Управління інформаційно-комунікативним забезпеченням діяльності закладу охорони здоров’я

Федоткіна, Наталія Анатоліївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7890
Title:	Управління інформаційно-комунікативним забезпеченням діяльності закладу охорони здоров’я
Authors:	Данилевський, Валерій Вікторович Федоткіна, Наталія Анатоліївна
Keywords:	інформація;комунікація;управління;інструменти;медичних заклад;сфера охорони здоров’я;information;communication;management;tools;medical facility;health care sphere
Issue Date:	Dec-2023
Abstract:	Об’єкт дослідження: процеси формування, організації та вдосконалення управління інформаційно-комунікативної системи Комунального некомерційного підприємства «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» Черкаської міської ради (в подальшому КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»). Предмет дослідження: сукупність методологічних, методичних і прикладних питань з приводу організації, формування та управління інформаційно-комунікативною системою в закладі охорони здоров’я. Мета дослідження: удосконалення управління інформаційно-комунікативною системою в закладі охорони здоров’я, а також визначення оптимальності та ефективності впроваджених заходів. Завдання дослідження: дослідити теоретично-методологічні основи управління інформаційно-комунікативним забезпеченням закладу охорони здоров’я; проаналізувати сучасний стан діяльності та інформаційно-комунікативного забезпечення закладу охорони здоров’я; розробити перспективні напрями формування та вдосконалення інформаційно-комунікативної системи в закладах охорони здоров’я. Методи дослідження: діалектичний і абстрактно-логічний; монографічний та системного аналізу; економіко-статистичний і розрахунково-конструктивний. Наукова новизна отриманих результатів: удосконалено підходи до визначення основних складових інформаційно-комунікативного забезпечення діяльності медичного закладу та їх формування та практичне впровадження. Набули подальшого розвитку теоретичні аспекти по формуванню та вдосконаленню інформаційно-комунікативної системи закладів охорони здоров’я. Одержані результати можуть бути використані закладами охорони здоров’я в Україні. Оbject of study: the processes of forming, organizing and improving the management of the information and communication system of the Communal non-profit enterprise "Second Cherkasy City Hospital of Rehabilitation Treatment" of the Cherkasy City Council (hereinafter KNP "DChMLVL" ChMR"). Subject of study: a set of methodological, methodical and applied questions regarding the organization, formation and management of the information and communication system in a health care institution. The purpose of study is improving the management of the information and communication system in the health care institution, as well as determining the optimality and effectiveness of the implemented measures. The tasks of study: to investigate the theoretical and methodological foundations of management of information and communication support of a health care institution; to analyze the current state of activity and information and communication support of the health care institution; to develop promising directions for the formation and improvement of the information and communication system in health care institutions. Research method: dialectical and abstract-logical; monographic and system analysis; economic-statistical and calculation-constructive. The scientific novelty of the obtained results: improved approaches to the definition of the main components of information and communication support for the activity of a medical institution and their formation and practical implementation. The theoretical aspects of the formation and improvement of the information and communication system of health care institutions have gained further development. The practical significance of the obtained results is that its results can be used by health care institutions in Ukraine.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7890
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Федоткіна Наталія.pdf Restricted Access		2.25 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Управління інформаційно-комунікативним 
забезпеченням діяльності закладу охорони здоров’я» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 2 курсу, групи ПУАМ-22 
спеціальності 281 «Публічне управління та 
адміністрування» 
                                                                              _____________________Федоткіна Н.А._______________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник    Данилевський В.В.   
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _______________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 року 
Форма № Н-9.01 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: магістр 
Спеціальність: 281 Публічне управління та адміністрування 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри                                  
економіки та управління 
_______ проф. Манн Р.В. 
«____» ____________ 2023 р. 
З А В Д А Н Н Я 
на кваліфікаційну роботу магістра  
Федоткіній Наталії Анатоліївні 
(прізвище, ім’я та по батькові) 
1.Тема роботи 
 Управління інформаційно-комунікативним забезпеченням діяльності 
закладу охорони здоров’я 
 
 
керівник роботи   Данилевський Валерій Вікторович, к.і.н., доцент 
                              (прізвище, ім’я  по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 25.09.2023 р. № 248/04 
2. Строк подання здобувачем роботи    30.11.2023  
3. Вихідні дані до роботи  Наукові статті, монографії, аналітичні  
дослідження, статистична інформація, законодавчо-нормативна база, проєктні  
та стратегічні документи, форми звітності 
 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити)  
Розділ 1 Теоретично-методологічні основи управління інформаційно- 
Комунікативним забезпеченням закладу охорони здоров’я 
Розділ 2 Аналіз сучасного стану діяльності та інформаційно- 
комунікативного забезпечення закладу охорони здоров’я 
Розділ 3 Перспективні напрями формування та вдосконалення 
інформаційно-комунікативної системи в закладах охорони здоров’я 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
Таблиці, схеми, рисунки, діаграми 
 
 
 
 
6. Консультанти розділів роботи 
 
Розділ Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
консультанта завдання завдання 
видав прийняв 
1 Данилевський В.В., доцент   
2 Данилевський В.В., доцент   
3 Данилевський В.В., доцент   
 
7. Дата видачі завдання _______25.09.2023___________________________________ 
 
                               
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Строк виконання 
Назва етапів магістерської роботи Примітки 
з/п етапів роботи 
1.  Підбір літератури, її вивчення і обробка.  
Укладання бібліографії по основним 25.09.2023-30.09.2023 
джерелам 
2.  Укладання плану (змісту) магістерської  
30.09.2023-02.10.2023 
роботи і погодження його з керівником 
3.  Розробка і подання на перевірку першого  
02.10. 2023-10.10.2023 
розділу 
4.  Розробка і подання другого розділу 19.10.2023-01.11.2023  
5.  Розробка і подання третього розділу 01.11.2023-15.11.2023  
6.  Погодження з керівником висновків і  
16.11.2023-20.11.2023 
пропозицій 
7.  Переробка (доопрацювання) магістерської  
роботи у відповідності з зауваженнями і 21.11.2023-25.11.2023 
подання її на кафедру 
8.  Перевірка на плагіат 26.11.2023  
9.  Нормоконтроль, 26.11.2023  
10.  Збір документів (відгук, рецензія) 26.11.2023-27.11.2023  
11.  Подача на підпис до завідувача кафедри 30.11.2023  
12.  Розробка тез доповіді для захисту 27.11.2023-30.11.2023  
 
   
Здобувач вищої освіти                      Федоткіна Н.А. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
   
 
Керівник роботи                   Данилевський В.В. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить 93 сторінки, 13 таблиць, 15 
рисунків, список літератури з 51 найменування, 2 додатки. 
 
Тема дослідження: Управління інформаційно-комунікативним 
забезпеченням діяльності закладу охорони здоров’я. 
 
Об’єкт дослідження: процеси формування, організації та 
вдосконалення управління інформаційно-комунікативної системи 
Комунального некомерційного підприємства «Друга Черкаська міська 
лікарня відновного лікування» Черкаської міської ради (в подальшому КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР»). 
Предмет дослідження: сукупність методологічних, методичних і 
прикладних питань з приводу організації, формування та управління 
інформаційно-комунікативною системою в закладі охорони здоров’я. 
Мета дослідження: удосконалення управління інформаційно-
комунікативною системою в закладі охорони здоров’я, а також визначення 
оптимальності та ефективності впроваджених заходів. 
Завдання дослідження: дослідити теоретично-методологічні основи 
управління інформаційно-комунікативним забезпеченням закладу охорони 
здоров’я; проаналізувати сучасний стан діяльності та інформаційно-
комунікативного забезпечення закладу охорони здоров’я; розробити 
перспективні напрями формування та вдосконалення інформаційно-
комунікативної системи в закладах охорони здоров’я. 
Методи дослідження: діалектичний і абстрактно-логічний; 
монографічний та системного аналізу; економіко-статистичний і 
розрахунково-конструктивний. 
Наукова новизна отриманих результатів: удосконалено підходи до 
визначення основних складових інформаційно-комунікативного 
забезпечення діяльності медичного закладу та їх формування та практичне 
впровадження. Набули подальшого розвитку теоретичні аспекти по 
формуванню та вдосконаленню інформаційно-комунікативної системи 
закладів охорони здоров’я. 
Одержані результати можуть бути використані закладами охорони 
здоров’я в Україні. 
 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: інформація, комунікація, управління, 
інструменти, медичних заклад, сфера охорони здоров’я. 
ABSTRACT 
 
Master’s thesis contains 93 pages, 13 tables, 15 figures, bibliography of 51 
titles, 2 applications. 
 
Theme of study: Management of information and communication support 
for the health care institution 
 
Оbject of study: the processes of forming, organizing and improving the 
management of the information and communication system of the Communal non-
profit enterprise "Second Cherkasy City Hospital of Rehabilitation Treatment" of 
the Cherkasy City Council (hereinafter KNP "DChMLVL" ChMR"). 
Subject of study: a set of methodological, methodical and applied questions 
regarding the organization, formation and management of the information and 
communication system in a health care institution. 
The purpose of study is improving the management of the information and 
communication system in the health care institution, as well as determining the 
optimality and effectiveness of the implemented measures. 
The tasks of study: to investigate the theoretical and methodological 
foundations of management of information and communication support of a health 
care institution; to analyze the current state of activity and information and 
communication support of the health care institution; to develop promising 
directions for the formation and improvement of the information and 
communication system in health care institutions. 
Research method: dialectical and abstract-logical; monographic and system 
analysis; economic-statistical and calculation-constructive. 
The scientific novelty of the obtained results: improved approaches to the 
definition of the main components of information and communication support for 
the activity of a medical institution and their formation and practical 
implementation. The theoretical aspects of the formation and improvement of the 
information and communication system of health care institutions have gained 
further development. 
The practical significance of the obtained results is that its results can 
be used by health care institutions in Ukraine. 
 
KEYWORDS: information, communication, management, tools, medical 
facility, health care sphere. 
 
4 
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП ............................................................................................................... 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГIЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ 
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДУ 
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ..................................................................................... 8 
1.1. Сутність та значення інформаційно-комунікативної політики ............... 8 
1.2. Сутність та особливості управління інформаційно-комунікативним 
забезпеченням діяльності медичних закладів ............................................... 17 
1.3. Методологічні основи формування інформаційно-комунікативної 
системи медичних закладів ............................................................................ 24 
Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 35 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ДІЯЛЬНОСТІ ТА 
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДУ 
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ................................................................................... 38 
2.1. Організаційно-економічна характеристика закладу охорони здоров’я . 38 
2.2. Дослідження інформаційно-комунікативної системи КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР»» .............................................................................................................. 46 
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ТА 
ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ СИСТЕМИ 
В ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ......................................................... 58 
3.1. Вдосконалення комунікаційного взаємозв’язку між медичним 
закладом та пацієнтами ................................................................................... 58 
3.2. Вдосконалення технологічного забезпечення інформаційно-
комунікативної системи медичного закладу ................................................ 66 
3.3. Ефективність від запропонованих заходів по вдосконаленню технічного 
рівня інформаційно-комунікативної системи КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» ...... 73 
Висновки до Розділу 3 .................................................................................... 81 
ВИСНОВКИ .................................................................................................... 84 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 89 
ДОДАТКИ ....................................................................................................... 94 
 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми. Управлінню діючими економічними системами у 
суспільстві зараз приділяється велика увага з боку представників різних 
галузей науки та виробництва. Це також стосується й медицини. Сучасні 
тенденції формування та розвитку інформаційно-комунікативних технологій 
вносять певні корективи в управління закладів охорони здоров’я, що є 
поштовхом для подальших досліджень в цьому аспекті. 
Стрімкий інноваційний розвиток інформаційно-комунікативних 
технологій спонукає до актуалізації проблеми їх впровадження та 
використання в галузі охорони здоров’я галузі. Активний процес 
інформатизації медицини створює передумови для її ефективного 
реформування. 
Використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій в 
діяльності закладів охорони здоров'я країни є одним із найважливіших та 
необхідних інструментів ефективної організації їх діяльності, планування 
процесів своєчасного лікування та діагностики захворювань й забезпечення 
надання своєчасних якісних медичних послуг населенню. Саме ці положення 
свідчать про актуальність питання впровадження та вдосконалення 
інформаційно-комунікативної системи в діяльність закладів охорони 
здоров'я. 
Дане питання вдосконалення системи управління в галузі медицини з 
використанням сучасних технологій широко висвітлено в наукових працях 
вітчизняних науковців, таких як Гавловська Н.І., Мидюк О. Н, Мороз В. М., 
Рудніченко Є. М., Стадник В. В., Телешуна С. О.. Також вагомий внесок в 
питання дослідження вдосконалення управління галуззю медицини 
здійснили розробки таких науковців, як: Баєва О. В., Білинська М. М., 
Вороненко Ю. В., Ліштаба Л. В. та ін.. 
Зарубіжні науковці, які займалися дослідженням питання управління, 
зокрема в медицині, це представники наступних відомих авторів: Бредлі Б. 
6 
 
Дж., Гейлінс А. С., Даффі Дж., Друкера П., Кохерс Г., Соуера В.Є. 
Всі автори у своїх наукових та бізнес-виданнях наголошують на 
вирішальній ролі управління для розвитку та вдосконалення інформаційно- 
комунікативних технологій медичних закладів. 
Однак, необхідно відмітити, що питання вдосконалення інформаційно-
комунікативної системи в галузі медицини недостатньо висвітлено та 
представлено науковцями. Так, потребують теоретичного та практичного 
розвитку підходи щодо удосконалення системи управління інформаційно- 
комунікативним забезпеченням закладів охорони здоров’я, що свідчить про 
актуальність теми наукового магістерського дослідження. 
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є процеси 
формування, організації та вдосконалення управління інформаційно-
комунікативної системи Комунального некомерційного підприємства «Друга 
Черкаська міська лікарня відновного лікування» Черкаської міської ради (в 
подальшому КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»). 
Предметом дослідження є сукупність методологічних, методичних і 
прикладних питань з приводу організації, формування та управління 
інформаційно-комунікативною системою в закладі охорони здоров’я. 
Мета і завдання дослідження. Метою магістерського дослідження є 
удосконалення управління інформаційно-комунікативною системою в 
закладі охорони здоров’я, а також визначення оптимальності та ефективності 
впроваджених заходів. 
Основні завдання: 
- дослідити теоретично-методологічні основи управління 
інформаційно-комунікативним забезпеченням закладу охорони здоров’я; 
- проаналізувати сучасний стан діяльності та інформаційно-
комунікативного забезпечення закладу охорони здоров’я; 
- розробити перспективні напрями формування та вдосконалення 
інформаційно-комунікативної системи в закладах охорони здоров’я. 
Методи дослідження. Теоретично-методологічною основою 
7 
 
магістерського дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід 
і аналіз, фундаментальні положення теорії інформаційних комунікацій, 
результати наукових досліджень відомих вітчизняних і зарубіжних вчених та 
економістів щодо впровадження та вдосконалення інформаційно-
комунікативної системи в закладі охорони здоров’я. 
В процесі виконання роботи використовувалися наступні методи та 
прийоми дослідження: діалектичний і абстрактно-логічний (теоретичні 
узагальнення і формування висновків); монографічний та системного аналізу 
(вивчення і аналіз процесу удосконалення інформаційно-комунікативної 
системи в закладі охорони здоров’я); економіко-статистичний і 
розрахунково-конструктивний (аналіз ефективності існуючої інформаційно- 
комунікативної системи) та ін. 
Наукова новизна одержаних результатів: Удосконалено підходи до 
визначення основних складових інформаційно-комунікативного 
забезпечення діяльності медичного закладу та їх формування та практичне 
впровадження. Набули подальшого розвитку теоретичні аспекти по 
формуванню та вдосконаленню інформаційно-комунікативної системи 
закладів охорони здоров’я. 
Практичне значення одержаних результатів магістерського 
дослідження полягає в представленні обґрунтованих підходів до формування 
та вдосконалення системи інформаційно-комунікативного забезпечення 
діяльності медичного закладу. Результати дослідження рекомендовані до 
впровадження в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР». 
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження 
апробовані на ХХІV міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і 
практика сучасної економіки», яка відбулася 20 жовтня 2023 року. 
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, 
висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст 
викладено на 93 сторінках друкованого тексту. Робота містить 13 таблиць, 15 
рисунків, 2 додатків. Список використаних джерел налічує 51 найменування.  
8 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГIЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ 
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДУ 
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 
 
 
1.1. Сутність та значення інформаційно-комунікативної політики 
 
Швидкий економічний розвиток сучасного суспільства невід’ємний від 
динамічного розвитку інформаційного простору, який весь час вдосконалює 
інформаційну інфраструктуру, спонукає до ефективного та сучасного 
застосування всіх можливих інформаційних ресурсів. Для забезпечення 
стійкої ринкової конкурентоспроможної діяльності підприємств край 
необхідно формувати та застосовувати в практичній діяльності ефективну 
інформаційно-комунікативну політику, що пристосована до вимог та змін 
сучасного динамічного макросередовища. Сучасна інформаційно-
комунікативна політика, яка є ефективним інструментом управління, зараз 
стає необхідною в практиці господарювання підприємств всіх сфер та видів 
власності. Сучасна інформаційно-комунікативна політика направлена на 
задоволення потреб цільових груп покупців, на розробку дієвого комплексу 
управління й на забезпечення товарові бажаного місця на ринку й в 
свідомості споживачів, що є кінцевою метою кожного підприємства. 
Особливо в теперішніх кризових умовах діяльності вітчизняних підприємств 
сучасна комунікаційна політика є незмінною умовою формування ефективної 
техніко-технологічної структури господарської одиниці, підвищення стану її 
конкурентоспроможності та ефективності. В реальних ринкових умовах для 
успішного продажу товару (послуги) підприємству необхідно підвищувати 
якість продукції (послуг) та встановлювати таку ціну, щоб задовольняла як 
виробника, так і споживача. Особливої важливості набуває реалізація товарів 
(послуг) при використанні більш інформативних, оригінальних і 
9 
 
