Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7886
Назва: Проєкт шиномонтажного комплексу в м. Черкаси
Автори: Солтус , Анатолій Петрович
Брайко, Максим Сергійович
Дата публікації: 2023
Короткий огляд (реферат): В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування шиномонтажного комплексу в м. Черкаси. В ході виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розраховано виробничу програму, виконано проект планування шиноремонтної дільниці та генеральний план шиномонтажного комплексу, спроектовано систему освітлення шиноремонтної дільниці, в конструкторській частині було спроектовано борторозширювач для використання в ремонтних цілях на шиноремонтній дільниці. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 79 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 5 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7886
Розташовується у зібраннях:274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Брайко М.С.pdf
  Restricted Access
2.91 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, професор     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «_» __________________20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Проект шиномонтажного комплексу в м. Черкаси» 
 
 
 
Рецензент: 
____________________                                 _______________  ______________ 
                  
 
Керівник роботи: 
професор, д.т.н.                                                _____________А.П. Солтус 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. АВ-93                              
спеціальності 274 – Автомобільний  
транспорт                                                      _______________М.С. Брайко 
                                                                                                                         (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
 
 
 
 
 
 
2023  
 
РЕФЕРАТ 
 
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування 
шиномонтажного комплексу в м. Черкаси. В ході виконання кваліфікаційної 
роботи бакалавра було розраховано виробничу програму, виконано проект 
планування шиноремонтної дільниці та генеральний план шиномонтажного 
комплексу, спроектовано систему освітлення шиноремонтної дільниці, в 
конструкторській частині було спроектовано борторозширювач для використання 
в ремонтних цілях на шиноремонтній дільниці. Кваліфікаційна робота бакалавра 
виконана на 79 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 5 розділів, 
висновків, переліку джерел посилання та додатків. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 2 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Зміст 
РЕФЕРАТ .............................................................................................................. 2 
ВСТУП.................................................................................................................. 5 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ....................... 7 
1.1 Вивчення структури автомобільного транспорту ...................................... 7 
1.2 Оглядова класифікація станцій технічного обслуговування .................. 10 
1.3 Система технічного сервісу індивідуальних автотранспортних 
засобів ................................................................................................................. 12 
 ............................................................................................................................. 13 
1.4 Споживачі послуг автосервісу та особливості їх надання ...................... 13 
1.5 Призначення і загальна характеристика шиномонтажного 
комплексу ........................................................................................................... 16 
2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ 
ВИРОБНИЦТВА ............................................................................................... 18 
2.1 Аналіз діяльності станцій технічного обслуговування в м. Черкаси .... 18 
2.2 Характеристика ділянки під будівництво ................................................. 19 
2.3 Організація управління підприємства ....................................................... 20 
2.4 Управління якістю на підприємстві .......................................................... 21 
2.5 Організація технологічного процесу ремонту шин ................................. 23 
3 РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА ............. 25 
3.1 Вихідні дані для технологічного розрахунку шиномонтажного 
комплексу ........................................................................................................... 25 
3.2 Розрахунок річної виробничої програми на ТО й ПР ............................. 28 
3.3 Розподіл обсягу робіт за видами та місцем їх виконання ....................... 31 
3.4 Розрахунок  кількості робітників шиномонтажного комплексу ............ 33 
3.5 Вибір технологічного обладнання для виробничих дільниць 
шиномонтажного комплексу ............................................................................ 35 
3.6 Розрахунок площ приміщень ..................................................................... 41 
3.6.1 Розрахунок площі робочих дільниць і відділень .................................. 42 
3.6.2 Розрахунок площ складських приміщень .............................................. 44 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 3 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
3.6.3 Розрахунок площі місць очікування ...................................................... 44 
3.6.4 Розрахунок площі магазину .................................................................... 44 
3.6.5 Розрахунок площі складу для магазину ................................................. 45 
3.6.6 Розрахунок площ допоміжних приміщень ............................................ 45 
3.6.7 Розрахунок загальної площі головного корпусу ................................... 46 
3.7 Планування головного корпусу ................................................................. 47 
3.8 Генеральний план шиноремонтного комплексу ...................................... 48 
4 Конструкторська частина 
4.1 Обґрунтування і вибір конструкції............................................................ 52 
4.2 Опис пропонованої конструкції ................................................................. 53 
4.3 Розрахунок на міцність основних елементів ............................................ 54 
5 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 
5.1 Організаційно-правові основи охорони праці .......................................... 66 
5.2 Освітлення на шиноремонтній дільниці ................................................... 66 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 4 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ВСТУП 
 
Автомобільний транспорт розвивається якісно і кількісно бурхливими 
темпами. В даний час щорічний приріст світового парку автомобілів дорівнює 10-
12 млн. одиниць, а його чисельність понад 350 млн. 
Кожні чотири з п'яти автомобілів загального світового парку - легкові, і на 
їх частку припадає понад 62% пасажирів, перевезених усіма видами транспорту. 
Середня насиченість легковими автомобілями склала більше 100, а в ряді 
країн вона вже перевищила 200 автомобілів на 1000 чоловік. Граничний рівень 
автомобілізації для будь-якої країни прогнозувати складно, але ступінь 
моторизації населення зростає, і це - об'єктивна реальність. 
Крім тих незаперечних зручностей, які легковий автомобіль створює в житті 
людини, у багатьох випадках має переваги перед іншими видами транспорту. 
Очевидно суспільне значення масового користування особистими автомобілями: 
збільшується швидкість повідомлення при переїздах; ліквідуються пікові 
навантаження на громадському транспорті, полегшується доставка міського 
населення на роботу та в місця масового відпочинку. 
Однак процес автомобілізації не обмежується тільки збільшинням парку 
автомобілів. Швидкі темпи розвитку автотранспорту зумовили певні проблеми, 
для вирішення яких потрібні науковий підхід та значні матеріальні витрати. 
Основними з них є збільшення пропускної спроможності вулиць, будівництво 
доріг та їх благоустрій, організація стоянок та гаражів, торгових підприємств з 
продажу автомобілів і запасних частин, забезпечення безпеки руху та охорони 
навколишнього середовища, будівництво станцій технічного обслуговування 
автомобілів (СТОА), автозаправних станцій (АЗС) та інших підприємств. 
Експлуатація технічно несправного автомобіля нерентабельна (різко 
зростає можливість відмови, збільшуються експлуатаційні витрати) шкідлива 
(посилюється забруднення навколишнього середовища) і небезпечна для 
власників та інших учасників дорожнього руху (особливо, якщо ці несправності 
пов'язані з системами автомобіля, що впливають на безпеку руху). 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 5 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Несвоєчасне, нерегулярне і неякісне проведення профілактичних робіт 
викликає підвищений знос деталей і агрегатів, передчасний вихід їх з ладу. 
Високі темпи зростання парку автомобілів, що належать громадянам, 
ускладнення їх конструкції, збільшення числа осіб, некомпетентних в питаннях 
обслуговування належних їм транспортних засобів, інтенсифікація руху на 
дорогах та інші фактори зумовили створення по суті нової галузі промисловості - 
автосервісне обслуговування. 
Ця галузь виходить певною мірою за рамки традиційних уявлень про сферу 
побутового обслуговування в силу специфічних особливостей, пов'язаних з 
експлуатацією автомобіля, і разом з тим за характером надаваних послуг близька 
до неї. 
Система автосервісного обслуговування в даний час в усьому світі має 
достатньо потужний виробничий потенціал для успішного вирішення більшості 
поставлених перед нею завдань. Подальше зміцнення цієї системи має 
передбачати не тільки введення в експлуатацію нових об'єктів, а й інтенсифікацію 
виробництва, зростання продуктивності праці і фондовіддачі, поліпшення якості 
послуг за рахунок прискорення темпів науково-технічного прогресу на основі 
реконструкції діючих підприємств та широкого впровадження нової техніки і 
передових технологій, раціональних форм і методів організації виробництва і 
праці, забезпечення запасними частинами, ефективного управління виробничою 
діяльністю і контролем якості робіт.[6,23] 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є: закріплення своїх знань та 
навичок з методики проектування та розрахунку підприємств автомобільного 
транспорту, зокрема особливості експлуатації індивідуальних автотранспортних 
засобів; маркетинговий аналіз і прогнозування ринку надання автосервісних 
послуг; розрахунок потужності та призначення автотранспортного підприємства; 
вибір та проектування конкретного пристрою чи обладнання. 
Також досить важливим є такий момент, як безпека життєдіяльності 
виробничого складу працівників та клієнтів підприємства. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 6 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ 
 
1.1 Вивчення структури автомобільного транспорту 
 
Головним завданням автомобільного транспорту є повне, якісне і своєчасне 
задоволення потреб народного господарства і населення в перевезеннях при 
можливо мінімальних витратах матеріальних і трудових ресурсів. 
Транспорт – один з основних споживачів енергії і один з головних джерел 
викидів двоокису вуглецю, парникового газу, що підсилює глобальне потепління. 
Причина цього - спалювання величезних обсягів викопних видів палива (в 
основному нафтопродуктів, таких як бензин і дизельне паливо) в двигунах 
внутрішнього згоряння автомобілів. 
Серед інших негативних прикладів впливу транспорту на навколишнє 
середовище можна назвати: забруднення повітря вихлопними газами і дрібними 
твердими частинками, забруднення ґрунтових вод токсичними стоками з 
автодоріг, автомийок і стоянок автотранспорту, шумове забруднення, втрата 
міського життєвого простору (до 50% площі сучасних міст відводиться на дороги, 
парковки, гаражі та заправні станції) і розростання передмість, які поглинають 
місця проживання диких тварин і сільськогосподарські землі. 
Однак процес автомобілізації не обмежується тільки збільшенням парку 
автомобілів. Швидкі темпи розвитку автотранспорту зумовили певні проблеми, 
для вирішення яких потрібно науковий підхід і значні матеріальні витрати. 
Основними з них є: збільшення пропускної спроможності вулиць, будівництво 
доріг і їх благоустрій, організація стоянок та гаражів, забезпечення безпеки руху 
та охорони навколишнього середовища, будівництво станцій технічного 
обслуговування автомобілів, складів, автозаправних станцій та інших 
підприємств. 
Характерною особливістю автомобільного транспорту на сучасному 
економічному етапі, являється неперервна концентрація рухомого складу у 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 7 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
великих автотранспортних підприємствах та поглиблення спеціалізації. Це 
дозволяє використовувати на автомобільному транспорті всі переваги 
концентрації та спеціалізації, застосувати більш прогресивну технологію, 
підвищити якість виконання технічного обслуговування та поточного ремонту 
автомобілів, значно підвищити продуктивність праці, знизити всі витрати на 
утримання рухомого складу.  
До складу автомобільного транспорту входять підприємства 
автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, 
станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів (СТО), авторемонтні та 
шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, 
транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали й автостанції, 
навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові 
заклади, інші підприємства, установи й організації, незалежно від форм власності, 
що забезпечують роботу автомобільного транспорту. Управління автомобільним 
транспортом здійснює Міністерство інфраструктури України. 
Розвиток автомобільного транспорту та його територіальна організація 
залежать від галузевої структури народного господарства, її територіальної 
організації, природних умов, зокрема рельєфу. 
Значення проектування автотранспортних підприємств зростає у зв'язку із 
зростанням їх числа і збільшення середнього масштабу АТП та СТО, як наслідок 
зростаючого автомобільного парку країни. В умовах зосередження автомобілів у 
містах потрібно створення більш прогресивних структурно-організаційних 
підрозділів, тобто якісно нових підприємств.  
Найважливішими напрямами в проектуванні повинні бути типізація 
проектних рішень на базі уніфікації об'ємно-планувальних, конструктивних і 
технологічних рішень, а також широке застосування типових проектів. 
В даний момент організація робіт на сучасних СТО супроводжується 
відсутністю деякого технологічного обладнання, слабким ступенем механізації 
робіт, нераціональним використанням робочого часу і неповним використанням 
виробничих площ. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 8 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Необхідно на підставі впровадження передових технологічних процесів, 
сучасних нормативів передового досвіду, прогресивних наукових розробок 
забезпечити модернізацію ділянки до високого технічного рівня. 
Якість нового будівництва багато в чому визначається якістю відповідних 
проектів, які повинні відповідати всім сучасним вимогам, що пред'являються до 
капітального будівництва, чи розробки обладнання. Основна вимога полягає у 
забезпеченні високого технічного рівня та високої економічної ефективності 
проектованих підприємств, будівель і споруд шляхом максимального 
використання новітніх досягнень науки і техніки з тим, щоб нові або 
реконструйовані СТО за часом їх введення в дію були технічно передовими і мали 
показники високі по продуктивності і умовам праці, рівнем механізації, за 
собівартістю і якістю виробництва, по ефективності капітальних вкладень.  
Завдання підвищення ефективності капітальних вкладень і зниження 
вартості будівництва є частиною проблеми раціональної організації 
автомобільного транспорту і охоплює широке коло експлуатаційних, 
технологічних та будівельних питань.  
Вирішення цього завдання забезпечується в першу чергу високоякісним 
проектуванням підприємств, яке значною мірою зумовлює раціональне 
використання основних фондів і високу ефективність капітальних вкладень.  
Основними необхідними умовами високоякісного проектування є:  
• Належне обґрунтування призначення, потужності та місця 
розташування підприємства, а також його відповідність прогресивним 
формам організації та експлуатації автомобільного транспорту; 
•  Виробнича кооперація з іншими підприємствами, централізація 
ТО і ТР рухомого складу; 
• Вибір земельної ділянки з урахуванням кооперування зовнішніх 
інженерних мереж;  
• Уніфікація об'ємно-планувальних рішень будівлі із 
застосуванням найбільш економічних збірних конструкцій, типових 
деталей промислового виготовлення і сучасних будівельних матеріалів. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 9 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
В плануванні СТО вимагається взаємне розміщення дільниць і споруд, а 
також розташування основних цехів, дільниць, зон має відповідати вимогам 
виробничого процесу, щоб визначити зустрічні і зворотні рухи. 
Основним завданням СТО, що вже існує чи яке тільки планується створити 
– всебічне задоволення потреб народного господарства і громадян у 
обслуговуванні власної автомобільної техніки з високим рівнем якості при 
мінімальних затратах. Необхідно якісно задовольнити потреби клієнтів СТО так, 
щоб маючи дуже великі затрати на утримання обладнання, його обслуговування, 
ремонт, заробітну плату працівників, відрахування на соціальні заходи тощо, 
отримати прибуток та бути рентабельним.[3,5] 
 
