелем) існує сильний прямий зв’язок, про що свідчить високий рівень
коефіцієнту детермінації (0,81).
53

Рис. 2.7 Результат розрахунків регресійної моделі за панельними даними
інвестиційної привабливості підприємств фармацевтичної галузі
Джерело: побудовано автором за даними підприємств з використанням пакету Gretl

На 81% значення У обумовлено включеними до моделі факторами, і на 19
% – від інших факторів, про що свідчить коефіцієнт детермінації. Доцільність
54

включення до моделі обраних факторів підтверджується значенням отриманого
критерію Фішера (42,7%), що більше від табличного, а отже, модель достовірна
із ймовірністю 0,95. Отримане значення коефіцієнта а0 (вільного члена рівняння)
статистично дорівнює 5,16 згідно критерію Стьюдента.Використання цієї моделі
дозволяє стверджувати, що найбільший позитивний вплив на інвестиційну
привабливість підприємств спричиняє рентабельність продажів, що
підтверджує попередньо висунутої гіпотези.
Збільшення оборотності активів і фінансовий важіль в умовах, які склалися
в фармацевтичній галузі України негативно впливають на показники
інвестиційної привабливості через постійну тенденцію до зростання тривалості
ділових циклів та пріоритет використання підприємствами власних коштів для
фінансування розширення діяльності, реалізації інвестиційних та інноваційних
проектів.
Отримана модель дозволяє здійснювати прогнозні розрахунки і розробляти
рішення щодо підвищення інвестиційної привабливості ПрАТ «Дарниця», чому
приділено увагу у третьому розділі роботи.

55

РОЗДІЛ 3
ПЕРСПЕКТИВИ ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Напрями забезпечення інвестиційної привабливості підприємства

Розглянемо основні напрями забезпечення інвестиційної привабливості
підприємства.
З метою підвищення інвестиційної привабливості ПрАТ «Фармацевтична
компанія «Дарниця» пропонується впровадити виробництво нового виду
продукції – антисептики. Як показала практика боротьби з пандемією на
сучасному етапі, ринок антисептиків незаповнений. Попит не може бути
задоволений повною мірою.
На сьогодні розвиток ринку антисептиків України можна розділити на два
етапи – до початку 2020 року, коли попит був стабільним і обмежувався ринком
В2В (медичних установ і лабораторій, виробництва харчових продуктів і
HoReCa) і невеликими антисептиками для особистого користування, і після
початку 2020 року, коли попит різко зріс [90].
За підсумками 2019 року ринок антисептиків становив близько 4 тис. т:
1 тис. т імпорту і близько 3 тис. т внутрішнього виробництва. До того ж близько
70% споживання антисептиків і дезінфекторів в Україні припадало на сегмент
В2В.
На тлі пандемії коронавірусу і карантину, запровадженого в Україні і в
більшості країн світу, стався різкий стрибок попиту на антисептичні засоби. В
Україні виявився помітним дефіцит на ринку дезінфекторів, зокрема
антисептиків.
Дефіцит дезінфекційних засобів викликали два основних фактори:
56

«бюрократичний бар’єр»; нестача сировини для виготовлення.
По-перше, за 2019-2020 роки компанії-виробники дезінфекційних засобів
стикалися з неможливістю здійснити державну реєстрацію антисептичних
засобів, яка є необхідною через високий вміст етилового спирту.
По-друге, існує брак сировини на ринку, зокрема ізопропілового спирту,
який використовується для виробництва антисептичних засобів через монополію
«Укрспирту», яка тривала до початку 2020 року і супроводжувалася
неефективним управлінням підприємством [90].
30 березня 2020 року Верховна Рада на позачерговому засіданні
проголосувала за законопроект, який дозволяє виробляти сировину для
антисептиків на базі заводів ДП Укрспирт. Під ці цілі будуть працювати
додаткові заводи компанії. Укрспирт буде виробляти дезінфікуючий засіб до 30
квітня. Отже, основним постачальником сировини під інвестиційний проект буде
ДП Укрспирт [89].
На ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» планується виготовляти
такі позиції дезінфікуючих засобів (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 – Номенклатура продукції проекту виробництва антисептиків
ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця»
№
Номенклатура Об’єм Ціна, грн
з/п
1 Дезінфікуючий засіб 100 мл 70,00
2 Дезінфікуючий засіб 250 мл 130,00
3 Дезінфікуючий засіб 1 л 140,00
4 Антисептик для рук 100 мл 80,00
5 Антисептик для рук 250 мл 140,00
6 Антисептик для рук 1 л 230,00
7 Антисептик для рук та шкіри 1 л 270,00
8 Антисептик для рук та шкіри 5 л 850,00
9 Антисептик для рук та шкіри 10 л 1450,00

Для виробництва антисептиків необхідне наступне обладнання: в рамках
поширеної технології виробництва антисептиків використовуються великі
57

ємності, в яких за допомогою мішалок відбувається об’єднання компонентів в
готовий продукт. З метою відмови від змішувальних ємностей, що дозволить
заощадити площі, збільшити продуктивність, оптимізувати технологічний
процес і привести його у відповідність до сучасних вимог, пропонується
придбати установку УСБ компанії GlobeCore.
Установки УСБ змішують необмежену кількість компонентів, витрати
кожного з яких контролюється дозатором. У процесі виробництва сировина
витрачається оптимально: використовується рівно стільки, скільки потрібно для
досягнення якості антисептика. Змішування компонентів відбувається в потоку
за рахунок гідродинамічної кавітації та триває лічені секунди. Змішувальні
ємності не потрібні. Після проходження через установку УСБ антисептик можна
відразу подавати для фасування в тару.
Компанія GlobeCore пропонує ці установки по 4 800 дол. Для забезпечення
великого об’єму виробництва антисептиків пропонується придбати 3 одиниці
обладнання, а отже вартість із доставкою становитиме 15 000 дол. У табл. 3.2
наведемо технічні характеристики установки.
Таблиця 3.2 – Технічні характеристики установки УСБ
для виробництва антисептиків [88]
№
Найменування показника Значення
з/п
1 Кількість компонентів до змішування 4
Продуктивність, м3 / год. (залежить від рецептури) 0,15-0,3
2
л. / год. 150-300
Обсяг ємності, л:
3 робочий 150
повний 220
4 Потужність, кВт 1,1
5 Число обертів змішувача, об/хв. 750
Габаритні розміри, мм, не більше:
довжина 700
6
ширина 770
висота 1450
7 Маса, кг 150

58

Визначимо собівартість 1 л. антисептика, маючи рецептуру для
виготовлення (табл. 3.3). На стандартний флакон об’ємом 100 мл. витрачається:
 етиловий спирт – 60-70 мл.;
 гліцерин – 30 мл.;
 ефірна олія чайного дерева – 3-5 крапель.
Таблиця 3.3 – Визначення собівартості 1 л. антисептика, грн
Вартість
№
Складова Ціна за 1 л.,
Обсяг, л. складової,
з/п грн грн
1 етиловий спирт 0,07 80 5,6
2 гліцерин 0,03 176 5,28
3 ефірна олія чайного дерева 0,01 560 5,6
Витрати на оплату праці (ставка в день 1000
грн. / 125 грн / 1 година), за 1 годину 150
4 3,79 3,79
літрів, працюють 3 співробітники.
ПДФ+ВЗ = 19,5% + 22 % ЄСВ
Всього 20,27

Виробнича собівартість 1 л. антисептика становить 20,27 грн.
Наведемо у табл. 3.4 план продажів антисептика ПрАТ «Фармацевтична
компанія «Дарниця» на 2019-2022 рр. 1 установка УСБ виготовляє за 1 годину
150 л. антисептика, планується придбати 3 установки. За 1 робочий день
тривалістю 8 годин 3 установки виготовлятимуть 3600 л., за 1 рік при кількості
робочих днів 250 – 900000 л.
Планується на 2024 рік – 75% використання виробничої потужності, на
2025 рік – 80%, на 2026 рік – 85%, на 2027 рік – 95%.