привабливих комунікаційних звернень, які здатні швидко переконати 
споживачів придбати наші товари (послуги). Тому дуже важливими в 
управлінні є комунікації, використання яких в сучасних кризових ринкових 
умовах є суттєво актуальним й передбачає проведення об’єктивних 
досліджень в сфері комунікаційної політики підприємства. 
Ефективна діяльність господарюючих суб’єктів в ринкових умовах 
повинна, насамперед, забезпечуватись прийняттям якісних дієвих 
управлінських рішень, ефективної та обґрунтованої управлінської діяльності. 
В цілому інформаційні комунікації це – діяльність, сукупність певних 
інструментів та конкретні дії по збору, аналізу, обробці та систематизації 
актуальної та точної інформації, яка є вкрай важливою для успішної 
діяльності учасників ринку. Тому, інформаційні комунікації відіграють 
велику роль в здійсненні ефективної виробничо-збутової діяльності 
підприємства. Такі комунікації включають найбільш активні та дієві складові 
елементи інформаційно-комунікативної політики організації. Тому 
дослідження та вивчення сутності, ролі та значення сучасної комунікаційної 
політики на підприємстві є вкрай актуальними, що в подальшому 
забезпечить узгодження всіх виробничих операцій на підприємстві та 
сприятиме вмілому коригуванню дій при задоволенні потреб та попиту 
споживачів. 
Сучасні умови господарювання вимагають від підприємств 
забезпечувати бажаний необхідний рівень задоволення вимог цільового 
ринку ефективнішими засобами, ніж у конкурентів. Тому використання 
підприємствами в своїй діяльності управлінської концепції набуває зараз 
особливого значення. Серед усіх дієвих інструментів, які забезпечують 
сукупність взаємозв’язків та відносин на підприємстві, варто виділити саме 
інформаційні комунікації. Головною задачею комунікацій є забезпечення 
процесу взаємодії із цільовим споживачем в аспекті передачі йому 
необхідної інформації стосовно товарів (послуг) та їх властивостей а також 
підтримки зв’язку підприємства зі споживачами. 
10 
 
Необхідно відмітити, що джерела сучасної науки відмічають біля двісті 
трактувань сутності поняття інформаційних комунікацій. Ми розглянемо 
більш повно трактування сутності поняття інформаційних комунікацій та, 
відповідно, комунікаційної політики в аспекті функціонування підприємств. 
Дані філософського енциклопедичного словнику визначають поняття 
комунікації як: «комунікація це термін, що окреслює конструктивну людську 
взаємодію особистостей, соціальних груп і т.п., яка розгортається на основі 
толерантності і порозуміння» [45, с. 315]. 
В аспекті охорони здоров’я комунікації визначаються як встановлення 
та підтримка взаємозв’язку між підприємствами галузі медицини та 
споживачами їх послуг. 
За Ж.-Ж. Ламбеном інформаційні комунікації – це: «сукупність 
сигналів, що виходять від підприємств на адресу різних аудиторій, зокрема 
споживачів і продавців, постачальників, акціонерів, органів управління й 
навіть власного персоналу» [21, с. 499]. 
Котлер Ф. та Армстронг Г. визначають роль інформаційних 
комунікацій як: «комплексну програму, що інтегрує засоби реклами, 
стимулювання, збуту, особистого продажу, зв’язків з громадськістю задля 
досягнення підприємством цілей рекламного й маркетингового характеру» 
[20, с. 718]. 
Відомий науковець в галузі управління Войчак А.В. визначає: 
«комунікація – просування товарів, адже методологічно вони близькі 
за розумінням поняття» [10, с. 211]. 
Нами визначено, що на основі інформаційних комунікацій базуються 
всі ланки та підрозділи діючих на ринку підприємств. Головна мета 
інформаційних комунікацій – повне задоволення потреб споживачів. Реальні 
умови господарювання вітчизняних підприємств галузі медицини 
спонукають до формування та вдосконалення на підприємстві ефективної 
комунікаційної політики. 
Ми повністю згодні з теорією Васильченка Л. С., який пропонує: «… 
11 
 
взяти до уваги ключові тенденції, що необхідно враховувати в системі 
маркетингової політики комунікацій» [9, с. 28] (рис. 1.1). 
 
 
Рис. 1.1 – Основні тенденції в системі маркетингових комунікацій 
підприємства 
 
Формування дієвого інформаційно-комунікативного процесу 
сприятиме автоматизуванню на підприємствах всіх процесів взаємодії та 
взаємозв’язку зі споживачами; забезпеченню індивідуального унікального 
обслуговування в найбільш зручний час; ефективному налагодженню 
зворотного зв'язку; оперативному отриманні інформації, що дозволить 
розробляти та впроваджувати науково обґрунтовані рішення та формувати 
високоефективні засоби для здійснення управлінської діяльності. 
Також впровадження в комунікаційний процес сучасних інноваційних 
технологій надасть підприємству можливість підвищити свій рівень 
12 
 
конкурентоспроможності на ринку. 
Таким чином, ефективні та дієві інноваційні інформаційні комунікації 
відіграють велику роль в успішній діяльності підприємства й, одночасно 
вони є одним з суттєвих та складних складових всієї діяльності. 
Використання ефективних обґрунтованих комунікацій, направлених на 
цільових споживачів, є ключовим факторам ринкового успіху будь-якого 
підприємства. Сучасна діяльність потребує більше, ніж розробка та 
виробництво продукції, яка задовольнятиме потреби кінцевих споживачів. 
Сучасні реалії вимагають, щоб ринковоорієнтовані підприємства 
здійснювали комунікацію та зворотній зв’язок зі своїми цільовими клієнтами. 
При чому, у змiстi самих комунікацій не повинно бути ніякої випадкової та 
неякісної інформації [7, c. 49]. 
Тому, як відмічає Балабанова Л.В.: «…запорукою успіху підприємства 
на ринку є спроможність стратегічно правильно організувати взаємодію 
багатьох інструментів інформаційних комунікацій з визначенням 
найдієвіших і найефективніших засобів комунікацій у кожному окремому 
випадку господарської діяльності підприємства» [4, с. 224]. 
Отже, інформаційно-комунікативна політика являє собою 
запланований на перспективу, курс дій підприємства, в напрямку 
забезпечення ефективної взаємодії між учасниками системи управління на 
основі науково обґрунтованої стратегії формування інформаційних 
комунікацій для задоволення потреб покупців та одержання запланованого 
прибутку [34, с.17-18]. 
Звідси визначаються основні завдання ефективної комунікаційної 
політики підприємства: 
- формування престижного іміджу на ринку виробника та його 
продукції; 
- надання інформації для потенційних споживачів про продукцію, яка 
випускається, її ціни, про особливості її застосування, про переваги 
виробленої виробником продукції над продукцією конкурентів на ринку 
13 
 
тощо; 
- інформування про появу нових видів товарів, послуг або ідей; 
- забезпечення визнання впізнаваємості продукції, яка досить довгий 
час пропонується на ринку; 
- інформування споживачів або посередників щодо умов 
стимулювання продажу продукції (послуг); 
- розробка дієвих заходів комунікацій з метою переконання 
споживачів купувати продукцію саме цього виробника; 
- надання можливості створення зворотного зв’язку з кінцевим 
споживачем для визначення рівня ставлення його до виробника та його 
продукції [8, c. 98]. 
Формування системи ефективних комунікацій вимагає дотримуватись 
таких основних принципів: 
- орієнтація на конкретних цільових покупців продукції (послуг); 
- відповідність внутрішніх можливостей підприємства обраним цілям 
інформаційних комунікацій; 
- можливість адаптаційних змін в політиці комунікацій на основі 
отриманих результатів від проведених ринкових досліджень; 
- врахування в комунікаційній діяльності психологічних особливостей 
та здійснення контролю за нормами поведінки між членами трудового 
колективу, а також при співробітництві з зовнішніми партнерами або 
посередниками; 
- дієве використання всіх елементів для мотивації успішної діяльності, 
забезпечення кар’єрного росту робітників, сприяння корпоративному духу 
відповідальності та створення позитивного фірмового стилю підприємства 
та його іміджу на ринку. 
Система комунікацій являє собою певний процес взаємодії всіх 
суб’єктів управлінської діяльності, який направлений на формування та 
прийняття стратегічних й тактичних рішень для забезпечення ефективної 
управлінської діяльності. Ефективність системи комунікацій залежить 
14 
 
головним чином не тільки від власних характеристик кожного учасника 
управлінської діяльності, а й від засобів комунікацій, які використовуються 
та від методів їх стимулювання. 
Ефективність комунікаційних рішень, які приймаються на 
підприємстві, забезпечуються такими функціональними складовими: 
1. Інформація. Відповідні працівники підприємства надають 
інформацію цільовим сегментам ринку про появу на ринку нових видів 
товарів (послуг), їх використання та призначення. 
2. Сприяння переконанню. Це особливо необхідно для формування 
сприятливого ставлення цільових споживачів до підприємства, його 
продукції а також переконання здійснити покупки. 
3. Створення позитивного іміджу на ринку. Це є необхідним, оскільки 
саме імідж підприємства сприяє диференціації та вибору покупцями торгових 
марок. 
4. Підкріплення правильного вибору. Так, головна частина 
комунікаційного звернення направлена не тільки на залучення нових 
покупців продукції, але й на переконання існуючих споживачів в тому 
аспекті, що купуючи продукцію даного товаровиробника, вони зробили свій 
правильний вибір. 
5. Особистий досвід споживачів та їх позитивна реакція на куплений 
товар є головним складовим, що має головне значення для аналізу інформації, 
отриманої під час зворотного зв’язку [17, c.100]. 
Основні чинники, які забезпечують ефективність комунікацій – це: 
- якщо джерело комунікацій володіє більшою монополією на ринку то 
це сприятиме позитивному відгуку одержувача повідомлення; 
- комунікації будуть більш ефективними в таких ситуаціях, коли 
комунікативне звернення буде найповніше відповідати перевагам, 
переконанням i потребам одержувача; 
- ступінь дієвого впливу комунікативного звернення буде значно 
підвищується, якщо одержувач зацікавиться його темою; 
15 
 
- комунікації будуть більш ефективними при умові, якщо джерело 
передачі звернення буде високопрофесійним [8, c. 103]. 
При цьому необхідно відмітити, що досконально точно неможливо 
розрахувати ефективність використання різновидів та інструментів 
комплексу інформаційних комунікацій. Разом з тим, навіть розраховані 
приблизні значення вкрай необхідні так як на основі них можна зробити 
обґрунтований висновок про доцільність та необхідність здійснення 
комунікативної діяльності. 
Ефективні інформаційні комунікації підприємств повинні мати певну 
закінчену форму, передбачати використання конкретних інструментів, 
засобів представлення звернень, просування продукції. 
При дослідженні комунікаційної політики підприємства важливо 
здійснювати ретельний та повний аналіз інструментів, задіяних в даній 
системі. В сучасних умовах господарювання видатні науковці виділяють три 
складові інструментів ефективної комунікації: базові, синтетичні 
інструменти та нові їх види. 
Основні дійові інструменти інформаційних комунікацій представлені 
на рис. 1.2. 
 
Рис. 1.2 – Інструменти комунікаційної політики підприємства 
16 
 
За даними рис. 1.2 необхідно зазначити, що кожен представлений 
складовий інформаційних комунікацій має певні особливі якості, умови для 
свого використання в різних сферах господарювання. В цілому зазначені 
інструменти створюють дієву та ефективну систему інформаційних 
комунікацій на підприємстві, яка направлена на привертання уваги цільових 
споживачів і переконання їх зробити свій вибір на продукції нашого 
підприємства. 
Наведений перелік складових інструментів інформаційних комунікацій 
можна весь час розширювати, виходячи з розвитку сучасних засобів зв’язку з 
цільовою аудиторією, коли з’являються більш сучасні способи просування, їх 
кодування та інтерпретації. 
Також слід відзначити, що зазначені інструменти ефективних 
комунікацій пов’язана між собою та направлені на прискорення просування 
продукції на цільових ринках збуту, на переконання покупців до здійснення 
купівлі, особливо повторних покупок, на поширення позитивних відгуків про 
продукцію. Однак, ці інструменти сприяють досягненню зазначеної мети 
різними способами та мають різне значення при виконанні управлінських 
завдань [4, с. 226]. 
Ми цілком згодні з висловом Примак Т.О.: «кінцевою метою 
комунікаційної політики є формування та динамічне підтримування певного 
позитивного іміджу, бренду, підприємства-виробника, його товарних марок, 
спонукання цільової аудиторії до здійснення покупок» [35, с. 183]. 
Результативність та ефективність комунікаційної системи та 
комунікаційної політики в цілому залежить від особливих якостей кожного 
суб’єкта, а також від тих засобів комунікації, які використовуються при 
здійсненні комунікації. Основні цілі ефективної комунікаційної політики 
підприємства зображені на рис. 1.3, який відображає 4 головні цілі політики 
інформаційних комунікацій підприємства: 
- забезпечення високого рівня обізнаності клієнтів; 
- посилення виконання управлінських рішень; 
17 
 
- формування позитивного відношення до продукції (послуг) 
підприємства; 
- налагодження двостороннього зв’язку з цільовими групами покупців 
(рис. 1.3). 
 
Рис. 1.3 – Основні цілі комунікаційної політики підприємства 
 
Очевидно, що інформаційно-комунікативна політика підприємства 
будь-якої сфери вміщує комплекс дієвих інструментів, які покликані 
забезпечити досягнення запланованих результатів та цілей. 
 
 
1.2. Сутність та особливості управління інформаційно-
комунікативним забезпеченням діяльності медичних закладів 
 
В сучасних реаліях бурхливий розвиток інформаційно-комунікативних 
технологій підтверджує що саме інформація являється одним із важливих 
факторів розвитку суспільних відносин, ключовим дієвим елементом в 
господарюванні будь-якого  ринкового суб'єкта. 
18 
 
Поняттю інформації як наукової категорії приділено достатньо уваги з 
боку вітчизняних і зарубіжних вчених-науковців у різних галузях. 
Підвищення уваги економістів-науковців до дослідження мутності та 
значення інформації пояснюється всеохоплюючим процесом інформатизації 
всіх сфер людського існування. 
Правові науки інтерпретують поняття інформації як - дані про існуючі 
факти, про події, предмети, всі явища, що відбуваються в правових аспектах 
суспільства. Ця інформація відображається в таких джерелах: норми права, 
інші правові джерела та використовуються для вирішенні поставлених 
правових завдань [49]. 
Що стосується галузі медицини, то тут також здійснюється досить 
активне дослідження сутності самого поняття «інформація». Дане поняття 
«інформація» науковці представляють в двох аспектах: 
- як систему вираження значення суттєвих клінічних даних [51]; 
- як інформацію щодо галузі охорони здоров’я, яка включає великий 
комплекс знань про здоров’я людей та їх захворювання [1]. 
Вчені-економісти визначають інформацію стосовно економічних наук, 
як економічну інформацію, що вміщує дані відносно економічних явищ та 
процесів на ринку, які отримуються у вигляді комунікаційних повідомлень 
під час здійснення комунікацій [44]. 
Особливої уваги заслуговує дослідження законодавства України 
стосовно визначення поняття «інформація». Визначення поняття 
«інформація» знаходиться в певних нормативних і правових актах, в законах 
України «Про інформацію» [40], «Про доступ до публічної інформації», 
«Про телекомунікації», «Про захист економічної конкуренції», в Цивільному 
кодексі України [49] тощо. 
Центральним законом, який регламентує інформаційної взаємодії в 
суспільстві, це Закон України «Про інформацію», де в Статті № 1 інформація 
визначається: «будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на 
матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді» [40]. 
19 
 
Також особливою категорією в системі управління є категорія 
«комунікація». Поняття «інформація» та «комунікація» являються єдиним 
цілісним елементом всієї системи інформаційно-комунікативного 
забезпечення господарювання будь-якого підприємства. Інформація 
представляється у вигляді основи будь-якої взаємодії, а комунікація є тою 
безпосередньою формою цього взаємозв’язку. Комунікації в медичних 
закладах – це обмін інформацією, яка необхідна для прийняття 
обґрунтованих управлінських рішень та їх своєчасне доведення до медичного 
персоналу. 
В сучасних реаліях медичні заклади функціонують при безперервних 
комунікаційних взаємозв’язках з такими цільовими сегментами: 
- державними органами та установами; 
- покупцями медичних послуг; 
- широкими колами громадськості. 
Саме це, зазначене, є важливою умовою ефективного існування всієї 
системи охорони здоров'я в країні (рис. 1.4). Отже, ефективність 
комунікативного взаємозв’язку значною мірою визначається зворотним 
зв'язком між ними та відповідною реакцією. 
Ефективна діяльність медичної сфери тісно пов’язана з впливом 
внутрішніх та зовнішніх інформаційних середовищ, в яких безумовно 
існують внутрішні та зовнішні комунікативні зв'язки. 
Внутрішніми комунікаційними зв'язками є внутрішньо- організаційні 
зв'язки, які існують як інформаційні канали та потоки між керівниками та 
підлеглими виконавцями. 
Так, внутрішньо-організаційні зв'язки (рис. 1.4) характеризуються 
наявністю існування прямого та зворотного взаємозв'язку. Прямий 
інформаційний зв'язок, представлений на рисунку, вміщує всю інформацію, 
передану в розпорядженнях, наказах від керівника закладу до виконавців. 
Зворотній інформаційний зв'язок йде від виконавців до керівника закладу та 
представляється як медична звітність. 
20 
 
 
Рис. 1.4 – Схема інформаційно-комунікаційної системи закладу охорони 
здоров'я 
 
В зовнішніх інформаційних комунікаційних зв’язках здійснюється 
обмін інформацією між різними за профілями медичними закладами та 
суб'єктами зовнішнього середовища (органи державної влади країни, органи 
місцевого самоврядування, існуючі громадські організації, населення країни). 
На думку науковця Гужви В.М. інформаційне забезпечення – це: 
«…сукупність методів і засобів розміщення й організації інформації, що 
включають у себе системи класифікації і кодування, уніфіковані системи 
документації, раціоналізації документообігу та форми документів, методів 
створення внутрішньо-машинної інформаційної бази інформаційної системи» 
[11, с. 28]. 
Слід відмітити, що поняття «інформаційно-комунікаційне 
забезпечення» являється набагато ширшою категорією й вміщує таку 
особливість, як встановлення комунікаційного взаємозв'язку підприємства з 
21 
 
внутрішнім та зовнішнім середовищем. Тому управління інформаційно- 
комунікаційним забезпеченням діяльності медичного закладу це - процес 
формування ефективного дієвого функціонування інформаційного та 
комунікативного середовища в єдиній злагодженій системі з метою 
забезпечення конкурентоспроможної діяльності закладу. 
В умовах сьогодення інформаційно-комунікаційне забезпечення 
функціонування закладів охорони здоров’я відіграють важливу рольв 
розвитку ринку медичних послуг. Сучасна ефективна інформаційно- 
комунікаційна система направлена на: 
- формування умов для безперебійної роботи всієї інформаційної та 
управлінсько-організаційної складових систем медичного закладу; 
- встановлення ефективних комунікаційних взаємовідносин в середині 
підприємства між його структурними підрозділами; 
- встановлення та розвиток взаємовідносин з державними органами 
влади та широкими колами громадськості; 
- впровадження ефективного комунікаційного взаємозв’язку з 
населенням для забезпечення життєздатного рівня здоров'я населення, його 
підтримки; 
- формування та всебічна підтримка ефективних взаємозв’язків між 
медичним закладом й споживачами медичних послуг. 
Вдале управління всіма процесами інформаційно-комунікативного 
забезпечення медичних закладів вимагає формування єдиної інформаційної 
системи, що є необхідною важливою складовою цілої медичної 
інформаційної системи країни. 
Визначено, що інформаційна система в медичній галузі включає 
необхідні складові, які виконують важливі функції та забезпечують її 
ефективність. Вітчизняні науковці в своїх працях визначають наступні 
складові інформаційних систем, які здійснюють певні функції: 
- інформаційне забезпечення; 
- організаційне забезпечення; 
22 
 