1.2 Оглядова класифікація станцій технічного обслуговування 
 
В системі автомобільного транспорту України в даний час створюються і 
функціонують автосервісні підприємства та організації, що розрізняються між 
собою за призначенням (спеціалізації), організаційно-правової форми і розмірах. 
Необхідність в організації та існування подібних підприємств пояснюється 
тим, що автотранспортні підприємства та індивідуальні власники автомобілів не 
завжди можуть своїми силами забезпечити нормальні умови для виконання 
транспортних послуг. 
Станція технічного обслуговування в гаражному кооперативі - це 
найпростіший тип автосервісу. Зазвичай такий сервіс займає пару гаражів в 
кооперативі чи знаходиться поруч з ним, і працює нелегально, не має 
професійного обладнання. 
Його незаперечна перевага - низька вартість послуг. Перелік послуг таких 
сервісів звичайно дуже вузький. Досить серйозним недоліком такого типу сервісів 
є те, що в них не ведуть жодної статистики і не видаються документи, тобто в разі 
чого через півроку ніхто і пам'ятати не буде, що саме і як робили з конкретним 
автомобілем. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 10 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Що стосується персоналу, то зазвичай на таких станціях працює 2-3 людини. 
Незалежна станція техобслуговування. Головна її відмінність від гаражної - 
легальність. Незалежна СТО - це офіційно зареєстроване підприємство, що має всі 
документи і право займатися цим видом діяльності. 
До недоліків таких СТО можна віднести можливість відсутності потрібних 
запчастин. Не кожен власник такої станції має можливість утримувати великий 
склад, тому необхідні запчастини цілком можуть бути відсутні. Ще один, не 
настільки очевидний мінус - широкий спектр послуг. Майстри таких сервісів 
беруться практично за все. Звичайно, це могло б бути плюсом, якби рівень 
підготовки фахівців був відповідний, чого, на жаль, в більшості випадків немає. 
До того ж, кожен автомобіль має свої особливості, які просто не будуть враховані. 
Зазвичай у такому типі автосервісу працює від 3 до 5 чоловік. 
Чи варто звертатися в незалежну СТО чи ні, то тут багато що залежить від 
марки автомобіля і складності необхідного ремонту.  
Спеціалізована станція техобслуговування має вузьку спеціальність і 
зазвичай займається тільки якоюсь однієї маркою автомобіля. З цього, в принципі, 
і слідують всі її переваги. Спеціально навчений персонал, професійне обладнання, 
підібране саме під цю марку, наявність всіх необхідних запчастин для таких 
автомобілів. Все це дає можливість з високою точністю діагностувати всі 
неполадки і усувати їх на максимально високому рівні. 
Своєрідним підвидом спеціалізованої станції технічного обслуговування є 
автосервіс, що спеціалізується не так на марці автомобіля, а на певному виді робіт. 
Наприклад, такі СТО можуть займатися виключно ремонтом кузова або 
електрообладнання. 
Дилерська СТО. Всі виробники продають свої автомобілі через мережі 
автосалонів. Однак ці салони займаються не тільки продажем, але так само і 
гарантійним і післягарантійним сервісним обслуговуванням проданих машин. 
Стати офіційним дилером не просто. Для цього треба відповідати всім 
вимогам виробника: мати відповідний необхідному рівню підготовки персонал, 
приміщення і професійне обладнання. Персонал повинен не тільки пройти 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 11 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
спеціально навчання, але й регулярно підтверджувати відповідний рівень знань. 
Серед всіх інших видів станцій техобслуговування автосервіси дилерів 
мають найбільш високий рівень сервісу, клієнту надаються відповідні зручності і 
максимальний комфорт. Їх технічна база значно вище, ніж у інших СТО. 
Запчастини поставляються виключно з заводу-виробника, на всі послуги 
надається гарантія. Однак і ціни в таких СТО відповідні.[4] 
 
1.3 Система технічного сервісу індивідуальних автотранспортних засобів 
 
На дану групу автомобілів поширюються всі основні положення та 
закономірності зміни технічного стану автомобілів, а також методи, процедури і 
технології підтримки і відновлення працездатності, як і на комерційних 
автомобілях. 
Першорядною і досить складною умовою забезпечення їх працездатності є 
своєчасне проведення профілактичних робіт. 
На практиці зазвичай застосовуються такі варіанти і методи забезпечення 
працездатності даної групи автомобілів: 
- фірмові системи, організовувані виробниками автомобілів і розраховані на 
проведення технічного обслуговування та ремонту переважно на сервісних і 
ремонтних підприємствах, що працюють за угодою з заводами-виробниками; 
- системи ТО і ремонту, що містять ті нормативи, які прийняті для 
комерційних автомобілів. 
Ці системи застосовуються в основному незалежними сервісними 
підприємствами і виконують певні види ТО і ремонту, регламентованими згідно з 
положенням ОНТП-01-91. Власник автомобіля на свій розсуд може вибрати будь-
яку стратегію забезпечення працездатності автомобіля або їх комбінацію. 
Найбільш поширеною є нижче наведена схема забезпечення працездатності 
легкових автомобілів (див. рис. 1.1).[7] 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 12 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ТО і ТР легкових автомобілів 
В період  В післягарантійний період 
В гарантійний період 
передпродажно
ї підготовки Документи про ТО і ремонт, 
Документи про гарантійне 
Перелік робіт з обслуговування, регламентуючі регламентуючі 
підготовки 
автомобіля Планово- Ремонт 
Заміна агрегатів и 
Тривалість Обслуговування по попереджувальн автомобілів 
деталей за 
гарантійного талонам сервісної е по потребі 
Гарантії заводів рахунок заводів-
періоду книжки 
виготівників обслуговування 
Работи, виконувані СТОА по ТО і ТР 
Гарантійне ТО ТР Діагномтавання 
Мийка 
обслуговування Протикорозійний 
захист кузова 
 автомобілів Надання тех. допомоги 
Продаж автомобілів і  Консультації по 
Передпродажна 
питанням технічної КР агрегатів 
запасних частин эксплуатації підготовка 
 
Рисунок 1.1- Структура системи ТО і ремонту легкових автомобілів 
 
1.4 Споживачі послуг автосервісу та особливості їх надання 
 
Ефективна політика просування автосервісних послуг передбачає 
необхідність вивчення їх потенційних споживачів. На ринку діє, як правило, 
безліч споживачів різного роду автосервісних послуг. Це виробничі організації та 
організації найрізноманітніших форм власності, величезна кількість фізичних 
осіб, громадян-споживачів сервісних послуг, підприємства та організації 
господарської інфраструктури. 
Потреби споживачів автосервісних послуг різні. На обсяг наданих послуг з 
обслуговування та ремонту автомобілів дуже впливають рівень доходів і 
купівельна спроможність населення. 
Організації та приватні особи з низьким рівнем доходів воліють 
ремонтувати автомобілі своїми силами (або на власній виробничій базі), в 
окремих випадках звертаючись до послуг автосервісу. 
Організації та приватні власники транспортних засобів, менш обмежені в 
засобах, найбільш часто вдаються до послуг сервісних організацій. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 13 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Виділення цільових груп споживачів, що характеризуються певною 
однорідністю смаків, уподобань, поведінки відносно запропонованих 
організацією послуг, у маркетинговій термінології називається сегментацією 
ринку споживачів. 
Споживачів цікавить комплекс сервісних послуг, їх технічний рівень і якість. При 
цьому служби технічного сервісу орієнтовані на виконання таких завдань: 
- Передпродажна підготовка нових автомобілів; 
- Передпродажний ремонт старих автомобілів; 
- Гарантійний ремонт проданих нових і старих автомобілів; 
- Комерційне регламентне обслуговування техніки; 
- Комерційне попереджувальне обслуговування (регулювання тощо); 
- Комерційне реабілітаційне обслуговування (ремонт); 
- Комерційне надання (прокат) ремонтних потужностей бажаючим 
самостійно обслуговувати свої автомобілі за умови покупки ними запчастин і 
матеріалів у дилера; 
- Всі види обслуговування власного парку техніки; 
- Надання ремонтних потужностей своїм співробітникам, бажаючим самим 
ремонтувати особисті автомобілі; 
- Ремонт старих вузлів і агрегатів для фонду відновлених запасних частин. 
Якісний сервіс передбачає: високоякісне і своєчасне обслуговування та 
ремонт автомобілів, розумні ціни, доброзичливе обслуговування клієнтів, 
ефективну, акуратну і швидку офісну роботу - оформлення замовлень, підготовку 
документів і т.д. 
Діяльність сервісної служби успішна, якщо враховують реальності ринку і 
виробничі можливості сервісних служб, правильно оцінюються тенденції ринку і 
зміни в бажаннях споживачів.[7] 
При організації сервісного обслуговування виникає необхідність 
проведення досліджень, пов'язаних з маркетинговим аналізом і визначенням 
передбачуваного обсягу сервісних послуг у певному регіоні. 
Проектування і подальше будівництво будь-якої станції необхідно пов'язати 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 14 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
з перспективою підвищення парку автомобілів і насиченістю ними населення. 
Але для початку потрібно розглянути динаміку зміни кількості автомобілів 
на одиницю населення. 
Для цього представимо наступні вихідні дані для прогнозування за останні 
п'ять років у вигляді таблиці 1.1. 
Таблиця 1.1 - Динаміка зміни розвитку автопарку і насиченості ними 
населення в районі проектування[20] 
Роки 
Назва показника 
2017 2018 2019 2020 2021 
Чисельність населення в   
районі проектування Аі, 268000 276000 282000 287000 290000 
тис.чол   
Парк легкових 
автомобілів в особистій 
19000 21200 23000 24000 24700 
власності громадян N, 
тис. шт. 
Насиченість 
автомобілями 
93 94 95 99 103 
населення nі, авто / 
1000 жит. 
Коефіцієнт, що 
враховує частку 
власників, які 0,70 0,72 0,76 0,80 0,82 
користуються 
послугами СТО,  i  
Середнє напрацювання на 
один автомобілезаезд на 1560 1780 1820 1850 1860 
підприємство Li ,км. 
Середньорічний пробіг 
14500 16500 16830 17100 18000 
автомобілів LГi ,км. 
 
Судячи з вищенаведених статистичних даних, можна зробити висновок про 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 15 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
зростання населення в районі проектування станції що в свою чергу веде до 
збільшення парку легкових автомобілів. Люди частіше починають користуватися 
послугами станцій технічного обслуговування. Через те, що парк автомобілів 
постійно оновлюється, збільшується середньорічний пробіг автомобілів і 
відповідно середнє напрацювання на один автомобіле-заїзд на підприємство 
автосервісу.[7] 
 
1.5 Призначення і загальна характеристика шиномонтажного комплексу 
 
Згідно теми даного дипломного проекту “Проект шиномонтажного 
комплексу в м.Черкаси», можна визначити призначення і охарактеризувати СТО. 
 Отже, призначення даного підприємства це – різноманітний ремонт шин та 
дисків легкових та вантажних автомобілів а також техніки спеціального 
призначення. Відповідно монтаж та демонтаж коліс автомобіля продаж нових 
запасних частин та надання різного роду послуг та консультацій 
За видом виконуваних робіт підприємство є ремонтним, за цільовим 
призначенням СТО універсального типу спеціалізована по ремонту шин. 
Форма власності – приватна, оскільки, на сьогоднішній день така форма 
власності є найбільш економічно вигідною. 
СТО розташована в місті Черкаси. Місто розташоване в центрі України на 
правому березі річки Дніпро. Рельєф міста відносно рівнинний, якість доріг 
задовільна. 
Населення міста Черкаси (станом на 1.12.2021 р.) – 285,6 тис. осіб. На 
території району розташовані 39 населених пунктів, з них –38 сіл, 1 селище 
міського типу – Ірдинь. 
Через місто проходить автодорога H-16 — дорога національного значення. 
Починається в місті Золотоноша, проходить через Черкаси, Смілу, Шполу, Тальне 
і закінчується в місті Умань. А також P-10 - автодорога регіонального значення. 
Починається в місті Канів на Черкащині і веде до міста Кременчук. Проходить по 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 16 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Черкаській, Кіровоградській і Полтавській областям. 
Клімат обумовлений близькістю району до степової зони помірного поясу 
та розташуванням на березі Кременчуцького водосховища. Загалом клімат є 
помірно-континентальним з м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна 
температура повітря становить +7,7 °C, мінімальна вона у січні (-5,9 °C), 
максимальна – у липні (+19,8 °C). 
Провівши статистичний аналіз маршрутів через місто Черкаси, я дійшов 
висновку що СТО потрібно розташовувати на одній із вище згаданих доріг. 
Оскільки транзитний транспортний потік більший по автодорозі Н-16, то 
проектований мною шиномонтажний комплекс розташовую поблизу цієї 
автодороги. [21,25] 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 17 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ 
ВИРОБНИЦТВА 
 