Таблиця 3.4 – План продажів антисептика ПрАТ «Фармацевтична компанія
«Дарниця» на 2024-2027 рр.
№
План продажів антисептика 2024 2025 2026 2027
з/п
1 Використання виробничої потужності, % 75 80 85 95
2 План продажів антисептика, л 675000 720000 765000 855000
59

Таким чином, на ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» планується
щороку нарощувати обсяги виробництва антисептика.
Основним напрямом забезпечення інвестиційної привабливості
підприємства ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» стала реалізація
першої фази системи електронного документообігу EasyDoc в листопаді 2019
року.
ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» у листопаді приступила до
експлуатації першої фази системи електронного документообігу EasyDoc. Це
перший подібний проект на фармацевтичному ринку України, реалізація якого
охоплює весь життєвий цикл лікарського засобу. EasyDoc – це інноваційна
модульна платформа, яка спрощує всі процеси, методи та технології
корпоративного управління, щоб зробити інформацію простою та своєчасною.
Створений відповідно до чинного законодавства, EasyDoc пропонує набір
функцій, які охоплюють весь цикл управління документами, гарантують
внутрішньо-зовнішню та внутрішню комунікацію та обмін робочими процесами.
Він легко та ефективно керує складними та простими організаційними
структурами та створює нові класи документів із спеціальними правилами
перевірки залежно від конкретних потреб кожної компанії. Його модульна
архітектура означає, що його можна налаштувати до крайнього рівня, що робить
EasyDoc продуктом, який можна використовувати в будь-якому робочому
середовищі, від окремих професіоналів та невеликих компаній до приватних
корпорацій та публічної адміністрації.
За даними компанії, така система є стандартом для багатьох країн світу.
Після остаточного впровадження системи кількість її авторизованих
користувачів складе близько 400. Вони зможуть одночасно працювати над
документами, при цьому зберігаючи всі згенеровані версії та коментарі.
Це прискорить процес формування досьє і дозволить уникнути помилок,
що виникають в результаті одночасного залучення великої кількості експертів.
60

Стратегія ПрАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» передбачає
побудову міжнародного фармацевтичного бренду. Для цього компанія здійсню
цифрову трансформацію компанії і впроваджує найсучасніші інструменти,
відповідні фармацевтичним стандартам ЄС і США. ФК «Дарниця» готова
формувати досьє в електронному вигляді.
Впровадження проекту електронного документообігу почалося в лютому
2019 року, загальна його тривалість становить 15 місяців. Партнери «Дарниці»:
канадська компанія OpenText, мультинаціональна компанія Stratesys і німецький
розробник автоматизованих систем управління SAP.
Особливості EasyDoc:
 сертифіковане отримання та передача електронної пошти, факс- сервер,
електронна пошта з цифровим підписом та оцифрування паперової
кореспонденції;
 довідка на сайті та безперервна підтримка;
 сертифікований менеджер електронної пошти, багаторівневе управління
довідковими файлами, багаторівнева організаційна структура, обов’язкові
періоди зберігання, поточні архіви та сховище;
 переадресація документа з / без цифрового підпису до організаційних
структур, конфігурація настроюваних правил, заснованих на потребах;
 видалення цифрового підпису, менеджер пакетів, юридичне електронне
зберігання та архівація, розсилка по пошті;
 документаційний пошук за метаданими чи вмістом та індексація
вмісту для кожного окремого документа;
 адміністративна прозорість.
EasyDoc пропонує наступні рішення для підприємств фармацевтичної
галузі та галузі охорони здоров’я.
 комплексне управління документами:
61

 комп’ютерна реорганізація, класифікація та управління документами
охорони здоров’я;
 аналіз та порівняння даних про охорону здоров’я та соціальні послуги;
 управління та аналіз активів підприємства;
 перевірка та контроль повноти медичних записів, рецептури медичних
препаратів;
 зберігання всіх документів відповідно до законодавства;
 служба управління офісом для надання медичної документації;
 операційна зона для оцифрування документів та проведення
безпаперових заходів.
Переваги EasyDoc: простий та інтуїтивно зрозумілий веб-інтерфейс;
довідка доступна сім днів на тиждень; безпечне розповсюдження інформації;
оптимальне управління документообігом / обміном файлами; економія грошових
коштів за допомогою безпаперового офісу; безпечний та ексклюзивний доступ;
мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище.
Враховуючи особливості та переваги EasyDoc можемо стверджувати, що
даний проект позитивним чином вплине на рівень інвестиційної привабливості
ПрАТ «Дарниця».
Таким чином, запропоновано 2 напрями забезпечення інвестиційної
привабливості підприємства: виготовлення нового виду продукції – антисептику
та реалізація системи електронного документообігу EasyDoc.

3.2. Організаційний план впровадження інвестиційного проекту та
оцінювання ризиків

Управління проектом для забезпечення його успішного виконання можна
62

розділити на наступні галузі:
1. Управління змістом проекту і якістю. До цієї галузі входять чітке
визначення цілей проекту, його точного змісту.
Таблиця 3.5 – Управління змістом проекту і якістю
Складові
№ Проект 1 Проект 2
етапу
1 Тип проекту інноваційний інвестиційний
можливість вдосконалення
системи документобороту компанії
без надання шкоди навколишнього
випуск нової продукції дозволить
середовища. Причиною ініціації
зайняти підприємству нову нішу на
Актуальність проекту є розширення ринку,
2 ринку, тим самим підвищивши
проекту підвищення прибутковості,
свою вартість та інвестиційну
необхідність підвищення
привабливість
інвестиційної
привабливості провідної компанії
на ринку
організувати впровадження
системи EasyDoc;
зростання обсягів продажів;
отримати додатковий прибуток;
отримання частки на ринку
3 Цілі проекту підвищити рентабельність
антисептиків;
діяльності підприємства; залучити
отримання додаткового прибутку
додаткових клієнтів; розширити
частку на ринку
отримання частки на ринку; розширення частки ринку;
підвищення іміджу; підвищення підвищення іміджу; підвищення
Результати
4 інноваційно- технологічного рівня інноваційно- технологічного рівня
проекту
компанії; підвищення інвестиційної компанії; підвищення інвестиційної
привабливості компанії на ринку привабливості компанії на ринку
запуск проекту протягом 2020 тривалість проекту не більше 15
Обмеження і року; місяців;
5
припущення інвестиції не більше ніж 8,0 млн інвестиції не більше ніж 8,0 млн
500 тис. грн грн

2. Управління ресурсами проекту. Ця галузь включає виконання оцінок
ресурсомісткості робіт, включаючи їх вартість і тривалість, складання графіків
виконання робіт у проекті.
Проект 1 «Виробництво антисептиків». Структурна декомпозиція робіт
проекту 1 наведена у табл. 3.6.
63

Таблиця 3.6 – Структурна декомпозиція робіт проекту 1
«Виробництво антисептиків»
№ Цілі / Підцілі Результати
1 Впровадження ідеї виходу на новий ринок
1.1 Підготовчий етап
1.1.1 Збір інформації про продукт – антисептики звіт маркетингового відділу
Збір даних про технологію виробництва
1.1.2 звіт маркетингового відділу
антисептиків
перелік необхідного
1.1.3 Збір даних про обладнання
обладнання
Підготовка бізнес-плану проекту, прийняття складання шаблону бізнес-
1.1.4
рішення про реалізацію плану
укладання договорів з
1.2 Закупівля обладнання
постачальниками обладнання
1.2.1 Підготовка документації для проведення тендеру документи для участі в тендері
1.2.2 Розсилка пропозицій на участь в тендері пропозиції на участь в тендері
документи для участі в тендері
1.2.3 Проведення тендеру, аналіз та вибір постачальника
і пропозиції на участь в тендері
технічні характеристики
1.3 Пробна партія виробництва
обладнання
технічні характеристики
1.3.1 Розробка рецептури
обладнання
технічні характеристики
1.3.2 Налагодження обладнання
обладнання
технічні характеристики
1.3.3 Тестування обладнання
обладнання
технічні характеристики
1.3.4 Підготовка технічної документації
обладнання
1.3.5 Навчання персоналу інструктаж
1.4 Реалізація проекту документи по проекту

Таким чином, у реалізації проекту задіяні такі трудові ресурси: відділ
маркетингу, комерційний департамент, фінансовий директор, головний інженер
та головний технолог.
Тривалість фази впровадження проекту – 6 місяців.

Проект 2. У табл. 3.7 наведемо структурну декомпозицію робіт проекту
«Впровадження системи документобороту EasyDoс з метою підвищення
інвестиційної привабливості підприємства».