- правове забезпечення; 
- технологічне забезпечення; 
- програмне забезпечення; 
- математичне забезпечення. 
Також до представленого переліку функціональних складових нами 
пропонується включити ще три види складових елементів системи: 
- комунікативне забезпечення; 
- фінансове забезпечення; 
- документальне забезпечення. 
Так, забезпечення необхідною інформацією передбачає формування 
єдиної системи аналізу та кодування інформації, її впровадження в 
інформаційну систему медичної галузі країни. 
Правове забезпечення включає всі необхідні дані нормативно-
правових актів по забезпеченню правової діяльності інформаційної медичних 
закладів. 
Система технічних засобів забезпечує сучасне функціонування всієї 
інформаційної системи медичних закладів. 
Організаційне забезпечення здійснює необхідний визначений порядок 
взаємодії та взаємозв’язку складових інформаційної системи медичних 
закладів. 
Програмна складова забезпечує наявність та функціонування сучасних 
програмних продуктів та необхідної технічної документації для діяльності 
інформаційної системи. 
Математична обробка інформації, що надходить, включає в себе всю 
систему математичних методів та моделей, необхідних для функціонування 
системи. 
Також необхідною складовою інформаційної системи являється 
забезпечення комунікативних зв’язків, що сприяє здійсненню доцільних 
підходів й механізмів у взаємозв’язках між медичними закладами та 
цільовими групами. 
23 
 
Фінансове забезпечення вміщує всю сукупність необхідних фінансових 
коштів для відшкодування витрат на формування та функціонування всієї 
інформаційної системи: 
- необхідне програмне забезпечення відповідно до ліцензій; 
- сучасні технічні засоби; 
- використання мережі Інтернет. 
Документальне забезпечення вимагає дотримання при документообігу 
необхідних правил та принципів створення та зберігання всіх документів на 
паперових та машино-зчитуваних носіях, що забезпечить доступ до загальної 
системи документообігу. 
Ефективне управління інформаційно-комунікативною системою 
діяльності медичного закладу здійснюється за допомогою двох її складових 
підсистем: 
1. Інформаційної підсистеми. 
2. Комунікаційної підсистеми. 
Так, управління інформаційною складовою підсистемою включає 
організацію роботи медичного закладу з великим масивом інформації: 
- збір інформації; 
- систематизація інформації; 
- її обробка; 
- зберігання зібраної інформації; 
- прийняття на її основі необхідних управлінських рішень. 
Інформація, яка збирається та необхідна в медичних установах, 
представляється в закінченому вигляді як медико-статистична звітність. 
Ефективне управління комунікативною складовою підсистемою 
направлене на формування комунікативного взаємозв'язку з цільовими 
сегментами, на визначення найбільш суттєвих проблемних аспектів в 
комунікації та на ефективне їх вирішення. 
Бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вимагає 
необхідності вдосконалення процесу інформатизації медичної системи 
24 
 
країни. Ефективна управлінська діяльність в аспекті інформаційно-
комунікаційних технологій направлена на: 
- формування сучасного електронного документообігу та 
автоматизації процесу збору та обробки баз даних в медичних закладах; 
- формування єдиного електронного реєстру медичних послуг, що 
забезпечуватиме доступ до всієї інформації про діяльність інших медичних 
організацій; 
- створення загальнодержавної електронної системи внутрішнього 
організаційного контролю за діяльністю закладів охорони здоров’я; 
- організація доступу до контролю з боку службових та громадських 
органів за діяльністю медичних закладів та їх персоналу; 
- впровадження сучасних інформаційних технологій в адміністративну 
систему функціонування медичних закладів. 
Отже, функціонування ефективної інформаційно-комунікативної 
системи повинно сьогодні забезпечуватися впровадженням нових 
інформаційних сучасних технологій, що покращуватиме якість самої 
інформації та взагалі процес її використання та розповсюдження. Все це 
надасть можливість для більшої прозорості всіх основних процесів по 
плануванню, наданню медичних послуг, їх фінансуванню та обліку 
державних програм з охорони здоров'я й підвищенню рівня обізнаності та 
поінформованості пацієнтів. 
 
 
1.3. Методологічні основи формування інформаційно-
комунікативної системи медичних закладів 
 
Давно відоме визнання, що людина, яка має міцне здоров’я є основою 
сталого розвитку всього суспільства в кожній країні. Стаття 5 Закону 
України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» наголошує: 
«…охорона здоров'я – загальний обов'язок суспільства та держави» [30]. 
25 
 
Звідси витікає, що одним з головних завдань нашої держави це - 
завдання по створенню необхідних умов для збереження здоров'я людей та 
надання їм якісних та доступних за ціною медичних послуг. Стаття 4 
зазначеного Закону відображає принципи охорони здоров'я населення країни: 
- визнання охорони здоров'я пріоритетним напрямом діяльності 
суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку 
народу України; 
- дотримання прав і свобод людини і громадянина в сфері охорони 
здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій; 
- гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету 
загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або 
індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист 
найбільш вразливих верств населення; 
- рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність 
медичної допомоги та інших послуг в сфері охорони здоров'я; 
- відповідність завданням і рівню соціально-економічного та 
культурного розвитку суспільства, наукова обґрунтованість, матеріально-
технічна і фінансова забезпеченість; 
- орієнтація на сучасні стандарти здоров'я та медичної допомоги, 
поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом в сфері 
охорони здоров'я; 
- попереджувально-профілактичний характер, комплексний 
соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я; 
- багатоукладність економіки охорони здоров'я і багатоканальність її 
фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та 
заохоченням підприємництва і конкуренції; 
- децентралізація державного управління, розвиток самоврядування 
закладів та самостійності працівників охорони здоров'я на правовій і 
договірній основі [30]. 
В реальних умовах, зазначених вище принципів повною мірою не 
26 
 
дотримуються вітчизняні медичні заклади. Цьому заважає дія та вплив 
суб'єктивних та об'єктивних факторів, які гальмують позитивне 
реформування медичної галузі в країні. В числі таких факторів є: 
- недостатнє фінансування медичної галузі; 
- недостатнє використання інноваційних технологій, що заважає 
розвитку модернізації медичної галузі; 
- недостатнє використання досвіду розвинених країн з провідною 
медичною системою та недотримання в своїй діяльності міжнародних 
протоколів лікування; 
- недостатнє врахування потреб людей при наданні медичних послуг; 
- нецільове використання ресурсів медичної галузі; 
- недостатня підтримка держави при впровадженні результатів 
науково- дослідних робіт в діяльність медичних закладів. 
Враховуючи вищезазначене, необхідно відмітити, що політика держави 
в медичній галузі повинна розвиватися в двох напрямках – загальному та 
конкретному (вузькому): 
1. В загальному напрямку розвиток медичної галузі буде 
направлений на здійснення якісних системних змін. 
2. В конкретному (вузькому) напрямку розвиток медичної галузі 
буде направлений на: 
- значне покращення якості медичних послуг; 
- підвищення рівня доступності послуг медичних закладів для 
кожного громадянина; 
- підвищення рівня довіри громадян до вітчизняної галузі охорони 
здоров’я; 
- підвищення рівня стимулювання медичних робітників до якісного 
надання послуг; 
- підвищення престижу вітчизняної медичної освіти; 
- суттєве підвищення стану здоров'я загалом всієї нації. 
Таким чином, сьогодні вся система охорони здоров'я в Україні 
27 
 
знаходиться в стані реформування в наступних напрямках: 
- упорядкування мережі медичних закладів; 
- здійснення якісного та своєчасного медичного обслуговування; 
- покращення системи фінансування медичної сфери; 
- вдосконалення системи управління ресурсами. 
Національна стратегія реформування системи охорони здоров'я 
констатує, що «…під час реформування та модернізації системи охорони 
здоров’я України повинні бути окреслені цілі та завдання, виконання яких 
допоможе реалізувати соціальні цінності та прагнення в дусі традицій 
сучасної, демократичної Європи. Право людини на здоров’я повинно 
базуватися на економічному та соціальному розвитку і політичній 
стабільності. Україна потребує ефективного функціонування юридичних, 
фінансових, економічних, структурних, управлінських, організаційних, 
інформаційних і комунікаційних інститутів із метою досягнення найкращих 
результатів для здоров’я, фінансової захищеності при отриманні медичної 
допомоги, оперативного задоволення вимог та очікувань громадян і загальної 
ефективності галузі» [26]. 
В сучасних умовах реформування медичної галузі вимагає формування 
такої дієвої системи, яка: 
1. Орієнована на людей, що означає, що стале функціонування 
медичної галузі на перше місце повинно ставити людину, її потреби. 
Важливим є також встановлення між пацієнтом та медичним робітником 
продуктивного довірливого діалогу, ефективної комунікації. 
2. Орієнована на кінцевий результат, коли впровадження 
управлінських рішень на кожному управлінському щаблі зобов’язане 
враховувати потреби пацієнтів. При цьому в самій медичній галузі необхідно 
щоб була максимальна зацікавленість медичних робітників у досягненні 
ефективних результатів від своєї діяльності. 
3. Орієнована на ефективне впровадження, коли реформування 
медичної галузі залежатиме від розробки чіткого обґрунтованого плану 
28 
 
проведення всіх реформ, механізму його виконання [26]. 
Основні принципи діяльності сучасної медичної системи охорони 
здоров'я зображені на рис. 1.5. 
 
Рис. 1.5 – Принципи функціонування сучасної медичної системи 
 
Бажано, щоб сучасна модель медичної системи була як можна більше 
пацієнтоорієнтованою, коли в центрі уваги буде конкретна людина (пацієнт) 
зі своїми потребами в конкретній медичній послузі. 
Тому принципами пацієнтоорієнтованої моделі сучасної медичної 
системи є: 
- забезпечення повного доступу населення до медичного 
обслуговування; 
- координація та інтеграція медичного забезпечення; 
- уважне ставлення до потреб пацієнтів; 
- забезпечення пацієнтів точними та своєчасними даними стосовно 
визначеного діагнозу та процедури лікування; 
- підтримка психологічного та емоційного стану пацієнтів; 
29 
 
- забезпечення повного доступу всіх членів сім’ї пацієнта до процесу 
лікування. 
Комп’ютеризація та всебічна інформатизація спонукає до появи 
актуального питанням в медичній галузі – це створення інформаційно-
комунікативної системи, її функціонування, яка потребує удосконалення всієї 
матеріально-технічної бази, оновлення основних медичних фондів, 
капітального будівництва, модернізації застарілого медичного технічного 
обладнання. 
Не зважаючи на те, що ми зараз можемо спостерігати окремі поодинокі 
впровадження інноваційних інформаційних технологій у діяльність медичної 
сфери, однак, на жаль, ще залишаються певні недоліки в цьому аспекті. 
Основними перешкодами є: 
- недостатній рівень фінансування процесів по розробці й 
впровадженню в діяльність закладів сучасних інформаційних систем; 
- відсутність у більшості керівних кадрів медичних закладів 
доцільності та необхідності таких систем; 
- недостатнє число спеціалістів ІТ-сфери в медичній галузі; 
- низький рівень розробки та впровадження сучасних програмних 
продуктів. 
 Разом з тим, необхідно відмітити деякі позитивні зміни в медичних 
інформаційних системах. Так, теперішні інформаційні системи більшою 
мірою забезпечують: 
- необхідний процес управління та обліку надання медичних послуг 
пацієнтам; 
- прийнятний рівень автоматизації процесів обліку медичного 
обстеження пацієнтів та існуючого ліжкофонду; 
- прийнятний рівень автоматизації ведення всієї статистичної 
звітності, що зменшує навантаження на медичний персонал; 
- більш ефективне використання існуючих в медичних закладах 
наявних фінансових й матеріальних ресурсів. 
30 
 
Також з боку пацієнта можна спостерігати позитивні наслідки від 
впровадження інформаційних систем: 
- по-перше, значно спрощеним став процес реєстрації пацієнта на 
прийом до лікаря. Так, система запису в онлайн-формі на прийом до лікаря 
виключила необхідність довготривалого перебування пацієнтів у чергах для 
отримання направлень до більш вузьких медичних спеціалістів. 
- по-друге, тепер люди можуть самостійно за допомогою електронного 
кабінету контролювати лікарське призначення та мають доступ до своєї 
медичної картки. 
- по-третє, завдяки впровадженню інформаційних систем, 
налагоджена комунікаційний взаємозв’язок населення з медичними 
закладами, що значно покращує якість та результативність медичних послуг. 
Сьогоднішня медична система в Україні включає майже 15 медичних 
інформаційно-комунікаційних систем. Ці системи в своїй діяльності 
дотримуються стандартам, визначених МОЗ України. 
Однак, проблемою залишається те, що не всі зазначені програми 
спроможні сформувати й в подальшому вести в електронному вигляді всю 
історію хвороби людини. 
Проте, спроможні комплексні інформаційно-комунікаційні системи все 
ж розвиваються. 
Яскравими прикладами зазначених систем є: 
- Helsi; 
- МІС ЕМСІМЕД; 
- «Поліклініка без черг»; 
- система MEDICS; 
- система MEDSTAR; 
- медична система Доктор Елекс; 
- «nHealth». 
Всі зазначені системи взаємодіють в eHealth – єдиній електронній 
медичній системі. 
31 
 
Управління системою охорони здоров’я здійснюється на трьох 
рівнях (рис. 1.6). 
 
Реалізація державних і 
місцевих програм 
Медичне інспектування окремих закладів 
охорони здоров’я або регіонів 
Управління трудовими, фінансовими та 
матеріальними ресурсами закладу охорони здоров’я 
 
 
Рис. 1.6 – Рівні управління системою охорони здоров’я 
 
Електронна система медичної сфери – eHealth – сформована для збору, 
аналізу та правильного зберігання загальної інформації відносно діяльності 
медичних закладів а також для полегшення роботи медичних працівників із 
значними обсягами інформації та збільшення можливостей збору необхідної 
інформації для пацієнтів. 
Необхідно відмітити, що впровадження електронної системи eHealth у 
функціонування медичної системи України здійснюється за етапами 
(табл. 1.1). 
 
 
 
 
 
 
 
32 
 
Таблиця 1.1 – Основні етапи впровадження електронної системи eHealth 
в медичних закладах України 
Період 
Етапи Результати від впровадження 
впровадження 
Здійснення реєстрації в електронній системі обліку 
персональних даних: 
- організація реєстрації медичних закладів, лікарів та 
І етап 2017-2019 рр. 
пацієнтів; 
- організація заключення декларацій сімейного лікаря з 
пацієнтом. 
Формування електронних медичних карток із записами 
лікарів про призначення, електронні рецепти та 
ІІ етап 2020-2021 рр. електронні направлення до вузьких спеціалістів. 
Здійснення програми «Доступні ліки». Організований 
облік статистичних даних рівня захворюваності населення. 
Подальший розвиток системи підтримки клінічних рішень. 
Розвиток пацієнтоорієнтованої моделі медичної системи. 
Вдосконалення забезпечення необхідного технічного рівня 
ІІІ етап 2022-2023 рр. 
регулювання інформаційних систем. 
Формування та впровадження конкретних спеціалізованих 
класифікаторів та словників. 
 
Дані таблиці свідчать, що підсумком від формування представленої 
електронної медичної системи інформації буде створення сприятливих умов 
для ведення ефективного та дієвого діалогу між населенням країни та всією 
медичною системою. 
Так, реструктуризація медичної інформаційної системи направлена на: 
- всебічне оновлення функціонування всієї мережі медичних закладів, 
її фінансування; 
- оновлення організації та управління кадровими та матеріальними 
ресурсами; 
- впровадження інноваційних інформаційно-комунікаційних 
технологій у діяльність медичної системи країни. 
Програма інформаційних комунікацій включає наступні складові 
(рис. 1.7). 
33 
 
Рис. 1.7 – Процес формування ефективної комунікаційної програми 
підприємства 
 
Нами визначено, що на першому етапі програми комунікаційної 
діяльності підприємства визначається цільова аудиторія, на яку буде 
направлено комунікаційне звернення (рис. 1.7). 
Цільовою аудиторією є група (сегмент) споживачів, на яку буде 
направлена комунікаційна стратегія. Саме від обґрунтованого та вірного 
визначення представників цільової аудиторії й залежить вибір 
комунікаційної стратегії та в цілому ефективність всього комплексу 
комунікацій. 
Враховуючи потреби певного цільового сегменту, підприємство може 
використовувати такі варіанти стратегії комунікаційної діяльності: 
1) стратегія протягування комунікаційного звернення направлена на 
кінцевого цільового споживача товару (послуги). Цей варіант просування 
продукції (послуг) на ринку викликає з боку кінцевого споживача бажаний 
рівень попиту та спонукає його до запрошення до продукції самого 
підприємства або до організацій роздрібної торгівлі; 
2) стратегія проштовхування комунікаційного звернення полягає в 
тому, що просування продукції (послуг) на ринку здійснюється через 
торгового посередника, який, в свою чергу, буде змушений самостійно 
просувати продукцію (послуги) по визначених каналах збуту до кінцевого 
34 
 
клієнта. Алгоритм розробки рішення про просування продукції (послуг) за 
цією стратегією передбачає формування комунікаційної програми, її 
впровадження та аналіз її ефективності. 
Під час другого етапу маркетологи визначають необхідні цілі 
комунікаційної кампанії, що розраховуються на певний необхідний період 
часу та в розрахунку на конкретного цільового споживача. 
На третьому етапі, після визначення цілей комунікаційної кампанії, 
підприємство може приступити до розробки бюджету комунікаційної 
програми. Підприємство може використовувати такі варіанти розробки 
комунікаційного бюджету: 
- метод визначення бюджету на комунікаційні заходи у вигляді 
певного відсотка від обсягів продажів, які обов’язково враховують рівні 
попередніх або запланованих продажів продукції (послуг); 
- метод конкурентного паритету, який заснований на визначенні рівня 
комунікаційного бюджету на рівні аналогічних витрат конкурентів; 
- метод розрахунку комунікаційного бюджету за дотриманням 
залишкового принципу, за яким кошти на просування продукції (послуг) 
будуть виділені остаточно тільки після того, коли будуть враховані інші 
витрати при виробництві та збуті; 
- метод розрахунку комунікаційного бюджету виходячи з основних 
цілей і задач підприємства на ринку. Цей метод передбачає, що підприємство 
визначає основну мету своєї комунікаційної діяльності, намічає конкретні 
завдання, які допомагатимуть досягти цих цілей та розраховує всі витрати, 
які підуть на досягнення цілей та виконання намічених завдань; 
- інші існуючі методи. 
На четвертому етапі, після складання комунікаційного бюджету, 
використовуючи аналітичні здібності та власний досвід, маркетологи 
визначають комплекс комунікаційних складових елементів. 
Потім на цьому етапі будується графік використання комунікаційних 
складових елементів, що вміщує послідовність етапів реалізації програми та 
35 
 
частоту використання комунікаційних елементів за певний запланований 
період часу. 
На п’ятому завершальному етапі формування комунікаційної програми 
визначається її ефективність за допомогою розробки та вирішення системи 
перевірочних тестів [6]. 
 