 2.1 Аналіз діяльності станцій технічного обслуговування в м. Черкаси 
 
  Проаналізувавши діяльність СТО в м. Черкаси, зазначимо, що ступінь 
завантаження сервісу обслуговування легкових та вантажних автомобілів 
достатньо повна і стабільна. Тому виникає потреба створення станції по ремонту 
автомобільних шин. 
  На даний час в м. Черкаси обслуговуються легкові автомобілі різних марок 
і модифікацій. Аналізуючи роботу СТО і враховуючи зарубіжний досвід, зроблені 
наступні висновки: 
1. Найбільшим попитом серед громадян, що мають легкові автомобілі, є 
послуги з сезонної заміни шин та ремонту як покришок так і колісних дисків; 
2. Щоб охопити весь можливий спектр потенційних клієнтів, варто створити 
універсальне СТО, здатне максимально задовольнити потреби населення у 
проведенні   ремонту шин; 
 3. Для створення конкурентоздатного сервісу його слід оснащувати 
новітньою високоефективною технікою і устаткуванням, що приводить до 
зниження трудомісткості виконуваних робіт і зростання продуктивності праці. 
 4. Також не слід забувати, про те, що маючи власний магазин з товарами 
необхідними для клієнтів сервісу (шини, запасні частини, аксесуари) список 
потенційних клієнтів значно збільшується. 
 Оптимальна завантаженість СТО – одна з умов, якої необхідно 
дотримуватись, проектуючи її. Слід адекватно обгрунтувати потужність і розмір, 
пропускну спроможність діючих в даному регіоні підприємств автосервісу, 
можливість її вдосконалення і розвитку. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 18 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 Для забезпечення зручності і привабливості для власників автомобілів 
діяльність і рівень обслуговування на СТО повинна відповідати сучасним 
вимогам і потребам клієнтів. 
  Не слід забувати і про дороге технічне забезпечення СТО, що вкрай 
необхідне для ефективного виконання ремонтних робіт. У такому випадку мова 
йде про залучення інвестицій чи використання  кредитів. Важлива роль 
відводиться впровадженню новітніх технологій, можливих при розвинутій 
системі наукових, виробничих та інших структур. Результатом цього буде 
модернізація та удосконалення ремонтно-обслуговуючої бази господарств 
автомобільного транспорту. 
  Економічні зміни в ринковій економіці України суттєво впливають на 
структуру існуючих підприємств автотранспорту. Це, в першу чергу, стосується 
таких галузей, автопідприємства, як ремонтна і обслуговуюча бази. На черзі - 
суттєвий перегляд принципів їх організації, управління, технологій ремонту і 
технічного обслуговування автомобілів.  
     Інженерне оснащення станції технічного обслуговування передбачає : 
- опалення - від власної тепло генераторної станції, 
-  електропостачання (електроосвітлення ) - від існуючих мереж, 
- вентиляція приплинно - витяжна з природнім та механічним 
способами вентиляції,  
- водопостачання – від існуючих мереж, 
-  каналізація – внутрішня система каналізації, 
- внутрішнє пожежогасіння – первинними засобами пожежогасіння,  
- міський телефонний зв'язок  - існуюча телефонна мережа.  
   
 2.2 Характеристика ділянки під будівництво 
 
 СТО розташовую поблизу автодороги Н-16 (Золотоноша-Умань) на в’їзді-
виїзді з міста Черкаси навпроти Черкаського аеропорту. Дана територія вільна від 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 19 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
забудов і зелених насаджень, перебуває на балансі міста. Тому немає жодних 
пробем, щоб зводити нове сервісне підприємство.  
 Існуючий ланшафт місцевості залишаємо без зміни, потрібно добудувати 
під’їзд з дороги.  Після відповідного розрахунку площ і кількості будівель, тобто 
після розробки генерального плану, буде відомо місце розташування споруд і 
під’їзди до них. Прокладені під’їзди підлягають асфальтуванню з дотриманням 
норм водовідведення і прокладанання підземних комунікацій. На упорядкованій 
території встановлюються малі архітектурні форми: лави, урни для сміття. 
 
 2.3 Організація управління підприємства 
 
У сучасних умовах підприємства самостійно визначають структуру 
управління. У порядку рекомендацій для підприємств автомобільного транспорту 
розроблені типові структури управління і розрахована приблизна чисельність 
службовців, зайнятих в наступних областях виробничо-господарської 
діяльності;[8] 
• загальне керівництво, 
• техніко-економічне планування, 
• експлуатаційна служба, 
• матеріально-технічне постачання, 
• організація праці та заробітної плати, 
• комплектування кадрів. 
На рисунку 2.1 показана організаційна структурна схема управління СТО. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 20 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
Рисунок 2.1 – Структура системи управління проектованого СТО 
 
2.4 Управління якістю на підприємстві 
 
Підвищення якості послуг дозволяє поліпшити фінансовий стан 
підприємства (чим вища якість, тим вища ціна) за рахунок збільшення прибутку 
підприємства. У споживача головними критеріями є якість послуг та їх. Ці 
особливості прояву ефективності в сферах виробництва і використання послуг 
вимагають застосування різних методик розрахунку економічного ефекту. 
На ефективність технічного контролю в основному впливають його 
організаційна структура, застосовувані методи і способи перевірки, досконалість 
контрольно-вимірювального оснащення та інструменту, кваліфікація робітників. 
Важливим фактором, що робить великий вплив на поліпшення 
використання АТЗ і забезпечення високої технічної готовності, є підвищення 
якості виконання робіт з діагностування та ремонту. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 21 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Якість ремонту автомобіля контролюється по всьому технологічному циклу 
ремонту безпосередньо на дільницях, де виконуються ремонтні операції, а також 
у процесі складання і обробки деталей і приймання відремонтованих частин згідно 
з технічними умовами (ТУ) на ремонт автомобілів, які містять вимоги до стану 
основних деталей , що надходять на збирання, необхідні дані для контролю їх в 
процесі складання і вказівки з перевірки та приймання зібраних частин. 
Збільшення обсягів ремонтного виробництва сучасних автобусів викликає 
необхідність розгляду і вирішення питань подальшого вдосконалення 
організаційних форм управління якістю продукції на основі вимог поділу і 
кооперування праці інженерно-технічного працівника (ІТП). Це досягається 
насамперед за рахунок створення правильної організації структури, чітким і 
ясним визначенням обов'язків кожного ІТП ділянки та цеху. Якість продукції 
ремонтного підприємства знаходиться в прямій залежності від стану технології 
виробничого процесу. Для правильної організації технічної підготовки важливе 
значення набуває створення технології контролю, яка повинна бути невід'ємною 
частиною технології виробництва. Спеціалізація і розчленовування виробничого 
процесу на конкретні і більш вузькі операції викликають необхідність посилення 
вхідного контролю матеріалів і готових виробів, що надходять на ремонт. 
Отже, організація ефективного контролю якості ремонту автомобілів є 
складним завданням, обумовленою специфікою робіт даного виробництва. Якість 
виконання робіт об'єктивно оцінюється лише шляхом спостереження в процесі 
їхнього виробництва, а не після їхнього виконання. Такі спостереження особливо 
трудомісткі й проведення їх у необхідній кількості неможливо. Тому звичайно 
контролюють не всі роботи, виконувані у виробництві. Контроль якості технічної 
експлуатації та ремонту безпосередньо пов'язаний з контролем технічного стану 
автомобіля. Тому якість ремонту перевіряють і водії даних транспортних 
засобів.[3, 8] 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 22 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2.5 Організація технологічного процесу ремонту шин 
 
Враховуючи якість доріг на території Черкаського району та й області в 
цілому, за детальну розробку я обрав саме пост для ремонту шин. Це є актуальним 
тому, що автомобілі пересуваються по місту, селах і неможливо уникнути 
проколів та розрізів шин.  Виходячи з актуальності завдання дільниця виконує 
наступні основні функції: заміна коліс, монтаж і демонтаж шин, їх ремонт, 
балансування, ремонт дисків. Технологічний процес ремонту шин показаний на 
рисунку 2.2. 
При необхідності ремонту або діагностування шини автомобіль заїжджає на 
дільницю де і виконується демонтаж колеса (коліс). Перед розбиранням колесо 
миють в установці для миття коліс і просушують. Потім колесо подають на 
шиномонтажний верстат. Після демонтажу покришку оглядають із зовнішньої і 
внутрішньої сторони.  
При необхідності дисковий обід правлять на дископравному верстаті. 
Оскільки диски мають властивість швидко ржавіти то, при необхідності, іх 
направляють на пост фарбування де проводиться очистка від іржі та фарбування. 
Після ремонту шина монтується на диск за допомогою шиномонтажного 
верстату. Потім використовуючи бустер (балон для швидкого накачування шин) 
борти шини встановлюються на свої місця в ободі диску, після чого колесо 
докачується повітрям із центральної мережі повітропроводу. Балансування 
змонтованих коліс проводиться на стенді для динамічного балансування коліс 
легкових/вантажних автомобілів. Готові колеса встановлюються на 
автомобіль  [7]. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 23 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
Рисунок 2.2 – Схема технологічного процесу роботи шиномонтажної дільниці 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 24 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
3 РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА 
 
3.1 Вихідні дані для технологічного розрахунку шиномонтажного 
комплексу 
 
На проектованому шиномонтажному комплексі розраховуються зони та 
дільниці з ремонту та обслуговування шин легкових та вантажних автомобілів, за 
детальну розробку прийнято пост з ремонту шин. 
- Розташування шиномонтажного комплексу: м. Черкаси, вул. Смілянська, 
197 (навпроти аеропорту). 
Проводячи технологічний розрахунок шиномонтажного комплексу, 
враховуємо планування корпусу та приміщень станції, визначаємо обсяг робіт, 
кількість постів, потребу в робочій силі, а також складаємо штатний розклад 
співробітників. Результати цього  розрахунку є основою для визначення обсягу 
будівельних робіт, а також розробці структури й чисельності штату 
шиномонтажного комплексу. 
Вихідні данні з розрахунку технологічних характеристик шиномонтажного 
комплексу повинні включати: матеріали з кількісного і якісного складу  
автотранспортних засобів, що обслуговуються; середньорічний пробіг 
автомобілів, що обслуговуються; перелік надаваних послуг, режим і умови роботи 
проектованого шиномонтажного комплексу, принципи роботи персоналу.   
Основна відмінність технологічного розрахунку приватного 
шиномонтажного комплексу від розрахунків АТП полягає в тому, що заїзд 
автомобілів на станцію для виконання будь-якого виду технічного 
обслуговування або окремих операцій з усунення пошкоджень для приватних 
власників здійснюється в разі потреби. 
На міських СТО виробнича програма характеризується кількістю 
комплексно обслуговуваних автомобілів на рік, тобто автомобілям, яким 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 25 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
протягом року надається весь комплекс робіт для підтримки їх в технічно 
належному стані . 
Для ремонтних СТО з конкретних видів робіт виробнича програма 
визначається річним обсягом послуг, який визначається з приблизного розподілу 
трудомісткості по видах робіт. 
Виробнича програма є основним показником для розрахунку об’єму річних 
робіт, на основі яких визначається кількість робочих місць, площі виробничих, 
складських, адміністративно-побутових та інших приміщень. 
Одним з найголовніших факторів, що визначають потужність і тип міських 
спеціалізованих станцій обслуговування, є кількість і склад автомобілів за класом, 
що  перебувають у зоні обслуговування проектованого шиномонтажного 
комплексу. Кількість легкових автомобілів, що належать населенню міста 
(населеного пункту), з урахуванням перспективи розвитку парку може бути 
визначена на основі звітних статистичних даних або із середньої насиченості 
населення легковими автомобілями (на 1000 жителів), тобто за наступною 
формулою: 
 
�� ∙ ��
��′ = ;                                                                  (3.1) 
1000
 
де  А — кількість населення міста;  
n — кількість автомобілів на 1000 жителів. 
Необхідні для розрахунку дані занесено в таблицю 3.1. 
Використавши дані таблиці 1.1, отримаємо теоретичну кількість 
автомобілів, яка може належати жителям та фізичним особам м. Черкаси. 
 