64

Таблиця 3.7 – Структурна декомпозиція робіт проекту «Впровадження системи
документобороту EasyDoс із метою підвищення інвестиційної привабливості
підприємства»
№ Цілі / Підцілі Результати
1 Впровадження системи документобороту EasyDoс
1.1 Підготовчий етап
1.1.1 Збір інформації про продукт звіт маркетингового відділу
1.1.2 Збір даних про інформаційні системи підтримки звіт маркетингового відділу
1.1.3 Оцінка технічних можливостей системи звіт маркетингового відділу
перелік необхідного
1.1.4 Збір даних про обладнання
обладнання
Підготовка бізнес-плану проекту, прийняття складання шаблону бізнес-
1.1.5
рішення про реалізацію плану
укладання договорів з
1.2 Закупівля обладнання
постачальниками обладнання
1.2.1 Підготовка документації для проведення тендеру документи для участі в тендері
1.2.2 Розсилка пропозицій на участь в тендері пропозиції на участь в тендері
документи для участі в тендері
1.2.3 Проведення тендеру, аналіз та вибір постачальника
і пропозиції на участь в тендері
технічні характеристики
1.3 Технологічні дослідження
обладнання
технічні характеристики
1.3.1 Розробка інформаційного забезпечення
обладнання
технічні характеристики
1.3.2 Налагодження обладнання
обладнання
технічні характеристики
1.3.3 Тестування обладнання
обладнання
технічні характеристики
1.3.4 Підготовка технічної документації
обладнання
1.3.5 Навчання персоналу інструктаж
1.4 Реалізація проекту документи по проекту

Таким чином, у реалізації проекту задіяні такі трудові ресурси: відділ
маркетингу, головний інженер, заступник директора з питань інформатизації.
Тривалість фази впровадження проекту – 15 місяців.
3. Управління ризиками. Управління проектними ризиками пов’язане з
подоланням або використанням на благо проекту наслідків невизначеності, що
завжди оточує його, і помилок, які люди допускають у будь-якій складній
діяльності.
65

Ризики проектів наведені у табл. 3.8. Як вже згадувалось, головні
потенційні ризики, які можуть виникнути у процесі здійснення проекту,
поділяються за такими категоріями: фінансові ризики; валютні ризики;
технологічні та виробничі ризики.
Таблиця 3.8 – Ризики реалізації проектів з підвищення інвестиційної
привабливості компанії
№ Група
Складові Заходи зі зменшення
з/п ризиків
1 2 3 4
1 Фінансові Отримання виручки нижче Негативний вплив даних
запланованого рівня в перший рік чинників може бути усунений
реалізації проекту; отримання виручки шляхом прийняття рішення,
нижче 50% плану протягом двох років; створення матриці
інфляція; зміна валютних курсів; відповідальності в проекті для
технічні ризики; зміни вартості проекту його управління.
через зростання цін і/або непередбачені Можливий негативний вплив
витрати, враховуються та іншого чинника може бути
мінімізуються шляхом постійного усунений шляхом проведення
уточнення вартості проекту; ризик незалежного технічного
підвищення вартості проекту внаслідок обстеження.
змін в національному податковому або Ризик затримки повернення
в іншому законодавстві усувається інвестицій може бути усунений:
шляхом: створення фонду страхуванням комерційних
непередбачених витрат; отримання ризиків; розробкою оптимальної
певних пільг із реалізації проекту; схеми фінансування проекту;
затримка реалізації проекту може бути передоплатою поставок і робіт,
викликана такими причинами: що виконуються
збільшенням періоду модифікації
продукту; недосягненням проектних
потужностей або інших параметрів
2 Валютні Зміна вартості проекту через валютні Усунення валютних ризиків
коливання. Валютний ризик може мати проекту досягається:
великий вплив на реалізацію проекту у ефективним банківським
зв’язку із значним розміром дефіциту обслуговуванням, що забезпечує
державного бюджету, нестачею коштів твердою валютою виплати або
для виплати короткострокового репатріацію отриманого
державного боргу і, як наслідок, прибутку; отриманням гарантій
можливим високим рівнем коливань від міжнародних фінансових
обмінних курсів. організацій для хеджування
фінансових/ валютних ризиків
66

3 Технологічні Технологічні та виробничі ризики Усуваються шляхом:
призводять до зміни тривалості проекту календарного планування;
та його собівартості. чіткого управління реалізацією
проекту.
4 Кадрові Невідповідність кадрів новим проектам Може бути усунений шляхом:
навчання персоналу;
призначенням кураторів по
кожній із стадій проекту та
резервуванням преміального
фонду для оплати ймовірних
додаткових затрат по навчанню
шляхом преміювання

Розробимо заходи щодо планування оперативних дій в разі настання різних
ризиків за проектами (табл. 3.9).
Таблиця 3.9 – План дій в разі настання різних ризиків за проектами
№ Ймовірність
Ризик План дій
з/п настання
Отримання Обрати проміжний строк для прийняття рішень.
виручки нижче Встановити, що датою оцінки має бути 1 рік після
запланованого запровадження проекту. Якщо виручка нижча за 50%
1 0,3
рівня в перший рік планового рівня, компанія переглядає маркетинговий
реалізації план на наступний рік, переглядає сегментацію ринку
проекту та цінову політику.
Обрати остаточний строк для прийняття рішень.
Отримання
Встановити, що датою оцінки має бути 2 рік після
виручки нижче
запровадження проекту. Якщо виручка нижча за 50%
2 50% плану 0,15
планового рівня, компанія отримує збиток і вважає
протягом двох
даний напрямок не перспективним для розвитку.
років
Напрямок слід закривати.
При збільшенні середнього рівня цін в країні більш
3 Інфляція 0,4 ніж на 30%, переглянути ціни, прийняти рішення про
підвищення цін.
При зміні курсу валюти більше ніж на 25%
Зміна валютних
4 0,25 переглянути ціни, прийняти рішення про підвищення
курсів
цін.
При виявленні технічних проблем необхідно в
5 Технічні ризики 0,1
найкоротший строк виявити можливість їх усунення.

4. Управління комунікаціями й інформаційне забезпечення проекту.
Включає вибір продавців, постачальників і субпідрядників, ведення
переговорів, визначення інформаційної політики для зовнішніх зацікавлених
67

осіб і усередині проектної команди.
Відповідно до визначення галузей управління проектом побудуємо
організаційну структуру для кожного проекту (рис. 3.2, рис. 3.3) та визначимо
характеристики та функціональні обов’язки кожного підрозділу (табл. 3.10,
табл. 3.11).

Рис. 3.2 – Організаційна структура проекту «Виробництво антисептиків»

Таким чином, менеджерами проекту «Виробництво антисептиків»
керівник відділу маркетингу, фінансовий директор, головний інженер та
технолог. Проектна група включає групу процесу розробки, групу тестування,
забезпечення якості, управління продажами та групу навчання.
На рис. 3.3 наведено організаційну структуру проекту «реалізація
68

системи електронного документообігу EasyDoc».

Рис. 3.3 – Організаційна структура проекту «реалізація системи
електронного документообігу EasyDoc»

Таким чином, менеджерами проекту «Реалізація системи електронного
документообігу EasyDoc» керівник груп системної та програмної інженерії та
група підтримки розробки.
У табл. 3.10 наведемо характеристику і функції підрозділів управління
проектом «Виробництво антисептиків».

69

Таблиця 3.10 – Характеристика і функції підрозділів управління проектом
«Виробництво антисептиків»
Підрозділ Характеристика і функції
Керує розробкою проекту. Несе повну фінансову
Менеджер проекту відповідальність за виконання проекту. Контролює ресурси
проекту
Аналіз і прогнозування ринку, розробка комунікаційної
Відділ маркетингу
політики, заходів стимулювання збуту. рекламна діяльність
Аналіз наявного обладнання на ринку, вибір необхідного
Служба головного інженера обладнання, підготовка тендерної документації,
налагодження та тестування обладнання
Розрахунок собівартості, формування ціни, складання бізнес-
Фінансовий відділ
плану
Служба головного технолога Розробка рецептури, тестування пробної партії виробництва
Колективи виконавців (менеджери і штат), пов’язаних з
Група підтримки розробки різними аспектами реалізації проекту, але не несуть пряму
відповідальність за продукт, що розробляється
Колектив виконавців (розробники і штат), які несуть
відповідальність за планування та проведення незалежного
Група тестування
тестування з метою встановлення відповідності продукції
вимогам
Колектив виконавців (менеджери і штат), що виконують
планування і реалізацію дій, що гарантують дотримання
Група забезпечення якості
дисципліни розробки проекту до вимог технологічного
процесу і стандартів.
Колектив виконавців (менеджери і штат), які несуть
Група управління продажами відповідальність за планування, координацію та реалізацію
планів продаж продукту
Колектив виконавців (менеджери і штат), які несуть
відповідальність за координацію та систематизацію
Група навчання
діяльності з навчання в організації (підготовка навчальних
матеріалів, проведення навчання).
Забезпечення ознайомлення працівників з нововведеннями
Навчальний центр
продукту, проведенням тренінгів
Науково-технічна рада розглядає та обговорює найважливіші
технічні питання щодо діяльності компанії, розглядає
Науково-технічна рада
концепції з перспективних напрямків розвитку, стратегічні
питання
З метою зниження ризику, пов’язаного з розробкою проекту,
Служба якості працює незалежно від менеджеру проекту і несе
відповідальність безпосередньо перед віце-президентом.