Висновки до Розділу 1 
 
1. Виявлено, що сучасна інформаційно-комунікативна політика, яка є 
ефективним інструментом управління, зараз стає необхідною в практиці 
господарювання підприємств всіх сфер та видів власності. Ефективна 
інформаційно-комунікативна політика направлена на задоволення потреб 
цільових ринків, на розробку дієвого управлінського комплексу й на 
забезпечення товарові бажаного місця на ринку й в свідомості споживачів, 
що є кінцевою метою кожного підприємства. Особливо в теперішніх 
кризових умовах діяльності вітчизняних підприємств сучасна комунікаційна 
політика є однією з важливих умов формування ефективної техніко-
технологічної структури підприємства, підвищення його 
конкурентоспроможності та ефективності. 
2. Досліджено, що результативність та ефективність комунікаційної 
системи та комунікаційної політики в цілому залежить від особливих якостей 
кожного суб’єкта управління, а також від тих засобів комунікації, які 
використовуються при здійсненні комунікації. Інформаційно-комунікативна 
політика підприємства будь-якої сфери вміщує комплекс дієвих інструментів, 
які покликані забезпечити досягнення запланованих результатів та цілей. 
3. Констатовано, що в сучасних умовах інформаційно-комунікаційне 
забезпечення функціонування закладів охорони здоров’я відіграють важливу 
роль та мають велике значення. Сучасна ефективна інформаційно-
комунікаційна система направлена на: 
- формування умов для безперебійної роботи всієї інформаційної та 
36 
 
управлінсько-організаційної складових систем медичного закладу; 
- встановлення ефективних комунікаційних зв’язків між структурними 
підрозділами закладу медичним персоналом організації; 
- встановлення та розвиток взаємозв’язків з органами державної влади 
та широкими колами громадськості; 
- впровадження ефективної комунікативної взаємодії з населенням для 
забезпечення необхідного рівня громадського здоров'я та його підтримки; 
- формування та всебічна підтримка ефективних взаємозв’язків між 
медичним закладом та споживачами медичних послуг. 
Вдале управління всіма процесами інформаційно-комунікативної 
системи медичних закладів вимагає формування єдиної інформаційної 
системи, яка являється необхідною важливою складовою цілої медичної 
інформаційної системи країни. 
Проведені дослідження показали, що ефективне управління 
інформаційно-комунікативною системою діяльності медичного закладу 
здійснюється за допомогою двох її складових підсистем: 
1. Інформаційної підсистеми. 
2. Комунікаційної підсистеми. 
Так, управління інформаційною складовою підсистемою включає 
організацію роботи медичного закладу з великим масивом інформації. 
Ефективне управління комунікативною складовою підсистемою 
направлене на формування комунікативного взаємозв'язку з цільовими 
групами, на визначення найбільш суттєвих проблемних аспектів в 
комунікації та на ефективне їх вирішення. 
5. Визначено, що в сучасних умовах реформування медичної галузі 
вимагає формування такої дієвої системи, яка: 
1) Орієнована на людей. Це означає, що стале функціонування 
медичної галузі на перше місце повинно ставити людину, її потреби. 
2) Орієнована на кінцевий результат, коли впровадження управлінських 
рішень на кожному щаблі управління повинно враховувати потреби 
37 
 
пацієнтів. 
3) Орієнована на ефективне впровадження, коли реформування 
медичної галузі залежатиме від розробки чіткого обґрунтованого плану 
проведення всіх реформ, механізму його виконання. 
6. Досліджено, що основними принципами пацієнтоорієнтованої моделі 
сучасної медичної системи є: 
- забезпечення повного доступу населення до медичного 
обслуговування; 
- координація та інтеграція медичного забезпечення; 
- уважне ставлення до потреб пацієнтів; 
- забезпечення пацієнтів точними та своєчасними даними стосовно 
визначеного діагнозу та процедури лікування; 
- підтримка психологічного та емоційного стану пацієнтів; 
- забезпечення повного доступу всіх членів сім’ї пацієнта до 
процесу лікування. 
7. Визначено, що теперішні інформаційні системи більшою мірою 
забезпечують: 
- необхідний процес управління та обліку надання медичних послуг 
пацієнтам; 
- прийнятний рівень автоматизації процесів обліку медичного 
обстеження пацієнтів та існуючого ліжкофонду; 
- прийнятний рівень автоматизації ведення всієї статистичної 
звітності, що зменшує навантаження на медичний персонал; 
- більш ефективне використання існуючих в медичних закладах 
наявних фінансових й матеріальних ресурсів. 
 
  
38 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ 
ЗДОРОВ’Я 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика закладу охорони 
здоров’я 
 
Аналіз виконаємо на прикладі Комунального некомерційного 
підприємства «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» 
Черкаської міської ради» (в подальшому КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»). 
Органами управління є: 
- вищий орган – Черкаська міська рада; 
- виконавчий директор; 
- інший орган управління – департамент охорони здоров'я Черкаської 
міської ради. 
Виявлено, що основним видом діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є: 
діяльність лікарняних закладів. 
Також КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» виконує й інші види діяльності: 
- діяльність в сфері зв'язків із громадськістю; 
- дослідження та практичні розробки у галузі природничих і 
технічних наук; 
- інші види професійної, наукової й технічної діяльності; 
- участь в організації медичних конгресів та торговельних виставок; 
- інші види освіти; 
- надання всіх інших видів соціальної допомоги без надання 
послуг по проживанню. 
Головним сучасним завданням КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є формування 
пацієнтоорієнтованої моделі медичної допомоги. На практиці вона вимагає 
39 
 
надання населенню кваліфікованої, якісної, доступної та безперервної 
медичної допомоги. Окрім цього головного завдання лікарня також здійснює 
заходи з: 
- надання населенню, яке прикріплене до послуг лікарні, як первинної 
допомоги, так і невідкладної медичної допомоги; 
- організації та підтримці взаємодії з іншими медичними закладами, 
що надають такі більш спеціалізовані та високоспеціалізовані види медичних 
послуг, екстрену й паліативну допомогу та проведення медичної реабілітації; 
- здійснення необхідних заходів щодо проведення масової та більш 
індивідуальної профілактики від інфекційних захворювань; 
- забезпечення раннього виявлення та проведення профілактики 
неінфекційних захворювань серед представників груп підвищеного ризику; 
- організації санітарно-просвітницької роботи з метою пропаганди для 
населення здорового способу життя, надання йому основних навиків по 
самодопомозі та взаємодопомозі; 
- проведення своєчасного виявлення симптомів тяжких захворювань, 
що сприяє зменшенню серед населення випадків інвалідизації та смертності; 
- відбору хворих, яким необхідне санаторно-курортне лікування 
відповідно до їх діагнозів; 
- здійснення експертизи по тимчасовій втраті людиною 
працездатності; 
- надання необхідних рецептів для пільгового забезпечення ліками; 
- організації управління та контролю за якістю надання медичних 
послуг; 
- організації необхідного медичного обстеження пацієнтів, їх 
лікування та реабілітація; 
- забезпеченням права пацієнта вільно вибирати собі лікаря; 
- проведення організаційно-методичної роботи по наданню первинної 
медичної та санітарної допомоги. 
В табл. 2.1. наведені основні техніко-економічні показники діяльності 
40 
 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР». 
Таблиця 2.1 – Основні техніко-економічні показники діяльності 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
2022 у 
Показник 2020 2021 2022 
% до 2020 
Всього доходів, тис. грн 10386,4 12939,8 17776,4 171,2 
Всього витрат, тис. грн 9668,3 12119,4 17150,1 177,3 
Затверджений зведений бюджет, тис. грн 9987,7 12936,7 19450,2 194,7 
Профінансовано (фактично), тис. грн 9987,7 12927,3 16640,2 166,6 
Середньooблiкoва чисельність 
94 86 83 88,3 
працівників, чол. 
в т.ч. лікарів, чол. 23 20 22 95,7 
Середньомісячна з/п oднoгo працівника, 
6120 8231 9235 150,9 
грн 
одного лікаря, грн 8000 10000 15000 187,5 
Фонд оплати праці робітників Центру, 
10145,9 11190,8 11211,8 110,5 
тис. грн 
Число ліжок денного стаціонару, од. 43 43 43 100,0 
Кількість населення, що обслуговується 
31965 31515 31114 97,3 
сімейними лікарями, чол. 
Кількість відвідувань центру, чол. 88595 69712 80214 90,5 
Проліковано пацієнтів на денному 
1712 1551 1774 103,6 
стаціонарі, чол. 
Проліковано пацієнтів у стаціонарах 
1152 1393 1523 132,0 
вдома, чол. 
в т.ч. паліативна допомога, чол. 52 55 54 103,8 
 
Особливої уваги серед основних техніко-економічних показників 
діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» заслуговує рівень середньомісячної 
заробітної плати одного працівника та одного лікаря, який представлений на 
рис. 2.1. 
41 
 
 
 
 
 
2022  
2021  
2020  
 
 
Рис. 2.1 – Фактичний рівень середньомісячної з/п одного працівника та 
одного лікаря в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
 
Результати аналізу надання послуг з медичної допомоги КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» наведені в табл. 2.2. 
 
Таблиця 2.2 – Результати від надання медичної допомоги 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
2022 у % 
Показник 2020 2021 2022 
до 2020 
Заключено декларацій – всього 24778 26129 28235 113,9 
% від всього прикріпленого населення 78,61% 83,9% 88,3% 9,69 в.п. 
Середня кількість населення (абс. число)     
на:     
- одного сімейного лікаря; 24778 26129 28235 113,9 
- одного лікаря-терапевта; 1426 1538 1658 116,3 
- одного лікаря-педіатра - 122 - 89 - 93 73,9 
Відвідувань всього 88595 69712 80214 90,5 
Ліжок денного стаціонару – всього 43 43 43 100,0 
на 10 тис. населення 14,01 14,01 14,01 100,0 
Проліковано пацієнтів у денному 1712 1551 1774 103,6 
стаціонарі – всього     
на 10 тис. населення 535,29 491,85 569,9 106,5 
42 
 
Проліковано пацієнтів у стаціонарах вдома     
– всього 1152 1393 1523 132,0 
на 10 тис. населення 514,33 441,71 489,2 95,1 
У т. ч. паліативна допомога – всього 52 55 54 103,8 
на 10 тис. населення 17,12 17,46 17,35 101,3 
Хворих пацієнтів на гострий інфаркт     
міокарду – всього 49 27 31 63,3 
на 1000 населення 0,78 0,61 1,1 129,9 
Хворих пацієнтів на гострий інфаркт     
міокарду - всього 96 95 113 117,8 
на 1000 населення 2,89 3,01 3,63 125,6 
 
Дані табл. 2.2 свідчать, що у 2020 році з сімейними лікарями 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» було заключено 24778 декларацій, що складає 
78,61% від всього обслуговуваного населення, а в звітному 2022 році цей 
показник становив 28235 (83,9% від всього обслуговуваного населення), що 
на 13,9 % перевищує дані за базовий 2020 рік. 
Аналіз обсягів відвідувань КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» показав, що цей 
показник на протязі досліджуваного періоду скорочувався, хоча кількість 
пролікованих на денному стаціонарі та у стаціонарі вдома збільшувався 
відповідно на 3,6 та 32,0 %. Однак, кількість ліжок на денному стаціонарі за 
2020-2022 рр. є незмінною. 
В таблиці також представлений показник навантаження на одного 
сімейного лікаря. Таким показником є - кількість населення, яке прикріплено 
до одного лікаря. Дані свідчать, що один сімейний лікар мав середнє 
навантаження у 2020 році – 1426 пацієнтів у 2022 році – 1658, що на 16,3 % 
більше. Середнє навантаження на одного педіатра у 2020 році становила 122 
пацієнта, а у звітному 2022 році – 93. Зазначена кількість пацієнтів, які 
обслуговує КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є оптимальною, так як сімейним лікарем 
можуть обслуговуватися 1800 пацієнтів, а терапевтом – 2000 пацієнтів. 
Отриманий показник обслуговування на одного лікаря-педіатра має низьке 
більш значення: у 2022 р. – 93 дитина, адже педіатр за медичними нормами 
може обслуговувати до 900 дітей-пацієнтів. Разом з тим зазначені норми 
43 
 
обслуговування на одного сімейного лікаря та педіатра можуть бути 
більшими для тих лікарів, які працюють у сільських медичних закладах. 
Фінансування діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» здійснюється з 
таких джерел: 
- кошти місцевого бюджету; 
- кошти державного бюджету у вигляді медичних субвенцій; 
- кошти Національної служби здоров'я України (НСЗУ); 
- інші позабюджетні кошти. 
В табл. 2.3 представлено інформацію про стан фінансування 
медичного закладу з різних джерел надходжень за 2020-2022 рр. 
 
Таблиця 2.3 – Джерела фінансування КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
Джерело фінансових 2022 у % до 
2020 2021 2022 
надходжень 2020 
Видатки з НСЗУ, тис. грн: 3235,6 3880,8 15367,5 475,0 
на 1 мешканця 92,3 123 494 535,2 
Видатки з місцевого     
бюджету, тис. грн: 1699,5 1855 11192,7 658,5 
на 1 мешканця 312,5 58,9 38,3 12,3 
Залучені кошти, тис. грн 399,5 322,8 600,0 150,0 
Інші доходи (від оренди), 
24 24 24 100,0 
тис. грн 
Видатки на пільгове 
забезпечення з місцевого 861,4 181,6 293,3 33,9 
бюджету, тис. грн 
 
Представлені дані свідчать, що у 2022 р. порівняно з 2020 р. зросли 
надходження з НСЗУ майже в 4 рази. Також в звітному році збільшився 
розмір фінансування з місцевого бюджету в 6 разів. Однак, на одного 
мешканця цей показник знизився на 87,7 %. Значного зростання – на 50 % 
набув показник залучених коштів. Видатки з місцевого бюджету на 1 
мешканця значно знизилися майже в 8 разів, що обумовлюється складною 
економічною ситуацією в країні в цілому а також на місцевому рівню. 
В сучасних умовах якість надання медичних послуг пацієнтам значно 
44 
 
залежить від забезпечення медичних центрів необхідними матеріально- 
технічними засобами. Ця проблема також гостро постає в КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» Сучасний стан матеріально-технічне забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» наведено в табл. 2.4. 
 
Таблиця 2.4 – Матеріально-технічне забезпечення функціонування 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
2022 у % до 
Показник 2020 2021 2022 
2020 
Забезпеченість 
2 3 4 200,0 
автомобілями 
Забезпеченість ЕКГ- 
2 3 6 300,0 
апаратами 
Кількість тест-
систем для 
3 3 4 133,3 
лабораторних 
аналізів 
Забезпеченість 
лабораторним 3 4 5 166,7 
обладнанням 
Кількість спец. 
інструментів (ЛОР, 2 3 5 250,0 
офтальмологічних) 
Забезпеченість 
16 16 20 125,0 
холодильниками 
Забезпеченість 
персональними 18 25 30 166,7 
комп’ютерами 
 
Позитивними змінами у 2022 р., які сприяють покращенню 
матеріально-технічного забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є завершення 
сучасного ремонту приміщень лікарні, а також придбання двох автомобілів 
порівняно з 2020 роком. Також немаловажними позитивними змінами за 
даними таблиці є ріст матеріально-технічного забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР», який спостерігається за всіма показниками, особливо позитивним є 
збільшення кількості комп’ютерів на 66,7 % у порівнянні з 2020 р., що 
сприятиме підвищенню ефективності всієї інформаційно-комунікаційної 
45 
 
системи медичного закладу. 
У квітні 2020 року в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» почала працювати 
урядова програма «Доступні ліки». Метою впровадження цієї програми є 
зменшити фінансового навантаження на пацієнтів та зробити для них більш 
доступними придбання ліків. В основі цієї програми закладений механізм 
фінансового відшкодування державою вартості придбаних ліків. В КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» дана програма забезпечує, насамперед, тих пацієнтів, що 
хворіють на серцево- судинні захворювання, хворіють на бронхіальну астму 
та цукровий діабет. Список ліків, що їх можна отримати за програмою 
«Доступні ліки», включає понад 254 лікарських препаратів, з яких – 78 
можна отримати безкоштовно, а решту – з незначною фінансовою доплатою. 
Як працює даний механізм: держава повністю компенсує вартість ліків за 
найнижчою ціною, при умові якщо їх виробник чи його дистриб’ютор 
своєчасно зробили заявку на участь в даній програмі. Саме в цьому випадку 
пацієнт отримає ці ліки безкоштовно. 
Ціна, яку повністю відшкодовується державою, визначається урядом 
після її визначення Міністерством охорони здоров’я, що здійснюється шляхом 
порівняння встановленої ціни на аналогічні ліки в таких країнах як: Латвія, 
Польща, Словаччина та Чехія. 
Результати виконання урядової програми «Доступні ліки» КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» представлені в табл. 2.5. 
 
Таблиця 2.5 – Виконання урядової програми «Доступні ліки» 
Кількість виписаних та погашених рецептів 2021 р. 2022 р. 
Число виписаних рецептів на 786,3 тис. грн 9642 
на 1000 осіб населення - 313,4 
Число погашених рецептів 94,0 % 8652 
% від виписаних - 89,3 % 
 
За даними табл. 2.5 видно, що кількість виписаних рецептів у 2022 р. 
становила – 9642. Однак, негативним наслідком є, що в 2022 р. було 
46 
 
погашено лише 89,3 % від всіх виписаних рецептів, що на 4,7 % менше ніж у 
2021 р. 
Показовим в роботі КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є досить висока якість 
надання медичних послуг. Про це свідчить, розрахований за досліджуваний 
період, показник питомої ваги онкологічних захворювань, які виявлені 
своєчасно на ранніх стадіях, який дорівнює – 83,0 %. Також позитивним в 
роботі Центру є 2 показника щодо дотримання виконання календарного 
плану здійснення профілактичних медичних оглядів дітей до 3 років – 100 % 
та віком до 18 років – 100 %. 
Отже, головне призначення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» – це: 
- своєчасне медичне обслуговування прикріпленого населення, 
надання їм первинної медичної допомоги; 
- організація та своєчасне надання невідкладної якісної медичної 
допомоги; 
- організація та проведення профілактичної роботи для запобігання 
захворюваності серед населення та підтримки його здоров'я. 
 