290000 ∙ 103
��′ = = 29870 шт. 
1000
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 26 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Розподіл автомобілів, що будуть обслуговуватися на шиномонтажному 
комплексі, за типами: 
- вантажні - 20%; 
- легкові - 75%; 
- автобуси - 5%; 
Таблиця 3.1 - Кількість автомобілів, які планує обслуговувати 
шиномонтажний комплекс, за типом з урахуванням коефіцієнту частки власників  
Кількість автомобілів, які буде З урахуванням транзитного 
обслуговувати шиномонтажний комплекс транспорту 
за рік 
Вантажні 5974∙0,03=179 120+15%=206 
Легкові 22403∙0,04=896 896+10%=985 
Автобуси 1493∙0,01=15 15+5%=16 
Разом 1090 1207 
  
Таблиця 3.2 - Основні вихідні дані для розрахунку 
Тип автомобіля 
Показники Позначення 
Вантажні Легкові Автобуси 
Кількість автомобілів, які 
обслуговуються за рік ��СТО 206 985 16 
Середньорічний пробіг ��р 45000 12000 30000 
автомобілів, км 
Кількість робочих днів за рік  Дроб 358 
Тривалість зміни, год. Т зм 12 
Кількість змін  С 2 
Кількість заїздів автомобіля 
за рік: - 3 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 27 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
3.2 Розрахунок річної виробничої програми на ТО й ПР 
 
Виробнича програма міських станцій технічного обслуговування включає 
роботи з ТО, ТР і прибирально-мийні, при цьому використовується методика, 
представлена в літературному джерелі [2].                   
При проектуванні шиномонтажного комплексу, призначеного для 
обслуговування декількох видів транспорту (вантажні ТЗ, легкові ТЗ, автобуси), 
сумарна річна трудомісткість робіт може бути визначена за виразом: 
 
                             
��СТО1 ∙ ������ ∙ ��1 ��СТО2 ∙ ������ ∙ ��2 ��СТО3 ∙ ������ ∙ ��3
�� = + +  = люд. год;      (3.2) 
1000 1000 1000
 
де NСТО ,NСТО ,NСТО  - число транспортних засобів відповідного виду 
1 2 3
транспорту, що будуть обслуговуватися на проектованому шиномонтажному 
комплексі; 
 ������  - середньорічні пробіги ТЗ, км;                                
t1,t2 ,t3   - питома трудомісткість робіт по ТО и ТР, люд  год /1000км.  
Відповідно до «ОНТП-01-91» Трудомісткість ТО і ТР, що виконується на 
спеціалізованій СТО, визначається залежно від числа робочих постів та типу ТЗ. 
Попередньо, з урахуванням рекомендацій оберемо число робочих постів до 
десяти місць. 
Нормативи трудомісткості ТО і ТР коригуються в залежності від розміру 
проектованої спеціалізованої СТО (числа робочих постів) і кліматичного району 
проводимо розрахунок для кожного типу автомобілів (значення коефіцієнтів 
наведено у [1. Дод. 6]). 
Розраховуємо норми трудомісткості для вантажних автомобілів: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 28 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
��1 = ��н
ТР1 ∙ К1 ∙ К2 ∙ К3 ∙ К4 ∙ К5 = 1 ∙ 1,2 ∙ 1,1 ∙ 1 ∙ 0,89 ∙ 1 = 1,18 люд. год.  (3.3) 
 
де ��н
ТРі − нормативна трудомісткість технічного ремонту (ТР) , люд. год. [1, 
Додаток 11]  
де К1, К2, К3, К4, К5 − коефіцієнти, що враховують відповідно категорію 
умов експлуатації, кліматичні умови і пробіг автомобілів з початку експлуатації. 
Розраховуємо норми трудомісткості для легкових автомобілів: 
 
��2 = ��н
ТР2 ∙ К1 ∙ К2 ∙ К3 ∙ К4 ∙ К5 = 1 ∙ 1,2 ∙ 1 ∙ 1 ∙ 0,66 ∙ 1 = 0,79 люд. год. 
 
Розраховуємо норми трудомісткості для автобусів: 
 
��3 = ��н
ТР3 ∙ К1 ∙ К2 ∙ К3 ∙ К4 ∙ К5 = 1,5 ∙ 1,2 ∙ 1,15 ∙ 1 ∙ 1,19 ∙ 1 = 2,46 люд. год. 
 
Кількість автомобілів, що обслуговуються на проектованому 
шиномонтажному комплексі за кожним видом ТЗ, визначаються на підставі 
даних, наведених у таблицях 3.1, 3.2. 
Середньорічний пробіг ТЗ за кожним видом визначається на підставі 
статистичних даних (наведено в таблиці 3.2). 
Підставляючи вихідні та нормативні значення у формулу (3.2), отримуємо 
значення сумарної річної трудомісткості робіт на проектованому 
шиномонтажному комплексі: 
 
206∙45000∙1,18 985∙12000∙0,79 16∙30000∙2,46
   �� = + + = 21458  люд. год 
1000 1000 1000
 
Окремо за видами ТЗ: 
- вантажні Твант.авт. = 10939 люд. год. 
- легкові Тлегк.авт. = 9338 люд. год. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 29 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
- автобуси Тавтоб. = 1181 люд. год. 
Крім проведення робіт по технічному ремонту коліс, проводяться 
прибирально – мийні та ряд допоміжних робіт. Річний обсяг прибирально - 
мийних робіт (ПМР) залежить від кількості заїздів автомобілів на спеціалізовану 
СТО і рахується за формулою:  
 
��ПМР = ��СТО ∙ ��ПМР ∙ �� ∙ ���� = 1207 ∙ 0,5 ∙ 3 ∙ 0,5 = 908 люд. год.       (3.4) 
 
де - ��СТО - кількість автомобілів, які обслуговуються на шиномонтажному 
комплексі за рік;   
�� t
ПМР - трудомісткість ПМР, люд. год. ( ПМР =0,25...0,5 люд.-год. - 
механізована мийка); 
�� -  число заїздів одного автомобіля на спеціалізовану СТО в рік. 
���� - коефіцієнт, що показує кількість автомобілів, які користуються 
мийкою. 
Річний обсяг робіт з приймання та видачі автомобілів вираховуємо за 
формулою: 
 
��П В і = ��СТО ∙ ��П В ∙ ��;                                                (3.5) 
                             
 ��П В − разова трудомісткість для робіт по прийманню і видачі автомобілів. 
для вантажних автомобілів: 
 
��П В 1 = 206 ∙ 0,5 ∙ 3 = 309 люд. год. 
 
для  легкових автомобілів: 
 
��П В 2 = 985 ∙ 0,4 ∙ 3 = 1182 люд. год. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 30 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
для  автобусів: 
 
��П В 3 = 16 ∙ 0,6 ∙ 3 = 29 люд. год. 
разом: 
 
��П В заг. = 309 + 1182 + 29 = 1520 люд. год. 
 
Крім шиномонтажних робіт на СТО будуть виконуватись роботи пов’язані 
з встановленням кутів геометрії коліс " ��геом.кол. ". Річний обсяг цих робіт, для 
даного шиномонтажного комплексу приблизно складає 10...15 % загального 
обсягу робіт по ТР: 
 
��геом.кол. = Т + 15 … 20% = 21458 ∙ 15% = 3219 люд. год.                (3.6) 
 
Річний обсяг допоміжних робіт на проектованому шиномонтажному 
комплексі складає 15...20 % загального обсягу робіт по ТР: 
 
��Д Р = Т + ��геом.кол. + 15 … 20% = 21458 + 3219 ∙ 15% =
= 3702 люд. год.   (3.7)  
      
До допоміжних робіт відносять: ремонт і обслуговування технологічного 
устаткування, оснащення та інструменту ; ремонт і обслуговування інженерного 
устаткування, мереж, комунікацій, прибирання виробничих приміщень та 
території, перегін автомобілів, тощо. 
 
3.3 Розподіл обсягу робіт за видами та місцем їх виконання 
 
Загальна кількість робочих постів ТР  визначається окремо для кожного 
виду ТЗ причому автобуси приєднуємо до вантажних автомобілів: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 31 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
(Твант.авт. + Тавтоб.) ∙ �� (10939 + 1181) ∙ 1,1
��П вант.авт. = = = 1,83.             (3.8) 
Дроб ∙ Т зм ∙ С ∙ Рр ∙ �� 358 ∙ 12 ∙ 1 ∙ 2 ∙ 0,85
  
де  �� - коефіцієнт нерівномірності завантаження постів становить 1,1;  
Дроб − кількість робочих днів у році;  
Т зм − тривалість робочої зміни;  
С - кількість робочих змін;  
Рр− середня кількість робітників, що одночасно працюють на посту, 
дорівнює 1;  
 �� − коефіцієнт використання робочого часу посту, становить 0,85. 
Для проектування приймаю 2 поста. 
Для легкових автомобілів: 
 
Тлегк.авт. ∙ �� 9338 ∙ 1,1
��П легк.авт. = = = 1,4 
Дроб ∙ Т зм ∙ С ∙ Рр ∙ �� 358 ∙ 12 ∙ 1 ∙ 2 ∙ 0,85
 
Для проектування приймаю 2 поста. 
Кількість постів для прибирально-мийних робіт: 
 
Тмийка. ∙ �� 908 ∙ 1,1
��П ПМР = = = 0,47 
Дроб ∙ Т зм ∙ С ∙ Рр ∙ �� 358 ∙ 12 ∙ 1 ∙ 1 ∙ 0,5
 
�� − коефіцієнт використання робочого часу посту, для мийки становить 0,5. 
[1] 
Приймаю 1 пост. 
Кількість постів для регулювання геометрії коліс: 
 
Тгеом.кол. ∙ �� 3219 ∙ 1,1
��П геом.кол. = = = 1,1 
Дроб ∙ Т зм ∙ С ∙ Рр ∙ �� 358 ∙ 12 ∙ 1 ∙ 1 ∙ 0,75
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 32 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
�� − коефіцієнт використання робочого часу посту, становить 0,75. [1] 
Приймаю 1 пост для легкових автомобілів та 1 пост для вантажних і 
автобусів. 
 
3.4 Розрахунок  кількості робітників шиномонтажного комплексу 
 
До виробничо необхідних відносяться робітники зон та дільниць, які 
безпосередньо виконують роботи з ТР автомобілів. Розрізняють технологічно 
необхідну та  штатну  кількість робітників. Під технологічно необхідною 
кількістю робітників розуміють ту їх кількість, яка  необхідна для реалізації 
добової програми шиномонтажного комплексу. 
Розрахунок ведемо окремо для кожної дільниці і зони. 
Технологічно необхідна кількість працівників: 
 
РТ = ТРі⁄Фм;                                                        (3.8) 
                                             
де ТРi – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.∙год.; 
ФМ – річний фонд часу робочого місця (технологічно необхідного 
працівника), год. 
Річний фонд часу робочого місця 
 
Фм = (ДК − ДВ − ДС) ∙ ��зм − ДПС ∙ ��с.зм;                              (3.9) 
Фм = (365 − 191 − 7) ∙ 12 − 7 ∙ 1 = 1997 год. 
 
де ДК, ДВ, ДС – дні за рік відповідно календарні, вихідні, святкові; 
��зм − час зміни, (прийнято 12 год.); 
��с.зм − час укорочення зміни в передсвяткові дні, tпу=1 год. [1] 
Технологічно-необхідна кількість працівників за зонами: 
 
РПМР = 905⁄1997 = 0,45 ≈ 1 чол. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 33 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
РПР вант,автоб. = (10939 + 1181)⁄1997 = 6,1 ≈ 7 чол. 
 
РПР легк.авт. = 9338⁄1997 = 4,7 ≈ 5 чол. 
Ргеом.кол. = 3219⁄1997 ≈ 2 чол. 
 
Визначення штатної кількості працівників 
 
РШ = ТРі⁄ФР;                                                        (3.10) 
                                        
де ФР – річний фонд часу штатного працівника, год. 
 
Фр = (ДК − ДВ − ДС − ДВП − ДНП) ∙ ��зм − ДПП ∙ ��с.зм;                 (3.11) 
Фр = (365 − 191 − 7 − 24 − 7) ∙ 12 − 7 ∙ 1 = 1625 год. 
            
де ДВ − кількість вихідних днів на одного працівника; 
ДВП − тривалість відпустки, 24 дні; 
ДНП − кількість днів невиходу на роботу з важливих причин. Для чоловіків 
приймається 7 днів, для жінок – 30. [1] 
Кількість працівників за зонами шиномонтажного комплексу: 
 
РПМР = 905⁄1625 = 0,56 ≈ 1 чол. 
 
РПР вант,автоб. = (10939 + 1181)⁄1625 = 7,5 ≈ 8 чол. 
 
РПР легк.авт. = 9338⁄1625 = 5,8 ≈ 6 чол. 
 
Ргеом.кол. = 3219⁄1625 = 1,98 ≈ 2 чол. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 34 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Результати розрахунку кількості технологічно необхідних і штатних 
працівників зводимо в таблицю 3.3: 
 
 
 
Таблиця 3.3 – Розрахунок числа виробничих робітників 
К-ть 
Кількість технологічно 
Річний штатних 
необхідних робітників 
робітників 
Зона, Прийняте 
дільниця 
По змінах 
У 
цілом
1 2 3 
у 
Зона ПМР  908 0,45 1 1 - - 0,56 1 
Зона ПР 10939+ 
(вантажні +1181= 6,1 7 7 - - 7,5 8 
автомоб.) =12120 
Зона ПР 1997 1625 
(легкові 9338 4,7 5 5 - - 5,8 6 
автомоб.) 
Зона геометрії 
коліс 3219 1,6 2 2 - - 1,98 2 
Разом: 25585  12,85 15 15 - -  15,84 17 
 
3.5 Вибір технологічного обладнання для виробничих дільниць 
шиномонтажного комплексу 
 
Оскільки шиномонтажний комплекс надає не тільки шиномонтажні 
послуги, а й інші, то приймаю такий перелік дільниць: 
- шиноремонтна дільниця; 
- дільниця регулювання геометрії коліс; 
- мийка. 
Все обладнання для ремонту та обслуговування можна розбити на три 
групи: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 35 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
Об’ єм робіт по 
виду робіт люд-год. 
фонд часу робочого 
місця, год. 
Розрахункове 
Річний фонд часу штатного 
робітника, год. 
Розрахункове 
Прийняте 
 
а) технологічне (верстати, автомобільні мийки, підйомники); 
б) організаційна оснастка (верстаки, столи, скриня для інструменту, скриня 
для відходів, стелажі). 
в) технологічне оснащення (обладнання, що не має площі: ключі,  
манометр і т.д.). 
В таблиці 3.4 наведений перелік технологічно-необхідного обладнання для 
виробничих дільниць шиномонтажного комплексу, враховуючи марки та 
характеристики рухомого складу. [22,23]. 
 Таблиця 3.4 – Перелік технологічно-необхідного обладнання  
№ 
Площа 
п Назва Модель Коротка технічна  
в плані, 
о/бладнання (виробник) характеристика 
м2 
п 
Мийка 
Продуктивність: 500-800 
л/год. 
Тиск: 30-200 бар 
Мийка високого Karcher HDS Потужність: 7,8 кВт. 
1 тиску 10/20-4 M, Напруга мережі: 380 В. 0,6 
  (Німеччина) Об'єм баку для миючого 
засобу: 30 л. 
Розмір ДхШхВ – 
850х650х800 мм. 
Продуктивність: 57л/с. 
Karcher 
Потужність: 1,4 кВт. 
Професійний NT 360, 
Напруга мережі: 220 В. 
2п илосос  0,2 
Об'єм баку: 35 л. 
 (Німечч
Розмір ДхШхВ – 
ина) 
505х370х540 мм. 
Продуктивність: 1000 
Система 
Karcher, л/год. 
очищення і 
 Потужність: 1,8 кВт. 
ре3ц иркуляції 0,5 
(Німечч Напруга мережі: 220 В. 
води 
ина) Розмір ДхШхВ –  
 
480х1000х1600 мм. 
Шиноремонтна дільниця 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 36 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
Вартість, 
170 1245 2850 
$ 
 
Діаметр диска, дюйм 10-24  
Ширина диска, дюйм 1,5-
20  
Час балансування, с 7-10  
Tromme
Макс. маса колеса, кг 130  
lberg 
Балансувальний Потужність двигуна, кВт 
CB 
4в ерстат 0,3  2,4 
1448, 
(2 шт.) Робоча напруга, В 380  
(Німечч
Габаритні розміри, мм 
ина) 
1700х700х1340  
Маса, кг 342; 
Особливості: ліфт для 
коліс, електронні лінійки. 
 