У табл. 3.11 наведемо характеристику і функції підрозділів управління
проектом «Реалізація системи електронного документообігу EasyDoc».
70

Таблиця 3.11 – Характеристика і функції підрозділів управління проектом
«Реалізація системи електронного документообігу EasyDoc»
Підрозділ Характеристика і функції
Керує розробкою програмної системи. Несе повну фінансову
Менеджер проекту (project
відповідальність за виконання проекту. Контролює ресурси
manager)
проекту
Колектив виконавців, які несуть відповідальність за
специфікацію системних вимог; їх розподіл за програмно-
Група системної інженерії
апаратних компонентів; специфікацію інтерфейсів між
(system engineering group).
компонентами; моніторинг проектування та реалізації цих
компонентів у відповідності зі специфікаціями
Група програмної інженерії Це колектив виконавців проекту (розробників і менеджерів),
(software engineering group). які несуть відповідальність за розробку і супровід ПЗ проекту.
Колективи виконавців (менеджери і штат), пов’язаних з
різними аспектами програмної інженерії ( оцінкою якості,
Група підтримки розробки.
управлінням конфігурацією та ін), але не несуть пряму
відповідальність за продукт, що розробляється
Група процесу розробки ПЗ
Колектив фахівців, що займаються визначенням, супроводом і
(software engineering process
поліпшенням технологічного процесу
group).
Колектив виконавців (розробники і штат), які несуть
Група системного тестування відповідальність за планування та проведення незалежного
(system test group). системного тестування ПЗ з метою встановлення
відповідності продукту ПЗ вимогам.
Колектив виконавців (менеджери і штат), що виконують
Група забезпечення (гарантії)
планування і реалізацію дій, що гарантують дотримання
якості ПЗ (software quality
дисципліни розробки відповідно до вимог технологічного
assurance group).
процесу і стандартів.
Група управління
Колектив виконавців (менеджери і штат), які несуть
конфігурацією ПЗ (software
відповідальність за планування, координацію та реалізацію
configuration management
формальних дій з управління конфігурацією проекту ПЗ.
group).
Колектив виконавців (менеджери і штат), які несуть
Група навчання (training відповідальність за координацію та систематизацію діяльності
group). з навчання в організації (підготовка навчальних матеріалів,
проведення навчання).
Забезпечення ознайомлення працівників з нововведеннями
Навчальний центр
продукту, проведенням тренінгів
Науково-технічна рада розглядає та обговорює найважливіші
технічні питання щодо діяльності компанії, розглядає
Науково-технічна рада
концепції з перспективних напрямків розвитку, стратегічні
питання
З метою зниження ризику, пов’язаного з розробкою проектів
Служба якості ПЗ, працює незалежно від менеджеру проекту і несе
відповідальність безпосередньо перед віце-президентом.
71

Служба маркетингу та Аналіз і прогнозування ринку, розробка комунікаційної
реклами політики, заходів стимулювання збуту. рекламна діяльність

5. Управління конфігураціями та змінами. Ця галузь пов’язана з
установленням процедур обробки змін і запитів на їхнє виконання, включення
їх в зміст проекту (або видалення за його рамки).
Враховуючи те, що вартість проектів досить суттєва, то рішення
замовників є достатньо виваженими та обґрунтованими і формуються протягом
певного періоду часу. Рішення приймаються керівництвом підприємств-
замовників або колом осіб, яким делеговані повноваження про прийняття таких
рішень. Тому особливого значення набувають аспекти особистої взаємодії з
ними, особистого впливу, встановлення довірчих відносин та наявність їх
зворотної реакції.
6. Управління проектним середовищем і технологіями. У рамках цієї
діяльності визначаються методи, техніки, інструменти й технології,
використовувані в проекті, підбираються необхідні інструменти.
Внутрішня організаційна структура проекту відповідає вимогам щодо
побудови організаційної структури управління підприємством.
7. Контроль і моніторинг стану проекту. Ця область включає всі дії,
пов’язані з одержанням достовірної інформації про поточний стан проекту,
відстеження виконання всіх планів і процедур.
У табл. 3.12 зведені витрати на щомісячне обслуговування програми.

72

Таблиця 3.12 – Ліцензійна політика та рівень цін
на модифікований продукт EasyDoс
Вартість одного робочого місця (у.о., з
Назва групи/компонента системи урахуванням ПДВ)
5-10 11-30 31-100 Більше 100
Базові програмні модулі (компоненти платформи)
1 2 3 4 5
Електронний архів 185 165 150 135
Автоматизація ділових процесів (Workflow) 120 105 95 90
Обмін даними (Data Exchange) 1000
Адміністрування та безпека 450 400
Функціональні підсистеми
Діловодство та контроль виконавчої
250 225 200 180
дисципліни
Звернення громадян 250 225 200 180
Підготовка документів 60 50 40 35
Архівна справа 350 280 170 150
Додаткові модулі
Повнотекстовий пошук 30 25 20 18
Штрих-кодування 30 25 20 18
Сканування та розпізнавання 210 190 180
Будівник процесів 850
Web-клієнт 170
Інструментарій розробника 500
Загальна вартість робіт 3 906

Таким чином, загальна вартість обслуговування EasyDoс щомісяця
становитиме 100 тис. грн (3 906 дол). Отже, вартість розробки системи
документообігу EasyDoс на 400 користувачів становить 8,0 млн грн.
Реалізація проекту виробництво антисептиків передбачає залучення
інвестиційних коштів розміром 500 тис. грн.

3.3. Економічне обґрунтування проекту забезпечення інвестиційної
привабливості

Враховуючи вищенаведені обґрунтування щодо реалізації двох проектів
73

«Виробництво антисептиків» та «Реалізація системи електронного
документообігу EasyDoc», здійснимо економічне обґрунтування проектів
забезпечення інвестиційної привабливості та оцінимо їх вплив на фінансові
результати підприємства.
Витрати проекту «Виробництво антисептиків» представлені у табл. 3.13.

Таблиця 3.13 – Витрати на реалізацію проекту «Виробництво антисептиків» із
метою підвищення інвестиційної привабливості підприємства»
Етап Назва фази/задачі Витрати
1 2 3
ІНВЕСТИЦІЙНІ ВИТРАТИ 500000 грн
1 Впровадження ідеї виходу на новий ринок 95000 грн
1.1 Підготовчий етап 20000 грн
1.1.1 Збір інформації про продукт – антисептики 5000 грн
1.1.2 Збір даних про технологію виробництва антисептиків 5000 грн
1.1.3 Збір даних про обладнання 8000 грн
Підготовка бізнес-плану проекту, прийняття рішення про
1.1.4 2000 грн
реалізацію
1.2 Закупівля обладнання 35000 грн
1.2.1 Підготовка документації для проведення тендеру 15000 грн
1.2.2 Розсилка пропозицій на участь в тендері 10000 грн
1.2.3 Проведення тендеру, аналіз та вибір постачальника 10000 грн
1.3 Пробна партія виробництва 40000 грн
1.3.1 Розробка рецептури 10000 грн
1.3.2 Налагодження обладнання 10000 грн
1.3.3 Тестування обладнання 5000 грн
1.3.4 Підготовка технічної документації 5000 грн
1.3.5 Навчання персоналу
1.4 Реалізація проекту
ВИТРАТИ НА ПРИДБАННЯ ОБЛАДНАННЯ
Обладнання

Таким чином, інвестиційні витрати по проекту становлять 500000 грн, з
них 405000 грн – витрати на обладнання.
У табл. 3.14 зведено витрати на реалізацію проекту «Впровадження
74