 
2.2. Дослідження інформаційно-комунікативної системи КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР»» 
 
Виконаний аналіз стану інформаційно-комунікативного забезпечення 
діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» свідчить про щільний взаємозв'язок, який 
існує між формуванням та функціонуванням ефективної взаємодії в системі 
комунікації, можливістю надання якісних медичних послуг та забезпеченням 
кваліфікованих медичних кадрів. 
Визначено, що саме від кадрового потенціалу залежить ефективність 
всього ресурсного забезпечення медичної галузі. Необхідне кваліфіковане 
кадрове забезпечення, належне інформаційно-технологічне забезпечення 
трудового процесу, необхідний умов праці, її оплати суттєво впливає на 
47 
 
рівень якості медичних послуг, які надаються населенню. 
Сьогодні особливої уваги заслуговує показник якості кадрового 
забезпечення медичних закладів. Основними показниками якості кадрового 
забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є: 
- забезпечення необхідним кваліфікованим персоналом медичного 
закладу; 
- питома вага в загальній кількості вищого рівня медичних 
працівників атестованих лікарів; 
- питома вага в загальній кількості середнього рівня атестованих 
медичних працівників та ін. 
Дослідження рівня кадрового забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
показало, що за 2020-2022 рр. фактична кількість числа лікарів та середнього 
медичного персоналу в закладі зменшилась. 
Для визначення рівня кадрового забезпечення працюючими медичними 
робітниками визначимо коефіцієнт укомплектованості за формулою (2.1): 
Куп = (Пф / Ппл) х 100 %,    (2.1) 
 де: Пф – число зайнятих посад (фактично); 
Ппл – планове число штатних посад. 
Отримані дані занесемо в табл. 2.6. 
 
Таблиця 2.6 – Показники укомплектованості медичними працівниками 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
2022 до 2020, 
Показник 2020 2021 2022 
+,- 
Куп посадами 
79,0 81,7 95,7 16,7 в.п. 
лікарів, % 
Куп посадами 
середнього 
98,7 97,3 96,8 - 1,9 в.п. 
медичного 
персоналу, % 
 
Дані табл. 2.6 показують, що розрахований Кук посад лікарів в 
48 
 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» найнижче значення мав у 2020 р. – 79,0 %. В 
наступні 2021-2022 рр. спостерігалася позитивна тенденція. Разом з тим у 
2021 р. підвищення Куп відбулося на 2,7 в.п. і склало 81,7 %, що відбулося, в 
основному, внаслідок скорочення чисельності штатних посад лікарів за 
планом. У звітному 2022 р. показник Куп склав 95,7 %. Цьому спряло 
збільшення числа зайнятих посад лікарів по факту. 
Наглядно отримані результати представлені на рис. 2.2. 
 
2022 
2021 
2020 
Рис. 2.2 – Показники укомплектованості медичними працівниками КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР»» 
 
 
Представлені дані свідчать, що по факту реальна 
укомплектованість КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»» посадами лікарів і середніми 
медичними працівниками не достатньо відповідає сучасним потребам 
населення. Дане становище з недостатністю кадрового забезпечення КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» може викликати перевантаження працюючого медичних 
працівників, зниження якості та своєчасності надання медичних послуг 
пацієнтам. 
Однак, в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» спостерігається позитивна тенденція 
49 
 
щодо повного виконання плану підвищення кваліфікації та атестації 
медичних робітників всіх посад. Це сприятиме підвищенню їх професійного 
рівня, що позитивно позначиться на наданні якісного лікування пацієнтам. 
Також заслуговує на нашу увагу той аспект, що діяльність КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» тісно пов’язана з послугами постачальників, які 
забезпечують заклад необхідними ресурсами, матеріалами та обладнанням 
(табл. 2.7). 
Таблиця 2.7 – ТОП-10 постачальників продукції 
для КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» за 2022 р. 
Вартість 
№ Кількість Кількість 
Назва підприємства договорів, 
з/п пропозицій договорів 
грн 
1. ТОВ «ЛАБІКС» 14 14 192 352,48 
2. ТОВ «МЕДБІОАЛЬЯНС» 9 7 190 820,00 
ДП «ЧЕРКАСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ 
3. ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО- 2 2 141 664,19 
ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТ» 
4. ТОВ «БАДМ-Б» 6 4 119 173,98 
ФОП «ПЕТРУСЕНКО ЮРІЙ 
5. 4 4 106 739,00 
МИКОЛАЙОВИЧ» 
6. ТОВ «ЧЕРКАСИ МЕД ТРЕЙД» 4 4 96 686,16 
7. ПП ФІРМА «МЕДСЕРВІС» 3 2 96 573,00 
8. ТОВ «ВІДЖИ МЕДІКАЛ» 8 4 91 624,54 
9. ТОВ «ЛАБ-УНІВЕРСУМ» 4 4 79 794,20 
ФОП «СИЧ НАТАЛІЯ 
10. 3 3 79 152,00 
ОЛЕКСАНДРІВНА» 
 
При виборі постачальників КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» керується певними 
чинниками: 
- імідж постачальника на ринку медичних послуг; 
- його надійність та фінансова стійкість. 
Наші дослідження виявили, що склад підрозділів КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» вміщує інформаційно-аналітичний підрозділ. Його основною метою є 
надання необхідних інформаційно-комунікативних послуг. Основними 
видами діяльності даного підрозділу є: 
- реалізація державної політики стосовно аспектів ведення та обліку 
50 
 
медичної статистики; 
- інформаційно-аналітичне забезпечення управління сферою охорони 
здоров'я в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»; 
- впровадження в діяльність закладу сучасних інноваційних 
технологій. 
Основними завданнями функціонуючого інформаційно-аналітичного 
підрозділу є: 
- ведення загальної системи документообігу, а саме статистичної 
медичної інформації в закладі; 
- збір, обробка та аналіз отриманих статистичних даних про медичну 
та адміністративну діяльність лікарні, які включають інформацію про 
загальний стан здоров'я всього населення; про обсяги та якість надання 
медичних послуг; про наявність та використання всіх існуючих ресурсів; 
- складання звітів, сформованих на основі зібраної та проаналізованої 
медичної та адміністративної інформації й передача її до керівництва; 
- організація ефективного функціонування загального банку даних про 
стан здоров'я обслуговуваного населення, забезпечення необхідними 
ресурсами та про діяльність медичного закладу; 
- забезпечення необхідною організаційно-методичною та 
консультативною підтримкою всіх структурних підрозділів (амбулаторій 
сімейної медицини), які входять до складу КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР». 
Нами також був здійснений аналіз інформації, яка забезпечує весь 
інформаційно-комунікаційний процес в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР». Він 
показав, що існують три типи інформації, які циркулюють в закладі: 
1. Директивна інформація, яка має законодавчий характер. 
2. Наукова інформація. 
3. Внутрішня інформація, отримана з власних джерел. 
Так, джерелами збору державної інформації в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
є певні законодавчі нормативно-правові акти, що регулюють відносини в 
медичній галузі, а саме: 
51 
 
- Закон України «Основи законодавства України про охорону 
здоров’я» (від 1993 р., № 4); 
- Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного 
обслуговування населення» (від 2019 р., № 5); 
- Конституція України; 
- Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження 
Порядку надання первинної медичної допомоги» (від 19.03.2019 р. № 504); 
- Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження 
Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми 
декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу» (від 
19.03.2019 р. № 503) та ін. 
На рівні регіону директивну інформацію отримують з таких джерел: 
нормативно-правові акти та розпорядження голови районної ради та 
начальника Департаменту охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської 
міської ради, які включають дані щодо норм та умов ліцензування та 
акредитації медичних закладів, дані руху лікарських препаратів та ін.. 
Джерелами збору наукової інформації в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є 
спеціалізовані наукові медичні періодичні видання, де в статтях наведені 
знання та практичні навички, які були отримані медичними робітниками під 
час своєї діяльності та за результатами підвищення своєї кваліфікації. 
Внутрішньою інформацією лікарні являються дані про діяльність 
закладу. 
Такі внутрішні дані відображаються у: 
- звіті про кількість захворювань, які виявлені у пацієнтів, що 
проживають у районі обслуговування КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»; 
- звіті про кількість травм, отриманих, та отруєнь серед дорослого 
населення, підлітків та дітей; 
- звіті про наявні медичні кадри у закладі; 
- звіті про непрацездатність та причини її виникнення; 
- звіті про хворих на онкологічні хвороби; 
52 
 
- звіті про медичну допомогу дітям тощо. 
В сучасних умовах особливого значення набуває інформація, яка 
збирається з метою прийняття оптимальних управлінських рішень на основі 
даних про внутрішнє і зовнішнє середовище (макросередовище) 
підприємства. 
Для ефективного збору, обробки та аналізу інформації існує 
інформаційна система (табл. 2.8). 
Таблиця 2.8 – Система інформації 
Управляючі МІС Середовище 
Аналіз Оцінювання Система Цільовий ринок 
Здійснення 
потреб в внутрішньої 
розвідки 
інформації звітності закладу 
Планування Канали 
Розподіл Аналіз 
Реалізація Дослідження Конкуренти 
інформації інформації 
Організація Громадськість 
Управлінські рішення та комунікація Макроекономічні 
Контроль 
фактори 
 
Важливим складовим дослідження інформаційно-комунікативної 
системи КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» являється аналіз стану інформатизації 
закладу, що стосується рівня забезпеченості спеціальним технічним 
обладнанням. 
Нами було проведено дослідження стану матеріально-технічного 
забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР», за результатами якого заклад 
повністю забезпечений персональними комп’ютерами та необхідними 
приладами та технікою. Разом з тим, існує певна проблема з постійним 
доступом до мережі Інтернет і, як наслідок, виникає непостійний доступ до 
локальної мережі закладу. Ці обставини негативно впливають на швидкість 
доступу до інформації та її обмін між медичними внутрішніми підрозділами 
та між медичним закладом та пацієнтом, що заважає підтримці ефективного 
53 
 
та продуктивного комунікаційного процесу та взаємодії. 
Що стосується комунікації КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» з головною 
цільовою аудиторією – пацієнтом, то даний напрямок включає такі заходи: 
- комунікаційний зв’язок із широкими колами громадськості з метою 
профілактики найпоширеніших захворювань; 
- інформування про заходи з проведення діагностики хвороб та їх 
профілактики; 
- надання інформації про можливість та місця безпосереднього 
надання медичної допомоги при випадках гострих розладів фізичного чи 
психічного стану людини; 
- надання інформації про проведення необхідних медичних операцій; 
- надання інформації про необхідність вакцинації населення 
відповідно до календаря профілактичних щеплень; 
- надання дієвих рекомендацій для усунення шкідливих звичок по 
зловживанню алкоголем, по тютюнопалінню, нездоровому харчуванню, 
недостатній фізичній активності; 
- формування серед населення навичок по здоровому способу життя; 
- інформування про послуги паліативної допомоги, якої потребують 
пацієнти усіх вікових категорій; 
- організація ведення необхідної медичної статистики, оформлення 
довідок, лікарняних листків та ін. 
Нами виявлені канали комунікаційного взаємозв’язку КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» зі споживачами медичних послуг, з яких найбільш 
поширеними є – телефон та Інтернет. При використанні телефонного зв’язку 
пацієнт отримує інформацію стосовно вибору свого сімейного лікаря, 
алгоритму укладення з ним контракту, інформацію про години прийому 
необхідними лікарями, або може поскаржитися на неправомірні дії лікарів, 
що не влаштовують замовника медичних послуг. 
Другим каналом комунікаційної взаємодії КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» та 
пацієнта являється мережа Інтернет. Завдяки щогодинному доступу до 
54 
 
електронної медичної системи Helsi, будь-який пацієнт звернутися до свого 
лікаря, ознайомитися з розкладом його роботи й, за необхідністю, записатися 
на прийом до нього. Крім того, пацієнт може мати доступ до своєї 
електронної медичної картки, бачити в електронному кабінеті результати 
своїх аналізів та діагностики, призначення ліків лікарем при лікуванні та сам 
план процесу лікування. 
Одним з ефективних напрямів подальшого ефективного 
функціонування КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є розробка впровадження системи 
електронної статистичної звітності з використанням сучасного програмного 
продукту 
«МедІнфоСервіс», що допоможе охопити автоматизаціє всі лікувальні 
процеси амбулаторно-поліклінічних й стаціонарних закладів. Медична 
інформаційна система «МедІнфоСервіс» є акредитованою МОЗ та 
підключеною до електронної системи «E-Health». 
В цілому, зазначені медичні інформаційні системи є досить зручними у 
використанні для медичного персоналу та для пацієнтів. Разом з тим, 
проблемою залишається все ж таки обмежений доступ та обізнаність 
користувачів медичних послуг сільської місцевості до мережі Інтернет. 
Отже, аналіз стану інформаційно-комунікативної системи КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» показав наявність певних недоліків стосовно технічного 
забезпечення функціонування закладу а також процесу організації 
комунікаційної взаємодії з зовнішнім (макросередовищем) і з внутрішнім 
середовищем. Це вимагає певних сучасних заходів з подальшої 
інформатизації діяльності закладу, підвищення ефективності комунікаційної 
системи з метою підтримки та розвитку дієвого взаємозв’язку. 
 
Висновки до Розділу 2 
1. Досліджено організаційні та економічні умови функціонування 
Комунального некомерційного підприємства «Друга Черкаська міська 
лікарня відновного лікування» Черкаської міської ради». 
55 
 
Виявлено, що основним видом діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є: 
діяльність лікарняних закладів. 
Також КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» виконує й інші види діяльності: 
- діяльність в сфері зв'язків із громадськістю; 
- дослідження та практичні розробки у галузі природничих і 
технічних 
- інші види професійної, наукової й технічної діяльності; 
- участь в організації медичних конгресів та торговельних виставок. 
- інші види освіти; 
- надання всіх інших видів соціальної допомоги без надання 
послуг по проживанню. 
2. Визначено, що головним сучасним завданням КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» є формування пацієнтоорієнтованої моделі медичної допомоги. На 
практиці вона вимагає надання населенню кваліфікованої, якісної, доступної 
та безперервної медичної допомоги. виробнича спеціалізація господарства 
визначається питомою вагою товарної продукції. 
3. Проведений аналіз стану надання медичної допомоги КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» свідчать, що у 2020 році з сімейними лікарями КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» було заключено 24778 декларацій, що складає 78,61 % від 
всього обслуговуваного населення, а в звітному 2022 році цей показник 
становив 28235 (83,9 % від всього обслуговуваного населення), що на 13,9 % 
перевищує дані за базовий 2020 рік. 
Аналіз обсягів відвідувань КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» показав, що цей 
показник на протязі досліджуваного періоду скорочувався, хоча кількість 
пролікованих на денному стаціонарі та у стаціонарі вдома збільшувався 
відповідно 3,6 та 32,0 %. Однак, кількість ліжок на денному стаціонарі за 
2020-2022 рр. є незмінною. 
Однак, показник навантаження на одного лікаря-педіатра має низьке 
більш значення: у 2022 р. – 93 дитини, адже педіатр за медичними нормами 
може обслуговувати до 900 дітей-пацієнтів. Разом з тим зазначені норми 
56 
 
обслуговування на одного сімейного лікаря та педіатра можуть бути 
більшими для лікарів сільських медичних закладів. 
4. Констатовано, що фінансування діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
здійснюється з таких джерел: 
- кошти місцевого бюджету; 
- кошти державного бюджету у вигляді медичних внесків; кошти 
Національної служби здоров'я України (НСЗУ); 
- інші позабюджетні кошти. 
Представлені в роботі дані свідчать, що у 2022 р. порівняно з 2020 р. 
зросли надходження з НСЗУ майже в 4 рази. Також в звітному році 
збільшилася сума фінансування з місцевого бюджету в 6 разів. Однак, на 
одного мешканця цей показник знизився на 87,7 %. Значного зростання – на 
50 % має показник залучених коштів. 
5. Наші дослідження виявили, що склад підрозділів КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» вміщує інформаційно-аналітичний підрозділ. Його основною метою є 
надання необхідних інформаційно-комунікативних послуг. Основними 
видами діяльності даного підрозділу є: 
- реалізація державної політики стосовно аспектів ведення та обліку 
медичної статистики; 
- інформаційно-аналітичне забезпечення управління сферою охорони 
здоров'я в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»; 
- впровадження в діяльність закладу сучасних інноваційних 
технологій. 
6. Аналіз матеріально-технічного забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» показав, що заклад повністю забезпечений персональними 
комп’ютерами та необхідними приладами, діагностичними засобами та 
технікою. Разом з тим, існує певна проблема з постійним доступом до мережі 
Інтернет і, як наслідок, виникає непостійний доступ до локальної мережі 
закладу. Ці обставини негативно впливають на швидкість доступу до 
інформації та її обмін між медичними внутрішніми підрозділами та між 
57 
 
медичним закладом та пацієнтом, що заважає підтримці ефективного та 
продуктивного комунікаційного процесу та взаємодії. 
7. Визначено, що одним з ефективних напрямів сталого 
функціонування КП «ДОМЦСЗХ» ДОР» є розробка впровадження системи 
електронної статистичної звітності з використанням сучасного програмного 
продукту «МедІнфоСервіс», що допоможе охопити автоматизаціє всі 
лікувальні процеси амбулаторно-поліклінічних й стаціонарних закладів. 
Медична інформаційна система МедІнфоСервіс» є акредитованою МОЗ та 
підключеною до електронної системи «E-Health». 
8. Аналіз стану інформаційно-комунікативної системи КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» показав наявність певних недоліків стосовно технічного 
забезпечення функціонування закладу а також процесу організації 
комунікаційної взаємодії з зовнішнім (макросередовищем) і з внутрішнім 
середовищем. Це вимагає певних сучасних заходів з подальшої 
інформатизації діяльності закладу, підвищення ефективності комунікаційної 
системи з метою підтримки та розвитку дієвого взаємозв’язку. 
58 
 
РОЗДІЛ 3 
ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ 
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ СИСТЕМИ В ЗАКЛАДАХ 
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 
 
 
3.1. Вдосконалення комунікаційного взаємозв’язку між медичним 
закладом та пацієнтами 
 
Нами визначено, що показник ефективної та результативної діяльності 
інформаційно-комунікативної системи КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» в значній 
мірі залежить від дієвості та якості функціонування всієї системи 
інформаційного забезпечення медичного закладу, рівня технічного 
забезпечення підприємства а також від кваліфікації медичних персоналу. 
Удосконалення системи інформаційно-комунікативного забезпечення 
діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» нами пропонується здійснювати за 
певними етапами на трьох рівнях (рис. 3.1). 
 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР 
Рис. 3.1 – Рекомендовані рівні удосконалення системи 
інформаційно-комунікативного забезпечення функціонування 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
59 
 