 
Продовження таблиці 3.4 
Діаметр диска, дюйм 16-56  
Максимальний діаметр 
колеса, мм 1600; 
Максимальна ширина 
колеса, мм 780 
Шиномонтажни Максимальна маса колеса, 
Trommelberg 
й верстат для кг 1500  
5 1580, 3 
шин вантажних Розмір, мм 1950х1550х950  
(Німеччина) 
автомобілів Маса, кг 560  
Живлення, В 380  
Сила відтиску борту, кг 
1500  
Тип верстата 
Напівавтоматичний 
Діаметр диска, дюйм 
12-30  
Максимальний діаметр 
колеса, мм 1200; 
Максимальна ширина 
колеса, мм 380 
Шиномонтажни
Trommelberg Максимальна маса колеса, 
й верстат для 
6 1890, кг 120  1,2 
шин легкових 
 (Німеччина) Розмір, мм 1350х865х1800  
автомобілів 
Маса, кг 310 
Живлення, В 220  
Сила відтиску борту, кг 760  
Тип верстата 
Автоматичний 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 37 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
3100 4350 5100 
 
Максимальна товщина 
ободу диска, мм 11; 
Максимальна ширина 
дисків, дюйм 15  
Діаметр дисків, Дюйм 12-
24  
Дископравний Lotus VS 7, 
7 Частота обертання вала, об 1,2 
верстат (Україна) 
/ хв 15-18  
Потужність, кВт 2,5  
Живлення, В 380; 
Габаритні розміри, мм 
900х1300х1200  
Маса, кг 460 
 
 
 
 
 
 
Продовження таблиці 3.4 
Живлення, В 220 ; 
Потужність елементів, Вт 2х400;  
Температура елементів, ℃ 150-165  
Розмір нагрівачів, мм 75х95;Час 
Trommelberg нагріву до робочої температури, хв 
Ву8л канізатор NV-004, 20 ; 0,4 
(Німеччина) Найбільше зусилля притиску, кгс 
50 ; 
Габаритні розміри, мм 
850х410х1500; 
Маса, кг 132; 
Робочий тиск повітря, 0,9-1 МПа. 
Тиск азоту на виході, 0,6-0,8 МПа. 
Продуктивність азоту, 40-50 л/хв . 
Азотний Trommelberg 
Ступіль чистоти азоту, 95-99% 
9ге нератор  NG3000, 0,3 
Живлення, 220 В. 
 (Німеччина) 
Габаритні розміри, мм 
720х425х1120; 
Маса, 73 кг. 
Швидкість обертання, 22000 об/хв. 
Цанговий зажим, 6 мм. 
Зачистна TOPTUL 
1 Живлення - стиснене повітря 0,6 
машинка KAA0822, - 
0 МПа. 
 (Тайвань) 
Довжина, мм 167; 
Маса, 0,6 кг. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 38 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
80 1175 800 2300 
 
Пристрій швидкого накачування 
безкамерних шин 
1 TRAD036, 
Бустер Габаритні розміри, мм 0,3 
1 TORIN (Китай) 
620х425х335  
Маса, кг 18,8 кг 
Тип домкрата – підкатний 
Привід – гідравлічний 
Вантажопідйомність, кг 12000; 
DK120Q, AC 
1Домкрат, Мінімальна висота підхоплення, 
Hydraulic 0,5 
2 (2 шт.) мм 150; 
(Данія) 
Висота підйому, мм 585; 
Довжина рами, мм 805; 
Вага, кг 118; 
Тип домкрата – підкатний 
Привід – пневмогідравлічний 
Вантажопідйомність, кг 40000; 
Мінімальна висота підхоплення, 
1Домкрат, Torin TRA40-
мм 210; 0,6 
3 (2 шт.) 2A (Італія) 
Висота підйому, мм 400; 
Габаритні розміри, мм 
860х350х210; 
Маса, кг 64; 
 
 
 
Продовження таблиці 3.4 
 
Тип домкрата – підкатний 
Привід – пневматичний 
Вантажопідйомність, кг 3000; 
Мінімальна висота підхоплення, 
1Домкрат, ДП-2 
мм 135; 0,5 
4 (2 шт.)  (Україна) 
Висота підйому, мм 340; 
Габаритні розміри, мм 
860х270х135; 
Маса, кг 19; 
Тип - пневматичний 
1 TOPTUL Крутний момент, 678 Н∙м; 
Гайковерт 
5 KAAA1650B - 
Швидкість обертання, 8000 об/хв.; 
(Тайвань) Маса, 2,6 кг. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 39 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
15
150 1900 1800 100 
0 
 
Тип - електричний 
Потужність електродвигуна 1,5 
кВт 
Кількість обертів двигуна 1400 
об/хв 
Напруга живлення 230/400 В  
Turbo 
Гайковерт Зусилля закручування 400 Н∙м 
1 2000 
(для вантажних Зусилля ударної дії 1550 Нм 0,6 
6  
шин) Зусилля ударної дії 2650 Н∙∙м 
(Польш
Зусилля ударної дії 3800 Н∙м 
а) 
Робочий крутний момент 2000 Н∙м 
Максимальний крутний момент 
2000 Н∙м 
Габаритні розміри, мм 
800х670х935; 
Напруга мережі 220 В 
Діапазон струму 5 - 200 А 
Потужність при 
Аргонно-
Telwin AC/DC- максимальному 
1дуговий 
HF/LIFT навантаженні 5,5 кВт - 
зв7ар ювальний 
 (Італія) Діаметр електрода 1.60 - 4 
апарат 
мм 
Габаритні розміри 
430x170x340 мм. 
Дільниця регулювання геометрії коліс 
 
 
 
 
 
 
 
Продовження таблиці 3.4 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 40 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
2300 1470 
 
Розташування - на підйомнику 
Вимірювальна система з 8-ма 
датчиками ССD 
1 персональний комп'ютер з 
програмним забезпеченням. 
Радіопередача сигналів 
Стенд (бездротова) 
ре1гулювання НРА С 400 4 вимірювальні головки з 
- 
гео8м етрії коліс (Італія) камерами CCD 
 4 інформаційних кабелі 
Фіксатор керма 
Фіксатор гальмівної педалі 
База даних на 20000 автомобілів 
4 універсальних колісних 
захоплення 11-26 дюмів 
2 механічні поворотні круги (пара) 
Підйомник 4-х ст. 
електрогідравлічний під розвал-
сходження. З виїмками під 
поворотні столи і вбудованими 
зсувними платами.  
1 Ravaglioli Вантажопідйомність,  5000 кг.  
Підйомник 22 
9 4402, (Італія) База між стійками, мм 2800  
Ширина платформи, мм 530  
Довжина платформи, мм 4460  
Гідростанція, кВт 2,6 
Габаритні розміри ДхШхВ, мм  
7100х3100х2000 
Компресорна станція 
Тип - роторний 
Продуктивність, 1850 л/хв 
Dari DRQ 20E-
Максимальний тиск, 1,2 МПа. 
20 Компресор 500F 1,2 
Об’єм  ресивера, 500 л. 
 (Італія) 
Живлення 380 В. 
Потужність 15 кВт. 
 
 3.6 Розрахунок площ приміщень 
 
Площі шиномонтажного комплексу за своїм виробничим і функціональним 
призначенням діляться на групи: 
• адміністративно-побутова 
• виробнича  
• складська 
• допоміжна 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 41 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
6740 3400 14000 
 
• зовнішньо функціональна зона  
• не функціональна зовнішня зона. 
До адміністративно-побутових (офісних) відносяться приміщення, 
призначені для керівників і фахівців, зайнятих керуванням підприємством та 
виконанням функцій, пов'язаних з обробкою інформації в процесі виробництва, а 
також санітарно-побутові приміщення, тощо. 
Якщо у виробничих дільницях передбачаються заїзд автомобіля, то при 
розрахунку площі дільниці потрібно враховувати площу ТЗ в плані. 
Для дільниць обслуговування легкових автомобілів приймаю середньо-
статистичний "габаритний" автомобіль Audi Q7. 
 
��а = ��а ∙ ��а = 5,2 ∙ 2,0 = 10,4 м2.                               (3.12) 
 
де La =5,2 м і Ва =2,0 м - довжина і ширина автомобіля. 
Для дільниць обслуговування вантажних автомобілів приймаю середньо-
статистичний вантажний автомобіль з напівпричепом. 
 
��а = ��а ∙ ��а = 16,4 ∙ 2,55 = 41,8 м2. 
 
3.6.1 Розрахунок площі робочих дільниць і відділень 
 
Для спрощення розрахунків враховуючи тип та специфіку даного 
шиномонтажного комплексу приймаю один пост для заїзду вантажних та два 
пости для заїзду легкових автомобілів. 
Для дільниці регулювання геометрії коліс приймаю один пост для легкових 
автомобілів. Для вантажних автомобілів враховуючи методику регулювання один 
пост розміщую на вулиці під накриттям. Тут же будуть і розміщені пости 
шиноремонтної дільниці для вантажних автомобілів, передбачені тільки для 
демонтажу та монтажу шин. 
Розраховую за площею обладнання: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 42 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
�� 2
шинорем = (��заг + ��доп) ∙ ��щ = (11 + 5,3) ∙ 6 ≈ 98 м ;                (3.13) 
 
�� 2
геом.кол. = (22 + 2,5) ∙ 3 ≈ 74 м ; 
 
��ПМР. = (��заг + ��доп + ��а) ∙ ��щ = (1,3 + 1,4 + 41,8) ∙ 3 ≈ 134 м2;     (3.14) 
 
де, ��заг – сумарна площа обладнання м2, 
��доп − сума площ допоміжного обладнання (верстак, стелаж, скриня для 
інвентарю, та ін.). Приймаю приблизні площі: верстак – 1,2 м2; стелаж – 0,6 м2; 
скриня для інвентарю – 0,5 м2; урна для сміття – 0,2 м2. [2. Табл. К.1, с. 33.] 
��щ – коефіцієнт щільності розміщення обладнання. [2. Табл. К.2, с. 34.] 
Крім того розраховую площі постів для демонтажу/монтажу шин та 
регулювання геометрії коліс (на вулиці) за формулою 3.14. 
 
��пост.вул. = (2,8 + 0,9 + 41,8 ∙ 2 + 10,4 ∙ 2) ∙ 2,5 ≈ 270 м2; 
 
Розрахунки звожу у вигляді таблиці 2.5  
Таблиця 3.5 – Площі виробничих дільниць 
№ п/п Назва дільниці Позначення Площа, м2 
1.  Шиноремонтна ��шинорем 98 
Регулювання геометрії 
2.  ��  74 
коліс геом.кол.
Прибирально-мийних 
3.  ��  134 
робіт ПМР.
 Всього ��заг. 306 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 43 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
3.6.2 Розрахунок площ складських приміщень 
 
 Для шиномонтажного комплексу такого типу достатньо одного загального 
складу в якому будуть зберігатися всі необхідні матеріали (інструмент, дрібні 
запасні частини, хімічні суміші). 
 Приймаю площу складсько-го приміщення �� 2
 вир.ск.  - 50 м . 
 
3.6.3 Розрахунок площі місць очікування 
 
Автомобіле-місця очікування - це місця, де автомобілі очікують постановки 
їх на пости ПР. При необхідності вони можуть використовуватися для виконання 
певних видів робіт  з ПР, тому на цих  місцях очікування відстань між 
автомобілями і елементами будинків повинні бути такі ж, як і для робочих постів. 
Приймаю 2 місця очікування для вантажних та 4 місця для легкових автомобілів, 
площу місць очікування визначаю за формулою 3.14. 
 
�� 2
очік. = (41,8 ∙ 2 + 10,4 ∙ 4) ∙ 2,5 ≈ 313 м ; 
  
3.6.4 Розрахунок площі магазину 
 
Визначити площу відведену під магазин можливо з розрахунку кількості 
працюючих в ньому продавців та площі зайнятої товаром. Враховуючи плани 
продажів, в магазині потрібно розмістити як мінімум 6 стелажів для шин та дисків 
легкових автомобілів та достатньо одного стенду для вантажних автомобілів. 
Також декілька прилавків для розміщення аксесуарів та хімії за доглядом шин та 
автомобіля в цілому. 
Площу відведену під магазин визначаю за формулою: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 44 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
��маг. = (��Р1 + ��Р1 ∙ (РТ − 1)) + (��ст. + ��прил.) ∙ ��щ = (18 + 14 ∙ (2 − 1)) +
(23,8 + 4) ∙ 2 ≈ 88 м2;                               (3.15) 
 
 де, fP1- питома площа на першого працівника, м2 ; [2, Додаток К.3] 
 fP2  - питома площа на наступних робітників, м2; 
 РТ - число працівників. 
 ��ст., ��прил. − сумарна площа стелажів та прилавків, відповідно [ ] 
��щ – коефіцієнт щільності розміщення. [2. Табл. К.2, с. 34.] 
 