системи документобороту EasyDoс».
Таблиця 3.14 – Витрати на реалізацію проекту «Впровадження системи
документобороту EasyDoс» із метою підвищення інвестиційної привабливості
підприємства»
Етап Назва фази/задачі Витрати
1 2 3
ІНВЕСТИЦІЙНІ ВИТРАТИ 7 074 873,17 грн
1 Впровадження системи документобороту EasyDoс 74 873,17 грн
1.1 Підготовчий етап 25 985,17 грн
1.1.1 Збір інформації про продукт 4 256,00 грн
1.1.2 Збір даних про інформаційні системи підтримки 6 080,00 грн
1.1.3 Оцінка технічних можливостей системи 4 320,00 грн
1.1.4 Збір даних про обладнання 409,17 грн
Підготовка бізнес-плану проекту, прийняття рішення про
1.1.5 10 920,00 грн
реалізацію
1.2 Закупівля обладнання 3 360,00 грн
1.2.1 Підготовка документації для проведення тендеру 1 680,00 грн
1.2.2 Розсилка пропозицій на участь в тендері 240,00 грн
1.2.3 Проведення тендеру, аналіз та вибір постачальника 1 440,00 грн
1.3 Технологічні дослідження 29 520,00 грн
1.3.1 Розробка інформаційного забезпечення 10 800,00 грн
1.3.2 Налагодження обладнання 7 200,00 грн
1.3.3 Тестування обладнання 5 040,00 грн
1.3.4 Підготовка технічної документації 3 600,00 грн
1.3.5 Навчання персоналу 2 880,00 грн
1.4 Реалізація проекту 16 008,00 грн
ВИТРАТИ НА ПРИДБАННЯ ОБЛАДНАННЯ
Обладнання 7 000 000 грн

Таким чином, інвестиційні витрати за проектом 2 становлять 7 074 тис. грн,
7 000 тис. грн – це витрати на придбання обладнання для впровадження проекту
«Впровадження системи документобороту EasyDoс із метою підвищення
інвестиційної привабливості підприємства».
74 тис. грн складають витрати на впровадження системи документобороту
EasyDoс, зокрема на підготовчий етап та процес організації вибору та проведення
тендеру на придбання обладнання (рис. 3.4).
75

Рис. 3.4 – Структура витрат на впровадження системи документобороту
EasyDoс – підготовчий етап, технологічні дослідження, вибір обладнання та
реалізація проекту

Здійснимо економічне обґрунтування проекту забезпечення інвестиційної
привабливості. Враховуючи фактичні показники діяльності ПрАТ
«Фармацевтична компанія «Дарниця» у 2018-2022 рр. побудуємо моделі та
визначимо прогнозні показники діяльності підприємства на 2019-2022.
Для цього скористаємося засобами MS Excel та побудуємо рівняння
регресії (рис. 3.5, 3.6).
76

500000
46963
450000 8
400000
38368
350000 6
34111 34211
7 y = 30901x + 230638 1
300000 29595
5
250000
200000 20024
3
150000
100000
50000
0
2013 2018 2019 2020 2021 2022

Рис. 3.5 – Лінія тренду динаміки чистого прибутку
Отже, використаємо рівняння регресії:
у = 30901х+230638
для прогнозування чистого прибутку на 2019-2020 роки (період 7-10).
2019 рік – 446945 тис. грн.
2020 рік – 477846 тис. грн.
2021 рік – 508747 тис. грн.
2022 рік – 539648 тис. грн.

350000
0
30021
300000 35
2500000 25296
78
21307
2000000 y = 335027x +
58 784721
17114
1500000 95
12000 11697
1000000 72 46

500000

0
2013 2018 2019 2020 2021 2022

Рис. 3.6. Лінія тренду динаміки виручки
77

Отже, використаємо рівняння регресії:
у = 335027х+784721
для прогнозування виручки на 2019-2020 роки (період 7-10).
2019 рік – 3129910 тис. грн.
2020 рік – 3464937 тис. грн.
2021 рік – 3799964 тис. грн.
2022 рік – 4134991 тис. грн.
Зробимо аналогічні розрахунки для прогнозу активів та власного капіталу
(рис. 3.7, 3.8).

4500000

4000000 40818
31
3500000

3000000 30809
03
27348
2500000 05
22582 y = 539473x + 620899
2000000 03

16229
1500000 84
12755
1000000 94

500000

0
2013 2018 2019 2020 2021 2022

Рис. 3.7. Лінія тренду динаміки активів

Отже, використаємо рівняння регресії:
у = 539473х+620899
для прогнозування активів на 2019-2020 роки (період 7-10).
2019 рік – 4397210 тис. грн
2020 рік – 4936683 тис. грн
78

2021 рік – 5476156 тис. грн
2022 рік – 6015629 тис. грн

3500000

3000000
29374
00
2500000 24383
80
20966
2000000 78
17050
68 y = 409429x + 444907
1500000

11929
1000000 37
89698
6
500000

0
2013 2018 2019 2020 2021 2022

Рис. 3.8. Лінія тренду динаміки власного капіталу

Отже, використаємо рівняння регресії:
у = 409429х+444907
для прогнозування власного капіталу на 2019-2020 роки (період 7-10).
2019 рік – 3310910 тис. грн.
2020 рік – 3720339 тис. грн.
2021 рік – 4129768 тис. грн.
2022 рік – 4539197 тис. грн.
У табл. 3.15 зведемо показники для розрахунку інвестиційної привабливості
проекту.

79

Таблиця 3.15 – Показники для розрахунку інвестиційної
привабливості проекту
Показник 2021 2022 2019 2020 2021 2022
1 2 3 4 5 6 7
Чистий прибуток, тис. грн 469638 342111 446945 477846 508747 539648
Виручка, тис. грн 3002135 2529678 3129910 3464937 3799964 4134991
Активи, тис. грн 3080903 4081831 4397210 4936683 5476156 6015629
Власний капітал, тис. грн 2438380 2937400 3310910 3720339 4129768 4539197
Амортизація, тис. грн 700 700 700 700
Чистий грошовий потік,
447645 478546 509447 540348
тис. грн
Інвестиційні витрати, тис.
-7574
грн
Коефіцієнт дисконтування
1 0,870 0,756 0,658
(15%)
Дисконтований грошовий
447645 416127 385215 355288
потік, тис. грн
Чистий приведений дохід 440071 416127 385215 355288
NPV, тис. грн 1596701
більше
Індекс дохідності
100%
менше 1
Період окупності
року

Оскільки інвестиційні витрати підприємства у порівнянні з його
показниками діяльності, зокрема з чистим прибутком, досить низькі, то
інвестиційний проект привабливий для впровадження. NPV становить 1596701
тис. грн, індекс дохідності вищий за 100%, а період окупності менше 1 року при
запланованому періоді реалізації 15 місяців.
Унаслідок реалізації проекту планується підвищення виручки та чистого
прибутку на 2019-2022 роки (рис. 3.7).
80

4500000 4134991

3799964
4000000
3464937
3500000 31299
30021 10
3000000 35
25296
2500000 78

2000000

1500000

46963 44694 47784 50874 539648
34211
500000 8 5 6 7
1
0
2021 2022 2019 2020 2021 2022
Чистий прибуток, Виручка,
тис.грн. тис.грн.
Рис. 3.7 – Динаміка виручки та чистого прибутку внаслідок реалізації
проекту

Також здійснимо розрахунок показників рентабельності продажу,
оборотності активів, фінансового важеля та рентабельності власного капіталу за
моделлю Дюпона, представленої в другому розділі (табл. 3.16).
Таблиця 3.16 – Показники ефективності діяльності за моделлю Дюпона
Показник 2021 2022 2019 2020 2021 2022
Чистий прибуток, тис. грн 469638 342111 446945 477846 508747 539648
Виручка, тис. грн 3002135 2529678 3129910 3464937 3799964 4134991
Активи, тис. грн 3080903 4081831 4397210 4936683 5476156 6015629
Власний капітал, тис. грн 2438380 2937400 3310910 3720339 4129768 4539197
Рентабельність продажу (Return
0,16 0,14 0,14 0,14 0,13 0,13
on Sales) RS
Оборотність активів (Asset
1,03 0,71 0,74 0,74 0,73 0,72
Turnover) AT
Фінансовий важіль (Financial
1,28 1,33 1,33 1,33 1,33 1,33
Leverage) FL
Рентабельність власного капіталу
0,21 0,13 0,13 0,13 0,12 0,12
(Return on Equity) ROE
Індекс інвестиційної
привабливості (5,16 + 9,69 ∗ ���� − 5,4029 5,5795 5,5444 5,5444 5,4592 5,4709
1,17 ∗ ���� − 0,08 ∗ ����)
81

Розрахований індекс інвестиційної привабливості підприємства на
прогнозний період має позитивну динаміку росту, що слід оцінити позитивно, а
саме у 2022 році він підвищиться до рівня 5,4709, що перевищує показник 2021
року (5,4592).
Загалом слід відзначити сталість показника, без різких змін в сторону
збільшення та зменшення.
Встановимо наявність взаємозв’язку між зазначеними прогнозованими
показниками моделі Дюпона (рис. 3.8).