Підвищення ефективності діяльності інформаційно-комунікативної 
системи нашого закладу передбачає існування того факту, що дана система 
діє при умові оптимального розподілу всіх інформаційних потоків між всіма 
учасниками цього процесу. Ефективність системи інформаційно-
комунікативного забезпечення вимагає чіткого визначення основних 
складових комунікативного процесу в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» та всіх 
інформаційних потоків між всіма учасниками цього процесу. 
Нами пропонуються такі складові системи інформаційно-
комунікативного забезпеченням: 
- складова законодавчого забезпечення; 
- складова організаційно-планового забезпечення; 
- складова аналітично-статистичного забезпечення; 
- складова контрольно-мотиваційна (Додаток А). 
Складова законодавчого забезпечення включатиме всі інформаційні 
потоки, які вміщують нормативно-правові законодавчі акти а також 
міжнародні документи, які регламентують роботу медичних закладів. Ця 
інформація носитиме директивний характер. 
Складова організаційно-планового забезпечення забезпечуватиме 
якісну роботу всієї інформаційної системи КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» охорони 
здоров'я та здійснюватиме: 
- повне забезпечення необхідною інформацією; 
- організацію ефективного функціонування обліково-аналітичної 
складової; 
- повну технічну автоматизацію робочого місця медичного працівника. 
Ретельної уваги при діяльності організаційно-планової складової 
заслуговуватиме розробка якісного сучасного програмного забезпечення 
всього процесу інформатизації. Також необхідною буде розробка сучасних 
стандартів резервного копіювання інформації та забезпечення надійної 
системи її захисту. Для забезпечення надійного функціонування всієї 
організаційно-планової складової необхідно буде здійснювати періодичний 
60 
 
аналіз кадрового забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» та організовувати 
дієву систему підготовки та навчання медичних робітників, здатних 
працювати з сучасною технічно-інформаційною системою. 
Складова аналітично-статистичного забезпечення створюватиме 
інформаційну базу для приведення в систему всієї медичної статистики в 
середині КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР». Дана складова включатиме такі основні дії: 
1. Формування цілісної системи баз даних пацієнтів, прикріплених до 
обслуговування КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» а також ведення обліку витрат та 
ресурсів закладу; 
2. Реєстрація всіх пацієнтів, які обслуговується КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР». 
3. Здійснення статистики захворюваності серед населення. 
4. Ведення електронного обміну необхідною документацією між всіма 
підрозділами КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР», керівництвом та органами влади. 
Важливим аспектом при функціонуванні складової аналітично- 
статистичного забезпечення буде впровадження єдиної ефективної 
стандартної системи документообігу в медичній галузі. Дана система 
вимагатиме повної автоматизації системи збору та своєчасного руху 
статистичної медичної інформації між внутрішніми підрозділами закладу та 
приведення даної інформації до єдиної системи обробки, систематизації та 
класифікації. 
Складова, яка виконує функцію контрольно-мотиваційного 
забезпечення, включатиме такі заходи: 
- прийняття та впровадження необхідних управлінських рішень для 
ефективної діяльності системи інформаційно-комунікативного забезпечення; 
- організацію та ведення системи контролю за втіленням цих рішень; 
- формування та організація дієвої системи стимулювання медичних 
робітників з метою мотивації їх до сумлінного виконання своїх професійних 
обов'язків; 
- здійснення контролю діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР», який 
61 
 
проводиться на основі існуючої та зібраної інформації. 
Отже, представлений комплексний підхід із зазначеними складовими 
надасть КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» можливість оптимізувати свою 
інформаційно-комунікативну систему. Головним завданням на рівні 
комунікації буде створення та підтримка дієвого діалогу між пацієнтом та 
медичним закладом. Отже, перспективний розвиток пацієнтоорієнтованої 
моделі на КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» потребуватиме певного уточнення при 
впроваджені зазначеної системи інформаційно-комунікативного 
забезпечення. 
Інформаційно-комунікативна система при функціонуванні 
пацієнтоорієнтованої системи закладів охорони здоров’я визначається 
формуванням партнерських взаємозв’язків в моделі «пацієнт - лікар». Дана 
система взаємозв’язків вимагатиме двостороннього вирішення проблемних 
аспектів та прийняття узгоджених рішень стосовно необхідності подальшого 
лікування або надання профілактичних заходів. 
Також необхідно відмітити, що пацієнтоорієнтована модель 
функціонує за принципом індивідуалізації надання медичної допомоги, тобто 
надання індивідуалізованих послуг, враховуючи стан здоров'я пацієнта та 
його потреби. Саме така система надання медичних послуг буде формувати 
довірливі взаємовідносини лікаря та пацієнта, що значно сприятиме 
успішному ефекту від проведеного лікування. 
Формування дієвого взаємозв’язку медичного робітника з пацієнтом 
залежатиме від уваги лікаря до симптомів, які хвилюють пацієнта; від 
ступеня поінформованості пацієнта про процедуру лікування; від вміння 
лікаря надавати медичні послуги з індивідуальним підходом до кожного 
пацієнта, враховуючи його потреби, від психологічної підтримки пацієнта та 
його довіри пацієнта до медичного працівника. 
Отже, формування ефективного комунікаційного двостороннього 
зв’язку між медичним закладом та населенням сприятиме: 
- значному підвищенню якості та ефективності медичних послуг; 
62 
 
- підвищенню рівня продуктивності праці медичного персоналу; 
- формуванню позитивного іміджу медичного закладу, його 
подальшого розвитку; вдосконаленню всієї існуючої в країні системи 
охорони здоров'я (рис. 3.2). 
 
Потреби в 
послугах 
Інформування Довіра 
РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ 
МЕДИЧНИЙ 
ПАЦІЄНТ ДІАЛОГ РОБІТНИК 
Психологічна Персональний 
підтримка підхід 
Інформування 
 
Рис. 3.2 – Складові елементи ефективного та дієвого діалогу між 
медичним робітником та пацієнтом 
 
Нами пропонується з метою удосконалення інформаційно-
комунікативної системи КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» сформувати наступні блоки 
інформації, що забезпечить ефективну комунікативну взаємодію (рис. 3.3). 
Дані рисунку свідчать, що в процесі двосторонньої комунікації між 
медичним закладом та пацієнтом існують два інформаційних потоки: 
1. Інформація, яка надходить від пацієнта. 
2. Інформація, що надходить від медичного закладу. Так, дані від 
пацієнта включають такі два блоки: 
1. Інформація з персональними даними пацієнта, яку за необхідністю 
вносять чи оновлюють в базі пацієнтів КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР». 
2. Інформація про причини звернення до закладу. 
63 
 
Всю необхідна інформація, що доходить від медичного закладу до 
пацієнта доцільно поділити на три такі блоки: 
1. Перший блок вміщує дані: 
- про можливість використання всіх необхідних заходів по діагностиці 
стану здоров’я пацієнта (лабораторні аналізи та інструментальні 
дослідження); 
- про можливість амбулаторного (стаціонарного) лікування (рис. 3.3). 
 
 
Рис. 3.3 – Формування інформаційних блоків в системі комунікації КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
 
2. Другий інформаційний блок включає наступну інформацію: 
- встановлення діагнозу; 
- розробка плану лікування; 
64 
 
- визначення строку лікування; 
- використання медичних препаратів та спеціальних технологій, які 
необхідно застосовувати в конкретних випадках лікування. 
Саме ця інформація є найбільш важливою для пацієнта, оскільки від її 
точності та актуальності буде залежати кінцевий результат від проведеного 
лікування та взаємної комунікації. 
3. Третій інформаційний блок включає всю інформацію про 
безоплатні та платні послуги, перелік яких надає медичний заклад а також 
відомості про лікарські препарати, наявні в закладі. 
Разом з тим, удосконалення системи інформаційно-комунікативного 
забезпечення діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» передбачає оптимізацію 
комунікативного взаємозв’язку не лише з пацієнтами, а й з усіма цільовими 
сегментами (рис. 3.4). 
 
Рис. 3.4 – Схема комунікаційного взаємозв’язку між медичним 
закладом та цільовими сегментами населення 
65 
 
Тому в сучасних умовах важливо сформувати в КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» таку дієву інформаційно-комунікаційну систему, яка буде враховувати 
всі сучасні форми та засоби ефективної комунікації, враховуючи потреби та 
матеріальні можливості цільових сегментів населення. 
Дані рис. 3.4 свідчать, що при комунікації медичного закладу з 
цільовими сегментами населення використовуються різні комунікаційні 
канали. Отже, при формуванні ефективної комунікаційної системи для 
цільових сегментів населення та пацієнт необхідно обґрунтовано підійти до 
вибору певного каналу, враховуючи головну мету – збереження здоров’я 
пацієнта та всього населення країни. Разом з тим, для інших цільових груп 
(державні органи влади; органи місцевого самоврядування та медичної 
системи; громадські та ін.) метою комунікації є – організація охорони 
здоров'я. 
Наступним важливим рівнем удосконалення інформаційно-
комунікативного забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є технологічний 
рівень. 
Сьогодні сучасне технологічне оснащення інформаційно-
комунікаційного процесу в медичній галузі відіграє важливу роль в 
підвищенні її ефективності. 
Впровадження сучасних технологій надасть можливість КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» максимально автоматизувати збір, обробку, 
систематизацію та аналіз всієї медичної інформації, її використання в таких 
напрямках: 
- ефективне управління в цілому медичною галуззю; 
- якісне лікування пацієнтів; 
- точне діагностування захворювань пацієнтів. 
 
 
 
 
66 
 
3.2. Вдосконалення технологічного забезпечення інформаційно-
комунікативної системи медичного закладу 
 
Прийняття та впровадження управлінських рішень в системі 
інформаційно-комунікативного забезпечення здійснюється на основі 
існуючої інформації, яка функціонує в цілому в управлінській системі. Для 
прийняття раціонального та ефективного рішення в діяльності КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» необхідно мати інформацію, яка б відповідала таким 
вимогам: 
- достовірність отриманих даних; 
- точність інформації; 
- своєчасність отримання інформації; 
- повнота інформації. 
Таким критеріям повинна відповідати й інформація в медичній галузі. 
Проте, цим критеріям необхідно приділяти особливу увагу, так як від 
своєчасного отримання якісної інформації залежить здоров'я та іноді й життя 
людини. 
Тому саме розвиток й впровадження в діяльність інноваційних 
інформаційних технологій, особливо в сферу діагностики захворювань та їх 
лікування, інформаційні дані про стан пацієнта, які одержані при 
використанні таких технологій, надали можливість отримати точну та 
своєчасну інформацію в найменші періоди часу. Саме це й робить 
управлінські рішення більш ефективними. 
В інформаційно-комунікативній системі функціонування КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» впровадження сучасних інноваційних технологій та 
способів взаємозв’язку є необхідною умовою досягнення високого рівня 
поінформованості всього населення, пацієнтів та медичних робітників. Наші 
дослідження виявили, що такими технологіями є такі, які супроводжують 
ефективні комунікаційні взаємовідносини медичних організацій з 
цільовими пацієнтами а також технології, що забезпечують технологічний 
67 
 
процес надання медичних послуг, а саме: 
- діагностичне медичне обладнання; 
- лікувальне обладнання. 
Зараз ВООЗ приділяє саме цьому питанню дуже велику увагу, 
зазначаючи про необхідність модернізації та подальшого ефективного 
використання медичних приладів ДЛЧ своєчасної профілактики хвороб, їх 
діагностики, лікування а також реабілітації пацієнтів. 
При цьому необхідно відмітити, що ВООЗ ще у вересні 2010 року 
організувала Перший глобальний форум, присвячений питанню 
вдосконалення медичного обладнання. За результатами проведення форуму 
буда створена всесвітня мережа по обміну сучасними знаннями та 
практичними набуттями в практиці та методиці використання та оцінки 
медичного устаткування, управління медичними технологіями збереження 
здоров’я та ін.. 
За добутками Першого глобального форуму та прийнятої у 
2017 р. «Глобальної моделі нормативного регулювання ВООЗ для 
медичного обладнання, включаючи діагностичні медичні прилади in vitro» 
визначено, що важливим питанням розвитку медичної галузі є використання 
в ній інноваційних сучасних технологій, зокрема медичного обладнання. 
Сьогодні в медичній галузі все ширше використовуються інноваційні 
сучасні інформаційні технології, які можна узагальнити за такими 
напрямами: 
- сучасні інформаційні системи медичного закладу: 
загальнонаціональна система; локальні системи, тощо; 
- консультативно-діагностична система; 
- система надання медичних послуг: профілактика; лікування; 
реабілітація; 
- телемедицина; 
- експертні системи (рис. 3.5). 
 
68 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 3.5 – Сучасні напрями використання інформаційних технологій в 
медицині 
 
Впровадження в функціонування медичної галузі в КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» інноваційних інформаційних технологій надасть значні переваги для 
медичних працівників і для населення. 
Разом з тим, наше дослідження надало можливість виявити проблеми, 
які виникають при організації процесів впровадження та використання 
інноваційних інформаційних технологій в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР». 
Перелік основних перспективних можливостей, які можуть 
відкритися для 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» представлений в табл. 3.1. 
В таблиці представлено основні перспективні можливості від 
використання сучасних інформаційних технологій в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
від використання сучасних інформаційних технологій. В практиці медичних 
закладів їх є набагато більше. 
 
 
69 
 
Таблиця 3.1 – Основні перспективні можливості від використання 
сучасних інформаційних технологій в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
Напрям 
Можливості та переваги 
застосування 
- оптимізація системи менеджменту з використанням сучасної 
Управлінсько- інформаційної системи КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР», об’єднання в 
організаційна загальну національну інформаційну систему; 
сфера - якісна підготовка медичних спеціалістів із впровадженням 
дистанційних інформаційних технологій 
- облік та контроль за використанням ресурсів КНП «ДЧМЛВЛ» 
Господарсько- ЧМР»; 
економічна - облік кількості виписаних рецептів та наданих медичних послуг; 
сфера - оптимізація робочих процесів за рахунок більш повної автоматизації 
робочого місця та ведення всієї медичної статистики 
Лікувально- - підвищення рівня якості та доступності для пацієнтів медичних 
діагностична сфера послуг; 
- забезпечення отримання точних, своєчасних та об'єктивних 
результатів від проведення діагностичних заходів; 
- покращення в цілому якості медичної допомоги населенню 
Комунікаційний - формування дієвих та ефективних комунікаційних 
взаємозв’язок взаємовідносин з пацієнтами, органами влади та населенням; 
- формування професійних зв'язків з медичними колегами для 
обміну передовим сучасним досвідом 
 
Нами визначено, що стан забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
інформаційними технологіями та медичними приладами знаходиться на 
недостатньому рівні. Також проблемою для закладу є недостатнє 
забезпечення спеціальними кваліфікованими робітниками для 
обслуговування цих інформаційних технологій. 
Як нами рекомендовано, здійснювати вдосконалення системи 
інформаційно- комунікаційного забезпечення доцільно за такими трьома 
напрямками (рівнями): 
- організаційна система; 
- комунікативна система; 
- технологічна система. 
Найбільшої уваги, на наш погляд, заслуговує питання вдосконалення 
технологічного рівня вдосконалення системи інформаційно-комунікаційного 
забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР», а саме вдосконалення та оптимізація 
70 
 
його матеріально-технічної бази. 
Нами пропонується здійснити зазначений напрям вдосконалення на 
основі чотирьох основних складових: 
̵ розширена комп’ютеризація всіх процесів діяльності КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР»; 
̵ впровадження сучасних телетехнологій медичного направлення; 
̵ впровадження інноваційних технологій по проведенню діагностики; 
̵ впровадження інноваційних (модернізація існуючих) лікувальних 
технологій (рис. 3.6). 
 
Рис. 3.6 – Складові елементи вдосконалення технологічного 
забезпечення комунікаційної системи КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
 
Саме повна та ефективна комп'ютеризація всіх процесів 
функціонування закладу залишаться ще так званою не до кінця втіленою 
ідеєю. Також не завжди є повний та якісний доступ медичних закладів до 
Інтернет-мережі, що також необхідно вирішувати за допомогою державної 
політики в сфері інформатизації. 
Наступним елементом процесу вдосконалення виступає розробка та 
впровадження телемедичних технологій. 
Як відмічає Баєва О.В., телемедичні технології – це: «…технології в 
71 
 
галузі охорони здоров'я, які реалізуються із застосуванням 
телекомунікаційних технологій. До них відносять: лікувально-діагностичні 
консультації, управлінські технології, наукові та освітні технології, 
просвітницькі технології» [2, с. 387]. 
Впровадження та використання телемедичних технологій в медичному 
закладі передбачатиме розвиток таких важливих заходів: 
- проведення необхідних медичних консультацій в дистанційній 
формі; 
- впровадження та розвиток системи обміну результатами від 
проведених обстежень пацієнта; 
- організація та проведення медичних формумів, консиліумів, відео- 
конференцій, відеосемінарів з метою дистанційного навчання або 
підвищення кваліфікації медичних робітників та обміну між ними провідним 
світовим професійним досвідом. 
Зазначені телемедичні технології позитивно сприятимуть дотриманню 
важливого принципу реформування галузі охорони здоров’я – принципу 
доступності послуг медицини для всіх. 
Отже, ефективне та дійове функціонування важливих медичних систем 
діагностики та лікування хвороб вимагає інноваційних технологій, за 
допомогою яких отримують якісні та точні результати діагностики, що 
сприяє наданню якісної медичної допомоги. 
Необхідний рівень надання медичних послуг значно залежить від 
своєчасної та якісної діагностики захворювань пацієнтів. Це стає можливим 
також за умов використання спеціального медичного обладнання. 
Наші дослідження показали, що світова медицина сьогодні широко 
використовує сучасні апаратно-комп’ютерні системи медичного напрямку, 
головна мета яких – забезпечення автоматизованого збору необхідної 
інформації щодо існуючого стану хворого пацієнта, якісної обробки цієї 
інформації та можливого впливу на стан хворого. Такі апаратно-комп’ютерні 
системи при контакті з організмом хворого пацієнта здійснюють 
72 
 
інформаційне забезпечення та повну автоматизацію процесів з якісної 
діагностики та лікування. За їх комплексний вплив апаратно-комп’ютерні 
системи часто вважають апаратно-комп’ютерними та мікропроцесорними 
медико-технологічними інформаційними системами [46]. 
Представлені технології вважають базовим рівнем, який здійснює 
інформаційну та технічну підтримку основних технологічних процесів. Їх 
робота вимагає використання сучасної обчислювальної комп’ютерної 
техніки, спеціального медичного обладнання, інноваційної відео-техніки та 
інструментів зв’язку. 
Видами таких медичних технологій є: 
- спеціалізовані медичні системи контролю за станом хворих пацієнтів; 
- медичні системи комп’ютерного аналізу даних, отриманих від 
проведення послуг томографії, ультразвукової діагностики органів, ЕЕГ, ЕКГ 
та радіографії; 
- медичні автоматизовані системи для аналізу даних від 
мікробіологічних та вірусологічних досліджень, аналізу пошкоджених клітин 
та тканин пацієнта. 
Такі технології забезпечують значне підвищення якості проведення 
профілактики, діагностики та лікування захворювань, що є особливо 
позитивним в умовах масового обслуговування населення при недостатності 
часу та кількості необхідних кваліфікованих спеціалістів. 
Тому впровадження сучасних інноваційних медичних технологій, які 
повністю забезпечують якісну та швидку діагностику та лікування сьогодні 
являється одним з найважливіших питань медичної галузі України. 
В сучасних умовах проведення реформ в медичній галузі передбачає 
створення та розвиток ринку медичних послуг, де більш 
конкурентоспроможними та успішними будуть такі медичні заклади, які 
використовують сучасні інноваційні медичні технології. 
Результати наших досліджень виявили певні проблеми в 
діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»», пов’язані з процесами впровадження та 
73 
 
використання інноваційних медичних інформаційних технологій. Головними 
причинами цих проблем, насамперед, є недостатнній рівень фінансування 
галузі в аспекті оновлення технологічної бази медичного закладу. В цьому 
аспекті немаловажну роль відіграє процес розробки необхідного сучасного 
програмного забезпечення та інноваційних технологій використання 
медичних приладів, а саме: 
- застарілі стандарти використання технологій та медичного 
обладнання; 
- відсутність у окремих медичних робітників, а іноді й у керівників, 
бажання усвідомлювати важливість даного питання та ін. 
Отже, вдосконалення технологічного забезпечення на основі 
впровадження сучасних технологій або їх модернізації забезпечить 
ефективність інформаційно- комунікативної системи КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР», значно покращить результати діяльності закладу, підвищить якість 
надання медичних послуг, створить необхідні сприятливі умови для більш 
повного задоволення потреб пацієнтів. 
 