3.6.5 Розрахунок площі складу для магазину 
 
 Визначити площу відведену під склад для  магазин досить складно тому 
приймаю з особистих міркувань 50-70% від площі магазину. 
 Приймаю ��ск.маг.  - 62 м2. 
 
3.6.6 Розрахунок площ допоміжних приміщень 
 
Допоміжні приміщення (адміністративні, загальні, побутові), є об'єктом 
архітектурного  проектування і повинні відповідати вимогам СНіП 11-92-86 
Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств''. 
На стадії техніко-економічного обгрунтування і попередніх розрахунків 
орієнтовно загальна площа допоміжних приміщень може бути визначена за 
графіком, приведеному на рисунку 3.1. 
Щоб порахувати площу адміністративного приміщення приймаємо таку 
кількість працівників: загальне керівництво – 3 чол; бухгалтерія – 3 чол; відділ 
кадрів – 1 чол;  відділ обслуговування клієнтів – 3 чол; охорона – 2 чол.[4] 
В сумі кількість працівників адміністративного приміщення становить 12 
чол. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 45 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
S, м2/люд. 
Р, люд. 
Рисунок 3.1 – Залежність питомої площі S допоміжних приміщень від кількості 
працюючих Р [2] 
 
При чисельності 12 виробничих робітників площа складе 17 м2  на одного 
працівника. 
Визначаємо площу загальних і побутових приміщень: 
 
�� 2
доп = �� ∙ ∑ РТ = 12 ∙ 17 = 204 м .                                   (3.16) 
 
Визначаю площу адміністративного приміщення 
 
�� 2
адм = (�� ∙ ∑ РТ) + ��буф. = 12 ∙ 12 + 70 = 214 м .                (3.17) 
 
де, ��буф. − площа буфету і місця відпочинку клієнтів. 
Площа місця відпочинку може бути визначена з розрахунку 9-12 м2 на 1 
робочий пост. Оскільки ми маємо 7 постів то приймаю 70 м2. 
 
3.6.7 Розрахунок загальної площі головного корпусу 
 
Після розрахунку складових частин шиномонтажного комплексу визначаю 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 46 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
загальну площу корпус для подальшого планування. 
 
��К = ��заг. + ��ск + ��маг. + ��ск.маг. + ��доп + ��адм = 
= 306 + 50 + 88 + 62 + 204 + 214 = 924 м2.                          (3.18) 
 
3.7 Планування головного корпусу 
 
Перш ніж приступити до розробки планувального рішення головного 
корпусу, розраховую сітку колон за формулою (3.19). 
Сітка колон – це добуток ширини прольоту на крок колон середніх рядів у 
метрах. Для одноповерхових будівель приймаю – 18 × 12 м. 
 
��К 924
�� = = = 4,3 ≈ 5.                                 (3.19) 
�� × �� 18 × 12
 
Уточнюю площу корпусу: 
 
��Кост =  �� × �� ∙ �� = 18 × 12 ∙ 5 = 1080 м2                        (3.20) 
 
 Планування будівлі приймаю прямокутної форми, враховуючи сітку колон, 
розмірами 18 м. в ширину, та 60 м. в довжину. 
Після розрахунку сітки колон приступаємо до розміщення виробничих 
дільниць і зон обслуговування. З вище наведених формул відомо площу дільниць. 
Так як зони мають достатню велику площу і не об’єднуються, то розміщуємо 
окремо і робимо до кожної зони по заїзду. Заїзд і виїзд із зони виконуються через 
одні ворота заднім ходом, крім мийки. Вікна для корпусу обираємо висотою 3 м., 
шириною 2,5 м. для більшого природного освітлення. 
При чому біля входу та виходу (в’їзду/виїзду) з шиноремонтної дільниці та 
дільниці регулювання геометрії коліс розміщуємо вуличні пости. Над ними 
встановлюється навіс, з опорами на додаткові три колони, сітка колон при цьому 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 47 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
не змінюється. для зменшення протягів по бокам між стіною та крайньою колоною 
встановлюється штучна стіна з металевого прокату. Більш детально показано на 
кресленні головного корпусу. 
У даному корпусі розташовані такі дільниці: шиноремонтна, регулювання 
геометрії коліс, прибирально мийних робіт, також є складські і допоміжні 
приміщення. У допоміжних приміщеннях знаходяться роздягальня, кімната 
відпочинку, туалет, душова та ін. [1,10,18]. 
 
3.8 Генеральний план шиноремонтного комплексу 
 
Генеральний план являє собою план відведеної під забудову земельної 
ділянки, орієнтований відносно сторін горизонту, із зображенням на ньому 
будівель, споруд, майданчиків, шляхів руху транспорту по території ділянки, 
проїздів загального користування і позначенням відомчої належності сусідніх 
ділянок. 
Генеральні плани розробляються відповідно до вимог СНіП-89-80 
"Генеральні плани промислових підприємств", ВБН-01-89 "Відомчі будівельні 
норми. Підприємства по обслуговуванню автомобілів", ОНТП-01-91 і СНиП 
2.07.01-89. 
При виборі земельної ділянки я керувався низкою вимог: 
- ділянка під забудову повинна мати прямокутну форму в плані зі 
співвідношенням сторін від 1:1 до 1:3; 
- рельєф місцевості повинен бути відносно рівним; 
- ділянка має бути розташована по можливості ближче до проїздів загального 
користування та інженерних мереж для забезпечення підприємства 
електроенергією, теплом, водою і газом, скидання зливових і каналізаційних 
вод з урахуванням можливості об'єднання зовнішніх інженерних мереж з 
сусідніми підприємствами; 
- на ділянці, як правило, повинні бути відсутні будівлі, що підлягають 
знесенню; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 48 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
- розміри ділянки повинні бути достатніми для перспективного розвитку 
підприємства, але без зайвого резервування. 
Необхідна площа ділянки визначається попередньо, до побудови 
генерального плану, за виразом: 
 
��Кост + ��пост.вул. + ��очік. + ��ст.
��діл. = = 
��з
1080 + 270 + 313 + 500
= = 7210 м2.                            (3.21) 
30%
 
де, ��Кост − площа забудови корпусу СТО, м2; 
��пост.вул. − площа постів розміщених на вулиці, м2; 
��очік. − площа зони очікування,  м2; 
��ст. − площа стоянки для автомобілів працівників та клієнтів СТО, м2; 
(приймаю з особистих міркувань) 
��з − щільність забудови території, відповідно до ВБН-01-89 приймають 30-
50 %. 
На території підприємства рух автотранспорту краще передбачати в одному 
напрямку без зустрічних і пересічних потоків, але допускається. 
Для підприємств СТО де не передбачається зберігання рухомого складу на 
відкритих майданчиках, огорожа виконується висотою 1,5 м. 
Ворота для в'їзду і виїзду на територію підприємства, при його розташуванні 
між дорогами загального користування, повинні розташовуватися з боку дороги з 
найменшою інтенсивністю руху і відступом від червоної лінії на відстань не 
менше найбільш довгої моделі рухомого складу, включаючи автопоїзда. 
Проріз воріт в огорожі повинен бути не менше 4,5 x 4,5 м.  
На підприємствах, де передбачається понад 10 постів обслуговування або 
зберігання більше 50 автомобілів, повинно бути не менше двох в'їздів (виїздів). В 
нашому випадку достатньо одних воріт. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 49 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Адміністративно-побутовий корпус розташовується поряд з робочим 
в'їздом на територію підприємства. Поряд з адміністративно-побутовим 
корпусом, поза територією підприємства, передбачається відкрита площадка для 
стоянки транспортних засобів, що належать працівникам підприємства. Площа 
стоянки визначають виходячи з наступних нормативів: 10 автомобіле-місць на 50 
працівників. 
Для очищення стічних вод, що містять нафтопродукти, фарби, 
тетраетилсвинець, кислоти і луги, перед надходженням їх у зовнішню 
каналізаційну мережу на території підприємства повинні передбачатися місцеві 
очисні установки. Вони розміщуються поза будівлею або в будівлі виробничого 
корпусу. 
Ширина проїздів на території підприємства повинна бути не менше 3 м. при 
односторонньому і 6 м. при двосторонньому русі. 
До всіх будівель повинен бути забезпечений під'їзд пожежних машин: з 
одного боку – при ширині будівлі до 18 м, з двох сторін – понад 18 м. до 100 м. і з 
усіх боків – при ширині будівлі більше 100 м. 
Для зменшення шкідливого впливу роботи підприємств по обслуговуванню 
автомобілів на людину від меж земельних ділянок цих підприємств до житлових 
і громадських будинків передбачаються певні санітарно-захисні зони. 
Відповідно до приведених вище вимог забудови території, проектований 
мною шиномонтажний комплекс, я розміщую на вулиці Смілянська. 
Для побудови генерального плану АТП в м. Черкаси я підібрав відведену 
земельну ділянку під забудову, яка знаходиться в межах міста на автодорозі Н-16 
(Золотоноша-Умань) на в’їзді-виїзді з міста Черкаси навпроти Черкаського 
аеропорту. Ця місцевість, має відносно рівну територію і хороші гідрогеологічні 
умови. Також відсутні будівлі, що підлягають знесенню, і маємо можливість 
розширення шиномонтажного комплексу з урахуванням перспективи розвитку. 
На генеральному плані зазначені напрямки руху по території підприємства. 
Вони забезпечують вільне пересування автомобілям по автопідприємству і дають 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 50 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
можливість уникати автомобільної аварії. Також на генеральному плані зазначені 
споруди, які знаходяться на даному АТП, такі як:  
- Головний корпус, який вміщує в собі адміністративні, виробничі 
приміщення, магазин; 
- трансформатор, який забезпечує живлення всього комплексу; 
- контрольно-пропускний пункт, який забезпечує проїзд на територію; 
- очисні споруди, призначені для очищення стічних вод, що містять 
нафтопродукти, фарбу, кислоти, які потім надходять у зовнішню 
каналізаційну мережу; 
Для підвищення екологічності на території автомобільного підприємства 
висаджуються дерева, квітники та інше озеленення [4]. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 51 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
4 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 
 
4.1 Обґрунтування і вибір конструкції  
 
Основним критерієм ефективного функціонування станції технічного 
обслуговування автомобілів є низька трудомісткість виконуваних на ній 
технологічних процесів. За рахунок цього підвищується продуктивність праці і 
рівень доходу підприємства. 
Одним з перспективних видів діяльності, виконуваних на даних робочих 
місцях, є послуги з технічного обслуговування і ремонту коліс автомобілів. Це 
викликано тим, що шина ‒ це одна  з найбільш важливих деталей автомобіля, що 
впливає на безпеку керування і паливну економічність транспортного засобу. 
Тому необхідно знизити трудомісткість проведення цих видів робіт за рахунок 
впровадження у виробництво ремонтного устаткування, що полегшує працю 
робітників даного спеціалізованого ділянки. 
Одним з таких механізмів є пристрій для проведення огляду та ремонту 
пневматичних шин. Його необхідність викликана низкою факторів, що виникають 
при проведенні ремонту покришок. Найчастіше при їх здійсненні виникає 
необхідність виконання ряду ремонтних операцій на внутрішній поверхні шини. 
Це буває затруднено без застосування будь-яких борторозширюючих засобів. 
Також цей пристрій може бути корисним при витяганні важкодоступних 
сторонніх предметів, що застрягли в протекторі і боковинах шин, а також просто 
при огляді та оцінці їх технічного стану. 
 При виборі даної конструкції необхідно керуватися тим, що його 
виготовлення повинно бути технологічно можливо і максимально доступними 
методами. Також цей пристрій має характеризуватися зручністю в експлуатації, 
універсальністю і високою якістю виконання на ньому робіт. 
Проведемо короткий огляд існуючих конструкцій і визначимося з вибором 
найбільш раціонального пристрою.[5] 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 52 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
4.2 Опис пропонованої конструкції 
 
Як об'єкт проектування приймаю за аналог пристрій для огляду покришок 
пневматичних шин за авторським свідоцтвом № 1250480. 
Наочне зображення пропонованого пристрою представлено на рисунку 4.1. 
Даний пристрій містить основу 1 з розміщеною на ньому зварної рамою 2 з 
опорними роликами 9. Механізм розведення бортів виконаний з двох важелів 3, 
встановлених на рамі 2 з боку торців роликів 3 і захватів 8, шарнірно змонтованих 
на них. З метою підвищення безпеки в експлуатації дана конструкція забезпечена 
кільцями 7, встановленими вільно на важелях захвату 5, і упорами 6, закріпленими 
на останніх, на відстані від шарнірного з'єднання важеля захоплення 5 з важелем 
розведення бортів 3. 
 
8    6    
5    
10        
7    
4    3    
9    
2    
1    
 
Рисунок 4.1 − Борторозширювач для огляду і ремонту пневматичних шин. 
1-основа; 2-рама; 3-важіль розведення; 4-пневмоциліндр; 
5-важіль захвату; 6-упор; 7-запобіжне кільце; 8-захват; 9-опорні ролики; 
10-пневматична шина.  
 