Рис. 3.8 – Наявність взаємозв’язку між показниками прогнозної моделі
Дюпона

З кореляційної матриці видно, що між парами досліджуваних показників
існують стохастичні зв’язки. Існує дуже сильний взаємозв’язок між
рентабельністю власного капіталу та рентабельністю продажу (r=0,9486); між
рентабельністю власного капіталу та оборотністю активів (r=0,9883); між
рентабельністю продажу та оборотністю активів (r=0,8992).
Таким чином, прогнозні показники діяльності підприємства відповідають
фактичним, що свідчить про стійкість фінансової моделі. Отже, суттєвий вплив
на інвестиційну привабливість підприємств чинить рентабельність продажів, що
82

підтверджує попередньо висунута в другій частині гіпотеза.
Відповідно до прогнозної моделі суттєвий вплив на інвестиційну
привабливість підприємств чинять рентабельність продажів, рентабельність
власного капіталу та оборотність активів.
Збільшення оборотності активів і фінансовий важіль в умовах, які склалися
в фармацевтичній галузі України негативно впливають на показники
інвестиційної привабливості через постійну тенденцію до зростання тривалості
ділових циклів та пріоритет використання підприємствами власних коштів для
фінансування розширення діяльності, реалізації інвестиційних та інноваційних
проектів.
Тому сталість моделі та відсутність тенденції до погіршення свідчить про
високу інвестиційну привабливість підприємства для інвесторів.

83

ВИСНОВКИ

На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити
наступні висновки.
Під інвестиційною привабливістю підприємства варто розуміти сукупність
усіх внутрішніх та зовнішніх чинників його розвитку, кількісний вимір яких є
прийнятним і задовольняє потреби потенційного інвестора.
Інвестиційна привабливість підприємства як об’єкта інвестування є
важливим показником, під яким слід розуміти його інтегральну характеристику
з погляду наявного фінансового стану, можливостей розвитку техніко-
економічного та організаційного рівня виробництва, соціальної безпеки та
інформаційної забезпеченості тощо.
Інвестиційну привабливість слід визначати як комплекс різноманітних
факторів, перелік і вага яких може змінюватись в залежності від: цілей інвесторів;
виробничо-технічних особливостей підприємства, у яке інвестуються кошти;
економічного розвитку підприємства у минулому, на теперішній час, а також
очікуваного у майбутньому економічного розвитку.
Для визначення інвестиційної привабливості підприємства у практиці
використовується методика визначення стану підприємства за даними
бухгалтерської фінансової звітності. Інформаційною базою для оцінювання
інвестиційної привабливості підприємства є дані: балансу, звіту про фінансові
результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, дані
статистичної звітності та оперативні дані.
Оцінювання інвестиційної привабливості підприємства, що є сполучною
ланкою між етапом аналізу та етапом прийняття рішень про вкладення коштів,
являє собою інтегральну характеристику окремих підприємств як об’єктів
перспективного інвестування з позиції сталості розвитку, ефективності
використання активів, їх ліквідності та цілої низки інших показників.
84

Повноцінна оцінка інвестиційної привабливості підприємства повинна
включати у собі всі складові цього поняття, а саме, абсолютні й порівняльні
методи визначення привабливості підприємства як об’єкта інвестування.
Дослідження методів визначення привабливості підприємства показало,
що на сьогодні вчені пропонують велике різноманіття методик визначення
інвестиційної привабливості підприємства. Всі розроблені у вітчизняній та
світовій практиці методики оцінки інвестиційної привабливості щодо джерела
вихідної інформації можна умовно поділити на три великі групи: методики, що
ґрунтуються на різноманітних оцінках експертів; методики, що ґрунтуються на
статистичній інформації; комбіновані методики, що ґрунтуються на експертно-
статистичних розрахунках.
ПрАТ «Дарниця» забезпечує близько 7-9% фармацевтичної продукції
вітчизняного виробництва, кожна сьома одиниця продукції, представлена у
вітчизняний аптечній мережі, виготовлена на цьому підприємстві. Чисельність
зайнятих у виробничих, торговельних та інших підрозділах підприємства складає
майже 5% від чисельності усіх зайнятих у фармацевтичній промисловості в
Україні.
Аналіз фінансового стану підприємства показав, що показники фінансової
стійкості підприємства постійно зростають. Це є результатом описаної вище
консервативної політики власників підприємств щодо управління власним
капіталом – прагнення мінімізувати обсягах залучених до обороту позикових
коштів.
Підприємство має також високий рівень ділової активності. Негативний
вплив на рівень ділової активності спричиняє зростання періоду погашення
дебіторської заборгованості, що фактично означає надання підприємством
кредитів споживачам.
Оцінювання інвестиційної привабливості підприємства дало змогу зробити
наступні висновки. Було здійснено розрахунок інтегрального коефіцієнта
85

інвестиційної привабливості для групи підприємств. Зведені результати
розрахунків дозволяють стверджувати, що фармацевтична компанія «Дарниця»
вигідно вирізняється з числа інших підприємств за рівнем інвестиційної
привабливості.
Це пояснюється тим, що підприємство має значно вищий рівень
представленості на ринку, щорічно генерує продукцію, затребувану
споживачами на внутрішньому і зовнішньому ринку, має відому торговельну
марку, тощо.
В основу іншого підходу оцінювання інвестиційної активності покладено
трифакторну модель Дюпона. Оцінка показників регресійної статистики свідчить
про високий рівень достовірності отриманої моделі. Використання цієї моделі
дозволяє стверджувати, що найбільший позитивний вплив на інвестиційну
привабливість підприємств спричиняє рентабельність продажів, що підтверджує
попередньо висунутої гіпотези. Збільшення оборотності активів і фінансовий
важіль в умовах, які склалися в фармацевтичній галузі України негативно
впливають на показники інвестиційної привабливості через постійну тенденцію
до зростання тривалості ділових циклів та пріоритет використання
підприємствами власних коштів для фінансування розширення діяльності,
реалізації інвестиційних та інноваційних проектів.
Основним напрямком забезпечення інвестиційної привабливості
підприємства Фармацевтичної компанії «Дарниця» стала реалізація двох
проектів виготовлення нового виду продукції – антисептика та реалізація
системи електронного документообігу EasyDoc.
Було розроблено заходи щодо планування оперативних дій в разі настання
різних ризиків за проектами.
Загальна вартість обслуговування EasyDoс щомісяця становитиме 100 тис.
грн (3 906 дол). Отже, вартість розробки системи документообігу EasyDoс на 400
користувачів становить 8,0 млн грн. Інвестиційні витрати по проекту
86

виготовлення антисептиків становлять 500 тис. грн.
Було проведене економічне обґрунтування проектів забезпечення
інвестиційної привабливості. Оскільки інвестиційні витрати підприємства у
порівнянні із його показниками діяльності, зокрема із чистим прибутком,
досить низькі, то інвестиційний проект привабливий для впровадження. NPV
становить 1596701 тис. грн, індекс дохідності вищий за 100%, а період окупності
менше 1 року при запланованому періоді реалізації 15 місяців.
Було здійснено розрахунок показників рентабельності продажу,
оборотності активів, фінансового важеля та рентабельності власного капіталу за
моделлю Дюпона, представленої в другому розділі.
Таким чином, прогнозні показники діяльності підприємства відповідають
фактичним, що свідчить про стійкість фінансової моделі. Отже, суттєвий вплив
на інвестиційну привабливість підприємств чинить рентабельність продажів, що
підтверджує попередньо висунута в другій частині гіпотеза.
Збільшення оборотності активів і фінансовий важіль в умовах, які склалися
в фармацевтичній галузі України негативно впливають на показники
інвестиційної привабливості через постійну тенденцію до зростання тривалості
ділових циклів та пріоритет використання підприємствами власних коштів для
фінансування розширення діяльності, реалізації інвестиційних та інноваційних
проектів.
Тому сталість моделі та відсутність тенденції до погіршення свідчить про
високу інвестиційну привабливість підприємства для інвесторів.