 
3.3. Ефективність від запропонованих заходів по вдосконаленню 
технічного рівня інформаційно-комунікативної системи КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
 
Оскільки збереження здоров'я населення це – найбільша цінність для 
країни, то головним питанням для кожного медичного закладу постає 
найбільш повне забезпечення доступу кожного до надання якісних медичних 
послуг. 
Очевидно, що саме наявність сучасних інноваційних медичних 
приладів забезпечить здійснення своєчасних та якісних діагностичних 
обстежень пацієнтів. Перелік медичних послуг, які надає КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» включає підтримку стану здоров’я людини за допомогою здійснення 
74 
 
лабораторних та інструментальних досліджень, що проводяться згідно з 
галузевими стандартами у медичній сфері. Разом з тим, наше дослідження 
показало, що існують певні проблеми в наданні зазначеної послуги: 
1. Застаріле спеціальне медичне обладнання, що використовується 
при діагностичних та лікувальних заходах у дорослих та дитячих пацієнтів. 
2. Надмірна навантаженість на роботу діагностичних центрів, що 
спричиняє затримку в обробці матеріалу та довгий час очікування 
результатів від проведених досліджень. Саме ця проблема викликала значне 
збільшення кількості захворювань на коронавірусну хворобу в 2020 році, й 
відповідно поширення пандемії коронавірусу. 
Сьогодні КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» надає послуги 30123 населенню 
Дніпропетровської області. З метою проведення необхідних обстежень та 
діагностики захворювань в закладі функціонує клініко-діагностична 
лабораторія. 
Ми виявили, що останні роки відображають тенденцію до зменшення 
обсягу державного та місцевого фінансування медичної системи в цілому. 
Основну частину коштів направляють, переважно, на: 
- заробітну плату медичних робітників; 
- оплату за енергоносії, використання комунальних послуг; 
- часткове забезпечення закладів основними необхідними 
лікарськими препаратами. 
Це призводить до використання застарілого медичнго обладнання, яке 
має вже довгий термін використання й не завжди відповідає стандартам і 
нормам сучасних обстежень. Тому велика частина населення змушені 
звертатися за наданням такого роду послуг до в приватних лабораторій. 
Для модернізації функціонуючої консультативно-діагностичної 
лабораторії КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» ми пропонуємо обладнати її більш 
сучасним лабораторним обладнанням: 
- сучасний гематологічний аналізатор; 
- біохімічний аналізатор; 
75 
 
- імуноферментний аналізатор; 
- сучасний мікроскоп. 
За допомогою такого обладнання можно буде здійснювати такі 
обстеження: 
- загальний аналіз крові; 
- загальний аналіз сечі; 
- аналіз крові на вміст цукру; 
- аналіз крові на загальний холестерин та ін. види важливих 
лабораторних обстежень. Також таке обладнання допоможе швидко зробити 
тести та отримати їх результати на: 
- ВІЛ; 
- гепатити В і С; 
- тропоніни. 
Дані види обстежень зможуть бути проведені безкоштовно за 
направленням сімейного лікаря та за власні кошти пацієнта. 
Таке сучасне лабораторне обладнання забезпечить отримання більш 
якісних і швидких результатів від проведеної лабораторної діагностики, яке 
сприятиме своєчасному та якісному лікуванню зазначених захворювань та 
зниженню смертності серед населення. 
Результати точної та своєчасної лабораторної діагностики сприятимуть 
швидкому наданню послуг по лікуванню. 
Розрахунок економічної ефективності оновлення медичного 
обладнання здійснено на основі обчислення витрат на його придбання та 
доставку. Для функціонування нового обладнання необхідно буде придбати 
спеціальні нові лабораторні меблі. На транспортування нового обладнання 
буде приходитися 4-5 % від вартості обладнання. 
Розрахунок витрат на придбання нового обладнання представимо в 
табл. 3.2. 
 
 
76 
 
Таблиця 3.2 – Розрахунок витрат на придбання нового лабораторного 
обладнання 
Витрати на Первісна 
Ціна за од., Кількість Вартість, 
Перелік обладнання доставку, вартість, 
тис. грн од., шт. тис. грн 
тис. грн тис. грн 
Гематологічний 
289,16 1 289,16 11,57 300,73 
аналізатор ВC-3200 
Біохімічний аналізатор 
201,30 1 201,30 8,05 209,35 
RT 200CPLUS 
Бінокулярний 
біологічний мікроскоп 
MCX100 CROCUS з 178,48 1 178,48 7,14 185,62 
інтегрованою 
відеокамерою 
Лабораторні меблі:      
- медична тумба; 3,678 1 3,678 0,15 3,828 
- лабораторний стіл 6,124 1 6,124 0,24 6,364 
Аналізатор 
імуноферментний 186,03 1 186,03 7,44 193,47 
Immunochem-2100 
Всього: 864,772 6 864,77 34,59 899,36 
 
Розрахована вартість даного проекту дорівнює – 899,36 тис. грн. 
Основними джерелами фінансування даного проекту будуть кошти 
державного та місцевого бюджетів. Також додатковими джерелами можуть 
бути ресурси Національної служби здоров'я України та ін. кошти, які не є 
забороненими законодавством та кошти з міжнародних фондів (гранти та 
всіляка технічна міжнародна допомога: консалтинг, експертиза, результати 
дослідження, надання спеціального обладнання. 
Так, в сьогоденні в медичній галузі функціонує спеціальний проект - 
Український фонд соціальних інвестицій. Головний напрямок діяльності 
проекту – сприяння підвищенню ефективності центрів первинної медичної 
допомоги за рахунок постачання та оновлення медичних приладів та 
реконструкції підрозділів КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР». В цілому фінансовий 
77 
 
бюджет проекту дорівнює 14,35 млн. євро. Максимальний розмір допомоги 
може становити до 200 тис. євро., які можуть бути направлені на підтримку 
функціонування центрів первинної медико- санітарної допомоги та медичним 
амбулаторіям. 
Також вагомим вкладом в розвиток КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» може бути 
фінансова допомога від міжнародних фондів. Однією такою допомогою є 
японська програма людської безпеки – «Кусаноне». Максимальна сума, на 
яку може надаватися фінансова допомога складає до 60 тис. дол. та може 
бути направлена на: 
- будівництво або реконструкцію споруд медичних закладів; 
- модернізацію: надання сучасного медичного або виробничого 
обладнання; 
- утеплення фасадів споруд, вікон та дахів медичних закладів; 
- використання енергоощадних технологій та ін. 
Таким чином, нами прогнозується наступна ситуація, що до КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» будуть надходити фінансові кошти з місцевого та 
державного бюджету (табл. 3.3). 
 
Таблиця 3.3 – Очікувані джерела фінансування проекту модернізації 
медичної галузі 
% від загальної вартості 
Джерела фінансування Сума, тис. грн 
проекту 
Медична субвенція 494,65 55 
Бюджет ОТГ 404,71 45 
 
Очевидно, що окрема частина всіх необхідних лабораторних 
досліджень, які проводяться клініко-діагностичною лабораторією КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» здійснюється безкоштовно для пацієнтів. Однак, при 
значному збільшенні числа громадян, які хочуть зробити лабораторне 
78 
 
дослідження без направлення сімейного лікаря, то така частина досліджень 
оплачуватиметься самими пацієнтами, що відбуватиметься згідно з 
Постановою КМУ «Про затвердження переліку платних послуг, які 
надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих 
медичних навчальних закладах» [37]. 
На сьогоднішній день первинна медична допомога може надавати 
безкоштовні медичні послуги, а саме стосовно: 
- загального аналізу крові; 
- аналізу сечі; 
- аналізу крові на вміст цукру; 
- аналізу крові на загальний холестерин; 
- швидкого тесту на вагітність; 
- швидкого тесту на тропонін; 
- швидких тестів на ВІЛ, вірусні гепатити. 
В Додатку Б нами представлений прейскурант цін на медичні 
послуги, які надаються на платній основі в лабораторіях КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР». 
Подальше дослідження направлене на визначення періоду, за який 
будуть відшкодовані інвестиції в запропонований проект. 
В цілому, поняття окупність – це проміжок часу, який необхідний для 
повного відшкодування капіталовкладень за рахунок надходжень від їх 
використання. 
Показник періоду окупності визначається за формулою (3.1): 
 
 
де: Т – термін окупності проекту; IC – розмір капіталовкладень; 
ЧГП– чистий грошовий потік, отриманий від реалізації проекту. 
 
З метою розрахунку грошових надходжень визначаємо середню ціну, 
яка встановлюється на медичні послуги у вигляді лабораторних й біохімічних 
79 
 
аналізів. Для КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» середня ціна цих послуг становить 89 
грн. 
Припустимо, що оптимальна кількість медичних послуг наданих в день 
за середньою ціною дорівнюватиме – 28. 
Звідси, отриманий дохід від реалізації послуг за один місяць буде в 
розмірі – 19,92 тис. грн, а дохід, отриманий від реалізації платних медичних 
послуг за рік – 239,04 тис. грн. 
Нами визначено, що оновлення медичного обладнання призведе до 
збільшення рівня амортизаційних відрахувань за рік. 
Для даного лабораторного обладнання припустимий строк його 
ефективного використання – 5 років. Звідси, річний показник норми 
амортизаційних відрахувань становитиме – 20 % (або 1/5). Амортизаційні 
відрахування (АВ) за один рік розрахуємо за формулою (3.2): 
АВ = (Первинна вартість нового обладнання – Залишкова вартість 
демонтованого обладнання) ˟ 0,2 
 
Згідно з Наказом МОЗ України «Про затвердження Примірного статуту 
Центру первинної медико-санітарної допомоги» [38], КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» має право самостійно реалізовувати свої застарілі прилади та 
обладнання. Відповідно до чого, передбачається отримати від ліквідації цих 
приладів 32 тис. грн. 
Отримані результати підставимо в формулу (3.2): 
АВ = (899360 – 21000) х 0,2 = 175,67 тис. грн 
 
Грошовий потік, отриманий отриманий від реалізації проекту буде 
дорівнювати = Чистий прибуток + амортизаційні відрахування. 
При цьому врахуємо той аспект, що КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
відноситься до неприбуткових організацій, то при розрахунку ЧГП не буде 
враховано оподаткування. 
ЧГП = 239,04 + 175,67 = 414,71 тис. грн 
80 
 
Таким чином, розрахований показник чистого грошового потоку за 
роки експлуатації оновленого медичного обладнання дорівнює 414,71 тис. грн 
Розраховані показники дозволять нам визначити окупності нашого 
проекту по модернізації існуючого медичного обладнання за формулою (3.1). 
Т = 899,36 / 414,71 = 2,17 років 
На основі розроблених рекомендацій нами побудована таблиця 3.4. 
 
Таблиця 3.4 – Рекомендації з удосконалення інформаційно-
комунікативної системи діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
Заходи Зміст заходу Прогнозований результат 
Оптимізація організаційного 
Удосконалення управління 
1. Використання аспекту управління 
інформаційно-
комплексного підходу до інформаційно-комунікативною 
комунікативною системою 
удосконалення системою медичного закладу. 
закладу на трьох рівнях: 
інформаційно- Формування ефективного 
- організаційному; 
комунікативної системи комунікаційного зв’язку з 
- комунікативному; 
медичного закладу цільовими сегментами 
- технологічному 
населення 
2. Рекомендації по Розробка та впровадження 
Оптимізація технологічного 
удосконаленню складових елементів 
забезпечення інформаційно- 
технологічного рівня інформаційно- 
комунікативної системи центру 
інформаційно- комунікативної системи 
первинної медико- санітарної 
комунікативної системи закладу на технологічному 
допомоги 
КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» рівні 
Забезпечення прийняття 
Оновлення матеріально- 
3. Рекомендації по ефективних управлінських 
технічної бази закладу 
модернізації медичного рішень в системі інформаційно- 
шляхом закупівлі та 
обладнання, що комунікативної політики та 
використання сучасних й 
сприятиме підвищенню покращення якості та 
інноваційних лабораторних 
конкурентоспроможності своєчасності надання медичних 
приладів за кошти 
закладу на ринку послуг при використанні 
державного та місцевого 
медичних послуг інноваційних лабораторних 
бюджетів 
приладів 
 
Таким чином, розрахований показник терміну окупності 
запропонованого проекту по оновленню медичного забезпечення 
необхідними приладами діагностичної лабораторії КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
дорівнює 2,17 року. Це підтверджує доцільність реалізації нашого проекту та 
сприятиме в подальшому підвищенню ефективності медичного закладу, його 
81 
 
конкурентоспроможності на ринку медичних послуг а також більш повному 
та якісному задоволенню потреб населення в галузі охорони здоров’я. 
 
 
Висновки до Розділу 3 
 
1. Визначено, що показник ефективної та результативної діяльності 
інформаційно-комунікативної системи КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» в значній 
мірі залежить від дієвості та якості функціонування всієї інформаційної 
системи медичного закладу, рівня технічного забезпечення підприємства а 
також від кваліфікації медичних персоналу. Удосконалення інформаційно-
комунікативної системи КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» нами пропонується 
здійснювати за певними етапами на трьох рівнях: 
- організаційна система; 
- комунікативна система; 
- технологічна система. 
2. Досліджено, що формування дієвого взаємозв’язку медичного 
робітника з пацієнтом залежатиме від уваги лікаря до симптомів, які 
турбують пацієнта; від ступеня поінформованості його про процедуру 
лікування; від вміння лікаря своєчасно та якісно надавати необхідні медичні 
послуги з індивідуальним підходом до кожного пацієнта, враховуючи його 
потреби, від психологічної підтримки пацієнта та його довіри пацієнта до 
медичного працівника. 
Формування ефективного комунікаційного двостороннього зв’язку між 
медичним закладом та населенням сприятиме: 
- підвищенню якості та ефективності медичних послуг; 
- підвищенню рівня продуктивності праці медичних працівників; 
- формуванню позитивного іміджу медичного закладу, його 
подальшого розвитку; 
- вдосконаленню всієї існуючої в країні системи охорони здоров'я. 
82 
 
3. Відмічено, що удосконалення системи інформаційно-
комунікативного забезпечення діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
передбачає оптимізацію комунікативного взаємозв’язку не лише з 
пацієнтами, а й з усіма цільовими сегментами. Тому в сучасних умовах 
важливо сформувати в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» таку дієву інформаційно-
комунікаційну систему, яка буде враховувати всі сучасні форми та засоби 
ефективної комунікації, враховуючи потреби та матеріальні можливості 
цільових сегментів населення. 
При комунікації медичного закладу з цільовими сегментами населення 
використовуються різні комунікаційні канали. Отже, при формуванні 
ефективної комунікаційної системи для цільових сегментів населення та 
пацієнт необхідно обґрунтовано підійти до вибору певного каналу, 
враховуючи головну мету – збереження здоров’я пацієнта та всього 
населення країни. Разом з тим, для інших цільових груп (державні органи 
влади; органи місцевого самоврядування; органи медичної системи; 
громадські та ін.) метою комунікації є – організація охорони здоров'я. 
4. Досліджено, що найбільшої уваги, на наш погляд, заслуговує 
питання вдосконалення технологічного рівня існуючої системи 
інформаційно- комунікаційного забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР», а саме 
вдосконалення та оптимізація його матеріально-технічної бази. 
Нами запропоновано здійснити зазначений напрям вдосконалення на 
основі чотирьох основних складових: 
- розширена комп’ютеризація діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»; 
- впровадження сучасних телетехнологій медичного направлення; 
- впровадження інноваційних технологій по проведенню діагностики; 
- впровадження інноваційних (модернізація існуючих) лікувальних 
технологій. 
5. Для модернізації функціонуючої консультативно-діагностичної 
лабораторії КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» ми пропонуємо обладнати її більш 
сучасним лабораторним обладнанням: 
83 
 
- сучасний гематологічний аналізатор; 
- біохімічний аналізатор; 
- імуноферментний аналізатор; 
- сучасний мікроскоп. 
Розрахована вартість даного проекту дорівнюватиме - 899,36 тис. грн 
Таке сучасне лабораторне обладнання забезпечить отримання більш 
якісних і швидких результатів від проведеної лабораторної діагностики, яке 
сприятиме своєчасному та якісному лікуванню зазначених захворювань та 
зниженню смертності серед населення. 
6. Розраховано показник терміну окупності запропонованого проекту 
по оновленню медичного забезпечення необхідними приладами 
діагностичної лабораторії КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР», який дорівнює 2,17 року. 
Це підтверджує доцільність реалізації нашого проекту та сприятиме в 
подальшому підвищенню ефективності медичного закладу, його 
конкурентоспроможності на медичному ринку та більш повному та якісному 
задоволенню потреб населення в збереженні свого здоров’я. 
 