Представлений пристрій працює таким чином. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 53 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Пневматичну шину 10, призначену для огляду або ремонту, встановлюють 
на раму 2 між опорними роликами 9. Потім вводять захвати за борта шини і 
встановлюють запобіжні кільця 7. Після чого переводять важіль 
гідророзподільника в положення підйому. 
При цьому пневмоцилиндр, встановлений шарнірно на важелях 3, 
розводить, захвати 8 і борти покришки 10. Запобігання висковзуванню захватів 8 
з покришки 10 забезпечується взаємодією упорів 6 із запобіжними кільцями 7. 
Після огляду або ремонту пневматичної шини 10 важіль гідророзподільника 
переводять в положення опускання і вище представлений порядок дій 
повторюється в зворотній послідовності. Для можливості роботи з покришками 
різних типорозмірів опорні ролики 9 можуть бути встановлені на рамі 2 в 
положення з міжосьовими відстанями від 350 до 500 мм. 
 
4.3 Розрахунок на міцність основних елементів 
 
Параметри для розрахунку пневмосистеми визначаються із умови 
встановленого режиму роботи установки за зусиллям на штоці пневмоциліндра 
FШ  і швидкості його переміщенняVШ . 
Зусилля PШ  визначається за моментом сили М  відносно вісі кріплення 
важеля розведення до рами з наступного рівняння, Н  м  
 
М = АС  P sin  ,                                               (4.1)   
    
 де АС  - радіус-вектор точки прикладення сили, м. 
P  - сила розведення бортів покришки, Н. 
Беручи силу розведення бортів покришки F рівну 1000 Н [4], а радіус-вектор 
точки прикладання сили АС рівний 0,716 м. З найбільшим кутом його нахилу 
визначаємо створюваний при цьому момент сили М, який не змінюється при 
переміщенні сили розведення бортів вздовж лінії дії важеля щодо нижньої точки 
його кріплення по формулі (4.1) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 54 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
F    
C    
FШ       B     
A    
 
Рисунок 4.2 – Розрахункова схема для визначення зусилля на штоці 
 де АВ – відстань від нижнього кріплення важелю розведення бортів шини 
до точки кріплення штоку гідроциліндру, м; 
 
                                  М = 1000  0,716  sin 70 0 = 673 Нм. 
 
       Потім визначаємо зусилля на штоку гідроциліндра по наступній формулі; 
 
М
                                   PШ =  .                                                   (4.2) 
АВ sin
 
  Приймаючи радіус-вектор АВ рівний 0,29 м., Визначаємо зусилля на штоку; 
 
673
                                          PШ = = 2492  Н. 
0,29 sin 700
  
 Приймаємо для розрахунків зусилля на штоку гідроциліндра PШ  = 2500Н.      
 Орієнтовно швидкість переміщення штока гідроциліндра розраховуємо за 
такою формулою, м/сек. 
 
l
                                           VШ = ,                                                           (4.3) 
t
  
де l −хід штока, м.; 
      t −час операції, що приймається з технологічних міркувань, сек. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 55 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
    a
 
 Беручи хід штока рівний 0,2 м. За час 4,0 сек. визначаємо швидкість 
переміщення штока [4]: 
      
0.2 м.
VШ = = 0,05 . 
4,0 сек.
  
 Визначаємо потужність пневмоприводу за наступною формулою, кВт 
               
 N ГР = К З.У . К З.С .  PШ VШ ,                                  (4.4) 
  
де К З.У . −  коефіцієнт запасу по зусиллю; К З.С . −  коефіцієнт запасу по швидк. 
 Приймаючи коефіцієнт запасу по зусиллю 1,25, а коефіцієнт запасу по 
швидкості 1,4 згідно літературного джерела визначаємо потужність: 
 
NП .Р. = 1,251,4 2,5 0,05 = 0,22  кВт. 
  
 За отриманим значенням потужності з нормованого ряду значень задаємо  
тиск повітря Gном  рівне 1,0 МПа [4]. 
 Розраховую корисну площу пневмоциліндра та його діаметр: 
 
К  P
                                            FЦ = З.У . Ш ,                                                  (4.5) 
Рном.
 
                                             D = 1,13 FЦ .                                                      (4.6) 
  
Підставляючи розрахункові значення в формули (2.5) і (2.6) визначаємо 
  
1,25 2500
                                          F 2
Ц = = 0.00195м , 
1,0106
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 56 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
                                            D = 1,13 0,00195 = 0,049 м.  
 
 Значення діаметра циліндра і штока зводимо відповідно до стандартних 
геометричних розмірів і приймаємо такі значення: діаметр циліндра D = 0,050 м., 
Діаметр штока 0,02 м. І хід поршня рівний 0,40 м.[5] 
 Розраховуємо шток гідроциліндра на поздовжній вигин за формулою 
 
106 K  2  E  I
                                       Pa =  ,                                        (4.7) 
L2
 
де Pa −  найменша осьова стискаюча сила, Н: 
К −  коефіцієнт, що залежить від способів з’єднанні кінців штока (дорівнює 
одиниці при шарнірному способі з’єднання); 
      Е −  модуль пружності матеріалу, МПа; 
       I −  мінімальний момент інерції поперечного перерізу штока, м 4 ; 
       L −  довжина гідроциліндра з висунутим штоком, м. 
Момент інерції суцільного поперечного перерізу штока дорівнює: 
 
  d 4
I = Ш  .                                                   (4.8) 
64
 
Підставляючи прийняті значення у формули (4.7) і (4.8) визначаємо; 
 
3,140,0204
I = =110−8 м4 , 
64
 
106 13,142  22104 110−8
Pa = = 33892,4 Н. 
0,82
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 57 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Отримане значення стискаючої сили має бути більше дійсного зусилля на 
штоку пневмоциліндра, тобто Fa  FШ . , порівнюючи значення даних сил (33892,4 
  2500), робимо висновок, що вигину штока при роботі гідроциліндра не буде[4]. 
Далі проводимо розрахунок на міцність важеля розведення бортів 
пневматичної шини на згин. Для цього визначаємо, які діють на нього сили і 
реакції опор для чого складаємо розрахункову схему і будуємо епюри діючих сил 
і моментів, представлених на рисунку 4.7. 
Аналізуючи представлену схему, робимо висновок, що важіль відчуває 
напруги від поздовжньої сили N на ділянці АВ, поперечної сили Q на всьому 
протязі балки і згинального моменту М з його максимальним значенням в точці 
В. Оскільки лінія дії сили штока пневмоциліндра FШ .  направлена до осі важеля під 
кутом = 70 0 , розкладаємо її значення на горизонтальну і вертикальну складові за 
такими залежностями: 
 Далі виробляємо розрахунок на міцність важеля розведення бортів пнев-
матичної шини на вигин. Для цього визначаємо діють нього сили і реакції опор 
для чого складаємо розрахункову схему і будуємо епюри діючих сил і моментів, 
представлених на рисунку 4.3. 
                                              P Г
Ш = PШ .  cos  ,                                             (4.9) 
 
                                              P В
Ш = PШ  sin  .                                              (4.10) 
  
Підставляючи у формули (4.9) і (4.10) розраховані значення визначаємо  
 
P Г
Ш = 2500  cos 70 0 = 850 Н., 
P В
Ш = 2500  sin 70 0 = 2350 Н. 
 
 Поздовжня сила F Г
Ш  являється позитивною так як вона діє на розтяг ділянки 
АВ балки АС і рівна значенню N=850H [4]. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 58 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 Далі визначаємо реакції в опорах кріплення важеля. Для цього складаємо і 
вирішуємо рівняння моментів щодо цих точок за такими залежностями: 
 
                                                  М А = 0 ,                                                    (4.11) 
 
                                             RC  AC − P В
Ш  АВ = 0 ,                                      (4.12)  
 
                                                  М С = 0   ,                                                  (4.13) 
 
                                           RA  AC − P В
Ш  ВС = 0  ,                                       (4.14)                                                   
  
де М А ,М С − сума моментів відносно точок А і С. 
 Підставляючи прийняті значення в вище наведені формули, знаходимо 
значення реакцій в точках кріплення важеля: 
 
RC  0,72 − 2350 0,29 = 0
                                           2350 0,29   
RC = = 947Н
0,72
 
RA  0,72 − 2350 0,43 = 0
                                        2350 0,43  
RA = = 1403Н
0,72
 
 Для перевірки правильності отриманих результатів складемо суму проекцій 
всіх сил на вертикальну вісь, яка в результаті повинна дорівнювати нульовому 
значенню, тобто RA + RC − P
В
Ш = 1403Н + 947 Н − 2350 Н = 0 . Для отримання виразу, що 
дає нам величини поперечної сили Q і згинального моменту М в будь-якому 
перетині важеля, візьмемо будь-який перетин між точками А і В на відстані від 
кінця А.  Для обчислення поперечної сили Q в цьому перетині зручніше 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 59 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
розглянути ліву відсічену частину, так як до неї прикладено менше сил. Таким 
чином, отримуємо вираз поперечної сили Q1 = +RA = 1403H . 
 Щоб знайти величину поперечної сили на другій ділянці, беремо ще один 
перетин 2-2 між точками В і С. Відстань x2  відлічуватиметься від правої опори В. 
В цьому випадку нам буде вигідніше розглянути праву частину балки, так як на 
неї діє лише сила RC . Отримуємо значення сили Q2 = −RC = 947H  
 Епюра поперечних сил Q має розрив - стрибок на місці докладання сили F В
Ш  
на значення модуля її величини. 
Для побудови епюри згинальних моментів М скористаємося тими ж 
перетинами 1-1 (з початком координат в точці А) для лівої частини балки і 2-2 (з 
початком координат в точці С) для правої частини балки [4]. 
Розглядаючи ліву і праву відсічені частини, знайдемо значення моментів в 
перетинах 1-1 і 2-2 як суму моментів, прикладених до них сил за формулами 
 
                                                    M 1 = RA  x1 ,                                              (4.15) 
                                                    M 2 = RC  x2 .                                              (4.16) 
 
 З урахуванням того, що значення змінних x1  і x2  змінюються від нуля до АВ 
і ВС відповідно знаходимо значення згинальних моментів: 
 
М 1 = 1403 0 = 0Н  м
М 1 = 1403 0,29 = 407Н  м
 
М 2 = 947 0 = 0Н  м
М 2 = 947 0,43 = 407Н  м
  
 Як видно з рисунка 4.3 епюра згинальних моментів М має «перелом», 
причому його «вістря» направлено проти дії сили Q. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 60 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
RA        RC        
PШ        
1    2    
А    С    
В    
1    2    x
x    2        
1    
85  0      N , Н      
14  0     3     
Q,    Н        
94   7     
40   7     
М,    Н    •  м      
 
Рисунок 4.3- Розрахункова схема і епюри діючих сил і моментів 
  
Також необхідно відзначити, що найбільш небезпечним перетином даної 
балки є - точка прикладання сили дії штока гідроциліндра. Тому необхідно 
виконати розрахунок на міцність даного перетину з урахуванням всіх доданих до 
неї сил і моментів. 
 Для перевірки розглянутого небезпечного перетину на міцність його 
максимальні напруги max  повинно відповідати наступній умові [4]: 
 
                                               max =  P + И   ,                                    (4.17) 
 
де  Р  - напруга розтягування (стиснення),Н/ мм2  
 И - напруга вигину, Н/ мм2 , 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 61 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
a    
 
 - граничне значення напруги, Н/ мм2 . 
 Для знаходження напруги вигину  И  скористаємося, згідно літературного 
джерела, наступними формулами: 
 
М
                                                    = ;                                                 (4.18) 
И
WY
 
J BH 3 − b h3
                                           WY =
Z = ;                               (4.19) 
zmax 6H
 
BH 3 b h3 1
                              J Z = − =  (BH 3 − b h3 ),                     (4.20) 
12 12 12
 
де М - значення згинального моменту в небезпечному перерізі, Н  мм  ; 
       WY - момент опору перерізу, мм3 ; 
       J Z - момент інерції площі прямокутного перерізу, мм 4 ; 
       zmax - найбільш віддалена точка перетину від нейтральної осі, мм ; 
       B - значення найменшої зовнішньої сторони перетину, мм  ; 
        b - значення найменшої внутрішньої сторони перетину, мм ; 
       Н - значення найбільшої зовнішньої сторони перерізу, мм ; 
        h - значення найбільшої внутрішньої сторони перерізу, мм . 
Приймаючи значення сторін прямокутного профілю B = 40 мм., B = 30 мм., 
H = 60 мм. і h = 50 мм. [4] по вище приведеним залежностям знаходимо значення 
напруги в небезпечному перерізі, створюване вигином: 
 
1
                                J Z =  (40603 − 30503 )= 407,5103 мм4 , 
12
 
40603 − 30503
                                  W = =13,6103 3
Y мм , 
660
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 62 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
407,5103 Н
                                          И = = 29,9 . 
13,6103 мм2
  
 Напруга в поперечному перерізі з урахуванням його ослаблення двома 
отворами під кріплення шворня обчислюється за такою формулою: 
 
N N
      Р = = ,                             (4.21) 
F ((BH − b h)− d  (B − b))
  
 де N - значення поздовжньої сили розтягування в перерізі, Н; 
       F - площа перерізу, мм 2 ; 
       d - діаметр отвору під установку шкворня. 
Приймаючи значення діаметра отвору під шворінь рівне 14 мм.[4] 
Визначаємо напругу в перерізі: 
 
850 Н
                                Р = =1,1 . 
((4060 − 3050)−14 (40 − 30)) мм2
 
 Далі визначаємо максимальне напруження в перерізі, рівне за модулю  1  і 
виникає у верхніх волокнах важеля і порівнюємо його з допустимим  
 
Н
                                         max = 29,9 +1,1 = 31,0 . 
мм2
 
 Беручи для виготовлення важеля, згідно ГОСТ 10704-91, порожнистий 
прямокутний коробчатий стрижень зі сталі 20 з допускаються сумарним напругою 
Н
 = 160 , робимо висновок - небезпечний перетин здатний витримати даний 
мм 2
вид навантаження. 
 Наочне зображення діючих навантажень на даний переріз представлено на 
рисунку 4.4. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 63 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
z    Н    Н    Н    
s=  +  2  9    ,9        2     sр  =   +  1 , 1          s
2    1  =   +  3   1   , 0       2    
и    мм       мм       мм       
y    
b    
B    Н    Н    
sи  =   -  2  9   ,  9      2     s
мм       2  =   -  2   8   , 8       2    
мм       
 
Рисунок 4.4 – Епюри діючих напружень в перерізі 
 Далі проведемо розрахунок на міцність шворнів з’єднання важеля 
розведення бортів покришки.  
 