87

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991. № 1560-
ХІІ. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.
2. Аналіз ринку фармацевтики України. 2019 рік. Консалтингова
компанія «Pro-Consulting». URL: https://pro-consulting.ua/ua/issledovanie-
rynka/analiz-rynka-farmacevtiki-2019.
3. Балдинюк А.Г. Побудова та реалізація інвестиційних стратегій
розвитку підприємства. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 12. С. 30–34.
4. Берзон Н.І., Газман В.Д., Теплова Т.В. Фінансовий менеджмент. Вид.
6-е. Київ : Academia, 2020. 336 с.
5. Білик В.В. Інвестиційний клімат та його оцінка для розробки
інвестиційної стратегія підприємства. Україна-ЄС. Сучасні технології, економіка
та право = Ukraint-EU. Modern tehnology, business and low : зб. міжнар. наук.
праць (30.03-02.04 2019 р., Кошице, Словаччина). Ч.1. Чернігів : ЧНТУ, 2021.
С. 59–60.
6. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. Вид. 2–е, перероб. і
доп. Київ : Ніка Центр, 2017. 620 с.
7. Близнюк А.О., Шершенюк О.М. Інвестиційна діяльність в період
економічної кризи. Економіка. Фінанси. Право. 2020. № 11. С. 4–6.
8. Борщ Л.М. Інвестування: теорія і практика : навч. посібник. Київ :
Знання, 2020. 470 с.
9. Бочаров В.В. Інвестиційне бюджетування : навч. посіб. для магістрів.
Дніпро : Вид-во ДНУ. 2021. 87 с.
10. Боярко І.М., Грищенко Л.Л. Інвестиційний аналіз : навч. посіб. Київ :
Центр учбової літератури, 20201. 400 с.
11. Бродюк І.В. Стратегічний аналіз інвестиційного розвитку
підприємства. Економіка та держава. 2019. № 4. С. 131–133.
88

12. Бюджетування як інструмент забезпечення життєдіяльності
підприємства : монографія / за ред. А. В. Череп. Запоріжжя : Запорізький
національний університет, 2020. 220 с.
13. Валінурова Л.С., Казакова О.Б. Инвестування. Харків : Волтерс Клівер,
2017. 448 с.
14. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент : навч. посіб.
для студ. вищих навч. закл. Київ : ЦУЛ, 2019. 439 с.
15. Вахович І.М., Денисюк Г.Л. Концептуальні засади інвестиційного
забезпечення інноваційного розвитку регіону. Актуальні проблеми економіки.
2016. №1. С. 138–145.
16. Войнаренко М.П., Єпіфанова Ю.І. Управління інвестиційною
діяльністю промислових підприємств : монографія. Вінниця : ВНТУ, 2022.
188 с.
17. Волошин О.Ф., Мащенко С.О. Моделі та методи прийняття рішень :
навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. 2-гевид., перероб. та допов. Київ :
Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2018. 336 с.
18. Ворсовський О.А. Вплив ринку цінних паперів на фінансовий
потенціал інвестиційної діяльності підприємств в Україні. Економіка та
держава. 2019. № 12. С. 54–58.
19. Гайдуцький А.П. Оцінка інвестиційної привабливості економіки. URL:
http://eip.org.ua/docs/EP_04_4_119_uk.pdf.
20. Галиця І.О., Шевченко М.М., Никифоров Ф.Є. Державне регулювання
інвестиційно-інноваційної діяльності: ефектометричний інструментарій :
монографія. Київ : Кондор, 2019. 294 с.
21. Гончаров В., Горова О. Розвиток інвестиційної діяльності
промислового підприємства. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_
gum/knp/171/knp171_120-122.pdf.
22. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І. Інвестування : навч. посіб.
89

для студ. вищ. навч. закл. 2-ге вид., допрац. і доп. Харків : ВД «ІНЖЕК»,
2017. 404 с.
23. Гришова І.Ю., Стоянова-Коваль С.С. Аналітичне забезпечення
економічного розвитку підприємств з позицій інвестиційної привабливості.
Проблеми і перспективи економіки та управління. 2019. № 2 (2). С. 195–203.
24. Денисенко М., Голубєва Т., Колос І. Інформаційне забезпечення
інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства. URL:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vnulp/menegment/2009_647/08.pdf.
25. Джеджула В. В., Єпіфанова І. Ю. Перспективи використання сучасних
форм фінансового забезпечення інноваційної діяльності вітчизняних
підприємств : колективна монографія / під ред. Л. М. Савчук. Управління
інноваційною, інвестиційною та економічною діяльністю інтегрованих
об’єднань та підприємств. Дніпропетровськ : Пороги, 2020. С. 178–184.
26. Дідух С. М. Сценарії формування та реалізації інвестиційного
потенціалу підприємств з виробництва продуктів харчування та напоїв.
Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 23. С. 39–44.
27. Ендовіцький Д.А., Бабушкін В.А., Батуріна Н.А. Аналіз інвестиційної
привабливості організації : науч. Видання. Одеса : КНОРУС, 2021. 374 с.
28. Жигірь А.А. Розвиток інвестиційної діяльності підприємницьких
структур. Економіка та держава. 2019. № 10. С. 53–57.
29. Замлинський В.А. Європейська орієнтація інвестиційної політики
підприємств харчової промисловості України. Проблеми і перспективи
економіки та управління. 2019. № 2 (2). С. 101–107.
30. Інвестиційна привабливість галузей народного господарства України.
Закарпатська обласна державна адміністрація : офіційний веб-сайт. URL:
http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/content/1965.htm.
31. Індекс інвестиційної привабливості. URL:
http://www.eba.com.ua/uk/component/k2/item/7?Itemid=13.
90

32. Кабалюк А.І., Григорців М.В. Управління інвестиційною діяльністю
підприємств. Формування ринкових відносин в Україні. 2020. № 6. С. 40–42.
33. Керанчук Т.Л., Басюк Т.П. Управління інвестиційними проектами
підприємства на основі ціннісно-орієнтованих підходів. Актуальні проблеми
економіки. 2020. № 9 . С. 137–143.
34. Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств : навчальний посібник. Київ : ЦУЛ,
2013. 268 с.
35. Ковальчук С.В., Гвоздецька І. В. Комплексний підхід до оцінювання
інвестиційної привабливості машинобудування : монографія. Хмельницький :
ХНУ, 2011. 214 с.
36. Козаченко Г. В. Управління інвестиціями на підприємстві / Г.В.
Козаченко, О.М. Антіпов, О.М. Ляшенко, Г.І. Дібніс. Київ : Лібра, 2014. 368 с.
37. Корпоративна звітність. Фармацевтична компанія «Дарниця» :
офіційний веб-сайт. URL: https://www.darnitsa.ua/reports.
38. Крайнік О.М. Розробка інвестиційного проекту на підприємстві.
Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 8. С.12–15.
39. Крилов Д.В. Економічна доцільність формування цілей інвестиційного
проекту промислових підприємств. Формування ринкових відносин в Україні.
2019. № 6. С. 102–105.
40. Крилов Д.В. Методи управління інвестиційними проектами як
складові організаційно-економічного механізму їх реалізації на промислових
підприємствах. Формування ринкових відносин в Україні. 2019. № 7. С. 34–37.
41. Крилов Д.В. Особливості застосування алгоритму формування
організаційно-економічного механізму реалізації інвестиційного проекту на
промисловому підприємстві. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 20. С. 5–9.
42. Лейфура М.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток підприємництва в
умовах тінізації економіки. Економіка. Фінанси. Право. 2019. № 4. С. 10–14.
43. Лендєл О.М. Теоретико-методичні аспекти здійснення інвестиційної
91