 
  
84 
 
ВИСНОВКИ 
 
Проведені магістерські дослідження дозволяють нам зробити такі 
висновки: 
1. Досліджено, що сучасні тенденції формування та розвитку 
інформаційно-комунікативних технологій вносять певні корективи в 
управління медичними закладами, що є поштовхом для подальших 
досліджень в цьому аспекті. 
Стрімкий інноваційний розвиток інформаційно-комунікаційних 
технологій спонукає до актуалізації проблеми їх впровадження та активного 
використання в медичній галузі. Активний процес інформатизації медицини 
створює передумови для її ефективного реформування. 
2. Визначено, що використання сучасних інформаційно-
комунікативних технологій в діяльності закладів охорони здоров'я країни є 
одним із найважливіших та необхідних інструментів ефективної організації 
їх діяльності, планування процесів своєчасного лікування та діагностики 
захворювань й забезпечення надання своєчасних якісних медичних послуг 
населенню. Саме ці положення свідчать про актуальність питання 
впровадження та вдосконалення інформаційно-комунікативної системи в 
діяльність закладів охорони здоров'я. 
3. Об’єктом магістерського дослідження є процеси формування, 
організації та вдосконалення інформаційно-комунікативної системи 
Комунального некомерційного підприємства «Друга міська лікарня 
відновного лікування» Черкаської міської ради. 
Основним видом діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є: діяльність 
лікарняних закладів. 
Також КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» виконує й інші види діяльності: 
- діяльність в сфері зв'язків із громадськістю; 
- дослідження та практичні розробки у галузі природничих і 
технічних наук;. 
85 
 
- інші види професійної, наукової й технічної діяльності; 
- участь в організації медичних конгресів та торговельних виставок. 
- інші види освіти; 
- надання всіх інших видів соціальної допомоги без надання 
послуг по проживанню. 
Головним сучасним завданням КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» є формування 
пацієнтоорієнтованої моделі медичної допомоги. 
4. Проведений аналіз стану надання медичної допомоги КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» свідчать, що у 2020 році з сімейними лікарями КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» було заключено 24778 декларацій, що складає 78,61% від 
всього обслуговуваного населення, а в звітному 2022 році цей показник 
становив 28235 (83,9% від всього обслуговуваного населення), що на 13,9 % 
перевищує дані за базовий 2020 рік. 
Аналіз обсягів відвідувань КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» показав, що цей 
показник на протязі досліджуваного періоду скорочувався, хоча кількість 
пролікованих на денному стаціонарі й вдома за досліджуваний період 
збільшувалася відповідно на 3,6 та 32,0 %. Однак, кількість ліжок на денному 
стаціонарі за 2020-2022 рр. є незмінною. 
Однак, показник навантаження на одного лікаря-педіатра має низьке 
більш значення: у 2022 р. – 93 дитини, адже педіатр за медичними нормами 
може обслуговувати до 900 дітей-пацієнтів. Зазначені норми обслуговування 
на одного сімейного лікаря та лікаря-педіатра можуть бути більшими для тих 
лікарів, працюючих у сільських медичних закладах. 
5. Констатовано, що фінансування діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» 
ЧМР» здійснюється з таких джерел: 
- кошти місцевого бюджету; 
- кошти державного бюджету у вигляді медичних субвенцій; 
- кошти Національної служби здоров'я України (НСЗУ); 
- інші позабюджетні кошти. 
Представлені в роботі дані свідчать, що у 2022 р. порівняно з 2020 р. 
86 
 
зросли надходження з НСЗУ майже в 4 рази. Також в звітному році 
збільшився обсяг фінансування з місцевого бюджету майже в 6 разів. Однак, 
на одного мешканця цей показник знизився на 87,7 %. Значного зростання – 
на 50 % має показник залучених коштів. 
6. Дослідження стану інформаційно-комунікативного забезпечення 
діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» виявили, що в склад підрозділів КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» входить інформаційно-аналітичний підрозділ. Головною 
метою даного підрозділу є надання інформаційно-комунікативних послуг, а 
саме: 
- реалізація державної політики стосовно такого аспекту як ведення 
медичної статистики; 
- інформаційно-аналітичне забезпечення управління сферою охорони 
здоров'я в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»; 
- впровадження та ефективне використання інноваційних технологій в 
медичній системі закладу. 
7. Аналіз існуючої інформаційно-комунікативної системи КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР» показав наявність певних недоліків стосовно технічного 
забезпечення функціонування закладу а також процесу організації 
комунікаційної взаємодії з зовнішнім (макросередовищем) і з внутрішнім 
середовищем. Це вимагає певних сучасних заходів з подальшої 
інформатизації діяльності закладу, підвищення ефективності комунікаційної 
системи з метою підтримки та розвитку дієвого взаємозв’язку. 
Отже, з метою подальшого підвищення ефективності існуючої 
інформаційно-комунікативної системи закладу на ринку медичних послуг 
нами пропонується: 
1. Удосконалення системи інформаційно-комунікативного 
забезпечення діяльності КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» нами пропонується 
здійснювати за певними етапами на трьох рівнях: 
- організаційна система; 
- комунікативна система; 
87 
 
- технологічна система. 
2. Оптимізувати комунікативний взаємозв’язок не лише з пацієнтами, 
а й з усіма цільовими сегментами. Тому в сучасних умовах важливо 
сформувати в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР»» таку дієву інформаційно-
комунікаційну систему, яка буде враховувати всі сучасні форми та засоби 
ефективної комунікації, враховуючи потреби та матеріальні можливості 
цільових сегментів населення. 
При комунікації медичного закладу з цільовими сегментами населення 
використовуватимуться різні комунікаційні канали. При формуванні 
ефективної комунікаційної системи для цільових сегментів населення та 
пацієнт необхідно обґрунтовано підійти до вибору певного каналу, 
враховуючи головну мету – збереження здоров’я пацієнта та всього 
населення країни. Разом з тим, для інших цільових груп (державні та місцеві 
органи влади; органи медичної системи; громадські органи та ін.) метою 
комунікації є – належна організація всієї системи охорони здоров'я. 
3. Вдосконалити технологічний рівень існуючої системи 
інформаційно- комунікаційного забезпечення КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР», а саме 
вдосконалити та оптимізувати його матеріально-технічну базу. 
Нами запропоновано здійснити зазначений напрям вдосконалення на 
основі чотирьох основних складових: 
- розширена комп’ютеризація всіх процесів діяльності КНП 
«ДЧМЛВЛ» ЧМР»; 
- впровадження сучасних телетехнологій медичного направлення; 
- впровадження інноваційних технологій по проведенню діагностики; 
- впровадження інноваційних (модернізація існуючих) лікувальних 
технологій. 
4. Модернізувати функціонуючу консультативно-діагностичну 
лабораторію КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» за рахунок придбання більш сучасного 
лабораторного обладнання: 
- сучасного гематологічного аналізатора; 
88 
 
- біохімічного аналізатора; 
- імуноферментного аналізатора; 
- сучасного мікроскопу. 
Розрахована вартість даного проекту дорівнюватиме - 899,36 тис. грн 
Таке сучасне лабораторне обладнання забезпечить отримання більш 
якісних і швидких результатів від проведеної лабораторної діагностики, яке 
сприятиме своєчасному та якісному лікуванню зазначених захворювань та 
зниженню смертності серед населення. 
6. Розрахований в роботі показник терміну окупності запропонованого 
проекту по оновленню медичного забезпечення необхідними приладами 
діагностичної лабораторії КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» дорівнює 2,17 року. Це 
підтверджує доцільність реалізації нашого проекту та сприятиме в 
подальшому підвищенню ефективності медичного закладу, його 
конкурентоспроможності на медичному ринку та більш повному та якісному 
задоволенню потреб населення в збереженні свого здоров’я. 
89 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Артамонова Н. Сучасні тенденції розвитку наукової медичної 
інформації. Вісник Книжкової палати. 2019. № 8. С. 27-30. 
2. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: навч. посібник. 
Київ : Центр учбової літератури, 2018. 640 с. 
3. Балабанова Л.В. Стратегічне управління збутом підприємств : 
піруч. Донецьк : В-во Дон. ДУЕТ, 2018. 246 с. 
4. Балабанова Л.В. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика : 
навч. посіб. Київ : ВД «Професіонал», 2014. 288 с. 
5. Балабанова Л.В. Управлінський менеджмент : навч. посіб. 3-тє вид., 
перероб. і доп. Київ : Знання, 2016. 354 с. 
6. Балабанова Л.В., Митрохіна Ю.П. Управління збутовою політикою : 
навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2017. 240 с. 
7. Богомолова І.П. Ефективність організаційної структури управління 
як спосіб підвищення конкурентоспроможності підприємствами. Управління 
персоналом. 2020. № 17. С. 47-51. 
8. Буряк П.Ю., Карпiнський Б.А., Карпова Я.Ю. Менеджмент : навч. 
посiб. Львiв : Професiонал. 2018. 318 с. 
9. Васильченко Л.С. Сутність та сучасні тенденції розвитку 
інформаційних комунікацій підприємства. Причорноморські економічні 
студії. 2020. Вип. 48-2. С. 27-30. 
10. Войчак А.В. Управлінський менеджмент : підручник. Київ : КНЕУ, 
2019. 328 с. 
11. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах : 
навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2021. 400 с. 
12. Данько В.В. Удосконалення системи управління закладами 
охорони здоров'я на інноваційних засадах. Вчені записки ТНУ імені В.І. 
90 
 
Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2020. № 2. Том 30 (69). С. 102-
111. 
13. Зайцев Ю.О. Інноваційна діяльність в системі управління 
конкурентоспроможністю суб’єктів підприємництва. Актуальні проблеми 
інноваційної економіки. 2017. № 3. С. 64-71. 
14. Івченко Є.А. Дослідження підходів щодо визначення сутності 
стратегії підприємства. Механізм регулювання економіки. 2021. № 4. С. 90–
96. 
15. Ільченко Т.В., Помазан Л.М. Інформаційно-комунікативна 
політика: сутність та особливості на промисловому підприємстві. 
Електронний фаховий журнал «Економіка та підприємство». 2022. № 43. 
16. Гриценко Є.С. Розробка ефективної комунікаційної програми 
підприємства. Матеріали Х Ювілейної Всеукраїнської науково-практичної 
Інтернет – конференції «Управління як найважливіша складова 
функціонування системи охорони здоров’я» (м. Дніпро, 25-26 жовтня 
2020 р.): Дніпро : ПП Інтеграл, 2020. С. 40-42. 
17. Кендюхов О.В. Оцінка ефективності стратегії фірми / 
О.В. Кендюхов, С.М. Димитрова. Київ : 2021. С. 98-102. 
18. Клімова І. Г. Розробка ефективної стратегії розвитку підприємства 
та управління процесом її реалізації. Держава та регіони. Серія: Економіка 
та підприємництво. 2022. № 5. С. 115–118. 
19. Комарницький І. М. Теоретичні засади формування менеджменту 
на підприємстві. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2021. № 3. Т. 2. С.110-
116. 
20. Котлер Ф., Армстронг Г. Основи управління / пер. з англ. Т.В. 
Клепоти, Н.И. Макарової, Н.Е. Метоль. 9-е вид. Київ : Вільямс, 2018. 1200 с. 
21. Ламбен Ж.-Ж. Стратегічний менеджмент. Європейська 
перспектива. Львів : Наука, 2019. 589 с. 
22. Левків Г.Я. Інформаційна складова інноваційного управління 
91 
 
діяльністю підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2019. № 11(149). 
С. 214-221. 
23. Лехан В.М. Яким повинен бути сучасний управлінець у сфері 
охорони здоров'я. Україна. Здоров'я нації. 2022. № 4(1). С. 139-145. 
24. Мазоренко О.В. Методичні аспекти оцінки інформаційного 
середовища функціонування та розвитку підприємства. Вісник НТУ «ХПІ». 
Серія: Актуальні проблеми управління та фінансово-господарської 
діяльності підприємства. 2020. № 52. С. 104–110. 
25. Менеджмент: підручник / [Павленко А. Ф., Решетнікова І.Л., 
Войчак А. В. та ін.]; за наук. ред. А. Ф. Павленка; кер. авт. кол. І.Л. 
Решетнікова. Київ : КНЕУ, 2021. 600 с. 
26. Національна стратегія реформування системи охорони здоров'я в 
Україні на період 2015-20215років. URL: https://moz.gov.ua/strategija. 
27. Наукова та інноваційна діяльність України у 2020 році: стат. 
збірник. Київ: Державна служба статистики України. 2021. 100 с. 
28. Норіцина Н.І. Політика комунікацій : Курс лекцій/ Київ : МАУП, 
2022. 120 с. 
29. Окландер М.А., Литовченко І.Л., Ботушан М.І. Інформаційні 
комунікації промислових підприємств в умовах інформаційної економіки : 
монографія Київ ; Знання. 2018. 240 с. 
30. Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон 
України № 4 від 1993 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 
31. Павленко І.Г. Комунікаційна політика як елемент системи 
управління підприємством у процесах сучасного комунікаційного 
суспільства. Академічний огляд. 2017. № 1 (38). С. 109-113. 
32. Пелішенко В.П. Управлінський менеджмент : навч. посіб. для 
студ. вищ. навч. закл. Київ : Центр навчальної літератури, 2016. 200 с. 
33. Пілько А.Д., Лукан О.М. Сучасні тенденції розвитку моделей 
інформаційних комунікацій. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 
92 
 
2021. Випуск VІІ, Т.2. С. 253-260. 
34. Примак Т.О. Інформаційні комунікації : навч. посібн. Київ : Єльга, 
Ника-Центр, 2016. 280 с. 
35. Примак Т.О. Інформаційної системи : навч. посібн. Київ : МАУП, 
20199. 228 с. 
36. «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування 
населення». Закон України №5 від 2019 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text. 
37. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської 
діяльності з медичної практики». Постанова КМУ № 285 від 02.03.2016 – 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2016-%D0%BF#Text. 
38. «Про затвердження платних послуг, які надаються в державних і 
комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних 
закладах». Постанова КМУ №1138 від 17 вересня 1996 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF#Text. 
39. «Про затвердження Порядку формування спроможних мереж 
надання первинної медичної допомоги». Наказ МОЗ України № 178/24 від 
06.02.2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0215-18#Text. 
40. «Про інформацію». Закон України №48 від 1992 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text. 
41. «Про схвалення Концепції реформи фінансування системи 
охорони здоров’я». Розпорядження КМУ №1013-р. від 30 листопада 2016 р. – 
URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249626689. 
42. Стан інноваційної діяльності та діяльності у сфері трансферу 
технологій в Україні у 2019 році: аналіт. довідка / Т.В. Писаренко, Т.К. 
Кваша та ін. Київ : УкрІНТЕІ. 2020. 80 с. 
43. Стефанишин Л. Теоретико-методичні основи стратегічного 
управління закладом охорони здоров'я. URL: 
http://www.marketinfr.od.ua/journals/2020/30_2020_ukr/14.pdf. 
44. Терещенко Л.О. Інформаційні системи і технології в обліку : навч. 
93 
 
посіб. / Л.О. Терещенко, І.І. Матієнко-Зубенко. Київ : КНЕУ, 2018. 187 с. 
45. Філософський енциклопедичний словник. Довідкове видання /за 
ред. В. І. Шинкарук. Київ : Абріс, 2022. 742 с. 
46. Фірсова О. Д. Механізми геоінформаційного забезпечення 
державного управління охороною здоров'я в Україні: дис. к-та ек. наук: 
25.00.02 / Фірсова Оксана Дмитрівна. – Київ, 2016. 219 с. 
47. Фрідріхсон Н. В. Іт-технології в медицині / Н.В. Фрідріхсон. URL: 
https://naukam.triada.in.ua/index.php/konferentsiji/42-dvanadtsyata-vseukrajinska- 
praktichno-piznavalna-internet-konferentsiya/462-it-tekhnologiji-v-meditsini. 
48. Fellows P. Processed foods for improved livelihoods: FAO 
Diversification booklet 5. – Rome, FAO, Viale delle Terme di Caracalla. 2014. 
78 р. 
49. Цивільний кодекс України. URL: 
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435- 15/conv/page. 
50. Шляхи розвитку української науки. Реферативний збірник 
матеріалів ЗМІ. 2019. №2. URL: www.nbuv.gov.ua. 
51. Які дослідження можна зробити у закладах первинної медичної 
допомоги. URL: https://moz.gov.ua/article/health/jaki-doslidzhennja-mozhna-
zrobiti-u-zakladah- pervinnoi-medichnoi-dopomogi. 
 
 
  
94 
 
Додаток А 
 
 
 
 
 
 Законодавча 
 
 складова 
 
 
 
 
 
 
 Організаційно- 
 
 планова 
 складова 
 
 
 
 
 
 
 
 Аналітично- 
 
статистична 
 
 складова 
 
 
 
 
 
 
 Прийняття управлінських рішень. 
 Організація системи контролю за виконанням 
Контрольно- 
 управлінських рішень. 
мотиваційна    
 Організація системи мотивації медичного персоналу що 
 складова сумлінного виконання обов'язків. 
 Здійснення контролю діяльності закладу охорони 
 здоров'я, що базується на наявній інформації. 
 
 
 
 
 
Рис А.1 – Основні складові організаційного рівня процесу управління 
інформаційно- комунікаційною системою КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
 
 
 
 
 
Складові організаційного рівня процесу управління ІКЗ діяльності закладу 
охорони здоров'я 
95 
 
Додаток Б 
 
Таблиця Б.1 – Ціни на медичні послуги в КНП «ДЧМЛВЛ» ЧМР» 
 
Ціна, 
Види лабораторних обстежень 
грн 
Клінічний аналіз крові 126,00 
Клінічний аналіз сечі 73,00 
Визначення загального білірубіну в сироватці крові 99,00 
Визначення прямого білірубіну в сироватці крові 74,00 
Визначення непрямого білірубіну в сироватці крові 112,00 
Визначення активності Аланінамінотрасферази 38,00 
Визначення активності Аспартамінотрасферази 41,00 
Визначення вмісту сечовини за реакцією з саліцилатгіпохлоридом 66,00 
Визначення кількості загального холестерину в сироватці або плазмі 
70,00 
крові 
Визначення кількості креатинину в сироватці або плазмі крові та сечі 46,00 
Виявлення личинок гельмінтів методом Бермана 71,00 
Виявлення демодекса на шкірі обличчя та повік 23,00 
Забір біологічного матеріалу на ентеробіоз 25,00 
Швидкий імунохроматичний тест для визначення антитіл до 
53,00 
вірусу гепатиту С 
Біохімічні дослідження Ціна, грн 
Визначення коефіцієнту атерогенності 23,00 
Визначення кількості холестерину ліпопротеїдів низької 
23,00 
щільності в сироватці або плазмі крові 
Визначення активності лужної фосфотази 42,00 
Визначення глюкози крові 43,00 
Визначення активності гамма ГТ кінетика СПЛ 46,00 
Визначення загальної активності альфа-амілази в сироватці, плазмі 
48,00 
крові та сечі 
Визначення вмісту тригліцеридів в сироватці або плазмі крові 62,00 
Визначення вмісту холестерину ліпопротеїдів високої 
68,00 
щільності в сироватці або плазмі крові 
Визначення кількості сечової кислоти 69,00 
Визначення кількості загального білку в сироватці або плазмі крові 71,00 
Дослідження сечі но Нечипоренко 33,00
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