P
                                               =   ,                                                    (4.22) 
F
 
де  −  дотичне напруження зрізу в перерізі, МПа; 
       −  гранично допустима напруга зрізу в перерізі, МПа;[15] 
      P −  сила зрізу, Н; 
       F −  площа зрізу, мм2 . 
 Беручи для всіх шарнірних з'єднань радіус 7 мм., Розраховуємо площу зрізу 
за формулою для круглих перетинів: 
 
                                                F = 3,14 72 = 153,86мм 2 . 
 
Приймаючи в якості сили зрізу Р для з'єднання: важеля з рамою реакцію 
опори RA = 1403H , для з'єднання з штоком пневмоциліндра Р В
Ш = 2350 Н  і для 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 64 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
H    
h    
d    
 
з'єднання з важелем захоплення реакцію опори RC = 947H  визначаємо дотичне 
напруження для цих речовин:[4] 
1403 Н
                                                 = = 9,2 , 
153,86 мм2
 
2350 Н
 = =15,3 , 
153,86 мм2
 
947 Н
 = = 6,2 . 
153,86 мм2
  
 Відповідно до ГОСТ 1050-88 гранично допустиме дотичне напруження   
для сталі 45 дорівнює 220 Н
мм 2 . 
 Висновок: дані деталі здатні витримати діючі напруження зрізу з 
необхідним коефіцієнтом запасу міцності, що перешкоджає виникненню 
залишкових деформацій при експлуатації установки. 
За результатом розрахунку на міцність пропонованого пристрою для 
ремонту шин зображую його загальний вигляд та деталювання даної конструкції 
на аркушах графічної частини. 
 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 65 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
5 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 
  
5.1 Організаційно-правові основи охорони праці 
 
 Згідно із Конституцією України та Законом України про охорону праці, під 
охороною праці розуміють систему правових, соціально-економічних, 
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних заходів і засобів, що спрямовані на 
зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці. 
 Правила техніки безпеки в автомобільному транспорті регламентуються 
ДНАОП 0.00-1.28-97. ДНАОП 0.00-1.28-97 є основним установчим і регулюючим 
документом для формування умов праці на підприємстві. 
На автотранспортному підприємстві згідно типового положення, створена 
служба ОП, яку очолює інженер з ОП.. На нього покладені обов’язки по 
здійсненню контролю за додержанням вимог ОП на АТП. Ним проводиться 
комплекс організаційно-методичних заходів щодо поліпшення умов праці, 
профілактики виробничого травматизму та захворювань робітників та 
службовців. Він працює по узгодженому з головним інженером плану роботи. В 
своїй роботі інженер з ОП підпорядковується безпосередньо начальнику відділу 
ОП та БР і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб (стаття 23 
закону «Про охорону праці»). Спеціаліст служби ОП має права згідно 
нормативних актів про охорону праці в Україні (закон «Про  охорону праці». 
Положення про службу ОП на підприємстві). 
Згідно наказу директора, підприємство працює сім днів на тиждень, 
двадцять чотири години на добу, без перерви на обід. Відповідно до КЗпП 
України, здійснюється чергування певних категорій працівників, не порушуючи 
закони про працю.  
 
5.2 Освітлення на шиноремонтній дільниці 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 66 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Природне освітлення об'єктів повинно відповідати вимогам СНиП II-4-89, 
СНиП 2.08.02-89. 
Скло світлових прорізів необхідно очищати від пилу і бруду не менше двох 
разів на рік, а в приміщеннях із значним виділенням пилу – в міру забруднення. 
Для очищення світлових прорізів повинні використовуватися спеціальні 
пристосування (пересувні вишки, драбини тощо), що забезпечують зручне і 
безпечне виконання зазначених робіт. 
Штучне освітлення повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.13-88, 
СНиП II-4-79. 
Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне 
(аварійне освітлення для евакуації), охоронне. При необхідності частина 
світильників того чи іншого виду освітлення може використовуватися для 
чергового освітлення. 
Робоче освітлення слід передбачати для всіх приміщень будівель, а також 
ділянок відкритих просторів, призначених для роботи, проходу людей і руху 
транспорту. 
Робоче освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях повинно 
встановлюватися з застосуванням електричних або люмінесцентних ламп у 
вигляді загального освітлення з рівномірним або локалізованим розміщенням 
світильників і комбінованого (загальне плюс місцеве). Застосування одного 
місцевого освітлення не допускається. 
Лампи розжарювання і газорозрядні лампи, застосовувані для загального 
або місцевого освітлення, повинні бути укладені в захисну і світлорозсіювальну 
арматуру. Застосування відкритих ламп не допускається. 
Відстань від світильників до товару, виробу і тари, що знаходяться в 
складських приміщеннях, повинно бути не менше 0,5 м. 
Для місцевого освітлення повинні передбачатися світильники з 
непросвітними відбивачами, що мають захисний кут не менше 30 градусів. 
Допускається передбачати світильники місцевого освітлення з відбивачами, що 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 67 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
мають захисний кут від 10 до 30 градусів, при розташуванні їх нижче рівня очей 
працюючого. 
Для зовнішнього освітлення майданчиків та місць виконання робіт, 
розташованих поза будинками, висота установки освітлювальних приладів 
повинна бути: 
- для автомобільних доріг – не менше 6,5 м; 
- для території - не менше 3,5 м. 
Найменша освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень і 
територій об'єктів, що вимагають обслуговування, при аварійному режимі 
повинна складати 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення при 
системі загального освітлення. 
У процесі експлуатації освітлювальних установок необхідно: періодично, не 
рідше одного разу на рік, перевіряти рівень освітленості в контрольних точках і 
рівень загальної освітленості приміщень; періодично перевіряти стан 
освітлювальної установки (відповідність її проектом, наявність стекол, решіток, 
сіток у світильниках і т.д.) у строки, визначені особою, відповідальною за 
електрогосподарство; періодично проводити чистку ламп та освітлювальної 
арматури. [1,6] 
Розрахунок освітлення містить у собі визначення кількості ламп загального 
освітлення і їхня потужність. Велике значення на рівномірність освітлення надає 
відстань між світильниками (Z) і висота їхньої підвіски (h), обираємо 
співідношення Z/h рівним 1. 
Знаючи висоту підвіски світильників і найвигідніше співвідношення, можна 
визначити відстань між світильниками. 
Надалі, знаючи розміри приміщення й відстань між світильниками, можна 
визначити кількість світильників, які повинні бути розміщені в даному 
приміщенні. 
При розрахунку варто мати на увазі, що перший ряд світильників повинен 
розташовуватися від стіни на відстані, рівному 1/3Z якщо біля стіни перебувають 
робочі місця, в інших випадках – 1/2Z. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 68 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Довжина виробничої ділянки L = 10 м, ширина В = 12,8 м, висота 
розміщення: світильник кріпиться на ланцюгах до стелі довжина ланцюгів 2 
метри, відповідно H = 4 м. 
Відношення відстані між світильниками Z і висотою їхньої підвіски h (Z : h 
= 1). Необхідно визначити кількість люмінісцентних світильників із захисною 
решіткою, для даного приміщення. [6] 
Знаходжу відстань між центрами світильників: 
                              
      Z = H 1= 4 1 4 м                                       (5.1) 
 
Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих 
місць у стіни приймаю: 
 
1 1
a =  Z =  4 1,5 м                                           (5.2) 
5 3
Розраховую відстань між крайніми рядами світильників, розташованих у 
протилежних стін (по ширині приміщення): 
 
С1 = b − 2 a =12,8− 2 1,5 = 9,8 м                                    (5.3) 
 
Визначаю кількість рядів світильників, які можна розташувати між 
крайніми рядами (по ширині приміщення): 
 
C
n = 1 −1                                                         (5.4) 
1
                                     Z
9,8
n1 = −1  2  
4
                                       
Розраховую загальну кількість рядів по ширині приміщення: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 69 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
                                n = n1 + 2 = 2 + 2 = 4                                                 (5.5) 
 
Знаходжу відстань між крайніми рядами світильників, по довжині дільниці: 
 
C2 = L − 2  a = 10 − 2 1,5 = 7  м                                         (5.6) 
 
Знаходжу кількість рядів світильників, які можна розташувати між крайніми 
рядами (по довжині приміщення): 
 
C 12
n 2
2 = −1= −11                                                  (5.7) 
Z1 4
 
Визначаю загальну кількість рядів світильників (по довжині приміщення): 
 
n = n2 + 2 =1+ 2 = 3                                                     (5.8) 
 
Отже, у цьому приміщенні світильники загального освітлення повинні 
розташовуватися по довжині 3 ряди, по ширині в 4 ряди, усього повинно бути nс 
=  
= 3х4 = 12 шт. 
Визначаю загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього 
приміщення: 
 
W = L B W1 R =10 12,8 15 1.4 = 2688 Вт                             (5.9) 
 
де  W1 – питома потужність, Вт/м2; [13] 
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп (в умовах 
сервісних підприємств). 
Визначаю необхідну потужність ламп кожного світильника: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 70 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
W 2688
Wл = = = 224 Вт                                                 (5.10) 
nл 12
 
Отже, для одержання необхідної освітленості даного приміщення 
(відповідно до норм) необхідно встановити 12 люмінесцентних світильників з 
потужністю ламп мінімум 224 Вт.  
Розглянемо три  аналогічних світильники різних виробників.[6] 
Таблиця 5.1 – Технічна характеристика світильника 
Характеристика параметру 
Параметр STOCK 680 HF IP 
СЭС 4-240 Radiy Vipet-N-РС 458 
54 
Тип світильника підвісний підвісний підвісний 
Тип лампи люмінесцентні люмінесцентні люмінесцентні 
Потужність, Вт 4х55 4х60 4х58 
Світовий потік, Лм 7800 8500 8200 
Габаритні розміри ДхШхВ, 
1520х580х160 1500х500х200 1590х500х110 
мм 
 
Обираю промисловий світильник моделі Vipet-N-РС 458 (рис. 5.1), в якому 
розміщені чотири лампи потужність по 58 Вт. Обраний світильник задовольняє 
своєю сумарною потужністю 232 Вт, до того ж має найменшу ціну. 
 
 
Рисунок 5.1 – Загальний вигляд світильника Vipet-N-РС 458 [26] 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 71 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ВИСНОВКИ 
 
В основі проекту шиноремонтного комплексу (СТО) використані 
проектувальні рішення з технології та організації виробництва технічного 
ремонту автотранспорту, які розроблялись в процесі технологічного проектування 
підприємства. 
 Мною було спроектоване сервісне підприємство, яке в основному 
займається шиномонтажними роботами, а також має в своєму спектрі надаваних 
послуг - магазин, мийку та дільницю з регулювання геометрії коліс автомобіля. 
В першому розділі дипломного проекту було розглянуто класифікацію 
сервісних підприємств, виконано аналіз потреб та пропозицій ринку авторемонтних 
послуг, обрані основні вхідні дані для розрахунку. 
В другому розділі розроблені основи організації управління підприємства, 
запропонована організація технологічного процесу шиноремонтної дільниці на 
СТО. 
В третьому розділі відповідно до поставлених задач були розраховані 
трудомісткості робіт на постах технічного ремонту шин та регулювання кутів 
геометрії коліс. Визначена кількість працюючих на підприємстві. Розраховані площі 
дільниць, складів, адміністративних приміщень головного корпусу, розроблена 
ергономічна компоновка всіх приміщень в одному корпусі. Розроблений 
генеральний план з рекомендованими маршрутами руху по підприємству, в 
результаті розмір спроектованого мною шиноремонтного комплексу складає – 80х90 
м. СТО розташоване на вулиці Смілянській (навпроти Черкаського аеропорту).  
 В четвертому запропонована власна конструкція борторозширювача шин, 
проведено розрахунок та виконано деталювання даного обладнання на аркушах 
графічної частини. 
В п’ятому розділі розраховано освітлення для шиноремонтної дільниці. 
  
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 72 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 
 
1. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ, 
Черкаси ЧДТУ, 2021 – 111 с. 
2. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: 
організація і  управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с. 
3. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних 
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с. 
4. Карнаух С. Г. Деталі машин : курс лекцій для студентів технічних 
спеціальностей / С. Г. Карнаух, М. Г. Таровик. – Краматорськ : ДДМА, 2017. – 26 
с. 
5. СНиП II-4-89, СНиП 2.07.01-89, СНиП 2.08.02-89. 
6.  Лужецький В.С. Основи охорони праці на підприємствах 
автотранспорту / В.С. Лужецький, Т.М. Горб’як. – Дрогобич: РВВ ДДПУ, 2011. – 
276 с. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16. 000 ПЗ 73 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А – Шиноремонтна дільниця 
Додаток Б – Генеральний план шиномонтажного комплексу 
Додаток В – Борторозширювач 
 
Додаток Г – Борторозширювач специфікація 
 
Додаток Д –Шиноремонтна дільниця. Освітлення.