діяльності в сучасних економічних умовах. Інвестиції: практика та досвід. 2020.
№ 18. С. 83–87.
44. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність : підручник. Київ : Центр
учбової літератури, 2018. 472 с.
45. Максимчук М.В., Тіхонова С.І. Інвестиційна привабливість
фармацевтичного підприємства як фактор підвишення конкурентоспроможності.
Вісник е кономіки, права и соціологіі. 2019. № 1. С. 21–25.
46. Мамонтова А.О. Підвищення прибутку підприємства комплексним
методом. Вісник Національного технічного університету «Харківський
політехнічний інститут». 2017. № 6. С. 9–14.
47. Мельник О.Г., Адамів М.Є. Гармонізація інформаційного та
методичного забезпечення діагностики інвестиційної привабливості бізнес-
структур в умовах європейської інтеграції. Інвестиції: практика та досвід. 2020.
№ 21. С. 5–11.
48. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості
підприємств та організацій : затверджена наказом Агентства з питань запобігання
банкрутству підприємств та організацій № 22 від 23 лютого 1998 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0214-98.
49. Михайлов М.Г. Теоретичні засади інноваційно-інвестиційного
підходу до розвитку матеріально-технічної бази підприємств. Інвестиції:
практика та досвід. 2020. № 23. С. 38–42.
50. Наконечна О. С. Формування та реалізація інноваційно-інвестиційної
стратегії стійкого розвитку підприємства. Економіка та держава. 2019. № 4.
С. 48–51.
51. Нижник В. М. Інноваційне управління промисловими підприємствами
в системі ефективного використання конкурентного потенціалу : монографія.
Хмельницький : ХНУ, 2018. 547 с.
52. Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктів
92

господарювання за видами економічної діяльності у 2010-2022 роках. Державна
служба статистики України : офіційний веб-сайт. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/.
53. Оцінювання людського капіталу як домінанти зростання доданої
вартості підприємства : монографія / Н. Ю. Брюховецька, Л. В. Іваненко; НАН
України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2020. 204 с.
54. Поддєрьогін А.М., Марченко Н.А. Фінансове забезпечення
відтворення основних засобів промислових підприємств : монографія. Чернігів
: ПАТ «ПВК«Десна», 2018. 288 с.
55. Полінчук К. І. Інституалізація ключових елементів інвестиційної
політики в законодавстві України. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 23.
С. 160–164.
56. Полозова Т. В. Методичне забезпечення оцінювання можливості
інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства. Актуальні проблеми
економіки. 2020. № 4. С. 440–450.
57. Польшаков В.І., Ткаленко Н.В. Інвестиційний менеджмент : навч.
посібник. К. : Кондор, 2019. 172 с.
58. Рентабельність операційної діяльності підприємств за видами
промислової діяльності у 2018-2022 рр. Державна служба статистики України
: офіційний веб-сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
59. Семенов А.Г. Моделювання інвестиційної діяльності підприємств.
Держава та регіони. Серія Економіка та підприємництво. 2020. № 6. С. 89–95.
60. Семчук Ж.В., Скриньковський Р.М. Система діагностики
інвестиційної діяльності підприємства: теоретичні засади та методичні
положення. Агросвіт. 2019. № 8. С.12–17.
61. Сибирка Л. А., Корічак А. М. Управління інвестиційною діяльністю
українських підприємств в умовах глобальної економічної турбулентності.
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія :
93

Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2020. Вип. 7(3).
С. 82–85.
62. Ситник О.В. Економічна сутність інвестиційної привабливості
підприємства та її характеристики. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 23.
С. 127–130.
63. Ситник О.В. Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості
підприємств машинобудування в місті Києві та Київській області. Інвестиції:
практика та досвід. 2020. № 4. С. 75–77.
64. Ситник О.В. Основні завдання, функції та система принципів
управління інвестиційною привабливістю підприємства. Економіка та держава.
2020. № 1. С. 90–92.
65. Ситник О.В. Теоретико-методичне забезпечення оцінки інвестиційної
привабливості вітчизняних підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2020.
№ 1. С.61–63.
66. Слободян Н.Г., Хабенко О.В. Напрями оцінки рівня інвестиційної
привабливості підприємств України. Формування ринкових відносин в Україні.
2020. №5. С. 35–39.
67. Стоянова-Коваль С.С. Стратегічне прогнозування розвитку
інвестиційної діяльності підприємств харчової галузі. Вісник Київського
інституту бізнесу та технологій. 2019. № 3. С. 79–85.
68. Терещенко О.О., Бабяк Н.Д. Фінансовий контролінг : навч. посіб. К. :
КНЕУ, 2018. 408 с.
69. Толюпа Н.В. Збалансована система показників як ефективний
інструмент управління. Економіка та держава. 2019. №4. С. 65–66.
70. Фармацевтична компанія «Дарниця» : офіційний веб-сайт. URL:
https://www.darnitsa.ua/.
71. Фінанси підприємств : навч. посібник / за ред. проф. Л.О. Коваленко.
Ніжин : ФОП Лук’яненко, 2020. 394 с.
94

72. Хорішко К.С. Реалізація стратегічних імперативів в управлінні
розвитком інвестиційної привабливості підприємств. Економіка та держава.
2019. №11. C. 44–46.
73. Хорішко К.С. Удосконалення управлінського інструментарію в
напрямі підвищення процесів ефективного формування інвестиційної
привабливості господарських структур. Інвестиції: практика та досвід. 2019.
№ 21. C. 17–20.
74. Хорішко К.С. Фінансово-економічні перетворення системи
управління розвитком інвестиційної привабливості підприємств. Інвестиції:
практика та досвід. 2020. № 4. C. 22–24.
75. Чорна Л. О., Сокольська В. В., Осипенко Г. В. Фінансові ризики
інвестицій на підприємствах. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 23. С.
27–29.
76. Шабатура Т. Формування інвестиційного потенціалу підприємства в
контексті вирішення економічних конфліктів. Проблеми і перспективи економіки
та управління. 2020. № 1 (5). C. 235–241.
77. Шевченко Н.Г., Лупан І.В. Моделювання з використанням панельних
даних. Наукові записки. Серія: Математичні науки. URL:
https://phm.cuspu.edu.ua/ojs/index.php/NZ-MN/article/viewFile/712/695.
78. Шкарлет С.М., Ільчук В.П. Інноваційний розвиток підприємства :
навч. посіб. Чернігів : ЧНТУ, 2019. 307 c.
79. Щерба А.О. Інвестиційна активність промислових підприємств
України. Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку : зб. наук.
пр. Київ : ІЕП НАНУ, 2019. С. 233–243.
80. Яркіна Н. М. Управління підприємством як економічна категорія
(теоретичні аспекти). Держава та регіони. Серія : Економіка та
підприємництво. 2018. № 1 (76). С. 130–136.
81. Ястремська О.М. Стратегія підприємства: адаптація організацій до
95

впливу світових суспільно-економічних процесів : монографія. К. : КНЕУ, 2013.
454 с.
82. EasyDoc. URL: http://www.csadocuments.com/en/sectors/health-care/.
83. Fortune Global 500. URL: http://money.cnn.com/magazines/
fortune/fortune500/.
84. Hsu W. H., А. Mamun, L. C. Rose. Lead bank quality and adverse rating
announcements. Studies in Economics and Finance. 2010. № 4. Vol. 27. Р. 340–357.
85. International trade in medicinal and pharmaceutical products. Eurostat.
Statistics Explained. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-
explained/index.php?title=International_trade_in_medicinal_and_pharmaceutical_pro
ducts&oldid=457953#Increasing_share_in_total_trade.
86. Johnson G., Whittington R., Scholes K., Exploring strategy. Prentice Hall,
London. 2011. 562 p.
87. Lǘcke W. (Experience) Curves within Investment Planning, in. : ZP, Bd. 1,
1990. Р. 233–243.
88. Промышленный смеситель для производства антисептиков
(индустриал сервис). GlobeCore : офіційний веб-сайт. URL:
https://globecore.ru/promyshlennyj-smesitel-dlya-proizvodstva-antiseptikov/.
89. Укрспирту дозволили виробляти сировину для антисептиків. НВ :
офіційний веб-сайт. URL: https://nv.ua/ukr/biz/markets/borotba-z-koronavirusom-
ukrspirtu-dozvolili-viroblyati-sirovinu-dlya-antiseptikiv-novini-ukrajini-
50078945.html.
90. Чому в Україні не вистачає антисептиків. 112.ua : офіційний веб-сайт.
URL: https://ua.112.ua/mnenie/chomu-v-ukraini-ne-vystachaie-antyseptykiv-
531953.html.

96

ДОДАТКИ

Репозиторій ЧДТУ